Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла ДрагомановаДжерело
Текст
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
Назустріч
40
річчю
З а
ВЛ К С М
М і с я ц ь к а н ік у л — Батьківщ ині!
Через місяць закінчуються екзамени. Студентів че
кає цікавий відпочинок: у спортивних таборах, у подо
рожах, екскурсіях.
На фізико-математичному факультеті вже давно
йшли розмови про те, як найкраще організувати відпо
чинок, щоб і сил набратись, і внести свій трудовий вклад
у славні діла комсомолу на честь його 40-річчя. Де б по
працювати місяць? Це питання хвилювало всіх комсо
мольців фізико-математичного факультету.
Тому студенти з такою радістю зустріли повідомлен
ня про те, що Бучанський радгосп готовий прийняти вліт
ку наших юнаків та дівчат.
Комсомольські збори ф ізико-математичного факуль
тету одностайно ухвалили рішення: кожний комсомолець
один місяць відпрацює на сільськогосподарських роботах
у Бучанському радгоспі або в піонерському таборі!
Комсомольці ф ізико-математичного факультету за
кликали всіх комсомольців інституту дружно попрацюва
ти у радгоспі.
Сподіваємося, що студенти мовно-літературного та пе
дагогічного факультетів не залишаться осторонь цієї важ
ливої справи і 40-річчя комсомолу зустрінуть добрими ус
піхами у праці.
Н. ГОРБАЧ,
секретар комітету ЛКСМУ.
І МИ ВНЕСЕМО СВІЙ ВКЛАД
Весна в цьому році принесла нам багато радісних хви
лювань. Час був надзвичайно напруженим; ми складали
заліки і готувалися до дострокового складання екзаменів.
І наслідки екзаменів відрадні: у групі тільки 8 добрих
оцінок, решта — відмінні.
Таких результатів ми досягл и завдяки серйозному
ставленню до навчання.
Останнім часом з усіх кінців країни надходять вісті
про те, що комсомольці заводів, фабрик, навчальних за
кладів вносять у комсомольську копилку гроші, зароб
лені у вільний від роботи час.
Що ж зробимо ми, щоб не відстати від інших комсо
мольських організацій?!
Після екзаменів наша група місяць самовіддано і
дружно працюватиме в приміському радгоспі «Бучан
ський». Зароблені к ошти і будуть нашим першим внеском
у комсомольську копилку.
Л. ГИРЕНКО,
студентка І курсу педагогічного факультету.
НАШІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
27 травня на фізико-мате
матичному факультеті відбу
лися комсомольські збори, на
яких обговорювалося питан
ня про роботу влітку. Одно
стайно було вирішено, що
кожний комсомолець місяць
працюватиме
на
користь
Батьківщині.
Наша група одноголосно
схвалила прийняте рішення.
Ми будемо працювати в Бу
чанському радгоспі.
Зобов’язуємося виконувати
норми виробітку на 120— 150
процентів. На змагання ми
викликаємо товаришів з 22
групи фізиків.
а.
комсорг 21 групи.
педагогіч н і
КАДРИ
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
ЧЕРВНЯ
4
1958 року
СЕРЕДА
№ 11 ( 58)
Ціна 15 коп.
Відмінні знання— кращий подарунок до 40-річчя ВЛКСМ
ПАМ’ЯТАТИ ПРО СВІЙ ОБОВ’ЯЗОК
ПЕРЕД ДЕРЖАВОЮ
Сесія. Це слово примушує
хвилюватися не тільки студен
тів, а й викладачів, адміністра
тивно-господарських працівни
ків інституту.
Особливо відповідальною є
екзаменаційна сесія цього року;
вона проходить під знаком бо
ротьби за гідну зустріч 40-річ
чя ВЛКСМ! Комсомольці (а їх
в інституті переважна біль
шість) прагнуть до того, щоб
закінчити сесію з найкращими
показниками. Враховуючи це,
колектив інституту провів вели
ку підготовчу роботу.
Питання підготовки до сесії
було предметом обговорення на
відкритих партійних зборах, на
Вченій раді Інституту. Проведе
но також нараду викладачів-ек
заменаторів, на якій присутні
ознайомилися з новими прави
лами прийому екзаменів та з
методикою їх проведення.
І ось екзамени розпочалися.
Щ е рано підводити підсумки,
робити узагальнення. Але вже
перші вісті з факультетів свід
чать про хорошу загальну під
готовку студентів.
Добре «стартують» першо
курсниці педфаку (дошкільний
відділ). Екзамен з анатомії і
фізіології вони склали без жод
ної задовільної оцінки. По кіль
кості складених екзаменів ви
передили їх студенти II курсу
мовно-літературного факульте
ту (український відділ). З трьох
екзаменів у двох групах одер
жано 7 трійок (дві з них, до
речі, належать Т. Соцькій, сту
дентці II групи), решта — від
мінні і добрі оцінки.
З хвилюванням чекають по
чатку екзаменів на фізико-ма
тематичному факультеті. Адже
там завжди найбільша кількість
«хвостистів». Дехто пояснює це
тим, що, мовляв, викладачі цьо
го факультету виявляють мен
ше лібералізму в оцінці знань
студентів, ніж на інших факуль
тетах.
На нашу ж думку, студентам
треба більш сумлінно працюва
ти на протязі року. Науки, і
особливо точні, не терплять «бі
лих плям».
Четвертокурсники мовно-літе
ратурного факультету (росій
ський відділ) цими днями скла
ли екзамен з спеціальності
«Хор і методика викладання
співів у школі». Даний курс бу
де першим випуском викладачів
з другою спеціальністю. На
слідки екзамену показали, що
хоч набір на цей курс проводив
ся без врахування музичних
здібностей абітурієнтів, пере
важна більшість студентів дуже
серйозно поставилася до оволо
діння другою спеціальністю. З
48 осіб 7 — одержали «відмін
но», 25 — «добре», 13 — «за
довільно» і тільки дві студент
ки (Г. Руденко та С. Егорова)—
«незадовільно».
Несерйозне ставлення до ово
лодіння другою спеціальністю
на протязі всього року виявила
і М. Руденко. До того, вона
навіть не з ’явилася на екза
мен!
Але даремно згадані товариш
ки вважають, що з подібними
«знаннями» з другої спеціаль
ності вони зможуть одержати
дипломи.
Отже, екзамени розпочалися.
Справа честі кожного студен
та скласти екзаменаційну сесію
з найкращими показниками. Це
буде гідною відповіддю нашої
молоді на повсякденне піклу
вання Батьківщини.
Ю. ПИЛЬНИЙ.
ЗУСТРІЧ З УЛЮБЛЕНИМИ ПОЕТАМИ
сьомик,
Практиканти удостоєні грамот
У квітні місяці студенти фізико-математичного
факультету перебували на виробничій практиці на
і Київському авторемонтному заводі. Майбутні пе
дагоги з перших днів палко прагнули оволодіти ви
робничими навичками, вивчити технологічний про
цес та організацію виробництва.
Деякі студенти навіть надавали безпосередню
допомогу робітникам у виконанні виробничого пла
ну. Тик, студентка О. Авраменко на протязі всього
часу ударно працювала біля верстата.
Проте не тільки сумлінною працею відзначилися
наші товариші. У вільний від роботи час студенти
розважали своїх старших друзів-робітників цікавими
виступами учасників художньої самодіяльності.
За дійову допомогу у виконанні плану на квітень
І958 року дирекція, партійна і профспілкова органі
зації заводу нагородили студентку IV курсу О. А вра
менко почесною грамотою.
За добросовісне ставлення до проходження прак
тики і активну участь у художній самодіяльності по
чесними грамотами нагороджені також В. Музика,
Н. Басовський, В. Волошенюк, О. Семко, Г. Ш арпін
ська, Л. Павлов, А. Багмет, Ю. Францев, Л. Велика,
І. Лавриненко.
Зустрічі студентів з українськими
поетами, письменниками стали хорошою
традицією в нашому інституті.
Багато цікавого залишиться в пам’яті
Студентів від літературного вечора, на
якому виступили М. Рильський і С. Олій
ник. В минулому вчителі, вони багато
сказали теплих слів про педагогічну
працю, про значення літератури у ви
ховній роботі. Дуже радо зустріли
М. Рильського і С. Олійника студенти
педінституту. Поети прочитали свої окре
мі твори, поділилися творчими планами
на майбутнє. З щирими словами подяки
і найкращими побажаннями до дорогих
гостей звернулася першокурсниця Люба
Недбайло.
Дівчата піднесли улюбленим постам
букети живих квітів. Після вечора
М. Рильський та С. Олійник сфотогра
фувалися з молоддю на згадку про зу
стріч.
Не заростає стежка до тебе...
Низьке чорне небо, висока
чорна вода. У них дрижать і ме
рехтять золоті зірки. Тільки
справа вони непорушно горять
у нічній тиші — і золоті, і білі,
і зелені, і жовті, і червоні, і
блакитні. Ці зірки — вогні ніч
ного Києва, повз котрий іде
наш пароплав «М. Г. Чернишев
ський». Тиша. Чотириста осіб,
немов зачаровані, милуються
дивовижною картиною. З корми
ледве чутно розливаються по
палубі звуки баяна...
Тиша... Але ненадовго. Вже
хвилин через п’ять, ледве па
роплав минув ажурні арки пі
шохідного мосту, на палубі
знявся гомін.
— Товариші!
Громадяни!
Хлопці! Перейдіть на лівий
борт: пароплав перекинете!
Старший помічник, черговий
декілька матросів майже си
лою відводять заворожених гля
дачів на протилежний край.
Але ледве старші відходять,
юні пасажири знову прямують
на те ж саме місце: відірватися
від чарівної картини надто
важко.
Переконавшись у марності
своїх зусиль, моряки теж засти
гають біля поручнів. Пароплав
пішов тихше...
Київ залишається далеко по
заду. В салоні, навколо Олек
сандри Іванівни Щербакової,
яка сіла за фортепіано, зібрався
тісний гурт любителів музики.
Пісні про Дніпро і Волгу, про
чудові київські каштани і під
московні вечори линуть над рі
кою до таємничих берегів, до
далеких зірок.
Хтось заспівує «Заповіт». По
тім плавно і трохи сумно ллють
ся «Думи мої», «По діброві в і
тер віє».
— Непогана репетиція до
завтрашнього дня,— говорить
студент педфаку Ігор Толсти
хін.
І вірно. Адже ми їдемо в Ка
нів, на могилу славного Тараса,
щоб у традиційний день вшану
вати пам’ять великого Кобзаря.
Там і співатимемо його пісні.
Ми не одні. Десь попереду йде
пароплав «Бойченко», слідом за
нами — «Комсомол»; на них
пливуть до Чорної гори студен
ти Київського університету.
...Солов'їний світанок застав
нас уже біля канівських круч.
Росистий ранок весело вітає мо
лодих посланців Києва.
Гори круті, але ноги молоді.
Не проходить і години, як
близько півтори тисячі юнаків і
дівчат оточують гранітний по
стамент, з висоти якого на нас
вдумливо дивиться рідний Та
рас.
Великий безсмертний друг!
Звідси тобі видно і «лани ши
рокополі, і Дніпро, і кручі»,
видно всю вільну, нову Украї
ну, про яку ти так палко мріяв,
в яку вірив...
Не такою вона була за тво
го життя. Аспірант Володимир
Олійник, після покладення він
ків, читає складену ним компо
зицію на тексти Тараса Григо
ровича Шевченка.
Важко нашій молоді уявити
ту Україну, про яку сто років
тому писав поет:
Чорніше чорної землі
Блукають люди; повсихали
Сади зелені, погнили
Біленькі хати, повалялись,
Стави бур’яном поросли.
Село неначе погоріло,
Неначе люди подуріли,
Німі на панщину ідуть
І діточок своїх ведуть...
У сумному мовчанні слухають
присутні тихий голос читця,
який стає більш гучним і силь
ним, коли мова йде про любов
поета до своєї батьківщини:
Та одинокому мені
Здається — кращого немає
Нічого в бога, як Дніпро
Та наша славная країна....
Немов голос самого Тараса
пролунав над морем голів:
Чи буде суд? Чи буде кара
Царям, царятам на землі?
Чи буде правда між людьми?
Повинна буть, бо сонце стане
І оскверненну землю
спалить...
І на оновленій землі
Врага не буде, супостата.
А буде син і буде мати,
І будуть люди на землі!
Є правда на нашій радян
ській, українській землі! Є нові
люди, про яких ти мріяв, вели
кий Кобзарю!
Ось вони, перед тобою. Глянь,
Тарасе, і спи спокійно. Будь
упевнений в тому, що твоїх за
повітів, як і тебе самого, ми ні
коли не забудемо.
У травні на базі навчальних
майстерень в нашому інституті
працювали курси по підвищ ен
ню кваліфікації інструкторів
праці шкіл-інтернатів К иївської
області. Заняття проводились
під керівництвом майстрів І. К.
Турчака, В. С. Ш турка та, Р. О.
Зах а р ч е н к а . Висока к вал іф ік а
ція майстрів забезпечила вчас
не і якісне вивчення запланова
ного матеріалу.
Інструктори, які навчалися
на курсах, одержали методичні
вказівки відносно орган ізації і
методики проведення уроків по
трудовому вихованню в школі,
навчилися грамотно складати
ескізи, вивчили технологію ви
робу; на курсах були також
опрацьовані раціональні прийо
ми основних операцій у слю
Прийми і нашу любов гарячу, сарній та столярній сп равах.
І свіжі квіти, росою вмиті,
Значну увагу було, приділено
Щасливу пісню, дзвінку, юначу.
методиці організації уроку тру
Що птахом лине аж до блакиті!
дового виховання.
А. ДЯЧЕНКО.
Аналізуючи роботу курсів,
Ф о т о Е. Білевича.
необхідно зазначити, щ о наш і
СЛОВО НА МОГИЛІ КО БЗАРЯ
Яке весняне Вкраїни небо!
І сад пахучий, І день погідний...
Не заростає стежка до тебе,
Тарасе любий, Тарасе рідний.
Призначення одержано
майстерні ще недостатньо осна
щ ені добре обладнаними н
а
вчальними місцями (особливоу
столярному і слюсарному ц
е
хах). При підготовці до нового
навчального року необхідноу
с
нути наявні недоліки. Студенти
повинні мати змогу вивчати про
грамний матеріал на добрео
б
ладнаних навчальних місцяхіз
застосуванням
механізованого
інструменту і сучасної техноло
гії.
Це завдання належить ви
рі
шити викладачам і майстрамна
вчальних майстерень приак
тивній у ч асті господарськоїч
ас
тини т а студентського колек
тиву.
О. МАНДЗЮК,
завідую чий навчальними
майстернями.
Н а ф о т о : інструктор Чор
нобильського дитбудинку І.О
.
Руденко (справа) та майстер
навчальних майстерень інститу
ту І. К. Т урчак за розміткою
р о зр ізу валика.
Н а п р а кт и ку в табори
На дошкільному відділі педагогічного ф акульте
ту проведено розподіл студенток-випускниць на ро
У сп ішно закінчилася виро
б
боту.
Це в інституті перший випуск працівників-до нича п р ак ти к а студентів-фізи
ків
шкільників.
IV к ур сів на авторемонтнихза
Про тебе, батьку, буяє слава,
Розподіл пройшов організовано. Члени к ом ісії,
В піснях народних, в чудовій мові...
даючи призначення, враховували як бажання і н а вод ах м. К иєва.
хил тієї чи іншої випускниці, так і її сімейні обста
Глянь: Україна якою стала
Четвертокурсники
виявили
вини.
В сім’ї радянській, вольній і новій.
З 48 випускниць двадцять — будть очолювати великий ін терес до виробни
дитячі садки в різних містах і районних центрах ц тва, зр а зк о в у робочу д
Прийми і нашу любов гарячу
исцип
України. Так, наприклад, М. Бубліченко п рац ю ва
І свіжі квіти, росою вмиті,
ліну
і
одерж
али
високу
оцінку
тиме в м. Первомайську, Луганської області, Л. В о
Щасливу пісню, дзвінку, юначу,
ронцова — в Сталінській області. В. Ш амрай — з боку ди рекц ії даних підпри
Що птахом лине аж до блакиті.
в Ренінському p-ні, Одеської області, А. Д ід ків
Є М С ТВ .
ська — в м. Чернігові.
Яке весняне Вкраїни небо!
На посаду інспекторів та методистів по д ош к іл ь
Тепер п остає завдання про
ному виохванню міських та обласного відділв народ
І сад пахучий, і день погідний...
вести
новий
ви д практики.
ної освіти призначено 6 випускниць. Серед них:
Не заростає стежка до тебе,
І. Дьомін а, 3. Товстоляк, Л. Шелестюк, Г. Нови П рактику проходитимуть сту
Тарасе любий, Тарасе рідний!
цька, Т. Плонська, Л. Драчківська.
До Дніпропетровського педучилища працю вати денти II к у р с ів у школах-інтер
М. ГНАТЮК.
викладачами методик та керувати педпрактикою на т а х та піонерських таборах.
їдуть Г. Діаківська, О. Д оброва
Д ля ї ї проведення в піонер
і Л. Яворська.
Вихователями дитячих зак л а ських таб о р ах складено інструк
дів у різних областях республі цію і програм у. Всі студенти
ВУЗІВСЬКІ
ки працюватимуть В. З а їк а , А .
шкіл-інтернатів (
Іващенко, Л. Ющенко, Н. К лі відділу
ГАЗЕТИ
тя нашої та зарубіжних країн.
менко, Л. Любченко, А . Оса д осіб)
будуть
розміщенів
ПОВІДОМЛЯЮТЬ
ча, В . Пруднікова і ін.
Окремі теми бесід тісно пов’я
Випускниці радо сприйняли м. К иєві та його області.
зувалися з життям нашого ко
□ В партійному архіві
одержані
призначення і обіця
П еред початком практики бу
лективу.
Інституту історії партії при
ли виправдати надане їм велике
ЦК
КП
Узбекистану
збері
де проведена підготовча конф
е
Найбільш активно працювали
довір’я.
депутатська книжка
групи, заняття в яких проводи гається
рен
ція.
Методичне
керівницт
во
На
їх
студентському
ш
ляху
почесного члена Ташкент
ли тт. Мосципан, Шляхтер, По ської Ново-міської Ради Ро
залишився останній відповідаль здій сн ю ватим е кафедра педаго
ний крок — складання д ерж ав
лудненко.
бітничих, Червоноармійських
гіки.
них екзаменів.
та
Дехканських
депутатів
При обговоренні питання бу
XIII скликання Володимира
ли викриті і недоліки в роботі,
Ілліча Леніна.
зокрема, в групі техпрацівни
(Газ. «Советский
З В І Т Н О - Н А У К ОВ А К О Н ФE P E H Ц ІЯ
ків. Комуністи тт. Фішман, Бо
педагог», м. Ташкент).
сенко та інші висловили думку
х
2 7 —29 травня ц. р. інститутів. З а с л у х а боти в педагогічни
щодо поліпшення політвиховної
и
но і обговорено 70 інститутах Україн
в інституті відбулася
роботи в наступному навчально
звітно-наукова кон доповідей (з м атем а як у кількісному
□ Вже в перший день з а
му році.
пуску третього радянського
тики, ф ізики, мето так і в якісному від
ференція викладачів
Накреслено план роботи на супутника його сигнали прий
фізико - математич дики викладання м а ношеннях.
няли нач. короткохвильової
новий навчальний рік. Будуть радіостанції Київського по них наук педагогіч тем ати ки і фізики у
Обговорення допо
працювати дві нових групи, ке літехнічного
них інститутів Укра середній ш колі і пе відей проходило при
інституту В.
дагогічних вузах).
їнської РС Р.
рівниками яких призначено ко Вдовенко і студент Л. Чор
ногорський.
Конференція по великій активності
У
конференції
в
зя
муністів Тюрікова і Ємчука.
(Газ. «З а радянського
ли участь 82 викла к азал а серйозне зро всіх учасників кон
Заняття проводитимуться двічі
інженера», м. Київ).
стання наукової ро ференції.
дачі 29 педагогічних
на місяць.
Підсумки підведено
Днями відбулися партійні збо
ри адмінтехперсоналу інститу
т у на яких обговорювалися на
слідки політвиховної роботи се
ред працівників друкарні, біб
ліотеки, бухгалтерії, технічних
робітників за минулий навчаль
ний рік.
Про проведену роботу збо
рам розповіли керівники груп
тт. Галаєв, Босенко та інші.
У своїх виступах Товариші
відзначили, що заняття про
ходили регулярно, за пла
ном. Слухачі політгуртків ви
являли великий інтерес до пи
тань, які піднімалися на за
няттях.
При проведенні бесід керів
ники груп не обмежувалися ре
комендованою тематикою, а до
водили до відома слухачів най
більш актуальні питання з жит
ІНСТРУКТОРИ ПРАЦІ ВЧАТЬСЯ
Обмін д о свід о м —це важ ливо і потрібно
Зміцнення м іж ін сти тутськи х зв’язків
На протязі десяти днів деле профілю, то на вечірньому взя
гація представників нашого ін то курс на підготовку спеціа
ституту знайомилася з роботою лістів вузького профілю (мате
Московського міського педаго матиків, істориків тощо).
гічного інституту ім. В. П. По
При кафедрах інституту н а
вчаються зараз 144 аспіранти.
тьомкіна.
Значну кількість професор
Інститут існує 27 років. Ор
ганізувався він як інститут сько-викладовського колективу
удосконалення кваліфікації вчи (який налічує 300 осіб) скла
телів Москви при міськВНО. дають молоді викладачі, підго
Спочатку заняття провадилися товлені через аспірантуру.
На всіх факультетах, а та
у вечірній час, але через рікдва виникла необхідність пере кож на кафедрах суспільних і
творити заклад у стаціонар педагогічних наук утворені вче
ні ради, що мають право, крім
ний.
Нині у складі інституту об проведення різноманітної на
ладнано такі факультети: фізи уково-педагогічної роботи, при
ко-математичний (з спеціаль ймати на захист кандидатські і
ностями: фізика і основи вироб докторські дисертації. Є і за
ництва, математика та креслен гальноінститутська Вчена рада.
Перед інститутом стоїть зараз
ня), історико-філологічний (ро
сійська мова, література та важливе завдання — щільніше
зв'язати навчання студентів з
історія), іноземних мов, геогра
життям середньої школи, на
фічний, природничий
(хімія,
близити майбутніх вчителів до
біологія і основи сільського
всіх форм класної і позакласної
господарства),
художньо-гра роботи в школі. В зв ’язку з цим
фічний (малювання, креслення, з 36 годин тижневого наванта
праця з художнім ухилом).
ження студента 10 — відво
З наступного навчального ро дяться для безпосередньої ро
ку до інституту буде переведе боти в школі (відвідування і
но з Московського державного проведення уроків, допомога
педагогічного
інституту ім. вчителям у вихованні учнів,
В. І. Леніна ще й педагогічний участь у громадській роботі).
факультет.
Заслуговують на увагу й ті
Зараз в інституті навчаються цікаві заходи, що вже введені
3500 студентів, з них 2500 — в життя інституту. У навчальні
на денному відділі і 1000 — плани включено факультативні
на вечірньому. Якщо денний заняття з спеціальних предме
відділ готує вчителів широкого тів (історія мистецтва, виразне
У наших
читання, польська і латинська
мови тощо) та позакласна робо
та (гуртки «умілі руки», фото,
радіо, хореографії, співів, му
зики). Кожен студент зобов’я
заний за 5 років навчання з
інституті обов’язково скласти
заліки з двох факультативів —
спеціального й позакласної ро
боти (на вибір).
В Інституті діяльно працю
ють громадські організації. Так.
впадає в очі активність викла
дачів у запровадженні різних
форм профспілкової роботи. Ор
ганізовано постійнодіючі вироб
ничі наради, на яких підніма
ються і розв’язуються важливі
питання життя й праці інсти
тутського колективу.
Заслуговує всілякого схва
лення широка популяризація
всього кращого, що зроблено
колективом. Так, у коридорах
факультетів організовано постій
нодіючі
виставки
наукових
праць
професорсько-викладов
ського колективу, аспірантів та
студентів.
Добре, що через діаграми,
таблиці, плакати оголошуються
і результати педагогічної прак
тики студентів, і різноманітних
конкурсів, змагань тощо.
Обмін досвідом роботи між
двома столичними інститута
ми — це корисна справа, яку
потрібно продовжувати і на
далі.
П. ХРОПКО.
колег
ЧИ НЕ КОРИСНО БУЛО Б І НАМ?..
Обмірковуючи результати по
їздки до московських товари
шів. студентів Московського
міського педагогічного інститу
ту ім. Потьомкіна, хочеться
сказати: цікавою і повчальною
була поїздка; це — добрий по
чаток для міцних і дружніх
зв’язків двох великих комсо
мольських колективів, обмін
думками між якими був би
дуже корисним.
Великого значення наші ко
леги надають
громадськоко
рисній праці, особливо пра
ці на
будівництві; неділь
ники міцно ввійшли в жит
тя колективу. З метою об
ліку виконаної роботи кожен
комсомолець має «Громадськотрудову книжку», в якій вка
зується кількість відпрацьова
них годин та оцінка роботи. За
роблені гроші переводяться в
інститутську комсомольську ко
пилку. Влітку комсомольці пра
цюють на будівництві, на ці
линних землях, в піонерських
таборах.
Піонерській роботі
тут взагалі приділяють велику
увагу; на фізико-математично
му факультеті, зокрема, створе
но клуб вожатих.
Цікавим є куточок комсорга,
організований комітетом комсо
молу інституту. На великій
дошці можна знайти тематику
комсомольських зборів з ре
комендованою літературою, по
ради молодим комсоргам, відпо
віді на запитання, обмін думка
ми про проведення комсомоль
ських зборів, диспутів тощо.
Справжня знахідка для молодо
го комсорга!
Знати все про щось і дещо
про все—ось основна ідея п’яти
річних планів культурного ви
ховання і розвитку, які склада
ють деякі групи фізико-матема
тичного факультету.
Хочеться ще сказати про та
ку цікаву форму відпочинку, як
однодобовий (з ночівкою в до
розі) туристський похід по
Підмосков’ю. Хто відмовиться
після тижня напруженої праці
вдихнути на повні груди п’ян
кого лісового повітря, взяти
участь у іграх чи спортивних
змаганнях, а увечері — пити
чай, зігрітий на багатті, ти
хенько підхопити кимсь уже за
ведену пісню, помріяти!..
Ось тільки декілька моментів,
на які, мені здається, слід бу
ло б звернути увагу і нам.
О. СЕМКО.
З досвіду москвичів
Під час перебування у Мо
скві я ознайомилася з роботою
комсомольської організації і по
бутом студентів дефектологіч
ного факультету Московського
державного педагогічного інсти
туту ім. В. І. Леніна.
Факультет є одним з най
більших в інституті. Тут на
вчаються 615 студентів. Ком
сомольська організація налічує
506 комсомольців. Бюро фа
культету складається з 11 осіб,
які очолюють певні сектори.
Добре організована фізична
праця студентів. Кожен зобов’я
заний 5 годин на тиждень відро
бити на будові. Так, у резуль
таті сумлінної праці студентів
на будівництві стадіону в Луж
никах факультет створив ком
сомольську копилку, куди по
Коли заходиш у вестибюль студента-фізика
з
вимірною інших приладів, інструментів
головного корпусу Московсько апаратурою у найважливіших тощо.
го педагогічного інституту ім. розділах фізики, і комплексні
Не можна не згадати про ве
В. П. Потьомкіна, де розташу роботи.
лику працездатність студентів
вався фізико-математичний фа
Нижче наявних можливостей фізико-математичного факульте
культет, перше, що впадає в організоване навчання студен ту: в який би час ми не захо
очі,— це виставка наукової про тів факультету з політехнічних дили в аудиторії і кабінети,
дукції п рофесорсько-викладов предметів. В інституті непогано завжди бачили там студентів за
ського складу інституту, де обладнано механічні, слюсарні і роботою.
значне місце належить дослі столярні майстерні, але зовсім
Дружба з московськими ко
дженням викладачів у галузі відсутні роботи з склодувної легами сприятиме дальшому
фізики і математики. Серед ка справи, які так необхідні для зміцненню зв ’язків між нашими
пітальних монографій слід від вчителя фізики. Позитивним є вузами, що принесе, безумовно,
значити роботи проф. С. П. Ф ін те, що в майстернях уже роз взаємну користь.
нікова: «Теорія пар конгруен починають виготовлення тих чи
Г. КОРДУН.
цій», «Аналітична геометрія»,
«Диференціальна
геометрія»,
проф. В. А. Воронцова-Вільямі
нова «Нариси історії астро
номії в Росії», О. В. Пьо
ришкіна «Курс фізики» (ч. І —
III для середньої
школи),
дослідження проф. 3. В. Вол
кової з еспарації
твердих
тіл, роботи проф. Г. Н. Б арте
нєва по вивченню фізичних
властивостей аморфних тіл і ін.
На фізико-математичному ф а
культеті навчаються
більше
1000 студентів; серед них: на
денному відділі — 700, на ве
чірньому — 300. Навчальновиховну і наукову роботу на
факультеті ведуть десять спе
ціальних кафедр, більше 100
викладачів, декілька професо
рів. Заняття проходять у дві
зміни.
Особливої уваги заслуговує
постановка лабораторних ро
біт з курсу загальної фізики,
які очолює проф. 3. В. Вол ко
ва. Практикум із загальної фізи
ки тут ділиться на дві частини:
вступну, яка охоплює всі ви
Н а ф о т о : члени делегації нашого інституту с е р е д московських друзів
мірні роботи для ознайомлення
клав 25 тисяч карбованців. Ця
копилка весь час поповнюється.
Бюро факультету на протязі
всього навчального року кон
тролює успішність студентів.
З цією метою бюро проводить
комсомольські рейди в групи.
Рейд закінчується випуском га
зети-блискавки, яка повідомляє
про стан навчальної роботи і
дисципліни на курсі в цілому.
Цікавою формою проведення
факультетських вечорів є так
звані «капусники», метою яких
є критика недоліків, що мають
місце на факультеті (успіш
ність, поведінка, побут, незадо
вільна робота окремих виклада
чів, а іноді навіть деканатів).
Така форма роботи допомагає
виявити і ліквідувати недоліки
у всіх напрямках життя факуль
тету. Текст у віршованій формі
і музику до таких «капусників»
складають самі студенти.
Дуже приємне враження за
лишилося від відвідання сту
дентського гуртожитку. Кімнати
розраховані на 3-х—4-х осіб. Ко
жен поверх має кухню, душову,
кімнату для прасування білиз
ни та одягу. Є кімната крою та
шиття, обладнана швейними ма
шинками. Для занять на кож
ному поверсі є по 2 вітальні.
Студентські збори, вечори про
водяться у червоному кутку, де
є піаніно, телевізор, радіоприй
мач з радіолою.
Студрада організовує авто
бусні екскурсії по історичних
місцях Москви, по новобудовах
міста, прогулянки на околиці.
В гуртожитку проводяться ве
чори, на які запрошуються
гості з інших інститутів.
Бажано, щоб між нами і
студентами Московського педа
гогічного інституту зв ’язок був
постійним І міцним.
І. ДВИГУН.
МОЛОДІ ЕНТУЗІАСТИ!
ТУТ
НАВ
Ч Е К А Ю Т Ь
натхненна праця і здоровий відпочинок!
У радгоспі
Мабуть, немає жодного кия
нина, який не знав би на Хре
щатику магазина під вивіскою
« Парне молоко». А той, хто хоч
раз відвідав його, обов’язково
зайде туди і вдруге, і втретє:
надто вже смачне там молоко!
Але мало хто знає, що про
дукція сюди доставляється з
міського молочно-овочевого рад
госпу «Бучанський».
...Під колеса «Москвича» лег
ко, з м’яким шелестом стелеть
ся звивиста стрічка Гостомель
ського шосе. У кабіну вривають
ся цілющі пахощі соснового лі
су, багатоголосий гомін птахів.
Стрункі дерева наблизилися
щільно до шляху. І раптом з-за
сосен блиснула блакиттю вод
чепурна
річечка, зазеленіли
оксамитом трав розлогі луки.
Ірпінь!
Переїжджаємо місток. І зно
ву ліс. По обидва боки шосе
виструнчилися охайні котеджі,
піонерські табори, санаторії,
дачі. Машина вибігає з лісу на
пагорб: ми зачаровані пано
рамою великого господарства,
що розкинулося попереду: гос
подарські будівлі, Ж И Т Л О В І бу
дники, ягідники, городи, вели
кий сад, широкі луки, на яких
пасуться стада корів. Це—рад
госп «Бучанський».
Під'їжджаємо до контори.
Вже перші, мимовільні вражен
ня наводять н а думку, що го
ловнішими галузями цього гос
подарства є тваринництво, ово
чівництво і садівництво. Це ж
підкреслює і головний агроном
радгоспу Анатолій Михайло
вич Костенко. З справжньою
закоханістю в свою справу
розповідає він про радгосп,
про його скромних, чесних
трудівників. Справді, скільки
сил і праці треба вкласти робіт
никам, щоб тримати своє госпо
дарство у зразковому стані, щоб
в усяку пору року повніше за
довольняти потреби киян у про
дуктах харчування!
...Бучанський молочний рад
госп (продукцію якого спожи
ває наше місто) розміщений
в Ж И В О П И С Н І й місцевості селища
Буча. Має він три основні відді
лення: Центральне (знаходиться
в самій Бучі), Гостомельське і
Майданівське (Бородянський ра
йон).
Ми побували на Центральній
садибі, де мали розмову з го
ловним агрономом радгоспу
т. Костенком А. М. та головним
зоотехніком т. Харченком І. М.
Ось що вони нам розповіли.
Радгосп «Бучанськйй» — ба
гатогалузевий; працюють у ньо
„Бучан сь
к
и
й
"
му 600 робітників. Крім молоч
но-овочевого господарства (яке
є основним), тут розвинені тва
ринництво, парниково-тепличне
рослинництво, садівництво; є
також ягідники.
З 4500 га землі, наявної у
радгоспі, під пахоту відведено
3420 га, під сади і ягідники
214. Посіяно 210 га овоче
вих культур: значну кількість
землі (78 га) засаджено під ма
лорозповсюджен і культури —
кольорову капусту, перець, ба
клажани, щ авель, кабачки то
що. Обробка цих культур дуже
складна, бо доводиться обробля
ти їх вручну.
У радгоспі засіяно 150 га
кортоплі, 500 — кукурудзи; під
сад відведено 183 га, 73 з них—
плодоносні; 27 га полуниць і
малини, 2 г а винограду.
В радгоспі 1000 голів рога
тої худоби, з них корів — 400.
Є в радгоспі і свині (2500).
Молочна худоба високопро
дуктивна. Так, минулого року
було надоєно 358 0 літрів моло
ка від однієї корови; в цьому
році доярки зобов'язалися н а
доїти 4000 л. Окремі доярки
вже надоїли більше 4000 л.
Так, наприклад, М. П. Кабанова
в
минулому
році
надоїла
4550 л; в цьому році вона зо
бов’язалася дати 5500 л.
На Всесоюзній сільськогоспо
дарській виставці минулого ро
ку радгосп був представлений
двадцятьма кращими передови
ками. Серед них є медалісти.
В цьому році радгосп також є
учасником В С ГВ .
В з в ’язку з великим об’ємом
роботи в літній період у радгос
пі невистачає робочих рук. Т о
му кожного року юні кияни охо
че допомагають робітникам у
вирощуванні та збиранні бага
того врожаю.
В цьому році баж ання попра
цювати в радгоспі виявили сту
денти нашого інституту.
Робота розпочнеться 1 липня
д ва повністю відпочивати.М
і
нім альна оплата — 18 крб.в
день. Види робіт періодично
з міню в ати м уться.
Під ЖИТЛО будуть виділен
і
ш кільні приміщення. Части
н
а
студентів житиме в палатках
розташ ованих на узліссі.
Х арч увати м уться студентиу
їд ал ьн і, тричі на день; кош
ту
вати м е харчування від 5до
к арбован ц ів.
У вільні від роботи годи
и
н
на Центральному та Гостом ель
ському відділеннях.
Робочий день — восьмигодин
ний. Керівництво радгоспу про
понує запровадити акордний ме
тод праці. Полягає він у тому,
що на окрему бригаду буде ви
ділено таку кількість р о б о т и ,
яку треба виконати в певні
строки. Члени бригади зм ож уть
побудувати свою роботу так,
щоб виконати завдання ш видше
вказаного часу, а потім день чи
лейбо л ,
ф утбо л , покупати
ся.
Т ри р ази н а тиждень у кіно
демонструватим уться кіноф
іль
ми. До послуг любителів танцю
є танцювальний майданчик.
Сподіваєм ося, щ о відповіддю
студентського колективу напат
ріотичний закли к комсомольців
фізико-м атематичного факуль
тету буде ударн а праця.
бажаючі зможуть погратиу
во
Л . С О П ІЛЬНЮК.
Ф о т о М. Шуряка
Н а з н і м к а х : вгорі — панорама радгоспу «Бучанський»; на передньому план і - контора Центрального відділення, вдалині
господарські будівлі; в центрі — радгоспний сад; внизу — пастух радгоспу М. Л. Шкаврон і учень IV класу В ітя Г ар а н ськ ий (його
помічник) в обідню пору на пасовиську.
В. о. р ед ак то р а Ю. ПОЛУДНЕНКО.
Назустріч
40
річчю
З а
ВЛ К С М
М і с я ц ь к а н ік у л — Батьківщ ині!
Через місяць закінчуються екзамени. Студентів че
кає цікавий відпочинок: у спортивних таборах, у подо
рожах, екскурсіях.
На фізико-математичному факультеті вже давно
йшли розмови про те, як найкраще організувати відпо
чинок, щоб і сил набратись, і внести свій трудовий вклад
у славні діла комсомолу на честь його 40-річчя. Де б по
працювати місяць? Це питання хвилювало всіх комсо
мольців фізико-математичного факультету.
Тому студенти з такою радістю зустріли повідомлен
ня про те, що Бучанський радгосп готовий прийняти вліт
ку наших юнаків та дівчат.
Комсомольські збори ф ізико-математичного факуль
тету одностайно ухвалили рішення: кожний комсомолець
один місяць відпрацює на сільськогосподарських роботах
у Бучанському радгоспі або в піонерському таборі!
Комсомольці ф ізико-математичного факультету за
кликали всіх комсомольців інституту дружно попрацюва
ти у радгоспі.
Сподіваємося, що студенти мовно-літературного та пе
дагогічного факультетів не залишаться осторонь цієї важ
ливої справи і 40-річчя комсомолу зустрінуть добрими ус
піхами у праці.
Н. ГОРБАЧ,
секретар комітету ЛКСМУ.
І МИ ВНЕСЕМО СВІЙ ВКЛАД
Весна в цьому році принесла нам багато радісних хви
лювань. Час був надзвичайно напруженим; ми складали
заліки і готувалися до дострокового складання екзаменів.
І наслідки екзаменів відрадні: у групі тільки 8 добрих
оцінок, решта — відмінні.
Таких результатів ми досягл и завдяки серйозному
ставленню до навчання.
Останнім часом з усіх кінців країни надходять вісті
про те, що комсомольці заводів, фабрик, навчальних за
кладів вносять у комсомольську копилку гроші, зароб
лені у вільний від роботи час.
Що ж зробимо ми, щоб не відстати від інших комсо
мольських організацій?!
Після екзаменів наша група місяць самовіддано і
дружно працюватиме в приміському радгоспі «Бучан
ський». Зароблені к ошти і будуть нашим першим внеском
у комсомольську копилку.
Л. ГИРЕНКО,
студентка І курсу педагогічного факультету.
НАШІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
27 травня на фізико-мате
матичному факультеті відбу
лися комсомольські збори, на
яких обговорювалося питан
ня про роботу влітку. Одно
стайно було вирішено, що
кожний комсомолець місяць
працюватиме
на
користь
Батьківщині.
Наша група одноголосно
схвалила прийняте рішення.
Ми будемо працювати в Бу
чанському радгоспі.
Зобов’язуємося виконувати
норми виробітку на 120— 150
процентів. На змагання ми
викликаємо товаришів з 22
групи фізиків.
а.
комсорг 21 групи.
педагогіч н і
КАДРИ
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
ЧЕРВНЯ
4
1958 року
СЕРЕДА
№ 11 ( 58)
Ціна 15 коп.
Відмінні знання— кращий подарунок до 40-річчя ВЛКСМ
ПАМ’ЯТАТИ ПРО СВІЙ ОБОВ’ЯЗОК
ПЕРЕД ДЕРЖАВОЮ
Сесія. Це слово примушує
хвилюватися не тільки студен
тів, а й викладачів, адміністра
тивно-господарських працівни
ків інституту.
Особливо відповідальною є
екзаменаційна сесія цього року;
вона проходить під знаком бо
ротьби за гідну зустріч 40-річ
чя ВЛКСМ! Комсомольці (а їх
в інституті переважна біль
шість) прагнуть до того, щоб
закінчити сесію з найкращими
показниками. Враховуючи це,
колектив інституту провів вели
ку підготовчу роботу.
Питання підготовки до сесії
було предметом обговорення на
відкритих партійних зборах, на
Вченій раді Інституту. Проведе
но також нараду викладачів-ек
заменаторів, на якій присутні
ознайомилися з новими прави
лами прийому екзаменів та з
методикою їх проведення.
І ось екзамени розпочалися.
Щ е рано підводити підсумки,
робити узагальнення. Але вже
перші вісті з факультетів свід
чать про хорошу загальну під
готовку студентів.
Добре «стартують» першо
курсниці педфаку (дошкільний
відділ). Екзамен з анатомії і
фізіології вони склали без жод
ної задовільної оцінки. По кіль
кості складених екзаменів ви
передили їх студенти II курсу
мовно-літературного факульте
ту (український відділ). З трьох
екзаменів у двох групах одер
жано 7 трійок (дві з них, до
речі, належать Т. Соцькій, сту
дентці II групи), решта — від
мінні і добрі оцінки.
З хвилюванням чекають по
чатку екзаменів на фізико-ма
тематичному факультеті. Адже
там завжди найбільша кількість
«хвостистів». Дехто пояснює це
тим, що, мовляв, викладачі цьо
го факультету виявляють мен
ше лібералізму в оцінці знань
студентів, ніж на інших факуль
тетах.
На нашу ж думку, студентам
треба більш сумлінно працюва
ти на протязі року. Науки, і
особливо точні, не терплять «бі
лих плям».
Четвертокурсники мовно-літе
ратурного факультету (росій
ський відділ) цими днями скла
ли екзамен з спеціальності
«Хор і методика викладання
співів у школі». Даний курс бу
де першим випуском викладачів
з другою спеціальністю. На
слідки екзамену показали, що
хоч набір на цей курс проводив
ся без врахування музичних
здібностей абітурієнтів, пере
важна більшість студентів дуже
серйозно поставилася до оволо
діння другою спеціальністю. З
48 осіб 7 — одержали «відмін
но», 25 — «добре», 13 — «за
довільно» і тільки дві студент
ки (Г. Руденко та С. Егорова)—
«незадовільно».
Несерйозне ставлення до ово
лодіння другою спеціальністю
на протязі всього року виявила
і М. Руденко. До того, вона
навіть не з ’явилася на екза
мен!
Але даремно згадані товариш
ки вважають, що з подібними
«знаннями» з другої спеціаль
ності вони зможуть одержати
дипломи.
Отже, екзамени розпочалися.
Справа честі кожного студен
та скласти екзаменаційну сесію
з найкращими показниками. Це
буде гідною відповіддю нашої
молоді на повсякденне піклу
вання Батьківщини.
Ю. ПИЛЬНИЙ.
ЗУСТРІЧ З УЛЮБЛЕНИМИ ПОЕТАМИ
сьомик,
Практиканти удостоєні грамот
У квітні місяці студенти фізико-математичного
факультету перебували на виробничій практиці на
і Київському авторемонтному заводі. Майбутні пе
дагоги з перших днів палко прагнули оволодіти ви
робничими навичками, вивчити технологічний про
цес та організацію виробництва.
Деякі студенти навіть надавали безпосередню
допомогу робітникам у виконанні виробничого пла
ну. Тик, студентка О. Авраменко на протязі всього
часу ударно працювала біля верстата.
Проте не тільки сумлінною працею відзначилися
наші товариші. У вільний від роботи час студенти
розважали своїх старших друзів-робітників цікавими
виступами учасників художньої самодіяльності.
За дійову допомогу у виконанні плану на квітень
І958 року дирекція, партійна і профспілкова органі
зації заводу нагородили студентку IV курсу О. А вра
менко почесною грамотою.
За добросовісне ставлення до проходження прак
тики і активну участь у художній самодіяльності по
чесними грамотами нагороджені також В. Музика,
Н. Басовський, В. Волошенюк, О. Семко, Г. Ш арпін
ська, Л. Павлов, А. Багмет, Ю. Францев, Л. Велика,
І. Лавриненко.
Зустрічі студентів з українськими
поетами, письменниками стали хорошою
традицією в нашому інституті.
Багато цікавого залишиться в пам’яті
Студентів від літературного вечора, на
якому виступили М. Рильський і С. Олій
ник. В минулому вчителі, вони багато
сказали теплих слів про педагогічну
працю, про значення літератури у ви
ховній роботі. Дуже радо зустріли
М. Рильського і С. Олійника студенти
педінституту. Поети прочитали свої окре
мі твори, поділилися творчими планами
на майбутнє. З щирими словами подяки
і найкращими побажаннями до дорогих
гостей звернулася першокурсниця Люба
Недбайло.
Дівчата піднесли улюбленим постам
букети живих квітів. Після вечора
М. Рильський та С. Олійник сфотогра
фувалися з молоддю на згадку про зу
стріч.
Не заростає стежка до тебе...
Низьке чорне небо, висока
чорна вода. У них дрижать і ме
рехтять золоті зірки. Тільки
справа вони непорушно горять
у нічній тиші — і золоті, і білі,
і зелені, і жовті, і червоні, і
блакитні. Ці зірки — вогні ніч
ного Києва, повз котрий іде
наш пароплав «М. Г. Чернишев
ський». Тиша. Чотириста осіб,
немов зачаровані, милуються
дивовижною картиною. З корми
ледве чутно розливаються по
палубі звуки баяна...
Тиша... Але ненадовго. Вже
хвилин через п’ять, ледве па
роплав минув ажурні арки пі
шохідного мосту, на палубі
знявся гомін.
— Товариші!
Громадяни!
Хлопці! Перейдіть на лівий
борт: пароплав перекинете!
Старший помічник, черговий
декілька матросів майже си
лою відводять заворожених гля
дачів на протилежний край.
Але ледве старші відходять,
юні пасажири знову прямують
на те ж саме місце: відірватися
від чарівної картини надто
важко.
Переконавшись у марності
своїх зусиль, моряки теж засти
гають біля поручнів. Пароплав
пішов тихше...
Київ залишається далеко по
заду. В салоні, навколо Олек
сандри Іванівни Щербакової,
яка сіла за фортепіано, зібрався
тісний гурт любителів музики.
Пісні про Дніпро і Волгу, про
чудові київські каштани і під
московні вечори линуть над рі
кою до таємничих берегів, до
далеких зірок.
Хтось заспівує «Заповіт». По
тім плавно і трохи сумно ллють
ся «Думи мої», «По діброві в і
тер віє».
— Непогана репетиція до
завтрашнього дня,— говорить
студент педфаку Ігор Толсти
хін.
І вірно. Адже ми їдемо в Ка
нів, на могилу славного Тараса,
щоб у традиційний день вшану
вати пам’ять великого Кобзаря.
Там і співатимемо його пісні.
Ми не одні. Десь попереду йде
пароплав «Бойченко», слідом за
нами — «Комсомол»; на них
пливуть до Чорної гори студен
ти Київського університету.
...Солов'їний світанок застав
нас уже біля канівських круч.
Росистий ранок весело вітає мо
лодих посланців Києва.
Гори круті, але ноги молоді.
Не проходить і години, як
близько півтори тисячі юнаків і
дівчат оточують гранітний по
стамент, з висоти якого на нас
вдумливо дивиться рідний Та
рас.
Великий безсмертний друг!
Звідси тобі видно і «лани ши
рокополі, і Дніпро, і кручі»,
видно всю вільну, нову Украї
ну, про яку ти так палко мріяв,
в яку вірив...
Не такою вона була за тво
го життя. Аспірант Володимир
Олійник, після покладення він
ків, читає складену ним компо
зицію на тексти Тараса Григо
ровича Шевченка.
Важко нашій молоді уявити
ту Україну, про яку сто років
тому писав поет:
Чорніше чорної землі
Блукають люди; повсихали
Сади зелені, погнили
Біленькі хати, повалялись,
Стави бур’яном поросли.
Село неначе погоріло,
Неначе люди подуріли,
Німі на панщину ідуть
І діточок своїх ведуть...
У сумному мовчанні слухають
присутні тихий голос читця,
який стає більш гучним і силь
ним, коли мова йде про любов
поета до своєї батьківщини:
Та одинокому мені
Здається — кращого немає
Нічого в бога, як Дніпро
Та наша славная країна....
Немов голос самого Тараса
пролунав над морем голів:
Чи буде суд? Чи буде кара
Царям, царятам на землі?
Чи буде правда між людьми?
Повинна буть, бо сонце стане
І оскверненну землю
спалить...
І на оновленій землі
Врага не буде, супостата.
А буде син і буде мати,
І будуть люди на землі!
Є правда на нашій радян
ській, українській землі! Є нові
люди, про яких ти мріяв, вели
кий Кобзарю!
Ось вони, перед тобою. Глянь,
Тарасе, і спи спокійно. Будь
упевнений в тому, що твоїх за
повітів, як і тебе самого, ми ні
коли не забудемо.
У травні на базі навчальних
майстерень в нашому інституті
працювали курси по підвищ ен
ню кваліфікації інструкторів
праці шкіл-інтернатів К иївської
області. Заняття проводились
під керівництвом майстрів І. К.
Турчака, В. С. Ш турка та, Р. О.
Зах а р ч е н к а . Висока к вал іф ік а
ція майстрів забезпечила вчас
не і якісне вивчення запланова
ного матеріалу.
Інструктори, які навчалися
на курсах, одержали методичні
вказівки відносно орган ізації і
методики проведення уроків по
трудовому вихованню в школі,
навчилися грамотно складати
ескізи, вивчили технологію ви
робу; на курсах були також
опрацьовані раціональні прийо
ми основних операцій у слю
Прийми і нашу любов гарячу, сарній та столярній сп равах.
І свіжі квіти, росою вмиті,
Значну увагу було, приділено
Щасливу пісню, дзвінку, юначу.
методиці організації уроку тру
Що птахом лине аж до блакиті!
дового виховання.
А. ДЯЧЕНКО.
Аналізуючи роботу курсів,
Ф о т о Е. Білевича.
необхідно зазначити, щ о наш і
СЛОВО НА МОГИЛІ КО БЗАРЯ
Яке весняне Вкраїни небо!
І сад пахучий, І день погідний...
Не заростає стежка до тебе,
Тарасе любий, Тарасе рідний.
Призначення одержано
майстерні ще недостатньо осна
щ ені добре обладнаними н
а
вчальними місцями (особливоу
столярному і слюсарному ц
е
хах). При підготовці до нового
навчального року необхідноу
с
нути наявні недоліки. Студенти
повинні мати змогу вивчати про
грамний матеріал на добрео
б
ладнаних навчальних місцяхіз
застосуванням
механізованого
інструменту і сучасної техноло
гії.
Це завдання належить ви
рі
шити викладачам і майстрамна
вчальних майстерень приак
тивній у ч асті господарськоїч
ас
тини т а студентського колек
тиву.
О. МАНДЗЮК,
завідую чий навчальними
майстернями.
Н а ф о т о : інструктор Чор
нобильського дитбудинку І.О
.
Руденко (справа) та майстер
навчальних майстерень інститу
ту І. К. Т урчак за розміткою
р о зр ізу валика.
Н а п р а кт и ку в табори
На дошкільному відділі педагогічного ф акульте
ту проведено розподіл студенток-випускниць на ро
У сп ішно закінчилася виро
б
боту.
Це в інституті перший випуск працівників-до нича п р ак ти к а студентів-фізи
ків
шкільників.
IV к ур сів на авторемонтнихза
Про тебе, батьку, буяє слава,
Розподіл пройшов організовано. Члени к ом ісії,
В піснях народних, в чудовій мові...
даючи призначення, враховували як бажання і н а вод ах м. К иєва.
хил тієї чи іншої випускниці, так і її сімейні обста
Глянь: Україна якою стала
Четвертокурсники
виявили
вини.
В сім’ї радянській, вольній і новій.
З 48 випускниць двадцять — будть очолювати великий ін терес до виробни
дитячі садки в різних містах і районних центрах ц тва, зр а зк о в у робочу д
Прийми і нашу любов гарячу
исцип
України. Так, наприклад, М. Бубліченко п рац ю ва
І свіжі квіти, росою вмиті,
ліну
і
одерж
али
високу
оцінку
тиме в м. Первомайську, Луганської області, Л. В о
Щасливу пісню, дзвінку, юначу,
ронцова — в Сталінській області. В. Ш амрай — з боку ди рекц ії даних підпри
Що птахом лине аж до блакиті.
в Ренінському p-ні, Одеської області, А. Д ід ків
Є М С ТВ .
ська — в м. Чернігові.
Яке весняне Вкраїни небо!
На посаду інспекторів та методистів по д ош к іл ь
Тепер п остає завдання про
ному виохванню міських та обласного відділв народ
І сад пахучий, і день погідний...
вести
новий
ви д практики.
ної освіти призначено 6 випускниць. Серед них:
Не заростає стежка до тебе,
І. Дьомін а, 3. Товстоляк, Л. Шелестюк, Г. Нови П рактику проходитимуть сту
Тарасе любий, Тарасе рідний!
цька, Т. Плонська, Л. Драчківська.
До Дніпропетровського педучилища працю вати денти II к у р с ів у школах-інтер
М. ГНАТЮК.
викладачами методик та керувати педпрактикою на т а х та піонерських таборах.
їдуть Г. Діаківська, О. Д оброва
Д ля ї ї проведення в піонер
і Л. Яворська.
Вихователями дитячих зак л а ських таб о р ах складено інструк
дів у різних областях республі цію і програм у. Всі студенти
ВУЗІВСЬКІ
ки працюватимуть В. З а їк а , А .
шкіл-інтернатів (
Іващенко, Л. Ющенко, Н. К лі відділу
ГАЗЕТИ
тя нашої та зарубіжних країн.
менко, Л. Любченко, А . Оса д осіб)
будуть
розміщенів
ПОВІДОМЛЯЮТЬ
ча, В . Пруднікова і ін.
Окремі теми бесід тісно пов’я
Випускниці радо сприйняли м. К иєві та його області.
зувалися з життям нашого ко
□ В партійному архіві
одержані
призначення і обіця
П еред початком практики бу
лективу.
Інституту історії партії при
ли виправдати надане їм велике
ЦК
КП
Узбекистану
збері
де проведена підготовча конф
е
Найбільш активно працювали
довір’я.
депутатська книжка
групи, заняття в яких проводи гається
рен
ція.
Методичне
керівницт
во
На
їх
студентському
ш
ляху
почесного члена Ташкент
ли тт. Мосципан, Шляхтер, По ської Ново-міської Ради Ро
залишився останній відповідаль здій сн ю ватим е кафедра педаго
ний крок — складання д ерж ав
лудненко.
бітничих, Червоноармійських
гіки.
них екзаменів.
та
Дехканських
депутатів
При обговоренні питання бу
XIII скликання Володимира
ли викриті і недоліки в роботі,
Ілліча Леніна.
зокрема, в групі техпрацівни
(Газ. «Советский
З В І Т Н О - Н А У К ОВ А К О Н ФE P E H Ц ІЯ
ків. Комуністи тт. Фішман, Бо
педагог», м. Ташкент).
сенко та інші висловили думку
х
2 7 —29 травня ц. р. інститутів. З а с л у х а боти в педагогічни
щодо поліпшення політвиховної
и
но і обговорено 70 інститутах Україн
в інституті відбулася
роботи в наступному навчально
звітно-наукова кон доповідей (з м атем а як у кількісному
□ Вже в перший день з а
му році.
пуску третього радянського
тики, ф ізики, мето так і в якісному від
ференція викладачів
Накреслено план роботи на супутника його сигнали прий
фізико - математич дики викладання м а ношеннях.
няли нач. короткохвильової
новий навчальний рік. Будуть радіостанції Київського по них наук педагогіч тем ати ки і фізики у
Обговорення допо
працювати дві нових групи, ке літехнічного
них інститутів Укра середній ш колі і пе відей проходило при
інституту В.
дагогічних вузах).
їнської РС Р.
рівниками яких призначено ко Вдовенко і студент Л. Чор
ногорський.
Конференція по великій активності
У
конференції
в
зя
муністів Тюрікова і Ємчука.
(Газ. «З а радянського
ли участь 82 викла к азал а серйозне зро всіх учасників кон
Заняття проводитимуться двічі
інженера», м. Київ).
стання наукової ро ференції.
дачі 29 педагогічних
на місяць.
Підсумки підведено
Днями відбулися партійні збо
ри адмінтехперсоналу інститу
т у на яких обговорювалися на
слідки політвиховної роботи се
ред працівників друкарні, біб
ліотеки, бухгалтерії, технічних
робітників за минулий навчаль
ний рік.
Про проведену роботу збо
рам розповіли керівники груп
тт. Галаєв, Босенко та інші.
У своїх виступах Товариші
відзначили, що заняття про
ходили регулярно, за пла
ном. Слухачі політгуртків ви
являли великий інтерес до пи
тань, які піднімалися на за
няттях.
При проведенні бесід керів
ники груп не обмежувалися ре
комендованою тематикою, а до
водили до відома слухачів най
більш актуальні питання з жит
ІНСТРУКТОРИ ПРАЦІ ВЧАТЬСЯ
Обмін д о свід о м —це важ ливо і потрібно
Зміцнення м іж ін сти тутськи х зв’язків
На протязі десяти днів деле профілю, то на вечірньому взя
гація представників нашого ін то курс на підготовку спеціа
ституту знайомилася з роботою лістів вузького профілю (мате
Московського міського педаго матиків, істориків тощо).
гічного інституту ім. В. П. По
При кафедрах інституту н а
вчаються зараз 144 аспіранти.
тьомкіна.
Значну кількість професор
Інститут існує 27 років. Ор
ганізувався він як інститут сько-викладовського колективу
удосконалення кваліфікації вчи (який налічує 300 осіб) скла
телів Москви при міськВНО. дають молоді викладачі, підго
Спочатку заняття провадилися товлені через аспірантуру.
На всіх факультетах, а та
у вечірній час, але через рікдва виникла необхідність пере кож на кафедрах суспільних і
творити заклад у стаціонар педагогічних наук утворені вче
ні ради, що мають право, крім
ний.
Нині у складі інституту об проведення різноманітної на
ладнано такі факультети: фізи уково-педагогічної роботи, при
ко-математичний (з спеціаль ймати на захист кандидатські і
ностями: фізика і основи вироб докторські дисертації. Є і за
ництва, математика та креслен гальноінститутська Вчена рада.
Перед інститутом стоїть зараз
ня), історико-філологічний (ро
сійська мова, література та важливе завдання — щільніше
зв'язати навчання студентів з
історія), іноземних мов, геогра
життям середньої школи, на
фічний, природничий
(хімія,
близити майбутніх вчителів до
біологія і основи сільського
всіх форм класної і позакласної
господарства),
художньо-гра роботи в школі. В зв ’язку з цим
фічний (малювання, креслення, з 36 годин тижневого наванта
праця з художнім ухилом).
ження студента 10 — відво
З наступного навчального ро дяться для безпосередньої ро
ку до інституту буде переведе боти в школі (відвідування і
но з Московського державного проведення уроків, допомога
педагогічного
інституту ім. вчителям у вихованні учнів,
В. І. Леніна ще й педагогічний участь у громадській роботі).
факультет.
Заслуговують на увагу й ті
Зараз в інституті навчаються цікаві заходи, що вже введені
3500 студентів, з них 2500 — в життя інституту. У навчальні
на денному відділі і 1000 — плани включено факультативні
на вечірньому. Якщо денний заняття з спеціальних предме
відділ готує вчителів широкого тів (історія мистецтва, виразне
У наших
читання, польська і латинська
мови тощо) та позакласна робо
та (гуртки «умілі руки», фото,
радіо, хореографії, співів, му
зики). Кожен студент зобов’я
заний за 5 років навчання з
інституті обов’язково скласти
заліки з двох факультативів —
спеціального й позакласної ро
боти (на вибір).
В Інституті діяльно працю
ють громадські організації. Так.
впадає в очі активність викла
дачів у запровадженні різних
форм профспілкової роботи. Ор
ганізовано постійнодіючі вироб
ничі наради, на яких підніма
ються і розв’язуються важливі
питання життя й праці інсти
тутського колективу.
Заслуговує всілякого схва
лення широка популяризація
всього кращого, що зроблено
колективом. Так, у коридорах
факультетів організовано постій
нодіючі
виставки
наукових
праць
професорсько-викладов
ського колективу, аспірантів та
студентів.
Добре, що через діаграми,
таблиці, плакати оголошуються
і результати педагогічної прак
тики студентів, і різноманітних
конкурсів, змагань тощо.
Обмін досвідом роботи між
двома столичними інститута
ми — це корисна справа, яку
потрібно продовжувати і на
далі.
П. ХРОПКО.
колег
ЧИ НЕ КОРИСНО БУЛО Б І НАМ?..
Обмірковуючи результати по
їздки до московських товари
шів. студентів Московського
міського педагогічного інститу
ту ім. Потьомкіна, хочеться
сказати: цікавою і повчальною
була поїздка; це — добрий по
чаток для міцних і дружніх
зв’язків двох великих комсо
мольських колективів, обмін
думками між якими був би
дуже корисним.
Великого значення наші ко
леги надають
громадськоко
рисній праці, особливо пра
ці на
будівництві; неділь
ники міцно ввійшли в жит
тя колективу. З метою об
ліку виконаної роботи кожен
комсомолець має «Громадськотрудову книжку», в якій вка
зується кількість відпрацьова
них годин та оцінка роботи. За
роблені гроші переводяться в
інститутську комсомольську ко
пилку. Влітку комсомольці пра
цюють на будівництві, на ці
линних землях, в піонерських
таборах.
Піонерській роботі
тут взагалі приділяють велику
увагу; на фізико-математично
му факультеті, зокрема, створе
но клуб вожатих.
Цікавим є куточок комсорга,
організований комітетом комсо
молу інституту. На великій
дошці можна знайти тематику
комсомольських зборів з ре
комендованою літературою, по
ради молодим комсоргам, відпо
віді на запитання, обмін думка
ми про проведення комсомоль
ських зборів, диспутів тощо.
Справжня знахідка для молодо
го комсорга!
Знати все про щось і дещо
про все—ось основна ідея п’яти
річних планів культурного ви
ховання і розвитку, які склада
ють деякі групи фізико-матема
тичного факультету.
Хочеться ще сказати про та
ку цікаву форму відпочинку, як
однодобовий (з ночівкою в до
розі) туристський похід по
Підмосков’ю. Хто відмовиться
після тижня напруженої праці
вдихнути на повні груди п’ян
кого лісового повітря, взяти
участь у іграх чи спортивних
змаганнях, а увечері — пити
чай, зігрітий на багатті, ти
хенько підхопити кимсь уже за
ведену пісню, помріяти!..
Ось тільки декілька моментів,
на які, мені здається, слід бу
ло б звернути увагу і нам.
О. СЕМКО.
З досвіду москвичів
Під час перебування у Мо
скві я ознайомилася з роботою
комсомольської організації і по
бутом студентів дефектологіч
ного факультету Московського
державного педагогічного інсти
туту ім. В. І. Леніна.
Факультет є одним з най
більших в інституті. Тут на
вчаються 615 студентів. Ком
сомольська організація налічує
506 комсомольців. Бюро фа
культету складається з 11 осіб,
які очолюють певні сектори.
Добре організована фізична
праця студентів. Кожен зобов’я
заний 5 годин на тиждень відро
бити на будові. Так, у резуль
таті сумлінної праці студентів
на будівництві стадіону в Луж
никах факультет створив ком
сомольську копилку, куди по
Коли заходиш у вестибюль студента-фізика
з
вимірною інших приладів, інструментів
головного корпусу Московсько апаратурою у найважливіших тощо.
го педагогічного інституту ім. розділах фізики, і комплексні
Не можна не згадати про ве
В. П. Потьомкіна, де розташу роботи.
лику працездатність студентів
вався фізико-математичний фа
Нижче наявних можливостей фізико-математичного факульте
культет, перше, що впадає в організоване навчання студен ту: в який би час ми не захо
очі,— це виставка наукової про тів факультету з політехнічних дили в аудиторії і кабінети,
дукції п рофесорсько-викладов предметів. В інституті непогано завжди бачили там студентів за
ського складу інституту, де обладнано механічні, слюсарні і роботою.
значне місце належить дослі столярні майстерні, але зовсім
Дружба з московськими ко
дженням викладачів у галузі відсутні роботи з склодувної легами сприятиме дальшому
фізики і математики. Серед ка справи, які так необхідні для зміцненню зв ’язків між нашими
пітальних монографій слід від вчителя фізики. Позитивним є вузами, що принесе, безумовно,
значити роботи проф. С. П. Ф ін те, що в майстернях уже роз взаємну користь.
нікова: «Теорія пар конгруен починають виготовлення тих чи
Г. КОРДУН.
цій», «Аналітична геометрія»,
«Диференціальна
геометрія»,
проф. В. А. Воронцова-Вільямі
нова «Нариси історії астро
номії в Росії», О. В. Пьо
ришкіна «Курс фізики» (ч. І —
III для середньої
школи),
дослідження проф. 3. В. Вол
кової з еспарації
твердих
тіл, роботи проф. Г. Н. Б арте
нєва по вивченню фізичних
властивостей аморфних тіл і ін.
На фізико-математичному ф а
культеті навчаються
більше
1000 студентів; серед них: на
денному відділі — 700, на ве
чірньому — 300. Навчальновиховну і наукову роботу на
факультеті ведуть десять спе
ціальних кафедр, більше 100
викладачів, декілька професо
рів. Заняття проходять у дві
зміни.
Особливої уваги заслуговує
постановка лабораторних ро
біт з курсу загальної фізики,
які очолює проф. 3. В. Вол ко
ва. Практикум із загальної фізи
ки тут ділиться на дві частини:
вступну, яка охоплює всі ви
Н а ф о т о : члени делегації нашого інституту с е р е д московських друзів
мірні роботи для ознайомлення
клав 25 тисяч карбованців. Ця
копилка весь час поповнюється.
Бюро факультету на протязі
всього навчального року кон
тролює успішність студентів.
З цією метою бюро проводить
комсомольські рейди в групи.
Рейд закінчується випуском га
зети-блискавки, яка повідомляє
про стан навчальної роботи і
дисципліни на курсі в цілому.
Цікавою формою проведення
факультетських вечорів є так
звані «капусники», метою яких
є критика недоліків, що мають
місце на факультеті (успіш
ність, поведінка, побут, незадо
вільна робота окремих виклада
чів, а іноді навіть деканатів).
Така форма роботи допомагає
виявити і ліквідувати недоліки
у всіх напрямках життя факуль
тету. Текст у віршованій формі
і музику до таких «капусників»
складають самі студенти.
Дуже приємне враження за
лишилося від відвідання сту
дентського гуртожитку. Кімнати
розраховані на 3-х—4-х осіб. Ко
жен поверх має кухню, душову,
кімнату для прасування білиз
ни та одягу. Є кімната крою та
шиття, обладнана швейними ма
шинками. Для занять на кож
ному поверсі є по 2 вітальні.
Студентські збори, вечори про
водяться у червоному кутку, де
є піаніно, телевізор, радіоприй
мач з радіолою.
Студрада організовує авто
бусні екскурсії по історичних
місцях Москви, по новобудовах
міста, прогулянки на околиці.
В гуртожитку проводяться ве
чори, на які запрошуються
гості з інших інститутів.
Бажано, щоб між нами і
студентами Московського педа
гогічного інституту зв ’язок був
постійним І міцним.
І. ДВИГУН.
МОЛОДІ ЕНТУЗІАСТИ!
ТУТ
НАВ
Ч Е К А Ю Т Ь
натхненна праця і здоровий відпочинок!
У радгоспі
Мабуть, немає жодного кия
нина, який не знав би на Хре
щатику магазина під вивіскою
« Парне молоко». А той, хто хоч
раз відвідав його, обов’язково
зайде туди і вдруге, і втретє:
надто вже смачне там молоко!
Але мало хто знає, що про
дукція сюди доставляється з
міського молочно-овочевого рад
госпу «Бучанський».
...Під колеса «Москвича» лег
ко, з м’яким шелестом стелеть
ся звивиста стрічка Гостомель
ського шосе. У кабіну вривають
ся цілющі пахощі соснового лі
су, багатоголосий гомін птахів.
Стрункі дерева наблизилися
щільно до шляху. І раптом з-за
сосен блиснула блакиттю вод
чепурна
річечка, зазеленіли
оксамитом трав розлогі луки.
Ірпінь!
Переїжджаємо місток. І зно
ву ліс. По обидва боки шосе
виструнчилися охайні котеджі,
піонерські табори, санаторії,
дачі. Машина вибігає з лісу на
пагорб: ми зачаровані пано
рамою великого господарства,
що розкинулося попереду: гос
подарські будівлі, Ж И Т Л О В І бу
дники, ягідники, городи, вели
кий сад, широкі луки, на яких
пасуться стада корів. Це—рад
госп «Бучанський».
Під'їжджаємо до контори.
Вже перші, мимовільні вражен
ня наводять н а думку, що го
ловнішими галузями цього гос
подарства є тваринництво, ово
чівництво і садівництво. Це ж
підкреслює і головний агроном
радгоспу Анатолій Михайло
вич Костенко. З справжньою
закоханістю в свою справу
розповідає він про радгосп,
про його скромних, чесних
трудівників. Справді, скільки
сил і праці треба вкласти робіт
никам, щоб тримати своє госпо
дарство у зразковому стані, щоб
в усяку пору року повніше за
довольняти потреби киян у про
дуктах харчування!
...Бучанський молочний рад
госп (продукцію якого спожи
ває наше місто) розміщений
в Ж И В О П И С Н І й місцевості селища
Буча. Має він три основні відді
лення: Центральне (знаходиться
в самій Бучі), Гостомельське і
Майданівське (Бородянський ра
йон).
Ми побували на Центральній
садибі, де мали розмову з го
ловним агрономом радгоспу
т. Костенком А. М. та головним
зоотехніком т. Харченком І. М.
Ось що вони нам розповіли.
Радгосп «Бучанськйй» — ба
гатогалузевий; працюють у ньо
„Бучан сь
к
и
й
"
му 600 робітників. Крім молоч
но-овочевого господарства (яке
є основним), тут розвинені тва
ринництво, парниково-тепличне
рослинництво, садівництво; є
також ягідники.
З 4500 га землі, наявної у
радгоспі, під пахоту відведено
3420 га, під сади і ягідники
214. Посіяно 210 га овоче
вих культур: значну кількість
землі (78 га) засаджено під ма
лорозповсюджен і культури —
кольорову капусту, перець, ба
клажани, щ авель, кабачки то
що. Обробка цих культур дуже
складна, бо доводиться обробля
ти їх вручну.
У радгоспі засіяно 150 га
кортоплі, 500 — кукурудзи; під
сад відведено 183 га, 73 з них—
плодоносні; 27 га полуниць і
малини, 2 г а винограду.
В радгоспі 1000 голів рога
тої худоби, з них корів — 400.
Є в радгоспі і свині (2500).
Молочна худоба високопро
дуктивна. Так, минулого року
було надоєно 358 0 літрів моло
ка від однієї корови; в цьому
році доярки зобов'язалися н а
доїти 4000 л. Окремі доярки
вже надоїли більше 4000 л.
Так, наприклад, М. П. Кабанова
в
минулому
році
надоїла
4550 л; в цьому році вона зо
бов’язалася дати 5500 л.
На Всесоюзній сільськогоспо
дарській виставці минулого ро
ку радгосп був представлений
двадцятьма кращими передови
ками. Серед них є медалісти.
В цьому році радгосп також є
учасником В С ГВ .
В з в ’язку з великим об’ємом
роботи в літній період у радгос
пі невистачає робочих рук. Т о
му кожного року юні кияни охо
че допомагають робітникам у
вирощуванні та збиранні бага
того врожаю.
В цьому році баж ання попра
цювати в радгоспі виявили сту
денти нашого інституту.
Робота розпочнеться 1 липня
д ва повністю відпочивати.М
і
нім альна оплата — 18 крб.в
день. Види робіт періодично
з міню в ати м уться.
Під ЖИТЛО будуть виділен
і
ш кільні приміщення. Части
н
а
студентів житиме в палатках
розташ ованих на узліссі.
Х арч увати м уться студентиу
їд ал ьн і, тричі на день; кош
ту
вати м е харчування від 5до
к арбован ц ів.
У вільні від роботи годи
и
н
на Центральному та Гостом ель
ському відділеннях.
Робочий день — восьмигодин
ний. Керівництво радгоспу про
понує запровадити акордний ме
тод праці. Полягає він у тому,
що на окрему бригаду буде ви
ділено таку кількість р о б о т и ,
яку треба виконати в певні
строки. Члени бригади зм ож уть
побудувати свою роботу так,
щоб виконати завдання ш видше
вказаного часу, а потім день чи
лейбо л ,
ф утбо л , покупати
ся.
Т ри р ази н а тиждень у кіно
демонструватим уться кіноф
іль
ми. До послуг любителів танцю
є танцювальний майданчик.
Сподіваєм ося, щ о відповіддю
студентського колективу напат
ріотичний закли к комсомольців
фізико-м атематичного факуль
тету буде ударн а праця.
бажаючі зможуть погратиу
во
Л . С О П ІЛЬНЮК.
Ф о т о М. Шуряка
Н а з н і м к а х : вгорі — панорама радгоспу «Бучанський»; на передньому план і - контора Центрального відділення, вдалині
господарські будівлі; в центрі — радгоспний сад; внизу — пастух радгоспу М. Л. Шкаврон і учень IV класу В ітя Г ар а н ськ ий (його
помічник) в обідню пору на пасовиську.
В. о. р ед ак то р а Ю. ПОЛУДНЕНКО.