Назва
За педагогічні кадри. № 1 (13) (11 січня 1957 року)
Джерело
Текст
Товариші студенти!
Пе д а го гіч н і
КАДР И
ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ I
.К И ЇВ С Ь К О Г О ДЕРЖАВНОГО
ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
ТЕЛ Е Г Р А М А
КИЇВ, У РС Р .
ІЗ КРАКОВА
Педагогічний інститут. Студентам факультету мови
і літератури.
Сердечне Новорічне поздоровлення та побажання
нових усп іхів передають студенти Краківської
вищ ої педагогічної школи.
ЗИМОВА ЕКЗАМЕНАЦІЙНА СЕСІЯ
Інститут вступив в один з найвідповідальніших періодів
св оєї роботи — зимову екзаменаційну сесію.
Особливістю цього року є те, що не всі студенти складають
екзамени одночасно. На IV курсах вони вже розпочалися І закінчуються 2 3 січня, а на інших — будуть проходити з 1 по
20 лютого.
Екзаменаційна сесія є важливою складовою частиною організ ації навчального процесу вищої школи. Вона є перевіркою
іпідсумком роботи кожного студента та роботи інституту в ціл
ому. Кожен студент повинен пам’ятати, що виявлення високих знань на екзаменах — це доказ його соціалістичного став
лення до праці, виправдання надій партії і народу, які зробили
све для навчання студентської молоді. Це заслужене право
на одержання стипендії.
Успішне складання екзаменів залежить від систематичної
аполегливої роботи протягом семестру, а особливо—від добре
н
ганізованої самостійної роботи кожного студента в передекзаор
м
енаційний період та в ході самих екзаменів. Тому кожен студент повинен використати якнайраціональніше свій час, від
давши максимум сил і наполегливості підготовці до екзаменів.
Запорукою успішної підготовки до екзаменаційної сесії є
від ідування лекцій і систематичне засвоєння матеріалу, що
подається в лекціях, своєчасне оволодіння матеріалом тих розділів програм, які винесені для самостійного опрацювання,
своєчасне виконання практичпнх і лабораторних робіт з тим,
щ
об, викладачі до початку сесії могли виставити залік, оскільки
нездача хоч одного заліку не дає права на допуск до екзаменів.
Зараз дозволяється складати екзамени достроково в межах
семестру, коли проходить вивчення даного курсу, але без ско
рочення загального терміну навчання у вузі. Це право можуть
використати студенти, яким легко дається матеріал того або
іншого курсу. Звільнений час вони можуть використати для
наукової роботи або для поглибленого оволодіння спеціальними
Курсами за їх бажанням.
На період підготовки і проведення екзаменів у кабінетах
зо середжено найбільш необхідну підручну літературу, що є в
бо меженій кількості у бібліотеці, вивішено списки рекомендо
ваної літератури по кожному курсу, з якого буде екзамен у
зимову сесію; проводяться консультації; роботу кабінетів на
цей час продовжено до 23-ої години.
Треба мати на увазі, що підготовка до екзаменів лише по
конспектах, які студент вів на лекціях, аж ніяк не забезпечить
успішного складання екзаменів. Викладач, читаючи лекцію,
мож е зупинятися більш детально на складних вузлових питан
нях , а легкі може випускати зовсім, знаючи, що студенти самі
можуть їх опрацювати. На екзамені ж перевірка знань буде
т ися по всій програмі. Тому провідним документом, за яким
студент повинен готуватися до екзамену, є програма.
дІ учи на екзамен, кожен студент повинен знати, що в його
знаннях програмового матеріалу даного курсу немає нез’ясов
ан
хпитань. Тоді він буде почувати себе впевнено,
и
овторне складання екзамену на будь-яку вищу оцінку під
П
час сесії буде дозволятися директором інституту лише в окрем
их випадках при наявності особливо поважних причин. Перескладання екзамену після екзаменаційної сесії не дає права
наодержання стипендії.
омсомольські ЇДАЛЬНЮ
К
і профспілкові
організації факультетів і
ВІДКРИТО
повинні стати справжніми організаторами студентів на
зал і обладнана
спеціально
ви
9боросічн
розпочала
тьбуя за
високі роботу
знання, наза успішне
складання
екзаменів,
готовленими
модернізованими
ша студе
н
тська
їдальня.
мобілізувати всі сили на те, щоб екзаменаційну сесію
меблями.
Ї ї пропускна
спроможність—
високими
показниками.
Обіди відпускаються
за прин
чол. за робочий день; їдальГ. ІВАШИНА,
ципом по навчальній
самообслуговування.
Заступник
директора
інституту
частині.
ня має
затишний
світлий
СІЧНЯ
1957 року
П'ЯТНИЦЯ
№ 1 (1 3 )
11
Ціна 15 коп.
Треба мобілізувати всі сили
на те, щоб екзаменаційну сесію
закінчити з високими показ
никами!
О дностайно сх вал ю єм о
р іш е н н я П л ен у м у
На протязі семестру у II
групі II курсу дефектологічного
відділу систематично проводять
ся політзаняття. на яких обго
ворюються різноманітні питан
ня. Особливо активну участь
в обговоренні приймають тт.
І. Двигун, О. Лобко, А. Литвинчук, Г. Скринник. На групових
зборах розглядаються питання
поведінки та успішності студен
тів.
Для виборців
Агітаційний пункт виборчої
дільниці, що міститься в нашо
му інституті,
вже розпочав
свою діяльність.
Складено
план роботи на січень місяць,
за яким визначено тематику бе
сід агітаторів серед населення,
а також передбачено' збори ви
борців у приміщенні інституту.
На зборах виборців в січні бу
дуть прочитані лекції про між
народний стан та доповідь
«КПРС — керівна сила Радян
ської держави».
Для виборців встановлено
стіл довідок, де провадитимуть
ся консультації про державні
пенсії, юридичні консультації
з питань трудового законодав
ства та ін.
Я. ДЕРКАЧ.
ходів у кіно з послідуючим об
говоренням кінофільмів, прове
дено бесіду на тему: «Про пра
вила хорошого тону».
Але поряд з досягненнями в
роботі нашої групи є Істотні не
доліки. Так, студенти проявля
ють недостатню ініціативу щодо
організації і проведення творчих
диспутів, обговорення книг, те
матичних вечорів і зустрічей з
вчителями. Не всі
студенти
На останньому занятті обгово групи мають доручення (Н. Курено постанову грудневого Пле лівник, Г. Попик, Є. Рудь.).
нуму ЦК КПРС. Студенти пал
Необхідно надати
кожному
ко схвалили постанову, вбачаю
студентові можливість виявити
чи в ній піклування партії та
свої ділові якості, особливо тим
уряду про нове могутнє підне
студентам, які схильні належати
сення продуктивних сил, про
до «пасивних». Окремі студенти
дальше посилення економічної
несистематично відвідують по
могутності та зміцнення оборо
літзаняття (Т. Слободняк, Л. Ченоздатності соціалістичної Віт
хівська).
...Повільно
перевертається
чизни, про значне підвищення
Наша молодь повинна бути важка чорна скиба землі і щіль
добробуту радянського народу.
Група висловила одностайну більш непримиренною до всіх не но лягає на другу таку ж, що
думку — добитись якнайкращих доліків у роботі і твердою у вже раніше знайшла собі спо
своїх
обіцянок і кій. Неохоче йдуть стомлені во
показників у час зимової екза виконанні
менаційної сесії, пожвавити по- здійсненні планів. Адже у неї— ли, все поглядаючи в бік волов
1 кипуча енергія і невичерпні ні. Засмаглий худорлявий хлоп
літико-виховну роботу.
чина, який поганяв їх, з силою
творчі сили.
В групі проводиться значна
махнув батогом і звернувся до
Н. ЗАСЕНКО.
робота по організації культпо
мене:
— І як воно ото робиться,
що показують кіно десь у Ки
єві, у Москві, а тут тобі десь
можна сидіти дома і все це ба
чити? Телевізор, здається, зва
ти...
А я, правду сказати, і сам
не знав точно, як це воно ро
биться.
І чомусь так захотілося вчи
тись, збагачувати знаннями се
бе і навчати науки інших, таких
хоча б, як оцей погонич волів...
Новий, 1957 рік я зустрічав
уже в колі нових друзів. Моя
завітна мрія здійснилась: я став
студентом фізико-математичного факультету КДПІ імені О. М.
Горького.
П. ВОЗНИЙ,
Я став студентом
студент І курсу.
В склад виборчих комісій — достойних
3-го січня 1957 року відбулися загальні збо
ри професорсько-викладацького і студентсько
го складу КДПІ ім. Горького по висуванню
кандидатів до складу окружних виборчих комі
сій виборчих округів ио виборах до Київської
міської та Сталінської районної Рад депута
тів трудящих.
Збори висунули кандидатами до складу
окружних виборчих комісій по виборах до
міської Ради тт.:
РАКИТКА В. П. (Виборчий округ № 88).
ГАКА 3. И. (Виборчий округ № 89).
ТИЩЕНКА М. К. (Виборчий округ № 88).
АБОЛІХІНУ 3. І. (Виборчий округ № 96).
КИРИЧЕНКА О. Г. (Виборчий округ № 95).
ГРИБОВУ Л. О. (Виборчий округ № 86).
ЧУМАКА М. Г, (Виборчий округ № 87).
БУГАИКА Ф. Ф. (Виборчий округ № 90).
БАБЕНКО В. М. (Виборчий округ № 91).
До складу окружних виборчих комісій по
виборах до Сталінської районної Ради депу
татів трудящих висунуті тт.:
ГЛАЗИРІНА Л. К. (Виборчий округ № 178).
ГРІМ Ф. С. (Виборчий округ № 179.
РАДЯНСЬКА Г. П.-(Виборчий округ № 165),
ЛОЗІНСЬКИИ С. О. (Виборчий округ № 83).
ЖУК Н. И. (Виборчий округ № 80).
ГУРВИЧ Ф. X. (Виборчий округ № 102).
РЯБЕНКО О. А. (Виборчий округ № 161).
ЯРОШЕВИЧ Р. Г. (Виборчий округ № 84).
ВИНОГРАДОВА Г. А. (Виборчий округ
№
101 ).
СІЛЛЄР В. О. (Виборчий округ № 88).
ПОЛОЗ Т, П. (Виборчий округ № 163).
ОЛЕКСШОВА М. Г. (Виборчий округ № 117).
АНДРУЩЕНКО Т. І. (Виборчий округ № 167).
ЧЕНАКАЛ Є. О. (Виборчий округ № 116).
САПСАН О. Л. (Виборчий округ № 150).
Загальні збори постановили: просити Київ
ську міську та Сталінську районну Ради депу
татів трудящих затвердити даних товаришів
до складу окружних виборчих комісій зазна
чених округів.
П а р т ій н е ж и т т я
Поліпшити політико-виховну роботу
В кінці грудня відбулися
відкриті партійні збори фізикоматематичного факультету, на
яких було заслухано доповідь
заступника секретаря партбюро
факультету тов. Тарабана «Про
стан політико-виховної роботи
серед студентів в світлі вико
нання рішень XX з’їзду КПРС
та участь в ній професорськовикладацького складу».
При обговоренні доповіді учас
ники зборів відмічали, що парт
бюро факультету разом з ком
сомольською організацією про
вело значну роботу в справі гіо. ліпшення політико-виховної ро
боти серед студентів.
Для всіх академічних груп бу
ло виділено агітаторів, серед
яких переважна більшість —
комуністи. Організовано і про
ведено ряд тематичних студент
ських вечорів («В чому наше
щастя», «Обмін
досвідом у
навчанні між IV і І курсами»
та інші).
Виступаючі одночасно вказа
ли і на ряд істотних недоліків у
проведеній роботі. Так, профе
сор О. К. Бабенко говорив про
те, що на факультеті низька
трудова дисципліна, що виховну
роботу' з студентами необхідно
проводити не лише на політза-
няттях, а повсякденно, як на
лекціях, так і в практичній ро
боті з ними. Тов . Чередник від
мітила, що при перевірці про
ведення політзаняття в 12 гру
пі математиків виявилось, що
ні агітатор тов. Кужій, ні сту
денти до заняття не були під
готовлені.
У виступах підкреслювалось,
що не всі агітатори
до
бре знають студентів, деякі рід
ко бувають в академгрупах і
майже зовсім не бувають в гур
тожитках та на кутках, де жи
вуть студенти.
У рішенні збори зобов'язали
партбюро більше залучати про
фесорсько-викладацький склад
до участі в політвиховній робо
ті, проводити систематичну ро
боту з комсомольським і проф
спілковим активом; практикува
ти вечори-зустрічі з робітника
ми підприємств,
учителями і
науковими робітниками м. Киє
ва, виступи перед студентами
керівних товаришів
інституту
та факультету, а також викла
дачів у групах.
П. ПЕТРИШИНА,
секретар
парторганізації
фізико-математичного фа
культету.
СЛІДАМИ Н АШ И Х ВИСТУПІВ
„Як в калейдоскопі"
В статті під таким заголовком,
вміщеній у нашій газеті за 14
грудня, розповідалось про ча
сту зміну агітаторів у 34 групі
фізиків.
Як повідомили
редакцію в
партбюро фізико-математичного
факультету, наведені
факти
підтвердились.
Постійним агітатором у гру
пу призначений тов. Маркуш.
* * *
У цьому ж номері газети було
вміщено матеріал про поган
у
роботу душової кімнати, ата
кож про відсутність кімн
ат
для занять гуртка
крою
і
шиття.
У господарській частиніІн
сти туту редакцію повідоми
ли
що душову приведено В повн
й
и
порядок; виділено і обладнао
кімнату (аудиторію № 39п
ід
проведення систематичнихзанять гуртка крою та шиття.
Інструменти придбано
У статті під заголовком «У
робочій кімнаті»
наша газета
повідомляла про незабезпече
ність робочої кімнати необхід
ним знаряддям праці.
Як повідомив редакцію тов.
Босенко, господарською части
ною придбано, згідно поданої
заявки кафедри, все, щомож
ли
во було придбати по безготівковому
розрахунку, і перед
о
ан
старшому лаборанту каф
ри
ед
спецпедагогіки. Інші пред
ети
м
через відсутність готівки,н
оем
жуть бути придбані.
Відомо, що в останнійчас
іх кругозір далі не сягає.
Поза полем їх зору знахо наша школа особливууваг
унадяться величезні скарби як приділяє політехнічном
педагогічної науки, так і їх вчанню учнів і підготовці
предмета викладання. Сіреньким практичної діяльності в
господарстві. Тепернем
ає
З листів, що ми одержуємо
Так, наприклад, предмет сво майбутнім, з великою ува і неповноцінним буде з тако
від своїх колишніх вихованців, го фаху слід вивчати не взагалі, гою буде вивчати життя шко го студента вчитель. Інша спра жодної школи, яка б
стає ясно, що наші випускни а постійно орієнтуючись, порів ли. Він візьме все корисне, що ва, коли студент цікавиться пе не займалася реалізацією
ки не завжди озброєні найнеоб- нюючи з шкільною програмою. стане йому в пригоді в майбут дагогічною і спеціальною літера справи. Організовано
хіднішим для виконання свого Треба добре знати підручники, ньому, — від великого до дріб турою, коли він систематично майстерні, пришкільні
епочесного обов'язку. Виявля по яких діти вивчають той чи ниць. Цей студент запише собі читає педагогічні журнали та ділянки, введено нові предм
ючи причини цього, ми майже інший предмет, бо студент пе в зошит різні зразки планів ро газети. Це дасть можливість бу ти по вивченню основ
завжди посилаємось на недоско дагогічного інституту не тільки боти педагогічної ради, вихов ти в курсі наших педагогічних та сільського господарства.П
оналість навчальних програм, на повинен оволодіти математикою ної роботи класних керівників, справ, стане основою для сві ступово проводиться
обмеженість студентської пед чи мовознавством, а й основою план роботи з батьками. Він домого студіювання наук са зв’язок навчання з
працею учнів.
практики, на
недостатність тих наук, яким навчають дітей в уважно вивчить і занотує зміст ме в напрямку, потрібному для
практичних занять і ін. Все це школі. Нехтування цим іноді й роботи різних гуртків, піонер майбутнього вчителя. Та й не
Все це зобов'язує
тільки цю літературу треба чи та серйозно постав
правильно і для заперечень не приводить до парадоксів, коли ського загону та ін.
студент,
добре
володіючи
інте
має підстав.
Для цього студента особли тати; студент будь-якого фа оволодіння трудовим
инавичгральним обчисленням, з вели вий інтерес становитимуть учи- культету мусить знайти час і
ками, вмінням орудуватизнаАле, на нашу думку, справа кими труднощами розв’язує
телі-майстри своєї справи. їх для читання художньої літера ряддями праці; необхіднотаполягає не лише в цьому; вели арифметичні задачі.
уроки будуть вислухані з ува тури. Тим більше, що в остан кож знати основи
ке значення має ставлення до
Особливо слід високо цінити гою, а в своїх щоденниках сту ній час проблеми виховання
своєї майбутньої
діяльності і педагогічну практику, де сту дент запише найбільш вдалі
праці. Треба
знаходять досить численне ві вдосконалювати свої
самих студентів. Адже студен дент з вершин педагогічної тео прийоми і заходи цього вчите
дображення в художній літера вміння, бо дуже
ти, головним чином, турбуються рії поринає в багатобарвне ля, різні
випадки
впли турі.
про свої чисто навчальні діла, шкільне життя, виступає як без ву його
навіть комічним буде
на своїх вихован
Окрему увагу майбутньому ще молодого вчителя,
мало приділяють уваги своїй посередній учасник складної ців. Немає сумніву в тому, що
майбутній самостійній праці в навчально-виховної праці вчи вся праця студента має велике вчителю слід приділити озна колективній корисній
школі, не виробляють і не вдо теля. В цей час не можна зали значення в його поступовому йомленню з дитячою худож
не знайде для себе
ньою і науково-технічною літе
сконалюють в собі риси 1 на шатися осторонь 1 лише фор зростанні.
Всім
відомо, якою
ратурою.
Ця
література
дуже
вички, якими характеризується мально виконувати завдання
Ми
не
можемо
сказати,
іцо
системою
володіє
поширює
і
конкретизує
знання
праця вчителя. Все це необхід своїх керівників: писати плани,
но виховувати в собі ще на сту конспекти уроків, приймати де наші студенти погано відвіду дитячої і юнацької психології. воно згуртовує дітей,
яку участь у різних виховних ють лекції чи неуважно їх слу Учителеві не знати книжок, в них високі почуття
дентській лаві.
хають, але ще й на сьогодні якими захоплюються його уч
заходах. Під час педагогічної велика кількість студентів тіль ні, просто соромно. Добре зна родні прагнення. За
практики студент, який серйоз ки цим і обмежується. Для них ти дитячу літературу — без мистецтва вчитель
но замислюється над своїм конспект це — якір спасіння, заперечний обов’язок учителя.
(Продовження На
Трибуна
педагогічної
майстерності
Готуймось до своєї майбутньої професії
Екзаменаційна сесія— звіт перед державою
Попередні підсумки зимової сесії заочників
А систематична робота основної
маси студентів на консультацій
них пунктах дозволила заочно
му відділу
організувати для
них дострокове складання одного-двох екзам енів з тих, що
виносились на зим ову сесію.
П ідготовка до зимової сесії
вим агала значної організаційної
і методичної роботи. Тому ка
ф едри звернули особливу увагу
на уком плектування ш тату ви
клад ач ів кваліф ікованим и і до
свідченими робітниками. Вони
своєчасно затвердили
робочі
плани і тем атику курсових ро
біт, обговорили особливості ме
тодики читання курсів заочни
кам . Каф едри суспільних наук
розглянули окрем і тексти лек
цій. Зазд алегідь заочний відділ
підготував потрібну документа
цію і розклади зан ять. Таким
чином, було зроблено все для
забезпеченн я норм альної робо
ти студентів на сесії. 26 груд
н я питання підготовки до сесії
розглядалось на партійному бю
Кваліфіковані ви кладачі пра- ро. Відмітивши значну роботу,
ц
ювали на
консультаційних проведену по підготовці до сесії,
п
унктах, кафедри забезпечили бюро запропонувало заочному
систематичне рец ен зу ван н я кон відділу і каф едрам забезпечити
контроль за
трольних робіт, своєчасне на- систематичний
дання усних і письм ових порад якістю читання курсів.
2 січня організовано почались
щодо написання їх . Н а консультаціях розгляд али ся складні і заняття на всіх факультетах і
прибуло
важливі проблемні питання з відділах. На сесію
супільних і фахових дисциплін 1807 студентів з 1979, які ви
кликались, або 91,3 процента.
ер евірялася самостійна робота Відчуваючи зростаю чу відпові
п
т
с дентів.
у
Все
це позитивно дальність за якість навчання,
впливало на піднесення рівня студенти акуратно
відвідують
ань
зн
заочників і допомагало лекц ії і старанно готую ться до
краще справлятись з само- складання екзаменів. Стеногра
стійною роботою.
ми і контрольні відвідування
Внаслідок напруж еної роботи лекцій свідчать, що і викладачі
студенти кращ е справились з прикладаю ть немало сил до по
конанням контрольних робіт. кращ ання якості лекцій.
Зимова сесія заочників наближається до кінця,
зав ер
шується значний етап напруженої роботи студентів у І семестрі нового навчального року.
Щена липневій сесії заочники
одержали конкретні завдання
для самостійної роботи у міжсесійний період, для підготовки
досічневої сесії. Кожен з них
мав теми і графік написання
контрольних робіт, теми для самостійного опрацювання тео
ретичного курсу, план і про
граму роботи консультаційних
пунктів. Чітко спланована міжсесійна робота
створю вала
сприятливі умови для поглибле
ної ПІДГОТОВКИ СТУДе НТІВ ДО ЗИ мовОЇ сесії. Проте це був лиш е
перший крок у напрямку
по
кращання підготовки вчителів
високої кваліфікації. Слідом за
нимдирекція, партбюро, каф едри, викладачі і студенти наполегливо добивались
корінного
покращання усіх видів роботи у
міжсесійний період.
Напружена творча робота ви
кладачів і студентів позитивно
позначається на піднесенні рів
ня знань заочників. Проведені
екзамени свідчать про зростан
ня успішності студентів. Це під
твердж ується хоч би такими да
ними. На мовно-літературному
факультеті екзамени по політич
ній економії 4 курс старого набо
ру склав з такими
оцінками:
«відмінно» — 2 , «добре» — 18,
«задовільно» — 10;
україн
ську мову III курс старого на
бору українського відділу склав
з такими показниками: «відмін
но» — 11, «добре» — 23, «за
довільно» — 9. Ці дані свідчать
про те, що переважна більшість
заочників добре засвоїла про
грамний матеріал.
Підсумовуючи роботу за пер
ший семестр, можна сказати,
що нами зроблені перші кроки
щодо поліпшення якості підго
товки вчителів відповідно до ви
мог,
поставлених XX з ’їздом
нашої партії. Найближче наше
завдання полягає в тому, щоб
на основі досвіду роботи у пер
шому семестрі добитися даль
шого покращання роботи в час
літньої сесії. А для цього заоч
ному відділу і кафедрам необ
хідно накреслити ряд заходів,
які б забезпечували дальше зро
стання ідейно-теоретичного рів
ня лекцій і якості самостійної
роботи студентів.
П артія і уряд створили всі
умови для кращої роботи вищої
школи. Наш обов’язок— викори
стати їх і дати країні високо
кваліфікованих вчителів.
О, БІЛИЙ,
заступник директора по за
очному навчапню.
Слово випускників заочного відділу
Зимова сесія на V курсі заоч
ного відділу фізико-математичного факультету почалася організовано. Студенти
своєчасно
зявляються на сесію. Викладачіінституту якісно, згідно навчального плану, прочитали лекції, провели консультації. Стуенти систематично відвідували
д
лекції та практичні заняття, а
після лекцій намагалися якнайраціональніше використати час
ля підготовки до заліків та екд
заменів.
Одним з недоліків самостійної
роботи заочників є те, що деякі
студенти невчасно здали кон
трольні та курсові роботи, в
зв ’язк у з чим не були допущені
до екзаменів з відповідних пред
метів.
Недосить високі показники
успішності на V курсі фізикоматематичного ф акультету ча
стково пояснюються ще й над
звичайно великою
переванта
женістю екзаменами і заліками
у зимову сесію. До того ж, роз
оГтуймось до своєї майбутньої
професії
(Закінчення).
значних виховних результатів. В стінах нашого інституту в останній час дуж е поши
ри
лися можливості для естетичного вдосконалення студентів,
організовано студентський клуб
зчисленними гуртками художньої самодіяльності, розпочали
роботу різні студії.
Отже, є можливості для кожногостудента оволодіти певною
галуззю художньої сам одіяль
ності. І це СЛІД широко ВИКО
ристати, щоб кожний студент,
уходячи на самостійний шлях,
досконало володів певним музичнимінструментом, вмів би
керувати дитячим хором або
знав би основи
ор ганізації
струнного чи духового оркестру,
ав
згл
іміг би впливати на дітейзасобами мистецтва.
В. І. Ленін говорив, щ о вчит е л на ь сел і. - Отагітпроп
ц
ж
ен
іна хвилину не
е м ож на забувати, Що вчитель завж ди муситьбути громадським діячем ,
і доцього треба весь час готу-
ватись
Ми
я к о с ь применшуємо роль
студентав громадсько-політич
ному житті оточуючого суспіль
ства. Дуж е часто обмежуємося
громадською роботою в меж ах
інституту. Лише в останній час
студентство наш е вийшло на
більш ш ирокий ш лях громад
ської і господарської праці (ви
їзд и на збирання врож аю до
колгоспів і радгоспів, на цілинні
зем лі). Крім цих важ ливих, але
епізодичних гром адських робіт,
слід виробляти вм іння працю
вати і серед батьків, і на під
ш еф них підприєм ствах, в кол
госпах, під час виборних кам па
ній і ін. В сяка найменш а гро
м адська робота дасть нашому
студенту той дорогоцінний на
вик вести політичну роботу се
ред населення, яким володіють
кращ і вчителі н аш ої радян ської
ш коли. Т акі
наш і
поради
кадрам у ч и тельської ар м ії в їх
прагненні вийти н а світлий
ш лях педагогічної праці все
бічно озброєними д л я успіш ного
виховання покоління, здатного
побудувати ком унізм .
С. ЛІТВІНОВ,
доцент.
Гаряча пора зараз у четвертокурсників педагогічного
і мовно-літературного факультетів — почалась зимова
екзаменаційна сесія. Добре склали перші екзамени з ло
гопедії випускники відділу спецпедагогікн, з вступу до
мовознавства — студенти шкільного відділу, з політ
економії — мовники 1 літератори.
Хороші наслідки свідчать про глибокі, грунтовні знан
ня наших студентів, одержані в результаті наполегливої
праці.
Е кзам ени у випускників
Після закінчення педагогічної практики студенти
4 курсу російського відділу мовно-літературного факуль
тету приступили до складання екзаменів.
Уже перші екзамени показали, що студенти добре
володіють теоретичним матеріалом, засвоїли багато цін
ного під час практики і вміють про це цікаво розповісти.
Так, на екзамені з методики викладання російської
мови студентка 3. Левченко (І гр.) розповіла, як учителька
18 залізничної школи проводить роботу з мови на уро
ках літератури, М. Зебалова (III гр.). розповідаючи про
особливості мови Грибоедова, використала матеріал свого
уроку у VIII класі на тему: «Язык комедии Грибоедова
«Горе от ума».
Всі три групи четвертокурсників вже склали по одно
му екзамену. Серед одержаних оцінок немає жодної
незадовільної. В першій групі — 9 п’ятірок з методики
викладання російської мови, в другій — 8 п’ятірок з
політекономії СРСР, в третій — 13 п’ятірок з історії
російської літературної мови.
Але є випускники, які працювали не на повну силу і
одержали задовільні оцінки.
Товариші випускники! Старанно готуйтесь до екзаме
нів, боріться за міцні і глибокі знання!
Г. ІГНАТЕНКО,
студентка IV курсу.
На порозі самостійного життя
Здається, тільки вчора ми
прийшли до інституту, див
лячись на все очима «новач
ків», а сьогодні ми — вже
студенти IV курсу...
Цей рік для нас, випуск
ників педагогічного факуль
тету, особливо напружений.
Нам, як нікому з наших по
передників, довелось напо
легливо попрацювати: поряд
з нашою основною спеціаль
ністю (викладача педагогіки
і психології) ми одержуємо
додаткову — викладача укра
їнської мови та літератури.
На порозі самостійного
ж иття ми особливо гостро
відчуваємо всю відповідаль
ність обраної професії—про
ф есії вчителя, «інженера
дитячих душ». Пройде непо
мітно півроку, і ми один на
один зустрінемося з учня
ми — найсправедливішими із
суддей.
Зараз, на цих екзаменах,
ми перевіряємо свою здат
клад екзаменів не завжди був
вдало побудований; наприклад,
деякі групи складали останній
екзамен 8 січня. Складати ек
замени доводилося кожного дня,
так що часу на підготовку зо
всім не було.
Другим недоліком в організа
ції самостійної роботи студен
тів слід вважати погане забез
печення заочників програмами з
різних навчальних
предметів.
Хотілося б, щоб студенти-випускники були своєчасно забез
печені хоч програмами держав
них екзаменів з усіх предметів.
Хотілося б також, щоб заоч
ний відділ допоміг нам через
відділи народної освіти добити
ся
звільнення
учителів-зачників V курсу від громадських
доручень, що забирають багато
часу. Це створить сприятливі
умови для доброякісної підго
товки до державних екзаменів.
І. РЯБИЧ,
М. БУГАИОВ,
До екзаменів залишилось зо
всім мало часу. Ми, студенти
студенти V курсу заочного
II курсу
мовно-літературного
відділу фізнко-математичфакультету (український відділ),
ного факультету.
складатимемо іспити з україн
ської та зарубіжної літератур.
Віктор Коваль, Йосип Сірка,
Зіна Огородник, Лариса Філінська та інші старанно готують
ся до практичних занять га се
ність до самостійної педаго
гічної роботи... В кабінетах,
лабораторіях, читальнях —
скрізь можна побачити на
ших товаришів, які старанно,
_Ш£—ра2__повдюрюютв__
пройдений матеріал. ПЄ$ЦШй
екзамен більшість
наших
студентів склала на «відмін
но», інші — на «добре».
Особливо сумлінно готу
ються до екзаменів студен
ти В. Ковтун, М. Павлова,
Г. Гріневич, І. Манжула,
Г. Ільєнко. Вони, як гово
риться, працюють не за
страх, а за совість, тому і
результати у них — най
кращі.
Думаю, що як перший, так
і останній екзамени наші то
вариші складуть тільки з
відмінними та хорошими по
казниками.
т. ГОДИК,
студентка IV курсу пе
дагогічного факультету.
В наш ій групі
мінарів. Про грунтоскі знання
свідчать їх відповіді на семіна
рах (наприклад, з історії КПРС).
В групі
навчаються
сту
денти з Чехословаччшш. Гм до
водиться працювати дуже бага
то. Твори українських письмен
ників, які нам відомі ще з шко
ли, для них є новими. Але че
ські товариші від нас не відста
ють: їх прізвища завжди серед
кращих.
На жаль, серед нас є ще сту
денти, які пропускають лекції
і тягнуть групу в число гірших.
Це С. Цибуля, О. Сапсан. До
того ж, О. Сапсай першою внес
ла пропозицію оголосити війну
пропускам. Прикро, що ці сло
ва комсомолки швидко розій
шлися з ділом.
Товариші, до екзаменів часу
залишилось мало. Використо
вуйте раціонально кожну хви
лину, наполегливо оволодівайте
знаннями!
Т. ОЛЕКСІЮК,
комсорг групи.
Цікавий вечір зустрічі Ново ступи артистів. А коли над за
го, 1957 року відбувся в нашо сніженим Києвом радіо переда
ло бій московських курантів, в
му інституті.
...31 грудня. В актовому і інститутських аудиторіях, в ко
спортивному залах людно. Сміх, лі своїх друзів, всі разом під
жарти, пісні... Багато студентів няли тост за нові успіхи у
в маскарадних костюмах. Ось навчанні, за дружбу 1 любов, за
«Новий, 1957 рік». Над ним — нашу рідну Батьківщину...
«Голуб миру». Нехай Новий рік
У веселих іграх і танцях
буде, роком миру в усьому сві непомітно пройшла новорічна
ті.,.
ніч.
В актовому залі, в аудито
Л. БЕРДНІКОВА,
ріях відбулись великі концерти
студентка І курсу педаго
гічного факультету.
художньої самодіяльності, ви
КАПРИЗЫ ПАМЯТИ
(Водевнль-миниатюра)
Небольшая классная ком
ната. Идет экзамен по рус
ской литературе. За столом
преподаватель, возле
него
стоит студент-заочник, муж
чина лет 38 с сосредоточен
ным и даже несколько само
уверенным видом. За парта
ми сидят
еще
двое, го
товятся к ответу. Во время
ответа первого оба прислуши
ваются — один еле сдержи
вает смех, второй удивленно
смотрит то на преподавателя,
то на отвечающего.
Преподаватель.
Слушаю
вас.
Студент. «Маскарад» Лер
монтова... В своем
романе
«Маскарад»...
П. (с удивлением). В ро
мане?
С. В поэме.
П. А еще точнее?
С. В повести.
П. (с досадой).
«Маска
рад» — это пьеса, драма.
С. Да, простите... в драме
Лермонтова «Маскарад» дей
ствие очень драматическое.
В ней действуют главные и
второстепенные герои, кото
рые вступают в конфликты.
Главный действующий герой
здесь Грушницкий.
П. Кто?!?
С.
Простите.
Грушни
цкий — это второстепенный
действующий персонаж, по
тому что он трус и действу
ет мало.
Главный
герой
здесь... э-э-э...
П. (почти участливо). За
были?
С. (фамильярно улыбнув
шись). Да, представьте себе.
Хоть на память свою еще не
жаловался...
Старею, как
видно.
П. (в сторону). Посмотрим,
что он еще дальше насочи
нит. (Вслух). Арбенин.
С. Правильно, Барбенин.
П. Да не Барбенин, а Ар
бенин.
С. Простите. Рябенин. (В
сторону). Ну, я его сейчас по
ражу. Начну с обобщения.
(Громко, с увлечением). Бы
вают произведения, в кото
рых герои показаны в дви
жении или в динамике; но
бывают герои в статистике,
то есть они не действуют и
не изменяют своей сути. Так
Про літературну студію
нашого інституту вже бага
то говорилось і писалось.
Не
раз
бюро літстудії
звітувало про свою д іяль
ність, не раз йому «вказу
вали» на недоліки, та корис
ті від цього мало. І сьогодні
ця організація не живе, а
животіє.
Поставимо питання пря
мо: «Щ о повинно бути по
казником роботи літератур
ної студії?». Кожен відпо
вість: «Хороші твори, друко
вана продукція». А у літсту
дії думають не так. Тут за
сідають, ставлять
«творчі
звіти» (зовсім, як у письмен
ників!), обговорюють плани і
«заходи». А от коли треба
було дати м атеріал для но
ворічної літературної сторін
ки нашої газети, голова бю
ро літстудії Дмитро Черед
ниченко розвів руками: «Н е
має». А хто з наш их літсту
дійців виступав останнім ча
сом у республіканських орга
нах? Це недосяжна мрія для
літературної студії столично
го інституту!
В чому ж причини такої
безплідності наш ої творчої
організації? У керівних то
варишів літстудії створилось
враження, ніби у нас немає
здібних людей. Даремно. Та
кі люди у нас є. Хороші пое
зії пишуть Валентин Петько,
Наум Басовський, Людмила
Дашківська, Володимир Мартинюк і інші. А ле вони ві
дійшли від літературної сту
дії. Нецікаво вислуховувати
загальні балачки про літера
туру і нудні повчання. Всім
зрозуміло, що бюро літсту
дії на чолі з Д. Чередни
ченком не справляється з сво
їми обов'язками. А що мож
на вимагати від такого «ке
рівника», як член бюро літ
студії А. Денисюк, — люди
ни, далекої від творчості?
Веде літстудію
доцент
Ю. С. Кобилецький, який
добре розуміє літературну
справу. Юрій Свиридович
міг би допомогти нашим літ
студійцям і як керівник, і
як старший досвідчений то
вариш.
Потрібно
біль
ше любові і вимогливості
до літературної молоді. Ми
не маємо права р озчарову
ватись у творчих мож ливостях
нашого педінститутського ко
лективу, з рядів якого ви
йшли такі поети, як А ндрій
М алишко, О лександр Підсуха, М арія П ознанська та
інші.
Н аш а літературна студія
ще д алека від ж и ття. Ось
уж е на протязі декількох
років тут собі лам аю ть голо
ви над так званою «студен т
ською тематикою ». Ц я схо
ластична суперечка не ви
ходить за меж і ау д и то р ії з а
сідань. А частіш е б ви сту п а
ли наш і молоді автори в
студентських
гуртож и тках,
ближче познайомилися б з
ж иттям своїх ровесників, з
їхніми ділами, м р ія м и — і з а
кипіла б робота, було б про
що писати.
Цього року наш а сту д ен т
ська молодь від зн ачи лась ге
роїчною працею н а колгосп
них ланах. Та л іт сту д ія н ія к
не відгукнулась на цю подію .
Нам пощ астило п ер еглян у ти
декілька
зош итів — по
чатківців. Там ми зн ай ш ли і
вірш і про працю в колгоспі.
Про їх зм іст м ож на су
дити з заголовків: «Ти р із а л а
кавуна», «Я стругав о л ів ц і» .
У планах л іт сту д ії зн а
читься п араграф про н а в ч а н
ня початківців. А ле поки щ о
це пуста ф р аза. Д испути,
які були зап лан ован і, з ір в а
лись. З у стр іч і з п исьм енни
ками не проводяться. Т ом у
нам і нічим похвалити сь.
Твори наш их л ітсту д ій ц ів у
переваж ній більш ості необроблені, сірі.
Н е дивно,
що один початківець про
свій виступ у Н іж ині писав:
«...Ч итаю у Н іж ині вірш і;
Думаю сам на ходу:
Чи м ож уть бути щ е гірш і?
З а р а з, напевне, вп аду...»
До речі, виступ л ітсту д ії у
Н іж инському
педінституті,
про щ о вж е писала наш а га
зета, чи не єдина відрадна
сторінка в її діяльності.
Щ о ж робити далі? Н аш і
пропозиції будуть коротки
ми. З а р а з ми маємо свою
інститутську газету. Тому,
на наш у думку, літстудію
П. (долго не знает, что
вот, в драме
«Маскарад»
сказать) Нина! Ее звали Н и
главный действующий герой
Буренин показан в динамике,
на!!!
а не в статистике. Каренин—
С. Да, простите, Н ина З а
представитель
дворянства,
речная.
которое оторвалось от наро
П. (морщ ась) Н у, вы з а
да. Его движение показано
бегаете вперед. До Ч ехова
языком.
еще далеко.
П. (с изумлением). Чем?!?
С.
(рассмеявш ись) Д а,
С. С помощью язы ка. В на
правильно,
я слиш ком торо
чале драмы он говорит так,
плюсь,
это
уж
, извините, мой
а потом не так. На это по
дефе
к
т
.
Д
ействительно,
Ч е
влияла его жена. Она поте
хов в одн ом из своих за м еч а
ряла брошку, а Грушницкий
тельны х р оманов вы см еял
сказал, что она не потеряла,
тех, кто торопится.
а подарила одному брюнету.
Так как Варении был отор
П. (во врем я этой речи
ванный от народа и от рево
заткнул уши. П ауза).
Т ак
люционного движ ения, он не
чем ж е кончилась пьеса?
сумел разоблачить Грушни
С. Тем, что Нина потребо
цкого, а разоблачил невино
вала развода, но он написал
ватую жену и ж естоко избил
ей любовное послание, затем
ее.
упал на колени и
сказал:
П. А в каком акте об этом
«И звините, я вас люблю».
говорится?
П. А ... а что ж е Нина?
С. Он не разреш ил соста
С. Она бы ла оскорбленная,
вить акт.
вы лила на него горечь; своего
П. (долго смотрит на него
разочарования в нем, вы ш ла
широко раскрыты ми глазами.
замуж за другого и сказала,
Очень тихо). А вы не помни
что другому отдана и будет
те имени жены?
век ему верна.
С. Э-э-э... Простите, я ду
П реподаватель в глубоком
маю... Вообще-то ее звали
обмороке
медленно валится
Тамара, но так как Лавренин
со стула.
был низкопоклонником перед
З а н а в е с .
Западом,
он
н азы вал ее
княжна Мери.
К. ВАНИН.
треба перетворити влітоб’єднання при газеті"За
педагогічні кадри», націливши творчий колектив початківців на практичні справи
на написання віршів, опвідань і нарисів про трудові
студентські будні, на рецензуван н я нових книг, кіноф ільм ів тощо. Особливу увагу новоствореному об’єднанню повинні приділити кафедри української і російської
літератур, взявши безпосередню участь у газеті, в орган ізац ії творчого навчання
молодих літераторів. Бажано
також , щоб наші початкуючі
автори відвідували заняття
л іт о б ’єднання при видавництві «Молодь». Така можли
вість є .
М. ГНАТЮК.
Гуртки ДТСААФ
Д Т С А А Ф — найбільш масова
о р га н іза ц ія ; в е л и к а
кількість
тр у д я щ и х н а ш о ї країни є їїчленам и. С ту д ен ти нашого інститу в б іл ь ш о с т і своїй — також
ч лен и ц іє ї організації.
1 гр у д н я 1 9 5 6 року відбулис я вибори
керівних органів
Д Т С А А Ф наш ого інституту,новообраний комітет
спрямує
свою роботу на широке залученн я студентів, викладачів і праЦ ІВ Н И К ІВ інституту В роботуо
рга н іза ц ії. Вж е активно працю
є
стр іл к о в а секція, якою керує
заслу ж ен и й майстер спорту
Г. О нісімов. Заняття провод я т ь с я н а стадіоні КВО.
П ри ком ітеті організовую
тьс я різном анітні гуртки:апрш утний , по підготовці стар...
т а весл яр ів шлюпок; по підготовц і кінодемонстраторів;
гу р то к для студентів Літературного та педагогічного факультетів. Всі ці гуртки дають
ф ахівц ів.
Ч ер ез комітет ДТСААФін
ституту організовано навчання
групи наших студентів попідготовці інструкторів-радіотелегр аф істів III класу, де-арп
цю ю ть тридцять наших студентів, а також по підготовціконструкторів - ультракороткохвильови ків, де
працюватимуть
п ’ятер о наших товаришів.
П ро роботу мото- і автогуртк ів буде повідомлено додатково.
І. РОМАНОВСЬКИЙ
в. мовчАн
Редактор В. ПЕРЕДЕРІЧ
Пе д а го гіч н і
КАДР И
ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ I
.К И ЇВ С Ь К О Г О ДЕРЖАВНОГО
ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
ТЕЛ Е Г Р А М А
КИЇВ, У РС Р .
ІЗ КРАКОВА
Педагогічний інститут. Студентам факультету мови
і літератури.
Сердечне Новорічне поздоровлення та побажання
нових усп іхів передають студенти Краківської
вищ ої педагогічної школи.
ЗИМОВА ЕКЗАМЕНАЦІЙНА СЕСІЯ
Інститут вступив в один з найвідповідальніших періодів
св оєї роботи — зимову екзаменаційну сесію.
Особливістю цього року є те, що не всі студенти складають
екзамени одночасно. На IV курсах вони вже розпочалися І закінчуються 2 3 січня, а на інших — будуть проходити з 1 по
20 лютого.
Екзаменаційна сесія є важливою складовою частиною організ ації навчального процесу вищої школи. Вона є перевіркою
іпідсумком роботи кожного студента та роботи інституту в ціл
ому. Кожен студент повинен пам’ятати, що виявлення високих знань на екзаменах — це доказ його соціалістичного став
лення до праці, виправдання надій партії і народу, які зробили
све для навчання студентської молоді. Це заслужене право
на одержання стипендії.
Успішне складання екзаменів залежить від систематичної
аполегливої роботи протягом семестру, а особливо—від добре
н
ганізованої самостійної роботи кожного студента в передекзаор
м
енаційний період та в ході самих екзаменів. Тому кожен студент повинен використати якнайраціональніше свій час, від
давши максимум сил і наполегливості підготовці до екзаменів.
Запорукою успішної підготовки до екзаменаційної сесії є
від ідування лекцій і систематичне засвоєння матеріалу, що
подається в лекціях, своєчасне оволодіння матеріалом тих розділів програм, які винесені для самостійного опрацювання,
своєчасне виконання практичпнх і лабораторних робіт з тим,
щ
об, викладачі до початку сесії могли виставити залік, оскільки
нездача хоч одного заліку не дає права на допуск до екзаменів.
Зараз дозволяється складати екзамени достроково в межах
семестру, коли проходить вивчення даного курсу, але без ско
рочення загального терміну навчання у вузі. Це право можуть
використати студенти, яким легко дається матеріал того або
іншого курсу. Звільнений час вони можуть використати для
наукової роботи або для поглибленого оволодіння спеціальними
Курсами за їх бажанням.
На період підготовки і проведення екзаменів у кабінетах
зо середжено найбільш необхідну підручну літературу, що є в
бо меженій кількості у бібліотеці, вивішено списки рекомендо
ваної літератури по кожному курсу, з якого буде екзамен у
зимову сесію; проводяться консультації; роботу кабінетів на
цей час продовжено до 23-ої години.
Треба мати на увазі, що підготовка до екзаменів лише по
конспектах, які студент вів на лекціях, аж ніяк не забезпечить
успішного складання екзаменів. Викладач, читаючи лекцію,
мож е зупинятися більш детально на складних вузлових питан
нях , а легкі може випускати зовсім, знаючи, що студенти самі
можуть їх опрацювати. На екзамені ж перевірка знань буде
т ися по всій програмі. Тому провідним документом, за яким
студент повинен готуватися до екзамену, є програма.
дІ учи на екзамен, кожен студент повинен знати, що в його
знаннях програмового матеріалу даного курсу немає нез’ясов
ан
хпитань. Тоді він буде почувати себе впевнено,
и
овторне складання екзамену на будь-яку вищу оцінку під
П
час сесії буде дозволятися директором інституту лише в окрем
их випадках при наявності особливо поважних причин. Перескладання екзамену після екзаменаційної сесії не дає права
наодержання стипендії.
омсомольські ЇДАЛЬНЮ
К
і профспілкові
організації факультетів і
ВІДКРИТО
повинні стати справжніми організаторами студентів на
зал і обладнана
спеціально
ви
9боросічн
розпочала
тьбуя за
високі роботу
знання, наза успішне
складання
екзаменів,
готовленими
модернізованими
ша студе
н
тська
їдальня.
мобілізувати всі сили на те, щоб екзаменаційну сесію
меблями.
Ї ї пропускна
спроможність—
високими
показниками.
Обіди відпускаються
за прин
чол. за робочий день; їдальГ. ІВАШИНА,
ципом по навчальній
самообслуговування.
Заступник
директора
інституту
частині.
ня має
затишний
світлий
СІЧНЯ
1957 року
П'ЯТНИЦЯ
№ 1 (1 3 )
11
Ціна 15 коп.
Треба мобілізувати всі сили
на те, щоб екзаменаційну сесію
закінчити з високими показ
никами!
О дностайно сх вал ю єм о
р іш е н н я П л ен у м у
На протязі семестру у II
групі II курсу дефектологічного
відділу систематично проводять
ся політзаняття. на яких обго
ворюються різноманітні питан
ня. Особливо активну участь
в обговоренні приймають тт.
І. Двигун, О. Лобко, А. Литвинчук, Г. Скринник. На групових
зборах розглядаються питання
поведінки та успішності студен
тів.
Для виборців
Агітаційний пункт виборчої
дільниці, що міститься в нашо
му інституті,
вже розпочав
свою діяльність.
Складено
план роботи на січень місяць,
за яким визначено тематику бе
сід агітаторів серед населення,
а також передбачено' збори ви
борців у приміщенні інституту.
На зборах виборців в січні бу
дуть прочитані лекції про між
народний стан та доповідь
«КПРС — керівна сила Радян
ської держави».
Для виборців встановлено
стіл довідок, де провадитимуть
ся консультації про державні
пенсії, юридичні консультації
з питань трудового законодав
ства та ін.
Я. ДЕРКАЧ.
ходів у кіно з послідуючим об
говоренням кінофільмів, прове
дено бесіду на тему: «Про пра
вила хорошого тону».
Але поряд з досягненнями в
роботі нашої групи є Істотні не
доліки. Так, студенти проявля
ють недостатню ініціативу щодо
організації і проведення творчих
диспутів, обговорення книг, те
матичних вечорів і зустрічей з
вчителями. Не всі
студенти
На останньому занятті обгово групи мають доручення (Н. Курено постанову грудневого Пле лівник, Г. Попик, Є. Рудь.).
нуму ЦК КПРС. Студенти пал
Необхідно надати
кожному
ко схвалили постанову, вбачаю
студентові можливість виявити
чи в ній піклування партії та
свої ділові якості, особливо тим
уряду про нове могутнє підне
студентам, які схильні належати
сення продуктивних сил, про
до «пасивних». Окремі студенти
дальше посилення економічної
несистематично відвідують по
могутності та зміцнення оборо
літзаняття (Т. Слободняк, Л. Ченоздатності соціалістичної Віт
хівська).
...Повільно
перевертається
чизни, про значне підвищення
Наша молодь повинна бути важка чорна скиба землі і щіль
добробуту радянського народу.
Група висловила одностайну більш непримиренною до всіх не но лягає на другу таку ж, що
думку — добитись якнайкращих доліків у роботі і твердою у вже раніше знайшла собі спо
своїх
обіцянок і кій. Неохоче йдуть стомлені во
показників у час зимової екза виконанні
менаційної сесії, пожвавити по- здійсненні планів. Адже у неї— ли, все поглядаючи в бік волов
1 кипуча енергія і невичерпні ні. Засмаглий худорлявий хлоп
літико-виховну роботу.
чина, який поганяв їх, з силою
творчі сили.
В групі проводиться значна
махнув батогом і звернувся до
Н. ЗАСЕНКО.
робота по організації культпо
мене:
— І як воно ото робиться,
що показують кіно десь у Ки
єві, у Москві, а тут тобі десь
можна сидіти дома і все це ба
чити? Телевізор, здається, зва
ти...
А я, правду сказати, і сам
не знав точно, як це воно ро
биться.
І чомусь так захотілося вчи
тись, збагачувати знаннями се
бе і навчати науки інших, таких
хоча б, як оцей погонич волів...
Новий, 1957 рік я зустрічав
уже в колі нових друзів. Моя
завітна мрія здійснилась: я став
студентом фізико-математичного факультету КДПІ імені О. М.
Горького.
П. ВОЗНИЙ,
Я став студентом
студент І курсу.
В склад виборчих комісій — достойних
3-го січня 1957 року відбулися загальні збо
ри професорсько-викладацького і студентсько
го складу КДПІ ім. Горького по висуванню
кандидатів до складу окружних виборчих комі
сій виборчих округів ио виборах до Київської
міської та Сталінської районної Рад депута
тів трудящих.
Збори висунули кандидатами до складу
окружних виборчих комісій по виборах до
міської Ради тт.:
РАКИТКА В. П. (Виборчий округ № 88).
ГАКА 3. И. (Виборчий округ № 89).
ТИЩЕНКА М. К. (Виборчий округ № 88).
АБОЛІХІНУ 3. І. (Виборчий округ № 96).
КИРИЧЕНКА О. Г. (Виборчий округ № 95).
ГРИБОВУ Л. О. (Виборчий округ № 86).
ЧУМАКА М. Г, (Виборчий округ № 87).
БУГАИКА Ф. Ф. (Виборчий округ № 90).
БАБЕНКО В. М. (Виборчий округ № 91).
До складу окружних виборчих комісій по
виборах до Сталінської районної Ради депу
татів трудящих висунуті тт.:
ГЛАЗИРІНА Л. К. (Виборчий округ № 178).
ГРІМ Ф. С. (Виборчий округ № 179.
РАДЯНСЬКА Г. П.-(Виборчий округ № 165),
ЛОЗІНСЬКИИ С. О. (Виборчий округ № 83).
ЖУК Н. И. (Виборчий округ № 80).
ГУРВИЧ Ф. X. (Виборчий округ № 102).
РЯБЕНКО О. А. (Виборчий округ № 161).
ЯРОШЕВИЧ Р. Г. (Виборчий округ № 84).
ВИНОГРАДОВА Г. А. (Виборчий округ
№
101 ).
СІЛЛЄР В. О. (Виборчий округ № 88).
ПОЛОЗ Т, П. (Виборчий округ № 163).
ОЛЕКСШОВА М. Г. (Виборчий округ № 117).
АНДРУЩЕНКО Т. І. (Виборчий округ № 167).
ЧЕНАКАЛ Є. О. (Виборчий округ № 116).
САПСАН О. Л. (Виборчий округ № 150).
Загальні збори постановили: просити Київ
ську міську та Сталінську районну Ради депу
татів трудящих затвердити даних товаришів
до складу окружних виборчих комісій зазна
чених округів.
П а р т ій н е ж и т т я
Поліпшити політико-виховну роботу
В кінці грудня відбулися
відкриті партійні збори фізикоматематичного факультету, на
яких було заслухано доповідь
заступника секретаря партбюро
факультету тов. Тарабана «Про
стан політико-виховної роботи
серед студентів в світлі вико
нання рішень XX з’їзду КПРС
та участь в ній професорськовикладацького складу».
При обговоренні доповіді учас
ники зборів відмічали, що парт
бюро факультету разом з ком
сомольською організацією про
вело значну роботу в справі гіо. ліпшення політико-виховної ро
боти серед студентів.
Для всіх академічних груп бу
ло виділено агітаторів, серед
яких переважна більшість —
комуністи. Організовано і про
ведено ряд тематичних студент
ських вечорів («В чому наше
щастя», «Обмін
досвідом у
навчанні між IV і І курсами»
та інші).
Виступаючі одночасно вказа
ли і на ряд істотних недоліків у
проведеній роботі. Так, профе
сор О. К. Бабенко говорив про
те, що на факультеті низька
трудова дисципліна, що виховну
роботу' з студентами необхідно
проводити не лише на політза-
няттях, а повсякденно, як на
лекціях, так і в практичній ро
боті з ними. Тов . Чередник від
мітила, що при перевірці про
ведення політзаняття в 12 гру
пі математиків виявилось, що
ні агітатор тов. Кужій, ні сту
денти до заняття не були під
готовлені.
У виступах підкреслювалось,
що не всі агітатори
до
бре знають студентів, деякі рід
ко бувають в академгрупах і
майже зовсім не бувають в гур
тожитках та на кутках, де жи
вуть студенти.
У рішенні збори зобов'язали
партбюро більше залучати про
фесорсько-викладацький склад
до участі в політвиховній робо
ті, проводити систематичну ро
боту з комсомольським і проф
спілковим активом; практикува
ти вечори-зустрічі з робітника
ми підприємств,
учителями і
науковими робітниками м. Киє
ва, виступи перед студентами
керівних товаришів
інституту
та факультету, а також викла
дачів у групах.
П. ПЕТРИШИНА,
секретар
парторганізації
фізико-математичного фа
культету.
СЛІДАМИ Н АШ И Х ВИСТУПІВ
„Як в калейдоскопі"
В статті під таким заголовком,
вміщеній у нашій газеті за 14
грудня, розповідалось про ча
сту зміну агітаторів у 34 групі
фізиків.
Як повідомили
редакцію в
партбюро фізико-математичного
факультету, наведені
факти
підтвердились.
Постійним агітатором у гру
пу призначений тов. Маркуш.
* * *
У цьому ж номері газети було
вміщено матеріал про поган
у
роботу душової кімнати, ата
кож про відсутність кімн
ат
для занять гуртка
крою
і
шиття.
У господарській частиніІн
сти туту редакцію повідоми
ли
що душову приведено В повн
й
и
порядок; виділено і обладнао
кімнату (аудиторію № 39п
ід
проведення систематичнихзанять гуртка крою та шиття.
Інструменти придбано
У статті під заголовком «У
робочій кімнаті»
наша газета
повідомляла про незабезпече
ність робочої кімнати необхід
ним знаряддям праці.
Як повідомив редакцію тов.
Босенко, господарською части
ною придбано, згідно поданої
заявки кафедри, все, щомож
ли
во було придбати по безготівковому
розрахунку, і перед
о
ан
старшому лаборанту каф
ри
ед
спецпедагогіки. Інші пред
ети
м
через відсутність готівки,н
оем
жуть бути придбані.
Відомо, що в останнійчас
іх кругозір далі не сягає.
Поза полем їх зору знахо наша школа особливууваг
унадяться величезні скарби як приділяє політехнічном
педагогічної науки, так і їх вчанню учнів і підготовці
предмета викладання. Сіреньким практичної діяльності в
господарстві. Тепернем
ає
З листів, що ми одержуємо
Так, наприклад, предмет сво майбутнім, з великою ува і неповноцінним буде з тако
від своїх колишніх вихованців, го фаху слід вивчати не взагалі, гою буде вивчати життя шко го студента вчитель. Інша спра жодної школи, яка б
стає ясно, що наші випускни а постійно орієнтуючись, порів ли. Він візьме все корисне, що ва, коли студент цікавиться пе не займалася реалізацією
ки не завжди озброєні найнеоб- нюючи з шкільною програмою. стане йому в пригоді в майбут дагогічною і спеціальною літера справи. Організовано
хіднішим для виконання свого Треба добре знати підручники, ньому, — від великого до дріб турою, коли він систематично майстерні, пришкільні
епочесного обов'язку. Виявля по яких діти вивчають той чи ниць. Цей студент запише собі читає педагогічні журнали та ділянки, введено нові предм
ючи причини цього, ми майже інший предмет, бо студент пе в зошит різні зразки планів ро газети. Це дасть можливість бу ти по вивченню основ
завжди посилаємось на недоско дагогічного інституту не тільки боти педагогічної ради, вихов ти в курсі наших педагогічних та сільського господарства.П
оналість навчальних програм, на повинен оволодіти математикою ної роботи класних керівників, справ, стане основою для сві ступово проводиться
обмеженість студентської пед чи мовознавством, а й основою план роботи з батьками. Він домого студіювання наук са зв’язок навчання з
працею учнів.
практики, на
недостатність тих наук, яким навчають дітей в уважно вивчить і занотує зміст ме в напрямку, потрібному для
практичних занять і ін. Все це школі. Нехтування цим іноді й роботи різних гуртків, піонер майбутнього вчителя. Та й не
Все це зобов'язує
тільки цю літературу треба чи та серйозно постав
правильно і для заперечень не приводить до парадоксів, коли ського загону та ін.
студент,
добре
володіючи
інте
має підстав.
Для цього студента особли тати; студент будь-якого фа оволодіння трудовим
инавичгральним обчисленням, з вели вий інтерес становитимуть учи- культету мусить знайти час і
ками, вмінням орудуватизнаАле, на нашу думку, справа кими труднощами розв’язує
телі-майстри своєї справи. їх для читання художньої літера ряддями праці; необхіднотаполягає не лише в цьому; вели арифметичні задачі.
уроки будуть вислухані з ува тури. Тим більше, що в остан кож знати основи
ке значення має ставлення до
Особливо слід високо цінити гою, а в своїх щоденниках сту ній час проблеми виховання
своєї майбутньої
діяльності і педагогічну практику, де сту дент запише найбільш вдалі
праці. Треба
знаходять досить численне ві вдосконалювати свої
самих студентів. Адже студен дент з вершин педагогічної тео прийоми і заходи цього вчите
дображення в художній літера вміння, бо дуже
ти, головним чином, турбуються рії поринає в багатобарвне ля, різні
випадки
впли турі.
про свої чисто навчальні діла, шкільне життя, виступає як без ву його
навіть комічним буде
на своїх вихован
Окрему увагу майбутньому ще молодого вчителя,
мало приділяють уваги своїй посередній учасник складної ців. Немає сумніву в тому, що
майбутній самостійній праці в навчально-виховної праці вчи вся праця студента має велике вчителю слід приділити озна колективній корисній
школі, не виробляють і не вдо теля. В цей час не можна зали значення в його поступовому йомленню з дитячою худож
не знайде для себе
ньою і науково-технічною літе
сконалюють в собі риси 1 на шатися осторонь 1 лише фор зростанні.
Всім
відомо, якою
ратурою.
Ця
література
дуже
вички, якими характеризується мально виконувати завдання
Ми
не
можемо
сказати,
іцо
системою
володіє
поширює
і
конкретизує
знання
праця вчителя. Все це необхід своїх керівників: писати плани,
но виховувати в собі ще на сту конспекти уроків, приймати де наші студенти погано відвіду дитячої і юнацької психології. воно згуртовує дітей,
яку участь у різних виховних ють лекції чи неуважно їх слу Учителеві не знати книжок, в них високі почуття
дентській лаві.
хають, але ще й на сьогодні якими захоплюються його уч
заходах. Під час педагогічної велика кількість студентів тіль ні, просто соромно. Добре зна родні прагнення. За
практики студент, який серйоз ки цим і обмежується. Для них ти дитячу літературу — без мистецтва вчитель
но замислюється над своїм конспект це — якір спасіння, заперечний обов’язок учителя.
(Продовження На
Трибуна
педагогічної
майстерності
Готуймось до своєї майбутньої професії
Екзаменаційна сесія— звіт перед державою
Попередні підсумки зимової сесії заочників
А систематична робота основної
маси студентів на консультацій
них пунктах дозволила заочно
му відділу
організувати для
них дострокове складання одного-двох екзам енів з тих, що
виносились на зим ову сесію.
П ідготовка до зимової сесії
вим агала значної організаційної
і методичної роботи. Тому ка
ф едри звернули особливу увагу
на уком плектування ш тату ви
клад ач ів кваліф ікованим и і до
свідченими робітниками. Вони
своєчасно затвердили
робочі
плани і тем атику курсових ро
біт, обговорили особливості ме
тодики читання курсів заочни
кам . Каф едри суспільних наук
розглянули окрем і тексти лек
цій. Зазд алегідь заочний відділ
підготував потрібну документа
цію і розклади зан ять. Таким
чином, було зроблено все для
забезпеченн я норм альної робо
ти студентів на сесії. 26 груд
н я питання підготовки до сесії
розглядалось на партійному бю
Кваліфіковані ви кладачі пра- ро. Відмітивши значну роботу,
ц
ювали на
консультаційних проведену по підготовці до сесії,
п
унктах, кафедри забезпечили бюро запропонувало заочному
систематичне рец ен зу ван н я кон відділу і каф едрам забезпечити
контроль за
трольних робіт, своєчасне на- систематичний
дання усних і письм ових порад якістю читання курсів.
2 січня організовано почались
щодо написання їх . Н а консультаціях розгляд али ся складні і заняття на всіх факультетах і
прибуло
важливі проблемні питання з відділах. На сесію
супільних і фахових дисциплін 1807 студентів з 1979, які ви
кликались, або 91,3 процента.
ер евірялася самостійна робота Відчуваючи зростаю чу відпові
п
т
с дентів.
у
Все
це позитивно дальність за якість навчання,
впливало на піднесення рівня студенти акуратно
відвідують
ань
зн
заочників і допомагало лекц ії і старанно готую ться до
краще справлятись з само- складання екзаменів. Стеногра
стійною роботою.
ми і контрольні відвідування
Внаслідок напруж еної роботи лекцій свідчать, що і викладачі
студенти кращ е справились з прикладаю ть немало сил до по
конанням контрольних робіт. кращ ання якості лекцій.
Зимова сесія заочників наближається до кінця,
зав ер
шується значний етап напруженої роботи студентів у І семестрі нового навчального року.
Щена липневій сесії заочники
одержали конкретні завдання
для самостійної роботи у міжсесійний період, для підготовки
досічневої сесії. Кожен з них
мав теми і графік написання
контрольних робіт, теми для самостійного опрацювання тео
ретичного курсу, план і про
граму роботи консультаційних
пунктів. Чітко спланована міжсесійна робота
створю вала
сприятливі умови для поглибле
ної ПІДГОТОВКИ СТУДе НТІВ ДО ЗИ мовОЇ сесії. Проте це був лиш е
перший крок у напрямку
по
кращання підготовки вчителів
високої кваліфікації. Слідом за
нимдирекція, партбюро, каф едри, викладачі і студенти наполегливо добивались
корінного
покращання усіх видів роботи у
міжсесійний період.
Напружена творча робота ви
кладачів і студентів позитивно
позначається на піднесенні рів
ня знань заочників. Проведені
екзамени свідчать про зростан
ня успішності студентів. Це під
твердж ується хоч би такими да
ними. На мовно-літературному
факультеті екзамени по політич
ній економії 4 курс старого набо
ру склав з такими
оцінками:
«відмінно» — 2 , «добре» — 18,
«задовільно» — 10;
україн
ську мову III курс старого на
бору українського відділу склав
з такими показниками: «відмін
но» — 11, «добре» — 23, «за
довільно» — 9. Ці дані свідчать
про те, що переважна більшість
заочників добре засвоїла про
грамний матеріал.
Підсумовуючи роботу за пер
ший семестр, можна сказати,
що нами зроблені перші кроки
щодо поліпшення якості підго
товки вчителів відповідно до ви
мог,
поставлених XX з ’їздом
нашої партії. Найближче наше
завдання полягає в тому, щоб
на основі досвіду роботи у пер
шому семестрі добитися даль
шого покращання роботи в час
літньої сесії. А для цього заоч
ному відділу і кафедрам необ
хідно накреслити ряд заходів,
які б забезпечували дальше зро
стання ідейно-теоретичного рів
ня лекцій і якості самостійної
роботи студентів.
П артія і уряд створили всі
умови для кращої роботи вищої
школи. Наш обов’язок— викори
стати їх і дати країні високо
кваліфікованих вчителів.
О, БІЛИЙ,
заступник директора по за
очному навчапню.
Слово випускників заочного відділу
Зимова сесія на V курсі заоч
ного відділу фізико-математичного факультету почалася організовано. Студенти
своєчасно
зявляються на сесію. Викладачіінституту якісно, згідно навчального плану, прочитали лекції, провели консультації. Стуенти систематично відвідували
д
лекції та практичні заняття, а
після лекцій намагалися якнайраціональніше використати час
ля підготовки до заліків та екд
заменів.
Одним з недоліків самостійної
роботи заочників є те, що деякі
студенти невчасно здали кон
трольні та курсові роботи, в
зв ’язк у з чим не були допущені
до екзаменів з відповідних пред
метів.
Недосить високі показники
успішності на V курсі фізикоматематичного ф акультету ча
стково пояснюються ще й над
звичайно великою
переванта
женістю екзаменами і заліками
у зимову сесію. До того ж, роз
оГтуймось до своєї майбутньої
професії
(Закінчення).
значних виховних результатів. В стінах нашого інституту в останній час дуж е поши
ри
лися можливості для естетичного вдосконалення студентів,
організовано студентський клуб
зчисленними гуртками художньої самодіяльності, розпочали
роботу різні студії.
Отже, є можливості для кожногостудента оволодіти певною
галуззю художньої сам одіяль
ності. І це СЛІД широко ВИКО
ристати, щоб кожний студент,
уходячи на самостійний шлях,
досконало володів певним музичнимінструментом, вмів би
керувати дитячим хором або
знав би основи
ор ганізації
струнного чи духового оркестру,
ав
згл
іміг би впливати на дітейзасобами мистецтва.
В. І. Ленін говорив, щ о вчит е л на ь сел і. - Отагітпроп
ц
ж
ен
іна хвилину не
е м ож на забувати, Що вчитель завж ди муситьбути громадським діячем ,
і доцього треба весь час готу-
ватись
Ми
я к о с ь применшуємо роль
студентав громадсько-політич
ному житті оточуючого суспіль
ства. Дуж е часто обмежуємося
громадською роботою в меж ах
інституту. Лише в останній час
студентство наш е вийшло на
більш ш ирокий ш лях громад
ської і господарської праці (ви
їзд и на збирання врож аю до
колгоспів і радгоспів, на цілинні
зем лі). Крім цих важ ливих, але
епізодичних гром адських робіт,
слід виробляти вм іння працю
вати і серед батьків, і на під
ш еф них підприєм ствах, в кол
госпах, під час виборних кам па
ній і ін. В сяка найменш а гро
м адська робота дасть нашому
студенту той дорогоцінний на
вик вести політичну роботу се
ред населення, яким володіють
кращ і вчителі н аш ої радян ської
ш коли. Т акі
наш і
поради
кадрам у ч и тельської ар м ії в їх
прагненні вийти н а світлий
ш лях педагогічної праці все
бічно озброєними д л я успіш ного
виховання покоління, здатного
побудувати ком унізм .
С. ЛІТВІНОВ,
доцент.
Гаряча пора зараз у четвертокурсників педагогічного
і мовно-літературного факультетів — почалась зимова
екзаменаційна сесія. Добре склали перші екзамени з ло
гопедії випускники відділу спецпедагогікн, з вступу до
мовознавства — студенти шкільного відділу, з політ
економії — мовники 1 літератори.
Хороші наслідки свідчать про глибокі, грунтовні знан
ня наших студентів, одержані в результаті наполегливої
праці.
Е кзам ени у випускників
Після закінчення педагогічної практики студенти
4 курсу російського відділу мовно-літературного факуль
тету приступили до складання екзаменів.
Уже перші екзамени показали, що студенти добре
володіють теоретичним матеріалом, засвоїли багато цін
ного під час практики і вміють про це цікаво розповісти.
Так, на екзамені з методики викладання російської
мови студентка 3. Левченко (І гр.) розповіла, як учителька
18 залізничної школи проводить роботу з мови на уро
ках літератури, М. Зебалова (III гр.). розповідаючи про
особливості мови Грибоедова, використала матеріал свого
уроку у VIII класі на тему: «Язык комедии Грибоедова
«Горе от ума».
Всі три групи четвертокурсників вже склали по одно
му екзамену. Серед одержаних оцінок немає жодної
незадовільної. В першій групі — 9 п’ятірок з методики
викладання російської мови, в другій — 8 п’ятірок з
політекономії СРСР, в третій — 13 п’ятірок з історії
російської літературної мови.
Але є випускники, які працювали не на повну силу і
одержали задовільні оцінки.
Товариші випускники! Старанно готуйтесь до екзаме
нів, боріться за міцні і глибокі знання!
Г. ІГНАТЕНКО,
студентка IV курсу.
На порозі самостійного життя
Здається, тільки вчора ми
прийшли до інституту, див
лячись на все очима «новач
ків», а сьогодні ми — вже
студенти IV курсу...
Цей рік для нас, випуск
ників педагогічного факуль
тету, особливо напружений.
Нам, як нікому з наших по
передників, довелось напо
легливо попрацювати: поряд
з нашою основною спеціаль
ністю (викладача педагогіки
і психології) ми одержуємо
додаткову — викладача укра
їнської мови та літератури.
На порозі самостійного
ж иття ми особливо гостро
відчуваємо всю відповідаль
ність обраної професії—про
ф есії вчителя, «інженера
дитячих душ». Пройде непо
мітно півроку, і ми один на
один зустрінемося з учня
ми — найсправедливішими із
суддей.
Зараз, на цих екзаменах,
ми перевіряємо свою здат
клад екзаменів не завжди був
вдало побудований; наприклад,
деякі групи складали останній
екзамен 8 січня. Складати ек
замени доводилося кожного дня,
так що часу на підготовку зо
всім не було.
Другим недоліком в організа
ції самостійної роботи студен
тів слід вважати погане забез
печення заочників програмами з
різних навчальних
предметів.
Хотілося б, щоб студенти-випускники були своєчасно забез
печені хоч програмами держав
них екзаменів з усіх предметів.
Хотілося б також, щоб заоч
ний відділ допоміг нам через
відділи народної освіти добити
ся
звільнення
учителів-зачників V курсу від громадських
доручень, що забирають багато
часу. Це створить сприятливі
умови для доброякісної підго
товки до державних екзаменів.
І. РЯБИЧ,
М. БУГАИОВ,
До екзаменів залишилось зо
всім мало часу. Ми, студенти
студенти V курсу заочного
II курсу
мовно-літературного
відділу фізнко-математичфакультету (український відділ),
ного факультету.
складатимемо іспити з україн
ської та зарубіжної літератур.
Віктор Коваль, Йосип Сірка,
Зіна Огородник, Лариса Філінська та інші старанно готують
ся до практичних занять га се
ність до самостійної педаго
гічної роботи... В кабінетах,
лабораторіях, читальнях —
скрізь можна побачити на
ших товаришів, які старанно,
_Ш£—ра2__повдюрюютв__
пройдений матеріал. ПЄ$ЦШй
екзамен більшість
наших
студентів склала на «відмін
но», інші — на «добре».
Особливо сумлінно готу
ються до екзаменів студен
ти В. Ковтун, М. Павлова,
Г. Гріневич, І. Манжула,
Г. Ільєнко. Вони, як гово
риться, працюють не за
страх, а за совість, тому і
результати у них — най
кращі.
Думаю, що як перший, так
і останній екзамени наші то
вариші складуть тільки з
відмінними та хорошими по
казниками.
т. ГОДИК,
студентка IV курсу пе
дагогічного факультету.
В наш ій групі
мінарів. Про грунтоскі знання
свідчать їх відповіді на семіна
рах (наприклад, з історії КПРС).
В групі
навчаються
сту
денти з Чехословаччшш. Гм до
водиться працювати дуже бага
то. Твори українських письмен
ників, які нам відомі ще з шко
ли, для них є новими. Але че
ські товариші від нас не відста
ють: їх прізвища завжди серед
кращих.
На жаль, серед нас є ще сту
денти, які пропускають лекції
і тягнуть групу в число гірших.
Це С. Цибуля, О. Сапсан. До
того ж, О. Сапсай першою внес
ла пропозицію оголосити війну
пропускам. Прикро, що ці сло
ва комсомолки швидко розій
шлися з ділом.
Товариші, до екзаменів часу
залишилось мало. Використо
вуйте раціонально кожну хви
лину, наполегливо оволодівайте
знаннями!
Т. ОЛЕКСІЮК,
комсорг групи.
Цікавий вечір зустрічі Ново ступи артистів. А коли над за
го, 1957 року відбувся в нашо сніженим Києвом радіо переда
ло бій московських курантів, в
му інституті.
...31 грудня. В актовому і інститутських аудиторіях, в ко
спортивному залах людно. Сміх, лі своїх друзів, всі разом під
жарти, пісні... Багато студентів няли тост за нові успіхи у
в маскарадних костюмах. Ось навчанні, за дружбу 1 любов, за
«Новий, 1957 рік». Над ним — нашу рідну Батьківщину...
«Голуб миру». Нехай Новий рік
У веселих іграх і танцях
буде, роком миру в усьому сві непомітно пройшла новорічна
ті.,.
ніч.
В актовому залі, в аудито
Л. БЕРДНІКОВА,
ріях відбулись великі концерти
студентка І курсу педаго
гічного факультету.
художньої самодіяльності, ви
КАПРИЗЫ ПАМЯТИ
(Водевнль-миниатюра)
Небольшая классная ком
ната. Идет экзамен по рус
ской литературе. За столом
преподаватель, возле
него
стоит студент-заочник, муж
чина лет 38 с сосредоточен
ным и даже несколько само
уверенным видом. За парта
ми сидят
еще
двое, го
товятся к ответу. Во время
ответа первого оба прислуши
ваются — один еле сдержи
вает смех, второй удивленно
смотрит то на преподавателя,
то на отвечающего.
Преподаватель.
Слушаю
вас.
Студент. «Маскарад» Лер
монтова... В своем
романе
«Маскарад»...
П. (с удивлением). В ро
мане?
С. В поэме.
П. А еще точнее?
С. В повести.
П. (с досадой).
«Маска
рад» — это пьеса, драма.
С. Да, простите... в драме
Лермонтова «Маскарад» дей
ствие очень драматическое.
В ней действуют главные и
второстепенные герои, кото
рые вступают в конфликты.
Главный действующий герой
здесь Грушницкий.
П. Кто?!?
С.
Простите.
Грушни
цкий — это второстепенный
действующий персонаж, по
тому что он трус и действу
ет мало.
Главный
герой
здесь... э-э-э...
П. (почти участливо). За
были?
С. (фамильярно улыбнув
шись). Да, представьте себе.
Хоть на память свою еще не
жаловался...
Старею, как
видно.
П. (в сторону). Посмотрим,
что он еще дальше насочи
нит. (Вслух). Арбенин.
С. Правильно, Барбенин.
П. Да не Барбенин, а Ар
бенин.
С. Простите. Рябенин. (В
сторону). Ну, я его сейчас по
ражу. Начну с обобщения.
(Громко, с увлечением). Бы
вают произведения, в кото
рых герои показаны в дви
жении или в динамике; но
бывают герои в статистике,
то есть они не действуют и
не изменяют своей сути. Так
Про літературну студію
нашого інституту вже бага
то говорилось і писалось.
Не
раз
бюро літстудії
звітувало про свою д іяль
ність, не раз йому «вказу
вали» на недоліки, та корис
ті від цього мало. І сьогодні
ця організація не живе, а
животіє.
Поставимо питання пря
мо: «Щ о повинно бути по
казником роботи літератур
ної студії?». Кожен відпо
вість: «Хороші твори, друко
вана продукція». А у літсту
дії думають не так. Тут за
сідають, ставлять
«творчі
звіти» (зовсім, як у письмен
ників!), обговорюють плани і
«заходи». А от коли треба
було дати м атеріал для но
ворічної літературної сторін
ки нашої газети, голова бю
ро літстудії Дмитро Черед
ниченко розвів руками: «Н е
має». А хто з наш их літсту
дійців виступав останнім ча
сом у республіканських орга
нах? Це недосяжна мрія для
літературної студії столично
го інституту!
В чому ж причини такої
безплідності наш ої творчої
організації? У керівних то
варишів літстудії створилось
враження, ніби у нас немає
здібних людей. Даремно. Та
кі люди у нас є. Хороші пое
зії пишуть Валентин Петько,
Наум Басовський, Людмила
Дашківська, Володимир Мартинюк і інші. А ле вони ві
дійшли від літературної сту
дії. Нецікаво вислуховувати
загальні балачки про літера
туру і нудні повчання. Всім
зрозуміло, що бюро літсту
дії на чолі з Д. Чередни
ченком не справляється з сво
їми обов'язками. А що мож
на вимагати від такого «ке
рівника», як член бюро літ
студії А. Денисюк, — люди
ни, далекої від творчості?
Веде літстудію
доцент
Ю. С. Кобилецький, який
добре розуміє літературну
справу. Юрій Свиридович
міг би допомогти нашим літ
студійцям і як керівник, і
як старший досвідчений то
вариш.
Потрібно
біль
ше любові і вимогливості
до літературної молоді. Ми
не маємо права р озчарову
ватись у творчих мож ливостях
нашого педінститутського ко
лективу, з рядів якого ви
йшли такі поети, як А ндрій
М алишко, О лександр Підсуха, М арія П ознанська та
інші.
Н аш а літературна студія
ще д алека від ж и ття. Ось
уж е на протязі декількох
років тут собі лам аю ть голо
ви над так званою «студен т
ською тематикою ». Ц я схо
ластична суперечка не ви
ходить за меж і ау д и то р ії з а
сідань. А частіш е б ви сту п а
ли наш і молоді автори в
студентських
гуртож и тках,
ближче познайомилися б з
ж иттям своїх ровесників, з
їхніми ділами, м р ія м и — і з а
кипіла б робота, було б про
що писати.
Цього року наш а сту д ен т
ська молодь від зн ачи лась ге
роїчною працею н а колгосп
них ланах. Та л іт сту д ія н ія к
не відгукнулась на цю подію .
Нам пощ астило п ер еглян у ти
декілька
зош итів — по
чатківців. Там ми зн ай ш ли і
вірш і про працю в колгоспі.
Про їх зм іст м ож на су
дити з заголовків: «Ти р із а л а
кавуна», «Я стругав о л ів ц і» .
У планах л іт сту д ії зн а
читься п араграф про н а в ч а н
ня початківців. А ле поки щ о
це пуста ф р аза. Д испути,
які були зап лан ован і, з ір в а
лись. З у стр іч і з п исьм енни
ками не проводяться. Т ом у
нам і нічим похвалити сь.
Твори наш их л ітсту д ій ц ів у
переваж ній більш ості необроблені, сірі.
Н е дивно,
що один початківець про
свій виступ у Н іж ині писав:
«...Ч итаю у Н іж ині вірш і;
Думаю сам на ходу:
Чи м ож уть бути щ е гірш і?
З а р а з, напевне, вп аду...»
До речі, виступ л ітсту д ії у
Н іж инському
педінституті,
про щ о вж е писала наш а га
зета, чи не єдина відрадна
сторінка в її діяльності.
Щ о ж робити далі? Н аш і
пропозиції будуть коротки
ми. З а р а з ми маємо свою
інститутську газету. Тому,
на наш у думку, літстудію
П. (долго не знает, что
вот, в драме
«Маскарад»
сказать) Нина! Ее звали Н и
главный действующий герой
Буренин показан в динамике,
на!!!
а не в статистике. Каренин—
С. Да, простите, Н ина З а
представитель
дворянства,
речная.
которое оторвалось от наро
П. (морщ ась) Н у, вы з а
да. Его движение показано
бегаете вперед. До Ч ехова
языком.
еще далеко.
П. (с изумлением). Чем?!?
С.
(рассмеявш ись) Д а,
С. С помощью язы ка. В на
правильно,
я слиш ком торо
чале драмы он говорит так,
плюсь,
это
уж
, извините, мой
а потом не так. На это по
дефе
к
т
.
Д
ействительно,
Ч е
влияла его жена. Она поте
хов в одн ом из своих за м еч а
ряла брошку, а Грушницкий
тельны х р оманов вы см еял
сказал, что она не потеряла,
тех, кто торопится.
а подарила одному брюнету.
Так как Варении был отор
П. (во врем я этой речи
ванный от народа и от рево
заткнул уши. П ауза).
Т ак
люционного движ ения, он не
чем ж е кончилась пьеса?
сумел разоблачить Грушни
С. Тем, что Нина потребо
цкого, а разоблачил невино
вала развода, но он написал
ватую жену и ж естоко избил
ей любовное послание, затем
ее.
упал на колени и
сказал:
П. А в каком акте об этом
«И звините, я вас люблю».
говорится?
П. А ... а что ж е Нина?
С. Он не разреш ил соста
С. Она бы ла оскорбленная,
вить акт.
вы лила на него горечь; своего
П. (долго смотрит на него
разочарования в нем, вы ш ла
широко раскрыты ми глазами.
замуж за другого и сказала,
Очень тихо). А вы не помни
что другому отдана и будет
те имени жены?
век ему верна.
С. Э-э-э... Простите, я ду
П реподаватель в глубоком
маю... Вообще-то ее звали
обмороке
медленно валится
Тамара, но так как Лавренин
со стула.
был низкопоклонником перед
З а н а в е с .
Западом,
он
н азы вал ее
княжна Мери.
К. ВАНИН.
треба перетворити влітоб’єднання при газеті"За
педагогічні кадри», націливши творчий колектив початківців на практичні справи
на написання віршів, опвідань і нарисів про трудові
студентські будні, на рецензуван н я нових книг, кіноф ільм ів тощо. Особливу увагу новоствореному об’єднанню повинні приділити кафедри української і російської
літератур, взявши безпосередню участь у газеті, в орган ізац ії творчого навчання
молодих літераторів. Бажано
також , щоб наші початкуючі
автори відвідували заняття
л іт о б ’єднання при видавництві «Молодь». Така можли
вість є .
М. ГНАТЮК.
Гуртки ДТСААФ
Д Т С А А Ф — найбільш масова
о р га н іза ц ія ; в е л и к а
кількість
тр у д я щ и х н а ш о ї країни є їїчленам и. С ту д ен ти нашого інститу в б іл ь ш о с т і своїй — також
ч лен и ц іє ї організації.
1 гр у д н я 1 9 5 6 року відбулис я вибори
керівних органів
Д Т С А А Ф наш ого інституту,новообраний комітет
спрямує
свою роботу на широке залученн я студентів, викладачів і праЦ ІВ Н И К ІВ інституту В роботуо
рга н іза ц ії. Вж е активно працю
є
стр іл к о в а секція, якою керує
заслу ж ен и й майстер спорту
Г. О нісімов. Заняття провод я т ь с я н а стадіоні КВО.
П ри ком ітеті організовую
тьс я різном анітні гуртки:апрш утний , по підготовці стар...
т а весл яр ів шлюпок; по підготовц і кінодемонстраторів;
гу р то к для студентів Літературного та педагогічного факультетів. Всі ці гуртки дають
ф ахівц ів.
Ч ер ез комітет ДТСААФін
ституту організовано навчання
групи наших студентів попідготовці інструкторів-радіотелегр аф істів III класу, де-арп
цю ю ть тридцять наших студентів, а також по підготовціконструкторів - ультракороткохвильови ків, де
працюватимуть
п ’ятер о наших товаришів.
П ро роботу мото- і автогуртк ів буде повідомлено додатково.
І. РОМАНОВСЬКИЙ
в. мовчАн
Редактор В. ПЕРЕДЕРІЧ
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова