Джерело
Текст
КРАЩЕ ГОТУВАТИСЯ ДО ЕКЗАМЕНІВ!
У читальному залі, в кабіне
тах і аудиторіях в ці дні від
чувається особливе напруж ен
ня: кожен із студентів р е т е л ь
но готується до останніх екза
менів.
На педагогічному ф акультеті
вже багато груп ск лали екзаме
ни. Загальна картина р е зу л ь т а
тів не зовсім задовольняє: з ’я
вилося багато задовільних оці
нок. А це свідчить про те, що
не всі студенти з усією серйоз
ністю поставилися до свого без
посереднього
обов'язку.
Ось
факти.
На V курсі спецвідділу сту
денти склали екзамени з історії
сурдопедагогіки і олігофренопе
дагогіки. Дуж е прикро, щ о дві
студентки (Л . Чехівська і Г.
Слободняк) одерж али незадо
вільні оцінки. Недостатньо під
готувалася до екзамену і М.
Тихомирова, яка склала екза
мен на «за д ов ільн о».
І, навпаки, дуже приємне
враження залиш или своїми змі
стовними і глибоко продумани
ми відповідями студентки Р.
Утвенко,
руш.
О. Лобко,
Т.
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
П оля
Взагалі група, яка складала
екзамен з олігофрено педагогі
ки, виявила високі знання —
там немає жодної задовільної
оцінки.
На IV курсі спецвідділу сту
денти склали теоретичний курс
викладання мови в спецшколах.
У підготовці до цього екзаме
ну студенти використали набуті
в школах практичні знання, в
результаті чого екзамен всі
склал и на «відм ін но» і «д обр е».
педагогічні
З
А
ОРГАН ПАРТБЮРО Д ИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ
І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ імені О. М. ГОРЬКОГО
Конкретні
заходи
ІIIкурсуфізичноговідділу),
( 100 )
22
січня
1960 року
П ’Я ТН И Ц Я
Ц ін а 15 коп.
Викладачі Г. Сюсюра, І. Мос
ципан під час екзаменаційної
сесії на заочному відділі прочи
тали доповіді, лекції, провели
бесіди з метою поглибленого
вивчення студентами важливих
накреслень партії в галузі сіль
ського господарства.
Викладачі І. Мосципан, В.
Рокитко, П. Федченко та ін
ші виїхали у села Київської об
ласті з метою пропаганди рі
шень грудневого Пленуму ЦК
КПРС.
Для справи миру
3. Виходячи з того, що основ
Четверта
сесія
Верховної
ним виробництвом для педінсти
Ради С Р С Р п'ятого скликання,
тутів є середня школа, домог
що відбулася цими днями, за
тися переключення роботи ка
слухала і обговорила доповідь
федр суспільних наук на це ви
голови Ради Міністрів Союзу
робництво шляхом залучення
РСР, першого секретаря ЦК
їх до керівництва виховною ро
КП РС М. С. Хрущова «Р о з
ботою студентів у школах, на зброєння — шлях до зміцнен
вивчення і узагальнення викла ня миру і забезпечення дружби
дання в середній школі історії, між народами». З почуттям
Конституції С РС Р і У Р С Р , кур гордості за свою Батьківщи
су основ політичних знань, ви ну — твердиню миру в усьому
ховної роботи;
світі — слухали ми доповідь
4. Укомплектувати кафедри М . С. Хрущова. Ми, студенти,
суспільних наук кадрами, що як і всі радянські люди, впев
здатні творчо викладати основи нені в тому, що скорочення
Наш кореспондент відвідав яка систематично пропускала
фізико - математичний факуль лабораторні заняття з фізики,
тет і мав розмову з деканом дуже запустила матеріал з усіх
О. П. Сергуновою. На запитан академічних предметів. Не див
ня «Що ви можете сказати про но, що вона до цього часу не
результати перших екзаменів розрахувалася із заліками з по
на факультеті?» тов. Сергунова літекономії, креслення, загаль
відповіла так:
н ої фізики. А що вона думає
— Хороше враження справ робити далі?
ляє підготовка до екзаменів
Студентам, що забули про
студентів інженерно-педагогіч свої обов’язки перед громад
ного відділу. Виявляється їх ськістю, слід б у ло б узяти при
наполеглива праця протягом клад з таких товаришів як М.
семестру.
Мазурмович та А . Іщенко, які,
Дуже добре розпочали зимову навіть будучи прикутими тяж
сесію студенти - фізики 1 гру кою хворобою до ліж ка, напо
пи IV курсу, які вчасно скла легливо борються за оволодін
ли всі заліки і два перших ек ня знаннями.
замени провели без єдиної по
Д о студентки А . Іщенко ви
середньої оцінки. Слід відзна кладачі
приходили приймати
чити глибокі з н а н н я , грунтовні екзамени у Ж овтневу лікарню,
відповіді т ак и х студентів, як і складає вона їх лише на
В. К о н с т а н т и н о в а ,
Ю. Рудь. « д о б р е » .
З 2-ї групи ведуть перед Л . Б і
Чи не заслугов ує цей прояв
ла, Л. Кіраковська, М. Кири вели кої волі до перемоги над
ченко, А. Середній. Непогано труднощами на велику повагу
проходять екзамени і в 1-й гр у і наслідування?!».
пі II курсу фізиків.
Зовсім протилежне враження
Редакція газети «З а педаго
справляє хід за лік ів та екзаме
гічні кадри» вважає, що комсо
нів на II курсі фізиків: в 1-й мольська, профспілкова органі
групі з 27 осіб не здали екза зації і вся громадськість фа
культету в найближчий час ви
менів з фізики 7 студентів.
Дивує нас
також
студент являть причини погіршення у с
пішності в деяких групах, а та
Р. Довженко (1 група II к у р су кож окремих студентів та допо
математичного від ділу), який в можуть виправити їх у майбут
минулому виявив себе здібним , ньому, висвітливши це через
серйозним студентом, а в ц ьо нашу пресу.
Крім того, цікаво було б роз
му семестрі не склав двох з а л і повісти студентам нашого інсти
ків (іноземна мова і ф ізвихо туту про те, яку товариську до
вання) і не приступив щ е до помогу в навчанні і в мораль
ному відношенні надають ком
складання екзаменів.
Зовсім погані с прави у сту сомольці факультету студент
кам М. Мазурмович та А . Іщ ен
дентки С. Салахненко (2 група ко.
3 -4
Рішення Пленуму— в маси
Рішення грудневого Пленуму
ЦК К П РС з питань сільського
господарства знайшли широкий
відгук серед колгоспників, ро
бітників, інтелігенції, всіх тру
дящих Радянського Союзу.
Викладачі, студенти нашого
інституту з великим інтересом
стежили за роботою Пленуму,
а зараз ретельно вивчають йо
го матеріали. Агітатори систе
матично знайомлять студентів
2. Періодично відряджати ви своїх груп з питаннями, які роз
Старанніше готуймося, това
кладачів суспільних наук на в’язувалися на Пленумі.
риші!
довготермінову
пропагандист
Л. Р А Д Я Н С Ь К А ,
студ. IV курсу спецвідділу. ську роботу в колгоспи, радгос
пи, на виробництво;
Деякі підсумки
№
КАДРИ
Втілюючи в життя Постанову
А л е не можуть задовольнити
ЦК К П РС «Про завдання пар
наслідки екзамену з психопато
тійної пропаганди в сучасних
л о гії на II курсі спецвідділу.
умовах», партійне бюро інсти
Студентка Н. Фарба склала туту намітило ряд конкретних
екзамен незадовільно, студент заходів:
В. Скоморовський відповів на
1. Широко обговорити поста
«зад овільн о».
Сім
студентів
нову
на засіданнях кафедр і на
цього ж кур су склали екзамен
креслити
заходи до перебудови
з української мови на «задо
їх роботи;
вільно».
Екзамен з арифметики на І курсі педагогічного фа
культету. Відповідає студентка Л. Височина.
Рік видання 4-й
марксизму - ленінізму, прищеп
лювати студентам любов до ви
Одностайне схвалення
вчення революційної теорії. Од
ночасно поліпшити індивідуаль
Людей — повен зал. Викла
ну і колективну роботу кафедр дачі, студенти, працівники ін
щодо піднесення наукового рів ституту. Тихо, урочисто, і тіль
ня і педагогічної майстерності ки слова промовців з трибуни
відлунюють у серцях одностай
всього складу;
ним ехом. — Так, — думає ко
5. Протягом березня — квіт жен за М. М. Підтиченко, —
ня 1960 р. перевірити і обгово нам не треба війни, бо ми бу
дуємо комунізм. Ми — сильні
рити на засіданні партійного як ніколи, нам не страшні під
бюро інституту звіт про роботу ступи ворогів, бо з нами правда
ленінських ідей.
кафедри філософії;
Професор П. К. Волинський
6. Провести пленарне засі від імені колективу інституту з
дання
кафедр
гуманітарних словами подяки звертається до
і Кому
наук з метою обговорення зав Радянського уряду
ністичної
партії,
які
послідовно
дань, які випливають з поста
і неухильно проводять у життя
нови Ц К К П РС .
політику миру і безпеки між
636 документів В. І. Леніна
Вийшов у світ підготовлений
до друку Інститутом марксиз
му-ленінізму при ЦК КП РС
і виданий Держполітвидавом
X X X V I ленінський збірник. До
нього входять 636 раніше не
опублікованих документів Во
лодимира
Ілліча,
написаних
ним у період з березня 1917
по січень 1923 року.
Матеріали збірника — плани
статей і виступів, проекти по
станов, начерки, конспекти і
тези з різних питань, а та
кож листи, телеграми, запи
ски — відображають діяльність
В. І. Леніна, як вождя Кому
ністичної партії і трудящих
мас, організатора і керівника
першої в світі Радянської соціа
лістичної держави.
Велике місце у книзі займа
ють листи, телеграми і розпо
рядження періоду іноземної во
єнної інтервенції і громадян
ської війни. Вон и характеризу
ють керівництво глави Радян
збройних сил С Р С Р — це но
вий конкретний внесок нашої
країни у справу захисту миру
і безпеки народів світу, який
ще більше зміцнить довір’я і
любов прогресивного людства
до Радянського Союзу. Цим рі
шенням, яке затвердила сесія
Верховної Ради, звільнюються
нові, додаткові людські резер
ви, необхідні для успішного ви
конання семирічного плану, для
побудови комунізму.
Від усієї душі вітаємо рішен
ня рідної Партії і Уряду.
П. ІГН А ТЕ Н К О .
розгромом сил іноземної воєн
ної інтервенції і внутрішньої
контрреволюції, зміцнення тилу
Радянської держави.
Матеріали
збірника
ха
рактеризуть к е р і в н и ц т в о
В. І. Леніна справою відбудови
промисловості
і
транспорту,
електрифікації країни.
У книгу ввійшли матеріа
ли, що показують керівництво
В. І. Леніним
національною
політикою Комуністичної пар
тії, його боротьбу за згуртуван
ня і чистоту рядів партії, зміц
нення ї ї зв ’язків з масами,
Значним є число документів
про миролюбиву зовнішню по
літику радянської держави. Во
ни характеризують безустанну
боротьбу великого вождя трудя
щих за мир, за мирне співісну
вання Радянської Росії і капі
талістичних країн.
Величезна більшість доку
ментів друкується за рукопи
сами.
народами.— Я шість років був
військовим, — говорить він, —
і розумію, з якою радістю сол
дати і офіцери Радянської А р
мії повернуться до мирної пра
ці на благо рідної Вітчизни.
— Учи телі— люди мирної пра
ці. До неї наполегливо готує
мося ми, майбутні радянські
педагоги, — говорить студентка
III курсу Л. Скиданова.
Гордістю за свою Батьківщи
ну, вірою в силу радянського
народу і його Комуністичну
партію були сповнені слова до
цента І. Є. Шиманського.
— Хай живе мир в усьому
світі! — таке одностайне схва
лення учасників мітингу, при
свяченого обговоренню «Закону
про нове значне скорочення
збройних сил С Р С Р » та «Звер
нення Верховної Ради С Р С Р до
парламентів і урядів усіх дер
жав світу».
В. ТИ М О Ш ЕН КО ,
Книга-фотоальбом
За рішенням Міністерства
освіти Української Р С Р ство
рюється книга-фотоальбом «П ро
школу
і
вчителя
УРСР»
на матеріалах життя і праці
викладачів та студентів нашого
інституту. Маючи обсяг у 3 0 —
40 фотознімків з відповідними
текстами, він відобразить на
вчально-виховну, наукову, ме
тодичну роботу факультетів і
кафедр, умови праці й побуту
студентів, комсомольське, проф
спілкове життя, успіхи колекти
вів художньої самодіяльності,
спортивну роботу нашого інсти
туту.
А льбом створюється до на
ступної Декади української лі
тератури і мистецтва в Москві
і буде виданий масовим тира
ж ем
к іл ь к о м а мовамисвіту.
ТРОХИ ІСТОРІЇ
При інституті створено технічно
обладнані майстерні.
Все це забезпечує можли
Київський державний педаго
гічний інститут імені О. М. вість підготовки молодих радян
Горького — один з найбільших ських педагогів на високому
вищих навчальних педагогічних ідейно-науковому рівні.
закладів на Україні.
Інститут засновано в 1920 р.
під назвою Київський інститут
народної освіти. Тоді інститут
мав два факультети: факультет
професійної освіти («п роф ос») і
факультет соціального вихован
ня (« с оцвих»).
У 1930— 31 навчальному р о
ці на базі Київського інституту
народної освіти утворено було
три Інститути: інститут профе
сійної освіти, інститут соціаль
ного виховання та фізико-хімі
ко-математичний інститут.
У 1933— 34 навчальному ро
ці інститут соціального вихо
вання було перейменовано в
Український педагогічний інсти
тут, який мав тоді відділи: ма
тематичний, фізичний, хімікобі ологічний,
мовно - літератур
ний, історичний, географічний,
педагогічний, дошкільний, де
фектологічний і позашкільний.
У 1934 р. Український педа
гогічний ін сти тут реорганізова
У 1960 р оц і стаціонарний і
заочний відділ інституту ви
пустить: на мовно-літератур
ному факультеті 406, на ф і
зико-математичному — 219,
на педагогічном у — 103 вчи
телі. Ц е будуть спеціалісти
української та р осій ськ ої м о
ви і літератури, сп івів і в и
хователі шкіл-інтернатів, м а
тематики і креслення, фізики
і основ виробництва.
Життя потребує від педагогів
умінь викладати у школі не ли
ше основи наук, але й прище
пити учням такі уміння й на
вички, які підготували б їх до
суспільнокорисної праці зразу
ж після закінчення школи.
в Київський державний педа
гогічний інститут. Того ж року
інститутові присвоєно ім'я ве
ликого пролетарського письмен
ника
Олексія
Максимовича
Горького.
На час свого 25-річчя інсти
тут підготував і випустив понад
16 тисяч висококваліфікованих
учителів.
зал.
І тепер ми здаєм о екзамени не
гірше інших, хоч всі ми мали
велику перерву у навчанні.
Турбуючись про те, щ об ви
пускники з цього ф акультету
відповідали тим вимогам, які
ставляться до сучасної школи,
ті, набула художня самодіяль
ність — з учасниками ї ї пра
цюють багато фахівців мисте
цтва.
цювати на цей факультет кра
щих викладачів: Я. В. Хро
мого викладача вищої матема
тики, доцента О. Т. Чалого —
викладача креслення і нарисної
геометрії, доцента Б. Р. Пивова
рова— викладача праці і загаль
нотехнічних дисциплін та ін.
Практичні заняття в майстер
нях проводить досвідчений май
Свою практику студенти про
стер І. К. Турчак. Т у т ми на водять не тільки в Києві, але
Перша група на екзамені з буваємо практичних навичок й в школах багатьох областей
математичного аналізу має такі
України — там вони безпосе
результати: з 24 осіб п’ятеро праці, прийомів, що стане необ
редньо
засвоюють набуті в ін
хідним
в
нашій
роботі.
склали на «відмінно», сім — на
«д обре» і десятеро — на «з а
ституті теоретичні знания. Ці
довільно». Правда, вкралися й
каво і змістовно проводять своє
дві «двійки», які, звичайно, по
дозвілля
студенти — для цього
винні бути в найближчий час
створені всі МОЖ ЛИВОСТІ.
ліквідовані.
У другій групі на екзамені з
О. П ЕТРЕН КО .
нарисної геометрії з 25 студен
тів 8 одержали відмінні оцінки,
13 — добрі і решта — «зад о
вільно».
Початок непоганий. Є повна
впевненість у тому, що через
п’ять років у школу прийде на
дійне
поповнення
педагогів,
У цьому році ми закінчуємо
здатних успішно викладати ос
інститут. П ’ять років напруже
нови виробництва.
ної праці пролетіли дуже швид
З . А Б О Л ІХ ІН А .
ко — незабаром самостійна ро
НЕ ПОМИЛИЛИСЯ
У Київському державному
педагогічному інституті імені
О. М. Горького навчається 1355
студентів, а разом із студен
тами вечірнього та заочного від
ділу — понад 4 тис. осіб.
них пр едм ет ів , читальний
лізувався з рядів Радянської
Численні наукові гуртки фа
культету дають можливість сту
А р м ії.
Звичайно, щ о на легкість я дентам широко виявити свої на
не розраховував і розум ів, що хили і здібності в усіх галузях
в інституті зустрін еться багато філологічних знань. До послуг
студентів дбайливо обладнані
труднощів.
кабінети, просторі, світлі ауди
З великою чуйністю віднісся
торії. Широкого розмаху на фа
до нас колектив викладачів, до
культеті,
як і в усьому інститу
помагаючи наверстати забуте.
щоб майбутні вчителі праці бу
ли майстрами своєї справи, ди
рекція інституту послала пра
Практика
і теорія
но
Значна частина студентів —
молодь, що має стаж практич
ної роботи. Так, наприклад, з
числа молоді, прийнятої до вузу
в 1959— 60 н. р., 72 проценти—
виробничники. Це колишні слю
сарі, токарі, доярки, юнаки, де
мобілізовані з рядів Радянської
А рм ії і Військово - Морського
Флоту.
Навчанням студентів в інсти
туті керують 5 професорів, 77
доцентів і кандидатів наук та
67 викладачів.
Для забезпечення навчально
го процесу інститут має чудові
аудиторії, лабораторії, кабіне
ти, обладнані наочним прилад
дям та спеціально підібраною
літературою,
бібліотеку, яка
нараховує 352 тис. книг з різ
новищі. Таку дійову допомогу
студентам - першокурсникам з
інженерно - педагогічного відді
лу надає аспірант першого року
навчання М. Земляний, який
теж навчався в нашому Інсти
туті, прийшовши на перший
курс після демобілізації з Р а
дянської Армії. Він проводив
групові й індивідуальні консуль
тації, якнайдохідливіше роз’яс
нював кожне складне, незрозу
міле питання.
Нерідко на допомогу студен
там приходив і викладач Я. В.
Хромой.
І ось — перші екзамени...
Результати наполегливої робо
ти студентів і викладачів ви
явилися неабиякими.
Радянський уряд і Кому
ністична партія втілили ці зав
дання в рішеннях X X I з ’їзду та
в Законі про перебудову народ
ної освіти.
І ось у нашому інституті ор
ганізовано інженерно-педагогіч
ний відділ на фізико-матема
тичному факультеті, який буде
готувати вчителів виробничого
навчання з спеціальностей: хо
лодна обробка металів та радіо
техніка. Студенти, які набува
ють ці спеціальності, одержать
грунтовні знання з дисциплін,
що викладаються у технічних
вузах. Крім того, вони про
слухають
курси
педагогіки,
психології,
шкільної
гігієни,
навчального кіно, спеціальних
методик, пройдуть неодноразово
педагогічну практику в школах,
тобто одержать ті знання та на
вички, яких так бракує досвід
ченим майстрам та інженерам,
що зараз працюють у школі без
педагогічної освіти.
Цього року до інституту на
інженерно - педагогічний відділ
прийшло поповнення виключно
з тієї молоді, яка вже має де
який життєвий досвід: працюва
ла на виробництві, служила в
Радянській
А рм ії — народ
серйозний, працьовитий. А л е
перші тижні занять показали,
що багатьом студентам бракує
теоретичних знань, які особли
во необхідні для засвоєння та
ких предметів, як математич
ний аналіз, нарисна геометрія
тощо. Як же боляче було іноді
цим старанним хлопцям, що не
все те, що так добре пояснює
викладач Я. В. Хромой, було
зрозуміле для них. Щ о робити?
Та в такі хвилини не треба роз
гублюватися.
Адж е
завжди
знайдеться старший товариш,
що допоможе в скрутному ста
У 1959 роц і викладачами і
аспірантами інституту ви да
но наукової п роду к ц ії (м о н о
граф ії, підручники, п осібн и
ки, брош ури, статті) в кіль
кості понад 320 друкованих
аркушів, в тому числі понад
90 друкованих аркушів пла
н ової.
бота вчителя спеціальної шко
ли. Н елегко доведеться нам
працювати, бо наша спеціаль
Наш факультет матиме два
напрямки спеціалізації — хо
лодна обробка металів і радіо
техніка. Обидва напрями дуже
цікаві, і кожен з нас уже поду
мав над тим, яку він набувати
ме спеціальність.
ність має дещо специфічне,
адже ми матимемо справу з уч
нями, в яких наявні дефекти
мови, слуху. Щ е на практиці
ми пересвідчили ся, що такі ді
ти, п іс л я відповідної роботи з
ними, маю ть всі підстави стати
Я радий, що вчусь на ф акуль
теті, у якого таке велике май
бутнє, радий, щ о ми будемо
Ніколи ще педагогічний ін його першими випускниками.
ститут не готував інженерів-пе
Б. О С Т А Ш Е В С Ь К И Й .
дагогів. А в цьому навчально
му році, керуючись рішенням
уряду про перебудову школи,
при нашому інституті б у л о від
крито інженерно - педагогічний
факультет. Цей факультет від
різняється в ід усіх ІНШИХ сво
єю «м олодістю » і тим, щ о на
Мовно-літературний факуль
ньому вчаться тільк и ті, хто тет має два відділи: української
вже працював у народному гос мови і літератури, який готує
подарстві. Т у т колиш ні токарі, викладачів
широкого
профі повноцінними громадянами
слюсарі, шахтарі, трудівники лю - української мови і літе ш ої країни. Багато чого тут
колгоспних ланів, демобілізова ратури та вихователів шкіл-ін лежатиме від нашої любові
ні воїни. Я, наприклад, демобі тернатів; російської мови й л і своєї справи. Ні, ми нітрохи
Наймолодш ий
НАШ
Ф АКУЛЬТЕТ
на
за
до
не
помилилися, обравши собі фах
чів російської мови й літерату дефектолога. Наша праця ко
рисна, потрібна, а це найваж
ри та викладачів співів.
ливіше.
На ф акультеті працюють такі
широко відомі професори, як
В. БОРЦОВ.
Т. Ф. Бугайко,
П. К. Волин
ський, І. І. П ільгук , а також до
тератури, який готує виклада
В інституті п рацю є 22 ка
центи Б. М. К улик, А. П. Ме федри, які об' єднують у своє
душевський,
Ю. С. Кобиле му складі 181 особу — про
цький, Л. М. Карлов, Ф. Ф. Бу фесорів, доцентів, кандида
гайко, багато молодих виклада тів наук, викладачів, аспі
рантів.
чів.
Ця висока оцінка не тільки
викликає почуття радості і за
доволення, а ле й багато до чо
го зобов’ язує, адже до респуб
Комсомольська сім’я
В кабінеті
мовознавства
О пів на дев’яту ранку по ко
ліканського огляду, який вирі
шить питання про те, чи буде ридорах інституту чути дзві
наш інститут представлений на нок— починається робота в кабі
Декаді української літератури нетах. Ось заходять студенти
і мистецтва в Москві, залишило до кабінету мовознавства, щоб
ся небагато часу.
взяти підручники для практич
Все залеж ить від нас, това
них занять. Це книжки А. А.
риші студенти.
Москаленка, С. Д. Никифорова,
Л. К РАВ Ч УК ,
учасниця хорової капели.
С. П. Обнорського з текстами з
старослов’янської
мови, О.
І.
Безпалька і інших — для робо
У х у д о ж н ій самодіяльності ти з історичної граматики укра
інституту беруть участь до їнської мови, посібники Гвоз
400 студентів у с іх факульте
дьова, Чередниченка — з сучас
тів, я к і об'єдную т ься у 8 ко
них мов (російської, україн
лективів.
Багатогранним життям живе
дружна інститутська комсомоль
ська сім’я.
Ранок. Тиша сповнює примі
щення інституту. Та всюди в
тиші цій відчуваєш пульс на
пруженої
праці.
Прислухай
тесь, і ви почуєте голоси викла
дачів,
лекції
яких
уважно
слухають студенти; включено
численні прилади в лаборато
ріях: тут перевіряється достовір
ність того, про що дізнався ко
жен на лекціях, прочитав у під
ручниках; і лише в учбових
майстернях
панує
«робочий
ш ум» — тут працюють майбут
ні викладачі ручної праці, сто
лярної,
слюсарної,
токарної
справи, виготовляють наочні по
сібники майбутні викладачі ма
тематики.
ської).
Після лекцій студенти знов
Життя вимагає
Мрія
здійснюється
Стати вчителем літератури,
філологом
було
моєю
дав
ньою
м рією .
М ож е,
вона
з’явилася
під
впливом
учи
телів
ще
в
ш колі,
може,
під впливом читання худож ньої
літератури, але я твердо вирі
шив вступити на цей ф акуль
тет. Працюючи два роки в ра
йонній газеті після закінчення
середньої школи, я старанно
готувався до вступу в інститут.
Продовжував багато читати, на
віть сам став пробувати перо.
І ось уже півроку я — студент.
Минає перша сесія — і я все
більше переконуюся: професія
обрана вдало, бо праця мовни
ка,
словесника,
вихователя
шкіл-інтернатів м ені по душі.
Вона надзвичайно цікава й по
чесна.
І. Ш ІС Т К А ,
заходять в кабінет, щоб викона
ти завдання з мови.
Я вже четвертий рік навча
Цікаво давати відповіді на
юся на фізико-математичному
запитання про те, яких синоні
факультеті (відділ фізики). За
мів краще вжити в заданому
ці роки одержав чимало знань,
навичок, які будуть так необ тексті, як визначити походжен
хідні нам, майбутнім учителям. ня фразеологічних зворотів.
На тему про фразеологічні
Наш відділ
готує спеціа
Ось і останній дзвоник... Та
лістів з фізики і основ вироб звороти написано багато — це
ще чимало справ у кожного із
ничого навчання. Нам прочита книги С. Максимова, Л. Успен
студентів. Поспішають в школи
но курси з ряду технічних дис ського та інші. Багато уваги по піонерські вожаті, керівники
циплін: опору матеріалів, тех требують від студентів курсові шкільних гуртків. Пройде неба
гато часу, і в класах пролунають
нології матеріалів, технічної
роботи: треба переглянути жур піонерські пісні, музика, з’яв
механіки та інших. За роки пе
нали, щоб знайти літературу, ляться цікаві прилади, моделі
ребування в інституті ми пра
літаків, кораблів, радіоприйма
вибрати з творів потрібні ілю чі; навіть шкільні радіовузли
цювали кілька місяців на заво
виготовлять дитячі руки під ке
дах, проходячи виробничу прак страції, підготувати висновки.
рівництвом своїх старших това
Мова Франка, Коцюбинсько ришів.
тику, були нерозривно зв’язані
з школою.
го, Пушкіна, Шолохова
ших письменників
нобарвна.
З
та
ін
багата, різ
літератури
наші
студенти вчаться використову
вати безцінні скарби людської
мови.
Щ одо
обладнання
кабінету,
то потрібно звернути увагу на
ряд портретів наших лінгвістів
студент І к у р с у мовнолітературного ф акультету.
Ломоносова,
Буслаєва,
Восто
кова і інших. На стендах бачи
Кожен з нас має права кіно мо зразки малюнків про історію
демонстратора, більш ості при виникнення мови. Історія роз
своєно третій або четвертий
витку письма — дуже цікава
розряд слюсаря, токаря чи фре
наука, і культурній людині по
зерувальника.
Під керівницт
трібно з цією наукою бути озна
вом досвідчених с пеціалістів на
ф акультеті ведеться вивчення йомленою.
Кабінет мовознавства облад
автомобіля та трактора. Б іль
ш ість
із
нас
весною
буде наний всіма необхідними по
складати екзамен на одержан
ня прав шофера. Разом з тим,
Висока оцінка
зобов ’язує
сібниками
дає
змогу
й літературою.
студентам
до глибшого опанування на
укою, теорією і практикою ко
муністичного виховання.
А в цей час просторий акто
вий зал сповнюють чарівні зву
ки народної пісні. Тут готуєть
ся до виступів хоровий колек
тив інституту, проводять черго
ві репетиції учасники україн
ського вокально-інструменталь
ного ансамблю, працює студія
художнього слова. Є чим горди
тися художній самодіяльності
інституту: хоровий колектив,
український вокально - інстру
ментальний ансамбль та декіль
ка індивідуальних виконавців
завоювали право на участь у
республіканському огляді - кон
курсі самодіяльних колективів,
присвяченому Декаді україн
ського мистецтва в Москві. Де
сятки концертів провели само
діяльні колективи інституту в
підшефних дитячих закладах,
на фабриках і заводах Києва,
в радгоспах і колгоспах. І ще
чимало цікавих зустрічей з ді
тьми, працівниками ланів і про
мислових підприємств чекає на
них.
Хорошу згадку залишать про
себе молоді студентські руки.
Сотні тисяч годин відпрацьова
но на різних громадськокорис
них роботах. Ї х праця в зелені
площ і вулиць чудового міста, в
нових житлових будниках, при
міщеннях дитячих закладів, в
піонерських таборах і турист
ських базах.
Не менш цікаво і відпочива
ти уміють студенти. Назавжди
кожному запам’ятаються за
пальні диспути, зустрічі з пое
тами, композиторами, кращими
вчителями шкіл, передовиками
виробництва, зарубіжними дру
зями, походи по історичних МІС
ЦЯХ, веселі студентські вечори.
Неможливо розповісти про
все, чим живе студентство нашо
го інституту. І все це вируюче
життя пронизано одним великим
завданням, яке ставить кожен
з нас — виховати в собі риси
справжнього педагога, виховате
ля поколінь будівників майбут
нього, щоб працею своєю висло
вити глибоку вдячність за ту ра
дість і щастя, яке дає нам Ра
дянська Батьківщина, Кому
ністична партія.
...А ось уже вирушає в чер
говий рейд бригада громадсько
го контролю. Порядок на вули
цях красеня-міста має бути
зразковим — така мета ї ї по
чесної роботи.
Не припиняється життя і в
стінах інституту. Розпочали за
няття в гуртках члени науково
го
студентського товариства.
Питання виховання підростаю
чого покоління, методики викла
дання тих чи інших предметів,
питання розвитку марксистської
Комсомольська
організа
науки, сучасні проблеми фізики ція інституту нараховує в
і математики — все цікавить
допитливу студентську молодь. своєму складі 1260 комсо
І не просто цікавить — це шлях мольців.
С и л а ,
к р а с а
Це
глибоко
кожен з нас вивчає курс сіль ознайомитись з історією рідної
ськогосподарських машин.
мови, досконало вивчити її
Таким чином, закінчивши ін особливості.
ститут, ми зможемо передати
О. ЧЕПУР.
всі набуті знання учням, стати
12 січня 1960 р ок у в примі
фахівцями своєї оправи.
щенні Р е с п у б лік а н с ь к о ї ф іла р
монії від бувся м іський о гл я д
М. КИ РИ ЛЕ Н К О ,
колективів х у д о ж н ь о ї самоді
IV
курс,
42 група фізиків.
яльності Києва. Н а цьому о гл я
ді були представлен і і два ко
лективи наш ого ін сти туту, хо
У науковому студентсько
му товаристві інституту на
1959 р ік взяло участь 352
студенти, які працювали в
19 гуртках.
рова капела (керівник О. Пет
ровський) та у к р аїн ськ и й во
кально - інструм ентальний
ан
самбль (керівники Л . Є втуш ен
ко, В. Лапченко). Ж ю р і огляд у,
поряд з іншими кращими ко
лективами, відзначило чи м алі
досягнення худож ньої самоді
яльності нашого інституту, ви
сунувши обидва колективи на
республіканський огляд.
1200 студентів є членами
Д С Т «Б уревісник». З них
охоплено спортивною робо
тою 732 особи, які прово
дять заняття у 12 спортив
них секціях. У 1959 році
підготовлено 4 спортсмени
першого, 59— другого, 116—
третього спортивних розря
дів. Н а спартакіаді вузів
м. Києва спортивний колек
тив інституту зайняв I I I м іс
це.
Воєнно-спортивною
робо
тою в Д Т С А А Ф займаються
до 1500 осіб. Вони працюють
у 7 секціях.
НАШ СУЧАСНИК
Він народився сто років тому
і стоїть серед імен тих, кого
людство називає своїми вічними
супутниками. Ім’я його особли
во дороге для всіх тому, що
Антон Чехов, наслідуючи кла
сичні традиції російської літе
ратури,
розкрив перед всім
людством духовний лад людей
свого краю, ствердив непоборне
прагнення людства до прекрас
ного, чистого, світлого життя.
від нас Чехова. Не віддалили
тому, що він був
великий
художник, який ненавидів всі
форми і види насильства та
рабства.
Він висміяв самодержавне
мракобісся чиновників, свавіл
ля поліцаїв і боягузтво інтелі
гентів. Він засудив російську
азіатчину, що виховувала хамів
і рабів.
Та чи не найстрашніше зло
він вбачав у міщанстві, обива
тельщині, яке вихолощувало в
людині ї ї людські якості, пере
творювало людину на свиню,
як це описано в оповіданні
«Крижовник», або робило з лю
дини червонопикого язичеського
Приклад біографії Чехова, бога, яким став Старцев, герой
подібно до біографії М. Горько оповідання «Ионыч».
го, показує, як наперекір всіля
Чехов розвінчував пошлість
кому приниженню сильна нату в самих найменших ї ї проявах
ра сміл иво пробивала собі доро і незаперечно довів, що сите,
гу і не тільки перемагала пере спокійне міщанське життя —
шкоди, але й залучала інших в чи не найбільший злочин. На
коло своєї діяльності, закли матеріалах російської провінці
каючи змінити життя людства.
альної обивательщини Чехов
Тому кожне нове покоління — змальовує конфлікти світового
і у нас, і у всьому світі — ба значення.
чить в Чехові свого сучасника.
А л е основною темою Чехова
Чехов увійшов у нашу свідо
мість не тільки як письменник.
Він сприймається нами як лю
дина такої високої духовної
краси, що саме вже і м’я Чехова
служить мірило м високих мо
ральних якостей людини.
За час, який відділяє нас від
Чехова, трапилося багато: про
летарська
революція,
соціа
лістичні
перетворення
Росії.
Люди пережили дві світові вій
ни, розщепили атом, послали в
космос ракети. Чехов жив по
той бік великих і грізних по
дій. Він їх передчував, але не
діждався. Він писав про будні:
про розпад життя поміщиків і
була тема краси. Стремління до
прекрасного в житті — ось лейт
мотив його творчості. Він спі
вець не смеркання, а світанку.
В печальних його оповіданнях
завжди сміло звучав заклик
до перебудови життя. Зробити
соціальну дійсність такою ж
прекрасною, як краса природи,
розкріпостити
людину,
дати
можливість розвиватися її твор
про дикі звичаї темного селян чій активності — ось до чого
ства, про самовідданих лікарів кликав Чехов. І образи його по
і мрійників-студентів, про бід зитивних героїв, таких як Д и
них вчителів і ситих пошляків- мов, Пісоцький, були запорукою
чиновників, про провінціальну цієї перебудови.
нудьгу і столичну суєту,— про
Вся Росія, вся земля повинні
життя, як воно йшло з дня в стати квітучим садом! Ці слова
день. І побачив він це життя звучать як музика, а музику
так, неначе в нього було не
людина завжди слухає з насоло
двоє, а тисячу очей, навіки за дою.
фіксувавши силу-силенну різ
Ось тому Чехов — гордість і
них типів тодішньої Росії, по
слава наша, ось тому сторіччя
казавши болі і радості багатьох
з дня народження його — свя
людей.
то радянського народу.
І хоча життя тепер змінило
ся, але ці зміни не віддалили
В. ВОЙТУШ ЕНКО.
І коли я тебе навчу як слід сидіти за столом!?
Фото М. Шуряка.
Великий
реаліст
(до 30-річчя з ДНЯ см ерті
Панаса М ирного)
В історії української л іт е р а різном анітних форм і засобів у св оєрід н ом у баченні світу.
Завдяки
тому,
що Панас
тури X IX ст. одне з чільни х ти п ізац ії; в його творах органіч
Мирний
стояв
на
позиціях
пере
но
п
оєдную
ться
авторська
мова
місць посідає видатний народ
дової
л
ітер
а
ту
р
и
,
він
зумів
у
і
мова
героїв,
ш
ироко
вжива
ний
письменник,
револю ціо
св
оїх
творах
подати
повноцінні
ю
ться
вн
утріш
ні
м
онологи.
нер-демократ
Панас
Мирний
Звернувш ись д о теми ж иття ж иттєві образи представників
(Панас Якович Рудченко). Ви
ступивши послідовним продов села, зокрема в пореф ормений у к р а їн ськ о го дожовтневого су
жувачем ідейно-творчих принци період, Панас М ирний у св оїх сп ільств а . Письменник не тіль
пів Шевченка і Марка Вовчка, монументальних романах « Х іб а к и викривав, він і утверджу
органічно сприйнявши основні ревуть воли, як я сла п о в н і? », в ав пози тивн і начала у громад
Це позитивне
засади
революційно - демокра «П о в ія »,
повістях
«Г о л о д н а с ь к о м у ж и тт і.
М
и
рн
и
й
бачи
в
і
стверджував
тичної естетики, Мирний підніс в о л я », «Л и х о давнє й сьогочас
н
а
са
м
п
ер
ед
в
образах
молоді з
українську літературу на но н е » та ін. створює ш ироку пано
проте
вий, вищий ступінь розвитку. раму життя р ізн и х верств і ста н а р о д у — селянських
стан тів,
ін т е л іге н т ів - демокра
Його художня творчість спря нів українського суспільства.
мувала українську прозу на
Важливо підкреслити й те, тів.
шлях творення нових ж анрів— що в творчості прозаїка зна
В ір н іс т ь ж иттєвій правді, за
соціально-психологічного рома йшла широке в тілен н я естетич хи ст ін т е р е с ів народу, віра в
на й повісті, на ш лях глибо на концепція українського со зав тр аш н ій д ен ь країни, висо
кого і всебічного розкриття бур ціального романа. Мирний і тут ка м и стец ьк а доверш еність —
жуазного суспільства.
виступає новатором; це нова в ц ь о м у п о л я га є той вклад, що
Початок худож ньої творчості торство полягає в умінні прони його зробив письменник-реаліст
Панаса Мирного припадає на кати в суть громадських явищ у скарбницю у к р а їн с ь к о ї літе
середину 60-х років, хоч п уб лі сучасності, у підкресленні тен ра тури .
кації перших його творів з ’яви денцій
П. Х Р О П К О .
суспільного розвитку,
лися дещо пізніше. Особливо
плідними у творчій біограф ії
письменника
були
70— 80-і
роки.
1. Онуфриев Е. П., «Встречи
7. В аси льев А . Н ., «Е с т ь та
Вже перші сповідання Пана
с Ленины м», М., 1959.
кая пар тия», роман, М., 1959.
са Мирного «Л и хи й поплутав»
2. Мошняга Є. І., «Б іл ь ш о
8. Ч ехов М . П., «В о к р у г Ч е
і « П ’яниця» відзначалися го
вики Харкова в Ж овтневій ре хова. В стречи и вп ечатлени я»,
стротою постановки соціальних
волюції
(лютий
1917 р. — М ., 1959.
питань, реалістичністю відтво
лютий 1918 р .)», X., 1959.
9. Иванов В . Г ., «Р а зв и ти е и
рених ситуацій, переконливістю
3. Андреев А . Д.,
«О снов воспитание познавательны х ин
художніх образів; вже тут яс
ные законы и категории мате тересов старш их ш кольников»,
краво намітився нахил автора
риалистической
диалектики», Ленинград, 1959.
до розкриття внутрішнього сві
М., 1959.
10. Петльований В. I., «А м і
ту героїв.
4. Єришев А . А ., «Р е л и ги о з г о », роман, К ., 1959.
З кожним новим твором не
ное сектантство и его сущ
11. Симоненко I. П ., «П о езі я
змінно поширюється коло інте
ность», К., 1959.
Робер та Б е р н с а », Вид-во А Н
ресів, тем і проблем письменни
5. Каждан А . П., «К ак чело У Р С Р , К ., 1959.
ка, удосконалюється його х у
век создал бога?», М ., 1959.
12. «О б у ч е н и е р уч н ом у труду
дожня
майстерність. Реалізм
6. «Н овое о героях Красно в начальной ш к о л е », Учпедгиз.
Панаса Мирного все тісніше й
дона», М., 1959.
М., 1959.
тісніше зв'язується з реалізмом
М. Гоголя, М. Салтикова-Щед
ріна, Г. Успенського. Україн
ський письменник прагне до
Вийшли з друку
Заплановано
комітетом
Наближаються зимові кані
кули. Багато студентів поїде до
дому, щоб відпочити, набратися
нових сил для роботи у майбут
ньому семестрі. Чимало з них
читатимуть лекції, проводити
муть бесіди по матеріалах груд
невого П ленум у
ЦК
К П РС ,
Постанови Ц К К П Р С «П р о зав
дання партійної пропаганди в
сучасних ум овах», по доповіді
М. С Хрущова на четвертій се
сії Верховної Ради С Р С Р , до
помагатимуть батькам у їх ро
боті.
Для студентів-киян і тих, хто
залишається в Києві, комітет
комсомолу намітив багато ціка
вих заходів. Т ут і екскурсії по
історичних місцях Києва разом
з студентами Луцького, Сталін
ського, Вільнюського і Москов
ського педагогічних інститутів,
і туристські походи в Закар
паття та Ленінград і Москву,
лижні вилазки, масові виходи
на ковзанку, культпоходи в те
атри і кіно. Під час канікул від
будуться матчов і зустрічі з во
лейбола, баскетбола, настільно
го теніса.
Канікули закінчаться вели
кими студентськими
святами,
що відбудуться
на
початку
II семестру в Голосієво на те
риторії Виставки передового до
свіду народного господарства.
О. СЕМ КО,
секретар комітету Л К С М У .
Пора і на л и ж і!
І. Ш ІС Т К А
З нових віршів
Яка різниця, де буде стріча,—
Чи під дубами, чи край воріт...
Яка різниця, чи ти покличеш—
І я до тебе прийду в одвіт...
Чи я під вікна прийду хатини
І буду стукать, щоб вийшла ти.
Яка різниця, скажи, дівчино?..
Адже нам разом з тобою йти
Не вечір теплий, весняний,
гожий...
Й тоді не б у д е р ізн и ц і, ні!..
Впадеш, підняти тебе я зможу.
В біді я б у д у — і ти м ен і
Даси м аленьку, та м уж н ю руку
І я на зем лю ступ лю тверду.
К о ли ми разом, н у ... щ о нам
Якесь дівча і голосно і чисто
Сміялось так, мов жайворон
дзвенів.
За вікнами ж в сн ігу біля стім
місто,
Високі шапки строгих яворів.
Мені згадався березень,
топ олі...
І, ск іл ьк и зір ся га є ,— далина.
Т а к е ж дівча см іялося у полі,
Ч у д о в е й ніж не, як сама весна.
А де воно? Д е мешкає —
не знаю..
Іск ряться золотом сніги.
Я так б е зм ір н о, молодо кохаю
Т ой образ с в іт л и й, дорогий.
Про хлопця-спортсмена
ти пишеш в газету.
Епітет шукаєш ясний.
Тобі він потрібен дзвінкий,
як монета,
І ніжний, як к віти весни.
І знайдеш ти за с іб художній,
товариш, —
П ромовлять слов а, як живі,
Вже нарис написано. Ти ж усе
мариш,
Ти нариси пишеш нові.
муки?!..
І ти щ асли ва, і я росту!
Редактор О. К А Р Д А Щ .
У читальному залі, в кабіне
тах і аудиторіях в ці дні від
чувається особливе напруж ен
ня: кожен із студентів р е т е л ь
но готується до останніх екза
менів.
На педагогічному ф акультеті
вже багато груп ск лали екзаме
ни. Загальна картина р е зу л ь т а
тів не зовсім задовольняє: з ’я
вилося багато задовільних оці
нок. А це свідчить про те, що
не всі студенти з усією серйоз
ністю поставилися до свого без
посереднього
обов'язку.
Ось
факти.
На V курсі спецвідділу сту
денти склали екзамени з історії
сурдопедагогіки і олігофренопе
дагогіки. Дуж е прикро, щ о дві
студентки (Л . Чехівська і Г.
Слободняк) одерж али незадо
вільні оцінки. Недостатньо під
готувалася до екзамену і М.
Тихомирова, яка склала екза
мен на «за д ов ільн о».
І, навпаки, дуже приємне
враження залиш или своїми змі
стовними і глибоко продумани
ми відповідями студентки Р.
Утвенко,
руш.
О. Лобко,
Т.
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
П оля
Взагалі група, яка складала
екзамен з олігофрено педагогі
ки, виявила високі знання —
там немає жодної задовільної
оцінки.
На IV курсі спецвідділу сту
денти склали теоретичний курс
викладання мови в спецшколах.
У підготовці до цього екзаме
ну студенти використали набуті
в школах практичні знання, в
результаті чого екзамен всі
склал и на «відм ін но» і «д обр е».
педагогічні
З
А
ОРГАН ПАРТБЮРО Д ИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ
І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ імені О. М. ГОРЬКОГО
Конкретні
заходи
ІIIкурсуфізичноговідділу),
( 100 )
22
січня
1960 року
П ’Я ТН И Ц Я
Ц ін а 15 коп.
Викладачі Г. Сюсюра, І. Мос
ципан під час екзаменаційної
сесії на заочному відділі прочи
тали доповіді, лекції, провели
бесіди з метою поглибленого
вивчення студентами важливих
накреслень партії в галузі сіль
ського господарства.
Викладачі І. Мосципан, В.
Рокитко, П. Федченко та ін
ші виїхали у села Київської об
ласті з метою пропаганди рі
шень грудневого Пленуму ЦК
КПРС.
Для справи миру
3. Виходячи з того, що основ
Четверта
сесія
Верховної
ним виробництвом для педінсти
Ради С Р С Р п'ятого скликання,
тутів є середня школа, домог
що відбулася цими днями, за
тися переключення роботи ка
слухала і обговорила доповідь
федр суспільних наук на це ви
голови Ради Міністрів Союзу
робництво шляхом залучення
РСР, першого секретаря ЦК
їх до керівництва виховною ро
КП РС М. С. Хрущова «Р о з
ботою студентів у школах, на зброєння — шлях до зміцнен
вивчення і узагальнення викла ня миру і забезпечення дружби
дання в середній школі історії, між народами». З почуттям
Конституції С РС Р і У Р С Р , кур гордості за свою Батьківщи
су основ політичних знань, ви ну — твердиню миру в усьому
ховної роботи;
світі — слухали ми доповідь
4. Укомплектувати кафедри М . С. Хрущова. Ми, студенти,
суспільних наук кадрами, що як і всі радянські люди, впев
здатні творчо викладати основи нені в тому, що скорочення
Наш кореспондент відвідав яка систематично пропускала
фізико - математичний факуль лабораторні заняття з фізики,
тет і мав розмову з деканом дуже запустила матеріал з усіх
О. П. Сергуновою. На запитан академічних предметів. Не див
ня «Що ви можете сказати про но, що вона до цього часу не
результати перших екзаменів розрахувалася із заліками з по
на факультеті?» тов. Сергунова літекономії, креслення, загаль
відповіла так:
н ої фізики. А що вона думає
— Хороше враження справ робити далі?
ляє підготовка до екзаменів
Студентам, що забули про
студентів інженерно-педагогіч свої обов’язки перед громад
ного відділу. Виявляється їх ськістю, слід б у ло б узяти при
наполеглива праця протягом клад з таких товаришів як М.
семестру.
Мазурмович та А . Іщенко, які,
Дуже добре розпочали зимову навіть будучи прикутими тяж
сесію студенти - фізики 1 гру кою хворобою до ліж ка, напо
пи IV курсу, які вчасно скла легливо борються за оволодін
ли всі заліки і два перших ек ня знаннями.
замени провели без єдиної по
Д о студентки А . Іщенко ви
середньої оцінки. Слід відзна кладачі
приходили приймати
чити глибокі з н а н н я , грунтовні екзамени у Ж овтневу лікарню,
відповіді т ак и х студентів, як і складає вона їх лише на
В. К о н с т а н т и н о в а ,
Ю. Рудь. « д о б р е » .
З 2-ї групи ведуть перед Л . Б і
Чи не заслугов ує цей прояв
ла, Л. Кіраковська, М. Кири вели кої волі до перемоги над
ченко, А. Середній. Непогано труднощами на велику повагу
проходять екзамени і в 1-й гр у і наслідування?!».
пі II курсу фізиків.
Зовсім протилежне враження
Редакція газети «З а педаго
справляє хід за лік ів та екзаме
гічні кадри» вважає, що комсо
нів на II курсі фізиків: в 1-й мольська, профспілкова органі
групі з 27 осіб не здали екза зації і вся громадськість фа
культету в найближчий час ви
менів з фізики 7 студентів.
Дивує нас
також
студент являть причини погіршення у с
пішності в деяких групах, а та
Р. Довженко (1 група II к у р су кож окремих студентів та допо
математичного від ділу), який в можуть виправити їх у майбут
минулому виявив себе здібним , ньому, висвітливши це через
серйозним студентом, а в ц ьо нашу пресу.
Крім того, цікаво було б роз
му семестрі не склав двох з а л і повісти студентам нашого інсти
ків (іноземна мова і ф ізвихо туту про те, яку товариську до
вання) і не приступив щ е до помогу в навчанні і в мораль
ному відношенні надають ком
складання екзаменів.
Зовсім погані с прави у сту сомольці факультету студент
кам М. Мазурмович та А . Іщ ен
дентки С. Салахненко (2 група ко.
3 -4
Рішення Пленуму— в маси
Рішення грудневого Пленуму
ЦК К П РС з питань сільського
господарства знайшли широкий
відгук серед колгоспників, ро
бітників, інтелігенції, всіх тру
дящих Радянського Союзу.
Викладачі, студенти нашого
інституту з великим інтересом
стежили за роботою Пленуму,
а зараз ретельно вивчають йо
го матеріали. Агітатори систе
матично знайомлять студентів
2. Періодично відряджати ви своїх груп з питаннями, які роз
Старанніше готуймося, това
кладачів суспільних наук на в’язувалися на Пленумі.
риші!
довготермінову
пропагандист
Л. Р А Д Я Н С Ь К А ,
студ. IV курсу спецвідділу. ську роботу в колгоспи, радгос
пи, на виробництво;
Деякі підсумки
№
КАДРИ
Втілюючи в життя Постанову
А л е не можуть задовольнити
ЦК К П РС «Про завдання пар
наслідки екзамену з психопато
тійної пропаганди в сучасних
л о гії на II курсі спецвідділу.
умовах», партійне бюро інсти
Студентка Н. Фарба склала туту намітило ряд конкретних
екзамен незадовільно, студент заходів:
В. Скоморовський відповів на
1. Широко обговорити поста
«зад овільн о».
Сім
студентів
нову
на засіданнях кафедр і на
цього ж кур су склали екзамен
креслити
заходи до перебудови
з української мови на «задо
їх роботи;
вільно».
Екзамен з арифметики на І курсі педагогічного фа
культету. Відповідає студентка Л. Височина.
Рік видання 4-й
марксизму - ленінізму, прищеп
лювати студентам любов до ви
Одностайне схвалення
вчення революційної теорії. Од
ночасно поліпшити індивідуаль
Людей — повен зал. Викла
ну і колективну роботу кафедр дачі, студенти, працівники ін
щодо піднесення наукового рів ституту. Тихо, урочисто, і тіль
ня і педагогічної майстерності ки слова промовців з трибуни
відлунюють у серцях одностай
всього складу;
ним ехом. — Так, — думає ко
5. Протягом березня — квіт жен за М. М. Підтиченко, —
ня 1960 р. перевірити і обгово нам не треба війни, бо ми бу
дуємо комунізм. Ми — сильні
рити на засіданні партійного як ніколи, нам не страшні під
бюро інституту звіт про роботу ступи ворогів, бо з нами правда
ленінських ідей.
кафедри філософії;
Професор П. К. Волинський
6. Провести пленарне засі від імені колективу інституту з
дання
кафедр
гуманітарних словами подяки звертається до
і Кому
наук з метою обговорення зав Радянського уряду
ністичної
партії,
які
послідовно
дань, які випливають з поста
і неухильно проводять у життя
нови Ц К К П РС .
політику миру і безпеки між
636 документів В. І. Леніна
Вийшов у світ підготовлений
до друку Інститутом марксиз
му-ленінізму при ЦК КП РС
і виданий Держполітвидавом
X X X V I ленінський збірник. До
нього входять 636 раніше не
опублікованих документів Во
лодимира
Ілліча,
написаних
ним у період з березня 1917
по січень 1923 року.
Матеріали збірника — плани
статей і виступів, проекти по
станов, начерки, конспекти і
тези з різних питань, а та
кож листи, телеграми, запи
ски — відображають діяльність
В. І. Леніна, як вождя Кому
ністичної партії і трудящих
мас, організатора і керівника
першої в світі Радянської соціа
лістичної держави.
Велике місце у книзі займа
ють листи, телеграми і розпо
рядження періоду іноземної во
єнної інтервенції і громадян
ської війни. Вон и характеризу
ють керівництво глави Радян
збройних сил С Р С Р — це но
вий конкретний внесок нашої
країни у справу захисту миру
і безпеки народів світу, який
ще більше зміцнить довір’я і
любов прогресивного людства
до Радянського Союзу. Цим рі
шенням, яке затвердила сесія
Верховної Ради, звільнюються
нові, додаткові людські резер
ви, необхідні для успішного ви
конання семирічного плану, для
побудови комунізму.
Від усієї душі вітаємо рішен
ня рідної Партії і Уряду.
П. ІГН А ТЕ Н К О .
розгромом сил іноземної воєн
ної інтервенції і внутрішньої
контрреволюції, зміцнення тилу
Радянської держави.
Матеріали
збірника
ха
рактеризуть к е р і в н и ц т в о
В. І. Леніна справою відбудови
промисловості
і
транспорту,
електрифікації країни.
У книгу ввійшли матеріа
ли, що показують керівництво
В. І. Леніним
національною
політикою Комуністичної пар
тії, його боротьбу за згуртуван
ня і чистоту рядів партії, зміц
нення ї ї зв ’язків з масами,
Значним є число документів
про миролюбиву зовнішню по
літику радянської держави. Во
ни характеризують безустанну
боротьбу великого вождя трудя
щих за мир, за мирне співісну
вання Радянської Росії і капі
талістичних країн.
Величезна більшість доку
ментів друкується за рукопи
сами.
народами.— Я шість років був
військовим, — говорить він, —
і розумію, з якою радістю сол
дати і офіцери Радянської А р
мії повернуться до мирної пра
ці на благо рідної Вітчизни.
— Учи телі— люди мирної пра
ці. До неї наполегливо готує
мося ми, майбутні радянські
педагоги, — говорить студентка
III курсу Л. Скиданова.
Гордістю за свою Батьківщи
ну, вірою в силу радянського
народу і його Комуністичну
партію були сповнені слова до
цента І. Є. Шиманського.
— Хай живе мир в усьому
світі! — таке одностайне схва
лення учасників мітингу, при
свяченого обговоренню «Закону
про нове значне скорочення
збройних сил С Р С Р » та «Звер
нення Верховної Ради С Р С Р до
парламентів і урядів усіх дер
жав світу».
В. ТИ М О Ш ЕН КО ,
Книга-фотоальбом
За рішенням Міністерства
освіти Української Р С Р ство
рюється книга-фотоальбом «П ро
школу
і
вчителя
УРСР»
на матеріалах життя і праці
викладачів та студентів нашого
інституту. Маючи обсяг у 3 0 —
40 фотознімків з відповідними
текстами, він відобразить на
вчально-виховну, наукову, ме
тодичну роботу факультетів і
кафедр, умови праці й побуту
студентів, комсомольське, проф
спілкове життя, успіхи колекти
вів художньої самодіяльності,
спортивну роботу нашого інсти
туту.
А льбом створюється до на
ступної Декади української лі
тератури і мистецтва в Москві
і буде виданий масовим тира
ж ем
к іл ь к о м а мовамисвіту.
ТРОХИ ІСТОРІЇ
При інституті створено технічно
обладнані майстерні.
Все це забезпечує можли
Київський державний педаго
гічний інститут імені О. М. вість підготовки молодих радян
Горького — один з найбільших ських педагогів на високому
вищих навчальних педагогічних ідейно-науковому рівні.
закладів на Україні.
Інститут засновано в 1920 р.
під назвою Київський інститут
народної освіти. Тоді інститут
мав два факультети: факультет
професійної освіти («п роф ос») і
факультет соціального вихован
ня (« с оцвих»).
У 1930— 31 навчальному р о
ці на базі Київського інституту
народної освіти утворено було
три Інститути: інститут профе
сійної освіти, інститут соціаль
ного виховання та фізико-хімі
ко-математичний інститут.
У 1933— 34 навчальному ро
ці інститут соціального вихо
вання було перейменовано в
Український педагогічний інсти
тут, який мав тоді відділи: ма
тематичний, фізичний, хімікобі ологічний,
мовно - літератур
ний, історичний, географічний,
педагогічний, дошкільний, де
фектологічний і позашкільний.
У 1934 р. Український педа
гогічний ін сти тут реорганізова
У 1960 р оц і стаціонарний і
заочний відділ інституту ви
пустить: на мовно-літератур
ному факультеті 406, на ф і
зико-математичному — 219,
на педагогічном у — 103 вчи
телі. Ц е будуть спеціалісти
української та р осій ськ ої м о
ви і літератури, сп івів і в и
хователі шкіл-інтернатів, м а
тематики і креслення, фізики
і основ виробництва.
Життя потребує від педагогів
умінь викладати у школі не ли
ше основи наук, але й прище
пити учням такі уміння й на
вички, які підготували б їх до
суспільнокорисної праці зразу
ж після закінчення школи.
в Київський державний педа
гогічний інститут. Того ж року
інститутові присвоєно ім'я ве
ликого пролетарського письмен
ника
Олексія
Максимовича
Горького.
На час свого 25-річчя інсти
тут підготував і випустив понад
16 тисяч висококваліфікованих
учителів.
зал.
І тепер ми здаєм о екзамени не
гірше інших, хоч всі ми мали
велику перерву у навчанні.
Турбуючись про те, щ об ви
пускники з цього ф акультету
відповідали тим вимогам, які
ставляться до сучасної школи,
ті, набула художня самодіяль
ність — з учасниками ї ї пра
цюють багато фахівців мисте
цтва.
цювати на цей факультет кра
щих викладачів: Я. В. Хро
мого викладача вищої матема
тики, доцента О. Т. Чалого —
викладача креслення і нарисної
геометрії, доцента Б. Р. Пивова
рова— викладача праці і загаль
нотехнічних дисциплін та ін.
Практичні заняття в майстер
нях проводить досвідчений май
Свою практику студенти про
стер І. К. Турчак. Т у т ми на водять не тільки в Києві, але
Перша група на екзамені з буваємо практичних навичок й в школах багатьох областей
математичного аналізу має такі
України — там вони безпосе
результати: з 24 осіб п’ятеро праці, прийомів, що стане необ
редньо
засвоюють набуті в ін
хідним
в
нашій
роботі.
склали на «відмінно», сім — на
«д обре» і десятеро — на «з а
ституті теоретичні знания. Ці
довільно». Правда, вкралися й
каво і змістовно проводять своє
дві «двійки», які, звичайно, по
дозвілля
студенти — для цього
винні бути в найближчий час
створені всі МОЖ ЛИВОСТІ.
ліквідовані.
У другій групі на екзамені з
О. П ЕТРЕН КО .
нарисної геометрії з 25 студен
тів 8 одержали відмінні оцінки,
13 — добрі і решта — «зад о
вільно».
Початок непоганий. Є повна
впевненість у тому, що через
п’ять років у школу прийде на
дійне
поповнення
педагогів,
У цьому році ми закінчуємо
здатних успішно викладати ос
інститут. П ’ять років напруже
нови виробництва.
ної праці пролетіли дуже швид
З . А Б О Л ІХ ІН А .
ко — незабаром самостійна ро
НЕ ПОМИЛИЛИСЯ
У Київському державному
педагогічному інституті імені
О. М. Горького навчається 1355
студентів, а разом із студен
тами вечірнього та заочного від
ділу — понад 4 тис. осіб.
них пр едм ет ів , читальний
лізувався з рядів Радянської
Численні наукові гуртки фа
культету дають можливість сту
А р м ії.
Звичайно, щ о на легкість я дентам широко виявити свої на
не розраховував і розум ів, що хили і здібності в усіх галузях
в інституті зустрін еться багато філологічних знань. До послуг
студентів дбайливо обладнані
труднощів.
кабінети, просторі, світлі ауди
З великою чуйністю віднісся
торії. Широкого розмаху на фа
до нас колектив викладачів, до
культеті,
як і в усьому інститу
помагаючи наверстати забуте.
щоб майбутні вчителі праці бу
ли майстрами своєї справи, ди
рекція інституту послала пра
Практика
і теорія
но
Значна частина студентів —
молодь, що має стаж практич
ної роботи. Так, наприклад, з
числа молоді, прийнятої до вузу
в 1959— 60 н. р., 72 проценти—
виробничники. Це колишні слю
сарі, токарі, доярки, юнаки, де
мобілізовані з рядів Радянської
А рм ії і Військово - Морського
Флоту.
Навчанням студентів в інсти
туті керують 5 професорів, 77
доцентів і кандидатів наук та
67 викладачів.
Для забезпечення навчально
го процесу інститут має чудові
аудиторії, лабораторії, кабіне
ти, обладнані наочним прилад
дям та спеціально підібраною
літературою,
бібліотеку, яка
нараховує 352 тис. книг з різ
новищі. Таку дійову допомогу
студентам - першокурсникам з
інженерно - педагогічного відді
лу надає аспірант першого року
навчання М. Земляний, який
теж навчався в нашому Інсти
туті, прийшовши на перший
курс після демобілізації з Р а
дянської Армії. Він проводив
групові й індивідуальні консуль
тації, якнайдохідливіше роз’яс
нював кожне складне, незрозу
міле питання.
Нерідко на допомогу студен
там приходив і викладач Я. В.
Хромой.
І ось — перші екзамени...
Результати наполегливої робо
ти студентів і викладачів ви
явилися неабиякими.
Радянський уряд і Кому
ністична партія втілили ці зав
дання в рішеннях X X I з ’їзду та
в Законі про перебудову народ
ної освіти.
І ось у нашому інституті ор
ганізовано інженерно-педагогіч
ний відділ на фізико-матема
тичному факультеті, який буде
готувати вчителів виробничого
навчання з спеціальностей: хо
лодна обробка металів та радіо
техніка. Студенти, які набува
ють ці спеціальності, одержать
грунтовні знання з дисциплін,
що викладаються у технічних
вузах. Крім того, вони про
слухають
курси
педагогіки,
психології,
шкільної
гігієни,
навчального кіно, спеціальних
методик, пройдуть неодноразово
педагогічну практику в школах,
тобто одержать ті знання та на
вички, яких так бракує досвід
ченим майстрам та інженерам,
що зараз працюють у школі без
педагогічної освіти.
Цього року до інституту на
інженерно - педагогічний відділ
прийшло поповнення виключно
з тієї молоді, яка вже має де
який життєвий досвід: працюва
ла на виробництві, служила в
Радянській
А рм ії — народ
серйозний, працьовитий. А л е
перші тижні занять показали,
що багатьом студентам бракує
теоретичних знань, які особли
во необхідні для засвоєння та
ких предметів, як математич
ний аналіз, нарисна геометрія
тощо. Як же боляче було іноді
цим старанним хлопцям, що не
все те, що так добре пояснює
викладач Я. В. Хромой, було
зрозуміле для них. Щ о робити?
Та в такі хвилини не треба роз
гублюватися.
Адж е
завжди
знайдеться старший товариш,
що допоможе в скрутному ста
У 1959 роц і викладачами і
аспірантами інституту ви да
но наукової п роду к ц ії (м о н о
граф ії, підручники, п осібн и
ки, брош ури, статті) в кіль
кості понад 320 друкованих
аркушів, в тому числі понад
90 друкованих аркушів пла
н ової.
бота вчителя спеціальної шко
ли. Н елегко доведеться нам
працювати, бо наша спеціаль
Наш факультет матиме два
напрямки спеціалізації — хо
лодна обробка металів і радіо
техніка. Обидва напрями дуже
цікаві, і кожен з нас уже поду
мав над тим, яку він набувати
ме спеціальність.
ність має дещо специфічне,
адже ми матимемо справу з уч
нями, в яких наявні дефекти
мови, слуху. Щ е на практиці
ми пересвідчили ся, що такі ді
ти, п іс л я відповідної роботи з
ними, маю ть всі підстави стати
Я радий, що вчусь на ф акуль
теті, у якого таке велике май
бутнє, радий, щ о ми будемо
Ніколи ще педагогічний ін його першими випускниками.
ститут не готував інженерів-пе
Б. О С Т А Ш Е В С Ь К И Й .
дагогів. А в цьому навчально
му році, керуючись рішенням
уряду про перебудову школи,
при нашому інституті б у л о від
крито інженерно - педагогічний
факультет. Цей факультет від
різняється в ід усіх ІНШИХ сво
єю «м олодістю » і тим, щ о на
Мовно-літературний факуль
ньому вчаться тільк и ті, хто тет має два відділи: української
вже працював у народному гос мови і літератури, який готує
подарстві. Т у т колиш ні токарі, викладачів
широкого
профі повноцінними громадянами
слюсарі, шахтарі, трудівники лю - української мови і літе ш ої країни. Багато чого тут
колгоспних ланів, демобілізова ратури та вихователів шкіл-ін лежатиме від нашої любові
ні воїни. Я, наприклад, демобі тернатів; російської мови й л і своєї справи. Ні, ми нітрохи
Наймолодш ий
НАШ
Ф АКУЛЬТЕТ
на
за
до
не
помилилися, обравши собі фах
чів російської мови й літерату дефектолога. Наша праця ко
рисна, потрібна, а це найваж
ри та викладачів співів.
ливіше.
На ф акультеті працюють такі
широко відомі професори, як
В. БОРЦОВ.
Т. Ф. Бугайко,
П. К. Волин
ський, І. І. П ільгук , а також до
тератури, який готує виклада
В інституті п рацю є 22 ка
центи Б. М. К улик, А. П. Ме федри, які об' єднують у своє
душевський,
Ю. С. Кобиле му складі 181 особу — про
цький, Л. М. Карлов, Ф. Ф. Бу фесорів, доцентів, кандида
гайко, багато молодих виклада тів наук, викладачів, аспі
рантів.
чів.
Ця висока оцінка не тільки
викликає почуття радості і за
доволення, а ле й багато до чо
го зобов’ язує, адже до респуб
Комсомольська сім’я
В кабінеті
мовознавства
О пів на дев’яту ранку по ко
ліканського огляду, який вирі
шить питання про те, чи буде ридорах інституту чути дзві
наш інститут представлений на нок— починається робота в кабі
Декаді української літератури нетах. Ось заходять студенти
і мистецтва в Москві, залишило до кабінету мовознавства, щоб
ся небагато часу.
взяти підручники для практич
Все залеж ить від нас, това
них занять. Це книжки А. А.
риші студенти.
Москаленка, С. Д. Никифорова,
Л. К РАВ Ч УК ,
учасниця хорової капели.
С. П. Обнорського з текстами з
старослов’янської
мови, О.
І.
Безпалька і інших — для робо
У х у д о ж н ій самодіяльності ти з історичної граматики укра
інституту беруть участь до їнської мови, посібники Гвоз
400 студентів у с іх факульте
дьова, Чередниченка — з сучас
тів, я к і об'єдную т ься у 8 ко
них мов (російської, україн
лективів.
Багатогранним життям живе
дружна інститутська комсомоль
ська сім’я.
Ранок. Тиша сповнює примі
щення інституту. Та всюди в
тиші цій відчуваєш пульс на
пруженої
праці.
Прислухай
тесь, і ви почуєте голоси викла
дачів,
лекції
яких
уважно
слухають студенти; включено
численні прилади в лаборато
ріях: тут перевіряється достовір
ність того, про що дізнався ко
жен на лекціях, прочитав у під
ручниках; і лише в учбових
майстернях
панує
«робочий
ш ум» — тут працюють майбут
ні викладачі ручної праці, сто
лярної,
слюсарної,
токарної
справи, виготовляють наочні по
сібники майбутні викладачі ма
тематики.
ської).
Після лекцій студенти знов
Життя вимагає
Мрія
здійснюється
Стати вчителем літератури,
філологом
було
моєю
дав
ньою
м рією .
М ож е,
вона
з’явилася
під
впливом
учи
телів
ще
в
ш колі,
може,
під впливом читання худож ньої
літератури, але я твердо вирі
шив вступити на цей ф акуль
тет. Працюючи два роки в ра
йонній газеті після закінчення
середньої школи, я старанно
готувався до вступу в інститут.
Продовжував багато читати, на
віть сам став пробувати перо.
І ось уже півроку я — студент.
Минає перша сесія — і я все
більше переконуюся: професія
обрана вдало, бо праця мовни
ка,
словесника,
вихователя
шкіл-інтернатів м ені по душі.
Вона надзвичайно цікава й по
чесна.
І. Ш ІС Т К А ,
заходять в кабінет, щоб викона
ти завдання з мови.
Я вже четвертий рік навча
Цікаво давати відповіді на
юся на фізико-математичному
запитання про те, яких синоні
факультеті (відділ фізики). За
мів краще вжити в заданому
ці роки одержав чимало знань,
навичок, які будуть так необ тексті, як визначити походжен
хідні нам, майбутнім учителям. ня фразеологічних зворотів.
На тему про фразеологічні
Наш відділ
готує спеціа
Ось і останній дзвоник... Та
лістів з фізики і основ вироб звороти написано багато — це
ще чимало справ у кожного із
ничого навчання. Нам прочита книги С. Максимова, Л. Успен
студентів. Поспішають в школи
но курси з ряду технічних дис ського та інші. Багато уваги по піонерські вожаті, керівники
циплін: опору матеріалів, тех требують від студентів курсові шкільних гуртків. Пройде неба
гато часу, і в класах пролунають
нології матеріалів, технічної
роботи: треба переглянути жур піонерські пісні, музика, з’яв
механіки та інших. За роки пе
нали, щоб знайти літературу, ляться цікаві прилади, моделі
ребування в інституті ми пра
літаків, кораблів, радіоприйма
вибрати з творів потрібні ілю чі; навіть шкільні радіовузли
цювали кілька місяців на заво
виготовлять дитячі руки під ке
дах, проходячи виробничу прак страції, підготувати висновки.
рівництвом своїх старших това
Мова Франка, Коцюбинсько ришів.
тику, були нерозривно зв’язані
з школою.
го, Пушкіна, Шолохова
ших письменників
нобарвна.
З
та
ін
багата, різ
літератури
наші
студенти вчаться використову
вати безцінні скарби людської
мови.
Щ одо
обладнання
кабінету,
то потрібно звернути увагу на
ряд портретів наших лінгвістів
студент І к у р с у мовнолітературного ф акультету.
Ломоносова,
Буслаєва,
Восто
кова і інших. На стендах бачи
Кожен з нас має права кіно мо зразки малюнків про історію
демонстратора, більш ості при виникнення мови. Історія роз
своєно третій або четвертий
витку письма — дуже цікава
розряд слюсаря, токаря чи фре
наука, і культурній людині по
зерувальника.
Під керівницт
трібно з цією наукою бути озна
вом досвідчених с пеціалістів на
ф акультеті ведеться вивчення йомленою.
Кабінет мовознавства облад
автомобіля та трактора. Б іль
ш ість
із
нас
весною
буде наний всіма необхідними по
складати екзамен на одержан
ня прав шофера. Разом з тим,
Висока оцінка
зобов ’язує
сібниками
дає
змогу
й літературою.
студентам
до глибшого опанування на
укою, теорією і практикою ко
муністичного виховання.
А в цей час просторий акто
вий зал сповнюють чарівні зву
ки народної пісні. Тут готуєть
ся до виступів хоровий колек
тив інституту, проводять черго
ві репетиції учасники україн
ського вокально-інструменталь
ного ансамблю, працює студія
художнього слова. Є чим горди
тися художній самодіяльності
інституту: хоровий колектив,
український вокально - інстру
ментальний ансамбль та декіль
ка індивідуальних виконавців
завоювали право на участь у
республіканському огляді - кон
курсі самодіяльних колективів,
присвяченому Декаді україн
ського мистецтва в Москві. Де
сятки концертів провели само
діяльні колективи інституту в
підшефних дитячих закладах,
на фабриках і заводах Києва,
в радгоспах і колгоспах. І ще
чимало цікавих зустрічей з ді
тьми, працівниками ланів і про
мислових підприємств чекає на
них.
Хорошу згадку залишать про
себе молоді студентські руки.
Сотні тисяч годин відпрацьова
но на різних громадськокорис
них роботах. Ї х праця в зелені
площ і вулиць чудового міста, в
нових житлових будниках, при
міщеннях дитячих закладів, в
піонерських таборах і турист
ських базах.
Не менш цікаво і відпочива
ти уміють студенти. Назавжди
кожному запам’ятаються за
пальні диспути, зустрічі з пое
тами, композиторами, кращими
вчителями шкіл, передовиками
виробництва, зарубіжними дру
зями, походи по історичних МІС
ЦЯХ, веселі студентські вечори.
Неможливо розповісти про
все, чим живе студентство нашо
го інституту. І все це вируюче
життя пронизано одним великим
завданням, яке ставить кожен
з нас — виховати в собі риси
справжнього педагога, виховате
ля поколінь будівників майбут
нього, щоб працею своєю висло
вити глибоку вдячність за ту ра
дість і щастя, яке дає нам Ра
дянська Батьківщина, Кому
ністична партія.
...А ось уже вирушає в чер
говий рейд бригада громадсько
го контролю. Порядок на вули
цях красеня-міста має бути
зразковим — така мета ї ї по
чесної роботи.
Не припиняється життя і в
стінах інституту. Розпочали за
няття в гуртках члени науково
го
студентського товариства.
Питання виховання підростаю
чого покоління, методики викла
дання тих чи інших предметів,
питання розвитку марксистської
Комсомольська
організа
науки, сучасні проблеми фізики ція інституту нараховує в
і математики — все цікавить
допитливу студентську молодь. своєму складі 1260 комсо
І не просто цікавить — це шлях мольців.
С и л а ,
к р а с а
Це
глибоко
кожен з нас вивчає курс сіль ознайомитись з історією рідної
ськогосподарських машин.
мови, досконало вивчити її
Таким чином, закінчивши ін особливості.
ститут, ми зможемо передати
О. ЧЕПУР.
всі набуті знання учням, стати
12 січня 1960 р ок у в примі
фахівцями своєї оправи.
щенні Р е с п у б лік а н с ь к о ї ф іла р
монії від бувся м іський о гл я д
М. КИ РИ ЛЕ Н К О ,
колективів х у д о ж н ь о ї самоді
IV
курс,
42 група фізиків.
яльності Києва. Н а цьому о гл я
ді були представлен і і два ко
лективи наш ого ін сти туту, хо
У науковому студентсько
му товаристві інституту на
1959 р ік взяло участь 352
студенти, які працювали в
19 гуртках.
рова капела (керівник О. Пет
ровський) та у к р аїн ськ и й во
кально - інструм ентальний
ан
самбль (керівники Л . Є втуш ен
ко, В. Лапченко). Ж ю р і огляд у,
поряд з іншими кращими ко
лективами, відзначило чи м алі
досягнення худож ньої самоді
яльності нашого інституту, ви
сунувши обидва колективи на
республіканський огляд.
1200 студентів є членами
Д С Т «Б уревісник». З них
охоплено спортивною робо
тою 732 особи, які прово
дять заняття у 12 спортив
них секціях. У 1959 році
підготовлено 4 спортсмени
першого, 59— другого, 116—
третього спортивних розря
дів. Н а спартакіаді вузів
м. Києва спортивний колек
тив інституту зайняв I I I м іс
це.
Воєнно-спортивною
робо
тою в Д Т С А А Ф займаються
до 1500 осіб. Вони працюють
у 7 секціях.
НАШ СУЧАСНИК
Він народився сто років тому
і стоїть серед імен тих, кого
людство називає своїми вічними
супутниками. Ім’я його особли
во дороге для всіх тому, що
Антон Чехов, наслідуючи кла
сичні традиції російської літе
ратури,
розкрив перед всім
людством духовний лад людей
свого краю, ствердив непоборне
прагнення людства до прекрас
ного, чистого, світлого життя.
від нас Чехова. Не віддалили
тому, що він був
великий
художник, який ненавидів всі
форми і види насильства та
рабства.
Він висміяв самодержавне
мракобісся чиновників, свавіл
ля поліцаїв і боягузтво інтелі
гентів. Він засудив російську
азіатчину, що виховувала хамів
і рабів.
Та чи не найстрашніше зло
він вбачав у міщанстві, обива
тельщині, яке вихолощувало в
людині ї ї людські якості, пере
творювало людину на свиню,
як це описано в оповіданні
«Крижовник», або робило з лю
дини червонопикого язичеського
Приклад біографії Чехова, бога, яким став Старцев, герой
подібно до біографії М. Горько оповідання «Ионыч».
го, показує, як наперекір всіля
Чехов розвінчував пошлість
кому приниженню сильна нату в самих найменших ї ї проявах
ра сміл иво пробивала собі доро і незаперечно довів, що сите,
гу і не тільки перемагала пере спокійне міщанське життя —
шкоди, але й залучала інших в чи не найбільший злочин. На
коло своєї діяльності, закли матеріалах російської провінці
каючи змінити життя людства.
альної обивательщини Чехов
Тому кожне нове покоління — змальовує конфлікти світового
і у нас, і у всьому світі — ба значення.
чить в Чехові свого сучасника.
А л е основною темою Чехова
Чехов увійшов у нашу свідо
мість не тільки як письменник.
Він сприймається нами як лю
дина такої високої духовної
краси, що саме вже і м’я Чехова
служить мірило м високих мо
ральних якостей людини.
За час, який відділяє нас від
Чехова, трапилося багато: про
летарська
революція,
соціа
лістичні
перетворення
Росії.
Люди пережили дві світові вій
ни, розщепили атом, послали в
космос ракети. Чехов жив по
той бік великих і грізних по
дій. Він їх передчував, але не
діждався. Він писав про будні:
про розпад життя поміщиків і
була тема краси. Стремління до
прекрасного в житті — ось лейт
мотив його творчості. Він спі
вець не смеркання, а світанку.
В печальних його оповіданнях
завжди сміло звучав заклик
до перебудови життя. Зробити
соціальну дійсність такою ж
прекрасною, як краса природи,
розкріпостити
людину,
дати
можливість розвиватися її твор
про дикі звичаї темного селян чій активності — ось до чого
ства, про самовідданих лікарів кликав Чехов. І образи його по
і мрійників-студентів, про бід зитивних героїв, таких як Д и
них вчителів і ситих пошляків- мов, Пісоцький, були запорукою
чиновників, про провінціальну цієї перебудови.
нудьгу і столичну суєту,— про
Вся Росія, вся земля повинні
життя, як воно йшло з дня в стати квітучим садом! Ці слова
день. І побачив він це життя звучать як музика, а музику
так, неначе в нього було не
людина завжди слухає з насоло
двоє, а тисячу очей, навіки за дою.
фіксувавши силу-силенну різ
Ось тому Чехов — гордість і
них типів тодішньої Росії, по
слава наша, ось тому сторіччя
казавши болі і радості багатьох
з дня народження його — свя
людей.
то радянського народу.
І хоча життя тепер змінило
ся, але ці зміни не віддалили
В. ВОЙТУШ ЕНКО.
І коли я тебе навчу як слід сидіти за столом!?
Фото М. Шуряка.
Великий
реаліст
(до 30-річчя з ДНЯ см ерті
Панаса М ирного)
В історії української л іт е р а різном анітних форм і засобів у св оєрід н ом у баченні світу.
Завдяки
тому,
що Панас
тури X IX ст. одне з чільни х ти п ізац ії; в його творах органіч
Мирний
стояв
на
позиціях
пере
но
п
оєдную
ться
авторська
мова
місць посідає видатний народ
дової
л
ітер
а
ту
р
и
,
він
зумів
у
і
мова
героїв,
ш
ироко
вжива
ний
письменник,
револю ціо
св
оїх
творах
подати
повноцінні
ю
ться
вн
утріш
ні
м
онологи.
нер-демократ
Панас
Мирний
Звернувш ись д о теми ж иття ж иттєві образи представників
(Панас Якович Рудченко). Ви
ступивши послідовним продов села, зокрема в пореф ормений у к р а їн ськ о го дожовтневого су
жувачем ідейно-творчих принци період, Панас М ирний у св оїх сп ільств а . Письменник не тіль
пів Шевченка і Марка Вовчка, монументальних романах « Х іб а к и викривав, він і утверджу
органічно сприйнявши основні ревуть воли, як я сла п о в н і? », в ав пози тивн і начала у громад
Це позитивне
засади
революційно - демокра «П о в ія »,
повістях
«Г о л о д н а с ь к о м у ж и тт і.
М
и
рн
и
й
бачи
в
і
стверджував
тичної естетики, Мирний підніс в о л я », «Л и х о давнє й сьогочас
н
а
са
м
п
ер
ед
в
образах
молоді з
українську літературу на но н е » та ін. створює ш ироку пано
проте
вий, вищий ступінь розвитку. раму життя р ізн и х верств і ста н а р о д у — селянських
стан тів,
ін т е л іге н т ів - демокра
Його художня творчість спря нів українського суспільства.
мувала українську прозу на
Важливо підкреслити й те, тів.
шлях творення нових ж анрів— що в творчості прозаїка зна
В ір н іс т ь ж иттєвій правді, за
соціально-психологічного рома йшла широке в тілен н я естетич хи ст ін т е р е с ів народу, віра в
на й повісті, на ш лях глибо на концепція українського со зав тр аш н ій д ен ь країни, висо
кого і всебічного розкриття бур ціального романа. Мирний і тут ка м и стец ьк а доверш еність —
жуазного суспільства.
виступає новатором; це нова в ц ь о м у п о л я га є той вклад, що
Початок худож ньої творчості торство полягає в умінні прони його зробив письменник-реаліст
Панаса Мирного припадає на кати в суть громадських явищ у скарбницю у к р а їн с ь к о ї літе
середину 60-х років, хоч п уб лі сучасності, у підкресленні тен ра тури .
кації перших його творів з ’яви денцій
П. Х Р О П К О .
суспільного розвитку,
лися дещо пізніше. Особливо
плідними у творчій біограф ії
письменника
були
70— 80-і
роки.
1. Онуфриев Е. П., «Встречи
7. В аси льев А . Н ., «Е с т ь та
Вже перші сповідання Пана
с Ленины м», М., 1959.
кая пар тия», роман, М., 1959.
са Мирного «Л и хи й поплутав»
2. Мошняга Є. І., «Б іл ь ш о
8. Ч ехов М . П., «В о к р у г Ч е
і « П ’яниця» відзначалися го
вики Харкова в Ж овтневій ре хова. В стречи и вп ечатлени я»,
стротою постановки соціальних
волюції
(лютий
1917 р. — М ., 1959.
питань, реалістичністю відтво
лютий 1918 р .)», X., 1959.
9. Иванов В . Г ., «Р а зв и ти е и
рених ситуацій, переконливістю
3. Андреев А . Д.,
«О снов воспитание познавательны х ин
художніх образів; вже тут яс
ные законы и категории мате тересов старш их ш кольников»,
краво намітився нахил автора
риалистической
диалектики», Ленинград, 1959.
до розкриття внутрішнього сві
М., 1959.
10. Петльований В. I., «А м і
ту героїв.
4. Єришев А . А ., «Р е л и ги о з г о », роман, К ., 1959.
З кожним новим твором не
ное сектантство и его сущ
11. Симоненко I. П ., «П о езі я
змінно поширюється коло інте
ность», К., 1959.
Робер та Б е р н с а », Вид-во А Н
ресів, тем і проблем письменни
5. Каждан А . П., «К ак чело У Р С Р , К ., 1959.
ка, удосконалюється його х у
век создал бога?», М ., 1959.
12. «О б у ч е н и е р уч н ом у труду
дожня
майстерність. Реалізм
6. «Н овое о героях Красно в начальной ш к о л е », Учпедгиз.
Панаса Мирного все тісніше й
дона», М., 1959.
М., 1959.
тісніше зв'язується з реалізмом
М. Гоголя, М. Салтикова-Щед
ріна, Г. Успенського. Україн
ський письменник прагне до
Вийшли з друку
Заплановано
комітетом
Наближаються зимові кані
кули. Багато студентів поїде до
дому, щоб відпочити, набратися
нових сил для роботи у майбут
ньому семестрі. Чимало з них
читатимуть лекції, проводити
муть бесіди по матеріалах груд
невого П ленум у
ЦК
К П РС ,
Постанови Ц К К П Р С «П р о зав
дання партійної пропаганди в
сучасних ум овах», по доповіді
М. С Хрущова на четвертій се
сії Верховної Ради С Р С Р , до
помагатимуть батькам у їх ро
боті.
Для студентів-киян і тих, хто
залишається в Києві, комітет
комсомолу намітив багато ціка
вих заходів. Т ут і екскурсії по
історичних місцях Києва разом
з студентами Луцького, Сталін
ського, Вільнюського і Москов
ського педагогічних інститутів,
і туристські походи в Закар
паття та Ленінград і Москву,
лижні вилазки, масові виходи
на ковзанку, культпоходи в те
атри і кіно. Під час канікул від
будуться матчов і зустрічі з во
лейбола, баскетбола, настільно
го теніса.
Канікули закінчаться вели
кими студентськими
святами,
що відбудуться
на
початку
II семестру в Голосієво на те
риторії Виставки передового до
свіду народного господарства.
О. СЕМ КО,
секретар комітету Л К С М У .
Пора і на л и ж і!
І. Ш ІС Т К А
З нових віршів
Яка різниця, де буде стріча,—
Чи під дубами, чи край воріт...
Яка різниця, чи ти покличеш—
І я до тебе прийду в одвіт...
Чи я під вікна прийду хатини
І буду стукать, щоб вийшла ти.
Яка різниця, скажи, дівчино?..
Адже нам разом з тобою йти
Не вечір теплий, весняний,
гожий...
Й тоді не б у д е р ізн и ц і, ні!..
Впадеш, підняти тебе я зможу.
В біді я б у д у — і ти м ен і
Даси м аленьку, та м уж н ю руку
І я на зем лю ступ лю тверду.
К о ли ми разом, н у ... щ о нам
Якесь дівча і голосно і чисто
Сміялось так, мов жайворон
дзвенів.
За вікнами ж в сн ігу біля стім
місто,
Високі шапки строгих яворів.
Мені згадався березень,
топ олі...
І, ск іл ьк и зір ся га є ,— далина.
Т а к е ж дівча см іялося у полі,
Ч у д о в е й ніж не, як сама весна.
А де воно? Д е мешкає —
не знаю..
Іск ряться золотом сніги.
Я так б е зм ір н о, молодо кохаю
Т ой образ с в іт л и й, дорогий.
Про хлопця-спортсмена
ти пишеш в газету.
Епітет шукаєш ясний.
Тобі він потрібен дзвінкий,
як монета,
І ніжний, як к віти весни.
І знайдеш ти за с іб художній,
товариш, —
П ромовлять слов а, як живі,
Вже нарис написано. Ти ж усе
мариш,
Ти нариси пишеш нові.
муки?!..
І ти щ асли ва, і я росту!
Редактор О. К А Р Д А Щ .
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова