Джерело
Текст
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
ЗА
ПЕДАГОГІЧНІ
КАДРИ
Р ІК
видання
4-й
№ 26 (95)
22
грудня
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ
І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ імені О. М. ГОРЬКОГО
1959 року
В ІВ Т О РО К
Ціна 15 коп.
НА ШЛЯХУ ПЕРЕБУДОВИ
і для
вихователів
го відділу педагогічного факуль Дубовик)
тету. В них передбачається за Шевченківського району м. Киє
безпечення належної практич ва та буде проводити в січні і
ної підготовки студентів. На пе лютому місяці для вихователів
Української Р С Р про заходи по дагогічну практику з відривом і дитячих садків Києво-Святошин
дальшому розвитку дитячих до без відриву від навчання відво ського району. Члени кафедри
Студенти фізико-математичного ф акультету за підго
шкільних установ і поліпшенню диться 42 тижні. Практика в ди читають лекції для вихователів
товкою до екзаменів.
виховання та медичного обслу тячих садках і яслах починаєть дитячих садків. Так, прочитана
говуваний дітей дош кільного ві ся з другого курсу, і на протязі
лекція на тему: «Планування та
ку свідчать про те, щ о настав всіх наступних років навчання
облік виховної роботи в дитячо
час рішуче і докорінно перебу студенти один день на тиждень
дувати не лише систему навчан проводять роботу в дитячому му садку» для вихователів ди
Закон про зміцнення зв’язку зборах питання про збільш ення
ня в школі в напрямку набли садку. Це дає можливість сту тячого садка № 59, ряд лекцій
ження ї ї до життя, а ле й усю дентам добре вивчити роботу ви з малювання в дитячому садку школи з життям накладає вели вимог до знань студентів під
систему виховання нашого під хователя, завідуючого дитячим для вихователів дитячого садка кі обов’язки і на студентів. Це час заліків і екзаменів, бо саме
ростаючого покоління ш ляхом садком та старшого вихователя. № 115 та інше.
вони повинні набути глибокі через посилення вимог вияв
У плані наукової роботи ка
охоплення єдиним педагогічним В навчальний план введено курс
впливом на дітей у державних педіатрії та практику студентів федри основне місце відведено знання й уміння, щоб стати ляється турбота про майбутніх
виховних закладах від дня їх у яслах, збільшена кіл ькість го написанню підручників для сту майстрами комуністичного ви вихователів підростаючого по
народження д о повноліття. За
дин і на інспекторсько-методич дентів вузів та посібників для ховання, гідними нашої епохи. коління.
цією постановою дитячі садки ну практику, студенти будуть вихователів дитячих садків.
Турботою про забезпечення
Комуніст Л . П . Тендерес, а
та ясла о б ’єднуються в єдину
Велику увагу приділяє кафед глибоких знань студентів були
проходити
місячну
практику
по
також
інші комуністи вказува
дошкільну установу ясла-садки.
ра питанню піднесення якості
На чолі цих установ будуть організації і керівництву кол викладання предметів та прове пройняті відкриті партійні збо ли на те, що на ф акультеті за
госпними дитячими садками і
стояти люди з вищою освітою.
вимогливості прояв
яслами. Кафедра також розро дення практичних занять. З ри, що відбулися 15 грудня на ниження
Ця постанова і закон про била програму та плани всіх ви цією метою в цьому навчально педагогічному факультеті. До ляється в організації опіки над
школу та розвиток педагогічної дів педагогічної практики, але, м у році було проведено чотири
які
виявляють
науки ставлять конкретні й важ на жаль. М іністерство освіти відкритих лекції та практичні повідач Д. Я. Ш елухін, а та студентами,
ливі завдання і перед кафедрою ніяк не збереться ї ї розглянути заняття з наступним обговорен кож ті, що виступали в ході об слабкі, неглибокі знання. Зани
дошкільної педагогіки. Ці зав та затвердити.
ням на кафедрі, застенографова говорення, вказували на те, що, ження вимогливості виявляєть
дання полягають у необхідності
Останнім часом на кафедрі но та прорецензовано три лекції готуючись гідно зустріти на ся також і в тому, щ о іноді
розробки ряду нових проблем
членів кафедри, заслухано та ступний
Пленум ЦК КП РС , оцінка знань робиться лише за
дошкільної педагогіки, написан розроблені проекти програм з
кож плани окремих лекцій та студенти педагогічного факуль
усіх
спеціальних
курсів,
в
про
знання програмового
матеріа
ня підручників та перебудови
практичних занять, обговорено
підготовки кадрів з вищою спе грами введені нові теми, зв’яза
тету наполегливо працюють над л у без урахування знань першо
питання
самостійної
роботи
сту
ні з вихованням дітей переддо
ціальною освітою.
дентів з дошкільної педагогіки вивченням першоджерел. Бага д ж ерел, без урахування прак
шкільного віку.
Кафедра дош кільної педагогі
Кафедра встановила тісний та методики художнього вихо то студентів активно виступає тичних навичок тощо. Ось чому
ки уже проводила і проводить
на семінарах і практичних за збори
констатували
необхід
зв’язок
з досвідченими праців ваная.
роботу по виконанню цих зав
Все це тільки початок тієї ве няттях.
ність проведення найближчим
дань. Так, кафедра брала актив никами дош кільних закладів мі
ну участь в розробці нових на ста Києва, щ о значно вплинуло ликої роботи, яка стоїть перед
Проте у підготовці до зимо часом виробничої наради, на
вчальних планів для д ош кільно на якість педагогічної практики кафедрою у зв’язку з перебудо вої екзаменаційної сесії є ряд якій потрібно обговорити з ви
студентів. З початку цього на вою роботи в галузі підготовки
питання
методики
вчального року при кафедрі пра кадрів та підвищення якості ви перешкод. З окремих спеціаль кладачами
цює семінар з образотворчої ді кладання основних курсів і про них предметів немає необхідної проведення заліків і екзаменів.
яльності для вихователів дитя ведення
практичних
занять. кількості підручників, а відпо Ця
необхідність
обумовлена
чих садків, у яких проходять Особливо важливим питанням є
відні кафедри ще не потурбу ще й тим, що на ф акультеті
практику студенти (дитячі сад питання росту кваліфікації ч ле
9 грудня відбувся пленум ки № № 115, 71, 2, 59, 137, нів кафедри, написання канди вались про забезпечення цими працює багато молодих викла
кафедр мовно-літературного фа 164, 31, 33). Семінар працює датських дисертацій та зб іль підручниками кабінетів. Роботу дачів, які не мають досвіду.
культету. Доповідь доктора пе кожний тиждень по 2 — 3 годи шення
друкованої
продукції кабінетів необхідно п еребуду
В рішенні партійних зборів
дагогічних
наук,
професора ни. Вихователі не тільки слуха членів кафедри.
ва ти в напрямі максимального намічено
ряд
заходів
щодо
Т. Ф. Б угайко була присвячена ють лекції, але й набувають
забезпечення умов для підго створення
підсумкам Республіканської на практичних навичок: малюють,
сприятливих
умов
О. Л Е Щ Е Н К О ,
ради з питань педагогічних на ліплять і т. ін. Такий же семінар
товки
студентів.
для
підготовки
до
зимової
екза
член кафедри дошкільної
ук і Другого з’їзду вчителів
Ш ироко обговорювалось на менаційної сесії.
проводить кафедра (викладач
педагогіки.
України.
Доповідач докладно зупинив
ся на тих питаннях, що стояли
в центрі уваги делегатів учи
одночасно викладаючи україн вить, дасть прямування пошу
тельського з'їзду, звернувся до
ську літер атур у і виконуючи з кам, благословить на важкому
викладачів факультету із за
1935 року обов'язки доцента ш ляху науки, педагогічної пра
кликом
налагоджувати тісні
в
Харківському педагогічному ці. Багато з нас відчули тепло
зв’язки з масовою школою.
його і забуваєш про все: ми
інституті.
Доповідь викликала
жваве
ту його слів, були обдаровані
луєшся
зовнішнім виглядом,
обговорення.
Завідуючий
ка
У
1939
році
І.
І.
П
ільгук
за
дбайливою
лагідністю
Івана
чіткістю
висловлених думок,
федрою української мови доц.
Івановича,
щоб
потім
зробити
хистив
кандидатську
дисерта
красою і щирістю почуттів.
А. П. Медушевський зупинився
на важливому питанні підготов
Так, саме красою, що йде від цію на тему «Народнопоетична свої перші кроки в майбутнє.
З року в рік праця — довга,
ки вчителів для шкіл-інтерна
природності і простоти, які за основа творчості Т. Г. Ш евчен
тів, підкресливши необхідність
к а », і з цього часу творчість кропітка, переборення трудно
чаровують
мимохіть
і
назавжди.
залучення
кращих учителів
безсмертного Кобзаря стає ос щів — ось основа його досяг
цих шкіл для читання спеціаль
Звичайна в нього біографія.
новним
об’єктом
досліджень нень.
них курсів студентам факуль
Батьківщиною Івана Івановича
вченого.
тету. Треба шукати такі форми
Визначний педагог і відомий
Пільгука є село Решетилівка,
роботи, які б допомагали зміц
Потім — роки
Вітчизняної літерат ур ознавець — яке щасли
Полтавської області, де він на
ненню зв’язків інституту з шко
війни, робота викладачем у мі ве поєднання в одній людині та
лою. На думку доц. Б. М. Ку
родився в сім’ї малоземельного
стах Куп'янську, Уф і, старшим ких широких за обсягом знань
лика, на факультеті слід ввести
селянина. Спочатку вчився в
співробітником інституту л іт е і педагогічної майстерності про
спецсемінар з методики мови й
сільській школі, а потім на дво
літератури.
ратури А Н
У Р С Р — аж до фесій! Літературна і педагогіч
річних
педагогічних
курсах.
Доц. Ф. М. Поліщук вказав
1949 року, коли І. І. Пільгук на громадськість України може
Після перемоги Великої Жовт
на важливість
ознайомлення
став
працювати
в
нашому пишатися тим, що в ї ї середо
невої соціалістичної революції
студентів з усіма формами
й
інституті. На цей час він вже вищі зросла і плідно працює
методами роботи у школі. Доц.
брав участь у боротьбі з німе мав біля 80 опублікованих л і
така обдарована людина.
Д. П. Шутенко звернув увагу
цькими загарбниками як черво тературознавчих
праць. З-під
на поліпшення естетичного ви
Ш істдесят літ. Пройдено чи
ний партизан, працював у орга його пера з ’ являються літера
ховання
майбутніх учителів.
малий ш лях на життєвій ниві.
нах радянської влади на селі, турні портрети українських пи
Кафедрам спеціальних предме
Іван Іванович П ільгук,
Б ули визначні успіхи, трапля
тів, відзначив доц. Ф. Ф. Бу
До Вас сьогодні щирий гук: вчителював, був організатором сьменників, виходять з друку
лися
і невдачі, але не вгасають
гайко, слід
більше працювати
На славному цім рубеж і
сільськогосподарських коопера підручники для середньої шко
творчі пошуки вченого і педа
Нехай не буде Вам межі,
над
теоретичним озброєнням
тивів, комун, колгоспів. У цей ли, а в 1957 році — велика
гога. Іван Іванович невтомно
студентів. Про
шефську допо
Нехай ширяє творчий л іт
же
час був співробітником об монографія «Ш евченко — ос
І після шістдесяти літ.
могу школам з боку кафедр го
п рацює, щоб збагатити україн
ласної газети «Радянське се новополник української літера
ворив декан факультету доц.
Юрій К О Б И Л Е Ц Ь К И Й .
ську літературу новими серйоз
л о » , в редакцію якої й перехо тур и », що стала основою його
А. К. Данилюк.
В обговоренні
ними дослідженнями, виховати
доповіді взяли також
участь
Високий, міцної постави, тем дить працювати в 1929 році.
докторської
дисертації,
яку для нашої Батьківщини не одне
проф. п. К. Волинський і доц. новолосий, з слідами сивини,
З 1932 по 1935 рік Іван Іва Іван Іванович захистив у тому покоління вчителів.
Б . П. Страхов.
чоловік. Неквапні рухи, розм і нович навчається в аспірантурі ж році.
Щ астя ж Вам, успіхів, доб
На пленумі кафедр також бу
рена тональність голосу, опро спочатку при інституті літера
Він
завжди
в
оточенні
моло
рого
здоров’я, шановний профе
ло обговорено питання про під
аспірантів, соре, дорогий учителю!
отовку до зимової екзамена мінююча посмішка в глибині тури, а потім при Харківсько ді — викладачів,
г
ційної сесії.
державному
університеті, студентів. І порадить, і випра
виразних сірих очей. Слухаєш му
П. О Р Л И К .
Постанови Центрального Ко
мітету К П Р С і Ради Міністрів
С Р С Р та Центрального Коміте
ту КП України і Ради М іністрів
Напередодні екзаменів
Цінні
пропозиції
ШІСТДЕСЯТ ЛІТ
НЕЗАБАРОМ СЕСІЯ
Партійні збори, які нещодав
но відбулися на фізико-матема
тичному факультеті, відмітили,
що в підготовці
студентів до
зимової екзаменаційної сесії є
ряд недоліків.
На факультеті є ще 9 сту
дентів, які не ліквідували ака
демзаборгованостей
минулої
сесії, а на інженерно-педаго
гічному відділі затримується ви
конання робіт з креслення, та
на п’ятих курсах фізиків і ма
тематиків — захист курсових
робіт. Проведені колоквіуми на
інженерно - педагогічному від
ділі показали, що біля 20 про
центів
студентів
відстають.
Товариші, що виступали, під
креслювали необхідність пар
тійному
бюро
і
деканату,
перш за все, організувати інди
відуальну допомогу кожному з
цих студентів.
Не все гаразд на факультеті
з навчальною
дисциплиною.
Лише 31 група математиків за
один тиждень має 88 пропусків
лекцій без поважних причин.
Приблизно таке ж становище і
в 22 математичній, 21 фізичній
групах. Деканату
факультету
потрібно посилити боротьбу з
порушниками
навчальної дис
ципліни.
В. РОКИТКО.
Ми готуємося стати вихова
телями дитячих садків, методи
стами, інспекторами. З курсу
дошкільної педагогіки, методи
ки рахунку, рухливих ігор, пси
хології ми одержуємо глибокі
знання. Є в нас і курс образо
творчої діяльності, де, крім тео
ретичних знань, ми повинні на
бути навичок і умінь виготов
ляти іграшки, малювати, ліпи
ти, конструювати. А л е на цей
курс відведено дуже мало часу,
і тому у нас відчувається деяке
розходження теорії з практи
кою.
Нам прочитали курс ліплен
ня, але з цього великого курсу
у нас було проведено лише чо
тири практичні заняття. Ми
не змогли виліпити і половини
дами Радянського Союзу і Че того, що потрібно за програ
мою. А не кожен з нас має та
хословаччнни.
кі здібності, щоб вчити наших
Й . С ІРК А ,
дітей,
не набувши достатніх
студент V курсу мовнонавичок
в інституті. Можна ба
літературного факультету.
чити таку картину, коли після
десятої години вечора студенти
III курсу сидять у гуртожитку
і малюють, вирізують, ліплять.
Для того, щоб виготовити всі
альбоми, які конче необхідні бу
дуть у подальшій роботі, ми ви
трачаємо дуже багато часу.
Добре було б, якби хоч полови
ну цієї роботи ми робили під
час лекцій, де б могли одержа
ти і допомогу викладача.
В Е Ч І Р ДРУЖ БИ
На закінчення місячника че
хословацько-радянської дружби
12 грудня в нашому інституті
відбувся вечір дружби.
Зал інституту заповнили сту
денти, викладачі, працівники
інституту. На вечорі були при
сутні представники Чехослова
цької республіки: генеральний
консул Чехословаччини в Киє
ві Р. Шміц та чехословацькі
студенти, які навчаються у ву
зах м. Києва.
Викладачі і студенти у своїх
виступах говорили про дружбу
між народами Радянського Со
юзу і Чехословаччини, яка сво
їми коріннями сягає в далеку
давнину. А ле найбільше загар
тувалася і зміцніла ця дружба
під час другої світової війни,
про яку виступили із своїми
спогадами командир партизан
ського загону «Родина» в Че
хословаччнні О. Горницький та
учасниця партизанського загону
радистка О. Луньова.
Про розвиток і зміцнення
дружби між нашими народами
після другої світової війни го
ворили письменники О. Полто
рацький та Б. Буряківський,
які нещодавно відвідали Чехо
словаччину.
Бурхливими оплесками зу
стріли присутні появу на три
буні тов. Р. Шміца, який роз
повів про досягнення Чехосло
ваччини на шляху будівництва
соціалістичного суспільства та
виступи чехословацького сту
дента Ш. Мурги і студента на
шого інституту А. П рокопенка.
Після урочистої частини від
бувся великий концерт, в яко
му взяли участь студенти педа
гогічного інституту та чехосло
вацькі студенти.
Цей вечір є ще одним яскра
вим доказом палкої, непоруш
ної дружби між братніми наро
Це дуж е
важ ливо
Наші побажання
Адж е з цього розд ілу немає
ніякої методичної літератури,
нам доведеться користуватися
лише тим, щ о ми одержимо в
інституті. Л ек ц ії з розділу об
разотворчої діяльності прохо
дять цікаво, ми набуваємо цін
ні для нас навички і уміння,
але за такий короткий час ви
кладач не в силі передати нам
свої знання.
А як важливо д ля вчителя,
щоб він умів виразно, красиво
читати. На жаль, у нас цей
курс читається незадовільно.
Ми не одержуємо ні достатніх
теоретичних знань, н і практич
них навичок. А ми повинні не
тільки самі вміти красиво чита
ти, а й навчати цьому дітей. Ба
жано, щоб цей к урс на дош кіль
ному відділі читала людина —
не тільки знавець своєї спра
ви, а й така, що знає особли
вості дошкільного віку, знайо
ма з роботою дошкільних уста
нов. Не можна уявити собі, в
якому становищі буде студент,
на долю якого випаде читати
Теор ети ч н і знання і практич
ні навички з радіотехніки не
обхідні кож н ом у вчителеві фі
зики і виробничого навчання,
оскільки значення радіоелектро
ніки і автоматики в у с іх галу
зях народного господарства на
ш ої країни день у день зростає
С лухаю чи л е к ц ії і відвідуючи
лабораторні заняття з ц іє ї дис
ципліни,
студенти
набувають
необхідний м інімум знань з ра
діотехніки. Протягом циклу л а
бораторних занять кожний сту
ден т-фізик сам остійно складає
підсилювач н и зьк о ї частоти
простий
ламповий
радіопри
ймач. Студенти, які бажають
найрізноманітніш у
радіоапара
туру: приймач і на електронних
лампах і н а нап івпровіднико
вих приладах, радіовузли ш кіль
ного типу, осцилограф , схеми
цей курс у педагогічному учи
автоматики і т. ін.
лищі.
С еред цікавої апаратури, яка
А . БО ГУШ ,
збудована
або
виготовлення
Л. ГИ РЕН К О ,
якої перебуває в ста д ії завер
А . РЕ Ш ЕТ Н Я К ,
шення, с л ід назвати, таку: ки
студенти III курсу ДО
шеньковий
радіоприймач
на
Ш К ІЛЬН О ГО відділу педа
напівпровідникових
приладах
гогічного факультету.
(студент II курсу Ю. Р о лль),
Комітет звітує
14 грудня відбулася звітновиборча конференція Д Т С А А Ф
Виступає генеральний консул інституту. Доповідь про роботу
Чехословацької Республіки в товариства зробив голова комі
Києві Р. Р. Шміц.
тету М. Рябухін. На конферен
ції
виступили
Б.
Єремєєв,
А. Кагановський,
Бескопиль
ний та ін.
Судруга м
У нас начинается утро,
А скоро у вас рассвет,
Здравствуй, далекий судруг,
Прими мой братский привет.
Желаю тебе отваги
И настоящей славы
На фабриках златой Праги,
В шуме цехов Братиславы.
Я верю в твои удачи:
Мы — комсомольцы с тобой!
Дружба крепка, а значит —
Выигран будет бой,
Бой за мирное счастье,
За самую светлую жизнь,
За братское соучастье,—
Бой за социализм!
Вижу в веселом смехе я,
Как солнце встает из мрака.
«Честь праци!», юная Чехия!
«Честь праци!», друзья —
словаки!
В . ТАТАЄВ,
член гуртка української
літератури.
Доповідач та виступаючі під
дали суворій критиці діяльність
членів комітету А .
Сердюка,
А. Лутова, Запари та звернули
увагу на те, що комітет прово
див недостатню роботу по залу
ченню студентів і співробітни
ків інституту до роботи в сек
ціях, туристських походах, май
же зовсім не велась робота в
гуртожитках інституту.
Конференція затвердила рі
шення комітету про створення
на факультетах бюро Д Т С А А Ф ,
зобов’язала
новообраний комі
конструювати і будувати ск лад
ніш у радіоапаратуру, працюють
за індивідуальними планами в
радіотехнічному гуртку, де во
ни виготовляю ть і настроюють
літака, стрілецьких змагань
з
м/к пістолета і гвинтівки.
Конференція обрала новий
склад комітету:
Биковцев Ю. — голова комі
тету.
Богмат В. — заступник го
лови комітету.
Боровко О. — член комітету.
Василенко Е. — скарбник
Єремєєв Б. — член комі
тету.
Кириченко Л. — секретар ко
мітету.
Тхоржевськнй Д. — член ко
мітету.
Шевцов В. — член комітету.
Шкардун В. — заст. голови
комітету.
Якубова А. — член комітету.
К. Я Н К О ВС ЬК И Й .
портативний
м а г н і т о ф он
(І. Ш кур ап ет, 5 курс), підсилю
вач з ф азочутливим детектором
для автоматичного регулятора
(Ю. Р о л л ь , М. С овков, 2 курс)
мотальний верстат д ля намоту
вання
котушок
2 курс).
(В .
Сафат,
Особливо ініціативним і до
свідченим радіоаматорам є член
радіотехнічного гуртка студент
другого к ур су Ю. Р о л л ь , який
виконав чим ало цікавих радіо
технічних робіт.
Свій досвід
він передає учням, керуючи
радіотехнічним
шефній школі.
гуртком
у
під
Є. К Р А В Ч У К ,
викладач фізико-метама
тичного факультету.
З С Л О В АМ И п о д я к и
Шановний Юрію Свиридови сані ними книги і підручники.
Каж уть, щ о в мене приємна
тет ширше проводити агітацій чу! Довго вагалася, писати чи
но-пропагандистську роботу се ні, адже у Вас кожна хвилина українська мова (чого я за со
на обліку.
бою н ік оли не помічала) і що
ред сутдентів та співробітників
Насамперед
мені
хочеться це не дивно, адже я перебува
інституту по поширенню війсь
відзначити, що вчителі і учні ла м іж викладачам и і методи
кових знань, по проведенню
школи з великою пошаною став стами столичного вузу. Тепер
масових оборонно - спортивних
ляться до нашого інституту, м ені кращ е вмерти, ніж згань
заходів — шлюпочних походів, до його викладачів, яких їм н і бити себе в роботі. А все ж
стрибків з парашутної вишки та коли не доводилося бачити. З може бути...
нашого інституту, крім мене,
Ш кола наш а
щ е не пра
тут нікого немає. Директор, ко цює — д обуд ов ується.
А
до
ли мова йде про інтернат, зав цього часу їзд и ли на семінари
жди цікавиться моєю думкою в Сталіно, Ж данов, працювали
(ти ж, мовляв, закінчила сто в колгоспах, а останні кілька
личний вуз), сподівається, що я днів навіть дрова заготовляли
буду працювати найкраще, а в для інтернату.
Вільний час проводжу по-різ
мене (не буду приховувати) хви
Співає секстет ра лювання від цього не змен ному: читаю, в ч уся грати в ша
шується. Що, як не справлюсь? хи, малюю, навіть вірші почала
дянських і чехослова Одного разу я навіть сказала складати.
Д уж е сумую за Києвом, за
напівжартома ,
нап івсерйозн о:
цьких студентів нашо
«Якщ о з роботою не справ інститутом. Все стало таким
люсь, прошу не вважати це ти рідним... А скільки спогадів
го інституту.
повим явищем у підготовці вчи залишилося на все життя.
Фото М. Шуряка.
П ередавайте
привіт Андрію
телів у Київському педінсти
Петровичу
Медуш евському,
туті».
Петрові
Костянтиновичу
Во
Коли я сказала вчительці
української мови, хто у нас линському і всім іншим викла
читав лекції, то заздрощам не дачам, що підготували нас для
було меж. Розпитували про педагогічної роботи.
зовнішній вигляд викладачів,
З повагою до Вас
про вік, а особливо про напи
У . РО ГО ВИ К.
Після трудового дня— за парти
Вечір... Давно вже закінчи
лись лекції, студенти стаціона
ру заповнили читальний зал,
кабінети. А в цей час в ауди
торіях і лабораторіях готую ть
ся до занять інш і студенти —
студенти вечірнього ф ак ульте
ту, які прийшли н а заняття
після напруж еного трудового
ни, використовує
відповідний дентками дошкільного відділу
науково-популярний кінофільм. Моргуновою
і
Оринянською.
Борючись за високу якість З поважних причин вони не мо
знань
студентів,
викладачі жуть відвідувати занять, але
стежать за тим, щоб у сі теми своєчасно не подбали про те,
і розділи, винесені на практич щоб надіслати у деканат відпо
ні і семінарські заняття; були відні документи. Староста ж
належ но опрацьовані студента групи т. Сніжківська обмежила
ми.
Так,
викладач
історії свої функції реєстрацією про
ДНЯ.
К П РС П. М. Федченко, крім пусків у журналі і щотижневих
Згідно ріш ень п а р тії і уряду семінарських занять, проводить рапортах. Хто ж, як не старо
в цьому році в ін сти туті почав індивідуальні бесіди, на які ста, повинен би занепокоїтись,
працювати вечірній факультет, викликає студентів, що про подзвонити на місце роботи цих
який складається з двох відді пустили заняття або не опра товаришів, піти з подругами до
лів: підготовки вчителів І — IV цювали тих чи інших першо них додому, з ’ясувати причини,
класів і працівників дошкіль джерел.
дати відчути людині, що ї ї ро
До деякої міри здійснюється ботою і життям цікавиться ко
них установ.
Розум ію чи всю важливість контроль і за роботою виклада лектив. На жаль, такі факти
цієї форми навчання і прагну чів. Систематично стежить за непоодинокі.
чи допомогти працівникам на читанням курсу і проведенням
Деякі
старости вважають,
родної освіти у підвищенні їх семінарських занять з історії що, не зробивши в журналі по
педагогічної майстерності, при КП РС керівник кафедри доцент мітки про прогул товариша, во
ймальна комісія подб ала про те, Л . П. Тендерес. Кафедра е л е ни цим самим допомагають йо
щоб у першу чергу були при ментарної математики (керівник му. Ведмежа це послуга, за яку
йняті ті, хто
безпосередньо доцент І. Є. Шиманський) про потім ніхто добрим словом не
працює в ш кільних і дош кіль вела відкриту лекцію з ариф згадає. Адже, попереду екза
них установах. Внаслідок про метики (викладач М. А . Сав менаційні сесії, державні екза
веденої роботи 75 процентів з ченко), неодноразово відвідува мени
і
найголовніше — са
числа прийнятих на перший ла заняття, як і проводить ви мостійна, складна творча робо
курс працюють за фахом.
кладач Д. І. Л я ш енко, завідую та по вихованню дітей, нашої
Керівництво інституту своє ча кафедрою навчального кіно1 зміни. Саме там пригодиться
часно подбало про аренду до кандидат технічних наук Т. В. те, чого навчишся у вузі. Ось
даткового приміщення (школа Абрамова. Допомагають у робо чому свої відносини студенти
№ 30), кафедри виділили ви ті вечірнього відділу декан пе повинні будувати на взаємопо
кладачів, на св о їх засіданнях дагогічного факультету доцент вазі, товариській взаємодопомо
обговорили і затвердили робочі Д. Я . Ш елухін, завідуючий ка зі і принциповій критиці і само
плани, складені з урахуванням федрою спецпедагогіки доцент критиці. Насамперед це сто
специфіки
роботи
вечірнього Г. 3. Івашина. 13 листопада пи сується старост груп і курсів—
факультету.
Адж е
студенти тання роботи вечірнього фа студентських ватажків і поміч
приходять в інститут всього чо культету слухалося на засідан ників деканату.
тири рази на тиждень і навча ні Вченої ради Інституту.
Щ е багато треба нам працю
У с і ці заходи, безперечно, вати в справі удосконалення на
ються чотири години в день.
Такий розподіл часу створює сприяють підвищенню якості в ших навчальних планів. Члени
відповідні умови д ля самостій читанні лекційних курсів і в Вченої ради під час обговорен
проведенні практичних занять, ня питання про роботу вечір
ної праці студентів.
Крім лекційної роботи, в на поліпшенню трудової дисциплі нього відділу с праведливо вка
вчальних планах велике місце ни як серед студентів, так і се зували на неправильний розпо
посідають практичні і семінар ред викладачів.
діл часу з окремих дисциплін
Як не прикро, але не можна (історія К П РС), на те, що в на
ські заняття, особливо з таких
предметів, як історія КП РС , замовчати ті недоліки, які за вчальних планах, зовсім відсутні
анатомія і ф ізіологія людини, важають високоякісній підготов предмети, які відіграють важ
українська мова тощо.
ці вчителів і вихователів.
ливу роль у формуванні есте
Як справедливо відзначалося тичних якостей радянських пе
Прагнучи до того, щоб лек
ції і практичні заняття якнай на засіданні Вченої рада, на ве дагогів (українська і російська
більше сприяли засвоєнню сту чірньому факультеті мають міс літератури тощо).
дентами програмового матеріа це пропуски студентами лекцій
Виконуючи рішення Вченої
лу, викладачі в своїй роботі і практичних занять без по
ради, відповідні кафедри по
широко використовують наочні важних причин та запізнення.
приладдя, наявну апаратуру, Окремі студенти мають багато винні найближчим часом пере
навчальне кіно. Так, напри пропусків і не інформують де глянути існуючі навчальні пла
клад, викладач анатомії М. М. канат про причини, які заважа ни, насамперед, проект плану
Кагановська, пояснюючи сту ють їм виконувати студентські дошкільного відділу, внісши ту
дентам будову організму люди обов’язки. Так трапилося з сту ди певні корективи.
Слід сподіватися, що кафед
ри більш е допомагатимуть ви
кладачам, які працюють на ве
чірньому
факультеті,
більш
систематично
контролювати
муть їх роботу.
Не за горами перша в житті
студентів вечірнього факульте
ту залікова сесія. Чи всі умови
ми створили для того, щоб сту
денти успішно склали заліки?
Мабуть, ні.
Заняття по анатомії і фізіології людини.
Ці к а в и й
На засіданні літера письменник
бореться
турного гуртка обгово за душ у людини, роз
краще розподілити свій час
тощо.
Серйозні претензії у студен
тів вечірнього факультету до
комсомольської організації ін
ституту. Ні комітет Л К С М У , ні
факультетські бюро педагогіч
ного і мовно-літературного фа
культетів навіть не поцікавили
ся тим, хто вчиться на вечірньо
му факультеті.
Комсомольська
організація
факультету журналістики Київ
ського університету виступила з
цінним починанням: допомага
ти в навчанні студентам вечір
нього відділу як під час екза
менаційної сесії, так і в між
сесійний період. Нашим комсо
мольцям слід було б підхопити
цей почин, поширити його в
стінах інституту. А необхідність
в такій допомозі є. Адже серед
студентів є такі, які мають до
сить довгу перерву в навчанні.
Окремі студенти (наприклад,
М. Ш упик, І. Шатіна) ніколи
раніше не вивчали української
мови, і зараз їм дуже важко.
Саме студенти мовно-літератур
ного факультету повинні при
йти їм на допомогу. В той же
час в такій співдружності бу
ла б певна користь і для сту
дентів стаціонару. Адже біль
шість з тих, що вчаться на
вечірньому
факультеті,
має
уже певний досвід виховної і
викладовської роботи, і їх по
ради з окремих питань були б
корисними для колег, які тіль
ки готуються до праці у школі
чи дитячому садку.
Чомусь наші комсомольці не
запрошують
студентів
вечір
нього факультету на свої вечо
ри відпочинку, не залучають їх
до роботи в гуртках художньої
самодіяльності, у спортивних
секціях, тобто не дбають про
те, щоб вони жили повнокров
ним студентським життям.
Робота на вечірньому фа
культеті тільки розгортається,
тому саме зараз слід докласти
всіх зусиль для того, щоб про
водилась вона на високому ідей
но-теоретичному і організацій
ному рівні. Це і буде конкрет
ним кроком до втілення В Ж ИТ
ТЯ
«Закону
про
зміцнення
зв’язку школи з життям і про
дальший розвиток системи на
родної освіти в С Р С Р ».
Ю. ПО ЛУДН ЕН КО ,
зав. вечірнього відділу.
Б удьте уважними
на вулиці!
Як не дивно, але порушення
правил вуличного руху допу
скають і студенти вищих учбо
вих закладів.
Вони добре знають про те, де
можна і д е не можна переходи
т и вулицю, як користуватися
комунальним транспортом, яка
небезпека їм загрожує при по
руш енні встановлених правил.
Незважаючи на це, студентів
можна бачити в усіх випадках
порушень правил: висять на
підніжках,
задніх буферах і
виступах трамваїв і тролейбу
сів , заходять через передні і
виходять через задні двері, пе
ребігаю ть проїжджу частішу ву
л и ц і перед транспортом, який
швидко рухається і т. ін.
Таких прикладів можна на
вести багато. Ось деякі з них.
Студент К Д У І. Горбош на
проспекті 40
років Жовтня
вчепився до заднього буфера
[тролейбуса. Штанга, що зірва
л а с я , вдарила його по голові і
завдала йому тяжких пошко
джень.
Студент інституту цивільного
повітряного флоту А . Туренко
виїхав на обочину дороги, пере
кинувся з моторолером і дістав
поранення.
Студент
технологічного ін
ституту В. Гранкін спробував
перейти проїжджу частину ву
л и ц і по ходу руху автомашини,
був збитий нею і дістав перелом
ноги.
Таких
трагічних
випадків
могло і не бути, якби студенти
не забували і завжди пам’ята
ли про виконання правил без
пеки вуличного руху. Студен
там необхідно нагадувати один
одному про виконання цих пра
вил і не дозволяти окремим по
рушникам ігнорувати їх.
Студенти повинні не тільки
самі виконувати правила руху,
а й зупиняти тих пішоходів, які
п орушують ці правила.
Тільки спільними зусиллями
н аселення, членів дружин по
охороні громадського порядку і
працівників м іліц ії ми зможемо
навести порядок на вулицях
міста і забезпечити безпеку
руху транспорту і пішоходів.
Д Е Р Ж А В Т О ІН С П ЕКЦ ІЯ
м. КИ Є В А.
Студенти майже позбавлені
можливості користуватися кабі
нетом іноземної мови, який
останнім часом працює в одну
зміну, і студенти вечірнього
факультету не можуть туди по
трапити навіть під час акаде
мічних занять з іноземної мови.
Чекають студенти кваліфіко
ваної поради від наших досвід
чених педагогів про те, як слід
працювати над першоджерела
ми, як конспектувати лекції, як
д и с п у т
весь час напружує ува
гу. А л е , на його думку,
рювалось
оповідання криває прекрасні д у образ О лесі слід було
Микити Шумила « Я шевні якості наш ої мо б глибше розкрити, хо
твій брат». На це об лоді, вчить «б у т и л ю тілося б, щ об ця пре
говорення було запро диною на повну силу красна душею героїня
шено автора твору. У душ і».
твору залиш илася ж и
вступному слові доцент
В обговоренні твору вою. На дум ку сту
кафедри
української взяли участь ряд сту
літератури Ю. С. Ко дентів українського і дентки V кур су 3, Р а
дько, оповідання нага
билецький к о р о т к о російського
відділів.
дує
твір М. Ш олохова
ознайомив студентів з Всі, хто виступав, від
творчістю письменника. значали, що оповідан «Д о л я лю дин и», чарує
своєю
красою
образ
На прохання присутніх
ня читається з захоп Олени Романець. Сту
автор твору розповів ленням,
його образи
дентка V курсу 3. Ого
читачам про свою робо наче вихоплені з жит
родник
вважає, щ о в
ту над оповіданням, тя, глибоко зворушу
оповіданні окремі ма
про реальні події, які ють. Особливо вража
ловідомі слова треба
лягли в основу напи ю ть страждання, які
замінити більш загаль
сання твору, та прото випали на долю радян
Образ
типи його героїв.
ських лю дей в роки новживаними.
Олесі,
на
дум
ку
сту
Н
аш
ар
адянська л і війни.
дентки II курсу А . Цетература, - говорить
Так, студент V кур
л ік а ,— ідеал душ евної
письменник, — н о с ій
високої комуністичної су Й . Сірка говорить, краси.
що
оповідання йому
моралі, ч есності, лю дуж
Оповідання виклика
е сподобалось, роз ло захоплення
серед
дяності.
Радянський
виток подій у ньому студентів.
М ’яка, л і
рична, співуча мова,
любовно змальовані об
рази, благородні вчин
ки позитивних геро
їв — все це полонить
душу читача. На про
тивагу буржуазній мо
ралі з ї ї законом «л ю
дина
людині
вовк»,
цей твір стверджує на
шу радянську мораль,
де людина людині брат
і ДРУГ.
На закінчення дис
путу виступив автор.
Він подякував студен
там за їх зауваження
і поради, відповів на
ряд запитань, поділив
ся творчими планами
на майбутнє.
М. П А З Я К ,
аспірант кафедри
української
літератури.
І взимку чудово у Ботанічному саду.
Фото М, Ш ур яка.
Перебудова шкільної освіти у
відповідності з рішеннями X X I
з ’їзду КПРС і Законом, прий
нятим Верховною Радою С РС Р
і Верховною
Радою У Р С Р ,
ставлять перед педагогічними
учбовими закладами завдання
дальшого поліпшення підготов
ки вчителів, здатних забезпе
чувати виховання підростаючо
го покоління в дусі комуністич
ної моралі. У підготовці вчи
теля найважливішим є його
психологічна готовність до пе
дагогічної праці. Вона вияв
ляється в прагненні до навчан
ня і виховання дітей, в любові
до цієї справи. Така готовність
до педагогічної діяльності в
своїй основі має педагогічне по
кликання, але вирішальну роль
у її формуванні відіграє педа
гогічна підготовка вчителя.
Щоб правильно організувати
підготовку вчителя, необхідно
мати на увазі ті морально-пси
хологічні
якості
особистості,
які забезпечують успіх його
праці. Серед цих якостей на
самперед потрібно зважати на
педагогічні здібності. Як і всі
інші спеціальні здібності, вони
своєю
основою мають
такі
якості особистості, як здат
ність до напруженої праці, ши
рота пізнавальних інтересів і
прагнення до знань, уміння по
єднувати теорію з практикою,
високий рівень розвитку мо
ральних почуттів, комуністична
спрямованість тощо.
Однак лише цих якостей не
достатньо, щоб забезпечити ус
піх у педагогічній діяльності.
У здібностях радянських учите
лів і вихователів профілюючи
ми є педагогічне виявлення
знань, моральних і емоційновольових якостей, психологічна
спостережливість учителя та
розуміння ним психічних якос
тей і станів дитини в динаміці
їх розвитку і вияву, нахил до
психологічного аналізу навчаль
них і виховних ситуацій, інте
рес і схильність до навчання і
виховання дітей та інше.
Формування
педагогічних
здібностей потребує від студен
та не лише глибоких звань сво
го предмета і педагогічної на
уки, а й тривалої роботи з
дітьми, постійного вдумливого
аналізу своїх педагогічних дій.
Педагогічні здібності висту
Учитель — професія творча
пають у тісному зв'язку і взає
модії з фаховими, педагогічни
ми і методичними знаннями.
Майстерність учителя і вихова
теля полягає в його здатності
в навчально-виховній роботі з
дітьми педагогічно оперувати
своїми знаннями і вміннями.
У зв’язку з цим часто пору
шується питання про те, що о
провідним у підготовці вчителя:
вивчення спеціальних дисцип
лін (мови, історії, математи
ки, літератури та інших пред
метів), чи педагогічних (психо
логії, педагогіки, шкільної гігіє
ни, методики). А ле така поста
новка питання є формальною.
Педагог, незалежно від своєї
спеціальності, повинен мати ши
року ерудицію в усіх галузях
науки, техніки і мистецтва і
особливо глибоко знати свій
предмет і любити його, бо тіль
ки за такої умови він зможе на
вчати дітей і виховувати їх сво
їми знаннями. Кого ж готує пе
дагогічний інститут на своїх
мовно-літературному,
фізикоматематичному,
біологічному,
історичному та інших факуль
тетах? Мовника? Літератора?
Фізика? Ні, він готує педаго
га — викладача мови, літерату
ри, фізики і т ін. А літератор
і
педагог-викладач
літерату
ри — це не одне і те ж. Про
сто літератор не завжди може
бути вчителем літератури. К. Д.
Ушинський дуже переконливо
сказав, що «не всякий, хто знає
предмет (хіба трудно його зна
ти!), здатний бути вчителем.
Великої енергії і великих нави
чок потребує сумлінне виконан
ня цієї роботи». Щоб стати вчи
телем, вказує він, необхідно
зійти до потреб учня, загляну
ти в його душу.
Спеціалістові в тій чи іншій
галузі науки, який не збираєть
ся навчати дітей, без педагогіч
них знань обійтися можна.
Знання ж свого предмета в
учителя повинні бути педагогіч
но спрямовані. Їх треба пода
вати в дохідливій для дитини
формі, так, щоб цими знання
ми забезпечити всебічний розу
мовий розвиток дитини і досяг
ти певних результатів у мо
ральному
вихованні.
Отже,
формування педагога-майстра—
справа набагато складніша, ніж
оволодіння певним предметом.
Педагогічне оволодіння знан
нями, здатність робити їх до
хідливими для дитини, швид
кість орієнтації в педагогічній
ситуації, знаходження засобів
впливу на дитину, педагогічний
такт учителя тощо, потребують
від учителя і вихователя мисте
цького володіння навчально-ви
ховними засобами і самим со
бою. Видатні педагоги-майст
ри — К. Д. Ушинський, Н. К.
Крупська, А . С. Макаренко та
інші вказували, що педагог по
винен бути артистом. «Педагог
не може не грати »,— говорить
Макаренко. Він говорить про
себе, що став майстрам тільки
тоді, коли навчився говорити
«Іди сюди» з 15— 20 відтінка
ми, коли навчився давати 20
нюансів у постановці обличчя,
фігури,
голосу. Оволодіти
мистецькою стороною педаго
гічної діяльності нелегко. Для
цього потрібні не лише ар
тистичні здібності, а й тривала
практика в ш колі і в позашкіль
них дитячих установах. У зв’яз
ку з цим безвідривна і відривна
практика студентів у школі на
буває дуже великого значення.
Студентові треба довго і напо
легливо вчитися «гр а ти » педа
гогічні ролі, щоб стати справж
нім педагогом.
Майстерність учителя, особ
ливо його педагогічний такт, не
сумісні з трафаретністю педа
гогічних
дій.
Індивідуальний
підхід до дитини у навчанні і
вихованні є однією з основ май
стерності вчителя. Важко собі
уявити кількість можливих ва
ріантів індивідуального підхо
ду. Методика предмета чи ви
ховної роботи може дати лише
найбільш типове, загальне, а
на основі цього типового учи
тель повинен в кожному окре
мому випадку навчання і вихо
вання дітей виявити свій окре
мий, індивідуальний підхід до
дитини. Такий підхід до дити
ни чи дитячого колективу по
требує від педагога глибокого
знання
дітей і чуття дитини,
чуття класу, колективу, чуття
міри своїх
педагогічних дій
Секція настільного тенісу є
наймолодшою в нашому інсти
Саме
тому
формування
пе
туті. Початок ї ї роботи відно
дагога-майстра є справою не
ситься до 1957 року, коли в
лише викладачів педагогічних
змаганнях на першість вузів
дисциплін, а й викладачів-пред
міста інститутська команда те
метників.
Викладаючи
старо
нісистів посіла скромне 11 міс
слов’янську мову, теоретичну
це. Заняття секції були введе
фізику чи аналітичну геомет
ні в розклад, а перший, хоч і
рію, викладач педінституту по
невеликий, успіх підбадьорив
винен
озброїти
студента —
спортсменів.
майбутнього педагога не лиш е
Пройшло небагато часу, і вже
теоретичними знаннями, а й по
в цьому році інститутські тені
казати йому, як він, навчаючи
систи завоювали друге місце,
дітей, повинен буде використо
поступившись тільки перед три
вувати ці знання, щоб розви
разовим
чемпіоном Києва —
вати їх розум і здібності і од
командою
К Т І ХП.
ночасно виховувати їх.
Домоглися певних успіхів і
Питання розвитку у дітей
думки,
формування
матеріа окремі учасники секції. Норма
розряду
виконали
лістичного світогляду, любові тиви III
до праці; волі і хаарктеру — Д. Тертична, С. Бєлов, Г. Ко
все це повинно бути предметом валевський, І. Сірка, другороз
кожного уроку: і при поясненні рядниками стали П. Косорото
коефіцієнту корисної д ії теп ва, Д. Розенберг, а В. Синьов,
лових машин, і при розгляді б і зайнявши четверте місце на
нома Ньютона, і при відміню чемпіонаті У Р С Р , став першо
ванні прикметників, і при ви розрядником.
Популярність секції зростає,
вченні творчості Пушкіна. Ми
але
стіл для ігор, що є в залі,
усвідомлюємо всю складність
не
може
задовольнити спорт
такого педагогічного аспекту
сменів.
Кафедрі
фізвиховання і
кожного уроку з кожного учбо
спорту
потрібно
потурбуватися
вого предмета, а л е якщ о ми не
про
ракетки
і
сітки.
Треба зва
навчимо наших студентів саме
жити
й
на
те,
що
федерація
так підходити до викладання
спорту
С
Р
С
Р
на
своїй
конфе
свого предмета і вони в фізиці
ренції
винесла
рішення
про
за
бачитимуть лише фізику, а в л і
тературі лише літературу і вва провадження настільного тенісу
жатимуть, що аналіз літер атур і популяризацію його серед шко
ного твору або мистецьке вмін лярів.
Настільний теніс може іпо
ня читати картину є основним
винен
стати в інституті одним
у підготовці вчителя-ф ілолога,
із
провідних
видів спорту, щоб
то ми не можемо бути впевнені
у
1960
році
наші спортсмени
в тому, щ о підготували їх як
стали
першими
ракетками мі
педагогів навіть тоді, коли вони
ста
серед
студентів.
А можли
й добре складуть екзамени з
вості
для
цього
в
дружньому
психології чи педагогіки і на
«в ід м ін н о»
дадуть практичні колективі секції тенісистів, без
сумнівно, є, треба тільки біль
уроки з свого предмета.
Отже, у підготовці наших ше допомагати йому.
Ю. Ю ЦЕВИЧ.
студентів, що обрали собі про
М Е Т А М О Р Ф О З А
У
природі спостерігаються
різні перетворення, раптові, до
корінні зміни, які дістали назву
метаморфоз. До цього ми дав
но звикли і сприймаємо ці яви
ща більш-менш спокійно.
І зовсім інша справа, коли
це стосується людей, зокрема
студентів
нашого
інституту.
Приміром, навчаються студент
ки протягом п ’ яти років, носять
батьком і матір’ю визначені
прізвища— і раптом... з’ являєть
ся зовсім інше, незнайоме, чу
же нам, але найдорожче для
тієї, що придбала його. Це, так
би мовити, в порядку речей,
новина, з якою потім всі осво
юються і не турбують себе
зайвими розмовами. Скажемо
більше: приємна новина!
Буває і інше: студент кілька
літ підряд мав довгі-предовгі
хвости, не отримував стипен
дії, про нього згадували всі
громадські організації як про
ледаря і нездару... І ось він
«виправився» — у його матри
кулі засіріли «трійки». Радо
щів повна жменя.
Трохи інше трапляється з
І. Толстихіним. Хто не знає
його,
незамінимого
конфе
рансьє, веселого, кмітливого,
красномовного, коли він із сце
ни, поривно відкидаючи пасма
білявого чуба назад, легко і не
вимушено називає черговий но
мер того чи іншого самодіяль
ного виступу наших студент
ських колективів. І зовсім інше
бачимо на лекції чи семінарі:
там Ігор, здебільшого, коли
приходиться відповідати, мов
чить, червоніє, стає якимсь не
помітним, аж сумно дивитися
на нього. Неприємна метамор
фоза чи прикре непорозуміння?
А ле бувають і трагікомічні,
докорінні, висловлюючись мо
вою науки, перетворення. Два
роки ми звикли бачити студент
ку
педагогічного факультету
Л. Розовіну чорнявою, голубо
окою, чарівно-привабливою. А
на третій — очам не віриться:
замість чорнявої скромної го
лівки... з ’явилась погано скла
дена скирта житньої соломи.
Де й поділися рожеві уста —
замість них вималювалася ве
Настільнийтеніс
лика червоно-фіолетова пляма,
що спотворює
все обличчя.
А якщо додати ще загальний
туалет: в обтяжку чорна сукня
(замість дівочої рожевого або
блакитного — під колір очей),
бурячково - фіолетовий
колір
нігтів на
руках — то диву
даєшся: звідки така метамор
фоза? А б о ще — дівчата при
ходять в інститут з скромно за
плетеними косичками, та яко
гось дня ми бачимо зачіску під
бокс. Не зразу й впізнаєш та
ких, особливо коли дивитись в
потилицю: чи хлопець чи, може,
дівчина.
Врешті напрошується думка:
хто ж винуватий в цьому —
сама студентка (а в нас не одна
вона така) чи весь колектив
інституту, що або не звертає на
це уваги і терпить в своєму се
редовищі таких людей, не при
ймаючи жодних заходів вихов
ного порядку до них. Чому та
ка байдужість?
фесію
педагога,
нерозривно
поєднується оволодіння ними
знань з фахових дисциплін і
формування їх як майбутніх пе
дагогів-майстрів своєї справи.
Д. НІКОЛЕНКО,
кандидат педагогічних
наук.
цькому педагогічному видавни
цтві. З великим захопленням
слухала молодь про успіхи че
хословацького народу у будів
ництві соціалізму. Зріст про
мислового виробництва, коопе
рування
сільського
господар
ства, досягнення в усіх галу
зях культури є незаперечним
доказом того, що Чехословач
чина успішно будує нове життя.
Нещодавно в студентському З кожним днем росте й зміц
гуртожитку по Бехтеревському нюється дружба країн соціа
провулку відбулася лекція на лістичного табору, що свідчить
тему «Спогади про Чехословач про його непереможність і пе
чину», яку прочитав старший реваги соціалістичного ладу над
викладач
кафедри
філософії загниваючим світом капіталіз
О. Д. Кардаш.
Він
розповів му.
студентам педагогічного і мов
У гуртожитках нашого інсти
но-літературного
факультетів туту читають лекції, проводять
про своє дворічне перебування бесіди також інші викладачі —
в одному з міст братньої нам Д. Ф. Ніколенко, Г. І. Проко
країни — Братиславі, де йому пенко.
довелося працювати в Слова
О. ПЕТРЕНКО.
У гуртожитку
Не шануємо ми молодість і
красу наших дівчат!
На катку, залитому студентами
Іван Ш Е Р Ш Е Н Ь .
гуртож итку № 1.
Ф о т о Л . С ібало.
Редактор О. КАРДАШ.
ЗА
ПЕДАГОГІЧНІ
КАДРИ
Р ІК
видання
4-й
№ 26 (95)
22
грудня
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ
І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ імені О. М. ГОРЬКОГО
1959 року
В ІВ Т О РО К
Ціна 15 коп.
НА ШЛЯХУ ПЕРЕБУДОВИ
і для
вихователів
го відділу педагогічного факуль Дубовик)
тету. В них передбачається за Шевченківського району м. Киє
безпечення належної практич ва та буде проводити в січні і
ної підготовки студентів. На пе лютому місяці для вихователів
Української Р С Р про заходи по дагогічну практику з відривом і дитячих садків Києво-Святошин
дальшому розвитку дитячих до без відриву від навчання відво ського району. Члени кафедри
Студенти фізико-математичного ф акультету за підго
шкільних установ і поліпшенню диться 42 тижні. Практика в ди читають лекції для вихователів
товкою до екзаменів.
виховання та медичного обслу тячих садках і яслах починаєть дитячих садків. Так, прочитана
говуваний дітей дош кільного ві ся з другого курсу, і на протязі
лекція на тему: «Планування та
ку свідчать про те, щ о настав всіх наступних років навчання
облік виховної роботи в дитячо
час рішуче і докорінно перебу студенти один день на тиждень
дувати не лише систему навчан проводять роботу в дитячому му садку» для вихователів ди
Закон про зміцнення зв’язку зборах питання про збільш ення
ня в школі в напрямку набли садку. Це дає можливість сту тячого садка № 59, ряд лекцій
ження ї ї до життя, а ле й усю дентам добре вивчити роботу ви з малювання в дитячому садку школи з життям накладає вели вимог до знань студентів під
систему виховання нашого під хователя, завідуючого дитячим для вихователів дитячого садка кі обов’язки і на студентів. Це час заліків і екзаменів, бо саме
ростаючого покоління ш ляхом садком та старшого вихователя. № 115 та інше.
вони повинні набути глибокі через посилення вимог вияв
У плані наукової роботи ка
охоплення єдиним педагогічним В навчальний план введено курс
впливом на дітей у державних педіатрії та практику студентів федри основне місце відведено знання й уміння, щоб стати ляється турбота про майбутніх
виховних закладах від дня їх у яслах, збільшена кіл ькість го написанню підручників для сту майстрами комуністичного ви вихователів підростаючого по
народження д о повноліття. За
дин і на інспекторсько-методич дентів вузів та посібників для ховання, гідними нашої епохи. коління.
цією постановою дитячі садки ну практику, студенти будуть вихователів дитячих садків.
Турботою про забезпечення
Комуніст Л . П . Тендерес, а
та ясла о б ’єднуються в єдину
Велику увагу приділяє кафед глибоких знань студентів були
проходити
місячну
практику
по
також
інші комуністи вказува
дошкільну установу ясла-садки.
ра питанню піднесення якості
На чолі цих установ будуть організації і керівництву кол викладання предметів та прове пройняті відкриті партійні збо ли на те, що на ф акультеті за
госпними дитячими садками і
стояти люди з вищою освітою.
вимогливості прояв
яслами. Кафедра також розро дення практичних занять. З ри, що відбулися 15 грудня на ниження
Ця постанова і закон про била програму та плани всіх ви цією метою в цьому навчально педагогічному факультеті. До ляється в організації опіки над
школу та розвиток педагогічної дів педагогічної практики, але, м у році було проведено чотири
які
виявляють
науки ставлять конкретні й важ на жаль. М іністерство освіти відкритих лекції та практичні повідач Д. Я. Ш елухін, а та студентами,
ливі завдання і перед кафедрою ніяк не збереться ї ї розглянути заняття з наступним обговорен кож ті, що виступали в ході об слабкі, неглибокі знання. Зани
дошкільної педагогіки. Ці зав та затвердити.
ням на кафедрі, застенографова говорення, вказували на те, що, ження вимогливості виявляєть
дання полягають у необхідності
Останнім часом на кафедрі но та прорецензовано три лекції готуючись гідно зустріти на ся також і в тому, щ о іноді
розробки ряду нових проблем
членів кафедри, заслухано та ступний
Пленум ЦК КП РС , оцінка знань робиться лише за
дошкільної педагогіки, написан розроблені проекти програм з
кож плани окремих лекцій та студенти педагогічного факуль
усіх
спеціальних
курсів,
в
про
знання програмового
матеріа
ня підручників та перебудови
практичних занять, обговорено
підготовки кадрів з вищою спе грами введені нові теми, зв’яза
тету наполегливо працюють над л у без урахування знань першо
питання
самостійної
роботи
сту
ні з вихованням дітей переддо
ціальною освітою.
дентів з дошкільної педагогіки вивченням першоджерел. Бага д ж ерел, без урахування прак
шкільного віку.
Кафедра дош кільної педагогі
Кафедра встановила тісний та методики художнього вихо то студентів активно виступає тичних навичок тощо. Ось чому
ки уже проводила і проводить
на семінарах і практичних за збори
констатували
необхід
зв’язок
з досвідченими праців ваная.
роботу по виконанню цих зав
Все це тільки початок тієї ве няттях.
ність проведення найближчим
дань. Так, кафедра брала актив никами дош кільних закладів мі
ну участь в розробці нових на ста Києва, щ о значно вплинуло ликої роботи, яка стоїть перед
Проте у підготовці до зимо часом виробничої наради, на
вчальних планів для д ош кільно на якість педагогічної практики кафедрою у зв’язку з перебудо вої екзаменаційної сесії є ряд якій потрібно обговорити з ви
студентів. З початку цього на вою роботи в галузі підготовки
питання
методики
вчального року при кафедрі пра кадрів та підвищення якості ви перешкод. З окремих спеціаль кладачами
цює семінар з образотворчої ді кладання основних курсів і про них предметів немає необхідної проведення заліків і екзаменів.
яльності для вихователів дитя ведення
практичних
занять. кількості підручників, а відпо Ця
необхідність
обумовлена
чих садків, у яких проходять Особливо важливим питанням є
відні кафедри ще не потурбу ще й тим, що на ф акультеті
практику студенти (дитячі сад питання росту кваліфікації ч ле
9 грудня відбувся пленум ки № № 115, 71, 2, 59, 137, нів кафедри, написання канди вались про забезпечення цими працює багато молодих викла
кафедр мовно-літературного фа 164, 31, 33). Семінар працює датських дисертацій та зб іль підручниками кабінетів. Роботу дачів, які не мають досвіду.
культету. Доповідь доктора пе кожний тиждень по 2 — 3 годи шення
друкованої
продукції кабінетів необхідно п еребуду
В рішенні партійних зборів
дагогічних
наук,
професора ни. Вихователі не тільки слуха членів кафедри.
ва ти в напрямі максимального намічено
ряд
заходів
щодо
Т. Ф. Б угайко була присвячена ють лекції, але й набувають
забезпечення умов для підго створення
підсумкам Республіканської на практичних навичок: малюють,
сприятливих
умов
О. Л Е Щ Е Н К О ,
ради з питань педагогічних на ліплять і т. ін. Такий же семінар
товки
студентів.
для
підготовки
до
зимової
екза
член кафедри дошкільної
ук і Другого з’їзду вчителів
Ш ироко обговорювалось на менаційної сесії.
проводить кафедра (викладач
педагогіки.
України.
Доповідач докладно зупинив
ся на тих питаннях, що стояли
в центрі уваги делегатів учи
одночасно викладаючи україн вить, дасть прямування пошу
тельського з'їзду, звернувся до
ську літер атур у і виконуючи з кам, благословить на важкому
викладачів факультету із за
1935 року обов'язки доцента ш ляху науки, педагогічної пра
кликом
налагоджувати тісні
в
Харківському педагогічному ці. Багато з нас відчули тепло
зв’язки з масовою школою.
його і забуваєш про все: ми
інституті.
Доповідь викликала
жваве
ту його слів, були обдаровані
луєшся
зовнішнім виглядом,
обговорення.
Завідуючий
ка
У
1939
році
І.
І.
П
ільгук
за
дбайливою
лагідністю
Івана
чіткістю
висловлених думок,
федрою української мови доц.
Івановича,
щоб
потім
зробити
хистив
кандидатську
дисерта
красою і щирістю почуттів.
А. П. Медушевський зупинився
на важливому питанні підготов
Так, саме красою, що йде від цію на тему «Народнопоетична свої перші кроки в майбутнє.
З року в рік праця — довга,
ки вчителів для шкіл-інтерна
природності і простоти, які за основа творчості Т. Г. Ш евчен
тів, підкресливши необхідність
к а », і з цього часу творчість кропітка, переборення трудно
чаровують
мимохіть
і
назавжди.
залучення
кращих учителів
безсмертного Кобзаря стає ос щів — ось основа його досяг
цих шкіл для читання спеціаль
Звичайна в нього біографія.
новним
об’єктом
досліджень нень.
них курсів студентам факуль
Батьківщиною Івана Івановича
вченого.
тету. Треба шукати такі форми
Визначний педагог і відомий
Пільгука є село Решетилівка,
роботи, які б допомагали зміц
Потім — роки
Вітчизняної літерат ур ознавець — яке щасли
Полтавської області, де він на
ненню зв’язків інституту з шко
війни, робота викладачем у мі ве поєднання в одній людині та
лою. На думку доц. Б. М. Ку
родився в сім’ї малоземельного
стах Куп'янську, Уф і, старшим ких широких за обсягом знань
лика, на факультеті слід ввести
селянина. Спочатку вчився в
співробітником інституту л іт е і педагогічної майстерності про
спецсемінар з методики мови й
сільській школі, а потім на дво
літератури.
ратури А Н
У Р С Р — аж до фесій! Літературна і педагогіч
річних
педагогічних
курсах.
Доц. Ф. М. Поліщук вказав
1949 року, коли І. І. Пільгук на громадськість України може
Після перемоги Великої Жовт
на важливість
ознайомлення
став
працювати
в
нашому пишатися тим, що в ї ї середо
невої соціалістичної революції
студентів з усіма формами
й
інституті. На цей час він вже вищі зросла і плідно працює
методами роботи у школі. Доц.
брав участь у боротьбі з німе мав біля 80 опублікованих л і
така обдарована людина.
Д. П. Шутенко звернув увагу
цькими загарбниками як черво тературознавчих
праць. З-під
на поліпшення естетичного ви
Ш істдесят літ. Пройдено чи
ний партизан, працював у орга його пера з ’ являються літера
ховання
майбутніх учителів.
малий ш лях на життєвій ниві.
нах радянської влади на селі, турні портрети українських пи
Кафедрам спеціальних предме
Іван Іванович П ільгук,
Б ули визначні успіхи, трапля
тів, відзначив доц. Ф. Ф. Бу
До Вас сьогодні щирий гук: вчителював, був організатором сьменників, виходять з друку
лися
і невдачі, але не вгасають
гайко, слід
більше працювати
На славному цім рубеж і
сільськогосподарських коопера підручники для середньої шко
творчі пошуки вченого і педа
Нехай не буде Вам межі,
над
теоретичним озброєнням
тивів, комун, колгоспів. У цей ли, а в 1957 році — велика
гога. Іван Іванович невтомно
студентів. Про
шефську допо
Нехай ширяє творчий л іт
же
час був співробітником об монографія «Ш евченко — ос
І після шістдесяти літ.
могу школам з боку кафедр го
п рацює, щоб збагатити україн
ласної газети «Радянське се новополник української літера
ворив декан факультету доц.
Юрій К О Б И Л Е Ц Ь К И Й .
ську літературу новими серйоз
л о » , в редакцію якої й перехо тур и », що стала основою його
А. К. Данилюк.
В обговоренні
ними дослідженнями, виховати
доповіді взяли також
участь
Високий, міцної постави, тем дить працювати в 1929 році.
докторської
дисертації,
яку для нашої Батьківщини не одне
проф. п. К. Волинський і доц. новолосий, з слідами сивини,
З 1932 по 1935 рік Іван Іва Іван Іванович захистив у тому покоління вчителів.
Б . П. Страхов.
чоловік. Неквапні рухи, розм і нович навчається в аспірантурі ж році.
Щ астя ж Вам, успіхів, доб
На пленумі кафедр також бу
рена тональність голосу, опро спочатку при інституті літера
Він
завжди
в
оточенні
моло
рого
здоров’я, шановний профе
ло обговорено питання про під
аспірантів, соре, дорогий учителю!
отовку до зимової екзамена мінююча посмішка в глибині тури, а потім при Харківсько ді — викладачів,
г
ційної сесії.
державному
університеті, студентів. І порадить, і випра
виразних сірих очей. Слухаєш му
П. О Р Л И К .
Постанови Центрального Ко
мітету К П Р С і Ради Міністрів
С Р С Р та Центрального Коміте
ту КП України і Ради М іністрів
Напередодні екзаменів
Цінні
пропозиції
ШІСТДЕСЯТ ЛІТ
НЕЗАБАРОМ СЕСІЯ
Партійні збори, які нещодав
но відбулися на фізико-матема
тичному факультеті, відмітили,
що в підготовці
студентів до
зимової екзаменаційної сесії є
ряд недоліків.
На факультеті є ще 9 сту
дентів, які не ліквідували ака
демзаборгованостей
минулої
сесії, а на інженерно-педаго
гічному відділі затримується ви
конання робіт з креслення, та
на п’ятих курсах фізиків і ма
тематиків — захист курсових
робіт. Проведені колоквіуми на
інженерно - педагогічному від
ділі показали, що біля 20 про
центів
студентів
відстають.
Товариші, що виступали, під
креслювали необхідність пар
тійному
бюро
і
деканату,
перш за все, організувати інди
відуальну допомогу кожному з
цих студентів.
Не все гаразд на факультеті
з навчальною
дисциплиною.
Лише 31 група математиків за
один тиждень має 88 пропусків
лекцій без поважних причин.
Приблизно таке ж становище і
в 22 математичній, 21 фізичній
групах. Деканату
факультету
потрібно посилити боротьбу з
порушниками
навчальної дис
ципліни.
В. РОКИТКО.
Ми готуємося стати вихова
телями дитячих садків, методи
стами, інспекторами. З курсу
дошкільної педагогіки, методи
ки рахунку, рухливих ігор, пси
хології ми одержуємо глибокі
знання. Є в нас і курс образо
творчої діяльності, де, крім тео
ретичних знань, ми повинні на
бути навичок і умінь виготов
ляти іграшки, малювати, ліпи
ти, конструювати. А л е на цей
курс відведено дуже мало часу,
і тому у нас відчувається деяке
розходження теорії з практи
кою.
Нам прочитали курс ліплен
ня, але з цього великого курсу
у нас було проведено лише чо
тири практичні заняття. Ми
не змогли виліпити і половини
дами Радянського Союзу і Че того, що потрібно за програ
мою. А не кожен з нас має та
хословаччнни.
кі здібності, щоб вчити наших
Й . С ІРК А ,
дітей,
не набувши достатніх
студент V курсу мовнонавичок
в інституті. Можна ба
літературного факультету.
чити таку картину, коли після
десятої години вечора студенти
III курсу сидять у гуртожитку
і малюють, вирізують, ліплять.
Для того, щоб виготовити всі
альбоми, які конче необхідні бу
дуть у подальшій роботі, ми ви
трачаємо дуже багато часу.
Добре було б, якби хоч полови
ну цієї роботи ми робили під
час лекцій, де б могли одержа
ти і допомогу викладача.
В Е Ч І Р ДРУЖ БИ
На закінчення місячника че
хословацько-радянської дружби
12 грудня в нашому інституті
відбувся вечір дружби.
Зал інституту заповнили сту
денти, викладачі, працівники
інституту. На вечорі були при
сутні представники Чехослова
цької республіки: генеральний
консул Чехословаччини в Киє
ві Р. Шміц та чехословацькі
студенти, які навчаються у ву
зах м. Києва.
Викладачі і студенти у своїх
виступах говорили про дружбу
між народами Радянського Со
юзу і Чехословаччини, яка сво
їми коріннями сягає в далеку
давнину. А ле найбільше загар
тувалася і зміцніла ця дружба
під час другої світової війни,
про яку виступили із своїми
спогадами командир партизан
ського загону «Родина» в Че
хословаччнні О. Горницький та
учасниця партизанського загону
радистка О. Луньова.
Про розвиток і зміцнення
дружби між нашими народами
після другої світової війни го
ворили письменники О. Полто
рацький та Б. Буряківський,
які нещодавно відвідали Чехо
словаччину.
Бурхливими оплесками зу
стріли присутні появу на три
буні тов. Р. Шміца, який роз
повів про досягнення Чехосло
ваччини на шляху будівництва
соціалістичного суспільства та
виступи чехословацького сту
дента Ш. Мурги і студента на
шого інституту А. П рокопенка.
Після урочистої частини від
бувся великий концерт, в яко
му взяли участь студенти педа
гогічного інституту та чехосло
вацькі студенти.
Цей вечір є ще одним яскра
вим доказом палкої, непоруш
ної дружби між братніми наро
Це дуж е
важ ливо
Наші побажання
Адж е з цього розд ілу немає
ніякої методичної літератури,
нам доведеться користуватися
лише тим, щ о ми одержимо в
інституті. Л ек ц ії з розділу об
разотворчої діяльності прохо
дять цікаво, ми набуваємо цін
ні для нас навички і уміння,
але за такий короткий час ви
кладач не в силі передати нам
свої знання.
А як важливо д ля вчителя,
щоб він умів виразно, красиво
читати. На жаль, у нас цей
курс читається незадовільно.
Ми не одержуємо ні достатніх
теоретичних знань, н і практич
них навичок. А ми повинні не
тільки самі вміти красиво чита
ти, а й навчати цьому дітей. Ба
жано, щоб цей к урс на дош кіль
ному відділі читала людина —
не тільки знавець своєї спра
ви, а й така, що знає особли
вості дошкільного віку, знайо
ма з роботою дошкільних уста
нов. Не можна уявити собі, в
якому становищі буде студент,
на долю якого випаде читати
Теор ети ч н і знання і практич
ні навички з радіотехніки не
обхідні кож н ом у вчителеві фі
зики і виробничого навчання,
оскільки значення радіоелектро
ніки і автоматики в у с іх галу
зях народного господарства на
ш ої країни день у день зростає
С лухаю чи л е к ц ії і відвідуючи
лабораторні заняття з ц іє ї дис
ципліни,
студенти
набувають
необхідний м інімум знань з ра
діотехніки. Протягом циклу л а
бораторних занять кожний сту
ден т-фізик сам остійно складає
підсилювач н и зьк о ї частоти
простий
ламповий
радіопри
ймач. Студенти, які бажають
найрізноманітніш у
радіоапара
туру: приймач і на електронних
лампах і н а нап івпровіднико
вих приладах, радіовузли ш кіль
ного типу, осцилограф , схеми
цей курс у педагогічному учи
автоматики і т. ін.
лищі.
С еред цікавої апаратури, яка
А . БО ГУШ ,
збудована
або
виготовлення
Л. ГИ РЕН К О ,
якої перебуває в ста д ії завер
А . РЕ Ш ЕТ Н Я К ,
шення, с л ід назвати, таку: ки
студенти III курсу ДО
шеньковий
радіоприймач
на
Ш К ІЛЬН О ГО відділу педа
напівпровідникових
приладах
гогічного факультету.
(студент II курсу Ю. Р о лль),
Комітет звітує
14 грудня відбулася звітновиборча конференція Д Т С А А Ф
Виступає генеральний консул інституту. Доповідь про роботу
Чехословацької Республіки в товариства зробив голова комі
Києві Р. Р. Шміц.
тету М. Рябухін. На конферен
ції
виступили
Б.
Єремєєв,
А. Кагановський,
Бескопиль
ний та ін.
Судруга м
У нас начинается утро,
А скоро у вас рассвет,
Здравствуй, далекий судруг,
Прими мой братский привет.
Желаю тебе отваги
И настоящей славы
На фабриках златой Праги,
В шуме цехов Братиславы.
Я верю в твои удачи:
Мы — комсомольцы с тобой!
Дружба крепка, а значит —
Выигран будет бой,
Бой за мирное счастье,
За самую светлую жизнь,
За братское соучастье,—
Бой за социализм!
Вижу в веселом смехе я,
Как солнце встает из мрака.
«Честь праци!», юная Чехия!
«Честь праци!», друзья —
словаки!
В . ТАТАЄВ,
член гуртка української
літератури.
Доповідач та виступаючі під
дали суворій критиці діяльність
членів комітету А .
Сердюка,
А. Лутова, Запари та звернули
увагу на те, що комітет прово
див недостатню роботу по залу
ченню студентів і співробітни
ків інституту до роботи в сек
ціях, туристських походах, май
же зовсім не велась робота в
гуртожитках інституту.
Конференція затвердила рі
шення комітету про створення
на факультетах бюро Д Т С А А Ф ,
зобов’язала
новообраний комі
конструювати і будувати ск лад
ніш у радіоапаратуру, працюють
за індивідуальними планами в
радіотехнічному гуртку, де во
ни виготовляю ть і настроюють
літака, стрілецьких змагань
з
м/к пістолета і гвинтівки.
Конференція обрала новий
склад комітету:
Биковцев Ю. — голова комі
тету.
Богмат В. — заступник го
лови комітету.
Боровко О. — член комітету.
Василенко Е. — скарбник
Єремєєв Б. — член комі
тету.
Кириченко Л. — секретар ко
мітету.
Тхоржевськнй Д. — член ко
мітету.
Шевцов В. — член комітету.
Шкардун В. — заст. голови
комітету.
Якубова А. — член комітету.
К. Я Н К О ВС ЬК И Й .
портативний
м а г н і т о ф он
(І. Ш кур ап ет, 5 курс), підсилю
вач з ф азочутливим детектором
для автоматичного регулятора
(Ю. Р о л л ь , М. С овков, 2 курс)
мотальний верстат д ля намоту
вання
котушок
2 курс).
(В .
Сафат,
Особливо ініціативним і до
свідченим радіоаматорам є член
радіотехнічного гуртка студент
другого к ур су Ю. Р о л л ь , який
виконав чим ало цікавих радіо
технічних робіт.
Свій досвід
він передає учням, керуючи
радіотехнічним
шефній школі.
гуртком
у
під
Є. К Р А В Ч У К ,
викладач фізико-метама
тичного факультету.
З С Л О В АМ И п о д я к и
Шановний Юрію Свиридови сані ними книги і підручники.
Каж уть, щ о в мене приємна
тет ширше проводити агітацій чу! Довго вагалася, писати чи
но-пропагандистську роботу се ні, адже у Вас кожна хвилина українська мова (чого я за со
на обліку.
бою н ік оли не помічала) і що
ред сутдентів та співробітників
Насамперед
мені
хочеться це не дивно, адже я перебува
інституту по поширенню війсь
відзначити, що вчителі і учні ла м іж викладачам и і методи
кових знань, по проведенню
школи з великою пошаною став стами столичного вузу. Тепер
масових оборонно - спортивних
ляться до нашого інституту, м ені кращ е вмерти, ніж згань
заходів — шлюпочних походів, до його викладачів, яких їм н і бити себе в роботі. А все ж
стрибків з парашутної вишки та коли не доводилося бачити. З може бути...
нашого інституту, крім мене,
Ш кола наш а
щ е не пра
тут нікого немає. Директор, ко цює — д обуд ов ується.
А
до
ли мова йде про інтернат, зав цього часу їзд и ли на семінари
жди цікавиться моєю думкою в Сталіно, Ж данов, працювали
(ти ж, мовляв, закінчила сто в колгоспах, а останні кілька
личний вуз), сподівається, що я днів навіть дрова заготовляли
буду працювати найкраще, а в для інтернату.
Вільний час проводжу по-різ
мене (не буду приховувати) хви
Співає секстет ра лювання від цього не змен ному: читаю, в ч уся грати в ша
шується. Що, як не справлюсь? хи, малюю, навіть вірші почала
дянських і чехослова Одного разу я навіть сказала складати.
Д уж е сумую за Києвом, за
напівжартома ,
нап івсерйозн о:
цьких студентів нашо
«Якщ о з роботою не справ інститутом. Все стало таким
люсь, прошу не вважати це ти рідним... А скільки спогадів
го інституту.
повим явищем у підготовці вчи залишилося на все життя.
Фото М. Шуряка.
П ередавайте
привіт Андрію
телів у Київському педінсти
Петровичу
Медуш евському,
туті».
Петрові
Костянтиновичу
Во
Коли я сказала вчительці
української мови, хто у нас линському і всім іншим викла
читав лекції, то заздрощам не дачам, що підготували нас для
було меж. Розпитували про педагогічної роботи.
зовнішній вигляд викладачів,
З повагою до Вас
про вік, а особливо про напи
У . РО ГО ВИ К.
Після трудового дня— за парти
Вечір... Давно вже закінчи
лись лекції, студенти стаціона
ру заповнили читальний зал,
кабінети. А в цей час в ауди
торіях і лабораторіях готую ть
ся до занять інш і студенти —
студенти вечірнього ф ак ульте
ту, які прийшли н а заняття
після напруж еного трудового
ни, використовує
відповідний дентками дошкільного відділу
науково-популярний кінофільм. Моргуновою
і
Оринянською.
Борючись за високу якість З поважних причин вони не мо
знань
студентів,
викладачі жуть відвідувати занять, але
стежать за тим, щоб у сі теми своєчасно не подбали про те,
і розділи, винесені на практич щоб надіслати у деканат відпо
ні і семінарські заняття; були відні документи. Староста ж
належ но опрацьовані студента групи т. Сніжківська обмежила
ми.
Так,
викладач
історії свої функції реєстрацією про
ДНЯ.
К П РС П. М. Федченко, крім пусків у журналі і щотижневих
Згідно ріш ень п а р тії і уряду семінарських занять, проводить рапортах. Хто ж, як не старо
в цьому році в ін сти туті почав індивідуальні бесіди, на які ста, повинен би занепокоїтись,
працювати вечірній факультет, викликає студентів, що про подзвонити на місце роботи цих
який складається з двох відді пустили заняття або не опра товаришів, піти з подругами до
лів: підготовки вчителів І — IV цювали тих чи інших першо них додому, з ’ясувати причини,
класів і працівників дошкіль джерел.
дати відчути людині, що ї ї ро
До деякої міри здійснюється ботою і життям цікавиться ко
них установ.
Розум ію чи всю важливість контроль і за роботою виклада лектив. На жаль, такі факти
цієї форми навчання і прагну чів. Систематично стежить за непоодинокі.
чи допомогти працівникам на читанням курсу і проведенням
Деякі
старости вважають,
родної освіти у підвищенні їх семінарських занять з історії що, не зробивши в журналі по
педагогічної майстерності, при КП РС керівник кафедри доцент мітки про прогул товариша, во
ймальна комісія подб ала про те, Л . П. Тендерес. Кафедра е л е ни цим самим допомагають йо
щоб у першу чергу були при ментарної математики (керівник му. Ведмежа це послуга, за яку
йняті ті, хто
безпосередньо доцент І. Є. Шиманський) про потім ніхто добрим словом не
працює в ш кільних і дош кіль вела відкриту лекцію з ариф згадає. Адже, попереду екза
них установах. Внаслідок про метики (викладач М. А . Сав менаційні сесії, державні екза
веденої роботи 75 процентів з ченко), неодноразово відвідува мени
і
найголовніше — са
числа прийнятих на перший ла заняття, як і проводить ви мостійна, складна творча робо
курс працюють за фахом.
кладач Д. І. Л я ш енко, завідую та по вихованню дітей, нашої
Керівництво інституту своє ча кафедрою навчального кіно1 зміни. Саме там пригодиться
часно подбало про аренду до кандидат технічних наук Т. В. те, чого навчишся у вузі. Ось
даткового приміщення (школа Абрамова. Допомагають у робо чому свої відносини студенти
№ 30), кафедри виділили ви ті вечірнього відділу декан пе повинні будувати на взаємопо
кладачів, на св о їх засіданнях дагогічного факультету доцент вазі, товариській взаємодопомо
обговорили і затвердили робочі Д. Я . Ш елухін, завідуючий ка зі і принциповій критиці і само
плани, складені з урахуванням федрою спецпедагогіки доцент критиці. Насамперед це сто
специфіки
роботи
вечірнього Г. 3. Івашина. 13 листопада пи сується старост груп і курсів—
факультету.
Адж е
студенти тання роботи вечірнього фа студентських ватажків і поміч
приходять в інститут всього чо культету слухалося на засідан ників деканату.
тири рази на тиждень і навча ні Вченої ради Інституту.
Щ е багато треба нам працю
У с і ці заходи, безперечно, вати в справі удосконалення на
ються чотири години в день.
Такий розподіл часу створює сприяють підвищенню якості в ших навчальних планів. Члени
відповідні умови д ля самостій читанні лекційних курсів і в Вченої ради під час обговорен
проведенні практичних занять, ня питання про роботу вечір
ної праці студентів.
Крім лекційної роботи, в на поліпшенню трудової дисциплі нього відділу с праведливо вка
вчальних планах велике місце ни як серед студентів, так і се зували на неправильний розпо
посідають практичні і семінар ред викладачів.
діл часу з окремих дисциплін
Як не прикро, але не можна (історія К П РС), на те, що в на
ські заняття, особливо з таких
предметів, як історія КП РС , замовчати ті недоліки, які за вчальних планах, зовсім відсутні
анатомія і ф ізіологія людини, важають високоякісній підготов предмети, які відіграють важ
українська мова тощо.
ці вчителів і вихователів.
ливу роль у формуванні есте
Як справедливо відзначалося тичних якостей радянських пе
Прагнучи до того, щоб лек
ції і практичні заняття якнай на засіданні Вченої рада, на ве дагогів (українська і російська
більше сприяли засвоєнню сту чірньому факультеті мають міс літератури тощо).
дентами програмового матеріа це пропуски студентами лекцій
Виконуючи рішення Вченої
лу, викладачі в своїй роботі і практичних занять без по
ради, відповідні кафедри по
широко використовують наочні важних причин та запізнення.
приладдя, наявну апаратуру, Окремі студенти мають багато винні найближчим часом пере
навчальне кіно. Так, напри пропусків і не інформують де глянути існуючі навчальні пла
клад, викладач анатомії М. М. канат про причини, які заважа ни, насамперед, проект плану
Кагановська, пояснюючи сту ють їм виконувати студентські дошкільного відділу, внісши ту
дентам будову організму люди обов’язки. Так трапилося з сту ди певні корективи.
Слід сподіватися, що кафед
ри більш е допомагатимуть ви
кладачам, які працюють на ве
чірньому
факультеті,
більш
систематично
контролювати
муть їх роботу.
Не за горами перша в житті
студентів вечірнього факульте
ту залікова сесія. Чи всі умови
ми створили для того, щоб сту
денти успішно склали заліки?
Мабуть, ні.
Заняття по анатомії і фізіології людини.
Ці к а в и й
На засіданні літера письменник
бореться
турного гуртка обгово за душ у людини, роз
краще розподілити свій час
тощо.
Серйозні претензії у студен
тів вечірнього факультету до
комсомольської організації ін
ституту. Ні комітет Л К С М У , ні
факультетські бюро педагогіч
ного і мовно-літературного фа
культетів навіть не поцікавили
ся тим, хто вчиться на вечірньо
му факультеті.
Комсомольська
організація
факультету журналістики Київ
ського університету виступила з
цінним починанням: допомага
ти в навчанні студентам вечір
нього відділу як під час екза
менаційної сесії, так і в між
сесійний період. Нашим комсо
мольцям слід було б підхопити
цей почин, поширити його в
стінах інституту. А необхідність
в такій допомозі є. Адже серед
студентів є такі, які мають до
сить довгу перерву в навчанні.
Окремі студенти (наприклад,
М. Ш упик, І. Шатіна) ніколи
раніше не вивчали української
мови, і зараз їм дуже важко.
Саме студенти мовно-літератур
ного факультету повинні при
йти їм на допомогу. В той же
час в такій співдружності бу
ла б певна користь і для сту
дентів стаціонару. Адже біль
шість з тих, що вчаться на
вечірньому
факультеті,
має
уже певний досвід виховної і
викладовської роботи, і їх по
ради з окремих питань були б
корисними для колег, які тіль
ки готуються до праці у школі
чи дитячому садку.
Чомусь наші комсомольці не
запрошують
студентів
вечір
нього факультету на свої вечо
ри відпочинку, не залучають їх
до роботи в гуртках художньої
самодіяльності, у спортивних
секціях, тобто не дбають про
те, щоб вони жили повнокров
ним студентським життям.
Робота на вечірньому фа
культеті тільки розгортається,
тому саме зараз слід докласти
всіх зусиль для того, щоб про
водилась вона на високому ідей
но-теоретичному і організацій
ному рівні. Це і буде конкрет
ним кроком до втілення В Ж ИТ
ТЯ
«Закону
про
зміцнення
зв’язку школи з життям і про
дальший розвиток системи на
родної освіти в С Р С Р ».
Ю. ПО ЛУДН ЕН КО ,
зав. вечірнього відділу.
Б удьте уважними
на вулиці!
Як не дивно, але порушення
правил вуличного руху допу
скають і студенти вищих учбо
вих закладів.
Вони добре знають про те, де
можна і д е не можна переходи
т и вулицю, як користуватися
комунальним транспортом, яка
небезпека їм загрожує при по
руш енні встановлених правил.
Незважаючи на це, студентів
можна бачити в усіх випадках
порушень правил: висять на
підніжках,
задніх буферах і
виступах трамваїв і тролейбу
сів , заходять через передні і
виходять через задні двері, пе
ребігаю ть проїжджу частішу ву
л и ц і перед транспортом, який
швидко рухається і т. ін.
Таких прикладів можна на
вести багато. Ось деякі з них.
Студент К Д У І. Горбош на
проспекті 40
років Жовтня
вчепився до заднього буфера
[тролейбуса. Штанга, що зірва
л а с я , вдарила його по голові і
завдала йому тяжких пошко
джень.
Студент інституту цивільного
повітряного флоту А . Туренко
виїхав на обочину дороги, пере
кинувся з моторолером і дістав
поранення.
Студент
технологічного ін
ституту В. Гранкін спробував
перейти проїжджу частину ву
л и ц і по ходу руху автомашини,
був збитий нею і дістав перелом
ноги.
Таких
трагічних
випадків
могло і не бути, якби студенти
не забували і завжди пам’ята
ли про виконання правил без
пеки вуличного руху. Студен
там необхідно нагадувати один
одному про виконання цих пра
вил і не дозволяти окремим по
рушникам ігнорувати їх.
Студенти повинні не тільки
самі виконувати правила руху,
а й зупиняти тих пішоходів, які
п орушують ці правила.
Тільки спільними зусиллями
н аселення, членів дружин по
охороні громадського порядку і
працівників м іліц ії ми зможемо
навести порядок на вулицях
міста і забезпечити безпеку
руху транспорту і пішоходів.
Д Е Р Ж А В Т О ІН С П ЕКЦ ІЯ
м. КИ Є В А.
Студенти майже позбавлені
можливості користуватися кабі
нетом іноземної мови, який
останнім часом працює в одну
зміну, і студенти вечірнього
факультету не можуть туди по
трапити навіть під час акаде
мічних занять з іноземної мови.
Чекають студенти кваліфіко
ваної поради від наших досвід
чених педагогів про те, як слід
працювати над першоджерела
ми, як конспектувати лекції, як
д и с п у т
весь час напружує ува
гу. А л е , на його думку,
рювалось
оповідання криває прекрасні д у образ О лесі слід було
Микити Шумила « Я шевні якості наш ої мо б глибше розкрити, хо
твій брат». На це об лоді, вчить «б у т и л ю тілося б, щ об ця пре
говорення було запро диною на повну силу красна душею героїня
шено автора твору. У душ і».
твору залиш илася ж и
вступному слові доцент
В обговоренні твору вою. На дум ку сту
кафедри
української взяли участь ряд сту
літератури Ю. С. Ко дентів українського і дентки V кур су 3, Р а
дько, оповідання нага
билецький к о р о т к о російського
відділів.
дує
твір М. Ш олохова
ознайомив студентів з Всі, хто виступав, від
творчістю письменника. значали, що оповідан «Д о л я лю дин и», чарує
своєю
красою
образ
На прохання присутніх
ня читається з захоп Олени Романець. Сту
автор твору розповів ленням,
його образи
дентка V курсу 3. Ого
читачам про свою робо наче вихоплені з жит
родник
вважає, щ о в
ту над оповіданням, тя, глибоко зворушу
оповіданні окремі ма
про реальні події, які ють. Особливо вража
ловідомі слова треба
лягли в основу напи ю ть страждання, які
замінити більш загаль
сання твору, та прото випали на долю радян
Образ
типи його героїв.
ських лю дей в роки новживаними.
Олесі,
на
дум
ку
сту
Н
аш
ар
адянська л і війни.
дентки II курсу А . Цетература, - говорить
Так, студент V кур
л ік а ,— ідеал душ евної
письменник, — н о с ій
високої комуністичної су Й . Сірка говорить, краси.
що
оповідання йому
моралі, ч есності, лю дуж
Оповідання виклика
е сподобалось, роз ло захоплення
серед
дяності.
Радянський
виток подій у ньому студентів.
М ’яка, л і
рична, співуча мова,
любовно змальовані об
рази, благородні вчин
ки позитивних геро
їв — все це полонить
душу читача. На про
тивагу буржуазній мо
ралі з ї ї законом «л ю
дина
людині
вовк»,
цей твір стверджує на
шу радянську мораль,
де людина людині брат
і ДРУГ.
На закінчення дис
путу виступив автор.
Він подякував студен
там за їх зауваження
і поради, відповів на
ряд запитань, поділив
ся творчими планами
на майбутнє.
М. П А З Я К ,
аспірант кафедри
української
літератури.
І взимку чудово у Ботанічному саду.
Фото М, Ш ур яка.
Перебудова шкільної освіти у
відповідності з рішеннями X X I
з ’їзду КПРС і Законом, прий
нятим Верховною Радою С РС Р
і Верховною
Радою У Р С Р ,
ставлять перед педагогічними
учбовими закладами завдання
дальшого поліпшення підготов
ки вчителів, здатних забезпе
чувати виховання підростаючо
го покоління в дусі комуністич
ної моралі. У підготовці вчи
теля найважливішим є його
психологічна готовність до пе
дагогічної праці. Вона вияв
ляється в прагненні до навчан
ня і виховання дітей, в любові
до цієї справи. Така готовність
до педагогічної діяльності в
своїй основі має педагогічне по
кликання, але вирішальну роль
у її формуванні відіграє педа
гогічна підготовка вчителя.
Щоб правильно організувати
підготовку вчителя, необхідно
мати на увазі ті морально-пси
хологічні
якості
особистості,
які забезпечують успіх його
праці. Серед цих якостей на
самперед потрібно зважати на
педагогічні здібності. Як і всі
інші спеціальні здібності, вони
своєю
основою мають
такі
якості особистості, як здат
ність до напруженої праці, ши
рота пізнавальних інтересів і
прагнення до знань, уміння по
єднувати теорію з практикою,
високий рівень розвитку мо
ральних почуттів, комуністична
спрямованість тощо.
Однак лише цих якостей не
достатньо, щоб забезпечити ус
піх у педагогічній діяльності.
У здібностях радянських учите
лів і вихователів профілюючи
ми є педагогічне виявлення
знань, моральних і емоційновольових якостей, психологічна
спостережливість учителя та
розуміння ним психічних якос
тей і станів дитини в динаміці
їх розвитку і вияву, нахил до
психологічного аналізу навчаль
них і виховних ситуацій, інте
рес і схильність до навчання і
виховання дітей та інше.
Формування
педагогічних
здібностей потребує від студен
та не лише глибоких звань сво
го предмета і педагогічної на
уки, а й тривалої роботи з
дітьми, постійного вдумливого
аналізу своїх педагогічних дій.
Педагогічні здібності висту
Учитель — професія творча
пають у тісному зв'язку і взає
модії з фаховими, педагогічни
ми і методичними знаннями.
Майстерність учителя і вихова
теля полягає в його здатності
в навчально-виховній роботі з
дітьми педагогічно оперувати
своїми знаннями і вміннями.
У зв’язку з цим часто пору
шується питання про те, що о
провідним у підготовці вчителя:
вивчення спеціальних дисцип
лін (мови, історії, математи
ки, літератури та інших пред
метів), чи педагогічних (психо
логії, педагогіки, шкільної гігіє
ни, методики). А ле така поста
новка питання є формальною.
Педагог, незалежно від своєї
спеціальності, повинен мати ши
року ерудицію в усіх галузях
науки, техніки і мистецтва і
особливо глибоко знати свій
предмет і любити його, бо тіль
ки за такої умови він зможе на
вчати дітей і виховувати їх сво
їми знаннями. Кого ж готує пе
дагогічний інститут на своїх
мовно-літературному,
фізикоматематичному,
біологічному,
історичному та інших факуль
тетах? Мовника? Літератора?
Фізика? Ні, він готує педаго
га — викладача мови, літерату
ри, фізики і т ін. А літератор
і
педагог-викладач
літерату
ри — це не одне і те ж. Про
сто літератор не завжди може
бути вчителем літератури. К. Д.
Ушинський дуже переконливо
сказав, що «не всякий, хто знає
предмет (хіба трудно його зна
ти!), здатний бути вчителем.
Великої енергії і великих нави
чок потребує сумлінне виконан
ня цієї роботи». Щоб стати вчи
телем, вказує він, необхідно
зійти до потреб учня, загляну
ти в його душу.
Спеціалістові в тій чи іншій
галузі науки, який не збираєть
ся навчати дітей, без педагогіч
них знань обійтися можна.
Знання ж свого предмета в
учителя повинні бути педагогіч
но спрямовані. Їх треба пода
вати в дохідливій для дитини
формі, так, щоб цими знання
ми забезпечити всебічний розу
мовий розвиток дитини і досяг
ти певних результатів у мо
ральному
вихованні.
Отже,
формування педагога-майстра—
справа набагато складніша, ніж
оволодіння певним предметом.
Педагогічне оволодіння знан
нями, здатність робити їх до
хідливими для дитини, швид
кість орієнтації в педагогічній
ситуації, знаходження засобів
впливу на дитину, педагогічний
такт учителя тощо, потребують
від учителя і вихователя мисте
цького володіння навчально-ви
ховними засобами і самим со
бою. Видатні педагоги-майст
ри — К. Д. Ушинський, Н. К.
Крупська, А . С. Макаренко та
інші вказували, що педагог по
винен бути артистом. «Педагог
не може не грати »,— говорить
Макаренко. Він говорить про
себе, що став майстрам тільки
тоді, коли навчився говорити
«Іди сюди» з 15— 20 відтінка
ми, коли навчився давати 20
нюансів у постановці обличчя,
фігури,
голосу. Оволодіти
мистецькою стороною педаго
гічної діяльності нелегко. Для
цього потрібні не лише ар
тистичні здібності, а й тривала
практика в ш колі і в позашкіль
них дитячих установах. У зв’яз
ку з цим безвідривна і відривна
практика студентів у школі на
буває дуже великого значення.
Студентові треба довго і напо
легливо вчитися «гр а ти » педа
гогічні ролі, щоб стати справж
нім педагогом.
Майстерність учителя, особ
ливо його педагогічний такт, не
сумісні з трафаретністю педа
гогічних
дій.
Індивідуальний
підхід до дитини у навчанні і
вихованні є однією з основ май
стерності вчителя. Важко собі
уявити кількість можливих ва
ріантів індивідуального підхо
ду. Методика предмета чи ви
ховної роботи може дати лише
найбільш типове, загальне, а
на основі цього типового учи
тель повинен в кожному окре
мому випадку навчання і вихо
вання дітей виявити свій окре
мий, індивідуальний підхід до
дитини. Такий підхід до дити
ни чи дитячого колективу по
требує від педагога глибокого
знання
дітей і чуття дитини,
чуття класу, колективу, чуття
міри своїх
педагогічних дій
Секція настільного тенісу є
наймолодшою в нашому інсти
Саме
тому
формування
пе
туті. Початок ї ї роботи відно
дагога-майстра є справою не
ситься до 1957 року, коли в
лише викладачів педагогічних
змаганнях на першість вузів
дисциплін, а й викладачів-пред
міста інститутська команда те
метників.
Викладаючи
старо
нісистів посіла скромне 11 міс
слов’янську мову, теоретичну
це. Заняття секції були введе
фізику чи аналітичну геомет
ні в розклад, а перший, хоч і
рію, викладач педінституту по
невеликий, успіх підбадьорив
винен
озброїти
студента —
спортсменів.
майбутнього педагога не лиш е
Пройшло небагато часу, і вже
теоретичними знаннями, а й по
в цьому році інститутські тені
казати йому, як він, навчаючи
систи завоювали друге місце,
дітей, повинен буде використо
поступившись тільки перед три
вувати ці знання, щоб розви
разовим
чемпіоном Києва —
вати їх розум і здібності і од
командою
К Т І ХП.
ночасно виховувати їх.
Домоглися певних успіхів і
Питання розвитку у дітей
думки,
формування
матеріа окремі учасники секції. Норма
розряду
виконали
лістичного світогляду, любові тиви III
до праці; волі і хаарктеру — Д. Тертична, С. Бєлов, Г. Ко
все це повинно бути предметом валевський, І. Сірка, другороз
кожного уроку: і при поясненні рядниками стали П. Косорото
коефіцієнту корисної д ії теп ва, Д. Розенберг, а В. Синьов,
лових машин, і при розгляді б і зайнявши четверте місце на
нома Ньютона, і при відміню чемпіонаті У Р С Р , став першо
ванні прикметників, і при ви розрядником.
Популярність секції зростає,
вченні творчості Пушкіна. Ми
але
стіл для ігор, що є в залі,
усвідомлюємо всю складність
не
може
задовольнити спорт
такого педагогічного аспекту
сменів.
Кафедрі
фізвиховання і
кожного уроку з кожного учбо
спорту
потрібно
потурбуватися
вого предмета, а л е якщ о ми не
про
ракетки
і
сітки.
Треба зва
навчимо наших студентів саме
жити
й
на
те,
що
федерація
так підходити до викладання
спорту
С
Р
С
Р
на
своїй
конфе
свого предмета і вони в фізиці
ренції
винесла
рішення
про
за
бачитимуть лише фізику, а в л і
тературі лише літературу і вва провадження настільного тенісу
жатимуть, що аналіз літер атур і популяризацію його серед шко
ного твору або мистецьке вмін лярів.
Настільний теніс може іпо
ня читати картину є основним
винен
стати в інституті одним
у підготовці вчителя-ф ілолога,
із
провідних
видів спорту, щоб
то ми не можемо бути впевнені
у
1960
році
наші спортсмени
в тому, щ о підготували їх як
стали
першими
ракетками мі
педагогів навіть тоді, коли вони
ста
серед
студентів.
А можли
й добре складуть екзамени з
вості
для
цього
в
дружньому
психології чи педагогіки і на
«в ід м ін н о»
дадуть практичні колективі секції тенісистів, без
сумнівно, є, треба тільки біль
уроки з свого предмета.
Отже, у підготовці наших ше допомагати йому.
Ю. Ю ЦЕВИЧ.
студентів, що обрали собі про
М Е Т А М О Р Ф О З А
У
природі спостерігаються
різні перетворення, раптові, до
корінні зміни, які дістали назву
метаморфоз. До цього ми дав
но звикли і сприймаємо ці яви
ща більш-менш спокійно.
І зовсім інша справа, коли
це стосується людей, зокрема
студентів
нашого
інституту.
Приміром, навчаються студент
ки протягом п ’ яти років, носять
батьком і матір’ю визначені
прізвища— і раптом... з’ являєть
ся зовсім інше, незнайоме, чу
же нам, але найдорожче для
тієї, що придбала його. Це, так
би мовити, в порядку речей,
новина, з якою потім всі осво
юються і не турбують себе
зайвими розмовами. Скажемо
більше: приємна новина!
Буває і інше: студент кілька
літ підряд мав довгі-предовгі
хвости, не отримував стипен
дії, про нього згадували всі
громадські організації як про
ледаря і нездару... І ось він
«виправився» — у його матри
кулі засіріли «трійки». Радо
щів повна жменя.
Трохи інше трапляється з
І. Толстихіним. Хто не знає
його,
незамінимого
конфе
рансьє, веселого, кмітливого,
красномовного, коли він із сце
ни, поривно відкидаючи пасма
білявого чуба назад, легко і не
вимушено називає черговий но
мер того чи іншого самодіяль
ного виступу наших студент
ських колективів. І зовсім інше
бачимо на лекції чи семінарі:
там Ігор, здебільшого, коли
приходиться відповідати, мов
чить, червоніє, стає якимсь не
помітним, аж сумно дивитися
на нього. Неприємна метамор
фоза чи прикре непорозуміння?
А ле бувають і трагікомічні,
докорінні, висловлюючись мо
вою науки, перетворення. Два
роки ми звикли бачити студент
ку
педагогічного факультету
Л. Розовіну чорнявою, голубо
окою, чарівно-привабливою. А
на третій — очам не віриться:
замість чорнявої скромної го
лівки... з ’явилась погано скла
дена скирта житньої соломи.
Де й поділися рожеві уста —
замість них вималювалася ве
Настільнийтеніс
лика червоно-фіолетова пляма,
що спотворює
все обличчя.
А якщо додати ще загальний
туалет: в обтяжку чорна сукня
(замість дівочої рожевого або
блакитного — під колір очей),
бурячково - фіолетовий
колір
нігтів на
руках — то диву
даєшся: звідки така метамор
фоза? А б о ще — дівчата при
ходять в інститут з скромно за
плетеними косичками, та яко
гось дня ми бачимо зачіску під
бокс. Не зразу й впізнаєш та
ких, особливо коли дивитись в
потилицю: чи хлопець чи, може,
дівчина.
Врешті напрошується думка:
хто ж винуватий в цьому —
сама студентка (а в нас не одна
вона така) чи весь колектив
інституту, що або не звертає на
це уваги і терпить в своєму се
редовищі таких людей, не при
ймаючи жодних заходів вихов
ного порядку до них. Чому та
ка байдужість?
фесію
педагога,
нерозривно
поєднується оволодіння ними
знань з фахових дисциплін і
формування їх як майбутніх пе
дагогів-майстрів своєї справи.
Д. НІКОЛЕНКО,
кандидат педагогічних
наук.
цькому педагогічному видавни
цтві. З великим захопленням
слухала молодь про успіхи че
хословацького народу у будів
ництві соціалізму. Зріст про
мислового виробництва, коопе
рування
сільського
господар
ства, досягнення в усіх галу
зях культури є незаперечним
доказом того, що Чехословач
чина успішно будує нове життя.
Нещодавно в студентському З кожним днем росте й зміц
гуртожитку по Бехтеревському нюється дружба країн соціа
провулку відбулася лекція на лістичного табору, що свідчить
тему «Спогади про Чехословач про його непереможність і пе
чину», яку прочитав старший реваги соціалістичного ладу над
викладач
кафедри
філософії загниваючим світом капіталіз
О. Д. Кардаш.
Він
розповів му.
студентам педагогічного і мов
У гуртожитках нашого інсти
но-літературного
факультетів туту читають лекції, проводять
про своє дворічне перебування бесіди також інші викладачі —
в одному з міст братньої нам Д. Ф. Ніколенко, Г. І. Проко
країни — Братиславі, де йому пенко.
довелося працювати в Слова
О. ПЕТРЕНКО.
У гуртожитку
Не шануємо ми молодість і
красу наших дівчат!
На катку, залитому студентами
Іван Ш Е Р Ш Е Н Ь .
гуртож итку № 1.
Ф о т о Л . С ібало.
Редактор О. КАРДАШ.
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова