Джерело
Текст
ВИЩЕ РІВЕНЬ ПІДГОТОВКИ
ДО ДЕКАДИ
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
З
Рік видання 4-й
№ 25 (94)
А
п
е
д
а
г
о
г
і ч
н
і
У навчальних закладах, твор
Чоловіча капела фізико-ма
кадри
чих спілках, самодіяльних ко тематичного факультету працює
лективах республіки розгорну переважно над вивченням моло
грудня
лась активна підготовка до Де діжних і комсомольських пі
1959 року
кади української літератури і сень.
П’ЯТНИЦЯ
мистецтва, яка відбудеться восе
Жіночий ансамбль мовно-літе
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ
Ц іна 15 коп.
ни 1960 року в столиці нашої ратурного факультету висту
І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ імені О. М. ГОРЬКОГО
Батьківщини Москві.
пить із творами композиторів
Головною метою Декади, її М. Глінки, М. Лисенка, Р. Шу
провідною темою стане відобра мана, К. Данькевича, Ф. Кози
ження сучасного життя і бороть цького, П. Майбороди, з укра
би трудящих України за здійс їнськими народними піснями.
25 листопада в актовому за боту художньої самодіяльності. П. Горбатюк, студентів II та
На педагогічному факульте лі інституту відбувся огляд
нення величних накреслень XXI
Це справді самодіяльний, в пов III курсів дошкільного відділу
з’їзду КПРС. Декада продемон ті під керівництвом студентів художньої самодіяльності сту ному розумінні цього слова, ко показали високу майстерність,
струє дальший розквіт і збага В. Бондаря і Л. Радянської ор дентів педагогічного факуль лектив.
незважаючи на те, що організо
чення української радянської ганізовано хор. Крім того, сту тету.
Тепло зустріли глядачі висту вані вони самими студентами.
культури, високу майстерність денти готують танці: «Україн
Дзвінко лунає «Студентський пи студентів І курсу П. Тимен
З успіхом виступали вокаль
виконання, втілення і новатор ський танок», «Плесканець», марш» Новикова. Натхненням, ко, Л. Зінченко, Н. Мусієздо ні ансамблі І— II курсів, студен
ського використання кращих молдавський і гуцульський тан бадьорістю віє від юних облич. вої. Плавно ллється мелодія тів II курсу відділу спецпедаго
зразків народної і класичної ки, «Козачок» і ін. Почав свою Це виступає самодіяльний хор «Вечірньої пісні» Стеценка і гіки.
художньої спадщини, невичерп роботу і ляльковий театр фа факультету під керівництвом «Серенади» Шуберта у вико
Чималі наші успіхи, але по
ної скарбниці російської літера культету, ансамбль баяністів, студента IV курсу В. Бондаря. нанні Л. Читає нко. Їх змінює переду ще багато роботи. А то
тури і мистецтва, а також твор струнний квартет,
ансамбль Акомпанує студентка Л. Радян бурхливий ритм гуцульського му більше енергії, творчої іні
чості інших братніх народів скрипалів.
ська. Дівчата і юнаки, які не танка у виконанні студентів ціативи, молодечого запалу!
СРСР, країн народної демокра
Танцювальний колектив ін щодавно прийшли з заводів і I курсу відділу спецпедагогіки.
М. МАНЗЮК,
тії та прогресивних митців усьо ституту готує українську сюїту, фабрик, колгоспів і шкіл, сьо Танцювальні колективи І кур
студентка IV курсу
го світу.
в якій беруть участь 20 студен годні активно включилися в ро су спецвідділу під керівництвом
відділу спецпедагогіки.
У листопаді цього року і в тів.
травні 1960 року послідовно
Студія художнього читання з
проходитимуть районні, міські, першого ж дня свого заснуван
обласні та республіканські огля ня розгорнула активну діяль
ди самодіяльних колективів і ність. Зараз до її складу вхо
окремих виконавців у різних дять студенти всіх факультетів.
жанрах.
Учасники студії готують до
Інститут повинен взяти ак огляду різноманітні твори укра
тивну участь у підготовці до їнських і російських поетів і
цієї важливої події. З цією ме прозаїків: оповідання М. Шті
тою створено декілька нових тельмана «Скрипка велетня» —
«Пісню радості»
колективів:
загальноінститут О. Бланк,
ський хор (керівник О. Петров М. Рильського — О. Крицька.
ський), український вокально- «Акації» І. Цюпи — В. Мама
інструментальний ансамбль (ке лига, «Олеся» О. Довженка —
рівники Б. Лапченко та Л. Єв В. Опольська, «Вогнецвіт» Іва
тушенко), чоловіча хорова капе новича— В. Репецький, уривок з
ла фізико-математичного фа «Тихого Дону» М. Шолохова —
культету (керівник В. Гали Л. Гацкова.
Як бачимо, плани великі.
цький), студія художнього чи
тання (керівник Л. Житни Більшість з названих творів,
цький), танцювальний колектив над якими працюють колективи
(керівник О. Кононенко), жіно і окремі учасники художньої са
чий ансамбль мовно-літератур модіяльності, вже підготовлені
ного
факультету
(керівник або готуються. Деякі виконавці
О. Щербакова). Всі ці колекти вже виносять їх на суд громад
ви проводять велику і напруже ськості — виступають на ін
ститутських вечорах, у своїх
ну роботу.
Фото М. Шуряка.
Учасники загальноінститутського хору на репетиції.
В репертуарі загальноінсти підшефних. До цієї справи все
тутського хору знаходимо пісні з більшою енергією беруться всі чанку» та інші старовинні і су
композиторів К. Данькевича, громадські організації нашого часні пісні України, братніх
А . Філіпенка, Б. Вахняніна, а інституту, без чого взагалі не радянських народів.
На почутку на багато. Дехто скеп ти Л. Поха, Л. Бон
також і такі складні твори, як можлива будь-яка робота.
вчального
року був тично ставився до даренко, Л. Селез
Виконавці і керівники ан
«Поема про Україну» Олек
Але не всі розуміють важли
оголошений набір у цієї справи, адже ньова, В. Іванишин,
сандрова та марш для хору з вість цієї справи, зокрема пога самблю працюють гаряче, з ен танцювальний гур більшість з нас не Б. Штонда, О. При
опери «Тангейзер» Р. Вагнера; но налагоджено відвідування тузіазмом; розрахунок такий, ток. Бажаючих бра мала відпо в і д н о ї липко, Л. Гаврилен
участь у ньому підготовки, особли ко, В. Репецький
деякі з них уже тепер непогано репетицій вокально-інструмен щоб з творами, які розучують ти
записалося
багато, во це стосується та ін.
виконуються учасниками хору.
тального ансамблю та додатко ся, можна було виступити пе але минув деякий
Скоро гурток ви
хлопців. Але й вони
Вокально - інструментальний вих занять загальноінститут ред студентами і викладачами час і — гурток на мають уже чималі ступатиме на місько
в дні Жовтневих свят. Святко раховує лише 20 успіхи, про що свід му огляді колекти
ансамбль готує твори не тільки ського хору.
чить виконання ук вів художньої само
Часу залишилось небагато. вий концерт обіцяє бути дуже осіб. Причиною та раїнського танка на діяльності, до чого
загальновідомих, визнаних, але
кого відсіву є те, що
широким. В ньому, крім згаду нам ніде працювати. вечорі, присвячено ми наполегливо го
й власних, інститутських авто А тому — за працю!
рів, таких, як В. Лапченка
ваного вокально-інструменталь Вестибюль запасно му 42 річниці Жовт туємось. А пройде
го виходу з інститу ня. З великим за менше року — і роз
(«Пісня понад Россю»), а також
Л. ІВАНОВА,
ного ансамблю, візьме участь ту,
хопленням готують почнеться
Декада
де відбуваються
виконує українські і російські
член комітету ЛКСМУ
ряд інших художніх колекти заняття гуртка, не студенти
масовий української літера
народні пісні.
інституту.
вів — загальноінститутський хор може задовольнити російський жартів тури і мистецтва в
під керівництвом заслуженого студентів; тут тісно, ливий та іспанський Москві. В е л и к и м
заважають сторонні, танок (останній ви щастям для гуртків
діяча мистецтва У РС Р О. Пет а іноді він захара конують Г. Чендєва ців було б виступа
ровського і хори факультетів, щений меблями. Це і Т. Драгуль). З ти на ній.
серйозністю
ансамбль скрипалів, майстри дуже утруднює ро усією
Г. ЧЕНДЄВА,
віднеслися до робо
Наступна Декада української дні цікавий колектив — вокаль свого, студентського лялькового боту.
І все ж зроблено ти в гуртку студен
староста гуртка.
літератури і мистецтва в Москві но-інструментальний ансамбль,
театру, танцюристи, читці, акро
буде широким, всебічним огля яким керують Володимир Лап
бати, співаки і музиканти-со
дом не тільки досягнень наших чн ко і Любов Євтушенко.
лісти.
передових професіональних май
...Сорок юнаків і дівчат у
Готування до декади взяли
стрів культури, а й відобразить яскравому вишиваному вбранні,
під
свій постійний нагляд вчена
небувало активне творення ду вдивляючись в аркуш і на пюпіт
ховних скарбів самим народом. рах, неквапно, нота за нотою, рада, адміністрація, партійна,
Ми нагодились в Київський розучують відому пісню Домін профспілкова і комсомольська
педагогічний
інститут
імені чина «Батьківщ ини зоря нас організації інституту.
Горького в гарячий мистецький веде», якою попишається програ
(Газета «Радянська Украї
день,— коли там після акаде ма ансамблю. За тим звучить
на»,
5 листопада 1959 р.).
мічних годин йшли репетиції така мелодійна і тепла україн
художніх студентських колекти ська народна пісня «Коло мли
вів, що борються за почесне на, коло броду», в обробці Ми
право показати свій творчий до коли Лисенка, під вправний
Заняття по класу баяна на 1
акомпанемент оркестру вока
робок в столиці Батьківщини.
курсі
російського відділу.
наспівують
російську
На сцені актового залу інсти лісти
туту зібрався оформлений в ці «Грушицю», «Польку - полтав
Фото М. Ш уряка.
11
П
оча л и
д об
р е ...
Незабаром міський огляд
Перед великими концертами
Для поліпшення самообслу В, Дорохов, М. Плющ, секретар
говування студентів господарча Сталінського райкому партії
частина повинна подбати про Г. Хоменко. Збори прийняли
забезпечення
студентів необхід розгорнуту резолюцію.
призначення
не
за
спеціаль
никами,
вихованцями
дитбудин
З високою політичною актив
ним
інвентарем
господарського
ністю.
Так,
деякі
молоді
вчи
До нового складу партійного
ку,—
багато
проводилося
різних
ністю відбулися звітно-виборні
збори партійної організації на заходів на факультетах, пов’я телі мови та літератури нині призначення. Незабаром потріб бюро увійшли такі товариші
заних з викладанням фахових працюють у 1—2 класах, хоч но перевести на самообслугову О. М. Білий, П. К. Волинський,
шого інституту.
в інституті їх готували для се вання і учбовий корпус інсти Г. З . Іваш ина, Л. М. Карлов,
Доповідач О. Павелко та ко дисциплін.
Г. Г. Кордун, О. П. Павелко (се
Дещо поліпшилась ідейно-ви редньої школи. Партбюро по туту.
муністи, які виступали, підкрес
Тов. Г. Івашина у своєму ви кретар),
М. М. Підтиченко,
лювали, що партійна організа ховна робота серед студентів трібно більше уваги приділяти
справі розподілу та влаштуван ступі говорив про поліпшення Ф. М. Поліщук, Л. П. Тенде
ція, керуючись рішеннями XXI у гуртожитках.
В інституті та гуртожитках ня випускників інституту за підготовки учителів для шк іл- рес, М. С. Терещенко, К. К. Ян
з ’їзду КПРС і Законом про зміц
ківський.
нення зв'язку школи з життям було прочитано 95 лекцій на фахом.
інтернатів.
та дальший розвиток системи найбільш актуальні теми, про
Комуністи тт. Г. Сюсюра,
В. РОКИТКО,
У зв’язку з створенням в
народної освіти, провела значну ведено 10 теоретичних конфе Д. Вознюк звернули увагу на інституті нового інженерно-пе
ст. викладач кафедри
роботу в справі перебудови та ренцій, 19 інструктивних бесід необхі дність поліпшення заочно дагогічного факультету, — від
політекономії.
поліпшення виховної, навчаль з агітаторами, організовано 38 го навчання в інституті. Як значив тов. Г. Кордун, — особ
ної і наукової роботи в інсти екскурсій до музею В. І. Леніна свідчать поточні та державні ливої ваги набирає питання
та інших музеїв, 18 виїздів на екзамени, студенти-заочники по про будівництво нових майсте
туті.
Партбюро приділяло велику виробництво з лекціями та кон гано вивчають першоджерела, рень та поліпшення матеріаль
увагу політико-виховній робот! цертами і т. д.
спеціальну літературу. Голов но-навчальної бази в лаборато
Значна агітаційно-пропаган ною причиною такого стану є те, ріях.
серед комуністів, професорськовикладовського і студентського дистська робота була проведена що самостійній роботі заочників
Тов. О. Семко присвятив свій
Наближається
найвідпові
складу, а також працівників на виборчих дільницях серед на у міжсесійний період не на
дальніша пора — період зимо
виступ
зміцненню
зв’язків
у
ро
адмінтехперсоналу. Для вивчен селення в зв’язку з підготовкою дається належної уваги. Нерід
екзаменаційної сесії. І чим
боті партійної та комсомоль вої
скоріше ми розпочнемо підго
ня марксистсько-ленінської тео та проведенням виборів до міс ко бувають випадки, коли на
ської організації. Він сказав товку до неї, тим кращими бу
рії були створені теоретичні се цевих Рад та до Верховної Ра консультпункт з ’являється мало
про те, що в інституті створена дуть результати.
мінари з філософії, політичної ди УРСР. Зросла і дещо поліп студентів, а відомо, що на ви
Найактуальніші питання ми
і успішно працює добровільна
економії та історії КПРС. По шилась інститутська художня їзди витрачається багато дер
народна дружина, до складу вирішуємо всією групою. 3-го
руч з комуністами, в роботі се самодіяльність, культурно-масо жавних коштів і викладачі да
грудня в нас відбулась вироб
якої входить 236 студентів. нича нарада, на якій в присут
мінарів і гуртків брали участь ва та шефська робота.
ремно гублять дорогий час.
Та, на жаль, в роботі дружини ності викладачів і за їх допомо
Багато уваги було приділено
позапартійні. Основну увагу в
Великим недоліком у вихов
не беруть активної участі ви гою ми виявили недоліки в під
системі партійної освіти було поліпшенню навчальної та на ній роботі,— вказував А. Тен
готовці до екзаменів.
кладачі інституту.
приділено вивченню матеріалів укової роботи в інституті. На дерес,— є те, що не всі сту
Короткий звіт про стан під
Гострій критиці була піддана готовки до сесії в групі і про
історичного XXI з’зду КПРС та кафедрах розроблені проекти денти, а також викладачі інсти
матеріалів про поїздку М. С. нових навчальних планів та про туту беруть активну участь у робота господарчої частини, зо відвідування лекцій зробила
профорг групи Г. Рогозік. В
Хрущова до Сполучених Шта грам, переглянуто тематику громадській роботі, а дехто не крема комуніста тов. Тюрикова, своєму виступі вола відзначила,
тів Америки.
курсових та лабораторних робіт має взагалі ніяких громадських який не забезпечив своєчасного що хоч нашу групу вважають
Центром політико - виховної з метою наближення їх до доручень або ж несумлінно їх проведення ремонту учбового однією з кращих, дружною,
корпусу, що заважає нормаль дисциплінованою, та все ж ми
роботи серед студентів є акаде школи, до життя, обговорено та виконує.
ній
роботі колективу інституту. іноді проходимо повз такі фак
мічна група. Агітатори, що до внесено ряд конкретних заува
Важливою формою політикоНекритично
виступив т. К. Тю ти, як запізнення н а лекції або
бираються головним чином з чи жень у проект положення про виховної роботи є систематичне
недостатня підготовка до семі
загальноосвітню проведення партійних, комсо риков, який намагався виправ нарських занять, що взагалі не
сла викладачів, систематично восьмирічну
проводили політзаняття, бесіди, трудову політехнічну школу.
мольських та профспілкових дати недоліки в проведенні ре личить дружному колективові.
Про свою підготовку до екза
збори, на яких обговорювалися
Питання підвищення якості зборів. Проте в інституті були монту різними причинами.
Велике значення в підготовці м енів розповіла А. Сакір. З її
питання зовнішнього та вну лекцій, семінарських занять зав випадки недостатньої підготов
виступу кожному з нас стало
трішнього становища нашої кра жди стояли в центрі уваги ка ки зборів. Так, відкриті партійні кваліфікованих кадрів вчителів ясно, як важливо зуміти розпо
їни, а також питання відвіду федр інституту. У зв’язку з цим збори на мовно-літературному має педагогічна практика. Але ділити правильно свій час.
вання, успішності та поведінки успішність студентів підвищи факультеті не були ретельно в проведенні як безвідривної,
На зборах виступали викла
так і відривної практики, го дачі Е. Кастеллі, Р. Сидоренко
лася порівняно з попередніми підготовлені.
окремих студентів.
ворить тов. В. Мітюрьов, є та ін . Вони звернули нашу ува
Для якнайповнішого задово сесіями. Збільшилася кількість
Партійному бюро інституту,
гу на те, що в період підготов
лення ідейних запитів студентів відмінників. Загальна успіш факультетів треба більше залу значні недоліки. Бувають ви ки до екзаменаційної сесії ми
і розвитку їх політичної актив ність по інституту становить чати до агітаційної роботи сту падки, коли студенти не з ’явля повинні уважніш е ставитись до
ності добирались найбільш до 98,8 процента проти 95 процен дентів. Для цього необхідно в ються в школу. Часто студенти своїх товаришів, допомагати їм
цільні форми і види політвихов тів у минулому році. Проте найближчий час створити при в одній школі проходять прак розібратись у важких для них
питаннях, раціонально викори
ної роботи. Крім загальноінсти в роботі партійного бюро наяв комітеті комсомолу лекторську тику великими групами (по 12— стовувати час.
15 осіб замість 4 — 5), не зав
тутських заходів — лекцій на ні і деякі недоліки. Як підкрес студентську групу.
Ми вдячні нашим викладачам
Комуністи
Д. Ніколенко, жди залучаються до керівництва за поради. Обіцяємо докласти
різноманітні теми, теоретичних лили в своїх виступах кому
конференцій, вечорів-зустрічей ністи тт. Ю. Кобилецький, І. Крук порушили питання про ними досвідчені вчителі. Тов. всіх зусиль до того, щоб з им ову
здати на «добре» і «від
з воїнами Радянської Армії, Ф. Бугайко, партійне бюро та поліпшення побутових умов сту Мітюрьов звертає увагу на не сесію
мінно».
обхідність посилення шефської
гостями з країн народної демо дирекція недостатньо займались дентів.
Л. ЯКУБОВА,
роботи.
питанням
розподілу
випускників
У
гуртожитках
невистачає
кратії, з молодими робітниками,
студентка
І групи II курсу
які борються за звання бригад інституту. В цьому році багато пральних машин, пилесосів,
На зборах виступили також
педагогічного факультету
комуністичної праці, письмен наших випускників одержали утюгів, щіток та ін .
тт. Д. Шелухін, Г. Прокопенко,
(відділ спецпедагогіки).
У СВІТЛІ НОВИХ ЗАВДАНЬ
Напередодні
екзаменів
КІНЦІ МИНУЛОГО
місяця в столиці Литов
ської РСР Вільнюсі за іні
ціативою ЦК ЛКСМ і Литов стріч з комсомольсько-проф верситету вже багато дечого
бачили, але такого студент
ської Республіканської ради спілковим активом інституту,
профспілок відбулося сту на якій ми обмінялися досві ського вечора тут ще не бу
дентське свято з нагоди Між дом роботи громадських ор ло». В актовому залі зібра
лись представники п’ятнадця
народного дня студентів. Сю ганізацій.
Відвідали ми і репетиції ти національностей — кращі
ди були запрошені студенти
з усіх республік нашої кра академічного хору, жіночого студенти вузів усіх респуб
духового оркестру, танцю лік, щоб відзначити Міжна
їни.
вального гуртка, заняття фа родний день студентів.
У Вільнюсі всі студенти
Під звуки оркестру сту
відвідали вузи Литви відпо культативу з домоводства,
познайомилися з роботою ін денти університету в націо
відно до своєї спеціальності.
нальних костюмах урочисто
Я разом з студентом Жито ститутської радіостанції.
винесли на сцену прапори
Потім всі поїхали в м. Кау
мирського педагогічного ін
п'ятнадцяти республік. У цей
нас,
де
відвідали
майстерні
ституту І. Захаровим перебу
час в другому кінці залу з ’я
та
лабораторії
політехнічно
вали чотири дні в Шауляй
вились перші делегації гос
го
інституту,
побували
на
бу
ському педагогічному інсти
дівництві Каунаської ГЕС— тей. Їх зустрічали дівчата
туті.
найбільшої електростанції в
в національних костюмах і
До нашого приїзду в клубі
кожному
дарували національ
Литві.
Їздили
також
на
IX
«Дай руку, товариш дале
ний пояс. Представники деле
кий» була організована ви форт — «фабрику смерті»,
де фашисти розстріляли і гацій піднялися в президію.
ставка творів українських
спалили вісімдесят дві тисячі
письменників, поетів, почина
Вечір відкрив секретар
патріотів різних країн світу.
ючи від Т. Г. Шевченка і
Вільнюського міськкому ком
кінчаючи сучасними україн
У всіх учасників республі сомолу т. Чеснавічюс, надав
ськими радянськими
пи
ши слово секретареві ЦК
канського свята студентів
сьменниками. Ми детально
залишиться надовго в пам'я ЛКСМ Литви т. Ференсасу.
ознайомилися з роботою ком
ті вечір, який відбувся в ак Доповідач говорив про вели
сомольської і профспілкової
товому залі Вільнюського чезні успіхи нашої держави
організацій, зустрічалися з
університету.
«Комьяунімо в галузі науки і техніки, про
студентами першого курсу
тієса» («Комсомольська прав те, що Литва, в сузір’ї брат
відділу підготовки вчителів
да») Литви писала: «Хоч ніх республік, крокує до сяю
I—IV класів. Відбулася зу
стіни нашого древнього уні чих вершин комунізму, про
У
СТУДЕНТИ БРАТНІХ РЕСПУБЛІК У ЛИТВІ
прекрасну дружбу радян
ських студентів. Потім ви
ступали представники інших
республік. Після кожного ви
ступу зал скандував: «Хай
живе наша дружба!», «Вальо!», «Ура!», «Тервітус!»,
«Достлук», «Салам». Під
час перерви зал співав пісні,
по черзі — російські, укра
їнські, литовські...
Хвилююча зустріч!
А потім відбувся концерт.
Виступив секстет литов
ських народних інструментів,
лауреат V II
Всесвітнього
фестивалю молоді і студен
тів; великий концерт дав на
родний ансамбль пісні і тан
цю студентів університету.
Допізна продовжувались
танці дружби, ігри.
В. БОНДАР,
студент IV курсу
педагогі чного
ф акультету.
Фото автора.
ПАМ'ЯТІ ОСТАПА ВИШНІ
В Києві від
булася всесо
юзна нарада,
присвяче н а
мистецтву ра
дянського пла
ката. Худож
ники,
поети
завітали і до
нашого інсти
туту, в якому
теж була орга
нізована
ви
ставка плака
тів.
На фото: ви
ступає худож
ник Долгору
ков.
Екранне
унаочнення
Вже четвертий тиждень сту час. Великим успіхом у школя
денти IV курсів мовно-літера рів користуються ті бесіди, по
турного факультету проходять літінформації та інші виховні
педагогічну практику в V — VII заходи, що супроводжуються
класах середніх ш кіл та шкіл- демонструванням діафільмів або
інтернатів. П рактиканти усві кінофільмів.
домлюють свою відповідальність
На кафедрі навчального кіно
за підготовку т а проведення зібрано багато діафільмів, які
уроків, старанно готую ться до можуть служити прекрасною
них, уважно добираючи м ате ілюстрацією до бесід на теми
ріал, таблиці та інші посібники, про революційні традиції стар
щоб найдохідливіше передати шого покоління, про героїзм на
знання учням.
ших дітей в роки Вітчизняної
З перших уроків деякі сту війни і в мирний час, про
денти виявили непогані педаго скромність, справжнє товаришу
гічні здібності, ум іння працю ва вання тощо.
Кінофільми «По Сірії», «По
ти з класом. Так, наприклад,
студентка російського відділу Індонезії», «По Африці», «Ін
Л. Придатно (63-я середня ш ко дія», «Рим», «Париж», «Лон
ла) настільки вдало провела свій дон» з великим успіхом можуть
перший урок з російської мови, бути використані під час політ
що вчителька, я к а б у л а присут інформацій.
Вихователь зобов’язаний на
ня при цьому, висловила своє
щире захоплення.
вчати дітей розуміти прекрасне
Поряд з навчальною роботою в житті, побуті, у творах
студенти проводять виховну ро мистецтва.
Екранне унаочнення подасть
боту серед дітей в позаурочний
ПОРЯДКОМ
ОБГОВОРЕННЯ
Мистецтво в і ч не
Д ням и н а І курсі українсько нього, В. Ткачука та інших то
го в ід д іл у мовно-літературного варишів. У своїх виступах вони
ф ак у л ь те ту від б ули ся комсо висловили думку про те, як
треба розуміти культурну спад
мольські збори.
Основним п и тан н ям цих збо щину, розкривали причини того,
рів було обговорення листа чому багато хто з нас не розу
комсомолки Н іни В. з м іста м іє музики, живопису, а іноді
Ленінграда про р о л ь н а у к и і навіть і літературного твору,
мистецтва та співвіднош ення чому виникли такі досить хибні
між ними тепер і в ком уністич думки у деяких представників
ному майбутньому. Цей лист науки. Хіба можна відкинути
і статтю письменника І. Е рен ту культурну спадщину, яку за
бурга, вміщені в газеті «Ком лишили нам минулі покоління,
сомольская правда» за вер е хіба можна відвернутися від
ресень місяць, ми включили в неї? Адже література виховує
запланований нами цикл бесід все те найкращ е в людині, з
на загальну тему «В людини все чим вона прийде в комунізм.
Слухаючи м узику, ми відчуває
повинно бути прекрасним».
С права в тому, що на сторін мо щось прекрасне, чисте, хви
ках ц іє ї газети піднімається пи лююче. Вона примушує нас пла
тання про з в ’язок між розвит кати або сміятися, сумувати чи
ком технічного прогресу та радіти, збагачує нас духовно.
мистецтвом. На ж аль, є ще се Чудові полотна Рем брандта, Л е
ред нас такі люди, які вважа вітана, Васнєцова, Ш ишкіна,
ють, що в наш вік, вік атомної Рєпіна, Пимоненка, Васильків
енергії і космічних польотів на ського, Мелехова, Григор’єва,
інші планети, культурна спад Яблонської та інших відомих
щина людства (музика, літера художників... вчать нас люби
тура, живопис і ін.) втрачають ти свою землю, Батьківщ ину.
своє значення, відмирають і А сатиричні плакати Кукринік
стають все більш непотрібними. сів, які бичують негативні риси
Особливо наполягаю ть на цій явищ життя, окремих людей,
думці деякі вчені з гал узі ф і зачіпають багато міжнародних
питань? І це все відкинути те
зичних і м атематичних наук.
Ми, літератори, обговорю ва пер, коли весь народ тягнеться
ли це питання не я к майбутні до культури, коли навіть у н ай
філологи, а як прості люди м ай глухіших куточках нашої не
бутнього комуністичного
су осяжної країни увійшли в по
спільства.
бут книги, радіо, телевізор?..
З яким захопленням ми слу Ні, мистецтво вічне, доки існує
хали М. Черкаську (організатор людство. Така одностайна дум
диспуту), І. Ш істку, Р . Порож ка всіх товаришів.
неоціниму допомогу вихователе
ві в цій роботі. У діафільмах
про художників Рєпіна, Сурико
ва, Сєрова, Васнєцова, Брюл
лова, Шишкіна та інших розпо
відається про їх життєвий та
творчий шлях, дається аналіз
основних полотен та фрагментів
картин.
Екранне унаочнення активі
зує сприймання учнями сюжету
твору, викликає великий інте
рес до подій, що розгортаються
на екрані. Діти, захоплюючись
мужністю, чесністю, відвагою,
патріотизмом героїв екранізова
них творів, мимоволі самі наслі
дують їм у повсякденному
житті.
Товариші практиканти! Твор
чо використовуйте в своїй ро
боті з учнями екранне унаочнен
ня — цей дійовий засіб педаго
гічної роботи.
З . АБОЛІХІНА,
викладач кафедри
навчального кіно.
26 грудня актовий зал інсти
туту заповнили студенти, що з
нетерпінням чекали гостей з
журналу «Перець». Ось і при
були вони, щоб познайомити
нас з своєю творчістю та вша
нувати пам’ять безсмертного ча
рівника українського слова, ко
лишнього співробітника редак
ції — Остапа Вишні.
Разом з головним редакторам
С. Маківчуком до нас завітали
працівники і автори журналу:
С. Олійник, П. Шабатин, М. Бі
лецький, Є. Кравченко, Ю. Круг
ляк, І. Манжара, І. Немирович,
а також дружина покійного
Остапа Вишні — Варвара Гу
бенко.
Просто і задушевно, з вели
кою любов’ю і пошаною розпо
відав редактор про щирість,
людяність Остапа Вишні, його
чуйне ставлення до своїх това
ришів, відвідувачів, про внут
рішню дисциплінованість та
пунктуальність в роботі, наво
дячи уривки — висловлювання
з його розмов, бесід, випадків
життя.
Нема з нами видатного пи
сьменника, але не вмерла його
справа — традиції
творчості
улюбленого сатирика продовжу
ють розвиватися його численни
ми послідовниками. В цьому
його безсмертя.
З неприхованою увагою слу
хали студенти вірші Ю. Кругля
ка. Дотепність, найтісніший зв’я
зок з народною мудрістю, лако
нізм зачарувала присутніх. Це
особливо
стосується
віршів
«Який батько, такий син», «Хто
колесо вкрав?» та ін . Ще з
більшим
захопленням були
сприйняті його поезії на сту
дентську тематику — затаївши
подих, ловили кожне слово і до
сліз сміялися, слухаючи «Супер
ники», «Знайомство», «Брама»,
«Переплутав». З неменшою ува
гою була сприйнята байка
І. Манжари «Свиня».
Від старшого покоління пое
тів сатиричного жанру виступив
М. Б ілецький, схвилювавши мо
лодь своїми чудовими мініатю
рами, а також на знайому нам
тематику про студентське жит
тя (твором «Як Гриць розгу
лявся).
Найбільш завершений, зрілий
поет-сатирик С. Олійник з вели
ким пафосом, щиро і відверто
критикував тих представників
молоді, які, в погоні за модою,
часто паплюжать найдорожче—
гідність радянської людини, бу
дівника комунізму.
Є. Кравченко, колишній вчи
тель, в гумористичному плані
розповів про свій перший урок,
який довелося йому проводити
на початку 20-х років. Хоч і
давно це було і час тепер не
той, умови роботи радянського
вчителя змінились, але у нас,
майбутніх педагогів, виникало
запитання: а якими ж будуть
наші перші уроки?
З читанням жартівливого вір
ша «Симпатичне дівча» висту
пив І. Немирович, після чого
він виконав кілька народних пі
сень на бандурі: «Ти ж мене
підманула», «Про самогонщи
цю» та ін. Це дуже цікаво, адже
в одній особі ми побачили поета,
співака і музиканта.
І, нарешті, ми, затамувавши
подих, слухали записану на
магнітофоні гумореску Остапа
Вишні «Вальдшнеп».
Наша молодь любить гумор і
сатиру, сприймає її як гостру
зброю, що допомагає нам боро
тися з усім від’ємним як в окре
мих людей, так і в суспільстві.
Хотілось би частіше зустріча
тися з нашими дорогими пи
сьменниками, які працюють у
цьому важкому і надзвичайно
корисному жанрі, і побажати їм
нових успіхів у їх благородній
праці.
В. ГРИНЬКО,
член літературного гуртка.
На жаль, збори були тільки
в другій групі, ми не здогада
лися запросити на н их студен
тів з фізико-математичного фа
культету, яких теж зацікави
ли б ці питання, та й нам ко
рисно було б послухати їхню
думку. Але як активно пройшли
ці збори, як тільки розкрилися
душі тих товаришів, які висту
пали! Від усього серця мені хо
тілося б сказати: більше б та
ких диспутів, товариських су
перечок! Це принесло б нам ду
Невимушена, задушевна розмова! Над чим працюєте?
же велику користь.
Студентові фізико-математичного факультету В. Репець
Я звертаюся через газету до
к ому відповідає С. Олійник. Напроти — поет П. Шабатин.
всіх студентів нашого інститу
Фото В. Орловського.
ту: давайте обговоримо, товари
ші, ці питання, продовжимо дис
кусію, що розпочалася в «Ком
сомольской правде», адже вона
стосується кожного з нас.
Іноді доводиться чути реплі словом окрилювали народ на
Л. ПОБІДАШ,
ки: «А, що там на політбесі боротьбу», продовжує її Н. Кос
студент І курсу мовноді!?... Газети ми й самі читає тенко.
літературного факультету.
мо». А чи замислювались ви,
Ж. Волосенко розповів про
товариші, над тим, як зробити успіхи возз’єднаного україн
політбесіду цікавою і змістов ського народу в єдиній Україн
ною?
ській радянській державі.
На нашому курсі вони прохо
Живі картини щасливого жит
Студенти III курсу II групи
спецвідділу відвідали в неділю дять цікаво. В цьому допомогли тя українського народу постали
своїх підшефних — вихованців нам агітатори курсу Є. Кастел перед нами, коли Є. Миронова
Боярського дитячого будинку. лі та О. Щербакова. Ініціативу
виконала музичний твір В. Ля
Діти нас дуже радо зустріли. проявили і самі студенти.
тошинського
«Возз'єднання».
Ми познайомились з ними, а по
Кожна бесіда має свою тему. «Верховино, рідний краю, хто
тім повеселились всі разом.
Провели ряд цікавих ігор, тан Так, наприклад, цікаво й змі тепер твої пізнає села і мі
цювали. Саша Букін, Толя Пет стовно пройшла політбесіда на
ренко та інші виконали «Мат тему: «20-річчя возз'єднання ста?» — співали згодом всі при
роський танець», інші вихованці українських земель», у якій сутні.
співали, читали вірші. Ми пода
Товариші! Більше енергії,
рували своїм підшефним цікаві взяли участь всі студенти. Бе творчої винахідливості, ініціати
настільні ігри. 20 грудня наших сіда мала вигляд літературнови — тоді політбесіди завжди
маленьких друзів будуть при музичної композиції.
проходитимуть
жваво, будуть ці
ймати в жовтенята. Ми обов’яз
Спочатку студентка Л. Бо
к ово їх знову відвідаємо. І хо
кавими,
принесуть
велику ко
четься, щоб наступного разу до гуш розповіла про боротьбу ук ристь.
наших вихованців поїхали не 12 раїнського народу з своїми гно
бителями в минулому.
чоловік, а вся група.
А. ВИННИЧЕНКО,
А. БЄЛКІНА,
«Прогресивні
письменники
студентка II курсу
студ. III курсу, II групи.
Західної України полум’яним
російського відділу.
Все залежить від нас
У підшефних
ДРУЖ БА -
ви, писав, що «русинський (мо
ва йде про український— О. К.)
народ щодо мови відрізняється
як від росіян, так і від поля
ків». З цих позицій Палацький
З великим ентузіазмом сту
і Ржегорж подали велику під
(продовження)
Православ Коубек, який, про тримку українським представ денти мовно-літературного фа
живаючи
протягом
1830 — никам на слов’янському з ’їзді у культету готую ться до вечора
На початку XVIII ст. з ’явля
О. КАРДАШ
1836 рр. у Галичині, знайомив Празі (1848 р.), а також у дружби радянських і чехосло
ються теплі спогади Данила
Шашкевича і його друзів з че 1848— 1849 р. на Кромержи вацьких студентів, який відбу
Крмана, словацького посла до
Проникає в Чехословаччину ськими літературними творами. цькому сеймі.
шведського короля Карла XII,
деться 12 грудня.
про його подорож по Україні і українська поезія, зокрема Я. П. Коубек подавав відомості
Обидва ці з ’їзди, а особливо
Трудолюбиві й талановиті на
вірші
найвизначніших
тогочас
чеській громадськості і про ук слов’янський з ’їзд у Празі, ду
1708— 1709 рр. та про битву
них українських поетів-романти раїнський народ, про який він шею якого був П. Ш афарик, бу роди Чехословаччини, звільнив
під Полтавою.
шись від експлуатації і гніту па
Подорожуючи по Західній ків Метлинського, Боровиков писав з щирістю і гарячою лю ли великою маніфестацією чехо нівних класів, добилися все
Європі, видатний український ського, Костомарова, Шашкеви бов’ю, з особливою силою під словацько-українського братан світньоісторичних
У
письменник Г. С. Сковорода зу ча, Шпигоцького. З творами креслюючи самобутність україн ня. На цьому з ’їзді карпатські розвитку економіки,перемог
науки
і
цих
поетів
познайомив
чеських
пинявся також і в Празі.
ської мови, її спорідненість з українці виступили разом із культури.
В кінці XVIII ст. чехослова і словацьких будителів І. І. чеською та іншими слов’янськи словаками із спільним проте
В ці дні кожен студент і ви
цько-українські зв'язки розвива Срезневський, який у 1840 р. ми мовами.
стом проти угорського гніту. За
ються у зв ’язку з діяльністю че відвідав Прагу.
В історії чехословацько-укра гарячі симпатії до представни кладач нашого інституту звер
Особливо інтенсивними в цей їнських зв’язків велика заслуга
тається до студентів і виклада
ських просвітителів, зокрема
ків українського народу, за без
Вацлава Фортуната Дуріха. час стають зв’язки передових належить і Карелу Запу. Глибо посередню підтримку, яка зміц чів вузів дружньої нам Чехо
словаччини з щирим привітом і
Останній у листуванні з мука чеських і словацьких просвіти кими симпатіями до українсько
національну свідомість ук почуттям
чівським епіскопом Андрієм Ба телів з літературними діячами го народу сповнений його твір нила
глибокої поваги та по
раїнців, в Галичині високо ша
чинським цікавився староукра Галичини, зокрема з М. Шаш «Подорожі й прогулянки по га нували
бажанням великих успіхів у бу
імена
Шафарика,
Пала
їнськими пам’ятками письмен кевичем, Я. Головацьким та лицькій землі», який вийшов у цького, Гавлічка-Боровського і дівництві соціалізму, у зміцнен
ні миру в усьому світі.
ства, які зберігалися в єпіскоп І. Вагилевичем, а також із ря світ у 1844 р. Його перу нале Ржегоржа.
дом визначних письменників жить кілька перекладів на че
ській бібліотеці Б ачинського.
Сьогодні Чехословаччина —
Перша
половина
XIX
ст.,
яка
Особливо зміцнились і розви Наддніпрянської України (сло ську мову оповідань П. Куліша, характеризувалася інтенсивним рівна серед рівних братніх кра
в’янолюбцем
І.
І.
Срезневським
нулись ці зв’язки в XIX ст. Ве
які були видані в 1845 р.
розвитком національного життя їн соціалістичного табору, пере
лика роль у цьому належить та одним з перших переклада
Особливо
почесне
місце
в
Словаччині, висуває цілий довий борець за справу трудя
родоначальнику чеської філоло чів з чеської та словацької мо історії чехословацько - україн на
ряд визначних діячів, які ви щих країн усього світу.
гії Йозефові Добровському. З ви Амвросієм Метлинським).
ських зв’язків займає Карел являють глибокий інтерес до
До вечора буде організована
Видатна
роль
у
цьому
нале
ім’ям цього видатного славіста
Гавлічек-Боровський.
Палкий
найближчих сусідів — за книжкова виставка, присвячена
пов’язані перші друковані в Че жить П. Й. Шафарику, який поборник слов’янського братер своїх
друж
хословач чині відомості про мар перебував у близьких особистих ства, він гаряче обстоював пра карпатських українців (маємо радянсько-чехословацькій
бі.
Посилено
готуються
до
цьо
на
увазі
Яна
Чапловича
і
особ
стосунках
з
Іваном
Могильни
морошських українців, зокрема
во українського народу на са ливо представників штурівської го вечора учасники художньої
Іваном Вагилевичем, мостійне
про літературу Наддніпрянської цьким,
політичне й культурне
«Словаки повинні,— самодіяльності, які виступлять
України, зокрема про перше ви Яковом Головацьким та іншими життя, однаково засуджуючи генерації).
читаємо
в
лис
ті-зверненні шту із своїми кращими номерами.
галицькими
письменниками.
Від
дання «Енеїди» І. Котлярев
прагнення як поль рівця Богуша Носака Незабудо
Актовий зал заповнять не
них він одержував цінні мате агресивні
ського.
ської шляхти, так і російського ва до словаків,— життя русинів, тільки
ріали
і
статті
з
питань
україн
студенти педінституту,
Система Добровського лягла
самодержавства. В знаменитій а русини життя словаків ближче але й студенти-чехи,
представ
в основу граматики Івана Мо ської етнографії, фольклору, статті «Слов’янин і чех» він пи пізнати,
бо їх до того багато важ ники інших вузів міста. На ве
гильницького, на що вказує Ша палеографії тощо, вміщуючи їх сав: «Поки не буде спокутувана ливих причин,
так би мовити, чір запрошені консул Чехосло
фарик у своєму листі до Я. Кол у своєму «Часописі Чеського кривда, заподіяна українцям, примушують».
Музею»,
який
стає
на
той
час
вацької Народної Республіки,
лара, повідомляючи останнього
доти неможливий справжній
(Далі буде).
учасники партизанського руху в
про смерть Добровського. Тво головним органом чехослова міжнародний мир і слов’янська
Чехословаччині.
ри Й. Добровського справили цько-українських зв'язків.
згода». Від початку до кінця ця
Оскільки Чехія і Словаччина стаття пройнята гарячою симпа
серйозний вплив і на Маркіяна
П. КУЛЬЧИЦЬКА.
разом з Галичиною входили до тією до українського народу і
Шашкевича.
ст. викладач кафедри
В цей період виступає ціла складу однієї держави і були його волелюбних прагнень, гли
російської мови.
плеяда передових чеських та відділені від Східної України бокою вірою в світле майбутнє
кордо цього народу.
словацьких будителів (Йозеф російсько-австрійським
Шафарик, Ян Коллар, Карел ном, то природно, що чеські та
Діяльність К. Г. Боровсько
Гавлічек - Боровський, Франті словацькі письменники-будителі го, як і інших будителів сло
переважно
впливали
на
літера
шек Челаковський, Франтішек
в’янства, мала неоціниме зна
ОЧКИ
Палацький та ін.), які почали турне і національне відроджен чення, бо вона безпосередньо
ня
українського
народу
в
Гали
виявляти глибокий інтерес до
підтримувала найблагородніші
Шахісти нашого інституту в
України, українського народу, чині.
прагнення українського народу
матчових зустрічах команд на
Поряд з Шафариком значне до національного відродження.
до його історії, мови і фолькло
першість вузів міста в 1958 ро
ру. Чеські та словацькі будите місце в історії відродження га
Укранська історія надихнула
лі понад усе цікавились народ лицької України займав Ян К. Г. Боровському тему й сю
ці зайняли четверте місце.
ною творчістю, особливо укра Коллар.
жет
його
відомої
сатиричної
по
В змаганнях цього року наш
Ян Коллар був особисто зна
їнськими піснями. Великим нат
еми «Хрещення святого Володи
колектив виступає дещо слабше
хненням пройняті слова Шафа йомий з деякими українськи мира», яку Іван Франко пере
рика, який, дякуючи Вагилеви ми письменниками, зокрема з клав на українську мову.
і має можливість зайняти лише
чу за надіслану йому рукопис Я. Головацьким. Захоплюючись
Натхненним словом митця і
V— VI місця. В другій підгрупі,
ідеями
Коллара,
Головацький
ну збірку українських народ
різносторонньою діяльністю за
де виступають наші шахісти та
них пісень, писав: «Повні краси поширював у Галичині його тво свідчили свої гарячі симпатії до
ри,
особливо
поему
«Дочка
сла
сильні команди політехнічного
ці простонародні, чисті, вільні
українського
народу
Франтішек
квіти, вони мені такі ж милі, як ви». Ця поема мала великий Палацький і Франтішек Рже
і фінансово-економічного інсти
вплив на Маркіяна Шашкевича,
і дорогоцінні перли».
горж.
тутів, закінчився четвертий тур.
про
що
свідчить
його
поезія
Тому не випадково першими
У 1830 р. Франтішек Пала
Я к і завжди, успішно виступа
перекладами з української мови «Згадка», яка є відгуком заспі цький в «Часописі чеського му
були саме переклади народних ву «Дочки слави» Коллара.
ють другорозрядники П. З а до
Безпосередній
вплив
на зею», відстоюючи самобутність
пісень, зокрема пісні «Ой, по
рожній, М. Скуратівський, які
українського
народу
і
його
мо
Шашкевича мав також і Ян
слала мене мати» (1814 р.).
в чотирьох зустрічах набрали
по 3,5 очка. Першорозрядник
В. Яременко та М. Гребельська,
яка, до речі, вперше виступає в
Заняття закінчено. Студент
таких відповідальних змаганнях
6 грудня в гуртожитку № 3
швидко виходить з аудиторії, на
Самообслуговування — доб
Хто ж відшкодує відвідува
іще не має відповідного досві
ходу кинувши погляд на руч ра справа, нічого не скажеш. по Бехтерівському провулку за чам інститутської їдальні за
ду,
принесли наш ій команді по
ний годинник.
Але ж чергові куняють з кни одностайним схваленням студ порвані такими стільцями плат
2
очка.
З ар аз наші шахісти на
тя,
костюми?
гами на підвіконнях чи видив ради були організовані найно
— От біда — знову став.
брали
в
загальному 21,5 очка з
вітніші
танці,
так
би
мовити
в
Мимоволі очі піднімаються ляються на непривабливі кар
раз — ні! Але спостерігалася 40 можливих.
дусі
останньої
моди.
Головною
інша крайність, теж з претен
догори, адже на протилежній тини інститутського подвір’я (а
Студенти В. Карпенко, С.
особливістю їх було те, що в
зією на стиль — майже цілко
стіні висить великий електрич там купи сміття височать май
Райко, В. Пріцкер поставилися
залі,
де
вони
відбувались,
па
вита апатія, траурний вираз об
ний годинник. Але стрілки його же на рівні поламаних тракто
нувала цілковита тиша. Уявіть лич, якась фатальна скованість до змагань безвідповідально, не
завмерли, показуючи той час, рів і автомашин). І це тоді, ко
собі гурт молодих людей, які постатей. Як почав біля вікна, з 'явившись н а змагання, внаслі
коли люди або обідають, або ли біля них, особливо на пе
майже не рухаючись, зосере так і зупинився там, чи коли док чого наш а команда втратила
міцно сплять, бачачи солодкі рервах, курці утворюють хмари
джено перебирають нижніми обрав куток — десь за ша дорогоцінні очки.
сни. Всі інші інститутські елек диму, який потоком повітря
кінцівками, тупцюючи на одно фою — так і закінчив сонно.
тричні годинники показують ту
В. Р О Ж К О ,
втягується в аудиторії. Це ви му місці. Ні, не було тут викру Приспали студраду!
саму годину — лиху годину,
студент V курсу фізикоглядає дещо парадоксально.
тасів, головоломних па, ще
коли про них забула господарча
математичного факультету.
*
*
Запаніли п’ятикурсники! Ще
частина. Отак висять вони, об
мазані крейдою під час нескін
б пак — практику закінчили,
незабаром остання сесія, дер
ченного ремонту, нагадуючи про
жавні екзамени, а там... Як за
те, що ми живемо у вік техніки.
думаєшся, то аж вітер свистить
Редакція газети «За педаго
А м оже це особливий спосіб
у
вухах
—
то
майбуття
виграє
гічні
кадри» оголошує конкурс
зупинити час?
на срібній арфі. А поки що: лек на кращий новорічний літера
Якщо в нього і вірить
ції? практичні? семінари? Яка турний твір (нарис, вірш, фейле
хтось — то тільки електрики,
проза! Ото ж і побачиш наших тон) на теми студентського жит
яким доручено стежити за ро
випускників російського відділу тя. Кращі твори, надіслані на
ботою
електрогодинників. А
здебільшого на вулиці, в кіно— конкурс, будуть премійовані й
всім іншим відомо, що:
відпочивають, набираються сил. опубліковані в новорічному но
Дорога чекає! І тільки парти мері газети.
Час не змусиш зупинитись,
стоять в аудиторіях німим доко
РЕДКОЛЕГІЯ.
За хвіст не упіймаєш,
ром прогульникам.
Тому прийдеться погодитись:
(Тексти В. СОКИРКО,
Йому кінця немає.
Редактор О. КАРДАШ.
О. ПЕТРЕНКО).
Поодвертались! А запізнюватись на лекції не соромно, хлопці?
ДО МІСЯЧНИКА ЧЕХОСЛОВАЦЬКО-РАДЯНСЬКОЇ Д Р УЖБИ
Велика
історія
НАША СИЛА
Втрачені
Б
Е
З
С
М
І Х
У
УВ АГА!
ДО ДЕКАДИ
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
З
Рік видання 4-й
№ 25 (94)
А
п
е
д
а
г
о
г
і ч
н
і
У навчальних закладах, твор
Чоловіча капела фізико-ма
кадри
чих спілках, самодіяльних ко тематичного факультету працює
лективах республіки розгорну переважно над вивченням моло
грудня
лась активна підготовка до Де діжних і комсомольських пі
1959 року
кади української літератури і сень.
П’ЯТНИЦЯ
мистецтва, яка відбудеться восе
Жіночий ансамбль мовно-літе
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ
Ц іна 15 коп.
ни 1960 року в столиці нашої ратурного факультету висту
І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ імені О. М. ГОРЬКОГО
Батьківщини Москві.
пить із творами композиторів
Головною метою Декади, її М. Глінки, М. Лисенка, Р. Шу
провідною темою стане відобра мана, К. Данькевича, Ф. Кози
ження сучасного життя і бороть цького, П. Майбороди, з укра
би трудящих України за здійс їнськими народними піснями.
25 листопада в актовому за боту художньої самодіяльності. П. Горбатюк, студентів II та
На педагогічному факульте лі інституту відбувся огляд
нення величних накреслень XXI
Це справді самодіяльний, в пов III курсів дошкільного відділу
з’їзду КПРС. Декада продемон ті під керівництвом студентів художньої самодіяльності сту ному розумінні цього слова, ко показали високу майстерність,
струє дальший розквіт і збага В. Бондаря і Л. Радянської ор дентів педагогічного факуль лектив.
незважаючи на те, що організо
чення української радянської ганізовано хор. Крім того, сту тету.
Тепло зустріли глядачі висту вані вони самими студентами.
культури, високу майстерність денти готують танці: «Україн
Дзвінко лунає «Студентський пи студентів І курсу П. Тимен
З успіхом виступали вокаль
виконання, втілення і новатор ський танок», «Плесканець», марш» Новикова. Натхненням, ко, Л. Зінченко, Н. Мусієздо ні ансамблі І— II курсів, студен
ського використання кращих молдавський і гуцульський тан бадьорістю віє від юних облич. вої. Плавно ллється мелодія тів II курсу відділу спецпедаго
зразків народної і класичної ки, «Козачок» і ін. Почав свою Це виступає самодіяльний хор «Вечірньої пісні» Стеценка і гіки.
художньої спадщини, невичерп роботу і ляльковий театр фа факультету під керівництвом «Серенади» Шуберта у вико
Чималі наші успіхи, але по
ної скарбниці російської літера культету, ансамбль баяністів, студента IV курсу В. Бондаря. нанні Л. Читає нко. Їх змінює переду ще багато роботи. А то
тури і мистецтва, а також твор струнний квартет,
ансамбль Акомпанує студентка Л. Радян бурхливий ритм гуцульського му більше енергії, творчої іні
чості інших братніх народів скрипалів.
ська. Дівчата і юнаки, які не танка у виконанні студентів ціативи, молодечого запалу!
СРСР, країн народної демокра
Танцювальний колектив ін щодавно прийшли з заводів і I курсу відділу спецпедагогіки.
М. МАНЗЮК,
тії та прогресивних митців усьо ституту готує українську сюїту, фабрик, колгоспів і шкіл, сьо Танцювальні колективи І кур
студентка IV курсу
го світу.
в якій беруть участь 20 студен годні активно включилися в ро су спецвідділу під керівництвом
відділу спецпедагогіки.
У листопаді цього року і в тів.
травні 1960 року послідовно
Студія художнього читання з
проходитимуть районні, міські, першого ж дня свого заснуван
обласні та республіканські огля ня розгорнула активну діяль
ди самодіяльних колективів і ність. Зараз до її складу вхо
окремих виконавців у різних дять студенти всіх факультетів.
жанрах.
Учасники студії готують до
Інститут повинен взяти ак огляду різноманітні твори укра
тивну участь у підготовці до їнських і російських поетів і
цієї важливої події. З цією ме прозаїків: оповідання М. Шті
тою створено декілька нових тельмана «Скрипка велетня» —
«Пісню радості»
колективів:
загальноінститут О. Бланк,
ський хор (керівник О. Петров М. Рильського — О. Крицька.
ський), український вокально- «Акації» І. Цюпи — В. Мама
інструментальний ансамбль (ке лига, «Олеся» О. Довженка —
рівники Б. Лапченко та Л. Єв В. Опольська, «Вогнецвіт» Іва
тушенко), чоловіча хорова капе новича— В. Репецький, уривок з
ла фізико-математичного фа «Тихого Дону» М. Шолохова —
культету (керівник В. Гали Л. Гацкова.
Як бачимо, плани великі.
цький), студія художнього чи
тання (керівник Л. Житни Більшість з названих творів,
цький), танцювальний колектив над якими працюють колективи
(керівник О. Кононенко), жіно і окремі учасники художньої са
чий ансамбль мовно-літератур модіяльності, вже підготовлені
ного
факультету
(керівник або готуються. Деякі виконавці
О. Щербакова). Всі ці колекти вже виносять їх на суд громад
ви проводять велику і напруже ськості — виступають на ін
ститутських вечорах, у своїх
ну роботу.
Фото М. Шуряка.
Учасники загальноінститутського хору на репетиції.
В репертуарі загальноінсти підшефних. До цієї справи все
тутського хору знаходимо пісні з більшою енергією беруться всі чанку» та інші старовинні і су
композиторів К. Данькевича, громадські організації нашого часні пісні України, братніх
А . Філіпенка, Б. Вахняніна, а інституту, без чого взагалі не радянських народів.
На почутку на багато. Дехто скеп ти Л. Поха, Л. Бон
також і такі складні твори, як можлива будь-яка робота.
вчального
року був тично ставився до даренко, Л. Селез
Виконавці і керівники ан
«Поема про Україну» Олек
Але не всі розуміють важли
оголошений набір у цієї справи, адже ньова, В. Іванишин,
сандрова та марш для хору з вість цієї справи, зокрема пога самблю працюють гаряче, з ен танцювальний гур більшість з нас не Б. Штонда, О. При
опери «Тангейзер» Р. Вагнера; но налагоджено відвідування тузіазмом; розрахунок такий, ток. Бажаючих бра мала відпо в і д н о ї липко, Л. Гаврилен
участь у ньому підготовки, особли ко, В. Репецький
деякі з них уже тепер непогано репетицій вокально-інструмен щоб з творами, які розучують ти
записалося
багато, во це стосується та ін.
виконуються учасниками хору.
тального ансамблю та додатко ся, можна було виступити пе але минув деякий
Скоро гурток ви
хлопців. Але й вони
Вокально - інструментальний вих занять загальноінститут ред студентами і викладачами час і — гурток на мають уже чималі ступатиме на місько
в дні Жовтневих свят. Святко раховує лише 20 успіхи, про що свід му огляді колекти
ансамбль готує твори не тільки ського хору.
чить виконання ук вів художньої само
Часу залишилось небагато. вий концерт обіцяє бути дуже осіб. Причиною та раїнського танка на діяльності, до чого
загальновідомих, визнаних, але
кого відсіву є те, що
широким. В ньому, крім згаду нам ніде працювати. вечорі, присвячено ми наполегливо го
й власних, інститутських авто А тому — за працю!
рів, таких, як В. Лапченка
ваного вокально-інструменталь Вестибюль запасно му 42 річниці Жовт туємось. А пройде
го виходу з інститу ня. З великим за менше року — і роз
(«Пісня понад Россю»), а також
Л. ІВАНОВА,
ного ансамблю, візьме участь ту,
хопленням готують почнеться
Декада
де відбуваються
виконує українські і російські
член комітету ЛКСМУ
ряд інших художніх колекти заняття гуртка, не студенти
масовий української літера
народні пісні.
інституту.
вів — загальноінститутський хор може задовольнити російський жартів тури і мистецтва в
під керівництвом заслуженого студентів; тут тісно, ливий та іспанський Москві. В е л и к и м
заважають сторонні, танок (останній ви щастям для гуртків
діяча мистецтва У РС Р О. Пет а іноді він захара конують Г. Чендєва ців було б виступа
ровського і хори факультетів, щений меблями. Це і Т. Драгуль). З ти на ній.
серйозністю
ансамбль скрипалів, майстри дуже утруднює ро усією
Г. ЧЕНДЄВА,
віднеслися до робо
Наступна Декада української дні цікавий колектив — вокаль свого, студентського лялькового боту.
І все ж зроблено ти в гуртку студен
староста гуртка.
літератури і мистецтва в Москві но-інструментальний ансамбль,
театру, танцюристи, читці, акро
буде широким, всебічним огля яким керують Володимир Лап
бати, співаки і музиканти-со
дом не тільки досягнень наших чн ко і Любов Євтушенко.
лісти.
передових професіональних май
...Сорок юнаків і дівчат у
Готування до декади взяли
стрів культури, а й відобразить яскравому вишиваному вбранні,
під
свій постійний нагляд вчена
небувало активне творення ду вдивляючись в аркуш і на пюпіт
ховних скарбів самим народом. рах, неквапно, нота за нотою, рада, адміністрація, партійна,
Ми нагодились в Київський розучують відому пісню Домін профспілкова і комсомольська
педагогічний
інститут
імені чина «Батьківщ ини зоря нас організації інституту.
Горького в гарячий мистецький веде», якою попишається програ
(Газета «Радянська Украї
день,— коли там після акаде ма ансамблю. За тим звучить
на»,
5 листопада 1959 р.).
мічних годин йшли репетиції така мелодійна і тепла україн
художніх студентських колекти ська народна пісня «Коло мли
вів, що борються за почесне на, коло броду», в обробці Ми
право показати свій творчий до коли Лисенка, під вправний
Заняття по класу баяна на 1
акомпанемент оркестру вока
робок в столиці Батьківщини.
курсі
російського відділу.
наспівують
російську
На сцені актового залу інсти лісти
туту зібрався оформлений в ці «Грушицю», «Польку - полтав
Фото М. Ш уряка.
11
П
оча л и
д об
р е ...
Незабаром міський огляд
Перед великими концертами
Для поліпшення самообслу В, Дорохов, М. Плющ, секретар
говування студентів господарча Сталінського райкому партії
частина повинна подбати про Г. Хоменко. Збори прийняли
забезпечення
студентів необхід розгорнуту резолюцію.
призначення
не
за
спеціаль
никами,
вихованцями
дитбудин
З високою політичною актив
ним
інвентарем
господарського
ністю.
Так,
деякі
молоді
вчи
До нового складу партійного
ку,—
багато
проводилося
різних
ністю відбулися звітно-виборні
збори партійної організації на заходів на факультетах, пов’я телі мови та літератури нині призначення. Незабаром потріб бюро увійшли такі товариші
заних з викладанням фахових працюють у 1—2 класах, хоч но перевести на самообслугову О. М. Білий, П. К. Волинський,
шого інституту.
в інституті їх готували для се вання і учбовий корпус інсти Г. З . Іваш ина, Л. М. Карлов,
Доповідач О. Павелко та ко дисциплін.
Г. Г. Кордун, О. П. Павелко (се
Дещо поліпшилась ідейно-ви редньої школи. Партбюро по туту.
муністи, які виступали, підкрес
Тов. Г. Івашина у своєму ви кретар),
М. М. Підтиченко,
лювали, що партійна організа ховна робота серед студентів трібно більше уваги приділяти
справі розподілу та влаштуван ступі говорив про поліпшення Ф. М. Поліщук, Л. П. Тенде
ція, керуючись рішеннями XXI у гуртожитках.
В інституті та гуртожитках ня випускників інституту за підготовки учителів для шк іл- рес, М. С. Терещенко, К. К. Ян
з ’їзду КПРС і Законом про зміц
ківський.
нення зв'язку школи з життям було прочитано 95 лекцій на фахом.
інтернатів.
та дальший розвиток системи найбільш актуальні теми, про
Комуністи тт. Г. Сюсюра,
В. РОКИТКО,
У зв’язку з створенням в
народної освіти, провела значну ведено 10 теоретичних конфе Д. Вознюк звернули увагу на інституті нового інженерно-пе
ст. викладач кафедри
роботу в справі перебудови та ренцій, 19 інструктивних бесід необхі дність поліпшення заочно дагогічного факультету, — від
політекономії.
поліпшення виховної, навчаль з агітаторами, організовано 38 го навчання в інституті. Як значив тов. Г. Кордун, — особ
ної і наукової роботи в інсти екскурсій до музею В. І. Леніна свідчать поточні та державні ливої ваги набирає питання
та інших музеїв, 18 виїздів на екзамени, студенти-заочники по про будівництво нових майсте
туті.
Партбюро приділяло велику виробництво з лекціями та кон гано вивчають першоджерела, рень та поліпшення матеріаль
увагу політико-виховній робот! цертами і т. д.
спеціальну літературу. Голов но-навчальної бази в лаборато
Значна агітаційно-пропаган ною причиною такого стану є те, ріях.
серед комуністів, професорськовикладовського і студентського дистська робота була проведена що самостійній роботі заочників
Тов. О. Семко присвятив свій
Наближається
найвідпові
складу, а також працівників на виборчих дільницях серед на у міжсесійний період не на
дальніша пора — період зимо
виступ
зміцненню
зв’язків
у
ро
адмінтехперсоналу. Для вивчен селення в зв’язку з підготовкою дається належної уваги. Нерід
екзаменаційної сесії. І чим
боті партійної та комсомоль вої
скоріше ми розпочнемо підго
ня марксистсько-ленінської тео та проведенням виборів до міс ко бувають випадки, коли на
ської організації. Він сказав товку до неї, тим кращими бу
рії були створені теоретичні се цевих Рад та до Верховної Ра консультпункт з ’являється мало
про те, що в інституті створена дуть результати.
мінари з філософії, політичної ди УРСР. Зросла і дещо поліп студентів, а відомо, що на ви
Найактуальніші питання ми
і успішно працює добровільна
економії та історії КПРС. По шилась інститутська художня їзди витрачається багато дер
народна дружина, до складу вирішуємо всією групою. 3-го
руч з комуністами, в роботі се самодіяльність, культурно-масо жавних коштів і викладачі да
грудня в нас відбулась вироб
якої входить 236 студентів. нича нарада, на якій в присут
мінарів і гуртків брали участь ва та шефська робота.
ремно гублять дорогий час.
Та, на жаль, в роботі дружини ності викладачів і за їх допомо
Багато уваги було приділено
позапартійні. Основну увагу в
Великим недоліком у вихов
не беруть активної участі ви гою ми виявили недоліки в під
системі партійної освіти було поліпшенню навчальної та на ній роботі,— вказував А. Тен
готовці до екзаменів.
кладачі інституту.
приділено вивченню матеріалів укової роботи в інституті. На дерес,— є те, що не всі сту
Короткий звіт про стан під
Гострій критиці була піддана готовки до сесії в групі і про
історичного XXI з’зду КПРС та кафедрах розроблені проекти денти, а також викладачі інсти
матеріалів про поїздку М. С. нових навчальних планів та про туту беруть активну участь у робота господарчої частини, зо відвідування лекцій зробила
профорг групи Г. Рогозік. В
Хрущова до Сполучених Шта грам, переглянуто тематику громадській роботі, а дехто не крема комуніста тов. Тюрикова, своєму виступі вола відзначила,
тів Америки.
курсових та лабораторних робіт має взагалі ніяких громадських який не забезпечив своєчасного що хоч нашу групу вважають
Центром політико - виховної з метою наближення їх до доручень або ж несумлінно їх проведення ремонту учбового однією з кращих, дружною,
корпусу, що заважає нормаль дисциплінованою, та все ж ми
роботи серед студентів є акаде школи, до життя, обговорено та виконує.
ній
роботі колективу інституту. іноді проходимо повз такі фак
мічна група. Агітатори, що до внесено ряд конкретних заува
Важливою формою політикоНекритично
виступив т. К. Тю ти, як запізнення н а лекції або
бираються головним чином з чи жень у проект положення про виховної роботи є систематичне
недостатня підготовка до семі
загальноосвітню проведення партійних, комсо риков, який намагався виправ нарських занять, що взагалі не
сла викладачів, систематично восьмирічну
проводили політзаняття, бесіди, трудову політехнічну школу.
мольських та профспілкових дати недоліки в проведенні ре личить дружному колективові.
Про свою підготовку до екза
збори, на яких обговорювалися
Питання підвищення якості зборів. Проте в інституті були монту різними причинами.
Велике значення в підготовці м енів розповіла А. Сакір. З її
питання зовнішнього та вну лекцій, семінарських занять зав випадки недостатньої підготов
виступу кожному з нас стало
трішнього становища нашої кра жди стояли в центрі уваги ка ки зборів. Так, відкриті партійні кваліфікованих кадрів вчителів ясно, як важливо зуміти розпо
їни, а також питання відвіду федр інституту. У зв’язку з цим збори на мовно-літературному має педагогічна практика. Але ділити правильно свій час.
вання, успішності та поведінки успішність студентів підвищи факультеті не були ретельно в проведенні як безвідривної,
На зборах виступали викла
так і відривної практики, го дачі Е. Кастеллі, Р. Сидоренко
лася порівняно з попередніми підготовлені.
окремих студентів.
ворить тов. В. Мітюрьов, є та ін . Вони звернули нашу ува
Для якнайповнішого задово сесіями. Збільшилася кількість
Партійному бюро інституту,
гу на те, що в період підготов
лення ідейних запитів студентів відмінників. Загальна успіш факультетів треба більше залу значні недоліки. Бувають ви ки до екзаменаційної сесії ми
і розвитку їх політичної актив ність по інституту становить чати до агітаційної роботи сту падки, коли студенти не з ’явля повинні уважніш е ставитись до
ності добирались найбільш до 98,8 процента проти 95 процен дентів. Для цього необхідно в ються в школу. Часто студенти своїх товаришів, допомагати їм
цільні форми і види політвихов тів у минулому році. Проте найближчий час створити при в одній школі проходять прак розібратись у важких для них
питаннях, раціонально викори
ної роботи. Крім загальноінсти в роботі партійного бюро наяв комітеті комсомолу лекторську тику великими групами (по 12— стовувати час.
15 осіб замість 4 — 5), не зав
тутських заходів — лекцій на ні і деякі недоліки. Як підкрес студентську групу.
Ми вдячні нашим викладачам
Комуністи
Д. Ніколенко, жди залучаються до керівництва за поради. Обіцяємо докласти
різноманітні теми, теоретичних лили в своїх виступах кому
конференцій, вечорів-зустрічей ністи тт. Ю. Кобилецький, І. Крук порушили питання про ними досвідчені вчителі. Тов. всіх зусиль до того, щоб з им ову
здати на «добре» і «від
з воїнами Радянської Армії, Ф. Бугайко, партійне бюро та поліпшення побутових умов сту Мітюрьов звертає увагу на не сесію
мінно».
обхідність посилення шефської
гостями з країн народної демо дирекція недостатньо займались дентів.
Л. ЯКУБОВА,
роботи.
питанням
розподілу
випускників
У
гуртожитках
невистачає
кратії, з молодими робітниками,
студентка
І групи II курсу
які борються за звання бригад інституту. В цьому році багато пральних машин, пилесосів,
На зборах виступили також
педагогічного факультету
комуністичної праці, письмен наших випускників одержали утюгів, щіток та ін .
тт. Д. Шелухін, Г. Прокопенко,
(відділ спецпедагогіки).
У СВІТЛІ НОВИХ ЗАВДАНЬ
Напередодні
екзаменів
КІНЦІ МИНУЛОГО
місяця в столиці Литов
ської РСР Вільнюсі за іні
ціативою ЦК ЛКСМ і Литов стріч з комсомольсько-проф верситету вже багато дечого
бачили, але такого студент
ської Республіканської ради спілковим активом інституту,
профспілок відбулося сту на якій ми обмінялися досві ського вечора тут ще не бу
дентське свято з нагоди Між дом роботи громадських ор ло». В актовому залі зібра
лись представники п’ятнадця
народного дня студентів. Сю ганізацій.
Відвідали ми і репетиції ти національностей — кращі
ди були запрошені студенти
з усіх республік нашої кра академічного хору, жіночого студенти вузів усіх респуб
духового оркестру, танцю лік, щоб відзначити Міжна
їни.
вального гуртка, заняття фа родний день студентів.
У Вільнюсі всі студенти
Під звуки оркестру сту
відвідали вузи Литви відпо культативу з домоводства,
познайомилися з роботою ін денти університету в націо
відно до своєї спеціальності.
нальних костюмах урочисто
Я разом з студентом Жито ститутської радіостанції.
винесли на сцену прапори
Потім всі поїхали в м. Кау
мирського педагогічного ін
п'ятнадцяти республік. У цей
нас,
де
відвідали
майстерні
ституту І. Захаровим перебу
час в другому кінці залу з ’я
та
лабораторії
політехнічно
вали чотири дні в Шауляй
вились перші делегації гос
го
інституту,
побували
на
бу
ському педагогічному інсти
дівництві Каунаської ГЕС— тей. Їх зустрічали дівчата
туті.
найбільшої електростанції в
в національних костюмах і
До нашого приїзду в клубі
кожному
дарували національ
Литві.
Їздили
також
на
IX
«Дай руку, товариш дале
ний пояс. Представники деле
кий» була організована ви форт — «фабрику смерті»,
де фашисти розстріляли і гацій піднялися в президію.
ставка творів українських
спалили вісімдесят дві тисячі
письменників, поетів, почина
Вечір відкрив секретар
патріотів різних країн світу.
ючи від Т. Г. Шевченка і
Вільнюського міськкому ком
кінчаючи сучасними україн
У всіх учасників республі сомолу т. Чеснавічюс, надав
ськими радянськими
пи
ши слово секретареві ЦК
канського свята студентів
сьменниками. Ми детально
залишиться надовго в пам'я ЛКСМ Литви т. Ференсасу.
ознайомилися з роботою ком
ті вечір, який відбувся в ак Доповідач говорив про вели
сомольської і профспілкової
товому залі Вільнюського чезні успіхи нашої держави
організацій, зустрічалися з
університету.
«Комьяунімо в галузі науки і техніки, про
студентами першого курсу
тієса» («Комсомольська прав те, що Литва, в сузір’ї брат
відділу підготовки вчителів
да») Литви писала: «Хоч ніх республік, крокує до сяю
I—IV класів. Відбулася зу
стіни нашого древнього уні чих вершин комунізму, про
У
СТУДЕНТИ БРАТНІХ РЕСПУБЛІК У ЛИТВІ
прекрасну дружбу радян
ських студентів. Потім ви
ступали представники інших
республік. Після кожного ви
ступу зал скандував: «Хай
живе наша дружба!», «Вальо!», «Ура!», «Тервітус!»,
«Достлук», «Салам». Під
час перерви зал співав пісні,
по черзі — російські, укра
їнські, литовські...
Хвилююча зустріч!
А потім відбувся концерт.
Виступив секстет литов
ських народних інструментів,
лауреат V II
Всесвітнього
фестивалю молоді і студен
тів; великий концерт дав на
родний ансамбль пісні і тан
цю студентів університету.
Допізна продовжувались
танці дружби, ігри.
В. БОНДАР,
студент IV курсу
педагогі чного
ф акультету.
Фото автора.
ПАМ'ЯТІ ОСТАПА ВИШНІ
В Києві від
булася всесо
юзна нарада,
присвяче н а
мистецтву ра
дянського пла
ката. Худож
ники,
поети
завітали і до
нашого інсти
туту, в якому
теж була орга
нізована
ви
ставка плака
тів.
На фото: ви
ступає худож
ник Долгору
ков.
Екранне
унаочнення
Вже четвертий тиждень сту час. Великим успіхом у школя
денти IV курсів мовно-літера рів користуються ті бесіди, по
турного факультету проходять літінформації та інші виховні
педагогічну практику в V — VII заходи, що супроводжуються
класах середніх ш кіл та шкіл- демонструванням діафільмів або
інтернатів. П рактиканти усві кінофільмів.
домлюють свою відповідальність
На кафедрі навчального кіно
за підготовку т а проведення зібрано багато діафільмів, які
уроків, старанно готую ться до можуть служити прекрасною
них, уважно добираючи м ате ілюстрацією до бесід на теми
ріал, таблиці та інші посібники, про революційні традиції стар
щоб найдохідливіше передати шого покоління, про героїзм на
знання учням.
ших дітей в роки Вітчизняної
З перших уроків деякі сту війни і в мирний час, про
денти виявили непогані педаго скромність, справжнє товаришу
гічні здібності, ум іння працю ва вання тощо.
Кінофільми «По Сірії», «По
ти з класом. Так, наприклад,
студентка російського відділу Індонезії», «По Африці», «Ін
Л. Придатно (63-я середня ш ко дія», «Рим», «Париж», «Лон
ла) настільки вдало провела свій дон» з великим успіхом можуть
перший урок з російської мови, бути використані під час політ
що вчителька, я к а б у л а присут інформацій.
Вихователь зобов’язаний на
ня при цьому, висловила своє
щире захоплення.
вчати дітей розуміти прекрасне
Поряд з навчальною роботою в житті, побуті, у творах
студенти проводять виховну ро мистецтва.
Екранне унаочнення подасть
боту серед дітей в позаурочний
ПОРЯДКОМ
ОБГОВОРЕННЯ
Мистецтво в і ч не
Д ням и н а І курсі українсько нього, В. Ткачука та інших то
го в ід д іл у мовно-літературного варишів. У своїх виступах вони
ф ак у л ь те ту від б ули ся комсо висловили думку про те, як
треба розуміти культурну спад
мольські збори.
Основним п и тан н ям цих збо щину, розкривали причини того,
рів було обговорення листа чому багато хто з нас не розу
комсомолки Н іни В. з м іста м іє музики, живопису, а іноді
Ленінграда про р о л ь н а у к и і навіть і літературного твору,
мистецтва та співвіднош ення чому виникли такі досить хибні
між ними тепер і в ком уністич думки у деяких представників
ному майбутньому. Цей лист науки. Хіба можна відкинути
і статтю письменника І. Е рен ту культурну спадщину, яку за
бурга, вміщені в газеті «Ком лишили нам минулі покоління,
сомольская правда» за вер е хіба можна відвернутися від
ресень місяць, ми включили в неї? Адже література виховує
запланований нами цикл бесід все те найкращ е в людині, з
на загальну тему «В людини все чим вона прийде в комунізм.
Слухаючи м узику, ми відчуває
повинно бути прекрасним».
С права в тому, що на сторін мо щось прекрасне, чисте, хви
ках ц іє ї газети піднімається пи лююче. Вона примушує нас пла
тання про з в ’язок між розвит кати або сміятися, сумувати чи
ком технічного прогресу та радіти, збагачує нас духовно.
мистецтвом. На ж аль, є ще се Чудові полотна Рем брандта, Л е
ред нас такі люди, які вважа вітана, Васнєцова, Ш ишкіна,
ють, що в наш вік, вік атомної Рєпіна, Пимоненка, Васильків
енергії і космічних польотів на ського, Мелехова, Григор’єва,
інші планети, культурна спад Яблонської та інших відомих
щина людства (музика, літера художників... вчать нас люби
тура, живопис і ін.) втрачають ти свою землю, Батьківщ ину.
своє значення, відмирають і А сатиричні плакати Кукринік
стають все більш непотрібними. сів, які бичують негативні риси
Особливо наполягаю ть на цій явищ життя, окремих людей,
думці деякі вчені з гал узі ф і зачіпають багато міжнародних
питань? І це все відкинути те
зичних і м атематичних наук.
Ми, літератори, обговорю ва пер, коли весь народ тягнеться
ли це питання не я к майбутні до культури, коли навіть у н ай
філологи, а як прості люди м ай глухіших куточках нашої не
бутнього комуністичного
су осяжної країни увійшли в по
спільства.
бут книги, радіо, телевізор?..
З яким захопленням ми слу Ні, мистецтво вічне, доки існує
хали М. Черкаську (організатор людство. Така одностайна дум
диспуту), І. Ш істку, Р . Порож ка всіх товаришів.
неоціниму допомогу вихователе
ві в цій роботі. У діафільмах
про художників Рєпіна, Сурико
ва, Сєрова, Васнєцова, Брюл
лова, Шишкіна та інших розпо
відається про їх життєвий та
творчий шлях, дається аналіз
основних полотен та фрагментів
картин.
Екранне унаочнення активі
зує сприймання учнями сюжету
твору, викликає великий інте
рес до подій, що розгортаються
на екрані. Діти, захоплюючись
мужністю, чесністю, відвагою,
патріотизмом героїв екранізова
них творів, мимоволі самі наслі
дують їм у повсякденному
житті.
Товариші практиканти! Твор
чо використовуйте в своїй ро
боті з учнями екранне унаочнен
ня — цей дійовий засіб педаго
гічної роботи.
З . АБОЛІХІНА,
викладач кафедри
навчального кіно.
26 грудня актовий зал інсти
туту заповнили студенти, що з
нетерпінням чекали гостей з
журналу «Перець». Ось і при
були вони, щоб познайомити
нас з своєю творчістю та вша
нувати пам’ять безсмертного ча
рівника українського слова, ко
лишнього співробітника редак
ції — Остапа Вишні.
Разом з головним редакторам
С. Маківчуком до нас завітали
працівники і автори журналу:
С. Олійник, П. Шабатин, М. Бі
лецький, Є. Кравченко, Ю. Круг
ляк, І. Манжара, І. Немирович,
а також дружина покійного
Остапа Вишні — Варвара Гу
бенко.
Просто і задушевно, з вели
кою любов’ю і пошаною розпо
відав редактор про щирість,
людяність Остапа Вишні, його
чуйне ставлення до своїх това
ришів, відвідувачів, про внут
рішню дисциплінованість та
пунктуальність в роботі, наво
дячи уривки — висловлювання
з його розмов, бесід, випадків
життя.
Нема з нами видатного пи
сьменника, але не вмерла його
справа — традиції
творчості
улюбленого сатирика продовжу
ють розвиватися його численни
ми послідовниками. В цьому
його безсмертя.
З неприхованою увагою слу
хали студенти вірші Ю. Кругля
ка. Дотепність, найтісніший зв’я
зок з народною мудрістю, лако
нізм зачарувала присутніх. Це
особливо
стосується
віршів
«Який батько, такий син», «Хто
колесо вкрав?» та ін . Ще з
більшим
захопленням були
сприйняті його поезії на сту
дентську тематику — затаївши
подих, ловили кожне слово і до
сліз сміялися, слухаючи «Супер
ники», «Знайомство», «Брама»,
«Переплутав». З неменшою ува
гою була сприйнята байка
І. Манжари «Свиня».
Від старшого покоління пое
тів сатиричного жанру виступив
М. Б ілецький, схвилювавши мо
лодь своїми чудовими мініатю
рами, а також на знайому нам
тематику про студентське жит
тя (твором «Як Гриць розгу
лявся).
Найбільш завершений, зрілий
поет-сатирик С. Олійник з вели
ким пафосом, щиро і відверто
критикував тих представників
молоді, які, в погоні за модою,
часто паплюжать найдорожче—
гідність радянської людини, бу
дівника комунізму.
Є. Кравченко, колишній вчи
тель, в гумористичному плані
розповів про свій перший урок,
який довелося йому проводити
на початку 20-х років. Хоч і
давно це було і час тепер не
той, умови роботи радянського
вчителя змінились, але у нас,
майбутніх педагогів, виникало
запитання: а якими ж будуть
наші перші уроки?
З читанням жартівливого вір
ша «Симпатичне дівча» висту
пив І. Немирович, після чого
він виконав кілька народних пі
сень на бандурі: «Ти ж мене
підманула», «Про самогонщи
цю» та ін. Це дуже цікаво, адже
в одній особі ми побачили поета,
співака і музиканта.
І, нарешті, ми, затамувавши
подих, слухали записану на
магнітофоні гумореску Остапа
Вишні «Вальдшнеп».
Наша молодь любить гумор і
сатиру, сприймає її як гостру
зброю, що допомагає нам боро
тися з усім від’ємним як в окре
мих людей, так і в суспільстві.
Хотілось би частіше зустріча
тися з нашими дорогими пи
сьменниками, які працюють у
цьому важкому і надзвичайно
корисному жанрі, і побажати їм
нових успіхів у їх благородній
праці.
В. ГРИНЬКО,
член літературного гуртка.
На жаль, збори були тільки
в другій групі, ми не здогада
лися запросити на н их студен
тів з фізико-математичного фа
культету, яких теж зацікави
ли б ці питання, та й нам ко
рисно було б послухати їхню
думку. Але як активно пройшли
ці збори, як тільки розкрилися
душі тих товаришів, які висту
пали! Від усього серця мені хо
тілося б сказати: більше б та
ких диспутів, товариських су
перечок! Це принесло б нам ду
Невимушена, задушевна розмова! Над чим працюєте?
же велику користь.
Студентові фізико-математичного факультету В. Репець
Я звертаюся через газету до
к ому відповідає С. Олійник. Напроти — поет П. Шабатин.
всіх студентів нашого інститу
Фото В. Орловського.
ту: давайте обговоримо, товари
ші, ці питання, продовжимо дис
кусію, що розпочалася в «Ком
сомольской правде», адже вона
стосується кожного з нас.
Іноді доводиться чути реплі словом окрилювали народ на
Л. ПОБІДАШ,
ки: «А, що там на політбесі боротьбу», продовжує її Н. Кос
студент І курсу мовноді!?... Газети ми й самі читає тенко.
літературного факультету.
мо». А чи замислювались ви,
Ж. Волосенко розповів про
товариші, над тим, як зробити успіхи возз’єднаного україн
політбесіду цікавою і змістов ського народу в єдиній Україн
ною?
ській радянській державі.
На нашому курсі вони прохо
Живі картини щасливого жит
Студенти III курсу II групи
спецвідділу відвідали в неділю дять цікаво. В цьому допомогли тя українського народу постали
своїх підшефних — вихованців нам агітатори курсу Є. Кастел перед нами, коли Є. Миронова
Боярського дитячого будинку. лі та О. Щербакова. Ініціативу
виконала музичний твір В. Ля
Діти нас дуже радо зустріли. проявили і самі студенти.
тошинського
«Возз'єднання».
Ми познайомились з ними, а по
Кожна бесіда має свою тему. «Верховино, рідний краю, хто
тім повеселились всі разом.
Провели ряд цікавих ігор, тан Так, наприклад, цікаво й змі тепер твої пізнає села і мі
цювали. Саша Букін, Толя Пет стовно пройшла політбесіда на
ренко та інші виконали «Мат тему: «20-річчя возз'єднання ста?» — співали згодом всі при
роський танець», інші вихованці українських земель», у якій сутні.
співали, читали вірші. Ми пода
Товариші! Більше енергії,
рували своїм підшефним цікаві взяли участь всі студенти. Бе творчої винахідливості, ініціати
настільні ігри. 20 грудня наших сіда мала вигляд літературнови — тоді політбесіди завжди
маленьких друзів будуть при музичної композиції.
проходитимуть
жваво, будуть ці
ймати в жовтенята. Ми обов’яз
Спочатку студентка Л. Бо
к ово їх знову відвідаємо. І хо
кавими,
принесуть
велику ко
четься, щоб наступного разу до гуш розповіла про боротьбу ук ристь.
наших вихованців поїхали не 12 раїнського народу з своїми гно
бителями в минулому.
чоловік, а вся група.
А. ВИННИЧЕНКО,
А. БЄЛКІНА,
«Прогресивні
письменники
студентка II курсу
студ. III курсу, II групи.
Західної України полум’яним
російського відділу.
Все залежить від нас
У підшефних
ДРУЖ БА -
ви, писав, що «русинський (мо
ва йде про український— О. К.)
народ щодо мови відрізняється
як від росіян, так і від поля
ків». З цих позицій Палацький
З великим ентузіазмом сту
і Ржегорж подали велику під
(продовження)
Православ Коубек, який, про тримку українським представ денти мовно-літературного фа
живаючи
протягом
1830 — никам на слов’янському з ’їзді у культету готую ться до вечора
На початку XVIII ст. з ’явля
О. КАРДАШ
1836 рр. у Галичині, знайомив Празі (1848 р.), а також у дружби радянських і чехосло
ються теплі спогади Данила
Шашкевича і його друзів з че 1848— 1849 р. на Кромержи вацьких студентів, який відбу
Крмана, словацького посла до
Проникає в Чехословаччину ськими літературними творами. цькому сеймі.
шведського короля Карла XII,
деться 12 грудня.
про його подорож по Україні і українська поезія, зокрема Я. П. Коубек подавав відомості
Обидва ці з ’їзди, а особливо
Трудолюбиві й талановиті на
вірші
найвизначніших
тогочас
чеській громадськості і про ук слов’янський з ’їзд у Празі, ду
1708— 1709 рр. та про битву
них українських поетів-романти раїнський народ, про який він шею якого був П. Ш афарик, бу роди Чехословаччини, звільнив
під Полтавою.
шись від експлуатації і гніту па
Подорожуючи по Західній ків Метлинського, Боровиков писав з щирістю і гарячою лю ли великою маніфестацією чехо нівних класів, добилися все
Європі, видатний український ського, Костомарова, Шашкеви бов’ю, з особливою силою під словацько-українського братан світньоісторичних
У
письменник Г. С. Сковорода зу ча, Шпигоцького. З творами креслюючи самобутність україн ня. На цьому з ’їзді карпатські розвитку економіки,перемог
науки
і
цих
поетів
познайомив
чеських
пинявся також і в Празі.
ської мови, її спорідненість з українці виступили разом із культури.
В кінці XVIII ст. чехослова і словацьких будителів І. І. чеською та іншими слов’янськи словаками із спільним проте
В ці дні кожен студент і ви
цько-українські зв'язки розвива Срезневський, який у 1840 р. ми мовами.
стом проти угорського гніту. За
ються у зв ’язку з діяльністю че відвідав Прагу.
В історії чехословацько-укра гарячі симпатії до представни кладач нашого інституту звер
Особливо інтенсивними в цей їнських зв’язків велика заслуга
тається до студентів і виклада
ських просвітителів, зокрема
ків українського народу, за без
Вацлава Фортуната Дуріха. час стають зв’язки передових належить і Карелу Запу. Глибо посередню підтримку, яка зміц чів вузів дружньої нам Чехо
словаччини з щирим привітом і
Останній у листуванні з мука чеських і словацьких просвіти кими симпатіями до українсько
національну свідомість ук почуттям
чівським епіскопом Андрієм Ба телів з літературними діячами го народу сповнений його твір нила
глибокої поваги та по
раїнців, в Галичині високо ша
чинським цікавився староукра Галичини, зокрема з М. Шаш «Подорожі й прогулянки по га нували
бажанням великих успіхів у бу
імена
Шафарика,
Пала
їнськими пам’ятками письмен кевичем, Я. Головацьким та лицькій землі», який вийшов у цького, Гавлічка-Боровського і дівництві соціалізму, у зміцнен
ні миру в усьому світі.
ства, які зберігалися в єпіскоп І. Вагилевичем, а також із ря світ у 1844 р. Його перу нале Ржегоржа.
дом визначних письменників жить кілька перекладів на че
ській бібліотеці Б ачинського.
Сьогодні Чехословаччина —
Перша
половина
XIX
ст.,
яка
Особливо зміцнились і розви Наддніпрянської України (сло ську мову оповідань П. Куліша, характеризувалася інтенсивним рівна серед рівних братніх кра
в’янолюбцем
І.
І.
Срезневським
нулись ці зв’язки в XIX ст. Ве
які були видані в 1845 р.
розвитком національного життя їн соціалістичного табору, пере
лика роль у цьому належить та одним з перших переклада
Особливо
почесне
місце
в
Словаччині, висуває цілий довий борець за справу трудя
родоначальнику чеської філоло чів з чеської та словацької мо історії чехословацько - україн на
ряд визначних діячів, які ви щих країн усього світу.
гії Йозефові Добровському. З ви Амвросієм Метлинським).
ських зв’язків займає Карел являють глибокий інтерес до
До вечора буде організована
Видатна
роль
у
цьому
нале
ім’ям цього видатного славіста
Гавлічек-Боровський.
Палкий
найближчих сусідів — за книжкова виставка, присвячена
пов’язані перші друковані в Че жить П. Й. Шафарику, який поборник слов’янського братер своїх
друж
хословач чині відомості про мар перебував у близьких особистих ства, він гаряче обстоював пра карпатських українців (маємо радянсько-чехословацькій
бі.
Посилено
готуються
до
цьо
на
увазі
Яна
Чапловича
і
особ
стосунках
з
Іваном
Могильни
морошських українців, зокрема
во українського народу на са ливо представників штурівської го вечора учасники художньої
Іваном Вагилевичем, мостійне
про літературу Наддніпрянської цьким,
політичне й культурне
«Словаки повинні,— самодіяльності, які виступлять
України, зокрема про перше ви Яковом Головацьким та іншими життя, однаково засуджуючи генерації).
читаємо
в
лис
ті-зверненні шту із своїми кращими номерами.
галицькими
письменниками.
Від
дання «Енеїди» І. Котлярев
прагнення як поль рівця Богуша Носака Незабудо
Актовий зал заповнять не
них він одержував цінні мате агресивні
ського.
ської шляхти, так і російського ва до словаків,— життя русинів, тільки
ріали
і
статті
з
питань
україн
студенти педінституту,
Система Добровського лягла
самодержавства. В знаменитій а русини життя словаків ближче але й студенти-чехи,
представ
в основу граматики Івана Мо ської етнографії, фольклору, статті «Слов’янин і чех» він пи пізнати,
бо їх до того багато важ ники інших вузів міста. На ве
гильницького, на що вказує Ша палеографії тощо, вміщуючи їх сав: «Поки не буде спокутувана ливих причин,
так би мовити, чір запрошені консул Чехосло
фарик у своєму листі до Я. Кол у своєму «Часописі Чеського кривда, заподіяна українцям, примушують».
Музею»,
який
стає
на
той
час
вацької Народної Республіки,
лара, повідомляючи останнього
доти неможливий справжній
(Далі буде).
учасники партизанського руху в
про смерть Добровського. Тво головним органом чехослова міжнародний мир і слов’янська
Чехословаччині.
ри Й. Добровського справили цько-українських зв'язків.
згода». Від початку до кінця ця
Оскільки Чехія і Словаччина стаття пройнята гарячою симпа
серйозний вплив і на Маркіяна
П. КУЛЬЧИЦЬКА.
разом з Галичиною входили до тією до українського народу і
Шашкевича.
ст. викладач кафедри
В цей період виступає ціла складу однієї держави і були його волелюбних прагнень, гли
російської мови.
плеяда передових чеських та відділені від Східної України бокою вірою в світле майбутнє
кордо цього народу.
словацьких будителів (Йозеф російсько-австрійським
Шафарик, Ян Коллар, Карел ном, то природно, що чеські та
Діяльність К. Г. Боровсько
Гавлічек - Боровський, Франті словацькі письменники-будителі го, як і інших будителів сло
переважно
впливали
на
літера
шек Челаковський, Франтішек
в’янства, мала неоціниме зна
ОЧКИ
Палацький та ін.), які почали турне і національне відроджен чення, бо вона безпосередньо
ня
українського
народу
в
Гали
виявляти глибокий інтерес до
підтримувала найблагородніші
Шахісти нашого інституту в
України, українського народу, чині.
прагнення українського народу
матчових зустрічах команд на
Поряд з Шафариком значне до національного відродження.
до його історії, мови і фолькло
першість вузів міста в 1958 ро
ру. Чеські та словацькі будите місце в історії відродження га
Укранська історія надихнула
лі понад усе цікавились народ лицької України займав Ян К. Г. Боровському тему й сю
ці зайняли четверте місце.
ною творчістю, особливо укра Коллар.
жет
його
відомої
сатиричної
по
В змаганнях цього року наш
Ян Коллар був особисто зна
їнськими піснями. Великим нат
еми «Хрещення святого Володи
колектив виступає дещо слабше
хненням пройняті слова Шафа йомий з деякими українськи мира», яку Іван Франко пере
рика, який, дякуючи Вагилеви ми письменниками, зокрема з клав на українську мову.
і має можливість зайняти лише
чу за надіслану йому рукопис Я. Головацьким. Захоплюючись
Натхненним словом митця і
V— VI місця. В другій підгрупі,
ідеями
Коллара,
Головацький
ну збірку українських народ
різносторонньою діяльністю за
де виступають наші шахісти та
них пісень, писав: «Повні краси поширював у Галичині його тво свідчили свої гарячі симпатії до
ри,
особливо
поему
«Дочка
сла
сильні команди політехнічного
ці простонародні, чисті, вільні
українського
народу
Франтішек
квіти, вони мені такі ж милі, як ви». Ця поема мала великий Палацький і Франтішек Рже
і фінансово-економічного інсти
вплив на Маркіяна Шашкевича,
і дорогоцінні перли».
горж.
тутів, закінчився четвертий тур.
про
що
свідчить
його
поезія
Тому не випадково першими
У 1830 р. Франтішек Пала
Я к і завжди, успішно виступа
перекладами з української мови «Згадка», яка є відгуком заспі цький в «Часописі чеського му
були саме переклади народних ву «Дочки слави» Коллара.
ють другорозрядники П. З а до
Безпосередній
вплив
на зею», відстоюючи самобутність
пісень, зокрема пісні «Ой, по
рожній, М. Скуратівський, які
українського
народу
і
його
мо
Шашкевича мав також і Ян
слала мене мати» (1814 р.).
в чотирьох зустрічах набрали
по 3,5 очка. Першорозрядник
В. Яременко та М. Гребельська,
яка, до речі, вперше виступає в
Заняття закінчено. Студент
таких відповідальних змаганнях
6 грудня в гуртожитку № 3
швидко виходить з аудиторії, на
Самообслуговування — доб
Хто ж відшкодує відвідува
іще не має відповідного досві
ходу кинувши погляд на руч ра справа, нічого не скажеш. по Бехтерівському провулку за чам інститутської їдальні за
ду,
принесли наш ій команді по
ний годинник.
Але ж чергові куняють з кни одностайним схваленням студ порвані такими стільцями плат
2
очка.
З ар аз наші шахісти на
тя,
костюми?
гами на підвіконнях чи видив ради були організовані найно
— От біда — знову став.
брали
в
загальному 21,5 очка з
вітніші
танці,
так
би
мовити
в
Мимоволі очі піднімаються ляються на непривабливі кар
раз — ні! Але спостерігалася 40 можливих.
дусі
останньої
моди.
Головною
інша крайність, теж з претен
догори, адже на протилежній тини інститутського подвір’я (а
Студенти В. Карпенко, С.
особливістю їх було те, що в
зією на стиль — майже цілко
стіні висить великий електрич там купи сміття височать май
Райко, В. Пріцкер поставилися
залі,
де
вони
відбувались,
па
вита апатія, траурний вираз об
ний годинник. Але стрілки його же на рівні поламаних тракто
нувала цілковита тиша. Уявіть лич, якась фатальна скованість до змагань безвідповідально, не
завмерли, показуючи той час, рів і автомашин). І це тоді, ко
собі гурт молодих людей, які постатей. Як почав біля вікна, з 'явившись н а змагання, внаслі
коли люди або обідають, або ли біля них, особливо на пе
майже не рухаючись, зосере так і зупинився там, чи коли док чого наш а команда втратила
міцно сплять, бачачи солодкі рервах, курці утворюють хмари
джено перебирають нижніми обрав куток — десь за ша дорогоцінні очки.
сни. Всі інші інститутські елек диму, який потоком повітря
кінцівками, тупцюючи на одно фою — так і закінчив сонно.
тричні годинники показують ту
В. Р О Ж К О ,
втягується в аудиторії. Це ви му місці. Ні, не було тут викру Приспали студраду!
саму годину — лиху годину,
студент V курсу фізикоглядає дещо парадоксально.
тасів, головоломних па, ще
коли про них забула господарча
математичного факультету.
*
*
Запаніли п’ятикурсники! Ще
частина. Отак висять вони, об
мазані крейдою під час нескін
б пак — практику закінчили,
незабаром остання сесія, дер
ченного ремонту, нагадуючи про
жавні екзамени, а там... Як за
те, що ми живемо у вік техніки.
думаєшся, то аж вітер свистить
Редакція газети «За педаго
А м оже це особливий спосіб
у
вухах
—
то
майбуття
виграє
гічні
кадри» оголошує конкурс
зупинити час?
на срібній арфі. А поки що: лек на кращий новорічний літера
Якщо в нього і вірить
ції? практичні? семінари? Яка турний твір (нарис, вірш, фейле
хтось — то тільки електрики,
проза! Ото ж і побачиш наших тон) на теми студентського жит
яким доручено стежити за ро
випускників російського відділу тя. Кращі твори, надіслані на
ботою
електрогодинників. А
здебільшого на вулиці, в кіно— конкурс, будуть премійовані й
всім іншим відомо, що:
відпочивають, набираються сил. опубліковані в новорічному но
Дорога чекає! І тільки парти мері газети.
Час не змусиш зупинитись,
стоять в аудиторіях німим доко
РЕДКОЛЕГІЯ.
За хвіст не упіймаєш,
ром прогульникам.
Тому прийдеться погодитись:
(Тексти В. СОКИРКО,
Йому кінця немає.
Редактор О. КАРДАШ.
О. ПЕТРЕНКО).
Поодвертались! А запізнюватись на лекції не соромно, хлопці?
ДО МІСЯЧНИКА ЧЕХОСЛОВАЦЬКО-РАДЯНСЬКОЇ Д Р УЖБИ
Велика
історія
НАША СИЛА
Втрачені
Б
Е
З
С
М
І Х
У
УВ АГА!
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова