Файл #268: "1959-24.pdf"

5

ГРУДНЯ— ДЕНЬ КОНСТИТУЦІЇ

Велика, багата наша Батьків­ Радянських соціалістичних рес­
щина. Але тільки в роки радян­ публік в Союзі РС Р.
ської влади вона вийшла в пер­
Згодом,
через
12
років,
ші ряди наймогутнішнх держав 5 грудня 1936 року, Надзвичай­
світу. За короткий час, 42 ро­ ний восьмий Всесоюзний з ’їзд
ки, половина з яких витрачена Рад після всенародного обгово­
на нав’язані нам капіталістич­ рення прийняв нову Конститу­
ними державами війни і відбу­ цію СРСР. Цей день рівнознач­
дову народного господарства, ний другій знаменитій даті епо­
Радянська республіка з відста­ хи: 25 жовтня 1917 року. Тоді
лої аграрної країни стала дру­ була завойована трудящими Р а ­
гою промисловою державою сві­ дянська республіка, а через 19
років народ записав у Радян­
ту, з крупним сільським госпо­
ській
Конституції досягнення
дарством. На першому місці по­
першої фази комунізму — со­
ки що Америка. Але в найближ­ ціалізму.
чі 10—12 років наш народ
«Конституція нашої держа­
здійснить гасло: «Наздогнати і ви — на ділі найдемократичні­
випередити Америку».
ша», зазначав М. С. Хрущов у
Середньорічні темпи росту своєму виступі по американсько­
промисловості в нас у 3 —5 ра­ му телебаченню 27 вересня
зів вищі, ніж у США. А по сіль­ 1959 р.
ському господарству це завдан­
Тому не випадковим є те, що
ня буде вирішене значно ра­ жодна конституція в капіта­
ніше.
лістичному світі не була так
Заможно, культурно стали оспівана народом, як Конститу­
жити трудящі в радянській кра­ ція нашої соціалістичної держа­
їні.
ви, держави робітників і селян.
Конституція Радянського Со­ Народні пісні, твори радян­
юзу
є підсумком наших за­ ських митців підносять до най­
воювань. Вона перетворила в вищого звучання здобутки ра­
дійсність мрії і прагнення дянського народу, закріплені в
Радянській Конституції: право
кращих умів людства. В ній
на працю, освіту, відпочинок.
записано те, про що мріяли по­
Вона стверджує рівноправність
коління борців-революціонерів,
націй, однакові права для жінки
що вже здійснено в нас; уві­
й чоловіка.
йшло в наше життя.
Всесвітньоісторичні завоюван­
Скільки б не минуло де­ ня радянського народу, закріп­
сятиріч з дня народження Р а ­ лені в законодавчому порядку
дянської Конституції, що стала в Конституції, досягнуті під ке­
маяком для всього прогресивно­ рівництвом Комуністичної пар­
го людства, зразком справді де­ тії, яка виховала «чуття єдиної
мократичних звершень для кра­ родини» (П. Тичина) в нашому
їн табору соціалізму,— цей народі.
день не забуде історія, він за­
Радянський народ славить
лишиться у віках.
закон нашого життя, славить
31 січня 1924 року Другий партію, натхненника і керівни­
Всесоюзний з’їзд Рад прийняв ка в боротьбі за побудову кому­
першу союзну Конституцію, яка нізму в нашій країні, за мир,
законодавчо оформила добро­ дружбу і прогрес у всьому
вільне об’єднання рівноправних світі.

Пролетарі всіх країн, є днайтеся!

АКад
З
п

е

д

а

г

о

г

РІК видання 4-й

№ 24 (93)
і

р

ч

н

і

ЗО
листопада

и

ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ
І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ імені О. М. ГОРЬКОГО

1959 року
ПОНЕДІЛОК

Ціна 15 коп.

Про підготовку дефектологів

Закон «Про зміцнення зв’яз­ школах УРСР, але і в багатьох
ку школи з життям і про даль­ інших союзних республіках.
За останні роки кафедрою
ший розвиток системи народної
освіти в СРСР» вимагає доко­ дефектології внесено ряд змін
рінної перебудови роботи спе­ у навчальний план відділу, що
значно
поліпшити
ціальних шкіл для аномальних дозволяє
дітей. З цією метою зараз про­ практичну підготовку майбут­
вадиться велика робота: пере­ ніх дефектологів.
Відомо, що понад 20 років у
глядається та уточнюється си­
стема і структура спеціальних підготовці дефектологів існу­
навчальних закладів, вносяться вав необгрунтований дуалізм,
науково обгрунтовані доповнен­ який полягав у тому, що одну
ня і зміни в методику викладан­ і ту ж людину паралельно готу­
ня загальноосвітніх предметів вали до двох принципово різних
спеціальностей: з одного боку,
для аномальних дітей, відво­ до
викладання мови і літерату­
диться для цього більше часу та
ри
(або природознавства і гео­
удосконалюється методика про­
графії)
для середньої загально­
фесійно-трудового виховання і
освітньої школи (це стояло на
навчання.
При перебудові спеціальних першому місці) і, з другого бо­
шкіл ставиться завдання в знач­ ку, до викладання цих же
но більшій мірі визначити і предметів для спеціальної шко­
врахувати специфічні особли­ ли. Питома вага дефектологіч­
вості роботи в них, чітко оха­ ної підготовки була зведена до
рактеризувати цілі та засоби мінімуму. Не випадково наші
навчання і виховання аномаль­ випускники одержували зовсім
них дітей. Враховується також недостатню підготовку до робо­
і те, що головне завдання спе­ ти в спеціальній школі, яка, по­
ціальних шкіл полягає в тому, рівнюючи з середньою масовою
щоб поряд з загальною освітою школою, має свої особливі цілі
дати їх вихованцям по можли­ і працює зовсім за іншими на­
вості високу професійну підго­ вчальними планами, програмами
товку, що дозволяло б їм від­ і підручниками. Особливо мало
разу ж після закінчення школи приділялося уваги підготовці
йти безпосередньо на виробни­ дефектологів до найбільш склад­
ної і відповідальної роботи в
цтво.
Центральною фігурою, що молодших класах спеціальних
здійснює і буде здійснювати шкіл.
Внесені зміни в навчальний
перебудову роботи спеціальних
шкіл, є вчитель-дефектолог. Від план дефектологічного відділу
значно наближають підготовку
нього, головним чином, зале­ вчителів-дефектологів до роботи
жить якість підготовки ано­
в спеціальних школах. У ньому
мальних дітей до продуктивної різко збільшився цикл дефекто­
праці в умовах сучасного про­ логічних предметів, які зараз
мислового та сільськогосподар­ по праву займають ведуче міс­
ського виробництва.
це. Збільшено час і уточнено
Як же МИ ЗДІЙСНЮЄМО ПІДГО­ систему педагогічної практики
У цьому році ас­ іноземної мови. Пер­ демічних групах, М. товку кадрів для цієї нової (пе­ в спеціальних школах.
ші семінари з істо­ Пазяк — в редакції ребудованої) спеціальної шко­
пірантура нашого
Чотирирічний досвід робо­
інституту отримала р ії філософії про­ газети «За педаго­ ли?
ти за новим навчальним планом
Дефектологічний відділ нашо­ показує, що студенти одержу­
гічні кадри», Б. Ков­
нове поповнення в йшли успішно.
Усі аспіранти пер­ басенко і В. Руда­ го інституту за 40 років свого ють значно кращ у підготовку до
складі
11
осіб.
роботи саме в спеціальних шко­
Більшість із ново­ шого року навчання ков проводять к он­ існування набув чималого до­ лах, зокрема в молодших кла­
свіду в підготовці дефектологів.
прийнятих — люди відразу ж включи­ сультації з матема­
Його випускники успішно пра­ сах.
з великим виробни­ лися в громадсько- тики для студентів цюють не лише в спеціальних
Останній варіант нового на­
вчального плану передбачає та­
корисну роботу ін­ І курсу.
чим стажем.
кож поєднання стаціонарного,
Так, Н.
Зараз аспіранти ституту.
вечірнього та заочного навчан­
приступили до ви­ Шпильова і М. Зем­ А. ВЕЩ ИЦЬКИЙ ,
Викладач кафедри музики ня. Так, у 8 семестрі, перебу­
аспірант І року В. А. Уманець проводить бесіду ваючи на педпрактиці, студен­
працюють
вчення
марксист­ ляний
навчання.
з керівниками хорів шкіл Укра­ ти будуть навчатися за систе­
ської філософії і агітаторами в ака­
їни.
мою вечірньої освіти, а у 9 се­
местрі — за системою заочної
освіти.

Новий загін науковців

Значно збільшено час педаго­
гічної практики, на яку відво­
диться 47 тижнів (замість 18—
22 тижні за раніше існуючими
планами). Передбачається, що
студенти повинні не тільки зна­
йомитись, але й працювати в
школі вже з II семестру, для чо­
го відводиться щотижня по од­
ному дню безвідривної прак­
тики.
Проте новий навчальний план
має і деякі недоліки. Так, пед­
практика в спеціальних школах
сконцентрована на 9 семестрі,
який повністю відводиться для
цієї справи. Це призводить до
того, що найскладніший вид
педпрактики (з добукварного
періоду) став на перше міс­
це (адже починати цю прак­
тику можна лише з 1 ве­
ресня, коли студенти ще до­
сить мало знають аномальних
дітей). Очевидно, краще бу­
ло б дотримуватись у педпрак­
тиці дефектологічного відділу
тієї послідовності, що є зараз.
Крім того, перебудова спец­
шкіл вимагає докорінного по­
ліпшення професійної підготов­
ки аномальних дітей. Адже за ­
раз переважна більшість вчите­
лів праці в спеціальних школах
не має ніякої дефектологіч­
ної підготовки, а іноді навіть
професійної. Отже, вони навча­
ють дітей, з особливостями
яких зовсім не обізнані. Саме
тому цілком справедливі вимо­
ги керівників спецшкіл щодо
крайньої потреби підготовки ви­
сококваліфікованих кадрів про­
фесійного навчання. Це питання
зараз надзвичайно актуальне і
при наявності непоганої м атері­
альної бази в нашому інституті
його успішно можна розв’язати.
Крім нас, на Україні його роз­
в’язувати нікому.
Забезпечивши школи необ­
хідною кількістю зазначених
кадрів, ми тим самим створи­
мо реальні умови для ще біль­
шого піднесення як загально­
освітньої, так і професійної під­
готовки учнів спецшкіл, зуміє­
мо підготувати їх до найбільш
активної участі в продуктивній
праці. Це сприятиме також най­
більш повному розкриттю мож­
ливостей аномальних дітей.
М. ЯРМАЧЕНКО,
кандидат педагогічних наук.

Склад новообраного профкому
інституту
1. Ніколенко Д. Ф.— голова профкому.
2. Денисенко В. В.— заступник голови профкому.
3. Чуйко І. Ф .— заступник голови профкому.
4 . Рудакова І. Д .— скарбник.
5. Лата О. Ф .— секретар.
6. Очеретний А. Д .— керівник виробничої комісії.
7. Порязев О. Г.-— керівник побутової комісії.
8. Мішина О. Д .— керівник культкомісії.
9. Лесик В. Г.— член побутової комісії.
10. Науменко Н .— член побутової комісії.
11. П’ятківська Г. О. — член культкомісії.
12. Соболь В .— член культкомісії.
13. Соліківська Н .— член виробничої комісії.
Громадським інспектором по охороні праці обрано
Медушевського А. Г.
СПИСОК ЧЛЕНІВ РЕВІЗІЙНОЇ КОМІСІЇ ПРОФКОМУ
1. Шиманський І. Є.
2. Земляний М. І.
3. Федченко П. М.

Гурток повинен стати масовим

П А Р Т I Й Н Е ЖИТТЯ

Що найважливіше для філо­ мостійні і оригінальні дослі­
лога? По-моєму, це любов до лі­ дження членів гуртка будуть
тератури і, звичайно, її глибоке виноситись на теоретичні кон­
піддані критиці недо­ моводства, уміння ко­ знання. Саме цій меті підпоряд­ ференції, на огляд наукових
ристуватися хоча б од­ кована робота студентського на­ студентських праць.
ліки.
Практика показала, ним музичним інстру­ укового гуртка російської та за­
29 жовтня відбулося чергове
що перебування сту­ ментом.
рубіжної літератури, одним із засідання гуртка, на якому бу­
дентів на робочому міс­
ло заслухано доповідь студент­
Партійні збори яви­ членів якого є і я.
ці вчителя сприяє все­ лися ніби завершую­
Наш гурток може дати май­ ки другого курсу Н. Костенко:
бічній підготовці май­ чим захистом практики бутньому філологу дуже бага­ «Тема революційного подвигу в
бутніх педагогів.
студентами і одночас­ то. Насамперед, він дає більш творчості І. С. Тургенєва». Ми
Якщо по своїй основ­ но допомогли викрити глибокі, в порівнянні з передба­ слухали реферат з великим ін­
ній спеціальності сту­ недоліки і спрямувати ченими за програмою, знання лі­ тересом. Відчувалось, що робо­
денти виявляли міцні й дальшу роботу декана­ тературного процесу. Опрацьо­ та виконана з великою любов’ю
грунтовні знання, то в ту, кафедр, викладачів вуючи обрану тему або слухаю­ до письменника, з прагненням
організації позакласної і студентів п о шляху чи реферат іншого гуртківця, сказати щось нове про зобра­
роботи
серед
учнів вдосконалення у с і є ї докладно знайомишся з твор­ ження революційного подвигу у
практиканти
нерідко системи
п ід го т о в к и чістю письменника чи з окре­ його творах. Не дивно, що ре­
виявляли слабку підго­ майбутніх учителів.
мим твором, вдумуєшся в те, ферат викликав жваве обгово­
товку. Зокрема студен­
що тебе хвилює, більш глибоко, рення і товариську критику.
ти вказували на те, що
М. ПЛЮЩ,
На наступних заняттях роз­
ніж при простому читанні, вхо­
їм необхідні хоча б мі­
ст. викладач кафедри диш у зміст твору. Все це глядатимуться дослідження про
німальні знання з до­
української мови.
сприяє розвитку творчого, кри­ поему М. Ю. Лєрмонтова «Де­
тичного мислення.
мон»,
повість Е. Хемінгуея
Для естетичної оцінки ху­ «Старик и море», поему О. Бло­
дожнього твору немає стандарт­ ка «Возмездие».
них правил, вона здебільшого
На жаль, наш гурток ще не
залежить від особистих асоціа­ став таким масовим, яким він
Студенти, які пройшли прак­ цій людини. Це дає широку ос­ повинен бути на мовно-літера­
тику в учбових майстернях, в нову для творчого підходу на­ турному факультеті. Та й ті, хто
період виробничої практики на віть до глибоко досліджених
записався в гурток, не завжди
заводах продовжують виготов­ творів.
відвідують заняття, що, на мою
лення деталей для потреб ви­
Студенти мовно-літературно­ думку, залежить не стільки від
робництва.
го факультету, у яких є нахил інтересу до нього, скільки від
Важливо, що студентам-лрак­ до поглибленого вивчення літе­
недисциплінованості.
тикантам 1957 — 1958 рр. на­ ратури, працюючи в науково­
Сподіваємося, що наш гурток
вчання надані кваліфікаційні му студентському гуртку, свої
стане
більш численним, а тому
розряди.
творчі спроби виноситимуть на й більш корисним, і робота його
В. ГОНЧАР,
суд своїх товаришів. Дискусії, буде більш продуктивною.
майстер учбових майстерень.
які викличе кожна цікава робо­
І. ТРУХІН,
т а , будуть дуже корисні як для
автора, так і для інших учас­
студент II курсу
н и ків гуртка. Найбільш са­
російського відділу.

Питання практики— на партійних зборах
16 листопада на мов­
но - літературному фа­
культеті відбулися від­
криті партійні збори,
на яких обговорювало­
ся питання про наслід­
ки педагогічної практи­
ки студентів п’ятих
курсів. До організації
таких тематичних збо­
рів партбюро факуль­
тету вдалося вперше, і
саме тому дехто з чле­
нів бюро вагався, чи
доцільно це взагалі.
Але хід зборів, актив­
не обговорення допові­
ді декана факультету
А. К. Дан илюка, зокре­
ма критичні зауважен­

ня щодо організації
педагогічної практики
і, нарешті, ухвала збо­
рів показали, що такі
збори справді доцільні.
Збори були загальними
і дійсно відкритими, з
присутністю усіх сту­
дентів - практикантів і
методистів.
У виступах кому­
ністів, позапартійних,
зокрема у виступах
студентів - практикан­
тів, відзначалися пози­
тивні сторони в органі­
зації і проведенні пе­
дагогічної практики і
особливо гостро були

ШИРИТЬСЯ
Удосконалення
практичних навичок
Робота з студентами інженер­
но-педагогічного факультету ви­
магає дещо відмінних від ін­
ших методів роботи. Враховую­
чи це, ми вирішили зробити
так, щоб студенти, які вже ма­
ють деякі навички у володінні
інструментом, ще більше вдо­
cконалювали
їх,
виконуючи
більш складні трудові операції,
наприклад, виготовлення табу­
реток, рамок, судійських ви­
шок? розмічувальних циркулів,
які потрібні для майстерень.
Студенти зараз виготовляють
ручні лещата, конструкція яких
розроблена старшим виклада­

ОБСЯГ

Я к м и відпочиваєм о
Студентські
вироби —
на виставці

чем М. Чумаком. Такі лещата
можуть бути використані на ро­
бочому місці слюсаря в шкіль­
них майстернях, де невистачає
цього інструмента. А потреба в
ньому зростає.
Крім того, для удосконален­
ня навичок роботи по обробці
матеріалів кожен студент буде
вживати під час навчання в
майстерні електроінструменти.
Це полегшить в 5 —6 разів ви­
конання завдань.
Сподіваємося, що студенти
інженерно - педагогічного
ф а­
культету будуть з кожним днем
все більше виготовляти в май­
стернях інституту наочних по­
сібників по обробці дерева і ме­
талу, до роботи над чим студен­
ти вже приступили.
Закликаємо всіх викладачів,
майстрів та студентів взяти ак­
тивну участь в розробці та ви­
готовленні наочних посібників.
К. Ц ЕБРЕН К О ,
завідуючий учбових

РОБІТ

З року в рік розширюються
майстерні нашого інституту, вво­
дяться нові види робіт з практи­
куму на ф ізико-математичному
факультеті. Студенти інженер­
но-педагогічного факультету і
відділу фізики вже тепер вико­
нують, поряд з операціями по
обробці дерева і металу, комп­
лексні роботи у вигляді окремих
виробів, наприклад виготовля­
ють циркулі, плоскогубці.
Багато зроблено для обслуго­
вування
інших
факультетів.
Так, студенти Павленко, Ма­
ховський, Маматюк, Денисенко,
Яновський виготовили інстру­
менти, які експонувалися на ви­
ставці робіт студентів інституту
і учнів середніх шкіл України.
Крім того, на виставці були
представлені роботи по металу
і обробці скла та прилади

Найактуальніші теми з життя художньої самодіяльності —на­
радянського суспільства не про­ ші товариші — виступили перед
ходять повз увагу нашої групи. робітниками верфі з програмою,
Недавно у нас відбулися цікаві яка готується до Декади україн­
комсомольські збори на тему ського мистецтва і літератури
« Досягнення радянської науки у в Москві. Висловлюючи своє за­
с праві вивчення космосу». Сту­ доволення, глядачі нагороджу­
дентки Барабаш, Муха, Ш евчен­ вали їх бурхливими оплескам и .
к о підготували цікаві повідом­
Акомпанував нашим «арти­
л е ння про будову третьої кос­ стам» студент 1-го курсу спец­
м іч н о ї ракети, про її політ та відділу Ю. Балашов, якому ми
умови польоту людини на Мі­ дуже ВДЯЧНІ.
Після концерту відбулись
сяць. Після виступів розгорів­
Студенти
інженерно-педаго­ ся цікавий диспут: кожний ді­ ігри, танці під акомпанемент
гічного факультету В. Прилип­
ко, М. Павлов, Л. Сидоренко, лився своїми знаннями з това­ інструментального квінтету за­
В. Соболь за роботою з елек­ ришами. Ми залишилися задо­ воду.
троінструментами.
воленими — частіше б проводи­
Веселі, з піснями поверталися
ти такі збори!
Фото М. Ш уряка.
ми з верфі. А через кілька днів
Наші дівчата не тільки вмі­ робітники заводу «Ленінська
ють добре готуватися до занять, кузня» були присутні на нашо­
але й змістовно, весело прово­ му курсовому вечорі.
МІСЯЧНИК к н и г и дити
свій вільний від навчан­
Л. ДЯЧЕНКО,
Успішно проходить у нашому ня час. Свідченням цього є ве­
Н. АДАМСЬКА,
інституті місячник книги. На чір дружби між студентами на­
студентки II курсу
кожному факультеті від комсо­ шої г рупи і робітниками заводу
педагогічного факультету
мольської організації виділені «Ленінська кузня». Учасники
дошкільного відділу.
відповідальні за цю важливу
громадську справу, більшість
студентів поставилася до неї
серйозно, свідченням чого є
значне перевиконання плану.
Педагогічний факультет при
зобов'язанні розповсюдити книг
на 5000 крб. вже продав їх
більше як на 6000 крб., а мов­
но-літературний відповідно до
6000 — на 6500 крб.
Гірше стоїть справа на фізи­
ко-математичному
факультеті.
Там взяли вище зобов’язання, а
саме — на 8000 крб. Прикро,
що до цієї цифри ще далеко
книг розповсюджено на суму
6300 крб.
Звичайно, робота ще не за­
кінчена, хоч і часу залишилося
Багато чого треба вміти майбутньому педагогові!
небагато. Комсомольська орга­
Н а ф о т о : студент IV курсу педагогічногоф
те
ь
ул
ак
нізація нашого інституту повин­
О. Корнійчук за виготовленням чохлів на стільц
івроб­
на з честю справитися з постав­
чій кімнаті.
леним завданням.

Про хор

інститутський

У товаристві лад — усяк
тому радіє.
Дурне безладдя лихо діє,
І діло, як на гріх,
Не діло — тільки сміх.

загальноінститутського самоді­
яльного хору! Люди є, хороші
керівники є, а хору нема! Пока­
зати, на що здібен педінститут,
відстояти його честь нікому!
І тут вчасно, нарешті, назва­
Л. І . ГЛІБО В .
ти причину, яка заважає ство­
Виступає хор Київського дер­ ренню в інституті міжфакуль­
жавного педагогічного інституту тетського самодіяльного хорово­
го колективу. А втім, цю причи­
імені О. М. Горького!
Ці слова повинні пролунати в ну вже назвав Л. І. Глібов. Се­
наступному році в Москві на ред керівників факультетів і
Декаді українського мистецтва і громадських організацій відсут­
літератури. Можна навіть уяви­ ня зацікавленість в тому, щоб
ти собі, як під склепінням залу підтримати славу інституту.
Великого театру або палацу
Не таємниця, що в хорі (як
спорту імені В. І. Леніна замре майже в кожному непрофесійно­
останній стоголосий акорд і на­ му) бракує чоловічих голосів.
вальний шквал оплесків загри­ Та й де вони візьмуться на фа­
мить на честь юнаків і дівчат, культеті, де дівчат 90 процен­
які стали колись студентами- тів? Але хлопці, і з добрими го­
співаками в нашому інституті.
лосами, є на педагогічному, і на
Це, звичайно, поки що мрія. фізико-математичному факуль­
Але мрія, яка має всі підстави тетах. На запрошення вони, на
для здійснення. В розпоряджен­ жаль, не відгукуються. Ні комі­
ні хорового самодіяльного ко­ тет комсомолу, ні профспілкові
лективу інституту висококвалі­ організації, ні деканати, ні на­
фіковані керівники, концертмей­ віть партійні бюро факультетів
стери, репертуар, приміщення. не подбали про те, щоб провести
Майже в усіх учасників хору якусь роботу і допомогти здіб­
високі вокальні дані... Та цього ним студентам з відповідними
даними знайти стежку до за­
мало.
Чи може сучасний інсти­ гальноінститутського хору. Це
тутський хор вважати себе інсти­ дуже прикра байдужість.
Мало того, понад три тижні
тутським? На жаль, ні. Хор
складається із студентів пер­ триває «холодна війна» між ке­
ших — третіх курсів (IV курс— рівниками хору і заступником
на практиці, V — випускники, декана фізико - математичного
їм не до хору) мовно-літератур­ факультету Г. Г. Кордуном.
ного факультету і має моральне Давно-давно від директора ін­
право іменуватися навіть не фа­ ституту тов. Кордун одержав
культетським, а лише хором письмове розпорядження виді­
лити до складу хору студен­
І —III курсів факультету.
Небезпідставно хвилюються тів факультету, яких відібрано
студенти, кажучи про те, що в працівниками кафедри музики.
багатьох інститутах існують Розпорядження є, списки є, а...
прекрасні
хорові
колективи співаків нема.
Дивлячись на те, як став­
(КДУ, КПІ, медінститут та ін.),
а ми не маємо навіть звичайного і ляться до такої важливої спра­

НА Е С Т Е Т И Ч Н І

ви керівники факультетів та
громадських організацій, відпо­
відно поводять себе і хористи
з мовно-літературного факульте­
ту, забуваючи, що вони самі в
недалекому майбутньому ста­
нуть вихователями молоді.
На репетиціях хору можна
спостерігати приклади безвід­
повідального,
непедагогічного
ставлення до своєї справи з бо­
ку студентів. Так, навіть одні
з кращих хористів В. Галух і
В. Деркач можуть спокійно
курити під дверима і зайти на
репетицію тоді, коли хор уже
почав співати; В. Токарчук і
О. Скрипниченко
зненацька
ладні підняти дискусію про те,
в якій тональності написана
пісня «Вечір на дворі» (і зупи­
нити спів), а Н. Колодій здатна
набридати керівникові дві годи­
ни підряд, що в неї скоро залік
і щоб її відпустили. Власник
непоганого, потрібного для хору
баса В. Кравченко (з літфаку!)
вважає, що його голос занадто
розкішний для такого ансамблю
і, незважаючи на умовляння,
тільки гордо обіцяє ходити на
заняття (але не ходить). Може
бути й таке: починають пісню,
повинен заспівувати Ю. Юце­
вич, туди-сюди, але прославле­
ного тенора і слід прохолов...
Таких фактів поведінки, що за­
важає нормальній роботі хору,
можна навести безліч. Але це
дрібниці, хоч і неприємні.
Наприкінці хочеться зверну­
тися до всього колективу інсти­
туту — студентів, викладачів,
керівників: та чи ж буде у нас
хор інститутський, самодіяль­
ний? Це питання честі нашого
інституту.
А. ДЯЧЕНКО,
учасник хору.

Т Е МИ

Творча удача франківців
14 листопада цього О. Клименко), покоївки
року в драматичному Аннушки (артистка В.
театрі імені І. Франка Салтовська) та інших.
колектив нашого інсти­ Розпусній галереї пан­
туту, викладачі і сту­ ства протистоять люди
денти, дивилися ви­ з н ароду, носії високих
ставу п ’єси М. С тари­ благородних почуттів:
цького «Не судилось». лікар Павло Чубань
З великою увагою, (артист М. Задніпров­
хвилюванням і напру­ ський), бідна селянська
женням стежили при­ дівчина Катря (артист­
сутні за артистами на ка Г. Яблонська), її
сцені. Легка й невиму­ мати-вдова Дзвон ариха
шена їх
гра,
щи­ (народна а р т и с т к а
К. Осмялов­
ра, задушевна мова, У РС Р
ська),
подруга
Ка трі
майстерно зроблені де­
Пашка
(артистка
Ю.
корації,— все це від­
Ткаченко),
бідний
пару­
разу полонило серця.
Перед очима гляда­ бок Дмитро Ковбань
ча постала У країна (артист В. Цимбаліст)
дореволюційного мину­ тощо.
В хвилюючих обра­
лого, з її чарівною
природою, але безправ­ зах, створених арти­
ним життям простого стами, розкривається,
народу.
як панська легковаж ­
Крок за кроком в ність і егоїзм руйну­
грі акторів розкрива­ ють щастя простих лю­
лося фальшиве народо­ дей — Дмитра, Катрі
любство та панський та її матері.
Скривджений Дмит­
лібералізм
Михайла
(артист М. Досенко), ро, у якого потоптали
розбещеність і жорсто­ все найсвятіше — його
кість й ого матері, по­ любов, стає месником.
міщиці Ганни Петрів­ Аж до зоряного неба
ни (народна артистка піднімаються на зад­
У
РС
РП
. Нятко), і ньому плані сцени чер­
батька-поміщика Івана воні заграви — вогні,
Андрійовича (заслуже­ в яких палає поміщи­
ний артист УРСР О. Да­ цький маєток, а ближ­
виденко), спотворене че до глядача в сіль­
панське виховання їх ській хатині в перед­
дочки Зізі (артистка смертних муках конає

жертва панської роз­
пусти — нещасна Кат­
ря, божеволіє її мати.
І над всім цим на фоні
заграв лунають могутні
слова Павла Чубаня
про правду.
Здається, краще пе­
редати неможливо!
Тамуючи
п о д и х,
стежили глядачі за
розвитком подій, час
від часу в різних міс­
цях залу чулись тихі
зітхання, на очах ба­
гатьох блищали сльо­
зи — і неодноразово на
протязі всієї гри зри­
вались бурхливі опле­
ски.
Закінчилась вистава.
Студенти інституту під­
несли артистам вели
кий букет квітів, вітаю­
чи їх з новим творчим
досягненням і бажаючи
їм ще більших успіхів
у підготовці до Декади
українського мистецтва
і літератури в Москві.
З словом-відповіддю
виступив народний ар­
тист У РС Р Д. Мілю­
тенко. Він щиро подя­
кував глядачам за теп­
лу зустріч. Для акто­
рів, сказав Мілютенко,
нема більшого щастя,
як відчувати, що гля­
дач нас тепло зустрічає
і підтримує. Це надає
нам сил для дальшої

праці для втілення в
життя на сцені нових
образів. Артисти теат­
ру разом з драматурга­
ми О. Корнійчуком, В.
Минком, Л. Дмитер­
ком та іншими готують­
ся до гідної зустрічі
Декади. Ваша підтрим­
ка,—сказав далі Д. Мі­
лютенко, — додає нам
нових сил до праці.
М. ПАЗЯК,
аспірант кафедри
української
літератури.
Студентка III курсу
мовно - літературного
факультету Л. Іванова
розмовляє з артистами
після спектаклю.
Фото В. Орловського.

Ось і закінчуємо...
Сум обгортає, коли починаєш дині можуть відкриватися серця
відчувати себе гостем в інсти­ дітей.
Майже всім нашим практи­
туті. Останній навчальний рік і
кантам вдавалось розкривати
такий короткий!
На думку п’ятикурсників, з кожну грань їх душі, кожну їх
швидкістю Третьої Космічної дитячу думку, радість, турботу,
наближаються
маршоподібні образу. Саме на цій останній
акорди фіналу, залишаючи в практиці ми зрозуміли, що де­
минулому навіть найцікавішу фектологу для справжньої педа­
виїзну педпрактику. Цікавою гогічної майстерності необхідно
вона бул а не тим, що поза пла­ вміти і співати, і малювати, і
ном довелося багато мандрува­ грати, і розповідати казки. Ми
ти, милуватися безмежними про­ щиро вдячні деканатові за те,
сторами полтавських садів, на­ що маємо змогу поповнити свої
литих по вінця соковитими яб­ знання з мистецтва на лекціях
луками, прозорою голубінню хорового співу. З другого боку,
тільки курс дефектологів дека­
неба з легкими хмаринами, ча­
нат обійшов своєю милістю: ми
рівною дорогою-змією, воло­
не маємо хоча б одного, вільно­
гим спокійним диханням вод
го від лекцій, дня для самостій­
Червоного Осколу; величною,
ної роботи.
наділеною теплотою і людя­
У нас переважають практичні
ністю, архітектурою харків­
роботи, спецсемінари. Треба бу­
ської площі Дзержинського...
вати в школі, в слуховому, ло­
А доля дбала про урізнома­ гопедичному кабінетах, щоб н а­
нітнення наших вражень, додаю­ ші реферати були цікавими, до­
чи до них трохи неприємностей, слідницького характеру і допо­
збентеження, обурення...
магали нам по-справжньому під­
Цікавою була практика тим. готуватись до державних екза­
що ми відчули велику теплоту менів.
харківських і київських шкіл.
На жаль, такої змоги ми не
Ми остаточно переконалися, маємо. Спочатку ми хвилюва­
що рожеві надії здійснилися: лись, потім прийняли тактику
обрана професія — не помилка. очікування, зараз прохаємо де­
Чародій музики П. І. Чайков­ канат надати нам змогу працю­
ський говорив: «Що може бути вати самостійно над необхідним
краще в житті, як діти і квіти?» матеріалом.
М. АДАМЕНКО,
І ось цьому найкращому в жит­
студентка
V курсу
ті ми покликані служити. Тіль­
педагогічного факультету.
ки добрій, чуйній, уважній лю­
С. КВАЗІМОДО

Туга

за

П ів д н е м

Іскриться простір, сніговий, безкраїй,
Над обрієм червоний місяць сходить,
Заглянувши в озер застиглі води,
У путь свою небесну вирушає.
Давно я бачив Півдня море синє,
Давно чув звуки я такі знайомі —
Рев череди, що поспіша додому,
Курликання тужливе журавлине.
Свій край покинув і живу з тих пір я,
Оточений картиною одною;
Ломбардії тут небо наді мною,
А навкруги рівнини й плоскогір’я.
О краю мій, лише в думках і мріях
До тебе я тепер вернутись можу.
Оплакує з нас батьківщину кожен,
І спогад серце розрива — не гріє.
Сіціліє, стоїш переді мною
В пропасниці, у ланцюгах, лахмітті,
Прокляття чую лиш несамовиті,
Стократ повторені бездушною луною.
Такою ти завжди була — віками,
А як живуть сини твої у тебе:
їдять акацію і сплять прикриті небом,
Ідуть в життя кривавими стежками.
В цей зимній вечір повернутись можу
До тебе в спогадах, мій рідний краю.
За що тебе люблю, і сам не знаю —
За батьківщиною ж з нас тужить кожен.
Шведська Академія
словесності і мовознав­
ства на урочистому за­
сіданні 22 жовтня цьо­
го року одноголосно
присудила Нобелівську
премію в галузі літера­
тури за 1959 рік іта­
лійському поетові-ліри­
ку Сальваторе Квазі­
модо. Вище друкуємо
один із віршів італій­
ського поета в перекла­
ді колишнього студен­
та нашого інституту
П. Соколовського.

ДО МІСЯЧНИКА ЧЕХОСЛОВАЦЬКО-РАДЯНСЬКОЇ ДРУЖБИ

Давно закінчилась практика на деякий час кіноапарат. На­
п’ятикурсників.
вчалися спочатку двічі на тиж­
Олександр Буценко, староста день, а коли розпочались прак­
52 групи фізиків, теж, як і ба­ тичні заняття,— навіть чотири
українці. Як відомо, після по­
Залишилося
провести
разки гуситського руху багато гато його товаришів, давав уро­ рази.
О. КАРДАШ
послідовників Яна Гуса змуше­ ки на «відмінно» та «добре», п’ять - шість занять — і учні
ні були втікати за кордон, зо­ брав активну участь у роботі засвоять практичний курс робо­
крема на Україну. Вони і ста­ Мотовилівської залізничної се­ ти, що дасть підставу їм здава­
Цей шлях був головною і на вали провідниками гуситської
той час, мабуть, єдиною арте­ ідеології, відголоски якої так редньої школи. Але чому він і ти екзамени на одержання спе­
рією тісних торгово-економіч­ помітні в українських братствах тепер, ось уже майже місяць, ціальності кінодемонстраторів.
них відносин, які розвивалися XVI—XVII ст.ст.
регулярно, два рази на тиж­ А роботи для них знайдеться: і в
між двома ранньофеодальними
Гуситство знайшло свій від­ день, продовжує їздити до тієї школі, і в селі, та й не тільки
державами — Київською Рус­ гук на Україні завдяки анти­
сю і Великоморавським князів­ феодальній спрямованості. Де­ ж школи? Олександр знайшов в своєму — сусіди теж скори­
ством, чому в значній мірі, мократичний характер Запоро­ друзів — учнів восьмих класів. стаються з доброго почину ен­
зрозуміло, сприяли і родинні зької Січі, яка була осередкам Ще перебуваючи на практиці, тузіастів.
зв’язки.
антифеодального руху на Укра­
Ось такий на ділі зв'язок
Цим шляхом проникали і їні, має в собі багато спільних він разом із студенткою Т. Яко­
школи
з життям! Ініціатором
венко
вирішив
організувати
гур­
культурні пам'ятки. Так, напри­ рис з гуситським Табором.
цієї
важливої
справи у даному
клад, збереглися відомості про
ток
кінодемонстраторів.
Ро­
Гуситський рух одним із сво­
те, що в південній Русі в XI і їх наслідків мав поширення на бота в гуртку зацікавила всіх. випадку є скромна, звичайна
протягом наступних століть по­ Україні пам'яток чехослова­
ширені були «Житія» чеських цької культури і, навпаки, па­ Програма в плані теоретичного людина, студент нашого інсти­
святих Вацлава і Людмили, а в м’яток української культури в курсу гуртка виявилася недо­ туту. Так, скромна. Адже май­
старочеському монастирі на Са­ Чехословаччині. В XV ст. на статньою. Проте вирішили: учні же ніхто не знає, що О. Буцен­
заві жила пам'ять про руських Україні з ’являються староче­ повинні стати кінодемонстрато­ ко до цього часу працює з учня­
святих Бориса і Гліба.
ські сказання, а також чеські рами. Немало допомогли в цьо­ ми і відвідує лекції, встигає ви­
З падінням Київської Русі переробки західноєвропейських
культурно - економічні зв’язки легенд, повістей, романів (на­ му і студенти Л. Міщенко, конувати громадську роботу.
Тільки з почуттям поваги мож­
між народами не припиняють­ приклад, «Gesta Romanorum», Н. Мурашко.
ся, вони розвиваються в Гали­ повість про королевича Б рунц­
Практиканти розбили гурток на говорити про цю людину.
віка, про Петра Королевича на окремі групи по 4 —5 учнів
цько-Волинському князівстві.
Є. СУЛЬЖЕНКО,
Оскільки безпосередній кор­ та ін.).
керівник
педпрактики.
у
кожній,
привезли
з
інституту
З другого боку, в граматиці
дон між руським і чеським та
словацькими народами проходив чеха Яна Богослова (1571 р.)
через Закарпаття, то саме че­ знаходимо найдавніший запис
рез цей край, а потім через Га­ української народної пісні про
НАМ ПИШУТЬ
личину поширювались Кирило- воєводу Стефана, що починаєть­
Мефодіївські впливи на Київ­ ся словами: «Дунаю, Дунаю, чо­
ську Русь. Дальшому зміцнен­ му смутен течеш?»
Не можн а не згадати тут і
ню живих зв'язків між нашими
У номері Вашої газети від 3 квітня цього року
народами в значній мірі сприяв про ті відгуки, які ширилися в
розповідалось про пам’ятну зустріч студентів інсти­
спільний слов’янський характер Чехословаччині в зв ’язку з на­
ціонально - визвольною бороть­
туту з улюбленим композитором П. І. Майбородою.
богослужіння.
Цю інформацію передрукувала і наша газета...
Деякі
церковнослов'янські бою під керівництвом Богдана
пам'ятки виникли, очевидно, Хмельницького. Ця боротьба
І
тепер наші студенти теж з нетерпінням чекають
саме на Закарпатті, яке висту­ знайшла позитивне схвалення не
обіцяної
Платоном Ілларіоновичем пісні про вчите­
пало своєрідним мостом між тільки з боку великого сина че­
ського
народу
Яна
Амоса
Ко­
ля.
Більше
того, вони навіть хочуть взяти посильну
східними і західними слов’яна­
участь у створенні такої пісні. Свідченням тому —
ми. До таких пам'яток насампе­ менського, а й з боку інших
ред слід віднести проповіді Гри­ представників братнього на­
вірші, які ми надсилаємо.
горія Богослова XI ст. (збері­ роду.
Отож просимо вас — старих знайомих компози­
Друга
половина
XVII
та
гається в публічній бібліотеці в
тора
— показати Платону Ілларіоновичу цей текст
XVIII
ст.,
що
характеризувала­
Ленінграді), в пергаментному
(вам, очевидно, зручніше зробити ц е), і може якраз
рукописі яких на церковносло­ ся спадом гуситського руху пі­
він ляже і основу пісні про вчителя, зокрема про
в'янській основі виступають сля поразки на Білій Горі і за­
значні староукраїнські, а також тяжною боротьбою, яку україн­
щастя
майбутнього радянського педагога!
чехословацькі
діалектологічні ський народ вів проти польської
З привітом
шляхти,
а
пізніше
проти
цар­
нашарування.
ського самодержавства, неспри­
Г. ГОРАШ,
Свідченням дедалі міцніючих ятливо позначилася на дальшо­
відповідальний
секретар
газети
« Радянський
зв’язків між нашими народами му розвитку чехословацько-ук­
студент» Кам'янець-Подільського педінституту.
є також існування в кінці XIV раїнських зв'язків, хоч і в цей
і на почітку XV ст. при Пра­ час не припиняються взаємини
зькому університеті інституту між нашими народами.
для молоді з українських і ли­
Носіями цих взаємин виступа­
ПОЧЕСНА ПРАЦЯ ВЧИТЕЛЬСЬКА...
товських земель.
ють українські студенти, які в
Педвузівці, молодь спілкова,
Видатною віхою в дальшому XVI—XVII ст. навчалися в Че­
Ми дружня студентська сім’я.
розвитку чехословацько-україн­ хії та на Словаччині.
ських зв'язків був гуситський
Сердечна, як матері слово,
(Далі буде).
рух, в якому брали участь і
Про щастя в нас пісня своя:
Це вальс, що ми співаємо.
На диспут ідучи.
Це вальс, в я кім кружляємо
Не зв ’язані нічим;
Це спів про те, що близько вже
«ПЛОДИ ОСВІТИ»
40 РОКІВ НЕ СТУЛЯЮЧИ
Омріяна
мета —
ПО-ІТАЛІЙСЬКОМУ
ПОВІК
Почесна праця вчительська
І зрілості літа.
Сімдесятитрьохлітній Оскар
В Італії нараховується
О,
скільки у рідному вузі
Еріксон, який живе в місті п'ять мільйонів неписьменних
Душевних
і милих людей!..
Ескільстуна (Швеція), не і 130 тисяч безробітних вчи­
Для
друзів
хороших, для друзів
спить уже протягом сорока телів. На початку цього на­
Звучи солов’їно щодень.
років. У 1919 році, під час вчального року на 8600 ва­
Наш вальс, що ми співаємо.
світової епідемії грипу, він кансій вчителів у школах бу­
На диспут ідучи,
захворів і після важкої кри­ ло подано 123 тисячі заяв.
Це вальс, в якім кружляємо,
зи зовсім перестав спати.
Не зв’язані нічим;
У 1936 році він прокинувся
ЛІХТЕНШТЕЙН
Наш спів про те, що близько вже
навіть під наркозом в момент
ОЗБРОЮЄТЬСЯ
Омріяна мета —
операції.
Почесна праця вчительська
Парламент князівства Ліх­
Як каже Еріксон, він почу­
І зрілості літа!
ває себе чудово і дуже задо­ тенштейн після довгих деба­
Забудемо
сесій тривоги,
волений з того, що не витра­ тів виніс ухвалу про збіль­
Зібравшись
у коло дружніш !..
чає час на сон.
шення своїх збройних сил на
Майбутні
бійці
— педагоги!
15,4 процента. Досі армія
НЕ ВІД ХОРОШОГО
Нехай
же
лунає
гучніш
цього німецького князівства
ЖИТТЯ...
Цей
вальс,
що
ми співаємо
складалася з 12 солдат, нині
На
диспут
ідучи,
Близько 1100 чоловік від­ вона нараховуватиме 14.
Цей вальс, в якім кружляємо,
гукнулись на газетну об’я­
Не зв’язані нічим;
ву, в якій запрошувався 1
ТЕПЕР ВСЕ ПІДЕ
Це спів про те, що близько вже
(однії!) бажаючий виконувати
НА КРАЩЕ
Омріяна
мета —
роль мавпи під час традицій­
Почесна
праця вчительська
Депутати
японського
пар­
ного фестивалю в англійсько­
І
зрілості
літа!
ламенту
часто
засинають
під
му місті Істлі. За плату в 25
Редакція
газети
обіцяє виконати прохання наших
час
засідань.
Щоб
запобігти
фунтів стерлінгів актор мав
товаришів
з
Кам’янець-Подільського
педінституту і
просидіти тиждень у клітці, цьому, в буфеті парламенту
друкуючи, з їх дозволу, лист і вірш «Почесна праця
зодягнений у мавп’ячу шку­ запроваджено продаж збу­
вчительська», закликає студентів, аспірантів, викла­
ру.
джуючих пілюль.
дачів нашого Інституту взяти участь у створенні нових
пісень про радянського вчителя.

Велика
Стало вже традицією вважа­
ти святкування роковин Вели­
кої Жовтневої соціалістичної
революції початком місячника
чехословацько-радянської друж­
би, коріння якої сягають в гли­
боку давнину і яка особливо
розквітла після перемоги ра­
дянського народу над гітлерів­
ськими загарбниками в роки
Великої Вітчизняної війни.
Історія не знає будь-яких
серйозних конфліктів між укра­
їнським і чехословацьким на­
родами протягом останнього
тисячоліття (X—XX ст.). Збе­
реглися численні історичні до­
кументи, які яскраво свід­
чать про те, що з найдав­
ніших часів і до наших днів
ці народи були і є дружніми
сусідами, які мали багато спіль­
них культурних та економічних
інтересів і тісних політичних
взаємин.
Тісні зв'язки між нашими
народами існували вже за ча­
сів Київської Русі. Як зазна­
чається в найдавніших літопи­
сах, Володимир жив у добросу­
сідських і приятельських відно­
синах з чеським володарем,
якого в Іпатіївському літописі
називають Ондроніком, а в
Лаврентіївському — Андріхом
(В іпатіївському літописі за
980 рік зазначається, що дві
жінки Володимира були чеш­
ками).
Про наявність добросусід­
ських відносин між нашими на­
родами свідчить і перший старо­
руський літописець Нестор.
Зрозуміло, що між окремими
князями мали місце і незгоди,
які кінець кінцем випливали з
самої суті феодального ладу.
Проте окремі суперечки мали
епізодичний характер і не змі­
нювали основного напрямку цих
відносин, що розвивались під
знаком дружби.
Якщо князь Данило, напри­
клад, і робив походи в чеські
землі, щоб здобути собі лицар­
ську славу, то вже його син
Лев Данилович, як зазначаєть­
ся в Іпатіївському літописі за
1291 рік, приїздив до чеського
короля з візитом дружби, уклав
з ним мир до кінця свого життя
і повернувся звідти з розкіш­
ними дарами і великими по­
честями.
Через Київську Русь стелив­
ся в чехословацькі землі старо­
давній шлях із Сходу, про який
згадують арабські письменники
вже в X ст.

С К Р О МН І С Т Ь

і сторі я

Ш ановні т о вари ш і!

П Р О ВСЕ П О Т Р О Х У

21 листопада у басейні Пала­
цу спорту відбулися змагання з
плавання. Команди факультетів
показали зрослу спортивну май­
стерність.
Н а ф о т о : лаборант кафед­
ри математики Е. Василенко,
яка перша із співробітників
інституту брала участь у пер­
шості інституту з плавання.
Фото М. Шуряка.

Р е д а к т о р О. К А Р Д А Ш .