Джерело
Текст
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
ЗА
Сьогодні в номері:
педагогічні
Одностайне схвалення місії миру
— 1 стор.
Історична дата
—1 стор.
№ 21 (90)
31
КАДРИ
жовтня
Обговорюємо роботу партійних бюро —2 стор.
Гуртківці розгортаю ть роботу
—3
стор.
На ст арт і л е гк о а т л е т и
—4
ст ор.
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ
І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ імені О. М. ГОРЬКОГО
НА БЛАГО НАРОДІВ УСЬОГО СВІТУ
Поїздка М. С. Хрущ ова до
США є важливою історичною
М. П ІД Т И Ч Е Н К О
подією, яка викликала одностай
не схвалення широких народ
них мас і громадськості в усіх
них і капіталістичних країн.
країнах світу.
В дохідливій
формі
това
М. С. Хрущов з честю і в е
ликим достоїнством виконав по риш Хрущ ов ознайомив широ
верстви населення
СШ А
чесне доручення Ц К К П Р С і кі
принципами
політики
ра
Уряду С РС Р, провівши в ели ч ез з
ну роботу під час візи ту до дянської держави, з успіхами
США. Цей візит відкриває ве радянського народу в кому
ликі можливості в справі л ік в і ністичному будівництві, розпо
дації атмосфери холодн ої війни вів правду про життя наших
і забезпечення тривалого миру радянських людей. Всім відомо,
американська
бурж уазна
між народами. Радянський на щ о
род цілком і повністю схвалю є преса, радіо, телебачення та ін
політичну
лінію ,
д іяльн ість ші органи інформації в своїй
М. С. Хрущова під час його пе д іяльн ості спрямовані на вихва
ребування в С Ш А і о бм іну д ум лювання так званого американ
ками з президентом Дуайтом ського способу життя, на те,
Ейзенхауером.
— щоб приховати від американ
З величезним інтересом і на ського народу правду про ра
діями представники
багатьох дянських людей. Миролюбивий
народ
багато
країн світу слуха ли історичну американський
промову Хрущова на X I V сесії років був ізольований від ра
Генеральної асам блеї О рганіза дянського народу. Це не ми, а
ції Об’єднаних Націй, в якій офіційні кола Америки поста
він виклав принципи зовніш вили залізн у завісу, щоб при
ньої політики С Р С Р і вніс від ховувати правду про життя ра
імені Радянського уряду п р о дянського народу. Таким чином,
позицію про загальне і повне не ми, радянські люди, а аме
роззброєння всіх країн.
Ця риканські трудящі були довгий
пропозиція з величезною силою час за залізною завісою. М. С.
продемонструвала щ ирість ми Хрущ ов своїми виступами л ік
ролюбивих устрем лінь Радян відував цю залізну завісу.
В своїх багаточисленних ви
ського Союзу, знайш ла гарячу
підтримку у народів світу, при ступах Микита Сергійович ви
вернула на наш бік симпатії і крив суть легенди про так зва
підтримку сотень м ільйонів л ю ний народний чи гуманний ка
піталізм. Він також дуж е ум іло
дей земної к улі.
М. С. Хрущов у своїх висту дав відсіч намаганням пред
пах перед діловими
колами ставників фінансового капіталу
Америки, виступити з пропаган
С Ш А , н а п р е с - к о н ф е р е н ц і я х , ПО
телебаченню, в бесідах з проф д о ю т а к з в а н о г о а м е р и к а н с ь к о
спілковими лідерами Америки і го способу ЖИТТЯ.
рядовими американцями пере
Політично-важливим докумен
конливо, з глибокою принципо том, який відображає підсумки
в істю розкрив і аргументував поїздки М. С. Хрущова
до
переваги нашої соціалістичної С Ш А і обміну думками з пре
системи господарства над капі зидентом Д. Ейзенхауером, є
талістичною. Він, з наукових спільне радянсько-американське
позицій марксистсько-ленінської комюніке, яке вселяє надію
теорії, довів вади капіталістич народам всіх країн на збережен
ної системи і неминучість ї ї за ня і зміцнення миру на землі.
гибелі. Він творчо розвинув
Велике історичне значення
ленінські ід еї про можливість і поїздки
М. С. Хрущова
до
історичну необхідність мирно Америки і в тому, що він з
го співіснування соціалістич властивою йому переконливістю
Цього прагнуть мільйони
Ми прийшли до інституту
з рядів Радянської А р м ії, з
виробництва,
маючи
одну
мету — стати висококвалі
фікованими майстрами педа
гогічної справи. Все наше
життя ще попереду, а ле ми
пам’ятаємо, хоч і б у л и тоді
малими,
ж ахливі
картини
війни, яка забрала в б а га
тьох з нас батьків і братів.
Треба, щоб наші м айбутні
учні не знали ж ахів і кро
вопролить. Таке
прагнення
радянського народу і всіх
миролюбивих лю дей
світу.
Саме з цією метою глава Р а
дянського ур я д у М . С. Х р у
щов здійснив і сторичну по
їздку в С Ш А .
З великим інтересом слід
кували ми за пресою, диви
лися телевізій ні
передачі,
присвячені цій знаменній по
дії. Наші серця сповнювали
ся гордістю за рідну соц іа
лістичну батьківщ ину і К о
муністичну партію, яка не
ухильно і послідовно прово
дить політику миру і друж
би.
Запорукою
успіш ної бо
ротьби за мир є могутність
наш ої держави, героїчна пра
ця радянських лю дей над ви
конанням семирічного плану,
науково-технічний прогрес в
у с іх га л узя х народного гос
подарства.
М и — майбутні вчителі,
лю д и мирної проф есії. Р і
ш ення X X I з ’їз д у
КП РС,
постанови партії і уряду про
зміцнення зв’язку ш коли з
ж иттям зобов’ язую ть нас ще
з більш ою енергією взятися
за оволодіння знаннями, під
вищувати свій ідейно-теоре
тичний рівень.
Зберегти мир — най голов
ніше прагнення прогресивно
го людства. Щ оденною пра
цею, творчим ставленням до
своїх обов’язків ми, студен
ти, внесемо свій скромний
вклад у цю велику справу.
Д якуєм о нашій партії і уря
ду за піклування про долю
всіх чесних людей світу.
М. М И Х А Л К О ,
студент педагогічного
ф акультету.
Рік видання 4-й
і щирістю відстоював принципи
і ід еї ленінізму, переваги кому
ністичної теорії і практики і,
цим самим, надав велику допо
м огу братнім комуністичним і
робітничим партіям всіх країн
і всім прогресивним силам в їх
боротьбі за дійсну свободу, де
мократію, за перемогу соціа
л ізм у над капіталізмом. Р е з у л ь
тати візиту. М. С, Хрущ ова ви
кликають почуття законної гор
дості у радянських людей за
свою соціалістичну Батьківщи
ну, за рідну комуністичну пар
тію, яка веде народи нашої
країни від перемоги до перемо
ги. Цей історичний візит сприяв
ще більш ій згуртованості ра
дянських людей навколо слав
ної Комуністичної партії і її
ленінського Ц К на чолі з това
ришем Хрущовим.
Наш
народ іде назустріч
славним роковинам
великого
Жовтня. З великим патріотич
ним піднесенням розгорнулося
в країні соціалістичне змаган
ня за гідну зустріч 42-х роко
вин Великої Жовтневої соціа
лістичної революції. Немає сум
ніву в тому, що і колектив на
шого столичного педагогічного
інституту прикладе всіх зусиль
до того, щоб поліпшити всю на
вчальну і виховну роботу в
інституті, щоб зміцнити трудо
ву дисципліну і спрямувати
дружній студентський колектив
на оволодіння досягненнями пе
редової радянської науки, на
поєднання навчання з громад
ськокорисною працею.
Викладачі, студенти і всі
працівники інституту повинні
глибоко вивчити матеріали про
поїздку М. С. Хрущова в С Ш А .
З цією метою слід організувати
розповсюдження друкованих ма
теріалів про поїздку М. С. Х р у
щова, та перегляд документаль
них кінофільмів, присвячених
цій визначній події.
Своєю кипучою діяльністю і
всебічною популяризацією успі
хів комуністичного будівництва
в С Р С Р М. С. Хрущов підніс
нашу соціалістичну Батьківщи
ну і в усій величі прославив
наш героїчний радянський на
род.
Від імені нашого інститут
ського
колективу
побажаємо
Микиті Сергійовичу Хрущ ову
доброго здоров’я і дальш их ус
піхів в його благородній д ія ль
ності, направленій на процві
тання нашої великої держави і
на благо народів усього світу.
1959 року
СУБОТА
Ціпа 15 коп.
Славне д в а д ц я т и р іч ч я
20 років тому Народні
Збори Західної України од
ностайно проголосили вста
новлення Радянської влади
на території Західної Ук раї
ни. Довгі століття страждав
український народ під ярмом
іноземних поневолювачів, ві
ками мріяв про довгождану
волю, впливаючи свої думи
в тужливих піснях та пере
казах про героїчне минуле.
З покоління в покоління
передавав народ легенди про
гірського
месника
Олексу
Довбуша, який перед своєю
смертю зарубав топір в ка
м’яну скелю до сходу сонця
і пророче сказав, що при
йдуть такі часи і такі люди,
які виймуть його топір і по
карають ним гнобителів.
І такий час прийшов. Ра
дянський
народ
визволив
своїх братів — українців За
хідних областей України від
польського гніту. Зникли на
завжди штучні кордони, яки
ми розділяли між собою ук
раїнські зем лі іноземні поне
волювачі.
Народ
Західної
України здобув волю.
Пригадую, з якою любов’ю
восени 1939 року зустрічало
населення
перших
радян
ських воїнів, осипаючи їх
квітами, вітаючи хлібом і
сіллю. Ми, тоді учні другого
класу, з захопленням слуха
ли радянського командира,
який довго розповідав нам
про вільне, щасливе життя в
Радянській країні і про но
ву радянську школу.
А ле
трудящим Західної
України, як і всьому радян
ському
народу, прийшлось
витримати важкий іспит. Ч е
рез Україну пройшовся ко
ваний чобіт німецького оку
панта. Та недовго панували
фашисти на українській зем
л і. Могутня сила радянсько
го народу викинула фашист
ське сміття.
Велику допомогу під час
Вітчизняної війни подавали
радянським військам парти
занські з ’єднання.
В наше село, яке розташо
ване в гірській частині Кар
пат, неодноразово приходили
партизани, скріплюючи сво
їм приходом віру людей у
швидке визволення їх радян
ськими військами. Під уда
рами партизанів йшли під
укіс німецькі ешелони з вій
ськами і боєприпасами. К іль
ка разів, пам’ятаю, скидали
радянські літаки листівки із
зверненням
до
населення
Прикарпаття включитись в
боротьбу проти німецького
агресора. З якою любов’ю
читало їх населення і збері
гало як дорогоцінний скарб!
Не тільки читало, а й боро
лось за швидку перемогу.
Невпізнанною стала Захід
на Україна. Згадкою зали
шилось прокляте минуле, ко
ли бідняк змушений був пра
цювати на багатого.
Заможним і культурним
стало життя населення за
хідних областей України. В
кожному селі є семирічна
або десятирічна школа, л і
карня, бібліотека, клуб, ди
тячі ясла. Молодь здобуває
середню і вищу освіту, про
що раніше ніхто не міг на
віть мріяти. В селі, де я на
родився, до 1945 року не бу
ло жодної людини, яка б ма
ла закінчену навіть семиріч
ну освіту. Тепер в селі во
сьмирічна школа, є в сусід
ньому — середня.
Багато
юнаків і дівчат з села здобу
ли середню і вищу освіту.
Звільнені від вікового раб
ства, трудящі західних об
ластей України, разом з усім
радянським народом, буду
ють нове вільне життя, на
ближаючи своєю працею по
будову нового комуністично
го суспільства.
М. П А ЗЯ К .
аспірант кафедри
української літератури.
Нещодавно наш інститут відвідала делегац ія працівників освіти Польської Народної
Республіки. Гості з інтересом ознайомилися з роботою факультетів, окремих кафедр.
Н а ф о т о : начальник Краківського шкільного куриторію Б. Білецький на прийомі
у директора інституту М. М. Підтиченко.
КОМСОМОЛЬСЬКЕ ЖИТТЯ
У СВІТЛІ НОВИХ ЗАВДАНЬ
Актив —опора
комітету
У роботі партійної органі
зації інституту настав ду
же відповідальний період —
звіти і вибори. Характерним
для цієї політичної кампанії
в нинішньому році є те, що
вона проходить під знаком
виконання рішень партії і
уряду про наближення шко
ли до життя. Що зробили
первинні
парторганізації,
окремі кафедри, весь колек
тив нашого інституту в цій
великій справі державної ва
ги — ось головне питання,
яке стояло на порядку ден
ному.
Насамперед— індивідуальна
робота
Партійні збори мовно-літера
турного факультету пройшли
надзвичайно активно. Основним
було питання про наближення
всієї навчально-виховної роботи
до студентської маси, до кож
ного студента зокрема. Адже
не секрет, що часом найкращі
починання залишаються недо
веденими до кінця саме через
слабку індивідуальну роботу.
Тільки відсутністю справж
ньої індивідуальної роботи в
комсомольській організації фа
культету,
говорить
комуніст
А. Данилюк, можна пояснити
той факт, що 30— 35 процентів
комсомольців не мають постій
них комсомольських доручень,
не беруть участі в громадсько
му житті факультету й інститу
ту. В той же час певна частина
комсомольців
перевантажена
громадською роботою, внаслі
док чого у них залишається ма
ло часу для самостійної роботи.
Розвиваючи цю думку, т. Дани
люк підкреслив, що жоден з
відмінників не був представле
ний до Сталінської стипендії
через несумлінне ставлення до
своїх громадських обов'язків.
Цілком слушним був заклик
т. Дан илюка до комуністів, ком
сомольських вожаків — вихову
вати актив, спиратись на нього
в повсякденній роботі. Найваж
ливішим завданням у роботі
парторганізації мовно-літератур
ного факультету є зараз прак
тичне втілення в життя закону
про зміцнення зв’язку школи з
життям.
Комуніст
т. Медушевський
розповів про ту велику роботу,
яку провели члени кафедр по
створенню нових навчальних
планів і програм, спрямованих
на наближення викладання фа
хових дисциплін до життя шко
ли. Проте, це тільки перші кро
ки на шляху до виконання
грандіозних планів,
них партією.
накресле
Багато уваги на зборах було
приділено роботі кафедри му
зики і співів. І це не випадко
во. Адже саме викладачі цієї
кафедри готують фахівців по
другій спеціальності. В учбових
планах мовно-літературного фа
культету велику кількість го
дин відведено на музику і спі
ви. Проте підготовка майбутніх
викладачів музики і співів за
лишає бажати кращого. Про не
доліки в роботі кафедри музи
ки і співів і її керівника кому
ніста т. Височинської говорили
тт. Данилюк,
Медушевський,
Кобилецький, Плющ, Савенко,
Прокопенко, Підтиченко.
На думку цих товаришів го
ловним недоліком в роботі ка
федри є недостатня організа
ційна робота, яка у великій мі
рі залежить від керівника ка
федри. Нормальній роботі цієї
кафедри заважає плинність кад
рів, сумісництво деяких викла
дачів, які в погоні за довгим
карбованцем
безвідповідально
ставляться до своїх обов'язків
викладачів і вихователів моло
ді. Кафедра не підтримує тіс
ного зв'язку з деканатом і парт
бюро факультету, що нерідко
приводило до зривів у роботі.
Деякі викладачі
(члени ка
федри)
розпочали
навчаль
ний рік без робочих
пла
нів, а керівник кафедри не до
моглася того, щоб ці плани бу
ли складені і затверджені своє
часно. Ці і ряд інших недоліків
у роботі цієї великої, якщо не
найбільшої в інституті кафедри,
на думку промовців, вимагають
постійної допомоги
го бюро і деканату
партійно
факульте
ту. І знову-таки на першому
місті тут повинна стояти інди
відуальна робота з викладача
ми, контроль не за кафедрою
взагалі, а за роботою кожного
викладача окремо.
П ід таким заголовком було
вміщ ено статтю в газеті «Ста
линское п л е м я » за 6 жовтня
виненко, Пилипенко, С тр ельц о цього року. Вона стосується ро
наш ої
комсомольської
ва, хоч на перших двох лек ц ія х боти
орган
ізації.
Справді,
комітет
ці студенти були. Ні партбюро,
минулого складу не
ні комсомольська ор ган ізац ія Л К С М У
не зробили з цього належ них створив навколо себе бойового,
згуртованого колективу, на який
висновків.
Члени
парторган із а ц ії
п ід можна б у л о б опертися в роботі,
креслили, щ о комуністи — пра і,
як
наслідок
цього,— ряд
цівники деканату ф ак ультету іс т отних недоліків, про які го
не аналізую ть, систематично не ворили делегати звітно-виборної
розглядаю ть
документів,
що
ком сом ольської конференції.
виправдовували б пропуски л е к
З метою накреслення заходів
цій студентами.
по усуненню хиб, що мали міс
УСПІШНІСТЬ - ОСЬ ГОЛОВНЕ
Партійно-виборні збори фізи
ко- математичного факультету
викрили ряд серйозних недолі
ків у роботі партійної організа
ції. Особлива увага на зборах
була приділена навчально-ака
демічній роботі. Виступаючі то
вариші підкреслили, що, незва
жаючи на деяке підвищення ус
пішності, на факультеті є ще
студенти, які не ліквідували
академзаборгованості, Через не
успішність із складу студентів
факультету
були
відраховані
У підготовці вчителя ш ироко це, дням и б у л о проведено збори
Труба, Ткаченко, Онищенко.
го профілю, підвищенні усп іш ком сом ольського активу інсти
Значним недоліком в акаде ності на ф акультеті виключно туту.
мічній роботі,— говорить кому велике значення має правильна
В своїй доповіді секретар ко
ніст т. Вознюк,— є те, що де організація виробничої практи
м ітету Л К С М У О. Семко наго
які викладачі факультету (на ки. А л е ,— говорить ком уніст
лосив на тому, щ о нашим пер
приклад, професор В ельмін) не т. М ітю рьов,— у проведенні п е
шочерговим завданням є ство
цікавляться питанням, чим зай дагогічної практики є вели кі не
рення міцного, боєздатного ак
маються студенти на лек ц іях— доліки. Практику необхідно про
тиву.
Він повинен бути за
чи конспектують їх лекції с т у водити з максимальним набли
денти. На факультеті чомусь женням до сільських ш кіл, де стрільником у всіх починаннях,
а не плестись у хвості, як іноді
повелося, що навантажують пе працює
переважна
більш ість
реважно молодих викладачів, а наших студентів по закінченні спостерігалось до цього часу.
Наприклад, член бюро ЛКСМ У
старші товариші, які мають інституту.
мовно-літературного факультету
більше знань, досвіду, вміння,
Про необхідність піднесення М. Кот та комсорг 41 групи фі
в меншій мірі займаються ви
політико-виховної роботи серед
зиків В. Ленська нерідко самі
ховною роботою, зустрічаються
студентів
говорив
комуніст
були порушниками комсомоль
з студентами лише на лекціях.
т. Павелко. Він підкреслив, щ о ської дисципліни.
Н аш і ста
Підвищенню
успішності на
агітаційна
робота в
гр у п а х , рости і профорги не повинні
факультеті заважає також пору
особливо в гуртожитках, про
забувати про те, що вони на
шення студентами трудової дис
водиться пасивно. Сам ообслуго
самперед
комсомольці,
акти
ципліни. Щ е багато студентів
вування студентів ще не набра
вісти, а не представники адмі
пропускають лек ц ії без поваж
ло належного розмаху. Партбю
ністрації. Їх потрібно контро
них причин. Так, у 42 групі ма
ро та комсомольській організа
лювати, періодично заслуховую
тематиків на третю лекцію се
ції треба більш е звернути ува
чи звіти про р о боту на комсо
мінарських занять з політичної
гу на цю ділянку роботи.
економії не з'явилися студен
мольських зборах і засіданнях
бюро.
ти Гусаковська, Демидова, Л о г
В. РОКИТКО.
Більше творчості, ініціативи
В. Б ондар (педагогічний фа
к у льте т) звернув увагу на від
сутність єдиного дн я д л я п рове
Про невміле проведення ін
ком сом ольської
роботи ,
Важко переоцінити величезне торів — спеціалісти проф ілю ю д е н я
дивідуальної роботи, на дум значення ідейно-виховної робо чих ДИСЦИПЛІН. Тому для прове я к и й формально існує (середа),
ку члена партбюро інституту ти взагалі і серед студентсько дення бесід на окремі теми кон а л е саме в цей день ще часто
т. Підтиченко, свідчить
той го колективу зокрема. Тому і не че потрібні для них (тим б іл ь влаш товую ться додаткові лек
ції, проводяться інші заходи.
факт, що деканат і комсомоль випадково на звітно-виборних ше для агітаторів з числа сту
дентів)
інструктивні
наради.
зборах
партійної
організації
А . Сьомик (фізико-математич
ська організація факультету не
педагогічного факультету пи Такі наради повинні допомогти ний ф акультет) вказав на необ
вживають виховних форм впли
тання ідейно-виховної роботи агітаторам і в підборі необхід хідність єдності дій комсорга,
ву щодо порушників трудової
серед студентів були в центрі ної літератури. В ідсутність та профорга і старости групи. Він
дисципліни. Деканат надсилає
ких систематичних нарад н ега запропонував більш вимогливо
обговорення.
дирекції рапорти з проханням
Це пояснюється ще й тим, що тивно позначилась і на якості підходити до виконання комсо
накласти адміністративне стяг перед ідейно-виховною роботою окремих бесід, проведених агі м ольськ и х доручень, а комітету
нення зразу на 10— 12 студен в світлі ріш ень ЦК К П Р С про таторами по м атеріалах X X I
комсомолу — заздалегідь пла
органів
народної з ’їзд у К П Р С . Так, скажімо, в нувати роботу, своєчасно і ро
тів. Це, звичайно, теж одна з перебудову
форм впливу, але остання. Ї й освіти в нашій країні постають плані
ідейно-виховної
роботи зумно давати доручення. То
ді
намічалось проведення бесід на не буде зайвої метушні, збігу
повинна передувати робота в зараз нові завдання.
На педагогічному факультеті, тему: «П р о дальший розвиток багатьох
групі, на курсі, на комсомоль
заходів.
розпливча
як
і в усьому інституті, працює і зли ття колгоспно-кооператив
ському бюро. Тов. Підтиченко
тості в роботі.
агітаторів з ної власності із загальнонарод
наголошує на тому, що раніш, велика кількість
Ряд цінних пропозицій бу
числа викладачів. Вони станов н о ю ». Інструктивної наради з
ніж вимагати від студентів, ви
ло
внесено
КОМСОМОЛЬЦЯМИ
лять основний кістяк, через цього питання не було проведе
В. Опольською, А. Решетняк
.
кладач сам повинен бути при
який здійснюється ідейно-вихов но і, ясна річ, бесіди ці не від
Г.
Дяченко,
Д.
Гладишко.
В
и
кладом у роботі. На жаль, в ін ний вплив на широкі кола сту
значались знанням справи і то ступи
всіх
активістів
були
ституті є ще випадки запізнень дентської молоді. Б ільш ість з
му не викликали інтересу. Ці пройняти турботою за поліп
викладачів на лекції, зриви ви них, як зазначали у своїх висту наради необхідні також і для
шення ідейно-ви ховної і органі
кладачами занять тощо.
пах комуністи, працювали доб того, щоб агітатори могли обмі заційної роботи серед комсо
досвідом пропаган мольців.
Багато, дуже багато серйоз росовісно, вчасно організовува нюватись
них, життєвих питань було по ли політінформації, бесіди, лек дистської роботи.
На зборах виступив заступ
Потребує значних корективів ник директора інституту В. К .
рушено в процесі обговорення ції та інші заходи, постійно три
академічних і тематика ідейно-виховної робо Мітюрьов, який дав ряд кон
звітної доповіді партійного бю маючи студентів
груп
в
курсі
внутріш
ніх і між ти. Часто бувають випадки, ко кретних порад комсомольцямро (доповідач — секретар парт
народних подій. Проте виникає ли в лекціях для студентів фа
бюро т. Походзіло), і всі вони
активістам щодо вм ілого вико
необхідність дальш ого вдоско культету окремі викладачі по
зводились до того, що треба ке
ристання свого часу, від чого
налення всіх форм цієї важли дають те, що вони читали сту
рувати більш конкретно, не за вої роботи.
дентам у відповідних курсах. у великій м ір і залежать успіхи
в академічній і громадській ро
хоплюватись проведенням масо
Дуже правильно ставлять пи Такі лекції не тільки не викли
вих заходів, за якими часто не тання ті комуністи, які зверта кають інтерес, а навпаки, ви боті.
Учасники зборів прийняли рі
видно окремого студента, а ють увагу на необхідність пере робляють пасивне ставлення до
ш
ення,
спрямоване на якнай
вести
кропітку,
повсякденну будови ідейно-виховної роботи них.
швидше
подолання виявлених
Взагалі тематику ідейно-ви
в напрямі розгортання більшої
роботу.
недоліків,
на успішне виконан
Учасники зборів
прийняли самостійності самих студентів. ховної роботи необхідно роз
н
я
завдань,
поставлених пар
В цілому ряді академічних ширити за рахунок питань ети
конкретне рішення, направлене
тією
і
урядом
перед працівни
груп є сильний партійно-комсо ки й естетики.
на поліпшення всієї роботи
ками народної освіти.
мольський
актив, який може
Агітаторів треба більш е кон
партійної організації факуль
без спеціально прикріпленого тролювати, але їм і потрібно
М. К И РИ ЛЕ Н КО ,
тету.
агітатора-викладача організову більш допомагати.
А . СЕРЕДНІЙ,
вати ідейно-виховну роботу.
П. О РЛИ К,
студенти
42
групи фізиків
О.
К
А
Р
Д
А
Ш
.
Як правило, більш ість агіта
Ю. ПОЛУДН ЕН КО .
УСПІХІВ
В А М, Г У РТКІВЦІ!
Н а рівні вимог сучасності
У цьому навчальном у році математики — найбільш склад
робота студентських наукових ні та недостатньо висвітлені в
гуртків почалась в сприятливих методичній літер атур і. Так, на
умовах. З першого вересня на одному з засідань гуртка сту
вчання провадиться без пере дентка IV курсу О. Якубенко
боїв, які мали місце в поперед прочитала доповідь на тему
ні роки. Це дало зм огу кращим «П о н я т тя абсолютного значення
гурткам нашого товариства уж е числа в курсі математики серед
в перші тижні навчання с к л и н ьої ш к оли ». Значне місце в
кати організаційні засідання, роботі гуртка посідає популяри
намітити тематику роботи, р о з зація нової методичної літер а
поділити теми.
тури та створення особистих
Керівник гуртка фізики доц. біб ліо те к
студентами.
Можна
В. М. Конавалов зум ів створи лиш е побажати, щоб кафедра
ти міцний колектив студ ен тів- елем ентарної математики з а л у
гуртківців, які зар аз працю чила до роботи в цьому гуртку
ють над важливими питаннями щ е ряд викладачів кафедри.
сучасної фізики, щ о м аю ть в е
Одним з кращих гуртків на
лике практичне і теоретичне фізико-математичному
ф акуль
значення. Важливе м ісце в р о теті є гурток математичної ло
боті гуртка посідають теми, по гіки. В роботі цього гуртка є
в'язані з виготовленням с к л а д багато позитивного, що варто
них приладів та наочних п о с іб б у л о б запозичити іншим гурт
ників для лабораторій інститу кам нашого товариства. Так, в
ту. Всі теми д л я роботи гуртка гуртку працюють студенти всіх
затверджені кафедрою фізики і п’яти років навчання. Вже це
входять, як складова частина, одне знімає питання про авраль
в роботу кафедри. П ідготовлено не поповнення складу гуртка на
теми, над якими буд уть працю початку нового навчального ро
ку. На літн і канікули ряд гурт
вати студенти першого курсу.
З року в рік члени гуртка ківців одержують теми для ро
методики математики пов’язу боти і тому вже на перш ому за
ють теоретичну роботу з прак сіданні, крім питань організа
тичною — керую ть учнівськи ційних, заслуховую ться також
ми математичними гуртками в окремі доповіді. На першому
ряді ш кіл міста Києва та його засіданні гуртка в цьому році
студентка IV курсу В. Гонтков
околиць.
На засіданнях гуртка розроб ська зробила доповідь на тему
ляються теми ш кільного курсу «Е лем енти теорії інф ормації».
Більше сміливості, товариші!
Організація
л іт е р а т у р н и х лися з студентами педінституту
гуртків і студій вже давно ста і гостями.
ла традицією у вищих учбових
Щ иро й схвильовано, звіряю
закладах країни. Крім того, що чи свої найпотаємніші думки і
вони розвивають особистий та прагнення, виступили першо
лант кожного з їх учасників, ці курсники Г. Приходько, О. Бо
літературні об’єднання вихову ровко, І. Шістка, В. Гринько,
ють естетичні смаки, дають не яка надрукувала кілька своїх
обхідні теоретичні знання. Ї х поезій у республіканській пресі.
вихованцями в Київському уні М олоді ентузіасти прийшли до
верситеті, наприклад, зовсім н е нас з виробництва, принісши з
давно
були
молоді
поети собою нові враження, теми, що
А. Косматенко,
П. Сингаїв дуж е
сподобалось
слухачам.
ський, Ю. Петренко, прозаїки Порадували своїми новими пое
Ю. Мушкетик, С. Пл ачинда та зіями і старші товариші Л. К о
багато інших. З літер атур н ої стенко, В. Ва шкулат, В. Та
студії нашого інституту вийшли таєв. Їх виступи свідчать про
такі відомі письменники, як зр ослу поетичну майстерність,
Ю. Збанацький,
В. Ш вець, яка прийш ла в р езультаті впер
О. Гуреїв, М. Познанська, в ній тої праці над собою, б е з чого
працювали О. Підсуха, Л . В и неможливий будь-який успіх.
шеславський, а н а сьогодні ї ї
Виступ початківців перед ши
очолює член спілки письмен ни рокою аудиторією, що відбувся
ків України, кандидат ф іл о л о чи не вперше за к ільк а остан
гічних наук, доцент Ю. С. К о ніх років, показав зрослі мож
ливості наших студентів, а це
билецький.
Не всі письменники починали зобов ’ я з у є громадськість інсти
вдало. Відомо, наприклад, що туту, викладачів і студентів,
М. Некрасов був дуж е незадо посилити увагу в справі вияв
волений своєю першою збіркою лен ня і дбайливого ставлення
«Мечты и звук и », М. Р и л ь до м олодих талантів. Невж е в о
ський — збіркою
«Н а
б іли х ни є тільк и на мовн о-літератур
островах», І. Фравко — «Б а л а ному ф акультеті? Ч ом у літера
ди і розкази». Т іл ь к и довгою і турний гурток в ід в ідую ть т іл ь
кропіткою працею, переборю ю ки окремі особи, що безп осе
чи труднощі, що обов'язково редньо зв'язані з цією справою
зустрінуться на літер а тур н ом у в процесі навчання? Цим обм е
житись н і в якій м ірі не мож
шляху, можна домогтися усп іху
на. Треба, щоб студенти інших
в цій благородній справі.
цікавляться
Літературна студія наш ого ф акультетів, які
інституту, що в цьому році о б ' літературною справою, а такі
єдналася з гуртком у к р а їн ськ ої люди там є, влилися в лави п о
літератури, вже провела к іл ь чаткую чих авторів, не боючись
ка своїх засідань, а нещодавно винести на суд читачів свої
при допомозі комсомольського перші спроби пера. Допомагати
бюро
мовно-літературного фа ме їм і редколегія наш ої бага
культету влаш тувала вечір, на тотиражки. Б ільш е сміливості,
О. П Е Т Р И К .
якому поети-початківці з у с т р і товариші!
Роботи ще багато
Робота наукових гуртків по ливостей, пам’яті, питання пси
сідає значне місце в житті сту хології і кібернетики, психоло
дентів
педагогічного факуль гічні проблеми космічного по
тету.
льоту.
Майбутні
дефектологи
по
Питання, що розглядаються
глиблюють свої знання в гурт на засіданнях гуртка психо
ку дефектології, яким керує логії, мають велике значення
С. П. Петрова. Робота гуртка для розвитку педагогічних здіб
спрямована на вивчення специ ностей і педагогічної майстер
фіки занять з дітьми в спеці ності майбутнього вчителя. Ці
альних школах, в напрямі зв’яз питання повинні хвилювати всіх
ку школи з життям. В най студентів, а не лише студентів
ближчий час буде посилено педагогічного факультету. Без
творчий зв’язок з науковими посереднє керівництво роботою
гуртками дефектології Ленін гуртка здійснює кандидат педа
градського і Московського пе гогічних наук Б. Н. Зальцман.
дагогічних інститутів.
Свій багатий досвід в галузі
Добре організовано заняття психологічної науки гуртк івцям
гуртка дошкільної педагогіки, передають професор Г. С. Кос
яким керує О. М. Дмитренко. тюк та доцент Д. Ф. Н іколенко.
В ньому працюють секції рід
Необхідно залучати більше
ної мови, образотворчого мисте студентів до наукової робо
цтва, ознайомлення з природою, ти, активніше проводити засі
рухливих ігор. Гуртків ці беруть дання гуртків. Потрібно дотри
активну участь у роботі дитя муватись певної систематичності
чих садків № № 59, 115 та 79, в скликанні засідань. Адже,
вивчають особливості оволодін пройшло чимало часу з початку
ня дошкіл ьниками рідною мо навчального року, а гуртки пси
вою,
рахунком,
досліджують хології та дефектології тільки
процес
розвитку
моральних тепер почали організовано пра
цювати. Трапляються випадки,
якостей дитини.
Гурток психології в цьому коли на день роботи наукових
році поповнився товаришами, гуртків плануються інші за
ЛИСТ Д О Р Е Д А К Ц І Ї
які прийшли в інститут з вироб гальноінститутські або факуль
ництва. Члени гуртка вивчати тетські заходи.
М. М АН ЗЮ К,
муть питання психології праці і
студентка IV курсу
здібностей, проводитимуть до
педагогічного факультету.
Навряд, чи є потреба доводи слідження індивідуальних особ
ти, що тільки при високій і сві
домій дисципліні можна досяг
ти успіхів у роботі. Ця аксіома
стосується і великих підпри
ємств і маленьких творчих ко
л е к т и в ів ,
я к , н а п р и к л а д , н аш
ка виступав строго академічно, нам і нашому шановному керів
смичковий квартет.
виконавши твори Моцарта і никові Веніаміну Григоровичу
Нам, учасникам цього квар Шуберта.
Зельдису налагодити чітку ро
тету, було дуже приємно про
Здавалося б, що після такого боту нашого колективу. Адже
читати в газеті
«Радянська схвального відгуку наша робота зараз кожний день на обліку.
культура» від 24 вересня цього повинна піти ще краще. А л е на До декади української літерату
року схвальний відгук про наш справді вийшло зовсім проти ри і мистецтва у Москві зали
виступ. Музикознавець Носов у лежне. 7-го та 16-го жовтня за шилось небагато часу, а ми хо
своїй замітці відмітив, що на няття зовсім не відбулись, а чемо підготуватися до цієї зна
нього справив дуже приємне 8-го
жовтня
наш
керівник менної події якнайкраще.
враження виступ ансамблю ка В. Г. Зельдис спізнився на
За дорученням учасників
мерної інструментальної музи півгодини. Коли ж я спробував
смичкового
квартету
ки. За його словами, смичковий зробити йому зауваження, він
квартет К Д П І ім. Горького у вдався до погроз.
А . Л УТО В ,
студент
II курсу
складі Р. Довженка, В. К у зь
М и,
учасники
смичкового
російського
відділу.
менка, А . Лутова та Н. Юрчен квартету,
просимо допомогти
Надзвичайно важливою є ро
бота членів гуртка математич
ної логіки по оснащенню кабі
нету обчислювальної математи
ки новими приладами. Зараз
група гуртківців працює над
виготовленням суматора — од
н ієї з головних частин сучасної
електронно - обчислювальної ма
шини. Виготовляється, разом з
тим, ряд інших моделей.
Академік Б. В. Гнеденко ке
рує другий рік гуртком історії
математики. Тепер члени цього
гуртка готують до друку працю,
присвячену видатному твору ма
тематики стародавнього Китаю
«Математика в дев’ яти книгах».
З деяким запізненням почав
працювати на ф ізико-матема
тичн ому ф акультеті гурток ме
тодики фізики — керівник стар
ший
викладач
Є. М. С уль
женко.
Гірше організовано роботу
гуртків з вищої математики, які
до цього часу все ще знахо
дяться в стадії організації.
О. К О Н Ф О Р О В И Ч ,
голова НСТ.
ДИСЦИПЛІНА-
ЗАПОРУКА УСПІШНОЇ РОБОТИ
Нещодавно в гості до наших студентів завітав народний артист С РС Р,
композиторів У Р С Р Данькевич. Розповівши юним друзям про свої творчі
зитор ознайомив їх з новою студентською піснею, яка буде вперше виконана
Н а ф о т о : композитор Данькевич серед наших студентів.
Фото М.
голова Спілки
плани, компо
нашим хором.
Шуряка.
ВИВЧАЄМО ПОЛІТЕКОНОМІЮ
Цікаво проходять практичні заняття з політекономії у 42
групі фізиків. Збагачені знаннями з історії КПРС, якими вони
оволоділи в попередні роки, четвертокурсники з неослабною
енергією приступили до вивчення цього нового предмета мар
ксистсько-ленінської науки.
Ось виступає студентка Л. Біла. Вона розповідає про ос
новні риси закону планомірного пропорціонального розвитку
народного господарства СРСР. Грунтовно, з необхідними тео
ретичними положеннями, посилаючись на факти з життя нашої
держави, студентка захоплює слухачів своєю відповіддю. Це
тому, що вона не обмежується матеріалом підручника, а гли
боко вивчає першоджерела. Виступи її товаришів — М. Кири
ленка, Л. Кіраковської, В. Малоголовця, А. Середнього та ін
ших теж свідчать про глибоке проникнення в суть предмета,
про старанність і систематичність у підготовці до занять, за
своєння лекційного матеріалу.
Проте спостерігаються і зворотні явища. Є і такі студенти,
як В. Бобнік, Л. Снеткова, Л. Ющенко, що готуються до семі
нарів від випадку до випадку, а тому, поряд з відмінними оцін
ками, одержують «двійки». Ці товариші підводять не тільки
себе, але й своїх однокурсників, весь факультет. Лінощі, не
серйозне ставлення до своєї роботи — ось основні причини їх
поганого навчання. Давно пора з цим покінчити.
В. Л Е В А Н Д О В С Ь К И Й ,
староста групи.
Наш
к
а л енда р
(До 10-річчя з дня загибелі
Я. О. Галана)
Ще в одному з ранніх своїх
творів він поклявся: «...Сповня
тиму свій класовий обов'язок і
нещадно поборюватиму явний і
прихований фашизм». Цій клят
ві був вірний усе своє життя,
гнівом полум'яного серця, бойо
вим художнім словом викривав
завжди
людиноненависницьку
ідеологію і криваві злочини фа
шизму, до останнього подиху
залишався воїном. Завжди в
тривозі за мир і спокій людей,
завжди готовий у бій проти
війни, проти вбивців і мароде
рів. Кожна його фраза, кожний
памфлет були сповнені таким
внутрішнім вогнем, такою за
лізною логікою, такою осмисле
ністю, що мимоволі передавали
ся читачам і слухачам, приму
шували ненавидіти до глибини
душі всіх тих, кого він приби
вав до ганебного стовпа.
Таким був Ярослав Олексан
дрович Галан — один з право
флангових української радян
ської літератури, полум’яний
трибун, видатний письменниккомуніст. Таким він є сьогодні,
бо слово його, бо гнів його серця
житимуть вічно. Вбивці з ваті
канського кубла чорносутанних
найманців
руками
бандерів
ського ката обірвали биття
серця письменника-бійця, але
полум'яна творчість його живе
і служить живим.
Культурний у кращому розу
Н
А
ЕСТЕТИЧНІ
ТЕ М И
Малому театрові 135 років
27 жовтня 1824 року в М о вом була створена реалістична почала виїж дж ати в робітничі
з
постановкою
п'єс.
скві відбулося відкриття М а ло школа акторського мистецтва, райони
го театру. Театр
«...відразу традиції якої розвивались і зба З булася м рія прогресивних дія
став на позиції реалістичної гачувались протягом в сієї істо чів М алого театру: до театру
прийшов новий глядач — на
творчості і тим самим на пози р ії існування М алого театру.
Вільнолюбний і героїчний ха род.
ції
боротьби
з
кріпосницт
У 1919 році в перше на сцені
вом» (газета «П р а в д а », 24/ІХ рактер російського народу, си
л у його ненависті до несправед М алого театру була п оставле
1937 р.).
соціального
порядку на п ’єса М. Горького «С т а р и к »,
Навколо М а лого театру — ливого
згодом — «Л ю б о в
Я р ов а »
«другого університету», як його яскраво виразив у своїй твор а
називали сучасники, згуртува чості другий актор М алого те К. Треньова.
Розп очин ається новий етап у
лися найпередовіші люди росій атру Павло Степанович М оча
лов . Висловлюючи думки і по розвитку М а л о го театру. А к т о
ського суспільства.
Засновниками М алого театру чуття демократичного глядача, ри П ашенна, Кузнецов, Б л ю
були геніальні актори, що ви П. С. М очалов створив образи, менталь-Тамаріна, Радін, О сту
жев, створюючи реалістичні об
йшли з середовища кріпаків — сповнені трагічної сили.
Найвизначнішими віхами в рази класичного репертуару, ре
Михайло Семенович Щепкін та
Павло
Степанович
М очалов. історії розвитку М алого театру волюцій ного періоду та з життя
Обидва вони були тісно зв’яза були постановки комедій «Г о р е сучасності, завойовували ш иро
ні з носіями передових ідей від р о зу м у» О. Грибоєдова та кі си м п атії радянського гля
дача.
«Р е в із о р » М. Гоголя.
свого часу.
Імена артистів Дикого, Яб
Світогляд
М. С. Щепкіна
З Малим театром нерозрив
Ж арова,
Риж ової,
формувався під впливом видат но зв ’язав свою долю великий лоч к ін ої,
них російських мислителів X IX російський драматург
О. М. Яковлева, Т ур чан ін ової та ін
віку В. Г. Бєлінського та О. І. Островський. Досить відзначи ших з лю бо в ’ю і вдячністю зга
Герцена. Міцною, зворушливою ти, що колективом театру б у л о дую ть радянські люди за ту ве
дружбою були зв’язані між со поставлено 47 п’єс О. М. Ост ли к у насолоду, яку одержали
вони в ід їх гри.
бою великий російський актор ровського.
Творчий ш лях М а лого теат
Щепкін і геніальний україн
Малий театр виховав ц ілу
за ствер
ський поет-демократ Т. Г. Ш ев плеяду прекрасних акторів та ру — це боротьба
ченко.
режисерів:
династію
Садов дження найпередовіш ого й най
Щепкін був не лише талано ських,
Федотову,
Єрмолову, револю ційніш ого в світі мисте
цтва соціалістичного реалізм у.
витим виконавцем ролей; він Ленського, Южина та інших.
З. А б о л іх ін а ;
примушував ридати або сміяти
Великий Ж овтень став зорею
викладач кафедри
ся найчерствіших людей. Під нового розквіту М алого театру.
мінні цього слова, з широким його безпосереднім керівницт Трупа М алого театру першою
навчального кіно.
тверезим інтелектом та багатим
життєвим досвідом, Я. Галан
був у той же час надзвичайно
вимогливим до себе. Написане
рідко задовольняло його, хоч
при написанні власних статей,
Холодний осінній день, але
кунди відстав від нього першо
оповідань, п’єс працював дуже
на трибунах стадіону «Д и нам о»,
курсник
мовно - літературного
багато: він старанно збирав фак
на бігових доріжках веселе по
ф акультету В. Мемрук.
ти, грунтовно знайомився з
жвавлення.
Сюди
зібралися
Чемпіонкою з штовхання яд
усім, що мало хоч яке-небудь
спортсмени інституту — учас
ра стала студентка фізико-ма
відношення до теми, настирливо
ники 12 комплексної спарта
тематичного ф акультету Г. Ко
шукав кожне слово, кожний об
кіади.
стюченко (8 м 50 см), друге і
раз. Таким був він, автор широ
Змагання легкоатлетів розпо
третє місця поділи ли між собою
ковідомих
циклів
памфлетів
чалися забігами чоловіків на
спортсменки мовно-літературно
«Ф ронт в еф ірі», «Нюрнберзькі
го ф ак ультету Л . Недбайло і
дистанцію 100 м. Найупертіша
портрети», «Я і папа», «П ри
Н.
Науменко.
боротьба
розгорнулася
в
друго
смерк чужих б о г ів » , а втор п о
Л егкоа тлети ч н і зм аган н я , щ о
му забігу. Здається, тільки що
пулярних оповідань і таких ви
тривали два дні, закінчились
суддя дав відмашку на старті, а
сокохудожніх п’єс, як «В ан
естафетним
бігом 4 Х 100. Пер
спортсмени вже фінішують. По
таж», « 90% », «П ід золотим ор
ш ість виграла команда фізикопереду рекордсмен інституту
л ом » та ін.
математичного факультету, яка
на
цій дистанції
Станіслав
Ярослав Галан добре орієнту Ховхун. Він біжить легко, впев новлена на висоті 160 см, б о після двох видів змагань (волей
вався в класичній і сучасній за нено і закінчує біг першим з ротьбу
продовжували
всього бол і легка атлетика) у команд
хідноєвропейській
літературі, часом 11,6 секунди. Другим п'ять спортсменів. П. Петри ку, ному заліку міцно утримує п ер
любив польське і російське пи прийшов В. Л у шпей, третім — В. Владимирову (мовно-літера ше місце. За нею іде колектив
сьменство. Він писав не тільки В. Закревський. Всі вони — турний ф акультет) і О. Васи спортсменів педагогічного фа
українською мовою, а й поль представники фізико-математич ленку (фізико-математичний фа культету.
ською та російською, був добре ного факультету.
Проте чимало студентів на
культет) вдалося ї ї подолати.
знайомий з іншими слов’янськи
віть
не вклались в норми ГПО,
Вони
поділи
ли
між
собою
кра
Найцікавішими були змаган
ми, а також німецькою та іта
частина
з них прийшла на зма
щі
місця.
ня з стрибків у висоту. Перемо
лійською мовами. Знав і л юбив
зовсім
непідготовлени
Першість із стрибків у дов гання
гу з цього виду здобула сту
театральне мистецтво, прекрас
дентка II курсу мовно-літера жину завоював теж С. Х о в хун — ми. Вони не витримували темпу,
но розбирався в музиці.
турного факультету Ніна Нор 6 м 10 см. Д руге і третє місця сходили з половини дистанції,
Таким він був. Таким він є— ко. Її результат — 135 см. Ц і посіли відповідно О. Василенко д еяк і не в м іл и н авіть тримати в
наш незабутній Ярослав Галан.
рук ах списа чи диска. Це тому,
каво, що деякі спортсмени-чоло і П. Петрик.
Він з нами й сьогодні в бойово
щ о тренування проводяться ще
Дається
старт
забігу
на
800
віки не могли подолати резуль
му строю. Учить любові до рід
метрів д ля дівчат. Вперед в и д а лек о н е активно, не відзнача
тат Ніни, і лише 16 легкоатле
ної землі і ненависті до її во
ривається представниця п ед аго ю ться масовістю , м ало студен
тів почали змагатись за його
рогів. Воїн не залишає лав.
гічного факультету В. Парій, тів в ід в ід ую ть секції. На прове
поліпшення.
140,
145, 150,
але на другому крузі до неї по денні зм а га н ь позначилось і те,
155 см. Коли планка була вста
П. ХРОПКО.
мітно наближається студентка щ о в їх п ід го то в ц і не було узго
фізико-математичного факульте дж енос ті м іж роботою кафедри
На останніх змаганнях на першість міста з веслування
ту С. Висоцька. Проте чемпіо ф ізвиховання і деканатами. То
команда дівчат нашого інституту у складі Л. Дяченко, Ю. Ва
ном інституту на цій дистанції му частина с т у д е н т ів у цей час
силенко, Н. Осипович, А. Тетянчук і Ю. Меняйлової завою
була зайнята в інш их справах
вала 4 — 5 місця.
залишилась В. Парій.
Наслідуйте їх приклад, товариші студенти!
У
змаганнях з потрійних у хорі, гуртках та інших р о бо
це
сто су ється
стрибків першість знову виграє тах. О собливо
м
овно-літературн
ого
ф а к у л ь т е
П. Петрик, за ним ідуть О. Ва
ту,
команда
якого
опинилась
силенко і П . Возний.
позаду.
Гостро проходили змагання з
В раховую чи недоліки прове
п'ятиборства у дівчат. Най си ль
дених
змагань, слід зробити
нішою і на цей раз виявилась
серйозні
висновки і вже зараз
Н. Норко — ї ї результат 2316
почати
активну
підготовку до
очок.
наступних змагань. Щ о ми мо
Чемпіоном спартакіади з бігу жемо виступати краще, свідчить
на 1500 метрів став представ
спартакіада вузів міста, в якій
ник фізико-математичного фа бере участь і команда нашого
культету В. Маматов. Він зай
інституту.
няв і третє місце в бігу на
Петро ІГНАТЕНКО,
400 м. Сильнішим на цій ди
наш кор.
станції був його товариш по
команді А . Ромась. й о го час —
Редактор О. КАРДАШ.
56,6 секунди. Всього на 0,3 се
Муж н ІС Т ь
бійця
Змагаються л е г к о а т л е т и
ЗА
Сьогодні в номері:
педагогічні
Одностайне схвалення місії миру
— 1 стор.
Історична дата
—1 стор.
№ 21 (90)
31
КАДРИ
жовтня
Обговорюємо роботу партійних бюро —2 стор.
Гуртківці розгортаю ть роботу
—3
стор.
На ст арт і л е гк о а т л е т и
—4
ст ор.
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ
І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ імені О. М. ГОРЬКОГО
НА БЛАГО НАРОДІВ УСЬОГО СВІТУ
Поїздка М. С. Хрущ ова до
США є важливою історичною
М. П ІД Т И Ч Е Н К О
подією, яка викликала одностай
не схвалення широких народ
них мас і громадськості в усіх
них і капіталістичних країн.
країнах світу.
В дохідливій
формі
това
М. С. Хрущов з честю і в е
ликим достоїнством виконав по риш Хрущ ов ознайомив широ
верстви населення
СШ А
чесне доручення Ц К К П Р С і кі
принципами
політики
ра
Уряду С РС Р, провівши в ели ч ез з
ну роботу під час візи ту до дянської держави, з успіхами
США. Цей візит відкриває ве радянського народу в кому
ликі можливості в справі л ік в і ністичному будівництві, розпо
дації атмосфери холодн ої війни вів правду про життя наших
і забезпечення тривалого миру радянських людей. Всім відомо,
американська
бурж уазна
між народами. Радянський на щ о
род цілком і повністю схвалю є преса, радіо, телебачення та ін
політичну
лінію ,
д іяльн ість ші органи інформації в своїй
М. С. Хрущова під час його пе д іяльн ості спрямовані на вихва
ребування в С Ш А і о бм іну д ум лювання так званого американ
ками з президентом Дуайтом ського способу життя, на те,
Ейзенхауером.
— щоб приховати від американ
З величезним інтересом і на ського народу правду про ра
діями представники
багатьох дянських людей. Миролюбивий
народ
багато
країн світу слуха ли історичну американський
промову Хрущова на X I V сесії років був ізольований від ра
Генеральної асам блеї О рганіза дянського народу. Це не ми, а
ції Об’єднаних Націй, в якій офіційні кола Америки поста
він виклав принципи зовніш вили залізн у завісу, щоб при
ньої політики С Р С Р і вніс від ховувати правду про життя ра
імені Радянського уряду п р о дянського народу. Таким чином,
позицію про загальне і повне не ми, радянські люди, а аме
роззброєння всіх країн.
Ця риканські трудящі були довгий
пропозиція з величезною силою час за залізною завісою. М. С.
продемонструвала щ ирість ми Хрущ ов своїми виступами л ік
ролюбивих устрем лінь Радян відував цю залізну завісу.
В своїх багаточисленних ви
ського Союзу, знайш ла гарячу
підтримку у народів світу, при ступах Микита Сергійович ви
вернула на наш бік симпатії і крив суть легенди про так зва
підтримку сотень м ільйонів л ю ний народний чи гуманний ка
піталізм. Він також дуж е ум іло
дей земної к улі.
М. С. Хрущов у своїх висту дав відсіч намаганням пред
пах перед діловими
колами ставників фінансового капіталу
Америки, виступити з пропаган
С Ш А , н а п р е с - к о н ф е р е н ц і я х , ПО
телебаченню, в бесідах з проф д о ю т а к з в а н о г о а м е р и к а н с ь к о
спілковими лідерами Америки і го способу ЖИТТЯ.
рядовими американцями пере
Політично-важливим докумен
конливо, з глибокою принципо том, який відображає підсумки
в істю розкрив і аргументував поїздки М. С. Хрущова
до
переваги нашої соціалістичної С Ш А і обміну думками з пре
системи господарства над капі зидентом Д. Ейзенхауером, є
талістичною. Він, з наукових спільне радянсько-американське
позицій марксистсько-ленінської комюніке, яке вселяє надію
теорії, довів вади капіталістич народам всіх країн на збережен
ної системи і неминучість ї ї за ня і зміцнення миру на землі.
гибелі. Він творчо розвинув
Велике історичне значення
ленінські ід еї про можливість і поїздки
М. С. Хрущова
до
історичну необхідність мирно Америки і в тому, що він з
го співіснування соціалістич властивою йому переконливістю
Цього прагнуть мільйони
Ми прийшли до інституту
з рядів Радянської А р м ії, з
виробництва,
маючи
одну
мету — стати висококвалі
фікованими майстрами педа
гогічної справи. Все наше
життя ще попереду, а ле ми
пам’ятаємо, хоч і б у л и тоді
малими,
ж ахливі
картини
війни, яка забрала в б а га
тьох з нас батьків і братів.
Треба, щоб наші м айбутні
учні не знали ж ахів і кро
вопролить. Таке
прагнення
радянського народу і всіх
миролюбивих лю дей
світу.
Саме з цією метою глава Р а
дянського ур я д у М . С. Х р у
щов здійснив і сторичну по
їздку в С Ш А .
З великим інтересом слід
кували ми за пресою, диви
лися телевізій ні
передачі,
присвячені цій знаменній по
дії. Наші серця сповнювали
ся гордістю за рідну соц іа
лістичну батьківщ ину і К о
муністичну партію, яка не
ухильно і послідовно прово
дить політику миру і друж
би.
Запорукою
успіш ної бо
ротьби за мир є могутність
наш ої держави, героїчна пра
ця радянських лю дей над ви
конанням семирічного плану,
науково-технічний прогрес в
у с іх га л узя х народного гос
подарства.
М и — майбутні вчителі,
лю д и мирної проф есії. Р і
ш ення X X I з ’їз д у
КП РС,
постанови партії і уряду про
зміцнення зв’язку ш коли з
ж иттям зобов’ язую ть нас ще
з більш ою енергією взятися
за оволодіння знаннями, під
вищувати свій ідейно-теоре
тичний рівень.
Зберегти мир — най голов
ніше прагнення прогресивно
го людства. Щ оденною пра
цею, творчим ставленням до
своїх обов’язків ми, студен
ти, внесемо свій скромний
вклад у цю велику справу.
Д якуєм о нашій партії і уря
ду за піклування про долю
всіх чесних людей світу.
М. М И Х А Л К О ,
студент педагогічного
ф акультету.
Рік видання 4-й
і щирістю відстоював принципи
і ід еї ленінізму, переваги кому
ністичної теорії і практики і,
цим самим, надав велику допо
м огу братнім комуністичним і
робітничим партіям всіх країн
і всім прогресивним силам в їх
боротьбі за дійсну свободу, де
мократію, за перемогу соціа
л ізм у над капіталізмом. Р е з у л ь
тати візиту. М. С, Хрущ ова ви
кликають почуття законної гор
дості у радянських людей за
свою соціалістичну Батьківщи
ну, за рідну комуністичну пар
тію, яка веде народи нашої
країни від перемоги до перемо
ги. Цей історичний візит сприяв
ще більш ій згуртованості ра
дянських людей навколо слав
ної Комуністичної партії і її
ленінського Ц К на чолі з това
ришем Хрущовим.
Наш
народ іде назустріч
славним роковинам
великого
Жовтня. З великим патріотич
ним піднесенням розгорнулося
в країні соціалістичне змаган
ня за гідну зустріч 42-х роко
вин Великої Жовтневої соціа
лістичної революції. Немає сум
ніву в тому, що і колектив на
шого столичного педагогічного
інституту прикладе всіх зусиль
до того, щоб поліпшити всю на
вчальну і виховну роботу в
інституті, щоб зміцнити трудо
ву дисципліну і спрямувати
дружній студентський колектив
на оволодіння досягненнями пе
редової радянської науки, на
поєднання навчання з громад
ськокорисною працею.
Викладачі, студенти і всі
працівники інституту повинні
глибоко вивчити матеріали про
поїздку М. С. Хрущова в С Ш А .
З цією метою слід організувати
розповсюдження друкованих ма
теріалів про поїздку М. С. Х р у
щова, та перегляд документаль
них кінофільмів, присвячених
цій визначній події.
Своєю кипучою діяльністю і
всебічною популяризацією успі
хів комуністичного будівництва
в С Р С Р М. С. Хрущов підніс
нашу соціалістичну Батьківщи
ну і в усій величі прославив
наш героїчний радянський на
род.
Від імені нашого інститут
ського
колективу
побажаємо
Микиті Сергійовичу Хрущ ову
доброго здоров’я і дальш их ус
піхів в його благородній д ія ль
ності, направленій на процві
тання нашої великої держави і
на благо народів усього світу.
1959 року
СУБОТА
Ціпа 15 коп.
Славне д в а д ц я т и р іч ч я
20 років тому Народні
Збори Західної України од
ностайно проголосили вста
новлення Радянської влади
на території Західної Ук раї
ни. Довгі століття страждав
український народ під ярмом
іноземних поневолювачів, ві
ками мріяв про довгождану
волю, впливаючи свої думи
в тужливих піснях та пере
казах про героїчне минуле.
З покоління в покоління
передавав народ легенди про
гірського
месника
Олексу
Довбуша, який перед своєю
смертю зарубав топір в ка
м’яну скелю до сходу сонця
і пророче сказав, що при
йдуть такі часи і такі люди,
які виймуть його топір і по
карають ним гнобителів.
І такий час прийшов. Ра
дянський
народ
визволив
своїх братів — українців За
хідних областей України від
польського гніту. Зникли на
завжди штучні кордони, яки
ми розділяли між собою ук
раїнські зем лі іноземні поне
волювачі.
Народ
Західної
України здобув волю.
Пригадую, з якою любов’ю
восени 1939 року зустрічало
населення
перших
радян
ських воїнів, осипаючи їх
квітами, вітаючи хлібом і
сіллю. Ми, тоді учні другого
класу, з захопленням слуха
ли радянського командира,
який довго розповідав нам
про вільне, щасливе життя в
Радянській країні і про но
ву радянську школу.
А ле
трудящим Західної
України, як і всьому радян
ському
народу, прийшлось
витримати важкий іспит. Ч е
рез Україну пройшовся ко
ваний чобіт німецького оку
панта. Та недовго панували
фашисти на українській зем
л і. Могутня сила радянсько
го народу викинула фашист
ське сміття.
Велику допомогу під час
Вітчизняної війни подавали
радянським військам парти
занські з ’єднання.
В наше село, яке розташо
ване в гірській частині Кар
пат, неодноразово приходили
партизани, скріплюючи сво
їм приходом віру людей у
швидке визволення їх радян
ськими військами. Під уда
рами партизанів йшли під
укіс німецькі ешелони з вій
ськами і боєприпасами. К іль
ка разів, пам’ятаю, скидали
радянські літаки листівки із
зверненням
до
населення
Прикарпаття включитись в
боротьбу проти німецького
агресора. З якою любов’ю
читало їх населення і збері
гало як дорогоцінний скарб!
Не тільки читало, а й боро
лось за швидку перемогу.
Невпізнанною стала Захід
на Україна. Згадкою зали
шилось прокляте минуле, ко
ли бідняк змушений був пра
цювати на багатого.
Заможним і культурним
стало життя населення за
хідних областей України. В
кожному селі є семирічна
або десятирічна школа, л і
карня, бібліотека, клуб, ди
тячі ясла. Молодь здобуває
середню і вищу освіту, про
що раніше ніхто не міг на
віть мріяти. В селі, де я на
родився, до 1945 року не бу
ло жодної людини, яка б ма
ла закінчену навіть семиріч
ну освіту. Тепер в селі во
сьмирічна школа, є в сусід
ньому — середня.
Багато
юнаків і дівчат з села здобу
ли середню і вищу освіту.
Звільнені від вікового раб
ства, трудящі західних об
ластей України, разом з усім
радянським народом, буду
ють нове вільне життя, на
ближаючи своєю працею по
будову нового комуністично
го суспільства.
М. П А ЗЯ К .
аспірант кафедри
української літератури.
Нещодавно наш інститут відвідала делегац ія працівників освіти Польської Народної
Республіки. Гості з інтересом ознайомилися з роботою факультетів, окремих кафедр.
Н а ф о т о : начальник Краківського шкільного куриторію Б. Білецький на прийомі
у директора інституту М. М. Підтиченко.
КОМСОМОЛЬСЬКЕ ЖИТТЯ
У СВІТЛІ НОВИХ ЗАВДАНЬ
Актив —опора
комітету
У роботі партійної органі
зації інституту настав ду
же відповідальний період —
звіти і вибори. Характерним
для цієї політичної кампанії
в нинішньому році є те, що
вона проходить під знаком
виконання рішень партії і
уряду про наближення шко
ли до життя. Що зробили
первинні
парторганізації,
окремі кафедри, весь колек
тив нашого інституту в цій
великій справі державної ва
ги — ось головне питання,
яке стояло на порядку ден
ному.
Насамперед— індивідуальна
робота
Партійні збори мовно-літера
турного факультету пройшли
надзвичайно активно. Основним
було питання про наближення
всієї навчально-виховної роботи
до студентської маси, до кож
ного студента зокрема. Адже
не секрет, що часом найкращі
починання залишаються недо
веденими до кінця саме через
слабку індивідуальну роботу.
Тільки відсутністю справж
ньої індивідуальної роботи в
комсомольській організації фа
культету,
говорить
комуніст
А. Данилюк, можна пояснити
той факт, що 30— 35 процентів
комсомольців не мають постій
них комсомольських доручень,
не беруть участі в громадсько
му житті факультету й інститу
ту. В той же час певна частина
комсомольців
перевантажена
громадською роботою, внаслі
док чого у них залишається ма
ло часу для самостійної роботи.
Розвиваючи цю думку, т. Дани
люк підкреслив, що жоден з
відмінників не був представле
ний до Сталінської стипендії
через несумлінне ставлення до
своїх громадських обов'язків.
Цілком слушним був заклик
т. Дан илюка до комуністів, ком
сомольських вожаків — вихову
вати актив, спиратись на нього
в повсякденній роботі. Найваж
ливішим завданням у роботі
парторганізації мовно-літератур
ного факультету є зараз прак
тичне втілення в життя закону
про зміцнення зв’язку школи з
життям.
Комуніст
т. Медушевський
розповів про ту велику роботу,
яку провели члени кафедр по
створенню нових навчальних
планів і програм, спрямованих
на наближення викладання фа
хових дисциплін до життя шко
ли. Проте, це тільки перші кро
ки на шляху до виконання
грандіозних планів,
них партією.
накресле
Багато уваги на зборах було
приділено роботі кафедри му
зики і співів. І це не випадко
во. Адже саме викладачі цієї
кафедри готують фахівців по
другій спеціальності. В учбових
планах мовно-літературного фа
культету велику кількість го
дин відведено на музику і спі
ви. Проте підготовка майбутніх
викладачів музики і співів за
лишає бажати кращого. Про не
доліки в роботі кафедри музи
ки і співів і її керівника кому
ніста т. Височинської говорили
тт. Данилюк,
Медушевський,
Кобилецький, Плющ, Савенко,
Прокопенко, Підтиченко.
На думку цих товаришів го
ловним недоліком в роботі ка
федри є недостатня організа
ційна робота, яка у великій мі
рі залежить від керівника ка
федри. Нормальній роботі цієї
кафедри заважає плинність кад
рів, сумісництво деяких викла
дачів, які в погоні за довгим
карбованцем
безвідповідально
ставляться до своїх обов'язків
викладачів і вихователів моло
ді. Кафедра не підтримує тіс
ного зв'язку з деканатом і парт
бюро факультету, що нерідко
приводило до зривів у роботі.
Деякі викладачі
(члени ка
федри)
розпочали
навчаль
ний рік без робочих
пла
нів, а керівник кафедри не до
моглася того, щоб ці плани бу
ли складені і затверджені своє
часно. Ці і ряд інших недоліків
у роботі цієї великої, якщо не
найбільшої в інституті кафедри,
на думку промовців, вимагають
постійної допомоги
го бюро і деканату
партійно
факульте
ту. І знову-таки на першому
місті тут повинна стояти інди
відуальна робота з викладача
ми, контроль не за кафедрою
взагалі, а за роботою кожного
викладача окремо.
П ід таким заголовком було
вміщ ено статтю в газеті «Ста
линское п л е м я » за 6 жовтня
виненко, Пилипенко, С тр ельц о цього року. Вона стосується ро
наш ої
комсомольської
ва, хоч на перших двох лек ц ія х боти
орган
ізації.
Справді,
комітет
ці студенти були. Ні партбюро,
минулого складу не
ні комсомольська ор ган ізац ія Л К С М У
не зробили з цього належ них створив навколо себе бойового,
згуртованого колективу, на який
висновків.
Члени
парторган із а ц ії
п ід можна б у л о б опертися в роботі,
креслили, щ о комуністи — пра і,
як
наслідок
цього,— ряд
цівники деканату ф ак ультету іс т отних недоліків, про які го
не аналізую ть, систематично не ворили делегати звітно-виборної
розглядаю ть
документів,
що
ком сом ольської конференції.
виправдовували б пропуски л е к
З метою накреслення заходів
цій студентами.
по усуненню хиб, що мали міс
УСПІШНІСТЬ - ОСЬ ГОЛОВНЕ
Партійно-виборні збори фізи
ко- математичного факультету
викрили ряд серйозних недолі
ків у роботі партійної організа
ції. Особлива увага на зборах
була приділена навчально-ака
демічній роботі. Виступаючі то
вариші підкреслили, що, незва
жаючи на деяке підвищення ус
пішності, на факультеті є ще
студенти, які не ліквідували
академзаборгованості, Через не
успішність із складу студентів
факультету
були
відраховані
У підготовці вчителя ш ироко це, дням и б у л о проведено збори
Труба, Ткаченко, Онищенко.
го профілю, підвищенні усп іш ком сом ольського активу інсти
Значним недоліком в акаде ності на ф акультеті виключно туту.
мічній роботі,— говорить кому велике значення має правильна
В своїй доповіді секретар ко
ніст т. Вознюк,— є те, що де організація виробничої практи
м ітету Л К С М У О. Семко наго
які викладачі факультету (на ки. А л е ,— говорить ком уніст
лосив на тому, щ о нашим пер
приклад, професор В ельмін) не т. М ітю рьов,— у проведенні п е
шочерговим завданням є ство
цікавляться питанням, чим зай дагогічної практики є вели кі не
рення міцного, боєздатного ак
маються студенти на лек ц іях— доліки. Практику необхідно про
тиву.
Він повинен бути за
чи конспектують їх лекції с т у водити з максимальним набли
денти. На факультеті чомусь женням до сільських ш кіл, де стрільником у всіх починаннях,
а не плестись у хвості, як іноді
повелося, що навантажують пе працює
переважна
більш ість
реважно молодих викладачів, а наших студентів по закінченні спостерігалось до цього часу.
Наприклад, член бюро ЛКСМ У
старші товариші, які мають інституту.
мовно-літературного факультету
більше знань, досвіду, вміння,
Про необхідність піднесення М. Кот та комсорг 41 групи фі
в меншій мірі займаються ви
політико-виховної роботи серед
зиків В. Ленська нерідко самі
ховною роботою, зустрічаються
студентів
говорив
комуніст
були порушниками комсомоль
з студентами лише на лекціях.
т. Павелко. Він підкреслив, щ о ської дисципліни.
Н аш і ста
Підвищенню
успішності на
агітаційна
робота в
гр у п а х , рости і профорги не повинні
факультеті заважає також пору
особливо в гуртожитках, про
забувати про те, що вони на
шення студентами трудової дис
водиться пасивно. Сам ообслуго
самперед
комсомольці,
акти
ципліни. Щ е багато студентів
вування студентів ще не набра
вісти, а не представники адмі
пропускають лек ц ії без поваж
ло належного розмаху. Партбю
ністрації. Їх потрібно контро
них причин. Так, у 42 групі ма
ро та комсомольській організа
лювати, періодично заслуховую
тематиків на третю лекцію се
ції треба більш е звернути ува
чи звіти про р о боту на комсо
мінарських занять з політичної
гу на цю ділянку роботи.
економії не з'явилися студен
мольських зборах і засіданнях
бюро.
ти Гусаковська, Демидова, Л о г
В. РОКИТКО.
Більше творчості, ініціативи
В. Б ондар (педагогічний фа
к у льте т) звернув увагу на від
сутність єдиного дн я д л я п рове
Про невміле проведення ін
ком сом ольської
роботи ,
Важко переоцінити величезне торів — спеціалісти проф ілю ю д е н я
дивідуальної роботи, на дум значення ідейно-виховної робо чих ДИСЦИПЛІН. Тому для прове я к и й формально існує (середа),
ку члена партбюро інституту ти взагалі і серед студентсько дення бесід на окремі теми кон а л е саме в цей день ще часто
т. Підтиченко, свідчить
той го колективу зокрема. Тому і не че потрібні для них (тим б іл ь влаш товую ться додаткові лек
ції, проводяться інші заходи.
факт, що деканат і комсомоль випадково на звітно-виборних ше для агітаторів з числа сту
дентів)
інструктивні
наради.
зборах
партійної
організації
А . Сьомик (фізико-математич
ська організація факультету не
педагогічного факультету пи Такі наради повинні допомогти ний ф акультет) вказав на необ
вживають виховних форм впли
тання ідейно-виховної роботи агітаторам і в підборі необхід хідність єдності дій комсорга,
ву щодо порушників трудової
серед студентів були в центрі ної літератури. В ідсутність та профорга і старости групи. Він
дисципліни. Деканат надсилає
ких систематичних нарад н ега запропонував більш вимогливо
обговорення.
дирекції рапорти з проханням
Це пояснюється ще й тим, що тивно позначилась і на якості підходити до виконання комсо
накласти адміністративне стяг перед ідейно-виховною роботою окремих бесід, проведених агі м ольськ и х доручень, а комітету
нення зразу на 10— 12 студен в світлі ріш ень ЦК К П Р С про таторами по м атеріалах X X I
комсомолу — заздалегідь пла
органів
народної з ’їзд у К П Р С . Так, скажімо, в нувати роботу, своєчасно і ро
тів. Це, звичайно, теж одна з перебудову
форм впливу, але остання. Ї й освіти в нашій країні постають плані
ідейно-виховної
роботи зумно давати доручення. То
ді
намічалось проведення бесід на не буде зайвої метушні, збігу
повинна передувати робота в зараз нові завдання.
На педагогічному факультеті, тему: «П р о дальший розвиток багатьох
групі, на курсі, на комсомоль
заходів.
розпливча
як
і в усьому інституті, працює і зли ття колгоспно-кооператив
ському бюро. Тов. Підтиченко
тості в роботі.
агітаторів з ної власності із загальнонарод
наголошує на тому, що раніш, велика кількість
Ряд цінних пропозицій бу
числа викладачів. Вони станов н о ю ». Інструктивної наради з
ніж вимагати від студентів, ви
ло
внесено
КОМСОМОЛЬЦЯМИ
лять основний кістяк, через цього питання не було проведе
В. Опольською, А. Решетняк
.
кладач сам повинен бути при
який здійснюється ідейно-вихов но і, ясна річ, бесіди ці не від
Г.
Дяченко,
Д.
Гладишко.
В
и
кладом у роботі. На жаль, в ін ний вплив на широкі кола сту
значались знанням справи і то ступи
всіх
активістів
були
ституті є ще випадки запізнень дентської молоді. Б ільш ість з
му не викликали інтересу. Ці пройняти турботою за поліп
викладачів на лекції, зриви ви них, як зазначали у своїх висту наради необхідні також і для
шення ідейно-ви ховної і органі
кладачами занять тощо.
пах комуністи, працювали доб того, щоб агітатори могли обмі заційної роботи серед комсо
досвідом пропаган мольців.
Багато, дуже багато серйоз росовісно, вчасно організовува нюватись
них, життєвих питань було по ли політінформації, бесіди, лек дистської роботи.
На зборах виступив заступ
Потребує значних корективів ник директора інституту В. К .
рушено в процесі обговорення ції та інші заходи, постійно три
академічних і тематика ідейно-виховної робо Мітюрьов, який дав ряд кон
звітної доповіді партійного бю маючи студентів
груп
в
курсі
внутріш
ніх і між ти. Часто бувають випадки, ко кретних порад комсомольцямро (доповідач — секретар парт
народних подій. Проте виникає ли в лекціях для студентів фа
бюро т. Походзіло), і всі вони
активістам щодо вм ілого вико
необхідність дальш ого вдоско культету окремі викладачі по
зводились до того, що треба ке
ристання свого часу, від чого
налення всіх форм цієї важли дають те, що вони читали сту
рувати більш конкретно, не за вої роботи.
дентам у відповідних курсах. у великій м ір і залежать успіхи
в академічній і громадській ро
хоплюватись проведенням масо
Дуже правильно ставлять пи Такі лекції не тільки не викли
вих заходів, за якими часто не тання ті комуністи, які зверта кають інтерес, а навпаки, ви боті.
Учасники зборів прийняли рі
видно окремого студента, а ють увагу на необхідність пере робляють пасивне ставлення до
ш
ення,
спрямоване на якнай
вести
кропітку,
повсякденну будови ідейно-виховної роботи них.
швидше
подолання виявлених
Взагалі тематику ідейно-ви
в напрямі розгортання більшої
роботу.
недоліків,
на успішне виконан
Учасники зборів
прийняли самостійності самих студентів. ховної роботи необхідно роз
н
я
завдань,
поставлених пар
В цілому ряді академічних ширити за рахунок питань ети
конкретне рішення, направлене
тією
і
урядом
перед працівни
груп є сильний партійно-комсо ки й естетики.
на поліпшення всієї роботи
ками народної освіти.
мольський
актив, який може
Агітаторів треба більш е кон
партійної організації факуль
без спеціально прикріпленого тролювати, але їм і потрібно
М. К И РИ ЛЕ Н КО ,
тету.
агітатора-викладача організову більш допомагати.
А . СЕРЕДНІЙ,
вати ідейно-виховну роботу.
П. О РЛИ К,
студенти
42
групи фізиків
О.
К
А
Р
Д
А
Ш
.
Як правило, більш ість агіта
Ю. ПОЛУДН ЕН КО .
УСПІХІВ
В А М, Г У РТКІВЦІ!
Н а рівні вимог сучасності
У цьому навчальном у році математики — найбільш склад
робота студентських наукових ні та недостатньо висвітлені в
гуртків почалась в сприятливих методичній літер атур і. Так, на
умовах. З першого вересня на одному з засідань гуртка сту
вчання провадиться без пере дентка IV курсу О. Якубенко
боїв, які мали місце в поперед прочитала доповідь на тему
ні роки. Це дало зм огу кращим «П о н я т тя абсолютного значення
гурткам нашого товариства уж е числа в курсі математики серед
в перші тижні навчання с к л и н ьої ш к оли ». Значне місце в
кати організаційні засідання, роботі гуртка посідає популяри
намітити тематику роботи, р о з зація нової методичної літер а
поділити теми.
тури та створення особистих
Керівник гуртка фізики доц. біб ліо те к
студентами.
Можна
В. М. Конавалов зум ів створи лиш е побажати, щоб кафедра
ти міцний колектив студ ен тів- елем ентарної математики з а л у
гуртківців, які зар аз працю чила до роботи в цьому гуртку
ють над важливими питаннями щ е ряд викладачів кафедри.
сучасної фізики, щ о м аю ть в е
Одним з кращих гуртків на
лике практичне і теоретичне фізико-математичному
ф акуль
значення. Важливе м ісце в р о теті є гурток математичної ло
боті гуртка посідають теми, по гіки. В роботі цього гуртка є
в'язані з виготовленням с к л а д багато позитивного, що варто
них приладів та наочних п о с іб б у л о б запозичити іншим гурт
ників для лабораторій інститу кам нашого товариства. Так, в
ту. Всі теми д л я роботи гуртка гуртку працюють студенти всіх
затверджені кафедрою фізики і п’яти років навчання. Вже це
входять, як складова частина, одне знімає питання про авраль
в роботу кафедри. П ідготовлено не поповнення складу гуртка на
теми, над якими буд уть працю початку нового навчального ро
ку. На літн і канікули ряд гурт
вати студенти першого курсу.
З року в рік члени гуртка ківців одержують теми для ро
методики математики пов’язу боти і тому вже на перш ому за
ють теоретичну роботу з прак сіданні, крім питань організа
тичною — керую ть учнівськи ційних, заслуховую ться також
ми математичними гуртками в окремі доповіді. На першому
ряді ш кіл міста Києва та його засіданні гуртка в цьому році
студентка IV курсу В. Гонтков
околиць.
На засіданнях гуртка розроб ська зробила доповідь на тему
ляються теми ш кільного курсу «Е лем енти теорії інф ормації».
Більше сміливості, товариші!
Організація
л іт е р а т у р н и х лися з студентами педінституту
гуртків і студій вже давно ста і гостями.
ла традицією у вищих учбових
Щ иро й схвильовано, звіряю
закладах країни. Крім того, що чи свої найпотаємніші думки і
вони розвивають особистий та прагнення, виступили першо
лант кожного з їх учасників, ці курсники Г. Приходько, О. Бо
літературні об’єднання вихову ровко, І. Шістка, В. Гринько,
ють естетичні смаки, дають не яка надрукувала кілька своїх
обхідні теоретичні знання. Ї х поезій у республіканській пресі.
вихованцями в Київському уні М олоді ентузіасти прийшли до
верситеті, наприклад, зовсім н е нас з виробництва, принісши з
давно
були
молоді
поети собою нові враження, теми, що
А. Косматенко,
П. Сингаїв дуж е
сподобалось
слухачам.
ський, Ю. Петренко, прозаїки Порадували своїми новими пое
Ю. Мушкетик, С. Пл ачинда та зіями і старші товариші Л. К о
багато інших. З літер атур н ої стенко, В. Ва шкулат, В. Та
студії нашого інституту вийшли таєв. Їх виступи свідчать про
такі відомі письменники, як зр ослу поетичну майстерність,
Ю. Збанацький,
В. Ш вець, яка прийш ла в р езультаті впер
О. Гуреїв, М. Познанська, в ній тої праці над собою, б е з чого
працювали О. Підсуха, Л . В и неможливий будь-який успіх.
шеславський, а н а сьогодні ї ї
Виступ початківців перед ши
очолює член спілки письмен ни рокою аудиторією, що відбувся
ків України, кандидат ф іл о л о чи не вперше за к ільк а остан
гічних наук, доцент Ю. С. К о ніх років, показав зрослі мож
ливості наших студентів, а це
билецький.
Не всі письменники починали зобов ’ я з у є громадськість інсти
вдало. Відомо, наприклад, що туту, викладачів і студентів,
М. Некрасов був дуж е незадо посилити увагу в справі вияв
волений своєю першою збіркою лен ня і дбайливого ставлення
«Мечты и звук и », М. Р и л ь до м олодих талантів. Невж е в о
ський — збіркою
«Н а
б іли х ни є тільк и на мовн о-літератур
островах», І. Фравко — «Б а л а ному ф акультеті? Ч ом у літера
ди і розкази». Т іл ь к и довгою і турний гурток в ід в ідую ть т іл ь
кропіткою працею, переборю ю ки окремі особи, що безп осе
чи труднощі, що обов'язково редньо зв'язані з цією справою
зустрінуться на літер а тур н ом у в процесі навчання? Цим обм е
житись н і в якій м ірі не мож
шляху, можна домогтися усп іху
на. Треба, щоб студенти інших
в цій благородній справі.
цікавляться
Літературна студія наш ого ф акультетів, які
інституту, що в цьому році о б ' літературною справою, а такі
єдналася з гуртком у к р а їн ськ ої люди там є, влилися в лави п о
літератури, вже провела к іл ь чаткую чих авторів, не боючись
ка своїх засідань, а нещодавно винести на суд читачів свої
при допомозі комсомольського перші спроби пера. Допомагати
бюро
мовно-літературного фа ме їм і редколегія наш ої бага
культету влаш тувала вечір, на тотиражки. Б ільш е сміливості,
О. П Е Т Р И К .
якому поети-початківці з у с т р і товариші!
Роботи ще багато
Робота наукових гуртків по ливостей, пам’яті, питання пси
сідає значне місце в житті сту хології і кібернетики, психоло
дентів
педагогічного факуль гічні проблеми космічного по
тету.
льоту.
Майбутні
дефектологи
по
Питання, що розглядаються
глиблюють свої знання в гурт на засіданнях гуртка психо
ку дефектології, яким керує логії, мають велике значення
С. П. Петрова. Робота гуртка для розвитку педагогічних здіб
спрямована на вивчення специ ностей і педагогічної майстер
фіки занять з дітьми в спеці ності майбутнього вчителя. Ці
альних школах, в напрямі зв’яз питання повинні хвилювати всіх
ку школи з життям. В най студентів, а не лише студентів
ближчий час буде посилено педагогічного факультету. Без
творчий зв’язок з науковими посереднє керівництво роботою
гуртками дефектології Ленін гуртка здійснює кандидат педа
градського і Московського пе гогічних наук Б. Н. Зальцман.
дагогічних інститутів.
Свій багатий досвід в галузі
Добре організовано заняття психологічної науки гуртк івцям
гуртка дошкільної педагогіки, передають професор Г. С. Кос
яким керує О. М. Дмитренко. тюк та доцент Д. Ф. Н іколенко.
В ньому працюють секції рід
Необхідно залучати більше
ної мови, образотворчого мисте студентів до наукової робо
цтва, ознайомлення з природою, ти, активніше проводити засі
рухливих ігор. Гуртків ці беруть дання гуртків. Потрібно дотри
активну участь у роботі дитя муватись певної систематичності
чих садків № № 59, 115 та 79, в скликанні засідань. Адже,
вивчають особливості оволодін пройшло чимало часу з початку
ня дошкіл ьниками рідною мо навчального року, а гуртки пси
вою,
рахунком,
досліджують хології та дефектології тільки
процес
розвитку
моральних тепер почали організовано пра
цювати. Трапляються випадки,
якостей дитини.
Гурток психології в цьому коли на день роботи наукових
році поповнився товаришами, гуртків плануються інші за
ЛИСТ Д О Р Е Д А К Ц І Ї
які прийшли в інститут з вироб гальноінститутські або факуль
ництва. Члени гуртка вивчати тетські заходи.
М. М АН ЗЮ К,
муть питання психології праці і
студентка IV курсу
здібностей, проводитимуть до
педагогічного факультету.
Навряд, чи є потреба доводи слідження індивідуальних особ
ти, що тільки при високій і сві
домій дисципліні можна досяг
ти успіхів у роботі. Ця аксіома
стосується і великих підпри
ємств і маленьких творчих ко
л е к т и в ів ,
я к , н а п р и к л а д , н аш
ка виступав строго академічно, нам і нашому шановному керів
смичковий квартет.
виконавши твори Моцарта і никові Веніаміну Григоровичу
Нам, учасникам цього квар Шуберта.
Зельдису налагодити чітку ро
тету, було дуже приємно про
Здавалося б, що після такого боту нашого колективу. Адже
читати в газеті
«Радянська схвального відгуку наша робота зараз кожний день на обліку.
культура» від 24 вересня цього повинна піти ще краще. А л е на До декади української літерату
року схвальний відгук про наш справді вийшло зовсім проти ри і мистецтва у Москві зали
виступ. Музикознавець Носов у лежне. 7-го та 16-го жовтня за шилось небагато часу, а ми хо
своїй замітці відмітив, що на няття зовсім не відбулись, а чемо підготуватися до цієї зна
нього справив дуже приємне 8-го
жовтня
наш
керівник менної події якнайкраще.
враження виступ ансамблю ка В. Г. Зельдис спізнився на
За дорученням учасників
мерної інструментальної музи півгодини. Коли ж я спробував
смичкового
квартету
ки. За його словами, смичковий зробити йому зауваження, він
квартет К Д П І ім. Горького у вдався до погроз.
А . Л УТО В ,
студент
II курсу
складі Р. Довженка, В. К у зь
М и,
учасники
смичкового
російського
відділу.
менка, А . Лутова та Н. Юрчен квартету,
просимо допомогти
Надзвичайно важливою є ро
бота членів гуртка математич
ної логіки по оснащенню кабі
нету обчислювальної математи
ки новими приладами. Зараз
група гуртківців працює над
виготовленням суматора — од
н ієї з головних частин сучасної
електронно - обчислювальної ма
шини. Виготовляється, разом з
тим, ряд інших моделей.
Академік Б. В. Гнеденко ке
рує другий рік гуртком історії
математики. Тепер члени цього
гуртка готують до друку працю,
присвячену видатному твору ма
тематики стародавнього Китаю
«Математика в дев’ яти книгах».
З деяким запізненням почав
працювати на ф ізико-матема
тичн ому ф акультеті гурток ме
тодики фізики — керівник стар
ший
викладач
Є. М. С уль
женко.
Гірше організовано роботу
гуртків з вищої математики, які
до цього часу все ще знахо
дяться в стадії організації.
О. К О Н Ф О Р О В И Ч ,
голова НСТ.
ДИСЦИПЛІНА-
ЗАПОРУКА УСПІШНОЇ РОБОТИ
Нещодавно в гості до наших студентів завітав народний артист С РС Р,
композиторів У Р С Р Данькевич. Розповівши юним друзям про свої творчі
зитор ознайомив їх з новою студентською піснею, яка буде вперше виконана
Н а ф о т о : композитор Данькевич серед наших студентів.
Фото М.
голова Спілки
плани, компо
нашим хором.
Шуряка.
ВИВЧАЄМО ПОЛІТЕКОНОМІЮ
Цікаво проходять практичні заняття з політекономії у 42
групі фізиків. Збагачені знаннями з історії КПРС, якими вони
оволоділи в попередні роки, четвертокурсники з неослабною
енергією приступили до вивчення цього нового предмета мар
ксистсько-ленінської науки.
Ось виступає студентка Л. Біла. Вона розповідає про ос
новні риси закону планомірного пропорціонального розвитку
народного господарства СРСР. Грунтовно, з необхідними тео
ретичними положеннями, посилаючись на факти з життя нашої
держави, студентка захоплює слухачів своєю відповіддю. Це
тому, що вона не обмежується матеріалом підручника, а гли
боко вивчає першоджерела. Виступи її товаришів — М. Кири
ленка, Л. Кіраковської, В. Малоголовця, А. Середнього та ін
ших теж свідчать про глибоке проникнення в суть предмета,
про старанність і систематичність у підготовці до занять, за
своєння лекційного матеріалу.
Проте спостерігаються і зворотні явища. Є і такі студенти,
як В. Бобнік, Л. Снеткова, Л. Ющенко, що готуються до семі
нарів від випадку до випадку, а тому, поряд з відмінними оцін
ками, одержують «двійки». Ці товариші підводять не тільки
себе, але й своїх однокурсників, весь факультет. Лінощі, не
серйозне ставлення до своєї роботи — ось основні причини їх
поганого навчання. Давно пора з цим покінчити.
В. Л Е В А Н Д О В С Ь К И Й ,
староста групи.
Наш
к
а л енда р
(До 10-річчя з дня загибелі
Я. О. Галана)
Ще в одному з ранніх своїх
творів він поклявся: «...Сповня
тиму свій класовий обов'язок і
нещадно поборюватиму явний і
прихований фашизм». Цій клят
ві був вірний усе своє життя,
гнівом полум'яного серця, бойо
вим художнім словом викривав
завжди
людиноненависницьку
ідеологію і криваві злочини фа
шизму, до останнього подиху
залишався воїном. Завжди в
тривозі за мир і спокій людей,
завжди готовий у бій проти
війни, проти вбивців і мароде
рів. Кожна його фраза, кожний
памфлет були сповнені таким
внутрішнім вогнем, такою за
лізною логікою, такою осмисле
ністю, що мимоволі передавали
ся читачам і слухачам, приму
шували ненавидіти до глибини
душі всіх тих, кого він приби
вав до ганебного стовпа.
Таким був Ярослав Олексан
дрович Галан — один з право
флангових української радян
ської літератури, полум’яний
трибун, видатний письменниккомуніст. Таким він є сьогодні,
бо слово його, бо гнів його серця
житимуть вічно. Вбивці з ваті
канського кубла чорносутанних
найманців
руками
бандерів
ського ката обірвали биття
серця письменника-бійця, але
полум'яна творчість його живе
і служить живим.
Культурний у кращому розу
Н
А
ЕСТЕТИЧНІ
ТЕ М И
Малому театрові 135 років
27 жовтня 1824 року в М о вом була створена реалістична почала виїж дж ати в робітничі
з
постановкою
п'єс.
скві відбулося відкриття М а ло школа акторського мистецтва, райони
го театру. Театр
«...відразу традиції якої розвивались і зба З булася м рія прогресивних дія
став на позиції реалістичної гачувались протягом в сієї істо чів М алого театру: до театру
прийшов новий глядач — на
творчості і тим самим на пози р ії існування М алого театру.
Вільнолюбний і героїчний ха род.
ції
боротьби
з
кріпосницт
У 1919 році в перше на сцені
вом» (газета «П р а в д а », 24/ІХ рактер російського народу, си
л у його ненависті до несправед М алого театру була п оставле
1937 р.).
соціального
порядку на п ’єса М. Горького «С т а р и к »,
Навколо М а лого театру — ливого
згодом — «Л ю б о в
Я р ов а »
«другого університету», як його яскраво виразив у своїй твор а
називали сучасники, згуртува чості другий актор М алого те К. Треньова.
Розп очин ається новий етап у
лися найпередовіші люди росій атру Павло Степанович М оча
лов . Висловлюючи думки і по розвитку М а л о го театру. А к т о
ського суспільства.
Засновниками М алого театру чуття демократичного глядача, ри П ашенна, Кузнецов, Б л ю
були геніальні актори, що ви П. С. М очалов створив образи, менталь-Тамаріна, Радін, О сту
жев, створюючи реалістичні об
йшли з середовища кріпаків — сповнені трагічної сили.
Найвизначнішими віхами в рази класичного репертуару, ре
Михайло Семенович Щепкін та
Павло
Степанович
М очалов. історії розвитку М алого театру волюцій ного періоду та з життя
Обидва вони були тісно зв’яза були постановки комедій «Г о р е сучасності, завойовували ш иро
ні з носіями передових ідей від р о зу м у» О. Грибоєдова та кі си м п атії радянського гля
дача.
«Р е в із о р » М. Гоголя.
свого часу.
Імена артистів Дикого, Яб
Світогляд
М. С. Щепкіна
З Малим театром нерозрив
Ж арова,
Риж ової,
формувався під впливом видат но зв ’язав свою долю великий лоч к ін ої,
них російських мислителів X IX російський драматург
О. М. Яковлева, Т ур чан ін ової та ін
віку В. Г. Бєлінського та О. І. Островський. Досить відзначи ших з лю бо в ’ю і вдячністю зга
Герцена. Міцною, зворушливою ти, що колективом театру б у л о дую ть радянські люди за ту ве
дружбою були зв’язані між со поставлено 47 п’єс О. М. Ост ли к у насолоду, яку одержали
вони в ід їх гри.
бою великий російський актор ровського.
Творчий ш лях М а лого теат
Щепкін і геніальний україн
Малий театр виховав ц ілу
за ствер
ський поет-демократ Т. Г. Ш ев плеяду прекрасних акторів та ру — це боротьба
ченко.
режисерів:
династію
Садов дження найпередовіш ого й най
Щепкін був не лише талано ських,
Федотову,
Єрмолову, револю ційніш ого в світі мисте
цтва соціалістичного реалізм у.
витим виконавцем ролей; він Ленського, Южина та інших.
З. А б о л іх ін а ;
примушував ридати або сміяти
Великий Ж овтень став зорею
викладач кафедри
ся найчерствіших людей. Під нового розквіту М алого театру.
мінні цього слова, з широким його безпосереднім керівницт Трупа М алого театру першою
навчального кіно.
тверезим інтелектом та багатим
життєвим досвідом, Я. Галан
був у той же час надзвичайно
вимогливим до себе. Написане
рідко задовольняло його, хоч
при написанні власних статей,
Холодний осінній день, але
кунди відстав від нього першо
оповідань, п’єс працював дуже
на трибунах стадіону «Д и нам о»,
курсник
мовно - літературного
багато: він старанно збирав фак
на бігових доріжках веселе по
ф акультету В. Мемрук.
ти, грунтовно знайомився з
жвавлення.
Сюди
зібралися
Чемпіонкою з штовхання яд
усім, що мало хоч яке-небудь
спортсмени інституту — учас
ра стала студентка фізико-ма
відношення до теми, настирливо
ники 12 комплексної спарта
тематичного ф акультету Г. Ко
шукав кожне слово, кожний об
кіади.
стюченко (8 м 50 см), друге і
раз. Таким був він, автор широ
Змагання легкоатлетів розпо
третє місця поділи ли між собою
ковідомих
циклів
памфлетів
чалися забігами чоловіків на
спортсменки мовно-літературно
«Ф ронт в еф ірі», «Нюрнберзькі
го ф ак ультету Л . Недбайло і
дистанцію 100 м. Найупертіша
портрети», «Я і папа», «П ри
Н.
Науменко.
боротьба
розгорнулася
в
друго
смерк чужих б о г ів » , а втор п о
Л егкоа тлети ч н і зм аган н я , щ о
му забігу. Здається, тільки що
пулярних оповідань і таких ви
тривали два дні, закінчились
суддя дав відмашку на старті, а
сокохудожніх п’єс, як «В ан
естафетним
бігом 4 Х 100. Пер
спортсмени вже фінішують. По
таж», « 90% », «П ід золотим ор
ш ість виграла команда фізикопереду рекордсмен інституту
л ом » та ін.
математичного факультету, яка
на
цій дистанції
Станіслав
Ярослав Галан добре орієнту Ховхун. Він біжить легко, впев новлена на висоті 160 см, б о після двох видів змагань (волей
вався в класичній і сучасній за нено і закінчує біг першим з ротьбу
продовжували
всього бол і легка атлетика) у команд
хідноєвропейській
літературі, часом 11,6 секунди. Другим п'ять спортсменів. П. Петри ку, ному заліку міцно утримує п ер
любив польське і російське пи прийшов В. Л у шпей, третім — В. Владимирову (мовно-літера ше місце. За нею іде колектив
сьменство. Він писав не тільки В. Закревський. Всі вони — турний ф акультет) і О. Васи спортсменів педагогічного фа
українською мовою, а й поль представники фізико-математич ленку (фізико-математичний фа культету.
ською та російською, був добре ного факультету.
Проте чимало студентів на
культет) вдалося ї ї подолати.
знайомий з іншими слов’янськи
віть
не вклались в норми ГПО,
Вони
поділи
ли
між
собою
кра
Найцікавішими були змаган
ми, а також німецькою та іта
частина
з них прийшла на зма
щі
місця.
ня з стрибків у висоту. Перемо
лійською мовами. Знав і л юбив
зовсім
непідготовлени
Першість із стрибків у дов гання
гу з цього виду здобула сту
театральне мистецтво, прекрас
дентка II курсу мовно-літера жину завоював теж С. Х о в хун — ми. Вони не витримували темпу,
но розбирався в музиці.
турного факультету Ніна Нор 6 м 10 см. Д руге і третє місця сходили з половини дистанції,
Таким він був. Таким він є— ко. Її результат — 135 см. Ц і посіли відповідно О. Василенко д еяк і не в м іл и н авіть тримати в
наш незабутній Ярослав Галан.
рук ах списа чи диска. Це тому,
каво, що деякі спортсмени-чоло і П. Петрик.
Він з нами й сьогодні в бойово
щ о тренування проводяться ще
Дається
старт
забігу
на
800
віки не могли подолати резуль
му строю. Учить любові до рід
метрів д ля дівчат. Вперед в и д а лек о н е активно, не відзнача
тат Ніни, і лише 16 легкоатле
ної землі і ненависті до її во
ривається представниця п ед аго ю ться масовістю , м ало студен
тів почали змагатись за його
рогів. Воїн не залишає лав.
гічного факультету В. Парій, тів в ід в ід ую ть секції. На прове
поліпшення.
140,
145, 150,
але на другому крузі до неї по денні зм а га н ь позначилось і те,
155 см. Коли планка була вста
П. ХРОПКО.
мітно наближається студентка щ о в їх п ід го то в ц і не було узго
фізико-математичного факульте дж енос ті м іж роботою кафедри
На останніх змаганнях на першість міста з веслування
ту С. Висоцька. Проте чемпіо ф ізвиховання і деканатами. То
команда дівчат нашого інституту у складі Л. Дяченко, Ю. Ва
ном інституту на цій дистанції му частина с т у д е н т ів у цей час
силенко, Н. Осипович, А. Тетянчук і Ю. Меняйлової завою
була зайнята в інш их справах
вала 4 — 5 місця.
залишилась В. Парій.
Наслідуйте їх приклад, товариші студенти!
У
змаганнях з потрійних у хорі, гуртках та інших р о бо
це
сто су ється
стрибків першість знову виграє тах. О собливо
м
овно-літературн
ого
ф а к у л ь т е
П. Петрик, за ним ідуть О. Ва
ту,
команда
якого
опинилась
силенко і П . Возний.
позаду.
Гостро проходили змагання з
В раховую чи недоліки прове
п'ятиборства у дівчат. Най си ль
дених
змагань, слід зробити
нішою і на цей раз виявилась
серйозні
висновки і вже зараз
Н. Норко — ї ї результат 2316
почати
активну
підготовку до
очок.
наступних змагань. Щ о ми мо
Чемпіоном спартакіади з бігу жемо виступати краще, свідчить
на 1500 метрів став представ
спартакіада вузів міста, в якій
ник фізико-математичного фа бере участь і команда нашого
культету В. Маматов. Він зай
інституту.
няв і третє місце в бігу на
Петро ІГНАТЕНКО,
400 м. Сильнішим на цій ди
наш кор.
станції був його товариш по
команді А . Ромась. й о го час —
Редактор О. КАРДАШ.
56,6 секунди. Всього на 0,3 се
Муж н ІС Т ь
бійця
Змагаються л е г к о а т л е т и
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова