Джерело
Текст
ПЕДАГОГІЧНА РАДА РЕСПУБЛІКИ
14 жовтня розпочав свою
роботу II з'їзд учителів рес
публіки. Це знаменная подія
не тільки в житті великої
сім’ї педагогів, але й всього
українського народу.
За три десятиліття, що
відділяють нас від І респуб
ліканського з ’їзду вчителів,
наша школа і педагогічна
наука
пройшли
великий
шлях і внесли
значний
вклад у справу виховання
підростаючого покоління в
дусі відданості всеперема
гаючим ідеям марксизмуленінізму. Другий з ’їзд зі
брався в знаменні для на
шої країни дні — дні підго
товки до святкування 42 ро
ковин Великої Жовтневої
соціалістичної революції, в
дні великого творчого підне
сення трудящих на честь
Грудневого
Пленуму
ЦК
КПРС, який стане ще однією
історичною віхою в літописі
боротьби і перемог героїчно
го радянського народу.
Останній рік був особливо
знаменним для розвитку ра
дянської школи. Історичні
рішення XXI з ’їзду КПРС
та «Закон про зміцнення
зв'язку школи з життям і
про дальший розвиток систе
ми народної освіти в СРСР»
стали величною програмою
дій для радянської школи.
З кожним днем ми переко
нуємось у мудрості вжитих
партією заходів до поліп
шення роботи школи. Ї ї тіс
ний зв'язок з життям забез
печить всебічний розвиток
нашої молоді, допоможе їй
вийти з школи не білоруч
ками, а підготовленими до
трудової діяльності, до ак
тивної участі в будівництві
комунізму.
Ми можемо вже говорити
про деякі успіхи у справі
перебудови системи народної
освіти. В республіці ство
рюється система загально
освітньої трудової політех
нічної восьмирічної школи,
Н А ШІ
особлива увага приділяється
поліпшенню навчання і ви
ховання у школах робітничої
та сільської молоді, закін
чується обговорення програм
для цього нового типу шкіл,
причому, враховуючи спе
цифіку роботи шкіл робітни
чої та сільської молоді, для
них створюються спеціальні
програми.
Ці та ряд інших питань,
пов'язаних з завданнями пе
ребудови системи народної
освіти, є головним предме
том дискусії на республікан
ському з ’їзді вчителів.
Питання, які вирішуються
з’їздом, повинні стояти в
центрі уваги педагогічного і
студентського колективу на
шого інституту. Адже успіхи
в роботі школи в значній мі
рі залежать від того, як буде
допомагати їй педагогічна
наука.
В інституті відкрито новий
інженерно - педагогічний фа
культет, вечірній відділ по
підготовці вчителів І —IV
класів, кафедри працюють
над новими шкільними про
грамами, підручниками, ме
тодичними
розробками з
окремих предметів — все це
перші кроки у виконанні ве
личних накреслень партії.
Але вчителі нашої респуб
ліки чекають більш дійової
допомоги від кафедр інсти
туту і особливо від кафедр
педагогічних наук, які по
винні безпосередньо займа
тися питаннями навчального
та виховного процесу в се
редній школі. А поки що ці
кафедри не повністю задо
вольняють зростаючі вимоги
шкіл, що відзначалося на
республіканській сесії з пи
тань розвитку педагогічної
науки в Українській РСР.
Треба
сподіватися,
що
II з ’їзд учителів України
викличе творче піднесення
серед співробітників кафедр
нашого інституту і пожва
вить їх теоретичну і прак
тичну роботу.
Г О С Т І
У Ч А С Н И К И З ’Ї З Д У
В ІН С Т И Т У Т І
Другий республіканський рів у
нашому
інституті.
з'їзд учителів України при У складі делегації — на
вертає увагу всієї учитель чальник Краківського шкіль
ської громадськості не тіль ного кураторію
(установа
ки нашої республіки, але й типу нашого облВ Н О ) Б о
майстрів педагогічної спра леслав Білецький, директор
інституту в
ви братніх радянських рес учительського
публік, а також країн народ Кракові Ян Вардак, дирек
музичної
ної демократії. Серед гостей тор Краківської
з ' їзду — працівники народ школи Юліус Вебер.
Працівників народної осві
ної освіти Російської Ф едера
ції, Білорусії, М олдавії, Гру ти Польської Народної Р ес
зії, Вірменії,
Казахстану, публіки особливо цікавили
прибалтійських
республік, питання перебудови системи
освіти в нашій країні. Це й
колеги з братньої Польщі.
Наші польські друзі вико не д ивно, адж е польські пе
ристовують своє перебуван дагоги уважно слідкують за
ня у К и є в і д л я б і л ь ш г л и б о переходом нашої школи на
навчання,
кого вивчення системи народ одинадцятирічне
ної освіти в Українській досвідом виробничого вихо
учнів,
створенням
РСР. Під час перерв у роботі вання
з’їзду вони відвідують серед шкіл-інтернатів.
У жвавій і невимушеній
ні школи, науково-дослідні
інститути педагогічного цик розмові з директором інсти
лу, районні і міський відділи туту, з деканами та завідую
чими кафедрами
польські
народної освіти.
15 жовтня гості з Польщі гості одержали вичерпні від
знайомилися з питаннями повіді на численні запитання
підготовки вчительських кад щодо перебудови роботи ін
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
п е д а г о г іч н і
ЗА К АДРИ
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ
І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ імені О. М. ГОРЬКОГО
Рік видання 4-й
№ 20 (89)
17
ж овтня
1959 року
СУБОТА
Ціна 15 коп.
З ’їзд учителів Української РСР
Перший рік фактичного здій
снення
мудрих
накреслень
Партії про перебудову школи
ознаменувався важливими по
діями: науковою сесією з пи
тань розвитку педагогічної на
уки на Україні та з'їздом учи
телів УРСР.
12 жовтня в Києві закінчила
роботу наукова сесія з питань
розвитку педагогічної науки в
Українській РСР. В ній взяли
участь вчені України і братніх
республік, викладачі шкіл і ву
зів, керівники підприємств, бу
дов, колгоспів. Учасники сесії
відзначили, що постанова ЦК
КП України «Про стан і заходи
дальшого розвитку педагогічної
науки в Українській РСР» є
практичною програмою для ба
гатотисячного колективу вчите
лів, наукових працівників, за
кладів народної освіти респуб
ліки. Вона служить справі даль
шої мобілізації їх сил на доко
рінне поліпшення навчально-ви
ховної роботи в школах, зміц
нення зв'язку навчання і вихо
вання з суспільнокорисною пра
цею учнів, підвищення ролі
школи в усій творчій діяльності
радянського народу, спрямова
ній на виконання грандіозних
накреслень семирічного плану.
У здійсненні реформи школи
і історичних рішень XXI з'їзду
КПРС та Закону про школу, го
ворили учасники сесії, особливо
велика роль належить педаго
гічній науці. За останні роки
вчені-педагоги і вчителі респуб
ліки провели певну роботу по
розробленню окремих питань
теорії і практики навчання і
виховання дітей, створенню під
ручників і посібників для шкіл,
вивченню і узагальненню пере
дового педагогічного досвіду.
Проте, в республіці все ще по
мітне відставання педагогічної
науки від завдань комуністич
ного виховання молоді. Школа
сміливо пішла вперед шляхом
перебудови навчання і вихован
ня, відзначалось на науковій
сесії, а значна частина педаго
гів-учених залишилась на рівні
вчорашнього дня, тому школа
не дістає належної практичної
допомоги в боротьбі за підви
щення якості знань, поліпшення
трудового, морального та есте
тичного виховання учнів, в під
готовці їх до практичної діяль
ституту в зв’язку з новим З а
коном про школу.
Директор інституту М. М.
П ідтиченко ознайомила поль
ських колег із загальною
структурою інституту, розпо
віла про створення нових —
інженерно-педагогічного і ве
чірнього факультетів, про
нове у проведенні педагогіч
ної практики.
Доценти С. Литвинов та
Д . Ніколенко розповіли поль
ським друзям про принципи
та методи проведення педа
гогічної практики в школі і
на виробництві.
Болеслава Білецького за
цікавили питання про зв’я
зок навчання у школі і в
інституті з життям:
— Як інститут готує вчи
телів, як поєднується викла
дання теоретичних дисциплін
з практикою життя? Яку до
помогу одержують молоді ро
бітники і селяни, що давно
закінчили школу, при вступі
ності в народному господарстві
та наближення школи до життя,
до виробництва. Щоб успішно
здійснити перебудову системи
народної освіти, говорили про
мовці на сесії, треба мобілізу
вати всі сили вчителів і педаго
гів-учених республіки на вели
ку творчу роботу в боротьбі за
реалізацію рішень партії і уря
ду про школу.
Яскравою сторінкою ввійде в
літопис радянської школи на
Україні з ’їзд учителів Україн
ської РСР, який розпочав свою
роботу 14 жовтня в столиці
УРСР.
До нього привернута ува
га широких трудящих мас,
які гаряче зацікавлені в успіш
ному розв'язанні завдань пере
будови народної освіти на Ук
раїні.
Скликаний в знаменний час,
коли трудящі нашої Вітчизни з
небувалим творчим піднесенням
борються за виконання семиріч
ного плану, розгорнутого будів
ництва комунізму, з'їзд має на
самперед озброїти вчителів яс
ним розумінням великої мети
та історичного значення пере
будови школи, найтіснішого
зв’язку її з завданням побудо
ви комунізму в нашій країні.
Обговорення на з’їзді акту
альніших питань перебудови,
узагальнення думок і пропози
цій щодо удосконалення нових
навчальних планів і програм
загальноосвітніх шкіл усіх ти
пів, методів навчання і вихо
вання,
опрацювання
питань
співвідношення загальної, по
літехнічної і професійної осві
ти в середній загальноосвітній
школі та шляхів поліпшення
підготовки учнів до практичної
діяльності, підвищення рівня ко
муністичного виховання дітей
та молоді — все це мобілізує
зусилля працівників народної
освіти республіки на боротьбу
за успішне втілення в життя
рішень XXI з'їзду партії та З а
кону про школу.
Перебудова
школи — це
глибокий і складний процес,
який вимагає, щоб кожний учи
тель, щоб кожен педагог-уче
ний пройнявся почуттям нового,
наполегливо оволодівав ленін
ським стилем у роботі, завжди
відчував свою високу моральну
відповідальність за розв’язання
завдань перебудови, щоб у всіх
учительських колективах була
створена атмосфера творчої
праці і виробничого піднесення,
щоб кожний крок роботи шко
ли, учителя був співзвучним
тим великим звершенням, які
здійснює наш народ під керів
ництвом Комуністичної партії.
З ’їзд учителів України про
йшов під знаком рішучого підне
сення роботи по вивченню, уза
гальненню і популяризації пе
ребудови школи. Делегати з ’їз
ду на основі узагальнення кра
щого досвіду накреслили шля
хи зміцнення співдружності
школи й сім'ї, що є однією з ос
новних умов успіху в навчанні
та вихованні учнів, завдання
дальшого розгортання і підви
щення рівня пропаганди педаго
гічних знань серед населення.
З'їзд учителів УРСР викли
кав небувалу творчу активність
усіх працівників народної осві
ти республіки, він продемон
струє їх монолітність, згуртова
ність, безмежну відданість рід
ній Комуністичній партії —
натхненнику і організатору всіх
перемог радянського народу.
Невідкладним завданням про
фесорсько - викладацького та
студентського складу нашого
педагогічного інституту є гли
боке вивчення матеріалів з’їзду
учителів та наукової сесії з пи
тань розвитку педагогічної на
уки на Україні, широка популя
ризація цих матеріалів серед
трудящих і максимальне поліп
шення наукової, учбової й ви
ховної роботи в нашому інсти
туті.
Великим піклуванням партії
і уряду, всенародною шаною
оточений в нашій країні учи
тель. Роль його у вихованні
підростаю чого покоління в
усьому громадсько-політичному
житті піднесено нині на небу
валу височінь. У відповідь на
це піклування працівники на
родної освіти, вчителі і профе
сорсько-викладовський склад пе
дагогічних інститутів віддадуть
свої сили, весь свій хист і по
лум'я серця благородній справі
виховання дітей у комуністич
ному дусі.
Г. ПРОКОПЕНКО,
кандидат педагогічних наук,
доцент.
до педагогічного інституту? лених пунктах кураторію.
Після півторагодинної бе
На ці запитання було дано
сіди Болеслав Білецький та
докладні відповіді.
Керівник Краківського Ян Вардак оглянули кабіне
шкільного кураторію поді ти і лабораторії мовно-літе
лився думками про поста ратурного т а педагогічного
новку заочного навчання у факультетів, ознайомилися з
польських педвузах. Вияви роботою виробничих майсте
лося, що в цій галузі роботи рень. А директора музичної
і в них і в нас є багато спіль школи Юліуса Вебера, зви
чайно, зацікавила робота
ного.
— У нас теж так! І ми так кафедри музики і співів.
При прощанні були вис
робимо! — можна було чути
ловлені побажання глибше
з обох боків.
Болеслав Білецький розпо зміцнювати контакти між
вів, що у педагогічних вишах польським та українським
Краківського кураторію роб учительством, зокрема між
ляться спроби посилати ви педагогами Кракова та Киє
кладачів в усі ті школи, де ва, регулярно обмінюватися
працюють їхні студенти-за науковою інформацією з пи
очники, для проведення з тань розвитку педагогічної
ними бесід і консультацій, науки, а також налагодити
для ознайомлення з умовами обмін делегаціями виклада
їх праці і життя; але прак чів і студентів педвузів.
І. КРУК,
тично, як відзначив Б. Біле
цький, здійснювати це дуже
старший викладач кафедри
російської та зарубіжної
важко, бо вчителі-заочники
літератури.
працюють майже в усіх насе
На інженерно-педагогічному
КОМСОМОЛЬСЬКЕ життя
Ініціативі і завзяттю— дорогу!
Світле приміщення актового
Цю пропозицію підтримала і
залу заповнили 3 55 делегатів
студентка мовно-літературного
від усіх факультетів інституту.
факультету Л. Іванова.
ІЗ ЗАЛУ XIV ЗВІТНОКомсомольці зібралися на свою
Студент фізико - математич
14 конференцію, щоб підвести ВИБОРНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ
ного факультету В. Клименко
підсумки роботи організації за
присвятив свій виступ питанням
минулий рік, накреслити плани
спортивно масової роботи.
на майбутнє.
Він відзначив, що є такі сту
XIII з ’їзд ВЛКСМ, як пер денти,
З доповіддю про роботу орга
які скептично ставляться
першочергове
завдання
комсо
нізації виступив секретар комі
до
занять
спортом, дивляться
тету ЛКСМУ О. Семко. Він від мольських організацій, поста на нього, як на розвагу. Це від
значив, що комітет, комсомоль вив завдання активної участі в носиться в першу чергу до сту
ські бюро факультетів і курсів їх роботі з піонерськими орга д ентів старших курсів. Комітет
вважали головним завданням нізаціями. Дитячі установи — не зумів поставити як слід
організації — високу
успіш це наше виробництво, і студен спортивну роботу, а наслідком
ність і зразкову дисципліну, то ти нашого інституту підтриму цього є те, що спортом в інсти
му й спрямовували свою роботу ють постійний зв'язок з ними. туті займається лише половина
в цьому напрямку, боролись за Так, протягом року в школах студентів.
втілення в життя закону «Про міста працювало піонервожати
Секретар бюро ЛКСМУ мов
зміцнення зв'язку школи з ми понад 200 студентів. Вони но - літературного
факультету
Для здійснення політехнічно
проводили
з
піонерами
найрізно
життям і дальший розвиток
Л. Семена розповіла про недо го навчання в школі потрібні
манітнішу
роботу
і
разом
з
тим
системи народної освіти в
набували відповідних практич ліки і труднощі в роботі, ніби добре підготовлені викладачі.
СРСР».
то викликані тим, що не досить
Багато уваги було приділено них навичок.
вдале підібралося бюро, члени З цією метою в нашому інсти
Наші студенти постійно зв’я якого
студентам перших курсів, 72
не мали відп овідного до туті вперше в м. Києві органі
проценти з яких прийшли у вуз зані з підшефними організація свіду комсомольської роботи.
ми.
185
комсомольських
агіта
з підприємств, колгоспів. Для
В. Козаченко, що виступив зовано інженерно-педагогічний
ознайомлення їх з інститут торів працювали на виборчих пізніше, спростував це. Він від факультет.
ським життям були проведені дільницях, де читали лекції, значив, що невтішна робота фа
Перед нами, студентами цьо
вечори, зустрічі з старшокурс влаштовували бесіди, поясню культетського бюро не в тому, го факультету, стоїть важливе
никами та професорсько-викла вали виборцям історичні рішен що там були недосвідчені ком
дацьким складем. Прочитана ня XXI з’їзду КПРС, організо сомольці. Навпаки, вони були і почесне завдання прищеплю
доцентом Д. Ф. Ніколенком вували вечори відпочинку, не хороші, активні, тільки Л. Се вати в майбутньому дітям тру
лекція про самостійну роботу дільники, за що в деканати мена та О. Семко не змог дові вміння й навички. Тому ми
над матеріалом допомогла сту надходять численні подяки. А ли як слід організувати їх. самі перш за все повинні вдо
дентам краще засвоювати прой влітку на підприємствах будів Вони не опиралися на актив, а
дене. За звітний період значно ництвах, сільському господар це привело до зривів у роботі сконалити свої трудові профе
сії, працюючи на токарних,
підвищилась успішність студен стві, дитсадках працювало 616 комсомольської організації.
тів. Всі ці заходи сприяли по комсомольців, якими було від
фрезерувальних
і інших верста
В. Шабаров і інші виступаю
14 799 робочих
кращенню роботи першокурс працьовано
а
т
х,
які
є
в
наших
виробничих
чі
говорили
про
незадовільну
днів.
ників.
роботу
громадського
харчуван
м
айстернях.
Важливу роль у підготовці
В цілому по інституту успіш
Л. СИДОРЕНКО,
спеціа ня, про недоліки в самообслуго
ність складає 98,8 процента. висококваліфікованих
лістів
відіграють
наукові
гурт вуванні в гуртожитках і крити
Найвища успішність — 99 про
студент
І курсу інженернокомітет, який мало ціка
центів на педагогічному фа ки. В минулому році їх працю кували
педагогічного факультету
вився
цією
справою.
культеті, де секретарем бюро вало 18. Добре проводилися за
Педагог — благородна і по
В. Бондар. Тут з 318 комсо няття в гуртках молекулярної чесна
ця професія — виховання
мольців є 55 відмінників на фізики, російської мови, мето людини!
Якщо студенти діста
вчання, а в першій групі IV дики математики. Комітет слід нуть хороші
знання, набудуть
Н а ф о т о зверху вниз:
кував
за
їх
роботою,
допомагав
курсу спецвідділу студенти вча
відповідних навичок педагога,
майстер І. Т урчак перевіряє
ться тільки на «відмінно» і у налагодженні зв’язків і обмі то
«добре». Це наслідок того, що ні делегаціями з іншими ву жай.буде великий і щедрий уро
розміри виготовленого сту
академічна і виховна робота зами.
дентом Л. Сидоренком цирку
Про це говорили О. Корній
В доповіді самокритично бу
цього курсу поставлена на на
ля; В. Д ж емелинський за
лежний рівень, тут є енергійний ло підкреслено, що комітет чук (студент педагогічного фа
виготовленням наочного при
комсомольський актив, який зу ЛКСМУ, комсомольський актив культету). А. Сьомик (студент
мів по-справжньому організува у своїй роботі дуже мало вико фізико-математичного факуль
ладдя. На ниж ньому знімку
таку
важливу тету), О. Онищенко (студентка
ти, активізувати роботу кожного ристовували
ви бачите студента В. Кири
зброю в боротьбі з недоліками, мовно-літературного факульте
студента.
ченка
за розміткою деталей
ту) та інші промовці.
Добра успішність і на мовно- як преса.
циркуля. Цю роботу він ви
До цього часу на низькому
літературному факультеті, гір
На конференції також висту
ша — на фізико-математично рівні стоїть культурно-масова пили: секретар Сталінського
конує
точно і ш видко. Адже
му. В багатьох групах цього та оборонно-спортивна робота. РК ЛКСМУ І. Солдатенко, се
в
минулому
В. Кириченко
факультету збори проводились Хоч, правда, було й проведено кретар партійного бюро інститу
рідко, комсорги до них не готу чимало цікавих вечорів, концер ту О. Павелко, директор інсти
розмітч ик 6 р о зр я д у . За тру
вались, а тому проходили вони тів, різних культопоходів у му туту М. Підтиченко.
дові
успіхи його ім 'я неодно
формально, абияк, що не могло зеї, театри, проте в цій справі
Враховуючи недоліки, вказа
сприяти поліпшенню успішності є ще багато недоліків, на які ні виступаючими, конференція
разово виносилось на дошку
і дисципліни. Так, в II групі і вказували в своїх виступах прийняла розгорнуте рішення,
пошани підприємства.
фізиків 14 комсомольців одер делегати конференції.
спрямоване на поліпшення ком
І. Толстихін (педагогічний сомольської роботи.
жали «двійки». Це наслідок
того, що бюро факультету, кур факультет) зазначив, що голов
Фото М. Ш уряка
До нового комітету обрано 13
су мало приділяло уваги цій ний недолік у культурно-масо кращих
енергійних юнаків і дів
групі, незадовільно була постав вій роботі — це відсутність ма
лена тут індивідуальна робота. совості. Він звернувся до сту час.
Багато місця і часу в акаде дентів з закликом взяти актив
мічній роботі студентів займає ну участь у роботі гуртків
ВІСТІ З П РА КТИ КИ
педпрактика, під час якої пере художньої самодіяльності, в
віряються теоретичні знання, підготовці до декади україн
набуті на лекціях та семінар ської літератури і мистецтва в
ських заняттях.
Москві. Він висунув пропози
Проведена практика III, IV, цію, щоб з цих існуючих гурт
Минув тиждень з того дня. 4-го розряду. Значних успіхів тов. С тепенко, м а й с т р и інстру
V курсів показує, що наші сту ків художньої самодіяльності як студенти-фізики з 31 та досягли, працюючи на ф резер
денти добре підготовлені до ро створити один міцний загально 32 груп розпочали виробничу ному верстаті, В. Лещенко і м ен тал ь н и х ц ех ів тт. Ж ерно
клєєв і Бедрицький.
боти в школах, добре володіють інститутський колектив і приді
З
.
Богдан.
О.
Порязев
і
С.
Ю
р
практику
на
промислових
під
методикою свого предмета.
лити йому максимум уваги.
Н ещ о д авн о д и р е к ц ія К В Р З
ченко з успіхом оволодівають п р о в е л а з п р а к ти к ан т а м и нара
приємствах міста.
Як же проходить виробниче спеціальністю слюсаря. Д уж е д у, на я к ій б у л и в и к р и ті недо
С К Л А Д
навчання і чого навчились прак сумлінно ставиться до нової л ік и в п р о вед ен н і виробничої
справи — виготовлення монта п рактики та н а к р е с л е н о заходи
тиканти?
НОВООБРАНОГО КОМІТЕТУ ЛКСМУ
жу
електрощита — практикант по їх усуненню .
Перший
день
практики
був
1. О. Семко — секретар комітету.
ка
Солохненко.
присвячений
вивченню
техніки
2. Л. Недбайло — заступник секретаря, відповідаль
Було виріш ено д л я більш
Практика наших товаришів грунтовного о зн а й о м л е н н я з з а
безпеки і ознайомленню з під
на за організаційний сектор.
не обмежується лише роботою водською технікою ч астіш е зм і
приємством.
3. А. Решетняк — заступник секретаря, відповідаль
на за політвиховний сектор.
На Київському вагоноремонт на робочих місцях. Студенти нювати робочі м ісця і н а д ав а ти
4. Л. Гиренко — відповідальна за пресу.
ному заводі студенти працюють сполучають практичну роботу з практикантам більш е сам остій
5. М. Кириленко — відповідальний за оборонно-спор
в інструментальному і в вагон підвищенням свого теоретично ності при роботі н а м еталооб
тивну роботу.
ному цехах, в депо ім. Андрєє го рівня. Так, інженер по під робних вер статах . К р ім того,
6. О. Саєнко — відповідальна за сектор трудового
ва в інструментальному, зва готовці кадрів Г. Резнік провів виріш ено провести одноденний
виховання.
рювальному, механічному, елек з студентами бесіду про різні в и їзд на Д В Р З д л я ознайомлен
7. Н. Бажюк — відповідальна за шефську роботу.
тромеханічному, ковальському і методи електрозварювання з ня з ливарним виробництвом і
8. І. Харченко — відповідальна за академічну роботу.
інших цехах. Ми з радістю по ілюстрацією цих методів.
роботою конвейєра.
Говорячи про перші успіхи
9. О. Крицька — відповідальна за сектор обліку.
відомляємо колектив інституту
Н абуті навички і вм іння на
10. В. Підопригора — відповідальна за піонерську ро
про те, що всі студенти-практи наших студентів, слід мати на
ш і студенти з успіхом переда
боту.
канти ставляться до своїх обо увазі, що у великій мірі ці ус дуть у майбутньому своїм уч
11. В. Петров —
в’язків з великою зацікавлен піхи обумовлені справжнім пі ням.
12. Л. Іванова —
ністю. Так, студенти Олександр клуванням про нас керівників
к. я н к о в с ь к и й,
відповідальні за культурно - масову
Архипенко і Анатолій Маков підприємства. Нашою роботою
Г. Р Е ЗН ІК .
роботу.
ський, працюючи на токарних постійно цікавляться начальник
Л. Б О Р Е ЙКО,
13. Т. Величко — відповідальна за побутовий сектор.
верстатах, виконують виробничі КВРЗ тов. Крупський і голов
студенти-практиканти.
завдання за нормами токарів ний інженер депо ім. Андрєєва
перш і
враже н н я
Педагогічна практика
без відриву від навчання
У 1959— 1960 навчальному рішеннями ХIII з ’їзду ВЛКСМ,
році, як один із заходів реалі затвердженням ступенів у систе
зації рішень XXI з'їзду КПРС мі роботи з піонерами.
про дальше поліпшення підго
Важливим видом виховної ро
товки вчителів, до навчальних боти є також керування учнів
планів педагогічних інститутів ськими гуртками, яких у школі
внесено новий вид педагогічної є достатня кількість. Робота в
практики, який має своїм зав гуртках дає можливості для ви
данням включити студентів І — явлення дитячих інтересів і роз
IV курсів до безпосередньої витку їх творчості й ініціативи.
участі у виховній роботі в шко
Нарешті, вихователь, як відо
лі. Це практика тривалого ти
мо, повинен турбуватися і про
пу — вона провадитиметься на
якість навчання своїх вихован
протязі всьо го року і без відри
ців. Треба навчитись умінню
ву від навчальних занять.
вчасно і тактовно допомогти уч
Під час цієї практики студен
ням, що відстають у навчанні.
ти виконуватимуть обов'язки
Регулярно треба бувати у сі
класних керівників.
м'ях учнів, щоб з їх батьками
Всім відомо, який великий порозмовляти - і про успіхи їх
інтерес становить собою робота дітей, і про зриви у навчанні
класного керівника, скільки тут і поведінці.
відкривається можливостей уві
Звичайно, не можна передба
йти в життя наших дітей, вивча
чити всіх видів виховної робо
ти їх не по підручниках, не за
ти серед дітей. Життя школи
конспектами л екц ій , а в безпо
може підказати ще багато ін
середньому житті.
ших. Головне, щоб наш студент
Кожному з студентів-практи широко і раціонально викори
кантів надаю ться широкі мож став усі можливості для того,
ливості випробувати і удоско щоб стати умілим вихователем
налити свої вміння в найрізно учнів радянської школи, зав
манітніших формах виховної жди підходити до своєї справи
роботи.
творчо, як справжній «інженер
Треба під керівництвом до людських душ».
свідчених вихователів навчити
Зар аз на безвідривну вихов
ся провадити цікаві і доступні ну практику вийшли треті кур
для дітей політінформації, бесі си. Вони вже знайшли свої міс
ди на етичні теми, зуміти ви ця в колективах учнів: прова
кликати у підлітків задушев дять політінформації, бесіди,
ність і відвертість в обговорен екскурсії, колективне відвіду
ні різних питань комуністичної вання кіно, допомагають клас
м оралі і культури поведінки зо ним керівникам чергувати, ви
крема. Випробувати свої сили в вчають плани виховної роботи,
організації дозвілля, ранків, ве знайомляться з правилами ве
чорів, присвячених різним зна дення учнівських щоденників
менним датам, допомогти в ор пожвавлюють роботу редколегій
ганізації
екскурсій,
походів, стінгазет, дехто вж е почав ке
брати участь у суспільно-корис рувати гуртком.
ній праці, яку проводять наші
Робота розгортається. Неза
школи, а також піонерські і баром на педпрактику підуть
комсомольські організації.
другі курси.
Важливу галузь виховної ро
Побажаємо ж нашим вихо
боти, яку студенти теж повинні ванцям успіхів у набутті вмінь
вивчити і брати в ній активну складного мистецтва, яким є ви
участь, становить піонерська ховна робота серед дітей і під
та комсомольська робота в ш ко літків.
лі. Ця галузь виховної роботи
Доцент С. Л ИТВИН ОВ.
на даному етапі збагатилася
те
НЕ
пухом,
ером
ап
1. З двох душових, якими користуються
наші спортсмени, працює лише одна, але й
вона, за недоглядом інститутських слюсарів,
знаходиться в антисанітарному стані. У такій
грязюці можуть добре себе почувати... лише
пацюки.
2. Студенти фізико-математичного факуль
тету Е. Андрющенко, В. Верютіна, Є. Висо
цька, О. Мох, Л. Арістархова, Є. Бородавка,
Л. Євсєєва, М. Ремізовська, В. Кухарева до
цього часу ще не ліквідували академзаборго
ваності.
3. Чим доросліша людина,
тим вона дисциплінованіша і
культурніша. Але, як кажуть,
нема правил без винятку. Лише
цим можна пояснити той факт,
що студенти IV курсу мовнолітературного факультету (рос.
відділ) «атакували» аудиторію
№ 70, в якій ще не закінчилась
лекція з зарубіжної літератури.
Ц е т еж с п р а в а
ком сом олу
Цей випадок трапився 8
жовтня після закінчення пер
шої лекції в аудиторії № 70.
Щоб бути більш точними, ска
жемо, що не після закінчення,
а в той момент, коли пролунав
дзвінок. В цей час в аудиторії
студенти першого курсу мовнолітературного ф акультету слу
хали лекцію викладача зару
біжної літератури Ф. С. Гріма.
Не встиг викладач закінчити
останнє речення, попрощатись
із студентами, як двері аудито
рії з гуркотом розчинились і на
порозі з'яв и л ась велика група
студентів IV курсу того ж мов
но - літературного факультету.
Не звертаючи ніякої уваги на
викладача, на студентів, які не
встигли вийти з аудиторії, чет
вертокурсники,
перекидаючи
стільці, штовхаючи один одного,
кинулись за столи.
Ми може б і не розповідали
про цей випадок, коли б він був
тільки «випадком».
Спиніть у коридорі інституту
будь-якого студента і запитайте
його, чи знає він, як треба себе
поводити, як треба ставитись до
того
соціалістичного
майна,
яким ми безкоштовно користує
мось і на ремонт якого витра
чається дуже багато державних
коштів. В першу хвилину він
зніяковіє, а потім обуриться,
мовляв, питає такі дурниці.
А послідкуйте за його поведін
кою і ви переконаєтесь, що йо
му далеко до справжньої куль
турної людини.
Ну, скажіть, хіба може куль
турна людина розгулювати ко
ридорами і навіть аудиторіями
інституту, не скидаючи голов
ного убору? Саме це явище
днями ми спостерігали в кабі
неті креслення. А хіба можуть
культурні люди нівечити парти,
столи, залишаючи на них свої
прізвища, імена. Щ о це — ба
ж ання прославитися, чи своє
рідна розвага під час лекцій?
Студенти-філологи
пам’ята
ють, як довго ремонтували ка
бінет літератури. Там проведе
но капітальний ремонт примі
щення, повністю змінено експо
зиції, поставлено нові більш
зручні шафи для зберігання
книг, відремонтовано меблі. На
все це витрачено тридцять ти
сяч карбованців. А зайдіть в
цей кабінет зараз. Щойно від
ремонтовані столи мають досить
непривабливий вигляд. Майже
на половині з них обідрано лі
нолеум. І ц е зробили студенти,
точніше — студенти-філологи.
Це далеко не повний перелік
фактів,які свідчать про те, що
час вже оголосити рішучу бо
ротьбу тим, хто заважає нам
працювати і відпочивати, хто
ганьбить честь нашого столич
ного вузу.
Дивує те, що майже не трап
ляється таких випадків, коли
викладач, помітивши студента в
головному уборі, зробив би йо
му зауваження. Більше того
частина наших викладачів є
тут своєрідним ««прикладом».
Прізвища? За ними далеко хо
дити не слід. Постійте п'ять
хвилин у коридорі і вони бу
дуть.
Це не значить, звичайно, що
в нашому колективі немає
справжніх носіїв високої куль
тури. Їх дуже багато і саме на
них треба рівнятись.
Чому, наприклад, тим же
студентам-філологам не зібра
тись і не поговорити відверто
на етичні теми. Кому як не
комсомольській організації ви
ступити застрільником цієї ду
же потрібної і корисної спра
ви? Проте ні комітет ЛКСМУ,
ні комсомольські бюро факуль
тетів і курсів не дбають посправжньому, щоб наші студен
ти не тільки добре вчилися,
але щоб і своєю поведінкою,
поводженням з оточуючими
підтверджували, що вони з
честю носять звання студента
столичного педінституту.
Ю. ПОЛУДНЕНКО.
4. Довго чекали мешканці
гуртожитку № 1 спортивного
майданчика, а коли його зроби
ли, то виявилась і справжня
мета їхнього чекання: вискочи
ли добрі хлопці на майданчик,
як вдарили чобітками з підків
ками та черевиками з гвіздоч
ками, то з того майданчика
тільки ямки й залишились.
Місячник
КНИГИ
У нашій республіці зараз
проходить місячник книги, при
свячений 42-м роковинам Ве
ликої Жовтневої соціалістичної
революції. У цей місячник ак
тивно включилися студенти на
шого інституту. У кожній групі
в ці дні можна спостерігати
жваву торгівлю книгами. Бага
то студентів поповнили свої
особисті бібліотечки творами
політичної і художньої літера
тури, підручниками та наукови
ми посібниками.
К. ПЕТРЕНКО.
Справи пішли краще
Кілька років підряд гурток
української літератури і літе
ратурна студія працювали окре
мо. Відомо, що така розбіж
ність у роботі, в зв'язку з не
великою кількістю членів цих
об’єднань,
мала негативний
вплив на їх роботу. Цього року
весною відбулося злиття гурт
ка і студії. Справи пішли кра
ще. Тепер — це просто літера
турний гурток, на заняттях яко
го кожного разу розглядаються
паралельно питання суто науко
ві (читання рефератів, допові
дей, обговорення новинок літе
ратури) і студійські (творчі зві
ти молодих поетів і прозаїків).
Звичайно, це починання поки
що нове і не завжди вдається
налагодити тісний контакт у де
яких питаннях — організацій
них і творчих. Важливо одне:
студентам подобається такий
метод роботи.
Зросли ряди гуртківців —
цього року до них влилося мо
лодше покоління з числа пер
шокурсників. Серед них ми мо
жемо назвати Г. Приходька,
І. Шістку, О. Боровка, П. Ігна
тенка та інших, які дебютували
своїми віршами у попередньому
номері нашої багатотиражної
газети.
Наприкінці
минулого на
вчального року кілька засідань
гуртка було присвячено роз
глядові доповідей Н. Ковтонюк
(«Фольклорна основа повісті
М. Коцюбинського «Тіні забу
тих предків») і інших, а разом
з тим пройшло обговорення вір
НАШ
календар
ПРАПОР
шів наших початківців В. Ваш чості з життям, одночасно від
кулата, В. Шарапи, В. Татає значаючи неабияку поетичну
ва. За останніх два місяці від форму, важливі знахідки авто
булося кілька засідань гуртка, ра в пейзажній ліриці. Зворуш
робота якого проходить під ке ливими були побажання не за
рівництвом Ю. С. Кобилецько хоплюватися римованою ритори
го і обраного бюро. З самого кою, шукати близькі нашому
початку діяльність гуртківців життю теми, наполегливо вчи
спрямовується в двох напря тись.
мах: на підготовку до відзна
Гурток в найближчому май
чення 100-річчя і дня смерті і бутньому збирається глибше
150-річчя з дня народження ознайомитись з матеріалами
Т. Г. Шевченка, що відбудуть журналу «Радянське літерату
Тісний, але затишний, святко який виступав під № 5. його
ся в 1961 і 1964 роках, та в рознавство», обговорення якого во прикрашений спортзал ін сильні бокові подачі і влучні за
напрямі підготовки до участі в відбудеться в нашому інституті ституту. Сюди на відкриття 12 верш альні удари раз у раз до
декаді українського мистецтва в листопаді місяці цього року. комплексної спартакіади при сягають цілі. Це до деякої міри
та літератури, що в 1960 році Напередодні святкування 42 ро йшли студенти всіх факульте допомогло команді фізико-мате
проходитиме у столиці нашої ковин Великого Жовтня гурт тів. 7 година вечора. Всі не матичного факультету активізу
батьківщини — Москві.
ківці обіцяють написати вірші, терпляче поглядають на двері, ватись і виграти другий період.
Студентами І— III курсів вже
Дуже цікаво у винятково го
я к і будуть розглянуті на одно де повинні з ’явитись учасники
обрано теми майбутніх рефера
строму
темпі проходив третій,
параду...
тів. Серед них багато цікавих, му з засідань. Кращі з них бу
вирішальний
період. Рахунок
Та
ось
і
вони.
Наповнюючи
наприклад: «По місцях «Живо дуть надруковані в святковому зал свіжістю, веселими усміш швидко
зростає
— 14 : 14,
писної України» Т. Г. Шевчен номері нашої газети.
1 5 :1 5 , 1 6 :1 6 . Росте напру
ками,
повз
глядачів
легко
кро
Багато роботи попереду! На
ка», «Опис пам’ятників Т. Г.
кують 80 юнаків і дівчат — ження і на трибунах. В залі все
лагодити
чіткість і плановість,
Шевченкові», «Кінодраматургія
струнких,
мускулистих, загорі частіше чути підбадьорюючі ви
О. Довженка», «Сучасна укра доводити свої починання до кін лих, у червоних, голубих і зеле гуки «болільників», неприємний
їнська пісня» та інші. Важли ця, виховувати у студентів лю них майках.
для гравців свисток судді. Ні
во, що написані за обраними бов до літератури, збільшити
одній з команд не вдається на
До
учасників
параду
звер
темами праці, будуть, разом з приплив молодих, обдарованих тається голова спортклубу Л.
тим, зараховуватись як курсові юнаків і дівчат у гурток — Філіпова. Від імені дирекції і
роботи.
ось завдання, які потрібно ви кафедри фізвиховання і спорту
Н а останньому засіданні над рішити найближчим часом. Чи вона поздоровляє спортсменів з
звичайно жваво, при великій ак малу роль у цьому повинно ві відкриттям спартакіади і ба
тивності студентів, було обго діграти комсомольське бюро жає їм успіхів.
ворено поезії В. Гринько, сту мовно-літературного факульте
Право підняти прапор спар
дентки І курсу українського ту, що до цього часу не приді такіади
надається
кращим
відділу, відомої читачам нашої ляло потрібної уваги такій спортсменам інстититу— студен
газети як автора великого вір важливій ділянці роботи.
там фізико-математичного фа
ша «Мати». Давно не було в
культету Дін і Тертичній і Ми
П. ОРЛИК,
інституті чогось подібного! Про
хайлові Кириленку.
аспірант кафедри
сто і щиро вказували товариші
Потім були вручені призи
української літератури.
на недостатній зв'язок її твор
командам-переможницям рози
грашу кубку інституту з волей
бола серед перших курсів ф і
зико-математичного і педагогіч
ного факультетів.
Першими в боротьбу всту
пають волейболісти. В ній бе
руть участь 10 команд: 4 чоло
вічих і 6 жін очих. Запеклий
розгорнувся
м іж
композитора і залишив глибо Шопен — творець геніальних поєдинок
довго захопити ініціативу. Та
командами
мовно-літературного
кий слід у його творчості.
полонезів, мазурок, експром
ось, нарешті, точний і сильний
«Він був повен одним почут тів, ноктюрнів, прелюдій, яскра і
фізико-математичного
ф а удар В. Харченка і рахунок
тям, найблагороднішим із всіх вих блискучих вальсів.
культетів.
змінено — 18 : 16.
земних почуттів — любов'ю до
17 жовтня 1849 р. великий
Колектив фізико-математич
В напруженій боротьбі коман
вітчизни»,— писав про Шопена польський композитор та піа ного факультету укомплектова
да
мовно-літературного ф акуль
Ференц Ліст.
ніст помер. Серце полум'яного ний з числа студентів перших
тету
виграла цей вирішальний
Музична спадщина великого патріота зберігається в одному курсів. Тому й н е дивно, що в
період
і разом з-тим зустріч.
композитора дуже багата. Він із варшавських костьолів.
них ще немає достатньої зігра
Змагання
тривають.
залишив більш ніж двісті фор
У Польщі у 1843 р. було ності. Відчувається хвилювання
тепіанних п'єс, з яких нам доб споруджено пам’ятник Шопено спортсменів, нерішучість при
П. ІГНАТЕНКО,
ре відомий славнозвісний рево ві з ініціативи відомого росій завершальних ударах. Непогану
наш кор.
люційний етюд, геніальне скер ського композитора Балакірєва. спортивну техніку в цьому ко
Н а ф о т о : момент підняття
цо. Під впливом поем Міцкєви
Шопен вмер, але його нат лективі показав К. Москалю к,
прапора спартакіади.
ча «Конрад Валленрод» і «Сві хненна музика живе в серцях
СПАРТАКІАДИ
П ІДН ЯТО!
Фр е
Де р і к
Ш оп ен
17-го жовтня минає 110 ро
ків з дня смерті Фредеріка
Шопена — великого польського
композитора і піаніста.
Музика Шопена в своїй ос
нові глибоко демократична і
справді народна. В. В. Стасов
говорив, що «могутня нота
польської національності, нена
ситна, пристрасна прив'язаність
до своєї Батьківщини ніколи не
зникали в ньому і залишили
величаву, глибоку рису в його
творах».
1 березня 1810 році в Же
лязовій Волі народився майбут
ній великий польський компо
зитор. Дитинство та юнацькі
роки Шопен провів у Варшаві,
де він здобував музичну освіту.
Вже у вісім років Фредерік бе
ре участь у концерті. Перший
твір його — це фортепіанний
полонез, який він написав у
1817 році. В 1826 році Шопен
вступив у Вищу школу музики.
В той час видатний педагог
Ельснер так оцінював здібності
свого учня: «Національна само
бутність поряд з високими дум
ками є його оригінальною ри
сою». Шопен пристрасно лю
бив народну пісню, народне са
мобутнє мистецтво. Творчість
Шопена зросла на благодатному
грунті польського мелосу. У
1829 р. він закінчує курс Ви
щої школи і виїжджає з Поль
щі на гастролі. А в 1830 р. на
батьківщині великого польсько
го композитора у Варшаві від
булося повстання пригніченого
народу. Цей справедливий ви
ступ народу глибоко вразив
тезянка» створено дві музи мільйонів людей усього світу.
А. ЛУТОВ,
кальні балади. Шопену також
належить балада для Голосу
студент II курсу мовноз фортепіано — «Лісовий цар».
літературного факультету.
Студенти IV курсу фізико-математичного факультету
під час екскурсії на Виставку передового досвіду в на
родному господарстві УРСР.
Радимо і вам, шановні читачі, побувати в цьому
містечку. Це дуже корисно.
Ш ан овн і в и к л а д а ч і
і а с п ір а н т и !
Читайте щомісячний ж урнал «ВЕСТНИ К ВЫ СШ ЕЙ
ШКОЛЫ» — орган Міністерства вищ ої і середньої спе
ціальної освіти СРСР.
У журналі висвітлюються актуальні проблеми даль
шого розвитку вищої освіти, розповідається про досвід
вузів по перебудові навчально-виховної і наукової роботи
на основі поєднання навчання з суспільнокорисною
працею.
Читач знайде тут статті з питань підготовки педаго
гічних кадрів, історії вітчизняної педагогічної думки,
дізнається про новини навчальної літератури, познайо
миться з зарубіжною вищою школою.
У «Вестнике высшей школы» співробітничають про
відні вчені, працівники громадських організацій.
Журнал «Вестник высшей школы» можна передпла
тити в будь-якому поштовому відділенні, а також у гро
мадських розповсюджувачів преси. Передплатна ціна —
60 крб. на рік.
Не забудьте передплатити журнал «ВЕСТНИК ВЫС
ШЕЙ ШКОЛЫ»!
Редактор І. КРУК.
14 жовтня розпочав свою
роботу II з'їзд учителів рес
публіки. Це знаменная подія
не тільки в житті великої
сім’ї педагогів, але й всього
українського народу.
За три десятиліття, що
відділяють нас від І респуб
ліканського з ’їзду вчителів,
наша школа і педагогічна
наука
пройшли
великий
шлях і внесли
значний
вклад у справу виховання
підростаючого покоління в
дусі відданості всеперема
гаючим ідеям марксизмуленінізму. Другий з ’їзд зі
брався в знаменні для на
шої країни дні — дні підго
товки до святкування 42 ро
ковин Великої Жовтневої
соціалістичної революції, в
дні великого творчого підне
сення трудящих на честь
Грудневого
Пленуму
ЦК
КПРС, який стане ще однією
історичною віхою в літописі
боротьби і перемог героїчно
го радянського народу.
Останній рік був особливо
знаменним для розвитку ра
дянської школи. Історичні
рішення XXI з ’їзду КПРС
та «Закон про зміцнення
зв'язку школи з життям і
про дальший розвиток систе
ми народної освіти в СРСР»
стали величною програмою
дій для радянської школи.
З кожним днем ми переко
нуємось у мудрості вжитих
партією заходів до поліп
шення роботи школи. Ї ї тіс
ний зв'язок з життям забез
печить всебічний розвиток
нашої молоді, допоможе їй
вийти з школи не білоруч
ками, а підготовленими до
трудової діяльності, до ак
тивної участі в будівництві
комунізму.
Ми можемо вже говорити
про деякі успіхи у справі
перебудови системи народної
освіти. В республіці ство
рюється система загально
освітньої трудової політех
нічної восьмирічної школи,
Н А ШІ
особлива увага приділяється
поліпшенню навчання і ви
ховання у школах робітничої
та сільської молоді, закін
чується обговорення програм
для цього нового типу шкіл,
причому, враховуючи спе
цифіку роботи шкіл робітни
чої та сільської молоді, для
них створюються спеціальні
програми.
Ці та ряд інших питань,
пов'язаних з завданнями пе
ребудови системи народної
освіти, є головним предме
том дискусії на республікан
ському з ’їзді вчителів.
Питання, які вирішуються
з’їздом, повинні стояти в
центрі уваги педагогічного і
студентського колективу на
шого інституту. Адже успіхи
в роботі школи в значній мі
рі залежать від того, як буде
допомагати їй педагогічна
наука.
В інституті відкрито новий
інженерно - педагогічний фа
культет, вечірній відділ по
підготовці вчителів І —IV
класів, кафедри працюють
над новими шкільними про
грамами, підручниками, ме
тодичними
розробками з
окремих предметів — все це
перші кроки у виконанні ве
личних накреслень партії.
Але вчителі нашої респуб
ліки чекають більш дійової
допомоги від кафедр інсти
туту і особливо від кафедр
педагогічних наук, які по
винні безпосередньо займа
тися питаннями навчального
та виховного процесу в се
редній школі. А поки що ці
кафедри не повністю задо
вольняють зростаючі вимоги
шкіл, що відзначалося на
республіканській сесії з пи
тань розвитку педагогічної
науки в Українській РСР.
Треба
сподіватися,
що
II з ’їзд учителів України
викличе творче піднесення
серед співробітників кафедр
нашого інституту і пожва
вить їх теоретичну і прак
тичну роботу.
Г О С Т І
У Ч А С Н И К И З ’Ї З Д У
В ІН С Т И Т У Т І
Другий республіканський рів у
нашому
інституті.
з'їзд учителів України при У складі делегації — на
вертає увагу всієї учитель чальник Краківського шкіль
ської громадськості не тіль ного кураторію
(установа
ки нашої республіки, але й типу нашого облВ Н О ) Б о
майстрів педагогічної спра леслав Білецький, директор
інституту в
ви братніх радянських рес учительського
публік, а також країн народ Кракові Ян Вардак, дирек
музичної
ної демократії. Серед гостей тор Краківської
з ' їзду — працівники народ школи Юліус Вебер.
Працівників народної осві
ної освіти Російської Ф едера
ції, Білорусії, М олдавії, Гру ти Польської Народної Р ес
зії, Вірменії,
Казахстану, публіки особливо цікавили
прибалтійських
республік, питання перебудови системи
освіти в нашій країні. Це й
колеги з братньої Польщі.
Наші польські друзі вико не д ивно, адж е польські пе
ристовують своє перебуван дагоги уважно слідкують за
ня у К и є в і д л я б і л ь ш г л и б о переходом нашої школи на
навчання,
кого вивчення системи народ одинадцятирічне
ної освіти в Українській досвідом виробничого вихо
учнів,
створенням
РСР. Під час перерв у роботі вання
з’їзду вони відвідують серед шкіл-інтернатів.
У жвавій і невимушеній
ні школи, науково-дослідні
інститути педагогічного цик розмові з директором інсти
лу, районні і міський відділи туту, з деканами та завідую
чими кафедрами
польські
народної освіти.
15 жовтня гості з Польщі гості одержали вичерпні від
знайомилися з питаннями повіді на численні запитання
підготовки вчительських кад щодо перебудови роботи ін
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
п е д а г о г іч н і
ЗА К АДРИ
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ
І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ імені О. М. ГОРЬКОГО
Рік видання 4-й
№ 20 (89)
17
ж овтня
1959 року
СУБОТА
Ціна 15 коп.
З ’їзд учителів Української РСР
Перший рік фактичного здій
снення
мудрих
накреслень
Партії про перебудову школи
ознаменувався важливими по
діями: науковою сесією з пи
тань розвитку педагогічної на
уки на Україні та з'їздом учи
телів УРСР.
12 жовтня в Києві закінчила
роботу наукова сесія з питань
розвитку педагогічної науки в
Українській РСР. В ній взяли
участь вчені України і братніх
республік, викладачі шкіл і ву
зів, керівники підприємств, бу
дов, колгоспів. Учасники сесії
відзначили, що постанова ЦК
КП України «Про стан і заходи
дальшого розвитку педагогічної
науки в Українській РСР» є
практичною програмою для ба
гатотисячного колективу вчите
лів, наукових працівників, за
кладів народної освіти респуб
ліки. Вона служить справі даль
шої мобілізації їх сил на доко
рінне поліпшення навчально-ви
ховної роботи в школах, зміц
нення зв'язку навчання і вихо
вання з суспільнокорисною пра
цею учнів, підвищення ролі
школи в усій творчій діяльності
радянського народу, спрямова
ній на виконання грандіозних
накреслень семирічного плану.
У здійсненні реформи школи
і історичних рішень XXI з'їзду
КПРС та Закону про школу, го
ворили учасники сесії, особливо
велика роль належить педаго
гічній науці. За останні роки
вчені-педагоги і вчителі респуб
ліки провели певну роботу по
розробленню окремих питань
теорії і практики навчання і
виховання дітей, створенню під
ручників і посібників для шкіл,
вивченню і узагальненню пере
дового педагогічного досвіду.
Проте, в республіці все ще по
мітне відставання педагогічної
науки від завдань комуністич
ного виховання молоді. Школа
сміливо пішла вперед шляхом
перебудови навчання і вихован
ня, відзначалось на науковій
сесії, а значна частина педаго
гів-учених залишилась на рівні
вчорашнього дня, тому школа
не дістає належної практичної
допомоги в боротьбі за підви
щення якості знань, поліпшення
трудового, морального та есте
тичного виховання учнів, в під
готовці їх до практичної діяль
ституту в зв’язку з новим З а
коном про школу.
Директор інституту М. М.
П ідтиченко ознайомила поль
ських колег із загальною
структурою інституту, розпо
віла про створення нових —
інженерно-педагогічного і ве
чірнього факультетів, про
нове у проведенні педагогіч
ної практики.
Доценти С. Литвинов та
Д . Ніколенко розповіли поль
ським друзям про принципи
та методи проведення педа
гогічної практики в школі і
на виробництві.
Болеслава Білецького за
цікавили питання про зв’я
зок навчання у школі і в
інституті з життям:
— Як інститут готує вчи
телів, як поєднується викла
дання теоретичних дисциплін
з практикою життя? Яку до
помогу одержують молоді ро
бітники і селяни, що давно
закінчили школу, при вступі
ності в народному господарстві
та наближення школи до життя,
до виробництва. Щоб успішно
здійснити перебудову системи
народної освіти, говорили про
мовці на сесії, треба мобілізу
вати всі сили вчителів і педаго
гів-учених республіки на вели
ку творчу роботу в боротьбі за
реалізацію рішень партії і уря
ду про школу.
Яскравою сторінкою ввійде в
літопис радянської школи на
Україні з ’їзд учителів Україн
ської РСР, який розпочав свою
роботу 14 жовтня в столиці
УРСР.
До нього привернута ува
га широких трудящих мас,
які гаряче зацікавлені в успіш
ному розв'язанні завдань пере
будови народної освіти на Ук
раїні.
Скликаний в знаменний час,
коли трудящі нашої Вітчизни з
небувалим творчим піднесенням
борються за виконання семиріч
ного плану, розгорнутого будів
ництва комунізму, з'їзд має на
самперед озброїти вчителів яс
ним розумінням великої мети
та історичного значення пере
будови школи, найтіснішого
зв’язку її з завданням побудо
ви комунізму в нашій країні.
Обговорення на з’їзді акту
альніших питань перебудови,
узагальнення думок і пропози
цій щодо удосконалення нових
навчальних планів і програм
загальноосвітніх шкіл усіх ти
пів, методів навчання і вихо
вання,
опрацювання
питань
співвідношення загальної, по
літехнічної і професійної осві
ти в середній загальноосвітній
школі та шляхів поліпшення
підготовки учнів до практичної
діяльності, підвищення рівня ко
муністичного виховання дітей
та молоді — все це мобілізує
зусилля працівників народної
освіти республіки на боротьбу
за успішне втілення в життя
рішень XXI з'їзду партії та З а
кону про школу.
Перебудова
школи — це
глибокий і складний процес,
який вимагає, щоб кожний учи
тель, щоб кожен педагог-уче
ний пройнявся почуттям нового,
наполегливо оволодівав ленін
ським стилем у роботі, завжди
відчував свою високу моральну
відповідальність за розв’язання
завдань перебудови, щоб у всіх
учительських колективах була
створена атмосфера творчої
праці і виробничого піднесення,
щоб кожний крок роботи шко
ли, учителя був співзвучним
тим великим звершенням, які
здійснює наш народ під керів
ництвом Комуністичної партії.
З ’їзд учителів України про
йшов під знаком рішучого підне
сення роботи по вивченню, уза
гальненню і популяризації пе
ребудови школи. Делегати з ’їз
ду на основі узагальнення кра
щого досвіду накреслили шля
хи зміцнення співдружності
школи й сім'ї, що є однією з ос
новних умов успіху в навчанні
та вихованні учнів, завдання
дальшого розгортання і підви
щення рівня пропаганди педаго
гічних знань серед населення.
З'їзд учителів УРСР викли
кав небувалу творчу активність
усіх працівників народної осві
ти республіки, він продемон
струє їх монолітність, згуртова
ність, безмежну відданість рід
ній Комуністичній партії —
натхненнику і організатору всіх
перемог радянського народу.
Невідкладним завданням про
фесорсько - викладацького та
студентського складу нашого
педагогічного інституту є гли
боке вивчення матеріалів з’їзду
учителів та наукової сесії з пи
тань розвитку педагогічної на
уки на Україні, широка популя
ризація цих матеріалів серед
трудящих і максимальне поліп
шення наукової, учбової й ви
ховної роботи в нашому інсти
туті.
Великим піклуванням партії
і уряду, всенародною шаною
оточений в нашій країні учи
тель. Роль його у вихованні
підростаю чого покоління в
усьому громадсько-політичному
житті піднесено нині на небу
валу височінь. У відповідь на
це піклування працівники на
родної освіти, вчителі і профе
сорсько-викладовський склад пе
дагогічних інститутів віддадуть
свої сили, весь свій хист і по
лум'я серця благородній справі
виховання дітей у комуністич
ному дусі.
Г. ПРОКОПЕНКО,
кандидат педагогічних наук,
доцент.
до педагогічного інституту? лених пунктах кураторію.
Після півторагодинної бе
На ці запитання було дано
сіди Болеслав Білецький та
докладні відповіді.
Керівник Краківського Ян Вардак оглянули кабіне
шкільного кураторію поді ти і лабораторії мовно-літе
лився думками про поста ратурного т а педагогічного
новку заочного навчання у факультетів, ознайомилися з
польських педвузах. Вияви роботою виробничих майсте
лося, що в цій галузі роботи рень. А директора музичної
і в них і в нас є багато спіль школи Юліуса Вебера, зви
чайно, зацікавила робота
ного.
— У нас теж так! І ми так кафедри музики і співів.
При прощанні були вис
робимо! — можна було чути
ловлені побажання глибше
з обох боків.
Болеслав Білецький розпо зміцнювати контакти між
вів, що у педагогічних вишах польським та українським
Краківського кураторію роб учительством, зокрема між
ляться спроби посилати ви педагогами Кракова та Киє
кладачів в усі ті школи, де ва, регулярно обмінюватися
працюють їхні студенти-за науковою інформацією з пи
очники, для проведення з тань розвитку педагогічної
ними бесід і консультацій, науки, а також налагодити
для ознайомлення з умовами обмін делегаціями виклада
їх праці і життя; але прак чів і студентів педвузів.
І. КРУК,
тично, як відзначив Б. Біле
цький, здійснювати це дуже
старший викладач кафедри
російської та зарубіжної
важко, бо вчителі-заочники
літератури.
працюють майже в усіх насе
На інженерно-педагогічному
КОМСОМОЛЬСЬКЕ життя
Ініціативі і завзяттю— дорогу!
Світле приміщення актового
Цю пропозицію підтримала і
залу заповнили 3 55 делегатів
студентка мовно-літературного
від усіх факультетів інституту.
факультету Л. Іванова.
ІЗ ЗАЛУ XIV ЗВІТНОКомсомольці зібралися на свою
Студент фізико - математич
14 конференцію, щоб підвести ВИБОРНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ
ного факультету В. Клименко
підсумки роботи організації за
присвятив свій виступ питанням
минулий рік, накреслити плани
спортивно масової роботи.
на майбутнє.
Він відзначив, що є такі сту
XIII з ’їзд ВЛКСМ, як пер денти,
З доповіддю про роботу орга
які скептично ставляться
першочергове
завдання
комсо
нізації виступив секретар комі
до
занять
спортом, дивляться
тету ЛКСМУ О. Семко. Він від мольських організацій, поста на нього, як на розвагу. Це від
значив, що комітет, комсомоль вив завдання активної участі в носиться в першу чергу до сту
ські бюро факультетів і курсів їх роботі з піонерськими орга д ентів старших курсів. Комітет
вважали головним завданням нізаціями. Дитячі установи — не зумів поставити як слід
організації — високу
успіш це наше виробництво, і студен спортивну роботу, а наслідком
ність і зразкову дисципліну, то ти нашого інституту підтриму цього є те, що спортом в інсти
му й спрямовували свою роботу ють постійний зв'язок з ними. туті займається лише половина
в цьому напрямку, боролись за Так, протягом року в школах студентів.
втілення в життя закону «Про міста працювало піонервожати
Секретар бюро ЛКСМУ мов
зміцнення зв'язку школи з ми понад 200 студентів. Вони но - літературного
факультету
Для здійснення політехнічно
проводили
з
піонерами
найрізно
життям і дальший розвиток
Л. Семена розповіла про недо го навчання в школі потрібні
манітнішу
роботу
і
разом
з
тим
системи народної освіти в
набували відповідних практич ліки і труднощі в роботі, ніби добре підготовлені викладачі.
СРСР».
то викликані тим, що не досить
Багато уваги було приділено них навичок.
вдале підібралося бюро, члени З цією метою в нашому інсти
Наші студенти постійно зв’я якого
студентам перших курсів, 72
не мали відп овідного до туті вперше в м. Києві органі
проценти з яких прийшли у вуз зані з підшефними організація свіду комсомольської роботи.
ми.
185
комсомольських
агіта
з підприємств, колгоспів. Для
В. Козаченко, що виступив зовано інженерно-педагогічний
ознайомлення їх з інститут торів працювали на виборчих пізніше, спростував це. Він від факультет.
ським життям були проведені дільницях, де читали лекції, значив, що невтішна робота фа
Перед нами, студентами цьо
вечори, зустрічі з старшокурс влаштовували бесіди, поясню культетського бюро не в тому, го факультету, стоїть важливе
никами та професорсько-викла вали виборцям історичні рішен що там були недосвідчені ком
дацьким складем. Прочитана ня XXI з’їзду КПРС, організо сомольці. Навпаки, вони були і почесне завдання прищеплю
доцентом Д. Ф. Ніколенком вували вечори відпочинку, не хороші, активні, тільки Л. Се вати в майбутньому дітям тру
лекція про самостійну роботу дільники, за що в деканати мена та О. Семко не змог дові вміння й навички. Тому ми
над матеріалом допомогла сту надходять численні подяки. А ли як слід організувати їх. самі перш за все повинні вдо
дентам краще засвоювати прой влітку на підприємствах будів Вони не опиралися на актив, а
дене. За звітний період значно ництвах, сільському господар це привело до зривів у роботі сконалити свої трудові профе
сії, працюючи на токарних,
підвищилась успішність студен стві, дитсадках працювало 616 комсомольської організації.
тів. Всі ці заходи сприяли по комсомольців, якими було від
фрезерувальних
і інших верста
В. Шабаров і інші виступаю
14 799 робочих
кращенню роботи першокурс працьовано
а
т
х,
які
є
в
наших
виробничих
чі
говорили
про
незадовільну
днів.
ників.
роботу
громадського
харчуван
м
айстернях.
Важливу роль у підготовці
В цілому по інституту успіш
Л. СИДОРЕНКО,
спеціа ня, про недоліки в самообслуго
ність складає 98,8 процента. висококваліфікованих
лістів
відіграють
наукові
гурт вуванні в гуртожитках і крити
Найвища успішність — 99 про
студент
І курсу інженернокомітет, який мало ціка
центів на педагогічному фа ки. В минулому році їх працю кували
педагогічного факультету
вився
цією
справою.
культеті, де секретарем бюро вало 18. Добре проводилися за
Педагог — благородна і по
В. Бондар. Тут з 318 комсо няття в гуртках молекулярної чесна
ця професія — виховання
мольців є 55 відмінників на фізики, російської мови, мето людини!
Якщо студенти діста
вчання, а в першій групі IV дики математики. Комітет слід нуть хороші
знання, набудуть
Н а ф о т о зверху вниз:
кував
за
їх
роботою,
допомагав
курсу спецвідділу студенти вча
відповідних навичок педагога,
майстер І. Т урчак перевіряє
ться тільки на «відмінно» і у налагодженні зв’язків і обмі то
«добре». Це наслідок того, що ні делегаціями з іншими ву жай.буде великий і щедрий уро
розміри виготовленого сту
академічна і виховна робота зами.
дентом Л. Сидоренком цирку
Про це говорили О. Корній
В доповіді самокритично бу
цього курсу поставлена на на
ля; В. Д ж емелинський за
лежний рівень, тут є енергійний ло підкреслено, що комітет чук (студент педагогічного фа
виготовленням наочного при
комсомольський актив, який зу ЛКСМУ, комсомольський актив культету). А. Сьомик (студент
мів по-справжньому організува у своїй роботі дуже мало вико фізико-математичного факуль
ладдя. На ниж ньому знімку
таку
важливу тету), О. Онищенко (студентка
ти, активізувати роботу кожного ристовували
ви бачите студента В. Кири
зброю в боротьбі з недоліками, мовно-літературного факульте
студента.
ченка
за розміткою деталей
ту) та інші промовці.
Добра успішність і на мовно- як преса.
циркуля. Цю роботу він ви
До цього часу на низькому
літературному факультеті, гір
На конференції також висту
ша — на фізико-математично рівні стоїть культурно-масова пили: секретар Сталінського
конує
точно і ш видко. Адже
му. В багатьох групах цього та оборонно-спортивна робота. РК ЛКСМУ І. Солдатенко, се
в
минулому
В. Кириченко
факультету збори проводились Хоч, правда, було й проведено кретар партійного бюро інститу
рідко, комсорги до них не готу чимало цікавих вечорів, концер ту О. Павелко, директор інсти
розмітч ик 6 р о зр я д у . За тру
вались, а тому проходили вони тів, різних культопоходів у му туту М. Підтиченко.
дові
успіхи його ім 'я неодно
формально, абияк, що не могло зеї, театри, проте в цій справі
Враховуючи недоліки, вказа
сприяти поліпшенню успішності є ще багато недоліків, на які ні виступаючими, конференція
разово виносилось на дошку
і дисципліни. Так, в II групі і вказували в своїх виступах прийняла розгорнуте рішення,
пошани підприємства.
фізиків 14 комсомольців одер делегати конференції.
спрямоване на поліпшення ком
І. Толстихін (педагогічний сомольської роботи.
жали «двійки». Це наслідок
того, що бюро факультету, кур факультет) зазначив, що голов
Фото М. Ш уряка
До нового комітету обрано 13
су мало приділяло уваги цій ний недолік у культурно-масо кращих
енергійних юнаків і дів
групі, незадовільно була постав вій роботі — це відсутність ма
лена тут індивідуальна робота. совості. Він звернувся до сту час.
Багато місця і часу в акаде дентів з закликом взяти актив
мічній роботі студентів займає ну участь у роботі гуртків
ВІСТІ З П РА КТИ КИ
педпрактика, під час якої пере художньої самодіяльності, в
віряються теоретичні знання, підготовці до декади україн
набуті на лекціях та семінар ської літератури і мистецтва в
ських заняттях.
Москві. Він висунув пропози
Проведена практика III, IV, цію, щоб з цих існуючих гурт
Минув тиждень з того дня. 4-го розряду. Значних успіхів тов. С тепенко, м а й с т р и інстру
V курсів показує, що наші сту ків художньої самодіяльності як студенти-фізики з 31 та досягли, працюючи на ф резер
денти добре підготовлені до ро створити один міцний загально 32 груп розпочали виробничу ному верстаті, В. Лещенко і м ен тал ь н и х ц ех ів тт. Ж ерно
клєєв і Бедрицький.
боти в школах, добре володіють інститутський колектив і приді
З
.
Богдан.
О.
Порязев
і
С.
Ю
р
практику
на
промислових
під
методикою свого предмета.
лити йому максимум уваги.
Н ещ о д авн о д и р е к ц ія К В Р З
ченко з успіхом оволодівають п р о в е л а з п р а к ти к ан т а м и нара
приємствах міста.
Як же проходить виробниче спеціальністю слюсаря. Д уж е д у, на я к ій б у л и в и к р и ті недо
С К Л А Д
навчання і чого навчились прак сумлінно ставиться до нової л ік и в п р о вед ен н і виробничої
справи — виготовлення монта п рактики та н а к р е с л е н о заходи
тиканти?
НОВООБРАНОГО КОМІТЕТУ ЛКСМУ
жу
електрощита — практикант по їх усуненню .
Перший
день
практики
був
1. О. Семко — секретар комітету.
ка
Солохненко.
присвячений
вивченню
техніки
2. Л. Недбайло — заступник секретаря, відповідаль
Було виріш ено д л я більш
Практика наших товаришів грунтовного о зн а й о м л е н н я з з а
безпеки і ознайомленню з під
на за організаційний сектор.
не обмежується лише роботою водською технікою ч астіш е зм і
приємством.
3. А. Решетняк — заступник секретаря, відповідаль
на за політвиховний сектор.
На Київському вагоноремонт на робочих місцях. Студенти нювати робочі м ісця і н а д ав а ти
4. Л. Гиренко — відповідальна за пресу.
ному заводі студенти працюють сполучають практичну роботу з практикантам більш е сам остій
5. М. Кириленко — відповідальний за оборонно-спор
в інструментальному і в вагон підвищенням свого теоретично ності при роботі н а м еталооб
тивну роботу.
ному цехах, в депо ім. Андрєє го рівня. Так, інженер по під робних вер статах . К р ім того,
6. О. Саєнко — відповідальна за сектор трудового
ва в інструментальному, зва готовці кадрів Г. Резнік провів виріш ено провести одноденний
виховання.
рювальному, механічному, елек з студентами бесіду про різні в и їзд на Д В Р З д л я ознайомлен
7. Н. Бажюк — відповідальна за шефську роботу.
тромеханічному, ковальському і методи електрозварювання з ня з ливарним виробництвом і
8. І. Харченко — відповідальна за академічну роботу.
інших цехах. Ми з радістю по ілюстрацією цих методів.
роботою конвейєра.
Говорячи про перші успіхи
9. О. Крицька — відповідальна за сектор обліку.
відомляємо колектив інституту
Н абуті навички і вм іння на
10. В. Підопригора — відповідальна за піонерську ро
про те, що всі студенти-практи наших студентів, слід мати на
ш і студенти з успіхом переда
боту.
канти ставляться до своїх обо увазі, що у великій мірі ці ус дуть у майбутньому своїм уч
11. В. Петров —
в’язків з великою зацікавлен піхи обумовлені справжнім пі ням.
12. Л. Іванова —
ністю. Так, студенти Олександр клуванням про нас керівників
к. я н к о в с ь к и й,
відповідальні за культурно - масову
Архипенко і Анатолій Маков підприємства. Нашою роботою
Г. Р Е ЗН ІК .
роботу.
ський, працюючи на токарних постійно цікавляться начальник
Л. Б О Р Е ЙКО,
13. Т. Величко — відповідальна за побутовий сектор.
верстатах, виконують виробничі КВРЗ тов. Крупський і голов
студенти-практиканти.
завдання за нормами токарів ний інженер депо ім. Андрєєва
перш і
враже н н я
Педагогічна практика
без відриву від навчання
У 1959— 1960 навчальному рішеннями ХIII з ’їзду ВЛКСМ,
році, як один із заходів реалі затвердженням ступенів у систе
зації рішень XXI з'їзду КПРС мі роботи з піонерами.
про дальше поліпшення підго
Важливим видом виховної ро
товки вчителів, до навчальних боти є також керування учнів
планів педагогічних інститутів ськими гуртками, яких у школі
внесено новий вид педагогічної є достатня кількість. Робота в
практики, який має своїм зав гуртках дає можливості для ви
данням включити студентів І — явлення дитячих інтересів і роз
IV курсів до безпосередньої витку їх творчості й ініціативи.
участі у виховній роботі в шко
Нарешті, вихователь, як відо
лі. Це практика тривалого ти
мо, повинен турбуватися і про
пу — вона провадитиметься на
якість навчання своїх вихован
протязі всьо го року і без відри
ців. Треба навчитись умінню
ву від навчальних занять.
вчасно і тактовно допомогти уч
Під час цієї практики студен
ням, що відстають у навчанні.
ти виконуватимуть обов'язки
Регулярно треба бувати у сі
класних керівників.
м'ях учнів, щоб з їх батьками
Всім відомо, який великий порозмовляти - і про успіхи їх
інтерес становить собою робота дітей, і про зриви у навчанні
класного керівника, скільки тут і поведінці.
відкривається можливостей уві
Звичайно, не можна передба
йти в життя наших дітей, вивча
чити всіх видів виховної робо
ти їх не по підручниках, не за
ти серед дітей. Життя школи
конспектами л екц ій , а в безпо
може підказати ще багато ін
середньому житті.
ших. Головне, щоб наш студент
Кожному з студентів-практи широко і раціонально викори
кантів надаю ться широкі мож став усі можливості для того,
ливості випробувати і удоско щоб стати умілим вихователем
налити свої вміння в найрізно учнів радянської школи, зав
манітніших формах виховної жди підходити до своєї справи
роботи.
творчо, як справжній «інженер
Треба під керівництвом до людських душ».
свідчених вихователів навчити
Зар аз на безвідривну вихов
ся провадити цікаві і доступні ну практику вийшли треті кур
для дітей політінформації, бесі си. Вони вже знайшли свої міс
ди на етичні теми, зуміти ви ця в колективах учнів: прова
кликати у підлітків задушев дять політінформації, бесіди,
ність і відвертість в обговорен екскурсії, колективне відвіду
ні різних питань комуністичної вання кіно, допомагають клас
м оралі і культури поведінки зо ним керівникам чергувати, ви
крема. Випробувати свої сили в вчають плани виховної роботи,
організації дозвілля, ранків, ве знайомляться з правилами ве
чорів, присвячених різним зна дення учнівських щоденників
менним датам, допомогти в ор пожвавлюють роботу редколегій
ганізації
екскурсій,
походів, стінгазет, дехто вж е почав ке
брати участь у суспільно-корис рувати гуртком.
ній праці, яку проводять наші
Робота розгортається. Неза
школи, а також піонерські і баром на педпрактику підуть
комсомольські організації.
другі курси.
Важливу галузь виховної ро
Побажаємо ж нашим вихо
боти, яку студенти теж повинні ванцям успіхів у набутті вмінь
вивчити і брати в ній активну складного мистецтва, яким є ви
участь, становить піонерська ховна робота серед дітей і під
та комсомольська робота в ш ко літків.
лі. Ця галузь виховної роботи
Доцент С. Л ИТВИН ОВ.
на даному етапі збагатилася
те
НЕ
пухом,
ером
ап
1. З двох душових, якими користуються
наші спортсмени, працює лише одна, але й
вона, за недоглядом інститутських слюсарів,
знаходиться в антисанітарному стані. У такій
грязюці можуть добре себе почувати... лише
пацюки.
2. Студенти фізико-математичного факуль
тету Е. Андрющенко, В. Верютіна, Є. Висо
цька, О. Мох, Л. Арістархова, Є. Бородавка,
Л. Євсєєва, М. Ремізовська, В. Кухарева до
цього часу ще не ліквідували академзаборго
ваності.
3. Чим доросліша людина,
тим вона дисциплінованіша і
культурніша. Але, як кажуть,
нема правил без винятку. Лише
цим можна пояснити той факт,
що студенти IV курсу мовнолітературного факультету (рос.
відділ) «атакували» аудиторію
№ 70, в якій ще не закінчилась
лекція з зарубіжної літератури.
Ц е т еж с п р а в а
ком сом олу
Цей випадок трапився 8
жовтня після закінчення пер
шої лекції в аудиторії № 70.
Щоб бути більш точними, ска
жемо, що не після закінчення,
а в той момент, коли пролунав
дзвінок. В цей час в аудиторії
студенти першого курсу мовнолітературного ф акультету слу
хали лекцію викладача зару
біжної літератури Ф. С. Гріма.
Не встиг викладач закінчити
останнє речення, попрощатись
із студентами, як двері аудито
рії з гуркотом розчинились і на
порозі з'яв и л ась велика група
студентів IV курсу того ж мов
но - літературного факультету.
Не звертаючи ніякої уваги на
викладача, на студентів, які не
встигли вийти з аудиторії, чет
вертокурсники,
перекидаючи
стільці, штовхаючи один одного,
кинулись за столи.
Ми може б і не розповідали
про цей випадок, коли б він був
тільки «випадком».
Спиніть у коридорі інституту
будь-якого студента і запитайте
його, чи знає він, як треба себе
поводити, як треба ставитись до
того
соціалістичного
майна,
яким ми безкоштовно користує
мось і на ремонт якого витра
чається дуже багато державних
коштів. В першу хвилину він
зніяковіє, а потім обуриться,
мовляв, питає такі дурниці.
А послідкуйте за його поведін
кою і ви переконаєтесь, що йо
му далеко до справжньої куль
турної людини.
Ну, скажіть, хіба може куль
турна людина розгулювати ко
ридорами і навіть аудиторіями
інституту, не скидаючи голов
ного убору? Саме це явище
днями ми спостерігали в кабі
неті креслення. А хіба можуть
культурні люди нівечити парти,
столи, залишаючи на них свої
прізвища, імена. Щ о це — ба
ж ання прославитися, чи своє
рідна розвага під час лекцій?
Студенти-філологи
пам’ята
ють, як довго ремонтували ка
бінет літератури. Там проведе
но капітальний ремонт примі
щення, повністю змінено експо
зиції, поставлено нові більш
зручні шафи для зберігання
книг, відремонтовано меблі. На
все це витрачено тридцять ти
сяч карбованців. А зайдіть в
цей кабінет зараз. Щойно від
ремонтовані столи мають досить
непривабливий вигляд. Майже
на половині з них обідрано лі
нолеум. І ц е зробили студенти,
точніше — студенти-філологи.
Це далеко не повний перелік
фактів,які свідчать про те, що
час вже оголосити рішучу бо
ротьбу тим, хто заважає нам
працювати і відпочивати, хто
ганьбить честь нашого столич
ного вузу.
Дивує те, що майже не трап
ляється таких випадків, коли
викладач, помітивши студента в
головному уборі, зробив би йо
му зауваження. Більше того
частина наших викладачів є
тут своєрідним ««прикладом».
Прізвища? За ними далеко хо
дити не слід. Постійте п'ять
хвилин у коридорі і вони бу
дуть.
Це не значить, звичайно, що
в нашому колективі немає
справжніх носіїв високої куль
тури. Їх дуже багато і саме на
них треба рівнятись.
Чому, наприклад, тим же
студентам-філологам не зібра
тись і не поговорити відверто
на етичні теми. Кому як не
комсомольській організації ви
ступити застрільником цієї ду
же потрібної і корисної спра
ви? Проте ні комітет ЛКСМУ,
ні комсомольські бюро факуль
тетів і курсів не дбають посправжньому, щоб наші студен
ти не тільки добре вчилися,
але щоб і своєю поведінкою,
поводженням з оточуючими
підтверджували, що вони з
честю носять звання студента
столичного педінституту.
Ю. ПОЛУДНЕНКО.
4. Довго чекали мешканці
гуртожитку № 1 спортивного
майданчика, а коли його зроби
ли, то виявилась і справжня
мета їхнього чекання: вискочи
ли добрі хлопці на майданчик,
як вдарили чобітками з підків
ками та черевиками з гвіздоч
ками, то з того майданчика
тільки ямки й залишились.
Місячник
КНИГИ
У нашій республіці зараз
проходить місячник книги, при
свячений 42-м роковинам Ве
ликої Жовтневої соціалістичної
революції. У цей місячник ак
тивно включилися студенти на
шого інституту. У кожній групі
в ці дні можна спостерігати
жваву торгівлю книгами. Бага
то студентів поповнили свої
особисті бібліотечки творами
політичної і художньої літера
тури, підручниками та наукови
ми посібниками.
К. ПЕТРЕНКО.
Справи пішли краще
Кілька років підряд гурток
української літератури і літе
ратурна студія працювали окре
мо. Відомо, що така розбіж
ність у роботі, в зв'язку з не
великою кількістю членів цих
об’єднань,
мала негативний
вплив на їх роботу. Цього року
весною відбулося злиття гурт
ка і студії. Справи пішли кра
ще. Тепер — це просто літера
турний гурток, на заняттях яко
го кожного разу розглядаються
паралельно питання суто науко
ві (читання рефератів, допові
дей, обговорення новинок літе
ратури) і студійські (творчі зві
ти молодих поетів і прозаїків).
Звичайно, це починання поки
що нове і не завжди вдається
налагодити тісний контакт у де
яких питаннях — організацій
них і творчих. Важливо одне:
студентам подобається такий
метод роботи.
Зросли ряди гуртківців —
цього року до них влилося мо
лодше покоління з числа пер
шокурсників. Серед них ми мо
жемо назвати Г. Приходька,
І. Шістку, О. Боровка, П. Ігна
тенка та інших, які дебютували
своїми віршами у попередньому
номері нашої багатотиражної
газети.
Наприкінці
минулого на
вчального року кілька засідань
гуртка було присвячено роз
глядові доповідей Н. Ковтонюк
(«Фольклорна основа повісті
М. Коцюбинського «Тіні забу
тих предків») і інших, а разом
з тим пройшло обговорення вір
НАШ
календар
ПРАПОР
шів наших початківців В. Ваш чості з життям, одночасно від
кулата, В. Шарапи, В. Татає значаючи неабияку поетичну
ва. За останніх два місяці від форму, важливі знахідки авто
булося кілька засідань гуртка, ра в пейзажній ліриці. Зворуш
робота якого проходить під ке ливими були побажання не за
рівництвом Ю. С. Кобилецько хоплюватися римованою ритори
го і обраного бюро. З самого кою, шукати близькі нашому
початку діяльність гуртківців життю теми, наполегливо вчи
спрямовується в двох напря тись.
мах: на підготовку до відзна
Гурток в найближчому май
чення 100-річчя і дня смерті і бутньому збирається глибше
150-річчя з дня народження ознайомитись з матеріалами
Т. Г. Шевченка, що відбудуть журналу «Радянське літерату
Тісний, але затишний, святко який виступав під № 5. його
ся в 1961 і 1964 роках, та в рознавство», обговорення якого во прикрашений спортзал ін сильні бокові подачі і влучні за
напрямі підготовки до участі в відбудеться в нашому інституті ституту. Сюди на відкриття 12 верш альні удари раз у раз до
декаді українського мистецтва в листопаді місяці цього року. комплексної спартакіади при сягають цілі. Це до деякої міри
та літератури, що в 1960 році Напередодні святкування 42 ро йшли студенти всіх факульте допомогло команді фізико-мате
проходитиме у столиці нашої ковин Великого Жовтня гурт тів. 7 година вечора. Всі не матичного факультету активізу
батьківщини — Москві.
ківці обіцяють написати вірші, терпляче поглядають на двері, ватись і виграти другий період.
Студентами І— III курсів вже
Дуже цікаво у винятково го
я к і будуть розглянуті на одно де повинні з ’явитись учасники
обрано теми майбутніх рефера
строму
темпі проходив третій,
параду...
тів. Серед них багато цікавих, му з засідань. Кращі з них бу
вирішальний
період. Рахунок
Та
ось
і
вони.
Наповнюючи
наприклад: «По місцях «Живо дуть надруковані в святковому зал свіжістю, веселими усміш швидко
зростає
— 14 : 14,
писної України» Т. Г. Шевчен номері нашої газети.
1 5 :1 5 , 1 6 :1 6 . Росте напру
ками,
повз
глядачів
легко
кро
Багато роботи попереду! На
ка», «Опис пам’ятників Т. Г.
кують 80 юнаків і дівчат — ження і на трибунах. В залі все
лагодити
чіткість і плановість,
Шевченкові», «Кінодраматургія
струнких,
мускулистих, загорі частіше чути підбадьорюючі ви
О. Довженка», «Сучасна укра доводити свої починання до кін лих, у червоних, голубих і зеле гуки «болільників», неприємний
їнська пісня» та інші. Важли ця, виховувати у студентів лю них майках.
для гравців свисток судді. Ні
во, що написані за обраними бов до літератури, збільшити
одній з команд не вдається на
До
учасників
параду
звер
темами праці, будуть, разом з приплив молодих, обдарованих тається голова спортклубу Л.
тим, зараховуватись як курсові юнаків і дівчат у гурток — Філіпова. Від імені дирекції і
роботи.
ось завдання, які потрібно ви кафедри фізвиховання і спорту
Н а останньому засіданні над рішити найближчим часом. Чи вона поздоровляє спортсменів з
звичайно жваво, при великій ак малу роль у цьому повинно ві відкриттям спартакіади і ба
тивності студентів, було обго діграти комсомольське бюро жає їм успіхів.
ворено поезії В. Гринько, сту мовно-літературного факульте
Право підняти прапор спар
дентки І курсу українського ту, що до цього часу не приді такіади
надається
кращим
відділу, відомої читачам нашої ляло потрібної уваги такій спортсменам інстититу— студен
газети як автора великого вір важливій ділянці роботи.
там фізико-математичного фа
ша «Мати». Давно не було в
культету Дін і Тертичній і Ми
П. ОРЛИК,
інституті чогось подібного! Про
хайлові Кириленку.
аспірант кафедри
сто і щиро вказували товариші
Потім були вручені призи
української літератури.
на недостатній зв'язок її твор
командам-переможницям рози
грашу кубку інституту з волей
бола серед перших курсів ф і
зико-математичного і педагогіч
ного факультетів.
Першими в боротьбу всту
пають волейболісти. В ній бе
руть участь 10 команд: 4 чоло
вічих і 6 жін очих. Запеклий
розгорнувся
м іж
композитора і залишив глибо Шопен — творець геніальних поєдинок
довго захопити ініціативу. Та
командами
мовно-літературного
кий слід у його творчості.
полонезів, мазурок, експром
ось, нарешті, точний і сильний
«Він був повен одним почут тів, ноктюрнів, прелюдій, яскра і
фізико-математичного
ф а удар В. Харченка і рахунок
тям, найблагороднішим із всіх вих блискучих вальсів.
культетів.
змінено — 18 : 16.
земних почуттів — любов'ю до
17 жовтня 1849 р. великий
Колектив фізико-математич
В напруженій боротьбі коман
вітчизни»,— писав про Шопена польський композитор та піа ного факультету укомплектова
да
мовно-літературного ф акуль
Ференц Ліст.
ніст помер. Серце полум'яного ний з числа студентів перших
тету
виграла цей вирішальний
Музична спадщина великого патріота зберігається в одному курсів. Тому й н е дивно, що в
період
і разом з-тим зустріч.
композитора дуже багата. Він із варшавських костьолів.
них ще немає достатньої зігра
Змагання
тривають.
залишив більш ніж двісті фор
У Польщі у 1843 р. було ності. Відчувається хвилювання
тепіанних п'єс, з яких нам доб споруджено пам’ятник Шопено спортсменів, нерішучість при
П. ІГНАТЕНКО,
ре відомий славнозвісний рево ві з ініціативи відомого росій завершальних ударах. Непогану
наш кор.
люційний етюд, геніальне скер ського композитора Балакірєва. спортивну техніку в цьому ко
Н а ф о т о : момент підняття
цо. Під впливом поем Міцкєви
Шопен вмер, але його нат лективі показав К. Москалю к,
прапора спартакіади.
ча «Конрад Валленрод» і «Сві хненна музика живе в серцях
СПАРТАКІАДИ
П ІДН ЯТО!
Фр е
Де р і к
Ш оп ен
17-го жовтня минає 110 ро
ків з дня смерті Фредеріка
Шопена — великого польського
композитора і піаніста.
Музика Шопена в своїй ос
нові глибоко демократична і
справді народна. В. В. Стасов
говорив, що «могутня нота
польської національності, нена
ситна, пристрасна прив'язаність
до своєї Батьківщини ніколи не
зникали в ньому і залишили
величаву, глибоку рису в його
творах».
1 березня 1810 році в Же
лязовій Волі народився майбут
ній великий польський компо
зитор. Дитинство та юнацькі
роки Шопен провів у Варшаві,
де він здобував музичну освіту.
Вже у вісім років Фредерік бе
ре участь у концерті. Перший
твір його — це фортепіанний
полонез, який він написав у
1817 році. В 1826 році Шопен
вступив у Вищу школу музики.
В той час видатний педагог
Ельснер так оцінював здібності
свого учня: «Національна само
бутність поряд з високими дум
ками є його оригінальною ри
сою». Шопен пристрасно лю
бив народну пісню, народне са
мобутнє мистецтво. Творчість
Шопена зросла на благодатному
грунті польського мелосу. У
1829 р. він закінчує курс Ви
щої школи і виїжджає з Поль
щі на гастролі. А в 1830 р. на
батьківщині великого польсько
го композитора у Варшаві від
булося повстання пригніченого
народу. Цей справедливий ви
ступ народу глибоко вразив
тезянка» створено дві музи мільйонів людей усього світу.
А. ЛУТОВ,
кальні балади. Шопену також
належить балада для Голосу
студент II курсу мовноз фортепіано — «Лісовий цар».
літературного факультету.
Студенти IV курсу фізико-математичного факультету
під час екскурсії на Виставку передового досвіду в на
родному господарстві УРСР.
Радимо і вам, шановні читачі, побувати в цьому
містечку. Це дуже корисно.
Ш ан овн і в и к л а д а ч і
і а с п ір а н т и !
Читайте щомісячний ж урнал «ВЕСТНИ К ВЫ СШ ЕЙ
ШКОЛЫ» — орган Міністерства вищ ої і середньої спе
ціальної освіти СРСР.
У журналі висвітлюються актуальні проблеми даль
шого розвитку вищої освіти, розповідається про досвід
вузів по перебудові навчально-виховної і наукової роботи
на основі поєднання навчання з суспільнокорисною
працею.
Читач знайде тут статті з питань підготовки педаго
гічних кадрів, історії вітчизняної педагогічної думки,
дізнається про новини навчальної літератури, познайо
миться з зарубіжною вищою школою.
У «Вестнике высшей школы» співробітничають про
відні вчені, працівники громадських організацій.
Журнал «Вестник высшей школы» можна передпла
тити в будь-якому поштовому відділенні, а також у гро
мадських розповсюджувачів преси. Передплатна ціна —
60 крб. на рік.
Не забудьте передплатити журнал «ВЕСТНИК ВЫС
ШЕЙ ШКОЛЫ»!
Редактор І. КРУК.
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова