Файл #264: "За педагогічні кадри. № 19 (88) (30 вересня 1959 року)"

За педагогічні кадри. № 19 (88) (30 вересня 1959 року)

Пролетарі всіх країн, єднайтеся!

п е д а г о г іч н і

ЗА КАДРИ

ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ
І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ імені О. М. ГОРЬКОГО

ДНІ ПЕРЕМОГ І ВЕЛИКИХ НАДІЙ
Вересневі дні 1959 року
на все життя запам’ятаються
не тільки нашими сучасника­
ми, а й наступними поколін­
нями: це були дні торжества
людської думки, дні, коли
особливо, надзвичайно гордо
зазвучало слово «Людина».
14 вересня, в 0 годин 2 хви­
лини 24 секунди за москов­
ським часом радянська кос­
мічна ракета досягла поверх­
ні Місяця. Вперше в історії
людства здійснено космічний
політ з нашої планети на ін­
ше небесне тіло.
Як і всі радянські люди,
студенти, аспіранти, викла­
дачі й професори нашого
інституту законно гордяться
величним подвигом перш ої в
світі
країни
соціалізму,
грандіозними досягненнями
найпередовішої науки. Р а­
дянські вчені, інженери, ро­
бітники, виховані й керовані
славною Ленінською партією
комуністів, першими прокла­
ли шлях у Всесвіт, першими
донесли в інші світи горді
вимпели з зображенням гер­
ба СРСР. Здійснилася пре­
красна мрія передових умів
людства. Не дивно, що весь
світ гаряче аплодує радян­
ському народові - перемож­
цеві.
Вересневі дні 1959 року —
це вихід у морське плавання
полярного гіганта, першого в
світі атомного криголама, що
на своєму борту несе горде,
крилате ім ’я нашого велико­
го вчителя — Володимира
Ілліча Леніна.
Події осені 1959 року зо­
лотими літерами будуть з а ­
писані на скриж алях історії.
Вони запам’ятаю ться люд­
ством ще й тому, що співпа­
ли з історичним візитом Го­
лови Ради Міністрів Союзу
РСР Микити Сергійовича
Хрущова в Сполучені Штати
Америки. Немає зараз на
земній кулі такого куточка,

такого міста й села, де б лю­
ди різного віку, національ­
ності, проф есії не прислуха­
лися до повідомлень про мі­
сію дружби і миру високого
радянського гостя. Серця
всіх трудящих зігріті світ­
лою надією на можливість
повного роззброєння, відвер­
нення воєн на вічні часи.
Колектив інституту одно­
стайно схвалює миролюбні
слова
Глави
Радянського
уряду, я к и й в ід імені всього
нашого народу заявив з ви­
сокої трибуни Генеральної
А самблеї О рганізації Об’єд­
наних Націй: «Мета нашої
внутрішньої політики єдина і
полягає вона в тому, щоб
створити життя, гідне най­
кращих
ідеалів
людства.
Наш семирічний план прой­
нятий духом миролюбності,
піклуванням про благо і
щастя народу».
Для щ астя народу! Для
блага людини! — ось мета
м ісії М. С. Хрущова. І де б
не побував у ці дні—на пар­
тійних
і
комсомольських
зборах, на проведенні політ­
інформацій в академічних
групах, з ким би не зустрів­
ся — скрізь відчуєш гаряче
схвалення
великої
місії,
славетних починань невтом­
ного борця за мир — доро­
гого М. С. Хрущова.
Ми успішно будуємо ко­
муністичне суспільство. Нам
не потрібні війни. Ми праг­
немо жити в мирі з усіма
людьми на землі, прагнемо
будувати і творити, відкри­
вати. І тому природно, що
всі радянські люди одно­
стайно приєднуються до слів
товариша Хрущова: «Голов­
не, чого ми повинні досяг­
ти,— це забезпечити мирні
умови життя для всіх людей
на землі».
Ми цього хочемо. І так
буде!
П. ХРОПКО.

Все ширше використовують студенти-практиканти
можливості навчального кіно на уроках фізики, мови, л і­
тератури.
Н а ф о т о : студентка V курсу мовно-літературного
факультету Г. Матюша, готуючись до уроку з російської
літератури, переглядає діафільм «Життя та творчість
О. М. Горького».

Рік видання 4-й

№ 19 (88)

30
вересня
1959 року
СЕРЕДА
Ціна 15 коп.

Н а благо лю дства
Роки, що минули з дня за­
кінчення другої світової вій­
ни, характеризуються напруже­
ною боротьбою народів усього
світу за тривалий і міцний мир.
На чолі цієї боротьби стоїть
могутня країна соціалізму —
Радянський Союз.
Завдяки наполегливим і по­
слідовним зусиллям
СРСР,
який у своїй зовнішній політиці
керується принципами мирного
співіснування, лід «холодної
війни» почав танути. Це потеп­
ління міжнародного клімату не
може не радувати простих лю­
дей земної кулі. Саме тому во­
ни з таким ентузіазмом, надією
вітали місію миру глави Ра­
дянського
уряду — Микити
Сергійовича Хрущова до Спо­
лучених Штатів Америки.
Історичний виступ М. С. Хру­
щова в ООН, нові конкретні
пропозиції Радянського уряду
щодо загального і повного роз­
зброєння, відверті розмови з
президентом США Д. Ейзен­
хауером, що дали можливість
знайти спільність у поглядах на
дальший розвиток взаємовідно­
син між двома великими краї­
нами світу,— все це хвилює
і сповнює надіями серця мі­
льйонів трудівників нашої пла­
нети.
Разом з усіма миролюбними
людьми ми — викладачі і сту­
денти складаємо щиру подяку
нашому урядові і особисто
М. С. Хрущову за турботу про
долю всіх чесних людей світу.
Л. КАРЛОВ,
зав. кафедри російської
і зарубіжної літератури.

Сьогодні р о зп о ч и н а є р о б о т у
X IV
звіт н о-ви борн а
комсо­
м ольська конф еренція ін ст и ­
т ут у.
Баж аємо у с п іх ів її
учасни кам !

Мрія— праця— успіх
Вперше я переступила поріг
інституту чотири роки тому на­
зад. Ще зовсім дівчинкою,
щойно закінчивши десятирічку,
бігла я по сходах поверхів, від­
шукуючи кімнату, де засідала
приймальна комісія.
Серце
стукотіло
швидко,
швидко. Як вирішить комісія?!
Приймуть чи ні?
Та ось на дошці об’яв з ’я­
вився список абітурієнтів, яким
з причин конкурсу відмовлено
в прийомі. В очах потемніло,
коли побачила своє прізвище.
Що буду робити, як жити да­
лі? Було страшно, адже остан­
ні р оки в десятирічці я мріяла
про інститут, тільки про інсти­
тут.
Відчаю моєму, здавалось, не
буде краю.
Та все вирішилось через
кілька днів. У відділі кадрів
судомеханічного заводу відпо­
віли, що приймуть мене робіт­
ницею в цех.
І ось я на заводі. Спочатку
все було важким і незрозумі­
лим, та згодом звикла і до шу­
му верстатів, і до виробничих
нарад, і до комсомольських
рейдів. Кожен день приносив
щось нове. З гордістю в серці я
вливалась у робітничий ко­
лектив, що заповнював вулицю
після сьомої години ранку. А
вечорами бігла в клуб на репе­
тиції художньої самодіяльності.
А восени на звітно-виборних
комсомольських зборах мене
було обрано секретарем завод­
ського комітету ЛКСМУ.
Нові справи, нові труднощі—
в ливарному цеху комсомольці

не виконують план, в інстру­
ментальному — кожен день по­
рушення дисципліни, в меха­
нічному — погано з спортом.
Та комітет комсомолу піді­
брався
бойовий,
витримали
труднощі. А скільки радощів
було, коли приймали мене до
лав Комуністичної партії!
Лише одна мрія залишалася
нездійсненою. Адже я хочу бу­
ти вчителькою,
обов'язково
вступити до педагогічного ін­
ституту.
Любов до літератури переда­
ла мені моя старенька вчитель­
ка, яку я все частіше й частіше
згадувала. Це вона відкрила
мені цілий світ поетичних об­
разів, навчила любити Пушкіна
і Лермонтова, Горького і Мая­
ковського.
А ще через декілька місяців
я вже працювала в райкомі
комсомолу. Робота мені дуже
подобалась. І ось мрія моя
здійснюється: бюро Подільсько­
го райкому комсомолу м. Києва
вручає мені комсомольську пу­
тівку для вступу в педагогічний
інститут ім. Горького.
Склавши екзамени, я знову
стою біля тієї ж самої дошки
об’яв приймальної комісії. За­
раховано! І знову серце моє
б’ється швидко, на цей раз від
щастя. Я буду вчителькою!
Як хороше жити в такий час,
коли здійснюються мрії людей,
коли кожній молодій людині
відкриті двері для праці і на­
вчання!
Н. ЧЕРКАСЬКА,
студентка І курсу мовнолітературного факультету.

Кращі виробничники— студенти вузів
послані промисловими підпри­
Як відомо, за останні роки
ємствами, будовами і радгоспа­
було проведено ряд заходів по
У РАДІ МІНІСТРІВ СРСР
ми
на навчання у вузи і техні­
найширшому залученню до ву­
куми, виплачується стипендія
зів і технікумів молоді, яка має
за рахунок цих підприємств.
практичний досвід. До числа їх
У постанові Ради Міністрів Розмір стипендії встановлюєть­
належать першочергове зараху­
вання до вузів і технікумів осіб СРСР вказується, що на на­ ся на 15 процентів вище від
з стажем практичної роботи не вчання у вузи і технікуми по­ звичайної державної стипендії,
менше двох років, широкий силаються передовики виробни­ що виплачується студентам ву­
розвиток вечірньої і заочної цтва, найбільш підготовлені і зів і учням середніх спеціаль­
вищої і середньої спеціальної здібні, які мають не менше двох них учбових закладів.
освіти, запровадження додатко­ років стажу практичної роботи.
Надається право промисло­
вих пільг для студентів, що на­ Добір і посилку на навчання вим підприємствам, будовам,
вчаються без відриву від вироб­ здійснюють керівники підпри­ радгоспам і колгоспам направ­
ємств, правління колгоспів і ляти осіб, які навчаються у ву­
ництва, та інші.
Все
це
дістало
повне громадські організації. Канди­
схвалення радянської громад­ датури, які посилаються на на­ зах і технікумах без відриву
вчання у вузи і технікуми, ши­ від виробництва, для навчання
ськості.
з відривом від виробництва на
З метою дальшого поліпшен­ роко обговорюються на вироб­ старші курси стаціонарних уч­
ничих
нарадах
і
зборах
робіт­
ня: якості підготовки спеціа­
лістів з вищою і середньою ників підприємств, на засіданнях бових закладів. Студенти і уч­
спеціального освітою і підви­ правлінь колгоспів, загальних ні, переведені на навчання з
щення рівня ідейно-виховної зборах колгоспників і в громад­ відривом від виробництва, за­
роботи серед студентів і учнів ських організаціях. Відряджен­ безпечуються стипендією у вка­
Рада Міністрів Союзу РСР ви­ ня робітників, колгоспників і заних вище розмірах.
знала за доцільне, поряд з іс­ службовців на навчання у вузи
Участь промислових підпри­
нуючим порядком комплекту­ і технікуми повинно бути захо­ ємств, будов, радгоспів і кол­
вання вищих і середніх спеці­ дом заохочення їх за високі госпів у комплектуванні вузів
альних учбових закладів, на­ показники виробничої роботи.
і технікумів і в підготовці спе­
правлення безпосередньо про­
Особи,
яких
посилають
про­
ціалістів
для своїх підприємств
мисловими підприємствами, бу­ мислові підприємства, будови,
сприятиме
зміцненню зв’язку
довами і радгоспами працюю­ радгоспи і колгоспи на навчан­
вищих і середніх спеціальних
чої молоді на навчання у вузи
і технікуми з тим, щоб стипен­ ня, складають вступні іспити у учбових закладів з життям,
дії студентам і учням виплачу­ встановленому правилами при­ дальшому розвиткові і вдоско­
вались організаціями, які їх йому порядку і користуються наленню системи вищої і се­
командирували, а спеціалісти, правом першочергового поза- редньої спеціальної освіти в
що закінчили вуз чи технікум, конкурсного зарахування у ви­ країні і забезпеченню кращої
поверталися на роботу в те під­ щі і середні спеціальні учбові практичної і теоретичної підго­
приємство, яке направляло їх заклади.
товки спеціалістів, що випуска­
на навчання.
Усім встигаючим учням, які ються.

ПАРТІЙНЕ ЖИТТЯ

Гот уйт есь у п о х ід !

До нових успіхів
1 жовтня починається на­
вчальний рік у системі партій­
ної освіти. Партійна організа­
ція інституту організовано про­
вела укомплектування гуртків
і теоретичних семінарів для ви­
кладачів та адмінтехперсоналу
інституту.
В цьому році в інституті пра­
цюватимуть теоретичні семіна­
ри з філософії на педагогічно­
му, мовно-літературному та фі­
зико-математичному факульте­
тах, семінари з політекономії та
історії КПРС на педагогічному
і фізико-математичному факуль­
тетах, а також на кафедрі фіз­
виховання, гуртки по вивченню
поточної політики.
До керівництва гуртками та
семінарами залучені кращі про­
пагандисти (Табачников, Готт,
Петришина, Лещенко, Репухо­
ва, Чередник, Мосціпан, Шлях­
тер та інші), які мають вели­
кий досвід пропагандистської
роботи.
Значну допомогу в організа­
ції і проведенні занять у систе­
мі партійної освіти подадуть
нові підручники: «Основи мар­
ксистської філософії», «Політ­
економія», «Історія Комуністич­
ної партії Радянського Союзу»
та «Основи марксизму-ленініз­
му», який незабаром вийде ма­
совим тиражем.
На педагогічному факультеті
більшість викладачів залучені

до теоретичного семінару на те­
му «Основи марксистсько-ленін­
ської теорії комуністичного ви­
ховання». Заняття цього семі­
нару будуть організовані за
програмою, розробленою ка­
федрою філософії Академії су­
спільних наук при ЦК КПРС
та Інститутом теорії і історії
педагогіки Академії педагогіч­
них наук РРФСР.
Особливістю роботи в систе­
мі партійної освіти є те, що во­
на буде тісніше пов’язана з ак­
туальними питаннями, висуну­
тими сучасністю.
Заняття теоретичних семіна­
рів з історії КПРС плануються
так, щоб переважну більшість
часу відвести на вивчення
післяжовтневого періоду історії
нашої партії.
Робота теоретичних семінарів
з питань марксистської філосо­
фії і політичної економії зорі­
єнтована на більш грунтовне
вивчення філософських і еко­
номічних проблем, висунутих
практикою комуністичного бу­
дівництва в нашій країні і бу­
дівництва соціалізму в країнах
народної демократії, практикою
сучасного суспільного розвитку.
Все це дає підставу сподіва­
тися, що робота в системі пар­
тійної освіти буде проводитись
ще успішніше, ніж у минулому
навчальному році.
О. КАРДАШ.

Переведення гуртожитків і учбового корпусу на самообслу­
говування, праця на будівництві, в сільському господарстві —
все це зближує навчання з життям, допомагає виховувати у сту­
дентів любов до фізичної праці. В цю важливу роботу включи­
лись і студенти-першокурсники. Н а ф о т о : студенти-фізики за
впорядкуванням гуртожитку.

Туристські подорожі і походи все ширше
входять у студентське життя. Ініціаторами
цього захоплюючого виду спорту на нашому
педагогічному факультеті стали студентки
теперішнього III курсу дошкільного відділу.
У цьому році вперше, не т ільки на факуль­
теті, а й в інституті, було організовано турист­
ський похід по Чорноморському узбережжю
Кавказу за маршрутом Сочі — Мацеста — Хо­
ста — Адлер — Гагри — озеро Ріца — Гу­
даута — Новий Афон — Сухумі — Сочі.
За організацію походу взялись студентки
Н. Адамчук. Л. Смирнова, Т. Полоз, Н. Ко­
вальчук, Л. Форманюк, В. Філоненко і Н.
Костенко. Підготовча робота була розпочата
заздалегідь. Кілька разів уточнювався марш­
рут, всім хотілося побачити якомога більше.
Треба було все передбачите адже ми йшли у
похід без путівок, самодіяльно. Саме тому нас
дуже хвилювало питання — де зупинятися на
ніч (у нас навіть не було палаток).
Але все вирішилось вже потім, під час по­
ходу. Ночували ми і в школах, і на пляжі, і,
навіть, в кузові автомашини.
Важко переоцінити значения туристських
походів. Вони розвивають такі важливі якості
людини, як самостійність, витривалість, напо­
легливість у досягненні поставленої мети. По­
ходи приносять не тільки враження, радість,
але й розширюють кругозір, виховують почут­
тя дружби, товариства, естетичні смаки, зба­
гачують людину знаннями. Так, наприклад,
в Сочі ми відвідали дендрарій, в Хості — сам­
шитовий гай, в Сухумі — Ботанічний сад і
мавпячий розплідник, піднімалися на гори Ор­
лині скелі і Ахун, спускалися в ущелини, ба­
чили водопади, милувалися неповторною кра­
сою озер Ріца і Голубого.
Під час цієї незабутньої подорожі наші сту­
денти ближче познайомилися з багатющою
флорою Кавказу. Ми знаємо тепер, яку роль у

чотири
команди, які брали
участь у міських і районних
змаганнях. За одержані перші
місця 14 членів команд наго­
роджені дипломами 1-го ступе­
ня. Члени ДТСААФ інституту
брали участь у змаганнях по
троєборству, зайнявши 2-ге міс­
це. Найкращі результати пока­
зали. студенти І. Сергієнко,
В. Лушпей і викладач М. Соло­
м’яний.
За активну участь у робо­
ті ДТСААФ були винесені
на дошку пошани товариші
Л. Цмох,
В. Матушинська,
М. Солом’яний, О. Мішина,
І. Маркуш,
А. Марченко,
І. Рябоконь,
В.
Лушпей,
О. Слива та інші.
Заслуговує вивчення і поши­
рення досвід роботи авіамо­
дельного
гуртка
(староста
Л. Цмох). Гуртківці оволоділи
теоретичними знаннями, прак­
тичними навичками та органі­
заційними уміннями. Члени цьо­
го гуртка О. Слива, О. Се­
мешко, Л. Цмох, Т. Кулик і
Г. Грицай в минулому навчаль­
ному році керували шкільними
авіамодельними гуртками. Їх
вихованці — учні брали участь

Н а ф о т о : учасниці туристського походу на
горі Орлині скелі.

Але, на жаль, інститутська частина
ч лен ів
комітету
організація ДТСААФ не позба­ Д ТС А А Ф ін сти туту не працю­
вилася в своїй роботі і ряду н е­ вали протягом р о к у , а зараз, не
доліків. Так, хоч ми маємо не­ дочекавш ись перевиборів, зо­
погану матеріальну базу для всім усунулись в ід покладених
нам
не
вд а­ на них обов’язків (С. П ерфіло­
у трьох міських та заочних рес­ мотоспорту,
публіканських
авіамодельних лось відновити роботу мо­ ва, С. Р ибалко, А. Сердюк,
змаганнях. Керівники цих гурт­ тосекції. Досі не відновле­ А. Лутов).
ків були нагороджені грамота­ но роботу парашутного гурт­
Комсомольська
організація
ка, хоч в інституті є чима­ інституту категори чн о відмов­
ми, а учні — дипломами.
Популярним видом спорту се­ ло студентів-парашутистів, які л я ється від б уд ь-якої участі в
ред професорсько-викладацько­ служили в десантних військах. організ а ц ії оборонно-спортивн ої
Погано поставлена пропаган­ роботи серед студентів. До цьо­
го складу став стрілецький
с порт. У минулому році вперше да серед членів ДТСААФ (від­ го часу н е в ж и то н ія к и х заходів
в інституті були організовані повідальний Б. Єремєєв), в щодо к о м со м о л ьц ів — членів
стрілецькі змагання серед ви­ зв’язку з чим роботою в секці­ комітету Д Т С А А Ф . я к і безвід­
кладачів. У двох змаганнях (з ях та гуртках охоплена лише повідально с т ав л я т ь ся до дору­
студентів. ченої справи.
пістолетів та гвинтівок) взяло незначна частина
Ще не всі студенти та викла­
участь понад 60 осіб.
З метою поліпшення роботи
В результаті цих змагань 8 дачі є членами ДТСААФ. інститутської
о р ган ізац ії
викладачів виконали спортивні На педагогічному факультеті Д ТСА А Ф на нашу дум ку, слід
норми ІІІ-г о розряду з стріль­ було залучено до організації змінити структуру
керівного
би. За ці успіхи республікансь­ ДТСААФ — 96 процентів сту­ органу ДТСА А Ф , створивши
кий комітет ДСТ «Буревісник» дентів, на фізико-математично­ загальноінститутський комітет з
нагородив інститутське спор­ му факультеті — 85, на мовно- 8 — 9 осіб, на факультетах —
тивне товариство дипломами літературному — 79, професор­ бюро з 5 осіб, а в академічних
сько-викладацького складу та групах — уп овноважених по
II-го та III-го ступенів.
оборонно-сп ортивній роботі.
У цьому навчальному році в адмінтехперсоналу — 75.
інституті для переможців зма­
Партійні і комсомольські ор­
На фізико-математичному і
гань з шлюпочного веслування мовно-літературному ф акульте­ ганізації факультетів п
і
н
ови
було організовано п’ятиденний тах та серед адмінтехперсоналу взяти в свої руки керівництво
шлюпочний похід по Дніпру. ще не ліквідована заборгова­ оборонно-спортивною роботою
За час походу студенти А. Ва­ ність у сплаті членських внес­ скеровуючи її на подолання на­
сильчук (педагогічний факуль­ ків за 1959 рік, незадовільно явних недоліків.
тет), В. Малоголовець (фізико- здійснюється робота по прийо­
М. РЯ Б У Х ІН ,
математичний факультет) оволо­ му в члени ДТСААФ студентів
голова комітету ДТСАА Ф
діли уміннями і навичками уп­ 1-х курсів.
інституту.
равління
парусними
ялами.
Причиною недоліків є те, що

Це —справа громадськості
Одним із провідних завдань
ДТСААФ є розгортання спор­
тивної роботи по оволодінню
військово-прикладними
знан­
ня ми, по підготовці спортсме­
нів-розрядників. З метою під­
несення оборонно-масової робо­
ти серед студентів, професор­
сько-викладацького складу та
адмінтехперсоналу в минулому
навчальному
році
комітет
ДТСААФ інституту накреслив
і здійснив ряд заходів.
Згідно
плану
комітету
ДТСААФ в інституті розгорну­
лась активна робота гуртків та
секцій. Студентка V курсу фі­
зико-математичного
факуль­
тету В. Матушинська організу­
вала парашутний гурток і осо­
бисто підготувала до стрибків
з літака 18 студентів. Активну
участь у роботі гуртка брали
студентки Т. Зимогляд, В. Та­
раненко, З . Абрамович, які
добре засвоїли
теоретичний
курс і оволоділи
технікою
стрибків з літака.
Добре
працювала секція
шлюпочного веслування. Ке­
рівник
її
член
комітету
ДТСААФ інституту А. Марчен­
ко за короткий час підготував

народному господарстві відіграю ть такі поро­
ди дерев, як самшит, бук.
З Сухумі в Сочі ми пливли на теплоході
«А бхазія». Милуючись панорамою узбереж­
жя, з завмиранням серця впізнавали ми місця
які щойно пройшли.
Саме найдорожче в наш ій к р аїн і — люди.
Подорожуючи, ми кращ е взнали ж иття і труд
нашого народу. Всюди ми бачили працьови­
тість і сердечність простої людини, завжди
зустрічали на своєму ш ляху людей, готових
допомогти нам в скрутну хвилину. Назавжди
ми зап ам ’ятаємо просту жінку-росіянку, яка
довідавшись, що нам немає де переночувати в
Гаграх, не вагаючись, н а д а л а в наш е розпо­
рядження веранду свого будинку.
Цей похід залиш ив н езаб у тн і враження.
Треба сподіватися, що тури зм посяде почес­
не місце в усій виховній і спортивно-масовій
роботі, буде в нашому ін ституті традицією.
Організацію ц ієї роботи повинні очолити
спортклуб, каф едра ф із виховання і спорту і
комітет ЛКСМУ. Необхідно вж е за р а з придба­
ти все необхідне для походів: р ю кзаки , палат­
ки (на 2 —4 особи), взуття, костю ми. Назустріч
туристам, звичайно, підуть і д и рекц ія, і гро­
мадські організації.
Зараз у студентів гаряч а пора: розпочались
семінарські і практичні зан яття, ал е це не за­
важає ентузіастам з педагогічного факультету
готуватися до наступних походів.
Ми з радістю приймемо в свої р я д и всіх
тих, хто захопиться цим корисним і цікавим
видом спорту і відпочинку.
Готуйтесь до походів, товариш і студенти,
загартовуйте себе, вивчайте нашу прекрасну,
і неосяжну Вітчизну!
О. МІШ ИНА,
викладач, керівник походу.

Працьовита, талановита молодь прийшла цього року
в інститут. В попередньому номері газети ми вже розпо­
відали про нове поповнення нашої студентської сім’ї. За
проханням читачів продовжуємо цю цікаву розмову.
Цього разу надаємо слово першокурсникам — сту­
дентам мовно-літературного факультету. Н. Черкаська
розповідає про те, скільки зусиль, скільки наполегливої
праці доклала вона для того, щоб поступити саме в наш
педагогічний інститут (стор. 1). А от І. Шістка, Г. При­
ходько, О. Боровко і В. Гринько виносять на суд громад­
ськості свої вірші.
Будемо сподіватись, що їх приклад наслідують і
інші товариші.
Чекаємо від вас нових творчих подарунків до Де­
кади українського мистецтва і літератури у Москві.
Г. ПРИХОДЬКО

ПОВЕРТАЮТЬ
ПТАХИ...

Дівчині з сел а
Є одна нескошена долин а
Заховалась в золоті жита;
Є в селі хорошая дівчина —
Працьовита, скромна і проста.
Ні, вона не дуже і красива,
А така, яких багато є,
Та чомусь дівчина соромлива
Трьом хлопчинам спати не дає.
Майже непомітна на гулянці
(Десь стоїть спокійно в стороні),
Та поглянь, яка вона у ланці,
Позмагайся з нею в навчанні!
Розлилася радість по країні,
Зашуміли молоді жита,
Є в селі проста собі дівчина,
Та душа у неї золота.
Понад шляхом — віти тополині
І рядок біленьких чистих хат...
Ти врожайна, земле Україно,
На хороших отаких дівчат!

У останню хвилю
Не потисла й руку...
Хлипав сумно вітер:
Віщував розлуку.
З а ліси глухії,
За моря далекі
М рії золотії
Занесли лелеки.
Поверніть ж е знову,
Птахи вільнокрилі,
Вітрову розмову,
М рії сиротливі.
На любов-кохання
Вже нема надії:
Розметали зрання
Вітри-вітровії
Повертають птахи...
Геть, думки-приблуди!
Скільки сили в змаху.
Скільки сонця всюди!

Першокурсникам
З різних усюд
З'їхались тут,
Щоб поступити в інститут,
Хлопці хороші, хлопці путящі:
І бувалі, і роботящі.
В кожного ще не зійшли мозолі,
В декого й зморшка лягла на
чолі.
Друзі хороші, хлопці прості!
Різні дороги — в єдиній п уті.
Той, що недавно виводив покіс,
Запах лугів у столицю приніс,
Го
лосом твердим, дзвінким, мов
метал.
Весело другий мене привітав.
З різних усюд
З’їхались тут,
І поступили в інститут.
Хлопці хороші, хлопці путящі,
Хлопці зібрались — з кращ их
кр ащ і!

В. ГРИНЬКО

І.

Вовком голодним
Завила зима.
В хаті стар ен ьк а,
Як палець сам а.
Матір солдата
Туга обійма
Вісток від сина
Давно вже нема.
Вийде із хати,
На шлях погляда,
Біля порога
Шукає сліда.
Вернеться знову,

Повертають птахи
З далі-небосині...
Я гамую спрагу,
Набираюсь сили.
Буду я любити
Жито буйнолите,
Осені багряні
Скарби-самоцвіти.
І струмки веселі,
Й дерева плакучі,
І сільські оселі,
І Дніпрові кручі.
Буду я любити,
Буду я кохати.
Буду я берізку
В лісі цілувати.

П О Е М А

канадський робітничий
поет-комуніст.

Д Р У З І НАТХНЕННЯ
Д А Ю ТЬ

В НАС РУКИ ДЛЯ КОРИСНИХ СПРАВ
В нас руки для корисних справ:
Ціною мозолів
Омріяний віками рай
Ми створили на землі.
Звучав щоб молот мирним боєм.
У полі плуг орав,
Брати, відмовимось від зброї —
Давно уже пора!
В нас руки для ніжніших справ:
Поколисать дитя,
Старим і немічним людям
Полегшити життя.
Хай зникне страх перед війною,
Спаде з плечей гора.
Брати, відмовимось від зброї —
Давно уже пора!
В нас руки для чудових справ:
У кожного із нас
Бажання цінності творить
Вогонь ще не погас.
Хай кожен справу благородну
Для себе вибира.
Брати, відмовимось від зброї —
Давно уже пора!
Переклав з англійської
П. СОКОЛОВСЬКИЙ,
випускник інституту.

В БУДНИ в х о д я т
ЧУДЕСА
Я вам, скажу, что нету чуда,
Но в будни входят чудеса,
Когда простые наши люди
Штурмуют фактом небеса.
И, кажется, подать рукою
До самой дальней из планет.
Порукой этому — живое;
Земное чудо на Луне.
И. КРУК.

В ГОРОД ПРИШЛА ВЕСНА
Весна побеждает. И вот уже скоро
Поэтам прибавится дел.
Сняв зимнюю шубу, каштановый город
Весеннее платье одел.
Удары мяча на площадках зеленых
Звучат, словно радостный зов.
И возле почтамта все больше
влюбленных,
Следящих за стрелкой часов.
Еще не слышны соловьиные трели,
Но шире раскройте окно!
Пусть хмурится тучами небо в апреле,
На сердце весна все равно!
В. СИНЕВ, студент III курса педфака.

Син!.. Дочекалась!
Завила зима.
В хату він входить:
Сина чекає —
Дужий, здоровий
А сина... нема.
Орден на грудях,
Діти у лісі
Сам чорнобровий.
К аш кета знайш ли,
Сніг на кашкеті
В хату старенькій
Струшує хутко:
його принесли.
— Матінко, мамо,
Тулить каш кета
Сива голубко!
До серця вона:
Води принесе.
Сльози втирати
— В мого Олекси
Часом забуде:
Візьме хустину:
«Чи все, чи не все?..» Така ж голова.
— Вже повернувся ти
Грубу затопить,
Вірю Олекса
Синку мій, сину!
Ж аринка впаде,
Живий ще десь є.
Пиймо, синочку,
Каже сусідка:
К уля ворожа
За зустріч таку:
— Хтось в гості
його не проб'є!!
— Далі б, здоров’я
приде.
Візьме з полиці
Тобі повіку.
Вишневий напій:
В гості заходять
Раптом проснулась.
— Знаю, синочку:
Старі і малі.
Ш укає — дарма,
Улюблений твій.
Люблять Оксану
Хата, як пустка,
Ставить
вечерю,
Всі люди в селі.
Нікого нема.
Дві ложки кладе —
Щ иро говорять
Вовком голодним
їж а Оксані
Поміж собою:
Завила зима,
На душ у не йде.
Ділиться кожний
Сина чекає —
З нею бідою.
Спати, не ляж е,
Лиш снився... нема.
Тільки в Оксани
Простеле рядно:
Найбільше біди:
— Може він прийде
III.
Хто при хворобі
Постука в вікно.
Подасть їй води?
Син не вернувся.
II.
Внуки принесли б
Кінчилась війна.
Радість в хатину.
Гордо про сина
Ранком заснула,
Де ж забарився ти.
Згадає
вона.
Не роздягалась.
Сину мій, сину?!
Завжди
до бою
Син
їй
наснився.
Вовком голодним

МА Т И
Ніч всіх сповила
І кожний вж е спить,
Лиш хвіртка ста р а
Все скрипить і
скрип и ть
Ночі як море,
Привиддя та сни.
Давно це було,
Ще у роки війни.

Гарно ж як, чудово.
Скільки сонця всюди!
І щось ніжне, нове
Так бентежить груди...

О. БОРОВКО

ДЖО УОЛЛЕС,

Був він готовий.
Серце комбата
Закрив собою.
Був переможцем
Завжди і всюди —
Куля ворожа
Вдарила в груди...
Вірний в Олекси
Друг фронтовий
В його уяві
Олекса живий.
Мертвого виніс
З-під кулемету,
Ніс з медсестрою,
Ніс до намету.
Кров на шинелі.
Кров на ліщині,
Віддав він себе
Своїй Батьківщині.
IV.
Слава героям
Вічно була,
Матері — двічі
За сина-орла.
Матір героя
Знає країна,
Знає за працю,

Півроку минуло, як в школі
Останній дзвінок наш дзвонив.
Мій друг Володимир у полі
Конем управляє стальним.
Подруга Тамара в майстерні
І кроїть, і шиє — краса!
То школа дала їм майстерність;
Умій працювати і сам.
Пригадую радісних друзів,
Не знаючих в праці знемог.
И натхненно навчаюсь у ву зі,—
Прибуде в село педагог.

Наша юність
Веселістю сія чарівно, щиро.
Завзято у науку порина.
Іде вперед, як птах, лишивши вирій,
Летить туди, де вже буя весна.
О юність, ти в досягненні безмежна,
В коханні чиста-чиста, як кришталь,
Розумна, працелюбна, незалежна,—
Тебе такою весь народ віта.
І скоро, скоро людство буде свідком,
Участь в цьому юність буде брать,
Коли на місяць в чудеса-розвідку
Радянські люди вперше полетять.
Чому ж моєму серцю не радіти:
Працюй, співай, люби, дружи!
Як гарно у радянськім нашім світі
Життям юначим повнокровним жить!

З ЛІТНЬОГО ЗОШИТА
І луги я люблю, і гаї, і хмаринки.
Через поле не йду, не зробивши
зупинки.
Замилуюсь-заслухаюсь мовою поля.
Мов до мене ото обзивається доля.
Та привільна така, та ваблива-ваблива.
Наче дівчина юна, душею красива.
І. ШІСТКА

БЕЗ СПОКОЮ
Я не хочу спокою, не хочу,—
Я доріг рівненьких не люблю.
Крутояри, гори напророчу,
Буду падать, все ж таки зборю.
І щасливий, радісний борнею
В неспокійнім золоті — житті,
Я кажу, що краще жить
з землею,
Ніж в кімнатнім тішитись
житті.

На Луне — Советская звезда.
Не грустите, Штаты,— не беда!
Давайте мы не будем опасаться,
С войной покончим раз и навсегда,
Подумать и решить: в труде соревноваться.
Вот это — да!
В. ВАШКУЛАТ,
студент IV курса факультета
языка и литературы.

Знає за сина.
Вовком голодним
Хай виє зима,
В нашій країні
Вона не сама,
йдуть піонери —
Знають дорогу.
Квіти саджають,
Миють підлогу.
Сад посадили
їй комсомольці,
Зміна надійна,
Славнії хлопці.
В хату заходить
Сільський голова,
Завжди питає:
— Чи маєш дрова?
Як воно в хаті,
Бува не тече?
— Крівля, як крівля.

Піч варить, пече.
Ось листоноша,
Мчить він до хати,
Лист від комбата
Їй прочитати.
Шлють подарунки,
Шлють телеграми —
Мати солдатська
Багата синами.
Пише з Тбілісі
Друг Сваркадзе:
В тітки Оксани
Був він два рази.
В тітки Оксани
Буде він жити,
Буде за сина —
Годі тужити!
Слава героям,
Вічно хвала.
Матері — двічі
За сина-орла.

Журнал і його друзі—студенти КОММУНИЗМ
Перед нами найновіший лип­
нево-серпневий номер двомі­
сячника «Радянське літературо­
знавство», що видається Інсти­
тутом літератури ім. Т. Г, Шев­
ченка Академії наук УРСР та
Спілкою письменників України.
Як і попередні номери цього
журналу, він зацікавлює кож­
ного сумлінного філолога — вчи­
теля і студента — і всіх, хто
стежить за розвитком літерату­
рознавчої думки на Україні.
Журнал «Радянське літера­
турознавство» — єдине на Ук­
раїні періодичне видання, що в
центрі своєї уваги ставить ви­
світлення проблем науки про лі­
тературу. Почав виходити він
порівняно недавно — близько
трьох років тому. За період з
часу заснування журнал заво­
ював значний авторитет серед
своїх читачів. Про це свідчать
численні відгуки про журнал —
на читацьких конференціях, у
пресі, в листах до редакції.
Особливою популярністю ко­
ристується журнал серед сту­
дентів-філологів. І це зрозумі­
ло. Журнал систематично вмі­
щує на своїх сторінках матеріа­
ли з питань літератури, які за­
цікавлюють майбутніх фахівців.
Ось і зараз, в останньому но­
мері «Радянського літературо­
знавства» є цілий ряд статей,
повідомлень і публікацій, що
безперечно привернуть їх ува­
гу.
Відкривається номер стат­
тею Л. М. Новиченка «Про ба­
гатство художніх форм і стилів
у літературі соціалістичного
реалізму». Вона, як бачимо уже
із заголовка, присвячена важ­
ливому питанню. Стаття спря­
мована проти недругів нашої
літератури, творчим методом
якої є соціалістичний реалізм.
Поруч з статтею Л. Новичен­
ка в першому розділі журналу
«Теорія та історія літератури»
вміщено статтю Н. Вишневської,
яка не так давно закінчила ас­
пірантуру при кафедрі україн­
ської літератури нашого інсти­
туту. Тема статті «Творчість
П. Тичини 30-х років і росій­
ська література». Вона дає чи­
мало нового і цікавого матеріа­
лу для вчителя літератури, а
також і для тих, хто збирається
ним бути. В цьому ж розділі
вміщено ще р яд важливих на­
укових
розвідок, — зокрема
стаття професора нашого ін­
ституту І. І. Пільгука «Шев­
ченківські традиції в сатирі
Ю. Федьковича» і стаття П. П.
Пономарьова «Проблема реа­
лізму в літературно-критичних
працях Лесі Українки». Як ба­
чимо, теми всіх щойно згаданих
статей мають безпосереднє від­
ношення до курсу історії укра­

їнської літератури, який ви­
вчається в середній школі.
Звичайно, це не значить, що
всі інші матеріали журналу
зовсім не цікаві, скажімо, для
вчителя літератури. Ні. Якщо
він сумлінно ставиться до своїх
обов’язків, йому необхідно по­
стій но збагачувати свої знання,
вивчати літературний процес і
в ширину і в глибину. І саме
в цьому йому допоможе «Ра­
дянське
літературознавство».
Тут регулярно в окремому роз­
ділі вміщуються літературні
портрети досі ще маловідомих
або уже чомусь несправедливо
забутих діячів української лі­
тератури. В четвертому номері
журналу читач знайде, скажі­
мо, добре написаний Ю. Синь­
ком портрет колись популярної
письменниці Любові Олексан­
дрівни
Яновської
(1861 —
1933 рр.).
Окремий розділ журнал при­
свячує питанням історії укра­
їнської журналістики. В його
липнево-серпневому номері опу­
бліковано дослідження про ві­
домий у свій час перший на
Україні сатирично-гумористич­
ний журнал «Шершень», на
сторінках
якого
виступали
І. Франко, Леся Українка,
О. Маковей, М. Чернявський,
О. Пчілка, О. Олесь, І. Стешен­
ко, Ф. Красицький та ін .
Зараз, як відомо, співробіт­
ники Інституту літератури АН
УРСР працюють над створен­
ням десятитомної історії укра­
їнської літератури. В цій робо­
ті подають їм допомогу літера­
турознавці всієї республіки.
Виступаючи, зокрема, на сто­
рінках «Радянського літерату­
рознавства», вони висловлюють
свої міркування про те, як кра­
ще висвітлити
літературний
процес на Україні, розв’язати
ті
чи
інші
методологічні,

стильові, видавничі проблеми.
Так, в останньому номері в роз­
ділі «Дискусії та обговорення»
опублікована
велика
стаття
С. М. Шаховського «З потоку
літературного життя». Автор її
наголошує на потребі глибшого
вивчення не лише найвидатні­
ших чи принаймні широко відо­
мих діячів літератури кінця
XIX — початку XX століття, а і
всієї маси її творців, поетів різ­
ної міри талановитості й обда­
рованості.
Значне місце в журналі по­
сідає розділ «Публікації та по­
відомлення». Тут вміщуються
досі ще невідомі матеріали з
історії літератури.
Навіть побіжний розгляд од­
ного лише номера журналу
дозволяє зробити висновок про
те, що він може бути поставле­
ний серед найнеобхідн іших по­
сібників
студента - філолога.
Звичайно, зараз важко зустрі­
ти такого студента, який би ні­
коли ще не тримав у руках
цього журналу, не цікавився
його змістом. Але біда в тому,
що це досі носить нерідко ли­
ше епізодичний характер. Іно­
ді доводиться чути скарги, що
в бібліотеці не можна як слід
ознайомитись із новим журна­
лом, оскільки він постійно бу­
ває «на руках».
Зважаючи на це, хотілося б
порадити
нашим
студентам
придбати «Радянське літерату­
рознавство» для своїх бібліо­
течок (передплатна ціна на
нього порівняно невисока —
36 карбованців на рік). Цей
журнал може і повинен ближ­
чим часом зайняти своє місце
на полицях особистих бібліотек
студентів-словесників і всіх, хто
прагне глибше вивчити літера­
туру.
І. МАРЧЕНКО.

возводить
МОЛОДЫМ!

1. Лети в поднебесье,
Задорная песня,
В рядах комсомольских бригад.
За каждое дело
Возьмемся умело,
Для нас на пути нет преград.
Наш долг благороден и труден —
Всегда в жизни первым быть.
Клянемся, друзья, что по-ленински будем
Учиться, работать и жить.

Пролунав останній
дзвоник. Заняття за­
кінчено, але трудове
життя інституту про­
довжується. В ці годи­
ни особливо людно в
кабінетах і читальних
залах. З о с е р е д ж е н о
працюють студенти і
в кабінеті креслення.
Н а ф о т о : студен­
ти 22-ої групи матема­
тиків В. Маматов і
З . Дмитрюк за підго­
товкою
дом аш н ьо го
завдання з креслення.

Дирекція, партійна та профспілкова організації інсти­
туту з глибоким сумом сповіщають про те, що 30 вересня
після тяжкої хвороби помер один з найстаріших виклада­
чів завідуючий кафедри методики фізики, професор

БАБЕНКО
ОЛЕКСАНДР КАЛІСТРАТОВИЧ
і висловлюють своє щире співчуття родині покійного.
Винос тіла з приміщення інституту 1 жовтня
о 14 год. 30 хв.

До уваги студентів-філологів
Журнал «Радянське літературознавство» висвітлює
проблеми теорії, історії літератури та літературної кри­
тики, естетики соціалістичного реалізму, історії театру і
кіно, питання творчих взаємин української літератури з
іншими літературами народів СРСР та зарубіжними лі­
тературами.
У кожному номері «Радянського літературознавства»
вміщуються невідомі матеріали з української, російської
та інших літератур, бібліографічні списки й довідники
найрізноманітнішого характеру, рецензії на літературо­
знавчі праці, широкі інформації про літературознавче
життя у всіх областях України.
ПЕРЕДПЛАЧУЙТЕ «Радянське літературознавство».
Журнал виходить 6 раз на рік. Передплатна ціна на
рік — 36 крб., на півроку — 18 крб.
Передплату можна оформити в бібліотеці інституту.

ДО ДЕКАДИ
УКРАЇНСЬКОГО
МИСТЕЦТВА
І ЛІТЕРАТУРИ
У МОСКВІ

ПРИПЕВ.
Над страной клич несется все шире
По просторам бескрайним, родным:
«Коммунизм — это молодость мира
И его возводить молодым» (2 раза).

Неодноразово писалося в нашій газеті
про колонку з питною водою, що знахо­
диться поблизу 44-ої аудиторії. Багато
води витекло за цей час з горезвісної
колонки. Витекло, але, як кажуть, у рот
не попало. Проте наших господарників
це мало турбує. Мовляв, є питання
більш важливі. Це вірно, але навіщо
ускладнювати питання з трьома ковтка­
ми води? Подивіться на знімок: цим дів­
чатам не так легко утолити спрагу.

Ф
О
т
о
о
Б
в
и
н
у
в
А
Ч
Е
н
н
я

2. Для нас, молодежи,
Нет в мире дороже
Великого дела борцов.
Клянемся трудом неуставным
умножить
Традиции наших отцов.
Мы будем к победе стремиться,
Кровь юных сердец горяча,
Мы будем, мы будем упорно учиться,
Мы помним завет Ильича.
ПРИПЕВ.
3. Пылает над нами
Великое знамя.
Мы славим Отчизну свою.
И Павка Корчагин
В ударных бригадах
Шагает в едином строю.
В Москве, Бухаресте и Праге
С огнем комсомольским в груди
В рядах молодых комсомолец Корчагин,
Как знамя, всегда впереди.
ПРИПЕВ.
4. Мы Родины славой
Гордимся по праву
И нами Отчизна горда:
Для счастья народа
Мы строим заводы,
В сибирской тайге города.
Уверенно мы к коммунизму
Прямою дорогой идем.
Мы песнями славим родную Отчизну,
Мы партии славу поем.
ПРИПЕВ.
Слова и музыка
Т. СЛЕПКО, концертмейстера танцевального

коллектива.
Заст. редактора П. ХРОПКО.