Файл #263: "1959-18.pdf"

Пролетарі всіх країн, єднайтеся!

ЗА п е д а г о г і ч н і

К А Д РИ

ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ
І ПРОФОРГАНІЗАЦІ Ї КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ імені О. М. ГОРЬКОГО

Рік видання 4-й

№ 18 (8 7 )

16
в е ресня
1959 року

СЕРЕДА

Ціна 15 коп.

У НОВОМУ РОЦІ— ПРАЦЮВАТИ ПО-НОВОМУ
Розпочався новий навчальний
рік. Цей рік є першим роком
перетворення в ж иття закону
про перебудову системи народ­
ної освіти.
Колективом нашого педаго­
гічного факультету вже чимало
зроблено в цьому напрямку. З о ­
крема, опрацьовані нові на­
вчальні плани, які передбача­
ють поліпшення підготовки фа­
хівців різних профілів у нашо­
му інституті. Кафедрами педа­
гогічного ф акультету перегля­
нуті та перероблені програми
майже з усіх дисциплін. Відпо­
відно до вимог нового закону
збільшено кількість годин для
проведення педагогічної практи­
ки з відривом і без відриву від
занять. Переглянуто наукову
тематику, проведено реорганіза­
цію кафедри спецпедагогіки. На
факультеті створено вечірній
відділ, який готуватиме вчите­
лів 1 —4 класів та працівників
дошкільних установ.
Проте, ще великі і невідклад­
ні завдання стоять перед нами
у 1 9 5 9 — 1960 навчальному ро­
ці. В першу чергу потрібно ство­
рити більш сприятливу н а­
вчально - м атеріальну базу на
факультеті: розпочати ен ергій­
ну роботу по створенню нового
кабінету методики початкової

освіти та нового великого роз­
ділу «Переддошк ільне вихован­
н я » у дошкільному кабінеті.
Почесну с праву навчання, ви­
ховання молодих будівників ко­
мунізму партія довірила нам.
Це високе довір’я партії зобо­
в’язує нас постійно і наполегли­
во працювати над підвищенням
ідейно-теоретичного рівня ви­
кладання лекційних курсів, про­
ведення семінарських і прак­
тичних занять.
У новому навчальному році
дальшого поліпшення і активі­
зац ії потребують різні форми
зв ’язку навчального процесу з
школою, налагодження система­
тичного контакту в роботі між
викладачами факультету і учи­
телями шкіл та працівниками
дошкільних установ, проведення
широких заходів педагогічної
пропаганди серед громадськості
та батьків. Ці завдання повин­
ні стати основним змістом на­
шої навчальної роботи протягом
всього навчального року. Для
більш успішної організації на­
вчального процесу дуже важли­
во вже з перших днів нового
року створити обстановку не­
терпимості до пропусків занять
студентами, рішуче підносити
проти цього ганебного явища
голос громадськості, вживати

Вони с т а л и студентами
150 юнаків і д ів ч ат розпочали П. П. Галагана, В. М. Котлову,
свій перший студентський рік в М. Г. Чумака, В. С. Шекеру.
З перших же днів занять для
аудиторіях ф ізико-матем атично­
ор­
г о і щ о й н о від кри того інженер­ с тудентів-першокурсників
н о-педагогічного
ф акультетів. ганізовано допомогу. Так, ка­
Б ли зьк о ста з них прийш ли в федра математичного аналізу і
інститут з промисловості, сіль­ геометрії (завідуючий кафедрою
ського господарства, з лав Р а ­ професор С. Ф. Фещенко) орга­
дянської А рм ії і Ф лоту. Ц е гід­ нізувала консультації з матема­
не поповнення наш их ф акульте­ тики за програмою середньої
тів. 14 осіб — члени і кандида­ ш коли, виділивши для цієї ро­
ти в члени К ПРС, близько 130 боти таких викладачів як до­
цент П. Й. Коваль, В. М. Кот­
- члени ВЛКСМ.
Серед першокурсників-в ироб­ лова, Я. В. Хромой, М. І.
ничників багато є таких, що Ш кіль.
Перші курси фізико-матема­
склали вступні екзам ени на
«відмінно» і «добре», незваж а­ тичного та інженерно-педагогіч­
ючи на тривалу перерву в на­ ного факультетів в цьому році
вчанні. Це пресовщ иця Т. Х ра­ почали працювати за новим н а ­
менко,
робітниця
друкарні вчальним планом. Згідно цього
Т. Біляк, колгоспник І. Ш апо­ плану більше уваги буде приді­
ренко, доярка О. О стапен к о , лятись практичній підготовці
столяр М. Семене ць, ш оф ер М. студентів. Так, студенти інже­
Пантелєєв, електрослю сар С. нерно-педагогічного факультету
Войцеховський, демобілізовані і відділу фізики ф ізико-матема­
воїни Радянської А рм ії В. М і­ ти чного факультету один день
коленко, І. Ш евченко, О. Годи­ на тиждень працюватимуть в на­
на, І. Погорілий та багато ін­ вчальних майстернях. Для цих
ж е спеціальностей введено но­
ших.
Заняття на перших курсах вий курс — загальна хімія.
обох ф акультетів розпочались Більш е часу відведено на прак­
першого вересня рівно о 9 годи­ тичні заняття студентам-матема­
тикам.
ні ранку.
Навчальний рік розпочався.
Для читання лекцій і прове­
дення практичних зан ять на Є всі підстави сподіватись, що
самостійній
перших курсах каф едри інсти­ при повсякденній
туту виділили досвідчених ви­ роботі, при сумлінному відвіду­
к ладачів — доцентів Л. П. Т ен ­ ванні лекцій наші першокурс­
дереса, П. Р. Чамату, О. Т. Ч а­ ники зможуть виправдати висо­
лого, П. Й. Коваля, кандидатів ке звання радянського студента.
Г. КОРДУН,
наук Я. В. Хромого, В. М. К у ­
заступник декана фізикохар, В. П. Степенно, М. І .
математичного факультету.
Шкіля, старших
викладачів

різні форми впливу до поруш­
ників трудової дисципліни.
Немає ніякого сумніву в то­
му, що новий навчальний рік
стане роком дальшого поліп­
шення змісту навчання, підви­
щення його ідейно-теоретичного
рівня, роком успішного розв’я­
зання завдань, що стоять перед
вищою школою на сучасному
етапі.
Д. ШЕЛУХІН,
декан педагогічного
факультету.

ВСЕСВІТНЬОІСТОРИЧНА
П Е Р Е М О Г А

РАДЯНСЬКОГО
Н А Р О Д У
12 вересня 1959 року в
Радянському Союзі здійснено
другий успішний пуск косміч­
ної ракети.
Пуск ракети проведено з
метою дослідження космічно­
го простору при польоті до
Місяця.
14 вересня, в 0 год. 2 хви­
лини 24 секунди за москов­
ським часом друга радянська
космічна ракета досягла по­
верхні Місяця. Вперше в іс­
торії здійснено космічний по­
літ з Землі на інше небесне
тіло. На ознаменування цієї
видатної події на поверхню
Місяця доставлено вимпели
з зображенням герба Радян­
ського Союзу і написом «Со­
юз Радянських Соціалістич­
них Республік.
Вересень,
1959 рік».
Досягнення Місяця радян­
ською космічною ракетою є
видатним успіхом науки і
техніки. Відкрито нову сто­
рінку в дослідженні косміч­
ного простору.

Палкий привіт студентампершокурсникам — майбут­
нім майстрам педагогічної
справи!
Перша зустріч з викладачами
Актовий зал інституту — тра­
диційне місце для проведення
найбільш цікавих заходів: на­
рад, конференцій, зустрічей,
концертів, вечорів тощо. І не
дивно, що саме тут вирішили
зібратися на свою першу зуст­
річ студенти-першокурсники і
викладачі.
З нетерпінням чекали цього
дня
вчорашні
абітурієнти.
Скільки тривог, скільки напо­
легливої праці залишилось по­
заду!
Різними шляхами йшли вони
до інституту. У одних за плечи­
ма нелегка служба солдата, дру­
гі принесли з собою пахощі до­
зрілих хлібів, треті встигли вне­
сти свій вклад в семирічку у ву­
гільних шахтах, четверті..., але
зрештою не так важливо, хто де
працював. Найголовніше те, що
наше нове поповнення прийшло
з самої гущі трудового життя і
прийшло тому, що відчуло гост­
ру потребу в підвищенні знань.
Такий закон нашого прекрасно­
го життя: не заспокоюватися на
досягнутому. Опанував
спеці­
альність — не зупиняйся, йди
вперед, твори, вчись. Для цьо­
го у нашій країні є всі можли­
вості: технікуми, школи, курси,
інститути, університети, акаде­
мії.
А що ж чекає на новому
шляху? Чим наповнюватиметься
життя в інституті? Як прово­
дить своє дозвілля студентська
молодь? Ці і багато інших не
менш важливих питань хвилюва­
ли першокурсників перед почат­
ком першого студентського ро­
ку. Щоб розв'язати їх, вони і
прийшли в актовий зал напере­
додні першого дзвінка.
Але не тільки молодь зібра­
лась у цей день в залі. При­
йшли сюди і викладачі. Що ж
привело їх сюди? Невже і Олек­
сандра Григоровича Кириченка,

одного з найдосвідченіших мо­
вознавців, скроні якого вже
давно вкрила сивина, цікавлять
ті самі питання? А професор
Петро Костянтинович Волин­
ський — автор багатьох мону­
ментальних літературознавчих
праць — про що він говоритиме
з цими юнаками і дівчатами,
які тільки-но почнуть оволоді­
вати основами наук? Прийшла
на цю зустріч і доктор педаго­
гічних наук професор Тетяна
Федорівна Бугайко і багато ін­
ших викладачів, які не одне де­
сятиліття свого життя присвя­
тили вихованню майбутніх педа­
гогів.
На трибуну один за одним
піднімаються промовці. І ди­
ректор інституту Марія Мак­
симівна Підтиченко, і заві­
дуючий кафедрою психології
Дмитро Федотович Ніколен­
ко, і завідуючий кафедрою
методики математики Іван Єв­
генович Шиманський, і сек­
ретар комітету ЛКСМУ Олег
Семко — всі вони щиро вітали
першокурсників з високим зван­
ням радянського студента. У
виступах старших товаришів бу­
ло висловлено багато конкрет­
них побажань, порад. Виступаю­
чі викладачі наголошували на
тому, що успіхи у навчанні при­
йдуть тільки тоді, коли студен­
ти будуть наполегливо оволоді­
вати основами наук...
І знову поздоровлення, і зно­
ву побажання...
Хороше поповнення прийшло
до нас. Великі завдання стоять
перед ними і в навчанні, і в ком­
сомольській роботі, і в спорті, і
в художній самодіяльності, і в
суспільнокорисній праці. Вели­
кі надії покладаємо ми на них.
Щасливої дороги вам, наші до­
рогі друзі!
Ю. ПОЛУДНЕНКО.

Студенти V курсу мовно-літературного факультету свій останній навчальний рік роз­
почали з проведення педагогічної практики.
На фото: група дівчат з українського відділу перед від’їздом в м. Запоріжжя при­
йшла до одного з найдосвідченіших викладачів факультету — доцента кафедри української
мови Бориса Миколайовича Кулика на консультацію.
Фото М. Шуряка.

Один з п’ятдесяти
Шалений вітер носився по по­
лю, зі злістю вдаряв по елект­
ричних проводах, які враз заво­
дили лише їм зрозумілу мело­
дію, сіпав за поли старенького
піджака, робив спробу жбурну­
ти в обличчя Григорію пригорщ
колючого снігу. Але Григорій
не закривався. Хай січе, а він
однак на зло всім буде ходити
цією засипаною по коліна сні­
гом стежкою, буде учитись. На­
перекір всім: і степовому гуль­
тяєві-вітру, і товаришам, об­
личчя яких розпливалися в
глузливій посмішці, і їй, що,
мабуть, не зрозуміла тоді його...
Говорила:
— Хоч і вдасться закінчити
десять класів, однак засохнеш
у своїй МТС. Зараз скільки та­
ких з середньою освітою...
— А я в інститут поступлю.
— Та ти ще й восьмий не за­
кінчив, а вже про інститут мрі­
єш. Не бачити тобі його, як
власних ушей.
А дома матір:
— Хуртовина яка... Не йшов
би. Та й взагалі, яка то наука:
весь день на роботі, а ввечері
— в школу, та ще хоч би дома,
а то за п’ять кілометрів ходити.
— Ви ж самі учили, що тре­
ба бути стійким, наполегливим у
досягненні своєї мети. Я твер­
до вирішив, — сказав Григо­
рій, похапцем
складаючи в
портфель книги.
— Та дивись... Я хочу як
краще...

Тяжко на серці. Та не зара­
диш зараз його нічим. Тільки
думки, важкі, неспокійні від
пережитого, роїлися в голові,
тривожили свідомість. Багато
зрозумів тоді. Мабуть, вперше
задумався над майбутнім.
Григорій любив роботу ме­
ліоратора. Хоч вона й важка,
але завжди вабила, захоплюва­
ла його, і він горів бажанням
ще краще працювати, хотілося
віддавати свою молоду кипучу
енергію, зробити щось хороше
для полегшення праці.
В нього всього сім класів,
значить, потрібно учитись. Та
це не так просто. В селі лише
семирічка, а роботу не покинеш,
бо домашні умови не досить
втішні. Крім стареньких бать­
ків, ще сім братів та сестер, і
він — найстарший. Тому з охо­
тою записався у восьмий клас
вечірньої школи, що відкрила­
ся тоді у районному містечку
Макарові.
Крім Григорія Мудрака, по­
дібний шлях до інституту і в
Тимошенка, шахтаря з Донба­
су, і у В. Прасол, С. Булуй і
багатьох інших.
Їх — п’ятдесят на українсь­
кому відділі юнаків і дівчат, за­
смаглих під степовим сонцем,
загартованих у труді, змужні­
лих, випробуваних труднощами.
Їм — гідне місце в інституті.
П. ІГНАТЕНКО,
студент І курсу мовнолітературного факультету.

ДОБРЕ ПОПРАЦЮВАЛИ
Надзвичайно організовано і
дружно пройшов недільник по
впорядкуванню будинку і по­
двір’я в гуртожитку № 1.
Ще з восьмої години ранку
члени студради почали готувати
необхідні інструменти і знаряд­
дя. Кожен член студради відпо­
відав за певну ділянку роботи.
Ось і дев’ята година. Линуть
звуки бадьорої музики. В кімна­
тах, в коридорах незвичайне по­
жвавлення— всі поспішають на
заздалегідь відведені місця ро­
боти. Скрізь — в коридорах, на
подвір’ї і навіть на горищі чути
веселі пісні, жарти. Сумлінно,
з юнацьким завзяттям прибира­
ють студенти свій гуртожиток,
щоб приємно було і вчитись і
відпочивати.
На спортивному майданчику,
де роботою керує член студради
С. Порязєв, невтомно трудяться
мешканці четвертої, шостої, два­
дцять першої і тридцять другої
кімнат; в коридорах хазяйнують
дівчата з шістдесятої та шіст­
десят третьої кімнат. Особливо
старанно попрацювали Л. Кос­
тира, В. Кириченко, Н. Осипо­
вич, В. Черен, Г. Стротієнко,
В. Репецький, І. Левандовський,
В. Співак, В. Кагановський. Не
відставали від старших товари­
шів і першокурсники В. Качко,
О. Юхновськнй, В. Никоненко,
В. Джемелійський, А. Колісник,
М. Пантелєєв. Вони добре по­
працювали на горищі, в читаль­
ному залі і на спортивному май­
данчику.
Звичайно, важко перерахува­
ти всіх тих, хто добре попрацю­
вав на цьому недільнику — їх
дуже багато. Всім їм хочеться з
великою вдячністю сказати:
— Хороші ви, трудолюбиві.
друзі!
М. МАНДЗЮК,
редактор стінгазети
«За культурний побут».

Е к с к у р с ія в колгосп
Нарешті наша мрія здійсни­
лася. Не так давно група на­
ших студентів побувала в кол­
госпі «У країна» с. Т арасівки,
Київської області.
Тут нас зустріли секретар
партійної організації тов. Пока­
таєв та колгоспники.
Тов. Покатаєв розповів нам
про структуру колгоспу, його
матеріально-технічну базу, про
життя і працю членів колгоспу.
Хоч ми і не студенти сіль­
ськогосподарської академії, але
нас цікавить життя колгоспу,
тому що у нас, в Чехословаччи­
ні, засновуються сільськогоспо­
дарські артілі по прикладу кол­
госпів в СРСР. Тому, щоб к р а ­
ще пізнати структуру сільсько­
господарського виробництва в
Радянському Союзі, ми поста­
вили багато питань, на які

тов. П окатаєв дав докладні,
конкретні відповіді.
Після розмови з ним ми огля­
нули господарство колгоспу. По­
бували в корівнику, на птахо­
фермі, в коморах і складах.
Нам сподобалися добре до­
глянуті сади й городи артілі; не
обминули ми і колгоспної тех­
ніки, більшість якої артіль
придбала на власні кошти.
Розмовляли ми з багатьма
колгоспниками, які нам дуже
багато цікавого розповіли про
своє ж иття. Це все н а нас спра­
вило дуж е сильне враження.
Н ам усім хочеться щиро по­
дякувати
нашому
агітатору
П. М. Кульчицькій за органі­
зацію цікавої, повчальної екс­
к у р сії в колгосп.
Ян ПРИГАНЦ,
студент V курсу мовнолітературного факультету.

Гуртки чекають на вас
У наступному році в Москві відбудеться декада україн­
ської літератури і мистецтва. Весь український народ го­
тується до цієї знаменної події. Д екад і передуватимуть
районні, міські, обласні та республіканський огляди ху­
дожньої самодіяльності. В зв ’язк у з цим при клубі на­
шого інституту створюються великі колективи художньої
самодіяльності, якими керуватим уть досвідчені викладачі.
В найближчий час починають працю вати такі гуртки: ін­
ститутська хорова капела, хореографічний, художнього
читання, оперна студія, духовий оркестр, естрадний ан­
самбль. Кращим з цих колективів буде надано право за­
хищати честь інституту на районному огляді художньої
самодіяльності, який відбудеться у листопаді цього року.
Обов’язок кожного студента — зробити все від нього
залежне для того, щоб наш і колективи добре підготували­
ся до цього відповідального екзамену.
Співайте ті, хто вмію ть співати! Танцюйте ті, хто мо­
жуть танцювати! Грайте на музичних інструментах, пи­
шіть пісні, вірші, інтермедії. Цінна пропозиція, порада —
це теж дійова допомога. Тільки зусиллям и всього колекти­
ву можна досягти успіхів.
Л. ПАВЛОВ.

ЗАПОВІТНА М РІЯ ЗДІЙСНИЛАСЯ

Майстри учбових майстерень В. Гончар і Р. Захарченко за
комплектуванням нових таблиць, які будуть використовуватись
студентами під час роботи в майстернях.

В дитинстві її називали не­
посидою. Така собі звичайна:
кострубате волосся, вилицюва­
те личко, але навіть хлопці по­
важали метке, гостре на слово,
худорляве дівча. Аж до сьомо­
го класу здавалося, що вона не
росте. А там комсомольський
комітет, робота молодшої піо­
нервожатої, щоденне, кропітке
навчання.
— Таке мале, а хоч би тобі
захекалось,— говорили вчителі,
спостерігаючи гарячкуватий по­
гляд, швидку ходу і нетерплячі
жести Раї. І була ще художня

знавці. Він у числі перших по­ Словацький до української істо­
ляків визнав право українського р ії та ф о л ь к л о р у . Народні пісні
народу на незалежний політич­ він вваж ав «підвалиною л і т е р а ­
ет проніс через усе своє життя. ний розвиток. Як і кращі пред­ тури майбутнього». Повідомля­
Де б не бував Словацький: в ставники польської еміграції ючи про успіх у к р а їн с ь к о ї пісні
Парижі чи в Женеві, в Лондоні (Т. Кремповецький, С. Ворцель, в Парижі (у п е р е к л а д а х В. Со­
Словацький вінського), Словацький п р о си в
чи в арабських країнах,— він С. Гощинський),
матір надсилати йому мало-відо­
завжди носив у своєму серці зі­ відстоював ідею дружби сло­
мі народні пісні з нотами.
гріті любов’ю картини рідного в’янських народів. В єдності
В поемі «Беньовський» він з за ­
краю. Немов передрікаючи свою дій польського і українського
долю емігранта, в листі від 17 народів він вбачав запоруку пе­ хопленням писав про українські
березня 1831 р. він писав: ремоги над чорними силами мо­ думи та історичні пісні. Не
«Моя кохана мамо, чудову краї­ нархічної й клерикальної реак­ дивно, щ о українська тематика
з самих початків органічно вві­
ну залишив я і, мабуть, уже ні­ ції.
йшла в творчість поета. 17-річ­
Ще
в
роки
свого
перебуван­
коли до неї не повернуся». Але
ний студент Віленського універ­
ня
на
Волині
й
Поділлі,
під
час
поет ще не раз повертався на
ситету пише в дусі народної
подорожі
по
Україні
1827
ро­
батьківщину своїм вогненним
творчості «Українську думу».
ку,
коли
він
побував
в
Одесі
словом, палким закликом до ре­
Цей ранній твір поета дуже
Тульчині
й
Умані,
Словацький
волюційної боротьби.
близький до балади Т. Г. Шев­
вивчав
життя
нашого
народу,
Ю. Словацький був не тільки
ченка «Причинна». Словацько­
цікавився
піснями
і
переказами
співцем природи «волинської
Швейцарії», далеким від знан­ про героїчне минуле, особливо му належить ціла низка творів,
ня «політичних стосунків на про Хмельниччину і Коліїв­ присвячених Україні: «Пісня
козацької
дівчини»
(1829),
Україні», як це любили писати щину.
«Змій»
(1831),
«Король
Ляда­
З великою любов’ю ставився
польські буржуазні літературо­

ЮЛІУШ СЛОВАЦЬКИЙ І УКРАЇНА
У вересні минуло 150 років
з дня народження одного з най­
видатніших польських поетів
Юліуша Словацького. За рішен­
ням Всесвітньої Ради Миру
ця дата, відзначається всім про­
гресивним людством. Поряд з
духовними скарбами, витворени­
ми генієм М. Коперніка, А.
Міцкевича, Ф. Шопена, твор­
чість Ю. Словацького становить
національну гордість поляків.
Народився С л о в а ц ь к и й
у м. Кременці на Україні в ро­
дині професора ліцею. Майбут­
ній поет зростав серед україн­
ського народу, вивчив його спі­
вучу мову, назавжди покохав
мальовничу волинську природу.
В Кременці пройшло його ран­
нє дитинство. Навчаючись у
Вільно в гімназії, а згодом в

університеті, Словацький при­
їжджав до Кременця на вака­
ції. Чутливе поетичне серце
вражали своєю красою блакит­
ні кременецькі гори, заквітчані
левади, сріблясті хвилі Ікви,
солов’їний спів і ніжна, нерідко
сумна українська пісня, яку
Юліуш чув з уст подільських
селян-кріпаків с. Верхівки, де
він бував під час канікул, і від
коханої матері, яка любила на­
співувати народні мелодії у су­
проводі фортепіано. Пісня про­
мовляла про героїчне минуле
народу, про гірку долю закрі­
паченої України... Спогади ди­
тинства і юності Словацький
втілив потім у кращих своїх
творах, зокрема в поемі «Годи­
на роздумів». Образ «чудового
родинного міста» Кременця по­

самодіяльність. Здавалось, що ка... І знову робота, повторення
оповідання
Горького
«М ати напівзабутого матеріалу, підго­
зрадника» ніхто в світі не міг тов к а до вступу в педінститут.
виконати краще за неї. Але ар­ Зап овітна м рія вчитися на педа­
тисткою, на велике здивування гога стала дійсністю. Рая Ма­
товаришів, вона не стала.
нойлова — студентка факуль­
Чому я хочу бути вчите­ тету по підготовці вчителів мо­
лем? — одного разу запитала лодших класів.
сама себе, а потім вирішила пе­
Т ак мало прожито, а л е в сер­
ревірити, наскільки реальна ця ці повно щ астя — вона збирає
мрія. І ось вона — старша піо­ його по дорогах юності, впевне­
нервожата однієї з святошин­ но крокую чи в світле, трудове
ських шкіл. Аж сльози стояли майбутнє.
на очах, коли вперше відчула,
В. ВАШ КУЛАТ,
як потяглись до неї діти. А тут
студент мовно-літературного
хвороба, яка прикувала до ліж­
факультету.

В О Д Н О М У З КУ ТО ЧКІВ з о о п а р к у .

ВІ РНІ

ДРУЗІ

Три роки тому я тяжко захворів на серйозне уск ­
ладнення після поранення, яке я одержав на фронті
під час Великої Вітчизняної війни. А до хвороби я
працював вчителем і заочно вчився в Кам'янець-По­
дільському педагогічному інституті.
Лікують мене в Київському госпіталі інвалідів
Великої Вітчизняної війни.
Незважаючи на хворобу, тут же в госпіталі я про­
довжую заочно вчитися. Це можливо тільки в нашій
країні, де людину не залишають в біді, де в неї зав­
жди знайдуться справжні, вірні друзі.
Екзамени і заліки в мене приймають викладачі
Київського педагогічного інституту імені О. М. Горь­
кого. Д о мене приїжджають заступник директора по
заочному навчанню О. Білий, завідуючий кафедрою
російської літератури Л. Карлов, методистка А. Ма­
лярчук, викладачі Р. Сидоренко, Ю. Полудненко,
В. Калюжна, О. Кардаш, В. Моренець, Ф. Грім,
П. Хропко та інші. Велике спасибі вам, вірні друзі!

(«В е ч ір н ій

ВІРШІ

рантів. Доброю традицією, що
встановилася в інституті, є ви­
дання тематичних збірників на­
укових праць аспірантів.
Нещодавно з ’явився 31-й том
«Наукових записок», присвяче­
ний проблемам українського і
російського мовознавства та ук­
раїнської і російської літера­
тури.

ПОЧАТКІВЦІВ

С ім ’я комсомольська
Сім’я комсомольська!
Родина палка!
Як цвіт, незвичайна,
як дружба, багата...
В моєму ти серці живеш
отака, —
Н а слово скупа і у праці
завзята.
Тобою пишалися змалку,
як діти.
Горіл и у нас, як веселки,
краватки.

Сьогодні нам разом з тобою
радіти,
Косити пшеницю і ставить
палатки,
І сісти навколо багаття
рудого,
І мріять, що місто збудуєм
тут нове,
І більше для мене не треба
нічого,
Моя Комсомоліє, сестра
чудова!...

НАША ЮНІСТЬ
Наша юність лебедям и
білими
І орлами у високості смілими
Понад світом крила
поздійм ала,
Їй земного п ростор у замало.

І вона, гаряча, невсидюча,
Досягти планет спішить крізь
тучу.
Їй не треба гіда й маяка:
Наша юність з прадіда така.

З Т ОБО Ю Я...
Земляцтво в гості мене
просить, -Чекай учителем, земля!
Іван ШІСТКА,
студент І курсу мовнолітературного факультету.

З тобою я, мій інституте,
І з вами, д р у зі всі м ої.
Проте не в зм озі позабути
Далекі села і гаї,
Де праця шириться у осінь,
Де скоро будуть весілля;

ви» (1832),
«Ян
Казимір»
(1839), «Беньовський» (1841 —
1846), «Срібний сон Саломеї»
(1843 — 1844) та ін. Звертаю­
чись до історичних сюжетів,
Словацький, як і К. Рилєєв,
А. Міцкєвич, Т. Шевченко, хо­
тів на прикладі героїчного ми­
нулого виховувати у сучасників
дух протесту проти колоніаль­
ної політики самодержавства.
З симпатією писав польський
поет про російських дворян­
ських революціонерів-декабри­
стів (драми «Ангеллі», «Фан­
тазій»). У поемі «Беньовський»
він дав високу оцінку гайдама­
цькому рухові XVIII с т., як ру­
хові гноблених проти гнобите­
лів, осудивши тих польських
письменників, що дивилися на
гайдамаччину, як на «безчин­
ства хлопів». Україна у Слова­
цького виступає переважно з
означеннями «невесела», «смут­

на манеру письма Марка Вов­
чка, дає слушні методичні вка­
зівки.
Три статті збірника присвя­
Так, питанням українського дань» Марка Вовчка, показую­
чені
проблемам російського мо­
мовознавства, зокрема синтакси­ чи, що видатна письменниця
вознавства.
Так, В. Калюжна
сові, присвячені статті В. Вой­ широко використовувала в своїх
говорить
про
роль порядку слів
цехівської і Г. Довженко. В. творах лексику розмовнонарод­
при стилістичному виділенні ви­
ну
і
фольклорну,
переважно
пі­
Войцехівська розглядає висвіт­
значень (на матеріалі романа
лення придієслівного керування сенну. Стаття Н. Яценко «Су­
М. Шолохова «Тихий Дон»).
у вітчизняній мовознавчій літе­ спільно - політична лексика в
Стаття
К. Павлової характери­
ратурі, систематизує погляди художніх творах П. А. Грабов­
зує
деякі
особливості мовного
видатних лінгвістів XIX—XX ст. ського» цікава і конкретними
стилю
публіцистичних
творів
У статті Г . Довженко зроблено прикладами, і влучними спосте­
О.
М.
Горького
радянського
пе­
ряд спостережень над порівняль­ реженнями дослідниці про роз­
ріоду,
а
Н.
Нечаева
аналізує
ними синтаксичними конструк­ ширення поетом української су­
якісні прислівники в російських
ціями в сучасній українській лі­ спільно-політичної лексики за повістях XVIII ст.
тературній мові. Наведені чис­ рахунок інших шарів.
Серед статей аспірантів ка­
Звертають на себе увагу стат­
ленні приклади дозволили авто­
федри
російської літератури ви­
рові зробити висновок, що по­ ті, присвячені літературознав­ діляються дослідження Ю. По­
рівняльні конструкції з синтак­ чим проблемам. М. Гнатюк роз­ лудненка «Розвиток російського
сичного погляду можуть бути і глядає фольклорну основу пози­ мореплавства і морська тема в
членами простого речення і під­ тивних образів поеми Т. Г. російській дожовтневій літера­
рядними порівняльними речен­ Шевченка «Гайдамаки», пока­ турі» та І. Баранова «Україн­
зує, що поет переніс у свій твір
нями.
фольклорну оцінку гайдамаків ська тема в художній творчості
С. Регушевський опублікував як героїм визвольної боротьби. Короленка 80-х років». Стаття
цікаву своїм фактичним мате­ В. Олійник зробив спробу систе­ І. Баранова, зокрема, цікава
ріалом
статтю «Граматична матизувати вислови про літера­ тим, що на конкретному мате­
термінологія в наукових і пуб­ туру Степана Васильченка й да­ ріалі піднімає питання росій­
ліцистичних працях І. Я. Фран­ ти характеристику його літера­ сько-українського літературного
ка». Він на конкретних прикла­ турно-критичних поглядів. Оби­ єднання.
Л. Сухоставська, розглядаю­
дах показав, що хоч у І. Фран­ дві статті відзначаються само­
ка й немає повного комплексу стійністю дослідження, сві­ чи роман Н. Златовратського
«Устои», робить наголос на се­
лінгвістичних термінів, бо в ньо­ жістю матеріалу.
лянській темі, а О. Саушкін
го немає спеціальних праць з
Л. Качуренко в своїй статті звертає головну увагу на такий
граматики і фонетики, проте в
робить аналіз ранніх оповідань засіб створення образу в трило­
його наукових і публіцистичних
І. Микитенка. В. Шишло дослі­ гії О. Толстого «Ходіння по му­
творах, в його листах вживаєть­
дження присвятила визначенню ках», як портрет.
ся значна кількість мовознавчих
центральної теми довоєнної
Як бачимо, проблематика
термінів.
творчості С. Скляренка.
збірника
досить широка. Хоч і
Питанням лексики й фразео­
Стаття І. Проценка — «По­ не завжди всі питання розкриті
логії української літературної вість Марка Вовчка «Карме­
мови присвячено дві статті. люк» у 8 класі» — цікава і для з всебічною глибиною, але стат­
Н. Титаренко аналізує лексику істориків літератури і для мето­ ті дозволяють говорити про те,
і фразеологію «Народних опові­ дистів, зокрема вчителів серед­ що молоді науковці сумлінно
підходять до опрацювання неви­
н ьої школи. Автор докладно ха­ світлених тем.
рактеризує образ борця за на­
ри Словацького «Гімн», «Ку­
П. ХРОПКО.
родні інтереси, звертає увагу
лик».
Своїм революційним словом
Ю. Словацький заслужив пова­
гу багатьох поколінь. Він був,
за словами Ів. Франка, «улюб­
леним поетом молоді, володарем
її дум і почуттів». Незадовго
до смерті Словацький радо спри­
йняв звістку про революційні
події в Європі 1848 р., а у вір­
ші «І вийдуть сто робітників»
привітав майбутні виступи про­
летаріату.
...З кожним днем все міцні­
шою стає дружба соціалістичної
Польщі і Радянської України.
Ця монолітна дружба вільних
народів — славний пам’ятник
кращим синам минулого, які ві­
ками мріяли і боролись за єди­
ну братерську сім’ю слов’ян­
Весело і змістовно провели свої літні канікули студен­
ських народів.
ти інституту. На фото ви бачите студенток III курсу до­
шкільного факультету на Дворцовій площі в Ленінграді.
М. ГНАТЮК.

Молодь

У нашому інституті на бага­
тьох кафедрах щ ороку закінчу­
ють навчання в аспірантурі м о­
лоді науковці найрізноманітні­
ших фахів. Керуючись постано­
вами XXI з ’їзд у партії, який по­
ставив перед радянською
ви­
щою школою високі завдання
підвищення науково-теоретично­
го рівня молодих спеціалістів,
кафедри дбають про підготуван­
ня і публікацію окремих розді­
лів дисертаційних робіт аспі­

на», «заж урена». Навіть небо її
нахмарене, мглисте. А ле Слова­
цький вірив, що народ розвіє
пітьм у неволі, що «Україна ко­
лись воскресне» (поема «Вац­
лав»). То була віра великого
друга України в майбутнє на­
шого краю.
Б агатьм а мотивами і темами
творчість Словацького перегу­
к у є т ь с я з поезією Т. Г. Ш ев­
ченка. Польський поет високо
оцінював волелюбну вдачу ук­
раїнського народу.
Твори Юліуш а Словацького
вже давно стали близькими ук­
раїнському читачеві. Перш і пе­
реклади на українську мову йо­
го поем «Батько зачумлених» і
«У Ш вейцарії» здійснив у
1876 р. західноукраїнс ь к и й
поет І. Верхратський. М. Ста­
рицький на початку XX ст. ви­
брав для перекладу і популяри­
за ц ії найбільш революційні тво­

С. ГРУХОВСЬКИЙ .
студент-заочник IV курсу,
інвалід І групи.
Київ» від 9 вересня 1959 року).

звітує

У минулому навчальному ро­
ці студентами кіноаматорами під
керівництвом
викладачів ка­
федри навчального кіно було
заснято короткометражний кі­
нофільм, в якому відбиті різно­
манітні сторони інститутського
життя.
На фото: викладач кафедри
навчального кіно Д. Ляшенко і
студент педагогічного факульте­
ту В. Орловський за монтажем
кінофільму.
Фото М. Шуряка

Праця,
СПОРТ,
відпочинок

якому теж працювали наші сту­
денти.
З новими силами, добре від­
почивши, ми повернулись в рід­
ний інститут. Тут на нас чека­
ють
не менш захоплюючі спра­
Ш істдесят спортсменів інсти­
туту відпочивали влітку в спор­ ви.
тивному оздоровчому таборі.
А . СЬОМ ИК,
Тут вони мали змогу удоскона­
студент IV курсу фізиколити свою спортивну майстер­
математичного факультету
ко, а серед дівчат — Т. В а­ ність, набратися сил д л я нових
вирішальних спортивних
по­
сильчук.
Вівся щоденник походу, єдинків.
В таборі працю вали сек ц ії
знайшлася робота і фотолю­
легкої атлетики, гімнастики,
бителям.
Хибною стороною походу, фехтування, плавання тощо.
незважаючи на хороші ре­
Баскетболісти мали змогу по­
зультати, є його поспішна знайомитися з грою збірної
підготовка. І тому до м ай­ команди республіки з баскетбо­
бутнього двотижневого похо­ ла, яка тренувалась в таборі,
ду, що заплановано провести готуючись до поїздки на ІІ
наступного літа, треба почи­ спартакіаду народів С РС Р.
нати готуватися зараз. С ек­
Активну участь взяли наші
ція продовжує свою роботу. спортсмени в міжтабірній спар­
Вже провадяться тренування такіаді. З а час перебування в
на Дніпрі.
таборі 10 студентів навчилися
Парусний спорт — важкий плавати.
і дуже цікавий вид спорту.
Та не тільки спортом займа­
Він не тільки тренує мус­ лися наші товариші. Щ е перед
кули, але й виховує інші ко­ від’їздом всі були готові до
рисні якості: волю до пере­ праці. Більшість наших студен­
моги, стійкість у переборенні тів відпрацювала по 80 годин.
перешкод, вміння орієнтува­ Види робіт були різні: впоряд­
тись у обстановці. Тільки кодували території табору та
вперёд, навіть проти вітру — спортивних майданчиків, буду­
таке
основне
прагнення вали причал, холодильник тощо.
спортсме на-шлюпочни ка .
Кожен з нас мав змогу добре
В. МАЛОГОЛОВЕЦЬ.
відпочити. В нашому розпоря­
студент ф ізико-м ате ма­
дженні було більше 20 човнів,
тичного факультету.
телевізор, танцювальний май­
данчик, систематично демон­
струвалися кінофільми. Перед
нами виступили члени товари­
В канікулярний період не
ства по розповсюдженню науко­
вих і політичних знань з лек­ припиняла занять секція спор­
ціями на етичні, політичні та тивної гімнастики ( т р е н е р
Б. Р о знюк).
естетичні теми. Працював гур­
Н а фот о : студентка II к у р ­
ток художньої самодіяльності, в су Є. Бондарчук на тренуванні.

На шлюпках по Д ніпру
В цьому році значно по­
жвавішала свою роботу сек­
ція морських шлюпок, органі­
зована при комітеті ДТСААФ
інституту. Наприкінці 1958—
59 навчального року секція
мала три команди — дві ж і­
ночі і одну чоловічу, які бра­
ли активну участь спочатку в
районних змаганнях, а потім
і в міських міжвузізських.
Всі команди були нагородже­
ні дипломами I та II ступеня
Сталінського
райкому
ДТСААФ.
Комітетом ДТСААФ інсти­
туту на кошти, виділені
профкомом в порядку наго­
роди кращій команді за хо­
роші досягнення в змаган­
нях, в серпні місяці був орга­
нізований і проведений п’яти­
денний похід па шлюпках під
парусами вверх по Дніпру.
Мету походу визначила йо­
го назва: спортивно-оздоров­
чий, агітаційно-пропаганди ­
стський. Ця назва себе ви­
правдала. Члени секції знач­
но підвищили свою спортив­

ну майстерність, ширше оз­
найомились і укріпили свої
навички в управлінні морсь­
кою шлюпкою та її парусним
озброєнням.
Незважаючи на брак часу,
відведеного на підготовку по­
ходу і на відсутність деяких
членів секції, похід на двох
ялах розпочався вчасно.
Прохолода ночі, вартуван­
ня біля вогнища, задимлена
їжа, розбивка палаток, силь­
ний зустрічний вітер, незвич­
ні команди, швидке і чітке їх
виконання — все це підтри­
мувало бадьорий настрій, ви­
магало суворої дисципліни і,
безсумнівно, надовго зали­
шиться в пам’яті учасників
шлюпочного походу.
Під час походу були про­
ведені змагання між коман­
дами ялів. На пологому бе­
резі Дніпра в невеличкій
балці були проведені змаган­
ня з стрільби з малокалібер­
ної гвинтівки. Чемпіоном се­
ред хлопців став В. Климен­

Мистецтво — це м ир

На фото: учасниці шлюпочного

П Р О
Цікавий випадок стався у
Лайнінгу (Мічіган). У шлунку
вбитого бика було знайдено
багато різних предметів: ав­
томобільну шину, гумову ля­
льку, ланцюжок для ключів,
пластмасову сумку, розбиту
пляшку, штучні зуби.
Найбільш цікаве озеро в
світі, щодо складу води, зна­
ходиться на Кілдійському
острові у північній частині
СРСР. Вода його поділяєть­
ся на 5 шарів. Перший
шар — прісна вода, яка
утворюється від танення

В С Е

походу

біля будинку інституту.

П О ТР

льодовиків та внаслідок ат­
мосферних опадів, заселена
звичайними рибами — меш­
канцями прісної води. Дру­
гий шар — вода солонува­
та, заселена медузами та ра­
коподібними. В третьому ша­
рі — з морською солоною во­
дою — живуть дрібні мор­
ські риби, актинії та морські
зірки. В четвертому шарі —
з водою червоного кольору —
живуть численні бактерії.
П’ятий шар містить у собі
сірководень.
За найстарішу квітку

О

Х

У

можна вважати троянду в
німецькому місті Гілдесхейм.
Вік троянди визначено у
800— 1000 років. Троянда
продовжує цвісти.
Недалеко від Калінінграда
буде споруджено перший ра­
дянський океанський аква­
ріум, який буде штучним
резервуаром для вивчення
океанських риб та тварин.
Цей акваріум буде складати­
ся з 50 басейнів, які мати­
муть мікроклімат, подібний
природним умовам різних
морів і океанів земної кулі.

Мир! Це заповітне слово близький і дорогий наш ій сучас­
ності. Віками буде звуч ати його
сьогодні на устах мільйонів, у
серці кожної простої людини. неповторна «апостольська» му­
Людство сповнене надій. І неви­ зика в серцях мільйонів людей.
падково всі народи вітають по­ Вона буде відкривати
нашим
м’якшення «міжнародного кл і­ нащ адкам зм іст ж иття, віру в
повної насолоди
мату», вітають, зокрема, зуст­ мож ливість
річі глав двох наймогутніших всіма його принадами.
К оли я слухав концерт д л я
держав— СРСР і США, що ма­
ють відбутися у вересні — жов­ ф ортепіано, скрипки і віолонче­
тні цього року. Радісно відміти­ лі з оркестром Бетховена у ви­
ти, що організація двох взаєм­ конанні американських митців,
них виставок в Москві і Нью- в моїй уяві виникали картини
Йорку, без сумніву, дала свої безхмарного, синього, весняно­
позитивні наслідки. А культур­ го неба, сяйво сонця, цвітіння
ний взаємообмін і обмін тури­ і пахощі квітів, радісні обличчя
стами! Все це якось зближує людей. І по асоціації в п ам 'яті
країни, розбиває криги льоду, виникли слова талановитого р а ­
що утворились за останні 15 дянського поета В. М аяковсь­
кого: «Ж иття — п рекрасн е».
років.
Хочу розповісти про визнач­ Цим же ствердженням пройня­
ну подію в культурному житті тий і весь твір генія музики.
Ідучи з концерту, я думав:
столиці України — виступ Ньюдля
чого народам війна? Чи не
Йоркського симфонічного орке­
кращ
е сказати словами з дев’я ­
стру.
тої симф онії Бетховена так:
Нещодавно мені довелось
«Обійміться, мільйони!
слухати в майстерному виконан­
Досить сліз, досить горя!».
ні цього колективу твори видат­
О. ЛУТОВ,
них композиторів XIX і XX сто­
студент мовно-літературного
літь, а саме: Бетховена, Р а в е ­
факультету.
ля, Берліоза, Стравинського,
Чайковського і Ш остаковича.
Бетховен — найвидатніший з
В. о. редактора П. ХРОПКО.
композиторів XIX століття —