Файл #249: "Педагогічні кадри. № 5 (1647) (січень-березень 2015 року)"

ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ

№ 5 (1647)
СІЧЕНЬБЕРЕЗЕНЬ 2015 РОКУ

НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

Пам’ять

Рік потому

Квіти від драгомановців до Пам’ятного Хреста Героям Крут

Д

елегація НПУ імені М. П. Драго
манова у складі ректора вишу
Віктора Андрущенка, директо
рапроректора Інституту мистецтв,
Героя України Анатолія Авдієвського,
першого проректора з організації нав
чальновиховної роботи і економіки
Олега Падалки, голови трудового
колективу співробітників НПУ Івана
Горбачука та Віцепрезидента НАПН
України, члена Вченої ради НПУ Андрія
Гуржія поклали квіти до Пам’ятного
Хреста Героям Крут на Аскольдовій
могилі у Києві.
Щороку драгомановці із сумом
вшановують дату 29 січня та відвідують
меморіал, де перепоховано частину
загиблих молодих відважних хлопців,
серед яких левова частка студентів,
гімназистів, що віддали життя за сво
боду та незалежність рідної землі.
Сьогодні тисячі українців на сході держави знову боронять її волю. Віктор Петрович зазначив, що подвиг
курсантів Першої української військової юнацької школи та бійців Помічного куреня Січових стрільців назавжди
залишиться в пам’яті українського народу. “Така молодь – приклад великого патріотизму й відданості своїй
землі для усіх майбутніх поколінь. Студенти й викладачі Драгомановського університету схиляють голови перед
світлою пам’яттю своїх колегпопередників, тих, хто сьогодні пильнує й відвойовує мирне небо над нашими
головами”, – наголосив ректор.

Пресслужба університету

Герої не вмирають!

Вшанування пам’яті Небесної сотні
2го березня викладачі та студенти Драгома
новського університету розпочали весняний
семестр з вшанування пам’яті Небесної сотні.
На початку цього навчального року на території
Націоналнього педагогічного університету імені
М. П. Драгоманова керівництвом університету за уча
стю Святійшого Патріарха Київського і всієї України
Руси Філарета було відкрито і освячено пам’ятник на
честь Небесної сотні. Після двомісячних зимових кані

кул студенти Інституту філософської освіти і науки іні
ціювали розпочати навчання з символічної зустрічі для
того, щоб покласти квіти біля пам’ятника у вигляді
козацького хреста і ще раз згадати героїчний подвиг
українців. До філософів приєднались студенти Інсти
туту корекційної педагогіки та психології, Інституту
політології та права та ін.
Під час заходу перед присутніми виступив дирек
тор Інституту філософської освіти і науки проф. Іван
Дробот. “Сьогодні ми починаємо нав
чання після тривалих канікул з заходу,
який ініціювали самі студенти. Ми
вдячні кожному, хто мужньо захищав і
захищає нашу Батьківщину!”, – зазна
чив очільник ІФОНу. Далі слово взяла
голова Студентської ради ІФОН Анна
Яценко, яка підкреслила, що перед
країною постають нові виклики: “Коли
закінчиться війна на Сході і бійці
повернуться додому, ми повинні пока
зати, що чекаємо і пишаємось ними”.
Після вшанування пам’яті студен
ти та викладачі розійшлись по аудито
ріям університету.

ПРО ТЕРПіННЯ і СМіЛИВіСТЬ
НАПЕРЕДОДНІ відзначен
ня першої річниці Революції
гідності ми поспілкувались зі
студентом нашого університету
Самуїлом Проскуряковим, який
брав активну участь у мітингах і
публічно заявляв про свою
позицію як тоді, так і сьогодні.
– Самуїле, що спонука
ло Вас вийти рік тому на
Майдан?
– Я не був прихильником
протестного руху за євроінте
грацію і ставився до нього
вкрай скептично. Райдужні еко
номічні перспективи від інте
грації в ЄС і всі ті блага, які
нібито повинні були одразу ж
з’явитись, мене мало цікавили.
Але після розгону силовиками
Євромайдану я зрозумів, що
більше терпіти свавілля не можна. Перевертні в погонах, мажори,
продажні судді і чиновники… Побиття студентів стало останньою
краплею. 1го грудня разом з друзями я вже був на вул. Банковій.
Зізнаюся, в той момент я взагалі не думав, що зі мною може щось
трапитися, я знав лише одне: не можна залишатися осторонь.
Залишити все як є і жити в страху, сподіваючись, що тебе омине
така доля, для мене означало перестати бути людиною.
– Під час одного з протистоянь ви отримали тяжкий
опік. Як це сталось?
– Опік я отримав 18го лютого на розі вулиць Інститутської і
Шовковичної. Тоді вул. Шовковична була перекрита палаючими
вантажівками, які блокували підступи до парламенту, а вул. Інсти
тутську перекривали силовики. Я пішов вперед з трофейним
щитом під номером 4, який мені віддав поранений майданівець.
Була організована стіна з щитів, що прикривала незахищених
мітингувальників позаду. При спробі підійти ближче до позицій
силовиків у пролом між щитами потрапила світлошумова грана
та, яка прямо перед обличчям розірвалась в польоті. Якби не про
тигаз на обличчі, я б залишився калікою. Права рука була не захи
щена, от і постраждала найбільше. На допомогу мені прийшли
мітингувальники, відвівши вбік, бо я нічого не бачив. Згодом в
безпечне місце відвів комендант донецького намету. Вже на Май
дані Незалежності мене зустрів друг Андрій Шарапов, але
оскільки метро було перекрито, нам довелося переховуватись на
квартирі друга сім’ї, щоб змінити одяг і вимитися. Більшу частину
шляху в гуртожиток йшли пішки. Було дуже холодно, а так як
светр згорів, то на мені був лише тоненький светрик. Андрій без
вагань віддав свою куртку.
Взагалі настрій на Шовковичній та Інститутської був бойовий.
Нам здавалося, що ми зможемо відтіснити силовиків якомога
далі. Ніхто навіть не уявляв, що чекає Майдан попереду.
– Минув рік. Самуїл, ви не розчаровані? Як вважаєте –
чи досягнуті вимоги, які тоді висували люди?
– Повірте, я шкодую лише про бездіяльність, нерішучість і
вагання. Необхідно сміливо жити, адже хто гарантує, що втікши з
поля бою, ти одного разу не захочеш обміняти всі прожиті тобою
дні на всього один шанс, щоб повернутися і сказати супротивни
ку: «Ти можеш відняти моє життя, але тобі не відняти моєї свобо
ди»?
Що стосується вимог, то вважаю, що велика частина нашої
країни – це злякані люди, які роз’єднані і озлоблені через висна
жливу працю і приниження. Прогнила не лише влада, а й вся
система. Лікування і перетворення не відбудуться за помахом
чарівної палички. Потрібно багато часу і сил, а ще потрібно вра
хувати зовнішні чинники, які заважають реабілітації. Головне –
набратися сил і терпіння, не роздувати етнічний конфлікт. Сьо
годні потрібно просвіщати і піднімати людей, плекати в них насін
ня свободи, справедливості, мужності і терпимості.
– Як Ви змінились за рік, що минув?
– Я повірив у людей.

Сергій РУСАКОВ
Фото Владислави Ритченко

Конференція

Спілкувався Сергій РУСАКОВ

Вітаємо

Інтерв’ю

Віктор
Андрущенко:
“За нами
держава...”

Віктор Синьов
“Давайте
поміркуємо разом!”

Тижневику
“Освіта” – 75

стор. 3

стор. 45

стор. 7

Фотоогляд

10 РЕЗОНАНСНИХ ПОДІЙ 2014 РОКУ
На Конференції представників трудового колективу вишу у доповіді про роботу в 2014 році ректор універси
тету академік Віктор Андрущенко звернув увагу на десять резонансних заходів, проведених університетом у
звітний період. Пропонуємо увазі читачів фотоогляд.

П

П

резентація
науковоос
вітнього ін
тернетпорталу до
200ліття з дня
народження Тараса
Шевченка

роведення
Міжнародної
науковопрак
тичної конференції
«Українська
мова
вчора, сьогодні, зав
тра в Україні і світі»

В

ідкриття ауди
торіїмузею
Тараса
Шев
ченка в Інституті укра
їнської філології та
літературної творчо
сті імені А. Малишка

З

акладання ка
меня для май
бутнього мону
мента в парку імені
Андрія Малишка на
честь
столітнього
ювілею митця

В

С

становлення
пам’ятного
знаку на честь
Небесної сотні

творення Між
народної ака
демії соціаль
ної роботи

П

ідписання уго
ди про спів
працю гумані
тарних Інститутів ви
шу з церковниками

17
викладачів
нашого університету
отримали
вчене
звання професора, а
60 – вчене звання
доцента

2

З

апочаткування
традиції Днів
кар’єри в уні
верситеті та креатив
ного студентського
фестивалю
ART
PRAKTIK STUDETS

В

исоке держав
не
визнання
отримали ви
кладачі: Ольга Бабкі
на, Володимир Сер
гієнко, Галина Сав
чук

БЕРЕЗЕНЬ 2015

Конференція трудового колективу

Віктор Андрущенко:
“За нами держава, яку треба захищати усіма доступними нам засобами”
21 січня 2015 року в НПУ імені
М. П. Драгоманова відбулась Конфе
ренція представників трудового
колективу вишу. Свою звітну доповідь
про роботу в 2014 році до розгляду
колег подав ректор університету Вік
тор Андрущенко. Публікуємо скоро
чену версію доповіді, розширений
текст ви можете знайти на офіційному
сайті університету.
“Вельмишановні колеги!
Завершився важкий і суперечливий 2014
рік. Ми перегортаємо ще одну сторінку нашої
власної історії. Й намагаємось зрозуміти її у
тому вигляді, якою вона залишиться у нашій
пам’яті.
Минулий рік став роком Революції гідно
сті, радикального оновлення державної влади,
початком реформ, які мають вивести Україну
на передові ролі європейської, а може, й світо
вої історії.
Одночасно цей рік позначився тисячами
загиблих героїв, анексією Криму, агресією
колишнього «старшого брата» у наші землі.
Фактично Україна перебуває у стані війни, де
гинуть люди, руйнуються матеріальні цінності,
нівелюється довіра людини до людини.
Жити і працювати в цих умовах неймовір
но важко. Але треба. Бо за нами – молодь, сту
денти, власні сім’ї і держава, яку треба захи
щати усіма доступними нам засобами.
Як і в попередні роки, університет завжди
знаходився в епіцентрі подій і звершень. Наші
студенти і викладачі були і залишаються
активними учасниками Майдану. Активісти
постійно збирають і передають на підтримку
армії десятки й сотні тисяч гривень. Декілька
викладачів і студентів нині знаходяться в зоні
бойових дій. В університеті організована
психологічна служба для реабілітації людей,
опалених війною.
Одним словом, університет працює.
Разом із суспільством. Незважаючи на обста
вини, негаразди, суперечності. Як і в поперед
ні роки, університет виконує свою головну
функцію – підготовку учительських кадрів, а
також фахівців інших кваліфікацій у відповідно
сті з вимогами нашого буремного часу.
Ні на хвилину не переривались лекційні і
семінарські курси та перспективні наукові дос
лідження. Більш виважено з точки зору націо
нальних інтересів розгорталось міжнародне
академічне співробітництво.
Незважаючи на обмежене фінансування,
проводились ремонтні роботи. Ми також від
шукали й реалізували ресурси для соціальної
підтримки викладачів, студентів та співробіт
ників, їх оздоровлення.
Трудова угода виконана нами практично в
повному обсязі.
Власне, це і є головним результатом нашої
спільної діяльності у минулому році. І я хочу
висловити глибоку вдячність кожному виклада
чеві, співробітнику і студенту за розуміння
ситуації і самовіддану працю із зрощення інте
лектуального потенціалу нашої держави.
* * *
Наш університет сьогодні – це 30 тисяч
студентів; майже 2000 викладачів; 1500 спі
вробітників. Загальний контингент людського
потенціалу визначається числом 35 тисяч осо
бистостей – людей творчих, мислячих, дієвих.
Зверніть увагу: 200 власних докторів наук,
майже 700 кандидатів наук, 12 власних членів
кореспондентів та академіків державних ака
демій, 14 народних і 35 – заслужених артистів
України, понад 70 заслужених діячів науки,
освіти, культури!
Особливістю цього року став прийом за
переводом близько 550 осіб – з вишів АР
Крим, Донецької і Луганської областей. Науко
вопедагогічні працівники, працівники дирек
цій, приймальної комісії і навчальнометодич
ного центру вирішили значний обсяг нестан
дартних організаційних та академічних питань
для підтримки та успішної адаптації прибулих
студентів.
У 2014 році ліцензовано 15 нових освітніх
програм та спеціальностей: професійна осві
та; фізична реабілітація; менеджмент соціо
культурної діяльності; видавнича справа та
редагування; соціальна допомога; дорадниц
тво; управління інноваційною діяльністю;
управління проектами; консолідована інфор
мація. Добре слово й вдячність за організацію
цього процесу я висловлюю доценту Ганні
Денискіній, а також директорам Інститутів 
Володимиру Беху, Анатолію Висоцькому, Ірині
Загарницькій, Володимиру Ісаєнку, Миколі
Корцю, Аллі Ярошенко.
В університеті здійснюється підготовка
іноземних громадян в обсязі 750 осіб на рік.
Більшість з них здобувають фах в Інститутах
економіки та управління, природогеографіч
ної освіти та науки, Інституті мистецтв.
Незважаючи на зміни графіку навчально
го процесу, навчальні плани і програми вико
нані в повному обсязі. Результати заліковоек
заменаційних сесій показали високий рівень
знань студентів, відповідальність та вимогли
вість викладачів, організованість персоналу.

БЕРЕЗЕНЬ 2015

* * *
Відомими в Україні і за її межами є науко
ві школи академіків Миколи Шкіля, Любові
Мацько, Мирослава Жолдака, Віктора Синьо
ва, Володимира Бондаря, Миколи Шута, інших
науковців університету. Фактично вони ство
рили й постійно оновлюють наукове підґрунтя
модернізації педагогічної освіти. За розробка
ми наших вчених нині функціонує вся педаго
гічна освіта держави. Наукову школу з філосо
фії Григорія Волинки конструктивно підхопила
й продуктивно розгортає професор Наталія
Мозгова.
Вагомими науковими наробками заявили
про себе молоді науковці – Світлана Ставиць
ка, Юлія Бех, Наталія Макаренко, Ігор Немчи
нов, Світлана Крилова, Тетяна Андрущенко.
У структурі університету діяли 20 науково
дослідних центрів та 25 науководослідних
лабораторій, активно функціонують близько
200 студентських наукових гуртків і 530 про
блемних груп.
Протягом звітного року науковці НПУ опу
блікували більше 2 500 наукових праць (книги,
статті, підручники, навчальні посібники)
загальним обсягом більше 6 тисяч друкованих
аркушів.
Високий резонанс мають міжнародні нау
кові форуми, які проводяться в університеті.
Серед них: міжнародна ГумбольдтКонферен
ція “Освіта і наука та їх роль в соціальному та
індустріальному прогресі”; міжнародний інно
ваційний семінар “Евалюація освітнього про
стору”; міжнародна конференція «”Постать і
спадщина Тараса Шевченка та розвиток укра
їнської культури і мистецтва ХІХ – початку
ХХІ ст.”; “Актуальні проблеми логопедії”;
“Соціальна політика: концепції, технології,
перспективи”; “Актуальні проблеми міжнарод
ної післядипломної освіти”; “Юридична освіта і
наука в Україні: традиції та новації”; “Інформа
ційнокомунікаційні технології в освіті” та бага
то інших.
Важливим завданням, яке стоїть перед
науковцями університету, є збільшення кілько
сті міжнародних науководослідних проектів,
договірних наукових досліджень, грантів на
виконання наукових досліджень. Значні перс
пективи у цьому відношенні пов’язані з участю
в реалізації програми “Horizont – 2020” Євро
пейського союзу. Знаковою подією є схвален
ня наприкінці року кредитним комітетом Євро
пейського інвестиційного банку фінансування
проекту “Зелений університет”.
* * *
Важливою складовою наукової діяльності
університету є підготовка кадрів через навчан
ня в аспірантурі та докторантурі. Контингент
аспірантів, докторантів та здобувачів універ
ситету перевищує нині 1 000 осіб.
Саме для них, власне, як і для інших нау
ковцівдослідників, функціонують 23 спеціалі
зовані вчені ради, на засіданнях яких у 2014
році захищено близько 150 дисертацій. При
ємно повідомити, що серед них – 30 докторсь
ких та 117 кандидатських дисертацій.
Серед наших викладачів докторські
дисертації захистили 5 викладачів: Тетяна
Зелінська, Алла Кравченко, Ольга Добродум,
Людмила Іванова, Василь Федоришин.
Успішне функціонування аспірантури та
докторантури тісно пов’язане з діяльністю
Наукової бібліотеки та видавничої справи,
зокрема, наукових часописів, особливо, їх
присутності у інтернетпросторі та співпраці з
іноземними видавничими центрами, їх відпо
відність вимогам МОН України та наукоме
тричних баз даних SCOPUS та Web of Science.
Проректора з наукової роботи професора
Григорія Торбіна прошу звернути на це осо
бливу увагу.
В університеті створене й успішно функ
ціонує наукове студентське товариство імені
Григорія Волинки. Дев’ять студентів стали
переможцями Всеукраїнського конкурсу на
кращу студентську наукову роботу. Перші
місця у відповідних номінаціях вибороли: сту
дентка Інституту соціології, психології та
соціальних комунікацій Аітова Дарина Мико
лаївна; студентка Фізикоматематичного
інституту Гарко Ірина Ігорівна; студенти Фізи
коматематичного інституту Маруженко Олек
сій Васильович та Білоусов Віктор Петрович. 5
студентівдрагомановців стали переможцями
Всеукраїнських студентських олімпіад.
* * *
Як відомо, наш університет є активним
суб’єктом європейського освітнього просто
ру. Свідченням цього є близько 120 угод про
співробітництво з провідними вищими нав
чальними закладами і науковими центрами з
50 країн світу. 75 відсотків з них – це угоди з
університетами Європи.
У 2014 році ми, зокрема, підписали угоду
про співпрацю з університетом регіональної
економіки (Польща), Ізраїльським університе
том, Азербайджанським державним педаго
гічним університетом.
Знаковими явищами наукового життя уні

верситету стало проведення міжнародного
науковопрактичного конгресу “Інфокомуніка
ційні технології в освіті” (організатор – прорек
тор Анатолій Кудін), а також науковометодич
ного семінару “Освіта для демократії”  органі
затор професор Іван Дробот. Показовою
стала участь у семінарі доктора філософії,
професора з університету Південної Кореї
Джінван Парка. Високонаукову лекцію щодо
розвитку позашкільної освіти для студентів
Інженернопедагогічного інституту та усіх
бажаючих прочитав професор з Нідерландів
Рене Кларіс.
Близько 250 викладачів та студентів уні
верситету пройшли стажування в зарубіжних
партнерських вишах, освітніх і дослідницьких
центрах Польщі, Німеччини, Франції, інших
європейських університетах.
Підтвердженням зростаючого авторитету
НПУ імені М. П. Драгоманова на міжнародній
освітянській ниві є тенденція щорічного збіль
шення кількості іноземних студентів. На сьо
годні у нас навчається понад 400 іноземних
студентів із 26 країн світу.
Яскравим свідченням міжнародного виз
нання університету стали події присвоєння
почесних звань іноземним вченим, діячам
освіти та науки, бізнесу та культури. Цих звань
удостоєні: ректор Академії спеціальної педа
гогіки імені Марії Гжегожевської у Варшаві Ян
Лащик; ректор Софійського університету імені
Климента Охридського Іван Ілчев; керуючий
партнер австрійської компанії Аксель Гаас;
віцепрезидент холдингу “Сваровські”, Прези
дент Європейського Сенату Економічного
Комітету Німеччини Адальберт Х. Лота; Почес
ний сенатор Українського вільного університе
ту, почесний професор в галузі зв’язків з гро
мадськістю та комунікації Морітц Гунцінґер.
* * *
2014 рік став роком подальшої демокра
тизації управління життєдіяльністю універси
тету. Упроваджуючи модель державногро
мадського управління закладом, адміністрація
університету тісно співпрацює з усіма гро
мадськими організаціями та студентським
самоуправлінням.
Особлива увага при цьому, приділяється
співпраці з найбільш масовими організаціями
університету – профспілковою організацією
студентів (яку очолює доцент Станіслав Цибін)
та профспілковою організацією викладачів і
співробітників, високу місію керівництва якою
ми черговий раз одноголосно делегували
шановному професору Івану Тихоновичу Гор
бачуку.
Принципово і відповідально пройшли
вибори нового студентського ректора. Пози
тивним при цьому є те, що студенти організу
вали цей процес абсолютно самостійно. Жод
ного тиску з боку керівництва Інститутів чи
ректорату не застосовувалось. Студентським
ректором обрано студента третього курсу
Інституту соціології, психології та соціальних
комунікацій Сергія Зайченка. Ми вітаємо ново
го ректора й бажаємо йому плідної співпраці.
Сьогодні треба опрацювати нові підходи
та моделі співпраці з молоддю. Вони – студен
ти – стали іншими. Як і умови нашого життя.
Очевидно, в найближчий час слід організувати
загальноуніверситетський “круглий стіл”, де ці
питання були б обговорені належним чином.
Слова вдячності я хочу висловити вете
ранській організації університету. Як на мій
погляд, її новий очільник Микола Кіт підхопив і
розгорнув справу, започатковану, на жаль, уже
покійним Миколою Рябухіним, підняв її на
новий організаційний рівень.
* * *
Дозвольте коротко інформувати вас щодо
ситуації, що склалась у частині фінансового,
матеріальнотехнічного та адміністративно
господарського забезпечення діяльності уні
верситету.
Загальні показники будуть детально вис
вітлені в опублікованому Звіті ректора.
Обсяг фінансування  253 653 тис. грн.; із
загального фонду – 159 253,7 тис. грн.; із спе
ціального фонду – 94 400,0 тис. грн. Надхо
дження з Державного бюджету спрямовано
на: виплату заробітної плати з нарахуваннями
– 87 106,4 тис. грн.; оплату комунальних
послуг – 8 453,1 тис. грн.; виплату стипендій та
інших виплат – 58 541,5 тис. грн.; придбання
продуктів
харчування
для
сиріт
–
3 250,8,0 тис. грн.; використання товарів і
послуг – 1 901,9 тис. грн.;
За 2014 р. отримано надходжень за спе
ціальним фондом – 94 400,0 тис. грн. Основ
ним джерелом надходжень до спеціального
фонду в Університеті є платні послуги з підго
товки студентів, які становлять 80,5% від
загальної суми надходжень.
З урахуванням специфіки Інститутів своє
рідними передовиками у цьому плані є: Інсти
тут корекційної педагогіки та психології
(директор академік Віктор Синьов); Інститут
іноземної філології (директор професор Воло
димир Гончаров); Інститут педагогіки і психо

логії (директор – академік Володимир Бон
дар); Інститут мистецтв (директор – академік,
Герой України Анатолій Авдієвський).
Суттєво підняли власну економічну ефек
тивність інститути, які очолюють професори
Ірина Загарницька, Богдан Андрусишин, Віта
лій Покась, Олександр Сушко, Микола Корець,
Володимир Євтух.
Усім працівникам університету надана
матеріальна допомога на оздоровлення із
загального фонду – у розмірі 2 357,7 тис. грн.;
із спеціального фонду – 1 657,9 тис. грн.
На виплату доплат до посадових окладів
співробітникам університету за рахунок
загального та спеціального фондів витрачено
27 187,7 тис. грн.
Стипендію отримували 86,4% студентів.
Значні кошти витрачались на вирішення
соціальних програм за такими напрямками:
надбавки і доплати до основного посадового
окладу; матеріальна допомога на оздоровлен
ня; допомога при виході на пенсію; охорона
праці та інші винагороди; допомога для ліку
вання у випадку тяжких захворювань; на похо
вання співробітників та їх близьких.
Крім того, кошти було виділено на сана
торнокурортне лікування та оздоровлення;
відпочинок співробітників, студентів та їхніх
дітей; на оздоровлення на пільгових умовах в
спортивнооздоровчих закладах нашого уні
верситету (“Сула”, “Синевир”) та інших сана
торіях України.
Для підвищення творчого розвитку спі
вробітників та студентської молоді в головно
му навчальному корпусі працюють “Мистецька
вітальня”, Центр культури та мистецтв, в яких
щотижня проводяться культурномистецькі
заходи за участю студентів університету, а
також студентів інших навчальних закладів.
Загальнодержавний резонанс цим захо
дам надає присутність в університеті видатних
митців світового рівня, особливо – Героя Укра
їни академіка Анатолія Авдієвського.
На днях ми відкриваємо Студентську
галерею, де будуть періодично виставлятись
малярські праці наших талановитих студентів,
роботи професійних художників, організову
ватимуться фотовиставки тощо.
Ми пишаємося спортивними досягнення
ми наших студентів, особливо чемпіонами
світу – борцями на поясах професора Арзюто
ва; чемпіонами України – дівчатамибаскетбо
лістками професора Рижова; володарями
Кубка України – дівчатамифутзалівцями
“НПУБеличанка”; хлопцямифутболістами,
які стали переможцями першості Києва серед
студентів. Високий резонанс має практична
методика, що реалізується професором
Дубогай.
* * *
Сучасний університет неможливий без
широкоформатної цілеспрямованої роботи
щодо забезпечення комфортних умов для
навчання, праці та відпочинку. У звітному
періоді постійну увагу було приділено госпо
дарчій діяльності, капітальному та поточному
ремонту, збереженню та підтриманню в
належному технічному стані університетсько
го майна та інфраструктури.
Обладнано й відкрито аудиторії генія
українського народу Тараса Шевченка; акаде
міка Миколи Ярмаченка; професора Григорія
Волинки, академіка Арнольда Грищенка.
Університетом у 2014 році всього придба
но матеріальних цінностей на загальну суму
679,6 тис. грн. У порядку благодійної допомо
ги на баланс університету за 2014 рік
передано обладнання (комп’ютери, облад
нання для лабораторій, книги) на загальну
суму 445 тисяч 107 грн.
Проведено ряд заходів з енергозбере
ження, у результаті яких вдалося зекономити
1 750,0 тис. грн. на оплаті теплопостачання та
562,0 тис. грн. на оплаті електроенергії.
В умовах фінансових та інших негараздів
ми повинні навчитися заробляти і економити
кошти. Уже в найближчий час необхідно
запровадити ще більш дієві заходи з економії
державних коштів; внести структурні зміни до
штату; провести новий розрахунок навчально
го навантаження; переглянути порядок випла
ти надбавок; забезпечити економію енергоре
сурсів, запровадження енергозберігаючих
технологій, бережне ставлення до майна та ін.
* * *
На завершення хочу інформувати вас про
порядок і дату святкування 180ї річниці з дня
заснування університету.
Урочисте засідання відбудеться 23 квітня
2015 року. Всі ви отримаєте запрошення.
Десятки і сотні викладачів, співробітників і сту
дентів – переможців у різних галузях життя та
праці – будуть відзначені державними нагоро
дами та галузевими відзнаками. Митці універ
ситету подарують нам святковий концерт.
Залежно від загальної ситуації в країні буде
визначено місце і характер святкування цієї
поважної дати.
Дякую за увагу”.

3

Інтерв'ю до ювілею

ВІКТОР СИНЬОВ:
Зустрівши директора Інституту корекційної педагогіки та психо
логії академіка Віктора Синьова, ви можете бути впевнені, що почу
єте живу думку, яка упродовж дня не залишить ваш розум в спокої.
Віктор Миколайович вміє професійно, творчо й виважено підійти до
справи – будь це адміністративне, наукове, викладацьке або ж жит
тєве питання.
Бажання осягнути світ і активна рефлексія лежать в основі успіху
талановитого випускника Драгомановського університету, відомого
українського вченого у галузі корекційної педагогіки, юридичної та
спеціальної психології, заслуженого юриста України, заслуженого
професора НПУ, дійсного члена НАПН України, професора, доктора
педагогічних наук Віктора Миколайовича Синьова.

“Вчительособистiсть i професiонал,
до якого батьки iз задоволенням
вiдводили б своїх дiтей.
Такою була i залишається основна
суть нашого унiверситету”

“Наша діяльність ґрунтується
на таких загальних цінностях, як
Віра, Надія, Любов, а також їх
матір – Софія, тобто мудрість”

«Імідж нашої професії піднявся,
і студенти з більшою повагою
ставляться до самих себе»
– Вікторе Миколайовичу, роз
крийте, будь ласка, особливості
спеціальностей, яким навчають в
Інституті корекційної педагогіки та
психології, який Ви очолюєте.
– Серед дітей та дорослих, на
жаль, трапляються випадки серйозно
го порушення розвитку, що впливає на
процес їх соціалізації. Здебільшого, у
звичайному варіанті навчання ці пору
шення не піддаються корекції. Дослі
дження показують, що якщо така
дитинка просто гратиметься разом з
усіма іншими, то вважати, що вона
спонтанно вирівняється і засвоїть на
належному рівні людську культуру
буде неправильно. Це не може відбу
тися само по собі, а потрапляючи до
звичайної загальноосвітньої школи
або дитячого садку, ці діти, як правило,
не розвиваються належним чином.
Мені й іншим фахівцямдефектологам
дуже хочеться професійно, із засто
суванням спеціальних тонких техноло
гій допомогти розвиватися таким
дітям. Крім того, існує ймовірність сер
йозного ускладнення ситуації розвитку
без корекційного психологопедаго
гічного супроводу. Зважаючи на це, і
потрібна особлива педагогічна і науко
ва спеціальність – корекційна педаго
гіка. Вона спрямована на розвиток і
соціалізацію дитини, яка потребує
особливої допомоги, її входження в
суспільство, оволодіння соціальними
цінностями і ролями. Протягом своєї
історії ця спеціальність називалась по
різному: лікувальна педагогіка, медич
на педагогіка, соціальна педіатрія,
дефектологія. Головною залишалась
суть: «лікування» має здійснюватися
не суто медичним, а шляхом психоло
гічного та педагогічного впливу. І чим
раніше така допомога буде надавати
ся, тим вона буде ефективнішою. Для
того щоб працювати з особливою
дитиною, потрібні знання зі спеціаль
ної психології, спеціальної педагогіки,
спеціальних методик тощо. Тим біль
ше, що категорії таких дітей різнома
нітні: суттєві порушення сенсорних
процесів, мовлення, інтелекту, емоцій
новольової сфери, функцій опорно
рухового апарату тощо. Для кожної
такої дитини є специфіка роботи з
нею, і вчительдефектолог її повинен
знати.
Сьогодні ж українській корекційній
освіті і науці можуть заподіяти шкоди,
викресливши її з переліку самостійних

4

люблю. Видатні люди і керівники! Але,
як на мене, коли Віктор Петрович
Андрущенко очолив наш університет,
то для студентів і викладачів підтвер
дилась думка італійського мислителя
Нікколо Макіавеллі, що керівником має
бути філософ. Віктор Петрович не про
сто глибокий знавець філософії, а
філософ по життю і професійний
мислитель, який вже зробив значний
внесок у розвиток національного і між
народного престижу університету, і
вірю, що він гідно продовжуватиме це
на благо викладачів і студентів, спи
раючись на традиції української філо
софської школи, за Григорієм Сково
родою – філософії серця!

“Я поставив перед собою завдання показати, що ми є одним з
найiнтелектуальнiших пiдроздiлiв унiверситету”
спеціальностей. Виникло враження,
що вчителю достатньо розповісти, що
існують такі діти і їм просто потрібно
приділити більше уваги. Але що з ними
робити і як працювати – не зрозумієш,
вивчаючи педагогіку для роботи зі зви
чайними дітьми.
– Чому, на Вашу думку, скла
лось таке хибне ставлення до
корекційної освіти?
– Справа в тому, що демократична
держава декларує і має реалізувати
кредо: “Усі мають рівні права”. У тому
числі і на якісну освіту. Сьогодні можна
почути, що направляючи дитину з
патологічними особливостями розвит
ку до спеціальної школи, ми її тим
самим ізолюємо від нормальних дітей,
утискаємо її право бути такою, як інші.
Було б чудово, якби взагалі таких дітей
не було, тоді всі могли б навчатись в
рівних умовах, але ми не можемо
бажане видавати за дійсне. В історії
різних країн були моменти, коли забо
роняли цю галузь науки, інколи навіть
вважаючи її псевдонаукою. Вже були
часи, коли стверджували, що всі діти
рівні і здорові. Мені складно знайти
додаткові аргументи для підтверджен
ня або спростування цієї думки. Але
наука, практика і саме життя показу
ють, що це не відповідає дійсності.
– Розкажіть, будь ласка, як змі
нився Інститут корекційної педаго
гіки та психології з 2003 року, з
часу, коли Ви його очолили?
– Всі показники свідчать про те,
що Інститут за цей час наростив
потужності. Це підтверджують пере
моги в щорічному університетському
рейтингу, розширення міжнародної
співпраці, збільшення дипломованих
вчених серед викладачів, призові
місця студентів на олімпіадах та актив
на участь у конференціях тощо. Коли я
очолив Інститут, серед викладачів було
лише 48 відсотків докторів і кандидатів
наук, нині – близько 80! Тоді було лише
два доктори наук, а зараз – тринад

цять. Тоді в структурі діяло лише три
кафедри, нині – шість. Це пов’язано з
відкриттям нових спеціальностей і
спеціалізацій. Тоді жодної спецради не
було, навіть кандидатської, тепер –
активно працюють дві докторські.
У 2003 році я поставив перед
собою завдання показати, що ми є
одним з найінтелектуальніших підроз
ділів університету. До речі, зміна назви
була однією з моїх пропозицій. Ми
вилучили з назви слово «дефектологіч
ний» і замінили на «корекційну освіту».
Це більш відповідає сутності тієї спра
ви, якій себе присвячують наші випу
скники. Тобто, акцент не на випра
вленні окремих вад, які є у особи, а на
поліпшенні процесів розвитку і соціалі
зації. Мені здається, за цей час підняв
ся імідж нашої професії і студенти
почали з більшою повагою ставитись
до самих себе. Тоді коштів наш нав
чальний підрозділ практично не заро
бляв, зараз інститут – один з найрен
табельніших в університеті.
– А як, на Вашу думку, змінився
університет з часів Вашого сту
дентства? Не говорячи про зміну
ідеологічної парадигми.
– Змінилась політична ідеологія у
вигляді комуністичної складової, але
ціннісний стержень університету зали
шився. Це формування і підготовка
Вчителя з великої літери. Вчитель
особистість і професіонал, до якого
батьки із задоволенням відводили б
своїх дітей. Такою була і залишається
основна суть Драгомановського уні
верситету. Зараз, безумовно, акцен
туємо увагу на всебічно якісній підго
товці вчителя для України і Європи.
Щодо розвитку навчального закла
ду загалом, то мені, звичайно, є з чим
порівнювати. Не розповідатиму зараз
про всіх ректорів, яких я знав, а це –
світла їм пам’ять – Марія Максимівна
Підтиченко та Олексій Корнійович
Романовський, а також Микола Івано
вич Шкіль, якого я дуже шаную і

– На Вашу думку, якими рисами
має бути наділений вчительдефек
толог?
– Він має бути наділений низкою
особистісних якостей. Поперше, слід
бути оптимістом. Такий вчитель пови
нен вірити, що від його роботи за
лежить доля людини і його кваліфіко
вана допомога набуває справді доле
носного значення. Водночас він пови
нен бути реальним оптимістом і розу
міти, що в разі порушення біологічних
основ функціонування людини виника
ють певні обмеження в розвитку. Але
він повинен вірити, що розвиток зав
жди можливий, так само як і соціаліза
ція. Подруге, вчительдефектолог
повинен бути терплячим. Якщо здоро
ві діти можуть швидко засвоїти матері
ал і навчитись його застосовувати, то в
роботі з дитиною, яка має особливі
освітні потреби, слід докласти значно
більше цілеспрямованих зусиль. Вчи
телюдефектологу потрібно знати
закономірності реагування такої дити
ни на педагогічний вплив. Ось вона
може активно працювати, а в якусь
мить раптово «випасти» з процесу. Не
через брак бажання, а тому що не
може. Це, наприклад, називається
“охоронне гальмування”. Якщо цього
не знати, а лише висувати вимоги до
дитини, то наслідком може стати нер
вовопсихічний зрив. Тут важливо до
тримуватись деонтологічного принци
пу “не нашкодь”. Потретє, а може, й
поперше, у вчительському серці має
бути особлива любов. Це складна, від
повідальна, але дуже гуманна профе
сія, яка, ще раз підкреслю, потребує
спеціальної освіти. Я б сказав, що
наша діяльність ґрунтується на таких
загальних цінностях, як Віра, Надія,
Любов, а також їх матір – Софія, тобто
мудрість.
– В концепції освіти лежить ідея
ідеалу людини. Як Ви думаєте, чи
актуальна нині ця ідея, зважаючи на
людську розчарованість в автори
тетові?
– В освіті, в цілому – у вихованні як
суспільній функції, – цей ідеал нікуди
не зник і не зникне. Відповідаючи на
ваше складне запитання, скажу, що
для мене ідеалом є людина як носій
моральних і естетичних, духовних яко
стей. Тобто людина, яка проповідує
добро, порядність, совість, красу,
людина, яка розуміє і відчуває, що до
інших потрібно ставитись так, як
хочеться, щоб поставились до тебе,
крізь віки була і є ідеалом. Ця ідея
лежить в основі педагогіки.

БЕРЕЗЕНЬ 2015

“ДАВАЙТЕ ПОМІРКУЄМО РАЗОМ!”
– А хто для Вас особисто є ідеа
лом?
– Я сказав би, що матір. Не можу
цього довести, бо вона померла, коли
мені було дев’ять років, але відчуваю це
серцем. З точки зору поєднання поряд
ності, добра, відданості роботі і сім’ї,
ідеальним для мене є батько. Є в мене
ідеал керівника і друга, але не стану
називати конкретні імена. Хоча одне все
ж таки назву… Десь у середині сімдеся
тих років ми з моєю дружиною Женею –
тепер вона доктор психологічних наук,
професор Синьова Євгенія Павлівна –
працювали разом в Інституті педагогіки
АПН України. Женя мене молодша на
вісім років, і тоді вона вступала в партію
(не називатиму яку, тоді була лише одна
партія), а я вже був партійцем з чималим
стажем. Так от, у Жені на партбюро
запитали: “Хто для вас є ідеалом комуні
ста?”, а вона відповіла (думаю, що
напівжартуючи): “Мій чоловік!”. Хочу
зараз, майже через сорок років, їй від
дячити і скажу так: “З точки зору гармо
нійності поєднання краси, розуму, доб
роти, терпіння, для мене ідеал – моя
дружина!”.
– Чи були випадки розчарування
в ідеалах?
– До мого оточення не закрадались
зрадники, тому пощастило. Та й я нікого
особливо не ідеалізував. Хоча трапля
лись випадки, що на когось ображався,
але думаю, що може і я в чомусь був
винен в цих ситуаціях.
“Ми є армією добра”
– У грудні відбувся “круглий стіл”
“Релігія і освіта в сучасній Україні” за
участі Святійшого Патріарха Київ
ського і всієї РусиУкраїни Філарета,
співорганізатором якого Ви були.
Скажіть, будь ласка, які аспекти роз
мови Вам і студентам вашого Інсти
туту здалися найбільш значимими?
– Слід відзначити, що Святійший
Патріарх добре знається на проблемах
людей з особливостями розвитку. Під
час круглого столу він згадував біблійні
історії і факти, які стосуються таких
людей, зокрема з глибокими вадами
зору. Для наших студентів важливо було
почути з вуст Патріарха Філарета про
можливість і важливість надання допо
моги людям, які її потребують. На жаль,
за браком часу мені не вдалось постави
ти, скажімо, таке запитання: “Що робити
матері, коли в неї народилась і зростає
дитина з важким порушенням мовлення.
Куди їй йти? До церкви чи до логопе
да?”. Мені цікава взаємодія церковного і
світського інструментарію допомоги.
Вже після зустрічі довго міркував і знай
шов для себе таку відповідь: потрібно
навідатись і до церкви, щоб Бог як
головний творець допоміг, і до логопеда
звернутись, який зможе допомогти,
керуючись знаннями.
Цей “круглий стіл” ми разом з
директорами Інституту філософської
освіти і науки та Інституту педагогіки та
психології організували як дискусійну
платформу взаємозацікавлених фахів
ців. Релігія і освіта – чим вони схожі, а
чим відрізняються в сучасній Україні? На
мою думку, в їх основу покладена
боротьба за красиву щасливу людину,
якій притаманна совість. Робота свяще
ника і педагога спрямована на утвер
дження добра, тому ми всі разом є армі
єю добра, якій протистоїть зло у вигляді
невихованої людини. Ми єдині з Цер
квою в боротьбі за Людину з великої
літери. Слід згадати слова Святійшого
Патріарха Філарета: “Ми знаємо, чому
потрібно навчити людину з точки зору
етики, а ви, педагоги, знаєте як це зро

БЕРЕЗЕНЬ 2015

бити. Тому ми маємо це робити разом”.
Це провідний стержень круглого столу.
– Ви щойно сказали про боротьбу
за людину, але ж вона потребує ути
сків. Відомі сучасні письменники
брати Капранови говорять, що толе
рантність суттєво заважає людині,
адже тоді вона поступається наглій
людині. Як Ви ставитесь до толе
рантності?
– На цю тему є багато мудростей. З
дитинства пам’ятаю байку Езопа:
Одного разу посперечались сонце і
вітер про те, хто сильніший. Вітер ска
зав: “Я сильніший і доведу це. Бачиш он
там старого в плащі? Б’юся об заклад,
що мені швидше вдасться змусити його
зняти плащ, ніж тобі”. Таким чином
сонце зайшло за хмаринку, а вітер почав
дути. Але чим сильніше він дмухав, тим
щільніше старець притискав до себе
плащ. Вітер стих і припинився. Тоді
сонце виглянуло і, добродушно посмі
хаючись старому, направило на нього
свої промені. Незабаром старому стало
спекотно, і він зняв плащ. Так сонце
виграло в суперечці з вітром.
Я більше двадцяти років працював в
системі МВС, зокрема в інституті, який
готував співробітників для пенітенці
арної системи. Тоді переконався, що
людина, навіть в дуже складних умовах
позбавлення волі, потребує, перш за
все, гуманного ставлення. Перспектив
ніше йти до людини з добром, вірою,
довірою в її можливості. Це допоможе
встановити більшу контактну взаємо
дію. У цьому полягає мудрість педагогі
ки, але, на жаль, це не завжди можливо.
Я впевнений, що толерантність, терпи
мість, доброзичливість – це потужні
людські сили, але припускаю, що вони
не абсолютні. Толерантність має межі.
Якщо потрібно висловити принципову
позицію, то треба розуміти, що зі злом
не завжди вийде боротись м’якими і
добрими методами. Згадаймо мудрість
основоположника вчення про стрес
Ганса Сельє: прагнучи завоювати серця
якомога більше людей і знайти більшу
кількість друзів, не заводьте дружбу зі
скаженим собакою.
Антон Макаренко проголошував
такий педагогічний принцип: “Як можна
більше вимогливості і поваги до люди
ни”. Я дозволив собі трохи переставити
слова: “Як можна більше поваги і вимо
гливості до людини”. На першому плані,
на мій погляд, має лежати повага до осо
бистості, а коли вона увійшла в контакт,
то тоді можна висувати і вимогливість.
Поєднання поваги до особистості і вимо
гливості, що не виключає покарання,
сприяє утвердженню толерантності.
– Розкажіть, будь ласка, про
Вашу роботу в системі МВС.
– Безпосередньо із засудженими я
не працював, але багато бував в коло
ніях. Я навчав людей, які повинні боро
тись зі злочинністю, психологічній та
педагогічній культурі, адже суть пенітен
ціарної системи полягає в тому, щоб
людина розкаялась у скоєному вчинку.
Тому до таких людей потрібно «стукати»
і до серця, і до розуму. Потрібно прово
дити дискусії і обґрунтовувати, адже
людині не скажеш “роби так, бо це
добре”. У цьому випадку потрібно гово
рити: “Давайте поміркуємо разом”. Ми
використовували в навчальному процесі
різні цікаві і на той час інноваційні мето
ди навчання, серед них, зокрема, ділові
ігри, коли моделюються конкретні служ
бові ситуації. Частина слухачів викону
вала роль режимників, інша – виховате
лів, дехто ж “грав” засудженого. Ми роз
бирали гострі неоднозначні ситуації, які
вимагали розумного і правильного
рішення.

У березнi академiк
Вiктор Синьов святкує 75рiччя
– Яке цікаве кредо ви щойно ска
зали: “Давайте поміркуємо разом”…
– На мою думку, це кредо повинно
бути в центрі сьогоднішньої педагогіки.
Виступаючи на нашій Вченій раді, я
якось зауважив, що викладач не пови
нен боятись відповіді: “Я не знаю.
Давайте поміркуємо разом і знайдемо
рішення”. Якщо викладач робить вигляд,
що все знає, і дає безапеляційні відпові
ді, то він або не щирий, або занадто
великої думки про себе.
“Главное – относиться друг к другу,
как друг – к другу”
– Серед Вашого кола є як науков
ці, так і творчі люди. З ким саме у вас
склалась міцна дружба?
– На жаль, багато моїх найближчих
друзів вже пішли з життя. Це і мої колиш
ні студенти, які, до речі, є випускниками
нашого університету: генералполков
ник Володимир Льовочкін, полковник,
професор Олександр Сєвєров. В цьому
ряду і талановиті митці – великий компо
зитор і співак Микола Мозговий, відо
мий конферансьє Олексій Попов, для
яких я писав репертуар. В нашому спіл
куванні багато чого було побудовано на
гуморі. Мабуть, що без нього, то і не
було б такої щирої дружби. Деякі спога
ди відображені у віршах у моїй книзі «
Мои друзья от А до Я». Взагалі думаю,
що можна написати окремі мемуари про
наші зустрічі і жарти.
Серед всіх моїх дотепностей най
більш вдалою вважаю фразу, яку потім
мої друзі часто повторювали. Скажу
російською мовою, бо при перекладі
вона втрачає зміст: “Главное, относить
ся друг к другу, как друг – к другу”. Вона
наче проста, але стала крилатою.
– Який вчинок є незвичним для
Вас, але ви його зробили і нині диву
єтесь самі собі?
– Я не завжди поводив себе так, як
би хотілося, тому є вчинки, які не відпо
відають моїй сутності. Це і щодо близь
ких, і щодо колег, особливо зважаючи на
те, що я працював на різних адміністра
тивних посадах.
Якщо про конкретні речі, то я не очі
кував від себе, що зможу написати кан
дидатську дисертацію протягом одного
року після вступу до аспірантури. Не очі
кував, що швидко – одразу після органі
зації НАПН України – стану її членомко
респондентом НАПН України, а через рік
мене оберуть її дійсним членом. Мабуть,
інколи люди вірили в мої здібності біль
ше, ніж я сам. Не очікував, що у 75річно
му віці зможу обігравати в настільний
теніс діючих молодих спортсменів.
– Чи є щось, чого Ви не вмієте

робити, але хочете навчитися?
– Було б добре поновити те, на що
був спроможним в молодості, але з
часом втратив. Наприклад, поновити гру
на гітарі. На жаль, одного разу зламав
палець і вже не можу грати, хоча люди
казали, що в мене це добре виходило.
Також хотів би, щоб писалось легко і
мудро як раніше. Якщо мудрість втрача
ється не так швидко, то легкість і нат
хнення можуть зникнути. Взагалі, як ска
зав Бернард Шоу, коли був у віці: “Я не
мрію і не благаю стати молодим, я хочу
старіти далі”. Так само і я міркую. Хотів
би ще багато років старіти, але так, щоб
це було непомітним і не обтяжливим для
інших.
– Яку найкращу і найгіршу пораду
Вам доводилося чути?
– Найкраща порада, яка запам’ята
лась, пролунала з вуст мого батька. Він
вичитав це у письменникакласика
Костянтина Паустовського і якось про
цитував в якості поради: “Довольство
ваться и наслаждаться малым”. Тоді він
мав на увазі те, що запити повинні бути
розумними, адже це відрізняє духовну
людину від невігласа. Це позитивний бік
цієї поради. Але ж водночас є народний
жарт, що скромність – найкоротший
шлях до невідомості. Так що і ця
мудрість, як все у житті, є суперечливою.
Погані поради можна знайти в пар
тійних лозунгах і, скажімо, в кодексі
будівника комунізму. “Хто не працює –
той не їсть!”, “Працювати з повною від
дачею сил!” – такі формальні заідеологі
зовані заклики є негуманними, шкідли
вими для здоров’я людини, підміняюсь
справжні цінності. Найкращими порада
ми для мене є заповіді Христа – не ство
ри кумира, не вбий, не вкради та інші.
– Яким Ви хочете запам’ятатись?
– Коли батькові було вісімдесят
років, то ми вирішили відзначити його
ювілей в Будинку актора. Тоді, вже буду
чи академіком, професором, заслуже
ним юристом, відомим естрадним авто
ром, я сказав, що серед усіх моїх харак
теристик найголовніше і найприємніше
для мене, коли говорять: “Це Вітя
Синьов – син Миколи Синьова”. Не
стало батька серед живих, але ця інтен
ція не змінилась. Хотів би, щоб і мої діти
та онукиправнуки, учні та інші ще довго
не забували моє ім’я.
Звичайно хотів би запам’ятатись як
вчений. Недаремно ж стільки всього
написано і досліджено. Хотілося б, щоб
“жили” мої тексти як поета і прозаїка. До
речі, згадувану книжку “Мои друзья от А
до Я” один мій приятель презентував в
США, і з нею ознайомився Євген Євту
шенко, який сказав, що її написав
справжній поет. І це через 57 років після
того, як мої тоді студентські вірші про
читав в газеті “Педагогічні кадри” сла
ветний Максим Рильський і сказав про
мене: “Талановитий хлопець!”. Хочу
запам’ятатися як киянин, як громадя
нин нашої великої і вічної України. Хоча
серед моїх близьких і далеких родичів з
боку мами, яка народилась у Ржищеві,
гімназію закінчила у Києві, де працюва
ла все життя в театрах та на естраді,
були москвичі – актор Леонід Леонідов
та поет Павло Леонідов, славетний
Володимир Висоцький, великий укра
їнськоєврейський класик Шолом
Алейхем, а з батьківського боку – ціла
низка відомих Нижегородських купців
та промисловців, а також навіть повол
зький розбійник ХVІІІ століття Макар
Синьов, про якого писали книжки. Але
це вже окрема історія…
Спілкувався Сергій РУСАКОВ
Світлини Владислави Ритченко
із архіву ІКПП

5

Тиждень мистецтв

ЗУСТРічіОДКРОВЕННЯ, ЗУСТРічіДИСКУСії
“ТИЖДЕНЬ МИСТЕЦТВ” в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова цього навчального року відбувся вже увосьме. Кож
ної осені цикл заходів організовується Інститутом філософської освіти і науки, тому має культурологічномистецьку спрямованість. Протягом тижня в
аудиторіях п’ятнадцятого поверху проходять майстеркласи, творчі зустрічі, лекції, презентації тощо.
Організатори “Тижня мистецтв” говорять, що довго розмірковували, чи проводити захід цьогоріч, адже напружена соціальнополітична ситуація і
зміна графіку в навчальному процесі суттєво відобразились на форматах університетських заходів. Проте всетаки теми і смислові ноти, які лунали з
вуст гостей, виявились важливими для осмислення ситуації, що склалась в країні. Це були зустрічіодкровення, зустрічідискусії, під час яких всі мали
змогу вільно висловити свою позицію, поділитись думками. Пропонуємо вашій увазі фотоогляд і відгуки студентів на зустрічі з відомими гостями.
Творча зустріч з телеведучим, шоуменом Юрієм Гор
буновим – Олександр Ошурко: “Горбунов вважає, що
ми є творцями як проблем, так і успіхів. Хоч деякі глобаль
ні події в нашому житті й передбачені, але, за його висло
влюванням, на перехресті ми самі тиснемо на гальма,
коли спрацьовує світлофор. Слід не забувати керувати
своїм життям, тому що ніхто крім нас цього не робитиме”.

Майстерклас фотографа Ігоря Гайдая – Катерина
Носова цитує відомого фотомайстра: “Успіх – це обра
ти той напрямок, який є саме твоїм. І в цьому напрямку
слід рухатись, хоча б по одному кроку в день”.

Майстерклас фотографа Віктора Марущенка –
Грачова Катя наводить цитату фотографа: “Якщо
фотограф зміг підійти максимально близько до об’єкта,
то це хороший фотограф”.

Вікторія Пономаренко: “Треба ставити макси
мальні задачі. Головне – вміти мріяти і правильно мрії
переводити в цілі. Для цього потрібно щось робити, не
можна сидіти склавши руки”
Творча зустріч з композитором Володимиром
Бистряковим – Вікторія Пономаренко: “Він – та
людина, яка вчить любити своє життя. Навчає посміха
тися в кожній незрозумілій ситуації. Його творчість
захоплює, а головне його
завдання в житті – навчати
людей любити життя так, як
любить він своє”
Згадуючи зустріч, Олек
сандр Ошурко відзначив,
що Володимир Бистряков та
його дружина щиро розва
жали студентів піснями з
мультфільмів, до яких гість
написав музику. Це всім
відомі “Петрик П’яточкін”,
“Острів скарбів”. Але най
більше мені сподобалось
виконувати дитячу пісеньку,
де ми всі могли і погавкати, і
понявкати”.

Творча зустріч із заслуженим артистом України
Анатолієм Гнатюком – Таня Оберемок згадує слова
відомого артиста: “Кажуть, що у людини щодня тра
пляється до ста можливостей змінити своє життя. Ми
можемо піти за натовпом, а можемо всетаки змінити
своє життя і перегорнути новий аркуш”.
Юлія Пятковська: “Його щирість була в усьому – у
поставі, у жестах, погляді, манері говорити. Анатолій
Васильович поділився секретами успіху: мріяти, завжди
мати надію і наполегливо працювати”
Майстерклас Аліси Якубович “Тревелжурналі
стика” – Вікторія Пономаренко цитує Алісу: “Все життя
на колесах. Щаслива, що подорожі – частина роботи”
Вікторії Гаган було цікаво дізнатися про важливі
аспекти створення таких телепроектів, як, наприклад,
тревелшоу “Орел і решка”: “Аліса акцентувала увагу на
тому, що сьогодні чекає телеглядач, як не проґавити
повз себе унікальні моменти та як вірно подати сюжет!”

Майстерклас дизайнера Віктора Анісімова –
Викладач Лілія Дерман відзначила, що Віктор легко
знайшов мову із аудиторією і це дало змогу студентам
ставити запитання, відповіді до яких не знайдеш у
підручнику. Дизайнер розповідав історії з особистого
життя, говорив про власну творчість, давав корисні
поради у сфері дизайну молодим спеціалістам. Студен
тів приємно порадувало, що дизайнер сам розробляє
ескізи для власних колекцій, що сьогодні є не завжди
звичною практикою. Дизайнер виймав з кишень чеки,
на яких були його маленькі ескізи.

Творча зустріч з шоуменом, стилістом Даниїлом
Грачовим – Анастасії Димчук запам’талось, що гість
намагався навчити, щоб “ми не боялися людей і вміли
заявити про себе. Для цього потрібно ходити на різно
манітні кастинги, відпрацьовувати свій шарм у бесідах,
вміти показати себе гідно на співбесіді”.
Юлія Власюк: “Данило підкреслив, що повинна
бути мода на здоров’я, а не на певний тип фігури чи
поведінки”

Цікаво знати

Доведено: мистецтво лікує психіку
Щоб поліпшити свій психологічний стан, не обов’язково вдаватися до
традиційної терапії. Британські нейробіологи з’ясували, що альтернативою медичної
допомоги в таких випадках може стати відвідування картинної галереї. Вони дійшли
висновку про унікальний вплив на психіку шедеврів світового живопису.
Під час експерименту добровольці розглядали роботи Сандро Боттічеллі, Клода
Моне і Джона Констебля. Після перегляду було проведено сканування їх мозку.
Встановлено, що відбулася активізація тих самих ділянок мозку, які активізуються і в
стані закоханості. Аналіз крові також показав підвищення рівня гормону дофаміну,
який пов’язаний із задоволенням і приємними відчуттями. Таким чином, загальне
самопочуття людей покращилося.

Джерело: http://likuemo.in.ua/

6

БЕРЕЗЕНЬ 2015

Вітаємо

Тижневику “Освіта” – 75
У березні виповнюється 75 років Всеукраїнсь
кому громадськополітичному тижневику “Освіта”
– газетілітопису; багаторічній інформаційній
платформі освітянської галузі; виданню, яке про
тягом всіх років існування піднімає на своїх
шпальтах питання, які турбують вчителів, педаго
гів, студентів. Березневого дня 1940 року вийшов
перший номер тижневика, який донині посідає
чільне місце в житті освітян і допомагає читачам
орієнтуватись у сучасних тенденціях. Колектив
університетської багатотиражки “Педагогічні
кадри” вітає редакцію тижневика з ювілеєм і,
разом з побажаннями великих накладів, дякує за
плідну співпрацю, яка існує між виданнями.
Ольга Коноваленко 
Вже у січні цього року в тижневику “Освіта” було
головний редактор
зазначено, що окрім спілкування через газетні
тижневика
шпальти, багато читацьких конференцій проводилось у
Колектив газети редакції
кожній з областей України, в педагогічних університе
“Освіта”
тах і коледжах. “Особисте спілкування з вами під час
“круглих столів”, зустрічей з журналістами та героями публікацій допоможе пере
горнути освітянські, педагогічні події великого відрізка ХХ століття і вже півтора
десятиліття нинішнього. Адже за сторінками “Освіти”, краще ніж за будьяким
іншим джерелом, можна аналізувати історію і практику української педагогіки”, –
підкреслюється у зверненні редакції газети.
“Освіта” у всі часи не просто відображала життя школи. Вона активно втруча
лась у нього і як провідник передового педагогічного досвіду, і як організатор без
лічі важливих акцій, заходів, справ. А що вже до захисту соціальних прав праців
ників галузі, то газеті доводилось виступати і в ролі блискучого адвоката, і тре
тейського судді, і щирого порадниканаставника. Газета постійно піклується про
авторитет учителя.
Більш ніж півстоліття “Освіта” була єдиним в Україні масовим часописом, що
оперативно висвітлював діяльність усієї нашої галузі. Але найяскравіша сторінка
Сторінки тижневика завжди відкриті
діяльності газети розпочалася з відновленням Україною своєї незалежності. У
1992 році відбувся всеукраїнський конкурс на кращу концепцію видання та пер
для авторських думок. Ця позиція видання
соналію головного редактора, у якому зголосилися взяти участь 18 професійних
пов’язана з життєвим принципом
журналістів. Перемогу у конкурсі, як відомо, здобула парадигма демонополізації
головного редактора
правди, дискусійності, критичності, сміливості у висвітленні подій і проблем. Її ми
намагаємось гідно тримати. Колективу редакції в роки незалежності України вда
лося об’єднати освітян, усю педагогічну громадськість навколо відродження української мови, національного виховання, становлення
державницького світогляду підростаючих поколінь.
“Освіта” стала творчою лабораторією для дискусійного відпрацювання і впровадження нових педагогічних технологій, трибуною
для вчених, політиків, духівників, яким не байдужа доля нашої зміни. Часопис опікується розвитком економічного мислення молоді.
Об’єднує навколо себе усіх патріотів нашої незалежної держави.
Сторінки тижневика “Освіта” часто називають кардіограмою освітянської галузі. Вони справді відображають і події, і постаті, які
впливають на рівень української освіти.
Ювілей газети неодмінно стане стимулом до глибокого обговорення проблем, до нових пошуків і нових досягнень.

Наукова конференція
з педагогічної творчості
Національний педагогічний універ
ситет імені М. П. Драгоманова та кафе
дра педагогічної творчості запрошує
до участі у ІІ Всеукраїнській науково
практичній конференції “Педагогічна
творчість, майстерність, професіона
лізм: проблеми теорії і практики підго
товки та перепідготовки освітянських
кадрів”, яка відбудеться 1921 травня
2015 р. у м. Києві.
Тематичні напрями роботи конфе
ренції:
 Генезис ідей педагогічної май
стерності, творчості, професіоналізму
у вітчизняній та зарубіжній освітній тра
диції.
Теоретикометодологічні засади
педагогічної майстерності, творчості,
професіоналізму.
Проблеми майстерності, творчо
сті, професіоналізму у руслі модерніза
ції підготовки педагогічних кадрів в
умовах інтеграції у світовий освітній
простір.
Сучасні технології та науковоме
тодичний супровід креативнопрофе
сійного розвитку особистості педагога.
Інноваційний потенціал евристич
ної освіти.
Педагогічна практика в системі
формування вчителяпрофесіонала.
Педагогічна творчість, майстер
ність, професіоналізм у викладанні
психологопедагогічних та фахових
дисциплін.
Професійнотворча самореаліза
ція педагога у сучасній навчальнови
ховній практиці роботи з дітьми та
молоддю.
Педагогічне дорадництво у вітчиз
няному та зарубіжному освітньому
просторі.
Подробиці – на офіційному сайті
кафедри:
http://www.pedtvor.npu.edu.ua/

Відзнака драгомановців

Рейтинг “Кращі освітяни 2014 року”
Щороку Всеукраїнський громадськополітич
ний тижневик “Освіта” публікує список кращих
освітян за версією читачів. Як і всі двадцять попе
редніх років, серед лауреатів рейтингу відзнача
ють і викладачів Драгомановського університету.
Пропонуємо вашій увазі цьогорічний список пере
можцівдрагомановців.
Віктор АНДРУЩЕНКО, ректор НПУ
імені М. П. Драгоманова, за сподвиж
ництво у виробленні стратегії, визна
ченні засобів формування української
національної патріотичної еліти та
забезпечення соціальних ліфтів для
талановитої молоді визнаний кращим
освітянином року, лауреатом відзнаки
“Засвіти вогонь”.
Тетяна АНДРУЩЕНКО, завідучач
кафедри етики і естетики НПУ імені
М. П. Драгоманова, Людмила ВОВК,
завідучач кафедри
теорії та історії
педагогіки НПУ імені
М. П. Драгоманова,
за цикл публікацій
“Педагогічне шев
ченкознавство”
в
медіа та видання
окремого навчального посібника з цієї
актуальної проблематики визнані кра
щими освітянами року, лауреатами
відзнаки “Народ мій завжди буде”.
Олена БИКОВСЬКА, ректор Інсти
туту екології, економіки і права, за
сподвижництво в організації волон
терського руху визнана кращим осві
тянином року, лауреатом відзнаки
“Малиновий дзвін душі”.
Микола БОЙчУК,
професор НПУ імені
М. П. Драгоманова,
за ентузіазм і наполе
гливість у впрова
дженні абсолютно нових для українсь
кого простору методик розвитку особи
стості визнаний кращим освітянином
року, лауреатом відзнаки “Засвіти
вогонь”.

БЕРЕЗЕНЬ 2015

Анатолій ВИСОЦЬКИЙ, директор
Інституту української філології та літе
ратурної творчості ім. Андрія Малишка,
за сподвижництво в організації мас
штабних меморіальних заходів з наго
ди 200ліття Тараса Шевченка, які
осучаснили, модернізували, наблизи
ли до молоді геніальну спадщину про
рока, визнаний кращим освітянином
року, лауреатом відзнаки “Народ мій
завжди буде”.
Володимир ГОНчАРОВ, директор
Інституту іноземної філології НПУ
імені М. П. Драгоманова, за новатор
ство у реформуванні засад підготов
ки вчителя іноземної мови для суча
сної школи визнаний кращим освітя
нином року, лауреатом відзнаки
“Засвіти вогонь”.
Наталія ДЕМ’Я
НЕНКО,завідувач
кафедри педагогіки і
психології вищої школи НПУ імені
М. П. Драгоманова, за новаторство в
організації в межах міжнародних освіт
ніх форумів фахових дискусій та кру
глих столів, присвячених проблемам
трансформації ідеї і моделювання уні
верситету у світовому освітньому про
сторі, визнана кращим освітянином
року, лауреатом відзнаки “Засвіти вогонь”.
Володимир ЄВТУХ, директор
Інституту соціології, психології та
соціальних комунікацій НПУ імені
М. П. Драгоманова, за сподвижництво
у розбудові актуальних фахових спря
мувань педагогічної освіти, розвитку
викликаних часом нових педагогічних
спеціальностей
та
спеціалізацій визна
ний кращим освітяни
ном року, лауреатом
відзнаки “Лиш Храм збудуй”.
Олег ПАДАЛКА,перший проректор з
організації навчальновиховної роботи і
економіки НПУ імені М. П. Драгомано
ва, за сподвижництво у забезпеченні
студентам комфортного рівня навчан

ня, проживання та оздоровлення виз
наний кращим освітянином року, лау
реатом відзнаки “Лиш Храм збудуй”.
Віктор СИНЬОВ, директор Інституту
корекційної освіти НПУ імені М.П. Драго
манова, за сподвижництво у підготовці
кадрів вищої кваліфікації для наукового
напрямку “інклюзивна освіта” визнаний
кращим освітянином року, лауреатом
відзнаки “Засвіти вогонь”.
Олександр СУШКО, директор
Інституту історичної освіти НПУ імені
М. П. Драгоманова, за сподвижниц
тво в оновленні змісту історичної
освіти, організацію авторських
колективів для написання майбутніх
правдивих підручників з історії Укра
їни визнаний кращим освітянином
року, лауреатом відзнаки “Народ
мій завжди буде”.
Олексій ТИМОШЕНКО, директор
Інституту фізичного виховання і спорту
НПУ імені М. П. Драгоманова, за нова
торську розробку технології оцінюван
ня здоров’я учнів визнаний кращим
освітянином року, лауреатом відзнаки
“Народ мій завжди буде”.
Марія ЧАБАЙОВ
СЬКА, доцент кафедри
мов та методики
викладання в початковій школі Інституту
педагогіки і психології НПУ імені
М. П. Драгоманова, за публікації з про
блематики початкової освіти та форму
вання українського патріотизму у молод
ших школярів визнана кращим освітяни
ном року, лауреатом відзнаки “Малино
вий дзвін душі”.
Марія ШЕРЕМЕТ, заступник дирек
тора Інституту корекційної педагогіки
та психології НПУ імені М. П. Драгома
нова, за сподвижництво у підготовці
навчальних програм, підручників і
посібників для школярів з особливими
потребами визнана кращим освітяни
ном року, лауреатом відзнаки “Мали
новий дзвін душі”.

7

На злобу дня
Відкрита лекція на тему:
“Проблеми торгівлі людьми: шляхи протидії”
Нещодавно з ініціативи викладачів кафе
дри кримінального права та процесу в Інсти
туті політології та права відбулася відкрита
лекція на тему: “Проблеми торгівлі людьми:
шляхи протидії”.
Лекцію читали головний оперуповноважений
департаменту по боротьбі з незаконною торгів
лею людьми МВС України підполковник міліції
Тарас Іванович Бондарина і координатори по пре
вентивній роботі міжнародної громадської орга
нізації “А 21” Саченко Юлія Юріївна і Костюк
Дарія.
Зокрема, підполковник міліції Т. І. Бондарина
ознайомив студентів з проблемою торгівлі людь
ми в Україні, ілюструючи свою доповідь презента
цією, прикладами з життя, кримінальною стати
стикою та документальним фільмом.

Представники міжнародної громадської
організації “А 21” Ю. Савченко і Д. Костюк проін
формували учасників заходу про основні групи
ризиків та забезпечили студентів наочними
пам’ятками щодо запобігання торгівлі людьми.
Доповідачі звернули увагу на основні причи
ни поширення торгівлі людьми в Україні: високий
рівень зовнішньої трудової міграції і нерегульова
ної міграції; велика кількість осіб, уразливих до
торгівлі людьми (осіб, схильних погодитися на
ризиковані пропозиції щодо роботи за кордо
ном); недостатній рівень розуміння того, що

Весняна творчість

Львівський
Я мріяв закохатися у Львові.
(У Львів я був закоханий раніше).
І, звісно, чув, але не вірю більше,
Що львівські пані – дуже гонорові.
Є різні пані – не у місті справа:
Хтось любить мокко, хтось цінує латте.
У місті Левів у аристократів
Незмінно популярна зранку кава.
І свіжий ранок із дощу та квітів,
Кав’ярні, де шпилі, мов парасолі…
Я марив закохатися у Львові,
В одному з романтичних міст у світі!
А нині – тішусь. Бо у мене ти є.
І сам себе піймав тепер на слові:
Я мав би закохатися у Львові,
Та познайомив все ж таки нас Київ!

кожен може постраждати від торгівлі людьми, а
також розуміння ризиків, пов’язаних з сумнівни
ми пропозиціями щодо роботи за кордоном.
Також доповідачами були названі основні
країни, в які найчастіше потрапляють жертви від
торгівлі людьми: Російська Федерація, Турецька
Республіка, Чеська Республіка, Польська Респу
бліка, Об’єднані Арабські Емірати, Ізраїль, Феде
ративна Республіка Німеччина, Італія, Греція.
До факторів, що сприяють розповсюдженню
такого ганебного явища, доповідачі віднесли:
зацікавленість іноземних роботодавців в дешевій
робочій силі; відсутність єдиних критеріїв кла
сифікації поняття “трудова експлуатація”; про
блема підтвердження самого факту експлуатації
на стадії документування злочинних дій; неефек
тивність діючих норм законодавства у протидії
новим злочинним схемам; відсутність судової
практики з розгляду кримінальних справ тощо.
Наостанок хочеться подякувати доповідачам,
присутнім та організаторам лекції за інформатив
ність і актуальність. Варто відмітити, що даний
захід був активно прийнятий усіма учасниками,
викликав жваве обговорення серед доповідачів,
викладачів кафедри кримінального права та про
цесу та студентів інституту, також була висловле
на думка про необхідність та доцільність схожих
заходів для кращої інформованості молодого
покоління про загрози та виклики сьогодення.

Ти якось сказала мені:
– Ти ж поет? Ми давно знайомі,
А ти досі не спромігся написати
Хоча б коротенького вірша про мене!
Я промовчав тоді….
Зім’яв чимало аркушів усередині себе,
Перш ніж щось народити.
Однак, довго не виходило так,

Газета Національного педагогічного
університету імені М. П. Драгоманова
“Педагогічні кадри”. Свідоцтво про
реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р.

8

2123
листопада
2014 року під час офі
ційного візиту до Нау
ковонавчального цен
тру “Синевир” Націо
нального педагогічного
університету
імені
М. П. Драгоманова,
що в Колочаві, ректор
вишу Віктор Андрущен
ко разом з першим
проректором з органі
зації навчальновиховної роботи та економіки Олегом Падал
кою, радником з міжнародних питань Миколою Бойчуком та
директором НПП “Синевир” Миколою Дербаком відкрив там
ще один корпус.
Щороку в Науковонавчальному центрі “Синевир” Національно
го педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, що розта
шований на території НПП “Синевир”, більше сотні студентів мають
можливість пройти практику, досліджуючи багатий природний мате
ріал. Так свої теоретичні знання закріплюють на практиці майбутні
біологи, географи, екологи, менеджери з туризму. Наступного року
керівництво вишу планує розширити контингент студентівпракти
кантів, долучивши до їх кількості ще й істориків, журналістів, філоло
гів та ін.
Новозбудований
корпус, урочисто відкри
тий нещодавно ректо
ром НПУ, забезпечить
можливість
спільного
перебування такої кіль
кості студентів. Він роз
рахований на 32 особи
та
оснащений
усім
необхідним для ком
фортного проживання і
навчання
молоді.
Можливості Центру щодо організації навчання студентів таким
чином суттєво зросли. Також у рамках проектів університету до
весни тут планують звести ще кілька будиночків, облаштувати фут
больне, волейбольне і баскетбольне поля та тенісний корт.

Ірина Мотишина

В с е с в і т
Як я того хотів.
І справа не в тому, що розбігалися слова.
У іншому.
Про тебе не писати, тобою – жити треба!
Насолоджуватися,
Коли ти сонна в моїй футболці
Йдеш умиватися;
Обіймати і гладити,
Коли почуваєш себе
Маленькою дівчинкою;
Благословити й відпустити,
Коли хочеш завіятися з подругами.
А по поверненні –
Міцно стиснути в обіймах,
Щоб відчувала: як же я скучив!
І повір мені, скільки б я ще
Не списав усередині себе паперу –
Не зможу передати інакше
Як саме й чому я тебе люблю…

***
Всередині мене
зминаються
аркуші…
Іванна Стеф’юк

Відкрито ще один корпус у “Синевирі”

Особливості
Є у тебе одна особливість –
Уміння передбачати минуле.
Я свідомо мовчу про те, що було –
Ти вкрай уважна.
А настане час – я розкажу тобі
Що пережив раніше.
І проситиму усіх янголів,
Щоб до ранку
Вони стерли цю розповідь
З твоєї пам’яті.
Бо ти переживатимеш,
Головний редактор Сергій Русаков
Літературні редактори
Галина Голіцина, Людмила Кух
Комп’ютерне складання
і верстання Тетяни Ветраченко
Фото Василя Тимошенка
Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9,
редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85,
факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua

л ю б о в і
Уточнюватимеш, мовчатимеш…
Коли я дійду до часу,
Де я створював тебе у думках,
Промальовував
Твоє обличчя, характер, душу –
Ти заснеш.
Найцікавіше я розкажу тобі у сні…
Про те, що в минулому житті
Уміння передбачати минуле –
Було моєю особливістю.

***
Їй Богу, тримався б ти далі від неї.
Вона>то й не відьма, та має зелені очі.
Коли заговорить – здається, пророчить,
І здавна всі прагнуть дружити з її ріднею.
Людей не боїться, їм дивиться прямо в душу.
Вогонь її друг, вода їй диктує молитви.
Навчилася чути, однак ще боїться любити.
І ти ще не визрів. Тож краще б її не рушив!
У ній океан ховає таємні глибини,
У серці у неї є зменшений Всесвіт любові.
Їй треба любити. Ці істини зовсім не нові,
Та ще важливіше, щоб спершу її полюбили!
Тому так як є, тебе попереджую, друже:
Або з головою – або все ж тримайся подалі.
Щасливі жінки у любові, підступні в печалі,
Святі у коханні і дуже нещасні у тузі!

***
Благослови, Господи,
Того чоловіка,
Який ніжно цілує тебе сонну,
Готує сніданок,
Стіл накриває зранку.
Пробачає образи,
Посиденьки у подруг,
Флірт з іншими чоловіками,
Шкідливі звички,
Складний характер,
Любов до істерики…
Дай сили, Господи,
Тому чоловікові,
Який носить тебе на руках,
Береже сон,
Здійснює давні мрії,
Дарує соняшники
(Улюблені квіти),
Купує сигарети,
Хоча сам не курить.
Убережи, Господи,
Такого чоловіка
Від ранньої старості,
Кращої жінки, іншої країни,
Нових друзів,
Допоки він щасливий,
Відчуває палку любов
І вірить у те, що
Благословить Господь
Такого чоловіка,
Який ніжно цілує тебе сонну
І йде готувати сніданок...
Олександр КОЗИНЕЦЬ,
поет, викладач
Видрукувано
у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова.
Наклад 1000 примірників.

Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова
м. Київ–30, вул. Пирогова, 9
е-mail: Npu.press@i.ua
Свідоцтво про реєстрацію № 1101
від 29.10.2002 р.

Відповідальність за достовірність інформації
несуть автори.
Позиція редакції не завжди збігається
з авторською.
Рукописи не рецензуються і не повертаються.

БЕРЕЗЕНЬ 2015