Файл #245: "Педагогічні кадри. № 8 (1642) (квітень 2014 року)"

ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ

№ 8 (1642) КВІТЕНЬ 2014 РОКУ

НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

Фотокадр місяця
РЕКТОР ЗУСТРІВСЯ З НОВИМ ПОКОЛІННЯМ
НАУКОВЦІВДРАГОМАНОВЦІВ
28 квітня 2014 року ректор Національного педаго
гічного університету імені Михайла Драгоманова, ака
демік Віктор Андрущенко зустрівся зі студентамипе
реможцями Всеукраїнського туру конкурсу студентсь
ких наукових робіт з природничих, технічних та гумані
тарних наук, який проводився під егідою Міністерства
освіти і науки України, та їх науковими керівниками.

11 квітня 2014 року в Національному педагогічному університеті
імені Михайла Петровича Драгоманова відбувся галаконцерт щорічного
Міжуніверситетського фестивалюконкурсу аматорського мистецтва "Фарт"

ФІОЛЕТОВИЙ ДЕНЬ В НПУ
отримали брошури з інформацією про першу допо
могу у разі необхідності людямепілептикам, та фіо
летові стрічки, які на знак солідарності й розуміння
кріпили на одяг. З роздатковим матеріалом допоміг
у проведені акції “Фонд батьків дітейаутистів”.
За словами самих драгомановців, епілептики
нічим не відрізняються від інших. Медицина не сто
їть на місці, і ліки дають змогу таким людям не відчу
вати себе обділеними у чомусь. Їм дуже потрібне
наше розуміння, підтримка й увага. Кожен свідомий
громадянин повинен мати хоча б трішки інформації,
щоб у разі необхідності надати першу допомогу.
Будьте солідарними!

Олександра ДУДКО,
пресслужба університету
ЩОРОКУ 26 березня відзначається Всесвітній
день солідарності з людьми, хворими на епіле
псію. На жаль, сьогодні ця недуга вражає людей
все більше і більше. Студенти Національного
педагогічного університету імені Михайла Драго
манова, а зокрема Інституту корекційної педагогі
ки та психології, які за фахом вчаться працювати з
такими дітками й дорослими людьми, зініціювали
акцію на підтримку хворих на епілепсію “День фіо
летової стрічки”.
Драгомановці, не на жарт стурбовані ситуа
цією в суспільстві, вирішили провести своєрідний
“лікнеп” з наданням першої допомоги у гуманітар
ному корпусі університету, що на вулиці Тургенів
ська 8/14, та у навчальному корпусі на вулиці
Освіти, 6. Там вже старалися студенти Інституту
соціальної роботи та управління. Всі бажаючі

Вчена рада

Цьогоріч студенти Національного педагогічного універ
ситету імені М. П. Драгоманова вибороли дев’ять призових
місць. Кілька днів тому на засіданні Вченої Ради вишу призе
рам вручили срібні медалі Михайла Драгоманова та відзна
ки “Драгомановська родина” від університету, грамоти й
фінансові заохочення.
Сьогоднішня зустріч передбачала детальніше знайом
ство з молодими науковцями та їхніми майбутніми пошука
ми. Віктор Андрущенко глибше дізнавався про кожну пере
можну роботу, актуальність і новизну її теми та відзначав
неабияку вагомість результатів досліджень. Ректор і прорек
тори університету високо оцінили здобутки студентів і подя
кували їм та їх науковим керівникам за достойне предста
влення вишу і наукових шкіл НПУ на всеукраїнському рівні.
Звісно, поважні вчені побажали молоді не зупинятися на
досягнутому й продовжувати дослідження та будувати свою
наукову кар’єру.
“Я бачу, як ви всі закохані в науку, і мені приємно це від
значити, – наголосив ректор, – але ще важливіше, щоб ви
змогли зосередити навколо себе й іншу молодь вишу, стати
такими своєрідними мініцентрами наукового мислення
кожного інституту, який представляєте”. Науковий шлях – це
складна клопітка робота, що не кожному під силу, але саме в
університеті є неабияка можливість відкрити у кожному
вміння і талант до цього, переконаний Віктор Петрович.
Популяризувати престиж сучасного науковця повинна саме
молодь, яка здатна стати джерелом нових ідей, натхненни
ком нестандартних думок і тез. Адже в сучасну епоху саме
інтелект є рушієм прогресу цивілізації.

Новини підрозділів

Інтерв’ю

Почесні
професори
університету

Олена Онаць:
“Сучасний вчитель
– це носій змін”

Я люблю Україну

стор. 3

стор. 5

стор. 7

Зустрічі

ЗІ СТУДЕНТАМИ НПУ ЗУСТРІЛАСЬ
ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО
8 квітня 2014 року зі студентами Національного педагогічного університету
імені Михайла Драгоманова зустрілась відомий політичний діяч, Прем’єрмі
ністр України у 2005, 2007–2010 рр. Юлія Тимошенко. Спілкування пройшло у
форматі “запитання – відповідь”. Такий відкритий діалог дав змогу студентам
отримати відповіді і пояснення на злободенні питання молоді.
Вже на початку зустрічі Юлія Тимошенко аргументувала свій вибір саме Національ
ного педагогічного університе
ту імені Михайла Драгоманова,
його студентського й викла
дацького складу для спілкуван
ня. За словами Юлії Володими
рівни, зараз у країні, якщо не
стоїть, то повинно стати пріори
тетом виховання нової людини,
яка через серце пропускає все і
будує новий світ. Саме педагоги
стоять у витоків такого вихован
ня, забезпечують його протя
гом усього життя людини, готу
ють нову еліту держави.
“На ваші плечі лягає питання
виховання нової людини. Вона
мусить бути перш за все люди
ною, яка не сприймає подвійні
стандарти. Це мусить бути люди
на, яка розрізняє добро і зло”, –
наголосила Юлія Тимошенко, вва
жаючи завдання виховання люди
ни одним із ключових аспектів
реформування держави.
“Драгомановці – це велика
педагогічна родина, яка працює
на благо Його Величності Вчите
ля, – зазначив під час зустрічі рек
тор університету, академік Віктор
Андрущенко, – і тому наша велика мрія і завдання – підняти соціальний статус вчителя,
імідж цієї професії в нашій державі”. Для цього, на думку Віктора Петровича, потрібні
спільні зусилля і громадян країни, і педагогівнауковців, і влади. Тому підтримка для сільсь
кого вчителя з боку державних провладних політиків особливо важлива й необхідна.
За переконаннями експрем’єрміністра, в Україні загалом потрібно змінити сто
сунки між людиною, громадянським суспільством і всією машиною влади. А молодь у
такій системі повинна брати участь в управлінні країною. “Я вважаю, що тільки люди, які
мають інтелект, знання, бажання і волю навести порядок в державі, можуть все змінити
через своє право брати участь в реальному управлінні”, – наголосила Юлія Тимошенко.
Студентство активно включилося до діалогу та цікавилося здебільшого питаннями,
що турбують усю молодь країни: щодо фінансової підтримки студентів з боку держави,
першого робочого місця, можливості працевлаштування за спеціальністю за конкурен
тоспроможну платню й чимало іншого.
Юлія Тимошенко підтримала ідею студентів щодо розробки законопроекту про
перше робоче місце, у роботі над яким візьме участь ініціативна група молоді.

Пресслужба університету

ДРАГОМАНОВЦІ ПОСПІЛКУВАЛИСЬ
З ЕКСГОЛОВОЮ СЛУЖБИ ЗОВНІШНЬОЇ
РОЗВІДКИ УКРАЇНИ МИКОЛОЮ МАЛОМУЖЕМ
16 квітня 2014 року студенти Національного педагогічного університету
імені Михайла Драгоманова мали можливість поспілкуватися з кандидатом у
Президенти України, ексголовою Служби зовнішньої розвідки України, гене
ралом армії Миколою Маломужем.
Відкриваючи зустріч,
ректор Драгомановсько
го університету Віктор
Андрущенко зауважив,
що теперішня напружена
ситуація на сході і півдні
України кожного грома
дянина змушує шукати
відповіді на чимало болю
чих запитань. Микола
Григорович – один з тих,
хто чи не найбільше поін
формований та може
дати чіткі й достовірні від
повіді. Це ще одна
можливість для молоді
об’єктивно
оцінювати
події в державі та у міжнародному просторі.
Спілкуючись з молоддю, Микола Маломуж особливий акцент зробив на вихован
ні нової людини для нового суспільства, яке сформувалося протягом останніх місяців
в Україні. Така особистість мусить стати носієм високоморальних культурних цінно
стей. На думку пана Маломужа, це забезпечить гармонійний розвиток суспільства й
держави. Адже в усіх суспільних сферах повинні працювати лише професіонали. За
такими професіоналами слід йти до університетів, де найпрогресивніші наукові
школи, що забезпечують поступ цивілізації, та, безумовно, молодь, яка не лише її
рушій, але й основа.
Загалом найбільше студентство цікавили питання щодо антитерористичної кам
панії на сході України, ескалації конфлікту та можливих загроз початку війни. Генерал
висловив свої думки з цього приводу і запевнив, що за умови певних чітких і правиль
них дій українських силовиків, спільних дипломатичних зусиль є велика можливість
уникнення військового бойового конфлікту.
Що стосується безпосе
редньо педагогічної і вчительсь
кої сфери України, пан Маломуж
відзначив великий поступ драго
мановців на світових теренах
створенням та реалізацією Педа
гогічної Конституції Європи. У
свою чергу кандидат у Президен
ти України взяв зобов’язання
перед майбутніми педагогами
докласти усіх зусиль для підняття
престижу й соціального іміджу
професії Вчителя в сучасному
суспільстві.

Співпраця

Н А Г О Р О Д И Л И
До 200ліття від дня народження Т. Шевченка
Інститут української філології та літературної твор
чості імені Андрія Малишка Національного педаго
гічного університету імені Михайла Драгоманова
спільно з Малою академією наук (МАН) учнівської
молоді Київської області оголосив конкурс науково
дослідних та творчих робіт “Тарас Шевченко –
володар у царстві духу” серед учнів навчальнови
ховних закладів Київської області.
8 квітня в актовій залі гуманітарного корпусу НПУ
відбулося нагородження понад 40 переможців МАН
Київської області в номінаціях “Літературознавство”,
“Літературна творчість” та
“Образотворче мистецтво”.
Майбутніх науковців привіта
ли голова Президії Малої
академії наук учнівської
молоді Київської області про
фесор Володимир Сергієн
ко, в. о. директора Київсько
го обласного комунального
позашкільного навчального
закладу “Мала академія наук
учнівської молоді” Тетяна
Петровська,
викладачі
кафедри української літера
тури Інституту української
філології та літературної
творчості
імені
Андрія
Малишка та образотворчого
мистецтва Інституту педаго
гіки та психології.
Незважаючи на юний вік,
члени МАН мають за плечима

2

М А Н і в ц і в

невеличкий досвід наукової роботи. Вони репрезенту
вали тези своїх робіт та уривки власних літературних
творів. Завідувач кафедри української літератури про
фесор Володимир Погребенник відзначив найкра
щих, запевнив усіх в тому, що досвід написання науко
вих робіт стане дуже вдалою платформою для наступ
них звершень, а також вказав на переваги та недоліки
всіх проаналізованих ним робіт, аби в подальшому уча
сники тільки вдосконалювались.
Також переможцям було запропоновано опубліку
вати тези своїх наукових робіт в щорічному студентсь
кому науковому збірнику.

Та йшлося не тільки про науку, а й про мистецтво.
МАНівців привітали камерний оркестр під керівництвом
професора Василя Федоришина, ансамбль “Купава”
та студентський театр “Вавилон”, який презентував
актуальну виставу за мотивами твору Тараса Шевченка
“Кавказ”, а також студентка ІІ курсу Інституту українсь
кої філології та літературної творчості імені Андрія
Малишка Юлія Писаренко музичною композицією.
Після завершення програми школярам та майбут
нім абітурієнтам провели невеличку екскурсію поверха
ми університету та відповіли на всі запитання щодо нав
чання та студентського життя драгомановців. Споді
ваємося побачити талановитих МАНівців наступного
року вже на студентських лавах у затишних аудиторіях
Інституту української філології та літературної творчості
імені Андрія Малишка.

КВІТЕНЬ 2014

Гордість

Вчена рада
РЕКТОРИ З ПОЛЬЩІ ТА БОЛГАРІЇ СТАЛИ ПОЧЕСНИМИ
ПРОФЕСОРАМИ УНІВЕРСИТЕТУ

ДРАГОМАНОВКА –
УЧАСНИЦЯ ПАРАОЛІМПІЙСЬКИХ ІГОР У СОЧІ

На урочистому засіданні Вченої
Ради Національного педагогічного уні
верситету імені Михайла Драгомано
ва 17 квітня 2014 року у присутності
поважних вчених, академічного корпу
су вишу мантії і дипломи Почесних
професорів вручили ректору Академії
спеціальної педагогіки імені Марії Гже
гожевської у Варшаві Яну Лащику та
ректору Софійського університету
імені Климента Охридського Івану
Ілчеву.
Засідання відкрив очільник Драго
мановського університету, доктор
філософських наук, професор Віктор
Андрущенко. Ректор привітав акаде
мічну спільноту, викладачів і студентів НПУ, поважних гостей з Франції, Почесного сенатора Укра
їнського вільного університету, почесного професора в галузі зв’язків з громадськістю та комуні
кації Моріца Гунцінгера (Німеччина), Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Болгарія
в Україні Красіміра Неделчева Мінчева зі святом – обранням у Почесні двох великих науковців,
поважних педагогів з дружніх нам країн, друзів і партнерів університету, які вже кілька років поспіль
підтримують прекрасні стосунки з українськими освітянами, забезпечують тісне співробітництво
між викладацьким і студентським колективами навчальних закладів.
У традиції драгомановських Вче
них рад таке засідання відкриває сту
дентським гімном “Гаудеамус” Націо
нальний заслужений академічний
український народний хор імені Григо
рія Верьовки під диригуванням худож
нього керівника, Героя України, народ
ного артиста України, проректоради
ректора Інституту мистецтв НПУ Ана
толія Авдієвського.
Під загальні оплески мантію й
диплом ректор і студенти НПУ одягну
ли доктору природничих наук, дипло
мованому фізику, астронавту, ректору
Академії спеціальної педагогіки імені
Марії Гжегожевської у Варшаві Яну
Лащику.
Слова вітання пану Лащику від
усієї педагогічної спільноти України,
від Національної академії педагогіч
них наук України в особі Василя
Кременя висловила учений секре
тар НАПН України, доктор педагогіч
них наук, професор Неля Ничкало.
У власній доповіді Почесний про
фесор Ян Лащик подякував драгома
новцям за надану йому честь, за
тісне співробітництво, що вже протя
гом довгих років налагоджене між
двома університетами, і з цього часу
стане ще більш плідним та результа
тивним. У Варшаві давно дуже ціну
ють українських вченихпедагогів,
особливо професорів і наукові школи
Драгомановського вишу. Чимало наукових проектів, що виконуються спільно колегами з Польщі і
України, мають результати міжнародного масштабу і рівня.
Драгомановці запросили пана Лащика частіше навідуватися до Києва та в НПУ, прочитати
кілька публічних лекцій для студентів і викладачів університету, адже для драгомановців це буде
справжня честь.
Ще одну мантію та диплом Почесного професора вручили талановитому історику держав
ницького значення, який докладає чимало зусиль для розвитку болгарської освітньої системи,
підняття престижу вченого на світовому просторі, ректору Софійського університету імені Кли
мента Охридського Івану Ілчеву.
Слова вдячності і вітань пану Ілчеву висловила доктор філологічних наук, професор, академік
Любов Мацько. У програмі співробітництва між двома університетами Любов Іванівна досить
часто відвідувала Болгарію та саме Софійський університет. За словами академіка, навіть у архі
тектурі цього прекрасного вишу збереглася часточка душі великого патрона Драгомановського
університету Михайла Драгоманова. За збереження пам’яті українського культуротворця, гро
мадського діяча Драгоманова українські педагоги безмежно вдячні своїм болгарським колегам.
Іван Ілчев детальніше розповів Драгомановській родині про освіту в Болгарії, труднощі й пере
моги навчального закладу, який сам очолює, подякував за надану йому честь бути причетним і
входити до відомої вже на світовому освітянському просторі Драгомановської родини. Пан Ілчев
побажав педагогам з НПУ багато сил життєвих і творчих нових перемог, здобутків, осягнень, адже,
на думку болгарського ректора, в українців ще все попереду і, якщо працювати і вірити, то все
обов’язково вдасться.
Найщирішими й найприємніши
ми подарунками для гостей стали
пісні рідною мовою у виконанні вели
кого народного хору імені Г. Верьов
ки.
Одухотворені й задоволені члени
Вченої Ради та гості залишали залу й
обіцяли обов’язково приїхати знову з
лекціями та науковими проектами.

7 квітня 2014 року в Інституті корекційної педагогіки та психології
Національного педагогічного університету імені Михайла Драгомано
ва відбулася зустріч з чудовою дівчиною, спортсменкою, членом
збірної України з біатлону, учасницею Параолімпійських ігор в Сочі,
студенткою ІV курсу ІКПП Ольгою Прилуцькою. Дівчина розповіла про
свою спортивну кар`єру.
Ольга виступала в складі української збірної з біатлону. Незважаючи на
значні вади зору, студентка йшла до перемоги й зайняла почесне 4 місце.
До бронзи не вистачило лічених хвилин, оскільки перед самим стартом
отримала травму ноги. Але, як кажуть спортсмени, головне увійти в першу
шістку. До великого спорту дівчина потрапила не так давно. Професійно
займається спортом майже 5 років. Ще зі школи Оля мріяла пов`язати своє
життя з музикою. Вокал, фортепіано, гітара та інші музичні інструменти опа
нувала, але всетаки спорт переміг.
Спортсменка встигає і навчатися, і тренуватися. Адже дирекція Інститу
ту завжди ставиться з розумінням до захоплень студентів і, звичайно ж, під
тримує їх.
З перемогою студентку привітав директор Інституту, доктор педагогіч
них наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук
України, заслужений юрист України Віктор Синьов. Від дружнього колекти
ву Інституту вручив спортсменці золоту прикрасу на щастя та квіти. І, зви
чайно ж, побажав не опускати руки, а йти далі до визначеної мети.
Прийшов привітати спортсменку й директор спортивного клубу “Олімп”
НПУ, доцент Олександр Питомець.
Доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри тифлопеда
гогіки Євгенія Синьова побажала Ользі ще багато перемог, адже вона як
ніхто знає про проблеми порушення зору і розуміє всі складності, пов’язані
з цим.
Не залишився осторонь Інститут фізичного виховання. Його представи
ли досвідчені викладачі: професор, завідувач кафедри фізичного виховання
і спорту Олександра
Дубогай та старший
викладач
Олена
Булейченко підтри
мали параолімпійку,
адже в спорті вони
майже все життя і зна
ють вагу і цінність кож
ної медалі.
Увесь колектив уні
верситету вітає драго
мановку, бере з неї
приклад та бажає
нових і нових успіхів!

Олександра ДУДКО,
пресслужба університету

Презентації

Творча зустріч
з арабським письменником

16 квітня 2014 року в Інституті іноземної філології відбулася зустріч з
арабським письменником, мандрівником, професором та засновником Цен
тру дослідження арабської та ісламської цивілізації – Абдульрахманом Мах
муд Аль Махмудом. На зустрічі, яка проходила арабською мовою, були при
сутні студенти 13 курсів Інституту іноземної філології, які вивчають арабську
мову, та всі бажаючі.
Було презентовано навчальний посібник “Класична арабська література”.
Книга привернула увагу студентівсходознавців та спонукала до активного
спілкування з автором. Філологи охоче ставили запитання про творчість пись
менника та культурну спадщину його народу. Абдульрахман Махмуд Аль Мах
муд поділився своїми найкращими враженнями про Україну, розповів про свої
плани.
Професор Абдульрахман запропонував студентамарабістам творчу спів
працю – написати статті арабською мовою про українських письменників. Ці
матеріали буде опубліковано в його новій книзі про Україну. Наприкінці зустрі
чі письменник подарував студентам навчальні книги з авторським підписом. У
відповідь студенти інституту подарували гостеві книгу про наш університет.

Микита КОРНІЄНКО,
студент ІІІ курсу Інституту іноземної філології

Людмила КУХ,
пресслужба університету

КВІТЕНЬ 2014

3

Гран#прі
ТРИ ЮВІЛЕЇ Й ОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ
20 березня 2014 року у гуманітарному корпусі
Національного педагогічного університету імені
М. П. Драгоманова відбулася Всеукраїнська наукова
конференція “Українська мовна особистість”. Кон
ференцію організовано Інститутом української філо
логії та літературної творчості імені Андрія Малишка
до 200річчя від дня народження Тараса Григорови
ча Шевченка, 25річчя кафедри стилістики українсь
кої мови та ювілею завідувача кафедри, академіка
Любові Мацько.
Ректор університету академік Віктор Андрущен
ко від імені усіх освітян привітав з ювілеями кафедру
стилістики української мови та її очільницюювілярку
Любов Мацько – академіка НАПН України, доктора
філологічних наук, професора. “Драгомановський
університет пишається такими вченими й академіка
ми, як Любов Іванівна, – зазначив ректор. – Ми
щасливі, що маємо можливість працювати поруч із
Вами, вчитись у Вас, наслідувати Вас”.
Віктор Петрович відзначив досягнення науково
дослідної школи функціональної лінгвістики укра
їнської мови та лінгводидактики і методики викла
дання української мови в основній та старшій ланках
середньої школи й у вищій школі, керівником якої з
1988 року є Любов Мацько. Подякував за усі наукові
праці, книги, підручники й посібники, якими пані
Любов збагатила ниву української мовознавчої
науки. Від колективу НПУ за рішенням Вченої Ради
Любов Іванівну нагородили Золотою медаллю
Михайла Драгоманова та Подякою ректора вишу.
Із вітальним словом виступили також перший
проректор університету з навчальновиховної робо
ти та економіки, членкореспондент НАПН України,
професор Олег Падалка, проректор з начально
методичної роботи гуманітарних інститутів, профе
сор Богдан Андрусишин. Від імені Інституту соці
ології, психології та соціальних комунікацій привітав

Уже всьоме колоритна Одеса приймала талантів на Міжна
родному фестиваліконкурсі “Sunny Fest”. Цього року конкурс
проходив з 27 по 29 березня. За підтримки голови ППО студен
тів НПУ імені М. П. Драгоманова Станіслава Цибіна спробувати
свої сили та захистити честь рідної альмаматер поїхали і ми –
Народний вокальний ансамбль “Купава”.

кафедру членкореспондент НАН України, профе
сор Володимир Євтух.
Увесь колектив кафедри отримав теплі вітання
від колег, зокрема від завідувачів кафедр (профе
сора М. Я. Плющ, професора С. В. Шевчук, про
фесора О. О. Ісаєвої, професора Л. Ф. Мірошни
ченко).
Особливо приємною була увага до наукових
здобутків кафедри відділу стилістики та культури
мови Інституту української мови НАН України.
Зокрема з побажанням подальших наукових злетів
виступила керівник відділу – доктор філологічних
наук, професор, членкореспондент НАН України
Світлана Єрмоленко.
Давню дружбу кафедри стилістики української
мови з кафедрою сучасної української мови Інститу
ту філології Київського національного університету
імені Тараса Шевченка засвідчив її керівник – доктор
філологічних наук, професор, видатний поет Анато
лій Мойсієнко. До вітань приєднались поетпісняр
Андрій Демиденко, завідувач кафедри української
мови Київського університету імені Бориса Грінчен
ка Станіслав Караман, завідувач лабораторії нав
чання української мови, професор Ніна
Голуб та інші.
Віктор Жадько відзначив здобутки
кафедри у вивченні мови і стилю творів
Тараса Григоровича Шевченка.
Конференція пройшла у піднесеній
атмосфері любові й поваги до української
мови, культури, традицій рідного народу.
Серед когорти поважних вченихмово
знавців яскраво виділялося й коло молоді,
що вже впевнено демонструє свої здобут
ки під керівництвом мудрих вчителів.

Колектив кафедри стилістики
української мови ІУФтаЛТ імені
Андрія Малишка

Нові формати

Місяць менеджменту
НАЙЯСКРАВІШОЮ подією цієї весни в Інституті управлін
ня та економіки освіти став “Місяць менеджменту”, який три
вав 4 тижні: з 01.04.2014 до 25.04.2014. Протягом цього часу
студентам випала унікальна можливість не лише поглибити
свої теоретичні знання в області управління, а й поспілкувати
ся з видатними “практиками” менеджменту та взяти участь у
ряді цікавих конкурсів.
Стартував проект із проведення олімпіади з менеджмен
ту для студентів 45 курсів. Щотижня студентам пропонува
лися кращі книги видатних практиків управлінської думки,
презентувалися біографії найвідоміших фахівців менеджмен
ту та аналітиків, таких як Стів Джобс, Коімбатур Крішнарао
Прахалад, Стівен Кові, пропонувалися пізнавальні фільми
тощо. Цікавою особливістю “Місяця менеджменту” стало те,
що в ньому із задоволенням брали участь як українські, так і
іноземні студенти з Китаю.
Крім того, було організовано зустріч із топменеджерами
К. Дєєвою (директором з персоналу ПАТ “OTIS” Україна),
Д. Дідо (фінансовим директором ПАТ “OTIS” Україна) та
О. Блавдзевич (віцепрезидентом Українського союзу про
мисловців і підприємців), які в рамках коротких презентацій із
задоволенням ділилися досвідом зі студентами та відповіда
ли на усі їх запитання.
У насичений графік студентів входили конкурс “Краща
інсталяція менеджменту”, кінопанорама короткометражних
фільмів про управління, виставки “Франчайзинг в Україні”,
круглий стіл “Сучасні тенденції менеджменту”, брейнринг,
ділова гра із засадами метафоричного менеджменту, “день
навпаки” та інші не менш цікаві заходи.
Нам же вдалося поспілкуватись з одним із організаторів
“Місяця менеджменту”, заступником директора з організа
ційновиховної роботи Інституту управління та економіки осві
ти – Брязкун Валентиною Вікторівною.
– Отже, Валентино Вікторівно, в історії нашого моло
дого інституту практика проведення місяця менеджмен
ту є абсолютно новою. Як виникла ідея проведення тако
го масштабного проекту?
– Насправді в нашому Інституті уже доброю традицією

4

“Зал проводжав оваціями…”

стало проводити тижні, присвячені різноманіт
ним темам. А оскільки заходів було заплановано
дійсно багато, то ми вирішили провести цілий
місяць менеджменту. Так ми не лише звільнили
студентів від надмірного навантаження, адже
навчальний процес ніхто не відміняв, а й змогли
втиснути у щільний графік усе задумане.

Впродовж двох запеклих конкурсних днів на сцену вийшло
близько 50 колективів та сольних виконавців. Учасники змагались у
найрізноманітніших жанрах: хореографічному, вокальному, інстру
ментальному, театральному. Весь наш колектив з нетерпінням чекав
на галаконцерт, що мав стати справжнім апогеєм конкурсу. Саме тут
повинні були визначити найкращих у своїх жанрах. Нашій радості не
було меж, коли ми дізнались, що стали окрасою фестивалюконкур
су “Sunny Fest” 2014 і отримали найвищу нагороду – Гранпрі. Зал
проводжав нас оваціями.

Та ці чудові дні в Одесі не були б такими, якби не підтримка і
теплий прийом зі сторони первинних профспілкових організацій сту
дентів ОНУ імені І. Мечникова та Одеського політехнічного універси
тету. Вони зробили все, щоб ми почували себе як удома. Окрім кон
курсної програми, ми встигли побувати в наймальовничіших куточках
Одеси та побачити багато цікавого.
Дякуємо за незабутні враження усім тим, хто підтримав нас у ці
дні. Маємо надію, що і надалі будемо радувати небайдужих своїми
перемогами.

– Організація такого масштабного заходу вимагає
хорошої, злагодженої роботи цілого колективу. Чи є у
Вас команда однодумців, котра допомагала Вам в орга
нізації місяця менеджменту?
– Звичайно, самостійно керувати подібним проектом
надзвичайно важко. Проведенням “Місяця менеджменту” ми
займались разом з колегами Я. М. Курган, заступником
директора з наукової роботи та міжнародних зв’язків, та
Н. Ю. Луценко, а також нам допомагали студенти Інституту.
– Які найважчі моменти чи перешкоди траплялись
Вам на шляху організації проекту?
– Мабуть, єдиною перешкодою стала відсутність фінан
сування проекту, але у нас було надзвичайно велике бажання
створити щось нове та оригінальне, тому спільними зусилля

Тетяна ХОМИЧ
ми ми досягли надзвичайних результатів, а завдяки потужній
підтримці студентів будьякі перешкоди зводились нанівець.
– Як оцінюєте проведення місяця менеджменту
загалом? Усе пройшло відповідно до задумів?
– Усі заплановані заходи було проведено на високому
рівні. Звісно, були деякі труднощі з організацією зустрічей з
топменеджерами, адже вони надзвичайно зайняті люди, і
інколи в останній момент доводилося вносити зміни у роз
клад та переносити презентації, але уміння швидко реагувати
в кризових ситуаціях – це те, чого ми в першу чергу навчаємо
наших студентів, тому вчасно зреагувати та відкоригувати
напружений графік вдавалося завжди.
– Які із проведених заходів, на Вашу думку, вияви
лись найбільш яскравими та особисто Вам запам’ятали
ся найбільше?
– Місяць видався справді насиченим, і цікавого було
багато. Особисто мені, мабуть, найбільше запам’ятається
ділова гра з засадами метафоричного менеджменту. Вона
настільки сподобалась учасникам, що із відведених на неї 3
годин часу було проведено аж 5, і навіть після того студенти
не хотіли розходитися по домівках.
– Насамкінець, чи не бажаєте поділитися планами
на майбутнє: чи очікувати любителям менеджменту
подібних заходів у наступному році?
– Поки планувати щось конкретне рано, хоч задумів є
безліч. Наразі ми провели опитування, опрацьовуємо фідбек
від студентів Інституту. Набиратимемось вражень та ідей і в
наступному році обов’язково організуємо ще масштабніший
проект.
–
Дякуємо Вам за розмову!

Ірина ДАРМІЦЬ

КВІТЕНЬ 2014

Інтерв’ю

ОЛЕНА ОНАЦЬ: “Сучасний вчитель – це носій змін”
Олена Онаць за роки роботи
стала відомим фахівцем з питань
шкільної освіти. Після спілкування з
Оленою Миколаївною стає зрозумі
ло, що школа живе не таким спокій
ним життям, як здається на перший
погляд.
– Олено Миколаївно, розпочати роз
мову хотілося б з популярної нині теми –
освітній менеджмент. Більше десяти
років тому ви стояли у витоків одного з
перших в Україні проектів, спрямованого
на втілення в практику цього питання.
– В Україні директор школи – це посада,
а не професія. Протягом довгого часу на цю
посаду призначали кращого вчителя. Але не
кожен вчительпрофесіонал може стати
ефективним директором, управлінцем,
менеджером та лідером колективу. Курси та
школи резерву керівників, які працюють у
регіонах України, роблять певний внесок у
підготовку директора школи до управлінської
діяльності, але це не фахова підготовка, яка
підкріплюється і знаннями, і відповідними
документами, і рівнем заробітної плати. Адже
директору необхідно вільно володіти упра
влінськими компетенціями, бути майстром
управлінцем, швидко та ефективно вирішу
вати різнопланові питання, підтримувати
доброзичливу атмосферу у колективі, ство
рювати комфортні умови для реалізації інно
ваційнотворчого потенціалу вчителів та учнів
закладу. Саме фахова професійна упра
влінська підготовка може забезпечувати
ефективну діяльність директора школи, яка
допоможе успішно виконувати модернізовані
та, власне, й традиційні управлінські функції.
У світі давно переконалися, що директор
школи є ключовою фігурою в освіті і в школі,
тому дуже важливо, що необхідність профе
сійної управлінської підготовки зрозуміли
насамперед керівники навчальних закладів.
Більше десяти років тому Асоціація керівників
шкіл України (яку я маю честь очолювати про
тягом багатьох років) спільно з провідними
українськими науковцями та разом з Асоці
ацією керівників шкіл Голландії та вченими
Амстердамського університету у 2000–
2003 р. реалізували українськоголландсь
кий проект “UDEM” – “Україна – Нідерланди.
Освіта і менеджмент”. Результатом роботи
став модернізований навчальний план підви
щення кваліфікації керівників шкіл, навчаль
ний посібник “Освітній менеджмент”, а також
“Базовий стандарт професійної діяльності
директора школи”, який на той час був лише
в п’яти країнах Європи. У цьому документі є
відповіді на три важливих питання: “Що треба
зробити, щоб стати директором?”, “Як стати
успішним директором?”, “Для чого це потріб
но робити?”. Стандарт є мірилом професій
них сил та потенційних можливостей тих, хто
збирається стати директором школи, він є
мотиватором для особистісного та профе
сійного зростання керівника через три
основні складові, а саме: знання, вміння,
професійна готовність і культура. При підго
товці навчального посібника було опрацьова
но велику кількість джерел, але готових від
повідей відразу не було. Тоді разом з голлан
дськими колегами ми почали проводити нео
дноразові мозкові штурми (називали цей
процес “розхитуванням човника”). Ми зрозу
міли, що кожен має пропустити все через
своє внутрішнє усвідомлене “я”. Створений
нами навчальний посібник не просто адапто
ваний до українських реалій, він спеціально
спрямований на особливості управлінської
діяльності українського директора школи.
Найбільшу увагу приділено таким важливим
питанням: бачення стратегії та розвитку;
керівництво і моніторинг освітнього процесу;
мотивація та управління персоналом; упра
вління розвитком та фінансами; управління
якістю освіти, маркетинг та зв’язки з гро
мадськістю; психологоуправлінське кон
сультування; питання внутрішньої і зовніш
ньої комунікації, яка, до речі, для європейців
не була настільки актуальною. В наших реа
ліях керівнику слід уміти переконати не лише
шкільний колектив, а й зовнішнє освітньо
культурне середовище, вище керівництво,
батьків, громадськість.
На завершальному етапі проекту в укра
їнській магістратурі з’явилась спеціальність
“Керівник навчального закладу”, і тому ми
вважаємо, що це сталося багато в чому зав
дяки нашій праці.

КВІТЕНЬ 2014

“Самопізнання”, “Психогім
настика”. У 5 9 класах :
“Суб’єкти ринку”, “Раціо
нальна поведінка”, “Еконо
мічні системи”, “Людина і
світ професій”, “Психогім
настика”,
“Особистісна
готовність до вибору про
фесії”. 1011 класи вивча
ють спецкурси та факуль
тативи: “Людина і праця”,
“Самодіагностика профілю
майбутньої
професії”,
“Побудова кар’єри”, “Гро
мадянська освіта”, “Основи
інтелектуальної власності”,
“Ділова англійська”, “Краї
нознавство”, “Англійська
література” та інші. Школа
підключена до мережі
Інтернет та Всеукраїнської
мережі
“Щоденник.ua”.
Учні беруть активну участь у
всеукраїнських та міжна
родних конкурсах, олімпіа
дах, фестивалях, конфе
ренціях, ділових іграх,
брейнрингах, різноманіт
них заходах учнівського
самоврядування, проектах
тощо. У школі ефективно
працюють клуби, гуртки,
секції: “Колаж” ЦТ “Шев
ченківець”, “Цікава астро
номія”, Євроклуб, спортив
ні танці, баскетбол, футбол,
хор, карате. Ще з 1967 року
в школі працює музей 56ї

навчатись упродовж життя. Сучасні загально
освітні навчальні заклади, виконуючи
соціальне замовлення, висувають високі
вимоги до змісту професійної діяльності та
особистості педагога. Підготовка у вищому
навчальному закладі дає можливість отрима
ти лише базовий рівень професійної компе
тентності, тому саме в школі відбувається
становлення вчителя, формування його про
фесійної психологопедагогічної компетент
ності. Велика роль учителя полягає в тому,
що він має бути тим, хто “веде” (адже саме
таке перше пояснення поняття “педагог”). Усі
його ролі перелічити важко. Він є суб’єктом
соціальнопедагогічних реформ, розробни
ком і керівником навчальновиховних проек
тів, лідером, діагностом, консультантом і
організатором навчальнопізнавальної діяль
Учасниця Парламентських слухань
ності учнів. Функцій у школі у нього дуже бага
то: вчительпредметник, класний керівник,
керівник гуртка чи клубу, культорганізатор. А
часто і мама чи тато, і нянька, і психолог, і
друг…
Кажуть, що професія вчителя дається від
бога, а решта професій – похідні від неї. Ціл
ком з цим погоджуємося. При таких вимогах
надзвичайно важливим для кожного вчителя,
а особливо молодого, є атмосфера у нав
чальному закладі, сприятливий мікроклімат,
підтримка адміністрації та колег, культура
міжособистісного спілкування, і це вже зав
дання адміністрації школи та педагогічного
колективу. Справжні вчителі люблять свою
професію і багато працюють над собою, здій
снюють дослідноекспериментальну пошу
кову роботу, працюють у творчих групах,
методичних об’єднаннях тощо. Така наша
Олена Онаць очолює школу понад 20 років
доля або, як ми кажемо, спосіб життя. До
речі, у нашому колективі є
– Сучасні учні сприймають все поін
цікаві напрацювання, які
шому. Як на виклики часу відповідає
сприяють розвитку профе
школа?
сійної компетентності вчите
– Цілком погоджуюсь, що сучасні діти все
ля,його особистісного зро
сприймають поіншому, і про це необхідно
стання, педагогічної май
знати кожному вчителю і директору школи.
стерності, за такими темами:
Ми намагаємося орієнтуватися у своїй діяль
“Роль професійної компе
ності на чотири складові сучасної освіти, що
тентності вчителя у форму
визначені ЮНЕСКО. Перша складова – вчити
ванні громадянської культури
ся. Це означає, що школа повинна вчити
учнів”; “Формування науково
дитину вчитися. Акцент робиться на мотивації
методичної та педагогічної
до пізнання та самопізнання, розвиток кри
культури керівника і вчителя”,
тичного мислення та інтелекту, уміння пра
“Концепція
професійного
цювати в команді, здатність спілкуватися іно
саморозвитку молодого вчи
земними мовами з метою ефективної комуні
теля”, “Методика і програми
кації. Друга складова – бути, вона означає
спостереження психологіч
формування особистісного ставлення до
них процесів на уроці та ана
всього, це поведінка, організаційні та життєві
На уроці з профорієнтації
ліз уроків” та інші. В багатьох
цінності. Третя складова передбачає форму
сучасних школах велика
вання активної життєвої позиції, відповідаль
увага приділяється проектній
ності, моральності. Четверта складова – жити.
діяльності, ми також це
Це означає – жити і працювати разом, у спів
широко практикуємо. Коли
праці, у партнерській взаємодії. Виховання на
дитина під керівництвом учи
загальнолюдських цінностях, для більшої
теля, а потім і самостійно
моральності суспільства, збереження куль
готує та захищає проект, то
турної світової і національної спадщини, парт
вона набагато глибше вивчає
нерство між школами ставлять перед суча
і засвоює матеріал. Вагомою
сною школою глобальні завдання: школа стає
є роль учителя, але його
головним чинником у вирішенні питання жит
сприйняття сучасними дітьми
тєздатності нашої цивілізації в умовах швид
тільки тому, що вчитель стар
кого технологічного прогресу. І це не пусті
ший і має освіту, так просто
слова. У Європі дуже популярний лозунг:
не відбувається. Нині вчи
“Думай глобально! Дій локально!”. Таким він
тель повинен довести своє
має стати і в нас.
право знаходитись в класі.
Що конкретно робимо? Для забезпечен
Діти цінують цікавих та інте
ня викликів часу у школі поглиблено вивча
Школа живе не таким спокійним життям,
лектуальних, тому вчителю
ється англійська мова, з другого класу –
як здається на перший погляд
важливо не лише знати свій
російська, з п’ятого класу – німецька. Відпо
предмет, а й вміти його пода
відно до Державного стандарту цього нав
чального року інформатику почали вивчати гвардійської танкової бригади, який дав ти. Нещодавно шестикласники повідомили
учні другого класу. (Раніше вивчалась лише в путівку в життя таким нині відомим журналі мені свій висновок про молодого вчителя,
десятому і одинадцятому класі). Крім того, в стам, як Сергій Рахманін та Віталій Портніков. який нещодавно почав працювати у нашій
– Зараз робиться акцент на техніці, школі. Вони сказали, що вчитель знає пред
програмі курсу трудового навчання теж
передбачені інформаційнокомунікаційні тех але чи не втрачається важливість ролі мет, але ще немає досвіду викладання, “не
вміє вчити”. Хоча їхню думку можна вважати
нології, а в старшій школі з’явився новий вчителя?
– Сучасний вчитель – це носій освітніх і дещо суб’єктивною, але варто замислитись і
предмет – “Технології”. Проектується розви
вальновиховний зміст навчання, спрямова суспільних змін. Роль учителя, а скоріше ролі, керівництву школи, і вчителю. Діти люблять,
ний на розумовий, духовний, фізичний, пси є сьогодні надзвичайно важливими. Держава коли вчитель не лише освічений, а й гарний,
хічний, соціальний, громадянський, підпри та суспільство висувають до сучасного вчите як зовнішньо, так і внутрішньо. Важливо, щоб
ємницький, особистісний розвиток, підготов ля високі вимоги, це спонукає його до само з ним можна було поспілкуватись про щось
ку дітей та учнівської молоді до професійного розвитку, самовдосконалення, до пошуку додатково, крім предмета. Хоча важливо не
самовизначення і вибору майбутньої успіш нових форм роботи, нових технологій, форм і втратити межу – стосунки не мають звестись
ної професії: 14 класи – розвиток навичок методів роботи, побудови партнерських від до панібратства, повинна залишитись
самопізнання та професійних орієнтирів носин “рівнийрівному”. Звичайно, хотілося дистанція. Особливо це стосується молодих
школярів; 58 класи – діагностика та навчан б, щоб і турбота держави по відношенню до учителів. Те, що пробачається старшому вчи
телю, наприклад, менторський тон чи заува
ня професійному самовизначенню в підлітко вчителя була адекватною.
Сучасний учитель повинен не тільки ження, молодому вчителю діти не пробачать.
вому віці; 911 класи – особистісна готовність
– Дякую за розмову!
до вибору професії. Крім обов’язкових пред вміти оперувати власними знаннями. Він
метів, у початковій школі інтегровано вивча повинен бути готовим змінюватися сам, при
ються: “Будь розумним і кмітливим”, “Пізнай стосовуватися до нових потреб ринку праці,
Спілкувався
себе”, “Сенсомоторика”, “Гімнастика для рук оперувати і управляти інформацією, швидко
Сергій РУСАКОВ
і очей”, “Партнерство”, “Ділове спілкування”, приймати рішення, активно й творчо діяти,

5

УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ РОМАН
Редакція газети “Педагогічні кадри” провела
акцію “Університетський роман”. За її умовами слід
було подати свою романтичну історію, яка пов’язана
з університетом.
Публікуємо найкращі тексти і світлини, які були
надіслані. Також нагадуємо, що всі надруковані сту
дентські роботи беруть участь в конкурсі на створен
ня авторської роботи “Дотиком пера”. Результати
конкурсу будуть оприлюднені в червні цього року.

О Д И Н

Д Е Н Ь

ВИЙШЛА з університету на вулицю. Під ногами легко похрускує вже останній у
цьому році сніг, рюкзак б’ється об спину в такт крокам, а у вухах волає Oasis
“Rock’n’Roll Star”. Завжди любила такі хвилини, коли в голові ще невизначений план
дій, що робити з часом, який ти нахабно викроїв з учбового розкладу, а з горла вири
вається легеньке медитативне підмугикування в такт музиці.
Відчула знайоме дзижчання в кишені, з теле
фонної трубки долинає вислуханий десятками
ночей голос і знайомий до болю, до мікротонально
сті. “Хей, привіт! Ти де зараз? Я в головному корпу
сі”. Вітання шукачам пригод: остаточний курс обра
но, тримайте штурвал міцніше, натягніть нарешті
шапку на вуха і прямуйте в бік будівлі на розі буль
вару Шевченка та вулиці Пирогова, а далі стежки
реальності вже самі кудись завертатимуть.
Чимчикую знайомими коридорами до цен
трального холу. Люди, люди. У більшості допитли
вий та трохи заклопотаний вираз на обличчі. Набив
ши сумку конспектами та наполовину зім’ятими
пачками цигарок, вони все кудись прямують, шука
ють чогось. А я шукаю тебе. Вловлюю периферій
ним зором знайомий силует на диванчику зліва. І
все ж дещо в цьому світі лишається незмінним,
наприклад єгипетські піраміди чи твоє постійно ску
йовджене волосся. Потроху підкрадаюся: чудовий
момент застати тебе зненацька, допоки ти читаєш.
Здається, Гессе цього разу, чи ні? Підходжу впритул,
злегка пхаю твою ногу своєю. У відповідь зустрічаю
осяйливу посмішку, точно так, як рік тому, коли ми пробирались крізь снігові замети
під час першого знайомства. “То куди подамося?” – допитуюся, паралельно падаючи
в м’які лапи дивану. “Підемо пити каву, а далі вже щось придумаємо”. Хапаєш мене за
руку й тягнеш до кавового автомату. Мені завжди подобалося, як ти тримаєш мою
долоню: достатньо сильно, але в той же час якось м’яко та подомашньому тепло.
Першого разу ти взяв мене за руку, коли допомагав мені спускатися слизькими схода
ми на виході до Північної платформи на вокзалі. З того часу не відпускав жодного разу.
Я навіть час пам’ятаю: 20:30, ще десять хвилин лишалося до відправлення мого потя
гу. Та й важко було не запам’ятати, коли у мене серце стрибало в горлі.
Автомат повільно наповнює паперову ємність чимось, що зветься “Ірландське
віскі”. Ти сам обрав його, швидко тицьнувши пальцем на першуліпшу кнопку, допоки
я тільки тягла свою руку до панелі. У цьому увесь ти – безлімітне постачання несподі
ванок на цілий день, навіть якщо це стосується таких дрібниць, як вибір кави. Нехай
так. Новий досвід – завжди новий досвід, якщо не помиляюсь, Coldplay про щось таке
співали.
Повільно тягнемо трохи обважнілі від втоми ноги на четвертий поверх. Крок, крок,
крок. Ти без упину про щось теревениш, а я ледь стримуюся, аби не приснути зі сміху
й не порозливати каву по всіх усюдах. Опускаємося на лавку біля вікна – один з тих
зручних спостережних пунктів, з яких ти можеш без жодних перешкод споглядати
перехожих на вулиці, а по той бік скла про це не матимуть жодної здогадки. На декіль
ка хвилин наступає тиша, що подеколи переривається чиїмось покашлюванням у
найближчій аудиторії. Інколи ти просто замовкаєш, зачудований потоком життя, що,
здається, нестримно просочується крізь кожну пору твого тіла. В такі моменти най
краще затамувати дихання та помовчати, аби відчути сповна цілісність моменту.
Добре, що ти це розумієш. Добре, що я це розумію. Саме тому, тихо посьорбуючи
каву, ми дивимось на засніжених людей за вікном, подеколи обмінюючись поглядами.

З

Ж И Т Т Я

Я давно звикла, що ми мислимо в одній площині. Спочатку це було приємною
несподіванкою, наразі перетворилось на константу. У знайомих частенько округлю
ються очі, коли ми завершуємо речення один за одного, я ж здебільшого в такі
моменти посміхаюсь або ж лишаюсь інертною, як графітний електрод. Хоча, зізна
тись чесно, подеколи це дратує, коли я перебуваю в лихоманці народження ідеї, а ти
приходиш і буквально зриваєш її у мене з язика. Від
реакції з мого боку, вартої пера ранніх оповідань Кінга,
мене утримує глибоке дихання та лічба. Я вдихаю на
повні груди й рахую до десяти. Я рахую до двадцяти. Я
рахую до тридцяти.
З стану легкого заціпеніння та споглядання в одну
точку мене витягує звук глухих кроків поруч. Купка сту
дентів (з вигляду першокурсників) рішуче тупцює в
пошуках необхідної аудиторії. Я, трохи нахмурившись,
проводжаю їх поглядом, й ти це помічаєш. Що там казав
Фромм? Коли ти любиш одну людину, ти зобов’язаний
любити все людство. О’кей, я і буду любити, лише б
воно не заважало ділити цей момент з тобою.
Ти розповідаєш мені про Французьку революцію,
заповнюючи прогалини десь в моїй черепній коробці, бо
здебільшого зі шкільного курсу історії за той період я ніц
не пам’ятаю. Хоча виклад історії саме у твоєму варіанті
робить її достобіса привабливою, адже кожна дата та
кожен факт обов’язково доповнені жартом, будь то від
криття Америки чи смерть Папи Римського (за смішки
над останнім щиро каюся, хоча, по правді кажучи, смерть
завжди здавалась мені чимось безглуздим та комічним).

У цьому увесь ти – безлімітне постачання несподіванок на цілий
день, навіть якщо це стосується таких дрібниць, як вибір кави.
Здається, час оселився десь у паралельному Всесвіті відносно того місця, де ми
перебуваємо. Я не відчуваю його. Так, дзвенить дзвінок, відмірюючи огризки розмі
ром у годину двадцять, за вікном сонце хилить промені до обрію, люди поруч прихо
дять та йдуть, але це відбувається ніби поза вакуумом, в якому я означила нас з
тобою. Подумки порівнюю створену в мозку ізольовану систему з язичницьким
колом, яке наші пращури креслили, аби вберегтися від злих духів. Цікава аналогія,
треба якось записати до нотатника, хоча… Від чого мені оберігати нас з тобою? Зда
ється, що ні від чого, хоча всередині щось зхворено ворушиться та гризе, бо подеко
ли те, що виникло між нами, бачиться мені настільки крихким та тендітним, що не під
дається означенням класичної фізики.
Ми розмірено теревенимо, а ти торкаєшся моєї руки, гладиш волосся, вичеплюєш
нанометри субстанції всередині, що подеколи називають душею, і сповнюєш її умиро
творенням, зцілюєш. Я полегшено й втомлено зітхаю, немов все життя до того я несла
камінний хрест на особисту Голгофу – і саме зараз, саме в цю хвилину це завершилось
і отримало сенс. І я знову відправляюся в далеку гавань споконвічних людських пошу
ків, аби щоразу знаходити омріяний спокій разом з тобою. Напевно, це саме те, що
зветься…

Юлія СУХЕНКО,
студентка ІІІ курсу

ДОЗВОЛЬТЕ ОДРУЖИТИСЯ
ДЕСЯТИЙ рік навчання у школі став переламним у моєму
житті. Змінилось ставлення до творчості, освіти, громадської
діяльності. А головне, що змінилось ставлення самого до
себе.
Будівля Палацу дитячої та юнацької творчості стала
важливим місцем моєї реалізації, і не тільки. Чому саме вона?
Бо я займав посаду голови районної ради старшокласників і
часто там бував. Виходячи з того, що більшість нашої команди
є випускниками, було вирішено провести вибори у лідерський
склад самоврядування. Тоді все й почалося. Тоді я познай
омився з чудовою дівчиною. Вона прийшла вчасно. Попроха
ла мене провести її до актової зали, де й проходив сам кон
курс, який виявився для неї нескладним. Далі – спільна праця,
юнацький гумор, ліричні прогулянки, цілковите розуміння
одне одного, пригоди, ентузіазм, котрий став удвічі сильні
ший.
Пройде зовсім мало часу з моменту першої зустрічі, як
багато хто почне називати нас “президентською родиною”,
керуючись в цьому нашими шкільними посадами. Багато в
чому в своїй поетичній і журналістській діяльності я також зав
дячую їй. Наше спілкування славиться різноманітністю, обго

6

ворення проблемних питань сприяють появі нових неочікува
них думок та вчать прислуховуватись до слів іншого.
Після спільних двох щасливих років важливим кроком був
саме вступ до вищого навчального закладу. Ми переймалися
тим, що подальше навчання може нас роз’єднати, але Інститут
філософської освіти і науки НПУ імені М. П. Драгоманова допо
міг в цій ситуації. Шкільні спогади залишили нам більше, ніж
фрагментарні уривки, а цілі на майбутнє допомагають ще міц
ніше цінувати одне одного, сприяючи спільно втілювати заду
мане та бути відвертими. В житті справді відбувається все в
поспіху, але, як не дивно, в нашому випадку це на краще. “Я
кохатиму завтра сильніше, а сьогодні як востаннє”, – цей вига
даний і, на перший погляд, парадоксальний вислів характери
зує моє ставлення до Іванни Балик. Саме вона є моєю єдиною
супутницею і коханою.
Іванно, кохаючи тебе, я щасливий. Сьогодні я обійму тебе
так, як ще ніколи раніше, і прошепчу на вухо, що завтра кохати
му ще більше і ніколи не розчарую.

Дмитро ЛЕБЕДИНСЬКИЙ,
студент І курсу

КВІТЕНЬ 2014

Новини підрозділів

Фотопривітання

Я ЛЮБЛЮ УКРАЇНУ

Студенти Драгомановського університету вирізняються
творчим підходом до подій, тому до Дня всіх закоханих під
готували фотопривітання. Студенти ІІ курсу Катерина Носо
ва (фотограф) та Вікторія Хоменко (художник) зробили
серію світлин, які показують почуття і емоції молоді.

Студенти Інституту управління та
економіки освіти Національного педаго
гічного університету імені М. П. Драгома
нова вирішили підтримати усіх українців
у висловлені своєї любові до Батьківщи
ни, патріотичного духу й національної
свідомості. В Інституті з’явилася “Стіна

любові до України”,
прикрашена вигото
вленими
власноруч
українськими дівочими
віночками, стрічками й
фото зі студентських
флешмобів. А дівчата
студентки тепер красу
ються на парах у виши
ванках. Приурочили
все це до Тижня укра
їнської мови і культури
в Інституті.

ЯК ДРАГОМАНОВЦІ КАЛИНУ САДИЛИ…
Цієї суботи студенти
та викладачі Інституту
філософської освіти і
науки
Національного
педагогічного універси
тету імені Михайла Дра
гоманова біля гуманітар
ного корпусу вишу, наче
в пісні співається, поса
дили калину. Ініціатором
заходу виступила Сту
дентська рада, яка приу
рочила акцію до 200
ліття від дня народження
Тараса Шевченка та
9річчя Інституту філо
софської освіти і науки.
Завершуючи урочи
сту подію, бо в українсь
ких традиціях – це одна з
найсвятковіших церемоній, директор Інституту, професор Іван Дробот побажав усім студентам
процвітання і любові. “Калина символізує красу і силу, – підкреслив очільник Інституту. – Вона є
символом єднання українського народу, що нині так потрібно кожному з нас”.

ДРАГОМАНОВЦІ ВШАНУВАЛИ ПАМ’ЯТЬ
ОЛЕСЯ ГОНЧАРА
3 квітня 2014 року українці відсвят
кували 96 річницю від дня народження
Олеся Терентійовича Гончара. Тради
ційно у цей день поціновувачі творчості
зібралися в парку біля пам’ятника
письменнику. Вшанувати пам’ять
прийшли студенти, зокрема й магі
странти Інституту української філології
та літературної творчості імені Андрія
Малишка, письменникиспілчани, сім’я
Олеся Терентійовича та просто небай
дужі люди.
До слова запрошували Михайла
Слабошпицького, Петра Кононенка,
Оксану Кобелецьку – доцента кафе
дри української літератури Інституту
української філології та літературної
творчості імені Андрія Малишка, та
інших спілчан, а також лауреаток літе
ратурної премії імені Олеся Гончара –
студенток університету імені Т. Г. Шев
ченка. Слово від студентства мала
Вікторія Осіпова, магістрантка ІУФ та
ЛТ імені Андрія Малишка.
Письменники згадували Олеся
Терентійовича як письменника, коле
гу, друга, громадянинапатріота… Про
минуле, сьогодення і майбутнє, про
неймовірний внесок Валентини Дани
лівни Гончар, завдяки якій були опублі
ковані щоденники письменника, про
долю України… “Гончар був нашою
українською совістю, закутою, але
совістю!”

КВІТЕНЬ 2014

7

Освітянський пантеон

Л Ю Д И Н А
17 КВІТНЯ пішов з
життя мудрий керівник,
талановитий
вчений,
педагог від Бога, настав
ник, глибокий життєлюб,
добрий друг, заслужений
діяч науки і техніки, ака
демік Української акаде
мії політичних наук, док
тор філософських наук,
проректор з наукової
роботи
НПУ
імені
М. П. Драгоманова, заві
дувач кафедри філософії
Інституту філософської
освіти і науки ВОЛИНКА
ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ.
Григорій Іванович народився 1 травня 1949 р. у місті
Ніжин Чернігівської області в сім’ї робітників Волинки
Івана Тихоновича і Любові Дмитрівни. Після восьми кла
сів Ніжинської середньої школи № 1 вступив до Київ
ського електромеханічного технікуму залізничного
транспорту, пройшов армійську службу. Випускник Київ
ського національного університету імені Тараса Шев
ченка (1976), аспірант філософського факультету
(1976–1979). З листопада 1979 р. працював в Націо
нальному педагогічному університеті імені М. П. Драго
манова (тоді Київський державний педагогічний інсти
тут імені О. М. Горького) на посадах асистента, старшо
го викладача, доцента, професора. З 1989 року очолю
вав кафедру філософії, у вересні 2003 р. призначений
на посаду проректора університету з наукової роботи та
міжнародних зв’язків.
Доктор філософських наук (1989 р.), професор
(1991 р.), академік Української академії політичних наук
(1997 р.), заслужений діяч науки і техніки України
(2000 р.). Кандидатська дисертація Г. І. Волинки “Діа
лектикоматеріалістичні основи стиля мислення суча
сної науки” (1980 р.) присвячена онтологічним і методо
логічним засадам стилю мислення в природознавстві
ХХ століття. Докторська “Соціальнопрактична функція
матеріалістичної діалектики”, захищена у березні

Андрій ДЕМИДЕНКО,
відомий український поет,
народний артист України,
академік, професор

А НА ХРЕЩАТИКУ, А НА ГРУШЕВСЬКОГО...
І
І Беркути в небі –
у повен у розмах!
Вивчають польотів граматику.
А на Грушевського, на Хрещатику
Безкрилі круки,
Скувавши бронею
душу й руки,
Їхні ганьблять імення...
А на Хрещатику, а на Грушевського
Ранком і в ночах холодно й грізно.
А на Хрещатику, а на Грушевського
Стогнуть люди.
Стогне залізо.
А на Хрещатику, а на Грушевського
Не чеканять паради.
А на Хрещатику, а на Грушевського
Стоять барикади.
Гримлять барикади!
Розділивши собою Грядуще
і суще.
А на Хрещатику, а на Грушевського
В парадних будинків
Обпалені скроні.
А на Хрещатику, а на Грушевського
Асфальти й бруківки,
Залиті смертю
і кров’ю.
А на Хрещатику, а на Грушевського
Новітні центуріони —
Муштровані чорні менти —
Стріляють в свободу!
Вбивають свободу!

Газета Національного педагогічного
університету імені М. П. Драгоманова
“Педагогічні кадри”. Свідоцтво про
реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р.

8

Б Л А Г О Р О Д Н О Ї
1989 року, стосувалась історії і теорії діалектичного дис
курсу та соціальнопрактичних функцій діалектики. Після
отримання диплома доктора філософських наук (1989 р.)
і призначення на посаду завідувача кафедри філософії
керував аспірантами і консультував докторантів.
Понад п’ять років Г. І. Волинка входив до експертної
ради ВАК України, був членом спеціалізованих вчених
рад по захисту кандидатських і докторських дисертацій
при НПУ імені М. П. Драгоманова і КНУ імені Тараса
Шевченка. З 2004 р. увійшов до складу Громадської
колегії при Голові ВАК України. У 2006 р. призначений
головою спеціалізованої вченої ради НПУ імені
М. П. Драгоманова по захисту дисертацій з філософсь
кої антропології, філософії культури та історії філософії.
Професор Григорій Волинка більше тридцяти років
присвятив вихованню і навчанню студентів Драгоманов
ського університету. За роки наукової, викладацької,
творчої роботи закарбував своє ім’я в історії вітчизняної
і світової філософської думки.
Григорій Іванович цінував спілкування і поважав чес
ність. Для нього не були важливі посади і звання спів
розмовників, передусім слід вміти бути Людиною. Для
Григорія Івановича це була важлива цінність, на яку він
звертав увагу своїх колег, однодумців, студентів і аспі
рантів. Не слід боятись своїх недоліків, слід остерігатись
власної обмеженості і ледачості. За його глибоким
переконанням, найгірше, що може вчинити людина
сама собі, це припинити ставити запитання і зупинитись
у розвиткові, перестати цікавитись світом. Професор у
вільній сократичній манері за кілька хвилин розмови міг
порушити звичне для співрозмовника бачення світу і
показати нові ракурси осмислення буття. Кожен день
людина повинна навчатись чомусь новому, таким прин
ципом керувався Волинка Григорій Іванович.
Як для викладача і дослідника його улюбленою
темою була середньовічна філософія, пояснювати яку
для студентів було великим задоволенням. Незважаючи
на зайнятість на посаді проректора, постійною науко
вою роботою, він знаходив час для роботи зі студентами
та аспірантами. Двері його кабінету завжди були відкри
ті для спраглих до філософії в її істинному значенні.
Філософія для професора Григорія Івановича – це стиль

В гідність людини!
В гідність народу!
Чорні в них душі,
як чорні в них свити.
І страшно не вмерти —
Страшно так жити!
І страшно не вмерти —
Страшно так жити
І на Хрещатику. І на Грушевського.
І по всій Україні.
І як безсмертя прапор.
Як нескорений заповіт.
Над Українським Євромайданом
Білим голубом Правди
Мажористі ноти
розлітаються в світ,
Серцем добуті
із старих фортепіано...
19.02.2014 р.
ІІ
А на Хрещатику, а на Грушевського
Бути
музиці
рано!
А на Хрещатику, а на Грушевського
Сльоза не загоїть рани.
А на Хрещатику, а на Грушевського
Тіла хлопців наших
Гріє холод бетонних плит.
А на Хрещатику, а на Грушевського
Смертю смерть
поправши
І передавши
врятований ранок
Нам у спадок
на цій землі,
Небесна Сотня
Небесним Чумацьким
Шляхом,
Як на пост –
Вирушає
у вічний політ!
О країна, цілована Богом...
21.02.2014 р

Головний редактор Сергій Русаков
Літературні редактори
Галина Голіцина, Людмила Кух
Комп’ютерне складання
і верстання Тетяни Ветраченко
Фото Василя Тимошенка
Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9,
редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85,
факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua

Д У М К И

життя, спосіб мислення, щоденна робота. Любов і
мудрість для професора були не пересічними поняття
ми. Своїм ставленням до життя він підтверджував
важливість філософського світосприйняття і духу.
Саме завдяки його наполегливій роботі було підго
товлено 15 кандидатських і 5 докторських дисертацій,
які є взірцем філософської висоти. Саме завдяки ста
ранній роботі професора Григорія Волинки кафедра
філософії Національного педагогічного університету
імені М. П. Драгоманова набула нового звучання на сві
тових і вітчизняних теренах. Під його опікою кардиналь
но змінилась проблематика кафедральних наукових
досліджень. Вони все тісніше пов’язувались із питання
ми духовних засад розбудови держави, із світоглядни
ми запитами вищої педагогічної освіти, з історією віт
чизняної і зарубіжної філософії.
Під керівництвом професора Григорія Волинки
працювала група вчених, які повернули історичну пра
вду щодо дати заснування Драгомановського універси
тету, адже “ідея університету” для Григорія Івановича
була так само важливою, як і філософія.
Університет і філософія, на думку вченого, тісно вза
ємопов’язані, і однією з його мрій було створення філо
софського навчального підрозділу в Драгомановському
університеті. 2005й рік став роком здійснення цієї мрії,
і Григорій Іванович із завзяттям починає працювати зі
студентами напряму “Філософія”. Цей період став
важливим для його учнів і послідовників, які і далі про
довжуватимуть велику справу великого Вчителя – нести
світло знання світові.
Григорій Іванович залишається в пам’яті студентів,
аспірантів, вихованців та колег як мудра, чесна і поряд
на людина, авторитет якої є прикладом життєвого
шляху.
Професорськовикладацький та студентський
колектив Інституту філософської освіти і науки сумують і
співчувають рідним і близьким Григорія Івановича.

Викладачі та студенти
Інституту філософської освіти і науки
НПУ імені М. П. Драгоманова

Творчість викладачів
СИН УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
У краю чорнобривців і м’яти,
Ніжних мальв, гаїв і дібров
Ріс хлопчина, й турботлива мати
Дарувала йому всю любов.
Та нестерпна панська неволя
Забирала всі сили й красу
У сестер, що сивіли від горя,
І у матері, що стaріла з жалю.
Як хотілось йому, ще малому,
Бути вільним, немов сизий птах,
Полетіти у світ, де ніколи
Він не знатиме, що кріпак.
Та куди б не закинула доля
Його у далекі краї…

Він вірив, що скінчиться неволя
І порвуться кайдани тяжкі.
Кобзарем його величають,
Сином мужнім і духом міцним,
Що оспівував у своїх творах
Рідний край, і матусю, і дім.
Не зламали його ті тортури,
Що ганьбили рідний народ.
Руйнував він Словом всі мури,
Вселяв дух до жадaних свобод.
Лілія ГОЛОВКО,
доцент
кафедри туризму
ІПГО та екології

Видрукувано
у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова.
Наклад 1000 примірників.
Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова
м. Київ–30, вул. Пирогова, 9
е-mail: Npu.press@i.ua
Свідоцтво про реєстрацію № 1101
від 29.10.2002 р.

Відповідальність за достовірність інформації
несуть автори.
Позиція редакції не завжди збігається
з авторською.
Рукописи не рецензуються і не повертаються.

КВІТЕНЬ 2014