Файл #244: "Педагогічні кадри. [Спецвипуск] (15 березня 2014 року)"

ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ

15 БЕРЕЗНЯ 2014 РОКУ

НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

Слово ректора

Шановні абітурієнти!
Національний педагогічний університет імені Михайла Драгома
нова відчиняє перед вами свої двері. Тут ви не просто здобудете
нові знання та отримаєте диплом фахівця, але й матимете унікаль
ний шанс відкрити власний потенціал та самореалізуватися.
Для наших студентів читають лекції кращі вчені України та Євро
пи, академіки, народні і заслужені артисти, письменники. Драгома
нівці проходять стажування у десятках країн світу, здобувають пре
зидентські гранти, виграють міжнародні конкурси. А випускники
нашого вишу – найкращі фахівціпедагоги, новатори на освітянській
ниві.
Реалізовуйте й ви власні мрії, приєднуйтеся до дружньої драго
манівської родини!
З повагою ректор університету
членкореспондент НАН України,
академік НАПН України,професор
Віктор Андрущенко
Університет здійснює підготовку фахівців за 37 напрямами, 110 спеціаль
ностями та спеціалізаціями, серед яких весь спектр педагогічних спеціаль
ностей, а також:









екологія
дизайн
туризм
спорт
переклад
психологія
менеджмент
соціологія

 соціальна допомога
 державне управління у сфері освіти
 економічна теорія
 соціальна робота
 правознавство
 політологія
 документознавство та інформацій
на діяльність.

Підготовка здійснюється за такими формами навчання:
 денна
 заочна
 дистанційна
 вечірня
 екстернатна  паралельна
за освітньокваліфікаційними рівнями:
“Бакалавр”
“Спеціаліст”
“Магістр”
Підготовка у магістратурі здійснюється за унікальними дослідницькими
програмами.
У складі університету функціонує 20 інститутів, де працюють всесвітньо відомі
вчені, видатні діячі науки, культури та освіти, серед яких більше 270 докторів наук,
професорів та 700 кандидатів наук, доцентів і навчається близько 36000 студен
тів.
До послуг студентів університету 8 навчальних корпусів, 7 комфортабель
них гуртожитків, унікальні бібліотеки, читальні зали, сучасна комп’ютерна техні
ка, навчальнонаукові лабораторії, обсерваторія, спортивний комплекс, ігрові
та тренажерні зали, басейни, студентський і спортивний клуби, 2 спортивнооз
доровчі бази.

До 180річчя НПУ імені М. П. Драгоманова
ДОНЕДАВНА вважалось, що історія
нашого університету веде відлік від
15 липня 1920 р., коли формально
утворився Київський інститут народної
освіти (КІНО), що також носив ім’я
М. П. Драгоманова. Але історикопеда
гогічні розвідки останнього десятиріччя,
поглиблене вивчення відповідних архів
них документів та матеріалів, проведені
дискусії, наукові конференції та Круглі
столи дають підстави для твердження,
що вказана дата є формальною й фаль
сифікованою. Вона не враховує того
факту, що створення КІНО мало більш
глибоке історичне підґрунтя, уособлене
в організаційних та інституційних формах систематичної підготовки світських вчителів у
Києві, започаткованої ще у 1834 році Педагогічним Інститутом при Київському університе
ті Св. Володимира. Останній породив низку вищих Київських педагогічних навчальних
закладів, наступність і спадкоємність еволюції яких до 1917 року жорстко контролювалась
і забезпечувалась Міністерством народної освіти Російської імперії.
У 1920 році КІНО успадкував приміщення, професорськовикладацький склад, бібліо
теки і традиції підготовки вчительських кадрів Київського університету св. Володимира,
Київського учительського інституту, Київських Вищих жіночих курсів, Фребелівського інсти
туту дошкільної підготовки тощо. Тобто він став прямим наступником Педагогічного інсти
туту при Університеті св. Володимира, спадкоємцем якого сьогодні є Національний педа
гогічний університет імені М. П. Драгоманова. Тому датою заснування НПУ вважається
21 листопада (4 грудня за новим стилем) 1834 року.
У короткому викладі історія розвитку нашого університету має такий вигляд:
4 грудня 1834 р. /новий стиль/ Фактичне відкриття при Київському університеті
Св. Володимира “особливого виховного закладу” – Педагогічного інституту;травень
1835 р. Випуск першої групи вчителівекстернів, які пройшли атестацію в Педагогічному
інституті; 1858 р. Перетворення Педагогічного інституту у Вищі дворічні педагогічні курси
при Університеті Св. Володимира;1863 р. Створення на їх основі самостійного навчально
го закладу – Київських Вищих педагогічних курсів; 1867 р. Відтворення Вищих педагогічних
курсів при Університеті Св. Володимира, їх співробітництво із “зовнішніми” курса
ми;1909 р. Перетворення Київських Вищих педагогічних чоловічих курсів в Учительський
інститут; 1920 р. Включення Університету св. Володимира, Вищих жіночих курсів (Універ
ситету св. Ольги), Учительського інституту та інших закладів до Київського інституту народ
ної освіти імені М. П. Драгоманова;1933 р. Перетворення КІНО імені М. П. Драгоманова в
Київський педагогічний інститут імені О. М. Горького (з 1936 р.); 1991 р. Створення на цій
основі Київського Державного педагогічного університету та повернення йому
імені М. П. Драгоманова;1997 р. Надання Університетові статусу Національного.
Відновлення дійсної історії становлення та розвитку вищої педагогічної освіти та її ліде
ра Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова є нагальною потре
бою українського національного відродження, утвердження української державності, пов
новажного входження вітчизняної освіти до європейського освітнього простору як освіти
глибоко історичної, фундаментальної, високоякісної, а відповідно й конкурентноздатної.

Перелік тестів ЗНО
для вступу на навчання на основі
загальної середньої освіти

Основні терміни вступної кампанії 2014 року

2

БЕРЕЗЕНЬ 2014

С В І Т О Ч

Н А У К И

Михайло Драгоманов… Що ж одразу спадає на думку? Учитель
істини і речник свободи думки, віри, слова, справжній ученийполіґіс
тор. Ім’я Михайла Драгоманова можна знайти в усіх енциклопедіях та
довідниках історії, філософії, філології, фольклористики, політології. Він
також залишив тривкі сліди у культурології, журналістиці, економіці й
публіцистиці.
“Перший українець у Європі”, – так називали М. Драгоманова його
сучасники. І це справедливо. Він відтворював українську культуру, ґрун
тував українську освіту і виховання як загальноєвропейські цінності. Він
блискуче знав латину латину, давньогрецьку, декілька європейських
мов, читав Гомера в оригіналі й спонукав до цього своїх учнів.
Нещодавно відбулось святкування 170річчя від дня народження
великого українця. До цієї дати університет провів низку заходів як
українського так і міжнародного рівнів, адже закладена М. П. Драгома
новим та його видатними послідовниками, зокрема Іваном Франком та Лесею Українкою, ідео
логія українського національнокультурного і освітньовиховного творення є стрижньовою в
сучасній діяльності нашого навчального закладу.
Про Михайла Драгоманова видані чисельні дослідження, однак і на двадцятому році незал
ежності України всетаки він залишається ще недооціненим і недостатньо знаним як на його
батьківщині, так і у світі. І це при тому, що Драгоманов, без перебільшення, – ключова, знакова
фігура українського суспільного, наукового і громадськокультурного життя 60–90х рр. ХІХ ст.
Він належить до когорти тих світочів українства, чиї ідейні впливи продовжуються і нині. Михай
ло Драгоманов є символом України, який повертає народ і культуру до власних історичних коре
нів, батьківських традицій, ідентичності й ментальності та одночасно вводить українців у лоно
європейської цивілізації.

З повагою ректор
Віктор АНДРУЩЕНКО

ІДЕЯ ВЧИТЕЛЯ
ІСТОРИЧНЕ ПОКЛИКАННЯ Національного
педагогічного університету імені М. П. Драго
манова полягає,насамперед, у підготовці
висококваліфікованого, духовно багатого,
ідейно і морально високого учителя, який
забезпечить всебічну підготовку людини
(дитини) до самостійного трудового життя,
сформує її знання, світогляд, ціннісні орієнта
ції, вміння навчатися протягом життя,пра
гнення і здатність до творчої самореалізації.
Такого вчителя, до якого хочуть привести
свою дитину татко і мама, називають “гар
ним”. І це – зрозуміло і справедливо. Гарний
вчитель подарує дитині свої знання і досвід,
культуру і мораль, віру, надію і любов, а голов
не – сердечність,з якими він йде по своїй жит
тєвій ниві. Він сформує у неї велике людино
любство, повагу до батьків і Батьківщини, до
людини праці, обдарує чеснотами й гідністю,
на яких базується цивілізаційний спосіб жит
тя,що називається культурним. І в майбутньо
му, незалежно від того, які гаразди чи нега
разди зустрінуться їй на великому життєвому
шляху, ця дитина завжди залишиться Люди
ною, яка захистить та підтримає батьків і Бать
ківщину, вшанує цінності української культури,
віддасть належне друзям, іншим народам і
культурам.
Саме такий гарний учитель є золотим
фондом народу і держави.
Підготувати такого вчителя далеко не
просто. Не кожен здатен бути вчителем. Не в
кожного вистачить терпіння й наснаги, щоб
пройти університетський педагогічний цикл,
освоїти ті фундаментальні надбання науки і
культури, педагогічної й виховної практики,за
допомогою яких плекається особистість. Не
кожен зможе зайти до класу і побачити там
здібних, талановитих, добрих, перспективних
діток, викликати до себе довіру, не зрадити її
впродовж життя, а головне – виховати, сфор
мувати індивідуальності, характери, особи
стості своїх учнів.
Учитель – це людина особливого складу 
добра, справедлива, щедра, талановита...
Таку ж вдачу він виховує у своєму учневі. І для
цього потрібне неабияке терпіння. Адже
кожен учень – це унікальна особистість, яка
має свої власні суперечності зі світом, свій
особистий характер, з яким треба рахувати
ся. Будьяке насильство над ним зустрічає
шалений опір. І навпаки, доброта й тепло, з
якими вчитель розраджує ці суперечності,
формують у дитини відповідні духовномо
ральні якості.
Учитель – це фундаментальні знання, гли
бокі і широкі, причому не тільки зі свого пред
мету, але й загалом. Адже учень може поста
вити будьяке запитання. І вчитель має,якщо
й не досить ґрунтовно відповісти на нього, то,
принаймні, окреслити ті сфери знання, в яких
слід шукати істину.

БЕРЕЗЕНЬ 2014

Учитель – це загальна культура і мораль,
до якої дитина має тягнутись, як до сонечка.
Сучасність щодо культури виявляється неми
лосердною. Нищівним є її вплив і на мораль.
Усі ми якось непомітно стаємо заручниками
негараздів, що із сфери матеріального буття
поступово переповзають у наш дух, структуру
мислення, психологію, моральноестетичні
почуття та переконання. Вчитель постає як
останній форпост опору цим негараздам. Він
є нині останньою надією на добро, яке має
утвердити людство.
Учитель – це творчість і постійний пошук
нового, жадобою до яких він має вразити
учня. Щоб той став творчою особистістю.
Щоб його життя не перетворилось на рутину.
Щоб в очах дитини засвітилася іскорка потре
би пізнання нового й незвіданого.
Учитель – це джерело національного й
загальнолюдського досвіду, батьківських тра
дицій, мовної культури, естетичного сприй
няття дійсності.
Учитель – це патріот власної держави,
який продукує творців матеріальних і духов
них цінностей українського народу. Одноча
сно,він є громадянином світу, який утверджує
загальнолюдські цінності і пріоритети, фор
мує культуру міжнародного співжиття з урах
уванням етнічних, релігійних (чи конфесій
них), майнових, культурних та інших відмінно
стей.
Саме такого вчителя готує – навчає і вихо
вує – Національний педагогічний університет
імені М. П. Драгоманова. Наш університет є
осередком наукового пошуку і залучає до
нього студентську молодь. Він має визнані в
Україні та європейському освітньому просторі
науковопедагогічні школи, які зрощують май
бутні педагогічні таланти. В університеті домі
нують високі педагогічні технології, сформо
вана струнка система виховання та самовихо
вання студентської молоді, демократичне
самоуправління, належна організація нав
чальновиховного процесу.
Керівників нашого університету – дирек
торів та ректорів різних історичних часів єднає
одна загальна риса – любов до людини, без
межна відданість педагогічноосвітянській
справі, пріоритету національних і загально
людських цінностей в їх поєднанні на теренах
навчальновиховного процесу, організації та
управління навчальним закладом.
В останні роки університет утвердився в
якості загальновизнаного лідера педагогічної
освіти України. Історія його становлення та
розвитку, сучасні методи організації навчаль
новиховної діяльності, досвід підготовки
педагогічних кадрів золотий фонд українсь
кої педагогіки. Корисним він є і для педагогіч
них закладів Європи. Дотичність до цього дос
віду звеличує кожного, хто прагне стати вчи
телем.

Довідка
Драгоманов Михайло
Петрович (30 (18) вересня
1841, Гадяч, Полтавська
область – 2 липня (20 червня)
1895, Софія) – український
публіцист, історик, філософ,
економіст, літературознав
ець, фольклорист, громадсь
кий діяч. Один із організато
рів “Старої громади” у Києві.
Доцент Київського універси
тету (1870–1876). Після звіль
нення за політичну неблаго
надійність
емігрував
до
Женеви, де очолював осере
док української політичної
еміграції (1876–1889). Про
фесор Софійського універси
тету (1889–1895).
Батьки М. Драгоманова,
дрібнопомісні
дворяни,
нащадки козацької старшини,
були освіченими людьми,
поділяли ліберальні для свого
часу погляди. “Я надто зобов’язаний своєму батьку, який розвив у мені інте
лектуальні інтереси, з яким у мене не було морального розладу і бороть
би...”, – згадував пізніше Михайло Петрович. З 1849 по 1853 рік юнак навчав
ся в Гадяцькому повітовому училищі, де, зпоміж інших дисциплін, виділяв
історію, географію, мови, захоплювався античним світом. Продовжував своє
навчання допитливий хлопець у Полтавській гімназії. Це були часи накопи
чення знань, розширення поля інтересів, захоплення новітніми політичними
течіями. М. Драгоманов вражав викладачів своєю надзвичайною цілеспря
мованістю, працьовитістю, освіченістю. Його сестра Ольга (майбутня пись
менниця Олена Пчілка, мати Лесі Українки) згадувала, що “книжок...
Михайло перечитав ще в гімназії таку силу і таких авторів, що багато учнів
середніх шкіл пізніших часів... здивувались би, почувши, що між тими авто
рами були й такі... як Шлосер, Маколей, Прескот, Гізо”. Восени 1859 року
М. Драгоманов вступає на історикофілологічний факультет Київського уні
верситету. Тут у нього з’являються значно ширші і більші можливості вдоско
налювати свою загальну освіту, повніше і живіше знайомитися з тими сус
пільними і політичними процесами, що постійно зароджувалися у неспокій
ному студентському середовищі. Університет тих часів являв собою один із
найважливіших осередків наукового, культурного і громадського життя.
Значною мірою це була заслуга попечителя цього закладу, славетного хірур
га М. Пирогова, який «допустив у Києві de facto академічну свободу, схожу
на європейську». М. Драгоманов намагався встигати й органічно поєднувати
процес навчання з практичною громадською роботою, на яку підштовхували
розбуджені загальною ситуацією політичні настрої.
Етапним у справі становлення М. Драгоманова як політичного і гро
мадського діяча став його виступ над труною Тараса Шевченка у Києві, коли
прах великого Кобзаря перевозили до Чернечої гори. Слова, сказані тоді ще
юним промовцем: “Кожний, хто йде служити народу, тим самим надіває на
себе терновий вінець”, – виявилися пророчими. У 1863 році М. Драгоманов
стає членом Громади. Ці об’єднання виникали як форма пробудження свідо
мості національної інтелігенції до пізнання української літератури, історії,
культури, народного побуту, права. Пізніше у 70х рр. з’явилися нові, молоді
Громади, в статутах яких уже стояло питання про “самостійне політичне існу
вання” України з “виборним народним правлінням”. З середини 60х років
становлення М. Драгоманова як ученого відбувається у тісному взаємозв’яз
ку з його публіцистичною діяльністю. По суті, в цих роботах М. Драгоманова
– історичних, етнографічних, філологічних, соціологічних — мимоволі відбу
вається зміщення акцентування на політичне підґрунтя означуваного питан
ня. У 1871 році Київський університет відряджає М. Драгоманова за кордон.
Замість запланованих двох років молодий учений пробув там майже три,
відвідавши за цей час Берлін, Прагу, Відень, Флоренцію, Гайдельберг, Львів.
Особливе місце в політичнопубліцистичній діяльності М. Драгоманова посі
дає Галичина. Він був одним з перших, хто намагався розбудити галицьке
громадське життя, піднести рівень суспільної свідомості. Трирічне закордон
не турне М. Драгоманова було надзвичайно плідним для молодого вченого.
Він тепер міг критично оглянути й оцінити свої переконання, зіставляючи їх з
наочним західноєвропейським досвідом. Наступ реакції, повторне запрова
дження утисків проти відроджуваних проявів української культури змусили
М. Драгоманова виїхати за кордон і стати політичним емігрантом. Восени
1875 року Михайло Петрович через Галичину та Угорщину вирушає до Відня
з наміром створити там осередок національної політичної думки, започатку
вати випуск української газети. Прогресивний громадськополітичний збір
ник “Громада” М. Драгоманов створив у Женеві восени 1876 р. Було видано
п’ять томів збірника. Головна тема “Громади” – дати якнайбільше матеріалів
для вивчення України і її народу, його духовних починань і устремлінь досво
боди і рівності серед світової спільноти. З другої половини 80х рр. М. Дра
гоманова запрошують до співпраці ряд провідних видань Галичини. Стано
влення і розвиток радикальних рухів у Західній Україні, за свідченням
І. Франка, стало останньою і, мабуть, найбільшою радістю в житті Драгома
нова. У 1889 році Михайла Петровича запрошують на кафедру загальної істо
рії історикофілологічного факультету Софійського університету Болгарії.
Ім’я М. Драгоманова асоціювалося в свідомості прогресивної громадськості
з боротьбою слов’янських народів за свободу, автономію, братерство.
Виважений і проникливий політик М. Драгоманов мучився тією задушли
вою атмосферою у суспільстві, що склалася на теренах Російської імперії у
ставленні до національних меншин. Це був період перед черговим тотальним
наступом на вільнолюбний настрій народу. “Пригнічений стан духу значною
мірою збільшується від усвідомлення печального стану справ в Україні”, –
так свідчила Леся Українка про останні дні життя М. Драгоманова. Тимчасо
ві поліпшення загального стану сприяли сплескам творчого піднесення, але
несподівана смерть від розриву аорти 20 червня1895 року обірвала життя
великого вченого і громадського діяча. Похований М. Драгоманов у Софії.

3

Чому саме Національний педагогічний
університет імені М. П. Драгоманова?
ГОРДІСТЬ УНІВЕРСИТЕТУ
Серед почесних професорів універ
ситету – колишні президенти Украї
ни Леонід Кравчук та Віктор Ющенко,
Рудольф Шустер – колишній президент
Словаччини, Хансюрген Досс – колишній
депутат німецького парламенту, Морітц
Хунцінгер – всесвітньо відомий спеціаліст
з паблік рілейшнз, Президент НАН Украї
ни Борис Патон, Президент НАПН України
Василь Кремень, Герої України поети Іван
Драч та Борис Олійник, Віталій та Воло
димир Кличко – всесвітньо відомі боксе
ри – чемпіони світу, Ліна Костенко – відо
ма поетеса та ін.

КРАЩИЙ СТУДЕНТ
В університеті щорічно проводиться
оглядконкурс “Кращий студент” –
системна програма, яка проводиться з
метою визначення кращих студентівма
гістрів університету – майбутніх фахівців
педагогічної справи, спроможних до нау
кового пошуку, які зробили особистий
внесок у піднесення престижу професії
вчителя, у розвиток авторитету універси
тету, підтримки обдарованих і таланови
тих студентів, стимулювання розвитку їх
творчого потенціалу.
ЛІДЕРСЬКИЙ СТАТУС
Лідерський статус університету в
системі педагогічної освіти і науки Украї
ни забезпечують близько 1500 викла
дацьких кадрів, серед яких майже 250
докторів наук, професорів, 630 кандида
тів наук, доцентів, 25 академіків НАПН
України. Нині в університеті навчається
близько 36 тис. студентів, понад 2 000
докторантів, аспірантів та здобувачів нау
кових ступенів.

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА
Наукова бібліотека університету
забезпечена літературою для ефективно
го навчання. Загальна кількість примірни
ків на 1 січня 2012 р. – 1.234.132. У своїх
книжкових зібраннях бібліотека має рари
тетні видання XIX cт. Зберігається особи
ста бібліотека професора П.І.Орлика
(1415 прим.). У фондах бібліотеки збері
гається 3260 дисертацій, захищених в
університеті. Бібліотека щорічно перед
плачує понад 380 назв періодичних
видань. Всі бажаючі можуть завітати на
сайт бібліотеки www.lib.npu.edu.ua
НАУКОВИЙ ЦЕНТР
В університеті функціонують відомі у
європейському просторі науковопедаго
гічні школи, за розробками яких здійсню
ється практично вся педагогічна освіта
нашої держави. Університет перетворив
ся на науковий центр сучасної вищої
педагогічної освіти України.

НАЙКРАЩІ ГУРТОЖИТКИ
У 2012 р. відбувся конкурс огляд гур
тожитків київських університетів. За
результатами якого гуртожиток № 8 НПУ
імені М. П. Драгоманова посів І місце, а
гуртожиток № 5 виборов бронзу, посівши
ІІІ сходинку рейтингу.

СОЦІАЛЬНІ ПРІОРИТЕТИ
Університет має власні їдальні, буфе
ти, спортивнооздоровчі бази “Сула” на
Полтавщині, “Берізка” на Київському морі
та “Синєвир” на Закарпатті. У таборі
“Сула” щорічно відпочивають близько 250
викладачів та 500 студентів.

СУЧАСНИЙ
НАВЧАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС
В університеті постійно оновлюється
інфраструктура. Нещодавно у НПУ відкри
ли цілий осучаснений комплекс, до якого
входять два нові комп'ютеризовані
читальні зали Наукової бібліотеки з від
критим доступом для книг, загальноуні
верситетський мультимедіацентр та кон
ференцзала для прийому іноземних
делегацій та роботи з іноземною літерату
рою.
МИСТЕЦЬКЕ ЖИТТЯ
НПУ імені М. П. Драгоманова – це
один з найпотужніших в українському та
європейському освітньому просторі
осередок національнопатріотичного,
художньоестетичного та духовного
виховання молоді. В університеті ство
рені всі умови для занять у 20 колекти
вах художньої самодіяльності.

СТУДЕНТСЬКЕ
САМОВРЯДУВАННЯ
У НПУ імені М. П. Драгоманова з
метою представництва та захисту прав
та інтересів студентів активно працює
студентське самоврядування – Студент
ська Рада, первинна профспілкова орга
нізація студентів та Студентське наукове
товариство. Студенти входять до Вченої
ради університету та інститутів, тому сту
дентська думка враховується при прий
нятті всіх важливих рішень.

СПОРТИВНЕ ЖИТТЯ
Фізичне виховання і спорт розгляда
ється в університеті як важлива складова
всебічного розвитку особистості майбут
нього фахівця. Драгомановський універ
ситет має власний спорткомплекс з пла
вальними басейнами та ігровими май
данчиками, де проводяться міжнародні
ігри з різних видів спорту.

НОВІ ФОРМАТИ
Драгомановський університет практи
кує сучасні нестандартні формати навчан
ня. Серед таких заходів є освітньомузич
ний цикл “Перший християнський князь”,
особливістю якого є абсолютно новий і до
цього не практикований в Україні формат
проведення: лекційний текст чергується з
музичним та вокальним супроводом.

Газета Національного педагогічного
університету імені М. П. Драгоманова
“Педагогічні кадри”. Свідоцтво про
реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р.

4

Головний редактор Сергій Русаков
Літературні редактори
Галина Голіцина, Людмила Кух
Комп’ютерне складання
і верстання Тетяни Ветраченко
Фото Василя Тимошенка
Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9,
редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85,
факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua

Видрукувано
у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова.
Наклад 1000 примірників.
Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова
м. Київ–30, вул. Пирогова, 9
е-mail: Npu.press@i.ua
Свідоцтво про реєстрацію № 1101
від 29.10.2002 р.

Відповідальність за достовірність інформації
несуть автори.
Позиція редакції не завжди збігається
з авторською.
Рукописи не рецензуються і не повертаються.

БЕРЕЗЕНЬ 2014