Файл #241: "Педагогічні кадри. № 5 (1639) (січень 2014 року)"

ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ

№ 5 (1639) СІЧЕНЬ 2014 РОКУ

П і д с у м к и
У Національному педагогічному університеті імені Михай
ла Драгоманова відбулась перша в новому календарному
2014 році конференція трудового колективу навчального
закладу. На порядку денному розглядався звіт ректора вишу

НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

2 0 1 3

р о к у

Віктора АНДРУЩЕНКА про роботу у 2013 році. Пода
ємо найважливіші, на нашу думку, цитати і думки
очільника вишу. З повним текстом виступу ви можете
ознайомитись на офіційному сайті університету.

Акредитація

Актуальні завдання

Витримавши низку системних пере
вірок університет пройшов загальну
акредитацію й отримав ліцензію на під
готовку фахівців за 128 напрямами і
спеціальностями на наступні 10 років!

Високі досягнення, між тим, не знімають відомої проблемності
та додаткової відповідальності. В частині навчального процесу
актуальними на найближчий час є завдання:
– впровадження єдиної системи менеджменту якості вищої
освіти у відповідності з міжнародними стандартами;
– акредитація таких напрямів, як інформатика та обчислю
вальна техніка, менеджмент соціокультурної діяльності, програм
на інженерія, управління інноваційною діяльністю й ін.;
– інтенсифікація підготовки вчителів іноземних мов та інфор
матики, здатних забезпечити вивчення цих предметів у початко
вих класах загальноосвітньої школи;
– запровадження освітніх програм викладання англійською з
видачею "подвійних дипломів";
– оптимізація системи перепідготов
ки педагогів вищої школи та організації
педагогічної освіти дорослих.
Головним при цьому була й залиша
ється якість освіти, забезпеченню якої
мають бути підпорядковані будьякі
інновації.

Позитивні зміни
Університет вирізняє стабільність і
системність навчальновиховного про
цесу, висока вимогливість, відповідаль
ність викладачів і студентів. У звітний
період у ньому відбулись суттєві пози
тивні зміни:
– завершено переформатування
навчального процесу для видачі дипло
мів з додатками європейського зразка;
– університет увійшов у єдину інформаційноаналітичну
базу документообігу;
– відкрито навчальні аудиторії імені академіків Миколи
Ярмаченка та Арнольда Грищенка;
– уніфіковано підготовку фахівців за болонською трансфер
нонакопичувальною системою;
– відкрито навчальний центр турецької мови;
– розгалужена практика довузівської підготовки молоді та
іноземних громадян;
– налагоджена системна перепідготовка кадрів.

Посилення роботи

Соціальнополітичний процес
Наш колектив, як і суспільство
загалом, переживають нині непро
сті часи. Суперечливо сприймаємо
ми рішення щодо глобального полі
тичного вибору, черговий сплеск
мітингових пристрастей, активіза
цію резонансного громадянського
дискурсу.
Не відсторонюючись від цих
процесів, студенти і викладачі вия
вляють власні уподобання здебіль
шого за межами університету, у
вільний від навчання час.
Кожен з нас добре розуміє, що
національні надбання, загальний
прогрес країни забезпечується тільки продуктивною працею кожного на
своєму робочому місці.
Загальна стратегія діяльності погоджена із Наглядовою радою, гро
мадськими організаціями викладачів і студентів, затверджена Вченою радою
університету, закріплена колективною Угодою.

– Університет має розробити Про
граму перспективного розвитку кадро
вого складу, яка б оптимально поєдну
вала збереження досвідчених кадрів і
залучення талановитої молоді.
– Слід ще раз уважно проаналізува
ти, розробити й запровадити нову
модель оплати праці, зокрема в частині використання позабюджет
них коштів.
– Радикального перегляду потребує система надання надбавок
за продуктивність (ефективність) навчальновиховної та науково
дослідницької діяльності, її складність, шкідливість, напруженість
тощо.

Інтернетпопулярність
За рейтингом інтернетпопулярності в Україні університет обіймає нині
четверту позицію, пропустивши попереду лише університети Шевченка,
Каразіна і Київську політехніку!

Пошана

Інтерв’ю

Інтерв’ю

Аудиторія імені
А. П. Г р и щ е н к а

Віктор Синьов:
“Залишаюся вірним
життєвому вибору”

Жанна Кадирова:
“У нашому
суспільстві існує
багато табу”

стор. 3

стор. 5

стор. 7

Потенціал

ВІДКРИЛИ УКРАЇНСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ КЛУБ
Урочисту стрічку аудиторії, де буде розміщувати
ся Український історичний клуб, в Національному
педагогічному університеті імені Михайла Драгома
нова 25 грудня 2013 року перерізали ректор вишу
Віктор Андрущенко, співголова Наглядової ради НПУ,
спеціальний уповноважений Прем’єрміністра Украї
ни, один з авторів проекту “Україна славетна” Анато
лій Толстоухов і ще один автор цього ж проекту, рад
ник Президента України Володимир Зубанов.
“Для Драгомановського університету велика честь –
відкриття такого клубу у стінах закладу, і разом з тим – ми
впевнені, що зможемо зробити вагомий внесок у вивчен
ня й популяризацію української історії”, – зауважив під час
відкриття очільник НПУ Віктор Андрущенко.
За словами Віктора Петровича, одне з його великих
бажань – тісна співпраця, розмова й дискусія між студен
тами, молоддю та високою професурою. На думку ректо
ра, лише так можна мислити, так народжуються істини,
розвивається наука, а щойно відкритий Український істо
ричний клуб стане прекрасною базою і аудиторією для
таких дискусій і розмов. Академік переконаний, що клуб
буде переповнений студентами та науковцямидрагома
новцями, а отже – житиме.
Думку в такому ж ключі висловив і Анатолій Толстоу
хов, побажавши студентам та їх наставникам плідної
роботи, мудрості й національного духу.
Велика і світла аудиторія справді сприяє якомусь
духовному натхненню до праці. За твердженнями органі
заторів, дуже скоро вона ще наповниться відповідними
книгами, картинами й скульптурами. Про це та про мету
проекту детальніше розповів один з авторів проекту
“Україна славетна”, у рамках якого й відбулося відкриття,
Володимир Зубанов.
Як виявилося, в Україні вже створена й продовжує розширюватися мережа українсь
ких історичних клубів. На сьогодні такі представництва діють у Рівненській, Сумській,
Кіровоградській областях, а також у деяких університетах, школах та бібліотеках. Патріо

тичні клуби з вивчення історії свого народу знайшли своє
місце й в українській діаспорі у Литві, а в найближчому май
бутньому планується до відкриття клуб у Вашингтоні. Такі
історичні осередки нестимуть єдину загальну мету – об’єд
нати всі регіони.
“Крок до подальшого об’єднання держави неможливий
без знання історії і культури. На загальнодержавному рівні
потрібно вирішувати гуманітарні питання. У цьому полягає
розвиток нашого майбутнього як нації”, – зазначає пан
Зубанов.
Уже понад місяць на українському вебпросторі функ
ціонує історичний портал “Україна Славетна”, розроблений
для популяризації історичних знань про кожен куточок
нашої держави. Зокрема, на сайті планується представити
об’єктивну інформацію про всі періоди становлення укра
їнської державності. Засновники вебпорталу сподівають
ся співпрацювати з широким колом громадськості. У їхніх
планах – залучення саме цієї мережі українських історичних
клубів для наповнення порталу якісною науковою інформа
цією. Вони створять своєрідні літописи всіх територій Укра
їни, зосередивши увагу на видатних особистостях, котрі
зробили важливий внесок у становлення державності Укра
їни у різні періоди.
На думку Володимира Зубанова, у Драгомановському
університеті неабиякий інтелектуальний ресурс, відомі й
талановиті вчені, активні студенти. Їх допомога буде просто
незамінною для клубу, порталу й проекту в цілому. Посеред
ництвом спеціально створеного онлайнтелебачення інфор
мацію, лекційні й різноманітні інші заняття та роботи можна
буде транслювати у всі куточки України та за кордон, де
функціонують українські історичні клуби. Таким чином,
можна стверджувати, що дуже скоро Україну обплете паву
тина вивчення рідної історії, що стане символом, причиною
та інструментом консолідації нації.

Конкурс

Наукові пошуки

В ІНСТИТУТІ ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТИ ПРЕЗЕНТУВАЛИ
КОЛЕКТИВНЕ ВИДАННЯ
У 2014 році виповнюється 100 років від початку
Першої світової війни, події якої безпосередньо
пов’язані з історією України. Зважаючи на це, в дер
жаві заплановано проведення низки відповідних
заходів із вшанування пам’яті її жертв. У цьому ракур
сі перед сучасними дослідниками стоїть актуальне
завдання всебічного та ґрунтовного вивчення тогоча
сних подій у їх взаємозв’язку з українською історією.
Враховуючи це, колектив
авторів з усієї України під
керівництвом членакореспон
дента НАН України, доктора
історичних наук, професора
Реєнта Олександра Петровича
підготував видання під назвою
“Велика війна 1914–1918 рр. і
Україна. У 2х кн. – Кн. 1 : Істо
ричні
нариси
/ упорядн.
О. П.
Реєнт;
ред.
кол.:
В. А. Смолій
(голова),
О. П. Реєнт
(відп.
ред.)
В. В. Шевченко (відп. секр.) та
ін. НАН України. Інститут історії
України. – К. : ТОВ “Видавництво “КЛІО””, 2014. – 784 с.”.
12 листопада 2013 р. у приміщенні Інституту історич
ної освіти НПУ імені М. П. Драгоманова відбулася презен
тація книги. Ініціатором проведення відповідного заходу
виступили відділ історії України XIX – початку XX ст. Інсти
туту історії України НАН України, дирекція Інституту істо
ричної освіти та кафедра методики навчання суспільних
дисциплін і гендерної освіти.

Пресслужба університету

Перед присутніми на презентації викладачами (проф.
Т. В. Ладиченко, доц. Н. І. Загребельна, доц.
Я. М. Камбалова та ін.) та студентами виступив завіду
вач відділу історії України ХІХ – початку ХХ ст., заступник
директора Інституту історії України НАН України
О. П. Реєнт, випускник історичного факультету КДПІ
імені О. М. Горького (нині НПУ імені М. П. Драгоманова).
Він підкреслив, що знайомство із виданням допоможе не
лише поглибити історичні
знання, а й краще відчути
глибину збройних конфлік
тів, трагічність долі народів,
утягнутих в них, масштаб
незворотних зрушень в
психології людей. Професор
І. А. Коляда, виступаючи,
зауважив, що для українсь
кого народу події Першої сві
тової війни принесли карди
нальні зміни у свідомості,
активізували доброчинність,
розвиток національновиз
вольного руху. Ці зміни, за
словами виступаючого, каталізували процес формування
української модерної нації, яка з об’єкта міжнародної
політики перетворилася на її безпосередній суб’єкт.
Авторський колектив на презентації представляли
також колишні випускники Інституту історичної освіти, а
нині наукові співробітники Інституту історії України НАН
України, кандидати історичних наук Олександр Кирієн
ко та Володимир Милько.
По завершенню офіційної частини, яка
передбачала не лише виступи авторів, а й запи
тання від присутніх, відбулася автографсесія
для бажаючих мати книгу на своїй полиці.
“Цікава зустріч з авторами першого в Укра
їні видання, присвяченого подіям Першої світо
вої війни в Україні, випускниками нашого інсти
туту (у минулому факультету) стало для нас
прикладом наполегливості у навчанні та пра
гненні реалізувати свої наукові устремління”, –
підсумував враження учасників презентації сту
дент магістратури Інституту історичної освіти,
кращий студент 2013 року НПУ імені М. П. Дра
гоманова Сергій Вергун.

ПОШУК КРАЩОЇ
СТУДЕНТСЬКОЇ РОБОТИ
Засідання журі, яке визначить найкращі
авторські роботи студентів і аспірантів, що
опубліковані в газеті протягом навчального
року, відбудеться наприкінці травня. Тобто,
шановний читачу, у тебе ще є можливість взяти
участь в університетському конкурсі “Дотиком
пера”!
У конкурсі беруть участь авторські розвідки,
статті, інтерв’ю, нариси, вірші, малюнки, які надру
ковано в університетській багатотиражці, тому
важливо, щоб тексти стосувались діяльності уні
верситету або освітянської галузі.
Конкурс на створення кращої авторської робо
ти, що буде опублікована протягом навчального
року в університетській багатотиражці, проводить
ся з 2001 року і спрямований на підтримку творчих
здібностей і соціальної підтримки студентів. За
результатами конкурсу буде визначено перемож
ців, які будуть нагороджені трьома преміями:
1 місце – 1 000 грн., 2 – 800 грн., 3 – 500 грн. Виз
начатиме переможців авторитетне журі: Григорій
Волинка – проректор з наукової роботи НПУ імені
М. П. Драгоманова, голова журі; Микола Давидюк
– студентський ректор; Людмила Кух – керівник
пресслужби, поетеса; Володимир Погребенник
– завідуючий кафедрою української літератури НПУ
імені М.П. Драгоманова, професор; Сергій Руса
ков – редактор газети “Педагогічні кадри”, відпові
дальний секретар конкурсу; Ірина Савченко –
директор Центру культури і мистецтв НПУ імені
М. П. Драгоманова.

Анатолій БОРЕЙКО,
магістрант Інституту історичної освіти

2

СІЧЕНЬ 2014

Пошана

Нові формати

В І Д К Р И Л И А У Д И ТО Р І Ю
ІМЕНІ АРНОЛЬДА ПАНАСОВИЧА ГРИЩЕНКА
12 грудня 2013 року в житті
Інституту української філології
та літературної творчості імені
Андрія Малишка Національного
педагогічного університету імені
Михайла Драгоманова відбула
ся знаменна подія – відкриття
аудиторії імені Арнольда Пана
совича Грищенка – відомого
мовознавця, доктора філологіч
них наук, професора, академіка
АПНУ, заслуженого діяча науки і
техніки України.
Відкриття аудиторії було справ
жнім святом. З цієї нагоди до Інсти
туту завітали дорогі гості, зокрема
дружина
Арнольда
Панасовича Ніна Мико
лаївна, брат Геннадій
Опанасович, син Тарас
Арнольдович,
докто
рантка Надія Бойко,
аспірантка Валентина
Заскалета та товариш
– професор Василь
Німчук, директор Інсти
туту корекційної педаго
гіки та психології, акаде
мік Віктор Синьов.
Також були присутні
викладачі кафедри української мови та інших
кафедр Інституту.

“Арнольд Грищенко був людиною такої
висоти, до якої ми прагнемо дорівнятися,
але це просто неможливо”.
Валентина Заскалета,
аспірантка професора
Відкривали аудиторію завідувач кафедри
української мови, професор Марія Плющ та про
ректор з навчальнометодичної роботи гумані
тарних інститутів, професор Богдан Андруси

шин після вітального слова директо
ра Інституту української філології та
літературної творчості імені Андрія
Малишка, професора Анатолія
Висоцького. Народний ансамбль
“Купава” виконав улюблену пісню
Арнольда Панасовича “Ой, летіли
дикі гуси”, розчуливши всіх присутніх
та подарувавши неповторні хвилини
задоволення.
Багато теплих слів було сказано
про діяльність Арнольда Панасовича,
про його неоціненний вклад у розви
ток українського мовознавства і
науки загалом. Це була людина над
звичайно розумна, щира, товарись
ка, весела. А. П. Гри
щенко завжди говорив,
що на першому місці
для нього була сім’я, а
потім усе інше.
Арнольд Панасо
вич упродовж 25 років
очолював
кафедру
української мови в
Інституті української
філології, був прекрас
ним організатором і
незамінним, мудрим
керівником, опікувався
науковою та дослідницькою роботою.
Усі присутні із неймовірною теплотою гово
рили про Арнольда Панасовича і дуже шкодува
ли, що його вже немає поруч. Завдяки керівниц
тву Інституту української філології гості мали
змогу послухати фрагмент лекції професора,
записаний на аудіоносієві, та переглянути світли
ни науковця.
Завершилася зустріч подякою Анатолія
Висоцького за те, що всі знайшли час і можли
вість завітати на відкриття нової, світлої, просто
рої аудиторії імені академіка А. Грищенка, та
дзвінкою піснею ансамблю “Купава” “За нашим
стодолом”.

ТИЖДЕНЬ ПСИХОЛОГІЇ
У грудні 2013 року в Інституті соціальної роботи та управління
НПУ імені Михайла Драгоманова вже традиційно провели низку
заходів, присвячених Тижню психології в Інституті.
Кафедрою галузевої психології та психології управління і студента
ми IV курсу Інституту соціальної роботи та управління було проведено
олімпіаду з психології.
11 грудня 2013 року відбувся семінартренінг за участі тренера
гештальттерапевта Л. Науменко та тренера В. Дюби “Все є геш
тальт”. Впродовж заняття було широко розглянуто гештальттерапію як
один із сучасних напрямів екзистенціальної психотерапії. Слухачі мали
змогу активізувати знання, отримані впродовж навчання з дисциплін
психологічного циклу відповідно до окресленої тематики.
Психологічна бесіда “Чи готова ваша дитина до школи?” була про
ведена доцентом кафедри галузевої психології та психології управлін
ня Г. А. Дьоміною зі студентами ІІ та V курсів (спеціалізація “практична
психологія”). Мета: здійснити підготовку студентів щодо з’ясування
готовності дитини 57 років до навчання у школі.
У цьому ж місяці з нагоди Тижня психології відбувся майстерклас
“Коучинг освіти у ВНЗ: сучасна парадигма психологічної практики та
сфера професійної компетентності” доцента кафедри галузевої психо
логії та психології управління Інституту соціальної роботи та управління
НПУ імені М. П. Драгоманова Всеволода Зеленіна, члена координа
ційної ради Інтернаціональної асоціації тренерів НЛП (IAT NLP), лауреа
та міжнародних конкурсів, члена Українського союзу психотерапевтів
(УСП), дійсного члена Європейської асоціації психотерапії, кандидата
психологічних наук, практичного психолога, політтехнолога, тренера
консультанта з організаційного розвитку з досвідом коучингу, тренер
ської і консультативної роботи в США, Канаді, Австрії, Італії, Греції,
Туреччині, Індонезії, Єгипті, Україні, Росії та країнах СНД з 1996 року.

Пресслужба університету

Лекція
ВАСИЛЬ НІМЧУК ПРО МОВУ
До Дня української
писемності та мови 14
листопада 2013 року в
Інституті
української
філології та літератур
ної
творчості
імені
Андрія Малишка Драго
мановського універси
тету лекцію прочитав
відомий
український
мовознавець, дослідник історії української мови,
учень Степана Бевзенка, приятель Арнольда Гри
щенка, завідувач відділу історії та граматики
Інституту української мови Національної академії
наук України, членкореспондент НАН України
Василь Німчук.
Шанованого гостя до слова запросила доктор
філологічних наук, професор, завідувач кафедри укра
їнської мови ІУФ та ЛТ імені Андрія Малишка Марія
Плющ.

Любіть науку. Це цікава річ, яка варта того.
Василь Німчук
Послухати знаного мовознавця, дослідника дав
ньоруської та старослов’янської мов, історії, діалектів
та ономастики української мови, історії української
літературної мови, історії української лінгвістики, про
блем української мови як конфесійної тощо прийшли
не лише студентифілологи, але й викладачі універси
тету. Візит ученого викликав справжній ажіотаж серед
населення Інституту. Говорили про різне: роки викла
дання в університеті, проблеми захисту інтелектуаль
ної власності в Україні, походження української мови, її
оригінальні риси, діалекти, суржик, український право
пис, сучасні тенденції розвитку мови. Аудиторія охоче
слухала Василя Васильовича та ставила запитання.
Подекуди на зміну науковим фактам лектор розповідав
смішні історії з життя. Після закінчення лекції науковець
зірвав овації слухачів – вони аплодували стоячи.

Інститут української філології та
літературної творчості імені Андрія Малишка

СІЧЕНЬ 2014

Тренінг

В Ч И Л И С Ь П И С АТ И П Р О Ф Е С І Й Н Е Р Е З Ю М Е
19 грудня в Інституті філософської освіти і науки від
бувся тренінг “Професійне резюме”. Під час зустрічі
студенти дізнались, як яскраво і привабливо створити
документ, який високо оцінить роботодавець.
Сьогодні все більше студентів не втрачають нагоди
влаштуватись на роботу під час навчання, щоб після завер
шення вишу мати досвід в обраній галузі і бути більш конку
рентоспроможним фахівцем. Тому на зустріч із заступником
директора Центру працевлаштування студентів та випускни
ків “Імпульс” Володимиром Швецом завітали студенти різ
них Інститутів: філософської освіти і науки, соціальної роботи
і управління, іноземної філології, української філології. Незва
жаючи на те, що за дверима аудиторії відчувався дух заліко
вої сесії, на тренінг зібрались вмотивовані і цілеспрямовані
студенти, що переймаються питаннями майбутнього праце
влаштування.
Слід зазначити, що зустріч була влаштована студен
том ІІ курсу Інституту філософської освіти і науки Андрієм
Рущицом, який переконаний, що такі тренінги мають
велике значення для студентівгуманітаріїв. Такі ініціати
ви підтримує директор Інституту філософської освіти і
науки професор Іван Дробот: “Цей захід відкриває серію
тренінгів, майстеркласів і зустрічей, які підготують сту
дента вигідно презентувати себе і отримані в нашому уні
верситеті знання. У березні плануємо провести разом з
Центром працевлаштування “Імпульс” великий універси
тетський захід “День кар’єри”, що сприятиме зустрічі сту
дентів і роботодавців безпосередньо в стінах нашого уні
верситету”.

Під час тренінгу Володимир Швець зупинився на роз
повсюджених помилках при написанні резюме і наголосив,
що не слід боятись писати всі попередні заслуги. “Один з
основних критеріїв – чесність. Під час співбесіди одразу
стає зрозуміло, чи володіє людина досвідом, який написа
ла в резюме, – підкреслив тренер. – Часто зазначають
цілеспрямованість, але коли роботодавець запитує про
цілі, то співбесідник не може дати чіткої відповіді”.
На безкоштовному тренінгу студенти розширили світо
гляд і стали на крок ближче до бажаної мрії, роботодавці
незабаром отримають на десяток більше професійних і
сучасних резюме. Гарного настрою та вдалого працевлаш
тування!

Каріна ДЕДЕ

В УНІВЕРСИТЕТІ ДОПОМАГАЮТЬ З ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯМ
В НПУ імені Михайла Драгоманова нового формату набула робота зі студен
тами та роботодавцями, що стосується першого працевлаштування драгоманов
ців. Пожвавилася діяльність відділу професійнокар’єрної орієнтації та праце
влаштування. Про це говорять самі вдячні студенти й випускники, яким допомо
гли знайти улюблену роботу.
Задля цього у виші розроблено низку заходів з інформування студентської
молоді про сучасний ринок праці і вимоги до фахівців, надається допомога з
пошуком першого місця роботи за спеціальністю, працюють консультативні семі
нари й тренінги та багато іншого.
По допомогу у пошуку робочого місця до відділу звертаються студенти не
лише стаціонарної форми навчання, але й заочної. Відповідно до поданих звер
нень з 02.09.2013 студентіввипускників станом на 26.12.2013. працевлаштована
їх певна кількість.

3

Круглий стіл

КОМПЕТЕНТНІСТЬ МЕНЕДЖЕРА ОСВІТИ: УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ПОГЛЯД
Для професорськовикладацького складу кафедри
стір вищої освіти, зокрема запровадження Національної
управління, інформаційноаналітичної діяльності та євроін
рамки кваліфікацій, реформування національної системи
теграції Інституту управління та економіки освіти (завідувач
забезпечення якості, розширення автономії вищих навчаль
кафедри д. філос. н., проф. В. П. Бех) 2013 рік був поосо
них закладів та підвищення рівня мобільності студентів, випу
бливому насиченим на різноманітні наукові події. Це захи
скників, науковопедагогічних працівників вищих навчальних
сти кандидатських та докторської дисертацій, проведення
закладів. Так, у виступах учасниками окреслювалися пробле
методологічних семінарів, публікації посібників з проблем
ми управлінської компетентності сучасного керівника, його
управління, аналітичного забезпечення та вивчення євро
педагогічної культури, завдань з реалізації компетентнісного
пейського досвіду, студентські заходи у навчальних закла
підходу у вищій школі, формування фахового середовища та
дах, наукові конференції, семінари, інші тематичні екскурсії
наповнення відповідного навчальнометодичного забезпе
та знакові акції.
чення для управлінців, участі студентства в управлінні нав
У рамках наукової кафедральної теми “Державногро
чальним закладом, досвіду управління освітою та ролі керів
мадське управління освітою” 3 грудня 2013 року відбувся
ника у провідних європейських країнах. Увагу присутніх при
Анатолій Слєпцов розповідає про
міжуніверситетський “круглий стіл” “Професійна компе
вернули виступи студентів Діани Шокал і Марини Сірож,
зарубіжний досвід загальної теорії
тентність сучасного менеджера освіти”.
викладачів інституту Ірини Штундер, Яни Курган, Миколи
управління
У ході проведення зроблено наукові спроби аналізу та обго
Михайліченка, наших колег Олени Ярошинської (Умань),
ворення державноуправлінських викликів сучасної освіти, її нор
керівників шкіл Києва Олени Онаць і Марини Пікалової.
мативноправового забезпечення; визначення актуальних про
Загалом учасники відзначили, що саме вищий навчаль
блем освітнього менеджменту; прогнозування завдань з ефек
ний заклад відповідає за якість підготовки фахівців освітньо
тивної компетентнісної підготовки і професійної діяльності суча
кваліфікаційного рівня магістра. З огляду на значущість про
сного управлінцяменеджера освіти в умовах цивілізаційних змін.
блеми відповідно до сучасних державних вимог виникає
Оргкомітетом дискурс обговорення визначився положення
актуальна потреба оновлення структури та змісту вищої осві
ми Указу Президента України від 25 червня 2013 року № 344/2013
ти та розроблення сучасної моделі підготовки фахівців –
“Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до
майбутніх управлінців в умовах розвитку сучасного інформа
2021 року”, де звернуто увагу на недостатню орієнтованість
ційного простору та суспільства економіки знань.
структури і змісту професійнотехнічної, вищої і післядипломної
Підсумовуючи роботу, на перспективу учасники ухвали
освіти на потреби ринку праці та сучасні економічні виклики. Для
ли: вивчати досвід лабораторії управління освітніми заклада
вищої школи поставлено завдання розроблення стандартів вищої
ми НАПН України та провідних педагогічних університетів
освіти, зорієнтованих на компетентнісний підхід, узгоджених із
щодо підготовки магістрів з управлінських спеціальностей;
новою структурою освітньокваліфікаційних (освітньонаукового)
залучитися до двадцятирічного досвіду діяльності Асоціації
Відкриття “круглого стола”
рівнів вищої освіти та з Національною рамкою кваліфікацій (2011).
керівників шкіл України з метою використання його у при під
У роботі круглого столу взяло участь майже 50 осіб, серед
готовці фахівців у ВНЗ; створити ініціативну робочу групи з
яких професори університетів України, викладачі, аспіранти. Рів
проблеми оновлення і систематизації навчальнометодично
ноправними учасниками, як підкреслив Володимир Бех, пер
го забезпечення для управлінських спеціальностей; клопота
ший проректор університету, стали студенти випускних курсів
ти перед Міністерством освіти і науки України щодо створен
Інституту управління та економіки освіти НПУ імені М. П. Драгома
ня робочої групи з оновлення змісту галузевих стандартів
нова (спеціальності “Управління навчальним закладом”, “Адміні
вищої освіти з управлінських спеціальностей; узагальнити
стративний менеджмент”, “Менеджмент організацій”).
досвід магістерських програм провідних ВНЗ щодо інформа
Спільною ідеєю стало розуміння сучасного менеджменту
ційноаналітичного забезпечення фахової підготовки, мето
освіти, який оперує ідеєю поглиблення професіоналізації фахової
дичних рекомендацій для підготовки кваліфікаційних робіт,
університетської підготовки, оскільки управлінські кадри освіт
організації управлінської практики; підтримати спільну ініціа
ньої галузі потребують використання кращих технологій неперер
тиву НПУ імені М. П. Драгоманова й Асоціації керівників шкіл
вної, зокрема магістерської підготовки, що вивчаються і упрова
України щодо проведення освітньонаукового циклу “Упра
джуються світовою наукою, практикою менеджменту та вітчизня
влінські діалоги”; поширювати досвід вищої школи щодо під
ною наукою управління.
готовки управлінцівменеджерів освітньої сфери на рівні міс
Виступ Ірини Штундер
Присутні мали можливість прослухати базові повідомлення
цевих органів влади, державних адміністрацій, департаментів
кращих професорів нашого університету, докторів наук Володимира Беха щодо (управлінь) освіти і науки; продовжити практику спільного обговорення проблем під
структури професійної компетентності сучасного управлінця; Анатолія Слєпцова – готовки сучасних управлінців – менеджерів освіти шляхом проведення відкритих нау
зарубіжного досвіду загальної теорії управління, Григорія Торбіна – сучасних вимог ковопрактичних заходів за участі студентства.
до керівника навчального закладу, його спрямованості професійної та наукової діяль
ності.
Микола МИХАЙЛІЧЕНКО,
Констатовано, що для державної освітньої політики актуальними є питання
доцент кафедри управління, інформаційноаналітичної
реформування національної вищої освіти в контексті її інтеграції в Європейський про
діяльності та євроінтеграції

5!річчя кафедри етики та естетики

ЕТИКОЕСТЕТИЧНА ТРАДИЦІЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ КУЛЬТУРИ
14 листопада 2013 у рамках VІ Міжнародного
наукового форуму “Простір гуманітарної комуніка
ції” відбулася студентська науковопрактична кон
ференція “Етикоестетична традиція вітчизняної
культури”.
Організаторами конферен
ції
виступили
НПУ
імені
М. П. Драгоманова,
Інститут
філософської освіти і науки,
кафедра етики та естетики. Про
ведення конференції співпало з
відзначенням 5ї річниці ство
рення кафедри етики та естети
ки НПУ імені М. П. Драгоманова.
З привітальним словом до уча
сників конференції звернули
ся: директор Інституту філософ
ської освіти і науки, доктор
історичних наук, професор,
Відкриває
заслужений діяч науки і техніки
конференцію
України Іван Дробот, заступ
завідувач кафедри
ник
проректорадиректора
Інституту мистецтв, кандидат
професор
педагогічних наук, профессор
Тетяна Андрущенко
Василь Федоришин. Твора
ми українських та зарубіжних композиторів учасників
вітали студенти Інституту мистецтв (керівник – заслуже
ний діяч мистецтв В. І. Федоришин). У роботі конферен
ції взяли участь більше 60 студентів та викладачів. Про
грама роботи науковопрактичної конференції склада
лася з пленарного засідання та роботи в секціях.
У пленарній частині виступили: завідувач кафедри
етики та естетики, доктор філософських наук, профе
сор, заслужений працівник культури України Тетяна
Андрущенко з проблематикою “Роль науковопошуко

4

вої діяльності студента у навчальному процесі”, сту
дентка Інституту філософської освіти і науки Попко
Анастасія з тематикою “Застосування методу усних
інтерв’ю у дослідженні естетичних особливостей суча
сного мистецтва”, студент третього курсу вокального
факультету Національної музичної академії імені
П. І. Чайковського Семен Дорогой на тему “Монумен
тальна шевченкіана: історія і сучасність”.

Пленарне засідання
Робота секцій проходила в двох основних секціях:
“Етики” та “Естетики”.
Секція етики
Модерували роботу секції доцент кафедри етики та
естетики, к. філос. н. Олег Магеря, старший викладач
кафедри етики та естетики Тетяна Шульга. На секцію
подало 20 заявок на участь, це студенти з Інституту при
родничогеографічної освіти та екології, Інституту іно
земної філології, Інституту розвитку дитини, Інституту
історичної освіти, Інституту фізичного виховання та
спорту, Інституту української філології та літературної

творчості імені Андрія Малишка. Секція проходила в
активній дискусійній формі, де кожний проявляв себе і
висловлював свою наукову думку відносно кожного
виступу. Особливо жваве обговорення викликав виступ
Вадима Котюжана на тему: “Біоетичні аспекти клону
вання людини” (Інститут природничогеографічної осві
ти та екології, науковий керівник – ст. викл. Т. Ю. Шуль
га). Наприкінці роботи секції керівники подякували всім
учасникам за активну та творчу роботу, а учасники, в
свою чергу, висловили щиру подяку організаторам і
побажали сил та натхнення на організацію наступної.
Секція естетики
Роботу секції модерували професор кафедри етики
та естетики, к. філос. н. Алла Дорога та доцент кафе
дри етики та естетики, к. пед. н. Олена Лобанчук. Сту
денти, які взяли участь у роботі секції, представляли
переважну більшість напрямів підготовки та спеціально
стей університету. Найбільшу активність проявили сту
денти Інституту української філології та літературної
творчості імені Андрія Малишка, Інституту філософської
освіти і науки, Інституту фізичного виховання та спорту,
Інституту інформатики. Доповідачі продемонстрували
знання методів та специфіки проведення наукових дос
ліджень з обраних тем, вміння та навики вести наукову
дискусію, відстоювати і науково доводити власну пози
цію. Тематика доповідей та жвава дискусія, яка супрово
джувала більшість виступів, свідчать про зростаючий
інтерес у студентської молоді до дослідження широкого
кола проблем естетичної теорії та мистецької практики
крізь призму вітчизняної культурної традиції. Учасники
конференції висловили одностайну думку про необхід
ність проведення студентської науковопрактичної кон
ференції з подібною тематикою в наступному році, а
також про перетворення її у щорічну.

СІЧЕНЬ 2014

Інтерв’ю

Віктор СИНЬОВ:
“Залишаюся вірним життєвому вибору”

Академік ВІКТОР СИНЬОВ спов
нений незгасимим ентузіазмом, а
його творчий підхід до життя нади
хає його численних послідовників і
друзів. Для розуміння цього підхо
ду ми поспілкувались з Віктором
Миколайовичем, який з радістю
поділився спогадами про студент
ські роки. В наступних випусках –
інтерв'ю з Віктором Синьовим про
наукове і професійне становлення.
– Вікторе Миколайовичу, ваші
батьки були людьми мистецтва. Як
це вплинуло на ваше дитинство?
– Мої батьки були естрадними
артистами, тому це, безумовно, впли
нуло. Батько – Микола Синьов – був
відомим конферансьє, а матір – Марія
– співачкою. Микола Михайлович був
не просто талановитим естрадним
актором, а й вкрай обдарованим у літе
ратурній творчості. Він написав коме
дію “Транзитные пассажиры”, згодом
кілька книжок спогадів про своє життя,
друкувався в журналі “Перець”. Батьки
з дитинства прищеплювали любов до
мистецтва, тому я мріяв досягнути
такого ж рівня. Вже в школі мав певні
здобутки в цьому напрямі. Мав власні
публікації віршів в газеті “Пионерская
правда”, а шкільні твори вчителі визна
вали як цікаві і творчі. Тому вважав, що
маю всі підстави продовжити творчу
династію і поступати в театральний
інститут.
– Хто займався вашим вихован
ням?
– Через свою популярність батько
постійно гастролював, а матір, на жаль,
померла, коли мені виповнилось
дев’ять років. Тому вихованням займа
лась сестра матері – Софія Захарівна.
Я вдячний їй за все те, що вона для
мене зробила, і постійно навідую її,
материну та батькову могили на Байко
вому кладовищі, де віддаю їм шану.
– Але наскільки мені відомо, ви
навчалися не в театральному інсти
туті?
– Після закінчення школи подав
документи на вступ до театрального
інституту, але, як виявилось, щоб прой
ти конкурс, мого таланту недостатньо.
Я не міг конкурувати з професійними
акторами і театральними діячами, які
вже мали певний досвід, а я тоді лише
щойно закінчив школу. Батько в цей час
був у відрядженні, а до кінця вступної
кампанії залишалось кілька днів, тому
радився з ним по телефону. Він пора
див подати документи в КДПІ імені
М. Горького. Тоді ректором була Марія
Підтиченко, яка була знайома з бать
ком ще з часів, коли вона була секрета
рем Київського міськкому партії з
питань пропаганди, тому він думав, що
вона посприяє моєму зарахуванню. Я
подав документи в педінститут на
російську філологію, але саме в той рік

СІЧЕНЬ 2014

до спеціальності “вчитель російської
мови” додали додаткову – “вчитель
співів”. Відповідно при вступі перевіря
ли голос і слух. Мені було сімнадцять
років, і в мене якраз була юнацька
мутація голосу, тому коли перевіряли
на інтонування, я невдало потрапляв в
ноти і не зміг довести, що можу бути
вчителем співів.
Іду собі, засмучений, коридором
інституту і зустрічаю високого красиво
го чоловіка. Він агітує мене вступити на
педагогічний факультет. Виявилось, що
це був декан – Дмитро Шелухін. Він
переймався тим, щоб на його відділен
ня поступали не лише – традиційно –
дівчата, а й хлопці. Дмитро Якович
переконав, що в мене є шанс поступи
ти, тому я подав документи на відділен
ня спеціальної педагогіки. Довелось
складати чотири екзамени, ще й кон
курс виявився немаленький – десь сім
чоловік на місце. Але я витримав вступ
ні випробування і все успішно склав.
Так я й став студентом, і тут оцініть, як
це звучало: педагогічного інституту
педагогічного факультету відділення
спеціальної педагогіки!
– Батько легко змирився з таким
вашим життєвим вибором?
– Батько повернувся з гастролей
вже після мого вступу до педінституту.
Коли я йому розповів свої перипетії зі
вступом, виявилось, що Людмила
Височинська, яка перевіряла на кафе
дрі музики голос і слух, була його гар
ною приятелькою. Він з нею зв’язався,
почав домовлятися про моє переве
дення на філологічний факультет і вона
погодилась все влаштувати. Але я не
захотів. Запитаєте чому? Відповідь
проста: мені сподобалось там, куди я
потрапив.
З першого вересня одногрупники
стали друзями, а викладачі вражали
професійністю. І це не дивно, бо в мене
викладали такі відомі вчені, як академік
Григорій Костюк, його друг і учень
Дмитро Ніколенко, тоді ще молодий
Микола Ярмаченко та інші. Мене захо
пило навчання, тож я залишився вір
ним життєвому вибору.
– Вікторе Миколайовичу, як ви
реалізовували свій творчий потен
ціал в студентські роки?
– Я зі шкільних років писав вірші,
тому мене вабила редакція газети “За
педагогічні кадри” тим, що там пра
цювали творчі люди. Вони постійно
обговорювали події, писали нові тек
сти. Мене це захоплювало, і з першого
курсу в мене склались чудові взаємо
стосунки з редакцією. Викладачі педа
гогічного та інших факультетів були
членами редколегії газети, і після пар
вони йшли до маленької кімнатки
редакції. Щось обговорювали, писали
нові тексти. Такі професори, як Карлов,
Медушевський, Войтко, Орлик давали
мені настанови. Також моїй співпраці з
газетою сприяло й те, що редакція зна
ходилась поруч з аудиторіями педаго
гічного факультету. Нині це перший
поверх головного корпусу нашого уні
верситету.
– І яким був перший ваш текст,
опублікований в газеті “За педаго
гічні кадри”?
– Спочатку був не мій текст, а заміт
ка про мене. “Синьов став чемпіоном”
– так називалась замітка Лідії Філіппо
вої, викладачки кафедри фізичного
виховання. На першому курсі я вперше
за історію педінституту переміг в чем
піонаті України серед студентів з
настільного тенісу. Тоді я вперше поба

чив своє прізвище в заголовку, і це
мене надихнуло. Раніше я бачив афіші
з батьковим іменем, а тут на першому
курсі надрукували про мене, ще й з
фотографією. Мене визнали в редакції,
і я зрозумів, що мене оточують хороші
люди. Студенти, викладачі, редакція
газети. Ми були хорошими товариша
ми і поважали одне одного.
Університетська газета не була
“бойовим листком”, як це було поши
рено в ті часи. “За педагогічні кадри”
була способом познайомитись одне з
одним. З її сторінок ми дізнавались і
пишались здобутками у науці, мистец
тві, спорті кожного з нас.
Я активно друкував свої вірші і
пародії на інших поетів в газеті, і одно
го разу редактор Петро Ігнатенко, який
писав нариси про студентів і виклада
чів, написав епіграму про мене:
“Хочешь ты чтоб пыл смеряя свой,
молодые на тебя глазели / Но учти,
Витек, что синевой ты не скроешь соб
ственную зелень”. Я не втримався і теж
відповів. Вже не пам’ятаю точно як
саме, але написав йому відповідь:
“Одним и тем же почерком – одни и те
же очерки”. Такий неординарний жанр
привертав увагу читачів і сприяв твор
чим змаганням. Ми чекали на кожен
випуск.
– Певен, що однією участю в уні
верситетській газеті ви не обмежи
лись?
– У нас був цікавий колектив, тож
ми з цікавістю придумували щось нове.
Якось промайнула ідея створити газе
ту, яка миттєво реагувала б на події.
Так виникла газета “Сосико”, яка отри
мала назву в честь її засновників –
Олега Сорокотяги, Віктора Синьова і
Жори Коберніка. З друзями знаходили
цікаві теми і висвітлювали їх: Олег
малював карикатури, я придумував
лаконічний гострий вірш, а Жора випи
сував текст на дошці, яка перегорта
ється, гарним почерком. Навіть в одно
му з номерів газети “За педагогічні
кадри” написали, що “Сосико” за фор
мою і актуальністю нагадує “Окна
ТАСС”. У відповідь я написав: “Как
отмечено в газете/ нам до ТАСС неда
леко / знают все на факультете,/ будут
знать и в целом свете / что такое Соси
ко”. Справді, коли студенти виходили
на перерву в коридор, то знали, що на
них чекає щось цікаве і свіже. Ми
щодня робили по кілька випусків.
Пам’ятаю, як один студент втік з овоче
вої бази, куди нас відправляли допома
гати народному господарству. І нас
попрохали висвітлити такий недружній
вчинок. Я написав: “Все работали до
пота, а Иснюк домой удрал / чуть рука
ми поработал и ногам работу дал”.
Олег створив карикатуру, як наш
“однокашник” втікає – зобразив його в
русі з довгими ногами.
– Вірші, епіграми, чемпіон з
настільного тенісу, статті в універ
ситетській газеті, власна газета
“Сосико”... Це вражає. Ми ще
чогось не знаємо про студентські
роки Віктора Синьова?
– Звичайно, мене захоплював
театр, це було від батьків у крові. Тоді
був популярний театр ляльок Сергія
Образцова, і ми хотіли створити щось
схоже. Виявилось, що викладач малю
вання Віктор Соломенний створював
ляльки, а ми вирішили вигадувати
пародії на наші ж студентські виступи.
Так і зробили повноцінну лялькову
виставу. Вже коли повернувся до інсти
туту з вчительської роботи в школі і

став у 24 роки заступником декана з
виховної роботи, то набув популярно
сті КВН. Ми створили факультетську
команду, де я був сценаристом. Коман
да виявилась потужною і перемагала
команди інших факультетів, одного
разу навіть обіграли команду Київсько
го інституту цивільного повітряного
флоту (нині – Національний авіаційний
університет), яка брала участь у Всесо
юзній лізі КВН. Ми пишались нашими
виступами.
– Коли жартували, зустрічались
із цензурою?
– У нас була сильною самоцензура.
Не дозволяли собі щось похабне чи
когось образити. Наш гумор повинен
був бути добрим. Крім того, ми були
виховані поіншому, тому якщо про
щось і жартували на кухні, то про те,
щоб озвучити те на сцені, навіть не
думали. Хоча міжнародна політсатира
в нас була цікавою.
Не хочу критикувати, але все ж сьо
годні заради рейтингів придумують
жарти всіма дозволеними і недозволе
ними способами. Якщо актори дозво
ляють собі вульгарне озвучувати зі
сцени і за це їм не соромно, то впевне
ний, що в людини відсутня внутрішня
культура.
– На ваші епіграми ображались?
– У мене є книжка “Мои друзья от А
до Я”, де у віршованій формі змальова
ні мої друзі і колеги. Тому краще у них
запитайте, чи не ображаються вони на
мене. Ректор Віктор Петрович Андру
щенко якось сказав так: “Віктор Мико
лайович видав цю книжку, щоб ми ста
вали кращими”. Сподіваюсь, що вона
справді пішла на користь. Хоча деякі
епіграми, які можуть зачепити людину,
винесені на літеру “ы”, адже прізвищ на
таку букву не існує. Отже, в тих віршах
не називаються справжні імена людей.
– Які сьогоднішні студентські
проекти ви оцінюєте як важливі і
потрібні молоді?
– Робота викладача, письменника
та актора є виснажливою, бо вони
виносять свої творіння на суд людей.
Тоді потрапляєш або під овації, або під
свист. Мені подобаються творчі проек
ти наших студентів, а сьогодні вже
викладачів – проекти “Щоденник”,
“Щоденник. Re: make”, “Продайте
їсти”. Олександр Козинець і ви, Сергію,
знаходите нові форми, захоплюючі
рубрики, цим виправдовуєте свою смі
ливість і підкреслюєте власну твор
чість. Людина має бути активною і сама
формувати власну особистість, і ваші
молодіжні проекти сприяють цьому для
багатьох інших. Безумовно, слід
зміцнювати і традиційні форми
творчого самовираження студентів – у
різних жанрах мистецтва, у науці тощо.
Успіхів вам і надалі!

Спілкувався Сергій РУСАКОВ
“ОКНА ТАСС” – спеціальний вид
малотиражного плаката, який ство
рювався вручну шляхом нанесення
фарб на папір через трафарет. Осо
бливістю була мобільність, яка
сприяла швидкій реакції на подію.
Сатира, гумор і сміх були головним
ключем до образних рішень плака
тів “Окон ТАСС”.
Епіграма (грец. epigramma –
напис) – жанр сатиричної поезії
дотепного, дошкульного змісту з
несподіваною, градаційно завер
шеною кінцівкою (пуантом).

5

Інтерв’ю

ПОДЯКА БІОЛОГАМ УНІВЕРСИТЕТУ

Наприкінці минулого року голов
ний лікар санаторію “Червона кали
на” Рівненської області, заслужений
лікар України Сивий Микола Юрійо
вич надіслав на ім’я ректора універ
ситету академіка НАПН України
В. П. Андрущенка листподяку біоло
гам Інституту природничогеогра
фічної освіти та екології, зокрема
завідувачу кафедри зоології, про
фесору В. М. Бровдію та доцентам
О. В. Пархоменку, І. С. Івченку і
О. М. Царенко за виконану ними
високопрофесійну і плідну роботу з
вивчення рослинного і тваринного
світу території санаторію. Ми звер
нулись до керівника групи виклада
чів і науковців доктора біологічних
наук, професора Василя Михайлови
ча БРОВДІЯ з проханням дати
інтерв’ю з цього приводу для нашої
багатотиражки.
– Шановний Василь Михайлович,
чому Ви та очолювана Вами група
фахівцівбіологів нашого університету
досліджували рослинний і тваринний
світ санаторію “Червона калина”?
– На традиційній зустрічі з відпочи
вальцями санаторію “Червона калина”
головний лікар Сивий Микола Юрійович
висловив свою мрію – зробити санаторій
заповідником. Наступного дня при зустрічі
з ним я задав шановному Миколі Юрійови
чу запитання: чи знаєте Ви, що потрібно
для того, щоб надати тій чи іншій території
статус заповідності? Що на території сана
торію є унікальним, рідкісним і цінним, що
потребує державної охорони? Микола
Юрійович відповів, що він лікархірург,
прооперував
понад
однієї
тисячі
важкохворих, без жодного летального
результату, в заповідних проблемах не
фахівець, йому потрібен консультант. З
цим запитанням він звернувся до ректора
університету шановного академіка Віктора
Петровича Андрущенка, який своїм нака
зом призначив комісію з вивчення рослин
ного і тваринного світу території санаторію
“Червона калина” під моїм керівництвом.
– Яка особливість території сана
торію і необхідність в наданні їй статусу
заповідної?
– Санаторій “Червона калина” розта
шований на території Західного Полісся
України в 50 км на північ від м. Рівне, непо
далік с. Жобрин. Він займає площу 24,2 га
землі, до якої прилягає водойма площею
76,2 га. Санаторій як лікувальний і оздо
ровчий заклад заснований в 1993 році зав
дяки патріотизму і титанічні праці видатно
го лікаря М. Ю. Сивого та очолюваного ним
колективу на місці унікального шматочка
землі, по обидва боки невеликої річки
Путилівка з багатими покладами карстових
порід, занедбаним самосівом мішаного
лісу, великим розмаїттям лікарських трав
та природними цілющими мінеральними
джерелами, що здавна сприяли лікуванню
багатьох хвороб людини і тварин.
Задум зберегти цей унікальний, диво
вижний край, використати природні дари
рідної землі, примножити її багатства з
метою оздоровлення та відпочинку насе
лення з’явилися ще в 1982 році, і лише
1993 році закладу надано статус санато
рію.

6

Сьогодні санаторій – могутній культур
нооздоровчий та лікувальний комплекс,
збережений і примножений практичною
діяльністю людини, яка любить і дбає про
збереження природи. Це “свята земля”,
яка зцілює своєю енергетикою, криштале
во чисте повітря, хвойний ліс, багато різно
манітних декоративних дерев і кущів, аро
мати лікарських трав, калиновий і вишне
вий гаї, фітосад, які єднають людину з при
родою, допомагають зміцнити здоров’я,
виліковувати різні недуги, сприяє екологіч
ному вихованню людей різного віку.
Санаторій надає ефективну допомогу
з кардіологічного, неврологічного, гастро
ентерологічного і пульмонологічного
напрямів, а також при захворюваннях
опорнорухового апарату. Цьому сприя
ють унікальні цілющі мінеральні джерела.
За досягнення в галузі санаторноку
рортної діяльності санаторій нагороджено
рядом державних і міжнародних премій.
Зважаючи на сприятливі природно
кліматичні умови, біологічне і ландшафтне

різноманіття, багатство рослинного і тва
ринного світу, цілющі властивості міне
ральних джерел, територія санаторію
потребує охорони і державного регулю
вання.
– Протягом якого терміну та за
якими методиками Ви досліджували
рослини і тварин на території санато
рію?
– Насамперед зауважу, що спеціаль
них досліджень рослинного і тваринного
світу на території санаторію ніхто не про
водив. Ми протягом 2012 – 2013 років про
водили дослідження у весняний, літній та
осінній періоди (по 23 дні кожного сезону)
для того, щоб скласти повну наукову
інформацію про рослинне і тваринне насе
лення цієї території. Специфіка таких дос
ліджень полягає в тому, що активна життє
діяльність рослин і тварин змінюється за
сезонами року – одні види (так звані ефе
мери) активні навесні, інші – влітку чи
восени, проводячи інші періоди в стані діа
паузи (анабіозу).

Дослідження ми проводили за загаль
ноприйнятими в ботаніці та зоології мето
диками, збирали зразки трав’янистих
рослин, вивчали видовий склад дерев і
чагарників, збирали колекції та визначали
візуально безхребетних та хребетних тва
рин, з подальшим опрацюванням зібраних
матеріалів в лабораторії, що дозволило
нам скласти досить повну уяву про рос
линний і тваринний світ цієї території в
цілому.
– Які результати Ваших наукових
пошуків і які Ваші пропозиції щодо
надання території санаторію статусу
заповідної?
– На території санаторію нами виявле
но приблизно 500 видів та внутрішньови
дових форм рослин і тварин, серед яких
310 трав’янистих, деревних і чагарникових
(вітаміноносних, ефіроолійних, дубильних,
фарбувальних, медоносних, харчуваль
них, декоративних) рослин, 186 видів без
хребетних і хребетних тварин. На території
санаторію зростає релікт третинного
періоду – гінкго дволопатеве і тис ягідний,
що потребують особливої охорони, ряд
видів рослинефемерів, чимало видів рід
кісних комах.
Нами вперше складено орієнтовний
кадастр рослинного і тваринного світу
території санаторію, що є науковою осно
вою для надання їй статусу дендрологічно
го парку.
– Яка перспектива використання
території санаторію для науководос
лідної та екологопросвітницької діяль
ності в статусі дендропарку?
– Сама назва санаторію “Червона
калина” є дендрологічною. Вся його діяль
ність спрямовується на збереження і від
творення природи, її екологічних систем,
рослинного і тваринного світу.
Крім використання санаторію для
оздоровлення та лікування людини, його
унікальна природа, природнокліматичні
умови, багатство видів рослин і тварин
слугуватимуть базою для ведення науко
водослідної роботи біологів, екологів,
медиків, екологічної освіти та виховання
молоді і широких верств населення.
Школярі та студенти вищих навчаль
них закладів матимуть можливість на базі
санаторію залучатись до науководослід
ної роботи, здійснювати спостереження
за рослинами і тваринами, вести щоден
ники, проходити навчальнопольову прак
тику, проводити природоохоронні акції
“Зустрінемо пернатих друзів”, “Збереже
мо корисних комах”, “Бережіть красу і
чистоту рідного краю”, “Сезонні зміни
активності рослин і тварин”, “Бджоли ліку
ють людину”, “Цілющі води” тощо. Резуль
тати спостережень слугуватимуть осно
вою для складання текстів рефератів, сту
дентських курсових, дипломних і магістер
ських наукових робіт.
Досвідчені працівники відділу “Фіто
сад” даватимуть наукові консультації від
почиваючим та відвідувачам про способи
розмноження та вирощування деревних і
трав’янистих, декоративних і лікарських
рослин, можливості їх використання в офі
ційній і народній медицині.
На території санаторію дотримується
заповідний режим, заборонене суцільне
вирубування лісу, на узліссях і галявинах
заборонено косіння трав, випас худоби,
заготівля лікарської сировини тощо.
Планується створення тематичних
екологічних стежок за назвами: “Цілющі
дерева і кущі”, “Ліки навколо нас”, “Корис
ні тварини”. Відвідувачі санаторію та від
почивальці у природній красі, на чистому
повітрі у супроводі пташиних хорів та бар
вистих метеликів матимуть можливість не
тільки зміцнити своє здоров’я, але й зба
гатити свої знання про навколишню при
роду, наблизитись до гармонії тіла і душі –
запоруки здоров’я.

Спілкувався
Сергій РУСАКОВ

СІЧЕНЬ 2014

Інтерв’ю

“У

НАШОМУ

Жанна Кадирова нині є
найперспективнішою укра
їнською художницею. Поці
новувачі сучасного мистец
тва знають та люблять її
твори за відвертість і вибір
тем, які близькі кожному.
Жанна прагне доступності і
розуміння з боку глядачів,
тому вона залюбки відгукну
лась на пропозицію записа
ти інтерв’ю.

ЖАННА КАДИРОВА:
СУСПІЛЬСТВІ ІСНУЄ БАГАТО

Довідка:
Жанна Кадирова народилася в 1981 році у м. Бро
вари Київської області. Живе та працює в Києві.
Художниця розвинула виразну скульптурну мову для
картографування простору (в найширшому значенні
слова). Матеріали, з якими вона працює, підкреслю
ють фрагментарну природу її об’єктів, що співвідно
сяться із соціальним контекстом повсякдення та
рефлексують над ним.

знайти власний творчий шлях. Хоча зде
– Добрий день, Жанно. Ви сьогодні більшого я орієнтуюсь не на класичні зраз
в чудовому настрої.
ки, а на сучасників, які вже увійшли в істо
– Так, сьогодні чудовий день! Нарешті рію мистецтва, – Олександр Гнилицький,
привезли матеріали для мого проекту в Арсен Савадов, Ілля Чічкан. Я закінчила
“Пінчук Арт Центр” (розмова записувалась відділення скульптури Київської державної
наприкінці жовтня – автор). Це буде гран художньої школи, але багато часу проводи
діозний проект в новому для мене стилі – я ла в Центрі сучасного мистецтва, де експо
створю мозаїку, яка ґрунтується на нувались незвичні на той час картини.
радянській традиції. Це дуже
складна та кропітка робота. На
жаль, ніяк не можу придумати
назву…
– Які смисли закладаєте в
новий проект?
– У малюнку мозаїки буде
багато підтекстів, але доміную
чим буде обігравання ідеї “luxury
life” у сучасному суспільстві. Для
деяких прошарків сучасного
суспільства життя є лише яскра
вим феєрверком, тому вони
задовольняються лише її зов
нішнім проявом. Для таких
людей “Феррарі” бажаніший за
внутрішній розвиток. Ось таку
Автор інтерв’ю разом з художницею
закладаю ідею, але це ще в ста
дії розробки.
– Як ви взагалі ставитись до есте
тики сучасного українського мистец
тва?
– Для мене це складна тема. Що таке
українське сучасне мистецтво? Якщо
замислитись, то його так багато. Напри
клад, 1го листопада відбудеться відкрит
тя виставки двадцяти найперспективніших
молодих українських митців, яких відібрав
“Пінчук Арт Центр”. Начебто це і є молоді
представники українського сучасного
мистецтва, але ж відбирали серед трьох
тисяч заявок, отже, і всі ці тисячі людей
зараховують себе до сучасного мистец
тва. До речі, серед конкурсних робіт було
багато і звичайних натюрмортів та пейза
жів. Тобто люди створюють те, що вони
вважають за потрібне, але залишаються
невідомими. Тому складно говорити про
те, що точно до сих пір не визначено.
Щодо естетики, то я вважаю, що вона не
може бути критерієм у відборі сучасних
творів мистецтва. Головне – ідея. А якими
засобами – естетичними, антиестетични
ми, провокаційними – вона реалізована це
вже інше питання.
– Вважаєте, що мистецтво не
Жанна Кадирова любить
повинно мати моральних та естетич
експериментувати
з матеріалом
них меж?
– Так, на передній план виходить ідея.
Хоча ми бачимо безліч прикладів, коли для
Зізнаюсь, що для мене не існує такого
суспільства залишається незрозумілим поняття, як “українське мистецтво”. Як вже
закладений митцем смисл твору. Це роз сказала, для мене в мистецтві немає меж,
строює, адже ми живемо у ХХІ столітті. тому обмежуватись національним не хочу.
Мабуть, комусь вигідно, щоб суспільство Мистецтво повинно бути зрозумілим та
було консервативним, адже люди в такому актуальним у будьякій країні світу. Але
разі мають визначені межі. Якщо говорити наголошу, що це не значить, що воно не
про мою творчість, то я створюю твори, які повинно мати архетипічне підґрунтя.
відповідають запитам сьогоднішнього
– Діти, які виховані на сучасному
часу. Спочатку в мене виникає ідея, а вже мистецтві, відрізняються від нас, які
потім шукаю засоби для її реалізації. До зростали на класичних традиціях…
речі, люблю експериментувати з різними
– Думаю, що проблема полягає в
техніками та матеріалами, тому назвала б тому, що ми не вміємо сприймати мистец
своє мистецтво більш матеріальним, ніж тво. Я була багато разів в Центрі мистец
ірраціональним.
тва і культури імені Жоржа Помпіду у Фран
– Чи надихає вас класичне укра ції, де маленькі дітки вже вчаться сприйма
їнське мистецтво?
ти сучасне мистецтво, і в них це виходить
– Звичайно, адже це твори, на яких я набагато краще за деяких дорослих.
вчилась як художник. Воно допомогло

СІЧЕНЬ 2014

Наприклад, творчість Пабло
Пікассо, де відбувається
авторська
інтерпретація
зображення жінки. У нас про
це лише жартують і дивляться
зпід лоба, а в тому Центрі з
дитинства
прищеплюють
розуміння глибини ідей, які
закладені в таких творах.
Взагалі в українському
суспільстві існує багато табу,

ТАБУ”
ВІТАЄМО!

Жанна Кадирова стала
володаркою Головної премії
третього
конкурсу
Премії
PinchukArtCentre 2013. Вона
отримала 100 000 гривень та
можливість пройти місячне ста
жування в майстерні одного з
всесвітньо відомих художників.
Для виставки 20 номінантів
Премії PinchukArtCentre 2013
Кадирова здійснила новий крок
у своїй мистецькій практиці,
відновлюючи втрачену тради
цію мозаїки, яку можна зустріти
у громадських місцях по всій
території колишнього Радянсь
кого Союзу. Ці мозаїки мали
освітню функцію, пропагуючи
моральні та етичні цінності.
Адаптуючи той самий матеріал і
мистецьку мову, Кадирова
трансформує їх за допомогою
переміщення до галереї. Її
твори критично рефлексують
над зміненим використанням
зображень у публічному про
сторі та загибеллю спадщини
колишніх радянських традицій.

ТВОРчА ДіЯЛЬНіСТЬ

Головну премію
PinchukArtCentre 2013 отримала
Жанна Кадирова з роботою
“Монументальна пропаганда”
над якими ми навіть не хочемо задума
тись: чому саме так? Наприклад, коли на
полотнах зображують оголені частини
людського тіла, то одразу критикують в
образі почуттів людей або у звичайному
розважальному характері мистецтва. Але
ж насправді такі твори мають набагато
глибші і більші завдання, просто суспіль
ство не хоче над ними замислюватися.
– Який ви пропонуєте вихід з цієї
ситуації?
– Треба вчити людей розуміти суча
сне мистецтво. Потрібно з дитинства
вчити дітей бачити більше, ніж просто
оточуючу реальність. У нас залишається
активною радянська парадигма. Це
можна прослідкувати в освітній системі,
де історія сучасного мистецтва завершу
ється темою авангарду. Навіть у профе
сійних художніх закладах не розповідають
про сучасне актуальне мистецтво, яке
нас оточує. І це в професійних закладах!
Я вже не говорю про звичайну публіку, які
не знають, як розуміти сучасність.
– Можу запевнити, що в нашому
університеті сучасність розглядають у
всіх її аспектах і проявах.
– Це радує! До речі, маю декілька
знайомих з вашого університету і чула
позитивні відгуки про підхід викладачів і
те, як вони навчають сприймати сучасне
мистецтво. Сподіваюсь, у майбутньому
наші люди будуть більше приділяти уваги
мистецтву, особливо сучасному. Адже
воно втілює наше справжнє єство.

Спілкувалась
Анастасія ПОПКО.
Використано фото з сайту
“PinchukArtCentre”
та фото автора

"Мій батько був художни
комоформлювачем.
В
радянські часи він мав багато
замовлень
зробити
якусь
чеканку, розписи, портрети
Леніна і так далі. В принципі
можна сказати, що я постійно з
цим росла, я бачила цю худож
ню "кухню",  говорить Жанна
Кадирова.  Коли я випустилась
зі школи, то півтора роки не
займалася жодним мистец
твом. Потім поступово прийшла
до книжкової графіки, тому що
це приносило хоч якісь кошти".
Одного разу на Сінному
ринку Жанна купила фломасте
ри. Саме з цього почалася
колекція "Фломореалізм", яка
вже за три роки налічувала біль
ше 200 малюнків. Більшість
робіт були подаровані друзям.
Таких малюнків було щонай
менше 200 штук. Усі вони роби
лися з натури.
"Є один проект зі старих, за
який мені дійсно не соромно.
Це "Дошка пошани". На світли
нах зображені типові радянські
робітники. В усі образи втілю
валася я сама", – розповіла
Жанна. На усіх фотографіях
герої суворі і дуже серйозні.
Жанна Кадирова приймала
участь і в гурті "Penoplast", який
був організований в 2003 році.
Коли вони виступали, то наряд
жалися у костюми з пінопласту.
До речі, цей гурт виступав в НПУ
імені М. П. Драгоманова в рам
ках "Тижня мистецтв".
Один з проектів Кадирової 
"Натовп". Це 50 колажів зро
блених з газет різних країн. Для
виготовлення одного такого
"експонату" треба було два
примірника газети. З неї вирі
залися усі портрети і компону
валися в колаж. Робота нелег
ка, тому що треба правильно
усе скомпонувати. На таку
роботу йде більше часу, ніж це
здається на перший погляд.

За матеріалом
www.chasopys.ua

7

С В Я ТО Р У Х У, К РА С И ТА З Д О Р О В ’ Я
Напередодні новорічних свят, коли зима вже вступила в свої законні
права, студенти і керівний склад Національного педагогічного університету
імені Михайла Драгоманова фактично розпочали серію святкувань Нового
2014 року та Різдва. 19 грудня 2013 року в спортивному комплексі Інституту
фізичної культури та спорту НПУ відбулося традиційне Свято руху, краси і
здоров’я. Вкотре це яскраве дійство подарувала драгомановцям викладач
науковець вишу, талановитий педагог Олександра Дубогай.
Головною метою заходу є згуртування студентів і викладачів – гарних,
здорових, успішних. Виступали студенти перших та других курсів усіх Інститу
тів, які займаються в спецгрупах на курсах фізичної культури. Моральну під
тримку їм забезпечували проректори та директори Інститутів.
Змагання складалось з обов’язкової програми, де один і той же танець
під українську пісню зі скакалками танцювали всі збірні Інститутів, та довіль
ної програми, де самостійно вибиралась пісня і ставився танець на тему
Нового року, під новорічні мелодії. Костюми були дуже яскраві. Колорит укра
їнських вишиванок так і тішив око. А новорічні костюми ще більше додавали
відчуття прийдешніх свят.
Всі команди були нагороджені грамотами та статуетками за активну
участь. Окремий кубок – за найкращі костюми – отримав Інститут корекційної
педагогіки та психології. Також директор Інституту корекційної педагогіки та
психології Віктор Синьов, директор Інституту педагогіки та психології Воло
димир Бондар та директор Інституту розвитку дитини Ірина Загарницька
привітали своїх студентів з наступаючим святом Миколая та вручили їм
солодкі подарунки.
Звичайно ж, не можна не згадати педагогів, які готували студентів, зай
малися з ними, ставили танці. Інститут педагогіки та психології, Інститут
соціальної роботи та управління підготувала старший викладач, майстер
спорту з художньої гімнастики Лариса Пшенична. Інститут політології та
права, Інститут соціології, психології та управління підготувала старший
викладач, кандидат у майстри спорту з акробатики Алла Козицька. Інститут
корекційної педагогіки та психології, Інститут розвитку дитини готувала стар
ший викладач, кандидат в майстри спорту з веслування на байдарцi Олена
Булейченко. Фізикоматематичний інститут готувала старший викладач,
кандидат у майстри спорту з плавання Зоя Філатова.

Фото на згадку

Хто хоч раз слухав пісні у виконанні Олек
сандра Кокойла, той віддасть належне і його
красивому голосу, і високій майстерності та
професіоналізму виконання.
Олександр обіймає в інституті неспокійну і
клопітливу посаду – очолює студентську проф
спілку. Однак, при всій завантаженості, не забу
ває і про свою давню супутницю – пісню.
– Закоханий у пісню змалку… Особливо
люблю пісню народну, – так він каже про себе.
Любов до пісні Олександр довів ще в сту
дентські роки, навчаючись у нашому інституті і
беручи участь у художній самодіяльності. І
тепер чи не кожне інститутське свято підтвер
джує вірність його слів: Олександр – незмінний
учасник концертів художньої самодіяльності. У
його репертуарі – українські та російські народ
ні пісні, романси, арії з опер. О. Кокойло нео
дноразово захищав честь інституту на респу
бліканських та обласних конкурсах художньої
самодіяльності, має багато дипломів і почесних
відзнак.
На фото: співає О. Кокойло.

Олександра ДУДКО,
пресслужба університету

Фото В. Тимошенка
Педагогічні кадри.
30 вересня 1970 року.

Інформація про фактичні надходження і видатки університету за 2013 рік

Газета Національного педагогічного
університету імені М. П. Драгоманова
“Педагогічні кадри”. Свідоцтво про
реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р.

8

Головний редактор Сергій Русаков
Літературні редактори
Галина Голіцина, Людмила Кух
Комп’ютерне складання
і верстання Тетяни Ветраченко
Фото Василя Тимошенка
Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9,
редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85,
факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua

Видрукувано
у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова.
Наклад 1000 примірників.
Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова
м. Київ–30, вул. Пирогова, 9
е-mail: Npu.press@i.ua
Свідоцтво про реєстрацію № 1101
від 29.10.2002 р.

Відповідальність за достовірність інформації
несуть автори.
Позиція редакції не завжди збігається
з авторською.
Рукописи не рецензуються і не повертаються.

СІЧЕНЬ 2014