Файл #233: "Педагогічні кадри. № 3 (1631) (березень 2013 року)"

ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ

№ 3 (1631) БЕРЕЗЕНЬ 2013 РОКУ

НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

Конференція

ДОРОГІ ЖІНКИ!
В Е Л Ь М И Ш А Н О В Н І Н А Ш І Д РА Г О М А Н О В К И !
Від щирого серця прийміть від усього чоловічого колективу НПУ
імені М. П. Драгоманова теплі вітання у Міжнародний жіночий день
– 8 БЕРЕЗНЯ.
Дякуємо вам за те, що щодня сповнюєте наше життя красою,
любов’ю й сонячним благословенням. Без блиску ваших очей і
ніжності сердець довколишній світ був би сірим і сумним. Дякуємо
вам за вашу щоденну невтомну працю, терпіння й розуміння.
Хай до віку збуваються усі ваші мрії, серце повниться життєвою
енергією, оптимізмом і вірою в щасливе майбутнє! Здоров’я вам,
любові й довгих<довгих років життя!
З повагою,
ваш ректор ВІКТОР АНДРУЩЕНКО

УПРАВЛІНСЬКІ
КОМПЕТЕНЦІЇ
ВИКЛАДАЧА ВНЗ

Вчена рада

Л Ю Д И М І Ж П Л А Н Е Т Н О Г О М А С Ш ТА Б У
15 березня 2013 року на Вченій
Раді Національного педагогічного
університету імені Михайла Драго8
манова мантії і дипломи Почесних
професорів вишу вручили особи8
стостям, які вже давно виходять за
межі планетного про них мислення,
– космонавтам Ульріху Вальтеру та
Леоніду Каденюку.
Ідея обрати німецького і українсь
кого космонавтів Почесними профе
сорами Драгомановського вишу з’яви
лася у студентів після блискучої лекції
пана Ульріха, що відбулася майже рік
тому, коли професор Технічного універ
ситету м. Мюнхен завітав у НПУ на
запрошення Президента Малої акаде
мії наук України, друга Драгоманов
ського університету Станіслава Довго
го. Керівництво з ентузіазмом сприйня
ло цю пропозицію студентів, і ось бере
зень став знаменним у значенні “кос
мічного” місяця для драгомановців.

Посол наголосив на великому
значенні діяльності Ульріха Валь
тера загалом і обрання його
Почесним професором НПУ
зокрема для розширення і погли
блення співробітництва між
Німеччиною та Україною.
Станіслав Олексійович теж
висловив своє захоплення поді
єю, бажаючи драгомановцям
використовувати кожну можливу
нагоду спілкування з цими людь
ми, титанами наукових знань і
життєвого досвіду.
Німецький космонавт і вче
ний приїхав до України з дружи
ною пані Вальтер і у своєму
виступі подякував усім присутнім
за неймовірні враження і емоції
від церемонії нагородження, що
залишаться у його серці назав
жди. Під аплодисменти залу він
пригадав першу зустріч зі сту
дентами та ту молоду особу, яка
запропонувала обрати пана Уль
ріха у Почесні професори. Тра
дицією для НПУ є періодичні лек
ції від його Почесних, у когорту
яких тепер увійшов і Ульріх Валь
тер, тож драгомановці з надією
чекатимуть наступних його при
їздів і незабутніх зустрічей.
Під враженнями від події
залишився й український космо
навт, Герой України Леонід Каде
нюк. За кілька хвилин свого
виступу він поділився із драгома
новцями своїми емоціями, які
пережив під час польоту в кос
мос, і підтвердив, що з радістю
зустрічатиметься зі студентами й
викладачами.

Ульріх Вальтер і Леонід Каде
нюк – нам дуже близькі, як би
тому не дивувалися інші, особи
стість маленької дитини, її вну
трішній світ – це теж космос, в
якому мусить розібратися Вчи
тель, справжній і талановитий.
Віктор АНДРУЩЕНКО
Привітати з такою поважною поді
єю у житті Ульріха Вальтера і Леоніда
Каденюка до університету завітали
Надзвичайний і Повноважний Посол
Німеччини в Україні пан доктор Крі8
стоф Вайль, Президент Малої акаде
мії наук України, доктор фізикомате
матичних наук, професор Станіслав
Довгий, керівник Відділу культури,
освіти і меншин Посольства Дірк
Лехельт та керівник Інформаційного
центру ДААД Флоріан Кюхлер. Пан

14815 березня 2013 року в Націо8
нальному педагогічному університеті
імені Михайла Драгоманова проходила
Міжнародна науково8практична конфе8
ренція
“Управлінські
компетенції
викладача вищої школи”, що зібрала
довкола своєї тематики десятки вітчизня
них і закордонних вчених у галузі менед
жменту, педагогів, теоретиків і практиків.
Організатором заходу виступила
кафедра інновацій та інформаційної діяль
ності в освіті Інституту перепідготовки та
підвищення кваліфікації НПУ.
На трьох секціях науковцями обгово
рювалися питання компетентнісного
наповнення професійної діяльності викла
дача, участь викладачів в управлінні осві
тою та самоменеджмент педагога вищої
школи. Аналізувалося формування упра
влінської культури викладача як необхідна
передумова його ефективної професійної
діяльності. Вченими презентувався світо
глядний фундамент системи управлінсь
ких компетенцій педагога, філософські
засади розробки загальної теорії упра
вління та аксіологічні засади самооргані
зації викладача. Детально розглядалися
усі без винятку види компетенцій педагога
ВНЗ, їх інформаційне поле та моделі фор
мування.

Людмила КУХ,
пресслужба університету

Потенціал

Студентське життя

Інтерв’ю

Проект заради
Європейського
майбутнього

Ольга
Сухомлинська

Ми дебютуємо –
за нами
майбутнє!

стор. 2

стор. 5

стор. 7

Потенціал

ПРОЕКТ ЗАРАДИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО МАЙБУТНЬОГО
11 березня 2013 року в Колонному залі імені
М. Лисенка Національної філармонії України Асоці8
ацією ректорів педагогічних університетів Європи
та Національним педагогічним університетом імені
М. П. Драгоманова було презентовано проект
Педагогічної Конституції Європи для іноземних
дипломатичних представництв в Україні та гро8
мадськості держави.
Поява такого проекту вперше на європейських і сві
тових теренах сколихнула зарубіжжя, незважаючи на те,
що це лише перший етап втілення Педагогічної Консти
туції Європи. Як повідомили члени Асоціації, затвер
дження документу після його доопрацювання і внесення
пропозицій усіх членів АРПУ Європи, науковців і педаго
гів планується у травні цього року на другому Форумі
Асоціації у ФранкфуртінаМайні.

Драгомановський колектив підтримує проект
Педагогічної Конституції

Почесні гості заходу позитивно прийняли
драгомановську ініціативу
того чеського педагога Яна Амоса Коменського, педа
гогічні здобутки німецького мислителя Фрідріха Дістер
вега, знаменитого французького просвітителя ЖанЖа
ка Руссо, російського письменника і педагога Льва Тол
стого, грузинського педагога Шалви Амонашвілі,
мудрого білоруського мислителя Скорини, багатьох
інших оригінальних вчителів людства, представників
практично всіх європейських народів. Основу Педаго
гічної Конституції Європи складають надбання українсь
кої педагогіки, четвірка педагогів якої – Микола Пиро
гов, Костянтин Ушинський, Антон Макаренко і Василь
Сухомлинський – справедливо входять у дев’ятку най
видатніших педагогів світу”, – наголосив Президент
Асоціації.

“Цей дуже амбітний, на погляд багатьох, проект
спрямований на зміцнення і розвиток єдиного Євро
пейського дому, поглиблення взаємодії і співпраці
народів європейського простору як умови забезпечен
ня гідного місця Європи у глобальній світовій конкурен
ції народів і культур, – розповідає Президент Асоціації,
академік Віктор Андрущенко. – Миролюбство і права
людини, демократія і співпраця, екологічна безпека і
солідарність – ось основні цінності, на яких будуються
мости у майбутнє”.

Славетний хор імені Г. Верьовки
виконав пісні європейських країн
Гармонійним і цілком виправданим стало завершен
ня презентації святковим концертом Національного
заслуженого академічного українського народного хору
імені Г. Верьовки під диригуванням генерального дирек

Педагогічна Конституція Європи встановлює
принципи узгодженої трансуніверситетської
політики, регламентує педагогічну діяльність та
визначає загальний механізм підготовки вчи
тельських кадрів.

Разом до спільної мети

Перед презентацією для
іноземних дипломатичних представництв
в Україні та громадськості держави
Власне, презентував поважним гостям Конституцію
Віктор Петрович, зосереджуючи свою увагу на науково
му педагогічному підґрунті її побудови. “Наш проект
побудований на базових цінностях, сформованих євро
пейською філософією, педагогікою і культурою впро
довж усієї її історії. Ми спирались на творчість знамени

і радник, спеціальний уповноважений Прем’єрміністра
України Анатолій Толстоухов.
До того ж, як пояснили організатори, Педагогічна
Конституція Європи, презентована на заході, є лише
частиною великого проекту, який готує Асоціація і Дра
гомановський університет на чолі з Віктором Андрущен
ком. Загалом він передбачає п’ять етапів, в яких запла
новано розробку спільних програм магістерського рівня
(або рекомендаційдодатків до навчальних програм)
“Новий вчитель XXI століття”, видання уніфікованих
підручників, які б зняли протиріччя у трактуванні спірних
питань європейської історії та сьогодення та створення
врешті “Європейського континентального педагогічно
го університету” (на території однієї з країн – членів Асо
ціації), який стане самостійним навчальним закладом
нового покоління. “Ми сподіваємося на те, що майбутні
випускники Континентального університету стануть
модераторами європейських цінностей, єдності Євро
пейського дому, порозуміння та співпраці”, – зауважує
Віктор Петрович.

Розповів академік і про те, що ідея такого масштабу
зароджувалася в Драгомановському виші як флагмані
педагогічної освіти вже давно та проектувалася на вико
нання рішень Форуму міністрів Європейських країн, що
проходив у Києві 23 вересня 2011 р., та завдань, поста
влених у доповіді Міністра освіти і науки України Дми
тра Табачника “Школа ХХІ століття: “Київські ініціати
ви”. Сам проект покликаний об’єднати університети
педагогічного профілю задля розробки єдиної педаго
гічної стратегії, її реалізації з урахуванням особливостей
національних культур і характерів народів європейсько
го простору та виховання нового вчителя для об’єднаної
Європи. Не випадково авторами проекту стали Віктор
Андрущенко, Моріц Гунцінгер і Альгірдас Гайжутіс.
Зі словами підтримки і реалізації проекту виступив
Посол з особливих доручень Міністерства закордонних
справ України Борис Захарчук, Президент Національ
ної академії педагогічних наук України Василь Кремень

Віктор АНДРУЩЕНКО
тора і художнього керівника, Героя України Анатолія
Авдієвського. Хор виконав народні пісні країн – засно
вниць Асоціації ректорів педагогічних університетів
Європи, серед яких були грузинські, чеські, іспанські,
білоруські, російські, молдавські і литовські мелодії.
Народна пісня, в якій сяє душа нації, її ментальність і
духовність, виражаються найчистіші національні і
загальнолюдські цінності, що не втрачають своєї ваги
протягом усієї історії людства, виявилася одним із ваго
мих аргументів, що кликав до єднання європейських
країн. Зрозумілі й близькі кожному мелодії створили
особливу атмосферу в залі, надавши новому проекту
шарму високої духовності й миролюбства.

Людмила КУХ,
пресслужба університету

Читають всі
Шукайте газету 20 числа кожного місяця:
– у книжковому кіоску головного корпусу
– на спеціалізованих розкладках у вашому навчальному корпусі

Електронний варіант газети
ви можете завантажити на сайті

www.npu.edu.ua
у розділі “Педагогічні кадри”
З питань розміщення інформації про ваші заходи та події звертайтесь за
телефоном (044) 2347587 або електронною поштою gazeta@npu.edu.ua

2

БЕРЕЗЕНЬ 2013

Проект

ПЕДАГОГІЧНА КОНСТИТУЦІЯ ЄВРОПИ
ПРЕАМБУЛА
Об’єднавчий процес народів і культур, що розгортається
на теренах Європи, потребує формування сучасного суб’єкта
європейської життєдіяльності – людини, здатної до співжиття
у суспільстві без насильства, у мирі і злагоді, за принципами
гуманізму, милосердя, справедливості і свободи. Реалізація
цієї історичної місії неможлива без вчителя – ключового
суб’єкта змін. Навчаючи дітей, формуючи їх світогляд і культу
ру, учитель виховує у молодого покоління здатність жити і
працювати в умовах полікультурної взаємодії народів євро
пейського простору.
Європейська спільнота, виплекана на демократичних
традиціях відкритості та довіри, постала перед необхідністю їх
збереження та захисту в умовах сучасних викликів – міжна
родного тероризму, расової та релігійної нетерпимості.
Загроза моральної деградації людства, інспірована втратою
духовності, постає сьогодні співрозмірною із загрозою вичер
пання природоресурсного потенціалу планети, ядерної чи
екологічної катастрофи, розгортання інших глобальних про
блем сучасності. На цьому фоні відбувається загрозливе зни
ження суспільного статусу вчителя як провідника демократич
них ідей та високої моралі.
Протистояти цьому процесові може і повинен кожен, кому
не байдуже майбутнє його дітей і онуків. Справедливим є й те,
що найбільш ефективно означену історичну місію може вико
нати вчитель, підготовка якого в дусі сучасного європейського
світогляду й системи провідних цінностей є першочерговим і
найбільш відповідальним завданням європейського об’єд
навчого процесу.
У ході історичного розвитку європейська педагогіка
сформувала спільну платформу цінностей, актуальну для всіх
країн і народів континенту. Провідними серед них є людино
центризм, толерантність, миролюбство, екологічна безпека,
дотримання прав людини, солідарність. Підготовка педагогів
за єдиною шкалою загальнолюдських цінностей й з урахуван
ням національних особливостей є тим головним остовом, нав
коло якого мають здійснюватись модернізаційні та інноваційні
процеси педагогічної освіти у європейському просторі. Суча
сний європейський вчитель покликаний знайти відповіді на
виклики епохи й повернути учнівську і студентську аудиторію в
лоно класичного наукового знання, високої культури, соціаль
нопрактичного досвіду поколінь, загальнолюдських соціо
культурних цінностей, духу гуманізму і людинолюбства.
Підготовка вчителя, який відповідає стандартам профе
сійних компетенцій ХХІ ст., – історична місія педагогічних уні
верситетів, реалізація якої передбачає здійснення відповідних
організаційних, змістовних і методологічних трансформацій.
Основи цього процесу закладені Лісабонськими домовлено
стями (1997 р.) щодо визнання кваліфікацій у галузі вищої
освіти та Болонськими деклараціями стосовно “єдиних пра
вил” організації університетської освіти у європейському
освітньому просторі.
На часі створення та прийняття документу, який легітимі
зує ціннісну основу учительської справи. У ролі такого доку
менту пропонується “Педагогічна Конституція Європи”, роз
роблена професорами Віктором Андрущенком (Україна) –
Моріцем Гунцінгером (Німеччина) – Альгірдасом Гайжутісом
(Литва) для застосування у межах Асоціації ректорів педагогіч
них університетів Європи.
РОЗДІЛ 1
Стаття 1.1. Педагогічна Конституція Європи (далі – Кон
ституція) є документом, який визначає принципи та методоло
гію філософії та політики процесу підготовки сучасного педа
гога для об’єднаної Європи ХХІ століття.
Стаття 1.2. Конституція встановлює засади узгодженої
трансуніверситетської політики в галузі педагогічної освіти,
регламентує педагогічну діяльність, визначає порядок форму
вання, організації і діяльність ключових ланок загального
механізму підготовки педагогічних кадрів, врегульовує
суб’єктсуб’єктні відносини в системі педагогічної освіти країн
європейського простору.
Стаття 1.3. Норми Педагогічної Конституції, маючи інте
граційний характер, можуть бути адаптованими до педагогіч
них традицій та національної освітньої політики кожної з країн,
що її приймають.
Стаття 1.4. Принципи та норми Конституції мають поза
партійний характер і не підлягають ідентифікації з ідеологічни
ми засадами будьякої політичної партії.
РОЗДІЛ 2
Педагогічна освіта у Європейському просторі
Стаття 2.1. Педагогічна освіта є системою навчальнови
ховної діяльності, спрямованої на підготовку педагогів – до
шкільної, початкової та середньої освіти, викладачів професій
них навчальних закладів та педагогічного персоналу закладів
додаткової освіти та виховання, професійною діяльністю яких
є навчання та виховання дітей, учнівської та студентської
молоді.
Стаття 2.2. Серцевиною педагогічної підготовки є фор
мування особистості вчителя – людини високого рівня освіти,
загальнокультурної підготовки, високих духовних і моральних
якостей, здатного до навчання та виховання дітей, молоді та
студентів відповідно до вимог ХХІ століття.
Стаття 2.3. Основи педагогічної освіти європейського
простору закладені в епоху античності. Їх загальнолюдський
гуманістичний зміст шліфувався в процесі історичного схо
дження країн Європи сходинами прогресу. Кожна з наступних
епох – Середньовіччя і Відродження, Реформація і Просвіт
ництво, Нові часи і Класична епоха – послідовно формувала
модель педагогічної освіти як освіти гуманістичної, креатив

БЕРЕЗЕНЬ 2013

ної, людино і культуротворчої.
Стаття 2.4. Фундаторами європейської педагогічної
освіти визнані такі знамениті педагоги, як Джон Локк (Велика
Британія), Марія Монтессорі (Італія), ФрідріхАдольфВіль
гельм Дістервег (Німеччина), Йоганн Генріх Песталоцці
(Швейцарія), Лев Толстой (Росія), Ян Амос Коменський
(Чехія), ЖанЖак Руссо (Франція), Антон Макаренко, Микола
Пирогов, Василь Сухомлинський, Костянтин Ушинський
(Україна – Росія).
Стаття 2.5. Сучасний контекст європейської педагогічної
освіти визначається гуманістичними нормами, що утверди
лись у європейському просторі у ролі загальнолюдських сен
совизначальних принципів.
РОЗДІЛ 3
Зміна філософської парадигми організації та змісту
педагогічної освіти в контексті викликів
глобалізованого світу
Стаття 3.1. Конституція базується на загальній філософії
освіти, спадкоємно вбирає в себе всі прогресивні інновації,
апробовані народами і культурами європейського простору
впродовж їх історичного поступу. Разом з тим, вона є філо
софськопедагогічним відлунням “духу сучасної епохи”, що
реалізується в поточному часі і просторі.
Стаття 3.2. Зміст філософії педагогічної освіти визнача
ють наукові досягнення у розумінні природи та сутності люди
ни, її буття у світі природи та культури, виробництва та спожи
вання, політичних та соціокультурних відносин, морально
естетичного виміру, а також раціонально осмислені результа
ти соціальної практики.
Стаття 3.3. В центрі змісту педагогічної освіти знаходять
ся питання виживання людства, формування людини як осо
бистості у контексті загроз, сформованих глобальними про
блемами минулого в період розвитку індустріалізму та науко
вотехнічного прогресу. Новітній зміст педагогічної освіти
формують відповіді на аналогічні питання, поставлені такими
світовими процесами, як глобалізація та інформаційна рево
люція.
Стаття 3.4. Стрижньовою основою змісту педагогічної
освіти є відповідь на потребу збереження людської цивіліза
ції.
Стаття 3.5. Зміст педагогічної освіти підпорядковується
потребі формування у вчителя здатності навчити своїх учнів
жити разом у сучасному глобалізованому світі, постійно від
творювати і вдосконалювати умови гідного існування людини;
забезпечення їх вільного спілкування в системі відносин ста
лого людського розвитку.
РОЗДІЛ 4
Філософсько8методологічні принципи
педагогічної освіти
Стаття 4.1. Принципами педагогічної освіти є фундамен
тальні положення, що визначають побудову, функціонування
та розвиток системи педагогічної освіти у європейському про
сторі.
Стаття 4.2. Основними серед них є принципи: людино
центризму; науковості; доступності; системності; практики;
індивідуального підходу; творчості; академічної автономії;
креативності та інноваційного розвитку.
Стаття 4.3. У своїй сукупності та взаємодії принципи
складають методологічну основу педагогічної діяльності всіх
навчальних закладів, науковометодичних установ, науково
виробничих підприємств, державних і місцевих органів упра
вління освітою та самоврядування в галузі освіти незалежно
від форми власності та підпорядкування.
РОЗДІЛ 5
Ціннісна платформа педагогічної освіти
Стаття 5.1. Педагогічна освіта має ціннісний характер.
Стаття 5.2. Ціннісну основу педагогічної освіти склада
ють норми, вироблені європейською спільнотою впродовж її
історичної еволюції.
Стаття 5.3. Педагогічні цінності мають деідеологізований
і департизований характер.
Стаття 5.4. Основними педагогічними цінностями є:
толерантність, демократія, миролюбство, екологічна безпека,
права людини і солідарність. Підготовлений на такій ціннісній
основі, новий вчитель повинен бути здатним до “стирання”
образу іншого як “ворога”; формування толерантності, зваже
ності і миролюбності; утвердження екологічного світогляду;
виховання поваги до прав людини, демократії і солідарності.
Стаття 5.5. Означені цінності, пронизані духом толерант
ності, – діяльнісної ідеології європейської спільноти, – у своїй
взаємодії формують духовну платформу, на якій базується
підготовка нового вчителя в країнах європейського простору.
Стаття 5.6. Загальноприйнята духовна платформа педа
гогічної освіти не обмежує духовну свободу народів євро
пейського простору; вона може бути доповнена власними цін
ностями або ж надбаннями, запозиченими з культурного про
стору сусідніх народів.
РОЗДІЛ 6
Основні компетенції європейського вчителя
Стаття 6.1. Головним завданням підготовки нового вчи
теля є формування здатності (компетенцій) до практичної
навчальновиховної дії на основі засвоєних знань, з певним
умінням застосувати отримані знання в практичній діяльності.
Стаття 6.2. Основними компетенціями, якими повинен
володіти вчитель XXI століття, є: 1) компетенція науковцядос
лідника; 2) інформаційна компетенція; 3) мовна компетенція
(сучасний учитель має вільно володіти кількома європейськи
ми мовами); 4) адаптивна компетенція (учитель має бути
адаптованим до сучасних реалій); 5) комунікативна компетен

ція (сучасний учитель повинен бути психологом, соціальним
працівником); 6) здатність навчатися протягом життя.
Стаття 6.3. Професіоналізм та здатність до його творчої
трансформації в духовний світ дитини – найважливіша компе
тенція нового учителя.
Стаття 6.4. Високий професіоналізм і компетенції учите
ля спрямовуються на формування повноформатного суб’єкта
європейського процесу – людини глибоких знань і культури,
носія гуманістичної філософії, світогляду і моралі, національ
них і загальнолюдських цінностей, на виховання вмінь, потре
би і прагнення їх реалізації в європейському і світовому життє
вому просторі.
РОЗДІЛ 7
Провідні педагогічні технології
Стаття 7.1. Ефективність діяльності педагога безпосе
редньо залежить від володіння механізмами та способами
донесення змісту освіти до тих, хто навчається. Останнє пов’я
зується з так званими педагогічними технологіями – сукупні
стю процедур, засобів та способів вирішення педагогічних
завдань, які застосовуються у певному алгоритмі.
Стаття 7.2. Сучасні педагогічні технології та методика їх
застосування визначаються змістом навчального предмету,
загальними принципами педагогічного процесу, надбаннями
культури та соціальної практики.
Стаття 7.3. Педагогічні технології не підлягають догмати
зації; в основі їх застосування – право вільного вибору учите
ля, заснованого на його педагогічній майстерності та творчо
сті.
Стаття 7.4. Педагогічні технології, що здійснюються з
використанням власних наукових досліджень педагога, із
застосуванням інформаційних засобів, мовних стратегій та
дискурсних прийомів, визначаються “високими педагогічни
ми технологіями”.
Стаття 7.5. Високі педагогічні технології забезпечують
інноваційний характер розвитку педагогічної освіти, ефектив
ність навчальновиховної діяльності педагога.
РОЗДІЛ 8
Практика в системі підготовки нового вчителя
Стаття 8.1. Основою ефективності педагогічного про
цессу є педагогічна практика, що проводиться на оснащених
відповідним чином базах навчальних закладів, а також на суча
сних підприємствах і в організаціях різних галузей господар
ства, освіти, охорони здоров’я, культури, торгівлі і державного
управління.
Стаття 8.2. Педагогічна практика має діяльний (трудо
вий) і предметний характер, є джерелом (і механізмом)
освоєння соціального і педагогічного досвіду, постає у ролі
критерію істини педагогічного процесу.
Стаття 8.3. Практика забезпечує “занурення” особисто
сті в реальний виробничий процес, пізнання його не тільки
ззовні, тобто на основі теоретичних знань, але й з середини, у
всій повноті виробничої дійсності, конкретики, життєвості.
Поза практикою підготовка майбутніх фахівців є явищем не
можливим. Вчителем, вихователем, наставником людина
стає не тоді, коли вона освоїла певну суму знань, які має пере
дати учню, і навіть не тоді, коли вона оволоділа відповідними
навчальновиховними методиками чи технологіями, а насам
перед тоді, коли вона зрозуміла життя таким, яким воно є, від
чула його справжність, виховала в собі якості неприйняття,
відторгнення фальшу, упевнилась у своїй правоті як провідни
ка життєвої справедливості.
Стаття 8.4. Сучасність вимагає радикальної модернізації
практичної підготовки майбутнього вчителя, забезпечення її
безперервності і послідовності впровадження таких її видів,
як: а) ознайомча практика; б) культурологічна практика;
в) виховна практика; г) навчальна практика; д) переддиплом
на (предметна) практика.
Стаття 8.5. Особливе навантаження покладається на
громадянську практику майбутніх педагогів; вона має наскріз
ний характер і здійснюється протягом всього процесу їх підго
товки; її головна мета – ввести майбутнього фахівця в систему
суспільних відносин, сформувати громадянські якості, убез
печити вчителя від “споглядального” ставлення до життя,
сформувати його активну громадянську позицію.
РОЗДІЛ 9
Академічна мобільність учителя
Стаття 9.1. Характерною особливістю становлення та
функціонування нового учителя є високий рівень його акаде
мічної мобільності – здатності адекватно лабільно реагувати
на зміни педагогічної реальності, знаходити відповіді на
виклики епохи, пересуватись у педагогічному просторі відпо
відно до завдань, актуалізованих державною освітньою полі
тикою, або ж у відповідь на зміну життєвих обставин.
Стаття 9.2. Академічна мобільність утримує учителя у
тонусі готовності до змін державної освітньої політики,
потребує підвищення рівня його адаптивних можливостей,
формує платформу креативності, творчого підходу до педаго
гічної справи.
Стаття 9.3. Академічна мобільність сприяє формуванню
кроскультурних цінностей учителя, толерантності, налаштова
ності на співпрацю.
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
Європейські об’єднавчі процеси потребують якнайшвид
шого очищення, відродження гуманістичних сутностей,
повернення їх у соціальний простір.
Останнє має виконати учитель, підготовлений за єдиною
шкалою базових кроскультурних цінностей, вироблених євро
пейською спільнотою в процесі її історичної еволюції.

3

До 100річчя від дня народження Марії Підтиченко

ЖІНОЧА СПРАВА: У КУЛУАРАХ ОСВІТИ
Матеріал приурочено до 100річчя
від дня народження Марії Максимівни
Підтиченко – громадського і державно
го діяча, дійсного члена Академії педа
гогічних наук СРСР, учасниці Великої
Вітчизняної війни, талановитого педа
гога, ректора Київського державного
педагогічного
інституту
імені
О. М. Горького (нині – Національний
педагогічний університет ім. М. П. Дра
гоманова) у 1956–1970 роках.
Її б варто зарахувати до тих жінок зі сві
товим ім’ям, які своїм життям і громадською
діяльністю доводили й продовжують доводи
ти, що не існує розмежувань між жіночою і
чоловічою справою, є лише загальнолюдсь
ке високоморальне покликання, здійснюва
ти яке життєво необхідно.
У 2012 р. виповнилось 100 років від дня
народження Марії Максимівни Підтиченко –
громадського і державного діяча, дійсного
члена Академії педагогічних наук СРСР, уча
сниці Великої Вітчизняної війни, талановито
го педагога, ректора Київського державного
педагогічного інституту імені О. М. Горького
(нині – Національний педагогічний універси
тет імені Михайла Драгоманова) у 19561970
роках.
Марія Максимівна Підтиченко народи
лася у 1912 році на Слобожанщині. По закін
ченні харківської середньої школи у 1930му
році обрала навчання на історичному
факультеті Харківського інституту народної
освіти (у 1933 р. вишу було повернуто статус
Харківського державного університету).
Надзвичайно енергійна, комунікабельна,
високої працездатності, наполеглива, често
любна, з ранньої юності вона – лідер і нат
хненний організатор громадського і комсо
мольського життя студентського колективу.
Навчання юній Марії давалося з легкістю,
тому багато ще займалася шефською робо
тою: працювала у селі на збиранні урожаїв,
допомагала у місцевих виборах та культур
нопросвітницькій роботі.
Так склалося за бажанням самої молоді,
що студентикомсомольці були першими в
оборонномасовій роботі: вивчали військову
техніку, парашутизм, стрілкову і медсе
стринську справу. Велика потреба в освіче
них, відданих Батьківщині спеціалістах гос
тро відчувалася у сферах культури, науки,
освіти.

М. М. Підтиченко з чоловіком
Ю. В. Зарубою, журналістом і
письменником
Студентка Марія від початку вирізнялася
поміж своїх коліжанок умінням чітко мисли
ти, яскраво і образно висловлювати власну
думку. Вона майстерно володіла великими
аудиторіями слухачів на мітингах, вітчизня
них і міжнародних конференціях. Напевно,
вже з того часу у дівчини почав проявлятися
талант оратора.
У 1934 році юна випускниця починає
власну педагогічну діяльність: викладає сус
пільні науки та марксистськоленінську філо
софію у вишах Дніпропетровська. У 1939
році Марію Максимівну вже обрано секрета
рем Дніпропетровського обкому комсомолу,
а в 1940 році на ХІІ з’їзді комсомолу України
вона – секретар ЦК ЛКСМ України з пропа
ганди.
Стрімкий ріст і на громадській і на

4

феміністські, пацифістські, антивоєнні жіночі
організації всього світу. Марія Максимівна
працювала разом із Ежені Коттон, Цолою
Драгойчєвою, Долорес Ібарурі, Зінаїдою
Гагаріною, Ганною Караваєвою, Ніною Попо
вою та багатьма іншими відомими представ
ницями жіночих організацій світу. Слабка
половина людства впевнено виступала
проти атомного, бактеріологічного і хімічно
го озброєння. Вони щиро вірили у мирне спі
віснування держав з різним соціальним
устроєм, без фашистських настроїв.
Марія Максимівна стала активним орга
нізатором і учасником паризьких і празьких
Конгресів. У 1958 році вона – член делегації
жінок України на сесії Генеральної Асамблеї
ООН в Сполучених Штатах Америки. Пізніше
– одна із засновників і керівників (у 1947 р.)
Київської міської, а згодом і республіканської
організацій Товариства “Знання”.

студентів почали розглядати як важливу
ланку загальної підготовки майбутнього вчи
теля. Кафедри педагогіки і психології, мето
дики викладання математики і фізики (про
фесори С. А. Литвинов, Д. Ф. Ніколенко,
М. М. Миронов, Г. Г. Кордун, І. Є. Шимансь
кий, В. П. Дущенко та інші) працювали над
поглибленням навчальних спеціальностей.
Велика кількість методичних посібників,
виданих досвідченими педагогамиметоди
стами інституту; базові школи; запрошення
досвідчених вчителів, директорів шкіл для
читання лекцій студентам з питань педаго
гічного досвіду; численні поїздки до Пав
лиської школи талановитого педагогагума
ніста Василя Сухомлинського – це дієві
кроки, організовані ректоратом для практич
ного оволодіння професією вчителя.
З метою залучення студентів до педаго
гічної діяльності активно запроваджувалася
безвідривна педагогічна практи
ка – участь студентів у різних
М. М. Підтиченко, ректор КДПІ
видах позашкільної виховної
імені О. М. Горького (1956–1970 рр.)
роботи з учнями у групах подов
женого дня, керівниками гуртко
вої і секційної роботи, в дитячих
кар’єрній драбині тим не менше не давався
літніх таборах відпочинку. Практи
легко. Особливо це стосувалося складних
ка наближала студентів до умов
воєнних років. Але вперта й цілеспрямована
майбутньої педагогічної діяльно
Марія Підтиченко поставила собі за мету –
сті.
ніколи не здаватися і не покладати рук навіть
У 60ті роки розгортаються
під найсильнішим тиском долі. З початком
міжнародні зв’язки інституту:
Великої Вітчизняної війни сотні тисяч щирих
обмін досвідом, навчальними
патріотів добровільно стали воїнами Черво
програмами, методичною літера
ної Армії, понад десять тисяч – діяли у під
турою, дружніми візитами. Гостя
пільних обкомах і райкомах ЛКСМУ. Секрета
ми інституту були освітянські
ріат ЦК ЛКСУ, у складі якого на той час прац
делегації з Великої Британії, Спо
ювала і Марія Максимівна, був бойовим шта
Еженні Коттон і Марія Підтиченко
лучених Штатів Америки, Румунії,
бом: очолював утворення комсомольського
Німеччини, Польщі, Чехословач
підпілля і молодіжних партизанських з’єд
Згодом про всі життєві перипетії, дій чини та інших країн. З офіційними і дружніми
нань у ворожому тилу, організовував випуск
газет і листівок, які розповідали про військо ства світового масштабу, на яких була при візитами у складі урядових делегацій Марія
вий стан країни. Інформаційні повідомлення сутня, Марія Підтиченко розповідатиме у Максимівна відвідала багато країн.
У творчому доробку Марії Підтиченко
розповсюджували серед населення, підні студентських аудиторіях. Очі молоді, що із
маючи віру у перемогу над ворогом і закли захватом слухатимуть лекції видатної жінки, з’явилися наукові праці з психологопедаго
надихнуть пані Марію на науковопедагогіч гічних проблем вищої школи і педагогічної
каючи до опору окупантам.
теорії, суспільнополітичного життя країни і
Молодь на чолі з ЦК ЛКСМУ стала осно ну роботу.
міжнародного жіночого руху. У колективі з
вою більш як мільйонної
1957 року відновлено видання інститутської
армії ополченців. Ком
газети “За педагогічні кадри”, з’явився
сомольці були там, де
музей “Історія КДПІ імені О. М. Горького”.
країні загрожувала най
Під умілим керівництвом Марії Макси
більша
небезпека.
мівни в інституті працювали відомі у педаго
Секретарі ЦК ЛКСМУ
гічних колах наукові школи професорів
працювали у жорстоко
М. О. Давидова, В. П. Дущенка, Д. Ф. Ніко
му режимі військового
ленка, Д. О. Тхоржевського, І. Є. Шимансь
часу: їх можна було
кого, І. І. Пільгука, А. П. Медушевського,
зустріти в областях,
М. Я. Брицина, В. Д. Войтушенко, Ю. Коби
серед комсомольців і
лецького та багатьох інших талановитих
молоді підприємств, в
науковців.
колгоспах і навчальних
У 1970 році Київський державний педа
закладах, серед воїнів і
гогічний інститут імені О. М. Горького був
партизан, на комсо
нагороджений Почесною грамотою Прези
мольських активах і
дії Верховної Ради УРСР за великі заслуги в
численних мітингах.
підготовці висококваліфікованих педагогіч
Після визволення
них кадрів.
України за заслуги у
На загальних зборах Академії педаго
справі організації молоді
1945 рік. Франція, м. Лілль. Виступ на мітингу
гічних наук СРСР у 1968 році за активну
України
на
активну
організаційну, наукову, навчальнопедаго
боротьбу проти фашист
Вже у 1947 році вона захистить дисерта гічну діяльність Марію Максимівну обрано
ських загарбників багато комсомольських
керівників було відзначено урядовими наго цію, а у 1948–1950 та 1954–1956 роках дійсним членом Академії педагогічних наук
родами. Марія Підтиченко увійшла до числа викладатиме суспільні науки, завідуючи СРСР.
Окрім того, встигала Марія Максимівна
тих, хто твердо відстоював мир власної дер кафедрою у Київському державному інститу
жави, тому не випадково удостоїлась Ордену ті театрального мистецтва імені І. К. Карпен трудитися й на політичній кухні, у 50–70х
Червоної Зірки (1945 р.), Ордену Вітчизняної каКарого. Найпочеснішою справою за свід роках працювала депутатом Київської місь
війни ІІ степені, медалі “За доблесну працю у ченнями колег Марії Максимівни для неї кої Ради народних депутатів. Поряд з війсь
Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.”, а стало ректорство у Київському державному ковими нагородами велика організаційна,
громадська, пропагандистська, науковопе
пізніше – Почесного Знаку Радянського Комі педагогічному інституті імені О. М. Горького.
Післявоєнний період характеризувався дагогічна діяльність Марії Максимівни від
тету ветеранів війни і партизанського руху.
Згодом ще буде багато ювілейних медалей гострою недостачею педагогічних кадрів для значена високими урядовими нагородами:
до річниць Перемоги і відзначень свят шкіл в країні, тому відбудовувалась народна двома орденами Трудового Червоного Пра
Радянських Збройних Сил, але ті найперші, освіта. В педагогічному інституті відкривали пору, орденом “Знак Пошани”, Почесним
ся нові факультети: природничий, іноземних Знаком Радянського комітету ветеранів
мабуть, були найвагомішими.
Повоєння – новий період життя і діяль мов, дефектології. Активно почало працюва війни, Почесними Грамотами Президії Вер
ності Марії Максимівни. У 1944–1946 та ти вечірнє відділення. Вийшов новий “Закон ховної Ради УРСР, медаллю “А. С. Макарен
1950–1954 роках Підтиченко працює секре про школу”, і в атмосфері творчого пошуку ко” та багатьма іншими.
Та, як вважала й сама ректорка, справа
тарем Київського міськкому партії з питань колектив досвідчених і визнаних в країні
пропаганди, активно повертаючи з воєнного викладачів інституту під керівництвом Марії зовсім не у нагородах, а у тому натхненні і
забуття промислові підприємства і гро Максимівни спрямував свої зусилля на оно життєтворчих силах, які черпала Марія Мак
мадські організації. Натхненно, з властивою влення змісту навчального процесу, наси симівна у рухливому молодому житті інститу
їй енергією Марія Максимівна бере участь в чення активними формами, методами, засо ту. З цього жила й заради цього творила.
організації Міжнародної Демократичної бами навчання. Постійно впроваджувалися Надзвичайно мудра й дивовижно красива,
Федерації жінок. У 1945 році вона увійде в Іні нові, активні й ефективні ідеї та форми робо сміливо талановита й цілеспрямована осо
ціативний комітет зі створення МДФЖ та ти, залучалися технічні засоби навчання, бистість цієї жінки сьогодні уже надихає
Президію цієї структури, де представлятиме програмоване навчання, посилювалося сві молодь.
тоглядне спрямування профілюючого пред
інтереси СРСР.
Саме антифашистський комітет жінок мета, велика увага приділялася вивченню
Наталя ТАРАСОВА,
СРСР був складовою цієї міжнародної орга мов та літератур, у тому числі й української.
Людмила КУХ
нізації, яка об’єднала у своїх рядах активні Зусиллями ректорату педагогічну практику

БЕРЕЗЕНЬ 2013

Актуальне інтерв’ю

Ольга СУХОМЛИНСЬКА:
“Школа зараз не посідає вагомого місця у житті дитини”
Його педагогічні практики вико8
ристовують у всіх країнах світу, за
теоретичними розробками навчають
майбутніх педагогів, видають книж8
ки та ставлять за приклад. Як збері8
гаються педагогічні засади в родині
Сухомлинських, як оцінюють освітні
інновації та на що рекомендують
звернути увагу – в ексклюзивному
інтерв’ю викладача Драгоманов8
ського вишу Антонові Дробовичу для
ІА “Наголос” з дійсним членом
Національної академії педагогічних
наук України, доктором педагогічних
наук, професором Ольгою Сухом8
линською.
– Ольго Василівно, як Ви вважаєте, чим відріз
няється сучасний український педагог від педагога
Радянської України?
– Якщо говорити про останній період, перед розпа
дом Радянського Союзу, то педагоги були досить різні.
Якась частина пішла у педагогіку співробітництва,
об’єднувались в громадські організації, у педагогіку
творчості (на чолі із Олександром Захаренко) і, звісно,
значну частину складали функціонери і ретранслятори.
Взагалі в нашій професії це часто траплялося, коли вчи
тель ретранслював підручник, не думаючи, чи правиль
ний цей підручник, що там записано. Загалом же, укра
їнський радянський педагог був більш компетентний і
професійно краще підготовлений. Вчителі більше чита
ли навчальнометодичну літературу, не забували про
твори для розвитку педагогічного світогляду. Більше
того, педагоги часто передплачували серйозні літера
турнопубліцистичні видання, такі, наприклад, як
“Новый мир”, де публікувались останні новинки. Зага
лом, педагоги були менш меркантильними. Вчитель не
перебував у постійних роздумах про городи, дачі, заро
бітки, а більше думав про виховання своїх учнів. Думаю,
що в цьому плані порівняння не на користь сучасного
вчителя.
Зрештою, в ті часи існував досить потужний учи
тельський рух. А чи є сьогодні в Україні учительський
рух? Чи можна говорити про злагодженість та солідар
ність українських педагогів?
Учительство було досить політично та соціально
активне наприкінці 80х років та на зорі незалежності
України. Зараз це не настільки помітно, хоча формально
збереглися деякі об’єднання, асоціації, наприклад,
керівників шкіл, ліцеїв і гімназій. Однак, як не прикро, та
вони стали придатком державних структур і ніякої влас
ної позиції, як правило, не висловлюють.
– Що ж змінилося за ці роки? Чи далеко пішла
українська педагогіка за останні 20 років?
– За ці роки українська педагогіка позбавилася від
чуття меншовартості. Раніше все було зав’язано на
Москві, а зараз ми бачимо самостійний розвиток, нова
торські ідеї, маємо можливість переймати та осмислю
вати західний досвід. До недавнього часу мені подоба
лося те, що не було втручання у зміст освіти. За часів
перших наших президентів було так, що педагогічні про
блеми вирішувалися на професійних рівнях, у такий
спосіб реалізовувався і зміст освіти. Зараз відбувається
втручання у зміст освіти, що не є добрим знаком. Осо
бливо це відчувається у суспільногуманітарних пред
метах. До чого це може призвести, ми знаємо, напри
клад, за Оруелом. Адже учителю, школі належить вели
ка роль у суспільному житті. Здається, Бісмарку припи
сують вислів “Битву при Самдовій виграв прусський
вчитель”. Ми знаємо, що можна отримати, якщо вихову
вати у відповідному дусі змалку…
– У зв’язку з цим, невже сучасна система освіти
не може виховати “Громадянина” з великої літери?
– Враховуючи той факт, що фінансування шкіл здій
снюється на місцевому рівні, то, як то кажуть, “хто пла
тить, той і замовляє музику”. Більше того, запевняю
Вас, якщо директор школи комуніст, то діти там будуть
піонери. Якщо ж директор віруюча людина, то в школу
будуть ходити священики. І не тільки церковники основ
них конфесій, але і менш відомих релігійних рухів. А там,
де в області, районі або на рівні директора, учителя
школа бере участь у громадських проектах, наприклад,
“Європейський вибір”, “Ми – громадяни України”, там
проводиться велика робота з формування сучасного
громадянина, незалежно від регіону.
Однак школа зараз не посідає вагомого місця у
житті і дитини. Її вплив значно зменшився. Більшого ж
значення набули суспільні комунікації та інформаційні

БЕРЕЗЕНЬ 2013

технології. Поки що в нас є
відносно вільна преса, тому
діти можуть читати різні
думки, знайомитися з матері
алами з Інтернету, а також
виїжджати за кордон, бачити,
як там живуть, брати участь в
програмах за обміном тощо.
Загалом, це дуже добре поз
начається на молоді. Загалом
вважаю, що наша молодь
хороша і громадськосвідо
ма.
– Продовжуючи попе
реднє запитання: чи вда
лося Україні подолати в
освіті
авторитарність,
суб’єктоб’єктність, ідеологічну обумовленість змі
сту освіти?
– Перш за все, в нашій педагогіці, які б підходи не
панували, завжди зберігається певна дистанція між
учнем та учителем. Думаю, що навіть при пануючій осо
бистісноорієнтованій парадигмі є достатньо вчителів,
які тримають клас суто авторитарно. Стиль же викла
дання дуже залежить від, як я вже згадувала, директора,
колективу педагогів школи та психологоемоційних осо
бливостей вчителя.
– Ви говорите про зміст освіти і про підходи до
виховання. А які найбільш значущі проблеми суча
сного шкільництва Ви можете виокремити?
– Першою проблемою, однозначно, можна назвати
перенасиченість змісту освіти. Такої кількості навчаль
них предметів, які кожного року або змінюються, або
додаються, немає, мабуть, ніде в цивілізованому світі.
Друга проблема витікає з першої – ми поводимо
себе в освіті так, наче ми дуже багата країна. Ми рівняє
мось на найбагатші країни, але ж по факту – ми бідні і не
маємо засобів для такого. Нам, як то кажуть, слід “по
одежке протягивать ножки”. Тому обов’язковою має
бути не 11річна освіта, а 9річна, а далі – як хто хоче.
Хтось отримуватиме робітничий фах, а хтось буде далі
вчитись у школі. Задекларувавши обов’язкову 11річну
освіту, ми, фактично, зробили обов’язковою вищу осві
ту. І це за умови, що немає серйозної системи відбору.
От мій онук, наприклад, два роки назад закінчив школу і
всі без винятку його однокласники, як би погано хто не
вчився, стали студентами. Такого в нормальних країнах
не буває. Звісно, буває, що всі пробують вступати до
вишу, але в інших країнах здійснюється жорсткий відсів
уже в процесі навчання.
Третя проблема – ми мало приділяємо уваги пере
вірці того, якою насправді є наша освіта. У нас відсутній
моніторинг. Вважаю, що варто на деякий час призупини
ти новації, інновації і тверезо оцінити освітню реаль
ність. Наприклад, треба визначити, яка у нас мовна гра
мотність, математична грамотність. Тобто встановити
реальний рівень людського розвитку. Ми не беремо уча
сті ні в міжнародних вимірюваннях, ні в проектах, що
здійснюються в межах держави. Наприклад, Росія
обов’язково бере участь у них, а ми – ні. І це при тому,
що якість освіти у нас з кожним роком падає.

– Як Ви оцінюєте введення і практику ЗНО?
– Думаю, що це був позитивний крок. Без сумніву.
Однак вважати, що це панацея, не зовсім правильно.
Окрім того, ми не відпрацювали цей механізм до кінця.
Наразі виходить, що школа втратила свою значущість як
загальнокультурний, загальноосвітній феномен. Ні для
кого не секрет, що діти в старших класах не вчаться і не
займаються своїм розвитком, а готуються до здачі ЗНО.
Зокрема це стосується учнів випускних класів. Останні
ми роками я спостерігаю не дуже добру тенденцію –
завищення балів атестату. Вчителі, з меркантильних
причин, завищують оцінки випускникам, щоб вони мали

більший загальний бал (ЗНО + середній бал атестату, –
Ред.) при вступі до вишів. Батьки просто купують ці оцін
ки. А загалом, ЗНО – це хороша ідея, але, як завжди,
маємо проблеми з реалізацією, накладається, так би
мовити, українська специфіка. Безсумнівним позитивом
введення ЗНО є те, що здібні, талановиті діти, особливо
з села, які добре вчилися у школі, отримали можливість
вступити до нормального вишу без хабарів. До введен
ня ЗНО це було практично неможливим.
– Згадуючи про Вашого батька Василя Сухом
линського, чи бачите Ви сьогодні в Україні фахівців,
які б могли претендувати на звання народного
педагога, працювали б на дуже високому рівні, як
колись сам великий український педагог?
– Дуже
багато
зараз таких директо
рів і вчителів, котрі
добре
працюють.
Наприклад, є такий
дуже
талановитий
директор
школи
Петро Лосюк в При
карпатті. У нього діти
вивчають
народні
ремесла, поєднують
навчання, працю і
мистецтво. От нещо
давно пішов із життя
прекрасний педагог,
народний
учитель,
директор Сахнівської
загальноосвітньої
школи
Черкаської
області Олександр
Захаренко. Багато у
нас
таких
гідних
людей.
– А якщо говорити про визначних теоретиків,
таких як Песталоцці чи Коменський…
– Українська земля багата такими особистостями,
але все ж вона їх народжує не так часто. Думаю, що ось
ось уже і з’явиться хтось такого рівня. Ще почекаємо
(сміється).
– Наскільки дієвою та застосованою є спадщи
на Василя Сухомлинського у ХХІ столітті? Тільки
теоретичні чи й практичні моменти теж приверта
ють увагу сучасних вчителів, викладачів?
– Сьогодні ідеї та концепції Василя Сухомлинського
надзвичайно широко застосовуються у дошкільній осві
ті. Це стосується напрацювань із розвитку мислення,
мовлення… Є навіть цілі дитячі садочки, які працюють за
системою Сухомлинського. Він написав багато художніх
мініатюр – оповідань, притч, казок, замальовок, в яких
закладений педагогічний та дидактичний сенс. Зараз у
світі досить поширена освітня програма під назвою
“Філософія для дітей”, яку запровадив американець
Метью Ліпман. Навіть до неї включили казки Василя
Сухомлинського. Це не дивно, адже саме філософсько
педагогічне переважає у художній спадщині Сухом
линського. Його дуже турбувала проблематика освоєн
ня дитиною світу, вироблення світогляду, моральності. В
його спадщині багато справжнього гуманізму. Не про
сто загальних фраз, а порад по роботі із розумово від
сталими дітьми, учнями із фізичними вадами або просто
психологічно складними. Ми навіть книжку нещодавно
випустили – “Обережно: дитина!”, в якій зібрали усі
твори й уривки з творів Василя Олександровича, де
йдеться про обережний, зважений підхід у роботі зі
складними дітьми. Ще, принагідно, можна згадати про
інклюзивну освіту, яка стає нині популярною. Так от,
Сухомлинський ще в 60х роках говорив про спільне
навчання звичайних дітей та дітей із певними вадами.
– Яку пораду Ви б могли дати сучасним батькам,
котрі віддають дитину в школу/ виш?
– Ооо… Не люблю давати якісь поради. Можливо,
лише одне скажу – любити дітей. Не кидати їх напризво
ляще, не залишати їх на самоті зі своїми проблемами.
Не сподіватися на школу, державу тощо. Треба намага
тися зрозуміти дитину навіть тоді, коли ти її не розумієш
і не зовсім поділяєш її захоплення. Впевнена, що тільки
любов може зробити людину людиною. Це можу сказа
ти як педагог, мама і бабуся.
– Дякую за цікаву розмову.

Антон ДРОБОВИЧ,
викладач кафедри філософської
антропології НПУ імені М. П. Драгоманова
Світлини Івана ЄРОХІНА

5

Позанавчальна розмова

ТЕПЛА ЧИ М’ЯКА, ПОЕТ ЧИ ВИКЛАДАЧ?
Сьогодні у рубриці “Позанавчальна розмо8
ва” історія професора кафедри культурології
БІЛЬЧЕНКО Євгенії Віталіївни. Однак все, про
що йтиме далі мова, – швидше спосіб життя,
аніж хобі. Та як не скажи, суть незмінна: поезія
– невід’ємна частина її буття в стінах універси8
тету та поза ними.

– Я так розумію, “великих грошей” поезія не
– Яка мова вам ближча? Не осуджують Вас, що
приносить?
Ви, викладач Національного педагогічного універ
– Знову таки, не люблю, коли поет репрезентує пое ситету, пишете здебільшого російською?
зію як ремесло. Поет повинен мати руки й ноги, щоб
– Я – маргінал. Такий собі свідомий номад і апологет
заробляти на життя. Поетичною творчістю нині багато дружби народів. У розмові з націоналістами я – космо
не заробиш, взагалі її комерційного зиску іноді ледве політ, з космополітами – націоналіст. Як писав наш
вистачає, щоб покрити оренду за зал. Гонорари теж не є живий класик Євгеній Олександрович Євтушенко: “Ты –
джерелом виживання. Єдиний вихід – стати артмене вечно третий, ты ни с кем, над схваткой” (Цитата з
джером, зробити поезію справою організації фестива поеми “Голуб в Сантьяго” – О.К). Навіть докторську
– Євгеніє Віталіївно, як давно Ви пишете?
лів чи видавництв, тоді можна на цьому заробити, але я дисертацію захистила з проблеми діалогу як царства
– Пишу з моменту початку письма. Звісно не письма цим займатися не маю бажання і прагма
спілкування між Я, Ти і Третім, –
як такого, але, майже за Жаком Дерріда, здається, що тичного хисту.
мабуть, підібрала тему під самоза
писати почала раніше, ніж говорити усно. Як навчилася
– Чи допомагає творчість у викла
спокоєння. Я – свідома українка,
шкрябати літери на картоні – записала якийсь віршик дацькій роботі, чи, навпаки, заважає?
духовною малою вітчизною вважаю
про пролісок. Як зараз пам’ятаю, зеленим фломасте
– Творчість допомагає викладати, бо
Західну Україну, але при цьому своє
ром. Нині знайшла і, дивно, – це мене не дуже розчули будьяка творчість перетворює вчителя з
найбільше визнання як поет здоб
ло. Ніби стало соромно. Один з героїв Мілана Кундери дидактичного опудала на екзотичного
ула на Донбасі і в Криму. Маю
так само знайшов свій юнацький щоденник і порвав ельфа за кафедрою. Чи може творчість
близьких товаришів з Московсько
його, комплексуючи за своє хлоп’яче минуле. Я, звісно, заважати викладанню? Ну, якщо зважити,
го патріархату. Українську відчуваю
віддала той милий аркушик родині на зберігання, але що під час семінару починають складати
мовою мук мого дитинства, щось на
“рву” себе ранню – особливо тінейджерського періоду – ся вірші у голові, то так, але, гадаю, це не
зразок ностальгічного поклику з
доволі часто.
проблематично. (Тут посміхнувся вже я –
лісу. Російську мову вважаю мовою
– Євгенія Більченко – більше поет чи викладач? О.К. ). Страшніше, коли, навпаки, викла
своєї особистої думки і свого осо
– Тут немає ступенів порівняння. Зрозумійте мене дацька робота заважає творити – до того
бистого почуття, що є джерелами
правильно, я не ухиляюся від відповіді, намагаючись ж, творити не тільки у поезії, але й у сам
творчості. Улюблена лінія у філосо
знайти рятівний баланс для слабкодухих. Це просто дві ому викладанні, коли рутина витісняє
фії – російське православ’я. Дивно,
різних якості, не порівнювані речі, як тепле та м’яке. творчий початок з усього, що робиш.
написала з десяток більшменш
Поет – органічнофізіологічна функція єства. Викладач – Слава Богу – я усвідомлюю, що це дійсно
читабельних поезій українською,
ремесло, професія. Улюблена, обрана як сковородинів велика милість Його, – що моя викладаць
які не вважаю надто талановитими.
ська “сродна праця”, – за покликанням. Обрана, до речі, ка робота, яка забирає у мене дуже бага
Фестиваль
Але вони виграли престижний кон
як єдине діло, яке не заважає писати, ба навіть сприяє то сил, не заважає моїй творчості. Я взага
“Каштановий дім” в Києві
курс. Це доводить, що конкурси у
письму. Поезія не може бути улюбленою справою, лі не знаю, чи здатна будьяка цікава робо
нас відіграють посередність. Ні,
оскільки це ані справа, ані дозвілля – нічого з того, що та заважати поету бути поетом, якщо людина пише у мене не засуджують за мову. Мовне питання – взагалі
пов’язане із статуснорольовою позицією. Для мене це метро, у вбиральні тощо.
штучне і надумане.
процес дихання. Але якщо мене запитають “хто я” десь
– Якщо стане вибір між літературою та викла
– До якої течії Ви себе б віднесли у сучасній
посеред вулиці чи за кавою, – миттє
данням, то куди підете?
українській літературі?
ва ідентифікація! – скажу: “Поет”
– Класне запитання. У літерату
– Російськомовний поетпатріот України, маргінал
(тому і викладач, тому і все решта).
ру… Скоріше так, якщо буде вибір академічної закваски, хіппі з претензіями доктора куль
– Яке найважливіше для Вас на
між викладанням і можливістю писа турології.
сьогодні досягнення у літературі?
ти ручкою на папері (забороняли ж
– Чи варто бути поетом (письменником)?
– Коли мені кажуть про “дося
таке у тюрмах), оберу можливість
– Якщо можете не писати, не пишіть. Слава – ефе
гнення”, хочеться хапатися за пісто
писати, бо без цього я помру. Але мерна жадана ілюзія, а боляче буває дуже і дуже.
якщо буде вибір між викладанням і
лет (жартує). Не тому, що їх нема, а
можливістю брати участь у богемній
тому, що не знаю, що вважати такими.
Спілкувався
тусовці, що нині модно називається
З точки зору соціуму – маю низку
Олександр КОЗИНЕЦЬ
“сучлітпроцесом”, оберу не “суч…”, а
перемог на міжнародних літератур
викладання.
них конкурсах, слемах, дуелях тощо,
– Ким мріяли стати з дитин
маю три літературних збірники
ства: поетом чи викладачем?
(останній – у співавторстві з поетом
– “Космонавтом” (Сміється).
Юрієм Крижановським), мене знають
Поетом не мріяла, бо ми вже домо
БІЛЬЧЕНКО Євгенія Віталіївна. Народилася та
і читають у мережі і поза нею. От ноут
вилися, що людина не може мріяти,
живе у Києві.
бук виграла у Донецьку, який тут же
як їй рухати щелепами під час жуван
У 2002 році закінчила Київський національний
шваркнула об київський асфальт під
ня чи ребрами під час дихання. Смак
університет культури та мистецтв (спеціальність
час жвавої суперечки. Але вважаю,
до викладання прийшов із самим
“Культурологія”).
що найважливіше досягнення – це те,
викладанням, коли відчула спорідне
У 2006 році захистила кандидатську дисерта8
що зуміла не вляпатися у жодну хал
ність викладання акторству і взагалі
цію
на тему “Педагогічні погляди Климента Смо8
епу на зразок структури, сили, партії
Виступ у кафе “Диван”
артистизму. Якщо серйозно, мріяла
лятича в контексті діалогу культур”, ставши кан8
та спілки і зберегти здатність говори
таки стати актором. Мабуть, ця мрія
дидатом педагогічних наук.
ти правду у поезії.
нині намагається втілитися зразу у трьох опосередкова
Доцент кафедри культурології Інституту філо8
– Отже, Ви не є членом Національної Спілки
них публічних видах діяльності: викладацькій (викладач
софської освіти та науки Національного педагогіч8
письменників України?
– це любов, акторство плюс знання), декламаційній і
ного університету імені М. П. Драгоманова.
– Відмовилася. Мала з десяток можливих рекомен
власне театральній (пробуємо зі своєю артгрупою
Нещодавно захистила докторську дисертацію
дацій, всяких побрехеньок, вже почала кудись подавати “Бенд МеТа” робити літературні спектаклі).
“Культурологічний дискурс філософії діалогу:
на свідоцтво, потім відкликала. Щось “перемкнуло” у
– Що б Ви порадили почитати студентам?
Чужий. Інший. Ближній. Третій”.
голові, і я подумала: “Більченко, куди ти лізеш?” Може,
– Ох… Я й так їх “дістаю”. Але наразі скажу те, чим
Член Редакційної колегії Міжнародного літера8
ще полізу, хто знає, мені пропонують. Це як хабар – якби хворію зараз. Мілана Кундеру – всього – пізнього, ран
турно8мистецького журналу “Ренесанс” (Київ).
не пропонували, а ви не брали б, то нема чим гордити нього, чеського, французького, особливо роман “Жарт”
Публікувалася в журналах “Золотой век”, “Ренес8
ся. Я жартую (сміється).
та “Вальс на прощання”. Прекрасна його одна з останніх
санс” (Київ), “Art8ШУМ”, “Літера_Dnepr” (Дніпро8
– Чи слідкують Ваші студенти за Вашою творчі речей – книга “Незнання”. Залюбки порадила б перечи
петровськ), “Склянка часу” (Канів – Менхенгла8
стю?
тати Володимира Маяковського. Поновому допомагає
дбах), “Дети Ра” (Москва), “Зинзивер” (Санкт8Пе8
– Сподіваюся. Принаймні, на своїх концертах я їх дивитися на еротизм Чарльз Буковськи. Одна з улюбле
тербург), “Писатель. XXI век” (Санкт8Петербург),
іноді бачу і коментарі на сторінках соціальних мереж них книг – Кен Кізі “Політ над гніздом зозулі”. І, звісно,
“Дарьял” (Владикавказ) та інших.
лишають. Я терпіти не можу, коли користуються своїм мої “сакральні” автори – Чехов та Селінджер.
Окремі твори друкувалися в альманахах
службовим статусом чи посадою, скликаючи студентів
“Сучасний Ренесанс”, “Каштановий дім” (Київ),
на “обов’язковий” концерт. Я цього не роблю, Бог сві
“Крила” (Луганськ), “Пушкинское кольцо – 2010”
док. Єдиний виняток – в Острозі, моїй певного роду
(Черкаси), в антологіях “Пушкінська осінь в Одесі
духовній вітчизні, коли чудовий друг і поет Анатолій Кри
– 2009”, “Ми пам’ятаємо ... (194582010)”.
ловець влаштував мій концерт перед студентами спе
Україномовні твори публікувалися в журналах
ціальності “Літературна творчість”. Я пішла на це, бо
“Золота доба”, “Ну що б, здавалося, слова ...”
була спокуса виступити перед майбутніми поетами –
(Київ), “Просто неба” (Львів), в альманахах “Вито8
щось на зразок майстеркласу. А так, я даю концерти у
ки” (Острог), в антології “Літпошта (збірка моло8
рокклубах, арткафе, фестивальних майданчиках. Були
дої поезії, і не тільки...)”.
випадки безоплатних виступів у монастирі, психлікарні,
Автор збірок поезії “Моя революція” (2009),
будинку для ветеранів. Вважаю, що платні виступи у
“Жесть” (2010), “Олександрія – 208” (2010, у спі8
кафе – це нормально, адже людей не зганяють з пари
вавт. з Ю. Крижановським).
“на бал”: вони просто приходять туди й платять гроші за
Вірші автора в перекладі на українську мову
виступ артиста – не викладача, який пише вірші, а саме
В. Богуславської опубліковані в антології “А укра8
поета. Поезія – це дихання, а от виступ – це вже праця,
їнською – так” (2010).
подібна до лекції, тож за працю треба платити. Я ж сама
плачу, якщо концерти моїх улюблених авторів платні.
Читання поезії на Першому з’їзді поетів
Але на свої концерти пускаю усіх, хто й не має коштів.

Довідка

6

БЕРЕЗЕНЬ 2013

Рецензія

Студентське життя

СЕРІЯ “АНТОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДУМКИ”

СМАЧНОГО, ШАНОВНІ ДРАГОМАНОВЦІ!
Як і обіцяв для студентів ректор
Національного педагогічного універси8
тету імені М. П. Драгоманова Віктор
Андрущенко, у виші в цьому навчально8
му році запрацював навчально8вироб8
ничий комплекс “Студентська їдальня”,
який забезпечуватиме якісне й порівня8
но недороге харчування для усіх драго8
мановців.
28 лютого 2013 року Віктор Петрович
урочисто перерізав стрічку біля дверей
першої студентської їдальні у головному
корпусі університету, де вже застав перших
“дегустаторів” смачної кухні. Про те, що
вона дійсно смачна, ректор дізнався якраз
від самих студентів, та й сам вирішив спро
бувати, замовивши собі звичайний сту
дентський обід.
Загалом меню в таких їдальнях оновлю
ються щодня і приблизно складаються з
перших страв, що у фінансовому плані кош
тують від 4 до 7 грн. за порцію; других
страв, куди можна обрати котлету, биток,
смажену рибу, запечене м’ясо та гарнір на
свій смак: від звичайної гречки до овочево
го рагу. Це обійдеться у 1012 грн. Для тих,
хто полюбляє більш легке харчування,
кухарі пропонують широкий список легких
салатів і закусок. Для ласунів у меню тістеч
ка, торти, пиріжки та великий асортимент
соків і компотів.
Подібні відділення “Студентської їдаль
ні” відкриваються в усіх навчальних корпу
сах НПУ, розраховані на студентів та викла
дачів вишу. Як пообіцяло керівництво, до
кінця навчального року усі драгомановці
харчуватимуться здорово й дешево.

СЕРІЯ, яка пропонується читачу, включає в себе філософські твори
українських мислителів минулого. В рамках цієї серії планується перевида
ти найбільш цікаві та оригінальні твори видатних представників української
філософської думки ХVІІІ, ХІХ, початку ХХ ст.
Зокрема, планується перевидати праці представників романтизму та
епохи Просвіти, а саме Я. Козельського, П. Лодія, Й. Шада та ін. Також
будуть перевидаватись найбільш значні твори професорів філософії Київ
ської духовної академії, таких як П. Авсенєв, Д. Богдашевський, С. Гогоць
кий, В. Екземплярський, В. Карпов, П. Кудрявцев. Й. Міхневич, Ор. Новиць
кий, П. Ліницький. Крім того, в рамках серії вийдуть твори представників
університетської професійної філософії, таких як В. Зеньковський, О. Гіля
ров, О. Козлов, Я. Колубовський, Г. Челпанов.
Зокрема, вже у 2012 та на початку 2013 рр. філософська громадськість
України мала змогу ознайомитись з 1м томом праць П. П. Кудрявцева
(1868–1940), 1м томом праць П. І. Ліницького (1839–1906) та 1м томом
праць В. М. Карпова – професорів філософії Київської духовної академії
другої пол. ХІХ – початку ХХ ст. (Див.: П. П. Кудрявцев. Сочинения :
в 2 т. / под ред. А. Г. Волкова, авт. вступ. ст. Н. Г. Мозговая. – Мели8
тополь : Издательский дом МГТ, 2012. – (Серия “Антология украин8
ской мысли”). – 332 с.; П. И. Линицкий. Сочинения : в 5 т. / ред.
А. Г. Волков, авт. вступ. ст. Н. Г. Мозговая. – Мелитополь : Издатель8
ский дом МГТ, 2012. – (Серия “Антология украинской мысли”). –
455 с. ; В. Н. Карпов. Сочинения в 3 т. / ред. Н. Г. Мозговая, А. Г. Вол8
ков, авт. вступ. ст. Г. А. Поперечная. Мелитополь : Издательский дом
МГТ, 2013. – (Серия “Антология украинской мысли”). – 355 с.
Необхідність такої серії зумовлена тим, що до сьогодні більшість праць
українських філософів означеного періоду лишається абсолютно невідо
мою широкому загалу науковців. Руйнація національної культури, яка від
булась у першій половині ХХ ст., вимагає сьогодні від нас активної її розбу
дови. Саме цим пояснюється актуальність видання робіт українських філо
софів минулого, адже вони складають золотий фонд національної культу
ри України, і
ознайомлення з
їх творчим спад
ком сприятиме
процесові фор
мування у май
бутніх поколінь
національної
гідності
та
самоідентифіка
ції.

Пресслужба університету

Григорій ВОЛИНКА,
проректор з наукової роботи, професор

Студентське життя

МИ ДЕБЮТУЄМО – ЗА НАМИ МАЙБУТНЄ!

Harlem Shake від ІПП

Студентство активно перевтілювалось в різні образи

26 лютого в гуманітарному корпусі НПУ імені М. П. Дра8
гоманова пройшов загальноуніверситетський фестиваль8
конкурс “Дебют першокурсника”, який організували Сту8
дентська Рада та Центр культури та мистецтв. Кожен з уча8
сників фестивалю намагався зробити свій виступ не схожим
на інші, хоча деякі ідеї інколи були схожі. Але, як кажуть,
“генії мислять однаково”.
Зала була заповнена ще за півгодини до початку концерту, а
глядачі все приходили і приходили. Студенти не хотіли йти і тому
в очікуванні виступів команд своїх інститутів розміщувались біля
сцени, між рядами тощо. Після кожного виступу зала буквально
вибухала шквалом оплесків та позитивних емоцій. Під час фести
валю студенти підтримували одне одного, адже драгомановці –
одна велика родина!
Інститут політології та права у гумористичній формі показав
боротьбу “Білого та Чорного”, використавши як основу казку Лью
іса Керрола “Аліса в Країні Чудес”. Особливо запам’яталися такі
персонажі, як Чеширський Кіт та Капелюшник, їх фрази студент
ство одразу підхопило і почало цитувати після заходу. Інститут мистецтв довів,
що вони й справді професіонали, дивитись їх танці – насолода. Тим паче номер
був підготовлений з ноткою гумору і сприймався легко. Інститут іноземної філо
логії можна сміливо назвати майстрами імпровізації – вони підготували творчий і
музичний номер, який викликав цікавість у глядачів. Студенти Інституту перепід

БЕРЕЗЕНЬ 2013

Оплески глядачів

готовки та підвищення кваліфіка
ції вже детально вивчили всі
аспекти студентського життя,
тому зробили виступ у форматі
новин.
Після виступу всіх інститутів
журі підрахувало оцінки і оголо
сило переможців:
– третє місце посіли одразу
два інститути – Фізикоматема
тичний та корекційної педагогіки
та психології. Перші вразили
своєю згуртованістю і продемон
стрували це в своєму музично
провокативному перформансі зі
склянками. Другі показали нам
історію Луї Брайля – творця відо
мого шрифту для слабозорих;
– друге місце зайняв Інститут
політології та права. Студенти
висвітлили інтернеттенденції,
показавши усім, що вони йдуть у
ногу з часом;
– перше місце виборов
Інститут філософської освіти і
науки! Філософи, не роблячи від
ступу від своєї майбутньої спе
ціальності, зобразили боротьбу
добра і зла – світлого і темного,
змішавши класику та сучасність.
Щиро вітаємо призерів та
учасників заходу! Студентство
вкотре довело, що воно вміє як
навчатись, так і проводити куль
турномистецькі заходи. Сьогод
нішній дебют першокурсників на
сцені є запорукою нових перемог
у майбутньому.

Богдана ШУЛЬГА, студентка І курсу
Інституту корекційної педагогіки та психології

7

До дня 8го березня
ОЛЕКСАНДР
КОЗИНЕЦЬ
Автор
поетичних,
прозових, публіцистичних
текстів; літературноми
стецьких
проектів
“Щоденник”, “Щоденник.
Re: make”, літературно
екологічного
проекту
“ПРОдайте їсти”; музи
кант.
Пише вірші з 10 років.
Публікувався у різних
збірках, в літературних журналах та альманахах “Холод
ний Яр” (Черкаси), “Дніпро” (Київ), “Склянкачасу” (Канів),
“Літіум”, “Ліра” (Хмельницький), “Філео+Логос” (Жито
мир), “Березіль”, (Харків), “Дзвін” (Львів), інших. Перемо
жець рейтингу тижневика “Освіта” “Освітянин року –
2012” за реалізацію проекту “Щоденник. Re: make”.
Викладач та аспірант кафедри логопедії Національ
ного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

3. Матерів
Наші сльози…
І руки, мов кремом намащені…
Ви поїдете,
Та схід сонця ми разом бачимо.
Ви на відстані…
І здається, так важче нам…
Та любов до дітей –
Поза виміром, часом,
В Б А Г А Т О З Н А Ч Н О С Т І.
Ви поїдете, і здається,
Не скоро будете.
Сійте світло вже дітям своїм
(Вам же є кому!)
Жінка – сходинка, жінка – схованка
І пробудження
Невідомого, неповторного,
Н Е В І Д’ Є М Н О Г О.
Невідомого, невід’ємного,
Себто вічного.
Те, що хибне – водночас є істинним.
Матір, жінка, кохана, подруга, дівчина…
Всепроникна, розумна, а значить –
В О І С Т И Н А!

***
Триптих
(мамі, мами, матерів)
1. Мамі
Кажуть, молитви Отцям не всесильні.
Лиш віра й любов
З дитинства тримають фундамент.
Чи плакали очі? – Вони голосили!
Що хочуть додому, на землю праотчу,
До мами…
Ми вічності й часу
Намиста позичили вдосталь,
Щоб душі споріднені
Грілись любов’ю не марно.
Я знову приїду додому
Як син чи як в гості,
Як давній твій друг,
А значить, як син
(бо до мами).
Хай вечір до ніг тобі вклониться
Співом і словом.
Я можу розвіяти сумніви та хвилювання.
Блаженна і світла
(бо матір – основа),
В якій – мої злети,
З якої – мої починання.
2. Мами
Не чути крику…
Біль… Різке світло…
Чому він мовчить?
Ох, нарешті заплакав!
– Подайте мені
Мого вже дорослого сина.
Так, вже дорослого!
…він ще у лоні сказав слово “мама”!

Вона Жодного разу
нІкому
Не казала про біль.
Проте, Кожного разу
ДушА боліла сильніше.
Вона Жодного разу
нІчого
Не скаже й тобі,
хіба що споКійно
нАпише про тебе віршик.
ЗаЖурені очі
ходитимуть тІнню вночі.
Нічого Не вдієш…
В думКах:
“І не кращА, й не гірша”
Лиш свіЖе “курли”
білоснІжних весняних ключів
Їй з Неба відправить:
“Ти – жінКа, ти – матір,
Ти – іншА”

***
Молишся тихо і спиш спокійно.
Пізно. Самотньо. І холодно.
В тебе у серці народжена двійня,
Його подарунок: два голуби.
Мріяла раєм прогріти свій закрам,
Вечір побачити в зорях.
Холодно. Темно. Місяць заплакав.
Вікна про вічність говорять.
Тінню ходитимуть заспані рими,
Біль відведуть від ікони.
Зустріч завершена...
Два пілігрими
В серці утворюють коло.

Тобі вище
Розкидаєш вбрання по чужих темносірих кутках
І, неначе вдова, знов голосиш про листя і осінь.
Окуляри нові, захищають надійно твій страх.
Окуляри чужі, як і ти – запозичена зовсім.
Не своя, не така, не ребро.
Запікає палітра малюнки.
Ти не чуєш тепер. Знов агов?
Ти не хочеш несправжніх стосунків.
Ще не час або вже не формат.
І на сукнях твоїх витанцьовують миші.
Феромони з вином розмішали п’янкий аромат.
Третій поверх... Його...
А тобі?.. Тобі – вище!..

***
Старезна баба сновигає в осінь.
Сухі гілки їй сипляться під ноги.
Вона іде, і ноги в неї босі,
Вона іде у пошуках дороги.
Ціпок під руку. Розв’язавши вузлик,
Окраєць хліба дістає тремтяче.
Ковтає сльози та у рот беззубий
Кладе той хліб, жує і тихо плаче.
Опало листя… Ліс стрічає снігом.
Вона спинилась, їй забракло сили.
Таки дійшла. Усе навколо біле…
Старезна баба знов мала дитина.

Любов’ю…
Вона буде йому Марією
Коли ввечері прийде Мариною
Він покличе її Наталею
А вже зранку розбудить Ольгою
Вона вдень відгукнеться Катею
Своїм друзям назветься Сашею
На роботі залишиться Вірою
Хоч колеги зовуть її Надею
Але вкотре…
не буде….
…Любов’ю

Фотопрогулянка бульваром

Фотофакт
1 березня 2013 року в Інсти8
туті фізичного виховання та
спорту Національного педа8
гогічного університету імені
М. П. Драгоманова відбулося
урочисте відкриття аудиторії
імені доктора педагогічних
наук, професора Юрія Тимофі8
йовича Похоленчука.
На заході були присутні про
ректор університету з дистанційної
освіти та інноваційних технологій
навчання Анатолій Кудін, дирек
тор Інституту фізичного виховання
та спорту Олексій Тимошенко,
колеги та друзі Юрія Тимофійови
ча, який понад 40 років очолював кафедру фізичного виховання та спорту, що нині змінила назву на
кафедру олімпійського і професійного спорту Інституту фізичного виховання та спорту НПУ.

Світлина Геннадія ЦЕЛКОВСЬКОГО

Газета Національного педагогічного
університету імені М. П. Драгоманова
“Педагогічні кадри”. Свідоцтво про
реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р.

8

Головний редактор Сергій Русаков
Літературні редактори
Галина Голіцина, Людмила Кух
Комп’ютерне складання
і верстання Тетяни Ветраченко
Фото Василя Тимошенка
Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9,
редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85,
факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua

Видрукувано
у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова.
Наклад 1000 примірників.
Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова
м. Київ–30, вул. Пирогова, 9
е-mail: Npu.press@i.ua
Свідоцтво про реєстрацію № 1101
від 29.10.2002 р.

Відповідальність за достовірність інформації
несуть автори.
Позиція редакції не завжди збігається
з авторською.
Рукописи не рецензуються і не повертаються.

БЕРЕЗЕНЬ 2013