Файл #222: "2012-1.pdf"

ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ

№ 1 (1621) СІЧЕНЬ 2012 РОКУ

НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

Вітаємо з новим

роком!

Шановні колеги, дорогі друзі!
Дозвольте привітати вас з яскравими зимовими святами: Новим 2012 роком та Різдвом Христовим!
Напередодні цих улюблених та очікуваних свят ми традиційно підбиваємо підсумки і будуємо плани на
наступний рік.
2011 рік був для нас нелегким, але динамічним і плідним, адже наші спільні досягнення та здобутки, під"
тримка освітянських реформ міжнародною спільнотою, успіхи вихованців навчальних та спортивних закла"
дів, перемоги учнів і студентів у різних конкурсах та змаганнях – яскраві тому свідчення.
Впевнений, що в новий рік ми входимо з гордістю та оптимізмом, адже на прапорі Міністерства осві"
ти і науки, молоді та спорту було й буде лише одне гасло – “Якість освіти”. Завдяки спільним зусиллям
Президента України, Парламенту, Уряду, МОНмолодьспорту, освітян, науковців, спортсменів, представників громадських організацій –
усіх небайдужих до долі дітей, студентства та молоді, багато чого вже здійснено, але ще більше необхідно буде реалізувати.
Маю надію, що й наступного року результати нашої з вами щоденної невтомної праці стануть надійним фундаментом для розвит"
ку освіти, науки, молоді та спорту.
Бажаю, щоб наші професійні досягнення стали запорукою щасливої долі кожної дитини, родини та всього народу України. Сподіваю"
ся, що кожного з нас Господь винагородить за віддану працю, примножить здоров’я, благословить родинним щастям та добробутом.
Зичу успіхів у навчанні й роботі, вдалих стартів та блискучих перемог, здійснення професійних планів і заповітних мрій.
Нехай 2012 рік виправдає всі ваші надії та сподівання, принесе добро, радість, підтримку рідних і близьких, а новорічні свята напов"
нять ваші серця світлими почуттями – віри, надії та любові.

З повагою та найщиріщими вітаннями,
Міністр освіти і науки, молоді та спорту

Д м и т р о Та б а ч н и к

Шановні студенти, викладачі, співробітники,
уся велика Драгомановська родино!
Щиро та сердечно вітаю вас з Новим роком і Різдвом Христовим, святами, які у пахощах
ялинки та сяйві прикрас об’єднали найкращі сподівання і мрії з традицією підбивати підсум"
ки й аналізувати перспективи. Завдяки вашій самовідданій праці та щирій відповідальності
університет утвердився в ролі лідера педагогічної освіти України, отримав європейське виз"
нання. Разом ми продовжуємо нарощувати свої інтелектуальні позиції на всеукраїнському
та світовому рівні.
Відтак бажаю вам доброго здоров’я, втілення в життя мудрих ідей і сміливих планів.
Хай прийдешній рік принесе добробут і радість, буде багатим на любов, вірних друзів та нові
успіхи на благо України!

З повагою,
ректор НПУ імені Михайла Драгоманова

Віктор Андрущенко

Конкурс

“ Д О Т И К О М
Університетська газета “Педагогічні кадри” і ректорат оголошує
конкурс “Дотиком пера” на кращу авторську роботу, що буде опублі
кована в газеті. За підсумками конкурсу переможці будуть нагоро
джені трьома преміями: 1е місце – 1 000 грн., 2е – 800 грн., 3е –
500 грн.
Хто може взяти участь? Студенти та аспіранти НПУ імені М. П. Драгоманова.
Що для цього зробити? Створити авторську роботу (стаття, репортаж, науко
ва розвідка, фотографія тощо) та подати в редакцію газети “Педагогічні кадри”.
Зверніть увагу, що в конкурсі беруть участь лише роботи, що будуть опубліковані в
газеті, тому подана робота має відповідати концепції видання.
Хто оцінює роботи? Оцінює подані роботи журі, до складу якого входять:
Волинка Григорій – проректор з наукової роботи НПУ імені М.П. Драгоманова,

Форум

П Е Р А ”
голова журі; Давидюк Микола – студентський ректор; Кух
Людмила – керівник пресслужби, поетеса; Погребен
ник Володимир – завідувач кафедри української літе
ратури НПУ імені М. П. Драгоманова, професор; Руса
ков Сергій – редактор газети “Педагогічні кадри”, від
повідальний секретар конкурсу; Савченко Ірина – директор Центру культури і
мистецтв НПУ імені М. П. Драгоманова.
Коли будуть оголошені результати? Наприкінці навчального року журі пере
глядає всі випуски газети “Педагогічні кадри” і оголошує результати.
Є ще запитання? Роботи на конкурс та запитання ви можете надсилати на
електронну скриньку gazeta@npu.edu.ua. Детальніше з положенням конкурсу ви
можете ознайомитись на сайті www.npu.edu.ua у розділі “Педагогічні кадри”.

Враження

Свято мистецтва

Екологічна
культура
в Україні

10річчя театру
“Вавилон”

Ніч у бібліотеці

стор. 3

стор. 4

стор. 6

Офіційно

СХВАЛЕНО ПРОЕКТ КОНЦЕПЦІЇ
ГУМАНІТАРНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ НА ПЕРІОД ДО 2020
20 грудня 2011 р. за участю Першого заступника
Міністра освіти і науки, молоді та спорту Євгена Сулі
ми в Національному університеті “Юридична акаде
мія України імені Ярослава Мудрого” (м. Харків) від
булося виїзне засідання Президії Спілки ректорів
вищих навчальних закладів України.

Захід відкрив Президент Спілки, ректор Київського
Національного університету імені Тараса Шевченка Леонід
Губерський. З привітальним словом до керівників вищих
навчальних закладів України звернувся Перший заступник
Міністра освіти і науки, молоді та спорту України Євген
Суліма. Євген Миколайович наголосив на здобутках остан

нього часу у сфері освіти і науки, зокрема, що сто
сується Закону про освіту та Національної рамки ква
ліфікацій, розповів про перспективи подальшої робо
ти за всіма напрямами освітянської галузі.
З доповіддю “Про проект Концепції гуманітарного
розвитку України на період до 2020 року” виступив
Перший віцепрезидент Спілки ректорів вищих нав
чальних закладів України, ректор Національного педа
гогічного університету імені М. П. Драгоманова Вік
тор Андрущенко, зазначивши, що проект є сучасним
і дуже актуальним. За словами ректора, він відріз
няється своєю логічністю, послідовністю і довершені
стю. Однак існує низка зауважень, які потребують
врахування. Здебільшого це стосується архітектоніки
підрозділів, соціальної адресності положень, допов
нення основних принципів, на яких базується Концеп
ція, тощо.
Під час обговорення проекту виступили Перший
віцепрезидент Національної академії правових наук Украї
ни Олександр Петришин, ректор Таврійського національ
ного університету імені В. І. Вернадського Микола Багров,
ректор Національного університету “Юридична академія
України імені Ярослава Мудрого” Василь Тацій, ректор Хар
ківського національного університету імені В. Н. Каразіна
Віль Бакіров та інші. Їх зауваження і пропозиції стосувалися
посилення у Концепції компоненту, пов’язаного з правом,
екологічною культурою, соціальним захистом.
Проект Концепції гуманітарного розвитку України був

Вчена рада

2

Прес*служба університету

Зустріч з митцями

АКАДЕМІЧНІ МАНТІЇ
Н А П Е Р Е Д О Д Н І Н О В О Г О РО К У
26 ГРУДНЯ 2011 р. на Вченій раді університету
відбулось вручення академічних мантій відомим
драгомановцям, які творять сьогодення і майбут
нє нашого вишу.
Диплом Почесного професора НПУ імені
М. П. Драгоманова отримала професор кафедри
методики викладання української мови та літератури
Тамара СтратієнкоГримальська, диплом Заслуже
ного професора університету – Мирослав Жалдак.
Історична подія для Драгомановського вишу відбулась
в урочистій передноворічній атмосфері. На Вченій раді
у н і в е р с и т е т у,
крім членів ради,
були
присутні
почесні гості та
колеги по роботі
“іменинників”, як
назвав Тамару
Миколаївну
і
Мирослава Іва
новича
ректор
університету Вік
тор Андрущен
ко. Музичне при
вітання профе
сорів пролунало
від Національно
го академічного
народного хору
імені Г. Верьовки.
Першою отримала академічну ман
тію і одвічну перепустку в університет
народна артистка України, професор
Тамара СтратієнкоГримальська. Віктор
Андрущенко у вступному слові зазначив:
“Про Тамару Миколаївну можна говорити
годинами, днями. Нею милуються наші
студенти на посвяті в першокурсники,
нею захоплюється вся країна. Тамара
Гримальська знаходить такі слова, що
всередині все огортається любов’ю.
Знаходить, бо черпає їх з життя”.
Тамара
СтратієнкоГримальська
після отримання відповідної атрибутики
подякувала колективу університету і зіз
налась: “Доля подарувала життя, яке
сповнене роздумами, хвилюваннями,
зустрічами. І саме НПУ імені М. П. Драго)
манова подарував незабутні хвилини
радості і натхнення. Бути професором
такого славного університету для мене
честь”. Наприкінці промови Тамара

запропонований з метою визначення принципів та пріори
тетів, обґрунтування соціальноекономічних та соціокуль
турних основ гуманітарного розвитку України як необхідної
передумови реалізації потенціалу кожного її громадянина,
забезпечення конкурентоспроможності держави і нації в
сучасному світі.
Учасники зібрання схвалили запропонований проект
Концепції, наголосивши все ж на внесенні низки пропозицій
та зауважень до тексту документа.

Миколаївна побажала всім присутнім і всьому колекти
ву університету, щоб все задумане – здійснилось, а
“дорога стелилась добром!”.
Академічну мантію та диплом “Заслуженого про
фесора” отримав Мирослав Жалдак – доктор педаго
гічних наук, професор, академік АПН України, заслуже
ний діяч науки і техніки. Мирослав Іванович пройшов в
університеті великий шлях – від асистента до академі
ка, адже працює в НПУ імені М. П. Драгоманова з
1962 р. За цей час довкола вченого сформувалась
когорта молодих дослідників і утворилась наукова
школа. Досвідчений вче
ний підготував 31 канди
дата наук та 12 докторів.
Як
зізнався
Віктор
Андрущенко, Мирослав
Іванович займає особли
ве місце в ієрархії про
фесорів нашого універ
ситету. “Він постійно
працює – видає моно)
графії, посібники, зай)
мається науковою робо)
тою з молодими вчени)
ми, читає лекції. Дослі)
джує значення інформа)
ційної культури майбут)
нього вчителя. Миро)
слав Жалдак – заснов)
ник і організатор Інсти)
туту інформатики НПУ
імені М. П. Драгоманова.
Він працює там, де роз)
гортається інформацій)
ний простір держави, а
це в наш час так важливо
і актуально”. Мирослав
Іванович після вручення
мантії і перепустки подя
кував за високу оцінку
результатів роботи.
Побажаємо “іменин
никам” творчої наснаги,
довгих років роботи як в
університеті, так і в євро
пейському освітньому
просторі.

Сергій РУСАКОВ

ТЕ, ЩО НЕ ВИМІРЮЄТЬСЯ
НА ТЕРЕЗАХ
Напередодні Нового року ректорат університе
ту запросив на товариську зустріч майстрів музи
ки, слова, співу й танців вишу – таланти НПУ. Океан
теплих слів і щирої вдячності доповнювався особи
стими спогадами, враженнями й емоціями.

“Я не знаю, чи існують сили “потойбічні” й “поцей
бічні, – зізнався ректор університету Віктор Андру
щенко, – якось їх так прийнято ділити в історії людсько
го досвіду, але коли слухаєш надзвичайний спів Народ
ного хору імені Верьовки чи милуєшся танцювальними
постановками ансамблю імені Вірського, видається, що
ті потойбічні сили існують. Бо якимось дивом через
пісню, музику, танець переливаються у нашу душу. І
коли відбувається цей перелив, який часто теоретики
кличуть катарсисом, – людина переповнюється доб
ром. Добро ж не має меж”.
Про мистецтво як категорію, яка не вимірюється
фізичними чи якимись іншими подібними величинами
говорили й Великі. Анатолій Авдієвський подякував за
теплий прийом і щирі слова, пригадав свої перші кроки,
родину, життя якої освітлювала українська пісня. Миро
слав Вантух повідав, що найдорожче для творця й
художника, звичайно, приємне щире слово: “Потрібно
мати дар Божий, щоб відчути, почути іншу людину. Вік)
тор Петрович його має. Він велика особистість і незрів)
нянний талант, а організація, якою б вона не була, там,
де є справжня особистість і талант, у всьому досягати)
ме успіху”.
Слова вітання з нагоди новорічних і різдвяних свят
драгомановцям висловив і співголова Наглядової Ради
університету Анатолій Толстоухов, якого теж можна
сміливо зараховувати до талановитої когорти пісне
творців.
На завершення ректор вишу закликав усіх у новому
році частіше відкривати свої серця та впускати туди
мистецтво.
Прес*служба

СІЧЕНЬ 2012

Науково!практичний форум

ЕКОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА В УКРАЇНІ: З ЧОГО ВАРТО ПОЧИНАТИ
Науковопрактичний
форум
“Стратегія розвитку екологічної осві
ти в Україні”, що відбувався 21 грудня
в НПУ імені Михайла Драгоманова,
зібрав видатних науковців найрізно
манітніших галузей освіти.

Президентом Асоціації екологів
вищих навчальних закладів обрано
Анатолія Толстоухова
Підготовка фахівцяеколога чи не най
актуальніша в атмосфері загальноцивіліза
ційної екологічної проблематики. І якщо
зважити, що Європа та світ активно взялися
за вирішення таких гострих питань, то в
України, на жаль ще все попереду. Аби
виховати достойне екологічно свідоме май
бутнє покоління, варто починати уже із сьо
годнішнього дня і не лише розмовами,
переконані експерти в галузі, що зібралися
на Форум.
Ідея організації такого заходу не випад
ково належить Інституту екології, економіки
і права та НПУ імені М. П. Драгоманова.
Охоче долучилися до проведення Націо
нальний інститут стратегічних досліджень
при Президентові України, Всеукраїнська
екологічна ліга, Національний центр “Мала
академія наук” України. Таким чином, орга
нізаторам вдалося поєднати різні суспільні
інституції у роботі над екологічними про
блемами.
Присутні на Форумі представники Адмі
ністрації Президента, Верховної Ради, Кабі
нету Міністрів, зокрема Міністерства еколо
гії та природних ресурсів України і Міністер
ства освіти і науки, молоді та спорту, мали
можливість поспілкуватися з науковим

загалом, очільниками громадських органі
зацій, науководослідних центрів, журналі
стами. Результати ж у такому випадку мали
змогу залишитися не лише на рівні теоре
тичного обговорення, але й практичного
втілення.
Акцентом діалогу учасників Форуму
стало визначення стратегії розвитку еко
логічної освіти і загалом, як анонсувалося
ініціаторами, – створення Асоціації еколо
гів вищих навчальних закладів. “Подія
досить визначна в українському суспіль)
стві, – наголосив ректор НПУ імені
М. П. Драгоманова Віктор Андрущенко, –
тому особливо важливо, щоб ця Асоціація
об’єднала в собі співпрацю та взаємодо)
повненість наукових установ і органів
влади, навчальних закладів та громадсь)
ких організацій. І Драгомановський виш і
Інститут екології, економіки і права здатні
забезпечити таку роботу при бажанні усіх
складових процесу”. Віктор Петрович
переконаний, що такі взаємні зусилля,
звичайно, не можуть передбачати швидко
го результату, адже розраховані на довгос
трокову перспективу, але єдино правильні і
дієві. Ті покоління екологів, які вдасться під
готувати сьогодні, забезпечать ланцюгову
реакцію у формуванні екологічної свідомо
сті і культури майбутнього України.

Міністром екології та природних ресурсів
України Миколою Злочевським. Вітання
від урядовців сприяли активному налашту
ванню роботи Форуму, як і офіційний лист з
побажанням плідного діалогу від Президен
та України Віктора Януковича.

Ідея організації Форуму належить
Інституту екології, економіки і права
та НПУ імені М. П. Драгоманова

Підготовка фахівця*еколога – одна з
найактуальніших нині

Екологічна проблема не має
кордонів, тому варто об’єднувати)
ся не лише суспільству в межах
країни, але й світовій спільноті, а
подібні заходи стануть хорошим
поштовхом до цього.

Про критерії роботи, що врешті
відіб’ються на усіх українцях і жителях пла
нети загалом, говорив радник Прем’єрмі
ністра України, академік НАПН, доктор
філософських наук, професор та співголова
Наглядової Ради Драгомановського універ
ситету Анатолій Толстоухов. Учений дово
лі давно займається екологічною пробле
матикою, тому закцентував свою увагу на
глобальних міжнаціональних зв’язках.

Анатолій Толстоухов
Погодився з професором і народний
депутат України, академік НАПН, членко
респондент НАН, доктор фізикоматема
тичних наук Станіслав Довгий. Нардеп
зауважив, що специфіка екологічної сфери
поєднує у собі не лише природничі аспекти,
але й економічні, правові, педагогічні. Їх
слід враховувати при розгляді таких про
блем. Станіслав Олексійович приїхав на
Форум відразу після засідання в Кабміні, де
спілкувався з Міністром освіти і науки,
молоді та спорту Дмитром Табачником і

Станіслав Довгий: “Специфіка
екологічної сфери поєднує у собі
не лише природничі аспекти”

Людмила КУХ

Прес!служба інформує

Конференція

Дистаційні форми у дії!
ПРОЦЕСИ, які відбуваються у соціальному середовищі,
утворюють низку проблем, що постають культурним викликом
до освітянпрактиків й науковопедагогічних працівників
мистецької і музичнопедагогічної галузей України, зумовлюючи
спрямованість професійного зростання викладачів музичного
мистецтва. Обговоренню шляхів їх вирішення було присвячено
Всеукраїнську дистанційну науковопрактичну конференцію
“Професійний розвиток викладача музичного мистецтва: тра
диції, новації, перспективи”, ініційовану кафедрою педагогічної
творчості на чолі з Н. В. Гузій, доктором
педагогічних наук, професором.
Конференція відбулася 17 листопа
да 2011 року. Проблематика професій
ного розвитку викладача вищої школи і
дистанційна форма обговорення і вирі
шення програмних питань конференції –
актуальні, модернові та перспективні
наукові вектори, реалізовані в Україні на
базі Національного педагогічного уні
верситету імені М. П. Драгоманова за
підтримки В. П. Андрущенка, ректора,
доктора філософських наук, академіка
НАПН України, членакореспондента
НАН України, професора.
Підготовка до конференції тривала майже півроку. Її співор
ганізатором виступив Мелітопольський державний педагогіч
ний університет. У плідній співпраці з його керівником –
В. В. Молодиченком, доктором педагогічних наук, профес
ором і колективом науковопедагогічних працівників факультету
мистецтв та художньої освіти; викладачами кафедри педагогіч
ної творчості НПУ імені М. П. Драгоманова; старшим лаборан
том К. В. Бабко було проведено багато організаційних заходів,
зумовлених завданнями пошуку нових форм акмеологічної під
тримки наукового зростання викладача вищої школи, специфі
кою інформаційного і технологічного забезпечення конференції.
Серед мистецьких і музичнопедагогічних вишів України
науковопрактичний onlineобмін досвідом пройшов першу і
успішну апробацію. У результаті запропонована проблематика і
розроблена програма зібрала на участь у конференції понад
125 заяв від представників професійнопедагогічної, музично
педагогічної і мистецької галузей з різних регіонів України.

СІЧЕНЬ 2012

“Стратегія розвитку екологічної освіти
є надзвичайно актуальним питанням як з
професійної, так і організаційної точки
зору, адже Положення про Державну
інспекцію навчальних закладів України
передбачає одним з основних завдань
моніторинг якості освіти та її розвитку, вне)
сення пропозицій щодо вдосконалення як
законодавства, так і організації навчально)
го процесу”, – висловив думку перший
заступник Голови Державної інспекції нав
чальних закладів України Юрій Дудник.
Знаково, що до роботи Форуму долучи
лася й молодь. У ході засідання було відзна
чено дипломами й подарунками перемож
ців першого етапу Всеукраїнської олімпіади
з екології, що проводилася на базі Інституту
екології, економіки і права під опікою ректо
ра Олени Биковської. Олена Володими
рівна, як одна з представників наукової
спільноти, що дуже ревно вболіває за еко
логію в Україні, запевнила про всю можливу
допомогу з боку Інституту екології, економі
ки й права, яка знадобиться поважним
гостям для втілення запланованого Фору
мом.
Підсумком проведеної зустрічі стало
рішення про створення Асоціації екологів
вищих навчальних закладів. А Президентом
потужної організації одноголосно обрано
Анатолія Толстоухова.

Серед них – зрілі науковціпедагоги (5 академіків, 19 докторів
наук, професорів), 64 кандидата наук, доценти, аспіранти, вчи
телі музичного мистецтва загальноосвітніх навчальних закладів,
концертмейстери.
Усі зареєстровані на форумі конференції мали змогу ознай
омитись з вітальним словом програмного комітету – В. П. Ан
друщенка, В. В. Молодиченка, Н. В. Гузій; анотаціями,
тезами та текстами доповідей провідних науковців педагогічних і
мистецьких центрів більшості регіонів України (С. С. Горбенко,
Н. П. Гуральник, Л. О. Базиль, Л. М. Ва
силенко, А. В. Козир, О. М. Олексюк,
В. Ф. Орлов, О. М. Отич, Г. М. Падалка,
О. Є. Реброва, О. М. Семеног, М. О. Со
ва,
Т. П. Танько,
О. П. Щолокова,
Д. Г. Юник та інші); оцінити зміст презен
тованої монографії Н. А. Сегеди, канди
дата педагогічних наук, доцента, докто
ранта кафедри педагогічної творчості НПУ
імені М. П. Драгоманова “Професійний
розвиток викладача музичного мистецтва:
історія, методологія, теорія”; обговорити
експериментальні пошуки творчих лабо
раторій, презентовані аспірантами МДПУ
імені Богдана Хмельницького Ю. С. Яко
влевою і С. В. Чирковою; встановити відкритий onlineдіалог з
авторами публікацій, відновити наукові зв’язки з однодумцями й
водночас демократично спілкуватись з опонентами.
Результатом роботи конференції стала ухвала програмного
партнераексперта конференції – Інституту педагогічної освіти і
освіти дорослих НАПН, очолюваного І. А. Зязюном, доктором
педагогічних наук, професором, дійсним членом НАПН України.
Її зміст консолідує представників професійної викладацької і
музичнопедагогічної спільноти у забезпеченні естетичної
потреби суспільства у педагогічному супроводі художньої освіти
людини крізь життя, що робить її активною, творчою і щасли
вою.
З усіма матеріалами конференції можна ознайомитись на її
форумі за електронною адресою www.pedtvor.npu.edu.ua.

Наталія СЕГЕДА, фото Анни ФОРИС

НОВІ НАВЧАЛЬНІ АУДИТОРІЇ
19 грудня, у День Святого Миколая, свої двері для
спудеїв відчинили п’ять нових навчальних аудиторій та
лабораторія в Інституті перепідготовки і підвищення ква
ліфікації НПУ.
Зі словами подяки до керівництва і колективу уні
верситету звернувся директор підрозділу Володимир
Ісаєнко, відзначаючи, що ректор та проректори вишу
завжди виважено й мудро підходять до вирішення
нагальних питань, сприяють і душевною підтримкою, і
фінансовою.

Ректор НПУ Віктор Андрущенко з особливим енту
зіазмом відкривав новенькі аудиторії саме в цьому
Інституті. “Одним із пріоритетних завдань нашого нав)
чального закладу є підготовка кваліфікованих педагогіч)
них кадрів на усіх освітніх рівнях. Зараз в Україні досі
залишається незаповненою ніша щодо забезпечення
перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогів
вищої школи. Саме Драгомановський університет як
флагман педагогічної науки повинен взяти на себе цей
аспект роботи, – переконаний Віктор Петрович, – тому
НПУ розширюється, розвиває свої потужності. Це зако)
номірно”.
Цього ж дня відбулося й урочисте відкриття відре
монтованого гардеробу для працівників та студентів
головного корпусу університету. У результаті відновлю
вальних робіт приміщення набуло європейського вигля
ду. Особливою прикметою стала зручність та мобіль
ність шафок і дзеркал у новому гардеробі.

3

Свято мистецтва

10 річчя будівництва славного міста Вавилон
Яскраво. Настільки яскраво, що будь*яка його
вистава супроводжується феєрверком емоцій.
Незабутньо. Настільки, що пам’ятаєш до дета*
лей усі свої порухи, коли був присутнім при тому,
як творилося істинне мистецтво.
Чуттєво. До того, що відчуваєш навіть мікроча*
стинками свого єства кожне сказане слово, кожен
подих, що злітає зі сцени.
І глибоко. Настільки, що зачіпає до болю твоє
серце, стискає його, а потім віддається пульсом у
скронях.

Зі сцени в той вечір пролунало
багато вітань. І всі їх вдячно приймала
“несамовита жінка, що створила неса
мовитий театр”, – художній керівник
“Вавилону” Ірина Савченко. У ті свят
кові хвилини вона розповідала гляда
чам про все: про те, як твориться диво
під назвою вистава, про те, як у пере
ходах та на підвіконнях народжуються
ідеї, як проходять сповнені мистецтва
будні. Коли ж її запитали – для чого їй
усе це? Для чого їй “Вавилон”? Вона
відповіла: “Для того, аби в житті було
щось головне, щоб життя не пройшло
даремно”.

Цей театр уже 10 років
створює нові життя, що непов*
торно втілюються у героях
його вистав, об’єднує долі, “Вавилон” – це вистави, фестивалі, гра, сміх, сльози, дружба...
допомагає вчитись прекрас*
ному, знаходити у звичайному
незвичайне…

Ірина Савченко і її “Вавилон”
Усі ці епітети можна продовжувати довго, але засто
сувати їх можна тільки для означення народного театру
“Вавилон”. Ось уже десять років, як йому вдається зачіпа
ти найсокровенніші глибини людської душі, витягуючи
звідти на сонячне світло тільки найкраще, справжнє. Дуже
часто на його виставах можна побачити сльози, сміх… Без
фальші. Можливо, так стається, бо в героях вистав, тала
новито зіграних акторамивавилонянами, люди впізнають
себе, а тому збрехати емоційно “Вавилону” означає збре
хати самому собі. І хоча кажуть, що театр – це обман,
лицедійство, але про “Вавилон” навряд можна сказати
подібне. Кожна його вистава – це десятки справжніх жит
тів, які майстерно проживають на сцені протягом десяти
років.

Для того, аби в житті було щось головне,
щоб життя не пройшло даремно.
Ірина Савченко
13 грудня відбулося святкування ювілею народного
театру “Вавилон”. Усмішки, вітання, торт. Усе, як і нале
жить імениннику. Свято, яке схвилювало увесь універси
тет того вечора, допомогло зібрати під одним дахом вели
чезну драгомановську родину. Аж диву даєшся, наскільки
він об’єднав людські серця за десятиріччя. Випускники з
неприхованими сльозами радості на очах приходили і
дивувалися, наскільки змінився їх рідний театр за цей час.
У кожного порізному склалося життя, але, незважаючи на
все, люди часто згадують те місце, де були посправжньо
му щасливі, де знайшли себе. У цьому випадку легенда
про Вавилонську вежу, що роз’єднала людей, – неправда.
Дивлячись на сповнені радості очі, можна констатувати
факт, що вона згуртовує серця, робить їх єдиним цілим.

“Вавилон” – це можливість зробити світ
трішечки яскравішим
Свято у той день було дійсно святом. Це відчувалося в
усьому – в самій обстановці, у хвилюванні присутніх, у
яскравих та креативних костюмах акторів. І звичайно ж,
глядачі протягом усього вечора не переставали зізнавати
ся “Вавилону” у своїх почуттях, адже: “Якщо говорити про
театр, то або освідчуватися йому в кохані, або мовчати”.
Несподіванкою, приготованою іменинником для
публіки, став показ першої дії п’єси Миколи Куліша “Хулій
Хорина”, прем’єра якої відбудеться навесні. Після того, як
зал насміявся від душі над долею Хуліо Хорини, ну і зви
чайно ж піддався неабиякому зацікавленню, що є гаран
том успішного показу цієї вистави весною, на сцені зій
шлося два покоління вавилонян – перше, яке свого часу
дебютувало з цією виставою, й сучасне. Актори розчулено
дивилися одне на одного, сміялися, порівнюючи свою гру,
а дехто з них виявилися навіть дечим… схожими! Ще
одним сюрпризом для глядачів була демонстрація першо
го проморолику, який нещодавно з’явився на офіційному
сайті “Вавилону”.
Цей театр уже 10 років створює нові життя, що непов
торно втілюються у героях його вистав, об’єднує долі,

Уривок з вистави «Хулій Хорина»

допомагає
вчитись
прекрасному, знаходи
ти у звичайному незви
чайне…
Хочеться побажати
побільше успіхів у
поєднанні з творчими
злетами, очей, сповне
них сліз вдячності, про
цвітання, наснаги, ну і
звичайно ж – натхнен
ня! Від щирого серця
ВІТАЄМО!
Happy
Birthday, Dear…

Юлія СУХЕНКО
Фото
Ірини ТИЩУК

Серед натхненників театру –
Володимир Талашко

Гастролі

“Вавилон” на “Тэатральном куфари”
НАРОДНИЙ аматорський студентський театр “Вавилон” представляв НПУ імені
Михайла Драгоманова на VІІІ Міжнародному фестивалі студентських театрів “Тэат
ральны куфар – 2011” у Мінську.
Фестиваль проходив у столиці Республіки Білорусь та став заключним акордом
циклу театральних заходів, присвячених 90річчю створення Білоруського державно
го університету.
Участь у міжнародному кон
курсі взяли близько 29 студентсь
ких театрів із 16 країн світу, серед
яких Росія, Україна, Польща,
Литва, Латвія, Естонія, Хорватія,
Словенія, Німеччина, Нідерлан
ди, Бразилія, Ізраїль, Марокко,
Грузія та інші.
Народний
студентський
театр “Вавилон” – неодноразо
вий учасник міжнародних конкур
сів і фестивалів, що вже добре
відомий на теренах України свої
ми оригінальними постановками
й майстерною акторською грою.
У Мінську “Вавилон” предста
вив на суд глядачів виставу

4

“Повернення в нікуди”
від автора Лесі Дем
ської та режисерів
Ірини Савченко й
Альони Шашко. Виз
начали переможців
високоповажне журі у
складі видатних режи
серів і акторів з усього
світу.
За кілька конкурс
них
днів
завдяки
напруженій, але това
риській
атмосфері
фестиваль перетво
рився на одну велику
святкову дію, де, подібно до давніх містерій, відсутній докладний поділ
на акторів і глядачів.
Драгомановці знайшли безліч нових друзів, а власний досвід попов
нили новими враженнями, приємними спогадами й корисними ідеями.
Бо ж сьогоднішні студенти – це громадяни світу з широкою мобільною
мультикультурною діяльністю, коли тісно поєднується національне й уні
версальне.

СІЧЕНЬ 2012

Інтерв’ю

ВОЛОДИМИР ДОРОШКЕВИЧ: “Все залежить від допитливості!”
Студенти, які люблять цікаві розмови, зав
жди затримуються після занять для розмови з
ним. Він має власний погляд на сучасні проце
си і ділиться ним з оточуючими. Сьогоднішній
наш співрозмовник уже 28 років працює в Дра
гомановському університеті і незабаром свят
куватиме 70річчя. Про студентську молодь,
сучасність і майбутнє спілкуємось з профес
ором кафедри філософії Володимиром
ДОРОШКЕВИЧЕМ.

“Є певні виклики часу, і на них слід відповідати”
– Володимире Олександровичу, ким ви є за
базовою освітою?
– Фізикомтеоретиком. Але у 1968 р. отримав
запрошення від професора Олександра Шугайліна в
аспірантуру з філософських проблем природознав
ства у Київському університеті імені Т. Шевченка.
Самостійно захистив тему “Гносеологічний аналіз
поняття “феноменологічна теорія” у фізиці”. З Драго
мановським університетом я познайомився, коли
працював у відділі наукових досліджень в Міністерстві
освіти і науки. Керував науковою роботою у педагогіч
них інститутах. Коли зіткнувся з інститутом імені Горь
кого (нині НПУ імені М. П. Драгоманова. – авт.), полю
бив його і душею і розумом. З часом мене запросили
сюди викладачем. І саме тут сталось моє становлення
як філософа.
– Які теми вас цікавлять як філософа?
– Варто сказати, що на кафедрі філо
софії діє відома наукова школа професора
Григорія Волинки “Історична еволюція сві
тової і вітчизняної філософії в освітньому
контексті”. Напрям, який я в ній предста
вляю, є дослідження античної філософії, а
саме – вивчення постаті Геракліта. Напри
клад, з професорами Григорієм Волинкою
і Наталією Мозговою опубліковано дослі
дження “Чи були Кант, Гегель, Ніцше
делоськими нирцями у витлумаченні Гера
кліта Темного?”. Антична філософія зага
лом залишається загадкою для сучасного
покоління. Як в той давній час міг статись
такий потужний спалах розуму і інтелекту?
Про сьогоднішній інформаційний простір
не виникає питань, а от щодо Античності –
їх безліч. Адже досягнення античної філо
софії можна порівняти з сучасними. І це
незважаючи на те, що умови були первіс
ними, але результати вражають. Тому я і
зацікавився цією темою і запитанням “Який зміст вкла
дали перші філософи у свої твори?”.
– Ви є розробником авторських концепцій.
Розкажіть, будь ласка, детальніше.
– Нещодавно нами була видана книжка, де вперше
у світовій філософії викладено філософський погляд на
сон і введено поняття “Інтелектуальний сон”. Сон рані
ше досліджувався як чуттєве явище, але чи бере інте
лект в ньому участь? Чи сон дотичний до розумової
діяльності? Чи інтелект дотичний до сну? Такі запитан
ня ми поставили з професором І. Купріяновим, видат
ним письменником і філософом із Запорізького націо
нального університету. Виявилось, що у світовій філо
софії немає відповідного дослідження. Хоча ця тема
турбувала Геракліта, Сократа, Аристотеля, Декарта,
Локка та ін. Наприклад, у Геракліта третина фрагмен
тів, що збереглися, присвячені сну. Нам же вдалось
довести, що сон дотичний до розумової діяльності і
якщо їх поєднати, то відкривається цікавий аспект кар
тини світу.
– Як ми можемо використати цю концепцію на
практиці?

СІЧЕНЬ 2012

Дорошкевич Володимир Олександрович
Народився у 1942 р. Закінчив середню школу
№ 92 в м. Києві. У 1965 р. закінчив фізичний
факультет Київського університету імені Тараса
Шевченка. Служив у лавах Радянської Армії. У
1973 р. закінчив аспірантуру філософського
факультету, де і захистив кандидатську дисерта
цію у 1975 р. Далі робота в Міністерстві освіти і
науки, а з 1983 р. і по наш час працює на кафедрі
філософії НПУ імені М. П. Драгоманова.
– Ви колинебудь зустрічались з поняттям “нове”?
Як з’являється новий досвід, нові думки? Ми довели,
що “нове” з’являється в інтелектуальному сні – сні без
сновидінь і викликів чуттєвості. У дослідженні ми при
водимо приклади з життя відомих людей, наприклад,
Дмитра Менделєєва, якому його славетна таблиця
прийшла в інтелектуальному сні. Художнику Рафаелю
образ Мадонни теж з’явився у такому ж сні. Якщо вва
жати, що сучасний розвиток суспільства заснований
на інноваціях і слід осягнути механізми виникнення
цього нового, то це вже і є актуальність та практичність
подібного дослідження.
– Володимире Олександровичу, чи змінились
студенти за час вашої роботи в університеті?
– Не хочеться будьяке молоде покоління порівню
вати. В кожного є свої переваги і недоліки. Але скажу,
що сучасні студенти у порівнянні, наприклад, зі студен
тами 80х років є більш допитливими і розкутими. А ці
елементи у навчанні дуже потрібні. Так само, як і дис
ципліна. Якщо їх немає – навчання нівелюється як про
цес, а з ними – процес йде на виріст.
– Сучасні технології змінили ваш підхід до
викладання?
– Ні. Мій підхід до викладання змінюється лише з
новим поколінням. Олександр Пушкін написав “Здра
вствуй, племя / Младое, незнакомое!...”. З кожним
поколінням змінюється і методика викладання. А до
технічних новацій ставлюсь прохолодно, навіть з Інтер
нетом ніколи не мав справи. Віддаю перевагу книжці, і
в цьому я “класик”.
– Сьогодні література стала більш доступною.
Як це вплинуло на якість досліджень, освіти?

Колектив кафедри філософії
– Все залежить від допитливості. Молодь розвиває
її в інформаційному полі дуже швидко. Наше покоління
було більш консервативним – зміни відбувались, а ми
не встигали за ними. А нинішнє покоління більш опера
тивне – життя різноманітне, тому і потрібно бути опе
ративним. Для покоління, що входить у буремне життя,
це є позитив.
– Але деякі футурологи говорять, що це все не
призведе ні до чого хорошого. Якщо машина на
шосе їде занадто швидко, то можна втратити
керування…
– Думаю, що футурологи помиляються. Все за
лежить від людини, інтелекту, її духовного стану. А
якщо вона готова до цієї швидкості, а молодь готова до
неї, то чом би й ні. Є певні виклики часу, і на них слід
відповідати. Виклики змінюються, і в них потрібно орі
єнтуватись. Молодь в цьому бездоганна. Досліджуючи
проблему часу, я лише переконався, що майбутнього
ніхто не знає і всі футурологічні передбачення є дуже
суб’єктивними. Адже завжди присутній елемент спон
танності. Все в людині буде ґаразд, якщо вона буде
готовою до несподіваного. Тут слід згадати Геракліта:
“Хто не чекає несподіваного, той не знайде потаємно

го”. Молодь готова до сприйняття нового, і тому може
знайти відповіді на велику кількість питань сьогодення.
– Яке місце, на вашу думку, зараз займає
філософія в нашому суспільстві?
– Філософія в її чистому вигляді є рушійною силою
культури і суспільства. Цю думку висловив ще Платон.
Без інтелекту не можна здійснити культуру, адже вона
охоплює життя і робить його гідним людини. Для цього
потрібні творчість і інтелект.
– Чим сьогодні має займатись філософ?
– Випускаючись з університету, філософ має бути
радником для людей. Допомагати у виборі шляху для
найбільш оптимального життя. Філософ потрібен саме
в цьому. Особливо зважаючи на молодість нашої дер
жави.

“Філософ має бути радником для людей”
ПРО ГАЗЕТУ “ПЕДАГОГічНі КАДРИ”:
Я давно читаю газету “Педагогічні кадри”. В
ній друкуються цікаві матеріали, і за останній
рік видання стало ще кращим – воно стало
доступнішим за змістом, з’явились новації.
Хочу порадити долучати ще більше молоді до
роботи над газетою, тоді вона стане ще потуж*
нішою.
– З ким із філософів ви б поділилися думками?
– Мені до вподоби стиль Рене Декар
та. Коли я читав його біографію, то в одно
му місці він написав: “Я втік з Франції у
Нідерланди. Там люди демократичні… Ти
живеш сам по собі і твориш”. І, як бачимо,
творити йому вдалось на славу! Так само
зробив і Геракліт. Знайшов місце на горі і
творив. Стиль один і той же в обох, хоча
різні епохи. І зараз якщо філософи хочуть
досягти вершин, то мають вміти усамітню
ватись. Бо в іншому випадку займатимуть
ся бізнесом, а він складно сумісний з філо
софською творчістю.
– Сучасна філософія має бути більш
теоретичною чи практичною?
– Філософія наробила стільки ідей, що
вона має ставати практичною. Це її
наступний крок до зближення з дійсністю.
– Які у Вас плани на найближчий
час?
– Нині працюю над проблемою часу.
Філософія не змогла поки що дати відпові
ді на такі запитання: що таке час? в чому
його зміст? Всі знають фразу “Немає часу”, але що ж
вона означає? Всі живемо в часі, але ж яку суть він
має? Як він впливає на людину як суспільну істоту?
Потрібно шукати чітку формулу вирішення цих питань.
Були спроби порізному підійти. Наприклад, матеріа
лізм вирішив це питання наступним чином: “Час –
форма буття матерії”. І думав, що вирішив питання.
Проте виявилось, що це неправильно.
– Ваші побажання читачам газети.
– Геракліт сказав, що він досліджував самого себе.
Я б радив сучасним студентам робити те ж саме. Стан
самопізнання самого себе дуже корисний, і коли
людина заглиблюється в себе начебто зі сторони, то
вона зможе в будьякій ситуації поводитися розважли
во. Старшому поколінню порадив би бути більш гуман
ним. З часом в людині все закріплюється, вона вкорі
нюється, досвід застигає, забувається власний шлях і
вона стає більш жосткою, нетерпимою, лає молодь.
Потрібно давати молоді більше свободи. А якщо даєш
пораду, то інколи слід говорити “не знаю”. Молодь там,
де їй так скажуть, сама розбереться і навчиться.

Спілкувався Сергій РУСАКОВ
Фото Ірини МОРОЗ

5

Ювілей

ЖИТИ НЕ ДЛЯ СЕБЕ

КОЛЕКТИВ Наукової бібліотеки та
ветерани праці і війни університету
вітають з 90річчям учасника бойових
дій Великої Вітчизняної війни, ветерана
праці університету, Відмінника освіти
України, завідуючу бібліотеки НПУ
1954–1977 рр. Ганну Севастянівну
Разумову.
“Живе лиш той, хто не живе для себе” –
писав Василь Симоненко. Людина, щедра
душею, з доброю енергією, дотепна, не
байдужа до всього й усіх, хто її оточують,
Ганна Севастянівна не тільки є сучасницею
подій останнього століття, а й активно брала
в них участь. Вона народилася в с. Гуменно
на Вінниччині. Батьки – вчителювали, зго
дом переїхали у НовоПсковський район
Луганщини.
По закінченні середньої школи вступила
до Харківського педагогічного інституту, але
навчання перервала війна. Після навчання в
школі медсестер була направлена на фронт
– в медсанбат 10ї стрілецької бригади Пів
денноЗахідного фронту, пізніше працюва

Враження

ла у Воронезькому шпиталі. У виз
воленій Україні продовжила нав
чання на педагогічному факультеті
в Харківському і Київському педаго
гічних інститутах, отримала диплом
педагогапсихолога.
У роки відбудови країни, рідно
го міста, інституту, створення
бібліотечного фундаментального
фонду проявилися яскраві риси її
особистості як лідера. Доля Ганни
Севастянівни тісно пов’язана з
колективом бібліотеки НПУ: із 1951
розпочала трудову діяльність у
бібліотеці КДПІ імені О. М. Горького,
а в 1954 році стала керівником
підрозділу. Неабиякі організаторсь
кі здібності і невтомна праця Ганни
Севастянівни дали змогу за корот
кий час заснувати новий читальний
зал з відкритим доступом до літе
ратури для самостійної роботи сту
дентів, читальний зал для аспіран
тів і викладачів інституту, добре
оснащені читальні зали в гуртожит
ках, значно покращити матеріальну
базу бібліотеки.
Щоб навчити студентівпочатківців
вмінням знайти потрібні підручники, журна
ли, газети у численному фонді бібліотеки,
Ганна Севастянівна особисто проводила
бесіди з першокурсниками з основ бібліо
графії і роботи з книгою, розповідала про
інформаційні ресурси вузівської бібліотеки і
провідних бібліотек країни, запровадила
міжбібліотечний абонемент, який дозволяв
отримувати книги з бібліотек у межах краї
ни. За сприянням Ганни Севастянівни було
розпочато велику краєзнавчу роботу в
інституті: облік, реєстрацію, систематиза
цію і видання бібліографічних покажчиків
друкованих праць викладачів і співробітни
ків, що працюють в інституті, яка продовжу
ється і в ці роки. На основі цих матеріалів
останніми роками підготовлено також
десятки біобібліографічних покажчиків серії
“Вчені НПУ імені М. П. Драгоманова”.
Велику увагу Ганна Севастянівна приді
ляла фаховій освіті співробітників, науковій
організації праці, професіоналізму, тому що
вважала: бібліотекар – людина високої еру

диції, комунікабельності, здатна в умовах
щоденної рутинної праці бути привітною,
уважною і на десятки запитів читачів на
день: “Дайте книгу…” або “Мені потрібно…”
терміново знайти відповідь і допомогу,
запропонувати щось з нових надходжень.
Вона впевнена: якщо вимагаєш від когось
щось, то насамперед ти повинен мати це
мірило в собі.
У бібліотеці постійно вивчались читацькі
інтереси студентів всіх спеціальностей,
були розроблені рекомендаційні покажчики
з тематики, що вивчали або чим цікавились
студенти.

Ганна Севастянівна, завжди
привітна, бадьора, – людина над*
звичайної енергії і працьовитості.
Їй притаманні тонке відчуття слова, гли
боке розуміння значення книги взагалі і нав
чальної книги для студента і науковця. Тому
багато уваги Ганна Севастянівна приділяла
комплектуванню бібліотеки – щорічні надхо
дження 4550 тисяч видань з педагогіки,
психології, методики викладання окремих
дисциплін в школі і вузі, природничих і гума
нітарних дисциплін, художньої літератури, а
також проблемам організації і збереження
майже 800тисячного в сімдесятих роках
фундаментального книжкового фонду.
За участю Ганни Севастянівни і праців
ників бібліотеки в інституті проводились
авторські літературні зустрічі з видатними
українськими письменниками О. Гончаром,
М. Нагнибідой, В. Собко, Л. Первомайсь
ким, П. Воронько, А. Малишко, П. Глазовим,
В. Коротичем та багатьма іншими.
Ганна Севастянівна зробила вагомий
внесок в організацію і створення довідково
бібліографічного апарату бібліотеки: гене
рального алфавітного каталогу, оновлення
систематичного каталогу і систематичної
картотеки статей за бібліотечнобібліогра
фічною класифікацією. Вона організувала
оптимальну систему обліку, індексації і збе
реження документального фонду бібліоте
ки, заснувала науковометодичну роботу
для мережі педвузівських бібліотек України,
була членом Міжвузівської секції директорів

бібліотек Києва, членом Вченої ради КДПІ
ім. О. М. Горького і очолювала Бібліотечну
раду, у складі якої були провідні науковці
інституту.
Ганна Севастянівна, завжди привітна,
бадьора, – людина надзвичайної енергії і
працьовитості, з високим авторитетом в
колективі, чудовий організатор і лідер гро
мадських організацій інституту 60–70х
років: член жіночої Ради району, очолювала
профспілкову і партійну організації підрозді
лу, була секретарем Художньої ради, вибор
чої дільниці інституту тощо.
Бібліотека 70х років – один з кращих
підрозділів інституту, нагороджена почесни
ми грамотами і преміями. Колектив завдя
чує Ганні Севастянівні за виховане ціле
покоління бібліотечних кадрів, які успішно і
натхненно працюють вже не один десяток
років. Вона є прикладом для молодих і
молодших, вважають ветерани Наукової
бібліотеки.

Ганна Севастянівна особисто
проводила бесіди з першокурсни*
ками з основ бібліографії і роботи
з книгою, розповідала про інфор*
маційні ресурси вузівської бібліо*
теки і провідних бібліотек країни.
За сумлінну і багаторічну працю Ганна
Севастянівна мала величезну кількість
подяк, грамот і нагород, серед яких “Захи
сник Вітчизни”, “За перемогу над Німеччи
ною
у
Великій
Вітчизняній
війні
1941–1945 рр.”, “60 років Перемоги над
фашистською Німеччиною”, “За сумлінну
працю”, медаль імені А. С. Макаренка,
“Ветеран праці”, “Відмінник освіти України”
та інші.
Ганна Севастянівна – добра господиня у
власній садибі: невтомною працею випле
кала чудовий фруктовий сад, виховала
дітей, внуків і правнуків.
Тож бажаємо великій трудівниці ще
багато плідних років життя. Із роси й води!

Наталія ТАРАСОВА,
завідувач відділу
Наукової бібліотеки

НІЧ У БІБЛІОТЕЦІ

В ніч з 9 на 10 грудня студенти і викладачі Драгома
новського університету мали змогу провести ніч у цен
тральному корпусі НПУ імені М. П. Драгоманова. Цією
нагодою скористались студенти Інституту філософської
освіти і науки, Інституту української філології та Інституту
соціальної роботи та управління. Об’єднав усіх в цю ніч
Микола Гоголь.

фесор Галина Крюкова
провела лекцію щодо Мико
ли Васильовича і його твор
чості.
Несподіванкою для всіх
стала екскурсія до архіву
книгозбиральні від директо
ра бібліотеки Людмили
Савенкової.
Учасникам
“Ночі в бібліотеці” на мить
привідкрили завісу фондів
бібліотеки, де зберігаються

Читання поезії
Знайомство з фондами бібліотеки

Вітальне слово директора бібліотеки
Захід розпочався зі вступного слова директорки нау
кової бібліотеки НПУ Людмили Савенкової, потім про

Аромат кави, вогники свічок, “Вій” на екрані,
м’які крісла та зручні подушечки створили містич*
ну та водночас затишну та теплу атмосферу в ніч*
ному читальному залі. Особисто мені “Ніч у бібліо*
теці” подарувала приємні емоції, нові знайом*
ства, неочікувані враження та цікаві спогади.
Орися БІЛЕЦЬКА,
студентка

6

Нічний шаховий турнір
книжки, серед яких трапляються справжні раритети. Сту
денти спустилися гвинтовими сходами на два поверхи
вниз та блукали серед поличок, вщент заповнених рари
тетними виданнями.

Мені було цікаво взяти участь у цьому заході.
Особливо приємне враження на мене справили
працівники бібліотеки, які нами опікувались. Із
задоволенням послухала вірші Людмили Бистро*
вої*Дробот. На мою думку, вона відчула та пропу*
стила крізь себе багато емоцій і наповнила ними
власну поезію.
Катерина КОРЖАН,
студентка
Далі дивились фільми “Вій”, “Вечори на хуторі близ
Диканьки”. Дивились як радянські екранізації, так і суча
сні. О першій годині ночі зачитували вірші, які найбільш
припали до душі, о третій – малювали стінгазети на тему
гоголівських фільмів.
Вранці, вже коли всі збирались додому, організатори
запросили весною на “Ніч у бібліотеці – 2”. Цього разу всіх
об’єднає Михайло Булгаков.

Ольга ГОНЧАР

СІЧЕНЬ 2012

Екскурсія

МАНДРИ КИЄВОМ

23 грудня 2011 р. студенти ІІІ курсу Інституту
іноземної філології здійснили надзвичайно ціка
ву та захоплюючу екскурсію Києвом, яку з раді
стю провела викладач кафедри російської літе
ратури Галина Крюкова.
“Те, що я вам сьогодні
встигну показати, – це про)
сто мій Київ, це місто, яке я
люблю і непогано знаю,” –
такими словами Галина
Василівна звернулась до
студентів під час екскурсії,
яка розпочалась неподалік
від метро “Університет” і
тривала близько двох
годин. Під час екскурсії сту
денти дізнались чимало
цікавого про визначні місця
Києва, такі як Володимир
ський собор, Київський
міський будинок учителя,
Національну оперу України, Золоті Ворота, Софіївський
собор, пам’ятник Богдану Хмельницькому, Михайлівський
Золотоверхий собор, Шоколадний будиночок, Монумент
Незалежності, Жовтневий палац (у приміщенні якого колись
знаходився Київський інститут шляхетних дівчат), Маріїнсь
кий палац, Будинок із химерами, Драматичний театр ім. Івана
Франка, Національний музей “Меморіал пам’яті жертв голо
доморів в Україні”, Національний культурномистецький та
музейний комплекс “Мистецький арсенал”, а також оглянули
КиєвоПечерську лавру, архітектурний ансамбль якої скла
дався протягом майже дев’яти століть та відобразив розви
ток культури і духовності, зміну різноманітних напрямків у
мистецтві.
На початку екскурсії драгомановці разом із Галиною
Василівною перегорнули кілька сторінок із життя Михайла
Опанасовича Булгакова. Письменник завжди знаходив щось
особливе в Києві, щось таке, чого не було ні в якому іншому
місці на Землі. Булгаков дуже добре знав своє рідне місто,
про що свідчить детальний опис маршруту головного героя
першого роману Михайла Булгакова “Біла гвардія” Олексія
Турбіна, яким студенти прослідували разом з Галиною Васи
лівною – від Будинку вчителя до приміщення Гуманітарного
корпусу Університету (на той час Олександрівської гімназії),
проїхали неподалік вулиці Миколи Лисенка (в романі –
Театральної вулиці), що знаходиться позаду Оперного театру:
там, у колишньому магазині мадам Анжу “Паризький шик”,
розташовувався штаб дивізіону. Слідом за головним героєм
ми повернули від Золотих Воріт на Володимирську і опини
лись на Малопідвальній вулиці (в романі – МалоПровальна).

Освітянський пантеон
29 грудня 2011 р. на 73 році
пішов із життя професор кафедри
теорії та методики навчання при
родничогеографічних дисциплін
Мороз Іван Васильович.

Мороз Іван Васильович народився
10 січня 1939 року у селі Лисинці Староко
стянтинівського району на Хмельниччині.
Свій трудовий шлях І. В. Мороз розпочав
у 1957 році, працюючи вчителем біології, хімії
та трудового навчання. Згодом у 1961 році
очолив педагогічний колектив однієї зі шкіл
Рівненської області, працював учителем біо
логії та інспектором шкіл Ізяславського
районного відділу народної освіти Хмель
ницької області. У 1966 році закінчив Київ
ський університет імені Т. Г. Шевченка за спе
ціальністю “Біологфізіолог і біохімік рослин.
Учитель біології та хімії”. З 1967 року – аси
стент кафедри ботаніки Тернопільського
педагогічного інституту. З 1969 по 1972 рік
навчався в аспірантурі Інституту ботаніки АН
УРСР, після закінчення якої у 1973 році успіш
но захистив кандидатську дисертацію та

СІЧЕНЬ 2012

Проїжджаючи старовинною вуличкою, неначе потрапили
назад у минуле – шум машин, сірий асфальт, будинки похму
рих кольорів, – третьокурсники ненадовго перенеслись в
один з кульмінаційних моментів роману, коли поранений
Олексій Турбін неочікувано знайшов порятунок у будинку нез
найомої йому жінки на ім’я Юлія Рейсі.
Софіївська площа, яка була наступним
етапом екскурсії, зачаровувала своєю про
сторістю, стриманим, але вишуканим оздо
бленням. Оглядаючи Собор Святої Софії,
який за свою багатовікову історію пережив і
навали ворогів, і пограбування, і руйнування,
і перебудови, та архітектурний ансамбль
монастирських споруд на його подвір’ї,

неможливо було не відчувати нестримну гордість за все те,
що відбувалося тут багато століть тому.
Галина Василівна розповіла чимало цікавого про головну
вулицю країни – Хрещатик. До кінця X ст. ця місцевість, як і
весь Хрещатик, звалася Перевісещем і являла собою лісові
хащі. За часів Русі у джерелі, що протікало через Хрещатий
яр, хрестили дітей князя Володимира Великого, а в 988
поблизу нього відбулося історичне хрещення киян. Відтоді
певний час вся довколишня місцевість, включаючи сьогодні
Поштову площу, мала назву Хрещатицьке урочище. Вже
наприкінці XIX століття на горі над яром заклали сад Купець
кого зібрання (теперішній Хрещатий парк). Сьогодні в самому
серці Хрещатого яру знаходиться головна площа країни –
Майдан Незалежності – візитна картка сучасного Києва.
Основна частина нашої екскурсії пройшла в історичному
місці і сучасному районі Києва – Печерську. Продовжили
подорож студенти, поїхавши найчарівнішою парковою сму

гою Києва, де розташований Маріїнський палац, побудова
ний в середині XVIII ст. Бартоломео Растреллі. Фінальною
нотою печерської симфонії була вражаюча панорама Києва з
оглядового майданчика Хрещатого парку. Протягом екскурсії
Печерськом драгомановці оглянули величні архітектурні спо
руди XIX – початку XX століття (Шоколадний будиночок, буди
нок Лібермана, Дім з химерами), будівлі адміністративного
значення (Адміністрація Президента України, Верховна Рада,
Кабінет Міністрів) і, звичайно ж, Маріїнський палац, Лялько
вий театр, монумент Арка Дружби Народів, Національну
філармонію України, а також Український дiм, в якому сьогод
ні проводяться різноманітні виставки та презентації, а в
XIX столітті на цьому місці розташовувався перший українсь
кий театр.
Особливо всіх вразив один з найбільш незвичай
них шедеврів київського модерну – Будинок з химе
рами – пов’язаний з ім’ям архітектора Владислава
Городецького. Свою назву будинок отримав через
скульптурні прикраси, тематика яких – тваринний
наземний та підводний світи, казкові та міфічні істоти.
Незважаючи на свою відносну молодість, ця будівля
стала однією з найвідоміших пам’яток Києва. Не
останню роль у тому, що ця споруда набула величез
ної популярності і визнання, відіграли й легенди, які
від самого початку овивали будинок. Найпоширені
шою серед них є легенда, за якою донька архітектора
Владислава Городецького втопилася у Дніпрі (за
іншою версією – у Середземному морі) чи то через
нещасне кохання, чи ще з якихось інших причин.
Батько побудував на честь доньки будинок, убран
ство якого символізувало б підводне царство.
А ще Галина Василівна розповіла про одну із
візитних карток Києва – славнозвісні Київські фонта
ни, встановлені в центрі міста ще в 1898–1900 рр. На
жаль, сьогодні їх залишилось лише сім, один з п’яти найбіль
ших студенти оглянули на початку екскурсії у сквері неподалік
від Золотих Воріт.
Наприкінці екскурсії студентам розповіли про історію
Площі Перемоги, яка виникла ще у середині XIX століття як
базарна площа. Також площа мала неофіційну назву
Єврейський базар або Євбаз.
Під час екскурсії третьокурсники дізналися багато нового
і цікавого про місто, оглянули чимало визначних і цікавих
місць, таємниці яких з радістю відкрила чудовий викладач,
справжній майстер своєї справи і просто чудова людина
Галина Крюкова. Вона показала “свій Київ”, який зачарував
усіх неповторною єдністю ландшафту та архітектури. Ця
подорож назавжди залишила незабутні враження у серцях
драгомановців!

Тетяна ЖУЛКЕВСЬКА,
прес*служба університету

НА 73МУ РОЦІ…
здобув науковий ступінь кандидата біологіч
них наук. З 1972 по 1977 рік працював на
посаді старшого наукового співробітника,
завідувача лабораторії біохімії Миронівсько
го НДІСН пшениці. З 1978 по 1986 рр. –
директор Республіканського науковомето
дичного кабінету педагогічних закладів Міні
стерства освіти УРСР. А з 1986 року – доцент
кафедри ботаніки, кафедри психології та
педагогіки початкового навчання Київського
педагогічного інституту імені О. М. Горького.
У 1994 році очолив кафедру методики
викладання природничогеографічних дис
циплін, яка під його керівництвом перетвори
лася на провідний науковометодичний
центр підготовки майбутніх учителів біології,
географії та хімії.
Щорічно за ініціативи та під
керівництвом І. В. Мороза прово
дилися Всеукраїнські науково
практичні конференції та семіна
ри для вчителів біології, хімії, гео
графії, методистів, аспірантів та
викладачів методики навчання
природничих дисциплін. З його
ініціативи у 1997 році на кафедрі
відкрито аспірантуру зі спеціаль
ності “Теорія та методика нав
чання (біології, хімії, географії)”,
а у 2006 році докторантуру зі спе
ціальності “Теорія та методика
навчання (біології)”, де успішно
здійснюється підготовка науко
вопедагогічних кадрів для про
відних наукових та освітніх закла
дів України.
Під керівництвом професора І. В. Моро
за підготовлено понад 10 кандидатів наук.
Впродовж багатьох років Іван Васильо
вич був членом науковометодичної комісії з
біології МОН України, головою та заступни
ком голови Науковометодичної ради універ
ситету, членом Вчених рад НПУ та Інституту

природничогеографічної освіти та екології,
членом спеціалізованої вченої ради із захи
сту кандидатських дисертацій, віцепрези
дентом Малої Академії наук та заступником
голови координаційної методичної ради з
проблем екологічної освіти при МОН України.
За час наукової та педагогічної діяльності
І. В. Морозом опубліковано понад 160 науко
вих і навчальнометодичних праць, серед
яких навчальнометодичні посібники, моно
графії, довідники. За його редакцією видано
перший і єдиний в Україні навчальний посіб
ник “Загальна методика навчання біології”.
Професором І. В. Морозом створено
навчальнометодичні комплекси дисциплін
“Ботаніка з основами екології” та “Методика

навчання біології”, до яких увійшли: програ
ми, навчальні посібники, лабораторні практи
куми, методичні рекомендації, щоденники
педагогічних практик.
Наукові праці Івана Васильовича добре
відомі як вчителямпрактикам, так і методи
стамдослідникам: “Матеріали комплексної
системи управління якістю підготовки спеціа

лістів у педагогічних інститутах. У трьох
частинах” (1983), “Географія рослин з осно
вами ботаніки” (1991), “Структура диплом
них, кваліфікаційних робіт та вимоги до їх
написання, оформлення і захисту” (1997),
“Словникдовідник з біології” (2001), “Квалі
фікаційні роботи” (2002), “Педагогічна прак
тика студентів у загальноосвітніх навчальних
закладах” (2003), “Форми і методичні прийо
ми навчання біології: 7 кл.” (2001), “Форми і
методичні прийоми навчання біології: 6 кл.”
(2003), “Магістерська робота у педагогічному
вузі” (2006), “Позакласна робота з біології
(2008), “Наукове дослідження: курсові,
дипломні, магістерські роботи” (2010).
За вагомі педагогічні досягнення Іван
Васильович нагороджений знаком “Відмін
ник народної освіти”, медаллю А. С. Мака
ренка. У 1997 р. він був обраний Соросів
ським професором.
У листопаді 2007 року за значний особи
стий внесок та вагомі досягнення у трудовій
діяльності, багаторічну сумлінну працю про
фесору Морозу Івану Васильовичу Указом
Президента України присвоєно почесне
звання “Заслужений працівник освіти Украї
ни”.
Студенти і викладачі університету
запам’ятають Івана Васильовича як вимогли
вого та відповідального педагога, глибоко
порядну і доброзичливу людину, справжньо
го Вчителя з великої літери.
Колектив університету, колеги висло
влюють щирі співчуття рідним і близьким
Івана Васильовича Мороза.

Ректорат університету,
дирекція Інституту природничо*
географічної освіти та екології,
кафедра теорії та методики
навчання природничо*
географічних дисциплін

7

Слово головного
редактора
ГАЗЕТА
ЯК КАДР З ЖИТТЯ
Протягом минулого року ми
вдвічі збільшили обсяг газети.
Цей крок редакції газети викли
каний потужною роботою всьо
го колективу Драгомановського
університету та пресцентру
зокрема. В нашому університеті
відбуваються унікальні для
освітнього простору заходи.
Найбільш значні і яскраві з них
потрапляють на шпальти газе
ти. Статті доповнюються якісни
ми і “живими” світлинами,
коментарями провідних спеціа
лістів, що сприяє кращій ілю
страції насиченого і активного
життя нашого вишу.
Газета “Педагогічні кадри”
має концепцію, яка визначена
самою назвою багатотиражки.
Назва “Педагогічні кадри” може
тлумачитись з двох різних пози
цій. Перша – це люди, що пра
цюють в освітній системі, друга
– миті, які хочеться зберегти у
пам’яті чи на фотографіях.
Поєднання цих двох значень і є
сутністю газети.
В університеті працюють
цікаві і неординарні постаті, які
мають що сказати вголос,
думки яких цікаво почути. В
цьому номері такими постатями
є Ганна Разумова та Володимр
Дорошкевич. Про їхні життєві
принципи, діяльність, врешті
решт, роздуми ви можете
ознайомитись на сторінках
газети. В минулих номерах ми
давали розгорнуті матеріали
про Миколу Заковича, Валенти
на Соловієнка та інших. Це
люди, які творять наш універси
тет, розвивають науку і нашу
країну.
Фотографія може вислови
ти більше за слова. Це підтвер
джується світлинами, які ілю
струють в цьому номері матері
ал про ювілей театру “Вавилон”,
“Ніч у бібліотеці”, у попередніх
номерах – святкування ювілею
Івана
Драча,
“Тиждень
мистецтв” та інші. Ретельний
відбір фотографій та якісна
поліграфія сприяють посилен
ню візуалізації матеріалів. Таким
чином ми вхоплюємо миті з
життя нашого вишу.
Такою нам бачиться і втілю
ється в дійсність концепція
газети. Цікаво, що вона впису
ється у сучасні тенденції, які
панують у ЗМІ. Про це писалось
в минулому номері.
На прохання читачів повер
таємо рубрику “Творчість”. За
звичай подібні рубрики містять
поезію чи прозу, та в цьому
номері подаємо картини Надії
Каламеєць, а незабаром –
фотографії Антоніни Сазонової.
Дякую всім, хто підтримує
нововведення у газеті. Віримо,
що зміни йдуть на користь
виданню. Особлива подяка
ректорату за підтримку у
відновленні конкурсу авторської
роботи “Дотиком пера”.
Чекаємо на ваші відгуки і
пропозиції. Творімо газету
разом!
З повагою,
Сергій РУСАКОВ

Газета Національного педагогічного
університету імені М. П. Драгоманова
“Педагогічні кадри”. Свідоцтво про
реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р.

8

Студентська творчість
Сьогодні в рубриці “Студентська творчість”
представлені роботи Надії КАЛАМЄЄЦЬ, сту
дентки Інституту педагогіки та психології. Не
будемо оцінювати її роботи – залишимо це на
ваш розсуд, дорогі читачі! Для кращого знайом
ства з авторкою розміщуємо есе про життя та
творчість Надії.
Я побачила світ
сонячного травневого
дня у Києві, з того часу
травень для мене – осо
бливий час свободи та
натхнення, а Київ – най
дивовижніше місце у
світі. З самого дитин
ства
найважливішою
справою стало малю
вання. Скільки шпалер
було
замальовано,
скільки паперу!
Все, що мені було
потрібно до семи років, –
це моє затишне місце на
підвіконні зі стопками
паперу та ручкоюолів
цем. Можна було сіда
Внутрішній світ Його Токамі ти на “ручку” крісла,
класти лікті на підвікон
ня, а ноги опинялися біля теплої батареї. У цьому місці фан
тазія, що величезним потоком протікала у голові, виливалась
на папір.
Але в школі я просто навчалася та займалася спортом.
У тринадцять років зацікавилась психологією, і з того
часу почалося безупинне “копання в собі”. Так у дев’ятому
класі я твердо вирішила стати психологом, пішла у психоло
гічний гурток до Палацу Піонерів на різні тренінги та курси. І
через два роки одного дня раптом зрозуміла, що для того,
щоб жити повноцінно, необхідно дозволити собі розкритися
та виразити все, що я хотіла сказати світові.
Отак у 16 років мені наснився натхненний сон. Прокинув
шись вранці, я просто взяла фарби та намалювала його. Так
одна за одною почали створюватися картини.
Після школи все пішло як заплановано: вступила “до
лав” практичних психологів НПУ імені М. П. Драгоманова,
продовжуючи малювати для себе.

Психологія допомогла мені
розкритися, дістатися до джерела
натхнення десь глибоко всередині
та вивільнити його. Важливим був
момент, коли я зрозуміла: “Не
важливо, скільки тобі років, не
важливо, чи є в тебе художня осві
та. Якщо є бажання творити,
необхідно негайно цим зайнятися,
бо творчість – це життя”.
Були і кризові етапи, допома
гала підтримка друзів та батьків.
Ще більшому розкриттю осо
бистості сприяло знайомство з
театральним гуртом Fighting Drea
mers. Так у моєму житті з’явився
театр. Ми ставили різні спектаклі,
грали в рольові ігри, наш режисер
проводив акторські репетиції.
Зараз не можу уявити себе без
театру так само, як і без малюван
ня.
Серед інших захоплень –
музика, гра на різноманітних
інструментах, танці, східна культу
ра та філософія.
А ще я мрію ілюструвати
книги.

Ліс

Шоколадний кіт і молочний

Кавовий дощ

Добра справа

Сон у чашці чаю

Спортивне життя

У НАЙКРАЩИХ ТРАДИЦІЯХ БЛАГОДІЙНИЦТВА

І ГАРНО, І ЗДОРОВО

Традиція меценатства і благодійництва для студентів і викладачів Націо
нального педагогічного університету імені Михайла Драгоманова не нова та й
цілком звична. Глибокі звичаї милосердя і любові, на яких зросла Драгоманов
ська родина, досі рясніють у стінах вишу.
56 грудня 2011 року у драгомановців з’явилася ще одна можливість допо
могти дітям та дорослим з порушеннями психофізичного розвитку, беручи
участь у благодійній акції “Подаруй серце дитині”, присвяченій Міжнародному
Дню інвалідів, яку організував Інститут корекційної педагогіки та психології.
Символічно “подарувати
своє серце дитині”, або хоч би
частинку його, міг кожен
бажаючий, придбавши роботи
дітей з порушенням психофі
зичного розвитку, виготовлені
ними власноруч під керівниц
твом волонтерів Інституту
корекційної педагогіки та
психології у реабілітаційному
центрі “Джерела”.
Замість благодійного вне
ску учасники могли залишити
побажання у вигляді напису на

Свято руху краси і здоров’я в НПУ імені Михайла Драго
манова зібрало 14 грудня 2011 р. у спортзалі близько сотні
вболівальників. Для драгомановців це вже звичний вну
трішньоуніверситетський “фестиваль”, де можна провести
час із приємністю та користю.
Серед прихильників здорового способу життя виявило
ся й чимало викладачів вишу. Представники інститутів НПУ
прийшли подивитися на своїх вихованців, порадіти за них
та побажати перемоги. Від імені ректора університету уча
сників та присутніх привітав проректор з навчальномето
дичної роботи гуманітарних інститутів Богдан Андруси
шин, побажавши товариських перемог. Слова Богдана Іва
новича дивовижним чином справдилися: азарт, посмішки,
шалений ритм танців і непереможна Дружба.
Збірні інститутівучасників отримали кубки у найрізно
манітніших номінаціях. Адже поважне журі враховувало все:
від яскравих костюмів і точного виконання обов’язкової та
довільної програм конкурсу до активності та креативу уча
сників.
Різноманіття в насичену програму внесли показові
виступи вихованців київських шкіл та гімназій. Діти проде
монстрували професійні номери та вразили присутніх чудо
вими акторськими здібностями.

Прес*служба
маленьких паперових сердечках.
Приємно, що стенд із побажання
ми поповнювався з кожною хвили
ною, а бажаючих були цілі шеренги.
Одним із учасників акції став
ректор НПУ імені М. П. Драгомано
ва Віктор Андрущенко, який теж
придбав собі на згадку роботи
дітей реабілітаційного центру.
Усі ж зібрані кошти за два дні
акції були передані у реабілітацій
ний центр “Джерела”.

Євгенія ЄРМОЛАЄВА
Головний редактор Сергій Русаков.
Літературні редактори
Галина Голіцина, Людмила Кух.
Комп’ютерне складання
і верстання Тетяни Ветраченко.
Фото Василя Тимошенка.
Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9,
редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85,
факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua

Видрукувано
у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова.
Наклад 1000 примірників.
Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова
м. Київ–30, вул. Пирогова, 9
е-mail: Npu.press@i.ua
Свідоцтво про реєстрацію № 1101
від 29.10.2002 р.

Відповідальність за достовірність інформації
несуть автори.
Позиція редакції не завжди збігається
з авторською.
Рукописи не рецензуються і не повертаються.

СІЧЕНЬ 2012