Файл #216: "2011-7.pdf"

ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ

№ 7 (1617) ВЕРЕСЕНЬ 2011 РОКУ

НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

Дорогі студенти, викладачі та
співробітники університету!
ПЕРШЕ ВЕРЕСНЯ – знаковий день для всіх освітян – для тих, хто вчиться і
викладає, студентів і викладачів, які ведуть молодь до Країни Знань.
Сьогодні я з радістю вітаю першокурсників з початком нового навчального
року. Бажаю натхнення та терпіння, адже здіймання до Знань є процесом копі+
тким і тернистим. Проте знання, отримані в нашому університеті, стануть по+
трібними вам у професійному та особистому житті.
Хочу висловити вдячність всім викладачам та співробітникам університету
за роботу і радий зустрічати вас після літніх відпусток із запалом в очах і готових
до нових наукових та творчих звершень. А це вкрай потрібно для нашого
подальшого поступу та отримання університетом статусу дослідницького.
2011 рік є знаковим для всієї країни, адже Україна святкує 20+річчя своєї
Неза+лежності. Наш університет готує учителя+патріота, ми одні з перших поча+
ли викладати історію України з національних позицій і нових методологічних під+
ходів. Радий, що привносимо свій вклад у становлення та розвиток незалежної
України.
Також цей рік є знаковим для нашого університету, адже ми святкуємо
170 років від дня народження справжнього патріота, духовного вчителя україн+
ців, вченого – Михайла Драгоманова!
З новим навчальним роком!

Ректор Віктор АНДРУЩЕНКО,
членкореспондент НАН України,
академік НАПН України, доктор філософських наук,
професор, заслужений діяч науки і техніки України

Поповнення драгомановської родини

Нагорода

АНДРІЙ ДЕМИДЕНКО –
ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРОФЕСОР УНІВЕРСИТЕТУ
НА УРОЧИСТОМУ ЗАСІДАННІ Вченої ради
університету було вручено аксесуари
Заслуженого професора НПУ імені Михайла
Драгоманова тому, хто, за словами ректора
Віктора Андрущенка, “своєю творчістю
відлунює душу народу” – поету Андрієві
Демиденку.
Андрій Демиденко – український поет+
пісняр, народний артист України, заслуже+
ний діяч мистецтв України, академік, про+
фесор, лауреат міжнародних премій. Автор
понад 180 наукових праць, присвячених
національному фольклору та проблемам

ОСОБЛИВУ НАГОРОДУ від Драго
мановського університету на урочистому
засіданні Вченої ради вишу отримав
митець, людина, яка виховує кожним сло
вом, – Анатолій Авдієвський. Ректор уні
верситету Віктор Андрущенко назвав його
“високої тональності камертоном, за яким
можна звіряти і власні доробки, і власні
прорахунки”. З приємним подивуванням
та теплими словами висловив Анатолій
Тимофійович подяку педагогічному уні
верситету: “Це велика насолода – працюва
ти з любов’ю на користь свого народу”.

СТУ ДЕНТИ СПІВАЛИ ДЛЯ ПРЕЗИДЕНТІВ

українознавства. Автор багатьох науково+
популярних статей, історичних розвідок,
радіо+ і телелітературних досліджень.
Андрій Петрович – творець фундаменталь+
ної документальної книги про Михайла
Грушевського “Великий українець”. До то+
го ж він підготував і видав усю спадщину
Михайла Грушевського, редактор і упо+
рядник “Історії України в народних думах і
піснях”.
Вже у восьмому класі Андрій Деми+
денко почав друкуватися у “Київській пра+
вді”. На літературний шлях юного поета
благословив Андрій Малишко, коли той
приніс у журнал “Дніпро” добірку своїх віршів. Малишко прочитав рукопис і сказав: “Я
бачу вашу літературну стежку – вона аж дзвенить!”. Андрій Демиденко – автор текстів
близько 750 пісень, серед яких “Вічний Київ”, “Батьківський поріг”, “Гуцулка+гуцулян+
ка”, “Україночка”, “Хрустальные цепи”, “Не мовчи”, “Васильки”… Пісні Андрія Демиден+
ка виконували Юрій Гуляєв, Микола Кондратюк, Йосип Кобзон, Юрій Богатиков, Алла
Пугачова, Софія Ротару, Раїса Кириченко, Назарій Яремчук, Таїсія Повалій.
Нам пощастило, адже видатний поет+пісняр працює в Драгомановському універ+
ситеті вже багато років і до того ж веде літературну студію, творчій доробок якої нещо+
давно було опубліковано в збірці “Протуберанці слова”.

20 ЧЕРВНЯ 2011 р. в Україну
з офіційним візитом завітав Прези
дент Китайської народної респу
бліки. Привітати делегацію з
Китаю, виступивши перед керівни
ками двох держав – Віктором Яну
ковичем та Ху Цзінтао, запропону
вали хору іноземних студентів
Національного педагогічного уні
верситету імені М. П. Драгоманова.
Цей хоровий колектив, створе
ний у 2005 році в Інституті
мистецтв НПУ, унікальний у своє
му роді. Адже у складі хору
китайські студенти – майбутні фахівці з музичної педагогіки. Репертуар колективу насичений
музичними композиціями різних епох і стилів від старовини до сучасності.
Позитивний імідж Драгомановського університету, що відгукується популярністю дале
ко за межами України, зібрав у стінах вишу кращих студентів з різних країн світу, тому не
випадковим є функціонування такого творчого колективу в університеті. Іноземні студенти
китайці співають українські та китайські народні пісні в оригіналі й авторських обробках, екс
периментують з композиціями та відточують власну виконавську манеру. Завдяки невтомній
праці художнього керівника хору – кандидата педагогічних наук, доцента Інни Коваленко та
концертмейстера Олени Іванової склад колективу щороку лише поповнюється. Студенти із
зацікавленістю відвідують репетиції, а виступ перед очільниками двох держав мав для них осо
бливе значення.
Після концертної програми, що включала китайські та українські народні пісні, твори
сучасних китайських композиторів, керівник КНР поспілкувався з учасниками колективу,
поцікавився їхнім студентським, молодіжним життям в Україні. Пан Цзінтао висловив споді
вання на майбутні дружні стосунки між двома країнами і на те, що музика як велика об’єднав
ча сила зіграє у цьому не останню роль.

Ювілей

Гордість універитету

Першокурснику

Душа формується
мистецтвом

Михайло
Драгоманов

Студенство
варто берегти!

стор. 2

стор. 4, 5

стор. 7

УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ
РЕЙТИНГ

“ДУША ФОРМУЄТЬСЯ МИСТЕЦТВОМ”

2011 РІК Президентом України Віктором
Януковичем проголошено роком знань, інте+
лекту і науки. Приємно зауважити, що наш уні+
верситет гідно розпочав його здійснення. Мате+
ріали
щодо
надання
НПУ
імені
М. П. Драгоманова статусу дослідницького вже
розглядаються у Міністерстві, а науковці вишу
продовжують невпинно працювати задля утвер+
дження підстав для цього статусу.
29 червня 2011 р. на урочистому засіданні
Вченої ради університету було названо і нагоро+
джено найкращих з колективу університету, що
за університетським рейтингом 2010/2011 нав+
чального ріку стали переможцями у різних номі+
націях.
У номінації “Кращий викладач” дипломом
І ступеня за видатні особисті наукові і навчаль
нометодичні досягнення, внесок у становлення
університету як дослідницького закладу нагоро+
джено проректора з наукової роботи, завіду+
вача кафедри філософії, заслуженого діяча
науки і техніки України, академіка Української
академії політичних наук, доктора філософських
наук, професора Григорія Волинку.

ЦІ СЛОВА ректора НПУ імені М. П. Драгоманова Віктора Андрущенка стали вдалим
висловлюванням до зустрічі ректорату з митцями'драгомановцями.
Серед запрошених були Герой України, генеральний директор та головний диригент Націо
нального заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки Анатолій
Авдієвський, народний артист України, заслужений діяч мистецтв Зеновій Корінець, Герой Укра
їни, народний артист Анатолій Паламаренко, народні артисти України Тамара Стратієнко, Андрій
Демиденко, Олександр Гурець, заслужена артистка України Ольга Чубарєва, заступники прорек
торадиректора Інституту мистецтв НПУ Анатолій Болгарський та Тетяна Завадська, директор
Центру культури та мистецтв Ірина Савченко, заступник директора Центру культури та мистецтв,
художній керівник Народного вокального ансамблю “Купава” Євгенія Чугунова.
Віктор Андрущенко вручив митцям високі
нагороди вишу, але найвищим здобутком для
шанованих гостей стали увага та натхнення.
І студенти, і професорськовикладацький склад, і адміністрація докладають максимум
зусиль для розвитку і престижу університету. Той рівень, який зараз має Драгомановський
університет, та ті традиції, що сформувалися за його багаторічну історію, – все завдяки ціле
спрямованій роботі злагодженого професійного колективу, який уже давно переймається не
лише матеріальними речами. “Наші студенти, – зауважив ректор, – не навчаючись у консерва
торіях, виборюють призові місця на міжнародних мистецьких конкурсах, натхненні високими
здобутками своїх викладачів – заслужених і народних артистів України. Адже жоден інший
педагогічний виш не може похвалитися такою плеядою творців. А світ лише через мистецтво
здатний пропагувати віру, надію і любов”.
За теплі слова від усього професорськовикладацького складу Інституту мистецтв подя
кував його директор Анатолій Авдієвський, запевнивши присутніх, що щире слово завжди
окрилює, наповнює душу просвітленням, і лише з такою душею можна виховувати Людину.

Людмила КУХ,
прес'служба університету

Інтерв’ю

АЛЬОНА БОРЯК:

“Займаюся музикою все життя”
У номінації “Краща кафедра” дипломом
І ступеня за практичну реалізацію теоретичних
засад управління та євроінтеграції в універси
теті нагороджено кафедру управління та
євроінтеграції Інституту соціології, психології
та управління; завідувач кафедри – перший
проректор університету, заслужений діяч науки і
техніки України, академік Української академії
політичних наук, доктор філософських наук,
професор Володимир Бех.
“Перемога нашої
кафедри серед 110
кафедр університету є
важливим визнанням і
новим етапом у діяль
ності, – розповів у
інтерв’ю газеті Воло+
димир Бех, – нещо+
давно ми випустили
гарну
книжку
про
кафедру, де підвели
підсумки за сім років
роботи. Вони дуже
вагомі,
наприклад,
нашими колегами було захищено 26 кандидат
ських і докторських дисертацій, які пройшли
через кафедру і нашими співробітниками захи
щені. Написано 26 теоретичних монографій за
головними напрямами розбудови управління
освітою. Наші два часописи – “Нова парадигма”
і “Гілея” – зареєстровані у світових мережах. Ми
остаточно оформили чотири науковометодичні
комплекси за спеціальностями, які ведемо.
Наукові статті ми не рахуємо, бо 45 статей за
рік є нормою для науковця. Тому робота на
кафедрі
ведеться
плідно,
і
оскільки
Драгомановський університет поступово набу
ває статусу дослідницького, а це вже зовсім
інше, нове життя, то ми до нього наполегливо
готуємось. Цьогорічна перемога кафедри ще
раз демонструє – ми рухаємось у вірному
напрямку”.
У номінації “Кращий Інститут” за значні
наукові досягнення, поглиблення міжнародного
співробітництва та ефективну економічну діяль
ність дипломом І ступеня та перехідним кубком
нагороджено Інститут соціології, психології
та управління – директор Інституту, член+ко+
респондент НАН України, заслужений діяч науки
і техніки України, доктор історичних наук, про+
фесор Володимир Євтух.

2

НЕЩОДАВНО
Альона Боряк привезла з
італійського конкурсу
молодих
виконавців
ІІІ премію. Альона – сту
дентка IV курсу Інститу
ту мистецтв НПУ імені
М. П. Драгоманова (кафе
дра фортепіанного виконавства та художньої культури, клас профе
сора Тетяни Завадської).
Це не перша перемога піаністки. Вона була відзначена на IX Між
народному фестивалі слов’янської фортепіанної музики (Мелітополь,
2008 р. – диплом лауреата), І фестивалі диригентського мистецтва
“Музична Таврія” (Херсон, 2009 р. – грамота кращого концертмейсте
ра конкурсу), IV Міжнародному конкурсі “СанктПетербург у дзерка
лі світової музичної культури” (СанкПетербург, 2010 р. – І премія),
Всеукраїнському фестиваліконкурсі (Харків, 2010 р. – I премія).
Студентка поділилася враженнями від змагань та Італії загалом.
– Альоно, розкажіть, будь ласка, детальніше, як Ви потрапили
на конкурс. Що саме це були за змагання?
– Це XІV Міжнародний конкурс молодих виконавців “Pietro
Argento” у місті Gioia dell colle в Італії. Завдяки великій мережі Інтер
нет ми подали заявку та потрапили до числа конкурсантів, серед яких
були юнаки і дівчата з різних країн світу. Важко навіть назвати їх кіль
кість. Півроку підготовки конкурсної програми – і ось вона – Італія. У
змаганнях був зазначений ліміт – до 25 хвилин. Я виконувала три
твори. Така програма складається за стандартом: класична соната,
п’єса, етюд і обов’язково твір українського композитора.
– Відомо, що у таких конкурсах зазвичай беруть участь сту
денти консерваторій. Чи важко було змагатися з такими конкур
сантами?

Рецензія

– Так, тут були представлені зарубіжні консерваторії, і звичайно,
це зовсім інший рівень підготовки – більш професійний та високий.
Наш Драгомановський університет у першу чергу готує вчителя, тому
й спрямованість навчальних дисциплін у нас педагогічна. Але натхнен
на праця наших викладачів, наставників плекає молоді таланти, робить
студентів талановитими, високодуховними особистостями,
інтелектуалами, допомагає їм удосконалювати виконавську
майстерність. Звичайно, мріялось про перемогу, і мені дуже приємно,
що мої здібності оцінили в Італії.
– Які враження привезли з Італії? Напевно ж з’явилося багато
нових друзів?
– Враження найкращі. Особливо щодо організації самих змагань.
Я вже побувала на багатьох подібних конкурсах і в Україні, і в Росії, але
Італія – це щось особливе. Навіть у самому театрі, де проходив кон
курс, панувала атмосфера високої духовності та естетики. Захоплюва
ли товариські стосунки між учасниками. Кожен з нас знайшов там
дуже багато друзів. Досі обмінюємося досвідом, розповідаємо один
одному про різні змагання, в яких брали участь. Вдалося навіть познай
омитись з головою журі конкурсу з італійської Академії музики
(м. Імала), – сподіваюсь якось потрапити до нього на майстерклас.
– Ви обрали місцем свого навчання саме педагогічний універси
тет – плануєте пов’язати своє життя з вчителюванням? Чи, можливо,
в майбутньому ступите на стежку професійного музиканта?
– Я займаюсь музикою все життя і хочу з нею бути й надалі. Щоб
працювати вчителем, не потрібно відмовлятися від музики. Навпаки,
мистецтво – невіддільна частина вчительської професії. Воно надихає,
гармонійно розвиває людину. Впевнена, що музика мені лише допома
гатиме в житті.

Розмовляла Людмила КУХ,
прес'служба університету

СЯЙВО МОЛОДОЇ ДУШІ
Протуберанці слова. Поезії,
проза, гумор / упорядкування
В. П. Андрущенка, А. П. Демиден
ка ; [вступ. статті Віктора Андрущен
ка, Андрія Демиденка]. – К. : Видво
НПУ імені М. П. Драгоманова, 2011.
– 330 с.
Поет – борець,
що кличе вiйсько в битву
I першим йде в запеклу битву сам.
А. Малишко

НЕЩОДАВНО відбулась презентація збірки “Протуберанці
слова”, яка представляє найкращі твори однойменної літературної сту
дії Драгомановського вишу. У цьому році виповнюється 65 років
діяльності літстудії, і за цей час тут розпочали творчий шлях та пов’я
зали своє життя представнику обдарованої молоді. Серед них ті, які з
часом увійшли в історію як незабутні літературні генії – Андрій
Малишко, Тодось Осьмачка, Олександр Корнійчук, Юрій Збанаць
кий, Павло Глазовий, Любов Забашта, Федір Маківчук, Микола Наг
нибіда, Микола Олійник, Марія Познанська, Марія Пригара, Василь
Чухліб та багато інших поетів і прозаїків.
“Протуберанці слова” – збірка, яку автори проекту та упорядники
охрестили “одухотвореною”, передовсім це через те, що збірка
здебільшого складається з поезії, яка є мистецтвом слова, виповненим
енергією “аристократизму духу”, або, як пише Ліна Костенко, “Поезія

– це завжди неповторність, / Якийсь безсмертний дотик до душі”.
Саме поезiя здатна знаходити вiдгук у душах iнших, хвилювати
або стискати кулаки. Звiсно, кожен сприймає її посвоєму, бо ми й самi
всi рiзнi. Але всіх об’єднує молодість, почуття. За твердженням суча
сного поета Юрія Андруховича, “поезія – це виключно дуже молодий
стан душі, це перший дотик, перше кохання”. Тому діяльність літстудії
в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова
є вкрай важливою і стратегічною. “Талановитих поетів у нас багато,
головне – вчасно помітити”, – говорить Андрій Демиденко, керівник
студії.
Драгомановський університет готує Вчителя – джерело націо
нального і планетарного досвіду, народних традицій, мовної культури,
естетичного сприйняття дійсності. А поезiя – це не тiльки вiршi, як
дехто помилково вважає, це спосiб свiтосприйняття. “Педагогіка і
мистецтво – два крила, на яких тримається наш університет. Предме
том нашої незмінної гордості є молоді митці, літературні таланти
нашої Альма Матер”, – пише у вступній статті Віктор Андрущенко.
Книга має два символічні розділи – “Лебедині сурми” та “У вінку
історії”. До першого увійшли молоді сили літстудії з їх веснянковим
драйвом. Доробок другого наснажують сповідальні твори незабутніх
письменників, колишніх студійців, що стали славою та історією нашо
го Драгомановського університету і всієї України.
Також слід зазначити, що видання є гордістю поліграфічного
виконання нашого видавництва. Тому книжка буде гарним подарун
ком для кожного драгомановця, для всіх тих, хто цікавиться нашим
університетом та мистецтвом слова.

Сергій РУСАКОВ

ВЕРЕСЕНЬ 2011

ВСТУПНА КАМПАНІЯ 2011
КОЖНОГО ЛІТО двері університету відкриваються для великої
кількості абітурієнтів, які подають документи та бажають потрапити
на навчання до Драгомановського вишу. В той час як студенти+дра+
гомановці відпочивають на набираються сил після сесій та готуються
до навчання, вчорашні школярі
активно атакують приймальну
комісію та роблять найважливі+
ший крок у своєму житті – обира+
ють спеціальність, з якою хочуть
пов’язати своє життя.
Робота приймальної комісії
пройшла на високому рівні завдя+
ки керівництву університету,
приймальній комісії та штабу “Абі+
турієнт”, який створений задля
якісної та швидкої роботи прий+
мальної комісії в університеті,
члени штабу – студенти вишу –
ведуть роз’яснювальну роботу серед
вступників, спілкуються з їхніми батька+
ми, консультуючи про навчання в універ+
ситеті та історію, розвиток і можливості
нашого навчального закладу. Вони
супроводжують абітурієнтів до пунктів
прийому документів, допомагають уком+
плектувати всі потрібні папери, забезпе+
чують обрахування середніх балів ате+
статів і дипломів.

Лише за кілька перших днів прийому документів до Національного
педагогічного університету імені М. П. Драгоманова на денну та заоч+
ну форму навчання за освітньо+кваліфікаційним рівнем “бакалавр”
подано близько двох тисяч заяв. Вступників, які хочуть продовжити
свою освіту за освітньо+кваліфікаційним рівнем “спеціаліст” – понад
чотириста, “магістр” – більше двохсот.
Поглянути на роботу приймальної комісії НПУ імені М. П. Драгома+
нова та поспілкуватись зі вступниками у виш навіть завітав перший
заступник міністра освіти і науки, молоді та спорту Євген Суліма.
Євген Суліма безпосередньо поспілкувався зі вступниками, їхніми
батьками, які схвально відгукнулися на оперативну роботу приймаль+
ної комісії.
Разом з ректором Віктором Андрущенком Євген Миколайович
відвідав аудиторії, де відбувається реєстрація, пересвідчився у їх
належному технічному забезпеченні, поцікавився часовими рамками,
протягом яких абітурієнт може подати документи для
вступу, ознайомився з роботою системи “Online реє+
страція абітурієнтів – 2011”.
Завдяки чіткому виконанню функцій кожного техніч+
ного секретаря, людини, причетної до приймальної
комісії, під час вступної кампанії в університеті не вини+
кало черг, не було незадоволених та ображених.
Саме завдяки злагодженій роботі приймальної комі+
сії ми розпочинаємо новий навчальний рік з чудовим та
яскравим новим першим курсом, адже до драгоманов+
ської родини потрапляють ті, хто має покликання і гото+
вий стати Вчителем.

П РА К Т И К А В З А К А Р П А Т Т І
чолі з головою Василем Щурем, також директор
Національного природного парку “Синевир” Мико
ла Дербак та його заступник Мирон Цюбик.
Навчальнооздоровчий центр Національного
педагогічного університету імені М. П. Драгоманова
розташовуватиметься у трьохповерховому примі
щенні лісництва, оснащеному всією потрібною
інфраструктурою, на території Національного при
родного парку. За словами директора Інституту при
родничогеографічної освіти та екології Віталія
Петровича Покася, силами університету в будинку
були проведені ремонтні роботи, щоб якнайкраще
облаштувати студентське життя, створити хороші
умови для роботи і для відпочинку.
З цього року у Межигірському районі Закарпат
ської області функціонуватиме навчальнооздоров
чий центр НПУ імені М. П. Драгоманова для прове
дення практик студентів природничих спеціально
стей. У результаті плідної роботи керівного складу
вишу та дирекції Інститутів вдалося відкрити таку
структуру, що розширить можливості спудеїв.
Центр урочисто відкрили ректор Віктор Андру
щенко, проректор з економіки та організації нав
чальновиховної роботи Олег Падалка, директор
Інституту природничогеографічної освіти та еколо
гії Віталій Покась і завідуючий кафедрою зоології
Василь Бровдій. Привітно зустріли делегацію пред
ставники адміністрації Межигірського району на

Людмила КУХ

ЦІКАВО

“КАФЕДРА – ДЖЕРЕЛО НАУКОВОЇ
ТВОРЧОСТІ”

ВЕРЕСЕНЬ 2011

Українська Рада Миру в особі
голови Леоніда Кравчука засвід
чує щиру повагу та висловлює
вдячність ректору Національного
педагогічного університету імені
Михайла Драгоманова Віктору
Андрущенку за вагомий внесок у
реалізацію науковокультурного
проекту “Видання творів Тараса
Шевченка та статей про нього
грецькою і українською мовами”,
приуроченого до 150ліття з дня
смерті Тараса Шевченка, який реа
лізовано під егідою Української
Ради Миру.
Виступ Віктора Петровича на презентації книги про Тараса Шев
ченка грецькою мовою у Афінах приємно вразив закордонних партне
рів, адже висвітлював історичні, економічні та культурні зв’язки між
двома країнами, сподівання на розширення взаємовідносин та зміцнен
ня міжнародної співпраці між Україною і світом.
Прес'служба університету

Нові видання

ЦІ СЛОВА рек
тора
Віктора
Андрущенка
–
незаперечна істина,
що
узагальнює
роботу колективу
усіх кафедр Націо
нального педагогіч
ного університету
імені Михайла Дра
гоманова. Діяль
ність кожної кафедри університету, її здобутки,
досягнення, науковометодичні видання сприя
ють поступу вишу, а тому особливо важливі.
Нещодавно у видавництві НПУ імені
М. П. Драгоманова вийшов друком збірник
“Кафедра управління та євроінтеграції”, що пре
зентує історію розвитку однойменної кафедри

ВДЯЧНІСТЬ

Інституту соціології, психології та управління за
різними напрямами діяльності протягом
2003–2010 рр. В інформаційнобібліографічному
покажчику можна знайти опис науковометодич
ного доробку працівників, представлений за рока
ми та персоналіями, біографічні довідки, напрями
діяльності, особисті життєві кредо викладачів.
Кафедра управління та євроінтеграції Націо
нального педагогічного університету імені
Михайла Драгоманова, створена у 2003 р., є одні
єю з перших в Україні, що поєднує у навчально
виховній та науковометодичній роботі гумані
стичну і соціальну складові з управлінням. Не
випадково ж цьогоріч кафедра отримала диплом
першого ступеня у номінації “Краща кафедра” на
загальноуніверситетському рейтингу за практич
ну реалізацію теоретичних засад управління та
євроінтеграції.

ДРАГОМАНІВКА – правопис, що поширювався в Україні наприкінці
ХІХ століття. Одним з головних авторів драгоманівки в кінці 70х років того
ж століття був Михайло Драгоманов. Через це правопис і отримав таку
назву.
Кардинальні зміни в українському правописі підготувала київська
група культурних діячів, до якої входив і знаний громадськополітичний
діяч М. Драгоманов. Вони полягали в подальшій фонетизації правопису за
принципом “один звук – одна буква”. З огляду на це з алфавіту усунено
букви ї, я, є, ю, ъ та щ. Вилучено кириличну й, замість якої введено латинсь
ку літеру j (очевидно, за зразком сербської орфографії), щоб за її допомогою
передавати йотацію голосних, тобто писати jасла “ясла” тощо. М’якість при
голосних передавано за допомогою букви ь: синьа “синя”. М. Драгоманов,
котрий 1876 р. емігрував до Швейцарії, у своїх виданнях використовував
зазначену орфографію, яку згодом названо драгоманівкою. Її частково вико
ристовувано в Галичині у друкованих органах тих суспільних сил, які були
прихильниками його політичних ідей. На території України у складі
Російської імперії, де український правопис було заборонено, драгоманівка
не мала жодного поширення. Та й теоретичне її обґрунтування ніколи не
було опубліковане.
Драгоманівка ґрунтується на фонемічному принципі, і кожна літера
позначає лише один звук. Драгоманівка проста у використанні та легко й
швидко запам’ятовується.
Гарний приклад драгоманівки можна побачити на сучасній банкноті в
20 гривень, де зображено фрагмент веснянки Івана Франка біля портрету
письменника. Франко також використовував драгоманівку для листування.
Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубині,
Краплоу, шчоб в боjу сміліjше стоjати,
даj i міні!
Роман П. Мирного та І. Білика “Хіба ревуть воли jак jасла повні?” було
вперше видано в Женеві саме драгоманівкою. Український сучасний музич
ний гурт Іншиј день (Інший день) також використовує у своїй назві драго
манівку.
За матеріалом Вільної Енциклопедії

3

С В І ТОЧ Н АУ К И
ДО 170 РіччЯ ВіД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
МИХАЙЛА ДРАГОМАНОВА
Вітальне слово ректора до ювілею М. П. Драгоманова
Михайло Драгоманов… Що ж одразу спадає на думку? Учитель істини і речник свободи
думки, віри, слова, справжній учений+поліґістор. Ім’я Михайла Драгоманова можна знайти в
усіх енциклопедіях та довідниках історії, філософії, філології, фольклористики, політології.
Він також залишив тривкі сліди у культурології, журналістиці, економіці й публіцистиці.
“Перший українець у Європі”, – так називали М. Драгоманова його сучасники. І це спра+
ведливо. Він відтворював українську культуру, ґрунтував українську освіту і виховання як
загальноєвропейські цінності. Він блискуче знав латину, давньогрецьку, декілька європейсь+
ких мов, читав Гомера в оригіналі й спонукав до цього своїх учнів.
Нині виповнюється 170 років від дня народження великого українця. До цієї дати універ+
ситет підготував низку заходів як українського, так і міжнародного рівнів, адже закладена
М. П. Драгомановим та його видатними послідовниками, зокрема Іваном Франком та
Лесею Українкою, ідеологія українського національно+культурного і освітньо+виховного тво+
рення є стрижньовою в сучасній діяльності нашого навчального закладу.
Про Михайла Драгоманова видані численні дослідження, однак і на двадцятому році незалежності України все+таки він
залишається ще недооціненим і недостатньо знаним як на батьківщині, так і у світі. І це при тому, що Драгоманов, без пере+
більшення, – ключова, знакова фігура українського суспільного, наукового і громадсько+культурного життя
60–90+х рр. ХІХ ст. Він належить до когорти тих світочів українства, чиї ідейні впливи продовжуються й нині. Михайло Дра+
гоманов є символом України, який повертає народ і культуру до власних історичних коренів, батьківських традицій, іден+
тичності й ментальності та одночасно вводить українців у лоно європейської цивілізації.

Ректор Віктор Андрущенко,
членкореспондент НАН України,
академік НАПН України, доктор філософських наук,
професор, заслужений діяч науки і техніки України

МОЛОДІ РОКИ
В Е Л И К О ГО У К РА Ї Н Ц Я
МИХАЙЛО ДРАГОМАНОВ – нащадок
службовця козацької держави Б. Хмельниць+
кого і дворянський
син із Полтавщини.
Народився він не
30+го (як указано в
усіх
довідкових
виданнях), а 18 ве+
ресня 1841 р., згідно
з церковним метри+
чним документом,
віднайденим проф.
В. Й. Борисенком.
Захоплення лекту+
рою з багатої бать+
ківської бібліотеки,
перейнятість у Пол+
Петро Якимович
тавській
гімназії
Драгоманов –
гуманними й лібе+
батько
ральними ідеями,
М. П. Драгоманова, зокрема визволен+
дід Лесі Українки ня кріпаків, – чинни+
ки, які позначилися
на формуванні особистості вільнодумного
юнака. Світогляд Драгоманова почав склада+
тися в Гадячі й Полтаві, де він зазнав впливу
атмосфери ширення українофільського гро+
мадівського руху. Гімназистом юнак назавжди
захопився “історієлюбством”, полонився
викладанням історика О. Строніна й латиніста
К. Полевича (їм згодом присвятив статтю “Два
вчителі”). Як особистість Драгоманов зростав
у Києві, де він навчався й формувався під
впливом С. Гогоцького й ін. професорів уні+
верситету Св. Володимира, прилучився до
фундаментальних праць О. Конта, Ґ. Спенсе+
ра, П. Ж. Прудона. Сприяла зростанню моло+
дика й та “академічна воля” європейського
типу, яку допустив в університеті Св. Володи+
мира попечитель навчального округу
М. Пирогов.

Народився Михайло Драгома
нов не 30го (як указано в усіх
довідкових виданнях), а 18 верес
ня 1841 р., згідно з церковним
метричним документом, віднай
деним проф. В. Й. Борисенком.

Студентом Драгоманов став у центрі
гуртка, який засновував перші в Росії
недільні школи для неграмотних. У двох із
них він безоплатно викладав історію по+ук+
раїнськи. Навіть тоді, коли набував освіту,

4

Драгоманов вирізнявся, за словами
С. Русової, незвичайною незалежністю
думки й непохитною переконаністю, що
походили від акцентуйованості його особи+
стості, історичної ерудиції та широти полі+
тичного і наукового синтезу.

Етапним у справі становлення
М. Драгоманова як політичного і
громадського діяча став його
виступ над труною Шевченка у
Києві, коли прах великого Кобзаря
перевозили до Чернечої гори.
Слова, сказані тоді ще юним про
мовцем: “Кожний, хто йде служити
народу, тим самим надіває на себе
терновий вінець”, – виявилися про
рочими.
Згодом в університеті Св. Володимира він
читав лекції як приват+доцент на кафедрі все+
світньої історії. Своєрідною клятвою на вір+
ність Україні й водночас усвідомленням того,
наскільки тернистим є шлях служіння народо+
ві, стало для Драгоманова прощання з тілом
Шевченка дорогою до Чернечої гори. Глибокі
фахові заняття історією та напрацювання
перспективних наукових засад узаємозв’язку і
процесуальності суспільних явищ призвели
до успішного захисту дисертацій із римської
історії – першої на право читання лекцій
(“Імператор Тиберій”), а там і маґістерської
(“Питання про історичне значення Римської
імперії і К. К. Тацит”).
По смерті батька багатообіцяючому вче+
ному доводилося опі+
куватися братом і
сестрою (в майбутньо+
му вченою і письмен+
ницею Оленою Пчіл+
кою). До того ж Михай+
ло Петрович рано став
чоловіком, батьком
родини, і треба було її
матеріально утриму+
вати.
Журналістом
Драгоманов у статтях
“Санкт+Петербургских
Людмила
Ведомостей” намагав+
Михайлівна
ся прояснити політич+
Кучинська'
ний стан України; роз+
Драгоманова
глядав
слов’янські
(1842–1918) –
справи з демократич+
дружина
но+федерального
М. П. Драгоманова
погляду.

ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
Поселившися у 1876 р. у Женеві,
Драгоманов заснував вільну українську
друкарню і заходився навколо видання
збірника “Громада”: у співпраці з
М. Павликом і С. Подолинським вийшло
п’ять його томів. Важко переоцінити
значення цієї фундаментальної праці
для суспільного будівництва, – недарма
історик І. Лисяк+Рудницький визнав
“Переднє слово до “Громади” Драгома+
нова “першою українською політичною
програмою”, переломом у розвитку
новітньої української політичної думки.
Драгоманов був також публікатором
української літератури, забороненої
Емським указом у Росії, – творів Т. Шев+
ченка, П. Куліша, роману “Хіба ревуть
воли, як ясла повні?” Панаса Мирного й
Івана Білика, фольклористичних студій
та популярних брошур українською
мовою. За підрахунком акад. М. Тимо+
шика, впродовж свого існування укра+
їнська друкарня в Женеві випустила
112 книжок, із яких близько сорока –
українською мовою. Вони стали цінним
подарунком, ідейним капіталом тих, хто
заходився будувати українську державу.

У 1863 році М. Драгоманов
стає членом Громади. Ці об’єд
нання виникали як форма про
будження свідомості націо
нальної інтелігенції до пізнання
української літератури, історії,
культури, народного побуту,
права.
У західних виданнях учений публіку+
вав статті про Україну, знайомлячи світ
із забутою країною в центрі Європи.
Доказово розглядав понад двохсотлітнє
існування України під Московським цар+
ством як “пропащий час”, поскільки
“царська самоволя заїла вольності укра+
їнські”. Голосом протесту проти нищен+
ня національної культури самодержав+
ством прозвучала доповідь Драгомано+
ва на Літературному конгресі в Парижі
1878 р. “Література українська, про+
скрибована [заборонена – редакція
“ПК”] російським урядом”, видана по+
французьки, а потім у розширеному
вигляді й по+італійськи. Словом, у Швей+
царії Драгоманов створив осередок

політичної еміграції, який, за словами
Франка, перетворився коли не на центр
українського руху, то української думки
впродовж цілих двадцятьох літ.
Небезпечний для авторитарних
режимів прибічник західноєвропейсько+
го соціал+демократизму чим далі, тим
більше ставав в опозицію й до російсь+
ких революціонерів – через їх великоро+
сійський централізм, антикультурні тен+
денції. Взагалі Драгоманов був могутнім
полемістом, критиком обскурантизму.
Йому доводилося дискутувати, в тому
числі в пресі, з багатьма людьми і пар+
тіями, терпіти й відбивати удари з різних
боків, – і це тоді, коли ніщо для нього не
було настільки осоружним, як полеміка.
Вдавався до неї у пресі лише тоді, коли
згоди досягти не вдавалося, і вів її тільки
до вияснення думок двох сторін. Та опо+
ненти здебільшого перекручували його
міркування, закінчуючи брехливими
нападками.
Важливою сторінкою життєдіяльно+
сті вченого є співпраця Драгоманова з
емігрантською
газетою
“Вольное
слово”, де у ряді статей він висловився
на користь реформування Росії, за
швейцарський кантональний спосіб
розв’язання
національної
справи,
моральність способів протистояння
самодержавству на противагу панівній
“динамітно+анархічній епідемії”. Запро+
шений до редагування газети, Драгома+
нов зробив її органом агітації на користь
ідей політичної волі із земським са+
моуправлінням. А його теза федератив+
ного устрою Росії виявилася настільки
революційною в той час, що зумовила
несприйняття його думок російськими
марксистами. Тож він не побоявся, як
бачимо, втілити слова Е. Ренана: “Для
того щоб мати слушність у майбутньо+
му – треба, в певні хвилини, вміти зва+
житися стати немодним”.

Ім’я Михайла Драгоманова
асоціювалося у свідомості
прогресивної громадськості з
боротьбою слов’янських наро
дів за свободу, автономію,
братерство.

ВЕРЕСЕНЬ 2011

М И Х А Й Л О Д РА Г О М А Н О В І Л Е С Я У К РА Ї Н К А
НАДЗВИЧАЙНО цікавою є ідейно+творча співдія вченого і молодо+
го драгомановського покоління українського письменництва, зосібна
його сестриниці Лариси Косач (Лесі Українки). В її становленні, як
ідейному, так і літературному, вельми значною була роль листів дядька
та безпосереднього спілкування з ним у Болгарії. Їх епістолярій засвід+
чив важливу роль Драгоманова у здійсненні планів молодої літератур+
ної громади у Києві щодо поширення європеїзму через переклади
“плеядівцями” кращих творів західних авторів – Свіфта, Гайне, Гюго й
багатьох ін. М. Драгоманов дораджував Лесі, що саме їй варто пере+
класти, і за це вона була вдячна (лист від 5 січня 1890 р.), інформував
її про наукові видання, болгар+
ську літературу, надсилав різно+
М. Драгоманова
слід
манітну лектуру. Дослухаючися
осмислити як промотора,
до його порад, вона “спасалася”
генеруючу силу українського
від
українсько+російського
письменства ХІХ–ХХ ст.
“невежества”, вивчала італійсь+
Леся Українка з
ку мову.
Аріадною Драгомановою,
Леся Українка перейняла ідеї М. Драгоманова щодо модернізації
дочкою М. П. Драгоманова рідної літератури задля подолання у ній поширеного дилетантизму. В
дусі вчителя молода літераторка висловилася про те, що українським
поетам слід на якийсь час заборонити писати національно+патріотичні
вірші – принаймні доти, доки вони не навчаться законам версифікації. Драгоманов навчив Лесю Укра+
їнку, не зашорюючися на національній кривді, поціновувати минуле й сучасне України з ширшого, євро+
пейського погляду; шукати живі справи й правду, спільну для багатьох національностей; не фетишизу+
вати “національні святощі”, забуваючи про соціальні чинники; йти до великої мети визволення людини
й нації, вливаючися у велику еволюцію європейської людності; служити прогресу суспільства, культу+
ри, мистецтва.
Вона сприйняла і критицизм учителя щодо літератур+
Значною мірою Драгоманову них скарг на долю і плачів за минулим. У погляді на істо+
завдячує своєю появою “біблій ричне життя України під московськими царями вона вра+
хувала концепти статті “Пропащий час” Драгоманова, що
ний блок” творів Лесі Українки.
засвідчує недрукований в СРСР лист Лесі Українки до
М. Кривинюка – план+проспект задуманої нею брошури
про “воссоединение”. Дядькова ідея “спілкових змагань” самобутньо відлунила у її поемах “Давня
казка” та “Роберт Брюс, король шотландський”. Спільні високі морально+етичні засади також єднають
статті Драгоманова і художні твори його близької родички. Консенсусними були їх літературно+критич+
ні оцінки “ідеологічного” твору “Над Чорним морем” І. Нечуя+Левицького та його протагоніста.
Тож М. Драгоманова слід осмислити як промотора, генеруючу силу українського письменства
ХІХ–ХХ ст. Про це говорять насамперед контактні зв’язки (прислані з Софії болгарські релігійні леген+
ди “Забележки” дали імпульс оновленню жанру в поезії Лесі Українки, а у зв’язку з її творами – всього
нашого письменства кінця ХІХ – початку ХХ ст.) та типологічні “зустрічі”. Наприклад, у поемі про Робер+
та Брюса, на якого увагу Лесі Українки звернув саме Драгоманов, вона “олітературила” його міркуван+
ня з “Чудацьких думок...” про склад української нації, алюзійно приклавши їх до шотландської давнини.
А ще у промові вибранців народу до короно+
ваного Роберта втілила “драгомановський”
Критичні закиди софійського професора
мирний вектор державної політики. Також
щодо власних творів Леся Українка сприй
Леся Українка майстерно реалізувала кон+
мала як цілющий антидот від загрожуючої
цепт дядька “прямування до національної
манії письменницької величі.
вільності” всіх пригноблених бездержавних
народів.
Звісно, далеко не все у спадщині цієї суверенної творчої особистості, що пішла далі й прожила все
ж трохи довше, походить від Драгоманова, проте формуюче і ферментуюче значення його непроми+
нальних думок – безперечне.

ДРАГОМАНОВ У ХХ ТА ХХІ СТОЛІТТІ
НА ЖАЛЬ, ХХ ст. стало неприхильним до постаті Михайла Драгоманова. В СРСР над ним тяжiло ленiнське
тавро “нацiоналiстичного мiщанина”, зумовлене неприйняттям Драгоманова великодержавного централiзму
й полiтики русифiкаторства. В незалежній Україні дехто прагне проголосити мислителя чистої води “космопо+
лiтом”, не враховуючи той факт, що у нього цей термiн багатозначний. Вiн означає i “європеїзм”, i “компарати+
вiзм”, i “не+нацiоналiзм”. При всiй контроверсiйностi своїх поглядiв (i таких самих їх оцiнок) безрiдним космо+
полiтом Драгоманов не був, а вважав себе просто українцем. Один iз його псевдонiмiв – “Українець”.
Промовисто з цього приводу висловився сам учений:
через чужi держави й школи нашi освiченi люди перестали
бути українцями й стали “поляками, венгерцями, москаля+
ми, волохами (румунами)” тощо. Таке зречення свого,
певен Драгоманов, на користь чужих держав, – це справ+
жня “болiсть i навiть дурниця”. Тим+то першочерговим зав+
данням для освiчених людей вiн визнав потребу думати,
говорити й писати рiдною мовою, працювати на свiй народ
та поривати його на змагання за “вiльні державні, гро+
мадські й господарські порядки й вiльну наукову освiту”.
Такi вболiвання за Україну та рiдний народ “i сьогоднi про+
пiкають свiдомiсть актуальними оцiнками стану спiвпрацi
iнтелiгенцiї з народом та особливо гострою на сучасному
етапi проблемою ”влада i народ”.
Під час візиту до університету
У ХХІ ст. ідеї Драгоманова щодо української справи –
присвячені народно+національній єдності України, собор+
онуки М. Драгоманова
ності всіх її частин від сходу до заходу, демократичним
Наталії Бартаї'Драгоманової (2005)
перетворенням і децентралізації, адміністративної автоно+
мії і громадському самоуправлінню, “росту громадських порядків і розуму людського”, культурницьким
реформам, – залишаючись величними, починають осмислюватися спочатку. У цьому немає нічого дивного –
адже належать вони до числа самобутніх концепцій суспільної еволюції, конструктивних ідей державного
будівництва й суверенізації України.
Щоб “заграти на всiх клавiшах драгомановщини”, писав М. Павлик, треба опублiкувати всi його працi.
Хочеться вірити у реалiзацiю цього проекту, як i в те, що інтеґрація Драгоманова у „загальний канон національ+
ної пам’яті” (Григорій Грабович) буде неперервною, ознаменується появою знакових праць, що рельєфно
окреслять справжнє значення його масштабної постаті. Адже гуманіст, синтетик+шукач всесвітньої правди.
спільної всім національностям, громадянин європейської держави духа, речник прогресу людини й громади,
європейського конституціоналізму, ідеї великого майбутнього української мови, Драгоманов вражає “вірою в
будучність”, огромом та непроминальністю здобутків, величчю світоча науки.

ВЕРЕСЕНЬ 2011

М И Х А Й Л О Д РА Г О М А Н О В
ЯК ВЧЕНИЙ
МИХАЙЛО ДРАГОМАНОВ – той позитивіст і матеріаліст, який
глибоко усвідомлював роль економічних чинників в історії суспіль+
ства, але не поділяв ортодоксії матеріалістичного розуміння історії.
Натомість він підкреслював детермінуючу роль традиції, культури,
національного характеру, вводив усвідомлення українства як части+
ни європейської і світової цивілізації. Саме життя заставило його не
обмежуватися вивченням давньої й середньовічної культури, релігії
й міфології, взагалі історії цивілізації та змусило зануритися в суча+
сну проблематику, досліджувати її інструментарієм різних наук,
упроваджувати нові дослідницькі методології й технології – насам+
перед компаративістики, міграціонізму.

Одним з перших в українському літературознав
стві М. Драгоманов звернувся до аналізу романтиз
му як напряму в мистецтві, що в попередні десяти
ліття відіграло позитивну роль у становленні націо
нальної літератури, викликавши зацікавленість до
усної народної творчості, етнографії, міфології
українців.

Колись Драгоманов зауважив: йому цікавіше творити історію,
ніж писати про неї. Проте він і осмислив історію в наукових розвід+
ках, уповні розкрив свій темперамент діяча. Набуток вченого різно+
гранних інтересів в різний час склали археографічні публікації про
античних істориків і правителів, роль жінки в Римській імперії, сто+
сунки церкви й держави, свободу совісті в 16+17 ст., про археоло+
гічні розкопки в Римі; педагогічні роздуми про народні школи в
Україні та значення української мови в освітньому просторі; попу+
лярні розвідки, політичні рефлексії, етнографічні капітальні праці
про українську народну усну словесність, – усього не перелічити.
Закінчивши праці про фольклорну прозу, творчість “буковинсь+
кого Кобзаря” Юрія Федьковича та про козаків, татар і турків, Дра+
гоманов не добровільним емігрантом, а політичним вигнанцем,
якому в Росії загрожувало заслання на північ, мусив назавжди поки+
нути рідну землю. Як писав Б. Грінченко, Драгоманов сам зробив
себе вигнанцем задля того, щоб не стали “вигнанцями з його рідної
землі воля, правда, світло”. Навздогін йому прийшла звістка про
заборону жити в столицях і в Україні.
І. Франко справедливо схарактеризував науковця не як кабі+
нетного вченого, а як найтісніше пов’язаного з реальною дійсністю.
Як історик Драгоманов, мовляв, учив бачити поза царями і війнами
маси народні, їх “тиху і невтихаючу працю”, першим досліджував
стосунки держави й церкви (“Боротьба за духовну владу й свободу
совісті в ХVІ–ХVІІ столітті”) й багато інших проблем. Як фольклорист
європейського значення, чулий до хвилювань і страждань народної
душі, він досліджував твори народного духа як вияв гідного минуло+
го нації, що змагалася за державну волю, відкривав сліди давніх
культурних зв’язків слов’ян із іншими народами на широкому євро+
азійському тлі – та так, що деякі іноземні вчені вивчали українську
мову, щоб читати в оригіналі українську словесність і праці про неї
Драгоманова.

Цікавою є сама концепція реалізму в естетиці
М. Драгоманова, осердям якої є вимога безтенден
ційного, об’єктивного змалювання життя. Недооцін
ка переваг реалістичного способу відображення дій
сності вела до того, що окремі українські письмен
ники малювали абстрактні схеми, а не живих людей.
Як педагог він присвятив значну кількість статей (“Народні
школи”, “Земство і місцевий елемент в народній освіті”, “Про
школи на Україні”, “Про педагогічне значення української мови”)
шкільництву в Україні, потребі відродження національної школи на
засадах утвердження народної педагогіки, родинного виховання й
української мови у навчально+виховному процесі. Працював для
того, щоб сільський учитель не був соціальним аутсайдером у Росії,
не жив в облозі режиму “як заєць серед вовків”. Як літературний
критик Драгоманов був надто вимогливий, не завше навіть спра+
ведливий, але й цим він встановлював норму відвертої щирості
думки в суспільних і особистих взаєминах. А як громадянин він
завше боровся проти роз’єднання, яке вносять “між людей неволя,
неуцтво й сліпе самолюбство”, підкреслював: кожний, хто залишив
Україну, кожна копійка, витрачена не на українську справу, кожне
слово, сказане не українською мовою, – є безповоротним марну+
ванням капіталу українського народу. Як політик дотримувався
гасла “Космополітизм у цілях, націоналізм у формах і способах”,
вкладаючи в перший термін значення європейськості мислення.
Власною подвижницькою життєтворчістю Драгоманов запалив
смолоскип із пахучого українського воску, який світився вогнями
європейського і вселюдського прогресу. Вчений будував, пере+
фразовуючи Франка, справдешні золоті мости “зрозуміння і спочу+
вання між народами”, – і при тому, як це не парадоксально, досі
залишається недовідомим і недооціненим своїм народом, в Укра+
їнській державі на двадцятому році її незалежності.

Редакція газети “Педагогічні кадри” дякує за сприяння у підготов+
ці публікації до ювілею М. П. Драгоманова: за надання інформації рек+
торові університету академіку В. П. Андрущенку та професору
В. Ф. Погребеннику, за надані світлини завідувачці музею універси+
тету С. М. Мазко.

5

КАФЕДРІ ЕКОЛОГІЇ – 10 РОКІВ
Кафедра екології Інституту природничо
географічної освіти та екології відзначила
своє десятиріччя. Створення цієї кафедри
саме в Національному педагогічному універ
ситеті імені М. П. Драгоманова було неви
падковим.
Проблема захисту навколишнього середовища, яка є
актуальною, особливо в останні десятиріччя, спричинила
появу невідкладних завдань перед системою освіти в Украї+
ні. Тому у 2001 році МОН України було прийнято “Концепцію
екологічної освіти України”, відповідно до якої ректоратом
університету за наказом № 136 від 21 травня 2001 р. за іні+
ціативи директора Інституту природничо+географічної осві+
ти та екології, професора, кандидата педагогічних наук
В. П. Покася створено кафедру екології і призначено заві+
дувачем доцента, кандидата біологічних наук Ю. А. Скибу.
Завданням новоствореної кафедри було формування
високої екологічної культури через ефективну екологічну
освіту майбутніх педагогів як одного із найважливіших і
необхідних шляхів вирішення екологічних та соціально+еко+
номічних проблем сучасної України.
З перспективою подальшого розвитку кафедри у 2002
році Інститутом природничо+географічної освіти та екології
було отримано ліцензію на підготовку фахівців за спеціаль+
ністю 6.0708.00 “Екологія, охорона навколишнього середо+
вища та збалансоване природокористування”, здійснено
перший набір студентів на денну форму навчання, а з 2003 +
р. на заочну форму навчання. У 2006 році успішно проведе+
но акредитацію бакалаврів+екологів і ДАК України надано
ліцензію на підготовку спеціалістів+екологів. У 2007–2008
навчальному році проведено ліцензування і акредитацію
магістрів за цією спеціальністю. Крім того, у 2008 році на
кафедрі екології відкрито аспірантуру за спеціальністю
“Екологія”.
За час існування кафедри 5 викладачів захистили кан+
дидатські дисертації: О. М. Лазебна, Е. В. Компанець,
О. Т. Лагутенко, В. Г. Шевченко, О. В. Турубара. Зараз на
кафедрі працює 11 штатних викладачів, з них докторів наук,
професорів – 2, кандидатів наук, доцентів – 7 і старших
викладачів – 2, які здійснюють підготовку фахівців+екологів
та забезпечують викладання 48 дисциплін.
Завідувач кафедри екології Ю. А. Скиба входить до
складу групи експертів МОНСіМ України з ліцензування та
акредитації ВНЗ за напрямком “Екологія” та є членом науко+
во+методичної комісії МОНСіМ України за напрямком
“Педагогічна освіта”. Професор С. С. Морозюк – член екс+
пертної групи комісії з біології ЗОНЗ Науково+методичної
ради МОНСіМ України та член редколегії журналу “Біологія в
школі”.
Для підвищення ефективності викладання курсів еколо+
гічних дисциплін викладачами кафедри розроблено та
впроваджено у навчальний процес 46 навчальних програм,
6 навчальних посібників, з яких 3 мають гриф Міністерства
освіти і науки України, зокрема, навчальні посібники “Осно+
ви екології”, “Методи вивчення якості об’єктів навколишньо+
го середовища”, “Економіка природокористування”, авто+
рами яких є Ю. А. Скиба і О. М. Лазебна, 11 лабораторних
практикумів, виготовлено 22 електронні підручники,

11 методичних рекомендацій з екологічних дисциплін.
Також вийшли друком 2 навчально+методичних комплекси
для освітньо+кваліфікаційних рівнів “бакалавр”, “спеціаліст”
та “магістр” “Збірник навчальних програм для спеціальності
“Екологія та охорона навколишнього середовища” за редак+
цією В. П. Покася та Ю. А. Скиби, навчальні посібник “Осно+
ви сільського господарства”, “Моніторинг навколишнього
середовища”, лабораторні практикуми “Моніторинг навко+
лишнього середовища”, “Біогеографія”, “Екологія рослин”,
“Методика вивчення екології”, “Словник екологічних термі+
нів”, методичні рекомендації до написання курсових,
дипломних і магістерських робіт, до проведення виробничої
практики, магістерської асистентської практики та навчаль+
них практик.
Щорічно кафедра бере участь в організації та прове+
денні науково+практичних конференцій, семінарів і круглих
столів, у конкурсах з надання грантів на проведення науко+
вих досліджень, що оголошувалися МОН України,
МАП України, МОНС, КМДА тощо, як наслідок на кафедрі
постійно виконується держбюджетна тематика.

Про високий науковий рівень кафедри свідчить і той
факт, що за останні роки на кафедрі пройшли стажування
викладачі з Полтавського педагогічного університету, Дер+
жавної академії при Президентові України, Уманського дер+
жавного університету, Університету міжнародної політики та
праці, Славістичного університету, Київського університету
імені Б. Грінченка. Щорічно викладачами кафедри рецензу+
ється до 10 кандидатських дисертацій.
З метою залучення студентів до наукових досліджень на
кафедрі діє екологічний гурток, членами якого є понад 60
студентів, та 6 проблемних груп, якими керують викладачі
кафедри. Студенти+екологи беруть участь у міжнародних і
всеукраїнських наукових студентських конференціях. Тема+
тика, над якою працюють студенти, визначається колом
їхніх інтересів і виконується на базі провідних науково+дос+
лідних установ НАН України, з якими кафедрою укладено
угоди про співпрацю: Центральний ботанічний сад імені
М. М. Гришка, Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного, Інсти+

Нагальні роздуми

тут гігієни і медичної екології АМН, Інститут садівництва
НААНУ, Інститут біотехнології та нафтохімії, Національний
медичний університет імені О. О. Богомольця. Наслідками
такої співпраці є високий науковий рівень підготовки сту+
дентами друкованих праць, дипломних та магістерських
робіт. Щорічно до 20 студентів мають друковані праці, вико+
нані під керівництвом викладачів кафедри екології.
Інститут і кафедра приділяють велику увагу практичній
підготовці студентів+екологів. З метою кращого засвоєння
теоретичних знань та виробленню практичних вмінь і нави+
чок колективом кафедри екології розроблено систему
виробничої практики, яка складається з трьох компонентів:
робота у громадських екологічних організаціях, робота в
органах державної служби екологічного управління та
робота на промислових підприємствах різних форм власно+
сті. Для здійснення виробничої практики кафедрою укладе+
но угоди про співпрацю з державними органами управління
(Державна служба заповідної справи Мінприроди України,
Державне управління екології та природних ресурсів в
м. Києві, Державна інспекція з контролю за охороною, захи+
стом, використанням та відтворенням
лісів при Мінприроди України), з
промисловими підприємствами різ+
них форм власності (Київський
завод
безалкогольних
напоїв
“Росинка”, ТОВ “Київський завод
солодових екстрактів”, ВАТ “Завод
спецбетон”, ЗАО “Лакма”, ВАТ “Київ+
гума”, АК “Київенерго”, АК “Теплові
мережі”, Бортницька станція аерації,
ОАО “Завод пластичних мас”), з гро+
мадськими екологічними організа+
ціями (Київський палац дітей та
юнацтва, НГО “Юніеко”, Українське
товариство охорони природи, Все+
українська громадська організація
“Зелений світ”, Всеукраїнська гро+
мадська організація “Жива планета”,
Молодіжний екологічний центр Дні+
провського району м. Києва, Всеук+
раїнська екологічна ліга).
Значна увага на кафедрі приді+
ляється профорієнтаційній та еко+
лого+просвітницькій роботі. Упродовж останніх років кафе+
дра разом з Інститутом залучає здібну молодь до науково+
дослідної роботи в рамках Малої академії наук (Київське
територіальне відділення, секція “Біологія, екологія”). За
активну еколого+просвітницьку діяльність колектив Інститу+
ту нагороджений численними грамотами, зокрема,
Посольства Лівії в Україні, Шевченківської районної дер+
жадміністрації у м. Києві, Спеціалізованої школи № 197
імені Д. Луценка Святошинського району м. Києва, Укра+
їнської екологічної асоціації “Зелений Світ”, Всеукраїнської
екологічної ліги та ін.
Колектив кафедри плідно працює над підвищенням
рівня науково+дослідної роботи та навчально+педагогічної
діяльності викладачів та студентів. Кафедра екології як нав+
чально+наукова база вносить вагомий вклад у формування
екологічної освіти вихованців дошкільних навчальних закла+
дів, школярів, студентів, а також здійснює підготовку висо+
кокваліфікованих компетентнісних професіоналів+екологів.

Ювілей

ПРОБЛЕМИ МОЛОДИХ
С В І ТЛ О Н О С Ц І В
Шлях професійного розвитку кожної людини має як свій початок,
так і межу. Саме тому фундаментальні освітні заклади, з видатним мину
лим, що думають про майбутнє, значну увагу приділяють підготовці
молодого покоління викладачів.
Але, на жаль, необхідність вирішення великої кількості нагальних
проблем української освіти часто призводить до того, що молода людина
переступає поріг аудиторії маючи лише власний досвід освіти та відірва
Олександр
не від реальності бачення “справжнього викладача”, якому намагається
слідувати. Відсутність досвіду породжує страхи та хибні установки щодо
РАВЧЕВ
студентів, викладання та усвідомлення себе як педагога.
Головний інструмент викладача – це його особистість. Але молоді спеціалісти часто
намагаються сховати її за наслідуванням “ідеалізованих” образів власних вчителів, депер
соналізацією себе та відгородженням від студентів. Насправді ж абсолютно “правильного”
стилю викладання не існує. То ж не шукайте ідеальний шлях, створюйте той педагогічний
підхід, який відповідає вашим особистим бажанням та вмінням.
Викладачі бояться першої помилки, забуваючи, що видатними педагогами не народжу
ються. Сухомлинський, Макаренко та Амонашвілі заробили світове визнання лише прац
юючи, помиляючись та роблячи висновки зі своїх помилок. Постійний страх виснажує нер
вову систему, через що найчастіше і з’являються проблеми. Відповідальність – необхідна
характеристика освітянина, але вона проявляється не у відсутності помилок, а у серйозно
му аналізі їх причин, прогнозуванні наслідків та пошуку можливостей їх позбутись.
Дотримуючись демократичної тенденції в освіті, але ще не маючи досвіду і достатньої
впевненості в свої силах, педагогипочатківці “розпускають” студентів. Останні перестають
сприймати викладача як професіонала, що завжди переростає у складності в педагогічних
стосунках.
Молоді освітяни, особливо ті, що прийшли у викладання одразу зі студентської чи
аспірантської лави, сповнені священного остраху перед своїми більш досвідченими колега
ми, та часто не зізнаються їм у своїх складнощах, не просять поради та допомоги.
“Не бійтесь заглядати у словник” та “научатись чужого” досвіду. Дурний не той, хто
ставить питання, а той, хто маючи можливість отримати на них відповіді, сидить мовчки і
розбиває лоба на рівному місці.
На завершення бажаємо молодим викладачам успіху, натхнення та сили на непросто
му, тернистому, але важливому шляху – нести світло знання людям, розганяючи пітьму
неосвіченості.

6

НЕЩОДАВНО відсвяткував свій
ювілей Володимир Григорович Ткачук,
доктора біологічних наук, професора
кафедри біологічних основ фізичного
виховання та спортивних дисциплін, з
ювілеєм!
Володимир Григорович Ткачук наро
дився 17 червня 1936 р. у м. МогильовПо
дільськ Вінницької області України.
Закінчив Київський державний інститут
фізичної культури, Московський універ
ситет імені М. Ломоносова. Наукова спе
ціальність: фізіологія людини і тварин,
біокібернетика, фізична культура і спорт.
Почесні звання: академік Української ака
демії інформатики, академік Балтійської
педагогічної академії, академік Міжнарод
ної академії геронтології. Підготував
34 кандидати та 8 докторів наук.
Володимире Григоровичу! Прийміть
від своїх колег та студентів щирі й сердеч

ні побажання: міцного здоров’я, радості,
миру і безмежного людського щастя, тер
піння, злагоди й добробуту Вам і Вашій
родині, творчої наснаги, душевної краси,
святкового настрою, польоту мрій та
перемог на життєвих стежинах. Нехай
усюди Вас супроводжує удача в досягнен
ні мети, вистачає енергії для плідної праці
на педагогічній ниві. Гарного Вам святко
вого настрою, море привітань, посмішок і
любові! Хай щастить Вам в усьому – у
великому й у малому! Хай доля збагачує
Вас життєвою мудрістю, енергією, нат
хненням та радістю сьогодення!

У Вас минає славна дата,
Прожито стільки щедрих днів,
Отож дозвольте привітати
І побажати сотню літ.
Хай кожен день дарує радість,
Хай сонце світить Вам завжди.
Роки ніколи хай не старять
І не приносять в дім біди.
Хай світить Вам щаслива доля,
Хай обминає Вас журба.
Бажаєм Вам на видноколі
Здоров’я, миру і добра!

Колектив
Інституту фізичного
виховання та спорту

ВЕРЕСЕНЬ 2011

Звернення до першокурників

Спортивне життя

СТУ ДЕНТСТВО ВАРТО БЕРЕГТИ!
Знання – світло;
незнання – темрява
Іоанн Дамаскін
От ви, шановні наші першокурсникидрагома
новці, і переступили поріг найкращого в Україні
педагогічного вишу, який має понад 175річну
Віталій
історію, – Національного педагогічного універси
ТУРЕНКО,
тету імені М. П. Драгоманова. Можна з полег
випускник
шенням зітхнути, адже вже позаду – черги в
2011 року
приймальній комісії, вступні іспити, переживан
ня близьких, рідних, друзів за ваше майбутнє
місце навчання. Тепер ви – студенти…
Ви можете спитати: “А що означає бути студентом, що воно вклю
чає?” Студентське життя, можу сказати з
власного досвіду, настільки багатоманіт
не і різнобарвне, що навіть важко все охо
пити кількома словами і вмістити в
декілька рядків. У ньому варто виділити
“два крила”, які пов’язані між собою
нерозривно і не суперечать, а взаємодо
повнюють одне одного:
1) навчальне – конспектування лек
цій, робота на семінарських (практичних,
лабораторних) заняттях, хвилювання та
вивчення навчального матеріалу під час
заліковоекзаменаційних сесій;

2) позанавчальне – до цього “крила” можна віднести дружні прогу
лянки з одногрупниками й однокурсниками, знайомими з університету
(інституту) до тих чи інших культурних та мистецьких закладів; участь у
наукових конференціях, круглих столах; спілкування зі старшими коле
гами та фахівцями відповідно до обраної вами спеціальності, студентські
дискотеки, участь у різноманітних конкурсах, акціях, заходах, що відбу
ваються в університеті.
Студентство варто берегти! Берегти як неповторний етап у вашому
житті: коли буває складно і здається, наче вас не розуміють, не поспішай
те йти з університету, бо у студентстві є “солодке” і “гірке”, як це було і під
час вашого навчання в школі, і взагалі людське життя насичене і тим, і
іншим.
Кожен з вас, як потенційний майбутній педагог, повинен розуміти
всю величність обраного вами Університету. Бути педагогом (вчителем,
викладачем) незалежно від того, хто ви – філософ/математик/музикант
– це означає бути готовим, за виразом
В. Сухомлинського, у недалекому майбут
ньому “серце віддавати дітям [своїм учням,
студентам]”!
А наприкінці свого “Слова” хочу щиро
привітати всіх вас – наших першокурсни
ківдрагомановців – та побажати вдало
почати студентське життя. Нехай воно буде
насичене якомога більше світлими, радіс
ними, цікавими моментами й епізодами.
Живіть, творіть, пишіть, вчіться, пізна
вайте, бережіть себе, вірте, сподівайтеся,
любіть!

Тобі, першокурснику

С Т УД Е Н Т С Ь К І Н АС ТА В Н И К И
СТУДЕНТ – це особистість, напов
нена креативністю та свободою, сміливи
ми ідеями, поєднанням віри і надії у світ
ле майбутнє та чудернацьким викори
станням часу.
Студентство – це час змін, знайомств,
відкриття нових горизонтів буття, непе
редбачуваних дій, формування стійких
життєвих переконань та принципів; це ще
одна навчальна ланка у підготовці до
самостійного дорослого життя. За цей час
Марійка
необхідно “запастись” тим багажем, який
має наповнити май
РОЗПУТНА
бутній шлях знання
ми й позитивом,
забезпечити таку підготовчу базу, за допо
могою якої зможемо вирішувати будьякі
труднощі на життєвій дорозі.
До студентів ставляться порізному:
хто з повагою та розумінням, а хто із остра
хом і заздрістю, хтось намагається забезпе
чити найкращі умови для фізичного та
розумового розвитку, а хтось використати
як мобільну дешеву робочу силу…
З часів Академії Платона та Лікея Ари
стотеля до сьогодні збереглися найкращі традиції студентства,
спрямовані на всебічний розвиток особистості та виховання
найкращих рис суспільно свідомого громадянина. Але кожен
“новенький”, що переступає поріг вишу й миттєво “вливається”
у студентські лави, хоч і має власне бачення реальності, але
абсолютно дезорієнтований у цьому студентському житті.
Як студентупершокурснику спрямувати свою безмежну
енергію у вірне русло, а свої сили – на вирішення проблем, без
надмірних очікувань, неконтрольованих, інколи достатньо
образливих фраз? Як не допустити, щоб одна маленька недореч
ність зламала “щойно народжену” дружбу? Як навчитися при
слухатись до думки оточуючих та з будьякої ситуації виходити
достойно? До кого звернутися? Куди податися після лекцій та
семінарів? Як організувати власний час? Допомогти у цьому

першокурсникам покликаний університетський інститут кура
торства – наставники, яким доручено опікуватися молоддю.
Куратори працюють над тим, щоб зробити життя першо
курсників у стінах університету більш цікавим та захоплюючим,
вказати шляхи реалізації в обраній спеціальності, дати можли
вість одночасно відчути і власну унікальність, і приналежність
до родини студентства, наголошуючи на важливості навчання та
перевірки власного потенціалу і поза межами університету. Для
цього є всі умови: працює Студентська Рада (Першокурснику! Ти
думаєш, для того, щоб лише забезпечити гарний настрій на свя
тах? Ні, для створення умов для твого самовдосконалення та
можливості проявити себе і свій талант), профбюро інституту
(вважаєш, щоб оформити студентські
проїзні і проживання у гуртожитку? Ні,
тут формуються лідерські якості,
вчать цінувати свій час і чужі кошти),
студентське наукове товариство, сайти,
друковані газети (ти вагаєшся, чи
варто цим займатися? Варто, адже
тут тобі завжди запропонують випро
бувати себе у науковій та творчій
діяльності, щоб осягнути дивовижність
світу та заявити про себе як про моло
дого науковця, журналіста, майбут
нього літературного генія). Куратори
можуть найкраще розповісти про університет, гуртки, самовря
дування тощо. Звернувшись до них, ви отримаєте відповідь на
будьяке питання (від “у чому сенс життя?” до “як навча
тись?”).
Чи прислуховуватись до кураторських настанов? Це справа
суто індивідуальна, але дотримуватись корпоративної культури
в університеті – необхідна умова співжиття у студентському
товаристві.
Чи вдасться цьогорічним кураторам допомогти першокурсни
кам, надати впевненість у тому, що було обрано вірну спеціальність,
подарувати найяскравіші миті студентського життя? Це залежить
як від кураторів, так і від тебе, першокурснику. Сміливо звертайся
до кураторів, активно цікався життям університету, наполегливо
вчись, – і ти станеш справжнім драгомановцем!

“ÏÅÄÀà Îò×Ͳ ÊÀ ÄÐÈ”
ONLINE
²ÄÍÈͲ óí³âåðñèòåòñüêó ãàçåòó
“Ïåäàãîã³÷í³ êàäðè” ìîæíà çàâàíòàæèòè íà îô³ö³éíîìó ñàéò³ Äðàãîìàíîâñüêîãî óí³âåðñèòåòó www.npu.edu.ua.
Íîìåðè ãàçåòè âèêëàäåí³ â pdf-ôîðìàò³ òà º äîñòóïíèìè äëÿ ïåðåãëÿäó
³ çàâàíòàæåííÿ. Ðîçì³ùåí³ âñ³
âèïóñêè çà 2010/2011 íàâ÷àëüíèé ð³ê.
Òåïåð êîæíîãî ì³ñÿöÿ íîâèé íîìåð óëþáëåíî¿ ãàçåòè âèäàâàòèìåòüñÿ ó çâè÷íîìó äðóêîâàíîìó âàð³àíò³ òà âèêëàäàòèìåòüñÿ íà ñàéò³.

ВЕРЕСЕНЬ 2011

ДО УВАГИ організаторів заходів
(конференції, фестивалі, конкурси
тощо)!
Редакція газети “Педагогічні
кадри” пропонує розміщення інфор&
мації про ваші заходи на шпальтах
газети. За детальною інформацією
звертайтесь, будь ласка, за телефо&
ном(044) 2347587.

ЧЕМПІОНИ СВІТУ

СТУДЕНТИ НПУ імені М. П. Драгоманова бли+
скуче виступили у складі збірної України на Чемпіо+
наті світу з боротьби Ширим, що проходив у Пів+
денній Кореї. П’ятикурсник Валерій Комар вибо+
ров золоту медаль, а
четвертокурсниця Ірина
Приходько – срібну. Зав+
дяки нашим спортсменам
збірна України посіла другу
позицію у загальному рей+
тингу змагань.

Конференція
КУЛЬТУРА І ПРАВО НА
ПОЧАТКУ XXІ СТОЛІТТЯ
19+20 ТРАВНЯ 2011 року в Національному
педагогічному університеті імені М. П. Драгома+
нова відбулася Міжнародна наукова конферен+
ція “Сьомі юридичні читання. Культура і право на
початку ХХІ століття”. Організаторами конфе+
ренції виступили Інститут держави і права імені
В. М. Корецького НАН України, НПУ імені
М. П. Драгоманова, Центр правової освіти і
науки та громадська організація “Феміда”.

На знімку (зліва направо): Юрій Шемшученко,
директор Інституту держави і права ім. В. М. Ко'
рецького; Богдан Андрусишин, проректор з нав'
чально'методичної роботи НПУ ім. М. П. Драго'
манова; Володимир Бех, перший проректор НПУ
ім. М. П. Драгоманова.

На пленарних і секційних засіданнях висту+
пали провідні юристи – вчені і практики, політи+
ки і політологи, кращі представники професор+
сько+викладацького складу з вищих навчальних
закладів України та зарубіжжя.
Беручи до уваги, що культура і право за
нинішніх умов є одними з найважливіших сус+
пільних рушіїв і регуляторів, від змістового
наповнення, якісної визначеності та характеру
взаємодії яких залежатиме майбутнє як Украї+
ни, так і світу в цілому, учасники конференції
вважають необхідним рекомендувати органам
державної влади, науковій спільноті, освітянам
свідомо і послідовно обстоювати культурні цін+
ності та сприяти окультуренню права як умови
побудови демократичної, соціальної й правової
держави та утвердження інститутів громадянсь+
кого суспільства в Україні.
Наталія БІЛА

Найпопулярніший
університет
РЕЙТИНГ було складено на основі
пошукових запитів користувачів Google в
Україні – і він, таким чином, відображає най+
популярніші виші країни, інформацію про які
шукали найчастіше.
До трійки лідерів увійшли Національний
технічний університет КПІ, Національний
педагогічний університет імені М. П. Драго+
манова та Харківський національний універ+
ситет імені Каразіна.

7

Творчість

Невідомий Київ

Все про нього...
ЦЕ ЯК КОХАННЯ з першого погляду. Тільки – надовго. Назавжди,
мабуть. Хоча про що тут думати, якщо це почалось з дитинства? Вже тоді
обожнювала запах метро, могла відрізнити кожної станції власний аромат…
І будинки – будьякі – старовинні, з різнокольоровими вікнами та балкона
ми, більш нові з червоними смугами на стінах, “висотки”, що будуються…
І Хрещатик – у будьякому вигляді – з великими чарівними фонтана
мипалацами, і новий, зовсім інший, але теж чудовий. У нього є душа – це
Олена
відчує найбайдужіший.
БАБІЦЬКА
Пестить ніжно, втішає, зігріває, ховає серце від дощу, улюблений мною,
янгольськи прекрасний, нескінченно невідомий, сниться мені постійно…
Київ мій. Серця мого рідне місто. Він з точністю до щонайменших коливань вгадує мене,
мої хвилинні настрої, мої таємні сльози, мої мовчазні крики, мою казкову закоханість.
Він – мій, а я дарую йому себе. Просто так. Просто, щоб бути у нього. Це як нерозділене,
але чисте кохання, – ти просто поруч, без очікування, без упевненості.
Я поряд з тобою, Києве. Ні, я в тобі. Я назавжди залишила очі на твоїх лицях, на твоїх
дорогах, на твоїх лялькових будиночках, на бездоганних лініях пагорбів, на чарівних мостах,
на куполах і набережних.
Моє серце налаштоване на твою хвилю мільйон секунд на добу, воно б’ється з тобою в
єдиному ритмі, це дає мені радість спілкування з тобою. У будьякому стані душі.
Ти завжди знаєш, що мені потрібно побачити або відчути у цю хвилину: випадково гарну
вуличку; ніжність закоханих, дитячу щирість; передгрозову суворість; вічну красу золотих
відблисків сонця; карамелеві каплі, що б’ються у вікна; невдалий портрет художника; ейфо
рію від забутої книги; занурення в милосердя; сльози від твоєї казки.
Я завжди знаходжу розраду в нескінченних твоїх світах – таких різних, але таких, до без
доганності, поєднувальних. Постмодерного і світу McDonald’s; покоління, що увесь час
біжить; бездушного хайтека в архі
тектурі; світлодіодної реклами;
дивовижний твій світ, світ чудової
музики; ідеальних настроїв; святих
храмів; інтелігентних театральних і
затишних тістечковоглінтвейнових
вечорів; станцій метро, де кожна має
свою душу. І ось вже на один світ
стало більше у тебе – я подарувала
тобі свій, віддала його тобі на вічне,
на впевненотрепетне, дбайливе
поводження. Я усю себе тобі віддаю,
моє рідне і світле місто.
Ти – Любов моя. Впевнена, що
на все життя.

Газета Національного педагогічного
університету імені М. П. Драгоманова
“Педагогічні кадри”. Свідоцтво про
реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р.

8

Головний редактор Сергій Русаков.
Літературні редактори
Галина Голіцина, Людмила Кух.
Комп’ютерне складання
і верстання Тетяни Ветраченко.
Фото Василя Тимошенка.
Наша адреса: м. Київ+30, вул. Пирогова 9,
редакційний відділ, тел. (044) 239+30+85,
факс 234+75+87, e+mail: gazeta@npu.edu.ua

ПРОГУЛЯНКА БІЛЯ УНІВЕРСИТЕТУ
Любиш Київ? Любиш історію?
Чи, можливо, просто любиш фотографувати?
То д і ц е й р е й т и н г а р х і т е к т у р н и х п а м ’ я т о к д л я т е б е .
5 хвилин від гуманітарного корпусу
По вулиці Гоголівській, 23 знаходиться так званий “будинок з кота
ми”, бо одне з вікон прикрашене барельєфами котів. Його особливість –
асиметричність. Хоч він насправді цікавіший, ніж може видатись на
перший погляд. Окрім котів тут можна відшукати зображення сов, чоло
вічі маскарони, вежу з правого боку і балкон у готичному стилі з лівого.
Та найоригінальнішим є малюнок чорта аж біля даху будинку. До того ж,
існує легенда, що коти захищають будинок від темних сил, втіленням
яких є чорт.
10 хвилин від гуманітарного корпусу
Вам, напевно, доводилось проходити
повз інститут ортопедії, що знаходиться на Воровського, 27, але
ви могли і не здогадуватись, що на його території є дивовижна
споруда. Це замок барона Штейгеля, збудований ще у ХІХ сто
літті. Фасади будівлі декоровані у стилі романтизованої тюдор
ської готики. Від нього й справді віє середньовіччям. Наступний
власник садиби Штейгеля професор Лапинський заснував у ній
санаторій для душевнохворих… Тому легенд і історій тут достат
ньо… Стоїть замок такий самотній і похмурий… Як на мене, то він
просто створений для ретрофотосесій.
25 хвилин від гуманітарного корпусу
Кожен з нас доволі часто бачив мозаїки чи фрески у церквах
та соборах. У Києві за
адресою Терещенківська, 17, у дворі музею Ханенків є
величезні мозаїчні картини на стінах будинків, створені
одним з керівників музею. Багато хто знає про
зображення жінки з дитиною, каштанів і чоловічого
портрету, але якщо обернутись праворуч, то на невисо
кому зеленому будинку є мозаїка журавля. Трішки
нижче – зображення жінки з дитиною (чи “української
мадонни”, як дехто її називає), але ми, на жаль, не роз
гледіли це детальніше, адже проходити на територію
заборонено…

Анжеліка КОЗАЧЕНКО
Видрукувано
у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова.
Наклад 1000 примірників.
Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова
м. Київ–30, вул. Пирогова, 9
е+mail: Npu.press@i.ua
Свідоцтво про реєстрацію № 1101
від 29.10.2002 р.

Відповідальність за достовірність інформації
несуть автори.
Позиція редакції не завжди збігається
з авторською.
Рукописи не рецензуються і не повертаються.

ВЕРЕСЕНЬ 2011