Файл #214: "2011-5.pdf"

ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ

№ 5 (1615) ТРАВЕНЬ 2011 РОКУ

НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

Електронний вступ 2011

Кращий випускник – 2011

12 ТРАВНЯ 2011 року відбулось засідання Приймаль$
ної комісії НПУ імені М. П. Драгоманова, на якому розгляда$
лось питання готовності університету до вступної компанії
2011 року, надання щоденної інформації до інформаційно$
пошукової системи МОНМС України “Конкурс” та участі в
експерименті “Електронний вступ 2011”.
Після засідання члени Приймальної комісії на чолі з
ректором університету академіком В. П. Андрущенком
здійснили перевірку готовності оновлених приміщень
Приймальної комісії до вступної компанії 2011 року та
інспекційне тестування нового потужного сервера та систе$
ми on$line реєстрації абітурієнтів НПУ імені М. П. Драгома$
нова, яка здатна обслуговувати одночасно більше 1000 абі$
турієнтів та покликана зробити процедуру подачі докумен$
тів та зарахування максимально комфортною та повністю
прозорою для абітурієнтів та громадськості.

З метою виявлення здібних і обдарованих випускників традиційно був проведений конкурс “Кращий випу
скник”. У кожному навчальному підрозділі було обрано по одному переможцю. З кращими випускниками
зустрівся ректор університету В. П. Андрущенко, перший проректор університету В. П. Бех, голова
профкому І. Т. Горбачук. Також познайомився з випускниками 2011 року заступник голови наглядової ради,
почесний професор університету А. В. Толстоухов.

ВЕСНЯНИЙ ФАРТ
І знову вибух оплесків…невгамов
них вигуків привітання та невпинного
потоку позитивних емоцій… Конкурс
талантів, організований Центром куль
тури та мистецтв, ФArt – відкрито!!!
Справді було видно високий професій
ний рівень організації: починаючи від
написання сценарію до церемонії наго
родження.
Незвичайна постановка, неперевершені
виконавці, глядачі, сцена, музика – все це
створювало таку приязну та чарівну атмосферу в залі, що аж подих захоплювало… На сцені
вирувало чотири стихії: вогонь, вода, повітря та земля. Кожна з них представляла окремий
жанр, відповідно: хореографію, вокал, художнє слово та інструментальну музику. Усі вико$
навці були по своєму унікальні та показували на сцені актової зали справжні таланти! Ми
бачили і балет, і неперевершене виконання степу, й такі неочікувані хореографічні поста$
новки… Студенти справді дивували! Виконання українських пісень ставало справжньою
несподіванкою: в очах стояли сльози….
Як завжди слух порадували як нові вокалісти, так і всім знайомі, такі вже рідні колекти$
ви. Родзинкою став виступ дуету акробатів, що урочисто розпочали представлення номі$
нантів.
Переможцями можна назва$
ти усіх учасників, адже це справ$
жні майстри в своєму стилі, хоча й
отримали перемогу найсильніші:
Антонюк Світлана (Інститут
гуманітарно$технічної освіти) –
Гран$прі в номінації “Вокал”,
Дует у складі Горової Тетя
ни та Ткаченка Артема (Інсти$
тут іноземної філології) – дипло$
манти І ступеня в номінації
“Вокал”,

Хміль Євгенія (Інститут корекційної педаго$
гіки та психології) – дипломантка ІІ ступеня в
номінації “Вокал”,
Паламарчук Людмила (Інститут природни$
чо$географічної освіти та екології) – дипломантка
ІІІ ступеня в номінації “Вокал”,
Лінчук Анастасія (Інститут української філо$
логії) – Гран$прі в номінації “Хореографія”,
Гросу Катерина (Інститут соціології, психо$
логії та управління) – дипломантка І ступеня в
номінації “Хореографія”,
Ансамбль народного танцю “Горицвіт” – дипломанти
ІІ ступеня в номінації “Хореографія”,
Театр танцю “Резонанс” (Інститут розвитку дитини) –
дипломанти ІІІ ступеня в номінації “Хореографія”,
Джура Наталія (Інститут соціології, психології та
управління) – дипломантка І ступеня в номінації “Художнє
слово”,
Антонюк Світлана (Інститут гуманітарно$технічної
освіти) – дипломантка ІІ ступеня в номінації “Художнє
слово”,
Стасовська
Валентина
(Інститут
соціальної роботи та управління) – дипло$
мантка ІІІ ступеня в номінації “Художнє
слово”,
Ландо Софія (Інститут корекційної педа$
гогіки та психології) – дипломантка ІІ ступеня
в номінації “Інструментальний жанр”,
Марущак Ірина (Інститу історичної освіти) – дипломантка ІІІ ступеня в
номінації “Інструментальний жанр”.

Ольга Депутат
Фото Ірини Тищук

Свято

Гордість універитету

Спортивне життя

Премія
Президента
України

День Перемоги

Кубок
ректора з
мініфутболу

стор. 2

стор. 34

стор. 6

Коротко про головне

Майстерклас

МІЖ КНИЖОК В РЕЖИМІ
“LOW VOICE”
Буває так, що світ проти і при$
міщення для проведення культза$
ходів нема. І тоді ми від$
важно кажемо: “Хай
живе креатив і велико$
душні працівники уні$
верситетських бібліо$
тек!” Кажемо і компакт$
но розсідаємося за
столами. Розсідаємось і починаємо диску$
сію. Забуваємо, де ми, і нам постійно
робить зауваження бібліотекар: “Тихо! Тихі$
ше!”. Посміхаємось і знижуємо гучність
голосів. Слухаємо запитання модератора
Сергія Русакова і поринаємо хто в роздуми,
хто в розмови, хто в дезорієнтовану розгу$
бленість.
“Чому ми витратили свій час на напи$
сання есе?”, “чому ми прийшли?”, “ми вміє$
мо писати?”, “нащо ми пишемо?” і врешті$
решт – “хто нас читає?”. Є над чим помірку$
вати, є в чому засумніватись, щоб або в
результаті опустити руки і лишити все як є,
або вперто продовжувати гнути свою лінію,
плутаючись і у відповідях, і в мотивах, зали$
шаючи єдиною незаперечною константою
Бажання.
Компанія зібралась цікава і… різногалу$
зева: журналісти (що зрозуміло), філологи
(що доречно), філософи (що потрібно) і
інформатики (що дивно). Втім, це свідчить
тільки про гарну поінформованість і зацікав$
леність молоді такого типу заходами. Світло
приміщення і загальна легкість переходу з
теми до теми. Схоже, найбільше учасників
вибило з рівноваги питання про “родзинку”
своїх творінь. Повисло в повітрі і лишилось

риторичним. Хоча цілком можливо, що й
досі гризе думки учасників, б’ється відлун$
ням надії: “Хто шукає, той знаходить”.
Намагались вловити відмінність власну
від авторів “стабільних”, але без присутно$
сті останніх все лишилось на стадії гадання:
а як це у них так виходить: писати постійно
без значних емоційних потрясінь чи пере$
живань? Висновок: або талант, або жорстко
самодисциплінований талант і точно –
праця$праця$праця.
Якщо б хто й не знав про братів Капра$
нових, то до кінця зустрічі обов’язково
виникло б бажання поцікавитись їхньою
творчістю або хоча б особистостями. Осо$
бливо яскравим виявився приклад на пра$
вило третьої думки: “Їх двоє. Так, їм, звичай$
но ж, легше!”.
На якомусь етапі до розмови долучи$
лась навіть пані бібліотекар, яка змінила гнів
на милість і не тільки висловила свою думку,
а й поставила декілька питань. Отак вий$
шло… Ніби подіяв слоган “Не будь байду$
жим”.
Майстер$клас – пройшов, відбувся і
залишив слід. Ментальний, духовний, та й
матеріальний, до речі. Найактивнішому уча$
снику дісталася книжка (з автографом) все
тих же прикладових Капранових – “Закони
братів Капранових”, а інші отримали в пода$
рунок “Келих імпульсів” Сергія Русакова.
Читати почали, переступивши поріг бібліо$
теки, паралельно ламаючи собі голову, як
написати відгук про даний захід.

Надія ШВАДЧАК

ЧОРНОБИЛЬ –
СКОРБОТА ПАМ’ЯТІ
ЛЮДСЬКОЇ
Народи, не забувайте Чорнобиль!
Він не має минулого часу.
О. Гусев
Ось уже 25 років дзвони Чорноби
ля відлунюють у наших душах. Зму
шують зупинитись і озирнутись в той
страшний 1986й...
Фото О. Ломачинська
Скільки зламаних доль!.. Сироти, що
втратили батьків, ненароджені діти, хво$
роби, туга за рідним краєм, дотепер радіоактивний небезпечний об’єкт. Все це – Чорно$
биль, який забрав життя у 35 тисяч чоловік, в тому числі – 1000 дітей, 800 тисяч уражених
хворобами, які пов’язані з наслідками аварії.
Чорнобильська катастрофа – трагічний урок для людства. Серед усіх трагедій вона не
має аналогів за масштабами забруднення екологічної сфери. Це трагедія не регіонально$
го, навіть не національного, а глобального масштабу.
Поступово створювали місто$мрію, місто майбутнього. Молоде, навіть романтичне,
можливо, ще не позначене на всіх картах, яке воно було юне. Цього року Прип’яті мало
виповнитися 41 рік, адже вважається, що перший цвях було забито в 1970 році. Місто атом$
них енергетиків, побудоване між Україною та Білорусією. Зразково показне, де одночасно
відбувався розвиток всіх інфраструктур: будувалися басейни, профілакторії, майданчики
для відпочинку. Чудовий парк, де, на жаль, не встигли зрости дерева. Будували мікрорайо$
ни, школи, електростанцію. Всі покладали багато надій на Прип’ять, тому що за мізерний
час містечко набуло великих масштабів.
Прип’яті найбільше пасувало літо. Велика річка, ліс, повний грибів і ягід. Сюди з’їжджа$
лася молодь з сіл, з міст, тому що в ньому бачили великі перспективи.
…Аварію пояснюють по$різному, часто приховуючи причини і применшуючи наслідки,
але лише через 800 років на цій території радіаційний фон зможе відновитися до природ$
ного.
На знак вшанування пам’яті трагедії Драгомановський університет має традицію про$
водити концертреквієм “Чорнобиль – молодь буде пам’ятати” у Національному
будинку органної та камерної музики. Протягом 15 років організаторами цього заходу
виступає наш університет та ВГО “Асоціація “Афганці” Чорнобиля”, авторами проекту є
Олександр Рябека та Василь Федоришин. Цього року означений захід згідно з постано$
вою Кабінету міністрів включений у державні заходи, присвячені чорнобильській трагедії.
Вечір був відкритий зворушливими словами ректора університету Віктора Андрущен
ка. Також виступив представник від японсько$українського культурного центру, його промо$
ва прозвучала дуже хвилююче, зважаючи на катастрофу, яка нещодавно сталась в Японії.
На концерті блискуче виступили: Пауло Демотеус, головний органіст собору Святої
Ангеліни (Італія, Рим), народна артистка України Ніна Матвієнко, український органіст,
народний артист України Володимир Кошуба, хор “Трембіта”, дитячий театр “Левеня”,
діти якого беруть участь у заході кожного року, чоловічий вокальний квартет “Підгір’яни”
(керівник – заслужений діяч мистецтв України Микола Михаць). Також був задіяний струн$
ний ансамбль Херсонського державного педагогічного університету.
Завершився концерт “Реквіємом” Моцарта у виконанні Національного академічного
заслуженого українського народного хору імені Г. Верьовки під диригуванням Героя Украї$
ни, народного артиста України, академіка Анатолія Авдієвського.
Музика – це емоції у чистому вигляді. Однією з найзагадковіших її властивостей є те,
що вона здатна передавати інформацію та є одним із способів спілкування між людьми.
Тож варто зауважити те, що артистам на вечорі пам`яті вдалося сповна передати той сму$
ток, біль і журбу, пов’язані з чорнобильською катастрофою. Інколи хотілося плакати, інколи
ставало моторошно, але ж це було щиро.
На завершення хотілося б висловити подяку, наш земний уклін усім тим, хто, ризикую$
чи своїм здоров’ям і життям, брав участь у ліквідації наслідків аварії, відроджував і продов$
жує відроджувати до нового життя обпалену радіацією землю, де священна пам’ять про
всенародний подвиг, котрий ніколи не зітреться з історії людської, не згасне у віках.

Катерина КУЩІЄНКО

2

ПРЕМІЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
ПРЕМІЮ Президента України для моло
дих вчених 2010 року вручено Нестеренко
Галині Олегівні – доктору філософських наук,
завідувачу кафедри післядипломної освіти
викладачів НПУ імені М. П. Драгоманова
(Указ Президента України № 1074/2010 від
6 грудня 2010 року). Премію присуджено за
цикл праць “Українська політична нація:
самoорганізаційні засади становлення”.

МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ
18 БЕРЕЗНЯ поточного року делегація
НПУ імені М. П. Драгоманова у складі
директора Інституту соціології, психології та
управління професора Володимира Євтуха,
заступника директора з наукової роботи та
міжнародних зв’язків інституту Сергія Штепи
та директора Наукової бібліотеки НПУ Люд
мили Савенкової перебувала у Латвійському
Університеті (м. Рига), де було підписано
угоди про співпрацю між Інститутом соціоло
гії, психології та управління НПУ та департа
ментом педагогіки Латвійського Університету, а також про співпрацю між науковими
бібліотеками університетів терміном на 3 роки.

СПІВПРАЦЯ З ВІДНЕМ
5 КВІТНЯ 2011 року відбулась зустріч
ректора НПУ імені М. П. Драгоманова, ака
деміка Андрущенка Віктора Петровича і
ректора Міжнародного університету у Відні
професора Уілла Гудхера. Під час зустрічі
було обговорено питання співпраці у межах
діяльності Європейської асоціації універси
тетів, а також напрями співробітництва між
обома університетами.
За результатами зустрічі було підписано
Угоду про співробітництво між НПУ імені
М. П. Драгоманова та Міжнародним універ
ситетом у Відні терміном на 5 років.

МІЖНАРОДНА ОНЛАЙН/КОНФЕРЕНЦІЯ
4 квітня в центральному корпусі НПУ імені М. П. Драгоманова відбулась Міжна/
родна онлайн/конференція з питань студентського самоврядування, організатором
якої виступив наш університет. Під час конференції учасники домовились про спів/
працю у багатьох напрямках.
У конференції брали участь: ректор НПУ
імені М. П. Драгоманова В. П. Андрущенко
(Україна), ректор Московського міського
педагогічного університету В. В. Рябов
(Росія), ректор Гродненського державного
університету імені Янки Купали Є. О. Ровба
(Білорусь). Модерував конференцію голова
Студентської Ради Драгомановського універ
ситету Микола Давидюк. Технічне забезпе
чення – Інститут дистанційного навчання
НПУ імені М. П. Драгоманова.
Одним з головних питань, що обговорюва
ли сторони, був спільний доступ до електрон
них бібліотек. Перший крок на зустріч у співпраці зробив ректор НПУ Віктор Петрович
Андрущенко, який передав у вільне користування наших дружніх університетів елек
тронну бібліотеку НПУ ім. Драгоманова (більше 2000 електронних підручників). Також
учасники обговорили перспективи проведення академічних обмінів між вузами та між
народні трудові загони як елемент виховання молоді.
Як результат, учасники конференції домовились продовжувати і поглиблювати спів
працю між вузами, проводити академічні обміни й активно сприяти співпраці між сту
дентами України, Росії та Білорусі.

ЄВРОПЕЙСЬКА АСОЦІАЦІЯ УНІВЕРСИТЕТІВ
З 12 по 16 квітня 2011 р. делегація НПУ імені М. П. Драгоманова у складі:
Андрущенка Віктора Петровича – ректора університету; Лавриненка Володимира
Григоровича – проректора з міжнародних зв’язків; Євтуха Володимира Борисовича –
директора Інституту соціології, психології та управління взяла участь в щорічній
Конференції Європейської Асоціації університетів (м. Аархус, Данія).
На конференції ректор В. П. Андрущенко виступив на тему: “Підготовка нового
вчителя для Європи ХХІ століття”.
Під час роботи конференції делегація університету погодила з ректорами
педагогічних університетів Європи формат проведення Саміту педагогічних
університетів в Україні в 2011 р.

Інститут інформатики Національного педагогічного університету імені
М. П. Драгоманова проводить ліцензування спеціальності 8.18010022 “Освітні
вимірювання” (напрям “Специфічні категорії”).
З докладними відомостями можна ознайомитися на сайті www.npu.edu.ua у
розділі “Ліцензування”.

ТРАВЕНЬ 2011

В І Т А Є М О В АС
З 66/ю РІЧНИЦЕЮ ПЕРЕМОГИ
У ВЕЛИКІЙ ВІТЧИЗНЯНІЙ ВІЙНІ!
Свято Перемоги для нашого народу є вічним, як саме життя, бо не втрачає
свого значення ні з плином часу, ні за будьяких перемін у суспільстві.
Нехай ваша мужність, стійкість, звитяга і любов до Батьківщини стануть дже
релом сил і наснаги для молодих поколінь в ім’я молодої України.
Бажаємо вам міцного здоров’я, щедрого довголіття, родинного затишку.
Уклін доземний вдячності і шани вам, переможці, рідні ветерани!

Ректор
Голова Ради ветеранів
Голова профкому

В. П. АНДРУЩЕНКО
М. А. РЯБУХІН
І. Т. ГОРБАЧУК

Зустріч з головою Ради ветеранів
Напередодні Дня Перемоги ректор
університету В. П. Андрущенко провів
зустріч із головою Ради ветеранів уні
верситету М. А. Рябухіним. На зустрічі
були обговорені питання патріотично
го виховання молоді, налагодження
зв’язків із ветеранськими організація
ми міста, план святкування Дня Вели
кої Перемоги в НПУ імені М. П. Драго
манова.

С В Я Т І С Т Ь
66 РОКІВ тому Радянські воїни розгромили звіряче
гніздо фашизму, взяли штурмом Берлін, ліквідували реш$
тки гітлерівської військової машини. Велич Перемоги над
фашизмом у тому, що вона стала порятунком усієї цивілі$
зації від знищення її кровавим мечем фашизму.
9$те травня увійшло у літопис всесвітньої історії як
подія планетарного масштабу. Вперше в історії людства
народи світу, відчувши свободу і безпеку, з сердечною
вдячністю, сльозами радості і скорботи, з молитвами за
полеглих і живих воїнів$переможців над фашистською
чумою зустрічають святу дату 9 Травня як всенародне
свято – День Перемоги.
До цієї дати радянські воїни і весь трудовий народ
Радянського Союзу ішли, при підмозі західних союзників,
1418 діб у кровавих битвах, витримавши екзамен вогнем і
мечем, здобувши Перемогу. Кожна доба вимагала макси$
мального напруження всіх людських сил і матеріальних
Прапор перемоги над
засобів.
Берліном
Стійкість, мужність та героїзм радянсь$
ких людей врятували світ від нацизму – най$
злочиннішого за всю історію цивілізації
витвору людиноненависництва.
Всі шість десятиліть людство усвідом$
лює, що без перемоги над фашизмом не
було б сучасної Європи, нинішньої незалеж$
ної України, навіки зникла б українська нація
як етнос. Радянський Союз вистояв і пере$
міг!
І сьогодні усі чесні люди світу свято вша$
новують пам’ять переможців. Їх ратний
подвиг у Великій Вітчизняній війні є гордістю
Звільнення Белграду
для нинішніх і прийдешніх поколінь. І сьогод$
ні звання учасника Великої Вітчизняної війни
є почесною, найдостойнішою відзнакою мужності, патріотизму і самовідданого служіння Віт$
чизні і народові. Захищаючи отчий дім, землю дідів і прадідів, рідну Вітчизну, радянські наро$
ди згуртувалися в могутню силу до перемоги, зірвали зловісні гітлерівські плани, похоронив$
ши їх в жорстоких битвах від Москви до Берліна.
Щоб цього ніколи не повторилось, досить
памя’тати, що передвісником Другої світової війни
були агресивні дії найреакційнішої імперіалістич$
но$терористичної диктатури фінансового капіталу
– фашизму. Німеччина, Італія та мілітаристична
Японія розпочали військові дії проти Ефіопії
(1935 р.), Іспанії (1936 р.), Китаю (1937 р.), Австрії і
Чехословаччині (1938р.), СРСР (о. Хасан, 1938 р.),
Монголії (1939 р.).
Після окупації Європи на черзі була Польща,
яка перебувала в союзному договорі з Англією і
Францією. 11 квітня 1939 р. Гітлер затверджує
план підготовки нападу на Польщу під кодовою
Монумент Радянському воїну,
назвою “ВЕЙС”, у якому визначився початок
визволителю у Трептов,парку,
агресії з 1$го вересня 1939 р.
Фашистське командування, враховуючи
Берлін

ТРАВЕНЬ 2011

ЗВЕРНЕННЯ
ветеранів Великої Вітчизняної війни
НПУ імені М. П. Драгоманова
до студентів з нагоди 66/ї річниці Перемоги
Дорогі студенти! Ви – наша зміна, продовжувачі величного минулого нашо
го народу, будьте гідними старшого покоління патріотів, прийміть трагікогеро
їчне минуле душею і серцем для розуміння сучасного і вашого майбутнього!
Зберігайте у своїх серцях, розумі, пам’яті лицарський подвиг тих, хто вряту
вав світ від коричневої чуми фашизму, окропив своєю кров’ю дороги війни, від
дав своє життя, здоров’я, молодість за свободу, за мир, процвітання нашої Вітчиз
ни, за щасливе життя наших поколінь.
Свято оберігайте реліквії, пов’язані з Великою Вітчизняною війною – пам’ят
ники, могили воїнів, музеї, кімнати Слави!
Будьте нетерпимими до проявів вандалізму по відношенню до святих пам’я
ток історії.
У спілкуванні з ветеранами розпізнавайте правду героїчного подвигу нашого
народу у Вітчизняній війні! Опановуйте джерела духовності, яка є рушійною
силою справжнього патріотизму!
Будьте нетерпимі до фальсифікаторів історії, до тих, хто, втративши честь і
совість, обливає святий патріотичний подвиг нашого народу, Збройних Сил,
геніальних полководців брудом безчестя!
Звертайтесь в оцінці подій, пов’язаних з Великою Вітчизняною війною, до
правдивих джерел історії, свідчень ветеранів, державних діячів наших та зару
біжних країн!
Бережіть завойований нами – найцінніший дар цивілізованого людства –
МИР!!!
Миру вам і щастя!

Рада ветеранів Великої Вітчизняної війни
НПУ імені М. П. Драгоманова

П Е Р Е М О Г И
позицію Англії і Франції відносно Чехословаччини у Мюнхені (вересень 1938 р.), було пере$
конане у невтручанні їх у майбутній війні з Польщею. 1$го вересня о 4$ій годині 45 хвилин 1939
року фашистська Німеччина напала на Польщу. Ця дата є першим днем Другої світової війни.
Англія і Франція 3$го вересня оголосили війну Німеччині, але не надали Польщі ніякої допо$
моги і не перешкодили подальшому розгортанню полум’я Другої світової війни.
Починаючи з квітня 1940 року фашистська Німеччина окупувала Данію, Норвегію, Бель$
гію, Голландію, Люксембург, Францію, Болгарію (союзник), Югославію, Грецію.
З 10 червня 1940 року на стороні Німеччини виступила фашистська Італія. В орбіту війни
1939$1945 рр. втягувалися все нові держави. 8 грудня 1940 Гітлер підписав план “Барбаро$
са”, головною ідеєю якого була блискавична війна і розгром головних військових сил
Радянського Союзу. Згідно директиви Головного командування вермахту від 31 січня 1941
року регламентується розгортання фашистських військ на кордонах СРСР.
22 червня 1941 року о 4 годині без об’явлення війни, віро$
ломно порушивши договір про ненапад від 23 серпня 1939
року, Німеччина напала на Радянський Союз. Союзниками
агресора проти нашої країни були Угорщина, Італія, Румунія,
Фінляндія. Для радянського народу почалась Велика Вітчизня$
на війна, яка була найвагомішою частиною Другої світової.
У війну було втягнуто 61 державу – майже 80% населення
земної кулі. Воюючі держави мобілізували до армії понад
110 млн чоловік. Кровопролитні битви прокотились територія$
ми сорока країн Європи, Азії, Африки – на просторах морів і
океанів.
Найжорстокіші битви, у яких вирішувалася доля світу, були
на радянсько$німецькому фронті.
Опираючись на військово$еконо$
мічний потенціал Європи, людські
ресурси та збройні сили сателітів, оснащених новітньою техні$
кою, маючи дворічний досвід ведення війни, Гітлер розраховував
на блискавичну перемогу, чому на думку вермахту мала б сприя$
ти неготовність Радянського Союзу до війни.
Планам не вдалося збутися, оскільки ворог не врахував най$
головнішого – патріотизму наших
людей, глибокої відданості Вітчизні, що
стали найважливішими джерелами
перемоги.
І сьогодні героїчний подвиг воїнів і
народу житиме в пам’яті мільйонів чес$
них людей. Наш святий обов’язок –
передати майбутнім поколінням правду про Велику Вітчизняну
війну, її переможців, про героїчні подвиги, патріотизм, його рушійні
сили.
Доземний уклін всім патріотам$ветеранам, вірним синам і
донькам Вітчизни, за їх Подвиг. Вічна пам’ять Героям, полеглим у
жорстоких битвах! Вічна слава переможцям. Честь і хвала захи
сникам Вітчизни, ветеранам Великої Вітчизняної війни!

Голова Ради ветеранів ВВВ НПУ імені М. П. Драгоманова
полковник у відставці, канд. пед. наук, почесний професор університету
Микола Аркадійович РЯБУХІН

3

Б О Й О В И Й В Е Т Е РА Н І П Е Д А Г О Г
КОЖНА людина має свою долю, свій непов$
торний життєвий шлях. Вона, доля, розпоряди$
лася так, що Микола Аркадійович Рябухін до
війни і після неї розділив і розділяє її на педагогіч$
ній ниві. Перш за все – навчати і виховувати
підростаюче покоління, формувати соціально$
творчу особистість, розкривати сучасні науково$
педагогічні проблеми, їх осмислення, виховува$
ти національну свідомість, формувати загально$
людські цінності, стверджувати справедливість,
доброту, патріотизм сучасної молоді, нести від$
повідальність за свої дії.
Життєвий шлях переможця
Народився М. А. Рябухін в селі Скакунка (яке
розташоване на річці Соб) Липовецького району Вінницької області.
Пішов у перший клас місцевої неповної школи, яка була розміщена в невеличкому приміщен$
ні. В школі не вистачало обладнання, але це не заважало дітворі отримувати знання. Їх надавали
учням талановиті вчителі, давали путівку в життя. Невипадково серед випускників багато таких,
що стали знаменитостями.
У підростаючого Миколи змінювалося відношення до навчання, з’являлися нові потреби. На
той час шкільна програма спрямовувала увагу на підготовку молоді до служби в лавах Червоної
Армії. Учні здавали нормативи “ГТО”. Брали участь у змаганнях зі стрільби під девізом “Вороши$
ловский стрелок”, організовували військові ігри. Микола був призначений командиром групи.
Після закінчення школи, по путівці райкому комсомолу Микола був направлений піонервожа$
тим, вчителем в школи Липовецького району. Виконував інші педагогічні навантаження.
Жага до знань веде його на подальше навчання. Він вступає до Вінницького педагогічного
інституту, на відділення “Російська література”.
Тогочасні міжнародні події внесли корективи в життя Миколи. В сороковому році вступає в
Київське піхотне училище, де його і застала війна.
У 1947 році Микола Аркадійович повернувся на Батьківщину. Працює завучем в школі села

Росоши, потім Скитнецької семирічної школи. Допомагає односельчанам наводити порядок в
селі. Працює секретарем партійної організації села Славне, виконує партійне завдання по заго$
тівлі хліба та здачі зерна державі.
У 1951 році М. А. Рябухін вступає до КДПІ імені М. Горького (НПУ імені М. П. Драгоманова),
відділ шкільної педагогіки, який закінчив з відзнакою. Був рекомендований до аспірантури, яку
закінчив у 1958 році з відзнакою. У 1960 році виконує обов’язки помічника директора інституту з
наукової роботи. Активно працює над кандидатською дисертацією. Успішно захищає її в 1966 р.
На основі науково$педагогічних досліджень з проблеми трудового навчання Микола Аркадійович
публікує понад п’ятдесят наукових праць і десятки статей на військово$патріотичну тематику.
Плідна сорокарічна науково$педагогічна діяльність відзначена знаками: “Відмінник народної
освіти”; “А. С. Макаренко”; “Ветеран праці”; багатьма почесними грамотами МОН та ін.
Указом Президента України від 27 квітня 2001 p. М. А. Рябухіну присвоєно звання “Полков$
ник”.
Педагог і Ветеран
Довготривалий період М. А. Рябухін очолює ветеранську організацію НПУ імені М. П. Драго$
манова. В огляді конкурсів ветеранських організацій вузів Києва (2006–2009 pp.), організація
ветеранів війни, праці, Збройних Сил НПУ імені М. П. Драгоманова посідала перші місця. Нагоро$
джена почесними грамотами та грошовими преміями за активну патріотично$виховну, педагогіч$
ну діяльність.
У зв’язку з 70$річною науково$педагогічною діяльністю та вагомим внеском у розвиток
патріотичного виховання молоді Миколі Аркадійовичу вручено відзнаку МОН “Знак пошани”.
Вченою Радою університету від 24 березня 2005 року Миколі Аркадійовичу присвоєно зван$
ня “Почесний професор НПУ імені М. П. Драгоманова”.
М. А. Рябухіна знають як прекрасного педагога, патріота, відданого сина своєї Батьківщини.
Його шанують колеги по роботі, студенти, ветеранські організації Києва і далеко за його межами.
У зв’язку з Днем народження бажаємо Вам, Миколо Аркадійовичу, міцного здоров’я, творчо$
го натхнення й успіхів у справі патріотичного виховання студентської молоді.

Микола Кот

В ЕЛИКА П ЕРЕМОГА :

9 ТРАВНЯ 2011 р. виповнилось 66 років
Перемоги радянського народу у Великій Віт
чизняній війні 1941–1945 рр., яка була основ
ною і вирішальною складовою частиною
Другої світової війни 1939–1945 рр. Війна ця,
взята у цілому, втягнула у свою орбіту при
близно три чверті населення земної кулі та
стала найбільш руйнівною і найкривавішою в
історії людства. З початком Великої Вітчиз
няної війни на радянськонімецькому фронті
було зосереджено більш як 70% усіх зброй
них сил гітлерівської Німеччини та її союзни
ків. І саме тут відбулися вирішальні воєнні
битви, що зумовили нищівну поразку німець
кого нацизму і результат війни.
Особливість гітлерівської агресії поляга
ла в тому, що вона з самого початку повсюд
но поєднувалася з небаченими в історії масо
вими репресіями та злодіяннями. Виходячи з
расової доктрини, німецький нацизм, з одно
го боку, проголошував німців “вищою
расою”, а з іншого – ставив завдання і розро
бляв плани винищення (або “біологічного
ослаблення”) “неповноцінних” народів.
Плани ці були настільки великомасштабни
ми, що їх здійснення, розпочавшись на полях
битв, потім з величезним розмахом продов
жувалося на окупованих територіях. Наста
новою Гітлера було тотальне винищення
всього, що стояло на його шляху до світового
панування.
Визначаючи політичні цілі війни проти
СРСР, Гітлер у березні 1941 р. з крайнім
цинізмом говорив: “Наші завдання в Росії:
розбити збройні сили, знищити державу...
Йдеться про боротьбу на знищення”.
Відповідно до плану “Барбаросса”, для
нападу на Радянський Союз до 22 червня
1941 р. біля його західних кордонів було зосе
реджено 5,5 млн чол. особового складу,
близько 4300 танків, близько 5000 бойових
літаків, понад 47 тис. польових гармат і міно
метів. Цій гітлерівській армії вторгнення з
радянської сторони у західних прикордонних
округах протистояли 2680 тис. чол. особового

4

складу, 37,5 тис. гармат і мінометів, 1475
нових танків “КВ” і “Т34”, 1540 бойових
літаків нових типів, а також значна кількість
легких танків і бойових літаків застарілих
конструкцій.
22 червня 1941 р. гітлерівська Німеччи
на, віроломно знехтувавши договором про
ненапад, несподівано обрушила на СРСР
удар небачено величезної сили. З важкими
боями Червона Армія змушена була відсту
пати. При цьому вона зазнавала великих
людських втрат (вбитими, полоненими,
пораненими). Над країною нависла смер
тельна небезпека. У зв’язку з цим радянсь
кий народ перервав свою мирну працю і всту
пив у смертельний двобій з сильним, до зубів
озброєним ворогом. У двобій, метою якого
була Перемога.
Через чотири роки, після підписання 8
травня 1945 р. у Берліні Акта про воєнну
капітуляцію поваленої Німеччини, один іно
земний кореспондент спитав Маршала
Радянського Союзу Г. К. Жукова про те, коли
той вперше повірив у Перемогу. Великий
радянський полководець відповів на це запи
тання так: “І я, і все керівництво країни пові
рили у неї відразу, як тільки стало відомо про
напад на нас фашистів. Інакше б ми сьогодні
тут не знаходилися”. Дійсно, у перший же
день війни Радянський уряд чітко і твердо
заявив: “Наше діло праве. Ворог буде розби
тий. Перемога буде за нами”. І тоді ж віра у
Перемогу оволоділа мільйонами і мільйона
ми радянських людей, вона стала провідною
зіркою їх життя і боротьби.
У зв’язку з нападом фашистської Німеч
чини на СРСР радянським керівництвом
було розроблено всеосяжну програму над
звичайних заходів щодо мобілізації всіх сил і
ресурсів держави для відсічі нацистському
агресорові, щодо докорінної перебудови
життя і діяльності країни на воєнний лад.
Програму було пронизано ідеєю “Все для
фронту, все для Перемоги!”. Під цим заклич
ним гаслом фронт і тил стали єдиним цілим.
Справедливий з боку СРСР характер війни
багаторазово примножив сили радянського
народу. У жорстоких битвах Червона Армія,
проявляючи відвагу і героїзм, виснажувала
сили ворога, нагромаджувала досвід, вчилася
перемагати. Героїчними зусиллями трудівни
ків тилу прискорювалося зростання воєнного
виробництва і всіх галузей воєнного госпо
дарства, які забезпечували потреби війни.
Одночасно Велика Вітчизняна війна
Радянського Союзу справила значний
моральний вплив на антифашистську
боротьбу в Європі. В цьому відношенні дуже

ПАМ ’ ЯТЬ

примітною є характеристика настроїв фран
цузів з приводу нападу фашистської Німеч
чини на СРСР, дана у повідомленні полі
цейського чиновника префекту департаменту
Ер 29 червня 1941 р. У більшості населення,
говориться у документі, “звістка про вступ у
війну Росії викликала величезні надії, і дово
диться констатувати, як це не дивно, що у
країні далеко не самі тільки комуністи вірять
у Москву і пов’язують з нею надії на визво
лення”.
Строки здійснення плану “Барбаросса”
було визначено Гітлером, треба думати, за
французьким сценарієм (як відомо, Франція
була загарбана за 44 дні). Для розгрому ж
СРСР “відпускалося” не набагато більше.
Після нападу на СРСР Гітлеру вперше
довелося зустрітися з тим, чого він ніяк не
очікував: сама природа війни на Сході вияви
лася зовсім іншою, ніж на Заході. Усвідо
млення того, що боротьба йде не на життя, а
на смерть (у буквальному розумінні слова),
цілком і повністю визначало поведінку
радянських людей у роки Великої Вітчизня
ної війни…
Одним з найважливіших завдань плану
“Барбаросса” було взяття Москви. Гітлерівці
розраховували, що, оволодівши в середині
липня Смоленськом, вони вже у серпні змо
жуть зайняти та знищити Москву. В уже зга
дуваному “Воєнному щоденнику” Ф. Гальде
ра з цього приводу є запис 8 липня 1941 р., де
говориться: “Непохитним є рішення фюрера
зрівняти Москву і Ленінград із землею, щоб
повністю позбавитися населення цих міст...
Це буде “народне лихо, яке позбавить центрів
не тільки більшовизм, а й московитів
(росіян) взагалі”. Однак ці маячні задуми Гіт
лера залишилися тільки задумами.
На шляху відбірних частин і з’єднань гіт
лерівської армії, кинутих на Москву, нездо
ланною перешкодою постали Червона Армія,
доросле населення Москви, уся країна.
Московська битва складалася з оборонних
(30 вересня – 5 грудня 1941 р.) \ наступаль
них (5 грудня 1941 р. – 20 квітня 1942 р.) опе
рацій, у ході яких ворог зазнав величезних
втрат у живій силі та техніці і був відкинутий
на 100250 км від Москви. На полях битв під
Москвою було розбито найкращі дивізії вер
махту, які ще зовсім недавно пройшли тріум
фальним маршем усю Європу.
Розгром німецькофашистських військ
під Москвою став вирішальною воєннополі
тичною подією першого року Великої Вітчиз
няної війни. Саме в результаті Московської
битви зазнав остаточного краху гітлерів
ський план “Барбаросса”.

і

УРОКИ

Довгим і важким був шлях народів до
бажаної Перемоги. Воєнні дії на радянсько
німецькому (східному) фронті тривали 1418
днів, на другому (західному) – 338. Однак
справа не тільки в цьому. Підбиваючи під
сумки війни, Маршал Радянського Союзу
Г. К. Жуков констатував, що 507 німецько
фашистських дивізій і 100 дивізій сателітів
Німеччини було розгромлено, знищено і
взято в полон радянськими військами. Тіль
ки 176 дивізій ворога було розбито у битвах у
Північній Африці та в Західній Європі. У
чотирирічній боротьбі противник завжди мав
проти радянських військ від 56 до 77% своїх
дивізій. Три роки на інших фронтах він міг
обмежуватися 20 дивізіями, що становило від
0,9 до 6% їх загального числа. І навіть у
1945 р. він мав проти наших західних союзни
ків по антигітлерівській коаліції тільки 38%
своїх дивізій.
На ознаменування перемоги Радянсько
го Союзу над нацистською Німеччиною у
Великій Вітчизняній війні Президія Верхов
ної Ради СРСР оголосила 9 травня Днем
Перемоги. З того часу День Перемоги став у
нас всенародним традиційним святом. 24 чер
вня 1945 р. у Москві на Красній площі від
бувся Парад Перемоги. Парад приймав
заступник Верховного Головнокомандуючо
го Маршал Радянського Союзу Г. К. Жуков;
командував Парадом Маршал Радянського
Союзу К. К. Рокоссовський.
З тих пам’ятних – переможних – травне
вих днів далекого 1945 р. минуло більш як
шістдесят років. Але в міру віддалення від
подій війни значення Перемоги не зменшу
ється. Уся післявоєнна історія так чи інакше
назавжди пов’язана з підсумками цієї війни. І
тому слава Великої Перемоги не померкне у
віках.
Незмірним є вклад у Перемогу радянсь
кого народу: він здійснив подвиг, рівного
якому не знало людство. У результаті він
зумів відстояти свободу і незалежність своєї
Батьківщини. І одночасно Радянський Союз
своєю Перемогою вніс вирішальний вклад у
справу врятування європейської та світової
цивілізацій від знищення нацистськими вар
варами. Перемога над нацизмом увінчалася
визволенням європейських країн від гітле
рівської тиранії, запобігла подальшому роз
повзанню безпрецедентно страшних нацист
ських злочинів проти людяності.

Ігор ВЄТРОВ
заступник директора
Інституту історичної освіти,
професор

ТРАВЕНЬ 2011

Академічні традиції

Конференція

Науковометодичні засади управління
якістю освіти в університетах
25 березня в нашому університеті відбу
лась Міжнародна науковопрактична конфе
ренція “Науковометодичні засади управлін
ня якістю освіти в університетах”. Це четвер
та традиційна конференція, започаткована
Науковометодичним центром моніторингу
якості освіти.
До участі у конференції було заявлено
175 учасників, серед них – представники з Росії,
Японії, Угорщини, США, Білорусії, Німеччини, Іта$
лії, Фінляндії, Швеції та різних куточків України.
Метою конференції став пошук нових форм, мето$
дів та засобів управління якістю освіти в універси$
тетах, оскільки ці питання є одними з провідних
серед методологічних проблем освіти.

Пленарне засідання конференції розпочалося
зі вступного слова проректора з міжнародних від$
носин Володимира Лавриненка. Потім з віталь$
ним словом виступив модератор заходу, заступ$
ник першого проректора університету Володи$
мир Сергієнко, який представив учасників кон$
ференції, президію та закордонних гостей; розпо$
вів про порядок роботи конференції. У своїй
доповіді він звернув увагу на основні чинники, що
впливають на якість освіти, а саме: підготовка
професорсько$викладацького складу, навчально$
методичне забезпечення, застосування сучасних
навчальних технологій, відповідність змісту освіти

досягненню цілей навчання, належне ресурсне
забезпечення, ефективне управління. Володимир
Петрович повідомив, що на Вченій раді універси$
тету затверджено і подано до МОНМС України
ліцензійну справу магістерської підготовки за
спеціальністю 8.18010022 “Освітні вимірювання”
з присвоєнням кваліфікації “Керівник закладу з
оцінювання якості освіти. Фахівець у галузі освіт$
ніх вимірювань”.
За допомогою Skуpe$технології проводилася
трансляція виступу видатного тестолога, доктора
педагогічних наук, професора, головного редак$
тора журналу “Педагогические измерения”
(Росія, Москва) Вадима Аванесова. У своїй
доповіді він звернув увагу на проблеми модерні$
зації освіти та роль тестових технологій у цьому
процесі.
Представник з Японії Хіросі Катаока розпо$
вів про оцінювання знань студентів в університеті
м. Осака, Японія. Привернуло увагу дуже серйоз$
не ставлення до екзаменів в університеті викла$
дачів і студентів. З розповіді пана Хіросі зрозумі$
ло, що в Японії вважається, що студент – це
доросла людина, що реалізує свої можливості та
потенціал в університеті. А до “нецікавих” пред$
метів японські студенти ставляться по$філософ$
ськи: “нецікаві” предмети розвивають вміння
вирішувати складні життєві завдання.
Після пленарного засідання відбулась неве$
личка обідня перерва, а потім уже розпочали
роботу секційні засідання. Доповідачам конфе$
ренції були видані сертифікати учасника конфе$
ренції.
За результатами проведеної конференції
було прийняте рішення надрукувати статті допові$
дачів у Науковому часописі Національного педа$
гогічного університету імені М. П. Драгоманова
“Педагогічні науки: реалії та перспективи”.
Дякуємо всім учасникам конференції за цікаві
виступи! До нових зустрічей!

ДОКТОР З ПРИЧИН ЧЕСТІ
Більшість студентів знає, що означає слово “професор”. Висло$
влюючись просто, це викладач із високим ступенем компетентності, якій
користується заслуженим авторитетом і повагою. Слово “професор” має
ще латинське походження (викладач), але в академічному вжитку закрі$
пилось порівняно недавно – з XVI століття.
В українській освітній системі професор – це вчене звання, яке при$
своюють після звання доцента. Для того щоб бути професором, як пра$
вило, слід бути доктором наук, займатися викладанням не менше п’яти
років, мати численні наукові та науково$методичні публікації і підготувати
не менше п’яти кандидатів наук. Тобто, це завдання не з легких. Загалом,
професори – це надзвичайно цікаві, дисципліновані і глибокі люди, які не
тільки багато знають, але й вміють надихати на навчання, прищеплювати
любов і повагу до предмету. Яскравим прикладом професора може слу$
гувати професор Преображенський з “Собачого серця” Михайла Булга$
кова, чи професор Дамблдор з “Гарі Поттера” Джоан Роулінг.
Однак, окрім суто академічного звання професора, в Європі є ще
почесне звання – “doctor honoris causa” (лат. – “доктор з причин честі”,
“почесний доктор”, скорочено – dr. h. c.) або “почесний професор”. Як
правило це звання присвоюють університети на знак визнання заслуг
людини у науковому, громадському, спортивному, політичному житті або
в мистецтві. Це свого роду знак, що університет вважає за честь мати в
своєму професорсько$викладацькому складі цю людину. Дуже пошире$
ною є практика, коли університет присвоює звання почесного професора
своєму випускникові, який багато зробив для країни або галузі, в якій
працює. Так, наприклад, вчиняє Оксфордський університет, коли його
випускник стає прем’єр$міністром Великої Британії. Звісно, це є ще і вда$
лим піар$кроком, адже ніщо так не прославляє навчальний заклад, як
випускники – нобелівські лауреати та відомі громадсько$політичні діячі.
Слід зазначити, що існує близьке за значенням до “почесного про$
фесора” звання – “emeritus professor” (лат. – “заслужений професор”,
скорочено – prof. em.). Це звання присвоюється професійним виклада$
чам, які мають добру викладацьку репутацію та значний стаж роботи (при
виході на пенсію, зміні роду занять або до ювілею викладання). Звання
заслуженого професора є свідченням визнання академічних заслуг
спільнотою науково$педагогічних працівників.
Серед заслужених професорів нашого університету можна згадати
таких відомих людей, як Іван Драч, Мирослав Попович, Борис Олій
ник, Леонід Губерський, Леонід Кравчук, брати Кличко та багатьох
інших. Побачити всіх почесних професорів можна в портретній галереї
біля ректорату університету на другому поверсі центрального корпусу,
хоча ми сподіваємось, що з часом служба порталу розмістить цей пере$
лік на сайті університету, як це зроблено, наприклад, в Оксфорді.

Світлана НІКОЛАЙЧУК

Антон ДРОБОВИЧ

Студентська наука

МИ ЩЕ ПРИЇДЕМО, ЯКЩО ЗАПРОСЯТЬ!
ЦЬОГОРІЧ усьоме, 7 та 8 квітня, у стінах нашого уні
верситету в Інституті корекційної педагогіки та психології
НПУ імені Драгоманова на Всеукраїнську студентську
олімпіаду зі спеціальності “Корекційна освіта (за нозоло
гіями)” з міжнародною участю зібралися студенти з Мінсь
ка, Москви, СанктПетербургу, Кишинева та різних куточ
ків України. Крім того, організатори зустріли рекордну
кількість учасників – 41! А якщо додати ще 16 студентів з
Новосибірську, котрі проходили лише онлайн тестування,
але не захищали роботу, виходить 57 учасників!

В Олімпіаді брали участь студенти різних курсів, почи
наючи з третього, закінчуючи п’ятим. Звісно, старшокурс
ники почувалися більш впевнено під час виступів, але й
молодші не пасли задніх. Окремо варто зазначити, що фак
тично усі роботи, подані журі, були експериментальні, а не
суто теоретичні. Це є гарним показником розвитку студент
ської науки. Вражала різноманітність проблематики, котру
піднімали на захисті. “Ви просто молодці! Усе продумано,
все злагоджено. Були цікаві роботи. Ми до олімпіади думали,
що частина ваших українських дефектологів – московські! А
виявляється, вони ваші! І взагалі у вас інтенсивно розви
вається корекційна педагогіка та спеціальна психологія!
Навіть є два академіки в одному Інституті!”, – говорять
Катерина Жук та Катерина Бикова з Мінська.
“Наукові спрямування країн близького зарубіжжя спів
падають з науковими поглядами українських дефектологів”,
– зазначила заступник директора Інституту корекційної
педагогіки та психології М. К. Шеремет.
Призові місця між учасниками Олімпіади були розпо
ділені наступним чином:

ТРАВЕНЬ 2011

І місце – Яковенко Ольга Петрівна (ІКПП НПУ
ім. М. П. Драгоманова); Бикова Катерина Василівна (Біло
руський ДПУ ім. М. Танка);
ІІ місце – Тищенко Наталія Олександрівна (Херсонсь
кий державний університет); Мелашевич Дарина Микола
ївна (ІКПП НПУ ім. М. П. Драгоманова); Жук Катерина
Анатоліївна (Білоруський ДПУ ім. М. Танка); Лякішев
Олексій Сергійович (ГОУ ВПО Московський міський
педагогічний університет);
ІІІ місце – Юрчук Тетяна Миколаївна (Кам’янецьПо
дільський національний університет ім. І. Огієнка); Горбик
Євгенія Олегівна (АОУ ВПО Ленінградський державний
університет ім. О. С. Пушкіна); Скира Олена Василівна
(ГОУ ВПО МГПУ); Стасько Ксенія Михайлівна (ГОУ
ВПО МГПУ); Мігліч Іванна Олександрівна (ІКПП НПУ
ім. М. П. Драгоманова); Жорняк Яна Сергіївна (Полтав
ський державний педагогічний університет).
Грамоти та дипломи переможцям вручав директор
Інституту корекційної педагогіки та психології
В. М. Синьов. Величезна робота оргкомітету, очолюваного
Віктором Миколайовичем, була високо оцінена усіма уча
сниками та гостями Олімпіади. Студенти та керівники
дякували всьому оргкомітету за цікаву програму Олімпіа
ди, за екскурсію Києвом, центральним корпусом та Інсти
тутом корекційної педагогіки та психології “Все було проду
мано до деталей, починаючи від зустрічі учасників, закін
чуючи проживанням у гуртожитку”, – зазначали викладачі
з інших міст.
“Сподобалась організація. У вас дуже розвинуте сту
дентське життя. Склалося враження, що студент – найго
ловніше для вашого університету. Просто молодці”, – про
коментувала свої враження студентка Вороніна Софія з
СанктПетербургу.

“Коли збираються люди однієї професії, то всі зазвичай
говорять про науку. А виявилось, що учасники настільки усе
сторонні та відкриті, що крім науки, ми говорили на інші
теми з величезним захопленням. Я тут не відчувала супер
ництва. Мені всі допомагали, хоча ми були навіть не знайомі
між собою на початку”, – стверджує Гаєвська Цвітанна зі
Львова.
“Дуже теплий прийом. Я отримала новий досвід, цікаве
спілкування. Рада, що дали можливість виступити самій і
почути інших. Після того, як вже детально познайомилася з
роботами інших учасників, зробила висновок, що всі студен
ти дуже підковані. Це є стимулом ще більше працювати над
собою!” – говорять Ткаченко Ольга та Зозуля Ольга з
м. Суми.
“Враження від Олімпіади та від учасників дуже пози
тивне! Круто було те, що організували екскурсію містом.
Нас гарно поселили в гуртожитку. І сам гуртожиток гар
ний! Ми, правда, були здивовані, що у вас такі великі відста
ні між гуртожитком та університетом”, – додала Мура
щук Олена зі Львова.
“Помітно, що у вас працюють зі студентами. Дуже
добре налагоджене партнерство викладач – студент –
гість. Тепло зустрічають, усі намагаються допомогти” –
зазначила Струлєва Світлана з Кишинева.
“До журі теж зауважень немає, а всі питання, які вони
ставили, були по суті”, – коротко прокоментував Набока
Антон з Луганська. “Ми ще приїдемо, якщо запросять!” –
додала Комісаренко Наталія з Бердянська.
Проте, були й побажання, і більшість із них безпосе
редньо пов’язані зі статусом Олімпіади. Наразі Олімпіада
ще має назву Всеукраїнської (з міжнародною участю) і від
повідає вимогам заданого масштабу, хоча вже давно зустрі
чає закордонних учасників та цілком відповідає
міжнародному рівню. Про це свідчить бажання
представників Словаччини, Польщі, Казахста
ну та Грузії наступного року взяти участь в
Олімпіаді. Це є ще більшим поштовхом керів
ництву Інституту справді зробити її міжнарод
ною, і тоді можна сміливо вводити кілька робо
чих мов і запрошувати в журі закордонних
делегатів або, враховуючи значну кількість уча
сників, яка з кожним роком лише збільшується,
вводити ще хоча б один конкурсний день.

Олександр КОЗИНЕЦЬ,
викладач кафедри логопедії
Інституту корекційної педагогіки
та психології

5

Нагальні роздуми

Пам’ять

СЕСІЯ: ВИРОК І ВИКЛИК, ВИКЛИК І ВИРОК
СТУДЕНТИ сприймають
сесію по$різному: і як суворе
випробування, і як можливість
самоствердження та вдоскона$
лення здатності “викручувати$
ся”, майстерно використовую$
Марійка
чи власні розумові надбання і
РОЗПУТНА,
викладацьку мудрість та тер$
студентка ІІ курсу
піння. Під час сесії, як в будь$
якому складному дійстві, зав$
жди декілька дійових осіб, всі ролі розписані, завдання
отримані, виклики прогнозовані, а вироки інколи диву$
ють, і не тому, що актори дилетанти, і не тому, що прави$
ла гри не засвоєно, а тому, що немає розуміння найго$
ловнішого: в сесії – всі переможці! І ті, хто здав успішно,
і хто не задоволений своїм результатом, і ті, які спокійно,
безболісно, без хвилювань закрили сесію, і ті, які стійко
витримали навалу студентського авантюризму, гло$
бальних знань, безмежних прагнень до кращої оцінки в
заліковці (індивідуальному плані)
при недостатньо ґрунтовних піз$
нань з предмету.
Чому переможці?
По$перше, сесія – це важли$
ва подія студентського життя,
його невід’ємна складова, де
“один скаче, другий плаче”, і
врешті$решт всі отримують
заслужену позначку у заліковій
книжці.
По$друге, сесія – це чергова
сходинка, на яку ти можеш або
піднятися, або благополучно з неї
злетіти (якщо ж – злетів, будь
вдячний долі, що був студентом, і
знайди сили повернутись до сту$
дентської родини знову!), важли$
во, що цей шлях, у будь$якому випадку, тобі необхідно
подолати, щоб гідно нести звання студента.
По$третє, сесія – це час підведення підсумків, звіту$
вання про засвоєнні знання, і не треба сприймати її як
екзекуцію, яку необхідно витерпіти заради одержання
оцінки та стипендії.
Сесія, як і зима, приходить неочікувано, але за роз$
кладом і в означений для неї час, про який всі викладачі
знають, а студенти – з острахом до нього готуються.
Підготовка до сесії має різну тривалість: ніч, день,
два, тиждень, місяць, семестр – у кого як, і залежно від
цього, або навпаки, без прямої залежності від тривало$
сті підготовки, дає результати. Результати, як правило, –
це оцінка знань, помножених на комунікативні здібності
студента з додаванням сили волі, життєвої витривалості
і, найголовніше, сподівань на використання цих знань в
майбутньому.

Результати сесії не можна сприймати як вирок (до
речі, вирок – рішення суду першої інстанції або суду
апеляційної інстанції, постановлене в судовому засідан$
ні з питання про винність або невинуватість відданої до
суду особи (підсудного) та про призначення або не
призначення йому покарання), а необхідно сприймати
як черговий виклик, вимогу, спонукання до активних дій,
тобто до відповідального систематичного та глибокого
вивчення навчального матеріалу, до самовдосконален$
ня.
Це в ідеалі.
А насправді, сесія – це безмежний стрес, безсонні
ночі, кіпи написаних конспектів, шпаргалок, прочитаних
книжок, недописаних рефератів, незданих “лаб”, “глю$
конутого” Інтернету, який, на відмінну від викладачів,
автоматично не витримує безмежних студентських пра$
гнень до знань за три години до початку іспиту, перена$
пруження внутрішньої оперативної пам’яті із глибокими
зовнішніми ознаками у вигляді шаленого погляду, синців
під очима, кілка в спині, тремтіння
кінцівок та безладного мовленнє$
вого потоку.
Сесія – це перетворення кім$
нат гуртожитку в “избы$читальни”,
клуби любителів друкованого
слова, переписаних зошитів, літрів
випитої кави та кілограмів знище$
них цукерок; це дружні святкуван$
ня зданого чергового іспиту та
гучне відзначення “екватору”; це
вічна боротьба бажання заснути з
тимчасовим розумінням необхід$
ності вивчення останніх питань; це
страх, замаскований байдужістю;
це стовідсоткове розуміння закін$
чення сесійного процесу – “все
минає, мине і це”.
Шкода, що все минає.
Сесія – магічне слово, що містить дивовижну здат$
ність і через десятиліття відроджувати в душах молоде$
чий запал, викликати спогади про найкращі і, можливо,
найскладніші роки становлення власної особистості;
про студентські перемоги і гучні провали; про друзів, з
якими долав неподоланні вершини багатогранної науки
та пригубив перший келих дешевого студентського
питва, з якими пережив часи найбільшого студентсько$
го кохання, перших поцілунків та розбитих сердець, з
якими прагнув вдосконалити світ, змінити його і себе.
У життя є власні іспити, власні сесії, у порівнянні
з якими студентські сесії – іграшки, забавлянки, і
дуже хочеться, щоб життєві сесії ми всі складали на
“відмінно”.
Успіхів під час чергової сесії, яка вже так близько!

Кубок ректора з мініфутболу
6 КВІТНЯ у спор
тивному
комплексі
Інституту фізичного
виховання та спорту
НПУ імені М. П. Дра
гоманова
відбувся
фінал Кубку ректора
з міні/футболу.
На святі були
присутні ректор НПУ
імені М. П. Драгома
нова
Андрущенко
Віктор
Петрович,
заслужений майстер
спорту СРСР, відомий
футболіст, володар “золотого м’яча” 1975 року,
заслужений тренер України Блохін Олег Володими/
рович, заслужений майстер спорту СРСР, відомий
футболіст, голова комітету національних збірних

Федерації футболу України, заслужений тренер
України Мунтян Володимир Федорович, заслуже
ний майстер спорту СРСР, відомий футболіст,
заслужений тренер України, завідувач кафедри фут
болу НПУ імені М. П. Драгоманова, доцент Михай
ліченко Олексій Олександрович, виконавчий
директор федерації футболу м. Києва Старовойт
Віктор Кіндратович та президент гандбольного
клубу “АвіаторНПУ” Андрій Мельник.
У запеклій та цікавій боротьбі перемогу у
фінальній грі з рахунком 2:1 та Кубок ректора вда
лося здобути команді Інституту історичної освіти.
Почесне друге місце посіла команда Фізикоматема
тичного інституту. Переможців та учасників фіналу
нагородили грамотами і медалями Віктор Петрович
Андрущенко, Володимир Федорович Мунтян, Олег
Володимирович Блохін та президент гандбольного
клубу “АвіаторНПУ” Андрій Мельник.

«…НАЧЕ ПОСТРІЛ,
ПРОЛУНАЛО ТЕ “ПРОЩАЙ”»
НЕЩОДАВНО студенти Інституту філософської освіти і
науки відвідали Байкове кладовище для вшанування пам’яті
видатних постатей, чиї імена не тільки на сторінках книжок, а й
в душі. Серед них ім’я Миколи Петровича Мозгового, пам’ять
про котрого не згасає.
Група студентів для
уточнення розташування
поховання завітала до
адміністрації кладовища.
Черговий одразу ж називає
номер потрібної ділянки.
Йдучи до місця нашого
паломництва, ми пройшли
центральною алеєю, де
поховані
Михайло
Грушевський, Іван Нечуй$Левицький, Микола Міхновський, Марія
Заньковецька, Максим Рильський, Микола Амосов, Валерій
Соціальна
мережа
Лобановський та багато інших відомих
осіб. Одна
алея, а або
стільки
соцмережа
–
ресурс у які
видатних
постатей,
мережі
Інтернет,
що
прославили
Україну! Могила
забезпечує
зареєстрова
Миколи
Мозгового виявляється
них
користувачів
усіма
на протилежному
від центральної
можливим
засобами
для
алеї боці.
взаємодії
одне з одним
Поклавши квіти
до могили
(персональні
сторінки,
чати,
тащеін.),
це
маестро,блоги
студенти
довго стояли
структура,
базується
біля похованнящо
і мовчки
згадували
на
людських
зв’язках або
зустрічі
в університеті
з цією
ж
взаємних інтересах. У
сильною і мужньою людиною –
ролі інтернетсервісу
співаком, композитором, поетом,
вчителем.

Довідка:

Павло СЕЛІВАНОВ

Турнір з боулінгу

ВІДРОДЖУЮЧИ
ТОВАРИСЬКІ ЗУСТРІЧІ
НЕЩОДАВНО Студентська рада університету організувала та прове$
ла товариський турнір з боулінгу серед інститутів нашого вишу. У змаган$
ні взяло участь дев’ять студентських команд та одна збірна аспірантів
(старожилів студентського самоврядування). Кожна команда налічувала
по чотири учасника та велику кількість вболівальників, які щиро вболівали
за своїх представників.
Слід зазначити, що два роки тому подібний захід уже відбувався в
нашій alma mater. Тоді студентське самоврядування проводило турнір,
який викликав резонанс в університеті. Сьогодні ж тодішні натхненники
вже не переймались організаторськими моментами, а грали для свого
задоволення і представляли збірну аспірантів. Крім того, слід сказати про
ентузіазм всіх гравців. Як і два роки тому, вони самостійно оплачували
гру, символічні солодкі подарунки та сам кубок.
Цьогорічними перемож$
цями, як і два роки тому, стали
представники точних наук.
Цьогоріч перше місце в това$
риському турнірі отримали
студенти Інституту інформа
тики: Олег Городничий,
Роман Бойко, Олександр
Прокопенко, Світлана Тансь$
ка . Вони здобули беззапереч$
ну перемогу, вибивши кеглів на
526 балів. Інформатики дове$
ли, що вміють вибивати страй$
ки не лише віртуально, а й
наживо.
Наостанок хочеться зауважити, що подібні товариські турніри є гар$
ною і цікавою традицією, яка дає можливість студентам не тільки відпочи$
ти, а й завести нові знайомства.
Чекаємо на нові турніри, свята, зустрічі від Студентської ради!
Тетяна ВОЙТОВИЧ

gazeta@npu.edu.ua
Ви можете надіслати матеріали, світли
ни, коментарі та пропозиції на електронну
скриньку газети “Педагогічні кадри”.
Про заходи вашого навчального підрозді
лу, переможців та лауреатів різних конкурсів, творчість сту
дентів і викладачів повинен дізнатись весь університет!

Газета Національного педагогічного
університету імені М. П. Драгоманова
“Педагогічні кадри”. Свідоцтво про
реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р.

6

Головний редактор Сергій Русаков.
Літературний редактор Галина Голіцина.
Комп’ютерне складання
і верстання Тетяни Ветраченко.
Фото Василя Тимошенка.
Наша адреса: м. Київ)30, вул. Пирогова 9,
редакційний відділ, тел. (044) 239)30)85,
факс 234)75)87, e)mail: gazeta@npu.edu.ua

Видрукувано
у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова.
Наклад 1000 примірників.
Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова
м. Київ–30, вул. Пирогова, 9
е)mail: Npu.press@i.ua
Свідоцтво про реєстрацію № 1101
від 29.10.2002 р.

Відповідальність за достовірність інформації
несуть автори.
Позиція редакції не завжди збігається
з авторською.
Рукописи не рецензуються і не повертаються.

ТРАВЕНЬ 2011