Джерело
Текст
ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ
№ 6 (1610) ГРУДЕНЬ 2010 РОКУ
НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА
ПЕРЕДНОВОРІЧНИЙ ЧАС – ЦЕ ОСОБЛИВИЙ ЧАС
Новий рік дарує кожному з нас нові сподівання, нові можливості, нову надію, віру у новий, кра
щий початок. Передноворічний час – це особливий час, коли можна і варто замислитися над тим, що
було здійснено, досягнуто за цілий рік. Це час, коли так приємно, сидячи в домашньому затишку,
пригадати перемоги й досягнення, а також обміркувати помилки й програші.
Що приніс нам минувший рік? Що залишимо ми на згадку про нього? Хтось вдало закінчив уні
верситет і розпочав самостійне професійне життя, хтось приєднався до дружньої родини драгома
новців. За плечима нашого згуртованого колективу – насолода перемог і прикрість поразок. Ми діли
мося своїми досягненнями зі світом, робимо висновки зі своїх помилок і рухаємося вперед, гордо несу
чи почесний статус флагмана педагогічної освіти України.
Тож нехай наш час, проведений разом, у спільній роботі й навчанні, залишиться тільки в
наших найкращих, найсвітліших спогадах. Я бажаю всім вам, шановні члени драгомановської роди
ни, провести свята радісно, яскраво й безтурботно, і зустріти Новий рік відкритими, готовими й
жадаючими нових звершень і злетів!
Завжди з вами,
ректор університету
Віктор АНДРУЩЕНКО
К Р А С У Н Я
У Н І В Е Р С И Т Е Т У
ставник Прем’єрМіністра України Анатолій Толстоухов, рек
тор університету Віктор Андрущенко, голова правління ВАТ
“Київський ювелірний завод” Сергій Цюпко, політик та меце
нат Микола Бойчук.
У вступному слові ректор нашого університету
В. П. Андрущенко зазначив важливість дружньої підтримки
університетів, особливо від тих людей, що перебували в
журі, та прийняв їх у “Драгоманівську родину”, вручивши
відповідні почесні нагороди.
Конкурс розпочинався з “Візитки” учасниць. Десять кра
сунь у розкішних бальних сукнях по черзі кружляли на сцені у
вальсі. Паралельно на
великому екрані демон
струвалось слайдшоу зі
світлинами конкурсанток, а
ведучі розповідали про дів
чат. Після цього на присут
ніх чекав найцікавіший кон
курс, де учасниці демон
стрували свої таланти.
Кожна дівчина намагалась
показати свою індивіду
альність і чарівність, красу і
У ПЕРЕДНОВОРІЧНІ ДНІ в Драгома
новському університеті відбулось ней
мовірної краси свято. І це пов’язано не
лише з характером проведення подіб
них заходів, але й з принципом організа
ції та атмосфери, що панувала в залі. У
Національному педагогічному універси
теті імені Михайла Драгоманова обрано
“Красуню університету 2010”. Концерт
мав концепцію зимового балу, що зби
рає графинь з усіх королівств. Відтак,
усі глядачі отримали велику насолоду
від гарних суконь, святкової атмосфери
та краси конкурсанток.
Фінальному конкурсу “Красуня університету” переду
вав марафон конкурсів краси в інститутах НПУ імені
М. П. Драгоманова. Кожен навчальний підрозділ обрав
свою головну красуню, яка і представляла своє королівство
на рівні університету. Варто сказати, кожна з учасниць була
гідна головної корони, та в цей вечір журі потрібно було
зробити найскладніше: обрати одну, головну красуню уні
верситету. До складу журі увійшли: уповноважений пред
розум. Глядачі гучними
оплесками зустрічали
кожен виступ: танцю
вальні номери, декла
мування віршів та
пісень. Деякі з конкур
санток грали на флейті
та роялі. Словом, різ
номанітність талантів
вражала.
стор. 2
Навіщо потрібна
філософія...
стор. 3
2 0 1 0
Наступним був конкурс дефіле в офіційних костюмах.
Навіть у цих рамках учасниці змогли проявити свою оригі
нальність, адже жоден костюм не був схожий на інші. Відра
зу ж після дефіле дівчатка мали можливість довести, що
краса і розум ходять парою: почався інтелектуальний кон
курс, який мав стати останнім. Ведучі ставили питання кон
курсанткам, які мали швидко знайти цікаву й гідну відпо
відь. І всі дівчата показали, що не тільки красою багаті.
Поки ж журі підраховувало оцінки і визначалось із пере
можницею, на сцені виступали зірки університету – пред
ставники Центру культури і мистецтв. Та всі глядачі знову
чекали на сцені дівчат. Студентство активно підтримувало
своїх конкурсанток, у залі майоріли плакати, а скандування
було чутно далеко за межами зали гуманітарного корпусу.
Нарешті конкурсантки знову з’явились на сцені – у
вечірніх сукнях. Після дефіле на всіх присутніх чекала най
головніша мить вечора – нагородження. Дівчата помітно
нервували, адже за секунду вирішувалась їх участь у цьому
конкурсі. Для оголошення і нагородження “Красуні універ
ситету” ведучі запросили А. В. Толстоухова, який після
ліричного відступу назвав ім’я студентки Валерії Сердюк,
студентки Інституту корекційної педагогіки і психології.
І віцеміс стала Катерина Яніогло, студентка Інституту
політології і права, ІІ віцеміс – Марина Псю"
ковська, студентка Інституту іноземної філо
логії. Усі учасниці отримали подарунки від
спонсорів: AleXXX та дорогоцінності від “Київ
ського ювелірного заводу”.
Власне, враження від побаченого най
приємніші. Це був чудовий вечір краси, ґрації,
молодості. Драгомановський університет
вкотре показав багатство і різносторонність
жіночої краси.
Андрій ВИШКВАРОК
наука
подія
Прогулянка
з насолодою і
не без моралі
–
спорт
Свято
спортивної
слави
стор. 4
Вступна кампанія
Міжнародна співпраця
У ЦЕНТРІ РОБОТИ – ДИТИНА
Угода про співробітництво
НЕЩОДАВНО відбулась прес
конференція “Умови вступу до ВНЗ
у 2011: нововведення та їх впрова
дження”, в якій взяли участь Яро
слав Болюбаш, директор Департа
менту вищої освіти Міністерства
освіти і науки, молоді та спорту
України, Віктор Андрущенко, рек
тор нашого університету, Володи
мир Бугров, проректор Київського
національного університету імені
Тараса Шевченка, та В’ячеслав
Комаров, проректор Національної
юридичної академії імені Ярослава
Мудрого.
Віктор Петрович Андрущенко
зазначив: “Міністерство освіти і
науки, як ніколи, скрупульозно
тримає руку на пульсі часу. Тому в
університетах не буде самодіяльно
сті, а буде творча співпраця з Міні
стерством, зокрема через елек
тронні засоби зв’язку. У нас в уні
верситеті є така практика, як теле
фон довіри, призначений для сту
дентів, абітурієнтів, батьків тощо.
Окрім того, у 2011 році вищі
навчальні заклади будуть боротися
6 ГРУДНЯ 2010 року Драгомановський університет
зустрічав гостей – делегацію Кишинівського державного
педагогічного університету імені Іона Крянге (Молдова).
Результатом зустрічі стало підписання договору про
співпрацю між КДПУ в особі ректора М. Кікуша та НПУ в
особі ректора В. Андрущенка. Договір передбачає обмін
знаннями, інформацією, навчальними програмами в галузі
педагогіки та психології, розробку спільних досліджень і
проектів у галузі освіти, а також навчальних матеріалів, які
можуть бути використані в обох університетах.
Завдяки ініціативі ректора Віктора Андрущенка у
співпраці з ректором М. Кікушем упродовж наступних
п’яти років став можливим обмін студентами і аспірантами
з метою ознайомлення з практикою педагогічної роботи;
обмін викладачами з метою проходження стажувань і проведення занять; обмін вченими з метою здійснення спільних досліджень, а також проведення спільних наукових
конференцій, семінарів, симпозіумів; обмін спеціальною
літературою, видання збірок наукових і науково-методичних робіт тощо.
Укладання угоди між університетами стало наступним
важливим інтеграційним кроком для Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, що є
пріоритетом і заслугою адміністративної політики.
Прес%центр
за абітурієнта. Тому університети
повинні проводити роботу по довузів
ській підготовці кадрів. Наприклад, наш
університет має 30 таких центрів на
території України – від Полтави до
Добромиля, Конотопу, Чернігова.
Одна з особливостей вступу в
тому, що вирішальне слово у спір
них ситуаціях – за приймальною
комісією. А в складі комісій – висо
коосвічені люди, представники гро
мадських організацій”.
Тому журналістів, що бажали
пересвідчитись у добросовісності
роботи приймальної комісії, Віктор
Петрович запросив відвідати засі
дання приймальної комісії універ
ситету: “Ви переконаєтеся, наскіль
ки точно і тонко розглядається
кожна робота, кожен абітурієнт.
Університети відкриті, налаштовані
на діалог, ми йдемо назустріч абіту
рієнту. У центрі нашої роботи сто
їть дитина”.
Катерина ПОРОХНЯК
Етика і естетика
ПРОГУЛЯНКА З НАСОЛОДОЮ І НЕ БЕЗ МОРАЛІ
ТАК НАЗВАВ свою повість
Т. Г. Шевченко. Подорожі та зустрічі
з людьми, природою, творами
мистецтва ніколи не були для нього
буденністю чи просто розвагою. Це
завжди Подія, що варта глибоких
роздумів, які вже ніколи не лишать
тебе колишнім.
Так, наслідуючи приклад вели
кого Кобзаря, кафедра етики та
естетики організувала екскурсію
до Національного заповідника
“Могила Т. Г. Шевченка” у м. Каневі
для викладачів кафедри та сту
дентського активу Інституту філо
софської науки і освіти з подаль
шим проведенням “круглого столу”
за участю викладачів кафедри, сту
дентів, аспірантів спільно з шев
ченкознавцями та культурологами.
Екскурсія та “круглий стіл” розпо
чали низку заходів з відзначення
200річчя з дня народження
Т. Г. Шевченка у рамках проектів
кафедри етики та естетики на
2011–2015 рр.
З великою увагою і цікавістю
наша екскурсійна група поставила
ся
до
реконструкції
музею
Т. Г. Шевченка біля його могили,
яка тривала 7 років. Відкриття
музею відбулося з нагоди святку
вання Дня незалежності у цьому
році.
Урочистим та водночас акаде
мічно витриманим продовженням
екскурсії став “круглий стіл” “Тарас
Шевченко у сучасному духовно
культурному просторі”, який від
бувся через кілька днів після
повернення з міста Канева.
На захід були запрошені
Н. А. Оробченко – шевченкозна
вець, вчений секретар Інституту
мистецтвознавства, фольклори
стики
та
етнології
імені
М. Т. Рильського НАН України;
О. І. Фісун – музеєзнавець, завіду
вач відділу підготовки експозиції
ДІАЗ
“Стародавній
Київ”;
В. Я. Кунець – член Спілки худож
ників України, професор кафедри
дизайну Національної академії
керівних кадрів культури і мистецтв, а
ше, у стадії переосмислення ролі
Шевченка у нашому духовному
житті. Тому важливо зробити орга
нізацію таких музейних експозицій
предметом широкого обговорення
творчої інтелі
генції і навіть
широких мас.
Під час об
говорення вра
жень від рекон
струкції музею
с е р й о з н е
обурення викли
кало, поперше,
зневажливе ста
влення до автен
тичності об’єктів
культурної спад
щини, зокрема і
хто хоче ознайомитися з його
діяльністю, може сходити в музей у
Києві, який насичений музейними
експонатами. Ті ж, хто приїздить до
Канева, мають прилучатися не до
його діяльності як поета чи худож
ника, а до певної національної ідеї,
тому можна зрозуміти той пафос, з
яким створена експозиція в Каневі.
Але виникає питання, що
потребує серйозного подальшого
осмислення: чи усвідомлює сам
музей це завдання, і якщо так, то
якими засобами намагається вико
нати це завдання? Адже поки що
люди, швиденько пробігаючи гра
нітними холодними залами, зупи
няються біля експозиційної вітрини
з проектами першого архітектора
та
художнього
оформлювача
Біля могили Тараса Шевченка
також представники кафедр нашого
вузу: Т. В. Розова – д. філос. н., про
фесор, завідувач кафедри філософ
ської антропології; Н. Г. Мозгова –
д. філос. н., професор, заступник
завідувача кафедри філософії;
І. Г. Немчинов – к. філос. н., профес
ор кафедри філософії; В. С. Васи"
ленко, С. С. Русаков, Г. А. Цел"
ковський – викладачі кафедри куль
турології.
Під час “круглого столу” обго
ворювалися питання етики музей
ної справи, реконструкції та збере
ження автентичності культурної
спадщини, кризи фаховості у різ
них галузях культурносуспільного
життя.
Як зазначила завідувач кафе
дри етики та естетики Т. І. Андру"
щенко, музей Т. Г. Шевченка у
Каневі сьогодні досі ще перебуває
у стадії реконструкції, у стадії побу
дови нової експозиції і, найголовні
будинку музею
Т. Г. Шевченка,
та до фахово
сті, адже пору
шено
багато
правил музей
ної справи, по
друге, надзви
чайно
мала
кількість музей
них предметів,
що мають істо
ричну, культур
ну чи естетичну
ц і н н і с т ь .
Щоправда, аспірант кафедри куль
турології Геннадій Целковський
озвучив важливу думку, що постать
Шевченка є різноплановою: він є
людиною, він є поетом, він є худож
ником і він є певною ідеєю. Завдан
ням музею, що знаходиться в
Каневі, є репрезентувати Тараса
Григоровича саме як ідею, бо той,
Біля хатимузею
музею Ф. Кричевського із запитан
ням: “А чи планують відновлювати
його проекти, які є архітектурною
пам’яткою?”. Таємниця такої при
вабливості цих ескізів, мабуть, у
тому, що та щира особиста любов
Ф. Кричевського до Тараса Григо
ровича, усвідомлення тої націо
нальної ідеї, яка має хвилювати
наше серце, передається крізь
роки навіть на паперових ескізах.
Як сказала Оксана Іванівна
Фісун, негативний досвід консолі
дує народ.
Жваві обговорення на “кругло
му столі” підтвердили актуальність
організації подібних заходів щодо
святкування ювілею з дня наро
дження Кобзаря. Адже, як зазначи
ла Т. І. Андрущенко: “Хоча до від
значення цієї дати ще декілька
років, на нашу думку, це настільки
вагома і значуща подія, що розпо
чати підготовку до неї необхідно
вже зараз”. Стало зрозуміло, що
постать Шевченка як національної
ідеї на сьогодні є досить проблем
ною. Який образ Тараса Григоро
вича Шевченка існує у свідомості
пересічного українського громадя
нина? Впродовж історії різні полі
тичні системи продукували різні
образи, акцентуючи увагу на тому,
що їм було потрібно. Образ вели
кого українського Кобзаря ще
чекає на своє розкриття, вільне від
заангажованості. І хто як не викла
дачі, науковці, діячі мистецтв, твор
ча інтелігенція здатні пояснити, що
людина, а тим більше Людина з
великої літери, є багатогранною та
безмежною, і вона вимагає, щоб
під час зустрічі з нею ми не навішу
вати ярлики, а, “зберігаючи
поетичну
свіжість
серця”
(Т. Г. Шевченко), підіймалися до
височини її Неба, збагачуючись її
силою, її музою, її славою.
Ірина ОВЧАРЕНКО,
старший викладач
кафедри етики та
естетики
Газета для читача
РЕДАКЦІЯ ГАЗЕТИ “Педагогічні кадри” вітає усіх читачів з Новим 2011 роком
та Різдвом Христовим!
Хай Новий рік приносить Вам нові досягнення, нові враження, нові успіхи, творчі звер
шення і злети. Бажаємо Вам, Вашим колективам і родинам бути здоровими і щасливи
ми, багатими і веселими, життєрадісними і усміхненими. З новими надіями, з новими
звершеннями, з новим благополуччям.
Чекаємо від Вас у новому році на цікаві та змістовні статті про всі ваші перемоги
та радості, листи надсилайте на електронну скриньку газети: gazeta@npu.edu.ua.
З НОВИМ 2011 РОКОМ!
2
ГРУДЕНЬ 2010
Наука
КОНКУРС ЕСЕ ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ФІЛОСОФІЇ
У ЛИСТОПАДІ 2010 року Студентське наукове товари
ство та дирекція Інституту філософської освіти і науки Націо
нального педагогічного університету імені М. П. Драгоманова
провели конкурс студентських есе. Конкурс був присвячений
Всесвітньому дню філософії, а темою для робіт стало запитан
ня – “Навіщо займатися філософією у ХХІ столітті?”.
У такий спосіб була здійснена спроба запросити спудеїв
до аналізу нагальних питань філософського дискурсу, актуалі
зувати інтерес до філософської дисциплінарної прогностики,
посилити профорієнтаційну складову навчання, а також акти
візувати юних філософів до творення власного інтелектуаль
ного продукту.
У славні часи Еммануїла Канта та Георга Гегеля подібні
проекти, але на загальнодержавному рівні, провадила Бер
лінська академія наук (наприклад, тема: “Яких дійсних успіхів
досягла метафізика з часів Ляйбніца та Вольфа”), що значною
мірою пожвавлювало академічне середовище тодішньої Прус
сії. Саме в дусі цієї інтенції розвивався задум авторів конкур
су, хоч і в значно скромніших масштабах.
Роботи конкурсантів оцінювали чотири члени журі, з
яких троє кандидати філософських наук, викладачі, та один
студент п’ятого курсу (голова Студентського наукового това
риства). Всі роботи були зашифровані під псевдонімами, що
забезпечило максимальну об’єктивність журі. Для оцінки
були визначені чотири критерії: “Оригінальність”, “Змістов
ність та аргументованість”, “Грамотність”, “Відповідність
темі”.
Підводячи підсумки конкурсу, варто зазначити, що сту
денти здійснили добру спробу філософського текстотворення,
в якій виявили ті проблеми та сподівання, які займають їх
думки сьогодні. Таким чином, організаторам вдалося не тільки
наблизитись до мети, яку ставило перед собою ЮНЕСКО,
запроваджуючи святкування Всесвітнього дня філософії
(“…познайомити людей із філософською спадщиною, відкрити
сферу буденного мислення для нових ідей та стимулювати
публічні дебати мислителів із громадянським суспільством з
приводу викликів, що постають перед суспільством сьогодні” –
з виступу восьмого генерального директора ЮНЕСКО Койчі
ро Матсура), але й зробити складні філософські проблеми зро
зумілішими та ближчими для молоді. Звісно, важко порівняти
ці спроби зі зразковими еталонами філософської есеїстики,
але як то кажуть – найдовша мандрівка починається з першо
го кроку.
Антон ДРОБОВИЧ,
секретар конкурсної комісії,
асистент кафедри філософської антропології
НАВІЩО ПОТРІБНА ФІЛОСОФІЯ У XXI СТОЛІТТІ?
НАВІЩО потрібна філософія у
XXI столітті? Виникнення та постановка
цього питання, на наш погляд, виглядає
як нагадування про те, чого не зробила
філософія до сьогоднішнього дня – не
з’ясувала чітко свого завдання. Чому,
наприклад, не виникає запитань про потрібність математики, фізики, біології або
інших наук? Тому що такі питання виглядали б недолугими. В їх “потрібності”
людство переконалось у своєму історичному досвіді. Але не слід сприймати ці
слова як такі, що намагаються применшити значення філософії в порівнянні з іншими науками. В більшій мірі наша думка спрямована на постановку питання про статус філософії як науки та можливість застосування до неї слова
“потрібна”. На нашу думку, більш доречно говорити про “значення”, а не “потрібність”, і це принципово.
Філософія за своїм принципом не може бути нікому потрібною, вона може лише мати певне значення для окремої людини.
Слово “потрібна” вказує на якусь недостатність, в той час як
слово “значення” несе в собі більш глибоке навантаження. Вивчення медицини потрібне для можливості продовження нормального фізичного життя, вивчення права – для продовження нормального соціального життя. Для чого ж потрібна філософія?
Вона нікому і ніколи не була потрібною, але для певних людей
завжди мала дуже високе значення. Для кого має велике значення медицина? Для того, хто часто хворіє. Із філософією ж все
навпаки: як показує досвід, філософія має велике значення для
духовно здорової людини. Філософія потрібна для тих, хто прагне мислити глибоко і ясно одночасно. Тут дуже важливо розуміти, що між філософією та філософствуванням існує певна межа,
чітко окреслити яку можна було б тільки за умови наявності
однозначного визначення поняття «філософія», чого, на мою
думку, ніколи не станеться. Таким чином, можна казати виключ-
но про значимість філософії, яка залежить, по-перше, від того,
хто її обирає, і, по-друге, від того, кого обирає вона.
Вираз “не я обрав філософію, а вона обрала мене” виник
зовсім не випадково. Мабуть, жодна людина в світі, яка займається філософією, не скаже об’єктивно, чому вона обрала її, але
разом з тим навряд чи колись почне сумніватись у значимості
цього предмету. Нам би не хотілося, щоб “значимість” плутали не
лише з потрібністю, а й такими поняттями, як “важливість”.
Слово “важливість” несе в собі певне навантаження необхідного,
можна навіть сказати, що це певний ступінь “потрібності”. Звісно,
що слово “важливість” більш близьке до “значимість”, але знову
ж таки не тотожне останньому. Ми вже досить близько підійшли
до слова “значимість” і мали б його вже чітко визначити відносно
філософії, але ми лише парадоксально, але не абсурдно, зазначимо, що не знаємо, що є “значимість філософії”, і все, що ми
можемо – це лише відсікати те, що не можна включити в обсяг
поняття “значимість”.
Дар’я ГЕРАСИМЕНКО,
переможниця конкурсу,
студентка ІІІ курсу Інституту
філософської освіти і науки
Новітні освітні проекти
Ювілей
Т Е Л Е В І З І Й Н І П РО Б И
Телеакадемія – школа телевізійної майстерності
Першого національного телеканалу та НПУ імені
М. П. Драгоманова, єдина в Україні, де слухачі готу
ють і забезпечують ефір програми.
Коли нам запропонували взяти участь у такому грандіоз
ному проекті, ми були геть розгублені та не впевнені у своїх
силах. Здавалося, що ми, студенти педуніверситету, не зможе
мо належним чином конкурувати з профільними у екранних
мистецтвах вузами. Однак сподівання людей, які нас запроси
ли “пограти в телебачення”, ми виправдали, чому підтверджен
ням є і листподяка, котрий прийшов на ім’я ректора від керів
ництва Першого національного, і кращі рейтинги наших випу
сків.
Та про все по порядку. З першого вересня 2010 року кож
ної середи ми заповнюємо годину ефірного часу студентським
інтелектуальним токшоу. Це студенти різних інститутів –
Інституту розвитку дитини, іноземної філології, політології і
права, природничогеографічної освіти, фізикоматематичної
освіти і науки, але найбільш активними є студенти Інституту
української філології, за яким і закріплена кафедра журналі
ГРУДЕНЬ 2010
На нашу думку, більшість видатних філософів не потребувала філософії, але попри це вони будували свої філософські
системи. Що б сталося, якби ми не знали, що Спіноза бачив світ,
складений з однієї субстанції, двох атрибутів та купи модусів, або
якби ми не знали, що Кант вважав головним для людини не досягнення щастя, а досягнення стану, коли людина може бути гідною
щастя? Невже людина не змогла б жити без цього всього? Звісно, що кожен зміг би жити без знання цих моментів. Але всі ми
прекрасно розуміємо, що коли щось вже має для нас “значення”, то воно стає частиною нашого життя і ми ніколи не питаємо,
навіщо нам це потрібно, ми просто кажемо, що це має значення
для нас. Навіщо ти вивчаєш те, що казав Бекон та Гайдеггер?
Людина, яка любить філософію (а любов до філософії розуміється лише через значимість останньої), відповість, що вона це
робить, щоб краще розуміти філософію. І коли її спитають, а
навіщо їй розуміти краще філософію, хтось почне намагатись
знайти об’єктивне пояснення, чого зробити неможливо, а хтось
вчинить абсолютно вірно і скаже: “бо це важливо для мене”. Незрячій людині важко уявити, яке прекрасне сонце на світанку, так
само і про “значимість” філософії важко що-небудь розповідати
людині, для якої філософія абсолютно не має цінності. Тому
питання “навіщо потрібна філософія у XXI столітті?” не потребує
відповіді для людини, для якої вона щось “значить”. Не слід принижувати філософію до того рівня, коли намагаються вивести її
функції (світоглядна, пізнавальна, освітня і т.д.), слід просто
берегти філософію у своєму серці і крокувати сміливо назустріч
життю, а тим, хто запитає: “Нащо тобі потрібна філософія?”,
рішуче відповідати: “якщо ти не вмієш літати, не намагайся зламати мені крила”…
стики. Чотири юні журналісти спільно з операторами і за
допомоги кураторів проекту на кожен випуск готують відеоза
мальовки на дискусійні теми, озвучення яких і обговорення
відбувається прямо в ефірі. Ми запрошуємо на кожну програ
му незалежного експерта, авторитетну особистість. Також
наші постійні гості – музиканти Інституту мистецтв нашого
університету та члени команди КВН “Збірна Драгоманова”.
Серед гостей були також директор Центру культури і
мистецтв НПУ Ірина Савченко, професор Василь Федоришин
та інші.
Перед молодими людьми завжди відкриті будьякі двері, і
це наша найбільша перевага. Тому ми піднімаємо на розгляд
актуальні питання, часто болючі, інколи просто неприємні, а
почасти й глобальні, та це не означає, що ми не вміємо весели
тися і жартувати.
Маємо все ж власний ідейний почерк у створенні оповід
них сюжетів. Це щось проміжне, якщо порівнювати з аналітич
ною програмою і новинами – і за обсягом, і за актуальністю
явища чи за гостротою поставленої проблеми.
Звісно, навряд чи ми зможемо таким чином щось змінити,
допомогти комусь. Однак нині ми ставку робимо на себе як на
майбутніх спеціалістів у своїй професії, як творців свого май
бутнього. Корисно відчути себе у ролі і організатора, й уча
сника виробництва. Для цього треба розвивати відповідаль
ність, пунктуальність, компетентність, наполегливість, кон
тактність, працювати над власним мисленням і мовленням і
постійно бути у ідейному пошукові.
Ми як непрофесіонали маємо право на помилки, і робимо
їх дійсно немало. Але якщо у людини є мотивація до роботи,
вона переборе всі труднощі на шляху і буде розвиватися. Від
стоюючи, по суті, честь свого університету, ми мусимо бути не
просто відповідні. Ми маємо перевершувати себе, як кожна
порядна творча особистість.
ÌÓÇÈ×ÍÀ ÃÎÐIJÑÒÜ
ÓͲÂÅÐÑÈÒÅÒÓ
ÄÐÀÃÎÌÀÍÎÂÑÜÊÈÉ óí³âåðñèòåò ðàäèé â³òàòè ç þâ³ëåºì æ³íî÷èé õîð “Ïàâàíà” òà éîãî íåçð³âíÿííîãî õóäîæíüîãî
êåð³âíèêà é äèðèãåíòà Ëþäìèëó Àíàòî볿âíó Áàéäó. Áàæàºìî óñüîìó êîëåêòèâó ïîäàëüøèõ òâîð÷èõ çëåò³â, íàñíàãè,
äîâãèõ ðîê³â ïë³äíîãî æèòòÿ!
ϳä òâîð÷èì êåð³âíèöòâîì çàñëóæåíîãî ä³ÿ÷à ìèñòåöòâ
Óêðà¿íè, ëàóðåàòà ïðå쳿 ³ìåí³ Ì. Ëèñåíêà, ïðîôåñîðà Ëþäìèëè Àíàòî볿âíè Áàéäè æ³íî÷èé õîð “Ïàâàíà” íåîäíîðàçîâî
çäîáóâàâ ïî÷åñíå çâàííÿ ëàóðåàòà âñåóêðà¿íñüêèõ òà ì³æíàðîäíèõ ôåñòèâàë³â, êîíêóðñ³â ñó÷àñíî¿ òà ñòàðîâèííî¿ óêðà¿íñüêî¿ ìóçèêè. Ñåðåä ÿñêðàâèõ çâåðøåíü õîðîâîãî êîëåêòèâó
âàðòî çãàäàòè ôåñòèâàë³ “Êè¿â – Ìþç³ê – Ôåñò”, “Ìóçè÷í³
ïðåì’ºðè ðîêó”, “Çîëîòîâåðõèé Êè¿â” òà áåçë³÷ ³íøèõ
ìèñòåöüêèõ çàõîä³â ñòîëèö³ é óí³âåðñèòåòó.
Ірина МОРОЗ
Фото автора
3
Ювілей
Виховання
ϳñíÿ – “×óìàöüêèìè øëÿõàìè”
БОГОМ ЖІНЦІ послано велике щастя бути дру
жиною, матір’ю, робити життя красивішим, світлим,
дарувати людям солов’їний голос, який є одним із
основних джерел волевиявлення душі, висловленням
найрізноманітніших думок, сподівань, характерний
багатством інтонаційних відтінків, що розкриває вну
трішній душевний
стан людини, власти
вий щирій народній
мелодії, робить з неї
могутній засіб пра
вдивого художнього
відображення дій
сності.
Серед
таких
богом
посланих
жінок ми пишаємося
солісткою ансамблю
української
пісні
“Чумацький шлях”,
кандидатом історич
них наук, доцентом
Інституту історичної
освіти НПУ імені
М. П. Драгоманова
Ніною Загребельною.
Володіючи чудо
вим вокальним голо
сом,
наділеним
потужним соковитим
тембром, найвагомішим для виконання українських
народних пісень, Ніна Загребельна понад 20 років
подорожує з “Чумацьким шляхом” країнами близько
го і далекого зарубіжжя з виконанням численних
народних пісень. У складі групи артистів співала в
Чехословаччині, Румунії, Німеччині, Австрії. Ніна
Загребельна – лауреат Міжнародних пісенних фоль
клорних фестивалів в містах Зволін (Чехословаччи
на), Авіньон (Франція) – Карлові Вари (Чехія), Ваві
лон (Ірак) та інших.
У складі ансамблю “Чумацький шлях” вона бере
участь в численних концертних програмах Києва та
багатьох міст України.
Її пісня черпає зі скарбниці мелосу українського
народу лірикорозповідний характер співу, наповнюю
чи його високою поетичною образністю, глибоким
народним ліризмом, особливим піднесенням, віртуоз
ністю, багатством мелодичних прикрас. Її спів спов
нює серця слухачів радістю і гордістю за талановитий
український народ, уславлює його героїку, підносить
до високого рівня художньої досконалості. Її високо
художнє виконання доступне масовому слухачеві, вер
шину якого становить український народ.
У розмові з Ніною Загребельною прозвучали її
слова: “Відтоді, як свідомо пам’ятаю себе, можу сказа
ти, що завжди любила і люблю землю, на якій народи
лася і виросла, та українську пісню. Любов до неї – це
найдорожчий
спадок, який маю
від батьків і хочу
передати
його
своєму синові.
Може тому серед
тисячі життєвих
шляхів
обрала
собі пісенну сте
жину. Пісня – це
крила мої, на
яких пливу по
життю,
підні
маюсь над буден
щиною, досягаю
омріяної висоти,
багатію душею,
знаходжу друзів.
Якщо я бачу
сльози слухачів у
залі, то я не
даремно вийшла
на сцену”.
Важливою
життєвою стежиною постала педагогічна робота із сту
дентами Інституту історичної освіти НПУ імені
М. П. Драгоманова.
Ніна Загребельна має понад 50 наукових праць з
історичної тематики, також вона є автором навчально
методичних посібників для вчителів шкіл та студентів,
підручників з історії України. За виконавську май
стерність Ніна Загребельна нагороджена медаллю лау
реата Всесоюзного огляду художньої творчості; дипло
мом І ступеня Всеукраїнського огляду народної твор
чості; подякою Міністерства освіти і науки України;
Орденом Святого Рівноапостольного князя Володи
мира Великого ІІІ ступеня; званням “Відмінник освіти
України” та багатьма іншими відзнаками.
У виповнені Ваші п’ятдесят літ ми бажаємо Вам
пісенних творчих злетів, педагогічної наснаги, сімей
ного благополуччя, здоров’я.
ÌÓÇÈ×ÍÀ ÑÏÀÄÙÈÍÀ
13 грудня 2010 року в Національному будинку органної музи
ки відбувся V концерт лекторій “Михайло Вербицький у музич
ній спадщині”, присвячений 20й річниці з Дня незалежності Укра
їни. Феєричний вечір органної музики та співу слухачам подарували
організатори заходу – Міністерство освіти і науки, молоді та спорту
України та Національний педагогічний університет імені М. П. Дра
гоманова, за підтримки ректора В. П. Андрущенка та директора
Інституту мистецтв А. Т. Авдієвського.
Усі бажаючі змогли отримати естетичну насолоду від майстерно
го виконання творів М. Вербицького, Й.С. Баха, В.А. Моцарта,
Б. Хесфорда під професійним керівництвом автора мистецького про
екту В. Федоришина, диригента М. Михаця та режисерапоста
новника З. Корінця. Українські, італійські, німецькі та польські
музиканти й хористи не лише наповнили музикою концертний зал,
вони подарували присутнім частинку світла, натхнення, чого так
часто не вистачає в похмурі зимові дні.
Микола КОТ,
кандидат педагогічних наук,
доцент
Свято спортивної слави
10 грудня 2010 року в спортивному комплексі Драгомановського університету проходило свято спортивної слави. Завдяки підтримці ректора університету В. П. Андрущенка, а також ініціативі
ентузіастів Інституту фізичного виховання і спорту, для НПУ
ім. М. П. Драгоманова уже стало традицією проведення низки спортивних заходів: кубок ректора з міні-футболу, пробіг заради миру,
свято спортивної слави тощо.
Приємним сюрпризом для гостей свята стали вражаючі показові виступи вихованців Інституту фізичного виховання та спорту.
У рамках заходу відбулось нагородження студентів у номінаціях за найкращі спортивні досягнення.
Як зауважив голова спорткомплексу “Олімп” О. П. Питомець, в
університеті створені всі умови для повноцінного фізичного розвитку молоді, розкриття її потенціалу. Наполеглива праця і сприятливе
середовище не змусять довго чекати на результати. Судіть самі!
· Збірна жіноча команда з міні%футболу “Біличанка%НПУ”
– переможець чемпіонату України, Кубка України та міжнародних змагань.
·
Збірна чоловіча команда з міні%футболу – переможець змагань з футболу “Українсько-Польського турніру
університетських команд 2010–2012”;
·
В. Комар – призер чемпіонатів світу та чемпіон Європи з боротьби на поясах “Алиш”;
·
К. Сорокотяга – чемпіон світу з боротьби на поясах “Алиш” 2009 року, призер чемпіонату світу 2010 року,
заслужений майстер спорту України з боротьби на поясах;
·
К. Коптєв – чемпіон Європи та срібний призер Всесвітніх ігор в Пекіні з боротьби “Алиш”;
·
А. Куник – чемпіон Європи та призер чемпіону світу з боротьби “Алиш”;
·
І. Приходько – чемпіонка Європи та чемпіон світу з боротьби “Алиш”;
·
Ю. Сірий – призер чемпіону Європи та світу з боротьби “Алиш”;
·
О. Жуков – ІІІ місце у відкритому чемпіонаті м. Києва з дзюдо;
·
В. Бабкіна – І місце в чемпіонаті м. Києва серед ВНЗ
з дзюдо;
·
Н. Гацанюк – І місце фіналу Кубка України з кікбоксингу;
·
Д. Бесідовська, В. Поліщук, Н. Зотько, К. Лавро%
ва, Б. Жураківський, Б. Біліченко, А. Жижин, О. Стозуб,
В. Литвиненко, С. Свириденко – ІІІ комадне місце у змаганнях з ігрового багатоборства серед ВНЗ Шевченківського
району м. Києва.
Успіх вихованців НПУ ім. М. П. Драгоманова просто вражаючий! Як зазначив ректор В. П. Андрущенко, “ми, драгомановці, завжди намагаємося підтримувати високий національний дух, дух звитяги”. Віримо, що наступні перемоги вже не за
горами!
Фото Ірини МОРОЗ
ПЕРЕМОГА ВИКЛАДАЧІВ
1011 грудня 2010 року в НПУ імені М. П. Драгоманова проходив
футбольний турнір серед чоловічих команд професорськовикладаць
кого складу чотирьох університетів: Харківський національний універ
ситет радіоелектроніки (м. Харків), Прикарпатський національний
університет імені Стефаника (м. ІваноФранківськ), Полтавський
педагогічний університет імені Короленка (м. Полтава) і НПУ імені
М. П. Драгоманова. Перше місце в турнірі виборола команда НПУ
імені М. П. Драгоманова, за яку виступали: А. П. Кудін (капітан коман
ди), Б. І. Андрусишин, О. В. Тимошенко, С. Г. Цибін, Р. М. Мішаров
ський, О. П. Питомець, Г. В. Жабєєв, О. В. Колок, М. В. Тимчик.
Юлія ЗАПОРОЖЧЕНКО
Газета Національного педагогічного
університету імені М. П. Драгоманова
“Педагогічні кадри”. Свідоцтво про
реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р.
4
Редактор Сергій Русаков,
літературний редактор Галина Голіцина,
комп’ютерне складання
і верстання Тетяни Ветраченко,
фото Василя Тимошенка.
Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9,
редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85,
факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua
Видрукувано
у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова.
Наклад 1000 примірників.
Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова
м. Київ–30, вул. Пирогова, 9
е-mail: Npu.press@i.ua
Свідоцтво про реєстрацію № 1101
від 29.10.2002 р.
Відповідальність за достовірність інформації
несуть автори.
Позиція редакції не завжди збігається
з авторською.
Рукописи не рецензуються і не повертаються.
ГРУДЕНЬ 2010
№ 6 (1610) ГРУДЕНЬ 2010 РОКУ
НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА
ПЕРЕДНОВОРІЧНИЙ ЧАС – ЦЕ ОСОБЛИВИЙ ЧАС
Новий рік дарує кожному з нас нові сподівання, нові можливості, нову надію, віру у новий, кра
щий початок. Передноворічний час – це особливий час, коли можна і варто замислитися над тим, що
було здійснено, досягнуто за цілий рік. Це час, коли так приємно, сидячи в домашньому затишку,
пригадати перемоги й досягнення, а також обміркувати помилки й програші.
Що приніс нам минувший рік? Що залишимо ми на згадку про нього? Хтось вдало закінчив уні
верситет і розпочав самостійне професійне життя, хтось приєднався до дружньої родини драгома
новців. За плечима нашого згуртованого колективу – насолода перемог і прикрість поразок. Ми діли
мося своїми досягненнями зі світом, робимо висновки зі своїх помилок і рухаємося вперед, гордо несу
чи почесний статус флагмана педагогічної освіти України.
Тож нехай наш час, проведений разом, у спільній роботі й навчанні, залишиться тільки в
наших найкращих, найсвітліших спогадах. Я бажаю всім вам, шановні члени драгомановської роди
ни, провести свята радісно, яскраво й безтурботно, і зустріти Новий рік відкритими, готовими й
жадаючими нових звершень і злетів!
Завжди з вами,
ректор університету
Віктор АНДРУЩЕНКО
К Р А С У Н Я
У Н І В Е Р С И Т Е Т У
ставник Прем’єрМіністра України Анатолій Толстоухов, рек
тор університету Віктор Андрущенко, голова правління ВАТ
“Київський ювелірний завод” Сергій Цюпко, політик та меце
нат Микола Бойчук.
У вступному слові ректор нашого університету
В. П. Андрущенко зазначив важливість дружньої підтримки
університетів, особливо від тих людей, що перебували в
журі, та прийняв їх у “Драгоманівську родину”, вручивши
відповідні почесні нагороди.
Конкурс розпочинався з “Візитки” учасниць. Десять кра
сунь у розкішних бальних сукнях по черзі кружляли на сцені у
вальсі. Паралельно на
великому екрані демон
струвалось слайдшоу зі
світлинами конкурсанток, а
ведучі розповідали про дів
чат. Після цього на присут
ніх чекав найцікавіший кон
курс, де учасниці демон
стрували свої таланти.
Кожна дівчина намагалась
показати свою індивіду
альність і чарівність, красу і
У ПЕРЕДНОВОРІЧНІ ДНІ в Драгома
новському університеті відбулось ней
мовірної краси свято. І це пов’язано не
лише з характером проведення подіб
них заходів, але й з принципом організа
ції та атмосфери, що панувала в залі. У
Національному педагогічному універси
теті імені Михайла Драгоманова обрано
“Красуню університету 2010”. Концерт
мав концепцію зимового балу, що зби
рає графинь з усіх королівств. Відтак,
усі глядачі отримали велику насолоду
від гарних суконь, святкової атмосфери
та краси конкурсанток.
Фінальному конкурсу “Красуня університету” переду
вав марафон конкурсів краси в інститутах НПУ імені
М. П. Драгоманова. Кожен навчальний підрозділ обрав
свою головну красуню, яка і представляла своє королівство
на рівні університету. Варто сказати, кожна з учасниць була
гідна головної корони, та в цей вечір журі потрібно було
зробити найскладніше: обрати одну, головну красуню уні
верситету. До складу журі увійшли: уповноважений пред
розум. Глядачі гучними
оплесками зустрічали
кожен виступ: танцю
вальні номери, декла
мування віршів та
пісень. Деякі з конкур
санток грали на флейті
та роялі. Словом, різ
номанітність талантів
вражала.
стор. 2
Навіщо потрібна
філософія...
стор. 3
2 0 1 0
Наступним був конкурс дефіле в офіційних костюмах.
Навіть у цих рамках учасниці змогли проявити свою оригі
нальність, адже жоден костюм не був схожий на інші. Відра
зу ж після дефіле дівчатка мали можливість довести, що
краса і розум ходять парою: почався інтелектуальний кон
курс, який мав стати останнім. Ведучі ставили питання кон
курсанткам, які мали швидко знайти цікаву й гідну відпо
відь. І всі дівчата показали, що не тільки красою багаті.
Поки ж журі підраховувало оцінки і визначалось із пере
можницею, на сцені виступали зірки університету – пред
ставники Центру культури і мистецтв. Та всі глядачі знову
чекали на сцені дівчат. Студентство активно підтримувало
своїх конкурсанток, у залі майоріли плакати, а скандування
було чутно далеко за межами зали гуманітарного корпусу.
Нарешті конкурсантки знову з’явились на сцені – у
вечірніх сукнях. Після дефіле на всіх присутніх чекала най
головніша мить вечора – нагородження. Дівчата помітно
нервували, адже за секунду вирішувалась їх участь у цьому
конкурсі. Для оголошення і нагородження “Красуні універ
ситету” ведучі запросили А. В. Толстоухова, який після
ліричного відступу назвав ім’я студентки Валерії Сердюк,
студентки Інституту корекційної педагогіки і психології.
І віцеміс стала Катерина Яніогло, студентка Інституту
політології і права, ІІ віцеміс – Марина Псю"
ковська, студентка Інституту іноземної філо
логії. Усі учасниці отримали подарунки від
спонсорів: AleXXX та дорогоцінності від “Київ
ського ювелірного заводу”.
Власне, враження від побаченого най
приємніші. Це був чудовий вечір краси, ґрації,
молодості. Драгомановський університет
вкотре показав багатство і різносторонність
жіночої краси.
Андрій ВИШКВАРОК
наука
подія
Прогулянка
з насолодою і
не без моралі
–
спорт
Свято
спортивної
слави
стор. 4
Вступна кампанія
Міжнародна співпраця
У ЦЕНТРІ РОБОТИ – ДИТИНА
Угода про співробітництво
НЕЩОДАВНО відбулась прес
конференція “Умови вступу до ВНЗ
у 2011: нововведення та їх впрова
дження”, в якій взяли участь Яро
слав Болюбаш, директор Департа
менту вищої освіти Міністерства
освіти і науки, молоді та спорту
України, Віктор Андрущенко, рек
тор нашого університету, Володи
мир Бугров, проректор Київського
національного університету імені
Тараса Шевченка, та В’ячеслав
Комаров, проректор Національної
юридичної академії імені Ярослава
Мудрого.
Віктор Петрович Андрущенко
зазначив: “Міністерство освіти і
науки, як ніколи, скрупульозно
тримає руку на пульсі часу. Тому в
університетах не буде самодіяльно
сті, а буде творча співпраця з Міні
стерством, зокрема через елек
тронні засоби зв’язку. У нас в уні
верситеті є така практика, як теле
фон довіри, призначений для сту
дентів, абітурієнтів, батьків тощо.
Окрім того, у 2011 році вищі
навчальні заклади будуть боротися
6 ГРУДНЯ 2010 року Драгомановський університет
зустрічав гостей – делегацію Кишинівського державного
педагогічного університету імені Іона Крянге (Молдова).
Результатом зустрічі стало підписання договору про
співпрацю між КДПУ в особі ректора М. Кікуша та НПУ в
особі ректора В. Андрущенка. Договір передбачає обмін
знаннями, інформацією, навчальними програмами в галузі
педагогіки та психології, розробку спільних досліджень і
проектів у галузі освіти, а також навчальних матеріалів, які
можуть бути використані в обох університетах.
Завдяки ініціативі ректора Віктора Андрущенка у
співпраці з ректором М. Кікушем упродовж наступних
п’яти років став можливим обмін студентами і аспірантами
з метою ознайомлення з практикою педагогічної роботи;
обмін викладачами з метою проходження стажувань і проведення занять; обмін вченими з метою здійснення спільних досліджень, а також проведення спільних наукових
конференцій, семінарів, симпозіумів; обмін спеціальною
літературою, видання збірок наукових і науково-методичних робіт тощо.
Укладання угоди між університетами стало наступним
важливим інтеграційним кроком для Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, що є
пріоритетом і заслугою адміністративної політики.
Прес%центр
за абітурієнта. Тому університети
повинні проводити роботу по довузів
ській підготовці кадрів. Наприклад, наш
університет має 30 таких центрів на
території України – від Полтави до
Добромиля, Конотопу, Чернігова.
Одна з особливостей вступу в
тому, що вирішальне слово у спір
них ситуаціях – за приймальною
комісією. А в складі комісій – висо
коосвічені люди, представники гро
мадських організацій”.
Тому журналістів, що бажали
пересвідчитись у добросовісності
роботи приймальної комісії, Віктор
Петрович запросив відвідати засі
дання приймальної комісії універ
ситету: “Ви переконаєтеся, наскіль
ки точно і тонко розглядається
кожна робота, кожен абітурієнт.
Університети відкриті, налаштовані
на діалог, ми йдемо назустріч абіту
рієнту. У центрі нашої роботи сто
їть дитина”.
Катерина ПОРОХНЯК
Етика і естетика
ПРОГУЛЯНКА З НАСОЛОДОЮ І НЕ БЕЗ МОРАЛІ
ТАК НАЗВАВ свою повість
Т. Г. Шевченко. Подорожі та зустрічі
з людьми, природою, творами
мистецтва ніколи не були для нього
буденністю чи просто розвагою. Це
завжди Подія, що варта глибоких
роздумів, які вже ніколи не лишать
тебе колишнім.
Так, наслідуючи приклад вели
кого Кобзаря, кафедра етики та
естетики організувала екскурсію
до Національного заповідника
“Могила Т. Г. Шевченка” у м. Каневі
для викладачів кафедри та сту
дентського активу Інституту філо
софської науки і освіти з подаль
шим проведенням “круглого столу”
за участю викладачів кафедри, сту
дентів, аспірантів спільно з шев
ченкознавцями та культурологами.
Екскурсія та “круглий стіл” розпо
чали низку заходів з відзначення
200річчя з дня народження
Т. Г. Шевченка у рамках проектів
кафедри етики та естетики на
2011–2015 рр.
З великою увагою і цікавістю
наша екскурсійна група поставила
ся
до
реконструкції
музею
Т. Г. Шевченка біля його могили,
яка тривала 7 років. Відкриття
музею відбулося з нагоди святку
вання Дня незалежності у цьому
році.
Урочистим та водночас акаде
мічно витриманим продовженням
екскурсії став “круглий стіл” “Тарас
Шевченко у сучасному духовно
культурному просторі”, який від
бувся через кілька днів після
повернення з міста Канева.
На захід були запрошені
Н. А. Оробченко – шевченкозна
вець, вчений секретар Інституту
мистецтвознавства, фольклори
стики
та
етнології
імені
М. Т. Рильського НАН України;
О. І. Фісун – музеєзнавець, завіду
вач відділу підготовки експозиції
ДІАЗ
“Стародавній
Київ”;
В. Я. Кунець – член Спілки худож
ників України, професор кафедри
дизайну Національної академії
керівних кадрів культури і мистецтв, а
ше, у стадії переосмислення ролі
Шевченка у нашому духовному
житті. Тому важливо зробити орга
нізацію таких музейних експозицій
предметом широкого обговорення
творчої інтелі
генції і навіть
широких мас.
Під час об
говорення вра
жень від рекон
струкції музею
с е р й о з н е
обурення викли
кало, поперше,
зневажливе ста
влення до автен
тичності об’єктів
культурної спад
щини, зокрема і
хто хоче ознайомитися з його
діяльністю, може сходити в музей у
Києві, який насичений музейними
експонатами. Ті ж, хто приїздить до
Канева, мають прилучатися не до
його діяльності як поета чи худож
ника, а до певної національної ідеї,
тому можна зрозуміти той пафос, з
яким створена експозиція в Каневі.
Але виникає питання, що
потребує серйозного подальшого
осмислення: чи усвідомлює сам
музей це завдання, і якщо так, то
якими засобами намагається вико
нати це завдання? Адже поки що
люди, швиденько пробігаючи гра
нітними холодними залами, зупи
няються біля експозиційної вітрини
з проектами першого архітектора
та
художнього
оформлювача
Біля могили Тараса Шевченка
також представники кафедр нашого
вузу: Т. В. Розова – д. філос. н., про
фесор, завідувач кафедри філософ
ської антропології; Н. Г. Мозгова –
д. філос. н., професор, заступник
завідувача кафедри філософії;
І. Г. Немчинов – к. філос. н., профес
ор кафедри філософії; В. С. Васи"
ленко, С. С. Русаков, Г. А. Цел"
ковський – викладачі кафедри куль
турології.
Під час “круглого столу” обго
ворювалися питання етики музей
ної справи, реконструкції та збере
ження автентичності культурної
спадщини, кризи фаховості у різ
них галузях культурносуспільного
життя.
Як зазначила завідувач кафе
дри етики та естетики Т. І. Андру"
щенко, музей Т. Г. Шевченка у
Каневі сьогодні досі ще перебуває
у стадії реконструкції, у стадії побу
дови нової експозиції і, найголовні
будинку музею
Т. Г. Шевченка,
та до фахово
сті, адже пору
шено
багато
правил музей
ної справи, по
друге, надзви
чайно
мала
кількість музей
них предметів,
що мають істо
ричну, культур
ну чи естетичну
ц і н н і с т ь .
Щоправда, аспірант кафедри куль
турології Геннадій Целковський
озвучив важливу думку, що постать
Шевченка є різноплановою: він є
людиною, він є поетом, він є худож
ником і він є певною ідеєю. Завдан
ням музею, що знаходиться в
Каневі, є репрезентувати Тараса
Григоровича саме як ідею, бо той,
Біля хатимузею
музею Ф. Кричевського із запитан
ням: “А чи планують відновлювати
його проекти, які є архітектурною
пам’яткою?”. Таємниця такої при
вабливості цих ескізів, мабуть, у
тому, що та щира особиста любов
Ф. Кричевського до Тараса Григо
ровича, усвідомлення тої націо
нальної ідеї, яка має хвилювати
наше серце, передається крізь
роки навіть на паперових ескізах.
Як сказала Оксана Іванівна
Фісун, негативний досвід консолі
дує народ.
Жваві обговорення на “кругло
му столі” підтвердили актуальність
організації подібних заходів щодо
святкування ювілею з дня наро
дження Кобзаря. Адже, як зазначи
ла Т. І. Андрущенко: “Хоча до від
значення цієї дати ще декілька
років, на нашу думку, це настільки
вагома і значуща подія, що розпо
чати підготовку до неї необхідно
вже зараз”. Стало зрозуміло, що
постать Шевченка як національної
ідеї на сьогодні є досить проблем
ною. Який образ Тараса Григоро
вича Шевченка існує у свідомості
пересічного українського громадя
нина? Впродовж історії різні полі
тичні системи продукували різні
образи, акцентуючи увагу на тому,
що їм було потрібно. Образ вели
кого українського Кобзаря ще
чекає на своє розкриття, вільне від
заангажованості. І хто як не викла
дачі, науковці, діячі мистецтв, твор
ча інтелігенція здатні пояснити, що
людина, а тим більше Людина з
великої літери, є багатогранною та
безмежною, і вона вимагає, щоб
під час зустрічі з нею ми не навішу
вати ярлики, а, “зберігаючи
поетичну
свіжість
серця”
(Т. Г. Шевченко), підіймалися до
височини її Неба, збагачуючись її
силою, її музою, її славою.
Ірина ОВЧАРЕНКО,
старший викладач
кафедри етики та
естетики
Газета для читача
РЕДАКЦІЯ ГАЗЕТИ “Педагогічні кадри” вітає усіх читачів з Новим 2011 роком
та Різдвом Христовим!
Хай Новий рік приносить Вам нові досягнення, нові враження, нові успіхи, творчі звер
шення і злети. Бажаємо Вам, Вашим колективам і родинам бути здоровими і щасливи
ми, багатими і веселими, життєрадісними і усміхненими. З новими надіями, з новими
звершеннями, з новим благополуччям.
Чекаємо від Вас у новому році на цікаві та змістовні статті про всі ваші перемоги
та радості, листи надсилайте на електронну скриньку газети: gazeta@npu.edu.ua.
З НОВИМ 2011 РОКОМ!
2
ГРУДЕНЬ 2010
Наука
КОНКУРС ЕСЕ ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ФІЛОСОФІЇ
У ЛИСТОПАДІ 2010 року Студентське наукове товари
ство та дирекція Інституту філософської освіти і науки Націо
нального педагогічного університету імені М. П. Драгоманова
провели конкурс студентських есе. Конкурс був присвячений
Всесвітньому дню філософії, а темою для робіт стало запитан
ня – “Навіщо займатися філософією у ХХІ столітті?”.
У такий спосіб була здійснена спроба запросити спудеїв
до аналізу нагальних питань філософського дискурсу, актуалі
зувати інтерес до філософської дисциплінарної прогностики,
посилити профорієнтаційну складову навчання, а також акти
візувати юних філософів до творення власного інтелектуаль
ного продукту.
У славні часи Еммануїла Канта та Георга Гегеля подібні
проекти, але на загальнодержавному рівні, провадила Бер
лінська академія наук (наприклад, тема: “Яких дійсних успіхів
досягла метафізика з часів Ляйбніца та Вольфа”), що значною
мірою пожвавлювало академічне середовище тодішньої Прус
сії. Саме в дусі цієї інтенції розвивався задум авторів конкур
су, хоч і в значно скромніших масштабах.
Роботи конкурсантів оцінювали чотири члени журі, з
яких троє кандидати філософських наук, викладачі, та один
студент п’ятого курсу (голова Студентського наукового това
риства). Всі роботи були зашифровані під псевдонімами, що
забезпечило максимальну об’єктивність журі. Для оцінки
були визначені чотири критерії: “Оригінальність”, “Змістов
ність та аргументованість”, “Грамотність”, “Відповідність
темі”.
Підводячи підсумки конкурсу, варто зазначити, що сту
денти здійснили добру спробу філософського текстотворення,
в якій виявили ті проблеми та сподівання, які займають їх
думки сьогодні. Таким чином, організаторам вдалося не тільки
наблизитись до мети, яку ставило перед собою ЮНЕСКО,
запроваджуючи святкування Всесвітнього дня філософії
(“…познайомити людей із філософською спадщиною, відкрити
сферу буденного мислення для нових ідей та стимулювати
публічні дебати мислителів із громадянським суспільством з
приводу викликів, що постають перед суспільством сьогодні” –
з виступу восьмого генерального директора ЮНЕСКО Койчі
ро Матсура), але й зробити складні філософські проблеми зро
зумілішими та ближчими для молоді. Звісно, важко порівняти
ці спроби зі зразковими еталонами філософської есеїстики,
але як то кажуть – найдовша мандрівка починається з першо
го кроку.
Антон ДРОБОВИЧ,
секретар конкурсної комісії,
асистент кафедри філософської антропології
НАВІЩО ПОТРІБНА ФІЛОСОФІЯ У XXI СТОЛІТТІ?
НАВІЩО потрібна філософія у
XXI столітті? Виникнення та постановка
цього питання, на наш погляд, виглядає
як нагадування про те, чого не зробила
філософія до сьогоднішнього дня – не
з’ясувала чітко свого завдання. Чому,
наприклад, не виникає запитань про потрібність математики, фізики, біології або
інших наук? Тому що такі питання виглядали б недолугими. В їх “потрібності”
людство переконалось у своєму історичному досвіді. Але не слід сприймати ці
слова як такі, що намагаються применшити значення філософії в порівнянні з іншими науками. В більшій мірі наша думка спрямована на постановку питання про статус філософії як науки та можливість застосування до неї слова
“потрібна”. На нашу думку, більш доречно говорити про “значення”, а не “потрібність”, і це принципово.
Філософія за своїм принципом не може бути нікому потрібною, вона може лише мати певне значення для окремої людини.
Слово “потрібна” вказує на якусь недостатність, в той час як
слово “значення” несе в собі більш глибоке навантаження. Вивчення медицини потрібне для можливості продовження нормального фізичного життя, вивчення права – для продовження нормального соціального життя. Для чого ж потрібна філософія?
Вона нікому і ніколи не була потрібною, але для певних людей
завжди мала дуже високе значення. Для кого має велике значення медицина? Для того, хто часто хворіє. Із філософією ж все
навпаки: як показує досвід, філософія має велике значення для
духовно здорової людини. Філософія потрібна для тих, хто прагне мислити глибоко і ясно одночасно. Тут дуже важливо розуміти, що між філософією та філософствуванням існує певна межа,
чітко окреслити яку можна було б тільки за умови наявності
однозначного визначення поняття «філософія», чого, на мою
думку, ніколи не станеться. Таким чином, можна казати виключ-
но про значимість філософії, яка залежить, по-перше, від того,
хто її обирає, і, по-друге, від того, кого обирає вона.
Вираз “не я обрав філософію, а вона обрала мене” виник
зовсім не випадково. Мабуть, жодна людина в світі, яка займається філософією, не скаже об’єктивно, чому вона обрала її, але
разом з тим навряд чи колись почне сумніватись у значимості
цього предмету. Нам би не хотілося, щоб “значимість” плутали не
лише з потрібністю, а й такими поняттями, як “важливість”.
Слово “важливість” несе в собі певне навантаження необхідного,
можна навіть сказати, що це певний ступінь “потрібності”. Звісно,
що слово “важливість” більш близьке до “значимість”, але знову
ж таки не тотожне останньому. Ми вже досить близько підійшли
до слова “значимість” і мали б його вже чітко визначити відносно
філософії, але ми лише парадоксально, але не абсурдно, зазначимо, що не знаємо, що є “значимість філософії”, і все, що ми
можемо – це лише відсікати те, що не можна включити в обсяг
поняття “значимість”.
Дар’я ГЕРАСИМЕНКО,
переможниця конкурсу,
студентка ІІІ курсу Інституту
філософської освіти і науки
Новітні освітні проекти
Ювілей
Т Е Л Е В І З І Й Н І П РО Б И
Телеакадемія – школа телевізійної майстерності
Першого національного телеканалу та НПУ імені
М. П. Драгоманова, єдина в Україні, де слухачі готу
ють і забезпечують ефір програми.
Коли нам запропонували взяти участь у такому грандіоз
ному проекті, ми були геть розгублені та не впевнені у своїх
силах. Здавалося, що ми, студенти педуніверситету, не зможе
мо належним чином конкурувати з профільними у екранних
мистецтвах вузами. Однак сподівання людей, які нас запроси
ли “пограти в телебачення”, ми виправдали, чому підтверджен
ням є і листподяка, котрий прийшов на ім’я ректора від керів
ництва Першого національного, і кращі рейтинги наших випу
сків.
Та про все по порядку. З першого вересня 2010 року кож
ної середи ми заповнюємо годину ефірного часу студентським
інтелектуальним токшоу. Це студенти різних інститутів –
Інституту розвитку дитини, іноземної філології, політології і
права, природничогеографічної освіти, фізикоматематичної
освіти і науки, але найбільш активними є студенти Інституту
української філології, за яким і закріплена кафедра журналі
ГРУДЕНЬ 2010
На нашу думку, більшість видатних філософів не потребувала філософії, але попри це вони будували свої філософські
системи. Що б сталося, якби ми не знали, що Спіноза бачив світ,
складений з однієї субстанції, двох атрибутів та купи модусів, або
якби ми не знали, що Кант вважав головним для людини не досягнення щастя, а досягнення стану, коли людина може бути гідною
щастя? Невже людина не змогла б жити без цього всього? Звісно, що кожен зміг би жити без знання цих моментів. Але всі ми
прекрасно розуміємо, що коли щось вже має для нас “значення”, то воно стає частиною нашого життя і ми ніколи не питаємо,
навіщо нам це потрібно, ми просто кажемо, що це має значення
для нас. Навіщо ти вивчаєш те, що казав Бекон та Гайдеггер?
Людина, яка любить філософію (а любов до філософії розуміється лише через значимість останньої), відповість, що вона це
робить, щоб краще розуміти філософію. І коли її спитають, а
навіщо їй розуміти краще філософію, хтось почне намагатись
знайти об’єктивне пояснення, чого зробити неможливо, а хтось
вчинить абсолютно вірно і скаже: “бо це важливо для мене”. Незрячій людині важко уявити, яке прекрасне сонце на світанку, так
само і про “значимість” філософії важко що-небудь розповідати
людині, для якої філософія абсолютно не має цінності. Тому
питання “навіщо потрібна філософія у XXI столітті?” не потребує
відповіді для людини, для якої вона щось “значить”. Не слід принижувати філософію до того рівня, коли намагаються вивести її
функції (світоглядна, пізнавальна, освітня і т.д.), слід просто
берегти філософію у своєму серці і крокувати сміливо назустріч
життю, а тим, хто запитає: “Нащо тобі потрібна філософія?”,
рішуче відповідати: “якщо ти не вмієш літати, не намагайся зламати мені крила”…
стики. Чотири юні журналісти спільно з операторами і за
допомоги кураторів проекту на кожен випуск готують відеоза
мальовки на дискусійні теми, озвучення яких і обговорення
відбувається прямо в ефірі. Ми запрошуємо на кожну програ
му незалежного експерта, авторитетну особистість. Також
наші постійні гості – музиканти Інституту мистецтв нашого
університету та члени команди КВН “Збірна Драгоманова”.
Серед гостей були також директор Центру культури і
мистецтв НПУ Ірина Савченко, професор Василь Федоришин
та інші.
Перед молодими людьми завжди відкриті будьякі двері, і
це наша найбільша перевага. Тому ми піднімаємо на розгляд
актуальні питання, часто болючі, інколи просто неприємні, а
почасти й глобальні, та це не означає, що ми не вміємо весели
тися і жартувати.
Маємо все ж власний ідейний почерк у створенні оповід
них сюжетів. Це щось проміжне, якщо порівнювати з аналітич
ною програмою і новинами – і за обсягом, і за актуальністю
явища чи за гостротою поставленої проблеми.
Звісно, навряд чи ми зможемо таким чином щось змінити,
допомогти комусь. Однак нині ми ставку робимо на себе як на
майбутніх спеціалістів у своїй професії, як творців свого май
бутнього. Корисно відчути себе у ролі і організатора, й уча
сника виробництва. Для цього треба розвивати відповідаль
ність, пунктуальність, компетентність, наполегливість, кон
тактність, працювати над власним мисленням і мовленням і
постійно бути у ідейному пошукові.
Ми як непрофесіонали маємо право на помилки, і робимо
їх дійсно немало. Але якщо у людини є мотивація до роботи,
вона переборе всі труднощі на шляху і буде розвиватися. Від
стоюючи, по суті, честь свого університету, ми мусимо бути не
просто відповідні. Ми маємо перевершувати себе, як кожна
порядна творча особистість.
ÌÓÇÈ×ÍÀ ÃÎÐIJÑÒÜ
ÓͲÂÅÐÑÈÒÅÒÓ
ÄÐÀÃÎÌÀÍÎÂÑÜÊÈÉ óí³âåðñèòåò ðàäèé â³òàòè ç þâ³ëåºì æ³íî÷èé õîð “Ïàâàíà” òà éîãî íåçð³âíÿííîãî õóäîæíüîãî
êåð³âíèêà é äèðèãåíòà Ëþäìèëó Àíàòî볿âíó Áàéäó. Áàæàºìî óñüîìó êîëåêòèâó ïîäàëüøèõ òâîð÷èõ çëåò³â, íàñíàãè,
äîâãèõ ðîê³â ïë³äíîãî æèòòÿ!
ϳä òâîð÷èì êåð³âíèöòâîì çàñëóæåíîãî ä³ÿ÷à ìèñòåöòâ
Óêðà¿íè, ëàóðåàòà ïðå쳿 ³ìåí³ Ì. Ëèñåíêà, ïðîôåñîðà Ëþäìèëè Àíàòî볿âíè Áàéäè æ³íî÷èé õîð “Ïàâàíà” íåîäíîðàçîâî
çäîáóâàâ ïî÷åñíå çâàííÿ ëàóðåàòà âñåóêðà¿íñüêèõ òà ì³æíàðîäíèõ ôåñòèâàë³â, êîíêóðñ³â ñó÷àñíî¿ òà ñòàðîâèííî¿ óêðà¿íñüêî¿ ìóçèêè. Ñåðåä ÿñêðàâèõ çâåðøåíü õîðîâîãî êîëåêòèâó
âàðòî çãàäàòè ôåñòèâàë³ “Êè¿â – Ìþç³ê – Ôåñò”, “Ìóçè÷í³
ïðåì’ºðè ðîêó”, “Çîëîòîâåðõèé Êè¿â” òà áåçë³÷ ³íøèõ
ìèñòåöüêèõ çàõîä³â ñòîëèö³ é óí³âåðñèòåòó.
Ірина МОРОЗ
Фото автора
3
Ювілей
Виховання
ϳñíÿ – “×óìàöüêèìè øëÿõàìè”
БОГОМ ЖІНЦІ послано велике щастя бути дру
жиною, матір’ю, робити життя красивішим, світлим,
дарувати людям солов’їний голос, який є одним із
основних джерел волевиявлення душі, висловленням
найрізноманітніших думок, сподівань, характерний
багатством інтонаційних відтінків, що розкриває вну
трішній душевний
стан людини, власти
вий щирій народній
мелодії, робить з неї
могутній засіб пра
вдивого художнього
відображення дій
сності.
Серед
таких
богом
посланих
жінок ми пишаємося
солісткою ансамблю
української
пісні
“Чумацький шлях”,
кандидатом історич
них наук, доцентом
Інституту історичної
освіти НПУ імені
М. П. Драгоманова
Ніною Загребельною.
Володіючи чудо
вим вокальним голо
сом,
наділеним
потужним соковитим
тембром, найвагомішим для виконання українських
народних пісень, Ніна Загребельна понад 20 років
подорожує з “Чумацьким шляхом” країнами близько
го і далекого зарубіжжя з виконанням численних
народних пісень. У складі групи артистів співала в
Чехословаччині, Румунії, Німеччині, Австрії. Ніна
Загребельна – лауреат Міжнародних пісенних фоль
клорних фестивалів в містах Зволін (Чехословаччи
на), Авіньон (Франція) – Карлові Вари (Чехія), Ваві
лон (Ірак) та інших.
У складі ансамблю “Чумацький шлях” вона бере
участь в численних концертних програмах Києва та
багатьох міст України.
Її пісня черпає зі скарбниці мелосу українського
народу лірикорозповідний характер співу, наповнюю
чи його високою поетичною образністю, глибоким
народним ліризмом, особливим піднесенням, віртуоз
ністю, багатством мелодичних прикрас. Її спів спов
нює серця слухачів радістю і гордістю за талановитий
український народ, уславлює його героїку, підносить
до високого рівня художньої досконалості. Її високо
художнє виконання доступне масовому слухачеві, вер
шину якого становить український народ.
У розмові з Ніною Загребельною прозвучали її
слова: “Відтоді, як свідомо пам’ятаю себе, можу сказа
ти, що завжди любила і люблю землю, на якій народи
лася і виросла, та українську пісню. Любов до неї – це
найдорожчий
спадок, який маю
від батьків і хочу
передати
його
своєму синові.
Може тому серед
тисячі життєвих
шляхів
обрала
собі пісенну сте
жину. Пісня – це
крила мої, на
яких пливу по
життю,
підні
маюсь над буден
щиною, досягаю
омріяної висоти,
багатію душею,
знаходжу друзів.
Якщо я бачу
сльози слухачів у
залі, то я не
даремно вийшла
на сцену”.
Важливою
життєвою стежиною постала педагогічна робота із сту
дентами Інституту історичної освіти НПУ імені
М. П. Драгоманова.
Ніна Загребельна має понад 50 наукових праць з
історичної тематики, також вона є автором навчально
методичних посібників для вчителів шкіл та студентів,
підручників з історії України. За виконавську май
стерність Ніна Загребельна нагороджена медаллю лау
реата Всесоюзного огляду художньої творчості; дипло
мом І ступеня Всеукраїнського огляду народної твор
чості; подякою Міністерства освіти і науки України;
Орденом Святого Рівноапостольного князя Володи
мира Великого ІІІ ступеня; званням “Відмінник освіти
України” та багатьма іншими відзнаками.
У виповнені Ваші п’ятдесят літ ми бажаємо Вам
пісенних творчих злетів, педагогічної наснаги, сімей
ного благополуччя, здоров’я.
ÌÓÇÈ×ÍÀ ÑÏÀÄÙÈÍÀ
13 грудня 2010 року в Національному будинку органної музи
ки відбувся V концерт лекторій “Михайло Вербицький у музич
ній спадщині”, присвячений 20й річниці з Дня незалежності Укра
їни. Феєричний вечір органної музики та співу слухачам подарували
організатори заходу – Міністерство освіти і науки, молоді та спорту
України та Національний педагогічний університет імені М. П. Дра
гоманова, за підтримки ректора В. П. Андрущенка та директора
Інституту мистецтв А. Т. Авдієвського.
Усі бажаючі змогли отримати естетичну насолоду від майстерно
го виконання творів М. Вербицького, Й.С. Баха, В.А. Моцарта,
Б. Хесфорда під професійним керівництвом автора мистецького про
екту В. Федоришина, диригента М. Михаця та режисерапоста
новника З. Корінця. Українські, італійські, німецькі та польські
музиканти й хористи не лише наповнили музикою концертний зал,
вони подарували присутнім частинку світла, натхнення, чого так
часто не вистачає в похмурі зимові дні.
Микола КОТ,
кандидат педагогічних наук,
доцент
Свято спортивної слави
10 грудня 2010 року в спортивному комплексі Драгомановського університету проходило свято спортивної слави. Завдяки підтримці ректора університету В. П. Андрущенка, а також ініціативі
ентузіастів Інституту фізичного виховання і спорту, для НПУ
ім. М. П. Драгоманова уже стало традицією проведення низки спортивних заходів: кубок ректора з міні-футболу, пробіг заради миру,
свято спортивної слави тощо.
Приємним сюрпризом для гостей свята стали вражаючі показові виступи вихованців Інституту фізичного виховання та спорту.
У рамках заходу відбулось нагородження студентів у номінаціях за найкращі спортивні досягнення.
Як зауважив голова спорткомплексу “Олімп” О. П. Питомець, в
університеті створені всі умови для повноцінного фізичного розвитку молоді, розкриття її потенціалу. Наполеглива праця і сприятливе
середовище не змусять довго чекати на результати. Судіть самі!
· Збірна жіноча команда з міні%футболу “Біличанка%НПУ”
– переможець чемпіонату України, Кубка України та міжнародних змагань.
·
Збірна чоловіча команда з міні%футболу – переможець змагань з футболу “Українсько-Польського турніру
університетських команд 2010–2012”;
·
В. Комар – призер чемпіонатів світу та чемпіон Європи з боротьби на поясах “Алиш”;
·
К. Сорокотяга – чемпіон світу з боротьби на поясах “Алиш” 2009 року, призер чемпіонату світу 2010 року,
заслужений майстер спорту України з боротьби на поясах;
·
К. Коптєв – чемпіон Європи та срібний призер Всесвітніх ігор в Пекіні з боротьби “Алиш”;
·
А. Куник – чемпіон Європи та призер чемпіону світу з боротьби “Алиш”;
·
І. Приходько – чемпіонка Європи та чемпіон світу з боротьби “Алиш”;
·
Ю. Сірий – призер чемпіону Європи та світу з боротьби “Алиш”;
·
О. Жуков – ІІІ місце у відкритому чемпіонаті м. Києва з дзюдо;
·
В. Бабкіна – І місце в чемпіонаті м. Києва серед ВНЗ
з дзюдо;
·
Н. Гацанюк – І місце фіналу Кубка України з кікбоксингу;
·
Д. Бесідовська, В. Поліщук, Н. Зотько, К. Лавро%
ва, Б. Жураківський, Б. Біліченко, А. Жижин, О. Стозуб,
В. Литвиненко, С. Свириденко – ІІІ комадне місце у змаганнях з ігрового багатоборства серед ВНЗ Шевченківського
району м. Києва.
Успіх вихованців НПУ ім. М. П. Драгоманова просто вражаючий! Як зазначив ректор В. П. Андрущенко, “ми, драгомановці, завжди намагаємося підтримувати високий національний дух, дух звитяги”. Віримо, що наступні перемоги вже не за
горами!
Фото Ірини МОРОЗ
ПЕРЕМОГА ВИКЛАДАЧІВ
1011 грудня 2010 року в НПУ імені М. П. Драгоманова проходив
футбольний турнір серед чоловічих команд професорськовикладаць
кого складу чотирьох університетів: Харківський національний універ
ситет радіоелектроніки (м. Харків), Прикарпатський національний
університет імені Стефаника (м. ІваноФранківськ), Полтавський
педагогічний університет імені Короленка (м. Полтава) і НПУ імені
М. П. Драгоманова. Перше місце в турнірі виборола команда НПУ
імені М. П. Драгоманова, за яку виступали: А. П. Кудін (капітан коман
ди), Б. І. Андрусишин, О. В. Тимошенко, С. Г. Цибін, Р. М. Мішаров
ський, О. П. Питомець, Г. В. Жабєєв, О. В. Колок, М. В. Тимчик.
Юлія ЗАПОРОЖЧЕНКО
Газета Національного педагогічного
університету імені М. П. Драгоманова
“Педагогічні кадри”. Свідоцтво про
реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р.
4
Редактор Сергій Русаков,
літературний редактор Галина Голіцина,
комп’ютерне складання
і верстання Тетяни Ветраченко,
фото Василя Тимошенка.
Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9,
редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85,
факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua
Видрукувано
у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова.
Наклад 1000 примірників.
Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова
м. Київ–30, вул. Пирогова, 9
е-mail: Npu.press@i.ua
Свідоцтво про реєстрацію № 1101
від 29.10.2002 р.
Відповідальність за достовірність інформації
несуть автори.
Позиція редакції не завжди збігається
з авторською.
Рукописи не рецензуються і не повертаються.
ГРУДЕНЬ 2010
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова