Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла ДрагомановаДжерело
Текст
Сьогодні в нашій газеті
ви прочитаєте:
1 стор
2 стор
В і д с у б о т н и к ів до
бри гад ком у н і cmи ч
н ої праці
Сесія прийшла в ін
ститут
1стор Куди їдуть випускники
4 стор
3 стор
Н е з а баром
ф ести вал ь
Вечір іноземними
мовами
Рішення XXI з’їзду—
з життя інституту
Нещодавно були підведені
підсумки виконання соціалістич
них зобов’язань колективу на
шого інституту, взятих на честь
XXI з ’їзд у КПРС.
На фізико-математичному фа
культеті створено лабораторії
електротехніки,
радіотехніки,
напівпровідників, обладнано ти
повий фізичний кабінет серед
ньої школи. Збільшилась площа
учбових майстерень, а їх об
ладнання поповнилося універ
сальним верстатом.
Педагогічний факультет при
дбав багато посібників з спеці
альних дисциплін дошкільного
циклу і дефектології. Створено
кабінет І — IV класів. Різнома
нітний характер мала допомога
дитячим садкам, школам у під
готовці до реалізації завдань
політехнічного навчання.
Цінним наслідком соціалі
стичного змагання слід вважати
роботу по створенню підручни
ків для середньої школи, опуб
лікування статей з питань вихо
вання і навчання, дострокове
виконання планів наукової ро
боти і участь у розробці нових
програм для шкіл та дитячих
садків.
Але не всі кафедри вклю
чилися в соціалістичне зма
гання. Так, на мовно-літе
ратурному факультеті жодна
кафедра
і
жоден
кабінет
не взяли на себе зобов'я
зань. Партійне бюро факульте
ту не приділило уваги цій важ
ливій справі. Осторонь від зма
гання залишились також спів
робітники кабінетів педагогічно
го факультету та адміністратив
но-господарчої частини.
Зараз наш колектив готуєть
ся до нового навчального року.
Профбюро факультетів повинні
негайно розпочати роботу по
розгортанню
соціалістичного
змагання серед співробітників
інституту.
Т. ДМИТРЕНКО,
член профкому інституту.
Д л я п о т р еб ш коли
ЗА
п е д а го г і ч н і
КАДРИ
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ
І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ імені О. М. ГОРЬКОГО
Рік видання 4-й
№
15 ( 84)
26
травня
1959 року
ВІВТОРОК
Ціна 15 коп.
ФАКТИЧНИЙ ПОЧАТОК КОМУНІЗМУ
Сорок років тому, в дуже
важкий для молодої Радянської
республіки час, коли вона пере
бувала у вогняному кільці фрон
тів, комуністи депо станції Сор
тувальна
Московсько - Казан
ської залізниці провели перший
комуністичний суботник. Після
звичайного робочого дня вони
залишилися продовжувати робо
ту далі. Працювали майже до
півночі, працювали безплатно.
Ремонтували паровози, наванта
жували вагони.
Пізніше один з учасників су
ботника згадував: «Ніхто із нас
не думав, що ми здійснюємо
подвиг. Усі вважали цілком при
родним залишитися працювати,
оскільки була така гостра по
треба у невідкладних перевоз
ках для фронту».
У ті травневі дні почин заліз
ничників став іскрою, із якої
розгорілося полум’я. Незабаром
комуністичні суботники поши
рилися по всій країні.
«Це — початок перевороту,—
писав Ленін,— більш трудного,
більш істотного, більш корінно
го, більш вирішального, ніж по
валення буржуазії, бо це — пе
ремога над власною косністю,
розбещеністю, дрібнобуржуаз
ним егоїзмом»...
У комуністичних суботниках
разом з робітниками брав участь
Ілліч.
Ось як передає одна робітни
ця спогади свого батька про
участь Леніна в суботнику:
«А знаєш, хто працював з
нами на суботнику? Володимир
Ілліч. Він вийшов і говорить од
ному із тих, що працювали:
— Візьмемо цю колоду, чи
що?
Взяли з ним балку і понесли.
— Ми і без вас, Володимире
Іллічу, впораємося,— говорять
робітники,— а ви ідіть. У вас
набагато важливіші справи є.
— Оскільки це незвичайна
робота,— відповідає Ілліч,— всі
повинні брати участь.
І почав разом з робітниками
носити колоди».
Великий вождь пролетарської
революції В. І. Ленін помітив у
комуністичних суботниках па
ростки нового, породженого про
летарською революцією став
лення до праці. Оцінюючи зна
чення суботників. Ленін під
Призначення одержано
Закінчила роботу комісія по
розподілу молодих фахівців.
Цього року наш інститут за
кінчує 359 осіб. Половина ви
пускників — студенти фізикоматематичного факультету.
Це буде перший випуск п’я
тикурсників. Адже раніше тер
мін навчання в інституті скла
дав чотири роки.
Озброєні міцними знаннями,
певними практичними навичка
ми наші випускники поповнять
славну армію вчителів.
Де ж працюватимуть наші
вихованці? Докладно відповісти
на це питання дуже важко.
Скажемо коротко — немає на
всій двічі орденоносній Україні
У
Закон про перебудову середньої осві
ти ставить перед школою питання про
з в ’язок теоретичного навчання з вироб
ничим і продуктивною працею учнів у
м айстернях та сільському господарстві.
У зв 'я зк у з цим виникло питання про виявлення пра
цездатності учнів. Кафедра психології включилася в ро
боту по висвітленню навчально-виховної роботи в Ірпін
ській восьмирічній експериментальній школі.
Одним із засобів вивчення працездатності, який за
стосовує каф едра для вивчення втоми учнів, є зміни на
явності кисню в крові протягом навчального дня.
Н а ф о т о: автор цих рядків проводить з новим апа
ратом оксигемометр.ом вищезгадане дослідження у сту
дентки ІІ курсу дошкільного відділу Л. Сидорської.
________
С. ЗІНКЕВИЧ.
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
такої області, де б ви не зустрі
ли випускників КДПІ.
Наприклад, тільки в Хмель
ницьку область призначення
одержав 41 студент. Серед них:
математики, викладачі мови, ви
хователі дошкільних установ
тощо.
28 випускників працювати
муть у Житомирській області.
В столичну область направ
ляється 94 молодих учителі.
Побажаємо ж нашим молодіш
друзям великих успіхів у їх
прекрасній, почесній справі —
вихованні підростаючого поко
ління будівників комуністичного
суспільства.
В У З А X
ДО ЮВІЛЕЮ
Т. Г. ШЕВЧЕНКА
У 1964 році буде широко
відзначатися 150-річчя з дня
народження великого україн
ського
поета - революціонера
Т. Г. Шевченка. Для організа
ції підготовки та проведення
цього всенародного свята у Ки
ївському державному універси
теті, що носить славне ім’я без
смертного Кобзаря, ректорат
створив спеціальну ювілейну
комісію. Комісія приступила до
складання широкого плану за
ходів по проведенню ювілею.
(«За радянські кадри»,
КДУ імені Т. Г. Шевченка).
ЛОМОНОСОВСЬКІ
ЧИТАННЯ
Ломоносовські читання 1959
року на географічному факуль
теті Московського університету
звернули на себе увагу багатьох
К
креслював, що вони є «фактич
ним
початком
комунізму».
Йшли десятиліття. Соціалістич
не змагання в нашій країні ста
ло справді масовим, охопивши
найширші верстви трудящих. У
нашій країні тепер повністю і
остаточно переміг соціалізм.
XXI з’їзд КПРС накреслив ве
лику програму комуністичного
будівництва.
Трудящі Радянської країни,
борючись за здійснення семи
річки, створюють бригади кому
ністичної праці, які є продов
женням тих прекрасних парост
ків комунізму, про які говорив
у свій час Ленін.
Понад 1000 колективів міста
Києва змагаються за право на
зиватися бригадами комуністич
ної праці. Н овим у цьому русі
є те, що учасники цих колекти
вів беруть на себе зобов’язання
не лише працювати, але й жити
по-комуністичному. Справа, роз
почата комуністичними суботни
ками чотири десятиліття тому,
знаходиться у надійних руках.
Наше молоде покоління доведе
справу комуністичного будівни
цтва до переможного кінця.
В. Во й т к о .
Готую чись до
спартакіади
7 червня на стадіоні ім. М. С.
Хрущова урочисто відкриваєть
ся спартакіада України — свя
то краси і мужності.
У кожній області проходять
зараз спартакіади, на яких най
сильніші спортсмени виборюють
право виступити у столиці.
У цьому святі наші студентки
педагогічного та фізико-матема
тичного факультетів у кількості
200 чоловік візьмуть участь у
масових виступах зведеної коло
ни студентів вузів. Це почесне
і відповідальне доручення.
Ю. БИКОВЦЕВ ,
викладач кафедри фіз
виховання та спорту.
Р АЇ Н И
студентів, аспірантів і виклада
чів. Програма читань включала
порівняно небагато доповідей,
зате вони піднімали справді
кардинальні і принципові пи
тання географічної науки: «Су
часна система географічних
наук в СРСР», «Про нові ра
дянські карти прибережної сму
ги Антарктиди», «Фізико-гео
графічне районування нечорно
земного центру»,
(«Московский универси
тет», МДУ імені М. В. Ло
моносова).
РОЗМОВА ПРО ЕТИКУ
ЛІКАРЯ
На черговому занятті Універ
ситету культури Київського
медінституту було особливо
людно. Тема заняття — «Лікар
і хворий» — дає широкий вибір
тем і прикладів для виступів.
Виступи викладачів інститу
ту, лікаря-письменника Павла
Бейліна були присвячені голов
ному — етиці лікаря, вмінню
завоювати і цінувати довір’я
хворого.
(«Медичні кадри», Київ
ський медінститут імені акад.
О. О. Богомольця).
СТУДЕНТСЬКЕ
САМООБСЛУГОВУВАННЯ
Учбовий корпус Ровенського
педінституту недавно перейшов
на обслуговування студентів.
Минуло всього декілька днів, а
вже видно наслідки сумлінної
суспільнокорисної праці май
бутніх учителів. Студенти вмі
ло поєднують фізичну пра
цю з навчанням, підтримують
скрізь — і в гуртожитку, і в
учбовому корпусі — порядок і
чистоту.
(«За вчительські кадри»,
Ровенський педінститут).
Художньо-зображувальні прийоми у праці
В. І. Леніна „Матеріалізм і емпіріокритицизм"
як засіб боротьби проти ревізіонізму*
До ворогів марксизму Ілліч звичайно кладе слова і поняття, пише: «Н аш и глубокомыслен
не міг ставитися спокійно, —він добре відомі. Часто у Ілліча ные м ахисты...».
говорить про них з неприхова розгорнуті порівняння набира
«Почтеннейший
г. профес
сор...».
ною ненавистю, яка знаходить ють іронічного відтінку.
вираз в уживанні Леніним еле
Тій же меті сатиричного ви
Ворогів марксизму Ленін тав
ментів прямолінійної оцінки.
рує релігійними образами, на криття суті ревізіонізму підпо
Філософію махістів Ленін на- зиваючи їх Іудою, єзуїтами, ф а рядковано у В. І. Леніна і вико
називає «ідеалістичною брех рисеями. Як відомо, ці образи ристання м атеріалу художньої
нею», «верхом безглуздя», «со є символами зради, лицемір літератури. При цьому він від
фізмом найдешевшого толку», ства, ханжества.
дає перевагу російським пись
«парою шахрайських фраз»,
менникам,
м айстрам соціальної
Іноді у Леніна вороги порів
«махістською пошлістю», «бо нюються з реальними людьми, сатири, таким як М. Є. Салти
жевільними дрібничками» і т. ін. що втілюють в собі риси самої ков-Щ едрін, М. В. Гоголь, І. А
Можна навести ще багато по чорної реакції, справжніми по Крилов, О. С. Грибоєдов.
Твір «М атеріалізм і емпіріо
дібних прикладів.
літичними мракобісами — Біс
Зупинимося лише на одному, марком. Столипіним, Пурішке критицизм» є чудовим зразком
використання літературного ма
але дуже виразному прикладі. вичем.
теріалу
в політичних цілях.
Студенти фізико-математичного факультету мають змогу,
На протязі всієї праці Ленін
В арсеналі зображувальних
Великою своєрідністю харак
після вивчення теоретичного курсу з автосправи та виконання наполегливо повторює вдало пі засобів,
які
використовував
практичних завдань в автокласі, одержати посвідчення на право дібране ним по відношенню до В. І. Ленін, помітно виділяють теризується також
вживання
водіння автомобіля. Н а ф о т о : заняття в автокласі проводить всієї «махіади» слово «нісеніт ся і метафори. Підкреслимо, що Леніним ф разеологічних зворо
викладач О. Міхеєв.
ниця».
ленінська
метафора
відріз тів, прислів’їв, приказок, еле
ментів ораторської мови.
Кожен раз цей іменник вжи няється винятковою влучністю
Таким чином, художньо-зобра
вається з новим визначенням, і простотою. У мові Леніна вони
ж
увальні
засоби у праці «Ма
яке надає йому нового відтінку, ні в якому разі не є прикрасою
теріалізм
і емпіріокритицизм»
Незабаром у нас розпочина
Ще більш важливим для ус У книзі ми читаємо: «Ідеа стиля. Метафора, як і інші засо
не
є
випадковістю,
а стрункою
ється весняна екзаменаційна се піхів на екзаменах є глибоке са лістична нісенітниця», «жалю би, підпорядкована ідейній спря
системою.
Всі
засоби
і прийоми
мованості
твору.
Більшість
ме
сія і мені ще раз хочеться пока мостійне вивчення навчальних гідна нісенітниця», «чиста нісе
Ілліча
характеризую
ться
точні
тафор
Ілліча
носить
іронічний
зати, що наші успіхи в значній курсів. Самостійна робота сту нітниця», «махістська нісеніт
стю
і
простотою
та
життєвою
відтінок.
В
основі
ж
створення
ниця»,
«суцільна
нісенітниця»,
мірі залежать від дисципліни. дента над підручниками — ось
Адже факт залишається фак що гарантує йому відмінні й «термінологічна нісенітниця», комічного лежить використання правдивістю.
Щ е 50 років тому, раніше,
том, що студентка 32 групи добрі оцінки на екзаменах. Про «квазівчена нісенітниця», «пи Леніним лексичного матеріалу
інших сти лей. Наприклад: вій ніж була створена перш а в сві
фізиків Л. Сніткова не мо стан самопідготовки студентів хата нісенітниця».
же скласти заліка з креслен свідчать контрольні роботи й
Тут наведено лише кілька ськової лексики (бій, воїн, со ті соціалістична д ерж ава, Ленін
ня. Причина цього — неробст колоквіуми, і треба сказати, що прикладів
різних
означень юзник, похід, війна), біблей безпомилково визначив суть ре
во. Та й справді — хто більше тут успіхи невтішні. Про на іменника «нісенітниця». Але й ської лексики і фразеології візіонізму і показав, що реві
всіх пропустив занять з крес слідки контрольних було напи ці приклади характеризують ма (жреці, молитися, фіговий ли зіонізм — це найбільш е зло,
лення? Сніткова.
сано в попередньому номері і хізм досить різнобічно і показу сточок), лексики зниженої се яке може завдати робітничому
Студент 21 математичної гру тут повторюватись немає потре ють, як ставився Ленін до ма мантики («дрібна гризня», «про рухові непоправимої шкоди. Ве
пи І. Радченко ламає голову як би, але треба звернути особли хістів, яким він був майстром дукти жуйки», «старий мот ликий Ленін також показав у
своїй чудовій праці, щ о шукати
скласти залік з іноземної мо ву увагу комсомольській орга слова, як він умів тонко кори лох»).
обгрунтування м арксизм у поза
ви — це також результат систе нізації І курсу фізико-матема стуватися багатством мови.
Багатство створення іронії у
діалектичним
м атеріалізм ом ,
матичних пропусків лекцій і за ТИЧНОГо факультету на тих сту
Виключний інтерес станов Леніна дивовижне. В е л и к о ї са
значить
скочуватись
в болото
нять з іноземної мови.
дентів, які мали заборгованість лять ленінські порівняння. Ос тиричної сили досягає Ілліч
Ці два факти переконливо у минулому семестрі. В цей від новні їх риси — експресивна своїми іронічними ремарками, ідеалізм у, зн ачи ть зрадж увати
справу робітничого класу.
свідчать, що дисципліна є за повідальний період треба поси сила, смислова об’ємність.
коментаріями тексту противни
порукою успіхів на екзаменах. лити і роботу комсоргів груп, і
В основу порівняння Ленін ка, а також співставленням слів
Л. ГРЕКОВ,
На факультеті ведеться бороть роботу агітаторів груп. Хіба
піднесеної лексики з жалюгід
студент V курсу мовноба за зміцнення дисципліни. можна погодитись з таким ста
ною суттю тих, про кого він
літературного факультету.
Рейдові бригади не дають мож ном, коли студенти Тетеря, Де
ливості приховатися жодному мидова, Пилипенко, Бідношия,
порушнику й прогульщику. Во Башлаков, Павленко не зна
ни їх знаходять і в столовій ють, що п’ятниця — це день
(Лініченко, Савченко, Пилипен політзанять і завжди відсутні.
Біля півтора місяця при кафедрі музики
Зараз проходять перевибори
ко, Демидова) і в коридорі, і в
інституту працювали республіканські курси пе
читальні, і в кабінетах. Рейдо комсоргів. У деяких групах такі
ві бригади встановили, що не збори вже пройшли і комсорга репідготовки викладачів співів та музики шкіл
ряду областей України. Вчителі співу зба
всі старости груп добросовісно ми обрано хороших товаришів.
При спільній роботі комсор гатили свої знання з теорії музики, соль
виконують свої обов’язки. А
феджіо, методики керування хором.
вони ж комсомольці. Деяких гів і агітаторів наші студенти
Цікаво організовував заняття з методики
старост було замінено іншими на екзаменах у весняну сесію
керування
хором викладач В. Мінько. Курси
покажуть
глибокі
і
міцні
знан
студентами, більш вимогливи
були своєрідним хором, з яким почергово пра
ми до себе й своїх товаришів. ня.
цювали вчителі. Так, викладач співу М. Бой
До нових успіхів, товаришіТак, було замінено старосту 11
ко вивчав з хором «Думу про партію», Л. Кар
фізичної С. Котікову, 32 фізич комсомольці!
пова — «Ой, ти, Дніпре, повноводний» Фі
А. СЕРЕДНІЙ,
ної групи Л. Кіраковську. Ста
ліпенка. У 39 аудиторії, де проходили занят
студент III курсу фізикоросту 32 математичної О. Бє
тя слухачів курсів, часто звучали пісні М. Ле
математичного факультету.
лашову попереджено.
онтовича, М. Лисенка, П. Майбороди та ін
ших композиторів.
Дирекція інституту, кафедра музики багато
Весняна екзаменаційна се ньої сесії. Слід зазначити, що і
зробили
для того, щоб курси дали якомога
сія — найбільш відповідальний умов для успішної роботи сту
більше
знань
слухачам. Однак у майбутньому
період у роботі студентів.
дентів-випускників педфаку до
потрібно
врахувати
деякі недоліки. Напри
Цілком природно, що це вима цих пір ще не створено. У всіх
клад,
слід
звернути
увагу
на методику викла
гає від студентів і викладачів кабінетах у першу половину
дання
співу
у
всіх
класах
середньої школи,
інституту мобілізації всіх сил дня проводяться заняття, вна
збільшити
кількість
годин
на
заняття по муздля якнайкращого звіту.
слідок чого студенти не мають
інструменту, комплектувати курси слухачами
можливості
користуватися
не
Курсові іспити останньої се
більш-менш однакової підготовки.
сії студенти V курсів дефекто обхідною спеціальною літерату
Навчаючись на курсах, ми бачили, які пре
рою.
В
кабінеті
ж
дефектології
логічного відділу склали значно
красні
умови в інституті для занять музикою,
нижче своїх можливостей. Про та дошкільної педагогіки і в
співами.
У розпорядженні студентів піаніно,
те і зараз, готуючись до дер другу половину дня працювати
баяни,
домри,
а кваліфіковані викладачі гото
жавних екзаменів, вони не зро не можна, оскільки в сусідній
ві
працювати,
не
шкодуючи своїх сил.
били належних висновків. Огля аудиторії проводяться репетиції
Навчаючись
на
курсах, ми бачили, які пре
дові лекції і консультації відві духового оркестру. На це варто
обхідні
кожному
вчителеві знання з музики
дують далеко не всі студенти. звернути увагу і деканату і ди
в
справі
естетичного
виховання учнів. Багато,
Частина з них ще й досі не при рекції інституту з тим, щоб
дуже
багато
втратить
той, хто не використає
ступила до систематичного опра створити нормальні умови для
всіх прекрасних можливостей учитися музики,
Викладач середньої школи № 16 міста Біла
роботи
студентів
випускників
цювання рекомендованої літера
перебуваючи в інституті.
Церква
П. Левченко, яка перебувала на курсах
педфаку.
тури з курсів, що вносяться на
підвищення кваліфікації вчителів музики у на
В.
ДІДЕНКО,
М. ЯРМАЧЕНКО,
державні екзамени. Зрозуміло
шому інституті, розмовляє з студентками мов
учитель середньої школи, слухач
викладач кафедри
но-літературного факультету З . Племенюк і
це в значній мірі може позначи
курсів.
Л. Сєробаба.
спецпедагогіки.
тися на якості наслідків остан
НАПЕРЕДОДНІ СЕСІЇ
В И К О Р И С Т О В У Й Т Е
прекрасн і
м ож ли вості
До фільмотеки кафедри на
вчального кіно останнім часом
надійшли нові матеріали екран
ного унаочнення навчального та
виховного процесу. Серед них
кінофільми
«Гидравлический
пресс»,
«Ж идкий
воздух»,
«Коррозия м еталлов», «М етео
ры и метеориты», «М етриче
ские меры», «Ж изнь и творче
ство А. П. Ч ехова», «Лондон»
та інші; діапозитиви «Строение
атомов». «Вода на земле»,
«Трактор», «И зобретатель ра
дио А. С. Попов», «М. Ю. Л ер
монтов», діафільми «А нтаркти
ка», «Великая Октябрьская со
циалистическая
резолюция»,
«Восстание
декабри с т о в » ,
«Д. И. Менделеев — великий
химик», «Мастера зимнего спор
та», «Магнитный компас», «Пет
родворец (Петергоф)», «Проис
хождение человека» та інші.
Зараз фільмотека нашої ка
федри — найбільша на Україні
в системі Міністерства освіти.
В ній налічується близько 1500
назв кінофільмів, діафільмів і
діапозитивів.
Цей багатющий фонд дав
можливість унаочнити значну
кількість програмового м атеріа
лу середньої школи, а також
провести багато цікавих вихов
Я к
Ш и p ш e в и к о р и с т о в у й те
н а в ч а л ь н е кі н о
них заходів як у початкових, тератури, іноземної мови і на використання цього ефективно
го засобу педагогічної праці.
так і в середніх та старших віть філософії.
Коли ж, нарешті, екран пося
На жаль, в нашому інституті
класах. Про це свідчить хоча б
той факт, що за 4 роки існу використання проекційного уна де належне місце в навчально
вання кафедри студенти нашого очнення ще не стало органіч му процесі нашого інституту?
А. СЕРДЮК,
інституту під час педагогічної ним елементом навчально-ви
ст.
лаборант
кафедри
та виховної практики в школах ховного процесу, і тому трапля
навчального
кіно.
ються
лише
поодинокі
випадки
і дитячих садках провели біль
ше 3 тисяч уроків, бесід, вечо
рів з використанням проекцій
них засобів унаочнення.
Цілком зрозуміло, що кіль
кість та якість цих заходів бу
ла б більш показовою, якби
студенти вчилися методиці ви
користання кіно не лише під час
проходження відповідного кур
су, а й бачили приклади засто
сування екрану під час навчан
ня в інституті.
Адже всі матеріали, що при
значені для середньої школи,
можна (і треба!) використовува
ти під час лекцій з методик.
А скільки кінофільмів та діа
фільм ів з наявного фонду мож
Кафедра навчального кіно систематично надає допо
могу вчителям м. Києва по оволодінню навичками роботи
на з успіхом продемонструвати
з кіноапаратурою. Заняття проводить ст. лаборант
на лекціях з історії КП РС, фі
А. Сердюк.
зики, астрономії, російської лі
вам
сподобалось?
Кожного разу, коли в ід к р и ціональних пісень, легенд, тан Как-будто бы этим прикажут
вається завіса нашої сцени, ми ців різних народів. А хотілося б Забыть Габриэля Пэри!
сподіваємося побачити цікавий їх почути і побачити. Можливо,
Напрасны запретные меры
концерт (хоч і не завж ди ці тоді далекі англійці, французи,
На кладбище старом в Иври,
сподівання здійсню ю ться).
німці стали б нам ближчими і
Напрасно закрыты все двери,
З інтересом чекали студенти зрозумілішими, а іноземні вечо
Цветы на могиле Пэри.
вечора, який готувала каф ед ра ри збагачували б наші знання Они, словно солнце во мраке,
іноземних мов. К онцерт мину про інші країни й народи, з їх Как-будто героя глаза,
лого року с правив на всіх добре історією, побутом, світоглядом і Как клич командира к атаке!
враж ення і тому на вечір в ак традиціями. Бажано, щоб у про Как матери нежной слеза.
товому зал і зібралось багато граму іноземних вечорів включа
(Віршований
переклад
студентів і викладачів. До того лись музичні, поетичні, драма
студента II курсу фізикож і об’ява з симпатичним па тичні твори, які б відображали
математичного факультету
ж ем часів рицарства гостинно важливі сторони життя народів
В. Дровозюка).
запрош увала всіх побувати на і цим поглиблювали наші знан
Декілька слів про драматич
«interesting assembly».
ні постановки...
ня про них.
С в о ю н евели ку статтю я не
На вечорі були поставлені чо
Цікаві, значні по тематиці
присвячую благодушним похва
тири
уривки з п’єс різних а вто
твори викликають більший інте
лам на а д р е с у організаторів і
рес глядачів, привертають їх рів. Всі присутні визнали най
учасників ц ь о г о досить цікавого
увагу і почуття, запам'ятовують більш вдалою постановку урив
і оригінального вечора. М ені хо ся. Згадаємо, з яким напружен ка з «Школи лихослів’я» Р.
четься в и с л о в и т и д е я к і зау ва
Шерідана.
ження і поб аж ан н я, які, мож ли ням слухали всі присутні «Ле
Недоліком наших постановок
во, будуть враховані н ад ал і при генду про Габріеля Пері», пое є те, що виконавці вважають
проведенні таких корисних за тичну розповідь Л уї Арагона основним завданням знати сло
ходів, як вечори на іноземних про мужнього сина французько ва і не намагаються своєю грою
го народу, який і в смерті
мовах.
розкривати образи твору. Так,
страшний
ворогам:
Наші іноземні вечори мають
в цікавому уривку з «Гамлета»
якийсь естрадний характер, тоб
наші актори зовсім не передали
то просто «м іж народний»: в Власти поставили стражу
(хоч би натяком) характери ге
програмі н ем ає колоритних на На кладбищ е старом в Иври,
роїв безсмертної трагедії Шек-
спіра і своєю грою викликали
уяву, протилежну
істинному
змісту: Гамлет був представле
ний
якимсь самовдоволеним
флегматиком. Офелія взагалі не
відповідала образу героїні.
Ми, звичайно, не чекаємо
якоїсь особливої майстерності
від самодіяльних акторів, але
вважаємо, що виконавці повин
ні розуміти свої ролі, знати їх
правильну трактовку і, наскіль
ки можливо, доносити це до гл я
дача.
Слід зважити ще на таке за
уваження присутніх на вечорі:
не треба переобтяжувати про
граму, як це було в минулому
і цьому році,— втомились і
глядачі, і актори.
Незважаючи на вказані не
доліки, вечір справив добре
враження. Ми висловлюємо по
дяку його організаторам і учас
никам і впевнені, що надалі та
кі вечори будуть змістовніши
ми — для цього у нас є всі
можливості.
А. МАМАЛИГА,
студентка II курсу мовнолітературного факультету.
Наші перші кроки
З кожним дн ем підвищ ується
матеріальний рівень ж и ття на
роду, поряд з цим зростаю ть і
кращий ескіз композиції, пей
його духовні потреби.
Б іл ь
зажний етюд, портрет тощо з
шість студентів наш ого інсти
визначенням премій перемож
туту йде в ногу з культурним
цям.
життям народу, бере активну
Враховуючи неоднакову під
участь в гуртк ах худож ньої са готовку студентів , перед ними
модіяльності. Д вічі на тиж день ставляться різні завдання. На
проводяться також зан яття об ші самодіяльні художники вже
разотворчої студ ії, створеної з приступили до роботи. Добре
ініціативи студентів педагогіч виконує малюнки частин облич
ного ф ак ультету.
чя студієць Дзисюк (фізико-ма
У студії початкую чі митці тематичний факультет), справ
будуть набувати
навичок
і ляються з своїми завданнями і
знань з основ образотворчої менш досвідчені студійці Небо
грамоти, щоб у майбутньому рачко, Грабовець (мовно-літера
практично використовувати це турний факультет), Себало (фі
в роботі з ш колярам и як на зико-математичний факультет);
уроках, так і в о р ган ізац ії об вони досить вдало передають
разотворчих студій. У п ерсп ек пропорції простіших предметів
тиві роботи студії — влаш ту натюрморту.
Більш
складне
вання виставки виконаних ро завдання — малюнок гіпсової
біт, відвідування м узеїв і ви голови Афродіти
послідовно
ставок творів радянських ху виконує Аристов (студент мов
дожників, зустрічі з видатними но-літературного
факультету).
майстрами пензля. Корисним Б аж ання придбати навички до
буде проведення конкурсу на поможе їм у майбутній роботі,
воно буде сприяти розвиткові
любові до мистецтва. Бажано,
щоб корисний почин студійців
знайшов більше уваги і під
тримки з боку партійної органі
зац ії педагогічного факультету,
при якому створено студію. Во
на працює на недостатній мате
ріальній базі.
Починаючи з вересня 1958
року, було зроблено багато
спроб закликати на допомогу
адміністративно-господарчу час
тину інституту, але нічого до
цього часу не зроблено. Якщо
це пояснюється економією гро
шей, то слід врахувати, що ця
«економія» ні в якому разі не
сприяє художньому вихованню
студентів .
М. СОЛОМ’ЯНИЙ,
викладач малювання.
Студієць Ю. Аристов за ро
ботою.
БЕРЕЖІТЬ СВІЙ ГОЛОС
У кожній професії є ті не
обхідні
інструменти,
без
яких неможлива робота в тій
чи іншій галузі. Таким обо
в’язковим інструментом педа
гога є голос. Здавалося б, що
ця істина не лавинна викли
кати ніяких сумнівів, і всі,
хто готується, хто хоче стати
педагогом, насамперед повин
ні забезпечити себе добре
функціонуючим
інструмен
том — голосовим апаратом.
Проте ця істина далеко не
зрозуміла нашим студентам
Про це знають, головним
чином, ті студенти і учителі,
які вже починають звертати
ся до лікарів за невідклад
ною допомогою в зв'язку з
тим, що з різних причин во
ни втратили свій голос; чи то
він стає хрипким, чи надзви
чайно швидко стомлюється,
чи повністю зникає, і такий
учитель здатний говорити
ледве чутним шепотом.
Так сталось і зі мною. На
протязі трьох років, почи
наючи з другого курсу, я
стала хрипіти і чим далі, тим
справи були гірші. Я зверта
лася до багатьох лікарів, але
реальної допомоги не одер
жувала; голос мій все гір
шав. Я перебувала на межі
повної втрати голосу. Вирі
шила ще звернутися у наш
фоніатричний кабінет. Ви
явилось, що в мене розвину
лися так звані в узлики на го
лосових зв’язках. Не одна
сотня вчителів, співців зму
шені кинути свою професію
із-за цих вузликів.
Розміщуючись на вільних
кінцях голосових зв'язок, при
розмові або співу ці малень
кі вузлики розміром з сірни
кову голівку внаслідок тертя
розростаються до розмірів
вишневої кісточки або біль
ше, що й заважає змиканню
між собою голосових зв’язок.
При їх незмиканні голос не
може формуватися і, таким
чином, доводиться кидати
професію вчителя.
Не раз за ці три роки я
серйозно стала задумуватися
над тим, що мене чекає по
закінченню інституту, коли з
хрипким голосом, напруже
ним і завжди втомленим, бу
ду вести урок у класі. Чи
винесла б це я? Адже я об
рала педагогічну діяльність
тому, що люблю цю профе
сію. В ній я бачила радість
свого майбутнього.
У фоніатрнчному кабінеті
мій голос перероджується.
Після шостого сеансу ліку
вання я відчуваю, що голос
мій став іншим. Із хрипкого,
глухого він став звучати від
тінком металічним. Я вірю в
те, що через деякий час я
зовсім позбавлюсь цих вуз
ликів і до мене повернеться
нормальний голос — чистий,
дзвінкий, витривалий.
Прикро, що фоніатрія —
наука про голос, охорону
і нормальне користування
ним — чомусь є надбанням
тільки відділу російської мо
ви і літератури. По-моєму,
і це також думка багатьох
наших студентів, знати ос
новні елементи охорони го
лосу повинні студенти всіх
факультетів Інституту. Це
конче необхідно.
Р. МАЗУР,
студентка IV курсу
мовно-літературного
факультету.
Музикальний момент
Травневий день, багато
СОНЦЯ і стільки ж світлих
прагнень у більшості наших
комсомольців.
З відкритих вікон 23
аудиторії, де 16 травня зі
бралися на звітно-виборчі
комсомольські збори студенти
III курсу фізико-математич
ного факультету, чаруюче
видовище: білі свічки кві
тучих каштанів то зако
лишуться легким подихом
вітру, то непокірно пригина
ються сердитим поривом, зні
маючи з себе весняне вбран
ня. Темні, обтяжені дощем,
хмари закривають останні
промені сонця, що золотом
запалили верхів’я дерев. Уро
чисто загримів грім, захви
лювалися каштани.
Мабуть, це зворушливе
явище природи сприяло про
веденню
звітно - виборчих
комсомольських зборів. Було
чимало охочих виступити, по
критикувати, внести свого
пропозицію щодо покращан
ня навчально-виховної роботи
на курсі.
Вже кілька місяців
інститутський р о я л ь
знаходиться в занедба
ному стані. Що думає
з цього приводу госпо
дарча частина?
Міжнародні
студентські
Н АЗУ СТРІЧ
VII Міжнародному
фестивалю у Відні
н
о
в
и
н
и
ФЕДЕРАЛЬНА НІМЕЧЧИНА
32 західнонімецьких керівни
ки молодіжного руху звернули
ся до молоді країни взяти
участь у VII фестивалі. Хоч
основна молодіжна організація
Західної Німеччини «Бундесю
гендрінг» повідомила, що вона
не візьме участі у фестивалі,
значна кількість керівників мо
лодіжних організацій заявила
про свою участь у фестивалі.
До Відня прибуде кілька сот
молодих німців.
АВСТРАЛІЯ
Тут проходить збір коштів
для оплати чималих витрат по
відправці австралійської делега
ції на фестиваль. Адже буржу
азний уряд не подає ніякої ма
теріальної підтримки прогре
сивним молодіжним організа
ціям. Виникли великі труднощі
у зв’язку з тим, що австралійці
повинні подолати найбільшу від
даль по дорозі до Відня. Але
все ж молодь Австралії пошле
РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
на фестиваль не менше 30 де
легатів.
800 представників молоді
БРАЗІЛІЯ
країни репрезентуватимуть ра
Кульмінаційним пунктом під дянську молодь на VII фестива
готовки до Всесвітнього фести лі. Відбулося засідання Радян
валю є проведення у Бразілії ського підготовчого комітету.
національного фестивалю у трав Членами жюрі міжнародних
ні ц. р. До Відня прибуде по конкурсів рекомендовані Вале
рія Барсова, Ігор Мойсєєв, Га
над 250 молодих бразільців.
К
О
Р
О
Т
З Б О Р И
К
О
Думка поліції. У лондонській
газеті «Дейлі ньюс» з’явилося
таке
коротке
повідомлення:
«Вчора в Гайд Парку знайдено
людське вухо і чотири пальці
людської руки. За думкою по
ліції, злочин не виключений».
Випадок з Венерою. В місті
Шарінгкросс, штат Флоріда
(США), поліція заарештувала
молоду жінку, котра, гуляючи по
вулиці, зупинилася біля статуї
Венерн, зняла з себе сукню і
одягла її на статую. Дама пояс
нила поліції, що «вигляд оголе
ного тіла обурює її моральні
почуття і тому вона відчула не
переборне прагнення одягти Ве
неру.
Оптимістична реклама. Влас
ник однієї контори поховання у
Лондоні повісив у вітрині своєї
установи запрошення: «Спла
чуйте за свій похорон зараз,
вмирайте потім!».
Скандал у Вашінгтоні. Не
давно жителі Вашінгтона були
вкрай здивовані. На вежі Капі
толія (місце засідань конгресу)
П Р О Й Ш Л И
ПО-ДІЛОВОМУ
Комсомольці засуджували
безвідповідальне ставлення
до зборів студентів-фізиків.
Секретар комсомольського
бюро Д. Гладишко докладно
розповіла про роботу бюро
за минулий період. Зимову
сесію студенти склали к р а
ще, ніж попередні. Проте,
велика частина комсомольців
байдужа, пасивна в комсо
мольському житті. Були ви
падки академзаборгованості,
деякі товариші безвідпові
дально ставились до кул ь
турно-масової роботи. У сво
їх виступах студенти Д ячен
ко та Гончаренко зауважили,
що бюро курсу не підтриму
вало ні в стінній пресі, ні на
зборах хороших комсомоль
ських справ, не було і заува
жень порушникам трудової
дисципліни.
Студентка Ізвєкова відзна
чила, що бюро мало цікави
лося життям груп. Щодо ус
пішності, на її думку, сту
дентів нічого підганяти, адже
люди дорослі, свідомі. Тому
в разі академзаборгованості
слід ставити питання про
перебування
боржників у
стінах інституту.
Варто перед екзаменацій
ною сесією попереджати ли
стом від імені активу групи
і агітатора тих батьків, до
рослі діти яких — ледарі.
Виступаю чі висловлювали
баж ання бачити на комсо
мольських зборах агітаторів
груп, представників партій
ної і ком сом ольської органі
зацій інституту.
Б уло схвалено пропозицію
про зм агання між групами,
умови якого повинна вироби
ти спеціальна ком ісія.
Д руге питання порядку
денного теж р о зв ’язан е. До
складу новообраного комсо
мольського бюро
ввійшли
В. Ш абаров, Г. Грицай, М.
Кириленко,
Т. Ч ернецька,
В. М алоголовець.
М. АДАМ ЕНКО,
наш кор.
ЗНОВУ ЦВІТУ ТЬ К А Ш Т А Н И
лина Уланова, Арам Хачатурян
і Тихон Хренніков.
Академік Петровський, рек
тор Московського університету,
вітаючи фестиваль, заявив, що
на таких зустрічах зароджуєть
ся дружба, а друзі ніколи не
будуть воювати. Безумовно, що
наступний фестиваль зміцнить і
розширить міжнародне співро
бітництво
молоді. Академік
Петровський побажав студен
там усіх континентів успіхів у
їх навчанні і боротьбі за спра
ву миру і прогресу. Адже мир
і прогрес невіддільні.
Композитор Шостакович за
явив, що благородні завдання
боротьби за мир оволодіють
умами прогресивної молоді.
«Хай це свято продемонструє
ще раз, що мир, мистецтво і
молодь невіддільні», — сказав
на закінчення Д. Шостакович.
замість національного прапора вили на його могилі надгробний
майорів чорний піратський з че камінь і, щоб не витрачати зай
репом і кістками. Поліція за вих грошей на напис, зняли з
арештувала злочинців, але їх його будинку табличку, на кот
незабаром довелося відпустити. рій зазначені ім’я та прізвище
«Піратами» виявилися хлопчаки лікаря і години прийому: «З 9
години ранку до 4 години дня
14 — 17 років.
щоденно».
Собака-унікум. Директор од
Голодує, як учитель. Таке на
ного з ресторанів у Чехословач
родне прислів’я народилося у
чині має незвичайну собаку. Во
франкістській Іспанії, де через
на може досить виразно промов
жебрацьку платню вчителям і
ляти деякі слова, наприклад,
відсутність шкіл, справа народ
«м’яч» (звичайно чеською мо
ної освіти перебуває у ката
вою,— коли хоче гратися, або
строфічному стані. 870 тисяч
«цукор», коли зголодніє. Постій
іспанських дітей віком від 7 до
них відвідувачів собака зустрі
чає дружнім «здрастуйте!», а 12 років не може цього року
своє незадоволення передає сло відвідувати школу. За офіцій
ними даними, сьогодні кожний
вами «який сором!».
Чий хід? 18 місяців триває десятий іспанець неписьменний.
Брехня, рік 1958. Щороку в
шаховий поєдинок поштою між
Сполучених
Штатах відбуваєть
містером Рейєм Пірсоном з
ся
конкурс
на
найкращу брехню
Детройта і міс Уолліс Кеді із
року.
Першу
премію
за брехню,
штату Флоріда. Нещодавно юна
міс отримала від свого партнера рік 1958, присуджено Лу Пауер
лист, в якому той обурювався, соу з м. Ортонвіла (штат Мін
що вже сім місяців не має від несота), який переміг 1200 ін
повіді. Уолліс Кеді відписала: ших учасників такою брехнею:
«Я була переконана, що тепер «Минулої зими в Ортонвілі бу
ваш хід».
ло надзвичайно холодно. В чай
Бережливість. У Західній Ні нику, знятому з вогню, чай за
меччині помер якийсь зубний мерзав так швидкої що лід був
лікар. Родичі померлого поста ще гарячим».
П о р а ди р и б а л к а м
Редактор
В. ВОЙТКО
ви прочитаєте:
1 стор
2 стор
В і д с у б о т н и к ів до
бри гад ком у н і cmи ч
н ої праці
Сесія прийшла в ін
ститут
1стор Куди їдуть випускники
4 стор
3 стор
Н е з а баром
ф ести вал ь
Вечір іноземними
мовами
Рішення XXI з’їзду—
з життя інституту
Нещодавно були підведені
підсумки виконання соціалістич
них зобов’язань колективу на
шого інституту, взятих на честь
XXI з ’їзд у КПРС.
На фізико-математичному фа
культеті створено лабораторії
електротехніки,
радіотехніки,
напівпровідників, обладнано ти
повий фізичний кабінет серед
ньої школи. Збільшилась площа
учбових майстерень, а їх об
ладнання поповнилося універ
сальним верстатом.
Педагогічний факультет при
дбав багато посібників з спеці
альних дисциплін дошкільного
циклу і дефектології. Створено
кабінет І — IV класів. Різнома
нітний характер мала допомога
дитячим садкам, школам у під
готовці до реалізації завдань
політехнічного навчання.
Цінним наслідком соціалі
стичного змагання слід вважати
роботу по створенню підручни
ків для середньої школи, опуб
лікування статей з питань вихо
вання і навчання, дострокове
виконання планів наукової ро
боти і участь у розробці нових
програм для шкіл та дитячих
садків.
Але не всі кафедри вклю
чилися в соціалістичне зма
гання. Так, на мовно-літе
ратурному факультеті жодна
кафедра
і
жоден
кабінет
не взяли на себе зобов'я
зань. Партійне бюро факульте
ту не приділило уваги цій важ
ливій справі. Осторонь від зма
гання залишились також спів
робітники кабінетів педагогічно
го факультету та адміністратив
но-господарчої частини.
Зараз наш колектив готуєть
ся до нового навчального року.
Профбюро факультетів повинні
негайно розпочати роботу по
розгортанню
соціалістичного
змагання серед співробітників
інституту.
Т. ДМИТРЕНКО,
член профкому інституту.
Д л я п о т р еб ш коли
ЗА
п е д а го г і ч н і
КАДРИ
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ
І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ імені О. М. ГОРЬКОГО
Рік видання 4-й
№
15 ( 84)
26
травня
1959 року
ВІВТОРОК
Ціна 15 коп.
ФАКТИЧНИЙ ПОЧАТОК КОМУНІЗМУ
Сорок років тому, в дуже
важкий для молодої Радянської
республіки час, коли вона пере
бувала у вогняному кільці фрон
тів, комуністи депо станції Сор
тувальна
Московсько - Казан
ської залізниці провели перший
комуністичний суботник. Після
звичайного робочого дня вони
залишилися продовжувати робо
ту далі. Працювали майже до
півночі, працювали безплатно.
Ремонтували паровози, наванта
жували вагони.
Пізніше один з учасників су
ботника згадував: «Ніхто із нас
не думав, що ми здійснюємо
подвиг. Усі вважали цілком при
родним залишитися працювати,
оскільки була така гостра по
треба у невідкладних перевоз
ках для фронту».
У ті травневі дні почин заліз
ничників став іскрою, із якої
розгорілося полум’я. Незабаром
комуністичні суботники поши
рилися по всій країні.
«Це — початок перевороту,—
писав Ленін,— більш трудного,
більш істотного, більш корінно
го, більш вирішального, ніж по
валення буржуазії, бо це — пе
ремога над власною косністю,
розбещеністю, дрібнобуржуаз
ним егоїзмом»...
У комуністичних суботниках
разом з робітниками брав участь
Ілліч.
Ось як передає одна робітни
ця спогади свого батька про
участь Леніна в суботнику:
«А знаєш, хто працював з
нами на суботнику? Володимир
Ілліч. Він вийшов і говорить од
ному із тих, що працювали:
— Візьмемо цю колоду, чи
що?
Взяли з ним балку і понесли.
— Ми і без вас, Володимире
Іллічу, впораємося,— говорять
робітники,— а ви ідіть. У вас
набагато важливіші справи є.
— Оскільки це незвичайна
робота,— відповідає Ілліч,— всі
повинні брати участь.
І почав разом з робітниками
носити колоди».
Великий вождь пролетарської
революції В. І. Ленін помітив у
комуністичних суботниках па
ростки нового, породженого про
летарською революцією став
лення до праці. Оцінюючи зна
чення суботників. Ленін під
Призначення одержано
Закінчила роботу комісія по
розподілу молодих фахівців.
Цього року наш інститут за
кінчує 359 осіб. Половина ви
пускників — студенти фізикоматематичного факультету.
Це буде перший випуск п’я
тикурсників. Адже раніше тер
мін навчання в інституті скла
дав чотири роки.
Озброєні міцними знаннями,
певними практичними навичка
ми наші випускники поповнять
славну армію вчителів.
Де ж працюватимуть наші
вихованці? Докладно відповісти
на це питання дуже важко.
Скажемо коротко — немає на
всій двічі орденоносній Україні
У
Закон про перебудову середньої осві
ти ставить перед школою питання про
з в ’язок теоретичного навчання з вироб
ничим і продуктивною працею учнів у
м айстернях та сільському господарстві.
У зв 'я зк у з цим виникло питання про виявлення пра
цездатності учнів. Кафедра психології включилася в ро
боту по висвітленню навчально-виховної роботи в Ірпін
ській восьмирічній експериментальній школі.
Одним із засобів вивчення працездатності, який за
стосовує каф едра для вивчення втоми учнів, є зміни на
явності кисню в крові протягом навчального дня.
Н а ф о т о: автор цих рядків проводить з новим апа
ратом оксигемометр.ом вищезгадане дослідження у сту
дентки ІІ курсу дошкільного відділу Л. Сидорської.
________
С. ЗІНКЕВИЧ.
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
такої області, де б ви не зустрі
ли випускників КДПІ.
Наприклад, тільки в Хмель
ницьку область призначення
одержав 41 студент. Серед них:
математики, викладачі мови, ви
хователі дошкільних установ
тощо.
28 випускників працювати
муть у Житомирській області.
В столичну область направ
ляється 94 молодих учителі.
Побажаємо ж нашим молодіш
друзям великих успіхів у їх
прекрасній, почесній справі —
вихованні підростаючого поко
ління будівників комуністичного
суспільства.
В У З А X
ДО ЮВІЛЕЮ
Т. Г. ШЕВЧЕНКА
У 1964 році буде широко
відзначатися 150-річчя з дня
народження великого україн
ського
поета - революціонера
Т. Г. Шевченка. Для організа
ції підготовки та проведення
цього всенародного свята у Ки
ївському державному універси
теті, що носить славне ім’я без
смертного Кобзаря, ректорат
створив спеціальну ювілейну
комісію. Комісія приступила до
складання широкого плану за
ходів по проведенню ювілею.
(«За радянські кадри»,
КДУ імені Т. Г. Шевченка).
ЛОМОНОСОВСЬКІ
ЧИТАННЯ
Ломоносовські читання 1959
року на географічному факуль
теті Московського університету
звернули на себе увагу багатьох
К
креслював, що вони є «фактич
ним
початком
комунізму».
Йшли десятиліття. Соціалістич
не змагання в нашій країні ста
ло справді масовим, охопивши
найширші верстви трудящих. У
нашій країні тепер повністю і
остаточно переміг соціалізм.
XXI з’їзд КПРС накреслив ве
лику програму комуністичного
будівництва.
Трудящі Радянської країни,
борючись за здійснення семи
річки, створюють бригади кому
ністичної праці, які є продов
женням тих прекрасних парост
ків комунізму, про які говорив
у свій час Ленін.
Понад 1000 колективів міста
Києва змагаються за право на
зиватися бригадами комуністич
ної праці. Н овим у цьому русі
є те, що учасники цих колекти
вів беруть на себе зобов’язання
не лише працювати, але й жити
по-комуністичному. Справа, роз
почата комуністичними суботни
ками чотири десятиліття тому,
знаходиться у надійних руках.
Наше молоде покоління доведе
справу комуністичного будівни
цтва до переможного кінця.
В. Во й т к о .
Готую чись до
спартакіади
7 червня на стадіоні ім. М. С.
Хрущова урочисто відкриваєть
ся спартакіада України — свя
то краси і мужності.
У кожній області проходять
зараз спартакіади, на яких най
сильніші спортсмени виборюють
право виступити у столиці.
У цьому святі наші студентки
педагогічного та фізико-матема
тичного факультетів у кількості
200 чоловік візьмуть участь у
масових виступах зведеної коло
ни студентів вузів. Це почесне
і відповідальне доручення.
Ю. БИКОВЦЕВ ,
викладач кафедри фіз
виховання та спорту.
Р АЇ Н И
студентів, аспірантів і виклада
чів. Програма читань включала
порівняно небагато доповідей,
зате вони піднімали справді
кардинальні і принципові пи
тання географічної науки: «Су
часна система географічних
наук в СРСР», «Про нові ра
дянські карти прибережної сму
ги Антарктиди», «Фізико-гео
графічне районування нечорно
земного центру»,
(«Московский универси
тет», МДУ імені М. В. Ло
моносова).
РОЗМОВА ПРО ЕТИКУ
ЛІКАРЯ
На черговому занятті Універ
ситету культури Київського
медінституту було особливо
людно. Тема заняття — «Лікар
і хворий» — дає широкий вибір
тем і прикладів для виступів.
Виступи викладачів інститу
ту, лікаря-письменника Павла
Бейліна були присвячені голов
ному — етиці лікаря, вмінню
завоювати і цінувати довір’я
хворого.
(«Медичні кадри», Київ
ський медінститут імені акад.
О. О. Богомольця).
СТУДЕНТСЬКЕ
САМООБСЛУГОВУВАННЯ
Учбовий корпус Ровенського
педінституту недавно перейшов
на обслуговування студентів.
Минуло всього декілька днів, а
вже видно наслідки сумлінної
суспільнокорисної праці май
бутніх учителів. Студенти вмі
ло поєднують фізичну пра
цю з навчанням, підтримують
скрізь — і в гуртожитку, і в
учбовому корпусі — порядок і
чистоту.
(«За вчительські кадри»,
Ровенський педінститут).
Художньо-зображувальні прийоми у праці
В. І. Леніна „Матеріалізм і емпіріокритицизм"
як засіб боротьби проти ревізіонізму*
До ворогів марксизму Ілліч звичайно кладе слова і поняття, пише: «Н аш и глубокомыслен
не міг ставитися спокійно, —він добре відомі. Часто у Ілліча ные м ахисты...».
говорить про них з неприхова розгорнуті порівняння набира
«Почтеннейший
г. профес
сор...».
ною ненавистю, яка знаходить ють іронічного відтінку.
вираз в уживанні Леніним еле
Тій же меті сатиричного ви
Ворогів марксизму Ленін тав
ментів прямолінійної оцінки.
рує релігійними образами, на криття суті ревізіонізму підпо
Філософію махістів Ленін на- зиваючи їх Іудою, єзуїтами, ф а рядковано у В. І. Леніна і вико
називає «ідеалістичною брех рисеями. Як відомо, ці образи ристання м атеріалу художньої
нею», «верхом безглуздя», «со є символами зради, лицемір літератури. При цьому він від
фізмом найдешевшого толку», ства, ханжества.
дає перевагу російським пись
«парою шахрайських фраз»,
менникам,
м айстрам соціальної
Іноді у Леніна вороги порів
«махістською пошлістю», «бо нюються з реальними людьми, сатири, таким як М. Є. Салти
жевільними дрібничками» і т. ін. що втілюють в собі риси самої ков-Щ едрін, М. В. Гоголь, І. А
Можна навести ще багато по чорної реакції, справжніми по Крилов, О. С. Грибоєдов.
Твір «М атеріалізм і емпіріо
дібних прикладів.
літичними мракобісами — Біс
Зупинимося лише на одному, марком. Столипіним, Пурішке критицизм» є чудовим зразком
використання літературного ма
але дуже виразному прикладі. вичем.
теріалу
в політичних цілях.
Студенти фізико-математичного факультету мають змогу,
На протязі всієї праці Ленін
В арсеналі зображувальних
Великою своєрідністю харак
після вивчення теоретичного курсу з автосправи та виконання наполегливо повторює вдало пі засобів,
які
використовував
практичних завдань в автокласі, одержати посвідчення на право дібране ним по відношенню до В. І. Ленін, помітно виділяють теризується також
вживання
водіння автомобіля. Н а ф о т о : заняття в автокласі проводить всієї «махіади» слово «нісеніт ся і метафори. Підкреслимо, що Леніним ф разеологічних зворо
викладач О. Міхеєв.
ниця».
ленінська
метафора
відріз тів, прислів’їв, приказок, еле
ментів ораторської мови.
Кожен раз цей іменник вжи няється винятковою влучністю
Таким чином, художньо-зобра
вається з новим визначенням, і простотою. У мові Леніна вони
ж
увальні
засоби у праці «Ма
яке надає йому нового відтінку, ні в якому разі не є прикрасою
теріалізм
і емпіріокритицизм»
Незабаром у нас розпочина
Ще більш важливим для ус У книзі ми читаємо: «Ідеа стиля. Метафора, як і інші засо
не
є
випадковістю,
а стрункою
ється весняна екзаменаційна се піхів на екзаменах є глибоке са лістична нісенітниця», «жалю би, підпорядкована ідейній спря
системою.
Всі
засоби
і прийоми
мованості
твору.
Більшість
ме
сія і мені ще раз хочеться пока мостійне вивчення навчальних гідна нісенітниця», «чиста нісе
Ілліча
характеризую
ться
точні
тафор
Ілліча
носить
іронічний
зати, що наші успіхи в значній курсів. Самостійна робота сту нітниця», «махістська нісеніт
стю
і
простотою
та
життєвою
відтінок.
В
основі
ж
створення
ниця»,
«суцільна
нісенітниця»,
мірі залежать від дисципліни. дента над підручниками — ось
Адже факт залишається фак що гарантує йому відмінні й «термінологічна нісенітниця», комічного лежить використання правдивістю.
Щ е 50 років тому, раніше,
том, що студентка 32 групи добрі оцінки на екзаменах. Про «квазівчена нісенітниця», «пи Леніним лексичного матеріалу
інших сти лей. Наприклад: вій ніж була створена перш а в сві
фізиків Л. Сніткова не мо стан самопідготовки студентів хата нісенітниця».
же скласти заліка з креслен свідчать контрольні роботи й
Тут наведено лише кілька ськової лексики (бій, воїн, со ті соціалістична д ерж ава, Ленін
ня. Причина цього — неробст колоквіуми, і треба сказати, що прикладів
різних
означень юзник, похід, війна), біблей безпомилково визначив суть ре
во. Та й справді — хто більше тут успіхи невтішні. Про на іменника «нісенітниця». Але й ської лексики і фразеології візіонізму і показав, що реві
всіх пропустив занять з крес слідки контрольних було напи ці приклади характеризують ма (жреці, молитися, фіговий ли зіонізм — це найбільш е зло,
лення? Сніткова.
сано в попередньому номері і хізм досить різнобічно і показу сточок), лексики зниженої се яке може завдати робітничому
Студент 21 математичної гру тут повторюватись немає потре ють, як ставився Ленін до ма мантики («дрібна гризня», «про рухові непоправимої шкоди. Ве
пи І. Радченко ламає голову як би, але треба звернути особли хістів, яким він був майстром дукти жуйки», «старий мот ликий Ленін також показав у
своїй чудовій праці, щ о шукати
скласти залік з іноземної мо ву увагу комсомольській орга слова, як він умів тонко кори лох»).
обгрунтування м арксизм у поза
ви — це також результат систе нізації І курсу фізико-матема стуватися багатством мови.
Багатство створення іронії у
діалектичним
м атеріалізм ом ,
матичних пропусків лекцій і за ТИЧНОГо факультету на тих сту
Виключний інтерес станов Леніна дивовижне. В е л и к о ї са
значить
скочуватись
в болото
нять з іноземної мови.
дентів, які мали заборгованість лять ленінські порівняння. Ос тиричної сили досягає Ілліч
Ці два факти переконливо у минулому семестрі. В цей від новні їх риси — експресивна своїми іронічними ремарками, ідеалізм у, зн ачи ть зрадж увати
справу робітничого класу.
свідчать, що дисципліна є за повідальний період треба поси сила, смислова об’ємність.
коментаріями тексту противни
порукою успіхів на екзаменах. лити і роботу комсоргів груп, і
В основу порівняння Ленін ка, а також співставленням слів
Л. ГРЕКОВ,
На факультеті ведеться бороть роботу агітаторів груп. Хіба
піднесеної лексики з жалюгід
студент V курсу мовноба за зміцнення дисципліни. можна погодитись з таким ста
ною суттю тих, про кого він
літературного факультету.
Рейдові бригади не дають мож ном, коли студенти Тетеря, Де
ливості приховатися жодному мидова, Пилипенко, Бідношия,
порушнику й прогульщику. Во Башлаков, Павленко не зна
ни їх знаходять і в столовій ють, що п’ятниця — це день
(Лініченко, Савченко, Пилипен політзанять і завжди відсутні.
Біля півтора місяця при кафедрі музики
Зараз проходять перевибори
ко, Демидова) і в коридорі, і в
інституту працювали республіканські курси пе
читальні, і в кабінетах. Рейдо комсоргів. У деяких групах такі
ві бригади встановили, що не збори вже пройшли і комсорга репідготовки викладачів співів та музики шкіл
ряду областей України. Вчителі співу зба
всі старости груп добросовісно ми обрано хороших товаришів.
При спільній роботі комсор гатили свої знання з теорії музики, соль
виконують свої обов’язки. А
феджіо, методики керування хором.
вони ж комсомольці. Деяких гів і агітаторів наші студенти
Цікаво організовував заняття з методики
старост було замінено іншими на екзаменах у весняну сесію
керування
хором викладач В. Мінько. Курси
покажуть
глибокі
і
міцні
знан
студентами, більш вимогливи
були своєрідним хором, з яким почергово пра
ми до себе й своїх товаришів. ня.
цювали вчителі. Так, викладач співу М. Бой
До нових успіхів, товаришіТак, було замінено старосту 11
ко вивчав з хором «Думу про партію», Л. Кар
фізичної С. Котікову, 32 фізич комсомольці!
пова — «Ой, ти, Дніпре, повноводний» Фі
А. СЕРЕДНІЙ,
ної групи Л. Кіраковську. Ста
ліпенка. У 39 аудиторії, де проходили занят
студент III курсу фізикоросту 32 математичної О. Бє
тя слухачів курсів, часто звучали пісні М. Ле
математичного факультету.
лашову попереджено.
онтовича, М. Лисенка, П. Майбороди та ін
ших композиторів.
Дирекція інституту, кафедра музики багато
Весняна екзаменаційна се ньої сесії. Слід зазначити, що і
зробили
для того, щоб курси дали якомога
сія — найбільш відповідальний умов для успішної роботи сту
більше
знань
слухачам. Однак у майбутньому
період у роботі студентів.
дентів-випускників педфаку до
потрібно
врахувати
деякі недоліки. Напри
Цілком природно, що це вима цих пір ще не створено. У всіх
клад,
слід
звернути
увагу
на методику викла
гає від студентів і викладачів кабінетах у першу половину
дання
співу
у
всіх
класах
середньої школи,
інституту мобілізації всіх сил дня проводяться заняття, вна
збільшити
кількість
годин
на
заняття по муздля якнайкращого звіту.
слідок чого студенти не мають
інструменту, комплектувати курси слухачами
можливості
користуватися
не
Курсові іспити останньої се
більш-менш однакової підготовки.
сії студенти V курсів дефекто обхідною спеціальною літерату
Навчаючись на курсах, ми бачили, які пре
рою.
В
кабінеті
ж
дефектології
логічного відділу склали значно
красні
умови в інституті для занять музикою,
нижче своїх можливостей. Про та дошкільної педагогіки і в
співами.
У розпорядженні студентів піаніно,
те і зараз, готуючись до дер другу половину дня працювати
баяни,
домри,
а кваліфіковані викладачі гото
жавних екзаменів, вони не зро не можна, оскільки в сусідній
ві
працювати,
не
шкодуючи своїх сил.
били належних висновків. Огля аудиторії проводяться репетиції
Навчаючись
на
курсах, ми бачили, які пре
дові лекції і консультації відві духового оркестру. На це варто
обхідні
кожному
вчителеві знання з музики
дують далеко не всі студенти. звернути увагу і деканату і ди
в
справі
естетичного
виховання учнів. Багато,
Частина з них ще й досі не при рекції інституту з тим, щоб
дуже
багато
втратить
той, хто не використає
ступила до систематичного опра створити нормальні умови для
всіх прекрасних можливостей учитися музики,
Викладач середньої школи № 16 міста Біла
роботи
студентів
випускників
цювання рекомендованої літера
перебуваючи в інституті.
Церква
П. Левченко, яка перебувала на курсах
педфаку.
тури з курсів, що вносяться на
підвищення кваліфікації вчителів музики у на
В.
ДІДЕНКО,
М. ЯРМАЧЕНКО,
державні екзамени. Зрозуміло
шому інституті, розмовляє з студентками мов
учитель середньої школи, слухач
викладач кафедри
но-літературного факультету З . Племенюк і
це в значній мірі може позначи
курсів.
Л. Сєробаба.
спецпедагогіки.
тися на якості наслідків остан
НАПЕРЕДОДНІ СЕСІЇ
В И К О Р И С Т О В У Й Т Е
прекрасн і
м ож ли вості
До фільмотеки кафедри на
вчального кіно останнім часом
надійшли нові матеріали екран
ного унаочнення навчального та
виховного процесу. Серед них
кінофільми
«Гидравлический
пресс»,
«Ж идкий
воздух»,
«Коррозия м еталлов», «М етео
ры и метеориты», «М етриче
ские меры», «Ж изнь и творче
ство А. П. Ч ехова», «Лондон»
та інші; діапозитиви «Строение
атомов». «Вода на земле»,
«Трактор», «И зобретатель ра
дио А. С. Попов», «М. Ю. Л ер
монтов», діафільми «А нтаркти
ка», «Великая Октябрьская со
циалистическая
резолюция»,
«Восстание
декабри с т о в » ,
«Д. И. Менделеев — великий
химик», «Мастера зимнего спор
та», «Магнитный компас», «Пет
родворец (Петергоф)», «Проис
хождение человека» та інші.
Зараз фільмотека нашої ка
федри — найбільша на Україні
в системі Міністерства освіти.
В ній налічується близько 1500
назв кінофільмів, діафільмів і
діапозитивів.
Цей багатющий фонд дав
можливість унаочнити значну
кількість програмового м атеріа
лу середньої школи, а також
провести багато цікавих вихов
Я к
Ш и p ш e в и к о р и с т о в у й те
н а в ч а л ь н е кі н о
них заходів як у початкових, тератури, іноземної мови і на використання цього ефективно
го засобу педагогічної праці.
так і в середніх та старших віть філософії.
Коли ж, нарешті, екран пося
На жаль, в нашому інституті
класах. Про це свідчить хоча б
той факт, що за 4 роки існу використання проекційного уна де належне місце в навчально
вання кафедри студенти нашого очнення ще не стало органіч му процесі нашого інституту?
А. СЕРДЮК,
інституту під час педагогічної ним елементом навчально-ви
ст.
лаборант
кафедри
та виховної практики в школах ховного процесу, і тому трапля
навчального
кіно.
ються
лише
поодинокі
випадки
і дитячих садках провели біль
ше 3 тисяч уроків, бесід, вечо
рів з використанням проекцій
них засобів унаочнення.
Цілком зрозуміло, що кіль
кість та якість цих заходів бу
ла б більш показовою, якби
студенти вчилися методиці ви
користання кіно не лише під час
проходження відповідного кур
су, а й бачили приклади засто
сування екрану під час навчан
ня в інституті.
Адже всі матеріали, що при
значені для середньої школи,
можна (і треба!) використовува
ти під час лекцій з методик.
А скільки кінофільмів та діа
фільм ів з наявного фонду мож
Кафедра навчального кіно систематично надає допо
могу вчителям м. Києва по оволодінню навичками роботи
на з успіхом продемонструвати
з кіноапаратурою. Заняття проводить ст. лаборант
на лекціях з історії КП РС, фі
А. Сердюк.
зики, астрономії, російської лі
вам
сподобалось?
Кожного разу, коли в ід к р и ціональних пісень, легенд, тан Как-будто бы этим прикажут
вається завіса нашої сцени, ми ців різних народів. А хотілося б Забыть Габриэля Пэри!
сподіваємося побачити цікавий їх почути і побачити. Можливо,
Напрасны запретные меры
концерт (хоч і не завж ди ці тоді далекі англійці, французи,
На кладбище старом в Иври,
сподівання здійсню ю ться).
німці стали б нам ближчими і
Напрасно закрыты все двери,
З інтересом чекали студенти зрозумілішими, а іноземні вечо
Цветы на могиле Пэри.
вечора, який готувала каф ед ра ри збагачували б наші знання Они, словно солнце во мраке,
іноземних мов. К онцерт мину про інші країни й народи, з їх Как-будто героя глаза,
лого року с правив на всіх добре історією, побутом, світоглядом і Как клич командира к атаке!
враж ення і тому на вечір в ак традиціями. Бажано, щоб у про Как матери нежной слеза.
товому зал і зібралось багато граму іноземних вечорів включа
(Віршований
переклад
студентів і викладачів. До того лись музичні, поетичні, драма
студента II курсу фізикож і об’ява з симпатичним па тичні твори, які б відображали
математичного факультету
ж ем часів рицарства гостинно важливі сторони життя народів
В. Дровозюка).
запрош увала всіх побувати на і цим поглиблювали наші знан
Декілька слів про драматич
«interesting assembly».
ні постановки...
ня про них.
С в о ю н евели ку статтю я не
На вечорі були поставлені чо
Цікаві, значні по тематиці
присвячую благодушним похва
тири
уривки з п’єс різних а вто
твори викликають більший інте
лам на а д р е с у організаторів і
рес глядачів, привертають їх рів. Всі присутні визнали най
учасників ц ь о г о досить цікавого
увагу і почуття, запам'ятовують більш вдалою постановку урив
і оригінального вечора. М ені хо ся. Згадаємо, з яким напружен ка з «Школи лихослів’я» Р.
четься в и с л о в и т и д е я к і зау ва
Шерідана.
ження і поб аж ан н я, які, мож ли ням слухали всі присутні «Ле
Недоліком наших постановок
во, будуть враховані н ад ал і при генду про Габріеля Пері», пое є те, що виконавці вважають
проведенні таких корисних за тичну розповідь Л уї Арагона основним завданням знати сло
ходів, як вечори на іноземних про мужнього сина французько ва і не намагаються своєю грою
го народу, який і в смерті
мовах.
розкривати образи твору. Так,
страшний
ворогам:
Наші іноземні вечори мають
в цікавому уривку з «Гамлета»
якийсь естрадний характер, тоб
наші актори зовсім не передали
то просто «м іж народний»: в Власти поставили стражу
(хоч би натяком) характери ге
програмі н ем ає колоритних на На кладбищ е старом в Иври,
роїв безсмертної трагедії Шек-
спіра і своєю грою викликали
уяву, протилежну
істинному
змісту: Гамлет був представле
ний
якимсь самовдоволеним
флегматиком. Офелія взагалі не
відповідала образу героїні.
Ми, звичайно, не чекаємо
якоїсь особливої майстерності
від самодіяльних акторів, але
вважаємо, що виконавці повин
ні розуміти свої ролі, знати їх
правильну трактовку і, наскіль
ки можливо, доносити це до гл я
дача.
Слід зважити ще на таке за
уваження присутніх на вечорі:
не треба переобтяжувати про
граму, як це було в минулому
і цьому році,— втомились і
глядачі, і актори.
Незважаючи на вказані не
доліки, вечір справив добре
враження. Ми висловлюємо по
дяку його організаторам і учас
никам і впевнені, що надалі та
кі вечори будуть змістовніши
ми — для цього у нас є всі
можливості.
А. МАМАЛИГА,
студентка II курсу мовнолітературного факультету.
Наші перші кроки
З кожним дн ем підвищ ується
матеріальний рівень ж и ття на
роду, поряд з цим зростаю ть і
кращий ескіз композиції, пей
його духовні потреби.
Б іл ь
зажний етюд, портрет тощо з
шість студентів наш ого інсти
визначенням премій перемож
туту йде в ногу з культурним
цям.
життям народу, бере активну
Враховуючи неоднакову під
участь в гуртк ах худож ньої са готовку студентів , перед ними
модіяльності. Д вічі на тиж день ставляться різні завдання. На
проводяться також зан яття об ші самодіяльні художники вже
разотворчої студ ії, створеної з приступили до роботи. Добре
ініціативи студентів педагогіч виконує малюнки частин облич
ного ф ак ультету.
чя студієць Дзисюк (фізико-ма
У студії початкую чі митці тематичний факультет), справ
будуть набувати
навичок
і ляються з своїми завданнями і
знань з основ образотворчої менш досвідчені студійці Небо
грамоти, щоб у майбутньому рачко, Грабовець (мовно-літера
практично використовувати це турний факультет), Себало (фі
в роботі з ш колярам и як на зико-математичний факультет);
уроках, так і в о р ган ізац ії об вони досить вдало передають
разотворчих студій. У п ерсп ек пропорції простіших предметів
тиві роботи студії — влаш ту натюрморту.
Більш
складне
вання виставки виконаних ро завдання — малюнок гіпсової
біт, відвідування м узеїв і ви голови Афродіти
послідовно
ставок творів радянських ху виконує Аристов (студент мов
дожників, зустрічі з видатними но-літературного
факультету).
майстрами пензля. Корисним Б аж ання придбати навички до
буде проведення конкурсу на поможе їм у майбутній роботі,
воно буде сприяти розвиткові
любові до мистецтва. Бажано,
щоб корисний почин студійців
знайшов більше уваги і під
тримки з боку партійної органі
зац ії педагогічного факультету,
при якому створено студію. Во
на працює на недостатній мате
ріальній базі.
Починаючи з вересня 1958
року, було зроблено багато
спроб закликати на допомогу
адміністративно-господарчу час
тину інституту, але нічого до
цього часу не зроблено. Якщо
це пояснюється економією гро
шей, то слід врахувати, що ця
«економія» ні в якому разі не
сприяє художньому вихованню
студентів .
М. СОЛОМ’ЯНИЙ,
викладач малювання.
Студієць Ю. Аристов за ро
ботою.
БЕРЕЖІТЬ СВІЙ ГОЛОС
У кожній професії є ті не
обхідні
інструменти,
без
яких неможлива робота в тій
чи іншій галузі. Таким обо
в’язковим інструментом педа
гога є голос. Здавалося б, що
ця істина не лавинна викли
кати ніяких сумнівів, і всі,
хто готується, хто хоче стати
педагогом, насамперед повин
ні забезпечити себе добре
функціонуючим
інструмен
том — голосовим апаратом.
Проте ця істина далеко не
зрозуміла нашим студентам
Про це знають, головним
чином, ті студенти і учителі,
які вже починають звертати
ся до лікарів за невідклад
ною допомогою в зв'язку з
тим, що з різних причин во
ни втратили свій голос; чи то
він стає хрипким, чи надзви
чайно швидко стомлюється,
чи повністю зникає, і такий
учитель здатний говорити
ледве чутним шепотом.
Так сталось і зі мною. На
протязі трьох років, почи
наючи з другого курсу, я
стала хрипіти і чим далі, тим
справи були гірші. Я зверта
лася до багатьох лікарів, але
реальної допомоги не одер
жувала; голос мій все гір
шав. Я перебувала на межі
повної втрати голосу. Вирі
шила ще звернутися у наш
фоніатричний кабінет. Ви
явилось, що в мене розвину
лися так звані в узлики на го
лосових зв’язках. Не одна
сотня вчителів, співців зму
шені кинути свою професію
із-за цих вузликів.
Розміщуючись на вільних
кінцях голосових зв'язок, при
розмові або співу ці малень
кі вузлики розміром з сірни
кову голівку внаслідок тертя
розростаються до розмірів
вишневої кісточки або біль
ше, що й заважає змиканню
між собою голосових зв’язок.
При їх незмиканні голос не
може формуватися і, таким
чином, доводиться кидати
професію вчителя.
Не раз за ці три роки я
серйозно стала задумуватися
над тим, що мене чекає по
закінченню інституту, коли з
хрипким голосом, напруже
ним і завжди втомленим, бу
ду вести урок у класі. Чи
винесла б це я? Адже я об
рала педагогічну діяльність
тому, що люблю цю профе
сію. В ній я бачила радість
свого майбутнього.
У фоніатрнчному кабінеті
мій голос перероджується.
Після шостого сеансу ліку
вання я відчуваю, що голос
мій став іншим. Із хрипкого,
глухого він став звучати від
тінком металічним. Я вірю в
те, що через деякий час я
зовсім позбавлюсь цих вуз
ликів і до мене повернеться
нормальний голос — чистий,
дзвінкий, витривалий.
Прикро, що фоніатрія —
наука про голос, охорону
і нормальне користування
ним — чомусь є надбанням
тільки відділу російської мо
ви і літератури. По-моєму,
і це також думка багатьох
наших студентів, знати ос
новні елементи охорони го
лосу повинні студенти всіх
факультетів Інституту. Це
конче необхідно.
Р. МАЗУР,
студентка IV курсу
мовно-літературного
факультету.
Музикальний момент
Травневий день, багато
СОНЦЯ і стільки ж світлих
прагнень у більшості наших
комсомольців.
З відкритих вікон 23
аудиторії, де 16 травня зі
бралися на звітно-виборчі
комсомольські збори студенти
III курсу фізико-математич
ного факультету, чаруюче
видовище: білі свічки кві
тучих каштанів то зако
лишуться легким подихом
вітру, то непокірно пригина
ються сердитим поривом, зні
маючи з себе весняне вбран
ня. Темні, обтяжені дощем,
хмари закривають останні
промені сонця, що золотом
запалили верхів’я дерев. Уро
чисто загримів грім, захви
лювалися каштани.
Мабуть, це зворушливе
явище природи сприяло про
веденню
звітно - виборчих
комсомольських зборів. Було
чимало охочих виступити, по
критикувати, внести свого
пропозицію щодо покращан
ня навчально-виховної роботи
на курсі.
Вже кілька місяців
інститутський р о я л ь
знаходиться в занедба
ному стані. Що думає
з цього приводу госпо
дарча частина?
Міжнародні
студентські
Н АЗУ СТРІЧ
VII Міжнародному
фестивалю у Відні
н
о
в
и
н
и
ФЕДЕРАЛЬНА НІМЕЧЧИНА
32 західнонімецьких керівни
ки молодіжного руху звернули
ся до молоді країни взяти
участь у VII фестивалі. Хоч
основна молодіжна організація
Західної Німеччини «Бундесю
гендрінг» повідомила, що вона
не візьме участі у фестивалі,
значна кількість керівників мо
лодіжних організацій заявила
про свою участь у фестивалі.
До Відня прибуде кілька сот
молодих німців.
АВСТРАЛІЯ
Тут проходить збір коштів
для оплати чималих витрат по
відправці австралійської делега
ції на фестиваль. Адже буржу
азний уряд не подає ніякої ма
теріальної підтримки прогре
сивним молодіжним організа
ціям. Виникли великі труднощі
у зв’язку з тим, що австралійці
повинні подолати найбільшу від
даль по дорозі до Відня. Але
все ж молодь Австралії пошле
РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
на фестиваль не менше 30 де
легатів.
800 представників молоді
БРАЗІЛІЯ
країни репрезентуватимуть ра
Кульмінаційним пунктом під дянську молодь на VII фестива
готовки до Всесвітнього фести лі. Відбулося засідання Радян
валю є проведення у Бразілії ського підготовчого комітету.
національного фестивалю у трав Членами жюрі міжнародних
ні ц. р. До Відня прибуде по конкурсів рекомендовані Вале
рія Барсова, Ігор Мойсєєв, Га
над 250 молодих бразільців.
К
О
Р
О
Т
З Б О Р И
К
О
Думка поліції. У лондонській
газеті «Дейлі ньюс» з’явилося
таке
коротке
повідомлення:
«Вчора в Гайд Парку знайдено
людське вухо і чотири пальці
людської руки. За думкою по
ліції, злочин не виключений».
Випадок з Венерою. В місті
Шарінгкросс, штат Флоріда
(США), поліція заарештувала
молоду жінку, котра, гуляючи по
вулиці, зупинилася біля статуї
Венерн, зняла з себе сукню і
одягла її на статую. Дама пояс
нила поліції, що «вигляд оголе
ного тіла обурює її моральні
почуття і тому вона відчула не
переборне прагнення одягти Ве
неру.
Оптимістична реклама. Влас
ник однієї контори поховання у
Лондоні повісив у вітрині своєї
установи запрошення: «Спла
чуйте за свій похорон зараз,
вмирайте потім!».
Скандал у Вашінгтоні. Не
давно жителі Вашінгтона були
вкрай здивовані. На вежі Капі
толія (місце засідань конгресу)
П Р О Й Ш Л И
ПО-ДІЛОВОМУ
Комсомольці засуджували
безвідповідальне ставлення
до зборів студентів-фізиків.
Секретар комсомольського
бюро Д. Гладишко докладно
розповіла про роботу бюро
за минулий період. Зимову
сесію студенти склали к р а
ще, ніж попередні. Проте,
велика частина комсомольців
байдужа, пасивна в комсо
мольському житті. Були ви
падки академзаборгованості,
деякі товариші безвідпові
дально ставились до кул ь
турно-масової роботи. У сво
їх виступах студенти Д ячен
ко та Гончаренко зауважили,
що бюро курсу не підтриму
вало ні в стінній пресі, ні на
зборах хороших комсомоль
ських справ, не було і заува
жень порушникам трудової
дисципліни.
Студентка Ізвєкова відзна
чила, що бюро мало цікави
лося життям груп. Щодо ус
пішності, на її думку, сту
дентів нічого підганяти, адже
люди дорослі, свідомі. Тому
в разі академзаборгованості
слід ставити питання про
перебування
боржників у
стінах інституту.
Варто перед екзаменацій
ною сесією попереджати ли
стом від імені активу групи
і агітатора тих батьків, до
рослі діти яких — ледарі.
Виступаю чі висловлювали
баж ання бачити на комсо
мольських зборах агітаторів
груп, представників партій
ної і ком сом ольської органі
зацій інституту.
Б уло схвалено пропозицію
про зм агання між групами,
умови якого повинна вироби
ти спеціальна ком ісія.
Д руге питання порядку
денного теж р о зв ’язан е. До
складу новообраного комсо
мольського бюро
ввійшли
В. Ш абаров, Г. Грицай, М.
Кириленко,
Т. Ч ернецька,
В. М алоголовець.
М. АДАМ ЕНКО,
наш кор.
ЗНОВУ ЦВІТУ ТЬ К А Ш Т А Н И
лина Уланова, Арам Хачатурян
і Тихон Хренніков.
Академік Петровський, рек
тор Московського університету,
вітаючи фестиваль, заявив, що
на таких зустрічах зароджуєть
ся дружба, а друзі ніколи не
будуть воювати. Безумовно, що
наступний фестиваль зміцнить і
розширить міжнародне співро
бітництво
молоді. Академік
Петровський побажав студен
там усіх континентів успіхів у
їх навчанні і боротьбі за спра
ву миру і прогресу. Адже мир
і прогрес невіддільні.
Композитор Шостакович за
явив, що благородні завдання
боротьби за мир оволодіють
умами прогресивної молоді.
«Хай це свято продемонструє
ще раз, що мир, мистецтво і
молодь невіддільні», — сказав
на закінчення Д. Шостакович.
замість національного прапора вили на його могилі надгробний
майорів чорний піратський з че камінь і, щоб не витрачати зай
репом і кістками. Поліція за вих грошей на напис, зняли з
арештувала злочинців, але їх його будинку табличку, на кот
незабаром довелося відпустити. рій зазначені ім’я та прізвище
«Піратами» виявилися хлопчаки лікаря і години прийому: «З 9
години ранку до 4 години дня
14 — 17 років.
щоденно».
Собака-унікум. Директор од
Голодує, як учитель. Таке на
ного з ресторанів у Чехословач
родне прислів’я народилося у
чині має незвичайну собаку. Во
франкістській Іспанії, де через
на може досить виразно промов
жебрацьку платню вчителям і
ляти деякі слова, наприклад,
відсутність шкіл, справа народ
«м’яч» (звичайно чеською мо
ної освіти перебуває у ката
вою,— коли хоче гратися, або
строфічному стані. 870 тисяч
«цукор», коли зголодніє. Постій
іспанських дітей віком від 7 до
них відвідувачів собака зустрі
чає дружнім «здрастуйте!», а 12 років не може цього року
своє незадоволення передає сло відвідувати школу. За офіцій
ними даними, сьогодні кожний
вами «який сором!».
Чий хід? 18 місяців триває десятий іспанець неписьменний.
Брехня, рік 1958. Щороку в
шаховий поєдинок поштою між
Сполучених
Штатах відбуваєть
містером Рейєм Пірсоном з
ся
конкурс
на
найкращу брехню
Детройта і міс Уолліс Кеді із
року.
Першу
премію
за брехню,
штату Флоріда. Нещодавно юна
міс отримала від свого партнера рік 1958, присуджено Лу Пауер
лист, в якому той обурювався, соу з м. Ортонвіла (штат Мін
що вже сім місяців не має від несота), який переміг 1200 ін
повіді. Уолліс Кеді відписала: ших учасників такою брехнею:
«Я була переконана, що тепер «Минулої зими в Ортонвілі бу
ваш хід».
ло надзвичайно холодно. В чай
Бережливість. У Західній Ні нику, знятому з вогню, чай за
меччині помер якийсь зубний мерзав так швидкої що лід був
лікар. Родичі померлого поста ще гарячим».
П о р а ди р и б а л к а м
Редактор
В. ВОЙТКО