Джерело
Текст
Пролетарі всіх к раїн, єднайтеся!
Оста н н ій дз воник
Для студенток-четвертокурсниць дошкільного відділу
педагогічного факультету пролунав останній дзвоник. З а
лишилися позаду чотири роки напруженої праці — навчан
ня. На шляху до самостійного життя ще один іспит — дер
жавні екзамени.
І радісно, і разом з тим трохи сумно усвідомлювати, що
мине ще три коротких місяці, і ти назавж ди залишиш
інститут, який на протязі цих років став рідним домом.
Не буде ні лекцій, ні семінарів, ні чергувань в гурто
житку, ні традиційних фестивальних вечорів. Все це ві
дійшло назавжди. Але ти ніколи не забудеш КДПІ, який
зробив тебе освіченою, культурною людиною, який вивів
тебе на широкий і світлий шлях самостійного життя.
Хай же в твоєму серці назавжди збереж еться добра
згадка про рідний вуз, про викладачів, які не шкодували
для тебе часу, сил, допомагаючи тобі в оволодінні нау
ками.
Хай кожний, з ким доведеться тобі працювати, відчу
ває, що ти
випускниця столичного педінституту.
Конференція по матеріалах
X X I з’їзду
п ед а г
о г іч н і
А КАДРИ
З
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ
І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
10 ( 79)
3
К В ІТ Н Я
1959 року
П'ЯТНИЦЯ
Ціна 15 коп.
У боротьбі за перемогу се
мирічки не повинно бути
сторонніх людей, байдужих
спостерігачів. Кожний може
і повинен знайти собі місце
в житті, внести і свою по
сильну частку праці в ім’я
загальнонародної справи.
Рішення XXI з ’їзду КПРС
породили повсюдне пожвав
лення ідеологічної роботи.
Це видно і на прикладі на
шого інституту. По-діловому,
в дусі принципової критики
і турботи про піднесення на
вчання і виховання студентів
на рівень сучасних вимог
пройшли нещодавно відкриті
партійні збори інституту. Де
що пожвавлюється робота
комсомольської організації.
На курсах і в академічних
групах систематично прово
диться ряд заходів по глибо
кому вивченню і втіленню в
життя настанов партійного
з'їзду.
Кириченко,
А. Г. Деркач
стали
справжніми
порад
никами
студентів.
Вони
старші друзі студентів. Не
опікаючи їх, розвиваючи іх
ню самодіяльність, творчу
ініціативу, такі
агітатори
спрямовують енергію колек
тиву групи у належне русло.
Саме у процесі праці, а
для студента такою пра
цею є навчання, пізнається
справжня суспільна цінність
людини, її інтереси, прагнен
ня, ставлення до своїх гро
мадських обов’язків, рівень
ї ї свідомості, культура пово
дження тощо. Краса радян
ської людини у її натхнен
ній праці, у горінні її серця,
у служінні справі комуністич
ного будівництва. ПРАЦЯ,
ЧИ ТО ФІЗИЧНА, ЧИ ТО
РОЗУМОВА,
ОБЛАГОРО
ДЖУЄ ЛЮДИНУ, ПІДНІ
МАЄ ї ї ВИЩЕ, РОБИТЬ
КОРИСНОЮ
І ЦІННОЮ
ДЛЯ СУСПІЛЬСТВА. НА
ВПА К И ,
НЕРОБСТВО
О З Н А Ч А Є МОРАЛЬНУ
СМЕРТЬ ЛЮДИНИ. Проти
таких фізично існуючих, але
морально мертвих людей і
спрямовується
насамперед
критичне слово агітатора.
Комунізм — це не тільки
технічно досконалі машини,
магазини, завалені товарами.
Він, насамперед, у відносинах
людей, у красі їх моральних
відносин. Саме вихованню
нової людини, громадянина
комуністичного суспільства, і
має бути підпорядкована уся
агітаційна і пропагандистська
робота серед студентів. У
педагогічному інституті це
тим більше важливо, що тут
виховуються майбутні учите
лі, які самі покликані вихо
вувати молоде покоління в
дусі беззавітного служіння
комуністичним ідеалам.
Приємно відзначити, що
основна маса агітаторів в
інституті правильно розуміє
свої завдання і не шкодує сил
для комуністичного вихован
ня студентської молоді. У
цьому напрямі успішно пра
цюють як комуністи, так і
безпартійні товариші, які
сприймають партійні рішення
як бойову програму своєї ді
яльності.
Однак, ще є у нас чимало
таких агітаторів, які не від
чувають смаку від спілкуван
ня з студентами. Нерідко
вони дивляться на роботу агі
татора, як на якусь обузу.
Такі агітатори проводять за
няття формально, по-казенно
му. Нічого хорошого не зга
дають про таких агітаторів
студенти академічних груп.
Та й справді. Які риси висо
кої моральності можуть про
будити чи прищепити сту
дентській молоді тт. Є. М.
Кравчук, М. О. Журбас. Во
ни нібито й зустрічаються з
студентами, але лише для
чергових накачок, моралі
стичних повчань і т. п.
В агітаційній роботі особ
ливо нетерпимі байдужість,
формалізм і бюрократизм.
Більшовицька агітація зав
жди була сильна тим, що во
на проникала в саме серце
мільйонів борців за комунізм
і запалювала їх на практич
ні діла. У нашому понятті
агітатор — це друг і порад
ник молоді. Він не лише гли
боко знає партійні постанови,
але й уміє їх донести до мас,
пробудити їх енергію, їх роз
думи, їх творчість і спряму
вати її на виконання великих
накреслень
комуністичних
планів.
Почесний обов’язок партій
них організацій, факультетів
і всіх агітаторів інституту по
ліпшити якість агітаційної
роботи, піднести ї ї на рівень
сучасних завдань.
В. КОСТЕНКО,
студентка II курсу.
Зобов’язання комсомольців
педагогічного факультету
Жваво пройшли комсомоль
ські збори педагогічного ф а
культету по обговоренню зав
дань, поставлених XXI з'їздом
партії перед радянською мо
лоДДЮ .
Шефство над військовими
частинами, молодіжними брига
дами заводу «Ленінська кузня»
і6-ої взуттєвої фабрики, під
готовка до вечорів відпочинку
та організація захоплюючих те
матичних зборів у групах —
ось ті хвилюючі події, які від
буваються в житті комсомоль
ців педагогічного факультету.
Товариші Ш елухін, Бондар,
Семко, Михалко у своїх ви
ступах звернули увагу присут
ніх на недоліки в роботі комсо
мольського активу, зокрема на
№
АГІТАТОР— ДРУГ І ПОРАДНИК СТУДЕНТА
Почесна роль у цій важ
ливій роботі належить агіта
торам. Великий Ленін, Кому
Цими днями відбулась теоре мової на тему: «XXI з'їзд про
ністична партія завжди роз
тична конференція студентів комуністичне виховання», та
глядали агітаторів як своїх
педагогічного факультету, при студентки V курсу П. Вавіної
надійних помічників. Полу
свячена дуже важливому питан на тему «Розвиток системи на
м ’яне слово партійного агіта
ню — вивченню і широкому об родної освіти в СРСР у семи
тора і пропагандиста знахо
говоренню матеріалів XXI з 'їз річці" .
дить глибокий відгук у ма
ду КПРС.
Приємно відзначити, що наші
сах, р оз’яснює їм політичну
До конференції студенти го студенти сумлінно і творчо під
лінію партії, практичні зав
тувалися серйозно. Кожен допо
ходять до вивчення історичних
дання, які вона висуває. А гі
відач мав консультанта, зазда документів позачергового XXI
татори не лише пропагують і
легідь була підібрана літерату з'їзду КПРС.
агітують,
вони організують
ра по темах.
широкі маси на виконання
Актуальність
тем,
винесених
Учасники конференції заслу
хали п'ять доповідей. Високу на конференцію, їх грунтовна рішень партії.
Так проводять агітаційну
о цінк у одержала доповідь сту розробка свідчать про те, що
дентки IV курсу І. Двигун студенти працювали у співдруж роботу серед студентів кра
" X X I з'їзд про закономірності ності з викладачами-консуль щі з наших агітаторів. їх
переростання соціалізму в ко тантами, які багато в чому до знають і поважають у акаде
помогли їм.
мічних групах, зустрічі з ни
мунізм" .
ми носять щирий, відвертий
Користь
від
цієї
конференції
Нас, майбутніх працівників
характер. Під час цих зустрі
була
б
ще
більшою,
якби
кращі
освіти, особливо цікавить, як у
чей обговорюються злободен
доповіді
були
видані
окремою
цьому семиріччі буде поставле
ні питання, якими живе гру
на справа навчання і вихо збіркою. Тут СВО Є слово повинні
па, курс. Товариші М. І.
сказати
наукова
частина
інсти
вання підростаючого покоління,
Шкіль,
Л. С. Можарів
які перспективи розвитку ОСВІТИ туту та наукове студентське то ська, Я. Ф. Деркач, О. Г.
вариство.
в нашій країні? Саме цим пи
танням були присвячені висту
пи студентки II курсу Л. Абра
Рік видання 4-й
погану підготовку студентів до
семінарів, пропуски лекцій.
З метою поліпшення роботи
комсомольці
зобов’язалися:
глибше вивчати матеріали XXI
з ’їзду партії, покращити успіш
ність; до 3 квітня створити штаб
по керівництву і плануванню
громадськокорисної роботи (в
складі 7 осіб). Кожен сту
дент зобов’язався брати участь
У гуртковій роботі, а також ак
тивно підтримувати початківців
по самообслуговуванню у гур
тожитках.
Членам комсомольського бю
ро доручено підібрати та ре
комендувати до складу добро
вільної народної дружини 35
комсомольців.
П ож вавлю ється
наукова робота
На факультетах помітно по
жвавилася
робота
наукових
гуртків. І це не дивно — адже
незабаром розпочне свою робо
ту наукова конференція, де
гуртківці
звітуватимуть
про
свою працю.
Цікаві звіти готують молоді
науковці гуртків математичної
логіки та обчислювальних ма
шин, фізичного гуртка, дефекто
логії та психології, української
та російської мов, методики ма
тематики, історії КПРС, філо
соф ії та ін.
Працюючи над темами своїх
наукових робіт, студенти дба
ють про поєднання теоретичних
знань
з практичною діяль
ністю.
М. АДАМЕНКО,
студентка IV курсу
педагогічного факультету.
Гуртківці пропонують...
Цікаво проходять
засідання гуртка по
літичної
економії.
Нещодавно було за
слухано і обговорено
доповіді на хвилюю
чу і актуальну те
му: «Бригада кому
ністичної праці» (до
повідачі — студенти
З . Ласкаржевська,
М. Федченко, Л. На
вроцька, В. Борцов.
І. Двигун та інші).
Вони яскраво і
змістовно висвітли
ли роль комуністич
них бригад в житті
і праці радянської
молоді.
Саме рух за ство
рення
комуністич
них бригад буде од
ним із засобів вихо
вання народу в ко
муністичному дусі.
Крім того, масове
навчання, підвищен
ня кваліфікації, роз
ширення світогляду,
раціоналізаторс т во,
без сумніву, сприя
тимуть
створенню
матеріально - техніч
ної бази комунізму.
Обговорення до
повідей перетвори
лось у своєрідну
дискусію. Все ціка
вило слухачів: ме
тоди праці кому
ністичних
бригад,
їхні програми, на
вчання, поведінка в
побуті.
Великою повагою
користується серед
молоді Києва брига
да комуністично ї
праці заводу «Чер
воний екскаватор»
під керівниц т в о м
Юрія Куцого. Члени
гуртка вирішили за
просити когось із
членів цієї бригади
на засідання гуртка
політекономії. Була
внесена пропозиція
організувати таку
зустріч у загально
інститутському мас
штабі.
А якої думки про
це комітет комсомо
лу?
М. МЕЛЬНИК,
В. ВАШКУЛАТ,
студенти II курсу
мовно - літератур
ного факультету.
150
У
РОКІВ
З Д Н Я Н А Р О Д Ж Е Н НЯ
ОБЧИСЛЮВАЛЬНИЙ
ПРАКТИКУМ НА
ЗАОЧНОМУ ВІДДІЛІ
Враховуючи настанови XXI
з'їзду КПРС щодо підготовки
учительських кадрів, у цьому
році на заочному відділі значно
збільшено кількість навчальних
годин на обчислювальний прак
тикум (з 20 год. до 46 год.).
Вчителі-заочники тепер мають
можливість одержати міцні на
вики у користуванні арифмо
метрами двох типів, логарифміч
ною лінійкою, планіметром, різ
ними таблицями.
Кабінети методики математи
ки та вищої математики попов
нились у цьому навчальному
році різними таблицями, ариф
мометрами ВК-1, логарифміч
ними лінійками, і тому кожен
студент-випускник мав змогу
працювати самостійно. І не див
но, якщо вчителі кажуть: «Цей
практикум нам подобається, бо
все це потрібно для школи, для
кращого пов'язання викладання
математики з життям».
Є. ЧЕНАКАЛ,
викладач кафедри методики
елементарної математики.
рішень
X X І з ’їзду КПРС
Щоб виконати завдання семи
річного плану, прийнятого XXІ
з ’їздом КП РС, треба докорінно
перебудувати нашу роботу. Вра
ховуючи це, члени кафедри по
місцями яка поезія! Все це так родних, морально здорових лю
літичної
економії накреслили
незвичайно у нашій сучасній лі дей.
ряд
конкретних
заходів, здійс
Але навіть могутній талант
тературі...».
нення
яких
дасть
можливість
М. Г. Чернишевський цілий Гоголя не зміг зробити цього
поліпшити викладання курсу,
друга частина
період в історії російської лі чуда. Тому
наблизити його до життя, до тих
тератури назвав «гоголівським «Мертвих душ»; де повинно бу
завдань, які володіють зараз
періодом». «Давно вже не бу ло здійснитися це перетворення
думками мільйонів радянських
ло, — писав він, — у світі не була закінчена.
людей.
письменника, який був би та
Тільки велика революція ро
Кафедра зобов’язала всіх ви
ким важливим для свого народу, бітників і селян змінила весь
кладачів
використовувати в лек
як Гоголь для Росії».
уклад життя, знищила гніт і
Саме йому, виходцеві з Ук експлуатацію. Прийшов
для ціях і семінарах з курсу політ
раїни, судилося стати одним із Росії той день, про який мріяв економії матеріали X X I з ’їзду
основоположників
критичного М. О. Некрасов, коли народ КПРС, брати активну участь у
реалізму в російській літера «Белинского и Гоголя с базара роботі теоретичних семінарів,
де вивчаються матеріали з'їзду,
турі.
понесет».
систематично виступати з лек
Ми знаємо Гоголя не тільки
Народи Радянського Союзу, ціями та доповідями серед тру
як автора веселих оповідань, а разом з ними і все прогресив
фантастичних повістей, як спів не людство високо шанують па дящ их міста і села.
Д ля надання допомоги сту
ця героїчних подвигів україн м’ять Гоголя як видатного д ія
дентам-заочникам
у вивченні
ського народу часів Запорозької ча російської і світової літера
Січі, але й як автора «Шинелі» тури, великого майстра худож найбільш складних тем курсу
кращі представники російської — маленької повісті про ма нього слова, письменника-патрі політекономії кафедра доручи
літератури висловлювалися про леньку людину, повісті, насиче ота. Невмирущі твори письмен ла викладачам підготувати такі
письменника з усією пристрастю ної великим соціальним про ника допомагають нам боротися лекції, які будуть надруковані
і повнотою. В. Г. Бєлінський пи тестом.
проти пережитків минулого, які, на правах рукопису: «Госпо
Ім’я
«російського
національ
сав: «Усі твори Гоголя присвя
на жаль, ще зустрічаються у дарський розрахунок і рента
чені виключно зображенню ро ного поета» Миколи Васильови побуті і психології окремих р а бельність, собівартість і ціна»,
сійського життя, і в нього немає ча Гоголя стоїть в одному ряду дянських людей. Творчість Го «С успільна праця при соціа
«Державний бюджет
суперників у майстерності від з такими велетнями світової лі голя служить справі зміцнення лізм і»,
кредит
і
грошовий обіг при со
творювати його в усій правди тератури, як Пушкін, Шевчен культурних зв ’язків і дружби
ціалізм
і»,
«Поступовий перехід
ко,
Толстой,
Бальзак,
Серван
в о с т і ».
між народами.
від
соціалізм
у до комунізму»,
тес,
Діккенс.
О. С. Пушкін, який стояв бі
Ось чому сьогодні Гоголь «У творення і розвиток світової
ля літературної колиски Гоголя,
Як і належить великому си належить всьому передовому
писав: «Щойно прочитав Ве нові великого народу, він без людству, яке з глибокою поша соціалістичної системи». Ця ро
чори біля Диканьки. Вони вра завітно любив рідну країну, ві ною і любов’ю ставиться до йо бота буде закінчена до початку
літньої екзаменаційної сесії.
зили мене. Це справжня весе рив у її краще майбутнє, жадав го невмирущої спадщини.
П ереглянуто тематику науко
лість, щира, невимушена, без бачити перетворення виведених
вої
роботи викладачів. Перед
жемантсва, без чопорності. А ним страшних виродків у благо
Ю. ПОЛУДНЕНКО.
бачено досліджувати ті еконо
мічні процеси, які відбувати
муться в 1 9 5 9 — 1965 рр. на
промислових підприємствах, у
колгоспах і радгоспах. Дослі
дження
передбачено проводи
в якій могутньо звучить гуманістичне начало,
У театральному житті Києва сталася справ
ти
безпосередньо
на виробни
в якій так глибоко розкриваються людські ха
ді святкова, радісна подія: талановитий колек
цтві.
рактери, поставити нелегко. Зрозуміло, що
тив франківців здійснив — уперше на україн
Дещ о зм іниться тематика за
найголовніше ідейне навантаження припадає
ській сцені — постановку геніальної трагедії
нять
наукового студентського
на образ короля Ліра. І це_завдання з честю
Вільяма Шекспіра «Король Лір». Отже, ціл
гуртка
з політекономії. На за
виконав народний артист СРСР Мар'ян Кру
ком зрозумілий той винятковий інтерес, з
сіданні
гуртка в перш у чергу
шельницький.
Кожний
його
вчинок,
кожний
яким столичний глядач зустрів цю виставу.
рух і жест природні і виправдані. У виконанні будуть заслухані і обговорені ті
Треба зазначити, що це вже втретє театр
Крушельницького Лір — це людина, яка про доповіді, які присвячені рішен
імені Ів. Франка звертається до драматургії
тягом короткого часу на очах глядачів пере ням XXI з’їзду КПРС.
Шекспіра. Почавши з романтичної феєрії
Перебудовується також робо
живає величезну трагедію, втрачаючи не тіл ь
«Сон літньої ночі», через яскраву, оптимістич
та
кабінету політичної економії.
ки владу, а й найважливіше у житті — віру
ну комедію «Багато галасу даремно» франківВже
зараз у кабінеті виготов
в благородство і щирість людських почуттів.
ці здійснили новий широкий крок в оволодінні
лено
експозицію «Контрольні
Дуже
складною
є
роль
блазня,
яку
виконує
мистецтвом великого драматурга, підійшовши
цифри
розвитку народного гос
народний
артист
УРСР
Дмитро
Мілютенко.
нині до відтворення на сцені його монумен
Це вірний супутник Ліра, його невід’ємна подарства С Р С Р на 1959тальної трагедії. І це звернення — скажемо
частина. Прикриваючись блазнівським ковпа 1965 рр.». До 1 серпня цього
відразу — принесло театрові справжній успіх.
ком, він сміливо засуджує необдумані дії ко року буде розм іщ ено по темах
Не тільки прекрасна гра таких талановитих
роля, критикує його оточення, допомагає Л іру Н О В І експ озиц ії з розділу «Со
акторів, як Мар’ян Крушельницький (король
ціалістичний
спосіб виробни
розібратися в житті.
Лір), Дмитро Мілютенко (блазень), Ольга Ку
цтва».
У
кож
ній
темі подавати
Творчість Шекспіра, що вже ось 350 ро
сенко (Регана), Катерина Литвиненко (Гоне
м
уться
м
атеріали
з рішень
ків хвилює весь світ, є важливим засобом есте
рілья), не тільки злагоджений ансамбль усього
XXI
з'їзд
у
КП
РС.
колективу у виставі, поставленій вдумливим
тичного виховання людей. На драмах Ш експі
режисером Володимиром Оглобліним, радує
ра молодь навчається благородства прагнень
П ланується значне збільшен
глядача. Успіхові постановки значною мірою
і почуттів, вчиться глибше любити добро, н е ня консультацій для студентів
сприяло те, що з'явився гідний оригіналу пе
навидіти зло. Кожен студент, кожен співро особливо в час підготовки до се
реклад, зроблений таким майстром художньо
бітник інституту повинен побувати на цій хви мінарів. зал іків і екзаменів.
го слова, як Максим Рильський, що дію супро
люючій виставі.
І. МОСЦИПАН
воджує прекрасна музика Георгія Майбороди.
Ця вистава принесе вам справжню насо
зав. кабінету політекономії
Одну з найскладніших шекспірівських п’єс,
лоду.
К. Б Е З С М Е Р Т Н Е Н К О .
м. в. гоголя
Великий письменник-реаліст
Далеко за межами нашої кра
їни відомі твори Миколи Васи
льовича Гоголя, геніального ху
дожника слова, творця цілої га
лереї безсмертних літературних
образів.
До цього часу на сценах на
ших театрів живе Чичиков. Не
меркнуть у нашій пам’яті Соба
кевичі, Ноздрьови, Коробочки,
Плюшкіни, Манілови. Усі вони
— плід неперевершеної сили мо
гутнього обдарування Гоголя,
сили, яку ми і сьогодні відчу
ваємо як прояв високого реалі
стичного мистецтва.
Ще за життя письменника
С В ІТ Л І
Це принесе вам насолоду
ІНСТИТУТСЬКІ УСМІШКИ
огляд
СТІННОЇ
ПРЕСИ
Традиція чибезладдя? На
випускному
курсі
Перед нами три останні но цією стіннівкою працювали під
мери факультетських стінних девізом— «аби випустити». Пе
Студент (звертаючись до
газет: «Радянський літератор» редовиця — «Свято жінки» — 7
викладача): Ви надто швид
мовно-літературного факульте загальних речень, 8 маловираз
ко читаєте лекцію. Будь ла
ту), «Радянський педагог» (педа них, будь-як намальованих «те
ска, повільніше, щоб можна
гогічного) і «Знання — сила» леграм»-поздоровлень. коротень
фізико-математичного). Всі во ка критична замітка Ю. Пасіч було записати.
Викладач: А для чого вам
ни присвячені Міжнародному ника про незацікавленість робо
усе записувати? Ви повинні
святу жінки — 8-му Березня.
тою першо- і другокурсників.
Цікава і змістовна газета пе Це і все. Читати нічого. Не при робити лише окремі помітки.
дагогічного факультету. Передо ваблює газета і своїм оформлен До речі, мені незручно вчи
ти вас, як треба конспекту
ва «Про наших дівчат і жінок» ням.
конкретно розповідає, яких ус
Однак, мало сказати про зміст вати.
піхів досягли студентки і ви і оформлення названих номерів
Студент: От так кожний
кладачі факультету у навчанні, стінгазет. Сам їх випуск викли викладач «соромиться» і ні
науковій роботі, спорті, само кає тривожні думки.
хто не учить. А зараз уже й
діяльності, на ланах Кіровоград
ніколи вчити.
Можна вважати непоганою
щини. Кращим жінкам ф акуль традицією присвячення випуску
тету присвячено й інші матеріа стінгазети тій чи іншій знамен
Від редакції.
ли номера.
ній даті, святу. Але коли газета
Слушне зауваження сту
Але темою «8 Березня» не виходить тільки для відзначення
дента.
Ми закликаємо всіх
обмежилася редколегія
цієї червоного листка в календарі,
викладачів
поменше «соро
стіннівки. В останній колонці це вже не зовсім здорове яви
«Читай, будеш знати!» коротко ще. Справді, лише на березне митися», а краще вчити сту
розповідається про цікаві факти вому листі «Радянського педа дентів, як конспектувати лек
ції, як працювати над першо
з різноманітних галузей знань. гога» проставлений порядковий
джерелами, як самостійно оп
Треба ще додати до цього: га номер — восьмий. Інші дві
рацьовувати
програмовий ма
зета не перевантажена малюн стінні газети «соромливо» за
теріал.
ками, занадто барвистими і дав мовчують свою періодичність. Та
німи заголовками, так званими й справді: навіщо редколегіям
телеграмами - поздоровленнями. цих газет розкривати «таємни
Таку газету, безумовно, читають цю», що планової, систематич
ЛИСТ ДОР
ІЇ
Ц
К
А
Д
Е
із задоволенням.
ної роботи вони не ведуть, а
Ось газета «Радянський літе тільки в останні дні перед зна
„З В У -У -К !"
ратор». З першого погляду від менною подією терміново і, як
чувається, що її зробили на правило, не якісно видають га
Такі вигуки можна почути в
мовно-літературному факульте зету?!. Всі ж відзначають цю
залі
кінотеатру, коли зникає
ті: майже половина матеріалів — подію, не зроби номера — бу
вірші. Ж інкам відведено теж не де неприємність і не тільки звук і по екрану рухаються ні
всі матеріали: дві коротенькі за редколегії, а й факультетським мі фігури. Кіномеханіки негай
мітки про студенток-відмінниць партбюро і комітету комсомолу. но вживають заходів, щоб ви
правити неполадки.
Г. Васильченко та Т. Добросовіс
Таким чином, лише святкові
ну і декілька віршованих поздо випуски стінгазет свідчать мен
У нашому гуртожитку (№ 3)
ровлень кращим громадським ше про традиційність і значно вже понад два тижні любителі
діячам, спортсменкам, співачкам більше—про неорганізованість і телепередач повернулися в 20-ті
та ін. Не зайвим буде нагадати, безладдя в роботі редколегій роки, до епохи німого кіно —
що ці матеріали оформлені і
стінгазет мовно-літературного і все бачать на екрані, але нічого
розташовані на листі з певним
фізико-математичного
факульте не чують: зіпсувався гучномо
смаком.
тів і про недостатню увагу до вець, звуку немає.
Інші матеріали номера при цієї важливої справи з боку
І комендант, і голова студра
свячені великому
Кобзарю, партійних і комсомольських ор ди запевняють нас, що вжито
культосвітній роботі на факуль
всіх заходів для ремонтування
теті. З цікавими пропозиціями з ганізацій даних факультетів. Ад телевізора. Але він мовчить, як
же
стінна
преса
не
тільки
при
питань естетичного виховання
і мовчав досі, і даремно в тем
майбутніх учителів виступає в краса і плакат, а, в першу чер
гу,
один
з
важливих
засобів
ко
ній кімнаті іноді дехто жарто
номері студент III курсу В. Та
муністичного
виховання
студен
ма заволає: «Зву-у-к!». На цей
таєв. І ця газета привертає ува
тів
шляхом
гострої
і
відвертої
одчайдушний крик ніхто не
гу читача.
звертає уваги...
критики і самокритики.
Зовсім інше враження зали
шає святковий
номер стін
А. ДЯЧЕНКО,
О. КОСЯНЧУК,
газети «Знання — сила». Відра
аспірант кафедри
студентка II курсу мовнозу напрошується висновок: над
російської літератури.
літературного факультету.
П ам' ят на зустріч
Середнього росту людина,
з іскристими теплими очима,
привабливим усміхненим об
личчям, мовою, сповненою
живого українського гумо
ру — саме таким і уявлявся
нам чудодій української ра
дянської пісні Платон Ілла
ріонович Майборода.
Маленька ленкімната го
голівського гуртожитку на
цей раз переповнена бажаю
чими послухати українського
композитора. Розміщалися,
хто де міг, і навіть той, кому
вдавалося стати хоч на одну
ногу, відчував себе цілком
зручно.
У кімнаті в цей час йшла
приємна розмова Платона
Ілларіоновича із студентами.
Веселий сміх підтверджує,
що вона щира.
Композитор розповів про
свій шлях у музику, про
творчу
співдружність
з
А. Малишком, П. Масенком,
М. Нагнибідою, О. Ющен
ком, чиї твори найчастіше
привертають його увагу: про
любов до народної україн
ської пісні, про свого учите
ля Л. Ревуцького.
Цікаві запитання — розум
ні, дотепні відповіді. Безпе
речно, такі зустрічі важко
переоцінити для виховання
НАДЧИМПРАЦЮЄ СУЧАСНА ТЕОРІЯ
У сучасній математиці теорія
імовірності
посідає
досить
своєрідне місце. З одного боку,
вона тісно пов’язана з найбільш
актуальними проблемами прак
тики, з другого — відноситься
до найбільш абстрактних мате
матичних дисциплін. Важко вка
зати на іншу галузь математи
ки, де так повно та систематич
но використовувалися б понят
тя, методи й результати теорії
множин, функціонального ана
лізу, теорії інтегральних, ін
тегро - диференціальних, дифе
ренціальних рівнянь та матема
тичної логіки. Разом з тим тео
рія імовірності безперервно по
повнює свою проблематику з
практичних завдань.
Ще на початку тридцятих ро
ків працями А. М. Колмогорова
та А. Я. Хінчина було закл ад е
но основи теорії так званих ви
падкових (зараз часто їх н ази
вають імовірностних) процесів.
При розробці теорії процесів
без післядії А. Колмогоров ви
ходив з картини, яка сп остері
гається у явищах диф узії та
броунівського руху. Частка у
випадкові моменти часу зазн ає
поштовхів випадкової сили й
напрямку, в результаті яких від
буваються зміни у напрямку і
ІМОВІРНОСТІ
професор Харківського універ
ситету, А. М. Ляпунов. Він пи
сав, що «тільки ті дослідження
швидкості її руху. Яким зако мають цінність, які виклика
номірностям
підлягає
такий I ю ться застосуваннями (наукови
рух? Для фізика, хіміка, техні ми або практичними)».
ка це питання має великий ін
Теорія інформації, яка виник
терес.
ла спочатку в радіотехніці і ма
Я пам'ятаю, як на семінарі з тематичній статистиці, зараз
теорії імовірності, яким керував перетворилася у важливе зна
у тридцятих роках Колмогоров, ряддя вивчення різноманітних
уважно вивчалися доповіді спе процесів: автоматичного управ
ціалістів-металургів, конструк ління виробничими процесами,
торів протигазів, фізиків та ро радіо і телепередач. Разом з
бітників телефонних станцій. тим ця теорія стала джерелом
Кінець-кінцем, проблеми, що ці дуже цікавих суто математичних
кавили їх у математичній части досліджень, що на перший по
ні, зводилися до вивчення ви гляд здаються далекими від її
падкових процесів при деяких завдань. Мова йде про недавні
дослідження А. М. Колмогорова
додаткових умовах.
А. Я. Хінчин, один з видат та його учнів, насамперед В. І.
них радянських математиків, Арнольда, з теорії функцій. Ви
прийшов до створення теорії користання ідей та методів тео
стаціонарних випадкових про рії інформації привело їх до
цесів через глибоке проникнен розв’язання знаменитої 13-ої
ня у завдання статистичної ф і проблеми Гільберта, що стояла
зики. Так ще раз було проілю перед математиками недоступ
стровано важливість для роз ною фортецею більше, ніж
витку теоретичної науки її най п’ятдесят років.
Вивчення економічних явищ
тісніших зв’язків з конкретними
завданнями практики. Наприкін поставило завдання дослідження
ці минулого століття цю думку схеми, яка спостерігається у
наполегливо підкреслював один будь-яких іграх: один гравець
з видатних представників росій робить певний хід, його против
ської математики, у той час ник відповідає іншим ходом.
Кожен з противників намагаєть
ся забезпечити собі максималь
ну імовірність виграшу й міні
мальну імовірність програшу.
Як же повинен діяти кожен з
них, якої стратегії слід йому
дотримуватися? Такі задачі, що
виникли у процесі практики, пе
ретворювалися тепер в обширну
теорію — теорію ігор.
Теорія масового обслугову
вання почала розвиватися у
зв’язку з виникненням автома
тичних телефонних станцій та
необхідністю попереднього роз
рахунку будови такої системи
обслуговування, при якій час
чекання абонента був би поможливості малим і імовірність
втрати виклику була б наймен
шою.
У тридцяті роки автоматиза
ція обладнання на підприєм
ствах і перехід на обслуговуван
ня декількох станків одним ро
бітником висунули нові завдан
ня, досить близькі за своїм ма
тематичним формулюванням до
«телефонних задач». Досліджен
ня космічних часток і ядерних
реакцій також привело до проб
лем «телефонного характеру».
Пізніше виявилося, що розраху
н ОК аеродромів, причалів мор
ських портів, місткості складів
та багато інших завдань приво
дять до тих самих питань. З
математичної точки зору ці зав
дання утворюють спеціальний
смаку до мистецтва майбут
ніх учителів музики і співів
і вчителів взагалі. Розмова
велась не тільки про музику,
а й про конкретні речі, і,
мабуть, незручно почували
себе прихильники «мишок»
і іншої халтури цього ж по
шибу. Це все на користь.
З великим задоволенням
гість виконує на прохання
студентів свої твори і через
розчинені вікна линуть на
широкі київські простори,
підхоплені молодими голоса
ми, чудові мелодії про білі
каштани, про рідне місто і
безмежні сині далі колгосп
ної сторони, про материнсь
кий рушничок, який розсти
лається перед кожним з нас
щасливою долею в житті.
За це і вітали так тепло
Платона Ілларіоновича Май
бороду наші студенти, ви
словлюючи найкращі поба
жання.
Студенти попросили ком
позитора створити пісню про
вчителя. Він погодився і по
радив звернутися до А. С.
Малишка з просьбою напи
сати слова такої пісні.
В. ЯРЕМЕНКО,
студент III курсу
мовно-літературного
факультету.
Н а ф о т о : вгорі — П. І.
Майборода серед студентів;
внизу — композитор
за
фортепіано.
клас теорії випадкових процесів.
Однак, включення у загаль
ну теорію випадкових процесів
позбавляє їх багатьох цінних
якостей, важливих для прак
тики.
Зараз у зв’язку з бурхливим
розвитком теорії і практики
електронних
обчислювальних
машин, особливого значення на
буває теорія імовірності як своє
рідний метод наближеного ана
лізу. Принципи цього методу
полягають у тому, що рішення
задач теорії імовірності приво
дить до різноманітних рівнянь.
У той же час рішення цих рів
нянь можна знайти і наближе
но шляхом безпосереднього про
ведення випробувань типу ки
дання монети. Таким чином,
знайдене рішення буде набли
жено задовольняти рівнянню,
до рішення якого зводиться тео
ретична імовірностна задача.
Цей метод рішення задач у ма
тематиці одержав назву методу
«Монте-Карло».
Перелічені розділи теорії імо
вірності тісно пов’язані з різ
ними проблемами, що стоять пе
ред нашою країною в зв’язку із
здійсненням рішень XXI з’їзду
КПРС. За рішення деяких з цих
задач в області теорії імовір
ності київські спеціалісти взя
лися по-серйозному.
Академік Б. ГНЕДЕНКО.
ДО СВЯТКОВИХ ДНІВ
З ЩОДЕННИКА ПРАКТИКАНТА
Щ е багато часу до Міжна
родного свята трудящих 1 Травня, але учасники худож
ньої самодіяльності нашого ін
ституту вже активно готуються
до святкових днів.
На фото: студенти фізико-ма
тематичного
факультетуМ. Савков, В. Бережний та
А. Цоколенко П І Д керівництвом
викладача
кафедри музики
С. С. Кобзаря розучують «Гімн
де мократичної молоді».
Фото М. Шуряка.
Робота в позаурочний час
Під час практики ми були не розпочався
читанням вірша
тільки вчителями літератури, А. Малишка «Ленінська наша
але й класними керівниками.
держава».
У перший же день перебуван З інтересом Дивилися присутні
ня в школі я переписала план інсценівку «Запросили», вели
роботи у Софії Миронівни Вовк, ку популярність
завоювала
класного керівника 8-а класу.
«Жива газета». Кожний її куп
Добра дисципліна в класі — лет супроводжувався сміхом і
запорука міцних і глибоких бурхливими сплесками. Після
знань. А у восьмикласників з концерту були танці, вікторина.
дисципліною було не все гаразд. Вечір пройшов весело і цікаво,
Необхідно було вжити заходів учні були задоволені.
для її поліпшення. З цією ме
У школі імені Макаренка у
тою неодноразово проводилися кожного керівника є свій день.
батьківські збори, де були при Четвер — день класного керів
сутні й учні. Розглядалося пи ника 8-а класу. В цей день зав
тання про успішність і поведін жди проводились бесіди на різ
ку восьмикласників. Такі збори номанітні теми. Мною було про
були проведені на початку дру ведено декілька бесід — «Конт
гої чверті. Учні зробили для се рольні цифри розвитку народно
бе відповідні висновки, дисцип го господарства СРСР», «Про
ліна та успішність у класі культуру поведінки радянських
значно поліпшились.
школярів» (матеріал для цієї
У школі існує традиція, згід бесіди було взято з життя кла
но якої кожний клас по черзі су). 25 грудня була проведена
готує вечір. Вечір до дня Радян бесіда-семінар: «Великий росій
ської Конституції повинен був ський художник Ілля Юхимович
приготувати восьмий клас. До Рєпін». У чні одержали матеріа
нього учні готувалися старанно ли про життя і творчість худож
і заздалегідь. Було розучено ника, репродукції його картин.
інсценівку «Запросили», багато Школярі добре підготувалися
віршів, танців, пісень. Вперше тому бесіда пройшла жваво.
була організована «Жива газе
Мені здається, що виховна
та», створена на матеріалах робота, проведена мною в класі,
шкільного життя.
принесла користь не тільки ме
Класний керівник Софія Ми ні, а й моїм вихованцям.
ронівна зробила доповідь про
Г. в и с о ц ь к а ;
історію школи. Силами учнів
студентка V курсу мовнокласу було дано концерт, який
літературного факультету.
АЛЖІРСЬКІ
В сі н а с в я т о в л іс !
Кожної весни студенти ін
ституту виходять на старт
легкоатлетичних змагань.
У цьому сезоні з легкої
атлетики передбачаються та
кі змагання:
п’ятого квітня о 13.00 на
IV просіці у Святошино про
водитиметься легкоатлетич
на естафета на приз газети
«За педагогічні кадри»;
на першість інституту з
легкої атлетики — 17, 18, 19
квітня;
участь у спартакіаді м. Ки
єва з легкої атлетики серед
вузів — 25 — 27 квітня;
на першість факультетів з
багатоборства і кросу за но
вим комплексом ГПО —
16—19 травня.
Ці масові змагання повин
ні послужити піднесенню
фізкультурно-масової роботи
на факультетах.
Перемогу у легкоатлетич
ній естафеті цього року одер
жить тільки та команда, яка
серйозно ставилася до з а
нять: кращими будуть ті. хто
тренувався на протязі зими,
по-справжньому готувався до
спортивного літа.
Всі на старт легкоатлетич
ної естафети!
Програма змагань
Чоловіча команда скла
дається з 6 осіб; кожен по
винен пробігти по 1000 м.
Жіноча команда також
складається з 6 осіб; кожна
повинна пробігти по 500 м.
Кількість команд необме
жена, але залікові (команди)
визначаються
до початку
змагань. Одночасно розігру
ватиметься приз за масо
вість, за найбільшу кількість
виставлених
команд
(при
умові — не менше шести).
З ал ік і відзначення
переможців
З а л ік провадитиметься по
трьох кращ их командах, які
покаж уть найкращі резуль
тати в часі.
Оцінка — по таблиці очок
Союзу спортивних товариств
і організацій.
Факультет-переможець ви
значатиметься по найбільшій
сумі очок трьох залікових
команд.
Нагорода
Команді-переможниці буде
вручено перехідний приз га
зети «За педагогічні кадри».
Учасники команди будуть
нагороджені річною підпи
скою на газету «За педаго
гічні кадри».
А . ГРУШ КО ВСЬКА.
СТУДЕНТИ БОРЮТЬСЯ ЗА СВОЇПРАВ
У тяжких умовах живуть і
борються студенти колоніальних
і залежних країн. Зокрема,
жорстоких переслідувань зазна
ють з боку імперіалістичного
уряду Франції алжірські сту
денти.
Останнім часом, у зв’язку з
приходом до влади реакційної
партії Сустеля-Массю («Союз
нової республіки») посилилися
утиски демократичного руху
студентів. Поліцейському пере
слідуванню піддаються не лише
алжірські, але й інші студенти
із Північної Африки. Ось уже
понад
рік північно-африкан
ські студенти є жертвами гру
бого поводження, арештів, полі
цейського свавілля французьких
властей.
У тра вні минулого року фран
цузькі правлячі кола вирішили
скасувати Північно - Африкан
ську конференцію студентів. У
жовтні в Парижі був ув'язнений
туніський студент Чадлі Буже
кора, скарбник асоціації студен
тів-мусульман Північної Афри
ки у Франції, інші були виклю
чені з школи і заарештовані.
А зараз масовий терор котиться
по всій Франції.
Згідно інформації, яку одер
жала Конфедерація північноафриканських студентів, чимало
заарештованих є в усіх універ
ситетських містах Франції. Це
суперечить традиціям і законам,
які гарантують недоторканість
студентів університетів. Лише
нещодавно у Парижі заарешто
вано 7 студентів-юнаків, які на
вчаються на факультетах права,
медицини та фізики, і дві сту
дентки, прізвища яких поки що
невідомі. У Ліоні заарештовано
чотирьох студентів-медиків, у
Марселі кинуто до в'язниці
трьох алжірських студентів.
Конфедерація північно-афри
канських студентів звертає ува
гу міжнародної студентської
громадської думки на трагічне
становище алжірських студен
тів у Франції.
«Якщо вони не припинять
це,— говориться у її звернен
ні,— ми впевнені, що сьогодні,
як ніколи, ви висловите СВОЄ
обурення проти репресивних
дій французького уряду і про
явите свою солідарність з ал
жірськими студентськими орга
нізаціями. Ми впевнені, що ви
скрізь піднімете свій голос за
визволення ув’язнених алжір
Мешканці гуртожитку № 1 (на Солом’ян ці) за впоряд
ських студентів і допоможете
куванням волейбольного майданчика.
зупинити нову хвилю репресій».
Радянські студенти солідарні
з жертвами колоніалізму, вони
виступають на захист їх демо
кратичних прав і вимагають
(З натури)
людей? — здивовано запитуєм
о
припинити переслідування ал
у
куховарів.
жірських студентів, які борють
Біля каси інститутської їд ал ь
Чим - небудь нагодуємо.
ся за свободу і незалежність ні — двоє чи троє. З кухні раз
Щ
о-небудь
знайдемо!
своєї батьківщини.
по раз лунає енергійний голос:
І знову чується;
— Каса! Не вибивайте ш ні
- Каса! Не вибивайте мо
цель!
лочного супу!
— Каса!
Закрийте
«ж ар
...Ось і студенти. У самий
коє»!
розпал обіднього часу вони зму
У меню поступово збіль ш ені їсти «що-небудь», запива
шується кількість закреслених ти «чим-небудь». а до касизно
Чемпіонка X ком рядків — назви страв.
ву летить загрозливе:
— Не вибивайте...
Від буфета теж чується:
плексної
спартакіади
А. Д.
— Це останній венігрет!
інституту,
студентка
— Кефіру вже немає!
мовно - літературного
Може здатися, що все це від
Колектив інституту вислов
бувається
десь наприкінці робо
лює глибоке СПІВЧУТТЯ спів
факультету Г. Матюша
робітниці деканату мовночого дня, перед
закриттям
літературного
факультету
виконує гімнастич н і
їдальні. Але на годиннику —
Марії Семенівні Безрук з
тільки дві години, за декілька
привод у передчасної смерті
вправи на колоді.
хвилин пролунає дзвоник з
її чоловіка
Павла Івановича.
останньої лекції, і чимало сту
дентів підійдуть до вікна роз
дачі.
Р е д а к т о р В. ВОЙТКО
— Чим же ви годуватимете
„Не вибивайте"
Оста н н ій дз воник
Для студенток-четвертокурсниць дошкільного відділу
педагогічного факультету пролунав останній дзвоник. З а
лишилися позаду чотири роки напруженої праці — навчан
ня. На шляху до самостійного життя ще один іспит — дер
жавні екзамени.
І радісно, і разом з тим трохи сумно усвідомлювати, що
мине ще три коротких місяці, і ти назавж ди залишиш
інститут, який на протязі цих років став рідним домом.
Не буде ні лекцій, ні семінарів, ні чергувань в гурто
житку, ні традиційних фестивальних вечорів. Все це ві
дійшло назавжди. Але ти ніколи не забудеш КДПІ, який
зробив тебе освіченою, культурною людиною, який вивів
тебе на широкий і світлий шлях самостійного життя.
Хай же в твоєму серці назавжди збереж еться добра
згадка про рідний вуз, про викладачів, які не шкодували
для тебе часу, сил, допомагаючи тобі в оволодінні нау
ками.
Хай кожний, з ким доведеться тобі працювати, відчу
ває, що ти
випускниця столичного педінституту.
Конференція по матеріалах
X X I з’їзду
п ед а г
о г іч н і
А КАДРИ
З
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ
І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
10 ( 79)
3
К В ІТ Н Я
1959 року
П'ЯТНИЦЯ
Ціна 15 коп.
У боротьбі за перемогу се
мирічки не повинно бути
сторонніх людей, байдужих
спостерігачів. Кожний може
і повинен знайти собі місце
в житті, внести і свою по
сильну частку праці в ім’я
загальнонародної справи.
Рішення XXI з ’їзду КПРС
породили повсюдне пожвав
лення ідеологічної роботи.
Це видно і на прикладі на
шого інституту. По-діловому,
в дусі принципової критики
і турботи про піднесення на
вчання і виховання студентів
на рівень сучасних вимог
пройшли нещодавно відкриті
партійні збори інституту. Де
що пожвавлюється робота
комсомольської організації.
На курсах і в академічних
групах систематично прово
диться ряд заходів по глибо
кому вивченню і втіленню в
життя настанов партійного
з'їзду.
Кириченко,
А. Г. Деркач
стали
справжніми
порад
никами
студентів.
Вони
старші друзі студентів. Не
опікаючи їх, розвиваючи іх
ню самодіяльність, творчу
ініціативу, такі
агітатори
спрямовують енергію колек
тиву групи у належне русло.
Саме у процесі праці, а
для студента такою пра
цею є навчання, пізнається
справжня суспільна цінність
людини, її інтереси, прагнен
ня, ставлення до своїх гро
мадських обов’язків, рівень
ї ї свідомості, культура пово
дження тощо. Краса радян
ської людини у її натхнен
ній праці, у горінні її серця,
у служінні справі комуністич
ного будівництва. ПРАЦЯ,
ЧИ ТО ФІЗИЧНА, ЧИ ТО
РОЗУМОВА,
ОБЛАГОРО
ДЖУЄ ЛЮДИНУ, ПІДНІ
МАЄ ї ї ВИЩЕ, РОБИТЬ
КОРИСНОЮ
І ЦІННОЮ
ДЛЯ СУСПІЛЬСТВА. НА
ВПА К И ,
НЕРОБСТВО
О З Н А Ч А Є МОРАЛЬНУ
СМЕРТЬ ЛЮДИНИ. Проти
таких фізично існуючих, але
морально мертвих людей і
спрямовується
насамперед
критичне слово агітатора.
Комунізм — це не тільки
технічно досконалі машини,
магазини, завалені товарами.
Він, насамперед, у відносинах
людей, у красі їх моральних
відносин. Саме вихованню
нової людини, громадянина
комуністичного суспільства, і
має бути підпорядкована уся
агітаційна і пропагандистська
робота серед студентів. У
педагогічному інституті це
тим більше важливо, що тут
виховуються майбутні учите
лі, які самі покликані вихо
вувати молоде покоління в
дусі беззавітного служіння
комуністичним ідеалам.
Приємно відзначити, що
основна маса агітаторів в
інституті правильно розуміє
свої завдання і не шкодує сил
для комуністичного вихован
ня студентської молоді. У
цьому напрямі успішно пра
цюють як комуністи, так і
безпартійні товариші, які
сприймають партійні рішення
як бойову програму своєї ді
яльності.
Однак, ще є у нас чимало
таких агітаторів, які не від
чувають смаку від спілкуван
ня з студентами. Нерідко
вони дивляться на роботу агі
татора, як на якусь обузу.
Такі агітатори проводять за
няття формально, по-казенно
му. Нічого хорошого не зга
дають про таких агітаторів
студенти академічних груп.
Та й справді. Які риси висо
кої моральності можуть про
будити чи прищепити сту
дентській молоді тт. Є. М.
Кравчук, М. О. Журбас. Во
ни нібито й зустрічаються з
студентами, але лише для
чергових накачок, моралі
стичних повчань і т. п.
В агітаційній роботі особ
ливо нетерпимі байдужість,
формалізм і бюрократизм.
Більшовицька агітація зав
жди була сильна тим, що во
на проникала в саме серце
мільйонів борців за комунізм
і запалювала їх на практич
ні діла. У нашому понятті
агітатор — це друг і порад
ник молоді. Він не лише гли
боко знає партійні постанови,
але й уміє їх донести до мас,
пробудити їх енергію, їх роз
думи, їх творчість і спряму
вати її на виконання великих
накреслень
комуністичних
планів.
Почесний обов’язок партій
них організацій, факультетів
і всіх агітаторів інституту по
ліпшити якість агітаційної
роботи, піднести ї ї на рівень
сучасних завдань.
В. КОСТЕНКО,
студентка II курсу.
Зобов’язання комсомольців
педагогічного факультету
Жваво пройшли комсомоль
ські збори педагогічного ф а
культету по обговоренню зав
дань, поставлених XXI з'їздом
партії перед радянською мо
лоДДЮ .
Шефство над військовими
частинами, молодіжними брига
дами заводу «Ленінська кузня»
і6-ої взуттєвої фабрики, під
готовка до вечорів відпочинку
та організація захоплюючих те
матичних зборів у групах —
ось ті хвилюючі події, які від
буваються в житті комсомоль
ців педагогічного факультету.
Товариші Ш елухін, Бондар,
Семко, Михалко у своїх ви
ступах звернули увагу присут
ніх на недоліки в роботі комсо
мольського активу, зокрема на
№
АГІТАТОР— ДРУГ І ПОРАДНИК СТУДЕНТА
Почесна роль у цій важ
ливій роботі належить агіта
торам. Великий Ленін, Кому
Цими днями відбулась теоре мової на тему: «XXI з'їзд про
ністична партія завжди роз
тична конференція студентів комуністичне виховання», та
глядали агітаторів як своїх
педагогічного факультету, при студентки V курсу П. Вавіної
надійних помічників. Полу
свячена дуже важливому питан на тему «Розвиток системи на
м ’яне слово партійного агіта
ню — вивченню і широкому об родної освіти в СРСР у семи
тора і пропагандиста знахо
говоренню матеріалів XXI з 'їз річці" .
дить глибокий відгук у ма
ду КПРС.
Приємно відзначити, що наші
сах, р оз’яснює їм політичну
До конференції студенти го студенти сумлінно і творчо під
лінію партії, практичні зав
тувалися серйозно. Кожен допо
ходять до вивчення історичних
дання, які вона висуває. А гі
відач мав консультанта, зазда документів позачергового XXI
татори не лише пропагують і
легідь була підібрана літерату з'їзду КПРС.
агітують,
вони організують
ра по темах.
широкі маси на виконання
Актуальність
тем,
винесених
Учасники конференції заслу
хали п'ять доповідей. Високу на конференцію, їх грунтовна рішень партії.
Так проводять агітаційну
о цінк у одержала доповідь сту розробка свідчать про те, що
дентки IV курсу І. Двигун студенти працювали у співдруж роботу серед студентів кра
" X X I з'їзд про закономірності ності з викладачами-консуль щі з наших агітаторів. їх
переростання соціалізму в ко тантами, які багато в чому до знають і поважають у акаде
помогли їм.
мічних групах, зустрічі з ни
мунізм" .
ми носять щирий, відвертий
Користь
від
цієї
конференції
Нас, майбутніх працівників
характер. Під час цих зустрі
була
б
ще
більшою,
якби
кращі
освіти, особливо цікавить, як у
чей обговорюються злободен
доповіді
були
видані
окремою
цьому семиріччі буде поставле
ні питання, якими живе гру
на справа навчання і вихо збіркою. Тут СВО Є слово повинні
па, курс. Товариші М. І.
сказати
наукова
частина
інсти
вання підростаючого покоління,
Шкіль,
Л. С. Можарів
які перспективи розвитку ОСВІТИ туту та наукове студентське то ська, Я. Ф. Деркач, О. Г.
вариство.
в нашій країні? Саме цим пи
танням були присвячені висту
пи студентки II курсу Л. Абра
Рік видання 4-й
погану підготовку студентів до
семінарів, пропуски лекцій.
З метою поліпшення роботи
комсомольці
зобов’язалися:
глибше вивчати матеріали XXI
з ’їзду партії, покращити успіш
ність; до 3 квітня створити штаб
по керівництву і плануванню
громадськокорисної роботи (в
складі 7 осіб). Кожен сту
дент зобов’язався брати участь
У гуртковій роботі, а також ак
тивно підтримувати початківців
по самообслуговуванню у гур
тожитках.
Членам комсомольського бю
ро доручено підібрати та ре
комендувати до складу добро
вільної народної дружини 35
комсомольців.
П ож вавлю ється
наукова робота
На факультетах помітно по
жвавилася
робота
наукових
гуртків. І це не дивно — адже
незабаром розпочне свою робо
ту наукова конференція, де
гуртківці
звітуватимуть
про
свою працю.
Цікаві звіти готують молоді
науковці гуртків математичної
логіки та обчислювальних ма
шин, фізичного гуртка, дефекто
логії та психології, української
та російської мов, методики ма
тематики, історії КПРС, філо
соф ії та ін.
Працюючи над темами своїх
наукових робіт, студенти дба
ють про поєднання теоретичних
знань
з практичною діяль
ністю.
М. АДАМЕНКО,
студентка IV курсу
педагогічного факультету.
Гуртківці пропонують...
Цікаво проходять
засідання гуртка по
літичної
економії.
Нещодавно було за
слухано і обговорено
доповіді на хвилюю
чу і актуальну те
му: «Бригада кому
ністичної праці» (до
повідачі — студенти
З . Ласкаржевська,
М. Федченко, Л. На
вроцька, В. Борцов.
І. Двигун та інші).
Вони яскраво і
змістовно висвітли
ли роль комуністич
них бригад в житті
і праці радянської
молоді.
Саме рух за ство
рення
комуністич
них бригад буде од
ним із засобів вихо
вання народу в ко
муністичному дусі.
Крім того, масове
навчання, підвищен
ня кваліфікації, роз
ширення світогляду,
раціоналізаторс т во,
без сумніву, сприя
тимуть
створенню
матеріально - техніч
ної бази комунізму.
Обговорення до
повідей перетвори
лось у своєрідну
дискусію. Все ціка
вило слухачів: ме
тоди праці кому
ністичних
бригад,
їхні програми, на
вчання, поведінка в
побуті.
Великою повагою
користується серед
молоді Києва брига
да комуністично ї
праці заводу «Чер
воний екскаватор»
під керівниц т в о м
Юрія Куцого. Члени
гуртка вирішили за
просити когось із
членів цієї бригади
на засідання гуртка
політекономії. Була
внесена пропозиція
організувати таку
зустріч у загально
інститутському мас
штабі.
А якої думки про
це комітет комсомо
лу?
М. МЕЛЬНИК,
В. ВАШКУЛАТ,
студенти II курсу
мовно - літератур
ного факультету.
150
У
РОКІВ
З Д Н Я Н А Р О Д Ж Е Н НЯ
ОБЧИСЛЮВАЛЬНИЙ
ПРАКТИКУМ НА
ЗАОЧНОМУ ВІДДІЛІ
Враховуючи настанови XXI
з'їзду КПРС щодо підготовки
учительських кадрів, у цьому
році на заочному відділі значно
збільшено кількість навчальних
годин на обчислювальний прак
тикум (з 20 год. до 46 год.).
Вчителі-заочники тепер мають
можливість одержати міцні на
вики у користуванні арифмо
метрами двох типів, логарифміч
ною лінійкою, планіметром, різ
ними таблицями.
Кабінети методики математи
ки та вищої математики попов
нились у цьому навчальному
році різними таблицями, ариф
мометрами ВК-1, логарифміч
ними лінійками, і тому кожен
студент-випускник мав змогу
працювати самостійно. І не див
но, якщо вчителі кажуть: «Цей
практикум нам подобається, бо
все це потрібно для школи, для
кращого пов'язання викладання
математики з життям».
Є. ЧЕНАКАЛ,
викладач кафедри методики
елементарної математики.
рішень
X X І з ’їзду КПРС
Щоб виконати завдання семи
річного плану, прийнятого XXІ
з ’їздом КП РС, треба докорінно
перебудувати нашу роботу. Вра
ховуючи це, члени кафедри по
місцями яка поезія! Все це так родних, морально здорових лю
літичної
економії накреслили
незвичайно у нашій сучасній лі дей.
ряд
конкретних
заходів, здійс
Але навіть могутній талант
тературі...».
нення
яких
дасть
можливість
М. Г. Чернишевський цілий Гоголя не зміг зробити цього
поліпшити викладання курсу,
друга частина
період в історії російської лі чуда. Тому
наблизити його до життя, до тих
тератури назвав «гоголівським «Мертвих душ»; де повинно бу
завдань, які володіють зараз
періодом». «Давно вже не бу ло здійснитися це перетворення
думками мільйонів радянських
ло, — писав він, — у світі не була закінчена.
людей.
письменника, який був би та
Тільки велика революція ро
Кафедра зобов’язала всіх ви
ким важливим для свого народу, бітників і селян змінила весь
кладачів
використовувати в лек
як Гоголь для Росії».
уклад життя, знищила гніт і
Саме йому, виходцеві з Ук експлуатацію. Прийшов
для ціях і семінарах з курсу політ
раїни, судилося стати одним із Росії той день, про який мріяв економії матеріали X X I з ’їзду
основоположників
критичного М. О. Некрасов, коли народ КПРС, брати активну участь у
реалізму в російській літера «Белинского и Гоголя с базара роботі теоретичних семінарів,
де вивчаються матеріали з'їзду,
турі.
понесет».
систематично виступати з лек
Ми знаємо Гоголя не тільки
Народи Радянського Союзу, ціями та доповідями серед тру
як автора веселих оповідань, а разом з ними і все прогресив
фантастичних повістей, як спів не людство високо шанують па дящ их міста і села.
Д ля надання допомоги сту
ця героїчних подвигів україн м’ять Гоголя як видатного д ія
дентам-заочникам
у вивченні
ського народу часів Запорозької ча російської і світової літера
Січі, але й як автора «Шинелі» тури, великого майстра худож найбільш складних тем курсу
кращі представники російської — маленької повісті про ма нього слова, письменника-патрі політекономії кафедра доручи
літератури висловлювалися про леньку людину, повісті, насиче ота. Невмирущі твори письмен ла викладачам підготувати такі
письменника з усією пристрастю ної великим соціальним про ника допомагають нам боротися лекції, які будуть надруковані
і повнотою. В. Г. Бєлінський пи тестом.
проти пережитків минулого, які, на правах рукопису: «Госпо
Ім’я
«російського
національ
сав: «Усі твори Гоголя присвя
на жаль, ще зустрічаються у дарський розрахунок і рента
чені виключно зображенню ро ного поета» Миколи Васильови побуті і психології окремих р а бельність, собівартість і ціна»,
сійського життя, і в нього немає ча Гоголя стоїть в одному ряду дянських людей. Творчість Го «С успільна праця при соціа
«Державний бюджет
суперників у майстерності від з такими велетнями світової лі голя служить справі зміцнення лізм і»,
кредит
і
грошовий обіг при со
творювати його в усій правди тератури, як Пушкін, Шевчен культурних зв ’язків і дружби
ціалізм
і»,
«Поступовий перехід
ко,
Толстой,
Бальзак,
Серван
в о с т і ».
між народами.
від
соціалізм
у до комунізму»,
тес,
Діккенс.
О. С. Пушкін, який стояв бі
Ось чому сьогодні Гоголь «У творення і розвиток світової
ля літературної колиски Гоголя,
Як і належить великому си належить всьому передовому
писав: «Щойно прочитав Ве нові великого народу, він без людству, яке з глибокою поша соціалістичної системи». Ця ро
чори біля Диканьки. Вони вра завітно любив рідну країну, ві ною і любов’ю ставиться до йо бота буде закінчена до початку
літньої екзаменаційної сесії.
зили мене. Це справжня весе рив у її краще майбутнє, жадав го невмирущої спадщини.
П ереглянуто тематику науко
лість, щира, невимушена, без бачити перетворення виведених
вої
роботи викладачів. Перед
жемантсва, без чопорності. А ним страшних виродків у благо
Ю. ПОЛУДНЕНКО.
бачено досліджувати ті еконо
мічні процеси, які відбувати
муться в 1 9 5 9 — 1965 рр. на
промислових підприємствах, у
колгоспах і радгоспах. Дослі
дження
передбачено проводи
в якій могутньо звучить гуманістичне начало,
У театральному житті Києва сталася справ
ти
безпосередньо
на виробни
в якій так глибоко розкриваються людські ха
ді святкова, радісна подія: талановитий колек
цтві.
рактери, поставити нелегко. Зрозуміло, що
тив франківців здійснив — уперше на україн
Дещ о зм іниться тематика за
найголовніше ідейне навантаження припадає
ській сцені — постановку геніальної трагедії
нять
наукового студентського
на образ короля Ліра. І це_завдання з честю
Вільяма Шекспіра «Король Лір». Отже, ціл
гуртка
з політекономії. На за
виконав народний артист СРСР Мар'ян Кру
ком зрозумілий той винятковий інтерес, з
сіданні
гуртка в перш у чергу
шельницький.
Кожний
його
вчинок,
кожний
яким столичний глядач зустрів цю виставу.
рух і жест природні і виправдані. У виконанні будуть заслухані і обговорені ті
Треба зазначити, що це вже втретє театр
Крушельницького Лір — це людина, яка про доповіді, які присвячені рішен
імені Ів. Франка звертається до драматургії
тягом короткого часу на очах глядачів пере ням XXI з’їзду КПРС.
Шекспіра. Почавши з романтичної феєрії
Перебудовується також робо
живає величезну трагедію, втрачаючи не тіл ь
«Сон літньої ночі», через яскраву, оптимістич
та
кабінету політичної економії.
ки владу, а й найважливіше у житті — віру
ну комедію «Багато галасу даремно» франківВже
зараз у кабінеті виготов
в благородство і щирість людських почуттів.
ці здійснили новий широкий крок в оволодінні
лено
експозицію «Контрольні
Дуже
складною
є
роль
блазня,
яку
виконує
мистецтвом великого драматурга, підійшовши
цифри
розвитку народного гос
народний
артист
УРСР
Дмитро
Мілютенко.
нині до відтворення на сцені його монумен
Це вірний супутник Ліра, його невід’ємна подарства С Р С Р на 1959тальної трагедії. І це звернення — скажемо
частина. Прикриваючись блазнівським ковпа 1965 рр.». До 1 серпня цього
відразу — принесло театрові справжній успіх.
ком, він сміливо засуджує необдумані дії ко року буде розм іщ ено по темах
Не тільки прекрасна гра таких талановитих
роля, критикує його оточення, допомагає Л іру Н О В І експ озиц ії з розділу «Со
акторів, як Мар’ян Крушельницький (король
ціалістичний
спосіб виробни
розібратися в житті.
Лір), Дмитро Мілютенко (блазень), Ольга Ку
цтва».
У
кож
ній
темі подавати
Творчість Шекспіра, що вже ось 350 ро
сенко (Регана), Катерина Литвиненко (Гоне
м
уться
м
атеріали
з рішень
ків хвилює весь світ, є важливим засобом есте
рілья), не тільки злагоджений ансамбль усього
XXI
з'їзд
у
КП
РС.
колективу у виставі, поставленій вдумливим
тичного виховання людей. На драмах Ш експі
режисером Володимиром Оглобліним, радує
ра молодь навчається благородства прагнень
П ланується значне збільшен
глядача. Успіхові постановки значною мірою
і почуттів, вчиться глибше любити добро, н е ня консультацій для студентів
сприяло те, що з'явився гідний оригіналу пе
навидіти зло. Кожен студент, кожен співро особливо в час підготовки до се
реклад, зроблений таким майстром художньо
бітник інституту повинен побувати на цій хви мінарів. зал іків і екзаменів.
го слова, як Максим Рильський, що дію супро
люючій виставі.
І. МОСЦИПАН
воджує прекрасна музика Георгія Майбороди.
Ця вистава принесе вам справжню насо
зав. кабінету політекономії
Одну з найскладніших шекспірівських п’єс,
лоду.
К. Б Е З С М Е Р Т Н Е Н К О .
м. в. гоголя
Великий письменник-реаліст
Далеко за межами нашої кра
їни відомі твори Миколи Васи
льовича Гоголя, геніального ху
дожника слова, творця цілої га
лереї безсмертних літературних
образів.
До цього часу на сценах на
ших театрів живе Чичиков. Не
меркнуть у нашій пам’яті Соба
кевичі, Ноздрьови, Коробочки,
Плюшкіни, Манілови. Усі вони
— плід неперевершеної сили мо
гутнього обдарування Гоголя,
сили, яку ми і сьогодні відчу
ваємо як прояв високого реалі
стичного мистецтва.
Ще за життя письменника
С В ІТ Л І
Це принесе вам насолоду
ІНСТИТУТСЬКІ УСМІШКИ
огляд
СТІННОЇ
ПРЕСИ
Традиція чибезладдя? На
випускному
курсі
Перед нами три останні но цією стіннівкою працювали під
мери факультетських стінних девізом— «аби випустити». Пе
Студент (звертаючись до
газет: «Радянський літератор» редовиця — «Свято жінки» — 7
викладача): Ви надто швид
мовно-літературного факульте загальних речень, 8 маловираз
ко читаєте лекцію. Будь ла
ту), «Радянський педагог» (педа них, будь-як намальованих «те
ска, повільніше, щоб можна
гогічного) і «Знання — сила» леграм»-поздоровлень. коротень
фізико-математичного). Всі во ка критична замітка Ю. Пасіч було записати.
Викладач: А для чого вам
ни присвячені Міжнародному ника про незацікавленість робо
усе записувати? Ви повинні
святу жінки — 8-му Березня.
тою першо- і другокурсників.
Цікава і змістовна газета пе Це і все. Читати нічого. Не при робити лише окремі помітки.
дагогічного факультету. Передо ваблює газета і своїм оформлен До речі, мені незручно вчи
ти вас, як треба конспекту
ва «Про наших дівчат і жінок» ням.
конкретно розповідає, яких ус
Однак, мало сказати про зміст вати.
піхів досягли студентки і ви і оформлення названих номерів
Студент: От так кожний
кладачі факультету у навчанні, стінгазет. Сам їх випуск викли викладач «соромиться» і ні
науковій роботі, спорті, само кає тривожні думки.
хто не учить. А зараз уже й
діяльності, на ланах Кіровоград
ніколи вчити.
Можна вважати непоганою
щини. Кращим жінкам ф акуль традицією присвячення випуску
тету присвячено й інші матеріа стінгазети тій чи іншій знамен
Від редакції.
ли номера.
ній даті, святу. Але коли газета
Слушне зауваження сту
Але темою «8 Березня» не виходить тільки для відзначення
дента.
Ми закликаємо всіх
обмежилася редколегія
цієї червоного листка в календарі,
викладачів
поменше «соро
стіннівки. В останній колонці це вже не зовсім здорове яви
«Читай, будеш знати!» коротко ще. Справді, лише на березне митися», а краще вчити сту
розповідається про цікаві факти вому листі «Радянського педа дентів, як конспектувати лек
ції, як працювати над першо
з різноманітних галузей знань. гога» проставлений порядковий
джерелами, як самостійно оп
Треба ще додати до цього: га номер — восьмий. Інші дві
рацьовувати
програмовий ма
зета не перевантажена малюн стінні газети «соромливо» за
теріал.
ками, занадто барвистими і дав мовчують свою періодичність. Та
німи заголовками, так званими й справді: навіщо редколегіям
телеграмами - поздоровленнями. цих газет розкривати «таємни
Таку газету, безумовно, читають цю», що планової, систематич
ЛИСТ ДОР
ІЇ
Ц
К
А
Д
Е
із задоволенням.
ної роботи вони не ведуть, а
Ось газета «Радянський літе тільки в останні дні перед зна
„З В У -У -К !"
ратор». З першого погляду від менною подією терміново і, як
чувається, що її зробили на правило, не якісно видають га
Такі вигуки можна почути в
мовно-літературному факульте зету?!. Всі ж відзначають цю
залі
кінотеатру, коли зникає
ті: майже половина матеріалів — подію, не зроби номера — бу
вірші. Ж інкам відведено теж не де неприємність і не тільки звук і по екрану рухаються ні
всі матеріали: дві коротенькі за редколегії, а й факультетським мі фігури. Кіномеханіки негай
мітки про студенток-відмінниць партбюро і комітету комсомолу. но вживають заходів, щоб ви
правити неполадки.
Г. Васильченко та Т. Добросовіс
Таким чином, лише святкові
ну і декілька віршованих поздо випуски стінгазет свідчать мен
У нашому гуртожитку (№ 3)
ровлень кращим громадським ше про традиційність і значно вже понад два тижні любителі
діячам, спортсменкам, співачкам більше—про неорганізованість і телепередач повернулися в 20-ті
та ін. Не зайвим буде нагадати, безладдя в роботі редколегій роки, до епохи німого кіно —
що ці матеріали оформлені і
стінгазет мовно-літературного і все бачать на екрані, але нічого
розташовані на листі з певним
фізико-математичного
факульте не чують: зіпсувався гучномо
смаком.
тів і про недостатню увагу до вець, звуку немає.
Інші матеріали номера при цієї важливої справи з боку
І комендант, і голова студра
свячені великому
Кобзарю, партійних і комсомольських ор ди запевняють нас, що вжито
культосвітній роботі на факуль
всіх заходів для ремонтування
теті. З цікавими пропозиціями з ганізацій даних факультетів. Ад телевізора. Але він мовчить, як
же
стінна
преса
не
тільки
при
питань естетичного виховання
і мовчав досі, і даремно в тем
майбутніх учителів виступає в краса і плакат, а, в першу чер
гу,
один
з
важливих
засобів
ко
ній кімнаті іноді дехто жарто
номері студент III курсу В. Та
муністичного
виховання
студен
ма заволає: «Зву-у-к!». На цей
таєв. І ця газета привертає ува
тів
шляхом
гострої
і
відвертої
одчайдушний крик ніхто не
гу читача.
звертає уваги...
критики і самокритики.
Зовсім інше враження зали
шає святковий
номер стін
А. ДЯЧЕНКО,
О. КОСЯНЧУК,
газети «Знання — сила». Відра
аспірант кафедри
студентка II курсу мовнозу напрошується висновок: над
російської літератури.
літературного факультету.
П ам' ят на зустріч
Середнього росту людина,
з іскристими теплими очима,
привабливим усміхненим об
личчям, мовою, сповненою
живого українського гумо
ру — саме таким і уявлявся
нам чудодій української ра
дянської пісні Платон Ілла
ріонович Майборода.
Маленька ленкімната го
голівського гуртожитку на
цей раз переповнена бажаю
чими послухати українського
композитора. Розміщалися,
хто де міг, і навіть той, кому
вдавалося стати хоч на одну
ногу, відчував себе цілком
зручно.
У кімнаті в цей час йшла
приємна розмова Платона
Ілларіоновича із студентами.
Веселий сміх підтверджує,
що вона щира.
Композитор розповів про
свій шлях у музику, про
творчу
співдружність
з
А. Малишком, П. Масенком,
М. Нагнибідою, О. Ющен
ком, чиї твори найчастіше
привертають його увагу: про
любов до народної україн
ської пісні, про свого учите
ля Л. Ревуцького.
Цікаві запитання — розум
ні, дотепні відповіді. Безпе
речно, такі зустрічі важко
переоцінити для виховання
НАДЧИМПРАЦЮЄ СУЧАСНА ТЕОРІЯ
У сучасній математиці теорія
імовірності
посідає
досить
своєрідне місце. З одного боку,
вона тісно пов’язана з найбільш
актуальними проблемами прак
тики, з другого — відноситься
до найбільш абстрактних мате
матичних дисциплін. Важко вка
зати на іншу галузь математи
ки, де так повно та систематич
но використовувалися б понят
тя, методи й результати теорії
множин, функціонального ана
лізу, теорії інтегральних, ін
тегро - диференціальних, дифе
ренціальних рівнянь та матема
тичної логіки. Разом з тим тео
рія імовірності безперервно по
повнює свою проблематику з
практичних завдань.
Ще на початку тридцятих ро
ків працями А. М. Колмогорова
та А. Я. Хінчина було закл ад е
но основи теорії так званих ви
падкових (зараз часто їх н ази
вають імовірностних) процесів.
При розробці теорії процесів
без післядії А. Колмогоров ви
ходив з картини, яка сп остері
гається у явищах диф узії та
броунівського руху. Частка у
випадкові моменти часу зазн ає
поштовхів випадкової сили й
напрямку, в результаті яких від
буваються зміни у напрямку і
ІМОВІРНОСТІ
професор Харківського універ
ситету, А. М. Ляпунов. Він пи
сав, що «тільки ті дослідження
швидкості її руху. Яким зако мають цінність, які виклика
номірностям
підлягає
такий I ю ться застосуваннями (наукови
рух? Для фізика, хіміка, техні ми або практичними)».
ка це питання має великий ін
Теорія інформації, яка виник
терес.
ла спочатку в радіотехніці і ма
Я пам'ятаю, як на семінарі з тематичній статистиці, зараз
теорії імовірності, яким керував перетворилася у важливе зна
у тридцятих роках Колмогоров, ряддя вивчення різноманітних
уважно вивчалися доповіді спе процесів: автоматичного управ
ціалістів-металургів, конструк ління виробничими процесами,
торів протигазів, фізиків та ро радіо і телепередач. Разом з
бітників телефонних станцій. тим ця теорія стала джерелом
Кінець-кінцем, проблеми, що ці дуже цікавих суто математичних
кавили їх у математичній части досліджень, що на перший по
ні, зводилися до вивчення ви гляд здаються далекими від її
падкових процесів при деяких завдань. Мова йде про недавні
дослідження А. М. Колмогорова
додаткових умовах.
А. Я. Хінчин, один з видат та його учнів, насамперед В. І.
них радянських математиків, Арнольда, з теорії функцій. Ви
прийшов до створення теорії користання ідей та методів тео
стаціонарних випадкових про рії інформації привело їх до
цесів через глибоке проникнен розв’язання знаменитої 13-ої
ня у завдання статистичної ф і проблеми Гільберта, що стояла
зики. Так ще раз було проілю перед математиками недоступ
стровано важливість для роз ною фортецею більше, ніж
витку теоретичної науки її най п’ятдесят років.
Вивчення економічних явищ
тісніших зв’язків з конкретними
завданнями практики. Наприкін поставило завдання дослідження
ці минулого століття цю думку схеми, яка спостерігається у
наполегливо підкреслював один будь-яких іграх: один гравець
з видатних представників росій робить певний хід, його против
ської математики, у той час ник відповідає іншим ходом.
Кожен з противників намагаєть
ся забезпечити собі максималь
ну імовірність виграшу й міні
мальну імовірність програшу.
Як же повинен діяти кожен з
них, якої стратегії слід йому
дотримуватися? Такі задачі, що
виникли у процесі практики, пе
ретворювалися тепер в обширну
теорію — теорію ігор.
Теорія масового обслугову
вання почала розвиватися у
зв’язку з виникненням автома
тичних телефонних станцій та
необхідністю попереднього роз
рахунку будови такої системи
обслуговування, при якій час
чекання абонента був би поможливості малим і імовірність
втрати виклику була б наймен
шою.
У тридцяті роки автоматиза
ція обладнання на підприєм
ствах і перехід на обслуговуван
ня декількох станків одним ро
бітником висунули нові завдан
ня, досить близькі за своїм ма
тематичним формулюванням до
«телефонних задач». Досліджен
ня космічних часток і ядерних
реакцій також привело до проб
лем «телефонного характеру».
Пізніше виявилося, що розраху
н ОК аеродромів, причалів мор
ських портів, місткості складів
та багато інших завдань приво
дять до тих самих питань. З
математичної точки зору ці зав
дання утворюють спеціальний
смаку до мистецтва майбут
ніх учителів музики і співів
і вчителів взагалі. Розмова
велась не тільки про музику,
а й про конкретні речі, і,
мабуть, незручно почували
себе прихильники «мишок»
і іншої халтури цього ж по
шибу. Це все на користь.
З великим задоволенням
гість виконує на прохання
студентів свої твори і через
розчинені вікна линуть на
широкі київські простори,
підхоплені молодими голоса
ми, чудові мелодії про білі
каштани, про рідне місто і
безмежні сині далі колгосп
ної сторони, про материнсь
кий рушничок, який розсти
лається перед кожним з нас
щасливою долею в житті.
За це і вітали так тепло
Платона Ілларіоновича Май
бороду наші студенти, ви
словлюючи найкращі поба
жання.
Студенти попросили ком
позитора створити пісню про
вчителя. Він погодився і по
радив звернутися до А. С.
Малишка з просьбою напи
сати слова такої пісні.
В. ЯРЕМЕНКО,
студент III курсу
мовно-літературного
факультету.
Н а ф о т о : вгорі — П. І.
Майборода серед студентів;
внизу — композитор
за
фортепіано.
клас теорії випадкових процесів.
Однак, включення у загаль
ну теорію випадкових процесів
позбавляє їх багатьох цінних
якостей, важливих для прак
тики.
Зараз у зв’язку з бурхливим
розвитком теорії і практики
електронних
обчислювальних
машин, особливого значення на
буває теорія імовірності як своє
рідний метод наближеного ана
лізу. Принципи цього методу
полягають у тому, що рішення
задач теорії імовірності приво
дить до різноманітних рівнянь.
У той же час рішення цих рів
нянь можна знайти і наближе
но шляхом безпосереднього про
ведення випробувань типу ки
дання монети. Таким чином,
знайдене рішення буде набли
жено задовольняти рівнянню,
до рішення якого зводиться тео
ретична імовірностна задача.
Цей метод рішення задач у ма
тематиці одержав назву методу
«Монте-Карло».
Перелічені розділи теорії імо
вірності тісно пов’язані з різ
ними проблемами, що стоять пе
ред нашою країною в зв’язку із
здійсненням рішень XXI з’їзду
КПРС. За рішення деяких з цих
задач в області теорії імовір
ності київські спеціалісти взя
лися по-серйозному.
Академік Б. ГНЕДЕНКО.
ДО СВЯТКОВИХ ДНІВ
З ЩОДЕННИКА ПРАКТИКАНТА
Щ е багато часу до Міжна
родного свята трудящих 1 Травня, але учасники худож
ньої самодіяльності нашого ін
ституту вже активно готуються
до святкових днів.
На фото: студенти фізико-ма
тематичного
факультетуМ. Савков, В. Бережний та
А. Цоколенко П І Д керівництвом
викладача
кафедри музики
С. С. Кобзаря розучують «Гімн
де мократичної молоді».
Фото М. Шуряка.
Робота в позаурочний час
Під час практики ми були не розпочався
читанням вірша
тільки вчителями літератури, А. Малишка «Ленінська наша
але й класними керівниками.
держава».
У перший же день перебуван З інтересом Дивилися присутні
ня в школі я переписала план інсценівку «Запросили», вели
роботи у Софії Миронівни Вовк, ку популярність
завоювала
класного керівника 8-а класу.
«Жива газета». Кожний її куп
Добра дисципліна в класі — лет супроводжувався сміхом і
запорука міцних і глибоких бурхливими сплесками. Після
знань. А у восьмикласників з концерту були танці, вікторина.
дисципліною було не все гаразд. Вечір пройшов весело і цікаво,
Необхідно було вжити заходів учні були задоволені.
для її поліпшення. З цією ме
У школі імені Макаренка у
тою неодноразово проводилися кожного керівника є свій день.
батьківські збори, де були при Четвер — день класного керів
сутні й учні. Розглядалося пи ника 8-а класу. В цей день зав
тання про успішність і поведін жди проводились бесіди на різ
ку восьмикласників. Такі збори номанітні теми. Мною було про
були проведені на початку дру ведено декілька бесід — «Конт
гої чверті. Учні зробили для се рольні цифри розвитку народно
бе відповідні висновки, дисцип го господарства СРСР», «Про
ліна та успішність у класі культуру поведінки радянських
значно поліпшились.
школярів» (матеріал для цієї
У школі існує традиція, згід бесіди було взято з життя кла
но якої кожний клас по черзі су). 25 грудня була проведена
готує вечір. Вечір до дня Радян бесіда-семінар: «Великий росій
ської Конституції повинен був ський художник Ілля Юхимович
приготувати восьмий клас. До Рєпін». У чні одержали матеріа
нього учні готувалися старанно ли про життя і творчість худож
і заздалегідь. Було розучено ника, репродукції його картин.
інсценівку «Запросили», багато Школярі добре підготувалися
віршів, танців, пісень. Вперше тому бесіда пройшла жваво.
була організована «Жива газе
Мені здається, що виховна
та», створена на матеріалах робота, проведена мною в класі,
шкільного життя.
принесла користь не тільки ме
Класний керівник Софія Ми ні, а й моїм вихованцям.
ронівна зробила доповідь про
Г. в и с о ц ь к а ;
історію школи. Силами учнів
студентка V курсу мовнокласу було дано концерт, який
літературного факультету.
АЛЖІРСЬКІ
В сі н а с в я т о в л іс !
Кожної весни студенти ін
ституту виходять на старт
легкоатлетичних змагань.
У цьому сезоні з легкої
атлетики передбачаються та
кі змагання:
п’ятого квітня о 13.00 на
IV просіці у Святошино про
водитиметься легкоатлетич
на естафета на приз газети
«За педагогічні кадри»;
на першість інституту з
легкої атлетики — 17, 18, 19
квітня;
участь у спартакіаді м. Ки
єва з легкої атлетики серед
вузів — 25 — 27 квітня;
на першість факультетів з
багатоборства і кросу за но
вим комплексом ГПО —
16—19 травня.
Ці масові змагання повин
ні послужити піднесенню
фізкультурно-масової роботи
на факультетах.
Перемогу у легкоатлетич
ній естафеті цього року одер
жить тільки та команда, яка
серйозно ставилася до з а
нять: кращими будуть ті. хто
тренувався на протязі зими,
по-справжньому готувався до
спортивного літа.
Всі на старт легкоатлетич
ної естафети!
Програма змагань
Чоловіча команда скла
дається з 6 осіб; кожен по
винен пробігти по 1000 м.
Жіноча команда також
складається з 6 осіб; кожна
повинна пробігти по 500 м.
Кількість команд необме
жена, але залікові (команди)
визначаються
до початку
змагань. Одночасно розігру
ватиметься приз за масо
вість, за найбільшу кількість
виставлених
команд
(при
умові — не менше шести).
З ал ік і відзначення
переможців
З а л ік провадитиметься по
трьох кращ их командах, які
покаж уть найкращі резуль
тати в часі.
Оцінка — по таблиці очок
Союзу спортивних товариств
і організацій.
Факультет-переможець ви
значатиметься по найбільшій
сумі очок трьох залікових
команд.
Нагорода
Команді-переможниці буде
вручено перехідний приз га
зети «За педагогічні кадри».
Учасники команди будуть
нагороджені річною підпи
скою на газету «За педаго
гічні кадри».
А . ГРУШ КО ВСЬКА.
СТУДЕНТИ БОРЮТЬСЯ ЗА СВОЇПРАВ
У тяжких умовах живуть і
борються студенти колоніальних
і залежних країн. Зокрема,
жорстоких переслідувань зазна
ють з боку імперіалістичного
уряду Франції алжірські сту
денти.
Останнім часом, у зв’язку з
приходом до влади реакційної
партії Сустеля-Массю («Союз
нової республіки») посилилися
утиски демократичного руху
студентів. Поліцейському пере
слідуванню піддаються не лише
алжірські, але й інші студенти
із Північної Африки. Ось уже
понад
рік північно-африкан
ські студенти є жертвами гру
бого поводження, арештів, полі
цейського свавілля французьких
властей.
У тра вні минулого року фран
цузькі правлячі кола вирішили
скасувати Північно - Африкан
ську конференцію студентів. У
жовтні в Парижі був ув'язнений
туніський студент Чадлі Буже
кора, скарбник асоціації студен
тів-мусульман Північної Афри
ки у Франції, інші були виклю
чені з школи і заарештовані.
А зараз масовий терор котиться
по всій Франції.
Згідно інформації, яку одер
жала Конфедерація північноафриканських студентів, чимало
заарештованих є в усіх універ
ситетських містах Франції. Це
суперечить традиціям і законам,
які гарантують недоторканість
студентів університетів. Лише
нещодавно у Парижі заарешто
вано 7 студентів-юнаків, які на
вчаються на факультетах права,
медицини та фізики, і дві сту
дентки, прізвища яких поки що
невідомі. У Ліоні заарештовано
чотирьох студентів-медиків, у
Марселі кинуто до в'язниці
трьох алжірських студентів.
Конфедерація північно-афри
канських студентів звертає ува
гу міжнародної студентської
громадської думки на трагічне
становище алжірських студен
тів у Франції.
«Якщо вони не припинять
це,— говориться у її звернен
ні,— ми впевнені, що сьогодні,
як ніколи, ви висловите СВОЄ
обурення проти репресивних
дій французького уряду і про
явите свою солідарність з ал
жірськими студентськими орга
нізаціями. Ми впевнені, що ви
скрізь піднімете свій голос за
визволення ув’язнених алжір
Мешканці гуртожитку № 1 (на Солом’ян ці) за впоряд
ських студентів і допоможете
куванням волейбольного майданчика.
зупинити нову хвилю репресій».
Радянські студенти солідарні
з жертвами колоніалізму, вони
виступають на захист їх демо
кратичних прав і вимагають
(З натури)
людей? — здивовано запитуєм
о
припинити переслідування ал
у
куховарів.
жірських студентів, які борють
Біля каси інститутської їд ал ь
Чим - небудь нагодуємо.
ся за свободу і незалежність ні — двоє чи троє. З кухні раз
Щ
о-небудь
знайдемо!
своєї батьківщини.
по раз лунає енергійний голос:
І знову чується;
— Каса! Не вибивайте ш ні
- Каса! Не вибивайте мо
цель!
лочного супу!
— Каса!
Закрийте
«ж ар
...Ось і студенти. У самий
коє»!
розпал обіднього часу вони зму
У меню поступово збіль ш ені їсти «що-небудь», запива
шується кількість закреслених ти «чим-небудь». а до касизно
Чемпіонка X ком рядків — назви страв.
ву летить загрозливе:
— Не вибивайте...
Від буфета теж чується:
плексної
спартакіади
А. Д.
— Це останній венігрет!
інституту,
студентка
— Кефіру вже немає!
мовно - літературного
Може здатися, що все це від
Колектив інституту вислов
бувається
десь наприкінці робо
лює глибоке СПІВЧУТТЯ спів
факультету Г. Матюша
робітниці деканату мовночого дня, перед
закриттям
літературного
факультету
виконує гімнастич н і
їдальні. Але на годиннику —
Марії Семенівні Безрук з
тільки дві години, за декілька
привод у передчасної смерті
вправи на колоді.
хвилин пролунає дзвоник з
її чоловіка
Павла Івановича.
останньої лекції, і чимало сту
дентів підійдуть до вікна роз
дачі.
Р е д а к т о р В. ВОЙТКО
— Чим же ви годуватимете
„Не вибивайте"
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова