Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла ДрагомановаДжерело
Текст
ЗА
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
п е д а г о г іч н і
КАДРИ
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ
І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
Гості з братньої
Угорщини
При кафедрі фізики створено лабораторію напівпро
відників. У ній швидкими темпами провадяться роботи по
одержанню нових напівпровідникових сполук.
Великий інтерес для техніки викликають ще не до
сліджені фізиками сполуки вісмуту. Одержання зразків
для дослідження проводиться у кварцевих ампулах при
високому вакуумі.
Н а ф о т о : аспірант третього року навчання В. ЧЕР
НЯВСЬКИЙ контролює роботу вакуумної установки.
Невмируща спадщина
9—10 березня ц. р. в нашо
«Н. К. Крупська про вихован
му інституті проходила об’єд ня комуністичної моралі» —
нана наукова конференція, при таку доповідь зробив ст. викла
свячена 90-річчю з дня наро дач Київського інституту іно
дження видатного радянського земних мов Д. Т. Дударенко.
педагога-марксиста Н. К. Круп Червоною ниткою в його допо
ської.
віді проходять думки Н. К.
Робота конференції розпоча Крупської про те, що в класо
лася вступним словом члена- вому суспільстві — мораль кла
кореспондента АПН РРФСР сова. Закінчуючи виступ, допо
О. М. Руська, який коротко ви відач зауважив, що, на жаль,
світлив завдання, що стоять пе ще і в нашій школі трапляють
ред системою народної освіти ся випадки індивідуалізму, фор
на сучасному етапі розвитку малізму, а тому треба особливу
нашого суспільства та розповів увагу звернути на виховання в
про великий вклад Н. К. Круп учнів почуття колективізму.
ської у вітчизняну педагогічну
Кандидат педагогічних наук,
науку.
доцент В. І. Помагайба доповів
З
д о п о в ід д ю
« Педагогічна про «Дидактичні ідеї Н. К.
спадщина Н. К. Крупської і су Крупської». Цікаво було ви
часні завдання радянської ш к о світлено думки Н. К. Крупської
ли» виступив кандидат педаго
про особливості роботи в шко
гічних наук, доцент С. А. Литви лах для дорослих.
нов, який дав глибокий науко
Кандидат педагогічних наук
вий аналіз педагогічної спадщи
Т. І. Цвелих у своїй доповіді
ни Н. К. Крупської з питань
в яскравих, емоціональних і
формування особистості, кому
художніх образах розповіла про
ністичного виховання, відношен
формування естетичних погля
ня до праці, її політехнічного
дів Н. К. Крупської та охарак
значення, почуття колективізму
теризувала ті сторони педаго
тОЩО.
гічної спадщини, де вона висту
Кандидат педагогічних наук
пає з питань естетичного вихо
О. Г. Дзеверін у доповіді «Н. К.
вання підростаючого покоління
Крупська і розвиток педагогіч як теоретик-марксист.
ної думки на Україні» підкрес
У доповіді кандидата педаго
лив, що українські вчителі з
гічних
наук Л. Н. Проколієнко
перших років Радянської вла
було
проаналізовано
праці Н. К.
ди черпали відомості про педа
Крупської
про
психічний
розви
гогічне вчення класиків мар
ток
дитини,
в
яких
вона
вказує,
ксизму-ленінізму з творів Н. К.
що провідну роль у процесі роз
Крупської.
витку
дитини відіграють су
З цікавою доповіддю, що бу
спільні
умови, навколишнє жит
ла побудована на матеріалах,
тя,
виховання,
трудовий про
взятих з життя Павлишської
цес.
школи Онуфрієвського р-ну Кі
У заключному слові профе
ровоградської області, висту
пив член-кореспондент АПН сор Г. С. Костюк підвів підсум
РРФСР, заслужений учитель ки наукової конференції та під
школи В. В. Сухомлинський. креслив, що в наші завдання
Він розповів про те, як вчителі входить обов’язкове вивчення і
школи виховують в дітях пат творче застосування педагогіч
ріотичні почуття, В ТІЛ Ю Ю Ч И в ної спадщини Н. К. Крупської.
життя заповіти Н. К. Круп
ської. В доповіді було приведе що сприятиме дальшому роз
багато цікавих прикладів з виткові радянської школи.
о
н
практичної роботи вчителів.
3. АБОЛІХІНА.
Днями наш інститут від
відала група (150 осіб) угор
ських вчителів, які прибули
в Київ, як туристи. Серед
прибулих — викладачі ро
сійської мови, фізики, мате
матики, історії, суспільних
наук.
Дружньою і теплою була
зустріч, що відбулася в ак
товому залі.
З привітальним
словом
виступила директор інститу
ту М. М. Підтиченко. Вона
розповіла про роботу інсти
туту, про життя, навчання
та працю наших студентів і
відповіла на цілий ряд запи
тань, що цікавили угорських
колег. Керівник групи, пред
ставник Міністерства освіти
Угорщини т. Вамоші щиро
подякував за виявлену увагу
і корисну бесіду
Гостям були вручені по
дарунки — шкільні підруч
ники з російської мови та
літератури.
Потім, розділившись на
три групи (по 50 осіб), угор
ські колеги з великим інте
ресом оглянули інститут: ка
федри, аудиторії, кабінети,
читальні зали, бібліотеку то
що. Особливий інтерес було
виявлено до кафедр музики
та кіно. Так, наприклад, ін
спектору російської мови в
школах Фердинанду Андрійо
вичу Томашу дуже сподоба
лося унаочнення кінокабіне
ту, його апаратура; викладач
Білло Оратов зацікавився
фоніатричним кабінетом ка
федри музики, його облад
нанням тощо.
З Києва угорські гості ви
їхали до Москви, а звідти —
в місто-герой Ленінград.
Рік видання 4-й
№ 8 (77)
17
березня
1959 року
ВІВТОРОК
Ціна 15 коп.
Рішення з ’їзду — в маси
Велику роботу по підготовці до виборів у місцеві Ради
депутатів трудящих провели агітатори нашого інституту.
В цьому році на педагогічному факультеті агітаторами
працюють першокурсники. Незважаючи на те, що в час
підготовки до виборів вони складали першу для них сесію,
всі активно включилися в роботу серед населення. Агіта
тори проводили з виборцями бесіди про вибори, роз'ясню
вали рішення XX з ’їзду КП України, знайомили їх з ма
теріалами XXI з ’їзду КПРС, допомагали організовувати
вечори відпочинку, зустрічі кандидатів у депутати з ви
борцями.
У будинках, де працювали наші агітатори, голосування
в основному закінчилося до 12-ої години дня. В цьому не
мала заслуга всього агітколективу.
З вогником працювали агітатори В. Дужа, Л. Поросят
ківська, В. Смиченко, М. Бурляй, О. Ситкіна, Г. Тарасен
ко, 3. Яковенко. Н. Жук. Душею агітколективу були
старші агітатори М. Михайлик та 3. Ясинська.
Не все, звичайно, давалося легко. Були в нашій роботі
і труднощі. Але поруч з нами завжди були наші старші
товариші, які надавали нам в разі потреби необхідну до
помогу.
Вибори пройшли. Проте робота агітатора на цьому не
закінчилася. Грандіозні плани накреслив XXI з ’їзд КПРС.
І зараз першочергове завдання агітатора — роз’яснити
трудящим всю велич цих планів.
Л. СКИДАНОВА,
зав. агітколективу педфаку.
До гоголівських днів
У квітні цього року радян
ський народ відзначатиме 150річчя з дня народження Мико
ли Васильовича Гоголя.
В нашому інституті в гоголів
ські дні відбудеться наукова
сесія.
З доповіддю про життя і
творчість великого письменни
ка виступить доцент Л. М. Кар
лов. На сесії будуть заслухані
також доповіді: професора Д. В.
Чалого — «Із спостережень над
майстерністю поеми М. В. Го
голя «Мертвые души»», профе
сора П. К. Волинського —«Т. Г.
Шевченко, про М. В. Гоголя»,
кандидата філологічних наук
І. Т. Крука — «М. В. Гоголь і
Олександр Блок», доцента Н. В.
Сурової — «Роль М. В. Гоголя
в історії розвитку російської
літературної мови», кандидата
філологічних наук П. П. Хроп
ка — «Традиції М. В. Гоголя в
українській радянській прозі».
Працівники бібліотеки і кабі
нету літератури підготують ви
ставку, присвячену великому
російському письменникові.
Великим попитом серед викладачів і студентів користується література, де
вміщені матеріали позачергового XXI з'їзду КПРС.
На нашому фото: чехословацький студент Ю. Кундрат (IV курс мовно-літе
ратурного факультету) та М. Ніконенко (II курс фізико-математичного факуль
тету) в кабінет і марксизму-ленінізму за в ивченням ріш ень
з ' ї з д у .
Вивчаємо матеріали
з ’їзду
Агітаторам потрібна
література
Великого розмаху набрало
вивчення матеріалів XXI з'їзду
КПРС серед колективу нашого
інституту. В пропаганді мате
ріалів з’їзду значну допомогу
агітаторам надають викладачі
кафедр філософії, історії КПРС,
політичної економії. Вони про
водять цікаві, змістовні семі
нари, бесіди з студентами.
Хорошим посібником для лек
торів, керівників гуртків, семі
нарів, агітаторів є матеріали
з ’їзду, газетні статті, журнали
«Комуніст», «Питання еконо
міки» та інші, які у великій
кількості є в кабінетах марксиз
му-ленінізму та політекономії.
Але, на жаль, до цього часу
кабінети не мають окремих ви
дань виступів на з’їзді членів
Президії ЦК КПРС.
Бажано, щоб працівники біб
ліотеки подбали про забезпе
чення кабінетів відповідною лі
тературою.
К. ХРИПКО,
аспірантка кафедри
української літератури.
Підведено перші
підсумки
Кілька комуністів партгрупи
адміністративно - господарської
частини працюють керівниками
гуртків біжучої політики. Згід
но графіка, затвердженого пар
тійним бюро інституту, вони
вивчають із своїми слухачами
матеріали позачергового XXI
з’їзду КПРС.
Питання ходу пропаганди рі
шень XXI з’їзду обговорювали
ся на закритих партійних збо
рах партгрупи.
Керівники гуртків тт. Шлях
тер, Мосципан, Полудненко та
інші звітували про свою роботу,
поділилися досвідом.
На зборах було відмічено, що
до цього часу не включилися в
роботу гуртків працівники від
ділу кадрів.
Для комуністів партгрупи бу
ло вирішено провести в середи
ні квітня теоретичну конферен
цію. На зборах були намічені
теми доповідей, а також за
тверджено доповідачів.
І. ГАЛАЄВ.
Одна персональна справа
Рік тому, 27 березня 1958 р.,
комітет комсомолу розглядав
справу про аморальну поведін
ку студентки IV курсу мов
но-літературного
факультету
Майї Булавчик.
Рішення було таким: за амо
ральну поведінку і порушення
правил співжиття в гуртожитку
виключити М. Булавчик з ря
дів ВЛКСМ і просити дирекцію
позбавити її права навчатися в
інституті. Але райком комсомо
лу, сподіваючись, що Булавчик
зробить для себе належні вис
новки і своєю поведінкою дове
де, що вона гідна звання ком
сомолки, обмежився на перший
раз доганою із занесенням в
особову справу.
Пройшов рік. І Булавчик від
святкувала «ювілей» — комітет
комсомолу (11 березня 1959 р.)
знову розглядав оправу про її
аморальну поведінку. Нехай у
першому випадку було кохання,
але пройшло кілька місяців і
знову... нове кохання. Мова йде
не про справжні, чисті почуття,
а про те, що люди, подібні Бу
лавчик, розуміють під поняттям
«кохання»... Хто ж він, її но
вий обранець? Це людина, яка
була двічі одружена, має троє
дітей. Більше того, цей «хло
пець» зумів обійти радянські
закони і в один і той же час
перебував у двох шлюбах. Майя
знала про це. Вона не сказала
правду навіть матері, а при
їхавши в гуртожиток, повідо
мила своїх товаришів, що одру
жилася.
Після розмови з другою дру
жиною свого обранця, яка при
ходила до Булавчик у гуртожи
ток, Майя нічого не зробила для
того, щоб батько повернувся до
своїх дітей. Як довго продов
жувалися б ці відносини — не
відомо, коли б не приїхала
Майїна мати і не внесла ясність
у це «одруження»...
Дивно, як можна жити з та
ким негідником?!
Де ж повага до себе, де по
чуття жіночої гідності? У кож
ної чесної людини навіть сама
постать Булавчик повинна ви
кликати огиду.
ЕНЕРГЕТИКА ВЧОРА, СЬОГОДНІ І ЗАВТРА
Р озвиток енергетики в Ра
дянському Союзі йде нечу
ваними в історії темпами, а на
ступне семиріччя буде вирі
шальним етапом у здійсненні
ідей Леніна про суцільну елек
трифікацію країни. Контрольні
цифри розвитку народного гос
подарства СРСР на 1959—
1965 роки передбачають збіль
шити видобуток електроенергії
в нашій країні до 500—520
млрд. кіловат-годин, тобто в
2,1—2,2 рази. Для реалізації
цього плану треба буде збіль
шити встановлену потужність
електростанцій — більше, ніж
вдвоє.
При цьому поряд з дальшою
електрифікацією промисловості
буде електрифіковано залізниці
протяжністю до 20 тисяч кіло
метрів, а також всі радгоспи,
ремонтно-технічні станції, кол
госпи і робітничі селища.
У 1959—1965 роках перед
бачається переважно будівни
цтво теплових електростанцій,
здійснення робіт по створенню
єдиної енергетичної системи і
ін., що забезпечить більш
швидкі темпи розвитку енерге
тики країни при значно мен
ших капітальних витратах. Ско
рочення капіталовкладень на
будівництво гідроелектростан
цій дозволить збільшити введен
ня в дію теплових електростан
цій загальною потужністю до
10 мільйонів кіловат. Буде
зекономлено до 20 млрд. карбо
ванців, що дасть можливість
збільшити
капіталовкладення
(на цю ж суму) у будівництво
теплових електростанцій.
Поряд з введенням у дію по
тужних теплових електростан
цій передбачається завершення
будівництва
Сталінградської,
Братської, Кременчуцької, Вот
Як же Булавчик зможе в
майбутньому виховувати дітей?!
Мало добре знати свій пред
мет, вчитель повинен прищіп
лювати дітям звички моральної
поведінки. А чого може навчи
ти дітей М. Булавчик?!. Своєю
поведінкою вона показала, що
не гідна звання комсомолки і
не має права бути вчителем ра
дянської школи. Ніяка мати не
дасть своїх дітей на виховання
вчителеві з таким моральним
обличчям.
Комітет ЛКСМУ справедливо
вирішив, за аморальну пове
дінку, за обман своїх товаришів,
за порушення правил співжиття
в гуртожитку виключити М. Бу
лавчик з комсомолу і просити
дирекцію виключити її з інсти
Н а ф о т о : студенти О. Буценко і В. Лещенко за
туту.
складанням саморобного радіоприймача.
Звичайно, прикро, що комітет
комсомолу змушений був при
ймати таке рішення за два мі
сяці перед тим, як Булавчик
мала закінчити інститут. Але
ще гірше те, що в нашому се
редовищі є подібні люди. Бу
лавчик не зробила ніякого вис
Настав час на сторінках га ся. Подібне ставлення до гро
новку для себе після засуджен зети поговорити про те, як від мадських справ, мабуть, власти
ня її розпусти в минулому році. носяться наші комсомольці до ве і членам факультетського
Її обурлива поведінка не була своїх обов’язків.
бюро, бо й досі вони не закли
засуджена комсомольською ор
Майже кожен комсомолець кали цього «активіста» до по
ганізацією мовно-літературного має певне громадське доручен рядку, не прищепили йому по
факультету. Саме група, бли ня і коли б вони виконувалися чуття відповідальності за дору
зькі подруги повинні були зро сумлінно, то ми не мали б та чену справу.
бити все для того, щоб повер кої кількості недоліків у нашій
Щ е приклад. Комсомольцюнути М. Булавчик на правиль роботі, як це має місце.
першокурснику фізико-матема
ний шлях життя.
Комсомольське доручення не тичного факультету О. Моху
Безпринципно поводили себе форма покарання, це — обов’я було виявлено високе довір’я:
члени групи і під час обгово зок. Можна навести чимало його обрали комсоргом групи.
рення цієї справи. Вони пуска прикладів, коли комсомольці Проте будь-яке завдання для
ли крокодилячі сльози, хотіли зразково справляються із свої нього — тягар. Пройшло два
ми обов’язками, вчасно і ста місяці, як йому запропонували
пом’якшити провину М. Булав
ранно виконують доручення. призначити чергових у комітет
чик, залишити цю негідницю в Проте поряд з цим ми маємо і Л К СМУ, але й досі це питання
інституті: мовляв, незабаром багато прикрих фактів, коли да не вирішене. В той же час бага
державні ж екзамени! Але ні лі розмов про честь комсомоль то комсомольців групи не ма
хто з них ні на хвилину не за ця, про свідоме ставлення до ють постійних доручень. Але
мислився над тим, чи можна їй комсомольських та громадських про щ о можна говорити, якщо
навіть члени факультетських
доручати виховання підростаю доручень справа не йде.
Саме так трапилося на IV бюро часто заб у в аю ть про свої
чого покоління!
курсі фізико-математичного фа обов’язки, заб у ваю ть про те,
З усієї цієї ганебної справи культету. Коли конче необхід що з них беруть приклад! Чле
напрошується висновок: не все но було попрацювати на кухні ни бюро М. К от (мовно-літера
гаразд із вихованням студентів у Солом’янському гуртожитку, турний факультет), Л. Кущенко
факуль
на мовно-літературному факуль з 50 студентів на роботу з’яви (фізико-математичний
тет)
«докерували
ся»
до
того,
що
лися
тільки
9.
Не
прийшли
на
теті. Тому й виростають такі
не
ходять
на
засідання
бюро.
віть
комсорги
В.
Ленська
та
будяки, як М. Булавчик. Їх тре
ба рвати з корінням. Не місце Л. Міщенко. Тричі викликали
В інституті проходив місяч
секретаря комсомольського бю ник розповсю дж ення книги. Ве
такій нечисті в інституті!
ро І курсу Ю. Юцев ича на за лику роботу в цій справі прове
Л. ГИРЕНКО,
сідання факультетського бюро. дено наш ими комсомольцями.
член комітету ЛКСМУ,
Та він жодного разу не з’явив Н айкращ е пройшло розповсю
дження книг на педагогічному
ф ак у льтеті. А от фізико-мате
кінської, Бухтарминської та ін. новок
характеризуватимуться матичний ф акультет до цього
гідроелектростанцій, а також такими даними: температура — часу не р озр ахувався з магази
будівництво нових, розміщених, до 600° С, тиск — до 300 ат ном. І основна вина в цьому
головним чином, у районах, від мосфер. Якщо уявити собі ко комсорга 3 2 групи фізиків М.
далених від дешевих паливних тельну установку, яка працює Кириленка, який ще й досі не
при зазначених параметрах, то розповсю див одержані книжки.
джерел.
За семиріччя будуть створе температура 600° С викличе
Всім відомо, як сумлінно по
ні єдині енергетичні системи яскраве світіння у темряві як ставилися наш і комсомольці ДО
Європейської частини СРСР і котла, так і всіх його основних агітаційно-масової роботи серед
Центрального Сибіру та об’єдна елементів. Звичайно, в діючій населення під час виборів ДО
но ряд систем (Північного захо установці цього світіння не бу В ерховн ої Ради УРСР та міс
ду і Заходу, Закавказзя, Казах де видно, оскільки будь-який цевих Р ад депутатів трудящій
котельний агрегат, як правило Студенти не шкодували свого
стану і Середньої Азії).
закривається
ізоляцією і обму часу, сил, щоб провести цю
Теплові
станції будувати
рівкою.
Що
стосується
розмірів важ ливу політичну кампанію на
муться, в основному, конденса
котла,
то
при
зазначеній
про високому рівні. А от агітатори
ційного типу, з одиничною по
дуктивності
його
висота
буде
А. Дмитрова та В. Атаманенко
тужністю по одному мільйону
перевищувати
40
метрів.
вирішили, що це буде зроблено
кіловат і більше, з установлен
і без них і в день виборів на
Особливе
місце
в
енергетиці
ням на них по блочній схемі (ко
тел-турбіна) агрегатів по 100, майбутнього посідатиме атомна віть не з ’явилися на виборчу
150, 200 і 300 тисяч кіловат. енергія (розщеплення) і термо дільницю...(!)
На нашу думку, над цими
Проте це не буде межею. Зараз ядерна енергія (синтезу) еле
уже проектуються турбіни і на ментів (дейтерія і тритія з пе фактами вже час серйозно за
мислитися комсомольським ор
значно більшу одиничну по ретворенням їх у гелій).
Будівництво великих атомних ганізаціям факультетів і вико
тужність, а саме на 400 і на
600 тисяч кіловат, що відповід станцій уже в це семиріччя за рінити неприпустимий лібера
но вимагатиме і котлів більшої безпечить введення в дію ряду лізм, який зар аз процвітає У
продуктивності (600—800 тонн електростанцій потужністю в відношенні до злісних порушни
ків комсомольської ДИСЦИПЛІНИ.
600 тисяч кіловат кожна.
на годину).
А. РЕШЕТНЯК.
Параметри пару таких уста
Доц. М. КІРАКОВСЬКИЙ.
Комсомольське доручення—
обов’язок
Н аш
К А Л е н дАр
О. С. Попов
(До 100-річчя з дня народ
ження).
Жодна країна в історії люд ськості світу на цей новий, не
ства не мала такої блискучої бувало перспективний вид зв’я з
плеяди славних вчених-винахід ку.
ників, як Росія. Одним з таких
В 1897 р. О. С. Попов впер
вчених був основоположник ра ше звернув увагу на друге яви
діотехніки Олександр Степано ще — відбиття і розсіювання
вич Попов.
радіохвиль металевими перепо
Народився О. С. Попов 16 нами, що знаходилися на шляху
березня 1859 року в с. Турин їх розповсюдження. Розробка
ський рудник на Уралі. Вчився ідеї цього явища привела в наш
на фізико-математичному фа час до створення радіолокації—
культеті Петербурзького уні надзвичайно важливого наукововерситету, де викладали такі практичного методу визначен
видатні вчені, як Д. І. Менде ня радіометодами місця знаход
леєв і О. М. Бутлєров, П. Л . ження літаків і кораблів.
Можна без сумніву сказати,
що в сучасній радіотехніці
майже немає таких галузей,
де б не були відчутні праці,
творчі ідеї і наукові обгрунту
вання О. С. Попова.
О. С. Попов гаряче любив
свою Батьківщину:
«Я російська людина і всі
свої знання, всю свою працю,
всі свої досягнення маю право
віддати тільки моїй Батьків
щині... Я гордий тим, що на
родився росіянином. І коли не
сучасники, то, може бути, на
щадки наші зрозуміють... який
я щасливий, що не за кордоном,
а в Росії відкритий новий вид
зв’язку».
Геніальне російське відкрит
тя, зроблене О. С. Поповим в
кінці XIX ст., не знайшло свого
Чебишев і Ф. Ф. Петрушевсь розвитку на Батьківщині до по
кий, О. Д. Хвольсон і Н. Г. Єго чатку Великої Жовтневої соціа
ров.
лістичної
революції. Тільки
Щ е студентом О. С. Попов Жовтнева революція принесла
зацікавився
електротехнікою. небувалий розквіт вітчизняної
Прагнучи до самостійних до науки і техніки, в тому числі і
сліджень електричних і магніт радіотехніки.
них явищ, Олександр Степано
Безсмертний
геній В. І.
вич після закінчення універси Леніна побачив, яку могутню
тету ВІДМОВИВСЯ від пропозиції зброю для справи революції
залишитися для підготовки до має створення і зміцнення «га
професорського звання.
зети без паперу, без відстані».
У 1884 р. О. С. Попов при Уже 21 липня 1918 р. В. І.
ступив до читання лекцій в Ленін підписав декрет Уряду
мінному офіцерському класі у «Про централізацію радіотех
Кронштадті, де була добре об нічної справи», а трохи пізніше
ладнана експериментальна ла — декрет про організацію пер
бораторія і велика для того ча шої в нашій країні Нижегород
су бібліотека. Ця обставина ської радіолабораторії.
мала великий вплив на дальшу
Могутнє дерево виросло з то
науково-дослідну роботу вче го ростка, який посадив наш
ного.
співвітчизняник — знаменитий
Зацікавившись дослідами ні вчений О. С. Попов. Радіо слу
мецького фізика Герца в галу жить справі технічного прогре
зі вивчення електромагнітних су, благотворно впливає на роз
хвиль, О. С. Попов самостійно виток усіх галузей соціалістич
сконструював
прилади
для ної індустрії. Без радіотехніч
вивчення цих хвиль.
ної промисловості, створеної за
Уже в 1889—90 рр., неодно роки Радянської влади, були б
разово виступаючи в Кронштад неможливі ні будівництво радіо
ті і Петербурзі з науковими до станцій, ні конструювання мо
повідями — «Про співвідно гутніх атомних машин, ні за
шення між світловими і елек
тричними явищами»,— Попов пуск перших у світі штучних
супроводить їх грунтовно під супутників Землі і Сонця.
Радянська радіоелектроніка
готовленими дослідами.
В результаті великої науко проникла зараз у всі галузі на
во-дослідної роботи, грандіозна уки, техніки і культури.
ідея Попова про здійснення
І можна не сумніватися, що
зв’язку на відстані без прово
майбутній
розвиток авіацій
дів була запроваджена в життя
ної
і
ракетної
техніки, бу
7 травня 1895 р. В історії люд
атомних
електро
ської культури було відкрито дівництво
нову сторінку. А день 7 травня станцій і кораблів, створення
спеціальною постановою Радян надпотужних електронно-обчис
ського уряду з 1945 року від лювальних машин і небувалий
значається як День радіо.
розвиток ядерної фізики будуть
Перші практичні застосуван у великій мірі залежати і від
ня радіо для врятування життя розвитку радіоелектроніки, ос
27 рибалок та броненосця «Г е нови якої були закладені вина
нерал-адмірал Апраксій», який хідником радіо — О. С. Попо
сів на каміння біля о. Голланд), вим.
Г. К О Р Д У Н .
звернули увагу всієї громад
Винахідник радіо на Україні
В 1 9 1 0 р о ц і, п ід ч а с п е р е б у в ан н я О. С . П о п о в а на У к
раїні, к и їв с ь к и й г у р т о к л ю б и т ел ів р о с ій с ь к о ї н ауки о б р ав
його с в о їм п оч есн и м ч л ен ом . У теп л ом у п р и в іт а л ь н о м у л и
сті, що був н а д іс л а н и й в е л и к о м у вч ен ом у, б ул и в ід зн а ч е
ні його з а с л у г и п е р е д р о сій сь к о ю н аукою .
З іб р ан о цін н і м а т е р іа л и про п ер еб у ван н я О. С. П опова
на У к р аїн і, з о к р е м а , його п р ац і, д ан і про дослід и на У к
раїн і з п р ак ти ч н о го з а с т о с у в а н н я б е зд р о т о в о го т е л е г р а ф у ,
текст ви ступ у в О д есі н а з ’їз д і з а л і з ни ч н и к ів-ел ек тр о тех
н ІКІВ ТОЩО.
Ц і м атер іал и з б е р іг а ю т ь с я в б іб л іо те ц і К и їв с ь к о г о о р д е
на Леніна п ол ітехн іч н о го ін ст и ту ту .
В. П ЕТРЕН КО .
НЕ
пухом
апером
Студенти II курсу педагогічного ф ак ультету
І. ТО Л СТИ ХІН та М. Ю Р Ч Е Н К О до цього
часу мають ак ад ем заб о р го ваності.
Є лицева і, як покажем далі,
Є оборотна сторона медалі.
Толстихін Ігор всім задав задачу:
Чому в телевізійній передачі
Ні разу нам його не показали в ріст,
Чому було лише погруддя на екрані?
Тому, що оператори старанні
Всіляко обминали... хвіст.
1. Приготувати обід на кухні гуртожитку
№ 1 не така легка справа, як це здається
працівникам господарчої частини. На малюнку
зображено тільки кінець черги до газової пли
ти, а щоб добитися до неї, треба зачекати не
одну годину. Авжеж, черга посувається вперед
на одного чоловіка з такою швидкістю, з якою
можна зварити борщ у одній кастрюлі.
2. Ця парочка повертається з «іменин».
На цей раз побажаємо їм без пригод добрати
ся до своєї кімнати, а студраді треба подбати
про те, щоб такі «картини» не повторювалися.
3. «Такий здоровий парубок, а носить воду
таким маленьким чайничком!? — скажете
ви.— І чому він так поспішає?». А що ж ро
бити, коли в гуртожитку великої посудини не
має, а треба наносити води, щоб випрати бі
лизну?!.
4. Авоськи на вікнах — звичайна справа.
«А де ж естетика?!!».— спитаєте ви обуре
но.— А її заховали господарники разом з
ідеєю придбання холодильника...
5. Весна дозволила відчинити вікна, і пе
рехожі, нарешті, мають змогу чути «чудову
музику», якою до цього часу насолоджували
ся тільки мешканці гуртожитку.
П а м 'я т н и к
„ТИ СЯЧОЛІТТЮ
Р о с ії"
Під час перебу Ю. ПОЛУДНЕНКО передодні
селян
вання на всесоюзній
ської реформи 1861
Некрасовській кон
року, тобто в пері
ференції її учасники мали од, коли, за словами В. І.
можливість
ознайомитися з Леніна, в Росії виникла «рево
визначними історичними пам’ят люційна ситуація» 1859 —
никами стародавнього Новго 1861 рр.
рода.
Царське самодержавство хо
Ми оглянули Кремль, Софій тіло відзначити тисячоліття з
ський собор, побудований в XI часу створення Російської дер
столітті, дзвіницю Софійського жави, яке минуло нібито в
Грейгу в м. Миколаєві. В
1869 р. «за различные и весь
Як відомо, в липні
ма талантливые сочинения про цього року в столиці
Міжнародні
ектов памятников и моделей» Австрії
студентські
відбудеться
Мікешину (йому тоді було 34 VIІ всесвітній фести
новини
роки) було присвоєно звання валь молоді і студен
академіка скульптури.
тів.
За його проектами було спо
Як же
проходить
руджено
також
пам’ятники: підготовка до нього?
«Перемогам
Чорноморського
композито
р
У VII фестивалі молоді і сту Давид Ойстрах,
флоту», матросу Шевченку в дентів «З а мир і дружбу» бра Дмитро Шостакович та ін.
Миколаєві, героям оборони Се тимуть участь більше 100 кра
М. Жуан Еффель, відомий
вастополя, адміралам Корніло їн, — сказав Жуан Гарсіа, сек французький карикатурист, по
ву, Нахімову, Істоміну в Сева ретар Постійної комісії Інтер відомив, що він має намір ство
стополі. Кращою його роботою, національного підготовчого ко рити спеціальний фільм.
проникнутою патріотичним нат мітету на прес-конференції у
Професор Возін, західно-ні
хненням, був проект пам’ятни Відні.
мецький хореографіст, сказав,
ка Богдану Хмельницькому,
У фестивальній програмі за що п’єси, які будуть показані
спорудженого в нашому місті плановано чимало заходів на на фестивалі, внесуть великий
у 1888 році.
ціонального та інтернаціональ вклад для дальшого взаємо
Хоч основним замислом па ного характеру. Так, наприклад, розуміння між націями. Він
м'ятника «Тисячоліттю Росії» на віденському стадіоні змага розповів також про підготовку
найкращих до фестивалю в Західній Німеч
залишилась ідея «самодержав тимуться чотири
ства», уряд не хотів виставляти футбольних команди; любителі чині.
Національний фестивальний
напоказ його найганебніші сто музики почують інтернаціональ
рони. Так, на пам’ятнику не бу ні мелодії, побачать змагання комітет, який створено у Бра
ло вміщено царя Івана Грозно на майстерність виконання тан зилії, складається з представ
го. Особливо ненависним це ців; для дівчат і жінок відоми ників найважливіших організа
ім’я було для новгородців, місто ми ательє Париж а і Рима буде цій країни.
У Болівії також йде підготов
яких він неодноразово піддавав підготовлено виставку фасонів
ка до створення Національного
розоренню. Така ж доля спіт тощо.
фестивального комітету.
кала і Павла І. Вирішено було
Головою музичного конкурсу
Схвалення і підтримка фес
не поміщати на пам’ятнику і та VII фестивалю призначено про тив алю прибули у Постійний
ких мракобісів, як Аракчеєв, фесора Еміля Босквей, Прези Комітет також від Національної
Бенкендорф. Навіть цар Мико дента Інтернаціонального му федерації студентів Чілі та від
ла І ледве не залишився «за зичного конкурсу бельгійської інших чилійських молодіжних
організацій. Більше 30 секцій
бортом», про нього згадали королеви Єлізавети.
Чілійського парламенту, вклю
У
фестивальному
конкурсі
зовсім випадково.
чаючи його Президента, вітають
візьмуть участь такі всесвітньо- фестиваль; організується Націо
(Закінчення буде).
відомі артисти, як Тіто Ішпа, нальний фестивальний комітет.
Гурто ж иток — рідний дім
Студентський колектив гурто
житку № 1 повністю перейшов
на самообслуговування. Так,
уже складено графіки чергу
вань на кухні, в коридорах, у
вестибюлі, в умивальниках.
Чергування провадяться в
такий спосіб. Кожна кімната
чергує на кухні приблизно че
рез кожних три місяці (три сту
денти на добу), у вестибюлі —
по 8 годин (три студенти на до
бу), У коридорах — д ва студен
ти на добу.
Генеральне прибирання при
міщення проводиться двічі на
місяць.
Успішно справляються з обо
в'язками чергових кімнати: № 2
(с тароста — Голик), № 6 (ста
роста — Кириченко), № 16
(староста — Борейко), № 27
(староста — Ревенко), № 40
(староста — Вельгуш), № 54
(староста — Карпенко), № 55
(староста — Трохименко), № 65
(староста — Пилипенко), № 75
(староста — Тарануха) і багато
інших.
Самообслуговування — необ
хідна справа; воно, безумовно,
принесе всім нам велику ко
ристь.
Сьогодні в умивальнику чер
Ми впевнені, що наш гурто
гує студент фізико-математично
житок, внаслідок змагання за
го факультету О. Порязєв.
кімнату комуністичного побуту
зусиллями самих студентів бу
де ще кращим, стане для нас
справжнім рідним домом.
О. ПОРЯЗЄВ,
голова студентської ради.
собору з її п’ятьма величезни 1862 році. Радянські історики,
ми дзвонами, Грановиту палату, вивчивши це питання з позицій
Історико-художній музей, де історичного матеріалізму, при
зберігаються унікальні зразки йшли до висновку, що дата ця
живопису і культури стародав виникла штучно і нічого спіль
ньої Русі, Антоніїв монастир, ного з історією Росії не має.
Новгородське віче і торг, з роз Правлячі кола переслідували і
ташованими на ньому церквами, іншу мету: пропаганду непохит
ряд інших пам’ятників, які ності самодержавства в Росії,
яскраво свідчать про високу вони прагнули «підперти» цим
культуру, виняткову майстер монументом підгнилий трон ро
ність і винахідливість новго сійських царів.
родців.
У 1857 році комітет міністрів
Буквально кожний камінь у виніс постанову про споруджен
цьому місті — історія. Тому ня пам’ятника. Було оголошено
жителі міста, радянські та пар збір коштів серед населен
Приємно готувати обід на
тійні організації роблять все, ня, оскільки вартість пам’ятни
чистій плиті.
що від них залежить, щоб збе ка обчислювалася в півмільйо
регти ці скарби, донести їх до на карбованців. У пресі було
оголошено конкурс на кращий
прийдешніх поколінь.
Великої шкоди Новгороду проект пам’ятника.
З 52 поданих проектів, кон
завдала навала фашистських
орд. Варвари XX століття хоті курсна рада ухвалила тільки
У чому ж справа?
ди — без практики ці лити для гуртка 1 ма
З листопада місяця
ли не тільки перетворити ра три. Першим серед них був
знання мертві.
проект
24-літнього
художника
минулого
року
в
нашо
дянських людей у рабів, а й
Причин багато.
шину — ніяк наші гос
З цих причин у гурт подарники не спромо
стерти з лиця землі їх минуле, Мікешина.
му інституті почав пра
З
перших
же
днів
культурні цінності, які створю
Творець цього проекта і без цювати гурток крою та
гурток не мав постій ку і залишилося на жуться.
вались в народі на протязі ві посередній керівник будівни
сьогоднішній день тіль
шиття.
Охочих
навча
Багато разів підні
ків.
ного місця для занять.
цтва пам'ятника Михайло Йоси
тися
в
ньому
знайшло
Заняття
проводилися ки 20 осіб і якщо далі малося це питання пе
Завдяки героїчним зусиллям пович Мікешин—виходець із різ
нашого народу фашистська по ночинців. Народився він у Смо ся чимало. Адже вміти там, де прийдеться (то так продовжуватиметь ред профкомом, та віз
може бути, і нині там.
гань була викинута з радян ленській губернії. Ще під час самій шити хочеться в кабінеті психології, ся, то,
перебування в Академії худо кожній дівчині! До то
що й цієї групи не
ської землі.
Від імені всіх чле
то в якій-небудь ауди
жеств Мікешин проявив себе
В короткий строк Новгород талановитим художником і був го ж, як майбутні пе торії). Були випадки, залишиться. А гурток нів гуртка ми звертає
залікував рани, нанесені вій удостоєний вищої нагороди — дагоги, ми повинні вмі коли ми подовгу сиді нам конче необхідний.
мося до профкому та
Хіба немає у нас адміністрації інституту
ною. Були підняті з руїн не одержав першу золоту медаль ти все, щоб у майбут ли в коридорі і вичіку
створити з великим проханням
тільки житлові та адміністра і був направлений в закор ньому навчати своїх вали, коли звільнить можливості
донну подорож.
необхідні
умови
для йо допоможіть нам роз
вихованців.
тивні будинки, шосейний міст
ся яке-небудь примі
Пам'ятник «Тисячоліттю Ро
через ріку Волхов, а й історич сії» приніс Мікешину справжню
Спочатку
працюва щення...
го роботи? Можливості, в’язати нарешті це на
ні пам’ятники, серед них—і па славу. На його адресу почали ли три групи (по 25
звичайно, є, але ба боліле питання!
Вірніше, було б на
жаючих
допомогти
м’ятник «Тисячоліттю Росії», надходити запрошення на ство осіб у кожній). В сі дів
звати наш гурток «гур
який фашисти хотіли вивезти в рення проектів пам’ятників та чата систематично від
профкому
розв’язати М. ПЕРЕВЕРТАЙЛО,
інших скульптурних праць. Вже
ток крою», бо шит
Т. ЗИМОГЛЯД,
Німеччину.
у 1864 році за створення про відували заняття, ста тя у нас так і немає. це питання — немає.
студентки
III курсу
Історія спорудження цього екту пам’ятника Дон-Педро IV ранно виконували зав
В інституті є робоча
мовно
літературного
Ми
креслимо,
кроїмо,
кімната, три швейних
пам’ятника надзвичайно цікава, в Ліссабоні Мікешину було дання. Та поступово
факультету.
бажаючих а шити нема на чому.
саме тому й хотілося розповісти присуджено звання члена Л і кількість
машини, які стоять у
Кожному ж відомо, цій кімнаті, мабуть,
сабонської академії мистецтв. зменшувалась. І зараз
про неї більш докладно.
Редактор
Ідея спорудження пам’ятника У 1866 році Мікешин розробив у гуртку працює тіль що скільки б теоретич для прикраси. Ніхто на
В
.
В
О Й ТКО.
виникла в правлячих колах на проект пам’ятника адміралу ки одна група (20 осіб). них знань не мали лю них не працює, а виді
Н а б ол і л е п и т а н н я
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
п е д а г о г іч н і
КАДРИ
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ
І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
Гості з братньої
Угорщини
При кафедрі фізики створено лабораторію напівпро
відників. У ній швидкими темпами провадяться роботи по
одержанню нових напівпровідникових сполук.
Великий інтерес для техніки викликають ще не до
сліджені фізиками сполуки вісмуту. Одержання зразків
для дослідження проводиться у кварцевих ампулах при
високому вакуумі.
Н а ф о т о : аспірант третього року навчання В. ЧЕР
НЯВСЬКИЙ контролює роботу вакуумної установки.
Невмируща спадщина
9—10 березня ц. р. в нашо
«Н. К. Крупська про вихован
му інституті проходила об’єд ня комуністичної моралі» —
нана наукова конференція, при таку доповідь зробив ст. викла
свячена 90-річчю з дня наро дач Київського інституту іно
дження видатного радянського земних мов Д. Т. Дударенко.
педагога-марксиста Н. К. Круп Червоною ниткою в його допо
ської.
віді проходять думки Н. К.
Робота конференції розпоча Крупської про те, що в класо
лася вступним словом члена- вому суспільстві — мораль кла
кореспондента АПН РРФСР сова. Закінчуючи виступ, допо
О. М. Руська, який коротко ви відач зауважив, що, на жаль,
світлив завдання, що стоять пе ще і в нашій школі трапляють
ред системою народної освіти ся випадки індивідуалізму, фор
на сучасному етапі розвитку малізму, а тому треба особливу
нашого суспільства та розповів увагу звернути на виховання в
про великий вклад Н. К. Круп учнів почуття колективізму.
ської у вітчизняну педагогічну
Кандидат педагогічних наук,
науку.
доцент В. І. Помагайба доповів
З
д о п о в ід д ю
« Педагогічна про «Дидактичні ідеї Н. К.
спадщина Н. К. Крупської і су Крупської». Цікаво було ви
часні завдання радянської ш к о світлено думки Н. К. Крупської
ли» виступив кандидат педаго
про особливості роботи в шко
гічних наук, доцент С. А. Литви лах для дорослих.
нов, який дав глибокий науко
Кандидат педагогічних наук
вий аналіз педагогічної спадщи
Т. І. Цвелих у своїй доповіді
ни Н. К. Крупської з питань
в яскравих, емоціональних і
формування особистості, кому
художніх образах розповіла про
ністичного виховання, відношен
формування естетичних погля
ня до праці, її політехнічного
дів Н. К. Крупської та охарак
значення, почуття колективізму
теризувала ті сторони педаго
тОЩО.
гічної спадщини, де вона висту
Кандидат педагогічних наук
пає з питань естетичного вихо
О. Г. Дзеверін у доповіді «Н. К.
вання підростаючого покоління
Крупська і розвиток педагогіч як теоретик-марксист.
ної думки на Україні» підкрес
У доповіді кандидата педаго
лив, що українські вчителі з
гічних
наук Л. Н. Проколієнко
перших років Радянської вла
було
проаналізовано
праці Н. К.
ди черпали відомості про педа
Крупської
про
психічний
розви
гогічне вчення класиків мар
ток
дитини,
в
яких
вона
вказує,
ксизму-ленінізму з творів Н. К.
що провідну роль у процесі роз
Крупської.
витку
дитини відіграють су
З цікавою доповіддю, що бу
спільні
умови, навколишнє жит
ла побудована на матеріалах,
тя,
виховання,
трудовий про
взятих з життя Павлишської
цес.
школи Онуфрієвського р-ну Кі
У заключному слові профе
ровоградської області, висту
пив член-кореспондент АПН сор Г. С. Костюк підвів підсум
РРФСР, заслужений учитель ки наукової конференції та під
школи В. В. Сухомлинський. креслив, що в наші завдання
Він розповів про те, як вчителі входить обов’язкове вивчення і
школи виховують в дітях пат творче застосування педагогіч
ріотичні почуття, В ТІЛ Ю Ю Ч И в ної спадщини Н. К. Крупської.
життя заповіти Н. К. Круп
ської. В доповіді було приведе що сприятиме дальшому роз
багато цікавих прикладів з виткові радянської школи.
о
н
практичної роботи вчителів.
3. АБОЛІХІНА.
Днями наш інститут від
відала група (150 осіб) угор
ських вчителів, які прибули
в Київ, як туристи. Серед
прибулих — викладачі ро
сійської мови, фізики, мате
матики, історії, суспільних
наук.
Дружньою і теплою була
зустріч, що відбулася в ак
товому залі.
З привітальним
словом
виступила директор інститу
ту М. М. Підтиченко. Вона
розповіла про роботу інсти
туту, про життя, навчання
та працю наших студентів і
відповіла на цілий ряд запи
тань, що цікавили угорських
колег. Керівник групи, пред
ставник Міністерства освіти
Угорщини т. Вамоші щиро
подякував за виявлену увагу
і корисну бесіду
Гостям були вручені по
дарунки — шкільні підруч
ники з російської мови та
літератури.
Потім, розділившись на
три групи (по 50 осіб), угор
ські колеги з великим інте
ресом оглянули інститут: ка
федри, аудиторії, кабінети,
читальні зали, бібліотеку то
що. Особливий інтерес було
виявлено до кафедр музики
та кіно. Так, наприклад, ін
спектору російської мови в
школах Фердинанду Андрійо
вичу Томашу дуже сподоба
лося унаочнення кінокабіне
ту, його апаратура; викладач
Білло Оратов зацікавився
фоніатричним кабінетом ка
федри музики, його облад
нанням тощо.
З Києва угорські гості ви
їхали до Москви, а звідти —
в місто-герой Ленінград.
Рік видання 4-й
№ 8 (77)
17
березня
1959 року
ВІВТОРОК
Ціна 15 коп.
Рішення з ’їзду — в маси
Велику роботу по підготовці до виборів у місцеві Ради
депутатів трудящих провели агітатори нашого інституту.
В цьому році на педагогічному факультеті агітаторами
працюють першокурсники. Незважаючи на те, що в час
підготовки до виборів вони складали першу для них сесію,
всі активно включилися в роботу серед населення. Агіта
тори проводили з виборцями бесіди про вибори, роз'ясню
вали рішення XX з ’їзду КП України, знайомили їх з ма
теріалами XXI з ’їзду КПРС, допомагали організовувати
вечори відпочинку, зустрічі кандидатів у депутати з ви
борцями.
У будинках, де працювали наші агітатори, голосування
в основному закінчилося до 12-ої години дня. В цьому не
мала заслуга всього агітколективу.
З вогником працювали агітатори В. Дужа, Л. Поросят
ківська, В. Смиченко, М. Бурляй, О. Ситкіна, Г. Тарасен
ко, 3. Яковенко. Н. Жук. Душею агітколективу були
старші агітатори М. Михайлик та 3. Ясинська.
Не все, звичайно, давалося легко. Були в нашій роботі
і труднощі. Але поруч з нами завжди були наші старші
товариші, які надавали нам в разі потреби необхідну до
помогу.
Вибори пройшли. Проте робота агітатора на цьому не
закінчилася. Грандіозні плани накреслив XXI з ’їзд КПРС.
І зараз першочергове завдання агітатора — роз’яснити
трудящим всю велич цих планів.
Л. СКИДАНОВА,
зав. агітколективу педфаку.
До гоголівських днів
У квітні цього року радян
ський народ відзначатиме 150річчя з дня народження Мико
ли Васильовича Гоголя.
В нашому інституті в гоголів
ські дні відбудеться наукова
сесія.
З доповіддю про життя і
творчість великого письменни
ка виступить доцент Л. М. Кар
лов. На сесії будуть заслухані
також доповіді: професора Д. В.
Чалого — «Із спостережень над
майстерністю поеми М. В. Го
голя «Мертвые души»», профе
сора П. К. Волинського —«Т. Г.
Шевченко, про М. В. Гоголя»,
кандидата філологічних наук
І. Т. Крука — «М. В. Гоголь і
Олександр Блок», доцента Н. В.
Сурової — «Роль М. В. Гоголя
в історії розвитку російської
літературної мови», кандидата
філологічних наук П. П. Хроп
ка — «Традиції М. В. Гоголя в
українській радянській прозі».
Працівники бібліотеки і кабі
нету літератури підготують ви
ставку, присвячену великому
російському письменникові.
Великим попитом серед викладачів і студентів користується література, де
вміщені матеріали позачергового XXI з'їзду КПРС.
На нашому фото: чехословацький студент Ю. Кундрат (IV курс мовно-літе
ратурного факультету) та М. Ніконенко (II курс фізико-математичного факуль
тету) в кабінет і марксизму-ленінізму за в ивченням ріш ень
з ' ї з д у .
Вивчаємо матеріали
з ’їзду
Агітаторам потрібна
література
Великого розмаху набрало
вивчення матеріалів XXI з'їзду
КПРС серед колективу нашого
інституту. В пропаганді мате
ріалів з’їзду значну допомогу
агітаторам надають викладачі
кафедр філософії, історії КПРС,
політичної економії. Вони про
водять цікаві, змістовні семі
нари, бесіди з студентами.
Хорошим посібником для лек
торів, керівників гуртків, семі
нарів, агітаторів є матеріали
з ’їзду, газетні статті, журнали
«Комуніст», «Питання еконо
міки» та інші, які у великій
кількості є в кабінетах марксиз
му-ленінізму та політекономії.
Але, на жаль, до цього часу
кабінети не мають окремих ви
дань виступів на з’їзді членів
Президії ЦК КПРС.
Бажано, щоб працівники біб
ліотеки подбали про забезпе
чення кабінетів відповідною лі
тературою.
К. ХРИПКО,
аспірантка кафедри
української літератури.
Підведено перші
підсумки
Кілька комуністів партгрупи
адміністративно - господарської
частини працюють керівниками
гуртків біжучої політики. Згід
но графіка, затвердженого пар
тійним бюро інституту, вони
вивчають із своїми слухачами
матеріали позачергового XXI
з’їзду КПРС.
Питання ходу пропаганди рі
шень XXI з’їзду обговорювали
ся на закритих партійних збо
рах партгрупи.
Керівники гуртків тт. Шлях
тер, Мосципан, Полудненко та
інші звітували про свою роботу,
поділилися досвідом.
На зборах було відмічено, що
до цього часу не включилися в
роботу гуртків працівники від
ділу кадрів.
Для комуністів партгрупи бу
ло вирішено провести в середи
ні квітня теоретичну конферен
цію. На зборах були намічені
теми доповідей, а також за
тверджено доповідачів.
І. ГАЛАЄВ.
Одна персональна справа
Рік тому, 27 березня 1958 р.,
комітет комсомолу розглядав
справу про аморальну поведін
ку студентки IV курсу мов
но-літературного
факультету
Майї Булавчик.
Рішення було таким: за амо
ральну поведінку і порушення
правил співжиття в гуртожитку
виключити М. Булавчик з ря
дів ВЛКСМ і просити дирекцію
позбавити її права навчатися в
інституті. Але райком комсомо
лу, сподіваючись, що Булавчик
зробить для себе належні вис
новки і своєю поведінкою дове
де, що вона гідна звання ком
сомолки, обмежився на перший
раз доганою із занесенням в
особову справу.
Пройшов рік. І Булавчик від
святкувала «ювілей» — комітет
комсомолу (11 березня 1959 р.)
знову розглядав оправу про її
аморальну поведінку. Нехай у
першому випадку було кохання,
але пройшло кілька місяців і
знову... нове кохання. Мова йде
не про справжні, чисті почуття,
а про те, що люди, подібні Бу
лавчик, розуміють під поняттям
«кохання»... Хто ж він, її но
вий обранець? Це людина, яка
була двічі одружена, має троє
дітей. Більше того, цей «хло
пець» зумів обійти радянські
закони і в один і той же час
перебував у двох шлюбах. Майя
знала про це. Вона не сказала
правду навіть матері, а при
їхавши в гуртожиток, повідо
мила своїх товаришів, що одру
жилася.
Після розмови з другою дру
жиною свого обранця, яка при
ходила до Булавчик у гуртожи
ток, Майя нічого не зробила для
того, щоб батько повернувся до
своїх дітей. Як довго продов
жувалися б ці відносини — не
відомо, коли б не приїхала
Майїна мати і не внесла ясність
у це «одруження»...
Дивно, як можна жити з та
ким негідником?!
Де ж повага до себе, де по
чуття жіночої гідності? У кож
ної чесної людини навіть сама
постать Булавчик повинна ви
кликати огиду.
ЕНЕРГЕТИКА ВЧОРА, СЬОГОДНІ І ЗАВТРА
Р озвиток енергетики в Ра
дянському Союзі йде нечу
ваними в історії темпами, а на
ступне семиріччя буде вирі
шальним етапом у здійсненні
ідей Леніна про суцільну елек
трифікацію країни. Контрольні
цифри розвитку народного гос
подарства СРСР на 1959—
1965 роки передбачають збіль
шити видобуток електроенергії
в нашій країні до 500—520
млрд. кіловат-годин, тобто в
2,1—2,2 рази. Для реалізації
цього плану треба буде збіль
шити встановлену потужність
електростанцій — більше, ніж
вдвоє.
При цьому поряд з дальшою
електрифікацією промисловості
буде електрифіковано залізниці
протяжністю до 20 тисяч кіло
метрів, а також всі радгоспи,
ремонтно-технічні станції, кол
госпи і робітничі селища.
У 1959—1965 роках перед
бачається переважно будівни
цтво теплових електростанцій,
здійснення робіт по створенню
єдиної енергетичної системи і
ін., що забезпечить більш
швидкі темпи розвитку енерге
тики країни при значно мен
ших капітальних витратах. Ско
рочення капіталовкладень на
будівництво гідроелектростан
цій дозволить збільшити введен
ня в дію теплових електростан
цій загальною потужністю до
10 мільйонів кіловат. Буде
зекономлено до 20 млрд. карбо
ванців, що дасть можливість
збільшити
капіталовкладення
(на цю ж суму) у будівництво
теплових електростанцій.
Поряд з введенням у дію по
тужних теплових електростан
цій передбачається завершення
будівництва
Сталінградської,
Братської, Кременчуцької, Вот
Як же Булавчик зможе в
майбутньому виховувати дітей?!
Мало добре знати свій пред
мет, вчитель повинен прищіп
лювати дітям звички моральної
поведінки. А чого може навчи
ти дітей М. Булавчик?!. Своєю
поведінкою вона показала, що
не гідна звання комсомолки і
не має права бути вчителем ра
дянської школи. Ніяка мати не
дасть своїх дітей на виховання
вчителеві з таким моральним
обличчям.
Комітет ЛКСМУ справедливо
вирішив, за аморальну пове
дінку, за обман своїх товаришів,
за порушення правил співжиття
в гуртожитку виключити М. Бу
лавчик з комсомолу і просити
дирекцію виключити її з інсти
Н а ф о т о : студенти О. Буценко і В. Лещенко за
туту.
складанням саморобного радіоприймача.
Звичайно, прикро, що комітет
комсомолу змушений був при
ймати таке рішення за два мі
сяці перед тим, як Булавчик
мала закінчити інститут. Але
ще гірше те, що в нашому се
редовищі є подібні люди. Бу
лавчик не зробила ніякого вис
Настав час на сторінках га ся. Подібне ставлення до гро
новку для себе після засуджен зети поговорити про те, як від мадських справ, мабуть, власти
ня її розпусти в минулому році. носяться наші комсомольці до ве і членам факультетського
Її обурлива поведінка не була своїх обов’язків.
бюро, бо й досі вони не закли
засуджена комсомольською ор
Майже кожен комсомолець кали цього «активіста» до по
ганізацією мовно-літературного має певне громадське доручен рядку, не прищепили йому по
факультету. Саме група, бли ня і коли б вони виконувалися чуття відповідальності за дору
зькі подруги повинні були зро сумлінно, то ми не мали б та чену справу.
бити все для того, щоб повер кої кількості недоліків у нашій
Щ е приклад. Комсомольцюнути М. Булавчик на правиль роботі, як це має місце.
першокурснику фізико-матема
ний шлях життя.
Комсомольське доручення не тичного факультету О. Моху
Безпринципно поводили себе форма покарання, це — обов’я було виявлено високе довір’я:
члени групи і під час обгово зок. Можна навести чимало його обрали комсоргом групи.
рення цієї справи. Вони пуска прикладів, коли комсомольці Проте будь-яке завдання для
ли крокодилячі сльози, хотіли зразково справляються із свої нього — тягар. Пройшло два
ми обов’язками, вчасно і ста місяці, як йому запропонували
пом’якшити провину М. Булав
ранно виконують доручення. призначити чергових у комітет
чик, залишити цю негідницю в Проте поряд з цим ми маємо і Л К СМУ, але й досі це питання
інституті: мовляв, незабаром багато прикрих фактів, коли да не вирішене. В той же час бага
державні ж екзамени! Але ні лі розмов про честь комсомоль то комсомольців групи не ма
хто з них ні на хвилину не за ця, про свідоме ставлення до ють постійних доручень. Але
мислився над тим, чи можна їй комсомольських та громадських про щ о можна говорити, якщо
навіть члени факультетських
доручати виховання підростаю доручень справа не йде.
Саме так трапилося на IV бюро часто заб у в аю ть про свої
чого покоління!
курсі фізико-математичного фа обов’язки, заб у ваю ть про те,
З усієї цієї ганебної справи культету. Коли конче необхід що з них беруть приклад! Чле
напрошується висновок: не все но було попрацювати на кухні ни бюро М. К от (мовно-літера
гаразд із вихованням студентів у Солом’янському гуртожитку, турний факультет), Л. Кущенко
факуль
на мовно-літературному факуль з 50 студентів на роботу з’яви (фізико-математичний
тет)
«докерували
ся»
до
того,
що
лися
тільки
9.
Не
прийшли
на
теті. Тому й виростають такі
не
ходять
на
засідання
бюро.
віть
комсорги
В.
Ленська
та
будяки, як М. Булавчик. Їх тре
ба рвати з корінням. Не місце Л. Міщенко. Тричі викликали
В інституті проходив місяч
секретаря комсомольського бю ник розповсю дж ення книги. Ве
такій нечисті в інституті!
ро І курсу Ю. Юцев ича на за лику роботу в цій справі прове
Л. ГИРЕНКО,
сідання факультетського бюро. дено наш ими комсомольцями.
член комітету ЛКСМУ,
Та він жодного разу не з’явив Н айкращ е пройшло розповсю
дження книг на педагогічному
ф ак у льтеті. А от фізико-мате
кінської, Бухтарминської та ін. новок
характеризуватимуться матичний ф акультет до цього
гідроелектростанцій, а також такими даними: температура — часу не р озр ахувався з магази
будівництво нових, розміщених, до 600° С, тиск — до 300 ат ном. І основна вина в цьому
головним чином, у районах, від мосфер. Якщо уявити собі ко комсорга 3 2 групи фізиків М.
далених від дешевих паливних тельну установку, яка працює Кириленка, який ще й досі не
при зазначених параметрах, то розповсю див одержані книжки.
джерел.
За семиріччя будуть створе температура 600° С викличе
Всім відомо, як сумлінно по
ні єдині енергетичні системи яскраве світіння у темряві як ставилися наш і комсомольці ДО
Європейської частини СРСР і котла, так і всіх його основних агітаційно-масової роботи серед
Центрального Сибіру та об’єдна елементів. Звичайно, в діючій населення під час виборів ДО
но ряд систем (Північного захо установці цього світіння не бу В ерховн ої Ради УРСР та міс
ду і Заходу, Закавказзя, Казах де видно, оскільки будь-який цевих Р ад депутатів трудящій
котельний агрегат, як правило Студенти не шкодували свого
стану і Середньої Азії).
закривається
ізоляцією і обму часу, сил, щоб провести цю
Теплові
станції будувати
рівкою.
Що
стосується
розмірів важ ливу політичну кампанію на
муться, в основному, конденса
котла,
то
при
зазначеній
про високому рівні. А от агітатори
ційного типу, з одиничною по
дуктивності
його
висота
буде
А. Дмитрова та В. Атаманенко
тужністю по одному мільйону
перевищувати
40
метрів.
вирішили, що це буде зроблено
кіловат і більше, з установлен
і без них і в день виборів на
Особливе
місце
в
енергетиці
ням на них по блочній схемі (ко
тел-турбіна) агрегатів по 100, майбутнього посідатиме атомна віть не з ’явилися на виборчу
150, 200 і 300 тисяч кіловат. енергія (розщеплення) і термо дільницю...(!)
На нашу думку, над цими
Проте це не буде межею. Зараз ядерна енергія (синтезу) еле
уже проектуються турбіни і на ментів (дейтерія і тритія з пе фактами вже час серйозно за
мислитися комсомольським ор
значно більшу одиничну по ретворенням їх у гелій).
Будівництво великих атомних ганізаціям факультетів і вико
тужність, а саме на 400 і на
600 тисяч кіловат, що відповід станцій уже в це семиріччя за рінити неприпустимий лібера
но вимагатиме і котлів більшої безпечить введення в дію ряду лізм, який зар аз процвітає У
продуктивності (600—800 тонн електростанцій потужністю в відношенні до злісних порушни
ків комсомольської ДИСЦИПЛІНИ.
600 тисяч кіловат кожна.
на годину).
А. РЕШЕТНЯК.
Параметри пару таких уста
Доц. М. КІРАКОВСЬКИЙ.
Комсомольське доручення—
обов’язок
Н аш
К А Л е н дАр
О. С. Попов
(До 100-річчя з дня народ
ження).
Жодна країна в історії люд ськості світу на цей новий, не
ства не мала такої блискучої бувало перспективний вид зв’я з
плеяди славних вчених-винахід ку.
ників, як Росія. Одним з таких
В 1897 р. О. С. Попов впер
вчених був основоположник ра ше звернув увагу на друге яви
діотехніки Олександр Степано ще — відбиття і розсіювання
вич Попов.
радіохвиль металевими перепо
Народився О. С. Попов 16 нами, що знаходилися на шляху
березня 1859 року в с. Турин їх розповсюдження. Розробка
ський рудник на Уралі. Вчився ідеї цього явища привела в наш
на фізико-математичному фа час до створення радіолокації—
культеті Петербурзького уні надзвичайно важливого наукововерситету, де викладали такі практичного методу визначен
видатні вчені, як Д. І. Менде ня радіометодами місця знаход
леєв і О. М. Бутлєров, П. Л . ження літаків і кораблів.
Можна без сумніву сказати,
що в сучасній радіотехніці
майже немає таких галузей,
де б не були відчутні праці,
творчі ідеї і наукові обгрунту
вання О. С. Попова.
О. С. Попов гаряче любив
свою Батьківщину:
«Я російська людина і всі
свої знання, всю свою працю,
всі свої досягнення маю право
віддати тільки моїй Батьків
щині... Я гордий тим, що на
родився росіянином. І коли не
сучасники, то, може бути, на
щадки наші зрозуміють... який
я щасливий, що не за кордоном,
а в Росії відкритий новий вид
зв’язку».
Геніальне російське відкрит
тя, зроблене О. С. Поповим в
кінці XIX ст., не знайшло свого
Чебишев і Ф. Ф. Петрушевсь розвитку на Батьківщині до по
кий, О. Д. Хвольсон і Н. Г. Єго чатку Великої Жовтневої соціа
ров.
лістичної
революції. Тільки
Щ е студентом О. С. Попов Жовтнева революція принесла
зацікавився
електротехнікою. небувалий розквіт вітчизняної
Прагнучи до самостійних до науки і техніки, в тому числі і
сліджень електричних і магніт радіотехніки.
них явищ, Олександр Степано
Безсмертний
геній В. І.
вич після закінчення універси Леніна побачив, яку могутню
тету ВІДМОВИВСЯ від пропозиції зброю для справи революції
залишитися для підготовки до має створення і зміцнення «га
професорського звання.
зети без паперу, без відстані».
У 1884 р. О. С. Попов при Уже 21 липня 1918 р. В. І.
ступив до читання лекцій в Ленін підписав декрет Уряду
мінному офіцерському класі у «Про централізацію радіотех
Кронштадті, де була добре об нічної справи», а трохи пізніше
ладнана експериментальна ла — декрет про організацію пер
бораторія і велика для того ча шої в нашій країні Нижегород
су бібліотека. Ця обставина ської радіолабораторії.
мала великий вплив на дальшу
Могутнє дерево виросло з то
науково-дослідну роботу вче го ростка, який посадив наш
ного.
співвітчизняник — знаменитий
Зацікавившись дослідами ні вчений О. С. Попов. Радіо слу
мецького фізика Герца в галу жить справі технічного прогре
зі вивчення електромагнітних су, благотворно впливає на роз
хвиль, О. С. Попов самостійно виток усіх галузей соціалістич
сконструював
прилади
для ної індустрії. Без радіотехніч
вивчення цих хвиль.
ної промисловості, створеної за
Уже в 1889—90 рр., неодно роки Радянської влади, були б
разово виступаючи в Кронштад неможливі ні будівництво радіо
ті і Петербурзі з науковими до станцій, ні конструювання мо
повідями — «Про співвідно гутніх атомних машин, ні за
шення між світловими і елек
тричними явищами»,— Попов пуск перших у світі штучних
супроводить їх грунтовно під супутників Землі і Сонця.
Радянська радіоелектроніка
готовленими дослідами.
В результаті великої науко проникла зараз у всі галузі на
во-дослідної роботи, грандіозна уки, техніки і культури.
ідея Попова про здійснення
І можна не сумніватися, що
зв’язку на відстані без прово
майбутній
розвиток авіацій
дів була запроваджена в життя
ної
і
ракетної
техніки, бу
7 травня 1895 р. В історії люд
атомних
електро
ської культури було відкрито дівництво
нову сторінку. А день 7 травня станцій і кораблів, створення
спеціальною постановою Радян надпотужних електронно-обчис
ського уряду з 1945 року від лювальних машин і небувалий
значається як День радіо.
розвиток ядерної фізики будуть
Перші практичні застосуван у великій мірі залежати і від
ня радіо для врятування життя розвитку радіоелектроніки, ос
27 рибалок та броненосця «Г е нови якої були закладені вина
нерал-адмірал Апраксій», який хідником радіо — О. С. Попо
сів на каміння біля о. Голланд), вим.
Г. К О Р Д У Н .
звернули увагу всієї громад
Винахідник радіо на Україні
В 1 9 1 0 р о ц і, п ід ч а с п е р е б у в ан н я О. С . П о п о в а на У к
раїні, к и їв с ь к и й г у р т о к л ю б и т ел ів р о с ій с ь к о ї н ауки о б р ав
його с в о їм п оч есн и м ч л ен ом . У теп л ом у п р и в іт а л ь н о м у л и
сті, що був н а д іс л а н и й в е л и к о м у вч ен ом у, б ул и в ід зн а ч е
ні його з а с л у г и п е р е д р о сій сь к о ю н аукою .
З іб р ан о цін н і м а т е р іа л и про п ер еб у ван н я О. С. П опова
на У к р аїн і, з о к р е м а , його п р ац і, д ан і про дослід и на У к
раїн і з п р ак ти ч н о го з а с т о с у в а н н я б е зд р о т о в о го т е л е г р а ф у ,
текст ви ступ у в О д есі н а з ’їз д і з а л і з ни ч н и к ів-ел ек тр о тех
н ІКІВ ТОЩО.
Ц і м атер іал и з б е р іг а ю т ь с я в б іб л іо те ц і К и їв с ь к о г о о р д е
на Леніна п ол ітехн іч н о го ін ст и ту ту .
В. П ЕТРЕН КО .
НЕ
пухом
апером
Студенти II курсу педагогічного ф ак ультету
І. ТО Л СТИ ХІН та М. Ю Р Ч Е Н К О до цього
часу мають ак ад ем заб о р го ваності.
Є лицева і, як покажем далі,
Є оборотна сторона медалі.
Толстихін Ігор всім задав задачу:
Чому в телевізійній передачі
Ні разу нам його не показали в ріст,
Чому було лише погруддя на екрані?
Тому, що оператори старанні
Всіляко обминали... хвіст.
1. Приготувати обід на кухні гуртожитку
№ 1 не така легка справа, як це здається
працівникам господарчої частини. На малюнку
зображено тільки кінець черги до газової пли
ти, а щоб добитися до неї, треба зачекати не
одну годину. Авжеж, черга посувається вперед
на одного чоловіка з такою швидкістю, з якою
можна зварити борщ у одній кастрюлі.
2. Ця парочка повертається з «іменин».
На цей раз побажаємо їм без пригод добрати
ся до своєї кімнати, а студраді треба подбати
про те, щоб такі «картини» не повторювалися.
3. «Такий здоровий парубок, а носить воду
таким маленьким чайничком!? — скажете
ви.— І чому він так поспішає?». А що ж ро
бити, коли в гуртожитку великої посудини не
має, а треба наносити води, щоб випрати бі
лизну?!.
4. Авоськи на вікнах — звичайна справа.
«А де ж естетика?!!».— спитаєте ви обуре
но.— А її заховали господарники разом з
ідеєю придбання холодильника...
5. Весна дозволила відчинити вікна, і пе
рехожі, нарешті, мають змогу чути «чудову
музику», якою до цього часу насолоджували
ся тільки мешканці гуртожитку.
П а м 'я т н и к
„ТИ СЯЧОЛІТТЮ
Р о с ії"
Під час перебу Ю. ПОЛУДНЕНКО передодні
селян
вання на всесоюзній
ської реформи 1861
Некрасовській кон
року, тобто в пері
ференції її учасники мали од, коли, за словами В. І.
можливість
ознайомитися з Леніна, в Росії виникла «рево
визначними історичними пам’ят люційна ситуація» 1859 —
никами стародавнього Новго 1861 рр.
рода.
Царське самодержавство хо
Ми оглянули Кремль, Софій тіло відзначити тисячоліття з
ський собор, побудований в XI часу створення Російської дер
столітті, дзвіницю Софійського жави, яке минуло нібито в
Грейгу в м. Миколаєві. В
1869 р. «за различные и весь
Як відомо, в липні
ма талантливые сочинения про цього року в столиці
Міжнародні
ектов памятников и моделей» Австрії
студентські
відбудеться
Мікешину (йому тоді було 34 VIІ всесвітній фести
новини
роки) було присвоєно звання валь молоді і студен
академіка скульптури.
тів.
За його проектами було спо
Як же
проходить
руджено
також
пам’ятники: підготовка до нього?
«Перемогам
Чорноморського
композито
р
У VII фестивалі молоді і сту Давид Ойстрах,
флоту», матросу Шевченку в дентів «З а мир і дружбу» бра Дмитро Шостакович та ін.
Миколаєві, героям оборони Се тимуть участь більше 100 кра
М. Жуан Еффель, відомий
вастополя, адміралам Корніло їн, — сказав Жуан Гарсіа, сек французький карикатурист, по
ву, Нахімову, Істоміну в Сева ретар Постійної комісії Інтер відомив, що він має намір ство
стополі. Кращою його роботою, національного підготовчого ко рити спеціальний фільм.
проникнутою патріотичним нат мітету на прес-конференції у
Професор Возін, західно-ні
хненням, був проект пам’ятни Відні.
мецький хореографіст, сказав,
ка Богдану Хмельницькому,
У фестивальній програмі за що п’єси, які будуть показані
спорудженого в нашому місті плановано чимало заходів на на фестивалі, внесуть великий
у 1888 році.
ціонального та інтернаціональ вклад для дальшого взаємо
Хоч основним замислом па ного характеру. Так, наприклад, розуміння між націями. Він
м'ятника «Тисячоліттю Росії» на віденському стадіоні змага розповів також про підготовку
найкращих до фестивалю в Західній Німеч
залишилась ідея «самодержав тимуться чотири
ства», уряд не хотів виставляти футбольних команди; любителі чині.
Національний фестивальний
напоказ його найганебніші сто музики почують інтернаціональ
рони. Так, на пам’ятнику не бу ні мелодії, побачать змагання комітет, який створено у Бра
ло вміщено царя Івана Грозно на майстерність виконання тан зилії, складається з представ
го. Особливо ненависним це ців; для дівчат і жінок відоми ників найважливіших організа
ім’я було для новгородців, місто ми ательє Париж а і Рима буде цій країни.
У Болівії також йде підготов
яких він неодноразово піддавав підготовлено виставку фасонів
ка до створення Національного
розоренню. Така ж доля спіт тощо.
фестивального комітету.
кала і Павла І. Вирішено було
Головою музичного конкурсу
Схвалення і підтримка фес
не поміщати на пам’ятнику і та VII фестивалю призначено про тив алю прибули у Постійний
ких мракобісів, як Аракчеєв, фесора Еміля Босквей, Прези Комітет також від Національної
Бенкендорф. Навіть цар Мико дента Інтернаціонального му федерації студентів Чілі та від
ла І ледве не залишився «за зичного конкурсу бельгійської інших чилійських молодіжних
організацій. Більше 30 секцій
бортом», про нього згадали королеви Єлізавети.
Чілійського парламенту, вклю
У
фестивальному
конкурсі
зовсім випадково.
чаючи його Президента, вітають
візьмуть участь такі всесвітньо- фестиваль; організується Націо
(Закінчення буде).
відомі артисти, як Тіто Ішпа, нальний фестивальний комітет.
Гурто ж иток — рідний дім
Студентський колектив гурто
житку № 1 повністю перейшов
на самообслуговування. Так,
уже складено графіки чергу
вань на кухні, в коридорах, у
вестибюлі, в умивальниках.
Чергування провадяться в
такий спосіб. Кожна кімната
чергує на кухні приблизно че
рез кожних три місяці (три сту
денти на добу), у вестибюлі —
по 8 годин (три студенти на до
бу), У коридорах — д ва студен
ти на добу.
Генеральне прибирання при
міщення проводиться двічі на
місяць.
Успішно справляються з обо
в'язками чергових кімнати: № 2
(с тароста — Голик), № 6 (ста
роста — Кириченко), № 16
(староста — Борейко), № 27
(староста — Ревенко), № 40
(староста — Вельгуш), № 54
(староста — Карпенко), № 55
(староста — Трохименко), № 65
(староста — Пилипенко), № 75
(староста — Тарануха) і багато
інших.
Самообслуговування — необ
хідна справа; воно, безумовно,
принесе всім нам велику ко
ристь.
Сьогодні в умивальнику чер
Ми впевнені, що наш гурто
гує студент фізико-математично
житок, внаслідок змагання за
го факультету О. Порязєв.
кімнату комуністичного побуту
зусиллями самих студентів бу
де ще кращим, стане для нас
справжнім рідним домом.
О. ПОРЯЗЄВ,
голова студентської ради.
собору з її п’ятьма величезни 1862 році. Радянські історики,
ми дзвонами, Грановиту палату, вивчивши це питання з позицій
Історико-художній музей, де історичного матеріалізму, при
зберігаються унікальні зразки йшли до висновку, що дата ця
живопису і культури стародав виникла штучно і нічого спіль
ньої Русі, Антоніїв монастир, ного з історією Росії не має.
Новгородське віче і торг, з роз Правлячі кола переслідували і
ташованими на ньому церквами, іншу мету: пропаганду непохит
ряд інших пам’ятників, які ності самодержавства в Росії,
яскраво свідчать про високу вони прагнули «підперти» цим
культуру, виняткову майстер монументом підгнилий трон ро
ність і винахідливість новго сійських царів.
родців.
У 1857 році комітет міністрів
Буквально кожний камінь у виніс постанову про споруджен
цьому місті — історія. Тому ня пам’ятника. Було оголошено
жителі міста, радянські та пар збір коштів серед населен
Приємно готувати обід на
тійні організації роблять все, ня, оскільки вартість пам’ятни
чистій плиті.
що від них залежить, щоб збе ка обчислювалася в півмільйо
регти ці скарби, донести їх до на карбованців. У пресі було
оголошено конкурс на кращий
прийдешніх поколінь.
Великої шкоди Новгороду проект пам’ятника.
З 52 поданих проектів, кон
завдала навала фашистських
орд. Варвари XX століття хоті курсна рада ухвалила тільки
У чому ж справа?
ди — без практики ці лити для гуртка 1 ма
З листопада місяця
ли не тільки перетворити ра три. Першим серед них був
знання мертві.
проект
24-літнього
художника
минулого
року
в
нашо
дянських людей у рабів, а й
Причин багато.
шину — ніяк наші гос
З цих причин у гурт подарники не спромо
стерти з лиця землі їх минуле, Мікешина.
му інституті почав пра
З
перших
же
днів
культурні цінності, які створю
Творець цього проекта і без цювати гурток крою та
гурток не мав постій ку і залишилося на жуться.
вались в народі на протязі ві посередній керівник будівни
сьогоднішній день тіль
шиття.
Охочих
навча
Багато разів підні
ків.
ного місця для занять.
цтва пам'ятника Михайло Йоси
тися
в
ньому
знайшло
Заняття
проводилися ки 20 осіб і якщо далі малося це питання пе
Завдяки героїчним зусиллям пович Мікешин—виходець із різ
нашого народу фашистська по ночинців. Народився він у Смо ся чимало. Адже вміти там, де прийдеться (то так продовжуватиметь ред профкомом, та віз
може бути, і нині там.
гань була викинута з радян ленській губернії. Ще під час самій шити хочеться в кабінеті психології, ся, то,
перебування в Академії худо кожній дівчині! До то
що й цієї групи не
ської землі.
Від імені всіх чле
то в якій-небудь ауди
жеств Мікешин проявив себе
В короткий строк Новгород талановитим художником і був го ж, як майбутні пе торії). Були випадки, залишиться. А гурток нів гуртка ми звертає
залікував рани, нанесені вій удостоєний вищої нагороди — дагоги, ми повинні вмі коли ми подовгу сиді нам конче необхідний.
мося до профкому та
Хіба немає у нас адміністрації інституту
ною. Були підняті з руїн не одержав першу золоту медаль ти все, щоб у майбут ли в коридорі і вичіку
створити з великим проханням
тільки житлові та адміністра і був направлений в закор ньому навчати своїх вали, коли звільнить можливості
донну подорож.
необхідні
умови
для йо допоможіть нам роз
вихованців.
тивні будинки, шосейний міст
ся яке-небудь примі
Пам'ятник «Тисячоліттю Ро
через ріку Волхов, а й історич сії» приніс Мікешину справжню
Спочатку
працюва щення...
го роботи? Можливості, в’язати нарешті це на
ні пам’ятники, серед них—і па славу. На його адресу почали ли три групи (по 25
звичайно, є, але ба боліле питання!
Вірніше, було б на
жаючих
допомогти
м’ятник «Тисячоліттю Росії», надходити запрошення на ство осіб у кожній). В сі дів
звати наш гурток «гур
який фашисти хотіли вивезти в рення проектів пам’ятників та чата систематично від
профкому
розв’язати М. ПЕРЕВЕРТАЙЛО,
інших скульптурних праць. Вже
ток крою», бо шит
Т. ЗИМОГЛЯД,
Німеччину.
у 1864 році за створення про відували заняття, ста тя у нас так і немає. це питання — немає.
студентки
III курсу
Історія спорудження цього екту пам’ятника Дон-Педро IV ранно виконували зав
В інституті є робоча
мовно
літературного
Ми
креслимо,
кроїмо,
кімната, три швейних
пам’ятника надзвичайно цікава, в Ліссабоні Мікешину було дання. Та поступово
факультету.
бажаючих а шити нема на чому.
саме тому й хотілося розповісти присуджено звання члена Л і кількість
машини, які стоять у
Кожному ж відомо, цій кімнаті, мабуть,
сабонської академії мистецтв. зменшувалась. І зараз
про неї більш докладно.
Редактор
Ідея спорудження пам’ятника У 1866 році Мікешин розробив у гуртку працює тіль що скільки б теоретич для прикраси. Ніхто на
В
.
В
О Й ТКО.
виникла в правлячих колах на проект пам’ятника адміралу ки одна група (20 осіб). них знань не мали лю них не працює, а виді
Н а б ол і л е п и т а н н я