Файл #189: "1959-7.pdf"

4 6 РОКІВ тому, 8 березня дало можливість залучити май­
Рік видання 4-й
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
1 9 1 3 року, в Києві, на Б ібі­ же всіх ж інок до суспільноко­
ковському бульварі (тепер буль­ рисноі праці. Тепер 46 процен­
вар ім. Шевченка) поліція зн а­ тів у сіх робітників, інженерно№ 7 ( 76)
йшла багато розкиданих листі­ технічних працівників і служ­
вок Комітету РСДРП
про бовців складаю ть жінки.
святкування Міжнародного ж і­
Соціалізм розкрив таланти
ночого дня. Перелякані поліцаї жінок, їх організаторські здіб­
б е р е з ня
з ніг збилися, щоб зібрати ці ності. Серед робітниць і кол­
1959 року
листівки, сховати їх від труд я­ госпниць багато новаторів ви­
СУБОТА
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ
щих жінок, заглушити полум’я ­ робництва, раціоналізаторів і
Ціна 15 коп.
І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
не слово більшовицької партії. винахідників. 2509 жінок Ра­
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
Але поліції не вдалося п ере­ дянський уряд удостоїв високо­
шкодити робітницям, які на за­
клик партії більшовиків у цей
день вперше в Росії святкували
своє міжнародне свято.
Партія більшовиків завж ди
приділяла велику увагу роботі го звання Героїв Соціалістич­ ництві комунізму. Це знайшло
Третьокурсниця Л,
ної Праці.
втілення у семирічному плані.
серед трудящих жінок. Вон а по­
Скиданова
(педфак, до­
Значне місце посідають ж ін­
Набагато зростає кількість
вела їх шляхом пролетарської
шкільний
відділ) —
революції, яка принесла ж ін­ ки в науці. Понад 93 тисячі ж і­ дитячих ясел, садків. Тільки на
енергійна,
працьовита,
нок — наукові співробітники; Україні сітка дитячих лікуваль­
кам повне визволення. Вести
багато з них мають звання до­ них закладів за семиріччя
дисциплінована
сту­
роботу серед трудящ их жінок
центів, професорів, обрані дійс­ збільшиться на 14 тисяч ліжок.
дентка.
Вона кори­
партія доручала таким видат­
ними членами-кореспондентами
Слідом за робітниками, які
стується великою пова­
ним партійним діячам, як Н.
одностайно виступають за вико­
академій наук.
Крупська, Інесса Арманд, О.
гою і авторитетом се­
Захищають честь Радянсько­ нання семирічки за п’ять років,
Коллонтай, М. Ульянова, К.
ред товаришів.
виступили
колгоспники
з
пропо­
Кірсанова, К. Н іколаєва, П. К у­ го Союзу на міжнародній арені зицією виконати семирічку за
Під час підготовки
деллі, К. Самойлова, В. Слу­ і жінки — діячі культури і чотири роки. На XX з’їзді Ко­
мистецтва.
Прославила
нашу
до виборів член КПРС
ц ь к а , С . Смидович, С. Гопнер
Батьківщину молода актриса муністичної партії України Га­
Л. Скиданова була од­
і ін . Б а гато сил і енергії докла­
Тетяна Самойлова, героїня кі­ лина Бурлацька, прославлена
ли вони, щоб піднести свідо­
ним з кращих агітато­
нофільму «Летять журавлі». голова колгоспу «Радянська
мість пригнічених жінок цар­
Україна»
(на
Черкащині),
(від
рів.
Дочка українських колгоспни­
ської Росії, вказати їм шлях до
імені
колгоспників
свого
кол­
ків Галина Олійниченко на між­
Л. ГІРЕНКО,
визволення і згуртувати їх на­
народному огляді вокалістів у госпу зобов’язалася виконати
член комітету
вколо більшовицької партії.
Тулузі визнана першокласною семирічку з а чотири роки і під
У День 8 березня завжди є світовою співачкою, а дочка по­ оплески учасників з’їзду викли­
комсомолу
бажання оглянутися назад, по­ томственого шахтаря з Донба­ кала на змагання всіх чолові­
інституту.
рівняти минуле нашої жінки з
су Бела Руденко на тому ж ків — голів колгоспів.
сучасним. Царські закони звели
Безмежна любов до Батьків­
огляді завоювала золоту ме­
жінку до стану рабині в домі
щини,
патріотична гордість за
даль.
свого батька, потім чоловіка, по­
її
славні
діла, стійкість і муж­
Здійснилася мрія великого
збавивши
її
громадянських
ність,
настирливість
у досяг­
Про цю жінку можна сказати те, що часто говорять про на­
Леніна про те, щоб кожна жін­
прав.
ненні
поставленої
мети,
вміння
ших викладачів: працьовита, спеціаліст своєї справи, бере
ка
навчилася
керувати
держа­
Жінка-трудівниця не знала
подолати труднощі, почуття ви­
участь у громадській роботі.
радощів материнства. По смерт­ вою. Тільки від Радянської Ук­ сокої гуманності стали рисами
раїни
46
трудівниць
обрані
де­
А чим же відріз­
ності дітей Росія посідала пер­
характеру радянської жінки.
няється вона від ін­
ше місце в Європі. Через .від­ путатами Верховної Ради краї­
Прогресивний американський
сутність медичної допомоги 40 ни, 152 жінки — депутатами письменник Альберт Кан у ших?
Верховної
Ради
УРСР
і
близько
Якщо береться за
тисяч жінок щорічно помирали
112 тисяч жінок — депутатами листі до своєї дружини писав: якусь доручену їй спра­
від пологів.
«Що за жінки в Радянському
З а роки Радянської влади місцевих Рад нашої республіки. Союзі! Вони взірець для всього ву, то робить це з ду­
Святкування 8 березня цього
шею, не рахуючись з
Комуністична партія оточила
людства».
року
співпало
із
знаменною
по­
часом, вперто долаючи
жінок піклуванням і увагою.
Радянські жінки віддадуть труднощі і перешкоди.
дією
в
житті
радянського
наро­
Під її керівництвом Радянська
всю свого енергію і всі свої
Адже важко працю­
влада повернула жінці щастя ду. Наша країна, як визначив творчі сили для будівництва на­
XXI
з’їзд
КПРС,
вступила
в
пе­
вати
і разом з тим
материнства, взявши під свою
шого світлого завтра — кому­ складати кандидатські
ріод
розгорнутого
будівництва
охорону матір і дитину. Густа
нізму.
екзамени. Вистачає у
сітка дитячих установ покриває комунізму.
Є. КАСТЕЛЛІ.
неї часу і на те, щоб
Накреслюючи великий план
необмежені простори нашої кра­
підготувати
матеріал
їни. Держава готує для них ви­ розвитку продуктивних сил на­
для нашої багатотираж­
сококваліфіковані кадри. Це шої країни, Комуністична пар­
ки — адже вона член
створює умови д ля спокійної тія разом з тим дбає про те,
редколегії.
роботи матерів на виробництві. щоб створити ще кращі умови,
які
б
дозволили
всім
жінкам
У результаті культурної ре­
Робочий день закінчено, але ця невтомна жінка знову сідає
волюції наша країна стала краї­ ширше використати свої права,
за стіл - треба внести деякі поправки в сценарій діафільму,
В грудні 1958 року в нашо­
ною суцільної грамотності. Це знання, свій талант у будів­
над
яким вона працює. І так завжди — з дня на день. Саме
му інституті гостювали студен­
такою знаємо ми викладача кафедри навчального кіно Зінаїду
ти з дружньої Румунської На­

ЗА

п е д а г о г іч н і

КАД Р И

Свято трудівниць

7

Н аш і под руги

Друзям
на Україну

Н аш

і

п од р у гu
Друг і порадник,
енергійний ватажок і
скромна дівчина — та­
кою ми знаємо Раю Па­
лій, студентку III курсу
мовно-літературного фа­
культету. Вона для нас
у всьому приклад — в
роботі і в навчанні, у
ставленні до товаришів,
у відношенні до гро­
мадських доручень то­
що.
її
поважають,
до
її зауважень, порад
уважно прислухаються.
Адже Рая для кожного
знайде тепле щире сло­
во, завжди надасть не­
обхідну допомогу.
Будь же наша стар­
ша подруго, завжди та­
кою!
За дорученням
товаришів
Л. СЕМЕНА,
А. ПРАСОВСЬКА,
студентки II курсу.

родної Республіки І. Робчук та
І. Рябошапка. Вихованці укра­
їнського відділу Бухарестського
університету, вони (як майбутні
вчителі рідної мови й літерату­
ри в українських школах Руму­
нії) докладно ознайомилися з
методикою викладання україн­
ської мови й літератури і під­
готовкою педагогічних кадрів.
Цими днями на ім’я декана
мовно-літературного факультету
доц. А. К. Данилюка від наших
румунських друзів
надійшов
лист, в якому вони висловлю­
ють щиру подяку за гостинний
прийом і надану їм широку мож­
ливість вивчити форми і методи
навчання на факультеті.
І. Робчук та І. Рябошапка
добрим словом згадують усіх
викладачів і студентів, які сво­
єю увагою й порадами допомог­
ли їм оглянути музеї, пам’ятни­
ки, бібліотеки та інші визначні
місця Києва.

Іванівну Аболіхіну.

В. БАНДУРА,

Оля

Гордієнко

—

одна з найкращих сту­
денток нашої групи.
Вона відмінно вчиться,
бере активну участь у
громадському
житті
інституту.
Обов'язки
члена профбюро фа­
культету, а також всі
комсомольські доручен­
ня Оля виконує дуже
старанно.
О. Гордієнко
—
скромна дівчина, чуй­
ний і уважний това­
риш, Бере вона активну
участь і в художній са­
модіяльності Інституту.
О. БЄЛАШОВА,
Т. ІЗВЄКОВА,
студентки III курсу
фізико - математич­
ного факультету.

Знову на рідній землі
Т р и години пролетіли не­
помітно. І хоч величез­
ний актовий зал був перепов­
нений, ніякого шуму не було.
Панувала справді робоча ти­
ша: в залі лунав голос висо­
кої стрункої людини, волосся
якої хоч і прикрила срібляста
паморозь старості, але не зі­
гнула його плечей, не зать­
марила життєрадісного бли­
ску очей.
Перед колективом викла­
дачів і студентів Інституту
виступає прогресивний укра­
їнський письменник і гро­
мадський діяч Микола Мико­
лайович Тарновський, який
провів довгі 48 років на чу­
жині.
15-річним хлопцем, у 1910
році, залишив рідну Терно­
пільщину Микола
Тарнов­
ський. Син селянина-бідняка,
що змушений був поневіря­
тися по поміщицьких еконо­
міях, він вирішив пошукати
щастя за океаном, привезти
на поправлення батьківського
господарства грошей з Аме­
рики.
Багато нас було, тих
вигнанців нещасних,
Що дім лишали свій і в
світ ішли заочі... —
писав пізніше поет.
Схвильовано
розповідає
Микола Миколайович про
важкі місяці й роки поневі­
рянь емігрантів, зокрема ви­
хідців з обездоленої Галичи­
ни. Але трудящі не тільки
збагачували своєю працею
банкірів і підприємців — во­
ни знаходили шляхи бороть­
би проти капіталістичної ек­
сплуатації. Перед слухачами
постають
яскраві картини
згуртування робітників, їх
спільної, організованої бо­
ротьби з визискувачами.
М. М. Тарновський знахо­
дить своє місце в Союзі ук­
раїнських робітників, Лізі
американських
українців,
усього себе віддає громад­
ській, культурно-освітній і
журналістській
діяльності
серед трудящих - українців.
Як член Комуністичної пар­
тії США, вій бажаний і лю­
бимий
оратор
робітничих

аудиторій, здібний і енергій­
ний керівник численних за­
ходів по організації трудя­
щих мас. Його діяльність,
його поезії — завжди при­
клад для інших; вони прино­
сять йому велику популяр­
ність серед української про­
гресивної еміграції в США і
Канаді.
І хоч батьківська земля бу­
ла за морями й океанами, але
вона наснажувала емігрантів,
допомагала їм берегти рідну
мову, пісню, танець. З глибо­
ким пієтетом підкреслює Ми­
кола Миколайович значення
творчості Шевченка і Франка
в збереженні національної
свідомості українців-емігран­
тів, висловлює подяку укра­
їнському радянському наро­
дові за братню допомогу в ор­
ганізації за океаном музеїв
великих діячів української
культури, у відкритті пам'­
ятників Т. Г. Шевченкові і
І. Я. Франкові.
Співець трудящого люду,
М. Тарковський не мислить
для себе іншого щастя, як
служити своїм талантом на­
родній справі. Він прагне,
щоб кожна строфа його пое­
зій була актуальною, щоб
кожний вірш був зброєю у бо­

ротьбі за краще май­
бутнє трудівників. Про
це він виразно і щиро
говорить у п оезії «Кому
пісні мої?»:
«Є співаки, що
співом прославляють
Панів, і пань, і
панську їх красу»...
Кому ж це я своїх
пісень співаю?
Кому хвалу несу?
Робітникам по
фабриках, заводах, —
В глибоких шахтах,
селах і містах...
Летіть, пісні мої
в серця народу,
Звучіть в його
устах!...»
Задовольняючи б а ­
жання студентів і ви­
кладачів, поет після
змістовної
розповіді
про життя й боротьбу
прогресивної еміграції
за океаном читає свої твори.
Справжньою гордістю за
Радянську Україну пройняті
вірші, написані в ці дні по­
дорожей по рідній землі. То­
му так гаряче аплодують
слухачі Миколі Миколайови­
чу. Радісно відчувати, що й
там, далеко на чужині, тво­
рилася й твориться передова
українська культура, що й
там, у відриві від Вітчизни
виріс талановитий поет. Про
все це, вітаючи М. М. Тар­
новського, говорили студент­
ка V курсу мовно-літератур­
ного факультету Н. Велика,
професор П. К. Волинський,
директор інституту М. М.
Підтиченко.
Теплота і щирість, глибока
пошана до одного з найак­
тивніших громадських діячів
української прогресивної емі­
грації за океаном перетвори­
ли цю зустріч у справжню
маніфестацію радянських лю­
дей, ще раз виявили їх праг­
нення жити в мирі й дружбі
з усіма народами на нашій,
хоч і старенькій, але так гар­
но обжитій планеті.

П. ХРОПКО.

Енергетика вчора, сьогодні і завтра
1. Наші далекі предки, які
вперше почали застосовувати
мускульну енергію не тільки
для захисту і нападу, але й для
виконання корисної роботи, зро­
били великий стрибок уперед у
своєму розвиткові і створили ос­
нови для повільного і неухильно­
го розвитку людини.
Спушуючи землю, нападаючи
на хижого звіра, первісна люди­
на могла розраховувати тільки
на свій інстинкт, перші про­
блиски кмітливості і на півкіло­
ват-години енергії (за сучасною
одиницею міри), які спроможні
були виробити його м’язи про­
тягом дня напруженої праці.
Проте людині доводилося бо­
ротися не тільки з тваринами,
які мали перевагу над нею по
силі і спритності, але й з не­
відомими силами природи. Діючі
вулкани, катаклізми земної по­
верхні з масовими переміщен­
нями води і суші, навала льодо­
виків переганяли людину з міс­
ця на місце, вселяючи забобон­
ний жах. Лісові пожежі гнали
її в голодний степ, загрожую­
чи загибеллю і новими випробо­
вуваннями. Однак палаючий су­

Доцент М. КІРАКОВСЬКИИ.

чок, який наш предок відважно
витягнув з пожарища, інакше
визначив весь дальший хід роз­
витку людини. Вона навчилася
вогнем відганяти звірів від
житла, зігрівати себе, готува­
ти смачну їжу... Це загублене в
глибині віків приручення вогню
було великою перемогою люди­
ни.
Пізніше людина стала ширше
користуватися хімічною енер­
гією палива, і сьогодні ми не
уявляємо своє існування без
електричної енергії. Більше то­
го, для нас стало звичним, що
всі трудомісткі роботи виконує
за людину енергія, яка одер­
жується з різного палива (твер­
дого, рідкого,
газоподібного,
атомного). Людині стали доступ­
ними також тепло сонячної
енергії, енергія вітру, морських
приливів тощо.
Дослідження космосу, розгад­
ка його таємниць, які, крім
усього іншого,
пов’язані з
складними енергетичними пере­
твореннями, стали доступними

внаслідок освоєння
людиною
нових джерел енергії, механіз­
мів, двигунів і найрізноманітні­
ших приладів.
Енергія ввійшла в наш побут.
Вона приводить у дію пилососи,
перетворює енергію в холодиль­
никах, іонізує повітря, створю­
ючи здоровий клімат, освітлює
темряву тощо. Все це стало
можливим завдяки тому, що лю­
дина знайшла і використала
енергію, яка оживляє і приво­
дить у дію весь різноманітний
світ техніки.
Таким чином, сучасна людина
розраховує не на силу своїх
мускулів, а на потужну техні­
ку, якою вона озброєна.
З підрахунків, які були про­
ведені в одній з комісій ООН,
відомо, що в 1952 році сумарне
споживання енергії всіх видів,
виражене в електричному екві­
валенті, досягло
приблизно
29.1012 квт годин. Оскільки на­
селення земної кулі в 1952 році
налічувало 2,5 млрд осіб, то в
середньому на одну особу в рік
припадало 11600 квт
годин.
Проте розподіл цієї енергії був
і поки що залишається вкрай

Недоліки в самостійній роботі студентів
Така важлива ланка педаго­ у цьому питанні, — говорив
гічного процесу, як самостійна В. І. Ленін студентам Сверд­
робота студентів, не посідає ще, ловського університету В СВОЇЙ
на нашу думку, належного міс­ лекції про державу, — тільки
ця в роботі кафедр, а також уч­ тоді ви можете вважати себе
бової частини інституту.
д осить твердими в своїх пе­
Випускники шкіл вступають реконаннях і досить успішно
до інституту недостатньо підго­ відстоювати їх перед ким зав­
товленими до серйозної са­ годно і коли завгодно».
мостійної розумової роботи. В
У постановці самостійної ро­
середній школі, навіть у стар­ боти студентів є у нас ряд не­
ших класах, педагогічний про­ доліків, а саме:
цес організовано так, що дуже
студенти першого, а в певній
мало часу залишається для са­ мірі і другого курсів, не ВМІЮТЬ
мостійної роботи, бо засвоєння організовувати своє навчання
заданого на п е в н и й д е н ь так, щоб на самостійну акаде­
матеріалу з с т а б і л ь н о г о мічну роботу виділялась до­
підручника (від і до), а також статня кількість часу, не воло­
виконання деяких практичних діють вони також і методикою
завдань (приклади, задачі) не самостійної роботи;
можуть
привчити
учня до
навички в організації та ме­
справді самостійного опрацю­ тодиці самостійної роботи сту­
вання матеріалу.
дент одержує самотужки протя­
Завдання ж інституту не ли­ гом певного часу навчання в
ше в тому, щоб дати студенту інституті, а з боку деканату і
певну суму знань згідно з уч­ кафедр ця справа віддана пере­
бовим планом і програмами. Го­ важно на самоплив;
ловне — виховати всебічно
значна частина студентів на­
освічених радянських педагогів,
магається
підмінити вивчення
які протягом всієї своєї учи­
рекомендованої
літератури ро­
тельської роботи завжди були б
ботою
тільки
над
своїм конспек­
на рівні тих вимог, що стояти­
том;
самостійна
робота
часто
муть перед учителем школи.
проводиться
формально,
меха­
Учитель повинен весь час удо­
нічно,
без
активного
творчого
сконалювати свої знання, а це
він зможе здійснити, самостійно підходу: деякі студенти засвою­
працюючи над відповідними лі­ ють напам'ять твердження, не
продумавши їх як слід; кон­
тературними джерелами.
Отже, інститут повинен при­ троль над самостійною роботою
щепити
своїм
вихованцям студентів та її стимулювання
в м і н н я опрацьовувати те чи недостатні.
І. ШИМАНСЬКИЙ,
інше питання самостійно.
зав. каф едри методики
«Тільки тоді, якщо ви навчи­
математики.
тесь самостійно розбиратись

Чекаємо вашого слова
Частина наших студентів працюють піонервожатими. Сум­
лінно ставляться до своїх обов'язків студентки мовно-літера­
турного факультету.
Але піонервожаті погано відвідую ть семінари, організовані
Будинком піонерів Сталінського району. Чому? Якщо вони їх
не задовольняють, то чому б не висловити своїх зауважень, не
дати порад, побажань?.. Адже
семінари ці дуже ко­
рисні. Тут читаються лекції з історії піонерської організації
ім. В. І. Леніна, розучуються нові пісні, ігри, танці.
Товариші піонервожаті! Давайте організуєм о школу піонер­
ського активу, де будемо д
і литися досвідом своєї роботи, від­
відувати збори загонів; оголосимо конкурс на кращий збір за­
гону тощо.
Чекаємо вашого слова.
В. с т о р о ж у к ,
студентка III курсу м овно-літературного факультету.

нерівномірним. Так, наприклад,
у США в 1952 році різне їх
споживання на одну особу скла­
дало в середньому до 64000
квт годин, а в А зії, Африці і
Південній Америці — всього
6000—6400 квт годин, тобто
приблизно в 10 разів менше.
Первісна ж людина мала у сво­
єму розпорядженні за той же
період тільки 175 квт годин
мускульної енергії.
Дуже цікаві міркування з пи­
тання вироблення і розподілу
тільки електричної енергії (без
врахування вироблення тепло­
вої і механічної енергії в різ­
ного роду двигунах) висловлені
заступником міністра природни­
чих багатств і наукових дослід­
жень республіки Індії паном
Малавія при відкритті Наукової
конференції по використанню
енергії Сонця і вітру в Нью-Де­
лі 19 жовтня 1954 року.
«З часу відкриття електрич­
них явищ швидко змінилося від­
ношення людей до свого ото­
чення і значно підвищився їх
життєвий рівень. Проте це від­
криття мало і свої неприємні
наслідки. Воно розширило бе­
зодню, яка розділяла народи
світу. Народи, які винайшли за­
соби для вироблення електро­
енергії за допомогою вугілля,
нафти і води дуже швидко під­

вищили рівень свого життя, за
лишивши далеко позаду народи
А зії і А фрики. Цей розрив у
ж иттєвому рівні різних націй
був безпосередньо викликаний
тим фактом, щ о деякі нації бу­
ли позбавлені можливості, кори­
стуватись своїми природними
багатствами, не маючи для цьо­
го ні необхідних знань, ні кош­
тів».
Дійсно, в 1956 році в США
було вироблено тільки електрич­
ної ен ергії 683.109 квт годин,
що дає при населенні в 169 млн.
чоловік, близько 4000 квт го­
дин на особу в рік; в Індії в цей
час було вироблено приблизно
8,4.109 квт годин, що дає, при
населенні в 382 млн. чоловік
тільки 22 квт. години на особу
в рік. Контраст досить перекон­
ливий!
З а вісімнадцять з половиною
віків, що минули з початку на­
шої ери, людство використало
паливо, яке рівноцінне приблиз­
но 300 млрд. тонн вугілля. За
сторіччя ж, з 1850 по 1950 рік.
витрачено тепла, що дорівнює
приблизно 165 млрд. тонн ву­
гіл л я, тобто більше П О Л О В И н и
того, що було використано за
попередні 1850 років.
Постає питання: наскільки ж
вистачить палива людству при
існуючих темпах споживання?

М А Л И Й ФЕЙЛЕТОН

Він є, але його немає...
Отака мені турбота... На­
А тут одне, коротеньке, з
посіли один з другим: напи­ двох літер слово: ні. На всі
ши та й напиши, висвітли запитання анкети — ні. Лек­
та й висвітли. А як його ви­ ції — ні, культосвітні захо­
світлити?..
ди — н і, концерти за ініціа­
А висвітлити все ж таки тивою керівництва клубу —
треба, бо справа темна. І от ні, веселе і культурне до­
почав я нишпорити, дослі­ звілля студентів у клубі —
джувати. Перш за все треба ні.
було встановити: те, про що
Отже, клуб у нас є. В доб­
буду писати, воно — так рому приміщенні. Є і прав­
чи ні?..
ління клубу, а в нього — го­
Але я вже бачу, як читач лова, В. Денисенко. Запита­
знизує плечима: що за нісе­ ти у них, чому — ні? Та зо­
нітниця? Про що це він? А
ни ж так заглиблені в свої
це про наш клуб, шановний справи, що відповіді не че­
друже. От і встановлено, що кайте, бо керівництво скаже
наш клуб — ні, тобто не пра­ те саме, що ви чи я змогли
цює.
б сказати, наприклад, про ро­
А воно ж дуже важко пи­
боту артілі райш иломилочор­
сати про те, що — ні. Якщо нилопобутзбут.
так,— тут і простір перу:
От і виходить, що клуб у
висвітлив успіх, прославив нас є, але користі від ньо­
хорошу справу, розповів про го, — пробачте, — від його
цінне починання, заглибився правління — чортма.
в ентузіазм тих, що — так,
ІВАСЬ ЧОБ ІТЬКО.
тобто працюють...

Основоположник вчення

про віруси

П'ятьма пострілами чотирьох вовків
Надвечір 16 січня подув
вітер з північного заходу і
незабаром пішов сніг. На­
ступили молочносірі сутінки.
На ніч передбачалась силь­
на хуртовина, а разом з
нею можна було чекати при­
ходу непроханих «гостей». Уже
не раз стара вовчиця підводила
свій немалий загін до ферм кол­
госпу ім. Ілліча ім. Поліське,
але кожного разу, інтуїтивно
відчуваючи небезпеку, швидко
йшла геть, не залишаючи за со­
бою навіть слідів. Так трапило­
ся і в ніч на 16 січня.
Не маючи змоги роздобути
свіже овече м’ясо, стара вовчи­
ця повела свій виводок на міс­
це, де виставлялася приманка.
Обережно оглядаючись і при­
слухаючись, звірі декілька ра­
зів обійшли тушу загиблого ко­
ня. Нічого підозрілого не було.
Вовчиця перша підійшла до при­
манки, ще раз оглянулась і жа­
дібно стала їсти м’ясо. Не від­
ставала від неї і вся зграя. Ще
задовго до світанку кінь був
з’їдений і за сигналом вожака
зграя обережно слід у
слід рушила на відпо­
чинок, не помічаючи
того, що за нею скрізь
тягнуться
сліди, які
можуть принести їй
смерть...
Не встигла ще вовча
зграя влаштуватися на
відпочинок, як бригада
мисливців, керована до­
свідче ним знатоком у
цій справі К. Корду­
ном, направилася в по­
гоню
за
хижаками.
Швидко бігли по снігу
коні... Нарешті, сліди
привели їх у велике
мохове болото.
Наближалася
вже
п’ята година, коли, на­
решті, жваві помахи
шапкою В. Царенка по­
відомили, що вовки да­
лі не пішли.

Минуло 100 років з дня на­ ському і всесвітньовідомому
родження (1859 р.) М. Ф. Гама­ мікробіологу Гамалії.
лії — видатного
радянського
Микола Федорович Гамалія
вченого-мікробіолога.
народився в м. Одесі. Тут же
Як відомо, заразні захворю­ він здобув і освіту. Серед його
вання викликаються мікробами вчителів були знамениті вчені
(дуже дрібними організмами, які Мечніков, Сєченов, Ковалев­
можна бачити тільки в мікро­ ський. Разом з Мечніковим Га­
скоп). Але, крім того, є заразні малія заснував перший у нас
хвороби, що їx викликають ві­ мікробіологічний дослідний за­
клад — Одеську бактеріологіч­
руси - організми ще дрібніші,
ну станцію. На Україні Гамалія
ніж мікроби. Їх не вдається працював багато років.
виявити за допомогою звичай­
Діяльність вченого є блиску­
них мікроскопів. Через те дов­ чою сторінкою в історії медици­
гий час про них нічого не було ни. Він по праву вважається
медичної
відомо , і причини вірусних за­ основоположником
бактеріології
в
нашій
країні.
хворювань лишалися загадкою.
Тому й боротися з ними, зро­ Ним зроблено багато важливих
відкриттів.
зуміло, було дуже важко.
Помер
М. Ф. Гамалія
в
Відкриття вірусів — одна з
найважливіших водій у розвит к
у 1949 р. Його ім’я — одне з най­
Вміння користувати­
природознавства.
Честь цього більш прославлених у світовій ся професійно - мовним
відкриття належить вченим н а ­ науці, ним по праву пишається голосом, а при наяв­
ності даних і власним
шої країни — ботаніку Іванов­ наш народ.
вокальним голосом для
майбутнього
вчителя
має
величезне
значен­
Як довго ми зможемо черпати ються за даними Міністерства ня.
паливо з щедрої скарбниці при­ геології і охорони надр близько
Хрипота, що часто
9000 млрд. тонн. Інакше стоїть
роди?
З опублікованих даних можна справа в Англії, де власні запа­ з’являється, першіння
вважати, що швидкий ріст ви­ си вугілля складають 175 млрд. в горлі, неодмінна по­
добутку нафти почався приблиз­ тонн. Розрахунки витрат палива треба відкашлюватись і
нов 1860 році і за період до відносять до 2050 року. Якщо
1957 року на земній кулі було припустити, що населення Землі інші подібні відчуття
Добуто близько 13 млрд. тонн. до того часу буде близько набирають хронічного
Я
кщ
о врахувати, що запаси 8 млрд. чоловік і середнє спо­ характеру і в багатьох
нафти на Землі становлять при­ живання енергії (в електрично­ випадках закінчуються
близно 50 млрд. тонн, то, при му еквіваленті) підвищиться до катастрофою для робо­
існуючих темпах спалення наф­ 100000 квт-годин (в основному
ти, її запаси будуть вичерпані за рахунок різкого підвищення ти вчителя за профе­
напротязі найближчих 20 p о­ споживання енергії відсталими сією.
ків. Значно раніше нехватка країнами), таким чином, загаль­
Як відомо, радян­
буде відчуватися в де­ ний видобуток
ти
аф
н
енергії буде ська медицина основну
хвисокорозвинених капіта­ приблизно в 30 разів більший, свою діяльність наці­
яки
лістичних країнах. Ці утруднен­ ніж той, що був вироблений в
нявже почалися в США, чим і 1952 році. У зв’язку з цим, за­ лює на попередження
пояснюється підвищений інте­ пасів мінерального палива ви­ захворювань, на профі­
рес американських монополі­ стачить не надовго, тому дове­ лактику.
стівдо країн Близького Сходу, деться, в основному, розрахову­
Встановлено, що се­
абовірніше, до їх нафти.
вати на атомну і термоядерну ред учителів найбільш
В
сіцірозрахунки і міркуван­ енергію.
масовими захворюван­
няможна вважати близькими до
Перехід на ці види енергії
істи
ні тому може статися, що стане необхідним уже в най­ нями є патологічні про­
запасинафти, які накопичува­ ближчому майбутньому, тому цеси, які з тієї чи ін­
лисявнадрах землі на протязі
мільйонів років, рахуючи з що навіть при повному викори­ шої причини виника­
1850року, будуть використані станні усіх можливостей одер­ ють у голосовому апа­
"культурним" людством при­ жання енергії за рахунок води, раті.
близноза 150 років.
вітру, приливів і відливів, тепла
Осипла, з дефектами
земних
надр і інших джерел мова не може відпові­
Щ
одомінерального палива,
його запаси більші. Так, ву­ стан істотно не зміниться.
дати сучасним вимогам,
гільніРесурси СРСР обчислю­

Швидко і безшумно почали ці місця перебування вовків в
затягувати ліс червоними пра­ облозі виникли сумніви, чи не
зуміли сірі хижаки вийти за
порцями.
межі
прапорців. Але сумніви
Після коротенького відпочин­
швидко
розвіялися. Старший за­
ку лісник колгоспу ім. Ілліча
гонщик
В. Царенко повідомив,
В. Царенко і їздовий В. Дуд­
що
вся
«трійка»
піднята ним з
ченко повільно пішли по слідах
місця.
Проходить
десять, два­
у загін... Проходить хвилина,
дцять
хвилин,
година
— вовки
друга, десята... Вовки підняли­
не
з’являються
на
лінії
стріль­
ся з місця, але ще ні на одного
ців.
з
мисливців
не
вийшли.
У чому справа? Після аналі­
Обережно повела свою зграю
стара вовчиця, уважно при­ зу мисливці приходять до вис­
слухаючись і оглядаючи місце­ новку, що треба заглибитися в
вість. Раптом між кущами вона середину місця облоги, бо вов­
помітила червоні вогні, які, не­ ки за ніч добре роздивилися на
мов язики полум’я, охопили ку­ прапорці і тепер не підходять
щі. Повернувши вбік, вовчиця близько до них. Рішення пра­
вильне... Не проходить і деся­
начала ходу. Але звідти по­ ти хвилин, як В. Кордун стрі­
чали доноситися голоси за­ ляє по вовку, який раптом з ’я­
гонщиків. Вовчиця різко по­ вився перед ним. Смертельно
вернула в протилежний бік і поранений хижак намагається
раптом з-за ялинки блиснув во­ прорватися, але марно.
Швидко йде час, але щ е
гонь, пролунав постріл, і силь­
швидше намагаються вовки обі­
ний удар кинув вовчицю на йти небезпеку—максимально на­
сніг.
сторожено зір, приведено на
Ранок 18 січня приніс чима­ повну потужність нюховий апа­
лий снігопад, тому при перевір­ рат, напружено слух і все ж
влучні постріли К. Кордуна, які
пролунали один
за одним,
примушують щ е ДВОХ ВОВКІВ
упасти на землю...
Майже півтори доби тривало
це незвичайне полювання, яке
принесло не тільки радість і за­
доволення учасникам його, але
й велику користь.
Міцними потисками рук по­
здоровляли поліських мисливців
з успіхом їх київські колеги —
доктор біологічних наук М. А.
Лойцянський, ст. науковий спів­
робітник Інституту біології АН
УРСР В. І. Таращук і інші, які
в цей день закінчили полюван­
ня (зимового періоду 1958 р.)
на території Поліського району.
Г. КОРДУН,
мисливець-любитель.
Н а ф о т о : брати Володимир
і Костянтин Кордун біля поби­
тих вовків.

О хорона голосового а п а р а т а

(Далі буде).

які
пред' являються
вчителеві. Чіткість мо­
ви, артикуляція і дик­
ція — ось чим необ­
хідно володіти педаго­
гові.
Нагадаємо, що люд­
ська мова здійснюється
видозмінами, яких за­
знають звукові хвилі на
шляху від гортані до
виходу з рота під за­
гальним керівництвом
головного мозку.
Необхідною умовою
для нормальної звуко­
вимови є охорона цьо­
го досить складного
шляху від усяких пору­
шень.
Охорона голосового
апарата повинна почи­
натися з раннього ди­
тинства, з шкільного
віку шляхом прищеп­
лення навичок, завдяки
яким гортань, порожни­
на рота, ніс завжди б
перебували у відповід­
ному для нормальної
мови стані.
Чи допустимо вихо­
вувати дітей-школярів
у примирливо - терпля­
чому ставленні до го­
лосу з дефектами, що

д р а т у є нормальний
слух?
Адже з вадами го­
лосу, за дуже рідки­
ми винятками, ніхто
не народжується, а на­
буте патологічне зву­
чання є наслідкам за­
хворювань окремих час­
тин голосового апара­
та, які своєчасно не
лікувалися; все це та­
кож виникає від непра­
вильного користування
голосовим апаратом. У
цьому і полягає основ­
на причина іноді дуже
ранньої
інвалідності
великої кількості вчи­
телів.
Наведемо один з ви­
падків. У фоніатричний
відділ Київського ін­
ституту гігієни праці
з'явилася сільська вчи­
телька Н., 26 років,
з повним безголоссям.
П’ять місяців вона лі­
кувалася: в сільській
амбулаторії, в район­
ній, а потім в обласній
лікарні. Вважали, що у
хворої туберкульоз або
рак гортані. Н. прибу­
ла в Київ, де продов­
жувала лікування, але

безрезультатно.
Тоді
вона звернулася до нас
і через два тижні їй
було повернено мову.
Курс фоніатричної те­
рапії, який вона при­
йняла, дозволив їй по­
вернутися до школи, до
дітей, на що вона май­
же вже втратила надію.
Важких захворювань
можна уникнути, якщо
вжити профілактичних
заходів, а в разі їх ви­
никнення — повністю
вилікувати своєчасним
фоніатричним
медич­
ним втручанням.
Отже, питання про
необхідність розширен­
ня фоніатричних знань
серед студентів всіх
факультетів інституту,
підняте
другокурсни­
Ц я МИ
Ж. ІЛ Ь Н И Ц Ь К О ю
та І. Марус в нашій
газеті, є актуальним і
невідкладним.
Доц. І. ДЕРАЖНЕ,
фоніатр кафедри
музики інституту.
Від редакції. Цією
статею починається се­
іатр".рія виступів «Поради
он
ф

Н а складн ому

Від днів вивчення перших лі­
тер абетки до днів, коли готу­
єшся складати державні екза­
мени і одержати диплом про
вищу освіту, треба пройти дов­
гий шлях. Але не кожний юнак
чи дівчина в однаковій мірі го­
тують себе до початку самостій­
ного життя, до громадськоко­
рисної праці.
Група студенток V курсу фі­
зико-математичного факультету
не гаяли даремно часу і на про­
тязі всіх років навчання старан­
но готувалися до того, щоб ста­
ти педагогами. Це Світлана
Кундюба, Діна Кулицька, Світ­
лана Письменна, Ольга Кобцева,
Валентина Журковська, Олек­
сандра Пустовгар, Галина За­
єць.
Вони дисципліновані, скром­
ні, тактовні. І хоч вчаться дів­
чата в різних академгрупах, але
це не окремі студентки, а міцно

спаяний колектив: тут один за
всіх і всі за одного.
Розумно використовуючи свій
час, вони все встигають. Так,
Світлана Кундюба — відмінни­
ця навчання. Тільки на «відмін­
но» і «.добре» вчаться Кулиць­
ка, Письменна, Кобцева, Жур­
ковська, Заєць. Успішне на­
вчання дівчата сполучають із
заняттям в хорі, систематично
займаються спортом.
Регулярні заняття спортом
допомогли їм не тільки стати
здоровими, витривалими — міц­
ними і стрункими стали їх тіла,
красивими і легкими їх рухи—
спорт сприяв також значно
більшій працездатності їх моз­
ку, вихованню дисципліни, на­
полегливості, почуття дружби,
взаємодопомоги, колективізму.

шля х у
щали спортивну честь інституту
на міських змаганнях з гім­
настики. Зараз вони не тільки
самі красиво і граціозно вико­
нують
складні
гімнастичні
вправи, але й можуть навчати
інших, бути громадськими ін­
структорами.
Через 3 місяці державні ек­
замени, на яких дівчата будуть
захищати право на диплом пе­
дагога, а невдовзі їх чекають
спортивні змагання, де вони
вперше виступатимуть по про­
грамі І розряду і майстрів
спорту.
Побажаємо їм успіхів на ек­
заменах, на спортивній арені, а
також у їх трудовому самостій­
ному житті.
Добре, щоб у нашому інсти­
туті у них було побільше послі­
довників.
В. РОЗНЮ К.

Н а ф о т о : тренер В. К.
Р ознюк аналізує з своїми ви­
хованками щойно проведене
тренування.

Наслідки лижного кросу

У лютому цього року на фа­
культетах інституту провадився
профспілково-лижний крос.
Ф отоетю д М . Ш у р яка.
Які ж його наслідки?
ЦЕ НАШ СЕКРЕТ.
По-перше, треба сказати, що
студенти старших курсів (за
винятком двох товаришів) фі­
зико-математичного факультету
СПОРТИВНИХ ЗМ А Г А Н Ь Н А Б ЕРЕЗЕН Ь 1959 РОКУ
На протязі всіх років навчан­ участі в кросі не брали.
Кращі результати показав пе­
НА Ф А К У Л ЬТ ЕТА Х ТА В ІН С ТИ ТУ ТІ
ня ці студентки незмінно захи­
дагогічний факультет. Із 123
8 — 10 — з художньої гімнастики на факультетах,
студентів І—II курсів, допуще­
10 — 11 — загальноінститутські з плавання,
них до кросу, брали участь у
14 — 15 — загальноінститутські з акробатики,
ньому 80, вклалися в норму
2 1 — 22 — загальноінститутські
з
художньої гім­
ГПО 65, тобто 81 процент.
настики,
ЯК БУЛО ВРЯТОВАНО
стріти невеликі гаї високих
На фізико-математичному фа­
2 8 — 30 — з спортивної гімнастики на факультетах,
тропічних дерев з гладкою
ЗАПИСКИ ГАЛІЛЕЯ
культеті
з числа допущених
корою та блискучим шкіря­
НА П Е Р Ш ІС Т Ь В У З ІВ М ІС Т А
Вчений Келлі купив у од­ стим листям, схожим на фі­
(160 осіб) взяли участь у кросі
ного флорентійського ков­ кусове. Плоди їх — малень­
118, вклалися в норму ГПО —
8 — з шахів, волейбола, баскетбола та фехтування
басника сосиски. Випадково кі ягоди — неїстивні. Дерево
70, тобто 59 процентів.
2 1 —23 — з акробатики,
він глянув на папір, в який ціниться за свій молочний
На мовно-літературному фа­
2 1 —25 — з кульової стрільби,
вони були загорнуті, і ледве сік, що витікає при надрізі
не зомлів: він пізнав почерк кори. Тому й саме дерево
культеті (було допущено 116
2 1 —29 — з настільного теніса ,
Галілея.
зветься молочним.
осіб) взяли участь у кросі—55,
2 8 —30 — з плавання.
Сховавши цей клаптик па­
Протягом
години
з
одного
вклалися
в
норматив
ГПО
—
14 березня в інституті відбудеться спортивний вечір,
перу. вчений вирушив на роз­ надрізу можна добути близь­
25, тобто 44 проценти.
присвячений підсумкам роботи за 1 9 5 8 рік.
шуки. Виявилося, що весь ко літра соку, який населення
архів Галілея від його біогра­
Такі показники самі яскраво
фа Вавіані потрапив до рук споживає замість молока.
свідчать
за себе.
однієї неписьменної людини,
«СВЯТІ» ОТЦІ
яка вже почала продавати ці
Над цими, далеко не відрад­
І МЕДИЦИНА
папери. Келлі купив їх. До­
ними наслідками слід серйозно
Великою популярністю серед н аш и х студентів кори­
рогоцінні записки Галілея
задуматися як громадським ор­
стую ться шахи. Захоплю ю ться цією грою і студентки.
було врятовано.
Якось до лікаря Дженнера,
ганізаціям факультетів, так і
Вони вивчають теорію ш ахової гри, р о зв ’язують шахові
який безкоштовно робив щеп­
ЦЕМЕНТ З ДНА МОРЯ
композиції, беруть участь у зм аган н я х .
спортклубу ДСТ «Буревісник»,
лення проти віспи, прийшла
Значних успіхів у ж е д о с я г л и сту д ен тк и фізико-матем
а­
велика
група
селян
з
відда­
кафедрі
фізвиховання,
комітету
Недалеко від м. Аркенас леної парафії, хоч звідти ра­
тичного ф акультету В. М атуш и н ська та З . Абрамович. З а­
комсомолу, профкому інституту
(Данія) збудовано цементний ніше
хищаючи спортивну честь ін сти туту н а міських змаган­
ніхто до нього не з’яв­
завод, сировина для якого
і зробити належні висновки.
нях, вони показали н а й к р ащ і р е зу л ь т а т и серед студенток
лявся.
Виявилося,
що
зроби­
видобувається з дна моря. ти щеплення їх умовили попе­
вузів міста.
У весняному профспілковоПорода засмоктується з дна чителі парафії.
Є. К О С Т Е Ц Ь К И Й , го л ова шахової секції.
комсомольському
кросі
ми
по­
трубою землесоса, а потім
—
Невже
вони
ознайоми­
Н
а
ф
о
т о : ш ахістки В . М атуш и н ська, Л. Плахотню
к,
переробляється в цехах за­
винні докласти всіх зусиль, щоб
лися з моїми працями? —
З . Абрамович та В. Г он тковська за р о з в ’язанням конкурс­
воду на цемент.
реабілітувати себе.
здивувався лікар.
них задач, вміщ ених у н аш ій багатотираж ній газеті.
—
Ні,
—
відповіли
йо­
МОЛОЧНЕ ДЕРЕВО
Ю. БИКОВЦЕВ.
му, — просто церковники
У Коста-Ріці (Еквадор), на підрахували, що вони витра­
північному узбережжі Вене­ чають надто багато грошей
суели та в інших країнах Ла­ на труни для бідняків, які
О голош ення
тинської Америки можна зу­ вмирають від віспи.
10 березня о 18 год. від­
будеться семінар вожатих
при Сталінському будинку
піонерів (Бульвар Шевчен­
ка, 46).
На порядку денному:
1. Завдання
піонерської
організації в світлі рішень
XXI з ’їзду К ПРС.
2. Практичні заняття (під­
го товка до огляду художньої
самодіяльності — розучуван­
ня танців, ігор, пісень; ре­
пертуар художнього читан­
ня; оволодіння грою на бара­
бані).
Явка в сіх піонервожатих
обов’язкова.
Команда мовно-літературного факультету — переможниця
Редактор В. ВОЙ
О
К
Т
розигр а шу кубка інституту з баскетбола.

К а л е н д а р

ПРО ВСЕ ПОТРОХУ

Наші

ш а х іс тк и