Джерело
Текст
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
Цифри Великого П л а н у
Сувою бавовняних, шовко
вих та льняних тканин, що
будуть вироблені в 1 9 6 5 ро
ці, вистачить, щоб огорнути
Землю по екватору 2 5 0 раз.
500 мільйонів метрів ш ер
стяних тканин випускатиме
наша промисловість на к і
нець семирічки. Чи багато
це? Дуже! Це в два рази
більше, ніж виробляє зараз
Англія, або майже стільки,
скільки США і Англія, ра
зом узяті.
П’ять пар шкіряного в зут
тя на два роки
зм ож е
придбати кожна радянська
людина через сім
років.
А додайте сюди щ е взуття
із замінників шкіри. До рево
люції на кожного жителя
Росії припадала... одна пара
на три роки.
Як відомо, в 1 9 6 5 році бу
де вироблено до 1 0 мільйонів
тонн цукру. Якщо б його на
вантажити у вагони, то еш е
л о н розтягнувся б на від
стань 5 тисяч кілометрів —
від Москви до Іркутська.
Припустимо, що все моло
ко, одерж ане в 1 9 6 5 році, ми
захотіли перекачати в гігант
ську цистерну. Тоді молочна
ріка, така повноводна і стрім
ка, як Кубань, заповнювала б
цистерну протягом трьох з
половиною днів.
У семиріччі планується
спорудити стільки житла для
трудящ их, що його загальна
площа дорівнюватиме 100 до
воєнним Києвам.
У 196 5 році ми виробляти
мемо стільки м’яса, що виго
товлена з нього українська
ковбаса простяглася б стріч
кою в 2 4 0 0 тисяч кіломет
рів, тобто на 6 відстаней від
Зем лі до Місяця.
Коли б все зерно, що буде
зібране в останньому році се
мирічки, зсипати в одне міс
це, то довелося б спорудити
башту, основа якої дорівню
вала б площі 1000 гектарів,
а висота перевищила б почат
кову орбіту першого радян
ського супутника Землі.
ЗВІТНО-НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ
З 24-го по 2 7 лютого в інсти трудове виховання», доцентів
туті проходила наукова конфе П. Р. Чамати і Д. Ф. Ніколен
ренція, присвячена підсумкам ка «Про психологічну готов
науково-дослідної роботи проф е ність учнів до праці», доцента
сорсько - викладацького складу Г. З . Івашини «Вища педагогіч
за 1958 рік.
на освіта на Україні в першій
Пленарне засідання відкри післявоєнній п’ятирічці».
Члени
кафедри
філософії
лось доповіддю директора інсти
туту доцента М. М. Підтиченко (тт. В. М. Семенчов, І. А. Та
«Про перебудову роботи інсти бачніков, В. І. Войтко) виступи
туту в світлі Закону «Про зм іц ли з рядом доповідей, в яких
нення зв’язку школи з життям викриваються класові і гносео
і про дальший розвиток системи логічні корені релігії та її реак
народної освіти в С РС Р ».
ційна суть.
Кандидат історичних наук до
На секції літератури й мето
цент Л. П. Тендерес виступив дики літератури були заслухані
з доповіддю «Ріш ення XXI з ’їз й обговорені доповіді проф.
ду КПРС — велична програма П. К. Волинського «Романтизм
комуністичного будівництва».
в українській літературі», проф.
Учасники пленарного засідан Д . В. Чалого «Роль російської
ня заслухали також доповідь літератури в розвитку і утвер
кандидата педагогічних наук, дженні реалізму в українській
доцента С. А. Літвінова на тему літературі І половини XIX ст.»,
«Шляхи перебудови середньої а також конкретні повідомлення
школи в світлі Закону «Про М. У. П оходзіла, П. П. Хропка,
зміцнення зв’язку
школи
з І. Т. Крука, Г. О. Гайдай по
життям і про дальший розвиток творчості українських і росій
системи народної
освіти
в ських письменників та методич
СРСР».
ні реферати Ф. Ф. Бугайка і
На засіданнях секцій заслу В. С. Савенко.
хано звіти завідую чих каф едра
На засіданні секції фізики і
ми про наукову роботу кафедр. методики фізики, крім розгляду
Всього працювали 7 секцій: суто теоретичних проблем, було
суспільних наук, мови і м ето узагальнено досвід роботи шкіл
дики мови, літератури і м етоди з виробничим навчанням. Цим
ки літератури,
педагогічних питанням присвячені доповіді
наук, фізики і методики фізики, доцента П. К. Черняка, стар
ших викладачів А. П. Карлової
математики, співів і музики.
Учасники к он ф еренц ії п ід час та Я. Ф. Деркача.
Викладачі математики і мето
засідань заслухаю ть
близько
дики
математики
заслухали
ста наукових доп овідей і пові
кілька
доповідей
з
методики
ви
домлень з різних гал узей науки.
кладання математичних дисцип
Представлені на конференцію
плін у педагогічних вузах.
доповіді свідчать про те, що на
Викладачі співів і музики —
уковці інституту прагнуть на
ряд
доповідей з методики ви
близити тематику св оїх науко
вих робіт до життя, тісніш е по кладання співів і музики.
Багато цікавих доповідей за
в’язати ї ї з життям школи, як
того вимагає Закон «П ро зм іц слухано та обговорено і на ін
нення зв’язку школи з життям ших секціях.
і про дальший розвиток си сте
27 лютого на розширеному
ми народної освіти в С Р С Р ».
засіданні вченої ради було за
До числа таких можна від слухано звіт керівників секцій і
нести доповідь доцента С. А. затвердж ено план науково-до
Літвінова «Н. К. Крупська про слідної роботи на 19 5 9 рік.
п е д а г о г іч н і
ЗА КАДРИ
Р ік
видання 4-й
№ 6 (75)
28
лютого
1959 року
СУБОТА
Ціна 15 коп.
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ
І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
ЗА КАНДИДАТІВ НАРОДУ
Завтра, рівно о 6-ій годині
ранку гостинно розчиняться
двері
виборчих
дільниць.
Трудящ і нашої орденоносної
республіки, як і ряду інших
республік
країни, будуть
обирати депутатів до Верхов
ної Ради УРСР і місцевих
Рад депутатів трудящих.
Підготовка до виборів спів
пала з нечуваним розмахом
народного ентузіазму, викли
каного рішеннями позачерго
вого XXI з ’їзду КПРС. На
креслена з ’їздом грандіозна
перспектива розгорнутого ко
муністичного будівництва —
це яскрава і чітка програма
нового могутнього піднесен
ня економіки, матеріального
добробуту і культурного рів
ня народу.
Всебічне і максимальне
забезпечення постійно зро
стаючих матеріальних і куль
турних потреб радянських
лю дей,— ось мета, якій під
порядковано розвиток народ
ного господарства нашої кра
їни.
Велика роль у вирішенні
завдань семирічного плану
належить Радам депутатів
трудящих. В результаті захо
дів, вжитих партією, робота
Рад значно пожвавилася. З
метою дальшого поліпшення
роботи Рад, розвитку радян
ської демократії, більш ши
рокого залучення трудящих
до повсякденної діяльності
в органах влади на виборах
цього року визнано необхід
ним значно збільшити кіль
кість депутатів місцевих Рад.
За новими нормами по вибо
рах до місцевих Рад кіль
кість депутатів у місцевих
Радах збільшиться по країні
приблизно на 350 тисяч чо
ловік.
До складу Рад виборці на
мітили людей, які беруть ак
тивну участь у будівництві
комуністичного завтра, лю
дей, які своєю працею, на
вчанням здобули право нази
ватися обранцями народу.
Як і в попередні роки, Ко
муністична партія йде на ви
бори разом з безпартійними,
разом з комсомолом, проф
спілками та іншими органі
заціями і товариствами тру
дящих. Саме у цьому — в
непорушній єдності партії і
народу,
керованого Кому
ністичною
партією,
стали
можливими ті грандіозні ус
піхи в розвитку народного
господарства нашої країни,
які відомі нині всьому сві
т о в і.
Виробництво засобів ви
робництва — основи основ
соціалістичної системи госпо
дарства — збільшилося
в
1958 році у порівнянні з
1940 роком більше, ніж у 5
разів. Досить сказати, що в
тому ж 1958 році в нашій
країні за місяць виплавляло
ся сталі і видобувалося наф
ти більше, ніж у царській Ро
с ії за весь 1913 рік.
Гігантськими кроками зро
стає і матеріальний добробут
наших людей. Про це свід
чить величезний ріст прид
бань предметів культурнопобутового призначення насе
ленням.
У 1940 році радянські лю
ди купили 2500 тисяч годин
ників, а в 1957 році —
22 184 тисячі, відповідно ра
діоприймачів — 156 тисяч і
3337 тисяч; телевізорів —
300 штук і 592 тисячі, вело
сипедів — 200 тисяч і 2991
тисячу тощо.
Незважаючи на колосальні
руйнування, викликані вій
ною, жилий фонд міст, порів
няно з 1913 роком, за 40 ро
ків Радянської влади виріс в
4 рази. Особливого розмаху
досягло житлове будівництво
за останні 5 років, коли бу
ло введено в експлуатацію
216 мільйонів квадратних
метрів житлової площі, що
значно перевищує весь мі
ський жилнй фонд царської
Росії в 1913 році.
Ще краще житимуть ра
дянські люди, виконавши ве
личні накреслення семирічно
го плану.
Немає ніякого сумніву в
тому, що під керівництвом
Комуністичної партії та її
Ленінського
Центрального
Комітету ця велична програ
ма буде виконана і не за сім
років, а значно раніше. Про
це свідчать перші трудові
подвиги радянських людей в
рахунок семирічки.
Немає сумніву, що завтра
всі виборці нашої республі
ки одностайно віддадуть свої
голоси за кандидатів народ
ного блоку комуністів і без
партійних.
Немає сумніву, що наступ
ні вибори ще раз яскраво
продемонструють готовність
радянських людей і далі не
втомно працювати в ім’я тор
жества комунізму в нашій
країні, на благо зміцнення
миру в усьому світі.
Останні приготування до виборів. Члени дільничної виборчої комісії тт. Кіндяк М. О.,
Гарнага К. С., Макаровська І. А., Черкун М. П. і Піченко О. П. ще раз переглядають
виборчу документацію.
Фото М. Шуряка.
МОЛОДІ
них товариств на чолі з союзною
радою по цих питаннях. Знову ж
таки, передача ф ункцій держ ав
них органів до рук добровіль
Н а тем у про нове в системі
них
спортивних
організацій н а р о д н о ї освіти, згідно Закону
дасть економію народних кош «П ро зм іц н ен н я зв’язку школи
тів, а також сприятиме масово
наючи з сільських, районних му розгортанню спортивної р о з ж иттям і про дальший розви
і включаючи Верховні Ради боти відповідно до завдань су ток си стем и народної освіти в
С Р С Р » , наш ою газетою вже бу
союзних республік. Цей захід часності.
має важливе значення для даль
Досвід показує, що питання ло вм іщ ено статтю , яка, в основ
шого розвитку соціалістичної культурного обслуговування н а н ом у, правильно висвітлювала
демократії. Адже йдеться про селення, охорони зд оров’я, орга
збільшення числа тих трудя нізація спортивної роботи, охо істор и ч н е зн ачен н я цього зако
щих, які в порядку добровіль рона громадського порядку, по н у і його спрямованість на лі
ності віддаватимуть частину карання за незначні проступки к в ідац ію певного відриву шко
свого часу і своєї енергії спра тощо уже тепер м ож уть і повин ли в ід ж иття (див. статтю доц.
ві комуністичної організації су ні переходити до ком петенції Д . А . В озн ю ка п ід назвою «За
спільства. У Радах вони прохо громадських організацій, які у
х о д и , н а к р есл ен і партією», вмі
дитимуть справжню школу ре своєму розпорядж енні маю ть в е
волюційного управління краї лику кількість засобів впливу щ е н у в н о м ер і від 2 8 січня).
ною, немало з них вийдуть на на маси і залучення їх до а к
О днак у с х е м і системи народ
широку дорогу політичної твор тивної участі у р о зв ’язан н і цих н о ї освіти , щ о прикладена до
чості і стануть відомими всьо питань.
му народові як політичні діячі
Звичайно,
передача
ряду ц іє ї статті, автором були при
і здібні організатори виробни функцій, які тепер виконую ться п у щ ен і су т т є ві помилки, які не
цтва і культури країни.
державними органами, до відан даю ть читачам ясного уявлення
Система диктатури пролета ня громадських о р ган ізац ій тр у п р о те нове, чим насамперед ха
ріату, яка виступає в нашій кра дящих не означає послаблення р а к т ер и зу єт ь ся перебудова си
їні у формі Рад, включає в се ролі соціалістичної держ ави у ст ем и н а р о д н о ї освіти на сучас
бе як державні органи, через справі будівництва комунізму. ном у етапі.
які соціалістична держава здійс Навпаки, передавши ряд своїх
К а ф ед р а педагогік и, детально
нює публічну владу, так і ці функцій добровільним орган іза обговоривш и на своєм у засідан
лий ряд громадських організа ціям трудящих, р ад ян ська д ер ні п о д а н у с х е м у , одностайно
цій.
жава матиме м ож ливість більш е прийш ла д о висн овк у, що вона
Дальший
розвиток
соціа уваги приділити питанням еко м істить у со б і іст о т н і недоліки.
лістичної державності буде про номіки, яка становить м атері
П о-перш е, автор зовсім неза
ходити в напрямі посилення ро альну основу соціалістичного коном ірно д о си стем и народної
лі громадських організацій. Б а ладу. Тут повинна в усій своїй освіти, як ї ї л ан к у, відносить
гато функцій, які зараз викону повноті проявитися діяльність «працю на в иробни цтві».
ються державними органами, з державних органів, особливо в
Т е, щ о частина ю наків, яка
успіхом можуть бути передані той час, коли створю ється м ате
закінчить 8-р іч к у, п ід е на ви
до компетенції масових громад ріально-технічна основа кому
робництво, це в ірн о, але ідея
ських організацій. Цей процес ністичного суспільства.
зак он у про п о єдн ан н я навчання
відбувається уже й зараз. Так,
У зовнішньополітичній галузі
з продуктивною п р ац ею учнів
у 1957 році ліквідовано лекцій соціалістична держ ава виконує
дал ек о ш ирш а, н іж ц е показано
ні бюро при місцевих Радах, а надзвичайно важ ливі завдання
у сх е м і. Ц ей зв ’я зо к повинен
їх функції повністю перейшли по захисту миру між народами,
до такої добровільної організа обороні країни від воєнного на пр осяк н ути всю си стем у народ
ції, як Товариство для поширен паду з боку ім періалістичних н о ї освіти, починаю чи від її
ня політичних і наукових знань. агресорів. Поки існ ує ім періа най ни ж чої л анк и (дитячий са
док) і кінчаючи вищ ою школою.
З того часу лекційна пропаган лізм, не виключена м ож ливість
да в країні набагато поліпшила воєнного нападу н а соціалістич П ро ц е я сн о ск а за в у своїй до
ся. Крім того, цей захід дав ве ний табір. А тому н айваж ливі пов іді на X X I з ’їз д і КПРС
лику економію державних гро шою функцією соціалістичної т. М. С. Х р у щ о в . « В центрі ви
шей. Якщо лекційні бюро пов держави є захист завою вань со х о в н о ї р о б о т и ,— говорив він,—
ністю перебували на бюджеті ціалізму, створення всіх необ п ар тія ставить т р у д о в е вихован
відповідних Рад, то Товариство хідних умов д л я м ирної праці ня в с і х л ю д ей , розвиток сві
для поширення знань є госпроз радянських людей. Отже, функ дом ого, к о м ун істи ч н ого ставлен
рахункова організація, що має ція захисту Вітчизни може від ня д о п р а ц і. М и прагнемо до
чималі доходи, яких не лише ви мерти лише тоді, коли повністю того, щ об т р у д , як творець усіх
стачає для оплати обслужуючо і назавж ди буде усунено небез м атеріальни х і к у л ь ту р н и х благ,
го апарату Товариства. Із цих пеку нападу з боку ім періа перетворився у н а й п ер ш у і жит
доходів чимала частина йде до лістів.
тєв у потребу л ю д ей » . О тж е, ми
Тоді і держ ава у власному ро повинні якнайш ирш е використа
бюджету держави.
Зараз проводиться реоргані зумінні слова в ід ім р е . А поки що ти велику м оральн у силу, захо
зація керівництва спортивною і нам необхідно всем ірно зміцню вану у прац і, н е припускаючи
фізкультурною роботою в к р а ї вати наш у армію, флот, органи такого стану, щ об хоч незначна
ні. Якщо раніше цими питання держ авної безпеки, які ведуть частина м о л о ді залишилася по
ми займалися державні коміте боротьбу проти агентури імпері за колективом трудящ их. Тому
ти по фізкультурі і спорту, то алістичних розвідок і оберіга
намагання пр одук ти вн у суспіль
тепер ці функції стають компе ють мирну працю радянського
н у працю в ти сн у т и в систему
тенцією добровільних спортив народу.
ПРО
КОМУНІЗМ
НАШІ ЗАУВАЖЕННЯ
В ід м р ії до дійсност і
3. ДЕЯКІ ПИТАННЯ ТЕОРІЇ.
Примітною рисою XXI з'їзду
є те, що він проходив на висо
кому теоретичному рівні. У рі
шеннях з ’їзду розвинено далі
ряд важливих положень мар
ксистсько-ленінської теорії.
Передусім з’їзд констатував,
що соціалізм у нашій країні пе
реміг повністю і остаточно. На
ша країна тепер вступила в пе
ріод розгорнутого будівництва
комунізму. XXI з ’їзд і є тією
історичною вежею, від якої гря
дущі покоління будуть рахувати
початок комуністичної ери.
Маючи спільну з соціалізмом
економічну основу в особі су
спільної власності на засоби ви
робництва, комунізм характери
зується набагато вищою еконо
мічною і культурною зрілістю.
Соціалізм створює всі необхідні
умови для поступового переходу
до комунізму. І в цьому полягає
його історична заслуга. Кому
нізм виростає на грунті високо
го розвитку соціалізму, як його
продовження і удосконалення.
Між соціалізмом і комунізмом
немає непрохідної стіни. Це дві
фази однієї і тієї ж комуністич
ної суспільно-економічної фор
мації. Саме тому, що соціалізм
і комунізм мають спільну еко
номічну основу і є ступенями
розвитку однієї формації, пере
хід від соціалізму до комунізму
буде здійснюватися поступово,
шляхом переростання першого
в другий.
Побудова комунізму — це
тривалий процес, необхідною
передумовою якого є створення
матеріально-технічної бази, за
безпечення високої продуктив
ності суспільної праці. Створен
ню матеріально-технічної бази
комунізму буде присвячено все
наступне семиріччя. До кінця
семирічки по більшості еконо
мічних показників ми наблизи
мося до рівня виробництва
США, а в наступні п ’ять років,
а можливо й менше, ми пере
криємо той рівень виробництва
на душу населення, який буде в
Америці. Однак, не слід дума
ти, що досить нам догнати пере
дові капіталістичні країни по ви
робництву на душу населення і
у нас уже буде повний кому
нізм. Для комунізму тільки цьо
го мало. Потрібно довести усу
спільнення колгоспного виробни
цтва до такого рівня, щоб існу
юча нині колгоспно-кооператив
на власність злилася воєдино з
загальнонародною комуністич
ною власністю. А це в свою
чергу означатиме
подолання
істотної відмінності між містом
і селом, між розумовою і фізич
ною працею.
При соцалізмі діє принцип
розподілу: «від кожного — по
здібностях, кожному — по пра
ці». Комунізм передбачає інший
принцип розподілу: «від кожно
го — по здібностях, кожному —
по потребах». Для запроваджен
ня цього принципу потрібен не
лише високий рівень матеріаль
ного виробництва, а й висока
свідомість трудящих мас. Ні в
якому разі не можна забігати
вперед у справі розподілу. Пе
рехід до комуністичного прин
ципу розподілу здійснювати
меться поступово, в міру роз
витку виробництва, нагрома
дження соціалістичним суспіль
ством необхідних предметів спо
живання, а також в міру зро
стання свідомості мас, коли всі
люди добровільно і незалежно
від кількості одержаних матері
альних благ будуть трудитися у
відповідності зі своїми здіб
ностями, усвідомлюючи, що їх
праця необхідна для суспіль
ства.
У радянському суспільстві
вже зараз народжуються рост
в. войтко
ки комуністичних форм розподі
лу. Так, чимала частина націо
нального доходу країни уже те
пер йде на медичне обслужуван
ня, освіту, культурно-освітні за
клади і надається усім членам
соціалістичного суспільства без
платно. У зв’язку з переходом
до комунізму ця частина су
спільних фондів буде увесь час
зростати, що означає поступо
вий перехід від соціалістичних
до комуністичних форм розпо
ділу.
Ріст продуктивних сил сус
пільства не може не виклика
ти дальшого удосконалення со
ціалістичних виробничих відно
син, а також зміни політичної
організації суспільства.
Ще в 1917 році у праці «Дер
жава і революція» В. І. Ленін
писав, що капіталізм, завдяки
концентрації виробництва, над
звичайно спростив функції уп
равління. Створивши велике і
механізоване виробництво, капі
талізм показав, що функції
управління не є чимось недо
сяжним для робітника. Навпа
ки, вони цілком доступні для
звичайного освіченого городя
нина, а згодом можуть бути
освоєні і всіма членами суспіль
ства.
Ленін ще до перемоги соціа
лістичної революції в нашій
країні передбачав, що робітники
і селяни, знищивши паразитич
ну буржуазну державну маши
ну, з успіхом зможуть пустити
в хід увесь технічно устаткова
ний
механізм
виробництва.
Звільнивши працю, від експлуа
тації, соціалізм відкрив необме
жені можливості для участі всіх
трудящих в управлінні госпо
дарством, культурою, залучив
мільйонні маси енергійних, здіб
них людей до участі в керівни
цтві соціалістичною державою.
Те, про що мріяв Ілліч, стає те
пер дійсністю.
Досить сказати, що понад пів
тора мільйони трудящих країни
успішно виконують СВОЇ обов’яз
ки як депутати місцевих Рад де
путатів трудящих. На виборах
до місцевих Рад у цьому році
значно розширено кількість де
путатських місць у Радах, почи
На практичних заняттях з астрономії студенти фізико-математичного ф ак ультету
вміло використовують нові прилади.
На нашому фото зафіксовано момент ознайомлення групи п’я тикурсників з теодо
літом, за допомогою якого можна визначити висоту Сонця по відношенню до горизонту.
освіти як л а н к у є звуженням
р о л і п рац і у п ер еб у д о в і системи
н а р о д н о ї о св іти .
П о -д р у ге, д у ж е невиразнимє
стан такого ти пу шкіл, як ден
ні і в еч ір н і професійно-технічні
учи ли щ а (м іськ і — 1 — 3 роки,
сіл ьськ і — 1 — 2 роки). За схе
м ою автора ц і ш коли опинили
ся в «ту п и к у » .
В и я в л я єть ся , щ о ті юнаки
і дівчата, які за к ін ч у ю т ь 8-річ
ку і підуть на виробництво, а
потім удосконалю ватим уть свою
проф есію у проф есійно-техніч
них ш колах, зал и ш ать ся без
перспектив на дал ьш е підвищен
НЯ св о є ї о св іти . Ц е, безумовно,
пом илка автор а, бо в законі пе
р ед б а ч ен о ціл к ом я с н и й шлях
д л я м ол оді, яка закінчить ден
не або в еч ір н є проф есійно-тех
н іч н е училищ е.
Н ареш ті, в схем і неповно
з ’ясовано м ісц е заочної освіт.и
Закон
же
відводить значну
роль заоч ній освіті як у серед
ній, так і у вищ ій ланках систе
ми н ар одн ої освіти.
С. ЛІТВІНОВ,
зав. к аф едрою педагогіки.
На місці вчителя
З ДОСВІДУ ПРОВЕДЕННЯ
ПЕДПРАКТИКИ
Темі дружби в ліриці гені
З першого ж дня перебуван
14 студентів-фізиків IV кур
ня на практиці (27 жовтн я) я ального поета був присвячений
відвідувала уроки вчителів у розбір вірша «19 октября 1825 су проходили педпрактику в
Гребінківській середній школі.
VIII класі. Це були уроки з ро года».
сійської літератури, алгебри,
Д ля вивчення пейзажної лі
Крім
загальноосвітніх на
фізики, англійської мови, істо рики я взяла два вірші «К мо вчальних кабінетів, у школі доб
рії, географії, української л іте рю» і «Осень». Робота над вір ре обладнані кабінети виробни
ратури. Особливо сподобалися шами йшла методом бесіди. чого навчання — є столярна і
мені уроки Софії М иронівни Більш ість учнів зуміли відпо слюсарна майстерні, автотрак
Вовк, колишньої випускниці н а вісти навіть н а такі питання, які торний кабінет, шкільна машин
шого інституту. Н а ї ї уроках— здавалися мені важкими для но-тракторна станція, де учні
зразкова дисципліна, новий м а них.
старших класів проходять прак
теріал вона пояснює глибоко і
В основу останньої теми лі тичні заняття по вивченню трак
цікаво.
рики («Пушкин о поэте и поэ тора, автомобіля, комбайна та
Я відвідувала також уроки зии») був покладений вірш «Я різних
сільськогосподарських
наших студентів-практикантів. памятник воздвиг себе неруко машин. На 1959 рік колгосп
Особливо цікавими були уроки творный». Д ля аналізу я взя виділяє школі 50 га землі під
ла також вірш і «Пророк» і кукурудзу.
С. Жилко і В. Б улах.
З 10 листопада розпочалася «Эхо», хоч у підручнику про
Всі студенти після ознайом
активна практика.
них майже нічого не сказано. лення зі школою активно вклю
Роботу в ш колі я почала з Це, на мою думку, великий не чилися в практичну роботу.
того, що переписала календар долік підручника з літератури Старанно готуючись до уроків
ний план роботи з російської для 8 класу.
з фізики, вони насичували їх
літератури на II чверть. Згідно
На наступному уроці мова політехнічним змістом, добира
цього плану другу чверть по йшла про історію написання ро ючи приклади з практики соціа
трібно було починати з теми мана «Евгений Онегин».
лістичного будівництва.
«А. С. Пушкин». Але в з в ’язку
Роботі над текстом було при
Студентка О. Василенко при
з польовими роботами клас від свячено декілька наступних уро
вивченні теми «Теплові маши
став і на початку II чверті ми ків. І і II розділи романа чи
ни» у VII класі, крім демон
закінчували розгляд комедії талися в класі, по III—V розді
страції діючих моделей парової
лах учням були дані питання
Грибоєдова «Горе от ума»
машини і парової турбіни, ви
З а період з 13 листопада по для самостійної роботи вдома, а користовувала діапозитиви су
25 грудня я дала 24 уроки, з потім, у класі, проводилися від
часних парових турбін великої
них один урок — класний твір, повідні бесіди. Над останніми
потужності, що застосовуються
два уроки — аналіз класного і розділами учні працювали са
на
нових теплоелектроцентра
мостійно. Я не проти самостій
домашнього творів.
лях.
Перший урок (аналіз образів ної роботи учнів, але мені
Студенти І. Варава, М. Сту
Скалозуба і М олчаліна) вимагав здається, що потрібно всі роз
глибокої підготовки, адже від діли романа аналізувати в кла пак , В. Коробейнікова при ви
нього зал еж ал а вся моя робота сі, тоді значно легше буде пра кладанні теми «Сполучені посу
дини» у VI класі демонструва
з літератури. З теми «А. С. цювати над образами.
Грибоедов» м ені довелося пра
Для домашніх творів були да ли діючу модель водогону кол
цювати також над образами Ч а ні дві теми: «Онегин — типиче госпної ферми.
цького і Соф ії. П ісля вивчення ский образ молодого человека
Велику увагу студенти при
творчості Грибоєдова учні пи дворянского общества 20-х гг. діляли роботі у вечірній школі
сали класний твір.
XIX ст.», «Я так люблю Татья колгоспної молоді, оскільки тут
Результати перевірки творів ну милую мою» (А. С. Пушкин). засвоєння викладеного матеріа
показали, що м атеріал в основ
Останній урок був присвяче лу відбувається в основному під
ному
учнями засвоєний, але ний аналізові домашніх творів. час уроку.
пиш уть вони неграмотно. Я про Він пройшов більш вдало, ніж
Студенти-практиканти прово
вела урок аналізу помилок. Ме аналогічний перший. Слід за дили і велику виховну роботу з
ні здається, щ о цей урок про значити, що не всі етапи уроку учнями як класні керівники.
йш ов не зовсім добре. Я віді для мене є однаковими щодо Організовували вечори відпо
брала найбільш характерні з трудності. Особливо важким бу чинку, проводили екскурсії уч
наявних помилок, класифікува ло опитування. По-перше, в кла нів по історичних місцях Гре
ла
їх
і провела колектив сі необхідно було добитися аб бінківського району тощо.
ний аналіз: один учень писав солютної тиші. По-друге, дово
Шість тижнів педагогічної
на дошці, інш і — в зошитах. дилося вести боротьбу з підка
практики
дали студентам вели
Т а к и й м ет од робот и над помил зуванням.
ку
користь.
ками п р о в о д и в с я вперше. Учні
звикли п р а ц ю ват и к о ж н и й над
своїми п о м и л к а м и . В ід ч у в а л о с я ,
щ о вони н е о х о ч е п р а ц ю ю т ь . В
час уроку я н е в к л а л а с я , в с іх
помилок
проаналізувати
не
встигла.
Всі інші уроки були присвя
чені вивченню творчості О. С.
Пушкіна.
Б іограф ія П уш кіна вивчалася
на трьох уроках, тому щ о мате
ріалу багато, а хотілося розпо
вісти у ч н ям п р о те, чого вони
не зм ож ут ь прочит ат и в підруч
никах.
Останній урок був не зовсім
вдалий. Р о з повідаю чи про д у е л ь
Пушкіна і Д а н т ес а , я б іл ьш де
тально зуп и н и л ася на особистих
мотивах ї ї і не п ід к р ес л и л а то
го факту, щ о ц арськи й у р я д н е
навидів великого поета і чекав
випадку, щ об р о зп р ави ти ся з
ним. На наступном у уроці мені
довелося р о зп л ач у в ати ся за до
пущену помилку. Н а моє зап и
тання, хто винен у см ерті П уш
кіна, один з у ч н ів відповів:
«Його жінка».
Вивчення творчості П уш кіна
ми почали з патріотичних та по
літичних мотивів його лірики.
На цю тему було відведен о дві
години. Детально а н а л ізу в а л и с я
в класі такі вірші П уш кіна, як
" К Ч аадаеву», «В С и б и р ь » ,
"Анчар», «Арион», ода « В о л ь
ность».
Г. ВИСОЦЬКА.
Я. ДЕРКАЧ.
Лист з Америки
Влітку 1958 року наш інститут відвідала група пра
цівників педагогічних закладів СШ А. Цими днями на ім’я
директора інституту одержано листа від директора Пе
дагогічного коледжу при Оклахомському університеті,
професора педагогіки Честера С. Уільямса. В листі гово
риться:
«Відвідавши Вашу країну як учасник семінару Това
риства Порівняльної Педагогіки влітку 1958 р., я хочу
сердечно подякувати Вам за ту велику увагу, якою Ви
нас оточили. Мені здавалося, що і Ви особисто і весь
професорсько-викладовський склад зробили все можливе
щоб наше перебування у вас було приємним, щоб допо
могти нам зрозуміти радянську систему освіти за корот
кий строк. Я, наприклад, почуваю, що обмін досвідом був
дуж е корисним і що ми зламали лід і проклали шлях до
тривалого та плідного професійного співробітництва.
Р азом з цим листом я надсилаю Вам номер Бюлетеня,
щ о ви д ається Педагогічною Асоціацією. Він присвячений
питанню оцінки знань студентів — майбутніх учителів.
П едагогічна А соціація, членом якої я є, займається за
раз питанням поліпш ення програм пасивної і активної
практики студентів. Сторінки Бюлетеня можуть бути ви
користані д л я надрукування ваших програм. Можливо, що
ваш інститут виявить баж ання стати членом нашої Асо
ціації.
Н адсилаю Вам т а к о ж документ про оцінку знань і
вм інь студентів під час активної практики. Я роблю спро
бу науково дослідити це питання в системі радянської' пе
дагогіки. Я буду щ асливий відповісти на всі Ваші запи
тан н я по наш их програмах.
Щ иро Ваш
Ч естер С. Уільямс».
Студенти-фізики V курсу Г. Заєць і В. Когутницька
досліджують напівпровідниковий термоопір.
П о т р іб н а д о п о м о га
Ми живемо в час нечуваного змонтували кілька діючих схем.
розвитку техніки, з допомогою
На цей рік плани гуртка
якої люди все успішніше насту ширші. Члени гуртка вирішили
пають на природу.
об'єднати свою роботу з літе
Сучасна техніка — це техні ратурним гуртком мовно-літера
ка атомної енергії, реактивних турного факультету і докладні
двигунів, техніка радіо і елек ше розглянути питання про пе
троніки, це техніка швидкодію реклад з англійської мови на ро
чих лічильних машин і автома сійську з допомогою машинитичного управління.
перекладача, яка демонструва
Керуючі пристрої, автомати є лася недавно на виставці АН
одним з джерел виникнення но СРСР. Зараз доповідь на цю те
вої наукової галузі — кіберне му готує С. Вільчинська.
тики. Розвиватися кібернетика
Корисність такого гуртка до
почала порівняно недавно, з водити непотрібно. Але тим
1933 р. Але вже зараз вона має більш прикрі перешкоди, що їх
значні і загальновідомі успіхи. зустрічають у своїй роботі гурт
За останній час нашими вче ківці. По-перше, дуже мало сту
ними створено цілий ряд авто дентів беруть участь у роботі
матів, які знаходять своє широ цього гуртка. Зараз там працю
ке застосування на виробництві. ють тільки п ’ятикурсники. Че
Ці машини, насамперед, дуже рез кілька м ісяців вони закін
прискорюють і економлять люд чать інститут; їх дуже турбує
ську працю. Наприклад, машина доля гуртка, яким до цього ча
БЭСМ побудована в інституті су не зацікавилися товариші з
обчислювальної математики АН молодших курсів. А тим часом
СРСР, виконує в середньому участь у ньому відкриває сту
8 тисяч арифметичних дій за дентам широкі можливості для
секунду над 10-значними чис наукової роботи.
лами.
Гуртківці майже зовсім не
У математиці з ’явився новий мають інструментів для монту
відділ — «машинна математи вання схем. У кабінетах і біб
ка», викликана необхідністю об ліотеці майже немає літератури
слуговувати цю нову техніку.
з кібернетики. Треба, щоб ди
У минулому році, з ініціати рекція виділила кошти кафедрі
ви викладача фізико-математич математики
для
організації
ного факультету Я. В. Хромого, окремого кабінету, або, принайм
виник гурток математичної л о ні, відділу «машинної математи
гіки, який поставив своєю ме ки» в кабінеті математики і
тою глибше вивчити питання кі обладнала його необхідним при
бернетики і машинної матема ладдям та забезпечила відповід
тики.
ною літературою, яку поки що
На засіданні гуртка були за доводиться діставати з величез
слухані доповіді на теми: «Ал ними труднощами.
горитмічне управління машина
ми», «Про управління машина
М. ЗЕМЛЯНОЙ,
ми з допомогою інформації».
студент фізико-математич
Власними
силами
гуртківці
ного факультету.
Приємно оглянути результати роботи з тканини своїх
к олег-другокурсників.
НЕДОЛІКИ ТРЕБА УСУНУТИ
Новообраний комітет ДТСААФ
інституту накреслив ряд заходів
щодо піднесення оборонно-масо
вої роботи серед студентів, про
фесорсько-викладацького скла
ду та адмінтехперсоналу інсти
туту.
Одним з провідних завдань є
розгортання спортивної роботи
по оволодінню військово-при
кладними знаннями, по підготов
ці спортсменів-розрядників, а
також
технічних кадрів. Щоб
виконати це завдання, заплано
вано розгорнути масово-гуртко
ву роботу. В інституті на кож
ному факультеті будуть працю
вати стрілецькі гуртки, в які
повинні увійти чоловічі та жі
ночі команди.
Організується гурток по ово
лодінню парашутним спортом.
Активну участь у розгортанні
роботи гуртка бере студентка,
член бюро ДТСААФ Л. Цмох.
Вісім студенток фізико-матема
тичного факультету, які вже ово
лоділи теорією парашутної спра
ви, готуються до стрибків з
літака. Жаль, що в цьому ви
ді спорту не беруть участі юна
ки. Немає в гуртку жодного
студента
мовно-літературного
та педагогічного факультетів, а
кожен факультет повинен підго
тувати не менше 10 парашу
тистів.
Успішно здійснюється підго
товка інструкторів по авіамоде
лізму. Шестеро студентів (О.
Слива, В. Савченко, Є. Семеч
ко, Г. Кулик, Г. Грицей і С.
Цмох) вже одержали права ін
структорів і керують авіамо
дельними гуртками в школах
м. Києва, а 25 — закінчать на
Несумлінно виконують свої
вчання до 1 Травня.
обов’язки такі члени комітету,
Найближчим часом розпочне як С. Перфілова, Л. Липко
роботу гурток греблі (ВІДПОВІ (педфак), А. М арченко, К. Т р у
дальний — А. Марченко), який ба (фізико-математичний ф а
підготує команди від кожного культет), а також члени комі
факультету і проведе змагання тету з мовно-літературного ф а
на першість інституту.
культету.
До кінця навчального року
Слід зазначити, що ще не на
необхідно відновити роботу гурт всіх ф акультетах розгорнуто
ка по вивченню мотосправи. Ро оборонно-пропагандистську ро
бота даного гуртка здійснюва боту серед студентів. На ф ізи
лася весь час при допомозі ко-математичному і мовно-літе
кафедри фізвиховання. Проте ратурному ф акультетах недо
зав. кафедрою т. Черкун чомусь статньо проводиться робота по
категорично відмовляється від прийому студентів в члени
надання будь-якої допомоги, на ДТСААФ, нічого не зроблено
правленої на відновлення робо також щодо ліквідації заборго
ти гуртка.
ваності у сплаті членських вне
Комітет ДТСААФ звернувся сків.
до дирекції, партійної організа
Все це гальмує організаційну
ції інституту з проханням роботу і не дає можливості ви
сприяти відновленню роботи мо явити остаточної кількості чле
тогуртка.
Сподіваємося,
що нів ДТСААФ як на ф акульте
найближчим часом необхідну тах, так і загалом в інституті.
допомогу ми одержимо.
Партійні, комсомольські орга
14 лютого в інституті відбу нізації цих факультетів не вжи
лися змагання команд виклада ли заходів, направлених на ви
чів інституту з стрільби.
конання ріш ення партбюро ін
Змагання показали, що основ ституту
про стан оборонноним недоліком у роботі є те, що спортивної работи.
партійна і профспілкова органі
З метою налагодження обо
зації (зокрема, мовно-літератур ронно-спортивної роботи в ін
ного факультету) ще не нада ституті необхідно, щоб проф
ють належного значення обо організація (голова профкому—
ронно-спортивній роботі.
т. Ніколенко), комітет комсомо
Несерйозно відноситься до лу
інституту
(секретар —
своїх обов'язків — заступника т. Семко) та партійні організа
голови ДТСААФ по роботі обо ції факультетів негайно обго
ронних гуртків т. Сердюк, ворили на своїх зборах стан обо
який ще ні разу не був присут ронно-спортивної роботи і вжи
нім навіть на тренувальних за ли дійових заходів по усуненню
няттях і не вжив заходів по усу наявних недоліків на цій важли
ненню недоліків у підготовці і вій ділянці роботи.
організації змагань.
М. РЯБУХІН.
С т у д е н т п о в и н е н б у т и п р и кл а д о м
Кожному відомо, якого акту шення громадського порядку на
ального значення в наш час на вулицях, у скверах, у трамваях
було питання про моральне об і інших громадських місцях! Це,
личчя радянської людини, її як правило, поодинокі випадки,
естетичні смаки, її ставлення але їх необхідно викоренити
до особистого і загального. За зовсім.
раз, коли радянський народ,
У зв’язку з цим Виконавчий
натхнений величною програмою, комітет Київської міської Ради
приступив до розгорнутого бу депутатів трудящих прийняв
дівництва.
комунізму,
ко обов’язкове рішення № 2 від
ли виник
масово - героїчний 27 січня 1959 року «Про відпо
рух — створення комуністич відальність за порушення гро
них бригад, саме тепер це пи мадського порядку в місті
тання повинно стати питанням Києві».
сьогоднішнього дня.
Цим рішенням встановлюєть
В основній масі студенти — ся адміністративна відповідаль
це активні, чесні юнаки і дів ність за порушення громадсько
чата; вони добре вчаться, сум го порядку, спокою на вулицях і
лінно виконують громадські до в інших громадських місцях, за
ручення, скромні, точні і аку вживання алкогольних напоїв у
ратні скрізь: на вулиці і вдома, місцях торгівлі, а також у пар
в гуртожитку і в кіно, в цирку ках, скверах.
і на стадіоні, в музеї і на
Поява в нетверезому стані на
катку.
вулицях, у театрах, клубах, кі
Проте
недавно
відбулася нотеатрах, тролейбусах, автобу
подія, яка не може не хви сах, трамваях та інших громад
лювати
кожного комсомоль ських місцях веде за собою не
ця,
кожного студента.
На минуче покарання.
ім'я директора інституту при
Відвідувачам видовищних за
йшла листівка відділу регу кладів забороняється зчиняти
лювання вуличного руху м. Киє гомін, який заважає глядачам,
ва такого змісту: «18 грудня забруднювати приміщення, ку
1958 року студент V курсу фі рити в місцях, для цього не від
зико-математичного факультету ведених.
Анатолій Олександрович Золо
Особи, винні в порушенні
тарський їхав на буфері тролей цього обов’язкового рішення під
буса, за що був попереджений лягають в адміністративному по
відділом регулювання вулично рядку штрафові у розмірі 100
го руху управління міліції крб., або виправно-трудовим ро
м. Києва».
ботам строком до 1 місяця.
Будемо сподіватися, що цей
Сором, ганьба для всього сту
дентського колективу нашого пункт рішення не ввійде в дію,
інституту! Треба було привести тому що студенти, як і всі гро
Золотарського до малюка-пер мадяни м. Києва, не допустять
шокласника, щоб той розповів порушень -громадського порядку.
йому про правила користування
В. ВАШКУЛАТ,
студент мовно-літератур
міським електротранспортом.
Зустрічаються випадки пору
ного факультету.
ШАХИ
НА КОНКУРС
ЕТЮ Д № 1
Е Т Ю Д № 2.
ЗМАГАЮТЬСЯ ВИКЛАДАЧІ
У цьому році вперше в інсти
туті було організовано ф акуль
тетські команди викладачів по
стрільбі з пістолета. З 1-го по
14 лютого відбувалися система
тичні тренування. Найбільш ор
ганізовано проводилася робота
серед викладачів педагогічного
ЦК К П РС і Р а д а М ін істрів н и к ів до п ід л е гл и х працівників,
факультету. Сумлінне трену
С
РС
Р зо б о в'язал и ш ироко р о з я к і п и я ч а т ь , ам о р ал ьн о себе по
вання дало відповідні результа
горнути масово - політичну
і в о д я т ь , п р о т е не дістають будьти.
Команда
фізико-математич культурно - виховну роботу с е я к и х п о к а р а н ь .
У ш к о л а х , педагогічних учбо
ного факультету була н а занят ред населення, зал учаю ч и до
тях один-два рази, а команда цього самих тр у д ящ и х , з тим , вих з а к л а д а х , гуртожитках, ін
мовно-літературного факультету щоб на підприємствах, в кол гос т е р н а т а х п р и ш к о л ах ще недо
жодного разу не вийшла на тре пах, радгоспах, установах 1 у ч статн ь о п р о в о д и т ь с я культмасо
бових закладах була створена ва р о б о т а , н е з а в ж д и продумана
нування в повному складі.
Змагання відбулися 14 лю обстановка нетерпим ості і гр о й ц іл е с п р я м о в а н а організація
мадського презирства по в ід н о д о з в іл л я у ч и т е л ів , викладачів
того.
Команда педфаку в складі шенню до п’яниць і їх захи сн и с т у д е н т ів і у ч н ів с ь к о ї молоді,
н е с т в о р ю є т ь с я громадська дум
М. Д. Ярмаченка, Н. Ф. Засен ків.
На виконання ц ієї постанови к а н е т е р п и м о г о ставлення до
ко, К. М. Турчинської, О. Д.
Мішиної, М. Ф. Солом’яного Міністерство освіти У Р С Р в и д а п ’я н и ц ь і п о р у ш н и к ів порядку.
М ін іс т е р с т в о
освіти УРСР
вибила із 500 можливих очок ло розпорядження, в якому від
значає,
що
внаслідок
недостат
п
р
о
п
о
н
у
є
в
с
ім
в
ід
д іл а м нарос
354 і зайняла 1 місце в інсти
туті. Команда ф ізико-матема ньої виховної роботи випадки віти, у ч б о в и м з а к л а д а м розро
тичного факультету в складі пияцтва мають місце також се бити і зд ій с н и т и конкретні за
М. І. Земляного, І. І. Мар ред деякої частини учителів, ви ходи щ одо р іш у ч о г о поліпшен
куша, Г. М. Тичини, Б. Г. Дзе кладачів педагогічних інститу ня ви ховн ої і культурно-м асової
мідовича вибила 349 очок і тів і училищ, студентської та роботи, п р о п а га н д и здорового
побуту; п р и тягати до суворої
зайняла II місце. Останнє місце учнівської молоді.
зайняла команда мовно-літера
Органи народної освіти та ке відповідальності осіб, я к і допу
турного факультету, яка, до ре рівники учбових закладів і під с каю ть ви падки п и я ц т в а і тим
чі, на змагання з ’явилася в кіль відомчих установ не провадять сам им к о м п р о м ету ю ть звання
народної
освіти ,
кості... одного викладача (Ф. С. систематичної роботи, спрямо п р а ц ів н и к а
Гріма).
ваної на запобігання випадків зв а н н я р а д я н с ь к о го студента,
За кращі результати у зма пияцтва, не виносять н а при уч н я.
П р ац івн и к и народної освіти
ганні комітет ДТСАА Ф нагоро людний осуд винуватців пияцт
див команду педфаку грамотою ва та порушення гром адського зо б о в ’я з а н і ш ироко включитися
і дипломом І ступеня, а коман порядку, а окремі з них н а до п р о вед ен н я масово-роз’ясню
ду фізико - математичного фа віть дозволяють влаш товувати в ва л ь н о ї роботи серед широких
культету — дипломом II сту стінах шкіл, гуртож итків, учбо в е р с тв н асел ен н я про шкоду,
вих закладів р ізн і вечори, зу я к о ї за в д а є алкоголь здоров'ю
пеня.
лю дини,
сім ’ї,
виробництву,
Кращі стрільці Б. Дземідо стрічі тощо, які закін чую ться
сп
раві
комуністичного
будівни
вич, І. Маркуш та М. Солом’я випивками.
цтва.
ний нагороджені дипломами.
Нетерпимим сл ід вваж ати ви
падки ліберального, безпринцип
О. М ІШ И Н А .
Р едак тор В. ВОЙТКО.
ного віднош ення деяких к е р ів
Ц е справа громадськості
Цифри Великого П л а н у
Сувою бавовняних, шовко
вих та льняних тканин, що
будуть вироблені в 1 9 6 5 ро
ці, вистачить, щоб огорнути
Землю по екватору 2 5 0 раз.
500 мільйонів метрів ш ер
стяних тканин випускатиме
наша промисловість на к і
нець семирічки. Чи багато
це? Дуже! Це в два рази
більше, ніж виробляє зараз
Англія, або майже стільки,
скільки США і Англія, ра
зом узяті.
П’ять пар шкіряного в зут
тя на два роки
зм ож е
придбати кожна радянська
людина через сім
років.
А додайте сюди щ е взуття
із замінників шкіри. До рево
люції на кожного жителя
Росії припадала... одна пара
на три роки.
Як відомо, в 1 9 6 5 році бу
де вироблено до 1 0 мільйонів
тонн цукру. Якщо б його на
вантажити у вагони, то еш е
л о н розтягнувся б на від
стань 5 тисяч кілометрів —
від Москви до Іркутська.
Припустимо, що все моло
ко, одерж ане в 1 9 6 5 році, ми
захотіли перекачати в гігант
ську цистерну. Тоді молочна
ріка, така повноводна і стрім
ка, як Кубань, заповнювала б
цистерну протягом трьох з
половиною днів.
У семиріччі планується
спорудити стільки житла для
трудящ их, що його загальна
площа дорівнюватиме 100 до
воєнним Києвам.
У 196 5 році ми виробляти
мемо стільки м’яса, що виго
товлена з нього українська
ковбаса простяглася б стріч
кою в 2 4 0 0 тисяч кіломет
рів, тобто на 6 відстаней від
Зем лі до Місяця.
Коли б все зерно, що буде
зібране в останньому році се
мирічки, зсипати в одне міс
це, то довелося б спорудити
башту, основа якої дорівню
вала б площі 1000 гектарів,
а висота перевищила б почат
кову орбіту першого радян
ського супутника Землі.
ЗВІТНО-НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ
З 24-го по 2 7 лютого в інсти трудове виховання», доцентів
туті проходила наукова конфе П. Р. Чамати і Д. Ф. Ніколен
ренція, присвячена підсумкам ка «Про психологічну готов
науково-дослідної роботи проф е ність учнів до праці», доцента
сорсько - викладацького складу Г. З . Івашини «Вища педагогіч
за 1958 рік.
на освіта на Україні в першій
Пленарне засідання відкри післявоєнній п’ятирічці».
Члени
кафедри
філософії
лось доповіддю директора інсти
туту доцента М. М. Підтиченко (тт. В. М. Семенчов, І. А. Та
«Про перебудову роботи інсти бачніков, В. І. Войтко) виступи
туту в світлі Закону «Про зм іц ли з рядом доповідей, в яких
нення зв’язку школи з життям викриваються класові і гносео
і про дальший розвиток системи логічні корені релігії та її реак
народної освіти в С РС Р ».
ційна суть.
Кандидат історичних наук до
На секції літератури й мето
цент Л. П. Тендерес виступив дики літератури були заслухані
з доповіддю «Ріш ення XXI з ’їз й обговорені доповіді проф.
ду КПРС — велична програма П. К. Волинського «Романтизм
комуністичного будівництва».
в українській літературі», проф.
Учасники пленарного засідан Д . В. Чалого «Роль російської
ня заслухали також доповідь літератури в розвитку і утвер
кандидата педагогічних наук, дженні реалізму в українській
доцента С. А. Літвінова на тему літературі І половини XIX ст.»,
«Шляхи перебудови середньої а також конкретні повідомлення
школи в світлі Закону «Про М. У. П оходзіла, П. П. Хропка,
зміцнення зв’язку
школи
з І. Т. Крука, Г. О. Гайдай по
життям і про дальший розвиток творчості українських і росій
системи народної
освіти
в ських письменників та методич
СРСР».
ні реферати Ф. Ф. Бугайка і
На засіданнях секцій заслу В. С. Савенко.
хано звіти завідую чих каф едра
На засіданні секції фізики і
ми про наукову роботу кафедр. методики фізики, крім розгляду
Всього працювали 7 секцій: суто теоретичних проблем, було
суспільних наук, мови і м ето узагальнено досвід роботи шкіл
дики мови, літератури і м етоди з виробничим навчанням. Цим
ки літератури,
педагогічних питанням присвячені доповіді
наук, фізики і методики фізики, доцента П. К. Черняка, стар
ших викладачів А. П. Карлової
математики, співів і музики.
Учасники к он ф еренц ії п ід час та Я. Ф. Деркача.
Викладачі математики і мето
засідань заслухаю ть
близько
дики
математики
заслухали
ста наукових доп овідей і пові
кілька
доповідей
з
методики
ви
домлень з різних гал узей науки.
кладання математичних дисцип
Представлені на конференцію
плін у педагогічних вузах.
доповіді свідчать про те, що на
Викладачі співів і музики —
уковці інституту прагнуть на
ряд
доповідей з методики ви
близити тематику св оїх науко
вих робіт до життя, тісніш е по кладання співів і музики.
Багато цікавих доповідей за
в’язати ї ї з життям школи, як
того вимагає Закон «П ро зм іц слухано та обговорено і на ін
нення зв’язку школи з життям ших секціях.
і про дальший розвиток си сте
27 лютого на розширеному
ми народної освіти в С Р С Р ».
засіданні вченої ради було за
До числа таких можна від слухано звіт керівників секцій і
нести доповідь доцента С. А. затвердж ено план науково-до
Літвінова «Н. К. Крупська про слідної роботи на 19 5 9 рік.
п е д а г о г іч н і
ЗА КАДРИ
Р ік
видання 4-й
№ 6 (75)
28
лютого
1959 року
СУБОТА
Ціна 15 коп.
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ
І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
ЗА КАНДИДАТІВ НАРОДУ
Завтра, рівно о 6-ій годині
ранку гостинно розчиняться
двері
виборчих
дільниць.
Трудящ і нашої орденоносної
республіки, як і ряду інших
республік
країни, будуть
обирати депутатів до Верхов
ної Ради УРСР і місцевих
Рад депутатів трудящих.
Підготовка до виборів спів
пала з нечуваним розмахом
народного ентузіазму, викли
каного рішеннями позачерго
вого XXI з ’їзду КПРС. На
креслена з ’їздом грандіозна
перспектива розгорнутого ко
муністичного будівництва —
це яскрава і чітка програма
нового могутнього піднесен
ня економіки, матеріального
добробуту і культурного рів
ня народу.
Всебічне і максимальне
забезпечення постійно зро
стаючих матеріальних і куль
турних потреб радянських
лю дей,— ось мета, якій під
порядковано розвиток народ
ного господарства нашої кра
їни.
Велика роль у вирішенні
завдань семирічного плану
належить Радам депутатів
трудящих. В результаті захо
дів, вжитих партією, робота
Рад значно пожвавилася. З
метою дальшого поліпшення
роботи Рад, розвитку радян
ської демократії, більш ши
рокого залучення трудящих
до повсякденної діяльності
в органах влади на виборах
цього року визнано необхід
ним значно збільшити кіль
кість депутатів місцевих Рад.
За новими нормами по вибо
рах до місцевих Рад кіль
кість депутатів у місцевих
Радах збільшиться по країні
приблизно на 350 тисяч чо
ловік.
До складу Рад виборці на
мітили людей, які беруть ак
тивну участь у будівництві
комуністичного завтра, лю
дей, які своєю працею, на
вчанням здобули право нази
ватися обранцями народу.
Як і в попередні роки, Ко
муністична партія йде на ви
бори разом з безпартійними,
разом з комсомолом, проф
спілками та іншими органі
заціями і товариствами тру
дящих. Саме у цьому — в
непорушній єдності партії і
народу,
керованого Кому
ністичною
партією,
стали
можливими ті грандіозні ус
піхи в розвитку народного
господарства нашої країни,
які відомі нині всьому сві
т о в і.
Виробництво засобів ви
робництва — основи основ
соціалістичної системи госпо
дарства — збільшилося
в
1958 році у порівнянні з
1940 роком більше, ніж у 5
разів. Досить сказати, що в
тому ж 1958 році в нашій
країні за місяць виплавляло
ся сталі і видобувалося наф
ти більше, ніж у царській Ро
с ії за весь 1913 рік.
Гігантськими кроками зро
стає і матеріальний добробут
наших людей. Про це свід
чить величезний ріст прид
бань предметів культурнопобутового призначення насе
ленням.
У 1940 році радянські лю
ди купили 2500 тисяч годин
ників, а в 1957 році —
22 184 тисячі, відповідно ра
діоприймачів — 156 тисяч і
3337 тисяч; телевізорів —
300 штук і 592 тисячі, вело
сипедів — 200 тисяч і 2991
тисячу тощо.
Незважаючи на колосальні
руйнування, викликані вій
ною, жилий фонд міст, порів
няно з 1913 роком, за 40 ро
ків Радянської влади виріс в
4 рази. Особливого розмаху
досягло житлове будівництво
за останні 5 років, коли бу
ло введено в експлуатацію
216 мільйонів квадратних
метрів житлової площі, що
значно перевищує весь мі
ський жилнй фонд царської
Росії в 1913 році.
Ще краще житимуть ра
дянські люди, виконавши ве
личні накреслення семирічно
го плану.
Немає ніякого сумніву в
тому, що під керівництвом
Комуністичної партії та її
Ленінського
Центрального
Комітету ця велична програ
ма буде виконана і не за сім
років, а значно раніше. Про
це свідчать перші трудові
подвиги радянських людей в
рахунок семирічки.
Немає сумніву, що завтра
всі виборці нашої республі
ки одностайно віддадуть свої
голоси за кандидатів народ
ного блоку комуністів і без
партійних.
Немає сумніву, що наступ
ні вибори ще раз яскраво
продемонструють готовність
радянських людей і далі не
втомно працювати в ім’я тор
жества комунізму в нашій
країні, на благо зміцнення
миру в усьому світі.
Останні приготування до виборів. Члени дільничної виборчої комісії тт. Кіндяк М. О.,
Гарнага К. С., Макаровська І. А., Черкун М. П. і Піченко О. П. ще раз переглядають
виборчу документацію.
Фото М. Шуряка.
МОЛОДІ
них товариств на чолі з союзною
радою по цих питаннях. Знову ж
таки, передача ф ункцій держ ав
них органів до рук добровіль
Н а тем у про нове в системі
них
спортивних
організацій н а р о д н о ї освіти, згідно Закону
дасть економію народних кош «П ро зм іц н ен н я зв’язку школи
тів, а також сприятиме масово
наючи з сільських, районних му розгортанню спортивної р о з ж иттям і про дальший розви
і включаючи Верховні Ради боти відповідно до завдань су ток си стем и народної освіти в
С Р С Р » , наш ою газетою вже бу
союзних республік. Цей захід часності.
має важливе значення для даль
Досвід показує, що питання ло вм іщ ено статтю , яка, в основ
шого розвитку соціалістичної культурного обслуговування н а н ом у, правильно висвітлювала
демократії. Адже йдеться про селення, охорони зд оров’я, орга
збільшення числа тих трудя нізація спортивної роботи, охо істор и ч н е зн ачен н я цього зако
щих, які в порядку добровіль рона громадського порядку, по н у і його спрямованість на лі
ності віддаватимуть частину карання за незначні проступки к в ідац ію певного відриву шко
свого часу і своєї енергії спра тощо уже тепер м ож уть і повин ли в ід ж иття (див. статтю доц.
ві комуністичної організації су ні переходити до ком петенції Д . А . В озн ю ка п ід назвою «За
спільства. У Радах вони прохо громадських організацій, які у
х о д и , н а к р есл ен і партією», вмі
дитимуть справжню школу ре своєму розпорядж енні маю ть в е
волюційного управління краї лику кількість засобів впливу щ е н у в н о м ер і від 2 8 січня).
ною, немало з них вийдуть на на маси і залучення їх до а к
О днак у с х е м і системи народ
широку дорогу політичної твор тивної участі у р о зв ’язан н і цих н о ї освіти , щ о прикладена до
чості і стануть відомими всьо питань.
му народові як політичні діячі
Звичайно,
передача
ряду ц іє ї статті, автором були при
і здібні організатори виробни функцій, які тепер виконую ться п у щ ен і су т т є ві помилки, які не
цтва і культури країни.
державними органами, до відан даю ть читачам ясного уявлення
Система диктатури пролета ня громадських о р ган ізац ій тр у п р о те нове, чим насамперед ха
ріату, яка виступає в нашій кра дящих не означає послаблення р а к т ер и зу єт ь ся перебудова си
їні у формі Рад, включає в се ролі соціалістичної держ ави у ст ем и н а р о д н о ї освіти на сучас
бе як державні органи, через справі будівництва комунізму. ном у етапі.
які соціалістична держава здійс Навпаки, передавши ряд своїх
К а ф ед р а педагогік и, детально
нює публічну владу, так і ці функцій добровільним орган іза обговоривш и на своєм у засідан
лий ряд громадських організа ціям трудящих, р ад ян ська д ер ні п о д а н у с х е м у , одностайно
цій.
жава матиме м ож ливість більш е прийш ла д о висн овк у, що вона
Дальший
розвиток
соціа уваги приділити питанням еко м істить у со б і іст о т н і недоліки.
лістичної державності буде про номіки, яка становить м атері
П о-перш е, автор зовсім неза
ходити в напрямі посилення ро альну основу соціалістичного коном ірно д о си стем и народної
лі громадських організацій. Б а ладу. Тут повинна в усій своїй освіти, як ї ї л ан к у, відносить
гато функцій, які зараз викону повноті проявитися діяльність «працю на в иробни цтві».
ються державними органами, з державних органів, особливо в
Т е, щ о частина ю наків, яка
успіхом можуть бути передані той час, коли створю ється м ате
закінчить 8-р іч к у, п ід е на ви
до компетенції масових громад ріально-технічна основа кому
робництво, це в ірн о, але ідея
ських організацій. Цей процес ністичного суспільства.
зак он у про п о єдн ан н я навчання
відбувається уже й зараз. Так,
У зовнішньополітичній галузі
з продуктивною п р ац ею учнів
у 1957 році ліквідовано лекцій соціалістична держ ава виконує
дал ек о ш ирш а, н іж ц е показано
ні бюро при місцевих Радах, а надзвичайно важ ливі завдання
у сх е м і. Ц ей зв ’я зо к повинен
їх функції повністю перейшли по захисту миру між народами,
до такої добровільної організа обороні країни від воєнного на пр осяк н ути всю си стем у народ
ції, як Товариство для поширен паду з боку ім періалістичних н о ї освіти, починаю чи від її
ня політичних і наукових знань. агресорів. Поки існ ує ім періа най ни ж чої л анк и (дитячий са
док) і кінчаючи вищ ою школою.
З того часу лекційна пропаган лізм, не виключена м ож ливість
да в країні набагато поліпшила воєнного нападу н а соціалістич П ро ц е я сн о ск а за в у своїй до
ся. Крім того, цей захід дав ве ний табір. А тому н айваж ливі пов іді на X X I з ’їз д і КПРС
лику економію державних гро шою функцією соціалістичної т. М. С. Х р у щ о в . « В центрі ви
шей. Якщо лекційні бюро пов держави є захист завою вань со х о в н о ї р о б о т и ,— говорив він,—
ністю перебували на бюджеті ціалізму, створення всіх необ п ар тія ставить т р у д о в е вихован
відповідних Рад, то Товариство хідних умов д л я м ирної праці ня в с і х л ю д ей , розвиток сві
для поширення знань є госпроз радянських людей. Отже, функ дом ого, к о м ун істи ч н ого ставлен
рахункова організація, що має ція захисту Вітчизни може від ня д о п р а ц і. М и прагнемо до
чималі доходи, яких не лише ви мерти лише тоді, коли повністю того, щ об т р у д , як творець усіх
стачає для оплати обслужуючо і назавж ди буде усунено небез м атеріальни х і к у л ь ту р н и х благ,
го апарату Товариства. Із цих пеку нападу з боку ім періа перетворився у н а й п ер ш у і жит
доходів чимала частина йде до лістів.
тєв у потребу л ю д ей » . О тж е, ми
Тоді і держ ава у власному ро повинні якнайш ирш е використа
бюджету держави.
Зараз проводиться реоргані зумінні слова в ід ім р е . А поки що ти велику м оральн у силу, захо
зація керівництва спортивною і нам необхідно всем ірно зміцню вану у прац і, н е припускаючи
фізкультурною роботою в к р а ї вати наш у армію, флот, органи такого стану, щ об хоч незначна
ні. Якщо раніше цими питання держ авної безпеки, які ведуть частина м о л о ді залишилася по
ми займалися державні коміте боротьбу проти агентури імпері за колективом трудящ их. Тому
ти по фізкультурі і спорту, то алістичних розвідок і оберіга
намагання пр одук ти вн у суспіль
тепер ці функції стають компе ють мирну працю радянського
н у працю в ти сн у т и в систему
тенцією добровільних спортив народу.
ПРО
КОМУНІЗМ
НАШІ ЗАУВАЖЕННЯ
В ід м р ії до дійсност і
3. ДЕЯКІ ПИТАННЯ ТЕОРІЇ.
Примітною рисою XXI з'їзду
є те, що він проходив на висо
кому теоретичному рівні. У рі
шеннях з ’їзду розвинено далі
ряд важливих положень мар
ксистсько-ленінської теорії.
Передусім з’їзд констатував,
що соціалізм у нашій країні пе
реміг повністю і остаточно. На
ша країна тепер вступила в пе
ріод розгорнутого будівництва
комунізму. XXI з ’їзд і є тією
історичною вежею, від якої гря
дущі покоління будуть рахувати
початок комуністичної ери.
Маючи спільну з соціалізмом
економічну основу в особі су
спільної власності на засоби ви
робництва, комунізм характери
зується набагато вищою еконо
мічною і культурною зрілістю.
Соціалізм створює всі необхідні
умови для поступового переходу
до комунізму. І в цьому полягає
його історична заслуга. Кому
нізм виростає на грунті високо
го розвитку соціалізму, як його
продовження і удосконалення.
Між соціалізмом і комунізмом
немає непрохідної стіни. Це дві
фази однієї і тієї ж комуністич
ної суспільно-економічної фор
мації. Саме тому, що соціалізм
і комунізм мають спільну еко
номічну основу і є ступенями
розвитку однієї формації, пере
хід від соціалізму до комунізму
буде здійснюватися поступово,
шляхом переростання першого
в другий.
Побудова комунізму — це
тривалий процес, необхідною
передумовою якого є створення
матеріально-технічної бази, за
безпечення високої продуктив
ності суспільної праці. Створен
ню матеріально-технічної бази
комунізму буде присвячено все
наступне семиріччя. До кінця
семирічки по більшості еконо
мічних показників ми наблизи
мося до рівня виробництва
США, а в наступні п ’ять років,
а можливо й менше, ми пере
криємо той рівень виробництва
на душу населення, який буде в
Америці. Однак, не слід дума
ти, що досить нам догнати пере
дові капіталістичні країни по ви
робництву на душу населення і
у нас уже буде повний кому
нізм. Для комунізму тільки цьо
го мало. Потрібно довести усу
спільнення колгоспного виробни
цтва до такого рівня, щоб існу
юча нині колгоспно-кооператив
на власність злилася воєдино з
загальнонародною комуністич
ною власністю. А це в свою
чергу означатиме
подолання
істотної відмінності між містом
і селом, між розумовою і фізич
ною працею.
При соцалізмі діє принцип
розподілу: «від кожного — по
здібностях, кожному — по пра
ці». Комунізм передбачає інший
принцип розподілу: «від кожно
го — по здібностях, кожному —
по потребах». Для запроваджен
ня цього принципу потрібен не
лише високий рівень матеріаль
ного виробництва, а й висока
свідомість трудящих мас. Ні в
якому разі не можна забігати
вперед у справі розподілу. Пе
рехід до комуністичного прин
ципу розподілу здійснювати
меться поступово, в міру роз
витку виробництва, нагрома
дження соціалістичним суспіль
ством необхідних предметів спо
живання, а також в міру зро
стання свідомості мас, коли всі
люди добровільно і незалежно
від кількості одержаних матері
альних благ будуть трудитися у
відповідності зі своїми здіб
ностями, усвідомлюючи, що їх
праця необхідна для суспіль
ства.
У радянському суспільстві
вже зараз народжуються рост
в. войтко
ки комуністичних форм розподі
лу. Так, чимала частина націо
нального доходу країни уже те
пер йде на медичне обслужуван
ня, освіту, культурно-освітні за
клади і надається усім членам
соціалістичного суспільства без
платно. У зв’язку з переходом
до комунізму ця частина су
спільних фондів буде увесь час
зростати, що означає поступо
вий перехід від соціалістичних
до комуністичних форм розпо
ділу.
Ріст продуктивних сил сус
пільства не може не виклика
ти дальшого удосконалення со
ціалістичних виробничих відно
син, а також зміни політичної
організації суспільства.
Ще в 1917 році у праці «Дер
жава і революція» В. І. Ленін
писав, що капіталізм, завдяки
концентрації виробництва, над
звичайно спростив функції уп
равління. Створивши велике і
механізоване виробництво, капі
талізм показав, що функції
управління не є чимось недо
сяжним для робітника. Навпа
ки, вони цілком доступні для
звичайного освіченого городя
нина, а згодом можуть бути
освоєні і всіма членами суспіль
ства.
Ленін ще до перемоги соціа
лістичної революції в нашій
країні передбачав, що робітники
і селяни, знищивши паразитич
ну буржуазну державну маши
ну, з успіхом зможуть пустити
в хід увесь технічно устаткова
ний
механізм
виробництва.
Звільнивши працю, від експлуа
тації, соціалізм відкрив необме
жені можливості для участі всіх
трудящих в управлінні госпо
дарством, культурою, залучив
мільйонні маси енергійних, здіб
них людей до участі в керівни
цтві соціалістичною державою.
Те, про що мріяв Ілліч, стає те
пер дійсністю.
Досить сказати, що понад пів
тора мільйони трудящих країни
успішно виконують СВОЇ обов’яз
ки як депутати місцевих Рад де
путатів трудящих. На виборах
до місцевих Рад у цьому році
значно розширено кількість де
путатських місць у Радах, почи
На практичних заняттях з астрономії студенти фізико-математичного ф ак ультету
вміло використовують нові прилади.
На нашому фото зафіксовано момент ознайомлення групи п’я тикурсників з теодо
літом, за допомогою якого можна визначити висоту Сонця по відношенню до горизонту.
освіти як л а н к у є звуженням
р о л і п рац і у п ер еб у д о в і системи
н а р о д н о ї о св іти .
П о -д р у ге, д у ж е невиразнимє
стан такого ти пу шкіл, як ден
ні і в еч ір н і професійно-технічні
учи ли щ а (м іськ і — 1 — 3 роки,
сіл ьськ і — 1 — 2 роки). За схе
м ою автора ц і ш коли опинили
ся в «ту п и к у » .
В и я в л я єть ся , щ о ті юнаки
і дівчата, які за к ін ч у ю т ь 8-річ
ку і підуть на виробництво, а
потім удосконалю ватим уть свою
проф есію у проф есійно-техніч
них ш колах, зал и ш ать ся без
перспектив на дал ьш е підвищен
НЯ св о є ї о св іти . Ц е, безумовно,
пом илка автор а, бо в законі пе
р ед б а ч ен о ціл к ом я с н и й шлях
д л я м ол оді, яка закінчить ден
не або в еч ір н є проф есійно-тех
н іч н е училищ е.
Н ареш ті, в схем і неповно
з ’ясовано м ісц е заочної освіт.и
Закон
же
відводить значну
роль заоч ній освіті як у серед
ній, так і у вищ ій ланках систе
ми н ар одн ої освіти.
С. ЛІТВІНОВ,
зав. к аф едрою педагогіки.
На місці вчителя
З ДОСВІДУ ПРОВЕДЕННЯ
ПЕДПРАКТИКИ
Темі дружби в ліриці гені
З першого ж дня перебуван
14 студентів-фізиків IV кур
ня на практиці (27 жовтн я) я ального поета був присвячений
відвідувала уроки вчителів у розбір вірша «19 октября 1825 су проходили педпрактику в
Гребінківській середній школі.
VIII класі. Це були уроки з ро года».
сійської літератури, алгебри,
Д ля вивчення пейзажної лі
Крім
загальноосвітніх на
фізики, англійської мови, істо рики я взяла два вірші «К мо вчальних кабінетів, у школі доб
рії, географії, української л іте рю» і «Осень». Робота над вір ре обладнані кабінети виробни
ратури. Особливо сподобалися шами йшла методом бесіди. чого навчання — є столярна і
мені уроки Софії М иронівни Більш ість учнів зуміли відпо слюсарна майстерні, автотрак
Вовк, колишньої випускниці н а вісти навіть н а такі питання, які торний кабінет, шкільна машин
шого інституту. Н а ї ї уроках— здавалися мені важкими для но-тракторна станція, де учні
зразкова дисципліна, новий м а них.
старших класів проходять прак
теріал вона пояснює глибоко і
В основу останньої теми лі тичні заняття по вивченню трак
цікаво.
рики («Пушкин о поэте и поэ тора, автомобіля, комбайна та
Я відвідувала також уроки зии») був покладений вірш «Я різних
сільськогосподарських
наших студентів-практикантів. памятник воздвиг себе неруко машин. На 1959 рік колгосп
Особливо цікавими були уроки творный». Д ля аналізу я взя виділяє школі 50 га землі під
ла також вірш і «Пророк» і кукурудзу.
С. Жилко і В. Б улах.
З 10 листопада розпочалася «Эхо», хоч у підручнику про
Всі студенти після ознайом
активна практика.
них майже нічого не сказано. лення зі школою активно вклю
Роботу в ш колі я почала з Це, на мою думку, великий не чилися в практичну роботу.
того, що переписала календар долік підручника з літератури Старанно готуючись до уроків
ний план роботи з російської для 8 класу.
з фізики, вони насичували їх
літератури на II чверть. Згідно
На наступному уроці мова політехнічним змістом, добира
цього плану другу чверть по йшла про історію написання ро ючи приклади з практики соціа
трібно було починати з теми мана «Евгений Онегин».
лістичного будівництва.
«А. С. Пушкин». Але в з в ’язку
Роботі над текстом було при
Студентка О. Василенко при
з польовими роботами клас від свячено декілька наступних уро
вивченні теми «Теплові маши
став і на початку II чверті ми ків. І і II розділи романа чи
ни» у VII класі, крім демон
закінчували розгляд комедії талися в класі, по III—V розді
страції діючих моделей парової
лах учням були дані питання
Грибоєдова «Горе от ума»
машини і парової турбіни, ви
З а період з 13 листопада по для самостійної роботи вдома, а користовувала діапозитиви су
25 грудня я дала 24 уроки, з потім, у класі, проводилися від
часних парових турбін великої
них один урок — класний твір, повідні бесіди. Над останніми
потужності, що застосовуються
два уроки — аналіз класного і розділами учні працювали са
на
нових теплоелектроцентра
мостійно. Я не проти самостій
домашнього творів.
лях.
Перший урок (аналіз образів ної роботи учнів, але мені
Студенти І. Варава, М. Сту
Скалозуба і М олчаліна) вимагав здається, що потрібно всі роз
глибокої підготовки, адже від діли романа аналізувати в кла пак , В. Коробейнікова при ви
нього зал еж ал а вся моя робота сі, тоді значно легше буде пра кладанні теми «Сполучені посу
дини» у VI класі демонструва
з літератури. З теми «А. С. цювати над образами.
Грибоедов» м ені довелося пра
Для домашніх творів були да ли діючу модель водогону кол
цювати також над образами Ч а ні дві теми: «Онегин — типиче госпної ферми.
цького і Соф ії. П ісля вивчення ский образ молодого человека
Велику увагу студенти при
творчості Грибоєдова учні пи дворянского общества 20-х гг. діляли роботі у вечірній школі
сали класний твір.
XIX ст.», «Я так люблю Татья колгоспної молоді, оскільки тут
Результати перевірки творів ну милую мою» (А. С. Пушкин). засвоєння викладеного матеріа
показали, що м атеріал в основ
Останній урок був присвяче лу відбувається в основному під
ному
учнями засвоєний, але ний аналізові домашніх творів. час уроку.
пиш уть вони неграмотно. Я про Він пройшов більш вдало, ніж
Студенти-практиканти прово
вела урок аналізу помилок. Ме аналогічний перший. Слід за дили і велику виховну роботу з
ні здається, щ о цей урок про значити, що не всі етапи уроку учнями як класні керівники.
йш ов не зовсім добре. Я віді для мене є однаковими щодо Організовували вечори відпо
брала найбільш характерні з трудності. Особливо важким бу чинку, проводили екскурсії уч
наявних помилок, класифікува ло опитування. По-перше, в кла нів по історичних місцях Гре
ла
їх
і провела колектив сі необхідно було добитися аб бінківського району тощо.
ний аналіз: один учень писав солютної тиші. По-друге, дово
Шість тижнів педагогічної
на дошці, інш і — в зошитах. дилося вести боротьбу з підка
практики
дали студентам вели
Т а к и й м ет од робот и над помил зуванням.
ку
користь.
ками п р о в о д и в с я вперше. Учні
звикли п р а ц ю ват и к о ж н и й над
своїми п о м и л к а м и . В ід ч у в а л о с я ,
щ о вони н е о х о ч е п р а ц ю ю т ь . В
час уроку я н е в к л а л а с я , в с іх
помилок
проаналізувати
не
встигла.
Всі інші уроки були присвя
чені вивченню творчості О. С.
Пушкіна.
Б іограф ія П уш кіна вивчалася
на трьох уроках, тому щ о мате
ріалу багато, а хотілося розпо
вісти у ч н ям п р о те, чого вони
не зм ож ут ь прочит ат и в підруч
никах.
Останній урок був не зовсім
вдалий. Р о з повідаю чи про д у е л ь
Пушкіна і Д а н т ес а , я б іл ьш де
тально зуп и н и л ася на особистих
мотивах ї ї і не п ід к р ес л и л а то
го факту, щ о ц арськи й у р я д н е
навидів великого поета і чекав
випадку, щ об р о зп р ави ти ся з
ним. На наступном у уроці мені
довелося р о зп л ач у в ати ся за до
пущену помилку. Н а моє зап и
тання, хто винен у см ерті П уш
кіна, один з у ч н ів відповів:
«Його жінка».
Вивчення творчості П уш кіна
ми почали з патріотичних та по
літичних мотивів його лірики.
На цю тему було відведен о дві
години. Детально а н а л ізу в а л и с я
в класі такі вірші П уш кіна, як
" К Ч аадаеву», «В С и б и р ь » ,
"Анчар», «Арион», ода « В о л ь
ность».
Г. ВИСОЦЬКА.
Я. ДЕРКАЧ.
Лист з Америки
Влітку 1958 року наш інститут відвідала група пра
цівників педагогічних закладів СШ А. Цими днями на ім’я
директора інституту одержано листа від директора Пе
дагогічного коледжу при Оклахомському університеті,
професора педагогіки Честера С. Уільямса. В листі гово
риться:
«Відвідавши Вашу країну як учасник семінару Това
риства Порівняльної Педагогіки влітку 1958 р., я хочу
сердечно подякувати Вам за ту велику увагу, якою Ви
нас оточили. Мені здавалося, що і Ви особисто і весь
професорсько-викладовський склад зробили все можливе
щоб наше перебування у вас було приємним, щоб допо
могти нам зрозуміти радянську систему освіти за корот
кий строк. Я, наприклад, почуваю, що обмін досвідом був
дуж е корисним і що ми зламали лід і проклали шлях до
тривалого та плідного професійного співробітництва.
Р азом з цим листом я надсилаю Вам номер Бюлетеня,
щ о ви д ається Педагогічною Асоціацією. Він присвячений
питанню оцінки знань студентів — майбутніх учителів.
П едагогічна А соціація, членом якої я є, займається за
раз питанням поліпш ення програм пасивної і активної
практики студентів. Сторінки Бюлетеня можуть бути ви
користані д л я надрукування ваших програм. Можливо, що
ваш інститут виявить баж ання стати членом нашої Асо
ціації.
Н адсилаю Вам т а к о ж документ про оцінку знань і
вм інь студентів під час активної практики. Я роблю спро
бу науково дослідити це питання в системі радянської' пе
дагогіки. Я буду щ асливий відповісти на всі Ваші запи
тан н я по наш их програмах.
Щ иро Ваш
Ч естер С. Уільямс».
Студенти-фізики V курсу Г. Заєць і В. Когутницька
досліджують напівпровідниковий термоопір.
П о т р іб н а д о п о м о га
Ми живемо в час нечуваного змонтували кілька діючих схем.
розвитку техніки, з допомогою
На цей рік плани гуртка
якої люди все успішніше насту ширші. Члени гуртка вирішили
пають на природу.
об'єднати свою роботу з літе
Сучасна техніка — це техні ратурним гуртком мовно-літера
ка атомної енергії, реактивних турного факультету і докладні
двигунів, техніка радіо і елек ше розглянути питання про пе
троніки, це техніка швидкодію реклад з англійської мови на ро
чих лічильних машин і автома сійську з допомогою машинитичного управління.
перекладача, яка демонструва
Керуючі пристрої, автомати є лася недавно на виставці АН
одним з джерел виникнення но СРСР. Зараз доповідь на цю те
вої наукової галузі — кіберне му готує С. Вільчинська.
тики. Розвиватися кібернетика
Корисність такого гуртка до
почала порівняно недавно, з водити непотрібно. Але тим
1933 р. Але вже зараз вона має більш прикрі перешкоди, що їх
значні і загальновідомі успіхи. зустрічають у своїй роботі гурт
За останній час нашими вче ківці. По-перше, дуже мало сту
ними створено цілий ряд авто дентів беруть участь у роботі
матів, які знаходять своє широ цього гуртка. Зараз там працю
ке застосування на виробництві. ють тільки п ’ятикурсники. Че
Ці машини, насамперед, дуже рез кілька м ісяців вони закін
прискорюють і економлять люд чать інститут; їх дуже турбує
ську працю. Наприклад, машина доля гуртка, яким до цього ча
БЭСМ побудована в інституті су не зацікавилися товариші з
обчислювальної математики АН молодших курсів. А тим часом
СРСР, виконує в середньому участь у ньому відкриває сту
8 тисяч арифметичних дій за дентам широкі можливості для
секунду над 10-значними чис наукової роботи.
лами.
Гуртківці майже зовсім не
У математиці з ’явився новий мають інструментів для монту
відділ — «машинна математи вання схем. У кабінетах і біб
ка», викликана необхідністю об ліотеці майже немає літератури
слуговувати цю нову техніку.
з кібернетики. Треба, щоб ди
У минулому році, з ініціати рекція виділила кошти кафедрі
ви викладача фізико-математич математики
для
організації
ного факультету Я. В. Хромого, окремого кабінету, або, принайм
виник гурток математичної л о ні, відділу «машинної математи
гіки, який поставив своєю ме ки» в кабінеті математики і
тою глибше вивчити питання кі обладнала його необхідним при
бернетики і машинної матема ладдям та забезпечила відповід
тики.
ною літературою, яку поки що
На засіданні гуртка були за доводиться діставати з величез
слухані доповіді на теми: «Ал ними труднощами.
горитмічне управління машина
ми», «Про управління машина
М. ЗЕМЛЯНОЙ,
ми з допомогою інформації».
студент фізико-математич
Власними
силами
гуртківці
ного факультету.
Приємно оглянути результати роботи з тканини своїх
к олег-другокурсників.
НЕДОЛІКИ ТРЕБА УСУНУТИ
Новообраний комітет ДТСААФ
інституту накреслив ряд заходів
щодо піднесення оборонно-масо
вої роботи серед студентів, про
фесорсько-викладацького скла
ду та адмінтехперсоналу інсти
туту.
Одним з провідних завдань є
розгортання спортивної роботи
по оволодінню військово-при
кладними знаннями, по підготов
ці спортсменів-розрядників, а
також
технічних кадрів. Щоб
виконати це завдання, заплано
вано розгорнути масово-гуртко
ву роботу. В інституті на кож
ному факультеті будуть працю
вати стрілецькі гуртки, в які
повинні увійти чоловічі та жі
ночі команди.
Організується гурток по ово
лодінню парашутним спортом.
Активну участь у розгортанні
роботи гуртка бере студентка,
член бюро ДТСААФ Л. Цмох.
Вісім студенток фізико-матема
тичного факультету, які вже ово
лоділи теорією парашутної спра
ви, готуються до стрибків з
літака. Жаль, що в цьому ви
ді спорту не беруть участі юна
ки. Немає в гуртку жодного
студента
мовно-літературного
та педагогічного факультетів, а
кожен факультет повинен підго
тувати не менше 10 парашу
тистів.
Успішно здійснюється підго
товка інструкторів по авіамоде
лізму. Шестеро студентів (О.
Слива, В. Савченко, Є. Семеч
ко, Г. Кулик, Г. Грицей і С.
Цмох) вже одержали права ін
структорів і керують авіамо
дельними гуртками в школах
м. Києва, а 25 — закінчать на
Несумлінно виконують свої
вчання до 1 Травня.
обов’язки такі члени комітету,
Найближчим часом розпочне як С. Перфілова, Л. Липко
роботу гурток греблі (ВІДПОВІ (педфак), А. М арченко, К. Т р у
дальний — А. Марченко), який ба (фізико-математичний ф а
підготує команди від кожного культет), а також члени комі
факультету і проведе змагання тету з мовно-літературного ф а
на першість інституту.
культету.
До кінця навчального року
Слід зазначити, що ще не на
необхідно відновити роботу гурт всіх ф акультетах розгорнуто
ка по вивченню мотосправи. Ро оборонно-пропагандистську ро
бота даного гуртка здійснюва боту серед студентів. На ф ізи
лася весь час при допомозі ко-математичному і мовно-літе
кафедри фізвиховання. Проте ратурному ф акультетах недо
зав. кафедрою т. Черкун чомусь статньо проводиться робота по
категорично відмовляється від прийому студентів в члени
надання будь-якої допомоги, на ДТСААФ, нічого не зроблено
правленої на відновлення робо також щодо ліквідації заборго
ти гуртка.
ваності у сплаті членських вне
Комітет ДТСААФ звернувся сків.
до дирекції, партійної організа
Все це гальмує організаційну
ції інституту з проханням роботу і не дає можливості ви
сприяти відновленню роботи мо явити остаточної кількості чле
тогуртка.
Сподіваємося,
що нів ДТСААФ як на ф акульте
найближчим часом необхідну тах, так і загалом в інституті.
допомогу ми одержимо.
Партійні, комсомольські орга
14 лютого в інституті відбу нізації цих факультетів не вжи
лися змагання команд виклада ли заходів, направлених на ви
чів інституту з стрільби.
конання ріш ення партбюро ін
Змагання показали, що основ ституту
про стан оборонноним недоліком у роботі є те, що спортивної работи.
партійна і профспілкова органі
З метою налагодження обо
зації (зокрема, мовно-літератур ронно-спортивної роботи в ін
ного факультету) ще не нада ституті необхідно, щоб проф
ють належного значення обо організація (голова профкому—
ронно-спортивній роботі.
т. Ніколенко), комітет комсомо
Несерйозно відноситься до лу
інституту
(секретар —
своїх обов'язків — заступника т. Семко) та партійні організа
голови ДТСААФ по роботі обо ції факультетів негайно обго
ронних гуртків т. Сердюк, ворили на своїх зборах стан обо
який ще ні разу не був присут ронно-спортивної роботи і вжи
нім навіть на тренувальних за ли дійових заходів по усуненню
няттях і не вжив заходів по усу наявних недоліків на цій важли
ненню недоліків у підготовці і вій ділянці роботи.
організації змагань.
М. РЯБУХІН.
С т у д е н т п о в и н е н б у т и п р и кл а д о м
Кожному відомо, якого акту шення громадського порядку на
ального значення в наш час на вулицях, у скверах, у трамваях
було питання про моральне об і інших громадських місцях! Це,
личчя радянської людини, її як правило, поодинокі випадки,
естетичні смаки, її ставлення але їх необхідно викоренити
до особистого і загального. За зовсім.
раз, коли радянський народ,
У зв’язку з цим Виконавчий
натхнений величною програмою, комітет Київської міської Ради
приступив до розгорнутого бу депутатів трудящих прийняв
дівництва.
комунізму,
ко обов’язкове рішення № 2 від
ли виник
масово - героїчний 27 січня 1959 року «Про відпо
рух — створення комуністич відальність за порушення гро
них бригад, саме тепер це пи мадського порядку в місті
тання повинно стати питанням Києві».
сьогоднішнього дня.
Цим рішенням встановлюєть
В основній масі студенти — ся адміністративна відповідаль
це активні, чесні юнаки і дів ність за порушення громадсько
чата; вони добре вчаться, сум го порядку, спокою на вулицях і
лінно виконують громадські до в інших громадських місцях, за
ручення, скромні, точні і аку вживання алкогольних напоїв у
ратні скрізь: на вулиці і вдома, місцях торгівлі, а також у пар
в гуртожитку і в кіно, в цирку ках, скверах.
і на стадіоні, в музеї і на
Поява в нетверезому стані на
катку.
вулицях, у театрах, клубах, кі
Проте
недавно
відбулася нотеатрах, тролейбусах, автобу
подія, яка не може не хви сах, трамваях та інших громад
лювати
кожного комсомоль ських місцях веде за собою не
ця,
кожного студента.
На минуче покарання.
ім'я директора інституту при
Відвідувачам видовищних за
йшла листівка відділу регу кладів забороняється зчиняти
лювання вуличного руху м. Киє гомін, який заважає глядачам,
ва такого змісту: «18 грудня забруднювати приміщення, ку
1958 року студент V курсу фі рити в місцях, для цього не від
зико-математичного факультету ведених.
Анатолій Олександрович Золо
Особи, винні в порушенні
тарський їхав на буфері тролей цього обов’язкового рішення під
буса, за що був попереджений лягають в адміністративному по
відділом регулювання вулично рядку штрафові у розмірі 100
го руху управління міліції крб., або виправно-трудовим ро
м. Києва».
ботам строком до 1 місяця.
Будемо сподіватися, що цей
Сором, ганьба для всього сту
дентського колективу нашого пункт рішення не ввійде в дію,
інституту! Треба було привести тому що студенти, як і всі гро
Золотарського до малюка-пер мадяни м. Києва, не допустять
шокласника, щоб той розповів порушень -громадського порядку.
йому про правила користування
В. ВАШКУЛАТ,
студент мовно-літератур
міським електротранспортом.
Зустрічаються випадки пору
ного факультету.
ШАХИ
НА КОНКУРС
ЕТЮ Д № 1
Е Т Ю Д № 2.
ЗМАГАЮТЬСЯ ВИКЛАДАЧІ
У цьому році вперше в інсти
туті було організовано ф акуль
тетські команди викладачів по
стрільбі з пістолета. З 1-го по
14 лютого відбувалися система
тичні тренування. Найбільш ор
ганізовано проводилася робота
серед викладачів педагогічного
ЦК К П РС і Р а д а М ін істрів н и к ів до п ід л е гл и х працівників,
факультету. Сумлінне трену
С
РС
Р зо б о в'язал и ш ироко р о з я к і п и я ч а т ь , ам о р ал ьн о себе по
вання дало відповідні результа
горнути масово - політичну
і в о д я т ь , п р о т е не дістають будьти.
Команда
фізико-математич культурно - виховну роботу с е я к и х п о к а р а н ь .
У ш к о л а х , педагогічних учбо
ного факультету була н а занят ред населення, зал учаю ч и до
тях один-два рази, а команда цього самих тр у д ящ и х , з тим , вих з а к л а д а х , гуртожитках, ін
мовно-літературного факультету щоб на підприємствах, в кол гос т е р н а т а х п р и ш к о л ах ще недо
жодного разу не вийшла на тре пах, радгоспах, установах 1 у ч статн ь о п р о в о д и т ь с я культмасо
бових закладах була створена ва р о б о т а , н е з а в ж д и продумана
нування в повному складі.
Змагання відбулися 14 лю обстановка нетерпим ості і гр о й ц іл е с п р я м о в а н а організація
мадського презирства по в ід н о д о з в іл л я у ч и т е л ів , викладачів
того.
Команда педфаку в складі шенню до п’яниць і їх захи сн и с т у д е н т ів і у ч н ів с ь к о ї молоді,
н е с т в о р ю є т ь с я громадська дум
М. Д. Ярмаченка, Н. Ф. Засен ків.
На виконання ц ієї постанови к а н е т е р п и м о г о ставлення до
ко, К. М. Турчинської, О. Д.
Мішиної, М. Ф. Солом’яного Міністерство освіти У Р С Р в и д а п ’я н и ц ь і п о р у ш н и к ів порядку.
М ін іс т е р с т в о
освіти УРСР
вибила із 500 можливих очок ло розпорядження, в якому від
значає,
що
внаслідок
недостат
п
р
о
п
о
н
у
є
в
с
ім
в
ід
д іл а м нарос
354 і зайняла 1 місце в інсти
туті. Команда ф ізико-матема ньої виховної роботи випадки віти, у ч б о в и м з а к л а д а м розро
тичного факультету в складі пияцтва мають місце також се бити і зд ій с н и т и конкретні за
М. І. Земляного, І. І. Мар ред деякої частини учителів, ви ходи щ одо р іш у ч о г о поліпшен
куша, Г. М. Тичини, Б. Г. Дзе кладачів педагогічних інститу ня ви ховн ої і культурно-м асової
мідовича вибила 349 очок і тів і училищ, студентської та роботи, п р о п а га н д и здорового
побуту; п р и тягати до суворої
зайняла II місце. Останнє місце учнівської молоді.
зайняла команда мовно-літера
Органи народної освіти та ке відповідальності осіб, я к і допу
турного факультету, яка, до ре рівники учбових закладів і під с каю ть ви падки п и я ц т в а і тим
чі, на змагання з ’явилася в кіль відомчих установ не провадять сам им к о м п р о м ету ю ть звання
народної
освіти ,
кості... одного викладача (Ф. С. систематичної роботи, спрямо п р а ц ів н и к а
Гріма).
ваної на запобігання випадків зв а н н я р а д я н с ь к о го студента,
За кращі результати у зма пияцтва, не виносять н а при уч н я.
П р ац івн и к и народної освіти
ганні комітет ДТСАА Ф нагоро людний осуд винуватців пияцт
див команду педфаку грамотою ва та порушення гром адського зо б о в ’я з а н і ш ироко включитися
і дипломом І ступеня, а коман порядку, а окремі з них н а до п р о вед ен н я масово-роз’ясню
ду фізико - математичного фа віть дозволяють влаш товувати в ва л ь н о ї роботи серед широких
культету — дипломом II сту стінах шкіл, гуртож итків, учбо в е р с тв н асел ен н я про шкоду,
вих закладів р ізн і вечори, зу я к о ї за в д а є алкоголь здоров'ю
пеня.
лю дини,
сім ’ї,
виробництву,
Кращі стрільці Б. Дземідо стрічі тощо, які закін чую ться
сп
раві
комуністичного
будівни
вич, І. Маркуш та М. Солом’я випивками.
цтва.
ний нагороджені дипломами.
Нетерпимим сл ід вваж ати ви
падки ліберального, безпринцип
О. М ІШ И Н А .
Р едак тор В. ВОЙТКО.
ного віднош ення деяких к е р ів
Ц е справа громадськості
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова