Джерело
Текст
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
З А
п е д а г о г іч н і
КАДРИ
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ
І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
ЗА ГЛИБОКЕ ВИВЧЕННЯ ІСТОРИЧНИХ
РІШЕНЬ XXI З’ЇЗДУ КПРС
Х Х І з ' їзд КПРС накреслив велику програму кому
ністичного будівництва, розробив практичні завдання най
ближчого семиріччя, теоретично освітив шлях дальшого
переможного р у х у нашої країни до комунізму. Розроб
лені з ’їздом теоретичні положення є керівницвом ДО дії,
а їх глибоке усвідомлення мобілізовуватиме радянських
людей на виконання й перевиконання конкретних зав
дань, які стоять перед кожним колективом трудящих.
Враховуючи все це і керуючись постановою ЦК КПРС,
партійне бюро всі форми ідеологічної роботи в інституті
підпорядковує вивченню історичних рішень XXI З’ЇЗДУ
КПРС.
Викладачі кафедр суспільних наук на всіх курсах про
читають по три лекції та проведуть по три семінарських
заняття по матеріалах XXI з’їзду. Завдання викладачів
і студентів полягає в тому, щоб лекції й семінари були
проведені на високому ідейно-політичному рівні, були тіс
но пов’язані з практичною боротьбою радянського народу
за комунізм. Але це тільки частина нашої великої роботи
по вивченню матеріалів з’їзду.
У позанавчальний час один раз на тиждень (у п’ятни
цю) будуть читатися на факультетах лекції та проводити
муться бесіди з окремих теоретичних положень XXI з ’їз
ду. Почесне завдання студентів кожної академічної групи
на чолі з агітаторами підготувати тематичні бесіди на такі
теми, як «В полум’ї буднів народжується комунізм»,
«Працювати й жити по-комуністичному», «Шляхи розвит
ку і зближення колгоспно-кооперативної і загальнонарод
ної форм соціалістичної власності» та інші.
Завершиться робота студентів по вивченню історичних
рішень XXI з ’їзду КПРС проведенням теоретичної конфе
ренції на тему: «Новий етап комуністичного будівництва
і деякі питання марксистсько-ленінської теорії». Програ
ма конференції вже розроблена, комісії затверджено. Р і
вень підготовки та проведення теоретичної конференції,
активність студентського колективу залежать від органі
заторської роботи комсомольської організації.
Викладачі інституту будуть вивчати історичні рішен
ня XXI з’їзду КПРС в системі партійної освіти, двічі на
місяць (по четвергах).
У квітні місяці буде проведено теоретичну конферен
цію і пленум кафедр суспільних наук по проблемі «Деякі
питання марксистсько-ленінської теорії в рішеннях XXI
з ’їзду».
Значна робота у пропаганді рішень XXI з ’їзду КПРС
буде проведена через газету «За педагогічні кадри», че
рез радіовузол гуртожитку, в ленінських кімнатах гурто
житків.
Наше почесне завдання — глибоко вивчити рішення і
матеріали XXI з’їзду КПРС і бути його пропагандистами
серед населення, у підшефних організаціях та середніх
школах.
Л. ТЕНДЕРЕС.
Рік видання 4-й
№5 ( 74)
21
лютого
1959 року
СУБОТА
Ціна 15 коп.
НАЗУСТРІЧ ВИБОРАМ
Відповідальний період роботи
ський суспільний і державний
лад, про найбільш демократичну
в світі радянську .виборчу систе
му, про досягнення радянського
народу в комуністичному будів
ництві.
Активно
працюють
гру
пи агітаторів, які очолюють
тт. Кульчицька, Страхов, Вой
тушенко, Деркач. Кращі агіта
тори Шостак, Чернишенко, Р я
бушенко та інші, використовую
чи місцевий матеріал, перекон
ливі цифри і факти, яскраво
розповіли виборцям про пере
будову вищої і середньої шко
ли, про наближення навчання
молоді до життя.
Піднесення рівня всієї агіта
ційно-масової роботи серед ви
борців викликане історичними
рішеннями XXI з'їзду КПРС.
Агітколектив, агітпункт звер
тають зараз особливу увагу на
пропаганду серед населення ма
теріалів XXI з’їзду КПРС.
На агітпункті організовано
виставку літератури про з'їзд
обов’язків. Так, наприклад, Т. будівників комуністичного су
Лосінська та Л. Підворотний спільства. Систематично чита
досі ще не закінчили звірку тимуться для виборців лекції
списків виборців, не приділяють
належної уваги агітаційно-масо про історичне значення XXI з'їз
ду КПРС, про міжнародне ста
вій роботі серед виборців.
На агітпункті щотижня про новище, про розквіт України в
водяться інструктажі агітаторів братерській сім'ї народів СРСР.
Зараз у житті агітколективу
по
матеріалах XXI з ’їзду
КПРС.
відповідальний період роботи.
Щоденно з 10 години ранку Закінчується перевірка списків
двері агітпункту гостинно від виборців. Незабаром відбудеть
чиняються перед відвідувача ся зустріч виборців з кандида
ми — тут можна почитати сві тами в депутати до Верховної
жі газети, журнали, скориста Ради УРСР та місцевих Рад
тися послугами юриста, порада депутатів трудящих.
ми лікаря, досвідченого педаго
Агітпункт, агітколектив до
га, подивитися телевізійні пе
кладуть максимум зусиль для
редачі.
того,
щоб агітаційно-масову ро
О. БУГАЙОВ,
боту
піднести
на рівень завдань,
зав. агітколективом
які поставлені XXI з'їздом
агітпункту № 2.
Н а ф о т о : члени окружної КПРС перед радянським наро
виборчої комісії реєструють дом.
кандидатів у депутати до Ста
В. ПЕРЕДЕРІЙ.
лінської райради депутатів тру
дящих.
Понад 150 агітаторів мовнолітературного і педагогічного
факультетів ведуть агітаційномасову роботу серед виборців
виборчої дільниці № 1. У кож
ному будинку, в кожній квар
тирі наші агітатори систематич
но проводять бесіди про радян
Незабаром вибори
Агітколектив агітпункту № 2
в ці дні проводить велику ро
боту по ознайомленню виборців
з матеріалами XXI з ’їзду
КПРС, з положеннями про вибо
ри до місцевих Рад та Верхов
ної Ради УРСР.
До нашого агітпункту при
кріплено близько 1800 вибор
ців. Зараз найважливішим зав
данням агітаторів є перевірка
списків виборців, виявлення
тих, хто не зможе в день вибо
рів прибути на виборчу діль
ницю.
Серед кращих агітаторів на
шого агітколективу — старший
викладач Я. Деркач, аспіранти
Г. Новак, А. Пліш, Л. Можа
ровська, Д. Тхоржевськнй, сту
денти В. Шкордун, Н. Осипо
вич, Т. Архіпова, Л. Міщенко.
Проте, на жаль, є серед стар
ших агітаторів і такі, що не
сумлінно відносяться до своїх
Пропаганда рішень поза
чергового XXI з’їзду КПРС
в інституті.
На цьому фото ви бачите
студентів III курсу педагогіч
ного факультету, які уважно
слухають викладача політ
економії Г. Ю. Рєпухову —
вона роз’яснює їм історичні
рішення з’їзду.
Фото М. Шуряка.
Збори комсомольського активу
9 лютого відбулися збори денти перших курсів факульте
комсомольського активу педаго ту (обох відділів), а також II до
гічного факультету з питань під шкільного, III спеціального і III
сумків комсомольської роботи дошкільного ВІДДІЛІВ.
за І семестр та завдань на II
Комсомольці факультету най
семестр 1958—59 навчального краще провели і місячник роз
року.
повсюдження книги.
Декан факультету т. Шелу
Добре склали сесію студенти
хін відзначив, що минула сесія II курсу дошкільного відділу та
дала непогані наслідки. Так,
93 студента склали екзамени на V курсу Спецвідділу. Підвели
«відмінно», 200 — на «відмін весь факультет другокурсники
но» та «добре», 35 — мають в особі вищезгаданих чотирьох
задовільні
оцінки.
Четверо комсомольців.
Враховуючи недоліки комсо
студентів одержали двійки (Си
ньов, Толстихін, Колодіна, Юр мольської роботи за минуле
ченко).
півріччя, збори активу факуль
Секретар
комсомольського тету у х в а л и л и :
поліпшити академроботу на II
бюро факультету т. Бондар у
своїй інформації повідомив, що та IV курсах спецвідділу:
ширше включитись у змаган
комсомольська робота в цьому
ня
за звання горьковської гру
навчальному році характери
зується активністю, високим пи, на честь традиційного Горь
рівнем навчання та дисципліни, ковського дня 28 березня;
до кінця лютого охопити всіх
зразковим виконанням комсо
комсомольців дорученнями;
мольських доручень.
до кінця року кожному ком
Кожен комсомолець на своє
му рахунку має 42 відпрацьова сомольцю відпрацювати на бу
них дні на виробництві. 250 дівництві по 20 годин;
поліпшити культмасову та
комсомольців мають постійні
фізкультурну
роботи.
комсомольські доручення. Ак
тивну участь у комсомольській
М. АДАМЕНКО.
роботі факультету беруть сту
П А Р Т І Й Н Е ЖИТТЯ
ПІД ЗНАКОМ ВЕЛИЧНИХ ЗАВДАНЬ
МОЛОДІ
ПРО
К О М У Н ІЗМ
В ід м р і ї д о дійсност і
економічного розвитку у нас
2. ЗАВДАННЯ НАСТУПНОГО
На відкриті партійні збори
вищі, ніж у США. Так, зараз
На відкритих партійних збо
в. войтко
СЕМ ИРІЧЧЯ
фізико-математичного факульте рах мовно-літературного факуль
приріст економічного потенціа
Соціалістичний лад забезпе
ту прийшли викладачі, аспіран тету, що відбулися 17 лютого,
лу С Ш А щорічно складає всьо
ти, лаборанти і студенти. Обго обговорювалося звичайне питан чив тепер такі умови економіч закону переважного розвитку го 2 проценти.
ворювалося важливе питання, ня — підсумки роботи за І се ного і культурного розвитку, що важкої Індустрії.
У найближчі роки в амери
яке цікавило всіх: «Про підсум местр 1958— 59 навчального ро наша країна вступила в п е
В абсолютних показниках ви канській економіці не передба
ки навчально-виховної роботи на ку, питання, яке стоїть на по р і о д р о з г о р н у т о г о б у робництво основних видів про чається об’єктивних факторів,
к о м у н і з м у . мислової і сільськогосподарської які б викликали збільшення та
факультеті за І семестр і зав рядку денному щороку. Та на д і в н и ц т в а
дання на наступний семестр». цей раз у виступах, у настрої
Новий семирічний план на продукції у семиріччі має бути кого приросту. Навпаки, через
Доповідач, декан факультету учасників зборів відчувалося 1959— 1965 роки є частиною таким: виплавка чавуну — 6 5 — дію закону анархії і конкурен
т. Сергунова відзначила ряд по щось нове, особливе: адже тут наміченої партією програми роз 70 мільйонів тонн; виплавка ста ції в світі капіталу, темпи росту
зитивних моментів у роботі фа не тільки підводилися підсумки, витку СРСР на більш тривалий лі — 86— 91 мільйон тонн; ви американської економіки в окре
культетської партійної органі але й говорилося про ті завдан час — на ближчі 15 років, ко добуток нафти — 230— 240 мі мі роки, особливо під час еконо
зації. Так, зросла у порівнянні ня, які стоять перед колекти ли буде здійснюватися велика льйонів тонн; виробництво га мічних спадів, будуть мати
з минулим роком успішність вом факультету, завдання, ви програма комуністичного будів зу — 150 мільярдів кубометрів; від’ємний індекс.
У галузі політичній XXI з'їзд
видобуток вугілля — 600— 612
студентів. На належному науко значені законом про зв'язок ництва.
К
П
РС ставить завдання даль
мільйонів
тонн;
виробництво
вому і методичному рівні чита школи з життям, рішеннями
Історичне значення семиріч
шого
розвитку радянської демо
алюмінію
збільшиться
в
3
рази;
лися більшість навчальних кур XXI з’їзду КПРС.
ного плану полягає у створенні
кратії,
розвитку самодіяльності
міді
рафінованої
—
в
1,9
раза;
сів. Для першокурсників, які
Треба весь час пам’ятати,— матеріально-технічної бази ко
і
політичної
активності трудя
пластичних
мас
і
синтетичних
сказав
у
своєму
виступі
Д.
Шу
прийшли В інститут з виробни
мунізму. Цій меті підпорядко
щих, розширення функцій гро
цтва, кафедри математичного тенко,— що ми працюємо на вується тепер вся наша робота. смол — в 7 разів.
Потрібно виробити електро мадських організацій в управ
аналізу і елементарної матема майбутнє, що наші випускни
В основі розвитку радянської
енергії 500— 520 мільярдів кі лінні країною. Йдеться про те,
тики організували систематичні ки через 2— 3 роки будуть уже
економіки лежить відкритий
ловат-годин,
зерна — 10— 11 щоб при повному комунізмі усі
працювати в школах нового ти
консультації.
Леніним об’єктивний закон пе
функції, які зараз виконує ра
мільярдів пудів.
Активну участь брали сту пу. А тому, глибоко вивчаючи
реважного зростання важкої ін
Семирічний план — це період дянська влада, перейшли до
денти і в громадській роботі. досвід роботи середньої школи, дустрії. Враховуючи дію цього
вирішального виграшу часу в громадських організацій трудя
На цілинних землях працювали потрібно приділити належну
економічного
закону,
ми
й
ста
мирному економічному змаганні щих.
32 студенти; всі вони відзначи увагу методиці роботи у вузі.
вимо завдання, щоб протягом се між соціалізмом і капіталізмом.
У галузі ідеологічній головне
л и ся під час праці і одержали
Необхідно продовжити курс
миріччя збільшити валову про За абсолютними показниками ви завдання полягає в посиленні
подяку, а деякі — навіть ме на посилення самостійної робо
дукцію по групі А — на 8 5 - робництва СРСР займає тепер ідейно-виховної робот и п а р т ії, у
ти студентів, яка особливо
далі.
88 процентів, і по групі Б — друге місце в світі, поступаю піднесенні рівня комуністичного
Але на факультеті є ще і ба сприяє розвиткові наукового,
на 62—65 процентів.
чись тільки перед США. Зав виховання трудящих. Невід’ єм
гато недоліків. 35 студентів ма критичного мислення,а,значить,
Середньорічний приріст вало дання полягає в тому, щоб про ною складовою частиною цієї
ють незадовільні оцінки, а сту і глибокому засвоєнню матеріа
денти В. Любашенко, Г. Миро лу. Про це говорили тт. Коби вої продукції в галузі виробни тягом семиріччя максимально боротьби є дальший розвиток
нович, Л. Снєткова мають на лецький, Кулик, Сидоренко, Те цтва засобів виробництва пови наблизитися до рівня промисло марксистсько-ленінської теорії
нен становити 9,3 процента, а по вого виробництва цієї найбільш захист ї ї від нападів ревізіо
віть по дві академзаборгова рещенко і інші.
виробництву
предметів спожи розвиненої країни, а по ряду га ністів та інших ворогів робітни
ності. У деяких аспірантів пер
— Орієнтація студентів на вання — 7,3 процента. Отже, лузей — і перекрити його.
чого класу, змістовна критика
шого року навчання і досі не самостійну роботу,— підкреслив
ідеології імперіалістичної бур
Ми
глибоко
переконані
у
по
щорічно
група
А
обганятиме
має наукових керівників (О. Ко т. Кобилецький,— буде прямою
групу Б приблизно на 2 процен сильності і здійсненності постав жуазії.
фаноза).
відповіддю XXI з’їздові КПРС, та. Це і є конкретним виразом леного завдання, оскільки темпи
(Далі буде).
Студент В. Цапенко із 41 бо самостійність у вивченні тео
групи математиків погано пово ретичного матеріалу, проведен
див себе в школі і йому незара ня практичних робіт у величез
ховано педпрактику.
ній мірі сприяє підготовці висо
У 22 групі математиків, де кокваліфікованих кадрів.
агітатором працює т. Кубрушко.
Збори відзначили і окремі не
позитивні наслідки — успішність на факуль
Остатнє засідання вченої ради інституту
є 8 невстигаючих студентів. У
доліки у роботі партійної орга було присвячене розглядові дуже важливих
теті підвищ илася на 2,3 процента.
цій групі дуже нездорові настрої
По даним зимової сесії в інституті налі
нізації факультету. Хоч у цьому питань.
студентів щодо громадської ро
чується 297 відмінників; 6 93 студенти склали
Весь радянський народ зараз уважно ви
році успішність студентів вища,
боти. Все це є сигналом про те,
екзамени на «відмінно» та «добре». Протеє
вчає матеріали XXI з ’їзду КПРС. Що треба
ніж у минулому, факультет все зробити колективові інституту, щоб довести
ще значна кількість товаришів, які мають
що в групі незадовільно постав
ж таки займає друге місце в ці історичні документи до свідомості кожного
незадовільні оцінки (51 особа). Два студенти
лена агітаційна і масово-роз’яс
одержали по три незадовільні оцінки. Р. Пасюк
студента, кожного викладача, кожного співро
інституті.
нювальна робота.
(II курс фізико-математичного факультеті) і
бітника інституту? Які форми роботи треба
Збори
поставили
перед
усім
В обговоренні доповіді взяли
М. Пономаренко (II рос.)) і зараз стоїть пи
запровадити, щоб уникнути повторень, загаль
тання про виключення їх з інституту. Цей
участь тт. Кухар, Боришпо колективом викладачів факуль них формальних заходів?
факт свідчить про те, щ о деякі студенти по
Виступаючи по питанню пропаганди матеріа
лець, Гординський, Чалий, Чу тету завдання — глибоко ви
гано працюють на протязі року, а кафедри не
лів
XXI
з
’їзду
серед
працівників
нашого
вчити
матеріали
XXI
з’їзду
мак.
достатньо контролюють роботу студентів, не
колективу, директор інституту М. М. ПІДТИ
КПРС
за
планом,
який
розроб
У своїх виступах вони підда
завжди вимагають від них повсякденної, на
ченко підкреслила, що це не короткочасна
ли критиці недоліки, які мали лено партійним бюро.
полегливої праці.
кампанія, а дуже важлива кропітка робота,
У співдоповіді заступника директора по за
На жаль, на відкритих пар яка буде проводитися на протязі всього друго
місце в навчально-виховній ро
очному навчанню О. М. Білого відмічалося, що
боті на факультеті.
тійних зборах, де обговорювало го семестру. Доповідач звернула увагу дека
зимова екзаменаційна сесія студентів-заочни
нів факультетів, завідуючих кафедр на те, що
Учасники зборів прийшли до ся таке важливе питання, було до проведення цієї роботи слід залучити всіх
ків у цьому році пройш ла більш організовано,
одностайної думки про необхід всього п'ятеро безпартійних ви викладачів.
ніж у попередні роки. Кафедри останнім ча
сом приділяють значно більше уваги заочному
ність підвищення вимог до сту кладачів і не було жодного сту
Пропаганда рішень XXI з ’їзду КПРС повин
відділу, удосконалюють форми роботи із сту
дентів, до виховання у них лю дента. Це дає підставу вважати, на знайти своє відображення не тільки в агіта
дентами. Особливу увагу було звернуто під
ційно-масовій
роботі,
а
й
в
лекціях,
семінарах,
бові до навчання, праці і гро що партійне бюро погано підго
час сесії на якість лекцій і семінарських за
у наукових працях наших викладачів. Все це
мадськокорисної діяльності.
тувало збори.
нять. Керівники ряду каф едр (тт. Тендерес,
вимагає відповідної перебудови роботи кафедр.
НА ЗАСІДАННІ ВЧЕНОЇ РАДИ
Семестр розпочато. Тільки повсякденна праця, сум
лінне виконання домашніх завдань дадуть можливість
успішно скласти наступну сесію. Враховуючи це. студен
ти IV курсу фізико-математичного факультету В. Ковеза
та І. Кавун ретельно працюють над лабораторною роботою.
Про хід перебудови цієї роботи вченій раді
доповіли завідуючі кафедрами тт. М. С. Су
гоняко, С. А. Літвінов, Б. П. Страхов та інші.
З обговореного питання вчена рада прий
няла рішення, в якому накреслено конкретні
заходи щодо широкої пропаганди цих історич
них документів нашої партії.
По-діловому пройшло обговорення і другого
питання порядку денного — про наслідки ро
боти в І семестрі і завдання на II семестр.
Заступник директора інституту В. К. Мі
тюрьов доповів вченій раді про велику ро
боту, яку провів колектив інституту в першо
му семестрі. Доповідач детально зупинився на
наслідках зимової екзаменаційної сесії, під
креслив, що порівняно із зимовою сесією
минулого року успішність в інституті підви
щилась і складає зараз 95,6 процента.
Найвищу успішність на сесії показав педа
гогічний факультет (98,8 процента). На мовнолітературному факультеті успішність знизи
лась на 1,6 процента і становить 96 про
центів.
Останнє місце посідає фізико-математи чний
факультет, де успішність складає 93,5 про
цента.
На факультеті було приділено велику увагу
академборжникам, багато попрацювали викла
дачі і аспіранти з першокурсниками, що при
йшли в інститут з виробництва. Така система
тична робота у підготовці до сесії дала свої
Карлов, М едушевський та інші) відвідували
лекції, екзамени; більш широко, ніж у минулі
роки, практикували стенографування лекцій з
наступним обговоренням їх на засіданнях
кафедр.
Д ев’яносто чотири проценти з числа студен
тів, що прибули на сесію, заліки і екзамени
склали успішно.
Товариші, які взяли участь в обговоренні
доповіді і співдоповіді, відмічали, що в цьому
навчальному році учбовий процес, незважаючи
на скорочений (у зв ’язку з сільськогосподар
ськими роботами) семестр, проходив більш
чітко.
Разом з тим у виступах було викрито ряд
хиб, які заважаю ть у роботі. До таких недо
ліків слід віднести плинність викладачів на фі
зико-математичному факультеті, н еп равильні
методи прийому заліків з історії КПРС, що
мали місце у викладача Ф. Л. Слободінської,
перевантаженість студентів-заочників під час
сесій лекціями, семінарами, заліками та екза
менами, лібералізм до ледарів-академборжни
ків тощо.
Якомога швидше у с у н е н н я цих та інших не
доліків дасть можливість перебудувати робо
ту, наблизити викладання і виховання студен
тів до життя, як того вимагає Закон «П ро
зміцнення зв ’язку школи з життям і про даль
ший розвиток системи народної освіти в
країні».
Народом зрощена, народові вірна!
Літо 1943 року...
ну. Коли ж перекладач пояс
Під могутніми ударами Чер
нив, що перед ним і є такий на
воної Армії фашистські війська
чальник, полонений остовпів:
Це було 15 серпня 1945 р.
котилися на захід.
Невже стільки зусиль було за вогневим валом. За сигналом «Вас?»—прохрипів німець. Він Радянські Збройні Сили почали
Підтягуючи резерви, гітлерів трачено, щоб у відповідальний червоної ракети могутня лави вийняв окуляри і почав розгля
бойові дії на Далекому Сході
ські генерали прагнули ціною момент демаскувати свої дії?» —
нашого вогню була перене дати командирів і солдат, запи одночасно на всьому фронті. На
будь-яких жертв зупинити на така думка вмить промайнула у на
сена на II лінію траншей. Бій тувати, скільки кому років.
ступ з'єднань наших військ. Во кожного з нас. З секунди на се ці кинулися в траншеї. Могут
Нарешті гауптман сказав, що території Манчжурії і Кореї
ни чіплялися за кожний вигід кунду чекали нових ракет і нє «ура» грізно пролунало се він відповість на всі наші запи знаходилася Квантунська армія,
складала головну військову
ний рубіж, перетворюючи його шквалу вогню.
тання, бо переконався у великій яка
ред канонади батарей. Приго моральній
силу Японії.
у фортецю. Так було і на під
силі
Червоної
Армії.
По ротах передано наказ: «На ломшені німці вибігали з блін
Японське командування роз
ступах до м. Орла.
човни!»,
а далі команда: «Впе дажів у білизні, а чергові на Його не переставало дивувати, глядало створення в Манчжурії
Фашисти змушені були від ред!».
як
могло
статися,
що
один
ба
вогневих точках продовжували тальйон на протязі якоїсь годи міцних укріплень в прикордон
ступити на протилежний берег
Рівно о 3 г. 45 хв. розпочав лежати з затуленими вухами. ни захопив «неприступну фор них районах як плацдарм для
ріки Оки, на заздалегідь підго
Перший полонений, 50-річний тецю», а він, бойовий офіцер з вторгнення на територію СРСР.
товлені, добре укріплені пози ся 10-хвилинний вогневий шквал
нашої артилерії. Страшенний офіцер (командир батальйону), 25-річним досвідом, стоїть на Квантунську армію повинні бу
ції.
Наш батальйон займав оборо гул сотень гармат розірвав ти здивувався, коли побачив себе допиті перед командиром-юна ли підтримати частини япон
ського флоту, які базувалися у
ну в районі села В. Карагашін шу. Вогненні стовпи підноси у штабі нашого батальйону. Ще ком.
Кореї і на Ляодун
ка і М. Карагашінка в напрямі лись угору, розривали дротяні більше його здивувало те, що
«Дейчланд капут, Гітлер ка Північній
ському
півострові.
Готуючи на
загорожі,
підривали
мінні
поля..
радянські
офіцери
—
юнаки.
на м. Б олхов. Берег, на якому
пут!»,— сказав він і поклав на
на Радянський Союз, япон
укріпилися фашистські війська, Клуби чорного диму застилали
На перше запитання — «З стіл невідібраний у нього пісто пад
імперіалісти створили та
становив собою могутню систе горизонт.
якого полку?» — німець відпо лет. «Я готовий до полону»,— ські
кож
на території Манчжурії
му глибокоешелонованої оборо
Підрозділи рвонулися впе вів, що він розмовлятиме тіль додав німець.
численні бази для ведення бак
ни, обладнаної за найновішими ред, слідуючи в ста метрах за ки з начальником, рівним по чи
М. РЯБУХІН.
теріологічної війни.
досягненнями військової форти
Мені довелося брати участь
фікаційної техніки.
у бойових діях Забайкальського
Нейтральна зона була заміно
фронту на західному кордоні
вана протитанковими і протипі
Манчжурії. Манчжурія — гір
хотними мінами. Перетинали
ська країна. Хребти і сопки за
шлях також три ряди загоро
всі шляхи в її цен
джень з колючого дроту. До по
...Кінець липня. Теплий со танки, артилерія, мотопіхота. радянські бійці не здаються... кривали
тральні райони. На заході та
слуг оборони придавалась так нячний день. Вісла в розливі.
Німці, трохи отямившись,
Вранці другого дня танки і кою перешкодою був Великий
тична авіація. Знач о ускладню
вала наші дії ріка, яку треба Хвилі свинцевого кольору тихо розпочали шалену контратаку мотопіхота закріпилися на но Хінган довжиною 1500 км. Се
було форсувати. Фашисти вва б’ються об крутий берег. Ворог правого флангу нашої роти.
вому рубежі. Фашисти намага ред гір протікають річки Амур,
Ми почали форсування
жали свою оборону неприступ час від часу розпочинає обстріл.
— Справа ворожий танк,— лися атакувати, але безуспішно. Уссурі.
цих
річок.
ною.
Снаряди падають далеко в річ доповів механік-водій, гвардії У бою смертю героя загинув
Всі проходи ворог укріпив за
Але ні бетонні плити дотів, ні ку, піднімаючи білі шапки во
старший
сержант
Климов. командир танка лейтенант Го лізобетонною смугою. Населені
броня танків, ні накати дзотів,
ні сплетення масивного вогню ди, або лягають на східному бе Швидко визначивши ціль, лей ловко. Його машина підбила два пункти, розміщені в цих райо
були обнесені стінами із
кулеметів, мінометів, гармат не резі.
тенант Сергієнко двома снаря і підпалила один танк против нах,
каменю.
в силах були стримати могут
— Не по собі фашистам,— дами знищив німецьку машину. ника. Та ось спалахнув і танк
З великими труднощами під
нього натиску радянських вої вголос подумав командир з ’єд
В цей час зліва з’явився ще Головка. Наказавши членам екі німалися ми на вершину хреб
нів.
Наш батальйон одержав на нання.— Здають нерви у фри один танк противника. Сергієн пажу залишити танк і, знявши та, несучи на собі все споря
каз готуватися до наступу. Офі ців. Доведеться підлікувати!
ко наказав повернути башту, та з нього кулемет, пробиратися до дження й допомагаючи коням.
Коли досягли вершини, сподіва
цери і сержанти навчали бійців
Зібравши командирів частин вона вийшла з ладу. Ворожа своїх, Головко залишився в па лися,
що вже спускатися нам
переборювати водний рубіж, на НП, він розгорнув на траві машина була уже поруч.
лаючій машині, на яку вже су буде легше. Однак, спуск з Хін
вести бій в глибині оборони.
— На таран!—гучно скоман нулися три фашистських танка. гана був набагато тяжчим, ніж
Передусім, ми старанно вивчили карту.
—
Товариші
офіцери!
Перед
дував
лейтенант. Вмить почув Палаючий
вогневі позиції ворога і систему
радянський
танк підйом, тому що доводилося
взаємодії вогню.
нами завдання форсувати Віс ся сильний удар, сухий лязг ме ожив. Головко підпалив усі три утримувати обоз (спуск був ду
же крутий). Самураї використо
У двох кілометрах від нашої лу,— сказав командир.— Роз талу. Фашистський танк зали ворожі машини.
вували кожний поворот, обстрі
оборони на березі річки, яка почне форсування частина пол
шився на місці, а радянський
...Наступав світанок. Наш люючи наші частини. Прорвав
впадає в Оку, ми створили обо
рвонувся вперед. Та від прямо плацдарм на лівому березі Віс ши оборону ворога, наші вій
ронну лінію «противника», що ковника Калашникова.
ська у першу ж добу заглиби
Першим рейсом на західний го попадання снаряда танк Сер л и розширився.
нагадувала обстановку в районі
лися на 20 км. За 7-8 днів на
села В. Карагашінка. Тут навча берег було переправлено 5 тан гієнка загорівся. Але це не зу
От тільки з обідом буде, ма ступу Квантунська армія була
лися солдати переборювати вод ків і мотострілкову роту.
пинило
героя.
Танк
мчався
впе
буть,
затримка. Раптом ми по відрізана від Японії. Жителі
ний рубіж, атакувати «ворога».
Обігнувши дамбу, через поки ред полум’яним месником, об бачили, як, пригинаючись за Манчжурії зустрічали нас з
Воїни батальйону рвались у
червоними прапорами і крика
бій. У бесідах з бійцями було нуті німцями окопи, танки ри стрілюючи ворожу піхоту. Ще кущами, від села Магнушева ми:
«Спасибі вам, рідні воїни!».
чути настирливе питання: «А нулися до села Магнушева в удар снаряда. Вбито баштового бігли до нас троє польських се
Ми рухалися далі, визволяю
коли в бій? Час наступати». обхід, з обох сторін. Слідом за стрілка
Єрмачка,
поранено лян з сумками. Змішуючи поль чи корейський народ. Безліч
В цих словах звучали прагнен
танками
рушила
мотопіхота...
Усенова.
Сергієнко
з
пораненим
ські слова з російськими, вони теплих спогадів залишилося у
ня і палка віра в перемогу. Всі
нас про корейських трудящих,
Фашисти відкрили сильний, вибрався із палаючої машини. говорили:
чекали наказу. І раптом (в ніч
які з великою любов’ю ставили
з 6-го на 7 червня) ми одержа але безладний вогонь. Боячись Фашисти відкрили вогонь по
— Пан офіцер, їсти солда ся до нашої армії.
ли наказ зайняти вихідні пози рукопашної сутички з невиди танкістах. Лейтенанта поранено
Сорок років корейський на
там,—
і почали виймати м’ясо,
ц ії до атаки. У темряві, без мим у нічній темряві противни
в ногу. Та він, перемагаючи хліб, пляшки з молоком і кофе... род не знав святого, прекрасно
жодного звуку, з бойовою тех
нікою ми вирушили до пунктів ком, вони поспішно відступа біль, продовжував керувати не
А 14 січня 1945 фоку, про го слова «Батьківщина». Він
переправи. Німецька освітлю ли, кидаючи своїх поранених, рівним боєм. Троє безстрашних рвавши міцну, глибоко ешело жив на землі своїх батьків і не
міг сказати собі з гордістю
в а л ь н а ракета злетіла в повітря. зброю.
були оточені групою німецької новану оборону противника, «Я — кореєць».
Н а в к о л о стало світло, як удень.
А через Віслу продовжува піхоти; їх намагалися взяти жи Червона Армія перейшла в на
Тепер корейський народ йде
Бійці. всі, як один, впірнули у
шляхом демократії і соціалізму.
ВОДУ«Невже ворог помітив? ли переправлятися радянські вими, пропонували здатись. Та ступ від Вісли до Одера...
Хочеться побажати корей
Хай же наші юнаки і дівчата ським друзям нових успіхів у
свято шанують пам’ять тих, хто боротьбі за єдність Батьківщи
бування, через муки й героя. Андрій — неско в жорстоких боях відстояв ве ни, за торжество соціалізму.
лике право вільно жити, працю
тортури гітлерівських рений, невмирущий.
Є. БІЛЄВИЧ,
вати, вчитися!
Б. ЄРЕМЄЄВ,
концтаборів,
проносить
Серце
стискається
« І ще шкода йому героєм оптимістичностудент II курсу
Герой Радянського Союзу.
педагогічного факультету.
стало, що не встиг тоді трагедійної, вщерть на гарячу віру в перемогу від болю, коли читаєш
добра
й
справедливості,
про
той,
останній
под
попрощатися з бать повненої гарячим ав
ком. Т ак шкода, що торським почуттям по у торжество нашої ве виг Андрія, що кошту
захотілося Андрієві на вісті Павла Загребель ликої справи. І хоч вав йому, вмираючому
характері
юнака від ран, життя, але
віть заплакати, запла ного «Дума про невми у
все
цілеспрямоване,
врятував життя іншому
рущого»
(журнал
«Пра
кати вперше за в сю
антифашистові, якого
чисте,
але
ми
ні
разу
війну. Та він не встиг. пор», 1957, №№ 10—
кати мали вбити. Ан
навіть
у
думці
не
мо
12) .
Бо вмер.
...Простіть, мамо й
Цю книгу читаєш не жемо закинути авторо дрій міняється нагруд
тату, свого сина за те, відриваючись, читаєш ві у якійсь ідеалізації ним знаком з поляком
що він вмер таж дале єдиним подихом. Ко образу. Таким він і по Єжі Фурчаком, Андрій
ко від вас, за те, що жен образ, кожна де винен бути — воїн ве піднімається на само
Армії-визволи пожертву — і цей про
в мер раніше од вас.
таль переконливо свід ликої
Ви вічно пам’ятати чать, що розповідь про тельки, простий і зви метеївський подвиг, що
мете його. Будете зга щоденні подвиги, зви чайний, мужній і хо ріднить його з героєм
дувати
свого
сина тяжну боротьбу, страж робрий. Таким він і по А. Малишка, справді
вранці, як сходить сон дання і муки простого винен бути - син ве безсмертний.
Він залишився не
це, і в безсонні ночі, в селянського х л о п ц я ликого народу-трудів
горі і в радості, взимку з-над Дніпра, який ви ника, боєць, випестова вмирущим, він, юнак,
й повесні, поки й живі, ростає у мужнього вої ний Ленінською пар ім’я якому — легіон,
воїн, що захистив свою
будете ви журитися за на, не вигадана, а ви тією комуністів.
своїм сином — єдиною страждана письменни
Образ Андрія опови Батьківщину, проніс з
дитиною і проклинати ком, написана кров’ю тий романтикою. Од честю її прапор, зараз
мете війну..,».
його серця.
нак, це зовсім не зна теж у наших рядах —
Колишній воїн, нині зав. кафедрою української мови,
Т а к прощаємося ми з
Андрій з честю про чить, що письменник він будує комунізм!
А. П. Медушевський ділиться з студентами під час пе
Андрієм Коваленком, ходить через всі випро штучно виділяє свого
П. ХРОПКО.
рерви спогадами про участь у Великій Вітчизняній війні.
ПЛАЦДАРМ З Д О Б У Т О !
Герої
Дух прометеїзму
форсування
Штурм Хінгана
В і сли
Ширше запроваджувати самообслуговування
I.
Підготовка спеціалістів у ви
щих і середніх педагогічних уч
бових закладах проводиться від
повідно до Закону «Про зміц
нення зв’язку школи з життям
і про дальший розвиток систе
ми народної освіти в країні», на
основі поєднання навчання з
суспільнокорисною працею.
Самообслуговування є однією
з форм суспільнокорисної праці
студентів, яка повинна сприяти
піднесенню рівня навчально-ви
ховного процесу. Цим самим
майбутньому вчителю прищеп
люватимуться певні трудові на
вички, підсилюватиметься його
практична підготовка, а також
виховання почуттів колективізму
та комуністичного ставлення до
соціалістичної власності і фізич
ної праці. Самообслуговування
організовується на основі ініціа
тиви і самодіяльності студентів,
залучаються до нього всі без ви
нятку студенти педагогічних уч
бових закладів від першого до
останнього курсів включно.
К Р О С В О Р Д
Періодично студенти залуча
ються до виконання господар
ських робіт: ремонту інвентаря,
меблів, розпилювання та уклад
ки дров, обмазки і заклейки ві
кон, оправи книг у бібліотеці.
По благоустрою дворів іса
диб та їх озелененню студен
ти виконують таку работу:
прибирають доріжки, ремонту
ють огорожі, які є у дворі,
утримують у зразковому поряд
ку спортивні майданчики та ін
ші споруди, саджають плодові,
декоративні дерева, кущі, квіти
і доглядають за ними.
Студенти обслуговують себе
житку, а також допомагають в їдальнях та буфетах.
Не включаються до робіт, які
батькам у виконанні робіт побу
тового та господарського харак виконуються в порядку самооб
слуговування тільки ті. які ви
теру.
В учбових приміщеннях та на магають спеціальної підготовки,
агробіостанціях студенти забез матеріальної відповідальності і
печують необхідну підготовку санітарно-технічної безпеки, а
класних кімнат, кабінетів, ауди також роботи, що вимагають
торій до роботи, доглядають звільнення від занять (завіз буд
квіти, стежать за додержанням матеріалів, палива, виконання
санітарно-гігієнічних вимог, при обов’язків нічного сторожа).
При розподілі робіт п о само
бирають навчальні приміщення
після закінчення роботи, вико обслуговуванню необхідно зва
нують всі роботи на навчально- жати на стать студентів і відпо
II.
диференціювати виконува
Самообслуговування передба дослідних та пришкільних ді відно
ну роботу.
лянках,
беруть
участь
у
виго
чає виконання певних робіт у товленні та ремонті навчальних
III.
гуртожитках, навчальних примі приладів, меблів. (Питання про
Адміністрація учбових педа
щеннях та на агробіостанціях. самообслуговування студентів у гогічних закладів забезпечує
Сюди включаються роботи гос
вирішується на роботи по самообслуговуванню
подарського характеру (поточ роздягальнях
спецодягом, найнові
ний ремонт, будівництво різних вчальними закладами, виходя необхідним
шими
технічними
засобами (пи
чи
з
місцевих
умов).
споруд), а також роботи по бла
електропідлогонати
По виконанню робіт госпо лососами,
гоустрою дворів і садиб.
рачами тощо), а також необхід
У гуртожитках і квартирах дарського характеру в обов’язки ним
інвентарем та інструмента
студентів
входять:
поточний
ре
студенти утримують в певному
навчальних приміщень і ми, відповідає за безпеку праці.
порядку свою постіль, одяг та монт
роботою студен
інші предмети індивідуального гуртожитків (побілка стін, стель тівКерівництво
та
її
облік
покладається на
тощо),
а
також
.участь
у
користування. Прибирають і ми
організації та адмі
ють житлові та побутові кімна спорудженні будівель народ студентські
части
ти і коридори. При пічній ним методом. При цьому не ністративно-господарську
ну
педагогічних
учбових
закла
обхідно,
щоб
студенти
вико
системі — опалюють приміщен
ня, забезпечують водою уми ристовувались не тільки на дів.Студентські організації ра
вальники. титанні і кімнати, допоміжних роботах, але й на зом з адміністрацією учбо
слідкують за виконанням пра роботах, які вимагають певної
вил внутрішнього розпорядку. кваліфікації (фарбування підлог вого закладу організують соціа
Студенти, які не проживають після їх шпакльовки, кладка лістичне змагання, розвивають
у гуртожитку, обслуговують се стін з цегли або блоків тощо). ініціативу і самодіяльність сту
Всі ці роботи повинні викону дентів по самообслуговуванню
бе самостійно вдома або на
квартирах, виконуючи всі робо ватися під керівництвом квалі та відзначають студентів і гру
пи за сумлінну роботу.
ти, вказані для студентів гурто фікованих робітників.
З у с т р іч
Все більшого розмаху на
бирає в нашій країні само
обслуговування
студентів.
Міністерство освіти УРСР
запропонувало проект «Поло
ження про самообслугову
вання студентів у педагогіч
них учбових закладах», який
подається нижче.
Прохання до викладачів,
студентів увалено ознайоми
тися з даним проектом та ви
словити на сторінках нашої
газети свої побажання та
пропозиції.
н е к р а с о в о з н а в ц ів к р а їн и
У кінці січня в Новгороді
відбулася всесоюзна наукова
конференція, присвячена твор
чості видатного російського пое
та-демократа Миколи Олексійо
вича Некрасова.
Конференції, зв'язані з твор
чістю селянського трибуна, ста
ли традицією. Щорічно інститу
ти світової літератури ім. О. М.
Горького АН СРСР та росій
ської літератури (Пушкінський
дім) АН СРСР у співдружності
з ленінградським відділенням
Спілки радянських письменни
ків і рядом інших організацій
проводять подібні конференції.
В останні роки конференції про
водяться в місцях, зв’язаних з
життям і творчістю М. О. Не
красова. Так, наприклад, у ми
нулому році конференція, при
урочена до 80-річчя з дня
смерті поета, відбулася в
м. Ярославлі, в цьому ж році
місцем для проведення зустрічі
некрасовознавців країни було
обрано старовинне російське мі
сто Новгород, І це не випад
ково.
Коли подивитися на «літера
турну карту» Новгородської об
ласті, то відразу ж кидається у
вічі велика кількість імен пи
сьменників і поетів (як дорево
люційних, так і радянських),
життя і діяльність яких так чи
інакше зв'язані з Новгород
ським краєм.
Наприклад, у Новгороді жив
і був похований відомий громад
ський діяч, вчений і поет Фео
фан Прокопович. Бували в Нов
городі всім нам відомі художни
ки слова Добролюбов, Язиков,
Огарьов, Герцен, Лермонтов,
Бєлінський. Близько двадцяти
разів у Новгороді, проїздом, зу
пинявся Пушкін. Говорячи про
Новгородський край, не можна
не згадати імен відомих всьо
му світу російських письменни
ків, таких, як Радіщев, Л. М.
Толстой, Достоєвський, Лєсков,
Горький, Муса Джаліль, які
теж бували в Новгородському пив член - кореспондент АН
краї. В Новгороді народився В. СРСР О. М. Єголін. Ця допо
Кочетов. Трудящі м. Новгорода відь, яка відзначалася багатим
своїм депутатом до Верховної фактичним матеріалом, обгрун
Ради СРСР І скликання (в тованими висновками, була ви
1937 р.) обрали відомого росій слухана присутніми з великою
ського письменника О. М. Тол увагою.
Значний інтерес викликала ська поезія». Головна його п о
стого. Головне ж те, що в Нов
городському краї неодноразово змістовна доповідь доктора фі милка в тому, що тема була п о
бував М. О. Некрасов. Всім ві лологічних наук, професора Ба ставлена дуже широко, а це в
домо, що Некрасов дуже любив занова на тему «Поема «Кому свою чергу не дало промовцю
російську природу, він був за на Руси жить хорошо» в світлі можливості глибоко проаналізу
взятим мисливцем. Найкращим селянського політичного крас вати вплив нєкрасовських тради
відпочинком для нього було по номовства» Промовець підняв цій на творчість радянських
лювання. Крім того, подорожі з багато нових, цікавих питань поетів. Про все це йшла мова в
рушницею, під час яких відбу дуже важливих для дальшого дебатах. В обговоренні засл уха
валося багато зустрічей і роз вивчення і наукового обгрунту них доповідей взяли участь то
мов з селянами, давали йому вання творчої спадщини поета- вариші Б ікбулатова, Ч ервяков
ський, Ейслер, Дубровіна та
багатий матеріал для майбутніх демократа М. О. Некрасова.
творів. Записна книжка поета, з
Молодий літературознавець, інші.
якою він ніколи не розлучався, кандидат філологічних наук
На конференції було заслуха
під час цих мандрівок заповню М. В. Осьмаков обрав темою но і ряд цікавих повідомлень,
валася зарисовками пейзажів, для своєї доповіді «Некрасов і серед яких слід відзначити та
різними оповіданнями, а то і революційне народництво».
кі, як «Стиль поеми «Современ
просто окремими влучними, вда
Через хворобу не зміг при ники» (В, Г. Прокщин), «Н екра
лими виразами.
їхати
в Новгород доктор філо сов і Мамін-Сибіряк» (Б. Д.
Саме з цією метою — попо
логічних
наук, професор М. Л Удінцев) і ряд інших.
лювати, зустрітися з селянами,
Підводячи підсумки роботи
Степанов.
Тому його доповідь
ближче познайомитися з їх
життям — і приїжджав Некра («Проблема відображення ха конференції, хочеться відміти
сов у Новгородський край. Тут, рактера в пое зії Некрасова») ти ту велику організаційну ро
у Чудовій луці, він мав мислив була прочитана кандидатом фі боту, яку провели працівники
наук Твердохлєбо Новгородського
педагогічного
ську садибу, звідки в оточенні лологічних
інституту, а також співробітни
інших мисливців і багатьох за вим.
«Любовна лірика М. О. Не ки Інституту російської л ітера
гонщиків він відправлявся на
красова» — такою була тема до тури (Пушкінський дім) АН
медвежі полювання...
СРСР, зокрема, молодший на
Відкриття конференції співпа повіді члена-кореспондента АН уковий співробітник цього ін
СРСР
Д.
Д.
Благого.
ло з відкриттям у Москві поза
ституту К. Ф. Б ікбулатова, зав
З нетерпінням чекали присут дяки
чергового XXI з’їзду КПРС.
чому конференція про
Тому перш, ніж розпочати ро ні виступу кандидата філоло йшла чітко, на належному
боту, головуючий, доктор філо гічних наук О. В. Попова. Най рівні.
логічних наук, професор В. Г. старіший нєкрасовознавець кра
Будемо сподіватись, що на
Базанов від імені всіх учасни їни розповів учасникам кон
ків конференції звернувся із ференції про тісний зв’язок наступну конференцію, яку ви
словами подяки до рідної Кому Некрасова
з
Новгородським рішено провести в м. Костромі,
ністичної партії, яка відкрила краєм. Затамувавши подих, слу кафедра російської літератури
широкі шляхи для розвитку віт хали присутні в залі про зустрі нашого інституту надіш ле не
чизняної науки і культури. Під чі О. В. Попова з селянами-за одного представника, як було в
бурхливі оплески всіх присут гонщиками, які брали участь у цьому році, а кількох, які ви
ступлять не тільки з повідом
ніх одностайно обирається по полюваннях Некрасова.
а й з цікавими допо
чесна президія конференції у
Найбільше критичних заува леннями,
складі Президії ЦК КПРС.
жень було висловлено на адре відями.
Першим з доповіддю на тему су кандидата філологічних наук
Ю. П О Л У Д Н ЕНКО.
«Лірика поетів нєкрасовської Г. А. Ременіка, який виступив
школи 60-х—.70-х років» висту з доповіддю «Некрасов і радян
Новгород — Київ.
ВКЛЮЧАЙТЕСЬ
У ЗМАГАННЯ
Дирекція, комітет комсо
молу та профком інститутуз
20 лютого по 20 березн
я
цього року проводять кон
к у р с на кращий гуртож
и
ток та кращі кімнати в гур
тожитках.
Переможці конкурсу наго
роджуватимуться
цінними
преміями.
У М О В И КОНКУРСУ
Необхідно забезпечити:
високий рівень культурн
омасової та виховної роботи
(читання лекцій, проведення
бесід та масових ігор; орга
нізація вечорів відпочин
ку,
спортробота, випуск стінга
зет);
зразковий порядок, відм
ін
ний
санітарно - гігієнічний
стан кімнат, коридорів,к
у
хонь, умивальників;
активну участь студентівв
ремонті гуртожитку;
наявність живих квітіву
кімнатах, коридорах.
ПОПРАВКА
В листі до редакції завідую
чого кафедрою педагогіки С.
Літвінова, що був вміщ
ений
у попередньому номері наш
ої
газети,
вкралася
помилка.
Останній рядок цього листаслід
читати
так:
«Закономвід
24 /Х ІІ— 1958 року».
Редактор В. ВОЙТКО
З А
п е д а г о г іч н і
КАДРИ
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ
І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
ЗА ГЛИБОКЕ ВИВЧЕННЯ ІСТОРИЧНИХ
РІШЕНЬ XXI З’ЇЗДУ КПРС
Х Х І з ' їзд КПРС накреслив велику програму кому
ністичного будівництва, розробив практичні завдання най
ближчого семиріччя, теоретично освітив шлях дальшого
переможного р у х у нашої країни до комунізму. Розроб
лені з ’їздом теоретичні положення є керівницвом ДО дії,
а їх глибоке усвідомлення мобілізовуватиме радянських
людей на виконання й перевиконання конкретних зав
дань, які стоять перед кожним колективом трудящих.
Враховуючи все це і керуючись постановою ЦК КПРС,
партійне бюро всі форми ідеологічної роботи в інституті
підпорядковує вивченню історичних рішень XXI З’ЇЗДУ
КПРС.
Викладачі кафедр суспільних наук на всіх курсах про
читають по три лекції та проведуть по три семінарських
заняття по матеріалах XXI з’їзду. Завдання викладачів
і студентів полягає в тому, щоб лекції й семінари були
проведені на високому ідейно-політичному рівні, були тіс
но пов’язані з практичною боротьбою радянського народу
за комунізм. Але це тільки частина нашої великої роботи
по вивченню матеріалів з’їзду.
У позанавчальний час один раз на тиждень (у п’ятни
цю) будуть читатися на факультетах лекції та проводити
муться бесіди з окремих теоретичних положень XXI з ’їз
ду. Почесне завдання студентів кожної академічної групи
на чолі з агітаторами підготувати тематичні бесіди на такі
теми, як «В полум’ї буднів народжується комунізм»,
«Працювати й жити по-комуністичному», «Шляхи розвит
ку і зближення колгоспно-кооперативної і загальнонарод
ної форм соціалістичної власності» та інші.
Завершиться робота студентів по вивченню історичних
рішень XXI з ’їзду КПРС проведенням теоретичної конфе
ренції на тему: «Новий етап комуністичного будівництва
і деякі питання марксистсько-ленінської теорії». Програ
ма конференції вже розроблена, комісії затверджено. Р і
вень підготовки та проведення теоретичної конференції,
активність студентського колективу залежать від органі
заторської роботи комсомольської організації.
Викладачі інституту будуть вивчати історичні рішен
ня XXI з’їзду КПРС в системі партійної освіти, двічі на
місяць (по четвергах).
У квітні місяці буде проведено теоретичну конферен
цію і пленум кафедр суспільних наук по проблемі «Деякі
питання марксистсько-ленінської теорії в рішеннях XXI
з ’їзду».
Значна робота у пропаганді рішень XXI з ’їзду КПРС
буде проведена через газету «За педагогічні кадри», че
рез радіовузол гуртожитку, в ленінських кімнатах гурто
житків.
Наше почесне завдання — глибоко вивчити рішення і
матеріали XXI з’їзду КПРС і бути його пропагандистами
серед населення, у підшефних організаціях та середніх
школах.
Л. ТЕНДЕРЕС.
Рік видання 4-й
№5 ( 74)
21
лютого
1959 року
СУБОТА
Ціна 15 коп.
НАЗУСТРІЧ ВИБОРАМ
Відповідальний період роботи
ський суспільний і державний
лад, про найбільш демократичну
в світі радянську .виборчу систе
му, про досягнення радянського
народу в комуністичному будів
ництві.
Активно
працюють
гру
пи агітаторів, які очолюють
тт. Кульчицька, Страхов, Вой
тушенко, Деркач. Кращі агіта
тори Шостак, Чернишенко, Р я
бушенко та інші, використовую
чи місцевий матеріал, перекон
ливі цифри і факти, яскраво
розповіли виборцям про пере
будову вищої і середньої шко
ли, про наближення навчання
молоді до життя.
Піднесення рівня всієї агіта
ційно-масової роботи серед ви
борців викликане історичними
рішеннями XXI з'їзду КПРС.
Агітколектив, агітпункт звер
тають зараз особливу увагу на
пропаганду серед населення ма
теріалів XXI з’їзду КПРС.
На агітпункті організовано
виставку літератури про з'їзд
обов’язків. Так, наприклад, Т. будівників комуністичного су
Лосінська та Л. Підворотний спільства. Систематично чита
досі ще не закінчили звірку тимуться для виборців лекції
списків виборців, не приділяють
належної уваги агітаційно-масо про історичне значення XXI з'їз
ду КПРС, про міжнародне ста
вій роботі серед виборців.
На агітпункті щотижня про новище, про розквіт України в
водяться інструктажі агітаторів братерській сім'ї народів СРСР.
Зараз у житті агітколективу
по
матеріалах XXI з ’їзду
КПРС.
відповідальний період роботи.
Щоденно з 10 години ранку Закінчується перевірка списків
двері агітпункту гостинно від виборців. Незабаром відбудеть
чиняються перед відвідувача ся зустріч виборців з кандида
ми — тут можна почитати сві тами в депутати до Верховної
жі газети, журнали, скориста Ради УРСР та місцевих Рад
тися послугами юриста, порада депутатів трудящих.
ми лікаря, досвідченого педаго
Агітпункт, агітколектив до
га, подивитися телевізійні пе
кладуть максимум зусиль для
редачі.
того,
щоб агітаційно-масову ро
О. БУГАЙОВ,
боту
піднести
на рівень завдань,
зав. агітколективом
які поставлені XXI з'їздом
агітпункту № 2.
Н а ф о т о : члени окружної КПРС перед радянським наро
виборчої комісії реєструють дом.
кандидатів у депутати до Ста
В. ПЕРЕДЕРІЙ.
лінської райради депутатів тру
дящих.
Понад 150 агітаторів мовнолітературного і педагогічного
факультетів ведуть агітаційномасову роботу серед виборців
виборчої дільниці № 1. У кож
ному будинку, в кожній квар
тирі наші агітатори систематич
но проводять бесіди про радян
Незабаром вибори
Агітколектив агітпункту № 2
в ці дні проводить велику ро
боту по ознайомленню виборців
з матеріалами XXI з ’їзду
КПРС, з положеннями про вибо
ри до місцевих Рад та Верхов
ної Ради УРСР.
До нашого агітпункту при
кріплено близько 1800 вибор
ців. Зараз найважливішим зав
данням агітаторів є перевірка
списків виборців, виявлення
тих, хто не зможе в день вибо
рів прибути на виборчу діль
ницю.
Серед кращих агітаторів на
шого агітколективу — старший
викладач Я. Деркач, аспіранти
Г. Новак, А. Пліш, Л. Можа
ровська, Д. Тхоржевськнй, сту
денти В. Шкордун, Н. Осипо
вич, Т. Архіпова, Л. Міщенко.
Проте, на жаль, є серед стар
ших агітаторів і такі, що не
сумлінно відносяться до своїх
Пропаганда рішень поза
чергового XXI з’їзду КПРС
в інституті.
На цьому фото ви бачите
студентів III курсу педагогіч
ного факультету, які уважно
слухають викладача політ
економії Г. Ю. Рєпухову —
вона роз’яснює їм історичні
рішення з’їзду.
Фото М. Шуряка.
Збори комсомольського активу
9 лютого відбулися збори денти перших курсів факульте
комсомольського активу педаго ту (обох відділів), а також II до
гічного факультету з питань під шкільного, III спеціального і III
сумків комсомольської роботи дошкільного ВІДДІЛІВ.
за І семестр та завдань на II
Комсомольці факультету най
семестр 1958—59 навчального краще провели і місячник роз
року.
повсюдження книги.
Декан факультету т. Шелу
Добре склали сесію студенти
хін відзначив, що минула сесія II курсу дошкільного відділу та
дала непогані наслідки. Так,
93 студента склали екзамени на V курсу Спецвідділу. Підвели
«відмінно», 200 — на «відмін весь факультет другокурсники
но» та «добре», 35 — мають в особі вищезгаданих чотирьох
задовільні
оцінки.
Четверо комсомольців.
Враховуючи недоліки комсо
студентів одержали двійки (Си
ньов, Толстихін, Колодіна, Юр мольської роботи за минуле
ченко).
півріччя, збори активу факуль
Секретар
комсомольського тету у х в а л и л и :
поліпшити академроботу на II
бюро факультету т. Бондар у
своїй інформації повідомив, що та IV курсах спецвідділу:
ширше включитись у змаган
комсомольська робота в цьому
ня
за звання горьковської гру
навчальному році характери
зується активністю, високим пи, на честь традиційного Горь
рівнем навчання та дисципліни, ковського дня 28 березня;
до кінця лютого охопити всіх
зразковим виконанням комсо
комсомольців дорученнями;
мольських доручень.
до кінця року кожному ком
Кожен комсомолець на своє
му рахунку має 42 відпрацьова сомольцю відпрацювати на бу
них дні на виробництві. 250 дівництві по 20 годин;
поліпшити культмасову та
комсомольців мають постійні
фізкультурну
роботи.
комсомольські доручення. Ак
тивну участь у комсомольській
М. АДАМЕНКО.
роботі факультету беруть сту
П А Р Т І Й Н Е ЖИТТЯ
ПІД ЗНАКОМ ВЕЛИЧНИХ ЗАВДАНЬ
МОЛОДІ
ПРО
К О М У Н ІЗМ
В ід м р і ї д о дійсност і
економічного розвитку у нас
2. ЗАВДАННЯ НАСТУПНОГО
На відкриті партійні збори
вищі, ніж у США. Так, зараз
На відкритих партійних збо
в. войтко
СЕМ ИРІЧЧЯ
фізико-математичного факульте рах мовно-літературного факуль
приріст економічного потенціа
Соціалістичний лад забезпе
ту прийшли викладачі, аспіран тету, що відбулися 17 лютого,
лу С Ш А щорічно складає всьо
ти, лаборанти і студенти. Обго обговорювалося звичайне питан чив тепер такі умови економіч закону переважного розвитку го 2 проценти.
ворювалося важливе питання, ня — підсумки роботи за І се ного і культурного розвитку, що важкої Індустрії.
У найближчі роки в амери
яке цікавило всіх: «Про підсум местр 1958— 59 навчального ро наша країна вступила в п е
В абсолютних показниках ви канській економіці не передба
ки навчально-виховної роботи на ку, питання, яке стоїть на по р і о д р о з г о р н у т о г о б у робництво основних видів про чається об’єктивних факторів,
к о м у н і з м у . мислової і сільськогосподарської які б викликали збільшення та
факультеті за І семестр і зав рядку денному щороку. Та на д і в н и ц т в а
дання на наступний семестр». цей раз у виступах, у настрої
Новий семирічний план на продукції у семиріччі має бути кого приросту. Навпаки, через
Доповідач, декан факультету учасників зборів відчувалося 1959— 1965 роки є частиною таким: виплавка чавуну — 6 5 — дію закону анархії і конкурен
т. Сергунова відзначила ряд по щось нове, особливе: адже тут наміченої партією програми роз 70 мільйонів тонн; виплавка ста ції в світі капіталу, темпи росту
зитивних моментів у роботі фа не тільки підводилися підсумки, витку СРСР на більш тривалий лі — 86— 91 мільйон тонн; ви американської економіки в окре
культетської партійної органі але й говорилося про ті завдан час — на ближчі 15 років, ко добуток нафти — 230— 240 мі мі роки, особливо під час еконо
зації. Так, зросла у порівнянні ня, які стоять перед колекти ли буде здійснюватися велика льйонів тонн; виробництво га мічних спадів, будуть мати
з минулим роком успішність вом факультету, завдання, ви програма комуністичного будів зу — 150 мільярдів кубометрів; від’ємний індекс.
У галузі політичній XXI з'їзд
видобуток вугілля — 600— 612
студентів. На належному науко значені законом про зв'язок ництва.
К
П
РС ставить завдання даль
мільйонів
тонн;
виробництво
вому і методичному рівні чита школи з життям, рішеннями
Історичне значення семиріч
шого
розвитку радянської демо
алюмінію
збільшиться
в
3
рази;
лися більшість навчальних кур XXI з’їзду КПРС.
ного плану полягає у створенні
кратії,
розвитку самодіяльності
міді
рафінованої
—
в
1,9
раза;
сів. Для першокурсників, які
Треба весь час пам’ятати,— матеріально-технічної бази ко
і
політичної
активності трудя
пластичних
мас
і
синтетичних
сказав
у
своєму
виступі
Д.
Шу
прийшли В інститут з виробни
мунізму. Цій меті підпорядко
щих, розширення функцій гро
цтва, кафедри математичного тенко,— що ми працюємо на вується тепер вся наша робота. смол — в 7 разів.
Потрібно виробити електро мадських організацій в управ
аналізу і елементарної матема майбутнє, що наші випускни
В основі розвитку радянської
енергії 500— 520 мільярдів кі лінні країною. Йдеться про те,
тики організували систематичні ки через 2— 3 роки будуть уже
економіки лежить відкритий
ловат-годин,
зерна — 10— 11 щоб при повному комунізмі усі
працювати в школах нового ти
консультації.
Леніним об’єктивний закон пе
функції, які зараз виконує ра
мільярдів пудів.
Активну участь брали сту пу. А тому, глибоко вивчаючи
реважного зростання важкої ін
Семирічний план — це період дянська влада, перейшли до
денти і в громадській роботі. досвід роботи середньої школи, дустрії. Враховуючи дію цього
вирішального виграшу часу в громадських організацій трудя
На цілинних землях працювали потрібно приділити належну
економічного
закону,
ми
й
ста
мирному економічному змаганні щих.
32 студенти; всі вони відзначи увагу методиці роботи у вузі.
вимо завдання, щоб протягом се між соціалізмом і капіталізмом.
У галузі ідеологічній головне
л и ся під час праці і одержали
Необхідно продовжити курс
миріччя збільшити валову про За абсолютними показниками ви завдання полягає в посиленні
подяку, а деякі — навіть ме на посилення самостійної робо
дукцію по групі А — на 8 5 - робництва СРСР займає тепер ідейно-виховної робот и п а р т ії, у
ти студентів, яка особливо
далі.
88 процентів, і по групі Б — друге місце в світі, поступаю піднесенні рівня комуністичного
Але на факультеті є ще і ба сприяє розвиткові наукового,
на 62—65 процентів.
чись тільки перед США. Зав виховання трудящих. Невід’ єм
гато недоліків. 35 студентів ма критичного мислення,а,значить,
Середньорічний приріст вало дання полягає в тому, щоб про ною складовою частиною цієї
ють незадовільні оцінки, а сту і глибокому засвоєнню матеріа
денти В. Любашенко, Г. Миро лу. Про це говорили тт. Коби вої продукції в галузі виробни тягом семиріччя максимально боротьби є дальший розвиток
нович, Л. Снєткова мають на лецький, Кулик, Сидоренко, Те цтва засобів виробництва пови наблизитися до рівня промисло марксистсько-ленінської теорії
нен становити 9,3 процента, а по вого виробництва цієї найбільш захист ї ї від нападів ревізіо
віть по дві академзаборгова рещенко і інші.
виробництву
предметів спожи розвиненої країни, а по ряду га ністів та інших ворогів робітни
ності. У деяких аспірантів пер
— Орієнтація студентів на вання — 7,3 процента. Отже, лузей — і перекрити його.
чого класу, змістовна критика
шого року навчання і досі не самостійну роботу,— підкреслив
ідеології імперіалістичної бур
Ми
глибоко
переконані
у
по
щорічно
група
А
обганятиме
має наукових керівників (О. Ко т. Кобилецький,— буде прямою
групу Б приблизно на 2 процен сильності і здійсненності постав жуазії.
фаноза).
відповіддю XXI з’їздові КПРС, та. Це і є конкретним виразом леного завдання, оскільки темпи
(Далі буде).
Студент В. Цапенко із 41 бо самостійність у вивченні тео
групи математиків погано пово ретичного матеріалу, проведен
див себе в школі і йому незара ня практичних робіт у величез
ховано педпрактику.
ній мірі сприяє підготовці висо
У 22 групі математиків, де кокваліфікованих кадрів.
агітатором працює т. Кубрушко.
Збори відзначили і окремі не
позитивні наслідки — успішність на факуль
Остатнє засідання вченої ради інституту
є 8 невстигаючих студентів. У
доліки у роботі партійної орга було присвячене розглядові дуже важливих
теті підвищ илася на 2,3 процента.
цій групі дуже нездорові настрої
По даним зимової сесії в інституті налі
нізації факультету. Хоч у цьому питань.
студентів щодо громадської ро
чується 297 відмінників; 6 93 студенти склали
Весь радянський народ зараз уважно ви
році успішність студентів вища,
боти. Все це є сигналом про те,
екзамени на «відмінно» та «добре». Протеє
вчає матеріали XXI з ’їзду КПРС. Що треба
ніж у минулому, факультет все зробити колективові інституту, щоб довести
ще значна кількість товаришів, які мають
що в групі незадовільно постав
ж таки займає друге місце в ці історичні документи до свідомості кожного
незадовільні оцінки (51 особа). Два студенти
лена агітаційна і масово-роз’яс
одержали по три незадовільні оцінки. Р. Пасюк
студента, кожного викладача, кожного співро
інституті.
нювальна робота.
(II курс фізико-математичного факультеті) і
бітника інституту? Які форми роботи треба
Збори
поставили
перед
усім
В обговоренні доповіді взяли
М. Пономаренко (II рос.)) і зараз стоїть пи
запровадити, щоб уникнути повторень, загаль
тання про виключення їх з інституту. Цей
участь тт. Кухар, Боришпо колективом викладачів факуль них формальних заходів?
факт свідчить про те, щ о деякі студенти по
Виступаючи по питанню пропаганди матеріа
лець, Гординський, Чалий, Чу тету завдання — глибоко ви
гано працюють на протязі року, а кафедри не
лів
XXI
з
’їзду
серед
працівників
нашого
вчити
матеріали
XXI
з’їзду
мак.
достатньо контролюють роботу студентів, не
колективу, директор інституту М. М. ПІДТИ
КПРС
за
планом,
який
розроб
У своїх виступах вони підда
завжди вимагають від них повсякденної, на
ченко підкреслила, що це не короткочасна
ли критиці недоліки, які мали лено партійним бюро.
полегливої праці.
кампанія, а дуже важлива кропітка робота,
У співдоповіді заступника директора по за
На жаль, на відкритих пар яка буде проводитися на протязі всього друго
місце в навчально-виховній ро
очному навчанню О. М. Білого відмічалося, що
боті на факультеті.
тійних зборах, де обговорювало го семестру. Доповідач звернула увагу дека
зимова екзаменаційна сесія студентів-заочни
нів факультетів, завідуючих кафедр на те, що
Учасники зборів прийшли до ся таке важливе питання, було до проведення цієї роботи слід залучити всіх
ків у цьому році пройш ла більш організовано,
одностайної думки про необхід всього п'ятеро безпартійних ви викладачів.
ніж у попередні роки. Кафедри останнім ча
сом приділяють значно більше уваги заочному
ність підвищення вимог до сту кладачів і не було жодного сту
Пропаганда рішень XXI з ’їзду КПРС повин
відділу, удосконалюють форми роботи із сту
дентів, до виховання у них лю дента. Це дає підставу вважати, на знайти своє відображення не тільки в агіта
дентами. Особливу увагу було звернуто під
ційно-масовій
роботі,
а
й
в
лекціях,
семінарах,
бові до навчання, праці і гро що партійне бюро погано підго
час сесії на якість лекцій і семінарських за
у наукових працях наших викладачів. Все це
мадськокорисної діяльності.
тувало збори.
нять. Керівники ряду каф едр (тт. Тендерес,
вимагає відповідної перебудови роботи кафедр.
НА ЗАСІДАННІ ВЧЕНОЇ РАДИ
Семестр розпочато. Тільки повсякденна праця, сум
лінне виконання домашніх завдань дадуть можливість
успішно скласти наступну сесію. Враховуючи це. студен
ти IV курсу фізико-математичного факультету В. Ковеза
та І. Кавун ретельно працюють над лабораторною роботою.
Про хід перебудови цієї роботи вченій раді
доповіли завідуючі кафедрами тт. М. С. Су
гоняко, С. А. Літвінов, Б. П. Страхов та інші.
З обговореного питання вчена рада прий
няла рішення, в якому накреслено конкретні
заходи щодо широкої пропаганди цих історич
них документів нашої партії.
По-діловому пройшло обговорення і другого
питання порядку денного — про наслідки ро
боти в І семестрі і завдання на II семестр.
Заступник директора інституту В. К. Мі
тюрьов доповів вченій раді про велику ро
боту, яку провів колектив інституту в першо
му семестрі. Доповідач детально зупинився на
наслідках зимової екзаменаційної сесії, під
креслив, що порівняно із зимовою сесією
минулого року успішність в інституті підви
щилась і складає зараз 95,6 процента.
Найвищу успішність на сесії показав педа
гогічний факультет (98,8 процента). На мовнолітературному факультеті успішність знизи
лась на 1,6 процента і становить 96 про
центів.
Останнє місце посідає фізико-математи чний
факультет, де успішність складає 93,5 про
цента.
На факультеті було приділено велику увагу
академборжникам, багато попрацювали викла
дачі і аспіранти з першокурсниками, що при
йшли в інститут з виробництва. Така система
тична робота у підготовці до сесії дала свої
Карлов, М едушевський та інші) відвідували
лекції, екзамени; більш широко, ніж у минулі
роки, практикували стенографування лекцій з
наступним обговоренням їх на засіданнях
кафедр.
Д ев’яносто чотири проценти з числа студен
тів, що прибули на сесію, заліки і екзамени
склали успішно.
Товариші, які взяли участь в обговоренні
доповіді і співдоповіді, відмічали, що в цьому
навчальному році учбовий процес, незважаючи
на скорочений (у зв ’язку з сільськогосподар
ськими роботами) семестр, проходив більш
чітко.
Разом з тим у виступах було викрито ряд
хиб, які заважаю ть у роботі. До таких недо
ліків слід віднести плинність викладачів на фі
зико-математичному факультеті, н еп равильні
методи прийому заліків з історії КПРС, що
мали місце у викладача Ф. Л. Слободінської,
перевантаженість студентів-заочників під час
сесій лекціями, семінарами, заліками та екза
менами, лібералізм до ледарів-академборжни
ків тощо.
Якомога швидше у с у н е н н я цих та інших не
доліків дасть можливість перебудувати робо
ту, наблизити викладання і виховання студен
тів до життя, як того вимагає Закон «П ро
зміцнення зв ’язку школи з життям і про даль
ший розвиток системи народної освіти в
країні».
Народом зрощена, народові вірна!
Літо 1943 року...
ну. Коли ж перекладач пояс
Під могутніми ударами Чер
нив, що перед ним і є такий на
воної Армії фашистські війська
чальник, полонений остовпів:
Це було 15 серпня 1945 р.
котилися на захід.
Невже стільки зусиль було за вогневим валом. За сигналом «Вас?»—прохрипів німець. Він Радянські Збройні Сили почали
Підтягуючи резерви, гітлерів трачено, щоб у відповідальний червоної ракети могутня лави вийняв окуляри і почав розгля
бойові дії на Далекому Сході
ські генерали прагнули ціною момент демаскувати свої дії?» —
нашого вогню була перене дати командирів і солдат, запи одночасно на всьому фронті. На
будь-яких жертв зупинити на така думка вмить промайнула у на
сена на II лінію траншей. Бій тувати, скільки кому років.
ступ з'єднань наших військ. Во кожного з нас. З секунди на се ці кинулися в траншеї. Могут
Нарешті гауптман сказав, що території Манчжурії і Кореї
ни чіплялися за кожний вигід кунду чекали нових ракет і нє «ура» грізно пролунало се він відповість на всі наші запи знаходилася Квантунська армія,
складала головну військову
ний рубіж, перетворюючи його шквалу вогню.
тання, бо переконався у великій яка
ред канонади батарей. Приго моральній
силу Японії.
у фортецю. Так було і на під
силі
Червоної
Армії.
По ротах передано наказ: «На ломшені німці вибігали з блін
Японське командування роз
ступах до м. Орла.
човни!»,
а далі команда: «Впе дажів у білизні, а чергові на Його не переставало дивувати, глядало створення в Манчжурії
Фашисти змушені були від ред!».
як
могло
статися,
що
один
ба
вогневих точках продовжували тальйон на протязі якоїсь годи міцних укріплень в прикордон
ступити на протилежний берег
Рівно о 3 г. 45 хв. розпочав лежати з затуленими вухами. ни захопив «неприступну фор них районах як плацдарм для
ріки Оки, на заздалегідь підго
Перший полонений, 50-річний тецю», а він, бойовий офіцер з вторгнення на територію СРСР.
товлені, добре укріплені пози ся 10-хвилинний вогневий шквал
нашої артилерії. Страшенний офіцер (командир батальйону), 25-річним досвідом, стоїть на Квантунську армію повинні бу
ції.
Наш батальйон займав оборо гул сотень гармат розірвав ти здивувався, коли побачив себе допиті перед командиром-юна ли підтримати частини япон
ського флоту, які базувалися у
ну в районі села В. Карагашін шу. Вогненні стовпи підноси у штабі нашого батальйону. Ще ком.
Кореї і на Ляодун
ка і М. Карагашінка в напрямі лись угору, розривали дротяні більше його здивувало те, що
«Дейчланд капут, Гітлер ка Північній
ському
півострові.
Готуючи на
загорожі,
підривали
мінні
поля..
радянські
офіцери
—
юнаки.
на м. Б олхов. Берег, на якому
пут!»,— сказав він і поклав на
на Радянський Союз, япон
укріпилися фашистські війська, Клуби чорного диму застилали
На перше запитання — «З стіл невідібраний у нього пісто пад
імперіалісти створили та
становив собою могутню систе горизонт.
якого полку?» — німець відпо лет. «Я готовий до полону»,— ські
кож
на території Манчжурії
му глибокоешелонованої оборо
Підрозділи рвонулися впе вів, що він розмовлятиме тіль додав німець.
численні бази для ведення бак
ни, обладнаної за найновішими ред, слідуючи в ста метрах за ки з начальником, рівним по чи
М. РЯБУХІН.
теріологічної війни.
досягненнями військової форти
Мені довелося брати участь
фікаційної техніки.
у бойових діях Забайкальського
Нейтральна зона була заміно
фронту на західному кордоні
вана протитанковими і протипі
Манчжурії. Манчжурія — гір
хотними мінами. Перетинали
ська країна. Хребти і сопки за
шлях також три ряди загоро
всі шляхи в її цен
джень з колючого дроту. До по
...Кінець липня. Теплий со танки, артилерія, мотопіхота. радянські бійці не здаються... кривали
тральні райони. На заході та
слуг оборони придавалась так нячний день. Вісла в розливі.
Німці, трохи отямившись,
Вранці другого дня танки і кою перешкодою був Великий
тична авіація. Знач о ускладню
вала наші дії ріка, яку треба Хвилі свинцевого кольору тихо розпочали шалену контратаку мотопіхота закріпилися на но Хінган довжиною 1500 км. Се
було форсувати. Фашисти вва б’ються об крутий берег. Ворог правого флангу нашої роти.
вому рубежі. Фашисти намага ред гір протікають річки Амур,
Ми почали форсування
жали свою оборону неприступ час від часу розпочинає обстріл.
— Справа ворожий танк,— лися атакувати, але безуспішно. Уссурі.
цих
річок.
ною.
Снаряди падають далеко в річ доповів механік-водій, гвардії У бою смертю героя загинув
Всі проходи ворог укріпив за
Але ні бетонні плити дотів, ні ку, піднімаючи білі шапки во
старший
сержант
Климов. командир танка лейтенант Го лізобетонною смугою. Населені
броня танків, ні накати дзотів,
ні сплетення масивного вогню ди, або лягають на східному бе Швидко визначивши ціль, лей ловко. Його машина підбила два пункти, розміщені в цих райо
були обнесені стінами із
кулеметів, мінометів, гармат не резі.
тенант Сергієнко двома снаря і підпалила один танк против нах,
каменю.
в силах були стримати могут
— Не по собі фашистам,— дами знищив німецьку машину. ника. Та ось спалахнув і танк
З великими труднощами під
нього натиску радянських вої вголос подумав командир з ’єд
В цей час зліва з’явився ще Головка. Наказавши членам екі німалися ми на вершину хреб
нів.
Наш батальйон одержав на нання.— Здають нерви у фри один танк противника. Сергієн пажу залишити танк і, знявши та, несучи на собі все споря
каз готуватися до наступу. Офі ців. Доведеться підлікувати!
ко наказав повернути башту, та з нього кулемет, пробиратися до дження й допомагаючи коням.
Коли досягли вершини, сподіва
цери і сержанти навчали бійців
Зібравши командирів частин вона вийшла з ладу. Ворожа своїх, Головко залишився в па лися,
що вже спускатися нам
переборювати водний рубіж, на НП, він розгорнув на траві машина була уже поруч.
лаючій машині, на яку вже су буде легше. Однак, спуск з Хін
вести бій в глибині оборони.
— На таран!—гучно скоман нулися три фашистських танка. гана був набагато тяжчим, ніж
Передусім, ми старанно вивчили карту.
—
Товариші
офіцери!
Перед
дував
лейтенант. Вмить почув Палаючий
вогневі позиції ворога і систему
радянський
танк підйом, тому що доводилося
взаємодії вогню.
нами завдання форсувати Віс ся сильний удар, сухий лязг ме ожив. Головко підпалив усі три утримувати обоз (спуск був ду
же крутий). Самураї використо
У двох кілометрах від нашої лу,— сказав командир.— Роз талу. Фашистський танк зали ворожі машини.
вували кожний поворот, обстрі
оборони на березі річки, яка почне форсування частина пол
шився на місці, а радянський
...Наступав світанок. Наш люючи наші частини. Прорвав
впадає в Оку, ми створили обо
рвонувся вперед. Та від прямо плацдарм на лівому березі Віс ши оборону ворога, наші вій
ронну лінію «противника», що ковника Калашникова.
ська у першу ж добу заглиби
Першим рейсом на західний го попадання снаряда танк Сер л и розширився.
нагадувала обстановку в районі
лися на 20 км. За 7-8 днів на
села В. Карагашінка. Тут навча берег було переправлено 5 тан гієнка загорівся. Але це не зу
От тільки з обідом буде, ма ступу Квантунська армія була
лися солдати переборювати вод ків і мотострілкову роту.
пинило
героя.
Танк
мчався
впе
буть,
затримка. Раптом ми по відрізана від Японії. Жителі
ний рубіж, атакувати «ворога».
Обігнувши дамбу, через поки ред полум’яним месником, об бачили, як, пригинаючись за Манчжурії зустрічали нас з
Воїни батальйону рвались у
червоними прапорами і крика
бій. У бесідах з бійцями було нуті німцями окопи, танки ри стрілюючи ворожу піхоту. Ще кущами, від села Магнушева ми:
«Спасибі вам, рідні воїни!».
чути настирливе питання: «А нулися до села Магнушева в удар снаряда. Вбито баштового бігли до нас троє польських се
Ми рухалися далі, визволяю
коли в бій? Час наступати». обхід, з обох сторін. Слідом за стрілка
Єрмачка,
поранено лян з сумками. Змішуючи поль чи корейський народ. Безліч
В цих словах звучали прагнен
танками
рушила
мотопіхота...
Усенова.
Сергієнко
з
пораненим
ські слова з російськими, вони теплих спогадів залишилося у
ня і палка віра в перемогу. Всі
нас про корейських трудящих,
Фашисти відкрили сильний, вибрався із палаючої машини. говорили:
чекали наказу. І раптом (в ніч
які з великою любов’ю ставили
з 6-го на 7 червня) ми одержа але безладний вогонь. Боячись Фашисти відкрили вогонь по
— Пан офіцер, їсти солда ся до нашої армії.
ли наказ зайняти вихідні пози рукопашної сутички з невиди танкістах. Лейтенанта поранено
Сорок років корейський на
там,—
і почали виймати м’ясо,
ц ії до атаки. У темряві, без мим у нічній темряві противни
в ногу. Та він, перемагаючи хліб, пляшки з молоком і кофе... род не знав святого, прекрасно
жодного звуку, з бойовою тех
нікою ми вирушили до пунктів ком, вони поспішно відступа біль, продовжував керувати не
А 14 січня 1945 фоку, про го слова «Батьківщина». Він
переправи. Німецька освітлю ли, кидаючи своїх поранених, рівним боєм. Троє безстрашних рвавши міцну, глибоко ешело жив на землі своїх батьків і не
міг сказати собі з гордістю
в а л ь н а ракета злетіла в повітря. зброю.
були оточені групою німецької новану оборону противника, «Я — кореєць».
Н а в к о л о стало світло, як удень.
А через Віслу продовжува піхоти; їх намагалися взяти жи Червона Армія перейшла в на
Тепер корейський народ йде
Бійці. всі, як один, впірнули у
шляхом демократії і соціалізму.
ВОДУ«Невже ворог помітив? ли переправлятися радянські вими, пропонували здатись. Та ступ від Вісли до Одера...
Хочеться побажати корей
Хай же наші юнаки і дівчата ським друзям нових успіхів у
свято шанують пам’ять тих, хто боротьбі за єдність Батьківщи
бування, через муки й героя. Андрій — неско в жорстоких боях відстояв ве ни, за торжество соціалізму.
лике право вільно жити, працю
тортури гітлерівських рений, невмирущий.
Є. БІЛЄВИЧ,
вати, вчитися!
Б. ЄРЕМЄЄВ,
концтаборів,
проносить
Серце
стискається
« І ще шкода йому героєм оптимістичностудент II курсу
Герой Радянського Союзу.
педагогічного факультету.
стало, що не встиг тоді трагедійної, вщерть на гарячу віру в перемогу від болю, коли читаєш
добра
й
справедливості,
про
той,
останній
под
попрощатися з бать повненої гарячим ав
ком. Т ак шкода, що торським почуттям по у торжество нашої ве виг Андрія, що кошту
захотілося Андрієві на вісті Павла Загребель ликої справи. І хоч вав йому, вмираючому
характері
юнака від ран, життя, але
віть заплакати, запла ного «Дума про невми у
все
цілеспрямоване,
врятував життя іншому
рущого»
(журнал
«Пра
кати вперше за в сю
антифашистові, якого
чисте,
але
ми
ні
разу
війну. Та він не встиг. пор», 1957, №№ 10—
кати мали вбити. Ан
навіть
у
думці
не
мо
12) .
Бо вмер.
...Простіть, мамо й
Цю книгу читаєш не жемо закинути авторо дрій міняється нагруд
тату, свого сина за те, відриваючись, читаєш ві у якійсь ідеалізації ним знаком з поляком
що він вмер таж дале єдиним подихом. Ко образу. Таким він і по Єжі Фурчаком, Андрій
ко від вас, за те, що жен образ, кожна де винен бути — воїн ве піднімається на само
Армії-визволи пожертву — і цей про
в мер раніше од вас.
таль переконливо свід ликої
Ви вічно пам’ятати чать, що розповідь про тельки, простий і зви метеївський подвиг, що
мете його. Будете зга щоденні подвиги, зви чайний, мужній і хо ріднить його з героєм
дувати
свого
сина тяжну боротьбу, страж робрий. Таким він і по А. Малишка, справді
вранці, як сходить сон дання і муки простого винен бути - син ве безсмертний.
Він залишився не
це, і в безсонні ночі, в селянського х л о п ц я ликого народу-трудів
горі і в радості, взимку з-над Дніпра, який ви ника, боєць, випестова вмирущим, він, юнак,
й повесні, поки й живі, ростає у мужнього вої ний Ленінською пар ім’я якому — легіон,
воїн, що захистив свою
будете ви журитися за на, не вигадана, а ви тією комуністів.
своїм сином — єдиною страждана письменни
Образ Андрія опови Батьківщину, проніс з
дитиною і проклинати ком, написана кров’ю тий романтикою. Од честю її прапор, зараз
мете війну..,».
його серця.
нак, це зовсім не зна теж у наших рядах —
Колишній воїн, нині зав. кафедрою української мови,
Т а к прощаємося ми з
Андрій з честю про чить, що письменник він будує комунізм!
А. П. Медушевський ділиться з студентами під час пе
Андрієм Коваленком, ходить через всі випро штучно виділяє свого
П. ХРОПКО.
рерви спогадами про участь у Великій Вітчизняній війні.
ПЛАЦДАРМ З Д О Б У Т О !
Герої
Дух прометеїзму
форсування
Штурм Хінгана
В і сли
Ширше запроваджувати самообслуговування
I.
Підготовка спеціалістів у ви
щих і середніх педагогічних уч
бових закладах проводиться від
повідно до Закону «Про зміц
нення зв’язку школи з життям
і про дальший розвиток систе
ми народної освіти в країні», на
основі поєднання навчання з
суспільнокорисною працею.
Самообслуговування є однією
з форм суспільнокорисної праці
студентів, яка повинна сприяти
піднесенню рівня навчально-ви
ховного процесу. Цим самим
майбутньому вчителю прищеп
люватимуться певні трудові на
вички, підсилюватиметься його
практична підготовка, а також
виховання почуттів колективізму
та комуністичного ставлення до
соціалістичної власності і фізич
ної праці. Самообслуговування
організовується на основі ініціа
тиви і самодіяльності студентів,
залучаються до нього всі без ви
нятку студенти педагогічних уч
бових закладів від першого до
останнього курсів включно.
К Р О С В О Р Д
Періодично студенти залуча
ються до виконання господар
ських робіт: ремонту інвентаря,
меблів, розпилювання та уклад
ки дров, обмазки і заклейки ві
кон, оправи книг у бібліотеці.
По благоустрою дворів іса
диб та їх озелененню студен
ти виконують таку работу:
прибирають доріжки, ремонту
ють огорожі, які є у дворі,
утримують у зразковому поряд
ку спортивні майданчики та ін
ші споруди, саджають плодові,
декоративні дерева, кущі, квіти
і доглядають за ними.
Студенти обслуговують себе
житку, а також допомагають в їдальнях та буфетах.
Не включаються до робіт, які
батькам у виконанні робіт побу
тового та господарського харак виконуються в порядку самооб
слуговування тільки ті. які ви
теру.
В учбових приміщеннях та на магають спеціальної підготовки,
агробіостанціях студенти забез матеріальної відповідальності і
печують необхідну підготовку санітарно-технічної безпеки, а
класних кімнат, кабінетів, ауди також роботи, що вимагають
торій до роботи, доглядають звільнення від занять (завіз буд
квіти, стежать за додержанням матеріалів, палива, виконання
санітарно-гігієнічних вимог, при обов’язків нічного сторожа).
При розподілі робіт п о само
бирають навчальні приміщення
після закінчення роботи, вико обслуговуванню необхідно зва
нують всі роботи на навчально- жати на стать студентів і відпо
II.
диференціювати виконува
Самообслуговування передба дослідних та пришкільних ді відно
ну роботу.
лянках,
беруть
участь
у
виго
чає виконання певних робіт у товленні та ремонті навчальних
III.
гуртожитках, навчальних примі приладів, меблів. (Питання про
Адміністрація учбових педа
щеннях та на агробіостанціях. самообслуговування студентів у гогічних закладів забезпечує
Сюди включаються роботи гос
вирішується на роботи по самообслуговуванню
подарського характеру (поточ роздягальнях
спецодягом, найнові
ний ремонт, будівництво різних вчальними закладами, виходя необхідним
шими
технічними
засобами (пи
чи
з
місцевих
умов).
споруд), а також роботи по бла
електропідлогонати
По виконанню робіт госпо лососами,
гоустрою дворів і садиб.
рачами тощо), а також необхід
У гуртожитках і квартирах дарського характеру в обов’язки ним
інвентарем та інструмента
студентів
входять:
поточний
ре
студенти утримують в певному
навчальних приміщень і ми, відповідає за безпеку праці.
порядку свою постіль, одяг та монт
роботою студен
інші предмети індивідуального гуртожитків (побілка стін, стель тівКерівництво
та
її
облік
покладається на
тощо),
а
також
.участь
у
користування. Прибирають і ми
організації та адмі
ють житлові та побутові кімна спорудженні будівель народ студентські
части
ти і коридори. При пічній ним методом. При цьому не ністративно-господарську
ну
педагогічних
учбових
закла
обхідно,
щоб
студенти
вико
системі — опалюють приміщен
ня, забезпечують водою уми ристовувались не тільки на дів.Студентські організації ра
вальники. титанні і кімнати, допоміжних роботах, але й на зом з адміністрацією учбо
слідкують за виконанням пра роботах, які вимагають певної
вил внутрішнього розпорядку. кваліфікації (фарбування підлог вого закладу організують соціа
Студенти, які не проживають після їх шпакльовки, кладка лістичне змагання, розвивають
у гуртожитку, обслуговують се стін з цегли або блоків тощо). ініціативу і самодіяльність сту
Всі ці роботи повинні викону дентів по самообслуговуванню
бе самостійно вдома або на
квартирах, виконуючи всі робо ватися під керівництвом квалі та відзначають студентів і гру
пи за сумлінну роботу.
ти, вказані для студентів гурто фікованих робітників.
З у с т р іч
Все більшого розмаху на
бирає в нашій країні само
обслуговування
студентів.
Міністерство освіти УРСР
запропонувало проект «Поло
ження про самообслугову
вання студентів у педагогіч
них учбових закладах», який
подається нижче.
Прохання до викладачів,
студентів увалено ознайоми
тися з даним проектом та ви
словити на сторінках нашої
газети свої побажання та
пропозиції.
н е к р а с о в о з н а в ц ів к р а їн и
У кінці січня в Новгороді
відбулася всесоюзна наукова
конференція, присвячена твор
чості видатного російського пое
та-демократа Миколи Олексійо
вича Некрасова.
Конференції, зв'язані з твор
чістю селянського трибуна, ста
ли традицією. Щорічно інститу
ти світової літератури ім. О. М.
Горького АН СРСР та росій
ської літератури (Пушкінський
дім) АН СРСР у співдружності
з ленінградським відділенням
Спілки радянських письменни
ків і рядом інших організацій
проводять подібні конференції.
В останні роки конференції про
водяться в місцях, зв’язаних з
життям і творчістю М. О. Не
красова. Так, наприклад, у ми
нулому році конференція, при
урочена до 80-річчя з дня
смерті поета, відбулася в
м. Ярославлі, в цьому ж році
місцем для проведення зустрічі
некрасовознавців країни було
обрано старовинне російське мі
сто Новгород, І це не випад
ково.
Коли подивитися на «літера
турну карту» Новгородської об
ласті, то відразу ж кидається у
вічі велика кількість імен пи
сьменників і поетів (як дорево
люційних, так і радянських),
життя і діяльність яких так чи
інакше зв'язані з Новгород
ським краєм.
Наприклад, у Новгороді жив
і був похований відомий громад
ський діяч, вчений і поет Фео
фан Прокопович. Бували в Нов
городі всім нам відомі художни
ки слова Добролюбов, Язиков,
Огарьов, Герцен, Лермонтов,
Бєлінський. Близько двадцяти
разів у Новгороді, проїздом, зу
пинявся Пушкін. Говорячи про
Новгородський край, не можна
не згадати імен відомих всьо
му світу російських письменни
ків, таких, як Радіщев, Л. М.
Толстой, Достоєвський, Лєсков,
Горький, Муса Джаліль, які
теж бували в Новгородському пив член - кореспондент АН
краї. В Новгороді народився В. СРСР О. М. Єголін. Ця допо
Кочетов. Трудящі м. Новгорода відь, яка відзначалася багатим
своїм депутатом до Верховної фактичним матеріалом, обгрун
Ради СРСР І скликання (в тованими висновками, була ви
1937 р.) обрали відомого росій слухана присутніми з великою
ського письменника О. М. Тол увагою.
Значний інтерес викликала ська поезія». Головна його п о
стого. Головне ж те, що в Нов
городському краї неодноразово змістовна доповідь доктора фі милка в тому, що тема була п о
бував М. О. Некрасов. Всім ві лологічних наук, професора Ба ставлена дуже широко, а це в
домо, що Некрасов дуже любив занова на тему «Поема «Кому свою чергу не дало промовцю
російську природу, він був за на Руси жить хорошо» в світлі можливості глибоко проаналізу
взятим мисливцем. Найкращим селянського політичного крас вати вплив нєкрасовських тради
відпочинком для нього було по номовства» Промовець підняв цій на творчість радянських
лювання. Крім того, подорожі з багато нових, цікавих питань поетів. Про все це йшла мова в
рушницею, під час яких відбу дуже важливих для дальшого дебатах. В обговоренні засл уха
валося багато зустрічей і роз вивчення і наукового обгрунту них доповідей взяли участь то
мов з селянами, давали йому вання творчої спадщини поета- вариші Б ікбулатова, Ч ервяков
ський, Ейслер, Дубровіна та
багатий матеріал для майбутніх демократа М. О. Некрасова.
творів. Записна книжка поета, з
Молодий літературознавець, інші.
якою він ніколи не розлучався, кандидат філологічних наук
На конференції було заслуха
під час цих мандрівок заповню М. В. Осьмаков обрав темою но і ряд цікавих повідомлень,
валася зарисовками пейзажів, для своєї доповіді «Некрасов і серед яких слід відзначити та
різними оповіданнями, а то і революційне народництво».
кі, як «Стиль поеми «Современ
просто окремими влучними, вда
Через хворобу не зміг при ники» (В, Г. Прокщин), «Н екра
лими виразами.
їхати
в Новгород доктор філо сов і Мамін-Сибіряк» (Б. Д.
Саме з цією метою — попо
логічних
наук, професор М. Л Удінцев) і ряд інших.
лювати, зустрітися з селянами,
Підводячи підсумки роботи
Степанов.
Тому його доповідь
ближче познайомитися з їх
життям — і приїжджав Некра («Проблема відображення ха конференції, хочеться відміти
сов у Новгородський край. Тут, рактера в пое зії Некрасова») ти ту велику організаційну ро
у Чудовій луці, він мав мислив була прочитана кандидатом фі боту, яку провели працівники
наук Твердохлєбо Новгородського
педагогічного
ську садибу, звідки в оточенні лологічних
інституту, а також співробітни
інших мисливців і багатьох за вим.
«Любовна лірика М. О. Не ки Інституту російської л ітера
гонщиків він відправлявся на
красова» — такою була тема до тури (Пушкінський дім) АН
медвежі полювання...
СРСР, зокрема, молодший на
Відкриття конференції співпа повіді члена-кореспондента АН уковий співробітник цього ін
СРСР
Д.
Д.
Благого.
ло з відкриттям у Москві поза
ституту К. Ф. Б ікбулатова, зав
З нетерпінням чекали присут дяки
чергового XXI з’їзду КПРС.
чому конференція про
Тому перш, ніж розпочати ро ні виступу кандидата філоло йшла чітко, на належному
боту, головуючий, доктор філо гічних наук О. В. Попова. Най рівні.
логічних наук, професор В. Г. старіший нєкрасовознавець кра
Будемо сподіватись, що на
Базанов від імені всіх учасни їни розповів учасникам кон
ків конференції звернувся із ференції про тісний зв’язок наступну конференцію, яку ви
словами подяки до рідної Кому Некрасова
з
Новгородським рішено провести в м. Костромі,
ністичної партії, яка відкрила краєм. Затамувавши подих, слу кафедра російської літератури
широкі шляхи для розвитку віт хали присутні в залі про зустрі нашого інституту надіш ле не
чизняної науки і культури. Під чі О. В. Попова з селянами-за одного представника, як було в
бурхливі оплески всіх присут гонщиками, які брали участь у цьому році, а кількох, які ви
ступлять не тільки з повідом
ніх одностайно обирається по полюваннях Некрасова.
а й з цікавими допо
чесна президія конференції у
Найбільше критичних заува леннями,
складі Президії ЦК КПРС.
жень було висловлено на адре відями.
Першим з доповіддю на тему су кандидата філологічних наук
Ю. П О Л У Д Н ЕНКО.
«Лірика поетів нєкрасовської Г. А. Ременіка, який виступив
школи 60-х—.70-х років» висту з доповіддю «Некрасов і радян
Новгород — Київ.
ВКЛЮЧАЙТЕСЬ
У ЗМАГАННЯ
Дирекція, комітет комсо
молу та профком інститутуз
20 лютого по 20 березн
я
цього року проводять кон
к у р с на кращий гуртож
и
ток та кращі кімнати в гур
тожитках.
Переможці конкурсу наго
роджуватимуться
цінними
преміями.
У М О В И КОНКУРСУ
Необхідно забезпечити:
високий рівень культурн
омасової та виховної роботи
(читання лекцій, проведення
бесід та масових ігор; орга
нізація вечорів відпочин
ку,
спортробота, випуск стінга
зет);
зразковий порядок, відм
ін
ний
санітарно - гігієнічний
стан кімнат, коридорів,к
у
хонь, умивальників;
активну участь студентівв
ремонті гуртожитку;
наявність живих квітіву
кімнатах, коридорах.
ПОПРАВКА
В листі до редакції завідую
чого кафедрою педагогіки С.
Літвінова, що був вміщ
ений
у попередньому номері наш
ої
газети,
вкралася
помилка.
Останній рядок цього листаслід
читати
так:
«Закономвід
24 /Х ІІ— 1958 року».
Редактор В. ВОЙТКО
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова