Джерело
Текст
П ролет арі всіх кра їн , єднайтеся!
педагогічні
ЗА
№ 4 ( 73 )
К А Д РИ
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ
І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
Рік видання 4-й
11
лютого
СЕРЕДА
1959 року
Ціна 15 коп.
Д О Р О Г І Д Р У З І!
Сумлінним і наполегливим
навчанням відзначимо
кожний день нового
семестру! До праці,
товариші!
ПІДСУМКИ ЕКЗАМЕНАЦІЙНОЇ СЕСІЇ
Напружено, з піднесенням пра були і на першому курсі. Понад
У цих групах майже немає за
цював колектив викладачів і 30 процентів складу цих студен довільних оцінок. Такі студен
студентів фізико-математичного тів є демобілізовані з армії та ти, як Семко О. Я., Ткаченко
факультету протягом першого виробничники. Кафедри матема Г. О., Середній А. Л., Болгар
е
с местру 1958 — 59 навчального тичного аналізу та геометрії О. С., Кундюба С. І., Смольська
року.
(зав. кафедрою проф. Фещенко Г. Л., Бабіч В. М., Кухарчук
Кафедри ф акультету разом з С. Ф.) та елементарної матема М. М., Матушинська М. М., А б
поточною роботою з великим тики і методики математики рамович 3. Г., Шишенко В. І.,
інтересом вивчали
тези
ЦК (зав. кафедрою доц. Шиман Клепка В. Ю., Ковбасенко Б. С.,
КПРС і Ради Міністрів С Р С Р ський І. Є.), враховуючи досвід Колихан Р. Г., Зубченко М. Ю.,
"Про зміцнення зв’язку школи з минулого
року,
математичну Багмет О. М., Стаднік Б. М..
ж
иттям і про дальший розвиток підготовку студентів і те, що во Джоденчук А. К.,
Приліпко
си
стеми народної освіти в краї ни місяць працювали в колгос Л. О., Киселевич Л. А., Шкура
н
і», обговорювали їх на своїх пі, перебудували свою роботу.
пет І. С., Василенко О. А., Ізве
сіданнях, виявляли ті недолі
за
Вони виділили 20 годин поза кова Т. В., Рудь Ю. В., Кущен
к
и
, які ще є в роботі як серед планом на «В ступ до вищої ма ко Л. Б., Іваницький В. Г., Бич
ніх шкіл, так і педінститутів.
тематики» для студентів першо ков О. Г., Козій В В., Кирилен
По-діловому пройшли на фа го курсу і доручили цю роботу ко А. В. та багато інших вчать
культеті пленарні засідання ка найбільш досвідченим виклада ся тільки на «відмінно» і пока
ф
едр по обговоренню проектів чам кафедри — доц. Шиман зують приклад своїм товаришам
н
ових навчальних планів педін ському І. Є. та Хромому Я. В., у самовідданій роботі як у на
ститутів
з
двох
спеціаль збільшили кількість консульта вчанні так і в суспільнокорис
ностей — «математика і крес цій з математичного аналізу та ній роботі.
лення» та «ф ізика і основи ви вищої алгебри, як з боку викла
Немає сумніву, що ця молодь
дачів кафедри, так і аспірантів добре проявить себе в майбут
р
обництва».
Кафедри факультету працю цих кафедр. Аспіранти Сахно ній практичній роботі і буде ак
над створенням нових кур А . М., Лосінська Т. І., Карачун тивними
ь
т
ю
будівниками кому
« Історія математики для М. О., Кофанова О. Г., Пліш ністичного суспільства!
ів
с
в
дузів» (акад. Гнеденко Б. В.), А. Ф., Ізварін В. П., Карпенко
е
п
Порівняно з минулою сесією
горифми та обчислювальні П. Д. сумлінно попрацювали із успішність по факультету зрос
ини»
ш
а
м
(проф.
Калужний студентами перших і других ла на 2 проценти. Але, на жаль,
. ). Цей курс вперше чи курсів, і наслідки їх роботи бу є і такі студенти, які досі не
ли добрі.
ься на факультеті,
є
а
т
зрозуміли тих великих завдань,
Завдяки напруженій роботі
З якими ж результатами при які ставить перед нами Кому
адачів навчальні плани в йшов факультет до кінця сесії? ністична партія і уряд. Ці сту
л
к
и
в
На факультеті навчається 24 денти тягнуть факультет назад.
вному виконано,
н
с
о
Щ
одо практичних і лабора групи студентів, що становить До них належать Любашенко
тор
н
и
х робіт, то були великі 608 осіб, з них 12 груп по спе В. Д., Миронович Г. В., Они
труднощ
і, особливо на третьо ціальності «математика і крес щенко В. В., Пасюк Р. І., Снєт
м
ук
урсі. Лабораторні роботи лення» і 12 груп по спеціаль кова Л. П., Деркач Ф. Г., Верю
зф
ізики (оптика) довелося на ності «фізика і основи виробни тіна В. В. та ін.
тр
етьо
м
у курсі перенести на шо цтва». З 24 груп студенти 11
Будемо сподіватись, що й во
стийсеместр. Також ненормаль груп не мають жодної незадо ни змінять своє ставлення до
н
осп
р
а
ви склалися і на 2-му кур вільної оцінки. Такими групами навчання і будуть працювати
е атичної спеціальності. є друга група другого курсу, так, щоб бути гідним поповнен
т
а
ім
с
Рапопорт І . М., який вів перша група 3-го курсу, перша ням лав радянських учителів.
курс математичного аналі і друга групи 4-го курсу, всі
Ми живемо у велику епоху,
зуп
р
очитавши третину курсу, групи п’ ятого курсу фізичної
ми вступаємо в період розгорну
и
ш
л
а
з в роботу в інституті, і спеціальності та перша, друга і
того комуністичного будівни
п
р
о
д
о
в
ж увати цей курс кафедра третя групи п’ятого курсу ма
цтва, і для успішного його за
м
а
та
н
а
л із у доручила іншому ви тематичної спеціальності. Най
вершення треба, як говорив
к
ла
д
а
ч
еві. Цілком зрозуміло, що кращими з цих одинадцяти є
В. І. Ленін, вчитись і ще раз
заміна викладачів протя друга група 4-го курсу, 3-я гру
вчитись. А щоб відмінно вчи
го
м
семестру не могла не від па п’ятого курсу фізичної спе
тись, треба багато і сумлінно
на засвоєнні учбового ціальності і друга група п’ятого
я
с
т
и
б
працювати.
курсу математичної спеціаль
м
а
тер
іа
л у з матаналізу,
ружені умови для роботи ності.
п
а
Н
О. СЕРГУНОВА,
НАЗУСТРІЧ ВИБОРАМ
КРАЩИХ ЛЮДЕЙ— ДО МІСЦЕВИХ РАД
3 лютого відбулись збори колективу інституту по ви
суненню кандидатів у депутати Київської міської та Ста
лінської районної Рад депутатів трудящих.
Завідуючий кафедрою російської та зарубіжної літе
ратури т. Карлов, висловлюючи думку всього колективу,
пропонує висунути кандидатом у депутати Київської мі
ської Ради видатного вченого Радянської України, Міні
стра освіти УРСР, академіка І. К. Білодіда.
На трибуні т. Терещенко.— «Весь наш колектив,—
говорить він,— добре знає директора інституту — М. М.
Підтиченко. Я вважаю, що т. Підтнченко гідна бути на
шим посланцем у міську Раду депутатів трудящих». Цю
пропозицію було одностайно підтримано зборами.
Кандидатом у депутати міської Ради висунутий також
завідуючий відділом пропаганди і агітації Київського об
кому партії т. Шевченко.
Доктор філологічних наук І. І. Пільгук виступає з
пропозицією по висуненню кандидатів у депутати Сталін
ської районної Ради депутатів трудящих. Збори одностай
но підтримали його пропозицію висунути кандидатом у де
путати районної Ради секретаря партійної організації
інституту О. П. Павелка.
Колектив інституту виявив довір’я доценту кафедри
російської та зарубіжної літератури В. Д. Войтушенко та
завідуючому відділом агітації і пропаганди Сталінського
райкому партії П. І. Коваленку, висунувши їх кандидата
ми в депутати районної Ради депутатів трудящих.
Людно в ці дні на агітпункті, який працює в примі
щенні інституту. Закінчується перевірка списків виборців.
Н а ф о т о: виборці Марія Василівна Бєлець і Ксенія
Антонівна Антонова на агітпункті знайомляться з новими
газетами і журналами.
Успіхи залежать в ід підготовки
М айстер В. Ш турко проводить заняття по обробці
з учителями шкіл Південно-Західної залізниці.
Пора
студентських
хвилювань не пройшла,
а пролетіла бурхливо з
комсомольським вогни
ком. Щ о ж можна ска
зати про наслідки цієї
сесії?
Дуже добре склали
екзамен п’ятикурсники
фізико - математичного
факультету — всі 8
груп; за ними йдуть 42
фізична, 42 математич
на, 31 фізична, 32 ма
тематична.
Серед студентів-пер
шокурсників, які при
йшли з виробництва, є
такі, що ще не «аклі
матизувалися» в учбо
вому процесі, але всі
вони впевнені, що на
здоженуть своїх товари
шів. Це люди працьови
ті, вони глибоко усві
домлюють професійну
підготовку. На жаль,
цього не можна сказа
ти про К. Головко і
І. Козюру з II матема
тичної, Л. Тетянчук з
21 фізичної, Т. Стасюк
і В. Верютіну з 11 фі
зичної.
Які ж справи на мов
но - літературному фа
культеті?
У цілому студенти
факультету с к л а л и
свою сесію добре. Тре
ба відзначити 4 курс
українського
відділу,
результати якого: 27
студентів, що склали
екзамени на «відмін
но», 32 — на «добре»
I лише Я. Міндак одер
жав «задовільно». На 5
курсі українського від
ділу 29 відмінників,
19, що склали на «доб
ре», і 5 — на «задо
вільно».
А ле не перевелися
ще «двієчники» на літ
фаці: Т. Якуба, Л. Су
ховій,
Л. Сінельник,
Т. Соцька (III укр.),
Т. Піярська (І укр.),
Н. Куліш, С. Полінов
ська, Є. Бубнова (І
рос.) та інші. Деякі сту
денти навіть по дві
«двійки» одержали. Це
М. Усенко, Є. Федотова
(IV рос.). А ось і «ре
кордсмен» М. Понома
ренко (II рос.), що з
трьох можливих екза
менів одержала 3 «не
задовільно».
У найкращому кон
такті з сесією зумів
триматись педагогічний
факультет. Без задо
вільних оцінок склали
II і І курси дошкільно
го відділу. На спецвід
ділі справа гірша. Чи
мало задовільних оці
нок.
Товариші студенти,
комсомольці! Чи про
аналізували ви свої до
сягнення й хиби в на
вчанні минулого семе
стру? Чи подумали над
тим, як закріпити успі
хи й ліквідувати від
ставання?
М. АДАМЕНКО.
МОЛОДІ
ПРО
КОМУНІЗМ
В і д мрії до д і й с н о с т і
ряду галузей важкої індустрії,
встановлення шести- і чотириго
динного робочого дня д ля під
дусі ленінської діловитості про літків, поліпшення пенсійного
ходила робота X XI з’їзду. В чи забезпечення трудящих, з б іл ь
слі почесних гостей з’їзду — шення тривалості відпусток по
представники близько 80 мар вагітності та ін.
Всесвітньо-історичні досягнен
ксистських партій усіх країн і
континентів. Для них наш з’їзд ня радянських людей є р езуль
став справжньою школою рево татом їх творчої самовідданої
люційного марксизму-ленінізму, праці під керівництвом Кому
зразком застосування цього ве ністичної партії.
ликого вчення до практики су
Пам’ятаючи заповіти Леніна
спільного розвитку.
про те, ще соціалізм створюєть
Трудящі нашої країни роз ся творчістю мільйонів мас тру
глядають з’їзд як початок ново дящих, партія всемірно розвива
го семирічного плану, який ста ла політичну і трудову актив
Група викладачів сер ед н іх ш к іл м. Києва проходять пра
к
не вирішальним етапом у мир ність трудящих, мобілізувала їх
тику в навчальних м айстернях ін сти туту.
ному змаганні світового соціа на виконання насущних завдань
Ф о то М. Шуряка.
лізму з відживаючим капіталіз господарського і культурного
мом.
будівництва. Історичним завою
Виконуючи історичні накрес ванням соціалізму є те, що в
ІЗ Щ О Д Е Н Н И К А С Т У Д Е Н Т А - П Р А К Т И К А Н Т А
лення X X з’їзду, наш народ до нашій країні вирощено високо
бився великих успіхів на фрон кваліфіковані кадри радянських
тах економічного і культурного спеціалістів в усіх галузях на
будівництва. Ці успіхи і пере уки і техніки, які здатні розв’я
Ми проходили практику в Ір ші. К л а с в основному дружни
,
й
моги сповнюють нас гордістю за зувати найскладніші проблеми пінській середній ш к о лі № 1 виступає як єдиний колектив
у
імені А . С. Макаренка. Ш к о л а ж итті ш коли. Особливо ЗДРуж
и
свій трудолюбивий народ.
сучасного промислового і сіль
велика, світла, в ній навчається л и сь уч н і під час п і д г о т о в киве
Тепер за обсягом промислово ськогосподарського будівництва. 940
учнів.
чора, присвяченого Радянській
го виробництва СРСР вийшов
Особливо після X X з’їзду пар
Серед старших класів є два К онституц ії.
на перше місце в Європі і на тії був даний нечуваний в істо восьмих по 30 учнів, два д ев ’я
А л е в класі зуст річаю ться
в
и
друге місце в світі. Якщо в рії поштовх для розвитку твор тих по 22 учні, 10-а — 10 у ч падки поруш ень дисципліни.У
ч
ні М уха, Р у ж инський, Епік,.
1917 році частка Радянської чої ініціативи мас. Мільйони і нів, 10-б — 20.
10-а клас — з одинадцятиліт
країни у світовому виробництві десятки мільйонів радянських нім строком навчання, тут готу реківська, Давиденко і вчаться
погано, і дисципліну поруш
у
складала лише 3 проценти, то людей беруть тепер активну ються бухгалтери д ля сільсько ють. А к ти в к ла су в ед е з та
к
и
тепер вона дорівнює майже 20 участь у складанні, уточненні, а го господарства.
ми учнями р іш у ч у боротьбу.П
о
8— 10 класи мають свій ви м ітн і р е зу л ь т а т и ц іє ї бороть
б
и
:
процентам. Про абсолютні по головне у виконанні намічува
робничий профіль. Восьм і к л а
щ
е
казники матеріального виробни них партією народногосподар си: хлопці-токарі, дівчата вчать У сік о в , М у х а стали дещо кра
вчитися, зараз і дисциплін
ав
цтва в СРСР свідчать такі циф ських планів. У цьому наша си ся шити. Д ев’ яті класи: хлоп- них
п оліп ш и лась.
А кти
в
н
у
чотири уч а сть бере к ла с в гром
ри: у 1958 році в нашій країні ла, в цьому та безумовна впев ці-шофери, серед них
а
д
т
а
виплавлено близько 55 мільйо неність, що і нові накреслення дівчини; 10-б клас — е лек тр о ськокорисній роботі. На поч
монтажна справа. У ш к олі —
а
р
нів тонн сталі, видобуто 113 мі семирічки будуть успішно вико 15 класних кімнат, 3 кабінети, ку навчального року учніп
цювали на п о л я х у колгоспі,п
о
льйонів тонн нафти, 496 мільйо нані.
учбові майстерні. Працює ряд тім ув есь к ла с включивсяв
за
нів тонн вугілля, вироблено 233
Досягнутий нині в нашій кра предметних гуртків: л іт е р а т у р гальн ош к ільн и й р ух за збірм
е
мільярди кіловат-годин електро їні рівень розвитку господар ний, історико-краєзнавчий, р а т а л о л о м у і зібрав біля.
енергії, зібрано близько 8,5 мі ства і культури свідчить про те, діоаматорів та інші; добре по тонн.
ставлена
худож ня
са м о д ія ль
К ож н у суб оту учні приб
а
р
и
льярдів пудів хліба.
що на порядок дня стало зав ність. Працює
за га льн о ш к іль
и
ю
т
ь
Великий стрибок зроблено у дання безпосереднього створен ний хор, хор молодш их к ла сів ю ть к ла сн е приміщення: м
вікна,
парти,
підлогу, за
й
м
справі підвищення матеріально ня комуністичного суспільства. та піонерський, який н а л іч у є 80 ю ться самообслуговуванням
.
учасників.
Систематично
прохо
го добробуту і культурного рів Відображаючи цю нову законо
М іж класом і класнимк
і
р
е
дять заняття духового оркестру,
іс н у є
тісний кон
т
а
к
.
ня життя народу. При скорочен мірність, яка вступає зараз у музичного гуртка учнів м о л о д ником
Б іл ь ш іс т ь учнів наполегли
в
і
ні робочого дня продуктивність дію, X X I з ’їзд закликав радян ших класів тощо.
навчанні, ініціативні. Алед
о
Дисципліна в ш к о лі добра.
праці виросла у порівнянні з ський народ до нових трудових
сі
щ
е
зустрічаю
ться
в
и
и
к
д
а
п
Я практикувалась у викладан
1913 роком в 10 разів, а з 1940 звершень — звершень
кому
я
,н
е
ні російської літер а тур и і к л а с списування та підказуванн
роком у 2,6 раза. На базі не ністичної епохи. У цифрах семи ному керівництві у 8-а к ла сі. зваж аючи на те, що з ци
м
ин
е
б
о
ухильного росту виробництва річки зримо постають перед Клас складається з учнів, я к і гативними явищ ами ведеться
стало можливим провести такі нами риси комунізму, який те прийшли з різних ш к іл сели щ а ротьба.
Т існ о м у згуртуванню .
важливі заходи, як підвищення пер уже не привид і не мрія, а Ірпінь та навколиш ніх с іл.
го колективу сприяла роботауч
Окремі
учні
к
л
а
с
у
к
ор
и
сту
заробітної плати низькооплачу чуттєво сприймана реальність.
ються заслуженим авторитетом нів на полях, підготовка ..
ваним категоріям робітників і Його подих відчутний всюди, де серед своїх товариш ів.
и
й
к
е
Вони бесіди, які проводив класн
1. ВЕЛИЧНІ ПІДСУМКИ.
службовців, скорочення робочо радянські люди створюють сво добре вчаться, б ер ут ь участь в рівник , відвідування учнів
.
та
позаш кільній бесіди з батькам и, збори
З 27 січня по 5 лютого по го дня у передсвяткові і перед їм розумом і працею матеріаль позакласній
Ків
І
учнів,
я
к
і
проводи
л
и
.
.
роботі,
у
них
відм
інна
пове
гляди всіх трудящих світу були вихідні дні, переведення на ско ні і духовні блага.
дінка. Це — П ідлуж на,
Ч ер коли разом.
звернені до рідної Москви, де в рочений робочий день робітників
(Д алі буде).
нишова, Настенко, Л ісовик і ін
Г . ВИСОЦ
ЬКА
У глибокі віки сягає думка
передових умів людства про
краще життя, про суспільство
соціальної справедливості. Про
таке суспільство мріяли повста
лі раби Риму, кріпаки царської
Росії, передові буржуазні ми
слителі ранньої капіталістичної
Європи.
Виступивши на історичній
арені, як самостійна політична
сила, пролетаріат поставив як
головну свою мету ліквідацію
суспільства капіталістичної екс
плуатації і завоювання соціа
лізму. Пролетарські ідеологи
Маркс і Енгельс уперше поста
вили проблеми соціалізму на ре
альну матеріалістичну основу,
перетворили його із утопії в на
уку.
«Маніфест Комуністичної пар
т ії» є першим документом на
укового комунізму. В ньому ро
бітничий клас упевнено і рішуче
кинув виклик світовій буржуа
зії. А ле комунізм був лише при
видом, який бродив по Європі.
Йшли роки. Зростав і мужнів
пролетаріат. У горнилі класових
битв з своїми ворогами він муж
нів, збагачувався досвідом рево
люційної боротьби.
У епоху імперіалізму центр
робітничого і комуністичного
руху перемістився в Росію. Ге
ніальний
учень
Маркса —
В. І. Ленін, створивши Кому
ністичну партію, з’єднав соціа
лізм з практикою робітничого
руху.
Російський
Жовтень
означав початок нової ери —
ери краху капіталізму і утвер
дження соціалізму. Із прекрас
ної мрії соціалізм став перетво
рюватися в дійсність. Минуло
всього чотири десятиліття, і со
ціалізм переміг остаточно і без
поворотно в СРСР, а тепер пе
ремагає і в країнах народної де
мократії.
Наша велика Батьківщина
вступила в нову історичну сму
гу свого розвитку — смугу роз
горнутого комуністичного будів
ництва. Цей якісно новий етап
нашого розвитку відкритий XXI
з’їздом КПРС, який недавно за
кінчив свою роботу.
В.
войтко
Характеристика школи і класу
ЗВІТ ПЕРЕД ГРОМАДСЬКІСТЮ
Час з 10-го по 20-те січня на
5-му курсі мовно-літературного
факультету був періодом захи
сту — спочатку
педагогічної
практики, а потім курсових ро
біт.
У цілому захист курсових ро
біт пройшов нормально. Є сту
денти, які захищали роботи з
жаром, уперто відстоювали свої
думки, підтверджували їх досві
дом, як своїм, так і вчителів тих
шкіл, де вони проходили прак
тику, наприклад, студентки Єго
рова, Балабан, Роговик.
На жаль, частина студентів
готувалися до захисту поспіш
но. Хоч теми курсових робіт бу
ли оголошені ще у вересні, де
які студенти за виготовлення
курсової не бралися аж до
грудня. Були відмовки: «Ми ду
мали, що захист буде у квітні—
травні, а не в січні».
У курсовій роботі на методич
ні теми студенти повинні пока
зати вміння не тільки користу
ні беруть участь студенти і ви
У захисті звітів з п
ед
а
гогіч
кладачі. П ісля дискусії р оботі н о ї практики теж требав
о
н
а
т
с
дається оцінка за чоти р и баль вити певний порядок. З
в
ітп
о
в
и
ватися літературою, але й ана ються в роботах і правописні
н
о
ю
системою.
Не Н
ОХОПИТИ
всі
ВИДИ.
лізувати досвід роботи учителів. помилки.
Не можна призначати на один практиканта в школі з.
Проте є ще студенти (Сліп
Час уж е поставити до вико
день
захист 2 5 — 30 робіт, бо то ною характеристикою,о
іт
в
с
чук, Молодід, Гребінник), які не нання і до захисту курсових ро
х.
ді
захист
буде зведений до фор ленням окремих цікави
вміють узагальнювати свій до біт з усіх предметів єдині ви
тів
боротьби
за
якість
.
мальності,
коли
студента
с
л
у
х
а
свід і досвід, своїх товаришів, а моги.
ють 3 — 5 хвилин, а потім к ер ів ня, за організацію навча
л
ь
н
о
обмежуються лише літерату
К урсову роботу слід писати у
виховної
роботи
в
ш
ко
л
і
.
С
т
у
ник
дає
висновок
й
оціню
є
р
о
рою.
зошити з твердою палітуркою,
е
р
іт
боту. Такий захист м ало прино д ен т має показати узв
П’ятикурсники вже набули чітко,
каліграфічно, з додер сить користі студентам і не дає зу ль та ти своєї діяльност
іу
навики складати бібліографію жанням усіх правил оформлення
можливості
виявити
зд
ібн
ості
й
ш
к
олі,
так
і
поза
ш
коло
д
і
в
,
ю
до певного питання, але є окре наукової роботи (поля, абзаци,
е
в
о
р
п
мі студенти, які бігають за кон зноски до цитат, бібліографія). знання студента, його вм іння повісти, яка робота була
працювати
над
науковою
т
е
дена
з
дітьми,
з
батька
м
и
.
сультантом,
вимагають
дати Роботу треба подавати до захи
список літератури, скласти їм сту за 2 — 3 тижні. Сам захист мою. Це підтвердив і досвід ц ьо у ч а ст ь брав студент у .
го року.
ній роботі педколективу.
план теми.
має проводитися
відкрито,
в
Захист педагогічної практики м адській роботі з нас.
Оформляють курсові роботи присутності студентів не лише студентів 5-х к ур сів м о в н о -літе тощ о.
деякі студенти недбало. Дехто своєї групи, а всіх бажаючих.
ратурного ф а к ульт ет у в ц ьом у
Доводиться відзначи
ти..
прямо заявляє: «М и так писали,
Чи це захист на засіданні ка році був запроваджений вперш е. керівники практики не.
нам нічого не казали» (Севери- федри, чи на комісії, виділеній
Треба сказати, щ о д ея к і с ту про звіти сво їх практика
,е
ів
т
н
ненко). Часом курсові роботи кафедрою, — студент повинен денти поставилися до захи сту простеж или за їх оформ
ле
н
я
м
подають у двох-трьох учнів коротко розповісти про суть сво легковажно. В окрем их випад д л я подачі до захисту.
ських зошитах, сяк-так скріпле єї роботи, показати обізнаність ках комісія зм уш ена б у л а від
С лід твердо усвідом
и
ти
.
них шпилечкою; вкладають вста з літературою з цього питання, класти захист, бо зв іт б у л о по захист
педагогічної ..
вочки (Сліпчук). У деяких робо виявити вміння узагальнювати дано неповний, на д ек ільк о х пятикурсниками є від
п
о
в
ід
а
л
ь
тах список літератури, цитати досвід роботи учителів школи і сторінках учнівського зошита, н им етапом у підготовц
ім
а
й
б
у
т
оформлені неохайно, абзаци ви свій власний, здобутий на педа недбало оформлений (студентка нього вчителя.
діляються неуважно, трапля гогічній практиці. В обговорен Булавчик).
Ф. БУГА
Й
К
О
Щоб дзвеніла пісня...
разу, коли треба ви родна пісня «Ж у р а в л і», пісні
І знову звучать слова:
К. Данькевича, А . Філіпенка,
— Чеські пісні ось лунають,
але це хвилювання
природне. Г. Жуковського, П. Козицького,
Шість дівчат їх нам
співають...
Донести до глядача думки, по класичні твори Верстовського,
чуття автора з усією красою і Рахманікова, Шумана та бага І як співають!
любов'ю, що вкладені у цей то інших.
Коли слухаєш у їх виконанні
твір, почесна і нелегка справа .
чеські пісні, ще відчутнішою
На
загальноінститутському
стає дружба наших народів.
Зовсім інше — виступати по те
фестивалі художньої самодіяль
л е б а ч е н н ю . Велика і різноманіт
Добре виступають майбутні
ності хор зайняв перше місце.
на аудиторія глядачів знахо
педагоги! Але тепер хочеться
диться не перед очима; ти не ба Виступали хористи також для поговорити взагалі про самоді
чиш і не відчуваєш, не знаєш, делегатів партконференції Ста яльність. Багато раз чуєш від
лінського району, на комсомоль
як вон и реагують на твій виступ,
студентів такі репліки: поганий
тому твоє становище робиться ських активах, у військових час вечір, нецікавий концерт. Р е
тинах, у колгоспах Вільшан
набагато складнішим.
зонно постає питання: а що ти
Оголошення, що наш інститут ського району Кіровоградської
зробив, дорогий друже, для то
буде виступати по телевізору, області та перед гостями з-за
го, щоб цього не було, що зроб
сколихнуло майже всіх учасни кордону. Тричі виступи хору
лено тобою для того, щоб вечо
ків художньої самодіяльності. транслювалися по Українському
ри були змістовні і цікаві? Ні
Студенти, викладачі та праців радіо.
чого! У нас є багато метушні
ники інституту з нетерпінням
Починає хор свій виступ по навколо самодіяльності, і то во
чекали виступу і бажали нам ус
телебаченню твором К. Даньке на виникає десь за 3— 4 дні до
піху. Після попереднього огляду
вича
«Н а прапорі Києва Леніна вечора, або взагалі за годину —
номерів художньої самодіяль
орден».
Далі урочисто звучить дві до концерту. Хто ж у цьому
ності разом з працівниками те
пісня
А
. Новикова
«Родина винен? Насамперед керівники
лецентру режисер передачі вка
моя».
Пісні
хору
чергуються
з формально існуючого клубу.
зав нам на деякі особливості ви
ступу по телебаченню; а ось вже виступами солістів.
Непозбавлені гумору праців
і другий наш виступ з хрономе
Задушевно співає Г. Отрошко ники профкому щорічно у звіт
тражем кожного номера.
На пісню « Я бачив, як вітер березу ній доповіді говорять про робо
жаль, 45 хвилин, запланованих зломив», і знову на екрані хор. ту клубу. Цікаво, чи хоч знають
студією, поставили нас перед
Програма будувалася
дещо вони, де знаходиться цей клуб і
необхідністю скорочення номе незвичайно: номери не оголошу його актив і чим займається.
рів. Це була чи не найскладніша
валися, а віршований текст до Щодо учасників самодіяльності,
робота у підготовці до виступу,
помагав глядачам згадати твір, то вони навіть не знають, чи та
адже хороших номерів у репер
кий клуб існує. Не приділяють
туарі нашої самодіяльності ба який у цей час виконувався, або
познайомитися з його виконав достатньої уваги самодіяльності
гато.
...Наступив день 22 січня цями. У віршуванні тексту до і декани факультетів, не все ро
1958 року. З ранку голоси сту концерту нам допоміг студент бить у цій справі комітет ком
дентів лунали на студії. Одні II курсу педагогічного факуль сомолу.
Самодіяльність шкутильгає і
хвилювалися за виступ, за честь тету В. Синьов. Адже не погано
через пасивність, бездіяльність
інституту, інші за те, чи видно звучать такі рядки:
переважної більшості студентів.
їх буде на екрані, але ж хвилю
І щоб ви нам не казали,
валися всі!
Може, це тому, що вони часто
Щ о не все у нас гаразд,
не бачать наслідків своєї робо
...20 г. 45 хвилин. Дзвінок
Подивіться, як танцюють
Дві дівчини перепляс.
ти, своїх виступів.
сповіщає про початок передачі,
щільно зачиняються двері в сту А в цей час студенти А. Хімічен
А в інших інститутах учасни
дію « А » , засвічуються сигнали: ко і Н. Шрубок виконують цей ки самодіяльності виступають
«Увага! Йде передача!». До мі танець.
далеко за межами свого інсти
крофона підходить диктор сту
Тільки встигли вони поклони туту. Так, студенти Київського
дії Ю . Пащенко; він с повіщає тися, як за сигналом режисера
університету виїздили на три
працівників сільського госпо конферансьє з дикторської кім
дні у Бориспільський район, де
дарства про виступ студентів нати читає:
дали три платних концерти, а за
інституту.
— Чудово, з душею звучить виручені кошти придбали нові
— Вам, трударям колгоспних
костюми. Студентів Ленінград
його бас,
нив,
Це Вася Галух співає для вас, ського університету за хорошу
М и свій привіт студентський а в ефір лине відома пісня
роботу було нагороджено ту
посилаєм —
Стеценка «Ой, чого ти, дубе».
ристськими путівками до Києва.
— цими словами розпочався
— Мов зачаровані слухають
наш концерт. Після привітання
Для того, щоб наша самоді
у залі.
залунали голоси хору мовно-лі
яльність стала кращою в місті
Коли співає Столярчук Галя,—
тературного факультету, яким
(а в нас є всі можливості), по
звучить
голос диктора.. А Гали
керує ст. викладач кафедри му
трібні: зацікавленість студентів,
на співає в цей час пісню На
зики О. І. Щербакова.
їх бажання; справжня робота
Чотирьохголосий хор,
який талки з опери Лисенко « Н а клубу; діяльна допомога парт
налічує більше ніж 100 дівчат, талка Полтавка».
бюро,
комітету
комсомолу,
Та ось на екрані — знайомі
існує в інституті з жовтня
профкому,
деканів,
кафедри
1957 р. За цей час у його ре герої комедії Старицького «За
музики; пропаганда наших ви
пертуар увійшли народні пісні двома зайцями», правдиво від
ступів.
в обробці Леонтовича «Ой, си творені студентами З . Бас та
вая зозуленька», « Щ е д р и к » , на С. Лінником.
І. ТОЛСТИХІН.
Кож н ого
ступати в концерті, хвилюєшся,
На
фото:
Хор
мовно - літературно
го
факультету
під
час виступу в теле
студії.
Відгуки на концерт
На адресу інституту надійшло
ряд листів з відгуками про ви
ступ художньої самодіяльності
студентів по телебаченню.
Ось що пишуть залізничники
станції Чернігів.
— Ми мали можливість слу
хати і бачити по телевізору ваш
концерт, від якого залишилося
у нас прекрасне враження.
Перш за все, велике спасибі за
добру підготовленість виступу.
У нас, залізничників, також є
своя художня самодіяльність, і
ми часто з великим захоплен
ням слухаємо концерти.
Нам особливо сподобалась
італійська полька Рахманінова.
чеська пісня «Ромашка», за
ключний вальс. Ми просимо ви
слати нам тексти ваших висту
пів.
Від усього серця бажаємо ще
кращих успіхів вашому колек
тиву художньої самодіяльності.
За дорученням колективу
художньої самодіяльності
станції Чернігів
І. КОЛОС.
У ф о н іа т р и ч н о м у к а б ін е т і
У цьому навчальному році в
інституті організовано фоніат
ричний кабінет. Він фактично
працює лише 4 місяця, а тим
часом багато студентів ІІ-го і
ІІІ-го курсів уже відчувають
його необхідність. Цікаві й за
хоплюючі лекції з фоніатрії, на
яких ми, майбутні вчителі шкіл,
здобудемо
необхідні
знання
про те. як розумно використо
вувати свій голос, який є най
важливішим засобом педагогіч
ної професії. Згадайте чехов
ського вчителя, жалюгідного,
нещасного, вмираючого в нужді
і злиднях з-за втрати голосу, ос
новного інструменту його про
фесії. Немало і тепер учителів
з хриплим голосом після декіль
кох років педагогічної роботи.
Вони стають напівінвалідами
тому, що не знають, як користу
ватись своїм голосом. Якщо спі
вак неправильно використовує
свій голос, він його швидко
втрачає.
У консерваторіях і музучили
щах співаків учать, як потрібно
користуватись
голосом,
щоб
продовжити співацьке життя.
Там є лабораторії фоніатрії, чи
таються лекції. Тепер і для
студентів-педагогів введено за
няття з фоніатрії.
У свій час одна з нас дуже
страждала від частих захворю
вань горла. Вона лікувалась, а
потім зробила операцію у нашо
го фоніатра. З того часу покра
щав тембр вокального голосу,
розширився діапазон, зникла ча
ста сиплість голосу, а, головне
перестала хворіти ангіною.
Недавно в кабінеті фоніатрії
інституту сталося чудесне пере
творення з одним нашим сту
дентом. Рослий, фізично цілком
розвинений, він мав один над
звичайно дивний, особливо для
майбутнього вчителя, недолік:
він говорив дитячим голосом,
скоріше пищав, як маленька дів
чинка. Студент старався менше
говорити, уникав виступів, тихо
говорив.
Наш фоніатр визначив, що
це, так званий, сформований
євнухоїдний голос. А появився
він через зафіксування дитячо
го голосу під час мутації. Ко
ли б він не звернувся за фоні
атричною допомогою, то все
життя так і говорив би пискли
вим «півнячим» голосом. А за
раз він прийняв 3 сеанси ліку
вання в інститутському фоніат
ричному кабінеті і заговорив
низьким повноцінним басом.
Нам незрозуміло, чому кабі
нет фоніатрії обслуговує лише
студентів російського відділу,
чому про правильне користу
вання голосом повинні знати
тільки студенти цього відділу?
Хіба фізики, математики, вихо
вателі дитячих садків і інші
майбутні педагоги можуть ко
ристуватись своїм голосом за
особистим бажанням і розсуд
ком, не знаючи нічого із анато
мії, фізіології та гігієни голосу?
Хіба знання з фоніатрії менш
важливі, як спортивні заняття і
ряд інших, яким відводиться чи
мало часу?
Дирекція інституту повинна
подбати про те, щоб випускати
з інституту педагогів із здоро
вим голосом.
Ж. І Л ЬН И ЦЬКА,
І, М АР УС ,
студентки II курсу
російського відділу.
Науковий центр
України
Цими днями минуло 40 років
з дня заснування Академії наук
у нашій республіці.
Створена після перемоги Ра
дянської влади на Україні Ака
демія наук У Р С Р виросла у ве
личезний науковий центр, праці
якого відомі в багатьох країнах
світу.
Тепер у складі А Н У Р С Р по
над 50 науково-дослідних закла
дів, розташованих у Києві, Хар
кові, Львові, Дніпропетровську,
Полтаві та в інших містах. Тут
працює понад 1.700 наукових
співробітників, серед яких 90
академіків, 113 членів-кореспон
дентів, понад 200 докторів на
ук, більш як 900 кандидатів
наук.
Невпинно зростає науковотехнічна база
Академії.
За
останній час при ній організо
вано обчислювальний центр, для
якого будується
спеціальний
корпус, споруджується також
великий атомний реактор.
Розширюються
міжнародні
зв' язки АН У Р С Р . Її інститути
ведуть постійний
книгообмін
більш як з 750 зарубіжними на
уковими організаціями, вищими
учбовими закладами і наукови
ми бібліотеками.
Тільки
в
1958 р. в Академії побувало
понад 70 іноземних делегацій, а
її вчені відвідали більше 20
країн.
Великі перспективи розвитку
науки відкриваються перед уче
ними у наступному семиріччі.
Хімія і ядерна фізика, кіберне
тика і біохімія, дослідження за
конів розвитку соціалістичного
суспільства, вивчення діалекти
ки переходу від соціалізму до
комунізму — ось ті провідні га
За 1958 рік бібліотека поповнила свій книжковий фонд на лузі наукових досліджень укра
18 070
примірників.
Це — праці
класиків
марксизму- їнських учених.
ленінізму, наукова, методична, науково-популярна, музична та
інша література.
Ш АН О ВН И Й Т О В А Р И Ш У
У зв’язку з прийняттям закону «Про зміцнення зв’язку шко
РЕДАКТО РЕ!
ли з життям і про дальший розвиток системи народної освіти
Дозвольте
через вашу газету
в С Р С Р » зростає попит на книги з питань виробничого навчан
висловити
сердечну
подяку всім
ня. Бібліотека намагається максимально задовольнити цей по
організаціям,
товаришам,
які
пит. Придбано багато книг з технології металів, основ машино
поздоровили мене з шестидеся
знавства, слюсарної, токарної справи, електротехніки, радіотех
тиріччям з дня народження та
ніки, з питань автоматики та телемеханіки, кібернетики і об
сорокаріччям педагогічної ді
числювальних машин. Всю цю літературу необхідно віднести до
яльності.
тієї чи іншої галузі знань. Бібліограф С. М. Залізняк індексує
Ф . Б У Г А Й КО.
цю літературу і після цього книги надходять до читачів.
Весело і змістовно відпочивали під час канікул студен
и
т
нашого інституту. Зокрема, популярністю користуваласяк
в
о
занка при гуртожитку № 1.
Стрілецькі змагання
3 14 по 16 лю того ц. р. в республіканськом у тирі бу
дуть проведені особисто-командні стрілец ькі змагання про
фесорсько-викладацького та адміністративно-допоміжного
складу інституту, присвячені 41 роковинам Радянської
Армії.
Уже декілька днів проходять тренування команд пе
дагогічного та мовно-літературного факультетів та коман
ди адмінперсоналу.
На першому ж тренуванні найкращий результат пока
зав викладач кафедри спецпедагогіки М. С олом ’яний.
П'ять його к уль влучили в « 1 0 » , решта — не вийшла за
поле « 8 » . Він набрав 90 очок із 100 можливих.
Непоганих
показників
домоглися
також
доцент
Ярмаченко, в и к л а д а ч
Т . Дмитренко, кан д. пед. наук М .
О. Мішина та інші.
На жаль, жодного тренування щ е й досі не провела
команда фізико-математичного ф акультету (відповідаль
ний від партбюро факультету тов. Г . Ч умак).
Комітет Д Т С А А Ф та кафедра фізичного виховання і
спорту інституту закликають всіх викладачів, аспірантів
та лаборантів взяти активну участь у стрілецьких зма
ганнях.
А . СЕРДЮ К,
заступник голови комітету Д Т С А А Ф інституту.
Н а ф о т о: С. Залізняк за обробкою книг.
Фото М. Шуряка.
Сходить науковий посів
У «Контрольних цифрах роз
витку народного господарства
СРСР на 1959 — 1965 роки»,
які щойно прийняті XXI з’їздом
КПРС, передбачається такий
розвиток
хімічної
промисло
вості, що на кінець семирічки її
продукція збільшиться майже в
три рази.
Прийнята постанова в часі
співпадає з відзначенням усім
прогресивним людством світу
125-річчя з дня народження ве
ликого російського вченого фі
зико-хіміка Дмитра Івановича
Менделєєва, автора періодично
го закону хімічних елементів—
одного з основних законів при
родознавства, що складає фун
дамент сучасного вчення про
речовину.
Д. І. Менделєєв поряд з над
то важливими теоретичними ро
ботами по створенню гідратної
теорії розчинів (1887), по від
криттю і обгрунтуванню кри
тичної температури (1860), як
передовий громадський діяч сво
го часу гаряче боровся за роз
повсюдження освіти, за розви
ток продуктивних сил Росії, за
її економічну незалежність. Він
першим (1888) висунув ідею
підземної газифікації вугілля,
розробив спосіб виробництва
бездимного пороху. Д. І. Менде
лєєв гаряче пропагував необхід
ність хімічної переробки нафти,
сприяв розвитку в Росії хіміч
ної,
нафтової,
металургійної
промисловості. Він є одним із
основоположників сучасної аг
рономії, провозвісником ідеї хі
мізації
сільського
господар
ства — ідеї, яка набула в наш
час конкретного втілення.
Перу Д. І. Менделєєва нале
жить більше
430 наукових
праць, які здобули всесвітнє ви
знання. Вони становлять вели
чезну гордість радянської хі
мічної науки.
Г. КОРДУН.
ДО РЕДАКЦІЇ ГАЗЕТИ
„ЗАПЕДАГОГІЧНІ КАДРИ"
У газеті «З а педагогічні кад
Студенти 3-го к урсу педагогічного ф-ту проводять за
няття з гімнастики і р ухли ви х ігор д ля дітей.
ри» в номері від 28 січня 1959
року вміщено статтю доц. Воз
нюка Д. А . під назвою «З ахо
ди, накреслені партією», до якої
додано схему системи народної
освіти в С Р С Р за Законом від
За рішенням ЦК В Л К С М та провести масову роз’яснюваль
24.XII 1958 р.
В Ц РП С у січні та лютому міся ну роботу серед студентів про
У цій схемі, як виявляється, цях ц. р. провадиться масовий значення і важливість навчання
автор припустив ряд помилок, а профспілково - комсомольський на лижах, провести лижні кро
саме: а) автором до системи на крос.
си на факультетах, з масовим
родної освіти віднесено,
як
Мета кросу — популяризація залученням студентів.
якусь ланку, працю на вироб та широке залучення трудящих
Кафедра фізвиховання інсти
ництві, б) автор не визначив мас і молоді до систематичних му та спортклубу інституту не
місця
профтехнічної освіти, занять лижним спортом, який є обхідно провести всю підготовчу
в) те ж саме і по відношенню до найкращим засобом в оздоров та організаційну роботу щодо
заочної середньої освіти.
ленні організму людини.
проведення фіналу кросу інсти
В цьому році тренувальні за туту.
Кафедра педагогіки на своєму
черговому засіданні (11 лютого) няття на лижах будуть прова
Кафедра фізвиховання інсти
детально обговорить статтю доц. дитись у Святошинському лісі, туту сподівається, що всі сту
Вознюка Д. А . і в наступному де безумовно значно кращі умо денти-комсомольці і профспіл
номері газети «З а педагогічні ви для навчання і складання кова молодь візьмуть участь У
кадри» подасть свої зауваження норм ГПО.
кросі і складуть норми ком
Зараз завдання кожної ком плексу ГПО.
і нову, правильну, схему систе
ми народної освіти в С Р С Р за сомольської, профспілкової ор
Ю. БИКОВЦЕВ.
Законом від 24/ХІІ-1959 року. ганізацій і фізбюро факультетів
Всі на лижний крос!
Доц. С. А . Л ІТ В ІН О В ,
зав. кафедрою педагогіки.
Редактор В. ВОЙТКО.
педагогічні
ЗА
№ 4 ( 73 )
К А Д РИ
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ
І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
Рік видання 4-й
11
лютого
СЕРЕДА
1959 року
Ціна 15 коп.
Д О Р О Г І Д Р У З І!
Сумлінним і наполегливим
навчанням відзначимо
кожний день нового
семестру! До праці,
товариші!
ПІДСУМКИ ЕКЗАМЕНАЦІЙНОЇ СЕСІЇ
Напружено, з піднесенням пра були і на першому курсі. Понад
У цих групах майже немає за
цював колектив викладачів і 30 процентів складу цих студен довільних оцінок. Такі студен
студентів фізико-математичного тів є демобілізовані з армії та ти, як Семко О. Я., Ткаченко
факультету протягом першого виробничники. Кафедри матема Г. О., Середній А. Л., Болгар
е
с местру 1958 — 59 навчального тичного аналізу та геометрії О. С., Кундюба С. І., Смольська
року.
(зав. кафедрою проф. Фещенко Г. Л., Бабіч В. М., Кухарчук
Кафедри ф акультету разом з С. Ф.) та елементарної матема М. М., Матушинська М. М., А б
поточною роботою з великим тики і методики математики рамович 3. Г., Шишенко В. І.,
інтересом вивчали
тези
ЦК (зав. кафедрою доц. Шиман Клепка В. Ю., Ковбасенко Б. С.,
КПРС і Ради Міністрів С Р С Р ський І. Є.), враховуючи досвід Колихан Р. Г., Зубченко М. Ю.,
"Про зміцнення зв’язку школи з минулого
року,
математичну Багмет О. М., Стаднік Б. М..
ж
иттям і про дальший розвиток підготовку студентів і те, що во Джоденчук А. К.,
Приліпко
си
стеми народної освіти в краї ни місяць працювали в колгос Л. О., Киселевич Л. А., Шкура
н
і», обговорювали їх на своїх пі, перебудували свою роботу.
пет І. С., Василенко О. А., Ізве
сіданнях, виявляли ті недолі
за
Вони виділили 20 годин поза кова Т. В., Рудь Ю. В., Кущен
к
и
, які ще є в роботі як серед планом на «В ступ до вищої ма ко Л. Б., Іваницький В. Г., Бич
ніх шкіл, так і педінститутів.
тематики» для студентів першо ков О. Г., Козій В В., Кирилен
По-діловому пройшли на фа го курсу і доручили цю роботу ко А. В. та багато інших вчать
культеті пленарні засідання ка найбільш досвідченим виклада ся тільки на «відмінно» і пока
ф
едр по обговоренню проектів чам кафедри — доц. Шиман зують приклад своїм товаришам
н
ових навчальних планів педін ському І. Є. та Хромому Я. В., у самовідданій роботі як у на
ститутів
з
двох
спеціаль збільшили кількість консульта вчанні так і в суспільнокорис
ностей — «математика і крес цій з математичного аналізу та ній роботі.
лення» та «ф ізика і основи ви вищої алгебри, як з боку викла
Немає сумніву, що ця молодь
дачів кафедри, так і аспірантів добре проявить себе в майбут
р
обництва».
Кафедри факультету працю цих кафедр. Аспіранти Сахно ній практичній роботі і буде ак
над створенням нових кур А . М., Лосінська Т. І., Карачун тивними
ь
т
ю
будівниками кому
« Історія математики для М. О., Кофанова О. Г., Пліш ністичного суспільства!
ів
с
в
дузів» (акад. Гнеденко Б. В.), А. Ф., Ізварін В. П., Карпенко
е
п
Порівняно з минулою сесією
горифми та обчислювальні П. Д. сумлінно попрацювали із успішність по факультету зрос
ини»
ш
а
м
(проф.
Калужний студентами перших і других ла на 2 проценти. Але, на жаль,
. ). Цей курс вперше чи курсів, і наслідки їх роботи бу є і такі студенти, які досі не
ли добрі.
ься на факультеті,
є
а
т
зрозуміли тих великих завдань,
Завдяки напруженій роботі
З якими ж результатами при які ставить перед нами Кому
адачів навчальні плани в йшов факультет до кінця сесії? ністична партія і уряд. Ці сту
л
к
и
в
На факультеті навчається 24 денти тягнуть факультет назад.
вному виконано,
н
с
о
Щ
одо практичних і лабора групи студентів, що становить До них належать Любашенко
тор
н
и
х робіт, то були великі 608 осіб, з них 12 груп по спе В. Д., Миронович Г. В., Они
труднощ
і, особливо на третьо ціальності «математика і крес щенко В. В., Пасюк Р. І., Снєт
м
ук
урсі. Лабораторні роботи лення» і 12 груп по спеціаль кова Л. П., Деркач Ф. Г., Верю
зф
ізики (оптика) довелося на ності «фізика і основи виробни тіна В. В. та ін.
тр
етьо
м
у курсі перенести на шо цтва». З 24 груп студенти 11
Будемо сподіватись, що й во
стийсеместр. Також ненормаль груп не мають жодної незадо ни змінять своє ставлення до
н
осп
р
а
ви склалися і на 2-му кур вільної оцінки. Такими групами навчання і будуть працювати
е атичної спеціальності. є друга група другого курсу, так, щоб бути гідним поповнен
т
а
ім
с
Рапопорт І . М., який вів перша група 3-го курсу, перша ням лав радянських учителів.
курс математичного аналі і друга групи 4-го курсу, всі
Ми живемо у велику епоху,
зуп
р
очитавши третину курсу, групи п’ ятого курсу фізичної
ми вступаємо в період розгорну
и
ш
л
а
з в роботу в інституті, і спеціальності та перша, друга і
того комуністичного будівни
п
р
о
д
о
в
ж увати цей курс кафедра третя групи п’ятого курсу ма
цтва, і для успішного його за
м
а
та
н
а
л із у доручила іншому ви тематичної спеціальності. Най
вершення треба, як говорив
к
ла
д
а
ч
еві. Цілком зрозуміло, що кращими з цих одинадцяти є
В. І. Ленін, вчитись і ще раз
заміна викладачів протя друга група 4-го курсу, 3-я гру
вчитись. А щоб відмінно вчи
го
м
семестру не могла не від па п’ятого курсу фізичної спе
тись, треба багато і сумлінно
на засвоєнні учбового ціальності і друга група п’ятого
я
с
т
и
б
працювати.
курсу математичної спеціаль
м
а
тер
іа
л у з матаналізу,
ружені умови для роботи ності.
п
а
Н
О. СЕРГУНОВА,
НАЗУСТРІЧ ВИБОРАМ
КРАЩИХ ЛЮДЕЙ— ДО МІСЦЕВИХ РАД
3 лютого відбулись збори колективу інституту по ви
суненню кандидатів у депутати Київської міської та Ста
лінської районної Рад депутатів трудящих.
Завідуючий кафедрою російської та зарубіжної літе
ратури т. Карлов, висловлюючи думку всього колективу,
пропонує висунути кандидатом у депутати Київської мі
ської Ради видатного вченого Радянської України, Міні
стра освіти УРСР, академіка І. К. Білодіда.
На трибуні т. Терещенко.— «Весь наш колектив,—
говорить він,— добре знає директора інституту — М. М.
Підтиченко. Я вважаю, що т. Підтнченко гідна бути на
шим посланцем у міську Раду депутатів трудящих». Цю
пропозицію було одностайно підтримано зборами.
Кандидатом у депутати міської Ради висунутий також
завідуючий відділом пропаганди і агітації Київського об
кому партії т. Шевченко.
Доктор філологічних наук І. І. Пільгук виступає з
пропозицією по висуненню кандидатів у депутати Сталін
ської районної Ради депутатів трудящих. Збори одностай
но підтримали його пропозицію висунути кандидатом у де
путати районної Ради секретаря партійної організації
інституту О. П. Павелка.
Колектив інституту виявив довір’я доценту кафедри
російської та зарубіжної літератури В. Д. Войтушенко та
завідуючому відділом агітації і пропаганди Сталінського
райкому партії П. І. Коваленку, висунувши їх кандидата
ми в депутати районної Ради депутатів трудящих.
Людно в ці дні на агітпункті, який працює в примі
щенні інституту. Закінчується перевірка списків виборців.
Н а ф о т о: виборці Марія Василівна Бєлець і Ксенія
Антонівна Антонова на агітпункті знайомляться з новими
газетами і журналами.
Успіхи залежать в ід підготовки
М айстер В. Ш турко проводить заняття по обробці
з учителями шкіл Південно-Західної залізниці.
Пора
студентських
хвилювань не пройшла,
а пролетіла бурхливо з
комсомольським вогни
ком. Щ о ж можна ска
зати про наслідки цієї
сесії?
Дуже добре склали
екзамен п’ятикурсники
фізико - математичного
факультету — всі 8
груп; за ними йдуть 42
фізична, 42 математич
на, 31 фізична, 32 ма
тематична.
Серед студентів-пер
шокурсників, які при
йшли з виробництва, є
такі, що ще не «аклі
матизувалися» в учбо
вому процесі, але всі
вони впевнені, що на
здоженуть своїх товари
шів. Це люди працьови
ті, вони глибоко усві
домлюють професійну
підготовку. На жаль,
цього не можна сказа
ти про К. Головко і
І. Козюру з II матема
тичної, Л. Тетянчук з
21 фізичної, Т. Стасюк
і В. Верютіну з 11 фі
зичної.
Які ж справи на мов
но - літературному фа
культеті?
У цілому студенти
факультету с к л а л и
свою сесію добре. Тре
ба відзначити 4 курс
українського
відділу,
результати якого: 27
студентів, що склали
екзамени на «відмін
но», 32 — на «добре»
I лише Я. Міндак одер
жав «задовільно». На 5
курсі українського від
ділу 29 відмінників,
19, що склали на «доб
ре», і 5 — на «задо
вільно».
А ле не перевелися
ще «двієчники» на літ
фаці: Т. Якуба, Л. Су
ховій,
Л. Сінельник,
Т. Соцька (III укр.),
Т. Піярська (І укр.),
Н. Куліш, С. Полінов
ська, Є. Бубнова (І
рос.) та інші. Деякі сту
денти навіть по дві
«двійки» одержали. Це
М. Усенко, Є. Федотова
(IV рос.). А ось і «ре
кордсмен» М. Понома
ренко (II рос.), що з
трьох можливих екза
менів одержала 3 «не
задовільно».
У найкращому кон
такті з сесією зумів
триматись педагогічний
факультет. Без задо
вільних оцінок склали
II і І курси дошкільно
го відділу. На спецвід
ділі справа гірша. Чи
мало задовільних оці
нок.
Товариші студенти,
комсомольці! Чи про
аналізували ви свої до
сягнення й хиби в на
вчанні минулого семе
стру? Чи подумали над
тим, як закріпити успі
хи й ліквідувати від
ставання?
М. АДАМЕНКО.
МОЛОДІ
ПРО
КОМУНІЗМ
В і д мрії до д і й с н о с т і
ряду галузей важкої індустрії,
встановлення шести- і чотириго
динного робочого дня д ля під
дусі ленінської діловитості про літків, поліпшення пенсійного
ходила робота X XI з’їзду. В чи забезпечення трудящих, з б іл ь
слі почесних гостей з’їзду — шення тривалості відпусток по
представники близько 80 мар вагітності та ін.
Всесвітньо-історичні досягнен
ксистських партій усіх країн і
континентів. Для них наш з’їзд ня радянських людей є р езуль
став справжньою школою рево татом їх творчої самовідданої
люційного марксизму-ленінізму, праці під керівництвом Кому
зразком застосування цього ве ністичної партії.
ликого вчення до практики су
Пам’ятаючи заповіти Леніна
спільного розвитку.
про те, ще соціалізм створюєть
Трудящі нашої країни роз ся творчістю мільйонів мас тру
глядають з’їзд як початок ново дящих, партія всемірно розвива
го семирічного плану, який ста ла політичну і трудову актив
Група викладачів сер ед н іх ш к іл м. Києва проходять пра
к
не вирішальним етапом у мир ність трудящих, мобілізувала їх
тику в навчальних м айстернях ін сти туту.
ному змаганні світового соціа на виконання насущних завдань
Ф о то М. Шуряка.
лізму з відживаючим капіталіз господарського і культурного
мом.
будівництва. Історичним завою
Виконуючи історичні накрес ванням соціалізму є те, що в
ІЗ Щ О Д Е Н Н И К А С Т У Д Е Н Т А - П Р А К Т И К А Н Т А
лення X X з’їзду, наш народ до нашій країні вирощено високо
бився великих успіхів на фрон кваліфіковані кадри радянських
тах економічного і культурного спеціалістів в усіх галузях на
будівництва. Ці успіхи і пере уки і техніки, які здатні розв’я
Ми проходили практику в Ір ші. К л а с в основному дружни
,
й
моги сповнюють нас гордістю за зувати найскладніші проблеми пінській середній ш к о лі № 1 виступає як єдиний колектив
у
імені А . С. Макаренка. Ш к о л а ж итті ш коли. Особливо ЗДРуж
и
свій трудолюбивий народ.
сучасного промислового і сіль
велика, світла, в ній навчається л и сь уч н і під час п і д г о т о в киве
Тепер за обсягом промислово ськогосподарського будівництва. 940
учнів.
чора, присвяченого Радянській
го виробництва СРСР вийшов
Особливо після X X з’їзду пар
Серед старших класів є два К онституц ії.
на перше місце в Європі і на тії був даний нечуваний в істо восьмих по 30 учнів, два д ев ’я
А л е в класі зуст річаю ться
в
и
друге місце в світі. Якщо в рії поштовх для розвитку твор тих по 22 учні, 10-а — 10 у ч падки поруш ень дисципліни.У
ч
ні М уха, Р у ж инський, Епік,.
1917 році частка Радянської чої ініціативи мас. Мільйони і нів, 10-б — 20.
10-а клас — з одинадцятиліт
країни у світовому виробництві десятки мільйонів радянських нім строком навчання, тут готу реківська, Давиденко і вчаться
погано, і дисципліну поруш
у
складала лише 3 проценти, то людей беруть тепер активну ються бухгалтери д ля сільсько ють. А к ти в к ла су в ед е з та
к
и
тепер вона дорівнює майже 20 участь у складанні, уточненні, а го господарства.
ми учнями р іш у ч у боротьбу.П
о
8— 10 класи мають свій ви м ітн і р е зу л ь т а т и ц іє ї бороть
б
и
:
процентам. Про абсолютні по головне у виконанні намічува
робничий профіль. Восьм і к л а
щ
е
казники матеріального виробни них партією народногосподар си: хлопці-токарі, дівчата вчать У сік о в , М у х а стали дещо кра
вчитися, зараз і дисциплін
ав
цтва в СРСР свідчать такі циф ських планів. У цьому наша си ся шити. Д ев’ яті класи: хлоп- них
п оліп ш и лась.
А кти
в
н
у
чотири уч а сть бере к ла с в гром
ри: у 1958 році в нашій країні ла, в цьому та безумовна впев ці-шофери, серед них
а
д
т
а
виплавлено близько 55 мільйо неність, що і нові накреслення дівчини; 10-б клас — е лек тр о ськокорисній роботі. На поч
монтажна справа. У ш к олі —
а
р
нів тонн сталі, видобуто 113 мі семирічки будуть успішно вико 15 класних кімнат, 3 кабінети, ку навчального року учніп
цювали на п о л я х у колгоспі,п
о
льйонів тонн нафти, 496 мільйо нані.
учбові майстерні. Працює ряд тім ув есь к ла с включивсяв
за
нів тонн вугілля, вироблено 233
Досягнутий нині в нашій кра предметних гуртків: л іт е р а т у р гальн ош к ільн и й р ух за збірм
е
мільярди кіловат-годин електро їні рівень розвитку господар ний, історико-краєзнавчий, р а т а л о л о м у і зібрав біля.
енергії, зібрано близько 8,5 мі ства і культури свідчить про те, діоаматорів та інші; добре по тонн.
ставлена
худож ня
са м о д ія ль
К ож н у суб оту учні приб
а
р
и
льярдів пудів хліба.
що на порядок дня стало зав ність. Працює
за га льн о ш к іль
и
ю
т
ь
Великий стрибок зроблено у дання безпосереднього створен ний хор, хор молодш их к ла сів ю ть к ла сн е приміщення: м
вікна,
парти,
підлогу, за
й
м
справі підвищення матеріально ня комуністичного суспільства. та піонерський, який н а л іч у є 80 ю ться самообслуговуванням
.
учасників.
Систематично
прохо
го добробуту і культурного рів Відображаючи цю нову законо
М іж класом і класнимк
і
р
е
дять заняття духового оркестру,
іс н у є
тісний кон
т
а
к
.
ня життя народу. При скорочен мірність, яка вступає зараз у музичного гуртка учнів м о л о д ником
Б іл ь ш іс т ь учнів наполегли
в
і
ні робочого дня продуктивність дію, X X I з ’їзд закликав радян ших класів тощо.
навчанні, ініціативні. Алед
о
Дисципліна в ш к о лі добра.
праці виросла у порівнянні з ський народ до нових трудових
сі
щ
е
зустрічаю
ться
в
и
и
к
д
а
п
Я практикувалась у викладан
1913 роком в 10 разів, а з 1940 звершень — звершень
кому
я
,н
е
ні російської літер а тур и і к л а с списування та підказуванн
роком у 2,6 раза. На базі не ністичної епохи. У цифрах семи ному керівництві у 8-а к ла сі. зваж аючи на те, що з ци
м
ин
е
б
о
ухильного росту виробництва річки зримо постають перед Клас складається з учнів, я к і гативними явищ ами ведеться
стало можливим провести такі нами риси комунізму, який те прийшли з різних ш к іл сели щ а ротьба.
Т існ о м у згуртуванню .
важливі заходи, як підвищення пер уже не привид і не мрія, а Ірпінь та навколиш ніх с іл.
го колективу сприяла роботауч
Окремі
учні
к
л
а
с
у
к
ор
и
сту
заробітної плати низькооплачу чуттєво сприймана реальність.
ються заслуженим авторитетом нів на полях, підготовка ..
ваним категоріям робітників і Його подих відчутний всюди, де серед своїх товариш ів.
и
й
к
е
Вони бесіди, які проводив класн
1. ВЕЛИЧНІ ПІДСУМКИ.
службовців, скорочення робочо радянські люди створюють сво добре вчаться, б ер ут ь участь в рівник , відвідування учнів
.
та
позаш кільній бесіди з батькам и, збори
З 27 січня по 5 лютого по го дня у передсвяткові і перед їм розумом і працею матеріаль позакласній
Ків
І
учнів,
я
к
і
проводи
л
и
.
.
роботі,
у
них
відм
інна
пове
гляди всіх трудящих світу були вихідні дні, переведення на ско ні і духовні блага.
дінка. Це — П ідлуж на,
Ч ер коли разом.
звернені до рідної Москви, де в рочений робочий день робітників
(Д алі буде).
нишова, Настенко, Л ісовик і ін
Г . ВИСОЦ
ЬКА
У глибокі віки сягає думка
передових умів людства про
краще життя, про суспільство
соціальної справедливості. Про
таке суспільство мріяли повста
лі раби Риму, кріпаки царської
Росії, передові буржуазні ми
слителі ранньої капіталістичної
Європи.
Виступивши на історичній
арені, як самостійна політична
сила, пролетаріат поставив як
головну свою мету ліквідацію
суспільства капіталістичної екс
плуатації і завоювання соціа
лізму. Пролетарські ідеологи
Маркс і Енгельс уперше поста
вили проблеми соціалізму на ре
альну матеріалістичну основу,
перетворили його із утопії в на
уку.
«Маніфест Комуністичної пар
т ії» є першим документом на
укового комунізму. В ньому ро
бітничий клас упевнено і рішуче
кинув виклик світовій буржуа
зії. А ле комунізм був лише при
видом, який бродив по Європі.
Йшли роки. Зростав і мужнів
пролетаріат. У горнилі класових
битв з своїми ворогами він муж
нів, збагачувався досвідом рево
люційної боротьби.
У епоху імперіалізму центр
робітничого і комуністичного
руху перемістився в Росію. Ге
ніальний
учень
Маркса —
В. І. Ленін, створивши Кому
ністичну партію, з’єднав соціа
лізм з практикою робітничого
руху.
Російський
Жовтень
означав початок нової ери —
ери краху капіталізму і утвер
дження соціалізму. Із прекрас
ної мрії соціалізм став перетво
рюватися в дійсність. Минуло
всього чотири десятиліття, і со
ціалізм переміг остаточно і без
поворотно в СРСР, а тепер пе
ремагає і в країнах народної де
мократії.
Наша велика Батьківщина
вступила в нову історичну сму
гу свого розвитку — смугу роз
горнутого комуністичного будів
ництва. Цей якісно новий етап
нашого розвитку відкритий XXI
з’їздом КПРС, який недавно за
кінчив свою роботу.
В.
войтко
Характеристика школи і класу
ЗВІТ ПЕРЕД ГРОМАДСЬКІСТЮ
Час з 10-го по 20-те січня на
5-му курсі мовно-літературного
факультету був періодом захи
сту — спочатку
педагогічної
практики, а потім курсових ро
біт.
У цілому захист курсових ро
біт пройшов нормально. Є сту
денти, які захищали роботи з
жаром, уперто відстоювали свої
думки, підтверджували їх досві
дом, як своїм, так і вчителів тих
шкіл, де вони проходили прак
тику, наприклад, студентки Єго
рова, Балабан, Роговик.
На жаль, частина студентів
готувалися до захисту поспіш
но. Хоч теми курсових робіт бу
ли оголошені ще у вересні, де
які студенти за виготовлення
курсової не бралися аж до
грудня. Були відмовки: «Ми ду
мали, що захист буде у квітні—
травні, а не в січні».
У курсовій роботі на методич
ні теми студенти повинні пока
зати вміння не тільки користу
ні беруть участь студенти і ви
У захисті звітів з п
ед
а
гогіч
кладачі. П ісля дискусії р оботі н о ї практики теж требав
о
н
а
т
с
дається оцінка за чоти р и баль вити певний порядок. З
в
ітп
о
в
и
ватися літературою, але й ана ються в роботах і правописні
н
о
ю
системою.
Не Н
ОХОПИТИ
всі
ВИДИ.
лізувати досвід роботи учителів. помилки.
Не можна призначати на один практиканта в школі з.
Проте є ще студенти (Сліп
Час уж е поставити до вико
день
захист 2 5 — 30 робіт, бо то ною характеристикою,о
іт
в
с
чук, Молодід, Гребінник), які не нання і до захисту курсових ро
х.
ді
захист
буде зведений до фор ленням окремих цікави
вміють узагальнювати свій до біт з усіх предметів єдині ви
тів
боротьби
за
якість
.
мальності,
коли
студента
с
л
у
х
а
свід і досвід, своїх товаришів, а моги.
ють 3 — 5 хвилин, а потім к ер ів ня, за організацію навча
л
ь
н
о
обмежуються лише літерату
К урсову роботу слід писати у
виховної
роботи
в
ш
ко
л
і
.
С
т
у
ник
дає
висновок
й
оціню
є
р
о
рою.
зошити з твердою палітуркою,
е
р
іт
боту. Такий захист м ало прино д ен т має показати узв
П’ятикурсники вже набули чітко,
каліграфічно, з додер сить користі студентам і не дає зу ль та ти своєї діяльност
іу
навики складати бібліографію жанням усіх правил оформлення
можливості
виявити
зд
ібн
ості
й
ш
к
олі,
так
і
поза
ш
коло
д
і
в
,
ю
до певного питання, але є окре наукової роботи (поля, абзаци,
е
в
о
р
п
мі студенти, які бігають за кон зноски до цитат, бібліографія). знання студента, його вм іння повісти, яка робота була
працювати
над
науковою
т
е
дена
з
дітьми,
з
батька
м
и
.
сультантом,
вимагають
дати Роботу треба подавати до захи
список літератури, скласти їм сту за 2 — 3 тижні. Сам захист мою. Це підтвердив і досвід ц ьо у ч а ст ь брав студент у .
го року.
ній роботі педколективу.
план теми.
має проводитися
відкрито,
в
Захист педагогічної практики м адській роботі з нас.
Оформляють курсові роботи присутності студентів не лише студентів 5-х к ур сів м о в н о -літе тощ о.
деякі студенти недбало. Дехто своєї групи, а всіх бажаючих.
ратурного ф а к ульт ет у в ц ьом у
Доводиться відзначи
ти..
прямо заявляє: «М и так писали,
Чи це захист на засіданні ка році був запроваджений вперш е. керівники практики не.
нам нічого не казали» (Севери- федри, чи на комісії, виділеній
Треба сказати, щ о д ея к і с ту про звіти сво їх практика
,е
ів
т
н
ненко). Часом курсові роботи кафедрою, — студент повинен денти поставилися до захи сту простеж или за їх оформ
ле
н
я
м
подають у двох-трьох учнів коротко розповісти про суть сво легковажно. В окрем их випад д л я подачі до захисту.
ських зошитах, сяк-так скріпле єї роботи, показати обізнаність ках комісія зм уш ена б у л а від
С лід твердо усвідом
и
ти
.
них шпилечкою; вкладають вста з літературою з цього питання, класти захист, бо зв іт б у л о по захист
педагогічної ..
вочки (Сліпчук). У деяких робо виявити вміння узагальнювати дано неповний, на д ек ільк о х пятикурсниками є від
п
о
в
ід
а
л
ь
тах список літератури, цитати досвід роботи учителів школи і сторінках учнівського зошита, н им етапом у підготовц
ім
а
й
б
у
т
оформлені неохайно, абзаци ви свій власний, здобутий на педа недбало оформлений (студентка нього вчителя.
діляються неуважно, трапля гогічній практиці. В обговорен Булавчик).
Ф. БУГА
Й
К
О
Щоб дзвеніла пісня...
разу, коли треба ви родна пісня «Ж у р а в л і», пісні
І знову звучать слова:
К. Данькевича, А . Філіпенка,
— Чеські пісні ось лунають,
але це хвилювання
природне. Г. Жуковського, П. Козицького,
Шість дівчат їх нам
співають...
Донести до глядача думки, по класичні твори Верстовського,
чуття автора з усією красою і Рахманікова, Шумана та бага І як співають!
любов'ю, що вкладені у цей то інших.
Коли слухаєш у їх виконанні
твір, почесна і нелегка справа .
чеські пісні, ще відчутнішою
На
загальноінститутському
стає дружба наших народів.
Зовсім інше — виступати по те
фестивалі художньої самодіяль
л е б а ч е н н ю . Велика і різноманіт
Добре виступають майбутні
ності хор зайняв перше місце.
на аудиторія глядачів знахо
педагоги! Але тепер хочеться
диться не перед очима; ти не ба Виступали хористи також для поговорити взагалі про самоді
чиш і не відчуваєш, не знаєш, делегатів партконференції Ста яльність. Багато раз чуєш від
лінського району, на комсомоль
як вон и реагують на твій виступ,
студентів такі репліки: поганий
тому твоє становище робиться ських активах, у військових час вечір, нецікавий концерт. Р е
тинах, у колгоспах Вільшан
набагато складнішим.
зонно постає питання: а що ти
Оголошення, що наш інститут ського району Кіровоградської
зробив, дорогий друже, для то
буде виступати по телевізору, області та перед гостями з-за
го, щоб цього не було, що зроб
сколихнуло майже всіх учасни кордону. Тричі виступи хору
лено тобою для того, щоб вечо
ків художньої самодіяльності. транслювалися по Українському
ри були змістовні і цікаві? Ні
Студенти, викладачі та праців радіо.
чого! У нас є багато метушні
ники інституту з нетерпінням
Починає хор свій виступ по навколо самодіяльності, і то во
чекали виступу і бажали нам ус
телебаченню твором К. Даньке на виникає десь за 3— 4 дні до
піху. Після попереднього огляду
вича
«Н а прапорі Києва Леніна вечора, або взагалі за годину —
номерів художньої самодіяль
орден».
Далі урочисто звучить дві до концерту. Хто ж у цьому
ності разом з працівниками те
пісня
А
. Новикова
«Родина винен? Насамперед керівники
лецентру режисер передачі вка
моя».
Пісні
хору
чергуються
з формально існуючого клубу.
зав нам на деякі особливості ви
ступу по телебаченню; а ось вже виступами солістів.
Непозбавлені гумору праців
і другий наш виступ з хрономе
Задушевно співає Г. Отрошко ники профкому щорічно у звіт
тражем кожного номера.
На пісню « Я бачив, як вітер березу ній доповіді говорять про робо
жаль, 45 хвилин, запланованих зломив», і знову на екрані хор. ту клубу. Цікаво, чи хоч знають
студією, поставили нас перед
Програма будувалася
дещо вони, де знаходиться цей клуб і
необхідністю скорочення номе незвичайно: номери не оголошу його актив і чим займається.
рів. Це була чи не найскладніша
валися, а віршований текст до Щодо учасників самодіяльності,
робота у підготовці до виступу,
помагав глядачам згадати твір, то вони навіть не знають, чи та
адже хороших номерів у репер
кий клуб існує. Не приділяють
туарі нашої самодіяльності ба який у цей час виконувався, або
познайомитися з його виконав достатньої уваги самодіяльності
гато.
...Наступив день 22 січня цями. У віршуванні тексту до і декани факультетів, не все ро
1958 року. З ранку голоси сту концерту нам допоміг студент бить у цій справі комітет ком
дентів лунали на студії. Одні II курсу педагогічного факуль сомолу.
Самодіяльність шкутильгає і
хвилювалися за виступ, за честь тету В. Синьов. Адже не погано
через пасивність, бездіяльність
інституту, інші за те, чи видно звучать такі рядки:
переважної більшості студентів.
їх буде на екрані, але ж хвилю
І щоб ви нам не казали,
валися всі!
Може, це тому, що вони часто
Щ о не все у нас гаразд,
не бачать наслідків своєї робо
...20 г. 45 хвилин. Дзвінок
Подивіться, як танцюють
Дві дівчини перепляс.
ти, своїх виступів.
сповіщає про початок передачі,
щільно зачиняються двері в сту А в цей час студенти А. Хімічен
А в інших інститутах учасни
дію « А » , засвічуються сигнали: ко і Н. Шрубок виконують цей ки самодіяльності виступають
«Увага! Йде передача!». До мі танець.
далеко за межами свого інсти
крофона підходить диктор сту
Тільки встигли вони поклони туту. Так, студенти Київського
дії Ю . Пащенко; він с повіщає тися, як за сигналом режисера
університету виїздили на три
працівників сільського госпо конферансьє з дикторської кім
дні у Бориспільський район, де
дарства про виступ студентів нати читає:
дали три платних концерти, а за
інституту.
— Чудово, з душею звучить виручені кошти придбали нові
— Вам, трударям колгоспних
костюми. Студентів Ленінград
його бас,
нив,
Це Вася Галух співає для вас, ського університету за хорошу
М и свій привіт студентський а в ефір лине відома пісня
роботу було нагороджено ту
посилаєм —
Стеценка «Ой, чого ти, дубе».
ристськими путівками до Києва.
— цими словами розпочався
— Мов зачаровані слухають
наш концерт. Після привітання
Для того, щоб наша самоді
у залі.
залунали голоси хору мовно-лі
яльність стала кращою в місті
Коли співає Столярчук Галя,—
тературного факультету, яким
(а в нас є всі можливості), по
звучить
голос диктора.. А Гали
керує ст. викладач кафедри му
трібні: зацікавленість студентів,
на співає в цей час пісню На
зики О. І. Щербакова.
їх бажання; справжня робота
Чотирьохголосий хор,
який талки з опери Лисенко « Н а клубу; діяльна допомога парт
налічує більше ніж 100 дівчат, талка Полтавка».
бюро,
комітету
комсомолу,
Та ось на екрані — знайомі
існує в інституті з жовтня
профкому,
деканів,
кафедри
1957 р. За цей час у його ре герої комедії Старицького «За
музики; пропаганда наших ви
пертуар увійшли народні пісні двома зайцями», правдиво від
ступів.
в обробці Леонтовича «Ой, си творені студентами З . Бас та
вая зозуленька», « Щ е д р и к » , на С. Лінником.
І. ТОЛСТИХІН.
Кож н ого
ступати в концерті, хвилюєшся,
На
фото:
Хор
мовно - літературно
го
факультету
під
час виступу в теле
студії.
Відгуки на концерт
На адресу інституту надійшло
ряд листів з відгуками про ви
ступ художньої самодіяльності
студентів по телебаченню.
Ось що пишуть залізничники
станції Чернігів.
— Ми мали можливість слу
хати і бачити по телевізору ваш
концерт, від якого залишилося
у нас прекрасне враження.
Перш за все, велике спасибі за
добру підготовленість виступу.
У нас, залізничників, також є
своя художня самодіяльність, і
ми часто з великим захоплен
ням слухаємо концерти.
Нам особливо сподобалась
італійська полька Рахманінова.
чеська пісня «Ромашка», за
ключний вальс. Ми просимо ви
слати нам тексти ваших висту
пів.
Від усього серця бажаємо ще
кращих успіхів вашому колек
тиву художньої самодіяльності.
За дорученням колективу
художньої самодіяльності
станції Чернігів
І. КОЛОС.
У ф о н іа т р и ч н о м у к а б ін е т і
У цьому навчальному році в
інституті організовано фоніат
ричний кабінет. Він фактично
працює лише 4 місяця, а тим
часом багато студентів ІІ-го і
ІІІ-го курсів уже відчувають
його необхідність. Цікаві й за
хоплюючі лекції з фоніатрії, на
яких ми, майбутні вчителі шкіл,
здобудемо
необхідні
знання
про те. як розумно використо
вувати свій голос, який є най
важливішим засобом педагогіч
ної професії. Згадайте чехов
ського вчителя, жалюгідного,
нещасного, вмираючого в нужді
і злиднях з-за втрати голосу, ос
новного інструменту його про
фесії. Немало і тепер учителів
з хриплим голосом після декіль
кох років педагогічної роботи.
Вони стають напівінвалідами
тому, що не знають, як користу
ватись своїм голосом. Якщо спі
вак неправильно використовує
свій голос, він його швидко
втрачає.
У консерваторіях і музучили
щах співаків учать, як потрібно
користуватись
голосом,
щоб
продовжити співацьке життя.
Там є лабораторії фоніатрії, чи
таються лекції. Тепер і для
студентів-педагогів введено за
няття з фоніатрії.
У свій час одна з нас дуже
страждала від частих захворю
вань горла. Вона лікувалась, а
потім зробила операцію у нашо
го фоніатра. З того часу покра
щав тембр вокального голосу,
розширився діапазон, зникла ча
ста сиплість голосу, а, головне
перестала хворіти ангіною.
Недавно в кабінеті фоніатрії
інституту сталося чудесне пере
творення з одним нашим сту
дентом. Рослий, фізично цілком
розвинений, він мав один над
звичайно дивний, особливо для
майбутнього вчителя, недолік:
він говорив дитячим голосом,
скоріше пищав, як маленька дів
чинка. Студент старався менше
говорити, уникав виступів, тихо
говорив.
Наш фоніатр визначив, що
це, так званий, сформований
євнухоїдний голос. А появився
він через зафіксування дитячо
го голосу під час мутації. Ко
ли б він не звернувся за фоні
атричною допомогою, то все
життя так і говорив би пискли
вим «півнячим» голосом. А за
раз він прийняв 3 сеанси ліку
вання в інститутському фоніат
ричному кабінеті і заговорив
низьким повноцінним басом.
Нам незрозуміло, чому кабі
нет фоніатрії обслуговує лише
студентів російського відділу,
чому про правильне користу
вання голосом повинні знати
тільки студенти цього відділу?
Хіба фізики, математики, вихо
вателі дитячих садків і інші
майбутні педагоги можуть ко
ристуватись своїм голосом за
особистим бажанням і розсуд
ком, не знаючи нічого із анато
мії, фізіології та гігієни голосу?
Хіба знання з фоніатрії менш
важливі, як спортивні заняття і
ряд інших, яким відводиться чи
мало часу?
Дирекція інституту повинна
подбати про те, щоб випускати
з інституту педагогів із здоро
вим голосом.
Ж. І Л ЬН И ЦЬКА,
І, М АР УС ,
студентки II курсу
російського відділу.
Науковий центр
України
Цими днями минуло 40 років
з дня заснування Академії наук
у нашій республіці.
Створена після перемоги Ра
дянської влади на Україні Ака
демія наук У Р С Р виросла у ве
личезний науковий центр, праці
якого відомі в багатьох країнах
світу.
Тепер у складі А Н У Р С Р по
над 50 науково-дослідних закла
дів, розташованих у Києві, Хар
кові, Львові, Дніпропетровську,
Полтаві та в інших містах. Тут
працює понад 1.700 наукових
співробітників, серед яких 90
академіків, 113 членів-кореспон
дентів, понад 200 докторів на
ук, більш як 900 кандидатів
наук.
Невпинно зростає науковотехнічна база
Академії.
За
останній час при ній організо
вано обчислювальний центр, для
якого будується
спеціальний
корпус, споруджується також
великий атомний реактор.
Розширюються
міжнародні
зв' язки АН У Р С Р . Її інститути
ведуть постійний
книгообмін
більш як з 750 зарубіжними на
уковими організаціями, вищими
учбовими закладами і наукови
ми бібліотеками.
Тільки
в
1958 р. в Академії побувало
понад 70 іноземних делегацій, а
її вчені відвідали більше 20
країн.
Великі перспективи розвитку
науки відкриваються перед уче
ними у наступному семиріччі.
Хімія і ядерна фізика, кіберне
тика і біохімія, дослідження за
конів розвитку соціалістичного
суспільства, вивчення діалекти
ки переходу від соціалізму до
комунізму — ось ті провідні га
За 1958 рік бібліотека поповнила свій книжковий фонд на лузі наукових досліджень укра
18 070
примірників.
Це — праці
класиків
марксизму- їнських учених.
ленінізму, наукова, методична, науково-популярна, музична та
інша література.
Ш АН О ВН И Й Т О В А Р И Ш У
У зв’язку з прийняттям закону «Про зміцнення зв’язку шко
РЕДАКТО РЕ!
ли з життям і про дальший розвиток системи народної освіти
Дозвольте
через вашу газету
в С Р С Р » зростає попит на книги з питань виробничого навчан
висловити
сердечну
подяку всім
ня. Бібліотека намагається максимально задовольнити цей по
організаціям,
товаришам,
які
пит. Придбано багато книг з технології металів, основ машино
поздоровили мене з шестидеся
знавства, слюсарної, токарної справи, електротехніки, радіотех
тиріччям з дня народження та
ніки, з питань автоматики та телемеханіки, кібернетики і об
сорокаріччям педагогічної ді
числювальних машин. Всю цю літературу необхідно віднести до
яльності.
тієї чи іншої галузі знань. Бібліограф С. М. Залізняк індексує
Ф . Б У Г А Й КО.
цю літературу і після цього книги надходять до читачів.
Весело і змістовно відпочивали під час канікул студен
и
т
нашого інституту. Зокрема, популярністю користуваласяк
в
о
занка при гуртожитку № 1.
Стрілецькі змагання
3 14 по 16 лю того ц. р. в республіканськом у тирі бу
дуть проведені особисто-командні стрілец ькі змагання про
фесорсько-викладацького та адміністративно-допоміжного
складу інституту, присвячені 41 роковинам Радянської
Армії.
Уже декілька днів проходять тренування команд пе
дагогічного та мовно-літературного факультетів та коман
ди адмінперсоналу.
На першому ж тренуванні найкращий результат пока
зав викладач кафедри спецпедагогіки М. С олом ’яний.
П'ять його к уль влучили в « 1 0 » , решта — не вийшла за
поле « 8 » . Він набрав 90 очок із 100 можливих.
Непоганих
показників
домоглися
також
доцент
Ярмаченко, в и к л а д а ч
Т . Дмитренко, кан д. пед. наук М .
О. Мішина та інші.
На жаль, жодного тренування щ е й досі не провела
команда фізико-математичного ф акультету (відповідаль
ний від партбюро факультету тов. Г . Ч умак).
Комітет Д Т С А А Ф та кафедра фізичного виховання і
спорту інституту закликають всіх викладачів, аспірантів
та лаборантів взяти активну участь у стрілецьких зма
ганнях.
А . СЕРДЮ К,
заступник голови комітету Д Т С А А Ф інституту.
Н а ф о т о: С. Залізняк за обробкою книг.
Фото М. Шуряка.
Сходить науковий посів
У «Контрольних цифрах роз
витку народного господарства
СРСР на 1959 — 1965 роки»,
які щойно прийняті XXI з’їздом
КПРС, передбачається такий
розвиток
хімічної
промисло
вості, що на кінець семирічки її
продукція збільшиться майже в
три рази.
Прийнята постанова в часі
співпадає з відзначенням усім
прогресивним людством світу
125-річчя з дня народження ве
ликого російського вченого фі
зико-хіміка Дмитра Івановича
Менделєєва, автора періодично
го закону хімічних елементів—
одного з основних законів при
родознавства, що складає фун
дамент сучасного вчення про
речовину.
Д. І. Менделєєв поряд з над
то важливими теоретичними ро
ботами по створенню гідратної
теорії розчинів (1887), по від
криттю і обгрунтуванню кри
тичної температури (1860), як
передовий громадський діяч сво
го часу гаряче боровся за роз
повсюдження освіти, за розви
ток продуктивних сил Росії, за
її економічну незалежність. Він
першим (1888) висунув ідею
підземної газифікації вугілля,
розробив спосіб виробництва
бездимного пороху. Д. І. Менде
лєєв гаряче пропагував необхід
ність хімічної переробки нафти,
сприяв розвитку в Росії хіміч
ної,
нафтової,
металургійної
промисловості. Він є одним із
основоположників сучасної аг
рономії, провозвісником ідеї хі
мізації
сільського
господар
ства — ідеї, яка набула в наш
час конкретного втілення.
Перу Д. І. Менделєєва нале
жить більше
430 наукових
праць, які здобули всесвітнє ви
знання. Вони становлять вели
чезну гордість радянської хі
мічної науки.
Г. КОРДУН.
ДО РЕДАКЦІЇ ГАЗЕТИ
„ЗАПЕДАГОГІЧНІ КАДРИ"
У газеті «З а педагогічні кад
Студенти 3-го к урсу педагогічного ф-ту проводять за
няття з гімнастики і р ухли ви х ігор д ля дітей.
ри» в номері від 28 січня 1959
року вміщено статтю доц. Воз
нюка Д. А . під назвою «З ахо
ди, накреслені партією», до якої
додано схему системи народної
освіти в С Р С Р за Законом від
За рішенням ЦК В Л К С М та провести масову роз’яснюваль
24.XII 1958 р.
В Ц РП С у січні та лютому міся ну роботу серед студентів про
У цій схемі, як виявляється, цях ц. р. провадиться масовий значення і важливість навчання
автор припустив ряд помилок, а профспілково - комсомольський на лижах, провести лижні кро
саме: а) автором до системи на крос.
си на факультетах, з масовим
родної освіти віднесено,
як
Мета кросу — популяризація залученням студентів.
якусь ланку, працю на вироб та широке залучення трудящих
Кафедра фізвиховання інсти
ництві, б) автор не визначив мас і молоді до систематичних му та спортклубу інституту не
місця
профтехнічної освіти, занять лижним спортом, який є обхідно провести всю підготовчу
в) те ж саме і по відношенню до найкращим засобом в оздоров та організаційну роботу щодо
заочної середньої освіти.
ленні організму людини.
проведення фіналу кросу інсти
В цьому році тренувальні за туту.
Кафедра педагогіки на своєму
черговому засіданні (11 лютого) няття на лижах будуть прова
Кафедра фізвиховання інсти
детально обговорить статтю доц. дитись у Святошинському лісі, туту сподівається, що всі сту
Вознюка Д. А . і в наступному де безумовно значно кращі умо денти-комсомольці і профспіл
номері газети «З а педагогічні ви для навчання і складання кова молодь візьмуть участь У
кадри» подасть свої зауваження норм ГПО.
кросі і складуть норми ком
Зараз завдання кожної ком плексу ГПО.
і нову, правильну, схему систе
ми народної освіти в С Р С Р за сомольської, профспілкової ор
Ю. БИКОВЦЕВ.
Законом від 24/ХІІ-1959 року. ганізацій і фізбюро факультетів
Всі на лижний крос!
Доц. С. А . Л ІТ В ІН О В ,
зав. кафедрою педагогіки.
Редактор В. ВОЙТКО.
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова