Джерело
Текст
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
ЗА
пК е дА а Дг о гР і ч И н І
Рік видання 4-й
№
Д о р о га сем и лет ки
2 ( 71)
Происходит все это не где-то,
А у нас — вы слышите? — у нас!
Мчится в Космос молнией ракета,
С Родиной поддерживая связь!
И летит она быстрее звука,
Ей от роду несколько часов...
Положила веский груз наука
На одну из чаш своих весов.
Мысли беспредельной краше нету,
Чем для мира счастье созидать!
В Космосе советская планета
Планам нашим радостным под стать.
Мы идем дорогой семилетки,
Солнечной, крутою, столбовой.
В синем небе наши есть отметки,
На земле — подавно труд большой.
Умножая сделанное нами,
Не отступим в планах ни на шаг!
Подвигами мы себя прославим
На земле и даже в небесах!
В. ТАТАЕВ.
19
СІЧНЯ
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ
І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
1959 року
ПОНЕДІЛОК
Ціна 15 коп.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНА СЕСІЯ—
ВАЖЛИВА ЛАНКА УЧБОВОГО ПРОЦЕСУ
Перебудова системи освіти
в країні на основі нового за
кону вимагає значного поліп
шення підготовки учитель
ських кадрів, які б глибоко
знали науку в галузі своєї
спеціальності, володіли до
статніми педагогічними на
вичками, могли виховувати
учнів у дусі безмежної від
даності справі комунізму та
успішно готували їх до прак
тичної діяльності, до життя.
У здійсненні цього завдан
ня важлива роль належить
курсовим екзаменам, оскіль
ки вони є заключною ланкою
на певному етапі навчально
го процесу і передбачають
перевірку теоретичних знань
студентів та навичок прак
тичного їх застосування.
Колектив викладачів і сту
дентів та кафедри педагогіч
ного факультету у першому
семестрі 1 9 5 8 /5 9 навчально
го року особливу увагу при
діляли практичній реаліза
ції настанов партії і уряду
про якісне поліпшення під
готовки
молодих
спеціа
лістів. З цією метою удоско
налювалися всі види на
вчальної роботи на факуль
теті.
Лекції і практичні та ла
бораторні заняття з багатьох
дисциплін стали ближчими
до життя, до практики соціа
лістичного будівництва, до
роботи школи та дитячих
садків.
На всіх курсах нашого
факультету (крім перших)
відведено по одному дню на
тиждень для роботи студен
тів у школі та дитячих сад
ках.
У проведенні педагогічної
практики перевага надавала
ся організації цієї практики
з виїздом за межі міста Киє
ва. Студенти на тривалий пе
ріод виїжджали до Харків
ської
та
Львівської
об
ластей.
Зважаючи на те, що у пер
шому семестрі студенти про
тягом місяця брали участь у
сільськогосподарських робо
тах в Кіровоградській об
ласті, деканат, разом з ка
федрами, всебічно розглянув
питання про нові строки за
кінчення навчальної роботи
у першому семестрі, про
строки проведення зимової
екзаменаційної сесії, про ка
нікулярний час і про строки
початку нового семестру. Всі
ці питання були вирішені до
повернення студентів з кол
госпів, Зараз на факультеті
завершується
навчання
з
урахуванням цих змін.
Разом з тим, деканат при
плануванні навчальної робо
ти приділив певну увагу
створенню умов для са
мостійної роботи студентів,
зокрема, вжито заходів до
того, щоб покінчити на фа
культеті з введенням четвер
тих пар і цим самим вивіль
нити час для самостійної
роботи студентів.
Оскільки ряд студентів
мали
академзаборгованості
за минулий навчальний рік,
деканатом також була прове
дена відповідна робота для
їх ліквідації. Зараз всі сту
денти повністю ліквідували
академзаборгованість.
У всіх академгрупах за
вершено підготовку до зимо
вої
екзаменаційної
сесії.
Особливо успішно провели
підготовку до курсових екза
менів студенти III курсу до
шкільного відділу, III курсу
відділу спецпедагогіки. Бага
то уваги цій справі приді
ляють студенти IV курсу
дошкільного відділу. Проте,
цього не можна сказати про
всі академгрупи факультету.
Ця робота, зокрема, недо
Звіт перед тр у д ящ и м и
столиці У країн и
Нещодавно в інституті відбувся І тур другого студентського
фестивалю, присвяченого XXI з ’їздові КПРС. Він пройшов на
урівні і викликав великий інтерес у студентів, аспіран
м
сок
и
в
тів тавикладачів.
Художня рада інституту вирішила кращі номери художньої
самодіяльності показати перед громадськістю міста. Так, хор
мовно-літературного факультету з успіхом виступав перед д е
легатами партійної конференції Сталінського району, ансамбль
бандуристів готується до виступу перед делегатами XX з ’їзду
КП України.
Учасники нашої самодіяльності були запрошені на радіо
центр і телестудію. 22 січня о 19 год. 20 хв. кращі наші ко
лективи (хор мовно-літературного факультету, солісти і танцю
р
фізико-математичного
и
іс педагогічного
т
факультетів)
и
ви
ступлять перед телеглядачами міста.
Отже, перший семестр цього навчального року закінчився
зв
ітомнашої самодіяльності перед трудящими міста.
О. Щ ЕРБА К О В А ,
голова художньої ради інституту.
статньо була розгорнута на
II і V курсах відділу спец
педагогіки.
Звичайно, успіх у прове
денні зимової сесії, насампе
ред, залежить від того, на
скільки самі студенти діяль
но готуватимуться до неї,
яка увага приділятиметься
цьому важливому питанню з
боку деканату, кафедр та
громадських організацій фа
культету.
Однак, обов’язок нас всіх
прикласти максимум зусиль,
щоб провести зимову екзаме
наційну сесію на високому
рівні, відповідно ДО ВИМОГ,
які поставлені перед вищою
школою на сучасному етапі.
Д. ШЕЛУХІН,
декан педагогічного
факультету.
Сесія розпочалася
Першими вступили в сесію
студенти IV курсу дошкільного
відділу і V курсу спецвідділу
педагогічного факультету.
Відчувається, що студенти
побували на практиці, зустріли
ся з труднощами і по-справж
ньому зрозуміли відповідаль
ність за свою підготовленість.
Разом з тим виявляється
палке бажання студентів зу
стрінути XXI з’їзд КПРС від
мінними і добрими оцінками.
П’ятнадцятьма відмінними оцін
Приє мн і
Минуло вже декілька днів, як ми розпро
щалися з нашими румунськими друзями —
студентами Бухарестського університету,—
а перед очима і зараз радісні обличчя, теп
лота й щирість взаємин...
Прибувши до Києва на запрошення Мі
ністерства освіти УРСР, вони, як майбутні
викладачі української мови та літератури,
ознайомилися з методикою викладання укра
їнської мови та літератури і підготовкою пе
дагогічних кадрів у радянській вищій школі.
Особливо велике враження на румунських
друзів справив теплий прийом, щира гостин
ність радянських людей, надзвичайний опти
мізм їх, прагнення до праці, невпинний роз
квіт радянської науки і техніки, освіти і куль
тури.
«Я дуже радий, — сказав при від’їзді
І. Робчук, — що між нами і радянськими
студентами створилися міцні дружні зв’язки,
які будуть розвиватись і далі.
Ми вдячні декану мовно-літературного фа
культету. викладачам, студентам, з якими
ками порадували своїх товари
шів студенти IV курсу до
шкільного відділу. Вісім «від
мінно» на V курсі спецвідділу.
12 січня тріумфував IV курс
мовно-літературного факульте
ту. Екзамен наближався до кін
ця, а в них все «добре» та «від
мінно».
Хочеться побажати всім сту
дентам підтримати добрий по
чин студентів IV курсу до
шкільного відділу.
М. АДАМЕНКО.
с п огади
нам доводилося зустрічатися. Також ми ви
словлюємо вдячність Міністерству освіти
УРСР за піклування про українську націо
нальну меншість у Румунській народній рес
публіці. Ми раді, що саме під час нашого пе
ребування в Радянському Союзі вчені вашої
великої країни перші в світі успішно запусти
ли міжпланетну космічну ракету».
Хоч часу у бухарестських друзів було мало,
вони встигли здружитися з багатьма нашими
студентами, їм було жаль залишати наше
місто.
«У Києві ми почували себе як дома,— ска
зав І. Рябошапка,— час пролетів непомітно;
назавжди залишаться у пам’яті дуже приємні
спогади про вас, дорогі друзі, про ваших хо
роших викладачів, про ваш прекрасний Київ.
Приїжджайте до нас у Бухарест, ми вас
радо зустрінемо».
В. ТОКАРЧУК,
студент І курсу мовно-літературного
факультету.
з життя
АКАДЕМІЧНИХ
ГРУП
НАЗУСТРІЧ ВИБОРАМ
Одна з б а г а т ь о х . . .
У згуртованості наша сила
Як тільки ми почали своє
Будь ласка!.. Танець готують
життя в інституті, зразу ж зро десять чоловік, а шістнадцять
зуміли, що робота в колективі сидять у залі і переживають за
і для колективу найповноцінні товаришів не менше, ніж самі
ша. Тому ми з першого дня ви учасники виступу. Ми звикли
до того, що за товариша треба
рішували всі питання разом.
Своє навчання і вільний час переживати, допомагати йому.
Трапляються і неприємності
ми проводимо разом, та навіть
і живемо ми майже всі в одній Л. Костиро відійшла від нас,
кімнаті. Не залишаємося бай вона вважала, що її образили.
дужими до горя, радості чи по З цього приводу зразу ж зібра
милки когось із членів нашої ли комсомольські збори: тому
групи. Всі питання вирішуємо що всіх хвилює це питання. Те
колективом; разом працювали в пер ми впевнені, що Ліда буде
колгоспі, разом і їздили на екс жити з нами одним життям.
У нашому колективі є гарна
курсію до Москви.
Наші голоси можна було по традиція: всією групою ми по
чути і на новобудовах Києва: здоровляємо своїх однокурсни
всі сміялись, співали, підбадьо ків з днем народження, іменин
рювали один одного жартами, ниці в ці дні робимо все приєм
порадою.
не, гарне. Всі ми завжди відчу
Є у нас свій самодіяльний ваємо руку товариша, цінимо
колектив. Треба підготувати ма колектив, об’єднаний однією
совий танець, — говорить Шру метою.
Л. СИДОРСЬКА.
бок.
І т ак
Міцніють зв’язки з підшефними
Дізнались ми, що хлопці з
підшефного підрозділу військо
вої частини ображені:
— Забувають про нас шефи.
Запросили з собою на екскур
сію до Канева та більше і носа
не показують.
Подумали ми і вирішили:
треба по-справжньому налаго
дити шефство.
І пішло... Спочатку взаємні
відвідування
комсомольських
зборів, вечорів відпочинку, об
мін художньою самодіяльністю.
У
січні
намітили
огляд
художньої самодіяльності у ВІЙ
СЬКОВій частині з нашою допо
могою.
З сміхом, з ж артами йдуть
дівчата з своїми художніми ке
рівниками Н. Шрубок і С. Л о
бань на репетицію танцю і
хору.
Хочеться, щоб ще веселіше,
серйозніше, змістовніше про
ходили дні навчання у студен
тів і служби у воїнів.
В. РУДИК.
Підготовка до виборів про
ходить в знаменні дні: краї
на розпочала перший рік но
вої семирічки.
На заводах, фабриках, в
колгоспах проходять збори,
на яких трудящі обирають
представників до окружних
виборчих комісій.
Відбулися загальні збори
колективу викладачів, сту
дентів, аспірантів, адміні
стративно-технічного персо
налу і нашого інституту, на
яких були висунуті кандида
тури до складу окружних
виборчих комісій.
До складу Окружної ви
борчої комісії по виборах до
Київської обласної Ради де
путатів
трудящих обрані:
Н. М. Сазонова і М. А . Че
редник.
До Окружних виборчих ко
по виборах до Київ
ської міської Ради депутатів
трудящих обрані: головами
к о м іс ій — І. В. Колодій,
м іс ій
Ю. С. Кобилецький, М. М
.
Миронов, Д. П. Шутенко,
завж д и
Широко відчинились двері:
— Дівчата, квитки вже є. Сьогодні дивимось «Капітанську
дочку»,— звернулась Ліда Артемчук до подруг.
Так завжди... В кіно, в театр, в музей — всюди разом. Ра
зом обговорюємо і прочитані книжки.
— Хіба можна любити людину за її професію? Для
справжньої любові це занадто мало.
Різні думки виникли у наших дівчат, коли прочитали
книжку «Сержант міліції» Лазутіна.
Радісно почуваєш себе, коли поруч з тобою товариші!
а . б о гу ш .
В. П.
Лапченко, Т. І. Лосінська,
Л. У. Міка, Л. М. Сергєєва,
заступ н и к ам и голів —
А. В. Суткова, секретарями
— Р. Є. Гортби
ський, К. В. Єнакієва, В. О
.
Янковська,
членами комі
Сій — В. А. Філоненко,
Ф. X. Гурвич.
к о м іс ій
На цьому знімку ви бачите студенток Л. Гіренко,
М. Яхнієнко та Л. Малину під час підготовки до прове
дення ігор у дитячому садку.
фото М. Шуряка.
А ось вони всі разом — студентки ІІ курсу дошкільного відділу
педагогічного факультету.
Фото М. Шуряка.
ДОПОМАГАЄМО ОДНА ОДНІЙ
Гарно, коли все гаразд у групі, але ж
це не завжди буває. Позаду вже дві
екзаменаційних сесії. Наслідки непога
ні: 9 — відмінників, але є і задовільні
оцінки.
Д у ж е важко було Галині Самсоненко,
Капітоліні Савіній, Раї Пушці, Ліді
Костирі, які мали перерву в навчанні,
їм допомагали у навчанні товариші.
У нашому колективі є гарна звичка:
перед кожним екзаменом у п’ятій кім
наті (тут живе половина групи) гурто
житку № 2 збираються всі члени нашої
групи і розпочинають консультацію по
матеріалу наступного екзамену. Всі роз
повідають в певному порядку по питан
нях програми. Після цього ми з'ясовує
мо незрозумілі питання і потім уже
впевнено йдемо на екзамени. Наслід
ком нашої роботи є хороші і відмінні
відповіді.
Л. АРТЕМЧУК.
До Окружних комісій по
виборах до Сталінської ра
йонної Ради депутатів тру
дящих м. Києва головами
комісій обрані — О. С. Бо
рпшполець, П. К. Черняк,
К. П. Янковський, М. Я.
Плющ, Б. М. Кулик, Н. Т.
Проніна,
Г. П. Лещенко,
Ф. Ф. Бугайко, П. Й. Ко
валь, заступниками голів Т. Г. Ларіонцева, А . Н. Кар
наух, П. П. Луцик, В. В
.
Добровольська, Г. П. Сергі
єнко, Г. І. Линник, Р . О. За
харченко, Л. П. Бутенко,
Р. М. Мягкоступова, А .
Пліш, секретарями комісійС. Ю. Кастеллі, В. К. Кре
ментуло, Л. В. А сє є ва, М. В
.
Михалко,
З . М. Й овенко,
В. М. Ш астун, А . Г. Конфо
рович, В . П. П арій, б . О
.
Цибань,
членами комісії
Г. М. Герасимович, Д. М.
С куратовський, В. Г. Тарно
польський, Т. П. Полоз, Г. О.
Заворіна.
словлюється про виробничу пра н ьо ї ШКОЛИ, ЩОб теорія і карп
цю і прагне працювати на ви тика були поєднані з усіх у.
робництві, поєднуючи працю з вих предметів, особливо з таких
ва О. М. Горького про те, що дальшим навчанням у вищій як математика, фізика, хімія.
Д. НІКОЛЕНКО,
соціально-культурний розвиток школі. Випускниці Дарницької Та й гуманітарні науки неп
о
доцент, кандидат
людей проходить нормально ли школи, що пішли працювати на винні стояти осторонь. Літера
педагогічних наук.
ше тоді, коли руки вчать голо Дарницький шовкокомбінат, за тура, наприклад, повиннад
ок
сприйняття праці не тільки як ву, а потім голова, порозумні воювали там своїми знаннями, рінно відійти від того, щоброз
необхідності, як священного шавши, вчить руки, а розумні успіхами і любов’ю до праці по вивати у дітей героїчно-патріоти
ч
обов'язку, а й як потреби. Таку руки знову і вже сильніше вагу всього колективу.
ні настрої і благородні пори
Навчаючи і виховуючи дітей вання у відриві від показу веле
готовність уч нів до праці можна сприяють розвиткові М О З К у .
здійснити тільки через участь І. П. Павлов, говорячи про свою у школі, треба пам’ятати, що ні тенських перемог, щоїхзд обу
у продуктивній фізичній праці. любов до фізичної праці, заува теоретичне, ні виробниче н а ває наш народ у продуктивн
ій
Людина, яка ніколи сама фі жував, що він особливо почував вчання і навіть суспільнокорис праці, повинна показувати
зично не працювала, ніколи не себе задоволеним, коли вносив на праця, взяті самі по собі, у труднощі, невдачі, переживан
зрозуміє величі праці, не буде у фізичну працю яку-небудь хо відриві одне від одного, не ня в боротьбі за новена
шанувати праці інших і не рошу здогадку, тобто з’єднував сформують такого ставлення до виробництві.
прагнутиме до неї. В продук голову з руками.
Поєднуючи навчання і працю
праці, яке переживалося б як
тивній праці, як ні в якій ін
Практика виховання молоді в потреба її. Таке ставлення треба пам'ятати, що молодьне
шій діяльності, формується школах з виробничим навчан успішно буде формуватися у ді любить легких завдань,- їйда
е,
суспільна свідомість людини, її ням показує всю перевагу поєд тей при умові єдності навчання вай складніше, відповідальніш
важче. Це особливість підлітків
фізична й моральна міць, ра нання навчання і виховання з і продуктивної праці.
дість від перемог, від усвідом виробничою працею. Молодь,
Це
ставить
перед
нами і юнаків. Але слід пам'ятати,
лення корисності свого життя. що закінчує школи з виробни завдання так перебудувати про ЩО це їх прагнення, вцілому
еяк
ід
Доречним буде згадати тут сло чим навчанням, з любов’ю ви грами і підручники для серед позитивне, криє всоб
ПРО ПСИХОЛОГІЧНЕ ГОТУВАННЯ УЧНІВ ДО ПРАЦІ
У Законі про зміцнення зв’яз
ку школи з життям і про даль
ший розвиток системи народної
освіти в СРСР говориться, що
головним завданням радянської
школи є підготовка учнів до
суспільнокорнсної праці.
Готування учнів до праці в
тому розумінні, як про це гово
риться у Законі, є процесом
формування у дітей комуністич
ного ставлення до праці. Воно
являє собою не лише здобуття
учнями виробничих знань, умінь
і навичок. Дітей потрібно пси
хологічно готувати до того, що
вони повинні будуть у своєму
житті брати участь у суспільно
корисній праці. Психологічне
готування учнів до праці
полягатиме
у
формуванні
внутрішнього,
психологічного
ДО ВИБОРЧИХ КОМІСІЙ
Відвідайте виставку творів Агніта!
— Скільки Вам,—
спитали,— літ?
— Шістдесят,— сказав
Агніт.
— То, виходить, Ви
вже дід?
— Ні, — розсердився
Агніт.
(Павло Глазовий, ви
пускник мовно-літера
турного факультету).
Цей знімок зроблено в наших учбових майстернях.
Майстер В. Гончар приймає залікові роботи у студентів
третього курсу фізико-математичного факультету А. Се
верина і В. Кліменка.
Фото М. Шуряка.
Викладання на вищий рівень
Справді, хоч позаду вже 60
років життя, але яким юна
цьким запалом, молодечим за
взяттям, бойовою наступаль
ністю відзначаються твори ві
домого українського художни
ка-сатирика Казиміра Генріхо
вича Агніта-Следзевського, з
якими можна ознайомитися на
персональній виставці, органі
зованій Спілкою художників
України. Виставка підводить
підсумок 35-річного творчого
П'ятий рік ми відчуваємо не
З деяких дисциплін (україн
втомне піклування викладачів ська література та історичний
про нас, студентів-заочників де матеріалізм) інколи читався той
матеріал, який добре висвітле
фектологічного факультету.
Ми з радістю відзначає ний у літературі, а важкі теми
мо, як ще більше згурто залишалися для самостійного
вано і натхненно працює весь опрацювання. Так було, напри
професорсько - викладовський клад, у минулому році на літ
склад та працівники заочного ній сесії: з української літера
відділу, зокрема, секретар фа тури не були прочитані такі те
ми, як творчість Тудора, Гала
культету Н. М. Трифонова.
Ми задоволені такими викла на, Гаврилюка.
Часто заочникам даються
ачами. як Ф. Ф. Бугайко, М. В.
д
Бардаш,
О. М. Пархоменко, контрольні роботи з предметів,
.. Т. Крук, які добре читали які ще зовсім не читалися. Так
лекції і були вимогливими на було у нас на другому курсі з
роботою по діалектології, на V
екзаменах.
Багато хороших лекцій було курсі — з історичного матеріа
Прочитано в нас протягом п’яти лізму.
Ми вважаємо, що врахування
років, але були й такі, які ви
наших зауважень допоможе ди
глядали непривабливо.
Необхідно відмітити ряд н е рекції інституту, колективу ви
доліків у роботі заочного від кладачів поліпшити роботу но
заочному відділі.
ділу.
К. ІЩЕНКО, М. БАЛАС,
На сесіях мало планувалось
Г.
РОНЧЕВИЧ, С. ІЗАЙ,
практичних робіт з мови та спе
Н. РОЖКОВА,
ціальних дисциплін, не систе
студенти V курсу дефекто
матично проводився аналіз кон
логічного факультету.
трольних диктантів.
шляху одного з найвидатніших
майстрів української політич
ної сатири: на ній представле
ні близько 200 праць — жур
нальна і книжкова графіка,
плакати, листівки, станкові са
тиричні аркуші, агітвікна, друж
ні шаржі. Звичайно, далеко й
далеко не всі твори митця, на
писані за три з половиною де
сятиріччя, представлені на ви
ставці, все ж вони досить пов
но визначають характерні риси
індивідуального стилю митця.
Учень видатного українсько
го художника-реаліста О. О.
Мурашка, Агніт у своїх творах
продовжує традиції сатиричної
графіки класиків, прагне глибо
ко й всебічно показувати дійс
ність, нещадно викриває, ви
сміює все вороже, шкідливе,
потворне. Ясність і простота
образів, чітка ідейна спрямова
ність, вміле поєднання різних
П. ХРОПКО.
Допомога молодим науковцям
Серед багатогранної діяль
ності кафедри педагогіки знач
не місце посідає робота з ди
сертантами.
Члени кафедри подають си
стематичну допомогу в написан
ні дисертацій викладачам пед
вузів. працівникам органів на
родної освіти та учителям шкіл
різних областей України.
Цією роботою кафедра внес
ла значний вклад у підготовку
науково-педагогічних кадрів на
Україні в галузі педагогічної то
історико - педагогічної
науки.
Так, за післявоєнні роки під
керівництвом кафедри підготов
лено і захищено більше 20 кан
дидатських дисертацій. Серед
них і праці викладачів нашого
інституту (доцентів С. А. Літві
нова, Д. Я. Шелухіна, Г. І. Про
копенка. кандидатів педагогіч
них наук О. П. Ткаченко та
О. Г. Кравченко), викладачів
Сталінського, Херсонського, Кі
ровоградського,
Запорізького
На практичних заняттях
педагогічних інститутів, науко
Цікаво проходять практичні Каздобіна, Р. Зінченко, М. Оле вих працівників УНДІП'у та
заняття з української літерату фіренко, Т. Гнатюк та інші.
ІН Ш І.
З захопленням слухали сту
ри у студентів II курсу україн
За останні роки на кафедрі
ського відділу мовно-літератур денти виступи своїх товаришів. педагогіки керівництво дисерта
Незважаючи на те, що всі ми
ного факультету.
читали ці твори, здавалось, що ційними роботами набрало ще
Всі старанно готуються до ті, хто розповідали, вносили більших розмірів. Тільки в цьо
них. Глибоко й грунтовно роз щось нове, невідоме для нас.
му навчальному році кафедрою
розглянуто і підготовлено до
кривають тему та сюжет по
Л. ІЛЬЧУК,
захисту
дисертації завідуючих
студентка II курсу мовновістей та драм Т. Шевченка
кафедрами
педагогіки Ізмаїль
літературного
факультету.
Н. Майка, В. Коломієць, В.
ського педагогічного інституту
Мещерякова на тему «Питання
виховання комуністичної мора
лі в педагогічній системі Н. К.
Крупської» та Дрогобицького
педагогічного інституту Літян
ського на тему «Роль загально
освітньої школи на Дрогобиччи
ні за роки радянської влади»
(1939 —1955), директора Дніп
ропетровської школи робітничої
молоді Злочевського на тему
величі праці. А ці почуття фор
муються тільки в праці, через
працю, через її результати. По
зитивні наслідки праці, вияв
лення творчого підходу до здійс
нення трудових завдань викли
кає глибокий інтерес до діяль
ності. Такий інтерес особливо
збуджує та праця, яка несе б
собі перспективи росту, розкри
ває перед учнем його майбутнє.
У праці ми формуємо навич
ки дитини. Але цього мало.
Організація навчальної і су
спільнокорисної праці повинна
бути такою, щоб в ній форму
валися і звички. Звичка до
праці є основою жадоби праці.
Лише тоді людина шукатиме
праці, коли звикне до неї. За
виразом К. Д. Ушинського, по
зитивні звички є великим мо
ральним вкладом у нашу нер
вову систему. Звичка до дії
звільняє нашу свідому волю від
зайвого, часом непотрібного на
пруження і спонукає нас до
шукання праці.
В. І. Ленін вказував на звич
ку як на одну з передумов ко
муністичної праці. Комуністич
на праця,— вказував він,— це
праця за звичкою працювати на
загальну користь і з свідомого,
що перейшло у звичку, ставлен
ня до необхідності праці на за
гальну користь. Зрозуміло, що
звичка до фізичної праці є ду
же важливою передумовою фор
мування в учнів потреби у та
кій праці. Звичка ж до праці
може сформуватися тільки в
тривалій праці.
Жадоба фізичної праці має
спільні коріння з жадобою на
вчатися. Розвиваючи любов до
навчання і учбову працездат
ність, потрібно, разом з тим,
переключати наявне в учня
прагнення до розумової праці
М. Ісаковський у одному з
небезпеку. В програмі виробни
чих завдань потрібно передба віршів дуже яскраво показав,
чити такі види праці, з якими що в Радянському Союзі
«...Человеку по работе
б юнак чи дівчина успішно
воздается честь.
справлялися, щоб вони своєю
Кто работу сердцем любит,
трудністю не підривали їх віру
кто баклуш не бьет,
в себе, в свої сили і можли
За того закон и люди,
вості.
за того народ».
Не менш важливо і те, щоб
Виховуючи в учнів суспільну
у своїй праці учень на кожно
му кроці бачив необхідність за мотивацію, не можна забувати
стосовувати свої теоретичні при цьому про поєднання в ній
знання. Таку працю молодь лю свідомого й емоціонального. Ли
бить і прагне до неї, бо вона ше те, що приймається не тільки
змушує мислити, прикладати розумом, а й серцем і викликає
знання до практичної справи. гарячі почуття, завжди спону
Одним з центральних завдань катиме юнака і дівчину до його
психологічного готування учнів досягнення. Отже, потрібно да
до праці є формування у них вати не лише знання про необ
суспільної мотивації необхід хідність праці і засвоювати по
ності суспільнокорисної праці. няття, що праця — справа честі
Такою мотивацією є переконан і т. п., а й викликати глибокі
ня, усвідомлення того, що пра переживання цієї високої оцін
ця для радянської людини є ки праці, викликати радість і
справа честі.
захоплення від усвідомлення
способів письма — ці риси, ха
рактерні і для численних кари
катур для «Перця», і для бойо
вого циклу станкової графіки
«Гітлерія», і для ілюстрацій до
книг Остапа Вишні, Дем’яна
Бєдного, С. Руданського, і для
багатьох інших творів.
Ще одну грань творчості
К. Г. Агніта виявляють його
пейзажні малюнки, пройняті
щирим, теплим ліризмом, не
звичайною м'якістю тонів, тон
кістю спостережень.
Виставка творів Агніта від
крита у Виставочному залі
Спілки художників України, і
всі, хто любить рідне мистецтво,
цікавиться розвитком сатирич
ної графіки, повинні оглянути
своєрідні малюнки українського
митця. І, повірте,— одержите
справжню насолоду.
«Політехнічне навчання в шко
лі робітничої молоді» та інші.
Зараз при кафедрі є ще 10
дисертантів.
Із членів кафедри найбільше
працюють з дисертантами заві
дуючий кафедрою педагогіки
доцент С. А. Літвінов, доценти
М. П. Задесенець, Д. А. Воз
нюк, Г. І. Прокопенко.
О. КРАВЧЕНКО.
Н а ф о т о : викладач Ізмаїльського педагогічного
інституту Мещеряков на консультації по дисертаційній
роботі у завідуючого кафедрою педагогіки нашого інсти
туту доцента Літвінова.
на працю фізичну. Цього можна
досягти тоді, коли фізична пра
ця буде розкрита перед учнем
і як джерело знань і як засіб
перевірки їх дійовості.
Психологічне готування уч
нів до праці ставить на чергу
дня необхідність поширення
орієнтації учнів у професіях і
спеціальностях. Умови нашого
життя такі, що перед молоддю
розкриваються величні перспек
тиви щодо вибору собі професій
і життєвого шляху. Але молодь
сама не розкриє цінності пер
спектив фізичної праці у сіль
ському господарстві або на
виробництві. Школа і вчителі
повинні допомогти учневі обі
зватися з можливо ширшим ко
лом професій і спеціальностей,
з їх особливостями і вимогами
до знань і здібностей людини.
(Закінчення буде).
ПОРАДИ ЛІКАРЯ
НАШ
к а л е н
д а р
Василь Еллан Блакитний
(До 65-річчя з дня народження)
Поет давно пішов від нас. Він
менше жив, ніж живуть і жи
тимуть його твори. Сучасна мо
лода людина, школяр, студент,
не мали до останнього часу
уяви
про
В. Елланського
(1894—1925 рр.), одного із за
чинателів української радян
ської поезії, журналіста, сати
рика, організатора літературних
сил, криштального комуніста і
громадського діяча буремних
жовтневих і двадцятих років.
Були у нього помилки, прикрі
збочення з вірного шляху, але
великою його заслугою є саме
переборення цих помилок. Адже
недаремно високо оцінили його
роботу, коли послали комісаром
XII армії на польський фронт,
а потім обрали в склад ЦК
КП(б)У, ВУЦВК’у, доручивши
йому Держвидав і Централь
ну українську газету «Вісті
ВУЦВК’у» та кілька інших ви
дань. Про нього знав В. І. Ленін.
Його поезія, як і творчість
П. Тичини. В. Чумака, В. Со
сюри, М. Терещенка, І. Кулика
і багатьох інших, безіменних
зачинателів української радян
ської літератури, була поро
джена перемогою над світом ка
піталізму на одній шостій зем
ної кулі. Вони оспівали цю
бурхливу епоху, ставши роман
тиками революції.
Великою
пристрастю, енергією бійця-ко
мунара, що піднявся зрушити
«бетонно-світові підпори» не
справедливого ладу, дихають
багато рядків його поезії. Хай
своєю формою вона дещо не
звична, а окремі слова і образи
тепер застаріли, В. Еллан про
довжує стояти в перших лавах
борців за комунізм.
Слово «комуна» — як постріл,
Слово «комуна» — як спів.
Погляд свій думку загострив,
Протинаючи мряку віків.
(«Слово «комуна»).
Після громадянської війни
він всі свої сили спрямував на
велику справу відбудови. Буду
чи невиліковно хворим, він пи
ше сатиричні вірші, фейлетони,
байки, літературно-критичні та
публіцистичні статті, оповідан
ня і вірші, відгукуючись на най
болючіші питання партійного і
радянського будівництва, даючи
відсіч міжнародній реакції.
Він — другий з радянських
письменників після Д. Бєдного,
що був нагороджений за свою
працю орденом Червоного Пра
пора.
— Ні слова про спокій! Ні
слова про втому! — таким був
девіз короткого поетового жит
тя. З думкою про щасливе
прийдешнє людства, до будівни
цтва якого приступив радян
ський народ, В. Еллан зустрі
чав кожний день свого життя,
обіцяючи «жити тисячу, най
менше, років».
Саме молоді, від палкого і
щирого серця, він посилав свою
любов.
Кроки тисяч легких ніг.
Бризки пісні. Теплий світ...
Гей, тримайся, хто знеміг —
Молоді привіт!
(«Молоді привіт»),
Крокуй же з нами і далі,
мужній поете, комунаре рево
люції! Боротьба продовжується.
В ній житимуть і твої полум’я
ні рядки.
П. ОРЛИК.
Попереджуйте
глистні захворювання
Глисти—це паразитичні чер
ви, що живуть в організмі лю
дей і тварин. Частіше всього
глисти знаходяться в кишечни
ку, але бувають випадки, коли
вони поселяються у м’язах, в
печінці, в крові і навіть у моз
ку людей і тварин.
Глисти завдають великої шко
ди здоров’ю людини. Отруй
ні речовини, що виділяють
ся глистами, всмоктуються в
кров і поступово отруюють ор
ганізм.
У людей, заражених глиста
ми, спостерігається
нудота,
втрата апетиту, часте блюван
ня, схуднення, блідість і дра
тівливість. Внаслідок цього роз
вивається недокрів’я, загальна
слабість. порушується діяль
ність кишечника.
Останнім часом у медицині
поширена думка, що глисти мо
жуть бути причиною виникнен
ня злоякісних опухів.
Глистні захворювання пов
ністю піддаються лікуванню.
Всім зараженим глистами необ
хідно, не відкладаючи, зверну
тися до лікаря. На жаль, деякі
хворі студенти не враховують
усієї серйозності цього захво
рювання і не лікуються. Мед
пункт інституту проводить від
повідне лікування, тому в пер
шу чергу слід звертатися саме
туди.
Для попередження глистних
захворювань треба постійно до
тримуватися
найелементарні
ших правил гігієни, а саме,
завжди мити руки перед їдою і
після користування вбиральнею;
слідкувати за чистотою нігтів
на пальцях рук; перед їдою ре
тельно обмивати водою овочі і
фрукти; захищати продукти
харчування від мух.
ШАХИ
на конкурс
ЗАДАЧА № 5
ЗАДАЧА № 6
І. ВОЛИНСЬКИЙ,
лікар медпункту.
БЕСІДИ З АТЕЇЗМУ
Звідки взявся світ?
Навколо цього питання то
читься віковічний спір між ре
лігією і наукою.
Послухаємо, що сказано про
це у біблейській книзі «Буття».
«Спочатку створив бог небо
і землю. Земля ж була безвид
на і пуста, і тьма над бездною,
і дух божий носився над водою.
І сказав бог: хай буде світло.
І побачив бог світло, що воно
хороше, і відділив світло від
темряви... І сказав бог: хай бу
де твердь посеред води, і хай
відділяє вона воду від води.
І створив бог твердь. І відділив
воду, яка на тверді, від води,
яка під твердю. І стало так...
І сказав бог: хай збереться
вода, котра під небом, в одне
місце, і хай з’явиться суша.
І стало так. І назвав бог сушу
землею, збір вод назвав моря
ми. І побачив бог, що це хо
роше...».
Як не поспівчувати тому бід
ному духові божому, який в
пітьмі витав над пустинною
землею. Де він, всемогутній,
відпочивав, коли не було ще ні
«тверді небесної», ні землі.
І яким способом орієнтувався
він у просторі, поки не доду
мався відокремити світло від
номірно виникає питання: а
що ж було до того? Де ютився
наш творець, доки його осінила
тьми і день від ночі. Все це думка створити світ? З ким го
біблейський творець сотворив ворив він цілих п ’ять днів, по
пізніше, коли почав пересвідчу ки була створена людина? За
ватися, що світло і земна су біблійською легендою бог ство
ша — все це хороше. Мабуть, рив людину на шостий день
дуже вже набридло всевишньо своєї «творчої роботи». А яким
му витати над пустелею, і він невігласом був цей творящий
вирішив спуститися на грішну дух божий. Він же нічого не
землю, щоб знайти собі приста знав. І лише, коли «витворю
новище в головах темних, не вав» щось, то починав розумі
ти, як це хороше... Тільки знач
освічених людей.
Біблія, як і «священні кни но пізніше, коли Адам і Єва со
ги» інших релігій, твердять про грішили, всевидящий спохва
творення світу богом. Віруючих тився: виходить, даремно він
служителі культу переконують захоплювався, не так вже і хо
у тому, що таке творення світу роше те, що він натворив.
А крім того, звідки взявся
відбулося 7464 роки тому.
Правда, між християнами і сам цей творчий дух божий,
іудеями є невеличке розхо звідки появився сам бог? На ці
дження у питанні про час «тво питання допитливого людського
рення» всього... на 1747 років. розуму попи не люблять відпо
Отці християнської церкви «ви відати. Всяку спробу з ’ясувати
рахували», що бог здійснив ці і подібні питання вони ого
свій творчий акт за 5508 років лошують крамолою і гріхом пе
до «різдва христова», а не за ред богом.
3761 рік, як вірять іудеї.
Сучасна наука має в своєму
Давайте на мить і ми пові розпорядженні величезну кіль
римо в чудо божественного тво кість фактів, які показують, що
рення світу і припустимо, що світ ніким не був створений, а
7464 роки тому світ волею бо існував вічно.
жею почав існувати. Але зако
Оточуюча нас природа і самі
в. войтко.
люди є конкретним проявом ма
теріальних тіл, які змінюються
і розвиваються за законами, не
залежними від волі і свідомості
людини. У світі відбувається
нескінченний процес взаємопе
ретворення форм матерії, в од
ній частині Всесвіту зникають
цілі світи, в іншій — виника
ють нові. Кілька мільярдів ро
ків тому не було наш ої землі,
а пізніше вона та інші планети
виникли. І виникли не як ре
зультат чийогось творення, а
на основі внутрішніх законів
розвитку самої матерії. Глибоко
наукове тлумачення еволюції
наш ої планети дають космого
нічні гіпотези радянських уче
них О. Шмідта і В. Фесенкова,
а проблема виникнення і роз
витку зірок знайшла свое об
грунтування в дослідженнях
А. Амбарцумяна.
Дані сучасної науки дають
переконливе спростування релі
гійних домислів про божествен
не творення світу. Світ є проя
вом різноманітних форм мате
рії. Він існував і існуватим
е
вічно, як вічно існує матеріяі
її рух.
Редактор В. ВОЙТКО.
ЗА
пК е дА а Дг о гР і ч И н І
Рік видання 4-й
№
Д о р о га сем и лет ки
2 ( 71)
Происходит все это не где-то,
А у нас — вы слышите? — у нас!
Мчится в Космос молнией ракета,
С Родиной поддерживая связь!
И летит она быстрее звука,
Ей от роду несколько часов...
Положила веский груз наука
На одну из чаш своих весов.
Мысли беспредельной краше нету,
Чем для мира счастье созидать!
В Космосе советская планета
Планам нашим радостным под стать.
Мы идем дорогой семилетки,
Солнечной, крутою, столбовой.
В синем небе наши есть отметки,
На земле — подавно труд большой.
Умножая сделанное нами,
Не отступим в планах ни на шаг!
Подвигами мы себя прославим
На земле и даже в небесах!
В. ТАТАЕВ.
19
СІЧНЯ
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ
І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
1959 року
ПОНЕДІЛОК
Ціна 15 коп.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНА СЕСІЯ—
ВАЖЛИВА ЛАНКА УЧБОВОГО ПРОЦЕСУ
Перебудова системи освіти
в країні на основі нового за
кону вимагає значного поліп
шення підготовки учитель
ських кадрів, які б глибоко
знали науку в галузі своєї
спеціальності, володіли до
статніми педагогічними на
вичками, могли виховувати
учнів у дусі безмежної від
даності справі комунізму та
успішно готували їх до прак
тичної діяльності, до життя.
У здійсненні цього завдан
ня важлива роль належить
курсовим екзаменам, оскіль
ки вони є заключною ланкою
на певному етапі навчально
го процесу і передбачають
перевірку теоретичних знань
студентів та навичок прак
тичного їх застосування.
Колектив викладачів і сту
дентів та кафедри педагогіч
ного факультету у першому
семестрі 1 9 5 8 /5 9 навчально
го року особливу увагу при
діляли практичній реаліза
ції настанов партії і уряду
про якісне поліпшення під
готовки
молодих
спеціа
лістів. З цією метою удоско
налювалися всі види на
вчальної роботи на факуль
теті.
Лекції і практичні та ла
бораторні заняття з багатьох
дисциплін стали ближчими
до життя, до практики соціа
лістичного будівництва, до
роботи школи та дитячих
садків.
На всіх курсах нашого
факультету (крім перших)
відведено по одному дню на
тиждень для роботи студен
тів у школі та дитячих сад
ках.
У проведенні педагогічної
практики перевага надавала
ся організації цієї практики
з виїздом за межі міста Киє
ва. Студенти на тривалий пе
ріод виїжджали до Харків
ської
та
Львівської
об
ластей.
Зважаючи на те, що у пер
шому семестрі студенти про
тягом місяця брали участь у
сільськогосподарських робо
тах в Кіровоградській об
ласті, деканат, разом з ка
федрами, всебічно розглянув
питання про нові строки за
кінчення навчальної роботи
у першому семестрі, про
строки проведення зимової
екзаменаційної сесії, про ка
нікулярний час і про строки
початку нового семестру. Всі
ці питання були вирішені до
повернення студентів з кол
госпів, Зараз на факультеті
завершується
навчання
з
урахуванням цих змін.
Разом з тим, деканат при
плануванні навчальної робо
ти приділив певну увагу
створенню умов для са
мостійної роботи студентів,
зокрема, вжито заходів до
того, щоб покінчити на фа
культеті з введенням четвер
тих пар і цим самим вивіль
нити час для самостійної
роботи студентів.
Оскільки ряд студентів
мали
академзаборгованості
за минулий навчальний рік,
деканатом також була прове
дена відповідна робота для
їх ліквідації. Зараз всі сту
денти повністю ліквідували
академзаборгованість.
У всіх академгрупах за
вершено підготовку до зимо
вої
екзаменаційної
сесії.
Особливо успішно провели
підготовку до курсових екза
менів студенти III курсу до
шкільного відділу, III курсу
відділу спецпедагогіки. Бага
то уваги цій справі приді
ляють студенти IV курсу
дошкільного відділу. Проте,
цього не можна сказати про
всі академгрупи факультету.
Ця робота, зокрема, недо
Звіт перед тр у д ящ и м и
столиці У країн и
Нещодавно в інституті відбувся І тур другого студентського
фестивалю, присвяченого XXI з ’їздові КПРС. Він пройшов на
урівні і викликав великий інтерес у студентів, аспіран
м
сок
и
в
тів тавикладачів.
Художня рада інституту вирішила кращі номери художньої
самодіяльності показати перед громадськістю міста. Так, хор
мовно-літературного факультету з успіхом виступав перед д е
легатами партійної конференції Сталінського району, ансамбль
бандуристів готується до виступу перед делегатами XX з ’їзду
КП України.
Учасники нашої самодіяльності були запрошені на радіо
центр і телестудію. 22 січня о 19 год. 20 хв. кращі наші ко
лективи (хор мовно-літературного факультету, солісти і танцю
р
фізико-математичного
и
іс педагогічного
т
факультетів)
и
ви
ступлять перед телеглядачами міста.
Отже, перший семестр цього навчального року закінчився
зв
ітомнашої самодіяльності перед трудящими міста.
О. Щ ЕРБА К О В А ,
голова художньої ради інституту.
статньо була розгорнута на
II і V курсах відділу спец
педагогіки.
Звичайно, успіх у прове
денні зимової сесії, насампе
ред, залежить від того, на
скільки самі студенти діяль
но готуватимуться до неї,
яка увага приділятиметься
цьому важливому питанню з
боку деканату, кафедр та
громадських організацій фа
культету.
Однак, обов’язок нас всіх
прикласти максимум зусиль,
щоб провести зимову екзаме
наційну сесію на високому
рівні, відповідно ДО ВИМОГ,
які поставлені перед вищою
школою на сучасному етапі.
Д. ШЕЛУХІН,
декан педагогічного
факультету.
Сесія розпочалася
Першими вступили в сесію
студенти IV курсу дошкільного
відділу і V курсу спецвідділу
педагогічного факультету.
Відчувається, що студенти
побували на практиці, зустріли
ся з труднощами і по-справж
ньому зрозуміли відповідаль
ність за свою підготовленість.
Разом з тим виявляється
палке бажання студентів зу
стрінути XXI з’їзд КПРС від
мінними і добрими оцінками.
П’ятнадцятьма відмінними оцін
Приє мн і
Минуло вже декілька днів, як ми розпро
щалися з нашими румунськими друзями —
студентами Бухарестського університету,—
а перед очима і зараз радісні обличчя, теп
лота й щирість взаємин...
Прибувши до Києва на запрошення Мі
ністерства освіти УРСР, вони, як майбутні
викладачі української мови та літератури,
ознайомилися з методикою викладання укра
їнської мови та літератури і підготовкою пе
дагогічних кадрів у радянській вищій школі.
Особливо велике враження на румунських
друзів справив теплий прийом, щира гостин
ність радянських людей, надзвичайний опти
мізм їх, прагнення до праці, невпинний роз
квіт радянської науки і техніки, освіти і куль
тури.
«Я дуже радий, — сказав при від’їзді
І. Робчук, — що між нами і радянськими
студентами створилися міцні дружні зв’язки,
які будуть розвиватись і далі.
Ми вдячні декану мовно-літературного фа
культету. викладачам, студентам, з якими
ками порадували своїх товари
шів студенти IV курсу до
шкільного відділу. Вісім «від
мінно» на V курсі спецвідділу.
12 січня тріумфував IV курс
мовно-літературного факульте
ту. Екзамен наближався до кін
ця, а в них все «добре» та «від
мінно».
Хочеться побажати всім сту
дентам підтримати добрий по
чин студентів IV курсу до
шкільного відділу.
М. АДАМЕНКО.
с п огади
нам доводилося зустрічатися. Також ми ви
словлюємо вдячність Міністерству освіти
УРСР за піклування про українську націо
нальну меншість у Румунській народній рес
публіці. Ми раді, що саме під час нашого пе
ребування в Радянському Союзі вчені вашої
великої країни перші в світі успішно запусти
ли міжпланетну космічну ракету».
Хоч часу у бухарестських друзів було мало,
вони встигли здружитися з багатьма нашими
студентами, їм було жаль залишати наше
місто.
«У Києві ми почували себе як дома,— ска
зав І. Рябошапка,— час пролетів непомітно;
назавжди залишаться у пам’яті дуже приємні
спогади про вас, дорогі друзі, про ваших хо
роших викладачів, про ваш прекрасний Київ.
Приїжджайте до нас у Бухарест, ми вас
радо зустрінемо».
В. ТОКАРЧУК,
студент І курсу мовно-літературного
факультету.
з життя
АКАДЕМІЧНИХ
ГРУП
НАЗУСТРІЧ ВИБОРАМ
Одна з б а г а т ь о х . . .
У згуртованості наша сила
Як тільки ми почали своє
Будь ласка!.. Танець готують
життя в інституті, зразу ж зро десять чоловік, а шістнадцять
зуміли, що робота в колективі сидять у залі і переживають за
і для колективу найповноцінні товаришів не менше, ніж самі
ша. Тому ми з першого дня ви учасники виступу. Ми звикли
до того, що за товариша треба
рішували всі питання разом.
Своє навчання і вільний час переживати, допомагати йому.
Трапляються і неприємності
ми проводимо разом, та навіть
і живемо ми майже всі в одній Л. Костиро відійшла від нас,
кімнаті. Не залишаємося бай вона вважала, що її образили.
дужими до горя, радості чи по З цього приводу зразу ж зібра
милки когось із членів нашої ли комсомольські збори: тому
групи. Всі питання вирішуємо що всіх хвилює це питання. Те
колективом; разом працювали в пер ми впевнені, що Ліда буде
колгоспі, разом і їздили на екс жити з нами одним життям.
У нашому колективі є гарна
курсію до Москви.
Наші голоси можна було по традиція: всією групою ми по
чути і на новобудовах Києва: здоровляємо своїх однокурсни
всі сміялись, співали, підбадьо ків з днем народження, іменин
рювали один одного жартами, ниці в ці дні робимо все приєм
порадою.
не, гарне. Всі ми завжди відчу
Є у нас свій самодіяльний ваємо руку товариша, цінимо
колектив. Треба підготувати ма колектив, об’єднаний однією
совий танець, — говорить Шру метою.
Л. СИДОРСЬКА.
бок.
І т ак
Міцніють зв’язки з підшефними
Дізнались ми, що хлопці з
підшефного підрозділу військо
вої частини ображені:
— Забувають про нас шефи.
Запросили з собою на екскур
сію до Канева та більше і носа
не показують.
Подумали ми і вирішили:
треба по-справжньому налаго
дити шефство.
І пішло... Спочатку взаємні
відвідування
комсомольських
зборів, вечорів відпочинку, об
мін художньою самодіяльністю.
У
січні
намітили
огляд
художньої самодіяльності у ВІЙ
СЬКОВій частині з нашою допо
могою.
З сміхом, з ж артами йдуть
дівчата з своїми художніми ке
рівниками Н. Шрубок і С. Л о
бань на репетицію танцю і
хору.
Хочеться, щоб ще веселіше,
серйозніше, змістовніше про
ходили дні навчання у студен
тів і служби у воїнів.
В. РУДИК.
Підготовка до виборів про
ходить в знаменні дні: краї
на розпочала перший рік но
вої семирічки.
На заводах, фабриках, в
колгоспах проходять збори,
на яких трудящі обирають
представників до окружних
виборчих комісій.
Відбулися загальні збори
колективу викладачів, сту
дентів, аспірантів, адміні
стративно-технічного персо
налу і нашого інституту, на
яких були висунуті кандида
тури до складу окружних
виборчих комісій.
До складу Окружної ви
борчої комісії по виборах до
Київської обласної Ради де
путатів
трудящих обрані:
Н. М. Сазонова і М. А . Че
редник.
До Окружних виборчих ко
по виборах до Київ
ської міської Ради депутатів
трудящих обрані: головами
к о м іс ій — І. В. Колодій,
м іс ій
Ю. С. Кобилецький, М. М
.
Миронов, Д. П. Шутенко,
завж д и
Широко відчинились двері:
— Дівчата, квитки вже є. Сьогодні дивимось «Капітанську
дочку»,— звернулась Ліда Артемчук до подруг.
Так завжди... В кіно, в театр, в музей — всюди разом. Ра
зом обговорюємо і прочитані книжки.
— Хіба можна любити людину за її професію? Для
справжньої любові це занадто мало.
Різні думки виникли у наших дівчат, коли прочитали
книжку «Сержант міліції» Лазутіна.
Радісно почуваєш себе, коли поруч з тобою товариші!
а . б о гу ш .
В. П.
Лапченко, Т. І. Лосінська,
Л. У. Міка, Л. М. Сергєєва,
заступ н и к ам и голів —
А. В. Суткова, секретарями
— Р. Є. Гортби
ський, К. В. Єнакієва, В. О
.
Янковська,
членами комі
Сій — В. А. Філоненко,
Ф. X. Гурвич.
к о м іс ій
На цьому знімку ви бачите студенток Л. Гіренко,
М. Яхнієнко та Л. Малину під час підготовки до прове
дення ігор у дитячому садку.
фото М. Шуряка.
А ось вони всі разом — студентки ІІ курсу дошкільного відділу
педагогічного факультету.
Фото М. Шуряка.
ДОПОМАГАЄМО ОДНА ОДНІЙ
Гарно, коли все гаразд у групі, але ж
це не завжди буває. Позаду вже дві
екзаменаційних сесії. Наслідки непога
ні: 9 — відмінників, але є і задовільні
оцінки.
Д у ж е важко було Галині Самсоненко,
Капітоліні Савіній, Раї Пушці, Ліді
Костирі, які мали перерву в навчанні,
їм допомагали у навчанні товариші.
У нашому колективі є гарна звичка:
перед кожним екзаменом у п’ятій кім
наті (тут живе половина групи) гурто
житку № 2 збираються всі члени нашої
групи і розпочинають консультацію по
матеріалу наступного екзамену. Всі роз
повідають в певному порядку по питан
нях програми. Після цього ми з'ясовує
мо незрозумілі питання і потім уже
впевнено йдемо на екзамени. Наслід
ком нашої роботи є хороші і відмінні
відповіді.
Л. АРТЕМЧУК.
До Окружних комісій по
виборах до Сталінської ра
йонної Ради депутатів тру
дящих м. Києва головами
комісій обрані — О. С. Бо
рпшполець, П. К. Черняк,
К. П. Янковський, М. Я.
Плющ, Б. М. Кулик, Н. Т.
Проніна,
Г. П. Лещенко,
Ф. Ф. Бугайко, П. Й. Ко
валь, заступниками голів Т. Г. Ларіонцева, А . Н. Кар
наух, П. П. Луцик, В. В
.
Добровольська, Г. П. Сергі
єнко, Г. І. Линник, Р . О. За
харченко, Л. П. Бутенко,
Р. М. Мягкоступова, А .
Пліш, секретарями комісійС. Ю. Кастеллі, В. К. Кре
ментуло, Л. В. А сє є ва, М. В
.
Михалко,
З . М. Й овенко,
В. М. Ш астун, А . Г. Конфо
рович, В . П. П арій, б . О
.
Цибань,
членами комісії
Г. М. Герасимович, Д. М.
С куратовський, В. Г. Тарно
польський, Т. П. Полоз, Г. О.
Заворіна.
словлюється про виробничу пра н ьо ї ШКОЛИ, ЩОб теорія і карп
цю і прагне працювати на ви тика були поєднані з усіх у.
робництві, поєднуючи працю з вих предметів, особливо з таких
ва О. М. Горького про те, що дальшим навчанням у вищій як математика, фізика, хімія.
Д. НІКОЛЕНКО,
соціально-культурний розвиток школі. Випускниці Дарницької Та й гуманітарні науки неп
о
доцент, кандидат
людей проходить нормально ли школи, що пішли працювати на винні стояти осторонь. Літера
педагогічних наук.
ше тоді, коли руки вчать голо Дарницький шовкокомбінат, за тура, наприклад, повиннад
ок
сприйняття праці не тільки як ву, а потім голова, порозумні воювали там своїми знаннями, рінно відійти від того, щоброз
необхідності, як священного шавши, вчить руки, а розумні успіхами і любов’ю до праці по вивати у дітей героїчно-патріоти
ч
обов'язку, а й як потреби. Таку руки знову і вже сильніше вагу всього колективу.
ні настрої і благородні пори
Навчаючи і виховуючи дітей вання у відриві від показу веле
готовність уч нів до праці можна сприяють розвиткові М О З К у .
здійснити тільки через участь І. П. Павлов, говорячи про свою у школі, треба пам’ятати, що ні тенських перемог, щоїхзд обу
у продуктивній фізичній праці. любов до фізичної праці, заува теоретичне, ні виробниче н а ває наш народ у продуктивн
ій
Людина, яка ніколи сама фі жував, що він особливо почував вчання і навіть суспільнокорис праці, повинна показувати
зично не працювала, ніколи не себе задоволеним, коли вносив на праця, взяті самі по собі, у труднощі, невдачі, переживан
зрозуміє величі праці, не буде у фізичну працю яку-небудь хо відриві одне від одного, не ня в боротьбі за новена
шанувати праці інших і не рошу здогадку, тобто з’єднував сформують такого ставлення до виробництві.
прагнутиме до неї. В продук голову з руками.
Поєднуючи навчання і працю
праці, яке переживалося б як
тивній праці, як ні в якій ін
Практика виховання молоді в потреба її. Таке ставлення треба пам'ятати, що молодьне
шій діяльності, формується школах з виробничим навчан успішно буде формуватися у ді любить легких завдань,- їйда
е,
суспільна свідомість людини, її ням показує всю перевагу поєд тей при умові єдності навчання вай складніше, відповідальніш
важче. Це особливість підлітків
фізична й моральна міць, ра нання навчання і виховання з і продуктивної праці.
дість від перемог, від усвідом виробничою працею. Молодь,
Це
ставить
перед
нами і юнаків. Але слід пам'ятати,
лення корисності свого життя. що закінчує школи з виробни завдання так перебудувати про ЩО це їх прагнення, вцілому
еяк
ід
Доречним буде згадати тут сло чим навчанням, з любов’ю ви грами і підручники для серед позитивне, криє всоб
ПРО ПСИХОЛОГІЧНЕ ГОТУВАННЯ УЧНІВ ДО ПРАЦІ
У Законі про зміцнення зв’яз
ку школи з життям і про даль
ший розвиток системи народної
освіти в СРСР говориться, що
головним завданням радянської
школи є підготовка учнів до
суспільнокорнсної праці.
Готування учнів до праці в
тому розумінні, як про це гово
риться у Законі, є процесом
формування у дітей комуністич
ного ставлення до праці. Воно
являє собою не лише здобуття
учнями виробничих знань, умінь
і навичок. Дітей потрібно пси
хологічно готувати до того, що
вони повинні будуть у своєму
житті брати участь у суспільно
корисній праці. Психологічне
готування учнів до праці
полягатиме
у
формуванні
внутрішнього,
психологічного
ДО ВИБОРЧИХ КОМІСІЙ
Відвідайте виставку творів Агніта!
— Скільки Вам,—
спитали,— літ?
— Шістдесят,— сказав
Агніт.
— То, виходить, Ви
вже дід?
— Ні, — розсердився
Агніт.
(Павло Глазовий, ви
пускник мовно-літера
турного факультету).
Цей знімок зроблено в наших учбових майстернях.
Майстер В. Гончар приймає залікові роботи у студентів
третього курсу фізико-математичного факультету А. Се
верина і В. Кліменка.
Фото М. Шуряка.
Викладання на вищий рівень
Справді, хоч позаду вже 60
років життя, але яким юна
цьким запалом, молодечим за
взяттям, бойовою наступаль
ністю відзначаються твори ві
домого українського художни
ка-сатирика Казиміра Генріхо
вича Агніта-Следзевського, з
якими можна ознайомитися на
персональній виставці, органі
зованій Спілкою художників
України. Виставка підводить
підсумок 35-річного творчого
П'ятий рік ми відчуваємо не
З деяких дисциплін (україн
втомне піклування викладачів ська література та історичний
про нас, студентів-заочників де матеріалізм) інколи читався той
матеріал, який добре висвітле
фектологічного факультету.
Ми з радістю відзначає ний у літературі, а важкі теми
мо, як ще більше згурто залишалися для самостійного
вано і натхненно працює весь опрацювання. Так було, напри
професорсько - викладовський клад, у минулому році на літ
склад та працівники заочного ній сесії: з української літера
відділу, зокрема, секретар фа тури не були прочитані такі те
ми, як творчість Тудора, Гала
культету Н. М. Трифонова.
Ми задоволені такими викла на, Гаврилюка.
Часто заочникам даються
ачами. як Ф. Ф. Бугайко, М. В.
д
Бардаш,
О. М. Пархоменко, контрольні роботи з предметів,
.. Т. Крук, які добре читали які ще зовсім не читалися. Так
лекції і були вимогливими на було у нас на другому курсі з
роботою по діалектології, на V
екзаменах.
Багато хороших лекцій було курсі — з історичного матеріа
Прочитано в нас протягом п’яти лізму.
Ми вважаємо, що врахування
років, але були й такі, які ви
наших зауважень допоможе ди
глядали непривабливо.
Необхідно відмітити ряд н е рекції інституту, колективу ви
доліків у роботі заочного від кладачів поліпшити роботу но
заочному відділі.
ділу.
К. ІЩЕНКО, М. БАЛАС,
На сесіях мало планувалось
Г.
РОНЧЕВИЧ, С. ІЗАЙ,
практичних робіт з мови та спе
Н. РОЖКОВА,
ціальних дисциплін, не систе
студенти V курсу дефекто
матично проводився аналіз кон
логічного факультету.
трольних диктантів.
шляху одного з найвидатніших
майстрів української політич
ної сатири: на ній представле
ні близько 200 праць — жур
нальна і книжкова графіка,
плакати, листівки, станкові са
тиричні аркуші, агітвікна, друж
ні шаржі. Звичайно, далеко й
далеко не всі твори митця, на
писані за три з половиною де
сятиріччя, представлені на ви
ставці, все ж вони досить пов
но визначають характерні риси
індивідуального стилю митця.
Учень видатного українсько
го художника-реаліста О. О.
Мурашка, Агніт у своїх творах
продовжує традиції сатиричної
графіки класиків, прагне глибо
ко й всебічно показувати дійс
ність, нещадно викриває, ви
сміює все вороже, шкідливе,
потворне. Ясність і простота
образів, чітка ідейна спрямова
ність, вміле поєднання різних
П. ХРОПКО.
Допомога молодим науковцям
Серед багатогранної діяль
ності кафедри педагогіки знач
не місце посідає робота з ди
сертантами.
Члени кафедри подають си
стематичну допомогу в написан
ні дисертацій викладачам пед
вузів. працівникам органів на
родної освіти та учителям шкіл
різних областей України.
Цією роботою кафедра внес
ла значний вклад у підготовку
науково-педагогічних кадрів на
Україні в галузі педагогічної то
історико - педагогічної
науки.
Так, за післявоєнні роки під
керівництвом кафедри підготов
лено і захищено більше 20 кан
дидатських дисертацій. Серед
них і праці викладачів нашого
інституту (доцентів С. А. Літві
нова, Д. Я. Шелухіна, Г. І. Про
копенка. кандидатів педагогіч
них наук О. П. Ткаченко та
О. Г. Кравченко), викладачів
Сталінського, Херсонського, Кі
ровоградського,
Запорізького
На практичних заняттях
педагогічних інститутів, науко
Цікаво проходять практичні Каздобіна, Р. Зінченко, М. Оле вих працівників УНДІП'у та
заняття з української літерату фіренко, Т. Гнатюк та інші.
ІН Ш І.
З захопленням слухали сту
ри у студентів II курсу україн
За останні роки на кафедрі
ського відділу мовно-літератур денти виступи своїх товаришів. педагогіки керівництво дисерта
Незважаючи на те, що всі ми
ного факультету.
читали ці твори, здавалось, що ційними роботами набрало ще
Всі старанно готуються до ті, хто розповідали, вносили більших розмірів. Тільки в цьо
них. Глибоко й грунтовно роз щось нове, невідоме для нас.
му навчальному році кафедрою
розглянуто і підготовлено до
кривають тему та сюжет по
Л. ІЛЬЧУК,
захисту
дисертації завідуючих
студентка II курсу мовновістей та драм Т. Шевченка
кафедрами
педагогіки Ізмаїль
літературного
факультету.
Н. Майка, В. Коломієць, В.
ського педагогічного інституту
Мещерякова на тему «Питання
виховання комуністичної мора
лі в педагогічній системі Н. К.
Крупської» та Дрогобицького
педагогічного інституту Літян
ського на тему «Роль загально
освітньої школи на Дрогобиччи
ні за роки радянської влади»
(1939 —1955), директора Дніп
ропетровської школи робітничої
молоді Злочевського на тему
величі праці. А ці почуття фор
муються тільки в праці, через
працю, через її результати. По
зитивні наслідки праці, вияв
лення творчого підходу до здійс
нення трудових завдань викли
кає глибокий інтерес до діяль
ності. Такий інтерес особливо
збуджує та праця, яка несе б
собі перспективи росту, розкри
ває перед учнем його майбутнє.
У праці ми формуємо навич
ки дитини. Але цього мало.
Організація навчальної і су
спільнокорисної праці повинна
бути такою, щоб в ній форму
валися і звички. Звичка до
праці є основою жадоби праці.
Лише тоді людина шукатиме
праці, коли звикне до неї. За
виразом К. Д. Ушинського, по
зитивні звички є великим мо
ральним вкладом у нашу нер
вову систему. Звичка до дії
звільняє нашу свідому волю від
зайвого, часом непотрібного на
пруження і спонукає нас до
шукання праці.
В. І. Ленін вказував на звич
ку як на одну з передумов ко
муністичної праці. Комуністич
на праця,— вказував він,— це
праця за звичкою працювати на
загальну користь і з свідомого,
що перейшло у звичку, ставлен
ня до необхідності праці на за
гальну користь. Зрозуміло, що
звичка до фізичної праці є ду
же важливою передумовою фор
мування в учнів потреби у та
кій праці. Звичка ж до праці
може сформуватися тільки в
тривалій праці.
Жадоба фізичної праці має
спільні коріння з жадобою на
вчатися. Розвиваючи любов до
навчання і учбову працездат
ність, потрібно, разом з тим,
переключати наявне в учня
прагнення до розумової праці
М. Ісаковський у одному з
небезпеку. В програмі виробни
чих завдань потрібно передба віршів дуже яскраво показав,
чити такі види праці, з якими що в Радянському Союзі
«...Человеку по работе
б юнак чи дівчина успішно
воздается честь.
справлялися, щоб вони своєю
Кто работу сердцем любит,
трудністю не підривали їх віру
кто баклуш не бьет,
в себе, в свої сили і можли
За того закон и люди,
вості.
за того народ».
Не менш важливо і те, щоб
Виховуючи в учнів суспільну
у своїй праці учень на кожно
му кроці бачив необхідність за мотивацію, не можна забувати
стосовувати свої теоретичні при цьому про поєднання в ній
знання. Таку працю молодь лю свідомого й емоціонального. Ли
бить і прагне до неї, бо вона ше те, що приймається не тільки
змушує мислити, прикладати розумом, а й серцем і викликає
знання до практичної справи. гарячі почуття, завжди спону
Одним з центральних завдань катиме юнака і дівчину до його
психологічного готування учнів досягнення. Отже, потрібно да
до праці є формування у них вати не лише знання про необ
суспільної мотивації необхід хідність праці і засвоювати по
ності суспільнокорисної праці. няття, що праця — справа честі
Такою мотивацією є переконан і т. п., а й викликати глибокі
ня, усвідомлення того, що пра переживання цієї високої оцін
ця для радянської людини є ки праці, викликати радість і
справа честі.
захоплення від усвідомлення
способів письма — ці риси, ха
рактерні і для численних кари
катур для «Перця», і для бойо
вого циклу станкової графіки
«Гітлерія», і для ілюстрацій до
книг Остапа Вишні, Дем’яна
Бєдного, С. Руданського, і для
багатьох інших творів.
Ще одну грань творчості
К. Г. Агніта виявляють його
пейзажні малюнки, пройняті
щирим, теплим ліризмом, не
звичайною м'якістю тонів, тон
кістю спостережень.
Виставка творів Агніта від
крита у Виставочному залі
Спілки художників України, і
всі, хто любить рідне мистецтво,
цікавиться розвитком сатирич
ної графіки, повинні оглянути
своєрідні малюнки українського
митця. І, повірте,— одержите
справжню насолоду.
«Політехнічне навчання в шко
лі робітничої молоді» та інші.
Зараз при кафедрі є ще 10
дисертантів.
Із членів кафедри найбільше
працюють з дисертантами заві
дуючий кафедрою педагогіки
доцент С. А. Літвінов, доценти
М. П. Задесенець, Д. А. Воз
нюк, Г. І. Прокопенко.
О. КРАВЧЕНКО.
Н а ф о т о : викладач Ізмаїльського педагогічного
інституту Мещеряков на консультації по дисертаційній
роботі у завідуючого кафедрою педагогіки нашого інсти
туту доцента Літвінова.
на працю фізичну. Цього можна
досягти тоді, коли фізична пра
ця буде розкрита перед учнем
і як джерело знань і як засіб
перевірки їх дійовості.
Психологічне готування уч
нів до праці ставить на чергу
дня необхідність поширення
орієнтації учнів у професіях і
спеціальностях. Умови нашого
життя такі, що перед молоддю
розкриваються величні перспек
тиви щодо вибору собі професій
і життєвого шляху. Але молодь
сама не розкриє цінності пер
спектив фізичної праці у сіль
ському господарстві або на
виробництві. Школа і вчителі
повинні допомогти учневі обі
зватися з можливо ширшим ко
лом професій і спеціальностей,
з їх особливостями і вимогами
до знань і здібностей людини.
(Закінчення буде).
ПОРАДИ ЛІКАРЯ
НАШ
к а л е н
д а р
Василь Еллан Блакитний
(До 65-річчя з дня народження)
Поет давно пішов від нас. Він
менше жив, ніж живуть і жи
тимуть його твори. Сучасна мо
лода людина, школяр, студент,
не мали до останнього часу
уяви
про
В. Елланського
(1894—1925 рр.), одного із за
чинателів української радян
ської поезії, журналіста, сати
рика, організатора літературних
сил, криштального комуніста і
громадського діяча буремних
жовтневих і двадцятих років.
Були у нього помилки, прикрі
збочення з вірного шляху, але
великою його заслугою є саме
переборення цих помилок. Адже
недаремно високо оцінили його
роботу, коли послали комісаром
XII армії на польський фронт,
а потім обрали в склад ЦК
КП(б)У, ВУЦВК’у, доручивши
йому Держвидав і Централь
ну українську газету «Вісті
ВУЦВК’у» та кілька інших ви
дань. Про нього знав В. І. Ленін.
Його поезія, як і творчість
П. Тичини. В. Чумака, В. Со
сюри, М. Терещенка, І. Кулика
і багатьох інших, безіменних
зачинателів української радян
ської літератури, була поро
джена перемогою над світом ка
піталізму на одній шостій зем
ної кулі. Вони оспівали цю
бурхливу епоху, ставши роман
тиками революції.
Великою
пристрастю, енергією бійця-ко
мунара, що піднявся зрушити
«бетонно-світові підпори» не
справедливого ладу, дихають
багато рядків його поезії. Хай
своєю формою вона дещо не
звична, а окремі слова і образи
тепер застаріли, В. Еллан про
довжує стояти в перших лавах
борців за комунізм.
Слово «комуна» — як постріл,
Слово «комуна» — як спів.
Погляд свій думку загострив,
Протинаючи мряку віків.
(«Слово «комуна»).
Після громадянської війни
він всі свої сили спрямував на
велику справу відбудови. Буду
чи невиліковно хворим, він пи
ше сатиричні вірші, фейлетони,
байки, літературно-критичні та
публіцистичні статті, оповідан
ня і вірші, відгукуючись на най
болючіші питання партійного і
радянського будівництва, даючи
відсіч міжнародній реакції.
Він — другий з радянських
письменників після Д. Бєдного,
що був нагороджений за свою
працю орденом Червоного Пра
пора.
— Ні слова про спокій! Ні
слова про втому! — таким був
девіз короткого поетового жит
тя. З думкою про щасливе
прийдешнє людства, до будівни
цтва якого приступив радян
ський народ, В. Еллан зустрі
чав кожний день свого життя,
обіцяючи «жити тисячу, най
менше, років».
Саме молоді, від палкого і
щирого серця, він посилав свою
любов.
Кроки тисяч легких ніг.
Бризки пісні. Теплий світ...
Гей, тримайся, хто знеміг —
Молоді привіт!
(«Молоді привіт»),
Крокуй же з нами і далі,
мужній поете, комунаре рево
люції! Боротьба продовжується.
В ній житимуть і твої полум’я
ні рядки.
П. ОРЛИК.
Попереджуйте
глистні захворювання
Глисти—це паразитичні чер
ви, що живуть в організмі лю
дей і тварин. Частіше всього
глисти знаходяться в кишечни
ку, але бувають випадки, коли
вони поселяються у м’язах, в
печінці, в крові і навіть у моз
ку людей і тварин.
Глисти завдають великої шко
ди здоров’ю людини. Отруй
ні речовини, що виділяють
ся глистами, всмоктуються в
кров і поступово отруюють ор
ганізм.
У людей, заражених глиста
ми, спостерігається
нудота,
втрата апетиту, часте блюван
ня, схуднення, блідість і дра
тівливість. Внаслідок цього роз
вивається недокрів’я, загальна
слабість. порушується діяль
ність кишечника.
Останнім часом у медицині
поширена думка, що глисти мо
жуть бути причиною виникнен
ня злоякісних опухів.
Глистні захворювання пов
ністю піддаються лікуванню.
Всім зараженим глистами необ
хідно, не відкладаючи, зверну
тися до лікаря. На жаль, деякі
хворі студенти не враховують
усієї серйозності цього захво
рювання і не лікуються. Мед
пункт інституту проводить від
повідне лікування, тому в пер
шу чергу слід звертатися саме
туди.
Для попередження глистних
захворювань треба постійно до
тримуватися
найелементарні
ших правил гігієни, а саме,
завжди мити руки перед їдою і
після користування вбиральнею;
слідкувати за чистотою нігтів
на пальцях рук; перед їдою ре
тельно обмивати водою овочі і
фрукти; захищати продукти
харчування від мух.
ШАХИ
на конкурс
ЗАДАЧА № 5
ЗАДАЧА № 6
І. ВОЛИНСЬКИЙ,
лікар медпункту.
БЕСІДИ З АТЕЇЗМУ
Звідки взявся світ?
Навколо цього питання то
читься віковічний спір між ре
лігією і наукою.
Послухаємо, що сказано про
це у біблейській книзі «Буття».
«Спочатку створив бог небо
і землю. Земля ж була безвид
на і пуста, і тьма над бездною,
і дух божий носився над водою.
І сказав бог: хай буде світло.
І побачив бог світло, що воно
хороше, і відділив світло від
темряви... І сказав бог: хай бу
де твердь посеред води, і хай
відділяє вона воду від води.
І створив бог твердь. І відділив
воду, яка на тверді, від води,
яка під твердю. І стало так...
І сказав бог: хай збереться
вода, котра під небом, в одне
місце, і хай з’явиться суша.
І стало так. І назвав бог сушу
землею, збір вод назвав моря
ми. І побачив бог, що це хо
роше...».
Як не поспівчувати тому бід
ному духові божому, який в
пітьмі витав над пустинною
землею. Де він, всемогутній,
відпочивав, коли не було ще ні
«тверді небесної», ні землі.
І яким способом орієнтувався
він у просторі, поки не доду
мався відокремити світло від
номірно виникає питання: а
що ж було до того? Де ютився
наш творець, доки його осінила
тьми і день від ночі. Все це думка створити світ? З ким го
біблейський творець сотворив ворив він цілих п ’ять днів, по
пізніше, коли почав пересвідчу ки була створена людина? За
ватися, що світло і земна су біблійською легендою бог ство
ша — все це хороше. Мабуть, рив людину на шостий день
дуже вже набридло всевишньо своєї «творчої роботи». А яким
му витати над пустелею, і він невігласом був цей творящий
вирішив спуститися на грішну дух божий. Він же нічого не
землю, щоб знайти собі приста знав. І лише, коли «витворю
новище в головах темних, не вав» щось, то починав розумі
ти, як це хороше... Тільки знач
освічених людей.
Біблія, як і «священні кни но пізніше, коли Адам і Єва со
ги» інших релігій, твердять про грішили, всевидящий спохва
творення світу богом. Віруючих тився: виходить, даремно він
служителі культу переконують захоплювався, не так вже і хо
у тому, що таке творення світу роше те, що він натворив.
А крім того, звідки взявся
відбулося 7464 роки тому.
Правда, між християнами і сам цей творчий дух божий,
іудеями є невеличке розхо звідки появився сам бог? На ці
дження у питанні про час «тво питання допитливого людського
рення» всього... на 1747 років. розуму попи не люблять відпо
Отці християнської церкви «ви відати. Всяку спробу з ’ясувати
рахували», що бог здійснив ці і подібні питання вони ого
свій творчий акт за 5508 років лошують крамолою і гріхом пе
до «різдва христова», а не за ред богом.
3761 рік, як вірять іудеї.
Сучасна наука має в своєму
Давайте на мить і ми пові розпорядженні величезну кіль
римо в чудо божественного тво кість фактів, які показують, що
рення світу і припустимо, що світ ніким не був створений, а
7464 роки тому світ волею бо існував вічно.
жею почав існувати. Але зако
Оточуюча нас природа і самі
в. войтко.
люди є конкретним проявом ма
теріальних тіл, які змінюються
і розвиваються за законами, не
залежними від волі і свідомості
людини. У світі відбувається
нескінченний процес взаємопе
ретворення форм матерії, в од
ній частині Всесвіту зникають
цілі світи, в іншій — виника
ють нові. Кілька мільярдів ро
ків тому не було наш ої землі,
а пізніше вона та інші планети
виникли. І виникли не як ре
зультат чийогось творення, а
на основі внутрішніх законів
розвитку самої матерії. Глибоко
наукове тлумачення еволюції
наш ої планети дають космого
нічні гіпотези радянських уче
них О. Шмідта і В. Фесенкова,
а проблема виникнення і роз
витку зірок знайшла свое об
грунтування в дослідженнях
А. Амбарцумяна.
Дані сучасної науки дають
переконливе спростування релі
гійних домислів про божествен
не творення світу. Світ є проя
вом різноманітних форм мате
рії. Він існував і існуватим
е
вічно, як вічно існує матеріяі
її рух.
Редактор В. ВОЙТКО.
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова