Файл #181: "1970-37[1].pdf"

Пролетарі

в сіх

країн, єднайтеся!

З А педагогічні

КАДРИ

ОРГАН РЕКТОРАТУ, ПАРТКОМУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ,
МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО.
№ 37 (505)

Середа, 18 листопада 1970 року.

УВАГА - ПЕРШОКУРСНИКИ!
Рада
фізико-математнчного
факультету нещодавно обгово­
рила питання про стан успіш­
ності і трудової дисципліни на
відділі загально-технічних дис­
циплін з додатковою спеціаль­
ністю фізика.
Це перший набір нашого ін­
ституту за такою спеціальністю,
і це в Значній мірі відбилося на
«якості контингенту»: дуже не­
значний конкурс, слабка мате­
матична підготовка вчорашніх
абітурієнтів —
сьогоднішніх
першокурсників.
У зв’язку з цим рішенням
ради факультету з першого ве­

ресня для студентів даного від­
ділу введено поза навчальним
планом ЗО годин практичних з а ­
нять з шкільного курсу матема­
тики. Мета цих занять — лікві­
дувати значні прогалини в мате­
матичній підготовці студентів,
які можуть стати серйознокь-перешкодою у засвоєнні навчаль­
них курсів вищої математики та
фізики. Кафедри організували
студентам консультації.
На жаль, далеко не всі пер­
шокурсники
сумлінно
від­
стоюють своє право називатися
студентом. Частина з них про­
пускає заняття, не виконує до­

Я Н АМОС
КОМЕНСЬКИЙ
До 300-річчя з дня смерті

В ел ики й ч е ськи й п е д а го г-гу м а - втратили сво го значення і в наш
н іс т Ян А м о с К о м е н сь ки й нале­ час.
ж и т ь д о видатних л ю дей [минуло­
С е р е д п е д а го гіч н и х тво р ів Я. А.
го . Весь свій талант і сили він в ід ­ К о м е н с ь к о го
централ ьне
м ісц е
д ав б о р о т ь б і за права народ у. Ім ’ я за й м ає й о го «Велика д и д а кти ка » ,
К о м е н с ь к о го з гл и б о ко ю п о ва го ю щ о належить
до
п е р ш о кл а сних
з б е р іга є в своїй п а м 'я т і все п р о ­ тв о р ів світо в о ї п е д а го гіч н о ї л іте ­
гр е с и в н е л ю д ство . Видатний м ис­ р а тур и . К р и ти ку ю ч и в ц ь о м у тв о р і
литель, з а с н о в н и к но вої п р о гр е ­ схо л астичну ш кол у, Я. А. К о м е н ­
с и в н о ї п е д а го гік и Я. А. К о м е н сь ­ сь ки й вимагає створити нову ш к о ­
ки й є сл а во ю і го р д іс т ю не лише лу, д е б виховання і навчання були
ч е с ь к о го н а р о д у, але
й в е л ико ї у з го д ж е н і з п р и р о д н и м и о со б л и ­
с ім ’ї с л о в ’ я нсь ки х на р о д ів і всьо­ востям и дитини.
го лю дства.
Я. А. К о м е н с ь ки й вимагає за­
Я. А. К о м е н с ь ки й ж и в в епоху га л ьн о го навчання д л я всіх, висту­
б у р х л и в и х іс то р и ч н и х п о д ій , коли пає п о б о р н и к о м прав на о світу
с та р а ф еод ал ьна Є вропа п ід уд а­ для ж ін к и . Д л я р а д я н ськи х п е д а ­
р а м и ж о р с т о к и х класових сути чо к го гів особл ивий інтер е с і цін ність
с х о д и л а з іс т о р и ч н о ї арени. Я. А. являю ть ті р о зд іл и «В еликої д и ­
К о м е н с ь к и й у ц ій б о р о ть б і сам о­ д а кти ки » , в яких Я. А . К о м е н сь ки й
принципи
навчання,
в ід д а н о став на б ік нових п р о г р е ­ викладає
си в н и х ід е й т о го часу, п р исвя тив­ вп е р ш е в іс т о р ії узагал ьню є і р е ­
ф орму
ш и все своє ж и ття б о р о ть б і проти ко м е н д у є кл а с н о -у р о ч н у
ф е о д а л ь н и х п о р я д к ів . Вчений і н о . навчання, ви ко р иста ння на очності
ва то р , він був д у ж е д а л е ки м від в п р о ц е с і навчання, називаю чи її
с е р е д н ь о в іч н Ь го аске тизм у, висо­ зо л о ти м п р а ви л о м для учителя.
Д е м о к р а т и ч н і те н д е н ц ії Я. А.
к о т р и м а в п р а п о р гу м а н ізм у , не ­
в и ч е р п н о го о п т и м із м у й в е л ико ї К о м е н с ь ко го на й я скр а в іш е вияви­
лися в га р я ч о м у за хи сті ним ід е ї
л ю б о в і до лю дини.
єд и н о ї ш коли для всіх — і багатих,
Ні р о з гр о м
й о го
ба тьківщ ин и
і бід них, і знатних, і незнатних.
в н а с л ід о к
ти м ч а с о в о ї
п е р е м о ги
Н евтом ний п р о п о в ід н и к н о в о ї
ф е о д а л ь н о ї р е а к ц ії'л ід час 3 0 -р іч ш кол и і її о р га н іза то р , Я. А. К о ­
н о ї в ій н и (1618— 1648), ні п о в с я к­
м е н ськи й завдав н и щ ів н о го уд а р у
ч а с н е п е р е с л ід у в а н н я ш п и гун ів з
в ід ж и л ій схоластичній ш ко л і і п р и ­
є з у їт с ь к о ї і н к в і з і ц і ї, ні ви м уш е не
ніс л ю д ству нові гу м а н іс ти ч н і ід е ­
е м іг р у в а н н я іпо кр а їн а х Є вр о пи —
али виховання м о л о д и х п о ко л ін ь .
н іщ о н е зга с и л о у Я. А. К о м е н с ь ­
Ц і п р о гр е с и в н і ід е ї тво р чо в и к о ­
к о г о н а д ії
на к р а щ е
м а й б утн є
р исто вую ться нами у
в е л и чн о м у
л ю д с т в а , й о го в ір и в т о р ж е с тв о
процесі
будування
радянської
розум у.
ш кол и.
Я к в ід о м о , в с в о їх ф іл о с о ф с ь ки х
О сь чо м у п е д а го гічн а гр о м а д ­
п о гл я д а х Я. А . К о м е н с ь к и й д о т р и ­ с ь кіс ть і всі тр у д я щ і наш ої кр а їн и
м увався
с е н с у а л іс т и ч н о ї п о з и ц ії, з в д я ч н істю зга д ую ть і вш а но ву­
щ о з о с о б л и в о ю п л о д о т в о р н іс т ю ю ть в е л и ко го п е д а го га -гу м а н іс та
в и я в и л о с я в й о го п е д а го гіч н и х п о ­ Я. А . К о м е н с ь к о го в день 3 0 0 -р ічгл я д а х . Ц я п о з и ц ія дала о с н о в у чя з д ня й о го см е р ті.
д л я р е а л із м у в й о го д и д а кти ч н и х
С. ЛИТВИНОВ,
т в е р д ж е н н я х , х а р а к т е р н и х ч іт к іс ­
т ю р е а л іс т и ч н и х п о л о ж е н ь , я кі не

професор кафедри педаго­
гіки.

Ціна 1 коп.
Рік видання 15-й.

машніх завдань, не з’являється
на консультації навіть після
обов’язкового виклику виклада­
чем.
Особливо низька дисципліна
в і ї групі, де сам комсорг Яскевич розмовляє на заняттях і не
є зразком для інших у навчанні.
Дуже низька успішність і пове­
дінка студентів В. Овчинника,
В. Мироненко, С. Павленко,
О. Сенкевича та інших.
Рада ухвалила провести ви­
робничу нараду з першокурсни­
ками з тим, щоб мобілізувати
всі резерви якості навчання і
успішно провести першу екзаменаційну’сесію на першому
курсі.
3. РЕЗНІЧЕНКО,
викладач.

ОСІННІЙ

«вогник»
Оберемки кленового і кашта­
нового листя, горді хризантеми з
терпким ароматом — то провісни­
ки пізньої осені, яка господарює
сьогодні у залі. У вікна стукає
холодний вітер з дощем, а в нас
тепло і світло від щирих усмішок,
як буває завжди, коли збираю­
ться друзі. Це на свій осінній
«Вогник» зібрались
студенти-дефектологи 21-ої групи. А в гості
до них завітали студенти К иїв­
ського
інженерно-будівельного
інституту. Чому до себе в гості
ми запросили саме будівельників?
Дуже просто: влітку ми працюва­
ли разом н а . будівництві. Надовго
запам’ятали величну
панораму
міста, що відкривається з остан­
ніх поверхів будови, і свіжий ві­
тер, і величезне небо... То ж і за­
хотіли ближче познайомитись з
людьми, які будуть будувати нові
міста.
Д о цієї зустрічі ми готувались
заздалегідь.
Дуже хвилювалися,
адже нам хотілось,
щоб гостям
було
з нами цікаво.
Активну
участь у підготовці вечора взяли
Люба Шкоденко, Люда Гончарен­
ко, Таня Стоокок. Одну з найбіль­
ших аудиторій факультету прикра­
сили осіннім листям,
підібрали
красивий посуд, адже це теж ба­
гато важить. Довго сперечались,
як найкраще приготувати каву
( вона, до речі, прийіилась гостям
до смаку).
До пізнього вечора лунали піс­
ні: співали дефектологи, від них не
відставали й будівельники. Пісню
змінював танок, то стрімкий і рит­
мічний, то повільний і мелодійний.
Загальне визнання на вечорі здо­
був Олександр Балабушка, сту­
дент / курсу. Всім сподобались
пісні і вірші у його майстернім
виконанні.
Будемо сподіватися, що між де­
фектологами і будівельниками піс­
ля цього вечора зав’яжеться міц­
на, щира дружба.

Галина ЧАБАНЕНКО,
студентка дефектологічно­
го факультету.

Назустріч виборам до народних судів
ПОЧАВ
ПРАЦЮВАТИ
КЛУБ ВИБОРЦІВ
13 грудня — день виборів на­
родних суддів районних (міських)
народних судів. До цієї важливої
політичної кампанії колектив на­
шого інституту вже розпочав ді­
яльну підготовку.
Центром усієї підготовчої робо­
ти є клуб виборців. Нині перегля­
нуто склади агітколективів на фа­
культетах, призначено керівників
цих колективів. Кожному факуль­
тетові визначено мікрорайон.
Цікаві заходи розроблені клу­

Історичний факультет —
наймолодший
в інституті.
(Старшокурсниками назива­
ють тут студентів... II кур­
су). Та, не зважаючи на мо­
лодість, у дружному колек­
тиві істориків вже склалося
немало хороших традицій. І
одна з ішх — походи по міс­
цях бойової і трудової слави
рідного краю.
Вчити історію не лише за
підручником, а й наближа­
тись повсякчас до першо­
джерел історичних фактів і
явищ, щоб своїми очима по­
бачити, щоб співставити з
прочитаним, а значить — 1
глибше зрозуміти минуле, —
такий девіз у навчанні юна­
ків і дівчат з історичного.
За час навчання в інституті
ми провели немало походів. Тра­
диція подорожувати особливо
помітно виділилась у студентів
23-ї та 24-ї групи.
Ось і недавно ми відвідали
місто Корсунь-Шевченківський,
Черкаської області.
Музей історії Корсунь-Шевченківської битви... Одна із
скарбниць народної пам’яті про
великі подвиги радянських лю­
дей у Великій Вітчизняній вій­
ні...
Перед оглядом музею ми по­
дивились документальний фільм
про
Корсунь-Шевченківську
битву, знятий кінооператорами
1-го і 2-го Українських фрон­
тів. А потім—знайомство з ма­
теріалами музею. Науковий пра­
цівник музею І. А. Лук’янов
доступно і цікаво розповів нам
про високий патріотизм радян­
ських воїнів, про їх безмежну
любов до своєї землі. Дуже
вдячні йому студенти-історики.
Багато цікавого побачили ми в
цьому музеї, що збагатив наїйі
знання про героїчну сторінку
історії нашого народу.

бом виборців щодо роз’яснення
виборцям основ радянської судо­
вої політики, основ законодавства
про судоустрій Союзу РСР, союз­
них і автономних республік. Пе­
редбачено вивчення і пропаганду
основ законодавства Союзу РСР і
союзних республік про сім’ю і
шлюб та основ кримінального за­
конодавства.
Значне місце в агітаційно-масо­
вій роботі клубу виборців займа­
тиме висвітлення успіхів радян­
ського народу у виконанні
за­
вдань останнього року п'ятирічки,
трудових звершень
на відзнаку
наступного XXIV з'їзду КПРС.
В клубі виборців знову засвіти­
лися вогні.

доцент,
борців.

О. КАРДАШ,
голойа клубу ви­

«НЕ МОЖ Е
ІСТОРИК ЖИТИ
Б Е З

ПОДОРОЖЕЙ...»
Запам’яталась студентам кар­
тина лауреата Державної премії
Г. О. Кривоногова «КорсуньШевчечківське побоїще», яка
побувала в Італії і принесла її
автору визнання та світову сла­
ву. Ще хотілось би згадати про
розділ експозиції музею, при­
свячений бойовим операціям
1-ої Окремої Чехословацької
бригади, якою командував Людвік Свобода. Тут є особисті ре­
чі Л. Свободи. Про дружбу двох
народів, їх взаємодопомогу і не­
нависть до фашизму розповіда­
ють також багато інших експо­
натів.
Ми поспішаємо: хочеться ще
побували в Стеблеві і в селі
Шевченкове. Під’їжджаємо до
музею І. С. Нечуя-Левицького.
Входимо в тихі кімнати... Життя
і творчість письменника поста­
ють в уяві через призму поба­
ченого тут.
В цьому ж селі деякий час
жила і працювала також Леся
Українка.
Вже надвечір ми приїхали у
Шевченкове. Всі були вражені
мальовничістю цього чудового
українського села. Прийшли на
місце, де стояла хата, у який
народився малий Тарас — ве­
ликий син славної землі.
Сонце сідає за селом. Розхлюпами золота воно вистилає
наїм шлях на Київ. Повертає­
мось із піснями, опромінені по­
баченим, пережитим. Ні, не мо­
же жити історик без нових вра­
жень, без нових і нових подоро­
жей Певне, так думав кожен
із нас, майбутніх істориків, по­
вертаючись в інститут.
Василь ГОСЕДЛО,
студент II курсу історич­
ного факультету.

НАВЧАННЯ КОНТРОЛЕРІВ

Слово
народного
дозорця
ПРО ДОРІЖКУ
І... КАЛОШІ
В ели кий р еж и сер колись ск а за в ,
щ о т еа тр п оч и н ається з віш алки .
Ми, деф ектол оги та історики, ц іл­
ком поділяєм о цю думку, щ о п р ав ­
да. з відповідним и коректи вам и :
ф а к у л ь те т починається...
з
по­
д в ір 'я .
Від вулиці Толстого
до входу
v н ав ч ал ьн и й
корп ус д е ф е к то л о ­
гічного та історичного ф а к у л ь т е ­
тів всього 170 ро ків. Але 70 з них
— то вж е не к роки, а стр и б к и ч е ­
р е з в ибоїни та калю ж і.
Цією «доріж енькою »
щ оденно
двічі п ро х о д ять не м енш я к 700 —
Н00 чоловік. Р а з прой ш ли... д р у ­
гий... десяти й ... А потім п іш л и по
м а г а зи н а х — ш у к а т и калош і. Та
не т а к п р е ст о зн ай т и такт»
взу•ванку в с то л и ч н о м у місті
в наш
вік
с у ц іл ь н о ї
а сф а л ь т п за ц ії....
Отож, і в и р іш и л и ми зв е р н у ти сь
до го сп о д ар ч о ї ч а с ти н и ін с ти т у ту
з п р о х ан н ям : доп ом ож іть нам п р и ­
д б ати 800 п а р к ал о ш , або... Або
в ід р ем о н ту й те д оріж к у.
Н АРО ДНІ КО НТРО ЛЕРИ ДЕ­
Ф Е К Т О Л О Г ІЧ Н О Г О Ф А К У Л Ь ­
Т Е Т У.

О д н а з го л о в н и х тур б о т н а р о д ­
них д о з о р ц ів інституту — п о б ут
студ е нтів . П р о т я го м м и н ул о го на­
в ч а л ь н о го р о к у це питання п о ­
с тій н о бул о в ц е н тр і
наш ої ува­
ги. Н а р о д н і ко н т р о л е р и
ф а кул ь­
те тів д о п о м а га л и
р е кто р а ту та
п артком у
ін с ти туту
у ство р е нн і
я кн а й к р а щ и х п о б уто вих ум о в сту­
д е н та м , щ о м е ш ка ю ть у гу р т о ж и т ­
ках та на кв а р ти р а х.
У н о в о м у навчал ьном у р о ц і г р у ­
па н а р о д н о го к о н т р о л ю
на ш о го
інституту те ж зд ійсн ила н и зку за ­
х о д ів, я кі с п р и я ти м уть п о кр а щ е н ­
ню п о б у то ви х ум о в студентів. З о ­
кр е м а
не щ о д а вн о
п р о ве д е н о
р е й д -п е р е в ір к у
ж и тл о в о -п о б у то ­
вих у м о в студенщ в.
К о м іс ія , у р о б о т і
яко ї
взяли
т а к о ж участь п р е д ста в ни к к о м іт е ­
ту н а р о д н о го
к о н тр о л ю
Радян­
с ь к о го р а й о н у Є. Гутін та голова
п р о ф к о м у ін сти туту О. К о ко й л о ,
ре те льн о о б с те ж и л а
інститутські
гу р т о ж и т ки ,
побувала
у наш их
їдальнях, п е р е в ір и л а стан м е д и ч ­
н о го
о б с л у го в у в а н н я
студ ентів.
За м а те р іа л а м и
п е р е в ір к и
ми
склали в ід п о в ід н и й акт, на який,
с п о д ів а єм о сь ,
го с п о д а р н и ки
ін ­
ституту зв е р н у ть на й п и л ьн іш у ува­
гуУ ч о ти р ь о х гу р т о ж и т к а х н а ш о го
інституту м е ш к а ю ть 1.222 студенти
та аспіранти. Щ іл ь н іс т ь заселення
а
гу р т о ж и т к а х
за д о віл ьн а
(4—
4,5 кв. м п л о щ і на о д н о го м е ш к а н ­
ця). У гу р т о ж и т к а х є все н е о б х ід ­
не для н о р м а л ь н о го навчання сту­
д е нтів.
Б іл ьш ість
гу р т о ж и т к ів
м а ю ть л е н ін с ь к і кім н а ти , б іб л іо т е ­
ки, читальні зали, ку х н і,
кім на ти
для зб е р іга н н я п р о д у к т ів
тощ о.
І я кщ о д о в о д и ть ся го в о р и ти п р о
н е д о л іки , то л иш е п р о о к р е м і і в
о кр е м и х гу р т о ж и т ка х .

Фейлетон
«За період п е д а го гіч н о ї п р а к т и ­
ки с т у д е н тк а V к у р с у
Н. Ісаєва
п р оп усти л а 28 р о бо чи х д нів. Д ала
всього два з а л ін о в и х у р о к и , т а й
ті на т р ій к и . П о за к л а с н о ї і вихов­
ної роботи м а й ж е не вела».

(З р а п о р ту в и к л а д а ч а к а ф е д р и
е л е м е н та р н о ї м ат е м ат и к и Г. Олій­
н и к а д ек ан у ф ізи к о -м атем ати ч н о го ф ак у л ь тету ).
*

Ж

:?

Педагогічна практика. Хви­
люється вчитель, хвилюється
практикант, хвилюється мето­
дист. Не хвилювалася тільки...
Ніна Ісаєва.
Нові принципи в педагогіці?
Нові методи навчання? Оцінка?
Урок? Як пройде він? Чи прине­
се він радість дітям? — Все це
для Ніни, як бульк води. Бай­
дужа до всього цього випуск­
ниця Ісаєва, «без п’яти» вчи­
телька... Байдужа до турбот,
якими живе її група, легковаж­
на у ставленні до своїх студен гських обов’язків.

Систематичне навчання народних дозорців
інституту активізує їхню діяльність, мобілі­
зує на виконання завдань, в першу чергу та­
ких, як контроль за навчальною та науковою
роботою, побутом студентів, за дотриманням
режиму економії у господарській діяльності.
Планом занять для груп народного контро­
лю передбачені леції: «Про завдання народ­
них контролерів по наданню практичної допо­
моги колективу у виконанні підвищених со­
ціалістичних зобов'язань на честь XXIV з ’їз­
ду КПРС та XXIV з'їзду КП України», про
роль народних контролерів у підвищенні тру­
дової дисципліни і успішності студентів; семі­
нари — по обміну досвідом роботи народних
контролерів, «Роль преси і засоби наочності
у роботі груп і постів народного контролю»
та інші питання.
Так, наприклад,
у гу р т о ж и т к у
№ 1 (вул. О світи, 6) д о сі не в ід ­
рем о нто ван ий буф ет. Ремонт тут
р о зп о ч а т о щ е в травні. Т равень—
листопад... Чи не забагато? Чима­
ло м е бл ів у ц ь о м у гу р т о ж и т к у п о .
тр е б ую ть зам іни або р е м о н ту .
У гу р т о ж и т ку № 2 (вул. Г о го л ів ська, 39) та № 3
(Б е хте р ів ський
пр о в., 12-6) немає д уш о в и х
к ім ­

До читання лекцій народним контролерам
залучені керівні працівники інституту — рек­
тор інституту проф. О. К. Романовськнй, про­
ректор інституту по навчальній роботі проф.
М. Д. Ярмаченко, секретар партійного комі­
тету інституту доц. В. Ю. Ніколаєнко та інші
товариші.
Йдучи назустріч партійним з ’їздам КПРС і
КП України, народні контролери докладають
всіх зусиль,
щоб допомогти колективу
інституту виконати підвищені соціалістичні
зобов'язання.
НА ФОТО: на одному із занять народних
дозорців. Лекцію читає проректор інституту
по навчальній роботі проф, М. Д. Ярмаченко.

сь ки м о р га н іза ц ія м
ф акул ьтетів
п о тр іб н о не забувати п р о це, п р и ­
д іляти більш е уваги тим , щ о м е ш ­
ка ю ть на кутках. У м и н у л о м у на­
вчал ьном у р о ц і групи н а р о д н о го
к о н т р о л ю пе р ев ір я л и ум о ви таких
студентів. П ро цю п е р е в ір к у бул о
в ід о м о і ко м со м о л ь сь ки м , і п р о ф ­
с п іл ко в и м о р га н іза ц ія м .
Але ре­
зультати п е р е в ір ки не о б го в о р ю ­

НЕОСЛАБНУ УВАГУ
СТУДЕНТСЬКОМУ ПОБУТУ
нат, га р я ч о ї води, суш и л о к, хоча вались, за ува ж е ння
ко н т р о л е р ів
п р о це вж е го во р и л о ся н е о д н о ­ не були враховані, то ж не випад­
р а зо в о .
ко во , щ о при р о з п о д іл і
м іс ц ь у
Настав час подбати й
п р о те, гу р т о ж и т ка х в ц ьо м у на вчал ьном у
щ о б обладнати біля -ко ж н о го г у р ­ р о ц і не було внесено
м а й ж е н і­
то ж и тку
спортивний
м а йд а нчик, яких ко р е кти в .
або яким сь інш им чином в и р іш и ­
З ав ж д и актуал ьною для н а р о д ­
ти «спортивну п р о б л е м у»,
а д ж е них ко н т р о л е р ів є п р о бл е м а ха р ­
м е ш ка н ц і наших
гу р т о ж и т к ів — чування студента, тим більш е, щ о
м о л о д ь , а м о л о д ь і сп о р т — п о ­ буф ети та їдальні інституту п о ки
няття не в ід д іл ьн і. П очати слід хо ­ щ о а ж н ія к не м о ж н а назвати
ча б з вп р о ва д ж е н н я у наших г у р ­ зр а зко в и м и .
т о ж и тка х р а н ко в о ї ф із з а р я д ки . За
В икладачі
та студенти
інсти­
це п о вин ні взятися ка ф е д р а ф із ­ туту п о сл уго в ую ться їд ал ьне ю та
ку л ь ту р и та п р о ф к о м інституту.
буф е то м
у основном у
навчаль­
На приватних кварти рах м е ш ка є н о м у ко р п у с і інституту та їд ал ь­
по на д 600 ін о го р о д н іх
студентів. не ю у навчал ьном у
ко р пусі
по
П о ки щ о інститут не має м о ж л и ­ вул. Толстого, № 31. К іл ькість п о ­
вості надати їм всім ж итло, п р о те садочних м іс ц ь, особл иво в їд ал ь­
р е к т о р а т вж е п о р уш и в п е р е д в ід ­ н і у о с н о в н о м у ко р п у с і, аж надто
п о в ід н и м и о р га н іза ц ія м и
кл о п о - мала для студ е н тсько го к о л е кти ­
таня п р о б уд івн и ц тв о но в ого г у р ­ ву, щ о нараховує понад 2000 осіб.
т о ж и т к у на 600 м ісц ь. Б уд івництво А д м ін іс т р а ц ія
інституту
планує
планується р о зп о ча ти в 1971 р о ц і. р о зш и р и т и їд ал ьню
та буф ет в
С ь о го д н і питання
поселення у о с н о в н о м у к о р п у с і
з тим, щ о б
гу р т о ж и т к и залиш ається
все щ е збіл ьш и ти
кіл ькість
посадочних
залі —
« б о л ю чи м » питанням і гр о м а д ­ м ісц ь. У студ е н тсько м у

Фото О. Рудзннського.
д о 200 і в залі для викладачів —
д о 50. Х отілося б по ба ж а ти тільки
щ о б сталося це я ко м о га с ко р іш е
В ц іл о м у
асо р тим е нт страз е
їдальнях та буф еті задовільний: с
м о л о ч н і, ово че ві страви.
Однак,
ціни на о к р е м і м ’ ясні страви для
студ е нтськи х їдалень ви сокі. На­
п р икл а д , лангет ко ш ту є 41 коп.,
б и то к — 34 ко п . і т. д.
Ц им, звичайно, не о бм еж ується
р о зм о в а
пр о
н е д о л іки
наших
їдалень. Так ко н т р о л е р и д е ф е кто ­
л о гіч н о го ф акул ьтету ц іл ко м спр а ­
ведливо
вказали
п р ацівникам
«своєї» їдальні на та кі нед опусти­
м і ф акти, як п о р у ш е н н я
правил
зб е р іга н н я п р о д у кт ів ,
миття п о ­
суд у. У цій їд ал ьні недостатній та­
к о ж ви бір тісте ч о к, м о л о чних п р о ­
д у ктів , немає р у ш н и ків для вити­
рання р у к тощ о.
Багато н е д о л іків у р о б о ті наших
їдалень йдуть від то го , щ о о би­
д в і вони о б сл уго вую ть ся р ізни м и
трестам и, то м у щ о територіал ьно
р о з м іщ е н і в р із н и х районах міста.
Ц е у тр у д н ю є ко н тр о л ь
за р о б о ­
т о ю їдалень і надання їм д о п о ­
м о ги з б о ку го с п о д а р ч о ї частини
інституту.
В казую чи на о к р е м і
вади сту­
д е н тс ь ко го побуту, м и р о зу м іє м о ,
щ о м ал о о бм е ж и ти сь лиш е ф ікса ­
ц іє ю н е д о л іків та п р о п о зи ц ія м и ,
я ки м и б слуш ним и вони не були.
Завдання ко н т р о л е р ів
полягає в
то м у, щ о б н е тіл ь ки виявляти не­
д о л іки , а й всіл я ко сприяти їх усу­
н е нн ю . Над цим і слід працю вати
на р о д н и м д о з о р ц я м п л іч -о -п л іч з
а д м ін іс тр а ц іє ю
та гр о м а д с ь ки м и
о р га н іза ц ія м и інституту.

Я. ДЕРКАЧ,
голова групи
народного
контролю інституту.

ЗАМІСТЬ ВЕСІЛЬНОГО ПОДАРУНКУ
Останні дні практики... Сьо­
годні у Ніни заліковий урок.
Можна сказати, вирішальний.
Але, як завжди, її в школі не­
має. І хвилюється вчитель... (да­
лі читайте перший абзац). На­
віть учні хвилювалися в той
день за свою практикантку, яка
мала давати у них урок. Та ось
і дзвінок. Замість Ніни Іде на
урок... учитель. Стурбовані то­
вариші кинулись до телефону:
що ж трапилось з Ніною, чому
не прийшла?
Телефонна трубка відповіла
голосом, повним трагізму:
— У мами приступ... Я не
можу її залишити... — І дівча­
та з Ніниної групи почули, яв­
на телефонний апарат впала
сльоза вбитої горем співкурсниці.
...Разом з методистом Ніна

готує новий урок. Знову хвилю­
вання (дивись перший абзац).
Тож, і цей урок довелося за­
мінити. Знову дзвінок до Ніни
додому. На цей раз телефонну
трубку взяла «мама»:
— У Ніни приступ апендици­
ту.-. її забрала «швидка допо­
мога»... їй зробили операцію...
Другого дня уважні подруги
захотіли провідати «хвору», але
спершу вирішили справитись
про неї по телефону. І відбувся
ось цей діалог:
— Алло... Це мама Ніни?
— Мама...
— Як ваше здоров’я?
— Дякую. Але... поки що я
не хворію.
— А як з Ніною? Як її апен­
дицит?
— Ви щось плутаєте... Ніна

щойно сказала мені, що пішла
в школу...
Але «плутали» не подруги,
плутала, виявляється, сама Ні­
на. Це вона обдурювала своїх
подруг і викладача, це вона роз­
мовляла голосом мами, це зона
придумала мамі лжехворобу.
Що ж не лускало Ніну до
школи? Можливо, вона працю­
вала всі ці дні над тим, щоб
ліквідувати свою академзаборгованість. Адже в неї ще й досі
не складено залік з обчислю­
вальної математики за ІІІ-й
курс, три екзамени — з програ­
мування, теорії функцій комп­
лексного 'ЗМІННОГО і теорії ймо­
вірності — за 4-й курс?.. Ні,
не цим була зайнята Ніна. Во­
на готувалася... до весілля. Ні­
ні, боронь боже, не зрозумійте

„МОЛОДІСТЬ"
*Молодість» — 7ак називався
1-ий Республіканський фестиваль
студентських фільмів, що відбув­
ся днями у Жовтневому палаці
культури. На цьому фестивалі б у­
ла присутня делегація студентів
та викладачів і нашого інституту.
Студенти кіновідділу Київського
інституту театрального мистецтва
ім. Карпенка-Карого винесли на
суд громадськості міста результа­
ти своєї роботи за останні п'ять
років. Як і всіх присутніх у залі,
нас, студентів і викладачів педін­
ституту, хвилю вали питання: чим
оживуть, чим цікавляться молоді
митці кіно? Які явища життя при­
вертають їх увагу? Які ідеали на­
дихають їх? Лдже сьогоднішні де­
бютанти а недалекому майбутньо­
му у значній мірі будуть вирішу­
вати долю українського радянсь­
кого кіномистецтва.
І треба сказати, що карпенківці
виправдали наші сподівання. Всі
учасники фестивалю продемонст­
рували жагучий інтерес до сучас­
ності. Романтика трудових буднів,
невтомна боротьба за височини
майстерності, становлення харак­
теру, волевий гарт молодої лю ди­
ни — все це талановито показано
у таких кінострічках, як «Дві вес­
ни агронома» Л. Букіна, «Завжди
в дорозі» А. Міхеєва. «Між уда­
рами серця» В. Бабія, та багатьох
інших. Фільми, фільми, фільми...
їх багато. Та не знайдеш, проте,
двох схожих. / різноманітні вони
не лише за тематикою, проблема­
ми. стилем. За кожним фільмом —
його автори, а часто й ціла мисте­
цька школа.
Чим цікавий цей фестиваль був
для нас, педагогів? Герої багатьох
фільмів — діти. Нам цікаво було
побачити світ їхніми очима, коли
добро неодмінно перемагає зло,
коли торжествує маленька людина
з великим серцем.
1 ось заключна частина фестива­
лю. Вручається головний приз —
кришталевий кубок. А потім —
грамоти, дипломи... Спеціальний
приз «За педагогічну майстерність»
приготували кіномитцям комсо­
мольці Київського педінституту.
Від імені майбутніх педагогів дів­
чата з педагогічного факультету
вручили його Віктору Ілларіоновичу Івченку, відомому кінорежи­
серу, народному артисту УРСІ\
доценту інституту ім. КарпенкаКарого, який готує талановиту змі­
ну кіномитців. Схвильований ла у­
реат висловив подяку студентам
і викладачам нашого інституту.
Наші нові друзі з кінофакультету інституту ім. Карпенка-Каро­
го пообіцяли влаштувати перегляд
дипломованих короткометражних
фільмів _у стінах КДПІ ім. Горь­
кого.

Г. ПОЛІКАРПОВА,
М. ШУКАЛО.

нас хибно. Ми не проти весіл­
ля як такого, ми за те, щоб коле­
на наша випускниця поїхала на
роботу з хорошим, вірним дру­
гом. Але ж, добавимо, — й з
хорошим дипломом. З дипло­
мом на право вчити й виховува­
ти... Це право, як відомо, треба
заслужити.
Чому ж може навчати учнів
Ніна Ісаєва, якщо вона сама не
вилазить із двійок? І чи зможе
вона виховувати дітей чесними,
правдивими, якщо сама веде се­
бе нечесно? Ці питання хвилю­
ють громадськість фізико-матсматичного факультету. У дека­
нат надходять пропозиції за­
мість диплому вчителя видати
Ніні Ісаєвій путівку на весіль­
ну подорож.
В. КУХАР.
Редактор В. СОКУР.