Файл #175: "1970-29[1].pdf"

Пролетарі всіх країн, єднайтесяІ

1 жовтн я —п очат ок з а ня т ь

у м е р е ж і п арт освіт и

З А ПЕДАГОГІЧНІ

КАДРИ
ОРГАН РЕКТОРАТУ, ПАРТКОМУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ,
МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО.
№ 29 (497)

Середа, 23 вересня 1970 року.

Ціна 1 коп.
Рік видання 15-й.

СТУДЕНТ, СТУДРАДА, ГУРТОЖИТОК
Закінчилися
звітно-виборні
збори студрад
гуртожитків.
Добре попрацювала студрада
гуртожитку № 1 (голова студради студент 4-го курсу фізнко-математнчного
факультету
Є. Ннкитюк). У соціалістичному
змаганні на честь 100-річчя з
дня народження В. І. Леніна
гуртожиток № 1 виборов пер­
ше місце.
Доводиться робити
закид
студрадам гуртожитку № 2 (го­
лова — студент 4-го курсу де­
фектологічного
факультету
. О. Повнцький) і гуртожитку
Кз 4 (толова — студент 4-го
курсу філологічного факультету
І. Ярмак). Органи студентсько­
го самоурядування цих гурто­
житків працювали не система­
тично, не виявляли ініціативи,
робота велася тільки під «на­
тиском».

З досвіду роботи
відповідального
за академгрупу

Тож, не зайве буде нагадати
новообраним членам студрад
ще раз про їхні обов’язки. Студ­
рада — це громадський орган
самоуправління, що втручаєть­
ся в усі сфери життя студентів
у гуртожитку. В тісному контак­
ті з громадськими організація­
ми факультетів студради покли­
кані організовувати і проводи­
ти в гуртожитках ідейно-вихов­
ну, культмасову та спортивномасову роботу. Студрада безпо­
середньо на місці вирішує по­
бутові питання, займається по­
селенням студентів, дбає про
чистоту і санітарний стан у гур­
тожитках, слідкує, щоб меблі,
кульгінвентар, кухні, душові,
пральні і сушилки та інші до­
поміжні приміщення були в на­
лежному стані. Студради повин­
ні
організовувати
ремонтні
бригади і допомагати силами

студентів у проведенні ремонт­
них робіт у гуртожитках.
Студрада — повний господар
у гуртожитку, Про це не пот­
рібно забувати. Вона стане та­
кою тільки при умові, якщо го­
лови студрад правильно розпо­
ділять обов’язки між своїм ак­
тивом і будуть контролювати
роботу комісій. Певна річ, ро­
боту в гуртожитках важко уяви­
ти без допомоги деканатів,
профспілкових і комсомольсь­
ких бюро факультетів.
Першочергове завдання ново­
обраних студрад — негайно
включитись
у соціалістичне
змагання за кращий гуртожи­
ток, яке проводиться в нашому
інституті на честь XXIV з’їзду
КПРС.

О. кокоило,

голова профкому інституту.

несхибний дороговказ

Наша партія постійно приді­
ляє велику увагу Ідейному ро­
сту комуністів, політичному ви­
хованню трудящих мас, вбачаю­
чи в цьому міцну основу усліхів у комуністичному будівни­
цтві.
Нинішній навчальний рік у
мережі партійної освіти — це
рік ленінського ювілею, рік
XXIV з ’їзду КПРС. Природно,
творче опанування ленінізмом,
глибоке вивчення творів В. І.
Леніна, документів партії і на­
далі буде головним у вихован­
ні комуністів. Разом з тим, у
новому навчальному році при
поглибленому вивченні комуні­
стами маркснзму-ленінізму по­
силюється увага до вивчення
актуальних питань економічної
політики партії, проблем підви­
щення ефективності суспільно­
го виробництва. Важливе зав­
дання нового навчального року
,— дальше підвищення загаль­
ної теоретичної підготовки на­
ших кадрів, а відтак всіх кому­
ністів. Стрижнем всієї пропа­
гандистської роботи в Інституті
буде вивчення теоретичної спад­
щини В. І. Леніна, вивчення і
роз’яснення рішень і матеріалів
XXIV з'їзду КПРС і XXIV з ’їз ­
ду КП України, мобілізація сту­
дентів та викладачів на їх ви­
конання.
У нашому інституті вже ба­
гато років існує стала організа­
ційна структура ланки марксист­
сько-ленінської освіти комуніс­
тів, комсомольців, безпартійних,
яка охоплює всіх викладачів,
аспірантів, лаборантів та обслу­
говуючий персонал. Великим ав­

торитетом користуються у слу­
хачів керівники цих проблем­
них, методологічних семінарів
та гуртків поточної політики.
Серед них професори П. К. Во­
линський, Д. Ф. Ніколенко, до­
центи Г. 3 . Івашина, І. А. Табачніков, Д. Я. Шелухія, О. Д.
Кардаш та багато інших викла­
дачів — справжніх майстрів пе­
реконливого пропагандистського
слова.
Велика група комуністів на­
шого інституту працює керівни­
ками районних семінарів пропа­
гандистів у м. Києві й області.
Це проф. П. І. Бакуменко, до­
центи Б. М. Пішоха, Є. Ф. Безродний, Г. П. Лещенко й ін.
Відчутну допомогу у справі
партнавчання одержує партійна
організація Інституту і від на­
ших шановних ветеранів С. А.
Литвинова, М. С. Терещенка,
Є. Ю. Кастеллі, В. В. Брик,
Г. В. Сюсюрн. Всі воші активно
працюють у системі політичної
освіти.
Оцінюючи досягнення мину­
лого навчального року в мережі
партосвітн і розпочинаючи рік
новий, партійний комітет інсти­
туту складає подяку кращим
активістам політнавчання і за­
кликає викладачів та співробіт­
ників інституту ще наполегливі­
ше оволодівати теорією марк­
снзму-ленінізму з тим, щоб на­
буті теоретичні знання були мо­
гутнім актнвізатором, несхиб­
ним дороговказом практичної
діяльності.
А. ЛУКАШЕНКО,
член парткому.

СПИРАЮЧИСЬ НА СТУДЕНТСЬКУ САМОДІЯЛЬНІСТЬ

А. б у г а й ,
доцент кафедри елементарної математики.
Д вадц ять тр е тя груп а м а тем атиків... Ні на п е р ш о м у, ні на
д р у г о м у к у р с і я не вів і не вед у у них навчальну р о б о ту . Це,
з р о з у м іл о , с п о ча тк у ускл а д н ю в а л о наш е спілкування. П роте
с ь о го д н і, на д р у г о м у кур сі, м и п р а ц ю с м о як д р у ж н и й , хоч д е ­
щ о і запальний кол ектив.
У р о б о т і а гіта то р у багато залеж ить в ід вд а ло го початку, від
в ір н о ї п е р ш о ї «ноти». П очинаю чи р о б о т у з гр у п о ю я к агітатор,
я нам агався враховувати баж ання студ е нтів, їх м о ж л и в о сті,
о п и р а ти ся на са м о діяльн ість к о ж н о го . Які ц е дало п р актичні
наслідки? М и н у л и й навчальний р ік гр у п а закін чи ла без д війо к,
п о л ов ин а гр у п и виявила в ід м ін н і та д о б р і знання. За час, щ о
м ин ув з п о ч а тк у н а ш о го знайомства, м и від від а ли м узе й Л е н і­
на, іс то р и ч н и й м у з е й , м узе й у к р а їн с ь к и х ко ш то вн о сте й, за п о ­
в ід н и к К и с в о -П е ч е р с ь к о ї лаври, Б отанічний сад А Н УРСР, Вид у б е ц ь к и й м о н а сти р , Китасв то щ о .
—
У 1970— 71 н а вч а льн ом у р о ц і, як і в п о п е р е д н ь о м у , в о с н о ­
ву н а ш о ї р о б о т и з н о в у п о кл а д е н о са м о д ія л ь н ість . Вона себе
ви пр а вд о вує.
На о с та н н іх к о м с о м о л ь с ь к и х з б о р а х гр уп и , наприклад , гар я ­
че о б го в о р ю в а л о с я питання п р о те, я к д о м о гти ся то го , щ о б
к о ж е н с туд е нт н а ш о ї гр уп и був не тіл ьки д о б р и м знавцем м а ­
тем атики і м е то д и к и м атем атики, а й л ю д и н о ю о с в іч е н о ю у
п о в н о м у р о з у м ін н і слова, з ш и р о к и м ко л о м ін те р есів. Д е які
к о м с о м о л ь ц і висло влю ва ли навіть п о б а ж а н н я, щ о б матем ати­
кам читалися л е к ц ії з іс т о р ії, р а д я н с ь к о ї та з а р у б іж н о ї л іте р а ­
ту р и . А л е це справа, я к-то ка ж уть, не від нас залеж ить. С ту­
д ен ти внесли нем а ло й таких п р о п о з и ц ій , я кі м о ж н а р е а л із у ­
вати власним и силам и при п ід т р и м ц і певних інститутських о р ­
га н із а ц ій . Н а й ц ік а в іш і з них: о р га н із а ц ія систем атичних е кс­
к у р с ій по Києву з тим, щ о б за час навчання о зн а йо м итися з у с і­
ма м у з е я м и та визначним и м іс ц я м и Києва; о р га н ізо в а н е в ід в і­
д ува н н я та п е р е гл я д найкр а щ и х ф іл ь м ів з наступним о б го в о ­
р е н н я м ; і, звичайно, — п о д о р о ж і, п о д о р о ж і, п о д о р о ж і... В ід­
від а ти Т р и п іл л я , Канів, Умань, Т ро стя н е ц ь. П ід час зим ових
к а н ік у л п о б ува ти в М о с к в і, а п о тім у Л е н ін гр а д і. Ухвалили вж е
те п е р з к о ж н о ї с ти п е н д ії виділяти п е вн і сум и для далеких
е к с к у р с ій .
Група о д н о с та й н о виріш ила, щ о ко ж е н студ ент п ід го тує д о ­
п о в ід ь п р о о д н о г о з видатних р а д я н ськи х або з а р уб іж н и х м а­
те м а тиків, схвалила п р о п о з и ц ію
ви готови ти (ф о то гр а ф іч н им
с п о с о б о м ) д л я к о ж н о го студента а льбо м видатних м атем ати­
ків, ім е н а яких з у с тр іч а ю ться у ш кіл ь н ій п р а кти ц і, Та ко р о тки х
б іо гр а ф іч н и х в ід о м о сте й п р о к о ж н о го з них. Таке м атем атичне
д о с ь є, я к щ о й о г о почати готувати з студ е нтських р о ків , б е з­
п е р е ч н о , п р и с л у ж и ть с я к о ж н о м у в м а й б утн ій пр а ктич ній р о ­
б о ті.
В е л ики й ін те р е с викликала в студ е нтів п р о б л е м а З м ійових
валів. Т аєм н иц я цих гр а н д іо зн и х с п о р у д с и в о ї давнини, р о б о ­
та, щ о п р и в е д е н а м н о ю сп ільн о з д о б р о в іл ь н и м и п о м ічн ика м ис туд е н та м и , ч и с л е н н і наш і п о хо д и — все це заслуговує о к р е ­
м о ї б іл ь ш в и ч е р п н о ї р о зм о в и на н а л е ж н о м у н а уко во м у р івн і, і
то м у , щ о б не впасти у п о ве р хо вість, в ід кл а д е м о ї ї д о наступ­
н о го р а з у . А за р а з лиш е п р о виховний, так би мовити, б ік
справи.
П о х о д и по валах не були л е гк и м и п р о гул я н ка м и . Д о в о д и ­
л о с я п р о с т е ж у в а т и їх у чуд о ви х лісах і лугах, але д о в о д и ло ся
д о л а ти й б о л о та , йти багато к іл о м е т р ів п о ля м и . Та й п огод а

не за вж д и сприяла походам . Бували д о щ і, ро си, б е з д о р іж ж я .
Все б ул о . А л е м о ло дь н іко л и не падала д ухо м , і-с ь о го д н і з не
м е н ш о ю н а п оле гливістю п р о д о в ж у є с в о ї по ш уки. Н а го р о д о ю
нам були п р е к р а с н і д ні, х о р о ш і сте ж ки, н евим овна краса нав­
к р у ги . Це о куп а л о не легкі кіл о м е тр и , н о ч ів л і під від к р и ти м
н е б о м , в а ж кі р ю кза ки .
А як о ц ін и ти те, щ о дали ц і п о хо д и для душ і?! С туденти
бачили на власні о ч і всю н е о зо р ість , кр а су і багатство р ід н о ї
Б атьківщ ини, велич ї ї істо р ії, від давали ш ану сво їм п р е д к а м і
батькам , щ о в усі часи б о р о н и л и р ід н у зем л ю . На все ж иття
з б е р е ж у ть м о ї вихованці (вони це ств е р д ж у ю ть сам і) з га д ку
п р о п о хо д и по валах і б а га тю щ і а льбом и цих п о хо дів. Немає
сум н ів у, щ о п р а ц ю ю ч и в ш колах, с ь о го д н іш н і д р у го к у р с н и к и
п е р ед а д уть ці тр а д и ц ії м о л о д ш ій з м ін і.
С п р а ве д ли во сті ради треба сказати, щ о не всі студенти б е ­
р уть участь у походах. На заваді стаю ть і м а теріал ьні м ір к у ­
вання, і д о м а ш н і справи. А ле такі студенти, як О . Сахно, О . С І-

(Закінчення на 2-ій стор.).

ВЕЧІРНЯ
РОЗМОВА
Багаття щедро розбризкує нав­
кіл мерехтливі відблиски. І від
цього сивизна літньої людини
спалахує мідь-золотом, а слова
набуваю ть особливої урочистості
1 проникливості.
— Ось ти, — він
почергово
звертається до моїх подруг. — ти
будеш хорошим директором шко­
ли,,,
— А з тебе,,, 3 тебе неодмінно
вийде чудовий учитель. Навіть заелутеинй.,.
Ця вечірня розмова зап ам ’ята­
лась чомусь найбільше. Аркадій
Сільвестровнч
говорив тоді про
майбутнє кожного з нас. Ми слу­
хали, мов зачаровані, бо кому ж
не хочеться забігти в ж итті на­
перед 1 подивитися на своє завт­
ра?
За час наш их спільних походів
переговорено багато: про майбут­
ню роботу, про друж бу — про
життя. Аркадій Сільвестровнч вміє
повернути кожну тему так, що ти
неодмінно повіриш у свої сили,
захопиш ся якою сь новою ідеєю, і
найсміливіш а мрія стане близь­
кою і реальною , тільки «треба ду­
же й дуже багато працювати. З
молодих літ. Все життя».
Розповідає про себе. Про ціка­
ві випадки з своєї педагогічної
діяльності, ділиться досвідом. Він
хоче, щоб ми цікавились всім, що
робиться в світі, щоб вчились ці­
кавитись, бо людина, байдужа до
всього, безмірно себе обкрадає.
Захопленності улюбленою спра­
вою ми вчимося у нього постійно.
Нас враж ає його
цілеспрямова­
ність: більше десяти років працю ­
вати над однією проблемою (Змійові вали) не в кожного виста­
чить снаги. Вчимося у нього вмін­
ню розподіляти свій час так, щоб
на все його вистачало, вмінню
працю вати над книгою,
У перші ж дні нашого знайом­
ства ми побували в нього дома. З
цього почалось наше захоплення
цією людиною. Величезна бібліоте­
ка, експонати і знахідки, яким по­
заздрить будь-який музей, поря­
док, що панує скрізь і в усьому...
Навіть не вірнлось, що все це
можна зробити самому.
Він любить молодь, він сам ідо
молоді назустріч. Ніколи но від­
городж ується б ар ’єром вченості,
хоч знає дуж е багато. І молодь
теж тягнеться до нього. Для нас
він приклад у всьому,
Ольга СІРЕНКО.
Від Імені групи.

ДВА СВІТИ-ДВІ ЮНОСТІ

М арсель. П ам ’я т н и к
морякам,
щ о не п овернулися з плавання.
М е н ш е тр ьо х тисяч кіл о м е тр ів
р о з д іл я ю ть
М оскву
і
П ариж .
М е н ш е чо тир ьо х год ин достатньо
д ля того, щ о б потрапити у зовсім
інш ий світ, ре клам о ван и й б у р ж у ­
а зн о ю
п р о п а га н д о ю
як
світ
с п р а в ж н ь о ї д е м о к р а тії, абсолю тно
р івн и х м о ж ливо сте й , п о вн о го д о ­
статку.
...М енш е ч отирьох год ин п е р е ­
бування на б о р г у ч у д о в о го ІЛ-62,
і група р адянськи х тур и стів з У к­
р а їн и стала гостям и В ід д іл у у н і­
ве р сите тського та ш кіл ь н о го ту­
р и з м у Ф р а н ц ії.
П р о гр а м а п р и й о м у п е р е д б а ч а ­
ла о знайом лення з істо р и ч н и м и
м ісц я м и
П а риж а
та
п ів д е н н о ї
Ф р а н ц ії і вщ ерть була заповнена
е кскур сія м и д о багатьох с о б о р ів ,
ц е р ко в , палаців, м узе їв. П е р е д б а ­
чалися навіть в ід від ува н н я п о гр е ­
бів ф ір м и Калвет, д е в и р о б л я ю ть ­
ся чуд о ві б у р гу н д с ь к і вина (б іл ь ­
ше ста назв), е кс к у р с ія д о М о ­
н ако та М о н те -К а р л о , знайом ство
з атом ним заводом .
М и побачили (для б іл ь ш о го зна­
йом ства п о тр іб н о хоча б два р о ­
ки) славетні Н о тр -Д а м д е Гард у
М а р се л і, Л увр Н о тр -Д а м д е П арі,
З го д и (К о н к о р д ) і З ір ки та Є н ісе й ­
ські поля м іж ними, М о н м а р тр та
Ейф елеву ве ж у, майдани Бастілії,

I I И, третьокурсники, вегулаєш мо у відповідальну стадію
навчання. Досі ми мали справу
із загальноосвітніми предмета­
ми, тепер у нас майже всі спецпредмети', які вимагають і особ­
ливого професійного чуття і,
в м іл о го і та кто вн о го п ід х о д у вчи* перш за все, — сумління. Не з
теля. Учитель м о ж е д о с я гти у с п і­ усіх цих предметів є підручни­
ху, тільки о зб р о їв ш и сь усім а м е ­ ки, тому кожне слово, пропуще­
тод ам и, засобам и впливу на інте­ не під час лекції, стає на вагу
екзаменів. Це
лект, е м о ц ії і во льо ву сф е р у уч ­ золота під час
нів, які є в арсеналі суч а сн о ї відчували і до нас, попередні
м е то д и ки . У п о с іб н и к у п р актично курси, і не хотілося б припусти­
п оказано
багатство
м е то д и ч н и х тися їхніх помилок. Отже, від­
засобів, яким и м о ж е ко р и стув а ­ відування всіх без винятку за­
тися
вч и те л ь-істо р и к. О со б л и в у нять для нас дуже насущне.
Про це та про інші студент­
ува гу
п р и д іл е н о
в
« М е то д и ц і
говорили ми на
викладання
іс т о р ії
У к р а їн с ь к о ї ські оправи
РСР» р о зв и тко в і іс то р и ч н о го м и с­ своїх зборах. Говорили по щи­
рості, не для протоколу. Всі
лення учн ів, з б у д ж е н н ю їх тв о р ­
задоволені системою
занять,
ч о ї д ум ки.
що буде невдовзі впроваджена,
М а те р іа л п о сіб н и ка р о з п о д іл е ­ коли й поточні оцінки студента
н о за ур о ка м и в ід п о в ід н о п р о г ­ будуть у всіх на виду. Адже не
рам и, щ о д у ж е зр уч н о д л я вчите­ може не турбувати таке стано­
ля. М о ж л и в и й х ід у р о к у ви світ­ вище, коли
студент протягом
лю ється в кіл ько х варіантах, з року відверто... байдикує, і ли­
ур а хува н н ям
конкретних
ум ові ше з наближенням сесії захо­
р о б о ти ,— насам перед , р ів н я п ід ­ джується вчити
«все підряд».
го то в ки учнів. Д о к о ж н о го занят­ Чи варто говорити, що від такої
фільтрації знань
тя п о д а н о н е о б хід н и й д о д а тк о в и й прискореної
у голові,
м а те р іал, д о б р а н о б іб л іо гр а ф ію , корисний «осадок»
р е к о м е н д о в а н о р із н о м а н ітн і на­ вельми і вельми незначний: все
вивчене поспіхом забувається
о ч н і п о сібн ики.
вже на другий день після екза­
М ова
книги — образна, д о х ід ­
мену. Тож, не випадково про
лива, проста. У виклад д о р е ч н о
подолання цієї штурмівщини
вкл ю ч а ю ться ур и вки з н а р о д н о ї
ми вирішили говорити на почат­
тв о р ч о сті, з х у д о ж н ь о ї л іте р а ту­ ку навчального року: перед ек­
ри, посилання на тво р и ж и в о п и ­ заменами буде вже пізно...
Відверта розмова зайшла на
су, кін о , гра ф іки, скул ьп тур и . Ц е
дозвілля... Про
п о си л ю є загальний е м о ц ій н и й то н зборах і про

НА ОЗБРОЄННЯ

с т у д е н т і в -іст
ориків
Ц ь о го р о к у новий м е то д и чн и й
п о с іб н и к о д е р ж а л и
вч и те л і-іс то р и к и , і на ц е м и зве р та єм о ува ­
гу с ту д е н т ів іс то р и ч н о го ф а кул ь­
те ту . Ц е « М е то д и ка викладання
іс т о р ії У к р а їн с ь к о ї РСР», написана
М . М . Л и с е н к о м , зав. с е к то р о м
м е т о д и к и іс т о р ії та сусп іл ь ств о ­
знавства
Н а у к о в о -д о с л ід н о го
ін ­
с ти ту ту п е д а г о гік и УРСР.
Х о ч с туд е н ти істф акту буд уть
ви вчати
м е т о д и к у — н а уку
про
в и к л а д а н н я іс т о р ії— на 3 -м у к у р ­
с і, та в ж е ц ь о го р о к у вони в ід ­
в ід а ю ть ш к о л у, сп о сте р іга тим уть
у р о к и к р а щ и х учителів. Д о ц ь о го
с л ід п р и го ту в а ти ся , хоча б у за->
га л ь н и х
р и с а х по зн ай о м итися з
м етодикою .
Та,
вр е ш ті,
к н и гу
М . М . Л и с е н к а п р о сто ціка во п о ­
ч ита ти.
Вона — значне явищ е в
м е т о д и ч н ій н а у ц і.
)
К у р с іс т о р ії У к р а їн и виклад а­
єтьс я в ш к о л і як частина іс т о р ії
СРСР. М . М . Л и се н ко радить вв о ­
д и т и те м и з іс т о р ії УРСР у за­
га л ь н и й к у р с так, щ о б уч н і у с в і­
дом или
н а ц іо н а л ь н у
с п е ц и ф іку
іс т о р и ч н о г о р о з в и т к у н а ш о ї р е с ­
п у б л ік и , ї ї д е р ж а в н е м іс ц е в к о ­
л і ін ш и х б р а т н іх р е с п у б л ік і, р а ­
зом
з ти м , з р о з у м іл и :
іс то р ія
У к р а їн и —
н е в ід 'є м н а
складова
ч а с ти н а
іс т о р и ч н о г о ж иття всіє/
Р а д я н с ь к о ї к р а їн и . Ц е з а га р то в ує
у ч н ів д л я а к т и в н о ї п р о т и д ії у с я ­
к и м п р о я в а м б у р ж у а з н о ї ід е о л о ­
г ії,
зокрем а
б у р ж у а з н о -н а ц іо н а ­
л іс т и ч н о ї.
У в е с ь п о с іб н и к сп р я м о в а н о так,
щ о б д о п о м о г т и вчите ле ві за б е з­
п е ч и ти з д о б у т т я уч н ям и м іц н и х
с и с т е м а т и ч н и х знань, ф о р м у в а н ­
н я в них м а т е р іа л іс т и ч н о го с в іт о г­
ляду й
нань.

к о м у н іс т и ч н и х

А втор
виход ить з
розум ова
д ія л ь н іс т ь
е м о ц ій н е
п ід д а є т ь с я

переко­

дум ки, щ о
уч н ів
і їх

ж иття — процес,
к е р ів н и ц т в у п р и

який
ум ові

ін ш і п а м 'я тн і м ісц я ф р а н ц у з ь к о ї
столиці.
Н е без тр уд н о щ ів п отрапили д о
б уд и н о ч ка -м узе ю В. І. Л е нін а на
вулиці М ар і-Р о з (наш гід п р о ньо ­
го не знала), поклали ч е р в о н і гво з­
д ики д о Стіни К о м ун а р ів, на М о ­
гилу М о р іс а Тореза, д о п а м 'я тн и ­
ків ж ертвам Р авенсбрука, Б ухенвальда-Д ори,
М аутхаузе н а .
Ми
навіть не м огли п р ип устити , щ о
через кілька днів е кстр е м істи з
а н тико м ун істич н ої
о р га н із а ц ії
«М олода р е во л ю ц ія » п о -в а р в а р ськи зруйную ть і м узе й В. І. Л е ­
ніна, і м о ги лу во ж д я ф р а н ц узь ки х
ком уністів, осквернять п а м ’ ять к о ­
м ун а р ів . Хотілося б знати, чи за­
лишилася табличка на р о го в о м у
б уд ин ку, де чиєю сь р у к о ю а ку­
ратно п е р е кр е сл е н о «вул. М а р іРоз» і написано «Ленін»?
Наша група побувала т а к о ж у
Д іж о н і, Л іоні, Н іц ц і, Каннах, М а р ­
селі, Екс-ан-П ровансі,
А в е н ь о н і,
Валенсії та багатьох ін ш их м істах
і м істечках, про їхавш и 2600 к іл о ­
м етрів. І всю ди нас зн а йо м ил и з
м инулим
Ф р а н ц ії,
п р о п о н ув а л и
побути в мессі в честь свята Ре­
м у чи паски. Е к скур сії ж на за во ­
ди, еле ктр остан ц ії
чи ф а б р и ки
велися у таком у те м п і, який, на
жаль, позбавляв м о ж л и в о с т і ви­
слухати від п о відь на поста вле н е
питання, без п о сп іху в р уч и ти су­
венір тощ о.
Ми
знайомилися
з
іс т о р іє ю
Ф р а н ц ії і водночас п р и н а йм е н ­
ш ій на го д і пізнавали ї ї с ь о го д н і,
намагалися заглянути у ї ї завтра.
А щ е цікавилися « р ів н и м и м о ж ­
ливостями» м о ло д их
ф р а н ц у з ів .
С праведливості ра ди тр е б а ска­
зати, щ о у Валенсії м іс ц е в и м в ід ­
д іленням Ю Н ЕС К О була вла ш то ­
вана зустріч із м о л о д д ю .
Важко говори ти п р о д ія л ь н ість
о р га н іза ц ії, з пр е д ста вн и кам и я к о ї
ми вели р о зм о ву. Вона о б ’єд нує
близько 12 тисяч ю н а ків і дівчат,
серед яких Є І М О Л О Д І р о б ітн и к и ,
і студенти сіл ь с ь к о го с п о д а р с ь к о го
л іц е ю , зд е б іл ьш о го а ф р и ка н ц і за
п о хо д ж е н н я м . К е р івн и к її, Ж а к Л а­

п о сіб н ика , сп р ия є ви хова нн ю
в
уч н ів високих по чуттів п а тр іо т и з ­
м у, св ід о м о сті сво го гр о м а д я н с ь ­
к о го о б о в 'я зку.
П о сіб н и ко м М . М . Л исе н ка вж е
к о р и стую ть ся в ш колах уч и те л і*
істо р и ки . Вони знаходять там д о ­
ц іл ь н і
п р а кти ч н і
р е к о м е н д а ц ії
і — щ о н а й го л о в н іш е — п р и н ц и ­
п о ві те о р е ти ч н і
п о р ад и .
хо р о ш а і своєчасна.

Книга

Ґ. ШИМАНСЬКА,
кандидат педагогічних наук,
асистент кафедри педагогіки.

В. Л О Б О Д А ,

доцент кафедри
української мови.
тает, визначив
основне с п р я м у ­
вання д ія л ь н о с ті о р га н із а ц ії п р и ­
бл изно такі
— М и не визнаєм о ні п о л ітик*
них, ні ку л ьту р н и х м е ж -між л ю д ь ­
ми. Головне для нас — д р у ж б а .
...Найперш е, щ о б е р е л ю дина
в ід суспільства — ц е знання. П р а ­
во на о світу — одн е з найгум анніш их і найпочесніш их. І не ви­
падково нас цікавить сучасна си­
стема освіти у Ф р а н ц ії, з о кр е м а
п ід го то в к а спеціал істів се р е д н ь о ї
і ви щ о ї ква л іф іка ц ії.
— К ож ен ф ранцуз, починаю чи
з 6 -р іч н о го віку, повинен навча­
тися, — пояснив представник М і­
ністерства -о с в іти . —
О б о в 'я з к о ­
вим навчанням о хо п л ю ю ться всі
діти д о 16 р о к ів .
— К о м у належ ать школи?
— 70 тисяч початкових ш кіл з
ко н тин ген то м близько п ’ яти м іл ь ­
й о н ів учнів належать д е р ж а в і. Щ е
б л изько о д н о го м ільйона
дітей
навчаються в 11 тисячах приватних
ш кіл.
У к р а їн і ф у н к ц іо н у ю ть п 'ять ти­
сяч
так
званих
м атеринських
ш кіл, д е виховую ть 600 тисяч д і­
тей від д вох д о шести р о к ів , го ­
тую ть їх д о навчання в д ва н а дц я­
то м у класі.
С е р е д н ю о с в іту
та ко ж м о ж н а
зд об ути в д ер ж а в ни х ліцеях або
ж у м ун іцип а л ьн их та приватних
кол едж ах. Тут навчається м олодь
в ік о м від 11 д о 18 р о к ів . Батьки
не платять за навчання дітей
у
д е р ж а в н и х ш колах д о 14 р о ків.
Здається, все н е погано —
на­
вчання о б о в ’ язкове, д о 14 р о к ів
бе зко ш то вне . А л е ж чо м у то д і та­
кий великий від сів учнів?
С ередню ш колу
з д ип л о м о м ,
щ о дає п іл ьги п ри влаш туванні
на р о б о ту , д оз в о л я є без вступних
іспитів стати студентом , з а к ін ч у ­
ють 25— 30 п р о ц е н тів тих, щ о д і­
йш ли д о ви п у с к н о го класу. П рав­

справжнє дозвілля, достойне
молодої людини, яка скоро за­
кінчить вуз. Не гаяти марно до­
рогоцінного часу, не розміню­
ватись на дрібниці в особистому
житті. Як «контрзахід» проти
цього запланували спільні похо­
ди до театрів, у музеї, виріши­
ли своїми силами прочитати ці­
каві доповіді, провести диспути.
До ювілею інституту зробило
подарунок... Який? Нехай поки­

БАЙДУЖ ИХ
НЕ

БУЛО

що це буде нашим невеличким
«секретом».
Комсомольський актив групи
уважно прислухався до кожної
пропозиції, а тому складений
план роботи протягом нового
навчального року припав всім
до душі. А це одна із умов то­
го, що й виконуватись він буде
успішно, бо що подобається
всім, те й робиться всіми знач­
но охочіше.
Найголовніший пункт у на­
шім плані — навчання: вчити­
ся тільки на «відмінно» та
«добре». Наші успіхи в оволо­
дінні знаннями будуть скром­
ним внеском у загальнонарод­
ну справу підготовки до XXIV
партійного з’їзду.
В. КОЖЕВНИКОВА,
студентка 32 групи педа­
гогічного факультету.

Спираючись на студентську самодіяльність
(Закінчення. Поч. на 1-ій стор.).
р е йко , О . Савицька, Н. С изонтова, В. Гончарук, Н. К остю к, ви­
ко р и сто вую ть к о ж н у м о ж л и вість для участі в них. Д у ж е часто
д о нас п р иєд ную ться й студ е нти інш их груп .
Багато задуш евних б е с ід від б у л о с я в нас біл я вечірніх
багать. Саме в таких ум о ва х н а й кр а щ е р о з к р и ва ю ть с я л ю ди, в
такі год ини вони н а й кр а щ е сп р и й м а ю ть все, щ о йде від д уш і.
П р о йш о в ш и з сво їм и студ е нтам и багато к іл о м е тр ів , о б го в о ­
р и вш и з ними бе зліч р із н и х тем , я щ е і щ е раз п е р е к о н у ю с ь ,
яка цікава наша радянська м о л о д ь, і го р д іс тю сповню ється
се р ц е , щ о у на дій ні р у к и п е р е д а єш сво ю справу.

да, частина ю наків і д івчат к о р и ­
стую ться пр а во м од р уж ув а тися у
16 р о к ів .
— Розум ієте, вважаю ть, щ о ви­
п ускн ий екзам ен д у ж е у с к л а д н е ­
ний. П ід го то вка д о нього вим агає
багато часу. Н е р ід к о складаю ть
й о го не в р ік закінчення ш коли,
а на тр е тій чи четвертий р ік . Та й
р е п е ти то р а н е р ід к о треба б най­
няти...
С п е ц іа л істів з ви щ о ю о с в іто ю
готую ть уніве р сите ти й сп е ц іа л ь­
ні те хн ічн і, гум ан іта р н і, с іл ь с ь к о ­
го с п о д а р с ь к і, п е д а го гіч н і, м и сте ­
цтвознавчі інститути та к о л е д ж і.
Нам р о з п о в ід а л и багато ц ік а в о ­
го
про
П аризький
університет,
-найстаріший і найбільш ий з -п о м іж
17 ф р а н цузьких ун іве р сите тів. На
й о го п ’ яти ф акультетах зараз на­
вчається 40 п р о ц е н тів студ ентів
у с іє ї Ф р а н ц ії. О р га н ізо ва н ий він
щ е в XII с то р ічч і. Д о складу Па­
р и з ь к о го
уніве р сите ту
ввійш ла
С о р б о н н а — найстаріш ий уч бо вий
заклад, з яким пов'язана вся іс то ­
р ія ф р а н ц у з ь к о ї культури, науки
й освіти. С о р б о н н а була заснова­
на щ е 1253 р о к у Р. С о р б о н о м —
д у х ів н и к о м к о р о л я і спочатку б у ­
ла п р и тул ко м для бідних виклад а­
чів та студентів, щ о вивчали б о ­
го с л о в 'я .
П ізн іш е
вона
стала
ш к о л о ю для п ід го то вк и д у х о в е н ­
ства. Тут у 1469 р о ц і вп е р ш е в
Ф р а н ц ії з ’ явилося к н и го д р у к у в а н ­
ня.
Тепер у С о р б о н н і р о з м іщ е н і л і­
те р а тур н и й і п р и р о д н ич ий ф а кул ь­
тети П а р и зько го ун іверситету, а
та к о ж б іл ьш е со р о ка інститутів і
наукових це н тр ів, серед яких в і­
д о м і інститути ф р а н ц у з ь к о ї р е ­
в о л ю ц ії, р е л ігії, психо л о гії, суча с­
них м іж н а р о д н и х відносин то щ о .
У С о р б о н н і вивчають с л о в 'я н ­
ські м о ви (і се р е д них у к р а їн с ь ­
ку), готую ть спеціалістів р о с ій с ь ­
к о ї м ови та л ітератури, щ о п о д е ­
куди викладається
у ф р а н ц у з ь­
ких ш колах.
(Д алі буде).

ЦІКАВЕ ПРО СТУДЕНТІВ

** Н У М ІЗМ А Т
У Сергія Аушева, студента 34
групи дефектологічного факуль­
тету є одна давня пристрасть—
заняття нумізматикою. Збирати
монети він почав ще в дитинст­
ві.
Якось до його рук потрапила
цікава знахідка.
Барельєфне
зображення голови, латинський
шрифт... Щоб розгадати таєм­
ницю Сергієві довелося зверну­
тись до спеціалістів-нумізматів.
І виявилося, що це була .монета
Римської імперії. Саме ця зна­
хідка наштовхнула його до колекціюваяня монет різних епох
і країн.
Вже більше десяти років
юнак поповнює свою колекцію.
У його багатющому «арсеналі»
знаходяться дуже рідкісні мо­
нети, котрих не мають навіть
найбільші музеї України.
А скільки цікавого можуть
розповісти Сергійові монети!..
Тут і монети Ольвії, і Римської
імперії, і Золотої Орди, 1 Ки­
ївської Русі, і епохи Відроджен­
ня, — всього у колекції студен­
та нараховується понад півтори
тисячі монет, які є свідками всіх
формацій, котрі пережило люд­
ство.
Валентин САКУН,
студент дефектологічного
факультету.
СТУДЕНТСЬКИЙ ГУМОР

— Кажуть, що розум дає ма­
ти, а не інститут.
— БідолахаІ Ви, мабуть, ви­
росли сиротою.'
*

*

*

Двійочника гризла совість,
але він був їй не по зубах.
*

*

*

А що, якби підручникам на­
дати форму шпаргалок, можли­
во тоді вони студіювалися б
більш старанно.
Редактор В. СОКУР.