Джерело
Текст
ПОСВЯЧЕННЯ В СТУДЕНТИ
Світлою радістю сповнені сер
ця кожного з юнаків і дівчат, які
заповнили актовий зал інститу
ту. Зібралися ті, хто своїми
знаннями завоював право стати
студентом нашого столичного
педвузу. Всіх їх, що з’їхалися з
різних кінців України, об'єднує
одне прагнення — оволодіти
професією педагога. І одна ра
дість іскриться з очей — вони
стали студентами!
•Право бути студентом завойо
вано. Але пам’ятай, першокурс
нику, що вступні екзамени — це
лише перший бар’єр, який вда
лося тобі подолати на шляху до
здійснення своєї мети. Попереду
— роки навчання, і ще багато
доведеться попрацювати, щоб
мати право переступити ""поріг
школи як учитель.
Повільно пливуть між рядами
прапори інституту та комсомоль
ської організації. їх несуть че
рез зал кращі з кращих: відмін
ники навчання, комсомольські
активісти.
Ректор інституту проф. О. К.
Романовський знайомить першо
курсників з професорсько-викла
дацьким складом Інституту, роз
повідає про багатогранне життя
інституту, який святкуватиме
незабаром своє п’ятидесятиріччя, вітає першокурсників з по
свяченням в студенти.
Схвильовано звучать слова
провідних викладачів інституту,
звернені
до першокурсників.
Майстри
педагогічної справи
проф. Д. Ф. Ніколенко_, заслу
жений учитель республіки Г. В.
Семенцова дають молодому по
повненню товаристські поради.
І не в одного юнака, не в одної
дівчини, що за покликом серця
присвятили себе благородній ро
боті вчителя, виникло бажання
бути схожими на кращих педа
гогів — своїх наставників.
Від імені випускників студент
фізико-математичного ф-ту Геннадій Грищенко вручає першо
курсникам символічний ключ від
«храму науки».
Першокурсники клянуться з
гордістю нести прапор рідного
вузу, множити славні традіщії
колективу горьківців.
Після урочистого церемоніа
лу всі присутні у залі мали щас
ливу нагоду познайомитись з не
повторним мистецтвом польсь
ких друзів, які завітали на свя
то і дали чудовий концерт. З ці
кавою концертною програмою
виступили також студенти му
зично-педагогічного факультету.
Закінчилось свято. Гостями
зайшли на нього першокурсни
ки, а вийшли повноправними
членами великої студентської
сім’ї.
Г. НАУМЕНКО,
заступник секретаря комі
тету комсомолу інституту.
Пролетарі всіх країн, єднайтесяІ
З А
ПЕДАГОГІЧНІ
КАДРИ
ОРГАН РЕКТОРАТУ, ПАРТКОМУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ,
МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО.
№ 2 7 (4 9 5 )
Середа, 9 вересня 1970 року.
Ціна 1 коп.
Рік видання 15-й.
КЛЯТВА
ПЕРШОКУРСНИКІВ
Я, першокурсник Київського державного педагогічного ін
ституту імені Горького, в знаменний для мене день посвячен
ня в студенти — перед лицем своїх товаришів, перед виклада
чами урочисто клянусь:
Завжди бути гідним високого звання радянського студента,
помножувати традиції і славу нашого інституту.
КЛЯНУСЬ!
Глибоко оволодівати теоретичними знаннями, практичними
навичками, необхідними для роботи радянському вчителеві.
КЛЯНУСЬ!
Завжди бути гідним високого звання вихователя підростаю
чого покоління, людиною, безмежно відданою Партії, народу,
Батьківщіші, справі комунізму.
КЛЯНУСЬ!
Якщо я порушу цю клятву, нехай зневажають мене мої това
риші та весь колектив інституту.
НА ЗНАК НЕПОРУШНОСТІ ЦІЄЇ КЛЯТВИ Я ПЕРЕД
ОПОВИТИМ СЛАВОЮ ПРАПОРОМ
КЛЯНУСЬ!
КЛЯНУСЬ!
КЛЯНУСЬ!
ЛЮДИ НАШОГО ВУЗУ
ФІ ЗИК
Я к н ауко вець Віктор Павлович Дущенко один з «найпро
д у к т и в н іш и х » у нас викладачів: на його р ахун ку 120 друкова
н и х н а у к о в и х робіт. І тому перш за все хочеться сказати про
ньо го я к про вченого.
Два роки том у доц. В. Дущенко очолив кафедру фізики на
ш о го ін с т и т у т у . За цей час під його керівництвом було значно
р о зш и р е н а те м ати к а досліджень, одержані важливі результа
т и , що м аю ть велике значення Для народного господарства
к р а їн и . Досвідчений ф ізи к плідно працю є з науковою молод
дю . У нього багато аспір ан тів. П’я ть з них вже успіш но захи
с т и л и ка н д и д атські дисертації, інш і заверш ую ть роботу над
тем ам и Та й сам Віктор Павлович у невпинному зростанні,
п ід г о т у в а в до з а х и с т у докторську дисертацію . Об’єкт його до
сл ід ж е н н я — теп ло ф ізи ка.
и
НА ФОТО: завідую чий кафедрою фізики
д оц . В. Д У Щ Е Н К О і асп ір ан т В. Л ЕВАНД ОВСЬКИ Й проводять досл ід ж е н н я в лабо рато р ії.
_
.
"
Ф ото Ю. Порфиренка.
АКТИВІСТ
Спочатку він був старостою
групи, потім членом комсомоль
ського бюро курсу. Минуло не
багато часу, і юнак очолив ком
сомольську організацію дефек
тологічного
факультету. Ви
здогадалися, певне, про кого
йде мова: Валентин Степанець...
Комсомольський активіст, від
мінник навчання,
Ленінський
стипендіат. Не мислить юнак
життя без комсомольської дія
льності. І коли запитуєш його:
«Що дає тобі комсомольська
робота?», він відповідає:
— Найперше і найголовніше:
утвердження в правах громадя
нина, активного будівника ко
муністичного суспільства...
І це не просто красиві загаль
новживані слова. Для Валенти
на це одна із складових його
зростання як педагога-громадянина. Ось тут, в інституті, за
студентською лавою, він освоює
педагогічні науки. Юнак не
помилився, що обрав собі бла
городну і почесну, але й нелег
ку роботу вчителя-дефектолога.
Він любить дітей, і, безумовно,
ще залишить свій добрий слід
на ниві освіти.
А сьогодні... Сьогодні
його
хвилює все: як ідуть справи у
комсомольців, яка успішність'
на факультеті, чи все гаразд
у своїй групі.
Цього неспокі
йного вдачею хлопця вабить і
науково-студентська
робота, і
заняття спортом, І театр. І всю
ди він встигає. Цьому допома
гає його комсомольське горін
ня.
В. САКУН,
наш кор.
Слово у філологів
тверде
Вже на третій день навчання
всі студенти філологічного фа
культету зібралися на свої пер
ші в новому навчальному році
комсомольські збори. Настрій у
всіх піднесений,
збуджений.
Влітку формально всі були «ві
дірвані» від своєї комсомольсь
кої організації, але практично
студенти не припиняли своєї ді
яльності скрізь, де б не дове
лося їм знаходитись, — в різ
них куточках нашої неосяжної
Батьківщини. Рідна Київщина,
Крим, цілина, Сибір — все це
маршрути канікул студентів-філологів. Тож, кожному хотілося
розповісти про свої справи, по
слухати розповіді своїх товари
шів. Але найголовніше заради
чого зібралися — повести діло
ву розмову про навчання, роз
ставити нові орієнтири в подаль
шій комсомольській роботі.
— Новий навчальний рік про
ходитиме під девізом «Ми спра
ві партії і Леніна вірні», — го
ворить секретар комсомольської
організації факультету Володи
мир Веберов. — Це ставить ви
сокі вимоги перед студентською
молоддю. Ми повинні прикласти
всі сили, щоб гідно зустріти
XXIV з’їзд КПРС.
З доповіддю про підсумки ми
нулого навчального ро'ку висту
пив декан факультету проф.
Г. М. Удовиченко. Він відмітив
у своїй доповіді, що колектив
факультету досяг значних успі
хів у навчальному процесі, ком
сомольському житті та інших ас
пектах діяльності.
Якщо в зимову ексзаменаційну сесію процент успішності
складав 95,7, то у весняну екза
менаційну сесію, хоч вона була
значно складнішою, він піднявся
до 99,3 процента. Зараз на фа
культеті 98 відмінників — зо
лотий фонд факультету. ,
Порадували нас і випускни
ки, які склали державні екзаме
ни на «добре» і «відмінно». 13
ВАША
з них одержали дипломи з від
знакою.
Флагманом у навчанні на сьо
годнішній день є 42 група укра
їнського відділу, яка склала вес
няну екзаменаційну сесію без
задовільних оцінок і в якій на
раховується 11 відмінників на
вчання. Відрадно й те, що за
флагманом йде велика «ескад
ра». Це 22 та 21 групи україн
ського відділу, 42 група .росій
ського відділу та інші студент
ські колективи.
Г. М. Удовиченко звернув
увагу на діяльність академради,
яку очолює Зоя Пивовар. На
факультеті, як підкреслив допо
відач, академрада повинна ви
конувати роль студентського де
канату. Найближчим часом пот
рібно розгорнути
діяльність
НСТ, створити лекторську гру
пу.
В обговоренні доповіді взяли
участь Пивовар Зоя, Рагозіна
Надія. Секретар комітету ком
сомолу інституту Михайло Лев
ченко закликав комсомольців
у всеозброєнні зустріти ленінсь
кий урок.
Комсомольці 42-ї групи ук
раїнського відділу виступили із
закликом до всіх студентів фа
культету: «Зустрінемо XXIV
з ’їзд КПРС без жодної «трій
ки». Комсомольські збори під
тримали ініціативу кращої гру
пи факультету.
У рішенні зборів записано:
«Розпочинаючи перший етап
ленінського заліку і йдучи на
зустріч знаменній події в жит
ті нашого народу — XXIV
з ’їзду КПРС, комсомол факуль
тету буде домотатися нових ус
піхів у навчанні та ідейно-вихов
ній роботі».
І немає сумніву, що свою ви
соку комсомольську обіцянку
філологи виконають з честю.
Слово у філологів тверде.
Надія РАГОЗІНА,
Віктор ОЛІЙНИК,
студенти філологічного
факультету.
Г А З Е Т А
Шановні друзі! Закінчилися канікули і ви знову сіли за сту
дентські лави, щоб оволодіти професією педагога. Щосереди
приходить у вашу групу газета «•За педагогічні кадри». Ред
колегія газети намагається якнайповніше відображати життя
студентського колективу. Але виконувати свою функцію газета
може лише за вашою активною допомогою.
Звертаємося до вас з проханням надсилати до редакції ма
теріали з життя свого колективу. Спільними зусиллями зро
бимо свою газету цікавою. Пишіть нам.
РЕДКОЛЕГІЯ.
Поради
першокурсникам
Вчитися самостійно
працювати у В. І. Леніна
О дн е з найважливіших завдань,
яке поставив В. І. Ленін
перед
м олоддю — оволодівати наукови
ми знаннями. Без глибоких м іц
них знань не можна стати справ
жнім ком уністом . Основне місце
в оволодінні знаннями Володимир
Ілліч відводив самостійній роботі.
Щ е з ю нацьких років він від
значався великим прагненням до
знань, умінням працювати напо
легливо, систематично, за певним
планом. Так, уж е в шкільні роки
Володимир Ульянов любив бага
то читати.
Будучи гімназистом,
він встиг прочитати все цінне з
револю ційно-дем ократичної пуб
ліцистики, що було надруковано
в Росії.
У спогадах про шкільні
роки
Ілліча його брат
Д . І. Ульянов
пише, що Володимир завжди ста
ранно готувався до занять, вчасно
і якісно виконував шкільні завдан
ня. Наприклад, коли давалося д о
до м у завдання написати твір, він
зр азу ж п ісля оголошення теми
приступав
до його
виконання.
С кладав на аркуш і паперу план
твору з вступом
і висновками.
П отім брав аркуш і паперу, згинав
навпіл вздо вж і на полях зліва
накреслю вав чернетку, простав
ляючи циф ри, літери згідно складенного плану. Полоси справа за
лишались чистими. Сюди він вно
сив доповнення, пояснення, поп
равки, а тако ж вказівки на літер а
ту р у : дивись
там-то,
сторінка
така-то.
Поступово, день за днем праві
полоси листа попереднього чер
новика заповнювались цілим р я
дом пом іток, поправок, посилок
тощ о. Потім незадовго до строку
подачі твору, він писав весь твір
начорно, справляючись з своїми
помітками в різних книгах, які
були приготовлені
заздалегідь.
П ісля цього
залишалось тільки
взяти чистий зош ит і переписати
начисто готовий твір. Цей ф акт
є д уж е повчальним і для нашої
учнівської та студентсько ї м олоді.
Навчаючись у Казанському уні
верситеті, В. І. Ленін починає вес
ти револю ційну
роботу серед
студентів. Його переслідую ть цар
ські шпигуни і добиваю ться від
числення з університету. А ле м о
лодий Ленін
не складає зб ро ї.
Він наполегливо працює над са
моосвітою, продовжує вести р е
волюційну роботу в С ам ар і. Він
самостійно
вивчає
універ ситет
ський курс за юридичний ф а к у
льтет, добивається
д о зво лу на
складання екзам ену за універ си
тет екстерном. І за короткий час,
майже за один рік, Володимир
Ульянов успішно опановує 4-х річ
ний університетський курс, успіш
но складає екзам ени. З 33-х осіб,
що складали екзамени, один лише
він одержав
диплом перш ого
ступеня.
Враж ає працьовитість В. і. Л е
ніна під час заслання. За 3 роки
перебування в засланні він напи
сав
понад ЗО д уж е
важливих
праць.
«Він переглядав гори м атеріалу,
— пише Н. К. К р у п с ь к а ,— читав
(як і писав) надзвичайно швидко,
але те, що хотів запам’ятати, ви
писував собі в зошит... Якщо кни
га належала йому, то він о бм еж у
вався підкреслюванням, пом ітка
ми на полях, а на обкладинці ви
писував сторінку, підкреслюючи
її однією або кількома рисками,
дивлячись на важливість відм іче
ного м ісця. Перечитував він і свої
статті, робив і на них помітки, і
те, що навело на яку-небудь д у м
ку, теж підкреслював і сторінку
помічав на обкладинці. Так о р га
нізовував Ілліч свою пам'ять». Ці
слова ще раз підтверджую ть ха
рактерні риси Володимира Ілліча:
вимогливість до себе, прагнення
вивчити питання в деталях.
В минулому навчальному році в ін сти туті І в гуртож итках
було обладнано 4 читальних зали з вільним доступом до лі
тератури. З них: один зал в головному навчальному корпусі
на 157 місць, другий — на дефектологічному ф акультеті на
56 місць і два в гур то ж и тках (на 86 місць). Створення чи
тальних залів з вільним доступом до літератури сприяє по
ліпшенню сам остійної роботи студентів. Уже в цьому на
вчальному році передбачено створення сцеціалізованих чи
тальних залів на філологічном у та фізико-математичному
ф акультетах.
НА ФОТО: студ енти знайомляться з виставною книг на
ленінську тем атику, я к у підготували працівники інститутсьної
бібліотеки.
Ф ото В. Тимошенка.
Цінна і повчальна
книга
Кожного року Радянська Армія
одержує нове гідне поповнення —
вихованців нашої школи. Перед
школою стоїть відповідальне за
вдання — підготовка всебічно
розвинених
людей, полум’яних
патріотів Соціалістичної Вітчизни,
готових до збройного захисту її
священних кордонів, мирної твор
чої праці.
Тому дослідження ефективних
методів, пропаганда і поширення
передового педагогічного досвіду
військово-патріотичного виховання
школярів набувають першочерго
вого значення.
Нова праця Героя Радянського
Союзу, кандидата історичних наук
Тимофія Максимовича Шаиїла
«Військово-патріотичне виховання
шкільної молоді» і присвячена цій
благородній справі.
У книзі узагальнено кращий до
свід передових шкіл і вчителів на
шої республіки у здійсненні вій
ськово-патріотичного виховання в
процесі .вивчення основ наук і в
позакласній роботі.
На конкретному матеріалі автор
захоплено розповідає про вихо
вання молоді на героїчних рево
люційних і бойових традиціях на
шого народу. Відзначається, що
виховання патріотичних почуттів
у дітей слід починати з першого
класу і поступово удосконалювати
та урізноманітнювати систему, ви
ховання протягом всього часу на
вчання в школі.
Т. /VI. Шашло детально і цікаво
розповідає про роботу червоних
слідопитів по вивченню бойового
шляху і героїчних подвигів радян
ських людей у роки Великої Віт
чизняної війни, про створення кім
нат бойової Слави, походи по міс
цях боїв, зустрічі з ветеранами
війни, використання творів літера
тури, живопису, кіно, шефську ро
боту з воїнами Радянської Армії,
про яскраві шкільні свята і хви
люючі традиції.
Читач дізнається і про те, як
поруч з вихованням в учнів пат
ріотичних почуттів здійснюється
їх фізичне виховання, озброєная
необхідними знаннями і навичка
ми з військової справи.
Конспектування
опрацьованої
літератури у В. І. Леніна
було
своєрідним. Так, Крупська пише:
«Якось переглядаючи мою бро
ш уру
«О рганізація самоосвіти»,
він сказав, що я неправа, коли
говорю, що треба записувати саме
необхідне, — у нього інший дос
від». Цей досвід
Леніна в кон
спектуванні опрацьованої літер а
тури полягає в тому, що він ви
писував не лише
ті факти, які
йому потрібні зараз, а й ті, які
будуть потрібні для дальш ої ро
боти. Ці факти він систематизував,
співставляв з іншими. При нагро
мадж енні нових ф актів, він знову
повертався до них, розглядав їх у
з в ’язку з новими ф актами, робив
при цьому
висновки і узагаль
нення.
Працюючи над
книгою, В. І.
Ленін вивчав не тільки данну кни
гу, а й ті дж ерела, на які спирає
ться автор книги.
Він критично
підходив до наведених автором
фактів і висновків і завжди під
креслював, що книги пишуть лю
ди, які захищають інтереси того
чи іншого класу. Самостійно пе
ревіряти ф акти, цифри, вивчати
першоджереТїа~— було н евід'єм
ною рисою в роботі В. І. Леніна
протягом всієї його революцій
ної діяльності.
У спогадах про невтомну р о зу
мову працю вождя його сестра
М арія Іллінічна пише:
«Він все
життя вчився,
вивчив
великих
мислителів і живе життя, теорію
і практику, факти і цифри», «вра
жала наполегливість і акуратність,
з якою Володимир Ілліч робив
ту справу, за яку він брався. Це
уміння працювати, ця наполегли
вість зберігались
у нього все
ж иття».
В. І. Ленін завдж ди сміявся з
тих, хто боявся труднощ ів. «Труд
не не є неможливе», — говорив
завжди він.
Виступаючи на III з 'їз д і РКСМ ,
В. І. Ленін закликав молодь вчи
тись ком унізму,
а це значить:
«...взяти собі всю суму людських
знань, і взяти так, щоб комунізм
не був би у вас чимсь таким, що
заучено, а був би тим, що вами
самими продумане, був би тими
висновками,
які є неминучими,
з точки зору сучасної освіти».
Це заповідь нашій молоді, яка
має бути законом ж иття.
У дрімотливу ранкову тишу
квапливо «втручаються» мело
дійні звуки дзвінка. І слідом за
ними по всьому табору вже роз
кочується «Пісенька велосипе
диста» — позивні-нашої «Беріз
ки». Розпочинається новий день.
Від крайнього будиночка до
самісінької води — 95 кроків
(рахував сам). Цієї відстані
вповні вистачає, щоб струсити
з себе залишки сну, підбадьори
тись цілющим дніпровим повіт
рям.
С. Леваківська, Т. Лемешко,
О. Бєлозьоров, а то й сам 'н а
чальник табору М. Левченко ве
дуть відпочиваючих на берег Ки
ївського моря — зарядка!
іПісля зарядки — мерщій до
кухні. У шеф-кухаря Ф. Єремен
ка вже все готове для смачного
сніданку. Поснідали, а тепер
турбота про «їжу»., духовну. Ра
да табору намічає, що,‘ як і де
буде проведено протягом дня.
” Цікавий кінофільм, зустріч
КВК, передача по телебаченню,
концерт художньої самодіяльно
сті друзів з КДУ і військового
училища, лекція на міжнародні
теми, день Нептуна, випуск стін
газети «Берізка» та сатирично
го «Восьминога», чергова зуст
річ збірних.команд з волейбола,
футбола, греблі, настільного теніса, плавання тощо — відпочи
ваючим нудьгувати не доводи
лось. Кожен день був насиче
ний цікавими змістовними захо
дами, ініціаторами яких часто
були самі відпочиваючі.
За дві зміни роботи табору у
ньому відпочило понад 300 сту
дентів нашого та інших інститу
тів. Побували н «Берізці» сту
денти з Москви, Ленінграда, Че
лябінська, Бухари. Завітали до
нас і друзі із братньої Чехословаччини — студенти педінсти
туту з міста Нітри. Зараз, коли
прапор «Берізки» спущено до
наступного літа, нам приємно
відзначити, що популярність ін
ститутського табору з року в рік
зростає. Побудований працьови
тими руками студентів, він роз
О . ТА ТЕК К О ,
ростається, кращає, приваблює
доцент каф едр и педагогіки.
до себе чудовим своїм місцезна
ходженням все нових і нових
Автор підкреслює, що робота по шанувальників спорту та зміс
військово-патріотичному вихован товного веселого відпочинку.
ню може бути успішною тільки
Сергій ЛЕВІЩЕНКО,
при умові повсякденного керівни
заступник начальника та
цтва нею партійними організація
бору по політичній роботі.
ми, при поєднанні зусиль педаго
гічних колективів, піонерської,
# # '<•
комсомольської організації, всієї
громадськості.
Цього літа я відпочивав в нашій
У книзі досвідченого педагога, «Берізці». Сказати про це одним
колишнього фронтовика, наведено словом? — Хороше, незабутньо,
багато фактичних матеріалів і до захоплююче! Хочу висловити по
кументів, що розкривають красу і
і гадаю, до мене приєдна
велич героїчних звершень радян дяку,
ються м о ї товариші, насамперед
ських людей у роки Великої Віт начальнику табору Михайлові Л ев
чизняної війни.
ченку, «замполіту» Сергієві ЛевіНова праця Т. М. Шаіила — щ енку. Вони завжди піднімали у
заклик до творчого оволодіння на нас
бадьорий настрій, керували ор
бутим досвідом у справі військо
ганізацією
численних заходів. їх
во-патріотичного виховання, до но
вих пошуків у вихованні радян ми бачили і з лопатою в руках під
ської молоді. Учителі шкіл з вдяч час трудо во ї години, і на волей
ністю прийняли книгу на своє оз больному майданчику, і на ф ут
больному полі — скрізь ми від
броєння.
І. РУДЕНКО,
директор Боярської
СШ № 1.
'
ГУМ О Р
«жодного дня
БЕЗ РЕКОРДУ»
вирішили
ку. Тепер
дини вони
телевізора
У нашій
«Берізці»
лекція!», відповів: «Дуже по
трібні мені ваші лекції».
студенти гуртожит
РІДКІСНЕ ЯВИЩЕ
щоденно по три го
проводитимуть біля мали змогу спостерігати сту
денти четвертого курсу: в ін
«Рекорд» .
ститутському корпусі заблукав
і потрапив на лекцію їх одно
ЛЕКЦІЇ ДУЖЕ ПОТРІБНІ
Це ствердив студент С. Ми- кашник М. Гультіпаченко. Сту
моходов, який на питання ви денти нагодували потерпілого
кладача «Куди ви? Зараз же в буфеті і випустили на волю.
чували плече старших .товаришів,
«зарядж ались»
невичерпною їх
ньою енергією .
Хочеться
подякувати
також
проф ком у, ректорату,
парткому
інституту, . викладачам
каф едри
фізвиховання, комендантові табо
ру М. Крючкову — всім, хто по
дбав про те, щоб створити чудові
умови для оздоровлення і відпо
чинку студентської молоді.
Петро МЕДВІДЬ,
студент дефектологічного
факультету.
Редактор В. СОКУР.
Світлою радістю сповнені сер
ця кожного з юнаків і дівчат, які
заповнили актовий зал інститу
ту. Зібралися ті, хто своїми
знаннями завоював право стати
студентом нашого столичного
педвузу. Всіх їх, що з’їхалися з
різних кінців України, об'єднує
одне прагнення — оволодіти
професією педагога. І одна ра
дість іскриться з очей — вони
стали студентами!
•Право бути студентом завойо
вано. Але пам’ятай, першокурс
нику, що вступні екзамени — це
лише перший бар’єр, який вда
лося тобі подолати на шляху до
здійснення своєї мети. Попереду
— роки навчання, і ще багато
доведеться попрацювати, щоб
мати право переступити ""поріг
школи як учитель.
Повільно пливуть між рядами
прапори інституту та комсомоль
ської організації. їх несуть че
рез зал кращі з кращих: відмін
ники навчання, комсомольські
активісти.
Ректор інституту проф. О. К.
Романовський знайомить першо
курсників з професорсько-викла
дацьким складом Інституту, роз
повідає про багатогранне життя
інституту, який святкуватиме
незабаром своє п’ятидесятиріччя, вітає першокурсників з по
свяченням в студенти.
Схвильовано звучать слова
провідних викладачів інституту,
звернені
до першокурсників.
Майстри
педагогічної справи
проф. Д. Ф. Ніколенко_, заслу
жений учитель республіки Г. В.
Семенцова дають молодому по
повненню товаристські поради.
І не в одного юнака, не в одної
дівчини, що за покликом серця
присвятили себе благородній ро
боті вчителя, виникло бажання
бути схожими на кращих педа
гогів — своїх наставників.
Від імені випускників студент
фізико-математичного ф-ту Геннадій Грищенко вручає першо
курсникам символічний ключ від
«храму науки».
Першокурсники клянуться з
гордістю нести прапор рідного
вузу, множити славні традіщії
колективу горьківців.
Після урочистого церемоніа
лу всі присутні у залі мали щас
ливу нагоду познайомитись з не
повторним мистецтвом польсь
ких друзів, які завітали на свя
то і дали чудовий концерт. З ці
кавою концертною програмою
виступили також студенти му
зично-педагогічного факультету.
Закінчилось свято. Гостями
зайшли на нього першокурсни
ки, а вийшли повноправними
членами великої студентської
сім’ї.
Г. НАУМЕНКО,
заступник секретаря комі
тету комсомолу інституту.
Пролетарі всіх країн, єднайтесяІ
З А
ПЕДАГОГІЧНІ
КАДРИ
ОРГАН РЕКТОРАТУ, ПАРТКОМУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ,
МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО.
№ 2 7 (4 9 5 )
Середа, 9 вересня 1970 року.
Ціна 1 коп.
Рік видання 15-й.
КЛЯТВА
ПЕРШОКУРСНИКІВ
Я, першокурсник Київського державного педагогічного ін
ституту імені Горького, в знаменний для мене день посвячен
ня в студенти — перед лицем своїх товаришів, перед виклада
чами урочисто клянусь:
Завжди бути гідним високого звання радянського студента,
помножувати традиції і славу нашого інституту.
КЛЯНУСЬ!
Глибоко оволодівати теоретичними знаннями, практичними
навичками, необхідними для роботи радянському вчителеві.
КЛЯНУСЬ!
Завжди бути гідним високого звання вихователя підростаю
чого покоління, людиною, безмежно відданою Партії, народу,
Батьківщіші, справі комунізму.
КЛЯНУСЬ!
Якщо я порушу цю клятву, нехай зневажають мене мої това
риші та весь колектив інституту.
НА ЗНАК НЕПОРУШНОСТІ ЦІЄЇ КЛЯТВИ Я ПЕРЕД
ОПОВИТИМ СЛАВОЮ ПРАПОРОМ
КЛЯНУСЬ!
КЛЯНУСЬ!
КЛЯНУСЬ!
ЛЮДИ НАШОГО ВУЗУ
ФІ ЗИК
Я к н ауко вець Віктор Павлович Дущенко один з «найпро
д у к т и в н іш и х » у нас викладачів: на його р ахун ку 120 друкова
н и х н а у к о в и х робіт. І тому перш за все хочеться сказати про
ньо го я к про вченого.
Два роки том у доц. В. Дущенко очолив кафедру фізики на
ш о го ін с т и т у т у . За цей час під його керівництвом було значно
р о зш и р е н а те м ати к а досліджень, одержані важливі результа
т и , що м аю ть велике значення Для народного господарства
к р а їн и . Досвідчений ф ізи к плідно працю є з науковою молод
дю . У нього багато аспір ан тів. П’я ть з них вже успіш но захи
с т и л и ка н д и д атські дисертації, інш і заверш ую ть роботу над
тем ам и Та й сам Віктор Павлович у невпинному зростанні,
п ід г о т у в а в до з а х и с т у докторську дисертацію . Об’єкт його до
сл ід ж е н н я — теп ло ф ізи ка.
и
НА ФОТО: завідую чий кафедрою фізики
д оц . В. Д У Щ Е Н К О і асп ір ан т В. Л ЕВАНД ОВСЬКИ Й проводять досл ід ж е н н я в лабо рато р ії.
_
.
"
Ф ото Ю. Порфиренка.
АКТИВІСТ
Спочатку він був старостою
групи, потім членом комсомоль
ського бюро курсу. Минуло не
багато часу, і юнак очолив ком
сомольську організацію дефек
тологічного
факультету. Ви
здогадалися, певне, про кого
йде мова: Валентин Степанець...
Комсомольський активіст, від
мінник навчання,
Ленінський
стипендіат. Не мислить юнак
життя без комсомольської дія
льності. І коли запитуєш його:
«Що дає тобі комсомольська
робота?», він відповідає:
— Найперше і найголовніше:
утвердження в правах громадя
нина, активного будівника ко
муністичного суспільства...
І це не просто красиві загаль
новживані слова. Для Валенти
на це одна із складових його
зростання як педагога-громадянина. Ось тут, в інституті, за
студентською лавою, він освоює
педагогічні науки. Юнак не
помилився, що обрав собі бла
городну і почесну, але й нелег
ку роботу вчителя-дефектолога.
Він любить дітей, і, безумовно,
ще залишить свій добрий слід
на ниві освіти.
А сьогодні... Сьогодні
його
хвилює все: як ідуть справи у
комсомольців, яка успішність'
на факультеті, чи все гаразд
у своїй групі.
Цього неспокі
йного вдачею хлопця вабить і
науково-студентська
робота, і
заняття спортом, І театр. І всю
ди він встигає. Цьому допома
гає його комсомольське горін
ня.
В. САКУН,
наш кор.
Слово у філологів
тверде
Вже на третій день навчання
всі студенти філологічного фа
культету зібралися на свої пер
ші в новому навчальному році
комсомольські збори. Настрій у
всіх піднесений,
збуджений.
Влітку формально всі були «ві
дірвані» від своєї комсомольсь
кої організації, але практично
студенти не припиняли своєї ді
яльності скрізь, де б не дове
лося їм знаходитись, — в різ
них куточках нашої неосяжної
Батьківщини. Рідна Київщина,
Крим, цілина, Сибір — все це
маршрути канікул студентів-філологів. Тож, кожному хотілося
розповісти про свої справи, по
слухати розповіді своїх товари
шів. Але найголовніше заради
чого зібралися — повести діло
ву розмову про навчання, роз
ставити нові орієнтири в подаль
шій комсомольській роботі.
— Новий навчальний рік про
ходитиме під девізом «Ми спра
ві партії і Леніна вірні», — го
ворить секретар комсомольської
організації факультету Володи
мир Веберов. — Це ставить ви
сокі вимоги перед студентською
молоддю. Ми повинні прикласти
всі сили, щоб гідно зустріти
XXIV з’їзд КПРС.
З доповіддю про підсумки ми
нулого навчального ро'ку висту
пив декан факультету проф.
Г. М. Удовиченко. Він відмітив
у своїй доповіді, що колектив
факультету досяг значних успі
хів у навчальному процесі, ком
сомольському житті та інших ас
пектах діяльності.
Якщо в зимову ексзаменаційну сесію процент успішності
складав 95,7, то у весняну екза
менаційну сесію, хоч вона була
значно складнішою, він піднявся
до 99,3 процента. Зараз на фа
культеті 98 відмінників — зо
лотий фонд факультету. ,
Порадували нас і випускни
ки, які склали державні екзаме
ни на «добре» і «відмінно». 13
ВАША
з них одержали дипломи з від
знакою.
Флагманом у навчанні на сьо
годнішній день є 42 група укра
їнського відділу, яка склала вес
няну екзаменаційну сесію без
задовільних оцінок і в якій на
раховується 11 відмінників на
вчання. Відрадно й те, що за
флагманом йде велика «ескад
ра». Це 22 та 21 групи україн
ського відділу, 42 група .росій
ського відділу та інші студент
ські колективи.
Г. М. Удовиченко звернув
увагу на діяльність академради,
яку очолює Зоя Пивовар. На
факультеті, як підкреслив допо
відач, академрада повинна ви
конувати роль студентського де
канату. Найближчим часом пот
рібно розгорнути
діяльність
НСТ, створити лекторську гру
пу.
В обговоренні доповіді взяли
участь Пивовар Зоя, Рагозіна
Надія. Секретар комітету ком
сомолу інституту Михайло Лев
ченко закликав комсомольців
у всеозброєнні зустріти ленінсь
кий урок.
Комсомольці 42-ї групи ук
раїнського відділу виступили із
закликом до всіх студентів фа
культету: «Зустрінемо XXIV
з ’їзд КПРС без жодної «трій
ки». Комсомольські збори під
тримали ініціативу кращої гру
пи факультету.
У рішенні зборів записано:
«Розпочинаючи перший етап
ленінського заліку і йдучи на
зустріч знаменній події в жит
ті нашого народу — XXIV
з ’їзду КПРС, комсомол факуль
тету буде домотатися нових ус
піхів у навчанні та ідейно-вихов
ній роботі».
І немає сумніву, що свою ви
соку комсомольську обіцянку
філологи виконають з честю.
Слово у філологів тверде.
Надія РАГОЗІНА,
Віктор ОЛІЙНИК,
студенти філологічного
факультету.
Г А З Е Т А
Шановні друзі! Закінчилися канікули і ви знову сіли за сту
дентські лави, щоб оволодіти професією педагога. Щосереди
приходить у вашу групу газета «•За педагогічні кадри». Ред
колегія газети намагається якнайповніше відображати життя
студентського колективу. Але виконувати свою функцію газета
може лише за вашою активною допомогою.
Звертаємося до вас з проханням надсилати до редакції ма
теріали з життя свого колективу. Спільними зусиллями зро
бимо свою газету цікавою. Пишіть нам.
РЕДКОЛЕГІЯ.
Поради
першокурсникам
Вчитися самостійно
працювати у В. І. Леніна
О дн е з найважливіших завдань,
яке поставив В. І. Ленін
перед
м олоддю — оволодівати наукови
ми знаннями. Без глибоких м іц
них знань не можна стати справ
жнім ком уністом . Основне місце
в оволодінні знаннями Володимир
Ілліч відводив самостійній роботі.
Щ е з ю нацьких років він від
значався великим прагненням до
знань, умінням працювати напо
легливо, систематично, за певним
планом. Так, уж е в шкільні роки
Володимир Ульянов любив бага
то читати.
Будучи гімназистом,
він встиг прочитати все цінне з
револю ційно-дем ократичної пуб
ліцистики, що було надруковано
в Росії.
У спогадах про шкільні
роки
Ілліча його брат
Д . І. Ульянов
пише, що Володимир завжди ста
ранно готувався до занять, вчасно
і якісно виконував шкільні завдан
ня. Наприклад, коли давалося д о
до м у завдання написати твір, він
зр азу ж п ісля оголошення теми
приступав
до його
виконання.
С кладав на аркуш і паперу план
твору з вступом
і висновками.
П отім брав аркуш і паперу, згинав
навпіл вздо вж і на полях зліва
накреслю вав чернетку, простав
ляючи циф ри, літери згідно складенного плану. Полоси справа за
лишались чистими. Сюди він вно
сив доповнення, пояснення, поп
равки, а тако ж вказівки на літер а
ту р у : дивись
там-то,
сторінка
така-то.
Поступово, день за днем праві
полоси листа попереднього чер
новика заповнювались цілим р я
дом пом іток, поправок, посилок
тощ о. Потім незадовго до строку
подачі твору, він писав весь твір
начорно, справляючись з своїми
помітками в різних книгах, які
були приготовлені
заздалегідь.
П ісля цього
залишалось тільки
взяти чистий зош ит і переписати
начисто готовий твір. Цей ф акт
є д уж е повчальним і для нашої
учнівської та студентсько ї м олоді.
Навчаючись у Казанському уні
верситеті, В. І. Ленін починає вес
ти револю ційну
роботу серед
студентів. Його переслідую ть цар
ські шпигуни і добиваю ться від
числення з університету. А ле м о
лодий Ленін
не складає зб ро ї.
Він наполегливо працює над са
моосвітою, продовжує вести р е
волюційну роботу в С ам ар і. Він
самостійно
вивчає
універ ситет
ський курс за юридичний ф а к у
льтет, добивається
д о зво лу на
складання екзам ену за універ си
тет екстерном. І за короткий час,
майже за один рік, Володимир
Ульянов успішно опановує 4-х річ
ний університетський курс, успіш
но складає екзам ени. З 33-х осіб,
що складали екзамени, один лише
він одержав
диплом перш ого
ступеня.
Враж ає працьовитість В. і. Л е
ніна під час заслання. За 3 роки
перебування в засланні він напи
сав
понад ЗО д уж е
важливих
праць.
«Він переглядав гори м атеріалу,
— пише Н. К. К р у п с ь к а ,— читав
(як і писав) надзвичайно швидко,
але те, що хотів запам’ятати, ви
писував собі в зошит... Якщо кни
га належала йому, то він о бм еж у
вався підкреслюванням, пом ітка
ми на полях, а на обкладинці ви
писував сторінку, підкреслюючи
її однією або кількома рисками,
дивлячись на важливість відм іче
ного м ісця. Перечитував він і свої
статті, робив і на них помітки, і
те, що навело на яку-небудь д у м
ку, теж підкреслював і сторінку
помічав на обкладинці. Так о р га
нізовував Ілліч свою пам'ять». Ці
слова ще раз підтверджую ть ха
рактерні риси Володимира Ілліча:
вимогливість до себе, прагнення
вивчити питання в деталях.
В минулому навчальному році в ін сти туті І в гуртож итках
було обладнано 4 читальних зали з вільним доступом до лі
тератури. З них: один зал в головному навчальному корпусі
на 157 місць, другий — на дефектологічному ф акультеті на
56 місць і два в гур то ж и тках (на 86 місць). Створення чи
тальних залів з вільним доступом до літератури сприяє по
ліпшенню сам остійної роботи студентів. Уже в цьому на
вчальному році передбачено створення сцеціалізованих чи
тальних залів на філологічном у та фізико-математичному
ф акультетах.
НА ФОТО: студ енти знайомляться з виставною книг на
ленінську тем атику, я к у підготували працівники інститутсьної
бібліотеки.
Ф ото В. Тимошенка.
Цінна і повчальна
книга
Кожного року Радянська Армія
одержує нове гідне поповнення —
вихованців нашої школи. Перед
школою стоїть відповідальне за
вдання — підготовка всебічно
розвинених
людей, полум’яних
патріотів Соціалістичної Вітчизни,
готових до збройного захисту її
священних кордонів, мирної твор
чої праці.
Тому дослідження ефективних
методів, пропаганда і поширення
передового педагогічного досвіду
військово-патріотичного виховання
школярів набувають першочерго
вого значення.
Нова праця Героя Радянського
Союзу, кандидата історичних наук
Тимофія Максимовича Шаиїла
«Військово-патріотичне виховання
шкільної молоді» і присвячена цій
благородній справі.
У книзі узагальнено кращий до
свід передових шкіл і вчителів на
шої республіки у здійсненні вій
ськово-патріотичного виховання в
процесі .вивчення основ наук і в
позакласній роботі.
На конкретному матеріалі автор
захоплено розповідає про вихо
вання молоді на героїчних рево
люційних і бойових традиціях на
шого народу. Відзначається, що
виховання патріотичних почуттів
у дітей слід починати з першого
класу і поступово удосконалювати
та урізноманітнювати систему, ви
ховання протягом всього часу на
вчання в школі.
Т. /VI. Шашло детально і цікаво
розповідає про роботу червоних
слідопитів по вивченню бойового
шляху і героїчних подвигів радян
ських людей у роки Великої Віт
чизняної війни, про створення кім
нат бойової Слави, походи по міс
цях боїв, зустрічі з ветеранами
війни, використання творів літера
тури, живопису, кіно, шефську ро
боту з воїнами Радянської Армії,
про яскраві шкільні свята і хви
люючі традиції.
Читач дізнається і про те, як
поруч з вихованням в учнів пат
ріотичних почуттів здійснюється
їх фізичне виховання, озброєная
необхідними знаннями і навичка
ми з військової справи.
Конспектування
опрацьованої
літератури у В. І. Леніна
було
своєрідним. Так, Крупська пише:
«Якось переглядаючи мою бро
ш уру
«О рганізація самоосвіти»,
він сказав, що я неправа, коли
говорю, що треба записувати саме
необхідне, — у нього інший дос
від». Цей досвід
Леніна в кон
спектуванні опрацьованої літер а
тури полягає в тому, що він ви
писував не лише
ті факти, які
йому потрібні зараз, а й ті, які
будуть потрібні для дальш ої ро
боти. Ці факти він систематизував,
співставляв з іншими. При нагро
мадж енні нових ф актів, він знову
повертався до них, розглядав їх у
з в ’язку з новими ф актами, робив
при цьому
висновки і узагаль
нення.
Працюючи над
книгою, В. І.
Ленін вивчав не тільки данну кни
гу, а й ті дж ерела, на які спирає
ться автор книги.
Він критично
підходив до наведених автором
фактів і висновків і завжди під
креслював, що книги пишуть лю
ди, які захищають інтереси того
чи іншого класу. Самостійно пе
ревіряти ф акти, цифри, вивчати
першоджереТїа~— було н евід'єм
ною рисою в роботі В. І. Леніна
протягом всієї його революцій
ної діяльності.
У спогадах про невтомну р о зу
мову працю вождя його сестра
М арія Іллінічна пише:
«Він все
життя вчився,
вивчив
великих
мислителів і живе життя, теорію
і практику, факти і цифри», «вра
жала наполегливість і акуратність,
з якою Володимир Ілліч робив
ту справу, за яку він брався. Це
уміння працювати, ця наполегли
вість зберігались
у нього все
ж иття».
В. І. Ленін завдж ди сміявся з
тих, хто боявся труднощ ів. «Труд
не не є неможливе», — говорив
завжди він.
Виступаючи на III з 'їз д і РКСМ ,
В. І. Ленін закликав молодь вчи
тись ком унізму,
а це значить:
«...взяти собі всю суму людських
знань, і взяти так, щоб комунізм
не був би у вас чимсь таким, що
заучено, а був би тим, що вами
самими продумане, був би тими
висновками,
які є неминучими,
з точки зору сучасної освіти».
Це заповідь нашій молоді, яка
має бути законом ж иття.
У дрімотливу ранкову тишу
квапливо «втручаються» мело
дійні звуки дзвінка. І слідом за
ними по всьому табору вже роз
кочується «Пісенька велосипе
диста» — позивні-нашої «Беріз
ки». Розпочинається новий день.
Від крайнього будиночка до
самісінької води — 95 кроків
(рахував сам). Цієї відстані
вповні вистачає, щоб струсити
з себе залишки сну, підбадьори
тись цілющим дніпровим повіт
рям.
С. Леваківська, Т. Лемешко,
О. Бєлозьоров, а то й сам 'н а
чальник табору М. Левченко ве
дуть відпочиваючих на берег Ки
ївського моря — зарядка!
іПісля зарядки — мерщій до
кухні. У шеф-кухаря Ф. Єремен
ка вже все готове для смачного
сніданку. Поснідали, а тепер
турбота про «їжу»., духовну. Ра
да табору намічає, що,‘ як і де
буде проведено протягом дня.
” Цікавий кінофільм, зустріч
КВК, передача по телебаченню,
концерт художньої самодіяльно
сті друзів з КДУ і військового
училища, лекція на міжнародні
теми, день Нептуна, випуск стін
газети «Берізка» та сатирично
го «Восьминога», чергова зуст
річ збірних.команд з волейбола,
футбола, греблі, настільного теніса, плавання тощо — відпочи
ваючим нудьгувати не доводи
лось. Кожен день був насиче
ний цікавими змістовними захо
дами, ініціаторами яких часто
були самі відпочиваючі.
За дві зміни роботи табору у
ньому відпочило понад 300 сту
дентів нашого та інших інститу
тів. Побували н «Берізці» сту
денти з Москви, Ленінграда, Че
лябінська, Бухари. Завітали до
нас і друзі із братньої Чехословаччини — студенти педінсти
туту з міста Нітри. Зараз, коли
прапор «Берізки» спущено до
наступного літа, нам приємно
відзначити, що популярність ін
ститутського табору з року в рік
зростає. Побудований працьови
тими руками студентів, він роз
О . ТА ТЕК К О ,
ростається, кращає, приваблює
доцент каф едр и педагогіки.
до себе чудовим своїм місцезна
ходженням все нових і нових
Автор підкреслює, що робота по шанувальників спорту та зміс
військово-патріотичному вихован товного веселого відпочинку.
ню може бути успішною тільки
Сергій ЛЕВІЩЕНКО,
при умові повсякденного керівни
заступник начальника та
цтва нею партійними організація
бору по політичній роботі.
ми, при поєднанні зусиль педаго
гічних колективів, піонерської,
# # '<•
комсомольської організації, всієї
громадськості.
Цього літа я відпочивав в нашій
У книзі досвідченого педагога, «Берізці». Сказати про це одним
колишнього фронтовика, наведено словом? — Хороше, незабутньо,
багато фактичних матеріалів і до захоплююче! Хочу висловити по
кументів, що розкривають красу і
і гадаю, до мене приєдна
велич героїчних звершень радян дяку,
ються м о ї товариші, насамперед
ських людей у роки Великої Віт начальнику табору Михайлові Л ев
чизняної війни.
ченку, «замполіту» Сергієві ЛевіНова праця Т. М. Шаіила — щ енку. Вони завжди піднімали у
заклик до творчого оволодіння на нас
бадьорий настрій, керували ор
бутим досвідом у справі військо
ганізацією
численних заходів. їх
во-патріотичного виховання, до но
вих пошуків у вихованні радян ми бачили і з лопатою в руках під
ської молоді. Учителі шкіл з вдяч час трудо во ї години, і на волей
ністю прийняли книгу на своє оз больному майданчику, і на ф ут
больному полі — скрізь ми від
броєння.
І. РУДЕНКО,
директор Боярської
СШ № 1.
'
ГУМ О Р
«жодного дня
БЕЗ РЕКОРДУ»
вирішили
ку. Тепер
дини вони
телевізора
У нашій
«Берізці»
лекція!», відповів: «Дуже по
трібні мені ваші лекції».
студенти гуртожит
РІДКІСНЕ ЯВИЩЕ
щоденно по три го
проводитимуть біля мали змогу спостерігати сту
денти четвертого курсу: в ін
«Рекорд» .
ститутському корпусі заблукав
і потрапив на лекцію їх одно
ЛЕКЦІЇ ДУЖЕ ПОТРІБНІ
Це ствердив студент С. Ми- кашник М. Гультіпаченко. Сту
моходов, який на питання ви денти нагодували потерпілого
кладача «Куди ви? Зараз же в буфеті і випустили на волю.
чували плече старших .товаришів,
«зарядж ались»
невичерпною їх
ньою енергією .
Хочеться
подякувати
також
проф ком у, ректорату,
парткому
інституту, . викладачам
каф едри
фізвиховання, комендантові табо
ру М. Крючкову — всім, хто по
дбав про те, щоб створити чудові
умови для оздоровлення і відпо
чинку студентської молоді.
Петро МЕДВІДЬ,
студент дефектологічного
факультету.
Редактор В. СОКУР.
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова