Джерело
Текст
З ПОЧАТКОМ НАВЧАННЯ, Д РУ ЗІ!
Пролетарі в сіх країн, єднайтесяІ
ЗА педагогічні
КАДРИ
ОРГAH PЕKТОPAТy, ПАРТКОМУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ,
МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО.
№ 26 (494)
Середа, 2 вересня 1970 року.
ОТЖЕ, ДО ПРАЦІ!
rJ A останні роки загально- Проф. О. К. РОМАНОВСЬКИИ,
пектоп Інституту.
** освітня
школа
досягла
нових важливих злетів. У школі
сьогодні відбуваються радикаль
ні зміни: перехід до загальної тичн е і с ем ін ар сь к е з а н я т т я п р о
середньої освіти, ускладнення і ходило творчо, р о зв и в а л о у к о ж
ного студен та здібності до гл и б о
«інтенсифікація» програм
по кого
а н ал ізу м атеріал у,
с п р и ял о
чаткової школи, організація ці ф орм уван н ю м іцних з в ’я з к ів т ео
лої низки різноманітних спец рії з практи кою ком у н істи ч н о го
и ц тва
і виховання
н аш о ї
шкіл, широке застосування тех будівн
нічних засобів навчання. Все це молоді.
Ми не м ож ем о
п р и м и р и т и сь з
ставить високі вимоги в першу тим, щ о д е я к а ч а с т и н а с ту д ен тів
лиш е
на «за;
чергу до вчителя, бо за всіх цих (62 чол.) віч а65ть ся
студен тів н а л ітн ій
умов учитель у школі був, є і сдовільно»
ес ії
о д ерж ал и
«н езадовільні»
буде головним.
оцінки. Т реба
на
ф акультетах
у в аж н о р о зіб р а ти ся з цими л ю д ь
Починаючи черговий навчаль ми
и ти е ф ек т и в н и х
за х о д ів
ний рік, ми ні на хвилину не щ одоі в ж
п ол іпш енн я
їх успіш ності.
повинні забувати
тих високих
вимог, які ставить перед нами
життя ї в своїй повсякденній ді
яльності неухильно ними керу
ватися. «Ми» — це ті, хто сьо
годні на студентській лаві, це—
численний загін викладачів, —
тих, хто покликаний вчити і
гартувати майбутнього педаго
га. І відрадно
відзначити, що
переважна більшість викладачів
та студентів нашого інституту
свідомі високих
завдань, що
стоять перед ними. Про це свід
чать підсумки минулого 1969/70
навчального року, які були дня
ми підведені на вченій Раді ін
ституту.
В минулому навчальному році
колектив інституту спрямовував
свої -зусилля на виконання ” По
станови колегії Міністерства ос
віти У РС Р від 17 грудня 1969
року іпро роботу нашого інститу
ту. Над виконанням цієї Поста
К аф ед рам слід к р ащ е о р ган ізу в а ти
нови наїм доведеться немало по ін
д и від у ал ьн у р о б о т у
з с ту д е н
працювати і в цьому році.
там и, н а д а в ат и
їм
п ов сяк д ен н у
Характеризуючи наслідки ек доп ом огу в н ав ч ан н і. Д екан ам , з а
чим
каф едрам и
постійн о
заменаційних сесій в цілому і квідую
о н тр о л ю ва ти ідейний та н а у к о
рівень
знань
з
окремих в о -теорети ч н и й р ів ен ь л екц ій , с е
дисциплін, можна сказати, що м ін а р с ь к и х т а л аб о р ат о р н и х з а
в и в ч ати і у д о ск о н ал ю вати
студенти в основному глибоко нк рять.
ащ и й досвід н ав ч ал ьн о -в и х о в н о ї
оволоділи матеріалом. Особли роботи.
во слід відмітити значне підви
щення знань студентів з су
Важливою складовою части
спільних та профілюючих дис ною навчального процесу є си
циплін.
стематична копітка робота з
З а р е з у л ь т а т а м и л іт н ь о ї е к з а першокурсниками. На
це ми
м е н а ц ій н о ї с е с ії .п ерш ість у н а
найпильнішу
вчанні
трим ає
д еф е к то л о гіч н и й повинні звернути
ф акультет.
(У сп іш н ість ск л а д а є увагу. В цьому році на 1 курс
т у т 99,1 п р о ц е н т а .). З а д е ф е к то л о стаціонару прийнято
625 осіб,
г іч н и м й д е п е д а г о г іч н и й ф а к у л ь
третини
т е т (97,7 п р о ц е н т а ), як и й , п о р ів що складає більше
контингенту студентів
н ю ю ч и з н а с л ід к а м и зи м о в о ї с е всього
сії. д е щ о з н и з и в з а г а л ь н и й п о к а з стаціонарного відділу. Декана
н и к у с п іш н о с т і: п о д а л ь ш і
м ісця
і громадським
п о с ід а ю т ь ф іл о л о г и (97,3 п р о ц ен там, партійним
факультетів по
та), з а н и м и — ф із и к и т а м ат е м а організаціям
т и к и ;(95,5 п р о ц е н т а ).
У спіш н ість трібно зробити все належне для
по ін с т и т у т у с к л а д а є
96,9 п р о того, щоб наше поповнення як
цента.
Я к видно
з наведених
даних, найшвидше «акліматизувалося»
у с п іш н іс т ь п о ф а к у л ь т е т а х
і по в нових, докорінно відмінних від
ін с т и т у т у в ц іл о м у дещ о п ід в и школи умовах,
І З ПОВНОГО Н а
щ и л а с ь . З р о с л и в о д н о ч а с і як існ і
за навчання.
п о к а з н и к и . Я к щ о в 1968/69 навч. пругою взялося
р о ц і н а « в ід м ін н о »
та
«добре» Від перших (вдалих
чи невда
с к л а л и з и м о в у с е с ію 52.4 п р о ц е н лих) кроків студента у вузі за
т а . т о в з и м о в у с е с ію 1969/70 навч.
успіхи.
р о к у — 57 п р о ц е н т ів .
На л ітн ій лежать його подальші
с е с ії
в ід п о в ід н о — 60 п роц ен тів Отже, наші витрати зусиль і
п р о т и 49,9 п р о ц е н т ів .
енергії, якими б значними вони
Значно
з б іл ь ш и л а с ь
к іл ь к іс т ь
швидко окупля
в ід м ін н и к ів н а в ч а н н я
і ти х. щ о не були, дуже
н а в ч а ю т ь с я н а « в ід м ін н о » т а «доб ться.
ре».
Добре зробили на фізико-маУ н а в ч а л ь н ій р о б о т і ми, б е зп е
факультеті, за
р е ч н о , д о м о г л и с я п е в н и х у с п іх ів . тематичному
А ле ж и т т я в и м а г а є
від^ н ас п р а вчасно подбавши про організа
ц ю в а т и щ е к р а щ е , п о с т ій н о у д о с цію навчання першокурсників.
к о н а л ю в а т и в сі ф о р м и н а в ч а л ь н о Ще до початку навчального ро
го п р о ц е с у . В ц ь о м у
від н о ш ен н і
у н а с щ е іМають м іс ц е іс т о т н і н е ку тут був розроблений план до
занять.
Призначені
д о л ік и . Н е всі л е к ц ії
ч и т а ю т ь с я даткових
н а д о с т а т н ь о м у ід е й н о -т е о р е т и ч н о відповідальні за
цю справу з
м у і н а у к о в о м у р ів н і. Ми щ е не числа досвідчених
викладачів.
д о м о г л и с я т о го , щ о б к о ж н е п р а к
Вимогливе і водночас уважне
га доброзичливе ставлення до
кожного — під таким кутом по
винні бачити сутність своєї ро
боти -з першокурсниками й дека
нати інших факультетів. Ка
федрам потрібно подбати, щоб
з перших днів навчання залучи
ти першокурсників до активної
діяльності у студентських нау
кових гуртках.
У практичній діяльності про
тягом навчального року нам до
ведеться багато уваги приділяти
організації та поліпшенню ідей
но-виховної, ідеологічної робо
ти. Обминаючи те безсумнівно
позитивне і корисне, що досяг
нуто колективом інституту в
цьому напрямі, все ж доводи
ться констатувати: ідейно-вихов
на робота в академгрупах зали
шає бажати багато кращого.
Ми щ е не зн аєм о я к слід с т у
дентів. Ф акти поруш ен ня
трудо
вої ди сц и п л ін и , ам оральн і вчи нки,
н и зь к а у сп іш н ість -ряду студентів
— к р асн о м о в н е
свідчення того,
щ о м и не за в ж д и і не всі п р а ц ю є
мо
ц іл есп рям ован о,
предм етно.
Д еякі в и к л ад ач і взагал і в важ аю ть,
щ о в и х о в у в ат и студентів, зу с т р і
ч а т и ся з н и м и після лекц ій , в гу р
то ж и тк ах , на зборах,
на е к с к у р
сіях, в м у зе я х — це с п р а в а а г іт а
тора. Т ака л ін ія
поведінки
п о
м и л к ова і ш кідлива.
Т оркаю ч и сь
виховної
роботи
в гу р то ж и т к а х , м и ставим о в ел и кі
вим оги в п ер ш у чергу до к о м со
м ол у і п роф сп іл к и . Треба, щ об ці
сту д ен тсь к і о р ган іза ц ії
сер й о зн о
за й м а л и сь цією важ ливою д іл я н
кою с во єї роботи,
а ректорат і
п ар тк о м будуть доп ом агати і, зв и
чайн о, — вим агати .
Велике значення у навчаль
но-виховній роботі має естетич
не і трудове виховання. Надто
«модний» зовнішній
вигляд
окремих студентів, відсутність
навичок культури поведінки,
дисципліни,
незнання
еле
ментарних основ естетики —
з цими явищами ми зустрічає
мось поки що на кожному кроці.
Все це аж ніяк не личить май
бутньому педагогові. Всім нам
треба глибоко над цим замисли
тись і зробити належні ви
сновки.
Естетичне
виховання май
бутніх вчителів має бути од
ним із головних завдань на
вчально-виховної роботи і зна
йти належне відображення в на
ших планах і головне — в діях.
Не все гаразд і з трудовим
вихованням студентів. Значна
частина
студентів протягом
всього періоду навчання ніякої
участі в трудовому житті не бе
ре. І, мабуть, це не їх вина. Нам
треба організувати трудове ви
ховання так, щоб кожний сту
дент за час навчання в інституті
відпрацював не менше 300 го
дин, і щоб облік відпрацьованих
годин вівся у відповідному до
кументі.
Факультети повинні встано
вити шефські зв’язки з підпри
ємствами, колгоспами, радгос
пами. Екскурсії
на підприєм
ства, в колгоспи, радгоспи та
кож сприятимуть вихованню у
студентів поваги до праці, до
робітничого класу, працівників
сільського господарства.
(Закінчення на 2-Ій стор.).
П РИ ВІ ТАННЯ
ШАНОВНІ
викладачі
студенти,
співро
бітники інституту! Щиро
віта
ємо вас з початком навчання!
У новому навчальному році
— році ленінського ювілею та
50-річного ювілею нашого ву
зу — бажаємо всім успіхів в
оволодінні педагогічною спра
вою,
творчого
зростання,
Ціна 1 коп.
Рік видання 15-й.
і
ТОВАРИШІ —
і
міцного
наукового
здоров’я.
РЕКТОРАТ, ПАРТКОМ, КО
МІТЕТ ЛКСМУ, МІСЦЕВКОМ
ТА ПРОФКОМ ІНСТИТУТУ.
СЕМЕСТР ТРУДОВИЙ
Крим і Тюмень, Кустанай і
Київщина — така «географія»
студентських будівельних заго
нів нашого інституту, що виїз
дили влітку на новобудови.
У цьогорічному третьому тру
довому семестрі взяли участь
біля 400 юнаків і дівчат — сту
дентів всіх факультетів.
Добрий слід полишили наші
вихованці скрізь, де довелося
їм працювати. Руками майбут
ніх педагогів зведено немало
житлових будинків, промисло
вих та господарських об’єктів,
врятовано від філоксери гекта
ри кримських виноградників.
Місцеве населення проводжало
студентів на навчання сердеч
ним «спасибі».
Окрім своєї основної роботи
студентські загони провели не
мало масово-політичних заходів
серед мешканців міст і сіл. Так
в
бійці Тюменського будівельного
загону, незважаючи на труд
ність роботи і складні кліматич
ні умови, регулярно виступали
перед робітниками з концерта
ми художньої самодіяльності,
лекціями на суспільно-політичні
теми. Подібна робота проводи
лася і в інших загонах. При Ку
станайському загоні, крім цьо
го, діяв піонерський табір-супутннк.
Зараз бійці будівельних заго
нів приступають до навчання. В
комітет комсомолу надходять
трудові рапорти від командирів
загонів, і незабаром можна бу
де назвати конкретні цифри —
підвести остаточні підсумки сту
дентського трудового літа.
М. ЛЕВЧЕНКО,
секретар комітету ЛКСМУ
інституту.
щасливу
путь
Закінчив школу — ти ще на роздоріжжі. Вступив до
вузу — визначив вже головну мету свого життя. І тому
1 вересня для наших першокурсників — найщасливіший,
найрадісніший день: вони знайшли своє покликання, вони
зробили перший крок на шляху до мрії.
Студент-першокурсник
педагогічного...
Непомітно
спливуть роки, і через кілька сонячних вереснів ось ці
юнаки і дівчата знову йтимуть з підручниками. На цеіі
раз до школи, щоб навчившись, — учити.
На фото (зліва направо): першокурсники дефектологіч
ного та історичного факультетів Наталя Селезньова, Ми
хайло Журба, Олександр Олійников, Борис Телешов, Тало
на Даруга.
Фото В. Сокура.
1 ВЕРЕСНЯ— ДЕНЬ ОСВІТИ Нові факультети:
Вища школа готус спеціа
лістів 325 профілів. М ай ж е три
мільйони спеціалістів з вищою
і середньою спеціальною осві
тою зайнято нині в народному
господарстві УРСР.
*
* *
Професорсько - викладацький
склад вищих учбових закладів
налічує 41,1 тисячі осіб, серед
яких 1.434 доктори і 13.947 кан
дидатів наук, а у мистецьких
учбових
закладах
працює
17.363 викладачів.
Д о 757 технікумів . та учи
лищ прийнято в цьому році
240 тисяч абітурієнтів. Вони
набуватимуть знання із 378 спе
ціальностей.
*
*
і«
В 1970 році до вузів респуб
ліки вступило понад 153 тисячі
осіб. Понад 8 тисяч — найкра
щих найбільш підготовлених
виробничників буде зарахована
слухачами підготовчих відділів.
* * *
У вищих і середніх спеціаль
них учбових закладах республі
ки навчаються 4500 іноземних
студентів, аспірантів і стажистів
з 101 країни.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
* * *
*
*
*
В
загальноосвітніх школах
республіки
вчиться
зараз
7.551.000 учнів. Мільйонний за
гін юнацтва здобуває освіту в
школах робітничої молоді. У
Ш КО ЛА Х Н А Ш О Ї РЕСПУБЛІ
КИ ПРАЦЮ Є МАЙЖ Е ПІВМІЛЬЙОНА ВЧИТЕЛІВ.
Лише за 1966— 1969 роки на
Україні відкрито 63 середні уч
бові заклади, які почали готу
вати фахівців з 30 нових спе
ціальностей.
*
*
*
З кожних 1000 чоловік насе
лення республіки 26 мають ву
зівський диплом. На кожні 10
тисяч чоловік припадає 74 ін
женери проти 38 у США.
ПОПОВНЕННЯ
СОЦІАЛЬНИЙ «ПОРТРЕТ»
ПЕРШОКУРСНИКА
Бажання оволодівати спеці
альностями
педагога-історика,
методиста піонерської роботи
виявило близько 500 абітурі
єнтів. На конкурсних екзаме
нах відібрано 100 кращих. Се
ред них — 44 хлопців і 54 дів
чат, 10 комуністів і кандидатів
в члени КПРС. Майже полови
на вступників мають виробни
чий стаж по 2 і більше років.
Отже, нині на історичному фа
культеті сьогодні навчається
207 студентів стаціонару і по
над 150 студентів заочного від
ділу. В перспективі це буде
один з найбільших факультетів
інституту, адже термін навчан
ня на ньому п’ять років.
Перші зустрічі з новим по
повненням відбулися не тільки
на вступних екзаменах, а й на
ремонтних роботах в основному
корпусі і приміщенні дефекто
логічного ф-ту, де проходити
муть заняття істориків. Наст
З повною
Україна нині — країна су
цільної грамотності.
Майже
кожний четвертий мешканець
республіки вчиться.
Україна — республіка сту
дентів. У 138 вузах вчаться 800
тисяч юнаків і дівчат. В рес
публіці відкрито сім мистець
ких вузів, два інститути куль
тури. Тільки за останні роки по
чали працювати Інститут наф
ти і газу в Івано-Франківську,
Кіровоградський інститут сіль
ськогосподарського машинобу
дування, Харківський
інститут
побутового обслуговув а н н я,
Донецький музично-педагогіч
ний інститут та Київський інсти
тут культури.
ІСТОРИЧНИЙ
комуністи і комсомольці, активі
сти, яким добре знайома громад
ська робота. До складу
комсо
Право отримати квитки студен
мольської
організації
інституту
тів Київського педагогічного ін
влилося 563 комсомольці. Серед
ституту ім. О. М. Горького
на
прийнятих на 1-ші курси — 17 ко
цьогорічних вступних
екзаменах
муністів.
вибороли 625 студентів.
ЯКІСТЬ ЗНАНЬ
Які ж характерні риси для пер
Хотілося б проаналізувати, хо
шокурсників 1970 року? Всім їм
притаманне прагнення до знань, ча б побіжно, якість знань абітунаполегливість, воля в досягнен рієнта-70 з окремих предметів,
вказати у загальних рисах на не
ні мети.
підготовці
вчорашніх
Із загальної кількості зарахова доліки у
них: чоловіків — 203 (34%), ж і десятикласників з тих чи інших
нок — 394
(66% ),
колгоспників предметів.
(дітей колгоспників) — 137 (23% ),
Ось що, наприклад, констатува
службовців (дітей службовців) — ли члени приймальних комісій з
201 (33,6%). Робітники і колгосп української мови та літератури.
знань
української мови
ники разом по факультетах скла Рівень
дають:
фізико-математичний — абітурієнтів дозволяє зробити за
61% , філологічний — 67%, істо гальний висновок: майже всі ви
ричний — 69%, педагогічний — пускники середніх шкіл недостат
80% , дефектологічний — 73%, му ньо засвоїли основи граматичної
структури мови. Слабким місцем
зично-педагогічний — 54%За національним складом зара у підготовці абітурієнтів слід вва
ховані на перший курс характе жати незнання точних визначень
ризуються такими даними: укра ряду граматичних понять, а також
їнців — 474, росіян — 99, євре відрив теорії мови від практики
окремі теоретичні
ї в — 17, інших національностей — (як правило,
визначення
не
підкріплюються
7 осіб.
За місцем проживання: киян — прикладами).
Екзамени з літератури показа
186 осіб. Осіб, які постійно про
живають в сільській місцевості--- ли, що значна частина випускни
ків гірше знають давню літерату
293.
О тж е,, нинішні
першокурсни ру і краще — літературу радян
ки — це робітнича і колгоспна ську та XIX століття, плутають ісмолодь,
демобілізовані
з
лав торико-літературні факти, не вмі
Радянської Армії, С е р е д зарахо ють аналізувати твори, визначити
ваних на денну форму навчання жанр, розповісти про композицію
більшість мають виробничий стаж твору. Частина студентів недостат
(27% — по два і більше років). ньо обізнана з художніми текста
Більшість
першокурсників — ми.
На опоряджувально-господар
ських роботах в літній період
працювало біля 200 студентівпершокурсників. Хлопці І дівча
та з різних факультетів опоря
джали учбові корпуси, гурто
житки, їдальні, інститутське по
двір’я та інші об’єкти — мили,
чистили, прибирали, виконували
допоміжні роботи. Окремі сту
денти працюють і на самостій
них ділянках. Так, наприклад,
третьокурсники
філологічного
факультету
В. Дубинський,
І. Кустовський та інші обличко
вують стіни плитами сухої шту
катурки.
Працьовитими і сумлінними
показали себе студенти фізикоматематичного факультету Пет
ро Лещенко, Григорій Красовнцький, Тетяна іПідлужна, Га
лина Орленко; історичного —
Євген Хохуда, Василь Науменко
та багато інших хлопців і дівчат-першокурсників.
Р. КРЮЧКОВА,
ст. інженер інституту.
Серйозні прогалини у вступни
ків в підготовці з фізики та ма
тематики. Якість знань навіть тих,
що витримали конкурс, залишає
бажати багато кращого. Почина
ючи навчання у вузі, з першого
дня їм потрібно буде багато
і
наполегливо працювати.
Добрі знання показали абітурі
єнти ня екзамені з історії СРСР.
Переважна більшість
вступників
мають з цього предмету «5»
і
«4». Особливо багато таких абі
турієнтів було на історичному фа
культеті, що свідчить про пра
вильний вибір
майбутньої про
фесії.
Відрадним явищем на екзаме
нах цього набору було помітне
посилення уваги вступників серед
ніх шкіл до
оволодіння ленін
ською теоретичною
спадщиною.
Багато з них добре обізнані
з
важливими статтями і промовами
В. І. Леніна, зокрема з його ос
танніми працями, в яких накрес
лено план побудови соціалізму в
СРСР. »
Серед вступників 35 медалістів
середніх шкіл, які
успішно ви
тримали
вступні
екзамени. Це
студенти
історичного ф-ту Віра
Тарасенко,
музично-педагогічно
го — Ольга Безпала, фізико-математичного — Світлана Гришко,
Лідія Ковтун, Федір Колесник та
багато інших.
В цілому на 1-ші курси ми при
йняли хорошу молодь. Завдання
деканатів і кафедр полягатиме в
тому, щоб правильно організува
ти роботу з першокурсниками
і
тим самим
забезпечити успішне
їх навчання в умовах вищої шко
ли.
В. БОНДАР,
секретар приймальної
комісії
З 1 вересня у нашому ін
ституті відкрилися два нові
факультети — історичний
та
музично-педагогічний.
Знаменно, що відбулося це
в рік 50-річного ювілею на
шого інституту. Ми попро
сили деканів новоствореннх
факультетів сказати кілька
слів з цієї нагоди.
рій першокурсників бадьорий.
Вони сповнені щирого бажання
у рік славного ленінського юві
лею зробити все, щоб не посту
питися по всіх показниках
своїм попередникам — студен
там 2-го курсу, які, як відомо,
добре зарекомендували себе і
в навчанні, і в громадсько-ко готують його зараз студенти
рисній роботі.
музично-педагогічного,
серед
Доцент Г. СІЧКАР,
яких немало й першокурсників.
декан історичного ф-ту.
Факультет у новому навчаль
ному році планує розширювати
МУЗИЧНОшефські зв’язки з підприємст
вами міста, сільськими школа
ІІЕДАГОПЧНИЙ
ми. Так, зараз ми проводжає
Наш факультет готує вчите мо на педагогічну практику в
лів музики і співів загальноос училища і школи Переяславта Богуславвітніх шкіл, викладачів педучи Хмельницького
лищ з спеціальностей: диригу ського районів своїх четверто
вання, фортеп’яно, скрипка, курсників.
Починаючи новий навчаль
баян. За право називатись сту
дентом музпеду змагалося 116 ний рік, студенти музично-педа
бажання
абітурієнтів. Це випускники се гогічного сповнені
редніх шкіл, педучилищ, му творчо і наполегливо оволоді
зичних училищ, культпросвіт- вати музичним фахом.
ніх училищ. З кращими з них
О. ІОВСА,
ви матимете нагоду познайоми
декан музично-педагогічно
тися 7 вересня на концерті, що
го ф-ту.
НА ЗАВЕРШАЛЬНУ
ПРАКТИКУ
Зараз в інституті на останню,
завершальну практику пішли в
старші класи середньої школи і
педучилища понад 500 студентів
4-х, 5-х курсів. Вони складатимуть
серйозний екзамен на педагогічну
зрілість. На попередній практиці
більшість студентів з відповідаль
ністю і любов’ю поставились до
роботи, наполегливо озброювали
себе педагогічними навичками, їхні
уроки були добре продуманими і
цікавими, робота в школі давала
їм велику моральну насолоду. Бу
ли, проте, хоч і поодинокі, факти
байдуокого ставлення до обов'язків
практиканта.
Значний недолік відчувався зо
крема у проведенні виховної ро
боти. Дехто ставився до неї як
до другорядної.
Робота з старшокласниками ви
магатиме від студентів не тільки
глибоких знань предмету, а й умін
ня спілкуватись з учнівським ко
лективом, виявляти інтереси і ду
ховні запити допитливої молоді та
цілеспрямовано виховувати її. По
трібно тримати тісніший зв’язок з
комсомольськими
організаціями
школи, з батьками учнів.
Випускники нашого інституту,
що збиралися в березні на тради
ційну зустріч, наголошували на
потребі краще готувати студентів
до роботи класними керівниками.
До цих зауважень вчителів варто
прислухатись, адже наше завдан
ня готувати фахівців, які б задо
вольнили всі вимоги сучасної
школи.
Були недоліки і в навчальній
роботі студентів. Вони пояснюва
лись ще недостатнім умінням вес
ти спостереження, аналізувати
урок — основну форму навчальної
роботи в школі з погляду психо
логічного, дидактичного і мето
дичного. Як результат таких недо
ліків — уроки деяких студентів
були одноманітними. Цим же по
яснювалось те, що аналіз уроків
частина студентів робила надто
поверхово, некваліфіковано.
На завершальній практиці і
студентам, і методистам на це
слід звернути особливу увагу. Тре
ба більше вчитись не тільки в
учителів школи, а й наполегливо
студіювати методичну літературу.
Перед виїздом на практику для
всіх студентів були проведені
настановчі конференції на кафед
рах. Студенти забезпечені шкіль
ними програмами, погрібною до
кументацією. Після закінчення пе
дагогічної практики на факульте
тах будуть проведені підсумкові
науково-методичні конференції, на
яких студенти ділитимуться своїм
педагогічним досвідом.
В. ШЕВЧЕНКО,
керівник педпрактики.
ОТЖЕ, ДО ПРАЩ!
(Закінчення. Поч. на 1-ій стор.).
дів ати
ністю ».
Нам потрібно закріпити ту
атмосферу творчого піднесен
ня, яке було досягнуте в період
підготовки та зустрічі ленін
ського ювілею, зосередити ува
гу на виконанні рішень XXIII
з’їзду
КПРС,
грудневого
(1969 р.), липневого (1970 р.)
Пленумів ЦК КПРС, положень
і висновків доповіді Генерально
го секретаря ЦК КПРС Л. І.
Брежнєва на урочистому засі
данні ЦК КПРС, Верховної Ра
ди СРСР і РРФСР, присвяче
ному ленінському ювілею.
На виконання цієї Постано
ви і потрібно спрямовувати всі
наші зусилля. Це — найперша
програма дій на сьогодні і зав
тра. Високі завдання, які ста
вить перед педагогічними вуза
ми партія і уряд, вимагають від
кожного викладача і студента
повної мобілізації всіх зусиль.
Зрозуміло, в процесі практич
ної роботи впродовж навчаль
ного року нам доведеться зу
стрічатись і з певними усклад
неннями (великий обсяг ремонт
них робіт, що ведуться зараз е
інституті, територіальна «від
межованість» факультетів
то
що). Але всі ці труднощі від
ступлять перед працьовитими,
дисциплінованими, сумлінними
І наполегливими. Такими і хоті
лося б бачити кожного члена
нашого колективу.
...Новий навчальний
розпо
чався. Отже, до прації
У П останові П олітбю ро ЦК КП
У країн и від 11 серп н я 1970 ро к у
«Про роботу п ед агогіч н и х ін сти ту
тів У к р а їн сь к о ї РСР» за з н а ч а є
ться: «В наш ч а с еф ек ти вн о зд ій с
ню вати н а в ч а н н я м ож е лиш е той
учи тель, я к и й м ає ш ирокий по
літичний к р угозір, високий н а у к о
вий і за га л ьн о к у л ь ту р н и й рівен ь,
досконало володіє
м арксистськолен ін ською теорією , глибоко зн ає
основи і су часн и й стан ф а х о в и х
і сум іж н и х о ними
наук,
добре
р о зб и р аєть ся у за га л ьн ій і в ік о
вій психології та ф ізіології л ю ди
ни, ви яв л яє постійне
п рагн ен н я
поповню вати свої зн ан н я, оволо
педагогічною
м ай стер
Редактор В. СОКУР.
Пролетарі в сіх країн, єднайтесяІ
ЗА педагогічні
КАДРИ
ОРГAH PЕKТОPAТy, ПАРТКОМУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ,
МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО.
№ 26 (494)
Середа, 2 вересня 1970 року.
ОТЖЕ, ДО ПРАЦІ!
rJ A останні роки загально- Проф. О. К. РОМАНОВСЬКИИ,
пектоп Інституту.
** освітня
школа
досягла
нових важливих злетів. У школі
сьогодні відбуваються радикаль
ні зміни: перехід до загальної тичн е і с ем ін ар сь к е з а н я т т я п р о
середньої освіти, ускладнення і ходило творчо, р о зв и в а л о у к о ж
ного студен та здібності до гл и б о
«інтенсифікація» програм
по кого
а н ал ізу м атеріал у,
с п р и ял о
чаткової школи, організація ці ф орм уван н ю м іцних з в ’я з к ів т ео
лої низки різноманітних спец рії з практи кою ком у н істи ч н о го
и ц тва
і виховання
н аш о ї
шкіл, широке застосування тех будівн
нічних засобів навчання. Все це молоді.
Ми не м ож ем о
п р и м и р и т и сь з
ставить високі вимоги в першу тим, щ о д е я к а ч а с т и н а с ту д ен тів
лиш е
на «за;
чергу до вчителя, бо за всіх цих (62 чол.) віч а65ть ся
студен тів н а л ітн ій
умов учитель у школі був, є і сдовільно»
ес ії
о д ерж ал и
«н езадовільні»
буде головним.
оцінки. Т реба
на
ф акультетах
у в аж н о р о зіб р а ти ся з цими л ю д ь
Починаючи черговий навчаль ми
и ти е ф ек т и в н и х
за х о д ів
ний рік, ми ні на хвилину не щ одоі в ж
п ол іпш енн я
їх успіш ності.
повинні забувати
тих високих
вимог, які ставить перед нами
життя ї в своїй повсякденній ді
яльності неухильно ними керу
ватися. «Ми» — це ті, хто сьо
годні на студентській лаві, це—
численний загін викладачів, —
тих, хто покликаний вчити і
гартувати майбутнього педаго
га. І відрадно
відзначити, що
переважна більшість викладачів
та студентів нашого інституту
свідомі високих
завдань, що
стоять перед ними. Про це свід
чать підсумки минулого 1969/70
навчального року, які були дня
ми підведені на вченій Раді ін
ституту.
В минулому навчальному році
колектив інституту спрямовував
свої -зусилля на виконання ” По
станови колегії Міністерства ос
віти У РС Р від 17 грудня 1969
року іпро роботу нашого інститу
ту. Над виконанням цієї Поста
К аф ед рам слід к р ащ е о р ган ізу в а ти
нови наїм доведеться немало по ін
д и від у ал ьн у р о б о т у
з с ту д е н
працювати і в цьому році.
там и, н а д а в ат и
їм
п ов сяк д ен н у
Характеризуючи наслідки ек доп ом огу в н ав ч ан н і. Д екан ам , з а
чим
каф едрам и
постійн о
заменаційних сесій в цілому і квідую
о н тр о л ю ва ти ідейний та н а у к о
рівень
знань
з
окремих в о -теорети ч н и й р ів ен ь л екц ій , с е
дисциплін, можна сказати, що м ін а р с ь к и х т а л аб о р ат о р н и х з а
в и в ч ати і у д о ск о н ал ю вати
студенти в основному глибоко нк рять.
ащ и й досвід н ав ч ал ьн о -в и х о в н о ї
оволоділи матеріалом. Особли роботи.
во слід відмітити значне підви
щення знань студентів з су
Важливою складовою части
спільних та профілюючих дис ною навчального процесу є си
циплін.
стематична копітка робота з
З а р е з у л ь т а т а м и л іт н ь о ї е к з а першокурсниками. На
це ми
м е н а ц ій н о ї с е с ії .п ерш ість у н а
найпильнішу
вчанні
трим ає
д еф е к то л о гіч н и й повинні звернути
ф акультет.
(У сп іш н ість ск л а д а є увагу. В цьому році на 1 курс
т у т 99,1 п р о ц е н т а .). З а д е ф е к то л о стаціонару прийнято
625 осіб,
г іч н и м й д е п е д а г о г іч н и й ф а к у л ь
третини
т е т (97,7 п р о ц е н т а ), як и й , п о р ів що складає більше
контингенту студентів
н ю ю ч и з н а с л ід к а м и зи м о в о ї с е всього
сії. д е щ о з н и з и в з а г а л ь н и й п о к а з стаціонарного відділу. Декана
н и к у с п іш н о с т і: п о д а л ь ш і
м ісця
і громадським
п о с ід а ю т ь ф іл о л о г и (97,3 п р о ц ен там, партійним
факультетів по
та), з а н и м и — ф із и к и т а м ат е м а організаціям
т и к и ;(95,5 п р о ц е н т а ).
У спіш н ість трібно зробити все належне для
по ін с т и т у т у с к л а д а є
96,9 п р о того, щоб наше поповнення як
цента.
Я к видно
з наведених
даних, найшвидше «акліматизувалося»
у с п іш н іс т ь п о ф а к у л ь т е т а х
і по в нових, докорінно відмінних від
ін с т и т у т у в ц іл о м у дещ о п ід в и школи умовах,
І З ПОВНОГО Н а
щ и л а с ь . З р о с л и в о д н о ч а с і як існ і
за навчання.
п о к а з н и к и . Я к щ о в 1968/69 навч. пругою взялося
р о ц і н а « в ід м ін н о »
та
«добре» Від перших (вдалих
чи невда
с к л а л и з и м о в у с е с ію 52.4 п р о ц е н лих) кроків студента у вузі за
т а . т о в з и м о в у с е с ію 1969/70 навч.
успіхи.
р о к у — 57 п р о ц е н т ів .
На л ітн ій лежать його подальші
с е с ії
в ід п о в ід н о — 60 п роц ен тів Отже, наші витрати зусиль і
п р о т и 49,9 п р о ц е н т ів .
енергії, якими б значними вони
Значно
з б іл ь ш и л а с ь
к іл ь к іс т ь
швидко окупля
в ід м ін н и к ів н а в ч а н н я
і ти х. щ о не були, дуже
н а в ч а ю т ь с я н а « в ід м ін н о » т а «доб ться.
ре».
Добре зробили на фізико-маУ н а в ч а л ь н ій р о б о т і ми, б е зп е
факультеті, за
р е ч н о , д о м о г л и с я п е в н и х у с п іх ів . тематичному
А ле ж и т т я в и м а г а є
від^ н ас п р а вчасно подбавши про організа
ц ю в а т и щ е к р а щ е , п о с т ій н о у д о с цію навчання першокурсників.
к о н а л ю в а т и в сі ф о р м и н а в ч а л ь н о Ще до початку навчального ро
го п р о ц е с у . В ц ь о м у
від н о ш ен н і
у н а с щ е іМають м іс ц е іс т о т н і н е ку тут був розроблений план до
занять.
Призначені
д о л ік и . Н е всі л е к ц ії
ч и т а ю т ь с я даткових
н а д о с т а т н ь о м у ід е й н о -т е о р е т и ч н о відповідальні за
цю справу з
м у і н а у к о в о м у р ів н і. Ми щ е не числа досвідчених
викладачів.
д о м о г л и с я т о го , щ о б к о ж н е п р а к
Вимогливе і водночас уважне
га доброзичливе ставлення до
кожного — під таким кутом по
винні бачити сутність своєї ро
боти -з першокурсниками й дека
нати інших факультетів. Ка
федрам потрібно подбати, щоб
з перших днів навчання залучи
ти першокурсників до активної
діяльності у студентських нау
кових гуртках.
У практичній діяльності про
тягом навчального року нам до
ведеться багато уваги приділяти
організації та поліпшенню ідей
но-виховної, ідеологічної робо
ти. Обминаючи те безсумнівно
позитивне і корисне, що досяг
нуто колективом інституту в
цьому напрямі, все ж доводи
ться констатувати: ідейно-вихов
на робота в академгрупах зали
шає бажати багато кращого.
Ми щ е не зн аєм о я к слід с т у
дентів. Ф акти поруш ен ня
трудо
вої ди сц и п л ін и , ам оральн і вчи нки,
н и зь к а у сп іш н ість -ряду студентів
— к р асн о м о в н е
свідчення того,
щ о м и не за в ж д и і не всі п р а ц ю є
мо
ц іл есп рям ован о,
предм етно.
Д еякі в и к л ад ач і взагал і в важ аю ть,
щ о в и х о в у в ат и студентів, зу с т р і
ч а т и ся з н и м и після лекц ій , в гу р
то ж и тк ах , на зборах,
на е к с к у р
сіях, в м у зе я х — це с п р а в а а г іт а
тора. Т ака л ін ія
поведінки
п о
м и л к ова і ш кідлива.
Т оркаю ч и сь
виховної
роботи
в гу р то ж и т к а х , м и ставим о в ел и кі
вим оги в п ер ш у чергу до к о м со
м ол у і п роф сп іл к и . Треба, щ об ці
сту д ен тсь к і о р ган іза ц ії
сер й о зн о
за й м а л и сь цією важ ливою д іл я н
кою с во єї роботи,
а ректорат і
п ар тк о м будуть доп ом агати і, зв и
чайн о, — вим агати .
Велике значення у навчаль
но-виховній роботі має естетич
не і трудове виховання. Надто
«модний» зовнішній
вигляд
окремих студентів, відсутність
навичок культури поведінки,
дисципліни,
незнання
еле
ментарних основ естетики —
з цими явищами ми зустрічає
мось поки що на кожному кроці.
Все це аж ніяк не личить май
бутньому педагогові. Всім нам
треба глибоко над цим замисли
тись і зробити належні ви
сновки.
Естетичне
виховання май
бутніх вчителів має бути од
ним із головних завдань на
вчально-виховної роботи і зна
йти належне відображення в на
ших планах і головне — в діях.
Не все гаразд і з трудовим
вихованням студентів. Значна
частина
студентів протягом
всього періоду навчання ніякої
участі в трудовому житті не бе
ре. І, мабуть, це не їх вина. Нам
треба організувати трудове ви
ховання так, щоб кожний сту
дент за час навчання в інституті
відпрацював не менше 300 го
дин, і щоб облік відпрацьованих
годин вівся у відповідному до
кументі.
Факультети повинні встано
вити шефські зв’язки з підпри
ємствами, колгоспами, радгос
пами. Екскурсії
на підприєм
ства, в колгоспи, радгоспи та
кож сприятимуть вихованню у
студентів поваги до праці, до
робітничого класу, працівників
сільського господарства.
(Закінчення на 2-Ій стор.).
П РИ ВІ ТАННЯ
ШАНОВНІ
викладачі
студенти,
співро
бітники інституту! Щиро
віта
ємо вас з початком навчання!
У новому навчальному році
— році ленінського ювілею та
50-річного ювілею нашого ву
зу — бажаємо всім успіхів в
оволодінні педагогічною спра
вою,
творчого
зростання,
Ціна 1 коп.
Рік видання 15-й.
і
ТОВАРИШІ —
і
міцного
наукового
здоров’я.
РЕКТОРАТ, ПАРТКОМ, КО
МІТЕТ ЛКСМУ, МІСЦЕВКОМ
ТА ПРОФКОМ ІНСТИТУТУ.
СЕМЕСТР ТРУДОВИЙ
Крим і Тюмень, Кустанай і
Київщина — така «географія»
студентських будівельних заго
нів нашого інституту, що виїз
дили влітку на новобудови.
У цьогорічному третьому тру
довому семестрі взяли участь
біля 400 юнаків і дівчат — сту
дентів всіх факультетів.
Добрий слід полишили наші
вихованці скрізь, де довелося
їм працювати. Руками майбут
ніх педагогів зведено немало
житлових будинків, промисло
вих та господарських об’єктів,
врятовано від філоксери гекта
ри кримських виноградників.
Місцеве населення проводжало
студентів на навчання сердеч
ним «спасибі».
Окрім своєї основної роботи
студентські загони провели не
мало масово-політичних заходів
серед мешканців міст і сіл. Так
в
бійці Тюменського будівельного
загону, незважаючи на труд
ність роботи і складні кліматич
ні умови, регулярно виступали
перед робітниками з концерта
ми художньої самодіяльності,
лекціями на суспільно-політичні
теми. Подібна робота проводи
лася і в інших загонах. При Ку
станайському загоні, крім цьо
го, діяв піонерський табір-супутннк.
Зараз бійці будівельних заго
нів приступають до навчання. В
комітет комсомолу надходять
трудові рапорти від командирів
загонів, і незабаром можна бу
де назвати конкретні цифри —
підвести остаточні підсумки сту
дентського трудового літа.
М. ЛЕВЧЕНКО,
секретар комітету ЛКСМУ
інституту.
щасливу
путь
Закінчив школу — ти ще на роздоріжжі. Вступив до
вузу — визначив вже головну мету свого життя. І тому
1 вересня для наших першокурсників — найщасливіший,
найрадісніший день: вони знайшли своє покликання, вони
зробили перший крок на шляху до мрії.
Студент-першокурсник
педагогічного...
Непомітно
спливуть роки, і через кілька сонячних вереснів ось ці
юнаки і дівчата знову йтимуть з підручниками. На цеіі
раз до школи, щоб навчившись, — учити.
На фото (зліва направо): першокурсники дефектологіч
ного та історичного факультетів Наталя Селезньова, Ми
хайло Журба, Олександр Олійников, Борис Телешов, Тало
на Даруга.
Фото В. Сокура.
1 ВЕРЕСНЯ— ДЕНЬ ОСВІТИ Нові факультети:
Вища школа готус спеціа
лістів 325 профілів. М ай ж е три
мільйони спеціалістів з вищою
і середньою спеціальною осві
тою зайнято нині в народному
господарстві УРСР.
*
* *
Професорсько - викладацький
склад вищих учбових закладів
налічує 41,1 тисячі осіб, серед
яких 1.434 доктори і 13.947 кан
дидатів наук, а у мистецьких
учбових
закладах
працює
17.363 викладачів.
Д о 757 технікумів . та учи
лищ прийнято в цьому році
240 тисяч абітурієнтів. Вони
набуватимуть знання із 378 спе
ціальностей.
*
*
і«
В 1970 році до вузів респуб
ліки вступило понад 153 тисячі
осіб. Понад 8 тисяч — найкра
щих найбільш підготовлених
виробничників буде зарахована
слухачами підготовчих відділів.
* * *
У вищих і середніх спеціаль
них учбових закладах республі
ки навчаються 4500 іноземних
студентів, аспірантів і стажистів
з 101 країни.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
* * *
*
*
*
В
загальноосвітніх школах
республіки
вчиться
зараз
7.551.000 учнів. Мільйонний за
гін юнацтва здобуває освіту в
школах робітничої молоді. У
Ш КО ЛА Х Н А Ш О Ї РЕСПУБЛІ
КИ ПРАЦЮ Є МАЙЖ Е ПІВМІЛЬЙОНА ВЧИТЕЛІВ.
Лише за 1966— 1969 роки на
Україні відкрито 63 середні уч
бові заклади, які почали готу
вати фахівців з 30 нових спе
ціальностей.
*
*
*
З кожних 1000 чоловік насе
лення республіки 26 мають ву
зівський диплом. На кожні 10
тисяч чоловік припадає 74 ін
женери проти 38 у США.
ПОПОВНЕННЯ
СОЦІАЛЬНИЙ «ПОРТРЕТ»
ПЕРШОКУРСНИКА
Бажання оволодівати спеці
альностями
педагога-історика,
методиста піонерської роботи
виявило близько 500 абітурі
єнтів. На конкурсних екзаме
нах відібрано 100 кращих. Се
ред них — 44 хлопців і 54 дів
чат, 10 комуністів і кандидатів
в члени КПРС. Майже полови
на вступників мають виробни
чий стаж по 2 і більше років.
Отже, нині на історичному фа
культеті сьогодні навчається
207 студентів стаціонару і по
над 150 студентів заочного від
ділу. В перспективі це буде
один з найбільших факультетів
інституту, адже термін навчан
ня на ньому п’ять років.
Перші зустрічі з новим по
повненням відбулися не тільки
на вступних екзаменах, а й на
ремонтних роботах в основному
корпусі і приміщенні дефекто
логічного ф-ту, де проходити
муть заняття істориків. Наст
З повною
Україна нині — країна су
цільної грамотності.
Майже
кожний четвертий мешканець
республіки вчиться.
Україна — республіка сту
дентів. У 138 вузах вчаться 800
тисяч юнаків і дівчат. В рес
публіці відкрито сім мистець
ких вузів, два інститути куль
тури. Тільки за останні роки по
чали працювати Інститут наф
ти і газу в Івано-Франківську,
Кіровоградський інститут сіль
ськогосподарського машинобу
дування, Харківський
інститут
побутового обслуговув а н н я,
Донецький музично-педагогіч
ний інститут та Київський інсти
тут культури.
ІСТОРИЧНИЙ
комуністи і комсомольці, активі
сти, яким добре знайома громад
ська робота. До складу
комсо
Право отримати квитки студен
мольської
організації
інституту
тів Київського педагогічного ін
влилося 563 комсомольці. Серед
ституту ім. О. М. Горького
на
прийнятих на 1-ші курси — 17 ко
цьогорічних вступних
екзаменах
муністів.
вибороли 625 студентів.
ЯКІСТЬ ЗНАНЬ
Які ж характерні риси для пер
Хотілося б проаналізувати, хо
шокурсників 1970 року? Всім їм
притаманне прагнення до знань, ча б побіжно, якість знань абітунаполегливість, воля в досягнен рієнта-70 з окремих предметів,
вказати у загальних рисах на не
ні мети.
підготовці
вчорашніх
Із загальної кількості зарахова доліки у
них: чоловіків — 203 (34%), ж і десятикласників з тих чи інших
нок — 394
(66% ),
колгоспників предметів.
(дітей колгоспників) — 137 (23% ),
Ось що, наприклад, констатува
службовців (дітей службовців) — ли члени приймальних комісій з
201 (33,6%). Робітники і колгосп української мови та літератури.
знань
української мови
ники разом по факультетах скла Рівень
дають:
фізико-математичний — абітурієнтів дозволяє зробити за
61% , філологічний — 67%, істо гальний висновок: майже всі ви
ричний — 69%, педагогічний — пускники середніх шкіл недостат
80% , дефектологічний — 73%, му ньо засвоїли основи граматичної
структури мови. Слабким місцем
зично-педагогічний — 54%За національним складом зара у підготовці абітурієнтів слід вва
ховані на перший курс характе жати незнання точних визначень
ризуються такими даними: укра ряду граматичних понять, а також
їнців — 474, росіян — 99, євре відрив теорії мови від практики
окремі теоретичні
ї в — 17, інших національностей — (як правило,
визначення
не
підкріплюються
7 осіб.
За місцем проживання: киян — прикладами).
Екзамени з літератури показа
186 осіб. Осіб, які постійно про
живають в сільській місцевості--- ли, що значна частина випускни
ків гірше знають давню літерату
293.
О тж е,, нинішні
першокурсни ру і краще — літературу радян
ки — це робітнича і колгоспна ську та XIX століття, плутають ісмолодь,
демобілізовані
з
лав торико-літературні факти, не вмі
Радянської Армії, С е р е д зарахо ють аналізувати твори, визначити
ваних на денну форму навчання жанр, розповісти про композицію
більшість мають виробничий стаж твору. Частина студентів недостат
(27% — по два і більше років). ньо обізнана з художніми текста
Більшість
першокурсників — ми.
На опоряджувально-господар
ських роботах в літній період
працювало біля 200 студентівпершокурсників. Хлопці І дівча
та з різних факультетів опоря
джали учбові корпуси, гурто
житки, їдальні, інститутське по
двір’я та інші об’єкти — мили,
чистили, прибирали, виконували
допоміжні роботи. Окремі сту
денти працюють і на самостій
них ділянках. Так, наприклад,
третьокурсники
філологічного
факультету
В. Дубинський,
І. Кустовський та інші обличко
вують стіни плитами сухої шту
катурки.
Працьовитими і сумлінними
показали себе студенти фізикоматематичного факультету Пет
ро Лещенко, Григорій Красовнцький, Тетяна іПідлужна, Га
лина Орленко; історичного —
Євген Хохуда, Василь Науменко
та багато інших хлопців і дівчат-першокурсників.
Р. КРЮЧКОВА,
ст. інженер інституту.
Серйозні прогалини у вступни
ків в підготовці з фізики та ма
тематики. Якість знань навіть тих,
що витримали конкурс, залишає
бажати багато кращого. Почина
ючи навчання у вузі, з першого
дня їм потрібно буде багато
і
наполегливо працювати.
Добрі знання показали абітурі
єнти ня екзамені з історії СРСР.
Переважна більшість
вступників
мають з цього предмету «5»
і
«4». Особливо багато таких абі
турієнтів було на історичному фа
культеті, що свідчить про пра
вильний вибір
майбутньої про
фесії.
Відрадним явищем на екзаме
нах цього набору було помітне
посилення уваги вступників серед
ніх шкіл до
оволодіння ленін
ською теоретичною
спадщиною.
Багато з них добре обізнані
з
важливими статтями і промовами
В. І. Леніна, зокрема з його ос
танніми працями, в яких накрес
лено план побудови соціалізму в
СРСР. »
Серед вступників 35 медалістів
середніх шкіл, які
успішно ви
тримали
вступні
екзамени. Це
студенти
історичного ф-ту Віра
Тарасенко,
музично-педагогічно
го — Ольга Безпала, фізико-математичного — Світлана Гришко,
Лідія Ковтун, Федір Колесник та
багато інших.
В цілому на 1-ші курси ми при
йняли хорошу молодь. Завдання
деканатів і кафедр полягатиме в
тому, щоб правильно організува
ти роботу з першокурсниками
і
тим самим
забезпечити успішне
їх навчання в умовах вищої шко
ли.
В. БОНДАР,
секретар приймальної
комісії
З 1 вересня у нашому ін
ституті відкрилися два нові
факультети — історичний
та
музично-педагогічний.
Знаменно, що відбулося це
в рік 50-річного ювілею на
шого інституту. Ми попро
сили деканів новоствореннх
факультетів сказати кілька
слів з цієї нагоди.
рій першокурсників бадьорий.
Вони сповнені щирого бажання
у рік славного ленінського юві
лею зробити все, щоб не посту
питися по всіх показниках
своїм попередникам — студен
там 2-го курсу, які, як відомо,
добре зарекомендували себе і
в навчанні, і в громадсько-ко готують його зараз студенти
рисній роботі.
музично-педагогічного,
серед
Доцент Г. СІЧКАР,
яких немало й першокурсників.
декан історичного ф-ту.
Факультет у новому навчаль
ному році планує розширювати
МУЗИЧНОшефські зв’язки з підприємст
вами міста, сільськими школа
ІІЕДАГОПЧНИЙ
ми. Так, зараз ми проводжає
Наш факультет готує вчите мо на педагогічну практику в
лів музики і співів загальноос училища і школи Переяславта Богуславвітніх шкіл, викладачів педучи Хмельницького
лищ з спеціальностей: диригу ського районів своїх четверто
вання, фортеп’яно, скрипка, курсників.
Починаючи новий навчаль
баян. За право називатись сту
дентом музпеду змагалося 116 ний рік, студенти музично-педа
бажання
абітурієнтів. Це випускники се гогічного сповнені
редніх шкіл, педучилищ, му творчо і наполегливо оволоді
зичних училищ, культпросвіт- вати музичним фахом.
ніх училищ. З кращими з них
О. ІОВСА,
ви матимете нагоду познайоми
декан музично-педагогічно
тися 7 вересня на концерті, що
го ф-ту.
НА ЗАВЕРШАЛЬНУ
ПРАКТИКУ
Зараз в інституті на останню,
завершальну практику пішли в
старші класи середньої школи і
педучилища понад 500 студентів
4-х, 5-х курсів. Вони складатимуть
серйозний екзамен на педагогічну
зрілість. На попередній практиці
більшість студентів з відповідаль
ністю і любов’ю поставились до
роботи, наполегливо озброювали
себе педагогічними навичками, їхні
уроки були добре продуманими і
цікавими, робота в школі давала
їм велику моральну насолоду. Бу
ли, проте, хоч і поодинокі, факти
байдуокого ставлення до обов'язків
практиканта.
Значний недолік відчувався зо
крема у проведенні виховної ро
боти. Дехто ставився до неї як
до другорядної.
Робота з старшокласниками ви
магатиме від студентів не тільки
глибоких знань предмету, а й умін
ня спілкуватись з учнівським ко
лективом, виявляти інтереси і ду
ховні запити допитливої молоді та
цілеспрямовано виховувати її. По
трібно тримати тісніший зв’язок з
комсомольськими
організаціями
школи, з батьками учнів.
Випускники нашого інституту,
що збиралися в березні на тради
ційну зустріч, наголошували на
потребі краще готувати студентів
до роботи класними керівниками.
До цих зауважень вчителів варто
прислухатись, адже наше завдан
ня готувати фахівців, які б задо
вольнили всі вимоги сучасної
школи.
Були недоліки і в навчальній
роботі студентів. Вони пояснюва
лись ще недостатнім умінням вес
ти спостереження, аналізувати
урок — основну форму навчальної
роботи в школі з погляду психо
логічного, дидактичного і мето
дичного. Як результат таких недо
ліків — уроки деяких студентів
були одноманітними. Цим же по
яснювалось те, що аналіз уроків
частина студентів робила надто
поверхово, некваліфіковано.
На завершальній практиці і
студентам, і методистам на це
слід звернути особливу увагу. Тре
ба більше вчитись не тільки в
учителів школи, а й наполегливо
студіювати методичну літературу.
Перед виїздом на практику для
всіх студентів були проведені
настановчі конференції на кафед
рах. Студенти забезпечені шкіль
ними програмами, погрібною до
кументацією. Після закінчення пе
дагогічної практики на факульте
тах будуть проведені підсумкові
науково-методичні конференції, на
яких студенти ділитимуться своїм
педагогічним досвідом.
В. ШЕВЧЕНКО,
керівник педпрактики.
ОТЖЕ, ДО ПРАЩ!
(Закінчення. Поч. на 1-ій стор.).
дів ати
ністю ».
Нам потрібно закріпити ту
атмосферу творчого піднесен
ня, яке було досягнуте в період
підготовки та зустрічі ленін
ського ювілею, зосередити ува
гу на виконанні рішень XXIII
з’їзду
КПРС,
грудневого
(1969 р.), липневого (1970 р.)
Пленумів ЦК КПРС, положень
і висновків доповіді Генерально
го секретаря ЦК КПРС Л. І.
Брежнєва на урочистому засі
данні ЦК КПРС, Верховної Ра
ди СРСР і РРФСР, присвяче
ному ленінському ювілею.
На виконання цієї Постано
ви і потрібно спрямовувати всі
наші зусилля. Це — найперша
програма дій на сьогодні і зав
тра. Високі завдання, які ста
вить перед педагогічними вуза
ми партія і уряд, вимагають від
кожного викладача і студента
повної мобілізації всіх зусиль.
Зрозуміло, в процесі практич
ної роботи впродовж навчаль
ного року нам доведеться зу
стрічатись і з певними усклад
неннями (великий обсяг ремонт
них робіт, що ведуться зараз е
інституті, територіальна «від
межованість» факультетів
то
що). Але всі ці труднощі від
ступлять перед працьовитими,
дисциплінованими, сумлінними
І наполегливими. Такими і хоті
лося б бачити кожного члена
нашого колективу.
...Новий навчальний
розпо
чався. Отже, до прації
У П останові П олітбю ро ЦК КП
У країн и від 11 серп н я 1970 ро к у
«Про роботу п ед агогіч н и х ін сти ту
тів У к р а їн сь к о ї РСР» за з н а ч а є
ться: «В наш ч а с еф ек ти вн о зд ій с
ню вати н а в ч а н н я м ож е лиш е той
учи тель, я к и й м ає ш ирокий по
літичний к р угозір, високий н а у к о
вий і за га л ьн о к у л ь ту р н и й рівен ь,
досконало володіє
м арксистськолен ін ською теорією , глибоко зн ає
основи і су часн и й стан ф а х о в и х
і сум іж н и х о ними
наук,
добре
р о зб и р аєть ся у за га л ьн ій і в ік о
вій психології та ф ізіології л ю ди
ни, ви яв л яє постійне
п рагн ен н я
поповню вати свої зн ан н я, оволо
педагогічною
м ай стер
Редактор В. СОКУР.
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова