Джерело
Текст
Пролетарі всіх країн, єднайтесяІ
Д о л е н ін с ь к о г о ю в іл е ю
зал и ш и л ось
7
д н ів
З А
КАДРИ
К А М Е Р Т О Н
НАШОГО НАСТРОЮ
Завдання було особливе:
поглянути на інститут через
призму
величного свята,
«схопити» трудовий настрій
колективу в переддень ве
ликого ювілею.
Ми побували на факуль
тетах, мали приязні розмо
ви з викладачами, студента
ми.
Щільно, як набої, лежать
у блокноті слова і факти,
цифри і прізвища, а за ними
— люди і справи. Багато
записано, але йомусь брак
не слів. Важко передати в
короткій газетній розмові
враження особисте і настрій
загальний. І просяться сло
ва незвичайні й високі, і
відштовхують вони слова
логів. (1-ша теж відбула
ся з
«маркою» дефекто
логічного факультету КДПІ
ім. О. Горького). І ось через
10 років до киян-дефектоло
гів знову з'їжджаються гості-колеги. Приїдуть у травні
москвичі
й
ленінградці,
свердловчани й алма-атинці... А поки що треба розро
бити програму роботи сек
цій,
підготувати доповіді
(всього їх планується 74).
— Тож, кажете, до профе
сорських турбот добавились
ще й студентські?
— Навіщо ж так розме
жовувати... Все це наші
турботи — спільні!
Деканат педагогічного фа
культету. Розмовляємо з Поліною Дмитрівною Шевчен
ко, секретарем партбюро.
Факультет зустрічає ленін
РЕПОРТАЖ З ДВОХ ФАКУЛЬТЕТІВ
'туденти роблять весну. Ніж
ні дівочі руки чаклують над
яблуневим цвітом.
— Як справжня, — каже
Олексій Дмитрович Корній
чук і подає мені гілочку.
Тут працюють над оформ
ленням інститутської колони.
Щ об ми з вами у Ленінів
день вийшли на вулиці міста
святкові й заквітчані. У
кожного з нас буде в руках
яблунева
гілочка.
«Як
справжня»,
бо працюють
студенти з любов'ю.
Чи встигнуть зацвісти до
квітневого свята сади? За
цвітуть неодмінно... Вже гіл
ки напружились і насочи
лись бруньки. Сонцем все
напилося. І люди. Бо весна.
Бо народився Ленін. Це ж
треба такого щасливого збі
гу: весни в природі і весни у
людстві впарі ідуть. Вічна
весно наша, сота ленінська!
Хлопець схилився над чи
стим аркушем ватману. Ми
кола Тимошенко... Редактор
«Радянського дефектолога»
— газети найкращої серед
факультетських
стіннівок.
Зараз готується номер до
ленінського ювілею. Як зро
бити газету особливою, та
кою, як ніколи? Важко по
класти перший мазок худож
нику і редактору Тимошенку...
— Вн кудись поспішаєте?
Це запитання професору
А. І. Селецькому, власне,
зайве. Справді ж бо, хто
сьогодні не поспішає... І в
кожного справи, більші і
менші — багато справ. І все
треба встигнути.
Інститут,
як хороша господиня перед
святом: і діло в руках ки
пить, і себе причепурити не
забуває.
У професора А. Селецького
турбот теж багато. Крім
всього іншого він ще й го
лова оргкомітету X Міжву
зівської наукової студент
ської конференції дефекто
ський ювілей у розповні
своїх успіхів. Студентський
колектив педагогічного пер
ший у навчанні серед фа
культетів інституту. Кожен
четвертий тут — відмінник.
А як «додаток» до цих крас
номовних даних про успіш
ність Поліна Дмитрівна ді
стає із шухляди численні
грамоти, подяки, показує
перехідний червоний пра
пор.... Переконуєшся, що й
поза навчанням педфаківці
не пасуть задніх. Громадсь
ка та наукова робота, спорт,
самодіяльність — все це яс
краві штрихи до портрету
цього чудового колективу.
З срібним дзвоном захо
дить декан факультету Дми
тро Якович Шелухін. Саме
так! Бо коли йде ветеран, і
на грудях грона медалей, то
вони справді тихенько по
дзвонюють, а людина, ніби
молодшає,
стає
красиві
шою... Сьогодні ветерани ін
ституту фотографувал и с ь
«при всіх орденах і регалі
ях», щойно звідти і Дмитро
Якович...
Наближається ювілей на
шої славної Перемоги. І то
му з особливою пошаною ди
вишся сьогодні на нагороди.
Медалі на грудях ветерана
— це лише «авантитул» сол
датської слави, а на зворот
ньому їх боці — тягар вій
ни, і важкі труди, і героїч
ні подвиги, і наш щасливий
сьогоднішій день.
Проводжає нас з факуль
тету пісня: щось розучує до
свят хор... Щира і задушев
на мелодія повнить коридо
ри світлою радістю.
Ось і закінчилась наша
мандрівка. Трудовий настрій
інституту? Він — бадьорий,
святковий, піднесений.
Ка
мертон нашого настрою —
величне квітневе свято, від
якого нас відділяють всього
сім днів.
В. СОКУР.
З доповідями на науковій ко-математичного
студентській конференції вис Тетяна Лісовська
Фото
тупаю ть активні гуртківці фізи Доніна.
ПЕДАГОГІЧНІ
ОРГАН РЕКТОРАТУ. ПАРТКОМУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ,
МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО.
№ 15 (482)
ВИ Й Ш О В
ВЕСЬ ІНСТИТУТ
Комуністичний
суботник
1970
року — особливий. Він відбувся
напередодні сторіччя з дня на
родження В. І. Леніна. Разом з
трудящими країни відзначив свя•то комуністичної праці і наш ін
ститут.
Середа, 15 квітня 1970 року.
12 квітня. Вихідний день, а в ін
ституті робочий гомін і пожвав
лення, що такого не буває і в
будні. Викладачі, студенти, аспі
ранти,
адміністративно-технічний
персонал — всі як один вийшли
сьогодні на недільник.
Робота
знайшлася
кожному.
Історики чепурили вулицю Банди
Василевської, філологи опоряджа
ли територію контори
зеленого
господарства Радянського району,
студенти педфаку порядкували в
саду, хлопці й дівчата фізмату та
Ціна 1 коп.
Рік видання 15-й.
деффаку — на овочевих кагатах.
Для заочників у цей день викла
дачі читали лекції.
Важко звести всю роботу доку
пи і назвати якусь одну
цифру
(зроблено немало!), але можна
сказати одне, безсумнівне: на всіх
ділянках недільник пройшов орга
нізовано, своєю добровільною
і
свідомою працею кожен член на
шого колективу засвідчив вірність
ленінському покликові впевненою
ходою йти до перемоги комуніс
тичної праці.
ЗВІТУЄ „СТУДЕНТСЬКА
АКАДЕМІЯ НА УК“
Тематика всіх студентських
наукових гуртків інституту тіс
но пов'язана з вивченням не
вичерпної ленінської спадщини.
Кращі з кращих студентських
робіт були винесені на XXVI
наукову студентську конферен
цію.
Конференція
працювала
впродовж двох днів — ЗО і 31
березня. На пленарному засі
данні було заслухано 4 допові
ді.
Доповідачі — с т у д е н т и
В. Даниленко, М. Семенюк,
Л. Немченко пов'язали лені
нізм з такими важливими проб
лемами, як непримиренність
соціалістичної і
буржуазної
ідеологій, комуністична
мо
раль, роль вчителя у здійсненні
культурної революції, а співдо
повідачі Л. Торба та В. Борей
ко зробили дослідження з істо
рії Ленінського району м. Киє
ва.
Другого дня відбувалась ро
бота секцій. Всього працювало
18 секцій і підсекцій, на яких
було заслухано 229 доповідей.
З них 107 робіт на ленінську
тематику. Кращі доповіді пред
ставлено на республіканські та
всесоюзні конкурси. 80 студентів-гуртківців візьмуть участь
в І міській студентській науко
во-технічній конференції.
Більшість студентських ро
біт — це цікаві самостійні дос
лідження з
різних галузей
знань. Вони мають практичне
значення для розвитку радянсь
кої вищої і середньої освіти.
У своїй подальшій роботі
НСТ повинно виходити з того,
що гурток — це не тільки по
чаткова школа
майбутнього
вченого, а (і насамперед!) своє
рідна майстерня по підготовці
майбутніх керівників гуртків у
середній школі (ця участь че
кає кожного майбутнього педа
гога).
Різноманітні форми прове
дення засідань гуртків, створен
ня нових форм роботи стимулю
ють і пожвавлюють діяльність
молодих науковців.
Так, при кафедрі наукового
комунізму з кращих членів на
укових гуртків створена лек
торська група (керівник доц.
Є. ІО. Кастеллі). Члени лектор
ської групи виступали з допо
відями на теоретичних конфе
ренціях та перед студентами
молодших курсів, а також пе
ред населенням м. Києва. Кра
щих студентів-лекторів (всього
69 осіб) прийнято до товарист
ва «Знання».
Гурток майстерності словес
ника (керівник доц. М. І. Бой
ко) організував
екскурсії у
ТІЛЬКИ ЦИФРИ ТА ФАКТИ
Павлиську школу. Гуртківці за
черпнули досвіду у директора
школи, відомого вченого-педагога В. Сухомлинського.
Особливо пожвавилась робо
та гуртка методики математики
після проведення гуртківцями
математичного КВН між І та II
курса,ми фізико-математичного
факультету (керівник гуртка
доц. В. М. Кухар).
До недоліків у роботі НСТ
слід віднести недостатній зв'я
зок з науковими установами та
школами; слабкі контакти між
ланками НСТ: Рада НСТ —
факультет, кафедра — гурток,
і навпаки. Старости гуртків не
завжди сумлінно ставляться до
своїх обов’язків, і як наслідок
цього — занедбано ведення до
кументації у гуртках. Не зава
дило б краще організувати пе
редрук студентських робіт у
машбюро.
Певна річ, ці недоліки, які
мають бути усунені" найближ
чим часом, не можуть стати на
заваді студентам у сходженні
на круті вершини наук. Сьогод
ні ми з впевненістю можемо
сказати: сторіччя з дня народ
ження В. І. Леніна «студентсь
ка академія наук» зустрічає з
честю.
Хотілося б подякувати вик
ладачам, які, не шкодуючи сил
і енергії, сумлінно працюють з
студентами, допомагають їм ро
бити перші кроки в науці.
Сергій ЛЕВІЩЕНКО,
голова ради НСТ інституту.
ченко, О. М а л и ш к о , С. Л е віщ е н ко, В. Б ож ко, Г. М ихалін, В. Р о м у - .
сік, С. Н аза р е н ко ,
Т. Кириченко,
І. Стар ун , М . Болтівець, М. Ш ут,
Н. Ткаченко, М . Кириленко, А, П ашун, М . Бурл яй та багато інших.
ф С ь о го д н і в інституті н а р а х о багатьох вузів н а ш о ї країни, з о
вується
67
наукових гуртків,
в к р е м а студ ентськи м и о б ’єд н ан н я
яких п р а ц ю є 1037 студентів. К о м и М оскви , Тбілісі,
Л енінград а,
В свій час ч е р е з «горнило» гур т
ж ен другий студент н а ш о го інсти М інська, О деси, В о р о ш и л о вгр а д а , к о в о ї роботи , прий ш ли теперіш ні
туту — гур тків ець НСТ!
З а п о р іж ж я , С в е р д л о вс ь ка , Росто- викладачі н а ш о го
вузу
д оценти
ф Н а у к о в е студентське то в а р и ва-на-Д ону, Л ьвов а та інших міст. П. П. Х р о п к о , Г. Г. Кордун, М . Я.
Н
ап
р
и
к
л
а
д
у
р
о
б
о
ті
к
о
н
ф
е
р
е
н
ц
ії
ство в ц ь о м у навч ально м у
році
Т біл іського
пед ін ституту
імені П л ю щ , М . Є. М єняйл ов, М. Я. Л я
п ро вел о:
О. С. П уш кін а б р а ти м у ть участь щ енко, В. І. М ельник, А. Г, К онТ ем атичн у к о н ф е р е н ц ію , «Т ор
член
ф іл о л о гіч н о го
гуртка А. ф ор ови ч , п р о ф е с о р М . І. Ш кіль,
ж е ство л е н ін с ь ко го плану
е л е к
Зиль, Г, З а м к о в а та активна у ча с в. о. проф . М . Д. Я р м а ч е н ко та
тр и ф ік а ц ії і його всесвітньо-істо
ниця ф ізи чн о го
гур тка Л. М а є в - інші.
ричне значення».
ська, а в р оботі н а ш о ї к о н ф е р е н ц ії
Н а у к о в о -т е о р е ти ч н у ко н ф е р е н взяли участь студенти пе д ін ститу Новий
склад Ради НСТ
ц ію «Ленін і фізика».
тів м іст Ровно, З а п о р іж ж я , РостоНа
пленарному
засіданні кон
Н а у к о в о -т е о р е ти ч н у к о н ф е р е н в а -н а -Д о н у та Л ь в ів сь к о го у н ів е р
ференції обрано новий склад Ра
ц ію з питань л ен інської ате їстич ситету,
ди НСТ: Сергій Левіїценко (голо
н ої спадщ ини.
ф «Н аука не іде до бука» — це ва), Ігор Суботін (заступник), Ан
Н а у к о в у ю віл ей н у ко н ф е р е н ц ію ,
д о б р е п а м 'я т а ю ть гуртківці. Б іл ь дрій Зиль (заступник),
Марічка
п ри свя че ну 200-річчю з дня на
ш ість з них п р о д о в ж у ю т ь с в о ю на Василишина
(зав. оргсектором),
р о д ж е н н я І. П. К отляревського.
у к о в у р о б о т у на «більш ви с о ко м у Микола Мазур, Микола Тимо
Ц е й перелік, звичайно,
спр а в
рівні». Так, тільки за останні р оки шенко, Володимир Тарасюк, Оле
Н
С
Т
д
а
л
е
ко
не
вичерпує.
факультету
аспірантам и н а ш о го інституту
та на Братусь, Алла Сидоренко, Вік
та Вікторія
ф Д р у ж н і і тісні з в 'я зк и в Н СТ інш их учбових установ стали такі тор Шурига, Олег
Юзефовин
Л. Міки.
наш ого
інституту з товариствам и
кол иш н і гуртківці, як М . С о тн и — члени Ради НСТ.
Ленін. Яким він був?
ВІДПОВІДІ Н. Н. КРУПСЬКОЇ
НА АНКЕТУ ІНСТИТУТУ МОЗКУ
(ЗАПИТАННЯ Н. К. КРУПСЬКІИ НЕ ЗБЕРЕГЛИСЯ. РЕД.)
В І С Т І
З ПЕДПРАКТИКИ
думував зміст, думки обдуму
вав.
Потреба висловитись, виясни
ти у нього була завжди дуже
виражена.
Дома, якщо якє-небудь пи
тання його сильно хвилювало,
завжди говорив пошепки.
Дуже бадьора, наполеглива
і витримана людина була. Оп
тиміст.
В тюрмі був — сама вит
римка і бадьорість.
Писав страшенно швидко, із
скороченнями. Писав з надзви
чайною швидкістю, багато і
охоче. Записував на доповідях
думки і промови доповідачів і
ораторів. У цих записах зав
жди було основне схоплено, ні
коли не пропущено.
Йочерк ставав дедалі чіткі
шим, коли писав що-небудь (в
листах, наприклад), що його
особливо цікавило і хвилювало.
Зорова пам’ять прекрасна.
Обличчя, сторінки, рядки за
пам'ятовував дуже
хороше.
Добре утримував в пам’яті і
надовго бачене; і подробиці ба
ченого.
Страшенно любив природу.
Любив гори, ліс і захід сонця.
Дуже цінував і любив сполу
чення барв. На свій одяг звер
тав уваги мало. Гадаю, що ко
лір його галстука був йому бай
дужим. Та й до галстука ста
вився як до незручної необ
хідності.
Під час підготовки до висту
пів і взагалі, опрацьовуючи, лю
бив підкреслювання, помітки,
виписки і конспекти, звертався
до них часто і багато. Вони час
то були короткі і виразні.
Дуже любив слухати музику.
Але страшенно
стомлювався
при цьому. Слухав серйозно.
Дуже любив Вагнера.
Музикальний. Музична
па
м’ять хороша. Запам’ятовував
добре. Більш всього
любив
скрипку. Любив піаніно. Абсо
лютний слух? Не знаю.
Від
носно акордів
теж не знаю.
Ритм? Ноти? Чи .міг читати
їх? Не знаю.
Оперу любив більше балету.
Любив сонату «Патетичну»
і
«Апасіонату».
Любив пісню тореадора.
Дуже любив весняні запахи.
Садових квітів, із сильним за
пахом, уникав.
Веселий і жартівливий..
Завжди добре володів собою.
Завжди органічний
якийсь
зв'язок із життям.
Колосальна зосередженість.
Самокритичний, дуже суво
ро ставився до себе. Проте ко
пання і нестерпний самоаналіз
у душі ненавидів.
Коли хвилювався, брав слов
ник (наприклад, Макарова) і
міг годинами його читати.
Був бойовою людиною.
(Переклад з російської
мови. Друкується із ско
роченням).
Студенти ІІІ-х курсів філоло
гічного факультету попрощали
ся з стінами школи і поверну
лися до навчання — педпракти
ка закінчилася. Відбулася кон
ференція, присвячена її під
сумкам.
Студенти-практиканти
та
методисти висловили ряд— про
позицій щодо покращення пед
практики.
З імпровізованим концертом
Нещодавно
у Київському курсія, пов'язана а вивченням групи інституту. Світлана Луфіліалі центрального
музею курсу історії КПРС.
цюк, Олександр Татенко та Ва
лентина Лісовська в музеї В. І.
В. І. Леніна побували першоНа
фото:
студенти-відмінникурсники-історики. Для них тут
Леніна.
Фото Г. Калініна.
була проведена тематична екс - ки 11 групи істориків, кращої
Він прийшов па факультет над
то сором’язливим,
до наївності
безпосереднім. Хлопці сперечаю
ться, а він немов відсутній — не
цікавить його галас, а іншим ра
зом. розсердиться: чого, мовляв,
зайве розводити теревені, почита
ли б краще, ви ж філологи...
Перша сесія, яку склав Микола
на «відмінно», утвердила за ним
славу «книжника», а декому на
віть хотілося кваліфікувати його
успіх як результат зубріння. Та
час ішов, а з ним і «відкривався»
Микола Боропко.
Одного разу він завітав на за
сідання літературної студії і за
чарував всіх рівним, .густим мов
ленням, незвичними новотворами.
Ні пози, ні обіцянок — прочитав
і чекає на критичні зауваження.
Потім його вірші обговорювали
окремо, було це в ленкімнаті гур
тожитку, дехто був занадто суво
рим, але й тут Микола залишався
спокійним, записував ділові заува
ження, відповідав, погоджувався.
Високий, кучеряво-чорноволосий,
з незмінною щиросердною усміш
кою він викликав псе ж повагу,
хоч, здавалося, був переможений
«критиками».
Потім, і знову дещо несподіва
но, він став одним
із кращих
спортсменів-легкоатлетів інститу
ту. Мало хто, дивлячись міжфа-
Правофлангові ленінської вахти
культетські змагання минулого
року, знав, як нелегко прийшов до
Миколи успіх — за ним були дов
гі тренування, невдачі, травми. До
того ж, завантажений комсомоль
ською роботою (він працював і
головою студрадп гуртожитку, і
секретарем комсомольського бю
ро факультету), Микола вперто
вчився.
Дивно, але цс так: чим більше у
нього турбот,
обов'язків — не
■розгублюється, не падає духом,
хіба що мовчазнішим стає. Він
і зараз член факультетського бю
ро і провідний спортсмен, і кра
щий поет, а головне — чудовий
товариш, зразковий студент — ось
■уже п’ять семестрів підряд Мико
ла відмінник. Можна сюди додати
і шостий, трудовий, на будовах
Сибіру, де також він залишив
добрий спогад впертою працею,
звідки привіз нові теми своїх пое
зій. Дивишся на Миколу і по-доб
рому заздриш цьому з гармоній
ними рисами характеру, з різно
бічним фізичним розвитком хлоп
цеві 22-х років, майбутньому вчнтелеві-філологові. Так, саме та
ким, поетом, спортсменом, гро
мадським діячем, незламним оп
тимістом хочеться бачити кожно
БІЛЯ
ТОМІВ
ЛЕНІНА
Для нас, бібліотечних праців
ників, книга, природно, є тією
основною віссю, навколо якої
«обертається» вся наша діяль
ність. Поліпшувати обслугову
вання читача, дбати про постій
не .збагачення книжкоеого фон
ду — особливого значення набу
перед присутніми виступили уч
ні Київської школи № 125.
Валентин ЗАИЧУК.
На фото: досвідом практич
ної роботи в школі ділиться зі
своїми колегами студентка тре
тього курсу російського відді
лу Марина Новенко.
Привітати своїх «тимчасових
(поки що) вчителів» прийшли
піонери шкіл, в яких студенти
проходили педпрактику.
ли ці завдання в період підго
товки до ленінського ювілею.
Зараз, підводячи підсумки со
ціалістичних зобов’язань, ми му
симо сказати, що робота, прове
дена бібліотекою в цьому напря
мі, дійсно-велика.
Не так давно переобладнано
читальний зал у основному кор
пусі інституту. Тепер тут від
критий доступ до книжкових по
лиць, а це набагато зручніше
для студентів. Відкрився і пра
цює читальний зал у гуртожит
ку
фізпко-математи.чного фа
культету.
Бібліотека
поповнила свої
фонди. Зокрема, за період під
готовки до ювілею тільки творів
В. І. Леніна та видань на ленін
ську
тематику ми. придбали
3.286 примірників. Кажучи об
разно, книжкові полиці інсти
тутської книгозбірні буквально
СУМЛІННІСТЬ
Слабким не був, але не був
і особливо сильним. Був рух
ливим. Віддавав перевагу ходь
бі.
Лежати безумовно не любив.
Скованості у рухах не було.
Рухи були не м'якими, але во
ни не були іі різкими.
Безладності і метушливості
у рухах не було.
На ногах був дуже твердий.
Гімнастикою не займався.
Грав в городки. Плавав, добре
бігав на ковзанах, любив ката
тися на велосипеді. Був азарт
ний грибник. Любив полювання
з рушницею. Страшенно любив
ходити лісом взагалі.
Ремеслом ніяким не займав
ся, якщо не вважати
листи
«хімією».
Одягався і роздягався швид
ко. Під час хвороби він нама
гався не відступати від однієї
і тієї ж процедури, якраз для
того, щоб зробити все швидко.
Улюблені жести і звичні ру
хи — рухи правою рукою під
час промови вперед і направо.
Таких жестів, як биття ку
лаком по столу або погрожу
вання пальцем, ніколи не було.
Манірності, примхливості, ди
вацтва, театральності, хизуван
ня у рухах не було.
Міміка і жестикуляція зав
жди були виразними. Посміхав
ся дуже часто. Посмішка хо
роша, єхидною і «ввічливою»
вона не була.
Ох, як вмів сміятися.
До
сліз. Відкидався назад від смі
ху.
Голос був гучним, але не
крикливий, грудний. Баритон.
Співав. Репертуар: «Нас венча
ли не в церкви», «Я Вас люб
лю, люблю безмерно», «Заму
чен в тяжелой неволе», «Вар
шавянка», «Вставай, подымай
ся, рабочий народ», «Смело,
товарищи, в ногу», «День на
стал веселый мая», «Беснуй
тесь, тираны».
Говорив швидко.
В збірнику «Леф» є стаття,
в якій автори, розбираючи
структуру мови Ілліча, прихо
дять до висновку, що конструк
ція мови (фраз) латинська.
Ілліч мені якось говорив, що
він свого часу дуже захоплю
вався латинською мовою.
Голос виразний, не монотон
ний.
Мова проста була, не примх
лива, і не театральна, не було
ні «природної штучності», «спі
вуча» типу французької мови
(як у Луначарського,
напри
клад), не було і сухості, дерев’яності,
монотонності
типу
англійської — російська мова
посередині між цими крайнос
тями. Слова і фрази підбирав
вільно, не відчуваючи трудно
щів. Правда, він завжди дуже
ретельно готувався до висту
пів, але, готуючись, він готував
не фрази, а план виступу, об
го вчителя, що присвятив себе
нелегкій справі викладання мовці
літератури, його дорога тільки
починається, буде на ній не тіль
ки хрещатого барвінку, але щи
росердно віриться, що наш Ми ко.1а
не схибить, не підведе ні вчите
лів, пі друзів, пі свою мрію. ІЦаетн тобі, папі юний колего, людино
нової долі!
О. ПЕТРЕНКО.
«вгинаються» від мудрої ваги
Марксових і Ленінових творів.
У бібліотеці є тепер понад 18
тисяч видань творів В. І. Лені
на. Цеп значний «політичний ка
пітал» постійно у .дії. Тільки за
період з жовтня 1968 року по 1
квітня 1970 року було видано
читачам творів В. І. Леніна
та літератури про нього по біб
ліотеці — 51.174 примірники,
в кабінетах — 23.402 примірни
ки. А це значить, що наші чита
чі постійно звертаються за по
радою до Леніна.
Працівниками нашої бібліоте
ки у гуртожитках та читально
му залі інституту було проведе
но 19 тематичних оглядів літе
ратури, присвячених життю і
діяльності В. І. Леніна; створені
тематичні картотеки, до яких
ввійшло загалом 3.850 назв ви
дань творів ленінської темати
ки.
Радісно спостерігати, як зро
стає інтерес наших читачів до
ленінської
ідейно-теоретичної
спадщини. Задовольнити їхні за
пити — почесний наш обов’язок.
Г. С. РАЗУМОВА,
зав. бібліотекою інституту.
Редактор П. ХРОПКО.
Д о л е н ін с ь к о г о ю в іл е ю
зал и ш и л ось
7
д н ів
З А
КАДРИ
К А М Е Р Т О Н
НАШОГО НАСТРОЮ
Завдання було особливе:
поглянути на інститут через
призму
величного свята,
«схопити» трудовий настрій
колективу в переддень ве
ликого ювілею.
Ми побували на факуль
тетах, мали приязні розмо
ви з викладачами, студента
ми.
Щільно, як набої, лежать
у блокноті слова і факти,
цифри і прізвища, а за ними
— люди і справи. Багато
записано, але йомусь брак
не слів. Важко передати в
короткій газетній розмові
враження особисте і настрій
загальний. І просяться сло
ва незвичайні й високі, і
відштовхують вони слова
логів. (1-ша теж відбула
ся з
«маркою» дефекто
логічного факультету КДПІ
ім. О. Горького). І ось через
10 років до киян-дефектоло
гів знову з'їжджаються гості-колеги. Приїдуть у травні
москвичі
й
ленінградці,
свердловчани й алма-атинці... А поки що треба розро
бити програму роботи сек
цій,
підготувати доповіді
(всього їх планується 74).
— Тож, кажете, до профе
сорських турбот добавились
ще й студентські?
— Навіщо ж так розме
жовувати... Все це наші
турботи — спільні!
Деканат педагогічного фа
культету. Розмовляємо з Поліною Дмитрівною Шевчен
ко, секретарем партбюро.
Факультет зустрічає ленін
РЕПОРТАЖ З ДВОХ ФАКУЛЬТЕТІВ
'туденти роблять весну. Ніж
ні дівочі руки чаклують над
яблуневим цвітом.
— Як справжня, — каже
Олексій Дмитрович Корній
чук і подає мені гілочку.
Тут працюють над оформ
ленням інститутської колони.
Щ об ми з вами у Ленінів
день вийшли на вулиці міста
святкові й заквітчані. У
кожного з нас буде в руках
яблунева
гілочка.
«Як
справжня»,
бо працюють
студенти з любов'ю.
Чи встигнуть зацвісти до
квітневого свята сади? За
цвітуть неодмінно... Вже гіл
ки напружились і насочи
лись бруньки. Сонцем все
напилося. І люди. Бо весна.
Бо народився Ленін. Це ж
треба такого щасливого збі
гу: весни в природі і весни у
людстві впарі ідуть. Вічна
весно наша, сота ленінська!
Хлопець схилився над чи
стим аркушем ватману. Ми
кола Тимошенко... Редактор
«Радянського дефектолога»
— газети найкращої серед
факультетських
стіннівок.
Зараз готується номер до
ленінського ювілею. Як зро
бити газету особливою, та
кою, як ніколи? Важко по
класти перший мазок худож
нику і редактору Тимошенку...
— Вн кудись поспішаєте?
Це запитання професору
А. І. Селецькому, власне,
зайве. Справді ж бо, хто
сьогодні не поспішає... І в
кожного справи, більші і
менші — багато справ. І все
треба встигнути.
Інститут,
як хороша господиня перед
святом: і діло в руках ки
пить, і себе причепурити не
забуває.
У професора А. Селецького
турбот теж багато. Крім
всього іншого він ще й го
лова оргкомітету X Міжву
зівської наукової студент
ської конференції дефекто
ський ювілей у розповні
своїх успіхів. Студентський
колектив педагогічного пер
ший у навчанні серед фа
культетів інституту. Кожен
четвертий тут — відмінник.
А як «додаток» до цих крас
номовних даних про успіш
ність Поліна Дмитрівна ді
стає із шухляди численні
грамоти, подяки, показує
перехідний червоний пра
пор.... Переконуєшся, що й
поза навчанням педфаківці
не пасуть задніх. Громадсь
ка та наукова робота, спорт,
самодіяльність — все це яс
краві штрихи до портрету
цього чудового колективу.
З срібним дзвоном захо
дить декан факультету Дми
тро Якович Шелухін. Саме
так! Бо коли йде ветеран, і
на грудях грона медалей, то
вони справді тихенько по
дзвонюють, а людина, ніби
молодшає,
стає
красиві
шою... Сьогодні ветерани ін
ституту фотографувал и с ь
«при всіх орденах і регалі
ях», щойно звідти і Дмитро
Якович...
Наближається ювілей на
шої славної Перемоги. І то
му з особливою пошаною ди
вишся сьогодні на нагороди.
Медалі на грудях ветерана
— це лише «авантитул» сол
датської слави, а на зворот
ньому їх боці — тягар вій
ни, і важкі труди, і героїч
ні подвиги, і наш щасливий
сьогоднішій день.
Проводжає нас з факуль
тету пісня: щось розучує до
свят хор... Щира і задушев
на мелодія повнить коридо
ри світлою радістю.
Ось і закінчилась наша
мандрівка. Трудовий настрій
інституту? Він — бадьорий,
святковий, піднесений.
Ка
мертон нашого настрою —
величне квітневе свято, від
якого нас відділяють всього
сім днів.
В. СОКУР.
З доповідями на науковій ко-математичного
студентській конференції вис Тетяна Лісовська
Фото
тупаю ть активні гуртківці фізи Доніна.
ПЕДАГОГІЧНІ
ОРГАН РЕКТОРАТУ. ПАРТКОМУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ,
МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО.
№ 15 (482)
ВИ Й Ш О В
ВЕСЬ ІНСТИТУТ
Комуністичний
суботник
1970
року — особливий. Він відбувся
напередодні сторіччя з дня на
родження В. І. Леніна. Разом з
трудящими країни відзначив свя•то комуністичної праці і наш ін
ститут.
Середа, 15 квітня 1970 року.
12 квітня. Вихідний день, а в ін
ституті робочий гомін і пожвав
лення, що такого не буває і в
будні. Викладачі, студенти, аспі
ранти,
адміністративно-технічний
персонал — всі як один вийшли
сьогодні на недільник.
Робота
знайшлася
кожному.
Історики чепурили вулицю Банди
Василевської, філологи опоряджа
ли територію контори
зеленого
господарства Радянського району,
студенти педфаку порядкували в
саду, хлопці й дівчата фізмату та
Ціна 1 коп.
Рік видання 15-й.
деффаку — на овочевих кагатах.
Для заочників у цей день викла
дачі читали лекції.
Важко звести всю роботу доку
пи і назвати якусь одну
цифру
(зроблено немало!), але можна
сказати одне, безсумнівне: на всіх
ділянках недільник пройшов орга
нізовано, своєю добровільною
і
свідомою працею кожен член на
шого колективу засвідчив вірність
ленінському покликові впевненою
ходою йти до перемоги комуніс
тичної праці.
ЗВІТУЄ „СТУДЕНТСЬКА
АКАДЕМІЯ НА УК“
Тематика всіх студентських
наукових гуртків інституту тіс
но пов'язана з вивченням не
вичерпної ленінської спадщини.
Кращі з кращих студентських
робіт були винесені на XXVI
наукову студентську конферен
цію.
Конференція
працювала
впродовж двох днів — ЗО і 31
березня. На пленарному засі
данні було заслухано 4 допові
ді.
Доповідачі — с т у д е н т и
В. Даниленко, М. Семенюк,
Л. Немченко пов'язали лені
нізм з такими важливими проб
лемами, як непримиренність
соціалістичної і
буржуазної
ідеологій, комуністична
мо
раль, роль вчителя у здійсненні
культурної революції, а співдо
повідачі Л. Торба та В. Борей
ко зробили дослідження з істо
рії Ленінського району м. Киє
ва.
Другого дня відбувалась ро
бота секцій. Всього працювало
18 секцій і підсекцій, на яких
було заслухано 229 доповідей.
З них 107 робіт на ленінську
тематику. Кращі доповіді пред
ставлено на республіканські та
всесоюзні конкурси. 80 студентів-гуртківців візьмуть участь
в І міській студентській науко
во-технічній конференції.
Більшість студентських ро
біт — це цікаві самостійні дос
лідження з
різних галузей
знань. Вони мають практичне
значення для розвитку радянсь
кої вищої і середньої освіти.
У своїй подальшій роботі
НСТ повинно виходити з того,
що гурток — це не тільки по
чаткова школа
майбутнього
вченого, а (і насамперед!) своє
рідна майстерня по підготовці
майбутніх керівників гуртків у
середній школі (ця участь че
кає кожного майбутнього педа
гога).
Різноманітні форми прове
дення засідань гуртків, створен
ня нових форм роботи стимулю
ють і пожвавлюють діяльність
молодих науковців.
Так, при кафедрі наукового
комунізму з кращих членів на
укових гуртків створена лек
торська група (керівник доц.
Є. ІО. Кастеллі). Члени лектор
ської групи виступали з допо
відями на теоретичних конфе
ренціях та перед студентами
молодших курсів, а також пе
ред населенням м. Києва. Кра
щих студентів-лекторів (всього
69 осіб) прийнято до товарист
ва «Знання».
Гурток майстерності словес
ника (керівник доц. М. І. Бой
ко) організував
екскурсії у
ТІЛЬКИ ЦИФРИ ТА ФАКТИ
Павлиську школу. Гуртківці за
черпнули досвіду у директора
школи, відомого вченого-педагога В. Сухомлинського.
Особливо пожвавилась робо
та гуртка методики математики
після проведення гуртківцями
математичного КВН між І та II
курса,ми фізико-математичного
факультету (керівник гуртка
доц. В. М. Кухар).
До недоліків у роботі НСТ
слід віднести недостатній зв'я
зок з науковими установами та
школами; слабкі контакти між
ланками НСТ: Рада НСТ —
факультет, кафедра — гурток,
і навпаки. Старости гуртків не
завжди сумлінно ставляться до
своїх обов’язків, і як наслідок
цього — занедбано ведення до
кументації у гуртках. Не зава
дило б краще організувати пе
редрук студентських робіт у
машбюро.
Певна річ, ці недоліки, які
мають бути усунені" найближ
чим часом, не можуть стати на
заваді студентам у сходженні
на круті вершини наук. Сьогод
ні ми з впевненістю можемо
сказати: сторіччя з дня народ
ження В. І. Леніна «студентсь
ка академія наук» зустрічає з
честю.
Хотілося б подякувати вик
ладачам, які, не шкодуючи сил
і енергії, сумлінно працюють з
студентами, допомагають їм ро
бити перші кроки в науці.
Сергій ЛЕВІЩЕНКО,
голова ради НСТ інституту.
ченко, О. М а л и ш к о , С. Л е віщ е н ко, В. Б ож ко, Г. М ихалін, В. Р о м у - .
сік, С. Н аза р е н ко ,
Т. Кириченко,
І. Стар ун , М . Болтівець, М. Ш ут,
Н. Ткаченко, М . Кириленко, А, П ашун, М . Бурл яй та багато інших.
ф С ь о го д н і в інституті н а р а х о багатьох вузів н а ш о ї країни, з о
вується
67
наукових гуртків,
в к р е м а студ ентськи м и о б ’єд н ан н я
яких п р а ц ю є 1037 студентів. К о м и М оскви , Тбілісі,
Л енінград а,
В свій час ч е р е з «горнило» гур т
ж ен другий студент н а ш о го інсти М інська, О деси, В о р о ш и л о вгр а д а , к о в о ї роботи , прий ш ли теперіш ні
туту — гур тків ець НСТ!
З а п о р іж ж я , С в е р д л о вс ь ка , Росто- викладачі н а ш о го
вузу
д оценти
ф Н а у к о в е студентське то в а р и ва-на-Д ону, Л ьвов а та інших міст. П. П. Х р о п к о , Г. Г. Кордун, М . Я.
Н
ап
р
и
к
л
а
д
у
р
о
б
о
ті
к
о
н
ф
е
р
е
н
ц
ії
ство в ц ь о м у навч ально м у
році
Т біл іського
пед ін ституту
імені П л ю щ , М . Є. М єняйл ов, М. Я. Л я
п ро вел о:
О. С. П уш кін а б р а ти м у ть участь щ енко, В. І. М ельник, А. Г, К онТ ем атичн у к о н ф е р е н ц ію , «Т ор
член
ф іл о л о гіч н о го
гуртка А. ф ор ови ч , п р о ф е с о р М . І. Ш кіль,
ж е ство л е н ін с ь ко го плану
е л е к
Зиль, Г, З а м к о в а та активна у ча с в. о. проф . М . Д. Я р м а ч е н ко та
тр и ф ік а ц ії і його всесвітньо-істо
ниця ф ізи чн о го
гур тка Л. М а є в - інші.
ричне значення».
ська, а в р оботі н а ш о ї к о н ф е р е н ц ії
Н а у к о в о -т е о р е ти ч н у ко н ф е р е н взяли участь студенти пе д ін ститу Новий
склад Ради НСТ
ц ію «Ленін і фізика».
тів м іст Ровно, З а п о р іж ж я , РостоНа
пленарному
засіданні кон
Н а у к о в о -т е о р е ти ч н у к о н ф е р е н в а -н а -Д о н у та Л ь в ів сь к о го у н ів е р
ференції обрано новий склад Ра
ц ію з питань л ен інської ате їстич ситету,
ди НСТ: Сергій Левіїценко (голо
н ої спадщ ини.
ф «Н аука не іде до бука» — це ва), Ігор Суботін (заступник), Ан
Н а у к о в у ю віл ей н у ко н ф е р е н ц ію ,
д о б р е п а м 'я т а ю ть гуртківці. Б іл ь дрій Зиль (заступник),
Марічка
п ри свя че ну 200-річчю з дня на
ш ість з них п р о д о в ж у ю т ь с в о ю на Василишина
(зав. оргсектором),
р о д ж е н н я І. П. К отляревського.
у к о в у р о б о т у на «більш ви с о ко м у Микола Мазур, Микола Тимо
Ц е й перелік, звичайно,
спр а в
рівні». Так, тільки за останні р оки шенко, Володимир Тарасюк, Оле
Н
С
Т
д
а
л
е
ко
не
вичерпує.
факультету
аспірантам и н а ш о го інституту
та на Братусь, Алла Сидоренко, Вік
та Вікторія
ф Д р у ж н і і тісні з в 'я зк и в Н СТ інш их учбових установ стали такі тор Шурига, Олег
Юзефовин
Л. Міки.
наш ого
інституту з товариствам и
кол иш н і гуртківці, як М . С о тн и — члени Ради НСТ.
Ленін. Яким він був?
ВІДПОВІДІ Н. Н. КРУПСЬКОЇ
НА АНКЕТУ ІНСТИТУТУ МОЗКУ
(ЗАПИТАННЯ Н. К. КРУПСЬКІИ НЕ ЗБЕРЕГЛИСЯ. РЕД.)
В І С Т І
З ПЕДПРАКТИКИ
думував зміст, думки обдуму
вав.
Потреба висловитись, виясни
ти у нього була завжди дуже
виражена.
Дома, якщо якє-небудь пи
тання його сильно хвилювало,
завжди говорив пошепки.
Дуже бадьора, наполеглива
і витримана людина була. Оп
тиміст.
В тюрмі був — сама вит
римка і бадьорість.
Писав страшенно швидко, із
скороченнями. Писав з надзви
чайною швидкістю, багато і
охоче. Записував на доповідях
думки і промови доповідачів і
ораторів. У цих записах зав
жди було основне схоплено, ні
коли не пропущено.
Йочерк ставав дедалі чіткі
шим, коли писав що-небудь (в
листах, наприклад), що його
особливо цікавило і хвилювало.
Зорова пам’ять прекрасна.
Обличчя, сторінки, рядки за
пам'ятовував дуже
хороше.
Добре утримував в пам’яті і
надовго бачене; і подробиці ба
ченого.
Страшенно любив природу.
Любив гори, ліс і захід сонця.
Дуже цінував і любив сполу
чення барв. На свій одяг звер
тав уваги мало. Гадаю, що ко
лір його галстука був йому бай
дужим. Та й до галстука ста
вився як до незручної необ
хідності.
Під час підготовки до висту
пів і взагалі, опрацьовуючи, лю
бив підкреслювання, помітки,
виписки і конспекти, звертався
до них часто і багато. Вони час
то були короткі і виразні.
Дуже любив слухати музику.
Але страшенно
стомлювався
при цьому. Слухав серйозно.
Дуже любив Вагнера.
Музикальний. Музична
па
м’ять хороша. Запам’ятовував
добре. Більш всього
любив
скрипку. Любив піаніно. Абсо
лютний слух? Не знаю.
Від
носно акордів
теж не знаю.
Ритм? Ноти? Чи .міг читати
їх? Не знаю.
Оперу любив більше балету.
Любив сонату «Патетичну»
і
«Апасіонату».
Любив пісню тореадора.
Дуже любив весняні запахи.
Садових квітів, із сильним за
пахом, уникав.
Веселий і жартівливий..
Завжди добре володів собою.
Завжди органічний
якийсь
зв'язок із життям.
Колосальна зосередженість.
Самокритичний, дуже суво
ро ставився до себе. Проте ко
пання і нестерпний самоаналіз
у душі ненавидів.
Коли хвилювався, брав слов
ник (наприклад, Макарова) і
міг годинами його читати.
Був бойовою людиною.
(Переклад з російської
мови. Друкується із ско
роченням).
Студенти ІІІ-х курсів філоло
гічного факультету попрощали
ся з стінами школи і поверну
лися до навчання — педпракти
ка закінчилася. Відбулася кон
ференція, присвячена її під
сумкам.
Студенти-практиканти
та
методисти висловили ряд— про
позицій щодо покращення пед
практики.
З імпровізованим концертом
Нещодавно
у Київському курсія, пов'язана а вивченням групи інституту. Світлана Луфіліалі центрального
музею курсу історії КПРС.
цюк, Олександр Татенко та Ва
лентина Лісовська в музеї В. І.
В. І. Леніна побували першоНа
фото:
студенти-відмінникурсники-історики. Для них тут
Леніна.
Фото Г. Калініна.
була проведена тематична екс - ки 11 групи істориків, кращої
Він прийшов па факультет над
то сором’язливим,
до наївності
безпосереднім. Хлопці сперечаю
ться, а він немов відсутній — не
цікавить його галас, а іншим ра
зом. розсердиться: чого, мовляв,
зайве розводити теревені, почита
ли б краще, ви ж філологи...
Перша сесія, яку склав Микола
на «відмінно», утвердила за ним
славу «книжника», а декому на
віть хотілося кваліфікувати його
успіх як результат зубріння. Та
час ішов, а з ним і «відкривався»
Микола Боропко.
Одного разу він завітав на за
сідання літературної студії і за
чарував всіх рівним, .густим мов
ленням, незвичними новотворами.
Ні пози, ні обіцянок — прочитав
і чекає на критичні зауваження.
Потім його вірші обговорювали
окремо, було це в ленкімнаті гур
тожитку, дехто був занадто суво
рим, але й тут Микола залишався
спокійним, записував ділові заува
ження, відповідав, погоджувався.
Високий, кучеряво-чорноволосий,
з незмінною щиросердною усміш
кою він викликав псе ж повагу,
хоч, здавалося, був переможений
«критиками».
Потім, і знову дещо несподіва
но, він став одним
із кращих
спортсменів-легкоатлетів інститу
ту. Мало хто, дивлячись міжфа-
Правофлангові ленінської вахти
культетські змагання минулого
року, знав, як нелегко прийшов до
Миколи успіх — за ним були дов
гі тренування, невдачі, травми. До
того ж, завантажений комсомоль
ською роботою (він працював і
головою студрадп гуртожитку, і
секретарем комсомольського бю
ро факультету), Микола вперто
вчився.
Дивно, але цс так: чим більше у
нього турбот,
обов'язків — не
■розгублюється, не падає духом,
хіба що мовчазнішим стає. Він
і зараз член факультетського бю
ро і провідний спортсмен, і кра
щий поет, а головне — чудовий
товариш, зразковий студент — ось
■уже п’ять семестрів підряд Мико
ла відмінник. Можна сюди додати
і шостий, трудовий, на будовах
Сибіру, де також він залишив
добрий спогад впертою працею,
звідки привіз нові теми своїх пое
зій. Дивишся на Миколу і по-доб
рому заздриш цьому з гармоній
ними рисами характеру, з різно
бічним фізичним розвитком хлоп
цеві 22-х років, майбутньому вчнтелеві-філологові. Так, саме та
ким, поетом, спортсменом, гро
мадським діячем, незламним оп
тимістом хочеться бачити кожно
БІЛЯ
ТОМІВ
ЛЕНІНА
Для нас, бібліотечних праців
ників, книга, природно, є тією
основною віссю, навколо якої
«обертається» вся наша діяль
ність. Поліпшувати обслугову
вання читача, дбати про постій
не .збагачення книжкоеого фон
ду — особливого значення набу
перед присутніми виступили уч
ні Київської школи № 125.
Валентин ЗАИЧУК.
На фото: досвідом практич
ної роботи в школі ділиться зі
своїми колегами студентка тре
тього курсу російського відді
лу Марина Новенко.
Привітати своїх «тимчасових
(поки що) вчителів» прийшли
піонери шкіл, в яких студенти
проходили педпрактику.
ли ці завдання в період підго
товки до ленінського ювілею.
Зараз, підводячи підсумки со
ціалістичних зобов’язань, ми му
симо сказати, що робота, прове
дена бібліотекою в цьому напря
мі, дійсно-велика.
Не так давно переобладнано
читальний зал у основному кор
пусі інституту. Тепер тут від
критий доступ до книжкових по
лиць, а це набагато зручніше
для студентів. Відкрився і пра
цює читальний зал у гуртожит
ку
фізпко-математи.чного фа
культету.
Бібліотека
поповнила свої
фонди. Зокрема, за період під
готовки до ювілею тільки творів
В. І. Леніна та видань на ленін
ську
тематику ми. придбали
3.286 примірників. Кажучи об
разно, книжкові полиці інсти
тутської книгозбірні буквально
СУМЛІННІСТЬ
Слабким не був, але не був
і особливо сильним. Був рух
ливим. Віддавав перевагу ходь
бі.
Лежати безумовно не любив.
Скованості у рухах не було.
Рухи були не м'якими, але во
ни не були іі різкими.
Безладності і метушливості
у рухах не було.
На ногах був дуже твердий.
Гімнастикою не займався.
Грав в городки. Плавав, добре
бігав на ковзанах, любив ката
тися на велосипеді. Був азарт
ний грибник. Любив полювання
з рушницею. Страшенно любив
ходити лісом взагалі.
Ремеслом ніяким не займав
ся, якщо не вважати
листи
«хімією».
Одягався і роздягався швид
ко. Під час хвороби він нама
гався не відступати від однієї
і тієї ж процедури, якраз для
того, щоб зробити все швидко.
Улюблені жести і звичні ру
хи — рухи правою рукою під
час промови вперед і направо.
Таких жестів, як биття ку
лаком по столу або погрожу
вання пальцем, ніколи не було.
Манірності, примхливості, ди
вацтва, театральності, хизуван
ня у рухах не було.
Міміка і жестикуляція зав
жди були виразними. Посміхав
ся дуже часто. Посмішка хо
роша, єхидною і «ввічливою»
вона не була.
Ох, як вмів сміятися.
До
сліз. Відкидався назад від смі
ху.
Голос був гучним, але не
крикливий, грудний. Баритон.
Співав. Репертуар: «Нас венча
ли не в церкви», «Я Вас люб
лю, люблю безмерно», «Заму
чен в тяжелой неволе», «Вар
шавянка», «Вставай, подымай
ся, рабочий народ», «Смело,
товарищи, в ногу», «День на
стал веселый мая», «Беснуй
тесь, тираны».
Говорив швидко.
В збірнику «Леф» є стаття,
в якій автори, розбираючи
структуру мови Ілліча, прихо
дять до висновку, що конструк
ція мови (фраз) латинська.
Ілліч мені якось говорив, що
він свого часу дуже захоплю
вався латинською мовою.
Голос виразний, не монотон
ний.
Мова проста була, не примх
лива, і не театральна, не було
ні «природної штучності», «спі
вуча» типу французької мови
(як у Луначарського,
напри
клад), не було і сухості, дерев’яності,
монотонності
типу
англійської — російська мова
посередині між цими крайнос
тями. Слова і фрази підбирав
вільно, не відчуваючи трудно
щів. Правда, він завжди дуже
ретельно готувався до висту
пів, але, готуючись, він готував
не фрази, а план виступу, об
го вчителя, що присвятив себе
нелегкій справі викладання мовці
літератури, його дорога тільки
починається, буде на ній не тіль
ки хрещатого барвінку, але щи
росердно віриться, що наш Ми ко.1а
не схибить, не підведе ні вчите
лів, пі друзів, пі свою мрію. ІЦаетн тобі, папі юний колего, людино
нової долі!
О. ПЕТРЕНКО.
«вгинаються» від мудрої ваги
Марксових і Ленінових творів.
У бібліотеці є тепер понад 18
тисяч видань творів В. І. Лені
на. Цеп значний «політичний ка
пітал» постійно у .дії. Тільки за
період з жовтня 1968 року по 1
квітня 1970 року було видано
читачам творів В. І. Леніна
та літератури про нього по біб
ліотеці — 51.174 примірники,
в кабінетах — 23.402 примірни
ки. А це значить, що наші чита
чі постійно звертаються за по
радою до Леніна.
Працівниками нашої бібліоте
ки у гуртожитках та читально
му залі інституту було проведе
но 19 тематичних оглядів літе
ратури, присвячених життю і
діяльності В. І. Леніна; створені
тематичні картотеки, до яких
ввійшло загалом 3.850 назв ви
дань творів ленінської темати
ки.
Радісно спостерігати, як зро
стає інтерес наших читачів до
ленінської
ідейно-теоретичної
спадщини. Задовольнити їхні за
пити — почесний наш обов’язок.
Г. С. РАЗУМОВА,
зав. бібліотекою інституту.
Редактор П. ХРОПКО.
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова