Файл #163: "1970-12[1].pdf"

Пролетарі всіх країн, єднайтесяІ

Сьогодні у н о м е р і :
ЛЕНІНСЬКИЙ
АСПІРАНТІВ.

З А ПЕДАГОГІЧНІ

ЗА ЛІК У

ЗУСТРІЧ З
ВИПУСКНИКАМИ.
МОВЛЯТЬ НАРОДНІ

К

ДОЗОРЦІ.

ТВОРЧІСТЬ ЛІТСТУДІЙЦІВ.

№ 12 (480)

Четвер, 26 березня 1970 року.

зачерпнути щось із досвіду ко­
лег. Викладачі надають колиш­
нім вихованцям кваліфіковані
тей. Цьогорічна зустріч колекти­ консультації стосовно фаху.
ву інституту з випускниками
Наші студенти теж підготува­
запланована як науково-методич­
лися
до цього своєрідного інсти­
на конференція з теми «Сучас­
тутського
свята. У програмі кон­
ність і школа».
ференції — великий концерт.
Для вчителів читаються допо­
Конференція-зустріч
розпоча­
віді з найактуальніших проблем лася вчора і працюватиме впро­
науки, кожен має можливість довж 2 6 — 28 березня.

У РІДНИХ СТІНАХ

Відчутну допо­
могу школам Ки­
ївщини
надають
провідні виклада­
чі численних ка­
федр нашого ін­
ституту.
НА Ф ОТО :
на
січневій конферен­
ції вчителів шкіл
Васильківського
району. Викладач
кафедри елемен­
тарної математики
Ольга
Сергіївна
Боришполець
(крайня
справа)
проводить бесіду
з учителями про
перебудову
вик­
ладання
матема­
тики у початкових
класах.

ІНСТИТУТ -

Д

у
КОРПУСІ, де розташований
* дефектологічний факультет,
зроблено значний ремонт. Завдя­
ки цьому переобладнано кілька
аудиторій,
підготовлено примі­
щення для читального залу з
відкритим доступом до літерату­
ри. Тепер на факультеті маємо 5
великих аудиторій, в яких мо­
жуть слухати лекції потоки сту­
дентів до 100 осіб. Безумовно, це
забезпечить полегшення
плану­
вання навчальних занять та по­
кращить умови роботи студен­
тів. .Але дуже важливим питан­
ням є те, як зберегти аудиторішй
фонд і підтримувати його в на­
лежному стані.
Досвід показує, шо не всі сту­
денти відповідально ставляться
до соціалістичної власності. Се­
ред студентів факультету є «май­

Як вам
ЖиветЬся?
Нещодаївно група народного
контролю філологічного факуль­
тету ознайомилася з побутовими
умовами студентів. Переважна

И

ШКОЛІ

Якось до редакції зайшла прибиральниця Р. Ребріна.
— Допоміжіть хоч ви, — почала з порога. — Просто біда з
нашими студентами: смітять а аудиторіях — папірці, лушпайки з
насіння.,.. А вони ж педагоги...
За докірливим тоном прибиральниці вчувалась турбота про те,
щоб у наших аудиторіях було чисто й святково (саме так вона
сказала — «святково»).
Папірець, кинутий на підлогу... Дрібниця? Мабуть, ні, бо за цим
криється неповага до чужої праці, і, якщо хочете, звідси починає­
ться безкультур’я.
Розмову з цієї ж теми сьогодні продовжує Е. Гроза — голова
групи народного контролю дефектологічного факультету. Добре
було б, якби й на інших факультетах народні дозорці звернули
увагу на ці «дрібниці».

стри» різьби та малювання
по
дереву, от тільки шкода, що ви­
користовуються для цього... сто­
ли. Деякі курці чомусь люблять
палити саме під табличкою «Па­
лити заборонено». Любителі соло­
дощів залишають «речові дока­
зи» своїх смаків прямо в столах...
Члени групи народного кон­
тролю
разом з деканатом та
профбюро факультету зараз по­
вели рішучу боротьбу за чисто­
ту в аудиторіях.
Всі студенти
ознайомлені з
внутрішнім
розпорядком, пзято

під контроль виконання графіка
чергувань. Аудиторії тепер за­
кріплені за певними академічни­
ми групами, а відповідальність за
санітарний стан аудиторій покла­
дено на старост та профоргів цих
академічних груп.
Народні дозорці сподіваються,
що все це дасть змогу своєчасно
виявляти порушників порядку, а
значить і підтримувати зразкову
чистоту в наших аудиторіях.
Е. ГРОЗА,
голова групи народного
контролю дефектологічного
факультету.

більшість філологів забезпечена
гуртожитком. Однак
незначна
частина (16 осіб) мешкають на
приватних квартирах. Перевір­
кою встановлено, що не у всіх
студентів умови сприятливі для
навчання.
Кільком студентам (Л. Вольвач, О. Гура, Г. Бобильова) вже
надано місце в гуртожитку.

Складено списки тих, хто по­
требуватиме поліпшення житло­
вих умов на наступний
рік
(А. Веклик,
Г.
Впшшченкс.
Н. Колісник).
Н. ПОСТОЛОВСЬКА,
член групи народного контролю
філологічного ф-ту.

Ціна 1 коп.
Рік видання 15-й

Й де Л ен ін ськи й за л ік

Звітують
молоді
науковці
Ленінський залік прийшов і
д о . аспірантів. 17 березня ми
звітували атестаційній комісії
про свою роботу. _
У аспірантській комсомоль­
ській організації 20 осіб — 12
аспірантів і 8 стажистів. Ще
заздалегідь на комсомольських
зборах були поставлені конкре­
тні завдання перед організа­
цією на ювілейний рік. Кожен
з нас узяв особисті зобов’язан­
ня, які згодом виконувалися з
усією серйозністю і відповіда­
льністю. У підготовці до Ленін­
ського заліку особливо активну
участь брали М. Островерхий,
В. Дутінов, Ю. Костарчук,
Ю. Краснобокий, Г. Степенно
та Г. Гринькова.
Готуючись до заліку, кожен
комсомолець ще і ще раз по­
вертається до вивчення неви­
черпної теоретичної спадщини
вождя. Одні опановували твори

Щоб було чисто в аудиторіях
СЛОВОНАРОДНОГО
дoз o p ц я

Р

ОРГАН ПАРТКОМУ, РЕКТОРАТУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ,
МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО.

ПІСНЯ ПРО НАШ
ІНСТИТУТ.

Гарна традиція ведеться в на­
шому інституті: щорону
приїз­
дять колишні випускники, уже
вчителі, аби знову відчути себе
в рідних стінах, згадати свої
студентські літа.
Тож і нині Київський держав­
ний педагогічний інститут імені
Горького приймає бажаних гос­

А

Комісія, до складу якої ввійш­
ли представники місцевкому
та
групи народного контролю, пере­
вірила вихід м’ясних страв в ін­
ститутському буфеті. Виявилось:
замість 80-ти грамів лангети ва­
жать 50. А»куди ж поділися ЗО?
На зборах працівників їдальні
з участю
членів місцевкому,
профкому, групи народного кон­
тролю та представника
тресту
їдалень вдалося дошукатись, що
оті самі ЗО грамів з кожного лан­
гета «•прилипали» до рук кухаря
Г. Коцюби.
Справу було передано на розг­
ляд у 4-ий трест їдалень, якому
підпорядкований наш харчоблок,
І ось надійшла відповідь — на­
каз по тресту № 4 «•Про пору­
шення у їдальні № 434».
сЗа випуск м'ясної страви, що
невідповідає нормам, — говорить­
ся зокрема в наказі, — кухаря

А ДАХ
ПР ОТІ КАЄ. . .
У кімнатах № 29, 32, 41 гур
тожитку, де живуть дефектоло­
ги, виникли... штучні озера: про­
тікає дах, Пережити таку не­
приємність допоміг нашим меш­
канцям гумор шановного М. Го­

В. і. Леніна на семінарах
з
марксистсько-ленінської філо­
софії. інші — вивчали пер­
шоджерела самостійно.
Незважаючи на зайнятість,
аспіранти і стажисти не цура­
ються і громадської роботи: усі
хлопці — члени ДНД; В. Бож­
ко і С. Левіщенко — члени
збірної команди з шашок, крім
того, Сергій Левіщенко — член
комітету комсомолу інституту,
відповідає за Наукове студент­
ське товариство; Г. Михалин і
О. Соколенко ведуть школу
юних математиків, до якої за­
лучені кращі учні старших кла­
сів шкіл м. Києва.
У підготовці до Ленінського
заліку велику допомогу нам
подавав член комісії по прийо­
му заліку Л. П. Тендерес,
а
також завідуючі кафедрами.
Комісія по прийому Ленінсь­
кого заліку у складі І. А. Та­
бачникова (голова), Л. П. Тендс'рес, В Д. Войтушенко, К. В.
внакієвої,
С. С. Левіщенка
(члени комісії) визнала грун­
товну підготовку комсомольців
до заліку. Товариші Ю. Краснобокий, Т. Носаль, М. Остро­
верхий, Г. Гринькова предста­
влені до нагороди грамотами
райкому ЛКСМУ та комітету
комсомолу інституту.
Г. КОЗАЧУК.

Лангетнедоважок
тов. Коцюбу звільнити з роботи і
перевести на посаду мийниці по­
суди терміном на 2 місяці.
■ За відсутність контролю над
підлеглими зав. виробництвом тов.
Віденко оголосити догану.
Відшкодувати з тов. Віденко і
Коцюби вартість
недовазкених
лангетів».
Не будемо говорити про м’я­
кість чи суворість стягнення, ад­
же цей факт можна було б роз­
цінити як. відверту крадіжку, що
вже пахне, як-то кажуть, де-юре
судом.
Виникає запитання іншого пла­
ну: чи є совііть у людини, яка
не погребувала поживитись за ра­
хунок студентського харчу? Спо­
діваємось, працівники їдальні да­
дуть належну оцінку цьому прик­
рому фактові і зроблять для се­
бе потрібні висновки.

голя (не випадково ж носить йо­
го ім’я наша вулиця). А якщо
без гумору?
А без гумору — дах потребує
серйозного ремонту. В деканаті
нас запевнили, що в цьому році
такий ремонт планується. Хотіло­
ся б, щоб сталось не швидше.
В. К.

Студійці уважно вслухаються в рядки, що звучать як
розхлюп весняної Десни, як легіт дитинства, котрий виколи­
сав на берегах людської долі оцього хлопця, трохи сором’яз
ливого, з співучим серцем. Свої вірші читає Федір Терещенко,
Після поезій — обговорення. Літстудійці А. Зиль, В. Орлюк. В. Білокінь, Р. Овирида, Л. Люлька, Ю. Ковалів та
інші говорили про знахідки і вади поезій Ф. Терещенка.
Опісля зі словами поради виступили старші літературознавці
П. П. Хропко та П. І. Орлик.
Пропонуємо кілька поезій Федора ТерещейКа та інших
літстудійціїв.

КВІТНЕВИЙ
СОНЕТ
Квітневий вітер —

гордий
•
і шалений,
Квітневий вітер — завше
молодий.
Поклав нам Ленін правду
на рамена
1 снам'янілу душу розбудив.
І мчали закривавлені
знамена
Крізь морок до велиної
мети,

Юрій КОВАЛІВ

ПІСНЯ
ПРО НАШ
ІНСТИТУТ

Слова Варвари ГРИНЬКО
Музика Миколи

Аби земля відновлено-зелена
Могла-таки по-справжньому
цвісти.
Нехай бурхливо дихають громи,
Нехай сонця витьохкують
на віях.
Нехай безмежне небо голубіє
Над чорними уламками пітьми.
Ми йшли до мрії. Нами стала
мрія.
Ї ї в життя перетворили ми.

КОРЕЦЬКОГО

Студентські літа
Шуміїть на бульварі в зеленому шквалі
Наш легіт дівочий — студентські літа.
У юнім стрічанні, у -.мудрім навчанні
Проходить нора, золота.
Приспів.

Педінститут, наставник і друг,
Ти в серці у кожного з нас.
Творити і жить ми навчаємось тут,
Спасибі тобі, інститут!

,
,0
Р

,
'

Над Києвом сонце, замріяне сонце,
! тануть у небі ключі журавлів,
Зтрічайте, веселі містечка і села,
Майбутніх своїх вчителів.
Приспів.

Педінститут, наставник і друг,
Ти в серці у кожного з нас.
Творити і жить ми навчаємось тут,
Спасибі тобі, інститут!

Федір ТЕРЕЩЕНКО.
Відчалюйте, осоицені хвилини,
У шум дібров, у сон блакитних
мрій,
У юне серце, щире й безневинне.
Гарячих сліз, отрути не налий.
І Десну всю у погляд
умістивши,
Дзеркальність неба, дня крутий
розбіг,
Я знову хочу грому, хочу тиші,
У надвечір’ї чути срібний сміх.
А

він звучить, далекий,
недосяжний,
І кличе знов:
— Відчалюй, поринай!
О пристрасть вічна спраглого
кохання,
Не зви мене у свій гіркий
розмай.

© 0©

Не осуди
За сповідь у коханні,
Не відведи
Своїх блакитних віч,
Не відійди
У болісне страждання
У синій вечір,
У гнітючу ніч.
Вогню у душу
Дай мою відкриту
На всі літа
Не на коротку мить,
Щоб ним —
Усе життя своє прожити,
Щоб ним дерзать,
І мріять, і творить.

©0©
На недоспаних снах яворів
Колихались бентежні вітри,
їхній спокій довірено грівсь
Об червоного заходу дим.
J заснути не міг у теплі,
Прокидався у гоні примар
І конем пролітав по землі,
Столочивши покоси хмар.
Замовкав у нічному шатрі,
Бо так солодко спиться під рань,
Поки, очі відкривши зорі,
Вийшов ранок із плугом у лан.

МАТУСІ
Мене мама знайшла у житі
Як ішла вона вранці в поле.
Мене мама росою вмила.
Побажала щасливої долі.
Довго ненька мене цілувала
Біля вуст залишила ямки.
І назвала мене — Світлана,
Бо вставав над землею
світанок.

* * *

Постели мені, мамцю, ліжко
І укрий, ЯК КОЛИСЬ іВ дитинстві,
Як це (ВМІЮТЬ .робити НІЖНО
Руки ті дорогі материнські!
Обцілуй мене, рідна матусю,
Заспівай, як малій, колисанку.
На плече твоє -рідне схилюся
І спокійно засну аж до ранку.
І присняться мені, я знаю,
Теплий дощ, що весну
^
приносить
Із далекого теплого краю,
И гіркуваті весняні роси.
*

*'

,
1,3 ’

Ніде не забути пісень інституту,
Ніде не забути дніпрову блакить.
В студентській кімнаті, у праці, як святі,
Ми школу 'навчились любить.

Світлана УСЕНКО

*

0

«

В малій очі колись були сині
Зараз ст;али' від горя сірі.
На волосся її віднині
Назавжди впали срібні тіні...
Небо, дай мамі в очі синяви!'
Ноче, дйй для волосся темені!
Земле, дай моїй мамі вічності
В знак моєї вдячності!

Приспів.

Педінститут, наставник і друг.
Ти в серці у кожного з нас.
Творити і жить ми .навчаємось тут,
Спаслбі тобі, інститут!

Лідія ЛЮЛЬКА

ЖУРАВЛІ
Високо в небі
В ранковій імлі
Сірим ключем
Летять журавлі.
(.томлені крила
В їх вожакаи
Адже позаду
Дорога важка.
Лине із неба
«Курли» та «курли» —
Ми повернулись
Туди, де зросли.
Гєн, між гаїв.
Де хати стоять білі,
Там виростали вони,
Там і міцніли.
Там вони .вперше
Знялися під хмари.
Там вони труднощі
Перші здолали.

,,

»
раз '

Линуть учневі
Ключі журавлині.
Весну на крилах несуть
Батьківщині.

СЛОВО НАРОДНОГО ДО-ЗОРЦГІ

ПРЕСА НА
ДЕФЕКТОЛОГІЧНОМУ
Групі народного контролю інс­
титуту приємно було переглядати
випуски «Комсомольського про­
жектора» та газети «Радянський
дефектолог». Чимало рейдів з фо­
тоапаратом провела
редколегія
«Комсомольського
прожектора»,
яку очолювала Євгенія Антонова.
Успішність, дисципліна, побут сту­
дентів — все це висвітлює сту­
дентський «КП». Неодноразово
проводились перевірки відвіду­
вання лекцій. Регулярно при вхо­
ді в корпус чергували студенти,
яки фіксували запізнення. Ці ж
чергові повинні були випускати і
«Блискавку», як
додаток
до
«КП». Проте «Блискавка» 1випус­
кається не завжди регулярно. На
це редколегії «прожектора» слід
звернути увагу.
Газета «Радянський дефектолог»
теж випускається регулярно. Ко­
жен її випуск .присвячений певній
темі: святам, підготовці до сесії
тощо. Але слід звертати більшу
увагу на повсякденне студентське .
життя.
В. К О ЛЕ С Н И К О В А ,
член групи народного
контролю інституту.

Редактор П. ХРОПКО.