Джерело
Текст
Пролетарі всіх країн, єднайтесяІ
Ю вілейний
перегук
факультетів
З А
П ЕД А ГО ГІЧ Н І
КАДРИ
ОРГАН ПАРТКОМУ, РЕКТОРАТУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ,
МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО.
Словоберутьфілологи
Й де Л енінський залік
Урочисто, на піднесенні
Всі комсомольці
12 групи
відділу української мови і лі
тератури склали Ленінський
залік! Це відбулося 10 березня
у святково прибраній Горківській аудиторії. Привітання, звіт
групорга, вірші, комсомольські
пісні, покладення квітів до бю
ста В. І. Леніна і, нарешті,
звіт кожного юнака і дівчини —
такий ритуал заліку обрали
студенти. А головне, постави
лися вони до звіту з усією від
повідальністю, адже в групі не
має жодної «двійки», всі ком
сомольці мають доручення, бе
руть участь у художній самоді
яльності, в спортивних секціях.
Відповіді переважної
біль
шості комсомольців були зміс
товними, чіткими, з глибоким
внутрішнім хвилюванням.
З оцінкою «відмінно» скла
ли залік С. Поліщук, О. Рудько, Л. Селех, 0._ Сидоренко,
П. Трюхай, Л. Цапок, В. Чуй,
і. Ярмоленко.
№ I I (479)
Ціна 1 кол.
Четвер, 19 березня 1970 року.
МИ - ФІЛОЛОГИ
НАС ВІТАЄ БУЛЬВАР
ТОПОЛИНИЙ,
БУРЕВІСНИК СПИНЯЄ
НА МИТЬ,
РОСІЯНИН, УЗБЕК,
УКРАЇНЕЦЬ...
РІЗНОМОВНО ПОТІК
ГОМОНИТЬ.
МИ - ФІЛОЛОГИ! —
м о в л я т ь ОБЛИЧЧЯ,
УСМІХАЄТЬСЯ
СОНЦЕМ МАЙБУТЬ,
МИ — ФІЛОЛОГИ! —
Й СЕРЦЕ НАС КЛИЧЕ
НА ОМРІЯНУ
ВЧИТЕЛЯ ПУТЬ.
Рік видання 15-й
ВИЯВЛЯЮЧИ РЕЗЕРВИ
Г. М. УДОВИЧЕНКО,
декан факультету.
Йдучи назустріч ленінському перед на 31-у і 32-у групи від
ювілею, студенти нашого фа ділу російської мови та літера
культету взяли високі зобов’я тури. Певних успіхів досягли і
зання перш за все у навчанні. спецгрупн, де маємо 4 відмін
Слід сказати, що деканатом, ники та 10 осіб, які навчають
партійним, профспілковим, ком ся лише на «четвірки» і 12 —з
сомольським бюро, кафедрами однією «трііікою».
Деканатом, кафедрами вжито
і старшими агітаторами була
проведена значна робота, щоб певних заходів до тих студен
разом з студентами груп втіли тів, які мали академзаборговати ці зобов’язання в життя. Це ність. Переважна більшість із
і проведення різноманітних кон них залишалася в інституті в
сультацій, і додаткові заняття час зимових канікул для опану
з відстаючими, а головне —ство вання навчальним матеріалом, в
рення обстановки нетерпимості чому їм допомагали викладачі.
у ставленні до ледарів, про В результаті на сьогодні по фа
гульників. Зрозуміло, що всьо культету залишилося кілька
го нам добитися не вдалося, невстигаючих. Конкретні заходи
проте певні результати нашої вживаються з боку кафедр і в
роботи стали помітні після зи плані роботи з резервом, тобто
мової екзаменаційної сесії. Про з тими, хто має одну «трійку»
це і хочеться розповісти.
тощо. Питання успішності ши
Ця сесія була для всіх нас роко обговорювались на ком
особливо відповідальною ще й сомольських зборах факульте
тому, що вона виявила значні ту, проводилися наради з стурезерви, показала великі мож дентами-трієчннками.
ливості факультету. Певна річ,
Результати Ленінського за
нас не влаштовує третє місце в ліку, проведеного вже в части
інституті по успішності, але ні груп, дають підстави гадати,
97,3 — процент досить висо що зусилля громадськості, ак
кий. Не слід забувати і про йо тиву факультету не були по
го якісніш склад. Так, у нас 82 трачені марно, що абсолютна
відмінники, 107 студентів ма більшість студентів з усією сер
ють тільки «4» і «5», 104 нав йозністю усвідомлюють важли
чаються тільки на «добре». Ці вість поставлених перед ними
каво і те, що 73 студенти ма завдань і зроблять усе, щоб
ють тільки по одній «трійці», а факультет в літню екзамена-'
всі незадовільні оцінки припали ційну сесію мав ще кращі успі
всього на кілька груп, насам хи.
Майстри вузівськоі лекції
ПРОФЕСОР П. К. в о л и н с ь к и й .
КОМУНІСТИ
ТА КОМСОМОЛЬЦІ
У БОРОТЬБІ
ЗА ПОЛІПШЕННЯ
НАВЧАЛЬНОГО
ПРОЦЕСУ.
ПЕРЕВІРЯЄМО
ВИК О НАНЕ
Відбулися партійні збори фа
культету, присвячені перевірці
виконання зобов'язань комуніс
тів, взятих до ленінського юві
лею. Секретар партбюро Г. В.
Содоль у своїй доповіді зупи
нилася на конкретних фактах
діяльності партгруп кафедр, ок
ремих комуністів, відзначивши
загалом значну роботу, проведе
ну парторга.нізацією. Це стосу
ється і солідної наукової про
дукції багатьох кафедр, і під
вищення рівня успішності
з
профілюючих дисциплін, і на
лагодження трудової дисциплі
В ІД БУ Л И С Я комсомольсь® кі збори факультету, при
свячені підсумкам зимової ек
заменаційної сесії. Розмова, в
якій взяли участь декан факу
льтету Г. М. Удовиченко, сек
ретар комсомольського бюро
В. Веберов, комуніст І. Ярмак,
студентка 1 курсу українсько
го відділу В. Чуй та ін., вия
вилася відвертою і принципо
вою. Багато чого ще слід зро
бити на факультеті для підви
ни на факультеті. Одначе,
як
вказала доповідач, ще в окре
мих випадках зриваються стро
ки виконання наукових планів,
ще потребує особливої уваги
стан з дисципліною в гурто
житку.
Комуністи М. К. Кукавська,
П. М. Фесуненко, В. В. Лобо
да, Т. Д. Коротинська та ін.,
що виступили в обговоренні до
повіді, наголосили на потребі
посилення роботи на заочному
відділі, закликали організовано
і з величезною відповідальніс
тю поставитися до проведення
Ленінського заліку в групах.
Збори зауважили комуністам
О. Мушкудіані, Г. Єзерському,
М. Рафальському, С. Михаленкрві, С. Назаренкові, які про
пустили
попередні партійні
збори інституту.
ПІДСУМОВУЮЧИ
ЗРОБЛЕНЕ
щення успішності, налагоджен
ня дисципліни в групах, поряд
ку в гуртожитку тощо. Саме з
цією метою і була прийнята
на зборах резолюція, в якій за
фіксовано найголовніші завдан
ня, які слід виконати молоді в
ленінському семестрі.
— -
З темою про вузівську лекцію перед членами Ради фа
культету і викладачами виступив професор П. К. Волин
ський. Величезний досвід, широке залучення численних
прикладів з практики, глибока теоретична основа —ось
основні якості цієї незвичної лекції. Викладачі подяку
вали шановному Петру Костянтиновичу, а Рада постано
вила цю ж. лекцію заслухати, всім викладачам факультету.
— ...............~ ПРОФЕСОР
Все своє трудове життя
Андрій Петрович Медушевськпit зв’язав з нашим інсти
тутом. Видатніїіі педагог, ав
тор підручників з української
А. П. МЕДУШЕВСЬКИИ
мови—без нього важко сьо
годні уявити навчальний про’ цес па філологічному факу
льтеті.
На фото: лекцію читає про
фесор А. П. Медушевський.
В. о. доцента В. В. ЛОБОДА
Є чому повчитися у моло
дого викладача, кандидата
філологічних наук В. В. Ло
боди... Ну, хоча б вмінню
проводити консультації
з
студентами.
Суворий облік знань на
; практичних заняттях, вимога
до студентів опрацьовувати
кожну тему, незалежно від
будь-яких причин, дає змо
гу викладачеві запрошувати
па консультації лише тих,
хто не встигає або працює
погано. Тому й розмова па
консультації завжди
кок
кретіна.
Правофлангові
3 ЛЕНІНИМ У СЕРЦІ
Щомісяця, кожної четвер
тої п'ятниці, на факультеті
відбуваються ленінські чи
тання. Для їх проведення за
прошуються видатні вчені
України, відповідальні пра
цівники промисловості. Сту
денти з великою увагою зас
лухали виступи докторів фі
лологічних наук І. О. Дзеверіна, Б. С. Буряка, проф.
П. К. Волинського, заступни
ка голови Держплану УРСР
О. О. Штернова та ін. їхні
розповіді — велика допомо
га молоді у вивченні без
смертної ленінської спадщи
ни.
НАВЧАЄМО УЧИТЕЛІВ.
У грудні та лютому цього
навчального
року
при
факультеті працювали курси
перепідготовки вчителів ук
раїнської та російської мо
ви і літератури. Майже 300
вчителів Київщини за цей
час прослухали лекції, про
вели практичні заняття з ба
гатьох тем програмового ма
теріалу. При цьому особли
ва увага була звернена на ті
теми, що з'явилися у шкіль
ній програмі нещодавно. Ви
кладачами на курсах працю
вали члени мовознавчих і лі
тературознавчих кафедр фа
культету.
РАДЯТЬСЯ АГІТАТОРИ
Відповідно до постанови
останніх партійних зборів
партійне бюро провело на
раду агітаторів факультету,
присвячену питанню методи
ки проведення політзанять.
Вирішено першу половину
політзаняття — політінформацію— проводити шляхом
опитування студентів про
найважливіші події тижня.
Агітатори одержали реко
мендовані теми для прове
дення другої половини по
літзанять. Серед них на пер
шому місці матеріали з жит
тя В. І. Леніна, його праці,
а також обговорення книг,
спектаклів тощо. На нараді
також обговорено заходи по
проведенню підсумків етапу
Ленінського заліку.
БУЛО ЦІКАВО.
Випускники українського від
ділу разом
з професором
Ю. С. Кобилецьким відвідали
театр імені І. Я. Франка, де
27 лютого відбувся громадсь
кий перегляд історичної дра
ми І. А. Кочерги «Ярослав
Мудрий». Спектакль сподобав
ся студентам своєрідним трак
туванням головного героя тво
ру, майстерною грою артистів.
175 1 470
На факультеті створено ко
місію для обстеження стану
завантаженості студентів. Ось
один із фактів, який вдалося
їй встановити. Студенти факу
льтету із 250 навчальних днів
(в останні 5 років) 50 відво
дили на проведення екзаменів
і заліків, 25 перебували на сі
льськогосподарських роботах,
отже, навчалися всього 175
днів. На 3 курсі відділу укра
їнської мови та літератури, на
приклад, щоб прочитати обо
в'язкову наукову та методичну
літературу потрібно біля 470
днів, якщо сюди включити і
дні педпрактики. Виникає за
питання: чи не потребують по
ліпшення навчальні плани?
СОРОМНО, ТОВАРИШІ
Погіршилося відвідування в
11 спецгрупі. Так, останнім ча
сом по 12 годин пропустили
Тагаєв і Рашидов, 24 —Дамінов, чималоf студентів мають
по 6—8 годин пропущених за
нять. Всі вони вже більше, як
по два тижні обіцяють принес
ти довідки про хворобу, але
так чомусь і не приносять.
ленінської
ПЕРЕМОЖЦІ
Це було по дорозі до Ленін
града, коли 42 групу, яка вибо
рола перше місце в інституті
за успішністю останнього се
местру 1968—69 навчального
року, ректорат нагородив без
коштовною екскурсією у місто
Леніна. Неголосну розмову змі
нював дзвінкий сміх, жарти,
пісня. Веселу мелодію змінює
сумна, та знову дзвенить жарт
— така вже українська пісня,
послухати яку сходяться паса
жири з сусідніх купе.
Усміхається староста групи
Іван Ходченко:
— Хороші у нас дівчата — і
в співі, і в навчанні. У літню
екзаменаційну сесію було лише
три «трійки».
А ось Світлана Шавирська.
Вона вже четвертий рік відмін
ниця. Завжди серйозна, стри
мана, тож не випадково була
удостоєна стипендії імені Мак
сима Горького. Її завжди мож
на стріти в кабінетах, читаль
ному залі, на засіданні науко
вого гуртка. Впевнено звучить
її голос на читацьких і науко
вих конференціях. Така вже в
неї вдача: бути скрізь попере
ньоока вона привітно посміха
ється з Інститутської Дошки по
шани. •
Чудовими успіхами в навчан
ні і громадській роботі могли б
похвалитися і Р. Свирида, і Г.
Царапіна, і В. Швнгар та інші
студенти групи. Хороший, дру
жний колектив!
+
П'ять днів перебували вони
у Ленінграді, а прощаючись з
ним, в душі називали себе ле
нінградцями. Стільки побачено
за цей час, що, здається, за все
життя не побачиш. Особливо
пам’ятними залишилися для
студентів ленінські місця.
Поїздка ще більше здружила
юнаків і дівчат. Це не перша їх
групова екскурсія. У минуло
му році вони побували у свої)?
білоруських друзів у Бресті \
підтримують з ними і зараз
дружні стосунки. Ще раніше
їздили до Чернігова, де зав'я
зали знайомство з представни
ками родини М. М. Коцюбин
ського. Так само відвідали За
служеного вчителя УРСР В. Сухомлинського. Чимало встигли
зробити вони за кілька років
студентського життя, наповнив
Людмилу Кузьменко добре
знають не тільки на російсько
му відділі. Як члена комсо
мольського бюро, що відпові
дає за акадємроботу, її бачать
у групах, на нарадах — справ
у неї багато. Скільки часу за
бирає тільки один акаїдемвісник,
для
яко
го слід щодня, особливо в се
сію, збирати нові матеріали,
підтримувати постійні контак
ти з деканом, старостами груп.
А воїна ж і сама студентка,
причому відмінниця всі три
р.оки навчання, активний учас
ник громадського життя фа
культету. Непосидюща, вимог
лива, принципова, та все ж—
звичайна, товариська. Люда
Кузьменко не уявляє себе без
товаришів, колективу.
Поруч із Світланою— її по
друга — теж Світлана. Світла
на Стріха протягом чотирьох
років навчання ні на крок не
відстає від своєї подруги. Дів
чина не тільки відмінно вчить
ся, вона активний громадський
працівник. Працювала членом
комсомольського бюро факуль
тету, членом комітету комсо
молу інституту. Русокоса і си-
Значну роботу провела сгудрада нашого
гуртожитку,
але
цього недостатньо для ювілейно
го року. Студрада
послабила
контроль за чистотою в кімнатах
та інших приміщеннях гуртожит
ку, мало звертала уваги на офор
млення ленінської кімнати та хо
лів, по суті не вживала заходів
до порушників порядку. Саме за
це комісія Міністерства
освіти
УРСР визнала
наш гуртожиток
одним із найгірших.
Студрада вірно зрозуміла кри
тику на Ті адресу і провела ряд
заходів щодо усунення недоліків.
Комсомол — селу
Виконуючи постанову ЦК ВЛКСМ
про
двохрічку
«Комсомол —
селу», наш факультет взяв шефст
во над Вороньківською серед
ньою школою Бориспільського
району. Напередодні 8 березня
туди завітали наші лектори та са
модіяльні актори.
Радісно від того, що ■ таких
спільних
справах згуртовується
наш колектив, міцніє студентська
сім'я.
В. ЧУЙ,
член комсомольського бюро.
ши його незабутнім враженням
від поїздок, зустрічей, від по
баченого.
Мине їце кілька місяців, і ро
зійдуться шляхи
теперішніх четвертокурсників, та приєм
ною згадкою залишається в па
м’яті ці незабутні подорожі... А
сьогодні вони знову готуються
до екзаменів, до своєї остан
ньої сесії в інституті, остан
ньої перевірки своєї готовності
до самостійної праці на педа
гогічній ниві. Бажаємо вам,
друзі, нових успіхів на фініші
вашого навчання в інституті.
Щасти вам в майбутньому!
Надія РАГОЗІНА.
НЕПОСИДА
ду.
ГУРТОЖИТОК РІДНИЙ ДІМ
вахти
ВЖИВАЄМО ЗАХОДІВ
Так, було проведено збори меш
канців гуртожитку,
переобрані
окремі члени студради і старости
деяких поверхів. Студенти, які не
виконували правил проживання в
студентських гуртожитках, псува
ли державне майно, позбавлені
права проживання в гуртожитку.
Обрано раду ленінської кімна
ти, яка працює за окремим пла
ном. Значних зусиль
докладає
студрада для оформлення ленін
ської кімнати і холів на повер
хах. Особливо хочеться відзначи
ти велике натхнення і комсомоль
ський запал по оформленню гур
тожитку з боку студентіе-філоло-
гів Лі. Голуба, К. Бореги, Б. Ко
шелева, а також істориків Г. Немирського, В. Кривоноса, А. Гііддубного та ін. Велику допомогу
студраді надають деканат, парт
бюро філологічного та педаго
гічного факультетів, комітет ком
сомолу.
Студентський актив гуртожитку
докладе всіх зусиль, щоб гідно
зустріти ленінський ювілей, посів
ши одне з перших місць на огляді-конкурсі гуртожитків нашого
інституту.
1. ЯРМАК,
голова студради
гуртожитку № 4.
ЯКЩО ти
Ф ІЛ О Л О Г
Проблеми
нашої професії
Нікому, напевне, і не при
йде .в голову назвати люди
ну культурною, освіченою,
якщо вона не знає літера
тури, мови, не цікавиться
мистецтвом.
І як не дивно, як не бо
ляче — просто незрозуміло,
що деякі наші товариші, які
присвятили себе, СВОЄ Ж И 'Т Я
саме літературі, мові, зш с а
не цікавляться предметом
своєї майбутньої спеціа, ькостЬ 3 ними не можна пого
ворити про кшщ- зразки.віт
чизняної літератури, не го
ворячи вже про світову, І
жодного вірша напам'ять!
Вони не знають про найголо
вніші пам'ятні дати, про ви
хід тих чи інших книг з лі
тературознавства, вони роз
мовляють жахливою «серед
ньою» мовою, а філологіч
них тем взагалі уникають.
Бідні люди, як вони себе
обкрадаютьі Якби тільки се
бе, то ще півбіди, а то ж
через кілька років вони пі
дуть вчити. А чому ж вони
можуть навчити? Можливо,
ми трохи різко, йдеться не
про всіх і навіть не про ба
гатьох — на щастя таких
недоук)ч меншість.
На нашу думку, щоб ста
ти
справжнім філологом,
треба раз і назавжди усві
домити, що саме ймення —
філолог! —не д-є тобі прачі
чогось не знаїи, що стосує
ться літератури, мови, мис
тецтва, адже наша професія
вимагає серцем, душею від
чувати кожен поетичний ря
док, уміти розуміти красиве.
Тож треба вже зараз, не
гаючись, шукати, цікавитись,
збирати літературу — адже
все це потім стане справж
нісіньким скарбом. Кожен
день у світ виходять нові й
нові томи... Кожна пропуще
на з твоєї
спеціальності
книга, рядок — це борг пе
ред твоєю професійною сові
стю, філолог! Ти не маєш
права чогось не знати, бути
духовно вбогим.
І кілька конкретних про
позицій. Не забувайте, това
риші філологи, що в Спілці
письменників України пос
тійно, майже кожного тиж
ня, відбуваються відзначення
пам'ятних дат, обговорення
творчості письменників, на
ради секцій, що в нашому
місті є чимало музеїв, де
проводиться значна робота,
які постійно поповнюються
новинками, архівними мате
ріалами — стежте за пульсом
культурного життя столиці!
Створюйте свої, хай невели
кі, бібліотечки найголовні
ших творів з спеціальності,
пожвавлюйте роботу науко
вих гуртків, не чекаючи
нагадування, будьте скрізь
філологами! Зрозуміло, що
на політзаняттях можна ро
бити огляди найголовніших
новинок з літератури, літе
ратурних газет. А чому б не
проводити диспути з цікаіВИХ книг, тільки щоб це були
диспути, а не розмови на за
дану тему.
Багато чого можна зроби
ти за чотири роки, щоб ста
ти справжнім філологом. І
все залежить тільки від вас!
Н. м; БАЛІИ, П. І. ОРЛИК.
Номер підготував член ред
колегії П. Орлик, проілюстру
вав В. Сокур. -
Редактор П. ХРОПКО.
Ю вілейний
перегук
факультетів
З А
П ЕД А ГО ГІЧ Н І
КАДРИ
ОРГАН ПАРТКОМУ, РЕКТОРАТУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ,
МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО.
Словоберутьфілологи
Й де Л енінський залік
Урочисто, на піднесенні
Всі комсомольці
12 групи
відділу української мови і лі
тератури склали Ленінський
залік! Це відбулося 10 березня
у святково прибраній Горківській аудиторії. Привітання, звіт
групорга, вірші, комсомольські
пісні, покладення квітів до бю
ста В. І. Леніна і, нарешті,
звіт кожного юнака і дівчини —
такий ритуал заліку обрали
студенти. А головне, постави
лися вони до звіту з усією від
повідальністю, адже в групі не
має жодної «двійки», всі ком
сомольці мають доручення, бе
руть участь у художній самоді
яльності, в спортивних секціях.
Відповіді переважної
біль
шості комсомольців були зміс
товними, чіткими, з глибоким
внутрішнім хвилюванням.
З оцінкою «відмінно» скла
ли залік С. Поліщук, О. Рудько, Л. Селех, 0._ Сидоренко,
П. Трюхай, Л. Цапок, В. Чуй,
і. Ярмоленко.
№ I I (479)
Ціна 1 кол.
Четвер, 19 березня 1970 року.
МИ - ФІЛОЛОГИ
НАС ВІТАЄ БУЛЬВАР
ТОПОЛИНИЙ,
БУРЕВІСНИК СПИНЯЄ
НА МИТЬ,
РОСІЯНИН, УЗБЕК,
УКРАЇНЕЦЬ...
РІЗНОМОВНО ПОТІК
ГОМОНИТЬ.
МИ - ФІЛОЛОГИ! —
м о в л я т ь ОБЛИЧЧЯ,
УСМІХАЄТЬСЯ
СОНЦЕМ МАЙБУТЬ,
МИ — ФІЛОЛОГИ! —
Й СЕРЦЕ НАС КЛИЧЕ
НА ОМРІЯНУ
ВЧИТЕЛЯ ПУТЬ.
Рік видання 15-й
ВИЯВЛЯЮЧИ РЕЗЕРВИ
Г. М. УДОВИЧЕНКО,
декан факультету.
Йдучи назустріч ленінському перед на 31-у і 32-у групи від
ювілею, студенти нашого фа ділу російської мови та літера
культету взяли високі зобов’я тури. Певних успіхів досягли і
зання перш за все у навчанні. спецгрупн, де маємо 4 відмін
Слід сказати, що деканатом, ники та 10 осіб, які навчають
партійним, профспілковим, ком ся лише на «четвірки» і 12 —з
сомольським бюро, кафедрами однією «трііікою».
Деканатом, кафедрами вжито
і старшими агітаторами була
проведена значна робота, щоб певних заходів до тих студен
разом з студентами груп втіли тів, які мали академзаборговати ці зобов’язання в життя. Це ність. Переважна більшість із
і проведення різноманітних кон них залишалася в інституті в
сультацій, і додаткові заняття час зимових канікул для опану
з відстаючими, а головне —ство вання навчальним матеріалом, в
рення обстановки нетерпимості чому їм допомагали викладачі.
у ставленні до ледарів, про В результаті на сьогодні по фа
гульників. Зрозуміло, що всьо культету залишилося кілька
го нам добитися не вдалося, невстигаючих. Конкретні заходи
проте певні результати нашої вживаються з боку кафедр і в
роботи стали помітні після зи плані роботи з резервом, тобто
мової екзаменаційної сесії. Про з тими, хто має одну «трійку»
це і хочеться розповісти.
тощо. Питання успішності ши
Ця сесія була для всіх нас роко обговорювались на ком
особливо відповідальною ще й сомольських зборах факульте
тому, що вона виявила значні ту, проводилися наради з стурезерви, показала великі мож дентами-трієчннками.
ливості факультету. Певна річ,
Результати Ленінського за
нас не влаштовує третє місце в ліку, проведеного вже в части
інституті по успішності, але ні груп, дають підстави гадати,
97,3 — процент досить висо що зусилля громадськості, ак
кий. Не слід забувати і про йо тиву факультету не були по
го якісніш склад. Так, у нас 82 трачені марно, що абсолютна
відмінники, 107 студентів ма більшість студентів з усією сер
ють тільки «4» і «5», 104 нав йозністю усвідомлюють важли
чаються тільки на «добре». Ці вість поставлених перед ними
каво і те, що 73 студенти ма завдань і зроблять усе, щоб
ють тільки по одній «трійці», а факультет в літню екзамена-'
всі незадовільні оцінки припали ційну сесію мав ще кращі успі
всього на кілька груп, насам хи.
Майстри вузівськоі лекції
ПРОФЕСОР П. К. в о л и н с ь к и й .
КОМУНІСТИ
ТА КОМСОМОЛЬЦІ
У БОРОТЬБІ
ЗА ПОЛІПШЕННЯ
НАВЧАЛЬНОГО
ПРОЦЕСУ.
ПЕРЕВІРЯЄМО
ВИК О НАНЕ
Відбулися партійні збори фа
культету, присвячені перевірці
виконання зобов'язань комуніс
тів, взятих до ленінського юві
лею. Секретар партбюро Г. В.
Содоль у своїй доповіді зупи
нилася на конкретних фактах
діяльності партгруп кафедр, ок
ремих комуністів, відзначивши
загалом значну роботу, проведе
ну парторга.нізацією. Це стосу
ється і солідної наукової про
дукції багатьох кафедр, і під
вищення рівня успішності
з
профілюючих дисциплін, і на
лагодження трудової дисциплі
В ІД БУ Л И С Я комсомольсь® кі збори факультету, при
свячені підсумкам зимової ек
заменаційної сесії. Розмова, в
якій взяли участь декан факу
льтету Г. М. Удовиченко, сек
ретар комсомольського бюро
В. Веберов, комуніст І. Ярмак,
студентка 1 курсу українсько
го відділу В. Чуй та ін., вия
вилася відвертою і принципо
вою. Багато чого ще слід зро
бити на факультеті для підви
ни на факультеті. Одначе,
як
вказала доповідач, ще в окре
мих випадках зриваються стро
ки виконання наукових планів,
ще потребує особливої уваги
стан з дисципліною в гурто
житку.
Комуністи М. К. Кукавська,
П. М. Фесуненко, В. В. Лобо
да, Т. Д. Коротинська та ін.,
що виступили в обговоренні до
повіді, наголосили на потребі
посилення роботи на заочному
відділі, закликали організовано
і з величезною відповідальніс
тю поставитися до проведення
Ленінського заліку в групах.
Збори зауважили комуністам
О. Мушкудіані, Г. Єзерському,
М. Рафальському, С. Михаленкрві, С. Назаренкові, які про
пустили
попередні партійні
збори інституту.
ПІДСУМОВУЮЧИ
ЗРОБЛЕНЕ
щення успішності, налагоджен
ня дисципліни в групах, поряд
ку в гуртожитку тощо. Саме з
цією метою і була прийнята
на зборах резолюція, в якій за
фіксовано найголовніші завдан
ня, які слід виконати молоді в
ленінському семестрі.
— -
З темою про вузівську лекцію перед членами Ради фа
культету і викладачами виступив професор П. К. Волин
ський. Величезний досвід, широке залучення численних
прикладів з практики, глибока теоретична основа —ось
основні якості цієї незвичної лекції. Викладачі подяку
вали шановному Петру Костянтиновичу, а Рада постано
вила цю ж. лекцію заслухати, всім викладачам факультету.
— ...............~ ПРОФЕСОР
Все своє трудове життя
Андрій Петрович Медушевськпit зв’язав з нашим інсти
тутом. Видатніїіі педагог, ав
тор підручників з української
А. П. МЕДУШЕВСЬКИИ
мови—без нього важко сьо
годні уявити навчальний про’ цес па філологічному факу
льтеті.
На фото: лекцію читає про
фесор А. П. Медушевський.
В. о. доцента В. В. ЛОБОДА
Є чому повчитися у моло
дого викладача, кандидата
філологічних наук В. В. Ло
боди... Ну, хоча б вмінню
проводити консультації
з
студентами.
Суворий облік знань на
; практичних заняттях, вимога
до студентів опрацьовувати
кожну тему, незалежно від
будь-яких причин, дає змо
гу викладачеві запрошувати
па консультації лише тих,
хто не встигає або працює
погано. Тому й розмова па
консультації завжди
кок
кретіна.
Правофлангові
3 ЛЕНІНИМ У СЕРЦІ
Щомісяця, кожної четвер
тої п'ятниці, на факультеті
відбуваються ленінські чи
тання. Для їх проведення за
прошуються видатні вчені
України, відповідальні пра
цівники промисловості. Сту
денти з великою увагою зас
лухали виступи докторів фі
лологічних наук І. О. Дзеверіна, Б. С. Буряка, проф.
П. К. Волинського, заступни
ка голови Держплану УРСР
О. О. Штернова та ін. їхні
розповіді — велика допомо
га молоді у вивченні без
смертної ленінської спадщи
ни.
НАВЧАЄМО УЧИТЕЛІВ.
У грудні та лютому цього
навчального
року
при
факультеті працювали курси
перепідготовки вчителів ук
раїнської та російської мо
ви і літератури. Майже 300
вчителів Київщини за цей
час прослухали лекції, про
вели практичні заняття з ба
гатьох тем програмового ма
теріалу. При цьому особли
ва увага була звернена на ті
теми, що з'явилися у шкіль
ній програмі нещодавно. Ви
кладачами на курсах працю
вали члени мовознавчих і лі
тературознавчих кафедр фа
культету.
РАДЯТЬСЯ АГІТАТОРИ
Відповідно до постанови
останніх партійних зборів
партійне бюро провело на
раду агітаторів факультету,
присвячену питанню методи
ки проведення політзанять.
Вирішено першу половину
політзаняття — політінформацію— проводити шляхом
опитування студентів про
найважливіші події тижня.
Агітатори одержали реко
мендовані теми для прове
дення другої половини по
літзанять. Серед них на пер
шому місці матеріали з жит
тя В. І. Леніна, його праці,
а також обговорення книг,
спектаклів тощо. На нараді
також обговорено заходи по
проведенню підсумків етапу
Ленінського заліку.
БУЛО ЦІКАВО.
Випускники українського від
ділу разом
з професором
Ю. С. Кобилецьким відвідали
театр імені І. Я. Франка, де
27 лютого відбувся громадсь
кий перегляд історичної дра
ми І. А. Кочерги «Ярослав
Мудрий». Спектакль сподобав
ся студентам своєрідним трак
туванням головного героя тво
ру, майстерною грою артистів.
175 1 470
На факультеті створено ко
місію для обстеження стану
завантаженості студентів. Ось
один із фактів, який вдалося
їй встановити. Студенти факу
льтету із 250 навчальних днів
(в останні 5 років) 50 відво
дили на проведення екзаменів
і заліків, 25 перебували на сі
льськогосподарських роботах,
отже, навчалися всього 175
днів. На 3 курсі відділу укра
їнської мови та літератури, на
приклад, щоб прочитати обо
в'язкову наукову та методичну
літературу потрібно біля 470
днів, якщо сюди включити і
дні педпрактики. Виникає за
питання: чи не потребують по
ліпшення навчальні плани?
СОРОМНО, ТОВАРИШІ
Погіршилося відвідування в
11 спецгрупі. Так, останнім ча
сом по 12 годин пропустили
Тагаєв і Рашидов, 24 —Дамінов, чималоf студентів мають
по 6—8 годин пропущених за
нять. Всі вони вже більше, як
по два тижні обіцяють принес
ти довідки про хворобу, але
так чомусь і не приносять.
ленінської
ПЕРЕМОЖЦІ
Це було по дорозі до Ленін
града, коли 42 групу, яка вибо
рола перше місце в інституті
за успішністю останнього се
местру 1968—69 навчального
року, ректорат нагородив без
коштовною екскурсією у місто
Леніна. Неголосну розмову змі
нював дзвінкий сміх, жарти,
пісня. Веселу мелодію змінює
сумна, та знову дзвенить жарт
— така вже українська пісня,
послухати яку сходяться паса
жири з сусідніх купе.
Усміхається староста групи
Іван Ходченко:
— Хороші у нас дівчата — і
в співі, і в навчанні. У літню
екзаменаційну сесію було лише
три «трійки».
А ось Світлана Шавирська.
Вона вже четвертий рік відмін
ниця. Завжди серйозна, стри
мана, тож не випадково була
удостоєна стипендії імені Мак
сима Горького. Її завжди мож
на стріти в кабінетах, читаль
ному залі, на засіданні науко
вого гуртка. Впевнено звучить
її голос на читацьких і науко
вих конференціях. Така вже в
неї вдача: бути скрізь попере
ньоока вона привітно посміха
ється з Інститутської Дошки по
шани. •
Чудовими успіхами в навчан
ні і громадській роботі могли б
похвалитися і Р. Свирида, і Г.
Царапіна, і В. Швнгар та інші
студенти групи. Хороший, дру
жний колектив!
+
П'ять днів перебували вони
у Ленінграді, а прощаючись з
ним, в душі називали себе ле
нінградцями. Стільки побачено
за цей час, що, здається, за все
життя не побачиш. Особливо
пам’ятними залишилися для
студентів ленінські місця.
Поїздка ще більше здружила
юнаків і дівчат. Це не перша їх
групова екскурсія. У минуло
му році вони побували у свої)?
білоруських друзів у Бресті \
підтримують з ними і зараз
дружні стосунки. Ще раніше
їздили до Чернігова, де зав'я
зали знайомство з представни
ками родини М. М. Коцюбин
ського. Так само відвідали За
служеного вчителя УРСР В. Сухомлинського. Чимало встигли
зробити вони за кілька років
студентського життя, наповнив
Людмилу Кузьменко добре
знають не тільки на російсько
му відділі. Як члена комсо
мольського бюро, що відпові
дає за акадємроботу, її бачать
у групах, на нарадах — справ
у неї багато. Скільки часу за
бирає тільки один акаїдемвісник,
для
яко
го слід щодня, особливо в се
сію, збирати нові матеріали,
підтримувати постійні контак
ти з деканом, старостами груп.
А воїна ж і сама студентка,
причому відмінниця всі три
р.оки навчання, активний учас
ник громадського життя фа
культету. Непосидюща, вимог
лива, принципова, та все ж—
звичайна, товариська. Люда
Кузьменко не уявляє себе без
товаришів, колективу.
Поруч із Світланою— її по
друга — теж Світлана. Світла
на Стріха протягом чотирьох
років навчання ні на крок не
відстає від своєї подруги. Дів
чина не тільки відмінно вчить
ся, вона активний громадський
працівник. Працювала членом
комсомольського бюро факуль
тету, членом комітету комсо
молу інституту. Русокоса і си-
Значну роботу провела сгудрада нашого
гуртожитку,
але
цього недостатньо для ювілейно
го року. Студрада
послабила
контроль за чистотою в кімнатах
та інших приміщеннях гуртожит
ку, мало звертала уваги на офор
млення ленінської кімнати та хо
лів, по суті не вживала заходів
до порушників порядку. Саме за
це комісія Міністерства
освіти
УРСР визнала
наш гуртожиток
одним із найгірших.
Студрада вірно зрозуміла кри
тику на Ті адресу і провела ряд
заходів щодо усунення недоліків.
Комсомол — селу
Виконуючи постанову ЦК ВЛКСМ
про
двохрічку
«Комсомол —
селу», наш факультет взяв шефст
во над Вороньківською серед
ньою школою Бориспільського
району. Напередодні 8 березня
туди завітали наші лектори та са
модіяльні актори.
Радісно від того, що ■ таких
спільних
справах згуртовується
наш колектив, міцніє студентська
сім'я.
В. ЧУЙ,
член комсомольського бюро.
ши його незабутнім враженням
від поїздок, зустрічей, від по
баченого.
Мине їце кілька місяців, і ро
зійдуться шляхи
теперішніх четвертокурсників, та приєм
ною згадкою залишається в па
м’яті ці незабутні подорожі... А
сьогодні вони знову готуються
до екзаменів, до своєї остан
ньої сесії в інституті, остан
ньої перевірки своєї готовності
до самостійної праці на педа
гогічній ниві. Бажаємо вам,
друзі, нових успіхів на фініші
вашого навчання в інституті.
Щасти вам в майбутньому!
Надія РАГОЗІНА.
НЕПОСИДА
ду.
ГУРТОЖИТОК РІДНИЙ ДІМ
вахти
ВЖИВАЄМО ЗАХОДІВ
Так, було проведено збори меш
канців гуртожитку,
переобрані
окремі члени студради і старости
деяких поверхів. Студенти, які не
виконували правил проживання в
студентських гуртожитках, псува
ли державне майно, позбавлені
права проживання в гуртожитку.
Обрано раду ленінської кімна
ти, яка працює за окремим пла
ном. Значних зусиль
докладає
студрада для оформлення ленін
ської кімнати і холів на повер
хах. Особливо хочеться відзначи
ти велике натхнення і комсомоль
ський запал по оформленню гур
тожитку з боку студентіе-філоло-
гів Лі. Голуба, К. Бореги, Б. Ко
шелева, а також істориків Г. Немирського, В. Кривоноса, А. Гііддубного та ін. Велику допомогу
студраді надають деканат, парт
бюро філологічного та педаго
гічного факультетів, комітет ком
сомолу.
Студентський актив гуртожитку
докладе всіх зусиль, щоб гідно
зустріти ленінський ювілей, посів
ши одне з перших місць на огляді-конкурсі гуртожитків нашого
інституту.
1. ЯРМАК,
голова студради
гуртожитку № 4.
ЯКЩО ти
Ф ІЛ О Л О Г
Проблеми
нашої професії
Нікому, напевне, і не при
йде .в голову назвати люди
ну культурною, освіченою,
якщо вона не знає літера
тури, мови, не цікавиться
мистецтвом.
І як не дивно, як не бо
ляче — просто незрозуміло,
що деякі наші товариші, які
присвятили себе, СВОЄ Ж И 'Т Я
саме літературі, мові, зш с а
не цікавляться предметом
своєї майбутньої спеціа, ькостЬ 3 ними не можна пого
ворити про кшщ- зразки.віт
чизняної літератури, не го
ворячи вже про світову, І
жодного вірша напам'ять!
Вони не знають про найголо
вніші пам'ятні дати, про ви
хід тих чи інших книг з лі
тературознавства, вони роз
мовляють жахливою «серед
ньою» мовою, а філологіч
них тем взагалі уникають.
Бідні люди, як вони себе
обкрадаютьі Якби тільки се
бе, то ще півбіди, а то ж
через кілька років вони пі
дуть вчити. А чому ж вони
можуть навчити? Можливо,
ми трохи різко, йдеться не
про всіх і навіть не про ба
гатьох — на щастя таких
недоук)ч меншість.
На нашу думку, щоб ста
ти
справжнім філологом,
треба раз і назавжди усві
домити, що саме ймення —
філолог! —не д-є тобі прачі
чогось не знаїи, що стосує
ться літератури, мови, мис
тецтва, адже наша професія
вимагає серцем, душею від
чувати кожен поетичний ря
док, уміти розуміти красиве.
Тож треба вже зараз, не
гаючись, шукати, цікавитись,
збирати літературу — адже
все це потім стане справж
нісіньким скарбом. Кожен
день у світ виходять нові й
нові томи... Кожна пропуще
на з твоєї
спеціальності
книга, рядок — це борг пе
ред твоєю професійною сові
стю, філолог! Ти не маєш
права чогось не знати, бути
духовно вбогим.
І кілька конкретних про
позицій. Не забувайте, това
риші філологи, що в Спілці
письменників України пос
тійно, майже кожного тиж
ня, відбуваються відзначення
пам'ятних дат, обговорення
творчості письменників, на
ради секцій, що в нашому
місті є чимало музеїв, де
проводиться значна робота,
які постійно поповнюються
новинками, архівними мате
ріалами — стежте за пульсом
культурного життя столиці!
Створюйте свої, хай невели
кі, бібліотечки найголовні
ших творів з спеціальності,
пожвавлюйте роботу науко
вих гуртків, не чекаючи
нагадування, будьте скрізь
філологами! Зрозуміло, що
на політзаняттях можна ро
бити огляди найголовніших
новинок з літератури, літе
ратурних газет. А чому б не
проводити диспути з цікаіВИХ книг, тільки щоб це були
диспути, а не розмови на за
дану тему.
Багато чого можна зроби
ти за чотири роки, щоб ста
ти справжнім філологом. І
все залежить тільки від вас!
Н. м; БАЛІИ, П. І. ОРЛИК.
Номер підготував член ред
колегії П. Орлик, проілюстру
вав В. Сокур. -
Редактор П. ХРОПКО.
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова