Джерело
Текст
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
З А ПЕДАГОГІЧНІ
К
AД РИ
ОРГАН ПАРТКОМУ, РЕКТОРАТУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ,
МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО.
№ 7 (475)
Ціна 1 коп.
Четвер, 19 лютого 1970 року.
К раплина до краплиниР іч к и в м о р я в п а д у т ь .
Ц егли н а до ц егл и н и М іс т а р о с т у т ь .
Л ю дина до лю ди н и К олони м иру йдуть.
К р а їн а д о к р а їн и В ій н і н е б у т ь !
Рік видання 15-й
Шановні товариші— ветерани
громадянської та Великої Вітчиз
няної війни, колишні воїни Ра
дянської Армії— викладачі, сту
денти,•
< співробітники інституту!
Гаряче вітаємо, вас із святом
5 2 -ї річниці наших доблесних
Збройних Сил, бажаємо міцного
здоров’я, бойового духу і запалу’
у кожній справі, яку б ви не
робили, нових творчих успіхів
на благо рідної Вітчизни!
Ректорат, партком,
комітет
ЛКСМУ, профком та місцевком.
В. к о з л о в .
ЩОБ РУКИ НЕ ПАХЛИ ПОРОХОМ...
АРМІЯ-ЗДХИСНИЦЯ
Сьогодні радянський народ
відзначає День Радянської Ар
мії і- Військово-Морського Фло
ту. Ось уже більше піввіку
стоять наші доблесні Збройні
Сили на варті миру і безпеки,
надійно захищаючи завоювання
Великого Жовтня.
В аннали історії наша армія
вписала
героїчні немеркнучі
сторінки. І в роки громадянсь
кої війни, і в роки фашистської
навали наші бойові знамена ні' коли не схилялися іперед воро
гом. Легендарні подвиги бійців
і командирів Радянської Армії
завжди будуть надихати моло
де покоління, вчити його беззавітному служінню своєму наро
дові.
Б іля колиски нашої прослав
леної армії-захисниці стояв Во
лодимир Ілліч Ленін. Він нада
вав виняткового значення обо
роноздатності нашої країни, за
кликав берегти і плекати Чер
вону Армію, «як зіницю ока».
Важко переоцінити його значен
ня у створенні дисциплінованої
боєздатної армії — тієї армії,
яку ми маємо сьогодні. Воєннотеоретична спадщина В. І. Ле
ніна зіграла величезну роль і в
розгромі гітлерівських полчищ
у роки Великої Вітчизняної вій
ни. Вона завжди буде мати пер
шочергове значення в захисті
нашої соціалістичної держави.
Сучасна міжнародна обста
новка і високий технічний рі
вень озброєння вносять глибокі
зміни у воєнне мистецтво, ви
магають удосконалювати орга
нізацію військ і способи веден
ня бойових дій. І тому сьогодні
всі роди військ наполегливо
підвищують дисципліну і орга
нізованість, безперервно вдос
коналюють свою бойову май
стерність.
Комуністична партія виховує
у радянських воїнів вірність
присязі, відданість Вітчизні,
вміння переборювати будь-які
труднощі.
, Радянські люди можуть тру
дитися спокійно: Збройні Сили
надійно охороняють їх мирну
працю.
9141 РІК... Після закінчення
медичного інституту двадцятидвохрічна дівчина — дитячий '
лікар, — готується працювати за
призначенням: вислуховувати бит
тя дитячих сердець.
Війна зруйнувала дівочі
мрії.
Дівчина стає начальником санітар
ної служби батальйону. Галину
Петрівну Користенську, педіатра,
війна зробила хірургом.
Сотні поранених, сотні операцій,
сотні безсонних ночей. У руках —
скальпель, в очах впевненість, на
плечах — білий стерильний халат,
а під ним пістолет.
Щойно відгримів запеклий бій,
т с лунають останні безнадійні во
рожі постріли... А для неї бій про-.
довжується — бій за життя пора
нених. Вмілими руками лікаря Користенської багатьом
врятовано
життя, втамовано пекучу біль,
зроблено вдалу операцію.
Війна вимагала вдосконалювати
свою майстерність, переучуватись
«на марші». В 1943 році Галина
Петрівна йде на курен у фронто
вий госпіталь. Тут набуває спеціа
лізації отоларинголога. А звідси її
направляють у пересувний госпі
таль армії В. Чуйкова, де надава
ла невідкладну допомогу бійцям
Сталінградського фронту.
Багато воєнних буднів зрина
ють у пам'яті Галини Петрівни, і
не один день війни запам'ятався
на все. життя. Та, .мабуть, найбіль
ше — день Перемоги.
Впав Рейхстаг... Вона стоїть на
історичній площі. Навколо обгорі
лі, покалічені дерева, а та них
червоні маки полотнищ. І не було
в ту хвилину нічого прекраснішого
від того кольору — кольору Пе
ремоги.
Невимовно раділи всі, хто до
жив до цього дня. І серед бійцівпереможців немало було тих, ко
му врятувала життя лікар, Користенська.
Відпр.нміла війна. Груди капі
тана медичної служби Користенської прикрасили «Орден Червоної
Зірки», медаль «За бойові заслу
ги», медаль «За перемогу над Ні
меччиною». Та Галина Петрівна не
відразу зняла білий халата лікарі
ще були потрібні. Вона залишає
ться в місті Ерфурті для остаточ
ного виліковування радянських
бійців та офіцерів і для надання
консультативної допомоги іншим
госпіталям.
Лише у лютому 1946-го року —
повернення в рідний Київ. Закін
чила клінічну ординатуру і одер
жала вчену ступінь кандидата ме
дичних наук. Працювала старшим
науковим співробітником Науко
во-дослідного інституту оторино
ларингологи. ■
.
,
Зараз доцент Г. Корнстенська
викладає анатомію, фізіологію і
патологію органів слуху і мови
на дефектологічному факультеті.
Минуле живе в ній, ще довго
зринатиме незабутніми рядками.
Вона часто виступає із спогадами
перед студентами, любляче пере
дає їм свої знання і досвід.
Сидимо у затишній кімнаті де
канату. Розмова наша підходить
до кінця. І якось не віриться, що
ця скромна, ввічлива і така.., мир
на жінка винесла на своїх плечах
п’ять важких воєнних років, від
першого до останнього дня війни
була солдатом переможного похо
ду Радянської Армії.
—Галино Петрівно, що ви, як
учасник Великої Вітчизняної вій
ни, хотіли б сказати нашій сту
дентській молоді?
—Одного тільки хочу... Щоб ру
ки молодих ніколи не пахли поро
хом!
И. ГРИНЬКО.
ТАК ТРИМАТИ, МЕДСЕСТРИ!
За якістю медичної підготов
ки наш інститут неодноразово
відзначався, як один з кращих
серед споріднених вузів. Це ре
зультати копіткої і наполегли
вої роботи викладацького скла
ду курсу, а також тієї допомо
ги, що подають нам працівники
базової лі каїрці Радянського
району, де наші майбутні сест
ри проходять практику. Систе
ма інститут — базова лікарня
працює чітко і злагоджено, за
няття в лікарні є чудовою прак
тичною школою для наших ви
хованців. І не буде перебіль
шенням сказати, що з нашого
курсу виходять медсестри май
же такої кваліфікації, як і піс
ля закінчення медучилища.
Треба зазначити, що остан
нім часом помітно посилилася
увага до наших курсів з боку
ректорату та деканатів факуль
тетів (сказане не означає, зви
чайно, що у нас немає невирішених проблем). Зріс інтерес
до свого другого фаху і у сту
дентів. Як свідчення цьому —
зросла кількість відмінників. У
1968 —69 навчальному році,
наприклад, закінчили з відзна
кою курси медсестер понад
двадцять дівчат. Сьогодні на
«відмінно» навчаються 35 сту
денток.
У день свята Радянської Ар
мії пошлемо ж нашим дівчатам
по-військовому лаконічне й чіт
ке побажання: «Так тримати,
медсестри!».
v
В. БЕНЮМОВ,
ст. викладач, кандидат
медичних наук.
АРМІЙСЬКИЙ
У ХЛОПЦІВ ГАРТ
Свіжі у пам'яті враження від
служби. Ночами ще сняться ар
мійські друзі, ще кличуть ку
дись звуки тривог і команд...
Вчора стояли вони на чатах
безпеки і спокою, куди послав
їх народ, а сьогодні вони на сту
дентській лаві — оволодівають
наймирнішою професією вчите
ля...
Майже половина юнаків, кот
рі вчаться сьогодні на першому
курсі дефектологічного факуль
тету, — колишні воїни. Про де
кого з них — хлопців армійсь
кого гарггу — нам і хочеться
розповісти у переддень свята
Радянської Армії.
Микола Книр... Прикордон
ник. «Наказую приступити
до
захисту кордону Союзу Радян
ських Соціалістичних Респуб
лік...» Скільки разів, заступаю
чи в наряд, чув він ці священні
слова. І кожного разу наповне
ні вони були особливим зміс
том: то вустами командира на
казувала Батьківщина — пиль
нуй, іігам'ятай! І він пильнував.
45 подяк має Микола від ко
мандування за відмінну службу.
Мабуть, ні в кого не розвину
те в такій мірі почуття обов'яз
ку і відповідальності, як у при
кордонника. Це відчуваєш май
же фізично, щомиті. Ось
ти
стоїш у дозорі... Ніч. Темінь.
Тиша. А за твоєю спиною мар
тени і шахти, за твоєю спиною
схилились над колисками мате
рі, за своєю слиною — мирна
праця твого народу.
Усвідомлене, глибоке відчут
тя обов'язку — це те, чому в
першу чергу вчить армія. Армійский гарт залишається потім
на все життя. Його видно відра
зу в кожному з наших хлопців
-армійців. Певна річ, Микола
теж повернувся із армії з цим
здобутком. Сумлінності і напо
легливості у навчанні йому аж
ніяк не бракує. Успішно закін
чив 1-й семестр. Залюбки веде
громадську роботу в гуртожит
ку.
Олександр Кривонос і Мико
ла Темченко... Коли над Чехо
словацькою Соціалістичною Ре
спублікою нависла загроза рес
таврації капіталізму, вони опи
нились на передньому краї. Ра
зом з воїнами країн Варшавсь З нових
кого Договору допомагали чесь віршів
Володимир ОМЕЛЬЧЕНКО
кому і словацькому народам
відстоювати соціалістичні заво
ювання. І свою інтернаціональ»
ну місію виконали з честю.
Зараз хлскпці добре вчаться.
Сьогодні наші читачі мають можливість познайомитися
Успішно виконують зобов'язан
ня, взяті до ленінського юві
з новими віршами поета Володимира Омельченка. Воїн-фронлею. Микола — староста гру
товик, він протягом усіх років навчання на філологічному
пи, відмінник навчання. Олек
факультеті ( 1 9 4 0 — 1 9 5 0 ) та в аспірантурі при кафедрі
сандр закінчив перший семестр
української літератури нашого інституту ( 1 9 5 0 — 1 9 5 3 ) брав
на «відмінно» та «добре». До
обох тягнуться товариші. Вони
активну участь у роботі літературної студії. У видавництвах
завжди у колі друзів.
республіки вийшло кілька поетичних книг В. Омельченка —
Володимиру Бондаренку
1
«Голос серця», «Верховина», «На псі літа». Зараз В. Омель
Миколі Мазуру держава вручи
ченко працює доцентом кафедри української літератури
ла найнадійніший щит і меч—
Запорізького педінституту і водночас виконує обов’язки за
ракетну техніку. Нелегка була
ступника відповідального секретаря Запорізького обласного
служба у хлопців. Проте вони
досконало оволоділи складною
відділення Спілки письменників України.
технікою і незабаром стали
прикладом у бойовій та політи
чній підготовці. За старою до
Як тнша вечора настане
брою «звичкою», сівши на сту
дентську лаву, колишні ракет Знов мені ввижається той бій,' І десь під музику баяна
Звучить «В лесу
ники подають приклад і у нав Даль доріг і запах диму
прифронтовом»,
тлінний...
чанні, у ставленні до товари
Хліб і вірші в битві світовій Я бачу знов привали в лісі,
шів, до свого студентського
Знайомих лнць знайомі риси
Я носив, мов скарб
обов'язку.
дорогоцінний. Мені ввижаються кругом.
Багато на нашому факульте
Я знов вас бачу, побратими,
Уявляю: крізь пожежі й
ті чудових хлопців, що пройшли
Із ким дорогами курними
кров Ділив тривоги фронтові...
у лавах Радянської Армії спра
Иду вперед тривожний та
вжню школу життя. Петро Го
Ми всі дивились смерті в вічі:
упертий, Ти — ліг в бою, я — падав
луб, Юрій Січевський, Іван Ру
І
в
уяві
постають
ізнов
двічі,
денко... Всіх не перелічиш, І
Ті, кому В ПІСіНЯХ' повік
Та в пісні вічно ми живі.
про кожного можна сказати ба
не вмерти...
гато хороших слів.
І, як день розовітне трудовий,
Валентин САКУН,
Я новою сповнений жагою—
студент дефектологічного
І Хліб і вірші в битві СВІТОВІЙ
Освятив я кров'ю молодою.
факультету,
і
ОСВЯТА
„Є П О Р О Х У П О Р О Х І В Н И Ц Я Х , , , "
Напередодні Дня
Радянської
Армії відбулися змагання з стрі
льби серед викладачів та аспіран
тів фізико-математичного факуль
тету. У змаганнях взяли участь
біля 20 осіб. Немало серед них
було і колишніх воїнів, учасників
Великої Вітчизняної війни.
—Є ще порох у порохівницях...
—задоволено констатували вони,
залишаючи свій мирний «вогневий
рубіж».
І дійсно ж бо. — результати
стрілецьких змагань непогані. До
бряче «прорешетив» свою мішень
В. Радзівіл (86 очок із 100 мож
ливих), влучно стріляли Г. Конфорович, Т. Ґецько, Б. Пішоха та ба
гато інших.
Найближчим
часом збірна
ЛЕГЕНДАРНИЙ
П О Л К О В О Д Е Ц Ь
команда фізико-математичного фа
культету буде змагатися зі свої
ми шефами — курсантами та офі
церами
Вищого
військового
командного училища ім. М. Фрун
зе. Змагання відповідальні. Стріль
ба буде вестися з бойового пісто
лета «Макарова», та й суперники
грізні: як не як, — воїни-професіонали... Тож побажаємо успіхів
нашій команді і в цих змаганнях.
НА ФОТО (зліва направо): ас
пірант .В. Анищенко.
викладач
П. Бережний, викладач Г. Конфорович, інженер О. Федоров на
змаганнях у республіканському
тирі ДТСААФ.
РАДІОТЕХНІКА — ВАЖЛИВО!
Студенти фізичного відділу фізи
ко-математичного факультету на
полегливо вивчають радіотехніку.
Це потрібно їм не тільки лк май
бутнім фахівцям — набуті у сті
нах вузу знання з радіотехніки
стануть у великій пригоді і тим,
хто має ще служити в армії.
НА ФОТО: студенти 5-го курсу
фізичного відділу Л. Кольцова та
А. Сіцинський досліджують хара
ктеристики і параметри радіоприй
мача.
Що можна здійснити
в 20 ронів
Двадцятирічний Михайло Фрун
зе командував робітничою дру
жиною на барикадах
Красної
Пресні.
Свердлов у двадцять років ке
рував більшовиками Уралу.
На початку лютого минуло 85
років з дня народження одного з
вірних учнів і соратників В...І. Ле
ніна, видатного діяча Комуністич
ної партії і Радянської держави,
талановитого полководця і орга
нізатора
Радянських Збройних
Сил Михайла Васильовича Фрун
зе (1885-1925).
Війська, якими
командував
Фрунзе, громили Колчака, ураль
ських і оренбурзьких білокозаків,
армію еміра Бухарського. Верши
ною таланту М. В. Фрунзе — пол
ководця — був здійснений за його
задумом і під його керівництвом
блискавичний і повний
розгром
Врангеля. В. І. Ленін назвав пе
ремогу над Врангелем однією із
найяскравіших сторінок в історії
Червоної Армії.
Світлий образ М. В. Фрунзе, йо
го коротке, але яскраве життя
служить наднхаючим прикладом
для воїнів Радянської Армії.
На його військово-теоретичних
працях вчилися і будуть вчитись
багато поколінь захисників нашої
Вітчизни.
М. ТРЕТЯК, капітан запасу.
Редактор П. ХРОПКО.
Сімнадцять років було Сергієві
Мироновичу Кірову, коли йому
довірили керувати пропагандист
ською роботою в Омському ко
мітеті РСДРП,
Галерею Великих Двадцятиріч
них можна продовжити до без
межності.
З А ПЕДАГОГІЧНІ
К
AД РИ
ОРГАН ПАРТКОМУ, РЕКТОРАТУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ,
МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО.
№ 7 (475)
Ціна 1 коп.
Четвер, 19 лютого 1970 року.
К раплина до краплиниР іч к и в м о р я в п а д у т ь .
Ц егли н а до ц егл и н и М іс т а р о с т у т ь .
Л ю дина до лю ди н и К олони м иру йдуть.
К р а їн а д о к р а їн и В ій н і н е б у т ь !
Рік видання 15-й
Шановні товариші— ветерани
громадянської та Великої Вітчиз
няної війни, колишні воїни Ра
дянської Армії— викладачі, сту
денти,•
< співробітники інституту!
Гаряче вітаємо, вас із святом
5 2 -ї річниці наших доблесних
Збройних Сил, бажаємо міцного
здоров’я, бойового духу і запалу’
у кожній справі, яку б ви не
робили, нових творчих успіхів
на благо рідної Вітчизни!
Ректорат, партком,
комітет
ЛКСМУ, профком та місцевком.
В. к о з л о в .
ЩОБ РУКИ НЕ ПАХЛИ ПОРОХОМ...
АРМІЯ-ЗДХИСНИЦЯ
Сьогодні радянський народ
відзначає День Радянської Ар
мії і- Військово-Морського Фло
ту. Ось уже більше піввіку
стоять наші доблесні Збройні
Сили на варті миру і безпеки,
надійно захищаючи завоювання
Великого Жовтня.
В аннали історії наша армія
вписала
героїчні немеркнучі
сторінки. І в роки громадянсь
кої війни, і в роки фашистської
навали наші бойові знамена ні' коли не схилялися іперед воро
гом. Легендарні подвиги бійців
і командирів Радянської Армії
завжди будуть надихати моло
де покоління, вчити його беззавітному служінню своєму наро
дові.
Б іля колиски нашої прослав
леної армії-захисниці стояв Во
лодимир Ілліч Ленін. Він нада
вав виняткового значення обо
роноздатності нашої країни, за
кликав берегти і плекати Чер
вону Армію, «як зіницю ока».
Важко переоцінити його значен
ня у створенні дисциплінованої
боєздатної армії — тієї армії,
яку ми маємо сьогодні. Воєннотеоретична спадщина В. І. Ле
ніна зіграла величезну роль і в
розгромі гітлерівських полчищ
у роки Великої Вітчизняної вій
ни. Вона завжди буде мати пер
шочергове значення в захисті
нашої соціалістичної держави.
Сучасна міжнародна обста
новка і високий технічний рі
вень озброєння вносять глибокі
зміни у воєнне мистецтво, ви
магають удосконалювати орга
нізацію військ і способи веден
ня бойових дій. І тому сьогодні
всі роди військ наполегливо
підвищують дисципліну і орга
нізованість, безперервно вдос
коналюють свою бойову май
стерність.
Комуністична партія виховує
у радянських воїнів вірність
присязі, відданість Вітчизні,
вміння переборювати будь-які
труднощі.
, Радянські люди можуть тру
дитися спокійно: Збройні Сили
надійно охороняють їх мирну
працю.
9141 РІК... Після закінчення
медичного інституту двадцятидвохрічна дівчина — дитячий '
лікар, — готується працювати за
призначенням: вислуховувати бит
тя дитячих сердець.
Війна зруйнувала дівочі
мрії.
Дівчина стає начальником санітар
ної служби батальйону. Галину
Петрівну Користенську, педіатра,
війна зробила хірургом.
Сотні поранених, сотні операцій,
сотні безсонних ночей. У руках —
скальпель, в очах впевненість, на
плечах — білий стерильний халат,
а під ним пістолет.
Щойно відгримів запеклий бій,
т с лунають останні безнадійні во
рожі постріли... А для неї бій про-.
довжується — бій за життя пора
нених. Вмілими руками лікаря Користенської багатьом
врятовано
життя, втамовано пекучу біль,
зроблено вдалу операцію.
Війна вимагала вдосконалювати
свою майстерність, переучуватись
«на марші». В 1943 році Галина
Петрівна йде на курен у фронто
вий госпіталь. Тут набуває спеціа
лізації отоларинголога. А звідси її
направляють у пересувний госпі
таль армії В. Чуйкова, де надава
ла невідкладну допомогу бійцям
Сталінградського фронту.
Багато воєнних буднів зрина
ють у пам'яті Галини Петрівни, і
не один день війни запам'ятався
на все. життя. Та, .мабуть, найбіль
ше — день Перемоги.
Впав Рейхстаг... Вона стоїть на
історичній площі. Навколо обгорі
лі, покалічені дерева, а та них
червоні маки полотнищ. І не було
в ту хвилину нічого прекраснішого
від того кольору — кольору Пе
ремоги.
Невимовно раділи всі, хто до
жив до цього дня. І серед бійцівпереможців немало було тих, ко
му врятувала життя лікар, Користенська.
Відпр.нміла війна. Груди капі
тана медичної служби Користенської прикрасили «Орден Червоної
Зірки», медаль «За бойові заслу
ги», медаль «За перемогу над Ні
меччиною». Та Галина Петрівна не
відразу зняла білий халата лікарі
ще були потрібні. Вона залишає
ться в місті Ерфурті для остаточ
ного виліковування радянських
бійців та офіцерів і для надання
консультативної допомоги іншим
госпіталям.
Лише у лютому 1946-го року —
повернення в рідний Київ. Закін
чила клінічну ординатуру і одер
жала вчену ступінь кандидата ме
дичних наук. Працювала старшим
науковим співробітником Науко
во-дослідного інституту оторино
ларингологи. ■
.
,
Зараз доцент Г. Корнстенська
викладає анатомію, фізіологію і
патологію органів слуху і мови
на дефектологічному факультеті.
Минуле живе в ній, ще довго
зринатиме незабутніми рядками.
Вона часто виступає із спогадами
перед студентами, любляче пере
дає їм свої знання і досвід.
Сидимо у затишній кімнаті де
канату. Розмова наша підходить
до кінця. І якось не віриться, що
ця скромна, ввічлива і така.., мир
на жінка винесла на своїх плечах
п’ять важких воєнних років, від
першого до останнього дня війни
була солдатом переможного похо
ду Радянської Армії.
—Галино Петрівно, що ви, як
учасник Великої Вітчизняної вій
ни, хотіли б сказати нашій сту
дентській молоді?
—Одного тільки хочу... Щоб ру
ки молодих ніколи не пахли поро
хом!
И. ГРИНЬКО.
ТАК ТРИМАТИ, МЕДСЕСТРИ!
За якістю медичної підготов
ки наш інститут неодноразово
відзначався, як один з кращих
серед споріднених вузів. Це ре
зультати копіткої і наполегли
вої роботи викладацького скла
ду курсу, а також тієї допомо
ги, що подають нам працівники
базової лі каїрці Радянського
району, де наші майбутні сест
ри проходять практику. Систе
ма інститут — базова лікарня
працює чітко і злагоджено, за
няття в лікарні є чудовою прак
тичною школою для наших ви
хованців. І не буде перебіль
шенням сказати, що з нашого
курсу виходять медсестри май
же такої кваліфікації, як і піс
ля закінчення медучилища.
Треба зазначити, що остан
нім часом помітно посилилася
увага до наших курсів з боку
ректорату та деканатів факуль
тетів (сказане не означає, зви
чайно, що у нас немає невирішених проблем). Зріс інтерес
до свого другого фаху і у сту
дентів. Як свідчення цьому —
зросла кількість відмінників. У
1968 —69 навчальному році,
наприклад, закінчили з відзна
кою курси медсестер понад
двадцять дівчат. Сьогодні на
«відмінно» навчаються 35 сту
денток.
У день свята Радянської Ар
мії пошлемо ж нашим дівчатам
по-військовому лаконічне й чіт
ке побажання: «Так тримати,
медсестри!».
v
В. БЕНЮМОВ,
ст. викладач, кандидат
медичних наук.
АРМІЙСЬКИЙ
У ХЛОПЦІВ ГАРТ
Свіжі у пам'яті враження від
служби. Ночами ще сняться ар
мійські друзі, ще кличуть ку
дись звуки тривог і команд...
Вчора стояли вони на чатах
безпеки і спокою, куди послав
їх народ, а сьогодні вони на сту
дентській лаві — оволодівають
наймирнішою професією вчите
ля...
Майже половина юнаків, кот
рі вчаться сьогодні на першому
курсі дефектологічного факуль
тету, — колишні воїни. Про де
кого з них — хлопців армійсь
кого гарггу — нам і хочеться
розповісти у переддень свята
Радянської Армії.
Микола Книр... Прикордон
ник. «Наказую приступити
до
захисту кордону Союзу Радян
ських Соціалістичних Респуб
лік...» Скільки разів, заступаю
чи в наряд, чув він ці священні
слова. І кожного разу наповне
ні вони були особливим зміс
том: то вустами командира на
казувала Батьківщина — пиль
нуй, іігам'ятай! І він пильнував.
45 подяк має Микола від ко
мандування за відмінну службу.
Мабуть, ні в кого не розвину
те в такій мірі почуття обов'яз
ку і відповідальності, як у при
кордонника. Це відчуваєш май
же фізично, щомиті. Ось
ти
стоїш у дозорі... Ніч. Темінь.
Тиша. А за твоєю спиною мар
тени і шахти, за твоєю спиною
схилились над колисками мате
рі, за своєю слиною — мирна
праця твого народу.
Усвідомлене, глибоке відчут
тя обов'язку — це те, чому в
першу чергу вчить армія. Армійский гарт залишається потім
на все життя. Його видно відра
зу в кожному з наших хлопців
-армійців. Певна річ, Микола
теж повернувся із армії з цим
здобутком. Сумлінності і напо
легливості у навчанні йому аж
ніяк не бракує. Успішно закін
чив 1-й семестр. Залюбки веде
громадську роботу в гуртожит
ку.
Олександр Кривонос і Мико
ла Темченко... Коли над Чехо
словацькою Соціалістичною Ре
спублікою нависла загроза рес
таврації капіталізму, вони опи
нились на передньому краї. Ра
зом з воїнами країн Варшавсь З нових
кого Договору допомагали чесь віршів
Володимир ОМЕЛЬЧЕНКО
кому і словацькому народам
відстоювати соціалістичні заво
ювання. І свою інтернаціональ»
ну місію виконали з честю.
Зараз хлскпці добре вчаться.
Сьогодні наші читачі мають можливість познайомитися
Успішно виконують зобов'язан
ня, взяті до ленінського юві
з новими віршами поета Володимира Омельченка. Воїн-фронлею. Микола — староста гру
товик, він протягом усіх років навчання на філологічному
пи, відмінник навчання. Олек
факультеті ( 1 9 4 0 — 1 9 5 0 ) та в аспірантурі при кафедрі
сандр закінчив перший семестр
української літератури нашого інституту ( 1 9 5 0 — 1 9 5 3 ) брав
на «відмінно» та «добре». До
обох тягнуться товариші. Вони
активну участь у роботі літературної студії. У видавництвах
завжди у колі друзів.
республіки вийшло кілька поетичних книг В. Омельченка —
Володимиру Бондаренку
1
«Голос серця», «Верховина», «На псі літа». Зараз В. Омель
Миколі Мазуру держава вручи
ченко працює доцентом кафедри української літератури
ла найнадійніший щит і меч—
Запорізького педінституту і водночас виконує обов’язки за
ракетну техніку. Нелегка була
ступника відповідального секретаря Запорізького обласного
служба у хлопців. Проте вони
досконало оволоділи складною
відділення Спілки письменників України.
технікою і незабаром стали
прикладом у бойовій та політи
чній підготовці. За старою до
Як тнша вечора настане
брою «звичкою», сівши на сту
дентську лаву, колишні ракет Знов мені ввижається той бій,' І десь під музику баяна
Звучить «В лесу
ники подають приклад і у нав Даль доріг і запах диму
прифронтовом»,
тлінний...
чанні, у ставленні до товари
Хліб і вірші в битві світовій Я бачу знов привали в лісі,
шів, до свого студентського
Знайомих лнць знайомі риси
Я носив, мов скарб
обов'язку.
дорогоцінний. Мені ввижаються кругом.
Багато на нашому факульте
Я знов вас бачу, побратими,
Уявляю: крізь пожежі й
ті чудових хлопців, що пройшли
Із ким дорогами курними
кров Ділив тривоги фронтові...
у лавах Радянської Армії спра
Иду вперед тривожний та
вжню школу життя. Петро Го
Ми всі дивились смерті в вічі:
упертий, Ти — ліг в бою, я — падав
луб, Юрій Січевський, Іван Ру
І
в
уяві
постають
ізнов
двічі,
денко... Всіх не перелічиш, І
Ті, кому В ПІСіНЯХ' повік
Та в пісні вічно ми живі.
про кожного можна сказати ба
не вмерти...
гато хороших слів.
І, як день розовітне трудовий,
Валентин САКУН,
Я новою сповнений жагою—
студент дефектологічного
І Хліб і вірші в битві СВІТОВІЙ
Освятив я кров'ю молодою.
факультету,
і
ОСВЯТА
„Є П О Р О Х У П О Р О Х І В Н И Ц Я Х , , , "
Напередодні Дня
Радянської
Армії відбулися змагання з стрі
льби серед викладачів та аспіран
тів фізико-математичного факуль
тету. У змаганнях взяли участь
біля 20 осіб. Немало серед них
було і колишніх воїнів, учасників
Великої Вітчизняної війни.
—Є ще порох у порохівницях...
—задоволено констатували вони,
залишаючи свій мирний «вогневий
рубіж».
І дійсно ж бо. — результати
стрілецьких змагань непогані. До
бряче «прорешетив» свою мішень
В. Радзівіл (86 очок із 100 мож
ливих), влучно стріляли Г. Конфорович, Т. Ґецько, Б. Пішоха та ба
гато інших.
Найближчим
часом збірна
ЛЕГЕНДАРНИЙ
П О Л К О В О Д Е Ц Ь
команда фізико-математичного фа
культету буде змагатися зі свої
ми шефами — курсантами та офі
церами
Вищого
військового
командного училища ім. М. Фрун
зе. Змагання відповідальні. Стріль
ба буде вестися з бойового пісто
лета «Макарова», та й суперники
грізні: як не як, — воїни-професіонали... Тож побажаємо успіхів
нашій команді і в цих змаганнях.
НА ФОТО (зліва направо): ас
пірант .В. Анищенко.
викладач
П. Бережний, викладач Г. Конфорович, інженер О. Федоров на
змаганнях у республіканському
тирі ДТСААФ.
РАДІОТЕХНІКА — ВАЖЛИВО!
Студенти фізичного відділу фізи
ко-математичного факультету на
полегливо вивчають радіотехніку.
Це потрібно їм не тільки лк май
бутнім фахівцям — набуті у сті
нах вузу знання з радіотехніки
стануть у великій пригоді і тим,
хто має ще служити в армії.
НА ФОТО: студенти 5-го курсу
фізичного відділу Л. Кольцова та
А. Сіцинський досліджують хара
ктеристики і параметри радіоприй
мача.
Що можна здійснити
в 20 ронів
Двадцятирічний Михайло Фрун
зе командував робітничою дру
жиною на барикадах
Красної
Пресні.
Свердлов у двадцять років ке
рував більшовиками Уралу.
На початку лютого минуло 85
років з дня народження одного з
вірних учнів і соратників В...І. Ле
ніна, видатного діяча Комуністич
ної партії і Радянської держави,
талановитого полководця і орга
нізатора
Радянських Збройних
Сил Михайла Васильовича Фрун
зе (1885-1925).
Війська, якими
командував
Фрунзе, громили Колчака, ураль
ських і оренбурзьких білокозаків,
армію еміра Бухарського. Верши
ною таланту М. В. Фрунзе — пол
ководця — був здійснений за його
задумом і під його керівництвом
блискавичний і повний
розгром
Врангеля. В. І. Ленін назвав пе
ремогу над Врангелем однією із
найяскравіших сторінок в історії
Червоної Армії.
Світлий образ М. В. Фрунзе, йо
го коротке, але яскраве життя
служить наднхаючим прикладом
для воїнів Радянської Армії.
На його військово-теоретичних
працях вчилися і будуть вчитись
багато поколінь захисників нашої
Вітчизни.
М. ТРЕТЯК, капітан запасу.
Редактор П. ХРОПКО.
Сімнадцять років було Сергієві
Мироновичу Кірову, коли йому
довірили керувати пропагандист
ською роботою в Омському ко
мітеті РСДРП,
Галерею Великих Двадцятиріч
них можна продовжити до без
межності.
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова