Назва
За педагогічні кадри. № 22 (69) (31 грудня 1958 року)
Джерело
Текст
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
ЗА
п е д а г о г іч Н і
К А Д Р И
Р ік видання 3 -й
№ 22 (6 9 )
31
грудня
1958 року
СЕРЕДА
Ціна 15 коп.
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ
І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
ТАК, ЧАС ПРАЦЮЄ НА НАС!
НОВОГО РОКУ ЧУТИ подих.
СТАРОМУ - ЙДЕ ОСТАННІЙ ДЕНЬ.
ТА НЕ В МИНУЛЕ ВІН ВІДХОДИТЬ —
ВІН З НАМИ В КОМУНІЗМ ІДЕ!
Н азуст річ двом з'їзд а м
«Українська РСР — скла
дова і невід’ємна частина ве
ликого Союзу РСР — за ро
ки Радянської влади добила
ся величезних успіхів у своє
му розвитку.
Нині суверенна Радянська
Україна є однією з найбіль
ших держав у Європі з насе
ленням понад 42 мільйона
чоловік.
Робітники і селяни своєю
невтомною працею перетво
рили її в могутню індустрі
ально-колгоспну д ерж аву».
Ці слова читаємо ми на
одному із стендів виставки,
нещодавно відкритої в нашо
му інституті.
Виставка, присвячена XX
з ’їзд у КП України та XXI
з ’їздові К П Р С , широко висвіт
лює досягнення Української
Р С Р в гал у зях /промисло
вості, сільського господар
ства, науки і культури.
Контрольні цифри семиріч
ного плану розвитку нашої
республіки яскраво свідчать
про ті величні і грандіозні
зміни у всіх галузях народ
ного господарства, які відбу
Новий рік!
Як багато зв’язано у кож
ної людини з цією пам’ят
ною і традиційною датою.
Завжди радісно зустрічати
Новий рік: він ніби ховає в
собі ще незвідане, невідкри
те, до якого вічно прагне не
вгамовна, непереборна люд
ська думка. Однак
із
старим
роком
прощатися
трохи
сумно. І не тіль
ки тому, що він
забирає з собою ча
сточку нашого жит
тя ,— а й тому, що
це був знаменний,
величний своїми до
сягненнями період у
житті всіх нас, всьо
го народу, всієї кра
їни. Тому й не див
но, що, зустрічаючи
Новий,
1959 рік,
вглядаючись у зав
трашній день, ми
мимоволі оглядаємо
ся на рік минулий.
Перед нашим мис
ленним поглядом по
стають чудові пе
ремоги радянського народу.
1958 рік був роком велич
них звитяг на шляху до ко
мунізму. Як ніколи, стали у
минулому році переконливо
ясні наша могутність, гра н
діозність наших звершень
людям усього світу. Скрізь,
де живуть, працюють, борють
ся прості люди — скрізь з
пошаною і любов’ю говорять
про нашу країну, про наш
народ.
Та й не можна не говори
ти: нестримно почала вихо
дити Радянська країна на
перше місце в усіх галузях
народного господарства, на
уки, культури — така зрима
її хода вперед.
Всі ці досягнення здобуті
під мудрим керівництвом Ко
муністичної партії.
Ленінський курс партії не
похитний. Мов компас, вка
дуться в країні у найближчі
роки.
«Найважливішим культур
ним досягненням країни є ви
ховання своєї власної трудо
вої інтелігенції, яка вийшла
з рядів робітників і селян»,—
читаємо ми на стенді, де вмі
щено матеріали про розви
ток народної освіти на Укра
їні.
Матеріали виставки ще і
ще р аз переконують нас у
тому, що під керівництвом
Комуністичної партії, яка по
всякденно піклується про по
ліпшення добробуту трудя
щих, наш народ успішно
здійснить величні накреслен
ня семирічного плану.
зує він мільйонам наших лю
дей шлях до нових перемог.
Не випадково, що кожний
день приносить вісті про но
ві цінні починання мас. Со
ціалістичне змагання підно
ситься на якісно вищий рі
вень. Вільна праця вільних
людей не тільки оновлює на
шу неосяжну землю, не тіль
ки створює матеріальні цін
ності. Вона облагороджує са
мих працівників, викликає у
них гордість за себе, за весь
народ. Яскравим свідченням
цього є виникнення патріо
тичного руху, метою якого є
жити і працювати по-кому
ністичному.
Комунізм! Справді вільне
суспільство вільних людей!
Це вже не далекосяжна
мрія — це той світлий буди
нок, до спорудження якого
ми приступили вже сьогодні.
Збувається геніальне ленін
ське передбачення — зримо
входить комунізм у наше
життя.
1959 рік стоятиме на зла
мі нових грандіозних пере
творень у житті країни. В
цьому році буде затверджено
новий семирічний план, який
конкретно наблизить нас до
побудови комуністичного су
спільства.
Він буде зламним і в пи
таннях, які стосуються без
посередньо нас, викладачів і
студентів педагогічного ін
ституту. Старий рік
закінчився прийнят
тям Закону про шко
лу, новий рік буде
початком
втілення
його в життя.
Мине кілька ро
ків, і ми повною мі
рою відчуємо пере
вагу тієї системи ро
боти середньої й ви
щої школи, яка на
роджується зараз на
наших очах. У пере
будові школи, в на
лагодженні найтісні
ших зв’язків з жит
тям повинні взяти
найактивнішу участь
і ми, студенти, а в
недалекому майбут
ньому — вчителі но
вої школи та ви
кладачі педагогічного вузу.
Кожного дня — на лекціях
чи семінарських заняттях, під
час педагогічної практики чи
самостійного студіювання лі
тератури — треба пам’ятати,
що питання виховання моло
ді — це питання про наше
майбутнє. Доля майбут нього
залежатиме від тих, хто без
посередньо творитиме його.
Домогтися світлого торжества
комунізму зможуть тільки
люди, озброєні високою за
гальноосвітньою культурою,
глибокими технічними знан
нями, багатим практичним до
свідом. Отже, незвідане нам
буде відоме в рішеннях XXI
з ’їзду КПРС. А незроблене—
стоїть перед нами. Час же
працює на нас — людей но
вого світу, будівників кому
нізму!
ОБГОВОРЕННЯ РОЗПОЧАТО
Закінчила роботу II сесія Вер
ховної Ради СРСР п'ятого скли
кання, яка прийняла дуже важли
вий для нашого народу Закон про
зміцнення зв’язку школи з життям
і про дальший розвиток системи
народної освіти в країні.
В академічних групах пройшли
бесіди, під час яких обговорюва
лись заходи партії та уряду щодо
поліпшення системи народної осві
ти в нашій країні.
Майбутні вчителі з великим
хвилюванням сприйняли цю велич
ну програму навчання і виховання
нашого підростаючого покоління,
яке повинно стати справжнім будів
ником комунізму. І воно стане
ним! Запорукою цього є мудрі рі
шення нашої партії.
З А К О Н ПРО Ш К О Л У
ВХОДИТЬ
У Ж ИТТЯ
,,Головним завданням радянської ш коли є п ід го т о в к а у ч н ів до ж и т т я , су
спільнокорисної праці, дальше підвищ ення р ів н я з а г а л ь н о ї і п о л іт ех н іч н о ї
освіти, підготовка освічених людей, я к і дооре зн а л и б о с н о в и н а у к , ви х о ва н ня
молоді в дусі глибокої поваги до п р и н ц и п ів с о ц іа л іс т и ч н о го с у с п іл ь с т в а , в ду
сі ідей комунізму".
( І з З ак о н у про зм іц н е н н я з в 'я з к у ш к о л и
ро зви ток системи н а р о д н о ї о св іти в С Р С Р ) .
ОДНОСТАЙНО СХВАЛЮЄМО І СПРИЙМАЄМО
У ці, сповнені великих тру
дових звершень, дні, коли радян
ський народ могутньою ходою
йде назустріч XXI з ’їзду КПРС,
ми обговорюємо і гаряче схва
люємо Закон про зміцнення
зв’язку школи з життям і про
дальший розвиток системи на
родної освіти в СРСР, прийня
тий II сесією Верховної Ради
СРСР п’ятого скликання.
У прийнятому Законі зазна
чено, що педагогічні інститути,
так як і інші вищі навчальні за
клади, повинні приступити до
глибокої і всебічної перебудови
навчальної і виховної роботи.
Партія і уряд нині поставили
перед педагогічними вузами від
повідальне завдання: готувати
так учителів для середньої шко
ли, щоб вони глибоко знали
свою спеціальність, володіли
достатніми педагогічними нави
ками, добре знали життя школи
і були здатні виховувати учнів
у дусі безмежної відданості
справі комунізму.
Однією з основних передумов
успішної підготовки вчителів,
які б добре знали школу, жит
тя, виробництво, любили ді
тей,— є педагогічна практика.
Треба, щоб студенти на протязі
п’яти років навчання в інститу
ті увесь свій вільний від занять
і відпочинку час були залучені
до громадськокорисної роботи в
школі. Всі студенти нашого
інституту повинні працювати в
школах піонервожатими, допо
магати класним керівникам у
гуртковій роботі.
Другою
передумовою
ус
пішного
виконання
Закону
про вищу школу є поліпшен
ня ідейно-політичного вихован
ня студентів. Нові грандіозні
завдання комуністичного будів
ництва вимагають від нас і від
усіх громадських організацій
інституту максимального поліп
шення справи виховання молоді.
Важливою умовою забезпе
чення успіху в роботі по вихо
ванню студентів т а їх мобіліза
ції на виконання поставлених
завдань є активна участь усіх
членів професорсько-викладов
ського колективу в політичній
пропаганді серед студентів та
залучення їх до громадськоко
рисної праці.,
З почуттям величезного задо
волення і патріотичної гордості
за свою Батьківщину, за нашу
Ленінську партію ми одностай
но схвалюємо і сприймаємо
Контрольні цифри семирічного
плану розвитку народного гос
подарства і Закон про середню
і вищу школу.
Ми будемо ще більше і ще
краще працювати, віддавати все
своє вміння, сили і знання для
якісної і всебічної підготов
ки майбутніх
учителів, які
боротимуться за успішне вико
нання прийнятого Закону.
Г. ПРОКОПЕНКО,
доцент, кандидат
педагогічних наук.
Д л я нас і наш их д іт е й
Закон про зміцнення зв’язку школи з життям і про даль
ший розвиток системи народної освіти в С Р С Р — це документ
величезного значення, який накреслює шлях перебудови серед
ньої професійної і вищої школи відповідно до потреб і перспек
тив нового етапу комуністичного будівництва.
Поєднання освіти з продуктивною працею в соціалістичному
суспільстві є засобом не тільки підвищення суспільного вироб
ництва, але й єдиним методом виховання всебічно розвиненої
людини.
Розвиваючи ленінські ідеї виховання підростаючих поколінь,
ці документи є новим яскравим свідченням батьківського піклу
вання партії про долю народної освіти, про дальш е її підне
сення.
Немає сумніву, що цей Закон дістане жвавий позитивний
відгук у батьків, в учителів, учнів старших класів — у всього
радянського народу.
Ми, багатотисячний колектив працівників учбових закладів,
віддамо всі свої сили і знання, щоб з честю виконати відпові
дальні завдання в галузі професійно-технічної освіти і кому
ністичного виховання, поставлені партією і урядом перед на
родною освітою.
М. Б А Р В ІН С Ь К А ,
випускниця КДПІ ім. О. М. Горького,
вчителька 23 СШ РМ м. Києва.
Для глибшого засвоєння основ наук
Увесь радянський народ, все освічені,
технічно
грамотні, раїнської літератури, зовсім не
людство з великою увагою культурні, життєрадісні люди, має
діаф ільм ів
українською
стежили за роботою II сесії які продовжать і умножать слав мовою.
Верховної Ради СРСР, на якій ні діла своїх батьків.
Розглядаючи завдання, що
обговорювались і вирішувалися
Виконання цього завдання в стоять перед народною освітою,
справи великої державної ваги. значній мірі припадає на шко з точки зору сучасності, треба
Мене, як працівника педаго лу. Для успішного засвоєння уч рішуче ставити питання про
гічного інституту, особливо ці нями основ наук, для розширен участь працівників педагогічних
кавило друге питання порядку ня їх загального технічного кру вузів у створенні такого важли
денного: «Про зміцнення зв’яз гозору та набуття практичних вого наочного посібника, як діа
ку школи з життям і про даль навичок необхідно використову фільм, який відповідав би вимо
ший розвиток системи народної вати наочність взагалі і проект гам навчальних програм восьми
освіти в СРСР». Я з нетерпін ну наочність зокрема.
річки та загальноосвітньої полі
ням чекав кожної газети і пе
Останнім часом органи народ технічної школи.
речитував усі статті з цього пи ної освіти приділяють належну
У нашому інституті таку ро
тання. І ось, 26 грудня, в газе увагу створенню та використан боту вже розпочато. Підготов
тах було надруковано Закон ню учбових кінофільмів у на лено матеріал для створення
про зміцнення зв’язку школи вчально-виховній роботі ш коли. діафільму «Іван Ф ранко». Іні
з життям і про дальший розви Але такому екранному посібни ціатори цієї справи та автори
ток системи народної освіти в ку, як діафільм, який з величез сценарію діаф ільму — викладач
СРСР.
ною педагогічною ефективністю кафедри навчального кіно 3. І.
Перед усім радянським наро застосовують у своїй роботі пе Аболіхіна та завідуючий кабіне
дом, і особливо перед працівни редові вчителі-новатори, приді том літератури Л. І. Левандов
ками системи народної освіти ляється, на жаль, мало уваги. ський.
А як багато є тем з україн
СРСР, урядом і Комуністичною
Досить сказати, що до цього
партією поставлено велике й часу діафільми випускаються ської літератури, математики
почесне завдання: виховати під єдиною московською фабрикою виробничого навчання, які по
ростаюче покоління повноцін «Діафільм». І досі не створено требують унаочнення! Унаочнен
ними будівниками комуністично жодного діафільму з математи ня цікавого, науково достовір
А. СЕРД Ю К.
го суспільства. Це мають бути ки для середньої школи, з ук ного.
Жити і
з ж и ттям
і про дальший
В Ч И Т И С Я ІІО-КОМ УНІСТИЧНОМ У
В процесі обговорення т е з
доповіді М. С. Х р у щ о в а на
X X I з ’їзд і К П Р С в к ом со
мольських о р ган ізац ія х н а
ш ої країни виникла нова чу
дова ініціатива — зм а га т и с я
за право бути членом б р и га
ди комуністичної п рац і.
ЦК ВЛ К С М схвал и в п ат
ріотичний почин к ом со м о л ь
ських організацій і зо б о в ’я
за в комітети ком сом олу в с е
бічно підтримувати і р о зп о
всю дж увати це цінне почи
нання серед ком сом ольц ів і
молоді всієї країни.
Комсомольці педагогічного
ф акультету активно в ід гу к
нулися
на
ріш ен ня
ЦК
ВЛ К С М «П ро новий п а т р іо
тичний рух ком сомольців і
молоді по створенню і р о з
гортанню зм аганн я бригад
комуністичної п р ац і».
Це питання обговорю вало
ся на зборах ком сом ольсько
го активу нашого ф ак у л ь те
ту, на засіданні к ом сом оль
ського бюро, в акад ем ічн и х
групах.
Т а особливе зн ачен ня м али
загал ьн і ком сом ольські зб о
ри, які відбулися 2 6 грудня.
П рослухавш и виступи се к р е
тар я комсомольського бю ро
В. Бондаря, студен тів А .
Корнійчука, В. Р уди к, Л.
М аксименка та се к р е тар я к о
м ітету ЛК СМ У інсти туту О.
С ем ка, які відзначили н аявні
недоліки в нашій роботі (зо
крем а у поведінці, навчанні
та громадськокорисній д іял ь
ності), збори постановили під
тримати
цінне
починання
комсомольської групи II к у р
су дошкільного відділу -
в з я т и н а себе підвищені зо
б о в ’я з а н н я — і рекомендува
ти ін ш и м гр у п ам факультету
п ід х о п и ти його, ВКЛЮЧИВШИСЬ
у з м а г а н н я з а звання брига
д и к о м у н істи ч н ого навчання
і п р а ц і; викликати на зма
ган н я
ін ш і
комсомольські
г р у п и ф а к у л ь т е т у та інсти
туту.
Основною
передумовою
вклю чен н я у змагання повин
но бути відмінне навчання і
зр а з к о в а трудова дисципліна.
К ом сом ольська група, яка
вк л ю ч и л ася у змагання, бере
н а себе такі зобов’язання:
б р ати активну участь у
гр о м а дськокорисних робота х
на будівництві об’єктів міста
К и є ва, ремонті приміщень
ін сти ту ту та гуртожитків;
кож ен член групи повинен
(при
потребі)
допомагати
сво єм у товариш еві по брига
ді у навчанні;
вести активну боротьбу з
поруш никами дисципліни та
л и х о сл ів ’ям;
неухильно
підвищувати
ідейно-теоретичний і культур
ний рівен ь кожного комсо
м ол ьц я групи;
допом агати підшефним ор
г а н іза ц ія м у виконанні однієї
з вим ог у змаганні за звання
бригади комуністичної праці,
вчитися та одержувати освіту
б ез відри ву від виробництва.
Комсомольці вирішили пер
ш і підсумки змагання під
вести напередодні відкриття
X X I з ’їзд у К П Р С , а потім напередодні відзначення 40річчя Л ен ін ськ ої Комуністич
н ої С п іл ки М олоді Українив кін ц і червн я 1959 року.
В НОГУ З Ж И ТТЯ М
Щ астя — творити
ж иття! Щ астя і жи
ти серед творців, ко
ли навколо тебе ко
муністичні бригади
достроковим
вико
нанням планів йдуть
на роки вперед, ко
ли штучні супутники
Зем лі стали р еал ь
ною дійсністю, і лю
ди вже мріють про
завтраш ній політ на
інші планети...
С віж і п а р о с т і
ж иття партія дбай
ливо охороняє зак о
ном. Кожний, хто
м ає щ астя жити в
нашій країні, у не
далекому
м айбут
ньому зможе стати
тим, ким він прагне
бути за своїм покли
канням.
Н ас, сту д ен тів, не
л я к ає, щ о на новій
ділянц і ф ор м у ван н я
особи стості ми з у
стрін ем ося з трудно
щ ами. Ми зу ст р ін е
м ося з ж и ттям у
повном у
розу м ін н і
цього сл ова, з у с т р і
нем ося повні сил,
ен ергії і баж ан н я
жити і творити для
народу.
Ж и ття кличе вчи
тися
трим ати
не
тільки перо і кни
гу. Т р е б а навчитися
три м ати в р у к ах і
рубанок.
«...В и зн а т и
по
трібним
поліпшити
підготовку вчителів
у педагогічних ін
сти тутах і універси
тетах;
розширити
підготовку вчител
ів
для п о ч а т к о в и
х
шкіл...,
посилити
значення виробничої
і педагогічноїп
ак
р
ТИКИ
В
ПІДГоТ0Вці
вчителів...». -про
віщ ає Закон.
Це все зроблено
для того, щоб ми,
майбутні педагоги
сміливо дивилисяу
вічі народу, беручи
на себе відповідаль
ність за формування
кожної
дитинимайбутнього буДів
ника комунізму.
Вчити і вчитись!
В. ШАРАПА
студент Ш курсу
мовно-літератур
ного факультету
Ф ЕС ТИ В А ЛЬ
ПРОЙШОВ ПО ІНСТИТУТУ
З вогником, з творчою фантазією
М'ЯКИХ ВЕЧ ІРН ІХ СУТІН
КАХ тихо спадає додолу пух
кий лапатий сніг. Нескінченна ла
вина його, ледь торкнувшись зем
лі, знову зривається вгору, огор
таючи і ніби підхоплюючи і нас у
своєму веселому танці. Але ні хо
лоду від дотику сніжинок, ні руху
їх не відчувається: ми — в акто
вому залі КДПІ ім. Горького, а
сніг — технічна вигадка студентів
фізико-математичного факультету
Г. Давидюка, А. Золотарського,
В. Матушинської, О. Сливи. Неза
баром тут має розпочатися фести
вальний огляд художньої самоді
яльності студентів фізико-матема
тичного факультету, присвячений
XXI з'їздові КПРС. Про це яскра
во говорить і панно, яке прикра
шає сцену (виконане воно студен
том І курсу А. Дзисюком). На пе
редньому плані — юнак і дівчина.
Вони піднімали цілину, збудували
шахти і домни в Донбасі, їх пра
ця — в геніальних творіннях люд
ської думки, штучних супутниках
Землі, що прямують у синю глиби
ну зоряного неба. Мужні погляди
юних звернуті туди, де в золоті со
нячного проміння сяє цифра «X X I»:
вони завжди готові виконати будьяке завдання партії...
Огляд починається. Молодо, кри
лато лунає в залі бадьора пісня
про неосяжні простори Радянської
батьківщини, про радянських лю
дей. Це факультетський хор під
керівництвом Заслуженого артиста
УРСР О. Ю. Петровського май
стерно виконує пісню В. Мураделі
«Я лечу над родной стороной», і
в думці, разом з піснею, ми про
літаємо над тайгою і сонячним
Кримом, над неозорими степами і
горами Кавказу, над містами і се
лами радянської землі, де в єди
ному пориві злилися мільйони мо
лодих, гарячих сердець...
З великим почуттям читає Л.
У
Фотомонтаж Л. Павлова
і М . Ш уряка.
Н езабутн я
Два роки тому наш а група
верше проводила тематичний
п
вечір, присвячений П. І. Чай
ковському. Перед цим ми напи
сали листа його племіннику —
Ю
рію Львовичу Давидову, який
живе в м. Клині під М осквою.
Він відповів нам теплим листом,
обіцяв провідати нас, коли буде
у
Києві.
Іот, зовсім недавно, Юрій
Л
ьвович побував у нашому
місті. Ми дуже зраділи можли
вості побачитися з ним. З буке
том чудових живих квітів пішли
ми до нього. Звичайно, дуже
хвилювалися: адже ми повинні
були зустрітися з людиною, яка
особисто знала і була близькою
до великого композитора! У в і
тальні нас радо зустрів сам
Юрій Львович, 83-річна люди
на дуже схожа зовнішністю на
Чайковського. (На жаль, фото в
нашій газеті не дає про це
уявлення).
У задушевній бесіді він р о з
повів нам про окремі епізоди з
життя Чайковського, про його
сучасників — Римського-Корса
кова, Глазунова, Рубінштейна,
про своє знайомство з Ш ал япі
ним, Собіновим. Ми поцікави
лись його думкою про сучасних
зустріч
молодих музикантів. Юрій Льво
вич відповів, що всіх піаністіввиконавців він поділяє на 4 гру
пи: генії, віртуози, просто піа
ністи і виконавці, не варті ува
ги. На протязі свого життя він
слухав багатьох відомих м узи
кантів, але найбільше враження
склали на нього своєю грою Ру
бінштейн, Рахманінов, Гофман
(німецький піаніст 90-х років
минулого сторіччя) та Ван Клі
берн, яких він вваж ає геніаль
ними. Згадуючи про відвідуван
ня Кліберном
будинку-музею
П. І. Чайковського, Юрій Льво
вич розповів про велику повагу
американського піаніста до па
м ’яті російського композитора.
Ван Кліберн цілував рояль, на
якому творив свої чудові твори
П. І. Чайковський. В загалі він
справив на Ю рія Львовича вра
ження дуже щирого і симпатич
ного юнака.
Юрій Львович багато подоро
ж ував по Європі, але тільки
Ленінград і К иїв він «ніжно
кохає».
Це був чудовий, неповторний
вечір! Нам здавал ося, що ми го
воримо із самим Чайковським...
22 грудня студенти нашого
курсу і викладачі кафедри му
зики зібралися для зустрічі з
племінником Чайковського, ону
ком декабриста Давидова. Юрій
Львович цікаво розповів про ве
ликого композитора, про деякі
випадки із свого життя (до речі,
він 3 0 років працював у Києві,
був директором Російського му
зичного товариства, завідував
до 1927 р. оперною студією).
На згадку про цю незабутню
зустріч ми піднесли Юрію Льво
вичу альбом.
Г. МАЙОРОВА,
В. МАЛЄВА,
3. ПЛЕМЕНЮК,
студентки IV курсу мовнолітературного факультету.
На нашому знімку ви бачите Юрія Львовича
Давидова серед студентів та викладачів кафедри
музики.
Фото С. Кобзаря.
Манько (студентка V курсу) ури
вок з поеми «Полтавчанка» М.
Нагнибіди. І в уяві кожного з нас
постають мужні образи тих, хто
віддав життя своє за свободу і мир.
Індивідуальних виконавців змі
нюють на сцені самодіяльні колек
тиви. Заслуженими аплодисмента
ми нагородили глядачі виступ тан
цювального колективу, який вико
нав український та білоруський
народні танці, виступ ансамблю
народних інструментів фізико-ма
тематичного факультету, дівочого
ансамблю п'ятикурсниць та інші.
...Ллються зі сцени мелодійні
звуки скрипки. Мов зачаровані,
слухають присутні «Романс» Рах
манінова і «М азурку» Венявсько
го у виконанні студента І курсу
Р. Довженка. Світлий образ улюб
леного поета, чия чиста свободо
любива душа гнівно повставала
проти мороку і насильства, пробу
дила в уяві присутніх студентка
A. Єлісєєва, яка стримано, з вели
кою теплотою прочитала уривок з
повісті К. Паустовського «Разливы
рек» під акомпанемент на роялі
Н. Робіне.
Показали свої досягнення і на
ші спортсмени. Бурхливими опле
сками нагородили глядачі виступи
акробатичної пари В. Кліменко та
Н. Ліпчевської, студенток V курсу
B. Журківської та Л. Літвінової.
Менш вдалими були виступи
вокального ансамблю третьокурс
ниць та естрадного ансамблю.
Огляд закінчився. Він допоміг
виявити наші можливості, а також
наявні ще недоліки у підготовці
учасників художньої самодіяль
ності.
3. СМОЛЬСЬКА,
член комсомольського бюро
фізико-математичного
факультету.
Перші у праці
XXI з'їздові Комуністичної
партії Радянського Союзу при
святила свій фестиваль студент
ська молодь нашого інституту.
В програмі фестивалю — два
конкурси-огляди: на кращу по
становку
громадськокорнсної
роботи і на кращу підготовку
художньої самодіяльності.
Мета фестивалю — підвести
підсумки тієї великої роботи,
яку провів наш студентський
колектив, йдучи назустріч XXI
з ’їздові КПРС, виявити передо
вих у праці, кращих у танцях,
співах...
Добре попрацювали наші сту
денти на колгоспних і радгосп
них ланах, на будовах і підпри
ємствах. 45 728 людино-днів,
відпрацьованих на громадськокорисних роботах,—ось наш по
дарунок з ’їздові.
Першими в праці виявилися
студенти педагогічного факуль
тету. 40,7 робочого дня —
Батьківщині! Такий, в серед
ньому, підсумок роботи кожного
студента цього факультету. Дру
ге місце зайняв фізико-матема
тичний факультет — 33,8 робо
чого дня припадає тут на кож
ного студента. Третє місце на
лежить мовно-літературному фа
культету — 25,1 робочого дня
відпрацьовано кожним студен
том.
Новорічні усмішки
Метаморфоза
Не завд асть Новий рік су м у
вам —
Т а д од ам у ц ьо м у р а з і я:
Ж а л ь , щ о це л и ш е ф а н т а з ія .
Це художник п ови дум ував.
П ри с в я ч у є т ь с я
На шаржі ви не о б р а ж а й т е с ь .
Баж аєм вам (а ви с т а р а й т е с ь !).
н а ш им
спортс м е н ам
Щ о б п е р е м іг К Д П І
І К Д У , і К П І.
Новий рік прийшов у КДПІ
Стоси книг, конспектів си л а,
Д ень заповнений у щ ер ть...
Перший курс — знайоме д іл о :
Це ж бо учиться студент.
Другий курс. Студент чи тає,
К онспектує і гуляє.
Х оч у книгах голова,
Т а під п'ятами трава.
Третій курс. В період сесій
Нині в книгах голова.
П ’ять р а зів на тиждень — д есь
він,
А в читальні — тільки два.
Де ж конспекти? Вкриті п илом ,
Д е наш хлопець? В п ар ку він.
К урс четвертий — звичне діло,
Т а й гуляє не один.
В ж е до п’ятого добрався,
В ідг улявся, відіспався,
І почав (і сміх, і гріх!) —
Поучати молодих.
Худ. оформлення
Л. П авлова і Ю. С аєнка.
Вірш ований текст
Н. Б асовського.
В ’ю ться-крутяться сніжинки...
Я к за й ш о в у г ар д е р о б .
Р ік новий (він тут як тут)
В сім п р и к р а с а м — з р а з у « г р о б » : З 'ї в борщ у, к о т л е т і к а ш і.
В зя в прикраси для ялинки
Ігр аш о к у в е с ь м іш о к
З а к о п т и в с я , з а д и м и в с я ...
Д е не пройдеш — линутьзвуки
Р о зто в к л и у п ор ош о к.
О т л и ш т іл ь к и н е н а їв с я .
Божевільно-музикальні.
І піш ов у інститут.
Р ік Н овин в їд а л ь н і н а ш ій
І за що тобі ті муки,
О, фізмат многостраждальний!
В. о. редактора І.КРУК
ЗА
п е д а г о г іч Н і
К А Д Р И
Р ік видання 3 -й
№ 22 (6 9 )
31
грудня
1958 року
СЕРЕДА
Ціна 15 коп.
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ
І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
ТАК, ЧАС ПРАЦЮЄ НА НАС!
НОВОГО РОКУ ЧУТИ подих.
СТАРОМУ - ЙДЕ ОСТАННІЙ ДЕНЬ.
ТА НЕ В МИНУЛЕ ВІН ВІДХОДИТЬ —
ВІН З НАМИ В КОМУНІЗМ ІДЕ!
Н азуст річ двом з'їзд а м
«Українська РСР — скла
дова і невід’ємна частина ве
ликого Союзу РСР — за ро
ки Радянської влади добила
ся величезних успіхів у своє
му розвитку.
Нині суверенна Радянська
Україна є однією з найбіль
ших держав у Європі з насе
ленням понад 42 мільйона
чоловік.
Робітники і селяни своєю
невтомною працею перетво
рили її в могутню індустрі
ально-колгоспну д ерж аву».
Ці слова читаємо ми на
одному із стендів виставки,
нещодавно відкритої в нашо
му інституті.
Виставка, присвячена XX
з ’їзд у КП України та XXI
з ’їздові К П Р С , широко висвіт
лює досягнення Української
Р С Р в гал у зях /промисло
вості, сільського господар
ства, науки і культури.
Контрольні цифри семиріч
ного плану розвитку нашої
республіки яскраво свідчать
про ті величні і грандіозні
зміни у всіх галузях народ
ного господарства, які відбу
Новий рік!
Як багато зв’язано у кож
ної людини з цією пам’ят
ною і традиційною датою.
Завжди радісно зустрічати
Новий рік: він ніби ховає в
собі ще незвідане, невідкри
те, до якого вічно прагне не
вгамовна, непереборна люд
ська думка. Однак
із
старим
роком
прощатися
трохи
сумно. І не тіль
ки тому, що він
забирає з собою ча
сточку нашого жит
тя ,— а й тому, що
це був знаменний,
величний своїми до
сягненнями період у
житті всіх нас, всьо
го народу, всієї кра
їни. Тому й не див
но, що, зустрічаючи
Новий,
1959 рік,
вглядаючись у зав
трашній день, ми
мимоволі оглядаємо
ся на рік минулий.
Перед нашим мис
ленним поглядом по
стають чудові пе
ремоги радянського народу.
1958 рік був роком велич
них звитяг на шляху до ко
мунізму. Як ніколи, стали у
минулому році переконливо
ясні наша могутність, гра н
діозність наших звершень
людям усього світу. Скрізь,
де живуть, працюють, борють
ся прості люди — скрізь з
пошаною і любов’ю говорять
про нашу країну, про наш
народ.
Та й не можна не говори
ти: нестримно почала вихо
дити Радянська країна на
перше місце в усіх галузях
народного господарства, на
уки, культури — така зрима
її хода вперед.
Всі ці досягнення здобуті
під мудрим керівництвом Ко
муністичної партії.
Ленінський курс партії не
похитний. Мов компас, вка
дуться в країні у найближчі
роки.
«Найважливішим культур
ним досягненням країни є ви
ховання своєї власної трудо
вої інтелігенції, яка вийшла
з рядів робітників і селян»,—
читаємо ми на стенді, де вмі
щено матеріали про розви
ток народної освіти на Укра
їні.
Матеріали виставки ще і
ще р аз переконують нас у
тому, що під керівництвом
Комуністичної партії, яка по
всякденно піклується про по
ліпшення добробуту трудя
щих, наш народ успішно
здійснить величні накреслен
ня семирічного плану.
зує він мільйонам наших лю
дей шлях до нових перемог.
Не випадково, що кожний
день приносить вісті про но
ві цінні починання мас. Со
ціалістичне змагання підно
ситься на якісно вищий рі
вень. Вільна праця вільних
людей не тільки оновлює на
шу неосяжну землю, не тіль
ки створює матеріальні цін
ності. Вона облагороджує са
мих працівників, викликає у
них гордість за себе, за весь
народ. Яскравим свідченням
цього є виникнення патріо
тичного руху, метою якого є
жити і працювати по-кому
ністичному.
Комунізм! Справді вільне
суспільство вільних людей!
Це вже не далекосяжна
мрія — це той світлий буди
нок, до спорудження якого
ми приступили вже сьогодні.
Збувається геніальне ленін
ське передбачення — зримо
входить комунізм у наше
життя.
1959 рік стоятиме на зла
мі нових грандіозних пере
творень у житті країни. В
цьому році буде затверджено
новий семирічний план, який
конкретно наблизить нас до
побудови комуністичного су
спільства.
Він буде зламним і в пи
таннях, які стосуються без
посередньо нас, викладачів і
студентів педагогічного ін
ституту. Старий рік
закінчився прийнят
тям Закону про шко
лу, новий рік буде
початком
втілення
його в життя.
Мине кілька ро
ків, і ми повною мі
рою відчуємо пере
вагу тієї системи ро
боти середньої й ви
щої школи, яка на
роджується зараз на
наших очах. У пере
будові школи, в на
лагодженні найтісні
ших зв’язків з жит
тям повинні взяти
найактивнішу участь
і ми, студенти, а в
недалекому майбут
ньому — вчителі но
вої школи та ви
кладачі педагогічного вузу.
Кожного дня — на лекціях
чи семінарських заняттях, під
час педагогічної практики чи
самостійного студіювання лі
тератури — треба пам’ятати,
що питання виховання моло
ді — це питання про наше
майбутнє. Доля майбут нього
залежатиме від тих, хто без
посередньо творитиме його.
Домогтися світлого торжества
комунізму зможуть тільки
люди, озброєні високою за
гальноосвітньою культурою,
глибокими технічними знан
нями, багатим практичним до
свідом. Отже, незвідане нам
буде відоме в рішеннях XXI
з ’їзду КПРС. А незроблене—
стоїть перед нами. Час же
працює на нас — людей но
вого світу, будівників кому
нізму!
ОБГОВОРЕННЯ РОЗПОЧАТО
Закінчила роботу II сесія Вер
ховної Ради СРСР п'ятого скли
кання, яка прийняла дуже важли
вий для нашого народу Закон про
зміцнення зв’язку школи з життям
і про дальший розвиток системи
народної освіти в країні.
В академічних групах пройшли
бесіди, під час яких обговорюва
лись заходи партії та уряду щодо
поліпшення системи народної осві
ти в нашій країні.
Майбутні вчителі з великим
хвилюванням сприйняли цю велич
ну програму навчання і виховання
нашого підростаючого покоління,
яке повинно стати справжнім будів
ником комунізму. І воно стане
ним! Запорукою цього є мудрі рі
шення нашої партії.
З А К О Н ПРО Ш К О Л У
ВХОДИТЬ
У Ж ИТТЯ
,,Головним завданням радянської ш коли є п ід го т о в к а у ч н ів до ж и т т я , су
спільнокорисної праці, дальше підвищ ення р ів н я з а г а л ь н о ї і п о л іт ех н іч н о ї
освіти, підготовка освічених людей, я к і дооре зн а л и б о с н о в и н а у к , ви х о ва н ня
молоді в дусі глибокої поваги до п р и н ц и п ів с о ц іа л іс т и ч н о го с у с п іл ь с т в а , в ду
сі ідей комунізму".
( І з З ак о н у про зм іц н е н н я з в 'я з к у ш к о л и
ро зви ток системи н а р о д н о ї о св іти в С Р С Р ) .
ОДНОСТАЙНО СХВАЛЮЄМО І СПРИЙМАЄМО
У ці, сповнені великих тру
дових звершень, дні, коли радян
ський народ могутньою ходою
йде назустріч XXI з ’їзду КПРС,
ми обговорюємо і гаряче схва
люємо Закон про зміцнення
зв’язку школи з життям і про
дальший розвиток системи на
родної освіти в СРСР, прийня
тий II сесією Верховної Ради
СРСР п’ятого скликання.
У прийнятому Законі зазна
чено, що педагогічні інститути,
так як і інші вищі навчальні за
клади, повинні приступити до
глибокої і всебічної перебудови
навчальної і виховної роботи.
Партія і уряд нині поставили
перед педагогічними вузами від
повідальне завдання: готувати
так учителів для середньої шко
ли, щоб вони глибоко знали
свою спеціальність, володіли
достатніми педагогічними нави
ками, добре знали життя школи
і були здатні виховувати учнів
у дусі безмежної відданості
справі комунізму.
Однією з основних передумов
успішної підготовки вчителів,
які б добре знали школу, жит
тя, виробництво, любили ді
тей,— є педагогічна практика.
Треба, щоб студенти на протязі
п’яти років навчання в інститу
ті увесь свій вільний від занять
і відпочинку час були залучені
до громадськокорисної роботи в
школі. Всі студенти нашого
інституту повинні працювати в
школах піонервожатими, допо
магати класним керівникам у
гуртковій роботі.
Другою
передумовою
ус
пішного
виконання
Закону
про вищу школу є поліпшен
ня ідейно-політичного вихован
ня студентів. Нові грандіозні
завдання комуністичного будів
ництва вимагають від нас і від
усіх громадських організацій
інституту максимального поліп
шення справи виховання молоді.
Важливою умовою забезпе
чення успіху в роботі по вихо
ванню студентів т а їх мобіліза
ції на виконання поставлених
завдань є активна участь усіх
членів професорсько-викладов
ського колективу в політичній
пропаганді серед студентів та
залучення їх до громадськоко
рисної праці.,
З почуттям величезного задо
волення і патріотичної гордості
за свою Батьківщину, за нашу
Ленінську партію ми одностай
но схвалюємо і сприймаємо
Контрольні цифри семирічного
плану розвитку народного гос
подарства і Закон про середню
і вищу школу.
Ми будемо ще більше і ще
краще працювати, віддавати все
своє вміння, сили і знання для
якісної і всебічної підготов
ки майбутніх
учителів, які
боротимуться за успішне вико
нання прийнятого Закону.
Г. ПРОКОПЕНКО,
доцент, кандидат
педагогічних наук.
Д л я нас і наш их д іт е й
Закон про зміцнення зв’язку школи з життям і про даль
ший розвиток системи народної освіти в С Р С Р — це документ
величезного значення, який накреслює шлях перебудови серед
ньої професійної і вищої школи відповідно до потреб і перспек
тив нового етапу комуністичного будівництва.
Поєднання освіти з продуктивною працею в соціалістичному
суспільстві є засобом не тільки підвищення суспільного вироб
ництва, але й єдиним методом виховання всебічно розвиненої
людини.
Розвиваючи ленінські ідеї виховання підростаючих поколінь,
ці документи є новим яскравим свідченням батьківського піклу
вання партії про долю народної освіти, про дальш е її підне
сення.
Немає сумніву, що цей Закон дістане жвавий позитивний
відгук у батьків, в учителів, учнів старших класів — у всього
радянського народу.
Ми, багатотисячний колектив працівників учбових закладів,
віддамо всі свої сили і знання, щоб з честю виконати відпові
дальні завдання в галузі професійно-технічної освіти і кому
ністичного виховання, поставлені партією і урядом перед на
родною освітою.
М. Б А Р В ІН С Ь К А ,
випускниця КДПІ ім. О. М. Горького,
вчителька 23 СШ РМ м. Києва.
Для глибшого засвоєння основ наук
Увесь радянський народ, все освічені,
технічно
грамотні, раїнської літератури, зовсім не
людство з великою увагою культурні, життєрадісні люди, має
діаф ільм ів
українською
стежили за роботою II сесії які продовжать і умножать слав мовою.
Верховної Ради СРСР, на якій ні діла своїх батьків.
Розглядаючи завдання, що
обговорювались і вирішувалися
Виконання цього завдання в стоять перед народною освітою,
справи великої державної ваги. значній мірі припадає на шко з точки зору сучасності, треба
Мене, як працівника педаго лу. Для успішного засвоєння уч рішуче ставити питання про
гічного інституту, особливо ці нями основ наук, для розширен участь працівників педагогічних
кавило друге питання порядку ня їх загального технічного кру вузів у створенні такого важли
денного: «Про зміцнення зв’яз гозору та набуття практичних вого наочного посібника, як діа
ку школи з життям і про даль навичок необхідно використову фільм, який відповідав би вимо
ший розвиток системи народної вати наочність взагалі і проект гам навчальних програм восьми
освіти в СРСР». Я з нетерпін ну наочність зокрема.
річки та загальноосвітньої полі
ням чекав кожної газети і пе
Останнім часом органи народ технічної школи.
речитував усі статті з цього пи ної освіти приділяють належну
У нашому інституті таку ро
тання. І ось, 26 грудня, в газе увагу створенню та використан боту вже розпочато. Підготов
тах було надруковано Закон ню учбових кінофільмів у на лено матеріал для створення
про зміцнення зв’язку школи вчально-виховній роботі ш коли. діафільму «Іван Ф ранко». Іні
з життям і про дальший розви Але такому екранному посібни ціатори цієї справи та автори
ток системи народної освіти в ку, як діафільм, який з величез сценарію діаф ільму — викладач
СРСР.
ною педагогічною ефективністю кафедри навчального кіно 3. І.
Перед усім радянським наро застосовують у своїй роботі пе Аболіхіна та завідуючий кабіне
дом, і особливо перед працівни редові вчителі-новатори, приді том літератури Л. І. Левандов
ками системи народної освіти ляється, на жаль, мало уваги. ський.
А як багато є тем з україн
СРСР, урядом і Комуністичною
Досить сказати, що до цього
партією поставлено велике й часу діафільми випускаються ської літератури, математики
почесне завдання: виховати під єдиною московською фабрикою виробничого навчання, які по
ростаюче покоління повноцін «Діафільм». І досі не створено требують унаочнення! Унаочнен
ними будівниками комуністично жодного діафільму з математи ня цікавого, науково достовір
А. СЕРД Ю К.
го суспільства. Це мають бути ки для середньої школи, з ук ного.
Жити і
з ж и ттям
і про дальший
В Ч И Т И С Я ІІО-КОМ УНІСТИЧНОМ У
В процесі обговорення т е з
доповіді М. С. Х р у щ о в а на
X X I з ’їзд і К П Р С в к ом со
мольських о р ган ізац ія х н а
ш ої країни виникла нова чу
дова ініціатива — зм а га т и с я
за право бути членом б р и га
ди комуністичної п рац і.
ЦК ВЛ К С М схвал и в п ат
ріотичний почин к ом со м о л ь
ських організацій і зо б о в ’я
за в комітети ком сом олу в с е
бічно підтримувати і р о зп о
всю дж увати це цінне почи
нання серед ком сом ольц ів і
молоді всієї країни.
Комсомольці педагогічного
ф акультету активно в ід гу к
нулися
на
ріш ен ня
ЦК
ВЛ К С М «П ро новий п а т р іо
тичний рух ком сомольців і
молоді по створенню і р о з
гортанню зм аганн я бригад
комуністичної п р ац і».
Це питання обговорю вало
ся на зборах ком сом ольсько
го активу нашого ф ак у л ь те
ту, на засіданні к ом сом оль
ського бюро, в акад ем ічн и х
групах.
Т а особливе зн ачен ня м али
загал ьн і ком сом ольські зб о
ри, які відбулися 2 6 грудня.
П рослухавш и виступи се к р е
тар я комсомольського бю ро
В. Бондаря, студен тів А .
Корнійчука, В. Р уди к, Л.
М аксименка та се к р е тар я к о
м ітету ЛК СМ У інсти туту О.
С ем ка, які відзначили н аявні
недоліки в нашій роботі (зо
крем а у поведінці, навчанні
та громадськокорисній д іял ь
ності), збори постановили під
тримати
цінне
починання
комсомольської групи II к у р
су дошкільного відділу -
в з я т и н а себе підвищені зо
б о в ’я з а н н я — і рекомендува
ти ін ш и м гр у п ам факультету
п ід х о п и ти його, ВКЛЮЧИВШИСЬ
у з м а г а н н я з а звання брига
д и к о м у н істи ч н ого навчання
і п р а ц і; викликати на зма
ган н я
ін ш і
комсомольські
г р у п и ф а к у л ь т е т у та інсти
туту.
Основною
передумовою
вклю чен н я у змагання повин
но бути відмінне навчання і
зр а з к о в а трудова дисципліна.
К ом сом ольська група, яка
вк л ю ч и л ася у змагання, бере
н а себе такі зобов’язання:
б р ати активну участь у
гр о м а дськокорисних робота х
на будівництві об’єктів міста
К и є ва, ремонті приміщень
ін сти ту ту та гуртожитків;
кож ен член групи повинен
(при
потребі)
допомагати
сво єм у товариш еві по брига
ді у навчанні;
вести активну боротьбу з
поруш никами дисципліни та
л и х о сл ів ’ям;
неухильно
підвищувати
ідейно-теоретичний і культур
ний рівен ь кожного комсо
м ол ьц я групи;
допом агати підшефним ор
г а н іза ц ія м у виконанні однієї
з вим ог у змаганні за звання
бригади комуністичної праці,
вчитися та одержувати освіту
б ез відри ву від виробництва.
Комсомольці вирішили пер
ш і підсумки змагання під
вести напередодні відкриття
X X I з ’їзд у К П Р С , а потім напередодні відзначення 40річчя Л ен ін ськ ої Комуністич
н ої С п іл ки М олоді Українив кін ц і червн я 1959 року.
В НОГУ З Ж И ТТЯ М
Щ астя — творити
ж иття! Щ астя і жи
ти серед творців, ко
ли навколо тебе ко
муністичні бригади
достроковим
вико
нанням планів йдуть
на роки вперед, ко
ли штучні супутники
Зем лі стали р еал ь
ною дійсністю, і лю
ди вже мріють про
завтраш ній політ на
інші планети...
С віж і п а р о с т і
ж иття партія дбай
ливо охороняє зак о
ном. Кожний, хто
м ає щ астя жити в
нашій країні, у не
далекому
м айбут
ньому зможе стати
тим, ким він прагне
бути за своїм покли
канням.
Н ас, сту д ен тів, не
л я к ає, щ о на новій
ділянц і ф ор м у ван н я
особи стості ми з у
стрін ем ося з трудно
щ ами. Ми зу ст р ін е
м ося з ж и ттям у
повном у
розу м ін н і
цього сл ова, з у с т р і
нем ося повні сил,
ен ергії і баж ан н я
жити і творити для
народу.
Ж и ття кличе вчи
тися
трим ати
не
тільки перо і кни
гу. Т р е б а навчитися
три м ати в р у к ах і
рубанок.
«...В и зн а т и
по
трібним
поліпшити
підготовку вчителів
у педагогічних ін
сти тутах і універси
тетах;
розширити
підготовку вчител
ів
для п о ч а т к о в и
х
шкіл...,
посилити
значення виробничої
і педагогічноїп
ак
р
ТИКИ
В
ПІДГоТ0Вці
вчителів...». -про
віщ ає Закон.
Це все зроблено
для того, щоб ми,
майбутні педагоги
сміливо дивилисяу
вічі народу, беручи
на себе відповідаль
ність за формування
кожної
дитинимайбутнього буДів
ника комунізму.
Вчити і вчитись!
В. ШАРАПА
студент Ш курсу
мовно-літератур
ного факультету
Ф ЕС ТИ В А ЛЬ
ПРОЙШОВ ПО ІНСТИТУТУ
З вогником, з творчою фантазією
М'ЯКИХ ВЕЧ ІРН ІХ СУТІН
КАХ тихо спадає додолу пух
кий лапатий сніг. Нескінченна ла
вина його, ледь торкнувшись зем
лі, знову зривається вгору, огор
таючи і ніби підхоплюючи і нас у
своєму веселому танці. Але ні хо
лоду від дотику сніжинок, ні руху
їх не відчувається: ми — в акто
вому залі КДПІ ім. Горького, а
сніг — технічна вигадка студентів
фізико-математичного факультету
Г. Давидюка, А. Золотарського,
В. Матушинської, О. Сливи. Неза
баром тут має розпочатися фести
вальний огляд художньої самоді
яльності студентів фізико-матема
тичного факультету, присвячений
XXI з'їздові КПРС. Про це яскра
во говорить і панно, яке прикра
шає сцену (виконане воно студен
том І курсу А. Дзисюком). На пе
редньому плані — юнак і дівчина.
Вони піднімали цілину, збудували
шахти і домни в Донбасі, їх пра
ця — в геніальних творіннях люд
ської думки, штучних супутниках
Землі, що прямують у синю глиби
ну зоряного неба. Мужні погляди
юних звернуті туди, де в золоті со
нячного проміння сяє цифра «X X I»:
вони завжди готові виконати будьяке завдання партії...
Огляд починається. Молодо, кри
лато лунає в залі бадьора пісня
про неосяжні простори Радянської
батьківщини, про радянських лю
дей. Це факультетський хор під
керівництвом Заслуженого артиста
УРСР О. Ю. Петровського май
стерно виконує пісню В. Мураделі
«Я лечу над родной стороной», і
в думці, разом з піснею, ми про
літаємо над тайгою і сонячним
Кримом, над неозорими степами і
горами Кавказу, над містами і се
лами радянської землі, де в єди
ному пориві злилися мільйони мо
лодих, гарячих сердець...
З великим почуттям читає Л.
У
Фотомонтаж Л. Павлова
і М . Ш уряка.
Н езабутн я
Два роки тому наш а група
верше проводила тематичний
п
вечір, присвячений П. І. Чай
ковському. Перед цим ми напи
сали листа його племіннику —
Ю
рію Львовичу Давидову, який
живе в м. Клині під М осквою.
Він відповів нам теплим листом,
обіцяв провідати нас, коли буде
у
Києві.
Іот, зовсім недавно, Юрій
Л
ьвович побував у нашому
місті. Ми дуже зраділи можли
вості побачитися з ним. З буке
том чудових живих квітів пішли
ми до нього. Звичайно, дуже
хвилювалися: адже ми повинні
були зустрітися з людиною, яка
особисто знала і була близькою
до великого композитора! У в і
тальні нас радо зустрів сам
Юрій Львович, 83-річна люди
на дуже схожа зовнішністю на
Чайковського. (На жаль, фото в
нашій газеті не дає про це
уявлення).
У задушевній бесіді він р о з
повів нам про окремі епізоди з
життя Чайковського, про його
сучасників — Римського-Корса
кова, Глазунова, Рубінштейна,
про своє знайомство з Ш ал япі
ним, Собіновим. Ми поцікави
лись його думкою про сучасних
зустріч
молодих музикантів. Юрій Льво
вич відповів, що всіх піаністіввиконавців він поділяє на 4 гру
пи: генії, віртуози, просто піа
ністи і виконавці, не варті ува
ги. На протязі свого життя він
слухав багатьох відомих м узи
кантів, але найбільше враження
склали на нього своєю грою Ру
бінштейн, Рахманінов, Гофман
(німецький піаніст 90-х років
минулого сторіччя) та Ван Клі
берн, яких він вваж ає геніаль
ними. Згадуючи про відвідуван
ня Кліберном
будинку-музею
П. І. Чайковського, Юрій Льво
вич розповів про велику повагу
американського піаніста до па
м ’яті російського композитора.
Ван Кліберн цілував рояль, на
якому творив свої чудові твори
П. І. Чайковський. В загалі він
справив на Ю рія Львовича вра
ження дуже щирого і симпатич
ного юнака.
Юрій Львович багато подоро
ж ував по Європі, але тільки
Ленінград і К иїв він «ніжно
кохає».
Це був чудовий, неповторний
вечір! Нам здавал ося, що ми го
воримо із самим Чайковським...
22 грудня студенти нашого
курсу і викладачі кафедри му
зики зібралися для зустрічі з
племінником Чайковського, ону
ком декабриста Давидова. Юрій
Львович цікаво розповів про ве
ликого композитора, про деякі
випадки із свого життя (до речі,
він 3 0 років працював у Києві,
був директором Російського му
зичного товариства, завідував
до 1927 р. оперною студією).
На згадку про цю незабутню
зустріч ми піднесли Юрію Льво
вичу альбом.
Г. МАЙОРОВА,
В. МАЛЄВА,
3. ПЛЕМЕНЮК,
студентки IV курсу мовнолітературного факультету.
На нашому знімку ви бачите Юрія Львовича
Давидова серед студентів та викладачів кафедри
музики.
Фото С. Кобзаря.
Манько (студентка V курсу) ури
вок з поеми «Полтавчанка» М.
Нагнибіди. І в уяві кожного з нас
постають мужні образи тих, хто
віддав життя своє за свободу і мир.
Індивідуальних виконавців змі
нюють на сцені самодіяльні колек
тиви. Заслуженими аплодисмента
ми нагородили глядачі виступ тан
цювального колективу, який вико
нав український та білоруський
народні танці, виступ ансамблю
народних інструментів фізико-ма
тематичного факультету, дівочого
ансамблю п'ятикурсниць та інші.
...Ллються зі сцени мелодійні
звуки скрипки. Мов зачаровані,
слухають присутні «Романс» Рах
манінова і «М азурку» Венявсько
го у виконанні студента І курсу
Р. Довженка. Світлий образ улюб
леного поета, чия чиста свободо
любива душа гнівно повставала
проти мороку і насильства, пробу
дила в уяві присутніх студентка
A. Єлісєєва, яка стримано, з вели
кою теплотою прочитала уривок з
повісті К. Паустовського «Разливы
рек» під акомпанемент на роялі
Н. Робіне.
Показали свої досягнення і на
ші спортсмени. Бурхливими опле
сками нагородили глядачі виступи
акробатичної пари В. Кліменко та
Н. Ліпчевської, студенток V курсу
B. Журківської та Л. Літвінової.
Менш вдалими були виступи
вокального ансамблю третьокурс
ниць та естрадного ансамблю.
Огляд закінчився. Він допоміг
виявити наші можливості, а також
наявні ще недоліки у підготовці
учасників художньої самодіяль
ності.
3. СМОЛЬСЬКА,
член комсомольського бюро
фізико-математичного
факультету.
Перші у праці
XXI з'їздові Комуністичної
партії Радянського Союзу при
святила свій фестиваль студент
ська молодь нашого інституту.
В програмі фестивалю — два
конкурси-огляди: на кращу по
становку
громадськокорнсної
роботи і на кращу підготовку
художньої самодіяльності.
Мета фестивалю — підвести
підсумки тієї великої роботи,
яку провів наш студентський
колектив, йдучи назустріч XXI
з ’їздові КПРС, виявити передо
вих у праці, кращих у танцях,
співах...
Добре попрацювали наші сту
денти на колгоспних і радгосп
них ланах, на будовах і підпри
ємствах. 45 728 людино-днів,
відпрацьованих на громадськокорисних роботах,—ось наш по
дарунок з ’їздові.
Першими в праці виявилися
студенти педагогічного факуль
тету. 40,7 робочого дня —
Батьківщині! Такий, в серед
ньому, підсумок роботи кожного
студента цього факультету. Дру
ге місце зайняв фізико-матема
тичний факультет — 33,8 робо
чого дня припадає тут на кож
ного студента. Третє місце на
лежить мовно-літературному фа
культету — 25,1 робочого дня
відпрацьовано кожним студен
том.
Новорічні усмішки
Метаморфоза
Не завд асть Новий рік су м у
вам —
Т а д од ам у ц ьо м у р а з і я:
Ж а л ь , щ о це л и ш е ф а н т а з ія .
Це художник п ови дум ував.
П ри с в я ч у є т ь с я
На шаржі ви не о б р а ж а й т е с ь .
Баж аєм вам (а ви с т а р а й т е с ь !).
н а ш им
спортс м е н ам
Щ о б п е р е м іг К Д П І
І К Д У , і К П І.
Новий рік прийшов у КДПІ
Стоси книг, конспектів си л а,
Д ень заповнений у щ ер ть...
Перший курс — знайоме д іл о :
Це ж бо учиться студент.
Другий курс. Студент чи тає,
К онспектує і гуляє.
Х оч у книгах голова,
Т а під п'ятами трава.
Третій курс. В період сесій
Нині в книгах голова.
П ’ять р а зів на тиждень — д есь
він,
А в читальні — тільки два.
Де ж конспекти? Вкриті п илом ,
Д е наш хлопець? В п ар ку він.
К урс четвертий — звичне діло,
Т а й гуляє не один.
В ж е до п’ятого добрався,
В ідг улявся, відіспався,
І почав (і сміх, і гріх!) —
Поучати молодих.
Худ. оформлення
Л. П авлова і Ю. С аєнка.
Вірш ований текст
Н. Б асовського.
В ’ю ться-крутяться сніжинки...
Я к за й ш о в у г ар д е р о б .
Р ік новий (він тут як тут)
В сім п р и к р а с а м — з р а з у « г р о б » : З 'ї в борщ у, к о т л е т і к а ш і.
В зя в прикраси для ялинки
Ігр аш о к у в е с ь м іш о к
З а к о п т и в с я , з а д и м и в с я ...
Д е не пройдеш — линутьзвуки
Р о зто в к л и у п ор ош о к.
О т л и ш т іл ь к и н е н а їв с я .
Божевільно-музикальні.
І піш ов у інститут.
Р ік Н овин в їд а л ь н і н а ш ій
І за що тобі ті муки,
О, фізмат многостраждальний!
В. о. редактора І.КРУК
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова