Назва
За педагогічні кадри. № 21 (68) (23 грудня 1958 року)
Джерело
Текст
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
ЗА
п е д а г о г іч н і
КАДРИ
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ
і ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
ЩОБ ЖУРНАЛ БУВ ЩЕ ЗМІСТОВНІШИМ
Рік видання 3-й
№ 21 (6 8 )
23
грудня
1958 року
ВІВТОРОК
Ціна 15 koп .
Контролювати
систематично
З ініціативи кафедри україн аналізові поетичних творів, на
ської літератури, громадських рисів, «Нашого блокноту», поєд
Велике значення в тезах ЦК
організацій та деканату мовно- нуються з побажаннями бачити КПРС і Ради Міністрів СРСР
літературного факультету 17 кожну книжку журналу все про перебудову вищої і серед
грудня в нашому інституті від бічно бездоганною. Виступ ас ньої школи надається заочній
булася читацька конференція, пірантки Г. Гайдай був пройня освіті, і це цілком правильно.
присвячена обговоренню літера тий справжньою тривогою за
Практикою доведено, що хо
турно-художнього і громадсько- стан сучасної української дра роший вчитель, як правило, —
політичного журналу Спілки пи матургії, що згубно відбиваєть сумлінний студент. Пояснюється
сьменників України «Вітчизна» ся й на репертуарі драма це правильним сполученням на
за 1958 рік. Конференція ви тичних театрів. Аспірант П. вчання з роботою, тісним зв’яз
кликала значний інтерес у інсти Орлик, докладно зупинившись ком з учнівським колекти
тутської громадськості: актовий на
поемах
А. Турчинської, вом, вмілим використанням на
зал заповнили студенти, аспі Петра Дорошка і Василя Шве бутих у вузі навичок і знань у
ранти, лаборанти, викладачі не ця, відзначив потребу біль своїй педагогічній роботі.
тіл ьк и мовно-літературного, а й шого наближення письменників
Та. на жаль, далеко не про
до життя, порадив редакції всіх студентів-заочників можна
і нших факультетів,
Після того, як головний ре уважніше опрацьовувати мате так сказати. Є ще багато й та
дактор Василь Козаченко по ріали, які поступають до друку. ких, які приїжджають на сесію
студент
Ян або на консультпункт, ніби на
знайомив присутніх з членами Чехословацький
редакції і письменниками-авто Приганц, що вивчає в нашому відбуття якоїсь примусової ро
рами та розповів про історію інституті українську мову й лі боти. Такі студенти не вчаться,
журналу, його плани на наступ тературу, висловив побажання а відсиджують, не складають
ний 1959 рік, головуючий на читати твори українських пи екзамени, а «перелазять» з кур
конференції завідуючий кафед сьменників Пряшівщини на сто су на курс.
рою
української
літератури рінках «Вітчизни». Викладач
У зв’язку з наближенням зи
п роф. П. К. Волинський надає кафедри української літератури мової екзаменаційної сесії на за
слово читачам. Один за одним П. Хропко зробив огляд відділів очному відділі кафедра росій
піднімаються на трибуну сту критики і бібліографії.
ської літератури вирішила пере
денти, аспіранти, викладачі, які,
На численні запитання й по вірити підготовку студентів мов
оцінюючи окремі твори, надру бажання читачів відповів В. Ко но-літературного факультету (ро
ковані в журналі, висловлюють заченко. Потім з читанням сво сійського відділу) до сесії.
свої зауваження про журнал в їх нових творів виступили пи
Що ж виявила ця перевірка?
цілому, вносять свої пропозиції. сьменники і поети: Олекса Гу Студенти IV курсу в кінці
Бажання бачити
«Вітчизну» реїв, Василь Швець, Микола бесіди самі змушені були визна
найкращим журналом, справж Гірник, Валентина Ткаченко, ти, що знання їх залишають ба
ньою трибуною українських лі Юрій Збанацький, Захар Гонча жати багато кращого, що підго
тераторів проймало виступи всіх рук, а також болгарський поет товкою до сесії вони займаються
промовців.
Іван Давидков.
несистематично. Про те ж саме
Так, аспірантки О. Манченко
На конференції були присутні свідчили і їх відповіді на по
і К. Хрипко, розглядаючи нові працівники редакції журналу ставлені питання.
твори Вадима Собка і Юрія Володимир
П’янов,
Дмитро
На ІІІ курсі цього ж відділу
Збанацького, звернули увагу Гринько, Іван Дзюба, Павло російську літературу студенти
письменників на необхідність Загребельний. Всі присутні — і складали достроково. І тут на
більш глибокого розкриття ПСИ письменники, і поети, і читачі - слідки далеко невтішні. У бага
Х О Л О ГІЇ персонажів, на вмотиву прийшли до єдиної думки, що
тьох відповідях відчувалася від
вання їх дій і вчинків. Виступи подібні зустрічі повинні відбува сутність систематичної, грунтов
студентів В. Татаєва, В. Шара- тися частіше.
ної підготовки. Невміння про
В. Яременка, присвячені
К. БЕЗСМЕРТНЕНКО. аналізувати художній твір, не
Студентський музичний лекторій
Однією з важливих форм про музичні твори В. І. Леніна»,
паганди музичного мистецтва є «Дитячий альбом Чайковсько
музичні лекторії.
го», «Пори року» Чайковського,
Випускники факультету мови « Римський-Корсаков», « Боро
і літератури, де читаються му дін», «Лисенко», «Гулак-Арте
зичні дисципліни, повинні все мовський», «Шопен», «Гріг» та
бічно бути підготовленими до інші. Лекції супроводжувались
лекційної роботи. Адже в май музичними ілюстраціями.
бутньому вони будуть не тільки
У цьому навчальному році об
вчителями співів, а й пропаган сяг роботи музичного лекторію
дистами музичного мистецтва — значно розширився. Якщо у ми
народної творчості, класичної і нулому році в лекторії брали
участь переважно студенти IV
радянської музики.
Наші випускники проводити курсу російського відділу, то
муть лекції-концерти на різно зараз до лекційної практики за
манітні геми (жанри і форми лучені і студенти українського
творів музичного мистецтва, відділу.
історія російської і української
Значну увагу приділено орга
народної пісні, творчість видат нізації музичних лекторіїв у
них композиторів нашої Вітчиз школах області. Більше двадця
ти студентів рекомендовані в об
ни і зарубіжних країн тощо).
Кафедра музики приділяє ба ласне відділення Товариства
гато уваги лекційній практиці для розповсюдження політичних
студентів. Перші музичні лек і наукових знань. Середних— 12
торії було організовано ще в студентів II курсу російського
минулому році. У стінах інсти відділу. Студенти V курсу Л.
туту, а також в школах Поділь Греков, А. Толочко, С. Жилко
ського, Києво-Святошинського рекомендовані кафедрою в рес
та Сталінського районів студен публіканське відділення Това
тами прочитано ряд лекцій — риства.
О. Щ ЕРБА К О ВА .
"Горький і музика», «Улюблені
знання художніх текстів, кри
тичної літератури — ось основ
ні недоліки відповідей.
Надалі кафедра російської лі
тератури вирішила подібні пере
вірки проводити не тільки перед
сесією, а й на протязі всього
міжсесійного періоду.
На нашу думку, така фор
ма допомоги і контролю дасть
можливість підвищити рівень
знань студентів-заочників як
того вимагають тези ЦК КПРС
і Ради Міністрів СРСР.
Го с т і з а л и ши л и с я
задоволеними
Столицю України нещодавно відвідала делегацій
англійських студентів
майбутніх учителів. Побува
ли вони і в нашому інституті.
Цими днями на ім’я директора інституту надійшли
листи від керівників груп цієї делегації. Вони вислов
люють свою подяку за увагу і турботу, якими їх
б ул о оточено в нашому інституті, діляться враження
ми від знайомства з містом-красунем, висловлюють
думки відносно системи народної освіти в нашій
країні.
«Ми сердечно зворуш ені тим прийомом, який ми
зустріли у вашій країні», читаємо ми в листі Мю
рина Адама.
«Я пишу Вам від імені всієї групи англійських
студентів, що відвідали Ваш інститут, читаємо ми
далі в листі керівника однієї з груп. Нам дуже хо
четься подякувати Вам за все, що Ви для нас зр о
били. В Києві ми почували себе, як удома. Ми високо
оцінили Ваші турботи...».
З теплим, щирим листом звернувся до нас Гордон
Б. Хесс.
«Наше перебування в Радянському Союзі закін
чується, і я від імені першої групи студентів, які від
відали Київ, хочу висловити нашу подяку особисто
Вам і всьому колективу вашого інституту за виявлену
гостинність. Коли ми приїхали, нас тепло зустріли, і
така хороша, доброзичлива обстановка оточували
нас на протязі всього візиту. Справді велике
враження склала на нас дружелюбність всього
радянського народу і українського зокрема. Ми зна
йшли чимало друзів і нам дуже жаль було покидати
Україну.
Ми звернули ув а гу на індивідуальність Ваших
республік. Надзвичайно цікаво було познайомитися з
українською культурою, її особливостями, з народни
ми танцями і піснями...
Ми вдячні за те, що нам надали можливість від
відати школи та інші навчально-виховні заклади...
Я к учителі, ми завжди будемо цікавитись радянською
системою освіти і намагатися глибше вивчити її. Ми
сподіваємося зробити це при допомозі друзів, яких
ми знайшли.
М и завжди будемо високо цілити наші враження
про Україну та її щасливий і дружелюбний народ».
—
—
—
—
Науковий гурток історії КПРС
У нашому інституті наро
дився новий науковий сту
дентський гурток — з історії
КПРС. В гуртку — 14 студен
тів. Інтерес до роботи у кож
ного з них — величезний.
На першому організаційному
засіданні було вирішено працю
вати над темою «Комсомол —
вірний помічник КПРС у будів
ництві комунізму». Окремі проб
леми цієї спільної теми гуртків
цями вже взято для розробки.
Т ак, наприклад, С. Лінник під
готує доповідь на тему: «ЛКСМ
у Великій Вітчизняній війні».
В. Велівченко — «З історії
комсомольської організації на
шого інституту», Л. Недбайло—
«Комсомольці України на будо
ві шахт і домен», С. Мозгов —
«Допомога комсомольців шко
лі», Т. Добросовісна — «Об
раз комсомольця в українській
художній літературі» та інші.
Негативно відбиваються на
роботі гуртка позапланові занят
тя студентів у день роботи гурт
ка (співи, фізкультура тощо).
Щоб уникнути цього, необхідно
суворо дотримуватись інститут
ського календаря роботи.
Ю. ПИЛЬНИЙ.
Підсумки підведено
З 13-го по 18 грудня в нашо
му інституті проходили фести
вальні вечори, присвячені XXI
з ’їздові КПРС. Цікаву й змі
стовну самодіяльність продемон
стрували студенти мовно-літера
турного, педагогічного та фізи
ко-математичного факультетів.
У програму фестивалю входи
ло також проведення конкурсу
на кращу постановку громад
ськокорисної роботи, художнє
оформлення актового залу, фе
стивальну емблему тощо.
Вже підведено підсумки кон
курсів. Перше місце присудже
но мовно-літературному факуль
тету, на другому місці — фізи
ко-математичний факультет, на
третьому — педагогічний фа
культет.
Тези ЦК КПРС «Про зміцнення зв’язку школи з жит
тям і про дальший розвиток системи народної освіти в
країні» все ширше втілюються в життя.
Н а ф о т о: п’я тикурсниці фізико-математичного фа
культету Л. Вільчинська, А, Джоденчук, Л. Рикичинська
і Н. Слічна вивчають розподільний щит шкільного фіз
кабінету.
ВИ ДЗВЕНІТЬ, МОЛОДІ ГОЛОСИ Л Е Г К О К Р И Л І ! ..
В е ч ір пройшов
цікаво
З великим захопленням сту
денти педагогічного факультету
готувалися до фестивального ве
чора, присвяченого XXI з'їзду
КП РС. Скільки було хвилю
вань, радості!..
І ось ми в залі. У всіх — збу
дж ений, святковий настрій. Піс
нею про славного вождя вели
кого Леніна відкривається ве
чір. Майстерно хором були ви
конані пісні про Дніпро та
« Їхав козак за Дунай». Вдалим
б у в задум пісні «Пой, моло
деж ь», у виконанні якої взяли
участь всі присутні на вечорі.
Д уж е сподобалися глядачам
хоровод студенток І курсу від
ділу спецпедагогіки, пісня «Гру
шица» у виконанні третьокурс
Н И Ц Ь , П І С Н Я з кінофільму «Дел
о
было в Пенькове» у виконанні
Г. Отрошко і В. Гасиняк т а
інші. Талановито прочитала са
тиричний вірш «А Жоржи к
ріс...» студентка II курсу до
ш кільного відділу Л. Гиренко.
Якщ о ви були присутні на ве
чорі, то, мабуть, пам’ятаєте, як
вас раптово було перенесено да
леко в майбутнє — це Люда
Чернякова і Тамара Стрельник
прочитали «Фантастичний фей
летон» Хазіна. Палкими оплеска
ми були нагороджені М. Зеленів
ська та Т. Стрельник. які вико
нали частушки із студентського
життя. Вони ж і автори їх. Добре
були підготовлені танці, викона
ні танцювальним колективом на
шого факультету. Багато здоро
вого сміху викликав у глядачів
наш к о н ф е р а н с ь є Ігор Толсти
Х ІН .
Були н а вечорі і не зовсім
вдалі н о м е р и . Д о них належать
пісня « П л е т и с ь , в і н о ч о к » у Ви Ко
нанні хороводу І к у р с у та ін.
В цілому ж вечір п р о й ш о в ці
каво і залишив х о р о ш е в р а ж е н
ня у глядачів.
В. П А Р І Й .
Н ЕЩОДАВНО в нашому інституті проходили фестивальні вечори, при
свячені XXI з ’їздові КПРС. Численні учасники художньої самодіяльності
мовно-літературного, фізико-математичного і педагогічного факультетів демон
стрували свою майстерність.
З широкою різноманітною програмою виступив мовно-літературний факуль
тет. В його програмі — сольні, музичні, хорові та спортивні номери, уривки з
п’єс, виступи декламаторів. Жюрі конкурсу недаремно присудило мовно-літера
турному факультетові 1 місце.
На нижньому знімку ви бачите зведений хор І —ІІІ-х курсів російського від
ділу мовно-літературного факультету. Святковий вечір відкрили саме вони, оці
дівчата в білих святкових сукнях. У їх виконанні чарівно звучали пісні: «Родина
моя», «Журавлі», «Полька» Рахманинова.
Великим успіхом користувався виступ секстету IV курсу українського від
ділу в складі А. Лиходій, Л. Фалинської, Р. Голик, Р. Мазур, М. Неводничої,
А. Кремпової. Вони з почуттям виконали українські, чеські, польські, російські
пісні, а також пісні з кінофільмів. А ком панував їм на баяні Ярослав Міндак
Бурхливими оплесками нагородили гл я дач і виступи А . Конака і Г. Чендє
вої. Вони талановито виконали український « К о за ч о к » , молдавські румунськіі
польські танці. На фото в півколі А. Конак і Г. Ч ен дєв а виконують молдавський
танець.
На третьому знімку ви бачите учасників сек стету бандури стів. В сім сподо
балися в їх виконанні українські і російські нар одн і пісні.
Вдало виступив танцювальний колектив ук р аїн ськ ого в ід д іл у . На фото в
четвертому півколі учасниці худож н ь ої сам одіял ьн ості виконую ть ф естивальн у
«Польку».
У фестивальному вечорі взяли участь і наш і спортсм ени. ї х виступи відзна
чалися високою технікою і досконалістю . Н а зн ім к у (справа) А . Іванова виконує
вправи з художньої гімнастики. На фото в ц ен трі ви бачи те дівчат в українських
національних костюмах. Це квінтет І — II кур сів ук р а їн сь к о го в ід д іл у , який про
никливо, з великим почуттям виконав декілька у к р а їн с ь к их п ісень.
Д іа ф іл ь м и в р о б о т і з д о ш к іл ь н и к а м и
Мічені атоми на службі зв’язку
Згідно семирічного плану роз через оболонку в середину ка
витку народного господарства беля знижує ізоляцію між жи
нашої країни, який буде затвер лами і може взагалі припинити
джено на XXI з’їзді КПРС, про зв’язок.
тяжність телефонних кабелів
Пошкодження оболонки на
зв’язку повинна збільшитися в трасі телефонних кабелів фіксу
два рази. Це означає, що десят ються манометрами або спеці
ки тисяч кілометрів підземного альними електросигналізатора
кабеля опережуть територію на ми тому, що кабель постійно
ших республік в усіх напрямках. знаходиться під надмірним ти
Зі збільшенням кількості ка ском сухого азоту або повітря.
бельних ліній значно поліпшить В тому місці, де з’явився ви
ся міжміський телефонний зв’я тік газу, швидко падає тиск. У
зок, причому в декілька разів зв’язку з тим, що оболонка ка
зросте число одночасних розмов, беля щільно заповнена жилами
телеграфних повідомлень, а та та коаксіалами, опір газовому
кож з’явиться можливість орга потоку в середині кабеля дуже
нізувати обмін телевізійними великий і нові порції газу до
передачами як між віддалени місця витіку поступають дуже
ми містами, так і між різними повільно. Може наступити такий
країнами. Уже в наступному ро момент, коли остаточний тиск у
ці кияни зможуть дивитися те кабелі стане меншим від тиску
лепередачі з Москви і Ленін стовпа води над кабелем. Тоді
града.
грунтова вода починає просочу
Розширенню м іж м іс ь ко г о
ватися в кабель. Він «замокає»
зв'язку сприяє використання і порушуються всі телефонні
найбільш досконалих так зва зв'язки.
них коаксіальних кабельних лі
Але ж перерва зв'язку недо
ній та встановлення багатока пустима навіть на декілька хви
нальних приймально-передаваль лин, а тому при з'явленні сигна
них устроїв. Коаксіальний ка лу про зниження тиску в кабелі
бель становить собою таку кон спеціальні аварійні бригади ро
струкцію, в якій одним провід бочих, техніків, інженерів почи
ником є коаксіал (мідна труб нають шукати місце пошкоджен
ка). а другим — мідна жила, ня свинцевої оболонки кабеля.
підвішана на пластмасових шай
Довгий час користувалися
бах у центрі коаксіала. Ці два розрахунковими або маноме
провідники разом складають па тричними методами, що давали
ру, по якій в обох напрямках у приблизне визначення місця по
діапазоні від 60 до 1000 кіло шкодження оболонки з точністю
герц одночасно може здійснюва 100 метрів. Тому можна було
тися до двох тисяч телефонних бачити, як відкопують сотні
розмов.
метрів кабеля і по бульбашках
Таких пар у колоксіальних повітря шукають пошкодження
кабелях різноманітних марок бу оболонки кабеля при зануренні
ває різна кількість — дві, чо його у воду. Робота ця мало
тири й більше. Крім того, в ка продуктивна, надзвичайно не
белі є ще мідні жили (пари) для зручна, особливо в непогоду, і
службового зв’язку та дистан вимагає великих затрат люд
ційного живлення підсилюваль ської праці. Ніякі електричні
них устроїв і автоматичного чи радіолокаційні методи в цьо
контролю роботи й телеуправ му випадку непридатні.
ління апаратурою.
І ось на допомогу прийшов мі
Всі пари щільно упаковані й чений атом. Якщо в кабель у
укладені в свинцеву оболонку районі пошкодження ввести не
товщиною до трьох М іліметрів. значну кількість (0.05—10 куб.
Найменше проникнення вологи мм) міченого газу із загальною
радіоактивністю 2 —10 мілікюрі,
то він разом з повітрям просо
читься через пошкоджену обо
лонку кабеля в грунт, а через
деякий час проникне на поверх
ню грунту. По трасі проходить
зв’язківець із спеціальним при
ладом — радіометром, що лег
ко виявляє випромінювання ра
діоактивного газу.
Для цієї мети застосовуються
інертні гази, що мають низький
коефіцієнт дифузії, радіоактив
ний ізотоп брому-82 у вигляді
бромистого метилу. Ці радіоак
тивні речовини мають короткий
період напіврозпаду, а тому за
короткий час кабель і апарату
ра цілком очищаються від радіо
активного забруднення. Таким
чином, робота із зазначеними
радіоактивними речовинами не
загрозлива для обслуговуючого
персоналу.
Використання мічених атомів
для перевірки герметичності
оболонки кабелів зв’язку вирі
шило складне завдання підви
Третьокурсники фізико-мате щення продуктивності цієї ро
економічно здешевило її
матичного факультету (2 група боти,
поліпшило міжміські теле
фізиків) Г. Дубовецький, А. Лі та
Вирішити дане пи стовнича і Л. Куліш вивча фонні зв'язки.
Т. АБРАМОВА,
тання можна шляхом ють будову нового кіноапарата
кандидат технічних наук.
збільшення годин ак «Школьник».
тивної практики студен
тів в інтернаті, щоб ко
жен з них на протязі
тривалого часу міг по
працювати в інтернаті
вихователем і згодом
побачити наслідки своєї
роботи. У зв’язку з цим
необхідно звернути ува
гу і на трудову підго
товку студентів. Крім
того (для кращої підго
товки до роботи в допо
міжній школі), бажано,
щоб кожний студент
включився
у
шеф
ську роботу в школах
№№ 69, 16 1.
У виховній роботі з дошкіль показувати більше одного діа вголос висловлюють своє захоп
никами, яка ведеться в дитячих фільму. Періодичність занять з лення. Це не вважається пору
садках, значна роль належить використанням діафільмів для шенням нормальної роботи, і
старшої і середньої групи мож вихователь у таких випадках не
літературі і мистецтву.
Завдяки особливостям дитя на рекомендувати не частіше поспішає стримувати дітей, як
чого сприймання, художні обра одного разу в 7 —10 днів, для що реакція їх не виходить за
зи мають на дітей величезний молодшої групи — один раз у допустимі межі.
вплив.
два тижні.
Вихователь, як правило, зна
Використання екранних засо ходиться біля екрана з указкою
Одним із цінних засобів ви
ховання є діафільми. В них, як бів можна пов’язати з цілим ря в руках, якою він звертає увагу
відомо, художнє слово поєд дом цікавих форм виховної ро дітей на ті чи інші об'єкти. Де
нується з яскравою ілюстра боти. Так, наприклад, до почат монстратором мусить бути ін
цією — зоровим образом — і ку заняття з діафільмом вихо ший вихователь, а в старшій
послідовно розкривається сюжет ватель може провести з до груп і демонстратори можуть бу
твору.
шкільниками гру «в кіно». Для ти підготовлені з числа вихо
цього
обладнується «каса», де ванців.
Використання діафільмів зба
«продаються»
квитки. З групи
Після демонстрації діафільму,
гачує мову і мислення дітей
виділяються
«контролери»,
які
включається
повне освітлення, і
конкретними уявленнями, сло
чергують
біля
вхідних
дверей
вихователь
робить
коротенький
вами, сприяє розвитку їх твор
чих здібностей. Для дітей до «залу глядачів» і стежать за підсумок. Робота над даним діа
шкільного віку випущено бага порядком заповнення місць. фільмом одним заняттям пов
то діафільмів, різноманітних за «Придбавши» квиток у касі, ністю не вичерпується. На на
тематикою і жанрами: народні кожний глядач повинен зна ступних заняттях вихователь
казки (російські та інших брат йти і зайняти своє місце, яке може вдатися до інших видів ро
ніх народів), вірші, оповідання вказано на квиткові. Квитка боти, зв’язаної з переглянутим
класиків і сучасних письменни ми можуть бути розрізні картин фільмом. Можуть проводитись
ків.
ки. Такі самі картинки прикріп заняття з розвитку мови: пере
Слід зауважити, що діафільм люються до спинки стільців. каз змісту фільму, переказ
стає цінним засобом у вихован Якщо ж хтось із глядачів не фільму-казки за ролями, інсце
ні тільки при правильному і може знайти своє місце, йому нування, а також малювання,
ліпка на теми фільму тощо.
продуманому його використанні. допомагають «контролери».
Гра проходить успішно, якщо
Кафедра навчального кіно на
Підбираючи діафільми для тієї
або іншої групи (віку), треба ке діти-глядачі, «контролери» і шого інституту має великий
«касири» до цього підготовле фонд діафільмів і діапозитивів,
руватися ви м о га м и п р о гр а м .
Виховат ель м усит ь старанно ні, а приміщення відповідно об призначених для використання
в роботі з дошкільниками. Сту
готуватися до заняття. Неодмін ладнане.
денти-практиканти
завжди мо
Завчасно готуючи кімнату до
ним у підготовці є перегляд діа
жуть
одержати
відповідні
кон
фільму на екрані самим вихова заняття, треба затемнити вікна,
телем, щоб зрозуміти його ідею, встановити апарат (фільмоскоп), сультації з питань використан
виділити головне, на що потріб екран і стільці. Стільці встанов ня екранних засобів, одержати
но буде звернути увагу дітей люються рядами по 5 —6 в одно апаратуру і діафільми для ви
для формування у них правиль му. Віддаль від екрана до пер користання їх у дитячих садках
ного розуміння тих чи інших шого ряду стільців мусить бути під час педагогічної практики.
не меншою, як 3 — 4 метри,
понять або предметів.
Д. ЛЯШЕНКО,
На основі вивчення фільму інакше для дітей перших рядів
викладач кафедри навчаль
вихователь зможе визначити зображення на екрані здавати
ного кіно.
зміст вступної бесіди та необ меться нечітким. Відстань між
хідної словарної роботи з ді спинками стільців повинна бути
не меншою, як 90 см. Якщо в
тьми.
Якщо з тим або іншим діа приміщенні немає електричної
фільмом дітей знайомлять впер розетки, то проектор можна під
ше, то вихователь обов’яз ключити до сітки струму через
ково супроводжує демонстру комбінований патрон, що загвин
вання кадрів виразним читан чується замість освітлювальної
ням тексту. Читаючи текст, ви лампи. Встановлюючи апарат
хователь повинен уміти знайти (фільмоскоп) у приміщенні для
потрібні голосові інтонації, які б занять, треба подбати, щоб не
з більшою силою підкреслюва було вільного доступу дітей, як
ли характер д ій о в и х персонажів до самого апарата, так і до
казки чи о п о в ід а н н я . З р о з у м і л о , електричних провідників. Коли
щ
о досягти т акого в и р а з н о г о чи діти зайняли свої місця, вихова
тання можна т ільки ст а р а н н о ю тель розпочинає заняття вступ
ною бесідою.
підготовкою і т р е н у ва н н я м .
Демонструючи діафільм, не
Враховуючи те, як легко збу
джується нервова система дітей, слід поспішати із зміною кадри
треба обережно відноситись до ків: треба, щоб діти змогли
дозування екранного матеріалу. добре розглянути кожну кар
Протягом одного заняття не слід тинку. В окремих місцях діти
ПІДГОТОВКА
ВИХОВАТЕЛЯ
Осн о в н и м за в д а н н я м ває організація трудо
радян ськ ої ш коли є з а вого виховання дітей в
раз за б е зп е ч е н н я т іс н о інтернаті у зв ’язку з
го зв 'я зк у н а в ч а н н я з переходом ш кіл на са
життям, п ідготов к а м о мообслуговування. Цю
лоді до с у с п іл ь н о к о р и с роботу проводить вихо
ної праці.
У допом іж них ш к о
лах, які в п ереваж ній
біл ьш ості є ш коламиінтернатами, це завдан
ня д о с я га єт ь ся дв ом а
ш ляхами: шляхом о р г а
інзації п р о ф е с ій н о ї п ід
готовки уч н ів у ш к іл ь
них навчальних J н а
вчаЛЬНО - ви робн И ЧИX
майстеРНЯХ та ш л я х о м
організації ТРУД0В0Г°
виховання дітей в і н
терн аті у
п озауроч н и и
час.
О
вої
и
л
б
о
с ваги набу
ватель. Він повинен та
кож уміти організувати
в групі навчальну робо
ту,
дозвілля
дітей,
гурткову роботу, само
діяльність тощо. Все це
вимагає від вихователя
відповідних умінь і на
вичок, а також відпо
відної ПІДГОТОВКИ.
Поряд з цим, вихова
тель допоміжної школи
повинен добре знати
особливості
розвитку
учнів допоміжної шко
ли, щоб правильно ор
ганізувати
навчально-
виховну роботу і трудо
ву підготовку учнів.
Отже, в інтернаті цієї
школи повинні працю
вати кваліфіковані пе
дагоги-дефектологи.
Дефектологічний від
діл педагогічного фа
культету нашого інсти
туту готує педагогів-де
фектологів. Проте під
готовці вихователя да
ної школи ще приді
ляється недостатня ува
га. Ж иття показало, що
більшість наших ви
пускників
починають
свій шлях педагога-де
фектолога саме з робо
ти вихователя. Не маю
чи належної підготовки,
вони зустрічаються з
труднощами, які їм не
так легко подолати.
М. ХОРУЖА,
викладач кафедри
спецпедагогіки.
В. Б орцов, студент IV курсу педагогічного факультету,
проводить урок з читання в 2 класі школи-інтернату
№ 16 1 м. Києва.
Лідери НСА говорять про
незалежність
цієї організації
в. войтко
від політики держдепартамен
ту. Але це лише заяви. На ділі
НСА є одним із знарядь впли
ву офіційної урядової політики
на студентів. Характерним є та
кий факт: на своєму 10 конгре
сі в 1957 р. (НСА була створе
на в 1947 р. і з того часу її
конгреси проходять кожного ро
ку) лідери американських сту
дентів внесли в резолюцію пи
Вчора минуло 100 років з
тання про угорські події 1956 р.
Там вони, бачте, поплакали дня народж ення видатного
над тим, що угорській і між італійського к о м п о з итора
народній реакції не вдалося Джакомо П уччіні (1 8 5 8 —
здійснити фашистський перево 1924), автора всесвітньові
рот в Угорщині і засудили домих і улю блених опер:
«радянську інтервенцію» щодо
«Ч іо - Чіо - С ан».
Угорщини. У цьому місці резо «Богема»,
люції її автори не скупилися на «Тоска»,
«М анон
Л еско»
вирази, вони говорили і про та ін.
«комуністичний експансіонізм»
Уродженець м. Л укка (П ів
і навіть «колоніалізм».
нічна
Італія), П уччіні п охо
Але в тій же резолюції не
знайшлося місця, щоб засудити див з роду м узикантів-п ро
підступні дії французького ім фесіоналів: його батько, дід і
У політичному відношенні канці. Але це справа самих періалізму, який веде кровопро прадід були композиторами.
США є буржуазною республі американських виборців, кому литну війну в А лжірі. Не були
кою. При владі поперемінно вони віддадуть свої голоси. засуджені також підступні ко Закінчивши М іланську кон
стоять дві великі політичні пар Пригадую, як у Сан-Франціско, лоніалістські устремління ан серваторію, композитор б іл ь
тії — республіканська і демо республіканці хотіли втягнути у глійського імперіалізму в Єгип шу частину свого ж иття про
кратична. Обидві вони є пар передвиборну кампанію і нас, ті, Омані або провокаційні дії жив у м. Мілані.
тіями імперіалістичної буржуа радянських журналістів. На американських імперіалістів у
Творчість Пуччіні поряд з
зії і виражають інтереси амери пост губернатора штату Калі Гватемалі, на Кубі чи в районі
канського крупного капіталу. форнія претендував материй Тайваню. Це все подавалося, як творчістю інших талановитих
Буржуазні ідеологи Америки реакціонер-республіканець Ноу прояв американської «демокра його сучасників — П. М а
широко рекламують «принади» ленд. Навіть права американ тії», вірності «союзницькому сканьї, Р. Л еонковалло —
своєї двопартійної демократії. ська преса називала його «тін обов’язку» тощо.
належить до музичного на
Однак така демократія є сво ню Маккарті». Ноуленд хотів,
У
керівництві
НСА
є
чимало
пряму, щ о має н азву « B е
щоб
то
не
було
зайняти
пост
бодою для експлуатації і відсут
людей, погляди яких дуже да
ністю свободи для трудящих. губернатора Каліфорнії, роз лекі
від прогресивних. Досить
Американські виборці на черго глядаючи його як місток до сказати,
що лідери НСА і досі
президентського
крісла
під
час
вих виборах поставлені перед
не визнають Міжнародного со
дилемою: віддати голос за кан виборів 1960 року.
Напередодні виборів ми да юзу студентів, який об’єднує
дидата-демократа чи за кан
вали
велику прес-конференцію студентів соціалістичних країн
дидата-респ убліканця.
Кожен
З 15 гр удн я 1 9 5 8 р ок у по
з них відрізняється один від од для газет штату, представників і ряду країн «зони миру».
У
1958
р.
НСА
пішла
на
де
15
січня 1 9 5 9 р ок у прово
радіо
і
телевізійних
компаній.
ного тільки по формі, а не по
Один із кореспондентів (респуб яке зближення з радянськими
диться місячник по р о зп о
суті.
організаціями
Обидві політичні партії у ліканець) запитав нас: «Як, по студентськими
всю дж енню
книги.
К о м со
своїй боротьбі за пости в уп вашому, краще, якщо завтра на лише під тиском студентської
мольська о р га н іза ц ія р ай он у,
громадськості.
А
прагнення
ши
виборах
переможуть
республі
равлінні країною велику увагу
приділяють залученню на свій канці, чи демократи?». Як пізні роких мас американських сту яка зр азк ово п р ов еде цей
ше виявилося, з нашої відпові дентів розвивати контакти зі
за х ід ,
н агор од ж ув ати м еться
бік молоді.
В кожній з двох партій існу ді він хотів зробити сенсацію, студентами С РС Р велике. Ч а грош овою п р ем ією в су м і
ють так звані молодіжні клуби: вигідну для республіканської сто до нас підходили американ п ’яти тисяч карбованц ів.
клуб молодих демократів і клуб партії. Ми відповіли, що краще ські студенти, ставили запи
буде так, як вирішать самі аме тання, як одержати ту чи іншу
молодих республіканців.
Так, молодіжні клуби демо риканці, їм видніше, якій пар книгу з СРСР, як налагодити
Зак інчи ли ся зм аган н я на
кратичної партії існують з тії віддати перевагу. Двома листування з нашими студента
1932 р. Вони покликані збу днями пізніше республіканці, ми. Але найбільше було запи перш ість в у зів м іста з к у л ь о
джувати інтерес американських які зустрічалися з нами, з жа тань про те, як поїхати вчи вої стрільби. К ом ан да наш о
юнаків і дівчат до виборчої лем констатували провал Ноу тися до Радянського Союзу.
Якось у м. Берклі, де розмі
кампанії, залучати молодь на ленда, а один із них, ніби жар
бік демократії. Демократи в тома, зауважив, що деяка зина щений Каліфорнійський універ
своїх заявах говорять, що мо в цьому провалі є і наша. Якби, ситет, до нас підійшов юнак з
лодь підтримує їх партію. А мовляв, ви сказали, що кра Іорданії. Він сказав, що його
республіканці, в свою чергу, го ще обирати республіканців, тс най більше прагнення— вступити
ворять про те, що більшість мо схильна до сенсації американ до Московського університету.
лоді йде за ними. Однак, остан ська публіка послухала б росіян Навіть мову російську він ви
нім часам багато молодих аме і проголосувала б за республі вчав для того, що надіється
риканців починають розуміти, канського кандидата — через здійснити своє бажання. Ми
сказали, що обмін студента
що принципової різниці між по повагу до вас.
У США чимало молодіжних ми — це справа державної ваги
літичними платформами обох
партій немає. Щодо принципів організацій. Часто лідери їх го і здійснюється вона на основі
зовнішньої політики, то навіть ворять про свою незалежність міжурядових договорів.
лідери обох цих партій визна від партій, але, як правило,
— Але як бути мені, адже Іор
ють, що тут погляди обох пар кожна з цих організацій прими данія не визнає уряду С РС Р.
кає
до
платформи
однієї
з
бур
тій співпадають. Так, під час
Я б хотів приватним чином по
перебування на посту президен жуазних партій.
їхати в М оскву»,— сказав йор
та Трумена (демократ) був ство
Досить численною серед сту данець.
рений
Північно - Атлантичний дентів є Національна студент
На це ми відповіли, що в нас
агресивний союз, якому вірний ська асоціація (НСА). Вона об' уже
понад чотири десятиліття,
і президент Ейзенхауер (рес єднує в своїх рядах понад 900 як вузи
перестали бути приват
публіканець). Доктрина Трумена тисяч студентів із майже 350 ними, вони
є здобутком усіх
і план Маршалла — це ті реак коледжів і університетів. У ста
А в тому, що прав
ційні принципи, які поділяються туті НСА говориться про те, що трудящих.
кола Іорданії не бажають
обома партіями у справі наса це позапартійна організація, але лячі
установлення
нормальних відно
джування американського геге уже попереднє ознайомлення з
монізму, зневажання економіч її програмою показує, що вона син з СРСР, розумності дуже
ної і політичної незалежності знаходиться під сильним полі мало. Після цього студент-іор
тичним впливом демократичної данець сам сказав, що він не
інших держав і народів.
сумнівається, що С РС Р може
І якщо на недавніх часткових партії.
виборах до конгресу і на пости
У так званому «Кредо сту існувати без визнання його іоргубернаторів виборці віддали дента» говориться, що амери дансыкими властями. Ми не мог
перевагу кандидатам демокра канські студенти виступають за ли не погодитися з цим.
Буржуазна американська про
тичної партії, то це лише тому, світ, в якому «всі люди є бра
особливо
емігрант
що вже дуже обридла їм тепе тами перед богом... світ, в паганда,
рішня діяльність Даллеса, який якому повага до минулого не ська преса, все робить для того,
подібно цирковому еквілібристу розглядається як реакція, а на щоб замовчати успіхи нашої
балансує «на грані війни».
дія на майбутнє не називається країни в розвитку економіки і
Зараз демократи виступають революцією, де більшість жи культури. Вона всіляко прагне
за більш розумну політичну лі вуть без страху і всі можуть загасити в зародку прагнення
нію уряду США, але це може надіятися».
чесних американців до вивчення
бути тільки тактичним кроком і
нашої країни, до встановлення
Неважко
бачити,
що
ці
поло
матиме місце доти, доки вони ження своєї «віри», американ дружби з радянськими людьми.
знаходяться в опозиції.
студенти запозичили із на Але ці прагнення настільки ве
Однак можна сказати, що де ські
що ніщо не в змозі про
ставлена
демократів, де зокре ликі,
мократична партія має біль ма говориться,
тистояти їм. Ідея мирного спів
що
демократич
ше шансів для перемоги на
партія є «національною пар існування і дружби з радян
виборах президента в 1960 р. Зо на
тією,
яка відстоює інтереси ськими народами пробиває собі
крема, в її рядах є такі по всіх американців».
Демокра дорогу через усі рогатки і пе
літичні діячі, як Є. Стівенсон, тична партія, якщо вірити
її репони, які чинять імперіа
П. Батлер, сенатори Хемфрі, ідеологам, бореться за «демо
лістичні кола. Серед американ
Грін, які користуються чима кратію без вульгаризації», за ців є багато наших щирих дру
лою популярністю у американ
де «повага до ми зів. Хоч вони дотримуються ін
ців, і вони мають більше шансів суспільство,
нулого
не
є
реакцією,
і наділ на ших філософських, релігійних і
виграти під час виборів урядові майбутнє не є революцією,
де політичних переконань, ніж ми,
пости, ніж кандидати-республі більшість не зазнає насиль
однак спільним у нас є бороть
ства, а меншість не знає страху ба за мир, за краще майбутнє
людства.
і всі мають надію».
НАШ
календар
Подорож
з а
океан
Д ж а к о м о Пуччіні
КО РО Т К О
різм». Вибираючи сюжети
життя простих людей,розп
відаючи про глибокілю
дські
страждання, композиторпраг
нув В Т ІЛ И Т И у СВОЇХ творах
правду життя. Протедрам
героїв Пуччіні показанабез
зв’язку з широкимгромад
ським фоном, автор неп
раг
не розкрити її соціальніпри
чини. Це і обумовило.
ність опер Пуччініі.
знизило значення оперног
жанру величних ідей
.А
дж
е
в операх композитора.
робить прекрасним.
твір мистецтва — ВІДверта
людяність і краса.
Неповторні мелодіїП
учі
н і НІКОЛИ не перестан
утьча
рувати кожного, хто лю
би
ть
і розуміє музику,
А. СПІВА
К
.
го інституту у СВОЇЙ групі
зайняла перше місце. Пр
и
зо
ві місця мають: тренерк
ом
ан
ди, заслуж ений майстерсп
ор
ту Г. Онисимов (з пістол
ету),
студент V курсу фізи
к
о-м
а
тематичного факультету
Староселець (з м/к гвинтівки)
та студент IV курсу педаго
гічного факультету А. Сов
ченко (з м/к пістолета).П
ере
можці
нагороджені грам
о
тами.
2 8 грудня в Палаціф
із
культури будуть проведені
міжфакультетські змагання
з плавання.
В. о. редактора І.КРУК
ЗА
п е д а г о г іч н і
КАДРИ
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ
і ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
ЩОБ ЖУРНАЛ БУВ ЩЕ ЗМІСТОВНІШИМ
Рік видання 3-й
№ 21 (6 8 )
23
грудня
1958 року
ВІВТОРОК
Ціна 15 koп .
Контролювати
систематично
З ініціативи кафедри україн аналізові поетичних творів, на
ської літератури, громадських рисів, «Нашого блокноту», поєд
Велике значення в тезах ЦК
організацій та деканату мовно- нуються з побажаннями бачити КПРС і Ради Міністрів СРСР
літературного факультету 17 кожну книжку журналу все про перебудову вищої і серед
грудня в нашому інституті від бічно бездоганною. Виступ ас ньої школи надається заочній
булася читацька конференція, пірантки Г. Гайдай був пройня освіті, і це цілком правильно.
присвячена обговоренню літера тий справжньою тривогою за
Практикою доведено, що хо
турно-художнього і громадсько- стан сучасної української дра роший вчитель, як правило, —
політичного журналу Спілки пи матургії, що згубно відбиваєть сумлінний студент. Пояснюється
сьменників України «Вітчизна» ся й на репертуарі драма це правильним сполученням на
за 1958 рік. Конференція ви тичних театрів. Аспірант П. вчання з роботою, тісним зв’яз
кликала значний інтерес у інсти Орлик, докладно зупинившись ком з учнівським колекти
тутської громадськості: актовий на
поемах
А. Турчинської, вом, вмілим використанням на
зал заповнили студенти, аспі Петра Дорошка і Василя Шве бутих у вузі навичок і знань у
ранти, лаборанти, викладачі не ця, відзначив потребу біль своїй педагогічній роботі.
тіл ьк и мовно-літературного, а й шого наближення письменників
Та. на жаль, далеко не про
до життя, порадив редакції всіх студентів-заочників можна
і нших факультетів,
Після того, як головний ре уважніше опрацьовувати мате так сказати. Є ще багато й та
дактор Василь Козаченко по ріали, які поступають до друку. ких, які приїжджають на сесію
студент
Ян або на консультпункт, ніби на
знайомив присутніх з членами Чехословацький
редакції і письменниками-авто Приганц, що вивчає в нашому відбуття якоїсь примусової ро
рами та розповів про історію інституті українську мову й лі боти. Такі студенти не вчаться,
журналу, його плани на наступ тературу, висловив побажання а відсиджують, не складають
ний 1959 рік, головуючий на читати твори українських пи екзамени, а «перелазять» з кур
конференції завідуючий кафед сьменників Пряшівщини на сто су на курс.
рою
української
літератури рінках «Вітчизни». Викладач
У зв’язку з наближенням зи
п роф. П. К. Волинський надає кафедри української літератури мової екзаменаційної сесії на за
слово читачам. Один за одним П. Хропко зробив огляд відділів очному відділі кафедра росій
піднімаються на трибуну сту критики і бібліографії.
ської літератури вирішила пере
денти, аспіранти, викладачі, які,
На численні запитання й по вірити підготовку студентів мов
оцінюючи окремі твори, надру бажання читачів відповів В. Ко но-літературного факультету (ро
ковані в журналі, висловлюють заченко. Потім з читанням сво сійського відділу) до сесії.
свої зауваження про журнал в їх нових творів виступили пи
Що ж виявила ця перевірка?
цілому, вносять свої пропозиції. сьменники і поети: Олекса Гу Студенти IV курсу в кінці
Бажання бачити
«Вітчизну» реїв, Василь Швець, Микола бесіди самі змушені були визна
найкращим журналом, справж Гірник, Валентина Ткаченко, ти, що знання їх залишають ба
ньою трибуною українських лі Юрій Збанацький, Захар Гонча жати багато кращого, що підго
тераторів проймало виступи всіх рук, а також болгарський поет товкою до сесії вони займаються
промовців.
Іван Давидков.
несистематично. Про те ж саме
Так, аспірантки О. Манченко
На конференції були присутні свідчили і їх відповіді на по
і К. Хрипко, розглядаючи нові працівники редакції журналу ставлені питання.
твори Вадима Собка і Юрія Володимир
П’янов,
Дмитро
На ІІІ курсі цього ж відділу
Збанацького, звернули увагу Гринько, Іван Дзюба, Павло російську літературу студенти
письменників на необхідність Загребельний. Всі присутні — і складали достроково. І тут на
більш глибокого розкриття ПСИ письменники, і поети, і читачі - слідки далеко невтішні. У бага
Х О Л О ГІЇ персонажів, на вмотиву прийшли до єдиної думки, що
тьох відповідях відчувалася від
вання їх дій і вчинків. Виступи подібні зустрічі повинні відбува сутність систематичної, грунтов
студентів В. Татаєва, В. Шара- тися частіше.
ної підготовки. Невміння про
В. Яременка, присвячені
К. БЕЗСМЕРТНЕНКО. аналізувати художній твір, не
Студентський музичний лекторій
Однією з важливих форм про музичні твори В. І. Леніна»,
паганди музичного мистецтва є «Дитячий альбом Чайковсько
музичні лекторії.
го», «Пори року» Чайковського,
Випускники факультету мови « Римський-Корсаков», « Боро
і літератури, де читаються му дін», «Лисенко», «Гулак-Арте
зичні дисципліни, повинні все мовський», «Шопен», «Гріг» та
бічно бути підготовленими до інші. Лекції супроводжувались
лекційної роботи. Адже в май музичними ілюстраціями.
бутньому вони будуть не тільки
У цьому навчальному році об
вчителями співів, а й пропаган сяг роботи музичного лекторію
дистами музичного мистецтва — значно розширився. Якщо у ми
народної творчості, класичної і нулому році в лекторії брали
участь переважно студенти IV
радянської музики.
Наші випускники проводити курсу російського відділу, то
муть лекції-концерти на різно зараз до лекційної практики за
манітні геми (жанри і форми лучені і студенти українського
творів музичного мистецтва, відділу.
історія російської і української
Значну увагу приділено орга
народної пісні, творчість видат нізації музичних лекторіїв у
них композиторів нашої Вітчиз школах області. Більше двадця
ти студентів рекомендовані в об
ни і зарубіжних країн тощо).
Кафедра музики приділяє ба ласне відділення Товариства
гато уваги лекційній практиці для розповсюдження політичних
студентів. Перші музичні лек і наукових знань. Середних— 12
торії було організовано ще в студентів II курсу російського
минулому році. У стінах інсти відділу. Студенти V курсу Л.
туту, а також в школах Поділь Греков, А. Толочко, С. Жилко
ського, Києво-Святошинського рекомендовані кафедрою в рес
та Сталінського районів студен публіканське відділення Това
тами прочитано ряд лекцій — риства.
О. Щ ЕРБА К О ВА .
"Горький і музика», «Улюблені
знання художніх текстів, кри
тичної літератури — ось основ
ні недоліки відповідей.
Надалі кафедра російської лі
тератури вирішила подібні пере
вірки проводити не тільки перед
сесією, а й на протязі всього
міжсесійного періоду.
На нашу думку, така фор
ма допомоги і контролю дасть
можливість підвищити рівень
знань студентів-заочників як
того вимагають тези ЦК КПРС
і Ради Міністрів СРСР.
Го с т і з а л и ши л и с я
задоволеними
Столицю України нещодавно відвідала делегацій
англійських студентів
майбутніх учителів. Побува
ли вони і в нашому інституті.
Цими днями на ім’я директора інституту надійшли
листи від керівників груп цієї делегації. Вони вислов
люють свою подяку за увагу і турботу, якими їх
б ул о оточено в нашому інституті, діляться враження
ми від знайомства з містом-красунем, висловлюють
думки відносно системи народної освіти в нашій
країні.
«Ми сердечно зворуш ені тим прийомом, який ми
зустріли у вашій країні», читаємо ми в листі Мю
рина Адама.
«Я пишу Вам від імені всієї групи англійських
студентів, що відвідали Ваш інститут, читаємо ми
далі в листі керівника однієї з груп. Нам дуже хо
четься подякувати Вам за все, що Ви для нас зр о
били. В Києві ми почували себе, як удома. Ми високо
оцінили Ваші турботи...».
З теплим, щирим листом звернувся до нас Гордон
Б. Хесс.
«Наше перебування в Радянському Союзі закін
чується, і я від імені першої групи студентів, які від
відали Київ, хочу висловити нашу подяку особисто
Вам і всьому колективу вашого інституту за виявлену
гостинність. Коли ми приїхали, нас тепло зустріли, і
така хороша, доброзичлива обстановка оточували
нас на протязі всього візиту. Справді велике
враження склала на нас дружелюбність всього
радянського народу і українського зокрема. Ми зна
йшли чимало друзів і нам дуже жаль було покидати
Україну.
Ми звернули ув а гу на індивідуальність Ваших
республік. Надзвичайно цікаво було познайомитися з
українською культурою, її особливостями, з народни
ми танцями і піснями...
Ми вдячні за те, що нам надали можливість від
відати школи та інші навчально-виховні заклади...
Я к учителі, ми завжди будемо цікавитись радянською
системою освіти і намагатися глибше вивчити її. Ми
сподіваємося зробити це при допомозі друзів, яких
ми знайшли.
М и завжди будемо високо цілити наші враження
про Україну та її щасливий і дружелюбний народ».
—
—
—
—
Науковий гурток історії КПРС
У нашому інституті наро
дився новий науковий сту
дентський гурток — з історії
КПРС. В гуртку — 14 студен
тів. Інтерес до роботи у кож
ного з них — величезний.
На першому організаційному
засіданні було вирішено працю
вати над темою «Комсомол —
вірний помічник КПРС у будів
ництві комунізму». Окремі проб
леми цієї спільної теми гуртків
цями вже взято для розробки.
Т ак, наприклад, С. Лінник під
готує доповідь на тему: «ЛКСМ
у Великій Вітчизняній війні».
В. Велівченко — «З історії
комсомольської організації на
шого інституту», Л. Недбайло—
«Комсомольці України на будо
ві шахт і домен», С. Мозгов —
«Допомога комсомольців шко
лі», Т. Добросовісна — «Об
раз комсомольця в українській
художній літературі» та інші.
Негативно відбиваються на
роботі гуртка позапланові занят
тя студентів у день роботи гурт
ка (співи, фізкультура тощо).
Щоб уникнути цього, необхідно
суворо дотримуватись інститут
ського календаря роботи.
Ю. ПИЛЬНИЙ.
Підсумки підведено
З 13-го по 18 грудня в нашо
му інституті проходили фести
вальні вечори, присвячені XXI
з ’їздові КПРС. Цікаву й змі
стовну самодіяльність продемон
стрували студенти мовно-літера
турного, педагогічного та фізи
ко-математичного факультетів.
У програму фестивалю входи
ло також проведення конкурсу
на кращу постановку громад
ськокорисної роботи, художнє
оформлення актового залу, фе
стивальну емблему тощо.
Вже підведено підсумки кон
курсів. Перше місце присудже
но мовно-літературному факуль
тету, на другому місці — фізи
ко-математичний факультет, на
третьому — педагогічний фа
культет.
Тези ЦК КПРС «Про зміцнення зв’язку школи з жит
тям і про дальший розвиток системи народної освіти в
країні» все ширше втілюються в життя.
Н а ф о т о: п’я тикурсниці фізико-математичного фа
культету Л. Вільчинська, А, Джоденчук, Л. Рикичинська
і Н. Слічна вивчають розподільний щит шкільного фіз
кабінету.
ВИ ДЗВЕНІТЬ, МОЛОДІ ГОЛОСИ Л Е Г К О К Р И Л І ! ..
В е ч ір пройшов
цікаво
З великим захопленням сту
денти педагогічного факультету
готувалися до фестивального ве
чора, присвяченого XXI з'їзду
КП РС. Скільки було хвилю
вань, радості!..
І ось ми в залі. У всіх — збу
дж ений, святковий настрій. Піс
нею про славного вождя вели
кого Леніна відкривається ве
чір. Майстерно хором були ви
конані пісні про Дніпро та
« Їхав козак за Дунай». Вдалим
б у в задум пісні «Пой, моло
деж ь», у виконанні якої взяли
участь всі присутні на вечорі.
Д уж е сподобалися глядачам
хоровод студенток І курсу від
ділу спецпедагогіки, пісня «Гру
шица» у виконанні третьокурс
Н И Ц Ь , П І С Н Я з кінофільму «Дел
о
было в Пенькове» у виконанні
Г. Отрошко і В. Гасиняк т а
інші. Талановито прочитала са
тиричний вірш «А Жоржи к
ріс...» студентка II курсу до
ш кільного відділу Л. Гиренко.
Якщ о ви були присутні на ве
чорі, то, мабуть, пам’ятаєте, як
вас раптово було перенесено да
леко в майбутнє — це Люда
Чернякова і Тамара Стрельник
прочитали «Фантастичний фей
летон» Хазіна. Палкими оплеска
ми були нагороджені М. Зеленів
ська та Т. Стрельник. які вико
нали частушки із студентського
життя. Вони ж і автори їх. Добре
були підготовлені танці, викона
ні танцювальним колективом на
шого факультету. Багато здоро
вого сміху викликав у глядачів
наш к о н ф е р а н с ь є Ігор Толсти
Х ІН .
Були н а вечорі і не зовсім
вдалі н о м е р и . Д о них належать
пісня « П л е т и с ь , в і н о ч о к » у Ви Ко
нанні хороводу І к у р с у та ін.
В цілому ж вечір п р о й ш о в ці
каво і залишив х о р о ш е в р а ж е н
ня у глядачів.
В. П А Р І Й .
Н ЕЩОДАВНО в нашому інституті проходили фестивальні вечори, при
свячені XXI з ’їздові КПРС. Численні учасники художньої самодіяльності
мовно-літературного, фізико-математичного і педагогічного факультетів демон
стрували свою майстерність.
З широкою різноманітною програмою виступив мовно-літературний факуль
тет. В його програмі — сольні, музичні, хорові та спортивні номери, уривки з
п’єс, виступи декламаторів. Жюрі конкурсу недаремно присудило мовно-літера
турному факультетові 1 місце.
На нижньому знімку ви бачите зведений хор І —ІІІ-х курсів російського від
ділу мовно-літературного факультету. Святковий вечір відкрили саме вони, оці
дівчата в білих святкових сукнях. У їх виконанні чарівно звучали пісні: «Родина
моя», «Журавлі», «Полька» Рахманинова.
Великим успіхом користувався виступ секстету IV курсу українського від
ділу в складі А. Лиходій, Л. Фалинської, Р. Голик, Р. Мазур, М. Неводничої,
А. Кремпової. Вони з почуттям виконали українські, чеські, польські, російські
пісні, а також пісні з кінофільмів. А ком панував їм на баяні Ярослав Міндак
Бурхливими оплесками нагородили гл я дач і виступи А . Конака і Г. Чендє
вої. Вони талановито виконали український « К о за ч о к » , молдавські румунськіі
польські танці. На фото в півколі А. Конак і Г. Ч ен дєв а виконують молдавський
танець.
На третьому знімку ви бачите учасників сек стету бандури стів. В сім сподо
балися в їх виконанні українські і російські нар одн і пісні.
Вдало виступив танцювальний колектив ук р аїн ськ ого в ід д іл у . На фото в
четвертому півколі учасниці худож н ь ої сам одіял ьн ості виконую ть ф естивальн у
«Польку».
У фестивальному вечорі взяли участь і наш і спортсм ени. ї х виступи відзна
чалися високою технікою і досконалістю . Н а зн ім к у (справа) А . Іванова виконує
вправи з художньої гімнастики. На фото в ц ен трі ви бачи те дівчат в українських
національних костюмах. Це квінтет І — II кур сів ук р а їн сь к о го в ід д іл у , який про
никливо, з великим почуттям виконав декілька у к р а їн с ь к их п ісень.
Д іа ф іл ь м и в р о б о т і з д о ш к іл ь н и к а м и
Мічені атоми на службі зв’язку
Згідно семирічного плану роз через оболонку в середину ка
витку народного господарства беля знижує ізоляцію між жи
нашої країни, який буде затвер лами і може взагалі припинити
джено на XXI з’їзді КПРС, про зв’язок.
тяжність телефонних кабелів
Пошкодження оболонки на
зв’язку повинна збільшитися в трасі телефонних кабелів фіксу
два рази. Це означає, що десят ються манометрами або спеці
ки тисяч кілометрів підземного альними електросигналізатора
кабеля опережуть територію на ми тому, що кабель постійно
ших республік в усіх напрямках. знаходиться під надмірним ти
Зі збільшенням кількості ка ском сухого азоту або повітря.
бельних ліній значно поліпшить В тому місці, де з’явився ви
ся міжміський телефонний зв’я тік газу, швидко падає тиск. У
зок, причому в декілька разів зв’язку з тим, що оболонка ка
зросте число одночасних розмов, беля щільно заповнена жилами
телеграфних повідомлень, а та та коаксіалами, опір газовому
кож з’явиться можливість орга потоку в середині кабеля дуже
нізувати обмін телевізійними великий і нові порції газу до
передачами як між віддалени місця витіку поступають дуже
ми містами, так і між різними повільно. Може наступити такий
країнами. Уже в наступному ро момент, коли остаточний тиск у
ці кияни зможуть дивитися те кабелі стане меншим від тиску
лепередачі з Москви і Ленін стовпа води над кабелем. Тоді
града.
грунтова вода починає просочу
Розширенню м іж м іс ь ко г о
ватися в кабель. Він «замокає»
зв'язку сприяє використання і порушуються всі телефонні
найбільш досконалих так зва зв'язки.
них коаксіальних кабельних лі
Але ж перерва зв'язку недо
ній та встановлення багатока пустима навіть на декілька хви
нальних приймально-передаваль лин, а тому при з'явленні сигна
них устроїв. Коаксіальний ка лу про зниження тиску в кабелі
бель становить собою таку кон спеціальні аварійні бригади ро
струкцію, в якій одним провід бочих, техніків, інженерів почи
ником є коаксіал (мідна труб нають шукати місце пошкоджен
ка). а другим — мідна жила, ня свинцевої оболонки кабеля.
підвішана на пластмасових шай
Довгий час користувалися
бах у центрі коаксіала. Ці два розрахунковими або маноме
провідники разом складають па тричними методами, що давали
ру, по якій в обох напрямках у приблизне визначення місця по
діапазоні від 60 до 1000 кіло шкодження оболонки з точністю
герц одночасно може здійснюва 100 метрів. Тому можна було
тися до двох тисяч телефонних бачити, як відкопують сотні
розмов.
метрів кабеля і по бульбашках
Таких пар у колоксіальних повітря шукають пошкодження
кабелях різноманітних марок бу оболонки кабеля при зануренні
ває різна кількість — дві, чо його у воду. Робота ця мало
тири й більше. Крім того, в ка продуктивна, надзвичайно не
белі є ще мідні жили (пари) для зручна, особливо в непогоду, і
службового зв’язку та дистан вимагає великих затрат люд
ційного живлення підсилюваль ської праці. Ніякі електричні
них устроїв і автоматичного чи радіолокаційні методи в цьо
контролю роботи й телеуправ му випадку непридатні.
ління апаратурою.
І ось на допомогу прийшов мі
Всі пари щільно упаковані й чений атом. Якщо в кабель у
укладені в свинцеву оболонку районі пошкодження ввести не
товщиною до трьох М іліметрів. значну кількість (0.05—10 куб.
Найменше проникнення вологи мм) міченого газу із загальною
радіоактивністю 2 —10 мілікюрі,
то він разом з повітрям просо
читься через пошкоджену обо
лонку кабеля в грунт, а через
деякий час проникне на поверх
ню грунту. По трасі проходить
зв’язківець із спеціальним при
ладом — радіометром, що лег
ко виявляє випромінювання ра
діоактивного газу.
Для цієї мети застосовуються
інертні гази, що мають низький
коефіцієнт дифузії, радіоактив
ний ізотоп брому-82 у вигляді
бромистого метилу. Ці радіоак
тивні речовини мають короткий
період напіврозпаду, а тому за
короткий час кабель і апарату
ра цілком очищаються від радіо
активного забруднення. Таким
чином, робота із зазначеними
радіоактивними речовинами не
загрозлива для обслуговуючого
персоналу.
Використання мічених атомів
для перевірки герметичності
оболонки кабелів зв’язку вирі
шило складне завдання підви
Третьокурсники фізико-мате щення продуктивності цієї ро
економічно здешевило її
матичного факультету (2 група боти,
поліпшило міжміські теле
фізиків) Г. Дубовецький, А. Лі та
Вирішити дане пи стовнича і Л. Куліш вивча фонні зв'язки.
Т. АБРАМОВА,
тання можна шляхом ють будову нового кіноапарата
кандидат технічних наук.
збільшення годин ак «Школьник».
тивної практики студен
тів в інтернаті, щоб ко
жен з них на протязі
тривалого часу міг по
працювати в інтернаті
вихователем і згодом
побачити наслідки своєї
роботи. У зв’язку з цим
необхідно звернути ува
гу і на трудову підго
товку студентів. Крім
того (для кращої підго
товки до роботи в допо
міжній школі), бажано,
щоб кожний студент
включився
у
шеф
ську роботу в школах
№№ 69, 16 1.
У виховній роботі з дошкіль показувати більше одного діа вголос висловлюють своє захоп
никами, яка ведеться в дитячих фільму. Періодичність занять з лення. Це не вважається пору
садках, значна роль належить використанням діафільмів для шенням нормальної роботи, і
старшої і середньої групи мож вихователь у таких випадках не
літературі і мистецтву.
Завдяки особливостям дитя на рекомендувати не частіше поспішає стримувати дітей, як
чого сприймання, художні обра одного разу в 7 —10 днів, для що реакція їх не виходить за
зи мають на дітей величезний молодшої групи — один раз у допустимі межі.
вплив.
два тижні.
Вихователь, як правило, зна
Використання екранних засо ходиться біля екрана з указкою
Одним із цінних засобів ви
ховання є діафільми. В них, як бів можна пов’язати з цілим ря в руках, якою він звертає увагу
відомо, художнє слово поєд дом цікавих форм виховної ро дітей на ті чи інші об'єкти. Де
нується з яскравою ілюстра боти. Так, наприклад, до почат монстратором мусить бути ін
цією — зоровим образом — і ку заняття з діафільмом вихо ший вихователь, а в старшій
послідовно розкривається сюжет ватель може провести з до груп і демонстратори можуть бу
твору.
шкільниками гру «в кіно». Для ти підготовлені з числа вихо
цього
обладнується «каса», де ванців.
Використання діафільмів зба
«продаються»
квитки. З групи
Після демонстрації діафільму,
гачує мову і мислення дітей
виділяються
«контролери»,
які
включається
повне освітлення, і
конкретними уявленнями, сло
чергують
біля
вхідних
дверей
вихователь
робить
коротенький
вами, сприяє розвитку їх твор
чих здібностей. Для дітей до «залу глядачів» і стежать за підсумок. Робота над даним діа
шкільного віку випущено бага порядком заповнення місць. фільмом одним заняттям пов
то діафільмів, різноманітних за «Придбавши» квиток у касі, ністю не вичерпується. На на
тематикою і жанрами: народні кожний глядач повинен зна ступних заняттях вихователь
казки (російські та інших брат йти і зайняти своє місце, яке може вдатися до інших видів ро
ніх народів), вірші, оповідання вказано на квиткові. Квитка боти, зв’язаної з переглянутим
класиків і сучасних письменни ми можуть бути розрізні картин фільмом. Можуть проводитись
ків.
ки. Такі самі картинки прикріп заняття з розвитку мови: пере
Слід зауважити, що діафільм люються до спинки стільців. каз змісту фільму, переказ
стає цінним засобом у вихован Якщо ж хтось із глядачів не фільму-казки за ролями, інсце
ні тільки при правильному і може знайти своє місце, йому нування, а також малювання,
ліпка на теми фільму тощо.
продуманому його використанні. допомагають «контролери».
Гра проходить успішно, якщо
Кафедра навчального кіно на
Підбираючи діафільми для тієї
або іншої групи (віку), треба ке діти-глядачі, «контролери» і шого інституту має великий
«касири» до цього підготовле фонд діафільмів і діапозитивів,
руватися ви м о га м и п р о гр а м .
Виховат ель м усит ь старанно ні, а приміщення відповідно об призначених для використання
в роботі з дошкільниками. Сту
готуватися до заняття. Неодмін ладнане.
денти-практиканти
завжди мо
Завчасно готуючи кімнату до
ним у підготовці є перегляд діа
жуть
одержати
відповідні
кон
фільму на екрані самим вихова заняття, треба затемнити вікна,
телем, щоб зрозуміти його ідею, встановити апарат (фільмоскоп), сультації з питань використан
виділити головне, на що потріб екран і стільці. Стільці встанов ня екранних засобів, одержати
но буде звернути увагу дітей люються рядами по 5 —6 в одно апаратуру і діафільми для ви
для формування у них правиль му. Віддаль від екрана до пер користання їх у дитячих садках
ного розуміння тих чи інших шого ряду стільців мусить бути під час педагогічної практики.
не меншою, як 3 — 4 метри,
понять або предметів.
Д. ЛЯШЕНКО,
На основі вивчення фільму інакше для дітей перших рядів
викладач кафедри навчаль
вихователь зможе визначити зображення на екрані здавати
ного кіно.
зміст вступної бесіди та необ меться нечітким. Відстань між
хідної словарної роботи з ді спинками стільців повинна бути
не меншою, як 90 см. Якщо в
тьми.
Якщо з тим або іншим діа приміщенні немає електричної
фільмом дітей знайомлять впер розетки, то проектор можна під
ше, то вихователь обов’яз ключити до сітки струму через
ково супроводжує демонстру комбінований патрон, що загвин
вання кадрів виразним читан чується замість освітлювальної
ням тексту. Читаючи текст, ви лампи. Встановлюючи апарат
хователь повинен уміти знайти (фільмоскоп) у приміщенні для
потрібні голосові інтонації, які б занять, треба подбати, щоб не
з більшою силою підкреслюва було вільного доступу дітей, як
ли характер д ій о в и х персонажів до самого апарата, так і до
казки чи о п о в ід а н н я . З р о з у м і л о , електричних провідників. Коли
щ
о досягти т акого в и р а з н о г о чи діти зайняли свої місця, вихова
тання можна т ільки ст а р а н н о ю тель розпочинає заняття вступ
ною бесідою.
підготовкою і т р е н у ва н н я м .
Демонструючи діафільм, не
Враховуючи те, як легко збу
джується нервова система дітей, слід поспішати із зміною кадри
треба обережно відноситись до ків: треба, щоб діти змогли
дозування екранного матеріалу. добре розглянути кожну кар
Протягом одного заняття не слід тинку. В окремих місцях діти
ПІДГОТОВКА
ВИХОВАТЕЛЯ
Осн о в н и м за в д а н н я м ває організація трудо
радян ськ ої ш коли є з а вого виховання дітей в
раз за б е зп е ч е н н я т іс н о інтернаті у зв ’язку з
го зв 'я зк у н а в ч а н н я з переходом ш кіл на са
життям, п ідготов к а м о мообслуговування. Цю
лоді до с у с п іл ь н о к о р и с роботу проводить вихо
ної праці.
У допом іж них ш к о
лах, які в п ереваж ній
біл ьш ості є ш коламиінтернатами, це завдан
ня д о с я га єт ь ся дв ом а
ш ляхами: шляхом о р г а
інзації п р о ф е с ій н о ї п ід
готовки уч н ів у ш к іл ь
них навчальних J н а
вчаЛЬНО - ви робн И ЧИX
майстеРНЯХ та ш л я х о м
організації ТРУД0В0Г°
виховання дітей в і н
терн аті у
п озауроч н и и
час.
О
вої
и
л
б
о
с ваги набу
ватель. Він повинен та
кож уміти організувати
в групі навчальну робо
ту,
дозвілля
дітей,
гурткову роботу, само
діяльність тощо. Все це
вимагає від вихователя
відповідних умінь і на
вичок, а також відпо
відної ПІДГОТОВКИ.
Поряд з цим, вихова
тель допоміжної школи
повинен добре знати
особливості
розвитку
учнів допоміжної шко
ли, щоб правильно ор
ганізувати
навчально-
виховну роботу і трудо
ву підготовку учнів.
Отже, в інтернаті цієї
школи повинні працю
вати кваліфіковані пе
дагоги-дефектологи.
Дефектологічний від
діл педагогічного фа
культету нашого інсти
туту готує педагогів-де
фектологів. Проте під
готовці вихователя да
ної школи ще приді
ляється недостатня ува
га. Ж иття показало, що
більшість наших ви
пускників
починають
свій шлях педагога-де
фектолога саме з робо
ти вихователя. Не маю
чи належної підготовки,
вони зустрічаються з
труднощами, які їм не
так легко подолати.
М. ХОРУЖА,
викладач кафедри
спецпедагогіки.
В. Б орцов, студент IV курсу педагогічного факультету,
проводить урок з читання в 2 класі школи-інтернату
№ 16 1 м. Києва.
Лідери НСА говорять про
незалежність
цієї організації
в. войтко
від політики держдепартамен
ту. Але це лише заяви. На ділі
НСА є одним із знарядь впли
ву офіційної урядової політики
на студентів. Характерним є та
кий факт: на своєму 10 конгре
сі в 1957 р. (НСА була створе
на в 1947 р. і з того часу її
конгреси проходять кожного ро
ку) лідери американських сту
дентів внесли в резолюцію пи
Вчора минуло 100 років з
тання про угорські події 1956 р.
Там вони, бачте, поплакали дня народж ення видатного
над тим, що угорській і між італійського к о м п о з итора
народній реакції не вдалося Джакомо П уччіні (1 8 5 8 —
здійснити фашистський перево 1924), автора всесвітньові
рот в Угорщині і засудили домих і улю блених опер:
«радянську інтервенцію» щодо
«Ч іо - Чіо - С ан».
Угорщини. У цьому місці резо «Богема»,
люції її автори не скупилися на «Тоска»,
«М анон
Л еско»
вирази, вони говорили і про та ін.
«комуністичний експансіонізм»
Уродженець м. Л укка (П ів
і навіть «колоніалізм».
нічна
Італія), П уччіні п охо
Але в тій же резолюції не
знайшлося місця, щоб засудити див з роду м узикантів-п ро
підступні дії французького ім фесіоналів: його батько, дід і
У політичному відношенні канці. Але це справа самих періалізму, який веде кровопро прадід були композиторами.
США є буржуазною республі американських виборців, кому литну війну в А лжірі. Не були
кою. При владі поперемінно вони віддадуть свої голоси. засуджені також підступні ко Закінчивши М іланську кон
стоять дві великі політичні пар Пригадую, як у Сан-Франціско, лоніалістські устремління ан серваторію, композитор б іл ь
тії — республіканська і демо республіканці хотіли втягнути у глійського імперіалізму в Єгип шу частину свого ж иття про
кратична. Обидві вони є пар передвиборну кампанію і нас, ті, Омані або провокаційні дії жив у м. Мілані.
тіями імперіалістичної буржуа радянських журналістів. На американських імперіалістів у
Творчість Пуччіні поряд з
зії і виражають інтереси амери пост губернатора штату Калі Гватемалі, на Кубі чи в районі
канського крупного капіталу. форнія претендував материй Тайваню. Це все подавалося, як творчістю інших талановитих
Буржуазні ідеологи Америки реакціонер-республіканець Ноу прояв американської «демокра його сучасників — П. М а
широко рекламують «принади» ленд. Навіть права американ тії», вірності «союзницькому сканьї, Р. Л еонковалло —
своєї двопартійної демократії. ська преса називала його «тін обов’язку» тощо.
належить до музичного на
Однак така демократія є сво ню Маккарті». Ноуленд хотів,
У
керівництві
НСА
є
чимало
пряму, щ о має н азву « B е
щоб
то
не
було
зайняти
пост
бодою для експлуатації і відсут
людей, погляди яких дуже да
ністю свободи для трудящих. губернатора Каліфорнії, роз лекі
від прогресивних. Досить
Американські виборці на черго глядаючи його як місток до сказати,
що лідери НСА і досі
президентського
крісла
під
час
вих виборах поставлені перед
не визнають Міжнародного со
дилемою: віддати голос за кан виборів 1960 року.
Напередодні виборів ми да юзу студентів, який об’єднує
дидата-демократа чи за кан
вали
велику прес-конференцію студентів соціалістичних країн
дидата-респ убліканця.
Кожен
З 15 гр удн я 1 9 5 8 р ок у по
з них відрізняється один від од для газет штату, представників і ряду країн «зони миру».
У
1958
р.
НСА
пішла
на
де
15
січня 1 9 5 9 р ок у прово
радіо
і
телевізійних
компаній.
ного тільки по формі, а не по
Один із кореспондентів (респуб яке зближення з радянськими
диться місячник по р о зп о
суті.
організаціями
Обидві політичні партії у ліканець) запитав нас: «Як, по студентськими
всю дж енню
книги.
К о м со
своїй боротьбі за пости в уп вашому, краще, якщо завтра на лише під тиском студентської
мольська о р га н іза ц ія р ай он у,
громадськості.
А
прагнення
ши
виборах
переможуть
республі
равлінні країною велику увагу
приділяють залученню на свій канці, чи демократи?». Як пізні роких мас американських сту яка зр азк ово п р ов еде цей
ше виявилося, з нашої відпові дентів розвивати контакти зі
за х ід ,
н агор од ж ув ати м еться
бік молоді.
В кожній з двох партій існу ді він хотів зробити сенсацію, студентами С РС Р велике. Ч а грош овою п р ем ією в су м і
ють так звані молодіжні клуби: вигідну для республіканської сто до нас підходили американ п ’яти тисяч карбованц ів.
клуб молодих демократів і клуб партії. Ми відповіли, що краще ські студенти, ставили запи
буде так, як вирішать самі аме тання, як одержати ту чи іншу
молодих республіканців.
Так, молодіжні клуби демо риканці, їм видніше, якій пар книгу з СРСР, як налагодити
Зак інчи ли ся зм аган н я на
кратичної партії існують з тії віддати перевагу. Двома листування з нашими студента
1932 р. Вони покликані збу днями пізніше республіканці, ми. Але найбільше було запи перш ість в у зів м іста з к у л ь о
джувати інтерес американських які зустрічалися з нами, з жа тань про те, як поїхати вчи вої стрільби. К ом ан да наш о
юнаків і дівчат до виборчої лем констатували провал Ноу тися до Радянського Союзу.
Якось у м. Берклі, де розмі
кампанії, залучати молодь на ленда, а один із них, ніби жар
бік демократії. Демократи в тома, зауважив, що деяка зина щений Каліфорнійський універ
своїх заявах говорять, що мо в цьому провалі є і наша. Якби, ситет, до нас підійшов юнак з
лодь підтримує їх партію. А мовляв, ви сказали, що кра Іорданії. Він сказав, що його
республіканці, в свою чергу, го ще обирати республіканців, тс най більше прагнення— вступити
ворять про те, що більшість мо схильна до сенсації американ до Московського університету.
лоді йде за ними. Однак, остан ська публіка послухала б росіян Навіть мову російську він ви
нім часам багато молодих аме і проголосувала б за республі вчав для того, що надіється
риканців починають розуміти, канського кандидата — через здійснити своє бажання. Ми
сказали, що обмін студента
що принципової різниці між по повагу до вас.
У США чимало молодіжних ми — це справа державної ваги
літичними платформами обох
партій немає. Щодо принципів організацій. Часто лідери їх го і здійснюється вона на основі
зовнішньої політики, то навіть ворять про свою незалежність міжурядових договорів.
лідери обох цих партій визна від партій, але, як правило,
— Але як бути мені, адже Іор
ють, що тут погляди обох пар кожна з цих організацій прими данія не визнає уряду С РС Р.
кає
до
платформи
однієї
з
бур
тій співпадають. Так, під час
Я б хотів приватним чином по
перебування на посту президен жуазних партій.
їхати в М оскву»,— сказав йор
та Трумена (демократ) був ство
Досить численною серед сту данець.
рений
Північно - Атлантичний дентів є Національна студент
На це ми відповіли, що в нас
агресивний союз, якому вірний ська асоціація (НСА). Вона об' уже
понад чотири десятиліття,
і президент Ейзенхауер (рес єднує в своїх рядах понад 900 як вузи
перестали бути приват
публіканець). Доктрина Трумена тисяч студентів із майже 350 ними, вони
є здобутком усіх
і план Маршалла — це ті реак коледжів і університетів. У ста
А в тому, що прав
ційні принципи, які поділяються туті НСА говориться про те, що трудящих.
кола Іорданії не бажають
обома партіями у справі наса це позапартійна організація, але лячі
установлення
нормальних відно
джування американського геге уже попереднє ознайомлення з
монізму, зневажання економіч її програмою показує, що вона син з СРСР, розумності дуже
ної і політичної незалежності знаходиться під сильним полі мало. Після цього студент-іор
тичним впливом демократичної данець сам сказав, що він не
інших держав і народів.
сумнівається, що С РС Р може
І якщо на недавніх часткових партії.
виборах до конгресу і на пости
У так званому «Кредо сту існувати без визнання його іоргубернаторів виборці віддали дента» говориться, що амери дансыкими властями. Ми не мог
перевагу кандидатам демокра канські студенти виступають за ли не погодитися з цим.
Буржуазна американська про
тичної партії, то це лише тому, світ, в якому «всі люди є бра
особливо
емігрант
що вже дуже обридла їм тепе тами перед богом... світ, в паганда,
рішня діяльність Даллеса, який якому повага до минулого не ська преса, все робить для того,
подібно цирковому еквілібристу розглядається як реакція, а на щоб замовчати успіхи нашої
балансує «на грані війни».
дія на майбутнє не називається країни в розвитку економіки і
Зараз демократи виступають революцією, де більшість жи культури. Вона всіляко прагне
за більш розумну політичну лі вуть без страху і всі можуть загасити в зародку прагнення
нію уряду США, але це може надіятися».
чесних американців до вивчення
бути тільки тактичним кроком і
нашої країни, до встановлення
Неважко
бачити,
що
ці
поло
матиме місце доти, доки вони ження своєї «віри», американ дружби з радянськими людьми.
знаходяться в опозиції.
студенти запозичили із на Але ці прагнення настільки ве
Однак можна сказати, що де ські
що ніщо не в змозі про
ставлена
демократів, де зокре ликі,
мократична партія має біль ма говориться,
тистояти їм. Ідея мирного спів
що
демократич
ше шансів для перемоги на
партія є «національною пар існування і дружби з радян
виборах президента в 1960 р. Зо на
тією,
яка відстоює інтереси ськими народами пробиває собі
крема, в її рядах є такі по всіх американців».
Демокра дорогу через усі рогатки і пе
літичні діячі, як Є. Стівенсон, тична партія, якщо вірити
її репони, які чинять імперіа
П. Батлер, сенатори Хемфрі, ідеологам, бореться за «демо
лістичні кола. Серед американ
Грін, які користуються чима кратію без вульгаризації», за ців є багато наших щирих дру
лою популярністю у американ
де «повага до ми зів. Хоч вони дотримуються ін
ців, і вони мають більше шансів суспільство,
нулого
не
є
реакцією,
і наділ на ших філософських, релігійних і
виграти під час виборів урядові майбутнє не є революцією,
де політичних переконань, ніж ми,
пости, ніж кандидати-республі більшість не зазнає насиль
однак спільним у нас є бороть
ства, а меншість не знає страху ба за мир, за краще майбутнє
людства.
і всі мають надію».
НАШ
календар
Подорож
з а
океан
Д ж а к о м о Пуччіні
КО РО Т К О
різм». Вибираючи сюжети
життя простих людей,розп
відаючи про глибокілю
дські
страждання, композиторпраг
нув В Т ІЛ И Т И у СВОЇХ творах
правду життя. Протедрам
героїв Пуччіні показанабез
зв’язку з широкимгромад
ським фоном, автор неп
раг
не розкрити її соціальніпри
чини. Це і обумовило.
ність опер Пуччініі.
знизило значення оперног
жанру величних ідей
.А
дж
е
в операх композитора.
робить прекрасним.
твір мистецтва — ВІДверта
людяність і краса.
Неповторні мелодіїП
учі
н і НІКОЛИ не перестан
утьча
рувати кожного, хто лю
би
ть
і розуміє музику,
А. СПІВА
К
.
го інституту у СВОЇЙ групі
зайняла перше місце. Пр
и
зо
ві місця мають: тренерк
ом
ан
ди, заслуж ений майстерсп
ор
ту Г. Онисимов (з пістол
ету),
студент V курсу фізи
к
о-м
а
тематичного факультету
Староселець (з м/к гвинтівки)
та студент IV курсу педаго
гічного факультету А. Сов
ченко (з м/к пістолета).П
ере
можці
нагороджені грам
о
тами.
2 8 грудня в Палаціф
із
культури будуть проведені
міжфакультетські змагання
з плавання.
В. о. редактора І.КРУК
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова