Файл #149: "За педагогічні кадри. № 20 (67) (16 грудня 1958 року)"

Пролетарі всіх країн, єднайтеся!

педагогічні

ЗА К А Д ри
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ
І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім . О. М. ГОРЬКОГО

Рік видання 3-й

№ 20 (6 7)

6
1

грудня
1958 року
ВІВТОРОК
Ціна 15 коп.

НАВЧАННЯ В ПРАЦІ, НАВЧАННЯ ДЛЯ
СУСПІЛЬНОКОРИСНОЇ ПРАЦІ
Наша велика Батьківщина нального спілкування народів муніст Івашина вніс цінну про­
нагадує собою гігантський оке­ СРСР. Деякі промовці критику­ позицію про негайну організа­
анський корабель, який успіш­ вали Міністерство освіти за те, цію при Київському педагогіч­
но борознить водяні далі, йде що воно допускає у великих мі­ ному інституті вечірнього відді­
впевненим курсом у комунізм. стах (Київ, Харків та ін.) ство­ лу, а також про відкриття ко­
Береги комуністичного завтра рення більшої кількості росій­ роткострокових вечірніх курсів
вже видніються перед нами. Во­ ських шкіл, ніж українських. для перепідготовки вчителів по­
ни стали зримими, їх обриси У школах з російською мовою чаткової школи. Багато говори­
виступають у величних цифрах викладання класи переповнені, лося на зборах про поліпшення
нашої семирічки. Величезної багато паралельних комплектів, підготовки вчителів І —IV кла­
ваги у період розгорнутого ко­ а в школах з українською мо­ сів., тобто тих класів, де за­
муністичного будівництва наби­ вою викладання — ледве наби­ кладаються основи виховання
рає комуністичне виховання рається по одному класному дітей, прищіплюється їм любов
до навчання і праці. Комуніст
трудящих. Першорядна роль комплекту.
у цьому належить нашій радян­
Не може бути прийняте поло­ Миронов говорив про розробку
ській школі.
ження тез про постановку ви­ нової методики навчання ді­
Обговоренню важливих пар­ вчення іноземних мов. Мабуть, тей-семиліток у першому класі.
тійних документів про перебу­ не буде перебільшенням сказа­
Комуніст Мітюрьов, який ви­
дову школи були присвячені ти, що постановка вивчення ступив з доповіддю, піддав кри­
відкриті партійні збори у на­ іноземних мов є найслабішою тиці тих викладачів мовно-літе­
шому інституті. Майже два де­ ланкою нашої школи. Треба не­ ратурного факультет, які, не
сятки комуністів і безпартійних гайно і рішуче подолати цей не­ розуміючи необхідності вивчен­
записалися для виступів. Пи­ долік у роботі школи. У тих ня студентами музики, виступа­
тання, яке обговорювалося, тор­ школах, де, як вказується ють за ліквідацію цього профі­
кається безпосередньо кожного у тезах, немає належних умов лю навчання в інституті. Була
присутнього: і старого професо­ для вивчення іноземної мови, внесена пропозиція, щоб на ро­
ра, який готує кадри для шко­ такі умови потрібно створювати. сійському відділі, де другою
ли, і юнака чи юнку, які обра­ Необхідно, щоб учні займалися спеціальністю є музика, ввести
ли для себе найблагороднішу розмовною мовою, а не тільки читання курсу марксистськопрофесію вчителя. Саме їм до­ перекладом текстів. А ті, хто ленінської естетики.
ведеться працювати у тих шко­ закінчують вузи, повинні вміти
Цікавою була думка, вислов­
лах, які зараз створюються в розмовляти на одній з інозем­ лена на зборах, про введення у
нашій країні.
них мов.
новій школі спеціального пред­
Виступаючі на зборах одно­
У зв’язку з тим, що в націо­ мета «Історія труда». Обгрунто­
стайно схвалювали висунутий у нальних школах учням дове­ вуючи цю пропозицію, комуніст
тезах основний принцип побудо­ деться вивчати три мови (а це Войтко говорив про необхідність
ви нової школи — поєднання є необхідністю), на зборах було поетизувати труд з малих л іт
навчання з суспільнокорисною внесено пропозицію, щоб у на­ навчання учнів. У цьому курсі
працею. Досі у наших школах ціональних республіках школи повинна бути показана вирі­
мало уваги приділялося резуль­ були не 8-річними, а 9-річними. шальна роль праці у виникненні
татам тих практичних занять, У цій пропозиції є розумний людини, показано, як під впли­
які проводилися. Це не збуджу­ смисл. Адже вона зразу розв’я­ вом праці людина досягла того
вало в учнів інтересу до резуль­ зує ряд дискусійних проблем: ступеня розвитку, на якому ми
татів своєї праці, не давало їм дітей приймати до школи з семи знаходимося зараз. Зрозуміло,
моральної насолоди від успішно років, а не з восьми, як дехто що підручник з «Історії труда»
виконаної роботи. У тезах по­ пропонує; крім того, після за­ має бути написаний живою до­
ставлено завдання рішуче лікві­ кінчення 9-річки підлітку буде хідливою для учнів мовою, ілю­
дувати цей недолік. Коли учень повних 16 років, і він зразу ж стрований добротними фотогра­
побачить корисність того, що зможе, за існуючим законодав­ фіями і малюнками, прикладами
з життя, розвитку виробництва
він робить, коли він, подібно ством, поступати на роботу.
робітникові на заводі, відчує
Чимало уваги на зборах було і техніки різних народів і в пер­
насолоду від наслідків своєї приділено питанням поліпшення шу чергу — народів нашої кра­
праці, тоді він буде дивитися заочної і вечірньої освіти. Ко­ їни.
на труд, як на велику насолоду.
Великого значення у вихо­
ванні справді комуністичного
ставлення до праці набирають
бригади комуністичної праці,
які зараз створюються повсю­
ди — на фабриках, заводах, у
колгоспах тощо. Такі бригади
можуть і повинні бути створені
і в нашому інституті — такою
була одностайна думка всіх ви­
ступаючих.
На зборах було висловлено
ряд конструктивних пропозицій,
в яких автори вносили зміни і
доповнення деяких положень
тез. Так, не може бути прий­
няте положення про вивчен­
ня мов. У такому формулюван­
ні, як воно зараз записане в те­
зах, принижується роль націо­
нальної мови. Збори у своєму
рішенні записали, що вивчення
національної мови в союзних
республіках повинне бути обо­
в' язковим. Поряд з цим обов’яз­
ковим є також вивчення росій­
СЬКОЇ МОВИ, ЯК м о в и

м іж н аціо­

Студенти III курсу фізико-математичного факультету
сумлінно віднеслися до практики на виробництві, са­
мостійно працюючи слюсарями та токарями на київських
підприємствах.
Н а ф о т о : кандидат технічних наук, головний ін­
женер депо ім. Андрєєва В. Л. Степенко вручає посвід­
чення IV розряду по слюсарській справі студентці
III курсу II групи фізиків Г. Дрозд.
Фото М. Шуряка.

П осилит и р о л ь
п р акт и чн их за н я т ь у ш колі
На сучасному етапі кому­
ністичного будівництва радян­
ська середня і вища школи по­
винні давати молоді не тільки
максимум знань, а й водночас
готувати її до виробничої праці.
Успішне розв’язання цього
завдання неможливе без глибо­
кого вивчення досвіду роботи
шкіл, без оволодіння навичками
майстерної організації навчаль­
но-виховного процесу. В зв’яз­
ку з цим виникла необхідність
посилити практичну підготовку
вчителів на основі тісного по­
єднання лекційної роботи в
інституті з безпосереднім ви­
вченням роботи школи. Прак­
тична підготовка майбутніх учи­
телів може бути успішною, ко­
ли вона здійснюватиметься як
за рахунок педагогізації теоре­
тичних курсів, що читаються в
інституті, так і за рахунок
практично-лабораторних занять
у школі з педагогічних дисцип­
лін і на педагогічній практиці.
Роль практичних занять у
школі зростає в зв’язку з роз­
витком нових типів загально­
освітніх закладів — шкіл-інтер­
натів і з наступною перебудо­
вою системи народної освіти.
Наша робота по організації
практичних занять будується
так, щоб кожен студент мав
змогу глибоко ознайомитись з
усіма сторонами навчально-ви­
ховної роботи класу і школи.
Всі студенти III курсу мовно-лі­

тературного факультету україн­
ського відділу розкріплені за
певними класами, в яких вони
не тільки спостерігають різні
види і форми навчально-вихов­
ної роботи, але й беруть
у ній посильну участь. Ор­
ганізація практичних занять
передбачає: спостереження з
метою ознайомлення з особ­
ливостями режиму дня і різних
видів навчально-виховної та по­
закласної роботи в школі-інтер­
наті (згідно виробленої програ­
ми); участь в організації різ­
них навчально-виховних заходів:
ознайомлення з роботою шкіль­
них учнівських організацій та з
особливостями роботи учителя,
вихователя і плануванням їх
роботи.
Перші заняття в школі пока­
зали, що ті студенти, які серйоз­
но поставилися до практичних
занять, правильно організову­
ють різні види роботи учнів, ко­
ристуються любов’ю і авторите­
том серед них. Це такі студен­
ти, як С. Бондаренко, Н. Іва­
нунь, М. Мельник, Т. Дружин­
ська, Т. Соцька, М. Запара,
В. Тараненко, З . Шишкова,
Т. Якуба, Л. Чернюк, Г. Васи­
ленко та інші.
Критерієм, який визначить
майбутнє студента педвузу, є
педагогічні вміння і навички.
Звідси завдання: наполегливо
вивчати роботу школи.
М. РЯБУХ!Н.
ЗАРАЗ, на студент­
ВЖЕ
ській лаві, старанно готу­

ються до своєї майбутньої ді­
яльності студенти українського
відділу мовно-літературного фа­
культету.
Чимало з них після закінчен­
ня інституту підуть працювати
у школи-інтернати. адже їх дру­
га спеціальність — вихователь.
Щоб успішно оволодіти цією
окладною і відповідальною спе­
ціальністю, студенти регулярно
відвідують школи-інтернати. І
приходять вони туди не як
спостерігачі, а як члени вчи­
тельського колективу.
За розкладом для практичних
занять в школі-інтернаті відве­
демо спеціальний день.
Н а ф о т о: студентка ІІІ
курсу українського відділу Л.
Кристофович допомагає вихо­
ванцям школи-інтернату № 3

„Радянська ш кола покликана го т у в а т и р із н о б іч н о о свіч ен и х л ю дей , які
добре знаю т ь основи н а ук і р а зом з т и м з д а т н і до с и с т е м а т и ч н о ї фізичної
праці, виховуват и у м олоді п ра гн ен н я б у т и к о р и с н о ю с у с п іл ь с т в у , брати
акт ивну участ ь у виробницт ві ц ін н ост ей , н е о б х ід н и х с у с п іл ь с т в у
(Із тез ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про зміцнення зв’язку школи з
життям і про дальший розвиток системи народної освіти в країні»).

Нова ш кола-інтернат

Ж ваво відгукнулися викладачі педагогічного факультету на тези Ц К КПРС і
Ради Міністрів СРСР про перебудову школи. Чимало вносять науковці конструк­
тивних пропозицій, спрямованих на поліпшення роботи школи, дальш ого розвитку
педагогічної науки.
Н а фото: під час обговорення. Виступає доцент кафедри педагогіки
М. М. Миронов.
Фото М. Шуряка.

Про

перебудову

для

ш к іл

г л у х о н ім и х

Радянська
сурдопедагогіка
має значні досягнення у на­
вчанні глухонімих. Випускники
шкіл для глухонімих беруть
участь у соціалістичній праці в
різних галузях промисловості,
сільського господарства, науки
і мистецтва. Вони успішно пра­
цюють нарівні з тими, хто чує,
і разом з ними досягають вели­
ких трудових показників.
Проте більшість глухонімих,
які закінчують зараз дев'яти­
річну школу (початкову), йде у
життя недостатньо підготовле­
ною. Досить часто глухонімі не
оволодівають як слід не тільки
основами наук, але й професія­
ми, вивчення яких передба­
чається навчальним планом.
Нерідко випускники цих шкіл
після дев'яти років навчання
погано володіють словесною мо­
вою, не набувають навиків ко­
ристування нею. Їх мова має не
тільки ряд істотних дефектів
вимовляння — вона буває іно­
ді настільки аграматичною, що
важко навіть зрозуміти, про
що, власне, говорить глухоні­
мий.
Дуже обмежене знання мови
позбавляє багатьох глухонімих,
які закінчили 9 класів початко­
вої школи, продовжувати на­
вчання у школах підвищеного
типу, яких є тільки три на рес­
публіку і, тим самим, вступати
до середніх професійних учбо­
вих закладів.
Основними причинами такого
незадовільного стану навчальновиховної роботи в школах для
глухонімих дітей є нераціональ­
на система навчання глухонімих
мові та обмеженість дошкільних
груп для глухонімих при шко­
лах глухонімих і дошкільних
ітов).установ для дітей з порушенням
слух(ги

РОЗШИРИТИ
ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

У тезах ЦК КПРС і Ради Мі­ ня практичної підготовки дефек­
ністрів «Про зміцнення зв’язку тологів, кафедра спецпедагогіки
а­
школи з життям і про даль­ та деканат педагогічногоф
ший розвиток системи народної к ультету виділили спеціальні
освіти в країні» перед педаго­ дні для роботи студентів у цій
гічними вузами поставлені кон­ школі.
Студентам - олігофренопеда­
кретні завдання, які зобов’я зу ­
ють готувати вчителів — висо­ гогам необхідно повністю вико­
кокваліфікованих фахівців своєї ристовувати створені їм можли­
справи.
вості і вже з перших курсів
Така підготовка досягається вклю чатися в життя школи, все­
тільки шляхом тісного поєднан­ бічно вивчаючи його. Практич­
­
ня теоретичної і практичної ро­ на робота студентів у допоміж
боти, глибокого творчого вивчен­ ній ш колі повинна бути однако­
во інтенсивною на протязі всіх
ня досвіду школи.
Студенти - олігофренопедаго­ рок ів навчання в інституті.
Як показує досвід: студенти,
ги мають усі можливості для
всебічного вивчення допоміж­ які систематично вивчають ро­
ної школи в процесі засвоєння боту школи, значно успішніше
спеціальних дисциплін, практич­ оволодівають програмовим мате­
ні заняття з яких проводяться ріалом. Їх відповіді на екзаме­
безпосередньо в школі.
нах ілюструються прикладами
Особливо сприятливі умови ж иття школи, що свідчить про
для вивчення специфіки роботи глибоке розуміння матеріалу.
з розумово відсталими дітьми
Використовуючи досвід допо­
створені для студенті в-олігоф­ МІ Ж Н И Х шкіл, студенти — члени
ренопедагогів зараз у зв’язку з дефектологічного гуртка — пи­
відкриттям у м. Києві нової ш уть оригінальні, практично
допоміжної
школи - інтернату цінні роботи.
№ 161. У школі є чудові
П рофесія дефектолога склад­
класи, відповідно обладнані ро­ на і багатогранна. Студент-де­
бочі кімнати, де проводяться фектолог після закінчення педа­
уроки з ручної праці І — III кла­ гогічного вузу повинен мати не
сів, майстерні для професійно­ тільки глибокі теоретичні знан­
го навчання, логопедичний кабі­ ня і практичну підготовку, але й
нет для проведення роботи над достатній досвід самостійної ро­
мовою учнів, кабінет для пере­ боти з аномальними дітьми.
гляду навчальних фільмів, мето­
К. ТУ РЧ И Н С ЬК А ,
дичний кабінет, фізкультурний
зал тощо.
викладач кафедри
спецпедагогіки.
Враховуючи виключне значен­

Зараз з великим піднесенням
Зараз, як і раніше, глухоні­ проходить всенародне обгово­
мі діти, за незначним винятком, рення тез ЦК КПРС і Р а ­
вступають до школи не з дитя­ ди Міністрів СРСР «Про зміц­
чих садків, а безпосередньо від нення зв'язку школи з життям і
батьків і мовою зовсім не воло­ про дальший розвиток системи
діють. Вся попередня робота народної освіти в країні».
над мовою глухонімої дитини
Це визначний партійний доку­
проводиться в школі і це, зви­ мент. який творчо розвиває мар­
чайно, збільшує строки навчан­ ксистсько-ленінське вчення про
необхідність поєднання навчан­
ня глухонімих.
У зв’язку з обговоренням ня молоді з продуктивною пра­
програми перебудови народної цею.
Педінститути покликані готу­
освіти, викладеної у тезах ЦК
УЧИТЕЛІВ ТРЕБА НАВЧАТИ
КПРС і Ради Міністрів СРСР, вати висококваліфікованих учи­
телів, які повинні оволодіти не
духов­ практичні уроки ма­
У тезах ЦК КПРС зростаючих
нам, педагогам - дефектологам
лю вання в 1 — 2 кла­
тільки знанням основ наук, а й і Ради Міністрів них потреб.
слід (для докорінного поліпшен­
Учителі молодших сах; для студентів
одержати практичні навички та СРСР «Про зміц­
ня навчання глухонімих дітей
нення зв’язку шко­ класів, яких готує IV — V курсів —
та підготовки їх до майбутньої вміння по організації і прове­ ли з життям і про наш інститут, змо­ 3 — 4 — 5 класах.
сільськогосподарської дальший
Д ля більш успіш
­
розвиток жуть у доступній
трудової діяльності) внести та­ денню
формі дати учням ного проведення за­
праці
дітей
у
школі
і
дитячому
системи
народної
кі пропозиції:
освіти в країні» при­ початкові відомості нять з малювання
садку.
образотворче
прискорити відкриття відпо­
діляється увага і про
можна було б в л аш­
Отже при перегляді навчаль­
мистецтво, дати їм товувати тематич
і
н
відної кількості спеціальних до­
естетичному
вихо­ практичні навички.
виставки творів м
ай­
шкільних установ (ясел та ди­ них планів, мені здається, ко­ ванню як частині
Для
підготовки
тячих садків) для дітей з пору­ рисно було б збільшити час на комуністичного ви­ вчителя повинна бу­ стрів мистецтв(у
репродукціях), ви
­
нова ставки студентських,
шенням слуху, що створить на­ практичні заняття з основ сіль­ ховання підростаю­ ти складена
чого
покоління.
програма з м алю ­
лежні умови для своєчасної ро­ ського господарства за рахунок
також учнівськи
х
Представники ба­ вання (з методикою), аробіт,
скорочення
лекційних
годин.
З
виконаних
д
і
п
боти над мовою глухих дітей і
гатьох професій у розрахована на п’ять
проходженя
дасть можливість зменшити лекцій можна зовсім зняти різ­ своїй практичній ді­ років. До неї доціль­ час
студентами
практи­
ного
роду
описовий
матеріал,
яльності
використо­
строки навчання на 2 —3 роки;
но включити п р ак ­ ки.
який студенти можуть самі ви­ вують
малювання. тичні зан яття сту­
до 1960 року завершити на­
Крім того, малюван­ дентів у ш колі. Т ак,
М. Солом'ян
ськ
а
вчати
по
підручниках
і
учбо­
вчання глухонімих дітей (до­
ня потрібне людям наприклад, для сту­
викладач кафед
ри
вих
посібниках.
Це
допоможе
шкільного і шкільного віку) за
для задоволення їх дентів ІІІ курсу —
спецпедагогіки
експериментальною програмою і щільніше пов’язати теорію з
приступити до переходу на на­ практикою. Майбутній учитель
вчання глухонімих за новою повинен добре розбиратися в
СЛІДАМИ НАШ ИХ ВИСТУПІВ
системою (формування у глухо­ сільськогосподарському вироб­
німих дітей мови як засобу ництві. Працюючи самостійно на
дослідній ділянці інституту —
спілкування);
поступово перейти на обов’яз­ у плодовому саду, в ягіднику, в
кову восьмирічну освіту глухо­ плодорозсаднику, на парниках,
това­
Під таким заголовком у 18 йш л а мова в замітці, вмон
німих (за програмою масової па полях сівозміни тощо, кож­
ні;
зал
и
ш
ається
їх
обпаяти
ю
.Ц
номері нашої газети було вмі­
школи), що створить сприятливі ний студент набуде практичних
роботу
досить
швидко
м
о
ж
н
а
щено замітку Л. Гиренко. В ній
умови для якісної професійної навичок та вмінь з агротехніки
ях,
студентка писала про те, що, виконати у наших майстерн
підготовки учнів та дасть мож­ сільськогосподарських культур
але працівники майстереньвід­
незважаючи
на
щойно
закінче­
ливість більшості глухонімих для почесної і благородної пра­
ний ремонт, душ у навчальному мовилися допомогти.
продовжувати навчання у се­ ці на педагогічній ниві.
Редакція сподівається, щ
оза­
корпусі працює погано.
редній школі та професійних
відую
чий
майстернями
тов.
.
М. ПРИХОДЬКО,
Як повідомила редакцію адмі­
училищах.
дзю
к
в
живе
необхідних
з
а
с
о
б
і
в
ністративно-господарська части­
Р. КРАЄВСЬКИЙ,
старший викладач педаго­гіч
н
оф
ак
ул
ь
те.
.
К А Н Д И Д А Т П Е Д А ГО Г І Ч Н И Х H АУК
на, сітки в змішувачі, про які дЛЯ ДОпОМОГи господарникам

МАЛЮВАТИ

„Знову необхідний ремонт'

ЛЕДАРКА ТА ї ї ПОКРОВИТЕЛІ

П ік л у є м о с я

про

л іт н ій в ід п о ч и н о к

(Чи немає і у вас таких?!.)
Вже другий рік Зоя Алексєє­ фронту боротьби проти неуспіш­
ва пише курсову роботу «Здіб­ ності. Та ледарка навіть не оці­
ності дітей до малювання». нила по заслузі всіх цих «бла­
Треба сказати, що вона на­ городних» поривів. їй би додо­
віть не замислювалась над те­ му поїхати, порозважатися, на
мою. Коли товариші захищали танцюльки завернути, а тут тре­
свої роботи, Зоя... поїхала до­ ба вчитися. Навіщо це їй — во­
дому відпочити перед екзаме­
ном з історії КПРС (до якого,
до речі, не готувалась і з вели­
кими труднощами, ледве-ледве
склала). А робота над темою,
звісно, була перенесена на дру­
гий рік. І ось, хоч уже й мину­
ли всі строки, З . Алексєєва
продовжує «в поті лиця»... бити
байдики. Всі хвилюються, всіх
у групі турбує її «хвіст» і тіль­
к и сама хвостистка — ціл к о m
спокійна!
Відповідальна за академробо­
ту в комсомольському бюро фа­
культету М. Бобрик, якій вже на ж і без того студент­
набридло червоніти за свою ка! До своїх же постійних
«підопічну», вирішила «допо­ «хвостів» лежебока настільки
могти» бідолашній і... написала вже звикла, що вони стали
за неї майже всю курсову ро­ їй просто необхідними. Отже,
боту.
вся ця опіка — лиш зайві тур­
Нарешті, один етап трудно­ боти...
щів позаду — зведено докупи
Постає законне питання: до­
спостереження всіх і названо ки ще існуватимуть у нас такі,
це «дослідженням», курсовою з дозволу сказати, студенти і
роботою З . Алексєєвої Але ж скільки ще ми з ними панька­
роботу треба ще й захистити. тимемось?!
І тут знайшлися сердобольні
А. ЛИСЕНКО,
колеги: комсорг Л. Дзюба пішла
студентка III курсу
просити викладача, щоб він...
педфаку.
позитивно оцінив «працю» сту­

Мабуть, дивно говорити зараз
про літні канікули. Але ж не
дарма народне прислів’я каже:
«Готуй влітку сани, а взимку—
воза». Літні канікули чимало
наших студентів провели в
спортивному таборі і залишили­
ся дуже задоволеними. Отже,
влітку вони не залишили спор­
ту, як це доводилося робити ра­
ніше. Але все ж таки набагато
краще можна було б відпочити,
наприклад, у туристському по­
ході.
За останній час діяльність
туристських секцій при школах
дуже пожвавилася. Соромно бу­
де молодому вчителеві, якщо
він не знатиме найвидатніших
місць своєї республіки, країни.
А це ж так цікаво. Адже, у нас
на Україні так багато видатних
місць! Короткою була подорож
окремих студентів до Канева,
але скільки вражень вона зали­
шила! А якщо поїхати в Карпа­
ти, до Одеси або на Кавказ до
Чорного моря!.. Про все це не­
щодавно і велася розмова на
засіданні комітету ЛКСМУ ін­
ституту.
Розпочинається дуже цікава і
корисна справа. Треба, щоб
прийняті рішення обов'язково
були проведені в життя, а не за­
лишилися тільки на папері.
Т. КУРІННА,
член комітету ЛКСМУ
інституту.

НАМ ПИШУТЬ

Ц е не дрібниці

Останнім часом у нашій
їдальні дещо поліпшилось при­
дентки!
готування страв. Але прикрим
ВІД РЕДАКЦІЇ:
Все було пущено в хід — вед­
є те, що й досі студентам дово­
А яка думка деканату педа­ диться витрачати багато часу
межа послуга, обман, тільки б
створити ілюзію суцільного гогічного факультету?
на обід. Справа в тому, що
їдальня працює на повну по­
тужність лише від 14-ої до 15-ої
години, тобто після закінчення
лекцій. У ці години можна спо­
Працюємо сум лінно
стерігати великі черги до каси
В цьому році пе­ мінарах і практич­ практичних заняттях та вікон роздачі, незадовільний
ред нами відкрили­ них заняттях сту­ з старослов’янської санітарний стан столів, тісноту,
ся двері вузівських денти нашої групи мови грунтовні знан­ нестачу хліба тощо. Ці, на пер­
аудиторій — ми ста­ виявили велику на­ ня виявили З . Язло­ ший погляд, дрібниці знижують
полегливість у са­ вицька, І. Майстрен­ якість обслуговування і забира­
ли студентами.
Спільна, організо­ мостійній праці, ба­ ко, Г. Цуран.
ють у студента дорогоцінний
вана праця на ла­ жання скласти пер­
час.
Є всі підстави га­
нах Кіровоградської шу у своєму житті
Щоб уникнути цього, треба
дати, що зимову се­
області відразу ж сесію якомога кра­
збільшити пропускну здатність
зміцнила наш колек­ ще. Змістовно ви­ сію ми зустрінемо у їдальні. Одним з шляхів до цьо­
тив. Ми дружно пра­ ступають на семіна­ всеозброєнні.
го є запровадження абонементів
цювали на колгосп­ рах студенти Т. Лю­
на харчування. По такому
них полях, зараз — бар, З . Погорєлова, В. ЖАЙВОРОНОК, шляху пішли їдальні деяких
І. Жирова, Г. П’ят­
С У М Л ІН Н О
ГОТУЄМОСЯ
студент І курсу
інститутів, зокрема політехніч­
до щоденних занять. ківська, Н. Наумен­
мовно - літератур­ ного.
Вже на перших се­ ко та інші. На
ного факультету.
Л. ПАВЛОВ.

Кожному студенту— „Літературну газету"
Виступи улюблених ріалом читач
може
письменників, майстрів ознайомитися на сто­
художнього слова, іме­ рінках «Літературної
на яких нам відомі ще газети».
з шкільної парти, з
«Нові завдання педа­
розповіддю про свою гогів», «Яким повинен
творчу працю, теоре­ бути вчитель», «Літе­
тичні й історико-літера­ ратура в школі» — ось
турні статті україн­ заголовки
декількох
ських критиків і літе­ статей, в яких люди
ратурознавців, рецензії найрізноманітнішого ві­
на нові твори найріз­ ку і професій обгово­
номанітніших жанрів, рюють тези ц к КПРС і
огляд
літературно- Ради Міністрів С РС Р
художніх журналів і про перебудову школи,
альманахів, оголошен­ висловлюють свої дум­
ня
про вихід нових ки з питань, що хвилю­
книг, опублікування но­ ють найширші кола гро­
вел, нарисів, поезій, мадськості нашої краї­
у ривків з широких епіч­ ни. Це статті, що без­
них полотен, сатира й посередньо торкаються
гумор, в яких значне підготовки нових педа­
місце належить літера­ гогічних кадрів, статті,
турним пародіям і епі­ до яких звертаються і
грамам, — з усім цим повинні звертатися сту­
широким літературно- денти педагогічного ву­
художнім і критично- зу: їх не може не ціка­
публіцистичним мате­ вити р о з виток н а ш о ї

радянської школи, пер­
спективи навчання і ви­
ховання молодого поко­
ління.
Важко уявити собі
студента педагогічного
інституту, особливо сту­
дента-філолога, майбут­
нього вчителя мови й
літератури, який би
систематично не читав
«Літературну газету».
Звичайно, більшість
студентів
знайомить­
ся
з газетою,
за­
глядаючи до її ком­
плектів, що знаходять­
ся у кабінетах, сту­
дентській читальні, біб­
ліотеці. Але, на жаль,
таке знайомство не
можна назвати систе­
матичним, регулярним.
Ясно, що читати га­
зету, завжди бути в
курсі всіх питань, які
ов,я­піднімає вона, можна
рум
п
тільки

що читач буде її перед­
платником.
Однак, далеко не
кожний із студентів
інституту, навіть сту­
денти мовно-літератур­
ного й педагогічного
факультетів, які у май­
бутньому будуть викла­
дачами літератури й
мови в середній школі
і які повинні вже з пер­
шого року глибше зна­
йомитися з літератур­
ним процесом, перед­
плачує
«Літературну
газету», а й читає її
регулярно.
Всі, хто хоче перед­
плачувати цю газету
на майбутній 1959 рік,
може це зробити: пе­
редплата приймається
без будь-яких обме­
жень. Кожному студен­
ту — свою «Літера­
Ктурну газету»!
О
Р
.Х
П

Ви дзвеніть, молоді голоси легкокрилі!..
Бувають у роки молоді такі
хвилини, коли серце до краю
сповнене радощів, веселощів і
насолоди, хочеться поділитись
з кимось своїми враженнями,
розповідати і розповідати. Саме
так відчував себе кожний, кому
довелось побувати на фести­
вальному вечорі мовно-літера­
турного факультету, присвяче­
ному XXI з’їзду КПРС.
Гостинно розчинені двері ін­
ституту. Сюди завітали курсан­
ти військових училищ, студенти
вузів, робітники і робітниці під­
приємств. У гості до своїх май­
бутніх вчителів прийшли шко­
лярі.
Святкового вигляду набрав
актовий зал інституту. На стінах
стрічки і гірлянди з квітів. На
завісі зображені супутники. Во­
ни символічно поєднують у собі
риси радянської молоді, яка йде
по героїчному шляху до свого
щастя.
Нарешті, відкрилась завіса.
На сцені — дівчата у гарних
білих сукнях, стрункі, бадьорі.
Конферансьє оголошує: «Ви­
ступає зведений хор мовно-літе­
ратурного факультету російсько­
го відділу. Виконується пісня:
«Родина моя». Широко і вільно
ллється мелодія. З великою
майстерністю була виконана
пісня «Журавлі».
Перед глядачами — чорнявий
стрункий юнак. Це Андрій Про­
копенко, студент IV курсу. Він
прочитав уривок з поеми В. Ма­
яковського «В. І. Ленін».
Великим успіхом користу­
валися музичні номери. Тріо
баяністів у складі студентів Ко­
нак а, Міндака, Мозгова викона­
ло варіації на теми російських
пісень.
Один за одним демонструють

свою майстерність учасники
фестивального вечора. Студент
Линник вдало проспівав романс
Чайковського «Хотел бы в еди­
ное слово».
Бурхливими оплесками наго­
роджували глядачі виконавців
танцювальних номерів, де особ­
ливо відзначились Конак і Чен­
дєва.
Великий успіх випав на долю
учасників секстету IV курсу
українського відділу. Бадьоро
звучали в їх виконанні веселі
жартівливі українські, польські
і чеські пісні, пісні з кінофіль­
мів.
З цікавими спортивними но­
мерами виступали студенткирозрядниці Матюша, Кім і пер­
шокурсниця Іванова. Їх виступи
відзначались точністю і плав­
ністю рухів.
Сподобалось глядачам вико­
нання уривку з п'єси Стари­
цького «За двома зайцями».
Студенти Линник і Бас дохід­
ливо передали колорит епохи,
комізм і юмор українського
класика-драматурга.
Естетичну насолоду доставив
глядачам виступ студента ІІ
курсу Галуха, який успішно ви­
конав українські пісні «Взяв би
я бандуру» та «Ой, поїхав за
снопами».
Після короткої перерви при­
сутні прямують до залу, де про­
довжують веселитися. Лунають
звуки музики, у парах весело
кружляють юнаки і дівчата. По­
тім ігри, розваги.
Невимушено і тепло пройшов
цей вечір.
Хочеться побажати, щоб ве­
чори, які відбуватимуться нада­
лі. проходили більш святково і
урочисто, щоб відчувалась сту­
дентська юність, бадьорість.
В. ВАШКУЛАТ.

Г оm у є мось сm аранно
Цими днями на честь ХХІ з'їзду КПРС відбудуться факуль­
тетські фестивалі.
Діяльно готуються до перегляду художньої самодіяльності
студенти III курсу фізико-математичного факультету. У програ­
мі — багато різноманітних і цікавих номерів.
У підготовці беруть участь майже всі студенти. За роки
спільного навчання у нас визначилися свої «артисти». Але. крім
них, на фестивалі вперше виступатиме жіночий ансамбль ма­
тематиків.
Студенти-фізики на протязі майже всього семестру були
на практиці. Кожен, хто вже побував на практиці, знає,
як багато часу вона забирає. Проте це не завадило третьокурс­
никам старанно готуватися до фестивалю. Майже кожного дня
після занять в аудиторіях можна побачити майбутніх учасників
фестивалю за підготовкою.
Д. ГЛАДИШКО.

Для них весь мир — цветущий сад,
А впереди —- вся жизнь!
Для них, счастливейших ребят.

В. Синьов
став чемп іоном

ФІЗКУЛЬТУРАта
С

п

о

р

т

На кубок інституту
8-го грудня в спортзалі нашо­
го інституту відбувалися зма­
гання на кубок інституту з
фехтування, присвячені Дню
Конституції. Метою цих зма­

гань була активізація тренувань
і відбір учасників для комплек­
тування збірної команди інсти­
туту по фехтуванню, яка захи­
щає честь нашого інституту в
першості вузів м. Києва.
На належній висоті проходи­
ли змагання у наших рапіри­
сток. Кожній з десяти учасниць
треба було провести по 9 боїв.
Студентка І курсу фізико-мате­
матичного факультету Є. Стам­
бульська, програвши три зустрі­
чі підряд, виграла зустріч у чем­
піонки інституту Д. Гладишко.

Все більше студентів на­
шого інституту захоплюють­
ся настільним тенісом. Це
дало можливість укомплек­
тувати збірну команду інсти­
туту, яка досить вдало захи­
щає честь нашого колективу
на міських змаганнях.
Нещодавно наші тенісисти
брали участь в особистокомандних змаганнях на пер­

рах (5 шпагістів, 4 еспадроністи
та 6 рапіристів).
Перше місце у змаганні на
рапірах завоювала команда пед­
факу; в особистому заліку—Б.
Циганчук; на шпагах та еспад­
ронах 1 місце зайняла команда
фізико-математичного факуль­
тету. В особистому заліку
1 місце у змаганні на шпагах
завоював М. Войнолович, на
еспадронах — Ю. Корольов.
Команда мовно-літературного
факультету мала можливість
завоювати 1 місце в змаганнях
і на шпагах, і на рапірах, але
більшість товаришів несистема­
тично відвідувала заняття сек­
ції, а дехто й зовсім не ходив
(А. Лисенко, В. Шастун, Г. Пе- шість ДСТ «Буревісник», які
проводилися за програмою
спартакіади вузів м. Києва.
Наші спортсмени зайняли
загальне сьоме місце і тре­
тє — у своїй групі вузів.
В особистих, змаганнях ве­
ликого успіху досяг студент
II курсу педагогічного фа­
культету В. Синьов. Одер­
жавши перемогу в поперед­
ніх іграх (з призерам мину­
лого року Індиченком і з
іншими досвідченими грав­
цями), В. Синьов вийшов
у фінал, де зустрівся з
тенко, Я. Приганц, Н. Велика). чемпіоном вузів минулого
Тому і наслідки не блискучі.
року, призером розиграшу на
першість
України — першо­
Перехідний кубок, що вже
три роки був «неперехідним» розрядником Подерисом (ін­
(його міцно тримала команда ститут легкої промисловості).
мовно-літературного факульте­ Вигравши зустріч з рахун­
ту), тепер — у команди фізико- ком 2 : 0, В. Синьов завою­
математичного факультету. По­ вав звання чемпіона спарта­
бажаємо ж володарям його не кіади вузів м. Києва на
1958 рік.
Л. ФІЛІПОВА.

К ОР ОТ К О
Цей успіх її окрилив. Останні
5 боїв вона проводить на більш
високому рівні; це забезпечило
їй 4 місце в особистому заліку.
Вісім боїв з дев’яти виграла
студентка II курсу педфаку
М. Андрієвська, зайнявши пер­
ше місце в інституті. Д. Гла­
дишко виграла 7 боїв і зайняла
друге місце. Перше командне
місце зайняла жіноча команда
фізико-математичного факуль­
тету, що перемогла з мінімаль­
ним рахунком команду мовнолітературного факультету.
Дуже мало студентів брали
участь у змаганнях чоловіків —
на шпагах, еспадронах та рапі­

заспокоюватися на досягненому,
а ще наполегливіше тренува­
тися, щоденно підвищувати свою
спортивну майстерність!
М. СОЛДАТЕНКО.
Н а з н і м к а х (зверху вниз):
Ю. Корольов, Б. Циганчук, М.
Войнолович, М. Андриєвська.

Чи знаєте ви, що
...в тонкій чайній склянці
можна помістити:
борошна
— 145 гр.
манних круп — 210 гр.
рису
— 220 гр.
цукру (піску) — 240 гр.
рідини
— 250 гр.
...у столовій ложці:
борошна
— 12 гр.
манних круп — 15 гр.
рису
— 20 гр.
ЦУКРУ (піску) — 15 гр.
солі
— 20 гр.
олії
— 20 гр.
* *
...башти, споруджені мураш­
ками-термітами, вищі за са­

мих термітів у 500 раз.
Це співвідношення набагато
більше, ніж для людини і
хмарочоса.
...знаряддя людини кам’яного
віку пристосовані більше для
лівої руки, ніж для правої.
*

...у 60-х роках минулого сто­
ліття томат (помідор) вважав­
ся отруйним плодом.
#

*

...муха робить 320 змахів
крилами в секунду, а мете­
лик — тільки 2 змахи.

Нещодавно відбулося за­
сідання
правління
спорт­
клубу ДСТ «Буревісник».
Члени правління заслухали
звіт голови фізбюро фізикоматематичного
факультету
про роботу на факультеті. За
погану роботу голову фізбю­
ро Анатолія Тарасевича (IV
курс
фізико-математичного
факультету) звільнено від
обов’язків голови фізбюро.

П Р О

В С Е

СОБАКИ — ЛІЛІПУТИ
Чіуауа (так називають цих
собак) — справжні ліліпути
собачого племені. Деякі з них
важать менше одного кіло­
грама і легко вміщаються у
звичайному бокалі. Ч іуауа
мають м’яку шерсть шоко­
ладного, а іноді білого кольо­
ру. Вони дуже ласкаві і грай­
ливі, але, незважаючи на
свої крихітні розміри, хороб­
ро кидаються на будь-якого
ворога.
Проте ці собаки цікаві не
тільки своїми розмірами. У
Мексіці є місто Чіуауа.
Звідки такий збіг назв? А р­
хеологи встановили, що на
стародавніх
мексіканських
пірамідах серед інших рельє­
фів нерідко зустрічаються
зображення собак чіуауа.
Можна гадати, що стародав­
нє населення Мексіки — ац ­

Давно вж е опустіли бігові д о р іж ки і спортивні пло­
щ адки стадіонів. Проте легкоатл ети інституту і зараз не
припиняють тренувань. Іде д ія л ь н а підготовка до весня­
но-літнього с е з о н у .
Н а ф о т о ; спортсм ени-легкоатлети під керівництвом
тренера Л. П. Ф іліп ової виконую ть вправи з розбірними
гантелями.

Дівчата нашого інституту
з захопленням беруть участь
у заняттях з художньої гім ­
настики, які регулярно в ід ­
буваються у спортивному за ­
лі під керівництвом досвідче­
них гімнастів кафедри ф ізи ч­
ного виховання.

теки — вваж али цих собак
священними.
У XVII столітті вони були
вивезені іспанцям и в Є вропу.
Тепер ці рідкісні собаки д у ­
ж е ціняться лю бителям и.

ПОТРОХУ
П О П У Л Я Р Н ІС Т Ь
Г равці бразильської ф у т ­
больної команди, щ о за в о ю ­
вали звання чем піона с в іту ,
стали найпопулярніш им и л ю ­
дьми у своїй к р а їн і. О соб л и ­
вим успіхом к о р и с ту є т ь с я 17річний ф утболіст
Е львадо
А львеса С ан та-Р оза, або, я к
його називаю ть, П ел е. В ін
уже
одерж ав
понад
500
листів з пропозицією ... р у к и
і серця.
НА П А РІ
Б іл я відомих ісп ан ськ и х
сходів у Р им і зіб р а в с я н а ­
товп. П ерехож і з ін тересом
спостерігали, я к м олода лю ­
дина рачки сп у с к а єтьс я схо­
дами, береж но ш товхаю чи
носом
м аленьку
маслину.
Д еякі глядачі висловили, при­
пущення, що цей чоловік ви­
конує якийсь релігійний об­
ряд, ін ш і,— що це гріш ник

Н а ф о т о : учасниці сек­
ції художньої гімнастики, сту­
д ентки фізико-математичного
ф акул ьтету, виконують підго­
товчі вправи біля гімнастич­
н ої стінки.
Фото М. Шуряка.

замолює свої гріхи. Та мали
рацію ті, хто відразу жзро­
зумів, що це якийсь амери­
канець встановлює новийре­
корд. І дійсно, «рекордсме­
ном»
в ия вився
американ­
ський турист Джім Херн
­
стрейч, який прокотив носом
маслину з усіх 137 східців
на парі в 5 доларів і сніда­
нок.
ВИСОКИЙ ЦІНИТЕЛЬ
МИСТЕЦТВА
Американський художник
сюрреаліст Тристан Прайс
влаштував виставку своїх
творів. Оглядаючи виставку
відомий критик і меценат ку­
пив за 1000 д о л а р ів о д н у з
виставлених картин.
Як потім пояснив худож­
ник, це було ПОЛОТНО, ЯКИм
він користувався під час ма­
лювання витирати пензлі.
БЕЗ УГАВУ
Рекорд балакучості побила
27-річна
жителька міста
Фейетвіль у США Луїза
Грант. Вона говорила перед
мікрофоном без перерви
годин 31 хвилину і 5 1 секун­
ду. Попередній «рекорд" ста­
новив 26 годин і 30 хвилин.
Редактор В. ВОЙТКО