Назва
За педагогічні кадри. № 19 (66) (4 грудня 1958 року)
Джерело
Текст
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
з а п е да г о г і ч н і
КАДРИ
Рік видання 3-й
№
19 ( 66)
Ч и тай те
4
і з а з д р іт ь ,
я—
грудня
1958 року
ЧЕТВЕР
Ціна 15 коп.
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ
І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
гром адян ин
Р а д я н сь к о го Сою зу!
В. МАЯКОВСЬКИЙ.
НАШ А КОНСТИТУЦІЯ
У народів Радянського Союзу дянський народ домігся вели
велике свято — День Консти чезних успіхів у всіх галузях
туції. Вони зустрічають його державного, господарського і
новим політичним і трудовим культурного будівництва. Якщо
піднесенням, викликаним підго царська Росія на 80 процентів
товкою до знаменної історичної була аграрною і майже на
події — позачергового XXI з ’їз стільки ж — неписьменною, то
за роки Радянської влади наша
ду партії.
Няні, як і завжди при роз країна стала могутньою інду
в’язанні важливих державних стріальною державою з високопитань, партія звертається до розвиненим сільським господар
думки народу. Листопадовий ством і передовою соціалістич
Пленум ЦК КПРС поставив на ною культурою.
Такі грандіозні перетворення
всенародне обговорення Тези
доповіді товариша М. С. Хру і такі нечувано швидкі темпи
щова на XXI з ’їзд і КПРС міг здійснити тільки народ, який
«Контрольні цифри розвитку має найширші демократичні
народного господарства СРСР права і свободи, безмежний
на 1959— 1965 роки» і Тези простір для прояву його сил і
ЦК КПРС і Ради Міністрів талантів, народ, що зцементо
СРСР «Про зміцнення з в ’язку ваний непорушною моральношколи з життям і про дальший політичною єдністю.
розвиток системи народної осві
У Радянській країні назав
жди покінчено з таким жахли
ти в країні».
Радянські люди гаряче від вим лихом трудящих, як безро
гукнулися на ці важливі доку біття. Правом на працю, нада
менти. Від робітників, колгосп ним Конституцією СРСР, кори
к
ив, службовців, учених йде стуються всі трудящі. Кожно
ін
потік цінних пропозицій, спря му в Соціалістичній державі ви
мованих на краще використан стачає роботи, кожному відкри
ня невичерпних резервів соціа то шлях до прояву своїх здіб
лістичного виробництва, на на ностей і талантів. У нас немає
ближення народної освіти до і не може бути «зайвих» людей.
В СРСР виробництво весь час
практики матеріального вироб
розширюється;
з кожним роком
ництва,
За 41 рік вільного життя ра стає до ладу багато нових під
приємств, а це вимагає додат
кових робочих рук. Тільки за
останній рік загальна кількість
робітників і службовців зросла
на 2,5 мільйона чоловік, а
фонд заробітної плати — на
6 процентів.
Що можуть протиставити ра
дянській дійсності імперіалісти,
якщо тільки в США нині налі
чується понад п’ять мільйонів
безробітних!
Радянські люди користуються
правом на освіту, на відпочи
нок, на матеріальне забезпечен
ня в старості та при втраті пра
цездатності — правами, які не
доступні мільйонам трудящих у
капіталістичному світі.
І так, якого б питання ми
не торкнулися, — скрізь від
чуваються значні переваги ра
дянської демократії над демо
кратією буржуазною.
Заходи, які накреслюють пар
тія і уряд, пройняті піклуван
ням про те, щоб зростала еко
номічна могутність соціалістич
ної держави, щоб радянські лю
ди жили з кожним роком все
краще, щоб зростали їх добро
бут і культура.
Радянський народ, згуртова
ний навколо своєї рідної партії,
сміливо дивиться в майбутнє,
впевнено йде в своє завтра.
НАУКОВЦІ І Н С Т И Т У Т У ПР ОПОНУ ЮТ Ь . . .
Новий етап у розвитку середньої і вищої школи
Глибоке вивчення Т ез ЦК КПРС і Ради
Міністрів СРСР націлює і закликає нас на
докорінну перебудову навчальної, виховної і
наукової роботи в середніх та вищих школах,
під кутом зору зміцнення зв'язку школи з
життям, з практикою соціалістичного будівни
цтва.
Шляхи перебудови середньої і вищої шко
ли виходять із головного завдання, яке ставив
В. І. Ленін перед школою й молоддю — готу
вати юнаків і дівчат до життя, до продуктив
ної і суспільнокорисної праці, одночасно все
мірно підвищувати рівень навчання і вихован
ня у всіх ланках середньої і вищ ої школи.
Щоб досягти цієї мети, треба збільшити
час на виробничу й педагогічну практику сту
дентів, щоб на протязі п’яти років навчання
студенти вивчали роботу в школі й самостійно
працювали в школі і на виробництві мінімум
півтора-два роки, а після закінчення інститу
ту на протязі року працювали в школі й до
вели б на практиці свою підготовленість до
одержання диплома про закінчення інституту.
Потрібно, щоб педагогічні інститути готували
вчителів з різних предметів для І— VIII і
VIII—XI класів. Укомплектовувати перші кур
си доцільно переважно юнаками і дівчатами,
які вже 2—3 роки попрацювали на виробни
цтві, або ж кращими випускниками середньої
школи згідно з рекомендацією педагогічних
рад шкіл.
Другим шляхом підготовки висококваліфі
кованих, ідейно загартованих вчителів першо
го і другого етапу середньої школи є розши
рення і поліпшення навчальної й виховної ро
боти на заочному відділі та відкриття вечір
нього відділу для підготовки вчителів з вищою
освітою для I — IV класів. З метою покращан
ня роботи на заочному відділі та піднесення
відповідальності всіх кафедр, деканатів фа
культетів стаціонарного інституту доцільно
було б у наступному навчальному році всі від
діли заочної освіти підпорядкувати деканатам
факультетів стаціонари. Вони разом з кафед
рами повинні нести всю відповідальність за
навчальну і виховну роботу серед студентівзаочників.
Г. ПРОКОПЕНКО,
кандидат педагогічних наук.
Опубліковані Тези ЦК КПРС і Ради Мі
ністрів СРСР «Про зміцнення зв ’язку школи
з життям і про дальший розвиток системи на
родної освіти в країні» знаходить всенародне
схвалення. Ленінська ідея великого значення
соціалістичної праці в справі виховання лю
дини соціалістичної епохи знаходить в цих
Т езах своє життєве втілення.
Безпосередню участь у перебудові школи
і всієї системи виховання молодого покоління
нашої країни повинна взяти радянська педа
гогічна наука. Роль її в цій творчій справі
дуже велика і відповідальна.
Ми повинні перейти від описового етапу у
своїй науковій роботі в галузі педагогіки до
творчого підходу в постановці наукової роботи.
Для цього слід в наших планах наукової ро
боти відвести значне місце експерименталь
ним і теоретичним працям. Саме такого роду
наукові праці дуже рідко зустрічаються у на
ших планах, а ще рідше — в пресі.
Важливого значення в науково-педагогіч
ній роботі набирає опрацювання змісту осві
ти як для загальноосвітньої школи, так і для
педагогічних інститутів. В світлі цих завдань
великого значення набуває опрацювання на
вчальних програм і підручників.
Особливо це стосується підручників з пе
дагогіки, педагогічної психології, а також під
ручників для шкіл аномальних дітей.
В світлі Тез про школу перед кафедрами
педагогічного інституту на всю свою височінь
постає завдання ще ближче увійти в життя
інколи, наблизитися до живого процесу на
вчання і виховання, бо без цієї умови ми не
зрушимося з місця, на якому зараз знаходи
мось.
С. ЛІТВІНОВ,
за в . кафедрою педагогіки.
Ми для миру і щастя живем
Востаннє наші гості — ан
глійські студенти — їхали по
Києву: в цей раз уже на вок
зал! Вечірній задумливий Київ
красувався перед очима... У цей
прощальний вечір згадувався
їх приїзд у наше місто...
Зарубіжні друзі — майбутні
педагоги — приїхали в Радян
ський Союз, щоб ознайомитись
із системою народної освіти, го
ловним чином, з навчанням у
середній школі. Вони відвідали
чимало уроків фізики, матема
тики, літератури, географії, ан
глійської мови, біології, співів,
фізкультури тощо. їм дуже
сподобався метод викладання
учбового матеріалу, активність
учнів, тісне пов’язання теоре
тичних знань з практичною ро
ботою.
Як переконалися англійські
студенти, робота школярів у
майстернях організована у нас
дуже добре: учні виконують за
мовлення заводів, фабрик, після
закінчення школи одержують
різноманітні
спеціальності —
своєрідні путівки у самостійне
життя.
Проте деякі уроки за своєю
організацією не сподобались їм.
Наприклад, уроки співів —
зовсім відсутня робота з теорії
музики. В Англії, у звичайних
школах (не музичних) на уроках
співів, крім практичного вивчен
ня пісень, вивчається елемен
тарна теорія музики, сольфе
джіо. Ці теоретичні знання за
стосовуються на практиці при
розучуванні пісень, що дає мож
ливість учням правильно відчу
ти і відтворити ритм і рух пі
сенної мелодії. Крім того, на їх
думку, кількість обов’язкових
уроків з фізкультури (два рази
на тиждень) — недостатня (в
Англії — 4 рази).
Знайомились гості і з робо
тою школи-інтернату. В цих
школах вихованцям забезпечені
найкращі умови для їх всебіч
ного розвитку, для них шко
ла — це друга сім’я.
В школі-інтернаті № 3 ми
побачили учнів за мольберта
ми: у художньому «салоні» вони
старанно малювали з натури бу
кет пишних хризантем; ми були
в їх затишних спальнях, у світ
лій великій їдальні, у майстер
нях — і всюди відчувалася ве
лика турбота радянського уря
ду про наших дітей; цього не
могли не відзначити навіть гості
з капіталістичної країни.
(Закінчення на 4 стор.).
Підвищувати роль профспілок В и к о н а є м о заповіти
В . І . Леніна
25 листопада відбулась звіт гилу Т. Г. Шевченка. Але дальший розвиток системи на
но-виборча профспілкова конфе серйозним недоліком в прове родної освіти в країні».
У своєму виступі т. М едушев
денні культмасової роботи було
ренція інституту.
З а 41 рік рад ян ська ш кола
Восьмирічна неповна середня
Доповідач тов. Д. Ф. Ніколенко те, що студентські гуртки пра ський звернув увагу на поліп виховала мільйони нових л ю
загальноосвітня
трудова
підкреслив, що профком інсти цювали незадовільно; студенти шення умов праці студентів і
дей
—
будівників
ком
унізм
у.
викладачів
інституту.
Профспіл
технічна
школа
розкрива
єш
и
не
з
’являлись
на
заняття
хору,
туту займався питанням покра
хового оркестру. Художня ра кова організація повинна р о з’яс На сучасному етапі, коли наша рокі МОЖЛИВОСТІ перед ю
у
д
щання виробничої роботи, тру
н
а
к
а
м
и
дової дисципліни, організації да інституту (тов. Грім) зовсім нювати членам профспілки їх країна стала на ш лях створен і дівчатами не тільки допро
екскурсій, культпоходів, відпо не працювала, репертуар худож права і обов’язки. Він підкрес ня м атеріальної бази ком ун із
и
ц
тві
чинку студентів у спортивно- ньої самодіяльності студентів ке лив, що в інституті недостат му, роль школи, освіти і вихо дуктивної праці на виробн
контролювався. Цим пояснюєть ньо працювали виробничі на
оздоровчому таборі, вечорів,
але й до продовження навчн
вання посідає одне з провідних
лекцій, дитячих райків, розподі ся те, що окремі виступи сту ради.
ня. (Див. проект).
Тов.
Дмитренко
відмітила,
що
дентів,
як,
наприклад,
виступ
лом путівок в санаторії і будин
місць.
Визначені в Тезах ш
ляхипе
ки відпочинку, поліпшенням студентів фізико-математичного за минулий рік профком поліп
Дальший
розвиток
со ц іа
шив
свою
роботу.
Цьому
сприя
житлових і побутових умов пра факультету А. Давидюка і Н.
ребудови
освіти
даю
ть
Басовського на вечорі, присвя ло об’єднання студентів і ви лістичного суспільства ви м агає можливість вільного вибору
цівників інституту.
п
р
о
Виробнича робота була спря ченому 41 роковинам Жовтня, кладачів в одну організацію, докорінної перебудови школи.
завдяки
чому
зміцнився
з
в
’язок
ф
есії
і
дальшого
навчання
е
с
в
Тези ЦК К П Р С і Р ади Мі
мована на дальше піднесення за своїм змістом і формою був
викладачів з студентами. Тов.
якості навчання студентів і пра проведений на низькому рівні. Дмитренко
ністрів
С Р С Р «П ро зміцнення редній школі.
критикувала проф
Великим недоліком є також
ці співробітників інституту. Але
Думки, викладені в Тезахп
ро
з в ’язку школи з ж иттям і про
є ще серйозні недоліки, які за і те, що не всі викладачі відві ком за те, що з його боку не
денні
і
вечірні
сп
еціаліз
о
в
а
н
і
достатньо
приділялось
уваги
дальший
розвиток
системи
н
а
дують
урочисті
вечори,
комсо
важають успішно працювати.
створенню
і
роботі
наукових
М
ІСЬКІ
І
СІЛЬСЬКІ
п
р
о
ф
е
с
ій
н
і
родної освіти в к р а їн і» ставл ять
Нерідко студенти і інші пра мольські збори.
Зовсім незадовільно працює студентських гуртків.
цівники інституту порушують
провідні питання навчання і ви технічні училища, вітають
Викладач
кафедри
ф
ізкуль
трудову дисципліну. Лише за студентський клуб.
ть
ау
ховання
молоді відповідно до трудящ і. Ці училищад
Профком інституту недостат тури т. Ф іліпова зупинилась на
останній час за спізнення і про
можливість
підготувати
кваліф
і
завдань
будівництва
ком
унізм
у.
роботі
спортклубу.
пуски лекцій було позбавлено ньо займається питанням побу
Тов.
Стешенко
наголосив
на
кованих
працівників
д
л
я
н
арод
Тези
вказую
ть
ш
лях
до
вико
тових
умов
викладачів
та
сту
стипендій 14 студентів фізикодентів, хоч багато викладачів тому, що слід більше звертати нання заповітів В. І. Леніна ного господарства. На н
аш
у
математичного факультету.
незадовільні житлові уваги на самообслуговування щодо навчання і виховання мо- думку, термін навчання всіль
Значну роботу проведено по мають
студентів.
Треба
вміти
обслуго
перебудові роботи учбових май умови. Чимало недоліків є в сту
вувати себе і не допускати, щоб
стерень і поліпшенню умов пра дентських гуртожитках,
За звітний період 115 сту в нашій сім ’ї виростали білоруч
ці в них. Але цілий ряд заходів
по охороні праці, як, напри дентів і викладачів були забез ки. Робота кухні Солом’янсько
клад,
установка
вентиляції, печені путівками в санаторії та го гуртожитку, — сказав Сте
умивальників,
ламп денного будинки відпочинку. Звичайно, шенко, — не задовольняє зрос
освітлення і інші не було здійс цієї кількості путівок занадто лих потреб, кухня не може об
нено, а профком і інспектор по мало, щоб задовольнити потре служити велику кількість сту
охороні праці тов. Медушев бу в лікуванні членів нашого дентів.
Тов. П орязєв підкреслив, що
ський несвоєчасно перевіряли колективу.
Важливим завданням проф в гуртожитках інституту є ще
виконання угоди з адміністра
цією про покращання охорони спілкової організації інституту багато недоліків. Не встановле
є вивчення і активне обговорен но радіовузла, рідко міняють
праці в інституті.
Культмасова
робота
була ня Тез доповіді М. С. Хрущова білизну, на низькому рівні про
спрямована на піднесення полі на XXI з ’їзді КПРС «Контроль водилась культурно-масова ро
тичної і трудової активності ні цифри розвитку народного бота.
працівників інституту. З цією господарства СРСР на 1959—
У виступі т. Івашини відмі
метою організовувались лекції 1965 роки» та Тез Центрально чалось, що в профбюро факуль
на наукові теми, вечори-зустрі го Комітету КПРС і Ради Мі тетів неорганізовано проводи
чі з письменниками, екскурсії ністрів СРСР «Про зміцнення лась технічна робота: іноді не
до Москви. Ленінграда, на мо зв’язку школи з життям і про було марок, несвоєчасно прово
дилось збирання членських вне
сків. Він підкреслив, що саме
профком повинен займатись роз
поділом кош тів директорського
Після закінчення університе фонду, питанням забезпечення і
Недавно студенти нашої гру
пи обговорили книгу О. Копи ту молода дівчина, педагог, їде розподілу квартир.
Резолю ція, яку прийняла з а
ленка «Земля велика». Обгово працювати в село. Кожному з гальноінститутська
конферен
рення пройшло жваво. Кожен нас у майбутньому доведеться ція, націлює профспілкову ор
пережити подібні хвилини, то ганізацію інституту на якнай
висловлював свої думки. Особ
му
нас це питання особливо ці швидше вирішення завдань, по
ливо цікавими були виступи Ні
ставлених перед радянським на
кавить і хвилює.
родом листопадовим Пленумом
ни Майки, Валентини Коломі
Такі книги потрібні, корисні.
єць, Валентини Опольської. В Але автор, порушуючи ряд пи ЦК КПРС.
На конференції було обрано
нашій уяві знову поставали об тань, не доводить їх до кінця, новий склад профкому, до яко
рази молодої вчительки Ніни не висвітлює їх повністю. Дуже го увійшли такі товариші: Л. М.
Волкова, Н. С. Гуляєва, В. В.
Дмитрівни Думи, колгоспника- мало, наприклад, сказано про Денисенко, Я. Ф. Деркач, Т. І.
раціоналізатора Т. Величая, йо роботу Ніни Думи як вчитель Дмитренко, В. М. Котлова, О. Ф .
го сина, студента художнього ки, недостатньо охарактеризова Лата, В . І. Лесик, Д. Ф . Н іко
ленко, Н. М. Олефіренко, А . П.
інституту Сергія, археолога Ар но образи учнів тощо.
Патрикєєва, Р . Н. Похель, О. Д.
Л. ПОХА, Р. ЗІНЧЕНКО,
кадія Розсіяна. Всі вони — лю
Реш ітько, І. Д. Рудакова, Л. Я .
студентки II курсу MOВHO- Скиданова, О. М. Скрипничен
ди землі великої, нашої Радян
літературного факультету. ко, І. Ф . Чуйко.
ської країни.
лодого покоління, яке повинно ських училищах муситьбути
х.За
навчання поєднувати з працею 1 — 3 роки, ЯК І в міськи
так, «...щ об кожного дня в пер лежно від складності професії
шому-ліпшому селі, в першому- тому що професія трактори
стасаря
ліпшому місті
молодь
ро з комбайнера, електрика, слю
в’язувала практично те або ін чи токаря, як і зоотехнікавсу
ь
ше завдання спільної праці, н е часному механізованому сіл
у жескл
ад
хай найменше, нехай найпрості ському господарстві д
ш е». Поруч з підготовкою до на, а з другого боку - триріч
праці на виробництві поставле не училище дасть молоді п
овн
у
но вимоги виховувати молодь в середню освіту, а значить
во вступу до вищої школи.
дусі комуністичної моралі.
Реорганізація середньої ш ко
Д. ВОЗН
Ю
К
ли і дальший розвиток системи
доцент кафедри педагогіки
народної освіти дадуть можли
вість значно поширити за г а л ь
Слідами наших виступів
ну середню і вищ у освіту м о
2 9 жовтня цього рокувн
а
лоді.
шій газеті був надрукований
фейлетон під назвою «Інцидент
Великий інтерес викликали
з епізодом», в якому критикува
серед студентів Тези ЦК К П Р С
узики
і Ради Міністрів про перебудо л ася викладач кафедри м
і
співів
М.
Ф.
Малая.
ву школи.
Кафедра музики іспівів
Н а ф о т о : студентка пер
К
Д
П І, обговоривши насво
у
єм
шого курсу російського відділу
мовно-літературного ф ак у льтету засіданні фейлетон, фактиікри
Л. Радянська читає своїм одно тику газети визнала справедли
курсникам Тези. Студенти з ц і вою. Було прийнято рішення,у
кавістю слухають, адж е вони якому накреслено ряд заходів
готуються стати в майбутньому по виправленню помилок,д
у
п
о
вчителями у тих ш колах, які щених викладачем М. Ф.Ма
передбачено створити в нашій
лою під час проведення п
едаго
країні.
гічної практики.
Ф ото М. Ш уряка.
Обговорення пройшло жваво
„В педагогічних інститутах треба підвищувати науково-теоретичний
рівень викладання, всемірно розвивати науково-дослідну роботу, ство
рювати наукові лабораторії, посилюючи зв’язок інститутів з школою,
з виробничими і науковими організаціями".
(Із Тез ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про зміцнення зв’язку школи
з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в країні»).
НАУКОВУ РОБОТУ СТУДЕНТІВ— НА РІВЕНЬ НОВИХ ЗАВДАНЬ
Наукове
студентське товари ник — Д. М. Маєргойз). Члени сомолу в роки війни і мирного
ство нашого інституту спрямо гуртка керують рядом матема будівництва.
Разом з тим ряд гуртків по
вує свою роботу на виконання тичних гуртків у школах м. Ки
завдань, поставлених перед шко єва. Більшість членів гуртка вільно включається в роботу.
лою в Тезах доповіді М. С. працюють над темами переваж До них належить гурток укра
Хрущова на XXI з'їзд і КПРС. но дослідницького характеру. їнської літератури (керівник —
Студентські наукові гуртки Ведеться широка пропаганда доц. Ю. С. Кобилецький) та
працюють над темами, розроб новин математичної літератури. гуртки вищої математики і гео
На міжвузівській студентській метрії (керівник — проф. І. М.
ка яких, дозволить більше на
конференції
роботи
студен Рапопорт).
близити навчання в школі до
В останній час створюються
тів:
О.
Багмета
(«З
досвіду
ке
завдань будівництва комуністич
нові
студентські наукові об'єд
рівництва
автомодельним
і
ав
ного суспільства.
нання: гурток по вивченню істо
томобільним
гуртком»),
Я.
Ду
В останній час в тематиці на
рії КПРС та політекономії,
шої роботи помітно розшири бенко («Суфікси емоціональної
гуртки при кафедрі навчально
оцінки
в
поемі
В.
В.
Маяков
лось коло комплексних дослід
го кіно. На фізико-математич
ницьких тем, зокрема, присвя ського «В . І. Ленін»), Л. Козло
ному
факультеті почав роботу
чених питанням політехнічного ва («Процеси узагальнення у
гурток історії математики під
дітей
дошкільного
віку»),
Л.
навчання та навчально-виховної
Гурмази («Розвиток дошкільно керівництвом дійсного члена
роботи в школі. Крім спостере
го виховання в країнах народ Академії наук УРСР професо
жень, гуртківці беруть безпосе
ної демократії») нагороджені ра Гнеденко В. В. Створено і
редню участь у шкільній р о б о
Грамотами Міністерства вищої працює гурток історії та теорії
т і : читають л е к ц і ї для учнів, ке
музики (керівник — А. Л. Спі
рують гуртками, проводять ви освіти УРСР.
2 2 —23 жовтня цього року в вак). Крім того, працює ряд
ховну роботу.
інституті проведено науково- технічних гуртків, відповідно до
В 17 наукових гуртках пра теоретичну конференцію, при нових спеціальностей, яких на
цюють 365 студентів.
свячену 40-річчю ВЛКСМ, де бувають випускники нашого ін
Більшість гуртків виявили се було заслухано кращі доповіді, ституту.
бе як добре організовані колек які відображають героїку ком
Вчителі шкіл активно допо
тиви, яким під силу виконання
серйозних наукових досліджень
З числа кращих слід, у першу
чергу, назвати гурток російської
мови (керівник — Н. В. Суро
ва). Члени цього гуртка обмі
нюються досвідом роботи з
гуртківцями Південно-Сахалін
ського та Ярославського педін
ститутів. Гурток експеримен
тальної фізики (керівник —
В. М. Коновалов) розробляє важ
ливі теми сучасної фізики, по
в'язує свою роботу з запитами
школи, знаходить різноманітні
форми занять. Гуртківці-фізики
провели велику роботу по устат
куванню фізичних кабінетів у
школах.
Добре працює на фізико-ма
тематичному факультеті гурток
методики математики
(керів
року) — А. Мамалига.
В. Бірюкова, Л. Бєл
кунова, Ж. Ільницька,
О. Александрович, Л.
Литвинчук, Л. Фисюк і
інші.
Вони проаналізували
кросворди двадцяти но
мерів журналу, склав
ши
для цього велику
До недавнього часу
картотеку,
розібралися
таких невдалих форму
в
основних
принципах
лювань немало було у
постановки
питання
до
кросвордах, що регу
кожного
задуманого
лярно з’являлись на
останніх сторінках ж ур слова, сумлінно попра
цювали над словника
налу «Огонек».
ми,— коротше кажучи,
Ці прикрі випадки
провели хоч і не зовсім
привели членів нашого
звичайну, але справж
гуртка до думки про
ню наукову роботу, яка
аналізувати недогляди,
привела
дослідниківа інколи і прямі по початківців до певних
милки кросвордистів і наслідків.
написати їм про це
Всі зібрані матеріа
листа.
ли були відповідним
За роботу взялись чином класифіковані і
наймолодші члени гурт оформлені у вигляді
ка, тоді студенти 1-го листа в «Огонек». Від
курсу (де було в кінці
повідь на цей лист ми
минулого навчального
одержали. В ній гово
риться про те, що
кросвордисти журналу
«Огонек» ознайомили
ся з нашим розбором
кросвордів і в багатьох
своїх зауваженнях сту
денти мають рацію.
Дуже приємно бу
ло нам одержати цього
листа! Ще приємніше
було переконатися в
тому, що описи зна
чень задуманих слів у
кросвордах «Огонька»
з часу нашого листа
справді помітно зміни
лися на краще, стали
більш точними і пра
вильними.
Зовсім недавно наш
гурток одержав листа
від членів лінгвістично
го
гуртка
молодого
Південно - Сахалінсько
го педінституту.
Члени південно-саха
лінського гуртка так
само, як і ми, регуляр
но роблять повідом
Два роки тому на педагогіч
ному факультеті був створений
науковий студентський гурток
дошкільної педагогіки. Відповід
но індивідуальним нахилам чле
нів гуртка були створені окремі
групи з питань навчання до
шкільників рідній мові, фізич
ного виховання і методики озна
йомлення дітей дошкільного ві
ку з природою.
Під керівництвом виклада
чів—К. М. Лещенко, Т. І. Дмит
ренко, В. І. Коник студенти про
водили відповідну роботу в ди
тячому садку, узагальнювали
досвід вихователів, організову
вали експерименти. Студентка
Л. Гурмаза листувалася з до
шкільними установами і видав
ництвами народної освіти де
кількох демократичних країн —
Болгарії, Румунії, Чехословач
чнни, мала зустрічі з чехосло
вацькими дошкільними праців
никами під час туристської по
дорожі в Чехословаччнну. Не
давно вона була нагороджена
Грамотою Міністерства освіти
УРСР за працю, підготовлену в
гуртку «Дошкільне виховання у
демократичних країнах».
Члени гуртка підготували ці
каві праці, декому з них було
надано право виступити на
загальноінститутській студент
ській конференції. Так, студент
ка Михайлова виступила на кон
ференції з цікавим матеріалом,
зібраним нею на тему: «Навчан
ня дошкільників розповідям за
картинами». Студентка Кіщенко
виступала з працею «Регулю
вання навантаження на занят
тях гімнастикою і рухливими
іграми в дитячому садку» тощо.
В цьому навчальному році
гурток дошкільної педагогіка
значно поповнився. Організова
но перші заняття членів гуртка
по секціях «Навчання рідній мо
ві», «Фізичне виховання дітей
дошкільного віку» тощо.
У роботі гуртка, звичайно,
будуть труднощі. Проте, треба
сподіватися, що гуртківці подо
лають їх.
Т. ДМИТРЕНКО.
По-діловому пройшло нещо
давно засідання Ради Науково
го Студентського Товариства.
Наш кореспондент зафіксував
лення про нову літера членів Ради в той час, коли вони
обговорювали заходи дальшого
туру з питань мови і розгортання наукової роботи се
стилістики, так само, ред студентів.
як і ми, люблять за
кінчувати свої засідан
ня виконанням корот
ких цікавих практич
них занять, хоч і не
Робота гуртка експериментальної фізики розпочалася своє
називають це, як ми, часно.
«лінгвістичними п’яти
На першому засіданні ми заслухали доповідь В. К. Мітю
хвилинками».
рьова про Всесвітню виставку в Брюсселі. Ця доповідь викли
Але основною фор кала дуже великий інтерес серед студентів.
мою роботи в нашому
Зараз члени гуртка працюють над темами, більшість яких
науковому гуртку, як і
має експериментальний характер.
в інших наукових гурт
На черговому засіданні студентка IV курсу Антоніна Ар
ках, залишаються сту
хіпова зробить доповідь на тему «Фотоопори та їх застосування
дентські доповіді, і нам
в техніці». Демонстрації готували студенти IV курсу В. Дуднік
радісно, що одна з
них — «Суфікси емо і П. Бережний. Ця доповідь обіцяє бути дуже цікавою, особ
ціональної оцінки в ливо для студентів молодших, І і II курсів, яких, на жаль, ще
поемі В. В. Маяков дуже мало у нашому гуртку. Бажано, щоб якомога більше сту
ського « В о л о д имир дентів цих курсів відвідали наше засідання. Тут вони почують
Ілліч Ленін» Я. Ду багато корисного, побачать оригінальні досліди, а також впев
бенко — нагороджена няться, що і для них у нашому гуртку знайдеться цікава робота.
Навички, набуті в процесі наукової роботи, значно допомо
Грамотою Міністерства
вищої освіти.
жуть майбутньому вчителеві фізики.
З ж и т т я гу р тк а російської мови
Хто не любить у
вільну годину посидіти
над розв’язанням крос
ворду? Але інколи у
розв’язанні чергової
«задачі» виникає не
сподіване ускладнення:
«питання» н е в д а л о
сформульоване.
магають студентам в їх науко
вій та практичній роботі.
Одним з головних недоліків
у нашій роботі є слабкий зв'я
зок гуртків з виробництвом, із
практикою роботи школи і до
шкільних установ.
Недостатньо ведеться робота
по ознайомленню студентів з
досягненнями наукової думки за
кордоном і, в першу чергу, в
країнах народної демократії. В
цьому напрямку вже зроблено
перші кроки для налагодження
систематичного з в ’язку із сту
дентськими науковими об'єд
наннями ряду інститутів Радян
ського Союзу, а також з науко
вими студентськими товариства
ми Празького та Варшавського
педінститутів. Ці зв’язки, безу
мовно, позитивно вплинуть на
роботу нашого товариства.
Наукове студентське товари
ство обмінялось матеріалами
тематики наукової роботи з Ти
распольським педінститутом.
А. КОНФОРОВИЧ,
голова Ради НСТ.
Підготували
цікаві праці
ЗАПРОШУЄМО І ВАС, ТОВАРИШІ ПЕРШОКУРСНИКИ
Н. СУРОВА,
керівник гуртка.
О. БАГМЕТ,
Ю. ПАСІЧНИК.
Ми для миру і щастя живем
(Закінчення).
гостей культурне життя столи
ці України. Вони відвідали му
Надзвичайно теплою була зу зеї, театри, концерти. Чудове
стріч з малюками у дитячому враження справив на них балет
садку № 115! Життєрадісна ма «Лісова пісня». Гості признали
леча охоче продемонструвала ся, що таких декорацій в Англії
свою художню самодіяльність. немає. Сподобались англійцям
Багато гарних вражень зали також опери «Кармен», «Травіа
шилось у англійських студентів та», «Богема», балет «Щелкун
від відвідування наших вихов чик»; слухали вони і концерт
них і учбових дитячих закладів. своєї землячки Ейлін Джойс,
Зокрема, добре враження спра де могли спостерігати, як
вила на гостей професійна оз гостинно ми приймаємо зару
броєність радянського вчителя і біжних гостей, як цінимо мисте
підготовка його в педагогічних цтво.
В останні дні перебування де
інститутах — у нашому та в
педінституті іноземних мов. Різ легації в Києві ми зробили про
номанітні кабінети з великою гулянку по Дніпру. Білогрудий
кількістю учбової літератури, катер проходив під залізним
лабораторії, майстерні, органі громаддям мостів, між високи
зація педпрактики — все те, що ми бетонними биками. Дніпро
дає можливість радянському голубів, задивившись у небо, а
студентові глибоко оволодівати у води замріяно дивилося хви
складною професією педагога. лясте пасмо київських круч.
Дуже цікавило англійських У той день довго ходили ми по
набережній, милуючись чудо
вими краєвидами Дніпра.
І ось останній вечір, про
щальний. Разом зібрались ан
глійські і радянські студенти,
які здружились у нашому рід
ному місті. Тости, пісні, сміх,
жарти — і забуваєш про те,
що нас розділяють кордони: всі
молоді, всім весело і трохи сум
но, що треба розлучатися.
Надовго запам’ятають ан
глійські студенти гостинність
радянських людей. На спогад
про наше місто вони повезли
подарунки:
сувеніри,
книги,
альбоми, листівки.
Останні потиски рук, поці
лунки.
Поїзд рушає. «Long live peace
and friendship!» (Хай живуть
мир і дружба!). «We shall always
remember about you!» (Ми завжди
будемо пам’ятати вас!).
3А ПОЛІПШЕННЯ ПОБУТУ
Наші враження
В гуртожитку № 3 відбулися
звітно-виборні збори студент
ської ради.
Студенти і аспіранти — меш
канці гуртожитку допомогли у
заготівлі палива, провели вечір
для випускників-аспірантів то
що; але, в цілому, студрада
працювала незадовільно.
Поганий санітарний стан в
окремих кімнатах (наприклад,
у 16), на кухні, в умивальнику.
Санкомісія (голова — Н. Не
чаєва) за весь звітний період
тільки 4 рази проводила сані
тарний огляд (з них 1 раз —
у цьому році); санстаном же
всього гуртожитку зовсім не ці
кавилась.
Недобросовісно ставилися до
своїх обов’язків Т. Хмелюк
(відповідальна за чергування),
В. Лагута, Є. Назарченко, Л.
Лозовицька та інші.
На зборах було поставлено
ряд справедливих вимог, а са
ме: гуртожитку необхідні ап
течка, набір інструментів і ма
теріалу для поточного ремонту,
корита і тари для прання білиз
ни, грамофонні пластинки; тре
ба найближчим часом відремон
тувати радіолу, провести теле
фон тощо.
Нова студентська рада (голо
ва — А. Сахно, члени ради —
К. Криворучко, Т. Лосінська,
А. Карнаух, Л. Кушнір) повин
на негайно взятися за поліп
шення загального стану в гур
тожитку, активно включитись у
проведення недільника по збору
макулатури, включитись у даль
ше розгортання справи самооб
слуговування в гуртожитку.
Н ас зачарувала неповторна краса Києва, який
з'явився перед нами як місто миру і спокою.
Місто являє собою цікаве поєднання старого з
новим.
Історичні пам'ятники нагадують про велике слав
не минуле Києва.
Нам була надана можливість відвідати більшість
цих пам'ятників. Ми були захоплені виставами опери
і балету. Сподіваємося, що ви відвідаєте нашу країни
в недалекому майбутньому.
Нам би хотілось висловити подяку представникам
Міністерства освіти УРСР за виявлене піклування
про нас, а також тим студентам, які зробили все для
того, щоб наше перебування було якомога ціка
вішим.
Ми надіємось, що більшість з цих студентів ма
тимуть змогу відвідати Великобританію і познайоми
тися з нашим життям.
Якщо коли-небудь у нас буде можливість ще по
бувати в Києві, ми бажали б, щоб це було весною,
щоб у повній мірі намилуватися дивовиж ною красою
вашого міста.
БРИТАНСЬКА СТУДЕНТСЬКА
Д Е Л Е ГА Ц ІЯ
До уваги
студентів!
У
середу, 17 грудня,
о 19 годині
в актовому залі відбудеться
читацька конференція,
присвячена обговоренню гро
мадсько-політичного й літе
ратурно-художнього журналу
«Вітчизна»
за 1958 рік. Конференція
відбудеться у присутності
працівників редакції та пи
сьменників і критиків, що
виступлять із своїми новими
творами.
Деканат, громадські орга
нізації мовно-літератур
ного факультету та ка
федра української літе
ратури.
А
МИ
Один древній мудрець го
ворив, що перш, ніж людина
пішла ногами, вона замахала
руками і заговорила язиком:
людина літала в просторі у
вигляді окремих частин і
могло бути так, що руки спо
лучалися з дуже індиферент
ною головою; вони кажуть:
ми хочемо махати, а голова
їм на те — про мене, хоч
махайте, хоч стрибайте, я со
бі голова, а ви собі руки...
Та всьому цьому ми вже
давно не віримо...
А втім, послухайте стару
філософію на новий лад.
Жили собі, літали в пое
тичному просторі поетичні
хлопці і дівчата. Літали во
ОГОЛОШЕННЯ
15 грудня, о 18 годині
в будинку піонерів Сталін
ського району відбудеться
семінар піонервожатих.
На порядну денному допо
віді на теми:
Історія піонерської органі
зації.
Піонери-герої.
Урочиста обіцянка.
Підготовка та проведення
зимових канікул.
Практичні заняття («на
фабриці діда Мороза», розу
чування піонерських пісень і
танців).
Комітет ЛКСМУ.
теж
ЗМОГЛИ б...
ни, літали, вірші та іншу
продукцію творили, і якось
прийшла до них думка — до
всіх одночасно (дивна річ —
природа!): що ж це ми,
подумали вони, кожний у
своєму соку варимось, треба
згуртуватися. Згуртувалися
вони, утворили літературний
гурток, і такі вірші посипа
лись, що іншим, непоетич
ним хлопцям і дівчатам на
віть незручно стало, що во
ни розмовляють презренною
прозою.
Минав час. Старі ветера
ни ритму та рими почали по
думувати про мемуари в
прозі, дехто продовжував пи
сати вірші, але чомусь усе
Н А КОНКУРС
З А Д А Ч А № 3.
А. МАМАЛИГА,
студентка II курсу мовнолітературного факультету.
НАМ ПИ Ш УТЬ
(Лист англійських студентів)
ШАХИ
З А Д А Ч А № 4.
тиковано. Замислились пое
ти-критики. Невже творча
криза?! Але чому?!
— Евріка! — закричав
найдревніший. — Вся справа
в тому, що ми не так нази
ваємось. Давайте будемо не
гурток, а — студія!
— Ура! Евое! — загри
Л . НЕДБАЙЛО,
міли поетичні хлопці, за щ е
член ком ітету ЛКСМУ,
бетали поетичні дівчата.
відповідальна за побутсектор.
На крик збіглися ті, хто
любив поезію і дещ о писав.
Студія утворилася. Почали
Ф Е Й Л Е ТО Н
писати. Тут тобі і поезія,
і проза, і м елодрам атургія, і
гірше; а молоді у божестве
просто драматургія, і кри
ному трепеті боялися підсту
тика.
питися до заслуж ених; остан
ні ж, за римами, не мали ча
Оскільки студія — це вж е
су зайнятись молодняком.
не гурток, а щ ось високе і
Та ось вони самі помітили,
величне, потрібен автори тет
що щось у НИХ уже не теє, в
ний керівник! Знайш ли а вто
гуртку на перше місце все
ритетного керівника, члена
упертіше висувалася крити
спілки письменників. О брали
ка. Всі поети і прозаїки по
старосту. І — заки п іл а робо
робилися критиками. Але що
та. Керівник керує, стар о ста
критикувати?
старостує, студія студію є.
-Д авай те,— ск азав найАле що це так е ? С ту д ія
мудріший,— будемо критику
засідає, а керівника н ем ає.
вати те, що ми колись пи
Студія р о збігається у « п е р
сали.
возданный х ао с », поети чні
— Давайте! — підхопили
хлопці і дівчата вж е зн ову
всі. І закипіла робота.
вар яться у сво єм у соку, і
Але скоро все, що колись
рідко щ о ви варю ється.
було написано, було розкри
Студія за м о в ч ал а...
...Мовчить і д о с і ...
Студія мовчить . А керів
ник п и ш е . Студія ані ше
лесть. А керівник друкує.
Староста в розп ач і починає
писати психо-ліричні афориз
ми. А студійці читаю ть літе
ратурн і сторінки в багатоти
р аж к ах різни х педінститутів
(крім К иївського) і зітхають
а ми теж змогли б... А деякі
м рію ть про те, що і вони буде час! — стануть літера
турними портретами, написа
ними їх керівником.
...Б є с лово «дело». І суть
словеса «студія» і «керів
ник». І літають ці слова у
повітряному хаосі, далеко
одне від одного.
Т ак сказав би древній муд
рець.
ІВ А С Ь ЧОБІТЬКО.
ПОПРАВКА
У № 18 нашої газети уста
ті «З в іт у є партійне бюро"п
ід
ч ас верстки було пропущ
ено
виступ тов. Білевича, якийго
ворив про покращання навчан
ня студентів, що прийш
лидо
інституту з виробництва.
Редактор В. ВО
Й
ТКО
з а п е да г о г і ч н і
КАДРИ
Рік видання 3-й
№
19 ( 66)
Ч и тай те
4
і з а з д р іт ь ,
я—
грудня
1958 року
ЧЕТВЕР
Ціна 15 коп.
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ
І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
гром адян ин
Р а д я н сь к о го Сою зу!
В. МАЯКОВСЬКИЙ.
НАШ А КОНСТИТУЦІЯ
У народів Радянського Союзу дянський народ домігся вели
велике свято — День Консти чезних успіхів у всіх галузях
туції. Вони зустрічають його державного, господарського і
новим політичним і трудовим культурного будівництва. Якщо
піднесенням, викликаним підго царська Росія на 80 процентів
товкою до знаменної історичної була аграрною і майже на
події — позачергового XXI з ’їз стільки ж — неписьменною, то
за роки Радянської влади наша
ду партії.
Няні, як і завжди при роз країна стала могутньою інду
в’язанні важливих державних стріальною державою з високопитань, партія звертається до розвиненим сільським господар
думки народу. Листопадовий ством і передовою соціалістич
Пленум ЦК КПРС поставив на ною культурою.
Такі грандіозні перетворення
всенародне обговорення Тези
доповіді товариша М. С. Хру і такі нечувано швидкі темпи
щова на XXI з ’їзд і КПРС міг здійснити тільки народ, який
«Контрольні цифри розвитку має найширші демократичні
народного господарства СРСР права і свободи, безмежний
на 1959— 1965 роки» і Тези простір для прояву його сил і
ЦК КПРС і Ради Міністрів талантів, народ, що зцементо
СРСР «Про зміцнення з в ’язку ваний непорушною моральношколи з життям і про дальший політичною єдністю.
розвиток системи народної осві
У Радянській країні назав
жди покінчено з таким жахли
ти в країні».
Радянські люди гаряче від вим лихом трудящих, як безро
гукнулися на ці важливі доку біття. Правом на працю, нада
менти. Від робітників, колгосп ним Конституцією СРСР, кори
к
ив, службовців, учених йде стуються всі трудящі. Кожно
ін
потік цінних пропозицій, спря му в Соціалістичній державі ви
мованих на краще використан стачає роботи, кожному відкри
ня невичерпних резервів соціа то шлях до прояву своїх здіб
лістичного виробництва, на на ностей і талантів. У нас немає
ближення народної освіти до і не може бути «зайвих» людей.
В СРСР виробництво весь час
практики матеріального вироб
розширюється;
з кожним роком
ництва,
За 41 рік вільного життя ра стає до ладу багато нових під
приємств, а це вимагає додат
кових робочих рук. Тільки за
останній рік загальна кількість
робітників і службовців зросла
на 2,5 мільйона чоловік, а
фонд заробітної плати — на
6 процентів.
Що можуть протиставити ра
дянській дійсності імперіалісти,
якщо тільки в США нині налі
чується понад п’ять мільйонів
безробітних!
Радянські люди користуються
правом на освіту, на відпочи
нок, на матеріальне забезпечен
ня в старості та при втраті пра
цездатності — правами, які не
доступні мільйонам трудящих у
капіталістичному світі.
І так, якого б питання ми
не торкнулися, — скрізь від
чуваються значні переваги ра
дянської демократії над демо
кратією буржуазною.
Заходи, які накреслюють пар
тія і уряд, пройняті піклуван
ням про те, щоб зростала еко
номічна могутність соціалістич
ної держави, щоб радянські лю
ди жили з кожним роком все
краще, щоб зростали їх добро
бут і культура.
Радянський народ, згуртова
ний навколо своєї рідної партії,
сміливо дивиться в майбутнє,
впевнено йде в своє завтра.
НАУКОВЦІ І Н С Т И Т У Т У ПР ОПОНУ ЮТ Ь . . .
Новий етап у розвитку середньої і вищої школи
Глибоке вивчення Т ез ЦК КПРС і Ради
Міністрів СРСР націлює і закликає нас на
докорінну перебудову навчальної, виховної і
наукової роботи в середніх та вищих школах,
під кутом зору зміцнення зв'язку школи з
життям, з практикою соціалістичного будівни
цтва.
Шляхи перебудови середньої і вищої шко
ли виходять із головного завдання, яке ставив
В. І. Ленін перед школою й молоддю — готу
вати юнаків і дівчат до життя, до продуктив
ної і суспільнокорисної праці, одночасно все
мірно підвищувати рівень навчання і вихован
ня у всіх ланках середньої і вищ ої школи.
Щоб досягти цієї мети, треба збільшити
час на виробничу й педагогічну практику сту
дентів, щоб на протязі п’яти років навчання
студенти вивчали роботу в школі й самостійно
працювали в школі і на виробництві мінімум
півтора-два роки, а після закінчення інститу
ту на протязі року працювали в школі й до
вели б на практиці свою підготовленість до
одержання диплома про закінчення інституту.
Потрібно, щоб педагогічні інститути готували
вчителів з різних предметів для І— VIII і
VIII—XI класів. Укомплектовувати перші кур
си доцільно переважно юнаками і дівчатами,
які вже 2—3 роки попрацювали на виробни
цтві, або ж кращими випускниками середньої
школи згідно з рекомендацією педагогічних
рад шкіл.
Другим шляхом підготовки висококваліфі
кованих, ідейно загартованих вчителів першо
го і другого етапу середньої школи є розши
рення і поліпшення навчальної й виховної ро
боти на заочному відділі та відкриття вечір
нього відділу для підготовки вчителів з вищою
освітою для I — IV класів. З метою покращан
ня роботи на заочному відділі та піднесення
відповідальності всіх кафедр, деканатів фа
культетів стаціонарного інституту доцільно
було б у наступному навчальному році всі від
діли заочної освіти підпорядкувати деканатам
факультетів стаціонари. Вони разом з кафед
рами повинні нести всю відповідальність за
навчальну і виховну роботу серед студентівзаочників.
Г. ПРОКОПЕНКО,
кандидат педагогічних наук.
Опубліковані Тези ЦК КПРС і Ради Мі
ністрів СРСР «Про зміцнення зв ’язку школи
з життям і про дальший розвиток системи на
родної освіти в країні» знаходить всенародне
схвалення. Ленінська ідея великого значення
соціалістичної праці в справі виховання лю
дини соціалістичної епохи знаходить в цих
Т езах своє життєве втілення.
Безпосередню участь у перебудові школи
і всієї системи виховання молодого покоління
нашої країни повинна взяти радянська педа
гогічна наука. Роль її в цій творчій справі
дуже велика і відповідальна.
Ми повинні перейти від описового етапу у
своїй науковій роботі в галузі педагогіки до
творчого підходу в постановці наукової роботи.
Для цього слід в наших планах наукової ро
боти відвести значне місце експерименталь
ним і теоретичним працям. Саме такого роду
наукові праці дуже рідко зустрічаються у на
ших планах, а ще рідше — в пресі.
Важливого значення в науково-педагогіч
ній роботі набирає опрацювання змісту осві
ти як для загальноосвітньої школи, так і для
педагогічних інститутів. В світлі цих завдань
великого значення набуває опрацювання на
вчальних програм і підручників.
Особливо це стосується підручників з пе
дагогіки, педагогічної психології, а також під
ручників для шкіл аномальних дітей.
В світлі Тез про школу перед кафедрами
педагогічного інституту на всю свою височінь
постає завдання ще ближче увійти в життя
інколи, наблизитися до живого процесу на
вчання і виховання, бо без цієї умови ми не
зрушимося з місця, на якому зараз знаходи
мось.
С. ЛІТВІНОВ,
за в . кафедрою педагогіки.
Ми для миру і щастя живем
Востаннє наші гості — ан
глійські студенти — їхали по
Києву: в цей раз уже на вок
зал! Вечірній задумливий Київ
красувався перед очима... У цей
прощальний вечір згадувався
їх приїзд у наше місто...
Зарубіжні друзі — майбутні
педагоги — приїхали в Радян
ський Союз, щоб ознайомитись
із системою народної освіти, го
ловним чином, з навчанням у
середній школі. Вони відвідали
чимало уроків фізики, матема
тики, літератури, географії, ан
глійської мови, біології, співів,
фізкультури тощо. їм дуже
сподобався метод викладання
учбового матеріалу, активність
учнів, тісне пов’язання теоре
тичних знань з практичною ро
ботою.
Як переконалися англійські
студенти, робота школярів у
майстернях організована у нас
дуже добре: учні виконують за
мовлення заводів, фабрик, після
закінчення школи одержують
різноманітні
спеціальності —
своєрідні путівки у самостійне
життя.
Проте деякі уроки за своєю
організацією не сподобались їм.
Наприклад, уроки співів —
зовсім відсутня робота з теорії
музики. В Англії, у звичайних
школах (не музичних) на уроках
співів, крім практичного вивчен
ня пісень, вивчається елемен
тарна теорія музики, сольфе
джіо. Ці теоретичні знання за
стосовуються на практиці при
розучуванні пісень, що дає мож
ливість учням правильно відчу
ти і відтворити ритм і рух пі
сенної мелодії. Крім того, на їх
думку, кількість обов’язкових
уроків з фізкультури (два рази
на тиждень) — недостатня (в
Англії — 4 рази).
Знайомились гості і з робо
тою школи-інтернату. В цих
школах вихованцям забезпечені
найкращі умови для їх всебіч
ного розвитку, для них шко
ла — це друга сім’я.
В школі-інтернаті № 3 ми
побачили учнів за мольберта
ми: у художньому «салоні» вони
старанно малювали з натури бу
кет пишних хризантем; ми були
в їх затишних спальнях, у світ
лій великій їдальні, у майстер
нях — і всюди відчувалася ве
лика турбота радянського уря
ду про наших дітей; цього не
могли не відзначити навіть гості
з капіталістичної країни.
(Закінчення на 4 стор.).
Підвищувати роль профспілок В и к о н а є м о заповіти
В . І . Леніна
25 листопада відбулась звіт гилу Т. Г. Шевченка. Але дальший розвиток системи на
но-виборча профспілкова конфе серйозним недоліком в прове родної освіти в країні».
У своєму виступі т. М едушев
денні культмасової роботи було
ренція інституту.
З а 41 рік рад ян ська ш кола
Восьмирічна неповна середня
Доповідач тов. Д. Ф. Ніколенко те, що студентські гуртки пра ський звернув увагу на поліп виховала мільйони нових л ю
загальноосвітня
трудова
підкреслив, що профком інсти цювали незадовільно; студенти шення умов праці студентів і
дей
—
будівників
ком
унізм
у.
викладачів
інституту.
Профспіл
технічна
школа
розкрива
єш
и
не
з
’являлись
на
заняття
хору,
туту займався питанням покра
хового оркестру. Художня ра кова організація повинна р о з’яс На сучасному етапі, коли наша рокі МОЖЛИВОСТІ перед ю
у
д
щання виробничої роботи, тру
н
а
к
а
м
и
дової дисципліни, організації да інституту (тов. Грім) зовсім нювати членам профспілки їх країна стала на ш лях створен і дівчатами не тільки допро
екскурсій, культпоходів, відпо не працювала, репертуар худож права і обов’язки. Він підкрес ня м атеріальної бази ком ун із
и
ц
тві
чинку студентів у спортивно- ньої самодіяльності студентів ке лив, що в інституті недостат му, роль школи, освіти і вихо дуктивної праці на виробн
контролювався. Цим пояснюєть ньо працювали виробничі на
оздоровчому таборі, вечорів,
але й до продовження навчн
вання посідає одне з провідних
лекцій, дитячих райків, розподі ся те, що окремі виступи сту ради.
ня. (Див. проект).
Тов.
Дмитренко
відмітила,
що
дентів,
як,
наприклад,
виступ
лом путівок в санаторії і будин
місць.
Визначені в Тезах ш
ляхипе
ки відпочинку, поліпшенням студентів фізико-математичного за минулий рік профком поліп
Дальший
розвиток
со ц іа
шив
свою
роботу.
Цьому
сприя
житлових і побутових умов пра факультету А. Давидюка і Н.
ребудови
освіти
даю
ть
Басовського на вечорі, присвя ло об’єднання студентів і ви лістичного суспільства ви м агає можливість вільного вибору
цівників інституту.
п
р
о
Виробнича робота була спря ченому 41 роковинам Жовтня, кладачів в одну організацію, докорінної перебудови школи.
завдяки
чому
зміцнився
з
в
’язок
ф
есії
і
дальшого
навчання
е
с
в
Тези ЦК К П Р С і Р ади Мі
мована на дальше піднесення за своїм змістом і формою був
викладачів з студентами. Тов.
якості навчання студентів і пра проведений на низькому рівні. Дмитренко
ністрів
С Р С Р «П ро зміцнення редній школі.
критикувала проф
Великим недоліком є також
ці співробітників інституту. Але
Думки, викладені в Тезахп
ро
з в ’язку школи з ж иттям і про
є ще серйозні недоліки, які за і те, що не всі викладачі відві ком за те, що з його боку не
денні
і
вечірні
сп
еціаліз
о
в
а
н
і
достатньо
приділялось
уваги
дальший
розвиток
системи
н
а
дують
урочисті
вечори,
комсо
важають успішно працювати.
створенню
і
роботі
наукових
М
ІСЬКІ
І
СІЛЬСЬКІ
п
р
о
ф
е
с
ій
н
і
родної освіти в к р а їн і» ставл ять
Нерідко студенти і інші пра мольські збори.
Зовсім незадовільно працює студентських гуртків.
цівники інституту порушують
провідні питання навчання і ви технічні училища, вітають
Викладач
кафедри
ф
ізкуль
трудову дисципліну. Лише за студентський клуб.
ть
ау
ховання
молоді відповідно до трудящ і. Ці училищад
Профком інституту недостат тури т. Ф іліпова зупинилась на
останній час за спізнення і про
можливість
підготувати
кваліф
і
завдань
будівництва
ком
унізм
у.
роботі
спортклубу.
пуски лекцій було позбавлено ньо займається питанням побу
Тов.
Стешенко
наголосив
на
кованих
працівників
д
л
я
н
арод
Тези
вказую
ть
ш
лях
до
вико
тових
умов
викладачів
та
сту
стипендій 14 студентів фізикодентів, хоч багато викладачів тому, що слід більше звертати нання заповітів В. І. Леніна ного господарства. На н
аш
у
математичного факультету.
незадовільні житлові уваги на самообслуговування щодо навчання і виховання мо- думку, термін навчання всіль
Значну роботу проведено по мають
студентів.
Треба
вміти
обслуго
перебудові роботи учбових май умови. Чимало недоліків є в сту
вувати себе і не допускати, щоб
стерень і поліпшенню умов пра дентських гуртожитках,
За звітний період 115 сту в нашій сім ’ї виростали білоруч
ці в них. Але цілий ряд заходів
по охороні праці, як, напри дентів і викладачів були забез ки. Робота кухні Солом’янсько
клад,
установка
вентиляції, печені путівками в санаторії та го гуртожитку, — сказав Сте
умивальників,
ламп денного будинки відпочинку. Звичайно, шенко, — не задовольняє зрос
освітлення і інші не було здійс цієї кількості путівок занадто лих потреб, кухня не може об
нено, а профком і інспектор по мало, щоб задовольнити потре служити велику кількість сту
охороні праці тов. Медушев бу в лікуванні членів нашого дентів.
Тов. П орязєв підкреслив, що
ський несвоєчасно перевіряли колективу.
Важливим завданням проф в гуртожитках інституту є ще
виконання угоди з адміністра
цією про покращання охорони спілкової організації інституту багато недоліків. Не встановле
є вивчення і активне обговорен но радіовузла, рідко міняють
праці в інституті.
Культмасова
робота
була ня Тез доповіді М. С. Хрущова білизну, на низькому рівні про
спрямована на піднесення полі на XXI з ’їзді КПРС «Контроль водилась культурно-масова ро
тичної і трудової активності ні цифри розвитку народного бота.
працівників інституту. З цією господарства СРСР на 1959—
У виступі т. Івашини відмі
метою організовувались лекції 1965 роки» та Тез Центрально чалось, що в профбюро факуль
на наукові теми, вечори-зустрі го Комітету КПРС і Ради Мі тетів неорганізовано проводи
чі з письменниками, екскурсії ністрів СРСР «Про зміцнення лась технічна робота: іноді не
до Москви. Ленінграда, на мо зв’язку школи з життям і про було марок, несвоєчасно прово
дилось збирання членських вне
сків. Він підкреслив, що саме
профком повинен займатись роз
поділом кош тів директорського
Після закінчення університе фонду, питанням забезпечення і
Недавно студенти нашої гру
пи обговорили книгу О. Копи ту молода дівчина, педагог, їде розподілу квартир.
Резолю ція, яку прийняла з а
ленка «Земля велика». Обгово працювати в село. Кожному з гальноінститутська
конферен
рення пройшло жваво. Кожен нас у майбутньому доведеться ція, націлює профспілкову ор
пережити подібні хвилини, то ганізацію інституту на якнай
висловлював свої думки. Особ
му
нас це питання особливо ці швидше вирішення завдань, по
ливо цікавими були виступи Ні
ставлених перед радянським на
кавить і хвилює.
родом листопадовим Пленумом
ни Майки, Валентини Коломі
Такі книги потрібні, корисні.
єць, Валентини Опольської. В Але автор, порушуючи ряд пи ЦК КПРС.
На конференції було обрано
нашій уяві знову поставали об тань, не доводить їх до кінця, новий склад профкому, до яко
рази молодої вчительки Ніни не висвітлює їх повністю. Дуже го увійшли такі товариші: Л. М.
Волкова, Н. С. Гуляєва, В. В.
Дмитрівни Думи, колгоспника- мало, наприклад, сказано про Денисенко, Я. Ф. Деркач, Т. І.
раціоналізатора Т. Величая, йо роботу Ніни Думи як вчитель Дмитренко, В. М. Котлова, О. Ф .
го сина, студента художнього ки, недостатньо охарактеризова Лата, В . І. Лесик, Д. Ф . Н іко
ленко, Н. М. Олефіренко, А . П.
інституту Сергія, археолога Ар но образи учнів тощо.
Патрикєєва, Р . Н. Похель, О. Д.
Л. ПОХА, Р. ЗІНЧЕНКО,
кадія Розсіяна. Всі вони — лю
Реш ітько, І. Д. Рудакова, Л. Я .
студентки II курсу MOВHO- Скиданова, О. М. Скрипничен
ди землі великої, нашої Радян
літературного факультету. ко, І. Ф . Чуйко.
ської країни.
лодого покоління, яке повинно ських училищах муситьбути
х.За
навчання поєднувати з працею 1 — 3 роки, ЯК І в міськи
так, «...щ об кожного дня в пер лежно від складності професії
шому-ліпшому селі, в першому- тому що професія трактори
стасаря
ліпшому місті
молодь
ро з комбайнера, електрика, слю
в’язувала практично те або ін чи токаря, як і зоотехнікавсу
ь
ше завдання спільної праці, н е часному механізованому сіл
у жескл
ад
хай найменше, нехай найпрості ському господарстві д
ш е». Поруч з підготовкою до на, а з другого боку - триріч
праці на виробництві поставле не училище дасть молоді п
овн
у
но вимоги виховувати молодь в середню освіту, а значить
во вступу до вищої школи.
дусі комуністичної моралі.
Реорганізація середньої ш ко
Д. ВОЗН
Ю
К
ли і дальший розвиток системи
доцент кафедри педагогіки
народної освіти дадуть можли
вість значно поширити за г а л ь
Слідами наших виступів
ну середню і вищ у освіту м о
2 9 жовтня цього рокувн
а
лоді.
шій газеті був надрукований
фейлетон під назвою «Інцидент
Великий інтерес викликали
з епізодом», в якому критикува
серед студентів Тези ЦК К П Р С
узики
і Ради Міністрів про перебудо л ася викладач кафедри м
і
співів
М.
Ф.
Малая.
ву школи.
Кафедра музики іспівів
Н а ф о т о : студентка пер
К
Д
П І, обговоривши насво
у
єм
шого курсу російського відділу
мовно-літературного ф ак у льтету засіданні фейлетон, фактиікри
Л. Радянська читає своїм одно тику газети визнала справедли
курсникам Тези. Студенти з ц і вою. Було прийнято рішення,у
кавістю слухають, адж е вони якому накреслено ряд заходів
готуються стати в майбутньому по виправленню помилок,д
у
п
о
вчителями у тих ш колах, які щених викладачем М. Ф.Ма
передбачено створити в нашій
лою під час проведення п
едаго
країні.
гічної практики.
Ф ото М. Ш уряка.
Обговорення пройшло жваво
„В педагогічних інститутах треба підвищувати науково-теоретичний
рівень викладання, всемірно розвивати науково-дослідну роботу, ство
рювати наукові лабораторії, посилюючи зв’язок інститутів з школою,
з виробничими і науковими організаціями".
(Із Тез ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про зміцнення зв’язку школи
з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в країні»).
НАУКОВУ РОБОТУ СТУДЕНТІВ— НА РІВЕНЬ НОВИХ ЗАВДАНЬ
Наукове
студентське товари ник — Д. М. Маєргойз). Члени сомолу в роки війни і мирного
ство нашого інституту спрямо гуртка керують рядом матема будівництва.
Разом з тим ряд гуртків по
вує свою роботу на виконання тичних гуртків у школах м. Ки
завдань, поставлених перед шко єва. Більшість членів гуртка вільно включається в роботу.
лою в Тезах доповіді М. С. працюють над темами переваж До них належить гурток укра
Хрущова на XXI з'їзд і КПРС. но дослідницького характеру. їнської літератури (керівник —
Студентські наукові гуртки Ведеться широка пропаганда доц. Ю. С. Кобилецький) та
працюють над темами, розроб новин математичної літератури. гуртки вищої математики і гео
На міжвузівській студентській метрії (керівник — проф. І. М.
ка яких, дозволить більше на
конференції
роботи
студен Рапопорт).
близити навчання в школі до
В останній час створюються
тів:
О.
Багмета
(«З
досвіду
ке
завдань будівництва комуністич
нові
студентські наукові об'єд
рівництва
автомодельним
і
ав
ного суспільства.
нання: гурток по вивченню істо
томобільним
гуртком»),
Я.
Ду
В останній час в тематиці на
рії КПРС та політекономії,
шої роботи помітно розшири бенко («Суфікси емоціональної
гуртки при кафедрі навчально
оцінки
в
поемі
В.
В.
Маяков
лось коло комплексних дослід
го кіно. На фізико-математич
ницьких тем, зокрема, присвя ського «В . І. Ленін»), Л. Козло
ному
факультеті почав роботу
чених питанням політехнічного ва («Процеси узагальнення у
гурток історії математики під
дітей
дошкільного
віку»),
Л.
навчання та навчально-виховної
Гурмази («Розвиток дошкільно керівництвом дійсного члена
роботи в школі. Крім спостере
го виховання в країнах народ Академії наук УРСР професо
жень, гуртківці беруть безпосе
ної демократії») нагороджені ра Гнеденко В. В. Створено і
редню участь у шкільній р о б о
Грамотами Міністерства вищої працює гурток історії та теорії
т і : читають л е к ц і ї для учнів, ке
музики (керівник — А. Л. Спі
рують гуртками, проводять ви освіти УРСР.
2 2 —23 жовтня цього року в вак). Крім того, працює ряд
ховну роботу.
інституті проведено науково- технічних гуртків, відповідно до
В 17 наукових гуртках пра теоретичну конференцію, при нових спеціальностей, яких на
цюють 365 студентів.
свячену 40-річчю ВЛКСМ, де бувають випускники нашого ін
Більшість гуртків виявили се було заслухано кращі доповіді, ституту.
бе як добре організовані колек які відображають героїку ком
Вчителі шкіл активно допо
тиви, яким під силу виконання
серйозних наукових досліджень
З числа кращих слід, у першу
чергу, назвати гурток російської
мови (керівник — Н. В. Суро
ва). Члени цього гуртка обмі
нюються досвідом роботи з
гуртківцями Південно-Сахалін
ського та Ярославського педін
ститутів. Гурток експеримен
тальної фізики (керівник —
В. М. Коновалов) розробляє важ
ливі теми сучасної фізики, по
в'язує свою роботу з запитами
школи, знаходить різноманітні
форми занять. Гуртківці-фізики
провели велику роботу по устат
куванню фізичних кабінетів у
школах.
Добре працює на фізико-ма
тематичному факультеті гурток
методики математики
(керів
року) — А. Мамалига.
В. Бірюкова, Л. Бєл
кунова, Ж. Ільницька,
О. Александрович, Л.
Литвинчук, Л. Фисюк і
інші.
Вони проаналізували
кросворди двадцяти но
мерів журналу, склав
ши
для цього велику
До недавнього часу
картотеку,
розібралися
таких невдалих форму
в
основних
принципах
лювань немало було у
постановки
питання
до
кросвордах, що регу
кожного
задуманого
лярно з’являлись на
останніх сторінках ж ур слова, сумлінно попра
цювали над словника
налу «Огонек».
ми,— коротше кажучи,
Ці прикрі випадки
провели хоч і не зовсім
привели членів нашого
звичайну, але справж
гуртка до думки про
ню наукову роботу, яка
аналізувати недогляди,
привела
дослідниківа інколи і прямі по початківців до певних
милки кросвордистів і наслідків.
написати їм про це
Всі зібрані матеріа
листа.
ли були відповідним
За роботу взялись чином класифіковані і
наймолодші члени гурт оформлені у вигляді
ка, тоді студенти 1-го листа в «Огонек». Від
курсу (де було в кінці
повідь на цей лист ми
минулого навчального
одержали. В ній гово
риться про те, що
кросвордисти журналу
«Огонек» ознайомили
ся з нашим розбором
кросвордів і в багатьох
своїх зауваженнях сту
денти мають рацію.
Дуже приємно бу
ло нам одержати цього
листа! Ще приємніше
було переконатися в
тому, що описи зна
чень задуманих слів у
кросвордах «Огонька»
з часу нашого листа
справді помітно зміни
лися на краще, стали
більш точними і пра
вильними.
Зовсім недавно наш
гурток одержав листа
від членів лінгвістично
го
гуртка
молодого
Південно - Сахалінсько
го педінституту.
Члени південно-саха
лінського гуртка так
само, як і ми, регуляр
но роблять повідом
Два роки тому на педагогіч
ному факультеті був створений
науковий студентський гурток
дошкільної педагогіки. Відповід
но індивідуальним нахилам чле
нів гуртка були створені окремі
групи з питань навчання до
шкільників рідній мові, фізич
ного виховання і методики озна
йомлення дітей дошкільного ві
ку з природою.
Під керівництвом виклада
чів—К. М. Лещенко, Т. І. Дмит
ренко, В. І. Коник студенти про
водили відповідну роботу в ди
тячому садку, узагальнювали
досвід вихователів, організову
вали експерименти. Студентка
Л. Гурмаза листувалася з до
шкільними установами і видав
ництвами народної освіти де
кількох демократичних країн —
Болгарії, Румунії, Чехословач
чнни, мала зустрічі з чехосло
вацькими дошкільними праців
никами під час туристської по
дорожі в Чехословаччнну. Не
давно вона була нагороджена
Грамотою Міністерства освіти
УРСР за працю, підготовлену в
гуртку «Дошкільне виховання у
демократичних країнах».
Члени гуртка підготували ці
каві праці, декому з них було
надано право виступити на
загальноінститутській студент
ській конференції. Так, студент
ка Михайлова виступила на кон
ференції з цікавим матеріалом,
зібраним нею на тему: «Навчан
ня дошкільників розповідям за
картинами». Студентка Кіщенко
виступала з працею «Регулю
вання навантаження на занят
тях гімнастикою і рухливими
іграми в дитячому садку» тощо.
В цьому навчальному році
гурток дошкільної педагогіка
значно поповнився. Організова
но перші заняття членів гуртка
по секціях «Навчання рідній мо
ві», «Фізичне виховання дітей
дошкільного віку» тощо.
У роботі гуртка, звичайно,
будуть труднощі. Проте, треба
сподіватися, що гуртківці подо
лають їх.
Т. ДМИТРЕНКО.
По-діловому пройшло нещо
давно засідання Ради Науково
го Студентського Товариства.
Наш кореспондент зафіксував
лення про нову літера членів Ради в той час, коли вони
обговорювали заходи дальшого
туру з питань мови і розгортання наукової роботи се
стилістики, так само, ред студентів.
як і ми, люблять за
кінчувати свої засідан
ня виконанням корот
ких цікавих практич
них занять, хоч і не
Робота гуртка експериментальної фізики розпочалася своє
називають це, як ми, часно.
«лінгвістичними п’яти
На першому засіданні ми заслухали доповідь В. К. Мітю
хвилинками».
рьова про Всесвітню виставку в Брюсселі. Ця доповідь викли
Але основною фор кала дуже великий інтерес серед студентів.
мою роботи в нашому
Зараз члени гуртка працюють над темами, більшість яких
науковому гуртку, як і
має експериментальний характер.
в інших наукових гурт
На черговому засіданні студентка IV курсу Антоніна Ар
ках, залишаються сту
хіпова зробить доповідь на тему «Фотоопори та їх застосування
дентські доповіді, і нам
в техніці». Демонстрації готували студенти IV курсу В. Дуднік
радісно, що одна з
них — «Суфікси емо і П. Бережний. Ця доповідь обіцяє бути дуже цікавою, особ
ціональної оцінки в ливо для студентів молодших, І і II курсів, яких, на жаль, ще
поемі В. В. Маяков дуже мало у нашому гуртку. Бажано, щоб якомога більше сту
ського « В о л о д имир дентів цих курсів відвідали наше засідання. Тут вони почують
Ілліч Ленін» Я. Ду багато корисного, побачать оригінальні досліди, а також впев
бенко — нагороджена няться, що і для них у нашому гуртку знайдеться цікава робота.
Навички, набуті в процесі наукової роботи, значно допомо
Грамотою Міністерства
вищої освіти.
жуть майбутньому вчителеві фізики.
З ж и т т я гу р тк а російської мови
Хто не любить у
вільну годину посидіти
над розв’язанням крос
ворду? Але інколи у
розв’язанні чергової
«задачі» виникає не
сподіване ускладнення:
«питання» н е в д а л о
сформульоване.
магають студентам в їх науко
вій та практичній роботі.
Одним з головних недоліків
у нашій роботі є слабкий зв'я
зок гуртків з виробництвом, із
практикою роботи школи і до
шкільних установ.
Недостатньо ведеться робота
по ознайомленню студентів з
досягненнями наукової думки за
кордоном і, в першу чергу, в
країнах народної демократії. В
цьому напрямку вже зроблено
перші кроки для налагодження
систематичного з в ’язку із сту
дентськими науковими об'єд
наннями ряду інститутів Радян
ського Союзу, а також з науко
вими студентськими товариства
ми Празького та Варшавського
педінститутів. Ці зв’язки, безу
мовно, позитивно вплинуть на
роботу нашого товариства.
Наукове студентське товари
ство обмінялось матеріалами
тематики наукової роботи з Ти
распольським педінститутом.
А. КОНФОРОВИЧ,
голова Ради НСТ.
Підготували
цікаві праці
ЗАПРОШУЄМО І ВАС, ТОВАРИШІ ПЕРШОКУРСНИКИ
Н. СУРОВА,
керівник гуртка.
О. БАГМЕТ,
Ю. ПАСІЧНИК.
Ми для миру і щастя живем
(Закінчення).
гостей культурне життя столи
ці України. Вони відвідали му
Надзвичайно теплою була зу зеї, театри, концерти. Чудове
стріч з малюками у дитячому враження справив на них балет
садку № 115! Життєрадісна ма «Лісова пісня». Гості признали
леча охоче продемонструвала ся, що таких декорацій в Англії
свою художню самодіяльність. немає. Сподобались англійцям
Багато гарних вражень зали також опери «Кармен», «Травіа
шилось у англійських студентів та», «Богема», балет «Щелкун
від відвідування наших вихов чик»; слухали вони і концерт
них і учбових дитячих закладів. своєї землячки Ейлін Джойс,
Зокрема, добре враження спра де могли спостерігати, як
вила на гостей професійна оз гостинно ми приймаємо зару
броєність радянського вчителя і біжних гостей, як цінимо мисте
підготовка його в педагогічних цтво.
В останні дні перебування де
інститутах — у нашому та в
педінституті іноземних мов. Різ легації в Києві ми зробили про
номанітні кабінети з великою гулянку по Дніпру. Білогрудий
кількістю учбової літератури, катер проходив під залізним
лабораторії, майстерні, органі громаддям мостів, між високи
зація педпрактики — все те, що ми бетонними биками. Дніпро
дає можливість радянському голубів, задивившись у небо, а
студентові глибоко оволодівати у води замріяно дивилося хви
складною професією педагога. лясте пасмо київських круч.
Дуже цікавило англійських У той день довго ходили ми по
набережній, милуючись чудо
вими краєвидами Дніпра.
І ось останній вечір, про
щальний. Разом зібрались ан
глійські і радянські студенти,
які здружились у нашому рід
ному місті. Тости, пісні, сміх,
жарти — і забуваєш про те,
що нас розділяють кордони: всі
молоді, всім весело і трохи сум
но, що треба розлучатися.
Надовго запам’ятають ан
глійські студенти гостинність
радянських людей. На спогад
про наше місто вони повезли
подарунки:
сувеніри,
книги,
альбоми, листівки.
Останні потиски рук, поці
лунки.
Поїзд рушає. «Long live peace
and friendship!» (Хай живуть
мир і дружба!). «We shall always
remember about you!» (Ми завжди
будемо пам’ятати вас!).
3А ПОЛІПШЕННЯ ПОБУТУ
Наші враження
В гуртожитку № 3 відбулися
звітно-виборні збори студент
ської ради.
Студенти і аспіранти — меш
канці гуртожитку допомогли у
заготівлі палива, провели вечір
для випускників-аспірантів то
що; але, в цілому, студрада
працювала незадовільно.
Поганий санітарний стан в
окремих кімнатах (наприклад,
у 16), на кухні, в умивальнику.
Санкомісія (голова — Н. Не
чаєва) за весь звітний період
тільки 4 рази проводила сані
тарний огляд (з них 1 раз —
у цьому році); санстаном же
всього гуртожитку зовсім не ці
кавилась.
Недобросовісно ставилися до
своїх обов’язків Т. Хмелюк
(відповідальна за чергування),
В. Лагута, Є. Назарченко, Л.
Лозовицька та інші.
На зборах було поставлено
ряд справедливих вимог, а са
ме: гуртожитку необхідні ап
течка, набір інструментів і ма
теріалу для поточного ремонту,
корита і тари для прання білиз
ни, грамофонні пластинки; тре
ба найближчим часом відремон
тувати радіолу, провести теле
фон тощо.
Нова студентська рада (голо
ва — А. Сахно, члени ради —
К. Криворучко, Т. Лосінська,
А. Карнаух, Л. Кушнір) повин
на негайно взятися за поліп
шення загального стану в гур
тожитку, активно включитись у
проведення недільника по збору
макулатури, включитись у даль
ше розгортання справи самооб
слуговування в гуртожитку.
Н ас зачарувала неповторна краса Києва, який
з'явився перед нами як місто миру і спокою.
Місто являє собою цікаве поєднання старого з
новим.
Історичні пам'ятники нагадують про велике слав
не минуле Києва.
Нам була надана можливість відвідати більшість
цих пам'ятників. Ми були захоплені виставами опери
і балету. Сподіваємося, що ви відвідаєте нашу країни
в недалекому майбутньому.
Нам би хотілось висловити подяку представникам
Міністерства освіти УРСР за виявлене піклування
про нас, а також тим студентам, які зробили все для
того, щоб наше перебування було якомога ціка
вішим.
Ми надіємось, що більшість з цих студентів ма
тимуть змогу відвідати Великобританію і познайоми
тися з нашим життям.
Якщо коли-небудь у нас буде можливість ще по
бувати в Києві, ми бажали б, щоб це було весною,
щоб у повній мірі намилуватися дивовиж ною красою
вашого міста.
БРИТАНСЬКА СТУДЕНТСЬКА
Д Е Л Е ГА Ц ІЯ
До уваги
студентів!
У
середу, 17 грудня,
о 19 годині
в актовому залі відбудеться
читацька конференція,
присвячена обговоренню гро
мадсько-політичного й літе
ратурно-художнього журналу
«Вітчизна»
за 1958 рік. Конференція
відбудеться у присутності
працівників редакції та пи
сьменників і критиків, що
виступлять із своїми новими
творами.
Деканат, громадські орга
нізації мовно-літератур
ного факультету та ка
федра української літе
ратури.
А
МИ
Один древній мудрець го
ворив, що перш, ніж людина
пішла ногами, вона замахала
руками і заговорила язиком:
людина літала в просторі у
вигляді окремих частин і
могло бути так, що руки спо
лучалися з дуже індиферент
ною головою; вони кажуть:
ми хочемо махати, а голова
їм на те — про мене, хоч
махайте, хоч стрибайте, я со
бі голова, а ви собі руки...
Та всьому цьому ми вже
давно не віримо...
А втім, послухайте стару
філософію на новий лад.
Жили собі, літали в пое
тичному просторі поетичні
хлопці і дівчата. Літали во
ОГОЛОШЕННЯ
15 грудня, о 18 годині
в будинку піонерів Сталін
ського району відбудеться
семінар піонервожатих.
На порядну денному допо
віді на теми:
Історія піонерської органі
зації.
Піонери-герої.
Урочиста обіцянка.
Підготовка та проведення
зимових канікул.
Практичні заняття («на
фабриці діда Мороза», розу
чування піонерських пісень і
танців).
Комітет ЛКСМУ.
теж
ЗМОГЛИ б...
ни, літали, вірші та іншу
продукцію творили, і якось
прийшла до них думка — до
всіх одночасно (дивна річ —
природа!): що ж це ми,
подумали вони, кожний у
своєму соку варимось, треба
згуртуватися. Згуртувалися
вони, утворили літературний
гурток, і такі вірші посипа
лись, що іншим, непоетич
ним хлопцям і дівчатам на
віть незручно стало, що во
ни розмовляють презренною
прозою.
Минав час. Старі ветера
ни ритму та рими почали по
думувати про мемуари в
прозі, дехто продовжував пи
сати вірші, але чомусь усе
Н А КОНКУРС
З А Д А Ч А № 3.
А. МАМАЛИГА,
студентка II курсу мовнолітературного факультету.
НАМ ПИ Ш УТЬ
(Лист англійських студентів)
ШАХИ
З А Д А Ч А № 4.
тиковано. Замислились пое
ти-критики. Невже творча
криза?! Але чому?!
— Евріка! — закричав
найдревніший. — Вся справа
в тому, що ми не так нази
ваємось. Давайте будемо не
гурток, а — студія!
— Ура! Евое! — загри
Л . НЕДБАЙЛО,
міли поетичні хлопці, за щ е
член ком ітету ЛКСМУ,
бетали поетичні дівчата.
відповідальна за побутсектор.
На крик збіглися ті, хто
любив поезію і дещ о писав.
Студія утворилася. Почали
Ф Е Й Л Е ТО Н
писати. Тут тобі і поезія,
і проза, і м елодрам атургія, і
гірше; а молоді у божестве
просто драматургія, і кри
ному трепеті боялися підсту
тика.
питися до заслуж ених; остан
ні ж, за римами, не мали ча
Оскільки студія — це вж е
су зайнятись молодняком.
не гурток, а щ ось високе і
Та ось вони самі помітили,
величне, потрібен автори тет
що щось у НИХ уже не теє, в
ний керівник! Знайш ли а вто
гуртку на перше місце все
ритетного керівника, члена
упертіше висувалася крити
спілки письменників. О брали
ка. Всі поети і прозаїки по
старосту. І — заки п іл а робо
робилися критиками. Але що
та. Керівник керує, стар о ста
критикувати?
старостує, студія студію є.
-Д авай те,— ск азав найАле що це так е ? С ту д ія
мудріший,— будемо критику
засідає, а керівника н ем ає.
вати те, що ми колись пи
Студія р о збігається у « п е р
сали.
возданный х ао с », поети чні
— Давайте! — підхопили
хлопці і дівчата вж е зн ову
всі. І закипіла робота.
вар яться у сво єм у соку, і
Але скоро все, що колись
рідко щ о ви варю ється.
було написано, було розкри
Студія за м о в ч ал а...
...Мовчить і д о с і ...
Студія мовчить . А керів
ник п и ш е . Студія ані ше
лесть. А керівник друкує.
Староста в розп ач і починає
писати психо-ліричні афориз
ми. А студійці читаю ть літе
ратурн і сторінки в багатоти
р аж к ах різни х педінститутів
(крім К иївського) і зітхають
а ми теж змогли б... А деякі
м рію ть про те, що і вони буде час! — стануть літера
турними портретами, написа
ними їх керівником.
...Б є с лово «дело». І суть
словеса «студія» і «керів
ник». І літають ці слова у
повітряному хаосі, далеко
одне від одного.
Т ак сказав би древній муд
рець.
ІВ А С Ь ЧОБІТЬКО.
ПОПРАВКА
У № 18 нашої газети уста
ті «З в іт у є партійне бюро"п
ід
ч ас верстки було пропущ
ено
виступ тов. Білевича, якийго
ворив про покращання навчан
ня студентів, що прийш
лидо
інституту з виробництва.
Редактор В. ВО
Й
ТКО
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова