Назва
За педагогічні кадри. № 18 (65) (21 листопада 1958 року)
Джерело
Текст
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
За
педагогічн і
КАДРИ
листопада
21
1958 року
П’ЯТНИЦЯ
№ 18 (65)
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
Ціна 15 коп.
Розробляючи великі плани комуністичного будів
ництва, партія звертається до невичерпного джерела
творчої енергії народу як вирішальної умови успіш
ного здійснення цих планів. Завдання партії, її
місцевих організацій полягає в тому, щоб і далі
безустанно розширяти і зміцнювати свої зв'язки з
масами, освічувати і організовувати їх і в той же час
безустанно вчитися у мас, узагальнювати і поширю
вати їх досвід.
(Із Тез доповіді товариша М. С. Хрущова на
XXI з’їзді КПРС).
БУ Д Н І ОДНІЄЇ ГРУПИ
ВЕЛИЧНА П Р О Г Р А М А
ПОБУДОВИ К О М У Н ІЗМ У
Контрольні цифри розвитку денням виробництва окремих
народного господарства СРСР видів сільськогосподарських про
на 1959—1965 рр,— це велич дуктів до такого рівня: виробни
на програма будівництва кому цтво зерна — до 10 — 11 млрд.
ністичного суспільства в нашій пудів, виробництво м’яса (в
країні. Вони свідчать про те, що убойній вазі) — до 16 млн. тонн,
Радянський Союз вступив у но виробництво молока — до 100—
ву смугу свого розвитку — 105 млн. тонн, виробництво цу
смугу всебічного створення ма крових буряків — до 70 — 78
теріально-технічної бази кому млн. тонн, виробництво бавов
нізму.
ни-сирцю — до 5 ,7—6,1 млн.
Завдяки героїчній праці р а тонн.
дянського народу, очоленого
Опубліковані в нашій пресі
Комуністичною партією, наша тези контрольних цифр семиріч
країна досягла такого високого ного плану розвитку народного
економічного рівня, що зараз господарства СРСР на 1959—
має можливість вступити в нову 1965 р р .— це документ велико
стадію свого розвитку.
го історичного значення не тіль
У семирічному п л а н і, як и й ки для нашої країни, але й для
намічається, п е р е д б а ч е н о н е ч у всіх країн світу.
ваний розвиток п р о д у к т и в н и х
Міжнародне значення семи
СИЛ і виробничих в ід н о с и н у п р о річного плану полягає в тому,
мисловості, у с іл ь с ь к о м у г о с п о що його виконання буде озна
дарстві, на т р а н сп о р т і т о щ о .
чати посилення могутності сві
У галузі важкої індустрії тової соціалістичної системи, це
особливо велика увага надаєть новий доказ виконання трудя
ся значному збільшенню вироб щими СРСР свого інтернаціо
ництва чорних і кольорових ме нального обов’язку перед тру
талів, потреба в яких з бок у на дящими всіх країн, перед між
родного господарства весь час народним комуністичним і ро
зростає.
бітничим рухом, перед усім про
За сім років, починаючи з гресивним людством.
1959 р., виплавка чавуну повин
Семирічний план розвитку
на збільшитись з 39 млн. тонн народного господарства СРСР
до 65 —70, сталі — з 55 до на 1959 — 1965 рр. є втіленням
86—91 млн. тонн, видобуток ленінських ідей побудови кому
нафти повинен збільшитись у 2 нізму в нашій країні; він демон
рази, виробництво продукції ма струє велич, все зростаючу мо
шинобудування — майже в 2 гутність і переваги соціалістич
рази, виробництво електроенер ної системи господарства, з од
гії в 2 —2,2 разу.
ного боку, і неспроможність іти
У галузі легкої промисловості вперед, гнилість капіталістич
передбачається збільшити обсяг ної системи — з другого. Він є
валової продукції за семирічку нищівним ударом по буржуаз
приблизно в 1,5 разу, а харчової ній ідеології, по міжнародному
промисловості — в 1,7 разу, В реформізму і ревізіонізму.
цілому, як вказується у Тезах
Виконання грандіозних на
доповіді товариша М. С. Хрущо креслень семирічного плану по
ва на XXI з ’їзді КПРС, вироб требує величезних зусиль всьо
ництво предметів споживання го радянського народу.
намічається збільшити приблиз
На сучасному етапі завдання
но на 6 2 —65 процентів порів
полягає в тому, щоб як слід зро
няно з 1958 роком.
зуміти, вивчити і роз’яснити
Величезні завдання стоять і
трудящим нашої країни ці ве
перед сільським господарством. личні накреслення.
У контрольних цифрах передба
М. СУГОНЯКО,
чено збільшення валової про
зав. кафедрою політичної
дукції сільського господарства
економії.
за семирічку в 1,7 разу з дове
На фізико-математичному
факультеті 24 академічні
групи. По-різному проходить
їх життя: в одних групах во
но б’є ключем, в інших —
тільки й чути скарги студен
тів на те, що вони дуже пере
вантажені різними видами ро
боти, а вільний від занять час
проходить одноманітно і не
цікаво.
Нижче ми вміщуємо мате
ріали з життя однієї з кра
щих академічних груп фа
культету — 53-ї груші фізи
ків, яка відома як єдиний,
дружний колектив, що живе
спільними інтересами, впев
нено і успішно йде до по
ставленої мети. Вони праг
нуть більше знати, вміти і не
тільки з основної спеціаль
ності, а й з різних галузей
науки, культури, щоб потім
понести ці знання в маси, пе
редати їх своїм майбутнім
вихованцям, внести своєю
працею якомога більший
вклад у загальну справу по
будови світлого комуністич
ного суспільства!
Колективізм і наполегли
вість у досягненні поставле
ної мети, вміння поєднувати
навчання з культурним від
починком — ось характерні
риси студентів цієї групи,
гідні наслідування.
І ВІДПОЧИВАТИ ТРЕБА
ВМІТИ
Перші самостійні кроки
Цей навчальний рік для нас
розпочався педагогічною прак
тикою в школах. На цілу на
вч альну чверть зайняли ми міс
це вчителя фізики і класного
керівника в сільських школах—
Горенській та Ірпінській. Ста
ранно готувалися до уроків,
намагалися якнайкраще уна
очнювати їх, підбирати най
більш ефективні досліди, ви
кликати в учнів інтерес до ви
вчення фізики. Особливо добре
проводили уроки студенти Л.
Орловська, І. Гасуха, І. Старо
селець та ін.
Значну увагу приділяли ми і
організації позакласної роботи.
Слід відзначити студентів І. Ро
мановського, О. Смілянського
і В. Михайленка — вони про
явили багато ініціативи в орга
нізації роботи фізичного гурт
ка, у проведенні вечора цікавої
фізики та в радіофікації школи
(с. Горенка).
Змістовно і цікаво було ор
ганізовано і дозвілля учнів (те
матичні вечори, екскурсії на за
вод, культпоходи в кіно, теат
ри тощо). А коли школярі пі
шли допомагати колгоспові у
збиранні врожаю, студенти очо
лили учнівські бригади і разом
з ними дружно працювали на
колгоспних ланах.
Теплим і незабутнім було
прощання зі школою, з учнями.
Ще кілька місяців і ми, вже
з дипломами в руках, справжні
ми вчителями, а не практикан
тами підемо в школу. Наша
мрія стане дійсністю. І це буде
для нас найбільшою радістю.
Л. ВОРОНІНА.
Наша дружба в труді гартувалася
Дружба в нашій групі заро
дилася ще на першому курсі,
коли ми їздили на збиран
ня колгоспного врожаю. Са
ме там ми добре взнали один
одного, виявили тих, хто несер
йозно або навіть зневажливо
ставився до праці, і допомогли
їм виправитися. Допомагали
всім колективом, поступово, на
полегливо. І ось наслідки: вже
третю сесію наша група скла
дає без жодної трійки.
«Тільки «відмінно» і «доб
ре»!» — з таким лозунгом йшли
ми до весняної сесії; з таким
лозунгом розпочали ми підго
товку і до наступної зимової се
сії. Працюємо групками, допо
магаючи один одному в засво
єнні теоретичного матеріалу,
розв’язанні задач; головне —
роботу розпочинаємо не в кінці
семестру, а на його початку.
Л. ЧЕРСЬКА,
староста групи.
Уміємо ми й відпочивати
добре. Коли організовано спла
нувати навчання, знаходиться
час і для відвідування кіно, те
атрів, вечорів і для занять у
гуртках та спортивних секціях.
У спеціально намічені дні
збираємося ми всією групою в
гуртожитку, щоб послухати бе
сіди про визначних людей —
Качалова, Лобачевського, Мака
ренка, Єсеніна. Цікаво прохо
дять такі вечори! Так, назавжди
запам’ятається нам вечір зу
стрічі з вихованцями А. С. Ма
каренка — Кравченком, Стома
хіним та іншими. Гості розпо
віли нам багато цікавого про
Антона Семеновича, про життя
колонії. Охоче проглянули вони
нашу художню самодіяльність.
Часто організовуються у нас
екскурсії по визначних місцях
м. Києва. Отже, коли ми поїде
мо працювати у віддалені від
Києва школи, нам буде про що
розповідати учням.
В організації і проведенні
зазначених заходів активну
участь брали всі члени групи.
Це — результат належного ке
рівництва з боку нашого комс
орга О. Літвінової, яка вміло
залучала всіх до роботи, вкла
дала в кожну справу багато
енергії і любові.
У цьому році за рішенням
партійного бюро факультету на
V курсі агітаторами будуть сту
денти. Це ще більше активізує
нас, адже тепер на нас покла
дено повну відповідальність за
всю навчально-виховну роботу в
групі!
А. СМАЛІЙ.
* *
Н а ф о т о (зверху вниз):
студентки 53 групи Л. Вороні
на та І. Гасуха виконують прак
тичну роботу — визначають від
ношення заряду електрона до
його маси.
Студенти І. Романовський і
І. Горбачук допомагають учням
Горенської школи у підготовці
вечора на тему: «Досягнення
сучасної енергетики».
Вивчення Тез доповіді М. С.
Хрущова на XXI з’їзді КПРС.
Політбесіду проводить агітатор
групи А. Смалій.
З В ІТ У Є П А Р Т І Й Н Е Б Ю Р О
У спіх ви к он ан н я сем и р іч н о го п л а н у буде вирішу
в а тись б езп о сер ед н ь о н а підприєм ст вах і будовах, в
колгосп ах і р а д г о с п а х , в н а у к о в и х закладах, в пар
тійних, р а д я н ськ и х , го с п о д а р с ь к и х , профспілкових і
і ком сом ол ьськ и х о р г а н іза ц ія х . У зв 'я зк у з цим ще
вищ е піднімаєт ься р о л ь п ер ви н н и х партійних органі
зац ій , п окли кан и х повести м а си на здійснення кон
кретних ви робн и чи х з а в д а н ь . Т р еб а добитися, щоб у
кожній партійній о р г а н із а ц ії постійно удосконалюва
лись ф орм и о р га н іза т о р ськ о ї і політичної роботи в
м асах, виховуват и р а д я н с ь к и х л ю д е й в дусі розумін
ня важливості з а в д а н ь , я к і стоять п ер ед нашою краї
ною , н а й с у в о р іш о го д о д е р ж а н н я держ авної і трудо
в о ї дисципліни, щ об у с і комуніст и були активними
бійцям и з а ви к он ан н я і п ер ев и к о н а н н я планових зав
дан ь підприєм ст вам и і б у д о в а м и , колгоспами і рад
госпам и, за д а л ь ш е зм іц н ен н я могутності нашої Бать
ківщ ини.
(Із Тез д о п о від і т о в а р и ш а М. С. Хрущова на
XXI з ’їзд і К П Р С ).
Шістнадцята година... Акто нари з історії КПРС, політич Тези доповіді тов. Хрущова на
вий зал Інституту заповнюють ної економії та філософії, де XXI з'їзді КПРС зобов’язують
комуністи. Вони зібралися, щоб навчалися 72 комуністи.
нас працювати ще краще. Не
обговорити наслідки роботи ін
Центром політико - виховної доліком роботи партбюро фа
ституту за звітний період, на роботи в інституті була акаде культетів є недостатня робота з
креслити заходи по дальшому мічна група. Це дозволяло тісно молодими комуністами. Він зу
поліпшенню навчальної, науко пов’язувати виховну роботу з пинився на питаннях культмасо
вої і політико-виховної роботи в завданням підготовки високо вої роботи в гуртожитках, кри
інституті на наступний рік.
кваліфікованих
спеціалістів. тикував деканат фізико-матема
Звітно-виборні збори, сказав Партбюро займалося питанням тичного факультету за незадо
у звітній доповіді секретар добору агітаторів у академічні вільну виховну роботу серед
партбюро тов. Павелко О. П., групи, контролювало їх роботу. студентів, відзначив, що това
відбуваються в той час, коли Проте деякі агітатори підібрані риші з міськкому та райкому
партії дуже рідко бувають в
трудящі нашої країни з вели невдало.
Велику агітаційно-пропаган інституті.
чезним піднесенням трудяться
Тов. Філіпова відзначила ряд
над здійсненням історичних на дистську роботу провела наша
креслень, викладених у Тезах партійна організація і весь ко недоліків в організації спортив
про контрольні цифри семиріч лектив інституту на виборчих но-масової роботи серед студен
дільницях серед населення у тів, критикувала члена партбю
ного плану.
За звітний період партійна зв'язку з підготовкою та прове ро тов. Земляного, який мало
організація інституту спрямову денням виборів до народних су допомагав у роботі добровіль
вала свою роботу на виконання дів та виборів до Верховної Ра ним спортивним організаціям.
ту,
У газеті «Правда» за 16 ли ти роботу нашого інсти
Тов. Тендерес вважає, що під
рішень партії про вищу школу, ди СРСР.
його
факультетів
і
кафедр.
стопада
опубліковані
Тези
ЦК
Для поліпшення політико-ви несення роботи інституту на
на поліпшення якості підготов
Найближчим завданням усьо
рівень
є
результа КПРС і Ради М іністрів С Р С Р
ховної роботи в інституті необ вищий
ки вчителів.
го
наш ого колективу, до розв'я
«Про
зміцнення
зв’язку
школи
Партбюро інституту система хідно вести постійну роботу з том дальшого зростання, яке
зан
н я якого потрібно приступи
тично займалося питаннями окремими студентами, індивіду переживає наша країна. Ко з життям і про дальший розви
ти
негайно,
є
глибоке,
всебічн
е
ток
системи
народної
освіти
в
ідейно-теоретичного рівня ви ально, щоб комуністи, виклада муністи суспільних кафедр про
країні».
вивчення Тез і активна участь
кладання навчальних дисциплін. чі і особливо агітатори знали, читали біля 60 лекцій в академ
в їх всенародному обговоренні.
Тези,
схвалені
Пленумом
ЦК
Перевірялася робота окремих чим живе кожний студент, зна групах, а по завданню пар
КПРС,
є
документом
величез
Т ези ЦК КПРС і Ради М
іні
тійних органів прочитано по
ли його запити.
кафедр.
ного
значення.
Вони
відкрива
стрів
С
РС
Р
«Про
зміцне
н
ня
Слід відзначити, що профе
Комуністам-викладачам треба над 50 лекцій для населення.
ють
новий
етап
у
розвитку
з
в
’язку
Ш
К
О
Л
И
З
Ж
И
Т
Т
Я
М
і
про
Він
відмітив,
що
незадовільним
сорсько-викладовський склад ін частіше бувати у студентських
ституту в цілому справляється гуртожитках, виступати там з був у цьому році набір студен системи народної освіти в н а дальш ий розвиток системина
тів на відділ російської мови та шій країні, вказую ть ш лях до родної освіти в країні» потріб
із завданням підготовки квалі бесідами.
дальшого
підвищення
рівн я но обговорити під час нарад
фікованих кадрів учителів ши
Важливу роль у політико-ви літератури.
освіти
і
виховання
молоді,
до на каф едрах, на факультетських
Тов. Іваш ина зупинився на
рокого профілю. Однак, у цій ховній роботі відіграла інсти
поліпшення
якості
підготовки
зборах викладачів і студентів,
справі є ще серйозні недоліки. тутська багатотиражна газета питанні підготовки вчителя для
висококваліфікованих
кадрів
провести
про них бесіди в ака
Так, на фізико-математичному «За педагогічні кадри», яка ви нової восьмирічної школи. По
факультеті студенти І курсу світлювала на своїх сторінках трібно створити вечірній відділ для всіх галузей народного гос демічних грушах і взяти участь
в їх обговоренні в пресі.
неодноразово скаржилися на те, окремі сторони життя нашого для учителів І — IV класів, щоб подарства, науки і культури.
Дирекція,
парторганізація,
що вони не розуміють лекцій інституту, студентського колек вони завершили свою освіту без
Я к указано в Тезах, перебу
факультети, кафедри і весь ко дова системи народної освітиє
відриву від виробництва.
професора Вельміна, були ін тиву.
циденти зі студентами доцента
Тов. Медушевський говорив лектив інституту повинні всю справою великої державноїува
Важливою подією в житті на
Коваля, викладача Венгерова. шого інституту був виїзд сту про недоліки в постановці робо свою навчальну, наукову і полі ги. Вона торкається інтересів
Кафедри і деканат своєчасно не дентів на сільськогосподарські ти шкіл з виробничим навчан тико-виховну роботу сп рям ува м ільйонів людей і для остаточ
вжили заходів, щоб виправити роботи в колгоспи Вільшансько ням, а також наголосив на не ти на розв’язання завдань, по ного
вирішення конкретних
існуючий стан.
го району Кіровоградської об обхідності посилення атеїстич ставлених у Тезах ЦК К П Р С і ш л я х ів
перебудови потрібно
Ради Міністрів С Р С Р про пе м акси м альн о використати до
Поліпшилася навчально-мате ласті. Проте слід вказати на ного виховання студентів.
ріальна база, лабораторії і ка істотний недолік в організації
Тов. Скуратовськнй підкрес ребудову школи. П еред нами, свід і пропозиції широкихм
ас
студентами р а д я н с ь к о ї громадськості.
бінети поповнилися новими при виїзду на сільськогосподарські лив історичне значення Тез і співробітниками,
ладами, методичною літерату роботи. Дуже мало працювали закликав присутніх боротися за педвузу, стоїть важ ливе за в
В. МІТЮРЬОВ.
рою, краще обладнано навчаль з студентами на сільськогоспо подолання абстрактності у ви дання — забезпечити перебудо
в. о. директора інституту.
ву школи і докорінно поліпш и
ні майстерні. Однак, не можна дарських роботах викладачі кладанні.
Тов. Вознюк критикував де
обминути той прикрий факт, що інституту, зовсім були відсутні
матеріальна база на фізико-ма декани та секретарі парторгані кана фізико-математичного фа
культету тов. Сергунову за ни
тематичному факультеті поліп зацій факультетів.
шується, а рівень успішності
Комсомольська
організація зьку успішність на факультеті.
З великим натхненням го му дню, — до 28 березня
залишається низьким.
інституту брала активну участь Представники дирекції і декана
тує
свої
трудові
п о д ар у н 1 9 5 9 р.;
Успішність студентів у 1957 у проведенні політико-виховної, ту слабо зв’язані з академгру
ки
з'їздові,
радянська
мо
в)
оргком ітет по проведе
— 58 навчальному році була культмасової, шефської роботи, пами. Він запропонував засто
лодь,
комсомольці,
студенти
ф
ести
вал
ю затвердити у таком
у
нижчою, ніж у попередньому в справі виховання свідомої совувати адміністративні мето
вузів.
Мільйони
пудів
хліба,
скл
ад
і:
році. Це пояснюється, голов дисципліни та трудового вихо ди покарання до тих студентів,
З . П леменюк — головаорг
ним чином, тим, що за остан вання студентів. Одним із го які порушують трудову дисцип овочів, зібрані на колгоспних
ланах
України,
нові
споруди,
комітету,
член комітету комсо
ліну.
ній час значно підвищено вимо ловних недоліків у роботі ком
м
олу,
відповідальна
за культур
велика
масова
робота
серед
н
а
ги до знань студентів, ведеться сомольської організації є те, що
Тов. Височинська поділилася
н
o-масову
роботу;
рішуча боротьба з лібералізмом серед деякої частини комсо наслідками роботи кафедри му селення — ось подарунки моло
О. Семко — секретар коміте
в оцінці їх знань. Але деяке мольців ще не переборено па зики. Однак, її виступ не був ді XXI з ’їздові КП РС. Свій
ту
ком сом олу;
скромний
вклад
внесли
у
з
а
зниження успішності є також сивності, безініціативності.
самокритичним.
Т.
Стрельник — член ком
іте
гальнонародну
справу
і
студен
Доповідач закликав присут
результатом того, що окремі ка
Тов. Мітюрьов закликав ко ти нашого інституту.
ту
ком
сом
олу,
відповідальна
за
федри і викладачі недостатньо ніх взяти активну участь у об муністів поліпшувати теоретич
культурн
о-м
асову
роботу;
Йдучи
назустріч
XXI
з
’їзд
о
організували самостійну роботу говоренні Тез про семирічний ну і практичну підготовку май
Л. Кущ енко, З . Смольськаплан і перебудову системи осві бутніх учителів у світлі Тез ві КПРС, комітет комсомолу
студентів.
ч
лени
комсомольського бюроф
і
у
х
в
а
л
и
в
:
ти
та
домагатися
поліпшення
Успіх боротьби за підвищен
ЦК КПРС. Кафедрам педагогі
зико-математичного
факульте
ту.
ня ідейно-теоретичного рівня в підготовки майбутніх вчителів. ки і методики викладання окре
другий фестиваль КДП І ім.
Л
.
Іванова
—
член
ко
м
с
о
Тов. Сергунова відзначила, мих предметів, сказав він, до Горького провести в два тури:
значній мірі залежить від по
м
ольського
бюро
мовно-літ
е
р
а
становки науково-дослідної ро що за останні роки значно по кінця навчального року необ
а) перший тур, приурочений турн ого факультету;
боти кафедр, викладачів, сту ліпшилась матеріальна база ін хідно вивчити і узагальнити до XXI з ’їзду КПРС, провести д о
А . Х ім іченко — член ком
со
дентських наукових гуртків. ституту. Її виступ був несамо свід роботи експериментальних 20 грудня цього року;
м
ол
ьського
бюро
педагогічно
го
Проте плани наукової роботи критичний. Всупереч істині во шкіл-восьмирічок.
б) другий тур, присвячений ф ак у л ь т е т у , відповідальназа
виконуються слабо, мало публі на хотіла переконати присут
На зборах виступила секре традиційному Г о р ь к о в с ь ко культурно-м асову роботу.
кується виконаних робіт. В ін ніх, що стан успішності на фі тар РК КПУ тов. Скирда.
ституті працюють 67 виклада зико-математичному факультеті
На зборах була прийнята
чів та асистентів, які не мають не викликає тривоги.
розгорнута постанова, в якій
наукового ступеня.
Тов. Білий говорив, що в Те накреслено програму дій пар
Вийшов з друку 29 том «На кафедр педагогіки та психології
Наукові студентські гуртки зах приділяється велика увага тійної організації інституту по
укових
записок»
(м. Київ, (тт. Б арун Р. К., Безотосной
поліпшенню
заочної
освіти.
Як
поліпшенню
підготовки
студен
працюють несистематично. Де
1958
р.).
У
ньому
вміще Л . М ., Шевченко П. Д.) та ін.
недолік,
він
відзначив,
що
в
тів-педагогів.
які кафедри не приділяють до
Треба сподіватися, що опублі
Обрано партійне бюро у скла но 13 праць науковців нашо
статньої уваги роботі цих гурт міжсесійний період робота ка
ків, мало працюють над залу федр із заочниками організова ді: Білий О. М., Волинський го інституту, написаних на ма ковані у збірнику статті будуть
П. К., Івашина Г. 3., Карлов теріалах кандидатських дисер з інтересом і користю прочита
ченням студентів до справжньої на погано.
наукової роботи.
Тов. Літвінов вказав на не Л. М., Літвінов С. А., Павелко тацій, які захищатимуться. С е ні як науковими працівниками,
ред них праці: членів кафедр так і викладачами вищих учбо
Політико-виховна робота в обхідність зміцнення зв’язків ін О. П., Підтиченко М. М., Суго української і російської мов вих закладів, а також аспіран
інституті була спрямована на ституту зі школою і запропону няко М. С., Тендерес Л. П., Те (тт. Біятенко Л. О., Блик О. Л., тами і студентами. Ряд статей
Янковський
вивчення комуністами рішень вав, щоб кафедри готували під рещенко М. С.,
Очеретного А. Д., Проніної зацікавлять і вчителів середніх
К.
К.
ручники,
посібники,
програми
партії, на оволодіння марксист
шкіл.
С ек р ет а р ем п а р тб ю р о обрано Н. Т., Сидоренко Р. І., Павло
для нової восьмирічної школи.
сько-ленінською теорією.
Доцент Б . СТРАХОВ.
вой К. І., Бардаш М. В.), членів
Тов. Прокопенко сказав, що тов. Павелка О. П.
Працювали теоретичні семі
Роботу школи — на рівень
сучасних вимог
Назустріч XXI з ’їздові КПРС
Наукові праці дисертантів
У ДРУЖБІ НАША СИЛА
Недавно в редакції нашої га корисна і плодотворна ідея. Але
зети відбулася зустріч з англій потрібно обмінюватися досвідом
ськими студентами, які протя не тільки в галузі навчання,
гом майже місяця знайомляться а й в інших сферах життя.
з постановкою середньої і ви Всюди, де вони були, їх
щої освіти в республіці. Гості добре, по-дружньому зустріча
відвідали школи і вузи в містах ли радянські студенти. «У май
бутньому дружба студентів на
Одесі і Києві.
Студент педагогічного коле ших двох країн повинна роз
джу із Глазго Дункен Келовелл ширюватися і зміцнюватися. Та
підкреслив: «Обмін студентами ке загальне прагнення англій
має велике значення у справі ських студентів»,— сказав на
зміцнення дружніх відносин між закінчення Андерсон.
Прагнення до дружби і спів
народами. Таке переконання моє
і моїх колег. Нам сподобалася робітництва — це одне із най
природа і люди вашої країни, більших прагнень і наших, ра
особливо мені подобається ваше дянських студентів. Ми розуміє
чудове місто Київ».
мо, що в цьому запорука трива
Енн Стор — студентка педа лого миру на землі. А мир нам
гогічного коледжу із Ліверпуля необхідний, як повітря для жит
сказала, що їй сподобалися тя людини. Нам потрібен мир,
методи вивчення студентами щоб будувати фабрики і заводи,
наших вузів англійської мови. освоювати необжиті землі, ство
Добре, що студентів навчають рювати нові міста, розвивати
не лише читати й писати по-ан науку і культуру.
У щасливі дні живуть наші студенти. Радянська молодь не
глійськи, а й вчать їх розмов
У свято Міжнародного дня
знає, що таке плата за навчання, за книги і лабораторії, як це
ної
мови.
«На
мою
думку,
об
студентів
ми, радянські студен
має місце навіть у розвинених капіталістичних країнах. На
З ІСТОРІ Ї
мін студентами між нашими ти, подаємо руку дружби всім
приклад, у с ш а студентам доводиться влітку працювати на
сезонних роботах або влаштовуватися гружчиками, посуд
країнами буде сприяти вивчен студентам землі незалежно від
ницями у ресторанах чи найматися на роботу до якогось ін
ню англійської мови у вас і ро їх політичних, філософських і
шого хазяїна. І все це для того, щоб мати можливість заплатити
сійської
у нас».
релігійних переконань.
СТУДЕНТІВ
за навчання.
Студент
Лондонського
універ
Давайте дружити, — кажемо
Соціалізм відкрив нашій молоді широкі можливості для
17/ХІ 1939 р. Густа темрява ситету Герберт Андерсон відзна ми, — у дружбі наша сила, у
навчання і праці.
Н а ф о т о: група студентів у гуртожитку під час дозвілля. стелилася вулицями Праги. Сон чив, що обмін студентами — це ній — запорука миру на землі!
Фото М. Шуряка.
це немов сховало своє обличчя
перед небаченим злочином, який
тут стався... Есесівці, як нічні
бандити, оточили студентські
гуртожитки. Стрілянина... Вигу
Однією з перших сторінок народно-демократичних країн.
ки... Гуркіт поліцейських авто
історії героїчної боротьби про
Творча праця молоді Радян машин... Дев’ять студентів вби
гресивного студентства за мир ського Союзу — це її вклад у то, десятки — поранено... Дві
і свободу були події 17 листо справу зміцнення нашої д ержа
тисячі їх знаходяться за грата
пада 1939 р. в Чехословаччині, ви, її допомога справі миру. ми товарних вагонів, які від
коли студенти рішуче вступили Життя радянських студентів
правляються у Німеччину, в
у боротьбу з фашистськими за сповнене героїки. 170 тисяч
концентраційні табори смерті.
гарбниками. Восени 1939 р., студентів-добровольців підійма
Чеські університети за наказом
після окупації Чехословаччини ли до життя цілинні землі, знач Гітлера закриваються.
німецькими фашистами, по всій ний вклад внесло студентство
17/ХІ 1940 р. Студенти Чі
країні, і особливо в Празі, по і в будівництво комсомольських
кагського і Кембриджського уні
чалися демонстрації робітників шахт і домен. Сотні тисяч сту
верситетів приймають резолю
і студентів. Есесівці по-звірячо дентів України, Сибіру, Москви,
ції, в яких засуджують варвар
Н а ф о т о : англійська студентка Енн Стор перед
му розправилися з демонстран Ленінграда брали участь у бу
ські вчинки фашистів і приєд
мікрофоном.
дівництві
електростанцій,
жит
тами, чорною зграєю катів наки
нують свій голос до протесту
Фото М. Шуряка.
нулися на студентські гурто лових будинків, клубів, бібліо
празьких студентів.
житки, заарештували членів тек тощо. Коли над степом, про
17/ХІ 1942 р. Десятки тисяч
правління Чехословацької спіл будженим до життя, залитим зо
студентів
залишають стіни своїх
лотом достиглих хлібів линула
ки студентів.
університетів
і вступають у ря
Ранком 17 листопада біля пісня, у загальний хор впліта
Перший тур II фестивалю учасників художньої самоді
ди
активних
борців
проти фа
2000 студентів були відправле лися голоси китайця і болгари
КДПІ ім. Горького провади яльності. Для оцінки номерів
шизму.
У
Москві,
Лондоні,
Ньюні в концентраційний табір Сак на, румуна і поляка та бага
тиметься з 6-го до 20-го запроваджується десятибаль
Й орку проходять стотисячні ма
сенгаузен. звідки небагатьом тьох інших друзів нашої мі
грудня.
Для факультетів на система. Число балів за
ніфестації студентів.
вдалося повернутись. У ці ж дні льйонної студентської сім’ї.
встановлюються
такі термі лежатиме від якості вико
17/ХІ 1943 р. Радіостанції
Братерська дружба радян
у Панкратській тюрмі були роз
ни; мовно-літературний — нання, кількості учасників,
СРСР,
Англії,
Китаю,
США
пе
стріляні дев’ять керівників сту ської молоді з молодим поколін
6 грудня, педагогічний — 10 репертуару. Жюрі має право
редають спільне звернення цих
дентської спілки. Всі чеські уні ням Китаю і всіх країн народ країн до своїх колег, яке закли
грудня,
фізико-математич за погану організацію вечора
верситети було закрито. Та кри ної демократії міцніє з року в кає студентів до останньої битви
ний — 13 грудня, інститут зняти до 30 балів. Окремо
вава розправа не зломила бойо рік. Кожного року сотні сту з фашизмом.
ський колектив — 20 грудня. встановлюється оцінка до 20
вого духу студентів Чехословач дентських делегацій відвідують
17/ХІ 1954 р. Студенти свят
балів за найбільшу масовість
Умови проведення
чини. В унісон їх серцям били нашу країну, сотні делегацій ра кують визволення багатьох уні
і хорошу організацію вечора.
першого туру.
ся мільйони молодих сердець, дянських студентів виїздять за верситетів: Паризького, Київ
кордон.
Переможцем першого туру
сповнених жаги до миру і
Кожен факультет повинен
II фестивалю КДПІ ім. Горь
У цьому році студенти нашо ського, Афінського, Белград
щастя. День 17 листопада став
провести
огляд
художньої
са
ського; присягають остаточно
Міжнародним днем студентів і го інституту відвідали Болга покінчити з фашизмом.
модіяльності, взяти активну кого вважатиметься факуль
рію,
Чехословаччину,
НДР.
вперше відзначався у 1941 р.
участь у виконанні громад тет, який набере найбільшу
17/ХІ 1955 р. У визволену
В цей час н а ф р о н т а х , н а з а Скільки цікавих спогадів зали
ськокорисних робіт, у роз кількість балів. Він буде на
Прагу з’їжджаються студенти з
водах, на полях с т у д е н т и Р а д я н шилось у кожного з них! А хто
гортанні й піднесенні фіз городжений грамотою міськ
пам’ятає вечора студентів 51 країни. На могилах полег
ської країни к р о в ’ю с в о є ю і с а не
культурно-спортивного руху. кому ЛКСМУ, а окремі ви
лих героїв вони обіцяють зміц
мовідданою п р а ц е ю
разом
з нашого інституту і румунських
В оцінці факультетського конавці—дипломами оргкомі
товаришів, які навчаються в нювати дружбу між студентами
усім народом к у в а л и п е р е м о г у
вечора
матиме значення ор тету по проведенню II фести
всього світу.
над ф аш и стсь к и м и
з а г а р б н и різних вузах міста Києва?! Теплі
ганізація і проведення його. валю молоді КДПІ ім. Горь
17/ХІ 1956 р. Студенти 38
спогади залишились у кожного
ками.
Великого значення надавати кого.
святкують заснування
Історична п е р е м о г а ,
з д о б у з нас і про вечір чехословацько- країн
меться масовим виступам
Оргкомітет
музики, що від Міжнародної спілки студентів,
та свободолю би ви м и н а р о д а м и української
стає організатором сту
н а д ф аш и стам и у д р у г ій с в і т о бувся весною цього року. Бага яка
в ій в ій н і, в и к л и к а л а з р о с т а н н я то листів одержують наші сту дентського життя всього світу.
З н о в у н е о б х ід н и й р е м о н т
У Пекіні працює санаторій
п р о г р е с и в н и х н а с т р о їв с е р е д м о денти з Китаю, країн народної
л о д і і с т у д е н т ів , і м іж н а р о д н и й демократії та інших зарубіжних Міжнародної спілки студентів;
У фізкультурному залі інсти Хтось наважується відкрутити
с т у д е н т с ь к и й р у х ДОСЯГ н о в о го , країн. Мир, дружба, соціалізм, у Калькутті — клініка Міжна туту йдуть заняття. Після за сусідній кран... і враз його по
небаченого п ід н е с е н н я . І с т о р і я щаслива юність — ці слова родної спілки студентів. У де нять — в душ. Що ж тут див спині ударяє такий струмінь га
боротьби з фашизмом д о в е л а , можна зараз почути на десят сятках країн працюють різні ного? На перший погляд, нічо рячої води, що ледве не переби
секції і відділи Міжнародної го: всі знають, як приємно ває хребет! Нічого собі удар!
щ о с п іл ь н и м и з у с и л л я м и с т у ках різних мов.
спілки
студентів.
після тренування освіжитися! Та Все стало ясно. Працюють п’ять
дентство м о ж е д о б и т и с я с в о ї х
І сьогодні радянські студенти
прав, к р ащ о го м а й б у т н ь о г о .
17/ХІ
1957
р.
Прогресивно
головне не в цьому. Справа в змішувачів, та тільки на них не
шлють щирий братерський при
Проти н а с и л л я і г н і т у , п р о т и віт всім тим, хто об’єднує свої настроєні студенти всього світу тому, що душ у нас новий, його має сіток, і вода б’є струменем.
колоніалізму і і м п е р і а л і с т и ч н и х зусилля в єдиному пориві бо виходять на вулиці з протестом перебудовували майже півроку,
Поставити б під цей душ
воєн веде з а р а з н е у х и л ь н у б о ротьби за «чисте небо і ясне проти підготовки нової атомної так що там є два відділення: чо коменданта
учбового корпусу
р отьбу прогреси вн е с т у д е н т с т в о сонце», за мир і дружбу на війни. Їх гасло — «Ми хочемо ловіче і жіноче, і в кожному — т. Форналяка — ото б добре
с в іт у . В перш и х р я д а х б о р ц і в —
землі!
миру, хочемо вчитися і працю декілька змішувачів. Проте всі освіжився!..
с т у д е н т с ь к а м о л о дь
СРСР
і
дівчата збилися в одному місці.
Л. ГИРЕНКО.
вати!».
О. СЕМКО.
МІЖНАРОДНОГО дня
В єдиному строю
Оргкомітет повідомляє
Це обговорювалось н а Вченій раді
Навряд чи знайдеться в інсти
туті ще одна кафедра, яка об
слуговувала б таку велику кіль
кість студентів, як кафедра фіз
виховання і спорту. Поряд з
академічними заняттями, які
обов’язкові для студентів І і
II курсів, тут проводяться ве
лика робота по удосконаленню
спортивної майстерності студен
тів старших курсів.
До послуг волейболістів, бас
кетболістів, гімнастів, акробатів
і багатьох інших любителів
спорту — добре обладнані спор
тивні зали, інвентар, форма.
Є на кафедрі значна кількість
викладачів, здатних вести і тре
нерську і виховну роботу.
Члени кафедри і позаштатні
викладачі докладають багато
зусиль для того, щоб наші сту
денти були не тільки фахівця
ми своєї справи, а й були фізич
но загартованими людьми, щоб
спорт допомагав їм ще успіш
ніше оволодівати вершинами
наук.
З цією метою у 1957 — 58
навчальному році кафедра на
креслила
і
здійснила
ряд
заходів щодо поліпшення на
вчальної роботи та розши
рення
навчально-матеріальної
бази. Все це дало свої позитив
ні наслідки: більше половини
студентів було охоплено різни
ми видами спортивних занять,
перевиконано план підготовки
розрядників та значкістів ГПО,
поліпшено кілька інститутських
рекордів. На початку цього на
вчального року проведено реор
ганізацію Ради ДСТ «Буревіс
ник» у спортклуб, який нара
ховує зараз 900 членів. Збірні
команди інституту здобули ряд
важливих перемог у товари
ських зустрічах і змаганнях на
першість району, області Ради
ДСТ «Буревісник», у розигра
шу першості вузів м. Києва. По
рівняно з попередніми роками
значно збільшилася кількість
учасників змагань. Все це го
ворить про те, що спорт тісно
увійшов у життя наших сту
дентів, став одним з улюблених
видів занять.
А що ще треба зробити? Чого
бракує в роботі кафедри фізви
ховання і спорту? Як домогти
ся того, щоб кожний студент,
аспірант міг успішно поєднува
ти свої академічні заняття з від
відуванням якоїсь певної спор
тивної секції?
Ці і багато інших важливих
питань було піднято і обговоре
но на останньому засіданні
Вченої ради інституту.
Основним недоліком у роботі
кафедри фізвиховання Вчена ра
да вбачає незадовільну органі
зацію занять з фізичного вихо
вання, які проводяться за роз
кладом. Фактично в ці години
на заняттях присутня незначна
частина студентів (процентів
30), а решта — розважається.
Тільки недостатнім контролем
з боку кафедри фізвиховання,
деканатів та комсомольських
організацій факультетів можна
пояснити факти незадовільного
відвідування занять. Так, 11 ли
стопада на заняттях з легкої ат
летики були відсутні 12 студен
тів II курсу мовно-літератур
ного факультету. А з шести сту
дентів І курсу українського
відділу з ’явилось тільки двоє, з
російського ж відділу не з’явив
ся жоден студент. Того ж дня
на заняття з спортивної гім
настики не з ’явилися 4 студен
ти педагогічного факультету.
Кафедра фізвиховання приді
ляла недостатню увагу мето
дичним питанням та контролю
за якістю навчання. На засідан
нях кафедри майже не обгово
рювалися наслідки взаємовідві
дування лекцій і практичних за
нять, рідко практикувалося об
говорення занять, методика їх
проведення.
У роботі кафедри все ще не
достатньо враховується специфі
ка занять з студентами пед
інституту. Щ е й досі кафедра
не встановила належного зв ’яз
ку з прикріпленою до неї шко
лою.
При обговоренні доповіді за
відуючого кафедрою М. П. Чер
куна відзначалось, що окремі
тренери обмежуються тільки на
вчальною роботою, не провадять
виховної роботи в академгру
пах, не цікавляться життям сту
дентів; до цього часу не вста
новили належного контакту із
студентськими громадськими ор
ганізаціями та деканатами.
До деякої міри ускладнює ро
боту кафедри і той факт, що
більша частина навчального на
вантаження припадає на поза
штатних викладачів.
У своєму рішенні Вчена рада
інституту накреслила ряд кон
кретних
заходів,
виконання
яких, безперечно, сприятиме по
кращанню всієї роботи.
Ю. ПОЛУДНЕНКО.
ФЕЙЛЕТОН
А ч и ост анній?..
менти. Сторінки книжок сам
і
Жили-були собі на світі
перелистуються, і всі слова
п'ятеро студентів — звичай
з них веселими пташкамиле
ні хлопці чи дівчата, але як
тять у голови студентів,н
а
студенти вони не дуже зви
ВКрУГИ ллється чудовам
узи
чайні. Ж или вони, хліб їли,
ка, а вони лежать собі
воду пили, на танці і в
мріють...
інститут ходили... І от трапи
лася з ними біда, та така, що
М. Музичеико думає п
ро
ні в казці сказати, ні пером
те, що тепер вона неодмінно
описати...
складе залік з історичноїп
раг
Настала в житті наших ге
матики, бо в маренні всіло
роїв відповідальна (а для них
ва з підручника перейш
лиу
жахлива!) пора, коли з них
її юну голову. М. Усенком
спитали; «Чим наповнені ва
же тепер з гордою посм
іш
ші юні голови, як б’ю ться
кою слухати суворий голос,
ваші неспокійні серця?».
що лунає зверху: «Ви чому
Посхилялися юні голови,
не склали залік зм
стр
узін
позавмирали серця. Очі не
мента?!!». Є. Федорова-Л
ів
відриваються від загрозли
Ш ИЦЬ теж переживає музичну
вого плаката: «Увага! До
історію: слухаючи мелодії
екзаменів
залиш илося
10
вона думає, що теперто
днів!». Минають дні, мина
зможе в них розібратисьі
ють ночі; а наші герої д у м а
скласти залік. Хором іан
ють про те, що вони минають
самблем одноразовокерує
і на плакаті все менш е
Г. Руденко: екзамен і залік
днів — ночей. Збентеж ені і
вона вже склала (у мріях)
схвильовані, вони лікую ться
І тільки бідолашна О
.Ве
сном. Піти б на танці, та там
реміюк лежить, НІ прощ
оне
тепер пусто-голо. А п іслязав
мріючи: у голові таківаж
тра...
к і думки — вона повинна
І забігали ж наш і голубчи
скласти два екзамениіодин
ки і голубочки, і зам етуш и
залік. Та й ще загроза...
лися ж вони! І як же ж вони
навіть для мрій невистачає.
зацікавились науками!!! На
А вона ж на V курсі—остан
консультаціях — найдопит
ній рік навчання в інституті.
ливіші, в гуртож итку —
А чи й останній?..
найдокучливіші, бо ж треба
В. ВАШ
.
за один день узяти в се...
Бо ж післязавтра екзам ен...
І от сесія! З одного е к за
мену він (чи вона) зі скрипом
виїжджає
на
немазаних
трьох, з іншого — на двох.
І фантазія не допомогла.
І саме тому не допомогла., що
це була тільки ф антазія.
Усьому на цім світі буває
У листопаді цього року роз
кінець — закінчилася сесія,
починаються змагання між сту зі швидкістю супутника про
дентами вузів м. Києва, присвя майнули канікули. Знову у
С т а л и володарями двох
чені Спартакіаді народів С РСР
вестибюлі, у коридорах чу
9 листопада спортивний зал ці фізико-математичного фа
1959 року.
ти
голоси
життєрадісних
інституту був відданий у розпо культету; вони ж стали і воло
Першими
вступили
у
бороть
студентів.
А
ле
не у всіх
рядження волейболістів. Тут дарями кубка.
бу
збірні
команди
нашого
інсти
такий
чудовий
настрій.
Зу
Серед чоловічих команд на
проводився
розиграш
кубка
туту
—
легкоатлети
і
баскетбо
стрічаються
студенти
з
сум
інституту з волейбола. Змаган перше місце вийшли теж пред
ним виразом обличчя, п е
ня пройшли організовано і чіт ставники фізико-математичного лісти. потім — гімнасти, волей
болісти,
плавці,
стрільці,
ф
ех
реобтяжені
академічними
факультету. Знову обидва куб
ко.
боргами,
або
—
по-студент
тувальники.
ки
на
фізико-математичному
фа
Цікавою була півфінальна
ському
—
хвостами.
Цих
Готуючись
до
цих
відпові
культеті.
гра між першими жіночими
Проведений розиграш пока дальних змагань, кафедра фі хвостів вони не носять за со
командами фізико-математично
бою з гордістю чорнобурих,
го і мовно-літературного фа зав, що наші волейболісти, на зичного виховання разом з
вО
НИ, ЦІ ХВОСТИ, С И М В О Л І Ч Н І ,
Наполегливо готую
тьсядо
культетів. Першу партію досить віть гравці збірної команди спортклубом ДСТ «Буревісник»
змагань,
присв
я
е
н
и
х
С
п
а
р
їх
ніхто
не
бачить,
і
зовні
ці
проводить
ряд
товариських
з
у
легко виграла команда фізико- інституту, не відзначаються ви
такіаді народів СРСР
студенти — звичайні юнаки
стрічей
та
змагань
на
першість
математичного факультету, дру сокою технікою гри та відповід
року, гімнасти нашогоінсти
чи юначки. Але що за диво!
туту.
інституту.
гу — мовно-літературного. Тре ною вольовою витримкою.
Між собою вони відразу ж
На фото ви бачите чем
піо
Вже
розпочався
розиграш
Так,
уже
проведено
ігри
на
тю партію команда літераторів
перезнайомились, якась за
на інституту з спортивної
вела з рахунком 9 : 3 , але у першості вузів міста з волейбо кубок з волейбола між чоловічи гадкова прикмета звела їх
гімнастики по III розряду,
гравців невистачило витримки, ла. Необхідно врахувати всі по ми та жіночими командами.
В. Ревуна, який виконує
докупи.
Очевидно,
за
при
а капітан команди А. Литвин милки попередніх зустрічей і ви Змагання пройшли на високому
вправи на спортивному
слів’ям: «Рибак...», пробач
чук не зуміла мобілізувати дів ступити на цих змаганнях друж рівні і виявили здібних волей
те! — «Боржник боржника
Фото М. Шуряка
болістів з перших курсів, які
чат на перемогу. Таким чином, ним, згуртованим колективом.
бачить
здалека»...
Л. ФІЛІПОВА.
поповнять збірні команди інсти
цю зустріч виграли представни
Вранці другого дня проки
туту.
даються
всі знайомі в одній
На факультетах розпочина
чудовій
кімнаті,
навколо —
ються змагання з шахів та ша
шафи
з
книгами
та посібни
шок, триває осінній легкоатле
ками,
на
стінах
—
музінструтичний крос.
З 22 листопададо
Наближаються міжфакультет
ські змагання з волейбола, пла
1 грудня цьогороку
ОГОЛОШЕННЯ
вання, легкої атлетики тощо.
провадиться тиждень
Всім студентам-спортсменам не
При кафедрі навчального кіно
по збору
обхідно наполегливо тренувати організуються гуртки:
М А К У Л А Т УРИ
ся, щоб досягти найкращих ре
кінематографічний (зйомка к і
зультатів і з успіхом захищати нофільмів) для студентів, які
і МЕТАЛОЛОМУ
.
честь збірної команди інституту.
мають практичні навички з фо
почесний обов'я
з
о
к
Кафедра фізвиховання і гро тографії;
кожного комсомольця
мадськість інституту сподіва
кольорової ф отографії;
ються, що в змаганнях, при
звукозапису;
взяти участьуцьому
свячених Спартакіаді народів
кінопедагогічний.
в
а
ж
л
и
о
м
у
с
п
д
а
р
г
СРСР, наші команди і окремі
Запис бажаючих працювати у с ь к о музаході!
спортсмени досягнуть високих цих гуртках провадиться щоден
Н а з н і м к у : голова спортклубу інституту Л. Філі
результатів.
Редактор В. ВОЙТ
но в кінокабінеті (ауд. № 52).
пова вручає капітану команди волейболістів фізико-ма
тематичного факультету М. Кириленку перехідний кубок.
Ю . БИКОВЦЕВ.
Кафедра навчального кіно.
НАЗУСТРІЧ СПАРТАКІАДІ
НАРОДІВ СРСР
кубків
Товариші
студенти
За
педагогічн і
КАДРИ
листопада
21
1958 року
П’ЯТНИЦЯ
№ 18 (65)
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
Ціна 15 коп.
Розробляючи великі плани комуністичного будів
ництва, партія звертається до невичерпного джерела
творчої енергії народу як вирішальної умови успіш
ного здійснення цих планів. Завдання партії, її
місцевих організацій полягає в тому, щоб і далі
безустанно розширяти і зміцнювати свої зв'язки з
масами, освічувати і організовувати їх і в той же час
безустанно вчитися у мас, узагальнювати і поширю
вати їх досвід.
(Із Тез доповіді товариша М. С. Хрущова на
XXI з’їзді КПРС).
БУ Д Н І ОДНІЄЇ ГРУПИ
ВЕЛИЧНА П Р О Г Р А М А
ПОБУДОВИ К О М У Н ІЗМ У
Контрольні цифри розвитку денням виробництва окремих
народного господарства СРСР видів сільськогосподарських про
на 1959—1965 рр,— це велич дуктів до такого рівня: виробни
на програма будівництва кому цтво зерна — до 10 — 11 млрд.
ністичного суспільства в нашій пудів, виробництво м’яса (в
країні. Вони свідчать про те, що убойній вазі) — до 16 млн. тонн,
Радянський Союз вступив у но виробництво молока — до 100—
ву смугу свого розвитку — 105 млн. тонн, виробництво цу
смугу всебічного створення ма крових буряків — до 70 — 78
теріально-технічної бази кому млн. тонн, виробництво бавов
нізму.
ни-сирцю — до 5 ,7—6,1 млн.
Завдяки героїчній праці р а тонн.
дянського народу, очоленого
Опубліковані в нашій пресі
Комуністичною партією, наша тези контрольних цифр семиріч
країна досягла такого високого ного плану розвитку народного
економічного рівня, що зараз господарства СРСР на 1959—
має можливість вступити в нову 1965 р р .— це документ велико
стадію свого розвитку.
го історичного значення не тіль
У семирічному п л а н і, як и й ки для нашої країни, але й для
намічається, п е р е д б а ч е н о н е ч у всіх країн світу.
ваний розвиток п р о д у к т и в н и х
Міжнародне значення семи
СИЛ і виробничих в ід н о с и н у п р о річного плану полягає в тому,
мисловості, у с іл ь с ь к о м у г о с п о що його виконання буде озна
дарстві, на т р а н сп о р т і т о щ о .
чати посилення могутності сві
У галузі важкої індустрії тової соціалістичної системи, це
особливо велика увага надаєть новий доказ виконання трудя
ся значному збільшенню вироб щими СРСР свого інтернаціо
ництва чорних і кольорових ме нального обов’язку перед тру
талів, потреба в яких з бок у на дящими всіх країн, перед між
родного господарства весь час народним комуністичним і ро
зростає.
бітничим рухом, перед усім про
За сім років, починаючи з гресивним людством.
1959 р., виплавка чавуну повин
Семирічний план розвитку
на збільшитись з 39 млн. тонн народного господарства СРСР
до 65 —70, сталі — з 55 до на 1959 — 1965 рр. є втіленням
86—91 млн. тонн, видобуток ленінських ідей побудови кому
нафти повинен збільшитись у 2 нізму в нашій країні; він демон
рази, виробництво продукції ма струє велич, все зростаючу мо
шинобудування — майже в 2 гутність і переваги соціалістич
рази, виробництво електроенер ної системи господарства, з од
гії в 2 —2,2 разу.
ного боку, і неспроможність іти
У галузі легкої промисловості вперед, гнилість капіталістич
передбачається збільшити обсяг ної системи — з другого. Він є
валової продукції за семирічку нищівним ударом по буржуаз
приблизно в 1,5 разу, а харчової ній ідеології, по міжнародному
промисловості — в 1,7 разу, В реформізму і ревізіонізму.
цілому, як вказується у Тезах
Виконання грандіозних на
доповіді товариша М. С. Хрущо креслень семирічного плану по
ва на XXI з ’їзді КПРС, вироб требує величезних зусиль всьо
ництво предметів споживання го радянського народу.
намічається збільшити приблиз
На сучасному етапі завдання
но на 6 2 —65 процентів порів
полягає в тому, щоб як слід зро
няно з 1958 роком.
зуміти, вивчити і роз’яснити
Величезні завдання стоять і
трудящим нашої країни ці ве
перед сільським господарством. личні накреслення.
У контрольних цифрах передба
М. СУГОНЯКО,
чено збільшення валової про
зав. кафедрою політичної
дукції сільського господарства
економії.
за семирічку в 1,7 разу з дове
На фізико-математичному
факультеті 24 академічні
групи. По-різному проходить
їх життя: в одних групах во
но б’є ключем, в інших —
тільки й чути скарги студен
тів на те, що вони дуже пере
вантажені різними видами ро
боти, а вільний від занять час
проходить одноманітно і не
цікаво.
Нижче ми вміщуємо мате
ріали з життя однієї з кра
щих академічних груп фа
культету — 53-ї груші фізи
ків, яка відома як єдиний,
дружний колектив, що живе
спільними інтересами, впев
нено і успішно йде до по
ставленої мети. Вони праг
нуть більше знати, вміти і не
тільки з основної спеціаль
ності, а й з різних галузей
науки, культури, щоб потім
понести ці знання в маси, пе
редати їх своїм майбутнім
вихованцям, внести своєю
працею якомога більший
вклад у загальну справу по
будови світлого комуністич
ного суспільства!
Колективізм і наполегли
вість у досягненні поставле
ної мети, вміння поєднувати
навчання з культурним від
починком — ось характерні
риси студентів цієї групи,
гідні наслідування.
І ВІДПОЧИВАТИ ТРЕБА
ВМІТИ
Перші самостійні кроки
Цей навчальний рік для нас
розпочався педагогічною прак
тикою в школах. На цілу на
вч альну чверть зайняли ми міс
це вчителя фізики і класного
керівника в сільських школах—
Горенській та Ірпінській. Ста
ранно готувалися до уроків,
намагалися якнайкраще уна
очнювати їх, підбирати най
більш ефективні досліди, ви
кликати в учнів інтерес до ви
вчення фізики. Особливо добре
проводили уроки студенти Л.
Орловська, І. Гасуха, І. Старо
селець та ін.
Значну увагу приділяли ми і
організації позакласної роботи.
Слід відзначити студентів І. Ро
мановського, О. Смілянського
і В. Михайленка — вони про
явили багато ініціативи в орга
нізації роботи фізичного гурт
ка, у проведенні вечора цікавої
фізики та в радіофікації школи
(с. Горенка).
Змістовно і цікаво було ор
ганізовано і дозвілля учнів (те
матичні вечори, екскурсії на за
вод, культпоходи в кіно, теат
ри тощо). А коли школярі пі
шли допомагати колгоспові у
збиранні врожаю, студенти очо
лили учнівські бригади і разом
з ними дружно працювали на
колгоспних ланах.
Теплим і незабутнім було
прощання зі школою, з учнями.
Ще кілька місяців і ми, вже
з дипломами в руках, справжні
ми вчителями, а не практикан
тами підемо в школу. Наша
мрія стане дійсністю. І це буде
для нас найбільшою радістю.
Л. ВОРОНІНА.
Наша дружба в труді гартувалася
Дружба в нашій групі заро
дилася ще на першому курсі,
коли ми їздили на збиран
ня колгоспного врожаю. Са
ме там ми добре взнали один
одного, виявили тих, хто несер
йозно або навіть зневажливо
ставився до праці, і допомогли
їм виправитися. Допомагали
всім колективом, поступово, на
полегливо. І ось наслідки: вже
третю сесію наша група скла
дає без жодної трійки.
«Тільки «відмінно» і «доб
ре»!» — з таким лозунгом йшли
ми до весняної сесії; з таким
лозунгом розпочали ми підго
товку і до наступної зимової се
сії. Працюємо групками, допо
магаючи один одному в засво
єнні теоретичного матеріалу,
розв’язанні задач; головне —
роботу розпочинаємо не в кінці
семестру, а на його початку.
Л. ЧЕРСЬКА,
староста групи.
Уміємо ми й відпочивати
добре. Коли організовано спла
нувати навчання, знаходиться
час і для відвідування кіно, те
атрів, вечорів і для занять у
гуртках та спортивних секціях.
У спеціально намічені дні
збираємося ми всією групою в
гуртожитку, щоб послухати бе
сіди про визначних людей —
Качалова, Лобачевського, Мака
ренка, Єсеніна. Цікаво прохо
дять такі вечори! Так, назавжди
запам’ятається нам вечір зу
стрічі з вихованцями А. С. Ма
каренка — Кравченком, Стома
хіним та іншими. Гості розпо
віли нам багато цікавого про
Антона Семеновича, про життя
колонії. Охоче проглянули вони
нашу художню самодіяльність.
Часто організовуються у нас
екскурсії по визначних місцях
м. Києва. Отже, коли ми поїде
мо працювати у віддалені від
Києва школи, нам буде про що
розповідати учням.
В організації і проведенні
зазначених заходів активну
участь брали всі члени групи.
Це — результат належного ке
рівництва з боку нашого комс
орга О. Літвінової, яка вміло
залучала всіх до роботи, вкла
дала в кожну справу багато
енергії і любові.
У цьому році за рішенням
партійного бюро факультету на
V курсі агітаторами будуть сту
денти. Це ще більше активізує
нас, адже тепер на нас покла
дено повну відповідальність за
всю навчально-виховну роботу в
групі!
А. СМАЛІЙ.
* *
Н а ф о т о (зверху вниз):
студентки 53 групи Л. Вороні
на та І. Гасуха виконують прак
тичну роботу — визначають від
ношення заряду електрона до
його маси.
Студенти І. Романовський і
І. Горбачук допомагають учням
Горенської школи у підготовці
вечора на тему: «Досягнення
сучасної енергетики».
Вивчення Тез доповіді М. С.
Хрущова на XXI з’їзді КПРС.
Політбесіду проводить агітатор
групи А. Смалій.
З В ІТ У Є П А Р Т І Й Н Е Б Ю Р О
У спіх ви к он ан н я сем и р іч н о го п л а н у буде вирішу
в а тись б езп о сер ед н ь о н а підприєм ст вах і будовах, в
колгосп ах і р а д г о с п а х , в н а у к о в и х закладах, в пар
тійних, р а д я н ськ и х , го с п о д а р с ь к и х , профспілкових і
і ком сом ол ьськ и х о р г а н іза ц ія х . У зв 'я зк у з цим ще
вищ е піднімаєт ься р о л ь п ер ви н н и х партійних органі
зац ій , п окли кан и х повести м а си на здійснення кон
кретних ви робн и чи х з а в д а н ь . Т р еб а добитися, щоб у
кожній партійній о р г а н із а ц ії постійно удосконалюва
лись ф орм и о р га н іза т о р ськ о ї і політичної роботи в
м асах, виховуват и р а д я н с ь к и х л ю д е й в дусі розумін
ня важливості з а в д а н ь , я к і стоять п ер ед нашою краї
ною , н а й с у в о р іш о го д о д е р ж а н н я держ авної і трудо
в о ї дисципліни, щ об у с і комуніст и були активними
бійцям и з а ви к он ан н я і п ер ев и к о н а н н я планових зав
дан ь підприєм ст вам и і б у д о в а м и , колгоспами і рад
госпам и, за д а л ь ш е зм іц н ен н я могутності нашої Бать
ківщ ини.
(Із Тез д о п о від і т о в а р и ш а М. С. Хрущова на
XXI з ’їзд і К П Р С ).
Шістнадцята година... Акто нари з історії КПРС, політич Тези доповіді тов. Хрущова на
вий зал Інституту заповнюють ної економії та філософії, де XXI з'їзді КПРС зобов’язують
комуністи. Вони зібралися, щоб навчалися 72 комуністи.
нас працювати ще краще. Не
обговорити наслідки роботи ін
Центром політико - виховної доліком роботи партбюро фа
ституту за звітний період, на роботи в інституті була акаде культетів є недостатня робота з
креслити заходи по дальшому мічна група. Це дозволяло тісно молодими комуністами. Він зу
поліпшенню навчальної, науко пов’язувати виховну роботу з пинився на питаннях культмасо
вої і політико-виховної роботи в завданням підготовки високо вої роботи в гуртожитках, кри
інституті на наступний рік.
кваліфікованих
спеціалістів. тикував деканат фізико-матема
Звітно-виборні збори, сказав Партбюро займалося питанням тичного факультету за незадо
у звітній доповіді секретар добору агітаторів у академічні вільну виховну роботу серед
партбюро тов. Павелко О. П., групи, контролювало їх роботу. студентів, відзначив, що това
відбуваються в той час, коли Проте деякі агітатори підібрані риші з міськкому та райкому
партії дуже рідко бувають в
трудящі нашої країни з вели невдало.
Велику агітаційно-пропаган інституті.
чезним піднесенням трудяться
Тов. Філіпова відзначила ряд
над здійсненням історичних на дистську роботу провела наша
креслень, викладених у Тезах партійна організація і весь ко недоліків в організації спортив
про контрольні цифри семиріч лектив інституту на виборчих но-масової роботи серед студен
дільницях серед населення у тів, критикувала члена партбю
ного плану.
За звітний період партійна зв'язку з підготовкою та прове ро тов. Земляного, який мало
організація інституту спрямову денням виборів до народних су допомагав у роботі добровіль
вала свою роботу на виконання дів та виборів до Верховної Ра ним спортивним організаціям.
ту,
У газеті «Правда» за 16 ли ти роботу нашого інсти
Тов. Тендерес вважає, що під
рішень партії про вищу школу, ди СРСР.
його
факультетів
і
кафедр.
стопада
опубліковані
Тези
ЦК
Для поліпшення політико-ви несення роботи інституту на
на поліпшення якості підготов
Найближчим завданням усьо
рівень
є
результа КПРС і Ради М іністрів С Р С Р
ховної роботи в інституті необ вищий
ки вчителів.
го
наш ого колективу, до розв'я
«Про
зміцнення
зв’язку
школи
Партбюро інституту система хідно вести постійну роботу з том дальшого зростання, яке
зан
н я якого потрібно приступи
тично займалося питаннями окремими студентами, індивіду переживає наша країна. Ко з життям і про дальший розви
ти
негайно,
є
глибоке,
всебічн
е
ток
системи
народної
освіти
в
ідейно-теоретичного рівня ви ально, щоб комуністи, виклада муністи суспільних кафедр про
країні».
вивчення Тез і активна участь
кладання навчальних дисциплін. чі і особливо агітатори знали, читали біля 60 лекцій в академ
в їх всенародному обговоренні.
Тези,
схвалені
Пленумом
ЦК
Перевірялася робота окремих чим живе кожний студент, зна групах, а по завданню пар
КПРС,
є
документом
величез
Т ези ЦК КПРС і Ради М
іні
тійних органів прочитано по
ли його запити.
кафедр.
ного
значення.
Вони
відкрива
стрів
С
РС
Р
«Про
зміцне
н
ня
Слід відзначити, що профе
Комуністам-викладачам треба над 50 лекцій для населення.
ють
новий
етап
у
розвитку
з
в
’язку
Ш
К
О
Л
И
З
Ж
И
Т
Т
Я
М
і
про
Він
відмітив,
що
незадовільним
сорсько-викладовський склад ін частіше бувати у студентських
ституту в цілому справляється гуртожитках, виступати там з був у цьому році набір студен системи народної освіти в н а дальш ий розвиток системина
тів на відділ російської мови та шій країні, вказую ть ш лях до родної освіти в країні» потріб
із завданням підготовки квалі бесідами.
дальшого
підвищення
рівн я но обговорити під час нарад
фікованих кадрів учителів ши
Важливу роль у політико-ви літератури.
освіти
і
виховання
молоді,
до на каф едрах, на факультетських
Тов. Іваш ина зупинився на
рокого профілю. Однак, у цій ховній роботі відіграла інсти
поліпшення
якості
підготовки
зборах викладачів і студентів,
справі є ще серйозні недоліки. тутська багатотиражна газета питанні підготовки вчителя для
висококваліфікованих
кадрів
провести
про них бесіди в ака
Так, на фізико-математичному «За педагогічні кадри», яка ви нової восьмирічної школи. По
факультеті студенти І курсу світлювала на своїх сторінках трібно створити вечірній відділ для всіх галузей народного гос демічних грушах і взяти участь
в їх обговоренні в пресі.
неодноразово скаржилися на те, окремі сторони життя нашого для учителів І — IV класів, щоб подарства, науки і культури.
Дирекція,
парторганізація,
що вони не розуміють лекцій інституту, студентського колек вони завершили свою освіту без
Я к указано в Тезах, перебу
факультети, кафедри і весь ко дова системи народної освітиє
відриву від виробництва.
професора Вельміна, були ін тиву.
циденти зі студентами доцента
Тов. Медушевський говорив лектив інституту повинні всю справою великої державноїува
Важливою подією в житті на
Коваля, викладача Венгерова. шого інституту був виїзд сту про недоліки в постановці робо свою навчальну, наукову і полі ги. Вона торкається інтересів
Кафедри і деканат своєчасно не дентів на сільськогосподарські ти шкіл з виробничим навчан тико-виховну роботу сп рям ува м ільйонів людей і для остаточ
вжили заходів, щоб виправити роботи в колгоспи Вільшансько ням, а також наголосив на не ти на розв’язання завдань, по ного
вирішення конкретних
існуючий стан.
го району Кіровоградської об обхідності посилення атеїстич ставлених у Тезах ЦК К П Р С і ш л я х ів
перебудови потрібно
Ради Міністрів С Р С Р про пе м акси м альн о використати до
Поліпшилася навчально-мате ласті. Проте слід вказати на ного виховання студентів.
ріальна база, лабораторії і ка істотний недолік в організації
Тов. Скуратовськнй підкрес ребудову школи. П еред нами, свід і пропозиції широкихм
ас
студентами р а д я н с ь к о ї громадськості.
бінети поповнилися новими при виїзду на сільськогосподарські лив історичне значення Тез і співробітниками,
ладами, методичною літерату роботи. Дуже мало працювали закликав присутніх боротися за педвузу, стоїть важ ливе за в
В. МІТЮРЬОВ.
рою, краще обладнано навчаль з студентами на сільськогоспо подолання абстрактності у ви дання — забезпечити перебудо
в. о. директора інституту.
ву школи і докорінно поліпш и
ні майстерні. Однак, не можна дарських роботах викладачі кладанні.
Тов. Вознюк критикував де
обминути той прикрий факт, що інституту, зовсім були відсутні
матеріальна база на фізико-ма декани та секретарі парторгані кана фізико-математичного фа
культету тов. Сергунову за ни
тематичному факультеті поліп зацій факультетів.
шується, а рівень успішності
Комсомольська
організація зьку успішність на факультеті.
З великим натхненням го му дню, — до 28 березня
залишається низьким.
інституту брала активну участь Представники дирекції і декана
тує
свої
трудові
п о д ар у н 1 9 5 9 р.;
Успішність студентів у 1957 у проведенні політико-виховної, ту слабо зв’язані з академгру
ки
з'їздові,
радянська
мо
в)
оргком ітет по проведе
— 58 навчальному році була культмасової, шефської роботи, пами. Він запропонував засто
лодь,
комсомольці,
студенти
ф
ести
вал
ю затвердити у таком
у
нижчою, ніж у попередньому в справі виховання свідомої совувати адміністративні мето
вузів.
Мільйони
пудів
хліба,
скл
ад
і:
році. Це пояснюється, голов дисципліни та трудового вихо ди покарання до тих студентів,
З . П леменюк — головаорг
ним чином, тим, що за остан вання студентів. Одним із го які порушують трудову дисцип овочів, зібрані на колгоспних
ланах
України,
нові
споруди,
комітету,
член комітету комсо
ліну.
ній час значно підвищено вимо ловних недоліків у роботі ком
м
олу,
відповідальна
за культур
велика
масова
робота
серед
н
а
ги до знань студентів, ведеться сомольської організації є те, що
Тов. Височинська поділилася
н
o-масову
роботу;
рішуча боротьба з лібералізмом серед деякої частини комсо наслідками роботи кафедри му селення — ось подарунки моло
О. Семко — секретар коміте
в оцінці їх знань. Але деяке мольців ще не переборено па зики. Однак, її виступ не був ді XXI з ’їздові КП РС. Свій
ту
ком сом олу;
скромний
вклад
внесли
у
з
а
зниження успішності є також сивності, безініціативності.
самокритичним.
Т.
Стрельник — член ком
іте
гальнонародну
справу
і
студен
Доповідач закликав присут
результатом того, що окремі ка
Тов. Мітюрьов закликав ко ти нашого інституту.
ту
ком
сом
олу,
відповідальна
за
федри і викладачі недостатньо ніх взяти активну участь у об муністів поліпшувати теоретич
культурн
о-м
асову
роботу;
Йдучи
назустріч
XXI
з
’їзд
о
організували самостійну роботу говоренні Тез про семирічний ну і практичну підготовку май
Л. Кущ енко, З . Смольськаплан і перебудову системи осві бутніх учителів у світлі Тез ві КПРС, комітет комсомолу
студентів.
ч
лени
комсомольського бюроф
і
у
х
в
а
л
и
в
:
ти
та
домагатися
поліпшення
Успіх боротьби за підвищен
ЦК КПРС. Кафедрам педагогі
зико-математичного
факульте
ту.
ня ідейно-теоретичного рівня в підготовки майбутніх вчителів. ки і методики викладання окре
другий фестиваль КДП І ім.
Л
.
Іванова
—
член
ко
м
с
о
Тов. Сергунова відзначила, мих предметів, сказав він, до Горького провести в два тури:
значній мірі залежить від по
м
ольського
бюро
мовно-літ
е
р
а
становки науково-дослідної ро що за останні роки значно по кінця навчального року необ
а) перший тур, приурочений турн ого факультету;
боти кафедр, викладачів, сту ліпшилась матеріальна база ін хідно вивчити і узагальнити до XXI з ’їзду КПРС, провести д о
А . Х ім іченко — член ком
со
дентських наукових гуртків. ституту. Її виступ був несамо свід роботи експериментальних 20 грудня цього року;
м
ол
ьського
бюро
педагогічно
го
Проте плани наукової роботи критичний. Всупереч істині во шкіл-восьмирічок.
б) другий тур, присвячений ф ак у л ь т е т у , відповідальназа
виконуються слабо, мало публі на хотіла переконати присут
На зборах виступила секре традиційному Г о р ь к о в с ь ко культурно-м асову роботу.
кується виконаних робіт. В ін ніх, що стан успішності на фі тар РК КПУ тов. Скирда.
ституті працюють 67 виклада зико-математичному факультеті
На зборах була прийнята
чів та асистентів, які не мають не викликає тривоги.
розгорнута постанова, в якій
наукового ступеня.
Тов. Білий говорив, що в Те накреслено програму дій пар
Вийшов з друку 29 том «На кафедр педагогіки та психології
Наукові студентські гуртки зах приділяється велика увага тійної організації інституту по
укових
записок»
(м. Київ, (тт. Б арун Р. К., Безотосной
поліпшенню
заочної
освіти.
Як
поліпшенню
підготовки
студен
працюють несистематично. Де
1958
р.).
У
ньому
вміще Л . М ., Шевченко П. Д.) та ін.
недолік,
він
відзначив,
що
в
тів-педагогів.
які кафедри не приділяють до
Треба сподіватися, що опублі
Обрано партійне бюро у скла но 13 праць науковців нашо
статньої уваги роботі цих гурт міжсесійний період робота ка
ків, мало працюють над залу федр із заочниками організова ді: Білий О. М., Волинський го інституту, написаних на ма ковані у збірнику статті будуть
П. К., Івашина Г. 3., Карлов теріалах кандидатських дисер з інтересом і користю прочита
ченням студентів до справжньої на погано.
наукової роботи.
Тов. Літвінов вказав на не Л. М., Літвінов С. А., Павелко тацій, які захищатимуться. С е ні як науковими працівниками,
ред них праці: членів кафедр так і викладачами вищих учбо
Політико-виховна робота в обхідність зміцнення зв’язків ін О. П., Підтиченко М. М., Суго української і російської мов вих закладів, а також аспіран
інституті була спрямована на ституту зі школою і запропону няко М. С., Тендерес Л. П., Те (тт. Біятенко Л. О., Блик О. Л., тами і студентами. Ряд статей
Янковський
вивчення комуністами рішень вав, щоб кафедри готували під рещенко М. С.,
Очеретного А. Д., Проніної зацікавлять і вчителів середніх
К.
К.
ручники,
посібники,
програми
партії, на оволодіння марксист
шкіл.
С ек р ет а р ем п а р тб ю р о обрано Н. Т., Сидоренко Р. І., Павло
для нової восьмирічної школи.
сько-ленінською теорією.
Доцент Б . СТРАХОВ.
вой К. І., Бардаш М. В.), членів
Тов. Прокопенко сказав, що тов. Павелка О. П.
Працювали теоретичні семі
Роботу школи — на рівень
сучасних вимог
Назустріч XXI з ’їздові КПРС
Наукові праці дисертантів
У ДРУЖБІ НАША СИЛА
Недавно в редакції нашої га корисна і плодотворна ідея. Але
зети відбулася зустріч з англій потрібно обмінюватися досвідом
ськими студентами, які протя не тільки в галузі навчання,
гом майже місяця знайомляться а й в інших сферах життя.
з постановкою середньої і ви Всюди, де вони були, їх
щої освіти в республіці. Гості добре, по-дружньому зустріча
відвідали школи і вузи в містах ли радянські студенти. «У май
бутньому дружба студентів на
Одесі і Києві.
Студент педагогічного коле ших двох країн повинна роз
джу із Глазго Дункен Келовелл ширюватися і зміцнюватися. Та
підкреслив: «Обмін студентами ке загальне прагнення англій
має велике значення у справі ських студентів»,— сказав на
зміцнення дружніх відносин між закінчення Андерсон.
Прагнення до дружби і спів
народами. Таке переконання моє
і моїх колег. Нам сподобалася робітництва — це одне із най
природа і люди вашої країни, більших прагнень і наших, ра
особливо мені подобається ваше дянських студентів. Ми розуміє
чудове місто Київ».
мо, що в цьому запорука трива
Енн Стор — студентка педа лого миру на землі. А мир нам
гогічного коледжу із Ліверпуля необхідний, як повітря для жит
сказала, що їй сподобалися тя людини. Нам потрібен мир,
методи вивчення студентами щоб будувати фабрики і заводи,
наших вузів англійської мови. освоювати необжиті землі, ство
Добре, що студентів навчають рювати нові міста, розвивати
не лише читати й писати по-ан науку і культуру.
У щасливі дні живуть наші студенти. Радянська молодь не
глійськи, а й вчать їх розмов
У свято Міжнародного дня
знає, що таке плата за навчання, за книги і лабораторії, як це
ної
мови.
«На
мою
думку,
об
студентів
ми, радянські студен
має місце навіть у розвинених капіталістичних країнах. На
З ІСТОРІ Ї
мін студентами між нашими ти, подаємо руку дружби всім
приклад, у с ш а студентам доводиться влітку працювати на
сезонних роботах або влаштовуватися гружчиками, посуд
країнами буде сприяти вивчен студентам землі незалежно від
ницями у ресторанах чи найматися на роботу до якогось ін
ню англійської мови у вас і ро їх політичних, філософських і
шого хазяїна. І все це для того, щоб мати можливість заплатити
сійської
у нас».
релігійних переконань.
СТУДЕНТІВ
за навчання.
Студент
Лондонського
універ
Давайте дружити, — кажемо
Соціалізм відкрив нашій молоді широкі можливості для
17/ХІ 1939 р. Густа темрява ситету Герберт Андерсон відзна ми, — у дружбі наша сила, у
навчання і праці.
Н а ф о т о: група студентів у гуртожитку під час дозвілля. стелилася вулицями Праги. Сон чив, що обмін студентами — це ній — запорука миру на землі!
Фото М. Шуряка.
це немов сховало своє обличчя
перед небаченим злочином, який
тут стався... Есесівці, як нічні
бандити, оточили студентські
гуртожитки. Стрілянина... Вигу
Однією з перших сторінок народно-демократичних країн.
ки... Гуркіт поліцейських авто
історії героїчної боротьби про
Творча праця молоді Радян машин... Дев’ять студентів вби
гресивного студентства за мир ського Союзу — це її вклад у то, десятки — поранено... Дві
і свободу були події 17 листо справу зміцнення нашої д ержа
тисячі їх знаходяться за грата
пада 1939 р. в Чехословаччині, ви, її допомога справі миру. ми товарних вагонів, які від
коли студенти рішуче вступили Життя радянських студентів
правляються у Німеччину, в
у боротьбу з фашистськими за сповнене героїки. 170 тисяч
концентраційні табори смерті.
гарбниками. Восени 1939 р., студентів-добровольців підійма
Чеські університети за наказом
після окупації Чехословаччини ли до життя цілинні землі, знач Гітлера закриваються.
німецькими фашистами, по всій ний вклад внесло студентство
17/ХІ 1940 р. Студенти Чі
країні, і особливо в Празі, по і в будівництво комсомольських
кагського і Кембриджського уні
чалися демонстрації робітників шахт і домен. Сотні тисяч сту
верситетів приймають резолю
і студентів. Есесівці по-звірячо дентів України, Сибіру, Москви,
ції, в яких засуджують варвар
Н а ф о т о : англійська студентка Енн Стор перед
му розправилися з демонстран Ленінграда брали участь у бу
ські вчинки фашистів і приєд
мікрофоном.
дівництві
електростанцій,
жит
тами, чорною зграєю катів наки
нують свій голос до протесту
Фото М. Шуряка.
нулися на студентські гурто лових будинків, клубів, бібліо
празьких студентів.
житки, заарештували членів тек тощо. Коли над степом, про
17/ХІ 1942 р. Десятки тисяч
правління Чехословацької спіл будженим до життя, залитим зо
студентів
залишають стіни своїх
лотом достиглих хлібів линула
ки студентів.
університетів
і вступають у ря
Ранком 17 листопада біля пісня, у загальний хор впліта
Перший тур II фестивалю учасників художньої самоді
ди
активних
борців
проти фа
2000 студентів були відправле лися голоси китайця і болгари
КДПІ ім. Горького провади яльності. Для оцінки номерів
шизму.
У
Москві,
Лондоні,
Ньюні в концентраційний табір Сак на, румуна і поляка та бага
тиметься з 6-го до 20-го запроваджується десятибаль
Й орку проходять стотисячні ма
сенгаузен. звідки небагатьом тьох інших друзів нашої мі
грудня.
Для факультетів на система. Число балів за
ніфестації студентів.
вдалося повернутись. У ці ж дні льйонної студентської сім’ї.
встановлюються
такі термі лежатиме від якості вико
17/ХІ 1943 р. Радіостанції
Братерська дружба радян
у Панкратській тюрмі були роз
ни; мовно-літературний — нання, кількості учасників,
СРСР,
Англії,
Китаю,
США
пе
стріляні дев’ять керівників сту ської молоді з молодим поколін
6 грудня, педагогічний — 10 репертуару. Жюрі має право
редають спільне звернення цих
дентської спілки. Всі чеські уні ням Китаю і всіх країн народ країн до своїх колег, яке закли
грудня,
фізико-математич за погану організацію вечора
верситети було закрито. Та кри ної демократії міцніє з року в кає студентів до останньої битви
ний — 13 грудня, інститут зняти до 30 балів. Окремо
вава розправа не зломила бойо рік. Кожного року сотні сту з фашизмом.
ський колектив — 20 грудня. встановлюється оцінка до 20
вого духу студентів Чехословач дентських делегацій відвідують
17/ХІ 1954 р. Студенти свят
балів за найбільшу масовість
Умови проведення
чини. В унісон їх серцям били нашу країну, сотні делегацій ра кують визволення багатьох уні
і хорошу організацію вечора.
першого туру.
ся мільйони молодих сердець, дянських студентів виїздять за верситетів: Паризького, Київ
кордон.
Переможцем першого туру
сповнених жаги до миру і
Кожен факультет повинен
II фестивалю КДПІ ім. Горь
У цьому році студенти нашо ського, Афінського, Белград
щастя. День 17 листопада став
провести
огляд
художньої
са
ського; присягають остаточно
Міжнародним днем студентів і го інституту відвідали Болга покінчити з фашизмом.
модіяльності, взяти активну кого вважатиметься факуль
рію,
Чехословаччину,
НДР.
вперше відзначався у 1941 р.
участь у виконанні громад тет, який набере найбільшу
17/ХІ 1955 р. У визволену
В цей час н а ф р о н т а х , н а з а Скільки цікавих спогадів зали
ськокорисних робіт, у роз кількість балів. Він буде на
Прагу з’їжджаються студенти з
водах, на полях с т у д е н т и Р а д я н шилось у кожного з них! А хто
гортанні й піднесенні фіз городжений грамотою міськ
пам’ятає вечора студентів 51 країни. На могилах полег
ської країни к р о в ’ю с в о є ю і с а не
культурно-спортивного руху. кому ЛКСМУ, а окремі ви
лих героїв вони обіцяють зміц
мовідданою п р а ц е ю
разом
з нашого інституту і румунських
В оцінці факультетського конавці—дипломами оргкомі
товаришів, які навчаються в нювати дружбу між студентами
усім народом к у в а л и п е р е м о г у
вечора
матиме значення ор тету по проведенню II фести
всього світу.
над ф аш и стсь к и м и
з а г а р б н и різних вузах міста Києва?! Теплі
ганізація і проведення його. валю молоді КДПІ ім. Горь
17/ХІ 1956 р. Студенти 38
спогади залишились у кожного
ками.
Великого значення надавати кого.
святкують заснування
Історична п е р е м о г а ,
з д о б у з нас і про вечір чехословацько- країн
меться масовим виступам
Оргкомітет
музики, що від Міжнародної спілки студентів,
та свободолю би ви м и н а р о д а м и української
стає організатором сту
н а д ф аш и стам и у д р у г ій с в і т о бувся весною цього року. Бага яка
в ій в ій н і, в и к л и к а л а з р о с т а н н я то листів одержують наші сту дентського життя всього світу.
З н о в у н е о б х ід н и й р е м о н т
У Пекіні працює санаторій
п р о г р е с и в н и х н а с т р о їв с е р е д м о денти з Китаю, країн народної
л о д і і с т у д е н т ів , і м іж н а р о д н и й демократії та інших зарубіжних Міжнародної спілки студентів;
У фізкультурному залі інсти Хтось наважується відкрутити
с т у д е н т с ь к и й р у х ДОСЯГ н о в о го , країн. Мир, дружба, соціалізм, у Калькутті — клініка Міжна туту йдуть заняття. Після за сусідній кран... і враз його по
небаченого п ід н е с е н н я . І с т о р і я щаслива юність — ці слова родної спілки студентів. У де нять — в душ. Що ж тут див спині ударяє такий струмінь га
боротьби з фашизмом д о в е л а , можна зараз почути на десят сятках країн працюють різні ного? На перший погляд, нічо рячої води, що ледве не переби
секції і відділи Міжнародної го: всі знають, як приємно ває хребет! Нічого собі удар!
щ о с п іл ь н и м и з у с и л л я м и с т у ках різних мов.
спілки
студентів.
після тренування освіжитися! Та Все стало ясно. Працюють п’ять
дентство м о ж е д о б и т и с я с в о ї х
І сьогодні радянські студенти
прав, к р ащ о го м а й б у т н ь о г о .
17/ХІ
1957
р.
Прогресивно
головне не в цьому. Справа в змішувачів, та тільки на них не
шлють щирий братерський при
Проти н а с и л л я і г н і т у , п р о т и віт всім тим, хто об’єднує свої настроєні студенти всього світу тому, що душ у нас новий, його має сіток, і вода б’є струменем.
колоніалізму і і м п е р і а л і с т и ч н и х зусилля в єдиному пориві бо виходять на вулиці з протестом перебудовували майже півроку,
Поставити б під цей душ
воєн веде з а р а з н е у х и л ь н у б о ротьби за «чисте небо і ясне проти підготовки нової атомної так що там є два відділення: чо коменданта
учбового корпусу
р отьбу прогреси вн е с т у д е н т с т в о сонце», за мир і дружбу на війни. Їх гасло — «Ми хочемо ловіче і жіноче, і в кожному — т. Форналяка — ото б добре
с в іт у . В перш и х р я д а х б о р ц і в —
землі!
миру, хочемо вчитися і працю декілька змішувачів. Проте всі освіжився!..
с т у д е н т с ь к а м о л о дь
СРСР
і
дівчата збилися в одному місці.
Л. ГИРЕНКО.
вати!».
О. СЕМКО.
МІЖНАРОДНОГО дня
В єдиному строю
Оргкомітет повідомляє
Це обговорювалось н а Вченій раді
Навряд чи знайдеться в інсти
туті ще одна кафедра, яка об
слуговувала б таку велику кіль
кість студентів, як кафедра фіз
виховання і спорту. Поряд з
академічними заняттями, які
обов’язкові для студентів І і
II курсів, тут проводяться ве
лика робота по удосконаленню
спортивної майстерності студен
тів старших курсів.
До послуг волейболістів, бас
кетболістів, гімнастів, акробатів
і багатьох інших любителів
спорту — добре обладнані спор
тивні зали, інвентар, форма.
Є на кафедрі значна кількість
викладачів, здатних вести і тре
нерську і виховну роботу.
Члени кафедри і позаштатні
викладачі докладають багато
зусиль для того, щоб наші сту
денти були не тільки фахівця
ми своєї справи, а й були фізич
но загартованими людьми, щоб
спорт допомагав їм ще успіш
ніше оволодівати вершинами
наук.
З цією метою у 1957 — 58
навчальному році кафедра на
креслила
і
здійснила
ряд
заходів щодо поліпшення на
вчальної роботи та розши
рення
навчально-матеріальної
бази. Все це дало свої позитив
ні наслідки: більше половини
студентів було охоплено різни
ми видами спортивних занять,
перевиконано план підготовки
розрядників та значкістів ГПО,
поліпшено кілька інститутських
рекордів. На початку цього на
вчального року проведено реор
ганізацію Ради ДСТ «Буревіс
ник» у спортклуб, який нара
ховує зараз 900 членів. Збірні
команди інституту здобули ряд
важливих перемог у товари
ських зустрічах і змаганнях на
першість району, області Ради
ДСТ «Буревісник», у розигра
шу першості вузів м. Києва. По
рівняно з попередніми роками
значно збільшилася кількість
учасників змагань. Все це го
ворить про те, що спорт тісно
увійшов у життя наших сту
дентів, став одним з улюблених
видів занять.
А що ще треба зробити? Чого
бракує в роботі кафедри фізви
ховання і спорту? Як домогти
ся того, щоб кожний студент,
аспірант міг успішно поєднува
ти свої академічні заняття з від
відуванням якоїсь певної спор
тивної секції?
Ці і багато інших важливих
питань було піднято і обговоре
но на останньому засіданні
Вченої ради інституту.
Основним недоліком у роботі
кафедри фізвиховання Вчена ра
да вбачає незадовільну органі
зацію занять з фізичного вихо
вання, які проводяться за роз
кладом. Фактично в ці години
на заняттях присутня незначна
частина студентів (процентів
30), а решта — розважається.
Тільки недостатнім контролем
з боку кафедри фізвиховання,
деканатів та комсомольських
організацій факультетів можна
пояснити факти незадовільного
відвідування занять. Так, 11 ли
стопада на заняттях з легкої ат
летики були відсутні 12 студен
тів II курсу мовно-літератур
ного факультету. А з шести сту
дентів І курсу українського
відділу з ’явилось тільки двоє, з
російського ж відділу не з’явив
ся жоден студент. Того ж дня
на заняття з спортивної гім
настики не з ’явилися 4 студен
ти педагогічного факультету.
Кафедра фізвиховання приді
ляла недостатню увагу мето
дичним питанням та контролю
за якістю навчання. На засідан
нях кафедри майже не обгово
рювалися наслідки взаємовідві
дування лекцій і практичних за
нять, рідко практикувалося об
говорення занять, методика їх
проведення.
У роботі кафедри все ще не
достатньо враховується специфі
ка занять з студентами пед
інституту. Щ е й досі кафедра
не встановила належного зв ’яз
ку з прикріпленою до неї шко
лою.
При обговоренні доповіді за
відуючого кафедрою М. П. Чер
куна відзначалось, що окремі
тренери обмежуються тільки на
вчальною роботою, не провадять
виховної роботи в академгру
пах, не цікавляться життям сту
дентів; до цього часу не вста
новили належного контакту із
студентськими громадськими ор
ганізаціями та деканатами.
До деякої міри ускладнює ро
боту кафедри і той факт, що
більша частина навчального на
вантаження припадає на поза
штатних викладачів.
У своєму рішенні Вчена рада
інституту накреслила ряд кон
кретних
заходів,
виконання
яких, безперечно, сприятиме по
кращанню всієї роботи.
Ю. ПОЛУДНЕНКО.
ФЕЙЛЕТОН
А ч и ост анній?..
менти. Сторінки книжок сам
і
Жили-були собі на світі
перелистуються, і всі слова
п'ятеро студентів — звичай
з них веселими пташкамиле
ні хлопці чи дівчата, але як
тять у голови студентів,н
а
студенти вони не дуже зви
ВКрУГИ ллється чудовам
узи
чайні. Ж или вони, хліб їли,
ка, а вони лежать собі
воду пили, на танці і в
мріють...
інститут ходили... І от трапи
лася з ними біда, та така, що
М. Музичеико думає п
ро
ні в казці сказати, ні пером
те, що тепер вона неодмінно
описати...
складе залік з історичноїп
раг
Настала в житті наших ге
матики, бо в маренні всіло
роїв відповідальна (а для них
ва з підручника перейш
лиу
жахлива!) пора, коли з них
її юну голову. М. Усенком
спитали; «Чим наповнені ва
же тепер з гордою посм
іш
ші юні голови, як б’ю ться
кою слухати суворий голос,
ваші неспокійні серця?».
що лунає зверху: «Ви чому
Посхилялися юні голови,
не склали залік зм
стр
узін
позавмирали серця. Очі не
мента?!!». Є. Федорова-Л
ів
відриваються від загрозли
Ш ИЦЬ теж переживає музичну
вого плаката: «Увага! До
історію: слухаючи мелодії
екзаменів
залиш илося
10
вона думає, що теперто
днів!». Минають дні, мина
зможе в них розібратисьі
ють ночі; а наші герої д у м а
скласти залік. Хором іан
ють про те, що вони минають
самблем одноразовокерує
і на плакаті все менш е
Г. Руденко: екзамен і залік
днів — ночей. Збентеж ені і
вона вже склала (у мріях)
схвильовані, вони лікую ться
І тільки бідолашна О
.Ве
сном. Піти б на танці, та там
реміюк лежить, НІ прощ
оне
тепер пусто-голо. А п іслязав
мріючи: у голові таківаж
тра...
к і думки — вона повинна
І забігали ж наш і голубчи
скласти два екзамениіодин
ки і голубочки, і зам етуш и
залік. Та й ще загроза...
лися ж вони! І як же ж вони
навіть для мрій невистачає.
зацікавились науками!!! На
А вона ж на V курсі—остан
консультаціях — найдопит
ній рік навчання в інституті.
ливіші, в гуртож итку —
А чи й останній?..
найдокучливіші, бо ж треба
В. ВАШ
.
за один день узяти в се...
Бо ж післязавтра екзам ен...
І от сесія! З одного е к за
мену він (чи вона) зі скрипом
виїжджає
на
немазаних
трьох, з іншого — на двох.
І фантазія не допомогла.
І саме тому не допомогла., що
це була тільки ф антазія.
Усьому на цім світі буває
У листопаді цього року роз
кінець — закінчилася сесія,
починаються змагання між сту зі швидкістю супутника про
дентами вузів м. Києва, присвя майнули канікули. Знову у
С т а л и володарями двох
чені Спартакіаді народів С РСР
вестибюлі, у коридорах чу
9 листопада спортивний зал ці фізико-математичного фа
1959 року.
ти
голоси
життєрадісних
інституту був відданий у розпо культету; вони ж стали і воло
Першими
вступили
у
бороть
студентів.
А
ле
не у всіх
рядження волейболістів. Тут дарями кубка.
бу
збірні
команди
нашого
інсти
такий
чудовий
настрій.
Зу
Серед чоловічих команд на
проводився
розиграш
кубка
туту
—
легкоатлети
і
баскетбо
стрічаються
студенти
з
сум
інституту з волейбола. Змаган перше місце вийшли теж пред
ним виразом обличчя, п е
ня пройшли організовано і чіт ставники фізико-математичного лісти. потім — гімнасти, волей
болісти,
плавці,
стрільці,
ф
ех
реобтяжені
академічними
факультету. Знову обидва куб
ко.
боргами,
або
—
по-студент
тувальники.
ки
на
фізико-математичному
фа
Цікавою була півфінальна
ському
—
хвостами.
Цих
Готуючись
до
цих
відпові
культеті.
гра між першими жіночими
Проведений розиграш пока дальних змагань, кафедра фі хвостів вони не носять за со
командами фізико-математично
бою з гордістю чорнобурих,
го і мовно-літературного фа зав, що наші волейболісти, на зичного виховання разом з
вО
НИ, ЦІ ХВОСТИ, С И М В О Л І Ч Н І ,
Наполегливо готую
тьсядо
культетів. Першу партію досить віть гравці збірної команди спортклубом ДСТ «Буревісник»
змагань,
присв
я
е
н
и
х
С
п
а
р
їх
ніхто
не
бачить,
і
зовні
ці
проводить
ряд
товариських
з
у
легко виграла команда фізико- інституту, не відзначаються ви
такіаді народів СРСР
студенти — звичайні юнаки
стрічей
та
змагань
на
першість
математичного факультету, дру сокою технікою гри та відповід
року, гімнасти нашогоінсти
чи юначки. Але що за диво!
туту.
інституту.
гу — мовно-літературного. Тре ною вольовою витримкою.
Між собою вони відразу ж
На фото ви бачите чем
піо
Вже
розпочався
розиграш
Так,
уже
проведено
ігри
на
тю партію команда літераторів
перезнайомились, якась за
на інституту з спортивної
вела з рахунком 9 : 3 , але у першості вузів міста з волейбо кубок з волейбола між чоловічи гадкова прикмета звела їх
гімнастики по III розряду,
гравців невистачило витримки, ла. Необхідно врахувати всі по ми та жіночими командами.
В. Ревуна, який виконує
докупи.
Очевидно,
за
при
а капітан команди А. Литвин милки попередніх зустрічей і ви Змагання пройшли на високому
вправи на спортивному
слів’ям: «Рибак...», пробач
чук не зуміла мобілізувати дів ступити на цих змаганнях друж рівні і виявили здібних волей
те! — «Боржник боржника
Фото М. Шуряка
болістів з перших курсів, які
чат на перемогу. Таким чином, ним, згуртованим колективом.
бачить
здалека»...
Л. ФІЛІПОВА.
поповнять збірні команди інсти
цю зустріч виграли представни
Вранці другого дня проки
туту.
даються
всі знайомі в одній
На факультетах розпочина
чудовій
кімнаті,
навколо —
ються змагання з шахів та ша
шафи
з
книгами
та посібни
шок, триває осінній легкоатле
ками,
на
стінах
—
музінструтичний крос.
З 22 листопададо
Наближаються міжфакультет
ські змагання з волейбола, пла
1 грудня цьогороку
ОГОЛОШЕННЯ
вання, легкої атлетики тощо.
провадиться тиждень
Всім студентам-спортсменам не
При кафедрі навчального кіно
по збору
обхідно наполегливо тренувати організуються гуртки:
М А К У Л А Т УРИ
ся, щоб досягти найкращих ре
кінематографічний (зйомка к і
зультатів і з успіхом захищати нофільмів) для студентів, які
і МЕТАЛОЛОМУ
.
честь збірної команди інституту.
мають практичні навички з фо
почесний обов'я
з
о
к
Кафедра фізвиховання і гро тографії;
кожного комсомольця
мадськість інституту сподіва
кольорової ф отографії;
ються, що в змаганнях, при
звукозапису;
взяти участьуцьому
свячених Спартакіаді народів
кінопедагогічний.
в
а
ж
л
и
о
м
у
с
п
д
а
р
г
СРСР, наші команди і окремі
Запис бажаючих працювати у с ь к о музаході!
спортсмени досягнуть високих цих гуртках провадиться щоден
Н а з н і м к у : голова спортклубу інституту Л. Філі
результатів.
Редактор В. ВОЙТ
но в кінокабінеті (ауд. № 52).
пова вручає капітану команди волейболістів фізико-ма
тематичного факультету М. Кириленку перехідний кубок.
Ю . БИКОВЦЕВ.
Кафедра навчального кіно.
НАЗУСТРІЧ СПАРТАКІАДІ
НАРОДІВ СРСР
кубків
Товариші
студенти
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова