Назва
За педагогічні кадри. № 17 (64) (6 листопада 1958 року)
Джерело
Текст
Хай живе 41 річниця Великого Жовтня!
За педагогічні
К А Д РИ
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
ОРГАН ПАРТБЮ РО, ДИ РЕКЦ ІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
6
л и с то п а д а
1958 року
ЧЕТВЕР
№ 17 (64)
Ціна 15 коп.
Юнаки і дівчата! Вчіться
жити по-комуністичному!
Будьте активними і невтом
ними будівниками комунізму!
(Із Закликів ЦК КПРС до 41-х роковин Ве
ликої Жовтневої соціалістичної революції)
Д О Н О В И Х ЗВ Е РШ Е Н Ь!
НАРОД ПРО ВЕЛИКУ
ЖОВТНЕВУ РЕВОЛЮЦІЮ
Ленінізм — це дум ка см і
ла , це партії наш ої сила.
Ми міцнієм і ростем, бо за
партією йдем.
Ленін завжди з нами б у
де — світ про нього не з а
буде.
Сила партії незм ірна, бо
народу вона вірна.
Н арод проти панів повстав
і вільним став.
Револю ція зробила таку
резолю цію : "Панів геть, а
царю смерть!».
Радянській владі бідняки
раді.
Що Р а двл а да робить, то
Більшовики нас вел и , тому все на кращ е виходить.
ми й волю здобули.
Вчораш ні раби — сьогодні
Старий світ зруй н ува ли —
гер о ї доби.
новий збудували.
НАПЕРЕДОДНІ СВЯТА
Повсюди в інституті відчувається наближення великого
свята. Закінчуються останні приготування до святкової демон
страції. Студенти разом з господарниками працюють над
оформленням колони.
П’ятого листопада в актовому залі інституту відбувся уро
чистий вечір, присвячений 41-й річниці Великої Жовтневої со
ціалістичної революції. З доповіддю виступив т. Л. П. Тендерес.
Силами студентів було дано великий концерт художньої са
модіяльності. У бібліотеці організовано виставку літератури,
присвячену знаменній даті.
Завтра студенти і співробітники інституту вийдуть у свят
кових колонах на демонстрацію. Вони продемонструють свою
любов і відданість Комуністичній партії і Радянському Уря
дові.
Минув сорок перший рік
існування Радянської влади.
З гордістю оглядаються тру
дящі нашої країни на прой
дений шлях боротьби і пере
мог.
Історичні події чотирьох
десятиліть
повністю під
твердили мудрість і про
зорливість п е р е д б а ч е н ь
В. І. Леніна. А він, як відо
мо, учив, що соціалістична
революція в епоху імперіа
лізму переможе спочатку в
одній країні, зокрема в такій,
як Росія. Говорячи про даль
ший розвиток соціалістичної
революції, Ленін вказував,
що майбутні пролетарські ре
волюції в інших країнах бу
дуть продовженням нашого
російського Жовтня.
Ми є свідками того, як на
наших очах розвалюється си
стема імперіалізму, як від
цієї системи поступово від
падають одна за одною краї
ни. Народи цих країн рвуть
кайдани рабства і стають на
шлях вільного соціалістично
го розвитку.
Змістом нашої епохи є пе
рехід від капіталізму до со
ціалізму. Тепер уже близько
мільярда чоловік живуть у
соціалістичному світі.
Знаменним фактом сучас
ності є розпад ганебної си
стеми колоніалізму. Першим
ударом по колоніалізму була
наша Жовтнева революція.
Вона показала народам усьо
го світу, на які чудеса героїз
му і творчої ініціативи здатні
звільнені від гніту наро
ди. Хіба це не показовий
факт, що народи середньо
азіатських республік, які бу
ли аграрними колоніями цар
ської Росії, до революції не
мали навіть своєї письмен
ності, а тепер за рівнем ін
дустріального розвитку зали
шили далеко позаду таких
капіталістичних сусідів, як
Іран, Туреччина та ін. За
рівнем розвитку народної
освіти, медичного обслугову
вання, соціального забезпе
чення трудящих ці республі
ки стоять вище таких розви
нених країн Західної Європи,
як Італія, Франція і Федера
тивна Республіка Німеччина.
Нещодавно в Ташкенті бу
ла проведена конференція
письменників країн Азії і
Африки. Це був своєрідний
«літературний
Бандунг».
Ташкентський форум літера
торів пройшов під знаком со
лідарності всіх миролюбних
прогресивних сил у боротьбі
проти імперіалізму і колоніа
лізму.
Велику допомогу країнам,
які звільнилися або звільня
ються від колоніалізму, пода
ють країни соціалістичного
табору. Недавно було досяг
нуто угоди між урядом СРСР
і Об’єднаної Арабської Рес
публіки про технічну і фі
нансову допомогу ОАР у бу
дівництві Ансуанської греблі.
Якщо імперіалісти США і
інших країн сіють змови на
вколо миролюбних арабських
держав, посягають на їх су
веренітет і незалежність, то
країни соціалістичного табо
ру, і особливо СРСР, висту
пають як щирі друзі араб
ських народів, допомагають
їм у найкоротші строки ство
рити свою національну інду
стрію, швидше покінчити з
колоніальним минулим.
Через три місяці у Москві
відкривається позачерговий
XXI з’їзд нашої партії. Він
обговорить контрольні цифри
господарського і культурного
розвитку нашої країни на
найближче семиріччя. Ці
цифри сповнюють гордістю
серця кожної радянської лю
дини, всіх наших друзів за
кордоном. Зміцнення Радян
ського Союзу як провідної
сили соціалістичного табору
означатиме зміцнення всієї
системи соціалізму.
Колектив нашого інститу
ту також гідно готується
зустріти славні роковини
Жовтня і наступний з’їзд
партії. Ми маємо ряд ус
піхів у навчальній робо
ті. Наші викладачі і сту
денти добре попрацювали на
колгоспних ланах, допома
гаючи трудівникам села зі
брати високий врожай. Сту
денти V-x курсів фізико-мате
матичного факультету успіш
но завершили педагогічну
практику в школах. Наслід
ки практики свідчать, що
студенти - випускники добре
оволоділи теоретичними на
вчальними курсами. Незаба
ром вони покинуть стіни
інституту і поповнять армію
народних учителів. Патріо
тичний обов’язок кожного
викладача і студента полягає
в тому, щоб своєю працею
множити багатства і славу
нашої соціалістичної Вітчиз
ни.
Як бойовий заклик у бо
ротьбі за комунізм звучить
лозунг ЦК КПРС, звернений
до всіх працівників середньої
і вищої школи:
«Працівники народної осві
ти!
Підвищуйте якість навчан
ня дітей, боріться за тіс
ний зв'язок школи з життям,
з виробництвом!
Виховуйте молоде поколін
ня в дусі любові до праці і
відданості Радянській Бать
ківщині, справі комунізму!».
ПРИКЛАД, ЯКИЙ ВА РТО ЗАПОЗИЧИТИ
Комітет ВЛКСМ Московсько
го педагогічного інституту ім.
В. І. Леніна оголосив конкурс
на кращу комсомольську групу.
Кожна комсомольська група
повинна взяти на себе такі зо
бов’язання: не мати в групі
жодного невстигаючого; кожен
комсомолець повинен відпра
цювати на будівництві 30 го
дин, організувати роботу в домо
управліннях, дитячих кімнатах
при міліції, школах та інших
дитячих установах; взяти актив
ну участь в огляді фізичної під
готовки комсомольців і молоді
м. Москви; прослухати всією
групою курс лекцій з музики,
живопису, літератури; відвідати
музеї Москви (літературні, Істо
ричні, театральні і ін.) за ви
бором.
Підсумки конкурсу підводити
муться після весняної екзамена
ційної сесії.
Група, яка займе перше міс
це в конкурсі, буде нагородже
на Почесною грамотою райкому
ВЛКСМ і туристською поїздкою
в одне з міст СРСР; ті, хто зай
муть друге і третє місця, наго
роджуватимуться
Почесними
грамотами райкому ВЛКСМ і
цінними подарунками.
ОГОЛОШЕННЯ
7 листопада на Хрещатику
відбудеться святкова демон
страція трудящих орденонос
ного Києва, в якій візьме
участь і колектив нашого
інституту. Збір демонстран
тів біля інституту о 8 го
дині ранку. 8 листопада на
стадіоні ім. М. С. Хрущова
відбудеться спортивне свято
МОЛОДІ.
У святкові ДНІ місцевий
комітет профспілки організує
дитячі ранки для дітей спів
робітників інституту.
комсомольське
життя
XXI з ’їздові назустріч
Виховувати у студентів любов
до праці, до педагогічної професії
Більше трьохсот комсомоль
Але є ще ряд таких товари Школа комсомольського активу
ських делегатів зібралися в ак шів, які не виправдовують ви збиралася рідко.
Доповідач піддав серйозній
товому залі інституту, щоб об сокого звання комсомольця. Во
критиці
комсомольців російсько
говорити стан справ у своїй ор ни від сесії до сесії виступають
го
відділу
мовно-літературного
академборжниками.
На
фізикоганізації, накреслити програму
дальшої роботи комсомольської математичному факультеті і до факультету. Тут погана трудова
організації інституту.
сі є 23 академборжники. Серед дисципліна, багато неорганізо
Конференція відбувається в них такі комсомольці: Р. Прига ваності.
знаменний для комсомолу час— ра, А. Дашевська, В. Похвалі Несумлінно студенти росій
ського відділу ставляться до
рік його славного сорокаріччя. това, В. Сорока.
обов’язків.
Так,
на
...На трибуні—секретар комі
Вина в цьому, насамперед, своїх
роботу
у
радгосп
«Бучан
тету ЛКСМУ Галина Ткаченко. самих боржників. Але майже
Вона говорить про велике тру нічого не зробила в боротьбі за ський» з російського відділу
дове піднесення у нашій країні, високу успішність Г. Костючен поїхали тільки одиниці. Деякі
про славні патріотичні діла ра ко, яка відповідала, за академ студентки навіть «обгрунтову
вали» своє небажання фізично
дянської молоді і комсомолу.
роботу факультетського бюро працювати тим, що, бачите, фі
Виходячи з настанов великого фізматфакультету. Чимала вина
зична праця не кожному даєть
Леніна, комсомольська організа в цьому також члена комітету
ція інституту головну увагу комсомолу Л. Білої, яка за ся. Прикро, що в стінах нашого
інституту зустрічається таке
звертала на навчання і вихован мість принципової боротьби з
барсько-зневажлнве ставлення
ня членів організації і позаспіл академборжниками займалася
до фізичної праці.
кової молоді в комуністичному загальними розмовами.
Викликає подив і те, що на
дусі.
Значну роботу проводили звітно-виборних зборах мовноЧималу увагу приділяв комі комсомольці інституту як піо літературного факультету не
тет ЛКСМУ і факультетські нервожаті в школах. Всього було критики цих і їм подібних
комсомольські бюро навчальній працювало 83 студенти. Кращи негативних фактів. Чи не час фа
роботі.
ми піонервожатими виявилися культетському бюро мовно-літе
Під час літньої екзаменацій студенти О. Гречкосій, А. Хімі ратурного факультету розібра
ної сесії здавали екзамени 1157 ченко (педфак), Л. Ісайко, М. тися у цій справі?
студентів. З них склали екзаме Усенко, Р. Зінченко (мовно-лі
Жваво проходило обговорення
ни на «відмінно» і «добре» 796 тературний факультет).
звітної доповіді.
чоловік, або 69 процентів. Пер
Делегати піддали гострій кри
Багато уваги приділяв комі
ше місце з успішності зайняв
тиці
недоліки у роботі комітету
тет ЛКСМУ організації вечорів
педфак, останнє — фізико-ма
та його окремих членів.
тематичний факультет. Пере відпочинку і вечорів художньої
Було прийнято резолюцію, яка
важна більшість комсомольців самодіяльності. Але на досягну націлює комсомольську органі
виступають застрільниками у тих успіхах заспокоюватися не зацію інституту на дальше по
навчанні і у громадській роботі. можна.
ліпшення навчальної, наукової і
Ряд комсомольських груп на громадськокорисної роботи.
Глибокі знання показали сту
денти О. Семко, Т. Третяк, С. громадили певний досвід органі
Конференція обрала новий
Кундюба, А. Джоденчук, Л. зації комсомольської роботи. склад комітету ЛКСМУ та деле
Недбайло, Н. Олефіренко, А. Однак, комітет ЛКСМУ не зу гатів на районну комсомольську
Пасічник, Є. Залізняк та інші. мів узагальнити цих досягнень. конференцію.
Склад комітету ЛКСМ У інституту,
обраний XIII конференцією
О. Семко — секретар комітету.
А. Решетняк — заступник секретаря по оргроботі.
A. Воскобойнікова — заступник секретаря по агітаційно-ма
совій роботі.
М. Адаменко — відповідальна за академсектор.
Л. Гіренко — відповідальна за пресу.
Т. Стрельннк, З . Племенюк — відповідальні за культурномасову роботу.
І. Шкурапет — відповідальний за сектор трудового вихо
вання.
Т. Поліщук — відповідальна за піонерську роботу,
Л. Біляєва — відповідальна за шефську роботу.
О. Крнцька — відповідальна за сектор обліку.
B. Клименко — відповідальний за спортивно-оборонну ро
боту.
і і
Л, Недбайло — відповідальна за побутовий сектор.
В. ШАРАПА
Вітчизні!
Піснями, щастям юність дише
Від роковин до роковин...
В труді історію ми пишем —
Ровесник твій, і внук, і син.
Вже 42-й радо йде
Та ти старіша лиш в роках,
Бо в тебе серце молоде
І ти завжди нова в ділах!
В інституті, з ’явився новий
науковий збірник. Студентизаочники одержали новий ме
тодичний посібник. У комітет
комсомолу принесли пачку
барвистих запрошень на уро
чистий вечір чи на вечір відпо
чинку. На столі у вестибюлі
інституту лежать щойно від
друковані номери газети « З а
педагогічні кадри». І на всіх
цих виданнях, у самому кінці,
малесенькими літерами на
брано:
«Друкарня
К Д П І,
Франка, 44».
Велику і конче потрібну
роботу виконує це маленьке
виробництво. Систематично,
з місяця в місяць колектив
перевиконує план випуску
друкованої продукції. Так.
наприклад, план першого
півріччя виконано на 112,7
процента. За цими сухими
цифрами криється натхненна
праця десятків людей.
Важко визначити, хто пра
цює краще, а хто гірше. Весь
колектив пройнятий одним
бажанням: працювати в пов
ну силу, давати продукцію
тільки відмінної якості. Від
молоді не відстають і старі
виробничники. Тут у першу
чергу слід згадати лінотипі
ста Миколу Івановича Глєбо
ва, друкаря Анатолія Павло
вича Фокіна і брошуруваль
ницю Маргариту Борисівну
Літвінову. Досвідчені май
стри своєї справи, вони не
тільки самі виконують і пе
ревиконують щоденні норми
виробітку, а й охоче пе
редають свій багатий досвід
молоді, прагнуть до того,
щоб продукція з маркою на
шої друкарні була тільки
відмінної якості.
Микола Іванович давно
вже має право на відпочи
нок, але він не хоче залиш а
ти улюбленої справи. Коли
на нього дивишся під час ро
боти, якось не віриться, що
цій людині вже за ш істде
сят.
Давно закінчився робочий
день, а Микола Івановичн
е
йде додому. Треба ще ви
правити коректуру до збір
ника, який завтра почнуть
друкувати. Якщо не зробити
ЦЬОГО
СЬОГОДНІ —
СТОЯТИме
машина, а це збитки, зрив
плану.
І знову забігали
пальці по клавіатурі.
Великим авторитетому
друкарському цеху кори
стується Олександра Григо
р ів н а Лофицька. Спокійна,
завж ди
витримана, вона
С К РІЗЬ
ВСТИГНе,
СКРІЗЬ ДОпо
може.
Відмінно працювати вчить
ся у неї накладальниця Євге
н ія Б угера. Незважаючи на
те, щ о працює вона в друкарні
сім років і її сумлінна праця
неодноразово
відзначалася
подяками і преміями, Є. Бу
гера уваж но прислухається
до порад старших товаришів,
щоденно підвищує свою ква
ліфікацію .
У наборному цеху перед
веде наборщ иця Ірина Ми
хайлівна Теличенко. Це її
вмілі руки верстаю ть нашу
газету, виконують найсклад
ніші набірні роботи.
Прагнучи гідно зустріти
відкриття XXI позачергового
з ’їзду КП РС, колектив дру
карн і взяв на себе підвищені
зобов’язання, а саме:
річний план виконати до
строково — до 20 грудня;
дати понад план товарної
продукції на суму 25 тисяч
карбованців;
перевиконати план по зни
женню собівартості продук
ції на 0 ,5 процента;
збільш ити продуктивність
праці на 2 процента.
Ц і зобов’язання з честю
виконую ться. План десяти
м ісяців виконано на 110 про
центів. Це гідний подарунок
41-й річниці Великого Жовт
ня.
Ю . ПОЛУДНЕНКО.
О Родине
Я смотрю в гл аза своей О тчизне
И стыдливо гл а з не отвож у:
Ей служу я всей своею ж изнью ,
Верою и правдою сл уж у.
И уверен твёрдо — к а к н евеста,
Вся Отчизна будет м олодеть,
Если каж ды й сможет так ж е честно
Ей в глаза взволнованно глядеть!
В. ТАТАЕВ.
Радісно відзначила радянська молодь своє велике свято — 40-річчя Ленінського комсомолу. Останні дні жовтня н а диво видались ясними і погожими.
Осінь вийшла на свято у своєму золотому вбранні, устеляючи землю запашним листям. І серед цих фарб прив’ядання щ е більш квітучою видавалась наша
життєрадісна юнь, що заповнила просторі вулиці нашого мальовничого міста. А потім весь цей вируючий потік залив стадіон ім. М. С. Хрущова, де відбувся
святковий мітинг і було показано виступи спортивних та художніх самодіяльних колективів. Сини і дочки українського народу продемонстрували свою непохит
ну волю до миру, свою безмежну відданість народові, рідній Вітчизні, Комуністичній партії.
На нашому знімку — група студенток, учасниць свята юності, які прямують на стадіон.
Фото М. Шуряка.
Педагогічна практика студентів —
один із засобів якісної підготовки
вчителя
Добре п р а ц ю ю ть
Дванадцять студентів групи
фізиків проходять педпрактику
в 25 школі м. Києва. Розпочали
вони роботу 25 серпня.
Педагогічна практика IV-x та альності, поповнено фізичні ка
У перші дні практики всі сту
V-x курсів проходить у 42-х шко бінети, радіофіковано шкільні денти-практиканти вже мали ро
лах міста і села. Практикою приміщення (шк. № 25, СШ бочі плани з фізики для тих
охоплено 290 студентів.
с. Горенка) тощо.
класів, у яких їм треба було
Студенти математичної спе працювати класними керівника
Безпосереднє методичне ке
рівництво педпрактикою здійс ціальності допомогли школам ми. У цих же класах вони про
нює
професорсько - викладов поповнити кабінети саморобни водять уроки з фізики. Студен
ми наочними посібниками. Так, ти відносяться добросовісно до
ський склад.
Для кращого вивчення роботи у школі № 115 виготовлено із своєї роботи. Уроки дають за
школи педагогічну практику скла геометричні тіла, обладна розкладом, старанно до них го
студенти проходять не тільки в но математичний кабінет схема туються, максимально викори
масових школах міста, а й в ми, кресленнями та діаграма стовують наочні прилади.
школах-інтернатах та сільських ми. У цій школі груповий ке
Велику увагу приділяють во
рівник-методист привчив сту
школах.
ни
роботі з учнями, які не всти
Так, студенти IV курсу мов дентів до різання скла, спаю
гають
у навчанні. Студентки В.
но-літературного факультету пе вання та самостійного виготов
Когутницька
і Н. Домінська
ребувають на практиці в шко лення різного наочного прилад
провели
у
своєму
класі (8-а) де
лах-інтернатах м. Києва та Киє дя, яке потрібне за програмою
сять
консультацій
та додатко
з
математики,
во - Святошинського і Дарни
цького районів.
У містах Борисполі і Обухо вих занять, підготували музи
Чимало студентів знаходять ві студенти мовно-літературно кально-літературну композицію
ся на практиці у Запоріжжі, го факультету активно включи до 40-річчя ВЛКСМ. В. Ільчен
Гостомелі, Горенці, Боярці, Бу лися у підготовку до проведен ко і Г. Заєць провели з учнями
чі. Ірпіні та в інших сільських ня свята — 41-ї річниці Вели свого класу диспут «Про куль
та робітничих селищах Київ кого Жовтня. Вони разом з уч туру поведінки учнів». Л. Рики
нями випускають стінгазети, чинська і Л. Вільчинська підго
щини.
Частина студентів працює не проводять бесіди, організову тували вечір цікавої фізики 10-х
тільки в денних середніх шко ють вечори як для учнів шко класів. С. Свердлик, Ю. Кулє
лах, а й у школах робітничої і ли, так і для населення.
шова, Ю. Калашник, І. Гулько
Незабаром почнеться новий організували екскурсію дев’яти
сільської молоді (вечірніх).
Робота у різних типах шкіл етап практики. З 10-го листопа
дає можливість більш глибоко да частина студентів розпочи класників на Виставку передо
вивчати специфіку роботи шко нає виробничу практику на за вого досвіду у сільському гос
ли та її навчально-виховний водах. Це дасть їм можливість подарстві УРСР.
Велику роботу по радіофіка
широко ознайомитись з основа
процес.
Практиканти розгорнули ак ми заводського виробництва. Де ції школи проводять О. Багмет
тивну роботу по організації і хто із студентів під час вироб і Б. Стадник. Ще під час мину
проведенню виховних позаклас ничої практики зможе набути лої педпрактики вони зробили
підсилювач, дістали мікрофон.
них та позашкільних заходів. також розрядну кваліфікацію.
Тепер придбали 15 гучномовців,
І. ЧУЙКО,
У школах, де проходять прак
провід та ін. матеріали. Шкіль
керівник педпрактики.
тику студенти фізичної спеці-
ПЕДАГОГІ ЧНА ПРАКТИКА
НА Д О Ш К І Л Ь Н О М У В І Д Д І Л І
Важливу роль у під тижнів працюють у ди
готовці спеціаліста з тячих садках виховате
питань дошкільного ви лями груп. У цей час
ховання відіграє педаго під керівництвом мето
гічна практика. Саме то диста, вихователя та
му в навчальному пла завідуючої д и т я ч и м
ні на дошкільному від садком студенти са
ділі педагогічного фа мостійно планують ви
культету практика зай ховну роботу в групі і
має значне місце. Так, виконують свій план;
на практику з відривом проводять ряд відкри
від занять на протязі тих занять з усіх роз
чотирьох років навчан ділів виховної роботи,
ня відводиться 20 тиж виступають з доповідя
нів; крім того, починаю ми на педагогічних ра
чи з II і до IV семест дах, самостійно прово
ру студенти проходять дять батьківські збори,
практику без відриву готують виставки та
від навчання по чотири відвідують дітей на до
години на тиждень у му. Ця практика про
перших класах школи ходить успішно тоді,
коли студент виконав
та в дитячих садках.
На III курсі студен усі завдання під час
ти на протязі восьми практики.
На V курсі студенти
проходять педагогічну
практику в педагогіч
них училищах. Під час
цієї практики, крім
уроків з дошкільної пе
дагогіки, дитячої пси
хології та однієї з ме
тодик, вони керують
педагогічною практи
кою студентів педучи
лища в дитячих садках.
Тут студенти самостій
но перевіряють і за
тверджують конспекти
занять, аналізують їх і
оцінюють. У педучили
щі студенти також ви
ступають у ролі клас
них керівників.
Останнім
етапом
практики є практика у
відділах народної осві
ти. Під час цієї прак
тики студенти вивча
ють роботу методиста
та
інспектора.
Са
мостійно
проводять
фронтальну і тематич
ну перевірки дитячих
садків. Ця практика
можлива тільки тоді,
коли студент добре
знає роботу дитячого
садка, вміє аналізувати
практику роботи вихо
вателів.
Всі види практики
тісно пов’язані між со
бою. І кожен з них під
німає студента на вищу
ступінь в оволодінні
майбутньою професією.
ний радіовузол уже почав пра
цювати.
У 8-х класах налагоджено ро
боту фізичного гуртка.
Добре працюють наші прак
тиканти!
П. ЧЕРНЯК,
керівник групи.
Студенти V курсу фізико-ма
тематичного факультету О. Баг
мет і Б. Стадник обладнали в
25-й школі радіовузол.
Н а ф о т о : перша передача.
Біля мікрофона учень 8 класу
О. Демченко.
Перше заняття
Активну практику я проходи
ла в 118 дитячому садку м. Ки
єва, в молодшій групі.
Спочатку мені здавалось, що
я ніколи не зумію організувати
дітей, не ввійду до них у до
вір’я. Проте насправді було не
так. За тиждень діти до мене
звикли, слухали мене, зверта
лися до мене із запитаннями.
За планом треба було провести
чотири заняття.
Темою мого першого занят
тя була дидактична гра «Об
ладнаємо ляльці кімнату». В
цей незабутній ранок я раніше,
ніж завжди, прийшла в дитячий
садок. Організувала дітей. Але
сама настільки хвилювалась,
що не бачила ні дітей, ні вихо
вательки, ні студентів, які з по
смішкою дивилися на мене.
Я намагалася пригадати, з чого
починається конспект заняття,
робила відчайдушні зусилля і,
нарешті, невиразно вимовляючи
слова, розпочала... Діти уважно
слухали, я відчувала на собі їх
погляди. На мої запитання вони
правильно відповідали.
Мене дуже радує те, що я
увійшла в дитячий колектив як
вихователь.
Т. ГРИТА,
студентка III курсу педфаку.
Тематичні комсомольські збори
Заздалегідь готувалися ком
сомольці 10-б класу 138 се
редньої школи м. Києва до
славного ювілею — 40-річчя
ВЛКСМ: побували на екс
курсії в Трипіллі, випустили
класну газету «Комсомол—зав
жди помічник партії», провели
тематичні збори «На перших
з ’їздах комсомолу» тощо. На
збори був запрошений старий
комсомолець Василь Федорович
Баклушин.
...У класі урочиста тиша.
Уважно І з інтересом слухають
присутні цікаві виступи десяти
класників. Комсомолка Любаро
ва розповідає про виникнення
комсомолу, про І-й і ІІ-й з’їзди
РКСМ, про склад делегатів.
Гук і інші хвилююче говорять
про те, як комсомольці обороня
ли молоду Радянську країну від
інтервентів, як ішли на фронт і
героїчно гинули в ім’я майбут
нього.
З великою увагою слухали
присутні розповідь одного з
перших комсомольців т. Баклу
шина про грандіозну роботу,
проведену комсомолом у роки
громадянської війни і в перші
роки відбудови країни.
Збори закінчилися дружним
виконанням «Інтернаціоналу»
та революційної пісні «Смело,
товарищи, в ногу!».
І довго не розходились при
сутні. Молодь, оточивши т. Ба
клушина, з інтересом розпиту
вала його про героїчні діла пер
ших комсомольців.
Л. КАНЕЛЬ.
Ц ік а в і циф р и
У культурно-політичному що
тижневику «Зонтаг», що вихо
дить у Берліні, вміщено цікаву
таблицю співвідношення кіль
кості студентів до кількості на
селення в дванадцяти європей
ських країнах.
О. ЛЕЩЕНКО,
На першому місці — Радян
доцент кафедри
ський Союз, в якому на 50 осіб
дошкільної
населення нараховується 1 сту
педагогіки.
На II курсі ми почали проходити практику в ди
тячих садках. Спочатку спостерігали роботу ви
хователів у групах, а потім і самі включилися в цю
роботу — почали давати відкриті заняття.
Тут я зустрілася з труднощами. Не вміла спо
чатку написати й конспект; але найголовніше —
провести саме заняття. Як вести себе, коли на тебе
дивляться десятки пар допитливих очей? Як поста
вити питання, щоб вони були зрозумілі дітям? За
няття повинно бути цікавим, інакше діти не будуть
слухати. Значну допомогу подали нам у роботі ме
тодисти і вихователі.
Звичайно, ще багато труднощів попереду, але
переборювати їх буде вже незрівняно легше.
Наступна практика дасть нам добру підготовку
до майбутньої роботи.
Л. ВОЛОДЧЕНКО.
Н а фо т о : (зліва) — Л. Абрамова (сту
дентка II курсу педфаку) розучує з дітьми
танок, який вони виконуватимуть на святко
вому ранку; (справа) — Л. Малина (сту
дентка II курсу педфаку) проводить гру з ви
хованцями середньої групи у дитсадку № 71
м. Києва.
дент, на другому — Болгарія
(1 студ. на 100 осіб), за нею
йдуть Чехословаччина, Німе
цька Демократична Республіка,
Польща, Румунія, Угорщина,
Західна Німеччина, Франція,
Італія. На передостанньому міс
ці — Англія (1 студ. на 526
осіб) і на останньому — Туреч
чина (1 студент на 823 особи
населення).
Що мені дала практика
Мені здавалось, що з дітьми
дуже легко працювати. «Я дуже
люблю дітей і цього мені до
сить, щоб я стала виховате
лем»,— міркувала я. Але коли
почалася практика, коли я без
посередньо зіткнулася з дитя
чим колективом, то побачила,
наскільки важка робота педа
гога.
Однієї любові до дітей для їх
виховання ще дуже мало. По
трібно мати педагогічний під
хід до дитини, організаторські
здібності. Це ще більш підтвер
дилось, коли я почала заняття.
Під час роботи я так хвилюва
лась, що не бачила ні дітей, ні
присутніх на занятті. Моя робо
та одержала оцінку «задовіль
но». Я глибоко переживала. Але
товариші мене заспокоїли. На
ступні дні вихователька все
частіше залишала мене з діть
ми, я все більше до них звика
ла, придивлялась, намагалася де
в чому наслідувати вихователь
ку.
Друге заняття з малювання
пройшло у мене значно краще.
Я вже бачила дітей, бачила, як
вони сидять тощо. З кожним
днем все більше і більше я
набувала практичних навичок і
знань. Ми знали з лекцій, як
треба вчити дітей умиватись,
одягатись, але яскравої уяви
про це не мали.
Практика дала мені відчути,
яких знань мені ще бракує, на
які методики треба звернути
увагу в процесі навчання в
інституті.
Г. ПРОКОПІВСЬКА,
студентка III курсу педфаку.
ставників р а д я н
ських і китайських
Міжнародні
студентів були га
студентські
ряче
з у с т р і н у ті
новини
учасниками конгре
су.
З 4-го по 15 вересня в сто
Делегат Радянського Союзу
лиці КНР Пекіні проходив Є. Бугров у своїй промові ви
V конгрес Міжнародної спілки словив непохитну позицію ра
студентів.
дянських студентів у справі за
У роботі конгресу взяли хисту загального миру та під
участь не тільки делегати від тримки студентського і народ
студентів СРСР, Китаю і ін. со ного руху за національну неза
ціалістичних країн, а й делега лежність колоніальних країн.
ти і спостерігачі з різних країн Є. Бугров суворо засудив дії
Азії, Африки, Латинської Аме урядів США і Англії, які всу
рики і Європи — всього 126 де переч протестам народів усього
легатів, 84 спостерігачі, які світу продовжують випробуван
ня ядерної зброї.
представляли студентські орга
— Китайські студенти на
нізації 70 країн.
власному
досвіді зрозуміли, що
Конгрес одноголосно затвер
їх доля і майбутнє невід'ємні
див прохання студентських ор
від долі і майбутнього своєї на
ганізацій дев’яти країн про
ції,— говорив у своєму виступі
прийняття їх у члени МСС.
представник китайських студен
Від імені виконавчого коміте тів Ху Ці-лі.
ту МСС з доповіддю «Розви
Делегати соціалістичних кра
ток міжнародного студентсько
їн у своїх виступах розповіли
го руху і вклад Міжнародної про чудові умови навчання і
спілки студентів і студентських життя в їх країнах і висловили
організацій у справу захисту свою підтримку справедливій
Інтересів студентів і зміцнен боротьбі студентства і народів
ня міжнародного студентського країн Азії, Африки і Латинської
співробітництва» виступив голо Америки.
ва МСС Іржі Пелікан. У своїй
Обговорення доповіді викон
доповіді він зі всією ясністю кому МСС дало позитивні на
висловив позицію і ті принципи, слідки. Прийняті резолюції свід
яких твердо дотримується Між чать, що студентський конгрес
народна спілка студентів.
вніс новий вклад у справу миру
Під час обговорення доповіді в усьому світі і прогресу люд
виконкому МСС виступи пред ства.
К О Р О т к о
РУМУНІЯ.
У серпні минуло 10 років
з дня проведення реформи
ОСВІТИ.
Після реформи освіта в
Румунській Народній Респуб
ліці стала державною спра
вою, організованою на науко
во-реалістичній базі. Це до
зволило здійснити на прак
тиці загальне обов’язкове і
безкоштовне навчання.
За даними січневого пе
репису 1948 року в країні
ще було 3 497 278 неграмот
них. Зараз
неграмотність
повністю ліквідовано.
АЛБАНІЯ.
Порівняно з 1938 роком
кількість дівчат, які навча
ються в неповних середніх
школах (ліцеях), збільшилась
у 82 рази, а в середній і ви
щій школах — у 10 разів.
КАМЕРУН.
Трудящі Камеруна з обу
ренням констатують, що пі
сля 74 років колоніального
панування, число неписьмен
них у країні складає 85 про
центів всього населення.
В’ЄТНАМ.
У період панування коло
нізаторів і феодалів у країні
з населенням в 24 мли. чо
ловік число тих, хто на
вчається, складало 440 000
осіб. Чисельність учнів по
чаткових і середніх шкіл у
поточному навчальному році
складає 1 008 000 осіб (з на
селенням в 13 млн. чол.).
КОРЕЯ.
Під час панування япон
ських імперіалістів близько
90 процентів дітей були по
збавлені МОЖ ЛИВОСТІ вчитися
в школі. Зараз всі діти
шкільного віку охоплені по
чатковою освітою. До кінця
першої п'ятирічки (1961 р.)
в Корейській Народно-Демо
кратичній Республіці буде
здійснена неповна середня
освіта.
ЧІЛІ.
Більшість навчальних за
кладів у країні знаходяться
в руках духовних конгрега
цій. Через відсутність примі
щень і недостачу вчителів
500 000 дітей не можуть хо
дити до школи. Кількість на
вчальних посібників, що ви
даються в школах, зведена
до мінімуму.
ШАХИ
К о н к у р с
Оголошується конкурс по ш ахах на приз газети «За
педагогічні кадри» для студентів, аспірантів і працівни
ків Інституту. Пропонується десять конкурсних завдань:
дві задачі двоходові, три — на три ходи, одна — чотири
ходова, а також дві комбінації та два етюди.
З а правильне розв’язан н я двоходової задачі учаснику
конкурсу зараховується 2 очка, за розв’язання триходо
вої задачі — 3 очка, чотириходової — 4 очка, комбінації
або етюду — по 5 очок. З а побічне вирішення задачі на
раховується така ж кіл ькість очок, я к і за основне.
Р озв’язки треба надсилати до редакції газети з вка
зівкою прізвища, ф акультету, курсу. Термін надсиланая
розв’язків конкурсних завдан ь такий: опублікованих у цьо
му номері — 20 днів, у наступних — 15 днів після надру
кування в газеті.
П ’ять переможців конкурсу нагороджуватимуться при
зами і дипломами Р ад и Д С Т «Б уревісник».
З А Д А Ч А № 1.
З А Д А Ч А № 2.
Екранне унаочнення— важливий інструмент педагогічної праці
Студенти та викладачі нашо
го інституту до 41-х роковин
Великої Жовтневої соціалістич
ної революції одержали добрий
подарунок — комплекс примі
щень для кафедри навчального
кіно.
В основній кімнаті, що має
найбільшу площу, розміщено
робочі місця для проведення
практичних занять з техніки та
методики навчального кіно.
Електромонтаж зроблено таким
чином, що кожне робоче місце
має дві штепсельні розетки та
самостійне освітлення.
Друга кімната відведена під
методичний кабінет, де викла
дачі та студенти інституту змо
жуть ознайомитись з фондом
нашої фільмотеки, а також мо
жуть працювати над екранним
матеріалом при підготовці до
лекцій в інституті та уроків у
школах. У методичному кабіне
ті встановлено всі види шкіль
ної
проекційної
апаратури:
фільмоскоп, проекційний ліхтар,
епідіаскоп, вузькоплівкова кіно
установка. Крім того, створено
робоче місце та встановлено
апарат для читання мікрокниги.
Маленька кімната буде об
ладнана під кінолабораторію,
де студенти-гуртківці зможуть
набувати навичок по обробці кі
ноплівки та працювати над виго
товленням
короткометражних
кінофільмів.
Колектив кафедри наполегли
во працює над тим, щоб ство
рити якнайкращі умови для ро
боти викладачів та студентів
над розв’язанням питань вико
ристання діафільмів, діапозити
вів та кінофільмів.
Ми впевнені, що це буде од
ним із стимулів широкого за
стосування такого важливого ін
струмента педагогічної праці,
як екранне унаочнення в на
вчально-виховній роботі нашого
інституту, а також у педагогіч
ній практиці студентів.
З . АБОЛІХІНА.
Н а ф о т о : (вгорі) — студенти мовно-літературного
факультету А. Конак, С. Гресь та І. Лаптева з великим
задоволенням працю ю ть у новому, щойно обладнаному
приміщенні кінокабінету; (внизу) — студентки III курсу
того ж факультету О. Л евченко та Д. Ківа проводять
демонстрацію діафільму.
Редактор В. ВОЙТКО.
За педагогічні
К А Д РИ
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
ОРГАН ПАРТБЮ РО, ДИ РЕКЦ ІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
6
л и с то п а д а
1958 року
ЧЕТВЕР
№ 17 (64)
Ціна 15 коп.
Юнаки і дівчата! Вчіться
жити по-комуністичному!
Будьте активними і невтом
ними будівниками комунізму!
(Із Закликів ЦК КПРС до 41-х роковин Ве
ликої Жовтневої соціалістичної революції)
Д О Н О В И Х ЗВ Е РШ Е Н Ь!
НАРОД ПРО ВЕЛИКУ
ЖОВТНЕВУ РЕВОЛЮЦІЮ
Ленінізм — це дум ка см і
ла , це партії наш ої сила.
Ми міцнієм і ростем, бо за
партією йдем.
Ленін завжди з нами б у
де — світ про нього не з а
буде.
Сила партії незм ірна, бо
народу вона вірна.
Н арод проти панів повстав
і вільним став.
Револю ція зробила таку
резолю цію : "Панів геть, а
царю смерть!».
Радянській владі бідняки
раді.
Що Р а двл а да робить, то
Більшовики нас вел и , тому все на кращ е виходить.
ми й волю здобули.
Вчораш ні раби — сьогодні
Старий світ зруй н ува ли —
гер о ї доби.
новий збудували.
НАПЕРЕДОДНІ СВЯТА
Повсюди в інституті відчувається наближення великого
свята. Закінчуються останні приготування до святкової демон
страції. Студенти разом з господарниками працюють над
оформленням колони.
П’ятого листопада в актовому залі інституту відбувся уро
чистий вечір, присвячений 41-й річниці Великої Жовтневої со
ціалістичної революції. З доповіддю виступив т. Л. П. Тендерес.
Силами студентів було дано великий концерт художньої са
модіяльності. У бібліотеці організовано виставку літератури,
присвячену знаменній даті.
Завтра студенти і співробітники інституту вийдуть у свят
кових колонах на демонстрацію. Вони продемонструють свою
любов і відданість Комуністичній партії і Радянському Уря
дові.
Минув сорок перший рік
існування Радянської влади.
З гордістю оглядаються тру
дящі нашої країни на прой
дений шлях боротьби і пере
мог.
Історичні події чотирьох
десятиліть
повністю під
твердили мудрість і про
зорливість п е р е д б а ч е н ь
В. І. Леніна. А він, як відо
мо, учив, що соціалістична
революція в епоху імперіа
лізму переможе спочатку в
одній країні, зокрема в такій,
як Росія. Говорячи про даль
ший розвиток соціалістичної
революції, Ленін вказував,
що майбутні пролетарські ре
волюції в інших країнах бу
дуть продовженням нашого
російського Жовтня.
Ми є свідками того, як на
наших очах розвалюється си
стема імперіалізму, як від
цієї системи поступово від
падають одна за одною краї
ни. Народи цих країн рвуть
кайдани рабства і стають на
шлях вільного соціалістично
го розвитку.
Змістом нашої епохи є пе
рехід від капіталізму до со
ціалізму. Тепер уже близько
мільярда чоловік живуть у
соціалістичному світі.
Знаменним фактом сучас
ності є розпад ганебної си
стеми колоніалізму. Першим
ударом по колоніалізму була
наша Жовтнева революція.
Вона показала народам усьо
го світу, на які чудеса героїз
му і творчої ініціативи здатні
звільнені від гніту наро
ди. Хіба це не показовий
факт, що народи середньо
азіатських республік, які бу
ли аграрними колоніями цар
ської Росії, до революції не
мали навіть своєї письмен
ності, а тепер за рівнем ін
дустріального розвитку зали
шили далеко позаду таких
капіталістичних сусідів, як
Іран, Туреччина та ін. За
рівнем розвитку народної
освіти, медичного обслугову
вання, соціального забезпе
чення трудящих ці республі
ки стоять вище таких розви
нених країн Західної Європи,
як Італія, Франція і Федера
тивна Республіка Німеччина.
Нещодавно в Ташкенті бу
ла проведена конференція
письменників країн Азії і
Африки. Це був своєрідний
«літературний
Бандунг».
Ташкентський форум літера
торів пройшов під знаком со
лідарності всіх миролюбних
прогресивних сил у боротьбі
проти імперіалізму і колоніа
лізму.
Велику допомогу країнам,
які звільнилися або звільня
ються від колоніалізму, пода
ють країни соціалістичного
табору. Недавно було досяг
нуто угоди між урядом СРСР
і Об’єднаної Арабської Рес
публіки про технічну і фі
нансову допомогу ОАР у бу
дівництві Ансуанської греблі.
Якщо імперіалісти США і
інших країн сіють змови на
вколо миролюбних арабських
держав, посягають на їх су
веренітет і незалежність, то
країни соціалістичного табо
ру, і особливо СРСР, висту
пають як щирі друзі араб
ських народів, допомагають
їм у найкоротші строки ство
рити свою національну інду
стрію, швидше покінчити з
колоніальним минулим.
Через три місяці у Москві
відкривається позачерговий
XXI з’їзд нашої партії. Він
обговорить контрольні цифри
господарського і культурного
розвитку нашої країни на
найближче семиріччя. Ці
цифри сповнюють гордістю
серця кожної радянської лю
дини, всіх наших друзів за
кордоном. Зміцнення Радян
ського Союзу як провідної
сили соціалістичного табору
означатиме зміцнення всієї
системи соціалізму.
Колектив нашого інститу
ту також гідно готується
зустріти славні роковини
Жовтня і наступний з’їзд
партії. Ми маємо ряд ус
піхів у навчальній робо
ті. Наші викладачі і сту
денти добре попрацювали на
колгоспних ланах, допома
гаючи трудівникам села зі
брати високий врожай. Сту
денти V-x курсів фізико-мате
матичного факультету успіш
но завершили педагогічну
практику в школах. Наслід
ки практики свідчать, що
студенти - випускники добре
оволоділи теоретичними на
вчальними курсами. Незаба
ром вони покинуть стіни
інституту і поповнять армію
народних учителів. Патріо
тичний обов’язок кожного
викладача і студента полягає
в тому, щоб своєю працею
множити багатства і славу
нашої соціалістичної Вітчиз
ни.
Як бойовий заклик у бо
ротьбі за комунізм звучить
лозунг ЦК КПРС, звернений
до всіх працівників середньої
і вищої школи:
«Працівники народної осві
ти!
Підвищуйте якість навчан
ня дітей, боріться за тіс
ний зв'язок школи з життям,
з виробництвом!
Виховуйте молоде поколін
ня в дусі любові до праці і
відданості Радянській Бать
ківщині, справі комунізму!».
ПРИКЛАД, ЯКИЙ ВА РТО ЗАПОЗИЧИТИ
Комітет ВЛКСМ Московсько
го педагогічного інституту ім.
В. І. Леніна оголосив конкурс
на кращу комсомольську групу.
Кожна комсомольська група
повинна взяти на себе такі зо
бов’язання: не мати в групі
жодного невстигаючого; кожен
комсомолець повинен відпра
цювати на будівництві 30 го
дин, організувати роботу в домо
управліннях, дитячих кімнатах
при міліції, школах та інших
дитячих установах; взяти актив
ну участь в огляді фізичної під
готовки комсомольців і молоді
м. Москви; прослухати всією
групою курс лекцій з музики,
живопису, літератури; відвідати
музеї Москви (літературні, Істо
ричні, театральні і ін.) за ви
бором.
Підсумки конкурсу підводити
муться після весняної екзамена
ційної сесії.
Група, яка займе перше міс
це в конкурсі, буде нагородже
на Почесною грамотою райкому
ВЛКСМ і туристською поїздкою
в одне з міст СРСР; ті, хто зай
муть друге і третє місця, наго
роджуватимуться
Почесними
грамотами райкому ВЛКСМ і
цінними подарунками.
ОГОЛОШЕННЯ
7 листопада на Хрещатику
відбудеться святкова демон
страція трудящих орденонос
ного Києва, в якій візьме
участь і колектив нашого
інституту. Збір демонстран
тів біля інституту о 8 го
дині ранку. 8 листопада на
стадіоні ім. М. С. Хрущова
відбудеться спортивне свято
МОЛОДІ.
У святкові ДНІ місцевий
комітет профспілки організує
дитячі ранки для дітей спів
робітників інституту.
комсомольське
життя
XXI з ’їздові назустріч
Виховувати у студентів любов
до праці, до педагогічної професії
Більше трьохсот комсомоль
Але є ще ряд таких товари Школа комсомольського активу
ських делегатів зібралися в ак шів, які не виправдовують ви збиралася рідко.
Доповідач піддав серйозній
товому залі інституту, щоб об сокого звання комсомольця. Во
критиці
комсомольців російсько
говорити стан справ у своїй ор ни від сесії до сесії виступають
го
відділу
мовно-літературного
академборжниками.
На
фізикоганізації, накреслити програму
дальшої роботи комсомольської математичному факультеті і до факультету. Тут погана трудова
організації інституту.
сі є 23 академборжники. Серед дисципліна, багато неорганізо
Конференція відбувається в них такі комсомольці: Р. Прига ваності.
знаменний для комсомолу час— ра, А. Дашевська, В. Похвалі Несумлінно студенти росій
ського відділу ставляться до
рік його славного сорокаріччя. това, В. Сорока.
обов’язків.
Так,
на
...На трибуні—секретар комі
Вина в цьому, насамперед, своїх
роботу
у
радгосп
«Бучан
тету ЛКСМУ Галина Ткаченко. самих боржників. Але майже
Вона говорить про велике тру нічого не зробила в боротьбі за ський» з російського відділу
дове піднесення у нашій країні, високу успішність Г. Костючен поїхали тільки одиниці. Деякі
про славні патріотичні діла ра ко, яка відповідала, за академ студентки навіть «обгрунтову
вали» своє небажання фізично
дянської молоді і комсомолу.
роботу факультетського бюро працювати тим, що, бачите, фі
Виходячи з настанов великого фізматфакультету. Чимала вина
зична праця не кожному даєть
Леніна, комсомольська організа в цьому також члена комітету
ція інституту головну увагу комсомолу Л. Білої, яка за ся. Прикро, що в стінах нашого
інституту зустрічається таке
звертала на навчання і вихован мість принципової боротьби з
барсько-зневажлнве ставлення
ня членів організації і позаспіл академборжниками займалася
до фізичної праці.
кової молоді в комуністичному загальними розмовами.
Викликає подив і те, що на
дусі.
Значну роботу проводили звітно-виборних зборах мовноЧималу увагу приділяв комі комсомольці інституту як піо літературного факультету не
тет ЛКСМУ і факультетські нервожаті в школах. Всього було критики цих і їм подібних
комсомольські бюро навчальній працювало 83 студенти. Кращи негативних фактів. Чи не час фа
роботі.
ми піонервожатими виявилися культетському бюро мовно-літе
Під час літньої екзаменацій студенти О. Гречкосій, А. Хімі ратурного факультету розібра
ної сесії здавали екзамени 1157 ченко (педфак), Л. Ісайко, М. тися у цій справі?
студентів. З них склали екзаме Усенко, Р. Зінченко (мовно-лі
Жваво проходило обговорення
ни на «відмінно» і «добре» 796 тературний факультет).
звітної доповіді.
чоловік, або 69 процентів. Пер
Делегати піддали гострій кри
Багато уваги приділяв комі
ше місце з успішності зайняв
тиці
недоліки у роботі комітету
тет ЛКСМУ організації вечорів
педфак, останнє — фізико-ма
та його окремих членів.
тематичний факультет. Пере відпочинку і вечорів художньої
Було прийнято резолюцію, яка
важна більшість комсомольців самодіяльності. Але на досягну націлює комсомольську органі
виступають застрільниками у тих успіхах заспокоюватися не зацію інституту на дальше по
навчанні і у громадській роботі. можна.
ліпшення навчальної, наукової і
Ряд комсомольських груп на громадськокорисної роботи.
Глибокі знання показали сту
денти О. Семко, Т. Третяк, С. громадили певний досвід органі
Конференція обрала новий
Кундюба, А. Джоденчук, Л. зації комсомольської роботи. склад комітету ЛКСМУ та деле
Недбайло, Н. Олефіренко, А. Однак, комітет ЛКСМУ не зу гатів на районну комсомольську
Пасічник, Є. Залізняк та інші. мів узагальнити цих досягнень. конференцію.
Склад комітету ЛКСМ У інституту,
обраний XIII конференцією
О. Семко — секретар комітету.
А. Решетняк — заступник секретаря по оргроботі.
A. Воскобойнікова — заступник секретаря по агітаційно-ма
совій роботі.
М. Адаменко — відповідальна за академсектор.
Л. Гіренко — відповідальна за пресу.
Т. Стрельннк, З . Племенюк — відповідальні за культурномасову роботу.
І. Шкурапет — відповідальний за сектор трудового вихо
вання.
Т. Поліщук — відповідальна за піонерську роботу,
Л. Біляєва — відповідальна за шефську роботу.
О. Крнцька — відповідальна за сектор обліку.
B. Клименко — відповідальний за спортивно-оборонну ро
боту.
і і
Л, Недбайло — відповідальна за побутовий сектор.
В. ШАРАПА
Вітчизні!
Піснями, щастям юність дише
Від роковин до роковин...
В труді історію ми пишем —
Ровесник твій, і внук, і син.
Вже 42-й радо йде
Та ти старіша лиш в роках,
Бо в тебе серце молоде
І ти завжди нова в ділах!
В інституті, з ’явився новий
науковий збірник. Студентизаочники одержали новий ме
тодичний посібник. У комітет
комсомолу принесли пачку
барвистих запрошень на уро
чистий вечір чи на вечір відпо
чинку. На столі у вестибюлі
інституту лежать щойно від
друковані номери газети « З а
педагогічні кадри». І на всіх
цих виданнях, у самому кінці,
малесенькими літерами на
брано:
«Друкарня
К Д П І,
Франка, 44».
Велику і конче потрібну
роботу виконує це маленьке
виробництво. Систематично,
з місяця в місяць колектив
перевиконує план випуску
друкованої продукції. Так.
наприклад, план першого
півріччя виконано на 112,7
процента. За цими сухими
цифрами криється натхненна
праця десятків людей.
Важко визначити, хто пра
цює краще, а хто гірше. Весь
колектив пройнятий одним
бажанням: працювати в пов
ну силу, давати продукцію
тільки відмінної якості. Від
молоді не відстають і старі
виробничники. Тут у першу
чергу слід згадати лінотипі
ста Миколу Івановича Глєбо
ва, друкаря Анатолія Павло
вича Фокіна і брошуруваль
ницю Маргариту Борисівну
Літвінову. Досвідчені май
стри своєї справи, вони не
тільки самі виконують і пе
ревиконують щоденні норми
виробітку, а й охоче пе
редають свій багатий досвід
молоді, прагнуть до того,
щоб продукція з маркою на
шої друкарні була тільки
відмінної якості.
Микола Іванович давно
вже має право на відпочи
нок, але він не хоче залиш а
ти улюбленої справи. Коли
на нього дивишся під час ро
боти, якось не віриться, що
цій людині вже за ш істде
сят.
Давно закінчився робочий
день, а Микола Івановичн
е
йде додому. Треба ще ви
правити коректуру до збір
ника, який завтра почнуть
друкувати. Якщо не зробити
ЦЬОГО
СЬОГОДНІ —
СТОЯТИме
машина, а це збитки, зрив
плану.
І знову забігали
пальці по клавіатурі.
Великим авторитетому
друкарському цеху кори
стується Олександра Григо
р ів н а Лофицька. Спокійна,
завж ди
витримана, вона
С К РІЗЬ
ВСТИГНе,
СКРІЗЬ ДОпо
може.
Відмінно працювати вчить
ся у неї накладальниця Євге
н ія Б угера. Незважаючи на
те, щ о працює вона в друкарні
сім років і її сумлінна праця
неодноразово
відзначалася
подяками і преміями, Є. Бу
гера уваж но прислухається
до порад старших товаришів,
щоденно підвищує свою ква
ліфікацію .
У наборному цеху перед
веде наборщ иця Ірина Ми
хайлівна Теличенко. Це її
вмілі руки верстаю ть нашу
газету, виконують найсклад
ніші набірні роботи.
Прагнучи гідно зустріти
відкриття XXI позачергового
з ’їзду КП РС, колектив дру
карн і взяв на себе підвищені
зобов’язання, а саме:
річний план виконати до
строково — до 20 грудня;
дати понад план товарної
продукції на суму 25 тисяч
карбованців;
перевиконати план по зни
женню собівартості продук
ції на 0 ,5 процента;
збільш ити продуктивність
праці на 2 процента.
Ц і зобов’язання з честю
виконую ться. План десяти
м ісяців виконано на 110 про
центів. Це гідний подарунок
41-й річниці Великого Жовт
ня.
Ю . ПОЛУДНЕНКО.
О Родине
Я смотрю в гл аза своей О тчизне
И стыдливо гл а з не отвож у:
Ей служу я всей своею ж изнью ,
Верою и правдою сл уж у.
И уверен твёрдо — к а к н евеста,
Вся Отчизна будет м олодеть,
Если каж ды й сможет так ж е честно
Ей в глаза взволнованно глядеть!
В. ТАТАЕВ.
Радісно відзначила радянська молодь своє велике свято — 40-річчя Ленінського комсомолу. Останні дні жовтня н а диво видались ясними і погожими.
Осінь вийшла на свято у своєму золотому вбранні, устеляючи землю запашним листям. І серед цих фарб прив’ядання щ е більш квітучою видавалась наша
життєрадісна юнь, що заповнила просторі вулиці нашого мальовничого міста. А потім весь цей вируючий потік залив стадіон ім. М. С. Хрущова, де відбувся
святковий мітинг і було показано виступи спортивних та художніх самодіяльних колективів. Сини і дочки українського народу продемонстрували свою непохит
ну волю до миру, свою безмежну відданість народові, рідній Вітчизні, Комуністичній партії.
На нашому знімку — група студенток, учасниць свята юності, які прямують на стадіон.
Фото М. Шуряка.
Педагогічна практика студентів —
один із засобів якісної підготовки
вчителя
Добре п р а ц ю ю ть
Дванадцять студентів групи
фізиків проходять педпрактику
в 25 школі м. Києва. Розпочали
вони роботу 25 серпня.
Педагогічна практика IV-x та альності, поповнено фізичні ка
У перші дні практики всі сту
V-x курсів проходить у 42-х шко бінети, радіофіковано шкільні денти-практиканти вже мали ро
лах міста і села. Практикою приміщення (шк. № 25, СШ бочі плани з фізики для тих
охоплено 290 студентів.
с. Горенка) тощо.
класів, у яких їм треба було
Студенти математичної спе працювати класними керівника
Безпосереднє методичне ке
рівництво педпрактикою здійс ціальності допомогли школам ми. У цих же класах вони про
нює
професорсько - викладов поповнити кабінети саморобни водять уроки з фізики. Студен
ми наочними посібниками. Так, ти відносяться добросовісно до
ський склад.
Для кращого вивчення роботи у школі № 115 виготовлено із своєї роботи. Уроки дають за
школи педагогічну практику скла геометричні тіла, обладна розкладом, старанно до них го
студенти проходять не тільки в но математичний кабінет схема туються, максимально викори
масових школах міста, а й в ми, кресленнями та діаграма стовують наочні прилади.
школах-інтернатах та сільських ми. У цій школі груповий ке
Велику увагу приділяють во
рівник-методист привчив сту
школах.
ни
роботі з учнями, які не всти
Так, студенти IV курсу мов дентів до різання скла, спаю
гають
у навчанні. Студентки В.
но-літературного факультету пе вання та самостійного виготов
Когутницька
і Н. Домінська
ребувають на практиці в шко лення різного наочного прилад
провели
у
своєму
класі (8-а) де
лах-інтернатах м. Києва та Киє дя, яке потрібне за програмою
сять
консультацій
та додатко
з
математики,
во - Святошинського і Дарни
цького районів.
У містах Борисполі і Обухо вих занять, підготували музи
Чимало студентів знаходять ві студенти мовно-літературно кально-літературну композицію
ся на практиці у Запоріжжі, го факультету активно включи до 40-річчя ВЛКСМ. В. Ільчен
Гостомелі, Горенці, Боярці, Бу лися у підготовку до проведен ко і Г. Заєць провели з учнями
чі. Ірпіні та в інших сільських ня свята — 41-ї річниці Вели свого класу диспут «Про куль
та робітничих селищах Київ кого Жовтня. Вони разом з уч туру поведінки учнів». Л. Рики
нями випускають стінгазети, чинська і Л. Вільчинська підго
щини.
Частина студентів працює не проводять бесіди, організову тували вечір цікавої фізики 10-х
тільки в денних середніх шко ють вечори як для учнів шко класів. С. Свердлик, Ю. Кулє
лах, а й у школах робітничої і ли, так і для населення.
шова, Ю. Калашник, І. Гулько
Незабаром почнеться новий організували екскурсію дев’яти
сільської молоді (вечірніх).
Робота у різних типах шкіл етап практики. З 10-го листопа
дає можливість більш глибоко да частина студентів розпочи класників на Виставку передо
вивчати специфіку роботи шко нає виробничу практику на за вого досвіду у сільському гос
ли та її навчально-виховний водах. Це дасть їм можливість подарстві УРСР.
Велику роботу по радіофіка
широко ознайомитись з основа
процес.
Практиканти розгорнули ак ми заводського виробництва. Де ції школи проводять О. Багмет
тивну роботу по організації і хто із студентів під час вироб і Б. Стадник. Ще під час мину
проведенню виховних позаклас ничої практики зможе набути лої педпрактики вони зробили
підсилювач, дістали мікрофон.
них та позашкільних заходів. також розрядну кваліфікацію.
Тепер придбали 15 гучномовців,
І. ЧУЙКО,
У школах, де проходять прак
провід та ін. матеріали. Шкіль
керівник педпрактики.
тику студенти фізичної спеці-
ПЕДАГОГІ ЧНА ПРАКТИКА
НА Д О Ш К І Л Ь Н О М У В І Д Д І Л І
Важливу роль у під тижнів працюють у ди
готовці спеціаліста з тячих садках виховате
питань дошкільного ви лями груп. У цей час
ховання відіграє педаго під керівництвом мето
гічна практика. Саме то диста, вихователя та
му в навчальному пла завідуючої д и т я ч и м
ні на дошкільному від садком студенти са
ділі педагогічного фа мостійно планують ви
культету практика зай ховну роботу в групі і
має значне місце. Так, виконують свій план;
на практику з відривом проводять ряд відкри
від занять на протязі тих занять з усіх роз
чотирьох років навчан ділів виховної роботи,
ня відводиться 20 тиж виступають з доповідя
нів; крім того, починаю ми на педагогічних ра
чи з II і до IV семест дах, самостійно прово
ру студенти проходять дять батьківські збори,
практику без відриву готують виставки та
від навчання по чотири відвідують дітей на до
години на тиждень у му. Ця практика про
перших класах школи ходить успішно тоді,
коли студент виконав
та в дитячих садках.
На III курсі студен усі завдання під час
ти на протязі восьми практики.
На V курсі студенти
проходять педагогічну
практику в педагогіч
них училищах. Під час
цієї практики, крім
уроків з дошкільної пе
дагогіки, дитячої пси
хології та однієї з ме
тодик, вони керують
педагогічною практи
кою студентів педучи
лища в дитячих садках.
Тут студенти самостій
но перевіряють і за
тверджують конспекти
занять, аналізують їх і
оцінюють. У педучили
щі студенти також ви
ступають у ролі клас
них керівників.
Останнім
етапом
практики є практика у
відділах народної осві
ти. Під час цієї прак
тики студенти вивча
ють роботу методиста
та
інспектора.
Са
мостійно
проводять
фронтальну і тематич
ну перевірки дитячих
садків. Ця практика
можлива тільки тоді,
коли студент добре
знає роботу дитячого
садка, вміє аналізувати
практику роботи вихо
вателів.
Всі види практики
тісно пов’язані між со
бою. І кожен з них під
німає студента на вищу
ступінь в оволодінні
майбутньою професією.
ний радіовузол уже почав пра
цювати.
У 8-х класах налагоджено ро
боту фізичного гуртка.
Добре працюють наші прак
тиканти!
П. ЧЕРНЯК,
керівник групи.
Студенти V курсу фізико-ма
тематичного факультету О. Баг
мет і Б. Стадник обладнали в
25-й школі радіовузол.
Н а ф о т о : перша передача.
Біля мікрофона учень 8 класу
О. Демченко.
Перше заняття
Активну практику я проходи
ла в 118 дитячому садку м. Ки
єва, в молодшій групі.
Спочатку мені здавалось, що
я ніколи не зумію організувати
дітей, не ввійду до них у до
вір’я. Проте насправді було не
так. За тиждень діти до мене
звикли, слухали мене, зверта
лися до мене із запитаннями.
За планом треба було провести
чотири заняття.
Темою мого першого занят
тя була дидактична гра «Об
ладнаємо ляльці кімнату». В
цей незабутній ранок я раніше,
ніж завжди, прийшла в дитячий
садок. Організувала дітей. Але
сама настільки хвилювалась,
що не бачила ні дітей, ні вихо
вательки, ні студентів, які з по
смішкою дивилися на мене.
Я намагалася пригадати, з чого
починається конспект заняття,
робила відчайдушні зусилля і,
нарешті, невиразно вимовляючи
слова, розпочала... Діти уважно
слухали, я відчувала на собі їх
погляди. На мої запитання вони
правильно відповідали.
Мене дуже радує те, що я
увійшла в дитячий колектив як
вихователь.
Т. ГРИТА,
студентка III курсу педфаку.
Тематичні комсомольські збори
Заздалегідь готувалися ком
сомольці 10-б класу 138 се
редньої школи м. Києва до
славного ювілею — 40-річчя
ВЛКСМ: побували на екс
курсії в Трипіллі, випустили
класну газету «Комсомол—зав
жди помічник партії», провели
тематичні збори «На перших
з ’їздах комсомолу» тощо. На
збори був запрошений старий
комсомолець Василь Федорович
Баклушин.
...У класі урочиста тиша.
Уважно І з інтересом слухають
присутні цікаві виступи десяти
класників. Комсомолка Любаро
ва розповідає про виникнення
комсомолу, про І-й і ІІ-й з’їзди
РКСМ, про склад делегатів.
Гук і інші хвилююче говорять
про те, як комсомольці обороня
ли молоду Радянську країну від
інтервентів, як ішли на фронт і
героїчно гинули в ім’я майбут
нього.
З великою увагою слухали
присутні розповідь одного з
перших комсомольців т. Баклу
шина про грандіозну роботу,
проведену комсомолом у роки
громадянської війни і в перші
роки відбудови країни.
Збори закінчилися дружним
виконанням «Інтернаціоналу»
та революційної пісні «Смело,
товарищи, в ногу!».
І довго не розходились при
сутні. Молодь, оточивши т. Ба
клушина, з інтересом розпиту
вала його про героїчні діла пер
ших комсомольців.
Л. КАНЕЛЬ.
Ц ік а в і циф р и
У культурно-політичному що
тижневику «Зонтаг», що вихо
дить у Берліні, вміщено цікаву
таблицю співвідношення кіль
кості студентів до кількості на
селення в дванадцяти європей
ських країнах.
О. ЛЕЩЕНКО,
На першому місці — Радян
доцент кафедри
ський Союз, в якому на 50 осіб
дошкільної
населення нараховується 1 сту
педагогіки.
На II курсі ми почали проходити практику в ди
тячих садках. Спочатку спостерігали роботу ви
хователів у групах, а потім і самі включилися в цю
роботу — почали давати відкриті заняття.
Тут я зустрілася з труднощами. Не вміла спо
чатку написати й конспект; але найголовніше —
провести саме заняття. Як вести себе, коли на тебе
дивляться десятки пар допитливих очей? Як поста
вити питання, щоб вони були зрозумілі дітям? За
няття повинно бути цікавим, інакше діти не будуть
слухати. Значну допомогу подали нам у роботі ме
тодисти і вихователі.
Звичайно, ще багато труднощів попереду, але
переборювати їх буде вже незрівняно легше.
Наступна практика дасть нам добру підготовку
до майбутньої роботи.
Л. ВОЛОДЧЕНКО.
Н а фо т о : (зліва) — Л. Абрамова (сту
дентка II курсу педфаку) розучує з дітьми
танок, який вони виконуватимуть на святко
вому ранку; (справа) — Л. Малина (сту
дентка II курсу педфаку) проводить гру з ви
хованцями середньої групи у дитсадку № 71
м. Києва.
дент, на другому — Болгарія
(1 студ. на 100 осіб), за нею
йдуть Чехословаччина, Німе
цька Демократична Республіка,
Польща, Румунія, Угорщина,
Західна Німеччина, Франція,
Італія. На передостанньому міс
ці — Англія (1 студ. на 526
осіб) і на останньому — Туреч
чина (1 студент на 823 особи
населення).
Що мені дала практика
Мені здавалось, що з дітьми
дуже легко працювати. «Я дуже
люблю дітей і цього мені до
сить, щоб я стала виховате
лем»,— міркувала я. Але коли
почалася практика, коли я без
посередньо зіткнулася з дитя
чим колективом, то побачила,
наскільки важка робота педа
гога.
Однієї любові до дітей для їх
виховання ще дуже мало. По
трібно мати педагогічний під
хід до дитини, організаторські
здібності. Це ще більш підтвер
дилось, коли я почала заняття.
Під час роботи я так хвилюва
лась, що не бачила ні дітей, ні
присутніх на занятті. Моя робо
та одержала оцінку «задовіль
но». Я глибоко переживала. Але
товариші мене заспокоїли. На
ступні дні вихователька все
частіше залишала мене з діть
ми, я все більше до них звика
ла, придивлялась, намагалася де
в чому наслідувати вихователь
ку.
Друге заняття з малювання
пройшло у мене значно краще.
Я вже бачила дітей, бачила, як
вони сидять тощо. З кожним
днем все більше і більше я
набувала практичних навичок і
знань. Ми знали з лекцій, як
треба вчити дітей умиватись,
одягатись, але яскравої уяви
про це не мали.
Практика дала мені відчути,
яких знань мені ще бракує, на
які методики треба звернути
увагу в процесі навчання в
інституті.
Г. ПРОКОПІВСЬКА,
студентка III курсу педфаку.
ставників р а д я н
ських і китайських
Міжнародні
студентів були га
студентські
ряче
з у с т р і н у ті
новини
учасниками конгре
су.
З 4-го по 15 вересня в сто
Делегат Радянського Союзу
лиці КНР Пекіні проходив Є. Бугров у своїй промові ви
V конгрес Міжнародної спілки словив непохитну позицію ра
студентів.
дянських студентів у справі за
У роботі конгресу взяли хисту загального миру та під
участь не тільки делегати від тримки студентського і народ
студентів СРСР, Китаю і ін. со ного руху за національну неза
ціалістичних країн, а й делега лежність колоніальних країн.
ти і спостерігачі з різних країн Є. Бугров суворо засудив дії
Азії, Африки, Латинської Аме урядів США і Англії, які всу
рики і Європи — всього 126 де переч протестам народів усього
легатів, 84 спостерігачі, які світу продовжують випробуван
ня ядерної зброї.
представляли студентські орга
— Китайські студенти на
нізації 70 країн.
власному
досвіді зрозуміли, що
Конгрес одноголосно затвер
їх доля і майбутнє невід'ємні
див прохання студентських ор
від долі і майбутнього своєї на
ганізацій дев’яти країн про
ції,— говорив у своєму виступі
прийняття їх у члени МСС.
представник китайських студен
Від імені виконавчого коміте тів Ху Ці-лі.
ту МСС з доповіддю «Розви
Делегати соціалістичних кра
ток міжнародного студентсько
їн у своїх виступах розповіли
го руху і вклад Міжнародної про чудові умови навчання і
спілки студентів і студентських життя в їх країнах і висловили
організацій у справу захисту свою підтримку справедливій
Інтересів студентів і зміцнен боротьбі студентства і народів
ня міжнародного студентського країн Азії, Африки і Латинської
співробітництва» виступив голо Америки.
ва МСС Іржі Пелікан. У своїй
Обговорення доповіді викон
доповіді він зі всією ясністю кому МСС дало позитивні на
висловив позицію і ті принципи, слідки. Прийняті резолюції свід
яких твердо дотримується Між чать, що студентський конгрес
народна спілка студентів.
вніс новий вклад у справу миру
Під час обговорення доповіді в усьому світі і прогресу люд
виконкому МСС виступи пред ства.
К О Р О т к о
РУМУНІЯ.
У серпні минуло 10 років
з дня проведення реформи
ОСВІТИ.
Після реформи освіта в
Румунській Народній Респуб
ліці стала державною спра
вою, організованою на науко
во-реалістичній базі. Це до
зволило здійснити на прак
тиці загальне обов’язкове і
безкоштовне навчання.
За даними січневого пе
репису 1948 року в країні
ще було 3 497 278 неграмот
них. Зараз
неграмотність
повністю ліквідовано.
АЛБАНІЯ.
Порівняно з 1938 роком
кількість дівчат, які навча
ються в неповних середніх
школах (ліцеях), збільшилась
у 82 рази, а в середній і ви
щій школах — у 10 разів.
КАМЕРУН.
Трудящі Камеруна з обу
ренням констатують, що пі
сля 74 років колоніального
панування, число неписьмен
них у країні складає 85 про
центів всього населення.
В’ЄТНАМ.
У період панування коло
нізаторів і феодалів у країні
з населенням в 24 мли. чо
ловік число тих, хто на
вчається, складало 440 000
осіб. Чисельність учнів по
чаткових і середніх шкіл у
поточному навчальному році
складає 1 008 000 осіб (з на
селенням в 13 млн. чол.).
КОРЕЯ.
Під час панування япон
ських імперіалістів близько
90 процентів дітей були по
збавлені МОЖ ЛИВОСТІ вчитися
в школі. Зараз всі діти
шкільного віку охоплені по
чатковою освітою. До кінця
першої п'ятирічки (1961 р.)
в Корейській Народно-Демо
кратичній Республіці буде
здійснена неповна середня
освіта.
ЧІЛІ.
Більшість навчальних за
кладів у країні знаходяться
в руках духовних конгрега
цій. Через відсутність примі
щень і недостачу вчителів
500 000 дітей не можуть хо
дити до школи. Кількість на
вчальних посібників, що ви
даються в школах, зведена
до мінімуму.
ШАХИ
К о н к у р с
Оголошується конкурс по ш ахах на приз газети «За
педагогічні кадри» для студентів, аспірантів і працівни
ків Інституту. Пропонується десять конкурсних завдань:
дві задачі двоходові, три — на три ходи, одна — чотири
ходова, а також дві комбінації та два етюди.
З а правильне розв’язан н я двоходової задачі учаснику
конкурсу зараховується 2 очка, за розв’язання триходо
вої задачі — 3 очка, чотириходової — 4 очка, комбінації
або етюду — по 5 очок. З а побічне вирішення задачі на
раховується така ж кіл ькість очок, я к і за основне.
Р озв’язки треба надсилати до редакції газети з вка
зівкою прізвища, ф акультету, курсу. Термін надсиланая
розв’язків конкурсних завдан ь такий: опублікованих у цьо
му номері — 20 днів, у наступних — 15 днів після надру
кування в газеті.
П ’ять переможців конкурсу нагороджуватимуться при
зами і дипломами Р ад и Д С Т «Б уревісник».
З А Д А Ч А № 1.
З А Д А Ч А № 2.
Екранне унаочнення— важливий інструмент педагогічної праці
Студенти та викладачі нашо
го інституту до 41-х роковин
Великої Жовтневої соціалістич
ної революції одержали добрий
подарунок — комплекс примі
щень для кафедри навчального
кіно.
В основній кімнаті, що має
найбільшу площу, розміщено
робочі місця для проведення
практичних занять з техніки та
методики навчального кіно.
Електромонтаж зроблено таким
чином, що кожне робоче місце
має дві штепсельні розетки та
самостійне освітлення.
Друга кімната відведена під
методичний кабінет, де викла
дачі та студенти інституту змо
жуть ознайомитись з фондом
нашої фільмотеки, а також мо
жуть працювати над екранним
матеріалом при підготовці до
лекцій в інституті та уроків у
школах. У методичному кабіне
ті встановлено всі види шкіль
ної
проекційної
апаратури:
фільмоскоп, проекційний ліхтар,
епідіаскоп, вузькоплівкова кіно
установка. Крім того, створено
робоче місце та встановлено
апарат для читання мікрокниги.
Маленька кімната буде об
ладнана під кінолабораторію,
де студенти-гуртківці зможуть
набувати навичок по обробці кі
ноплівки та працювати над виго
товленням
короткометражних
кінофільмів.
Колектив кафедри наполегли
во працює над тим, щоб ство
рити якнайкращі умови для ро
боти викладачів та студентів
над розв’язанням питань вико
ристання діафільмів, діапозити
вів та кінофільмів.
Ми впевнені, що це буде од
ним із стимулів широкого за
стосування такого важливого ін
струмента педагогічної праці,
як екранне унаочнення в на
вчально-виховній роботі нашого
інституту, а також у педагогіч
ній практиці студентів.
З . АБОЛІХІНА.
Н а ф о т о : (вгорі) — студенти мовно-літературного
факультету А. Конак, С. Гресь та І. Лаптева з великим
задоволенням працю ю ть у новому, щойно обладнаному
приміщенні кінокабінету; (внизу) — студентки III курсу
того ж факультету О. Л евченко та Д. Ківа проводять
демонстрацію діафільму.
Редактор В. ВОЙТКО.
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова