Файл #143: "За педагогічні кадри. № 14 (61) (16 вересня 1958 року)"

Пролетарі всіх країн,єдн
!
еся
т
ай

За

педагогічні

КАД РИ
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО

СЬОГОДНІ
в на ші й
★

НАЗУСТРІЧ 40-РІЧЧЮ ВЛКСМ - 2 стор.

1958 року
ВІВТОРОК

★

П И СЬМ ЕН Н И К-П А ТРІО Т

- 3 стор.

№ 14 (61)

★

НОВИЙ КОМПЛЕКС

- 3 стор.

ВЕРЕСНЯ

16

Ціна 15 коп.

До нового навчального року

ЦЕ НЕОБХІДНО МАЙБУТНІМ ПЕДАГОГАМ
Організація трудового виховання учнів в
школі, починаючи вже з перших років на­
вчання, має виключно важливе значення для
справи комуністичного виховання підростаю­
чого покоління — до підготовки випускників
наших шкіл до самостійного трудового життя.
На уроках ручної праці, які проводяться у
І—ІV класах, діти виготовляють різні вироби
з паперу, картону, тканини, глини, пластилі­
ну, дерева і металу. Учні безпосередньо в
процесі трудової діяльності практично знайом­
ляться з основними властивостями цих мате­
ріалів , оволодівають прийомами їх обробки
найелементарнішими ручними інструментами,
навчаються користуватися ними, доглядати і
зберігати їх.
У дітей розвивається акуратність, кон­
структивні навики, творча фантазія, естетич­
ний смак. На уроках праці виникають виключ­
но сприятливі умови для розвитку особистих
нахилів учнів, їх здібностей, зміцнюються во­
льові якості — розвивається настирливість,
наполегливість. Все це має важливе значення
для успішного оволодіння основами наук.
Творча трудова діяльність дитини — виго­
товлення своїми руками різних виробів, зокре­
ма таких, якими будуть користуватися і інші,
викликає у неї почуття великої гордості, ба­
жання ще працювати. Так, поступово у дітей
утворюється звичка працювати і внутрішня
потреба до праці та любов до неї. Діти на­
вчаються шанувати і працю свою і працю ін­
ших.

Уроки праці проводять безпосередньо вчи­
телі I—IV класів (масової та спеціальної шко­
ли) і тому, звичайно, вони повинні бути дуже
добре обізнані з усіма видами ручної праці.
Для вивчення цієї справи в нашому інсти­
туті утворено робочу кімнату, в якій студенти
вже з 1-го курсу вивчають ручну працю.
Вивчення всіх видів ручної праці починаєть­
ся з роботи з папером та ліплення (вироби з
глини, пластиліну і пап'є-маше). Ці розділи
ручної праці мають особливо широке засто­
сування у всій без винятку навчально-вихов­
ній роботі. Головна їх цінність у тому, що
вони мають велике прикладне значення, зокре­
ма вироби з пап’є-маше (паперової маси), саме
такої сировини, якої є скільки завгодно у кож­
ній школі, у кожному дитячому будинку і до­
шкільній установі. Важко навіть сказати, чого
не можна зробити з пап’є-маше.
Цього навчального року у плані вивчення
техніки виготовлення виробів з пап'є-маше на
заняттях гуртка «Умілі руки» будуть про­
ведені факультативні заняття по виготов­
ленню ляльок для дитячого лялькового
театру, його організації в умовах до­
шкільних та шкільних дитячих установ
та постановки найбільш типових вистав для
дітей дошкільного і шкільного віку. Тут по­
трібна буде робота не тільки наших скульпто­
рів, але й швейників, які працюватимуть над
виготовленням відповідних костюмів для ляльок-«акторів».
Р. КРАЄВСЬКИИ.

Велику роботу провели пра­
цівники адміністративно-госпо­
дарської частини по підготовці
гуртожитків і учбового корпусу
до нового навчального року.
Капітально
відремонтовано
новий учбовий корпус, переоб­
ладнано кілька кабінетів, учбо­
ві майстерні, створено новий ка­
бінет електромашин.
Не забули господарники і про
їдальню. Зараз там є всі умови
для того, щоб готувати смачну
їжу і швидко обслуговувати від­
відувачів.
Великий обсяг робіт викона­
но в студентських гуртожитках.
Так, у гуртожитку № 1 прове­
дено капітальний ремонт всього
будинку, в гуртожитку № 2 за­
мінено багато віконних рам,
відремонтовано коридор першо­
го поверху, кухню, місця за­
гального користування.
У гуртожитку № 3 відремон­
товано дах, проведено ремонт
приміщень.
Поповнено кількість наявного
інвентаря. Так, додатково для
сорока
студентських
кімнат
придбано штори і гардини,
значно збільшена кількість на­
стільних ігор.

Кімната для

творчої праці
Прищеплення добрих сма­
ків, виховання любові до соціа­
лістичної власності, до праці,
сумлінне дотримання правил со­
ціалістичної етики — ось ті пи­
тання, які повинні бути в центрі
уваги нашої педагогічної гро­
мадськості.
В нашому інституті для під­
готовки вчителів початкових та
спеціальних- шкіл організована
робоча кімната, де провадяться
заняття з ручної праці. При ро­
бочій кімнаті працює також гур­
ток «Умілі руки».
В робочу кімнату придбане
необхідне обладнання. Для про­
ведення занять з крою і шиття
придбані швейні машини.
Всі студенти відділу спецпе­
дагогіки особливо зацікавлені в
цій галузі роботи. Знання, які
вони одержать в процесі ручної
праці в інституті, допоможуть
не тільки в їх роботі вчителів
та вихователів, але й у їх по­
всякденному житті.
Л. МАКОВЄЄВА.

газеті:

Днями комісія, в складі
представників партбюро, проф­
кому, господарської частини,
редакції газети «За педагогіч­
ні кадри», перевірила підго­
товку всіх учбових і житлових
приміщень до нового навчально­
го року.
Члени комісії прийшли до
спільного висновку, що інститут
добре підготовлений до нового
навчального року. Разом з тим
комісія виявила ряд недоробок,
які перешкоджають нормальній
роботі і відпочинку.
В гуртожитку № 1 під час
літніх канікул жило багато
гостей, які приїжджали в Київ
на різні змагання, зльоти, нара­
ди тощо.
Окремі з них, особливо спорт­
смени, неодноразово влаштову­
вали п’янки, дебоші. Подібні
факти не проходили повз увагу
коменданта і обслуговуючого
персоналу. Таких людей висе­
ляли з гуртожитку, але, на
жаль, вже після того, як вони
нанесли інституту матеріальні
збитки.
У своїх висновках комісія
відзначила, що за подібні фак­
ти винних слід притягати також
до матеріальної відповідаль­
ності.
В окремих кімнатах вибиті
шибки, не пофарбовані віконні
рами, особливо це стосується
гуртожитку № 2 (комендант
т. Ізюбенко). В цьому ж гурто­
житку є багато непридатних до
роботи столів, які легко і швид­
ко можна відремонтувати.
Ряд цих і інших дрібних не­
доробок, як у гуртожитках, так
і в учбових приміщеннях, вима­
гають від наших господарників
негайного їх розв'язання.

На засіданні
Вченої Ради

Н а ф о т о в г о р і : старший
лаборант кафедри спецпедагогіки
Л. А. Маковєєва знайомить сту­
дентів з новим обладнанням май­
стерні.
На фото внизу зліва:
студенти першого курсу педагогіч­
ного факультету В. Діденко, В.
Ш ибицька та З . Яковенко розгля­
дають палітурно - брошурувальне
приладдя, на якому вони в неда­
лекому майбутньому вчитимуться
працювати.
Випускниця однієї з київських
шкіл Жана Шевченко почала пра­
цювати в нашому інституті препа­
ратором.
На фото внизу справа,
старший лаборант кафедри спец­
педагогіки І. Мартиненко, який
керує гуртком «Умілі руки», зна­
йомить нового препаратора з ро­
ботами студентів.

На засіданні Вченої Ради,
яке відбулося 5 вересня, обго­
ворювалось питання про під­
сумки навчальної роботи за ми­
нулий рік. Було відзначено, що
колектив інституту провів вели­
ку роботу по підготовці вчите­
лів другої спеціальності. Вна­
слідок збільшення педагогічної
і введення виробничої практики
та широкого залучення студен­
тів до суспільнокорисної праці
поліпшилась підготовка їх до
практичної діяльності майбутніх
учителів та вихователів.
Вчена Рада вказала також на
ті недоліки, які мали місце в
роботі інституту: недостатня ор­
ганізація самостійної роботи
студентів, недоліки в проведен­
ні політико-виховної роботи,
особливо в студентських гурто­
житках, формальне ставлення
деяких викладачів до читання
курсів на заочному відділі,
особливо позаштатних виклада­
чів.

Готуємо гідну зустріч 40-річчю BЛ KCМ
Звернення до всіх студентів

Перевірка
практикою

Добре провели літо студенти
II курсу педагогічного факуль­
тету Л. Литвин, Т. Бердник,
Н. Левківська. Вони працювали
в літньому таборі відпочинку
для малят. У цій роботі стали
в пригоді ті знання і навички,
які вони одержали в інституті.
Так, Ліда Литвин вчила дітей
виготовленню квітів та інших
виробів з паперу. Сама вона на­
вчилася цьому в кабінеті руч­
ної праці інституту. Студентки
Т. Бердник та Н. Левківська,
працюючи у наймолодшому за ­
гоні, організували роботу з
пластиліном. Цьому вони теж
навчилися в інституті.
Але найголовнішим у їх ро­
боті був підхід до дитини та
спостереження за нею. Це було
перевіркою на практиці тих тео­
ретичних знань з загальної та
дитячої психології, з педагогі­
ки, яких вони набули в інсти­
туті.
Працюючи з дітьми, студент­
ки одночасно готували матеріал
для курсової роботи з педаго­
гіки.
Нашою працею у таборі «Со­
кіл» залишились задоволені. Студенти принес­
ли в інститут хороші характеристики. Табір,
який ми тепер можемо назвати нашим, бо в
ньому є частка і нашої праці, зайняв перше
місце серед київських таборів і одержав пере­
хідний вимпел міськкому ЛКСМУ.
Є. БІЛЕВИЧ,
студент II курсу педфаку.

ДОБРИЙ УРОЖАЙ КУКУРУДЗИ І ОВОЧЕВИХ
КУЛЬТУР ЗРІЄ НА БЕЗКРАЙНІХ ПОЛЯХ НАШОЇ
РЕСПУБЛІКИ. ПІВДЕННІ ОБЛАСТІ УКРАЇНИ —
ОДЕСЬКА, МИКОЛАЇВСЬКА, КІРОВОГРАДСЬКА УЖЕ
ПРИСТУПАЮТЬ ДО ЗБОРУ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО.
ВІД ТОГО, ЯК ШВИДКО І БЕЗ ВТРАТ БУДЕ ЗІ­
БРАНО УРОЖАЙ КУКУРУДЗИ, ЗАЛЕЖИТЬ РОЗВИ­
ТОК БАГАТЬОХ ГАЛУЗЕЙ НАШОГО СІЛЬСЬКОГО
ГОСПОДАРСТВА, ЗОКРЕМА ТВАРИННИЦТВА. А ЦЕ В
СВОЮ ЧЕРГУ СПРИЯТИМЕ ШВИДКОМУ ВИКОНАН­
НЮ ПОСТАВЛЕНОГО ПАРТІЄЮ ЗАВДАННЯ: НАЗДО­
ГНАТИ І ВИПЕРЕДИТИ США ПО ВИРОБНИЦТВУ МО­
ЛОКА, МАСЛА І М’ЯСА НА ДУШУ НАСЕЛЕННЯ.
СТУДЕНТИ КИЇВСЬКИХ ВУЗІВ ПРАГНУТЬ ВКЛА­
СТИ І ЧАСТКУ СВОЄЇ ПРАЦІ У ВИКОНАННЯ ЦЬОГО
ПОЧЕСНОГО ЗАВДАННЯ. ПРОТЯГОМ МІСЯЦЯ ВОНИ
БУДУТЬ ПРАЦЮВАТИ В РІЗНИХ ОБЛАСТЯХ РЕС­
ПУБЛІКИ, ДОПОМАГАЮЧИ СВОЇМ БАТЬКАМ, БРА­
ТАМ І СЕСТРАМ У ЗБИРАННІ УРОЖАЮ КУКУРУД­
ЗИ І ОВОЧІВ.
КОМСОМОЛЬСЬКИМ ОБОВ’ЯЗКОМ КОЖНОГО НА­
ШОГО СТУДЕНТА БУДЕ СУМЛІННА ПРАЦЯ НА
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЛАНАХ!
ВСІ НА ДОПОМОГУ ТРУДІВНИКАМ КОЛГОСП­
НИХ ПОЛІВ!
ВІДЗНАЧИМО ЮВІЛЕЙНУ ДАТУ — 40-РІЧЧЯ
ВЛКСМ НОВИМИ ТРУДОВИМИ ПОДВИГАМИ!
ПАРТІЙНЕ БЮРО,
КОМІТЕТ ЛКСМУ,
ПРОФКОМ.

На ф о т о : студентка II курсу педагогіч­
ного факультету Л. Литвин допомагає своїм
вихованцям у виготовленні квітів для табір­
ного карнавалу.
Фото Є. Білевича.

НАМ ПИШ УТЬ З ЦІЛИНИ

Дорогі друзі!
Шлемо вам з цілини гарячий комсомольський привіт.
Коли цей лист прийде в Київ, у вас уже почнуться
заняття, а наша робота вступить у вирішальну фазу бо­
ротьби за врожай.
Спочатку нас розставили на різні роботи. Більшість
студентів (31 чоловік) працювали в сінокісній бригаді.
Добре справлялися з роботою на сінокосилках М. Коми­
ренко, І. Карпенко, М. Борейко. Н е відставали від них
і ті, що скиртували сіно. Кращими тут виявилась І. Ва­
рава, В. Мах, А. Новак, В. Онищенко.
Наші дівчата в цей же час працювали на прополю­
ванні городини.
Коли ж почалося збирання хліба, ми майже всі пере­
їхали в третю бригаду, де працю ємо штурвальними на
комбайнах і машиністами лаф етних жаток.
Наші машиністи лафетних жаток І. Карпенко, М. Ко­
миренко та штурвальні В. Сучков, В. Ж ук, П. Задорож­
ний і В. Рожко на своїх агрегатах щ оденно виконують
норми на 1 2 0 — 140 процентів.
Дівчата, які спеціальними комбайнами збирають ку­
курудзу на силос, теж не відстаю ть. Д ен н і норми вони ви­
конують на 200 — 2 2 0 проц ен тів. Ось і мена кращих серед
них: М. Гребельська, З . Нагайченко, К. Орлова, З . Полі­
щук, Л. Бобрик, З . Скляр.
Влаштувалися тут ми добре. Ж ивемо в теплих палат­
ках, які самі собі побудували. В бригадному стані є озе­
ро. З харчуванням теж непогано.
Кожні 2 — 3 дні випускаємо «Бойовий листок», який
редагує Л. Бобрик. З нього завж ди молена довідатись, хто
як працює, посміятися над дотепними карикатурами на­
шого художника К. Орлової.
Ще раз вітаємо вас, дорогі д р у зі, з початком нового
навчального року і запевняємо, що з поставленими перед
нами завданнями справимося з честю.
Лист цей ми заслухали і обговорили на загальних збо­
рах групи.
З а дорученням колективу
І. Ш КУРАПЕТ.
Кустанайська обл.,
Джетигаринс ький район,
Мюктикульський зернорадгосп.

Н а збиранні овочів і ф рукт ів
Наприкінці
минулого
на­
вчального року за пропозицією
комітету комсомолу студенти
нашого інституту вирішили: ко­
жен повинен під час літніх ка­
нікул місяць попрацювати в на­
родному господарстві.
І от 5 серпня 78 студентів
фізико-математичного, мовно-лі­
тературного факультетів на ав­
томашинах вирушили в примі­
ський радгосп «Бучанський».
Тепло зустріли нас керівни­
ки радгоспу. Влаштувавшись на
новому місці, всі пішли знайо­
митися з розміщенням об’єктів
радгоспу: з фермами, садом, не
забули і про ставок, який обі­
цяв приємну прохолоду в жар­
кий день.
А ось в напрямі їдальні ідуть
Гриша Рєзнік, Оля Саєнко і
Люба Волкова. Це бригадири.
Вони знайомляться з завідую­
чим їдальнею, цікавляться до­
бовим раціоном, цінами. Адже
ж тут харчуватимуться їх това­
риші.
У жвавій метушні непомітно
настав вечір. Пізно заснули сту­
денти, помітно хвилюючись пе­
ред завтрашнім трудовим днем.
О восьмій годині починається
наш перший трудовий день. У
різні боки від їдальні розхо­
дяться студентські бригади.
Сьогодні ми працюємо на 3 ді­
лянках: II курс фізико-матема­
тичного факультету працює на
збиранні картоплі, ІІІ-й курс
і ланка літфаку йдуть у сад

збирати яблука, чоловіча брига­ ти лягають спати — завтра зно­
да відправляється на скирту­ ву працювати.
Добре довелося попрацювати
вання соломи.
студентам,
щоб виконати норми,
Пройдемось по бригадах. Да­
зате
вже
на
третій день багато
леко за ставом на полі тру­
хто
виконав
і навіть перевико­
диться бригада Олі Саєнко —
нав
їх
на
20
процентів.
У числі
дівчата копають картоплю. Ба­
гатьом ця нескладна, але важ­ таких були Г. Рєзнік, А. Сагай­
ка робота добре знайома, але дак, С. Юрченко, В. Череп, К.
декому довелося вперше в жит­ Голик і багато інших.
Працювали наші студенти
ті взяти в руки лопату. Їм важ­
також
на збиранні помідорів і
кувато. Проте, ніхто не хоче
огірків,
на капанні кагатів і
бути останнім. Під кінець ро­
бочого дня всі без винятку сту­ очищенні силосних ям. Трохи
денти накопали по 350 кілогра­ пізніше в роботу включився
комбайн для збирання картоп­
мів картоплі.
лі, що значно полегшило працю
В цей же час у саду працює
студентів.
бригада Люби Волкової. На
Студенти ставились до робо­
перший погляд збирання яблук
ти добросовісно, але не обі­
і груш — робота легка і «смач­ йшлось і без недоліків: ланка
на», але виявилось, що викона­ Люби Біл яєвої внаслідок невмі­
ти норму в саду значно важче, лого збирання яблук знизила їх
ніж на копанні картоплі.
сортність.
Впевнено, дивуючи досвідче­
За 15 робочих днів студенти
них робітників своїм умінням, заробили в середньому по 200
працюють високо на скирті со­ крб. Працюючи, кожен з нас
ломи Гриша Рєзнік і Леонід розумів, що він допомагає рад­
Борейко, напружує всі сили но­ госпові забезпечити свіжими
венький у цій справі Валерій овочами і фруктами трудящих
Пріцкер.
нашого славного Києва.
Прощаючись з нами, дирек­
Закінчився робочий день.
А біля клубу вже чути зву­ тор радгоспу т. Андрієвськийі
ки баяну. Пішли пари в танок, керуючий центральним відділ­
звідкись доносяться удари во­ ком т. Гринько подякували сту­
лейбольного м’яча, стук доміно, дентам за дисциплінованість,
дехто з тих, кому не пощасти­ перевиконання норм, побажали
ло, уже встиг побувати під сто­ успіхів у навчанні і запрошува­
лом; а дехто захопився чи­ ли в наступному році знову
приїхати в радгосп.
танням.
О 23 год. все стихає. Студен­
к. я н к о в с ь к и й .

СУДЬБА
Мне хорошо трудиться до заката,
Пригубить в сенях кринку молока,
Зайти в июлем пахнущ ую хату
И знать, что радость так н едалек а,
Что в сентябре всегда играю т свадьбы,
А косы милой пахнут ковылем...
Об этом все потомкам рассказать бы,
Чтоб знали, чем мы жили и живем,
Чтоб в лирику мозолисты е руки
Хозяевами полными вош ли,
Чтоб люди, несмотря на все разлуки,
Не забывали дедовской зем ли
И так трудились до заката,
Любить ум ея и растить хлеба,
Чтоб глаз своих не пряча виновато,
Сказали б гордо:
— Вот она — судьба!..
Судьба в делах больш их, нетерпеливых,
Судьба в высоких зрею щ их хлебах,
В колхозниках — могучих и красивых,
Вернее —
в их мозолистых руках!
В. ТАТАЕВ.

Наш

к

а

л е

н

д

а

р

Консультпункт
розпочав роботу

Обширна, насичена програма
вузівського курсу вимагає по­
всякденної праці заочника над
підручниками, посібниками, тво­
рами.
Але не завжди студент сам
може розібратись в усіх склад­
них питаннях курсу.
(1853 — 1915)
Враховуючи це, заочний від­
діл влаштовує в ряді міст Київ­
17 вересня минає 105 років ною ідейною спрямованістю, ба­ ської області, а також в інсти­
з дня народження сумлінного гатосторонністю зображення га­ туті консультації з тих предме­
працівника на ниві освідомлен­ лицької дійсності, викриттям тів, які вивчаються на тому чи
нянародних мас, прогресивного експлуататорської суті цісар­ іншому курсі.
14 вересня розпочав роботу
письменника і публіциста, ак­ сько-буржуазного ладу.
Київський консультпункт.
Розкриваючи характери своїх
тивного діяча демократичної
У цей день студенти-заочники
героїв,
письменник піднімав мовно-літературного факультету
преси - Михайла Павлика.
суспільні
питання. одержали консультації з історії
На шлях служіння рідному важливі
політичної економії, іно­
народові М. Павлик виходив Кожний конкретний життєвий партії,
земної, російської та україн­
одночасноз Великим Каменярем факт, зображений у його тво­ ської мов та літератур, педаго­
української культури
І. Я. рах, переростав вузькі рамки, гіки.
Студенти фізико-математич­
Франком у найнесприятливіших змушував читача замислитися
умовах громадського і культур­ над становищем людей з наро­ ного факультету мали змогу
проконсультуватись з питань
ног життя на західноукраїн­ ду, спонукав до протесту. Од­ елементарної математики тощо.
ських землях.
нак, треба пам’ятати, що Пав­
Викладачі, яких кафедри ви­
Виходець з безправного при­ лик, критикуючи тогочасну дій­ ділили для проведення консуль­
ниженого селянства, М. Павлик сність, іноді виходив з вузьких тацій, сумлінно поставились до
Вони вчасно прийшли в
все своє свідоме життя присвя­ просвітительських та етичних справи.
інститут, але розпочати роботу
тивзахистові його інтересів, бо­ позицій, і це послаблювало го­ не змогли, тому що перші півто­
ротьбі проти соціального й на­ строту протесту, приводило до ри години, відведені для занять,
були використані адміністра­
ціонального гніту, проти реакції моралізаторства.
цією заочного відділу для про­
йклерикалізму. Вірний поміч­
З в’язки з російськими полі­ ведення
загальних зборів сту­
никі соратник І. Я. Франка, він тичними емігрантами, знайом­ дентів. Таким чином, заняття
відстоював потребу розвитку ство з ленінською «Искрой», розпочались не о 8 г. 30 хв.,
реалістичної літератури, яка участь у громадському русі, як було заплановано, а о деся­
має спиратися на знання справ­ публіцистична й літературна ді­ тій годині. Це ж, в свою чергу,
дезорієнтувало як студентів,
ді народного життя і повинна яльність — все це, незважаю­ так і викладачів.
писатися народною мовою. Одні­ чи на окремі ідейні збочення,
Надалі подібні збіги непри­
єю з кращих рис полум’яної здобуло М. Павликові, за ви­ пустимі. Вони негативно відби­
публіцистики М. Павлика, по­ словом І. Франка, славу одного ваються на якості консультацій,
руч з обороною прав народу, з піонерів поступового та наро­ а також забирають багато зай­
вого часу у студентів і викла­
боротьбою проти націоналізму й долюбного напрямку в Галичині. дачів.
церковщини, був вияв дружніх
Відгукуючись на смерть дов­
Л. КАРЛОВ.
. . . до російського народу, голітнього товариша, І. Франко
звернення до російського виз­ писав:
вольного руху.
Значне місце в спадщині М. В його особі всі ми втратили
Павлика посідають його опові­ Талановитого робітника, живу,
Нещодавно наш інститут
дання й повісті. В них письмен­ Чуткую силу, сівача зерен
плодючих,
ник реалістично змальовує жит­
відвідала американська деле­
тя народу, показує природний Завзятого поборника неправди гація працівників освіти в
розум, багатство й красу душі, Та кривди людської, одного
кількості 71 особи. Це були
з тих
справжню людяність і високі
перші наші гості з Америки.
моральні якості простих людей. Будителів народної душі
Серед гостей були дирек­
Такі твори М. Павлика, як Та свідомості, про яких
тори
педагогічних коледжів,
ніколи
"Юрко Куликів», «Ребенщуко­
викладачі,
декани різних фа­
ва Тетяна», «Пропащий чоло­ Не гасне пам’ять.
культетів багатьох навчаль­
вік», відзначаються демократич­
П. ХРОПКО.

Михайло Павлик

Новий комплекс ГПО
Комплекс
ГПО
вперше
було введено у 1931 ро­
ці за ініціативою комсомолу.
Він відіграв велику роль у
фізичному розвиткові молоді.
Недавно у пресі був опуб­
лікований проект нового ком ­
плексу ГПО. Він викликав
великий інтерес в усіх ком­
сомольських та ф ізкультур­
них організаціях. Наша ком­
сомольська організація разом
з спортивним клубом ДСТ
«Буревісник» повинна про­
вести широке обговорення
проекту в усіх групах, а по­
тім на комсомольсько-фіз­
культурному активі інсти­
туту.
Введення нового комплек­
су ставить великі завдання
перед нашим колективом. Щ е
не скрізь у нас достатня
кількість спортивних баз, де
можна було б провадити
спортивні заняття. Разом з
будівництвом і обладнанням
нових майданчиків треба поновому організувати роботу
ДІЮЧИХ спортивних баз. Тре­
ба частіше провадити зм а­
гання з відкритим стартом
за програмою нового ком­
плексу.
Основою
фізкультурної
роботи з студентами повинні
і надалі бути факультетські
та інститутські спартакіади
за новою програмою ГПО та

змагання
спорту.

з

окрем их

видів

На наш погляд, зап ропо­
нована система обліку по
кількості очків є п р ави л ь­
ною. Такий порядок за б е зп е ­
чує всебічний загальн и й ф і­
зичний розвиток, а т а к о ж .
удосконалення в будь-якому
виді спорту, враховую чи при­
родні умови різних районів
країни.
Дуже добре, що у проекті
передбачається введення з а ­
лікових книжок для ТИХ, ЩО
складаю ть норми ГПО. Це
дає
м ож ливість
студенту
складати норми під час ка­
нікул на будь-якій спортив­
ній базі.
При уваж ном у вивченні
проекту будуть, звісно, і з м і­
ни. Зокрем а, треба встанови­
ти термін складання всіх
норм ГПО І та II ступенів, а
також місяці року по здачі
норм з окремих видів спор­
ту.
Однак уже за р а з при п ер ­
шому ж ознайомленні з опуб­
лікованим проектом можна
сказати, що новий комплекс
буде значно кращ им за нині
діючий.
Можна сподіватись, що
широке обговорення проекту
в нашому колективі внесе
ряд цінних пропозицій.
Ю. БИКОВЦЕВ.

Американська делегація працівників освіти
му інституті. З цією ж метою
вони прийшли і до нас. Особ­
ливо цікавила гостей робота
педагогічних кафедр, і це не
дивно, бо багато з них —
спеціалісти з педагогіки.
Члени делегації не обме­
жились інформацією дирек­
тора інституту М. М. Підти­
ченко про структуру і робо­
ту нашого вузу. Після зустрі­
чі в 13 аудиторії гості ро­
зійшлись по кафедрах, кабі­
нетах, лабораторіях. Вони
уважно слухали пояснення,
нотували, фотографували, а
дещо навіть записали на маг­
нітофон.
З Києва делегація виїхала
в Ленінград.
Н а ф о т о в г о р і — голо­
ва делегації пан Брікмен і ди­
ректор інституту М. М. Підти­
ченко відповідають на численні
запитання присутніх; в н и з у —
серйозна професійна розмова,
що відбулась на фізико-м атем а­
тичному ф акультеті, була корис­
ною для обох сторін. Подібні
зустрічі в цей день можна було
спостерігати в багатьох, кабіне­
тах, лабораторіях інституту.

ПРОЧИТАЙ НА ДОЗВІЛЛІ

Щире слово про ліс
і лісівників
«...Ось дихнув вітерець, я
його не відчувала, але помічала,
як поворохнулися ледь-ледь кро­
ни. І відразу загомонів ліс, за­
шумів. Це було так несподівано
й зворушливо, що я аж присіла.
Я ніколи не чула такого гомону
дерев,
приглушеного,
навіть
тужливого, ніби сосни розпові­
дали одна одній сумні історії,
шепотілися нишком, прихилив­
ши одна до одної свої зелені го­
лови».
Це один з поетичних фраг­
ментів нової повісті М. Чабанів­
ського «Стоїть явір над водою»
(«Дніпро», 1958, № 6, 7), при­
свяченої хвилюючій темі бо­
ротьби за прикрашення рідної
землі, за лісонасадження.
В центрі твору образ звичай­
ної селянської дівчини-школяр­
ки, а потім студентки лісового
технікуму. Леся, що виросла в
безлісному степовому селі, дів­
чинка, яка так глибоко переж и ­
ла розчарування, не знайшовши

них
закладів
Сполучених
Штатів Америки.
Очолював делегацію про­
фесор Нью-Йоркського уні­
верситету пан Брікмен.
У Києві американські пе­
дагоги вивчали постановку
навчально-виховної
роботи
в університеті, політехнічно-

вимріяної зеленої діброви, про
яку в дитинстві стільки чула в
казках матері, вирішила присвя­
тити своє життя благородній
справі вирощування лісів.
Наукова вірогідність у ви­
світленні багатьох питань лісів­
ництва у повісті Чабанівського
органічно поєднується з яскра­
вими художніми картинами жит­
тя і природи, спеціальна термі­
нологія — з щедро черпаними
багатствами народної фразеоло­
гії, розмовної мови. Розкриття
особистих дум,
переживань,
мрій Лесі майстерно переходить
у палкий виступ на захист лісів,
у щире, натхненне слово за збе­
реження краси нашої природи.
Емоційність, ліризм, щирість
викладу, яскрава образність,
поетичність мови — характерні
риси цієї повісті.
К. БЕЗСМЕРТНЕНКО.

В. ВОЙТКО
о с в іт и в с ш а досить
своєрідна. Вона складалася значно
пізніше відповідних систем у країнах
Західної Європи і повинна була в тій чи
іншій мірі враховувати місцеві особли­
вості Америки.
Закону про загальну обов’язковість
середньої освіти немає. Обов’язковим є
відвідання лише початкової школи.
Коротко структура
американської
школи виглядає так: I—V класи — по­
чаткова школа (prim ar school), VI—
VIII к л .— середня школа (secondary
school), IX—XII кл. — вища школа
(high school).
За обсягом і змістом знань американ­
ська вища школа в основному відпові­
дає нашій десятирічці, хоч по якості і
систематичності знань уступає їй.
На базі дванадцятирічної школи бу­
дують свою роботу коледжі і універси­
тети.
Коледжі бувають 2-х і 4-річні. У
дворічні, або так звані джунієр коледжі
йдуть ті, хто закінчив «вищу» школу з
задовільними оцінками. Тут здійснюється
в знаннях учнів свого роду поправка і
доповнення того, що не було зроблено в
дванадцятирічній школі, а також деяка
професійна організація.
Чотирирічні коледжі, як правило,
існують при університетах і є їх відді­
лами. Правда, можуть такі коледжі існу­
вати і самостійно.
ють допомогу від національного
Студенти американських ву­ студентського фонду, в США
зів поділяються на андергра­ складають всього 20—25 про­
дьюейт і постградьюейт.
центів. Щоб одержувати стипен­
Перші є студентами у нашому дію, потрібно бути політично
розумінні: вони відвідують лек­ лояльним, реліг ійно бездоган­
ції, семінарські і лабораторні ним і... добре вчитися. Стипен­
заняття, складають екзамени і дія, як і зарплата професорам,
заліки.
виплачується лише за 10 міся­
Постградьюейт відповідає на­ ців.
шому аспірантові. Вони протя­
Коли на одній із пресконфе­
гом двох-трьох років проходять ренцій у Масачузетському ін­
поглиблену спеціалізацію піл ституті технології ми розповіли,
керівництвом професорів і п и ­ що наші студенти поряд із ро­
шуть магістерські дисертації.
бітниками і службовцями одер­
По закінченні університету жують оплачувану двомісячну
студенту присуджується вчений відпустку, це дуже здивувало
ступінь бакалавра мистецтв, але американців.
фактично ніякої практичної ва­
— Невже правда, що ваші
ги цей ступінь не має. В аспі­ студенти одержують стипендію
рантурі, після захисту дисерта­ у літні місяці, коли вони не
ції, присуджується ступінь ма­ вчаться,— запитав мене Уолтер
гістра мистецтв, а потім докто­ Клеменс. А на другий день
ра філософії.
інститутська газета «The Tech»
На перших двох курсах ко­ («Техніка») писала, що протя­
леджів дається загальноосвітня гом двох літніх місяців студенти
підготовка, а з третього почи­ у Росії абсолютно байдикують.
нається спеціалізація.
Щодо американських студен­
Вузи в США поділяються па тів, то для них літні місяці не
приватні й державні.
є відпочинком. Потрібно шука­
З точки зору суті навчання ти собі будь-яку роботу, щоб за­
різниця між ними та, що дер­ робити грошей на покриття сво­
жавні університети більш за­ їх видатків на освіту. В 1958
гальні, а приватні більш спеціа­ році літні місяці для американ­
лізовані і краще обладнані. Але ських студентів були несприят­
це не завжди. Наприклад, Ка­ ливими. У зв’язку з економіч­
ліфорнійський університет аж ним спадом багато фірм оголо­
ніяк не уступає по своїй спеціа­ сили ще в травні місяці, щ о во­
лізації і учбово-науковому об­ ни не будуть брати на сезонні
ладнанню жодному із приватних роботи студентів, оскільки є ба­
університетів. Зате плата за на­ гато безробітних із числа їх
вчання в приватних вузах у колишніх робітників, яким по­
кілька разів вища.
трібно надати хоч тимчасову
Наприклад, у Каліфорній­ зайнятість.
ському університеті плата за
Студенти повинні платити за
навчання становить 110 доларів користування книгами 40—60
у рік для жителів даного шта­ доларів у рік, за лабораторії і
ту (для жителів інших штатів— кабінети 4 5 —60 доларів, на
400 доларів), а тут же, в шести­ утримання канцелярського апа­
десяти милях від Сан-Франці­ рату вузу 50—75 доларів (на­
ско, у приватному Стенфорд­ зивається це платою за матри­
ському університеті плата скла­ куляцію), а також за медичне
дає 1005 доларів. У Сімменс обслужування. До речі, медици­
коледжі м. Бостона, який також на для американця — це страш­
є приватним, плата за навчання не зло. Прийом у лікаря плат­
становить 1600 доларів у рік. ний; навіть за якийсь укол тре­
Навіть, якщ о студент одержує ба платити. А що вже говорити
стипендію із так званих націо­ про операцію. Найпростіша з
нальних фондів (Рокфеллера, них (апендицит) обходиться біль­
Форда) або різних меценатських ше 100 доларів. За деякі опера­
пожертвувань, то ця стипендія ції треба платити до 1200 до­
(800—1000 доларів) дуже мала ларів. А коли хворий попадає
у порівнянні з високою платою в клініку, то тут кожен день
за навчання. Ті ж, що одержу­ перебування обходиться від 25

С

истем а

Подорож
за
океан

Ш кола при Чикагському уні­
Цікаво, що «робити грош і»
учать не тільки в ш колі, а й верситеті є дослідною. У ній на­
вчається 1100 дітей, працює 83
у сім ’ї.
Пригадую, були ми на д ачі у викладачі. Ш кола має добре
Елеонори Рузвельт. У н еї б іл ь ­ обладнані класи і кабінети,за­
ше двох десятків внуків і п ра­ мість парт використовуються
внуків. Чимало з них бігало тут столи. Підлога, нижня частина
о
біля нас, а дві юнки, років стін зроблені із пластмаси,щ
14— 16, увесь час поралися на досить Г ІГ ІЄ Н ІЧ Н О , МІЦНО і кра­
кухні. На дворі семирічний СИ В О . Рем онт проводиться один
хлопчик допомагав трохи с т а р ­ р а з у 5 — 8 років, що приводить
шій дівчинці фарбувати тин. Як до значної економії коштів по
пізніше виявилося, усі четверо ек сп л у атац ії будинку.
були на роботі. Їм бабка і п р а ­
Є там спеціальна лабораторія
бабка платила по долару за го­ Д Л Я спостереження І ДОСЛІДжен­
і­
и ну. Такі факти у ам ер и кан ­ ня учбового процесу класу.Д
д
ських сім ’ях непоодинокі, коли тей поміщ ають туди і прово­
батьки платять своїм дітям за д ять урок, а зверху і з боків за
їх допомогу на ф ерм і, по до­ ними спостерігають через скля­
ні отвори. Робиться також ба­
машньому господарству.
У СШ А є спеціальні свята гато записів — поводженняд
і­
«день батька» і «день м атері». тей, їх відповіді тощо, а потім
В цей день діти із своїх « к а п і­ всі ці дані аналізуються.
талів» купують татові чи м атері
Н авчання у школі платне невеликі подарунки. Їм н а зу ­ 6 7 5 доларів на рік. У школу
стріч ідуть торговельні ф ірм и і приймаю ть не всіх. Для цього
магазини, продаючи в ці дні р е ­ потрібні гроші, бажання батьків
чі чоловічого і жіночого туалету віддати дитину саме в цю шко­
по значно здеш евлених цінах.
лу, наявність у дітей здібностей
У Чікаго ми познайомилися з н авчатися у даній школі; вміння
роботою експериментальної «ви ­ вести себе в колективі, тобтоне
щ ої» школи, яка є складовою бути психічно хворим.
частиною університету. У ш к іл ь­
Щ одо останніх ДВОХ ВИМОГ,то
ній справі СШ А іс нує велика їх визначаю ть уже в школіза
строкатість. Досить сказати, що допомогою так званих «акаде­
всього зараз діє понад 500 р із ­ мічних» тестів, особливо протя­
них програм навчання. Т ак що гом першого і другого роківн
а­
кожна школа дає свій рівень вчання.
Слід відзначити, що прагм
а­
знань тим, хто ї ї закінчує. А м е ­
риканці, м іж іншим, го р д я тьс я тистська система «прогресивно­
цією строкатістю своєї ш коли, го навчання через діяння» за­
ніби вбачаю чи в цьому ї ї силу. зн а є серйозної критики з боку
Але, на мою думку, в цьому я к ­ багатьох діячів американської
р аз
слабість
ам ери кан ської ш коли, чимало з них сходяться
на тому, що американська «ви­
школи.
В
американських
ш к о л а х щ а» ш кола потребує негайних
роль учителя зводиться до то­ і корінних реформ.
Я кось під час прийомусе­
го, щоб виконувати прихоті у ч ­
н
ато
р а Х емфрі від штату М
інне­
нів. В основі навчання л еж и ть
давно засуджений передовою сота ми запитали, як він оцінює
систем у «прогресивного навчан­
педагогікою «дальтон-план».
У багатьох ш колах, в тому н я» . Н а це Хемфрі зауважив,
числі у відвіданій нам и в Ч і­ щ о вона настільки стає непопу­
каго, проводяться педологічні лярн ою , щ о скоро навіть профе­
тести, що призначаю ться д л я сори педагогіки забудуть ім’я
попереднього виявлення р о зу ­ автора.
А докторант Каліфорнійсько­
мових здібностей дитини. У ц ьо­
му тестуванні існує повний го ун івер си тету Бен Кларк ви­
суб’єктивізм, і тому д уж е легко словив с я щ е більш ясно: «Про­
здібну дитину із бідної або н е ­ гресів едью кейш н — це нісеніт­
гритянської сім ’ї віднести до ниця, і ви досягненнями своєї
ьо­
групи Д (розумово дефективні), ш коли перекон у є т е нас уц
а слабоумного синка багатія н а ­ м у».
(Д ал і буде)
правити у групу А.

до 48 доларів: лікареві плати,
за ліжко плати, няні за догляд
плати, сестрі за уколи і ліки
плати і т. д.
Одним словом, як відзнача­
ють самі американці, хвороба
означає для них розорення. То­
му не випадково, що найбільше
психічних захворювань і розла­
дів (в СШ А кожен 10 громадя­
нин психічно хворий) припадає
на сім’ї, де хтось хворіє або на
сім’ї безробітних. Безплатну
медичну допомогу у США одер­
жують лише інваліди і учасни­
ки другої світової війни. Це їм
своєрідна «нагорода» від уряду
за втрачене здоров’я.
Відвідування лекцій у вузах
США не обов’язкове, але скла­
дати екзамени мусять всі. Де­
які професори говорили нам, що
було б кращ е ввести обов’язко­
ве відвідування занять, особли­
во лабораторних і семінарських,
бо це сприяло б піднесенню рів­
ня знань студентів.
Як зауважив професор соціо­
логії Лісман із Чікагського уні­
верситету, більшість американ­
ських юнаків і дівчат надають
перевагу у вивченні соціології
П’ЯНИЙ НЕ З А В Е Д Е АВТОМ ОБІЛЯ
і психології, які нібито можуть
безпосередньо приносити ко­
о­
Датський радіотехнік Х елвег д о з в о л я є вод ієві включитим
за
повідомленням тор. А п а р а т можна так відрегу­
ристь людям. Щ о ж торкається Фріборг,
математики, фізики і хімії, то агентства Рейтер, сконструю ­ л ю в ати , щ о він не буде реагува­
вав апарат, що не д о зв о л я є
багато американців відчувають п’яному водієві завести м отор ти, к о л и водій випив два кухлі
чи­
до них огиду, бо останні, на їх автомобіля. Апарат, який с к л а ­ п и ва, а л е н е дозволить вклю
ти м отор, якщ о шофер випив
погляд, зв’язані з війною. Деякі дається з інфрачервоної л ам п и , б іл ьш е.
студенти і учні навіть оголошу­ фотоелемента і реле, р еагу є на
Щ об
завести
автомобіль
випари спирту, наркотиків і м о­
ють «холодну війну» цим пред­ ноокису
о сн ащ ен и й цим пристроєм, п'я­
вуглецю.
метам.
­
Він прикріплений на дош ці ний водій, за словами Фрібор
о
Ми відвідали також кілька приладів автомобіля і, поруш ую ­ га, зм у ш ен и й був би вдатисяд
чи систему запалю вання, не п р о ти га за .
американських «вищих» шкіл.
В основі американської си­
БАЙКИ ЛЬВА ТОЛСТОГО
Китайський гумор
стеми освіти лежать принципи
Мисливець поставив б іл я о зе ­
ГІПНОТИЗМ
прагматизму. У застосуванні до ра сітку і накрив багато птахів.
Ж
ін
к
а
заколисувала дитину,
навчання вони розвинені Д. Птахи були великі, підняли с іт­
щ о сильно плакала. Як нен
а­
ку
і
полетіли
з
нею.
М
исливець
Дьюї, який найбільш винен за
побіг за птахами. М ужик п об а­ м а г а л а с я вона втішити маля
теперішній застій американ­ чив, що мисливець біж ить, і к а ­ вон о н е заспокоювалося.Т
оді
ської, особливо середньої, шко­ же: «І куди біжиш? Х іба п іш ­ ж ін к а гу к н у л а до чоловіка:
— П ринеси яку-небудь кни­
ки можна наздогнати п тах а?» .
ли.
Як твердять прагматисти, Мисливець сказав: «Я кби один гу!
птах, я б не здогнав, а те­
Ч о л о вік хутко приніс книгуі
«навчання — це підприємство був
пер дожену». Так і сталось. Я к с п и т а в :
для учнів», «пізнавай через прийшов вечір, птахи п отягли
— Н авіщ о вона тобі?
дію», а, головне, учись запо­ на ночівлю кожний у свій бік:
Ж ін к а відповіла:
взятливості, бізнесу. Та це й не один до лісу, другий до болота,
— Я помітила, що колити
дивно. Буржуазна школа ста­ третій у поле, і всі з сіткою
впали на землю, і м и сливець ч и таєш , то відразу починаєш
вить своїм завданням виховува­ в зя в їх.
п озіхати . Мабуть, книга діє так
*
ти дух комерції, конкуренції,
снотворно, вона ніби гіпноти­
Ж аба і миша почали с в а р и ­ зує!
щоб змалку вбити в голову ди­
тини версію про непохитність і тися. Вийшли на купину і с та­
вічність світу «вільної ініціати­ ли битися. Яструб бачить, щ о
вони про нього забули, сп усти в­
ви і підприємництва».
Редактор В. ВОЙТКО.
ся і схопив обох.

Про в се п о т р о х у