Файл #142: "За педагогічні кадри. № 13 (60) (2 вересня 1958 року)"

З НОВИМ Н А В Ч А Л Ь Н И М Р О К О М , Д Р У З І !
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!

За пе а
д гогічні

КАДРИ

ВЕРЕСНЯ

2

1958 року
ВІВТОРОК
№

ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО

13 ( 60)

Ціна 15 коп.

Н А В Ч А Л Ь Н И Й Р ІК
Р О З П О ЧА
Я
С
В
Втілюючи в життя рішен­
ня XX з ’їзду КПРС про
дальше підвищення якості
підготовки молодих спеціа­
лістів, колектив нашого ін­
ституту в минулому навчаль­
ному році провів значну ро­
боту.
На протязі року повністю
був завершений перехід на
роботу за новими навчальни­
ми планами, які передбача­
ють підготовку вчителів ши­
рокого профілю.
Кафедри і
факультети
більше
уваги
приділяли
дальшому розширенню і по­
ліпшенню навчально-матері­
альної бази.
За минулий рік були за­
ново обладнані кафедра спі­
вів і музики, кабінет мови на
мовно-літературному факуль­
теті, значно розширена і по­
повнена устаткуванням робо­
ча кімната на педагогічному
факультеті. На фізико-мате­
матичному факультеті нано­
во обладнані лабораторія
електричних машин і типо­
вий шкільний математичний
кабінет. Створена науководослідна лабораторія напів­
провідників. Розширено і ре­
конструйовано навчальні май­
стерні. Капітально відремон­
товані приміщення кафедри
методики фізики, що дозво­
ляє в даний час обладнати
типовий шкільний фізичний
кабінет.
Велика увага в минулому
році приділялась підвищен­
ню ідейно-теоретичного рівня
лекцій. Кафедри систематич­
но стенографували і обгово­
рювали лекції своїх виклада­
чів. Факультети творчо вирі­
шували завдання методики,
підготовки вчителів широко­
го профілю.
Питання підвищення ідей­
но-теоретичного рівня лекцій
широко обговорювались і

В. МІТЮРЬОВ,

заст. директора інституту.
на

Вченій раді інституту.
Минулий навчальний рік
ознаменувався
серйозними
змінами в галузі практичної
підготовки студентів.
Поряд
з
педагогічною
вперше здійснювалась ви­
робнича практика. Студен­
ти III і IV курсів фі­
зико-математичного факуль­
тету працювали в цехах за­
воду
«Ленінська
кузня»,
КВРЗ,
депо ім. Андрєє­
ва і ін. Підсумки цієї прак­
тики непогані. 2 8 студентів
III курсу (з 50) одержали
кваліфікаційні розряди. Час­
тина студентів IV курсу за
зразкову роботу на виробни­
цтві одержала грамоти і по­
д яку.
В той же час у нашій ро­
боті мали місце і серйозні
недоліки.
Підсумки літньої екзаме­
наційної сесії свідчать про
зниження успішності і, го­
ловним чином, на перших
курсах. Факультети і кафед­
ри, виконавши певну роботу
по прийому в інститут абі­
турієнтів з дворічним ви­
робничим стажем, які всту­
пали поза конкурсом, не за­
безпечили надання їм си­
стематичної допомоги. Ще
слабо проводилась у минуло­
му році ідейно-виховна робо­
та в гуртожитках.
У новому навчальному ро­
ці,
керуючись
виступом
М. С. Хрущова на XIII з ’їз ­
ді комсомолу, наш інститут
повинен ще вище підняти рі­
вень підготовки молодих спе­
ціалістів радянської школи.
В цьому році вперше в нашо­
му інституті будуть працюва­

ти п’яті курси. Їх робота по­
винна сприяти підвищенню
успішності і загальної ак­
тивності студентської мо­
лоді.
Серед нового поповнення,
яке прийшло на перші кур­
си, більше половини вироб­
ничників і демобілізованих
воїнів Радянської Армії.
Виконуючи вказівки пар­
тії,
ми повинні зверну­
ти особливу увагу на поси­
лення ідейно-виховної роботи
серед студентів як в інститу­
ті, так і в гуртожитках.
У навчальній роботі необ­
хідно з перших же днів за­
нять організувати система­
тичну допомогу студентам
І курсу, які прийшли з ви­
робництва та з лав Радян­
ської Армії.
Факультетам і кафедрам
необхідно продовжувати на­
полегливу роботу по поліп­
шенню практичної підготов­
ки студентів, а також по за­
безпеченню безперервного їх
зв’язку зі школами.
Введення в розклад «Дня
роботи в школі» для студен­
тів всіх
курсів повинно
сприяти виробленню у них
необхідних практичних на­
вичок
і
заохоченню
їх
до громадськокорис­
ної праці.
У нас є всі умови
для того, щоб про­
вести цей навчаль­
ний рік на високо­
му рівні. У великій
мірі це залежатиме
від викладачів і сту­
дентів.
Справа нашої че­
сті домогтися сто­
процентної
успіш­
ності в новому на­
вчальному році. От
же, до роботи, то­
вариші!

Перші збори першокурсників
Актовий зал інституту 30
серпня заповнили студенти,
що зійшлись на збори, які
відбуваються тільки один
раз на рік: це збори тих,
хто щойно одержав почесне
звання студента.

Заступник директора ін­
ституту В. К. Мітюрьов по­
знайомив першокурсників з
структурою інституту, розпо­
вів про правила внутрішньо­

го розпорядку, про завдання
і обов’язки студента.
Завідуючий кафедрою пси­
хології Д. Ф. Ніколенко у
своєму яскравому виступі
зупинився на організації на­
вчання в інституті. Основна
особливість навчання у вузі
є самостійність в роботі, са­
мостійність мислення. Сту­
дент повинен виховувати в
собі волю, звичку до праці,
виховувати такі риси, як

точність, акуратність, систе­
матичність.
— Ніколи, ні на хвилину
не забувайте,— звертається
тов. Ніколенко до першо­
курсників,— що ви майбутні
педагоги,
які
покликані
формувати людську душу.
Це почесне завдання ви мо­
жете виконати тільки при
умові, що житимете одним
життям з усім радянським
народом.

Зростання прав
професійних спілок
15 липня 1958 року Президія
Верховної Ради СРСР своїм
Указом затвердила Положення
«Про права фабричного, завод­
ського, місцевого комітету про­
фесійної спілки». За новим По­
ложенням права профспілок,
особливо первинних організацій,
набагато поширюються.
Первинним професійним ко­
мітетам надано право брати
участь у розв'язуванні питань
праці, побуту й культурного об­
слуговування трудящих підпри­
ємств і установ. Первинні про­
фесійні комітети мають право
заслуховувати доповіді керівни­
ків підприємств і установ про
виконання виробничих планів,
заходів по організації і поліп­
шенню умов праці, про матері­
альне і культурно-побутове об­
слуговування членів профспіл­
ки. Без згоди місцевого профе­
сійного комітету адміністрація
не може звільняти робітників і
службовців з роботи.
Великі права, надані профе­
сійним спілкам, дають можли­
вість місцевим професійним ко­
мітетам широко виявляти свою
ініціативу і активність в об­
стоюванні прав трудящих на
всіх ділянках їх матеріального
і культурного життя.
Надані великі права накла­
дають на членів профспілки і
великі обов’язки.
У зв’язку з новим Положен­
ням про права перед колекти­
вом працівників і студентів на­
шого інституту Виникає ряд
важливих завдань. Нам потріб­
но докорінно перебудувати ро­
боту виробничих нарад. Вони
повинні стати дійовими органа­
ми в справі дальшого поліпшен­
ня підготовки радянських учи­
телів і піднесення наукової ро­

боти та наукового зростання
професорсько - викладовського
складу інституту. Трудова дис­
ципліна серед працівників і сту­
дентів інституту повинна стати
такою, щоб жодна година праці
й навчання марно не пропада­
ла. Потрібно, щоб соціалістичне
змагання стало могутнім засо­
бом піднесення творчої ак­
тивності у праці колективу
Інституту. Самодіяльність і ак­
тивна участь членів спілки у
громадській, політвиховній та
культмасовій роботі повинні
стати обов'язковими. Добровіль­
ність, ініціатива і активність
членів спілки у захисті своїх
прав, у поліпшенні умов праці,
у запровадженні заходів щодо
охорони праці, у забезпеченні
членів колективу житлом, у
культурно-побутовому обслуго­
вуванні повинні стати основою
всієї нашої роботи. На жаль,
значна частина членів нашого
колективу цього ще не усвідом­
лює. Такі члени профспілки, не
виявляючи ні в чому своєї іні­
ціативи і активності, вважають,
що хтось про них повинен
дбати.
Висока трудова дисципліна,
порядок і організованість у пра­
ці і навчанні, активна участь у
житті профколективу — запо­
рука дальшого зміцнення ко­
лективу і зростання матеріаль­
ного й культурного добробуту
його членів. Нове Положення
про права профспілок стоїть на
захисті інтересів трудящих, але
ми не повинні забувати й про
свої обов’язки. Права трудящих
і їх обов’язки нероздільні у бо­
ротьбі радянських людей за по­
будову комунізму.
Д. НІКОЛЕНКО,
голова профкому.

Нова лабораторія

Зусиллями колективу кафедри фізики створено нову науково-до­
слідну фізичну лабораторію. Тут ведеться робота по виготов­
ленню та дослідженню електричних та оптичних властивостей но­
вих напівпровідникових сполук. Зараз у лабораторії вже працюють
установки для зонної чистки вихідних компонент напівпровідникових
сполук, для вирощування з них монокристалів, для термічного на­
пилення електродів та інші.
На цих установках працюють аспіранти і асистенти кафедри фі­
зики та набувають експериментальних навиків студенти — члени фі­
зичного гуртка. Так, наприклад, студенти фізико-математичного фа­
культету Ю. Пасічник та Є. Канель в 1957 —58 навчальному році
провели цікаві дослідження ефекту Хола в германії і доповіли про
це на науковій студентській конференції.
Встановлено контакт нашої лабораторії з лабораторіями по до­
слідженню напівпровідників Київського державного університету та
Інституту фізики АН УРСР.
Аспіранти М. МЕНЯЙЛОВ,
В. ЧЕРНЯВСЬКИЙ.

Обговорення важливої справи
Пленум кафедр мовно-літературного факуль­
тету, що відбувся 28 серпня, був присвячений
обговоренню пропозицій відносно перебудови
шкільної освіти. Викладачі факультету у сво­
їх виступах висловили задоволення з приво­
ду заходів партії, уряду та радянської гро­
мадськості щодо перебудови школи, набли­
ження її до життя.
Пропозиції, надіслані Міністерством освіти
УРСР, говорить Т. Ф. Бугайко, треба схва­
лити. Ми всі відчуваємо, що десятирічка
в теперішньому стані не задовольняє зрослих
вимог життя. Тому питания про перебудову
школи є зараз актуальним. Оратор піддає
критиці деяку однобічність пропозицій, в яких
недооцінюється значення гуманітарних наук
у школі, зокрема мови та літератури. Тов. Бу­
гайко не погоджується з пропозицією проф.
Каїрова про те, що в 5—8 класах літератур­
не читання слід замінити історією літератури.
Для 11—12-річних дітей історія літератури
була б понад силу. Вона вносить також про­
позицію про те, щоб у школах було введено
викладання домоводства. — і не тільки для
дівчаток, але й для хлопчиків.
Тов. Медушевський, схвалюючи в цілому
пропозиції, що обговорюються, пропонує
внести деякі корективи. Насамперед, роботу
школи треба побудувати так, щоб восьмиріч­
ка не погіршувала викладання дисциплін, які
зараз викладаються в семирічці, а навпаки,
поліпшувала б якість їх засвоєння. Промовець
не погоджується з тим, щоб поряд з профе­
сійною школою існувала 11-річка, звідки ви­
пускники підуть тільки у вузи. Виходить, що
одні випускники будуть поставлені у кращі
умови щодо вступу у вузи. На його думку, на
виробництво треба посилати підлітків не після
8-го класу, а після 11-го, і ця школа (9—11
класи) повинна давати певну професійну освіту.
Ф. Ф. Бугайко вважає, що середня школа
повинна давати певну фуркацію. Так, у шко­
лах з відповідними фуркаціями в РРФСР про­
понуються обов'язкові дисципліни, однакові
для всіх шкіл, і спеціальні — відповідно до
фуркації. Очевидно, і нам треба так зробити.
Професор Волинський критикує проект

Тиждень безпеки руху

фуркації Академії педагогічних наук РРФСР.
Він вважає, що цей проект відірваний від
життя. Адже формування інтересів підлітків
З метою скорочення до­ годинних занять у середніх
рожно-транспортних пригод і школах, ремісничих учили­
дуже складне, і їм у 14—15-річному віці
жертв від них, посилення щах, школах ФЗН і техніку­
важко обрати професію. Та, крім того, гос­
подарство вимагає спеціальності, а не фурка­
агітаційно-масової роботи се­ мах про правила безпеки
ції. В пропозиціях, надісланих Міністерством
ред водіїв, дорослого насе­ руху.
В школах будуть проведе
освіти УРСР, нічого не говориться про ви­
лення і дітей, а також при­
кладання мови в школах. А про це треба го­
вернення уваги широкої гро­ ні батьківські збори з пи­
ворити. Адже випускники шкіл і зараз вияв­
мадськості до питань попере­ тань боротьби з дитячим
ляють практичну безпорадність у галузі мови:
дження аварій і нещасних травматизмом на вулицях.
не вміють писати заяви, автобіографії тощо.
випадків з 15 по 2 вересня На підприємствах, в устано­
Для всіх шкіл з професійним, виробничим
1958 року на всій території вах і автогосподарствах бу­
і т. п. навчанням треба встановити обов’язко­
Радянського Союзу буде про­ де проведений цикл лекцій
вий загальноосвітній мінімум, говорить доц.
ведено «Тиждень безпеки з питань безпеки руху.
Планується проведення за­
Страхов. Щодо фуркацій, то, очевидно, їх
руху».
треба прийняти. Адже 15-річні підлітки все
гальноміських
і районних
За час проведення «тиж­
рівно повинні визначати свою майбутню про­
зборів
активу
працівників
ня», в якому візьмуть участь
фесію. А тому учням треба допомагати у
автотранспорту
і
індивіду­
партійні, профспілкові, ком­
цьому.
альних
власників
автомобі­
сомольські організації під­
Про необхідність перебудови школи гово­
приємств, установ і учбових лів.
рить у своєму виступі і тов. Бойчук. Доку­
Будуть організовані і про­
закладів міста Києва, буде
мент, який ми обговорюємо, сказав він, по­
ведені
агітпробіги автомобі­
проведено багато заходів з
казує, як будуть переходити від нинішнього
лів
і
мотоциклів
з метою
безпеки руху.
стану в роботі школи до майбутнього. Але
пропаганди правил руху се­
На підприємствах, в уста­
треба говорити більш конкретно. Промовець
ред населення.
новах
і в учбових закладах
вважає, що обов’язковим повинно бути 8-річ­
У парках культури і від­
необхідно організувати ку­
не загальноосвітнє навчання. Випускники 8починку відбудуться лекції,
точки безпеки руху, повісив­
річки повинні одержувати потім професійну
масові ігри і вікторини з пи­
ши
на найвидніших місцях
освіту. Вона може бути 2, 3, 4-річна, як цього
тань безпеки руху.
спеціальні плакати відділу
потребує справа. Тільки після цього вони
Особливо треба звернути
регулювання вуличного руху.
одержують атестат зрілості.
увагу батьків на вивчення
В кінотеатрах, клубах, бу­ дітьми
Про необхідність реорганізації шкіл у си­
правил вуличного
динках культури перед де­ руху і поведінку на вули­
стемі музичного навчання говорить тов. Да­
монстрацією художніх філь­ цях.
шак. Так, у школах-десятирічках при консер­
мів будуть показані коротко­
ваторіях діти дуже перевантажені загально­
Немає сумніву в тому , що
метражні фільми про прави­ вся підготовча робота по про­
освітніми і музичними предметами. Тов. Да­
шак пропонує семирічні музичні школи пере­
ла руху.
веденню
«Тижня безпеки
Через радіотрансляційну руху» пройде під знаком —
творити у 8-річні, а десятирічки при консер­
ваторіях — в 11—12-річки.
сітку підприємств, установ, жодного нещасного випадку,
Викладачі мовно-літературного факультету
великих магазинів, вокзалів, жодної аварії.
нашого інституту одностайно схвалили заходи
колгоспних ринків передава­
Ліквідуємо повністю не­
уряду по перебудові школи. В своїх виступах
тимуться тексти звернень щасні випадки з людьми і
ВОНИ підкреслили, що докладуть всіх зусиль
про необхідність дисципліно­ аварії транспорту, збережемо
до того, щоб озброїти майбутніх учителів но­
ваної поведінки на вулицях здоров’я і життя кожному до­
вої політехнічної школи міцними й глибокими
міста. У всіх великих кіо­ рослому трудівникові і нашій
знаннями.
сках, поштових відділеннях зміні — дітям! У цьому по­

У таборі „Сосновому"
У мальовничій місце­
вості Конча-Заспи, не­
далеко від с. Плюти,
серед соснового бору,
що ніби намагається
зазирнути в прохолод­
ні води Дніпра, розта­
шувався
спортивнооздоровчий табір «Сос­
новий»: Два роки тому
студенти КПІ розпоча­
ли його будівництво.
Тепер тут виросло ціле
палаткове містечко з
власним харчоблоком,
медпунктом і т. п. Бу­
дівництво табору про­
довжується, але буду­
ють його вже не лише
студенти КПІ і навіть
Києва, а й студенти,
що приїжджають сюди
відпочити,
загартува­
тися, підвищити свою
спортивну майстерність
із Москви, Свердлов­
ська, Іжевська та ін­
ших міст. Народжуєть­
ся нове, всесоюзного
значення спортивне мі­
стечко, де згодом зу­
стрічатимуться студен­
ти з усіх куточків Ра­
дянської країни.
Цікаво,
змістовно
провели спортивний се­
зон у цьому таборі 73
студенти нашого інсти­
туту.
— Задоволені?
— Дуже!
Уявіть собі...
Ви в таборі. Ще
зовсім рано, але світ­
ле сонце вже прогріває

повітря, і вранішню
тишу давно порушують
галасливі птахи, що ра­
діють народженню но­
вого дня. Повітря чи­
сте, прозоре, з ледь
відчутним присмаком
сосни. Вдихаючи його,
відчуваєш, як сила,
бадьорість розливають­
ся по тілу. Та ось уже
сьома година ранку.
«Табір, підйом, — чу­
ти голос диктора,—
всім на зарядку!». Че­
рез декілька хвилин та­
бір стає схожим на ву­
лик. Біля палаток лу­
нають команди: вико­
нується ранкова заряд­
ка. Мине ще декілька
хвилин і оживе річка,
сповнена дзвінкими го­
лосами міцних, засмаг­
лих юнаків і дівчат.
Поволі повертаємося
в табір, підставляючи
лагідному
сонячному
промінню налите яко­
юсь чарівною силою
тіло.
Після сніданку —
години роботи. Буду­
ються будиночки, спор­
тивні майданчики, тан­
цювальна
площадка,
літній читальний зал;
насаджуються
квіти,
розчищаються алеї-ву­
лички цього квітучого
спортивного містечка.
З кожним днем тут
стає все краще.
Але ось роботу вже
закінчено, і ви вільні.

Ц Е ПОВИННІ з н а т и ВСІ

Хочете почитати книгу,
подивитись журнал чи
зіграти партію в шахи,
шашки, —йдіть у «чи­
тальний зал»; а ви до­
мовились з товариша­
ми повеслувати — по­
спішайте на човнову
станцію: адже бажаю­
чих багато! Якщо вам
хочеться позагоряти,
будь ласка — Дніпро
завжди привітний і
гостинний.
Після обіду в таборі
знову настає тиша: по­
трібно відпочити, адже
о 1 6 .0 0 —заняття спор­
тивних секцій. Зай­
муть снаряди гімнасти,
складні красиві саль­
то відпрацьовуватимуть
акробати, застукотять
м’ячі на волейбольно­
му,
баскетбольному
майданчиках, площад­
ці ручного м’яча; ось
побігли до свого май­
данчика гімнасти, зай­
мають своє місце лег­
коатлети, г о т у ю т ь
зброю стрільці; чути
характерне потріску­
вання від майданчи­
ка настільного тені­
са, а сріблясте дзерка­
ло Дніпра знову збури­
ли гребці, плавці і
лижники зі збірної
команди Радянського
Союзу. Всім хочеться
якнайкраще використа­
ти час тренувань, щоб
потім порадувати свої
спортивні
колективи

новими досягненнями.
Не знайдете ви тіль­
ки завзятих рибалок.
Вони вже давно зник­
ли в берегових кущах
і розраховують проси­
діти там аж до вечора.
Та ось вже вечерю за­
кінчено; табір утопає в
яскравому електрично­
му світлі. «Увага! Пе­
редаємо танцювальну
музику!» — оголошує
диктор. І знову сміх,
пісні, танці.
— А що ще цікаво­
го було у вас?
— Всім запам’ятав­
ся день відкриття спар­
такіади профспілок Ук­
раїнської РСР. Ми
брали участь у масо­
вих гімнастичних впра­
вах.
— А з харчуванням
як?
— Дуже
добре.
Взагалі було дуже
цікаво в таборі, але іно­
ді було й нуднувато.
Не змогли ми організу­
вати художню самоді­
яльність. Тр еба, щоб
і
тренування
були
більш серйозними.
І все ж таки не хо­
четься від’їжджати...
Бажано, щоб проф­
спілковий комітет і в
наступному році при­
дбав для нас такі пу­
тівки, але в значно
більшій кількості.
Л. ЛІТВІНОВА,
О. КОБЦЕВА.

буде організовано продаж
конвертів і листівок з окре­
мими уривками з правил ву­
личного руху.
Передбачається
також
проведения спеціальних дво­

чесний обов’язок всієї гро­
мадськості м. Києва.

В ідділ регулювання
вуличного р уху управління
м іліц ії м. Києва.

Фотоетюд

Миру — мир!
Чтоб в Праге, в Вашингтоне
И в Москве народ спокойно спал,
Чтобы голубь с крохотной ладони
Зерна в мирной тишине клевал.

Фотоетюд

м.

Шуряка.

„МИ ПРИЙШ ЛИ З ЛАНІВ І ФАБРИК..."
У житті кожної лю д и н и бувают ь такі д н і , х в и л и ­
ни, які запам’ятовуються н а д о вго . Таким днем д л я
мене був день 24 серпня , к о л и я, простий р а д я н сь к и й
юнак із села, одержав п о в ід о м л е н н я про за р а х у в а н н я
мене студентом К Д П І ім. Г ор ько го .
Бути студентом — ве л и к е щастя, тим б ільш е сту­
дентом педагогічного в у зу .
Стати вчителем — м оя м р ія щ е з п ер ш и х днів н а ­
вчання в школі.
Після закінчення сем ирічної ш к о л и я став студен­
томКанівського пед учи ли щ а . З а р о к и н а вча н н я я щ е
більше полюбив спеціальність вчит еля. У 1955 р о ц і
я поїхав працювати за п р и зн а ч е н н я м . Хоч п р а ц ю в а ­
ти мені довелося тільки 2 м іс я ц і , а л е і за цей корот­
кий час я зрозумів, щ о вчит елеві потрібно багато з н а ­
и,систематично підвищ уват и свій теоретичний і п о ­
т
літичний рівень.
У листопаді того ж р о к у я б у в п р и зва н и й на дійсну
військову службу в Р а д я н с ь к у А р м ію . А л е і в а рм ії
мене не залишала м р ія стати педагогом . Я н а п о л е г­
ливо і систематично п р а ц ю в а в н а д собою.
Армійські роки н а в ч и ли м ене на все дивитися тве­
резо, підтвердили правильніст ь у виборі проф есії,
Якщо людина до чогось п р а гн е — вона об ов’я зк о в о
досягне своєї мети. Я став студентом педагогічного
інституту.
Побажаю ж усім ст удент ам-перш окурсникам в ід ­
мінних успіхів у н а в ч а н н і , стати у майбутньому
справжніми радянським и вчит елям и — інженерам и
дитячих душ,

Б. МОЗГОВИЙ.
Стати педагогом — моя дав­
ня мрія. Її здійснити вдалося
після наполегливої праці на ви­
робництві, служби в Радянській
Армії.
/
Після закінчення середньої
школи я 5 років працював слю­
сарем на заводі. Потім був
призваний до лав Радянської
Армії. Час минув, але я н е
жалкую за пройденими роками.
Хіба ж можна жалкувати за
тим, що виводить тебе на шлях
життя, яким іде вся наша мо­
лодь. Звичайно, ні.
Служба в Радянській Армії,
праця на виробництві — все це
дало змогу краще зрозуміти
життя. М о я мрія здійснилася.
Відмінними успіхами у на­
вчанні я відповім Вітчизні на її
турботи.

Знову згадується цей пам’ят­
ний день. Погожий сонячний
ранок. Відчуття чогось незви­
чайного
не
залишає
тебе
ні на мить. Сьогодні справ­
ді
незвичайний день.
Сьо­
годні ти вперше проводити­
меш
урок.
Тридцять
пар
швидких оченят пильно стежать
за тобою, жадібно чекають тво­
го першого слова. Від хвилю­
вання у горлі все пересохло.
Але підбадьорюючі погляди то­
варишів трохи заспокоюють те­
бе, і глухим, здавленим голосом
ти промовляєш: «Добрий день,
діти! Сідайте». Збентеження
швидко проходить, коли бачиш,
що діти чекають від тебе чогось
нового, цікавого.
Яка ж благородна професія
вчителя! Про це не раз думало­
ся ще на студентській лаві
Коростишівського педучилища,
там і прийшло остаточне рішен­
ня продовжувати освіту, щоб
стати всебічно розвиненим ви­
хователем молодого радянського
покоління.
В цьому році моя мрія здійс­
нилася — я стала студенткою
педагогічного вузу,
Г. П’ЯТКІВСЬКА.

Закінчивши у 1953 році десятий клас, я почав працю­
вати викладачем фізичного виховання в школі. Звичайно, пер­
ші кроки мої як викладача були невпевненими: відчувалася
відсутність досвіду та спеціальної освіти. Тільки рік попрацю­
вав я на цій посаді. У 1954 році був призваний до лав Радян­
ської Армії. Проте за цей короткий час я встиг палко полю­
бити професію вчителя. В армії я служив молодшим команди­
ром; в обов’язки мої також входило виховання і навчання сол­
датів. Дуже цікаво працювати з людьми.
Професія педагога не легка і відповідальна. Від того, як
зараз готуватимемось ми до майбутньої роботи в школі, зале­
жить якість навчання та виховання наших вихованців. Про це
слід пам’ятати з першого ж дня навчання у вузі.
О. СКРИПНИЧЕНКО.

Бути завжди серед дітей, з закінчення школи я вирішила
дитинства прищеплювати їм лю­ йти працювати на будівництво.
бов до науки, стежити, як з уч­ Три роки я працювала муляром.
нів, що недавно по літерах ви­ І радість охоплювала нас, буді­
водили в зошиті слова «Бать­ вельників, коли діти, одержую­
ківщина»,
«Ленін»,
«Мир», чи нову будівлю дитсадка,
згодом виростають: шахтарі, школи, палко дякували нам.
Ю. АРІСТОВ.
майстри-будівельники, трудів­
Радянські діти повинні рости
ники колгоспних ланів,— чи не щасливими, розумними. І це у
найбільше це щастя в житті великій мірі залежатиме від
До цього часу зберігається в людини. Ще з шкільних років нас — майбутніх майстрів пе­
моїй пам’яті яскравий образ мо­ я мріяла про це.
дагогічної справи.
лодої вчительки, викладача ук­
Щоб краще знати життя, пе­
раїнської мови й літератури. В
А. ВИННИЧЕНКО.
нашу школу вона прийшла з по­ ревірити себе, свої сили, після
чатком нового навчального 1951
року. До всіх привітна, з кож­
Те, про що я мріяла ще з ди­ вводити їх у невідомий для них
ним лагідна, разом з тим вимог­
лива, вона відразу ж завоювала тинства, стало дійсністю. Я буду світ. Яка це почесна і благород­
на професія. Приємно відчува­
симпатії дітей. Її всі поважа­ вчителькою.
Учитель! Як багато говорить ти, що ти потрібний дітям, що
ли, любили, бо була вона для
нас ніби другою матір’ю. Я це слово кожному з нас. З якою твій першочерговий обов’язок—
мріяла бути схожою на неї. вдячністю ми згадуємо своїх виховати їх гідними великої
мріяла робити таку ж велику учителів, які стали для нас при­ епохи, в якій вони живуть. Я
благородну справу. Ця мрія кладом у житті, які навчили нас дуже вдячна рідній Комуністич­
привела мене до педагогічного любити працю, які відкрили пе­
партії за дану нам змогу
училища, а тепер — у столич­ ред нами світ в усій його красі. ній
здійснювати
свої мрії.
Як
це
прекрасно:
відкривати
ний педінститут.
Т. ЛЮБАР.
перед дітьми таємниці науки,
Н. НАУМЕНКО.

Вступники заочного
відділу фізико-матема­
тичного факультету О.
Жук та А. Радай зна­
йомляться з двигуном
внутрішнього згоряння
«Київ-2», який викори­
стовується в сільській
місцевості для кінопе­
ресувки, клубних радіо­
вузлів та телеустано­
вок.
Фото М. Шуряка.

Гідне поповнення
Щороку у вузи нашої країни
приходить нове поповнення.
Жага до знань у молоді — ве­
личезна. Юнаки і дівчата праг­
нуть одержати вищу освіту,
щоб бути кваліфікованими спе­
ціалістами в тій чи іншій галузі
виробництва. Бажаючих вчити­
ся багато, але вступають, зви­
чайно, в першу чергу тільки ті,
хто виявив найбільш глибокі і
міцні знання, хто самовіддано
попрацював на фабриках, заво­
дах, в шахтах, колгоспах, на
різних підприємствах та будо­
вах нашої країни.
Серед поповнення, яке при­
йшло до нашого інституту, ви­
пускники шкіл і педучилищ,
вихованці дитбудинків, демобі­
лізовані воїни Радянської Ар­
мії;
більшість
зарахованих
складають виробничники. Так,
з 250 осіб, зарахованих на
І курс, 151 — трудова молодь.
Тут вчорашні доярки і лан­
кові, шахтарі і штукатури, ви­
хователі дитсадків і вчителі.
Люди різних професій і різних
характерів, але всі вони сповне­
ні одним бажанням — стати
освіченими, набути знань, при­
нести Вітчизні якомога більше
користі на педагогічній ниві.
Всі вони ударно працювали
на довірених їм ділянках робо­
ти; не менш ударно попрацю­
вали вони і під час вступних ек­
заменів.
Так, наприклад, на відмінно
і добре склала екзамени Л.
Дешлюк, яка більше двох років
працювала на будові шахти
«Донбаська — комсомольська»,
А. Полєнова, вчителька з цілин­
них земель; ланкова колгоспу Н.
Михиденко, на відмінно склала
екзамени і випускниця школи
з села Рубченки Н. Гнатюк, на
добре і відмінно — демобілізо­

ваний воїн Радянської Армії Б.
Цибань (педфак).
Сумлінно працювали і успіш­
но склали екзамени шахтарки
О. Гаманюк і Г. Майстренко,
колгоспниці К. Мошовець, Н.
Куліш і М. Личук, доярка В.
Бендеберя, штукатур Г. Вин­
ниченко, демобілізовані воїни
Радянської Армії А. Лутов і В.
Мозговий (мовно-літературний
факультет).
Порадували
своїми знан­
нями і токар О. Лещук,
свердляр
з-ду
«Азовсталь»
В. Софат, робітник з восьми­
річним стажем М. Совков, по­
ліровщиця мебльової фабрики
О. Іщенко, трудівники села І.
Толочко, І. Козюра, вихованка
дитбудинку М. Соловей, демо­
білізований воїн Радянської
Армії І. Макарчук (фізико-ма­
тематичний факультет) і багато,
багато інших.
Велику роботу по перевірці
музично-слухових та голосових
даних абітурієнтів (мовно-літе­
ратурного та педагогічного фа­
культетів) провела в цьому році
кафедра музики. Перевірка бу­
ла всесторонньою і ретельною.
Серед зарахованих на І курси
зазначених факультетів — обда­
рована молодь. Тут скрипачі і
співаки, трубачі і гітаристи,
бандуристи і піаністи.
Працездатне поповнення вли­
лося в ряди студентів нашого
інституту.
Сердечно вітаючи першокурс­
ників із здійсненням їх завітної
мрії — високим званням радян­
ського студента,— бажаємо їм
завжди бути кращими в навчан­
ні і поведінці, брати активну
участь у громадському житті
інституту.
Л. СОПІЛЬНЮК.

Н О ВІ Ф 0РМ И -Н 0ВІ
Підняте
на
XIII
з’їзді
ВЛКСМ питання трудового,
естетичного та ідейно-політич­
ного виховання радянської мо­
лоді знайшло широкий відгук
у студентських масах: організо­
вуються трудові недільники, не­
дільники по збору макулатури
та металевого лому, велика ро­
бота проводиться по організації
самообслуговування приміщень
вузів та студентських гурто­
житків, по організації культур­
ного відпочинку.
Ще в минулому навчально­
му році наші гуртожитки в ос­
новному вже були переведені
на самообслуговування. Систе­
матично з 14-ї години дня сту­
денти чергують по гуртожитку,
вони прибирають кімнати, кори­
дор, кухні.
Але питання самообслугову­
вання гуртожитків нашого ін­
ституту ще далеко не вичерпа­
не.
У нас, наприклад, є всі мож­
ливості забезпечити цілодобове
чергування студентів по гурто­
житку.
Слід подумати і над створен­
ням бригади біжучого ремонту.
Столи, стільці, шафи і, навіть
кімнати (посильне коло робіт)
можна ремонтувати власними
силами.
Перехід на самообслугову­
вання, особливо в перший пе­
ріод, вимагає активного кон­
тролю з боку громадських ор­
ганізацій інституту та студрад.
Розв’язання цих, а також пи­
тань ідейно-виховної роботи ви­
магають термінового обговорен­
ня питань про роль, завдання

ЗАВДАННЯ

і повноваження студентських
рад.
Час уже, щоб всі питання,
зв’язані з життям студентів у
гуртожитку, розв’язувала студ­
рада.
У центрі уваги студради по­
винна бути і організація само­
обслуговування. Чіткий план
проведення заходів по самооб­
слуговуванню, принциповий кон­
троль за його виконанням, ви­
світлення в пресі результатів
перевірки санстану приміщень
та виконання рішень студради —
такий шлях до проведення в
студентське життя цього важ­
ливого заходу, який повинен
стати традицією.
У розпорядженні студради
повинні бути кошти, заощаджу­
вані в зв’язку з переходом на
самообслуговування. Вони по­
винні використовуватися на
культурно-виховні заходи, на
покращання обладнання кім­
нат, а можливо, в окремих ви­
падках, і для матеріальної до­
помоги студентам.
Перед студрадами постають
великі завдання і в справі ор­
ганізації культурного відпочин­
ку та виховання студентів. Слід
подумати над створенням лек­
торсько-концертної ініціативної
групи, над будівництвом літньої
естради біля гуртожитку.
В проведенні всіх цих захо­
дів потрібно керуватись одним
великим завданням — завдан­
ням підготовки справжнього ви­
хователя підростаючого радян­
ського покоління, Л Ю Д И Н И носія високої радянської куль­
тури.
О. СЕМКО.

цевій перемозі справи миру. Він ські досягнення в галузі дискри­
сі, хто
вивчав
не тільки вірив, але й невтомно мінації «червоних» пасажирів.
географію, зна­
За таможенними законамив
в. войтко
боровся за мир.
ють, де знаходиться
СШ
А дозволяється ввозитине
Страшенно боляче усвідом­
Нью-Йорк, але мало
більше
1,2 літра горілки, 300
лювати, що немає більше серед
сигарет
тощо.
хто уявляє, яку ве­
нас
Фредерика
Жоліо-Кюрі.
личезну відстань по­
Щодо горілки, ТО М И ПОВНІСтю
19 серпня вся Франція прово­
вклалися
в норму, а ось з сига­
трібно подолати, щоб
джала свого вірного сина в
ретами
довелося
обманути та­
досягти цього міста.
останню путь...
моженних чиновників. У кожно­
Нью-Йорк — це мор­
Найбільш складною частиною го з нас в кишенях було мін­
ські і повітряні во­
нашої подорожі був переліт Па­
мум по п ’ять коробок «Друга".
рота США на Схо­
риж — Нью-Йорк, через А т­ Пізніше нам ці сигарети дуж
е
ді. Як би ви не їха­
лантичний океан. Летіли без по­ пригодилися. Адже Д Л Я амери­
ли з Європи до
садки 14,5 години, і увесь час канц ів російські сигарети- ц
е
США, вам неминуче
ніби наздоганяли сонце, яке з а ­ чудовий сувенір.
доведеться
проїж­
ходило. В Парижі час був на дві
Б іля наших чемоданів там
о­
джати через Ньюгодини коротший, ніж у Москві, женні чиновники потрудили
Йорк. Поки що пря­
ся
а в Нью-Йорку різниця в часі непогано. Найбільше політичних
мого авіасполучення
становила 7 годин. Добре, що роздумів і сумнівів у служите­
між Москвою і Ньюостання частина нашого пере­ лів таможні викликали наші
Йорком немає, як
немає також прямо­
льоту проходила вночі: все-таки «матрьошки» і інші вироби ро­
го морського сполу­
легше, коли не бачиш, що під сійських майстрів. Хоч вони
чення між Нью-Йор­
не могли визначити, наскільки
тобою безкрайній океан.
ком і Ленінградом.
Тієї ночі ми майже не спали це «антикомуністичний» товар
А все це могло б бу­
Кожного непокоїла думка про мабуть, не догляділи безпеки
ти, коли б не горе­
те,
як нас зустріне Америка — Ш татів, але все ж пропустили.
Жоліо-Кюрі дізнався, що наша
звісна даллесова політика «з по­
Після півторагодинної «чист­
У травні — червні цього делегація молодіжної і студент­ ця цитадель сучасного імперіа­
зиції сили».
року В. І. Войтко в складі
ки»
наш а шестірка, нарешті,
лізму.
Щоб зекономити час, ми ви­ делегації редакторів моло­ ської преси їде за океан з до­
здобула
законне право ступити
Після посадки на Інтерна­
рішили пересікти Атлантику на діжних і студентських газет сить складним і відповідальним
на
американську
землю.
літаку. Замовивши квитки у був у США. З цього номера візитом, на його обличчі з ’яви­ ціональному аеродромі, ми по­
ми розпочинаємо дру­ лася
Д есь біля сьомої години ран
­
щира,
підбадьорююча чали проходити поліцейські і
Внуковському аеропорту, ми, газети
кувати його враження від усмішка. Він ніби говорив: «Що таможенні формальності у нью- ку в аеропорт прибули прези
­
таким чином, зв’язали свою до­ поїздки за океан і численних
ж, важко буде, але як це важ­ йоркських чиновників. Нас по­ дент Н аціональної студентської
лю з Аерофлотом, Ер Франс, зустрічей в Америці.
ливо — зміцнювати дружбу між вели на одні двері, а всі останні асоціації — Рей Фарабі, його
Панамерікен, Сабенна та інши­
ми авіакомпаніями.
личчя його було спокійним, народами». В його посмішці ми пасажири пішли на інші. До ре­ заступники, наш гід і перекла­
...Позаду залишилися дні при­ зосередженим. Він поспішав відчули підтримку друга, вели­ чі, для них процедура в ’їзду до дач Уолтер Клеменс — аспірант
готування, а також неприєм­ до Парижа, до рідної Фран­ кого гуманіста. Він любив лю­ царства долара була значно із Колумбійського університет.
Так почалися наші перші зу­
ності, зв’язані з затримкою аме­ ції, яка в той час переживала дей, вірив у ЇХ світлі, благород­ м’якішою. Тут я мимоволі зга­
дав
Маяковського,
який
так
стрічі
з американцями.
ні
прагнення.
І
ця
віра
породжу­
риканським посольствам віз. До бурхливі дні.
поетично
обезсмертив
американ­
(Далі буде).
вала
у
нього
впевненість
у
кін­
речі, щодо віз, то вони мають
Збанкрутіли і розбилися об
сумну історію. З 1954 р. держ­ вотум недовір’я «соціалістич­
департамент ніяк не наважував­ ні» уряди Гі-Молле, Пфлімлена
ся видати в’їзні візи для радян­ та інших правих лідерів. Кому­
ських редакторів молодіжних ністична партія Франції кинула
газет. І тільки в цьому році, на­ заклик створити уряд народної
решті, крига рушила: візи, хоч орієнтації, об’єднавши для цьо­
і з великими труднощами, були го всі ліві і демократичні сили.
видані.
Та зовсім інше замислювала ре­
...Чудового травневого дня з акція. Вона підготовляла вій­
московського аеропорту готував ськову диктатуру. Над респуб­
ся до вильоту в черговий рейс лікою і демократією Франції
до Праги ТУ-104-А. В таможні заніс свій кривавий меч фа­
зібралося кілька десятків паса­ шизм.
жирів, які вилітали за кордон.
Хіба міг Фред ерік ЖоліоСеред них я побачив письмен­
Кюрі у ці тяжкі дні залишатися
ника Миколу Тихонова і біля за межами вітчизни. Він поспі­
нього невисокого, худорлявого шав на передній край револю­
чоловіка з добродушною по­ ційної боротьби свого народу.
смішкою на обличчі. Зай­ Його місце серед французьких
нятий оформленням квитка і
багажу, я не мав можливості робітників, з тими, з ким він
зосередити увагу на цьому, як пліч-о-пліч боровся у загонах
виявилося пізніше, незвичайно­ Національного фронту опору
проти гітлерівської окупації.
му пасажирові.
Я з посиленою цікавістю спо­
Коли наш реактивний лайнер
стерігав
за спокійними рухами
набрав десятикілометрової ви­
і
жестами
цієї людини, за по­
соти, я відв'язав себе від сидін­
глядом
її
моложавих
очей. Дуже
ня і пройшовся по кабіні. І тут
хотілося
підійти,
привітатися,
мені знову впав у вічі той са­
мий пасажир, якого я лише ми­ поговорити. Але як?!. Францу­
6 липня ц. р. в Києві відкрилася Виставка передового до­
зької мови я не знаю, англій­
мохідь оглянув у таможні.
свіду
в народному господарстві УРСР. За час, що пройшов
Це був Жоліо-Кюрі. Цілком ською — володію в межах по­ з дня її відкриття, з досягненнями у промисловості, будівни­
такий, яким ми звикли його ба­ бутової лексики.
цтві і сільському господарстві республіки ознайомилися сотні
Поки в мені відбувалася мо­ тисяч відвідувачів. Серед відвідувачів виставки часті гості
чити на фотографіях. Високий
лоб, горбуватий довгий ніс, від­ тивація волі і боролися проти­ юні кияни.
криті доброзичливі очі, худор­ лежності — підійти чи не пі­
На наших знімках ви бачите екскурсію піонерів міста на
ляве обличчя і великі вуха, дійти, літак пішов на по­ виставці.
зморшки на лобі, на щоках і садку: під нами була Пра­
Радимо, товариші, і вам побувати у цьому цікавому і м а ­
під очима, сивина на скронях... га. Засвітилися червоні си­ льовничому районі міста.
Чимало було на борту «Ту­ гнали: «Не куріть! Прив’я­
полева» іноземців, їх легко бу­ жіть себе до крісла!». Я
ло відрізнити по окулярах у ма­ сів на своє місце і з-п ід кри­
сивній оправі, по золотих перс­ ла літака почав розглядати зла­
нях і браслетах на руках, по ту Прагу. В думках я лаяв себе
якійсь холодній байдужості до за соромливість: не використати
оточуючого і самозадоволе­ таку можливість! Коли ще мені
ності. Це були представники випаде така нагода безпосе­
ділових і політичних кіл капіта­ редньо зустрітися з цим видат­
лістичного Заходу. На їх бур­ ним ученим — Головою Всесвіт­
жуазному фоні цілком незви­ ньої Ради Миру.
З Праги до Парижа ми леті­
чайним і хіба тільки зовні схо­
жим на іноземця був скромний ли на літаку компанії Ер Франс.
чоловік у чорному костюмі. Він На борту був і Жоліо-Кюрі.
з цікавістю вивчав літак, хоч Тут уже я переміг самого себе.
літав на ньому не один раз, Ми підійшли до нього, невиму­
пильно, але досить тактовно шено і просто познайомилися:
оглядав пасажирів, перелисту­ все ж таки ми були старими па­
вав нові журнали і газети. Об­ сажирами. Розговорилися. Коли

В

Подорож

за

ок еан

З фотоапаратом по

В И С Т АВ Ц І

Редактор В. ВОЙ
О
К
Т