Назва
За педагогічні кадри. № 13 (60) (2 вересня 1958 року)
Джерело
Текст
З НОВИМ Н А В Ч А Л Ь Н И М Р О К О М , Д Р У З І !
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
За пе а
д гогічні
КАДРИ
ВЕРЕСНЯ
2
1958 року
ВІВТОРОК
№
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
13 ( 60)
Ціна 15 коп.
Н А В Ч А Л Ь Н И Й Р ІК
Р О З П О ЧА
Я
С
В
Втілюючи в життя рішен
ня XX з ’їзду КПРС про
дальше підвищення якості
підготовки молодих спеціа
лістів, колектив нашого ін
ституту в минулому навчаль
ному році провів значну ро
боту.
На протязі року повністю
був завершений перехід на
роботу за новими навчальни
ми планами, які передбача
ють підготовку вчителів ши
рокого профілю.
Кафедри і
факультети
більше
уваги
приділяли
дальшому розширенню і по
ліпшенню навчально-матері
альної бази.
За минулий рік були за
ново обладнані кафедра спі
вів і музики, кабінет мови на
мовно-літературному факуль
теті, значно розширена і по
повнена устаткуванням робо
ча кімната на педагогічному
факультеті. На фізико-мате
матичному факультеті нано
во обладнані лабораторія
електричних машин і типо
вий шкільний математичний
кабінет. Створена науководослідна лабораторія напів
провідників. Розширено і ре
конструйовано навчальні май
стерні. Капітально відремон
товані приміщення кафедри
методики фізики, що дозво
ляє в даний час обладнати
типовий шкільний фізичний
кабінет.
Велика увага в минулому
році приділялась підвищен
ню ідейно-теоретичного рівня
лекцій. Кафедри систематич
но стенографували і обгово
рювали лекції своїх виклада
чів. Факультети творчо вирі
шували завдання методики,
підготовки вчителів широко
го профілю.
Питання підвищення ідей
но-теоретичного рівня лекцій
широко обговорювались і
В. МІТЮРЬОВ,
заст. директора інституту.
на
Вченій раді інституту.
Минулий навчальний рік
ознаменувався
серйозними
змінами в галузі практичної
підготовки студентів.
Поряд
з
педагогічною
вперше здійснювалась ви
робнича практика. Студен
ти III і IV курсів фі
зико-математичного факуль
тету працювали в цехах за
воду
«Ленінська
кузня»,
КВРЗ,
депо ім. Андрєє
ва і ін. Підсумки цієї прак
тики непогані. 2 8 студентів
III курсу (з 50) одержали
кваліфікаційні розряди. Час
тина студентів IV курсу за
зразкову роботу на виробни
цтві одержала грамоти і по
д яку.
В той же час у нашій ро
боті мали місце і серйозні
недоліки.
Підсумки літньої екзаме
наційної сесії свідчать про
зниження успішності і, го
ловним чином, на перших
курсах. Факультети і кафед
ри, виконавши певну роботу
по прийому в інститут абі
турієнтів з дворічним ви
робничим стажем, які всту
пали поза конкурсом, не за
безпечили надання їм си
стематичної допомоги. Ще
слабо проводилась у минуло
му році ідейно-виховна робо
та в гуртожитках.
У новому навчальному ро
ці,
керуючись
виступом
М. С. Хрущова на XIII з ’їз
ді комсомолу, наш інститут
повинен ще вище підняти рі
вень підготовки молодих спе
ціалістів радянської школи.
В цьому році вперше в нашо
му інституті будуть працюва
ти п’яті курси. Їх робота по
винна сприяти підвищенню
успішності і загальної ак
тивності студентської мо
лоді.
Серед нового поповнення,
яке прийшло на перші кур
си, більше половини вироб
ничників і демобілізованих
воїнів Радянської Армії.
Виконуючи вказівки пар
тії,
ми повинні зверну
ти особливу увагу на поси
лення ідейно-виховної роботи
серед студентів як в інститу
ті, так і в гуртожитках.
У навчальній роботі необ
хідно з перших же днів за
нять організувати система
тичну допомогу студентам
І курсу, які прийшли з ви
робництва та з лав Радян
ської Армії.
Факультетам і кафедрам
необхідно продовжувати на
полегливу роботу по поліп
шенню практичної підготов
ки студентів, а також по за
безпеченню безперервного їх
зв’язку зі школами.
Введення в розклад «Дня
роботи в школі» для студен
тів всіх
курсів повинно
сприяти виробленню у них
необхідних практичних на
вичок
і
заохоченню
їх
до громадськокорис
ної праці.
У нас є всі умови
для того, щоб про
вести цей навчаль
ний рік на високо
му рівні. У великій
мірі це залежатиме
від викладачів і сту
дентів.
Справа нашої че
сті домогтися сто
процентної
успіш
ності в новому на
вчальному році. От
же, до роботи, то
вариші!
Перші збори першокурсників
Актовий зал інституту 30
серпня заповнили студенти,
що зійшлись на збори, які
відбуваються тільки один
раз на рік: це збори тих,
хто щойно одержав почесне
звання студента.
Заступник директора ін
ституту В. К. Мітюрьов по
знайомив першокурсників з
структурою інституту, розпо
вів про правила внутрішньо
го розпорядку, про завдання
і обов’язки студента.
Завідуючий кафедрою пси
хології Д. Ф. Ніколенко у
своєму яскравому виступі
зупинився на організації на
вчання в інституті. Основна
особливість навчання у вузі
є самостійність в роботі, са
мостійність мислення. Сту
дент повинен виховувати в
собі волю, звичку до праці,
виховувати такі риси, як
точність, акуратність, систе
матичність.
— Ніколи, ні на хвилину
не забувайте,— звертається
тов. Ніколенко до першо
курсників,— що ви майбутні
педагоги,
які
покликані
формувати людську душу.
Це почесне завдання ви мо
жете виконати тільки при
умові, що житимете одним
життям з усім радянським
народом.
Зростання прав
професійних спілок
15 липня 1958 року Президія
Верховної Ради СРСР своїм
Указом затвердила Положення
«Про права фабричного, завод
ського, місцевого комітету про
фесійної спілки». За новим По
ложенням права профспілок,
особливо первинних організацій,
набагато поширюються.
Первинним професійним ко
мітетам надано право брати
участь у розв'язуванні питань
праці, побуту й культурного об
слуговування трудящих підпри
ємств і установ. Первинні про
фесійні комітети мають право
заслуховувати доповіді керівни
ків підприємств і установ про
виконання виробничих планів,
заходів по організації і поліп
шенню умов праці, про матері
альне і культурно-побутове об
слуговування членів профспіл
ки. Без згоди місцевого профе
сійного комітету адміністрація
не може звільняти робітників і
службовців з роботи.
Великі права, надані профе
сійним спілкам, дають можли
вість місцевим професійним ко
мітетам широко виявляти свою
ініціативу і активність в об
стоюванні прав трудящих на
всіх ділянках їх матеріального
і культурного життя.
Надані великі права накла
дають на членів профспілки і
великі обов’язки.
У зв’язку з новим Положен
ням про права перед колекти
вом працівників і студентів на
шого інституту Виникає ряд
важливих завдань. Нам потріб
но докорінно перебудувати ро
боту виробничих нарад. Вони
повинні стати дійовими органа
ми в справі дальшого поліпшен
ня підготовки радянських учи
телів і піднесення наукової ро
боти та наукового зростання
професорсько - викладовського
складу інституту. Трудова дис
ципліна серед працівників і сту
дентів інституту повинна стати
такою, щоб жодна година праці
й навчання марно не пропада
ла. Потрібно, щоб соціалістичне
змагання стало могутнім засо
бом піднесення творчої ак
тивності у праці колективу
Інституту. Самодіяльність і ак
тивна участь членів спілки у
громадській, політвиховній та
культмасовій роботі повинні
стати обов'язковими. Добровіль
ність, ініціатива і активність
членів спілки у захисті своїх
прав, у поліпшенні умов праці,
у запровадженні заходів щодо
охорони праці, у забезпеченні
членів колективу житлом, у
культурно-побутовому обслуго
вуванні повинні стати основою
всієї нашої роботи. На жаль,
значна частина членів нашого
колективу цього ще не усвідом
лює. Такі члени профспілки, не
виявляючи ні в чому своєї іні
ціативи і активності, вважають,
що хтось про них повинен
дбати.
Висока трудова дисципліна,
порядок і організованість у пра
ці і навчанні, активна участь у
житті профколективу — запо
рука дальшого зміцнення ко
лективу і зростання матеріаль
ного й культурного добробуту
його членів. Нове Положення
про права профспілок стоїть на
захисті інтересів трудящих, але
ми не повинні забувати й про
свої обов’язки. Права трудящих
і їх обов’язки нероздільні у бо
ротьбі радянських людей за по
будову комунізму.
Д. НІКОЛЕНКО,
голова профкому.
Нова лабораторія
Зусиллями колективу кафедри фізики створено нову науково-до
слідну фізичну лабораторію. Тут ведеться робота по виготов
ленню та дослідженню електричних та оптичних властивостей но
вих напівпровідникових сполук. Зараз у лабораторії вже працюють
установки для зонної чистки вихідних компонент напівпровідникових
сполук, для вирощування з них монокристалів, для термічного на
пилення електродів та інші.
На цих установках працюють аспіранти і асистенти кафедри фі
зики та набувають експериментальних навиків студенти — члени фі
зичного гуртка. Так, наприклад, студенти фізико-математичного фа
культету Ю. Пасічник та Є. Канель в 1957 —58 навчальному році
провели цікаві дослідження ефекту Хола в германії і доповіли про
це на науковій студентській конференції.
Встановлено контакт нашої лабораторії з лабораторіями по до
слідженню напівпровідників Київського державного університету та
Інституту фізики АН УРСР.
Аспіранти М. МЕНЯЙЛОВ,
В. ЧЕРНЯВСЬКИЙ.
Обговорення важливої справи
Пленум кафедр мовно-літературного факуль
тету, що відбувся 28 серпня, був присвячений
обговоренню пропозицій відносно перебудови
шкільної освіти. Викладачі факультету у сво
їх виступах висловили задоволення з приво
ду заходів партії, уряду та радянської гро
мадськості щодо перебудови школи, набли
ження її до життя.
Пропозиції, надіслані Міністерством освіти
УРСР, говорить Т. Ф. Бугайко, треба схва
лити. Ми всі відчуваємо, що десятирічка
в теперішньому стані не задовольняє зрослих
вимог життя. Тому питания про перебудову
школи є зараз актуальним. Оратор піддає
критиці деяку однобічність пропозицій, в яких
недооцінюється значення гуманітарних наук
у школі, зокрема мови та літератури. Тов. Бу
гайко не погоджується з пропозицією проф.
Каїрова про те, що в 5—8 класах літератур
не читання слід замінити історією літератури.
Для 11—12-річних дітей історія літератури
була б понад силу. Вона вносить також про
позицію про те, щоб у школах було введено
викладання домоводства. — і не тільки для
дівчаток, але й для хлопчиків.
Тов. Медушевський, схвалюючи в цілому
пропозиції, що обговорюються, пропонує
внести деякі корективи. Насамперед, роботу
школи треба побудувати так, щоб восьмиріч
ка не погіршувала викладання дисциплін, які
зараз викладаються в семирічці, а навпаки,
поліпшувала б якість їх засвоєння. Промовець
не погоджується з тим, щоб поряд з профе
сійною школою існувала 11-річка, звідки ви
пускники підуть тільки у вузи. Виходить, що
одні випускники будуть поставлені у кращі
умови щодо вступу у вузи. На його думку, на
виробництво треба посилати підлітків не після
8-го класу, а після 11-го, і ця школа (9—11
класи) повинна давати певну професійну освіту.
Ф. Ф. Бугайко вважає, що середня школа
повинна давати певну фуркацію. Так, у шко
лах з відповідними фуркаціями в РРФСР про
понуються обов'язкові дисципліни, однакові
для всіх шкіл, і спеціальні — відповідно до
фуркації. Очевидно, і нам треба так зробити.
Професор Волинський критикує проект
Тиждень безпеки руху
фуркації Академії педагогічних наук РРФСР.
Він вважає, що цей проект відірваний від
життя. Адже формування інтересів підлітків
З метою скорочення до годинних занять у середніх
рожно-транспортних пригод і школах, ремісничих учили
дуже складне, і їм у 14—15-річному віці
жертв від них, посилення щах, школах ФЗН і техніку
важко обрати професію. Та, крім того, гос
подарство вимагає спеціальності, а не фурка
агітаційно-масової роботи се мах про правила безпеки
ції. В пропозиціях, надісланих Міністерством
ред водіїв, дорослого насе руху.
В школах будуть проведе
освіти УРСР, нічого не говориться про ви
лення і дітей, а також при
кладання мови в школах. А про це треба го
вернення уваги широкої гро ні батьківські збори з пи
ворити. Адже випускники шкіл і зараз вияв
мадськості до питань попере тань боротьби з дитячим
ляють практичну безпорадність у галузі мови:
дження аварій і нещасних травматизмом на вулицях.
не вміють писати заяви, автобіографії тощо.
випадків з 15 по 2 вересня На підприємствах, в устано
Для всіх шкіл з професійним, виробничим
1958 року на всій території вах і автогосподарствах бу
і т. п. навчанням треба встановити обов’язко
Радянського Союзу буде про де проведений цикл лекцій
вий загальноосвітній мінімум, говорить доц.
ведено «Тиждень безпеки з питань безпеки руху.
Планується проведення за
Страхов. Щодо фуркацій, то, очевидно, їх
руху».
треба прийняти. Адже 15-річні підлітки все
гальноміських
і районних
За час проведення «тиж
рівно повинні визначати свою майбутню про
зборів
активу
працівників
ня», в якому візьмуть участь
фесію. А тому учням треба допомагати у
автотранспорту
і
індивіду
партійні, профспілкові, ком
цьому.
альних
власників
автомобі
сомольські організації під
Про необхідність перебудови школи гово
приємств, установ і учбових лів.
рить у своєму виступі і тов. Бойчук. Доку
Будуть організовані і про
закладів міста Києва, буде
мент, який ми обговорюємо, сказав він, по
ведені
агітпробіги автомобі
проведено багато заходів з
казує, як будуть переходити від нинішнього
лів
і
мотоциклів
з метою
безпеки руху.
стану в роботі школи до майбутнього. Але
пропаганди правил руху се
На підприємствах, в уста
треба говорити більш конкретно. Промовець
ред населення.
новах
і в учбових закладах
вважає, що обов’язковим повинно бути 8-річ
У парках культури і від
необхідно організувати ку
не загальноосвітнє навчання. Випускники 8починку відбудуться лекції,
точки безпеки руху, повісив
річки повинні одержувати потім професійну
масові ігри і вікторини з пи
ши
на найвидніших місцях
освіту. Вона може бути 2, 3, 4-річна, як цього
тань безпеки руху.
спеціальні плакати відділу
потребує справа. Тільки після цього вони
Особливо треба звернути
регулювання вуличного руху.
одержують атестат зрілості.
увагу батьків на вивчення
В кінотеатрах, клубах, бу дітьми
Про необхідність реорганізації шкіл у си
правил вуличного
динках культури перед де руху і поведінку на вули
стемі музичного навчання говорить тов. Да
монстрацією художніх філь цях.
шак. Так, у школах-десятирічках при консер
мів будуть показані коротко
ваторіях діти дуже перевантажені загально
Немає сумніву в тому , що
метражні фільми про прави вся підготовча робота по про
освітніми і музичними предметами. Тов. Да
шак пропонує семирічні музичні школи пере
ла руху.
веденню
«Тижня безпеки
Через радіотрансляційну руху» пройде під знаком —
творити у 8-річні, а десятирічки при консер
ваторіях — в 11—12-річки.
сітку підприємств, установ, жодного нещасного випадку,
Викладачі мовно-літературного факультету
великих магазинів, вокзалів, жодної аварії.
нашого інституту одностайно схвалили заходи
колгоспних ринків передава
Ліквідуємо повністю не
уряду по перебудові школи. В своїх виступах
тимуться тексти звернень щасні випадки з людьми і
ВОНИ підкреслили, що докладуть всіх зусиль
про необхідність дисципліно аварії транспорту, збережемо
до того, щоб озброїти майбутніх учителів но
ваної поведінки на вулицях здоров’я і життя кожному до
вої політехнічної школи міцними й глибокими
міста. У всіх великих кіо рослому трудівникові і нашій
знаннями.
сках, поштових відділеннях зміні — дітям! У цьому по
У таборі „Сосновому"
У мальовничій місце
вості Конча-Заспи, не
далеко від с. Плюти,
серед соснового бору,
що ніби намагається
зазирнути в прохолод
ні води Дніпра, розта
шувався
спортивнооздоровчий табір «Сос
новий»: Два роки тому
студенти КПІ розпоча
ли його будівництво.
Тепер тут виросло ціле
палаткове містечко з
власним харчоблоком,
медпунктом і т. п. Бу
дівництво табору про
довжується, але буду
ють його вже не лише
студенти КПІ і навіть
Києва, а й студенти,
що приїжджають сюди
відпочити,
загартува
тися, підвищити свою
спортивну майстерність
із Москви, Свердлов
ська, Іжевська та ін
ших міст. Народжуєть
ся нове, всесоюзного
значення спортивне мі
стечко, де згодом зу
стрічатимуться студен
ти з усіх куточків Ра
дянської країни.
Цікаво,
змістовно
провели спортивний се
зон у цьому таборі 73
студенти нашого інсти
туту.
— Задоволені?
— Дуже!
Уявіть собі...
Ви в таборі. Ще
зовсім рано, але світ
ле сонце вже прогріває
повітря, і вранішню
тишу давно порушують
галасливі птахи, що ра
діють народженню но
вого дня. Повітря чи
сте, прозоре, з ледь
відчутним присмаком
сосни. Вдихаючи його,
відчуваєш, як сила,
бадьорість розливають
ся по тілу. Та ось уже
сьома година ранку.
«Табір, підйом, — чу
ти голос диктора,—
всім на зарядку!». Че
рез декілька хвилин та
бір стає схожим на ву
лик. Біля палаток лу
нають команди: вико
нується ранкова заряд
ка. Мине ще декілька
хвилин і оживе річка,
сповнена дзвінкими го
лосами міцних, засмаг
лих юнаків і дівчат.
Поволі повертаємося
в табір, підставляючи
лагідному
сонячному
промінню налите яко
юсь чарівною силою
тіло.
Після сніданку —
години роботи. Буду
ються будиночки, спор
тивні майданчики, тан
цювальна
площадка,
літній читальний зал;
насаджуються
квіти,
розчищаються алеї-ву
лички цього квітучого
спортивного містечка.
З кожним днем тут
стає все краще.
Але ось роботу вже
закінчено, і ви вільні.
Ц Е ПОВИННІ з н а т и ВСІ
Хочете почитати книгу,
подивитись журнал чи
зіграти партію в шахи,
шашки, —йдіть у «чи
тальний зал»; а ви до
мовились з товариша
ми повеслувати — по
спішайте на човнову
станцію: адже бажаю
чих багато! Якщо вам
хочеться позагоряти,
будь ласка — Дніпро
завжди привітний і
гостинний.
Після обіду в таборі
знову настає тиша: по
трібно відпочити, адже
о 1 6 .0 0 —заняття спор
тивних секцій. Зай
муть снаряди гімнасти,
складні красиві саль
то відпрацьовуватимуть
акробати, застукотять
м’ячі на волейбольно
му,
баскетбольному
майданчиках, площад
ці ручного м’яча; ось
побігли до свого май
данчика гімнасти, зай
мають своє місце лег
коатлети, г о т у ю т ь
зброю стрільці; чути
характерне потріску
вання від майданчи
ка настільного тені
са, а сріблясте дзерка
ло Дніпра знову збури
ли гребці, плавці і
лижники зі збірної
команди Радянського
Союзу. Всім хочеться
якнайкраще використа
ти час тренувань, щоб
потім порадувати свої
спортивні
колективи
новими досягненнями.
Не знайдете ви тіль
ки завзятих рибалок.
Вони вже давно зник
ли в берегових кущах
і розраховують проси
діти там аж до вечора.
Та ось вже вечерю за
кінчено; табір утопає в
яскравому електрично
му світлі. «Увага! Пе
редаємо танцювальну
музику!» — оголошує
диктор. І знову сміх,
пісні, танці.
— А що ще цікаво
го було у вас?
— Всім запам’ятав
ся день відкриття спар
такіади профспілок Ук
раїнської РСР. Ми
брали участь у масо
вих гімнастичних впра
вах.
— А з харчуванням
як?
— Дуже
добре.
Взагалі було дуже
цікаво в таборі, але іно
ді було й нуднувато.
Не змогли ми організу
вати художню самоді
яльність. Тр еба, щоб
і
тренування
були
більш серйозними.
І все ж таки не хо
четься від’їжджати...
Бажано, щоб проф
спілковий комітет і в
наступному році при
дбав для нас такі пу
тівки, але в значно
більшій кількості.
Л. ЛІТВІНОВА,
О. КОБЦЕВА.
буде організовано продаж
конвертів і листівок з окре
мими уривками з правил ву
личного руху.
Передбачається
також
проведения спеціальних дво
чесний обов’язок всієї гро
мадськості м. Києва.
В ідділ регулювання
вуличного р уху управління
м іліц ії м. Києва.
Фотоетюд
Миру — мир!
Чтоб в Праге, в Вашингтоне
И в Москве народ спокойно спал,
Чтобы голубь с крохотной ладони
Зерна в мирной тишине клевал.
Фотоетюд
м.
Шуряка.
„МИ ПРИЙШ ЛИ З ЛАНІВ І ФАБРИК..."
У житті кожної лю д и н и бувают ь такі д н і , х в и л и
ни, які запам’ятовуються н а д о вго . Таким днем д л я
мене був день 24 серпня , к о л и я, простий р а д я н сь к и й
юнак із села, одержав п о в ід о м л е н н я про за р а х у в а н н я
мене студентом К Д П І ім. Г ор ько го .
Бути студентом — ве л и к е щастя, тим б ільш е сту
дентом педагогічного в у зу .
Стати вчителем — м оя м р ія щ е з п ер ш и х днів н а
вчання в школі.
Після закінчення сем ирічної ш к о л и я став студен
томКанівського пед учи ли щ а . З а р о к и н а вча н н я я щ е
більше полюбив спеціальність вчит еля. У 1955 р о ц і
я поїхав працювати за п р и зн а ч е н н я м . Хоч п р а ц ю в а
ти мені довелося тільки 2 м іс я ц і , а л е і за цей корот
кий час я зрозумів, щ о вчит елеві потрібно багато з н а
и,систематично підвищ уват и свій теоретичний і п о
т
літичний рівень.
У листопаді того ж р о к у я б у в п р и зва н и й на дійсну
військову службу в Р а д я н с ь к у А р м ію . А л е і в а рм ії
мене не залишала м р ія стати педагогом . Я н а п о л е г
ливо і систематично п р а ц ю в а в н а д собою.
Армійські роки н а в ч и ли м ене на все дивитися тве
резо, підтвердили правильніст ь у виборі проф есії,
Якщо людина до чогось п р а гн е — вона об ов’я зк о в о
досягне своєї мети. Я став студентом педагогічного
інституту.
Побажаю ж усім ст удент ам-перш окурсникам в ід
мінних успіхів у н а в ч а н н і , стати у майбутньому
справжніми радянським и вчит елям и — інженерам и
дитячих душ,
Б. МОЗГОВИЙ.
Стати педагогом — моя дав
ня мрія. Її здійснити вдалося
після наполегливої праці на ви
робництві, служби в Радянській
Армії.
/
Після закінчення середньої
школи я 5 років працював слю
сарем на заводі. Потім був
призваний до лав Радянської
Армії. Час минув, але я н е
жалкую за пройденими роками.
Хіба ж можна жалкувати за
тим, що виводить тебе на шлях
життя, яким іде вся наша мо
лодь. Звичайно, ні.
Служба в Радянській Армії,
праця на виробництві — все це
дало змогу краще зрозуміти
життя. М о я мрія здійснилася.
Відмінними успіхами у на
вчанні я відповім Вітчизні на її
турботи.
Знову згадується цей пам’ят
ний день. Погожий сонячний
ранок. Відчуття чогось незви
чайного
не
залишає
тебе
ні на мить. Сьогодні справ
ді
незвичайний день.
Сьо
годні ти вперше проводити
меш
урок.
Тридцять
пар
швидких оченят пильно стежать
за тобою, жадібно чекають тво
го першого слова. Від хвилю
вання у горлі все пересохло.
Але підбадьорюючі погляди то
варишів трохи заспокоюють те
бе, і глухим, здавленим голосом
ти промовляєш: «Добрий день,
діти! Сідайте». Збентеження
швидко проходить, коли бачиш,
що діти чекають від тебе чогось
нового, цікавого.
Яка ж благородна професія
вчителя! Про це не раз думало
ся ще на студентській лаві
Коростишівського педучилища,
там і прийшло остаточне рішен
ня продовжувати освіту, щоб
стати всебічно розвиненим ви
хователем молодого радянського
покоління.
В цьому році моя мрія здійс
нилася — я стала студенткою
педагогічного вузу,
Г. П’ЯТКІВСЬКА.
Закінчивши у 1953 році десятий клас, я почав працю
вати викладачем фізичного виховання в школі. Звичайно, пер
ші кроки мої як викладача були невпевненими: відчувалася
відсутність досвіду та спеціальної освіти. Тільки рік попрацю
вав я на цій посаді. У 1954 році був призваний до лав Радян
ської Армії. Проте за цей короткий час я встиг палко полю
бити професію вчителя. В армії я служив молодшим команди
ром; в обов’язки мої також входило виховання і навчання сол
датів. Дуже цікаво працювати з людьми.
Професія педагога не легка і відповідальна. Від того, як
зараз готуватимемось ми до майбутньої роботи в школі, зале
жить якість навчання та виховання наших вихованців. Про це
слід пам’ятати з першого ж дня навчання у вузі.
О. СКРИПНИЧЕНКО.
Бути завжди серед дітей, з закінчення школи я вирішила
дитинства прищеплювати їм лю йти працювати на будівництво.
бов до науки, стежити, як з уч Три роки я працювала муляром.
нів, що недавно по літерах ви І радість охоплювала нас, буді
водили в зошиті слова «Бать вельників, коли діти, одержую
ківщина»,
«Ленін»,
«Мир», чи нову будівлю дитсадка,
згодом виростають: шахтарі, школи, палко дякували нам.
Ю. АРІСТОВ.
майстри-будівельники, трудів
Радянські діти повинні рости
ники колгоспних ланів,— чи не щасливими, розумними. І це у
найбільше це щастя в житті великій мірі залежатиме від
До цього часу зберігається в людини. Ще з шкільних років нас — майбутніх майстрів пе
моїй пам’яті яскравий образ мо я мріяла про це.
дагогічної справи.
лодої вчительки, викладача ук
Щоб краще знати життя, пе
раїнської мови й літератури. В
А. ВИННИЧЕНКО.
нашу школу вона прийшла з по ревірити себе, свої сили, після
чатком нового навчального 1951
року. До всіх привітна, з кож
Те, про що я мріяла ще з ди вводити їх у невідомий для них
ним лагідна, разом з тим вимог
лива, вона відразу ж завоювала тинства, стало дійсністю. Я буду світ. Яка це почесна і благород
на професія. Приємно відчува
симпатії дітей. Її всі поважа вчителькою.
Учитель! Як багато говорить ти, що ти потрібний дітям, що
ли, любили, бо була вона для
нас ніби другою матір’ю. Я це слово кожному з нас. З якою твій першочерговий обов’язок—
мріяла бути схожою на неї. вдячністю ми згадуємо своїх виховати їх гідними великої
мріяла робити таку ж велику учителів, які стали для нас при епохи, в якій вони живуть. Я
благородну справу. Ця мрія кладом у житті, які навчили нас дуже вдячна рідній Комуністич
привела мене до педагогічного любити працю, які відкрили пе
партії за дану нам змогу
училища, а тепер — у столич ред нами світ в усій його красі. ній
здійснювати
свої мрії.
Як
це
прекрасно:
відкривати
ний педінститут.
Т. ЛЮБАР.
перед дітьми таємниці науки,
Н. НАУМЕНКО.
Вступники заочного
відділу фізико-матема
тичного факультету О.
Жук та А. Радай зна
йомляться з двигуном
внутрішнього згоряння
«Київ-2», який викори
стовується в сільській
місцевості для кінопе
ресувки, клубних радіо
вузлів та телеустано
вок.
Фото М. Шуряка.
Гідне поповнення
Щороку у вузи нашої країни
приходить нове поповнення.
Жага до знань у молоді — ве
личезна. Юнаки і дівчата праг
нуть одержати вищу освіту,
щоб бути кваліфікованими спе
ціалістами в тій чи іншій галузі
виробництва. Бажаючих вчити
ся багато, але вступають, зви
чайно, в першу чергу тільки ті,
хто виявив найбільш глибокі і
міцні знання, хто самовіддано
попрацював на фабриках, заво
дах, в шахтах, колгоспах, на
різних підприємствах та будо
вах нашої країни.
Серед поповнення, яке при
йшло до нашого інституту, ви
пускники шкіл і педучилищ,
вихованці дитбудинків, демобі
лізовані воїни Радянської Ар
мії;
більшість
зарахованих
складають виробничники. Так,
з 250 осіб, зарахованих на
І курс, 151 — трудова молодь.
Тут вчорашні доярки і лан
кові, шахтарі і штукатури, ви
хователі дитсадків і вчителі.
Люди різних професій і різних
характерів, але всі вони сповне
ні одним бажанням — стати
освіченими, набути знань, при
нести Вітчизні якомога більше
користі на педагогічній ниві.
Всі вони ударно працювали
на довірених їм ділянках робо
ти; не менш ударно попрацю
вали вони і під час вступних ек
заменів.
Так, наприклад, на відмінно
і добре склала екзамени Л.
Дешлюк, яка більше двох років
працювала на будові шахти
«Донбаська — комсомольська»,
А. Полєнова, вчителька з цілин
них земель; ланкова колгоспу Н.
Михиденко, на відмінно склала
екзамени і випускниця школи
з села Рубченки Н. Гнатюк, на
добре і відмінно — демобілізо
ваний воїн Радянської Армії Б.
Цибань (педфак).
Сумлінно працювали і успіш
но склали екзамени шахтарки
О. Гаманюк і Г. Майстренко,
колгоспниці К. Мошовець, Н.
Куліш і М. Личук, доярка В.
Бендеберя, штукатур Г. Вин
ниченко, демобілізовані воїни
Радянської Армії А. Лутов і В.
Мозговий (мовно-літературний
факультет).
Порадували
своїми знан
нями і токар О. Лещук,
свердляр
з-ду
«Азовсталь»
В. Софат, робітник з восьми
річним стажем М. Совков, по
ліровщиця мебльової фабрики
О. Іщенко, трудівники села І.
Толочко, І. Козюра, вихованка
дитбудинку М. Соловей, демо
білізований воїн Радянської
Армії І. Макарчук (фізико-ма
тематичний факультет) і багато,
багато інших.
Велику роботу по перевірці
музично-слухових та голосових
даних абітурієнтів (мовно-літе
ратурного та педагогічного фа
культетів) провела в цьому році
кафедра музики. Перевірка бу
ла всесторонньою і ретельною.
Серед зарахованих на І курси
зазначених факультетів — обда
рована молодь. Тут скрипачі і
співаки, трубачі і гітаристи,
бандуристи і піаністи.
Працездатне поповнення вли
лося в ряди студентів нашого
інституту.
Сердечно вітаючи першокурс
ників із здійсненням їх завітної
мрії — високим званням радян
ського студента,— бажаємо їм
завжди бути кращими в навчан
ні і поведінці, брати активну
участь у громадському житті
інституту.
Л. СОПІЛЬНЮК.
Н О ВІ Ф 0РМ И -Н 0ВІ
Підняте
на
XIII
з’їзді
ВЛКСМ питання трудового,
естетичного та ідейно-політич
ного виховання радянської мо
лоді знайшло широкий відгук
у студентських масах: організо
вуються трудові недільники, не
дільники по збору макулатури
та металевого лому, велика ро
бота проводиться по організації
самообслуговування приміщень
вузів та студентських гурто
житків, по організації культур
ного відпочинку.
Ще в минулому навчально
му році наші гуртожитки в ос
новному вже були переведені
на самообслуговування. Систе
матично з 14-ї години дня сту
денти чергують по гуртожитку,
вони прибирають кімнати, кори
дор, кухні.
Але питання самообслугову
вання гуртожитків нашого ін
ституту ще далеко не вичерпа
не.
У нас, наприклад, є всі мож
ливості забезпечити цілодобове
чергування студентів по гурто
житку.
Слід подумати і над створен
ням бригади біжучого ремонту.
Столи, стільці, шафи і, навіть
кімнати (посильне коло робіт)
можна ремонтувати власними
силами.
Перехід на самообслугову
вання, особливо в перший пе
ріод, вимагає активного кон
тролю з боку громадських ор
ганізацій інституту та студрад.
Розв’язання цих, а також пи
тань ідейно-виховної роботи ви
магають термінового обговорен
ня питань про роль, завдання
ЗАВДАННЯ
і повноваження студентських
рад.
Час уже, щоб всі питання,
зв’язані з життям студентів у
гуртожитку, розв’язувала студ
рада.
У центрі уваги студради по
винна бути і організація само
обслуговування. Чіткий план
проведення заходів по самооб
слуговуванню, принциповий кон
троль за його виконанням, ви
світлення в пресі результатів
перевірки санстану приміщень
та виконання рішень студради —
такий шлях до проведення в
студентське життя цього важ
ливого заходу, який повинен
стати традицією.
У розпорядженні студради
повинні бути кошти, заощаджу
вані в зв’язку з переходом на
самообслуговування. Вони по
винні використовуватися на
культурно-виховні заходи, на
покращання обладнання кім
нат, а можливо, в окремих ви
падках, і для матеріальної до
помоги студентам.
Перед студрадами постають
великі завдання і в справі ор
ганізації культурного відпочин
ку та виховання студентів. Слід
подумати над створенням лек
торсько-концертної ініціативної
групи, над будівництвом літньої
естради біля гуртожитку.
В проведенні всіх цих захо
дів потрібно керуватись одним
великим завданням — завдан
ням підготовки справжнього ви
хователя підростаючого радян
ського покоління, Л Ю Д И Н И носія високої радянської куль
тури.
О. СЕМКО.
цевій перемозі справи миру. Він ські досягнення в галузі дискри
сі, хто
вивчав
не тільки вірив, але й невтомно мінації «червоних» пасажирів.
географію, зна
За таможенними законамив
в. войтко
боровся за мир.
ють, де знаходиться
СШ
А дозволяється ввозитине
Страшенно боляче усвідом
Нью-Йорк, але мало
більше
1,2 літра горілки, 300
лювати, що немає більше серед
сигарет
тощо.
хто уявляє, яку ве
нас
Фредерика
Жоліо-Кюрі.
личезну відстань по
Щодо горілки, ТО М И ПОВНІСтю
19 серпня вся Франція прово
вклалися
в норму, а ось з сига
трібно подолати, щоб
джала свого вірного сина в
ретами
довелося
обманути та
досягти цього міста.
останню путь...
моженних чиновників. У кожно
Нью-Йорк — це мор
Найбільш складною частиною го з нас в кишенях було мін
ські і повітряні во
нашої подорожі був переліт Па
мум по п ’ять коробок «Друга".
рота США на Схо
риж — Нью-Йорк, через А т Пізніше нам ці сигарети дуж
е
ді. Як би ви не їха
лантичний океан. Летіли без по пригодилися. Адже Д Л Я амери
ли з Європи до
садки 14,5 години, і увесь час канц ів російські сигарети- ц
е
США, вам неминуче
ніби наздоганяли сонце, яке з а чудовий сувенір.
доведеться
проїж
ходило. В Парижі час був на дві
Б іля наших чемоданів там
о
джати через Ньюгодини коротший, ніж у Москві, женні чиновники потрудили
Йорк. Поки що пря
ся
а в Нью-Йорку різниця в часі непогано. Найбільше політичних
мого авіасполучення
становила 7 годин. Добре, що роздумів і сумнівів у служите
між Москвою і Ньюостання частина нашого пере лів таможні викликали наші
Йорком немає, як
немає також прямо
льоту проходила вночі: все-таки «матрьошки» і інші вироби ро
го морського сполу
легше, коли не бачиш, що під сійських майстрів. Хоч вони
чення між Нью-Йор
не могли визначити, наскільки
тобою безкрайній океан.
ком і Ленінградом.
Тієї ночі ми майже не спали це «антикомуністичний» товар
А все це могло б бу
Кожного непокоїла думка про мабуть, не догляділи безпеки
ти, коли б не горе
те,
як нас зустріне Америка — Ш татів, але все ж пропустили.
Жоліо-Кюрі дізнався, що наша
звісна даллесова політика «з по
Після півторагодинної «чист
У травні — червні цього делегація молодіжної і студент ця цитадель сучасного імперіа
зиції сили».
року В. І. Войтко в складі
ки»
наш а шестірка, нарешті,
лізму.
Щоб зекономити час, ми ви делегації редакторів моло ської преси їде за океан з до
здобула
законне право ступити
Після посадки на Інтерна
рішили пересікти Атлантику на діжних і студентських газет сить складним і відповідальним
на
американську
землю.
літаку. Замовивши квитки у був у США. З цього номера візитом, на його обличчі з ’яви ціональному аеродромі, ми по
ми розпочинаємо дру лася
Д есь біля сьомої години ран
щира,
підбадьорююча чали проходити поліцейські і
Внуковському аеропорту, ми, газети
кувати його враження від усмішка. Він ніби говорив: «Що таможенні формальності у нью- ку в аеропорт прибули прези
таким чином, зв’язали свою до поїздки за океан і численних
ж, важко буде, але як це важ йоркських чиновників. Нас по дент Н аціональної студентської
лю з Аерофлотом, Ер Франс, зустрічей в Америці.
ливо — зміцнювати дружбу між вели на одні двері, а всі останні асоціації — Рей Фарабі, його
Панамерікен, Сабенна та інши
ми авіакомпаніями.
личчя його було спокійним, народами». В його посмішці ми пасажири пішли на інші. До ре заступники, наш гід і перекла
...Позаду залишилися дні при зосередженим. Він поспішав відчули підтримку друга, вели чі, для них процедура в ’їзду до дач Уолтер Клеменс — аспірант
готування, а також неприєм до Парижа, до рідної Фран кого гуманіста. Він любив лю царства долара була значно із Колумбійського університет.
Так почалися наші перші зу
ності, зв’язані з затримкою аме ції, яка в той час переживала дей, вірив у ЇХ світлі, благород м’якішою. Тут я мимоволі зга
дав
Маяковського,
який
так
стрічі
з американцями.
ні
прагнення.
І
ця
віра
породжу
риканським посольствам віз. До бурхливі дні.
поетично
обезсмертив
американ
(Далі буде).
вала
у
нього
впевненість
у
кін
речі, щодо віз, то вони мають
Збанкрутіли і розбилися об
сумну історію. З 1954 р. держ вотум недовір’я «соціалістич
департамент ніяк не наважував ні» уряди Гі-Молле, Пфлімлена
ся видати в’їзні візи для радян та інших правих лідерів. Кому
ських редакторів молодіжних ністична партія Франції кинула
газет. І тільки в цьому році, на заклик створити уряд народної
решті, крига рушила: візи, хоч орієнтації, об’єднавши для цьо
і з великими труднощами, були го всі ліві і демократичні сили.
видані.
Та зовсім інше замислювала ре
...Чудового травневого дня з акція. Вона підготовляла вій
московського аеропорту готував ськову диктатуру. Над респуб
ся до вильоту в черговий рейс лікою і демократією Франції
до Праги ТУ-104-А. В таможні заніс свій кривавий меч фа
зібралося кілька десятків паса шизм.
жирів, які вилітали за кордон.
Хіба міг Фред ерік ЖоліоСеред них я побачив письмен
Кюрі у ці тяжкі дні залишатися
ника Миколу Тихонова і біля за межами вітчизни. Він поспі
нього невисокого, худорлявого шав на передній край револю
чоловіка з добродушною по ційної боротьби свого народу.
смішкою на обличчі. Зай Його місце серед французьких
нятий оформленням квитка і
багажу, я не мав можливості робітників, з тими, з ким він
зосередити увагу на цьому, як пліч-о-пліч боровся у загонах
виявилося пізніше, незвичайно Національного фронту опору
проти гітлерівської окупації.
му пасажирові.
Я з посиленою цікавістю спо
Коли наш реактивний лайнер
стерігав
за спокійними рухами
набрав десятикілометрової ви
і
жестами
цієї людини, за по
соти, я відв'язав себе від сидін
глядом
її
моложавих
очей. Дуже
ня і пройшовся по кабіні. І тут
хотілося
підійти,
привітатися,
мені знову впав у вічі той са
мий пасажир, якого я лише ми поговорити. Але як?!. Францу
6 липня ц. р. в Києві відкрилася Виставка передового до
зької мови я не знаю, англій
мохідь оглянув у таможні.
свіду
в народному господарстві УРСР. За час, що пройшов
Це був Жоліо-Кюрі. Цілком ською — володію в межах по з дня її відкриття, з досягненнями у промисловості, будівни
такий, яким ми звикли його ба бутової лексики.
цтві і сільському господарстві республіки ознайомилися сотні
Поки в мені відбувалася мо тисяч відвідувачів. Серед відвідувачів виставки часті гості
чити на фотографіях. Високий
лоб, горбуватий довгий ніс, від тивація волі і боролися проти юні кияни.
криті доброзичливі очі, худор лежності — підійти чи не пі
На наших знімках ви бачите екскурсію піонерів міста на
ляве обличчя і великі вуха, дійти, літак пішов на по виставці.
зморшки на лобі, на щоках і садку: під нами була Пра
Радимо, товариші, і вам побувати у цьому цікавому і м а
під очима, сивина на скронях... га. Засвітилися червоні си льовничому районі міста.
Чимало було на борту «Ту гнали: «Не куріть! Прив’я
полева» іноземців, їх легко бу жіть себе до крісла!». Я
ло відрізнити по окулярах у ма сів на своє місце і з-п ід кри
сивній оправі, по золотих перс ла літака почав розглядати зла
нях і браслетах на руках, по ту Прагу. В думках я лаяв себе
якійсь холодній байдужості до за соромливість: не використати
оточуючого і самозадоволе таку можливість! Коли ще мені
ності. Це були представники випаде така нагода безпосе
ділових і політичних кіл капіта редньо зустрітися з цим видат
лістичного Заходу. На їх бур ним ученим — Головою Всесвіт
жуазному фоні цілком незви ньої Ради Миру.
З Праги до Парижа ми леті
чайним і хіба тільки зовні схо
жим на іноземця був скромний ли на літаку компанії Ер Франс.
чоловік у чорному костюмі. Він На борту був і Жоліо-Кюрі.
з цікавістю вивчав літак, хоч Тут уже я переміг самого себе.
літав на ньому не один раз, Ми підійшли до нього, невиму
пильно, але досить тактовно шено і просто познайомилися:
оглядав пасажирів, перелисту все ж таки ми були старими па
вав нові журнали і газети. Об сажирами. Розговорилися. Коли
В
Подорож
за
ок еан
З фотоапаратом по
В И С Т АВ Ц І
Редактор В. ВОЙ
О
К
Т
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
За пе а
д гогічні
КАДРИ
ВЕРЕСНЯ
2
1958 року
ВІВТОРОК
№
ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
13 ( 60)
Ціна 15 коп.
Н А В Ч А Л Ь Н И Й Р ІК
Р О З П О ЧА
Я
С
В
Втілюючи в життя рішен
ня XX з ’їзду КПРС про
дальше підвищення якості
підготовки молодих спеціа
лістів, колектив нашого ін
ституту в минулому навчаль
ному році провів значну ро
боту.
На протязі року повністю
був завершений перехід на
роботу за новими навчальни
ми планами, які передбача
ють підготовку вчителів ши
рокого профілю.
Кафедри і
факультети
більше
уваги
приділяли
дальшому розширенню і по
ліпшенню навчально-матері
альної бази.
За минулий рік були за
ново обладнані кафедра спі
вів і музики, кабінет мови на
мовно-літературному факуль
теті, значно розширена і по
повнена устаткуванням робо
ча кімната на педагогічному
факультеті. На фізико-мате
матичному факультеті нано
во обладнані лабораторія
електричних машин і типо
вий шкільний математичний
кабінет. Створена науководослідна лабораторія напів
провідників. Розширено і ре
конструйовано навчальні май
стерні. Капітально відремон
товані приміщення кафедри
методики фізики, що дозво
ляє в даний час обладнати
типовий шкільний фізичний
кабінет.
Велика увага в минулому
році приділялась підвищен
ню ідейно-теоретичного рівня
лекцій. Кафедри систематич
но стенографували і обгово
рювали лекції своїх виклада
чів. Факультети творчо вирі
шували завдання методики,
підготовки вчителів широко
го профілю.
Питання підвищення ідей
но-теоретичного рівня лекцій
широко обговорювались і
В. МІТЮРЬОВ,
заст. директора інституту.
на
Вченій раді інституту.
Минулий навчальний рік
ознаменувався
серйозними
змінами в галузі практичної
підготовки студентів.
Поряд
з
педагогічною
вперше здійснювалась ви
робнича практика. Студен
ти III і IV курсів фі
зико-математичного факуль
тету працювали в цехах за
воду
«Ленінська
кузня»,
КВРЗ,
депо ім. Андрєє
ва і ін. Підсумки цієї прак
тики непогані. 2 8 студентів
III курсу (з 50) одержали
кваліфікаційні розряди. Час
тина студентів IV курсу за
зразкову роботу на виробни
цтві одержала грамоти і по
д яку.
В той же час у нашій ро
боті мали місце і серйозні
недоліки.
Підсумки літньої екзаме
наційної сесії свідчать про
зниження успішності і, го
ловним чином, на перших
курсах. Факультети і кафед
ри, виконавши певну роботу
по прийому в інститут абі
турієнтів з дворічним ви
робничим стажем, які всту
пали поза конкурсом, не за
безпечили надання їм си
стематичної допомоги. Ще
слабо проводилась у минуло
му році ідейно-виховна робо
та в гуртожитках.
У новому навчальному ро
ці,
керуючись
виступом
М. С. Хрущова на XIII з ’їз
ді комсомолу, наш інститут
повинен ще вище підняти рі
вень підготовки молодих спе
ціалістів радянської школи.
В цьому році вперше в нашо
му інституті будуть працюва
ти п’яті курси. Їх робота по
винна сприяти підвищенню
успішності і загальної ак
тивності студентської мо
лоді.
Серед нового поповнення,
яке прийшло на перші кур
си, більше половини вироб
ничників і демобілізованих
воїнів Радянської Армії.
Виконуючи вказівки пар
тії,
ми повинні зверну
ти особливу увагу на поси
лення ідейно-виховної роботи
серед студентів як в інститу
ті, так і в гуртожитках.
У навчальній роботі необ
хідно з перших же днів за
нять організувати система
тичну допомогу студентам
І курсу, які прийшли з ви
робництва та з лав Радян
ської Армії.
Факультетам і кафедрам
необхідно продовжувати на
полегливу роботу по поліп
шенню практичної підготов
ки студентів, а також по за
безпеченню безперервного їх
зв’язку зі школами.
Введення в розклад «Дня
роботи в школі» для студен
тів всіх
курсів повинно
сприяти виробленню у них
необхідних практичних на
вичок
і
заохоченню
їх
до громадськокорис
ної праці.
У нас є всі умови
для того, щоб про
вести цей навчаль
ний рік на високо
му рівні. У великій
мірі це залежатиме
від викладачів і сту
дентів.
Справа нашої че
сті домогтися сто
процентної
успіш
ності в новому на
вчальному році. От
же, до роботи, то
вариші!
Перші збори першокурсників
Актовий зал інституту 30
серпня заповнили студенти,
що зійшлись на збори, які
відбуваються тільки один
раз на рік: це збори тих,
хто щойно одержав почесне
звання студента.
Заступник директора ін
ституту В. К. Мітюрьов по
знайомив першокурсників з
структурою інституту, розпо
вів про правила внутрішньо
го розпорядку, про завдання
і обов’язки студента.
Завідуючий кафедрою пси
хології Д. Ф. Ніколенко у
своєму яскравому виступі
зупинився на організації на
вчання в інституті. Основна
особливість навчання у вузі
є самостійність в роботі, са
мостійність мислення. Сту
дент повинен виховувати в
собі волю, звичку до праці,
виховувати такі риси, як
точність, акуратність, систе
матичність.
— Ніколи, ні на хвилину
не забувайте,— звертається
тов. Ніколенко до першо
курсників,— що ви майбутні
педагоги,
які
покликані
формувати людську душу.
Це почесне завдання ви мо
жете виконати тільки при
умові, що житимете одним
життям з усім радянським
народом.
Зростання прав
професійних спілок
15 липня 1958 року Президія
Верховної Ради СРСР своїм
Указом затвердила Положення
«Про права фабричного, завод
ського, місцевого комітету про
фесійної спілки». За новим По
ложенням права профспілок,
особливо первинних організацій,
набагато поширюються.
Первинним професійним ко
мітетам надано право брати
участь у розв'язуванні питань
праці, побуту й культурного об
слуговування трудящих підпри
ємств і установ. Первинні про
фесійні комітети мають право
заслуховувати доповіді керівни
ків підприємств і установ про
виконання виробничих планів,
заходів по організації і поліп
шенню умов праці, про матері
альне і культурно-побутове об
слуговування членів профспіл
ки. Без згоди місцевого профе
сійного комітету адміністрація
не може звільняти робітників і
службовців з роботи.
Великі права, надані профе
сійним спілкам, дають можли
вість місцевим професійним ко
мітетам широко виявляти свою
ініціативу і активність в об
стоюванні прав трудящих на
всіх ділянках їх матеріального
і культурного життя.
Надані великі права накла
дають на членів профспілки і
великі обов’язки.
У зв’язку з новим Положен
ням про права перед колекти
вом працівників і студентів на
шого інституту Виникає ряд
важливих завдань. Нам потріб
но докорінно перебудувати ро
боту виробничих нарад. Вони
повинні стати дійовими органа
ми в справі дальшого поліпшен
ня підготовки радянських учи
телів і піднесення наукової ро
боти та наукового зростання
професорсько - викладовського
складу інституту. Трудова дис
ципліна серед працівників і сту
дентів інституту повинна стати
такою, щоб жодна година праці
й навчання марно не пропада
ла. Потрібно, щоб соціалістичне
змагання стало могутнім засо
бом піднесення творчої ак
тивності у праці колективу
Інституту. Самодіяльність і ак
тивна участь членів спілки у
громадській, політвиховній та
культмасовій роботі повинні
стати обов'язковими. Добровіль
ність, ініціатива і активність
членів спілки у захисті своїх
прав, у поліпшенні умов праці,
у запровадженні заходів щодо
охорони праці, у забезпеченні
членів колективу житлом, у
культурно-побутовому обслуго
вуванні повинні стати основою
всієї нашої роботи. На жаль,
значна частина членів нашого
колективу цього ще не усвідом
лює. Такі члени профспілки, не
виявляючи ні в чому своєї іні
ціативи і активності, вважають,
що хтось про них повинен
дбати.
Висока трудова дисципліна,
порядок і організованість у пра
ці і навчанні, активна участь у
житті профколективу — запо
рука дальшого зміцнення ко
лективу і зростання матеріаль
ного й культурного добробуту
його членів. Нове Положення
про права профспілок стоїть на
захисті інтересів трудящих, але
ми не повинні забувати й про
свої обов’язки. Права трудящих
і їх обов’язки нероздільні у бо
ротьбі радянських людей за по
будову комунізму.
Д. НІКОЛЕНКО,
голова профкому.
Нова лабораторія
Зусиллями колективу кафедри фізики створено нову науково-до
слідну фізичну лабораторію. Тут ведеться робота по виготов
ленню та дослідженню електричних та оптичних властивостей но
вих напівпровідникових сполук. Зараз у лабораторії вже працюють
установки для зонної чистки вихідних компонент напівпровідникових
сполук, для вирощування з них монокристалів, для термічного на
пилення електродів та інші.
На цих установках працюють аспіранти і асистенти кафедри фі
зики та набувають експериментальних навиків студенти — члени фі
зичного гуртка. Так, наприклад, студенти фізико-математичного фа
культету Ю. Пасічник та Є. Канель в 1957 —58 навчальному році
провели цікаві дослідження ефекту Хола в германії і доповіли про
це на науковій студентській конференції.
Встановлено контакт нашої лабораторії з лабораторіями по до
слідженню напівпровідників Київського державного університету та
Інституту фізики АН УРСР.
Аспіранти М. МЕНЯЙЛОВ,
В. ЧЕРНЯВСЬКИЙ.
Обговорення важливої справи
Пленум кафедр мовно-літературного факуль
тету, що відбувся 28 серпня, був присвячений
обговоренню пропозицій відносно перебудови
шкільної освіти. Викладачі факультету у сво
їх виступах висловили задоволення з приво
ду заходів партії, уряду та радянської гро
мадськості щодо перебудови школи, набли
ження її до життя.
Пропозиції, надіслані Міністерством освіти
УРСР, говорить Т. Ф. Бугайко, треба схва
лити. Ми всі відчуваємо, що десятирічка
в теперішньому стані не задовольняє зрослих
вимог життя. Тому питания про перебудову
школи є зараз актуальним. Оратор піддає
критиці деяку однобічність пропозицій, в яких
недооцінюється значення гуманітарних наук
у школі, зокрема мови та літератури. Тов. Бу
гайко не погоджується з пропозицією проф.
Каїрова про те, що в 5—8 класах літератур
не читання слід замінити історією літератури.
Для 11—12-річних дітей історія літератури
була б понад силу. Вона вносить також про
позицію про те, щоб у школах було введено
викладання домоводства. — і не тільки для
дівчаток, але й для хлопчиків.
Тов. Медушевський, схвалюючи в цілому
пропозиції, що обговорюються, пропонує
внести деякі корективи. Насамперед, роботу
школи треба побудувати так, щоб восьмиріч
ка не погіршувала викладання дисциплін, які
зараз викладаються в семирічці, а навпаки,
поліпшувала б якість їх засвоєння. Промовець
не погоджується з тим, щоб поряд з профе
сійною школою існувала 11-річка, звідки ви
пускники підуть тільки у вузи. Виходить, що
одні випускники будуть поставлені у кращі
умови щодо вступу у вузи. На його думку, на
виробництво треба посилати підлітків не після
8-го класу, а після 11-го, і ця школа (9—11
класи) повинна давати певну професійну освіту.
Ф. Ф. Бугайко вважає, що середня школа
повинна давати певну фуркацію. Так, у шко
лах з відповідними фуркаціями в РРФСР про
понуються обов'язкові дисципліни, однакові
для всіх шкіл, і спеціальні — відповідно до
фуркації. Очевидно, і нам треба так зробити.
Професор Волинський критикує проект
Тиждень безпеки руху
фуркації Академії педагогічних наук РРФСР.
Він вважає, що цей проект відірваний від
життя. Адже формування інтересів підлітків
З метою скорочення до годинних занять у середніх
рожно-транспортних пригод і школах, ремісничих учили
дуже складне, і їм у 14—15-річному віці
жертв від них, посилення щах, школах ФЗН і техніку
важко обрати професію. Та, крім того, гос
подарство вимагає спеціальності, а не фурка
агітаційно-масової роботи се мах про правила безпеки
ції. В пропозиціях, надісланих Міністерством
ред водіїв, дорослого насе руху.
В школах будуть проведе
освіти УРСР, нічого не говориться про ви
лення і дітей, а також при
кладання мови в школах. А про це треба го
вернення уваги широкої гро ні батьківські збори з пи
ворити. Адже випускники шкіл і зараз вияв
мадськості до питань попере тань боротьби з дитячим
ляють практичну безпорадність у галузі мови:
дження аварій і нещасних травматизмом на вулицях.
не вміють писати заяви, автобіографії тощо.
випадків з 15 по 2 вересня На підприємствах, в устано
Для всіх шкіл з професійним, виробничим
1958 року на всій території вах і автогосподарствах бу
і т. п. навчанням треба встановити обов’язко
Радянського Союзу буде про де проведений цикл лекцій
вий загальноосвітній мінімум, говорить доц.
ведено «Тиждень безпеки з питань безпеки руху.
Планується проведення за
Страхов. Щодо фуркацій, то, очевидно, їх
руху».
треба прийняти. Адже 15-річні підлітки все
гальноміських
і районних
За час проведення «тиж
рівно повинні визначати свою майбутню про
зборів
активу
працівників
ня», в якому візьмуть участь
фесію. А тому учням треба допомагати у
автотранспорту
і
індивіду
партійні, профспілкові, ком
цьому.
альних
власників
автомобі
сомольські організації під
Про необхідність перебудови школи гово
приємств, установ і учбових лів.
рить у своєму виступі і тов. Бойчук. Доку
Будуть організовані і про
закладів міста Києва, буде
мент, який ми обговорюємо, сказав він, по
ведені
агітпробіги автомобі
проведено багато заходів з
казує, як будуть переходити від нинішнього
лів
і
мотоциклів
з метою
безпеки руху.
стану в роботі школи до майбутнього. Але
пропаганди правил руху се
На підприємствах, в уста
треба говорити більш конкретно. Промовець
ред населення.
новах
і в учбових закладах
вважає, що обов’язковим повинно бути 8-річ
У парках культури і від
необхідно організувати ку
не загальноосвітнє навчання. Випускники 8починку відбудуться лекції,
точки безпеки руху, повісив
річки повинні одержувати потім професійну
масові ігри і вікторини з пи
ши
на найвидніших місцях
освіту. Вона може бути 2, 3, 4-річна, як цього
тань безпеки руху.
спеціальні плакати відділу
потребує справа. Тільки після цього вони
Особливо треба звернути
регулювання вуличного руху.
одержують атестат зрілості.
увагу батьків на вивчення
В кінотеатрах, клубах, бу дітьми
Про необхідність реорганізації шкіл у си
правил вуличного
динках культури перед де руху і поведінку на вули
стемі музичного навчання говорить тов. Да
монстрацією художніх філь цях.
шак. Так, у школах-десятирічках при консер
мів будуть показані коротко
ваторіях діти дуже перевантажені загально
Немає сумніву в тому , що
метражні фільми про прави вся підготовча робота по про
освітніми і музичними предметами. Тов. Да
шак пропонує семирічні музичні школи пере
ла руху.
веденню
«Тижня безпеки
Через радіотрансляційну руху» пройде під знаком —
творити у 8-річні, а десятирічки при консер
ваторіях — в 11—12-річки.
сітку підприємств, установ, жодного нещасного випадку,
Викладачі мовно-літературного факультету
великих магазинів, вокзалів, жодної аварії.
нашого інституту одностайно схвалили заходи
колгоспних ринків передава
Ліквідуємо повністю не
уряду по перебудові школи. В своїх виступах
тимуться тексти звернень щасні випадки з людьми і
ВОНИ підкреслили, що докладуть всіх зусиль
про необхідність дисципліно аварії транспорту, збережемо
до того, щоб озброїти майбутніх учителів но
ваної поведінки на вулицях здоров’я і життя кожному до
вої політехнічної школи міцними й глибокими
міста. У всіх великих кіо рослому трудівникові і нашій
знаннями.
сках, поштових відділеннях зміні — дітям! У цьому по
У таборі „Сосновому"
У мальовничій місце
вості Конча-Заспи, не
далеко від с. Плюти,
серед соснового бору,
що ніби намагається
зазирнути в прохолод
ні води Дніпра, розта
шувався
спортивнооздоровчий табір «Сос
новий»: Два роки тому
студенти КПІ розпоча
ли його будівництво.
Тепер тут виросло ціле
палаткове містечко з
власним харчоблоком,
медпунктом і т. п. Бу
дівництво табору про
довжується, але буду
ють його вже не лише
студенти КПІ і навіть
Києва, а й студенти,
що приїжджають сюди
відпочити,
загартува
тися, підвищити свою
спортивну майстерність
із Москви, Свердлов
ська, Іжевська та ін
ших міст. Народжуєть
ся нове, всесоюзного
значення спортивне мі
стечко, де згодом зу
стрічатимуться студен
ти з усіх куточків Ра
дянської країни.
Цікаво,
змістовно
провели спортивний се
зон у цьому таборі 73
студенти нашого інсти
туту.
— Задоволені?
— Дуже!
Уявіть собі...
Ви в таборі. Ще
зовсім рано, але світ
ле сонце вже прогріває
повітря, і вранішню
тишу давно порушують
галасливі птахи, що ра
діють народженню но
вого дня. Повітря чи
сте, прозоре, з ледь
відчутним присмаком
сосни. Вдихаючи його,
відчуваєш, як сила,
бадьорість розливають
ся по тілу. Та ось уже
сьома година ранку.
«Табір, підйом, — чу
ти голос диктора,—
всім на зарядку!». Че
рез декілька хвилин та
бір стає схожим на ву
лик. Біля палаток лу
нають команди: вико
нується ранкова заряд
ка. Мине ще декілька
хвилин і оживе річка,
сповнена дзвінкими го
лосами міцних, засмаг
лих юнаків і дівчат.
Поволі повертаємося
в табір, підставляючи
лагідному
сонячному
промінню налите яко
юсь чарівною силою
тіло.
Після сніданку —
години роботи. Буду
ються будиночки, спор
тивні майданчики, тан
цювальна
площадка,
літній читальний зал;
насаджуються
квіти,
розчищаються алеї-ву
лички цього квітучого
спортивного містечка.
З кожним днем тут
стає все краще.
Але ось роботу вже
закінчено, і ви вільні.
Ц Е ПОВИННІ з н а т и ВСІ
Хочете почитати книгу,
подивитись журнал чи
зіграти партію в шахи,
шашки, —йдіть у «чи
тальний зал»; а ви до
мовились з товариша
ми повеслувати — по
спішайте на човнову
станцію: адже бажаю
чих багато! Якщо вам
хочеться позагоряти,
будь ласка — Дніпро
завжди привітний і
гостинний.
Після обіду в таборі
знову настає тиша: по
трібно відпочити, адже
о 1 6 .0 0 —заняття спор
тивних секцій. Зай
муть снаряди гімнасти,
складні красиві саль
то відпрацьовуватимуть
акробати, застукотять
м’ячі на волейбольно
му,
баскетбольному
майданчиках, площад
ці ручного м’яча; ось
побігли до свого май
данчика гімнасти, зай
мають своє місце лег
коатлети, г о т у ю т ь
зброю стрільці; чути
характерне потріску
вання від майданчи
ка настільного тені
са, а сріблясте дзерка
ло Дніпра знову збури
ли гребці, плавці і
лижники зі збірної
команди Радянського
Союзу. Всім хочеться
якнайкраще використа
ти час тренувань, щоб
потім порадувати свої
спортивні
колективи
новими досягненнями.
Не знайдете ви тіль
ки завзятих рибалок.
Вони вже давно зник
ли в берегових кущах
і розраховують проси
діти там аж до вечора.
Та ось вже вечерю за
кінчено; табір утопає в
яскравому електрично
му світлі. «Увага! Пе
редаємо танцювальну
музику!» — оголошує
диктор. І знову сміх,
пісні, танці.
— А що ще цікаво
го було у вас?
— Всім запам’ятав
ся день відкриття спар
такіади профспілок Ук
раїнської РСР. Ми
брали участь у масо
вих гімнастичних впра
вах.
— А з харчуванням
як?
— Дуже
добре.
Взагалі було дуже
цікаво в таборі, але іно
ді було й нуднувато.
Не змогли ми організу
вати художню самоді
яльність. Тр еба, щоб
і
тренування
були
більш серйозними.
І все ж таки не хо
четься від’їжджати...
Бажано, щоб проф
спілковий комітет і в
наступному році при
дбав для нас такі пу
тівки, але в значно
більшій кількості.
Л. ЛІТВІНОВА,
О. КОБЦЕВА.
буде організовано продаж
конвертів і листівок з окре
мими уривками з правил ву
личного руху.
Передбачається
також
проведения спеціальних дво
чесний обов’язок всієї гро
мадськості м. Києва.
В ідділ регулювання
вуличного р уху управління
м іліц ії м. Києва.
Фотоетюд
Миру — мир!
Чтоб в Праге, в Вашингтоне
И в Москве народ спокойно спал,
Чтобы голубь с крохотной ладони
Зерна в мирной тишине клевал.
Фотоетюд
м.
Шуряка.
„МИ ПРИЙШ ЛИ З ЛАНІВ І ФАБРИК..."
У житті кожної лю д и н и бувают ь такі д н і , х в и л и
ни, які запам’ятовуються н а д о вго . Таким днем д л я
мене був день 24 серпня , к о л и я, простий р а д я н сь к и й
юнак із села, одержав п о в ід о м л е н н я про за р а х у в а н н я
мене студентом К Д П І ім. Г ор ько го .
Бути студентом — ве л и к е щастя, тим б ільш е сту
дентом педагогічного в у зу .
Стати вчителем — м оя м р ія щ е з п ер ш и х днів н а
вчання в школі.
Після закінчення сем ирічної ш к о л и я став студен
томКанівського пед учи ли щ а . З а р о к и н а вча н н я я щ е
більше полюбив спеціальність вчит еля. У 1955 р о ц і
я поїхав працювати за п р и зн а ч е н н я м . Хоч п р а ц ю в а
ти мені довелося тільки 2 м іс я ц і , а л е і за цей корот
кий час я зрозумів, щ о вчит елеві потрібно багато з н а
и,систематично підвищ уват и свій теоретичний і п о
т
літичний рівень.
У листопаді того ж р о к у я б у в п р и зва н и й на дійсну
військову службу в Р а д я н с ь к у А р м ію . А л е і в а рм ії
мене не залишала м р ія стати педагогом . Я н а п о л е г
ливо і систематично п р а ц ю в а в н а д собою.
Армійські роки н а в ч и ли м ене на все дивитися тве
резо, підтвердили правильніст ь у виборі проф есії,
Якщо людина до чогось п р а гн е — вона об ов’я зк о в о
досягне своєї мети. Я став студентом педагогічного
інституту.
Побажаю ж усім ст удент ам-перш окурсникам в ід
мінних успіхів у н а в ч а н н і , стати у майбутньому
справжніми радянським и вчит елям и — інженерам и
дитячих душ,
Б. МОЗГОВИЙ.
Стати педагогом — моя дав
ня мрія. Її здійснити вдалося
після наполегливої праці на ви
робництві, служби в Радянській
Армії.
/
Після закінчення середньої
школи я 5 років працював слю
сарем на заводі. Потім був
призваний до лав Радянської
Армії. Час минув, але я н е
жалкую за пройденими роками.
Хіба ж можна жалкувати за
тим, що виводить тебе на шлях
життя, яким іде вся наша мо
лодь. Звичайно, ні.
Служба в Радянській Армії,
праця на виробництві — все це
дало змогу краще зрозуміти
життя. М о я мрія здійснилася.
Відмінними успіхами у на
вчанні я відповім Вітчизні на її
турботи.
Знову згадується цей пам’ят
ний день. Погожий сонячний
ранок. Відчуття чогось незви
чайного
не
залишає
тебе
ні на мить. Сьогодні справ
ді
незвичайний день.
Сьо
годні ти вперше проводити
меш
урок.
Тридцять
пар
швидких оченят пильно стежать
за тобою, жадібно чекають тво
го першого слова. Від хвилю
вання у горлі все пересохло.
Але підбадьорюючі погляди то
варишів трохи заспокоюють те
бе, і глухим, здавленим голосом
ти промовляєш: «Добрий день,
діти! Сідайте». Збентеження
швидко проходить, коли бачиш,
що діти чекають від тебе чогось
нового, цікавого.
Яка ж благородна професія
вчителя! Про це не раз думало
ся ще на студентській лаві
Коростишівського педучилища,
там і прийшло остаточне рішен
ня продовжувати освіту, щоб
стати всебічно розвиненим ви
хователем молодого радянського
покоління.
В цьому році моя мрія здійс
нилася — я стала студенткою
педагогічного вузу,
Г. П’ЯТКІВСЬКА.
Закінчивши у 1953 році десятий клас, я почав працю
вати викладачем фізичного виховання в школі. Звичайно, пер
ші кроки мої як викладача були невпевненими: відчувалася
відсутність досвіду та спеціальної освіти. Тільки рік попрацю
вав я на цій посаді. У 1954 році був призваний до лав Радян
ської Армії. Проте за цей короткий час я встиг палко полю
бити професію вчителя. В армії я служив молодшим команди
ром; в обов’язки мої також входило виховання і навчання сол
датів. Дуже цікаво працювати з людьми.
Професія педагога не легка і відповідальна. Від того, як
зараз готуватимемось ми до майбутньої роботи в школі, зале
жить якість навчання та виховання наших вихованців. Про це
слід пам’ятати з першого ж дня навчання у вузі.
О. СКРИПНИЧЕНКО.
Бути завжди серед дітей, з закінчення школи я вирішила
дитинства прищеплювати їм лю йти працювати на будівництво.
бов до науки, стежити, як з уч Три роки я працювала муляром.
нів, що недавно по літерах ви І радість охоплювала нас, буді
водили в зошиті слова «Бать вельників, коли діти, одержую
ківщина»,
«Ленін»,
«Мир», чи нову будівлю дитсадка,
згодом виростають: шахтарі, школи, палко дякували нам.
Ю. АРІСТОВ.
майстри-будівельники, трудів
Радянські діти повинні рости
ники колгоспних ланів,— чи не щасливими, розумними. І це у
найбільше це щастя в житті великій мірі залежатиме від
До цього часу зберігається в людини. Ще з шкільних років нас — майбутніх майстрів пе
моїй пам’яті яскравий образ мо я мріяла про це.
дагогічної справи.
лодої вчительки, викладача ук
Щоб краще знати життя, пе
раїнської мови й літератури. В
А. ВИННИЧЕНКО.
нашу школу вона прийшла з по ревірити себе, свої сили, після
чатком нового навчального 1951
року. До всіх привітна, з кож
Те, про що я мріяла ще з ди вводити їх у невідомий для них
ним лагідна, разом з тим вимог
лива, вона відразу ж завоювала тинства, стало дійсністю. Я буду світ. Яка це почесна і благород
на професія. Приємно відчува
симпатії дітей. Її всі поважа вчителькою.
Учитель! Як багато говорить ти, що ти потрібний дітям, що
ли, любили, бо була вона для
нас ніби другою матір’ю. Я це слово кожному з нас. З якою твій першочерговий обов’язок—
мріяла бути схожою на неї. вдячністю ми згадуємо своїх виховати їх гідними великої
мріяла робити таку ж велику учителів, які стали для нас при епохи, в якій вони живуть. Я
благородну справу. Ця мрія кладом у житті, які навчили нас дуже вдячна рідній Комуністич
привела мене до педагогічного любити працю, які відкрили пе
партії за дану нам змогу
училища, а тепер — у столич ред нами світ в усій його красі. ній
здійснювати
свої мрії.
Як
це
прекрасно:
відкривати
ний педінститут.
Т. ЛЮБАР.
перед дітьми таємниці науки,
Н. НАУМЕНКО.
Вступники заочного
відділу фізико-матема
тичного факультету О.
Жук та А. Радай зна
йомляться з двигуном
внутрішнього згоряння
«Київ-2», який викори
стовується в сільській
місцевості для кінопе
ресувки, клубних радіо
вузлів та телеустано
вок.
Фото М. Шуряка.
Гідне поповнення
Щороку у вузи нашої країни
приходить нове поповнення.
Жага до знань у молоді — ве
личезна. Юнаки і дівчата праг
нуть одержати вищу освіту,
щоб бути кваліфікованими спе
ціалістами в тій чи іншій галузі
виробництва. Бажаючих вчити
ся багато, але вступають, зви
чайно, в першу чергу тільки ті,
хто виявив найбільш глибокі і
міцні знання, хто самовіддано
попрацював на фабриках, заво
дах, в шахтах, колгоспах, на
різних підприємствах та будо
вах нашої країни.
Серед поповнення, яке при
йшло до нашого інституту, ви
пускники шкіл і педучилищ,
вихованці дитбудинків, демобі
лізовані воїни Радянської Ар
мії;
більшість
зарахованих
складають виробничники. Так,
з 250 осіб, зарахованих на
І курс, 151 — трудова молодь.
Тут вчорашні доярки і лан
кові, шахтарі і штукатури, ви
хователі дитсадків і вчителі.
Люди різних професій і різних
характерів, але всі вони сповне
ні одним бажанням — стати
освіченими, набути знань, при
нести Вітчизні якомога більше
користі на педагогічній ниві.
Всі вони ударно працювали
на довірених їм ділянках робо
ти; не менш ударно попрацю
вали вони і під час вступних ек
заменів.
Так, наприклад, на відмінно
і добре склала екзамени Л.
Дешлюк, яка більше двох років
працювала на будові шахти
«Донбаська — комсомольська»,
А. Полєнова, вчителька з цілин
них земель; ланкова колгоспу Н.
Михиденко, на відмінно склала
екзамени і випускниця школи
з села Рубченки Н. Гнатюк, на
добре і відмінно — демобілізо
ваний воїн Радянської Армії Б.
Цибань (педфак).
Сумлінно працювали і успіш
но склали екзамени шахтарки
О. Гаманюк і Г. Майстренко,
колгоспниці К. Мошовець, Н.
Куліш і М. Личук, доярка В.
Бендеберя, штукатур Г. Вин
ниченко, демобілізовані воїни
Радянської Армії А. Лутов і В.
Мозговий (мовно-літературний
факультет).
Порадували
своїми знан
нями і токар О. Лещук,
свердляр
з-ду
«Азовсталь»
В. Софат, робітник з восьми
річним стажем М. Совков, по
ліровщиця мебльової фабрики
О. Іщенко, трудівники села І.
Толочко, І. Козюра, вихованка
дитбудинку М. Соловей, демо
білізований воїн Радянської
Армії І. Макарчук (фізико-ма
тематичний факультет) і багато,
багато інших.
Велику роботу по перевірці
музично-слухових та голосових
даних абітурієнтів (мовно-літе
ратурного та педагогічного фа
культетів) провела в цьому році
кафедра музики. Перевірка бу
ла всесторонньою і ретельною.
Серед зарахованих на І курси
зазначених факультетів — обда
рована молодь. Тут скрипачі і
співаки, трубачі і гітаристи,
бандуристи і піаністи.
Працездатне поповнення вли
лося в ряди студентів нашого
інституту.
Сердечно вітаючи першокурс
ників із здійсненням їх завітної
мрії — високим званням радян
ського студента,— бажаємо їм
завжди бути кращими в навчан
ні і поведінці, брати активну
участь у громадському житті
інституту.
Л. СОПІЛЬНЮК.
Н О ВІ Ф 0РМ И -Н 0ВІ
Підняте
на
XIII
з’їзді
ВЛКСМ питання трудового,
естетичного та ідейно-політич
ного виховання радянської мо
лоді знайшло широкий відгук
у студентських масах: організо
вуються трудові недільники, не
дільники по збору макулатури
та металевого лому, велика ро
бота проводиться по організації
самообслуговування приміщень
вузів та студентських гурто
житків, по організації культур
ного відпочинку.
Ще в минулому навчально
му році наші гуртожитки в ос
новному вже були переведені
на самообслуговування. Систе
матично з 14-ї години дня сту
денти чергують по гуртожитку,
вони прибирають кімнати, кори
дор, кухні.
Але питання самообслугову
вання гуртожитків нашого ін
ституту ще далеко не вичерпа
не.
У нас, наприклад, є всі мож
ливості забезпечити цілодобове
чергування студентів по гурто
житку.
Слід подумати і над створен
ням бригади біжучого ремонту.
Столи, стільці, шафи і, навіть
кімнати (посильне коло робіт)
можна ремонтувати власними
силами.
Перехід на самообслугову
вання, особливо в перший пе
ріод, вимагає активного кон
тролю з боку громадських ор
ганізацій інституту та студрад.
Розв’язання цих, а також пи
тань ідейно-виховної роботи ви
магають термінового обговорен
ня питань про роль, завдання
ЗАВДАННЯ
і повноваження студентських
рад.
Час уже, щоб всі питання,
зв’язані з життям студентів у
гуртожитку, розв’язувала студ
рада.
У центрі уваги студради по
винна бути і організація само
обслуговування. Чіткий план
проведення заходів по самооб
слуговуванню, принциповий кон
троль за його виконанням, ви
світлення в пресі результатів
перевірки санстану приміщень
та виконання рішень студради —
такий шлях до проведення в
студентське життя цього важ
ливого заходу, який повинен
стати традицією.
У розпорядженні студради
повинні бути кошти, заощаджу
вані в зв’язку з переходом на
самообслуговування. Вони по
винні використовуватися на
культурно-виховні заходи, на
покращання обладнання кім
нат, а можливо, в окремих ви
падках, і для матеріальної до
помоги студентам.
Перед студрадами постають
великі завдання і в справі ор
ганізації культурного відпочин
ку та виховання студентів. Слід
подумати над створенням лек
торсько-концертної ініціативної
групи, над будівництвом літньої
естради біля гуртожитку.
В проведенні всіх цих захо
дів потрібно керуватись одним
великим завданням — завдан
ням підготовки справжнього ви
хователя підростаючого радян
ського покоління, Л Ю Д И Н И носія високої радянської куль
тури.
О. СЕМКО.
цевій перемозі справи миру. Він ські досягнення в галузі дискри
сі, хто
вивчав
не тільки вірив, але й невтомно мінації «червоних» пасажирів.
географію, зна
За таможенними законамив
в. войтко
боровся за мир.
ють, де знаходиться
СШ
А дозволяється ввозитине
Страшенно боляче усвідом
Нью-Йорк, але мало
більше
1,2 літра горілки, 300
лювати, що немає більше серед
сигарет
тощо.
хто уявляє, яку ве
нас
Фредерика
Жоліо-Кюрі.
личезну відстань по
Щодо горілки, ТО М И ПОВНІСтю
19 серпня вся Франція прово
вклалися
в норму, а ось з сига
трібно подолати, щоб
джала свого вірного сина в
ретами
довелося
обманути та
досягти цього міста.
останню путь...
моженних чиновників. У кожно
Нью-Йорк — це мор
Найбільш складною частиною го з нас в кишенях було мін
ські і повітряні во
нашої подорожі був переліт Па
мум по п ’ять коробок «Друга".
рота США на Схо
риж — Нью-Йорк, через А т Пізніше нам ці сигарети дуж
е
ді. Як би ви не їха
лантичний океан. Летіли без по пригодилися. Адже Д Л Я амери
ли з Європи до
садки 14,5 години, і увесь час канц ів російські сигарети- ц
е
США, вам неминуче
ніби наздоганяли сонце, яке з а чудовий сувенір.
доведеться
проїж
ходило. В Парижі час був на дві
Б іля наших чемоданів там
о
джати через Ньюгодини коротший, ніж у Москві, женні чиновники потрудили
Йорк. Поки що пря
ся
а в Нью-Йорку різниця в часі непогано. Найбільше політичних
мого авіасполучення
становила 7 годин. Добре, що роздумів і сумнівів у служите
між Москвою і Ньюостання частина нашого пере лів таможні викликали наші
Йорком немає, як
немає також прямо
льоту проходила вночі: все-таки «матрьошки» і інші вироби ро
го морського сполу
легше, коли не бачиш, що під сійських майстрів. Хоч вони
чення між Нью-Йор
не могли визначити, наскільки
тобою безкрайній океан.
ком і Ленінградом.
Тієї ночі ми майже не спали це «антикомуністичний» товар
А все це могло б бу
Кожного непокоїла думка про мабуть, не догляділи безпеки
ти, коли б не горе
те,
як нас зустріне Америка — Ш татів, але все ж пропустили.
Жоліо-Кюрі дізнався, що наша
звісна даллесова політика «з по
Після півторагодинної «чист
У травні — червні цього делегація молодіжної і студент ця цитадель сучасного імперіа
зиції сили».
року В. І. Войтко в складі
ки»
наш а шестірка, нарешті,
лізму.
Щоб зекономити час, ми ви делегації редакторів моло ської преси їде за океан з до
здобула
законне право ступити
Після посадки на Інтерна
рішили пересікти Атлантику на діжних і студентських газет сить складним і відповідальним
на
американську
землю.
літаку. Замовивши квитки у був у США. З цього номера візитом, на його обличчі з ’яви ціональному аеродромі, ми по
ми розпочинаємо дру лася
Д есь біля сьомої години ран
щира,
підбадьорююча чали проходити поліцейські і
Внуковському аеропорту, ми, газети
кувати його враження від усмішка. Він ніби говорив: «Що таможенні формальності у нью- ку в аеропорт прибули прези
таким чином, зв’язали свою до поїздки за океан і численних
ж, важко буде, але як це важ йоркських чиновників. Нас по дент Н аціональної студентської
лю з Аерофлотом, Ер Франс, зустрічей в Америці.
ливо — зміцнювати дружбу між вели на одні двері, а всі останні асоціації — Рей Фарабі, його
Панамерікен, Сабенна та інши
ми авіакомпаніями.
личчя його було спокійним, народами». В його посмішці ми пасажири пішли на інші. До ре заступники, наш гід і перекла
...Позаду залишилися дні при зосередженим. Він поспішав відчули підтримку друга, вели чі, для них процедура в ’їзду до дач Уолтер Клеменс — аспірант
готування, а також неприєм до Парижа, до рідної Фран кого гуманіста. Він любив лю царства долара була значно із Колумбійського університет.
Так почалися наші перші зу
ності, зв’язані з затримкою аме ції, яка в той час переживала дей, вірив у ЇХ світлі, благород м’якішою. Тут я мимоволі зга
дав
Маяковського,
який
так
стрічі
з американцями.
ні
прагнення.
І
ця
віра
породжу
риканським посольствам віз. До бурхливі дні.
поетично
обезсмертив
американ
(Далі буде).
вала
у
нього
впевненість
у
кін
речі, щодо віз, то вони мають
Збанкрутіли і розбилися об
сумну історію. З 1954 р. держ вотум недовір’я «соціалістич
департамент ніяк не наважував ні» уряди Гі-Молле, Пфлімлена
ся видати в’їзні візи для радян та інших правих лідерів. Кому
ських редакторів молодіжних ністична партія Франції кинула
газет. І тільки в цьому році, на заклик створити уряд народної
решті, крига рушила: візи, хоч орієнтації, об’єднавши для цьо
і з великими труднощами, були го всі ліві і демократичні сили.
видані.
Та зовсім інше замислювала ре
...Чудового травневого дня з акція. Вона підготовляла вій
московського аеропорту готував ськову диктатуру. Над респуб
ся до вильоту в черговий рейс лікою і демократією Франції
до Праги ТУ-104-А. В таможні заніс свій кривавий меч фа
зібралося кілька десятків паса шизм.
жирів, які вилітали за кордон.
Хіба міг Фред ерік ЖоліоСеред них я побачив письмен
Кюрі у ці тяжкі дні залишатися
ника Миколу Тихонова і біля за межами вітчизни. Він поспі
нього невисокого, худорлявого шав на передній край револю
чоловіка з добродушною по ційної боротьби свого народу.
смішкою на обличчі. Зай Його місце серед французьких
нятий оформленням квитка і
багажу, я не мав можливості робітників, з тими, з ким він
зосередити увагу на цьому, як пліч-о-пліч боровся у загонах
виявилося пізніше, незвичайно Національного фронту опору
проти гітлерівської окупації.
му пасажирові.
Я з посиленою цікавістю спо
Коли наш реактивний лайнер
стерігав
за спокійними рухами
набрав десятикілометрової ви
і
жестами
цієї людини, за по
соти, я відв'язав себе від сидін
глядом
її
моложавих
очей. Дуже
ня і пройшовся по кабіні. І тут
хотілося
підійти,
привітатися,
мені знову впав у вічі той са
мий пасажир, якого я лише ми поговорити. Але як?!. Францу
6 липня ц. р. в Києві відкрилася Виставка передового до
зької мови я не знаю, англій
мохідь оглянув у таможні.
свіду
в народному господарстві УРСР. За час, що пройшов
Це був Жоліо-Кюрі. Цілком ською — володію в межах по з дня її відкриття, з досягненнями у промисловості, будівни
такий, яким ми звикли його ба бутової лексики.
цтві і сільському господарстві республіки ознайомилися сотні
Поки в мені відбувалася мо тисяч відвідувачів. Серед відвідувачів виставки часті гості
чити на фотографіях. Високий
лоб, горбуватий довгий ніс, від тивація волі і боролися проти юні кияни.
криті доброзичливі очі, худор лежності — підійти чи не пі
На наших знімках ви бачите екскурсію піонерів міста на
ляве обличчя і великі вуха, дійти, літак пішов на по виставці.
зморшки на лобі, на щоках і садку: під нами була Пра
Радимо, товариші, і вам побувати у цьому цікавому і м а
під очима, сивина на скронях... га. Засвітилися червоні си льовничому районі міста.
Чимало було на борту «Ту гнали: «Не куріть! Прив’я
полева» іноземців, їх легко бу жіть себе до крісла!». Я
ло відрізнити по окулярах у ма сів на своє місце і з-п ід кри
сивній оправі, по золотих перс ла літака почав розглядати зла
нях і браслетах на руках, по ту Прагу. В думках я лаяв себе
якійсь холодній байдужості до за соромливість: не використати
оточуючого і самозадоволе таку можливість! Коли ще мені
ності. Це були представники випаде така нагода безпосе
ділових і політичних кіл капіта редньо зустрітися з цим видат
лістичного Заходу. На їх бур ним ученим — Головою Всесвіт
жуазному фоні цілком незви ньої Ради Миру.
З Праги до Парижа ми леті
чайним і хіба тільки зовні схо
жим на іноземця був скромний ли на літаку компанії Ер Франс.
чоловік у чорному костюмі. Він На борту був і Жоліо-Кюрі.
з цікавістю вивчав літак, хоч Тут уже я переміг самого себе.
літав на ньому не один раз, Ми підійшли до нього, невиму
пильно, але досить тактовно шено і просто познайомилися:
оглядав пасажирів, перелисту все ж таки ми були старими па
вав нові журнали і газети. Об сажирами. Розговорилися. Коли
В
Подорож
за
ок еан
З фотоапаратом по
В И С Т АВ Ц І
Редактор В. ВОЙ
О
К
Т
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова