Джерело
Текст
Пролетарі всіх к р а їн , єднайтеся!
Гості з братньої Кореї
За
п едагогіч н і
К А Д Р И 18
ЧЕРВНЯ
1958 року
СЕРЕДА
ОРГАН ПАРТБЮ РО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
№
12
( 59 )
Ціна 15 коп.
СОРОКАРІЧЧЯ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ—
ВЕЛИКЕ ВСЕНАРОДНЕ СВЯТО
В липні 1958 року минає
40 років з дня І з ’їзду біль
шовицьких організацій Укра
їни, на якому було утворено
Комуністичну партію Украї
ни — один з бойових заго
нів КПРС. Сорокаріччя Ко
муністичної партії України є
знаменною датою і великим
святом у житті Комуністич
ної партії і всього україн
ського народу.
Натхненником і організа
тором Комуністичної партії
України
був
Володимир
Ілліч Ленін — вождь і ор
ганізатор КПРС.
Володимир Ілліч Ленін і
ЦК партії підтримали ініціа
тиву місцевих більшовицьких
організацій України по утво
ренню Комуністичної пар
тії. Утворення КП(б)У нероз
ривно зв’язано з перемогою
Великої Жовтневої соціа
лістичної революції і ство
ренням Української Радян
ської держави.
Утворення Комуністичної
партії України, а потім і ін
ших національних комуні
стичних партій в складі Ко
муністичної партії Радян
ського Союзу було одним з
яскравих проявів ленінської
національної політики. Воно
відіграло надзвичайно важли
ву роль у зміцненні і роз
витку Української Радян
ської держави, в розквіті
української
соціалістичної
нації, в побудові соціалізму
і комунізму.
Перший з ’їзд більшови
цьких організацій України
відбувся 5 — 12 липня 1918
року в Москві. (Україна в
той час була окупована ні
мецькими
імперіалістами).
На з ’їзд і було 72 делегати з
ухвальним голосом і 147—з
дорадчим, які представляли
45 партійних організацій з
4364 членами партії. Тут бу
ли представлені майже всі
партійні організації великих
міст і промислових центрів
України:
Катеринослава,
Харкова, Києва, Чернігова,
Донбасу, Херсона і ін. Ро
боту I з ’їзду більшовиків
України спрямовував В. I.
Ленін. Перед з ’їздом стояло
завдання — утворити Кому
ністичну партію України і
мобілізувати всі сили укра
їнського народу на віднов
лення та зміцнення Радян
ської влади на Україні. Це
історичне завдання з ’їзд ви
конав; було прийнято рішен
ня: «Об’єднати партійні, ко
муністичні організації Украї
ни в автономну, в місцевих
питаннях, Комуністичну пар
тію України з своїм Цен
тральним Комітетом і своїми
з’їздами, але яка входить в
єдину Російську Комуністич
ну партію з підпорядкуван
ням у питаннях програмних
загальним з ’їздам Російської
Комуністичної партії, а в
питаннях
загальнополітич
них — ЦК РК П»,
Історичне значення І з ’їз
ду полягає в тому, що
він утворив Комуністичну
Найблагородніша професія
Справою навчання та вихо
вання аномальних дітей на
Україні почали займатися ще з
середини XIX ст. Проте в доре
волюційний час це були в біль
шості жалюгідні, примітивні за
клади, які існували на кош ти,
що збиралися серед населення
як пожертвування. Ці поодинокі
заклади не могли охопити на
вчанням більше 1 — 2 процентів
аномальних дітей. З цією мізер
ною частиною «щасливчиків»,
як правило, працювали люди
випадкові, які не мали почасти
уявлення про дефективних ді
тей.
ТІЛЬКИ після Великої Жовт
невої соціалістичної революції,
коли Радянська держава прого
лосила своїм основним завдан
ням піклування про невпинне
підвищення матеріального і
культурного рівня ВСІХ т р у д я
щих, справа навчання і вихован
ня аномальних дітей стала на
МІЦНИЙ грунт.
Тепер на Україні працю
ють понад 150 великих спеці
альних закладів для аномальних
дітей. Це в декілька разів біль
ше, ніж у дореволюційній Росії
в цілому.
Одночасно з відкриттям ши
рокої сітки спеціальних шкіл
була організована і спеціальна
підготовка дефектологічних кад
рів.
У 1920 році в Київському
Вищому інституті народної осві
ти на факультеті соціального
виховання був відкритий лікар
сько-педагогічний відділ, на яко
му готувалися вчителі та вихо
вателі спеціальних шкіл.
Дефектологічний факультет
КДПІ ім. О. М. Горького про
йшов досить складний шлях
партію України як нерозрив
ну і складову частину Кому
ністичної партії Радянського
Союзу. Комуністична партія
України до свого сорокаріч
чя підійшла, як ніколи, єди
ною, згуртованою навколо
свого бойового штабу ЦК
КПРС, тісно зв’язаного з ши
рокими масами робітників,
колгоспників, інтелігенції —
вона перетворилася у велику
провідну силу українського
народу, який в братній спів
дружності з усіма народами
СРСР успішно бореться за
перемогу комунізму.
Колектив викладачів, сту
дентів та адміністративнотехнічних працівників педа
гогічного інституту, разом з
усім українським народом,
готується гідно зустріти зна
менну дату — сорокаріччя
Комуністичної партії Украї
ни. Значна частина виклада
чів, аспірантів і студентів
виступають з лекціями і до
повідями про сорокаріччя як
у своєму колективі, так і за
межами інституту серед ро
бітників, колгоспників, на
виборчих дільницях. На від
знаку 40-річчя КП України
в інституті готуються від
криті партійні збори, науко
ва сесія. Партійне бюро, ко
мітет комсомолу і профком
закликають всіх працівників
інституту гідно зустріти слав
не сорокаріччя Комуністич
ної партії України.
Г. ЛЕЩЕНКО.
розвитку. За весь час його існу
вання було підготовлено 578 де
фектологів для всіх типів спе
ціальних шкіл.
Зараз дефектологічний відділ
має велику популярність серед
спеціальних шкіл УРСР. Тільки
на заочному відділі підвищують
свою кваліфікацію понад 250
вчителів-дефектологів. Крім то
го, на щорічних курсах підви
щення кваліфікації дефектоло
гів, що організовуються Мі
ністерством освіти УРСР, ви
кладачі секції дефектології бе
руть найактивнішу участь.
В 1958 — 1959 навчальному
році на стаціонарі навчати
муться близько 230 студентівдефектологів, які в майбутньо
му віддадуть всі свої знання і
сили благородній справі навчан
ня і виховання дітей, обездоле
них природою.
М. ЯРМАЧЕНКО.
ДНІВ у Києві пе фікованих кадрах.
К ІЛЬКА
ребувала делегація праців роль у цій справі
ників освіти Корейської Народ
но-Демократичної Республіки, у
складі якої були: директор
Пхеньянського
педагогічного
інституту доцент Пак Хен Сік
(керівник делегації), інструктор
ЦК трудової партії Кореї Цой
Дюм Гік, інспектор відділу се
редніх технічних закладів Мі
ністерства культури і освіти
Лем Чу Сік, декан економічно
го факультету Пхеньянського
університету ім. Кім Ір Сена
Цой Юн Гу, завідуючий ка
федрою
марксизму-ленінізму
Пхеньянського інституту народ
ного господарства Кім Сан Дюн.
Гості ознайомилися з робо
тою вищих учбових закладів та
наукових установ столиці Укра
їни; побували вони і в нашому
інституті.
В 13 аудиторії відбулась зу
стріч представників братньої
Кореї з нашими викладачами.
У жвавій, невимушеній бесіді
було піднято багато важливих
питань, висловлено чимало ці
кавих думок.
Відповідаючи на численні за
питання присутніх, директор
Пхеньянського
педагогічного
інституту тов. Пак Хен Сік роз
повів про структуру народної
освіти КНДР, про ті великі
труднощі, які довелося подола
ти корейському народові, лікві
дуючи наслідки жахливої війни.
Зокрема, тов. Пак Хен Сік
розповів:
— У 1945 році в Північній
Кореї не було жодного вищого
учбового закладу. Зараз у краї
ні діє двадцять інститутів, се
ред яких 2 педагогічних і 4
вчительських. Загальна кіль
кість студентів у республіці до
сягає 25 тисяч.
З 1950 року в КНДР запро
ваджено обов'язкову початкову
освіту, а з 1960 р. буде введе
но обов’язкову неповну середню
освіту.
В зв’язку з цим відчувається
велика потреба у висококвалі
Важливу
відіграє
Пхеньянський педагогічний ін
ститут, де на денному і заочно
му відділах вчаться більше
трьох тисяч студентів. У цьому
інституті працюють 6 факульте
тів: філологічний, де готують
викладачів російської мови і ко
рейської мови та літератури,
історико-географічний, хімікобіологічний, педагогічний, фізи
ко-математичний та факультет
фізкультури і спорту.
Сімдесят процентів студентів
інституту. — чоловіки і тільки
тридцять процентів — жінки.
Трудова партія та уряд
КНДР постійно піклуються про
студентів.
Крім
звичайних
стипендій, введено спеціальні
стипендії спілки молоді, існу
ють стипендії (з надбавкою 80
процентів) для сиріт.
На турботу партії і уряду
молоді патріоти відповідають
сумлінним ставленням до на
вчання і самовідданою працею.
Кожного року влітку, під час
канікул, студенти на протязі
місяця працюють на будівни
цтві, їхніми руками зводяться
житлові будинки, гуртожитки,
вони прокладають водопровідні,
каналізаційні сітки тощо.
Вся країна охоплена трудо
вим поривом. Кожен в міру сил
і можливостей вносить свою
частку праці у будівництво со
ціалізму.
Так,
молодші
мешканці
Пхеньяна, школярі, своїми ма
ленькими руками перетвори
ли свою улюблену столицю в
квітучий сад.
Вся робота в КНДР прово
диться під лозунгом: «Вчитись
працювати у Радянського Со
юзу!».
Після бесіди гості ознайоми
лися з роботою кабінетів і ла
бораторій, побували на держав
ному екзамені з історії КПРС
на дошкільному відділі педаго
гічного факультету.
Ю. ПОЛУДНЕНКО.
На ф о т о : вгорі — професор О. К. Бабенко знайо
мить членів делегації з обладнанням навчальних майсте
рень; внизу — гості оглядають кабінет лекційного експе
рименту кафедри фізики.
Фото М. Шуряка.
Вступаємо у вирішальний період
Річна навчальна робота на
заочному відділі вступає у свій
завершальний період. На лип
невій сесії, як і завжди, будуть
підведені підсумки роботи за
минулий навчальний рік.
Працівникам заочного відді
лу, деканатам факультетів, за
відуючим кафедрами і виклада
чам необхідно подбати про ор
ганізоване проведення сесії, за
безпечити якісне читання лек
цій, проведенн я семінарських,
практичних і лабораторних за
нять на високому науково-мето
дичному рівні, а також створи
ти сприятливі умови для скла
дання заліків, поточних і дер
жавних екзаменів.
Заочному відділу, деканатам
і кафедрам необхідно здійснити
ряд заходів, які б забезпечува
ли проведения липневої сесії на
високому рівні. Завідуючим ка
федрами, керівникам деканатів
і заочного відділу в основу
своєї роботи в період лип
невої сесії слід покласти
методичний
лист
Міністер
ства освіти УРСР про про
ведення літніх навчально-екза
менаційних сесій студентів-за-
очників, наказ директора інсти
туту про якісне проведення лип
невої сесії та нове положення
про курсові екзамени і заліки.
У цих документах підкрес
люється і ставиться завдання
перед кафедрами забезпечити
навчальну роботу на сесії най
більш кваліфікованими силами
викладачів інституту, подбати
про якісне і своєчасне плану
вання всіх видів навчальної ро
боти викладач а з даної дисцип
ліни, включаючи і настанови
до тих тем курсу, які самостій
но вивчатимуться заочниками, а
також вказівки щодо написання
контрольних робіт. Крім того,
завідуючі кафедрами зобов’я
зані уважно і систематично кон
тролювати якість читання лек
цій і проведення інших видів
навчальної роботи шляхом від
відування занять і стенографу
вання, оперативно виправляти
помічені недоліки, негайно реа
гувати на випадки порушення
правил проведення екзаменів та
на лібералізм при оцінці знань
студентів.
Успішне проведення сесії в
значній мірі буде залежати від
здійснення деканами факульте
тів систематичного контролю
за навчально-виховною роботою
на заочних відділах їх факуль
тетів.
На цій сесії вперше заплано
вано провести методичні конфе
ренції викладачів і студентівзаочників. Очолити і взяти ке
рівництво цією роботою в свої
руки — завдання деканів фа
культетів, зав. кафедрами і ке
рівників заочного відділу.
Значну роботу в час сесії має
провести апарат заочного відді
лу. Він мусить забезпечити під
готовку всієї документації для
проведення сесії, вживати опе
ративні заходи для забезпечен
ня нормального проведення на
вчального процесу, систематич
но контролювати роботу студен
тів і викладачів та налагодити
своєчасне і точне ведення на
вчально-облік ової документації.
Здійснення всіх цих заходів
буде сприяти організованому і
високоякісному проведенню се
сії.
О. БІЛИЙ,
Семінар представників
трьох республік
Позавчора, 16 червня, в актовому залі нашого
інституту розпочав роботу Міжреспубліканський на
уково-методичний семінар завідую чих кафедрами
російської, української, білоруської і молдавської
мов педагогічних інститутів, скликаний міністерства
ми освіти України, Білорусії і М олдавії. Семінар при
свячений питанням поліпшення підготовки вчителівмовників на факультетах широкого профілю педаго
гічних інститутів.
Роботу семінару відкрив вступним словом Мі
ністр освіти Української РС Р академік АН УРСР
І . к. Білодід.
На денному засіданні 16 червня було заслухано
доповіді: доцента нашого інституту Г. П. Лещенко«Сорок років з дня скликання І з ’їзд у Комуністичної
партії України», М іністра освіти УРС Р академіка
І. К. Білодіда — «Завдання підготовки вчителів-мов
ників широкого профілю», заступника директора
Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР
доцента К. К. Целуйко — «Завдання мовознавчих
кафедр педагогічних інститутів у підготовці до
IV Всесвітнього з ’їзду славістів у Москві».
Учасники семінару заслухаю ть і обговорять ряд
доповідей про принципи побудови мовознавчих кур
сів, про участь кафедр у керівництві навчально-ви
ховним процесом і науковою роботою тощо.
Робота семінару триватиме до 21 червня.
В. ПАРАСУНЬКО.
заст. директора інституту
по заочному навчанню.
Прохання майбутніх випускників
Систематична робота
консультпункту на про
тязі року значно допо
могла студентам-заоч
никам у підготовці до
екзаменів.
У нас, четвертокурс
ників відділу російської
мови та літератури
(старого набору), про
водились консультації
з тих предметів, які
виносяться на літню
сесію цього року (з
історичної граматики,
історичного
матеріа
лізму, російської літе
ратури XIX ст., укра
їнської літератури XIX
та початку XX ст.).
Більшість студентів
нашого курсу — це
вчителі шкіл міста
Києва та Київської об
ласті. У своїй повсяк
денній роботі вони зна
ходять час і для сум
лінної роботи в школі.
і для успішного навчан
ня в інституті. Це такі
вчителі, як Ф. Губенко
(с. Переселення, Ка
гарлицького
району,
Київської області), М.
Стажкова (136 серед
ня школа м. Києва),
Р. Мільман (50 серед
ня школа м. Києва) і
багато інших.
Ми переходимо на
V курс. У нас, студен
А у нас не все гаразд
Не дуже жарко зараз надворі, але пора в інституті гаря
ча — екзаменаційна!
Першокурсники фізико-математнчного факультету склали
вже 2 екзамени. Проте результати їх далеко не втішні: 19 сту
дентів одержали оцінку «незадовільно»!
Серед товаришів, що «відзначилися», безумовно, є такі,
яким просто важко дається навчання. Це Т. Грабовець, І. Кар
пенко, І. Радченко. Вони сумлінно працювали. Не можна ска
зати цього про інших — про Л. Ткаченко, наприклад. Вона має
всі дані для успішного навчання і з двох екзаменів не склала...
жодного! О. Бичков з матаналізу одержав оцінку «добре», а
з історії КПРС — «незадовільно».
Чому ж так сталося? На нашу думку, насамперед тому, що
комсомольська організація курсу звертала недостатню увагу на
самостійну роботу студентів, не організувала вчасної допомоги
товаришам, які її потребують (Л. Головченку, З . Богдан та ін.).
Залишилося три екзамени. Справа честі кожного комсо
мольця — докласти всіх зусиль до того, щоб на курсі не було
жодної незадовільної оцінки!
А. ТАТАРОВА,
З . НАГАЙЧЕНКО,
студентки І курсу фізико-математичного факультету.
тів — майбутніх ви
пускників, є одне ве
лике прохання до за
очного відділу: кон
сультації у слідуючому
півріччі спрямовувати
на те, щоб якомога
краще допомогти сту
дентам у їх підготовці
до успішного складан
ня державних екзаме
нів.
Д. ГАЛЬПЕРІНА.
Забувають, що це необхідно
У кожному семестрі студенти
нашого інституту після вивчен
ня курсу «Учбове кіно» склада
ють екзамен державній комісії,
після чого їм присвоюється ква
ліфікація
кінодемонстратора.
Посвідчення, які вручаються тут
же майбутнім вчителям, дають
право користуватися фондом
учбових,
науково-популярних
та хронікально-документальних
фільмів, зосереджених у конто
рах Головкінопрокату та філь
мотеках системи Міністерства
освіти.
У цьому півріччі екзамен на
права кінодемонстратора пер
шими склали студенти II курсу
українського відділу мовно-лі
тературного факультету. Потім
студенти І курсу ДОШКІЛЬНОГО
відділу та II курсу відділу спец
педагогіки
педагогічного
ф а
культету.
Найкращі результати показа
ли студенти ІІІ курсу матема
тичного відділу фізико-матема
тичного факультету.
Одержали права кінодемон
стратора також аспірант кафед
ри методики фізики М. К узей і
лаборанти кафедри психології
А. Андрійчук та Л. Граб.
Всього екзамени склали 1 6 6
осіб.
На жаль, жоден студент II
курсу спецпедагогіки педагогіч
ного факультету не одерж ав
прав кінодемонстратора.
Чому ж педфак відстає в цій
важливій справі?
3 . А Б О Л ІХ ІН А ,
викладач кафедри учбового
кіно.
Уважно записували і з інте
ресом слухали студенти 44-ї
групи математиків лекції з по
л ітекономії; семінарські заняття
відвідували систематично, готу
валися до них старанно.
П’ять
«відмінно», чотири
«добре», сім «задовільно»такий р езу л ь тат екзамену зпо
літеконом ії в цій групі.
Глибокі і міцні знання вияви
ли М. К ухарчук, О. Куценко,
Г. Н е щ а к , А. Панченко, С.
Сніжко. Ї х відповіді оцінені
найвищим балом.
Н а ф о т о : викладач полі
тичної економ ії доцент Г. Ю
.
Р епухова сл ухає відповідь сту
дентки В. Кузьменко.
Фото М. Шуряка.
Справи
й д у т ь непогано
Останні й найвідповідаль
ніш і екзамени в стінах вуз
складаю ть випускникид
о
ш кільного відділу педагогіч
ног о факультету.
Ми завітали до них. Д
ів
чата саме складали свій пер
ший державний екзамен історію
КПРС.
Предмет
серйозний і не з легких.Т
а
обличчя випускниць сяють
посмішками: отже, справи
йдуть непогано! І дійсно,н
а
слідки екзамену досить від
радні: з 48 складаючих 18одерж али оцінку «відмінно",
17 — «добре». Серед ви
пускниць, що виявили гли
бокі
знання,
Сталінська
стипендіатка В. Заїка, К.Б
і
ла. Н. Давидчук; міцні знан
ня виявили і Л. Воронцова,
О. Доброва і багато інш
их.
На наших знімках виб
а
чите відмінницю З. Товсто
ляк на першому державному
екзам ені з історії КПРС.Її
змістовну відповідь уважн
о
слухаю ть і екзаменатори,і
товариш і по курсу.
К о р и с н о , п о т р іб н о
Ж ИТТЯ, ПРИСВЯЧЕНЕ Н АУЦ І
Наукова аспірантська конфе ченко. Доктор педагогічних наук
ренція кафедр української та Т. Ф. Бугайко у своєму виступі
російської літератури заслухала підкреслила, що т. Проценко
і обговорила 7 доповідей. По су вірно зробив, подавши макси
ті, це були короткі і змістовні мальну кількість матеріалу по
повідомлення, що стосуються темі, а вже справа вчителя, що
тих чи інших розділів дисер йому вибрати для себе. Тут тре
тацій.
ба враховувати загальну підго
«Літературно-критичні висту товку класу, кількість годин,
пи С. Васильченка» (В. Олій відведених на вивчення твор
ник), «До питання романтизму в чості письменниці, і т. п.
композиції поеми «Гайдамаки»
Доцент Л. М. Карлов відзна
Шевченка» (М. Гнатюк), «Ран чив, що аспірантка Л. Сухо
ні оповідання й повісті С. Скля ставська чимало попрацювала
ренка (В. Шишло) — з таки над аналізом твору, але не до
ми доповідями виступили ас слідила описи природи та не
піранти третього року на підкреслила значення докумен
Теплими, сердечними були проводи на методики математики І. Є. Шиманський. Чи
вчання кафедри української тальності цього твору; мало ува
пенсію
заслуженого діяча науки УРСР про мало учнів старого педагога працюють викла
літератури.
Л. Сухоставська ги вона також приділила показу
фесора Олександра Матвійовича Астряба.
дачами математики в середніх школах. І всі
виступила з цікавим аналі чиновництва.
вони згадують свого вчителя з глибокою
Подякувати
йому
за
багаторічну
творчу
зом досі несправедливо за
Аспіранти В. Олійник і О. Са
працю і висловити свої найкращі побажання вдячністю.
мовчуваного романа. М. Злато ушкін висловили зауваження з
прийшли і молоді, і старі його вихованці, ко
вратського «Устои», а О. Сауш приводу окремих деталей про
Колишні вихованці О. М. Астряба підтри
кін — із спробою конкретного слуханих повідомлень. Між ни леги Олександра Матвійовича, які разом з мують з ним тісний зв’язок: одні через листу
ним з перших років Радянської влади брали вання, інші — приходять до нього, діляться
розбору «Принципів мовної .ха ми розпочалася гостра і трохи
активну участь у будівництві нової школи. своїми успіхами і невдачами.
рактеристики персонажів трило пристрасна суперечка.
гії О. Толстого «Хождение по
Більше 50 років віддав Олександр Матві
Підводячи підсумки роботи
Партія і уряд високо оцінили заслуги
мукам». З темою «Показ фор конференції, доцент Ю. С. Ко
йович почесній справі розвитку методики ма О. М. Астряба у розвитку педагогічної науки,
мування нової людини в трило бил ецький підкреслив, що аспі
тематики на Україні. З них 30 — він працю відзначивши його 75-річчя з дня народження
гії Ю. Смолича» дебютувала ранти серйозно працюють над
вав у нашому інституті професором і завідую і 50-річчя науково-педагогічної діяльності най
аспірантка другого року навчан обраними темами, але основною
чим кафедрою методики математики. Разом вищою нагородою — орденом Леніна.
ня О. Манченко. Цікаво, емо хибою всіх без винятку робіт
з тим О. М. Астряб керував відділом методики
Виголошуючи тости за довгі роки доброго
ціонально насичено прозвучав є недостатнє використання л і математики Українського науково-дослідного здоров’я Олександра Матвійовича, його коле
виступ І. Проценка методологіч тературних джерел, слабке ви
інституту педагогіки, одним з організаторів ги і учні висловлювали сподівання, що він
ного. характеру — про «Повість світлення творчості письменни
якого він був.
не пориватиме зв’язків з інститутом, буде і
М. Вовчка «Кармелюк» у ків у конкретному літературно
Учителі математики добре знають Олек надалі передавати свій великий досвід моло
8 класі».
му процесі. Великим недоліком
сандра Матвійовича як автора та редактора дим педагогам і науковцям.
Товаришам, які виступали, є і те, що в прочитаних допові
багатьох методичних посібників, йому нале
Розчулений Олександр Матвійович, непо
були поставлені питання, що дях не показано нерозривний
жать більше ста друкованих праць.
мітно
змахнувши непрохану сльозу, подумав
стосуються окремих положень зв’язок художніх засобів з ідей
25 аспірантів, учителів і викладачів пед «Ось вона, моя зміна, яку я так дбайливо
їх робіт; відбувся жвавий обмін ним змістом аналізованих тво
вузів захистили свої кандидатські дисертації, ростив. Тепер я можу спокійно йти на відпо
думками.
рів, а здебільшого це робиться
написані під керівництвом О. М. Астряба, і чинок».
Особливо активною була ди окремо.
працюють у різних вузах Радянської Украї
Так, Олександр Матвійович може спокійно
скусія навколо доповіді І. Про
Аспіранти ще не зовсім чітко
ни.
На математичних кафедрах нашого інсти відпочивати. І хай його відпочинок буде та
ценка. І це закономірно: адже формулюють теми, не вміють
туту працюють 6 кандидатів наук — його ко ким же світлим, яким було все його трудове
тема його найбільше стосується всебічно, з урахуванням істо
лишні
учні. Серед них декан фізико-матема життя.
практичних потреб життя! Аспі ричної обстановки, змалювати
тичного
факультету О. П. Сергунова, завідую
В. КУХАР,
рантки Г. Гайдай, М. Рева за постать письменника, а захоплю
чий
кафедрою
елементарної
математики
та
Є.
ЧЕНАКАЛ.
уважили, що на сьогодні всі ме ються або тільки ідейним змі
тодологічні посібники подають стом твору, або тільки аналізом
дуже багато теоретичного мате його художніх засобів, а це тре
ріалу по темі уроку, але в знач ба поєднувати.
но меншій мірі звертають увагу
Позитивне значения цієї кон
Останнім часом в нашому кабристи» та кандидата філо бібліотеки О. Балабанова та І.
на методику його викладу. Вони ференції безсумнівне. Вона, по інституті вийшов з друку ряд
софських наук В. І. Войтка Недоступ. У збірнику показані
висловили побажання, щоб учи казала, над, чим і як працюють
цікавих видань. Серед них: «Марксистсько-ленінська теорія друковані праці співробітників
телеві рекомендувалось матеріа аспіранти, що їх цікавить.
лекція доктора педагогічних націй і національного питання». інституту за період з 1944 по
лу рівно СТІЛЬКИ, СКІЛЬКИ ВІн
У необхідності проведення наук Т. Ф. Бугайко «ІдейноВидано також «Бібліографіч 1957 рр., подано покажчик до
може подати учням, за 15—20 таких конференцій не може бу
естетичне
виховання
учнів
на
ний
збірник», присвячений 40- інститутських видань 1939—
хвилин уроку. Цілком проти ти сумнівів.
уроках літератури», брошури річчю встановлення Радянської 1957 рр., опубліковано список
лежну думку висловила О. Ман
П. ОРЛИК.
доктора філологічних наук І. І. влади на Україні. Його скла дисертацій, які були захищені
Пільгука «Т. Шевченко і де ли працівники інститутської в інституті з 1948 по 1957 роки.
НОВІ
Цінне починання
даних результатах аспірант має
декілька друкованих робіт.
В цьому році вперше в на ліз навчальної літератури з
Не менш цікавою була допо
шому інституті була проведена трансцендентних рівнянь» (О.
відь аспіранта т. Кравчука.
аспірантська
звітно-наукова Дейнега), «Роль теми «Зміна
Склавши
оригінальну установку
агрегатного
стану
речовини
(па
конференція.
та розв’язавши складну матема
роутворення
і
конденсації)»
в
На секції фізико-математич
тичну задачу, він одержав
них наук (керівник — доктор здійсненні політехнічного на ряд нових результатів. Доцент
фізико-математичних наук про вчання в середній школі» (О. B. М. Коновалов та професор
фесор С. Ф. Фещенко) було за Іваненко).
C. Ф. Фещенко відзначили, що
слухано та обговорено 10 допо
На секції була заслухана дані результати обгрунтовують
відей. «До питання про асимпто
одна доповідь з експеримен ся як теоретично, так і експе
тичне представлення розв’язків,
риментально, причому експери
систем лінійних диференціаль тальної фізики аспіранта Є. ментальна частина слідує за
них рівнянь, коефіцієнти яких Кравчука, в якій він розповів теоретичною і підтверджує її;
залежать від параметра» (М. про основні результати своєї це дуже важливо при застосу
Шкіль), «Розклад різницевого дисертаційної роботи, а також ванні результатів у виробництві.
оператора по власних функ дві доповіді з педагогічного ф а
Цікавими були також допові
ціях» (І. Сенчихіна), «Одномір культету: «Індивідуальні особ ді тт. Сенчихіної, Москаленко,
но-сингулярна крайова задача ливості розумової ДІЯЛЬНОСТІ МО Топольницької, Сіллера та ін
для диференціального рівняння ЛОДШИХ школярів (І — II класів) ших. Всі вони одержали пози
четвертого порядку» (Г. Моска при засвоєнні арифметики» (В. тивну оцінку секції.
Учасники конференції висло
лен ко), «Асимптотичне знахо Сіллер) та «Класики марксизмудження власних значень дифе ленінізму про трудове вихован вились за те, щоб такий обмін
ренціального рівняння четверто ня підростаючого покоління» досвідом проводився щороку.
На жаль, не всі наукові ке
го порядку» (Л. Федчун), «За (М. Рябухін).
гальний огляд навчальної та
Доповідь т. ІІІкіля (керів рівники взяли участь у роботі
науково-методичної літератури ник — професор С. Ф. Фещен секції. Це до деякої міри зни
зелементів математичного ана ко), зроблена на високому на зило рівень наукової диску
лізусередньої школи» (К. То уковому рівні, викликала вели сії.
І. МАРКУШ.
польницька), «Методичний ана кий інтерес серед присутніх. По
В И Д А Н Н Я
Важлива форма роботи
Зв’язок
педаго
гічного
колективу
нашого інституту з
працівниками дитя
чих закладів під
шефного Києво-Свя
тошинського району
весь час міцніє.
Так,
наприклад,
доценти О. М. Ле
щенко і Т. І. Дмит
ренко щомісяця про
водять методоб’єд
нання
вихователів
дитячих садків ра
йону. На них чита
ються лекції з роз
витку мови і рухів
у дітей дошкільного
віку,
проводяться
практичні заняття,
спрямовані на фор
мування навичок у
самих слухачів, об
говорюються
від
криті заняття з діть
ми у дитсадках.
Жвавий
обмін
думками по різних
питаннях дошкіль
ної педагогіки мав
однаково позитивне
значення і для ви
кладачів
кафедри,
і для вихователів
дитсадків, взаємно
збагачуючи їх знан
ням теорії і практи
ки дошкільного ви
ховання.
Н а ф о т о : викладач Т. І. Дмит
ренко проводить методоб’єднання ви
хователів дитсадків району.
Виноградівському дитячому б уд и н к у —
60 років
У травні цього року педагогічна гро
мадськість Закарпаття відзначала ювілей
ну дату — 50 років з дня заснування Ви
ноградівського дитячого будинку для ано
мальних дітей.
У житті педагогічного колективу і дітей
дитячого будинку це була справді ви
значна подія. На ознаменування цієї дати
на подвір'ї дитячого будинку (біля голов
ного корпусу) було відкрито пам’ятник ви
датному радянському педагогові А. С. Ма
каренку, а 19 і 20 травня відбулась юві
лейна наукова сесія, в роботі якої взяли
участь науковці Москви, Києва, керівні
працівники дитячих будинків багатьох об
ластей України.
Учасники сесії заслухали та обговорили
такі доповіді: «Історія будинку та його
завдання на найближчий період», «Орга
нізація навчально-виховної роботи в спец
школах», «Трудове навчання дітей-імбеци
лів», «Трудове влаштування дітей-пере
ростків («імбецилів»)».
Сама історія Виноградівського дитячого
будинку є наочним показником великих
переваг соціалістичного ладу.
До Радянської влади про долю дітейсиріт на Закарпатті ні угорський, ні че
ський уряди ніколи не дбали. Їх «турботи»
зводились тільки до виділення будинку створені найкращі умо
мізерних коштів на утримання ви. Заклад повністю перебуває
таких будинків. Існували ж ди на державному утриманні. Тут
тячі будинки в основному на навчаються і виховуються 200
кошти, зібрані добровільними дітей. Будинок має добротні
приміщення, в достатній кіль
товариствами.
Надто обмежені кошти, яких кості є м'який і твердий інвен
невистачало навіть на харчу тар; діти забезпечуються доб
вання, звичайно, позбавляли рим харчуванням, одягом, взут
можливості розгортати і на тям. При будинку є школа, різ
вчально-виховну роботу серед ні майстерні, клуб, бібліотека.
дітей. Про трудовлаштування їх
Колективом педагогів і вчите
ніхто, по суті, не турбувався. лів все робиться для того, щоб
Ця справа, розв’язувалася дуже діти ніколи не відчували свого
просто. Після того, як діти до сирітства або нестатків.
сягали 14—15 років, їх, зде
Дитячий будинок очолює Ми
більшого, використовували як
хайло
Федорович Попадич. Це
фізичну силу в куркульських
прекрасна
людина, великий ен
і поміщицьких господарствах.
тузіаст.
Він
по-батьківському
Зовсім іншим стало станови
дбає
про
кожну
дитину.
ще сиріт після встановлення на
Охоче працюють діти і в різ
Закарпатті Радянської влади.
Комуністична партія і Радян них майстернях, які повинні за
ська влада все зробили для то довольняти їх життєві потреби
го, щоб перетворити дитячі бу (в одязі, взутті та ін.).
динки у справжні навчально-ви
Учасники наукової сесії з ве
ховні заклади.
ликим задоволенням проглянули
Для навчання і виховання різноманітну і цікаву програму
дітей у Виноградівському дит художньої самодіяльності у май
Композитор-патріот
стерному виконанні вихованців
дитячого будинку.
Хороше враження справляє і
працьовитий колектив учителів
та вихователів цього дитячого
закладу.
Під час відкриття пам’ятника
А. С. Макаренк у педагогічний
колектив будинку оголосив сво
їм девізом такий вислів вели
кого педагога: «Я не знаю жод
ного випадку, коли б правиль
не виховання дало погані на
слідки». Немає сумніву, що цей
девіз, покладений в основу ви
ховної роботи з дітьми, дасть
свої прекрасні плоди.
Побажаємо ж всьому педаго
гічному колективу Виноградів
ського дитячого будинку нових
творчих успіхів у його складній,
але благородній праці по ви
хованню підростаючого поколін
ня в комуністичному дусі.
Д. ШЕЛУХІН,
кандидат педагогічних наук.
Н а ф о т о : відкриття па
м’ятника А. С. Макаренку на
подвір’ї Виноградівського дитя
чого будинку.
У н а ших д р у з і в — " п о т ь о м к і н ц і в "
Наші читачі вже знають про те, що в Мо
сковському педагогічному інституті ім. В. П.
Потьомкіна є художньо-графічний факультет.
Під керівництвом висококваліфікованих педа
гогів-митців студенти тут оволодівають склад
ним і цікавим мистецтвом скульптури, жи
вопису, графіки.
Н а з н і м к а х : справа — студентки на
заняттях з малюнка, зліва — викладачі М. С.
Голубенков, А. М. Сєров (декан факультету)
та В. Є. Виноградов відбирають картини на
виставку студентських робіт.
Наш
календар
20 червня минає 50 років з
дня смерті геніального росій
ського композитора. М. А. Рим
ського-Коpсакова.
Творчість його охоплює різ
номанітні музичні жанри: він
створив 10 опер, цілий ряд
симфонічних
творів,
кантат,
близько 80 романсів тощо.
Постать Римського-Корсако
ва, як композитора
форму
валася в епоху демократич
ного піднесення 60-х років.
Він належав до плеяди в и
датних композиторів
«Могу
Ч О Ї кучки», які в жорстоких
умовах царизму зуміли просла
вити російське музичне мисте
цтво і, беручи в основу народ
ну творчість, підняти його на
недосяжну висоту. Великий ком
позитор, разом з іншими пере
довими представниками росій
ської реалістичної музики (П. І.
Чайковським. О. П. Бородіним.
М. Г. Мусоргським та іншими),
твердо відстоював принцип р е а
лізму і високої ідейності в м у
зиці.
Провідною темою його твор
чості є тема Батьківщини: рід
ного побуту, природи, мисте
цтва, народної фантастики, по
чуттів і сподівань народу.
Опера — основний ж анр у
творчості Римського-Корс акова.
Тематика опер надзвичайно р із
номанітна, але провідною в них
є тема російської казки. У пое
тичних казкових образах компо
зитор оспівує перемогу добра
над злом, прославляє силу
мистецтва, красу життя і ко
хання.
Вже в похилому В ІЦ І РИМ
ський-Корсаков створив опери
«Кащей безсмертний» і «Золо
тий півник», просякнуті гострим
сарказмом. Казкові образи в
них у алегоричній формі прові
щали неминучість загибелі ца
ризму.
Симфонічні твори КОМПОЗИто
ра програмні. Сюїта «Шахере
зада», поема «Садко», «Іспан
ське каприччіо», кантата «Сві
тезянка», романс «На холмах
Грузії» і багато інших творівце перлини у скарбниці росій
ської музики.
Твори великого композитора
чарую ть
своєю гармонійною
рівновагою і внутрішньою нат
хненністю, тією красою, від якої
мистецтво існувати не може.
Величезну роль в історіїро
сійської музики мала діяль
ність Римського-Корсакова як
педагога (з 1871 року він професор Петербурзької кон
серваторії), який виховав чудо
ву п л еяд у композиторів: Глазу
нова, Лядова, Паліашвілі, Ли
сен к а , М'я сковського, Проко
ф ’єва, Спендіарова і ін.
М узична діяльність Римсько
го-Корсакова завжди м
а ла яс
краво
виявлений суспільний
х арактер. Він завершив геніаль
ні твори рано померлих друзів
(Бородіна,
Мусоргського) та
сприяв виданню їх.
У буремний 1905 рік компо
зитор гаряче підтримав студен
т
ські вимоги, спрямовані проти
консерватизм у та свавілля ди
р е к ц ії, і був звільнений з кон
серваторії; це викликало глибо
ке обурення передової громад
ськості Р осії.
Ж иття, творчість і діяльність
Римського-Корсакова свідчать
про те, щ о він був у самій гущі
музично-громадських інтересів
свого часу, був музикантом-про
світителем, який весь свій та
лант і здібності віддавав Бать
ківщині.
Музика, композитора-патріота
пробуджує найблагороднішіі
найпрекрасніш і почуття людей
і завж ди служитиме людствув
його боротьбі за прогрес і спра
ведливість на землі.
А. СПІВАК
Наближається заслужений
відпочинок
У літній період в санаторіях шого числа студентів у цікаві
та будинках відпочинку країни корисні екскурсії створено екс
побувають 50 працівників нашо курсійно-туристське бюро, яке
го інституту. Путівки будуть має організовувати через екс
як соцстрахівські (тридцяти курсійно-туристську базу одно
процентні), так і придбані за денні і дводенні екскурсіїта
туристські походи П О і сторичних
власні кошти.
Оздоровлення і ВІДПОЧИНОК місцях м. Києва та його околи
студентів буде проведено таким цях. У таких екскурсіях і по
ходах візьмуть участь 250 —300
чином.
Путівки до санаторіїв одер студентів.
Заплановано також проводи
жать 25 осіб, у будинки відпо
ти
колективні
виїзди
н
а
Дніп
р
о
т
а
чинку — 45.
в ліс.
Крім того, в липні та серпні
Для товаришів, які влітку не
у спортивному таборі інституту,
виїжджатимуть
з міста, а також
який розміститься в мальовни
для
студентів-заочників
у клубі
чому районі Конча Заспа, від
інституту
в
час
канікул
прово
почиватимуть 150 студентів.
дитимуться цікаві лекції,кон
Зараз інститут проводить під церти та розваги.
готовчу роботу до відкриття
У спортивному клубіп
в
род
спортивно-оздоровчого табору: жуватимуться тренування сту
виготовляються палатки, підби дентів-розряднкків.
рається персонал, проводиться
Д. НІКОЛЕНКО,
відбір студентів по академгру
голова профкому.
пах факультетів.
Близьк о 20 студентів будуть
забезпечені туристськими та
альпіністськими путівками. Ор
ганізовуються також сам одіяль
ні студентські екскурсії до Мо
скви, Ленінграда і Одеси. З 1-го
по 15 серпня буде проведено
три групових екскурсії (в кож
не із зазначених міст) трива
лістю 10— 12 днів. Екскурсіями
охоплюватимуться кращ і сту
денти, які ударно попрацюють
у сільському господарстві або в
піонерських таборах.
Для залучення якомога біль
ДО УВАГИ СТУДЕНТІВ,В
И
КЛАДАЧІВ, ПРАЦІВНИКІВ
ІНСТИТУТУ!
У виставочному павільйоні
(вул. Жовтневої революції,5)
щоденно (крім понеділка) з
до 19 години відкрито виставку
творів радянських художників
за 1955— 1957 рр. (живлпис,
скульптура, графіка).
В. о. редактора
Ю. Полуд
Гості з братньої Кореї
За
п едагогіч н і
К А Д Р И 18
ЧЕРВНЯ
1958 року
СЕРЕДА
ОРГАН ПАРТБЮ РО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
№
12
( 59 )
Ціна 15 коп.
СОРОКАРІЧЧЯ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ—
ВЕЛИКЕ ВСЕНАРОДНЕ СВЯТО
В липні 1958 року минає
40 років з дня І з ’їзду біль
шовицьких організацій Укра
їни, на якому було утворено
Комуністичну партію Украї
ни — один з бойових заго
нів КПРС. Сорокаріччя Ко
муністичної партії України є
знаменною датою і великим
святом у житті Комуністич
ної партії і всього україн
ського народу.
Натхненником і організа
тором Комуністичної партії
України
був
Володимир
Ілліч Ленін — вождь і ор
ганізатор КПРС.
Володимир Ілліч Ленін і
ЦК партії підтримали ініціа
тиву місцевих більшовицьких
організацій України по утво
ренню Комуністичної пар
тії. Утворення КП(б)У нероз
ривно зв’язано з перемогою
Великої Жовтневої соціа
лістичної революції і ство
ренням Української Радян
ської держави.
Утворення Комуністичної
партії України, а потім і ін
ших національних комуні
стичних партій в складі Ко
муністичної партії Радян
ського Союзу було одним з
яскравих проявів ленінської
національної політики. Воно
відіграло надзвичайно важли
ву роль у зміцненні і роз
витку Української Радян
ської держави, в розквіті
української
соціалістичної
нації, в побудові соціалізму
і комунізму.
Перший з ’їзд більшови
цьких організацій України
відбувся 5 — 12 липня 1918
року в Москві. (Україна в
той час була окупована ні
мецькими
імперіалістами).
На з ’їзд і було 72 делегати з
ухвальним голосом і 147—з
дорадчим, які представляли
45 партійних організацій з
4364 членами партії. Тут бу
ли представлені майже всі
партійні організації великих
міст і промислових центрів
України:
Катеринослава,
Харкова, Києва, Чернігова,
Донбасу, Херсона і ін. Ро
боту I з ’їзду більшовиків
України спрямовував В. I.
Ленін. Перед з ’їздом стояло
завдання — утворити Кому
ністичну партію України і
мобілізувати всі сили укра
їнського народу на віднов
лення та зміцнення Радян
ської влади на Україні. Це
історичне завдання з ’їзд ви
конав; було прийнято рішен
ня: «Об’єднати партійні, ко
муністичні організації Украї
ни в автономну, в місцевих
питаннях, Комуністичну пар
тію України з своїм Цен
тральним Комітетом і своїми
з’їздами, але яка входить в
єдину Російську Комуністич
ну партію з підпорядкуван
ням у питаннях програмних
загальним з ’їздам Російської
Комуністичної партії, а в
питаннях
загальнополітич
них — ЦК РК П»,
Історичне значення І з ’їз
ду полягає в тому, що
він утворив Комуністичну
Найблагородніша професія
Справою навчання та вихо
вання аномальних дітей на
Україні почали займатися ще з
середини XIX ст. Проте в доре
волюційний час це були в біль
шості жалюгідні, примітивні за
клади, які існували на кош ти,
що збиралися серед населення
як пожертвування. Ці поодинокі
заклади не могли охопити на
вчанням більше 1 — 2 процентів
аномальних дітей. З цією мізер
ною частиною «щасливчиків»,
як правило, працювали люди
випадкові, які не мали почасти
уявлення про дефективних ді
тей.
ТІЛЬКИ після Великої Жовт
невої соціалістичної революції,
коли Радянська держава прого
лосила своїм основним завдан
ням піклування про невпинне
підвищення матеріального і
культурного рівня ВСІХ т р у д я
щих, справа навчання і вихован
ня аномальних дітей стала на
МІЦНИЙ грунт.
Тепер на Україні працю
ють понад 150 великих спеці
альних закладів для аномальних
дітей. Це в декілька разів біль
ше, ніж у дореволюційній Росії
в цілому.
Одночасно з відкриттям ши
рокої сітки спеціальних шкіл
була організована і спеціальна
підготовка дефектологічних кад
рів.
У 1920 році в Київському
Вищому інституті народної осві
ти на факультеті соціального
виховання був відкритий лікар
сько-педагогічний відділ, на яко
му готувалися вчителі та вихо
вателі спеціальних шкіл.
Дефектологічний факультет
КДПІ ім. О. М. Горького про
йшов досить складний шлях
партію України як нерозрив
ну і складову частину Кому
ністичної партії Радянського
Союзу. Комуністична партія
України до свого сорокаріч
чя підійшла, як ніколи, єди
ною, згуртованою навколо
свого бойового штабу ЦК
КПРС, тісно зв’язаного з ши
рокими масами робітників,
колгоспників, інтелігенції —
вона перетворилася у велику
провідну силу українського
народу, який в братній спів
дружності з усіма народами
СРСР успішно бореться за
перемогу комунізму.
Колектив викладачів, сту
дентів та адміністративнотехнічних працівників педа
гогічного інституту, разом з
усім українським народом,
готується гідно зустріти зна
менну дату — сорокаріччя
Комуністичної партії Украї
ни. Значна частина виклада
чів, аспірантів і студентів
виступають з лекціями і до
повідями про сорокаріччя як
у своєму колективі, так і за
межами інституту серед ро
бітників, колгоспників, на
виборчих дільницях. На від
знаку 40-річчя КП України
в інституті готуються від
криті партійні збори, науко
ва сесія. Партійне бюро, ко
мітет комсомолу і профком
закликають всіх працівників
інституту гідно зустріти слав
не сорокаріччя Комуністич
ної партії України.
Г. ЛЕЩЕНКО.
розвитку. За весь час його існу
вання було підготовлено 578 де
фектологів для всіх типів спе
ціальних шкіл.
Зараз дефектологічний відділ
має велику популярність серед
спеціальних шкіл УРСР. Тільки
на заочному відділі підвищують
свою кваліфікацію понад 250
вчителів-дефектологів. Крім то
го, на щорічних курсах підви
щення кваліфікації дефектоло
гів, що організовуються Мі
ністерством освіти УРСР, ви
кладачі секції дефектології бе
руть найактивнішу участь.
В 1958 — 1959 навчальному
році на стаціонарі навчати
муться близько 230 студентівдефектологів, які в майбутньо
му віддадуть всі свої знання і
сили благородній справі навчан
ня і виховання дітей, обездоле
них природою.
М. ЯРМАЧЕНКО.
ДНІВ у Києві пе фікованих кадрах.
К ІЛЬКА
ребувала делегація праців роль у цій справі
ників освіти Корейської Народ
но-Демократичної Республіки, у
складі якої були: директор
Пхеньянського
педагогічного
інституту доцент Пак Хен Сік
(керівник делегації), інструктор
ЦК трудової партії Кореї Цой
Дюм Гік, інспектор відділу се
редніх технічних закладів Мі
ністерства культури і освіти
Лем Чу Сік, декан економічно
го факультету Пхеньянського
університету ім. Кім Ір Сена
Цой Юн Гу, завідуючий ка
федрою
марксизму-ленінізму
Пхеньянського інституту народ
ного господарства Кім Сан Дюн.
Гості ознайомилися з робо
тою вищих учбових закладів та
наукових установ столиці Укра
їни; побували вони і в нашому
інституті.
В 13 аудиторії відбулась зу
стріч представників братньої
Кореї з нашими викладачами.
У жвавій, невимушеній бесіді
було піднято багато важливих
питань, висловлено чимало ці
кавих думок.
Відповідаючи на численні за
питання присутніх, директор
Пхеньянського
педагогічного
інституту тов. Пак Хен Сік роз
повів про структуру народної
освіти КНДР, про ті великі
труднощі, які довелося подола
ти корейському народові, лікві
дуючи наслідки жахливої війни.
Зокрема, тов. Пак Хен Сік
розповів:
— У 1945 році в Північній
Кореї не було жодного вищого
учбового закладу. Зараз у краї
ні діє двадцять інститутів, се
ред яких 2 педагогічних і 4
вчительських. Загальна кіль
кість студентів у республіці до
сягає 25 тисяч.
З 1950 року в КНДР запро
ваджено обов'язкову початкову
освіту, а з 1960 р. буде введе
но обов’язкову неповну середню
освіту.
В зв’язку з цим відчувається
велика потреба у висококвалі
Важливу
відіграє
Пхеньянський педагогічний ін
ститут, де на денному і заочно
му відділах вчаться більше
трьох тисяч студентів. У цьому
інституті працюють 6 факульте
тів: філологічний, де готують
викладачів російської мови і ко
рейської мови та літератури,
історико-географічний, хімікобіологічний, педагогічний, фізи
ко-математичний та факультет
фізкультури і спорту.
Сімдесят процентів студентів
інституту. — чоловіки і тільки
тридцять процентів — жінки.
Трудова партія та уряд
КНДР постійно піклуються про
студентів.
Крім
звичайних
стипендій, введено спеціальні
стипендії спілки молоді, існу
ють стипендії (з надбавкою 80
процентів) для сиріт.
На турботу партії і уряду
молоді патріоти відповідають
сумлінним ставленням до на
вчання і самовідданою працею.
Кожного року влітку, під час
канікул, студенти на протязі
місяця працюють на будівни
цтві, їхніми руками зводяться
житлові будинки, гуртожитки,
вони прокладають водопровідні,
каналізаційні сітки тощо.
Вся країна охоплена трудо
вим поривом. Кожен в міру сил
і можливостей вносить свою
частку праці у будівництво со
ціалізму.
Так,
молодші
мешканці
Пхеньяна, школярі, своїми ма
ленькими руками перетвори
ли свою улюблену столицю в
квітучий сад.
Вся робота в КНДР прово
диться під лозунгом: «Вчитись
працювати у Радянського Со
юзу!».
Після бесіди гості ознайоми
лися з роботою кабінетів і ла
бораторій, побували на держав
ному екзамені з історії КПРС
на дошкільному відділі педаго
гічного факультету.
Ю. ПОЛУДНЕНКО.
На ф о т о : вгорі — професор О. К. Бабенко знайо
мить членів делегації з обладнанням навчальних майсте
рень; внизу — гості оглядають кабінет лекційного експе
рименту кафедри фізики.
Фото М. Шуряка.
Вступаємо у вирішальний період
Річна навчальна робота на
заочному відділі вступає у свій
завершальний період. На лип
невій сесії, як і завжди, будуть
підведені підсумки роботи за
минулий навчальний рік.
Працівникам заочного відді
лу, деканатам факультетів, за
відуючим кафедрами і виклада
чам необхідно подбати про ор
ганізоване проведення сесії, за
безпечити якісне читання лек
цій, проведенн я семінарських,
практичних і лабораторних за
нять на високому науково-мето
дичному рівні, а також створи
ти сприятливі умови для скла
дання заліків, поточних і дер
жавних екзаменів.
Заочному відділу, деканатам
і кафедрам необхідно здійснити
ряд заходів, які б забезпечува
ли проведения липневої сесії на
високому рівні. Завідуючим ка
федрами, керівникам деканатів
і заочного відділу в основу
своєї роботи в період лип
невої сесії слід покласти
методичний
лист
Міністер
ства освіти УРСР про про
ведення літніх навчально-екза
менаційних сесій студентів-за-
очників, наказ директора інсти
туту про якісне проведення лип
невої сесії та нове положення
про курсові екзамени і заліки.
У цих документах підкрес
люється і ставиться завдання
перед кафедрами забезпечити
навчальну роботу на сесії най
більш кваліфікованими силами
викладачів інституту, подбати
про якісне і своєчасне плану
вання всіх видів навчальної ро
боти викладач а з даної дисцип
ліни, включаючи і настанови
до тих тем курсу, які самостій
но вивчатимуться заочниками, а
також вказівки щодо написання
контрольних робіт. Крім того,
завідуючі кафедрами зобов’я
зані уважно і систематично кон
тролювати якість читання лек
цій і проведення інших видів
навчальної роботи шляхом від
відування занять і стенографу
вання, оперативно виправляти
помічені недоліки, негайно реа
гувати на випадки порушення
правил проведення екзаменів та
на лібералізм при оцінці знань
студентів.
Успішне проведення сесії в
значній мірі буде залежати від
здійснення деканами факульте
тів систематичного контролю
за навчально-виховною роботою
на заочних відділах їх факуль
тетів.
На цій сесії вперше заплано
вано провести методичні конфе
ренції викладачів і студентівзаочників. Очолити і взяти ке
рівництво цією роботою в свої
руки — завдання деканів фа
культетів, зав. кафедрами і ке
рівників заочного відділу.
Значну роботу в час сесії має
провести апарат заочного відді
лу. Він мусить забезпечити під
готовку всієї документації для
проведення сесії, вживати опе
ративні заходи для забезпечен
ня нормального проведення на
вчального процесу, систематич
но контролювати роботу студен
тів і викладачів та налагодити
своєчасне і точне ведення на
вчально-облік ової документації.
Здійснення всіх цих заходів
буде сприяти організованому і
високоякісному проведенню се
сії.
О. БІЛИЙ,
Семінар представників
трьох республік
Позавчора, 16 червня, в актовому залі нашого
інституту розпочав роботу Міжреспубліканський на
уково-методичний семінар завідую чих кафедрами
російської, української, білоруської і молдавської
мов педагогічних інститутів, скликаний міністерства
ми освіти України, Білорусії і М олдавії. Семінар при
свячений питанням поліпшення підготовки вчителівмовників на факультетах широкого профілю педаго
гічних інститутів.
Роботу семінару відкрив вступним словом Мі
ністр освіти Української РС Р академік АН УРСР
І . к. Білодід.
На денному засіданні 16 червня було заслухано
доповіді: доцента нашого інституту Г. П. Лещенко«Сорок років з дня скликання І з ’їзд у Комуністичної
партії України», М іністра освіти УРС Р академіка
І. К. Білодіда — «Завдання підготовки вчителів-мов
ників широкого профілю», заступника директора
Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР
доцента К. К. Целуйко — «Завдання мовознавчих
кафедр педагогічних інститутів у підготовці до
IV Всесвітнього з ’їзду славістів у Москві».
Учасники семінару заслухаю ть і обговорять ряд
доповідей про принципи побудови мовознавчих кур
сів, про участь кафедр у керівництві навчально-ви
ховним процесом і науковою роботою тощо.
Робота семінару триватиме до 21 червня.
В. ПАРАСУНЬКО.
заст. директора інституту
по заочному навчанню.
Прохання майбутніх випускників
Систематична робота
консультпункту на про
тязі року значно допо
могла студентам-заоч
никам у підготовці до
екзаменів.
У нас, четвертокурс
ників відділу російської
мови та літератури
(старого набору), про
водились консультації
з тих предметів, які
виносяться на літню
сесію цього року (з
історичної граматики,
історичного
матеріа
лізму, російської літе
ратури XIX ст., укра
їнської літератури XIX
та початку XX ст.).
Більшість студентів
нашого курсу — це
вчителі шкіл міста
Києва та Київської об
ласті. У своїй повсяк
денній роботі вони зна
ходять час і для сум
лінної роботи в школі.
і для успішного навчан
ня в інституті. Це такі
вчителі, як Ф. Губенко
(с. Переселення, Ка
гарлицького
району,
Київської області), М.
Стажкова (136 серед
ня школа м. Києва),
Р. Мільман (50 серед
ня школа м. Києва) і
багато інших.
Ми переходимо на
V курс. У нас, студен
А у нас не все гаразд
Не дуже жарко зараз надворі, але пора в інституті гаря
ча — екзаменаційна!
Першокурсники фізико-математнчного факультету склали
вже 2 екзамени. Проте результати їх далеко не втішні: 19 сту
дентів одержали оцінку «незадовільно»!
Серед товаришів, що «відзначилися», безумовно, є такі,
яким просто важко дається навчання. Це Т. Грабовець, І. Кар
пенко, І. Радченко. Вони сумлінно працювали. Не можна ска
зати цього про інших — про Л. Ткаченко, наприклад. Вона має
всі дані для успішного навчання і з двох екзаменів не склала...
жодного! О. Бичков з матаналізу одержав оцінку «добре», а
з історії КПРС — «незадовільно».
Чому ж так сталося? На нашу думку, насамперед тому, що
комсомольська організація курсу звертала недостатню увагу на
самостійну роботу студентів, не організувала вчасної допомоги
товаришам, які її потребують (Л. Головченку, З . Богдан та ін.).
Залишилося три екзамени. Справа честі кожного комсо
мольця — докласти всіх зусиль до того, щоб на курсі не було
жодної незадовільної оцінки!
А. ТАТАРОВА,
З . НАГАЙЧЕНКО,
студентки І курсу фізико-математичного факультету.
тів — майбутніх ви
пускників, є одне ве
лике прохання до за
очного відділу: кон
сультації у слідуючому
півріччі спрямовувати
на те, щоб якомога
краще допомогти сту
дентам у їх підготовці
до успішного складан
ня державних екзаме
нів.
Д. ГАЛЬПЕРІНА.
Забувають, що це необхідно
У кожному семестрі студенти
нашого інституту після вивчен
ня курсу «Учбове кіно» склада
ють екзамен державній комісії,
після чого їм присвоюється ква
ліфікація
кінодемонстратора.
Посвідчення, які вручаються тут
же майбутнім вчителям, дають
право користуватися фондом
учбових,
науково-популярних
та хронікально-документальних
фільмів, зосереджених у конто
рах Головкінопрокату та філь
мотеках системи Міністерства
освіти.
У цьому півріччі екзамен на
права кінодемонстратора пер
шими склали студенти II курсу
українського відділу мовно-лі
тературного факультету. Потім
студенти І курсу ДОШКІЛЬНОГО
відділу та II курсу відділу спец
педагогіки
педагогічного
ф а
культету.
Найкращі результати показа
ли студенти ІІІ курсу матема
тичного відділу фізико-матема
тичного факультету.
Одержали права кінодемон
стратора також аспірант кафед
ри методики фізики М. К узей і
лаборанти кафедри психології
А. Андрійчук та Л. Граб.
Всього екзамени склали 1 6 6
осіб.
На жаль, жоден студент II
курсу спецпедагогіки педагогіч
ного факультету не одерж ав
прав кінодемонстратора.
Чому ж педфак відстає в цій
важливій справі?
3 . А Б О Л ІХ ІН А ,
викладач кафедри учбового
кіно.
Уважно записували і з інте
ресом слухали студенти 44-ї
групи математиків лекції з по
л ітекономії; семінарські заняття
відвідували систематично, готу
валися до них старанно.
П’ять
«відмінно», чотири
«добре», сім «задовільно»такий р езу л ь тат екзамену зпо
літеконом ії в цій групі.
Глибокі і міцні знання вияви
ли М. К ухарчук, О. Куценко,
Г. Н е щ а к , А. Панченко, С.
Сніжко. Ї х відповіді оцінені
найвищим балом.
Н а ф о т о : викладач полі
тичної економ ії доцент Г. Ю
.
Р епухова сл ухає відповідь сту
дентки В. Кузьменко.
Фото М. Шуряка.
Справи
й д у т ь непогано
Останні й найвідповідаль
ніш і екзамени в стінах вуз
складаю ть випускникид
о
ш кільного відділу педагогіч
ног о факультету.
Ми завітали до них. Д
ів
чата саме складали свій пер
ший державний екзамен історію
КПРС.
Предмет
серйозний і не з легких.Т
а
обличчя випускниць сяють
посмішками: отже, справи
йдуть непогано! І дійсно,н
а
слідки екзамену досить від
радні: з 48 складаючих 18одерж али оцінку «відмінно",
17 — «добре». Серед ви
пускниць, що виявили гли
бокі
знання,
Сталінська
стипендіатка В. Заїка, К.Б
і
ла. Н. Давидчук; міцні знан
ня виявили і Л. Воронцова,
О. Доброва і багато інш
их.
На наших знімках виб
а
чите відмінницю З. Товсто
ляк на першому державному
екзам ені з історії КПРС.Її
змістовну відповідь уважн
о
слухаю ть і екзаменатори,і
товариш і по курсу.
К о р и с н о , п о т р іб н о
Ж ИТТЯ, ПРИСВЯЧЕНЕ Н АУЦ І
Наукова аспірантська конфе ченко. Доктор педагогічних наук
ренція кафедр української та Т. Ф. Бугайко у своєму виступі
російської літератури заслухала підкреслила, що т. Проценко
і обговорила 7 доповідей. По су вірно зробив, подавши макси
ті, це були короткі і змістовні мальну кількість матеріалу по
повідомлення, що стосуються темі, а вже справа вчителя, що
тих чи інших розділів дисер йому вибрати для себе. Тут тре
тацій.
ба враховувати загальну підго
«Літературно-критичні висту товку класу, кількість годин,
пи С. Васильченка» (В. Олій відведених на вивчення твор
ник), «До питання романтизму в чості письменниці, і т. п.
композиції поеми «Гайдамаки»
Доцент Л. М. Карлов відзна
Шевченка» (М. Гнатюк), «Ран чив, що аспірантка Л. Сухо
ні оповідання й повісті С. Скля ставська чимало попрацювала
ренка (В. Шишло) — з таки над аналізом твору, але не до
ми доповідями виступили ас слідила описи природи та не
піранти третього року на підкреслила значення докумен
Теплими, сердечними були проводи на методики математики І. Є. Шиманський. Чи
вчання кафедри української тальності цього твору; мало ува
пенсію
заслуженого діяча науки УРСР про мало учнів старого педагога працюють викла
літератури.
Л. Сухоставська ги вона також приділила показу
фесора Олександра Матвійовича Астряба.
дачами математики в середніх школах. І всі
виступила з цікавим аналі чиновництва.
вони згадують свого вчителя з глибокою
Подякувати
йому
за
багаторічну
творчу
зом досі несправедливо за
Аспіранти В. Олійник і О. Са
працю і висловити свої найкращі побажання вдячністю.
мовчуваного романа. М. Злато ушкін висловили зауваження з
прийшли і молоді, і старі його вихованці, ко
вратського «Устои», а О. Сауш приводу окремих деталей про
Колишні вихованці О. М. Астряба підтри
кін — із спробою конкретного слуханих повідомлень. Між ни леги Олександра Матвійовича, які разом з мують з ним тісний зв’язок: одні через листу
ним з перших років Радянської влади брали вання, інші — приходять до нього, діляться
розбору «Принципів мовної .ха ми розпочалася гостра і трохи
активну участь у будівництві нової школи. своїми успіхами і невдачами.
рактеристики персонажів трило пристрасна суперечка.
гії О. Толстого «Хождение по
Більше 50 років віддав Олександр Матві
Підводячи підсумки роботи
Партія і уряд високо оцінили заслуги
мукам». З темою «Показ фор конференції, доцент Ю. С. Ко
йович почесній справі розвитку методики ма О. М. Астряба у розвитку педагогічної науки,
мування нової людини в трило бил ецький підкреслив, що аспі
тематики на Україні. З них 30 — він працю відзначивши його 75-річчя з дня народження
гії Ю. Смолича» дебютувала ранти серйозно працюють над
вав у нашому інституті професором і завідую і 50-річчя науково-педагогічної діяльності най
аспірантка другого року навчан обраними темами, але основною
чим кафедрою методики математики. Разом вищою нагородою — орденом Леніна.
ня О. Манченко. Цікаво, емо хибою всіх без винятку робіт
з тим О. М. Астряб керував відділом методики
Виголошуючи тости за довгі роки доброго
ціонально насичено прозвучав є недостатнє використання л і математики Українського науково-дослідного здоров’я Олександра Матвійовича, його коле
виступ І. Проценка методологіч тературних джерел, слабке ви
інституту педагогіки, одним з організаторів ги і учні висловлювали сподівання, що він
ного. характеру — про «Повість світлення творчості письменни
якого він був.
не пориватиме зв’язків з інститутом, буде і
М. Вовчка «Кармелюк» у ків у конкретному літературно
Учителі математики добре знають Олек надалі передавати свій великий досвід моло
8 класі».
му процесі. Великим недоліком
сандра Матвійовича як автора та редактора дим педагогам і науковцям.
Товаришам, які виступали, є і те, що в прочитаних допові
багатьох методичних посібників, йому нале
Розчулений Олександр Матвійович, непо
були поставлені питання, що дях не показано нерозривний
жать більше ста друкованих праць.
мітно
змахнувши непрохану сльозу, подумав
стосуються окремих положень зв’язок художніх засобів з ідей
25 аспірантів, учителів і викладачів пед «Ось вона, моя зміна, яку я так дбайливо
їх робіт; відбувся жвавий обмін ним змістом аналізованих тво
вузів захистили свої кандидатські дисертації, ростив. Тепер я можу спокійно йти на відпо
думками.
рів, а здебільшого це робиться
написані під керівництвом О. М. Астряба, і чинок».
Особливо активною була ди окремо.
працюють у різних вузах Радянської Украї
Так, Олександр Матвійович може спокійно
скусія навколо доповіді І. Про
Аспіранти ще не зовсім чітко
ни.
На математичних кафедрах нашого інсти відпочивати. І хай його відпочинок буде та
ценка. І це закономірно: адже формулюють теми, не вміють
туту працюють 6 кандидатів наук — його ко ким же світлим, яким було все його трудове
тема його найбільше стосується всебічно, з урахуванням істо
лишні
учні. Серед них декан фізико-матема життя.
практичних потреб життя! Аспі ричної обстановки, змалювати
тичного
факультету О. П. Сергунова, завідую
В. КУХАР,
рантки Г. Гайдай, М. Рева за постать письменника, а захоплю
чий
кафедрою
елементарної
математики
та
Є.
ЧЕНАКАЛ.
уважили, що на сьогодні всі ме ються або тільки ідейним змі
тодологічні посібники подають стом твору, або тільки аналізом
дуже багато теоретичного мате його художніх засобів, а це тре
ріалу по темі уроку, але в знач ба поєднувати.
но меншій мірі звертають увагу
Позитивне значения цієї кон
Останнім часом в нашому кабристи» та кандидата філо бібліотеки О. Балабанова та І.
на методику його викладу. Вони ференції безсумнівне. Вона, по інституті вийшов з друку ряд
софських наук В. І. Войтка Недоступ. У збірнику показані
висловили побажання, щоб учи казала, над, чим і як працюють
цікавих видань. Серед них: «Марксистсько-ленінська теорія друковані праці співробітників
телеві рекомендувалось матеріа аспіранти, що їх цікавить.
лекція доктора педагогічних націй і національного питання». інституту за період з 1944 по
лу рівно СТІЛЬКИ, СКІЛЬКИ ВІн
У необхідності проведення наук Т. Ф. Бугайко «ІдейноВидано також «Бібліографіч 1957 рр., подано покажчик до
може подати учням, за 15—20 таких конференцій не може бу
естетичне
виховання
учнів
на
ний
збірник», присвячений 40- інститутських видань 1939—
хвилин уроку. Цілком проти ти сумнівів.
уроках літератури», брошури річчю встановлення Радянської 1957 рр., опубліковано список
лежну думку висловила О. Ман
П. ОРЛИК.
доктора філологічних наук І. І. влади на Україні. Його скла дисертацій, які були захищені
Пільгука «Т. Шевченко і де ли працівники інститутської в інституті з 1948 по 1957 роки.
НОВІ
Цінне починання
даних результатах аспірант має
декілька друкованих робіт.
В цьому році вперше в на ліз навчальної літератури з
Не менш цікавою була допо
шому інституті була проведена трансцендентних рівнянь» (О.
відь аспіранта т. Кравчука.
аспірантська
звітно-наукова Дейнега), «Роль теми «Зміна
Склавши
оригінальну установку
агрегатного
стану
речовини
(па
конференція.
та розв’язавши складну матема
роутворення
і
конденсації)»
в
На секції фізико-математич
тичну задачу, він одержав
них наук (керівник — доктор здійсненні політехнічного на ряд нових результатів. Доцент
фізико-математичних наук про вчання в середній школі» (О. B. М. Коновалов та професор
фесор С. Ф. Фещенко) було за Іваненко).
C. Ф. Фещенко відзначили, що
слухано та обговорено 10 допо
На секції була заслухана дані результати обгрунтовують
відей. «До питання про асимпто
одна доповідь з експеримен ся як теоретично, так і експе
тичне представлення розв’язків,
риментально, причому експери
систем лінійних диференціаль тальної фізики аспіранта Є. ментальна частина слідує за
них рівнянь, коефіцієнти яких Кравчука, в якій він розповів теоретичною і підтверджує її;
залежать від параметра» (М. про основні результати своєї це дуже важливо при застосу
Шкіль), «Розклад різницевого дисертаційної роботи, а також ванні результатів у виробництві.
оператора по власних функ дві доповіді з педагогічного ф а
Цікавими були також допові
ціях» (І. Сенчихіна), «Одномір культету: «Індивідуальні особ ді тт. Сенчихіної, Москаленко,
но-сингулярна крайова задача ливості розумової ДІЯЛЬНОСТІ МО Топольницької, Сіллера та ін
для диференціального рівняння ЛОДШИХ школярів (І — II класів) ших. Всі вони одержали пози
четвертого порядку» (Г. Моска при засвоєнні арифметики» (В. тивну оцінку секції.
Учасники конференції висло
лен ко), «Асимптотичне знахо Сіллер) та «Класики марксизмудження власних значень дифе ленінізму про трудове вихован вились за те, щоб такий обмін
ренціального рівняння четверто ня підростаючого покоління» досвідом проводився щороку.
На жаль, не всі наукові ке
го порядку» (Л. Федчун), «За (М. Рябухін).
гальний огляд навчальної та
Доповідь т. ІІІкіля (керів рівники взяли участь у роботі
науково-методичної літератури ник — професор С. Ф. Фещен секції. Це до деякої міри зни
зелементів математичного ана ко), зроблена на високому на зило рівень наукової диску
лізусередньої школи» (К. То уковому рівні, викликала вели сії.
І. МАРКУШ.
польницька), «Методичний ана кий інтерес серед присутніх. По
В И Д А Н Н Я
Важлива форма роботи
Зв’язок
педаго
гічного
колективу
нашого інституту з
працівниками дитя
чих закладів під
шефного Києво-Свя
тошинського району
весь час міцніє.
Так,
наприклад,
доценти О. М. Ле
щенко і Т. І. Дмит
ренко щомісяця про
водять методоб’єд
нання
вихователів
дитячих садків ра
йону. На них чита
ються лекції з роз
витку мови і рухів
у дітей дошкільного
віку,
проводяться
практичні заняття,
спрямовані на фор
мування навичок у
самих слухачів, об
говорюються
від
криті заняття з діть
ми у дитсадках.
Жвавий
обмін
думками по різних
питаннях дошкіль
ної педагогіки мав
однаково позитивне
значення і для ви
кладачів
кафедри,
і для вихователів
дитсадків, взаємно
збагачуючи їх знан
ням теорії і практи
ки дошкільного ви
ховання.
Н а ф о т о : викладач Т. І. Дмит
ренко проводить методоб’єднання ви
хователів дитсадків району.
Виноградівському дитячому б уд и н к у —
60 років
У травні цього року педагогічна гро
мадськість Закарпаття відзначала ювілей
ну дату — 50 років з дня заснування Ви
ноградівського дитячого будинку для ано
мальних дітей.
У житті педагогічного колективу і дітей
дитячого будинку це була справді ви
значна подія. На ознаменування цієї дати
на подвір'ї дитячого будинку (біля голов
ного корпусу) було відкрито пам’ятник ви
датному радянському педагогові А. С. Ма
каренку, а 19 і 20 травня відбулась юві
лейна наукова сесія, в роботі якої взяли
участь науковці Москви, Києва, керівні
працівники дитячих будинків багатьох об
ластей України.
Учасники сесії заслухали та обговорили
такі доповіді: «Історія будинку та його
завдання на найближчий період», «Орга
нізація навчально-виховної роботи в спец
школах», «Трудове навчання дітей-імбеци
лів», «Трудове влаштування дітей-пере
ростків («імбецилів»)».
Сама історія Виноградівського дитячого
будинку є наочним показником великих
переваг соціалістичного ладу.
До Радянської влади про долю дітейсиріт на Закарпатті ні угорський, ні че
ський уряди ніколи не дбали. Їх «турботи»
зводились тільки до виділення будинку створені найкращі умо
мізерних коштів на утримання ви. Заклад повністю перебуває
таких будинків. Існували ж ди на державному утриманні. Тут
тячі будинки в основному на навчаються і виховуються 200
кошти, зібрані добровільними дітей. Будинок має добротні
приміщення, в достатній кіль
товариствами.
Надто обмежені кошти, яких кості є м'який і твердий інвен
невистачало навіть на харчу тар; діти забезпечуються доб
вання, звичайно, позбавляли рим харчуванням, одягом, взут
можливості розгортати і на тям. При будинку є школа, різ
вчально-виховну роботу серед ні майстерні, клуб, бібліотека.
дітей. Про трудовлаштування їх
Колективом педагогів і вчите
ніхто, по суті, не турбувався. лів все робиться для того, щоб
Ця справа, розв’язувалася дуже діти ніколи не відчували свого
просто. Після того, як діти до сирітства або нестатків.
сягали 14—15 років, їх, зде
Дитячий будинок очолює Ми
більшого, використовували як
хайло
Федорович Попадич. Це
фізичну силу в куркульських
прекрасна
людина, великий ен
і поміщицьких господарствах.
тузіаст.
Він
по-батьківському
Зовсім іншим стало станови
дбає
про
кожну
дитину.
ще сиріт після встановлення на
Охоче працюють діти і в різ
Закарпатті Радянської влади.
Комуністична партія і Радян них майстернях, які повинні за
ська влада все зробили для то довольняти їх життєві потреби
го, щоб перетворити дитячі бу (в одязі, взутті та ін.).
динки у справжні навчально-ви
Учасники наукової сесії з ве
ховні заклади.
ликим задоволенням проглянули
Для навчання і виховання різноманітну і цікаву програму
дітей у Виноградівському дит художньої самодіяльності у май
Композитор-патріот
стерному виконанні вихованців
дитячого будинку.
Хороше враження справляє і
працьовитий колектив учителів
та вихователів цього дитячого
закладу.
Під час відкриття пам’ятника
А. С. Макаренк у педагогічний
колектив будинку оголосив сво
їм девізом такий вислів вели
кого педагога: «Я не знаю жод
ного випадку, коли б правиль
не виховання дало погані на
слідки». Немає сумніву, що цей
девіз, покладений в основу ви
ховної роботи з дітьми, дасть
свої прекрасні плоди.
Побажаємо ж всьому педаго
гічному колективу Виноградів
ського дитячого будинку нових
творчих успіхів у його складній,
але благородній праці по ви
хованню підростаючого поколін
ня в комуністичному дусі.
Д. ШЕЛУХІН,
кандидат педагогічних наук.
Н а ф о т о : відкриття па
м’ятника А. С. Макаренку на
подвір’ї Виноградівського дитя
чого будинку.
У н а ших д р у з і в — " п о т ь о м к і н ц і в "
Наші читачі вже знають про те, що в Мо
сковському педагогічному інституті ім. В. П.
Потьомкіна є художньо-графічний факультет.
Під керівництвом висококваліфікованих педа
гогів-митців студенти тут оволодівають склад
ним і цікавим мистецтвом скульптури, жи
вопису, графіки.
Н а з н і м к а х : справа — студентки на
заняттях з малюнка, зліва — викладачі М. С.
Голубенков, А. М. Сєров (декан факультету)
та В. Є. Виноградов відбирають картини на
виставку студентських робіт.
Наш
календар
20 червня минає 50 років з
дня смерті геніального росій
ського композитора. М. А. Рим
ського-Коpсакова.
Творчість його охоплює різ
номанітні музичні жанри: він
створив 10 опер, цілий ряд
симфонічних
творів,
кантат,
близько 80 романсів тощо.
Постать Римського-Корсако
ва, як композитора
форму
валася в епоху демократич
ного піднесення 60-х років.
Він належав до плеяди в и
датних композиторів
«Могу
Ч О Ї кучки», які в жорстоких
умовах царизму зуміли просла
вити російське музичне мисте
цтво і, беручи в основу народ
ну творчість, підняти його на
недосяжну висоту. Великий ком
позитор, разом з іншими пере
довими представниками росій
ської реалістичної музики (П. І.
Чайковським. О. П. Бородіним.
М. Г. Мусоргським та іншими),
твердо відстоював принцип р е а
лізму і високої ідейності в м у
зиці.
Провідною темою його твор
чості є тема Батьківщини: рід
ного побуту, природи, мисте
цтва, народної фантастики, по
чуттів і сподівань народу.
Опера — основний ж анр у
творчості Римського-Корс акова.
Тематика опер надзвичайно р із
номанітна, але провідною в них
є тема російської казки. У пое
тичних казкових образах компо
зитор оспівує перемогу добра
над злом, прославляє силу
мистецтва, красу життя і ко
хання.
Вже в похилому В ІЦ І РИМ
ський-Корсаков створив опери
«Кащей безсмертний» і «Золо
тий півник», просякнуті гострим
сарказмом. Казкові образи в
них у алегоричній формі прові
щали неминучість загибелі ца
ризму.
Симфонічні твори КОМПОЗИто
ра програмні. Сюїта «Шахере
зада», поема «Садко», «Іспан
ське каприччіо», кантата «Сві
тезянка», романс «На холмах
Грузії» і багато інших творівце перлини у скарбниці росій
ської музики.
Твори великого композитора
чарую ть
своєю гармонійною
рівновагою і внутрішньою нат
хненністю, тією красою, від якої
мистецтво існувати не може.
Величезну роль в історіїро
сійської музики мала діяль
ність Римського-Корсакова як
педагога (з 1871 року він професор Петербурзької кон
серваторії), який виховав чудо
ву п л еяд у композиторів: Глазу
нова, Лядова, Паліашвілі, Ли
сен к а , М'я сковського, Проко
ф ’єва, Спендіарова і ін.
М узична діяльність Римсько
го-Корсакова завжди м
а ла яс
краво
виявлений суспільний
х арактер. Він завершив геніаль
ні твори рано померлих друзів
(Бородіна,
Мусоргського) та
сприяв виданню їх.
У буремний 1905 рік компо
зитор гаряче підтримав студен
т
ські вимоги, спрямовані проти
консерватизм у та свавілля ди
р е к ц ії, і був звільнений з кон
серваторії; це викликало глибо
ке обурення передової громад
ськості Р осії.
Ж иття, творчість і діяльність
Римського-Корсакова свідчать
про те, щ о він був у самій гущі
музично-громадських інтересів
свого часу, був музикантом-про
світителем, який весь свій та
лант і здібності віддавав Бать
ківщині.
Музика, композитора-патріота
пробуджує найблагороднішіі
найпрекрасніш і почуття людей
і завж ди служитиме людствув
його боротьбі за прогрес і спра
ведливість на землі.
А. СПІВАК
Наближається заслужений
відпочинок
У літній період в санаторіях шого числа студентів у цікаві
та будинках відпочинку країни корисні екскурсії створено екс
побувають 50 працівників нашо курсійно-туристське бюро, яке
го інституту. Путівки будуть має організовувати через екс
як соцстрахівські (тридцяти курсійно-туристську базу одно
процентні), так і придбані за денні і дводенні екскурсіїта
туристські походи П О і сторичних
власні кошти.
Оздоровлення і ВІДПОЧИНОК місцях м. Києва та його околи
студентів буде проведено таким цях. У таких екскурсіях і по
ходах візьмуть участь 250 —300
чином.
Путівки до санаторіїв одер студентів.
Заплановано також проводи
жать 25 осіб, у будинки відпо
ти
колективні
виїзди
н
а
Дніп
р
о
т
а
чинку — 45.
в ліс.
Крім того, в липні та серпні
Для товаришів, які влітку не
у спортивному таборі інституту,
виїжджатимуть
з міста, а також
який розміститься в мальовни
для
студентів-заочників
у клубі
чому районі Конча Заспа, від
інституту
в
час
канікул
прово
почиватимуть 150 студентів.
дитимуться цікаві лекції,кон
Зараз інститут проводить під церти та розваги.
готовчу роботу до відкриття
У спортивному клубіп
в
род
спортивно-оздоровчого табору: жуватимуться тренування сту
виготовляються палатки, підби дентів-розряднкків.
рається персонал, проводиться
Д. НІКОЛЕНКО,
відбір студентів по академгру
голова профкому.
пах факультетів.
Близьк о 20 студентів будуть
забезпечені туристськими та
альпіністськими путівками. Ор
ганізовуються також сам одіяль
ні студентські екскурсії до Мо
скви, Ленінграда і Одеси. З 1-го
по 15 серпня буде проведено
три групових екскурсії (в кож
не із зазначених міст) трива
лістю 10— 12 днів. Екскурсіями
охоплюватимуться кращ і сту
денти, які ударно попрацюють
у сільському господарстві або в
піонерських таборах.
Для залучення якомога біль
ДО УВАГИ СТУДЕНТІВ,В
И
КЛАДАЧІВ, ПРАЦІВНИКІВ
ІНСТИТУТУ!
У виставочному павільйоні
(вул. Жовтневої революції,5)
щоденно (крім понеділка) з
до 19 години відкрито виставку
творів радянських художників
за 1955— 1957 рр. (живлпис,
скульптура, графіка).
В. о. редактора
Ю. Полуд
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова