Джерело
Текст
За педагогічні
КАДРИ
ОРГАН ПАРТБЮ РО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
Р А Д ІСН Е
СВЯТО М И Р У
30
№
К В ІТ Н Я
1958 ропу
СЕРЕДА
9 ( 56)
Ціна 15 коп.
РАДИМО
ВСІМ
Нещодавно наша група від
відала Республіканську педаго
гічну виставку, яка справила
на нас глибоке враження. Тут
експоновано різноманітні дитя
чі роботи як індивідуальні, так
і колективні: рукоділля, ліп
лення. технічне моделювання,
різьба по дереву тощо. На ви
ставці немає такої роботи,
яка б не привернула до себе
уваги — всі вони цікаві, вико
нані старанно і з любов'ю.
Особливо нам сподобались ви
роби з різьби по дереву. Важко
навіть повірити, що роботу ви
конували дитячі руки — на
стільки вони майстерно виго
товлені.
Представлені вироби свід
чать про кропітку щоденну
працю педагогів у дитячих ко
лективах.
За роки Радянської влади
Перше травня — день огляду
промисло
всесвітньоісторнчннх
перемог валова продукція
радянського народу в боротьбі вості України зросла в 20 ра
за побудову комуністичного зів, а продукція машинобудів
суспільства, за мир і дружбу ної і металообробної промисло
між народами усього світу. вості — в 150 разів.
Радянські люди на багато
Перше травня — це огляд ви
річному
досвіді перконалися в
датних успіхів у економічному
і культурному будівництві кра тому, що тільки соціалістичний
їн світового соціалістичного та лад і радянська демократія від
бору. Перше травня — це ве кривають найширші горизонти
лике свято міжнародної солі для творчості людини, для
дарності трудящих, свято тор здійснення її демократичних
жества ідей пролетарського ін прав, для її активної участі в
тернаціоналізму, яскрава де управлінні державою, в госпо
монстрація визначних перемог дарському і культурному жит
трудящих у боротьбі за мир, за ті країни.
Радісним буде день Першого
демократію, за торжество со
ціалістичних ідеалів. Першо травня не тільки для радян
травень — це радісне свято ських людей, але для трудящих
країн народної демократії, які
весни, молодості і сили.
під
проводом комуністичних і
Соціалістичні нації Радян
робітничих
партій досягли ве
ського Союзу зустрічають це
ликих
успіхів
у зміцненні на
свято в обстановці великих
родно-демократичного
ладу, в
творчих перемог на фронті
У газеті за 22 квітня ц. р.
мирної комуністичної праці. За розвитку національної економі
було
надруковано статтю ко
ки,
в
піднесенні
соціалістичної
40 років існування Радянської
лишнього
студента нашого ін
культури.
влади наша країна перетвори
ституту,
а
нині
завуча сільської
В
день
Першого
травня
ро
лася у могутню індустріальношколи
І.
Р.
Семенчука
— «Ви
бітничий
клас
і
трудящі
маси
колгоспну державу світу, про
пускники
інституту
—
майстри
капіталістичних
країн,
наро
відну силу світового соціа
ди колоній демонструватимуть педагогічної справи», де він ді
лістичного табору.
непохитну волю у боротьбі за литься своїми думками про пе
Основне економічне завдання
свої права, за покращення дагогічну роботу вчителя, наво
Радянського Союзу — наздо умов життя і праці.
дить приклади виховання уч
гнати і випередити найбільш
Першотравень — це радісне нів, дає деякі цінні поради.
розвинені капіталістичні краї свято борців за мир в усьому
ни, в тому числі і Сполучені
світі, які здобувають перемогу
Штати Америки, по виробни за перемогою над темними си
цтву продукції на душу насе
лами війни і капіталістичного
лення — тепер не є справою рабства.
В інституті веселе пожвавлен
ня. Скрізь іде діяльна підготов
далекого майбутнього. Це зав
Студенти і професорсько-ви ка до міжнародного свята солі
дання розв’язує зараз радян
кладовський
склад інституту зу дарності трудящих — 1 Травня.
ський народ під мудрим керів
стрічають
свято
в обстановці
ництвом Комуністичної партії.
наполегливої боротьби за підне
Радянські люди зустрічають сення рівня навчальної і на
Першотравень могутнім підне укової роботи.
сенням промисловості, культу
В інституті звертається особ
ри, соціалістичного сільського
лива
увага на вивчення студен
господарства. Заходи ЦК КПРС
тами
ленінської теоретичної
і Ради Міністрів СРСР по
дальшому розвитку колгоспного спадщини, на глибоке засвоєн
ладу і реорганізації МТС пере ня основ наук. Інститут поглиб
творюються в життя волею, лює свої зв’язки з студентами
натхненною працею, невичерп і викладачами педагогічних ін
ною творчою енергією широких ститутів країн народної демо
кратії.
народних мас.
Хай живе Перше травня —
З небувалою силою в наш свято миру, свято інтернаціо
славний час розквітають в бра нальної єдності трудящих!
терській сім’ї народів соціа
лістичні нації нашої країни.
Квітне Радянська Україна, яка
перетворена зараз в індустрі
ально-колгоспну державу, в рес
публіку передової науки і со
ціалістичної культури.
Працівники народної освіти!
Підвищуйте якість навчання
дітей, боріться за політехніза
цію школи! Виховуйте молоде
покоління в дусі любові і від
даності Радянській Батьків
щині, справі комунізму!
На виробничій
практиці
Студенти IV курсу
фізико - математич
ного факультету під
час виробничої прак
тики на III авторе
монтному заводі. В
центрі — керівник
практики
доцент
О. М. Лазаренко.
Педагогічна виставка —спра
ва цікава і корисна. Бажано
щоб всі наші студенти відвіда
ли її.
В. БОРОХ,
Р. УТВЕНКО,
студентки III курсу педа
гогічного факультету.
Розпочали добру справу
На мій погляд, було б дуже
корисно, щоб розділ «Випуск
ники інституту — майстри пе
дагогічної справи» був у газеті
постійним і в ньому система
тично висвітлювався досвід ро
боти наших старших товаришів.
В. БЕЛЬДІЙ,
студент І курсу, фізикоматематичного факультету.
Багато студентів під час ви
робничої практики працюють
робітниками.
На ф о т о : четвертокурсник
А. Смілянський за притиранням
двигуна ЗІЛ-120.
ПЕРШОТРАВЕНЬ ПРИЙШОВ У ІНСТИТУТ
Багато сил і творчої фантазії
вклали студенти і господарники
у святкове оформлення інсти
тутської колони. Особливу ува
гу звернено на виготовлення
квітів — адже це свято миру,
весни.
Вчора в актовому залі від
бувся урочистий вечір, який за
кінчився великим концертом.
Завтра студенти, аспіранти,
співробітники
інституту
ві
зьмуть участь у святковій де
монстрації трудящих міста.
Третього травня їх чекає бага
то цікавого у Гостомельському
лісі, де відбудеться масова ма
ївка трудящих Сталінського ра
йону.
З аслужена нагорода
Студенти, викладачі, співро
бітники інституту беруть ак
тивну участь у роботі Червоно
го Хреста і Червоного Півмі
сяця.
На підсумковій конференції
Сталінського районного коміте
ту Товариства було відмічена
кращу роботу окремих органі
зацій та підприємств міста.
Наш інститут зайняв друге
місце.
Грамотами обкому нагоро
джені дев'ять осіб. Серед Н И Х :
студентки Л. Вільчинська, М.
Нацвалова. Т. Яковенко (фізи
ко-математичний факультет), В.
Пруднікова (педагогічний фа
культет), викладач
кафедри
фізвиховання Л. Філіпова, ла
боранти К. Смаричевський, А.
Андрійчук (кафедра психоло
гії), М. Якущенко (кафедра
спецпедагогіки).
ДО 140-річчя
З ДНЯ
НАРОДЖЕННЯ
ОСНОВОПОЛОЖНИК НАУКОВОГО
СОЦІАЛІЗМУ
Сто сорок років тому, 5 трав
ня 1818 року, народився осно
воположник наукового соціаліз
Му, вчитель І вождь світового
пролетаріату Карл Маркс. З
першого і до останнього кроку
свого свідомого життя він був
безстрашним і самовідданим
борцем за визволення трудя
щих з-під ярма капіталу.
У 1842 році він стає го
ловним редактором «Рейнської
газети», на сторінках якої роз
гортає сміливу критику реак
ційних порядків, що існували в
напівфеодальній Пруссії, захи
щає інтереси народних мас.
Але вже на початку 1843 ро
ку газета була закрита за її ре
волюційно-демократичний на
прямок, і Маркс восени 1843 ро
ку переїжджає з Німеччини в
Париж, щоб організувати там ви
дання журналу, завданням яко
го повинна була стати «нещад
на критика всього існуючого».
Тут, у Парижі, в серпні 1844
року Маркс зустрівся з Фрідрі
хом Енгельсом. З цього часу по
чалось їх велике співробітни
цтво.
Уже в перших своїх творах
(«Святе сімейство або критика
«критичної критики», «Німе
цька ідеологія» та ін.) Маркс і
Енгельс ведуть запеклу бороть
бу з різними вченнями дрібно
буржуазного соціалізму і фор
мулюють основні положення ма
теріалістичного розуміння істо
рії, створюють теорію проле
тарського соціалізму, теорію на
укОВОГО Комунізму.
Водночас з науковою робо
тою Маркс і Енгельс беруть ак
тивну участь у революційному
русі. На ІІ Конгресі «Союзу ко
муністів» у листопаді 1847 р.
Марксові і Енгельсу було дору
чено виробити програму першої
міжнародної комуністичної ор
ганізації. В результаті проведе
ної роботи в лютому 1848 р.
з'явився «Маніфест Комуністич
ної партії» — програмний до
кумент марксизму, де вперше
Маркс і Енгельс дали система
тичний виклад свого вчення.
У «Маніфесті Комуністичної
партії» геніальні теоретики да
ють наукове обгрунтування не
минучої загибелі капіталістич
ного суспільства і заміни його
новим безкласовим суспіль
ством шляхом пролетарської
революції і встановлення дик
татури пролетаріату.
Після революції Маркс пра
цює над головною своєю науко
вою працею — «Капіталом».
Перший том його вийшов у
1867 році.
Весною 1872 р. з ’явився ро
сійський переклад І тома «Ка
піталу». Російський переклад
був першим перекладом цього
фундаментального твору на іно
земну мову.
«Капітал» К. Маркса — го
ловна праця, де викладений на
уковий соціалізм. В. І. Ленін
вказував, що «Капітал» є «най
видатніший політико-економіч
ний твір нашого століття».
В «Капіталі» знайшов най
більш повний вираз революцій
ний переворот, здійснений Мар
ксом у науці. На основі гені
ального аналізу і узагальнення
великого історичного матеріалу
К. Маркс розкрив суть капіта
лістичного ладу як системи
найманого рабства.
Головним предметом дослі
дження «Капіталу» Маркса є
відношення між капіталом і
працею. Розкриття цих відно
шень стало можливим завдяки
розробленню Марксом трудової
теорії вартості. Аналізуючи то
варне виробництво, дві сто
рони товару — споживну вар
тість і вартість — К. Маркс
розкрив подвійний характер
праці, що втілена в товарі.
На основі трудової теорії
вартості Маркс зробив ще одне
велике відкриття — створив
теорію про додаткову вартість,
яка є наріжним каменем еконо
мічної теорії марксизму.
Поряд з відкритим К. Мар
ксом законом розвитку люд
ського суспільства, теорія до
даткової вартості була другим
великим його відкриттям.
К. Маркс був не тільки гіган
том наукової думки. Він був
також великим революціонером,
невтомним борцем за створення
У період Паризької
комуни Маркс, про
живаючи
в
Лондо
ні, різними способа
ми допомагав комунарам сво
їми порадами, застерігав їх
від помилок. Теоретично уза
гальнюючи
досвід
Пари
зької комуни в роботі «Гро
мадянська
війна
у
Фран
ції», Маркс зробив новий крок
вперед у розвитку свого вчення
про державу, про диктатуру
пролетаріату. На основі досві
ду Маркс прийшов до виснов
ку. що не парламентська рес
публіка. а політична організа
КАР Л А
М А РКС А
П о д і бно д о того, я к Д арвін відкрив закон роз
витк у орган іч н о го с в і ту, так М аркс відкрив закон
р озвит к у л ю дськ о ї історії — той , до останнього часу
прихований під ідео л огіч н и м и нашаруваннями, про
с тий факт, щ о л ю д и в п ер ш у чергу повинні їсти, пити,
мати житло і одягатися, перш е ніж бути спромож
ними займатися пол і тикою , наукою, мистецтвом
і т. д.; що, отже, виробницт во безпосередніх матері
альних засобів до життя і тим самим кожний даний
ступінь економ ічного розвитку народу або епохи ста
новл я ть основу, з я к о ї розвивают ься державні yст
а
но ви, правові п о г л я д и , м и с тецтво і навіть релігійн і
уявлення да н и х л ю д ей і з я к о ї вони через це мают
ь
бути п оясн ені, - а не навпаки, як це робилося досі.
А ле цього м ало. М а р кс відкр и в також особливий
закон руху сучасного капіталістичного способу ви
робництва і пор одж ен ого ним буржуазного cycniль
ства...
І ім'я його і справа п ер еживуть віки!
Ф. ЕНГЕЛЬС.
Марксизм указав ш лях д о всеосяжного, всебіч
ного вивчення пр оцесу вин икненн я, розвитку і зане
па д у суспіл ьно-економ ічних формацій, розглядаючи
с укуп н і с ть в с іх супер ечливих тенденцій, зводя
чи ї х до точно визначуваних умов життя і виробни
ц тва різних к л а с і в с у с п іл ь с т в а , усуваючи суб'єк
тивізм і д о вільність у в и борі окремих «провідних"
ідей або в тлумаченні їх, розкриваючи корені
без винятку всіх ідей і в с іх р ізн и х тенденцій у стані
матеріальних продуктивних сил
В. І. ЛЕНІН.
Корифей революційної душ
і зміцнення Комуністичної пар
тії як авангарду пролетаріату.
Вченням про додаткову вар
тість К. Маркс відкрив основ
ний закон капіталістичного спо
собу виробництва і народжува
ного ним буржуазного суспіль
ства. Він показав, що вироб
ництво додаткової вартості є
абсолютний закон капіталістич
ного способу виробництва.
Працюючи над «Капіталом»,
Маркс водночас брав активну
участь у міжнародному рево
люційному русі робітничого
класу. В 1864 р. під керівни
цтвом Маркса був створений
І Інтернаціонал — «Міжнарод
не
Товариство
робітників».
Створенням І Інтернаціоналу
було закладено фундамент між
народної пролетарської бороть
би за соціалізм.
ція типу Паризької комуни є
найбільш доцільною формою
диктатури пролетаріату. Але
цей висновок Маркса не зна
йшов дальшого розвитку. І тіль
ки В. І. Ленін, творчо розви
ваючи вчення Маркса, на осно
ві досвіду двох російських ре
волюцій відкрив Радянську вла
ду, як найкращу політичну фор
му диктатури пролетаріату.
У праці «Критика Готської
програми» Маркс робить ряд
нових теоретичних відкрить: про
перехідний період від капіта
лізму до соціалізму, про дві
фази комунізму. В цьому творі
Маркс обгрунтовує неминучість
перехідного періоду, державою
якого повинна бути диктатура
пролетаріату.
Вчення К. Маркса вже одер
жало дальший
розвиток у
працях В. І. Леніна, які підня
ли марксистську теорію на но
вий, вищий рівень, збагатили її
новими теоретичними положен
нями в нових умовах класової
боротьби пролетаріату. Вчення
Маркса — Енгельса — Леніна
освітлює шлях боротьби трудя
щим Радянського Союзу за по
будову комуністичного суспіль
ства, боротьби трудящих всього
світу за визволення від капіта
лістичного ярма.
Вчення К. Маркса вже біль
ш е століття освітлює шлях ро
бітничому класові всіх країн,
всьому прогресивному людству
в боротьбі за соціалізм, мир
і демократію. Незважаючи на
постійний опір з боку буржуа
зії і її найманих лакеїв, це
вчення одержує перемогу за пе
ремогою на протязі всього сво
го існування.
В. РОКИТКО.
Ім'я корифея революційної д атніш и х наукових відкрить
думки Карла Маркса є одн им Маркса.
з найпопулярніших імен, будьЗ молодих років у М
аркса
коли відомих історії. У мільйо виробилася постійна життєва
нах сердець людей праці живе по треба в спілкуванні з робіт
це прекрасне ім'я, воно на никами. Робітничій справі при
дихає до праці, до творчого дер святив він свій науковий геній,
зання, до боротьби п р о т и з л а , інтереси робітників знайшли
неправди і експлуатації. Три найглибше і найповніше відо
чверті століття тому найближ браж ення в філософії марксиз
чий друг і соратник К. Маркса му. В тяжких умовах капіта
Ф. Енгельс сказав, що ім'я і лістичного суспільства Маркс
справа Маркса безсмертні, вони боровся за перетворення в ж
ит
переживуть віки. Ми є свідками тя своєї революційної теорії.
того, як справдилися ці проро Він не тільки пропагував ідеї
чі передбачення.
наукового соціалізму на сторін
Чому ж сталося т а к , що ках численних газет, журналів
вчення Маркса за порівняно ко і брошур, які переслідувались
роткий історичний час оволоді пруськими властями за їх про
ло мільйонними масами, стало гресивну спрямованість. Маркс
дороговказом їх життя і бороть був ініціатором створення "Со
би за новий комуністичним світ? юзу комуністів» і І Інтернаціо
Відповідь на це слід шукати в налу — перших прообразів со
самому марксовому вченні, си ціалістичних організацій робіт
ла якого у великій правдивості, ників.
науковій аргументованості, тон
Ми завдячуємо Марксу гли
кому і всебічному відображенні боким революційним переворо
інтересів і прагнень найпередо том, здійсненим у філософії,по
вішого класу суспільства — літичній економії, теорії су
пролетаріату.
спільного розвитку. Впершеза
Маркс був невтомним мисли всю історію філософії В мар
телем. Для нього розумова ді ксизмі органічно злились діа
яльність, робота мислення була лектика і матеріалізм, що зна
вищою насолодою життя. Але менувало появу діалектичного
як справжній революціонер він м атеріалізму. Вчення про соц
і
ніколи не замикався в сферу ал істичну революцію і диктату
«чистої» думки, як це робили ру пролетаріату, вчення про
ортодоксальні послідовники Ге керівну роль партії робітничого
геля. Революційна думка Мар класу, ідеї пролетарськогоін
кса будила і кликала до д ій, до тернаціоналізму — ось ті цен
т
практичної діяльності. Філосо ральні проблеми історичної тео
фи по різному тільки пояснюва р ії, які знайшли всебічний роз
ли світ, але завдання полягає виток у вченні Маркса.
в тому, щоб його революційно
Історичним пам'ятником Мар
змінити — такий висновок ро ксові є побудова соціалізму в на
бить Маркс, критикуючи весь шій країні, а також створенн
я
попередній матеріалізм, у тому соц іалістичного сусп ільствав
числі і матеріалізм Людвіга країнах народної демократії.
Фейербаха.
Марксизм-ленінізм живе у ве
Введення практики, суспіль ликому дусі пролетарськогоін
но-виробничої діяльності людей тернаціоналізму, глашатаєм яко
в теорію пізнання матеріалізму го є комуністичні і робітничі
як об'єктивного і єдиного кри партії світу.
терію істини — одне з найви
в. войтко.
Вивчення іноземних мов у НДР
Улютому — березні в складі
елгації радянських учителів
д
япобувала в НДР, де ознайо
м
илася з постановкою викла
даня іноземних мов у школах
івузах республіки.
Наслідки відвідування уро
іквуміських І С ІЛ Ь С Ь К И Х ш к о
лах, лекцій і практичних занять
упедагогічних інститутах, а
такожзустрічі з працівниками
М
іністерства освіти і бесіди з
вчителями, студентами і учня
м
ипоказали, що в НДР приді
ляється серйозна увага вивчен
і оземних мов і, насампе
ю
н
ред- російської.
Російська мова була введена
в 1945— 1946 навчальному році
і вивчається в загальноосвітній
школі з V класу, а в школах
з розширеним викладанням ро
сій ської мови — з III класу.
Іншими іноземними мовами, які
вивчаються факультативно з VII
класу, є англійська, а також
французька.
Інтерес до вивчення росій
ської мови і бажання оволодіти
нею свідчать про прагнення н і
мецького народу ближче озна
йомитися з російською культу
рою, мистецтвом, досягненнями
радянської науки.
Навчальні програми в шко
лах НДР вимагають від учнів
У НАШ И X
Д Р УЗ І В
Комсомольці
Яро
славського педагогіч
ногоінституту ім. К. Д.
Ушинського виступили
ціаторами корисного
ін
починання: ще з мину
логороку вони зобов'я
залися власними сила
ремонтувати гурто
и
м
житки, впорядковува
подвір’я, будувати
ти
спортивні майданчики
тощо.
Слова свого
одержують.
вони
На фо т о: студен
за впорядкуванням
ти
одвір'я гуртожитку.
п
У навчальному про
цесі Ярославського пед
інституту широко ви
користовуються науко
во-популярні
фільми
Фільмотека тільки біо
лого-географічного фа
культету нараховує їх
близько трьохсот.
Цими фільмами ко
ристуються не тільки
студенти і викладачі,
але й вчителі шкіл мі
ста.
Н а ф о т о : третьо
курсник Є. Дегтярьов
за підготовкою фільму.
Х а й життя
б 'є
не тільки оволодіння навичка
ми читання, але і вміння вести
бесіду і викладати свої думки
іноземною мовою в обсязі прой
деного матеріалу. Практично це
здійснюється добре продуманою
системою ведення уроку. На
опитування відводиться всього
10— 12 хв., а на пояснення та
закріплення нового матеріалу —
30 — 35 хв.
Урок, як правило, проходить
у формі спокійної бесіди вчи
теля з учнями, які уважно
слухають його пояснення, чітко
відповідають на запитання; в
класі добра дисципліна. Урок
закінчується хоровим виконан
ням пісень іноземною мовою.
У Берліні є Центральний ні
мецький інститут наочних по
сібників. Він виготовляє уна
очнення з усіх предметів, у то
му числі і з іноземних мов
(граматичні і фонетичні табли
ці, картини для опису, навчаль
ні фільми тощо). В лаборато
ріях інституту записуються піс
ні, вірші, оповідання і навіть
цілі п ’ є с и на іноземних мовах.
Матеріал береться в основному
з шкільних підручників. Інсти
тут обладнаний найновішою зву
козаписуючою і звуковідтворю
ючою апаратурою.
Численні спостереження по
казали, що успіх багато де в
чому залежить від учителя і
його відношення до справи. У
досвідченого, вимогливого до се
бе і до інших педагога, який
добре володіє іноземною мовою
та методикою її викладання,
уроки проходять жваво і ціка
во, знання в учнів міцні і гли
бокі.
Позитивним у питанні вивчен
ня та викладання іноземних мов
у НДР є також міцний зв’язок
викладачів вузів зі школами.
Більшість з них працюють учи
телями в середніх школах і
постійно надають необхідну ме
тодичну допомогу колективам
цих шкіл.
Німецькі вчителі, студенти і
учні виявляють великий інтерес
до нашої країни, до життя та
праці радянських людей.
ключем!
Навчальний процес, громад готовку майбутніх учителів.
скь е життя всього студентсько
Можна без перебільшення
гоколективу спрямовані на сказати, що газета «За педаго
підготовку висококваліфікова гічні кадри» стала справжнім
них учителів. Цьому підпоряд помічником дирекції і партійної
ковані і наші «За педагогічні організації в боротьбі за підви
кадри» — наш «пропагандист», щення якості навчання. Не об
"агітатор» і «колективний орга минає газета і питань дисци
нізатор». Розгорнеш газету — і пліни, побуту студентів, життя
знайомишся з найрізноманітні в гуртожитку. І коли кому «не
шими питаннями.
пухом, а пером» дістається, та
Доцент Д. Ф. Ніколенко у ще з «патретом», що супрово
своїй цікавій статті «Про са диться віршованим текстом,—
мостійність студента у навчан це допомагає.
ні" висунув ряд важливих про
Звичайно, газета наша ду
позицій щодо поглиблення на же молода і за два роки
уково-теоретичної
підготовки має
ще невеликий досвід,
студентів. Багато було виступів а тому є і недоліки в її
у газеті не тільки керівників роботі. Бувають ще такі окремі
інституту і факультетів, а й номери, про які студенти гово
студентів про політехнічну під рять: «Там тільки невистачає
С. Борисовій та В. Б он д ар ю
Д О Р О ГІ Н А Ш І С В І Т Л А Н О І В О Л О Д И М И Р Е !
У радісний час ваш ого к о м сом ол ьськ ого весілля,
яке відбувається в д н і П ер ш отр авн я — свята весни
і молодості, ш лем о найсердечніш і наш і в іта н н я
і поздоровлення.
Живіть у щ асті, р а д о щ а х і коханні. Х а й в а ш и м
постійним супутником буде взаєм оповага, сердечна
дружба, товариська п ід тр и м к а !
СТУДЕНТИ ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНОГО
І ПЕДАГОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТІВ.
І. СІРЕНКО.
відділу міжнародної інформа
ції»: все репортажі, звіти,
святкові статті, без життя і
конкретних живих людей, напи
сані в одному стилі, сухою мо
вою. Не завжди газета доводить
почату справу до завершення.
Так і не було, наприклад, орга
нізовано виступів навколо ці
кавої статті Д. Ф. Ніколенка «А
яка ваша думка?», хоч питан
ня, поставлені в ній, не плід
роздумів на дозвіллі, вони б’ють
по живому, необхідному. Не
завжди можна прочитати у від
ділі «Слідами наших виступів»,
який же результат дав той чи
інший критичний виступ газети.
Недостатньо ще висвітлюєть
ся життя комсомольської орга
нізації, хоч, може, в цьому вин
на і не газета; а якщо так, то
треба було б більше критики на
адресу комітету комсомолу.
Можна ще багато називати не
доліків у роботі газети, але ба
гато що в поліпшенні її роботи
залежить від нас, студентів.
Потрібно, щоб студенти з
усім, що цікавить, хвилює, що
наболіло, звертались у газету
«За педагогічні кадри», щоб від
неї життя било ключем. А вли
ти його в неї можемо ми самі.
В. ЯРЕМЕНКО.
Назустріч
4
річчю
0
ВЛКСМ
До всіх комсомольців інституту!
На рішення XI I І з'їзду В Л К С М комсомольці на
шої групи вирішили відповісти ділом. Ми закликає
мо всіх комсомольців інституту перейти на самооб
слуговування як в інституті, так і в гуртожитку. Наша
група зобов'язується слідкувати за порядком і чи
с тотою у 73 аудиторії, озелени ти її. Д ля цього ми
встановимо чергування студентів, які будуть відпо
відати за чистоту приміщення.
Самообслуговування в кімнаті гуртожитку пол я
гатиме в тому, що ми будемо слідкувати за санітар
ним станом, збереженням майна, а в разі поломки
будемо проводити ремонт своїми силами.
Сподіваємось, що на цей почин відгукнуться всі
комсомольці інституту.
За дорученням групи:
В. РУДИК (Комсорг). А. ВАСИЛ Ь ЧУК (староста),
Л. ФОРМАНЮК (профорг).
К о м іте т ком сом олу та проф ком ін с ти ту
ту о гол ош у ю ть конкурс на кр ащ и й ф а
культетський вечір-огляд х у д о ж н ь о ї с а м о
д ія л ьн ості, присвячений 40-річчю В Л К С М .
О гл я д буде проведено в ж о в тн і 1958 р.
УМОВИ КО Н КУРСУ
Факультетський вечір-огляд має бути тема
тично пов’язаним з 40-річчям комсомолу.
Як мінімум на вечорі повніші бути представ
лені:
хор у кількості 50 —60 осіб (у програмі
його о б о в'язкове виконання о д н іє ї м о л о д і ж
ної факультетської пісні):
індивідуальні виконавці - 1 2 - 1 3 ; з них
сольних вокальних номерів — 5 — 6;
художнього читання — 3 ;
інструментальних номерів — 2;
масових танцювальних номерів — 2.
Буде враховуватися також оформлення за
лу і організація масових ігор, танців тощо.
Огляд проводитиме Художня рада студент
ського клубу.
Встановлюється п’ятибальна система оцінки
номерів.
Якщо факультет не виставить одного з но
мерів програми-мінімум, Художня рада має
право зняти 5 балів.
Додаткова оцінка за кожного учасника са
модіяльності — 2 бали.
На факультетських вечорах не мають права
виступати інститутські гуртки художньої са
модіяльності.
К р а щ і номери будуть в ід іб р а н і на ін с ти
тутськи й вечір.
П ер ем ож ц ем в в а ж а ти м е ть ся ф акультет,
який набере н ай б іл ьш у к іл ь к іс ть балів.
П е р е м о ж ц і огл я ду будуть пр ем ійовані
ек скур сією в Л е н ін гр а д .
З ая вки від колективів на право участі
в конкурсі п р и й м аю ться Х у д о ж н ь о ю ра
д о ю до 20-го травн я ц. р.
З В ІТУЄ КОМІТЕТ Л К С МУ
У зв’язку з наближенням свя
та молоді — 40-річчя ВЛКСМ
значно активізувалась робота
нашої комсомольської органі
зації.
Життя комсомольської орга
нізації інституту завжди знахо
дить живий відгук у серцях
старшого покоління ленінців —
комуністів.
Цими днями партійне бюро
інституту заслухало звіт про
роботу
секретаря
комітету
ЛКСМУ інституту т. Горбач.
Як доповідач, так і ті, хто
взяв участь в обговоренні, з
задоволенням відзначили, що
комсомольська робота в інсти
туті ведеться зараз набагато
краще, ніж у попередні роки.
Але мова йшла не тільки про
успіхи. Члени партійного бюро
тт. Іващина, Підтиченко гово
рили про те, що комсомольці
виявляють мало ініціативи у ви
рішенні побутових питань, не
борються за чистоту примі
щень, за культуру поведінки
наших студентів.
Товариші (члени комітету
комсомолу!) Галух і Юрчен
ко забули про свій високий
обов’язок і безвідповідально по
ставилися до дорученої їм спра
ви. Слабкий контроль з боку се
кретаря комітету і її заступни
ків за роботою членів комітету
привів до того, що за бездіяль
ність комсомолець Юрченко був
виведений із складу комітету
комсомолу, на нього було на
кладено суворе стягнення.
У прийнятому рішенні на
креслено ряд конкретних захо
дів, здійснення яких дасть мож
ливість студентській молоді
гідно зустріти знаменну дату —
40-річчя ВЛКСМ.
Зміцнюються студентські зв'язки
Прощаючись з Києвом...
Чимало незабутніх вражень від перебування у
вашому чудовому місті повезе з собою невелика сту
дентська делегація Вільнюського державного пед
інституту. Софіївський собор, Києво-Печерська лав
ра, Золоті Ворота: музеї і театри, неповторна краса
стародавнього міста, щирість і гостинність киян важко навіть сказати, що найбільше сподобалося нам!
Цікавилися ми життям студентів, роботою НСТ,
громадських організацій, гуртків художньої само
діяльності тощо. Правда, ми були тільки екскурсан
тами, і знайомство з життям вашого інституту мало
дещо випадковий характер. Але сподіваємося, що
наші зустрічі повторюватимуться. Зокрема, чекаємо
вас, київські друзі, у Вільнюсі: і як екскурсантів, і
як делегатів наших наукових конференцій; і навіть
як учасників вашої студентської самодіяльності з
темпераментними українськими танцями та мелодій
ними народними піснями.
Ми глибоко вдячні багатьом товаришам, які ви
явилися і гостинними господарями і ерудованими
гідами. За щирий прийом дозвольте сказати вам наше
сердечне литовське «асій»!
СТУДЕНТИ ВІЛЬНЮСЬКОГО
ПЕДІНСТИТУТУ.
Нещодавно на запрошен
ня Наукового студентського
товариства
Вільнюського
педінституту делегація на
ших студентів у складі 5 чо
ловік побувала в м. Вільню
сі, де взяла участь у роботі
наукової студентської конфе
ренції, присвяченої 70-річчю з дня народження А. С.
Макаренка. Члени делега
ції — студенти К. Янков
ський (фізико-математичний
факультет), Р. Палій, Н. Ко
валенко (мовно-літературний
факультет), Г. Діаківська, Г.
Новицька (педагогічний фа
культет) познайомилися з
роботою студентських орга
нізацій інституту, побували
у визначних місцях старо
винного міста.
не має своєї друкарні. Це та
кож ускладнює і випуск сту
дентської багатотиражної газе
ти «Советский студент».
За рішенням уряду Литов
ської РСР на набережній р. Не-
епло і привітно зустріли
т нас
наші нові друзі. На
протязі всього часу ми відчува
ли товариську увагу і піклуван
ня про нас з боку литовських
товаришів.
Вільнюський державний пе
дагогічний інститут знаходить
ся на вул. Горького, у примі ріс розпочалося будівництво
щенні колишнього монастиря нового приміщення педінсти
базиліян. Це невеликий три туту.
З усіх архітектурних пам'ят
поверховий будинок. Крім ЦЬО
ників
міста найбільш значними
ГО основного корпусу, є ще
є
костьол
Петра і Павла та ко
три філіали, які розміщені у різ
стьол
Анин.
Костьол Петра і
них кінцях міста.
Павла побудований у XVII ст.
По
кількості
студентів В його створенні брали участь
ВДПІ — один з найбільших близько 200 майстрів. Керували
вузів Литви. В ньому навча роботою італійські скульптори
ються 6100 студентів, з них Перетті і Галлі. Будівництво і
2200 — на стаціонарі. Інститут оформлення костьолу тривало
має 7 факультетів: литовської майже 40 років. У ньому є
мови і літератури, російської близько 4000 різних скульптур,
мови і літератури, географіч з яких 2000 — зображають лю
них, природничих та хімічних дей, причому ні одна з них не
наук, іноземних мов, фізичної повторюється двічі.
культури, музики та фізико-ма
З пам’ятників стародавньої
тематичний. В інституті є від готики вражає своєю красою
повідні спецкабінети, читальний костьол Анни, побудований у
зал, фізичні лабораторії і май XVI ст. з фасованої цегли 33
стерні. У кабінетах дуже зруч форм.
ні для роботи столи, що мають
Ми відвідали університет
посередині перегородку і на ську бібліотеку і книгосховище,
стільні лампи.
де нараховується близько 1 млн.
В інституті працює Наукове 600 тис. книг. Дуже цікавим є
студентське товариство, яке на відділ рукописів і стародавніх
раховує у своєму складі близько книг (понад 8 млн. листів). Тут
600 студентів. НСТ має сім зберігається книга відвідувачів,
секцій (відповідно факульте яка ведеться вже 100 років. У
там). Голова НСТ — студент цій книзі поставили свої підпи
ІІІ курсу географічно-природ си члени нашої делегації.
ничого факультету Доомас Сма
Ми відвідали також литов
люкас.
ську школу № 1 ім. Антонаса
НСТ видало три збірники на Венуоліса.
дитячий
садок,
укових робіт викладачів та сту Художній музей, Музей рево
дентів. Але випуск збірників люції і меморіальний музей
утруднюється тим, що Інститут О. С. Пушкіна.
Побували ми і в Литовському
державному академічному те
атрі драми, де з інтересом ди
вилися національну драму А.
Ліобітте «Утоплена».
Велике враження справила
на нас знаменита старовинна
башта замку на горі Гедеміне
са, яка височить у центрі міста.
З башти ми довго милувалися
чудовою панорамою' міста.
Багато у нас залишилося хо
роших вражень, теплих спога
дів, але найтепліші і найприєм
ніші з них — про жителів міста
та студентів інституту, про їх
ввічливість і увагу, особливо до
жінок і гостей. Ми були, напри
клад, свідками того, як на зу
пинці тролейбуса чоловіки ввіч
ливо пропускають без черги ж і
нок, як студент відкриває двері
і пропускає вперед студентку
тощо.
Користуючись нагодою, ми
вітаємо наших литовських дру
зів з святом Першотравня.
9
т р а вн я
День Перемоги радянського
народу і його Збройних Сил
над гітлерівською Німеччи
ною.
яких послали підірвати танк
один загинув на висоті, а дру
гого фашисти по-звірячому за
катували. Через півгодини ворог
пішов у контратаку. При допо
М о З І кулеметників, які підоспі
л и до н а с , німців було відкину
ИПЕНЬ 1944 РОКУ,
Вій
то, і наші автоматники захопи
ська Третього Прибалтій
ли гребінь висоти.
ського фронту після ж орсто
Необхідно було підірвати во
ких і тривалих боїв прорвали
оборону німців між Псковом і рож ий танк, який у взаємодіїз
Островом. Групи німців, вибиті піхотою не давав можливості
з передньої лінії оборони арти нашим гарматам розпочати об
лерійським вогнем і навальним стріл.
У поглядах бійців, звернених
ударом бронетанкових частин,
не змогли втриматися і, кидаю на мене, я бачив чекання нака
чи техніку, зброю, залишаючи зу. Кожен піде його виконува
склади з боєприпасами, швидко ти. але чи у кожного вистачить
сили волі повзти по висоті
відкочувалися назад.
Через кілька днів після про знаючи, що це майже вірна
риву Псковського оборонного смерть? Кого послати? І я зга
рубежу передові ударні групи дав слова начальника училища
наших військ підійшли до р. Си перед строєм курсантів-випуск
ньої — кордону
Естонської ників: «Коли ви зіткнетесьз
неріш учістю ваших підлеглиху
РСР.
важкого бойового
Було душно від спеки і хмар виконанні
сірої пилюки; сонце нещадно завдання, д ійте особистим при
Г. ДІАКІВСЬКА,
кладом. Покажіть бійцям свою
палило висохлу землю.
Г. НОВИЦЬКА.
Після загибелі комбата я сміливість, рішучість».
Передавши командування ба
Н а ф о т о: Вільнюський дер прийняв командування бата
реєю
самохідних
установок.
Р
а
тареєю
командирові II взводу
жавний університет ім. В. Кап
зом з невеликим десантом ав я під кулеметним вогнем поповз
сукаса.
томатників ми розмістилися на через висоту. Від ПИЛЮГИріза
краю великого, з горбами та ло в очах, мучила спрага. Над
долинами поля, засіяного ж и головою свистіли кулі, та вті
том. За ним — річка Синя і висе хвилини я не думав про мож
лок Красне. Там — німці, які ливу смерть. Мене душила не
вже встигли пристрілятися. На нав исть до ворога, хотілося
шу передню самохідну установ будь-що доповзти, помститися за
ку, як тільки вона виїхала н а товаришів. Танк уже зовсім
горб, підбили. Рвалися снаряди, близько...
Останнє зусилля.
з відкритого люка шугали довгі Я піднявся, кинув гранату. В
язики яскравого полум’я. Екі ту ж мить мене щось різнуло
паж не встиг вискочити, і кор в плече, в спину. Оглушливий
пус бойової машини став його | вибух підкинув башту танка
братською могилою...
стало тихо-тихо...
За першим гребенем стояв
Свідомість повернуласяд
о
ворожий танк, вкопаний в грунт. мене вже у польовому госпіталі.
Його не досягали снаряди на Рана не була важкою. Невдовзі
ших гармат, зате кожна маши я повернувся до бойових друзів.
на, що з ’являлася на дорозі,
була для німців зручною мішен
В. ІЗРАЇЛЯНТ.
ню. Танк затримував наш рух
студент II курсу фізикоуперед. З двох автоматників,
математичного факультету.
Л
Н Е В Д А ЛИ Й В И С Т У П
Декілька днів у спор
тивних залах столично
го університету прохо
дили змагання між
найсильнішими фехту
вальниками вузів мі
ста.
Жіноча команда ін
ституту в складі Д.
Гладишко, Т. Житні
кової, Р. Андрієвської,
Н. Великої
та
А.
Крючкової виступила
значно нижче своїх
можливостей і програ
ла нашому основному
противнику — команді
інституту харчової про
мисловості з рахунком
4 :5 . У команди КПІ
наші фехтувальниці ви
грали з рахунком 5 : 4.
Наша команда вийшла
на II місце у своїй гру
пі і на V — у загаль
ному заліку.
Краще за інших ви
ступила чемпіонка ін
ституту, третьорозряд
ниця Діна Гладишко
(фізико - математичний
факультет). Вона вико
нала нормативи розря
ду і відкрила рахунок
перемог на виконання
І розряду.
Погано виступила чо
ловіча команда в скла
ді спортсменів II роз
ряду Ю. Петенка, А.
Прокопенка і Я. При
ганца в змаганнях на
рапірах. Члени коман
ди програли всі зустрі
чі і зайняли останнє
місце.
У боротьбі на багне
тах успішно виступав
М. Біляк (мовно-літе
ратурний факультет),
який
вперше
брав
участь у змаганнях.
Значно гірше виступи
ли досвідчені бійці С.
Бородавка та В. Бор
цов.
У змаганнях з ес
падр она
команда
в
складі М. Солдатенка,
Ю. Корольова та Ю.
Рудя провела ряд зу
стрічей у гострій, на
пруженій і цікавій бо
ротьбі. Студенти Ю.
Рудь та М. Солдатен
ко вперше виконали
нормативи II розряду,
а Ю. Корольов здобув
три перемоги над пер
шорозрядниками і чо
тири — над другороз
рядниками, відкривш и
рахунок на виконаная
І розряду всесою зної
класифікації.
Цікавою була
зу
стріч між студентом
інституту
ф ізку л ьту
ри
А. Стрельцовим
(який виконав норму
майстра спорту) і тре
тьорозрядникам Ю. Р у
дем (фізико-математич
ний факультет).
У змаганнях ш па
гістів взяли участь М.
Войналович, В. Ц иган
чук і А. Лисенко. На
цей раз суддею був
електрофіксатор.
При
допомозі цього ап ара
та уникаютьоя мож ли
ві помилки у визначен
ні переможця бою.
Блискучу перемогу
над чемпіоном У країни
1957 року А. Р яб и кі
ним (політехнічний ін
ститут) одержав тре
тьорозрядник Б. Ци
ганчук. М. Войналович
та А . Лисенко здобули
ряд перемог над пер
шорозрядниками інсти
тутів фізкультури, ін
ж енерно - будівельного
театрального та інсти
туту харчової пром
ис
ловості.
Проте, незважаючи
на досягнуті успіхи,в
цілом у команда наш
о
го інституту виступила
набагато нижче своїх
можливостей. І це, на
самперед, тому, що під
готовка до змагань не
була систематичноюі
наполегливою.
1 7 — 18 травня від
будеться II тур спарта
кіади. Нашій команді
необхідно зробити все,
щоб завоювати право
брати участь у зональ
ній
першості
вузів
У РС Р.
С. Колчинський
тренер команди
Редактор В. ВОЙТКО.
КАДРИ
ОРГАН ПАРТБЮ РО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
Р А Д ІСН Е
СВЯТО М И Р У
30
№
К В ІТ Н Я
1958 ропу
СЕРЕДА
9 ( 56)
Ціна 15 коп.
РАДИМО
ВСІМ
Нещодавно наша група від
відала Республіканську педаго
гічну виставку, яка справила
на нас глибоке враження. Тут
експоновано різноманітні дитя
чі роботи як індивідуальні, так
і колективні: рукоділля, ліп
лення. технічне моделювання,
різьба по дереву тощо. На ви
ставці немає такої роботи,
яка б не привернула до себе
уваги — всі вони цікаві, вико
нані старанно і з любов'ю.
Особливо нам сподобались ви
роби з різьби по дереву. Важко
навіть повірити, що роботу ви
конували дитячі руки — на
стільки вони майстерно виго
товлені.
Представлені вироби свід
чать про кропітку щоденну
працю педагогів у дитячих ко
лективах.
За роки Радянської влади
Перше травня — день огляду
промисло
всесвітньоісторнчннх
перемог валова продукція
радянського народу в боротьбі вості України зросла в 20 ра
за побудову комуністичного зів, а продукція машинобудів
суспільства, за мир і дружбу ної і металообробної промисло
між народами усього світу. вості — в 150 разів.
Радянські люди на багато
Перше травня — це огляд ви
річному
досвіді перконалися в
датних успіхів у економічному
і культурному будівництві кра тому, що тільки соціалістичний
їн світового соціалістичного та лад і радянська демократія від
бору. Перше травня — це ве кривають найширші горизонти
лике свято міжнародної солі для творчості людини, для
дарності трудящих, свято тор здійснення її демократичних
жества ідей пролетарського ін прав, для її активної участі в
тернаціоналізму, яскрава де управлінні державою, в госпо
монстрація визначних перемог дарському і культурному жит
трудящих у боротьбі за мир, за ті країни.
Радісним буде день Першого
демократію, за торжество со
ціалістичних ідеалів. Першо травня не тільки для радян
травень — це радісне свято ських людей, але для трудящих
країн народної демократії, які
весни, молодості і сили.
під
проводом комуністичних і
Соціалістичні нації Радян
робітничих
партій досягли ве
ського Союзу зустрічають це
ликих
успіхів
у зміцненні на
свято в обстановці великих
родно-демократичного
ладу, в
творчих перемог на фронті
У газеті за 22 квітня ц. р.
мирної комуністичної праці. За розвитку національної економі
було
надруковано статтю ко
ки,
в
піднесенні
соціалістичної
40 років існування Радянської
лишнього
студента нашого ін
культури.
влади наша країна перетвори
ституту,
а
нині
завуча сільської
В
день
Першого
травня
ро
лася у могутню індустріальношколи
І.
Р.
Семенчука
— «Ви
бітничий
клас
і
трудящі
маси
колгоспну державу світу, про
пускники
інституту
—
майстри
капіталістичних
країн,
наро
відну силу світового соціа
ди колоній демонструватимуть педагогічної справи», де він ді
лістичного табору.
непохитну волю у боротьбі за литься своїми думками про пе
Основне економічне завдання
свої права, за покращення дагогічну роботу вчителя, наво
Радянського Союзу — наздо умов життя і праці.
дить приклади виховання уч
гнати і випередити найбільш
Першотравень — це радісне нів, дає деякі цінні поради.
розвинені капіталістичні краї свято борців за мир в усьому
ни, в тому числі і Сполучені
світі, які здобувають перемогу
Штати Америки, по виробни за перемогою над темними си
цтву продукції на душу насе
лами війни і капіталістичного
лення — тепер не є справою рабства.
В інституті веселе пожвавлен
ня. Скрізь іде діяльна підготов
далекого майбутнього. Це зав
Студенти і професорсько-ви ка до міжнародного свята солі
дання розв’язує зараз радян
кладовський
склад інституту зу дарності трудящих — 1 Травня.
ський народ під мудрим керів
стрічають
свято
в обстановці
ництвом Комуністичної партії.
наполегливої боротьби за підне
Радянські люди зустрічають сення рівня навчальної і на
Першотравень могутнім підне укової роботи.
сенням промисловості, культу
В інституті звертається особ
ри, соціалістичного сільського
лива
увага на вивчення студен
господарства. Заходи ЦК КПРС
тами
ленінської теоретичної
і Ради Міністрів СРСР по
дальшому розвитку колгоспного спадщини, на глибоке засвоєн
ладу і реорганізації МТС пере ня основ наук. Інститут поглиб
творюються в життя волею, лює свої зв’язки з студентами
натхненною працею, невичерп і викладачами педагогічних ін
ною творчою енергією широких ститутів країн народної демо
кратії.
народних мас.
Хай живе Перше травня —
З небувалою силою в наш свято миру, свято інтернаціо
славний час розквітають в бра нальної єдності трудящих!
терській сім’ї народів соціа
лістичні нації нашої країни.
Квітне Радянська Україна, яка
перетворена зараз в індустрі
ально-колгоспну державу, в рес
публіку передової науки і со
ціалістичної культури.
Працівники народної освіти!
Підвищуйте якість навчання
дітей, боріться за політехніза
цію школи! Виховуйте молоде
покоління в дусі любові і від
даності Радянській Батьків
щині, справі комунізму!
На виробничій
практиці
Студенти IV курсу
фізико - математич
ного факультету під
час виробничої прак
тики на III авторе
монтному заводі. В
центрі — керівник
практики
доцент
О. М. Лазаренко.
Педагогічна виставка —спра
ва цікава і корисна. Бажано
щоб всі наші студенти відвіда
ли її.
В. БОРОХ,
Р. УТВЕНКО,
студентки III курсу педа
гогічного факультету.
Розпочали добру справу
На мій погляд, було б дуже
корисно, щоб розділ «Випуск
ники інституту — майстри пе
дагогічної справи» був у газеті
постійним і в ньому система
тично висвітлювався досвід ро
боти наших старших товаришів.
В. БЕЛЬДІЙ,
студент І курсу, фізикоматематичного факультету.
Багато студентів під час ви
робничої практики працюють
робітниками.
На ф о т о : четвертокурсник
А. Смілянський за притиранням
двигуна ЗІЛ-120.
ПЕРШОТРАВЕНЬ ПРИЙШОВ У ІНСТИТУТ
Багато сил і творчої фантазії
вклали студенти і господарники
у святкове оформлення інсти
тутської колони. Особливу ува
гу звернено на виготовлення
квітів — адже це свято миру,
весни.
Вчора в актовому залі від
бувся урочистий вечір, який за
кінчився великим концертом.
Завтра студенти, аспіранти,
співробітники
інституту
ві
зьмуть участь у святковій де
монстрації трудящих міста.
Третього травня їх чекає бага
то цікавого у Гостомельському
лісі, де відбудеться масова ма
ївка трудящих Сталінського ра
йону.
З аслужена нагорода
Студенти, викладачі, співро
бітники інституту беруть ак
тивну участь у роботі Червоно
го Хреста і Червоного Півмі
сяця.
На підсумковій конференції
Сталінського районного коміте
ту Товариства було відмічена
кращу роботу окремих органі
зацій та підприємств міста.
Наш інститут зайняв друге
місце.
Грамотами обкому нагоро
джені дев'ять осіб. Серед Н И Х :
студентки Л. Вільчинська, М.
Нацвалова. Т. Яковенко (фізи
ко-математичний факультет), В.
Пруднікова (педагогічний фа
культет), викладач
кафедри
фізвиховання Л. Філіпова, ла
боранти К. Смаричевський, А.
Андрійчук (кафедра психоло
гії), М. Якущенко (кафедра
спецпедагогіки).
ДО 140-річчя
З ДНЯ
НАРОДЖЕННЯ
ОСНОВОПОЛОЖНИК НАУКОВОГО
СОЦІАЛІЗМУ
Сто сорок років тому, 5 трав
ня 1818 року, народився осно
воположник наукового соціаліз
Му, вчитель І вождь світового
пролетаріату Карл Маркс. З
першого і до останнього кроку
свого свідомого життя він був
безстрашним і самовідданим
борцем за визволення трудя
щих з-під ярма капіталу.
У 1842 році він стає го
ловним редактором «Рейнської
газети», на сторінках якої роз
гортає сміливу критику реак
ційних порядків, що існували в
напівфеодальній Пруссії, захи
щає інтереси народних мас.
Але вже на початку 1843 ро
ку газета була закрита за її ре
волюційно-демократичний на
прямок, і Маркс восени 1843 ро
ку переїжджає з Німеччини в
Париж, щоб організувати там ви
дання журналу, завданням яко
го повинна була стати «нещад
на критика всього існуючого».
Тут, у Парижі, в серпні 1844
року Маркс зустрівся з Фрідрі
хом Енгельсом. З цього часу по
чалось їх велике співробітни
цтво.
Уже в перших своїх творах
(«Святе сімейство або критика
«критичної критики», «Німе
цька ідеологія» та ін.) Маркс і
Енгельс ведуть запеклу бороть
бу з різними вченнями дрібно
буржуазного соціалізму і фор
мулюють основні положення ма
теріалістичного розуміння істо
рії, створюють теорію проле
тарського соціалізму, теорію на
укОВОГО Комунізму.
Водночас з науковою робо
тою Маркс і Енгельс беруть ак
тивну участь у революційному
русі. На ІІ Конгресі «Союзу ко
муністів» у листопаді 1847 р.
Марксові і Енгельсу було дору
чено виробити програму першої
міжнародної комуністичної ор
ганізації. В результаті проведе
ної роботи в лютому 1848 р.
з'явився «Маніфест Комуністич
ної партії» — програмний до
кумент марксизму, де вперше
Маркс і Енгельс дали система
тичний виклад свого вчення.
У «Маніфесті Комуністичної
партії» геніальні теоретики да
ють наукове обгрунтування не
минучої загибелі капіталістич
ного суспільства і заміни його
новим безкласовим суспіль
ством шляхом пролетарської
революції і встановлення дик
татури пролетаріату.
Після революції Маркс пра
цює над головною своєю науко
вою працею — «Капіталом».
Перший том його вийшов у
1867 році.
Весною 1872 р. з ’явився ро
сійський переклад І тома «Ка
піталу». Російський переклад
був першим перекладом цього
фундаментального твору на іно
земну мову.
«Капітал» К. Маркса — го
ловна праця, де викладений на
уковий соціалізм. В. І. Ленін
вказував, що «Капітал» є «най
видатніший політико-економіч
ний твір нашого століття».
В «Капіталі» знайшов най
більш повний вираз революцій
ний переворот, здійснений Мар
ксом у науці. На основі гені
ального аналізу і узагальнення
великого історичного матеріалу
К. Маркс розкрив суть капіта
лістичного ладу як системи
найманого рабства.
Головним предметом дослі
дження «Капіталу» Маркса є
відношення між капіталом і
працею. Розкриття цих відно
шень стало можливим завдяки
розробленню Марксом трудової
теорії вартості. Аналізуючи то
варне виробництво, дві сто
рони товару — споживну вар
тість і вартість — К. Маркс
розкрив подвійний характер
праці, що втілена в товарі.
На основі трудової теорії
вартості Маркс зробив ще одне
велике відкриття — створив
теорію про додаткову вартість,
яка є наріжним каменем еконо
мічної теорії марксизму.
Поряд з відкритим К. Мар
ксом законом розвитку люд
ського суспільства, теорія до
даткової вартості була другим
великим його відкриттям.
К. Маркс був не тільки гіган
том наукової думки. Він був
також великим революціонером,
невтомним борцем за створення
У період Паризької
комуни Маркс, про
живаючи
в
Лондо
ні, різними способа
ми допомагав комунарам сво
їми порадами, застерігав їх
від помилок. Теоретично уза
гальнюючи
досвід
Пари
зької комуни в роботі «Гро
мадянська
війна
у
Фран
ції», Маркс зробив новий крок
вперед у розвитку свого вчення
про державу, про диктатуру
пролетаріату. На основі досві
ду Маркс прийшов до виснов
ку. що не парламентська рес
публіка. а політична організа
КАР Л А
М А РКС А
П о д і бно д о того, я к Д арвін відкрив закон роз
витк у орган іч н о го с в і ту, так М аркс відкрив закон
р озвит к у л ю дськ о ї історії — той , до останнього часу
прихований під ідео л огіч н и м и нашаруваннями, про
с тий факт, щ о л ю д и в п ер ш у чергу повинні їсти, пити,
мати житло і одягатися, перш е ніж бути спромож
ними займатися пол і тикою , наукою, мистецтвом
і т. д.; що, отже, виробницт во безпосередніх матері
альних засобів до життя і тим самим кожний даний
ступінь економ ічного розвитку народу або епохи ста
новл я ть основу, з я к о ї розвивают ься державні yст
а
но ви, правові п о г л я д и , м и с тецтво і навіть релігійн і
уявлення да н и х л ю д ей і з я к о ї вони через це мают
ь
бути п оясн ені, - а не навпаки, як це робилося досі.
А ле цього м ало. М а р кс відкр и в також особливий
закон руху сучасного капіталістичного способу ви
робництва і пор одж ен ого ним буржуазного cycniль
ства...
І ім'я його і справа п ер еживуть віки!
Ф. ЕНГЕЛЬС.
Марксизм указав ш лях д о всеосяжного, всебіч
ного вивчення пр оцесу вин икненн я, розвитку і зане
па д у суспіл ьно-економ ічних формацій, розглядаючи
с укуп н і с ть в с іх супер ечливих тенденцій, зводя
чи ї х до точно визначуваних умов життя і виробни
ц тва різних к л а с і в с у с п іл ь с т в а , усуваючи суб'єк
тивізм і д о вільність у в и борі окремих «провідних"
ідей або в тлумаченні їх, розкриваючи корені
без винятку всіх ідей і в с іх р ізн и х тенденцій у стані
матеріальних продуктивних сил
В. І. ЛЕНІН.
Корифей революційної душ
і зміцнення Комуністичної пар
тії як авангарду пролетаріату.
Вченням про додаткову вар
тість К. Маркс відкрив основ
ний закон капіталістичного спо
собу виробництва і народжува
ного ним буржуазного суспіль
ства. Він показав, що вироб
ництво додаткової вартості є
абсолютний закон капіталістич
ного способу виробництва.
Працюючи над «Капіталом»,
Маркс водночас брав активну
участь у міжнародному рево
люційному русі робітничого
класу. В 1864 р. під керівни
цтвом Маркса був створений
І Інтернаціонал — «Міжнарод
не
Товариство
робітників».
Створенням І Інтернаціоналу
було закладено фундамент між
народної пролетарської бороть
би за соціалізм.
ція типу Паризької комуни є
найбільш доцільною формою
диктатури пролетаріату. Але
цей висновок Маркса не зна
йшов дальшого розвитку. І тіль
ки В. І. Ленін, творчо розви
ваючи вчення Маркса, на осно
ві досвіду двох російських ре
волюцій відкрив Радянську вла
ду, як найкращу політичну фор
му диктатури пролетаріату.
У праці «Критика Готської
програми» Маркс робить ряд
нових теоретичних відкрить: про
перехідний період від капіта
лізму до соціалізму, про дві
фази комунізму. В цьому творі
Маркс обгрунтовує неминучість
перехідного періоду, державою
якого повинна бути диктатура
пролетаріату.
Вчення К. Маркса вже одер
жало дальший
розвиток у
працях В. І. Леніна, які підня
ли марксистську теорію на но
вий, вищий рівень, збагатили її
новими теоретичними положен
нями в нових умовах класової
боротьби пролетаріату. Вчення
Маркса — Енгельса — Леніна
освітлює шлях боротьби трудя
щим Радянського Союзу за по
будову комуністичного суспіль
ства, боротьби трудящих всього
світу за визволення від капіта
лістичного ярма.
Вчення К. Маркса вже біль
ш е століття освітлює шлях ро
бітничому класові всіх країн,
всьому прогресивному людству
в боротьбі за соціалізм, мир
і демократію. Незважаючи на
постійний опір з боку буржуа
зії і її найманих лакеїв, це
вчення одержує перемогу за пе
ремогою на протязі всього сво
го існування.
В. РОКИТКО.
Ім'я корифея революційної д атніш и х наукових відкрить
думки Карла Маркса є одн им Маркса.
з найпопулярніших імен, будьЗ молодих років у М
аркса
коли відомих історії. У мільйо виробилася постійна життєва
нах сердець людей праці живе по треба в спілкуванні з робіт
це прекрасне ім'я, воно на никами. Робітничій справі при
дихає до праці, до творчого дер святив він свій науковий геній,
зання, до боротьби п р о т и з л а , інтереси робітників знайшли
неправди і експлуатації. Три найглибше і найповніше відо
чверті століття тому найближ браж ення в філософії марксиз
чий друг і соратник К. Маркса му. В тяжких умовах капіта
Ф. Енгельс сказав, що ім'я і лістичного суспільства Маркс
справа Маркса безсмертні, вони боровся за перетворення в ж
ит
переживуть віки. Ми є свідками тя своєї революційної теорії.
того, як справдилися ці проро Він не тільки пропагував ідеї
чі передбачення.
наукового соціалізму на сторін
Чому ж сталося т а к , що ках численних газет, журналів
вчення Маркса за порівняно ко і брошур, які переслідувались
роткий історичний час оволоді пруськими властями за їх про
ло мільйонними масами, стало гресивну спрямованість. Маркс
дороговказом їх життя і бороть був ініціатором створення "Со
би за новий комуністичним світ? юзу комуністів» і І Інтернаціо
Відповідь на це слід шукати в налу — перших прообразів со
самому марксовому вченні, си ціалістичних організацій робіт
ла якого у великій правдивості, ників.
науковій аргументованості, тон
Ми завдячуємо Марксу гли
кому і всебічному відображенні боким революційним переворо
інтересів і прагнень найпередо том, здійсненим у філософії,по
вішого класу суспільства — літичній економії, теорії су
пролетаріату.
спільного розвитку. Впершеза
Маркс був невтомним мисли всю історію філософії В мар
телем. Для нього розумова ді ксизмі органічно злились діа
яльність, робота мислення була лектика і матеріалізм, що зна
вищою насолодою життя. Але менувало появу діалектичного
як справжній революціонер він м атеріалізму. Вчення про соц
і
ніколи не замикався в сферу ал істичну революцію і диктату
«чистої» думки, як це робили ру пролетаріату, вчення про
ортодоксальні послідовники Ге керівну роль партії робітничого
геля. Революційна думка Мар класу, ідеї пролетарськогоін
кса будила і кликала до д ій, до тернаціоналізму — ось ті цен
т
практичної діяльності. Філосо ральні проблеми історичної тео
фи по різному тільки пояснюва р ії, які знайшли всебічний роз
ли світ, але завдання полягає виток у вченні Маркса.
в тому, щоб його революційно
Історичним пам'ятником Мар
змінити — такий висновок ро ксові є побудова соціалізму в на
бить Маркс, критикуючи весь шій країні, а також створенн
я
попередній матеріалізм, у тому соц іалістичного сусп ільствав
числі і матеріалізм Людвіга країнах народної демократії.
Фейербаха.
Марксизм-ленінізм живе у ве
Введення практики, суспіль ликому дусі пролетарськогоін
но-виробничої діяльності людей тернаціоналізму, глашатаєм яко
в теорію пізнання матеріалізму го є комуністичні і робітничі
як об'єктивного і єдиного кри партії світу.
терію істини — одне з найви
в. войтко.
Вивчення іноземних мов у НДР
Улютому — березні в складі
елгації радянських учителів
д
япобувала в НДР, де ознайо
м
илася з постановкою викла
даня іноземних мов у школах
івузах республіки.
Наслідки відвідування уро
іквуміських І С ІЛ Ь С Ь К И Х ш к о
лах, лекцій і практичних занять
упедагогічних інститутах, а
такожзустрічі з працівниками
М
іністерства освіти і бесіди з
вчителями, студентами і учня
м
ипоказали, що в НДР приді
ляється серйозна увага вивчен
і оземних мов і, насампе
ю
н
ред- російської.
Російська мова була введена
в 1945— 1946 навчальному році
і вивчається в загальноосвітній
школі з V класу, а в школах
з розширеним викладанням ро
сій ської мови — з III класу.
Іншими іноземними мовами, які
вивчаються факультативно з VII
класу, є англійська, а також
французька.
Інтерес до вивчення росій
ської мови і бажання оволодіти
нею свідчать про прагнення н і
мецького народу ближче озна
йомитися з російською культу
рою, мистецтвом, досягненнями
радянської науки.
Навчальні програми в шко
лах НДР вимагають від учнів
У НАШ И X
Д Р УЗ І В
Комсомольці
Яро
славського педагогіч
ногоінституту ім. К. Д.
Ушинського виступили
ціаторами корисного
ін
починання: ще з мину
логороку вони зобов'я
залися власними сила
ремонтувати гурто
и
м
житки, впорядковува
подвір’я, будувати
ти
спортивні майданчики
тощо.
Слова свого
одержують.
вони
На фо т о: студен
за впорядкуванням
ти
одвір'я гуртожитку.
п
У навчальному про
цесі Ярославського пед
інституту широко ви
користовуються науко
во-популярні
фільми
Фільмотека тільки біо
лого-географічного фа
культету нараховує їх
близько трьохсот.
Цими фільмами ко
ристуються не тільки
студенти і викладачі,
але й вчителі шкіл мі
ста.
Н а ф о т о : третьо
курсник Є. Дегтярьов
за підготовкою фільму.
Х а й життя
б 'є
не тільки оволодіння навичка
ми читання, але і вміння вести
бесіду і викладати свої думки
іноземною мовою в обсязі прой
деного матеріалу. Практично це
здійснюється добре продуманою
системою ведення уроку. На
опитування відводиться всього
10— 12 хв., а на пояснення та
закріплення нового матеріалу —
30 — 35 хв.
Урок, як правило, проходить
у формі спокійної бесіди вчи
теля з учнями, які уважно
слухають його пояснення, чітко
відповідають на запитання; в
класі добра дисципліна. Урок
закінчується хоровим виконан
ням пісень іноземною мовою.
У Берліні є Центральний ні
мецький інститут наочних по
сібників. Він виготовляє уна
очнення з усіх предметів, у то
му числі і з іноземних мов
(граматичні і фонетичні табли
ці, картини для опису, навчаль
ні фільми тощо). В лаборато
ріях інституту записуються піс
ні, вірші, оповідання і навіть
цілі п ’ є с и на іноземних мовах.
Матеріал береться в основному
з шкільних підручників. Інсти
тут обладнаний найновішою зву
козаписуючою і звуковідтворю
ючою апаратурою.
Численні спостереження по
казали, що успіх багато де в
чому залежить від учителя і
його відношення до справи. У
досвідченого, вимогливого до се
бе і до інших педагога, який
добре володіє іноземною мовою
та методикою її викладання,
уроки проходять жваво і ціка
во, знання в учнів міцні і гли
бокі.
Позитивним у питанні вивчен
ня та викладання іноземних мов
у НДР є також міцний зв’язок
викладачів вузів зі школами.
Більшість з них працюють учи
телями в середніх школах і
постійно надають необхідну ме
тодичну допомогу колективам
цих шкіл.
Німецькі вчителі, студенти і
учні виявляють великий інтерес
до нашої країни, до життя та
праці радянських людей.
ключем!
Навчальний процес, громад готовку майбутніх учителів.
скь е життя всього студентсько
Можна без перебільшення
гоколективу спрямовані на сказати, що газета «За педаго
підготовку висококваліфікова гічні кадри» стала справжнім
них учителів. Цьому підпоряд помічником дирекції і партійної
ковані і наші «За педагогічні організації в боротьбі за підви
кадри» — наш «пропагандист», щення якості навчання. Не об
"агітатор» і «колективний орга минає газета і питань дисци
нізатор». Розгорнеш газету — і пліни, побуту студентів, життя
знайомишся з найрізноманітні в гуртожитку. І коли кому «не
шими питаннями.
пухом, а пером» дістається, та
Доцент Д. Ф. Ніколенко у ще з «патретом», що супрово
своїй цікавій статті «Про са диться віршованим текстом,—
мостійність студента у навчан це допомагає.
ні" висунув ряд важливих про
Звичайно, газета наша ду
позицій щодо поглиблення на же молода і за два роки
уково-теоретичної
підготовки має
ще невеликий досвід,
студентів. Багато було виступів а тому є і недоліки в її
у газеті не тільки керівників роботі. Бувають ще такі окремі
інституту і факультетів, а й номери, про які студенти гово
студентів про політехнічну під рять: «Там тільки невистачає
С. Борисовій та В. Б он д ар ю
Д О Р О ГІ Н А Ш І С В І Т Л А Н О І В О Л О Д И М И Р Е !
У радісний час ваш ого к о м сом ол ьськ ого весілля,
яке відбувається в д н і П ер ш отр авн я — свята весни
і молодості, ш лем о найсердечніш і наш і в іта н н я
і поздоровлення.
Живіть у щ асті, р а д о щ а х і коханні. Х а й в а ш и м
постійним супутником буде взаєм оповага, сердечна
дружба, товариська п ід тр и м к а !
СТУДЕНТИ ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНОГО
І ПЕДАГОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТІВ.
І. СІРЕНКО.
відділу міжнародної інформа
ції»: все репортажі, звіти,
святкові статті, без життя і
конкретних живих людей, напи
сані в одному стилі, сухою мо
вою. Не завжди газета доводить
почату справу до завершення.
Так і не було, наприклад, орга
нізовано виступів навколо ці
кавої статті Д. Ф. Ніколенка «А
яка ваша думка?», хоч питан
ня, поставлені в ній, не плід
роздумів на дозвіллі, вони б’ють
по живому, необхідному. Не
завжди можна прочитати у від
ділі «Слідами наших виступів»,
який же результат дав той чи
інший критичний виступ газети.
Недостатньо ще висвітлюєть
ся життя комсомольської орга
нізації, хоч, може, в цьому вин
на і не газета; а якщо так, то
треба було б більше критики на
адресу комітету комсомолу.
Можна ще багато називати не
доліків у роботі газети, але ба
гато що в поліпшенні її роботи
залежить від нас, студентів.
Потрібно, щоб студенти з
усім, що цікавить, хвилює, що
наболіло, звертались у газету
«За педагогічні кадри», щоб від
неї життя било ключем. А вли
ти його в неї можемо ми самі.
В. ЯРЕМЕНКО.
Назустріч
4
річчю
0
ВЛКСМ
До всіх комсомольців інституту!
На рішення XI I І з'їзду В Л К С М комсомольці на
шої групи вирішили відповісти ділом. Ми закликає
мо всіх комсомольців інституту перейти на самооб
слуговування як в інституті, так і в гуртожитку. Наша
група зобов'язується слідкувати за порядком і чи
с тотою у 73 аудиторії, озелени ти її. Д ля цього ми
встановимо чергування студентів, які будуть відпо
відати за чистоту приміщення.
Самообслуговування в кімнаті гуртожитку пол я
гатиме в тому, що ми будемо слідкувати за санітар
ним станом, збереженням майна, а в разі поломки
будемо проводити ремонт своїми силами.
Сподіваємось, що на цей почин відгукнуться всі
комсомольці інституту.
За дорученням групи:
В. РУДИК (Комсорг). А. ВАСИЛ Ь ЧУК (староста),
Л. ФОРМАНЮК (профорг).
К о м іте т ком сом олу та проф ком ін с ти ту
ту о гол ош у ю ть конкурс на кр ащ и й ф а
культетський вечір-огляд х у д о ж н ь о ї с а м о
д ія л ьн ості, присвячений 40-річчю В Л К С М .
О гл я д буде проведено в ж о в тн і 1958 р.
УМОВИ КО Н КУРСУ
Факультетський вечір-огляд має бути тема
тично пов’язаним з 40-річчям комсомолу.
Як мінімум на вечорі повніші бути представ
лені:
хор у кількості 50 —60 осіб (у програмі
його о б о в'язкове виконання о д н іє ї м о л о д і ж
ної факультетської пісні):
індивідуальні виконавці - 1 2 - 1 3 ; з них
сольних вокальних номерів — 5 — 6;
художнього читання — 3 ;
інструментальних номерів — 2;
масових танцювальних номерів — 2.
Буде враховуватися також оформлення за
лу і організація масових ігор, танців тощо.
Огляд проводитиме Художня рада студент
ського клубу.
Встановлюється п’ятибальна система оцінки
номерів.
Якщо факультет не виставить одного з но
мерів програми-мінімум, Художня рада має
право зняти 5 балів.
Додаткова оцінка за кожного учасника са
модіяльності — 2 бали.
На факультетських вечорах не мають права
виступати інститутські гуртки художньої са
модіяльності.
К р а щ і номери будуть в ід іб р а н і на ін с ти
тутськи й вечір.
П ер ем ож ц ем в в а ж а ти м е ть ся ф акультет,
який набере н ай б іл ьш у к іл ь к іс ть балів.
П е р е м о ж ц і огл я ду будуть пр ем ійовані
ек скур сією в Л е н ін гр а д .
З ая вки від колективів на право участі
в конкурсі п р и й м аю ться Х у д о ж н ь о ю ра
д о ю до 20-го травн я ц. р.
З В ІТУЄ КОМІТЕТ Л К С МУ
У зв’язку з наближенням свя
та молоді — 40-річчя ВЛКСМ
значно активізувалась робота
нашої комсомольської органі
зації.
Життя комсомольської орга
нізації інституту завжди знахо
дить живий відгук у серцях
старшого покоління ленінців —
комуністів.
Цими днями партійне бюро
інституту заслухало звіт про
роботу
секретаря
комітету
ЛКСМУ інституту т. Горбач.
Як доповідач, так і ті, хто
взяв участь в обговоренні, з
задоволенням відзначили, що
комсомольська робота в інсти
туті ведеться зараз набагато
краще, ніж у попередні роки.
Але мова йшла не тільки про
успіхи. Члени партійного бюро
тт. Іващина, Підтиченко гово
рили про те, що комсомольці
виявляють мало ініціативи у ви
рішенні побутових питань, не
борються за чистоту примі
щень, за культуру поведінки
наших студентів.
Товариші (члени комітету
комсомолу!) Галух і Юрчен
ко забули про свій високий
обов’язок і безвідповідально по
ставилися до дорученої їм спра
ви. Слабкий контроль з боку се
кретаря комітету і її заступни
ків за роботою членів комітету
привів до того, що за бездіяль
ність комсомолець Юрченко був
виведений із складу комітету
комсомолу, на нього було на
кладено суворе стягнення.
У прийнятому рішенні на
креслено ряд конкретних захо
дів, здійснення яких дасть мож
ливість студентській молоді
гідно зустріти знаменну дату —
40-річчя ВЛКСМ.
Зміцнюються студентські зв'язки
Прощаючись з Києвом...
Чимало незабутніх вражень від перебування у
вашому чудовому місті повезе з собою невелика сту
дентська делегація Вільнюського державного пед
інституту. Софіївський собор, Києво-Печерська лав
ра, Золоті Ворота: музеї і театри, неповторна краса
стародавнього міста, щирість і гостинність киян важко навіть сказати, що найбільше сподобалося нам!
Цікавилися ми життям студентів, роботою НСТ,
громадських організацій, гуртків художньої само
діяльності тощо. Правда, ми були тільки екскурсан
тами, і знайомство з життям вашого інституту мало
дещо випадковий характер. Але сподіваємося, що
наші зустрічі повторюватимуться. Зокрема, чекаємо
вас, київські друзі, у Вільнюсі: і як екскурсантів, і
як делегатів наших наукових конференцій; і навіть
як учасників вашої студентської самодіяльності з
темпераментними українськими танцями та мелодій
ними народними піснями.
Ми глибоко вдячні багатьом товаришам, які ви
явилися і гостинними господарями і ерудованими
гідами. За щирий прийом дозвольте сказати вам наше
сердечне литовське «асій»!
СТУДЕНТИ ВІЛЬНЮСЬКОГО
ПЕДІНСТИТУТУ.
Нещодавно на запрошен
ня Наукового студентського
товариства
Вільнюського
педінституту делегація на
ших студентів у складі 5 чо
ловік побувала в м. Вільню
сі, де взяла участь у роботі
наукової студентської конфе
ренції, присвяченої 70-річчю з дня народження А. С.
Макаренка. Члени делега
ції — студенти К. Янков
ський (фізико-математичний
факультет), Р. Палій, Н. Ко
валенко (мовно-літературний
факультет), Г. Діаківська, Г.
Новицька (педагогічний фа
культет) познайомилися з
роботою студентських орга
нізацій інституту, побували
у визначних місцях старо
винного міста.
не має своєї друкарні. Це та
кож ускладнює і випуск сту
дентської багатотиражної газе
ти «Советский студент».
За рішенням уряду Литов
ської РСР на набережній р. Не-
епло і привітно зустріли
т нас
наші нові друзі. На
протязі всього часу ми відчува
ли товариську увагу і піклуван
ня про нас з боку литовських
товаришів.
Вільнюський державний пе
дагогічний інститут знаходить
ся на вул. Горького, у примі ріс розпочалося будівництво
щенні колишнього монастиря нового приміщення педінсти
базиліян. Це невеликий три туту.
З усіх архітектурних пам'ят
поверховий будинок. Крім ЦЬО
ників
міста найбільш значними
ГО основного корпусу, є ще
є
костьол
Петра і Павла та ко
три філіали, які розміщені у різ
стьол
Анин.
Костьол Петра і
них кінцях міста.
Павла побудований у XVII ст.
По
кількості
студентів В його створенні брали участь
ВДПІ — один з найбільших близько 200 майстрів. Керували
вузів Литви. В ньому навча роботою італійські скульптори
ються 6100 студентів, з них Перетті і Галлі. Будівництво і
2200 — на стаціонарі. Інститут оформлення костьолу тривало
має 7 факультетів: литовської майже 40 років. У ньому є
мови і літератури, російської близько 4000 різних скульптур,
мови і літератури, географіч з яких 2000 — зображають лю
них, природничих та хімічних дей, причому ні одна з них не
наук, іноземних мов, фізичної повторюється двічі.
культури, музики та фізико-ма
З пам’ятників стародавньої
тематичний. В інституті є від готики вражає своєю красою
повідні спецкабінети, читальний костьол Анни, побудований у
зал, фізичні лабораторії і май XVI ст. з фасованої цегли 33
стерні. У кабінетах дуже зруч форм.
ні для роботи столи, що мають
Ми відвідали університет
посередині перегородку і на ську бібліотеку і книгосховище,
стільні лампи.
де нараховується близько 1 млн.
В інституті працює Наукове 600 тис. книг. Дуже цікавим є
студентське товариство, яке на відділ рукописів і стародавніх
раховує у своєму складі близько книг (понад 8 млн. листів). Тут
600 студентів. НСТ має сім зберігається книга відвідувачів,
секцій (відповідно факульте яка ведеться вже 100 років. У
там). Голова НСТ — студент цій книзі поставили свої підпи
ІІІ курсу географічно-природ си члени нашої делегації.
ничого факультету Доомас Сма
Ми відвідали також литов
люкас.
ську школу № 1 ім. Антонаса
НСТ видало три збірники на Венуоліса.
дитячий
садок,
укових робіт викладачів та сту Художній музей, Музей рево
дентів. Але випуск збірників люції і меморіальний музей
утруднюється тим, що Інститут О. С. Пушкіна.
Побували ми і в Литовському
державному академічному те
атрі драми, де з інтересом ди
вилися національну драму А.
Ліобітте «Утоплена».
Велике враження справила
на нас знаменита старовинна
башта замку на горі Гедеміне
са, яка височить у центрі міста.
З башти ми довго милувалися
чудовою панорамою' міста.
Багато у нас залишилося хо
роших вражень, теплих спога
дів, але найтепліші і найприєм
ніші з них — про жителів міста
та студентів інституту, про їх
ввічливість і увагу, особливо до
жінок і гостей. Ми були, напри
клад, свідками того, як на зу
пинці тролейбуса чоловіки ввіч
ливо пропускають без черги ж і
нок, як студент відкриває двері
і пропускає вперед студентку
тощо.
Користуючись нагодою, ми
вітаємо наших литовських дру
зів з святом Першотравня.
9
т р а вн я
День Перемоги радянського
народу і його Збройних Сил
над гітлерівською Німеччи
ною.
яких послали підірвати танк
один загинув на висоті, а дру
гого фашисти по-звірячому за
катували. Через півгодини ворог
пішов у контратаку. При допо
М о З І кулеметників, які підоспі
л и до н а с , німців було відкину
ИПЕНЬ 1944 РОКУ,
Вій
то, і наші автоматники захопи
ська Третього Прибалтій
ли гребінь висоти.
ського фронту після ж орсто
Необхідно було підірвати во
ких і тривалих боїв прорвали
оборону німців між Псковом і рож ий танк, який у взаємодіїз
Островом. Групи німців, вибиті піхотою не давав можливості
з передньої лінії оборони арти нашим гарматам розпочати об
лерійським вогнем і навальним стріл.
У поглядах бійців, звернених
ударом бронетанкових частин,
не змогли втриматися і, кидаю на мене, я бачив чекання нака
чи техніку, зброю, залишаючи зу. Кожен піде його виконува
склади з боєприпасами, швидко ти. але чи у кожного вистачить
сили волі повзти по висоті
відкочувалися назад.
Через кілька днів після про знаючи, що це майже вірна
риву Псковського оборонного смерть? Кого послати? І я зга
рубежу передові ударні групи дав слова начальника училища
наших військ підійшли до р. Си перед строєм курсантів-випуск
ньої — кордону
Естонської ників: «Коли ви зіткнетесьз
неріш учістю ваших підлеглиху
РСР.
важкого бойового
Було душно від спеки і хмар виконанні
сірої пилюки; сонце нещадно завдання, д ійте особистим при
Г. ДІАКІВСЬКА,
кладом. Покажіть бійцям свою
палило висохлу землю.
Г. НОВИЦЬКА.
Після загибелі комбата я сміливість, рішучість».
Передавши командування ба
Н а ф о т о: Вільнюський дер прийняв командування бата
реєю
самохідних
установок.
Р
а
тареєю
командирові II взводу
жавний університет ім. В. Кап
зом з невеликим десантом ав я під кулеметним вогнем поповз
сукаса.
томатників ми розмістилися на через висоту. Від ПИЛЮГИріза
краю великого, з горбами та ло в очах, мучила спрага. Над
долинами поля, засіяного ж и головою свистіли кулі, та вті
том. За ним — річка Синя і висе хвилини я не думав про мож
лок Красне. Там — німці, які ливу смерть. Мене душила не
вже встигли пристрілятися. На нав исть до ворога, хотілося
шу передню самохідну установ будь-що доповзти, помститися за
ку, як тільки вона виїхала н а товаришів. Танк уже зовсім
горб, підбили. Рвалися снаряди, близько...
Останнє зусилля.
з відкритого люка шугали довгі Я піднявся, кинув гранату. В
язики яскравого полум’я. Екі ту ж мить мене щось різнуло
паж не встиг вискочити, і кор в плече, в спину. Оглушливий
пус бойової машини став його | вибух підкинув башту танка
братською могилою...
стало тихо-тихо...
За першим гребенем стояв
Свідомість повернуласяд
о
ворожий танк, вкопаний в грунт. мене вже у польовому госпіталі.
Його не досягали снаряди на Рана не була важкою. Невдовзі
ших гармат, зате кожна маши я повернувся до бойових друзів.
на, що з ’являлася на дорозі,
була для німців зручною мішен
В. ІЗРАЇЛЯНТ.
ню. Танк затримував наш рух
студент II курсу фізикоуперед. З двох автоматників,
математичного факультету.
Л
Н Е В Д А ЛИ Й В И С Т У П
Декілька днів у спор
тивних залах столично
го університету прохо
дили змагання між
найсильнішими фехту
вальниками вузів мі
ста.
Жіноча команда ін
ституту в складі Д.
Гладишко, Т. Житні
кової, Р. Андрієвської,
Н. Великої
та
А.
Крючкової виступила
значно нижче своїх
можливостей і програ
ла нашому основному
противнику — команді
інституту харчової про
мисловості з рахунком
4 :5 . У команди КПІ
наші фехтувальниці ви
грали з рахунком 5 : 4.
Наша команда вийшла
на II місце у своїй гру
пі і на V — у загаль
ному заліку.
Краще за інших ви
ступила чемпіонка ін
ституту, третьорозряд
ниця Діна Гладишко
(фізико - математичний
факультет). Вона вико
нала нормативи розря
ду і відкрила рахунок
перемог на виконання
І розряду.
Погано виступила чо
ловіча команда в скла
ді спортсменів II роз
ряду Ю. Петенка, А.
Прокопенка і Я. При
ганца в змаганнях на
рапірах. Члени коман
ди програли всі зустрі
чі і зайняли останнє
місце.
У боротьбі на багне
тах успішно виступав
М. Біляк (мовно-літе
ратурний факультет),
який
вперше
брав
участь у змаганнях.
Значно гірше виступи
ли досвідчені бійці С.
Бородавка та В. Бор
цов.
У змаганнях з ес
падр она
команда
в
складі М. Солдатенка,
Ю. Корольова та Ю.
Рудя провела ряд зу
стрічей у гострій, на
пруженій і цікавій бо
ротьбі. Студенти Ю.
Рудь та М. Солдатен
ко вперше виконали
нормативи II розряду,
а Ю. Корольов здобув
три перемоги над пер
шорозрядниками і чо
тири — над другороз
рядниками, відкривш и
рахунок на виконаная
І розряду всесою зної
класифікації.
Цікавою була
зу
стріч між студентом
інституту
ф ізку л ьту
ри
А. Стрельцовим
(який виконав норму
майстра спорту) і тре
тьорозрядникам Ю. Р у
дем (фізико-математич
ний факультет).
У змаганнях ш па
гістів взяли участь М.
Войналович, В. Ц иган
чук і А. Лисенко. На
цей раз суддею був
електрофіксатор.
При
допомозі цього ап ара
та уникаютьоя мож ли
ві помилки у визначен
ні переможця бою.
Блискучу перемогу
над чемпіоном У країни
1957 року А. Р яб и кі
ним (політехнічний ін
ститут) одержав тре
тьорозрядник Б. Ци
ганчук. М. Войналович
та А . Лисенко здобули
ряд перемог над пер
шорозрядниками інсти
тутів фізкультури, ін
ж енерно - будівельного
театрального та інсти
туту харчової пром
ис
ловості.
Проте, незважаючи
на досягнуті успіхи,в
цілом у команда наш
о
го інституту виступила
набагато нижче своїх
можливостей. І це, на
самперед, тому, що під
готовка до змагань не
була систематичноюі
наполегливою.
1 7 — 18 травня від
будеться II тур спарта
кіади. Нашій команді
необхідно зробити все,
щоб завоювати право
брати участь у зональ
ній
першості
вузів
У РС Р.
С. Колчинський
тренер команди
Редактор В. ВОЙТКО.
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова