Файл #137: "1958-8[1].pdf"

Пролетарі всіх країн, єднайтеся!

За педагогічні
КАДРИ

ОРГАН ПАРТБЮ РО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО

22

квітня
1958 року
ВІВТОРОК
№

8 ( 55 )

Ціна 15 коп.

Всі нації прийдуть до соціалізму, це неминуче, але всі прийдуть
не зовсім однаково, кожна внесе своєрідність в ту чи іншу форму
демократії, в ту чи іншу різновидність диктатури пролетаріату,

ІДЕЇ ЛЕНІНА
ОСВІТЛЮЮТЬ НАШ ШЛЯХ
ніж Канада, і майже стільки,
ьогодні радянський народ і
С все прогресивне людство скільки виробляє Франція, ФРН
відзначають знаменну дату — та Італія разом взяті.
88 роковини з дня народження
Важливим кроком у дальшо­
Володимира Ілліча Леніна, ге­ му піднесенні сільського госпо­
ніального творця Комуністич­ дарства є заходи, накреслені
ної партії, організатора першої Постановою лютневого Плену­
в світі соціалістичної держави, му ЦК КПРС і сесією Верхов­
вождя і вчителя трудящих ної Ради СРСР по дальшому
всього світу.
розвитку колгоспного ладу і
На земній кулі немає іме­ реорганізації машинно-трактор­
ні більш близького і рідно­ них станцій. Практичне здійс­
го серцю простої ЛЮДини, ніж нення цих заходів створить ще
ім’я Леніна. Воно звучить на кращі умови для розвитку про­
всіх мовах світу як символ дуктивних сил сільського гос­
звільнення людей праці від подарства.
кайданів капіталістичного раб­
З кожним днем все більше
ства, як прапор боротьби тру­ зростає авторитет нашої країни
дящих усіх країн за мир, демо­ на міжнароднії! арені. Мільйо­
кратію і соціалізм.
ни простих людей бачать у Ра­
Безсмертний подвиг В. І. дянському Союзі прапоронос­
Леніна полягає в тому, що він ця миру і схвалюють його
не тільки відстояв і захистив миролюбну зовнішню політику.
вчення основоположників на­
За останні роки СРСР з ме­
укового комунізму — Маркса і
тою
пом’якшення міжнародної
Енгельса від перекручень різ­
напруженості
скоротив свої
них ворогів робітничого класу,
Збройні
Сили
більше,
як на 2
але й всебічно розвинув його
мли.
чоловік.
Особливо
велике
далі.
значення
має
рішення
сесії
Все своє полум'яне життя,
Верховної
Ради
СРСР
про
всю силу свого генія Ленін від­
одностороннє
припинення
ви­
дав справі Комуністичної пар­
пробувань
атомної
і
водневої
тії. Він не тільки розробив
вчення про партію нового типу, зброї. Воно викликало велике
задоволення у всіх прихильни­
але й створив таку партію.
ків
миру. Миролюбні народи
Під керівництвом Комуні­
стичної партії, на чолі з Лені­ всіх країн вимагають від уряду
ним трудящі нашої країни СШЛ і Англії наслідувати при­
здійснили Велику Жовтневу клад Радянського Союзу і цим
соціалістичну революцію і ство­ самим позбавити людство від
рили нову соціалістичну дер­ загрози винищувальної ядерної
жаву, державу робітників і се­ війни.
лян, відстоявши її в ід зазіхань
В. І. Ленін був великим ін­
всіх і всіляких ворогів.
тернаціоналістом і мріяв про
Послідовно здійснюючи ленін­ майбутню співдружність народів
ський план комуністичного бу­ різних країн. Ця ленінська мрія
дівництва, наша країна за роки перетворена в дійсність. Радян­
радянської влади по рівню про­ ський Союз уже давно не є єди­
мислового виробництва вийшла
на ІІ місце в світі. Порівнюючи ною соціалістичною країною.
з дореволюційним часом, про­ Соціалізм тепер перетворився
мисловість СРСР зросла біль­ у могутню світову систему, яка
ше, як у 33 рази, в тому числі об’єднує близько одного мі­
виробництво засобів виробни­ льярда чоловік.
Відносини між соціалістични­
цтва — в 74 рази, випуск про­
дукції
машинобудування — ми країнами побудовані на
ленінських принципах проле­
більше, як у 200 разів.
тарського
інтернаціоналізму і
Виконуючи заповіти В. І. Ле­
ніна, Комуністична партія на дружби між народами, що є ве­
основі успішного розвитку про­ ликою запорукою для успішно­
мисловості створила найпередо­ го будівництва соціалізму.
В ці дні, коли радянський
віше у світі механізоване сіль­
ське
господарство. Сільське народ і все прогресивне люд­
господарство нашої країни має ство відзначають 88-річчя з
більше, як 1 млн. 700 тис. трак­ дня народження В. І. Леніна,
торів та понад 450 тис. зер­ на весь світ лунає першотрав­
нових комбайнів і дає товарно­ невий заклик ЦК КПРС:
го зерна майже в три рази біль­
Під прапором марксизмуше, ніж в 1913 році.
ленінізму, під керівництвом
партії — впе­
Одна Україна виробляє пше­ Комуністичної
ниці майже в два рази більше, ред, до перемоги комунізму!

в той чи інший темп соціалістичних перетворень різних сторін
суспільного ж иття.

САВА ГОЛОВАНІВСЬКИИ

С л о

Ленінські дні в інституті

В. І. ЛЕНІН.

в

о

Разом з усім на­
родом колектив на­
шого інституту уро­
чисто відзначає 88
річницю з дня на­
родження великого
Леніна.
В усіх академіч­
них групах були про­
ведені бесіди, при­
свячені цій знамен
ній даті. На факуль­
тетах для виклада­
чів і студентів про­
читано лекції про
життя і революцій­
ну діяльність Лені­
на, про Комуністич­
ну партію, яка не­
ухильно втілює в
життя
безсмертні
ленінські заповіти.
Викладачі історії

про Л е н і н а

Що б не робив, осяйну й молоду мою
Що б не сказав я, дорогою битою
зводячи землю з руїн,
певно йдучи до вершин,
скрізь і завжди неминуче я думаю:
завше себе я самого запитую:
як би
як би
зробив
сказав
він?
він?
Поглядом пильним свій край осягаючи
в братстві племен і країн,
сяю й радію, завж ди уявляючи,
як би
радів
він.

партії
і
комітет
ЛКСМУ організув а­
ли для студентів
інституту екскурсії
до Київського фі­
ліалу музею В. І.
Леніна.
В Інституті від­
крито книжкову ви­
ставку, де представ­
лені праці Володи­
мира Ілліча та чис­
ленні твори про його
життя і діяльність.
Силами працівни­
ків кабінету марк­
сизму-ленінізму об­
ладнано фотовітри­
ни, на яких відобра­
жено різні сторони
кипучої і багато­
гранної діяльності
вождя.
В інститутському
кінолекторії
було

організовано пере­
гляд революційних
фільмів, присвяче­
них Іллічу.
В суботу, 19 квіт­
ня, відбувся уро­
чистий вечір про­
фесорсько - викла­
довського
складу,
студентів і адміні­
стративно - техніч­
ного персоналу. Пе­
ред присутніми з до­
повіддю про Леніна
виступив зав. ка­
федрою історії пар­
тії т. Тендерес Л. П.
Після
доповіді
для присутніх був
даний великий кон­
церт, в якому взяли
участь студенти ін­
ституту
та
учні
шкіл міста.

На чому тримається релігія*

Володимир Ілліч усміхнувся
Восени 1920 р. Ленін поїхав
на полювання в с. Монін о, роз­ і сказав:
— Адже все життя кривити
ташоване за 70 к м від Москви.
Там він зустрівся з жителем душею — це страшно, га? При­
цього села Предтечиним. По­ знайтесь!
Предтечин, розвівши руками
вертаючись з полювання, Ленін
дізнався, що Предтечин свя­ ухилився від прямої відповіді,
щеник. Між ними відбулася але промовив:
— Я сам часто дивуюсь: ба­
розмова.
— Послухайте,— почав Во­ чить мене усе село, знає, що я
лодимир Ілліч,— про вас ходять направо і наліво порушую ре­
чутки, що ви священик. Що, це лігійні правила, а ходятьу
церкву, слухають і вірять мені.
правда?
— А чому б вам не відрек
­
— Правда. Я перебуваю в
духовенстві близько двадцяти тися? Ви ж могли б зайнятися
якоюсь корисною працею.
років.
Предтечин махнув рукою.
— Не розумію, який же ви
— Пізно. Вік уже не той.
священик? Голова у вас стри­
жена, одяг звичайний, і на моїх У мої роки займатися якимсь
ремеслом — важко. А церква
очах ви вбивали тварин.
Предтечин усміхнувся і після мене все ж таки забезпечує.З
цим варто рахуватися. Мій дід
паузи відповів:
— Я розумію ваше здиву­ був попом, батько — також, ну
вання. Моя зовнішність і моя і я пішов по тій самій стезі.
поведінка не в ладах з релі­ Інерція! І що найбільш дивногією... Це правда.
і батько і дід дуже смутно ві­
— А переконання? Невже ви рували..,. Одне слово — профе­
служите релігійному культу по сія!
щирому переконанню?
Ми наблизились до будинку
Предтечин зрозумів, щ о пе­ Предтечина. Уже вечоріло. По­
ред ним людина, з якою потріб­ трібно було збиратися в доро­
но або говорити відверто, або гу, щоб ДО приходу НОЧІ прибу­
зовсім припинити розмову.
ти в Москву. Прощаючись з
— Бачите,— промовив в ін ,— Володимиром Іллічем, Предте­
я служитель культу тільки в чин якось винувато сказав:
— Не о судіть, громадяни­
певний час, по неділях...
н е ,— багато н а цьому світі вся­
— Як вас зрозуміти?
— Переконання не завж ди к их суперечностей... Ви приїз­
йдуть у ногу з професією. В діть до н ас, пополюємо.
Ця зу стр іч справила вражен­
житті це спостерігається часто.
ня н а Володимира Ілліча. Си­
чаючи їх на сторону Радянської
* С. К. Гиль, «Ш есть лет с дячи рядом зі мною в машині
влади. «...С отні тисяч учите­
В.
И. Лениным». Изд. «М оло­ він ск азав:
лів,— говорив Ленін,— це є
— Бачили, товаришу Гіль,
апарат, який повинен рухати дая гвардия», 1957, стр. 7 5 —
роботу, будити думку, боротися 76.
на чому тримається релігія?
з забобонами, які ще й досі іс­
нують у м асах».
Виконуючи вказівки В. І.
Леніна, партія і уряд високо
цінять працю вчителя і ство­
рюють всі умови для його
Особливо він люби
в
В. І. Ленін був прекрасним зики.
наукового, політичного і за ­
Бетховена і Чайков­
знавцем мистецтва й літерату­ твори
гальнокультурного росту.
В нашій країні вчитель ко­ ри, любив і глибоко знав музи­ ськ ого, зокрем а сонату «A
ppas­
ристується величезним довір’ям ку, вважаючи її могутнім за со ­ s io n a ta »
великого німецького
і пошаною.
композитора та 6-ту симфонію
Радянські вчителі щасливі бом пропаганди.
Велику увагу він приділив генія російської музики.
тим, що живуть і працюють у
першій соціалістичній державі, розучуванню революційних пі­
Висловлювання великого вож
­
створеній великим Леніним і сень — «М арсельєзи»,
« В арш а­ дя і його оцінка музичних тво­
керованій Комуністичною пар­
тією. Вони віддають всі свої в’янки» та інших, які «о б ’єдну­ рів відіграю ть велику рольу
сили, досвід і знання на те, щоб ють почуття, думки і волю м ас». розвитку прогресивного музич­
вирощувати свідомих будівни­
Надзвичайно високо цінив ного мистецтва всіх країн.
ків комунізму.
Володимир Ілліч дійсно худож­
А. СПІВАК
ні твори професіональної му­
М. ЗА Д ЕСЕН ЕЦ Ь.

Турбота про вчителя
У ряді своїх статей, промов
на учительських з'їздах, допо­
відей і листів Володимир Ілліч
ставив як одне з основних зав­
дань у галузі освіти — зробити
радянського вчителя пропаган­
дистом передового наукового
світогляду, провідником ідей
комунізму і комуністичної мо­
ралі.
Рішення цього питання ви­
магало порівняно тривалого ча­
су, бо ж треба було, з одного
боку, перевиховати старі кадри
вчителів, а з другого — підго­
тувати нові кадри, виходців із
робітників і селян, які були б
тісно зв'язана з партією, з її
ідеями.
Викриваючи класову приро­
ду старої школи, В. І. Ленін
підкреслював, що «наша спра­
ва в галузі шкільній є також
боротьба за повалення буржуа­
зії. Ми відкрито заявляємо, що
школа поза життям, поза полі­

В ІЧ Н О

тикою — це брехня і лицемір­
ство».
Уже на першому році існу­
вання Радянської влади Володи­
мир Ілліч вважав неприпусти­
мим для учительства «...обме­
жувати себе рамками вузької
учительської діяльності» і за­
кликав злитися з боротьбою
трудящих за зміцнення Радян­
ської держави, « з в ’язати свою
діяльність із завданнями соціа­
лістичної організації суспіль­
ства». Ця ленінська вказівка
лягла в основу радянської педа­
гогіки і стала одним із к ерів­
них принципів у її розвиткові.
Виключну увагу приділяв
В. І. Ленін піднесенню прести­
жу вчителя в очах трудящих
мас — робітників і селян, ви­
магав встановлення правильно­
го відношення партії і органів
радянської влади до народного
вчителя. Він наполягав на не­
обхідності терпляче виховува­
ти вчителів, поступово залу­

Ж И В И Й!

В історії є імена людей, які
залишаються безсмертними в
серцях народу. В історії радян­
ського наро
д у , в історії Кому­
ністичної партії таким безсмерт­
ним є ім’я В. І. Леніна — вож­
дя робітничого класу, засновни­
ка Комуністичної партії і Ра­
дянської держави.
Пам’ять про великого генія і
«самого человечного человека»
живе і буде вічно жити у сер­
цях трудівників всієї земної
кулі. Тому цілком закономір­
ним є той фант, що безсмерт­
ний образ генія знайшов своє
відображення у творах мисте­
цтва і літератури багатьох на­
родів світу, хоч повністю від­
творити велич такої людини не­
можливо, про що і за життя
Леніна говорив поет М. Полє­
таєв:
Перо, резец и кисть не
в силах
Весь мир огромный охватить,
Который бьется в этих
жилах
И в этой голове кипит.
(«Портретов Ленина
не видно...»).

При створенні образу вождя
письменники багато вчились у
Горького і Маяковського, яким
вдалося відтворити образ Леніна
з
найбільшою
повнотою і
яскравістю. За визначенням
Горького, Ленін — «Человек
с большой буквы», «револю­
ционер небывалого гигантского
размаха».
Наші письменники намага­
ються відтворити всі етапи
життя і діяльності вождя, його
характерні риси.
Подаючи
портрет Леніна,
М. Рильський за допомогою
епітетів підкреслює мудрість і
простоту, людяність і велич
Леніна-вождя:
З жестом суворим і простим,
З усміхом мудро-ласкавим,
Гордим, небаченим зростом
Зріс він над світом іржавим.
Про молоді роки вождя роз­
повідає В. Степанюк («Моло­
дість
вождя»),
порівнюючи
Леніна з факелом, який освіт­
лює шлях волзьким трударям.
З Леніним тісно зв’язана істо­
рична доля і українського на­

ВЕЛИКИЙ ЦІНИТЕЛЬ МУЗИКИ

роду, про що в символічному нів комуністів, а його образ —
плані розповідає Ф. Бурлака у найвищим для них зразком. Ко­
муністи — це бійці за свободу
романі «Напередодні».
В. І. Ленін провів велику ро­ і щастя народу, вони
боту по створенню марксист­
...носять на грудях гарячих
ської газети «И скра», через
завжди,
Як Леніна частку, партійні
яку і поширювались серед тру­
білети.
дящих ленінські ідеї — доро­
(Д.
Луценко).
говказ у боротьбі:
Ленін як виразник інтересів
Її слова ясні, пророчі,
При тьмянім світлі, уночі.
народу, став найріднішим для
Читали пітерські робочі,
трудящої людини. Очі трудя­
Читали лодзинські ткачі,
щих
світилися щастям,
Її живий незгасний промінь
В найдальші закутки проник:
...коли Ленін промовив
Її, як скарб у біднім домі,
з трибуни:
Беріг одеський портовик.
— Людям землю і мир —
Із уст в уста, з грудей
для людей!
у груди,—
(Я. Ш порта).
Вона несла тепло у люди.
Ленін
—
це
титан,
який до­
Як частку серця Ілліча.
поміг знищити світ гноблення.
(М. Негода).
Мисль Леніна, слово Леніна
Так, він титан, бо «ти тан ів»
були наснагою для пролетарів.
Скинув з золочених тронів...
Товаришу, великий дальній
(М. Рильський, «Л ен ін»),
друже!
Могутній спокій слів твоїх
У характері Леніна гарм оній­
і фраз,
но поєднувався геній проле­
їх людська ясність, їх
тарського
стратега-револю ціо­
влучання дуже,
нера
і
простота,
чуйність у
Продумане, відчутне сотні
ставленні до рядової людини.
р а з,—
О, скільки сил вливав нам
Він, як ніхто, умів просто, пов душі ти
товариському підійти до лю­
Своїм безстрашним
дини.
прагненням мети!
Сормовський робітник Дмит­
(М. Бажан).
Велич Леніна в тому, що його ро Павлов у відповідь на запи­
вчення стало здобутком мільйо­ тання Горького про те, яка са­

ма ви разна риса, В. І. Лен
а
ін
відповів: «Простий, як правда".
Таку ж простоту і одночасно
геніальність показує і О. К
ор­
нійчук у своїй драмі «Правда".
С м ерть в зя л а у народа"ре­
волюции и сына и отца»,але
не зм огла взяти його безсмерт­
ного вчення — ленінізм, який
освітлю є ш лях народам.
«Н е вм ер мільйонний ЛенінС Р С Р » , стверджує М. Баж
ан
(«2 1 січня 1924 р.»). Ц
ю
ж
думку проводить і В. Сосю
ра
у п оезії «Траурний марш".
Під керівництвом Комуністич­
ної п а р т ії радянський народ
втілю є в ж и ття заповіти Ілліча.
Ленін ск різь, в бою І В труді
ж иве і діє разом з радянським
народом.
Рідна Комуністична партія
щ е ви щ е піднесла великий п
ра­
пор ленінізму. Благо народу,
за яке дбав Ленін, — найвищий
закон для партії:
Коли читаєш постанови Ц
К
про щ астя для людей, Ми чуєм
в цій партійній мові
Величчя ленінських ідей
(В. Бичков)
Г. ГАЙДАЙ

Молоді

п о т р іб н і

жит
т
єрад
існь

Н а з у с т р іч

і б а д ьо р іст ь
У своїй промові на III з ’їзді
комсомолу в. І. Ленін закликав
молодь учитися
комунізму,
вчитися будувати комуністич­
не суспільство. В. І. Ленін, як
іК. Маркс, зв'язував фізичне
виховання з боротьбою молоді
за побудову комунізму.
Керуючись вказівками вож­
дя, ІІІ З’ЇЗД КОМУНІСТИЧНОЇ СПІЛ­
КИ молоді визначив місце і зна­
чення фізичного виховання в
загальній системі комуністично­
го виховання.
«Фізичне виховання підро­
стаючого ПОКОЛІННЯ Є ОДНИМ з
необхідних елементів загальної
системи комуністичного вихо­
вання, спрямованого до ство­
рення гармонійно розвиненої
людини,
творця-громадянина
комуністичного
суспільства...
фізичне виховання передбачає
також безпосередньо практичні
цілі: 1) підготовку молоді до
трудової (виробничої)
діяль­
ності і 2) до збройного захисту
соціалістичної Вітчизни».

40

річчю

Перебуваючи в тюрмі, Ленін
В. І. Ленін вказав і на
основні засоби, за допомогою щодня займався ранковою гім­
яких можливе успішне р о зв’я­ настикою, і це йому допомагало
зберегти своє здоров’я.
зання поставлених завдань.
У своїх спогадах К. Цеткін
Про любов В. І. Леніна до
перераховує ті поради, які спорту розповідає колгоспниця
Ленін пропонував молоді для с. Шушенського Попкова: «М е­
занять.
ні тоді було років десять —
«М олоді,— говорив Ленін,— одинадцять. Ніколи я не забу­
особливо погрібні життєрадіс­ ду, як ми зустрічалися з Воло­
ність і бадьорість. Здоровий димиром Іллічем на катушці і
спорт — гімнастика, плавання, на катку. Він з нами, дітьми,
екскурсії, фізичні вправи р із­ дружив. Організовував він мо­
ного роду,— різносторонні сть лодь і малих дітей і будував їм
духовних інтересів, вчення, роз­ катушку. Каток В. І. Ленін ро­
бір, дослідження, і все це, ПО бив сам, а ми завжди вертілися
можливості, сумісно».
біля нього, допомагали йому,
Володимир Ілліч сам систе­
нам дуже було цікаво дивити­
матично займався фізичними
вправами і в юнацькі і в зрілі ся, як великий політичний дядя
роки. Літом він купався, їздив спритно катається на ковзанах
на велосипеді, катався на чов­ і не падає».
ні, вудив рибу, ходив на полю­
Цей ленінський досвід особи­
вання, робив тривалі прогулян­
ки, туристські подорожі. Зимою сто вчити дітей є дуже по­
В. І. Ленін захоплювався ков­ вчальним для батьків і учите­
занами, лижами, полюванням. лів.
К. Р Е Ч И Ц Ь .
Займався він усім цим охоче.

В добру путь
14—16 к вітн я в н аш ом у
інституті проходила н ау к о в а
студентська
к о н ф ер ен ц ія.
На пленарному за сід а н н і з
вступним словом ви ступ и л а
директор ін сти ту ту М . М .
Підтиченко; із зв іт о м про
роботу Н СТ — Т . Ф . Б у ­
гайко.
15— 16 к вітн я п р ац ю вал и
окремі секції: ф ізи к и , м а т е ­
матики, методики м ат е м а т и ­
ки, мови, л іт е р а т у р и і с у ­
спільних наук, п ед агогіки ,
психології, д е ф е к то л о гії, м у ­
зики.
Нижче ми р озп о від аєм о
про роботу сек ц ії р осій ськ ої
літератури.

На засіданнях секції було за­
слухано сім студентських допо­
відей: дві з методики літерату­
ри (Г. Матвійчук і Г. Висо­
цької), одна з української літе­
ратури (О. Білошицької), дві з
російської літератури (Н. Бала­
бан та Е. Завгородньої) і дві з
філософії (С. Лук’янчук та П.
Толочко).
Студенти, аспіранти, викла­
дачі ув аж но, з великим інтере­
сом прослухали наукові допо­
віді.
А послухати і справді було
що.
Перебуваючи в школах на
практиці, цікавий матеріал з і ­
брали студентки Г. Матвійчук
і Г. Висоцька. Правда, в они ще
не змогли зробити необхідних
узагальнень, але час, проведе­
ний в школах, не пропав для
них марно.
Приємно було слухати вдум­
ливу змістовну доповідь О. Б і­
лошицької, в якій тонко пере­
дано привабливість жіночих об­
разів О. Кобилянської.
Великий інтерес викликала
доповідь Н. Балабан, яка зумі­
ла заглянути в творчу лабора­
торію великого майстра слова
О. М. Толстого і яскраво відо­
бразила художні засоби, які ви­
користав письменник для ство­
рення образу Рощина («Ходін­
ня по муках»).
Вдалою була і доповідь Е.
Завгородньої. Вона показала
розвиток теми революційної
Батьківщини в Жовтневих пое­
зіях О. Блока і В. Брюсова.
При обговоренні доповідей
одностайно було відмічено, що

В Л К С М

Честь групи—
честь кожного з нас
3 Далекого Сходу і Сибіру, ку. За довгими столами роз­
Казахстану й Уралу, з Украї­ ташувалися господарі і гості —
ни, Прибалтики — з усіх кінців вихованці А. С. Макаренка
неозорої Вітчизни з'їхалися до тт. Стомахін, Кравченко, Васи­
Великого Кремлівського пала­ левська.
цу представники багатомільйон­
З великим інтересом прослу­
ної армії молодих ленінців, щоб хали присутні їх розповіді про
підвести підсумки чотирирічної життя в колонії, про Антона
роботи, обговорити насущні пи­ Семеновича. Багато сміху ви­
тання сьогоднішнього дня.
кликало читання уривка з по­
XIII з'їзд комсомолу прохо­ вісті «ФД-1», де А. С. Мака­
див у дні підготовки до славно­ ренко розповідає про Васю
го ювілею — 40-річЧя ВЛКСМ. Кравченка, який знаходився се­
Йдучи
назустріч
ювілею, ред гостей.
На закінчення вечора госпо­
комсомольські групи інституту
розгорнули змагання за гідну дарі частували гостей чаєм.
зустріч цієї знаменної дати.
Зустріч пройшла дуже ці­
Велику і благородну роботу каво, у теплій, невимушеній
проводять комсомольці 43 гру­ обстановці і с правила на всіх
пи фізиків (комсорг — О. Лит­ незабутнє враження.
винова). Цю групу ще з мину­
В 43 групі — хороший, друж­
лого року міцна дружба зв ’язує ний колектив. Тому там змі­
з вихованцями дитячої колонії. стовна робота, висока успіш­
Комсомольці
виїжджають
у ність, хороша дисципліна.
колонію з концертами, до­
Та, на жаль, ще не всі ком­
помагають вихованцям у на­ сомольські групи активно вклю­
вчанні. Особливо бажані гості чилися в змагання.
в колонії комсомолки Л. Ор­
Комсорги деяких груп, на­
ловська. 3. Попель, Г. Сухенко приклад, 31-ої фізиків — А. Во­
і ін. Вони не тільки допомага­ скобойнікова, 22 групи фізиків—
ють колоністам організувати Т. Сизон, не провели навіть ком­
роботу, а й самі беруть активну сомольських зборів по обгово­
участь у самодіяльності заго­ ренню умов змагання, не поста­
нів.
вили перед комсомольцями Кон­
Комсомольці групи часто про­ кретних завдань. Тому не див­
водять цікаві тематичні гру­ но, що в 22 групі комсомоль­
пові вечори. Їм ніколи скучати. ське життя нудне і однома­
Назавжди залишиться в па­ нітне.
Та про яку роботу в цій гру­
м’яті студентів останній вечірзустріч з в ихованцями Антона пі може йти мова, коли ком­
сомольці до цього часу не мо­
Семеновича Макаренка.
До вечора готувалися з вели­ жуть поставити на своє місце
ким захопленням, роботи виста­ такого ледаря, як А. Обертос?!
чало всім. Галя Сухенко, Галя З року в рік він має незадовіль­
Костюченко, Ліна Черська за­ ні оцінки, а група не виявила
прошували гостей, 3. Попель, комсомольської принциповості і
В. Михайленко, Л. Орловська до цього часу не поставила пи­
готували художню самодіяль­ тання перед дирекцією про ви­
ність, І . Гасуха, Т. Демченко ключення його з інституту.
Час вже комсомольцям 22
займалися господарськими спра­
групи фізиків подумати про
вами.
Вечір проходив у гуртожит­ честь своєї групи.

Зустріч з композитором

студенти поступово навчаються
мислити, творчо підходять де
матеріалу, привчаються робити
хай ще не великі, але свої на­
укові дослідження.
Треба тільки, щоб ця робота

не обмежувалася аудиторією
секційних засідань, щоб з кра­
щими с тудентськими доповідя­
ми могли познайомитися читачі.
Час видавати студентський на­
уковий збірник.
Секція літератури рекомен­
дувала доповіді О. Білошицької
і Н. Балабан до друку та на
міський огляд кращих студент­
ських робіт.
В добру путь до вершин на­
уки, товариші студенти!
В. ВОЙТУШЕНКО.

з

ініціативи кафедри музики нещодавно в інституті
була проведена зустріч студентів з відомим україн­
ським композитором, лауреатом Сталінської премії А. Д.
Філіпенком. Аркадій Дмитрович поділився своїми твор­
чими планами, розповів про роботу над піснями для ді­
тей, які в його, творчості посідають значне місце. Він
розповів також про свої враження від поїздки в Угорщи­
ну, Болгарію та Бельгію, про постановку там в школах
музичного виховання.
Композитор відповів на ряд запитань, які цікавили
присутніх, та виконав окремі твори, присвячені школя­
рам та студентам. А. Д. Філіпенко обіцяв бути частим
гостем в інституті, цікавитися життям та роботою кафед­
ри музики. На прощання Аркадій Дмитрович подарував
нам ноти своїх нових творів.
Бажано, щоб такі зустрічі проводилися частіше і щоб
на них були присутніми не тільки студенти мовно-літера­
турного, але й інших факультетів.
О. Щ ЕРБАКОВА,
викладач кафедри музики.

Випускники інституту-майстри педагогічної справи
Іван Романович Семенчук — випускник мовно-літера­
турного факультету нашого Інституту — з 1951 року
працює вчителем української мови н літератури в сіль­
ських школах: спочатку на Закарпатті, а за р аз у селі Ве­
лико-Половецькому Київської області.
Вдумлива робота педагога й вихователя, сумлінне ви­
конання громадських доручень у школі й на селі, активна
участь у поширенні наукових та політичних знань серед
населення принесли І . Р. Семенчукові заслуж ену пошану.
Я к класний керівник, завуч, а нині виконуючий обо­
в'язки директора середньої школи, молодий педагог зробив
дуже багато цікавих спостережень над життям школи, над
вихованням підростаючого покоління. Деякими своїми дум­
ками він і ділиться сьогодні на сторінках наш ої газети

АВТОРИТЕТ УЧИТЕЛЯ.
Авторитет учителя...
Як завоювати його? Як він
створюється?
На мою думку, авторитет в
першу чергу складається з без­
доганного знання свого предме­
та. Для учнів це найвищий кри­
терій оцінки вчителя. Знає вчи­
тель глибоко, всебічно той пред­
мет, який викладає, учні слуха­
тимуть його з захопленням...
Але знати — мало. Ви, ма­
буть, не раз спостерігали: учи­
тель — хороший знавець своєї
дисципліни, а уроки проводить
сухо, мляво, скучно. І, навпаки.
Отже, знати прекрасно свій
предмет — ще не значить бути
хорошим учителем: перший мо­
же бути хорошим дослідником,
ученим, але не педагогом; дру­
гий — чудовим педагогом.
Крім знання свого предмета,
потрібна ще й щоденна, кропіт­
ка підготовка до кожного уро­
ку. Нам, учителям, ні на хвили­
ну не слід забувати про те, що
учні найкращі інспектори. Я не
для жарту про це говорю... Це
так. На кожному уроці за нами
весь час слідкує кілька десятків
допитливих очей. А діти, чисті
по натурі своїй, вразливі, дуже
чутливі до всього хорошого, і
в той же час вони обурливо і
відверто, реагують на всяку
фальш. Тому вони відразу помі­
чають: сумлінно підготувався
учитель до уроку чи ні...
Та бездоганного знання Свого
предмета, сумлінної підготовки
недосить... Потрібна ще любов
до дітей.
Ясно
одне:
вимогливість,
справедливість, повага до ди­
тини у поєднанні з глибоким
знанням свого предмета та пе­
дагогічною майстерністю і ство­
рюють авторитет учителя.
ЗГУРТУВАННЯ
УЧНІВСЬКОГО КОЛЕКТИВУ
Учнівський колектив..,
Серед нас, учителів, дуже

багато ведеться розмов про уч­
нівський колектив і, на жаль,
мало працюють над ного вихо­
ванням.
В чому ж справа?
Справа в тому, що ми недо­
оцінюємо всього значення згур­
тування дитячого колективу. Це
по-перше. А по-друге, часто не
знаємо, як взятись за це згур­
тування, з чого почати. І це, ме­
ні здається, головна причина.
Адже у нас часто буває так.
Зайшов учитель у клас, розпо­
чав урок. А тут учень порушив
дисципліну. Недосвідчений пе­
дагог піднімає учня, читає йому
«мораль». Порушник «виправ­
довується». Починається сло­
весна перестрілка між двома:
вчителем і учнем. А учнівський
колектив? Педагог не звертає
на нього уваги, захопившись
«героєм». Таке виховання, на
мою думку, неправильне.
Вчителі Велико-Половецької
середньої школи О. Я. Дубиць­
ка, Г. X. Риженко, Г. І. Леміш­
ко, Н. П. Лазоренко діють на
порушників дисципліни через
колектив.
Як саме вони це роблять?

Б іл я д о ш к и н а к а з ів
У нашому і нституті, як і в
кожній установі, є дошка, на
якій в ивішуються накази ди­
ректора: про подяки (їх приєм­
но читати), про надання черго­
вої відпустки (ці теж радують
око) і багато інших. І от серед
цих «інших» дуже неприємно
вражають читача ті, з яких до­
відуєшся про винесення комунебудь догани або про позбав­
лення того чи іншого студента
стипендії. Такі накази гнітюче
впливають на психічний стан і
залишають у роті смак полину.
Останнім часам на дошці бу­
ло дуже мало наказів. Поя­
снюється це ти м, що до відпу­
сток ще далеко, подяки тим, хто

їх заслужив, винесено; студен­
ти, незважаючи на весну, вірні­
ше — саме тому, що вже весна
сумлінно готуються до жнив заліків та екзаменів. Отже, зда­
валося б, все в порядку.
Але не подумайте, що це
дійсно так. На жаль, н і Чиясь
невблаганна рука причепила-та­
ки одного папірця—наказ про...
догану.
Хто ж він, чиє прізвище, хоч
і самотньо, але зручно вмости­
лося на синьому фоні дошки?
Це студент ІІІ курсу мовно-лі­
тературного факультету Яро­
слав Міндак. А суть справи
ось у чому.
Газета «За педагогічні кад­

Зміцнюються зв’зки з школами

Дванадцятого квітня лекцією про творчість великого росій­
ського поста М. О. Некрасова відкрився постійно діючий лек­
торій для учнів 54-ої середньої школи міста Києва. Лекцію про­
читав завідуючий кафедрою російської та зарубіжної літерату­
ри доцент Л. М. Карлов.
Для своїх підшефних члени кафедр російської і української
літератур до кінця навчального року прочитають лекції про
творчість письменників О. М. Горького, В. В. Маяковського
та Лесі Українки.
Учні виявляють до лекцій великий інтерес.

Учень М. порушив дисциплі­
ну на уроці. Вчителька не лає
його (інколи такі «герої» вичі­
кують, щоб на нього покричали,
щоб потім «зчепитися» з учи­
телем і... зірвати урок), а, по­
ставивши його перед класом,
починає здалеку:
— Ну, добре. Повтори, Коля,
те, що ти тільки що зробив, щоб
усі побачили,— говорить учи­
телька, ледь помітно посміхаю­
чись.— Ну, ЧОГО Ж соромишся?
Повтори свої «прийоми».
Такий підхід до порушника
обеззброює його. Адже він че­
кав, що його будуть лаяти, кри­
чати на нього (так роблять ін­
коли недосвідчені вчителі). А
tуt цілковитий спокій вчителя,
і, що найстрашніше, ганебне —
це те, що з нього сміється клас,
його друзі. «Герой» ніяковіє,
кається.
Цей момент учителька повин­
на своєчасно вловити і викори­
стати.
— Ось бачиш, Миколо, ти
все розумієш, здібний хлопець,
а інколи вдаєш з себе немовля.
При цьому — ні на хвилину
не принижувати гідності дитини.
Навпаки, оце «Миколо» повин­
но підкупити учня, пробудити
в ньому почуття відповідаль­
ності (з ним рахуються, його
поважають, учитель вважає його
кращим і розумнішим, ніж він
сам себе до цього вважав); і в
той же час учитель, стоячи за
учнів, завойовує непомітно їх
симпатію.
Таким чином, порушник зали­
шається ізольованим: своє «ге­
ройство» йому немає перед ким
показувати. Навпаки, клас за­
суджує його поведінку.
Але й після таких випадків
учитель не повинен залишати
цього учня. З ним треба пого­
ворити на перерві, після уроків.
Давати «відповідальні» дору­
чення, довіряти йому. Це за­
цікавлює учня, він охоче ви­
конує доручення. Все ж та­
ки — з ним рахуються, пова­
жають. Він не гірший за інших.
І цим самим учитель непомітно
«єднає» такого учня з колек­
тивом. Можна подумати — як
легко!
Ні. Наша робота не з легких.
Згуртування учнівського ко­
лективу — надзвичайно кроп іт­
ка і важка справа. Настирлива,
щоденна праця з кожним уч­
нем зокрема і з колективом в
цілому є запорукою згуртуван­
ня колективу, успішного вихо­
вання молодого покоління —
активного будівника комуністич­
ного суспільства.
І. СЕМЕНЧУК.
ри» в одному з останніх номе­
рів виступила з критикою в ад­
ресу
буфетниці
гуртожитку
№ 2. Після цього Я. Міндак і
ще кілька мешканців гуртожит­
ку почали ображати літню жін­
ку. Вони додумались навіть до
того, що кожного дня залиша­
ли на дверях буфету записки з
погрозами і ультиматумами (?!.).
Я. Міндак досі ще, мабуть,
не зрозумів, що критика недо­
ліків це одне, а приниження
людської гідності — це вже
зовсім інше. Згідно нашого за­
конодавства подібні дії кара­
ються у судовому порядку.
Сам Я. Міндак теж допускав
і допускаЄ помилки у своїй по­
ведінці. За одну з них його було
покритиковано в сатиричній га­
зеті «Ш вабра». Але ж ніхто
після цього не принижував його
гідності!
Студент, тим більше комсо­
молець, повинен завжди і скрізь
бути прикладом, а Ярослав ін­
коли «зривається». Ось про це
ми і хотіли сказати йому, засте­
регти від хибних кроків.
Ю. ПИЛЬНИЙ.

Т р іщ а т ь
але

не зачиняються
Ч и зн ає те в и , щ о т а к е
ден ь від к р и ти х д в е р е й ? О,
ви зн а є т е , щ о т а к е д ен ь від ­
кри ти х дверей !
А л е щ о т а к е ден ь в ід к р и ­
тих д в ер е й у н аш о м у ін с т и ­
т у т і?
...8 година р ан к у . П о в у ­
лиці д авн о в ж е в и р у є н а­
товп , з н ього п еред д в е р и м а
ін сти ту ту в и л у щ у ю т ь с я ю н а ­
ки і д ів ч а т а . Д о к л а в ш и чи ­
м а л о ї сили, вони в ід ч и н я ю ть
в хід н і д в е р і (зач и н я ти не
т р е б а : вони са м і з си ло ю
х р я п а ю т ь — всти гн и т іл ь к и
проскочити!); в с я ц я м о л о д а
м а с а вп л и ває у в е с т и б ю л ь , з
гам ом і гу ркото м в к о ч у є т ь с я
до га р д е р о б а , л а м а ю ч и н а
тем н и х і кр ути х с х о д а х ноги,
р о з т ік а є т ь с я по к о р и д о р а х і
ау д и то р ія х .
Т а ось і д звон и к . В а у д и ­
то р ію в б іг а ю т ь з а х е к а н і л ю ­
б и тел і п о сп ати . К ім н а т а л у ­
к а в о в с м іх а є т ь с я в ід ч и н е н и ­
ми д в е р и м а . С т у д е н т и ч е к а ­
ю ть в и к л а д а ч а . П р о ц е с в ід ­
чить в есе л и й см іх , б іга н и н а ,
г у р к іт ст іл ь ц ів .
Г а л а с щ е не ск о р о с т и х а є ,
хоч в и к л а д а ч у ж е в в ій ш о в .
В ін щ о с ь ч а к л у є б іл я д в е р е й ,
я к і н ія к не х о ч у ть т р и м а т и ­

Спортивна хроніка
З а к ін ч и в с я 2-й т у р п е р ­
ш о с т і ін с т и т у т у з в о л е й б о л а .
У зм а г а н н я х б р ал и у ч а с т ь в
ж ін о ч и х ко м ан д — по д в і з
к о ж н о го ф а к у л ь т е т у .
В р е з у л ь т а т і д в о х т у р ів
м іс ц я р о зп о д іл и л и с я т а к и м
чином: 1 м ісц е за й н я в ф із и ­
ко-м атем ати чн и й
ф акуль­
т е т — 3 3 оч ка; I I м іс ц е —
м овн о-літературн и й — 3 2 о ч ­
ка; III м ісц е — п е д а г о г іч ­
ний — 17 очок.
*

*

*

У сп орти вн ом у з а л і ін с т и ­
туту були п р о в е д е н і з м а г а н ­
ня з сп орти вн ої г ім н а с т и к и .
Ч е сть ф а к у л ь т е т ів
захи ­
щ али три ко м ан д и .
Н ай­
б ільш п ід гото влен ою в и я в и ­
л а ся ком ан да ф із и к о - м а т е м а ­
тичного ф а к у л ь т е т у , я к а і з а ­
в о ю вал а п е р ш ість .
Ч ем п іон IX с п а р т а к іа д и —
гім н асти м о в н о -л іт е р а т у р н о­
го ф а к у л ь т е т у з а в о ю в а л и II
м ісц е.
Ч ем п іон ам и X с п а р т а к іа д и
з гім н асти к и ста л и с т у д е н т к и
А . М атю ш а (м о в н о -л іт е р а т у р ­
ний ф а к у л ь т е т ) т а В . Ж у р ­
к ів с ь к а (ф ізи к о -м а те м а ти ч н и й
ф ак у л ьтет); II м ісц е з а й н я л а
А . П у с т о в га р (ф ізн к о -м а т е м а ­
тичний ф а к у л ь т е т ); III — Н .
К лим енко (п едф ак).

ся так, як треба. Викладач
спочатку іронічно знизує пле­
чима, потім в його очах з'яв­
ляю ться сердиті вогники; на
третій Х В И Л И Н І В ІН червоніє,
на п’ятій — блідне. А сту­
денти вж е затихли і з весе­
лим співчуттям стежать за
тим, як викладач розпочинає
свою навчальну роботу. На
реш ті, після дуже обережно­
го руху руки викладача, две­
рі зачинилися.
— Ф у ! А ж упрів! — нія­
ково
всміхаючись, видихає
викладач. Т а — о, жах! від цього зітхання двері ти­
хенько відходять; нещасний
зблід вдруге: йому здалося
щ о двері, відступаючи назад,
з
глузливою
ВВІЧЛИВІСтю
вклонились йому. Папка ви­
плигнула з рук, плюхнулася
на підлогу, та біля нього вже
були студенти: один подає
папку, друга змайструвала з
паперу аварійне пристосу­
в ання
для підтримування
дверей у зачиненому поло­
ж енні, тр етя веде викладача
до столу ...
Л екц ія п р о д о в ж у є т ь­
с я ... Викладач, з острахом
поглядаю чи на двері, повіль­
но заспокоюється, входить в
а за р т , і в цей час... двері, ти­
хен ько потріскуючи, відхо­
д ять, викладач блідне, сту­
дентка кидається до стільця,
н ам агається закласти йогов
ручку дверей, стілець не лі­
зе (дуж е великий), вона ки­
д ає його, шукає меншого,
н ар еш ті двері приборкан
і
а л е ... л у н ає дзвоник.
Т а ли хо не без добра. Бі­
да всьом у навчить: і кашу
вар и ти і д в е р і зачиняти. На
другий день я побачив цього
ви клад ача з великим заліз­
ним ш ворнем . Я дуясе бояв­
С Я , щ об йом у П О дорозі н
е
зу стр іл а ся комендант корпу­
су т. Сукерник Є. Г. На
щ астя , ї ї не було.
А л е ви кладач, виявляється
йш ов з дуж е мирними намі­
рам и. Наблизившись до від­
чинених дверей, він весело
п оди ви вся на них, лукаво
п ри м р уж и вся і сміливо за­
й ш о в у співчутливо притихлу
ау д и тор ію . А ле на цей раз
д р ам и б іл я дверей студенти
не спостерігали . Я почув, як
з м етал е в и м скреготом ліз у
р у ч к у дверей шворінь, а за
ним — торжествуючий удар
ноги у д вер і. На цей раз во­
ни в ж е не відчинилися..
Т а к , ви знаєте, щотак
е
дні від кр и ти х, чи то пак від­
чинених дверей у нашому
ін с ти т у ті...
І В А С Ь ЧОБІТЬКО.

Переможцям —подарунки
В
р е зу л ьтаті
п р о вед ен о го
конкурсу (на к р а щ у к ім н а т у в
гу ртож и тк у) п е р е м о ж ц я м и в и ­
явилися: по г у р т о ж и т к у № 2 —
кім н ати № 2 6 (с т а р о с т а — Л .
Г л а з ирін а) т а № 1 ( с т а р о с т а —
В. К л еп ка);
по
гуртож и тку
№ 3 — к ім н а та № 1 5 ( с т а р о ­
ста — Ш . М урга). М е ш к а н ц я м
за зн а ч е н и х к ім н ат в р у ч е н о п е ­
рехідн і призи — р а д іо л и .

К ім н ати № 75 (староста
Т. С ал к о , гуртожиток № 1
№ 2 9 (староста — М. Неводн
и
­
ча, гуртож и ток № 2), № 3 (ста­
р о ста — Л. Качуренко, гурто
­
ж иток № 3) нагороджені пода­
рунками.
Г. ТКАЧЕНКО.
член комітету комсомолу
Р Е Д А К Т О Р В . В О ЙТКО