Файл #136: "1958-7[1].pdf"

Пролетарі всіх країн, єднайтеся!

Колектив нашого інституту
одностайно схвалює історичне
рішення першої сесії Верхов­
ної Ради СРСР п’ятого скли­
кання про одностороннє при­
пинення Радянським Союзом
випробовувань атомної і вод­
невої зброї.

педагогічні

За
кадри

К В ІТНЯ

9
ОРГАН ПАРТБЮ РО, Д И Р Е К Ц ІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИ ЇВСЬКО ГО ДЕРЖ АВНОГО
п е д а г о г іч н о г о ІНСТИТУТУ ім . о . м . г о р ь к о г о

Н АШІ К Р А Щ І Л Ю Д И .

1958 року
СЕРЕДА
№ 7( 54)
Ціна 15 коп.

На практику
У цьому навчальному році вперше в інституті
проводитиметься практика студентів IV курсів фі­
зичної спеціальності (фізико-математичний факуль­
тет) та студентів III курсу мовно-літературного фа­
культету з відривом від занять.
Студенти фізико-математичного факультету прохо­
дитимуть практику на авторемонтних заводах міста.
До практики в інституті була проведена відповід­
на робота: складено програму з виробничої практи­
ки, крім своїх викладачів методистів, запрошені, ще
фахівці-спеціалісти авторемонтної справи з інших
технічних вузів; для кожного практиканта виготов­
лена робоча документація (схема, звіт і ін.). Перед
виходом на практику в інституті була проведена на­
становна конференція. На заводах інженерно-тех­
нічним персоналом будуть прочитані лекції на спе­
ціальні теми.
Студенти III курсу мовно-літературного факуль­
тету (укр. відділ) проходитимуть практику в школахінтернатах Києва та Білої Церкви. Студенти вже
ознайомилися з формою та змістом позакласної ви­
ховної роботи. Кожному практиканту персонально
буде дано розроблену програму виховної роботи для
повсякденного керівництва.
І. РЕМ.

Останній дзвоник...
Останній день навчання, остання лекція, останній
дзвоник...
В аудиторію, де навчається IV курс дошкільного
відділу, безперервним потоком йдуть студенти. Це
наші молодші товариші — студенти І і II курсу, які
прийшли поздоровити нас, випускників, із закінчен­
ням навчання.
Секретар комсомольського бюро факультету
Б. Бондар та студенти В. Рудик і В. Заскока від
імені всіх присутніх бажають нам найкращих успі­
хів у праці та особистому житті. Як іменинницям,
підносять нам живі квіти, торти, листівки.
Хвилюючись, ми дякуємо нашим товаришам, ком­
сомольському бюро факультету за увагу і щирість,
бажаємо успіхів у праці і щастя в особистому житті
всім студентам факультету.

З. товстоляк,
Л. САМАРДАК.

На фізико-математичному факультеті часто мож­
на почути: «Як О лег скрізь встигає: і відмінно на­
вчається, і виконує велику гром адську роботу, і в
спортивних змаганнях бере участь, і виступає в ор­
кестрі народних інструментів!».
Мова йде про О. Семка — секретаря комсомоль­
ської організації факультету, чуйного , ввічливого то­
вариша, відмінника навчання, персонального стипен­
діата.

НАШІ
Кілька днів у нашому інсти­
туті перебували працівники на­
родної освіти Узбецької РСР.
Серед них: начальник відділу
педвузів Міністерства освіти
УзРСР М. Пулатов, директори
педінститутів — Кара-Калпа­
цького — С. Камалов, Термє­
зького — У. Абдукаюмов, Ко­
кандського — У. Расулов, На­
манганського — З . Міртурсу­
нов, Ташкентського вечірнього
інституту — А. Бабажанов, за­
ступник директора Ташкент­
ського педінституту Р. Маллін.
За ці дні відбулось кілька
теплих зустрічей працівників
нашого інституту з гостями. На
ЦИХ зустрічах відбувся обмін
Думками з ряду питань, які сто­
суються дальшого поліпшення

ГОСТІ
системи підготовки учитель­
ських кадрів.
Гості виявили великий інте­
рес до питання підготовки вчи­
теля співів і вихователя школиінтернату. Наші друзі ознайо­
милися з навчально-матеріаль­
ною базою інституту і з поста­
новкою виховної роботи на ф а­
культетах. їх зацікавила і по­
становка науково-дослідної ро­
боти і читання курсів педагогіч­
них дисциплін та проведення
педагогічної практики.
Цікавою була розповідь гос­
тей про досвід заочного на­
вчання в Узбекистані, де ство­
рено
республіканський
цен­
тральний заочний інститут, у
якому навчається понад 12 000
учителів.

П О Г О В О Р И М О ПРО С Е М І Н А Р И
Вивчення героїчної історії
КПРС, її величезного досвіду
боротьби за соціалізм має вирі­
шальне значення в підготовці
висококваліфікованих, ідейнозагартованих педагогічних кад­
рів. Ось чому така велика ува­
га надається в нашому інститу­
ті кращому засвоєнню знань з
цього предмета.
На першому курсі мовно-лі­
тературного факультету всі сту­
денти серйозно і охоче слуха­
ють лекції з історії партії,
готуються до семінарських за­
нять і беруть активну участь в
обговоренні питань, які вино­
сяться на семінари. Майже всі
студенти ретельно конспекту­
ють і вивчають рекомендовану
програмою літературу, викори­
стовують матеріали лекцій у
своїх виступах на семінарах.
Так, останній семінар на те­
му: «Ленінська теорія соціа­
лістичної революції» пройшов
дуже жваво. Питання, винесені
на обговорення, були досить
складні, але цікаві. Активно
виступали студенти з питань:
«Загальна криза капіталізму і

поглиблення її після другої сві­
тової війни», «Марксизм-лені­
нізм про загальні закономір­
ності і національні особливості
переходу різних країн до соціа­
лізму». З критикою «націоналкомунізму» змістовно виступили
студенти Л. Недбайло (україн­
ський відділ), А. Прасол (росій­
ський відділ).
Сумлінно готуються до семі­
нарських занять студенти А.
Максименко, А. Мамалига, В.
Веливченко, О. Александрович
(1 група) і Г. Орел, С. Фатєєва
(2 група, російський відділ), В.
Опольська, В. Яроцька, Н. Цюпа
і ін. (український відділ). їх ви­
ступи на семінарах завжди чіт­
кі і свідчать про вдумливий під­
хід до вивчення історії партії.
Є і такі студенти, які, сумлін­
но і уважно вивчаючи цю дис­
ципліну, виступають на семіна­
рах невдало, бо погано володі­
ють мовою.
Недостатньо працюють над
засвоєнням курсу з історії пар­
тії студенти Г. Бичок, М. Соло­
духа (укр. відділ), С. Мозгов,
М. Пономаренко (рос. відділ).

ГОРЬКОВСЬКІ ДНІ
В ІНСТИТУТІ
Урочисто відзначені горь­
ковські дні в нашому інсти­
туті, який носить ім’я вели­
кого письменника. На всіх
факультетах були проведені
літературно-музичні вечори.
В академічних групах агіта­
тори провели тематичні горь­
ковські бесіди.
В інституті організовано
велику книжкову виставку,
присвячену творчості пи­
сьменника. Інститутським кі­
нолекторієм для студентів і
викладачів було організова­
но перегляд документального
фільму «О. М. Горький»,
книжковим кіоском — про­
даж творів великого пи­
сьменника.
28 березня в актовому за­
лі відбулося розширене засі­
дання Вченої Ради інститу­
ту, присвячене знаменній
даті. З цікавою доповід­
дю «О. М. Горький — ве­
ликий пролетарський пи­
сьменник-гуманіст»
висту­
пив проф. Д. В. Чалий.
Доцент Д. П. Шутенко в
доповіді «О. М. Горький і пи­
тання розвитку сучасної лі­
тератури» навів яскраві фак­
ти титанічної роботи вели­
кого майстра слова з моло­
дими письменниками. Ряд
цікавих питань було ви­
світлено у доповіді кандида­
та мистецтвознавства Л. Й .
Височинської на тему «О. М.
Горький і музика».
Після засідання відбувся
великий концерт, в якому
були виконані улюблені тво­
ри Горького, а також твори
самого письменника.

Студенти М. Біляк, Т. Гнатюк
(укр. відділ), В. Галух, Н. Ді­
брова, В. Линник, І. Марус, А.
Сташкевнч могли б значно кра­
ще виступати на семінарах, як­
би більш наполегливо до них го­
тувались.
Деякі студенти вважають, що
вони надають товаришам «до­
помогу», підказуючи. Особливо
активні «суфлери» А. Фисюк,
Г. Чендєва, А. Хардікова (рос.
відділ) і ін. Цим вони, та їм по­
дібні, приносять тільки шкоду
своєму товаришеві.
Взагалі
«розмови» на семінарських за­
няттях і навіть на лекціях де­
які студенти вважають цілком
нормальним явищем.
Бажано, щоб на сторінках на­
шої газети студенти висловили
свої думки про поліпшення ро­
боти семінарських занять, про
підготовку до них.
Наближається кінець II се­
местру і зараз студентам особ­
ливо наполегливо і серйозно
треба взятися до навчання, по­
силити вимогливість до себе.
Ф. СЛОБОДИНСЬКА.

Виховуємо любов до музики
Перший урок

Учениця 4 класу Н. Ів ан о ва за допомогою викладача
В. С. Кононенка вчиться грі на сопілці.
(Фото вгорі).
Улюблений інструмент учениці 2 класу школи № 38
Галі Петриченко —'скрипка. Викладач З . О. Дашак за­
доволений грою дівчинки. (Фото внизу).

Наші побажання
У минулому навчальному році
на мовно-літературному факуль­
теті була введена друга спеці­
альність — учителя співів.
Що й казати — не все га­
разд було в роботі кафедри му­
зики з перших днів її існуван­
ня: невистачало музичних ін­
струментів, не було відповідних
викладачів, погано був організо­
ваний навчальний процес. Та й
самі студенти не досить серйоз­
но ставилися до оволодіння но­
вою спеціальністю: часто про­
пускали лекції з музичних
предметів, не готувалися до
практичних занять. А у деяких
студентів просто невистачало
музикальних здібностей.
В цьому навчальному році
інститут закупив багато нових
музичних інструментів, штат
викладачів
кафедри музики
значно збільшився, при інсти­
туті працюють дитячі музичні
колективи.
Через рік наш факультет
вперше випустить фахівців двох
спеціальностей — вчителя мов­
ника і співів. Зважаючи на

те, що майбутні випускни­
ки досить пізно почали займа­
тися музикою, потрібно особли­
ву увагу зараз звернути саме
на музикальну їх підготовку.
Адже IV курсу залишилося бу­
ти в інституті трохи більше
року!
З першого вересня 1958 року
у студентів - четвертокурсників
починається активна музична
практика в школах Києва. Для
того, щоб успішно провести цю
практику, необхідно зараз усім
студентам включитися в роботу
дитячих колективів. Робота б
них покаже кожному з нас
його основні недоліки, на які
необхідно звернути увагу в пер­
шу чергу.
Щодо кафедри музики, то
вона повинна потурбуватися
про основні, необхідні для вчи­
теля співів підручники і прак­
тичні посібники, яких, на жаль,
до цього часу ще немає.
Л. ГРЕКОВ,
М. ПРЯДКА.

Н
амна к о р и с т ь
Я дуже люблю
На заняттях хору
музику і тому бу­ ми розучуємо нові
пісні, на заняттях
ла рада, коли ді­
зналася, що мене з теорії вивчаємо
грамоту:
прийняли у студію музичну
розповідають
при кафедрі музики нам
та співів. Ми буде­ про життя і твор­
мо вивчати теорію чість видатних ком­
музики, музичну лі­ позиторів.
Частина учнів від­
тературу,
вчитися
заняття
з
грі на музичних Ін­ відує
сольних співів: тут
струментах.

слідкують за пра­
вильною постанов­
кою голосу, дають
спеціальні пісні для
розучування.
Дуже добре, що
відкрили цю студію.
Вона дасть учням
хорошу
музичну
освіту.
ПРЖЕВАЛІНСЬКА,
учениця 9-го класу.

Приблизно місяць тому я
йшла в інститут, щоб провести
свій перший урок з хору та му­
зичної грамоти.
Все безліч разів продума­
но і передумано. І все-таки
скільки сумнівів, хвилювань,
тривог! А що як, розхвилю­
вавшись, все забуду? А що як
не зможу знайти такі прості
слова, такі приклади, щоб діти
зрозуміли, щоб їм було цікаво?
А що як... І таких «а що як...»
було чимало.
Дзвоник. Заходжу в клас. Ви­
кладач О. І. Щ ербакова знайо­
мить зі мною дітей. Починаєть­
ся
урок.
Ш істдесят
пар
допитливих
очей
пильно
стежать за кожним моїм рухом,
шістдесят малят ловлять кож­
не моє слово. А в мене спочат­
ку все попливло перед очима.
Поволі оволоділа собою. Так
минув перший урок, за ним дру­
гий, третій...
Діти виявляли велику ак­
тивність. На кожне постав­
лене
мною
запитання
під­
німається ліс рук, усі горять
бажанням відповісти, так що
губишся, не знаєш, кого викли­
кати.
З
захопленням
маленькі
співаки
виконують
«Пісню
про
Леніна»
С. Туликова,
«Майскую пионерскую» і чехо­
словацьку пісню «Ивушка», що
одразу ж полюбилася їм. Зараз
ми розучуємо пісню А. Хачату­
ряна «Про що мріють діти».
Не знаю, чи встигли діти
звикнути за, цей короткий час
до мене, але я до них дуже
прив'язалась і кожного разу з
нетерпінням чекаю неділі —
дня зустрічі з моїми маленьки­
ми друзями.
Н. ОПАЛЕНКО.

Студентка Г. Крестовська
мовно-літературного ф акуль­
тету (рос. відділ) на практи­
ці. Наш фотокореспондент

сфотографував її під час
уро ку з ученицями. Студент­
ка набуває навичок позаклас­
ної гурткової роботи.

Музичний лекторій у ШКОлІ
Протягом останніх років у
середніх школах республіки за­
проваджено вивчення музи ки і
співів.
Але організовано цей про­
цес ще незадовільно. Зан яття
часто зводяться лише до ро зу ­
чування пісень. Ні теоретичних
знань, ні знань з історії музики
діти не одержують.
У цьому навчальному році
кафедра музики нашого інсти­
туту зробила цінний почин у
справі естетичного виховання
учнів. Силами студентів нашо­
го інституту і викладачів ка­
федри в школі № 92 відкрито
перший міський музичний лек­
торій.
Першою була прочитана лек­
ція «Горький і м узика» в
зв'язку з 90-річчям з дня на­
родження великого письменни­
ка. Перед студентом Л. Греко­

вим. який готував доповідьна
цю тему, стояло складнезав­
дання: просто, дохідливо іза­
хоплююче розповісти дітямпро
Горького як про людинуп
ре­
красної душі і великого лю
би­
теля та цінителя музики.С
ту­
дент справився з завданням
.
У концерті, який відбувся
після
лекції,
виконували
улю блені музичні творипи­
сьменника. Драматичний гурток
інсценував оповідання Горьког
« Ч елкаш » . Інсценіровка суп
ро­
водж увала ся добре підібраною
музикою з симфонічних творів
П. І. Чайковського. Така інсце­
ніровка наочно показала, щ
ов
м узиці можуть бути вираж
ені
лю дські почуття, думки,
Концерт, гаряче сприй­
н ятий маленькими глядачам
і
и
слухачами, показав, що каф
ед­
ра організувала дійсно корисну
справу.
У програму лекторію входили
також теми: «Як слухати м
узи­
к у », «М узика для дітей>.Б
уло
організовано зустріч з ком
­
зи
п
торами України та вечір радян­
ської пісні.
Ми сподіваємось, що цей
захід одержить активн
у
підтримку
серед музичної
громадськості міста. Кафедра
музики не думає обмежуватись
одним лекторієм, а, залучати
все більш е студентів, відкрит
ще декілька лекторіїв уш
ко­
лах міста.
Такі лекторії принесутьве­
лику користь не ТІЛЬКИ учням
ал е й студентам.

На цьому знімку ви бачите учнів шкіл Київської об­
ласті. В оркестрі народних інструментів вони грають на
домрах.

Я кий це могутній педагогіч­
ний засіб — хорові співи. В піс­
ні, особливо в хоровій, є взага­
лі не тільки дещо пожвавлюю­
че, освіжаюче людину, але
щось таке, що організує працю
і настроює дружних співців до
дружного діла. Ось чому наші
селяни співають хорову пісню в
час всякої роботи, яка вимагає
об’єднання сил, ось чому в шко­
лу слід ввести пісню: вона кіль­
ка окремих почуттів зливає в
єдине сильне почуття і кілька
сердець — в єдине сильнодіюче
серце.
К. УШИНСЬКИИ.

Н ова

О. БЛАНК
студентка І курсу м
овнолітературного факультету

дисц

У цьому році для студентів IV курсу мовно-літератур­
ного факультету організовано лекції та ін
д ивідуальніза­
няття з музичної літератури, де особливу увагу
звернено н а методику викладання цього предмета.
Четвертокурсники готують також ряд лекцій прож
ит­
тя і діяльність окремих композиторів. Ці лекції будуть
прочитані у дитячих колективах міста.
Понад місяць студенти IV курсу проходили пасивну
практику в дитячих музичних колективах, що створені
при інституті. Деякі студенти нашого курсу (
Л. Греков, Н. Балабан та інш і) включилися і в акти
у
вн
практику.
Практика дасть студентам можливість безпосередньо
ознайомитися з характером майбутньої роботи в школі
В. ЛОГВИНЕНКО, І. ЛУЖЕЦЬКА
студенти IV курсу мовно-літературного факультету

В. ВОЙТКО.

Суть
християнських
свят і обрядів

ФЕЙЛЕТОН

Швидко, зручно і... ненадійно
Дуже зручна штука — те­
лефон! Встромив палець в ді­
рочку, покрутив, набрав но­
мер і — гу-гу, пробачте —
др-р-р-р — говори скільки
хочеш, але не забувай, що
десь на другому кінці прово­
да вже чекають, коли ти
звільниш «механічну бариш­
ню», у якої дуже таке лірич­
но-технічне Ім’я — Атеес...
Та не завжди можна з од­
ного заходу стати щасливим
співрозмовником. А втім —
трошки історії.
Казав нам дід, що ще пів­
віку тому треба було прохо­
дити спеціальне тренування
по секції крутіння ручки те­
лефону. Крутити можна було
правою або лівою рукою, як­
що права втомлювалась. По­
ки ви крутили, ви роздуму­
вали, чи не краще піти до
потрібної вам людніш... Та
ось у трубці щось захрипіло,
почувся далекий-далекий го­
лос; ви кричите, щоб він го­
ворив, а не кричав; кілька
хвилин ви розмовляєте з те­
лефонним співбесідником та­
ким шаленим голосом, ніби
перегукуєтесь з ним через
два села.
Але це було давно. Зараз
до ваших послуг телефони
найновішої конструкції, вам
допомагає лірично-механічна
Атеес. Вам залишається по­
ворухнути кілька разів одним
тільки пальчиком, набрати

потрібний номер і... Та не
будемо забігати наперед.
Простежимо краще, як це
все робиться у нас в інсти­
туті.
В одному з кабінетів (чи
деканатів) сидить людина.
Вона зайнята якоюсь важли­
вою справою, раз за разом
позираючи на годинника. Ось
рука заклопотано тягнеться
до телефону, треба кудись
подзвонити, одержати якусь
довідку. Трубку знято, па­
лець швидко набирає ...0...
9... Важкі хвилини чекання.
Гудка немає, а до дзвінка ще
дальше. Людн а дуже спі­
шить. Вона кидає трубку на
апарат, знову здіймає її, зно­
ву — ...0...9...0.::9::,0,„9,„
Але що це? Замість чарівно­
го гудка міської станції у
трубці — далекий, немов з
того світу, голос, який на­
стирливо намагається зв’яза­
тись з пральнею № 7.
Трубка з брязкотом займав
своє місце на приємно вибли­
скуючому чорним ебонітом
телефонному апараті. А лю­
дина, вкрай розлючена, ки­
дається до пальта, швидко
одягає його (не помічаючи
навіть, що це чуже) і біжить
до найближчого телефонуавтомата, обмірковуючи по
дорозі ще одну важливу
проблему — де дістати 15
копійок...
Леонід КРУПА.

Невід'ємною ознакою всякої культ богів-мучеників був пере­ скоромне), але робити вони це
релігії є релігійний культ. Він несений і в християнство. Таким мають право лише після закін­
знаходить своє виявлення як у богом став міфічний Христос, чення ранкової служби і після
фанатичній вірі в надприродне син божий, який нібито посла­ освячення продуктів священи­
та у вірі в містичні істоти богів, ний богом отцем на землю, щоб ком. Пасха супроводжується та­
ангелів, чортів, так і з певних муками і своєю смертю спо­ кими обрядами, як фарбуван­
практичних діях по задобренню, кутувати гріхи людей, а по­ ня яєць, випікання спеціаль­
роз гуленню божества, якими тім воскреснути і вознестися на них
здобних хлібів (пасок)
Є МОЛИТВИ,
релігійні обряди небо.
тощо.
ІЦоб укріпити віру в цю біб­
і свята. Християнство як світова
Обряд цей раніше не мав ре­
релігія також має ц ілу систему лейську легенду отці церкви
лігійного
забарвлення. Так.
своїх свят і обрядів, які при­ розробили досить складну об­
в
умовах
родового
ладу люди
свячені Ісycy Христу, його м а ­ рядність цього, свята, розробили
тері, а також багатьом «святим» спеціальні церковні служби, на­ довгий час недоїдали під час
писали пасхальні пісні і музи­ зими, щоб краще поїсти і силь­
і «великомученикам».
ніше себе почувати весною, під
Цікаво відзначити, що ран­ ку, обставляли і обставляють
нє християнство не знало об­ пасхальні церковні служби ду­ час польових робіт, А відчувши
прихід весни, вони пекли білий
рядності. Більше того, щоб же пишно і урочисто.
хліб (печені паски). І, звичай­
На
Русі
пасха
стала
святку­
привернути до себе увагу широ­
в таких умовах цей
ких мас населення, воно над­ ватися після запровадження но,
звичайно спростило різноманіт­ християнства, тобто з X ст. У білий хліб був ознакою свята.
ні обряди політеїстичних релі­ наших давніх предків слов’ян Щось подібне було з молочни­
гій. Проте з часом християн­ були свої весняні свята. Вони ми продуктами, я к і у вигляді
ство, ставши на службу експлуа­ були перероблені в дусі хри­ сиру і масла відкладалися спе­
таторським класам, не змогло стиянства і ввійшли як обряди ціально на весну. Те ж саме з
обійтися без обрядів, і протя­ до головного релігійного свя­ таким немаловажним продуктом
гом довгих років отці церкви та — пасхи.
харчування, як яйця, Навесні,
виробили і канонізували велику
Раз за євангельськими ска­ як відомо, починають нестися
кількість свят і обрядів.
заннями Христос страждав і кури, і це давало первісним лю­
Специфічно християнські свя­ мучився, то те ж саме повинні дям додатковий їстивний про­
та і обряди почали з ’являтися зазнавати і віруючі. Для цього
дукт. Проте в умовах низького
десь з ІІ століття н. е. До того церковники ввели великий піст
розвитку виробництва первісних
часу віруючі, християни відправ­ (7 тижнів), який передує вели­
людей яйця були продуктами
ляли свята, запозичені з іншої кодню. Під час посту віруючимФ
О
Т
О
О
Б
В
И
Н
У
В
А
Ч
Е
Н
Н
Я
релігії, наприклад, іудейської. забороняється їсти скоромне. розкоші, вони призначалися для
духів.
Щоб
зробити
їх
більш
Так, разом з іудеями християни Довготривалий період посту вве­
їх
обмазували
святкували суботу у відповід­ дений для так званого «очи­ принадними,
кров'ю,
пізніше
почали
фарбува­
ності з біблейською легендою щення» віруючих від гріхів.
ти
червоною
або
якоюсь
іншою
про те, що бог створив світ за
Проповідь посту служителями
6 днів, а н а сьомий день відпо­ церкви
є
просто лицемір­ фарбою. Всі ці залишки полі­
чивав («субота»—означає «спо­ ством, яке розраховане на те, теїстичних
обрядів
слов’ян
кій»).
щоб тримати у покорі довірли­ церква зберегла, надавши їм
відповідно іншого значення, зо­
Пізніше у християнстві було вих простаків.
встановлено святкування «не­
Широко пропагують служи­ крема підпорядкувавши всі ці
ділі», тобто першого після су­ телі культу так званий «страс­ обряди культу Христа.
боти дня, який у східних наро­ ний тиждень», тобто останній
Отже, твердження церковни­
дів древності почитався як тиждень посту.
ків про те. що християнські
«день сонця». Навіть зараз у
У капіталістичних країнах, свята і обряди встановлені са­
ряді мов слово «неділя» пере­ під час «страсного тижня»,
Плями, відмічені хрестиками, це місця,
кладається як день сонця (ні­ «святі отці» проповідують при­ мим богом, є вигадкою, як ви­
на яких колись були фотознімки. Так, деякі
гадкою
є
і
сама
особа
Христа.
мецьке — Sonntag,
англій­ мирення
класових
супереч­
наші студенти, прізвища яких поки що вста­
Відправлення цих свят і об­
ське — Sunday тощо). При ім­ ностей, дурять віруючих ідеями
новити не вдалось, псують стенди, вітрини тощо.
Треба, нарешті, дати по руках цим збирачам фото­
ператорі Костянтині в IV сто­ «всезагального прощення і лю­ рядів є пережитком ганебного
знімків.
минулого.
літті «неділя» була проголоше­ бові».
на загальним днем відпочинку
У нашій країні переважна
Під час «страсного тижня»
по всій Римській імперії. Отже, служба божа правиться щодня. більшість людей перестала ві­
святкування неділі виникло у І вже апогею вона досягає на рити в бога і не відправляє
давніх народів задовго до того, самий Великдень. Святкове бо­ релігійних свят і обрядів.
6 годин 45 хв. ранку. По ко­ він будить, примушує пере­
поки жреці християнської цер­ гослужіння огорнуто тут в особ­
Радянський народ виробив ридорах чути енергійне кала­ вернутися на другий бік або
кви зв’язали його з «воскресін­ ливу форму, щоб вплинути на
свої революційні свята як сим­ тання у дзвоник, хрипкий голос старанно затулити друге вухо
ням» міфічного Христа.
емоції віруючих, полонити їх вол перемоги соціалізму, як ви­ якого ледве проникає в кімна­
ти, в яких якраз спокійно, мир­ від настирливого і надокучливо­
З іудейської релігії пере­ розум і серце. На перше місце
раз революційної солідарності но сплять.
го звука. Решті, особливо охо­
йшло до християнства і таке під час цього богослужіння ви­ трудящих.
Студентів
з
тонким
слухам
чим до сну, він не завдає на­
свято, як «пасха» (в перекладі ставляється культ хреста, як
віть
такого «клопоту».
на нашу мову «умилостивлен­ символ страждання і смерті
Так виконується наказ дирек­
ня»).
Христа.
тора інституту про обов’язкове
Це свято має свої глибокі
При цьому служителі христи­
Комітет комсомолу інституту на честь 40-річчя
проведення ранкової гімнастики
корені, які тягнуться до пер­ я н ської церкви запевняють, що
ВЛКСМ оголосив змагання на кращу організацію
в першому і другому гуртожит­
вісного ладу. Виникло воно хрест — це саме той атрибут,
роботи в комсомольській групі.
ках. Дзвоники придбали, вони
як свято весни і святкується який безпосередньо зв’язаний з
дзвонять, а студенти... сплять
УМОВИ ЗМАГАННЯ
незабаром після весняного рів­ Ісусом Христом і тільки з ним.
краще, ніж до цього.
нодення і повного місяця, в і ­ Проте це далеко не так. Хрест
Жодного пропуску лекцій без поважних причин.
ДСТ «Буревісник», профком,
дображаючи «воскресіння» при­ як магічний символ зустрічаєть­
Повна академічна успішність всіх комсомольців
комітет
комсомолу, лікар т. Во­
групи.
роди, «воскресіння» рослинності ся давно: і в древньому Єгипті,
линський
і кафедра фізвихован­
і т. д. Християнська пасха по­ і в Вавілоні, і в Індії, і в Мек­
Кожному комсомольцеві комсомольське доручення.
ня
не
зробили
нічого, щоб пере­
чала святкуватися з III століт­ сиці, і в Китаї, і, що особливо
Краще проведення групових тематичних зборів, при­
вірити,
як
проводиться
ранкова
свячених 40-річчю комсомолу.
тя н. е.
характерно, задовго до виник­
гімнастика
в
гуртожитках,
хоч
Активна участь групи у факультетському вечорі, при­
Свято пасхи у християнстві нення християнства. Іншими
недоліки
її
вже
відмічали
меш­
свяченому 40-річчю ВЛКСМ.
полягає в тому, що воно вира­ словами, хрест — це пережи­
канці гуртожитку N ° 3 в статті
Кожний комсомолець групи повинен прочитати під
жає нібито страждання, смерть, ток стародавніх вірувань по­
«А як у вас?».
час літніх канікул для молоді міста і села не менше
а потім воскресіння Христа.
літеїстичних релігій, який був
Ми можемо відповісти на за­
3 лекцій або бесід з Історії комсомолу.
Ще за багато століть до на­ перенесений у християнство, де
питання наших товаришів: «Як
Активна участь кожного комсомольця групи в гуртках
шого літочислення нам ві­ починаючи з VII—X ст.ст. н. е.
у вас, так і в нас...,».
художньої самодіяльності, у виставці робіт образотвор­
домий культ «померлих» і став символом мук Христа і
чого мистецтва, у змаганнях по спортивній роботі.
Т. БЕРДНИК,
"воскреслих» богів, ЯК-ОТ Озірі­ його розп’яття.
Комсомольська група-переможниця буде наго­
В. ОРЛОВСЬКИЙ,
са в Єгипті, Мітри — в Персії,
На Великдень віруючим до­
мешканці гуртожитків
роджена путівкою для екскурсії до Москви.
№ 1 і № 2.
Аттіси —- у Ф ракії тощо. Цей зволяється розговлятися (їсти

Як у вас,

Х т о найде перем ож цем ?

так

і в нас

Важливе

Д обрий почат ок

Д О р у Че ННЯ

Нещодавно відбувся спортивний вечір, на якому було
підведено підсумки спортивно-масової роботи за 1957 рік.
Н а ф о т о : голова правління спортивного клубу Л. Фі­
ліпова вручає студенту М. Мельнику майку чемпіона і
цінний подарунок.

„Весна іде" із запізненням

Морозний вечір. На землю
падають пухнасті, білі сні­
жинки. По вулиці ідуть дів­
чата з червоними пов’язками.
Хто вони? Що роблять на
вулицях міста після восьмої
вечора? Ці запитання бачимо
на обличчях більшості зу­
стрічних людей.
Ось ідуть двоє школярів.
Дівчата підходять до них.
Зупинились і щось говорять.
— А де твоя мама?
— Мама дома, а татко
пішов рвати зуби до лікаря.
— Скільки тобі років?
— П’ять.
Дівчата запитують, де жи­
ве Валерій і ведуть його до­
дому. Не проходять вони і
кількох метрів, як назустріч
іде схвильована жінка —
мати хлопчика. Вона розпо­
відає, що хлопчик вийшов з
дому і через кілька хвилин
зник кудись. Мати сердечно
дякує дівчатам.
Після чергування в міліції
задоволені дівчата поверта­
ються до гуртожитку. Задо­
волені ними і працівники ди­
тячої кімнати № 5, де систе­
матично працюють студентки.
Л. ГИРЕНКО,
студентка І курсу педа­
гогічного факультету.

В один з вихідних днів група першокурсників дошкільного
відділу швидко прямувала на вокзал: студенти поспішали до
своїх підшефних — дітей Боярського дитбудинку.
Лунають пісні, чути веселий сміх, а подекуди — жваві су­
перечки відносно шефства... Кожен щось пропонує, висловлює
свою думку.
Шефів чекали з нетерпінням. Знайомство розпочалося з
робочої кімнати першокласників. Після радісних привітань ко­
жен з нас сів за стіл, де зосереджено працювали малята. Не­
помітно познайомилися. Діти охоче розповідаєш нам про все;
про успіхи у навчанні, про свої розваги, про улюблені казки.
А у куточку одна із студенток, зібравши навколо себе малят,
читала їм цікаве -оповідання...
Потім разом з дітьми ми танцювали, співали; по телевізору
проглянули мультиплікаційний фільм. Ц ікаво і непомітно про­
йшов час. Нам дуже сподобалася в дитбудинку. Шефство над
наймолодшими вихованцями, безперечно, допоможе і намі
дітям.
Наші підшефні пообіцяли кращ е вчитись і відмінно пово­
дити себе.
На прощання ми з малятами сфотографувалися і подарува­
ли їм іграшку — «Кремлівська баш та». Д іти залишилися дуже
задоволеними.
З цього дня ми твердо виріш или, щ о часто буватимемо
своїх підшефних, систематично будемо їм писати, посилатимемо
книги.
Л. СИДОРСЬКА.

Цього вечора чекали з інте­
ресом і нетерпінням. Ідея про­
ведення такого вечора не була
новою: два тижні тому студен­
ти історико-філософського фа­
культету державного універси­
тету провели вже свою «Зустріч
з весною», де було багато пі­
сень, дотепів і головне — кві­
тів.
У неділю, 6 квітня, в ідбувся
вечір відпочинку мовно-літера­
турного факультету у нашому
інституті. Зараз, після вечора,
запитуємо себе: які головні до­
сягнення його і в чому його
хиби?
Перш за все організатори ве­
чора не зуміли створити «вес­
няної» атмосфери, не добилися
того, щоб у глядачів виник вес­
няний, бадьорий настрій, тепле
і світле відчуття весни. Лише
укріплений на сцені напис з
паперових квітів говорив про
весну...
Можуть сказати, що студен­
ти у заявках просили виконати
«не весняні» твори. Але яку
частину заявок задовольнили?
Щонайменшу: чотири чи п’ять.
При бажанні ж можна було ви­
конати десятки творів, любимих
молоддю. Часу було обмаль?
Тоді чому вечір замість вказа­
них 18 годин почався о 19 год.
15 хв.? Можливо, це був симво­
лічний початок: мовляв, і в
дійсності весна цього року
спізнюється?..
Тільки — на­
вряд...

Конферанс В. Шарапи і А.
Конака був настільки неціка­
вим і прісним, що глядачі неви­
мовно раділи, коли «гуморески»
закінчувалися. Завісу закрива­
ли, коли цього не слід було ро­
бити.
У першому відділі концерту
були і цікаві, безумовно, змі­
стовні номери: Лінник виконав
пісні радянських авторів і за­
рубіжних композиторів, Толсти­
хін майстерно прочитав байки
С. Михалкова і виконав дотеп­
ну жанрову сценку «В їдальні».
Але повторюємо — ми чека­
ли значно кращої програми.
У другому відділі виступали
гості — учасники художньої
самодіяльності — робітники за­
воду «Ленінська кузня». Їхній
репертуар і конферанс були
більш різноманітними і свіжи­
ми, тому сприймали їх теплі­
ше. Майстерно було виконано
інструментальним
квартетом
«Вальс» Тихонова, «Підмосков­
ну кадриль» Карамищева.
Дуже добре, що зміцнюється
дружба між нашими студента­
ми і робітниками заводів, під­
приємств. Але треба, щоб наша
самодіяльність не відставала!
Як бачимо, вечір був лише
першою ластівкою, яка, на
жаль, ще не зробила весни.

У 1913 році В. І. Ленін в
листі до М. Горького писав: «Чи
бачили «Байки» Дем’яна Бєд­
ного? Вишлю, коли не бачили.
А коли бачили, черкніть, якої
думки».
Тоді ж великий вождь проле­
таріату звертався до редакції
газети «Правда» з закликом
підтримати Д. Бедного, допомог­
ти йому:
«Відносно Демьяна Бєдного
продовжую бути за... Гріх буде
на вашій душі, великий гріх...
перед робітничою демократією,
якщо ви талановитого співробіт­
ника не притягнете, не допомо­
жете йому».
Цей великий інтерес Леніна
до творів поета свідчить про те,
що вже напередодні Великого
Жовтня в особі Дем’яна Б єдно­
го він бачив виразника і захис­
ника інтересів революційного
народу.
Дем’ян Бєдний (Ю. О. При­
дворов) все своє життя зв'язав
з народом, з його авангардом —
Комуністичною партією. Народу
він присвятив і «ліру свою». В
одній із своїх дожовтневих пое­
зій він писав:
Родной народ, страдалец
трудовой,
Мне важен суд лишь твой,
Ты мне один судья прямой,
нелицемерный,

політичних помилок, коли у п’є­
сі «Б огаты ри» та вірші «Слезай
с печки», невірно відобразив
історичне минуле російського
народу, а сучасна радянська
(До 75-річчя з дня народження Д. Б єдного),
лю дина зображ алась ним як ле­
дар, щ о спить на печі. Прин­
Ты, чьих надежд и дум —
ротьбі з білогвардійцями та ципіал ьна партійна критикад
о­
я выразитель верный...
інтервентами.
помогла
поету
знову
стати
на
Звертаючись у своїх віршах
Такі вірші, як «Проводы» ш лях високоідейної радянські
та байках до широких мас тру­
(згодом популярна народна піс­ поезії.
дящих, Д. Бєдний намагався пи­
ня), «Танька — Ванька», «Под
У роки Великої Вітчизняної
сати свої твори у простій народ­
Казанью», «Манифест барона війни Д. Б єд н ий знову упер­
ній формі. І це не випадково.
фон Врангеля», допомагали бій­ ших р я д а х радянських поетів,
Вийшовши з гущі народу, поет
цям Червоної А рмії боротися за що
закликали до священнлїбо­
добре знав його життя, його ін­
ідеї Комуністичної партії, вчили р отьби за свободу і незалеж­
тереси, звичаї, його багату і
ненавидіти ворогів. Невипадко­ ність Р ад ян ської Вітчизни.
яскраву мову.
во Д. Бєдний був першим
Твори Д. Б єдного яскраво
письменником, нагородженим за відображ аю ть ш лях народу до
Уже перші вірші Д. Б єдного
літературну роботу
орденом револю ції, великий подвиг у
користувались великою попу­
Червоного Прапора.
лярністю серед передових робіт­
й ого боротьбі за радянську вла­
У роки мирного будівництва ду, будівництво соціалізму, свя­
ників як твори, що революціоні­
Д. Бєдний створює вірші на щ енну народну війну проти фа­
зували свідомість трудящих
теми праці та побуту радян­ шистського
(«О Демяне Бедном, мужике
варварства. Написа­
ських людей, а також засобами ні у традиції передової росій­
вредном», «Лена», «Полна стра­
поезії веде боротьбу з зовніш ­ ської поезії, на основі народної
даний наша чаша» та інші). У
німи та внутрішніми ворогами творчості, .вони заслужено ко­
своїх численних байках поет у
Радянської держави.
зрозумілій народу формі роз’яс­
ристуються популярністю в на­
В ці роки він створює такі не­ роді, а Д ем ’ян Бєдннй назавжди
нює складні політичні питання,
меркнучі твори громадянської увійшов в історію радянської лі­
викриває ан тинародність буржу­
азних партій, говорить про не­ Д. Бєдний на передовому посту Лірики, як вірші про В. І. Л е­ тератури як один із ОСНОВОПО­
обхідність єднання народу в бо­ революційної поезії. Його вірші, ніна, пройняті глибокою людя­ Л О Ж Н И К ІВ соціалістичної поезії.
ротьбі проти самодержавства байки, пісні, фейлетони, напи­ ністю та скорботою («Любимо­
К. ВАНІН.
(«Кларнет и рожок», «Лапоть и. сані в улюбленій поетом народ­ му», «Снежинки»),
Творчий шлях Д. Бєдного не
сапог», «Шпага и топор», «Три­ ній формі, розповсюджувались
серед червоноармійців як полу­ був, однак, прямим. У тридцяті
бун»),
Редактор В. ВОЙТКО.
В роки громадянської війни м’яні заклики до перемоги у бо­ роки поет допустив ряд ідейно-

В. ТАТАЄВ,
студент II курсу мовнолітературного факультету.

Цікаві цифри
...Кожен рік з друкарських
верстатів усіх країн світу схо­
дить понад п’ять мільярдів кни­
жок. Радянський Союз випу­
скає книг більше, ніж будь-яка
інша країна світу. По виданнях
перекладної літератури наш а
країна займає перше місце в
світі.
...Які автори найбільш попу­
лярні в світі? І по числу пере­
кладених творів, і по кількості

мов, на я к і вони перекладені
попереду — великий російський
письменник Лев Толстой. За
Толстим іде великий англій­
ський д рам атург Вільям Шекс­
пі р і великий датський казкар
Ганс Х рістіан Андерсен. На­
ступні чотири місця ПОДІЛЯЮТЬ
автори: М аксим Горький, Ан­
тон Чехов, Оноре де Бальзак
Д ж ек Лондон.
(«К ур’єр Юнеско»),

К ін о я к з н а р я д д я п е д а г о г іч н о ї п р а ц і
У нашому інституті
майбутні фахівці педа­
гогічної справи, ви­
вчаючи
спеціальний
курс «Учбове кіно»,
набувають знання з
питань техніки та ме­
тодики
використання
кіно на уроці та у ви­
ховній позакласній ро­
боті. Після оволодін­
ня кіноапаратурою та
ознайомлення з мето­
дикою роботи студенти
складають державний
екзамен та одержують
права кінодемонстратора, які дають їм змогу
користуватися міськи­
ми та обласними ф іль­
мотеками.
Своє вміння викори­
стати екранні посібни­

ки унаочнення студен­
ти випробовують та
закріплюють під час
педагогічної практики
та в підшефних дитя­
чих закладах.
Фільмотека кафедри
навчального кіно має в
своєму складі досить
велику кількість діа­
фільмів—понад 2 5 0 0 —
та біля ста учбових кі­
нофільмів. Ця фільмо­
тека використовується
студентами під час ро­
боти в школі.
Але ми вважаємо,
що цього занадто ма­
ло. Бракує практики в
самому інституті, де б
студенти
навчалися
майстерно використо­
вувати
учбові
кіно­

фільми
на
лекціях.
Щ е дуже мало ви­
кладачів різних каф едр
нашого інституту вико­
ристовують учбове кіно
в своїй роботі.
На жаль, в наукових
гуртках студентів за­
соби дослідження з ви­
користанням кіно ще
також не зайняли н а­
лежного місця.
Для більш широкого
запровадження учбово­
го кіно в навчальний
процес в інституті най­
ближчим часом будуть
обладнані декілька кі­
нофікованих аудиторій;
лаборанти всіх кафедр
зараз готуються до ек ­
заменів на одержання
прав кінодемонстрато-

Видатний пролетарський поет

ра. Крім того, на ка­
ф едрі навчального кіно
буде обладнано мето­
дичний кінокабінет,де
студенти та викладачі
інституту зможуть про­
водити відповідну ро­
боту по підготовці
урок ів та лекцій з ви­
користанням учбового
кіно.
При кафедрі буде об­
ладнана кінолаборато­
рія д л я обробки кіно­
пл івки, що дасть змогу
використовувати кіно­
зйомки в науково-до­
слідній роботі та виго­
товляти наочні посіб
­
ники.
Т. АБРАМОВА,
завідуюча кафедрою
учбового кіно.