Файл #135: "1958-6[1].pdf"

Пролетарі всіх країн, єднайтеся/

Заслужена подяка

За
педагогічні

КАДРИ

ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО

БЕРЕЗНЯ

26

1958 року
СЕРЕДА
№ 6 (53)
Ціна 15 коп.

Важлива ділянка роботи
Одним з важливих завдань
вищого навчального закладу є
вироблення у студентів умінь,
навичок і звичок самостійно здо­
бувати знання. Ці вміння, на­
вички і звички необхідні як для
успішної навчальної роботи в
інституті, так і для майбутньої
практичної діяльності.
На лекціях з більшості на­
вчальних предметів висвітлю­
ються лише основні питання;
деякі теми студенти повинні
опрацьовувати самостійно. Без
систематичної самостійної ро­
боти свідоме засвоєння мате­
ріалу неможливе.
Під час педагогічної практики
перед студентами ставляться
також вимоги самостійно дібра­
ти, опрацювати, систематизува­
ти матеріал, взятий з кількох
рекомендованих джерел.
Багато студентів, перебуваю­
чи на педагогічній практиці, ви­
ступають з доповідями на бать­
ківських класних зборах, на за­
сіданнях гуртків. Для підготов­
ки цих доповідей також необхід­
не вміння самостійно працю­
вати.
В процесі самостійної роботи
розвивається мислення людини,
її допитливість, прагнення біль­
ше знати, виникають власні
думки, формуються такі цінні

якості, як наполегливість, іні­
ціативність.
У нашому інституті створено
всі умови для успішної са­
мостійної роботи студентів: за­
няття відбуваються в одну змі­
ну, є добре обладнані кабінети,
читальний зал. В кабінетах (пе­
дагогіки, психології) є відповід­
ні виставки про самостійну ро­
боту студентів, кращі зразки
студентських робіт, на ряді ка­
федр відведені певні години для
індивідуальних консультацій.
Проте все це використовуєть­
ся студентами недостатньо. Про
це свідчить хоча б те, що в ка­
бінетах майже пусто, індивіду­
альні консультації використо­
вуються мало.
Проведена нещодавно вироб­
нича нарада викладачів педаго­
гічного факультету з питань
організації і контролю за са­
мостійною роботою студентів
також виявила ряд тривожних
фактів. Так, ще мають місце
випадки списування законспек­
тованого матеріалу,
частина
студентів користується тільки
записами лекцій, не «утруднюю­
чи себе» опрацюванням відпо­
відної літератури. Недостатньо
розвинуте у студентів уміння
самостійно працювати. На нара­
ді відмічалось також, що з ряду

навчальних предметів (дошкіль­
на педагогіка, логопедія, психо­
патологія, дитяча і педагогічна
психологія) немає підручників,
і це ускладнює самостійну ро­
боту студентів. До того ж, ін­
шої літератури з цих питань ма­
ло в наших кабінетах; бібліоте­
ка не завжди своєчасно ком­
плектує ту літературу, яка з'яв­
ляється в книжкових магази­
нах.
На цій нараді і на засіданні
виробничого сектора профкому
порушувалось також питання
про навантаження студентів.
Для піднесення рівня самостій­
ної роботи студентів передба­
чається: обговорити це питання
на засіданнях кафедр, провести
виробничі студентські наради з
питань організації самостійної
роботи над провідними на­
вчальними дисциплінами. Ме­
тою
цих
виробничих
на­
рад
буде
з'ясування недо­
ліків в організації створення
умов для самостійної роботи, а
також обмін досвідом кращого
виконання самостійної роботи.
Чим більшу активність у
з ’ясуванні і обговоренні всіх
цих питань виявляють самі сту­
денти, тим успішніше і швидше
можна буде здійснити поліпшен­
ня стану самостійної роботи.

Велику роботу в підшефній колонії проводять наші
студенти. Вони допомагають вихованцям у випуску стін­
газет, у підготовці вечорів художньої с амодіяльності. Бе­
сіди, політінформації, різні виховні заходи, заняття з
відстаючими — ось далеко не повний перелік тієї роботи,
яку проводять дівчата.
Відзначаючи сумлінну працю, керівництво колонії
винесло подяку та нагородило цінними подарунками і
грамотами товаришок: Ж. Бондаренко, Л. Орловську.
Н. Велику, С. Урицьку, С. Сокур, Д. Головко, О. Васи­
ленко, Г. Діденко. A. Воскобойнікову, Б. Чорну та
О. Сливу.

Обговорення тез доповіді М. С. Хрущова

Схвалюємо
Питання дальшого зміц­
нення колгоспного ладу гли­
боко хвилюють всіх радян­
ських людей.
На відкритих партійних
зборах, що відбулися нещо­
давно, викладачі, аспіранти,
студенти, працівники інсти­
туту жваво обговорили ма­
теріали лютневого Пленуму
ЦК КПРС і завдання інсти­
тутської парторганізації.
З доповіддю виступила т.
Репухова Г. Ю.
— Постанова лютневого
Пленуму ЦК КПРС і тези
доповіді товариша Хрущо­
ва,— говорить доповідач,—
зустріли
одностайну
під­
тримку радянського народу.
Колгоспники, робітники під­
приємств, МТС, радгоспів,
інтелігенція гаряче схвалю­
ють накреслені партією шля­
НОВЕ В ОБЛАДНАННІ
КАБІНЕТУ

Попередити штурмівщину...
Пригадаймо час зимової ек­
У чому ж справа? Де ж пра­
заменаційної сесії. Щоб мати цюють студенти? Висновок до­
змогу працювати в одному з сить сумний.. З чим же пов’яза­
кабінетів, треба було приходити не таке становище? З свідо­
точно до його відкриття. Через містю студентів, вимогами ви­
кілька хвилин кабінет був за­ кладачів чи чимось іншим?
повнений і знайти вільне місце
Дещо стає зрозумілим, коли
було майже неможливо. Десь ми подивимось, скільки студен­
біля 11 години лаборант несмі­ тів користується послугами ка­
ливо пропонував:
бінету методики мови. 19 берез­
«Товариші, закінчуйте, кабі­ ня тут у різний час працювали
нет буде закриватися»
58 студентів, 2 0 — 23 студенти,
Цілком зрозуміло, що так 2 1 — 20 студентів. Переважно
буде і весною, але зараз у на­ студенти IV і III курсів. Лабо­
ших кабінетах пусто, в деяких рант кабінету А. Патрикєєва
зустріти студента так само розповіла, як сумлінно в час
важко, як взимку — живу квіт­ практики студенти готуються до
ку.
уроків, особливо четвертокурс­
Зайдемо в кабінет політеко­ ники; як звертаються до самої
номії. 18 березня тут працюва­ різноманітної літератури, особ­
ло 5 студентів ф ізико-матема­ ливо методичної. А її, на жаль,
тичного факультету і студентка інколи невистачає, щоб задо­
мовно-літературного факульте­
ту Н. Мельник (IV курс). 20 бе­
резня — 4 студенти фізико-ма­
тематичного факультету і сту­
дент III курсу мовно-літератур­
ного факультету С. Єременко.
21 березня — 8 студентів мов­
но-літературного факультету
Досить
скромна
кількість
для такого кабінету? А його по­
винні відвідувати студенти всіх
трьох факультетів...
Факт, що коли вам треба по­
працювати в цілком спокійному
(і зовсім безлюдному) місці,
йдіть у кабінет дошкільної пе­
дагогіки або в який-небудь ін­
ший.

вольнити кількість працюючих
студентів.
Великим попитом користуєть­
ся методичний посібник А. Ал­
мазової «Уроки русского язы­
ка в 7 классе», якого в кабінеті
тільки три примірники.
Необхідність садовить студен­
та за стіл, примушує працюва­
ти. Можливо, потрібно було б
більше тем виносити на семі­
нарські заняття, посилити вимо­
ги до знання необхідної літера­
тури.
Думається, що цим питанням
повинні зацікавитись і кафед­
ри, і деканати, і наші громад­
ські організації, щоб не до­
пустити «штурмівщини» в пе­
ріод весняної екзаменаційної
сесії.
В. ЯРЕМЕНКО.

одностайно
хи дальшого розвитку кол­
госпного ладу.
Товаришка Репухова гово­
рить про завдання нашої
парторганізації у зв’язку з
постановою лютневого Плену­
му ЦК КПРС.
В дебатах активну участь
взяли тт. Терещенко М. С.,
Кубрушко М. М., Передерій
В. Ф., Сугоняко М. С.
У своїх виступах промовці
одностайно схвалювали по­
станову Пленуму ЦК КПРС
і тези доповіді т. Хрущова
М. С.: вони внесли ряд про­
позицій щодо вивчення в
лекційному курсі та на се­
мінарах матеріалів Пленуму,
говорили про необхідність їх
глибокого роз’яснення сту­
дентам, про тісне пов’язання
тематичних наукових дослі­
джень
з
реорганізацією
МТС; всі ці питання необ­
хідно насамперед обговорити
на пленумі кафедр суспіль­
них наук.
Одностайно схвалюючи рі­
шення Пленуму ЦК КПРС
і тези доповіді М. С. Хрущо­
ва «Про дальший розвиток
колгоспного ладу і реоргані­
зацію
машинно-тракторних
станцій», партійна організа­
ція, весь колектив інституту
всіляко допомагатимуть в
успішному здійсненні на­
креслених заходів.
Збори прийняли по цьому
питанню розгорнуте рішен­
ня.

Горьковські дні
в інституті

В кабінеті мови і методи­
ки мови обладнано новий
стенд — «Проходження т а
розвиток писемності».
На
фото;
студентки
мовно-літературного факуль­
тету Л. Іванова та В. Внсо­
цька оглядають новий стенд.
Фото М. Шуряка.

На іноземній мові
Кафедра іноземних мов вирі­
шила організувати досить не­
звичайний вечір: вся програма
буде підготовлена на іноземних
мовах.
Мета проведення цього захо­
ду — прищепити
студентам
любов до Іноземних мов, дати
їм можливість поглибити свої
знання з цього предмета.
Отже, ми звертаємось до вас,
друзі! Візьміть найактивнішу
участь в організації і проведен­
ні цього цікавого вечора: він
принесе користь вам і задово­
лення вашим товаришам.
Л. ЛИТВИНЧУК,
студентка І курсу мовнолітературного факультету.

28 березня відбудеться
Вчена Рада інституту, при­
свячена відзначенню 90-річчя з дня народження О. М.
Горького. На порядку денно­
му — доповіді
професора
Д В. Чалого і доцента Д. П.
Шутенка.
*

На всіх факультетах —
мовно-літературному, педаго­
гічному й фізико-математич­
ному проведені горьковські
літературно-мистецькі вечо­
ри. На мовно-літературному
й педагогічному факультетах
було підготовлено літератур­
но-музичний монтаж «Краса
в творчості О. М. Горького».
*

Інструктаж з питань твор­
чості О. М. Горького допоміг
агітаторам краще провести
бесіди в усіх академічних
групах.
*

Бібліотека і літературний
кабінет влаштували великі
книжкові виставки, присвяче­
ні 90-річчю з дня народжен­
ня великого пролетарського
письменника.

Горь к и й
О. М. Горький
про В. І. Леніна
і партію
Створена генієм Володи­
мира Леніна і енергією його
товаришів, партія — мозок
робітничого класу — взялась
за роботу небувалої, вели­
чезної трудності. Вона будує
соціалістичне
суспільство
дійсно рівних людей.
Ленін — революціонер не­
бувалого геніального роз­
маху,... засновник нової, со­
ціалістичної культури. Його
могутній розум, завжди укла­
дений в прості, ясні слова,
показав нам шлях до нової
культури і вчив техніки бу­
дівництва її.
Організована вченням Мар­
кса — Леніна партія ко­
муністів, робітників і селян—
енергійний і в усьому світі
єдино безкорисний вождь
трудового народу — глибоко
розуміє значення науки, тех­
ніки, мистецтва як знаряддя
нового світу.

з ав жд и

нами

Великий син великого н а р о д у
Говорячи про Горького, ми
завжди з гордістю думаємо про
величезну талановитість наро­
ду. Адже великий пролетар­
ський письменник вийшов з
глибин народу. Завдяки своїй
енергії, своїм благородним праг­
ненням до світла, до знань він
піднявся до вершин світового
мистецтва, світової науки, його
творчість — це гігантський крок
вперед у художньому розвитко­
ві всього людства, бо в ній здо­
був блискучої перемоги ленін­
ський принцип партійності літе­
ратури. Горький став засновни­
ком, геніальним практиком і
теоретиком тієї дійсно народної
літератури, про яку говорив
В. І. Ленін у статті «Партійна
організація та партійна літера­
тура».
Вийшовши з гущі народу.
Горький на протязі всього сво­
го життя йшов пліч-о-пліч з
ним, для нього він жив і пра­
цював. Тільки завдяки тісним
зв’язкам з народом він зміг
створити художні твори, які
знає весь світ.

М . Горький і му з ика
Життя і творчість Олексія
Максимовича Горького невід­
дільні від музики. Великий
художн ик-гуманіст, він був чуй­
ним до всіх проявів прекрасно­
го. Глибоко хвилювало Горького
прекрасне в музиці.
В одному з автобіографічних
оповідань Горький згадає, як,
будучи заарештованим, він не
використав можливість втечі, бо
не міг відірватися від чарівних
звуків музики.
Про силу впливу музики на
Горького розповідають сторін­
ки багатьох його творів (авто­
біографічна трилогія «Мати»,
«Життя Клима Самгіна», «Фо­
ма Гордєєв», «Казки про Іта­
лію» і ін.), а також його вислов­
лювання у дружніх зустрічах,
виступи і критичні статті.
Стихія народної творчості, що
з дитинства оточувала Горько­
го, творчі стосунки і дружба з
видатними музикантами (Ф. Ша­
ляпіним, А. Неждановою, Ю.
Шапоріним, В. Асаф'євим, Р.
Рол ланом і ін.) — все це роз­
ширювало коло музичних обра­
зів і вражень.
Глибоко хвилювали Горького
образи
російських
класиків
(Глінки, Мусоргського, Чайков­
ського), а також музика Бетхо­
вена, Баха, Шопена, Гріга. Му­
зикою Гріга навіяні сторінки
«Матері». Горький писав цей
твір в Америці, де на протязі
трьох місяців слухав Гріга у
виконанні свого друга М. Буре­
ніна. В повісті Горький описує
гру Софії, яка виконує п’єсу
Гріга.
Горький розшукує автентичні

з

тексти народних пісень, здатні
більш глибоко виразити зміст
музики. Так, він запропонував
артистові Великого театру М.
Рейзену новий текст пісні «Эй,
ухнем!», в якій виражався гніт,
важка праця волзьких бурлаків,
тоді як у старому тексті непра­
вильно були вплетені слова язи­
чеської образності. Цей факт
свідчить про глибоке знання
історії російської народної піс­
ні.
Інколи музика відтіняє кар­
тину життя. Так, у повісті. «Ма­
ти» образ революційної пісні
поглиблює пафос революційної
демонстрації. В романтичних
сповіданнях «Макар Чудра»,
«Старуха Ізергіль», «Красота»
музика надає образам мальов­
ничості, поетичності, пристрас­
ності.
Але найчастіше Горький вво­
дить музичні образи, щоб пока­
зати, як глибоко властиве про­
стій людині, навіть безпутньому
бродязі, почуття прекрасного
(«Двадцять шість і одна», «Два
босяка», «Як спіймали Семагу»
та ін.).
Теми і образи Горького на­
дихали й надихають композито­
рів. На його сюжети створені
опери:
«Мати»
Хреннікова,
«Фома Гордєєв» Касьянова, ба­
лет «Данко» харківського ком­
позитора Нахабіна та ін. Все це
говорить про велике значення
творчості О. М. Горького для
розвитку радянського музично­
го мистецтва.
А. СПІВАК,
викладач кафедри музики.

Лист з українського села
У 1891 році в українському
твоє слово, рідний наш
Олексію Максимовичу.
селі Кандибіно Олексій Пєшков
був свідком дикої розправи чо­
Сильвестр Гайченко був
ловіка з жінкою. Майбутній
не один. Знущатися над жін­
письменник спробував врятува­
ками було справою звичай­
ти жінку, але був мало не до
ною. Били, прив’язували до
смерті побитий натовпом. Цей
конячого хвоста, відрізали
випадок він описав у оповідан­
коси... Тільки Великий Жов­
ні «Вивід».
тень. Комуністична партія і
Радянська влада припинили
У 1935 році О. М. Горький
нашу ганьбу і страждання,
одержав листа від колгоспниць
давши нам повну рівноправ­
села Кандибіно. Нижче ми на­
ність...
водимо уривок з цього листа.
Подивився б ти, якими ми
«Дорогий наш, любимий
Олексію Максимовичу!
стали!».
Писали Горькому і колгосп­
Пишуть тобі, нашому рід­
ному, колгоспниці села Кан­ ники, У своєму листі вони на­
водять такий факт:
дибіно.
44 роки тому ти бачив, як
«Наш
колгоспник Іван
Гайченко Сильвестр по-зві­
Довгань ще у 1931 році ви­
рячому знущався над своєю
різав твоє оповідання «Ви­
дружиною Горпинюю, і впер­
від» і досі зберігає його ра­
ше прозвучало тоді в селі
зом із партійним своїм квит­
Кандибіно сміливе слово на
ком у себе на грудях»...
захист жінки-рабині. То було

В . І. Ленін

помагаючи боротися тим, хто,
п ро
може, й не помічав поруч з со­
бою Власових, Н аходок, Р и б і­
них і інших револю ційних б о р ­
Горький міцно зв’язав себе
ців.
С
ВО
ЇМ И великими художнім
и
Саме ж иття, соціальні ум ови
творами з робітничим рухом
дали можливість Г орьком у зро­
Р о с ії і всього світу.
бити небувале: вперш е за всю
Н ем ає сумніву, що Горь­
історію людства зл и л и сь р е а ­
кий
— величезний художній
лізм і романтизм, ідеал і дійс­
талант,
який дав і дасть ба­
ність. Він зумів здійснити мрію
гато
користі
всесвітньому
Енгельса про злиття р е а л ізм у
пролетарському рухові.
з вищою ідейністю, яке, за сл о­
вами Енгельса, «буде д осягну­
то, можливо, тільки в м ай б у т­
ньому».
Своїм талантом художни­
Горький разом, з усім р ад ян ­
ка
Ви принесли робітничому
ським народом радів з того, щ о
рухові Р о с ії — та й не тіль­
в Радянському Союзі здійсни­
ки Р о с ії — таку величезну
лись кращі м рії, кращ і н ад ії
користь.
трудящих. Цими мріями ж ив і
великий народний письменник.
Сам письменник говорив, щ о за ­
слугою його в літературі треба
вважати те, що він перш ий « зро­
зумів величезне значення п ра­
ці», яка створює все цінне, все
Основним героєм наш их книг
ймається як твір, що його мог­ прекрасне, все велике в світі.
Так, заслуга Горького в то­ ми повинні обрати працю , тобто
ли написати самі робітники.
«Дуже своєчасна книга!». Ця му, що він оспівав у своїх тво­ людину, організовану процесами
висока оцінка «Матері»; яку рах людей праці, з якими жив праці, яка у нас озброєна в с ією
дав В. І. Ленін, означає, що ті одним життям, одними мріями, могутністю сучасної тех н ік и ,—
людину, щ о в свою чергу орга­
революціонери, яких Горький одними прагненнями.
нізовує працю легш ою, продук­
взяв із ж иття для своєї книги,
Доцент Л. КАРЛОВ,
тивнішою, підносячи ї ї на сту­
знову повернулися до життя,
завідуючий кафедрою
освітлені могутнім прожекто­
російської та зарубіжної пінь м истецтва. Ми повинні на
вчитися розум іти працю як
літератури.
ром горьковського таланту, до­
творчість.

його повість «Мати» — це,
за висловом К. Є. Ворошилова,
«автобіографія робітничого кла­
су», тобто, книга написана з та­
ким глибоким знанням життя і
прагнень робітників, що спри­

М. Горького

Горький
про літературу

Моя радість і гордість — нова руська людина,
будівник нової держави.
Д о цієї маленької, але великої людини, розсіяної
по всіх... кутках країни, по фабриках, селах, заки н у­
тих в степах і в сибірській тайзі, в горах К авказу і
в тундрах Півночі... до працівника своєї держави,
який скромно робить начебто незначну, але величез­
ної історичної ваги сп раву , — до неї я звертаюсь з
м оїм щирим привітом.
Товаришу! Знай і вір, що ти — найпотрібніша л ю ­
дина на землі, Роблячи свою маленьку справу, ти по­
чав створювати справді новий світ.
Вчись і вчи!
Міцно тисну руку твою, товаришу!
М. Горький.

Н айбільш а насолода, сама
висока радість життя — від­
чувати
себе потрібним
близьким людям.
«...на охорону праці і здоро­
в‘я трудящ их капіталісти завж
­
ди витрачали копійки, а на ви­
нищення лю дей витрачають м
і­
льярди грошей, нажитих на
праці робітників і селян».
М. ГОРЬКИЙ

М. Горький про українських письменників
Великий
письмен­
ник - інтернаціоналіст
О. М. Горький все своє
життя цікавився куль­
турою народів, які на­
селяли Росію. З вели­
кою любов’ю ставився
він до культури і літе­
ратури України, гли­
боко знав її. Як член
редакцій багатьох ж ур­
налів, що виходили у
Петербурзі чи в Мо­
скві, Горький багато
робив у справі по­
пуляризації
україн­
ської культури.
Так, у 1912 році він
пише в листі до Коцю­
бинського: «Звертаюсь
до вас з проханням: чи
не можна до січневої
чи лютневої книжок
« Современника » дати
статтю на тему: «К уль­
турні запити України».
Потім був би дуже по­
трібний нарис з історії
української
літерату­
ри... Допомагайте, Ми­
хайле Михайловичу!..
Чи немає у Вас опові­
дання? Чи не вкажете
ви, що б перекласти з
української».

У 1904— 1907 роках
Горький листувався з
поетом І. О. Білоусо­
вим з приводу перекла­
ду
Ш евченківського
«Кобзаря» на росій­
ську мову.
Говорячи про Ш ев­
ченка, М. Горький на­
самперед підкреслював
його
народність.
У
Шевченка,
вказував
він, необхідно в ч и тись,
«як треба сприймати
і відчувати народне
життя, як широко тре­
ба брати його».
Високо цінив Горь­
кий
Ш евченка
як
художника - живопис­
ця,
вважаючи
його
«вчителем знаменитого
і першого російського
жанриста
Федотова,
який заснував школу
російських художниківреалістів».
Зрозуміло, що Ш ев­
ченком не обмежував­
ся Інтерес Горького д о
української літератури .
«Взагалі,
—
писав
Олексій М аксимович.—
я почував «влеченье,
род недуга» до літера­

тури У країни. Д у ж е х о ­
тілося видати Г у л а к а Артемовського,
О сно­
в’яненка,
К отлярев­
ського — особливо».
Великий ін те р е с ви ­
являв Горький до тв о р ­
чості і гр о м ад сько ї д і­
яльності Івана Ф р а н к а ,
вважаючи за ч есть д л я
себе співробітничати у
ж урналі « Л іт ер а т у р н о науковий в іс н и к » , яки й
редагував І. Ф р ан к о .
Спеціально д л я ц ього
ж урналу він н ап и сав
нарис про
К оцю бин­
ського.
Відомо, щ о М. Г о р ь ­
кого з М. К оцю бин­
ським з в ’я з у в а л а в е л и ­
ка друж ба. Ц я щ и р а
друж ба вел и к и х п р е д ­
ставників
р о с ій с ьк о го
і у к р а їн сь к о го н а р о д ів
си м вол ізувал а д р у ж б у
двох вел и ки х н а р о д ів .
Любив М. Г орьки й
у країн ськи й театр . П ід
час п ер еб у в ан н я у М а­
нуйлівці
він
ставив
« Н азар а
С тод олю »,
«М артина Б о р у л ю » . В
останній п ’єсі, з г а д у є
Горький, « н а в іт ь гр а в

р о л ь ж ениха, здаєть­
с я » . Мануйлівська те­
а т р а л ь н а «трупа» скла­
д а л а с ь із місцевих се­
л я н , за винятком двох
« а р ти с то к » — учитель­
ки та сестри однієї
письм енниці.
У н а с є відомості
про те, що Горькийз
м ануйлівським и селя­
н а м и говорив не тільки
п р о драматургію тате­
а т р . Я к свідчить К.
П є ш ков, більшість се­
л я н — членів трупи не­
за б а р о м стала активни­
ми учасниками револю­
ційного руху на селі.
М ож на думати, що п'є­
си Ш евченка, Карпен­
ка-К арого та Стари­
цького Горький пояс­
ню вав так, щоб його
д р у зі-селяни зрозуміли
необхідність
рішучої
боротьби проти ТИХсо­
ц іал ьн и х несправедли­
востей, про ЯКІ писали
україн ські письменн
и
­
ки.

І. КРУК,

кандидат філоло­
гічних наук.

М. Горький про книгу

На практичних
заняттях з
української мови

НАМ ПИШУТЬ

НА ВИСОКОМУ РІВНІ

З великим задоволенням ко­ мії та Міжнародного жіночого
Книга, говорив письменник,
Ім’я Горького тісно з в ’язане
лектив Львівської школи-інтер­ дня — 8 березня. У процесі під­
Із створенням радянської соціа­ проводить людину через життя
нату для глухонімих дітей готовки до уроків студенти ви­
лістичної літератури — найпе­ і завжди вчить чомусь новому.
сприйняв звістку про те, що готовляли різноманітне унаоч­
Коли людина читає книгу, жити
редовішої в світі.
студенти IV курсу дефектоло­ нення — таблиці, плакати, ма­
На
І
курсі
українського
від­
Своїми творами письменник стає цікавіше і веселіше, життя
гічного відділу КДПІ ім. Горь­ люнки та ін. Всі ці матеріали
ділу
мовно-літературного
фа­
тоді
наповнюється
великим
змі­
показав зразки художньої м ай­
зберігаються в методкабінеті
стерності. Його книги вчать стом. «Чим більше я читав, тим культету курс сучасної україн­ кого приїдуть до нас на прак­ школи і будуть використовува­
чесно жити, гаряче любити свій більше книги ріднили мене з ської мови викладається з дру­ тику.
Педагогічна практика — над­ тися в майбутньому.
народ, батьківщину, вчать под­ навколишнім світом, тим яскра­ гого семестру. Практичні занят­
Практика показала, що сту­
звичайно
відповідальна справа.
вигам у житті, допомагають ви­ вішим, значнішим ставало для
тя розпочалися недавно, але Від неї в значній мірі залеж а­ денти одержали в інституті
ховувати волю, твердий харак­ мене життя».
Виконуючи заповіти Ільїча вже з перших днів студенти тиме вміння майбутнього сурдо­ грунтовні знания, в результаті
тер.
педагога використовувати різно­ чого добре володіють фактич­
Олексій Максимович називав великий письменник звертав старанно готуються до них.
манітні методичні засоби та ним матеріалом та методикою
книгу «чудом із чудес». «Кни­ увагу молоді на необхідність
Крім різноманітних групових прийоми безпосередньо в педа­ його викладання. Проте нам
га — проста р іч ,— писав він ,— вивчати минуле, тому що «...не
і вправ з
розді­ гогічній роботі. Отже, перед пе­ здається, що студентам пед­
є по суті своїй одне з найбіль­ знаючи минулого, неможливо завдань
треба звернути біль­
ших і таємничих чудес Зем лі». зрозуміти справжній сенс су­ лу «Лексика і фразеологія» дагогічним колективом школи інституту
ше
уваги
на
вивчення калігра­
стояли
серйозні
завдання.
Чи
часного
і
мету
майбутнього;
су­
В оповіданні «Як я вчився»
студенти
виконують
також розумітимуть студенти наших фії, малювання та ручної праці.
Горький говорить: «Все більше часне пов’язане з минулим так індивідуальні
завдання.
Во­ учнів? Як будуть зчитувати з
Легко і приємно було нам
розширюючи переді мною меж і само, як дитинство і отроцтво з
вчаться
складати
різ­ губ практикантів учні нашої працювати з такими високо­
світу, книги говорили мені про юністю. Минуле вчить, чого ми ни
те, якою велично прекрасною є повинні уникати, що вороже чи ні ділові документи (харак­ школи? Скільки потрібно часу, кваліфікованими методистами,
студенти змогли встанови­ як Н. Ф. Засенко та М. Д.
людина у своєму прагненні до некорисне д л я нас, проти чого теристики,
довідки,
автобіо­ щоб
ти належний контакт на уроці? Яірмаченко. Товаришка Засен­
кращого, як багато зробила во­ ми повинні боротися, що нам графії,
посвідчення,
ділові Ці питання хвилювали весь наш ко допомогла нашій школі
на на Землі і яких нейм овірних необхідно знищити...
листи
тощо),
або
пишуть
неве­ педагогічний колектив.
у проведенні предметних уро­
Знання минулого допомагає
страждань це їй кош тувало».
Перші пробні уроки студен­ ків. а т. Ярмаченко на роз­
Неодноразово підкреслю ю чи визначити, що і як треба роби­ личкі твори на визначену ви­
важливу роль книги у житті ти у сучасному».
кладачем тему з використанням тів свідчили про їх грунтовну ширеному засіданні педради
кожної людини, М. Горький
Книга повинна допомагати різних типів синонімів та ін. фактичну та методичну підго­ прочитав доповідь «Деякі пи­
товку і спостережливість. Вже тання розвитку мови у глу­
відзначав, що вплив книг на людині пізнати правду життя,
запропоновані ви­ перші уроки показали, що хонімих дітей». В обговоренні
людину дуже великий — і ви­ підняти її віру в саму себе і Так, на
кликає у неї прагнення бути розвивати у неї прагнення до кладачем теми — «Осінь», «Лі­ практика буде взаємно корис­ взяли участь майже всі вчителівнутрішньо
кращ ою ,
чисті­ істини, боротися з вульгар­ то в степу», «Ранок у лі­ ною — і для студентів і для мовники. Педрада накреслила
ряд конкретних заходів, які бу­
шою.
ністю , вміти знайти хороше в сі» — цікаві роботи написали школи в цілому.
Більшість студентів досить дуть реалізовані найближчим
«Всім хорошим в м е н і,— від­ людях, виховувати мужність. студенти Л. Ільчук, Р. Зінчен­
успішно проводила навчально- часом.
верто говорив письм енник,— я Книга повинна бути тісно по­
Слід зазначити, що група
ко,
Г.
Студзінська.
В.
Яковен­
виховну роботу з глухонімими
зобов’язаний книгам. Коли в в’язан а з життям народу. На­
моїх руках нова книж ка... я решті, книга, на думку М. Горь­ ко, Б. Яковлев та інші. А сту­ дітьми. Хоч програмний мате­ студентів, яка перебувала у нас
відчуваю, що в моє ж и ття у ві­ кого, повинна виховувати у мо­ дентка Л. Поха на тему «Осінь» ріал, особливо у VIII— IX кл., на практиці.— дружний, згурто­
дуже складний і великий за ваний та працездатний колек­
лодого покоління дух актив­ написала коротенький вірш.
йшло щ ось ж иве...».
об’ємом,
студенти
впевнено тив. У дні практики відбулася
М. Горький гаряче закликав ності, творчу фантазію , повагу
Виконання
таких творчих проводили уроки.
Перевірка знаменна подія — вибори до
молодь любити книгу, ствер­ до праці, до сили .розуму, по­
джуючи, що книга допоможе винна допомагати людині бути завдань поряд із суто навчаль­ знань учнів показала, що вони Верховної Ради СРСР. Всі
розібратися у бурхливій п лута­ сильною і красивою.
ними вправами принесе велику міцно засвоїли матеріал. При­ студенти брали участь у перед­
ємно було відвідувати, а потім виборній агітмасовій роботі се­
нині думок, почуттів, подій, во­
користь майбутнім учителям.
аналізувати уроки студентів К. ред населення. За ними були
О. МІШИНА,
на навчить поважати людину і
Курчинської. П. Масюк, Г. За­ закріплені виборці буд. № 9 по
м. ПЛЮЩ.
викладач кафедри педагогіки.
самих себе.
воротної, Т. Красовської, Р. вул. Леніна м. Львова. Керівни­
Карлінської, Н. Гемеринської ком агітколективу був М. Д.
та інших. Ці товариші з лю­ Ярмаченко.
бов’ю ставляться до своєї над­
Практика показала, що про­
звичайно складної, але почесної фесорсько-викладовський склад
дефектологічного відділу КДПІ
Художня самодіяль­ ми — хвилини прощан­ канцям дитбудинку ба­ ру подяку студентам професії.
Багато уваги приділяли прак­ ім. Горького забезпечує високу
ність студентів педаго­ ня.
гато радості.
мовно - літературного
гічного факультету ві­
Так,
студенти IV
14 березня колектив факультету Я. Міндаку тиканти перевірці учнівських підготовку вчителів-дефектоло­
Б. ДРАБЧУК,
дома далеко за межами курсу дошкільного від­ студентів відвідав кол­ та В. Мозгову за діяль­ зошитів та щоденників. У кож гів.
директор Львівської школинашого інституту.
ділу, де комсоргом З . госп ім. Жданова, де ну допомогу та особи­ ному класі були випущені стін­
інтернату для глухонімих.
Неодноразово колек­ Товстоляк, нещодавно виступив з концертом сту їх участь в остан­ ні газети до дня Радянської А р­
самодіяль­ ньому концерті.
тив студентів виїжджав побували у Боярському художньої
з концертами до воїнів дитячому будинку. Для ності. Після концерту
В. БОНДАР,
розпочалися
масові
Радянської Армії, у
колгосп ім. Жданова дітей було підготовлено танці. Колгоспна мо­
секретар комсомоль­
ської організації пе­
с. Біличі. І скрізь теп­ змістовний концерт, ор­ лодь залишилася дуже
лими і щирими були ганізовано ігри і танці. задоволеною.
дагогічного факуль­
зустрічі,
хвилюючи­ Цей день приніс мештету.
Ми висловлюємо щи­

У НАШИХ

СЛІДАМИ

НАШИХ ВИСТУПІВ
Під таким заголовком у
№
25 газети, за 16 вересня
минулого року, було вміще­
но лист тренера мотосекції
Б. Варченка про неможли­
вість проведення практичних
занять через відсутність мо­
тоциклів.
Як повідомив нас заступ­

ПІ ДШЕФНИХ

„Теорія

без

практики"

ник голови ДТСААФ т. Ро­
мановський,
дирекція
та
партбюро інституту надали
допомогу членам секції в цій
справі. Зараз у їх розпоря­
дженні два мотоцикли; крім
того, днями стануть до ладу
ще два, які ремонтуються
силами членів секції.

Секція налічує 55 осіб.
Заняття проводяться щоден­
но, у спеціальних кімнатах
при Солом’янському гурто­
житку.
В травні ц. р. члени мото­
секції складатимуть екзамен
на права мотолюбителя.

Педагогічна освіта в НДР*
Всі викладачі одержують в ід ­
пустку лише на 24 робочих дні.
Літні студентські канікули три­
вають, як і у нас, з 30 червня
по 1 вересня, а взимку к ан ік у ­
ли — з 20 грудня по 20 січня.
Учбове тижневе навантажен­
ня студентів таке: на І курсі —
30 годин, на II курсі — 26 го­
дин, на III курсі — 20 годин.
Заняття з музики і фізкульту­
ри входять у ці години.
Кафедри, як правило, науко­
ву роботу не ведуть. Але в
добре обладнаних кабінетах І на
кафедрах я зустрічалась з ви­
кладачами, які за своєю влас­
ного ініціативою ведуть і науко­
ву роботу.
В інституті непогано органі­
зована педагогічна практика
студентів. Існують такі види
практики: п іонерсьна — в ди-

тячих таборах на протязі 4-х
тижнів, виробнича практика на
заводі чи МТС на протязі 3-х
тижнів, ш кільна (після 4-го се­
м естру навчання) — на протязі
4-х тижнів. Причому, після пер­
шого тижня пасивної практики
студент дає самостійно 12 уро­
ків. П ісля 5-го семестру сту­
денти їдуть на практику в сіль­
ські ш коли і працюють на про­
тязі п’яти тижнів. З а цей час во­
ни дають по 15 уроків, а також
керують класом. В кінці пере­
бування на практиці студент
у присутності ком ісії д ає два
уроки, які є заклю чними і ви­
рішальними для нього.
На останньому курсі, почина­
ючи з вересня — жовтня, сту­
дент одержує тему диплом­
ної
роботи
з
спеціального
предмета або з педагогіки чи
психології і здає цю роботу в
квітні. Потім починається під­
готовка до держ авних екзам е­
нів. Ці екзамени студенти скла­

М. ПІДТИЧЕНКО.

дають з фахового предмета,
педагогіки, психології і філо­
софії.
Держава
і
Соціалістична
єдина партія Німеччини дбають
і про матеріальні умови студен­
тів. Так, з 1100 студентів цьо­
го інституту 500 живуть у гур­
тожитках (плата за місяць про­
живання 10 марок), а останні
живуть на кутках і платять 25
марок на місяць. Студенти —
діти робітників, селян і мало­
забезпечених батьків одержу­
ють стипендію в розмірі 180
марок (так само, як в універ­
ситеті), а діти інших прошарків
населення одержують 130 ма­
рок. Якщо заробіток батьків
складає 1000 марок на місяць,
студент зовсім не одержує
стипендії.
Крім основної стипендії, є
підвищена стипендія, яка при­
значається директором разом з
громадськими організаціями за

відмінне навчання, поведінку і
активну участь у громадськокорисній роботі (в розмірі від
40 до 80 марок на місяць як
додаток до основної стипендії).
Студентам, які за матеріаль­
ним станом або за станом здо­
ров'я потребують матеріальної
допомоги, директор інституту
має право видавати грошову
допомогу в сумі 80 марок.
Цікаво зазначити, що універ­
ситети в НДР теж готують на
спеціальному факультеті кадри
вчителів. Строк навчання теж
три роки.
В IX—ХІІ-х класах «обершу­
ле» викладають учителі, які
мають освіту за університет
або одержали вищу педагогіч­
ну освіту в Потсдамі, де існує
єдина в країні вища педагогіч­
на школа, яка готує педагогіч­
ні кадри лише для «обершуле».
Велика увага приділяється
також ідейному і естетичному
вихованню майбутнього вчителя.
Та це й не випадково, бо вели-

ка кількість старшого поколін­
ня вчителів ще не позбавилася
впливу буржуазних ідей і релі­
гії. Партія провадить серед цих
вчителів велику, виховну робо­
ту, а також велику роз'ясню­
вальну роботу серед батьків по
комуністичному вихованню ді­
тей.
Молодь НДР бадьора, на­
строєна оптимістично; вона ві­
рить у світлі ідеали соціалізму,
активно бореться за перемогу
соціалізму і за тривалий мир на
землі.
Я привезла від німецьких
друзів — викладачів і студен­
тів адреси, які вони просили
мене вручити викладачам і сту­
дентам нашого інституту для
встановлення тісних зв’язків і
дружного ділового і особистого
листування.
Побажаємо ж нашим друзям
і колегам з педагогічного інсти­
туту м. Галле великих успіхів
у їх благородній справі вихо­
вання молодих кадрів учителів
для народної школи.

В буфеті, який міститься
в гуртожитку № 2, завжди
дуже обмежений асортимент
страв і продуктів. До того ж,
вони такої якості, що вжи­
вати їх не завжди іможна без
риску д л я ш лунка.

пухом

а пером

Е
Н

2 денно користуються нею, але
прибирати за собою чомусь вва­
Студенти що­ жають зайвим.

На к ухні гуртожитку №
завжди

брудно.

Ми підем обід готувати,
Де меркнуть в пилюці вогні...
А людськая їжа,

І чиста кімната
Ночами все сняться мені.
Крізь сміття не можна
пролізти,
Від смороду зуби звело,
І разом з обідом
Доводиться їсти
Все те, що на їжу лягло.

Є буфет студентський,
Де він — кожен знає,
А, в буфеті тому
Хазяйнує Рая.
Ой, ти Рая,
Рая молодая,
В тебе одежина
Від бруду рудая.
Там такі продукти
Людям відпускають,—
Від самого духу
Пацюки тікають.
Ой, ти Рая,
Рая молодая,—
А оті продукти
Цвіллю заростають.

Студентка Н. Сизенко (III
курс мовно-літературного ф а­
культету) надзвичайно захоп­
люється «модними» зачісками.
Вони у вас в пошані нині,
Ці чолки, гриви і хвости.
А що, як завтра хомути
Надінуть кіногероїні??
Отямтесь, модниці з літфаку
Ви ж таки люди, не коняки!

Студентки

фізико-матема­

тичного факультету О. При­
гара (IV курс) та Є. Коло­
совська

(III

курс) система­

тично запізнюються на лек­
ції.

Ой, якби тій Раї
Для експерименту
Дати те із ’їсти,
Що їдять студенти.
Ой, ти Рая,
Рая молодая...

Члени секції фехтування
В. Хропачевський та П. Б е ­
режний
(фізико-математич­
ний факультет) не дорож ать
честю свого факультету: 9 бе­
резня вони не з ’явилися на
міжфакультетські зм агання
з фехтування.

В ЩИРИХ
Вчора н а традиційну зустріч
колиш ніх випускників н аш ого
інституту з студентам и і про­
фесорсько-викладовським ск л а­
д ом з ’їхались вчителі V — X
класів з різних м ісц евостей
Республіки. Гостинно зу стр ів
інститут своїх вихованців, я к і
вже вклю чилися в благородну
працю п о вихованню п ідростаю ­
чого покоління.
В ідбулися теплі, зад уш евн і
розмови н а ф ак у л ьтетах , д е ко­
лишні студенти, а
сьогодні
майстри педагогічної справи, з
хвилю ванням ро зп о від ал и про
свої перш і кроки сам остій н ого
творчого Ж И Т Т Я , Д ІЛ И Л И С Я з м о­
лодшими товариш ам и с в о їм у ч и ­
тельським досвідом. У чи тел і в ід ­
значали, що в ін сти ту ті вони
здобули загалом м іц н і т е о р е т и ч ­
ні знання з ф ахови х п р ед м етів .
Однак, є й цілий р я д п р о гал и н ,
що стосую ться ви ховн ої роботи
з учнями, н а л аго д ж ен н я д ія л ь ­
ності п ред м етн и х гу р т к ів і г у р т ­
ків худож ньої с ам о д іял ьн о сті.
На веч о р а х -зу с тр іч а х з п р и ­
ємністю б у л о в ід зн а ч е н о , щ е
відгуки, я к і н а д х о д я т ь з м ісц ь
про наш и х в и п у скн и к ів , з д е ­
більш ого позити вні. Д и р е к т о р и
ш кіл, завідую чі р а й В Н О п о ві­
домляю ть. щ о м олод і в ч и т е л і,
підготовлені у н аш ом у ін с т и т у т і,
обізнані з своєю ф аховою с п е ­
ціальністю , сум лінно п р а ц ю ю ть
у ш колі, виступаю ть з л е к ц ія м и
і доповідями д л я н а с е л е н н я , б е ­
руть активну уч асть у гр о м а д ­
ському ж итті села.
Так, у К аш п ерівській с е р е д ­
ній ш колі Т е тіїв с ьк о го р а й о н у
К иївської області з п о ш ан о ю
говорять про у ч и т е л я ф із и к и й
математики (випускника н а ш о ­
го інституту 1 9 5 2 р .) К ар п ен ка
Василя О лександровича.
Він
добре знає свій п р е д м е т і п о ­
всякденно працю є н а д поглиб­
ленням своїх знань. У роки він
проводить н а високому н ауко­
во-теоретичному й методичном у
рівні, уміло поєднуючи т е о р е ­
тичні знання з практикою ш л я ­
хом проведення лабораторн и х
робіт, екскурсій. Тов. К арп ен ­
ко разом з учням и виготував чи­
мало наочних посібників, зр о ­
бив багато для у статк у ван н я ф і­
зичного кабінету. З а його ін і­
ціативою в ш колі б уло обладна­
но радіовузол, відремонтовано
всю зовнішню й внутріш ню
освітлю вальну сітку.
Д обрі вісті йдуть про учи­
тельку україн ської мови й л і­
тератури Іванчук В алентину В а ­
силівну, як а працю є в Ірш ан ­
ській середній ш колі М алай ­
ського району
Ж итом ирської
області. Добре озброєна теоре­

РОЗМОВАХ
тично, п ідготовлена методичн
о
т. Іван ч у к урізноманітнює ме­
Т О Д И ви вчен н я різних тем, акти­
в ізу є п ід ч ас уроку учнів.Я
к
член Т о в ар и с тв а д л я п оширення
н аукових і політичних знаньво­
на ч асто ви сту п ає перед кол­
госпникам и з лекціями.
П озитивні відгуки надійшли
про роботу вчителів фізикита
м атем ати к и О. П. Мельник (В
е­
л и к о б е р езя н с ь к а СШ Таращ
ан­
с ьк о го р ай о н у
Київської об­
л асті), Н. І. Цинько, Н. Я. Про­
тащ ук
(Червономотовилівська
С Ш Ф астівсько го району К
и­
їв с ь к о ї обл.), Г. І. Жгула (Віль­
х ів с ь к а С Ш Богуславськогора­
йону К и їв с ь к о ї обл.), Р. Р.Гро­
м о во ї (К лим ентіївська СШ Ба­
р а н ів с ь к о го району Житомир­
ської
обл.),
учителів мови
й
л іт е р а т у р и
Є. Шугнила
(у м а н с ь к а
СШ
№ 2 ім.
І. Ф р а н к а ), І. А. Довгодька (ки­
Ї в С ь к а С Ш № 136), Д. Ю. П
ри­
х о д ь к а (Миронівська залізнична
ш кола
Київської обл.), І. Р.
С ем енчука
(Великополовецька
С Ш К и ївської обл.).
А л е , н а жаль, трапляється й
б р а к . Т ак, з Глеваської СШ
с п о віщ аю ть , що М. Я. Лірни­
ч е н к о , випускниця мовно-літе­
р а т у р н о г о факультету (1956 р.)
п р о в о д и т ь уроки на низькому
ідейно-теоретичному й методич­
но м у р ів н і, порушує виробничу
д и с ц и п л ін у й елементарні ви­
м оги педагогічної етики.
Д и р екто р Феневицької CШ
Іван ківсько го району Київської
області, характеризуючим
ол­
дих учителів, відмічає як недо­
лік н е б аж ан н я виготовляти на­
очні посібники, невміння орга­
н ізу в а ти піонерську й комсо­
м ольську роботу в школі, від­
м о вл ен н я від громадської р об­
ти на с ел і (біолог Н. С. Ткачен­
ко, м а т е м а т и к О. Ф. Удовенко)
Н е д о л ік о м у роботі з випуск­
н и кам и є сл аб ки й зв'язок гро­
м ад ськ и х орган ізац ій інституту
з м олодим и вчителями, недо­
статн є у за га л ь н ен н я їх педаго­
гічного д освіду.
Я к п о к азал и відверті розмови
під час зустрічі і відгуки
ш кіл, в інституті треба більше
уваги приділяти підготовці сту­
де н тів до керівництва класом,
ум інню вести шкільну докумен­
тацію , готувати учителів дляви­
готовлений посібників.
Б у д ем о сподіватися, щови­
с л овлені цінні побажання пре­
т в о р я т ь с я в життя, принесуть
к о р и сть у поглибленні науки
тео р ети ч н о ї й методичної підго­
товки в ч и те л ів .
П. ХРОПКО

НОВИЙ ЛЕКТОРІЙ

Отак свою команду провалити —
«На заре ты её не буди,

І щоб від сорому обличчя не пекло!

На заре она сладко так спит!».

Вас рицарі Дюма могли б повчити:

О будильник, подруг пощади!

Хоч не було в них вищої освіти,

...И опять повторяється вид...

Та почуття обов’язку було!

29 березня при наш ом у
інституті почне працю вати
музичний лекторій, с т в о р е ­
ний каф едрою м узики К Д П І
разом з міським Т овари ­
ством для пош ирення н ау ко ­
вих і політичних знань.
Цикл лекцій читатим еться
в приміщ енні 92 ш коли (д л я
учнів VII — X к л а с ів ц іє ї
школи) та в п ед ін сти туті
(для студентів ін сти туту і
вчителів ш кіл підш еф ного.
Киево-Святош инського
ра­
йону).
До кінця навчального року
заплановано прочитати л е к ­
ції: «Я к слухати м у зи ку » ,
«Горький та м узи ка», « М у ­
зика для дітей», провести
вечір радянської пісні та
зустріч з ком позиторам и У к­
раїни.

Д о читання лекційзалуч
е­
ні в и к л а д а ч і кафедри музики
тт. Ш л яп н ікова, Співак, М
и­
х а й л о в та студенти ІІІ
к у р с ів
м овно-літературного
ф акультету.
У
концертах братимуть
у ч а с т ь артисти, а такожсту­
д ен ти консерваторії тамов­
но-літературного факультету
наш ого
інституту. Деякий
м узичн о-ілюстративниймате­
р іа л подаватиметься у
запису, спеціально замовле­
н ом у до кожної теми.
П ерш ий у .практиці
м. К иєва, лекторій з
м узи чн ої культури єбез­
умовно, цінною І кори
сн
ою
справою .

З . Й ОВЕНКО

З аст. редактора П. ХРОП
К
О