Джерело
Текст
Слава радянській жінці-трудівниці!
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
З а
К
педагогічні
А Д Р И 8
БЕРЕЗНЯ
1958 року
СУБОТА
ОРГАН ПАРТБЮ РО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ і
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
РАДІСНЕ СВЯТО
Міжнародний жіночий день
у цьому році відзначається в
знаменні дні підготовки до ви
борів у найвищий орган дер
жавної влади нашої країни—
у Верховну Раду СРСР.
Міжнародний день робіт
ниць був встановлений в
1910 р. за пропозицією ви
датної революціонерки К ла
ри Цеткін на II Міжнародній
конференції соціалісток. Він
мав сприяти залученню жі
ночих мас до загальної рево
люційної боротьби робітничо
го класу. Але в царській Ро
сії було заборонено відзнача
ти день 8 березня.
Тільки соціалізм, який
приніс свободу І рівноправ
ність всім трудящим, розкрі
пачив і жінку.
Успіхи соціалістичного бу
дівництва на всіх етапах роз
витку Радянської держави
нерозривно зв’язані з актив
ною і самовідданою діяль
ністю радянських жінок.
У суворі дні Великої Віт
чизняної війни з новою си
лою проявилися мужність і
героїзм жінок Країни Рад.
Жінки беруть
активну
участь в управлінні країною.
Депутатами Верховної Ради
СРСР в 1954 р. були обрані
348 жінок — 26 процентів
усіх депутатів. Понад дві ти
сячі жінок — депутати Вер
ховних Рад союзних і авто
номних республік.
До революції двері вищих
учбових закладів були закри
ті перед жінкою. Тепер понад
мільйон жінок нашої країни
працюють вчителями; понад
два мільйони — в галузі
охорони здоров’я; 53 процен
ти спеціалістів з вищою осві
тою становлять у нас жінки.
Більше третини наукових
працівників країни — жінки.
Партія і уряд високо оці
нюють самовіддану працю
радянських жінок. 1.090.920
жінок нагороджені орденами
і медалями, майже дві з по
ловиною тисячі жінок — Ге
рої Соціалістичної Праці і
Герої Радянського Союзу.
Відзначаючи Міжнародний
жіночий день — 8 березня,
радянські жінки ще раз про
демонструють усьому світо
ві, як багато дала їм рідна
країна, якою великою є їхня
відданість
Комуністичній
партії, якою непохитною є
рішимість зробити все, щоб
величні перспективи розвит
ку нашої Батьківщини були
швидше втілені в життя.
№
5 ( 52)
А гі т к о л е к т и в н ап ередодн і
виборів
Значну роботу провів агіт
колектив фізико-математич
ного факультету, що обслу
говує виборців виборчої ДІЛЬ
НИЦІ № 99/99.
Агітатори часто зустріча
ються з виборцями, прово
дять серед них масово-полі
тичну роботу.
За місяць, що пройшов з
часу утворення агітколекти
ву, більшість агітаторів про
вела по 4 — 5 бесід на тему:
«Виборча система в СРСР
найдемократичніша в світі»,
«Звернення ЦК КПРС до
всіх виборців» і інші.
Проте в роботі агітколек
тиву є ще і значні недоліки.
Погано працюють агітатори
тт. Лантух, Перкова, Мирош
ниченко. Вони до цього часу
ще не провели жодної бесіди,
рідко бувають у виборців.
У дні, що залишилися до
виборів, треба посилити ма
сово-агітаційну роботу серед
виборців, широко розгорну
ти агітацію за наших канди
датів у депутати до Ради Со
юзу — О. І. Кириченка та
до Ради Національностей —
М. С. Синицю.
М. КУБРУШКО,
зав. агітколективом.
Допомога виборцям
В агітпункт виборчої дільниці № 99/99 досить часто звер
таються виборці з проханням допомогти їм вирішити ті чи інші
особисті питання.
Так, недавно в агітпункт звернулася виборець З . Й. Фельд
ман, яка прож иває по вул. Франка, 34, кв. 20. Товаришка
Фельдман самотня, зараз інвалід і за станом здоров'я потребує
щоденної опіки сторонньої людини. Вона просила допомогти
юридично оформити їй опікунство.
Старший агітатор т. Яворська і агітатор т. Якубенко допо
могли З . Й . Фельдман оформити відповідні документи і одер
жати санкцію на опікунство в Сталінському райвиконкомі
м. Києва.
Це не поодинокий випадок конкретної допомоги агітаторів
своїм виборцям.
В. ГАКЕН.
Н а ф о т о : гру
па
агітаторів —
студентів II курсу
фізико - матема
тичного
Н
Е
Д
І Л Я
Ціна 15 коп.
факуль
тету п е ревіряє
списки своїх ви
борців.
В И Б О Р И
В ер ховн ої Р а ди
СР СР
ПРАЦЮЮТЬ З ВОГНИКОМ
Довір’я
агітаторів педагогічного факульте
виправдаємо ту 30сумлінно
працюють на виборчій діль
З великим задоволен ниці 96/96. їх можна щоденно бачити на
ням дізналися студен агітпункті, у квартирах виборців.
ти 42 групи математи
Викладачі-комуністи педфаку тт. Дмит
ків про те, що їм дору ренко та Ткаченко провели на квартирах
чено проводити агіта і в агітпункті бесіди по дошкільному і
ційно-масову роботу в шкільному вихованню дітей у сім’ї.
Для виборців у залі педінституту про
підготовці до виборів у
Верховну Раду СРСР ведено ряд лекцій та концертів з демон
серед мешканців двох струванням кінокартин. Так, доцент Ні
будинків.
Комсомоль коленко прочитав лекцію про виховання
ська організація групи дітей в сім’ї; проведені вечори, присвя
виділила п’ять кращих чені 10-річчю Чехословацької республі
студентів для виконан ки та 40-річчю Радянської Армії.
Силами студентів педінституту влаш
ня ц ієї важливої і по
товуються цікаві концерти; демонстру
чесної роботи.
Слід відзначити, що ються кінофільми. Виборці з задоволен
призначені товариші з ням відвідують наш агітпункт.
Завдяки сумлінній роботі агітаторів
перших днів сумлінно
других
курсів (дошкільного відділу і спецпоставилися до своїх
педагогіки),
виборці перевірилися у ви
обов'язків. Почали з то
го, що кожен агітатор борчих списках до першого березня ц. р.
Важко визначити кращого агітатора,
відвідав своїх вибор
ців, познайомився з їх бо всі вони працюють охоче і віддано;
потребами і запитами. кращими з кращих є Скиданова, Брег
Потім були проведені ман, Нечипоренко, Романчук, Лисенко,
цікаві, змістовні бесіди, Грита, Рябоконь, Пузій, Гросецька, Коб
на яких виборців було зар, Вірна, Лозовицька.
П. ФЕДЧЕНКО,
ознайомлено з рішення
зав.
агітколективом.
ми грудневого Пленуму
ЦК КПРС, з виступом
М. С. Хрущова в Білорусії та із зверненням ЦК КПРС до ви
борців. З радістю, як бажаних гостей, зустрічають виборці мо
лодих агітаторів-ентузіастів. Особливо відзначаються в роботі
агітатори тт. Ванько і Вільчинська; не відстають від них і
тт. Копелева, Проховник, Гриценко.
Зараз проводиться велика робота по перевірці списків ви
борців, по ознайомленню їх з біографіями кандидатів у депута
ти Верховної Ради СРСР. Ця робота розпочалася своєчасно і
найближчим часом буде успішно завершена.
Агітатори 42 групи математиків впевнено заявляють: по
кладені н а нас почесні обов’язки виправдаємо з честю!
М. ЖУРБАС,
ст. агітатор.
В ДИРЕКЦІЇ
Один з найстаріших виборців т. Миронець прийшов
на виборчу дільницю, щоб перевірити правильність зане
сення в списки членів його сім ’ї. Член виборчої КОМІСІЇ
т. Грушківська охоче допомагає йому.
В зв’язку з .відзначенням 28 березня 90 річниці з дня
народження великого пролетарського письменника О. М. Горь
кого, ім’я якого носить наш інститут, наказом директора за
тверджено ювілейну .комісію в складі 11 осіб (голова —
М. М. Підтиченко).
Чуйна людина, майстерний педагог
Більшість першокурсників з
перших днів навчання активно
включилися в громадське жит
тя інституту. До них належить
і Ліда Недбайло, студентка мов
но-літературного факультету.
Н а ф о т о : Л. Недбайло за
перевіркою картотеки членів
профспілки.
Євгенія Михайлівна Суль
женко працює в нашому інсти
тут,і понад 12 років, спочатку
асистентом, а потім старшим
викладачем кафедри методики
фізики.
Прийшовши в інститут в
1945 р., Євгенія Михайлівна в
тяжких умовах післявоєнних ро
ків доклала багато зусиль, щоб
налагодити роботу лабораторії
фізики, приділила особливу
увагу організації демонстрацій
ного експерименту з фізики.
Товаришка Сульженко відома
вчителям фізики м. Києва і під
шефного Києво-Святошинського
району як досвідчений мето
дист, що добре знає середню
школу. Неодноразово вона ви
ступала з доповідями на семі
нарах вчителів фізики, працю
вала на курсах для підвищення
кваліфікації вчителів.
Незважаючи
на
значний тивну участь і в громадському
педагогічний досвід і знан житті інституту. Тричі її оби
депутатом
Сталінської
ня матеріалу, вона завжди рали
сумлінно готується до занять і райради депутатів трудящ их, де
проводить їх з великою педа вона працювала ;в культосвітній
гогічною майстерністю.
та житловій комісіях.
Крім того, Євгенія Михайлів
Є. М. Сульженко з великою
на вміло керує студентським сумлінністю веде наукову робо
науковим гуртком методики фі ту. Вона зібрала цікавий мате
зики, спрямовуючи його роботу ріал з історії розвитку методич
на розробку найбільш актуаль ної думки на У країні і підготу
них і окладних тем з курсу фі вала кандидатську дисертацію ,
а також надрукувала р яд статей
зики середньої школи.
на
цю тему. З ар аз т. С ульж ен
Є. М. Сульженко користуєть
ко
досліджує
роботу класів з ви
ся любов’ю і пошаною студен
робничим
навчанням.
тів, вихованню яких вона від
Щ иро бажаємо наш ій ш анов
дає багато сил. Студенти ака
демгрупи, де вона працює агі ній Євгенії М ихайлівні здо
татором, бачать в ній старшого ров’я, творчої енергії і дальш их
товариша і чуйного друга, з успіхів у науковій та педагогіч
яким можна поділитися своїми ній роботі.
думками, одержати пораду.
М. ЧЕРЕДНИК,
Євгенія Михайлівна бере ак
І. МАКАРОВСЬКА
Викладач і вихователь
У повсякденних
турботах
На заочному відділі Київ
ського педагогічного інституту
повчається більше двох тисяч
студентів. Для успішного їх
навчання методистами факуль
тетів провадиться велика ор
ганізаційна робота.
Методисти Надія Микитівна
Трифонова (педфак) та Антоні
ма Яківна Малярчук (мовно-лі
тературний факультет) працю
ють більше десяти років; свої
обов’язки вони виконують зраз
ково: добре організували ака
демічні групи, вдало піді
брали старост — перших своїх
помічників під час сесії, вмі
ло складають розклади. Ве
лике листування у міжсе
сійний період (а студентів у
них більш ніж по п’ятсот!) ними
провадиться так, що відповіді
на запитання студентів склада
ються в той же день і не пізні
ше другого дня надсилаються
студентам. Жодного листа вони
не залишають без відповіді.
Часто студенти просять пи
сьмових консультацій з дисцип
лін навчального плану. Товари
ші Трифонова та Малярчук
швидко надсилають викладачам
запитання студентів і, не пізні
ше, як через п’ять днів, письмо
ва консультація надсилається
студентові.
Контрольні роботи, одержані
від студентів, методисти без
затримок передають викладачам
на рецензію і протягом тижня
повертають їх студентам разом
з рецензією. Вони знають усіх
студентів, стежать за виконан
ням навчальних завдань тощо,
Надія Микитівна і Антоніна
Яківна користуються авторите
том і пошаною серед студентів
та викладачі в інституту.
Відзначаючи в день 8 берез
ня сумлінну роботу наших ша
новних товаришок, ми бажаємо
їм доброго здоров'я, щастя, ра
дості в житті, дальших успіхів
у роботі.
І. ГУРІН.
Багато хороших, самовідда
них трудівниць є серед жінок
нашого Інституту. Вони працю
ють на всіх ділянках пліч-опліч з чоловіками, показуючи
прекрасні зразки роботи, Є та
кі працівники серед жінок і на
кафедрі фізики.
Хто на факультеті не знає
Ірину Іллінічну Тичину — ви
хованку нашого інституту?!.
Студенткою вона прекрасно
вчилася, була членом науково
го гуртка фізики і виявила на
хил до наукової роботи. І. Ти
чину залишили після закінчен
ня інституту асистентом кафед
ри фізики, де вона працює
вже п’ятий рік.
І. Тичина виконує і обов’язки
секретаря кафедри і помічника
керівника наукового гуртка фі
зики; бере активну участь у
громадсько-політичній
роботі.
Вона і викладач і вихователь
студентів.
За сумлінне ставлення до
своїх обов’язків І. Тичина не
одноразово одержувала премії
та подяки.
Побажаємо ж нашій Ірині Іллінічні і надалі успішно працю
вати на ниві народної освіти на
користь нашої Радянської Бать
ківщини.
В. ШЕКЕРА,
ст. викладач кафедри
фізики.
ШЛ Я Х
УНАУКУ
Минуло тільки п ’ять років з
того часу, як М арія Олексіївна
Карачун
закінчила
середню
школу. Любов до праці, допит
ливість і вимогливість до себе
допомогли їй за цей час доби
тися значних успіхів.
У 1952 р. вона стала студент
кою нашого інституту. На про
тязі чотирьох років навчання
М. Карачун виявила себе здіб
ною,
трудолюбивою;
брала
активну участь у роботі на
укових студентських гуртків.
Разом
з
тим
М арія бу
ла членом комсомольського бю
ро фізико-математичного ф а
культету.
Закінчивши в 1956 році ін
ститут з відзнакою, М. К ара
чун була рекомендована Вченою
радою в аспірантуру.
Вже другий рік на дошці по не бралася, завжди вона дово
Зараз М арія Олексіївна —
шани нашого інституту ви ба дить її до кінця, не залишає на аспірантка другого року на
чите фото студентки фізико-ма півдорозі, хоч це іноді їй не
тематичного факультету Галини легко вдається. Г. Ткаченко — вчання кафедри математичного
Ткаченко.
чуйний, хороший товариш. Ча аналізу і геометрії. Вона успіш
Хто ж ця дівчина, ім’я якої сто студенти звертаються до неї но склала кандидатські е к за м е
називається в числі кращих лю із запитаннями, з проханням до ни і наполегливо працює над
дей інституту? Невисока на помогти, і вона ніколи нікому дисертацією. Це не переш ко
зріст, тоненька, з великими ка не відмовить. Чесна, правдива,
рими очима і чудовою косою Галя завжди відверто говорить джає їй брати активну участь у
навколо чола, вона з першого ж товаришам про їх недоліки, до громадській роботі факультету.
Вона сумлінно працює старшим
погляду -вражає своєю жвавістю, помагає виправити їх.
допитливим розумом, який сві
Принципова, вимоглива до се агітатором нашого агітпункту.
титься в її очах. Галя є кращим бе і до своїх товаришів, Г. Тка
Хороший товариш, скромна і
прикладом для нас і в навчанні ченко є прикладом для всіх сту
трудолюбива, Марія К арачун
і в поведінці. її відповіді завжди дентів нашої групи і всього
користується авторитетом і по
грунтовні, глибоко продумані. інституту.
вагою серед студентів, асп іран
Вечір. Вже пізно, але Галя,
Р. КОЛИХАН,
схилившись над книжкою, шу
тів і викладачів.
студентка IV курсу фізикокає відповіді на ті запитання,
математичного факультету.
В. МАТВЄЄВ.
які її хвилюють. Вона розуміє,
наскільки відповідальна профе
сія педагога, знає, що пройде
деякий час, і вона стоятиме не
перед викладачем, а перед
дітьми, яким буде передавати
знання, набуті за роки навчан
«Спитайте у Скиданової, вона завжди допоможе»,— ці сл о
ня в інституті.
ва часто можна почути у нас в групі.,
Відмінниця навчання, Галя
...Ліна Скиданова. Близько ми познайомилися з нею в кол
багато часу віддає і громадській госпі, де цілий місяць пліч-о-пліч дружно працювали. Ліна була
роботі: вже другий рік вона бригадиром нашої ланки.
працює в комітеті комсомолу.
Робота не була важкою. Проте з незвички інколи, бувало,
Г. Ткаченко не тільки з завзят і відстанеш від товаришів. І завжди першою на допомогу п ри
тям проводить ту роботу, за яку ходила Л. Скиданова. І не тільки в роботі вона першою від гук
неться до товариша. Чи засумує хто, чи розхвилю ється — Л іна
безпосередньо відповідає—жод одразу ж поруч: розвеселить, дасть пораду. Ми завжди відчу
не питання, яке розв’язується
ваємо, що з нами — щирий друг, справжній товариш.
на. засіданні комітету чи на збо
Чуйна, скромна людина; старанна, дисциплінована студент
рах групи, не залишається по ка. Така наша Ліна.
Л. Скиданова — член КПРС, довгий час працювала завід ую
за її увагою: вона не може бути
байдужою до того, що хвилює чою дитсадком; в інституті виконує велику громадську роботу,
вона — старший агітатор, бере активну участь у ж итті групи,
всіх. Галя завжди вносить цінні захоплюється спортом. її ставлення до навчання і громадської
пропозиції, поради, запалює всіх роботи — приклад, гідний наслідування.
своєю ініціативою, багатою фан
В. ЗАСКОКА,
студентка II курсу педфаку.
тазією. За яку б справу Галина
Відмінниця,
комсомольський ватаж ок
Приклад, гідний
наслідування
В січ н і цього року в м. Ярос
л а в л і проходила всесоюзна на
укова конф еренція, присвячена
80-річчю з д н я смерті великого
російського поета М. О. Некра
сова. В роботі конференції взяли
участь і представники кафедри
росій ської та зарубіжної літе_
ратури наш ого інституту т.
К арлов, П олудненко і Дяченко.
В д н і роботи конференції в
Я росл авл і було закладено па
м ’ятн и к М. О. Некрасову.
Н а з н і м к у : церемонія за
кладки п ам ’ятника.
Фото А. Дяченка.
Незабутня зустріч
К У Р О Р Т Б ОРОВЕЦЬ
(Д о 70-річчя з дня народження А. С. М акаренка).
Мені довелося кілька разів скромно заявляв автор чудової
зустрічатися з Антоном Семено "Педагогічної поеми»,— але на
вичем Макаренком. Ці зустрічі самперед почуваю себе педаго
були різні: то я слухав його до гом, завжди і всюди педагогом.
повідь, то бачив його в дні р е Моя літературна праця — лише
волюційних свят разом з вихо форма педагогічної роботи.
ванцями.
Ці слова студенти зустріли
Одна з зустрічей залиш илася гарячими оплесками, вони хви
в моїй пам'яті світлим спога лювали молодь, яка обрала той
дом про цю незвичайну людину. же шлях, по якому пройшов цей
В той час А. С. М акаренко п р а видатний педагог і талановитий
цював у Москві. Н а гаряче за письменник.
прошення студентів прибути до
Антон Семенович, оглядаючи
Харкова Антон Семенович від пройдений шлях, одверто і сер
повів згодою. Вранці 9 березня дечно попереджав майбутніх ви
1939 року ми його радо зустрі хователів, щоб вони не повторю
ла на вокзалі. Антон Семенович вали тих помилок, які колись він
був у піднесеному настрої.
припускав у складній справі ви
— Х арків,— говорив в ін ,— ховання нової радянської лю
для мене особливе місто, я ніби дини.
знову почуваю себе комунаром.
Вся сила виховання полягає
Увечері актовий зал інститу не в індивідуальному підході до
ту був переповнений. Крім сту дитини, не в методах роботи
дентів, на вечір прийшли і ко окремого вчителя, а в організа
лишні вихованці М акаренка. ції колективу. Індивідуальний
Вони з усіх баків оточили А н підхід лише тоді буває найбільш
тона Семеновича, який для всіх впливовим, коли він базується
знаходив тепле слово, привітну на силі і авторитеті колективу.
У прищепленні дитині мо
посмішку.
Зал зустрів Антона Семено ральних якостей велике значен
вича бурхливою радістю. На ня має «правильна радянська
решті все затихло, і він загово звичка».
— Я не згоден з тим.— гово
рив. Його виступ відразу поло
нив усіх своєю простотою і щи рив Антон Семенович,— що в
наших школах організації дитя
рістю.
Антон Семенович захоплюю чого досвіду, життєвого досвіду,
че розповідав про свій творчий комуністичного досвіду не на
шлях, про свої перші кроки в дається достатньої уваги. Ми
педагогічній і громадській ді повинні загартовувати дітей
яльності, про радості і невдачі, змалку.
Поки Антон Семенович допо
про той великий вплив, який
мав на нього геніальний проле відав, до президії було надісла
тарський письменник О. М. но цілу гору запитань. Відомо
всім, що Антон Семенович з
Горький.
— Я трошки літератор,— особливою майстерністю відпові
дав на різні питання, перетво
рюючи свої відповіді на цікаву,
а подекуди й гостру розмову
на найбільш актуальні теми.
Прові дна роль у вихованні,
пояснював Антон Семенович,
повинна належати керівникові
колективу, у якого молодим учи
телям треба довго вчитися. В
системі підготовки майбутнього
вчителя немає такого важливого
предмета, як постановка голосу.
В процесі виховання необхід
ні покарання, але насамперед
слід карати кращих, бо цим ми
висловлюємо довір'я його осо
бистості. Багато цікавого сказав
Антон Семенович про статеве
виховання, про кохання. Так,
дівчат треба вчити більшій по
вазі до себе, до своєї жіночої
гордості. «Дівчину треба вчити,
щоб вона навіть приємних для
неї молодих людей зустрічала з
деяким перцем».
Розмова з Антоном Семенови
чем затягнулася до пізнього ча
су, а запитань все збільшувало
ся. Відчувалося, що саме життя
висувало ці питання, що молодь
бажала одержати пораду від до
свідченого і мудрого виховате
ля перед своїм виходом на по
чесний шлях педагога.
— Яке це щастя,— говорив
Антон Семенович, на прощання
тиснучи нам руки,— відчувати,
що ти не відстав від молоді, що
ти їй потрібний...
Не знали ми, що це було
останнє побачення з видатною
людиною
нашої радянської
епохи.'
С. ЛИТВИНОВ.
З ц и м не м ож на м и р и т и ся
Складні завдання по вихід у кабінет лекцій
стали перед нами в ного експерименту, а
зв’язку з рішеннями кабінет креслення пе
XX з’їзду КПРС про ревести в аудиторію
політехнічне навчання. № 23. Щ е менших зу
Ми повинні переоблад силь треба докласти
нати учбові майстерні, для поновлення техніч
кабінети, лабораторії. ного обладнання в ауди
Не можна миритися торії № 56, яку слід
з тим, що в розпоря передати кафедрі ме
дженні нашого викла тодики викладання. Ви
довського складу є ли магає поновлення тех
ше одна технічно об нічного обладнання І
ладнана
аудиторія аудиторія № 34. До
№ 19. Для кращого речі, тут слід було б
використання наочних поставити кращу дош
і
експериментальних ку для занять з ма
можливостей фізичного тематики.
На совісті нашої гро
кабінету необхідно тер
міново поповнити тех мадськості, кафедр та
нічне обладнання ауди дирекції інституту ле
торії № 37, що межує жить ще одна занедба
з ним і має закритий на справа — астроно
мічна обсерваторія, яка
фактично ц іл и й семестр
була
законсервована.
Однією з причин цього
є те, що купол астро
номічної башти вийшов
зі строю. Ще в 1946
році обстеження пока
зало, що він деформу
вався і його треба мі
няти. За допомогою
наших шефів (заводу
«Ленінська кузня») ми
могли б побудувати но
вий купол самої найно
вішої конструкції.
Необхідно також роз
ширити приміщення об
серваторії. У вихован
ні
матеріалістичного
світогляду астрономія
мусить зайняти своє
Педагогічна освіта в НДР
Нещодавно радянська делегація побувала в Німецькій
Демократичній Республіці. Члени делегації ознайомилися
з життям та працею німецьких друзів, з постановкою на
родної освіти в республіці, побували в середніх та вищих
учбових закладах, на підприємствах, оглянули визначні
місця Берліна тощо.
У складі делегації була директор нашого інституту
М. М. Підтиченко. Про свої враження від перебування
в НДР вона розповіла викладачам, студентам і співробіт
никам інституту в актовому залі 28 лютого ц. р.
В складі радянської делегації
мені довелося бути В СІЧ
НІ — лютому
ц. р. в Німе
цькій Демократичній Республі
ці. Дуже теплими .і зворушли
вими були зустрічі з німецьки
ми друзями на заводах, фабри
ках, у кооперативах, школах,
інститутах.
Соціалістична єдина партія
Німеччини приділяє виключну
увагу вихованню молоді в демо
кратичному і соціалістичному
дусі. В НДР здійснено безкош
товне навчання дітей. Школа
має три основні ступені: 8-річна школа, яка є обов’язковою
для всіх дітей; 10-річка, яка
тільки створюється; для тієї мо
лоді, яка готується до вступу
в інститути ,і університети, є так
звані обершуле, де навчається
молодь після 8-річки ще чоти
ри роки. Ш кола безкоштовно
забезпечує учнів підручниками.
Учбове навантаження учнів
у 8-річній школі в середньому
становить п’ять уроків на день.
Велика увага приділяється фі
зичному вихованню дітей. На
тиждень діти .мають три уроки
фізкультури і по одному — спі
вів
і
малювання.
З
5-го
класу введено вивчення ро
важливе місце і для
цього їй треба створити
всі можливі умови, тим
більше, що наш інсти
тут і тепер готує кад
ри вчителів астрономії
для середньої школи.
В питаннях антирелі
гійного виховання на
шої молоді наша обсер
ваторія не може стояти
осторонь.
Нарешті, слід бу
ло б розглянути питан
ня про поновлення на
шої
метеорологічної
станції, оскільки ми
готуємо кадри в основ
ному для сільської міс
цевості.
К. ЯНКОВСЬКИЙ,
ст. викладач
кафедри фізики.
М. ПІДТИЧЕНКО
сійської мови, а з 9-го —
вводиться англійська чи фран
цузька мова, за вибором учня.
Починаючи з 6-го класу, вве
дені щорічні екзамени в школі.
Після закінчення 8-річки під
літки, як правило, йдуть працю
вати і одержують спеціальність.
Ті, що закінчують 10-річку,
одержують атестат зрілості, але
це їм не дає права вступу до
вищого учбового закладу. Вони
можуть з цим атестатом зрі
лості поступити тільки в техніч
не училище. Право вступу до
вузу дає лише «обершуле» —
школа з 12-річним навчанням.
Серед батьків зараз ведеться
дискусія. Більшість з них вва
жають, що для їх дітей досить
восьмирічного навчання, після
якого молодь повинна йти на
роботу і матеріально допомага
ти сім'ї. А потім вже хай са
мостійно готує себе (якщо вона
бажає) до вузу.
Навантаження вчителя стано
У складі студентської туристської делегації під час
зимових канікул мені пощастило побувати в Болгарії.
Після дводенного перебування в Софії ми вирушили
у Боровець — курорт, розташований в горах Рила.
Боровець — це одна з високогірних туристських баз
«Балкантурисга». За два дні перебування тут ми відві
дали (далеко в горах) мисливський дім царів Бориса і
Фердинанда, побували на так званій Чорній скелі, де фа
шисти розстрілювали болгарських партизанів, комуністів.
У вільний час ми ходили на лижах, каталися на санях, а
ввечері слухали музику, танцювали, проводили жваві бе
сіди з болгарськими друзями.
Ніколи не забути пейзажів зимового, засніженого Бо
ровця!
Один з цих пейзажів ви бачите на знімку.
В. БОНДАР,
студент II курсу фізико-математичного факультету.
вить: у І— IV класах — 28 го
дин на тиждень, у V—VIII —
26 годин, у ІХ—XII — 24. Вчи
телі одержують зарплату в се
редньому від 400 до 1000 ма
рок. Директор школи одержує
зарплату в розмірі 1100 марок.
В І — IV-x класах працюють
учителі, які мають освіту за
вчительську семінарію, в V—
VIIІ -х класах — учителі з осві
тою за педагогічний інститут і в
IX— ХІІ-х класах — з універси
тетською освітою.
Д ля підготовки вчителів ма
сової школи (8-річки) в НДР
створено 7 педагогічних інсти
тутів. Мені довелося відві
дати педінститут в м. Гал
ле.
Директор цього інсти
туту
доцент
Вінклер,
за
відуючі кафедрами, викладачі
ознайомили нас з структурою і
роботою свого закладу. В інсти
туті організовано 15 кафедр,
які готують кадри вчителів чо
тирьох профілів, а саме: фізикоматематичного,
біологічно-хі
мічного, російської мови і му
зики, фізичної культури.
В інституті створені кафедри
математики і методики матема
тики, фізики і методики фізи
ки, фізики і виробничого на
вчання, біології і хімії, методи
ки біології, методики хімії, фі
зичної культури, музики, росій
ської мови та загальноінститут
ські кафедри: педагогіки, пси
хології, суспільних наук тощо.
Інститут готує вчителя ши
рокого профілю. Наприклад, ви
кладача математики і музики,
біології і хімії, математики і
біології, математики і хімії, ро
сійської мови і музики, біології
і фізичної культури, російської
мови і фізичної культури.
На чолі інституту стоїть ди
ректор і три заступники (по на
вчальній частині, виховній ро
боті і господарських питаннях).
Викладання ведуть професори,
доцента, викладачі, старші аси
стенти і асистента. Викладачі
одержують зарплату незалежно
від стажу роботи, але набагато
меншу, ніж в університеті. Так
скажімо, якщо професор універ
ситету одержує зарплату 2800
марок на місяць, то в педінсти
туті — 1400 марок. Це, очевид
но, пояснюється тим, що педін
ститут, в якому строк навчання
три роки, ще не дає випускни
кам диплома за вищу освіту, а
лише посвідчення, яке дає йому
право вчителювати в V—VIII
класах. Асистент одержує 675
марок на місяць, старший аси
стент — 800, викладач — 950.
Крім цього, асистенти 1 стар
ші асистенти одержують до
додаткову плату (в сумі 100—
200 марок) за активну участь
у громадськокорисній роботі.
Учбове навантаження викла
дачів таке: професор і доцент
повинні дати по 10 годин на
тиждень, викладачі — 18—20
годин (лекційних і семінар
ських), асистент — 10—12 го
дин, головним чином семінар
ських занять. Директор і за
ступники директора повинні ма
ти як мінімум 2 години і як
максимум — 6 годин на тиж
день.
(Закінчення буде).
ТВОРЧІ ЗВ’ЯЗКИ
В інституті зараз немає ж од
ної кафедри, члени якої не бу
ли б так чи інакше зв’язані з
якоюсь школою Києво-Свято
шинського району чи міста. Ста
ло звичним відвідування кабіне
тів, лабораторій і майстерень
інституту вчител ями глибинних
шкіл району з метою одержа
ти консультації чи попрацюва
ти в читальні та кабінетах. З
особливим задоволенням відві
дують інститут учителі молод
ших класів і вчителі фізики та
іноземних мов, керівні праців
ники шкіл і піонервожаті.
Дійовість творчого зв’язку ка
федр з школами особливо по
мітна на конференціях і педаго
гічних читаннях, у яких беруть
активну участь найбільш досвід
чені члени кафедр нашого інсти
туту.
Високі оцінки вчителів на
серпневій конференції дістали
доповіді: доктора педагогічних
наук Бугайко Т. Ф. («Нові проб
леми радянської методики літе
ратури»), доповідь доц. Задесен
ця М. П. («Вікові особливості
учнів молодших класів») та до
повідь ст. викладача Карлової
А. П. («Вивчення І розділу
курсу фізики у VII класі»).
Велику роботу провели ка
федри інституту, допомагаючи
вчителям району в підготовці і
проведенні січневої конферен
ції та педагогічних читань. На
цій конференції членами педа
гогічних і фахових кафедр було
прочитано 23 доповіді, проведе
но 5 семінарів-практикумів для
вчителів фізики, математики,
іноземних мов і для вчителів
молодших класів.
Але на січневій конференції
мали місце і зриви та недодер
жання плану. Так, доц. Маєр
гойз Д. М. без поважних при
чин не з ’явився на семінар-прак
тикум з математики, який за
планом мав проходити 3 і 4 січ
ня.
В нашій допомозі школам ра
йону є і серйозні недоліки. Ряд
запланованих заходів ми не
змогли виконати з вини окре
мих кафедр. До того ж кафедри
методик нічого не зробили для
вивчення досвіду роботи учите
лів свого профілю та для надан
ня їм практичної допомоги. Ма
ли місце зриви лекцій без по
важних причин.
Значну роботу провадять ка
федри нашого інституту і в шко
лах міста, до яких в они прикріп
лені з початку навчального
року.
136
середній школі
кафедра фізики у співдружності
з кафедрою методики фізи
ки допомогли в обладнанні
кабінету з електротехніки та
майстерні, кафедра педагогіки
допомогла класним керівникам
спланувати виховну роботу на
наступний рік і підготувала та
привела науково-методичну кон
ференцію на тему «Організація
і виховання дитячого колек
тиву».
Колектив цієї школи з допо
могою Кафедри педагогіки готує
зараз другу науково-методичну
конференцію по естетичному ви
хованню.
Доценти Л. КАРЛОВ,
М. ЗАДЕСЕНЕЦЬ.
П ісля за л ік у
Інститутська
хроніка
За систематичне порушен
ня навчальної дисципліни
студентові IV курсу мовнолітературного
факультету
(укр. відділ) Є. Шаботенку
наказом директора оголоше
на сувора догана з попере
дженням.
* *
За несвоєчасну явку на
заняття в II семестрі без по
важних причин наказом ди
ректора інституту позбавле
ні стипендії на березень мі
сяць студенти IV курсу (ро
сійський відділ) мовно-літе
ратурного факультету Н. Ко
маренко, М. Макарова, С.
Федорченко.
* *
За несвоєчасну явку на за
няття в II семестрі без по
важних причин наказом ди
ректора інституту оголошена
догана студентам українсько
го відділу мовно-літературно
го факультету В. Ромазан,
С. Шинкаренко, О. Середі,
Г. Мельниченко, О. Миров
ській.
* *
За запізнення без поваж
них причин на педагогічну
практику наказом директора
інституту оголошена догана
студентам IV курсу педаго
гічного факультету Л. Доро
фєєвій, Г. Кручинській, О.
Шолох.
* *
Студентці III курсу фізи
ко-математичного факульте
ту (відділ математики) З .
Магдич за систематичне за
пізнення на лекції наказом
директора інституту оголо
шена догана.
В. ТАТАЕВ
ЛИСТ Д О Р Е Д А К Ц ІЇ
А як у вас?
Ходіння на лижах — цікавий вид спорту і прекрасний
засіб оздоровлення: він зміцнює серце, нервову систему,
надає людині бадьорості.
У нашому інституті є всі умови для систематичних
занять: кваліфіковані тренери, належний інвентар: по
ряд — чудові місця, де завжди можна потренуватися.
Зима в цьому році дуже примхлива. Але дні, коли ви
падав сніг, кафедра фізкультури вміло використовувала
для тренувань.
На минулому тижні ми складали залік з ходіння на
лижах. Кращі результати показали Н. Богуш, Т. Бердник,
В. Орловський, А. Барсук.
Фото і текст Є. Білевича, студента І курсу
педагогічного факультету.
Студентки Л. Лозовицька (зліва) та Л. Плахотнюк
проводять тренувальну гру перед змаганнями на першість
інституту з шахів.
Раз на рік, але буває
У грудні минулого року
ми ознайомилися
з
нака
зом директора інституту про
обов’язкове проведення ран
кової
гімнастики
студента
ми і аспірантами, які про
живають у гуртожитках. Ка
федрі фізичного виховання ра
зом з студрадами гуртожитків,
з профспілковою та комсомоль
ською
організаціями,
радою
ДСТ «Буревісник» треба було
організувати та
забезпечити
проведення ранкової гімнастики
в студентських гуртожитках;
заступнику директора інституту
по господарській частині т. Б о
сенку встановити електродзво
ники в усіх гуртожитках інсти
туту; лікареві т. Волинському
здійснювати систематичний кон
троль за проведенням цього
важливого заходу.
З дня видання наказу про
йшло багато часу. Кожного
ранку в робочій кімнаті нашо
го гуртожитку лунає: «Говорит
Москва. Начинаем урок утрен
ней гимнастики». Декілька ен
тузіастів, здебільшого аспіран
тів, виконують вправи. Одинаки
роблять
«самодіяльну»
гім
настику на подвір’ї, в коридо
рах. І все. В цілому ж мешкан
ці гуртожитку мирно сплять.
А де ж дзвоник? Цього не знає
навіть т. Босенко. Досі не по
цікавились організацією ранко
вої гімнастики ні кафедра ф із
культури, ні профком, ні комі
Ходять руки у кориті,
По рядках стрибає око,
А шкарпетки перемиті
На підлогу ллють потоки.
У каструлі каша гине ,—
Чад заповнює кімнату...
То студент своїй дружині
«Виробля» сюрприз на свято.
Из лирической тетради
Вечер засыпает. Смежив очи,
Ночь на небо вывела луну.
Звёзды помешают нам не очень.
Хочешь, подарю тебе одну?!.
Впрочем, кет! Дарю тебе сиянье
Млечного широкого пути:
По нему с тобою в мирозданье
Можно, верю, запросто дойти,
Поглядеть на землю, где
любили,
Где звучал наш неподкупный
смех,
На планету, где всегда мы
были
Самыми счастливыми из всех!
*
*
*
Волны волнуются, волны
волнуются,
Вольные ветры поют.
Только девчонка, задумавшись,
хмурится:
Думы ей спать не дают.
Это они ее подняли ночью,
К морю ее повели...
тет комсомолу, ні ДСТ « Б у р е
вісник». Щ е не був у гу р то
житку і т. Волинський.
Виникає запитання: для кого
і для чого наказ виданий?
Нас дуже цікавить, чи прово
диться ранкова гімнастика в
інших гуртожитках наш ого ін
ституту. Як у вас здійсню ється
наказ, товариші з перш ого і
другого гуртожитків?!
В. ОЛІЙНИК,
І. СЕНЧИХІНА,
мешканці гуртожитку № 3.
Радости хочет!
Любви она хочет!
Верной и вечной любви!
К морю ведет е е тихая улица.
Брызги фонтаном встают.
Волны волнуются, волны
волнуются,
Вольные ветры поют;
* *
*
А ты смогла бы постоянно
Идти вперед вдвоем со мной,
Оставшись нежной и желанной.
И по-девичьи молодой?
Я знаю: в жизни очень много
Тяжелых, не простых дорог...
Давай пойдем одной дорогой!
Смогла бы ты?..
А я бы смог!
П О П Р О Б У Й РОЗВ’ЯЗАТи
Ш ахова задача
М ат за 4 ходи.
С клав М. Скуратівський
Редактор В. ВОЙТКО.
Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
З а
К
педагогічні
А Д Р И 8
БЕРЕЗНЯ
1958 року
СУБОТА
ОРГАН ПАРТБЮ РО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ і
ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО
РАДІСНЕ СВЯТО
Міжнародний жіночий день
у цьому році відзначається в
знаменні дні підготовки до ви
борів у найвищий орган дер
жавної влади нашої країни—
у Верховну Раду СРСР.
Міжнародний день робіт
ниць був встановлений в
1910 р. за пропозицією ви
датної революціонерки К ла
ри Цеткін на II Міжнародній
конференції соціалісток. Він
мав сприяти залученню жі
ночих мас до загальної рево
люційної боротьби робітничо
го класу. Але в царській Ро
сії було заборонено відзнача
ти день 8 березня.
Тільки соціалізм, який
приніс свободу І рівноправ
ність всім трудящим, розкрі
пачив і жінку.
Успіхи соціалістичного бу
дівництва на всіх етапах роз
витку Радянської держави
нерозривно зв’язані з актив
ною і самовідданою діяль
ністю радянських жінок.
У суворі дні Великої Віт
чизняної війни з новою си
лою проявилися мужність і
героїзм жінок Країни Рад.
Жінки беруть
активну
участь в управлінні країною.
Депутатами Верховної Ради
СРСР в 1954 р. були обрані
348 жінок — 26 процентів
усіх депутатів. Понад дві ти
сячі жінок — депутати Вер
ховних Рад союзних і авто
номних республік.
До революції двері вищих
учбових закладів були закри
ті перед жінкою. Тепер понад
мільйон жінок нашої країни
працюють вчителями; понад
два мільйони — в галузі
охорони здоров’я; 53 процен
ти спеціалістів з вищою осві
тою становлять у нас жінки.
Більше третини наукових
працівників країни — жінки.
Партія і уряд високо оці
нюють самовіддану працю
радянських жінок. 1.090.920
жінок нагороджені орденами
і медалями, майже дві з по
ловиною тисячі жінок — Ге
рої Соціалістичної Праці і
Герої Радянського Союзу.
Відзначаючи Міжнародний
жіночий день — 8 березня,
радянські жінки ще раз про
демонструють усьому світо
ві, як багато дала їм рідна
країна, якою великою є їхня
відданість
Комуністичній
партії, якою непохитною є
рішимість зробити все, щоб
величні перспективи розвит
ку нашої Батьківщини були
швидше втілені в життя.
№
5 ( 52)
А гі т к о л е к т и в н ап ередодн і
виборів
Значну роботу провів агіт
колектив фізико-математич
ного факультету, що обслу
говує виборців виборчої ДІЛЬ
НИЦІ № 99/99.
Агітатори часто зустріча
ються з виборцями, прово
дять серед них масово-полі
тичну роботу.
За місяць, що пройшов з
часу утворення агітколекти
ву, більшість агітаторів про
вела по 4 — 5 бесід на тему:
«Виборча система в СРСР
найдемократичніша в світі»,
«Звернення ЦК КПРС до
всіх виборців» і інші.
Проте в роботі агітколек
тиву є ще і значні недоліки.
Погано працюють агітатори
тт. Лантух, Перкова, Мирош
ниченко. Вони до цього часу
ще не провели жодної бесіди,
рідко бувають у виборців.
У дні, що залишилися до
виборів, треба посилити ма
сово-агітаційну роботу серед
виборців, широко розгорну
ти агітацію за наших канди
датів у депутати до Ради Со
юзу — О. І. Кириченка та
до Ради Національностей —
М. С. Синицю.
М. КУБРУШКО,
зав. агітколективом.
Допомога виборцям
В агітпункт виборчої дільниці № 99/99 досить часто звер
таються виборці з проханням допомогти їм вирішити ті чи інші
особисті питання.
Так, недавно в агітпункт звернулася виборець З . Й. Фельд
ман, яка прож иває по вул. Франка, 34, кв. 20. Товаришка
Фельдман самотня, зараз інвалід і за станом здоров'я потребує
щоденної опіки сторонньої людини. Вона просила допомогти
юридично оформити їй опікунство.
Старший агітатор т. Яворська і агітатор т. Якубенко допо
могли З . Й . Фельдман оформити відповідні документи і одер
жати санкцію на опікунство в Сталінському райвиконкомі
м. Києва.
Це не поодинокий випадок конкретної допомоги агітаторів
своїм виборцям.
В. ГАКЕН.
Н а ф о т о : гру
па
агітаторів —
студентів II курсу
фізико - матема
тичного
Н
Е
Д
І Л Я
Ціна 15 коп.
факуль
тету п е ревіряє
списки своїх ви
борців.
В И Б О Р И
В ер ховн ої Р а ди
СР СР
ПРАЦЮЮТЬ З ВОГНИКОМ
Довір’я
агітаторів педагогічного факульте
виправдаємо ту 30сумлінно
працюють на виборчій діль
З великим задоволен ниці 96/96. їх можна щоденно бачити на
ням дізналися студен агітпункті, у квартирах виборців.
ти 42 групи математи
Викладачі-комуністи педфаку тт. Дмит
ків про те, що їм дору ренко та Ткаченко провели на квартирах
чено проводити агіта і в агітпункті бесіди по дошкільному і
ційно-масову роботу в шкільному вихованню дітей у сім’ї.
Для виборців у залі педінституту про
підготовці до виборів у
Верховну Раду СРСР ведено ряд лекцій та концертів з демон
серед мешканців двох струванням кінокартин. Так, доцент Ні
будинків.
Комсомоль коленко прочитав лекцію про виховання
ська організація групи дітей в сім’ї; проведені вечори, присвя
виділила п’ять кращих чені 10-річчю Чехословацької республі
студентів для виконан ки та 40-річчю Радянської Армії.
Силами студентів педінституту влаш
ня ц ієї важливої і по
товуються цікаві концерти; демонстру
чесної роботи.
Слід відзначити, що ються кінофільми. Виборці з задоволен
призначені товариші з ням відвідують наш агітпункт.
Завдяки сумлінній роботі агітаторів
перших днів сумлінно
других
курсів (дошкільного відділу і спецпоставилися до своїх
педагогіки),
виборці перевірилися у ви
обов'язків. Почали з то
го, що кожен агітатор борчих списках до першого березня ц. р.
Важко визначити кращого агітатора,
відвідав своїх вибор
ців, познайомився з їх бо всі вони працюють охоче і віддано;
потребами і запитами. кращими з кращих є Скиданова, Брег
Потім були проведені ман, Нечипоренко, Романчук, Лисенко,
цікаві, змістовні бесіди, Грита, Рябоконь, Пузій, Гросецька, Коб
на яких виборців було зар, Вірна, Лозовицька.
П. ФЕДЧЕНКО,
ознайомлено з рішення
зав.
агітколективом.
ми грудневого Пленуму
ЦК КПРС, з виступом
М. С. Хрущова в Білорусії та із зверненням ЦК КПРС до ви
борців. З радістю, як бажаних гостей, зустрічають виборці мо
лодих агітаторів-ентузіастів. Особливо відзначаються в роботі
агітатори тт. Ванько і Вільчинська; не відстають від них і
тт. Копелева, Проховник, Гриценко.
Зараз проводиться велика робота по перевірці списків ви
борців, по ознайомленню їх з біографіями кандидатів у депута
ти Верховної Ради СРСР. Ця робота розпочалася своєчасно і
найближчим часом буде успішно завершена.
Агітатори 42 групи математиків впевнено заявляють: по
кладені н а нас почесні обов’язки виправдаємо з честю!
М. ЖУРБАС,
ст. агітатор.
В ДИРЕКЦІЇ
Один з найстаріших виборців т. Миронець прийшов
на виборчу дільницю, щоб перевірити правильність зане
сення в списки членів його сім ’ї. Член виборчої КОМІСІЇ
т. Грушківська охоче допомагає йому.
В зв’язку з .відзначенням 28 березня 90 річниці з дня
народження великого пролетарського письменника О. М. Горь
кого, ім’я якого носить наш інститут, наказом директора за
тверджено ювілейну .комісію в складі 11 осіб (голова —
М. М. Підтиченко).
Чуйна людина, майстерний педагог
Більшість першокурсників з
перших днів навчання активно
включилися в громадське жит
тя інституту. До них належить
і Ліда Недбайло, студентка мов
но-літературного факультету.
Н а ф о т о : Л. Недбайло за
перевіркою картотеки членів
профспілки.
Євгенія Михайлівна Суль
женко працює в нашому інсти
тут,і понад 12 років, спочатку
асистентом, а потім старшим
викладачем кафедри методики
фізики.
Прийшовши в інститут в
1945 р., Євгенія Михайлівна в
тяжких умовах післявоєнних ро
ків доклала багато зусиль, щоб
налагодити роботу лабораторії
фізики, приділила особливу
увагу організації демонстрацій
ного експерименту з фізики.
Товаришка Сульженко відома
вчителям фізики м. Києва і під
шефного Києво-Святошинського
району як досвідчений мето
дист, що добре знає середню
школу. Неодноразово вона ви
ступала з доповідями на семі
нарах вчителів фізики, працю
вала на курсах для підвищення
кваліфікації вчителів.
Незважаючи
на
значний тивну участь і в громадському
педагогічний досвід і знан житті інституту. Тричі її оби
депутатом
Сталінської
ня матеріалу, вона завжди рали
сумлінно готується до занять і райради депутатів трудящ их, де
проводить їх з великою педа вона працювала ;в культосвітній
гогічною майстерністю.
та житловій комісіях.
Крім того, Євгенія Михайлів
Є. М. Сульженко з великою
на вміло керує студентським сумлінністю веде наукову робо
науковим гуртком методики фі ту. Вона зібрала цікавий мате
зики, спрямовуючи його роботу ріал з історії розвитку методич
на розробку найбільш актуаль ної думки на У країні і підготу
них і окладних тем з курсу фі вала кандидатську дисертацію ,
а також надрукувала р яд статей
зики середньої школи.
на
цю тему. З ар аз т. С ульж ен
Є. М. Сульженко користуєть
ко
досліджує
роботу класів з ви
ся любов’ю і пошаною студен
робничим
навчанням.
тів, вихованню яких вона від
Щ иро бажаємо наш ій ш анов
дає багато сил. Студенти ака
демгрупи, де вона працює агі ній Євгенії М ихайлівні здо
татором, бачать в ній старшого ров’я, творчої енергії і дальш их
товариша і чуйного друга, з успіхів у науковій та педагогіч
яким можна поділитися своїми ній роботі.
думками, одержати пораду.
М. ЧЕРЕДНИК,
Євгенія Михайлівна бере ак
І. МАКАРОВСЬКА
Викладач і вихователь
У повсякденних
турботах
На заочному відділі Київ
ського педагогічного інституту
повчається більше двох тисяч
студентів. Для успішного їх
навчання методистами факуль
тетів провадиться велика ор
ганізаційна робота.
Методисти Надія Микитівна
Трифонова (педфак) та Антоні
ма Яківна Малярчук (мовно-лі
тературний факультет) працю
ють більше десяти років; свої
обов’язки вони виконують зраз
ково: добре організували ака
демічні групи, вдало піді
брали старост — перших своїх
помічників під час сесії, вмі
ло складають розклади. Ве
лике листування у міжсе
сійний період (а студентів у
них більш ніж по п’ятсот!) ними
провадиться так, що відповіді
на запитання студентів склада
ються в той же день і не пізні
ше другого дня надсилаються
студентам. Жодного листа вони
не залишають без відповіді.
Часто студенти просять пи
сьмових консультацій з дисцип
лін навчального плану. Товари
ші Трифонова та Малярчук
швидко надсилають викладачам
запитання студентів і, не пізні
ше, як через п’ять днів, письмо
ва консультація надсилається
студентові.
Контрольні роботи, одержані
від студентів, методисти без
затримок передають викладачам
на рецензію і протягом тижня
повертають їх студентам разом
з рецензією. Вони знають усіх
студентів, стежать за виконан
ням навчальних завдань тощо,
Надія Микитівна і Антоніна
Яківна користуються авторите
том і пошаною серед студентів
та викладачі в інституту.
Відзначаючи в день 8 берез
ня сумлінну роботу наших ша
новних товаришок, ми бажаємо
їм доброго здоров'я, щастя, ра
дості в житті, дальших успіхів
у роботі.
І. ГУРІН.
Багато хороших, самовідда
них трудівниць є серед жінок
нашого Інституту. Вони працю
ють на всіх ділянках пліч-опліч з чоловіками, показуючи
прекрасні зразки роботи, Є та
кі працівники серед жінок і на
кафедрі фізики.
Хто на факультеті не знає
Ірину Іллінічну Тичину — ви
хованку нашого інституту?!.
Студенткою вона прекрасно
вчилася, була членом науково
го гуртка фізики і виявила на
хил до наукової роботи. І. Ти
чину залишили після закінчен
ня інституту асистентом кафед
ри фізики, де вона працює
вже п’ятий рік.
І. Тичина виконує і обов’язки
секретаря кафедри і помічника
керівника наукового гуртка фі
зики; бере активну участь у
громадсько-політичній
роботі.
Вона і викладач і вихователь
студентів.
За сумлінне ставлення до
своїх обов’язків І. Тичина не
одноразово одержувала премії
та подяки.
Побажаємо ж нашій Ірині Іллінічні і надалі успішно працю
вати на ниві народної освіти на
користь нашої Радянської Бать
ківщини.
В. ШЕКЕРА,
ст. викладач кафедри
фізики.
ШЛ Я Х
УНАУКУ
Минуло тільки п ’ять років з
того часу, як М арія Олексіївна
Карачун
закінчила
середню
школу. Любов до праці, допит
ливість і вимогливість до себе
допомогли їй за цей час доби
тися значних успіхів.
У 1952 р. вона стала студент
кою нашого інституту. На про
тязі чотирьох років навчання
М. Карачун виявила себе здіб
ною,
трудолюбивою;
брала
активну участь у роботі на
укових студентських гуртків.
Разом
з
тим
М арія бу
ла членом комсомольського бю
ро фізико-математичного ф а
культету.
Закінчивши в 1956 році ін
ститут з відзнакою, М. К ара
чун була рекомендована Вченою
радою в аспірантуру.
Вже другий рік на дошці по не бралася, завжди вона дово
Зараз М арія Олексіївна —
шани нашого інституту ви ба дить її до кінця, не залишає на аспірантка другого року на
чите фото студентки фізико-ма півдорозі, хоч це іноді їй не
тематичного факультету Галини легко вдається. Г. Ткаченко — вчання кафедри математичного
Ткаченко.
чуйний, хороший товариш. Ча аналізу і геометрії. Вона успіш
Хто ж ця дівчина, ім’я якої сто студенти звертаються до неї но склала кандидатські е к за м е
називається в числі кращих лю із запитаннями, з проханням до ни і наполегливо працює над
дей інституту? Невисока на помогти, і вона ніколи нікому дисертацією. Це не переш ко
зріст, тоненька, з великими ка не відмовить. Чесна, правдива,
рими очима і чудовою косою Галя завжди відверто говорить джає їй брати активну участь у
навколо чола, вона з першого ж товаришам про їх недоліки, до громадській роботі факультету.
Вона сумлінно працює старшим
погляду -вражає своєю жвавістю, помагає виправити їх.
допитливим розумом, який сві
Принципова, вимоглива до се агітатором нашого агітпункту.
титься в її очах. Галя є кращим бе і до своїх товаришів, Г. Тка
Хороший товариш, скромна і
прикладом для нас і в навчанні ченко є прикладом для всіх сту
трудолюбива, Марія К арачун
і в поведінці. її відповіді завжди дентів нашої групи і всього
користується авторитетом і по
грунтовні, глибоко продумані. інституту.
вагою серед студентів, асп іран
Вечір. Вже пізно, але Галя,
Р. КОЛИХАН,
схилившись над книжкою, шу
тів і викладачів.
студентка IV курсу фізикокає відповіді на ті запитання,
математичного факультету.
В. МАТВЄЄВ.
які її хвилюють. Вона розуміє,
наскільки відповідальна профе
сія педагога, знає, що пройде
деякий час, і вона стоятиме не
перед викладачем, а перед
дітьми, яким буде передавати
знання, набуті за роки навчан
«Спитайте у Скиданової, вона завжди допоможе»,— ці сл о
ня в інституті.
ва часто можна почути у нас в групі.,
Відмінниця навчання, Галя
...Ліна Скиданова. Близько ми познайомилися з нею в кол
багато часу віддає і громадській госпі, де цілий місяць пліч-о-пліч дружно працювали. Ліна була
роботі: вже другий рік вона бригадиром нашої ланки.
працює в комітеті комсомолу.
Робота не була важкою. Проте з незвички інколи, бувало,
Г. Ткаченко не тільки з завзят і відстанеш від товаришів. І завжди першою на допомогу п ри
тям проводить ту роботу, за яку ходила Л. Скиданова. І не тільки в роботі вона першою від гук
неться до товариша. Чи засумує хто, чи розхвилю ється — Л іна
безпосередньо відповідає—жод одразу ж поруч: розвеселить, дасть пораду. Ми завжди відчу
не питання, яке розв’язується
ваємо, що з нами — щирий друг, справжній товариш.
на. засіданні комітету чи на збо
Чуйна, скромна людина; старанна, дисциплінована студент
рах групи, не залишається по ка. Така наша Ліна.
Л. Скиданова — член КПРС, довгий час працювала завід ую
за її увагою: вона не може бути
байдужою до того, що хвилює чою дитсадком; в інституті виконує велику громадську роботу,
вона — старший агітатор, бере активну участь у ж итті групи,
всіх. Галя завжди вносить цінні захоплюється спортом. її ставлення до навчання і громадської
пропозиції, поради, запалює всіх роботи — приклад, гідний наслідування.
своєю ініціативою, багатою фан
В. ЗАСКОКА,
студентка II курсу педфаку.
тазією. За яку б справу Галина
Відмінниця,
комсомольський ватаж ок
Приклад, гідний
наслідування
В січ н і цього року в м. Ярос
л а в л і проходила всесоюзна на
укова конф еренція, присвячена
80-річчю з д н я смерті великого
російського поета М. О. Некра
сова. В роботі конференції взяли
участь і представники кафедри
росій ської та зарубіжної літе_
ратури наш ого інституту т.
К арлов, П олудненко і Дяченко.
В д н і роботи конференції в
Я росл авл і було закладено па
м ’ятн и к М. О. Некрасову.
Н а з н і м к у : церемонія за
кладки п ам ’ятника.
Фото А. Дяченка.
Незабутня зустріч
К У Р О Р Т Б ОРОВЕЦЬ
(Д о 70-річчя з дня народження А. С. М акаренка).
Мені довелося кілька разів скромно заявляв автор чудової
зустрічатися з Антоном Семено "Педагогічної поеми»,— але на
вичем Макаренком. Ці зустрічі самперед почуваю себе педаго
були різні: то я слухав його до гом, завжди і всюди педагогом.
повідь, то бачив його в дні р е Моя літературна праця — лише
волюційних свят разом з вихо форма педагогічної роботи.
ванцями.
Ці слова студенти зустріли
Одна з зустрічей залиш илася гарячими оплесками, вони хви
в моїй пам'яті світлим спога лювали молодь, яка обрала той
дом про цю незвичайну людину. же шлях, по якому пройшов цей
В той час А. С. М акаренко п р а видатний педагог і талановитий
цював у Москві. Н а гаряче за письменник.
прошення студентів прибути до
Антон Семенович, оглядаючи
Харкова Антон Семенович від пройдений шлях, одверто і сер
повів згодою. Вранці 9 березня дечно попереджав майбутніх ви
1939 року ми його радо зустрі хователів, щоб вони не повторю
ла на вокзалі. Антон Семенович вали тих помилок, які колись він
був у піднесеному настрої.
припускав у складній справі ви
— Х арків,— говорив в ін ,— ховання нової радянської лю
для мене особливе місто, я ніби дини.
знову почуваю себе комунаром.
Вся сила виховання полягає
Увечері актовий зал інститу не в індивідуальному підході до
ту був переповнений. Крім сту дитини, не в методах роботи
дентів, на вечір прийшли і ко окремого вчителя, а в організа
лишні вихованці М акаренка. ції колективу. Індивідуальний
Вони з усіх баків оточили А н підхід лише тоді буває найбільш
тона Семеновича, який для всіх впливовим, коли він базується
знаходив тепле слово, привітну на силі і авторитеті колективу.
У прищепленні дитині мо
посмішку.
Зал зустрів Антона Семено ральних якостей велике значен
вича бурхливою радістю. На ня має «правильна радянська
решті все затихло, і він загово звичка».
— Я не згоден з тим.— гово
рив. Його виступ відразу поло
нив усіх своєю простотою і щи рив Антон Семенович,— що в
наших школах організації дитя
рістю.
Антон Семенович захоплюю чого досвіду, життєвого досвіду,
че розповідав про свій творчий комуністичного досвіду не на
шлях, про свої перші кроки в дається достатньої уваги. Ми
педагогічній і громадській ді повинні загартовувати дітей
яльності, про радості і невдачі, змалку.
Поки Антон Семенович допо
про той великий вплив, який
мав на нього геніальний проле відав, до президії було надісла
тарський письменник О. М. но цілу гору запитань. Відомо
всім, що Антон Семенович з
Горький.
— Я трошки літератор,— особливою майстерністю відпові
дав на різні питання, перетво
рюючи свої відповіді на цікаву,
а подекуди й гостру розмову
на найбільш актуальні теми.
Прові дна роль у вихованні,
пояснював Антон Семенович,
повинна належати керівникові
колективу, у якого молодим учи
телям треба довго вчитися. В
системі підготовки майбутнього
вчителя немає такого важливого
предмета, як постановка голосу.
В процесі виховання необхід
ні покарання, але насамперед
слід карати кращих, бо цим ми
висловлюємо довір'я його осо
бистості. Багато цікавого сказав
Антон Семенович про статеве
виховання, про кохання. Так,
дівчат треба вчити більшій по
вазі до себе, до своєї жіночої
гордості. «Дівчину треба вчити,
щоб вона навіть приємних для
неї молодих людей зустрічала з
деяким перцем».
Розмова з Антоном Семенови
чем затягнулася до пізнього ча
су, а запитань все збільшувало
ся. Відчувалося, що саме життя
висувало ці питання, що молодь
бажала одержати пораду від до
свідченого і мудрого виховате
ля перед своїм виходом на по
чесний шлях педагога.
— Яке це щастя,— говорив
Антон Семенович, на прощання
тиснучи нам руки,— відчувати,
що ти не відстав від молоді, що
ти їй потрібний...
Не знали ми, що це було
останнє побачення з видатною
людиною
нашої радянської
епохи.'
С. ЛИТВИНОВ.
З ц и м не м ож на м и р и т и ся
Складні завдання по вихід у кабінет лекцій
стали перед нами в ного експерименту, а
зв’язку з рішеннями кабінет креслення пе
XX з’їзду КПРС про ревести в аудиторію
політехнічне навчання. № 23. Щ е менших зу
Ми повинні переоблад силь треба докласти
нати учбові майстерні, для поновлення техніч
кабінети, лабораторії. ного обладнання в ауди
Не можна миритися торії № 56, яку слід
з тим, що в розпоря передати кафедрі ме
дженні нашого викла тодики викладання. Ви
довського складу є ли магає поновлення тех
ше одна технічно об нічного обладнання І
ладнана
аудиторія аудиторія № 34. До
№ 19. Для кращого речі, тут слід було б
використання наочних поставити кращу дош
і
експериментальних ку для занять з ма
можливостей фізичного тематики.
На совісті нашої гро
кабінету необхідно тер
міново поповнити тех мадськості, кафедр та
нічне обладнання ауди дирекції інституту ле
торії № 37, що межує жить ще одна занедба
з ним і має закритий на справа — астроно
мічна обсерваторія, яка
фактично ц іл и й семестр
була
законсервована.
Однією з причин цього
є те, що купол астро
номічної башти вийшов
зі строю. Ще в 1946
році обстеження пока
зало, що він деформу
вався і його треба мі
няти. За допомогою
наших шефів (заводу
«Ленінська кузня») ми
могли б побудувати но
вий купол самої найно
вішої конструкції.
Необхідно також роз
ширити приміщення об
серваторії. У вихован
ні
матеріалістичного
світогляду астрономія
мусить зайняти своє
Педагогічна освіта в НДР
Нещодавно радянська делегація побувала в Німецькій
Демократичній Республіці. Члени делегації ознайомилися
з життям та працею німецьких друзів, з постановкою на
родної освіти в республіці, побували в середніх та вищих
учбових закладах, на підприємствах, оглянули визначні
місця Берліна тощо.
У складі делегації була директор нашого інституту
М. М. Підтиченко. Про свої враження від перебування
в НДР вона розповіла викладачам, студентам і співробіт
никам інституту в актовому залі 28 лютого ц. р.
В складі радянської делегації
мені довелося бути В СІЧ
НІ — лютому
ц. р. в Німе
цькій Демократичній Республі
ці. Дуже теплими .і зворушли
вими були зустрічі з німецьки
ми друзями на заводах, фабри
ках, у кооперативах, школах,
інститутах.
Соціалістична єдина партія
Німеччини приділяє виключну
увагу вихованню молоді в демо
кратичному і соціалістичному
дусі. В НДР здійснено безкош
товне навчання дітей. Школа
має три основні ступені: 8-річна школа, яка є обов’язковою
для всіх дітей; 10-річка, яка
тільки створюється; для тієї мо
лоді, яка готується до вступу
в інститути ,і університети, є так
звані обершуле, де навчається
молодь після 8-річки ще чоти
ри роки. Ш кола безкоштовно
забезпечує учнів підручниками.
Учбове навантаження учнів
у 8-річній школі в середньому
становить п’ять уроків на день.
Велика увага приділяється фі
зичному вихованню дітей. На
тиждень діти .мають три уроки
фізкультури і по одному — спі
вів
і
малювання.
З
5-го
класу введено вивчення ро
важливе місце і для
цього їй треба створити
всі можливі умови, тим
більше, що наш інсти
тут і тепер готує кад
ри вчителів астрономії
для середньої школи.
В питаннях антирелі
гійного виховання на
шої молоді наша обсер
ваторія не може стояти
осторонь.
Нарешті, слід бу
ло б розглянути питан
ня про поновлення на
шої
метеорологічної
станції, оскільки ми
готуємо кадри в основ
ному для сільської міс
цевості.
К. ЯНКОВСЬКИЙ,
ст. викладач
кафедри фізики.
М. ПІДТИЧЕНКО
сійської мови, а з 9-го —
вводиться англійська чи фран
цузька мова, за вибором учня.
Починаючи з 6-го класу, вве
дені щорічні екзамени в школі.
Після закінчення 8-річки під
літки, як правило, йдуть працю
вати і одержують спеціальність.
Ті, що закінчують 10-річку,
одержують атестат зрілості, але
це їм не дає права вступу до
вищого учбового закладу. Вони
можуть з цим атестатом зрі
лості поступити тільки в техніч
не училище. Право вступу до
вузу дає лише «обершуле» —
школа з 12-річним навчанням.
Серед батьків зараз ведеться
дискусія. Більшість з них вва
жають, що для їх дітей досить
восьмирічного навчання, після
якого молодь повинна йти на
роботу і матеріально допомага
ти сім'ї. А потім вже хай са
мостійно готує себе (якщо вона
бажає) до вузу.
Навантаження вчителя стано
У складі студентської туристської делегації під час
зимових канікул мені пощастило побувати в Болгарії.
Після дводенного перебування в Софії ми вирушили
у Боровець — курорт, розташований в горах Рила.
Боровець — це одна з високогірних туристських баз
«Балкантурисга». За два дні перебування тут ми відві
дали (далеко в горах) мисливський дім царів Бориса і
Фердинанда, побували на так званій Чорній скелі, де фа
шисти розстрілювали болгарських партизанів, комуністів.
У вільний час ми ходили на лижах, каталися на санях, а
ввечері слухали музику, танцювали, проводили жваві бе
сіди з болгарськими друзями.
Ніколи не забути пейзажів зимового, засніженого Бо
ровця!
Один з цих пейзажів ви бачите на знімку.
В. БОНДАР,
студент II курсу фізико-математичного факультету.
вить: у І— IV класах — 28 го
дин на тиждень, у V—VIII —
26 годин, у ІХ—XII — 24. Вчи
телі одержують зарплату в се
редньому від 400 до 1000 ма
рок. Директор школи одержує
зарплату в розмірі 1100 марок.
В І — IV-x класах працюють
учителі, які мають освіту за
вчительську семінарію, в V—
VIIІ -х класах — учителі з осві
тою за педагогічний інститут і в
IX— ХІІ-х класах — з універси
тетською освітою.
Д ля підготовки вчителів ма
сової школи (8-річки) в НДР
створено 7 педагогічних інсти
тутів. Мені довелося відві
дати педінститут в м. Гал
ле.
Директор цього інсти
туту
доцент
Вінклер,
за
відуючі кафедрами, викладачі
ознайомили нас з структурою і
роботою свого закладу. В інсти
туті організовано 15 кафедр,
які готують кадри вчителів чо
тирьох профілів, а саме: фізикоматематичного,
біологічно-хі
мічного, російської мови і му
зики, фізичної культури.
В інституті створені кафедри
математики і методики матема
тики, фізики і методики фізи
ки, фізики і виробничого на
вчання, біології і хімії, методи
ки біології, методики хімії, фі
зичної культури, музики, росій
ської мови та загальноінститут
ські кафедри: педагогіки, пси
хології, суспільних наук тощо.
Інститут готує вчителя ши
рокого профілю. Наприклад, ви
кладача математики і музики,
біології і хімії, математики і
біології, математики і хімії, ро
сійської мови і музики, біології
і фізичної культури, російської
мови і фізичної культури.
На чолі інституту стоїть ди
ректор і три заступники (по на
вчальній частині, виховній ро
боті і господарських питаннях).
Викладання ведуть професори,
доцента, викладачі, старші аси
стенти і асистента. Викладачі
одержують зарплату незалежно
від стажу роботи, але набагато
меншу, ніж в університеті. Так
скажімо, якщо професор універ
ситету одержує зарплату 2800
марок на місяць, то в педінсти
туті — 1400 марок. Це, очевид
но, пояснюється тим, що педін
ститут, в якому строк навчання
три роки, ще не дає випускни
кам диплома за вищу освіту, а
лише посвідчення, яке дає йому
право вчителювати в V—VIII
класах. Асистент одержує 675
марок на місяць, старший аси
стент — 800, викладач — 950.
Крім цього, асистенти 1 стар
ші асистенти одержують до
додаткову плату (в сумі 100—
200 марок) за активну участь
у громадськокорисній роботі.
Учбове навантаження викла
дачів таке: професор і доцент
повинні дати по 10 годин на
тиждень, викладачі — 18—20
годин (лекційних і семінар
ських), асистент — 10—12 го
дин, головним чином семінар
ських занять. Директор і за
ступники директора повинні ма
ти як мінімум 2 години і як
максимум — 6 годин на тиж
день.
(Закінчення буде).
ТВОРЧІ ЗВ’ЯЗКИ
В інституті зараз немає ж од
ної кафедри, члени якої не бу
ли б так чи інакше зв’язані з
якоюсь школою Києво-Свято
шинського району чи міста. Ста
ло звичним відвідування кабіне
тів, лабораторій і майстерень
інституту вчител ями глибинних
шкіл району з метою одержа
ти консультації чи попрацюва
ти в читальні та кабінетах. З
особливим задоволенням відві
дують інститут учителі молод
ших класів і вчителі фізики та
іноземних мов, керівні праців
ники шкіл і піонервожаті.
Дійовість творчого зв’язку ка
федр з школами особливо по
мітна на конференціях і педаго
гічних читаннях, у яких беруть
активну участь найбільш досвід
чені члени кафедр нашого інсти
туту.
Високі оцінки вчителів на
серпневій конференції дістали
доповіді: доктора педагогічних
наук Бугайко Т. Ф. («Нові проб
леми радянської методики літе
ратури»), доповідь доц. Задесен
ця М. П. («Вікові особливості
учнів молодших класів») та до
повідь ст. викладача Карлової
А. П. («Вивчення І розділу
курсу фізики у VII класі»).
Велику роботу провели ка
федри інституту, допомагаючи
вчителям району в підготовці і
проведенні січневої конферен
ції та педагогічних читань. На
цій конференції членами педа
гогічних і фахових кафедр було
прочитано 23 доповіді, проведе
но 5 семінарів-практикумів для
вчителів фізики, математики,
іноземних мов і для вчителів
молодших класів.
Але на січневій конференції
мали місце і зриви та недодер
жання плану. Так, доц. Маєр
гойз Д. М. без поважних при
чин не з ’явився на семінар-прак
тикум з математики, який за
планом мав проходити 3 і 4 січ
ня.
В нашій допомозі школам ра
йону є і серйозні недоліки. Ряд
запланованих заходів ми не
змогли виконати з вини окре
мих кафедр. До того ж кафедри
методик нічого не зробили для
вивчення досвіду роботи учите
лів свого профілю та для надан
ня їм практичної допомоги. Ма
ли місце зриви лекцій без по
важних причин.
Значну роботу провадять ка
федри нашого інституту і в шко
лах міста, до яких в они прикріп
лені з початку навчального
року.
136
середній школі
кафедра фізики у співдружності
з кафедрою методики фізи
ки допомогли в обладнанні
кабінету з електротехніки та
майстерні, кафедра педагогіки
допомогла класним керівникам
спланувати виховну роботу на
наступний рік і підготувала та
привела науково-методичну кон
ференцію на тему «Організація
і виховання дитячого колек
тиву».
Колектив цієї школи з допо
могою Кафедри педагогіки готує
зараз другу науково-методичну
конференцію по естетичному ви
хованню.
Доценти Л. КАРЛОВ,
М. ЗАДЕСЕНЕЦЬ.
П ісля за л ік у
Інститутська
хроніка
За систематичне порушен
ня навчальної дисципліни
студентові IV курсу мовнолітературного
факультету
(укр. відділ) Є. Шаботенку
наказом директора оголоше
на сувора догана з попере
дженням.
* *
За несвоєчасну явку на
заняття в II семестрі без по
важних причин наказом ди
ректора інституту позбавле
ні стипендії на березень мі
сяць студенти IV курсу (ро
сійський відділ) мовно-літе
ратурного факультету Н. Ко
маренко, М. Макарова, С.
Федорченко.
* *
За несвоєчасну явку на за
няття в II семестрі без по
важних причин наказом ди
ректора інституту оголошена
догана студентам українсько
го відділу мовно-літературно
го факультету В. Ромазан,
С. Шинкаренко, О. Середі,
Г. Мельниченко, О. Миров
ській.
* *
За запізнення без поваж
них причин на педагогічну
практику наказом директора
інституту оголошена догана
студентам IV курсу педаго
гічного факультету Л. Доро
фєєвій, Г. Кручинській, О.
Шолох.
* *
Студентці III курсу фізи
ко-математичного факульте
ту (відділ математики) З .
Магдич за систематичне за
пізнення на лекції наказом
директора інституту оголо
шена догана.
В. ТАТАЕВ
ЛИСТ Д О Р Е Д А К Ц ІЇ
А як у вас?
Ходіння на лижах — цікавий вид спорту і прекрасний
засіб оздоровлення: він зміцнює серце, нервову систему,
надає людині бадьорості.
У нашому інституті є всі умови для систематичних
занять: кваліфіковані тренери, належний інвентар: по
ряд — чудові місця, де завжди можна потренуватися.
Зима в цьому році дуже примхлива. Але дні, коли ви
падав сніг, кафедра фізкультури вміло використовувала
для тренувань.
На минулому тижні ми складали залік з ходіння на
лижах. Кращі результати показали Н. Богуш, Т. Бердник,
В. Орловський, А. Барсук.
Фото і текст Є. Білевича, студента І курсу
педагогічного факультету.
Студентки Л. Лозовицька (зліва) та Л. Плахотнюк
проводять тренувальну гру перед змаганнями на першість
інституту з шахів.
Раз на рік, але буває
У грудні минулого року
ми ознайомилися
з
нака
зом директора інституту про
обов’язкове проведення ран
кової
гімнастики
студента
ми і аспірантами, які про
живають у гуртожитках. Ка
федрі фізичного виховання ра
зом з студрадами гуртожитків,
з профспілковою та комсомоль
ською
організаціями,
радою
ДСТ «Буревісник» треба було
організувати та
забезпечити
проведення ранкової гімнастики
в студентських гуртожитках;
заступнику директора інституту
по господарській частині т. Б о
сенку встановити електродзво
ники в усіх гуртожитках інсти
туту; лікареві т. Волинському
здійснювати систематичний кон
троль за проведенням цього
важливого заходу.
З дня видання наказу про
йшло багато часу. Кожного
ранку в робочій кімнаті нашо
го гуртожитку лунає: «Говорит
Москва. Начинаем урок утрен
ней гимнастики». Декілька ен
тузіастів, здебільшого аспіран
тів, виконують вправи. Одинаки
роблять
«самодіяльну»
гім
настику на подвір’ї, в коридо
рах. І все. В цілому ж мешкан
ці гуртожитку мирно сплять.
А де ж дзвоник? Цього не знає
навіть т. Босенко. Досі не по
цікавились організацією ранко
вої гімнастики ні кафедра ф із
культури, ні профком, ні комі
Ходять руки у кориті,
По рядках стрибає око,
А шкарпетки перемиті
На підлогу ллють потоки.
У каструлі каша гине ,—
Чад заповнює кімнату...
То студент своїй дружині
«Виробля» сюрприз на свято.
Из лирической тетради
Вечер засыпает. Смежив очи,
Ночь на небо вывела луну.
Звёзды помешают нам не очень.
Хочешь, подарю тебе одну?!.
Впрочем, кет! Дарю тебе сиянье
Млечного широкого пути:
По нему с тобою в мирозданье
Можно, верю, запросто дойти,
Поглядеть на землю, где
любили,
Где звучал наш неподкупный
смех,
На планету, где всегда мы
были
Самыми счастливыми из всех!
*
*
*
Волны волнуются, волны
волнуются,
Вольные ветры поют.
Только девчонка, задумавшись,
хмурится:
Думы ей спать не дают.
Это они ее подняли ночью,
К морю ее повели...
тет комсомолу, ні ДСТ « Б у р е
вісник». Щ е не був у гу р то
житку і т. Волинський.
Виникає запитання: для кого
і для чого наказ виданий?
Нас дуже цікавить, чи прово
диться ранкова гімнастика в
інших гуртожитках наш ого ін
ституту. Як у вас здійсню ється
наказ, товариші з перш ого і
другого гуртожитків?!
В. ОЛІЙНИК,
І. СЕНЧИХІНА,
мешканці гуртожитку № 3.
Радости хочет!
Любви она хочет!
Верной и вечной любви!
К морю ведет е е тихая улица.
Брызги фонтаном встают.
Волны волнуются, волны
волнуются,
Вольные ветры поют;
* *
*
А ты смогла бы постоянно
Идти вперед вдвоем со мной,
Оставшись нежной и желанной.
И по-девичьи молодой?
Я знаю: в жизни очень много
Тяжелых, не простых дорог...
Давай пойдем одной дорогой!
Смогла бы ты?..
А я бы смог!
П О П Р О Б У Й РОЗВ’ЯЗАТи
Ш ахова задача
М ат за 4 ходи.
С клав М. Скуратівський
Редактор В. ВОЙТКО.
Цифрові колекції Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова