Файл #132: "1958-3[1].pdf"

НАШОМУ ПІДШЕФНОМУ ЗАВОДОВІ -2 5 РОКІВ!
Пролетарі в сіх країн, єднайтеся!

Директорові 1-го Київського авторемонтного заводу
Г. П. ЧИКАЛОВУ.

За

п е д а г о г іч н і
КАДРИ 8

ЛЮТОГО
1958 року
СУБОТА

О РГАН П А Р Т Б Ю Р О , Д И Р Е К Ц ІЇ, К О М ІТЕТУ Л К С М У І
П Р О Ф О Р Г А Н ІЗ А Ц ІЇ К И ЇВ С Ь К О Г О Д Е РЖ А В Н О ГО
П ЕД АГО ГІЧН О ГО ІН С Т И Т У Т У ім. О. М. ГО РЬК О ГО

Славний
25 років відділяють нас
від того дня, коли на терито­
рії 1-го Київського авторе­
монтного заводу було збудо­
вано перший корпус площею
в 2500 кв. м, призначений
для організації підприємства.
Це підприємство налічувало
тоді всього 9 металоріжучих
верстатів і 75 робітників.
Розвиток
заводу можна
розбити на кілька періодів.
На першому етапі, який
охоплює 1932— 1935 роки,
капітальний ремонт автомо­
біля здійснювався бригадноіндивідуальним методом і
зводився до розбору окремих
вузлів, заміни деталей і на­
ступного їх збирання. Всі
роботи при цьому виконува­
лися найпримітивнішим спо­
собом.
Другий етап у розвитку за­
воду — з 1936 по 1941 рік—
зв’язаний з частковою рекон­
струкцією заводу і характе­
ризується переходом на знео­
сібний ремонт автомобілів.
У 1941 році завод уже яв­
ляв собою досить оснащене
ремонтне підприємство, яке
давало 2700 капітально від­
ремонтованих машин на рік.
Під час Вітчизняної війни
окремі цехи заводу знаходи­
лись у прифронтовій зоні, де,
переборюючи великі трудно­
щі, поставляли продукцію
для фронту.
У перші післявоєнні роки
зусилля всього
колективу

3 50

№
(
)
Ціна 15 коп.

юві ле й

Г. Ч И КАЛО В,
директор заводу.

були спрямовані на відбудо­
ву заводу, на ліквідацію на­
слідків фашистської окупа­
ції.
В останні роки, у зв’яз­
ку з проведеною реконструк­
цією, завод значно змінився.
Були введені в дію оснаще­
ні сучасними транспортнопідйомними механізмами, ме­
талоріжучим і пресовим об­
ладнанням цехи — механіч­
ний, розбірний, монтажний,
моторний, автобусний, штам­
пувальний, гальванічний, а
також цех по виготовленню
деталей. На заводі є конвейє­
ри для складання автомобілів
та двигунів. Введені в дію
потокові лінії по литву ди­
зельних поршнів, механічної
обробки поршнів та гільз для
двигунів автомобілів МАЗ204 і ін.
Кілька років тому на заво­
ді освоєно виготовлення над­
міцного магнієвого чавуну, з
якого у нас відлнваються
найбільш важливі автомо­
більні деталі (ресорні крон­
штейни, дизельні поршні і
ін.). На інших заводах ці де­
талі виготовляються з ковко­
го чавуну. Впроваджується у
виробництво процес виготов­
лення ряду деталей з відхо­
дів капрону замість кольоро­

вих металів. Налагоджено
виготовлення кузовів для ав­
тобусів марки ПАЗ-651. За­
раз колектив заводу працює
над створенням нової кон­
струкції автобуса вагонного
типу.
Перелічені заходи дали
можливість довести випуск
капітально відремонтованих
автомобілів до 7450 на рік.
За
дострокове виконан­
ня
спецзавдань
команду­
вання
в
роки
Вітчизня­
ної війни колективу заводу
неодноразово присуджувався
перехідний Червоний прапор
Державного Комітету Оборо­
ни, а після війни — Ради Мі­
ністрів СРСР.
Передові методи праці, ав­
томатизація виробничого про­
цесу на заводі привертають
увагу товаришів з інших під­
приємств.
До нас часто приїжджають
представники з інших рес­
публік Радянського Союзу.
Такі зустрічі (по обміну до­
свідом), безперечно, прино­
сять багато користі.
У
1957 році у нас в
гостях були працівники авто­
ремонтної промисловості Че­
хословацької республіки.
Виконуючи історичні рі­
шення X X з’їзду партії, ми
накреслили конкретні зав­
дання, виконання яких дасть
можливість довести кількість
капітально відремонтованих
автомобілів до 10 000 на рік.

Секретареві партбюро О. Ю. КРЮЧКОВУ.
Голові завкому М. Г. САМ УСИКУ.
Секретареві комітету ЛК СМ У
В. 3. ЗЛАТОПОЛЬСЬКОМ У.

В ід імені професорсько-викладовського складу,
студентів та адміністративно-технічного персоналу
К и ївськ ого Д ерж авного П еда гогічн ого Інституту
ім. О. М . Горького щиро вітаємо колектив 1-го К и їв­
ського авторемонтного заводу з славним ювілеєм —
25-річчям заводу.
Ш лях, пройдений вами за 25 років ,— це шлях
напруженої творчої праці і виробничих перемог.
Напівкустарна майстерня, якою був завод чверть
століття тому, завдяки самовідданій праці радян­
ських людей, перетворилася в передове соціалістичне
підприємство столиці України.
Героїчна праця багатьох робітників та інженерів
заводу в роки Великої Вітчизняної війни була в ід ­
значена високими урядовими нагородами.
П ро славні діла заводського колективу говорять
численні премії, перехідні прапори, якими нагоро­
дж увався колектив заводу за випуск надпланової
продукції.
Хай же досягнуті успіхи будуть стимулом до
дальш ого зростання, д о зниження собівартості про­
дукції.
М и впевнені в тому, що згуртований колектив
1-го К и ївськ ого авторемонтного заводу під керівни­
цтвом партійної орга ніза ції впише ще не одну слав­
ну сторінку в літопис трудової слави радянського
народу.
Бажаємо успіхів, друзі!
Дирекція, партбюро, профком,
комітет Л К С М У К Д П І ім. О. М. Горького.

В авангарді— комуністи
Комуністи завжди в авангар­
ді
передовиків
виробництва,
вони показують зразки соціа­
лістичного відношення до праці.
Партійна організація 1-го Київ­
ського авторемонтного заводу
за 25 років виховала багатьох
комуністів і безпартійних пере­
дови ків виробництва, які беруть
активну участь у громадському
житті заводу.
Багато
кадрових
робітни­
ків, які працюють на заводі по
20 і більш е років, прийшли на
завод комсомольцями і виросли
у зрілих комуністів — передови­
ків виробництва. Це перш за все
кращий газозварник міста Києва
т. Бе л ько. Він працює на заводі
25 років. На заводі він вступив
у ряди Комуністичної партії і з
честю носить це високе звання.
Товариш Белько бере активну
участь у громадському житті
заводу: вія секретар цехової
партійної організації, член парт­
бюро заводу, його обрано депу­
татом міської Ради депутатів
трудящих.
У роки Великої Вітчизняної
війни на завод прийшов працю­
вати т. Нікітін.
За цей час він оволодів склад­
ною професією слюсаря по ре­
монту
електроустаткування.
Т у т же, на заводі, він був
прийнятий до лав комуністів.
Товариш
Нікітін
система­
тично виконує виробничі зав­
дання на 250— 300 процентів.
Протягом кількох років т. Н і­
кітіна обирають членом завод­
ського комітету.
Партійна організація заводу
виховала і таких комуністів,
знавців
своєї
справи,
як
слюсар-електрик Прохоров, сто­
ляри
Мамеченко,
Тимчен­

Колектив автобусного цеху освоїв новий автобус вагонного типу.
На ф о т о (зліва направо): конструктор Л. Мартишок, бригадир В. Стаквель, началь­
ник цеху Г. Нечаев. На другому плані — члени бригади К. Єсман, Г. Хоменко і В. Лем­
барський за роботою.
Фото М. Шуряка.

ко, слюсарі Петровський, Ро­
зенцвіт,
токар
Симонов. Від
комуністів
не
відстають
і
безпартійні передовики виробни­
цтва токар-раціоналізатор Гри­
шанов, токарі Галієв, Додонов,
Гребенчук і багато інших.
Добре працюють передовики
виробництва молоді комуністи
слюсар Козлов, слюсарі-елек­
трики
Лазаренко,
Томашев­
ський, електрик Уманець і ба­
гато інших.
Учнем прийшов на завод В.
Мазниченко, а зараз він — на­
чальник передового цеху по ре­
монту моторів.
Безпартійний М. Томілло теж
раніше був учнем, а зараз ви­
ріс до начальника передового
на заводі механічного цеху.
У
минулому
комсомольці,
тт. Ройтман, Горін, Вернав­
ська стали
комуністами —
командирами виробництва.
Партійна організація заводу
широко підхопила і запровади­
ла у життя почин М. Мамая.
Ініціатором використання почи­
ну М. Мамая була партгрупа
слюсарно-пригоночного цеху на
чолі з парторгом т. Розенцві­
том. Ряд комуністів і комсо­
мольців узяли на себе конкрет­
ні соцзобов’язання за прикла­
дом М. Мамая. Зараз партійна
організація проводить велику
підготовчу роботу до виборів у
Верховну Раду С РС Р, а також
по перетворенню в життя рі­
шень грудневого Пленуму ЦК
КПРС про докорінне поліпшен­
ня роботи профспілкової орга­
нізації.
Відмічаючи
своє
25-річчя,
партійна організація заводу по­
винна ширше розгорнути пар­
тійно-масову роботу і мобілізу­
вати колектив заводу на достро­
кове
виконання
виробничого
плану 1958 року.
О. КРЮЧКОВ,
секретар партбюро заводу.

СЕРДЕЧНИЙ ПР ИВ І Т
Наслідки творчої праці

Кадровий майстер заводу
Й. Баранчук за роки роботи
на заводі виростив багатьох
передовиків виробництва.

Серед завдань, поставлених
X X з’ їздом КПРС, найбільш
важливим є підвищення продук­
тивності праці на основі запро­
вадження у .виробництво нової
техніки та передових методів
праці. Велику роль у виконанні
цих завдань відіграють новатори
виробництва.
На заводі є немало активних
раціоналізаторів. Досить ска­
зати, що кожний восьмий робіт­
ник є раціоналізатором.
Тільки за останній, 1957 рік
від раціоналізаторів виробни­
цтва надійшли 263 пропозиції,
більша частина яких впрова­
джена у виробництво і дала
економії понад 450 тис. карбо­
ванців. Завод по праву пи­
шається такими раціоналізато­
рами, як Г. Гришанов, С. Нікі­
тін, І . Прохоров,
Подоль­
ський, І. Губка, С. Журавльов
та багато інших.
їх імена та досвід широко ві­
домі за межами нашого заводу.
Так, токар Г. Гришанов вигото­
вив ряд швидкодіючих присто­
сувань, спеціальних комбінова­
них різців, які значно збільши­
ли продуктивність праці.
Ряд раціоналізаторських про­
позицій, що забезпечують під­
вищення якості продукції та
зниження її собівартості, вніс
М. Білан.
З 1931 року працює на заво­
ді контрольний майстер авто­
електроцеху Ю. Подольський.
За 25 років він вніс чимало ра­
ціоналізаторських
пропозицій,
які дали заводу десятки тисяч
карбованців економії. Сконстру­
йований та виготовлений ним
прилад для перевірки покаж­
чика рівня бензину знайшов
широке застосування на бага­

ю.

Начальник передового
заводі механічного цеху
готовлення деталей М.
м ілло підписує договір
соціалістичне змагання.

на
ви­
То­
про

МО Л О Д А

Досвідчений автоелектри
к
Є. Головач працює на за­
воді з 1931 р. Тов. Головач
передав свій досвід багатьом
молодим робітникам.

К о м с о м о л ь ц і п о переду

­
н
З почуттям законної гордості ринченко і Анатолій Охріме
зустрічає м олодь 25-річчя р ід ­ ко. П етр о продовжує свою осві­
ного заводу. Великий трудовий ту у вечірньом у автодорожному
шлях пройдений нашим колек­ тех н ік ум і. І не один він. Всі
­
тивом, славні його виробничі к ом сом ольц і, дбаючи про зро
продуктивності праці
успіхи. І в них, безперечно, є стання
ю
частка сам овідданої праці ком­ систематично підвищують сво
сомольців. У м инулом у н е в е л и ­ виробничу кваліфікацію, висту­
ка майстерня тепер перетвори­ паю ть з раціоналізаторськими
лася в один з провідних у к р а ї­ пропозиціями. Так, за 1957 р,
ні авторемонтних заводів.
ними б у л о подано біля 60 про­
Постійно відчуваю чи батьків ­ позицій, що дало економічний
ське піклування і підтрим ку еф ект в сум і понад 50 000 крб.
старшого покоління робітників,
Б е з відриву від виробництва
зокрема
старш ого
майстра продовж ую ть свою освіту У ву
­
й . Баранчука, майстрів Ю. По­ зах і технікумах 25 комсомоль
­
дольського, Г. С амійленка, то­ ців, а у вечірніх школах - 36
каря Г. Гришанова, м олоді ро­ щ о складає більше половини
бітники відповідаю ть на
них ком сом ольської молоді заводу.
трудовими подвигами. Всі вони О к р ем і товариші навчаютьсяна
виконують свої змінні завдання п ідготовчих курсах при інсти­
на 13 0— 150 процентів. Д е с я т ­ тута х.
Успіхи, досягнуті колективом ки м олодих робітників викона­
З а р а з молоді виробничники
заводу за 25 років, є насампе­ ли план 1957 року до 40-річчя п ід хоп и ли патріотичний почин
ред наслідком творчої праці Жовтня.
М и к о ли
Мамая. КомсомольціКращ і комсомольці-виробнич­ ск ла д а ч і Віктор Кравець і Ана­
наших
раціоналізаторів,
які
внесли великий вклад у розви­ ники: токар Іван Герм анчук, то л ій
Ш ляхтов зобов'язалися
Л еон ід
Ясин­ щ од ен н о встановлювати три ка­
ток продуктивних сил заводу, автоелектрик
ський є прикладом д ля завод­ біни зам ість двох. Автоелектрик
передової техніки і технології.
Проте слід зазначити, що на ської м олоді. Вони не тільк и В іт а л ій Писанко тепер щоденно
заводі є багато ділянок, де ра­ добре працюють, а й беруть а к ­ рем он тує зверх завдання три
ціоналізаторська думка слабо тивну участь у громадському переpивники-ро зподілювачі.
Т а к трудяться комсомольці
розвинута, хоч резерви там ще житті заводу.
Відм інно
працює
ф резер у­ завод у. Вони сповнені бажання
далеко не вичерпані; особли­
во це стосується таких цехів, як вальниця Іра Хоменко, яка при­ разом з усім колективом до­
монтажний, кабінний, автобус­ йшла на завод після закінчен­ строково виконати план 1958 р
ня середн ьої школи: вона — ак­ зустр іти новими успіхами 40ний. моторний.
В цьому році партійній, КОМ­ тивна учасниця худож ньої с а ­ річчя В Л К С М .
модіяльності.
СОМОЛЬСЬКІй
та проф спілковій
Справжніми
спеціалістами
В. ЗЛАТОПОЛЬСЬКИЙ.
організаціям слід приділити ще
своєї справи є випускники ре­
секретар комітету ЛКСМУ
більше уваги новаторам-раЦіо­
заводу.
налізаторам і, розповсюджуючи місничого училищ а Петро Маїх досвід, домогтися того, щоб
кожний робітник став раціона­
лізатором.

тьох
авторемонтних
заводах
України.
Велику роль відіграє масова
організаційно-технічна
робота,
яка проводиться з раціоналіза­
торами. Центром цієї роботи є
технічний кабінет заводу. Тут
проводяться наради з раціона­
лізаторами, демонструються м е­
тоди праці знатних новаторів,
ведуться заняття по підвищен­
ню кваліфікації робітників та
інженерно-технічних
працівни­
ків.
На цих нарадах перед робіт­
никами заводу виступали відо­
мі новатори: Г. Борткевич. В.
Колесов, П . Биков, В. Семін­
ський та інші. В свою чергу
наші раціоналізатори виїжджа­
ли на інші заводи, де ділилися
досвідом своєї роботи.

С. В Е Р Н А В С Ь К А ,
старший технолог.

З М ІН А

Законною гордістю механіч­
ного цеху виготовлення дета­
лей є молоде поповнення робіт­
ників. що прибуло на виробни­
цтво пі сля закінчення ремісни­
чих училищ, шкіл Ф ЗН та з за­
гальноосвітньої середньої шко­
ли.
З пошаною говорять у цеху
про штампувальника В. Медвед­
ськoгo. Це справжній майстер
своєї справи, передовик, що ви­
конує виробничі завдання на
250 — 300 процентів, йому зав­
жди доручають виконання най­
складніших замовлень, і завжди
Василь з честю справляється з
завданням.
Із школи Ф ЗН прийшов на
завод Микола Стриж. День у
день перевиконуючи виробничі
завдання, він одночасно багато

працює над підвищенням своєї
кваліфікації; так, вже на заво­
ді він освоїв роботу на верста­
тах різних призначень — зубо­
фрезерному,
ш ліфувальному,
зубодовбальному.
Кваліфікований токар Мико­
ла Минько висунутий на поса­
ду майстра зміни токарної діль­
ниці, Роботу на заводі Микола
успішно поєднує з навчанням:
закінчивши вечірню
середню
школу, він вступив у К П І, де
зараз і навчається.
Комсорг цеху Іван Германчук
теж користується пошаною се­
ред своїх товаришів. Токар-ра­
ціоналізатор, він скрізь і в
усьому намагається поліпшити
Якість продукції, не допустити
браку. П ісля роботи його ча­
сто можна побачити в бібліоте­
ці заводу: постійне ознайомлен­
ня з технічною літературою, з
новими журналами не тільки
розширює кругозір юнака, а й
допомагає застосовувати досяг­
нений науки й техніки безпосе­
Кадровий слюсар-мо­
редньо на виробництві.
торист заводу К. Про­
Слід зазначити, що виробни­
ценко, який система­
чий колектив заводу одержав і
тично
виконує 2— З
одержує гідне поповнення но­
змінних норми.
вих спеціалістів, постійно виро­
Фото М. Шуряка.
щує ту молоду зміну, якій на­
лежить майбутнє.
М. ТО М ІЛЛ О ,
начальник механічного цеху
виготовлення деталей.

З а почином М и к ол и Мамая

Патріотичний
почин
Героя
С оціалістичної Праці М и коли
Мамая знайшов широку п ід ­
тримку серед передовиків наш о­
го заводу. Перш ою виступила
бригада В. Щ е р б а нюка в слю ­
сарно-комплек тув а льн о м у цеху,
взявши зобов ’язання щ оденно
давати понад план по одному
комплекту гід р огальм і бен зо­
проводів, причому кожний д р у ­

А . Ш л я х т о в і В. Кравецьзо
­
б ов' я з а л и с я встановлюватит
и
р
кабіни за м ість двох, а комсо
м
о
­
л е ць В. П исанко взяв зобо
в
'я
­
зання зам ість п ’ятнадцяти ск
ла
­
дати в день вісімнадцять пе
­
р
ривників-розподілювачів.
ніст завод у С. Плясун зобо
в
'я
­
зався щ оденно збирати зам
ість
восьм и
комплектів дверей
д е в ’ять.

гий
понадплановий
комплект
випускати за рахунок зеконом ­
леного м атеріалу. За прикладом
бригади В. Щ ербаню ка а н а ло­
гічні зобов’язання взяв слю сарскладач В. Ж уковський, який
пообіцяв щ оденно складати ч о­
тири машини зам ість трьох.
Слюсарі-складачі
ком сом ольці

М о ж н о б у л о б навести щен
­
е
м а ло прикладів, як робітн
к
и
наш ого заводу, відгукнувши
ь
с
на п о ч ин Миколи Мамая, взя
и
л
на себ е підвищені конкретнізо
­
бов' я за н н я по збільшеннюв
­
и
р о б н и ч о ї продукції.
ф . ТОРЧИНСЬКА
економіст заводу

Бригада слю cap ho- kom п л ек ту в а л ьного цеху першої на
заводі підхопила почин М . М ам ая.
Н а з н і м к у (злів а направо): бригадир В. Щербанюк
члени бригади С. М аксим ен ко і М . Розенцвіт.
Ф о т о М. Шуряка.

АВТОРЕМОНТНИКАМ!
В Е Т Е Р А Н И
Ми зустрілися з ни­
ми під час обідньої пе­
рерви. їхні трудові біо­
графії прості і бла­
городні, як благородна
їх праця. Це робітникавтоелектрик
Євге н
Іванович Головач
та
слюсар моторного цеху
Калістрат Титович П ро­
ценко. Обидва вони роз­
повіли, що на заводі
працюють по 27 років,
і пояснили, що хоч за­
воду лише 25 років,
але кадри д ля нього
готувались ще тоді, ко­
ли він тільки будував­
ся.
— Обидва м и ,— го­
ворить т. Проценко,—
закінчили Ф З У , і пер­
ша наша практика про­
ходила в напівкустар­
них майстернях.
Обидва робітники за­
хоплено розповідають
про те, як виріс завод
за 25 років.
Цифри
—
велика
річ, і тому т. Г о л о ­
вач звернувся саме до

них, щоб показати у с­
піхи заводу.
— Ремонт машин,—
пригадує в ін ,— прова­
дився на початку існу­
вання заводу в індиві­
дуальном у
порядку:
група робітників про­
тягом довгого часу ре­
монтувала одну авто­
машину. Місяць, а то
півтора стояла маши­
на на ремонті! А те­
пер через кожних 40
хвилин всходить маши­
на, або 12 — 13 машин,
за восьмигодинну змі­
ну.
— А які зміни в мо­
торному цеху! — з гор­
дістю говорить К. Про­
ценко.— Ми тоді ви­
пускали
12— 15 дви­
гунів за місяць, а те­
пер за цей же час —
близько семисот.
Великий ш лях про­
йшов завод за чверть
століття. В роки В ели­
кої В ітчизняної війни
він обслуговував П ів­
денно-Західний фронт,

З А В О Д У
перетворившись у пере­
сувний авторемонтний
завод. П ісля закінчен­
ня війни він знову « л і ­
кує»
автомобілі дЛя
народного
господар­
ства. Завод є учасни­
ком Всесоюзної с іл ь ­
ськогосподарської
ви­
ставки.
З гордістю розпові­
дають ветерани заводу
про своє рідне підпри­
ємство. І нічого дивно­
го немає в тому, що
вони розповідають са­
ме про завод, а не про
себе: адже без заводу,
з яким зв’язане життя,
вони себе й не уяв­
ляють.
А є їм що про себе
розповісти. Обидва во­
ни — і Є. Головач і К.
Проценко — передови­
ки виробництва, оби­
два перевиконують нор­
ми на 300— 400 про­
центів. Обидва вони на­
городжені
медалями
«З а
доблесну
працю
у Великій Вітчизняній

війні 1941— 1945 рр.»,
«З а
оборону Сталін­
града», «З а перемогу
над Німеччиною», а та­
кож медалями учасни­
ка ВСГВ.
Зараз тт. Головач та
Проценко борються за
впровадження на заво­
ді почину бригади Ми­
коли Мамая.
— Це, —
говорить
Євген
Іванович, —
дасть можливість збіль­
шити випуск продукції,
підвищити її якість, до­
могтися економії мате­
ріалів, а значить — і
зниження собівартості
продукції.
Так відгукуються ро­
бітники 1-го Київського
авторемонтного заводу
на патріотичні діла кра­
щих передовиків нашої
країни, так йдуть в но­
гу з життям представ­
ники героїчного робіт­
ничого
класу
нашої
країни.
К. ІВАНЕНКО.

Пристрасна закоханість у свою справу
З начальником механічного
цеху виготовлення деталей М и­
колою Мусійовичем Т о м ілло ми
вперше зустрілися в кабінеті
секретаря парторганізації заво­
ду. Розговорилися.
Його життєвий шлях — це
звичайний шлях простої люди­
ни, для якої всі шляхи в життя
відкрила Радянська влада.
Після закінчення у 1933 році
школи Ф ЗУ при авторемонтно­
му заводі Микола Томілло за­
лишається працювати на під­
приємстві слюсарем. Це були

не
просто
роки
оволодіння
Росте М. Том ілло і як вироб­
своєю спеціальністю — це бу­ ничник:
бригадир
слюсарної
ла наполеглива робота над со­ бригади , диспетчер монтажного
бою, над розширенням кругозо­ цеху, старший диспетчер заво­
ру, над збагаченням загально­ ду — ось віхи на його виробни­
освітніх знань. Б у ло іноді дуже чому ш ляху. Слід відзначити й
важко, але перемогли наполег­ те, що Микола Мусійович брав
ливість, воля, кипуча енергія діяльну участь у громадській
М икола, не залиш аючи праці на роботі, працював, зокрема, ре­
заводі, одночасно здобуває се­ дактором заводської багатоти­
редню освіту у вечірній ш колі ражної
газети
«Авторемонт­
(причому, вчиться на «в ід м ін н о») ник».
і вступає н а вечірній відділ ме­
Війна примусила перебудо­
ханічного ф акультету політех­ вуватись, працювати по-новому.
нічного інституту.
Весь заводський колектив ева­

Товариш , керівник
Газозварка — спеціальність не з легких, але для Леоніда
Архиповича вона стала улюбленою професією. Т у т і щоденне
напруження, і змагання з товаришами, і творчий запал. 25 років
роботи здружили його з заводом, зріднили. Т а й виросли, змі­
нялися обоє невпізнанно! І якщо на місці колишніх авторемонт­
них майстерень виріс сучасний великий завод з найновішим
устаткуванням, то Л еон ід Архипович (колись рядовий робітник)
теперь — секретар парторганізації цеху ремонту деталей, депу­
тат міськради.
Робота майстра на заводі, евакуйованому в період Вітчиз­
няної війни на Схід, достойно оцінена державою — т. Белько
нагороджений орденом «З н а к П ош ани» та медалями. Великих
успіхів досяг Л е о н ід Архипович! А д ж е 2 5 0 — 300 процентів ви­
робітку — це значне трудове досягнення, добитися якого мож­
на тільки напруженою, працею.
Святкуючи двадцятип’ятиріччя свого заводу, робітники мо­
жуть заслужено пишатися своїм товаришем і керівником.
П. О РЛ И К .

КАДРИ ВИРІШ УЮ ТЬ УСП ІХ СПРАВИ
Прийшов я на за­
вод у 1931 році.
Виробниче
примі­
щення заводу скла­
далося тоді з тепе­
рішнього монтажно­
го і моторного це­
хів. Адміністратив­
ний корпус знахо­
дився у напівзруй­
нованому приміщен­
ні. Якість ремонту
машин була низь­
кою: повний ремонт
машини проводився
на одному
місці;
груда людей (брига­
да) ремонтувала ма­
шину «на гла зо к ».
Відсутність кваліф і­
кованої робочої сили
затримувала роботу.
Постало питання
про створення учбо­
вого комбінату.
З перших
днів
роботи мені довело­

ні майстерні бага­
тьох заводів У к р а ї­
ни.
Чимало м оїх ко­
лиш ніх уч н ів — тока­
рів, слю сарів, фре­
зерувальників — те­
пер стали спеціалі­
стами своєї справи.
Це В. Сухенко, О.
Андрієнко, І. Бурий
і ін. Зараз вони пе­
редають свій досвід
і знання іншим.
Н езабаром я йду
на пенсію, проте не
уявляю собі життя
С лід
відмітити,
осторонь заводсько­
щ о цей учбовий ком­
бінат відіграв важ­ го колективу і, б е з­
й надалі
ливу роль у забез­ перечно,
печенні спеціаліста­ житиму його кипу­
ми не тільки нашо­ чим життям, й далі
свій
го заводу, а ле й ін­ передаватиму
ших; його випускни­ досвід нашій талано­
ки були направлені в витій молоді.
гаражі і авторемонт­
Й . БАРАНЧУК.

ся стати інструкто­
ром токарної групи;
інструктором
слю ­
сарної групи був О.
Зданович, який за­
раз працює в дефек­
ти рувальном у відді­
лі.
Ч ер ез
відсут­
ність
приміщення
д ля навчання занят­
тя
проводились
у
спеціально відведе­
ному приміщенні на
Червоній площ і, а
практичні заняття—
на заводі.

куюється. Важко було всім,
але особливо тим, кому до­
вірялися сотні людей. Як на­
чальник комплектувального (а
потім монтажного) цеху т. То­
м ілло постійно дбав про безпе­
ребійну роботу заводу, про опе­
ративне
виконання
терміно­
вих завдань командування. До­
водилося часто переїжджати,
знову й знову починати все на
новому місці, але весь ко­
лектив Завжди з честю справ­
лявся
з
завданнями партії
неодноразово завойовував пе­
рехідний
Червоний
прапор
Державного Комітету Оборони
С РСР,
Зразу ж після звільнення
Києва від фашистських загарб­
ників, у кінці 1943 року, завод
повертається в рідне місто. Ми­
кола Мусійович Томілло, ке­
руючи різними цехами заводу,
день у день дбає за відбудову,
за поліпшення якості продукції.

ПІКЛУЄМОСЬ
ПРО

ВИРОБНИЧНИКІВ
Успіхи,
досягнуті
заводом
за 25 років у галузі технічно­
го прогресу, політико-виховної і
культмасової роботи, у поліп­
шенні побутових умов робітни­
ків заводу, є наслідком напо­
легливої роботи всього колекти­
ву під керівництвом партійної
організації.
Виробнича діяльність завод­
ського комітету— різноманітна,
але особливо проявляється вона
у розвитку соціалістичного зма­
гання. Понад 640 членів колек­
тиву є передовиками виробни­
цтва.
Вони
беруть активну
участь і у громадському жит­
ті нашого заводу.
Особливо великих успіхів до­
моглися передовики виробни­
цтва за 1957 рік. Робітники
К. Проценко, Г. Гришанов, О.
Лазаренко, В. Медведський ви­
конали кожний понад три річ­
них норми.
Десятки передовиків вироб­
ництва занесені на дошку поша­
ни, у заводську книгу пошани,
нагороджені почесними грамо­
тами. та значками відмінника
соціалістичного змагання.
Важливою ділянкою роботи
профспілкової організації є пі­
клування про умови праці і
життя робітників.
Завком веде роботу по оздо­
ровленню робітників заводу. Ве­
лика увага приділяється житло­
вому будівництву. У 1956 році
був збудований п’ятиповерховий
будинок з площею 1800 кв. м.
Зараз силами наших робітників
будується тридцятиквартирний
будинок. Одночасно йде підго­
товка до будівництва другого
такого ж будинку.
Грудневий Пленум ЦК КП РС
поставив перед профспілками
великі і важливі завдання. На­
ша організація
повинна до­
класти всіх зусиль, щоб з честю
виконати їх. Членам завкому
слід приділяти більше уваги
профоргам, передовикам вироб­
ництва; треба домагатися того,
щоб наші соціалістичні зобов’ я­
зання були більш конкретними.
Необхідно також більше займа­
тися розповсюдженням передо­
вого досвіду. Профспілки одер­
жали більш і права по забезпе­
ченню охорони праці і техніки
безпеки. Треба повністю скори­
статися цими правами і зразко­
во виконати свої обов’язки.
М. САМ УСИК,
голова завкому.

Кадровий робітник заводу
Є. Подольський працює кон­
трольним майстром. Він —
активний раціоналізатор.

Кадровик заводу П. Пусто­
войтов на своєму робочому
місці. Він виконує норми на
200— 250 процентів.

Л. Белько працює на за­
воді з 1932 р. За високу
майстерність йому присвоєно
звання «Кращий автогенщик
м. Києва».
Виробничу ді­
яльність він поєднує з ак­
тивною громадською робо­тою

В останній час М. М. Том іл­
ло керує механічним ц ехом ви­
готовлення деталей, який є пе­
редовим на заводі.
Так,
у
1957 році цех чотири рази за­
ймав перше місце і завойовував
перехідний
Червоний
прапор
заводу і двічі — друге місце.
Цех зразковий і в розумінні
культури
виробництва — чи­
стота, порядок і біля верстатів,
і взагалі на всій території цеху.
І хоч зараз Миколі Мусійовичу вже за сорок, але враз или
й нас його молодеча схвильова­
ність у розмові про цех, про
завод, його пристрасна закоха­
ність у рідну справу, і ста­
ло на душі приємно і радісно,
що в нас виросли так і люди.
П. ХРОПКО.

Н а ф о т о (зліва направо): передовики цеху виготов­
лення деталей — комсорг цеху токар І. Германчук, май­
стер М. Мінько, фрезерувальник М. Стриж І штампу­
вальник В. Медведський. Вони систематично виконують
норми на 250— 300 процентів.

Центр культури заводу
Будівництво
нових
цехів,
збільшення числа робітників,
культурні потреби людей, які
працюють на заводі, вимагали
створення свого, робітничого
клубу. Організований він був у
1948 році.
Таким чином, історія клубу
невелика, але за цей час при
ньому створився хороший ак­
тив, проводиться цікава і змі­
стовна робота.
Заводська художня самоді­
яльність займає перше місце в
Подільському районі столиці.
Заводський хор, що налічує до
60 чоловік, у 1954/55 роках
займав перше місце в районі,
а учасники самодіяльності Г. Га­
новський, О. Говердовська, Н.
Музиченко, Н. Майорова та інші
були удостоєні права виступати
у Москві.
Міський огляд художньої са­
модіяльності, що проходив у
грудні 1957 р., виявив здібності
не тільки наших окремих вико­
навців, але й колективів. Ряд
товаришів, а також духовий ор­
кестр і хор нагороджені грамо­

Заводська преса

Все виробниче і гром адське
О с о б л и в о дійовим і гострим
тами Подільського райвикон­ змістовні, цікаві лекції відвідує
життя
заводського
ко лек ти в у був сатиричний відділ газети.
дуже незначна кількість робіт­
кому.
протягом двадцяти п ’яти років
З а р а з стінна газета має хоро
­
При клубі працюють гуртки ників.
б у л о підпорядковане єдиній м е­ ший ш тат змінних редакторів.
Погані
справи
і
з
приміщен­
хоровий, духових інструментів,
ті — внести свій гідний вклад Вони ПО ч е р зі готують випуски.
танцювальний, дитячий по кла­ ням д ля роботи гуртків: гурт­
у розвиток со ц іалісти ч н ої Б ать­ Ц е тов а р и ш і М. Калиниченко,
су фортепіано, баяністів та ківці повинні задовольнятися
ківщини.
А . Г е л ь м а н , А . Гуревич, Ф. Тор
­
акордеоністів, а також гурток тільки однією кімнатою. Ми че­
Ц ій благородн ій справі с л у ­ чинська, В. Кауров, П. Підд
у
б
­
що
дирекція
заваду
крою та шиття. В усіх цих каємо,
ж ила і стін на преса. О рган гро­ ний, М . С луцький, М. Ульянов
гуртках беруть участь біля 175 врахує наші труднощі і допомо­
м адських орган ізацій зав од у — і інш і.
чоловік.
же створити більш сприятливі
стінгазета «А в т о р е м о н т н и к », щ о
Звичайно, є ще багато недо­
При клубі регулярно читають­ умови для роботи.
виходила раз на м ісяц ь, зав ою ­ л ік ів у р о б о ті заводської газе­
ся лекції і доповіді на різнома­
Завдання нашої заводської
нітні теми, провадяться вечори громадськості — зробити к луб вала авторитет у к о лек ти в і. Г а ­ ти. а також і стіннівок. Так, не­
зета ш ироко п р оп а гу в а ла п е р е­ д оста тн ьо ведеться робота з роб­
відпочинку. До читання лекцій дійсно центром культури, ку­
дові досягнення перш их п ’яти ­ к о р ів ськ и м активом, мало роб­
залучаються члени Товариства ди з великою охотою йшов би
для поширення політичних та кожний член нашого колективу. річок, зак ли к а ла к олек ти в до корів, н е завжди якісним буває
нових усп іхів у праці, к р и ти к у­ х у д о ж н є
оформлення газети.
наукових знань, а також акти­
М
.
В
А
С
И
Л
Е
Н
К
О
,
в
а
ла
н
ед
олік
и
в
роботі.
С
ьо
го
д
н
і,
у день СВОГОд
­
а
в
вісти партійної, профспілкової
Розвиток
заводу
як
п
р
о
м
и
с
л
о
­
голова
правління
клубу.
д
ц
я
т
и
п
’ятиріччя,
колектив
заво­
та комсомольської роботи.
вого
підприємства,
р
іс
т
п
а
р
тій
­
д
у
м
о
ж
е
з
гордістю
сказати:
Хочеться, однак, відзначити
ної ор ган ізац ії, р о зго р та н н я со­ « Т а к , наш а газета дійсно всі ці
ряд недоліків у роботі клубу.
ціалістичного зм агання в його р оки д опом агала нам, б у л а про­
Перш за все треба вказати на
нових
ф ормах зроби ли в узьк и м и п аганди стом , агітатором, колек
­
відсутність масовості в худож­
ти
вни
м
організатором».
рамки
газети.
"Ось
ч
о
м
у
в
ній самодіяльності. Чи нормаль­
1937— 1938
роках
р іш ен н я м
А . ЗІНГЕР
ним є те, що в танцювальному
Недавно при нашому гурто­ партбюро заводу б у л о ств ор ен о
гуртку беруть участь всього
завод­ багатотиражну га зе т у « А в т о р е ­
10— 12 осіб? І це в колективі, житку був створений
ський
тир,
де
щодня
можна
ба­ монтник» .
який
налічує
багато робіт­
чити
робітників
та
службовців
Звільненим редактором г а з е ­
ників та службовців!
стр іле­ ти був М. Т о м іл л о , який зар аз
Прикро говорити і про те, що заводу — любител ів
цького спорту. А л е це не ви­ працює начальником ц е х у ви го­
падкові гості тиру. Т ут прово­ товлення деталей.
У роки В ітч и зн я н ої війни в
дяться змагання між команда­
випускалися
«Б о й о в і
ми цехів. Перше місце у зимо­ цехах
вих змаганнях зайняла коман­ ли стк и », щ о п р о с ла в л я л и бой о­
вий і трудовий ге р о їзм н а ш ого
да розбірного цеху.
На
заводі
організовано
і заводу, закли кали до б іл ь ш ви­
500, 800, 1500, 2000 м/хв, а в
окремих випадках швидкість рі­ постійно дію чі курси шоферів соких показників праці в ім ’ я
зання досягла 3000 м/хв.
ІІІ класу. За 1957 рік підго­ перемоги.
У травні 1955 року я, як
товлено
34 шофери.
П іс ля повернення в К и їв на
представник заводу, був на Все­
Робітники та службовці за­ заводі знову, раз на м ісяц ь, по­
союзній нараді працівників про­
мисловості, яка проходила в воду беруть участь і в різнома­ чала виходити газета « А в т о р е ­
Москві.
нітних спортивних секціях. Во­ м он тн и к », а в ц ехах— стіннівки.
Звернення, прийняте на цій
ни захоплюються футболом, во­ З 1948 року випуск газети став
нараді до працівників промисло­
вості, викликало нове творче лейболом, шахами. Волейболь­ щотижневим.
піднесення серед робітників за­ на команда заводу зайняла пер­
Робітни ки з різних питань
воду. Особливо пожвавилась ра­ ше місце на відкритті літнього
зверталися до газети і завж ди
ціоналізаторська робота.
сезону спортивного товариства одерж ували правильне р о з ’я с ­
В оголошеному конкурсі ра­
Н а п р и к ін ц і 1957 р. запрова­
ціоналізаторів та винахідників «Б уревісник», за що одержала нення, вичерпну відповідь. П ід д ж ен о У виробництво високо­
механічні цехи ремонту і виго­ вимпел, почесну грамоту, а ч ле­ рубрикою «С л ід а м и наш их ви­ п р о д у к ти в н у
електроімпульсну
товлення зайняли два перших ни команди були нагороджені
сту п ів » та «Н а м п и ш уть» в га­ н а п л а в к у знош ен их шийок ко­
місця.
л інчастог о вала.
персональними грамотами.
зеті д р укув али ся злобод ен н і ма­
Передовиків виробництва ці­
На
з н і м и у: верстат для
В. М ОЙСЕЙКІН.
теріали.
кавлять питання не тільки під­
наплавки.
вищення продуктивності праці,
але й питання економії матеріа­
ПРИВІТ
лів та ін. Наприклад, раціона­
АВТОРЕМОНТНИКАМ
лізаторські пропозиції С. Жу­
Літом, зимою, в дощ, завірю ху
равльова і В. Буркота по об­ Заводу нині — двадцять п ’ять!
Зміни чергуються — плине народ,
садці ступиць коліс під підшип­
В чіткому ритмі, друже, послухай:
Тих
місць
подільських
не
пізнать;
ник — замість розточки і ви­
Дише завод.
готовлення гільз, дають велику Де болота колись були,
Так, чверть століття — велична дата,
економію металу. Моя пропози­
Юності зоряний час.
ція по використанню придатних Тепер машини загули.
В нашу епоху — горду, крилату
вінців з утильних блоків шесте­
рень коробки зміни передач да­ Бажаєм вам, робітники,
Жити якраз.
ла за 6 місяців біля двох тонн
Зримими стали дні комунізму,
Здоров’я, щастя у ж ит т і;
економії легірованої сталі.
Кріпне в майбутнє політ,
Пропозиції раціоналізаторів Х а й будуть славними завжди
слюсаря В. Бабича, токаря І.
Авторемонтники! Р ід н а Вітчизна
Чиродченка і інших принесли Робочі ру к и золоті!
Ш ле вам привіт.
також велику користь заводу.
О. ПЕТРИК.
М . Надбужанський.
Г. ГРИШАНОВ.

У вільний
від р о б о т и час

Використовуймо досвід
передовиків
Значних успіхів досягли пе­
редовики нашого заводу, поєд­
нуючи Ш в И Д К Іс Н е і силове рі­
зання.
Під час роботи на великих
швидкостях при збільшеній по­
дачі розрив між машинним і до­
поміжним часом збільшувався.
Скорочення допоміжного часу
було новим резервом у справі
підвищення продуктивності пра­
ці. Над цим почали замислюва­
тися передові токарі цеху. Було
подано багато раціоналізатор­
ських пропозицій, спрямованих
на
скорочення
допоміжного
часу.
У той час особливо трудоміст­
кими у виготовленні були дета­
лі: ролики тормозних колодок,
ресорні втулки і ін. Ці деталі
і почав я виробляти на удоско­
налених верстатах.
На
токарно - гвинторізному
верстаті за зміну одержували
40 ресорних втулок або 80 —
100 роликів тормозної колодки,
а на удосконалених виробіток
зріс вдвоє.
А л е й ці верстати не були
високопродуктивними по своїй
конструкції. Швидкість різання
не перевищувала 30— 40 метрів
на хвилину.
Незабаром у цех прийшли
вісті про досягнення токарів-но­
ваторів
Г. Бороткевича,
П.
Викова, В. Семінського і ін. Во­
ни почали працювати на підви­
щених швидкостях різання —

В.

войтко

БУРЕМНИЙ,
РЕВОЛЮЦІЙНИЙ СІЧЕНЬ!
У серцях трудящих Радян­
ської України завжди буде жити
пам’ять про героїв, які в січневі
дні 1918 року піднялися на
збройну боротьбу проти націона­
лістичної Центральної ради.
Першими повстали проти бур­
жуазної Центральної ради ро­
бітники героїчного Арсеналу.
В
приміщенні,
де
зараз
міститься наш інститут, 15(28)
січня 1918 року відбулося засі­
дання Київської Ради Робітни­
чих депутатів, про що свідчить
меморіальна дошка біля входу
в інститут:

чих Депутатів і Фабзавкомів,
що оголосило озброєне по­
встання проти Центральної
Р а ди ».

Пізно ввечері після цього за­
сідання до Арсеналу почали
прибувати повсталі робітники і
селяни з усіх кінців міста. На
заводі було створено Ревком і
Військовий штаб для керівни­
цтва збройним повстанням.
Верховоди
націоналістичної
контрреволюції все робили для
того, щоб підірвати революцій­
ний дух солдатів Київського
гарнізону. Центральна рада на­
«Тут 15 січня 1918 року віть видала спеціальний універ­
відбулося о б ’єднане засідан­ сал про висилку з України всіх
ня К иївської Ради Робітни­ солдатів-росіян. А л е цьому на­

казу не підкорилися револю цій­
ні солдати. Навпаки, солдатиукраїнці зверн ули ся із закликом
до своїх російських братів не
йти на провокацію Петлюри, а
разом, спільними силами висту­
пити проти Ц ентральн ої ради.
Збройне повстання почалося
29 січня. Ц и таделлю револю ції
став Арсенал. Т о м у війська на­
ціоналістів були повністю ки­
нуті на придушення арсеналь­
ського повстання. Уж е вдень
29 січня бої набрали надзвичай­
но запеклого характеру. Ж ов то­
блакитники вели атаки на А р ­
сенал одночасно з трьох боків,
намагаючись оточити арсеналь­
ців, але зустрічали запеклий
опір. Тільки на другий день вій­
ськам націоналістів удалося ото­
чити завод. Проте арсенальці не
складали зброї. Ш іст ь днів ге­
роїчно билися вони з переважа­
ючими силами петлюрівців. А л е
сили були нерівними. 4 лютого

озв ір іл і бандити в д ер ли ся на д у п р о я в и л и рядові робітникис о л д а т и — сотні і тисячі не­
завод.
П ліч-о-п ліч з героїчними р о ­ в ід о м и х ге р о їв . Величезну до­
бітниками А р се н а л у за в л а д у п о м о г у в боротьбі з Централь­
Рад м уж ньо би ли ся с о лд а ти ною р а д о ю подав Україні росій­
ко­
авіапарку, водники П о д олу , д е ­ ськ и й н а р о д , сини якого, не ш
ревообробники
Д ем іївк и
та д у ю ч и СВОГО ЖИТТЯ, ЙШЛИ Вбій,
щ об за безп еч и ти торжествор
а­
інші.
Н езабаром до Києва н а д і­ д я н с ь к о ї р ев олю ц ії на Україні.
йшли радянські військові з ’ єд­
С о р о к років віддаляютьнас
нання, які разом з повсталим и в ід т и х б у р е м н и х Січнево-лютне­
робітниками і солдатами вигна­ в и х д н ів , к о л и український на­
ли ж овтоблакитні банди з К и є ­ р о д із зб р о єю в руках розгр
о
­
ва. Над містом знову за м а й о ­ м ив
в н утр іш н ю
і інозем
ну
рів Червоний прапор Р а д я н ­ к о н т р р е в о л ю ц ію і разом з усіма
ської влади. В б оя х за в л а ­
н а р о д а м и н а ш о ї Вітчизни міцно
ду Ра д у Києві н ев м и р ущ ою
став н а ш л я х соціалістичного
славою вкрили себе р е в о л ю ц і­
р о зв и т к у . Т е п е р соціалізм у нас
онери
А н д р ій
Іванов,
Ю р ій
збу д о в а н и й : руками радянських
Коцюбинський, В аси ль Б о ж е н ­
л ю д е й зводиться чудесна будо­
ко, О лек сій Сивцов, О л е к с а н д р
ва к о м у н із м у . Справа, за яку
Горовіц, якого н а ц іо н а ліс ти с х о ­
б о р о л и с я наш і старші товариші
пили під ч ас блокади А р с е н а л у
п е р е м о г л а безповоротно.
і по-звірячом у закатували .
Н еч ув ан і
чудеса
г е р о їз м у
в бор отьбі за свою нар одн у в л а ­
Редактор В. ВОЙТКО